Кількість абзаців - 642 Розмітка (ліва колонка)


Про захист національного товаровиробника від субсидованих імпортних поставок (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ Про захист національного товаровиробника від субсидованих імпортних поставок  
1. Цей Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від субсидованих імпортних поставок з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Ним регулюються засади і порядок порушення та проведення антисубсидиційних розслідувань, а також вжиття компенсаційних заходів.  
2. Розділ I Загальні положення  
3. Стаття 1. Загальне визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:  
5. 1) антисубсидиційне розслідування - розслідування згідно з цим Законом факту надання будь-якої субсидії, у зв'язку з якою в Україні можуть вживатися компенсаційні заходи;  
6. 2) висновок позитивний стосовно наявності субсидування або шкоди - висновок про наявність факту субсидування або шкоди;  
7. 3) висновок негативний стосовно наявності субсидування або шкоди - висновок про відсутність факту субсидування або шкоди;  
8. 4) газета - друкований орган Кабінету Міністрів України;  
9. 5) державний орган - будь-який орган законодавчої та/або виконавчої влади країни походження або країни експорту;  
10. 6) експортер - суб'єкт господарсько-правових відносин, що вивозить з країни експорту товар (товари);  
11. 7) шкода - у значенні, наведеному у статті 13 цього Закону;  
12. 8) імпорт в Україну - ввезення на митну територію України товару (товарів), призначеного для споживання в Україні;  
13. 9) імпортер - суб'єкт господарсько-правових відносин, що декларує надходження на митну територію України товару (товарів);  
14. 10) імпортні поставки - більше ніж одне ввезення на митну територію України товару (товарів), призначеного для споживання в Україні;  
15. 11) Комісія - Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, утворена відповідно до статті 5 Закону України "Про захист національного товаровиробника від імпортних поставок, які є об'єктом демпінгу";  
16. 12) компенсаційне мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію України будь-якого товару, який є об'єктом вжиття компенсаційних заходів (попередніх або остаточних);  
17. 13) компенсаційні заходи - попередні або остаточні заходи, що вживаються згідно з цим Законом під час або за результатами антисубсидиційного розслідування;  
18. 14) компетентні органи - органи державної влади країни експорту або країни походження, що забезпечують у межах своїх повноважень проведення її зовнішньої та/або зовнішньоекономічної політики;  
19. 15) країна експорту -- це країна походження товару, що імпортується в Україну. Країною експорту може вважатися також також країна-посередник, за винятком випадків, коли зазначений товар перевозиться транзитом через цю країну, та в ній не виробляється або в цій країні немає порівнянної ціни для цього товару;  
20. 16) країна походження - країна, в якій товар було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці;  
21. 17) Міністерство - Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України;  
22. 18) національний товаровиробник - у значенні, наведеному у статті 14 цього Закону;  
23. 19) період розслідування - це визначений відповідно до цього Закону період, що безпосередньо передує порушенню антисубсидиційного розслідування, за який розслідуються факти субсидування будь-яких імпортних поставок;  
24. 20) продаж - будь-яка передача майна однією особою у власність або користування та/або у володіння та/або у розпорядження іншій особі, зокрема купівля-продаж, оренда майна тощо, в тому числі у разі заміни одного зобов'язання іншим або зміни умов виконання зобов'язань;  
25. 21) реципієнт - суб'єкт господарсько-правових відносин, що отримує будьякі грошові суми або доход від руху товару, який субсидується у розумінні цього Закону;  
26. 22) Служба - Державна митна служба України;  
27. 23) сторони антисубсидиційного розслідування - будь-які особи, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 14 статті 15 цього Закону;  
28. 24) сторони заінтересовані - будь-які особи, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 14 статті 15 цього Закону, та які беруть активну участь в антисубсидиційному розслідуванні шляхом подання у письмовій формі доказів або іншої інформації, достатньої для цілей цього розслідування. Заінтересованими сторонами можуть бути, зокрема:  
29. іноземний виробник, експортер або імпортер товару, який є об(єктом розслідування, об'єднання (асоціація), більшість членів якого становлять іноземні виробники, експортери або імпортери товару, що є об'єктом спеціального розслідування;  
30. компетентні органи країни експорту товару, який є об'єктом розслідування;  
31. національний товаровиробник, виробник, оптовий продавець подібного товару в Україні;  
32. об'єднання (асоціація), більшість членів якого виробляють, продають оптом подібний товар в Україні;  
33. спілка, що об'єднує робітників підприємств, які виробляють або продають оптом подібний товар в Україні;  
34. органи виконавчої влади України в межах їх компетенції;  
35. 25) субсидія - у значенні, наведеному у статті 6 цього Закону;  
36. 26) субсидія легітимна - субсидія, що не дає підстав для вжиття компенсаційних заходів;  
37. 27) субсидія нелегітимна - субсидія, що дає підстави для вжиття компенсаційних заходів;  
38. 28) субсидовані імпортні поставки - ввезення на митну територію України товару (товарів), що користуються пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, експорту або транспортування такого товару;  
39. 29) товар - будь-яка продукція, призначена для продажу;  
40. 30) товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, який є об'єктом розгляду, або, у разі відсутності такого товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, який є об'єктом розгляду;  
41. 31) товар, який є об'єктом розслідування, - це товар, імпорт якого в Україну є об'єктом антисубсидиційного розслідування та який визначається таким у відповідному повідомленні про порушення та проведення цього розслідування;  
42. 32) українські виробники - сукупність усіх виробників подібного або безпосередньо конкуруючого товару, що виробляється в Україні.  
43. Стаття 2. Сфера застосування Закону  
44. 1. Цей Закон застосовується щодо субсидованих імпортних поставок у разі імпорту в Україну товару (товарів) як безпосередньо із країни походження, так і з території країн-посередників. У разі імпортування товару (товарів) через країну - посередника транзитом одна або більше операцій вважаються, де це доречно, такими, що здійснені між країною походження товару (товарів) та Україною.  
45. 2. Згідно з цим Законом можуть вживатися компенсаційні заходи щодо субсидованих імпортних поставок в Україну з метою нейтралізації будь-якої субсидії, що безпосередньо або опосередковано надається для виробництва, переробки, експорту або транспортування будь-якого товару, ввезення якого на митну територію України завдає шкоди національному товаровиробнику подібного товару.  
46. Імпортні поставки будь-якого товару вважаються об'єктом компенсаційних заходів, якщо відповідно до статей 6-9 цього Закону ці поставки користуються пільгами від нелегітимної субсидії.  
47. 3. Дія цього Закону поширюється на будь-які субсидії, зазначені у пунктах 1 і 2 цієї статті, що надаються будь-яким державним органом країни походження або країни експорту, з території якої експортується в Україну зазначений товар.  
48. 4. Цей Закон не виключає застосування:  
49. 1) спеціальних правил у галузі сільського господарства;  
50. 2) заходів, що вживаються у межах Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) і Світової організації торгівлі (СОТ);  
51. 3) спеціальних правил, що встановлюються міжнародними договорами України.  
52. Стаття 3. Мова провадження в антисубсидиційних розслідуваннях  
53. 1. Провадження в антисубсидиційних розслідуваннях відповідно до цього Закону здійснюється державною мовою України.  
54. 2. Будь-які дані, письмові докази та інша інформація, подана Міністерству, Службі або Комісії відповідно до цього Закону, враховується ними у процесі антисубсидиційного розслідування за умови викладення державною мовою України.  
55. Стаття 4. Повноваження Комісії з питань захисту від субсидованих імпортних поставок  
56. 1. Проведення будь-якого антисубсидиційного розслідування в Україні здійснюється на засадах, передбачених цим Законом, Міністерством, Службою, а також Комісією.  
57. Засідання Комісії, що передбачаються цим Законом, проводяться за адресою Міністерства.  
58. 2. Засідання Комісії проводяться на вимогу члена Комісії, яка подається голові Комісії і повинна бути обгрунтованою, та у будь-якому іншому разі з дотриманням строків, установлених цим Законом.  
59. 3. Засідання скликаються головою Комісії, а у разі його відсутності - першим заступником або заступником голови Комісії. Вони повинні проводитися не раніше ніж на п'ятий день і не пізніше ніж на десятий день після відповідного повідомлення членів Комісії.  
60. Разом з повідомленням про засідання членам Комісії надсилається уся необхідна інформація стосовно питань, які є предметом відповідного засідання Комісії.  
61. 4. Засідання Комісії є правочинним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів, затверджених Кабінетом Міністрів України.  
62. Комісія в межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. Під час прийняття рішення Комісією у голосуванні можуть брати участь тільки її члени.  
63. Нормативно-правові акти Комісії, зокрема про проведення антисубсидиційного розслідування, вжиття компенсаційних заходів, є обов'язковими для виконання.  
64. 5. На засіданнях Комісії приймаються, зокрема, рішення про:  
65. 1) порушення антисубсидиційного розслідування;  
66. 2) позитивні або негативні висновки стосовно наявності нелегітимної субсидії та методів, що дають можливість визначити її суму;  
67. 3) позитивні або негативні висновки стосовно наявності шкоди та її розмір;  
68. 4) визначення причинно-наслідкового зв'язку між субсидованими імпортними поставками та шкодою;  
69. 5) вжиття компенсаційних заходів;  
70. 6) інші питання відповідно та на виконання цього Закону.  
71. 6. Рішення Комісії приймаються простою більшістю голосів, а в окремих випадках, передбачених цим Законом, двома третинами (кваліфікованою більшістю) голосів.  
72. 7. Рішення Комісії, яке приймається простою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість складу Комісії, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.  
73. 8. Рішення Комісії, яке приймається кваліфікованою більшістю голосів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало дві третини складу Комісії, затвердженого Кабінетом Міністрів України.  
74. 9. У разі потреби рішення Комісії з будь-яких питань, за винятком зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 5 цієї статті, може прийматися в робочому порядку шляхом візування членами Комісії проекту відповідного рішення. При цьому голова Комісії або його заступник інформує членів Комісії та пропонує їм висловити свою точку зору у строк, протягом якого вона може бути врахована і який не перевищує строків, встановлених цим Законом.  
75. Стаття 5. Строки  
76. 1. Строки, в межах яких вчиняються всі дії відповідно до цього Закону, встановлюються цим Законом або визначаються Комісією чи Міністерством. Право на вчинення будь-яких дій втрачається із закінченням зазначених строків. Документи, подані після закінчення цих строків, залишаються без розгляду, якщо Комісія чи Міністерство не знайде підстав для продовження або поновлення строків.  
77. 2. Строки, встановлені цим Законом або визначені Міністерством чи Комісією, обчислюються роками, місяцями і днями.  
78. Строк може визначатися також вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.  
79. 3. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.  
80. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, цей строк закінчується в останній день цього місяця.  
81. Якщо строк визначається днями, його обчислюють з дня, що настає після того дня, з якого починається цей строк.  
82. Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати, починається наступного дня після настання події або в інший строк після настання події, якщо це передбачено відповідним рішенням Комісії чи Міністерства.  
83. Якщо кінець строку припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається перший після нього робочий день.  
84. Останній день строку закінчується в момент закінчення роботи в Міністерстві, Службі чи Комісії.  
85. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення документи подано відповідно Міністерству, Службі чи Комісії та зареєстровано в установленому порядку.  
86. Розділ II Визначення нелегітимної та легітимної субсидії  
87. Стаття 6. Визначення субсидії  
88. 1. Для цілей цього Закону вважається, що факт надання субсидії має місце лише за умови, що:  
89. 1) є фінансовий внесок державних органів або надається в будь-якій формі підтримка бюджетних надходжень чи підтримка цін згідно із статтею XVI ГАТТ, наведеною у додатку 7 до цього Закону;  
90. 2) внаслідок цього надається пільга.  
91. 2. У процесі антисубсидиційного розслідування розслідуються факти наявності фінансового внеску державних органів, зазначеного у пункті 1 цієї статті, і встановлюється, чи:  
92. 1) державний орган практикує прямий переказ грошових сум (у формі дарування, дотації, позики та участі в акціонерному капіталі тощо) або взяття зобов'язань щодо прямих переказів цих сум або грошових зобов'язань (гарантія позики тощо);  
93. 2) державний орган відмовляється від справляння податків з доходів, що, як правило, підлягають справлянню, або вони не справляються (у разі встановлення податкових пільг, таких, як відстрочення сплати податку тощо).  
94. Звільнення товару, що експортується, від сплати податків, інших обов'язкових платежів, у тому числі мита, митних зборів тощо, які справляються з подібного товару, коли останній призначається для споживання на національному ринку країни експорту, або зменшення сум цих податків, інших обов'язкових платежів, у тому числі мита, митних зборів тощо, не вважається субсидією за умови, що таке звільнення або зменшення здійснюється згідно з додатками 1 - 3 до цього Закону;  
95. 3) державний орган:  
96. забезпечує майном (у тому числі товарами) або послугами, крім призначених для створення загальної інфраструктури; або  
97. купує майно (в тому числі товари);  
98. 4) державний орган бере участь у фінансуванні або доручає недержавній організації:  
99. здійснити одну або більше функцій, зазначених у підпунктах 1- 4 пункту 2 цієї статті, що належать по праву цьому державному органу; або  
100. наказує зазначеній організації здійснити такі функції на умовах, які фактично не відрізняються від практики державних органів.  
101. 3. У разі коли в процесі антисубсидиційного розслідування розслідуються факти надання у будь-якій формі підтримки бюджетних надходжень або підтримки цін, встановлюється, якою мірою зазначені форми кореспондуються з положеннями статті XVI ГАТТ.  
102. Стаття 7. Загальне положення щодо вжиття компенсаційних заходів  
103. Якщо у процесі антисубсидиційного розслідування встановлюється факт надання субсидії та встановлюється, що така субсидія, яка надається субсидованими імпортними поставками, є специфічною, тобто такою, що має істотні ознаки нелегітимної субсидії, до цих субсидованих імпортних поставок вживаються компенсаційні заходи.  
104. Стаття 8. Нелегітимні субсидії  
105. 1. Зазначені нижче принципи застосовуються з тим, щоб установити, чи є субсидія, визначена відповідно до статті 6 цього Закону, специфічною для підприємства, галузі промисловості або групи підприємств чи групи галузей промисловості (далі у цьому розділі Закону - певні підприємства), які підпадають під юрисдикцію державного органу, що надає субсидію. У разі якщо:  
106. 1) державний орган, що надає субсидію, або законодавство, на підставі якого діє цей орган, недвозначно обмежує доступ до субсидії тільки певними підприємствами, така субсидія вважається специфічною, тобто нелегітимною;  
107. 2) державний орган, що надає субсидію, або законодавство, на підставі якого діє цей орган, ставить у залежність від об'єктивних критеріїв або умов право на користування субсидією та її суму, така субсидія не вважається специфічною за умов, що:  
108. право на використання субсидії є неодмінним;  
109. зазначені вище критерії або умови неухильно додержуються.  
110. У розділі II цього Закону термін "об'єктивні критерії або умови" слід розуміти як нейтральні критерії або умови, згідно з якими не надаються будь-які переваги певним підприємствам за рахунок інших і які є економічно доцільними та однотипними у застосуванні, зокрема кількість робітників, розміри підприємства тощо. Ці критерії або умови повинні бути чітко сформульовані в законодавчих, підзаконних актах або інших нормативних документах таким чином, щоб була можливість їх перевірити;  
111. 3) якщо незважаючи на будь-які ознаки відсутності специфічності у застосуванні загальних принципів, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, є підстави вважати, що ця субсидія може насправді бути специфічною, можуть братися до уваги інші фактори, а саме:  
112. використання субсидій обмеженою кількістю певних підприємств;  
113. переважне використання субсидій певними підприємствами;  
114. надання непропорційно великих сум субсидій певним підприємствам і спосіб здійснення державним органом, що надає субсидію, дискреційного права у рішенні про надання субсидії.  
115. У цьому разі беруться до уваги відомості про частоту відхилення або задоволення заяв щодо субсидування та підстави прийняття рішень з цих питань.  
116. Під час застосування підпункту 3 пункту 1 цієї статті береться до уваги важливість диверсифікації економічної діяльності у сфері повноважень державного органу, що надає субсидію, а також період, протягом якого надається субсидія.  
117. 2. Специфічною є субсидія, доступ до якої обмежується тільки певними підприємствами, розташованими у географічно визначеному регіоні у межах юрисдикції державного органу, що надає субсидію.  
118. 3. Незалежно від правил, визначених пунктами 1 і 2 цієї статті, вважаються специфічними:  
119. 1) субсидії, надання яких згідно із законодавством або фактично залежить або винятково, або як одна окрема з багатьох інших умов від результативності експортної операції, включаючи перелічені у додатку 1 до цього Закону. Субсидії вважаються такими, що фактично залежать від результативності експортної операції, якщо за допомогою відповідних фактів доводиться, що надання субсидії згідно із законодавством не залежить від результатів експорту, але фактично пов'язується з експортом або надходженнями від експорту, що здійснюється або передбачається здійснювати;  
120. 2) субсидії, надання яких або винятково, або як одна окрема з багатьох інших умов залежить від переважного використання національних товарів.  
121. 4. Наявність лише факту надання субсидії підприємствам, що експортують будь-який товар, не може розглядатися як єдина підстава для визначення експортної субсидії як нелегітимної.  
122. 5. Встановлення або зміна розміру ставок загального оподаткування правомочним державним органом будь-якого рівня не вважається специфічною субсидією.  
123. 6. Будь-яке визначення специфічності згідно з розділом II цього Закону доводиться на підставі інформації, яка підкріплюється доказами.  
124. Стаття 9. Легітимні субсидії  
125. 1. У цій статті:  
126. 1) дозволені рівні легітимної субсидії, зазначені у пункті 3 цієї статті, встановлюються щодо загальних витрат, які можуть бути понесені у процесі реалізації конкретного проекту або виконання науково-дослідницької роботи. Стосовно програм, під час виконання яких здійснюються роботи з промислових досліджень і провадиться попередня конкурентоспроможна дослідницька діяльність, дозволений рівень легітимної субсидії не повинен перевищувати середнього арифметичного значення дозволених рівнів легітимної субсидії, що застосовуються до двох зазначених нижче категорій, розрахованих на основі всіх витрат, зазначених у пункті 3 цієї статті;  
127. 2) під терміном "промислові дослідження" слід розуміти заплановані дослідження або вкрай необхідні дослідження, спрямовані на здобуття нових знань з метою їх використання під час розроблення нових товарів, методів, технологій або послуг чи для значного удосконалення існуючих товарів, методів, технологій або послуг;  
128. 3) під терміном "попередня конкурентоспроможна дослідницька діяльність" слід розуміти оформлення результатів промислових досліджень у плані, схемі, кресленні або макеті нових, видозмінюваних чи удосконалених товарів, методів, технологій або послуг, що призначаються для продажу чи використання, включаючи створення першого прототипу, який не може використовуватися з комерційною метою. Крім того, ця діяльність може включати концептуальне формулювання та задум інших товарів, методів, технологій або послуг так само, як показові проекти або початкові демонстрації, за умови, що ці останні не можуть перетворюватися чи використовуватися для промислового застосування або комерційного використання. Вона не включає незначущих або періодичних видозмін, що вносяться у товари, виробничі лінії, методи та/або технології виробництва, процеси обробки, існуючі послуги та інші операції, що здійснюються, навіть якщо ці видозміни є удосконаленням;  
129. 4) під терміном "загальна програма регіонального розвитку" слід розуміти регіональні програми субсидування, які є частиною програми регіонального розвитку, пов'язаної з національним загальновживаним планом у країні експорту, і у процесі реалізації яких субсидії для регіонального розвитку не надаються географічно ізольованим пунктам, які не впливають або практично не впливають на розвиток регіону;  
130. 5) під терміном "неупереджені та дійсні критерії" слід розуміти критерії, які не надають переваг певним регіонам за рахунок тих регіонів, що пристосувалися до того, щоб усунути або скоротити регіональну невідповідність у програмі регіонального розвитку. При цьому у регіональних програмах субсидування повинні визначатися межі сум субсидії, яка може надаватися щодо кожного проекту, що субсидується. Такі межі мають бути диференційовані відповідно до різних рівнів розвитку регіонів, яким надається допомога, та мають визначатися у показниках на капітальні витрати або витрати на створення робочих місць. Надання зазначеної у цьому підпункті субсидії має бути достатньо вільним і неупередженим з тим, щоб уникати переважного використання певними підприємствами або надання певним підприємствам непропорційно великих сум субсидій. Ці правила також застосовуються до критеріїв, визначених у пунктах 1, 2 і 5 статті 8 цього Закону.  
131. 2. Компенсаційні заходи не вживаються до:  
132. 1) субсидій, які не є специфічними відповідно до пунктів 1, 2 і 5 статті 8 цього Закону;  
133. 2) субсидій, які є специфічними відповідно до пунктів 1 і 2 статті 8 цього Закону, але які відповідають умовам, зазначеним у пунктах 1, 3-5 або 6 цієї статті;  
134. 3) частини субсидії, яка може мати місце у разі здійснення будь-яких заходів, зазначених у додатку 4 до цього Закону.  
135. 3. До субсидій, що надаються для досліджень, які на контрактній основі проводяться підприємствами або вищими навчальними чи дослідними закладами з іншими підприємствами, не вживаються компенсаційні заходи лише тоді, якщо субсидія, що надається, максимально покриває 75 відсотків витрат на промислові дослідження або 50 відсотків витрат на попередню конкурентоспроможну дослідницьку діяльність і якщо ці субсидії обмежуються виключно:  
136. 1) витратами на заробітну плату персоналу (дослідників, техніків та інших осіб, які займаються лише дослідницькою діяльністю);  
137. 2) витратами на придбання інструментів, обладнання, а також витратами на плату за користування землею та будівлями, що використовуються виключно та постійно (за винятком, коли є уступка прав на будівлі на комерційній основі) у дослідницькій діяльності;  
138. 3) витратами на консультаційні та еквівалентні послуги, що використовуються лише у дослідницькій діяльності, включаючи дослідження, технічні знання, патенти тощо, що купуються у інших організацій та/або осіб;  
139. 4) додатковими накладними витратами безпосередньо на проведення дослідницької діяльності;  
140. 5) іншими експлуатаційними витратами, зокрема витратами на придбання матеріалів, сировини та іншими подібними витратами безпосередньо на проведення дослідницької діяльності.  
141. 4. Підпункти 1 - 3 пункту 1 і пункт 3 цієї статті не застосовуються до цивільних літальних апаратів згідно з Угодою про торгівлю цивільними літальними апаратами, укладеною в Женеві 12 квітня 1979 року в межах ГАТТ (BISD 26S/162).  
142. 5. Субсидії для регіонів, які перебувають у невигідному та/або несприятливому становищі, у межах території країни походження та/або країни експорту, що надаються відповідно до загальної програми регіонального розвитку, які не вважатимуться специфічними, якщо критерії, визначені в пунктах 1, 2 і 5 статті 8 цього Закону, застосовувалися до кожного заінтересованого регіону, є легітимними за умови, що:  
143. 1) кожний регіон, що перебуває у невигідному та/або несприятливому становищі, буде географічно точно визначеною зоною з чітко окресленими економічними та адміністративними ознаками;  
144. 2) регіон вважається таким, що перебуває у невигідному та/або несприятливому становищі, якщо неупереджені та дійсні критерії свідчать, що труднощі регіону залежать від обставин короткочасної дії. Ці критерії повинні чітко формулюватися у законодавчих, підзаконних актах або у будь-яких інших офіційних документах таким чином, щоб була можливість їх перевірити;  
145. 3) зазначені критерії включають оцінку показників економічного розвитку країни походження або країни експорту, яка базується на одному із зазначених нижче факторів, а саме на:  
146. доході на душу населення, сукупному доході родини або валовому національному продукті на душу населення, який не повинен перевищувати 85 відсотків середнього значення у заінтересованій країні походження або країні експорту;  
147. рівні безробіття, який повинен досягти принаймні 110 відсотків середнього значення для країни походження або країни експорту, яка є об'єктом розгляду.  
148. Інформація стосовно зазначених критеріїв збирається за останні три - п'ять років, що передують порушенню антисубсидиційного розслідування.  
149. Зазначена оцінка показників може бути комплексною та включати інші фактори.  
150. 6. Субсидія, що має на меті сприяння адаптації (включаючи удосконалення та/або розгортання) існуючого обладнання до нових вимог стосовно охорони довкілля, наслідком яких для підприємств є значне перенапруження та фінансовий тягар, вважається легітимною за умов, що вона:  
151. 1) буде одноразовим заходом, що не повторюється;  
152. 2) буде обмежена сумою до 20 відсотків витрат на пристосування;  
153. 3) не покриває витрати на відновлення та використання субсидованих капіталовкладень, які мають повністю компенсувати заінтересовані підприємства;  
154. 4) безпосередньо пов'язується та надається пропорційно зниженню рівня шуму, обсягів диму, відходів виробництва тощо, а також забрудненню довкілля, що передбачається (планується) підприємством, і не покриває будьякої економії, яка може досягти розміру витрат виробництва;  
155. 5) пропонується всім підприємствам, які можуть пристосувати нове обладнання та/або нові технологію/методи/процеси виробництва.  
156. Ці вимоги стосовно довкілля повинні чітко та зрозуміло формулюватися у законодавчих, підзаконних актах або інших нормативних документах таким чином, щоб була можливість їх перевірити.  
157. У цьому пункті під терміном "існуюче обладнання" слід розуміти обладнання та/або споруди, які на час прийняття нових законодавчих вимог стосовно охорони довкілля вже пропрацювали не менше двох років.  
158. Розділ III Розрахунок суми нелегітимної субсидії  
159. Стаття 10. Загальні принципи розрахунку суми нелегітимної субсидії  
160. 1. Сума нелегітимної субсидії розраховується стосовно пільги, що надається реципієнту. Ця пільга встановлюється та розраховується у період розслідування стосовно субсидування.  
161. За період розслідування, як правило, береться останній звітний рік реципієнта, але може братися і будь-який інший строк мінімальною тривалістю шість місяців, який безпосередньо передує порушенню антисубсидиційного розслідування і щодо якого є надійні фінансові та інші дані. Строки періоду розслідування визначаються Міністерством.  
162. 2. Застосування Міністерством у кожному конкретному випадку будь-якого методу, що використовується ним згідно з цим Законом для розрахунку зазначеної пільги, повинне бути максимально прозорим (транспарентним) і достатньо обгрунтованим.  
163. Стаття 11. Розрахунок пільги, що надається реципієнту  
164. Розрахунок пільги, що надається реципієнту, здійснюється за такими правилами:  
165. 1) участь державного органу в акціонерному капіталі підприємства не вважається наданням пільги лише тоді, коли інвестування може вважатися несумісним із звичайною практикою стосовно капіталовкладень (включаючи надання ризикового капіталу) недержавного інвестора на території країни походження та/або експорту;  
166. 2) позика державного органу не вважається наданням пільги лише тоді, коли існує різниця між сумою, яку підприємство-реципієнт сплачує за позику державного органу, та сумою, яку воно сплатило б за порівнянну комерційну позику, яку воно могло б справді одержувати на ринку. У такому разі пільга повинна відповідати різниці між цими двома сумами;  
167. 3) гарантія позики, що надається державним органом, не вважається наданням пільги лише тоді, коли існує різниця між сумою, яку підприємствореципієнт гарантії сплачує за позику, що гарантується державним органом, і сумою, яку воно сплатило б за порівнянну комерційну позику за відсутності цієї гарантії. У такому разі розмір пільги відповідає різниці між цими двома сумами, що коригується за будь-якої різниці у комісійних;  
168. 4) постачання товарів та/або майна державному органу, або надання йому послуг, або купівля цим органом товарів та/або майна не вважається наданням пільги лише тоді, коли:  
169. таке постачання або надання здійснюється за нижчу плату, ніж адекватна; або  
170. така купівля здійснюється за плату вищу, ніж адекватна.  
171. Адекватність і відповідність плати визначається з урахуванням існуючих умов ринку для товарів та/або майна чи послуг, що є об'єктом розгляду, в країні постачання/надання або купівлі (включаючи ціну, якість, доступність, придатність для продажу і транспортування товару та інші умови купівлі або продажу).  
172. Стаття 12. Загальні положення стосовно розрахунків  
173. 1. Сума нелегітимної субсидії розраховується на одиницю субсидійованого товару, що експортується в Україну. Після розрахунку цієї суми зазначені нижче кошти можуть вираховуватися від загальної суми субсидії:  
174. 1) будь-які реєстраційні (заявочні) збори або інші витрати, що обов'язково здійснюються для того, щоб мати право на субсидію або на користування нею;  
175. 2) експортне мито та/або інші податки і обов'язкові платежі, в тому числі мито, митні збори тощо, які справляються у разі експорту в Україну і призначаються для відшкодування субсидії.  
176. Якщо заінтересована сторона вимагає такого відрахування, вона має довести, що ця вимога є обгрунтованою.  
177. 2. У разі коли субсидія надається не за обсягами товару, що транспортується, експортується, виробляється або переробляється, сума нелегітимної субсидії визначається шляхом ділення загальної суми субсидії на показник рівня виробництва, продажу або експорту цього товару у період розслідування стосовно субсидування.  
178. 3. У разі коли субсидія може пов'язуватися з придбанням або наступним придбанням основних фондів, сума нелегітимної субсидії розраховується шляхом розподілу субсидії на періоди згідно із звичайною тривалістю амортизації цих фондів у відповідній галузі промисловості. Розрахована таким чином сума, яка відноситься до періоду розслідування, включаючи частину, що стосується основного капіталу, придбаного до цього періоду, розподіляється згідно з підпунктом 2 цієї статті.  
179. Для основних фондів, на які не нараховується амортизація, субсидія прирівнюється до безвідсоткової позики і визначається згідно з пунктом 2 статті 11 цього Закону.  
180. 4. У разі коли субсидія не пов'язана з придбанням основних фондів, сума пільги, що надається протягом періоду розслідування, в основному відноситься на цей період і розподіляється згідно з пунктом 2 цієї статті, якщо тільки особливі обставини не зумовлюють її зарахування в інший період.  
181. Розділ IV Визначення шкоди. Визначення терміну "національний товаровиробник"  
182. Стаття 13. Визначення шкоди  
183. 1. Для цілей цього Закону під терміном "шкода", якщо це не визначено інакше цим Законом, слід розуміти:  
184. 1) істотну шкоду, заподіяну національному товаровиробнику; або  
185. 2) загрозу заподіяння істотної шкоди національному товаровиробнику; або  
186. 3) істотне гальмування створення або розширення національним товаровиробником виробництва товару, що є об'єктом розгляду.  
187. 2. Визначення наявності шкоди грунтується на позитивних доказах і включає об'єктивне дослідження таких факторів, як:  
188. 1) обсяги субсидованих імпортних поставок і вплив цих субсидованих імпортних поставок на ціни подібних товарів на ринку України;  
189. 2) наслідок цих імпортних поставок для національного товаровиробника, що є логічним результатом дії факторів, зазначених у підпункті 1 цього пункту.  
190. 3. Стосовно обсягів субсидованих імпортних поставок встановлюється, чи мало місце значне зростання в абсолютних показниках обсягів субсидованих імпортних поставок щодо виробництва або споживання в Україні.  
191. Щодо впливу субсидованих імпортних поставок на ціни подібних товарів на ринку України встановлюється:  
192. 1) чи мало місце значне зниження ціни субсидованих імпортних поставок щодо ціни подібного товару, виготовленого національним товаровиробником; або  
193. 2) чи вплив цих імпортних поставок іншим способом значною мірою знижує ціни або значною мірою перешкоджає зростанню цін, яке інакше мало б місце.  
194. Ні один, ні навіть кілька із зазначених факторів не можуть бути самостійною підставою для прийняття Міністерством відповідного рішення.  
195. 4. У разі коли імпортні поставки з однієї або більше країн одночасно стають об'єктом антисубсидиційних розслідувань, вплив цих імпортних поставок оцінюється сукупно лише тоді, коли:  
196. 1) сума нелегітимної субсидії, встановлена у зв'язку з імпортними поставками з кожної країни, є вищою, ніж мінімальний рівень, визначений згідно з пунктом 4 статті 19 цього Закону;  
197. 2) обсяг імпортних поставок з кожної країни не може бути визначений як незначний;  
198. 3) сукупна оцінка впливу імпортних поставок відповідає умовам конкуренції між імпортними товарами та умовам конкуренції між імпортними товарами і подібними товарами походженням з України.  
199. 5. Дослідження наслідку субсидованих імпортних поставок для національного товаровиробника, який є суб'єктом розгляду, включає оцінку всіх економічних факторів і показників, що стосуються певного антисубсидиційного розслідування, та впливають на становище цього товаровиробника, зокрема:  
200. 1) неповного відшкодування національним товаровиробником:  
201. наслідків минулого субсидування або демпінгу;  
202. величини фактичної суми субсидії;  
203. наявного та потенційного скорочення обсягу продажу, розмірів прибутків, обсягу виробництва, прибутку з інвестиційного капіталу;  
204. наявного та потенційного звуження ринку або його частини;  
205. наявного та потенційного зменшення продуктивності виробництва і використання потужностей;  
206. 2) факторів, що впливають на ціни в Україні;  
207. 3) наявних і потенційних негативних наслідків на рух ліквідності, запаси товару, зайнятість, рівень заробітної плати, економічний розвиток, здатність щодо залучення інвестицій.  
208. Цей перелік не є вичерпним, і ні один, ні навіть кілька зазначених факторів не можуть бути самостійною підставою для прийняття Міністерством відповідного рішення.  
209. 6. Відповідні докази, подані Міністерству, які стосуються певного антисубсидиційного розслідування стосовно пункту 2 цієї статті, повинні доводити, що субсидовані імпортні поставки заподіюють шкоду у розумінні цього Закону. У такому разі це включатиме доведення того, що:  
210. 1) обсяги та/або рівні цін, які визначаються згідно з пунктом 3 цієї статті, є наслідком для національного товаровиробника згідно з пунктом 5 цієї статті; та  
211. 2) цей наслідок є таким, що його можна вважати істотним.  
212. Доведення причинно-наслідкового зв'язку між субсидованими імпортними поставками та шкодою, заподіяною національному товаровиробнику, грунтується на дослідженні всіх доказів, що стосуються певного антисубсидиційного розслідування і є у розпорядженні Міністерства.  
213. 7. Міністерство може також досліджувати всі інші відомі фактори, внаслідок впливу яких одночасно заподіюється шкода національному товаровиробнику. Шкода, заподіяна внаслідок впливу цих та інших факторів, не повинна відноситися на рахунок субсидованих імпортних поставок. До таких факторів, зокрема, належать:  
214. 1) обсяги та ціни несубсидованих імпортних поставок;  
215. 2) звуження ринку або зміни у структурі споживання;  
216. 3) запровадження торгівельних обмежень українськими та іноземними товаровиробниками і конкуренція між цими товаровиробниками;  
217. 4) розвиток техніки та технології;  
218. 5) результати експортної діяльності та рівень продуктивності виробництва національного товаровиробника.  
219. 8. Вплив субсидованих імпортних поставок оцінюється стосовно виробництва подібного товару національним виробником, якщо наявні фактичні дані дають змогу окремо ототожнювати це виробництво на основі таких критеріїв, як виробничий процес, продаж і прибутки виробників. Якщо таке окреме ототожнення цього виробництва є неможливим, вплив субсидованих імпортних поставок оцінюється шляхом дослідження виробництва групи або асортименту найбільш споріднених товарів, що включають подібний товар, необхідні дані щодо якої/якого можна одержати.  
220. 9. Визначення загрози заподіяння істотної шкоди повинне грунтуватися на фактах, а не на твердженні, припущенні або ймовірності, які мають віддалений причинно-наслідковий зв'язок з цією загрозою. Зміна обставин, що призведе до ситуації, коли субсидія заподіюватиме шкоду, повинна чітко передбачатися та бути неминучою.  
221. У разі визначення наявності загрози заподіяння істотної шкоди слід враховувати такі фактори:  
222. характер субсидії або субсидій, які є об'єктом розгляду, та вплив на торгівлю, який слід очікувати;  
223. значні темпи зростання обсягу субсидованих імпортних поставок, що свідчить про ймовірність істотного зростання обсягу цих імпортних поставок;  
224. наявність в експортера достатнього експортного потенціалу або його неминуче та істотне зростання, що свідчить про ймовірність істотного зростання обсягу субсидованих експортних поставок на ринок України, враховуючи наявність інших експортних ринків, що можуть увібрати будьякі додаткові експортні поставки;  
225. надходження в Україну імпортних поставок, які можуть значною мірою вплинути на зниження цін або значною мірою запобігти підвищенню цін і зумовлять ймовірне зростання потреб у нових імпортних поставках;  
226. запаси товару іноземного походження, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування.  
227. Один з цих факторів не може бути самостійною підставою для прийняття Міністерством відповідного рішення. Лише сукупність зазначених факторів дає підстави для висновку, що подальші субсидовані експортні поставки в Україну:  
228. є неминучими;  
229. заподіюватимуть істотну шкоду, якщо не буде вжито заходів для запобігання цьому.  
230. Стаття 14. Визначення терміну "національний товаровиробник"  
231. 1. У цьому Законі під терміном "національний товаровиробник" слід розуміти сукупність виробників подібного товару або тих із них, сукупне виробництво якими становить основну частину усього обсягу виробництва в Україні зазначеного товару, яка визначається відповідно до пункту 8 статті 15 цього Закону, проте:  
232. 1) якщо виробники мають зв'язки з експортерами чи імпортерами або одночасно є імпортерами товару, про який стверджується, що цей товар є об'єктом субсидування, термін "національний товаровиробник" може розумітися як решта виробників;  
233. 2) за надзвичайних обставин територія України може стосовно виробництва, яке є об'єктом розгляду, поділятися на два або більше конкурентоспроможних ринки, виробники кожного такого ринку можуть вважатися національними товаровиробниками, якщо:  
234. у межах кожного такого ринку виробники продають весь або майже весь вироблений товар, який є об'єктом розгляду;  
235. попит на кожному такому ринку на товар, який є об'єктом розгляду, не задовольняється повною мірою виробниками з інших місць України. За таких обставин можна довести наявність шкоди, навіть якщо вона не заподіюється більшій частині всіх національних товаровиробників, за умови, що субсидовані імпортні поставки зосереджуються на такому окремому ринку та ці субсидовані iмпортнi поставки заподіюють шкоду всім або майже всім виробникам товару, який є об'єктом розгляду, саме у межах такого окремого ринку.  
236. 2. Згідно з пунктом 1 цієї статті виробники вважаються такими, що мають зв'язки з експортерами або імпортерами, лише тоді, коли:  
237. 1) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; або  
238. 2) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третім; або  
239. 3) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третього, за умови, що є підстави вважати вплив цих взаємовідносин таким, що зазначений виробник поводиться інакше, ніж виробники, не пов'язані з експортерами або імпортерами.  
240. Для цілей цього пункту виробник вважається таким, що контролює іншого, коли він юридично або фактично спроможний примусити останнього до тих чи інших дій або управляти ним.  
241. 3. У разі коли термін "національний товаровиробник" розуміється як сукупність виробників окремого регіону згідно з пунктами 1 і 2 цієї статті, експортерам або державному органу надається можливість запропонувати для цього регіону зобов'язання згідно із статтею 18 цього Закону. У цих випадках особлива увага приділяється регіональному інтересу, якщо Комісія визначає, що вжиття компенсаційних заходів збігається з національними інтересами.  
242. Якщо зазначене зобов'язання є недостатнім і швидко не пропонується або мають місце обставини, зазначені у пунктах 9 і 10 статті 18 цього Закону, Комісія повинна приймати відповідні рішення про справляння попереднього або остаточного компенсаційного мита на всій території України. У цьому разі, якщо таке можливо, у відповідному рішенні Комісії визначаються виробники або експортери, встановлені у процесі антисубсидиційного розслідування, з імпорту товарів яких справлятиметься компенсаційне мито.  
243. 4. Ця стаття застосовується з урахуванням пункту 8 статті 13 і пункту 10 статті 15 цього Закону.  
244. Розділ V Порушення антисубсидиційної процедури та антисубсидиційного розслідування  
245. Стаття 15. Порушення антисубсидиційної процедури  
246. 1. Розслідування для встановлення наявності, величини та впливу будь-якої субсидії, про яку стверджується, що вона має місце, розпочинається Міністерством з порушення антисубсидиційної процедури за скаргою національного товаровиробника або від його імені за винятком випадку, передбаченого пунктом 10 цієї статті.  
247. Скарга подається у письмовій формі заявником - будь-якою фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника.  
248. Скарга надсилається до Міністерства рекомендованим листом або здається до Міністерства під розписку про одержання. Міністерство подає копію скарги до Комісії, яка надсилає її всім членам Комісії.  
249. Наступний після одержання скарги та її реєстрації Міністерством день вважається першим робочим днем подання скарги.  
250. Якщо скаргу не було надіслано безпосередньо до Міністерства у порядку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, а будь-який орган виконавчої влади України має у своєму розпорядженні достатні докази наявності субсидування та шкоди, що заподіюється національному товаровиробнику, він зобов'язаний скласти скаргу і надіслати її до Міністерства. При цьому офіційно зареєстрована профспілка або група працівників національного товаровиробника також мають право подати скаргу до Міністерства у порядку, визначеному в абзаці третьому цього пункту.  
251. 2. Скарга, що подається заявником згідно з пунктом 1 цієї статті, повинна містити докази наявності нелегітимної субсидії (включаючи, якщо це можливо, її суму), шкоди і причинно-наслідкового зв'язку між субсидованими імпортними поставками, про які стверджується, що вони мають місце, і шкодою, стосовно якої стверджується, що вона має місце. Скарга повинна містити відомості, які, як правило, можуть бути у розпорядженні заявника, зокрема про:  
252. 1) заявника та його правоздатність (дієздатність), обсяги та вартість виробництва ним в Україні подібного товару. Якщо письмова скарга подається від імені національного товаровиробника, в ній зазначається:  
253. національний товаровиробник, від імені якого ця скарга подається, обсяги та вартість виробництва ним в Україні подібного товару; або  
254. перелік усіх відомих українських виробників подібного товару (або об'єднань українських виробників подібного товару); та, якщо це можливо,  
255. інформація про обсяги і вартість виробництва в Україні подібного товару, яке представляють ці виробники;  
256. 2) товар (його повний опис), про який стверджується, що це є субсидований товар, назву країни (країн) походження або експорту товару, яка (які) є об'єктом розгляду;  
257. 3) кожного відомого експортера або іноземного виробника разом з переліком відомих осіб (фізичних або юридичних), які імпортують товар, що є об'єктом розгляду, а також про їх правоздатність (дієздатність);  
258. 4) докази наявності, суму та характер субсидії, яка є об'єктом розгляду, а також докази того, що ця субсидія є нелегітимною;  
259. 5) обсяги та динаміку імпортних поставок, стосовно яких стверджується, що вони є об'єктом субсидування, вплив цих імпортних поставок на ціни подібного товару на ринку України, а також наслідок цих імпортних поставок для національного товаровиробника, який є логічним результатом впливу цих двох факторів. Це підтверджується факторами і показниками, які впливають на становище національного товаровиробника таким чином, як це зазначено у пунктах 3 і 5 статті 13 цього Закону.  
260. 3. Після отримання скарги згідно з пунктом 1 цієї статті, Міністерство розпочинає відповідне розслідування шляхом порушення антисубсідиційної процедури, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є наведені докази достатніми для порушення антисубсидиційного розслідування у відповідності з пунктом 13 цієї статті.  
261. 4. Антисубсидиційне розслідування може порушуватися з метою визначення, чи є специфічними відповідно до пунктів 1 і 2 статті 8 цього Закону субсидії, про які стверджується, що вони мають місце.  
262. 5. Антисубсидиційне розслідування може також порушуватися щодо легітимних субсидій згідно з пунктами 1, 3 - 5 або 6 статті 9 цього Закону з метою встановлення того, чи відповідають вони умовам, визначеним у цих пунктах.  
263. 6. У разі коли субсидія надається в рамках програми субсидування, яка згідно із статтею 8 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, укладеної у 1994 році в межах ГАТТ, до моменту впровадження цієї програми відповідним чином була передана до Комітету субсидій і компенсаційних заходів СОТ і для якої цей Комітет ще не встановив відповідність умовам цієї програми, наведеним у зазначеній статті, антисубсидиційне розслідування щодо такої субсидії порушується лише тоді, коли факт порушення статті 8 зазначеної Угоди встановлюється органом врегулювання спорів СОТ або арбітражем, як це передбачено у пункті 5 статті 8 зазначеної Угоди.  
264. 7. Антисубсидиційне розслідування може також порушуватися стосовно заходів національної підтримки виробників сільськогосподарської продукції з країни експорту, перелічених у додатку 4 до цього Закону, за умови, що ці заходи містять складову частину субсидії згідно із статтею 6 цього Закону, з тим, щоб визначити, чи повною мірою зазначені заходи, які є об'єктом розгляду, відповідають положенням цього додатка.  
265. 8. Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується тими українськими виробниками, сукупне виробництво якими становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу. Проте антисубсидиційне розслідування не порушується, якщо українським виробникам, які підтримують скаргу, належить менш як 25 відсотків загального виробництва подібного товару, що виготовляється національним виробником.  
266. 9. Міністерство та Комісія не мають права публічно розголошувати інформацію, що міститься у скарзі, до прийняття рішення про порушення антисубсидиційного розслідування. Проте після одержання скарги, належним чином підтвердженої документальними даними, та до порушення антисубсидиційного розслідування Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні компетентні органи заінтересованої країни експорту про порушення антисубсидиційної процедури.  
267. 10. В окремих випадках з урахуванням специфічних обставин, зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 цієї статті, Комісія приймає рішення про порушення антисубсидиційного розслідування без подання скарги національним товаровиробником або від його імені за умови, що вона має у своєму розпорядженні достатні докази наявності нелегітимної субсидії, шкоди і причиннонаслідкового зв'язку відповідно до вимог пункту 2 цієї статті стосовно обгрунтування порушення антисубсидиційного розслідування.  
268. Після прийняття Комісією цього рішення Міністерство порушує зазначене розслідування.  
269. Антисубсидиційна процедура не порушується щодо таких імпортних поставок з країн - членів СОТ, обсяг яких становить менш як один відсоток загальних обсягів споживання в Україні товару, який є об'єктом цієї антисубсидиційної процедури, якщо ці імпортні поставки із зазначених країн разом не становлять три або більше відсотки цих обсягів.  
270. 11. Докази наявності субсидії та шкоди розглядаються одночасно:  
271. 1) у разі прийняття рішення про порушення антисубсидиційного розслідування або про відмову в його порушенні;  
272. 2) у процесі антисубсидиційного розслідування до можливого вжиття попередніх компенсаційних заходів.  
273. 12. Скарга відхиляється, якщо докази наявності нелегітимної субсидії або шкоди є недостатніми для обгрунтування продовження антисубсидиційної процедури.  
274. Скарга може бути відкликана заявником під час проведення антисубсідиційної процедури до порушення антисубсидиційного розслідування. У цьому разі вона вважається такою, що не подавалася.  
275. 13. Міністерство подає до Комісії звіт про результати проведення антисубсидиційної процедури. У разі коли Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про порушення антисубсидиційного розслідування, це рішення повинне грунтуватися на достатніх доказах, що підтверджуються фактичними даними антисубсидиційної процедури, та прийматися в 30 - денний строк від дати подання скарги. У цьому рішенні Комісія доручає Міністерству:  
276. 1) негайно порушити антисубсидиційне розслідування;  
277. 2) опублікувати повідомлення про його порушення в газеті.  
278. У разі коли Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антисубсидиційної процедури, яке грунтується на недостатності доказів, що містяться в обгрунтуванні цієї скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про своє рішення в 45 - денний строк від дати подання скарги до Міністерства.  
279. 14. У повідомленні про порушення антисубсидиційного розслідування має:  
280. 1) міститися інформація про порушення антисубсидиційного розслідування;  
281. 2) визначатися товар і заінтересовані країни, які є об'єктом розгляду;  
282. 3) наводитися резюме даних, отриманих Міністерством;  
283. 4) зазначатися, що будь-яка корисна для розслідування інформація повинна передаватися до Міністерства.  
284. У повідомленні визначаються строки, протягом яких:  
285. заінтересовані сторони можуть повідомити Міністерство про себе;  
286. письмово викласти свої коментарі та подати іншу необхідну інформацію;  
287. зазначені коментарі та інформація повинні враховуватися Міністерством в антисубсидиційному розслідуванні, якщо ці коментарі та інформація подаються до Міністерства у строки, встановлені у повідомленні;  
288. заінтересовані сторони можуть вимагати проведення слухань у Міністерстві згідно з пунктом 6 статті 16 цього Закону.  
289. 15. Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи та заявників про порушення антисубсидиційного розслідування. Міністерство, враховуючи вимоги цього Закону щодо захисту конфіденційної інформації, може передавати повний текст письмової скарги відомим експортерам, компетентним органам та, за їх запитом, іншим заінтересованим сторонам. Якщо кількість заінтересованих експортерів виявиться значною, Міністерство передає повний текст письмової скарги тільки компетентним органам країни експорту.  
290. 16. Антисубсидиційне розслідування не створює перешкод для митного оформлення товару, який є об'єктом цього розслідування.  
291. Стаття 16. Антисубсидиційне розслідування  
292. 1. Відповідно до рішення Комісії Міністерство порушує антисубсидиційне розслідування в Україні і проводить його разом з органами виконавчої влади України.  
293. 2. Це розслідування одночасно стосується субсидування та шкоди. Для цілей встановлення в антисубсидиційному розслідуванні фактів субсидування період розслідування обирається з дотриманням вимог пункту 1 статті 10 цього Закону. Інформація, яка не стосується зазначеного періоду розслідування, як правило, не враховується.  
294. 3. Міністерство разом з повідомленням про порушення антисубсидиційного розслідування надсилає відомим експортерам, імпортерам, іншим сторонам антисубсидиційного розслідування, яких Міністерство вважає за необхідне залучити до участі в антисубсидиційному розслідуванні, або компетентним органам запитальники, які використовуються в антисубсидиційному розслідуванні.  
295. Отримувач запитальника має у своєму розпорядженні 30 днів для надання відповіді.  
296. Строк для відповіді починає обчислюватися від дати отримання запитальника, який у будь-якому разі вважається отриманим через чотири доби після дати відправлення його отримувачу або надіслання відповідному дипломатичному представнику країни експорту.  
297. Цей 30 - денний строк може бути продовжено Міністерством з урахуванням встановлених строків для проведення антисубсидиційного розслідування та за умови, що заінтересована сторона надасть переконливі докази необхідності такого продовження.  
298. 4. Міністерство має право одержувати від органів виконавчої влади України будь-які документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для антисубсидиційного розслідування. На запит члена Комісії Міністерство передає йому або Комісії неконфіденційне резюме відомостей, одержаних від зазначених вище органів.  
299. 5. Міністерство має право:  
300. 1) доручати органам виконавчої влади України здійснювати будь-які перевірки або нагляд за діяльністю імпортерів, продавців та українських виробників;  
301. 2) здійснювати в інших країнах перевірки інформації, одержаної від заінтересованих сторін будь-якого антисубсидиційного розслідування за умови згоди відповідної заінтересованої сторони та відсутності заперечення з боку офіційно повідомлених компетентних органів заінтересованої країни.  
302. При цьому Міністерство визначає строки і методику здійснення зазначених перевірок або наглядів. Органи виконавчої влади України вживають всіх необхідних заходів з метою здійснення вимог Міністерства. У проведенні зазначених перевірок або нагляду можуть брати участь уповноважені особи Міністерства.  
303. 6. Заінтересовані сторони, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 14 статті 15 цього Закону, мають право звертатися до Міністерства стосовно проведення слухань з питань антисубсидиційного розслідування у Міністерстві, якщо:  
304. 1) вони письмово, у строки, визначені у повідомленні в газеті, вимагали від Міністерства проведення таких слухань;  
305. 2) довели, що вони справді є заінтересованими сторонами, на які можуть вплинути наслідки антисубсидиційного розслідування;  
306. 3) існують особливі причини для проведення зазначених слухань.  
307. 7. Заінтересованим сторонам, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 14 статті 15 цього Закону, а також компетентним органам на їх запит надається можливість провести консультації із стороною, яка подала відповідну скаргу. Ці консультації проводяться з обов'язковим дотриманням конфіденційного режиму надання інформації.  
308. Жодна сторона не зобов'язана брати участь у консультаціях і це не тягне за собою ніяких наслідків.  
309. Інформація, надана заінтересованими сторонами в усній формі згідно з пунктами 7 і 8 цієї статті, враховується за умови, що її буде подано у письмовій формі.  
310. 8. Заявники, заінтересовані сторони, які повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 14 статті 15 цього Закону, а також компетентні органи можуть за письмовим запитом ознайомитися з усією інформацією, наданою будь-якою заінтересованою стороною антисубсидиційного розслідування, за винятком службових документів Міністерства та Комісії, за умов, що ця інформація:  
311. 1) стосується захисту їх інтересів;  
312. 2) не є конфіденційною згідно із статтею 31 цього Закону;  
313. 3) використовується в антисубсидиційному розслідуванні.  
314. Заінтересовані сторони можуть подати коментарі до цієї інформації, які враховуються Міністерством за умови, що вони є достатньо обгрунтованими.  
315. 9. За винятком обставин, зазначених у статті 30 цього Закону, точність інформації, яка надається заінтересованими сторонами та на якій базується позитивний або негативний висновок стосовно наявності субсидування та шкоди, повинна у міру можливості перевірятися.  
316. 10. Порушене відповідно до статті 15 цього Закону антисубсидиційне розслідування, якщо це можливо, припиняється протягом одного року.  
317. За будь-яких обставин таке розслідування припиняється у строк до тринадцяти місяців.  
318. 11. Протягом проведення антисубсидиційного розслідування Міністерство створює компетентним органам умови для продовження консультацій, з тим щоб уточнити факти та прийти до взаємоприйнятного рішення.  
319. Розділ VI Компенсаційні заходи  
320. Стаття 17. Попередні компенсаційні заходи  
321. 1. Попередні компенсаційні заходи можуть вживатися за умов, що:  
322. 1) антисубсидиційну процедуру було порушено згідно із статтею 15 цього Закону;  
323. 2) антисубсидиційне розслідування було порушено згідно із статтею 16 цього Закону;  
324. 3) у газеті було опубліковано повідомлення про порушення антисубсидиційного розслідування;  
325. 4) заінтересованим сторонам були надано адекватні можливості для подання даних і формулювання коментарів згідно з пунктом 14 статті 15 цього Закону;  
326. 5) у позитивних попередніх висновках Міністерства встановлюється, що поставки товару, який імпортується в Україну, користуються пільгами від нелегітимної субсидії, внаслідок чого національному товаровиробнику заподіюється шкода;  
327. 6) національні інтереси вимагають вжиття антисубсидиційних заходів з метою запобігання заподіянню зазначеної шкоди.  
328. 2. Попередні компенсаційні заходи повинні вживатися за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев'ять місяців після порушення антисубсидиційної процедури, крім випадків, передбачених цим Законом, але не раніше дати порушення антисубсидиційного розслідування.  
329. 3. У разі відмови експортерів, імпортерів або виробників товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування, у проведенні перевірки інформації, яку згідно із статтями 8 і 9, пунктом 9 статті 16, а також статтями 28 і 30 цього Закону може проводити Міністерство, останнє не пізніше ніж через 75 днів установлює, чи є подані відомості достатніми для попередніх висновків про надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди.  
330. Не пізніше ніж за 10 днів до можливого строку вжиття попередніх компенсаційних заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані про причини, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію стосовно вжиття зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати свої коментарі з цього приводу. Ці коментарі розглядаються лише за умови, що вони надійдуть до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до дати прийняття Комісією рішення про вжиття попередніх компенсаційних заходів. Мотиви відмови від розгляду коментарів повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.  
331. У цьому разі на підставі зазначених висновків Міністерства Комісія може прийняти рішення про вжиття попередніх компенсаційних заходів не пізніше ніж через 90 днів після порушення антисубсидиційного розслідування.  
332. 4. Якщо член Комісії вимагає негайного вжиття Комісією компенсаційних заходів і це не суперечить пунктам 1 і 2 цієї статті, Міністерство повинно:  
333. 1) зробити попередні висновки про факт надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди і доцільність вжиття попередніх компенсаційних заходів не пізніше ніж на десятий робочий день після отримання відповідним чином оформленої вимоги члена Комісії;  
334. 2) повідомити про ці висновки Комісію, а також запропонувати дату проведення засідання Комісії з цього приводу.  
335. 5. Наприкінці проведення антисубсидиційного розслідування Міністерство повинно встановити достатність доказів, що містяться в інформації заявників, заінтересованих сторін, органів виконавчої влади України стосовно факту надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди і доцільності вжиття попередніх компенсаційних заходів. Про ці висновки Міністерство інформує Комісію.  
336. Не пізніше ніж за 10 днів до можливого строку вжиття попередніх компенсаційних заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані про причини, на підставі яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію стосовно вжиття зазначених заходів. Заінтересовані сторони можуть подати свої коментарі з цього приводу. Ці коментарі розглядаються лише за умови, що вони надходять до Міністерства не пізніше ніж за 5 днів до строку прийняття Комісією рішення про вжиття попередніх компенсаційних заходів. Мотиви відмови від розгляду коментарів повинні зазначатися у відповідному рішенні Комісії.  
337. На підставі зазначених висновків Міністерства Комісія може прийняти рішення про вжиття попередніх компенсаційних заходів не пізніше ніж через дев'ять місяців після порушення антисубсидиційного розслідування.  
338. 6. Негативний висновок Міністерства стосовно вжиття попередніх компенсаційних заходів не виключає вжиття зазначених заходів Комісією на одній з таких підстав:  
339. 1) за обгрунтованою вимогою члена Комісії;  
340. 2) за обгрунтованою вимогою заінтересованого національного товаровиробника;  
341. 3) за ініціативою Міністерства у разі появи нових доказів щодо факту надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди.  
342. 7. Попередні компенсаційні заходи можуть вживатися у формі попереднього компенсаційного мита. Ставка попереднього компенсаційного мита визначається у відповідному рішенні Комісії.  
343. Ставка попереднього компенсаційного мита розраховується шляхом:  
344. 1) визначення ставки мита, що нараховується у відсотках до митної вартості товару, який є об'єктом антисубсидиційного розслідування. Митна вартість цього товару розраховується на базисі поставки CIF-кордон України;  
345. 2) визначення ставки, що дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою на базисі поставки CIF-кордон України.  
346. Мінімальна ціна - це ціна зазначеного товару, за якою його продаж не завдає шкоди національному товаровиробнику. Мінімальна ціна розраховується Міністерством відповідно до пункту 8 цієї статті.  
347. 8. Мінімальна ціна розраховується таким чином:  
348. 1) Міністерство розраховує ціну, що визначалася на ринку України та була дійсною протягом базового періоду. Базовий період охоплює період строком від шести місяців до п'яти (або трьох) років, які передують періоду розслідування. На підставі щотижневих або щомісячних цін Міністерство розраховує середньозважену ціну у базовий період. Міністерство здійснює ці розрахунки один раз, використовуючи відповідну інформацію, що надається Службою, заявником або заінтересованою стороною відповідного розслідування, або відповідні відомості в засобах масової інформації України;  
349. 2) Міністерство встановлює фактичну поточну ринкову ціну, що практикується в Україні у зазначений період розслідування, протягом проведення антисубсидиційного розслідування та у період вжиття компенсаційних заходів, за останні чотири тижні, що передують 25 числу кожного місяця;  
350. 3) Міністерство розраховує змінну величину у відсотках, яка дорівнює різниці між цінами, визначеними згідно з підпунктами 1 і 2 цього пункту, поділеній на ціну, що практикувалася на ринку України і існувала протягом базового періоду;  
351. 4) Міністерство встановлює ціну подібного товару національного товаровиробника за базовий період, використовуючи інформацію, одержану від цього товаровиробника та з інших джерел у процесі проведення антисубсидиційного розслідування;  
352. 5) зазначена змінна величина у відсотках, розрахована згідно з підпунктом 3 цього пункту і помножена на ціну національного товаровиробника, розраховану згідно з підпунктом 4 цього пункту, і буде поправкою до зазначеної ціни;  
353. 6) шляхом збільшення ціни національного товаровиробника за базовий період на величину зазначеної поправки утворюється мінімальна ціна на наступний місяць;  
354. 7) мінімальна ціна розраховується Міністерством на основі даних, що є у його розпорядженні, станом на 25 число кожного місяця;  
355. 8) не пізніше 1 числа кожного місяця Міністерство надає Службі інформацію про мінімальну ціну;  
356. 9) мінімальна ціна діятиме протягом строку вжиття компенсаційних заходів;  
357. 10) у разі коли мінімальна ціна розраховується на п'ятирічний (або трирічний) період, Міністерство використовує методику розрахунку мінімальної ціни, зазначену в підпунктах 1 - 9 цього пункту, коригуючи необхідні дані на п'ятирічний (або трирічний) період вжиття компенсаційних заходів.  
358. 9. Сплата попереднього компенсаційного мита здійснюється у готівковій або безготівковій формі чи сума цього мита вноситься на депозит або оформляється як боргове зобов'язання.  
359. 10. Ставка попереднього компенсаційного мита повинна встановлюватися таким чином, щоб загальна сума стягнутого попереднього компенсаційного мита не перевищувала попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії або була нижчою від цієї суми, за умови, що така ставка мита буде достатньою для запобігання заподіянню національному товаровиробнику шкоди.  
360. Попереднє компенсаційне мито сплачується у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, звідки б не надходили імпортні поставки, якщо у рішенні Комісії визначається, що вони є об'єктом попередніх компенсаційних заходів.  
361. У цьому рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпортні поставки в Україну якого є об'єктом вжиття попередніх компенсаційних заходів. У разі коли до участі в антисубсидиційному розслідуванні залучено кілька постачальників з однієї країни та практично неможливо зазначити всіх цих постачальників, у рішенні Комісії зазначається відповідна країна експорту. У разі коли до антисубсидиційного розслідування залучено кілька постачальників більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, якщо це практично неможливо, лише країни експорту, які є об'єктом розгляду.  
362. У кожному випадку Комісія в своєму рішенні визначає ставку попереднього компенсаційного мита, що справляється з товару будь-якого постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпортні поставки в Україну якого є об'єктом вжиття компенсаційних заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається ставка попереднього компенсаційного мита для країни експорту, яка є об'єктом розгляду.  
363. 11. Будь-яке попереднє компенсаційне мито справляється митними органами України за ставкою та на умовах, встановлених відповідним рішенням Комісії про вжиття попередніх компенсаційних заходів. Воно сплачується незалежно від інших податків та обов'язкових платежів, у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються з імпорту в Україну певних товарів.  
364. 12. Попередні компенсаційні заходи вживаються протягом чотирьох місяців. Цей строк може бути продовжено Комісією ще на два місяці, але в цілому загальний строк їх вжиття не повинен перевищувати шести місяців. Проте зазначений строк до шести місяців встановлюється лише тоді, коли експортери, що проводять значну кількість торгівельних операцій, які є об'єктом розгляду:  
365. 1) подають до Міністерства заяву щодо продовження строку вжиття попередніх компенсаційних заходів; або  
366. 2) не заперечують проти продовження строку вжиття попередніх компенсаційних заходів.  
367. 13. Рішення про продовження строку вжиття попередніх компенсаційних заходів приймається за пропозицією Міністерства на засіданні Комісії кваліфікованою більшістю голосів.  
368. 14. Міністерство за дорученням Комісії інформує Кабінет Міністрів України про будь-яке рішення, яке було прийнято згідно із цією статтею.  
369. 15. Попередні компенсаційні заходи не повинні створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом антисубсидиційного розслідування.  
370. Стаття 18. Зобов'язання заінтересованих сторін  
371. 1. Антисубсидиційне розслідування може призупинятися без застосування попереднього або остаточного компенсаційного мита у разі прийняття добровільного та достатнього зобов'язання, згідно з яким:  
372. 1) державні органи погоджуються:  
373. ліквідувати субсидію; або  
374. обмежити цю субсидію; або  
375. вжити інших заходів, пов'язаних із впливом зазначеної субсидії;  
376. 2) Міністерство одержало задовільне добровільне зобов'язання від будь-якого експортера про перегляд його цін або припинення експорту до регіону України, що є об'єктом розгляду, товарів, що користуються нелегітимною субсидією, таким чином, щоб Міністерство та згодом Комісія були впевнені, що вплив субсидії у розумінні цього Закону буде ліквідовано.  
377. У разі прийняття зобов'язання про перегляд експортером цін їх підвищення, що здійснюється згідно з такими умовами:  
378. не повинне бути вищим, ніж це необхідно для компенсування суми нелегітимної субсидії;  
379. може бути меншим, ніж сума зазначеної вище субсидії, якщо це підвищення є достатнім для ліквідації шкоди, яка завдається національному товаровиробнику;  
380. зобов'язання можуть пропонуватися заінтересованими сторонами лише за умови, що Комісія прийняла відповідне рішення про вжиття попередніх компенсаційних заходів;  
381. у разі коли Міністерство одержало зазначене добровільне зобов'язання, воно визначає його достатність, відповідність підпунктам 1 і 2 цього пункту і подає це зобов'язання до Комісії.  
382. Комісія на своєму засіданні може прийняти рішення про прийняття цього зобов'язання.  
383. 2. Зобов'язання можуть бути запропоновані Міністерством, але державні органи та/або заінтересовані сторони не зобов'язані їх приймати.  
384. Якщо ці державні органи та/або ці заінтересовані сторони не пропонують таких зобов'язань або не погоджуються з пропозиціями щодо їх прийняття, це ніяким чином не впливає на проведення антисубсидиційного розслідування. Проте Міністерство може визначити, що загроза заподіяння шкоди є більш імовірною, якщо субсидовані імпортні поставки триватимуть.  
385. Зобов'язання пропонуються Міністерством або заінтересованими сторонами лише тоді, коли Комісією було прийнято рішення про вжиття попередніх компенсаційних заходів.  
386. За винятком надзвичайних обставин, жодне зобов'язання не може бути запропоноване після закінчення строку, зазначеного у пункті 5 статті 32 цього Закону.  
387. 3. Запропоновані зобов'язання не повинні прийматися, якщо Міністерство вважає їх прийняття практично неможливим, зокрема, якщо кількість наявних або потенційних експортерів є занадто великою, або з інших причин, включаючи захист національних інтересів України.  
388. Не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку вжиття попередніх компенсаційних заходів заінтересовані сторони можуть бути поінформовані про причини, з яких Міністерство вважає за необхідне внести на розгляд Комісії пропозицію стосовно відхилення зобов'язань. Сторони можуть подати свої коментарі з цього приводу. Зазначені коментарі розглядаються лише тоді, коли вони надходять до Міністерства не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку вжиття попередніх компенсаційних заходів.  
389. В остаточному рішенні Комісії повинні міститися мотиви відмови.  
390. 4. Заінтересовані сторони, що пропонують зобов'язання, повинні подавати неконфіденційну версію цього зобов'язання, яку можна передавати іншим заінтересованим сторонам антиcубсидиційного розслідування.  
391. 5. Якщо після консультацій між Міністерством і заінтересованими сторонами приймаються зобов'язання, Міністерство ухвалює попереднє рішення про призупинення антисубсидиційного розслідування та подає Комісії звіт про результати цих консультацій з пропозицією про припинення антисубсидиційного розслідування без вжиття остаточних компенсаційних заходів до товару, що ввозитиметься в Україну заінтересованою стороною, зобов'язання якої були прийняті.  
392. З цього приводу Комісія приймає кваліфікованою більшістю голосів відповідне рішення про прийняття зобов'язання та припинення цього антисубсидиційного розслідування протягом місяця від дати ухвалення зазначеного рішення. Це розслідування вважається припиненим, якщо протягом місяця від дати подання Міністерством зазначеного звіту Комісія не затвердила іншого рішення.  
393. В усіх інших випадках Міністерство негайно подає Комісії докладний звіт про результати проведених консультацій з пропозицією про вжиття компенсаційних заходів.  
394. 6. У разі прийняття зобов'язання Міністерство повинне, як правило, продовжити антисубсидиційне розслідування стосовно субсидування та шкоди з метою його припинення. У цьому разі, якщо Міністерство робить негативний висновок стосовно факту надання субсидії або заподіяння шкоди, зобов'язання автоматично втрачає чинність, крім випадків, коли зазначений висновок значною мірою є результатом зобов'язання. У цих випадках Міністерство може вимагати, щоб зобов'язання діяло протягом прийнятного строку.  
395. У разі коли Міністерство робить позитивний висновок стосовно факту надання субсидії та заподіяння шкоди, зобов'язання залишається чинним згідно з умовами відповідного рішення Комісії.  
396. Міністерство негайно подає до Комісії звіт про будь-які рішення, прийняті згідно з цим пунктом. Комісія на своєму засіданні кваліфікованою більшістю голосів може затвердити інше рішення.  
397. 7. Міністерство має право вимагати від будь-яких компетентних органів та/або будь-якого експортера, які пропонували зобов'язання, періодичного подання відомостей щодо виконання зазначеного зобов'язання та дозволу на проведення перевірки інформації, що стосується антисубсидиційного розслідування та зобов'язання. Відмова у виконанні цих вимог вважається порушенням зобов'язання.  
398. 8. Якщо у процесі антисубсидиційного розслідування з боку певних експортерів беруться зобов'язання, вони, як передбачено розділом VII цього Закону, починають діяти від дати припинення антисубсидиційного розслідування для країни походження та/або експорту.  
399. 9. У разі встановлення Міністерством порушення або анулювання стороною взятого зобов'язання воно готує звіт з пропозиціями про вжиття компенсаційних заходів і подає його Комісії. Комісія розглядає звіт і відповідно до статті 19 цього Закону простою більшістю голосів може прийняти рішення про справляння остаточного компенсаційного мита на основі фактів, встановлених у процесі антисубсидиційного розслідування, протягом якого були прийняті зобов'язання, лише у разі, коли:  
400. 1) у цьому розслідуванні Комісією було зроблено остаточний висновок про наявність факту надання субсидії і заподіяння шкоди;  
401. 2) заінтересований експортер та/або державний орган, за винятком випадку анулювання ними своїх зобов'язань, матимуть можливість подати Міністерству свої коментарі, які можуть бути враховані на відповідному засіданні Комісії.  
402. 10. Комісія на своєму засіданні розглядає звіт Міністерства та іншу інформацію, яка є в її розпорядженні, і може на їх основі згідно із статтею 17 цього Закону приймати рішення про негайне вжиття попередніх компенсаційних заходів:  
403. 1) за умови, що є підстави для висновку про порушення зобов'язання; або  
404. 2) у разі коли зобов'язання порушується або анулюється, якщо ще не було припинено антисубсидиційне розслідування, у процесі якого було взято це зобов'язання.  
405. У цих випадках Комісія негайно проводить засідання, на якому може приймати рішення про вжиття зазначених заходів. Це рішення приймається простою більшістю голосів.  
406. Стаття 19. Порядок припинення антисубсидиційної процедури без вжиття компенсаційних заходів. Вжиття остаточних компенсаційних заходів  
407. 1. У разі коли скарга відкликається, антисубсидиційна процедура повинна припинятися без вжиття компенсаційних заходів за умови, що це припинення не суперечить національним інтересам.  
408. 2. У разі коли компенсаційні заходи виявляються непотрібними і це не викликає ніякого заперечення з боку членів Комісії, остання за пропозицією Міністерства припиняє антисубсидиційну процедуру або антисубсидиційне розслідування без вжиття компенсаційних заходів. Це рішення Комісії приймається кваліфікованою більшістю голосів.  
409. Згідно з цим рішенням Міністерство готує звіт, інформує представників країни походження та/або експорту та вміщує відповідне повідомлення у газеті, викладаючи основні висновки та резюме мотивів щодо припинення антисубсидиційної процедури або антисубсидиційного розслідування без вжиття компенсаційних заходів.  
410. 3. Згідно з пунктом 5 цієї статті антисубсидиційна процедура негайно припиняється лише тоді, коли Комісія за поданням Міністерства на своєму засіданні встановить, що:  
411. 1) сума нелегітимної субсидії є мінімальною; або  
412. 2) обсяг дійсних і потенційних субсидованих імпортних поставок або розмір дійсної і потенційної шкоди є незначним.  
413. 4. Для будь-якого антисубсидиційного розслідування, порушеного згідно з пунктом 13 статті 15 цього Закону, шкода, як правило, вважається незначною, якщо розмір частини ринку імпорту в Україну є нижчим, ніж розміри, визначені в абзаці третьому пункту 10 статті 15 цього Закону.  
414. В антисубсидиційних розслідуваннях щодо імпорту певних товарів походженням з країн - членів СОТ, що розвиваються, обсяг субсидованого імпорту вважається незначним лише тоді, коли він становить менше чотирьох відсотків загального обсягу імпорту в Україну подібного товару, за умови, що тільки імпорт зазначених товарів походженням з країн - членів СОТ, що розвиваються, індивідуальні частки яких у загальному імпорті в Україну становлять менше чотирьох відсотків, разом перевищує дев'ять відсотків загального обсягу імпорту в Україну подібних товарів.  
415. 5. В антисубсидиційних розслідуваннях сума нелегітимної субсидії вважається мінімальною лише тоді, коли ця сума є меншою, ніж один відсоток загальної вартості товару, за винятком випадків, коли:  
416. 1) в антисубсидиційних розслідуваннях щодо імпорту товарів з країн, що розвиваються, мінімальним порогом субсидії вважається імпорт такого товару у розмірі не більше ніж два відсотки загального вартісного обсягу товару, що є об'єктом антисубсидиційних розслідувань;  
417. 2) для країн - членів СОТ, що розвиваються, зазначених у додатках 5 і 6 до цього Закону, а також для країн, що розвиваються і які не застосовують субсидування відповідно до пункту 3 статті 8 цього Закону, мінімальним порогом субсидії вважається три відсотки загальної вартості товару, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування.  
418. Якщо застосування цього підпункту залежить від анулювання експортних субсидій, воно застосовується від дати, з якої про це нотифікується Комітет із субсидування та компенсаційних заходів СОТ, і доти, доки одна із зазначених країн, що розвиваються, не надасть експортних субсидій.  
419. У такому разі антисубсидиційне розслідування проводиться, якщо:  
420. сума нелегітимної субсидії є вищою, ніж мінімальний її рівень для окремих експортерів;  
421. окремі експортери залишаються суб'єктами антисубсидиційної процедури і можуть знову стати суб'єктами антисубсидиційного розслідування, що проводиться стосовно імпорту із зазначеної країни, згідно з розділом VII цього Закону.  
422. Таке антисубсидиційне розслідування припиняється без вжиття компенсаційних заходів.  
423. 6. Остаточні компенсаційні заходи можуть вживатися за таким принципом:  
424. 1) остаточні компенсаційні заходи можуть вживатися лише тоді, коли:  
425. Міністерство зробило остаточний позитивний висновок стосовно наявності нелегітимної субсидії та шкоди, яка є її наслідком;  
426. відповідно до статті 35 цього Закону національні інтереси потребують вжиття компенсаційних заходів;  
427. 2) якщо вживаються попередні компенсаційні заходи, Міністерство повинно подати Комісії пропозицію про вжиття остаточних компенсаційних заходів за місяць до закінчення строку вжиття зазначених попередніх заходів;  
428. 3) за пропозицією Міністерства Комісія має прийняти рішення про справляння остаточного компенсаційного мита. У цьому рішенні визначається ставка остаточного компенсаційного мита.  
429. При цьому ставка остаточного компенсаційного мита повинна встановлюватися таким чином, щоб загальна сума справленого остаточного компенсаційного мита не перевищувала попередньо розраховану загальну суму нелегітимної субсидії або була нижчою, ніж ця сума, за умови, що такий розмір мита буде достатнім для запобігання заподіянню шкоди національному товаровиробнику.  
430. 4) остаточні компенсаційні заходи можуть вживатися як остаточне компенсаційне мито. Розмір ставки остаточного компенсаційного мита встановлюється у відповідному рішенні Комісії. Ставка остаточного компенсаційного мита визначається шляхом:  
431. встановлення ставки мита, яка нараховується у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом компенсаційних заходів. Митна вартість цього товару розраховується на базисі поставки CIF-кордон України; або  
432. встановлення ставки, що дорівнює різниці між мінімальною ціною та митною вартістю зазначеного товару, розрахованою на базисі поставки CIF-кордон України. У цьому разі мінімальна ціна на п'ятирічний період розраховується відповідно до пункту 8 статті 17 цього Закону.  
433. 7. Остаточне компенсаційне мито справляється у відповідному розмірі та у кожному випадку окремо на недискримінаційній основі, звідки б не надходили імпортні поставки, якщо у рішенні Комісії визначається, що вони користуються нелегітимною субсидією та заподіюють шкоду, за винятком таких імпортних поставок, щодо яких згідно з цим Законом було взято зобов'язання.  
434. У своєму рішенні Комісія визначає кожного постачальника товару, імпортні поставки в Україну якого є об'єктом вжиття остаточних компенсаційних заходів. У разі коли до участі в антисубсидиційному розслідуванні залучено кілька постачальників з однієї країни, але зазначити всіх цих постачальників практично неможливо, у рішенні Комісії зазначається відповідна країна експорту. У разі коли до антисубсидиційного розслідування залучено кілька постачальників більше ніж з однієї країни, у рішенні Комісії можуть бути зазначені або всі постачальники, або, коли це практично неможливо, лише країни експорту, які є об'єктом розгляду.  
435. У кожному випадку Комісія в своєму рішенні визначає ставку остаточного компенсаційного мита, що справляється з товару будь-якого постачальника (виробника, експортера, імпортера), імпортні поставки в Україну якого є об'єктом вжиття компенсаційних заходів. Якщо неможливо визначити постачальника (виробника, експортера, імпортера), у цьому рішенні визначається ставка остаточного компенсаційного мита для країни експорту, яка є об'єктом розгляду.  
436. 8. У разі коли Міністерство здійснює свої дослідження згідно із статтею 29 цього Закону, будь-яке компенсаційне мито, що справляється з імпортних поставок експортерів або виробників, які повідомили Міністерство про себе згідно із статтею 29 цього Закону, але не були включені в таке дослідження, не повинне перевищувати середньозважений розмір нелегітимної субсидії, встановленої для порівнюваних експортерів або виробників. Згідно з цим пунктом Міністерство не враховує нульових і незначних величин, а також величин, що обчислюються у випадках, зазначених у статті 30 цього Закону. Індивідуальні ставки компенсаційного мита застосовуються до імпортних поставок товару будь-яких експортерів або виробників, до яких застосовуються вибіркові методи згідно із статтею 29 цього Закону.  
437. 9. Будь-яке остаточне компенсаційне мито сплачується за ставкою, встановленою у відповідному рішенні про вжиття остаточних компенсаційних заходів. Воно сплачується незалежно від інших податків та обов'язкових платежів, у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються з імпорту в Україну певних товарів.  
438. Стаття 20. Особливості вжиття компенсаційних заходів  
439. 1. Попередні компенсаційні заходи та остаточні компенсаційні заходи застосовуються тільки до товарів, що ввозяться на митну територію України після дати набрання чинності відповідним рішенням Комісії про вжиття цих заходів, за винятками, визначеними у цьому Законі.  
440. 2. У разі коли попереднє компенсаційне мито було застосоване, а остаточно встановлені Міністерством факти свідчать про надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди, Комісія за пропозицією Міністерства, незалежно від того, чи повинне застосовуватися остаточне компенсаційне мито, приймає остаточне рішення про розмір ставки попереднього компенсаційного мита. З цією метою Міністерство шкодою не вважає:  
441. 1) істотне гальмування створення або розширення національним товаровиробником виробництва товару, який є об'єктом розгляду;  
442. 2) загрозу заподіяння істотної шкоди, крім випадків, коли Міністерство визначає, що ця загроза трансформується в істотну шкоду, якщо не буде вжито попередніх компенсаційних заходів.  
443. В усіх інших випадках, коли є загроза заподіяння шкоди або гальмування створення чи розширення національним товаровиробником виробництва товару, який є об'єктом розгляду, будь-які суми попереднього компенсаційного мита не сплачуються, а остаточне компенсаційне мито може справлятися тільки від дати остаточного визначення загрози заподіяння істотної шкоди або істотного гальмування створення чи розширення національним товаровиробником виробництва товару, який є об'єктом розгляду.  
444. 3. У разі коли ставка остаточного компенсаційного мита є вищою, ніж ставка попереднього компенсаційного мита, різниця між цими ставками постачальником не сплачується. Якщо ставка остаточного компенсаційного мита є нижчою від ставки попереднього компенсаційного мита, різниця між цими ставками повертається постачальнику. Якщо Комісією зроблено остаточний негативний висновок стосовно факту надання нелегітимної субсидії та заподіяння шкоди, сума сплаченого або внесеного на депозит попереднього компенсаційного мита повертається імпортеру, а боргове зобов'язання анулюється.  
445. 4. Остаточне компенсаційне мито може справлятися з товарів, що декларуються для надходження в Україну за 90 днів до дати вжиття попередніх компенсаційних заходів, але не раніше дати порушення антисубсидиційного розслідування, лише у разі, якщо:  
446. 1) імпортні поставки були зареєстровані згідно з пунктом 4 статті 27 цього Закону;  
447. 2) Міністерство надавало імпортерам можливість подати свої коментарі;  
448. 3) Міністерство встановило, що:  
449. існують критичні обставини, коли зазначений субсидований товар, який є об'єктом розгляду, завдає важкопоправної шкоди; протягом порівняно короткого періоду здійснюються масовані імпортні поставки цього товару, які користуються пільгами від нелегітимної субсидії;  
450. для нейтралізації шкоди, що заподіюється, Комісії належить негайно прийняти рішення про справляння компенсаційного мита з цих імпортних поставок, але не раніше дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування.  
451. 5. У разі порушення або анулювання зобов'язань остаточне компенсаційне мито може справлятися з товарів, що ввозяться на митну територію України за 90 днів до дати вжиття попередніх компенсаційних заходів, але не раніше дати порушення відповідного антисубсидиційного розслідування лише у разі, коли:  
452. 1) ці імпортні поставки були зареєстровані згідно з пунктом 4 статті 27 цього Закону;  
453. 2) вжиття таких заходів відповідно до цього пункту не стосується імпортних поставок, що передують порушенню або анулюванню зобов'язання.  
454. Розділ VII Строк дії компенсаційних заходів, їх перегляд, повернення сплачених сум компенсаційного мита  
455. Стаття 21. Строк дії компенсаційних заходів і загальні положення щодо їх перегляду або повернення сплачених сум компенсаційного мита  
456. 1. Компенсаційні заходи вживаються згідно з відповідним рішенням Комісії тільки протягом строку та у розмірі, необхідних для нейтралізації дії нелегітимної субсидії, що заподіює шкоду.  
457. 2. Рішення про вжиття компенсаційних заходів втрачає чинність через п'ять років від дати їх вжиття або через п'ять рокiв від дати винесення Комісією останнього рішення про перегляд, результатом якого було одночасне встановлення факту надання субсидії та заподіяння шкоди, лише тоді, коли протягом цього перегляду Комісією не було зроблено висновків про те, що закінчення дії компенсаційних заходів сприятиме продовженню дії або поновленню субсидування та заподіяння шкоди.  
458. 3. Положення статей 15 і 16 цього Закону, що стосуються порушення антисубсидиційної процедури та проведення антисубсидиційного розслідування, за винятком тих, що стосуються строків, застосовуються до будь-якого перегляду, який здійснюється згідно із статтями 21 - 25 цього Закону.  
459. 4. В усіх антисубсидиційних розслідуваннях щодо перегляду компенсаційних заходів або повернення сплачених сум компенсаційного мита, здійснюваних згідно з цим розділом Закону, Міністерство застосовує, якщо обставини не змінилися, ту ж саму методологію, що й під час проведення антисубсидиційного розслiдування, за наслідками якого було запроваджено компенсаційне мито, з урахуванням статей 10 - 12 цього Закону, а також статті 29 цього Закону.  
460. 5. Будь-який перегляд здійснюється у стислі строки і припиняється, як правило, не пізніше ніж через дванадцять місяців від дати його порушення.  
461. 6. Згідно з відповідним рішенням Комісії Міністерство порушує будь-який перегляд, про який ідеться у цьому розділі.  
462. 7. Якщо під час здійснення будь-якого перегляду Міністерство робить позитивний або негативний висновок стосовно факту надання нелегітимної субсидії та/або заподіяння шкоди, воно готує звіт з пропозиціями та передає його Комісії. На підставі цього звіту Комісія може прийняти відповідні рішення про:  
463. 1) анулювання або продовження дії компенсаційних заходів згідно із статтею 22 цього Закону; або  
464. 2) анулювання, продовження дії чи зміну компенсаційних заходів згідно із статтями 23 і 24 цього Закону.  
465. 8. У разі прийняття рішення про анулювання компенсаційних заходів лише для окремих експортерів, а не для сукупності країн, ці експортери залишаються суб'єктами цієї антисубсидиційної процедури і автоматично можуть стати суб'єктами нового антисубсидиційного розслідування в разі порушення згідно з цим розділом будь-якого наступного перегляду, що здійснюється щодо імпортних поставок з певної країни.  
466. 9. Якщо перегляд компенсаційних заходiв згiдно із статтею 23 цього Закону порушується наприкінці строку вжиття компенсаційнихзаходiв, зазначеного у статті 22 цього Закону, такі заходи є також об'єктом антисубсидиційного розслідування згідно із статтею 22 цього Закону.  
467. 10. Жодна норма цього розділу Закону не створює перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом будь-якого перегляду.  
468. Стаття 22. Перегляд компенсаційних заходів у зв'язку із закінченням строку їх дії  
469. 1. Протягом першої половини останнього року строку вжиття компенсаційних заходів Міністерство вміщує у газеті повідомлення про наближення строку закінчення дії цих заходів.  
470. 2. Перегляд компенсаційних заходів у зв'язку із закінченням строку їх дії порушується на вимогу Міністерства або українських виробників чи уповноважених осіб від їх імені, або органу виконавчої влади України. До прийняття Комісією відповідного рішення за результатами цього перегляду дія компенсаційних заходів не припиняється.  
471. 3. Не пізніше ніж за три місяці до закінчення п'ятирічного строку дії компенсаційних заходів українські виробники чи уповноважені особи від їх імені, або органи виконавчої влади України вправі подати Міністерству вимогу про перегляд компенсаційних заходів у зв'язку із закінченням строку їх дії.  
472. 4. Перегляд компенсаційних заходів у зв'язку із закінченням строку їх дії порушується лише тоді, коли вимога про перегляд містить достатні докази того, що скасування компенсаційних заходів імовірно сприятиме продовженню дії або поновленню субсидування та заподіяння шкоди. Ця ймовірність може, зокрема, підтверджуватися:  
473. 1) доказом продовження дії субсидування та заподіяння шкоди; або  
474. 2) доказом повного чи часткового запобігання заподіянню шкоди завдяки вжиттю компенсаційних заходів; або також  
475. 3) доказом того, що становище експортерів або ринкові умови є такими, за яких не виключається ймовірність виникнення нових видів субсидування, що заподіює шкоду.  
476. 5. У процесі антисубсидиційних розслідувань, що проводяться згідно з цією статтею, експортери, імпортери, компетентні органи та українські виробники мають можливість доповнити, спростувати або прокоментувати вимогу про перегляд компенсаційних заходів і висновки Міністерства, у яких містяться докази, які стосуються відповідного антисубсидиційного розслідування, що належним чином обгрунтовані і подані Міністерству, щодо того, чи буде припинення дії компенсаційних заходів сприяти продовженню дії або поновленню субсидування та шкоди, чи ні.  
477. 6. Міністерство повинно вмістити у газеті повідомлення про фактичне закінчення строку дії компенсаційних заходів.  
478. Стаття 23. Проміжний перегляд компенсаційних заходів  
479. 1. Комісія може переглядати необхідність збереження дії компенсаційних заходів на підставі обгрунтованої вимоги будь-якого органу виконавчої влади України, експортера, імпортера або українських виробників за умови, що від дати вжиття остаточних компенсаційних заходів пройшов прийнятний строк, але не менше одного року. Така вимога повинна подаватися Міністерству і містити достатні докази та обгрунтування необхідності проміжного перегляду.  
480. 2. Проміжний перегляд порушується лише у разі, коли вимога містить достатні докази того, що:  
481. 1) продовження дії компенсаційних заходів уже не є необхідним для нейтралізації нелегітимної субсидії; та/або  
482. 2) продовження або поновлення заподіяння шкоди є малоймовірним у випадках, коли компенсаційні заходи буде анульовано або змінено; або  
483. 3) компенсаційні заходи не є чи вже не будуть достатніми для нейтралізації нелегітимної субсидії, яка заподіює шкоду.  
484. 3. У разі коли загальний розмір застосованого компенсаційного мита є нижчим, ніж сума нелегітимної субсидії, Комісія приймає рішення про порушення Міністерством проміжного перегляду компенсаційних заходів лише тоді, коли українські виробники подають Міністерству достатні докази того, що компенсаційне мито не змінило або недостатньо змінило ціну товару, який імпортується в Україну, під час його перепродажу. Якщо у процесі антисубсидиційного розслідування підтверджується правильність і достатність зазначених доказів українських виробників, ставку компенсаційного мита згідно з відповідним рішенням Комісії може бути збільшено для нейтралізації шкоди, за умови, що збільшений розмір компенсаційного мита не перевищуватиме суми нелегітимної субсидії.  
485. 4. У процесі антисубсидиційних розслідувань, що проводяться згідно з цією статтею, Міністерство, крім інших питань, може вивчати, чи:  
486. 1) змінилися значною мірою обставини, які стосуються субсидування та шкоди; або  
487. 2) дали існуючі компенсаційні заходи очікувані результати та чи нейтралізували шкоду, факт заподіяння якої раніше було встановлено згідно із статтею 13 цього Закону.  
488. 5. В остаточному рішенні Комісії враховуються всі належним чином обгрунтовані докази, що стосуються антисубсидиційного розслідування.  
489. Стаття 24. Прискорений перегляд компенсаційних заходів  
490. 1. Будь-який експортер, з імпортних поставок якого в Україну справляється остаточне компенсаційне мито, але який не був визначений окремим суб'єктом первісного антисубсидиційного розслідування з причин інших, ніж відмова від співробітництва з Міністерством, має право вимагати прискореного перегляду компенсаційних заходів для того, щоб Комісія могла встановити ставку остаточного компенсаційного мита для цього експортера.  
491. 2. Міністерство порушує прискорений перегляд компенсаційних заходів, якщо після термінового засідання Комісія прийняла позитивне рішення про порушення цього перегляду та розгляд коментарів заінтересованих українських виробників.  
492. 3. Під час проведення прискореного перегляду компенсаційних заходів українські виробники мають можливість подати Міністерству свої коментарі.  
493. 4. Рішення Комісії про порушення прискореного перегляду компенсаційних заходів призупиняє справляння діючого компенсаційного мита із заінтересованого експортера, який є суб'єктом цього перегляду. Зазначеним рішенням вносяться зміни до рішення Комісії про запровадження справляння компенсаційного мита, а також передбачається обов'язкова реєстрація імпортних поставок згідно із статтею 27 цього Закону з метою відновлення справляння компенсаційного мита від дати порушення цього перегляду у разі доведення під час перегляду наявності субсидування з боку цього експортера.  
494. 5. Відповідні положення цієї статті не застосовуються, якщо компенсаційне мито справляється згідно з пунктом 6 статті 19 цього Закону.  
495. Стаття 25. Повернення сплачених сум компенсаційного мита  
496. 1. Незважаючи на статтю 22 цього Закону, імпортер може вимагати повернення сплачених сум компенсаційного мита, якщо доведено, що розмір нелегітимної субсидії, на базі якої справлялося це мито, було знижено до нуля або до рівня, нижчого, ніж рівень діючого компенсаційного мита.  
497. 2. Для повернення сплачених сум компенсаційного мита імпортер повинен подати до Служби заяву. У цій заяві повинна міститися інформація про митні органи, які здійснювали митне оформлення зазначених товарів. До заяви повинні додаватися документи, які підтверджують ввезення в Україну товарів та їх митне оформлення у строк протягом шести місяців від дати, коли згідно з рішенням Комісії сума остаточного компенсаційного мита належним чином справлялася, або від дати, коли було прийнято остаточне рішення про справляння сум, які гарантували сплату попереднього компенсаційного мита.  
498. Служба негайно надсилає оригінал зазначеної заяви Міністерству, а її копії - Комiсії та Міністерству фінансів України.  
499. 3. Заява про повернення сплачених сум компенсаційного мита вважається належно підтвердженою доказами за умови, що вона містить точну інформацію про сплачені суми компенсаційного мита та супроводжується всіма митними документами про розрахунки та сплату цих сум. Заява повинна також містити докази правильності визначення сум нелегітимної субсидії для експортера або виробника, які сплатили компенсаційне мито у строк, визначений у пункті 2 цієї статті.  
500. У разі коли імпортер не був пов'язаний з експортером або виробником зазначеного товару та коли неможливо негайно скористатися інформацією, зазначеною у пункті 2 цієї статті, чи експортер або виробник відмовляється надати її імпортеру, заява повинна містити твердження експортера або виробника про те, що:  
501. 1) сума нелегітимної субсидії була знижена або ліквідована згідно із цим розділом;  
502. 2) відповідні докази буде подано Міністерству.  
503. Міністерство відхиляє зазначену заяву, якщо ці докази не буде подано експортером або виробником протягом 30 днів від дати одержання цієї заяви.  
504. 4. Комісія за поданням Міністерства розглядає зазначену заяву разом з висновками Служби і Міністерства фінансів України та вирішує, чи доцільно і в якій мірі погодитися із заявою. За результатами засідання Комісія приймає відповідне рішення. Водночас Комісія може у будь-який час прийняти рішення про порушення проміжного перегляду. Інформація та висновки, які випливають із цього перегляду та встановлені згідно з положеннями, що застосовуються до цього типу перегляду, використовуються з метою визначення, чи є обгрунтованим і в якій мірі повернення сплачених сум компенсаційного мита.  
505. 5. Рішення про повернення сум, сплачених понад фактично встановлену величину компенсаційного мита, повинне прийматися Комісією, як правило, протягом дев'яти місяців, але не пізніше ніж через п'ятнадцять місяців від дати подання зазначеним імпортером заяви про повернення сплачених сум компенсаційного мита. Повернення цих сум здійснюється Міністерством фінансів України протягом 90 днів від дати прийняття Комісією відповідного рiшення.  
506. У разі коли заінтересований імпортер не закінчив у строк, визначений у цьому пункті, оформлення документів про повернення сплачених сум компенсаційного мита, ці суми не підлягають поверненню.  
507. Розділ VIII Загальні та спеціальні положення щодо справляння компенсаційного мита  
508. Стаття 26. Ухилення від сплати компенсаційного мита  
509. 1. Компенсаційне мито, яке справляється згідно із цим Законом, може поширюватися на імпорт подібних товарів з інших країн або частини цих товарів, якщо має місце ухилення від його сплати.  
510. У цьому Законі термін "ухилення від сплати компенсаційного мита" слід розуміти як зміни в структурі торгівлі між іншими державами та Україною, що виникають у процесі здійснення операцій та/або діяльності іноземних виробників, експортерів та/або імпортерів тощо, які є:  
511. 1) недостатньо вмотивованими або економічно обгрунтовуються застосуванням компенсаційного мита;  
512. 2) доказом того, що:  
513. застосування компенсаційного мита нейтралізується цінами та/або обсягами подібного товару; та  
514. подібний товар, що імпортується в Україну, та/або частина цього товару продовжують користуватися пільгами від нелегітимної субсидії.  
515. 2. У разі коли заінтересована особа (заявник або орган виконавчої влади України) вважає, що існує факт ухилення від сплати компенсаційного мита, ця особа подає Міністерству скаргу, в якій повинні міститися достатні докази наявності фактів, зазначених у пункті 1 цієї статті.  
516. 3. За скаргою, що подається згідно з пунктом 2 цієї статті, на підставі відповідного рішення Комісії Міністерство порушує антисубсидиційне розслідування. У зазначеному рішенні Комісія доручає Міністерству запровадити:  
517. 1) обов'язкову реєстрацію контрактів на імпортні поставки, коли розслідуються факти ухилення від сплати компенсаційного мита згідно з пунктом 4 статті 27 цього Закону; або  
518. 2) внесення постачальником відповідної суми на депозит. Порядок внесення цих коштів на депозит встановлюється Службою. Кошти на депозит можуть вноситися за місцем знаходження митних органів, які здійснюють митне оформлення імпорту в Україну товару, який є об'єктом зазначеного антисубсидиційного розслідування.  
519. До антисубсидиційного розслідування, яке проводиться згідно з цією статтею, застосовуються відповідні процедурні положення цього Закону щодо порушення та проведення антисубсидиційних розслідувань, за винятком тих, які стосуються строків. Зазначене розслiдування проводиться Міністерством за участю Служби і повинно закінчитися у строк до дев'яти місяців.  
520. 4. Якщо Міністерством встановлюються факти ухилення від сплати компенсаційного мита, Комісія за пропозицією Міністерства може прийняти простою більшістю голосів рішення про вжиття компенсаційних заходів. Ці заходи повинні вживатися від дати прийняття рішення Комісії згідно з пунктом 3 цієї статті.  
521. 5. Товари не повинні бути об'єктом вжиття компенсаційних заходів або не підлягають обов'язковій реєстрації згiдно з пунктом 4 статті 27 цього Закону, якщо на їх імпорт в Україну видано ліцензію, яка засвідчує, що імпорт цих товарів не призводить до ухилення від сплати компенсаційного мита. Ліцензія видається імпортеру за його заявою Міністерством на підставі відповідного рiшення Комiсії на певний період часу та за умов, наведених вище.  
522. 6. Жодне положення цієї статті не створює перешкод для здійснення митного оформлення товару, який є об'єктом антисубсидиційного розслідування.  
523. Стаття 27. Загальні положення щодо справляння компенсаційного мита  
524. 1. Попереднє або остаточне компенсаційне мито сплачується за ставкою, встановленою у відповідному рішенні Комісії про вжиття компенсаційних заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від інших податків та обов'язкових платежів, у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються з імпорту в Україну певних товарів.  
525. Будь-який товар не може бути одночасно об'єктом застосування компенсаційного та антидемпінгового мита.  
526. 2. Міністерство повинно вміщувати у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного компенсаційного мита, рішення про прийняття зобов'язань або призупинення чи припинення антисубсидиційних процедур або антисубсидиційних розслідувань без вжиття компенсаційних заходів. Ці рішення Комісії приймаються з дотриманням вимог щодо захисту конфіденційної інформації, але повинні містити, принаймні, перелік експортерів, якщо це можливо, або заінтересованих країн, опис товару, код товару згідно з Гармонізованою системою опису та кодування товарів, резюме фактів і основні висновки про наявність нелегітимної субсидії та шкоди. У будь-якому разі копія рішення надсилається відомим заінтересованим сторонам. Цей пункт застосовується також і до переглядів компенсаційних заходів.  
527. 3. У національних інтересах дія компенсаційних заходів, що вживаються згідно із цим Законом, може призупинятися на строк до дев'яти місяців за відповідним рішенням Комісії, що приймається простою більшістю голосів. Це призупинення може бути продовжено на новий строк тривалістю до року за рішенням Комісії, що приймається кваліфікованою більшістю голосів. Дія компенсаційних заходів може призупинятися лише тоді, коли:  
528. 1) ринкові умови тимчасово змінюються так, що відновлення заподіяння шкоди буде малоймовірним внаслідок призупинення дії компенсаційних заходів;  
529. 2) національний товаровиробник мав можливість подати коментарі;  
530. 3) ці коментарі були предметом розгляду Комісії.  
531. У будь-який час дія компенсаційних заходів може поновлюватися за рішенням Комісії, якщо доводиться, що їх призупинення є необгрунтованим. З цього приводу заінтересована особа може подати Міністерству відповідні коментарі, які можуть бути враховані Міністерством. Комісія за поданням Міністерства приймає відповідне рішення.  
532. 4. За пропозицією Міністерства Комісія на терміновому засіданні може прийняти рішення про запровадження обов'язкової реєстрації контрактів згідно із статтею 26 цього Закону, на підставі якої компенсаційні заходи можуть згодом вживатися щодо імпортних поставок від дати запровадження цієї реєстрації.  
533. Імпортні поставки можуть бути об'єктом зазначеної реєстрації за належно вмотивованою вимогою національного товаровиробника.  
534. У зазначеному рішенні Комісії про обов'язкову реєстрацію точно встановлюється об'єкт вжиття компенсаційних заходів та, якщо необхідно, зазначається обчислена сума компенсаційного мита, яка може справлятися у майбутньому.  
535. Строк обов'язкової реєстрації не повинен перевищувати дев'яти місяців від дати її запровадження.  
536. 5. У разі коли будь-який товар, який є об'єктом вжиття компенсаційних заходів, імпортується в Україну для використання Міністерством оборони України, з такого товару не повинно, як правило, справлятися компенсаційне мито за умови, що:  
537. 1) Комісія прийняла відповідне рішення;  
538. 2) імпортні поставки цього товару є об'єктом обов'язкової реєстрації.  
539. 6. Служба щоквартально інформує Міністерство та Комісію про обсяги імпортних поставок товарів, які є об'єктом антисубсидиційного розслідування, або про вжиття компенсаційних заходів і суми компенсаційного мита, що сплачуються згідно з відповідним рішенням Комісії.  
540. Стаття 28. Проведення перевірки інформації за межами України  
541. 1. Міністерство в разі потреби може здійснювати перевірку інформації за межами України з метою:  
542. 1) ознайомлення з даними бухгалтерської документації імпортерів, експортерів, виробників, а також їх об'єднань (асоціацій), торгівельних організацій, фізичних осіб тощо;  
543. 2) вивчення достовірності інформації, поданої у процесі антисубсидиційного розслідування, щодо наявності субсидування та шкоди.  
544. 2. У разі потреби Міністерство може розпочинати перевірки, розслідування в інших країнах за умови:  
545. 1) згоди зазначених експортерів, виробників, а також їх об'єднань (асоціацій), торгівельних організацій або фізичних осіб;  
546. 2) нотифікації Міністерством відповідних компетентних органів;  
547. 3) відсутності заперечень з боку попередньо офіційно оповіщених зазначених компетентних органів.  
548. Після одержання згоди від особи, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, Міністерство повинно повідомити компетентним органам назву та адресу цієї особи, яка перевірятиметься, а також узгоджені дати проведення цих перевірок.  
549. 3. Заінтересованим сторонам, зазначеним у пункті 2 цієї статті, повідомляється перелік даних, що підлягають перевірці, та відомостей, які повинні надаватися ними у процесі здійснення перевірок. Проте це не є перешкодою для затребування більш конкретної інформації, необхідної під час здійснення перевірки.  
550. 4. У процесі здійснення перевірки інформації Міністерство може звернутися до членів Комісії із запитом щодо надання відповідної допомоги.  
551. Стаття 29. Вибіркові методи антисубсидиційного розслідування  
552. 1. У разі коли кількість заявників, експортерів або імпортерів (далі - сторони), видів товарів або операцій є значною, Міністерство у процесі антисубсидиційного розслідування може обмежитися:  
553. 1) помірною кількістю сторін, видів товарів або операцій, використовуючи показові вибірки, статистично обгрунтовані на базі інформації, яка є в цей час у розпорядженні Міністерства; або  
554. 2) найбільшими показовими обсягами виробництва, продажу або експортних поставок товару, які можуть у разі потреби розслідуватися у межах строків, визначених цим Законом або встановлених Комісією.  
555. 2. Остаточний вибір сторін, видів товарів або операцій для застосування вибіркових методів здійснюється Міністерством. Проте після консультацій із заінтересованими сторонами або за погодженням з ними перевага надається вибірці за умови, що ці заінтересовані сторони:  
556. 1) повідомили Міністерство про себе, як зазначено у пункті 14 статті 15 цього Закону;  
557. 2) з метою обрання Міністерством показової вибірки подали йому достатню та придатну інформацію протягом трьох тижнів від дати порушення антисубсидиційного розслідування.  
558. 3. У разі коли дослідження Міністерства обмежується згідно з цією статтею, індивідуальна сума, що відповідає нелегітимному субсидуванню, обчислюється для будь-якого експортера або виробника, який із самого початку не був відібраний і який подає необхідну інформацію у строки, визначені цим Законом, за винятком випадків, коли кількість експортерів або виробників є настільки значною, що дослідження зазначених вище величин для окремих експортерів або виробників необгрунтовано ускладнюють проведення антисубсидиційного розслідування та перешкоджають своєчасному припиненню цього розслідування та вжиттю або невжиттю компенсаційних заходів.  
559. 4. У разі коли Міністерством було прийнято рішення про застосування вибіркового методу та всі відібрані сторони або деякі з них ухиляються від співпраці з Міністерством так, що це істотно впливає на результати антисубсидиційного розслідування, Міністерство може провести нові вибірки. Проте у разі коли заінтересована сторона ухиляється від співпраці з Міністерством або бракує часу, достатнього для проведення нової вибірки, застосовуються відповідні норми статті 30 цього Закону.  
560. Стаття 30. Ухилення від співпраці з Міністерством  
561. 1. У разі коли заінтересована сторона відмовляє у доступі до необхідної інформації або не подає її у строк, що передбачається цим Законом, або перешкоджає антисубсидиційному розслідуванню, Міністерство може робити позитивні або негативні попередні чи остаточні висновки на підставі інформації, яка є у його розпорядженні. Якщо у процесі антисубсидиційного розслідування Міністерство визначає, що будь-яка заінтересована сторона подала недостовірну або помилкову інформацію, Міністерство повинно:  
562. 1) не брати до уваги зазначену інформацію;  
563. 2) проінформувати заінтересовані сторони про наслідки ухилення від співпраці з Міністерством.  
564. 2. Факт неподання відповіді на інформаційному носії (наприклад на дискеті) не вважається ухиленням від співпраці з Міністерством, якщо заінтересована сторона доведе, що подання відповіді за визначеними Міністерством формами може призвести до надмірних побічних або надмірних додаткових витрат.  
565. 3. Якщо інформація, подана будь-якою заінтересованою стороною, не є повною в усіх відношеннях, вона повинна братися до уваги лише у разі, якщо:  
566. 1) імовірна неповнота поданої інформації надмірно не ускладнює можливості Міністерства зробити точні висновки;  
567. 2) ця інформація була подана до Міністерства у відповідні строки;  
568. 3) ця інформація придатна до перевірки;  
569. 4) ця заінтересована сторона діє в міру своїх можливостей.  
570. 4. У разі коли докази або інформація відхиляється, сторона, яка їх передала, повинна бути негайно поінформована про причини їх відхилення та мати можливість у визначені Міністерством строки подати додаткові коментарі. Якщо ці коментарі вважаються недостатніми, причини відхилення зазначених доказів або інформації повинні передаватися відповідній заінтересованій стороні та зазначатися у висновках, що публікуються у газеті.  
571. 5. Якщо висновки, включаючи ті, що стосуються суми нелегітимної субсидії, грунтуються на положеннях пункту 1 цієї статті, зокрема на інформації, яка подається у скарзі, слід, якщо це можливо, враховуючи часові межі антисубсидиційного розслідування, перевірити цю інформацію за іншими незалежними джерелами, які є у розпорядженні Міністерства та/або надходять у процесі антисубсидиційного розслідування від інших заінтересованих сторін, а саме щодо:  
572. 1) переліків цін, що публікуються;  
573. 2) статистичної звітності та митної статистики, що ведеться органами виконавчої влади відповідної країни.  
574. 6. У разі коли заінтересована сторона зовсім або частково ухиляється від співпраці з Міністерством, а інформація, що стосується справи, у зв'язку з цим не подається, результат для цієї сторони може бути менш сприятливим, ніж у тому випадку, коли вона не ухиляється від співпраці.  
575. Стаття 31. Конфіденційний режим  
576. 1. Будь-яка інформація, яка має конфіденційний характер (зокрема через те, що її розкриття створює значні переваги конкуренту або матиме в майбутньому значні шкідливі наслідки для особи, яка передала інформацію, чи для особи, яка її одержала тощо) або яка надавалася на конфіденційній основі заінтересованими сторонами у процесі антисубсидиційного розслідування, розуміється Міністерством як конфіденційна, якщо сторони навели достатні для цього причини.  
577. 2. Заінтересовані сторони, які передають конфіденційну інформацію, повинні супроводжувати її неконфіденційним резюме. Це резюме повинно бути настільки деталізованим, щоб була зрозумілою суть конфіденційно переданої інформації. За надзвичайних обставин, коли ця інформація не піддається резюмуванню, зазначені сторони повинні наводити причини, внаслідок яких зазначене резюме не може подаватися.  
578. 3. Якщо вважається, що вимога щодо конфіденційного режиму інформації є необгрунтованою, а особа, яка передала інформацію, не хоче її розголошення або не дає дозволу на її розкриття у загальних рисах чи у формі резюме, таку інформацію можна не брати до уваги, крім випадку, коли можна переконливо довести, використовуючи відповідні джерела, що ця інформація є достовірною. Вимога щодо конфіденційного режиму інформації не може необгрунтовано відхилятися.  
579. 4. Ця стаття не перешкоджає розкриттю Міністерством або Комісією загальної інформації, зокрема юридичного обгрунтування рішень, прийнятих згідно із цим Законом, або розголошенню доказів, на підставі яких Міністерство або Комісія приймають рішення, оскільки в цьому може виникнути потреба під час судового розгляду. Таке розголошення повинне враховувати законні інтереси заінтересованих сторін щодо нерозголошення їх комерційної або державної таємниці.  
580. 5. Міністерство, Комісія або їх посадові особи утримуються від розголошення будь-якої інформації, отриманої згідно із цим Законом, без особливого дозволу особи, яка її передала, якщо для такої інформації вимагається конфіденційний режим. Інформація, якою обмінюються Міністерство та Комісія, а також інформація, що стосується засідань Комісії чи міститься у внутрішніх документах Міністерства або Комісії з питань, що стосуються відповідного антисубсидиційного розслідування, не розголошується, за винятками, передбаченими цим Законом.  
581. 6. Інформація, що одержується згідно із цим Законом, повинна використовуватись тільки в цілях, для яких вона затребується.  
582. Розділ IX Прикінцеві положення  
583. Стаття 32. Інформування сторін антисубсидиційного розслідування  
584. 1. Заявники, імпортери, експортери, їх об'єднання (асоціації) та компетентні органи можуть вимагати розкриття деталей, що становлять основу істотних фактів і висновків, на підставі яких вживаються попередні компенсаційні заходи. Після вжиття попередніх компенсаційних заходів вимога щодо надання інформації має у письмовій формі надсилатися до Міністерства, яке повинне у стислі строки давати відповідь у такій же формі.  
585. 2. Сторони, зазначені у пункті 1 цієї статті, можуть вимагати остаточного інформування щодо істотних фактів і висновків, на підставі яких рекомендується вжиття остаточних компенсаційних заходів або призупинення чи припинення антисубсидиційного розслідування. При цьому особлива увага повинна приділятися інформуванню про будь-які факти або висновки, що є відмінними від тих, на підставі яких вживалися попередні компенсаційні заходи.  
586. 3. Вимоги про остаточне інформування, зазначені у пункті 2 цієї статті, повинні у письмовій формі надсилатися Міністерству. У разі вжиття попередніх компенсаційних заходів такі вимоги повинні надходити до Міністерства та інших сторін антисубсидиційного розслідування не пізніше ніж через місяць від дня опублікування рішення про їх вжиття. Якщо попередніх компенсаційних заходів не було вжито, сторони, зазначені у пункті 1 цієї статті, мають можливість у визначені Міністерством строки вимагати остаточного інформування.  
587. 4. Остаточне інформування повинне проводитись Міністерством у письмовій формі. Таке інформування з урахуванням вимог щодо захисту конфіденційної інформації, як правило, повинне проводитись, наскільки це можливо, не пізніше ніж за місяць до дати прийняття Комісією остаточного рішення або до передачі останньої пропозиції згідно із статтею 19 цього Закону. Якщо Міністерство та/або Комісія не в змозі одразу надати певні факти або висновки, це необхідно зробити пізніше, але так швидко, наскільки це можливо. Інформування не перешкоджає винесенню будь-якого наступного рішення Міністерства або Комісії і якщо це рішення грунтується на інших фактах і висновках, останні надсилаються у стислі строки сторонам, зазначеним у пункті 1 цієї статті.  
588. 5. Коментарі, що подаються після того, як відбулося остаточне інформування, можуть враховуватися за умови, що вони були одержані Міністерством та іншими сторонами антисубсидиційного розслідування у строки, окремо визначені Міністерством у кожному конкретному випадку з урахуванням терміновості справи, але протягом не більше десяти днів.  
589. 6. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 3 і 31 цього Закону.  
590. Стаття 33. Нотифікація компетентних органів заінтересованої країни  
591. 1. Міністерство закордонних справ України нотифікує компетентні органи заінтересованої країни про порушення будь-якого антисубсидиційного розслідування лише тоді, якщо Комісія має достатні підстави для порушення цього розслідування згідно з розділами V - VIII цього Закону.  
592. 2. До кожної такої ноти додається підготовлений Комісією докладний звіт або у ній міститься відповідна інформація, а саме:  
593. 1) назва країни (країн) походження та/або експорту та зазначеного товару;  
594. 2) дата порушення антисубсидиційного розслідування;  
595. 3) опис практики субсидування або практики, яка повинна бути об'єктом антисубсидиційного розслідування;  
596. 4) короткий виклад висновків, які є підставою для твердження про наявність шкоди;  
597. 5) адресат, якому заінтересовані сторони повинні надсилати свої коментарі;  
598. 6) строки, які визначаються у відповідному рішенні Комісії для подання заінтересованими країнами походження та/або країнами експорту, а також заінтересованими сторонами антисубсидиційного розслідування своїх коментарів.  
599. 3. Згідно з пунктом 1 цієї статті Міністерство закордонних справ України нотифікує компетентні органи заінтересованої країни про:  
600. 1) будь-які позитивні або негативні попередні чи остаточні висновки стосовно наявності нелегітимної субсидії та шкоди;  
601. 2) будь-яке рішення про прийняття зобов'язання згідно із статтею 18 цього Закону;  
602. 3) закінчення строку дії цього зобов'язання або скасування остаточного компенсаційного мита.  
603. До кожної такої ноти додається докладний звіт або у ній містяться достатньо докладні висновки Комісії.  
604. 4. Положення цієї статті з відповідними змінами застосовуються як до порушення та припинення переглядів, що здійснюються згідно із статтями 21 - 25 цього Закону, так і до рішень про поновлення справляння компенсаційного мита, прийнятих згідно із статтею 20 цього Закону.  
605. 5. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 3 і 31 цього Закону.  
606. Стаття 34. Виправлення помилок виконавців  
607. 1. У цій статті під терміном "помилка виконавців" слід розуміти помилку в математичних діях, друкарську помилку, помилку, допущену у процесі копіювання, розмножування або подібних дій та будь-яку іншу ненавмисну технічну помилку, яку Міністерство вважає помилкою виконавців.  
608. 2. Згідно із статтею 32 цього Закону та за письмовою заявою будь-якої заінтересованої сторони будь-якого антисубсидиційного розслідування Міністерство може передавати їй розрахунки, на підставі яких прийматиметься остаточне рішення про справляння компенсаційного мита або рішення про перегляд компенсаційних заходів, якщо зазначена сторона стверджує, що мала місце помилка виконавців. Будь-яка заінтересована сторона може подати Міністерству та іншим сторонам антисубсидиційного розслідування таку письмову заяву відповідно до положень цієї статті.  
609. 3. Будь-яка сторона антисубсидиційного розслідування повинна подати Міністерству та іншим сторонам антисубсидиційного розслідування письмову заяву, зазначену у пункті 2 цієї статті, протягом п'яти робочих днів від дати остаточного інформування згідно із статтею 32 цього Закону щодо остаточного рішення про справляння компенсаційного мита або рішення про перегляд компенсаційних заходів. Така сторона, яка згідно з пунктом 2 цієї статті одержала розрахунки, може подати свої коментарі стосовно виявлених нею помилок у цих розрахунках.  
610. 4. Коментарі, зазначені у пункті 3 цієї статті, повинні подаватися протягом п'яти робочих днів від дати передачі розрахунків, якщо Міністерство не продовжить строк на підставі письмової заяви заінтересованої сторони, яка повинна подаватися протягом п'яти робочих днів від дати передачі таких розрахунків з обгрунтуванням причин продовження зазначених строків.  
611. Коментарі повинні подаватися у письмовій формі Міністерству та всім заінтересованим сторонам. Заінтересовані сторони можуть дати на такі коментарі відповідь у порядку, встановленому цією статтею для подання заяви. Будь-яка відповідь повинна реєструватися Міністерством протягом п'яти робочих днів від дати закінчення строку подання коментарів, якщо Міністерство не збільшить строк на підставі письмової заяви заінтересованої сторони, що повинна подаватися також протягом п'яти робочих днів від дати передачі таких розрахунків з обгрунтуванням причин продовження зазначених строків.  
612. 5. Міністерство повинно проаналізувати і перевірити коментарі, які подаються згідно із цією статтею, та у разі потреби виправити помилки виконавців, вносячи поправки до проекту остаточного рішення про справляння компенсаційного мита або проекту рішення про перегляд компенсаційних заходів. Про внесення таких поправок Міністерство повинно інформувати заінтересовані сторони. Це інформування не вважається внесенням змін до будь-якого проекту рішення Комісії про сплату компенсаційного мита або перегляд компенсаційних заходів.  
613. 6. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 3 і 31 цього Закону.  
614. Стаття 35. Фактори національного інтересу  
615. 1. Згідно із цим Законом будь-який висновок з питання, чи потребують національні інтереси вжиття компенсаційних заходів, грунтується на позитивній оцінці всіх інтересів, включаючи інтереси національного товаровиробника та споживачів, вплив на зайнятість, інвестиції національного товаровиробника та споживачів, а також на міжнародні економічні інтереси України. Такий висновок згідно із цією статтею робиться за умови, що всім сторонам надано можливість повідомити свою точку зору згідно з пунктом 2 цієї статті. При цьому особлива увага приділяється усуненню впливу диспропорцій у товарообміні від нелегітимного субсидування і відновленню дійової конкуренції.  
616. Компенсаційні заходи, визначені на підставі встановлених у процесі антисубсидиційного розслідування субсидування та шкоди, можуть не вживатися, якщо Комісія за поданням Міністерства, враховуючи всю отриману інформацію, в змозі зробити точний висновок, що вжиття таких заходів не відповідає національним інтересам.  
617. 2. Заявники, імпортери, їх об'єднання (асоціації), споживачі та їх організації можуть у строки, визначені у повідомленні про порушення антисубсидиційного розслідування, повідомити свою точку зору та подати Міністерству для врахування у відповідному рішенні Комісії інформацію щодо відповідності вжиття компенсаційних заходів національним інтересам.  
618. Така інформація або її резюме передається також іншим зазначеним у цій статті сторонам, які мають право її прокоментувати.  
619. 3. Зазначені сторони, які діють згідно з пунктом 2 цієї статті, можуть вимагати від Міністерства проведення відповідних слухань. Такі вимоги задовольняються, якщо вони письмово подаються Міністерству у строки, визначені у пункті 2 цієї статті, та якщо в них зазначаються особливі, з точки зору національних інтересів, причини для проведення таких слухань у Міністерстві.  
620. 4. Зазначені сторони можуть подавати Міністерству коментарі стосовно рішення Комісії про справляння попереднього компенсаційного мита. Для врахування цих коментарів вони повинні бути одержані Міністерством та іншими сторонами антисубсидиційного розслідування протягом одного місяця від дати вжиття попередніх компенсаційних заходів. Міністерство у разі потреби передає ці коментарі у формі відповідного резюме іншим сторонам, які мають право їх коментувати.  
621. 5. Міністерство розглядає будь-яку інформацію, подану стороною, яка діє згідно з пунктом 2 цієї статті, та визначає, якою мірою ця інформація є показовою. Результати цього розгляду, як і висновок про обгрунтованість цієї інформації, подаються Комісії. Резюме висновків членів Комісії, які розглядалися на засіданні Комісії, повинні враховуватися Міністерством у пропозиціях, що подаються ним Комісії згідно із статтею 19 цього Закону.  
622. 6. Сторони, що діють згідно з пунктом 2 цієї статті, можуть зробити запит щодо надання матеріалів і висновків, на підставі яких ймовірно можуть виноситися остаточні рішення Комісії. Міністерство надає таку інформацію, якщо це не перешкоджатиме будь-якому наступному рішенню, яке прийматиметься Міністерством або Комісією.  
623. 7. Згідно з цією статтею інформація враховуватиметься лише тоді, якщо вона підкріплюється доказами, які обгрунтовують її незаперечність з урахуванням вимог цього Закону.  
624. 8. До цієї статті застосовуються відповідні положення статей 3 і 31 цього Закону.  
625. Стаття 36. Особливості застосування компенсаційних заходів щодо імпортних поставок з країн, що розвиваються  
626. 1. До субсидованих імпортних поставок з країн-членів СОТ, що розвиваються, не вживаються компенсаційні заходи за умови, якщо:  
627. 1) ці імпортні поставки користуються пільгами від нелегітимної субсидії, яка згідно із законодавством або фактично є або окремою, або однією з інших умов, що впливають на результативність експортних операцій, включаючи перелічені у додатку 1 до цього Закону;  
628. 2) зазначені країни є найменш розвинутими країнами - членами СОТ або країнами - членами СОТ, що розвиваються і валовий національний продукт в яких на душу населення досяг 1000 доларів США на рік.  
629. 2. Переліки країн, зазначених у пункті 1, наведено у додатках 5 i 6 до цього Закону.  
630. 3. Внесення змін до переліків країн, наведених у додатках 5 і 6 до цього Закону, може здійснюватися двічі на рік за поданням Кабінету Міністрів України.  
631. 4. Підставою для внесення змін до переліків країн, наведених у додатках 5 і 6 до цього Закону, є відомості Організації Об'єднаних Націй і Світового банку.  
632. Стаття 37. Нормативно-правові акти Комісії, Міністерства та Служби  
633. Комісія, Міністерство та Служба відповідно та на виконання цього Закону можуть у межах своїх повноважень приймати нормативно-правові акти. Такі акти набирають чинності у строки, зазначені в них, крім випадків, якщо інше передбачено цим Законом, але не раніше дня опублікування в газеті або доведення до заінтересованих осіб в іншій формі, і є обов'язковими для виконання.  
634. Стаття 38. Особливості застосування Закону у перехідний період  
635. 1. Цей Закон не виключає застосування деяких заходів, що вживаються у рамках ГАТТ і СОТ.  
636. 2. Підпункт 2 пункту 4 статті 2, пункт 6 статті 15, абзац третій пункту 10 статті 15, пункт 4 і підпункт 2 пункту 5 статті 19 цього Закону застосовуються від дня приєднання України до ГАТТ і вступу до СОТ.  
637. 3. Дія підпункту 2 пункту 5 статті 19 цього Закону припиняється через десять років після набрання чинності Угодою 1994 року про Світову організацію торгівлі.  
638. 4. Підпункти 1 - 3 пункту 1 і пункт 3 статті 9 цього Закону не застосовуються до цивільних літальних апаратів згідно з Угодою 1979 року про торгівлю цивільними літальними апаратами.  
639. 5. Абзаци другий і третій пункту 3 та абзац другий пункту 5 статті 17, а також статті 32 і 34 цього Закону застосовуються у відносинах із заінтересованими сторонами та/або компетентними органами країн експорту за умови, що компетентні органи цих країн, які проводять антисубсидиційні розслідування щодо імпорту з України, справді надають українським заінтересованим сторонам подібні права, зазначені у статтях 17, 32 і 34 цього Закону.  
640. 6. Закони та підзаконні акти України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
641. 7. Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його опублікування.