Кількість абзаців - 172 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Бюджетного кодексу України
 
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
 
2. І. Внести зміни до Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 37 (38, ст. 189 з наступними змінами), виклавши його в такій редакції:
 
3. "БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
 
4. Стаття 2. Визначення основних термінів
 
5. 1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: …
 
6. 10) бюджети місцевого самоврядування ( бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст (у тому числі районів у містах) та їх об’єднань;
 
7. 15) власні надходження бюджетних установ ( кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації продукції чи майна та іншої діяльності. Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання визначаються Кабінетом Міністрів України;
 
8. Стаття 5. Структура бюджетної системи України
 
9. 3. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст (у тому числі районів у містах) та їх об’єднань.
 
10. Стаття 6. Зведений бюджет
 
11. 7. Показники бюджетів об’єднань сіл, селищ і міст, що створюються згідно із законодавством про місцеве самоврядування, включаються до відповідних зведених бюджетів.
 
12. Стаття 14. Дефіцит та профіцит бюджету, залишок бюджетних коштів
 
13. 5. Формування та/або збільшення статутних капіталів суб’єктів господарювання за участю Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи виконавчого органу відповідної місцевої ради) від імені держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади) здійснюється за рахунок та в межах обсягів коштів, визначених законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Перелік таких суб’єктів господарювання визначається у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет). Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку може здійснювати такі операції шляхом придбання цінних паперів (часток, паїв) суб’єктів господарювання в обмін на державні цінні папери.
 
14. Стаття 16. Здійснення державних (місцевих) запозичень та управління борговими зобов’язаннями
 
15. 1. Державні внутрішні та зовнішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу.
 
16. Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах, визначених законом про Державний бюджет України, належить державі в особі Міністра фінансів України або особі, яка виконує його обов’язки (далі ( Міністр фінансів України), за дорученням Кабінету Міністрів України.
 
17. Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення державних запозичень, у тому числі кредитора, вид, валюту, строк та відсоткову ставку державного запозичення.
 
18. 5. При здійсненні державних запозичень та наданні державних гарантій Міністр фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України має право брати зобов’язання від імені України, пов’язані із здійсненням таких запозичень, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов’язаних з поверненням кредитів (позик) та звільненням платежів згідно з договорами від будь-яких комісій, податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом часу дії зобов’язання з повернення запозичених коштів.
 
19. Стаття 17. Гарантії щодо виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання
 
20. 13. Забороняється списання заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб’єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв’язку з недостатністю їх активів, та заборгованості, щодо стягнення якої відмовлено у судовому порядку за результатами касаційного оскарження, за рішенням Верховного Суду України.
 
21. Стаття 23. Бюджетні призначення
 
22. 6. Якщо після прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) повноваження на виконання функцій або надання послуг, на яке затверджено бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів іншому головному розпоряднику бюджетних коштів, дія бюджетного призначення не припиняється і застосовується для виконання тих самих функцій чи послуг іншим головним розпорядником бюджетних коштів, якому це доручено. Передача бюджетних призначень у випадку, визначеному цією частиною, здійснюється за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради) у порядку, визначеному Міністерством фінансів України.
 
23. Стаття 26. Контроль та аудит у бюджетному процесі
 
24. 2. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства від імені Верховної Ради України здійснюється Рахунковою палатою. Діяльність центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у сфері такого контролю (у межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами), спрямовується, координується та контролюється Кабінетом Міністрів України.
 
25. Стаття 27. Порядок подання та розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству
 
26. 2. Кожен законопроект, внесений до Верховної Ради України, протягом п’яти днів направляється до Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству.
 
27. Кабінет Міністрів України у двотижневий строк з дня отримання законопроекту подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету експертний висновок, підготовлений Міністерством фінансів України за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади. Експертний висновок до законопроекту повинен містити інформацію щодо повноти та достовірності даних, викладених у фінансово-економічному обґрунтуванні, впливу законопроекту на показники бюджету (з обов’язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді, відповідності бюджетному законодавству та пропозиції щодо його розгляду.
 
28. Протягом двох тижнів з дня отримання експертного висновку Кабінету Міністрів України, якщо Верховною Радою України не визначено інший строк, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалює висновок щодо впливу відповідного законопроекту на показники бюджету, доцільності його прийняття Верховною Радою України, необхідності приведення у відповідність з бюджетним законодавством і термінів набрання ним чинності у разі прийняття.
 
29. 3. Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету), прийняті після 15 липня року, що передує плановому, мають набирати чинності не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
 
30. Стаття 31. Таємні видатки
 
31. 4. Звіти про проведені таємні видатки розглядаються Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
 
32. 5. Окремі звіти про проведені таємні видатки розглядаються Верховною Радою України на закритому пленарному засіданні.
 
33. Стаття 33. Визначення бюджетної політики на наступний бюджетний період
 
34. 1. Міністерство фінансів України разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період у вигляді проекту Декларації цілей та завдань бюджету на наступний бюджетний період (далі ( Бюджетна декларація) та до 20 лютого року, що передує плановому, подає його на розгляд до Кабінету Міністрів України.
 
35. 2. Національний банк України до 15 лютого року, що передує плановому, подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України прогнозні монетарні показники на наступний рік та до 1 квітня року, що передує плановому, ( проект кошторису доходів та витрат Національного банку України на наступний рік, які використовуються для складання проекту закону про Державний бюджет України.
 
36. 3. Кабінет Міністрів України не пізніше 1 березня року, що передує плановому, розглядає та схвалює Бюджетну декларацію, яка є основою для розроблення проекту закону про Державний бюджет України, та у триденний строк подає її до Верховної Ради України.
 
37. 5. Не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, на пленарному засіданні Верховної Ради України відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період. З доповіддю щодо представлення Бюджетної декларації виступає Прем’єр-міністр України або за його дорученням Міністр фінансів України.
 
38. Стаття 36. Аналіз бюджетних запитів і розробка проекту Державного бюджету України
 
39. Стаття 43. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні
 
40. Стаття 44. Набрання чинності законом про Державний бюджет України
 
41. 2. Якщо прийняття закону про Державний бюджет України та/або його підписання в установленому порядку Головою Верховної Ради України, Президентом України відбулося після 1 січня відповідного бюджетного періоду, закон про Державний бюджет України набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з першого дня відповідного бюджетного періоду, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
 
42. Стаття 46. Особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України
 
43. 2. До набрання чинності законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період:
 
44. 1) забороняється із загального фонду державного бюджету здійснювати витрати в частині капітальних видатків та надання кредитів з бюджету, крім капітальних видатків, пов’язаних із функціонуванням систем життєзабезпечення за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, а також витрат, пов’язаних із введенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації та виділенням коштів з резервного фонду державного бюджету;
 
45. Стаття 59. Місячний звіт про виконання Державного бюджету України
 
46. 1. Місячний звіт про виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
 
47. 2. Зведені показники звітів про виконання бюджетів, інформація про виконання захищених видатків Державного бюджету України, інформація про використання коштів з резервного фонду державного бюджету, інформація про надходження та використання коштів стабілізаційного фонду державного бюджету (у разі його створення), інформація про перелік здійснених операцій з державним боргом, інформація про надані державні гарантії подаються Державним казначейством України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним. Звіт про бюджетну заборгованість подається не пізніше 1 числа другого місяця, наступного за звітним.
 
48. 3. Місячний звіт про фактичні надходження податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету, місячний звіт про податкову заборгованість, включаючи суми недоїмки та переплат (у галузевому і територіальному розрізі та у розрізі джерел доходів і форм власності), подаються органами стягнення Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
 
49. Стаття 60. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України
 
50. 1. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 35 днів після закінчення звітного кварталу.
 
51. 3. Органи стягнення подають інформацію Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України про втрати доходів бюджету внаслідок податкових пільг не пізніше 50 днів після закінчення кварталу (не пізніше 70 днів після закінчення року), а також про суми реструктуризованої та списаної податкової заборгованості (у галузевому і територіальному розрізі та у розрізі джерел доходів і форм власності) і суми відстрочених та розстрочених платежів не пізніше 35 днів після закінчення кварталу.
 
52. Стаття 61. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України
 
53. 1. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України та Рахунковій палаті не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.
 
54. Стаття 62. Розгляд річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України
 
55. 3. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України представляє Міністр фінансів України. На цьому пленарному засіданні Верховної Ради України головні розпорядники коштів державного бюджету (за переліком, визначеним Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету) представляють результати виконання бюджетних програм за звітний період.
 
56. Стаття 64. Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів
 
57. 2. Податок з доходів фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом, його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, зараховується до відповідного місцевого бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого їх працівникам.
 
58. Стаття 65. Нормативи відрахувань від податку з доходів фізичних осіб до бюджетів місцевого самоврядування
 
59. 3. До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об’єднань зараховується 50 відсотків загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на цій території.
 
60. Стаття 66. Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів
 
61. 1. Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм Автономної Республіки Крим, територіальних громад до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать:
 
62. 1) 25 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення;
 
63. 15 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань;
 
64. 2) 25 відсотків фіксованого податку на доходи від підприємницької діяльності, що сплачується (перераховується) на території міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення;
 
65. 15 відсотків фіксованого податку на доходи від підприємницької діяльності, що сплачується (перераховується) на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань;
 
66. 2. Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад до доходів районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать:
 
67. 1) 20 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань;
 
68. 2) 20 відсотків фіксованого податку на доходи від підприємницької діяльності, що сплачується (перераховується) на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань;
 
69. Стаття 67. Окремі особливості формування місцевих бюджетів
 
70. 4. Бюджети об’єднань сіл, селищ і міст, що створюються згідно із законодавством про місцеве самоврядування, формуються відповідно до цього Кодексу з урахуванням таких особливостей:
 
71. 1) доходи цих бюджетів визначаються відповідно до статті 64, частини другої статті 65 та статті 69 цього Кодексу;
 
72. 2) видатки та кредитування цих бюджетів визначаються відповідно до статей 88, 89 і 91 цього Кодексу;
 
73. 3) відносини між цими бюджетами та державним бюджетом визначаються відповідно до статей 97, 98, 100 і 108 цього Кодексу;
 
74. 4) місцеві запозичення здійснюються відповідно до статей 16 і 74 цього Кодексу.
 
75. Стаття 69. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
 
76. 2. До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать:
 
77. 2) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування;
 
78. 4) кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що зараховуються у розмірі: 100 відсотків – до бюджетів міст Києва та Севастополя; 25 відсотків – до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків – до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків – до районних бюджетів, 60 відсотків – до бюджетів міст районного значення, селищ, сіл та їх об’єднань;
 
79. 10) збір за забруднення навколишнього природного середовища (крім збору, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками), що зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування;
 
80. Стаття 71. Бюджет розвитку місцевих бюджетів
 
81. 1. Надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:
 
82. 1) 10 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток державних, казенних, комунальних підприємств і фінансових установ, державних холдингових компаній, акціонерних товариств, 100 відсотків акцій яких належать державі або органу місцевого самоврядування), що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, крім бюджету міста Києва;
 
83. 2) 15 відсотків податку з доходів фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно із Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань і зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування;
 
84. 3) 15 відсотків фіксованого податку на доходи від підприємницької діяльності, що сплачується (перераховується) на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань і зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування;
 
85. 8) 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної власності, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, з них 100 відсотків ( до бюджетів міст Києва та Севастополя; 25 відсотків ( до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів; 75 відсотків ( до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення; 15 відсотків ( до районного бюджету; 60 відсотків ( до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань;
 
86. Стаття 76. Проект рішення про місцевий бюджет та матеріали, що до нього додаються
 
87. 1. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради. Разом з ним подаються:
 
88. 3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об’єднує бюджети села, селища, міста районного значення;
 
89. Стаття 85. Передача державою права на здійснення видатків
 
90. 3. Товари (роботи, послуги), придбані головним розпорядником коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) за рахунок видатків на централізовані заходи відповідно до програмних документів економічного та соціального розвитку, державних цільових програм, можуть бути передані бюджетним установам, які утримуються з інших місцевих бюджетів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
91. Стаття 86. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами
 
92. 2. Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
 
93. Стаття 88. Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
 
94. 1. До видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
 
95. Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
 
96. 1. До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
 
97. 1) місцеву пожежну охорону;
 
98. 2) позашкільну освіту;
 
99. Стаття 97. Трансферти, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам
 
100. 1. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам:
 
101. 4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;
 
102. 3. У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання, субвенцій, а також коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.
 
103. Стаття 101. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами
 
104. 1. Міські та районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам місцевого самоврядування з чисельністю населення територіальної громади до чотириста одного жителя, а також кошти, що передаються з таких бюджетів.
 
105. 2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:
 
106. 2) субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань;
 
107. 3. Міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування з чисельністю населення територіальної громади до чотириста одного жителя визначаються на засадах цього Кодексу та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням таких вимог:
 
108. Такі положення поширюються на міжбюджетні відносини між міським (міста Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетом та бюджетами адміністративно підпорядкованих йому сіл і селищ з чисельністю населення до чотириста одного жителя.
 
109. Стаття 102. Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту
 
110. 2. За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються пільги, виходячи із розрахунку вартості однієї тонни твердого палива та одного балона скрапленого газу на домогосподарство на рік, а особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України, ( із розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство на рік. Граничні показники вартості твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
111. Стаття 103. Додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів на виконання власних повноважень внаслідок наданих державою податкових пільг
 
112. 1. Надання державою податкових пільг, що зменшують доходи місцевих бюджетів на виконання власних повноважень, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.
 
113. Стаття 106. Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань
 
114. Стаття 108. Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів
 
115. 5. З метою стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів здійснюється перерахування місцевим бюджетам 50 відсотків надпланових доходів за переліком показників загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), крім податку на додану вартість, до бюджету розвитку бюджетів сіл, селищ, міст (крім бюджету міста Києва) та у порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
116. Стаття 109. Повноваження Верховної Ради України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства
 
117. 4. До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:
 
118. 1) контроль за дотриманням бюджетного законодавства у процесі підготовки, розгляду і прийняття проекту закону про Державний бюджет України та виконання відповідного закону;
 
119. 5) розгляд звітів Рахункової палати про виконання повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
 
120. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують надання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформації про державний бюджет та місцеві бюджети, необхідної йому для здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
 
121. Стаття 110. Повноваження Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства
 
122. 1. До повноважень Рахункової палати з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
 
123. 1) надходженням та використанням коштів Державного бюджету України;
 
124. 2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу;
 
125. 3) ефективністю управління коштами Державного бюджету України;
 
126. 4) використанням бюджетних коштів у частині забезпечення повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади.
 
127. 2. Рахункова палата подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України висновки та пропозиції щодо стану виконання Державного бюджету України за підсумками кожного кварталу, а також висновки і пропозиції щодо результатів контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
 
128. Стаття 115. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних місцевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства
 
129. 1. Контроль за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів, розпису бюджету, кошторисів бюджетних установ та інших документів, які використовуються у бюджетному процесі, здійснюється:
 
130. 4) районними державними адміністраціями ( щодо міських (міст районного значення), селищних, сільських бюджетів та бюджетів їх об’єднань;
 
131. 5) виконавчими органами міських рад ( щодо бюджетів районів у містах, сіл, селищ чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.
 
132. ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
133. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року, крім пункту 3 частини другої статті 60 та пункту 2 частини другої статті 61 Бюджетного кодексу України щодо подання звітів про виконання показників за формою додатків до закону про Державний бюджет України, які набирають чинності починаючи із звітності про виконання державного бюджету за 2010 рік.
 
134. Частина друга статті 64 Бюджетного кодексу України діє до1 січня 2011 року.
 
135. 2. Установити, що:
 
136. 1) у законі про Державний бюджет України обсяги міжбюджетних трансфертів визначаються:
 
137. на 2010 рік та наступні бюджетні періоди до проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів, бюджетів міст районного значення, сіл, селищ та їх об’єднань;
 
138. на наступні бюджетні періоди після проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських бюджетів та інших бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів районів у містах) з чисельністю населення територіальної громади понад чотириста один житель;
 
139. 2) норми статті 101 Бюджетного кодексу України щодо міжбюджетних відносин між районним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування з чисельністю населення територіальної громади до чотириста одного жителя застосовуються починаючи з наступного бюджетного періоду після проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
 
140. 4. Кабінет Міністрів України має право встановлювати розміри соціальних виплат, не визначені законом, в абсолютних сумах у межах бюджетних призначень, встановлених за відповідними бюджетними програмами, до законодавчого врегулювання такого питання.
 
141. 7. Установити, що з 1 січня 2011 року податок з доходів фізичних осіб, який сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом, підлягає зарахуванню до відповідного місцевого бюджету за місцем податкової адреси фізичної особи, а у разі відсутності податкової адреси фізичної особи-нерезидента на території України ( за місцем реєстрації податкового агента.
 
142. 8. Визнати такими, що втратили чинність:
 
143. пункт 1.13 статті 1 та пункт 16.3 статті 16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308) в частині зарахування податку з доходів фізичних осіб за місцезнаходженням (розташуванням) податкового агента ( з 1 січня 2011 року;
 
144. Закон України "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 52, ст. 561) ( з 1 січня 2010 року.
 
145. 9. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
146. 1) статтю 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) викласти в такій редакції:
 
147. "Стаття 164-12. Порушення бюджетного законодавства
 
148. Взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік; включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік; зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном), а також акумулювання їх на рахунках органів стягнення; зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів; порушення бюджетного законодавства щодо здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій; прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій; порушення бюджетного законодавства при управлінні тимчасово вільними коштами бюджету; створення позабюджетних фондів, порушення вимог Бюджетного кодексу України щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів; порушення бюджетного законодавства при наданні кредитів з бюджету чи їх поверненні; здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету (крім випадків, передбачених Бюджетним кодексом України); порушення вимог Бюджетного кодексу України щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету, (
 
149. тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
150. Здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до Бюджетного кодексу України мають проводитися з іншого бюджету; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (крім випадків, передбачених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік); нецільове використання бюджетних коштів; видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону; здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів (крім випадків, передбачених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік), (
 
151. тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
152. 3) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 (26, ст. 131):
 
153. а) у статті 210:
 
154. назву та абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
 
155. "Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
 
156. 1. Нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (крім випадків, передбачених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік), якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах";
 
157. 16) статтю 4 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 14, ст. 60; 1999 р., № 40, ст. 361) викласти в такій редакції:
 
158. "Стаття 4. У міських, сільських та селищних бюджетах щорічно передбачаються видатки на проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг.
 
159. Для цих цілей у складі міських, сільських та селищних бюджетів створюються територіальні дорожні фонди.
 
160. Дохідна частина цих фондів формується за рахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправочними пунктами), частини коштів Державного дорожнього фонду України відповідно до порядку, розподілу, встановленого Кабінетом Міністрів України згідно із законами, а також інших надходжень до відповідних бюджетів, що визначаються рішеннями міських, селищних та сільських рад про бюджет на поточний рік, а також відповідних надходжень, визначених статтею 5 цього Закону.
 
161. Кошти територіальних дорожніх фондів спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та вулиць і доріг у населених пунктах, що належать до комунальної власності, а також на потреби дорожнього господарства за напрямами, визначеними відповідно міськими, селищними та сільськими радами";
 
162. 19) у Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238; 2000 р., № 42, ст. 351; 2002 р., № 17, ст. 117):
 
163. а) у частині першій статті 9:
 
164. пункт 4 викласти в такій редакції:
 
165. "4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку на наступний рік і подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня поточного року (подає зміни до кошторису доходів та витрат Національного банку у тижневий строк з дня їх затвердження)";
 
166. пункт 7 доповнити словами "і у тижневий строк подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України";
 
167. б) статтю 24 доповнити частиною третьою такого змісту:
 
168. "Національний банк подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України прогнозні монетарні показники на наступний рік до 15 лютого поточного року та проект кошторису доходів та витрат Національного банку на наступний рік до 1 квітня поточного року";
 
169. 24) частини третю та четверту статті 3 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 9, ст. 68) викласти в такій редакції:
 
170. "Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів та зараховується до відповідних бюджетів місцевого самоврядування.
 
171. Кошти цього податку спрямовуються на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах, що належать до комунальної власності, а також на потреби дорожнього господарства за напрямами, визначеними відповідно міськими, селищними та сільськими радами";