Кількість абзаців - 64 Розмітка (ліва колонка)


Про фіксований сільськогосподарський податок (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про фіксований сільськогосподарський податок  
2. Стаття 1. Загальні положення  
3. 1. Цей Закон визначає механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі.  
4. 2. Фіксований сільськогосподарський податок застосовується замість:  
5. податку на прибуток підприємств;  
6. плати (податку) за землю;  
7. податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;  
8. комунального податку;  
9. збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;  
10. збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;  
11. збору на обов'язкове соціальне страхування;  
12. збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;  
13. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;  
14. збору до Державного інноваційного фонду.  
15. 3. Інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавством.  
16. Стаття 2. Платники фіксованого сільськогосподарського податку  
17. 1. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські товаровиробники різних організаційноправових форм - колективні та державні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, агрофірми, селянські (фермерські) господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції (далі - підприємства), в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.  
18. У разі, коли у звітному періоді валовий дохід від операцій з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки становить менш як 50 відсотків загального обсягу продажу, підприємство сплачує податки у наступному звітному періоді на загальних підставах.  
19. 2. До платників фіксованого сільськогосподарського податку належать власники земельної частки (паю) та орендарі земельних ділянок, які виробляють сільськогосподарську продукцію.  
20. Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована у 1997 році сума податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку, перевищує суму фіксованого податку, нараховану згідно з цим Законом, більше ніж у три рази, то до суми фіксованого податку застосовуються такі підвищуючі коефіцієнти:  
21. у разі перевищення у три-чотири рази - 1,5;  
22. у разі перевищення більш як у чотири рази -2.  
23. 3. Платники фіксованого сільськогосподарського податку (далі - платники податку) мають право на вибір форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку. Про своє рішення щодо форми сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законодавства сільськогосподарський товаровиробник зобов'язаний повідомити орган державної податкової служби не пізніше ніж 1 січня року, що настає за звітним.  
24. 4. Зміна порядку сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), протягом звітного (податкового) року не допускається.  
25. Стаття 3. Об'єкт оподаткування та ставки фіксованого сільськогосподарського податку  
26. 1. Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.  
27. 2. Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлюється у відсотках до їх грошової оцінки, яка проводиться відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:  
28. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 1;  
29. для багаторічних насаджень - 0,3.  
30. 3. Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може уточнюватися згідно із законодавством.  
31. Стаття 4. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на поліських територіях  
32. Для платників податку, які здійснюють у гірських зонах і на поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь установлюється у відсотках до їх грошової оцінки, яка проводиться відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України, в таких розмірах:  
33. для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,5;  
34. для багаторічних насаджень - 0,1.  
35. Перелік господарств, на які поширюється дія цієї статті, затверджується до 1 грудня 1998 року на пленарних засіданнях обласних рад за поданням районних державних адміністрацій, виходячи з критеріїв, установлених статтею 1 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні", та визначених Кабінетом Міністрів України поліських територій.  
36. Стаття 5. Порядок нарахування та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку  
37. 1. Платники податку визначають суму податку у порядку і в розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками звітного (податкового) року і сплачують її в бюджет до 20 січня року, що настає за звітним.  
38. 2. Платники податку протягом звітного (податкового) року щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, сплачують в бюджет фіксований сільськогосподарський податок рівними частками не менш як 60 відсотків сум податків та зборів (обов'язкових платежів), які входять до його складу, за попередній звітний (податковий) рік.  
39. Розрахунок цього податку щороку до 1 лютого подається до відповідного органу державної податкової служби.  
40. Стаття 6. Порядок зарахування фіксованого сільськогосподарського податку до бюджетів і державних цільових фондів  
41. 1. Платники податку перераховують у визначений строк кошти на окремий рахунок відділень Державного казначейства України у районах.  
42. 2. Відділення Державного казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 8 відсотків, на обов'язкове державне пенсійне страхування - 90 відсотків, на обов'язкове соціальне страхування - 2 відсотки і повідомляють відповідний орган державної податкової служби про загальну суму податку та її розмежування.  
43. Стаття 7. Порядок обліку та контролю  
44. 1. Органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України.  
45. 2. Контроль за своєчасним і повним надходженнямсум фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють органи державної податкової служби.  
46. Стаття 8. Відповідальність за сплату сум фіксованого сільськогосподарського податку  
47. Сільськогосподарські товаровиробники несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум фіксованого сільськогосподарського податку згідно із законодавством.  
48. Стаття 9. Прикінцеві положення  
49. 1. Цей Закон діє у період з 1 січня 1999 року до 1 січня 2004 року.  
50. 2. Доповнити статтю 14 Закону України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N16, ст. 119, N29, ст.190 ) новим пунктом 20 такого змісту:  
51. "20) фіксований сільськогосподарський податок".  
52. 3. Кабінету Міністрів України: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавства та до бюджетної класифікації, які випливають з цього Закону; затвердити Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку.  
53. 4. Зупинити для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку дію таких законодавчих актів України з питань оподаткування :  
54. Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N47, cт.648; 1993 р., N2, ст.4; 1994 р., N27, ст.221, із змінами, внесеними Законом України від 16 грудня 1997 року);  
55. статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N56-93 "Про місцеві податки і збори" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N30, ст.336; 1995 р., N30, ст.229);  
56. Закону України "Про плату за землю" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N45, ст.238);  
57. Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N15, ст.117);  
58. Закону України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N16, ст.119, N29, ст.190) у частині сплати сум податків, включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку, передбаченого цим Законом;  
59. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N27, ст.181, N47, ст.294; 1998 р., N10, ст.35), за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7, 13.8;  
60. Закону України "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N36, ст.229);  
61. Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N37, ст.237), за винятком пункту 4 статті 1, пункту 3 статті 2, частини першої статті 3, пункту 4 статті 4, статті 5 у частині, що стосується платників збору, визначених у пункті 4 статті 1 Закону;  
62. Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N37, ст.238);  
63. Закону України "Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників".