Кількість абзаців - 168 Розмітка (ліва колонка)


про правовий режим надзвичайного стану (Друге читання)

0. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про правовий режим надзвичайного стану  
1. Цей Закон визначає зміст правового режиму надзвичайного стану )порядок його введення та припинення дії, правові засади діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах надзвичайного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб) та відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану.  
2. Розділ 1  
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
4. Стаття 1. Визначення надзвичайного стану  
5. Надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні або в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства, і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.  
6. Стаття 2. Мета введення надзвичайного стану  
7. Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади або зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.  
8. Стаття 3. Правова основа введення надзвичайного стану  
9. Правовою основою введення надзвичайного стану є Конституція України, цей Закон, інші закони України та Указ Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.  
10. Розділ 2  
11. УМОВИ І ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЇ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ  
12. Стаття 4 . Умови введення надзвичайного стану  
13. Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим.  
14. Надзвичайний стан може бути введений в разі:  
15. 1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю і здоров'ю значних верств населення;  
16. 2) міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;  
17. 3) спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;  
18. 4) посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів, масового переходу державного кордону з території суміжних держав;  
19. 5) необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної влади.  
20. Стаття 5. Порядок введення надзвичайного стану  
21. Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України.  
22. До введення надзвичайного стану за підставами, передбаченими пунктами 2- 5 частини першої статті 4 цього Закону, Президент України звертається через засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, котрі можуть бути приводом для запровадження надзвичайного стану, з вимогою припинити свої протиправні дії протягом встановленого у зверненні строку і попередженням про можливість введення надзвичайного стану.  
23. За умов, що вимагають невідкладних заходів для врятування населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний стан може бути введено без попередження.  
24. Введення надзвичайного стану на території Автономної Республіки Крим або в окремих її місцевостях може ініціювати Верховна Рада Автономної Республіки Крим.  
25. Пропозиції щодо введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України. В разі введення надзвичайного стану з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону, пропозиції щодо його введення подає Кабінет Міністрів України.  
26. Стаття 6. Указ Президента України про введення надзвичайного стану  
27. В Указі Президента України про введення надзвичайного стану зазначаються:  
28. 1) обгрунтування необхідності введення надзвичайного стану відповідно до статті 4 цього Закону;  
29. 2) межі території, на якій вводиться надзвичайний стан;  
30. 3) час, з якого вводиться надзвичайний стан, і строк, на який він вводиться;  
31. 4) перелік і межі надзвичайних заходів, вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням надзвичайного стану, а також перелік тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;  
32. 5) державні органи, органи військового командування та органи місцевого самоврядування, яким доручається здійснення заходів надзвичайного стану, та межі їхніх надзвичайних повноважень;  
33. 6) інші питання, що випливають із цього Закону.  
34. Підписаний Президентом України Указ про введення надзвичайного стану негайно передається із зверненням Президента до Верховної Ради України і розглядається нею у невідкладному порядку.  
35. Указ Президента України про введення надзвичайного стану, затверджений Верховною Радою України, негайно оголошується через засоби масової інформації, або в інший спосіб.  
36. Указ Президента України про введення надзвичайного стану втрачає силу, якщо Верховна Рада України не затвердила його в передбачений Конституцією України строк, про що негайно оголошується через засоби масової інформації або в інший спосіб.  
37. Стаття 7. Строк дії надзвичайного стану  
38. Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 30 діб і не більше як 60 діб в окремих її місцевостях.  
39. Верховна Рада України на пропозицію Президента України може продовжити дію надзвичайного стану не більше як на 30 діб.  
40. Якщо Верховна Рада України не продовжила на пропозицію Президента України строк дії надзвичайного стану, то після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, Указ Президента України про введення надзвичайного стану втрачає чинність.  
41. Стаття 8. Припинення дії надзвичайного стану  
42. Надзвичайний стан на всій території України або в окремих її місцевостях скасовується Указом Президента України після завершення строку, на який він був введений, або раніше цього строку за поданням Ради національної безпеки і оборони України, або за зверненням Верховної Ради України, яке оформляється Постановою Верховної Ради України, в разі усунення обставин, що обумовили необхідність введення надзвичайного стану.  
43. Про припинення дії надзвичайного стану оголошується негайно після підписання Указу Президента України.  
44. Розділ 3  
45. ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ  
46. Стаття 9. Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах надзвичайного стану  
47. В умовах надзвичайного стану Президент України, Верховна Рада України, міністерства, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також військове командування та його представники (далі - військове командування), відповідно здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України та законами України, і забезпечують виконання заходів, передбачених цим Законом.  
48. Стаття 10. Військове командування  
49. Військовим командуванням, якому в межах, визначених цим Законом, надається право разом з органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму надзвичайного стану, є:  
50. Головне управління Командувача Національної гвардії України;  
51. Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України;  
52. Служба безпеки України;  
53. а також (в разі введення надзвичайного стану з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону) Головне управління сил Цивільної оборони центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.  
54. Стаття 11. Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайного стану  
55. У період надзвичайного стану не можуть бути відповідно припинені чи обмежені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів дізнання та слідства.  
56. Стаття 12. Діяльність Верховної Ради України в умовах надзвичайного стану  
57. Верховна Рада України у разі введення надзвичайного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях продовжує свою сесію протягом усього періоду дії надзвичайного стану.  
58. Якщо Указ Президента України про введення надзвичайного стану на всій території України чи в окремих її місцевостях виданий у міжсесійний період, Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання і працює у сесійному режимі.  
59. Керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів України на засідання Верховної Ради України та здійсненню їхніх повноважень.  
60. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після припинення дії надзвичайного стану.  
61. Дія цієї статті поширюється також на діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо на всій або частині території Автономної Республіки Крим введено надзвичайний стан.  
62. Стаття 13. Надання додаткових повноважень органам державної влади під час дії надзвичайного стану  
63. В умовах надзвичайного стану органи, що здійснюють управління на відповідній території, можуть наділятися додатковими, чітко визначеними в Указі Президента України про введення надзвичайного стану, повноваженнями для здійснення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також для ліквідації загрози безпеці громадян, за умови, що це не порушує зобов'язань, взятих Україною та ратифікованими Верховною Радою України міжнародними угодами, і не тягне за собою будь-якої дискримінації громадян за ознаками національної належності, мови, статі, релігійних чи інших переконань, соціального походження  
64. Стаття 14. Діяльність органів державної влади, військового командування та органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайного стану  
65. Здійснення заходів по впровадженню і дії надзвичайного стану, передбачених цим Законом, покладається на органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та відповідні військові командування.  
66. Органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у взаємодії з відповідним військовим командуванням під час дії надзвичайного стану вживають всіх заходів, передбачених Законом, і несуть відповідальність за забезпечення громадського порядку, забезпечення конституційних прав і свобод громадян, їх безпеки, захисту інтересів держави на відповідних територіях.  
67. Координація діяльності органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах надзвичайного стану, введеного у зв'язку з надзвичайними ситуаціями техногенного та природного характеру, необхідністю їх ліквідації, проведенням пошуку і рятування людей, покладається на центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.  
68. У виняткових випадках для координації дій по забезпеченню режиму надзвичайного стану при його введенні Указом Президента України на місцях можуть створюватися оперативні штаби, до складу яких можуть вводитися представники Національної гвардії України, Служби безпеки України, центральних органів виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, внутрішніх справ та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування на чолі з комендантами територій, які є відповідальними за підтримання правопорядку і забезпечення безпеки громадян на ввіреній їм території.  
69. Органи, зазначені в частині першій та частині четвертій цієї статті, мають право видавати, в межах своєї компетенції, обов'язкові до виконання на відповідній території, в тому числі спільні, рішення, розпорядження, накази і директиви з питань забезпечення режиму надзвичайного стану.  
70. Стаття 15. Особливості дії нормативно-правових актів в умовах надзвичайного стану  
71. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які стосуються прав і свобод людини і громадянина, що обмежуються у зв'язку з введенням надзвичайного стану, тимчасово не застосовуються.  
72. Розділ 4  
73. ЗАХОДИ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ, ЩО ЗАПРОВАДЖУЮТЬСЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ  
74. Стаття 16. Зміст заходів правового режиму надзвичайного стану  
75. Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджуватися такі заходи:  
76. 1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;  
77. 2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;  
78. 3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;  
79. 4) заборона проведення масових заходів;  
80. 5) заборона страйків.  
81. Стаття 17. Додаткові заходи режиму надзвичайного стану у зв'язку із надзвичайними ситуаціями техногенного та природного характеру  
82. У разі введення надзвичайного стану з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 4 цього Закону, додатково до заходів, передбачених статтею 16 Закону, можуть вживатися такі заходи:  
83. 1) тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;  
84. 2) встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до подолання надзвичайних ситуацій;  
85. 3) тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів, діяльність яких не пов'язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань;  
86. 4) встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів;  
87. 5) запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;  
88. 6) мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією понесених втрат;  
89. 7) зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;  
90. 8) усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов'язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану та покладення тимчасового виконання обов'язків зазначених керівників на інших осіб.  
91. З метою ліквідації стихійного лиха чи катастроф у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.  
92. У виняткових випадках, пов'язаних з необхідністю проведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допускається залучення на добровільній основі працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт за дозволом відповідного керівника аварійно-рятувальних робіт та за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці. Забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їхнього здоров'я.  
93. Стаття 18. Додаткові заходи правового режиму надзвичайного стану у зв'язку з масовими порушеннями громадського порядку  
94. У разі введення надзвичайного стану з підстав, зазначених у пунктах 2- 5 частини другої статті 4 цього Закону, додатково може бути вжито таких заходів:  
95. 1) запровадження комендантської години )заборона перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи у встановлені години доби);  
96. 2) перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;  
97. 3) заборона призовникам і військовозобов'язаним змінювати місце проживання без відома військового командування;  
98. 4) обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв та речовин, вироблених на спиртовій основі;  
99. 5) тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій - також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;  
100. 6) вислання порушників громадського порядку, які не є жителями даної місцевості, до місця їх проживання або за межі місцевості, де введено надзвичайний стан, за їхній рахунок;  
101. 7) заборона виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;  
102. 8) регулювання роботи цивільних телерадіоцентрів, заборона роботи аматорських приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування;  
103. 9) особливі правила користування зв'язком та передачі інформації через комп'ютерні мережі;  
104. 10) у порядку, визначеному Конституцією і законами України, порушення питання про заборону діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вона загрожує суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності, територіальній цілісності, життю громадян.  
105. Стаття 19. Сприяння здійсненню заходів режиму надзвичайного стану  
106. Усі органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, громадські об'єднання і організації, а також громадяни на території, де запроваджено надзвичайний стан, зобов'язані сприяти органам, які здійснюють управління на цій території, у запровадженні та виконанні заходів правового режиму надзвичайного стану.  
107. Стаття 20. Залучення військових формувань до здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану  
108. Забезпечення громадського порядку, охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян в умовах надзвичайного стану здійснюється силами і засобами органів Міністерства внутрішніх справ, в тому числі Внутрішніх військ, Національної гвардії України, Служби безпеки України відповідно до їхніх повноважень, встановлених чинним законодавством.  
109. При запровадженні надзвичайного стану з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої статті 4 цього Закону, коли надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру ставлять під загрозу життя і здоров'я значних верств населення і потребують термінового проведення великих обсягів аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт, згідно з законодавством можуть залучатися до виконання цих робіт також військові частини Збройних Сил України та Прикордонних військ України. За Указом Президента України військові частини Збройних Сил України та Прикордонні війська України залучаються до здійснення заходів надзвичайного стану, введеного за підставами, передбаченими пунктом 4 частини другої статті 4 цього Закону.  
110. Порядок взаємодії військових формувань, які залучаються до здійснення заходів надзвичайного стану, з міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування визначається Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.  
111. Розділ 5  
112. ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН ТА ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ  
113. Стаття 21. Гарантії законності в умовах надзвичайного стану  
114. В умовах надзвичайного стану забороняється:  
115. зміна Конституції України;  
116. зміна Конституції Автономної Республіки Крим;  
117. зміна виборчих законів;  
118. проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;  
119. проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;  
120. обмеження прав і повноважень народних депутатів України.  
121. На період дії надзвичайного стану продовжується, у разі закінчення, строк повноважень представницьких органів місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Верховної Ради України, Конституційного Суду України.  
122. Стаття 22. Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах надзвичайного стану  
123. Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах надзвичайного стану визначаються відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.  
124. Передбачені цим Законом обмеження конституційних прав і свобод громадян, які можуть бути застосовані за умов надзвичайного стану, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають. Введення інших обмежень забороняється.  
125. В умовах надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, зазначені у частині другій статті 64 Конституції України.  
126. Стаття 23. Правовий статус іноземців, осіб без громадянства та юридичних осіб іноземних держав в умовах надзвичайного стану  
127. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб іноземних держав, які перебувають на території України під час надзвичайного стану, визначається Конституцією України та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
128. Органи влади, що діють на території, де введено надзвичайний стан, у разі затримання іноземних громадян за порушення режиму надзвичайного стану, зобов'язані негайно повідомити про затримання Міністерство закордонних справ України.  
129. Стаття 24. Неприпустимість використання правового режиму надзвичайного стану для захоплення влади та порушення прав і свобод громадян, прав та законних інтересів юридичних осіб  
130. Введення надзвичайного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання, для будь-яких обмежень права на життя, на свободу думки, совісті, релігії в розумінні цих прав і свобод, прийнятому в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права і законах України. Будь-які спроби використати введення надзвичайного стану для захоплення влади або для розправи з політичними опонентами тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.  
131. Стаття 25. Відшкодування збитків, завданих під час введення надзвичайного стану  
132. Особам, які втратили житло під час дії надзвичайних ситуацій чи у зв'язку з проведенням робіт по їх відверненню або ліквідації, відповідними державними органами надаються житлові приміщення. Особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій, в тому числі при проведенні аварійно-рятувальних робіт, відшкодовуються заподіяні матеріальні збитки та надається інша необхідна допомога на умовах і в порядку, встановленому законодавством України.  
133. Юридичним особам, майно і ресурси яких використовувалися для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення надзвичайного стану, відшкодовується шкода у встановленому законом порядку.  
134. Стаття 26. Гарантії трудових прав громадян в умовах надзвичайного стану  
135. Особам, переведеним відповідно до частини третьої статті 17 цього Закону на роботу, не обумовлену трудовим договором, а також залученим до робіт по ліквідації надзвичайних ситуацій, гарантується оплата праці відповідно до чинного законодавства.  
136. Стаття 27. Інформування Генерального секретаря ООН та інших держав про введення надзвичайного стану  
137. Україна відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права при введенні надзвичайного стану в триденний строк після його введення повідомляє через Генерального секретаря ООН державам, які беруть участь у цьому пакті, про обмеження прав і свобод людини і громадянина, що є відхиленням від зобов'язань за Міжнародним пактом та про межу цих відхилень і причини прийняття такого рішення.  
138. У повідомленні зазначається також орієнтовна дата припинення дії відповідних відхилень від зобов'язань, передбачених Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.  
139. У такому ж порядку Україна повідомляє Генерального секретаря ООН про зміни межі відхилень від зобов'язань за Міжнародним пактом або строку дії обмежень прав і свобод.  
140. Розділ 6  
141. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ АБО НЕВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ  
142. Стаття 28. Відповідальність за порушення правового режиму надзвичайного стану  
143. Порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.  
144. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Законом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до Закону кримінальної відповідальності.  
145. Стаття 29. Відповідальність за перевищення повноважень в умовах надзвичайного стану  
146. Перевищення особами, залученими до підтримання режиму надзвичайного стану, своїх повноважень, так само як і неправомірне застосування сили особами, які виконують обов'язки з охорони громадського порядку, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.  
147. Стаття 30. Правосуддя в умовах надзвичайного стану  
148. Правосуддя на території, де введено надзвичайний стан, здійснюється лише судами, створеними відповідно до Конституції України.  
149. Введення будь-яких скорочених або прискорених форм судочинства забороняється.  
150. Стаття 31. Контроль Верховної Ради України за додержанням цього Закону  
151. Верховна Рада України протягом всього часу дії надзвичайного стану здійснює контроль за додержанням цього Закону. Всі посадові особи зобов'язані сприяти представникам Верховної Ради України, її Уповноваженому з прав людини у здійсненні перевірок і надавати вичерпну інформацію з питань, що належать до їхньої діяльності в умовах надзвичайного стану.  
152. Стаття 32. Контроль за діяльністю органів виконавчої влади  
153. Контроль за діяльністю органів виконавчої влади в умовах надзвичайного стану здійснюють Кабінет Міністрів України та Рада національної безпеки і оборони України.  
154. Стаття 33. Нагляд за додержанням законів в умовах надзвичайного стану  
155. Нагляд за додержанням законів України у період надзвичайного стану здійснюється відповідно до Конституції та законів України.  
156. Розділ 7  
157. УЧАСТЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ІНШИХ ДЕРЖАВ У ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ  
158. Стаття 34. Участь представників інших держав у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій  
159. У разі необхідності до ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, викликаних стихійними лихами чи катастрофами, можуть залучатися аварійно-рятувальні формування інших держав. Ці питання вирішуються за угодами з урядами відповідних держав у порядку, визначеному законодавством України.  
160. Розділ 8  
161. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
162. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
163. 2. З введенням в дію цього Закону втрачає чинність Закон України "Про надзвичайний стан") Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №37, ст.538; 1995 р., №38, ст.284, №43, ст.308; 1997 р., №6, ст.49).  
164. 3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк:  
165. підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього Закону;  
166. привести свої рішення у відповідність до цього Закону;  
167. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади у відповідність з цим Законом їхніх нормативно-правових актів.