Кількість абзаців - 234 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння будівництву  
3. Верховна рада України постановляє:  
4. І. Внести такі зміни до Закону України „Про планування і забудову територій» (Відомості Верховної Ради, 2000, N 31, ст.250):
 
5. 1. У статті 1 після абзацу сімнадцятого доповнити новими абзацами вісімнадцятим - двадцять першим, виклавши їх у такій редакції:
 
6. «містобудівне обґрунтування - документ встановленої форми, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, положень містобудівної документації та на підставі техніко-економічних розрахунків визначені містобудівні умови та обмеження щодо об’єкта будівництва (забудови земельної ділянки), обов’язкові для врахування при проектуванні цього об’єкта;
 
7. намір забудови (земельної ділянки, території, намір будівництва) - конкретні пропозиції фізичної або юридичної особи, проект рішення органу місцевого самоврядування відповідно до його компетенції про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або про надання земельних ділянок під будь-який вид забудови;
 
8. замовник (забудовник) - фізична або юридична особа, яка має намір забудови і отримала в порядку, встановленому цим Законом, містобудівні умови та обмеження щодо об’єкта будівництва (забудови земельної ділянки);
 
9. громадське обговорення - процедура, спрямована на врахування законних інтересів територіальних громад, юридичних та фізичних осіб, громадських організацій щодо планування і забудови територій відповідно до вимог цього Закону.»
 
10. 2.Статті 8 та 18 виключити.
 
11. 3.Статтю 21 викласти у новій редакції:
 
12. «Стаття 21. Регіональні правила забудови
 
13. Регіональні правила забудови розробляються в установленому порядку на основі типових регіональних правил забудови, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
 
14. Затвердження регіональних правил забудови після погодження з відповідними органами містобудування та архітектури, землевпорядними, природоохоронними, санітарними та іншими органами відповідно до їх повноважень, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами і підлягають оприлюдненню через засоби масової інформації.
 
15. Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону за винятком населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів відповідно до статті 22 цього Закону».
 
16. 4.У частині дванадцятій статті 22 слова «надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування» замінити словами «об’єктів містобудування, надання вихідних даних для їх проектування, врахування при цьому громадських і приватних інтересів, в тому числі шляхом проведення громадського обговорення, «.
 
17. 5.Статтю 23 викласти у новій редакції:
 
18. « Стаття 23. Забудова територій.
 
19. Забудова територій полягає у розміщенні та здійсненні будівництва нових об’єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
 
20. Місцевими органами виконавчої влади або виконавчими органами місцевого самоврядування здійснюються заходи щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог статті 25 цього Закону.
 
21. Будівництво об'єктів містобудування здійснюється в процесі забудови територій суб’єктами господарської діяльності згідно з вимогами законодавства, державних стандартів, будівельних та інших норм та у відповідності до затвердженої проектної документації. Знесення в разі потреби при будівництві об‘єктів існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
 
22. Знесення в разі потреби при будівництві об‘єктів існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюються у встановленому законом порядку.
 
23. Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.»
 
24. 6.Доповнити Закон новою статтею 23-1, виклавши її у такій редакції:
 
25. «Стаття 23-1. Вибір місця розміщення (розташування) об‘єктів містобудування
 
26. Розміщення об’єктів містобудування на території населених пунктів та за їх межами здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Вибір місця розміщення об’єктів здійснюється зазначеними органами відповідно до затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови.
 
27. Передача земельних ділянок у власність та надання у користування для розміщення будівництва здійснюється на конкурентних засадах відповідно до земельного законодавства.
 
28. Вимоги щодо використання земельних ділянок, запропонованих для земельних торгів, формулюються, виходячи з єдиних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок, встановлених місцевими правилами забудови. В разі відсутності місцевих правил забудови містобудівні умови та обмеження забудови земельних ділянок, запропонованих для земельних торгів, встановлюються рішенням відповідної ради на підставі містобудівного обґрунтування та із застосуванням громадського обговорення.
 
29. Фізичні та юридичні особи, які мають наміри забудови, що не відповідають умовам земельних торгів або не відповідають місцевим правилам забудови, затвердженій містобудівній документації, можуть звертатись до місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування із зверненням та відповідними обґрунтуваннями.
 
30. Місцевий орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування в п’ятиденний строк з дня реєстрації звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів в двотижневий термін готує і подає до місцевого органу виконавчої влади або виконавчого органу місцевого самоврядування висновок щодо можливості внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки або щодо доцільності внесення змін до місцевих правил забудови, містобудівної документації.
 
31. В разі розгляду пропозицій щодо будівництва екологічно небезпечних об’єктів, комплексів будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, а також громадських об‘єктів загальноміського значення місцевий орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування може надати дозвіл на подовження терміну підготовки такого висновку, але не більше, ніж на два тижні.
 
32. На підставі цього висновку місцевий орган виконавчої влади або виконавчий орган місцевого самоврядування готує і з урахуванням громадських і приватних інтересів в порядку, встановленому цим Законом вносить на розгляд відповідної ради пропозиції (проекти рішень) щодо внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, містобудівних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок.
 
33. В разі позитивного рішення місцевої ради, зазначеним органом відповідно до земельного законодавства забезпечується підготовка, в разі необхідності, рішень щодо вилучення земельних ділянок з користування (викупу для суспільних потреб), надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок заінтересованим фізичним та юридичним особам.»
 
34. 7.Статтю 24 викласти у новій редакції:
 
35. «Стаття 24. Порядок вирішення питань забудови території
 
36. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до встановлених згідно з вимогами цього Закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
 
37. Користувач земельної ділянки може здійснювати забудову цієї ділянки тільки за нотаріально засвідченою згодою її власника.
 
38. Рішення місцевої державної адміністрації, сільської, селищної чи міської ради про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення (будівництва) об'єкта містобудування, надане в порядку, визначеному земельним законодавством, та з дотриманням вимог цього Закону, є дозволом на забудову цієї ділянки.
 
39. Заінтересована особа, яка є власником або користувачем земельної ділянки, звертається до відповідного органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування із заявою щодо намірів забудови цієї земельної ділянки, у якій зазначає призначення будівлі, споруди (будівель, споруд) та орієнтовні характеристики забудови.
 
40. Орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів будівництва місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації і разі, якщо наміри будівництва відносяться до переважного виду забудови відповідної території, в двотижневий термін з моменту звернення надає заявнику містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, встановлені місцевими правилами забудови населеного пункту.
 
41. В разі, якщо наміри будівництва не відповідають вимогам законодавства, державним будівельним та іншим нормам, містобудівній документації або використанню території, встановленому місцевими правилами забудови, заявнику надається висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів будівництва.
 
42. В разі, якщо наміри будівництва об’єкта віднесені місцевими правилами забудови до припустимих видів забудови відповідної території, заявнику надається висновок щодо необхідності застосування громадського обговорення намірів будівництва в порядку, встановленому зазначеними правилами.
 
43. За відсутності місцевих правил забудови або при намірах будівництва за межами населеного пункту орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевого самоврядування замість містобудівних умов і обмежень надає згоду на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта.
 
44. Містобудівне обґрунтування підлягає погодженню з органами містобудування та архітектури, по земельних ресурсах, охорони природи культурної спадщини, санітарно-епідеміологічного нагляду, в разі необхідності - з іншими органами виконавчої влади місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня представлення містобудівного обґрунтування і незалежно один від одного.
 
45. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, викладені за встановленою формою у містобудівному обґрунтуванні, після його погодження та врахування результатів громадського обговорення намірів будівництва в порядку, встановленому у розділу V цього Закону, затверджуються рішенням відповідної місцевої ради.
 
46. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отримані відповідно до частини третьої цієї статті або затверджені рішенням місцевої ради, є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об’єкту (об’єктів) забудови земельної ділянки та здійснення цього проектування.
 
47. Розміщення тимчасових споруд та реклами здійснюється в порядку, встановленому регіональними або місцевими правилами забудови.»
 
48. 8.У статті 25:
 
49. 1)частину п’яту - виключити;
 
50. 2) частини шостої після слів «проектної документації» додати словами «, але не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного частиною четвертою статті 27-1 цього Закону».
 
51. 9.Статтю 26 викласти у новій редакції:
 
52. «Стаття 26. Дотримання регіональних та місцевих правил забудови
 
53. Фізичні та юридичні особи, які мають намір забудови території, в тому числі будівництва окремих будівель і споруд (забудови земельних ділянок) в межах населеного пункту, здійснюють будівництво об‘єкта містобудування в порядку, встановленому місцевими правилами забудови цього населеного пункту.
 
54. Фізичні та юридичні особи мають право одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про переважні і допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки. Надання інформації про переважні і допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки здійснюється без згоди власника або користувача цієї земельної ділянки. Термін надання такої інформації встановлюється місцевими правилами забудови і не може перевищувати двох календарних тижнів.
 
55. Відповідно до отриманої інформації фізичні та юридичні особи мають право виконувати передпроектні роботи та здійснювати проектування об’єктів містобудування.
 
56. В разі відсутності місцевих правил забудови або в разі намірів будівництва за межами населеного пункту, питання забудови вирішуються в порядку, встановленому регіональними правилами забудови відповідно до вимог цього Закону.»
 
57. Статтю 27 викласти у новій редакції:
 
58. «Стаття 27. Вихідні дані для проектування об’єкту
 
59. Отримання вихідних даних для проектування об’єкту містобудування здійснюється фізичною чи юридичною особою, яка має намір забудови земельної ділянки. Отримання вихідних даних для проектування об’єкту не створює права на земельну ділянку і не означає отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
 
60. До складу вихідних даних входять:
 
61. містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
 
62. технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта;
 
63. завдання на проектування.
 
64. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки встановлюються місцевими правилами забудови населеного пункту залежно від місця її розташування на території цього населеного пункту і надаються виконавчим органом відповідної місцевої ради на звернення заінтересованої фізичної або юридичної особи в п’ятиденний строк.
 
65. При намірах будівництва за межами населеного пункту та у разі відсутності місцевих правил забудови містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки визначаються на підставі затвердженої містобудівної документації та техніко-економічних розрахунків у складі містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта будівництва і надаються заінтересованій особі після затвердження відповідною місцевою радою. Затвердження містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки здійснюється за результатами громадського обговорення відповідно до вимог цього Закону. Загальний термін розроблення і затвердження містобудівного обґрунтування з моменту звернення заінтересованої особи не повинен перевищувати чотирьох місяців.
 
66. До складу містобудівних умов і обмежень забудови місцевими правилами забудови, містобудівним обґрунтуванням можуть включатися вимоги щодо відрахування коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються законодавством.
 
67. Вимоги до змісту та форми містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, які подаються на затвердження, а також вимоги до складу, змісту і порядку розроблення, погодження, фінансування та затвердження містобудівного обґрунтування визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
 
68. Технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта після отримання містобудівних умов і обмежень забудови надаються юридичними особами (підприємствами, установами і організаціями), які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію. Перелік цих осіб встановлюється органом містобудування та архітектури для кожного конкретного об’єкта.
 
69. При наданні технічних умов враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника (забудовника) до магістральних чи інших інженерних мереж знаходиться на межі земельної ділянки замовника (забудовника) або за згодою замовника (забудовника) на території цієї земельної ділянки. Якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником (забудовником) інженерних мереж або об’єктів поза межами його земельної ділянки, розмір відрахувань замовника (забудовника) до місцевого бюджету на розвиток соціальної та інженерної інфраструктури зменшується на суму пов’язаних з цим витрат.
 
70. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, надані забудовнику відповідно до місцевих правил забудови зберігають чинність до внесення відповідних змін у місцеві правила забудови але не менше двох років з моменту їх надання або до завершення будівництва цього об'єкта, якщо воно розпочато протягом двох років і триває не довше трьох років.
 
71. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, затверджені рішенням місцевої ради, та технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта зберігають чинність не менше двох років з моменту їх надання або до завершення будівництва цього об'єкта, якщо воно розпочато протягом двох років, але не більше п’яти років. Забудовник має право звернутися до органу містобудування та архітектури, осіб, що надали технічні умови, з проханням подовжити термін дії вихідних даних.
 
72. Тривалість цього терміну може бути збільшена для об'єктів особливої складності, об'єктів з великими обсягами будівництва, а також за наявності під час цього будівництва особливих обставин за висновком спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.
 
73. В разі незгоди забудовника з наданими йому вихідними даними на проектування об’єкта, він має право звернутися до органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування з альтернативними пропозиціями щодо забудови його земельної ділянки, в тому числі зміни цільового призначення об’єкта, містобудівних умов і обмежень. Позитивне рішення щодо цих пропозицій може прийматися в порядку, встановленому місцевими або регіональними правилами забудови, виключно за результатами громадського обговорення. Зміни до вихідних даних протягом часу зберігання ними чинності можуть вноситися тільки за згодою замовника (забудовника).
 
74. Організація розроблення містобудівного обґрунтування, його погодження, а також надання забудовнику вихідних даних у повному обсягу здійснюється на договірних засадах установою, організацією, уповноваженою на це органом виконавчої влади або місцевого самоврядування. Уповноважена установа організація для виконання своїх функції має право отримувати від імені забудовника від органів управління та інших підприємств, установ і організацій весь обсяг містобудівної, топографічної, інженерно-технічної інформації для підготовки вихідних даних у повному обсязі.
 
75. Порядок надання вихідних даних для проектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
76. Своєчасне підведення магістральних чи інших інженерних мереж до межі земельної ділянки замовника (забудовника), а також збільшення їх пропускної спроможності здійснюються власниками цих мереж, а координуються та контролюються відповідним виконавчим органом місцевого самоврядування в межах його повноважень. В разі невиконання зобов’язань щодо підключення об’єкта до інженерних мереж у встановлений строк, їх власник несе відповідальність, передбачену законом.
 
77. За відсутності місцевих правил забудови населеного пункту громадянам, які є власниками (користувачами) земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення, спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури замість вихідних даних, зазначених у частині другій цієї статті може надавати будівельний паспорт об'єкта містобудування. Перелік об'єктів містобудування, щодо яких застосовується така процедура, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними правилами забудови.»
 
78. 10.Після статті 27 доповнити новою статтею 27-1, виклавши її у такій редакції:
 
79. «Стаття 27-1. Пайова участь замовників (забудовників) у створенні інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів
 
80. Замовник (забудовник), який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, може брати пайову участь, крім випадків, визначених частиною п'ятою цієї статті, у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури цього населеного пункту. Розмір та вид пайової участі замовника (забудовника) у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається умовами договору.
 
81. Пайова участь здійснюється замовником (забудовником) шляхом передачі відповідному органу місцевого самоврядування:
 
82. коштів на будівництво або побудованих об'єктів, створення яких визначено вимогами вихідних даних на проектування об'єкта містобудування;
 
83. коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури відповідної території;
 
84. робіт, необхідних для розвитку або реконструкції відповідної інфраструктури населеного пункту.
 
85. Граничний розмір пайової участі, визначеної частинами другої та третьою цієї статті, не може перевищувати:
 
86. 20 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта - для інженерних споруд та нежитлових будівель (крім будівель закладів культури та закладів освітнього, медичного і оздоровчого призначення);
 
87. 10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків, будівель закладів культури та закладів освітнього, медичного і оздоровчого призначення.
 
88. Кошти замовників (забудовників) для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються у разі здійснення будівництва:
 
89. об'єктів будь-якого призначення за рахунок бюджетних коштів;
 
90. будинків житлового фонду соціального призначення;
 
91. житлових будинків на земельних ділянках, придбаних на аукціоні, за умови включення до ціни придбання таких земельних ділянок вартості облаштування інженерними мережами;
 
92. об'єктів, які споруджуються замість тих, які постраждали внаслідок стихійного лиха або техногенних аварій.
 
93. Кошти, отримані органами місцевого самоврядування як пайова участь замовників (забудовників) об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.»
 
94. 11.У статті 28:
 
95. 1)частини другої після слова «розроблення» додати слово «, погодження»;
 
96. 2)після частини другої доповнити новою частиною третьою такого змісту:
 
97. «Проектна документація на будівництво об’єктів погоджується з підприємствами, установами та організаціями, які надали технічні умови, тільки у випадку неможливості виконання цих умов при проектуванні об’єкта.»
 
98. Частину третю вважати відповідно частиною четвертою.
 
99. 11.Після розділу ІV доповнити новим розділом V, статтями 30-1 - 30-6, виклавши їх у такій редакції:
 
100. «Розділ V. Врахування громадських і приватних інтересів при плануванні та забудові територій
 
101. Стаття 30-1. Засоби врахування громадських і приватних інтересів
 
102. З метою врахування громадських інтересів при здійсненні планування територій на загальнодержавному, регіональному рівні, громадських і приватних інтересів при здійсненні планування територій на місцевому рівні, встановленні місцевих правил забудови населених пунктів, змін до них, при вирішенні питань розміщення будівництва на територіях з існуючою забудовою, територіях, які мають громадське значення, в тому числі територіях з цінними ландшафтами та рекреаційних відповідні органи виконавчої влади і місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити:
 
103. інформування населення адміністративно-територіальних одиниць про рішення щодо розроблення містобудівної документації, наміри забудови відповідних територій, земельних ділянок і прогнозовані правові, економічні та екологічні наслідки цього;
 
104. громадське обговорення документації з планування і забудови територій, земельних ділянок, проектів місцевих правил забудови, змін до них;
 
105. розгляд пропозицій та зауважень, яких отримано за результатами громадського обговорення, прийняття та оприлюднення рішень щодо їх врахування або мотивованого відхилення;
 
106. узгодження інтересів територіальних громад у разі виникнення розбіжностей при вирішенні питань планування суміжних територій;
 
107. інформування через засоби масової інформації про затвердження документації з планування територій, місцевих правил забудови, змін до них, рішень про надання земельних ділянок під забудову;
 
108. оприлюднення місцевих правил забудови, змін до них та постійну доступність цих правил до широкої громадськості.
 
109. Проведення громадського обговорення намірів забудови земельної ділянки (земельних ділянок) здійснюється один раз перед прийняттям рішення з цього питання відповідною радою і є підставою для нього. Якщо при здійсненні державної експертизи проекту будівництва об’єкта будуть встановлені відхилення від граничних показників, представлених у матеріалах для громадського обговорення, та щодо яких було прийнято рішення врахувати пропозиції громадськості в порядку, встановленому статтею 30-6 цього Закону, затвердження проекту можливо лише за умов проведення повторного громадського обговорення.
 
110. Не підлягають громадському обговоренню наміри будівництва об’єкта:
 
111. належність якого до переважних видів забудови, визначених місцевими правилами забудови для відповідної території, підтверджена в порядку, встановленому статтею 24 цього Закону;
 
112. на території кварталу, мікрорайону, іншій території, проект забудови якої затверджений після введення в дію цього розділу Закону з додержанням його вимог, а також за умов, що ці наміри будівництва відповідають проекту забудови і не порушують містобудівних умов і обмежень, передбачених проектом забудови для цього об’єкта;
 
113. інженерної чи транспортної інфраструктури, за винятком об’єктів, будівництво яких пов’язане зі змінами форм власності на нерухоме майно, знесенням зелених насаджень, негативними екологічними наслідками.
 
114. Незгода територіальних громад, громадських об’єднань та громадян з рішеннями щодо планування та забудови територій, або з наступними діями юридичних і фізичних осіб, які відбуваються з очевидним порушенням зазначених рішень, є підставою для оскарження заінтересованими суб’єктами цих рішень або дій в судовому порядку.
 
115. Порядок громадського обговорення, встановлений цим Законом, може застосовуватись для вивчення громадської думки стосовно важливих проблем містобудівного розвитку певної території (формування соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, охорони природи та поліпшення стану навколишнього середовища, збереження культурної спадщини, естетики ландшафту тощо) з метою врахування при визначенні напрямів містобудівної діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до статті 2 Закону України «Про основи містобудування», розроблення відповідних містобудівних програм.
 
116. Стаття 30-2. Інформування населення
 
117. Планування та забудова територій здійснюється з інформуванням населення органами виконавчої влади та місцевого самоврядування (їх виконавчими органами) щодо наміру здійснити планування та забудову територій, а також щодо прийняття відповідних рішень.
 
118. Для інформування використовується засоби масової інформації, які поширюються на відповідній території, в разі потреби - на суміжних територіях. Повідомлення розміщуються на офіційному сайті органу виконавчої влади, місцевої ради чи її виконкому. Обов’язком суб’єктів, що здійснюють інформування, є обрання у кожному випадку таких інформаційних засобів, якими незаперечно забезпечується доведення інформації до заінтересованих осіб з додержанням вимог, встановлених цим Законом.
 
119. Інформація щодо планування територій або намірів будівництва (розміщення) об’єктів, вплив яких поширюється за межі цих територій, офіційно надається органам управління відповідних суміжних адміністративно-територіальних одиниць.
 
120. Інформування про розроблення містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них здійснюється в місячний термін після прийняття рішення про їх розроблення шляхом відповідного повідомлення. Повідомлення містить дані про:
 
121. вид містобудівної документації, яка розробляється або назву місцевих правил забудови, проекту змін до них;
 
122. роз’яснення щодо очікуваних правових, економічних, екологічних або інших наслідків планування території, встановлення місцевих правил забудови, змін до них;
 
123. порядок і терміни подання фізичними та юридичними особами зауважень і пропозицій;
 
124. назву і адресу, час роботи, контактні телефони органу, куди слід звертатися із пропозиціями.
 
125. оприлюднення інформації про планування території розроблення містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них за рішенням органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування, який є замовником цієї документації, здійснюється також шляхом розміщення у доступних для громадськості місцях демонстраційних стендів з основними положеннями документації, відповідними графічними матеріалами, а також шляхом проведення інформаційних заходів на радіо і телебаченні.
 
126. Інформування про громадське обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них здійснюється в місячний термін після завершення їх розроблення та передачі замовнику. Повідомлення містить такі дані:
 
127. назву містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, які передбачається затвердити, їх значення для планування території;
 
128. відомості про її замовника та розробника, підстави розроблення;
 
129. основні положення містобудівної документації, повний зміст місцевих правил забудови, змін до них;
 
130. форму громадського обговорення, його термін (у разі проведення загальних зборів - місце і дату), організатора проведення;
 
131. порядок і місце, терміни детального ознайомлення з документацією, отримання довідкової інформації;
 
132. порядок і терміни подання фізичними та юридичними особами пропозицій та зауважень, назву і адресу, контактні телефони органу, куди слід звертатися із пропозиціями;
 
133. інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентації, прилюдного експонування, телевізійних програм, публічних конференцій, круглих столів).
 
134. Інформування про наміри забудови (надання земельної ділянки для будівництва) та проведення громадського обговорення цього питання здійснюється не пізніше, ніж за місяць до прийняття відповідного рішення в порядку, зазначеному у частині шостій цієї статті. Інформування також додатково здійснюється шляхом розміщення оголошень (інформаційних стендів) у районі наміченого будівництва та письмового повідомлення власників і користувачів земельних ділянок, будинків і споруд, суміжних із запланованими для будівництва.
 
135. Інформування населення про результати громадського обговорення містобудівної документації, проекту місцевих правил забудови, змін до них, намірів забудови земельних ділянок, а також щодо врахування зауважень і пропозицій громадськості, які надійшли, або їх мотивоване відхилення здійснюється в термін, встановлений статтею 30-6 цього Закону.
 
136. Інформування про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, рішень щодо надання земельної ділянки (земельних ділянок) для будівництва здійснюється в місячний термін після прийняття зазначених рішень уповноважених на це органів.
 
137. Фінансування заходів з інформування про планування і забудову територій здійснюється за рахунок відповідних бюджетних коштів. Допускається залучення коштів заінтересованих суб’єктів (інвесторів, замовників, забудовників) для інформування населення про наміри забудови земельних ділянок.
 
138. Стаття 30-3. Організація і форми громадського обговорення
 
139. Рішення про проведення громадського обговорення приймається керівником органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування відповідно до компетенції в питаннях планування і забудови територій. У рішенні зазначається форма (форми) обговорення, орієнтовне місце і строки його проведення, організатори (відповідальні особи) та порядок фінансування заходу, а також порядок розгляду та врахування пропозицій і зауважень громадськості. Не допускається покладення повноважень з організації проведення громадського обговорення на фізичних та юридичних осіб, які матеріально заінтересовані у конкретних рішеннях щодо планування та забудови територій.
 
140. Форми обговорення визначаються за пропозицією відповідного спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури залежно від виду містобудівної та іншої документації та з урахуванням конкретних умов здійснення містобудівної діяльності і вимог цієї статті. Інформування про зазначене рішення здійснюється в порядку, встановленому статтею 30-2 цього Закону.
 
141. Основною формою громадського обговорення проекту Генеральної схеми планування території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні є оприлюднення у засобах масової інформації, які мають розповсюдження на відповідній території, основних положень зазначеної документації, змісту пропозицій та зауважень фізичних та юридичних осіб стосовно планування територій, пропозицій щодо прийняття остаточного рішення а також інформування про конкретні результати обговорення (врахування або відхилення пропозицій) -не пізніше, ніж за тиждень перед представленням документації на затвердження.
 
142. Основною формою обговорення намірів розміщення будівництва об’єктів будь-якого призначення (забудови земельних ділянок) в межах кварталів, мікрорайонів з існуючою житловою забудовою, або на територіях, які безпосередньо межують з такими кварталами, мікрорайонами є проведення загальних зборів громадян з обговорення питань будівництва (далі - загальні збори).
 
143. Щодо містобудівної документації з планування територій на місцевому рівні, проекту місцевих правил забудови, змін до них, намірів комплексної забудови території кварталу, мікрорайону, забудови або реконструкції з розміщенням нових об’єктів на територіях, які мають велике громадське значення, в тому числі територіях з цінними ландшафтами та рекреаційних, поряд з формою громадського обговорення, передбаченою частиною третьою цієї статті, загальні збори громадян можуть проводитись з обговорення питань забудови території в цілому або щодо розміщення конкретних об’єктів.
 
144. Проведення загальних зборів здійснюється не пізніше, ніж за два тижні до розгляду на пленарному засіданні відповідної ради питання про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, прийняття рішення про надання земельної ділянки для будівництва.
 
145. За пропозицією спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури обговорення може проводитись у порядку розширеного (за участю громадськості) засідання архітектурно-містобудівної ради. За пропозицією депутатів відповідної ради обговорення може проводитись на розширених (за участю громадськості) засіданнях постійних комісій цієї ради, колегії її виконавчого органу. У цих випадках обов’язковим є дотримання порядку проведення загальних зборів, встановленого статтею 30-4 цього Закону.
 
146. Члени суміжних територіальних громад беруть участь у громадському обговоренні містобудівної документації, проекту місцевих правил забудови, змін до них виключно у формі, передбаченій частиною третьою цієї статті, і мають право на подання пропозицій та зауважень виключно з питань, що стосуються порушення інтересів використання суміжних територій. Суміжними територіями при цьому вважаються території, що безпосередньо межують із територією, планування якої здійснюється або для якої розробляються правила забудови.
 
147. Стаття 30-4. Проведення загальних зборів громадян з обговорення питань містобудування
 
148. Місце і час проведення загальних зборів визначається організаторами, виходячи з міркувань забезпечення зручності для його учасників.
 
149. Учасниками загальних зборів з обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, намірів комплексної забудови території кварталу, мікрорайону, забудови або реконструкції з розміщенням нових об’єктів на територіях, які мають велике громадське значення, в тому числі територіях з цінними ландшафтами та рекреаційних, є дієздатні члени відповідної територіальної громади (в тому числі, мешканці, власники земельних ділянок, будівель і споруд, представники юридичних осіб), депутати відповідних рад та представники органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також розробники документації, яка підлягає обговоренню та запрошені експерти.
 
150. Учасниками загальних зборів з обговорення намірів будівництва об’єктів будь-якого призначення (забудови земельних ділянок) в межах кварталів, мікрорайонів з існуючою житловою забудовою, або на територіях, які безпосередньо межують з такими кварталами, мікрорайонами, є дієздатні власники та користувачі земельних ділянок, будівель і споруд, які межують з місцем (земельною ділянкою) запланованого будівництва, уповноважені представники громадських органів самоорганізації населення на відповідній території, депутати відповідних рад та представники органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, а також замовники і розробники документації, яка підлягає обговоренню та запрошені експерти. В разі намірів будівництва в межах кварталу, мікрорайону житлової забудови, розподіл території якого на земельні ділянки не здійснено відповідно до статті 42 Земельного кодексу України, суміжною територією є територія усього кварталу, мікрорайону.
 
151. Представники громадських організацій та об’єднань, професійних громадських спілок, інвестори, які заінтересовані у розвитку цієї території, беруть участь у загальних зборах за умов офіційного повідомлення про це організаторів не пізніше, ніж за три робочих дні до оголошеного часу обговорення.
 
152. Організатори вживають заходи щодо участі засобів масової інформації у загальних зборах і створюють необхідні умови для їх діяльності. Організатори вживають передбачені законодавством заходи щодо забезпечення громадського порядку при проведенні загальних зборів.
 
153. Участь у загальних зборах підлягає реєстрації.
 
154. Головування на загальних зборах здійснюється посадовою особою рівнем не нижче заступника керівника відповідного органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування.
 
155. Обов’язками головуючого на зборах є:
 
156. оголошення порядку денного і пропозицій щодо регламенту проведення зборів;
 
157. призначення секретаря і організація обрання протокольної комісії із залученням представників громадськості;
 
158. інформування про порядок ведення протоколу, подання усних та письмових пропозицій та зауважень щодо предмету обговорення;
 
159. надання можливості для викладення основних положень документації, яка підлягає обговоренню та проблемних питань, які заслуговують громадської уваги, а також експертних висновків;
 
160. надання можливості представникам громадськості ставити запитання та висловлювати свою думку;
 
161. забезпечення дотримання регламенту та порядку ведення зборів;
 
162. підведення підсумків обговорення та інформування учасників про порядок розгляду і врахування зауважень та пропозицій громадськості.
 
163. Під час проведення зборів забезпечується аудіозапис та фіксація обговорення іншими доступними засобами.
 
164. Протокол обговорення складається секретарем за участю протокольної комісії підписується ними та головуючим. У разі розбіжностей позицій фіксується особлива думка члену (членів) протокольної комісії.
 
165. Припинення обговорення в разі суттєвих порушень громадського порядку з боку учасників зборів зобов’язує організаторів до повторного проведення громадського обговорення.
 
166. Стаття 30-5. Основні вимоги до матеріалів, що пропонуються для громадського обговорення
 
167. Для громадського обговорення надаються такі матеріали:
 
168. основні положення Генеральної схеми планування території України, схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, їх частин, адміністративних районів, генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні, детальних планів територій - текст та графічні матеріали, які у наочному вигляді демонструють зміст зазначеної документації або запропонованих змін до неї;
 
169. проект місцевих правил забудови населеного пункту або частини його території, змін до правил - текст та графічні матеріали, що відповідають статті 22 цього Закону;
 
170. розрахунки та обґрунтування (з посиланням на відповідну містобудівну документацію) намірів забудови територій, земельних ділянок, проект рішення відповідної ради про затвердження містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, надання земельної ділянки для забудови, а також ескізні графічні або інші матеріали, що принципово відображають вигляд забудови, здійсненої з урахуванням всіх обмежень. Пропозиції щодо будівництва об’єкта (забудови земельної ділянки) містять дані про:
призначення об’єкта;
граничну площу забудови земельної ділянки;
граничну поверховість або висоту будівлі (будівель);
граничні розміри відстаней від межі земельної ділянки (від суміжних будівель);
в разі необхідності, за висновком органів містобудування та архітектури, охорони навколишнього середовища, управління транспорту - критичні показники, які визначають вплив на довкілля (припустимі викиди, шумове чи інше забруднення для промислового об’єкта, орієнтація в’їздів (входів) для об’єктів масового відвідування, вантажопотоки, місця паркування або інше);
експертні висновки (за наявності).
 
171. Особи, які представляють матеріали для обговорення, є відповідальними за їх автентичність (відповідність документації, яка обговорюється), а також за додержання вимог законодавства та державних норм, в тому числі вимог щодо нерозголошення державної таємниці.
 
172. Стаття 30-6. Врахування результатів обговорення
 
173. Для розгляду пропозицій та зауважень громадськості, які надійшли в результаті громадського обговорення, орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевого самоврядування, що його ініціював, створює комісію з посадових осіб цього органу, до участі у якій запрошуються депутати відповідної ради, розробники документації.
 
174. Комісія за поданням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури і з урахуванням його висновків, висновків інших підрозділів органу виконавчої влади, виконавчого органу місцевого самоврядування - за належністю питань, протягом тижня після закінчення встановленого терміну обговорення (проведення загальних зборів) вивчає пропозиції і зауваження громадськості щодо предмету обговорення, протокол загальних зборів, особливу думку (за наявності), в разі необхідності - аудіозаписи та інші матеріали. Комісія готує висновок щодо врахування зазначених пропозицій і зауважень або про їх мотивоване відхилення.
 
175. Висновок затверджується органом виконавчої влади, виконавчим органом місцевого самоврядування не пізніше, ніж через десять днів після завершення обговорення, і передається розробнику документації (замовнику документації щодо забудови) для внесення до неї змін і доповнень. Одночасно про врахування результатів обговорення здійснюється інформування громадськості.
 
176. Рішення про врахування результатів громадського обговорення додається до матеріалів, які в установленому порядку подаються при розгляді на пленарному засіданні відповідної ради для затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови, змін до них, містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок, надання земельних ділянок у постійне користування для здійснення будівництва і експлуатації об’єктів містобудування, визначення земельних ділянок для проведення земельних торгів тощо. На вимогу депутатів до зазначених матеріалів можуть додаватись протокол загальних зборів, стенограма або інший матеріал з фіксацією їх проведення.
 
177. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури забезпечує зберігання матеріалів обговорення (протоколу, стенограми або запису у іншій формі, письмових пропозицій та зауважень громадськості, затверджений висновок комісії щодо врахування результатів обговорення тощо) протягом терміну, встановленого для відповідних архівних документів.»
Розділи V - VІІ Закону вважати відповідно розділами VІ - VІІІ.
 
178. ІІ. Внести такі зміни до Закону України «Про архітектурну діяльність» (Відомості Верховної Ради, 1999, N31, ст.246):
 
179. 1.Статтю 5 викласти у новій редакції:
 
180. «Стаття 5. Вихідні дані на проектування
 
181. Розроблення проектів (проектування) об'єктів архітектури здійснюється на підставі вихідних даних на проектування, до яких належать:
містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки;
технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури;
завдання на проектування об'єкта архітектури.
 
182. Надання завдання на проектування є обов’язком замовника (забудовника) і здійснюється в порядку виконання договірних відносин з розробником проекту (архітектором).
 
183. Надання містобудівних умов і обмежень забудови відповідної земельної ділянки та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури здійснюється в порядку, встановленому містобудівним законодавством.
 
184. Додержання вихідних даних при проектуванні об’єкта архітектури є обов’язковим.»
 
185. 2.У статті 15:
 
186. 1) після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
«Архітектурно-містобудівна рада є дорадчим органом при головному архітекторі області, району, міста і діє виключно на громадських засадах. Не допускається стягнення коштів забудовників та розробників проектів за розгляд цих проектів на засіданнях архітектурно-містобудівної ради.»
 
187. Частину другу вважати відповідно частиною третьою.
 
188. 2) частини другої слова «і надаватися відповідні висновки», - виключити.
 
189. 3.Частину другу статті 17 викласти у новій редакції:
 
190. «Відповідальні виконавці окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.»
 
191. 4.Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною третьою, виклавши її у такій редакції:
 
192. «Істотною умовою договору щодо створення твору містобудування є непоширення майнових прав на містобудівну документацію з планування територій після передачі її замовнику.»
 
193. Частини третю - шосту вважати відповідно частинами четвертою - сьомою.
 
194. ІІІ. Внести такі зміни до Закону України «Про основи містобудування» (Відомості Верховної Ради, 1992, N 52, ст.683):
 
195. 1.Частину першу статті 16 після слів «повноцінного життєвого середовища» доповнити словами «та найкращих умов життєдіяльності людини».
 
196. 2. У частині першій статті 21 слова «на підставі» замінити словами «виключно та у відповідності до», а після слів «містобудівної документації» слово «та» замінити словами «, місцевих правил забудови з урахуванням».
 
197. ІV. Частину третю статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (Відомості Верховної Ради, 2000, N39, ст.333) викласти у такій редакції:
«Питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок або зміни їх цільового призначення для будівництва об’єктів, розташованих в охоронних зонах пам’яток культурної спадщини та зонах регулювання забудови, підлягають погодженню з відповідними органами охорони культурної спадщини. Зазначене погодження проводиться виключно у складі відповідної комісії.».
 
198. V. Внести такі зміни до Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради, 2002, №3-4, ст.27):
 
199. 1. У статті 20:
 
200. 1) частину першу викласти у новій редакції:
«Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, виходячи з існуючого розподілу земель за основним цільовим призначенням та з урахуванням планування територій згідно з вимогами законодавства»;
 
201. 2) частини другої після слова «які» доповнити словами «з урахуванням затвердженої документації з планування територій».
 
202. 2.Після статті 42 доповнити новою статтею 42-1, виклавши її у такій редакції:
«Стаття 42-1. Сприяння здійсненню житлової та громадської забудови
Для розміщення соціального житла надаються земельні ділянки, забудова яких не пов’язана зі знесенням існуючих будівель і споруд, значними обсягами робіт з інженерної підготовки та інженерного забезпечення об’єктів будівництва.
 
203. 3. Статтю 93 після частини третьої доповнити новими частинами четвертою - шостою, виклавши їх у такій редакції:
 
204. «4. Право на оренду земельної ділянки може бути продано на земельних торгах, власником земельної ділянки на строк до 50 років. Порядок продажу права на оренду на земельних торгах визначається законом.
 
205. 5. Право на оренду земельних ділянок державної або комунальної власності під забудову підлягає продажу суб'єктам підприємницької діяльності виключно на конкурентних засадах.
 
206. 6. Право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря відповідно до Закону України „Про оренду землі»;
 
207. Частини четверту-шосту вважати відповідно сьомою-дев’ятою.
 
208. 4. Частину десяту статті 118 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Передача земельних ділянок у власність громадянам можлива лише за умов відповідності використання цих ділянок затвердженій містобудівній документації, місцевим правилам забудови або за умов попереднього внесення змін до них в порядку, встановленому законодавством.»
 
209. 5. Частину четверту статті 123 викласти у новій редакції:
«4. В разі намірів будівництва об’єкта містобудування питання вибору місця розташування цього об’єкта вирішується в порядку, встановленому містобудівним законодавством. При клопотанні щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для інших потреб, до нього додаються відповідні обґрунтування, зокрема, зазначення загальної площі в разі необхідності її вилучення. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.»
 
210. 6. У статті 124:
1) після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
«2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, фізичним та юридичним особам для підприємницької діяльності, в тому числі для будівництва житла комерційного призначення, здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виключно на конкурентних засадах. Укладення договору оренди земельної ділянки здійснюється за результатами проведення конкурсу.»
Частини другу та третю вважати відповідно третьою та четвертою.
2) частини четвертої слова «із зміною їх цільового призначення та» - виключити.
 
211. 7. Назву глави 21 викласти у новій редакції:
«Глава 21. Продаж земельних ділянок або права оренди на них на конкурентних засадах»
 
212. 8. Статтю 134 викласти у новій редакції:
«Стаття 134. Обов'язковість продажу та надання в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності на конкурентних засадах
1. Земельні ділянки державної або комунальної власності або право оренди на них підлягають продажу виключно на конкурентних засадах (земельні торги). Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, право оренди на них підлягають продажу виключно на земельних торгах у формі аукціону.
2. Земельні ділянки державної або комунальної власності, на яких розташовані раніше приватизовані об’єкти нерухомого майна, можуть бути викуплені власниками майна без проведення земельних торгів. У разі відмови власника нерухомого майна викупити земельну ділянку, земельна ділянка залишається у нього на праві оренді відповідно до раніше укладеного договору оренди.
3. Земельні ділянки державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі чи споруди державної або комунальної власності, які підлягають продажу, або наданню в оренду, продаються або продається право на їх оренду на земельних торгах у формі аукціону разом із зазначеними будівлями чи спорудами.»
 
213. 9. Після статті 135 доповнити новими статтями 135-1 та 135-2, виклавши їх у такій редакції:
 
214. «Стаття 135-1. Об’єкти земельних торгів
 
215. 1. Об’єктами земельних торгів є земельні лоти, а саме:
1) земельні ділянки приватної власності, в тому числі земельні ділянки з будівлями та спорудами, які на них розташовані;
2) право оренди на земельні ділянки;
3) предмет іпотеки (земельна ділянка), у разі невиконання зобов’язань іпотекодавцем;
4) конфісковані за рішенням суду земельні ділянки або право оренди на них.
 
216. 2. Об’єктами земельних торгів, але виключно у формі аукціону, є земельні ділянки державної або комунальної власності, в тому числі земельні ділянки разом з будівлями та спорудами, які на них розташовані, відповідно до переліку земельних ділянок, які підлягають продажу або наданню в оренду.
 
217. 3. Земельні ділянки державної або комунальної власності, що виставлені для продажу на земельних торгах, до закінчення земельних торгів не можуть надаватися в оренду під забудову, а також для інших цілей.
 
218. Стаття 135-2 Суб’єкти земельних торгів
 
219. 1. Суб’єктами земельних торгів є:
 
220. 1) замовники земельних торгів - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, іпотечні та інші кредитні установи, державний виконавець, державний орган приватизації, громадяни та юридичні особи - власники земельних ділянок або речових прав на них;
2) організатори земельних торгів - фізичні та юридичні особи, що відповідно до законодавства мають право займатися аукціонною діяльністю на ринку земель та здійснюють свою діяльність на підставі відповідної ліцензії;
3) покупці об’єктів земельних торгів (земельних лотів) -громадяни та юридичні особи, що відповідно до Земельного кодексу України мають право на придбання об’єктів земельних торгів.
 
221. 2. Організатор земельних торгів має право відмовитися від їх проведення не пізніше, ніж за 10 днів до їх проведення з обов'язковою публікацією офіційної інформації про скасування земельних торгів із зазначенням причини скасування.»
 
222. 10. Статтю 136 викласти у новій редакції:
«Стаття 136. Підготовка земельних ділянок для продажу на земельних торгах
1.Підготовка для продажу на земельних торгах полягає в утворенні (формуванні) земельних лотів до складу яких входять власне земельні ділянки та комплекти документів щодо них. Підготовку земельних лотів до продажу на земельних торгах здійснює замовник земельних торгів за власні кошти.
2.Вибір земельних ділянок державної та комунальної власності та формування земельних лотів для земельних торгів здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації, аналізу матеріалів інвентаризації земель, наявної земельно-кадастрової документації і відповідно до місцевих правил забудови населених пунктів. При виборі земельних ділянок та формуванні земельних лотів враховуються маркетингові дослідження, звернення інвесторів щодо намірів забудови.
3. В разі необхідності, здійснюється виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та визначення їх меж в натурі (на місцевості), і закріплення їх межовими знаками.
4.Визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок в порядку, встановленому земельним законодавством. В разі відсутності місцевих правил забудови, або якщо містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок передбачаються з відхиленням від цих правил, здійснюється їх визначення із застосуванням процедури громадського обговорення та затвердження органом місцевого самоврядування.
5.Здійснюється проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або відповідного права на неї, визначення стартової ціни. Стартова ціна земельного лоту на земельних торгах щодо земельних ділянок державної та комунальної власності і майнових прав на них не може бути нижчою від її експертної грошової оцінки та ринкової вартості, що склалася на ринку земель на час продажу.
6.Здійснюється виготовлення технічних паспортів земельних ділянок. Технічний паспорт земельної ділянки складається місцевим державним органом земельних ресурсів за зверненням замовника земельних торгів. У технічному паспорті відображаються відомості про:
1) розмір земельної ділянки;
2) місце розташування;
3) форму власності;
4) експертну грошову оцінку земельної ділянки та її стартову ціну;
5) природний і господарський стан;
6) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
Вимоги до форми і змісту технічного паспорта земельної ділянки встановлюються законодавством.
7.Замовником торгів здійснюється затвердження лотів та умов проведення торгів.
8.Матеріали лотів передаються організатору земельних торгів, здійснюється інформування про торги у засобах масової інформації.»
 
223. 11. Статтю 137 викласти у новій редакції:
«Стаття 137. Інформування про проведення земельних торгів
1.Інформування про проведення земельних торгів та про лоти забезпечується замовником земельних торгів шляхом опублікування оголошення у друкованих засобах масової інформації, які мають найбільший тираж в населеному пункті або регіоні за місцем знаходження земельних ділянок, а також шляхом розміщення на таких земельних ділянках рекламних щитів з офіційною інформацією про земельні торги. Інформування проводиться не менш, як за 30 днів до проведення земельних торгів.
2.В інформації про лот зазначаються місце розташування земельної ділянки, її розмір, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, стартова ціна, дата та місце проведення земельних торгів, назву та адресу установи, прізвище та посаду, номер телефону особи, у якої можна ознайомитися з технічним паспортом земельної ділянки.
3.Після проведення земельних торгів замовник протягом 30 днів публікує в засобах масової інформації результати торгів щодо земельних ділянок державної та комунальної власності по кожному земельному лоту із зазначенням місця розташування та розмірів земельних ділянок, їх цільового призначення, ціни, за якою продано земельні лоти.
4.Інформація про покупців та учасників земельних торгів, їх кількісний та персональний склад, інформація, що міститься в поданих ними заявках на участь у земельних торгах, інформація про результати розгляду заявок та оцінки конкурсних пропозицій є конфіденційною і не підлягає розголошенню до публікації оголошення про результати земельних торгів, крім випадків, установлених законом. Така вимога не поширюється на випадки, коли зазначена інформація необхідна замовнику торгів для розгляду поданої на його адресу скарги щодо порушення порядку проведення земельних торгів.»
 
224. 12. Після статті 137 доповнити новими статтями 137-1 - 137-2, виклавши їх у такій редакції:
«Стаття 137-1. Проведення земельних аукціонів
1. Проведення земельного аукціону здійснюється організатором на підставі договору, який укладається між ним та замовником проведення земельного аукціону. В договорі не може передбачатися передача організатору повноважень замовника.
2.Організатором забезпечується:
інформування щодо проведення земельних торгів відповідно до статті 137 цього Кодексу;
формування окремої справи з документації щодо кожного лоту та інформаційної картки на земельний лот;
реєстрація заяв на участь у аукціоні;
організація проведення аукціону та контроль за дотриманням умов аукціону і вимог законодавства при його проведенні;
ведення протоколу.
3.Проведення аукціону здійснюється виконавцем (ліцитатором), якого на договірних засадах залучає організатор. Виконавцем в процесі проведення аукціону приймаються рішення щодо визначення переможців (покупців кожного лоту), зняття лотів з аукціону, щодо його припинення та поновлення. За погодженням із замовником виконавцем приймається рішення щодо зміни стартової ціни лоту. Виконавець забезпечує ведення протоколу і підписує його разом з переможцем аукціону по кожному лоту після завершення цього аукціону.
4.Переможцем аукціону є особа, яка сплатила найбільшу ціну за лот з дотриманням умов аукціону.
5.Аукціон вважається таким, що закінчився, після підписання протоколу та договору купівлі-продажу земельного лоту. У разі придбання переможцем кількох земельних лотів договір укладається окремо на кожний з них. Переможцю аукціону відповідно до його умов передається справа з документацією щодо лоту. Набуте за результатами аукціону право на землю підлягає оформленню та реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
6.Учасниками аукціону сплачуються реєстраційні та гарантійні внески.
Реєстраційні внески не підлягають поверненню після закінчення аукціону, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті та частиною четвертою статті 138-1 цього Кодексу.
Сума гарантійних внесків повертається всім учасникам аукціону, крім переможця та осіб, які відмовилися від підписання протоколу, протягом 10 банківських днів після закінчення аукціону. Переможцю аукціону сума гарантійного внеску зараховується при розрахунках за придбаний лот.
7.Якщо замовник торгів відмовився від укладення договору купівлі-продажу, він повертає переможцю суму гарантійного внеску у подвійному розмірі, а також відшкодовує йому прямі збитки, спричинені участю у земельних торгах у частині, що перевищує суму гарантійного внеску.
8.Повторний аукціон з продажу земельного лоту щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, знятого з продажу, проводиться не раніше ніж через місяць з часу проведення попереднього земельного аукціону.
У повторних земельних торгах не може брати участь переможець попередніх земельних торгів у разі несплати ним в установлений строк вартості земельної ділянки за договором, відмови від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки або від підписання протоколу про результати земельного аукціону.
9.Порядок проведення земельного аукціону та форма договору купівлі-продажу на земельних торгах земельної ділянки, права оренди щодо неї встановлюється законодавством.
 
225. Стаття 137-2. Проведення земельних конкурсів
1.За рішенням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо продажу земельної ділянки або права оренди на неї на конкурентних засадах для окремих земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності, які призначені для розміщення об’єктів соціального чи архітектурного значення (громадських центрів та їх окремих споруд, лікарень, учбових закладів тощо), можуть застосовуватись земельні конкурси.
2.Замовник земельного конкурсу встановлює вимоги до покупців щодо використання земельної ділянки, яка виставляється на земельний конкурс, визначає критерії відбору покупців земельної ділянки, забезпечує інформування про проведення конкурсу та його умови.
3.Проведення конкурсу полягає у поданні учасниками в установлений строк пропозицій щодо використання земельної ділянки. Замовник конкурсу розглядає пропозиції і визначає, чиї пропозиції є найкращими за умовами конкурсу. У конкурсі може розглядатись навіть одна заявка, якщо після дворазової об’яви про проведення конкурсу інших заявок не надійшло.
Виконавець конкурсу встановлює дату, до якої покупці повинні подати конкурсні заявки. Строк подання конкурсних заявок не може бути менше 30 днів з моменту опублікування оголошення про проведення земельного конкурсу. Виконавець торгів має право збільшити строк подання конкурсних заявок, якщо один чи більше покупців не можуть до закінчення раніше встановленого строку подати свої конкурсні заявки з незалежних від них причин. Інформація про перенесення остаточного строку невідкладно надсилається всім покупцям, що беруть участь у земельному конкурсі.
4.Переможцем конкурсу є особа, чиї пропозиції визнані найкращими за умовами конкурсу.
5.За участь у конкурсі може стягуватися плата, що становить суму витрат, пов’язаних з його проведенням. Розмір плати та порядок її внесення встановлюються виконавцем торгів.
6.Матеріали, подані покупцями для участі у земельному конкурсі, є власністю покупців і можуть використовуватися іншими особами тільки під час та у зв'язку з проведенням земельних торгів, для участі в яких вони подавалися. Будь-яке інше використання таких матеріалів можливе лише з письмового дозволу учасника.
7.Земельний конкурс вважається таким, що закінчився, з моменту укладення договору купівлі-продажу земельного лоту та передачі покупцю документів щодо земельної ділянки.
8.Замовник земельного конкурсу забезпечує інформування про його результати відповідно до статті 137 цього Кодексу.
9.Порядок проведення земельних конкурсів встановлюється законодавством.
 
226. 13. Доповнити статтями 138-1 - 138-3, виклавши їх у такій редакції:
«Стаття 138-1. Скасування рішення про продаж земельного лоту на земельних торгах
1. За наявності поважних причин замовник земельних торгів має право скасувати своє рішення про продаж земельного лоту на земельних торгах до початку їх проведення.
2. Рішення про скасування негайно видається (надсилається) замовником виконавцю торгів для обов’язкової публікації відповідного повідомлення у засобах масової інформації та інформування особисто кожного покупця у триденний строк з моменту надходження такого рішення.
Повідомлення про скасування земельних торгів повинне бути опубліковано не пізніше ніж за 10 днів до визначеної дати їх проведення. У разі, якщо замовник земельних торгів відмовився від їх проведення з порушенням зазначеного строку, він зобов'язаний на вимогу покупців відшкодувати їх прямі збитки.
3. У разі скасування земельних торгів виконавець повертає покупцям реєстраційні та гарантійні внески, сплачені ними у зв’язку з поданням заяв на участь у земельних торгах.
4. Рішення про скасування земельних торгів може бути оскаржено у судовому порядку.
 
227. Стаття 138-2. Анулювання результатів земельних торгів 1. Реєстр.картка №
)
3. Результати земельних торгів, проведені з порушеннями вимог законодавство, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними за позовом заінтересованої особи. Визнання результатів земельних торгів недійсними тягне за собою визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного з переможцем земельних торгів.
 
228. Стаття 138-3. Оскарження порядку проведення земельних торгів
1.Покупець земельної ділянки має право на оскарження проведення земельних торгів та їх результатів за наявності підстав для цього протягом 15 календарних днів після проведення торгів. Подання оскарження пізніше встановленого строку не зобов’язує виконавця торгів здійснювати його розгляд.
2. Внесення оскарження зупиняє процедуру земельних торгів на строк розгляду скарги, але не більше ніж на 15 календарних днів.
3. Протягом 5 календарних днів з моменту надходження скарги, виконавець торгів зобов'язаний повідомити всіх покупців, яких вона стосується, про її зміст, час і місце розгляду та запросити взяти участь у розгляді скарги. Покупець, що не взяв участь у розгляді скарги, позбавляється права на подальше звернення з вимогами, аналогічними до тих, що розглянуті.
 
229. 4. У разі, якщо скаргу не врегульовано шляхом переговорів на підставі взаємної згоди, виконавець торгів протягом 15 календарних днів з моменту її надходження приймає обґрунтоване рішення із зазначенням причин незадоволення скарги або заходів, що вживатимуться для врегулювання конфлікту, якщо скаргу задоволено повністю або частково. Виконавець торгів надсилає рішення за скаргою замовнику торгів протягом трьох робочих днів після його прийняття.
6. У разі виявлення за скаргою покупця порушень порядку проведення земельних торгів, які впливають на об'єктивність визначення переможця, призводять до дискримінації покупців або іншим чином порушують їх права, замовник земельних торгів має право визнати результати такої процедури недійсними та зобов'язати виконавця земельних торгів розпочати організацію повторних торгів.
7. Примірник рішення щодо розгляду скарги надається покупцям, які подали скаргу, протягом 5 робочих днів після його прийняття.
10. Спори, що виникають за результатами земельних торгів, розв'язуються у судовому порядку.
 
230. 11. Оскарженню не підлягає:
1) рішення про форму проведення земельних торгів, прийняте відповідно до вимог цього Кодексу;
2) рішення про відхилення конкурсних заявок покупців, здійснене у порядку, передбаченому цим Кодексом.»
 
231. 14. Назву статті 149 викласти у редакції «Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування по вилученню земельних ділянок».
 
232. 15. У статті 151:
1) частини першу-п’яту викласти у новій редакції:
«1. Вилучення (викуп) земельних ділянок для їх продажу на конкурентних засадах здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. В разі вилучення (викупу) земельних ділянок для розміщення об’єктів містобудування, вибір місця та погодження розміщення зазначених об’єктів відбувається відповідно до містобудівного законодавства з урахуванням громадських і приватних інтересів.
2.Юридичні особи, уповноважені до порушення питань щодо викупу або щодо вилучення з користування земельних ділянок для суспільних потреб звертаються до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зазначених у статті 149 цього Кодексу, з відповідним клопотанням. До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки. Якщо соціальні потреби пов’язані зі здійсненням будівництва об’єкта та для інших потреб в межах населеного пункту, вибір місця вилучення земельної ділянки здійснюється відповідно до містобудівного законодавства.
3.Для вирішення питань розміщення об’єкта поза межами населеного пункту до клопотання додаються матеріали: копія плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
4. Погодження місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також місць розташування об'єктів власності інших держав, міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.
5. Відповідна місцева рада, місцева державна адміністрація згідно зі своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п’ятиденний строк направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною третьою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня отримання клопотання надають свої висновки відповідній місцевій раді, місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування об’єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивовану відмову.»
2) частини шосту, сьому та п’ятнадцяту - виключити.
 
233. ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
привести у відповідність власні нормативно-правові акти;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених згідно із внесеними цим Законом змінами;
забезпечити приведення міністерствами та відомствами власних нормативно-правових актів, які передбачені згідно із внесеними цим Законом змінами.