Кількість абзаців - 298 Розмітка (ліва колонка)


Про морські порти України (Друге читання)

0. Проект
Закон України
Про морські порти України
 
1. Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади створення, розвитку і діяльності морських портів.
 
2. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
3. Стаття 1. Визначення термінів
 
4. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
5. морський порт (далі - порт) - це транспортний комплекс, розташований на земельній ділянці, включаючи територію штучного походження та акваторії зі встановленими межами, призначений і обладнаний для обслуговування суден і пасажирів на морському транспорті, на якому здійснюються вантажно-розвантажувальні та експедиційні роботи, надаються спеціалізовані послуги, а також забезпечуються безпечне плавання та стоянка суден;
 
6. акваторія порту - відведена у постійне користування державній адміністрації порту в установленому порядку частина водного об'єкту (об'єктів), обмежена природними, штучними або умовними кордонами і призначена для забезпечення безпечного підходу, маневрування та стоянки суден;
 
7. внутрішній рейд - частина акваторії порту для відстою суден та виконання вантажно-розвантажувальних операцій в установленому порядку;
 
8. зовнішній рейд - частина акваторії порту за межами внутрішнього рейду;
 
9. район якірної стоянки - водний простір в межах акваторії порту, що використовується для стоянки суден на якорі в очікуванні заходу в порт, проведення фарватерами та каналами" виконання формальностей, здійснення яких вимагається законодавством під час приходу, стоянки або відходу суден;
 
10. підхідний канал - штучне поглиблення дна водойми або моря, що має знаки навігаційної обстановки, для проходу суден;
 
11. фарватер - рекомендований шлях руху суден на природних глибинах, визначений знаками навігаційної обстановки;
 
12. спеціалізований майновий комплекс - сукупність майна, закріпленого на праві господарського відання за державною адміністрацією порту, що в єдиному технологічному процесі забезпечує надання послуг у порту і складається з підхідних каналів, причалів усіх категорій і призначень з набережними і вокзалами, гідротехнічних причальних і захисних портових споруд, засобів навігаційного обладнання, сигналізації, енерговодопостачання та водовідведення, портового флоту, автомобільних доріг, залізничних колій, технологічних проїздів, інших інженерних засобів;
 
13. державна адміністрація порту – це державне унітарне комерційне підприємство, що входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту;
 
14. служба капітана порту – державна некомерційна організація, яка здійснює функції державного портового нагляду за безпекою судноплавства і входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту;
 
15. спеціалізовані послуги — це послуги, що надаються в порту і мають свої особливості, пов'язані із організацією мореплавства, державним наглядом та контролем за ним відповідно до законодавства та зобов'язань України за її міжнародними договорами;
 
16. портовий оператор - суб'єкт підприємницької діяльності, який на договірних: засадах здійснює на території і акваторії порту діяльність, пов'язану з вантажно-розвантажувальними роботами, зберіганням вантажу, обслуговуванням суден, пасажирів і вантажів, а також здійснює інші пов'язані з цим види діяльності, не заборонені законодавством;
 
17. морський термінал – виробничо-перевантажувальний комплекс незалежно від форми власності та господарювання суб'єкта підприємницької діяльності, розташований на території порту або за його межами, але на території, що прилягає до акваторії порту, та містить сукупність технічних засобів, в тому числі інженерних споруд, підйомно-транспортного й іншого устаткування, що забезпечує безпечне навантаження-вивантаження вантажів і стоянку суден.
 
18. Стаття 2. Законодавство про порти
 
19. Законодавство про порти складається з цього Закону, Закону України "Про транспорт", Кодексу торговельного мореплавства України та інших актів законодавства.
 
20. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.
 
21. Стаття 3. Сфера дії Закону
 
22. Цей Закон регулює діяльність:
 
23. органів виконавчої влади, що здійснюють державне регулювання та управління в сфері діяльності портів;
 
24. державних адміністрацій порту, служб капітана порту, морських терміналів, портових операторів та споживачів їх послуг (товарів, робіт);
 
25. державних підприємств, що надають спеціалізовані послуги у порту.
 
26. Цей Закон не поширюється на пункти базування Військово-морських Сил України, пункти базування військо-морських кораблів інших держав, якщо це передбачено міжнародними договорами України.
 
27. Розділ ІІ. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ПОРТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
28. Глава І. Загальні положення державного регулювання
 
29. Стаття 4. Завдання державного регулювання
 
30. Основними завданнями державного регулювання в сфері портової діяльності є:
 
31. сприяння формуванню ринку портових послуг шляхом реалізації єдиної економічної, науково-технічної і соціальної політики;
 
32. забезпечення надійного та безпечного функціонування морського транспорту;
 
33. встановлення, розвиток та реалізація зовнішньоекономічних зв'язків України.
 
34. Стаття 5. Функції державного регулювання
 
35. Основними функціями державного регулювання діяльності в сфері портів є:
 
36. нормативно-правове забезпечення;
 
37. державні нагляд і контроль за додержанням законодавства;
 
38. проведення єдиної економічної, науково-технічної і соціальної політики, визначення засад розвитку портів;
 
39. забезпечення рівних умов доступу до послуг, що надаються в портах;
 
40. стимулювання збільшення обсягів транспортних послуг, що надаються в портах;
 
41. визначення і здійснення заходів, спрямованих на полегшення міжнародного морського судноплавства;
 
42. управління державним майном;
 
43. тарифне регулювання;
 
44. ліцензування;
 
45. стандартизація і сертифікація;
 
46. забезпечення безпеки судноплавства, екологічної безпеки та охорони портових споруд і суден;
 
47. захист прав споживачів;
 
48. безпека виробничої діяльності;
 
49. міжнародне співробітництво.
 
50. Стаття 6. Система органів державного регулювання
 
51. Державне регулювання у сфері діяльності портів здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту та підвідомчі йому органи, в також інші органи виконавчої влади в межах своїх повноважень.
 
52. Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України
 
53. До відання Верховної Ради України у сфері діяльності портів належить:
 
54. встановлення правового режиму використання території та акваторії порту;
 
55. створення вільних економічних зон в портах.
 
56. Стаття 8. Компетенція Кабінету Міністрів України
 
57. До відання Кабінету Міністрів України у сфері діяльності портів належить:
 
58. забезпечення розробки та реалізації державної політики у сфері діяльності портів;
 
59. проведення тарифної політики;
 
60. відведення акваторії портів;
 
61. прийняття у межах своєї компетенції нормативно-правових актів України з питань діяльності портів;
 
62. затвердження переліку портів, відкритих для заходу іноземних суден та генерального плану розвитку портів України.
 
63. Стаття 9. Компетенція центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту та підвідомчих йому органів
 
64. Центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту здійснює розробку та реалізацію державної політики у сфері діяльності портів.
 
65. Основними повноваженнями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту у сфері діяльності портів є:
 
66. нормативно-правове забезпечення, впровадження норм міжнародного морського права;
 
67. державний нагляд за додержанням законодавства про порти;
 
68. здійснення функцій щодо управління майном державних підприємств, що входять до сфери його управління та здійснюють діяльність у портах;
 
69. уповноваження державних підприємств, організацій щодо надання спеціалізованих послуг;
 
70. забезпечення рівного доступу до спеціалізованих послуг;
 
71. ліцензування в сфері портової діяльності;
 
72. розробка тарифної політики;
 
73. стандартизація і сертифікація;
 
74. організація плавання, стоянки та обробки суден в портах з дотриманням міжнародних і національних норм безпеки;
 
75. нагляд і контроль за станом акваторії порту, засобів навігаційного обладнання, безпеки судноплавства;
 
76. створення рівних умов для портових операторів;
 
77. захист прав споживачів ринку послуг портів;
 
78. розробка генерального плану розвитку портів України та затвердження на його базі планів (програм) розвитку портів;
 
79. створення умов для залучення інвестицій, спрямованих на розвиток інфраструктури у портах та технічного переоснащення;
 
80. інші повноваження відповідно до законодавства.
 
81. Центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту може делегувати окремі свої повноваження в сфері діяльності портів підвідомчим йому урядовим органам у сфері морського транспорту.
 
82. Розділ ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОРТІВ
 
83. Стаття 10. Створення, ліквідація і реєстр портів і морських терміналів
 
84. Створення портів і морських терміналів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту з урахуванням основних завдань державного регулювання в сфері портової діяльності та відповідно до генерального плану розвитку портів України.
 
85. Порт і морський термінал підлягають державній реєстрації з включенням відомостей про них до Державного реєстру морських портів і морських терміналів.
 
86. Порт або морський термінал набуває статус морського порту або морського терміналу з моменту внесення їх до Державного реєстру морських портів і морських терміналів і втрачає його з моменту виключення із згаданого реєстру.
 
87. Ведення Державного реєстру морських портів і морських терміналів покладається на центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту або на уповноважений ним урядовий орган у сфері морського транспорту.
 
88. Порядок проведення державної реєстрації морських портів і морських терміналів, а також перелік відомостей, що підлягають внесенню до Державного реєстру морських портів і морських терміналів, встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
89. Ліквідація спеціалізованого майнового комплексу здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
 
90. Ліквідація морських терміналів проводиться відповідно до законодавства.
 
91. Стаття 11. Спеціалізовані послуги
 
92. Право на надання спеціалізованих послуг надається центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
93. До спеціалізованих послуг належать:
 
94. лоцманське проведення суден;
 
95. регулювання руху суден;
 
96. організація утримання підхідних каналів та акваторій портів у належному стані;
 
97. координація та проведення аварійно-рятувальних робіт;
 
98. гідрографічне забезпечення;
 
99. картографічне забезпечення;
 
100. нагляд за станом гідротехнічних портових споруд;
 
101. проведення робіт з вимірювання глибин;
 
102. утримання гідротехнічних портових споруд;
 
103. криголамні роботи;
 
104. збір з суден забруднених, стічних, баластних вод, сміття; запобігання і ліквідація розливу забруднюючих речовин;
 
105. охорона суден та портових споруд.
 
106. Стаття 12. Правовий статус та діяльність морських терміналів
 
107. Морський термінал може входити до складу суб'єкта господарської діяльності, або бути окремою юридичною особою будь-якої форми власності.
 
108. У морських терміналах, в тому числі відкритих для заходження іноземних суден, капітан порту і підпорядкована йому служба капітана порту забезпечує виконання вимог законодавства з питань безпеки судноплавства.
 
109. У морських терміналах забезпечуються необхідні умови для роботи державних підприємств, організацій, які надають спеціалізовані послуги, органів державного нагляду, в тому числі, капітана порту і підпорядкованої йому служби капітана порту, митних органів та органів прикордонних військ.
 
110. Стаття 13. Територія порту
 
111. Територією порту є відведені в установленому законодавством порядку державній адміністрації порту та іншим суб'єктам господарювання під будівництво морських терміналів у постійне користування землі, а також штучно створені ними (намиті, насипані, створені із застосуванням інших гідротехнічних технологій) площі.
 
112. Території порту, що знаходяться під причальними та гідротехнічними спорудами державної адміністрації порту, приватизації не підлягають.
 
113. Будівництво будь-яких об'єктів на території портів здійснюється відповідно до планів (програм) розвитку портів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
114. Стаття 14. Акваторія порту
 
115. Акваторія порту відводиться Кабінетом Міністрів України у постійне користування державній адміністрації порту, як частина внутрішніх вод і територіального моря, що включає в себе внутрішній і зовнішній рейди, райони якірної стоянки, підхідні канали та фарватери.
 
116. Акваторія порту належить до водних об'єктів загальнодержавного значення, є державною власністю, не підлягає передачі у комунальну та приватну власність.
 
117. Акваторія порту не є рибогосподарською водоймою.
 
118. У порту державною адміністрацією порту проводиться регулярне технічне обслуговування акваторії, яке включає її періодичне підчищення від замулювання, промірювання глибин, водолазне обстеження та очищення від забруднення і засмічення.
 
119. Черпання ґрунту з метою підтримання оголошених глибин діючих площ акваторії порту у межах їх паспортних значень не потребує екологічної експертизи та узгодження з природоохоронними органами.
 
120. На роботи щодо підтримання паспортних значень глибин не розповсюджується дія нормативних актів щодо стягнення збору за погіршення якості природних ресурсів.
 
121. Витрати на черпання ґрунту з метою підтримання оголошених глибин і поглиблення дна акваторій портів включаються до валових витрат.
 
122. Проекти будівництва нових і капітальної реконструкції існуючих гідротехнічних споруд підлягають державній екологічній експертизі відповідно до законів України
 
123. Стаття 15. Інфраструктура портів
 
124. Інфраструктура порту включає в себе спеціалізований майновий комплекс державної адміністрації порту, а також складські приміщення, навантажувально-розвантажувальні механізми та інше майно порту.
 
125. Будівництво, ремонт і утримання об'єктів інфраструктури портів здійснюється відповідно до вимог законодавства та з метою задоволення попиту на послуги портів.
 
126. Безпечна експлуатація і утримання інфраструктури порту у стані, що відповідає встановленим вимогам, забезпечується державною адміністрацією порту, портовим оператором, який її експлуатує, та за рахунок їх коштів.
 
127. Спеціалізований майновий комплекс є державною власністю, що не підлягає приватизації. Стягнення за зобов'язанням державної адміністрації порту не може бути звернено на його спеціалізований майновий комплекс.
 
128. Споруди, що належать суб'єктам підприємницької діяльності недержавної форми власності на території порту, використовуються договірних умовах.
 
129. Гідротехнічні споруди у порту (морському терміналі) можуть будуватися з дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту та за умови реєстрації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
130. Стаття 16. Розвиток порту
 
131. Розвиток порту здійснюється відповідно до плану (програми), який (яка) затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту.
 
132. З метою забезпечення розвитку порту здійснюється резервування земельних ділянок, прилеглих до його території, та водних просторів у порядку, визначеному чинним законодавством.
 
133. На прилеглих до портів земельних ділянках встановлюються берегові смуги водних шляхів. Земельні ділянки під береговими смугами водних шляхів навколо портів перебувають виключно у державній власності та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту, можуть надаватися іншим суб’єктам господарювання у тимчасове землекористування з метою, що не перешкоджає їх подальшому використанню для потреб портової діяльності.
 
134. Встановлення меж берегових смуг водних шляхів здійснюється відповідно до генерального плану розвитку портів України.
 
135. Розділ ІV. СУДНОПЛАВСТВО В ПОРТУ
 
136. Стаття 17. Організація судноплавства на акваторії порту
 
137. Судноплавство на акваторії порту здійснюється за умови дотримання вимог з безпеки судноплавства.
 
138. Організація судноплавства здійснюється відповідно до встановлених законодавством і міжнародними договорами України вимог та обов'язкових постанов по порту.
 
139. Контроль за безпекою судноплавства в порту і на підходах до нього здійснюється капітаном порту та підпорядкованою йому службою капітана порту, а також іншими органами державного нагляду, визначеними Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
140. Служба капітана порту не може входити до складу будь-яких підприємств, організацій, що здійснюють підприємницьку діяльність.
 
141. Капітан порту і служба капітана порту діє відповідно до законодавства та положення про службу капітана порту, що затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
142. Стаття 18. Особливі права капітана порту
 
143. Капітан порту має право на затримання судна за морською вимогою у визначеному законодавством досудовому порядку шляхом видання розпорядження про затримання судна або вантажу в порту на прохання особи, яка має морську вимогу щодо відшкодування їй витрат, пов'язаних із загальною аварією, рятуванням на воді, договором перевезення вантажу, зіткненням суден і заподіянням іншої шкоди, а також за морськими вимогами порту, що виникли внаслідок пошкодження портових споруд, іншого майна й навігаційного обладнання, що знаходиться в порту, морськими вимогами компетентних органів, пов'язаними з порушенням законодавства України, до надання власниками суден або вантажів достатнього забезпечення відповідних вимог.
 
144. Розпорядження капітана порту щодо затримання судна чинне протягом 72 годин.
 
145. Відповідальність за збитки, заподіяні необґрунтованим затриманням судна або вантажу, несе особа, на вимогу якої відбулося затримання.
 
146. Розділ V. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПОРТУ
 
147. Стаття 19. Діяльність в портах
 
148. Діяльність в портах повинна забезпечувати рівний доступ до їх послуг, що надаються, за винятком адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України чи економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною. Державні замовлення виконуються в портах у першочерговому порядку.
 
149. Для управління державним майном в порту, забезпечення безпеки мореплавства, загальної безпеки, включаючи охорону суден і портових споруд, утримання інфраструктури порту, за рішенням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту в сфері його управління створюється державна адміністрація порту.
 
150. Державна адміністрація порту є державним комерційним підприємством в сфері управління центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
 
151. Взаємовідносини державної адміністрації порту з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, які діють в порту, здійснюються на договірних умовах.
 
152. Трудовий колектив працівників державної адміністрації порту, який згідно законодавства України заснував відповідне підприємство, має переважне право на оренду окремих комплексів, будівель, механізмів порту та іншого майна державної адміністрації порту, за виключенням об’єктів державної власності, пов’язаних із забезпеченням безпеки мореплавства, а також інших об’єктів, приватизація та передача в оренду яких заборонена законодавством.
 
153. Державну адміністрацію порту очолює начальник порту, який призначається на посаду центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту на умовах контракту.
 
154. Державна адміністрація порту та портові оператори мають право на заставу вантажу, переданого йому для перевантаження та (або) зберігання, для забезпечення гарантії належної оплати за наданню послуг порту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
155. Відносини державної адміністрації порту, портових операторів з перевізниками визначаються договорами (вузловими угодами) та законодавством.
 
156. Стаття 20. Діяльність портових операторів
 
157. Діяльність портових операторів здійснюються відповідно до законодавства.
 
158. Умови діяльності портового оператора на території та акваторії порту визначаються на договірних умовах.
 
159. Портові оператори, інші підприємства, установи, організації обслуговують судна і пасажирів в порту, виконують вантажні, експедиційні та інші транспортні операції з урахуванням вимог, визначених законодавством про природні монополії.
 
160. Відповідальність за дотримання вимог законодавства з питань охорони праці, пожежної, санітарної, екологічної безпеки робіт, що здійснюються портовим оператором, несе портовий оператор.
 
161. Державне майно порту використовується портовим оператором відповідно до вимог законодавства, на умовах договору та з урахуванням його цільового призначення. Контроль за ефективністю використання портовим оператором державного майна здійснюється у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту.
 
162. Портовий оператор реалізовує послуги (роботи, продукцію) за цінами, що встановлюються відповідно до законодавства.
 
163. З метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів портовий оператор може звертатися до капітана порту з морською вимогою щодо арешту судна.
 
164. Стаття 21. Господарська діяльність у порту
 
165. Господарська діяльність у порту здійснюється відповідно до законодавства, з урахуванням особливостей, визначених цим законом.
 
166. У порту забезпечується:
 
167. 1) навантаження, розвантаження та обслуговування суден у порядку черговості їх приходу в порт.
 
168. Обслуговування лінійних суден здійснюється згідно з оголошеним розкладом ліній.
 
169. Аварійні судна обслуговуються позачергово.
 
170. 2) перевантаження вантажів з інших видів транспорту на судно і у зворотному порядку, складські операції з вантажами;
 
171. 3) обслуговування пасажирів морського транспорту, перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти;
 
172. 4) допоміжні операції, необхідні для забезпечення життєдіяльності порту;
 
173. 5)утримання інфраструктури порту відповідно до вимог законодавства;
 
174. 6)інші види діяльності, що здійснюються у порту.
 
175. Стаття 22. Діяльність начальника порту
 
176. Начальник порту на засадах єдиноначальності вирішує всі питання господарської діяльності державної адміністрації порту, за винятком тих, що віднесені законодавством України до компетенції органів, уповноважених управляти майном, а також:
 
177. видає Звід звичаїв порту;
 
178. розглядає справи про адміністративні правопорушення й накладає адміністративні стягнення у відповідності з чинним законодавством України;
 
179. призначає й звільняє з посади заступників начальника державної адміністрації порту, керівників і спеціалістів її апарату, а також інших працівників порту та його структурних підрозділів;
 
180. встановлює порядок заходу і виходу суден в портах, включаючи ті, що мають акваторії, суміжні з пунктами базування військово-морських сил, за погодженням з командуванням пункту базування Військово-Морських Сил України, а на акваторіях суміжних із акваторіями річкових портів - за погодженням з адміністрацією річкового порту.
 
181. Видає розпорядження про затримання судна або вантажу в порту на прохання особи, яка має морську вимогу щодо відшкодування їй витрат, пов'язаннях із загальною аварією, рятуванням на воді, договором перевезення вантажу, зіткненням суден і заподіянням шкоди, а також за морськими вимогами, що виникли в наслідок пошкодження портових споруд, іншого майна й навігаційного обладнання, що знаходиться в порту, морськими вимогами компетентних органів, пов'язаними з порушенням законодавства України, до надання власниками суден або вантажів достатнього забезпечення відповідних вимог.
 
182. Відповідальність за збитки, заподіяні необґрунтованою затримкою судна або вантажу, несуть особи, на вимогу яких відбулося затримання.
 
183. Розпорядження щодо затримання чинне протягом 72 годин.
 
184. На вимогу начальника порту судна, що знаходяться в акваторії порту, а також особи, які перебувають на території порту, повинні надати плавучі та інші технічні засоби, які вони мають, для рятування людей і суден, що зазнають лиха.
 
185. Стаття 23. Обов'язкові постанови по порту
 
186. Обов'язкові постанови по порту видаються капітаном порту в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
187. Обов'язкові постанови є документом, який оголошує межі території та акваторії порту, а також специфічні для конкретного порту:
 
188. райони обов'язкового та необов'язкового лоцманського проведення, категорії суден, які звільнюються від обов'язкового лоцманського проведення та категорії суден, для яких лоцманське обслуговування є обов'язковим навіть у районах, де лоцманське проведення є необов'язковим;
 
189. правила щодо режиму плавання суден в акваторії порту, включаючи правила входу суден у порт і виходу з порту, надання інформації про прибуття та відхід суден, порядок користування засобами зв'язку в акваторії порту, порядок надання лоцманських послуг;
 
190. правила стоянки суден у порту, включаючи координати місць для якірної стоянки на рейді, правила швартування та відшвартовування, охорони суден у порту, правила проведення вантажних операцій, порядок проведення портом технічного обслуговування й ремонту суден;
 
191. правила щодо забезпечення безпеки й порядку в порту;
 
192. основні вимоги безпечного виконання робіт у порту;
 
193. правила про охорону навколишнього природного середовища в порту;
 
194. правила про порядок проведення днопоглиблювальних робіт у порту;
 
195. вимоги санітарного та протипожежного режиму у порту;
 
196. інші вимоги.
 
197. У порту, у якому відкрито пункт пропуску через державний кордон, в обов'язкових постановах по порту за поданням органів прикордонного та митного кордову капітаном порту оголошується встановлений порядок проходження прикордонного та митного контролю.
 
198. Обов'язкові постанови по порту є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб, що перебувають на території та акваторії порту.
 
199. Капітан порту сприяє ознайомленню усіх зацікавлених осіб з Обов'язковими постановами по порту. З цією метою капітан порту зобов'язаний опублікувати Обов'язкові постанови та наступні зміни і доповнення до них у повідомленнях мореплавцям.
 
200. Незнання вимог Обов'язкових постанов по порту не звільняє осіб, що їх порушили, від відповідальності, крім випадків, коли на момент порушення постанов текст постанов не був опублікований.
 
201. Стаття 24. Звід звичаїв порту
 
202. Звід звичаїв порту визначає правила, що склалися на практиці щодо надання послуг порту, обслуговування суден та пасажирів та містять:
 
203. -виробничий режим роботи морського порту;
 
204. -порядок і умови навантаження-розвантаження, обслуговування й оформлення транспортних документів суден, що знаходяться в акваторії порту:
 
205. -порядок вручення повідомлення про готовності судна до вантажних операцій;
 
206. -порядок розподілу витрат з обробки суден;
 
207. -порядок розрахунку сталійного часу, якщо він не встановлений угодою сторін;
 
208. -перелік операцій, що здійснюються у порту;
 
209. -інші умови діяльності у порту.
 
210. Правила Зводу звичаїв порту застосовуються;
 
211. за наявністю у договорі морського перевезення умов щодо застосування звичаїв порту;
 
212. за відсутністю у договорі морського перевезення відповідних вказівок, що стосуються питання, яке регулюється звичаями порту;
 
213. за наявністю у договорі морського перевезення умов, що суперечать звичаям порту.
 
214. Звід звичаїв порту видається начальником порту, завіряється Торгово-промисловою палатою України і оприлюднюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
215. Стаття 25. Обслуговування суден
 
216. Обслуговування суден у порту (морському терміналі) включає в себе комплекс робіт та послуг, пов'язаних із заходом судна у порт (морський термінал), перебуванням у ньому та забезпеченням: його відходу з порту (морського терміналу).
 
217. Судна у порту (морському терміналі) обслуговуються силами й засобами державної адміністрації порту, підприємств, організацій, що надають спеціалізовані послуги, портових операторів, морських терміналів.
 
218. Обслуговування суден у порту (морському терміналі) здійснюється за заявкою капітана судна, суднового агента або іншої уповноваженої судновласником особи.
 
219. Стаття 26. Обслуговування пасажирів
 
220. У порту (морському терміналі), в якому здійснюється обслуговування пасажирів при перевезеннях у міжнародному та внутрішньому сполученні, пасажирам забезпечується:
 
221. можливість придбання квитків;
 
222. проходження прикордонного, митного та інших видів контролю, передбаченого законодавством;
 
223. безпечна посадка і висадка в порту;
 
224. охорона громадського порядку на пасажирських вокзалах, причалах, інших об'єктах порту;
 
225. прийом до перевезення і видачу багажу;
 
226. прийом на збереження і видачу ручної поклажі;
 
227. надання необхідної інформації, пов'язаної з морським перевезенням;
 
228. можливість вільного перебування в залах очікування прибуття чи відправлення суден;
 
229. невідкладна медична допомога та ін.
 
230. Якщо в порту (морському терміналі) здійснюється обслуговування пасажирів при перевезеннях у приміському та місцевому сполученні, порт самостійно встановлює види послуг, що мають надаватися пасажирам, з урахуванням місцевих особливостей та економічної доцільності.
 
231. Правила обслуговування пасажирів у портах (морських терміналах) затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
232. Стаття 27. Обслуговування вантажів
 
233. На території та акваторії порту силами і засобами державної адміністрації порту, портових операторів або морських терміналів здійснюється:
 
234. навантаження та розвантаження суден, залізничних вагонів, автомашин та інших транспортних засобів;
 
235. перевантажування на судна вантажів з інших видів транспорту, перевантаження з суден вантажів на інші види транспорту;
 
236. завантаження контейнерів;
 
237. кріплення та розкришення вантажів на транспортних засобах;
 
238. виконання інших допоміжних операцій, пов'язаних із вантажно-розвантажувальними роботами.
 
239. Порядок та умови виконання на території порту вантажно-розвантажувальних робіт регулюються законодавством, зводом звичаїв порту і договорами.
 
240. Стаття 28. Зберігання вантажів
 
241. Приймання вантажу на зберігання здійснюється портовим оператором на договірних засадах.
 
242. Приймання, зберігання, видача вантажу здійснюються за правилами та у терміни встановлені центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту.
 
243. Плата за зберігання вантажів стягується у порядку визначеному центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту.
 
244. За додаткову плату державна адміністрація порту, або портовий оператор, або морський термінал виконує роботи зі складської підготовки вантажу до перевезення, такі як переупаковка й ремонт тари для забезпечення повної збереженості вантажу при перевезенні, сортування, нанесення на вантаж маркірування, передбаченого правилами перевезення вантажу, та інші.
 
245. Доставлений у порт призначення вантаж, відносно якого відсутнє звернення одержувача чи має місце відмова такого одержувача, вважається незапитаним вантажем і здається перевізником державній адміністрації порту, або портовому оператору, або морському терміналу на відповідальне платне зберігання.
 
246. Вантаж, щодо якого перевізник здійснює своє право на утримання як забезпечення платежів, що йому належать, вважається заставним вантажем, і приймається портовим оператором на зберігання на підставі договору з перевізником, що реалізовує свої права заставотримача.
 
247. Вантаж, вивантажений без документів, що підтверджують його приналежність, приймається від перевізника на зберігання як бездокументний вантаж із видачею перевізнику комерційного акту встановленої центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту форми. До бездокументного вантажу належить також вантаж, виявлений на складі державної адміністрації порту, або портового оператора, або морського терміналу без документів, що підтверджують його приналежність.
 
248. Вантаж, що знаходиться на збереженні портового оператора понад встановлені терміни, може у визначеному центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту порядку реалізуватися портовим оператором для відшкодування витрат, пов'язаних із його зберіганням.
 
249. Стаття 29. Портові та інші збори
 
250. У порту справляються такі обов'язкові портові збори:
 
251. корабельний, канальний, маяковий, вантажний, причальний, якірний, адміністративний та санітарний.
 
252. Портові збори можуть встановлюватися за надання інших спеціалізованих послуг.
 
253. Запровадження інших видів цільових портових зборів здійснюється шляхом внесення змін до цього закону.
 
254. Портові збори перераховуються на рахунки державних адміністрацій порту, морських терміналів та підприємств і організацій, уповноважених центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту на надання спеціалізованих послуг у порту.
 
255. Розміри портових зборів і порядок їх справляння установлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
256. Порядок використання портових зборів встановлюється центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.
 
257. Цільові портові збори використовуються і спрямовуються за їх призначенням на покриття відповідних витрат, пов'язаних із додержанням у порту умов безпеки плавання і стоянки суден; підтриманням в належному стані акваторії порту, навігаційного обладнання, якірних стоянок, каналів, огороджувальних, берегоукріплювальних, причальних споруд та їх розбудову" а також з виконанням міжнародних зобов’язань та здійсненням державного нагляду та контролю за безпекою мореплавства.
 
258. Адміністративний портовий збір використовується для фінансування заходів, пов'язаних з міжнародним співробітництвом України в сфері водного транспорту, державного управління, регулювання і нагляду у цій сфері.
 
259. Цільові портові збори мають накопичувальний характер і обліковуються на окремих із спеціальним режимом використання рахунках державних адміністрацій порту, морських терміналів та підприємств і організацій, уповноважених центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту на надання спеціалізованих послуг у порту. Використання коштів, отриманих від цільових портових зборів, на цілі, не передбачені цією статтею, забороняється.
 
260. У порту справляються інші збори і плати, пов'язані з забезпеченням безпеки судноплавства, розмір яких та порядок справляння встановлюються центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.
 
261. Стаття 30. Ціни і тарифи
 
262. Державна адміністрація порту, портовий оператор та морський термінал застосовують ціни і тарифи за надані ними послуги, виконані роботи та на реалізовані товари відповідно до законодавства.
 
263. Тарифи на комплекс робіт, пов'язаних з обслуговуванням вантажів, збори і плати за послуги, що надаються судновласникам у порту (морському терміналі), а також порядок їх справляння встановлюються центральним органом виконавчої влади у галузі транспорту за погодженням з Міністерством економіки України. Перелік вказаних робіт і послуг визначається Кабінетом Міністрів України.
 
264. Місцеві ціни і тарифи за надані портом послуги, виконані роботи та на реалізовані товари встановлюються портом.
 
265. Розділ V. РЕЖИМ ПЕРЕБУВАННЯ У ПОРТУ, У ПУНКТІ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПРИ ВИНИКНЕННІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
 
266. Стаття 31. Режим перебування в порту
 
267. Контроль за встановленим режимом перебування і переміщення в порту здійснюють загони воєнізованої охорони порту спільно з підрозділом Прикордонних військ.
 
268. Загони воєнізованої охорони створюються державною адміністрацією порту і діють на підставі Типового положення про створення й діяльність загонів воєнізованої охорони морських портів України, затвердженого Міністерством транспорту України.
 
269. Підтримання режиму перебування в порту із залученням сторонніх охоронних послуг здійснюється відповідно до вимог законодавства та на договірних умовах.
 
270. Загальний контроль за дотриманням режиму перебування і переміщення в порту здійснює керівництво порту.
 
271. Стаття 32. Режим у пункті пропуску через Державний кордон України та митний режим порту
 
272. У портах, через які здійснюється міжнародне сполучення, відкриваються пункти пропуску через державний кордон. Межі території пункту пропуску затверджуються наказом начальника порту за погодженням з органом охорони державного кордону та митним органом.
 
273. Режим у пунктах пропуску через державний кордон встановлюється Державною прикордонною службою за погодженням з Державною митною службою та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.
 
274. Порт на умовах оренди забезпечує виділення приміщень для організації пункту пропуску через Державній кордон України, де здійснюється у встановленому порядку прикордонний, митний та інші види контролю, передбачені законодавством України, і пропуск через Державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
 
275. У портах утворюються зони прикордонного та митного контролю, у межах яких здійснюються усі види контролю та огляду вантажів, пасажирів і транспортних засобів, перевірка та оформлення документів пасажирів, водіїв транспортних засобів і супроводжуючих осіб, а також документів на вантаж і транспортні засоби. У цих зонах не дозволяється виконувати сертифікацію товарів та інші операції, що не мають прямого відношення до пропуску через кордон транспортних засобів, вантажів і пасажирів.
 
276. Стаття 33. Організація роботи в порту при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
 
277. Державна адміністрація порту, портові оператори, морські термінали вживають невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф, які призвели до порушення роботи в порту.
 
278. Державна адміністрація порту, а у морських терміналах керівник цього морського терміналу за погодженням із капітаном порту повинен розробити та затвердити в установленому порядку плани ліквідації аварійних ситуацій, необхідне обладнання, пристрої та механізми для ліквідації аварій на території та акваторії порту.
 
279. Портові оператори, морські термінали беруть участь у розробці планів ліквідації аварійних ситуацій, придбанні, утриманні обладнання, пристроїв та механізмів, відшкодуванні витрат, понесених при ліквідації аварій на території та акваторії порту.
 
280. Порядок взаємодії державної адміністрації порту, портових операторів та морських терміналів при запобіганні та ліквідації аварій на території та акваторії порту і морських терміналів встановлюється службою капітана порту відповідно до законодавства.
 
281. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, при необхідності, надають портам необхідну допомогу з ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, а також у запобіганні можливим протизаконним і несанкціонованим втручанням в діяльність порту, які створюють загрозу життю або здоров'ю людей, безпечній експлуатації транспортних засобів у порту й схоронності вантажів у порядку і на умовах, визначених законодавством.
 
282. Якщо в результаті виникнення надзвичайних обставин у порту накопичилася така кількість не розвантажених транспортних засобів, яка робить подальшу роботу порту неможливою, порт має право впроваджувати тимчасові обмеження на ввезення вантажів усіма або окремими видами транспорту.
 
283. Тимчасове обмеження або припинення ввезення вантажів на територію порту або їх вивезення може бути оголошене також за рішенням Кабінету Міністрів України при виникненні загрози розповсюдження небезпечних інфекційних захворювань.
 
284. Збитки, яких зазнали судновласники, транспортні підприємства та організації, а також відправники або одержувачі, при виникненні обставин, вказаних у частині 4 цієї статті, портом не відшкодовуються.
 
285. Стаття 34. Трудові відносини й соціальний захист працівників порту та портових операторів
 
286. Трудові відносини й соціальний захист працівників регулюються законодавством України про працю.
 
287. Особливості умов праці, соціально-побутового, житлового забезпечення, режиму робочого часу, часу відпочинку окремих категорій працівників встановлюються законодавством.
 
288. Перелік категорій працівників порту, які працевлаштуються за контрактною формою трудового договору, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
289. Створення робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюється портами та портовими операторами у розмірі 4 відсотків від загальної чисельності працівників, зайнятих на роботах, що не належать до робіт із шкідливими та важкими умовами праці, і виконуваних поза зоною підвищеної небезпеки, які визначаються в порядку, встановленому чинним законодавством України.
 
290. Стаття 35. Прикінцеві положення
 
291. Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.
 
292. Законодавчі акти України, прийняті до набуття чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
293. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін із дня набуття чинності цим Законом:
 
294. підготувати та подати на розгляд Верховній Раді України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
 
295. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
296. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України прийнятих ними нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
 
297. забезпечити, відповідно до своєї компетенції, прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.