Кількість абзаців - 32 Розмітка (ліва колонка)


Про соціальний діалог в Україні (Друге читання)

0. Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про соціальний діалог в Україні
 
1. .
;  
2. .
;  
3. .
;  
4. .
;  
5. Стаття 2. Законодавство про соціальний діалог
 
6. Законодавство про соціальний діалог складається з Конституції України, Кодексу законів про працю України, цього Закону, Законів України «Про колективні договори і угоди», «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців», чинних міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
 
7. Стаття 3. Основні принципи соціального діалогу
Соціальний діалог здійснюється на принципах:
законності;
повноважності й рівноправності сторін та їх представників;
конструктивності та взаємодії;
добровільності і прийняття реальних зобов’язань;
взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;
 
8. обов’язковості розгляду прийнятих рішень органами, організаціями, роботодавцями, яким вони адресовані.
 
9. Стаття 4. Сфера здійснення соціального діалогу
На національному, галузевому та територіальному рівнях соціальний діалог здійснюється на тристоронній основі, на виробничому рівні (на підприємстві, в установі, організації) - на двосторонній основі.
Сторонами соціального діалогу є:
на національному рівні - всеукраїнські об’єднання професійних спілок, всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців та Кабінет Міністрів України;
на галузевому рівні - галузеві об’єднання професійних спілок, всеукраїнські професійні спілки, галузеві організації роботодавців, галузеві об’єднання організацій роботодавців, центральні органи виконавчої влади;
на територіальному рівні - організації професійних спілок та їх об’єднання, професійні спілки відповідного рівня, обласні, місцеві організації роботодавців та їх об’єднання, місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування;
на виробничому рівні - первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники (представник) працівників та роботодавець
 
10. Стаття 5. Форми здійснення соціального діалогу
Соціальний діалог здійснюється у формах консультацій та переговорів.
Сторони соціального діалогу з метою з'ясування своїх позицій та пошуку компромісних рішень проводять взаємні консультації та переговори з трудових та соціально-економічних питань.
Ініціатором проведення таких консультацій та переговорів може виступати будь-яка із сторін соціального діалогу. Сторона, яка одержала письмове повідомлення від іншої сторони соціального діалогу щодо необхідності проведення консультацій чи переговорів, зобов'язана протягом п’яти робочих днів узяти участь у таких консультаціях чи переговорах.
Порядок проведення консультацій та переговорів визначається сторонами соціального діалогу, якщо інше не встановлено законодавством.
За результатами переговорів сторони приймають відповідне рішення у формі протоколу, угоди чи договору. Якщо під час переговорів сторони не дійшли згоди з окремих питань, що розглядалися, ними складається протокол розбіжностей, до якого вносяться остаточно сформульовані пропозиції сторін про заходи, необхідні для усунення розбіжностей та прийняття компромісного рішення.
 
11. Стаття 6. Органи соціального діалогу та порядок їх створення
Для забезпечення здійснення соціального діалогу із представників сторін соціального діалогу утворюються органи соціального діалогу:
на національному рівні - Національна тристороння соціально-економічна рада;
на галузевому рівні - галузеві тристоронні соціально-економічні ради;
на територіальному рівні - територіальні тристоронні соціально-економічні ради.
Кожна із сторін соціального діалогу для участі в роботі органів соціального діалогу самостійно делегує своїх повноважних представників, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
Кожна із сторін соціального діалогу зобов’язана на вимогу іншої сторони надати документи, які підтверджують повноваження її представників.
Кожна із сторін соціального діалогу має право на письмовий запит іншої сторони безоплатно одержувати від неї інформацію, необхідну для здійснення соціального діалогу.
Повноваження та організація роботи органів соціального діалогу регулюються цим Законом та положенням про органи соціального діалогу, затвердженим у встановленому порядку.
Не є органами соціального діалогу в розумінні цього Закону координаційні комітети сприяння зайнятості, що створюються відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», керівні органи, наглядові ради суб’єктів господарювання, що створюються на тристоронній або двосторонній основі.
 
12. Стаття 7. Національна тристороння соціально-економічна рада
Для сприяння узгодженню позицій сторін соціального діалогу щодо шляхів розвитку трудових, соціально-економічних відносин Президентом України утворюється Національна тристороння соціально-економічна рада.
До складу Національної тристоронньої соціально-економічної ради входять у рівній кількості представники Кабінету Міністрів України, всеукраїнських об’єднань професійних спілок та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, яких визначає та затверджує кожна із сторін самостійно.
Національну тристоронню соціально-економічну раду очолюють три співголови, яких визначають сторони.
Національна тристороння соціально-економічна рада забезпечує здійснення соціального діалогу, виробляє узгоджені пропозиції та приймає узгоджені рішення щодо:
формування та реалізації державної соціально-економічної політики, вирішення питань трудових і соціально-економічного відносин;
проектів загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку, інших державних цільових програм, законів, інших нормативно-правових актів з питань трудових і соціально-економічного відносин;
державних соціальних стандартів та рівня оплати праці в економіці, в тому числі у бюджетній сфері;
вирішення інших питань, які сторони вважають значущими для забезпечення конституційних прав і гарантій громадян, суспільної злагоди, соціально-економічного розвитку держави.
Для здійснення організаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради утворюється секретаріат.
Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
13. Стаття 8. Галузеві тристоронні соціально-економічні ради
Для узгодженого вирішення питань, що виникають у сфері трудових, соціально-економічних відносин на галузевому рівні, а також щодо шляхів сталого соціально-економічного розвитку відповідної галузі чи кількох галузей із представників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, галузевих об’єднань професійних спілок, всеукраїнських професійних спілок, галузевих організацій роботодавців та галузевих об’єднань організацій роботодавців центральними органами виконавчої влади утворюються галузеві тристоронні соціально-економічні ради. До їх складу входять у рівній кількості представники сторін, яких визначає та затверджує кожна з них самостійно.
Галузеву тристоронню соціально-економічну раду очолюють три співголови, яких визначають сторони.
Галузеві тристоронні соціально-економічні ради забезпечують здійснення соціального діалогу та приймають узгоджені рішення щодо:
проектів державних програм, законів та інших нормативно-правових актів з питань регулювання трудових і соціально-економічних відносин у відповідній галузі;
питань оплати праці, забезпечення гідних умов праці;
створення сприятливого середовища для ефективної діяльності підприємств галузі;
інших питань, які сторони вважають значущими і які істотно впливають на розвиток галузі.
 
14. Стаття 9. Територіальна тристороння соціально-економічна рада
Для узгодженого вирішення питань, що виникають у сфері трудових і соціально-економічних відносин на територіальному рівні (на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці), із представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, організацій професійних спілок та їх об’єднань, професійних спілок відповідного рівня, обласних, місцевих організацій роботодавців та їх об’єднань місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування утворюються територіальні тристоронні соціально-економічні ради. До їх складу входять у рівній кількості представники сторін, яких визначає та затверджує кожна з них самостійно.
Територіальну тристоронню соціально-економічну раду очолюють три співголови, яких визначають сторони.
Територіальні тристоронні соціально-економічні ради забезпечують здійснення соціального діалогу та приймають узгоджені рішення щодо:
проектів програм економічного та соціального розвитку відповідної території, нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трудових і соціально-економічних відносин суб’єктів соціального діалогу регіону;
питань оплати праці, забезпечення гідних умов праці та регулювання соціально-економічних питань у регіоні;
створення сприятливого середовища для ефективної діяльності підприємств, вирішення інших питань, які сторони вважають значущими і які істотно впливають на розвиток відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
 
15. Стаття 10. Права органів соціального діалогу
Органи соціального діалогу мають право:
звертатися до Президента України, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців та професійних спілок із пропозиціями щодо формування та реалізації державної соціально-економічної політики, регулювання відносин у цій сфері;
делегувати своїх представників для участі в обговоренні трудових та соціально-економічних питань органами виконавчої влади, організаціями професійних спілок та організаціями роботодавців, їх об’єднаннями для участі в консультаціях та переговорах;
одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, організацій професійних спілок та організацій роботодавців, їх об’єднань, підприємств, установ, організацій інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на них завдань.
 
16. Стаття 11. Організація роботи органів соціального діалогу
 
17. Організаційною формою роботи органів соціального діалогу є засідання.
 
18. Порядок проведення засідань, прийняття рішень органами соціального діалогу визначається регламентами, які затверджуються цими органами.
 
19. Рішення органів соціального діалогу оформляються протоколом, мають рекомендаційний характер і є обов’язковими для розгляду органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, професійними спілками та роботодавцями, яким вони адресовані.
 
20. Стаття 12. Міжнародні зв’язки органів соціального діалогу
 
21. Органи соціального діалогу співпрацюють з відповідними тристоронніми органами інших держав, сприяють поширенню міжнародного досвіду з організації та ведення соціального діалогу.
 
22. Стаття 13. Відповідальність за порушення законодавства про соціальний діалог
 
23. Особи, винні у порушенні законодавства про соціальний діалог, несуть відповідальність згідно з законодавством.
 
24. Стаття 14. Прикінцеві положення
 
25. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
26. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
 
27. внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
 
28. звернутись до Президента України щодо приведення актів Президента України у відповідність із цим Законом;
 
29. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
30. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
 
31. 3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.