Кількість абзаців - 432 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (Друге читання)

0. Закон України
 
1. Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом"
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. І. Внести зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 1, ст. 2, № 5, ст. 48, № 14, ст. 104; 2004 р., № 36, ст. 433; 2006 р., № 12, ст. 100), виклавши його у такій редакції:
 
4. Закон України
 
5. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
6. Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
7. Розділ І
 
8. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
9. Стаття 1. Визначення термінів
 
10. 1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 
11. 1) активи - кошти, майно, майнові і немайнові права;
 
12. 2) вигодоодержувач - особа, на користь або в інтересах якої проводиться фінансова операція;
 
13. 3) внутрішній фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 цього Закону, із застосуванням підходу, що ґрунтується на проведенні оцінки ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму; ведення обліку таких операцій та відомостей про їх учасників; подання інформації Спеціально уповноваженому органу про операції, що викликають підозру та мають високий ступінь ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об’єктом фінансового моніторингу з боку Спеціально уповноваженого органу;
 
14. 4) державний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму:
 
15. державний фінансовий моніторинг Спеціально уповноваженого органу - сукупність заходів із збору, обробки та аналізу зазначеним органом інформації про фінансові операції, що подаються суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу та іншими державними органами, відповідними органами іноземних держав, а також заходів з перевірки такої інформації згідно із законодавством України;
 
16. державний фінансовий моніторинг інших суб’єктів державного фінансового моніторингу - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами, визначеними абзацом другим частини третьої статті 5 цього Закону, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
17. 5) ділові відносини - стосунки клієнта та суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що виникли на підставі правочину про надання фінансових або інших послуг;
 
18. 6) додаткові узагальнені матеріали - відомості, зібрані на основі аналізу додатково одержаної інформації, до узагальнених матеріалів, раніше поданих правоохоронним органам;
 
19. 7) доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-яка економічна вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, яка може складатися з матеріальної власності чи власності, що виражена в правах, а також включає рухоме чи нерухоме майно та документи, які підтверджують право на таку власність або частку в ній;
 
20. 8) істотна участь - пряме або опосередковане володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу (фонду), 10 і більше відсотків акцій або прав голосу у юридичній особі, прямий або опосередкований вплив на неї та/або одержання 10 і більше відсотків прибутку від результатів її діяльності;
 
21. 9) клієнт - будь-яка особа, яка звертається за наданням послуг або користується послугами суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
22. 10) контролер - особа, яка здійснює контроль;
 
23. 11) контроль - пряме або опосередковане володіння фізичною особою самостійно чи разом з близькими родичами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу або голосів юридичної особи, або незалежна від формального володіння можливість здійснювати вирішальний вплив на управління чи на діяльність юридичної особи будь-яким чином;
 
24. 12) міжнародні санкції - санкції, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів, або рішення міжнародних організацій щодо замороження активів міжнародними організаціями, рішення яких визнаються відповідно до міжнародних договорів;
 
25. 13) об’єкт фінансового моніторингу - дії або події з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, що їх проводять, за умови наявності ризиків використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників;
 
26. 14) обов’язковий фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 цього Закону, ідентифікації учасників таких операцій та вивчення їх діяльності, ведення обліку цих операцій та відомостей про їх учасників, обов’язкового звітування про них Спеціально уповноваженому органу, а також подання додаткової інформації про фінансові операції та їх учасників, що стали об’єктом фінансового моніторингу з боку Спеціально уповноваженого органу;
 
27. 15) первинний фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог цього Закону, що включають проведення обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу;
 
28. 16) політичні діячі - особи, які займають або займали політичні посади, виконують чи виконували важливі політичні функції, зокрема глави держав та урядів, глави вищих органів виконавчої, законодавчої та судової влади, особи, які є керівниками політичних партій, керівники державних організацій (підприємств), що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
 
29. 17) ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб’єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними при наданні ними послуг відповідно до характеру їх діяльності з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
 
30. 18) Спеціально уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу;
 
31. 19) суспільно небезпечне діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, - діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк три і більше років (за винятком діянь, передбачених статтями 207 і 212 Кримінального кодексу України) або яке визнається злочином за кримінальним законом іншої держави і за таке саме діяння передбачена відповідальність Кримінальним кодексом України, наслідком вчинення якого є доходи, одержані злочинним шляхом;
 
32. 20) узагальнені матеріали - відомості про фінансові операції, які є підставою вважати ці операції такими, метою проведення яких є легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, підготовлені Спеціально уповноваженим органом на основі результатів аналізу інформації, одержаної відповідно до цього Закону для подання в письмовій та/або електронній формі правоохоронним органам, які уповноважені приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства;
 
33. 21) управління ризиками - заходи, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, з визначення, оцінки, моніторингу, контролю ризиків, що спрямовані на їх зменшення до прийнятного рівня;
 
34. 22) учасники фінансової операції - клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їх інтересах;
 
35. 23) філія іноземного банку - відокремлений структурний підрозділ іноземного банку, що не має статусу юридичної особи і провадить банківську діяльність на території України;
 
36. 24) фінансова операція - будь-які дії щодо активів, пов’язані із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
37. 25) фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу;
 
38. 26) фінансування тероризму - надання чи збір засобів або надання фінансових послуг з усвідомленням того, що такі засоби та послуги призначені для організації, підготовки і вчинення терористичного акту, що визначений Кримінальним кодексом України.
 
39. Стаття 2. Сфера застосування Закону
 
40. 1. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України, а також поза її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
41. Стаття 3. Законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
42. 1. Відносини, що виникають у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, регулюються цим Законом, іншими законами України, які регулюють діяльність суб’єктів фінансового моніторингу, а також нормативно-правовими актами Спеціально уповноваженого органу та інших державних органів, уповноважених здійснювати регулювання діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
43. Стаття 4. Дії, які належать до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
 
44. 1. До легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належать будь-які дії, пов’язані з коштами (власністю), одержаними (здобутими) внаслідок вчинення злочину, спрямовані на приховування джерел походження зазначених коштів (власності) чи сприяння особі, яка є співучасником у вчиненні злочину, що є джерелом походження зазначених коштів (власності), з метою ухилення такої особи від відповідальності за вчинення такого злочину.
 
45. Розділ ІІ
 
46. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
 
47. Стаття 5. Система та суб’єкти фінансового моніторингу
 
48. 1. Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів - первинного та державного.
 
49. 2. Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:
 
50. 1) банки, страхові та інші фінансові установи (крім недержавних пенсійних фондів та ломбардів);
 
51. 2) платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи;
 
52. 3) товарні, фондові та інші біржі;
 
53. 4) професійні учасники ринку цінних паперів;
 
54. 5) компанії з управління активами;
 
55. 6) оператори поштового зв’язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;
 
56. 7) філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території Україні;
 
57. 8) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу:
 
58. а) торговці нерухомістю (рієлтори);
 
59. б) суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
 
60. в) торговці предметами антикваріату або мистецтва;
 
61. г) ломбарди, суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та інші азартні ігри;
 
62. ґ) нотаріуси, адвокати, юридичні та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону;
 
63. д) аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку стосовно операцій, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону;
 
64. е) фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та юридичні особи, що проводять фінансові операції з товарами за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, у випадках, передбачених статтями 6 і 8 цього Закону;
 
65. 9) інші особи, які відповідно до законодавства надають фінансові послуги.
 
66. 3. Суб’єктами державного фінансового моніторингу є:
 
67. Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Міністерство економіки України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
 
68. Спеціально уповноважений орган.
 
69. Стаття 6. Завдання, обов’язки та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу
 
70. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, нормативно-правових актів Спеціально уповноваженого органу та інших суб’єктів державного фінансового моніторингу встановлює правила, розробляє програми проведення фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.
 
71. 2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний:
 
72. 1) здійснювати ідентифікацію клієнта у випадках, установлених законодавством;
 
73. 2) забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі або після їх проведення;
 
74. 3) забезпечувати в своїй діяльності управління ризиками щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та здійснювати контроль за ними;
 
75. 4) забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення;
 
76. 5) повідомляти Спеціально уповноважений орган про:
 
77. а) фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, протягом трьох робочих днів з дати їх реєстрації;
 
78. б) фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, стосовно яких є мотивована підозра в тому, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, не пізніше ніж через десять робочих днів з дня реєстрації таких операцій;
 
79. в) виявлені фінансові операції, стосовно яких є мотивована підозра в тому, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, в день їх виявлення, а також інформувати про це визначені законодавством правоохоронні органи;
 
80. 6) сприяти працівникам Спеціально уповноваженого органу в проведенні аналізу фінансових операцій;
 
81. 7) подавати на запит Спеціально уповноваженого органу додаткову інформацію про фінансові операції, які стали об’єктом фінансового моніторингу, копії первинних документів, на підставі яких були проведені такі операції та пов’язані з ними фінансові операції, відомості про їх учасників, а також іншу інформацію, зокрема ту що, становить банківську або комерційну таємницю, копії документів, необхідні для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань, протягом трьох робочих днів з дати надходження запиту;
 
82. 8) подавати на запит Спеціально уповноваженого органу інформацію (в тому числі копії документів), необхідну для виконання ним запиту, що надійшов від підрозділу фінансової розвідки іншої країни, зокрема ту, що становить банківську або комерційну таємницю, протягом трьох робочих днів з дати надходження запиту;
 
83. 9) у разі неспроможності забезпечити дотримання строків, установлених пунктом 7 частини другої цієї статті, через об’єктивні причини з урахуванням обсягу інформації, що запитується (форми її подання - електронної або письмової, копіювання або сканування, одержання даних з архівів тощо), погодити із Спеціально уповноваженим органом протягом робочого дня в день одержання запиту строки подання запитуваної інформації, що не можуть перевищувати семи робочих днів;
 
84. 10) подавати на запит відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу будь-яку інформацію для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
85. 11) вживати заходів до запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка подається Спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації або отримання запиту від Спеціально уповноваженого органу);
 
86. 12) зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, що провели фінансову операцію, яка згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, не менше п’яти років після завершення ділових відносин з клієнтом, а документацію про проведення фінансової операції - не менше п’яти років після цього, а також всі документи, що стосуються ділових відносин з клієнтом;
 
87. 13) забезпечувати безперешкодний доступ суб’єктам державного фінансового моніторингу та правоохоронним органам до документів або інформації, що міститься в них, відповідно до вимог законодавства;
 
88. 14) забезпечувати розроблення та постійне оновлення правил, програм проведення фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства;
 
89. 15) вживати на постійній основі заходів з підготовки персоналу до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, шляхом проведення освітньої та практичної роботи;
 
90. 16) виявляти фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу відповідно до статті 15 цього Закону;
 
91. 17) проводити аналіз фінансових операцій, спрямований на виявлення тих, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 цього Закону;
 
92. 18) з’ясовувати мету та характер майбутніх ділових відносин з клієнтами;
 
93. 19) оновлювати відповідно до законодавства та внутрішніх процедур на постійній основі інформацію про суть діяльності клієнта та його фінансовий стан;
 
94. 20) проводити аналіз відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтом, наявній інформації про зміст його діяльності та фінансовий стан;
 
95. 21) вживати належних заходів для обмеження ризику зловживань, пов’язаних з послугами, що надаються з використанням новітніх технологій та, зокрема, забезпечують проведення операції за відсутності безпосереднього контакту з клієнтом.
 
96. 3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний самостійно проводити класифікацію своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Спеціально уповноваженим органом та органами, що здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, під час проведення ними фінансових операцій, що можуть бути пов’язаними з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, і вживати застережних заходів до клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними таких операцій.
 
97. 4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати такі заходи:
 
98. 1) стосовно іноземних фінансових установ, з якими за рішенням керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу встановлено ділові (кореспондентські) відносини:
 
99. а) забезпечувати збір достатньої інформації про таку фінансову установу, її репутацію, а також про те, чи була ця установа об’єктом вжиття заходів впливу з боку органу, який здійснює регулювання та нагляд за її діяльністю у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
100. б) встановлювати, які заходи вживаються установою для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
101. в) з’ясовувати на підставі одержаної інформації достатність та ефективність заходів, які здійснює іноземна установа щодо боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
 
102. 2) стосовно іноземних політичних діячів або пов’язаних з ними осіб, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від його імені, суб’єкт виявляє відповідно до внутрішніх процедур під час встановлення ділових відносин з клієнтом та у процесі його обслуговування (особами, пов’язаними з політичними діячами, є члени сім’ї та інші близькі родичі, юридичні особи, власниками істотної участі або контролерами яких є політичні діячі або їх близькі родичі):
 
103. а) встановлювати з дозволу керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу відносини з політичними діячами та пов’язаними з ними особами;
 
104. б) вживати заходів для з’ясування джерел походження коштів таких осіб;
 
105. в) проводити з урахуванням рекомендацій відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу моніторинг операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є політичні діячі або пов’язані з ними особи, у порядку, визначеному для клієнтів великого ризику;
 
106. 3) стосовно благодійних та неприбуткових організацій вживати заходів для обмеження ризику їх використання з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
 
107. 5. Здійснення заходів, передбачених законодавством з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, забезпечується безпосередньо суб’єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми підприємствами, у тому числі тими, що розташовані в державах, у яких рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) не застосовуються або застосовуються недостатньою мірою, в межах, що визначені законодавством такої держави. У разі коли застосування зазначених заходів не дозволяється законодавством такої держави, суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомити Спеціально уповноважений орган та відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу про неможливість вжиття зазначених заходів.
 
108. 6. Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу (крім призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, та встановлення правил і програм проведення такого моніторингу, якщо відповідна діяльність провадиться одноособово без утворення юридичної особи) забезпечуються адвокатами, нотаріусами, особами, що надають юридичні послуги, аудиторами, аудиторськими фірмами, суб’єктами підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, у разі, коли вони беруть участь у фінансовій операції або операції з нерухомістю, діючи від імені та для особи (клієнта), або допомагають у плануванні або проведенні операцій з:
 
109. купівлі-продажу підприємств або часток в їх статутному фонді (капіталі), нерухомості;
 
110. управління активами клієнта;
 
111. управління банківським рахунком або рахунком в цінних паперах;
 
112. організації здійснення внесків для утворення юридичних осіб, провадження їх діяльності або управління ними.
 
113. 7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з метою виконання покладених на нього цим Законом завдань має право звертатись із запитами до органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку України, інших юридичних осіб, які в установленому законодавством порядку інформують про результати розгляду такого запиту.
 
114. 8. Обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу виконують фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (крім призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, та встановлення правил і програм проведення такого моніторингу, якщо відповідна діяльність провадиться одноособово без утворення юридичної особи), що проводять фінансові операції з товарами за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.
 
115. 9. Керівники та працівники суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які відповідальні за проведення фінансового моніторингу, за порушення вимог цього Закону несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
 
116. 10. Відповідальність за організацію дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму несе керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
 
117. Стаття 7. Правовий статус працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу
 
118. 1. Призначення та звільнення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник), здійснюється за погодженням з відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу.
 
119. 2. До компетенції відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу належить:
 
120. 1) прийняття рішення про повідомлення Спеціально уповноваженого органу про фінансові операції, щодо яких є мотивовані підозри, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або якщо вони пов’язані, мають відношення або призначені для фінансування тероризму;
 
121. 2) прийняття рішення про інформування правоохоронних органів, визначених законодавством, про фінансові операції, щодо яких є підозри, що вони пов’язані, мають відношення або призначені для фінансування тероризму;
 
122. 3) здійснення перевірок діяльності будь-якого підрозділу суб’єкта первинного фінансового моніторингу та його працівників щодо дотримання ними правил внутрішнього фінансового моніторингу та виконання програм проведення фінансового моніторингу;
 
123. 4) право доступу до всіх приміщень, документів, засобів телекомунікацій суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
 
124. 5) залучення будь-яких працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу до здійснення заходів із запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та перевірок з цих питань;
 
125. 6) організація розроблення та подання для затвердження, а також запровадження, виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм здійснення фінансового моніторингу;
 
126. 7) одержання пояснень від працівників суб’єкта первинного фінансового моніторингу незалежно від займаних ними посад з питань проведення фінансового моніторингу;
 
127. 8) сприяння проведенню уповноваженими представниками органів державного фінансового моніторингу перевірок діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо дотримання законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
128. 9) прийняття рішення про подання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Спеціально уповноваженого органу та відповідних правоохоронних органів;
 
129. 10) виконання інших завдань відповідно до законодавства.
 
130. 3. Відповідальний працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу виконує і інші функції відповідно до законодавства України, правил внутрішнього фінансового моніторингу, програм проведення фінансового моніторингу та інших внутрішніх документів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
131. 4. Керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу зобов’язаний сприяти здійсненню відповідальним працівником своїх функцій.
 
132. 5. Відповідальний працівник незалежний у своїй діяльності, підзвітний тільки керівнику суб’єкта первинного фінансового моніторингу і зобов’язаний не рідше одного разу на місяць інформувати у письмовій формі керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, і заходи, вжиті, зокрема, для:
 
133. забезпечення здійснення заходів фінансового моніторингу;
 
134. розроблення та постійного оновлення правил та програм проведення фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства;
 
135. підготовки персоналу щодо виконання вимог цього Закону шляхом проведення освітньої та практичної роботи.
 
136. Стаття 8. Заходи, які здійснюються спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу
 
137. 1. Заходи, передбачені статтею 6 цього Закону, спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу здійснюють у процесі:
 
138. 1) проведення операцій з нерухомим майном;
 
139. 2) управління активами клієнта;
 
140. 3) управління банківськими рахунками чи цінними паперами;
 
141. 4) залучення коштів для утворення організацій, забезпечення їх діяльності і управління ними;
 
142. 5) утворення організацій, забезпечення їх діяльності чи управління ними, а також купівлі - продажу організацій;
 
143. 6) проведення фінансових операцій в ломбардах;
 
144. 7) проведення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, антикваріатом та предметами мистецтва;
 
145. 8) здійснення суб’єктами господарювання, які проводять лотереї та/або інші азартні ігри, фінансових операцій, пов’язаних із прийняттям ставки або виплатою відповідного виграшу;
 
146. 9) проведення фінансової операції за готівку за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.
 
147. 2. Нотаріуси як суб’єкти первинного фінансового моніторингу не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, коли відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом таємниці вчинюваних нотаріальних дій, крім випадків посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, за умови, що така операція проводиться у готівковій формі та її сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.
 
148. 3. Адвокати, особи, що надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, не повідомляють Спеціально уповноважений орган про свої підозри щодо фінансових операцій у разі, коли відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх адвокатської таємниці та професійної таємниці, коли вони виконують свої обов’язки щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.
 
149. 4. Керівники та працівники, відповідальні за проведення фінансового моніторингу, спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу за порушення вимог цього Закону несуть відповідальність, передбачену законодавством України.
 
150. Стаття 9. Ідентифікація та вивчення клієнтів, які проводять фінансові операції
 
151. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов’язаний на підставі поданих офіційних документів або належним чином завірених їх копій здійснювати ідентифікацію клієнтів, які проводять фінансові операції.
 
152. 2. Зазначені документи повинні бути чинними на момент їх подання та включати всі необхідні дані для ідентифікації.
 
153. 3. Ідентифікація здійснюється у разі:
 
154. встановлення ділових відносин з клієнтами;
 
155. виникнення підозри в тому, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;
 
156. проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу.
 
157. 4. Залежно від ризику проведення операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму ідентифікація клієнта здійснюється також у разі проведення ним фінансової операції на суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону, незалежно від того, проводиться така операція одноразово чи як кілька операцій, які можуть бути пов’язаними між собою.
 
158. 5. У разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті поданої інформації про клієнта суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний вжити заходів до перевірки та уточнення інформації, яка стосується ідентифікації такого клієнта (особи).
 
159. 6. Особливості здійснення ідентифікації суб’єктами первинного фінансового моніторингу залежно від специфіки їх діяльності встановлюються органами, які відповідно до цього Закону виконують функції регулювання і нагляду за цими суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
 
160. 7. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи зобов’язані протягом десяти робочих днів подати відповідно до законодавства інформацію, що стосується ідентифікації клієнта. Зазначена інформація подається безоплатно, якщо інше не встановлено законодавством. Перелік таких органів та порядок подання інформації визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
161. 8. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт зобов’язаний подати інформацію, що стосується його особи, суті діяльності та фінансового стану, необхідну для виконання таким суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
162. 9. У разі неподання клієнтом, з яким встановлені ділові відносини, необхідної інформації для ідентифікації суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити йому в проведенні подальших фінансових операцій.
 
163. 10. Ідентифікація клієнта здійснюється до/або під час встановлення ділових відносин, укладення правочинів, але до проведення фінансової операції.
 
164. 11. З метою ідентифікації резидентів суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:
 
165. 1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з’ясовують місце реєстрації та фактичного проживання фізичної особи, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів або серію та номер паспорта, в якому проставлено відмітку органів державної податкової служби про відмову в одержанні ідентифікаційного номера;
 
166. 2) для фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності - прізвище, ім’я та по батькові, дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Під час ідентифікації з’ясовують місце проживання, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунка (за його наявності);
 
167. 3) для юридичної особи - найменування, місцезнаходження, реквізити свідоцтва про державну реєстрацію та орган, що його видав; з’ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, які ідентифікують осіб, що мають право розпоряджатися рахунками і майном; власників істотної участі в юридичній особі; дані, що ідентифікують контролерів цієї особи, які здійснюють контроль, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунка.
 
168. 12. З метою ідентифікації нерезидентів суб’єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:
 
169. 1) для фізичної особи - прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дату народження, серію і номер паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав, громадянство. Під час ідентифікації з’ясовують відомості про місце проживання та фактичне проживання фізичної особи або тимчасове її перебування в Україні;
 
170. 2) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунка, з’ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані що ідентифікують осіб, що мають право розпоряджатися рахунками та майном; власників істотної участі в юридичній особі; дані що ідентифікують контролерів цієї особи, які здійснюють контроль. Суб’єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торговельного, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи.
 
171. 13. Ідентифікація клієнта не є обов’язковою у разі:
 
172. проведення фінансової операції особами, що раніше були ідентифіковані;
 
173. укладення правочинів між фінансовими установами, зареєстрованими в Україні;
 
174. проведення фінансової операції на ринку цінних паперів, якщо клієнтом виступає професійний учасник ринку цінних паперів.
 
175. 14. У разі коли клієнт (особа) діє як представник іншої особи або в інтересах іншої особи чи у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені або вигодоодержувачем є інша особа, суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, які регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція або яка є вигодоодержувачем.
 
176. 15. У разі коли особа діє як представник іншої особи, суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити також наявність у цієї особи відповідних повноважень.
 
177. Стаття 10. Відмова суб’єкта первинного фінансового моніторингу від проведення фінансової операції
 
178. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог законодавства є неможливим. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний протягом одного робочого дня повідомити Спеціально уповноважений орган про проведення таких операції та осіб, які мають або мали намір їх провести.
 
179. Стаття 11. Управління ризиками
 
180. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму з урахуванням результатів ідентифікації клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану та суті діяльності клієнта.
 
181. 2. Оцінювання ризиків суб’єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема типом клієнта; географічним розташуванням країни реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів та послуг.
 
182. 3. Для зменшення виявлених ризиків суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен вживати заходів, які серед іншого включають здійснення поглибленої ідентифікації клієнта та перевірку особи клієнта протягом певного періоду, включаючи його власників; додаткові вимоги до клієнта при відкритті рахунка чи встановленні відносин з ним; збільшення частоти проведення перевірки особи клієнта, включаючи його власників; збір інформації з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним; посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом тощо.
 
183. Стаття 12. Подання інформації про фінансову операцію
 
184. 1. Подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації про фінансову операцію, яка відповідно до статті 15 цього Закону підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, здійснюється протягом трьох робочих днів з дати її реєстрації.
 
185. 2. Рішення про подання або неподання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, яка підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, приймає відповідальний працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу (філії, іншого відокремленого підрозділу суб’єкта первинного фінансового моніторингу) відповідно до внутрішніх процедур, передбачених правилами внутрішнього фінансового моніторингу відповідно до статті 16 цього Закону. У разі прийняття рішення про подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію така інформація подається не пізніше десяти робочих днів з дати реєстрації такої операції.
 
186. 3. Порядок реєстрації фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, а також подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, які підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції, що можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, встановлюється Національним банком
 
187. України - для банків, Кабінетом Міністрів України - для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
188. 4. Подання інформації суб’єктом первинного фінансового моніторингу Спеціально уповноваженому органу в установленому порядку не є порушенням банківської або комерційної таємниці.
 
189. 5. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, його посадові особи та інші працівники не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання Спеціально уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, якщо вони діяли в межах цього Закону, навіть якщо такими діями заподіяно шкоду юридичним або фізичним особам, та за інші дії, пов’язані з виконанням цього Закону.
 
190. 6. Працівникам суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які подали Спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, забороняється повідомляти про це осіб, які брали (беруть) участь у її проведенні, та будь-яких третіх осіб.
 
191. 7. Працівникам суб’єкта первинного фінансового моніторингу, які одержали запит Спеціально уповноваженого органу та/або дали відповідь на такий запит цьому органу, забороняється інформувати про це осіб, які брали (беруть) участь у фінансових операціях, що визначені у запиті або відповіді, а також будь-яких третіх осіб.
 
192. 8. У разі коли суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який проводить фінансові операції, підозрює або повинен був підозрювати, що такі фінансові операції пов’язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій та організацій або осіб, до яких застосовані міжнародні санкції, він зобов’язаний невідкладно повідомити в день виявлення таких підозр про такі фінансові операції Спеціально уповноважений орган та правоохоронні органи, визначені законодавством.
 
193. 9. Органи державної влади, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у разі виявлення під час виконання своїх функцій фінансових операцій, стосовно яких є підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або пов’язані з особами, стосовно яких застосовані міжнародні санкції, зобов’язані повідомити Спеціально уповноважений орган про такі операції.
 
194. 10. Державна митна служба України подає інформацію про виявлені факти незаконного переміщення через митний кордон України готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей на суму, яка дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону.
 
195. 11. Інформація, що передається згідно з вимогами цього Закону, є такою, що має обмежений доступ. Обмін зазначеною інформацією, її розкриття та захист суб’єктами первинного фінансового моніторингу, органами виконавчої влади та Національним банком України, які відповідно до законодавства здійснюють регулювання та нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, здійснюється відповідно до законодавства.
 
196. 12. Спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання інформації, одержаної згідно з вимогами цього Закону. Спеціально уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому одержану від суб’єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, крім випадків, передбачених статтями 18, 20 і 22 цього Закону. Інформація, що зберігається у Спеціально уповноваженому органі та одержана від суб’єктів первинного фінансового моніторингу, має обмежений доступ. У разі надходження запиту щодо такої інформації Спеціально уповноважений орган повертає відповідній заінтересованій особі такий запит без розгляду. У разі наявності у Спеціально уповноваженого органу додаткової інформації, яка стосується раніше надісланих правоохоронним органам узагальнених матеріалів, Спеціально уповноважений орган може формувати та подавати відповідному правоохоронному органу додаткові узагальнені матеріали.
 
197. 13. Органи державної влади у разі виявлення під час виконання своїх функцій фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, зобов’язані повідомити Спеціально уповноважений орган про такі операції.
 
198. Стаття 13. Взяття на облік інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу
 
199. 1. Інформація про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, яка отримана Спеціально уповноваженим органом, обліковується цим органом. Порядок взяття на облік інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
200. Стаття 14. Повноваження суб’єктів державного фінансового моніторингу
 
201. 1. Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються:
 
202. 1) щодо банків - Національним банком України;
 
203. 2) щодо фондових бірж, компаній з управління активами та інших професійних учасників ринку цінних паперів (крім банків) - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
 
204. 3) щодо страхових компаній, ломбардів та інших фінансових установ, а також юридичних осіб, що відповідно до законодавства надають фінансові послуги (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюються іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу), - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України;
 
205. 4) щодо суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або будь-які інші азартні ігри, суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, аудиторів, аудиторських фірм, суб’єктів підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, Державного казначейства України - Міністерством фінансів України;
 
206. 5) щодо нотаріусів, адвокатів та інших осіб, що надають юридичні послуги, - Міністерством юстиції України;
 
207. 6) щодо операторів поштового зв’язку (в частині здійснення ними переказу грошей) - Міністерством транспорту та зв’язку України;
 
208. 7) щодо товарних та інших бірж, які проводять фінансові операції з товарами, - Міністерством економіки України;
 
209. 8) щодо інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, для яких Законом не визначено органи державної влади, які здійснюють регулювання та нагляд за їх діяльністю, - Спеціально уповноваженим органом.
 
210. 2. Зазначені у частині першій цієї статті суб’єкти державного фінансового моніторингу зобов’язані:
 
211. 1) здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення перевірок;
 
212. 2) забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
213. 3) здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму з метою визначення відповідності заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності таких суб’єктів у цій сфері;
 
214. 4) вимагати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законами;
 
215. 5) проводити перевірку організації професійної підготовки працівників та керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу;
 
216. 6) інформувати Спеціально уповноважений орган для виконання покладених на нього завдань про всі виявлені випадки порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єктами первинного фінансового моніторингу та заходи, вжиті для їх усунення;
 
217. 7) забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;
 
218. 8) погоджувати із Спеціально уповноваженим органом будь-які нормативно-правові акти, що стосуються питань, пов’язаних з виконанням вимог цього Закону;
 
219. 9) подавати Спеціально уповноваженому органу інформацію, зокрема документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань (за винятком інформації про особисте життя громадян), в порядку, визначеному законодавством;
 
220. 10) вживати відповідно до законодавства заходів для недопущення до управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу прямої чи опосередкованої істотної участі у таких суб’єктах осіб, які мають не погашену або не зняту в установленому законодавством порядку судимість за корисливі злочини або тероризм;
 
221. 11) у випадках, установлених законодавством, вживати заходів для недопущення формування статутних фондів відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити;
 
222. 12) використовувати інформацію Спеціально уповноваженого органу щодо ознак порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму для встановлення наявності відповідних порушень.
 
223. Положення пунктів 6, 8, 9 і 12 частини другої цієї статті поширюються на суб’єктів державного фінансового моніторингу за винятком Спеціально уповноваженого органу.
 
224. 3. Суб’єкти державного фінансового моніторингу мають право одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу будь-яку інформацію, необхідну для виконання ними функцій з регулювання і нагляду за цими суб’єктами в межах цього Закону.
 
225. 4. Суб’єкти державного фінансового моніторингу (за винятком Спеціально уповноваженого органу) та інші державні органи забезпечують відповідно до законодавства доступ Спеціально уповноваженого органу до своїх інформаційних ресурсів для створення та забезпечення функціонування Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
226. Розділ ІІІ
 
227. ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВОМУ ТА ВНУТРІШНЬОМУ ФІНАНСОВОМУ МОНІТОРИНГУ
 
228. Стаття 15. Фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу
 
229. 1. Фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13000 гривень), та має одну або більше таких ознак:
 
230. 1) переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунка з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок або з рахунка, відкритого у фінансовій установі в країні, що включена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, або належить особі, що зареєстрована в країні, що включена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;
 
231. 2) купівля (продаж) чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;
 
232. 3) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, коли хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), яка не бере участь в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або однією із сторін є особа, що має рахунок в банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (на вищезазначеній території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;
 
233. 4) переказ коштів (або зняття з рахунка коштів), якщо йому передувало зарахування на цей рахунок коштів на суму, що дорівнює або більша за суму, визначену частиною першою цієї статті, у той самий або попередній операційний день;
 
234. 5) зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня її реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи суб’єкта підприємницької діяльності у разі, коли операції на зазначеному рахунку не здійснювались з моменту його відкриття;
 
235. 6) проведення операції з рахунком особи, відкритим без її письмової згоди;
 
236. 7) переказ особою коштів за кордон, за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту);
 
237. 8) обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;
 
238. 9) проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред’явника, не депонованими в депозитарних установах;
 
239. 10) проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред’явника;
 
240. 11) здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі;
 
241. 12) проведення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;
 
242. 13) одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії);
 
243. 14) проведення страхової виплати або страхового відшкодування;
 
244. 15) виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб’єктом господарювання, який проводить азартні ігри;
 
245. 16) здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, який не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт і послуг.
 
246. 2. Підлягають також обов’язковому фінансовому моніторингу дві чи більше фінансові операції, які проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією і тією ж особою та можуть бути пов’язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті.
 
247. Інформація про фінансові операції подається відповідно до пункту 12 частини першої цієї статті Спеціально уповноваженому органу всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу, крім банків.
 
248. Стаття 16. Фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу
 
249. 1. Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею, або містить інші ризики:
 
250. 1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції або сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій, які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;
 
251. 2) невідповідність фінансової операції характеру та суті діяльності клієнта;
 
252. 3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом.
 
253. 2. У разі коли у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підстави вважати, що фінансова операція пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, внутрішній фінансовий моніторинг проводиться і щодо інших фінансових операцій, в уточненні яких виникла необхідність.
 
254. 3. Внутрішньому фінансовому моніторингу також підлягають операції, що мають додаткові ознаки фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, які визначаються Спеціально уповноваженим органом за погодженням з відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу та доводяться до суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
 
255. Стаття 17. Зупинення фінансових операцій, стосовно яких є мотивована підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції
 
256. 1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити проведення фінансової операції у разі виникнення мотивованої підозри, що вона може проводитись з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, та зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, і в той самий день повідомити про це Спеціально уповноважений орган. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до двох робочих днів.
 
257. 2. Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення такої фінансової операції відповідно до частини першої цієї статті на строк до дванадцяти робочих днів, про яке зобов’язаний невідкладно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, які уповноважені приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства. У разі неприйняття Спеціально уповноваженим органом відповідного рішення протягом строку, передбаченого частиною першою цієї статті, суб’єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансової операції.
 
258. 3. Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів (осіб) у разі наявності у нього мотивованої підозри в тому, що вони проводяться з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, на строк до дванадцяти робочих днів, про яке зобов’язаний невідкладно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також інформувати правоохоронні органи, які уповноважені приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
 
259. 4. У разі прийняття рішення відповідно до частин другої та третьої цієї статті Спеціально уповноважений орган проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє та аналізує її. При підтвердженні мотивованої підозри Спеціально уповноважений орган готує і передає відповідні узагальнені матеріали в межах строку зупинення такої операції до правоохоронних органів, які уповноважені приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
 
260. При цьому строк зупинення фінансової операції продовжується на сім робочих днів з дати передачі відповідних узагальнених матеріалів за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме дев’ятнадцяти робочих днів.
 
261. Спеціально уповноважений орган інформує в день передачі узагальнених матеріалів відповідного суб’єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення фінансової операції.
 
262. У разі коли за результатами перевірки не підтверджується підозра щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, Спеціально уповноважений орган невідкладно скасовує своє рішення про зупинення видаткових операцій та повідомляє про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
 
263. 5. Порядок зупинення фінансових операцій визначається суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють регулювання і нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу в межах їх повноважень. Строки зупинення фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій, другій, третій і четвертій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
 
264. 6. Порядок формування переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, визначається Кабінетом Міністрів України. Підставою для внесення юридичної чи фізичної особи до зазначеного переліку є:
 
265. 1) вирок суду, що набрав законної сили, про визнання фізичної особи винною у вчиненні злочинів, передбачених статтею 258 Кримінального кодексу України;
 
266. 2) відомості, що формуються в рамках Ради Безпеки ООН, про організації та фізичних осіб, які пов’язані з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
 
267. 3) вироки (рішення) судів, рішення інших компетентних органів іноземних держав стосовно організацій або фізичних осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, які визнаються Україною відповідно до міжнародних договорів України.
 
268. 7. Перелік осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, доводиться до суб’єктів первинного фінансового моніторингу Спеціально уповноваженим органом у порядку, погодженому з іншими суб’єктами державного фінансового моніторингу.
 
269. Розділ ІV
 
270. ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ПРАВА СПЕЦІАЛЬНО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ
 
271. Стаття 18. Завдання та функції Спеціально уповноваженого органу
 
272. 1. Завданнями Спеціально уповноваженого органу є:
 
273. 1) збір, обробка і аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму;
 
274. 2) забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
275. 3) узагальнення стану здійснення державними органами заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму в державі;
 
276. 4) створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
277. 5) налагодження співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з державними органами, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері;
 
278. 6) забезпечення представництва України в установленому порядку в міжнародних організаціях з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
279. 2. Спеціально уповноважений орган відповідно до покладених на нього завдань:
 
280. 1) вносить пропозиції щодо розроблення законодавчих актів, бере участь в установленому порядку у підготовці інших нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
281. 2) подає запити органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання стосовно одержання інформації (у тому числі копій документів), необхідної для виконання покладених на нього завдань;
 
282. 3) співпрацює з органами виконавчої влади, іншими державними органами, що задіяні в системі запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
283. 4) за наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, подає до правоохоронних органів, які уповноважені приймати рішення згідно з кримінально-процесуальним законодавством, відповідні узагальнені матеріали, додаткові узагальнені матеріалами та одержує від них інформацію про хід їх розгляду;
 
284. 5) бере участь у міжнародному співробітництві з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
285. 6) досліджує методи та фінансові схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;
 
286. 7) координує шляхом погодження будь-яких нормативно-правових актів суб’єктів державного фінансового моніторингу, регуляторну діяльність з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також погоджує із суб’єктами державного фінансового моніторингу проекти власних нормативно-правових актів, що стосуються виконання відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
287. 8) проводить аналіз ефективності заходів, функціонування системи фінансового моніторингу в державі;
 
288. 9) забезпечує виконання завдань, передбачених статтею 14 цього Закону (за винятком пунктів 6, 8, 9 і 12 частини другої статті 14 цього Закону);
 
289. 10) сприяє виявленню у фінансових операціях ознак використання доходів, одержаних злочинним шляхом;
 
290. 11) вимагає від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у разі виявлення порушень вимог законодавства вживає заходів, передбачених законами;
 
291. 12) забезпечує проведення державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму і здійснює координацію діяльності державних органів у цій сфері;
 
292. 13) подає відповідно до законодавства суб’єктам державного фінансового моніторингу інформацію про підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (обсяг та порядок подання такої інформації визначаються спільними нормативно-правовими актами Спеціально уповноваженого органу та відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу);
 
293. 14) повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу після надходження відповідної інформації від правоохоронних органів, які уповноважені приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства, про факт порушення кримінальної справи за повідомленням такого суб’єкта, що надійшло до Спеціально уповноваженого органу відповідно до вимог статті 16 цього Закону, а також подає йому інформацію про прийняті рішення у таких кримінальних справах з одночасним повідомленням відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу; порядок такого повідомлення та інформування суб’єкта первинного фінансового моніторингу та суб’єкта державного фінансового моніторингу встановлюється Спеціально уповноваженим органом;
 
294. 15) надає роз’яснення щодо застосування виданих Спеціально уповноваженим органом нормативно-правових актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
295. 16) бере участь за дорученням Кабінету Міністрів України у підготовці відповідних міжнародних договорів України;
 
296. 17) визначає та затверджує за погодженням із суб’єктами державного фінансового моніторингу критерії ризиків та додаткові ознаки фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;
 
297. 18) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань, та здійснює повноваження відповідно до законодавства.
 
298. 3. Спеціально уповноважений орган має право для здійснення своїх повноважень утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати в Автономній Республіці Крим і областях структурні підрозділи, а також відповідні навчальні заклади.
 
299. 4. Спеціально уповноважений орган в межах цього Закону забезпечує ведення обліку:
 
300. 1) інформації про фінансові операції, які стали об’єктом фінансового моніторингу;
 
301. 2) поданих правоохоронним органам узагальнених матеріалів та додаткових узагальнених матеріалів, а також прийнятих за результатами їх розгляду правоохоронними органами процесуальних рішень;
 
302. 3) інформації про результати досудового слідства та постановлені судові рішення у справах, в розслідуванні яких використовувались (використовуються) передані узагальнені матеріали;
 
303. 4) інформації про конфісковані активи та активи, на які накладено арешт у справах, в розслідуванні яких використовувались (використовуються) передані узагальнені матеріали;
 
304. 5) надісланих і виконаних міжнародних запитів про співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
305. Стаття 19. Політична незалежність Спеціально уповноваженого органу
 
306. 1. Керівник Спеціально уповноваженого органу призначається і звільняється з посади в установленому законодавством порядку.
 
307. 2. Використання Спеціально уповноваженого органу в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається.
 
308. 3. Діяльність партій, рухів та інших громадських об’єднань, що мають політичні цілі, в Спеціально уповноваженому органі забороняється.
 
309. 4. На період служби чи роботи за трудовим договором членство посадових і службових осіб Спеціально уповноваженого органу в партіях, рухах та інших громадських об’єднаннях зупиняється.
 
310. 5. Як виняток дозволяється членство працівників, які уклали трудовий договір із Спеціально уповноваженим органом, у професійних спілках.
 
311. Стаття 20. Права Спеціально уповноваженого органу
 
312. 1. Спеціально уповноважений орган має право:
 
313. 1) залучати до розгляду питань, що належать до його компетенції, спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);
 
314. 2) одержувати безоплатно в установленому законодавчими актами порядку від органів виконавчої влади, правоохоронних органів, Національного банку України, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій інформацію, довідки, копії документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю), необхідні для виконання покладених на нього завдань;
 
315. 3) здійснювати в установленому законодавством порядку доступ, у тому числі автоматизований, до баз даних суб’єктів державного фінансового моніторингу та інших органів державної влади;
 
316. 4) одержувати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу на запит інформацію (довідки, копії документів), у тому числі ту, що містить банківську або комерційну таємницю, про фінансові операції, які стали об’єктом фінансового моніторингу, та пов’язані з ними операції. У разі коли учасником фінансових операцій є нерезидент, Спеціально уповноважений орган має право витребувати у суб’єкта первинного фінансового моніторингу будь-яку інформацію про цю особу. Стосовно учасника фінансової операції - резидента Спеціально уповноважений орган має право витребувати у суб’єкта первинного фінансового моніторингу копії паспорта цієї особи, картки із зразками підписів та довіреності, на підставі якої цей учасник брав участь у проведенні фінансової операції, яка стала об’єктом фінансового моніторингу, а також іншу інформацію (копії документів), необхідну для виконання покладених на Спеціально уповноважений орган завдань;
 
317. 5) видавати нормативно-правові акти, необхідні для виконання завдань та функцій, передбачених статтею 18 цього Закону;
 
318. 6) одержувати в установленому законодавством порядку від правоохоронних органів, до яких згідно з цим Законом подано узагальнені матеріали від Спеціально уповноваженого органу, інформацію про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів на підставі одержаних матеріалів;
 
319. 7) укладати в установленому законодавством порядку міжнародні договори міжвідомчого характеру з відповідними органами інших держав з питань співробітництва;
 
320. 8) приймати рішення про зупинення видаткових операцій за рахунками осіб на строк, установлений цим Законом;
 
321. 9) продовжувати строк зупинення фінансових операцій у випадках, установлених цим Законом;
 
322. 10) брати участь за погодженням з відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу у підготовці та/або проведенні перевірок суб’єктів первинного фінансового моніторингу у сфері додержання законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
323. 11) інформувати суб’єктів державного фінансового моніторингу про порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону;
 
324. 12) подавати суб’єктам державного фінансового моніторингу статистичну інформацію відповідно до законодавства в межах, визначених частиною четвертою статті 18 цього Закону.
 
325. Розділ V
 
326. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ, АБО ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ
 
327. Стаття 21. Загальні засади міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
328. 1. Міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єктами державного фінансового моніторингу здійснюється за принципом взаємності відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів з урахуванням рекомендацій та стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF), Спеціального Комітету Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (МОNЕYVАL), Європейського Союзу, Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Егмонтської групи підрозділів фінансових розвідок, Організації Об’єднаних Націй на основі відповідних актів.
 
329. Стаття 22. Повноваження державних органів щодо забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
330. 1. Спеціально уповноважений орган відповідно до міжнародних договорів України або за принципом взаємності здійснює міжнародне співробітництво з відповідними органами іноземних держав у частині обміну досвідом та інформацією, яка пов’язана із запобіганням та протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
331. 2. Подання Спеціально уповноваженим органом відповідному органу іноземної держави інформації з обмеженим доступом здійснюється за умови забезпечення органом іноземної держави тотожного національного режиму її захисту та використання виключно для цілей кримінального судочинства у справах про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
 
332. 3. Виконання Спеціально уповноваженим органом запиту відповідного органу іноземної держави є підставою для витребування ним необхідної для виконання запиту інформації (у тому числі такої, що становить банківську або комерційну таємницю), копій документів у органів державної влади, підприємств, установ, організацій та суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Вимога Спеціально уповноваженого органу про подання інформації, необхідної для виконання запиту відповідного органу іноземної держави, повинна містити посилання на номер та дату реєстрації цього запиту у відповідному реєстрі Спеціально уповноваженого органу.
 
333. 4. Відмова або відстрочення у задоволенні запиту стосовно міжнародного співробітництва у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму здійснюються лише на підставі та за умови виконання положень міжнародних договорів, учасницею яких є Україна.
 
334. 5. На виконання відповідного запиту уповноваженого органу іноземної держави про зупинення відповідної фінансової операції як такої, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, Спеціально уповноважений орган має право доручити суб’єкту первинного фінансового моніторингу зупинити проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи протягом строку, встановленого цим запитом. Порядок зупинення такої фінансової операції визначається суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює регулювання і нагляд за суб’єктами первинного фінансового моніторингу в межах його повноважень.
 
335. 6. Забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму щодо виконання судових рішень, які стосуються конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом, покладається на Міністерство юстиції України, а в частині вчинення процесуальних дій в межах розслідування кримінальних справ щодо легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму - на Генеральну прокуратуру України.
 
336. 7. Доходи, одержані злочинним шляхом, що були конфісковані у зв’язку з провадженням у справі про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму і підлягають поверненню в Україну або в іноземну державу, спрямовуються відповідно до міжнародного договору щодо розподілу конфіскованих активів чи доходів від розміщення цих активів. Кошти, одержані Україною за таким міжнародним договором, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету.
 
337. 8. Суб’єкти державного фінансового моніторингу здійснюють міжнародне співробітництво з відповідними державними органами іноземних держав щодо обміну досвідом та інформацією з питань регулювання та нагляду за діяльністю фінансових установ у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму відповідно до міжнародних договорів України.
 
338. 9. Спеціально уповноважений орган та інші суб’єкти державного фінансового моніторингу у межах своїх повноважень забезпечують співробітництво з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FАТF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
 
339. Розділ VІ
 
340. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНУ ТА ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ
 
341. Стаття 23. Відповідальність за порушення вимог цього Закону
 
342. 1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом. Такі особи також можуть бути позбавлені права провадити певні види діяльності згідно із законодавством.
 
343. 2. Юридичні особи, які проводили фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.
 
344. 3. У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону суб’єкт державного фінансового моніторингу може накласти на нього в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у разі відмови рішення приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл.
 
345. 4. Систематичне невиконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону тягне за собою за рішенням суду обмеження, тимчасове припинення дії або позбавлення ліцензії чи іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності в порядку, встановленому законодавством.
 
346. Стаття 24. Відновлення прав і законних інтересів
 
347. 1. За рішенням суду доходи, одержані злочинним шляхом, підлягають конфіскації в дохід держави або повертаються їх власнику, права чи законні інтереси якого були порушені, або відшкодовується їх вартість.
 
348. 2. Угоди, спрямовані на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, визнаються недійсними в установленому законом порядку.
 
349. 3. Суб’єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам, у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли у межах завдань, обов’язків та у спосіб, що передбачені цим Законом.
 
350. 4. Шкода, заподіяна юридичній або фізичній особі незаконними діями державних органів внаслідок проведення ними заходів щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, відшкодовується з Державного бюджету України.".
 
351. ІІ. Прикінцеві положення
 
352. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
353. 2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
354. 1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
355. статтю 166-9 викласти в такій редакції:
 
356. "Стаття 166-9. Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
357. Розголошення інформації в будь-якому вигляді, яка відповідно до закону є об’єктом обміну між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, -
 
358. тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
359. Невжиття заходів до виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму -
 
360. тягне за собою накладення штрафу на керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
361. Інші порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму:
 
362. 1) порушення вимог щодо ідентифікації осіб;
 
363. 2) неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;
 
364. 3) неподання, несвоєчасне подання додаткової інформації на запит спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу;
 
365. 4) порушення вимог щодо зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, та проведених фінансових операцій;
 
366. 5) невиконання розпорядження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо моніторингу фінансової операції або її зупинення згідно з вимогами законодавства;
 
367. 6) неповідомлення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, або стосовно яких застосовані міжнародні санкції відповідно до законодавства, -
 
368. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу та фізичних осіб відповідно до покладених на них обов’язків від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";
 
369. доповнити Кодекс статтями 188-32 і 234-4 такого змісту:
 
370. "Стаття 188-32. Невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу
 
371. Невиконання посадовими особами суб’єктів первинного фінансового моніторингу законних вимог посадових осіб органів державної влади, що розглядають справи, пов’язані з порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (далі - державні органи), а саме:
 
372. 1) створення перешкод для проведення державними органами перевірок на предмет дотримання вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
373. 2) невиконання вимог державних органів щодо усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
 
374. 3) неявка без поважних причин за викликом державних органів у зв’язку з притягненням до адміністративної відповідальності;
 
375. 4) створення інших перешкод для виконання покладених на державні органи обов’язків, -
 
376. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу та фізичних осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";
 
377. "Стаття 234-4. Органи державної влади, що розглядають справи, пов’язані з порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму
 
378. Органи державної влади - суб’єкти державного фінансового моніторингу, спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядають в установленому законодавством порядку справи, пов’язані з порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (стаття 166-9).
 
379. Від імені спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
 
380. керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та його заступники;
 
381. керівники та заступники керівників структурних підрозділів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, утворених у регіонах.
 
382. Від імені Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
 
383. Голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та його заступники, директори департаментів чи голова відповідного територіального управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.
 
384. Від імені Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
 
385. Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, член Комісії, начальник відповідного територіального органу або за його письмовим дорученням його заступник.";
 
386. у статті 221 цифри "166-7 – 166-12" замінити цифрами "166-7, 166-8, 166-10 – 166-12";
 
387. доповнити частину першу статті 234-3 після слів і цифр "ліквідації юридичної особи (стаття 166-6)" словами і цифрами ", порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (стаття 166-9).";
 
388. у пункті 1 частини першої статті 255:
 
389. в абзаці "Національного банку України (статті 164-11, 166-7 -166-9)" цифри "166-7 – 166-9" замінити цифрами "166-7, 166-8";
 
390. абзац "спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (стаття 166-9)" виключити;
 
391. в абзаці "Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (статті 163, 166-9)" цифри "166-9" виключити;
 
392. 2) у Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356):
 
393. 1) доповнити статтю 1074 після слів "у випадках, встановлених законом" словами ", а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом";
 
394. 2) доповнити статтю 1087 частиною такого змісту:
 
395. "3. Граничні суми розрахунків у готівковій формі для юридичних та фізичних осіб встановлюються Національним банком України.";
 
396. 3) доповнити абзац перший пункту 1 статті 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 11, ст. 50; 1999 р., № 4, ст. 35; 2002 р., № 33, ст. 236; 2003 р., № 29, ст. 233; 2004 р., № 22, ст. 314; 2006 р., № 14, ст. 116) після слів "служби безпеки, " словами "спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, ";
 
397. 4) у Законі України "Про благодійництво та благодійні організації" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 46, ст. 292; 2002 р., № 32, ст. 220):
 
398. у статті 8 доповнити:
 
399. частину четверту після слів "відомості про засновників (засновника)" словами " (щодо засновників-юридичних осіб - з доданням підтвердних документів щодо структури власності засновників, яка дає змогу встановити власників істотної участі цих юридичних осіб)";
 
400. частину дев’яту після слів "про зміни у статутних документах" та "до реєструючого органу" відповідно словами "або структури власності юридичних осіб - засновників" та "з доданням відповідних підтвердних документів";
 
401. частину десяту після слів "установчих документів" словами "або ненадання/несвоєчасного надання повідомлення про зміни у статутних документах або структури власності юридичної особи - засновника або за наявності особи, яка здійснює прямий або опосередкований вплив на юридичну особу - засновника та/або одержує значну частину прибутку від її діяльності, що внесена до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності";
 
402. доповнити частину першу статті 9 після слів "порядку створення благодійної організації або" словами "наявність засновників/власників істотної участі юридичної особи - засновника або особи, яка здійснює прямий або опосередкований вплив на юридичну особу - засновника та/або одержує значну частину прибутку від її діяльності, що внесена до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності, ";
 
403. 5) у Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5 (6, ст. 30; 2003 р., № 1, ст. 2, № 35, ст. 270; 2004 р., № 13, ст. 181; 2005 р., № 26, ст. 358; 2006 р., № 12, ст. 100, № 35, ст. 296, № 43, ст. 414; 2007 р., № 2, ст. 15):
 
404. у статті 59:
 
405. перше речення частини другої викласти в такій редакції: "Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.";
 
406. у статті 62:
 
407. пункт 5 частини першої викласти в такій редакції:
 
408. "5) спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу на його запит щодо фінансових операцій, пов’язаних з фінансовими операціями, що стали об’єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій; ";
 
409. доповнити частину восьму після слова "Положення" словами "частин другої та четвертої";
 
410. у статті 63:
 
411. частину другу викласти в такій редакції:
 
412. "Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю банків проводить перевірку банків з питань дотримання ними вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, та достатності заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.";
 
413. у статті 64:
 
414. доповнити після частини першої новою частиною такого змісту:
 
415. "Банкам забороняється встановлювати кореспондентські відносини з банками, іншими фінансовими установами - нерезидентами, що не мають постійного місцезнаходження та не провадять діяльність за місцем своєї реєстрації та/або не підлягають відповідному нагляду в державі (на території) за місцем свого розташування, а також з банками та іншими фінансовими установами - нерезидентами, що підтримують такі кореспондентські відносини.".
 
416. У зв’язку з цим частини другу - дев’яту вважати відповідно частинами третьою ( десятою;
 
417. абзац четвертий частини четвертої викласти в такій редакції:
 
418. "клієнтів, що проводять операції з готівкою без відкриття рахунка на суму, яка дорівнює або перевищує 5000 гривень, або на суму, еквівалентну зазначеній сумі в іноземній валюті; ";
 
419. у частині шостій слова "його особи, " виключити;
 
420. у частині сьомій:
 
421. перше і друге речення замінити реченням такого змісту: "Для ідентифікації клієнта - юридичної особи, що є підприємством (за винятком державного, комунального), банк зобов’язаний ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками істотної участі в цій юридичній особі, а також фізичних осіб, які здійснюють прямий або опосередкований вплив на неї та/або одержують значну частину прибутку від її діяльності.";
 
422. у третьому реченні слова "мають сумнівний характер" замінити словами "підлягають фінансовому моніторингу", а слова "передбачену законодавством", "які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи" і "передбачені законодавством" виключити;
 
423. у частині восьмій слова "мають сумнівний характер" та "Вказані органи" замінити відповідно словами "підлягають фінансовому моніторингу" та "Органи";
 
424. частину десяту виключити;
 
425. 6) у статті 18 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2003 р., № 14, ст. 104):
 
426. у третьому реченні частини восьмої слово "банк" замінити словами "фінансова установа";
 
427. частину одинадцяту виключити;
 
428. 7) доповнити частину першу статті 24 Закону України "Про Державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31 - 32, ст. 263; 2005 р., № 16, ст. 259; 2006 р., № 27, ст. 234, № 37, ст. 310) абзацом такого змісту:
 
429. "Інформацію з доданням підтвердних документів про структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.".
 
430. 3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
431. 4. Національному банку України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та подати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону.