Кількість абзаців - 386 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України  
3. У зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України Верховна Рада України постановляє:  
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:  
5. 1. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189; 2000 р., № 45, ст. 390):  
6. у пункті 13 статті 8, пункті 6 статті 9, пункті 4 статті 10, пункті 12 статті 14, пункті 8 статті 15 слова "чи припинення" виключити;  
7. статтю 95 доповнити частиною такого змісту:  
8. "Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду".  
9. 2. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27; із змінами, внесеними Законом України від 10 липня 2003 року № 1103-ІV):  
10. 1) частину другу статті 28, пункт "а" частин першої і третьої статті 81, пункт "а" частини першої статті 82, пункт "г" частини четвертої статті 83, статтю 210 після слів "купівлі - продажу" та частину першу статті 131 після слова "міни" доповнити словом "ренти";  
11. 2) частини другу і третю статті 100 викласти у такій редакції: "2. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).  
12. 3. Земельний сервітут може бути вставлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.  
13. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно";  
14. 3) доповнити Кодекс главою 16-1 такого змісту:  
15. "Глава 16-1. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови  
16. Стаття 102-1. Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови  
17. 1. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій).  
18. 2. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб.  
19. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може виникати також на підставі заповіту.  
20. 3. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може відчужуватися або передаватися в порядку спадкування.  
21. 4. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу";  
22. 4) частини першу і другу статті 120 викласти у такій редакції:  
23. "1. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.  
24. У разі коли договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.  
25. 2. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування".  
26. 3. В Основах законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; 2000 р., № 19, ст. 143):  
27. 1) у частині першій статті 6:  
28. пункт "д" після слова "лікаря" доповнити словами "вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій";  
29. доповнити частину пунктом "к" такого змісту:  
30. "к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду";  
31. 2) частину першу статті 38 після слова "пацієнт" доповнити словами "який досяг чотирнадцяти років", а після слова "послуги" - словами "та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій";  
32. 3) статтю 39 викласти у такій редакції:  
33. "Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації  
34. Повнолітня фізична особа має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються її здоров'я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на інформацію про стан здоров'я дитини або підопічного.  
35. Медичний працівник зобов'язаний дати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров'я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявність ризику для життя і здоров'я.  
36. Якщо інформація про хворобу фізичної особи може погіршити стан її здоров'я або погіршити стан здоров'я фізичних осіб, визначених частиною першою цієї статті, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров'я фізичної особи, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.  
37. У разі смерті фізичної особи члени її сім'ї або інші фізичні особи, уповноважені ними, мають право бути присутніми при дослідженні причин її смерті та ознайомитись із висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду";  
38. 4) доповнити Основи статтею 39-1 такого змісту:  
39. "Стаття 39-1. Право на таємницю про стан здоров'я  
40. Фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.  
41. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи";  
42. 5) у статті 43:  
43. у другому реченні частини першої цифри "15" замінити цифрами "14";  
44. доповнити статтю після частини третьої новою частиною такого змісту: "Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування".  
45. У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;  
46. 6) у частині другій статті 44:  
47. у першому реченні слово "неповнолітніх" замінити словами і цифрами "осіб, які не досягли віку 14 років";  
48. останнє речення виключити;  
49. 7) у першому реченні частини першої статті 45 слова "добровільної згоди особи" замінити словами "вільної згоди повнолітньої дієздатної фізичної особи";  
50. 8) статтю 46 викласти у такій редакції:  
51. "Стаття 46. Донорство крові та її компонентів  
52. Здавання крові, її компонентів для подальшого використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях здійснюється повнолітніми дієздатними фізичними особами добровільно. Забороняється насильницьке або шляхом обману вилучення крові у фізичної особи з метою використання її як донора.  
53. Донорство крові, її компонентів здійснюється відповідно до закону.  
54. Донорам надаються пільги, передбачені законодавством України";  
55. 9) у статті 47:  
56. доповнити статтю частинами такого змісту:  
57. "Донором органів та інших анатомічних матеріалів може бути повнолітня дієздатна фізична особа. Фізична особа може дати письмову згоду на донорство її органів та інших анатомічних матеріалів на випадок своєї смерті або заборонити його.  
58. Взяття органів та інших анатомічних матеріалів з тіла фізичної особи, яка померла, не допускається, крім випадків і в порядку, встановлених законом";  
59. у частині першій слово "законодавством" замінити словом "законом";  
60. 10) у частині першій статті 48 слова "на прохання дієздатної жінки" замінити словами "за медичними показаннями повнолітньої жінки";  
61. 11) у статті 49:  
62. доповнити статтю частиною такого змісту:  
63. "Стерилізація недієздатної фізичної особи за наявності медичних та соціальних показань може бути проведена лише за згодою її опікуна з додержанням вимог, встановлених законом";  
64. у частині першій слова "власним бажанням або добровільною згодою" замінити словами "бажанням повнолітнього";  
65. 12) у статті 50:  
66. у частині другій слова "в окремих випадках і в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України" замінити словами "за переліком обставин, який встановлюється законодавством";  
67. доповнити статтю частиною такого змісту:  
68. "Перелік обставин, що дозволяють переривання вагітності після дванадцяти тижнів вагітності за медичними та соціальними показаннями, встановлюється законодавством".  
69. 4. У Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546; 1996 р., № 15, ст. 70):  
70. у пункті "з" частини першої статті 17 слова "або припинення" виключити;  
71. статтю 50 доповнити частиною такого змісту:  
72. "Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду".  
73. 5. У Законі України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682; 1994 р., № 3, ст. 11; 1995р., № 14, ст. 90, ст. 93; 1998 р., №18, ст. 89; 1999 р., № 26, ст. 213; 2000 р., № 46, ст. 397; 2001 р., № 32 , ст. 222):  
74. 1) доповнити Закон статтею 11-1 такого змісту:  
75. "Стаття 11-1. Законодавство про господарські товариства  
76. Законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів";  
77. 2) у першому реченні частини першої статті 4 слова "установчого договору і статуту" замінити словом "статуту";  
78. 3) частину другу статті 6 викласти у такій редакції:  
79. "Товариства підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному законом";  
80. 4) абзац другий частини першої статті 12 доповнити словами "як вклад до статутного (складеного) капіталу";  
81. 5) частину другу статті 13 викласти у такій редакції: "Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, підлягає незалежній експертній перевірці";  
82. 6) у статті 26:  
83. частину другу доповнити реченням такого змісту: "Цей договір не є установчим документом товариства";  
84. доповнити статтю після частини другої новими частинами такого змісту:  
85. "Договір про створення акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню.  
86. Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома.  
87. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа".  
88. У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами шостою і сьомою;  
89. 7) статтю 30 доповнити частиною такого змісту:  
90. "Відкрита підписка на акції акціонерного товариства не провадиться до повної сплати статутного капіталу";  
91. 8) у статті 38:  
92. частину першу після слів "має право" доповнити словами "за рішенням загальних зборів";  
93. у частині другій слова "обміну облігацій на акції" виключити;  
94. частину четверту виключити;  
95. 9) статтю 39 доповнити після частини другої новою частиною такого змісту:  
96. "Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством відповідних зобов'язань та відшкодування збитків".  
97. У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п'ятою;  
98. 10) у статті 41:  
99. у другому реченні частини першої слово "класу" замінити словом "виду";  
100. у частині п'ятій:  
101. підпункт "б" доповнити словами "у тому числі зміна розміру його статутного капіталу";  
102. пункти "в" і "г" викласти у такій редакції:  
103. "в) обрання і відкликання членів наглядової ради;  
104. г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства";  
105. у частині шостій літери "б", "д", "е", "ї" замінити відповідно літерами "б", "в", "г", "д", "е", "ї";  
106. 11) пункт "в" частини першої статті 42 виключити;  
107. 12) у частині першій статті 46 слово "правління" замінити словами "виконавчого органу";  
108. 13) статтю 47 викласти у такій редакції:  
109. "Стаття 47. Виконавчий орган акціонерного товариства  
110. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.  
111. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.  
112. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.  
113. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор)";  
114. 14) у статті 50:  
115. доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:  
116. "Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб".  
117. У зв'язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;  
118. частину четверту викласти у такій редакції:  
119. "Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників";  
120. 15) частину першу статті 51 доповнити словами "розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді";  
121. 16) у статті 52:  
122. у першому реченні частини другої цифри "30" замінити цифрами "50";  
123. частину третю викласти у такій редакції:  
124. "Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства";  
125. доповнити статтю частинами такого змісту:  
126. "Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому Статутом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.  
127. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі";  
128. 17) статтю 53 викласти у такій редакції:  
129. "Стаття 53. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи  
130. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.  
131. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.  
132. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.  
133. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.  
134. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством";  
135. 18) статтю 57 викласти у такій редакції:  
136. "Стаття 57. Звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі  
137. Звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.  
138. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві";  
139. 19) частину першу статті 59 доповнити пунктом "г" такого змісту:  
140. "г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів";  
141. 20) статтю 66 доповнити частинами такого змісту:  
142. "Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.  
143. Найменування повного товариства повинне містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів "і компанія", а також слів "повне товариство";  
144. 21) у другому реченні частини першої статті 73 слова "ліквідації товариства або" виключити;  
145. 22) у статті 75:  
146. частину першу доповнити словами "та які не беруть участі в діяльності товариства";  
147. доповнити статтю частинами такого змісту:  
148. "Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві. Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства. Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.  
149. Найменування командитного товариства повинне містити імена (найменування) всіх повних його учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слів "командитне товариство";  
150. 23) статтю 79 викласти у такій редакції:  
151. "Стаття 79. Права вкладників командитного товариства  
152. Вкладник командитного товариства має право:  
153. а) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);  
154. б) діяти від імені товариства у разі видачі йому довіреності та відповідно до неї;  
155. в) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства відповідно до положень Закону.  
156. Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;  
157. г) вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства;  
158. ґ) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;  
159. д) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);  
160. е) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.  
161. Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.  
162. Засновницьким договором (меморандумом) командитного товариства можуть бути передбачені також інші права вкладника";  
163. 24) частину першу статті 82 викласти у такій редакції:  
164. "Якщо вкладник командитного товариства вчиняє правочин від імені та в інтересах товариства без відповідних повноважень, то в разі схвалення його дій командитним товариством він звільняється від відповідальності перед кредиторами за вчинений правочин";  
165. 25) у тексті Закону слова "установчий договір", "збори учасників", "статутний фонд", "рада товариства (спостережна рада)", "рада акціонерного товариства (спостережна рада)" у всіх відмінках замінити відповідно словами "засновницький договір", "загальні збори учасників", "статутний (складений) капітал", "наглядова рада товариства", "наглядова рада акціонерного товариства" у відповідному відмінку.  
166. 6. Частину першу статті 91 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10) викласти у такій редакції:  
167. "Суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини".  
168. 10. У Законі України "Про заставу" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 47, ст. 642):  
169. 1) частину третю статті 1 викласти у такій редакції:  
170. "Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду";  
171. 2) статтю 8 викласти у такій редакції: "Стаття 8. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави  
172. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом.  
173. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений чи пошкоджений предмет застави";  
174. 3) у статті 10:  
175. доповнити статтю після частини першої новими частинами такого змісту:  
176. "Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму.  
177. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика".  
178. У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати частинами четвертою - шостою;  
179. 4) у частині другій статті 20 слова "При припиненні (реорганізації, ліквідації)" замінити словами "У разі ліквідації".  
180. 11. У Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №1, ст. 1; 2002 р., № 9, ст. 68, № 17, ст.120):  
181. 1) частину четверту статті 13 викласти у такій редакції:  
182. "4. Якщо на товар не встановлено гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена споживачем за умови, що недоліки було виявлено протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передачі товару споживачеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.  
183. Якщо встановити день передачі нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.  
184. Стосовно робіт (послуг), на які гарантійний строк не встановлено, споживач має право пред'явити виробнику (виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом одного року, а стосовно будівель і споруд - не пізніше ніж протягом трьох років від дня прийняття роботи (послуги) споживачем";  
185. 2) у статті 14:  
186. абзац сьомий пункту 1 викласти у такій редакції:  
187. "Споживач, який придбав непродовольчі товари, що вже були в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був поінформований продавцем, має право пред'явити вимоги, зазначені у цьому пункті, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем";  
188. в абзаці другому пункту 3 слова "великогабаритних" та "і товарів вагою понад п'ять кілограмів" виключити;  
189. 3) в абзаці другому частини третьої статті 15 слова "шести місяців" замінити словами "одного року" ;  
190. 4) у частині першій статті 20:  
191. абзац перший доповнити реченням такого змісту: "У разі виявлення різниці в ціні споживач проводить необхідний перерахунок з продавцем";  
192. абзац другий викласти у такій редакції:  
193. "Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів з моменту передачі йому товару не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошено продавцем";  
194. 5) у тексті Закону слова "гарантійний термін" та "термін придатності" в усіх відмінках і формах числа замінити відповідно словами "гарантійний строк" та "строк придатності" у відповідному відмінку і числі.  
195. 12. Друге речення пункту 2 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110; 2002 р., № 17, ст. 117) виключити.  
196. 13. У Законі України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 14, ст. 78; 2000 р., № 9, ст. 67; 2002 р., № 29, ст. 194):  
197. 1) назву Закону і статтю 1 викласти у такій редакції: "ПРО ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ  
198. Стаття 1. Акти цивільного стану, які підлягають державній реєстрації державними органами реєстрації актів цивільного стану  
199. Державні органи реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті";  
200. 2) в абзаці четвертому статті 5 слова "повторно складених" виключити;  
201. 3) статтю 9 викласти у такій редакції:  
202. "Стаття 9. Оскарження дій державного органу реєстрації актів цивільного стану  
203. Зміст актів цивільного стану, а також відмова в державній реєстрації актів цивільного стану, зокрема народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, у внесенні змін, доповнень та виправлень до зазначених актових записів, їх поновленні та анулюванні можуть бути оскаржені до органу вищого рівня та до суду";  
204. 4) у статті 15:  
205. у частині першій слова "Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України" замінити словами "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства";  
206. у частині другій слова "і складають адміністративні дані" виключити;  
207. 5) статтю 18 викласти у такій редакції:  
208. "Стаття 18. Компетенція державних органів реєстрації актів цивільного стану  
209. Відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень та виправлень, поновлення, а також анулювання актових записів цивільного стану та в установленому порядку зберігають книги реєстрації актів цивільного стану.  
210. Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу та смерті.  
211. Реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті громадян України, які проживають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України. Зазначені представництва та установи також приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень та виправлень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану";  
212. 6) у статті 19:  
213. частину першу викласти у такій редакції:  
214. "Реєстрація народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті проводиться державними органами реєстрації актів цивільного стану у книгах спеціального зразка, які є єдиними доказами засвідчених у них фактів. Зразки книг реєстрації актів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України";  
215. частину третю викласти у такій редакції:  
216. "Порядок реєстрації актів цивільного стану дипломатичними представництвами і консульськими установами України визначається Консульським статутом та Інструкцією про реєстрацію актів цивільного стану консулом, яка затверджується Міністерством закордонних справ України за погодженням з Міністерством юстиції України";  
217. 7) у статті 21:  
218. у частині першій:  
219. слово "одруження" замінити словом "шлюб";  
220. слова "встановлення батьківства" виключити;  
221. доповнити статтю частинами такого змісту:  
222. "Забезпечення бланками свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану дипломатичних представництв і консульських установ України здійснює Міністерство закордонних справ України.  
223. Порядок обліку, зберігання та звітності про використання бланків свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану дипломатичними представництвами і консульськими установами України встановлюється Міністерством закордонних справ України";  
224. 8) частини другу і третю статті 22 викласти у такій редакції:  
225. "Повторне свідоцтво про народження може бути видане також батькам, опікуну, піклувальнику, представникові дитячого (навчального) закладу, в якому перебуває дитина, представникові органів опіки і піклування, патронатному вихователю.  
226. Повторне свідоцтво про смерть видається другому з подружжя, дітям померлого або їх законним представникам та близьким родичам померлого на підставі їх заяви";  
227. 9) у частині четвертій статті 23 слова "з Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України" замінити словами "із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства";  
228. 10) статтю 24 після слів "дипломатичних представництвах України" доповнити словами "щороку до 1 липня";  
229. 11) у тексті Закону:  
230. слова "орган реєстрації актів громадянського стану", "акт громадянського стану", "запис акта громадянського стану", "відділ реєстрації актів громадянського стану", "книги реєстрації актів громадянського стану" в усіх відмінках і формах числа замінити відповідно словами "державний орган реєстрації актів цивільного стану", "акт цивільного стану", "актовий запис цивільного стану", "відділ реєстрації актів цивільного стану", "книги реєстрації актів цивільного стану" у відповідному відмінку і числі;  
231. слова "переміна прізвища, імені, по батькові" та "переміна прізвища, імені та по батькові" в усіх відмінках замінити словами "зміна імені" у відповідному відмінку.  
232. 14. Абзац другий пункту 7 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №15, ст. 84; 2001 р., № 10, ст. 44; 2002 р., № 17, ст. 117, із змінами, внесеними Законом України від 5 червня 2003 року №906-ІV) після слів "закриття рахунків платників податків" доповнити словами " (крім неподання такого повідомлення банками)".  
233. 15. У Законі України "Про транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 51, ст. 446):  
234. частину третю статті 6 викласти у такій редакції:  
235. "Транспортне експедирування здійснюється відповідно до законодавства";  
236. у частині третій статті 13 слова "вантажу та багажу" замінити словами "вантажу, багажу, пошти";  
237. у тексті Закону слова "пасажирів і вантажів" і "пасажирів та вантажів" замінити словами "пасажирів, вантажів, багажу, пошти".  
238. 9. У Законі України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 15, ст. 99; 1998 р., № 18, ст. 88; 1999 р., № 29, ст. 239):  
239. 1) статтю 13 доповнити частиною такого змісту:  
240. "4. Орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди у комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним";  
241. 2) статтю 15 доповнити частиною такого змісту:  
242. "2. У разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити у договорі оренди, що у разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється";  
243. 3) частину третю статті 17 доповнити реченнями такого змісту: "Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється";  
244. 4) доповнити Закон статтею 18-1 такого змісту:  
245. "Стаття 18-1. Ремонт об'єкта оренди  
246. 1. Поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.  
247. 2. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.  
248. 3. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право:  
249. відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту;  
250. вимагати розірвання договору та відшкодування збитків";  
251. 5) статтю 22 доповнити частиною такого змісту:  
252. "4. До договору суборенди застосовуються положення про договір оренди";  
253. 6) статтю 23 доповнити частиною такого змісту:  
254. "4. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди";  
255. 7) у статті 24:  
256. доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:  
257. "Орендар, який затримав повернення об'єкта оренди орендодавцю, несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження".  
258. У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою;  
259. доповнити статтю частиною такого змісту:  
260. "Передача в оренду майна, що було застраховане орендодавцем або балансоутримувачем, не припиняє чинності договору страхування";  
261. 8) частину другу статті 26 доповнити абзацами такого змісту:  
262. "смерті фізичної особи - орендодавця;  
263. ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем у разі відмови її правонаступника стати стороною договору оренди";  
264. 9) в абзаці другому частини другої статті 27 слова "зазначені кошти, якщо інше не передбачено договором оренди" замінити словами "приріст вартості майна в результаті цих поліпшень або зарахувати вартість необхідних витрат на поліпшення в рахунок орендної плати, що може бути здійснено після їх підтвердження".  
265. 17. Абзац третій статті 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139) після слів "промислові трубопроводи" доповнити словами " (приєднані мережі)".  
266. 18. Пункт 6 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 2002 р., № 17, ст. 117) виключити.  
267. 8. У Законі України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 34, ст. 160):  
268. 1) в абзаці першому статті 4 та абзаці першому частини першої статті 7 слово "загальнодержавній" замінити словом "державній";  
269. 2) у частині першій статті 5 слова "майна державних підприємств" замінити словами "державного майна";  
270. 3) у частині другій статті 6 слова "національній валюті" замінити словом "гривнях";  
271. 4) частину першу статті 22 викласти у такій редакції:  
272. "1. Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу. Якщо договір купівлі - продажу підлягає державній реєстрації, право власності у покупця виникає з моменту такої реєстрації";  
273. 5) у статті 23:  
274. абзац другий частини першої доповнити словами "та у випадках, передбачених законодавством, державній реєстрації";  
275. частину сьому виключити.  
276. 19. У Законі України "Про систему оподаткування" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., №16, ст. 119; із змінами, внесеними Законом України від 5 червня 2003 року № 906-ІV):  
277. частину п'яту статті 5 після слів "Фінансові установи" доповнити словами (крім банків);  
278. пункт 2 частини третьої статті 12 доповнити реченням такого змісту: "Положення цього пункту не поширюється на керівників та інших посадових осіб банків".  
279. 7. У Законі України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 17, ст. 122; 1998 р., № 49, ст. 301; 1999 р., № 7, ст. 52, № 51, ст. 453; 2000 р., № 31, ст. 247, № 33-34, ст. 272, ст. 273, № 41, ст. 341; 2001 р., № 9, ст. 38-39; 2002 р., № 12-13, ст.92; 2003 р., № 10-11, ст. 86, № 24, ст. 160, № 27, ст. 209, № 30, ст. 247):  
280. 1) в абзаці другому частини другої статті 3 слова "земельного та" виключити;  
281. 2) абзац другий частини першої статті 5 викласти у такій редакції:  
282. "підприємства (цехи, виробництва, дільниці, інші підрозділи, якщо у разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються) як єдині майнові комплекси, до складу яких входять усі види майна, призначені для їх діяльності, що визначені Цивільним кодексом України";  
283. 3) останнє речення абзацу першого частини другої статті 17 виключити;  
284. 4) друге речення частини другої статті 24 після слів "безстрокове безоплатне користування" доповнити словом " (сервітут)";  
285. 5) у статті 27:  
286. останнє речення абзацу шістнадцятого частини другої доповнити словами "та державній реєстрації";  
287. у частині четвертій:  
288. абзац перший доповнити словами "та у випадках, передбачених законодавством, державній реєстрації";  
289. абзац другий виключити;  
290. 6) у тексті Закону слова "єдиний (цілісний) майновий комплекс", "цілісний майновий комплекс" у всіх відмінках і формах числа замінити словами "єдиний майновий комплекс" у відповідному відмінку і числі, а слова "статутного фонду" - словами "статутного капіталу".  
291. 20. Частину першу статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст.170) доповнити реченням такого змісту: "Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини".  
292. 21. Абзац одинадцятий статті 1 Закону України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №1, ст. 1; 2000 р., № 38, ст. 321; із змінами, внесеними Законом України від 19 червня 2003 року № 982-ІV) викласти в такій редакції:  
293. "місцева (локальна) електрична мережа - приєднана електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача".  
294. 22. В абзаці першому частини першої статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №15, ст. 67) слова "передаються новому власнику шляхом повного індосаменту" замінити словами "передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії)".  
295. 23. Частину першу статті 1 Закону України "Про лізинг" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., №16, ст. 68) після слів "є власністю лізингодавця" та "у відповідного продавця майна" доповнити відповідно словами "і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг)" та " (непрямий лізинг)".  
296. 24. У статті 16 Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 41, ст. 377):  
297. у першому реченні частини першої слова "заявити про згоду або про" замінити словами "дати письмову згоду";  
298. доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:  
299. "Фізична особа має право розпорядитися щодо передачі після її смерті органів та інших анатомічних матеріалів її тіла науковим, медичним або навчальним закладам".  
300. У зв'язку з цим частини другу - п'яту вважати відповідно частинами третьою - шостою.  
301. 25. У Законі України "Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 279):  
302. останнє речення частини другої статті 10 виключити;  
303. у тексті Закону слова "статутний фонд" у всіх відмінках замінити словами "статутний капітал" у відповідному відмінку.  
304. 26. У тексті Закону України "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 41, ст. 341) слова "статутний фонд" у всіх відмінках замінити словами "статутний капітал" у відповідному відмінку.  
305. 29. У Законі України "Про охорону культурної спадщини" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст. 333):  
306. статтю 17 доповнити після частини другої новою частиною такого змісту:  
307. "Право власності на скарб, що є пам'яткою, визначається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України".  
308. У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;  
309. у статті 21:  
310. у назві статті слово "вилучення" замінити словом "викуп";  
311. частину першу викласти у такій редакції:  
312. "1. Якщо в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки їй загрожує пошкодження або знищення, державний орган з питань охорони пам'яток робить власнику пам'ятки відповідне попередження.  
313. Якщо власник пам'ятки не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом державного органу з питань охорони пам'яток може постановити рішення про її викуп.  
314. У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження.  
315. Викуплена пам'ятка переходить у власність держави.  
316. Викупна ціна пам'ятки визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом".  
317. 27. У Законі України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 45, ст. 375):  
318. 1) частину другу статті 12 викласти у такій редакції:  
319. "Право власності на об'єкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу";  
320. 2) у тексті Закону слова "статутний фонд" у всіх відмінках замінити словами "статутний капітал" у відповідному відмінку.  
321. 28. Пункт 1 частини другої статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5 - 6, ст. 30) викласти у такій редакції:  
322. "1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України".  
323. 30. Пункт 5 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 14, ст. 71; 2002 р., № 16 , ст. 114) виключити.  
324. 31. У Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102):  
325. статтю 16 викласти у такій редакції:  
326. у тексті Закону слова "які перебувають під опікою чи піклуванням" замінити словами "над якими встановлено опіку чи піклування";  
327. "Стаття 16. Право на допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування  
328. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, призначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які позбавлені батьківського піклування".  
329. 32. Частину першу статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 22, ст. 105) викласти у такій редакції:  
330. "Пасажир має право:  
331. одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;  
332. одержувати від перевізника, водія, на зупинках автобусних маршрутів загального користування, автостанціях та автовокзалах інформацію про послуги автомобільного транспорту загального користування;  
333. провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;  
334. купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;  
335. безоплатно перевозити з собою на автобусних маршрутах загального користування ручну поклажу, а також відповідно до законодавства про захист прав споживачів і правил перевезень користуватися іншими правами, встановленими законодавством".  
336. 33. У Законі України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 29, ст. 137):  
337. статтю 4 викласти у такій редакції:  
338. "Стаття 4. Види розрахунків, що застосовуються при проведенні переказу  
339. 4.1. При проведенні переказу ініціатори можуть застосовувати розрахунки з використанням акредитивів, векселів, розрахунки за інкасо, а також розрахунки за гарантійним зобов'язанням, за чеками з використанням документів на переказ, передбачених цим Законом.  
340. Порядок застосування цих розрахунків визначається Цивільним кодексом України, цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України";  
341. у пункті 6.2 статті 6 слова "та за згодою цих банків" виключити.  
342. 16. У Законі України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50, №16, ст. 114):  
343. 1) у статті 4:  
344. назву та абзац перший статті викласти у такій редакції:  
345. "Стаття 4. Предмет договору страхування  
346. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані";  
347. в абзаці другому слова "додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи" замінити словами "пенсійним забезпеченням";  
348. 2) в останньому реченні частини сімнадцятої статті 9 слово "об'єкта" замінити словами "предмета договору страхування";  
349. 3) у першому реченні частини першої статті 11 слово "Об'єкт" замінити словами "Предмет договору";  
350. 4) у частині шостій статті 12 слово "об'єкти" замінити словами "предмет договору";  
351. 5) абзац шостий частини четвертої статті 16 викласти у такій редакції:  
352. "зазначення предмета договору страхування";  
353. 6) абзац другий частини другої статті 17 викласти у такій редакції:  
354. "предмет договору страхування";  
355. 7) у частині першій статті 20:  
356. друге речення пункту 3 доповнити словами "або законом";  
357. пункт 6 викласти у такій редакції:  
358. "6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом";  
359. 8) пункт 3 частини першої статті 21 викласти у такій редакції:  
360. "3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього предмета договору";  
361. 9) у частині третій статті 22 слова "чинного законодавства" замінити словом "закону";  
362. 10) у частині першій статті 24 слова "переходять до його опікуна" замінити словами "здійснюються його опікуном";  
363. 11) у частині першій статті 25 слова "або законодавством" виключити;  
364. 12) у частині першій статті 26:  
365. у пункті 3 слово "об'єкт" замінити словами "предмет договору";  
366. у пункті 6 слова "законодавством України" замінити словом "законом";  
367. 13) у частині другій статті 26 слова "законодавству України" замінити словом "закону";  
368. 14) у пункті 2 частини другої статті 29 слово "об'єктом" замінити словом "предметом";  
369. 15) у частині чотирнадцятій статті 30 слово "об'єктом" замінити словами "предметом договору";  
370. 16) у тексті Закону (крім пункту 29 частини першої статті 7 та статті 44) слово "громадянин" та слова "страхувальник - громадянин" у всіх відмінках і формах числа замінити відповідно словами "фізична особа" та "страхувальник - фізична особа" у відповідному відмінку і числі.  
371. 34. У Законі України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112):  
372. в останньому абзаці частини першої статті 7 слова "тимчасового припинення чи заборони" замінити словами "обмеження, тимчасової заборони (зупинення)";  
373. в абзаці третьому статті 12 слова "чи припинення" замінити словом " (зупинення)".  
374. 35. У Законі України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., №35 , ст. 258):  
375. статтю 27 доповнити частиною такого змісту:  
376. "Якщо строк зберігання зерна визначено моментом пред`явлення власником зерна вимоги про його повернення, зерновий склад має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від власника зерна забрати це зерно в розумний строк";  
377. у частині другій статті 28 слова "відшкодування понесених витрат" замінити словами "пропорційну частину плати";  
378. частину другу статті 29 викласти у такій редакції:  
379. "Власник зерна, який не передав його на зберігання у визначений договором строк, зобов`язаний відшкодувати зерновому складу збитки, завдані йому у зв`язку з тим, що зберігання не відбулося, якщо він у розумний строк не попередив останнього про відмову від договору зберігання";  
380. статтю 30 доповнити частиною такого змісту:  
381. "При безоплатному зберіганні власник зерна зобов`язаний відшкодувати зерновому складу здійснені ним витрати на зберігання зерна, якщо інше не встановлено договором".  
382. ІІ. Визнати такими, що втратили чинність:  
383. Закон України "Про власність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 20, ст. 249; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №38, ст. 562, № 48, ст. 660; 1993 р., № 7, ст. 54, № 13, ст. 115, № 26, ст.277; 1995 р., № 13, ст. 85; 2003 р., № 27, ст. 209, № 30, ст. 247, із змінами, внесеними Законом України від 19 червня 2003 року № 980-ІV);  
384. Закон України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 27, ст. 212).  
385. ІІІ. Цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України.