Кількість абзаців - 338 Розмітка (ліва колонка)


Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (Друге читання)

0. Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання Кабінет Міністрів УкраїниКомітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпекиДруге читанняЗАКОН УКРАЇНИ Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання  
1. Цей Закон є складовою частиною ядерного законодавства України і визначає правові засади діяльності фізичних та юридичних осіб з фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.  
2. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Визначення основних термінів і понять  
4. У цьому Законі вживаються такі терміни:  
5. об'єкт - ядерний об'єкт або об'єкт, призначений для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання;  
6. ядерний об'єкт - об'єкт, де використовуються або зберігаються ядерні матеріали, знаходиться комплекс споруд ядерної установки, а також розташовані пристрої, обладнання, технічні системи, що не входять до складу ядерної установки, але безпосередньо забезпечують її функціонування, у тому числі в умовах аварії;  
7. основне обладнання ядерної установки - визначене у проектній документації на ядерну установку обладнання, що використовується в основному технологічному циклі ядерної установки;  
8. особливо важливі технічні елементи ядерної установки - визначені у проектній документації на ядерну установку важливі для безпеки прилади, пристрої, обладнання, технічні системи, пошкодження яких (декількох з них одночасно) може призвести прямо або опосередковано до створення радіаційної небезпеки;  
9. особливі роботи - всі роботи у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, допуск до виконання яких надається за умови проведення спеціальної перевірки відомостей щодо фізичних осіб - виконавців цих робіт;  
10. спеціальна перевірка - перевірка правдивості всіх відомостей, що подають про себе фізичні особи, які бажають виконувати особливі роботи, та з'ясування обставин, на підставі яких згідно із законодавством приймається рішення про відмову у наданні допуску до цих робіт;  
11. радіаційна небезпека - перебільшення допустимих нормами, правилами, стандартами з безпеки меж радіаційного впливу на персонал, населення, довкілля;  
12. межі об'єкта - фізичні бар'єри та зовнішні поверхні будинків, будівель, споруд, що знаходяться по периметру об'єкта;  
13. життєво важливі місця - визначені у проектній документації на об'єкт місця, де безпосередньо знаходяться особливо важливі технічні елементи та основне обладнання ядерної установки, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання;  
14. зони обмеження доступу - визначені у проектній документації на об'єкт земельні ділянки і смуги, будинки, будівлі, споруди, їх частини, вільне пересування якими обмежується і контролюється відповідними підрозділами охорони;  
15. фізичні бар'єри - важливі для безпеки перепони на шляхах проходу та проїзду до зон обмеження доступу і життєво важливих місць, опір до несанкціонованого подолання яких визначено розрахунками та перевірено випробуваннями;  
16. фізичний захист - діяльність, спрямована на зведення до мінімуму можливості вчинення несанкціонованих дій фізичними особами у сфері використання ядерної енергії;  
17. система фізичного захисту - система заходів, яка дає можливість здійснити захист конкретних ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання від несанкціонованих дій фізичних осіб;  
18. несанкціоновані дії фізичних осіб - як помилкові, так і навмисні дії фізичних осіб у сфері використання ядерної енергії, що призводять до пошкодження обладнання, фізичних бар'єрів, порушення технологічного процесу або вимог ядерної чи радіаційної безпеки, внаслідок яких виникає (може виникнути) радіаційна небезпека;  
19. перевезення - перевезення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;  
20. межі транспортного засобу - зовнішні поверхні транспортного засобу, а також смуга завширшки один метр навколо транспортного засобу, що не рухається.  
21. Інші терміни і поняття вживаються в цьому Законі у значенні, встановленому законодавством, що регулює правовідносини у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.  
22. Стаття 2. Цілі фізичного захисту  
23. Цілями фізичного захисту є:  
24. створення державою умов, які зводили б до мінімуму можливість несанкціонованого вилучення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також можливість та наслідки будь-яких навмисних дій стосовно ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, транспортних засобів, призначених для перевезення ядерних матеріалів, які можуть призвести до створення прямої або опосередкованої загрози здоров'ю чи безпеці населення внаслідок радіаційного впливу;  
25. надання необхідної інформаційної та технічної допомоги державним органам, які здійснюють оперативно-розшукові заходи з метою повернення зниклих ядерних матеріалів.  
26. Стаття 3. Засади державної політики з фізичного захисту  
27. Державна політика з фізичного захисту проводиться на таких засадах:  
28. визнання фізичного захисту одним з елементів забезпечення національної безпеки України;  
29. встановлення окремого обмеження прав і свобод людини та громадянина під час здійснення фізичного захисту у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, в інтересах національної безпеки відповідно до Конституції України;  
30. визначення основних вимог фізичного захисту у законах України, інших нормативно-правових актах та запровадження їх у дію;  
31. матеріального та соціального забезпечення осіб, що здійснюють державний нагляд, перевірку стану систем фізичного захисту та забезпечують функціонування цих систем, на рівні, який компенсує ризик шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я під час виконання ними службових обов'язків;  
32. визнання діяльності фізичних осіб стосовно регулювання фізичного захисту, створення та забезпечення функціонування систем фізичного захисту професією у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;  
33. визнання наукового забезпечення питань нормування фізичного захисту та створення сучасних технічних засобів ідентифікації фізичних осіб, виявлення несанкціонованих переміщень фізичних осіб, зброї, вибухівки одним з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;  
34. створення державної системи навчальної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту;  
35. забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту об'єктів з початку їх будівництва до припинення існування;  
36. забезпечення безперервного функціонування систем фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, що мають категорію з фізичного захисту, у всіх місцях їх знаходження;  
37. встановлення та запровадження в дію порядку персональної відповідальності за створення можливостей досягнення цілей фізичного захисту;  
38. застосування всіма заінтересованими державними органами і юридичними особами єдиної, завчасно створеної системи протидії несанкціонованим діям;  
39. створення та використання єдиної системи надійного захищеного дротового та радіозв'язку між підрозділами державних органів і юридичних осіб, причетних до обліку, контролю, фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та протидії нападу із зовні на ядерні об'єкти, транспортні засоби з ядерними матеріалами;  
40. застосування юридичними особами, що здійснюють діяльність (у тому числі перевезення) у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, регулюють та забезпечують фізичний захист, взаємопогоджених переліків інформації з фізичного захисту, доступ до якої повинен бути обмеженим, встановлення єдиного порядку захисту та допуску до такої інформації заінтересованих посадових і службових осіб України, громадян інших держав, осіб без громадянства;  
41. цільового фінансування фізичного захисту і надійного контролю за використанням коштів, призначених для фінансування фізичного захисту;  
42. визначення засад, встановлення та запровадження в дію порядку відповідальності громадян і посадових осіб за порушення вимог фізичного захисту.  
43. Засади державної політики з фізичного захисту дотримуються всіма причетними органами виконавчої влади та іншими юридичними особами.  
44. Стаття 4. Сфера дії Закону  
45. Сферою дії цього Закону є усі види діяльності (в тому числі перевезення), які потребують визначення та запровадження в дію систем:  
46. ядерної та (або) радіаційної безпеки;  
47. обліку і контролю ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.  
48. Порядок дотримання вимог фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
49. Стаття 5. Умови досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні  
50. Можливість досягнення цілей фізичного захисту на державному рівні вважається створеною, якщо:  
51. визначено та запроваджено засади державної політики з фізичного захисту;  
52. визначено юридичних осіб, які забезпечують збереженість ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;  
53. дотримуються вимоги фізичного захисту відповідно до конкретних видів діяльності у сфері дії цього Закону;  
54. здійснюються функції державного регулювання (нормування, ліцензування, нагляду) фізичного захисту;  
55. дотримуються вимоги законодавства щодо спеціальної перевірки;  
56. здійснюються навчальна підготовка та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту;  
57. створено можливість досягнення цілей фізичного захисту конкретних об'єктів та перевезень.  
58. Стаття 6. Умови досягнення цілей фізичного захисту конкретного об'єкта  
59. Можливість досягнення цілей фізичного захисту конкретного об'єкта вважається створеною, якщо виконано першочергові та основні вимоги фізичного захисту згідно з цим Законом, забезпечується персональна відповідальність за збереженість та охорону ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та за стан приладів, пристроїв, обладнання у життєво важливих місцях, а також функціонують передбачені нормативно-правовими актами (відповідно до призначення об'єкта) системи:  
60. ядерної та (або) радіаційної безпеки;  
61. обліку та контролю ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;  
62. фізичного захисту.  
63. Стаття 7. Умови досягнення цілей фізичного захисту конкретного перевезення  
64. Можливість досягнення цілей фізичного захисту конкретного перевезення вважається створеною, якщо згідно із законодавством виконано першочергові та основні вимоги фізичного захисту, забезпечується персональна відповідальність за охорону транспортного засобу та за стан приладів, пристроїв, обладнання у рухомому складі транспортного засобу, а також функціонують передбачені нормативно-правовими актами системи:  
65. ядерної та (або) радіаційної безпеки;  
66. заходів безпеки перевізника;  
67. фізичного захисту.  
68. Стаття 8. Основні засади оборони ядерних об'єктів та перевезень ядерних матеріалів  
69. Оборону ядерних об'єктів та транспортних засобів з ядерними матеріалами від нападу іззовні та звільнення їх від нападників здійснюють сили допомоги іззовні (відповідні територіальні підрозділи правоохоронних органів, підрозділи спеціального призначення, інші озброєні підрозділи) згідно із законодавством.  
70. Період часу, необхідний для прибуття сил допомоги іззовні, протягом якого підрозділ охорони повинен не допустити нападників до життєво важливих місць, а також порядок взаємодії підрозділу охорони із силами допомоги іззовні визначається у відповідних державних, регіональних, об'єктових планах взаємодії.  
71. Оборона ядерних об'єктів та перевезень ядерних матеріалів від нападу закордонних диверсійно-терористичних угруповань, а також від нападу з використанням водного та повітряного простору цим Законом не регулюється.  
72. Планування маршрутів переміщення будь-яких літальних апаратів у повітряному просторі над ядерними об'єктами здійснюється за погодженням з адміністрацією цих об'єктів.  
73. Розділ II ОКРЕМІ ПИТАННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПРАВ, СВОБОД ТА ОБОВ'ЯЗКІВ ЛЮДИНИ, ГРОМАДЯНИНА, ПОСАДОВИХ ТА СЛУЖБОВИХ ОСІБ, ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ  
74. Стаття 9. Обмеження, що запроваджуються у зв'язку з необхідністю забезпечення національної безпеки України  
75. У зв'язку з необхідністю забезпечення національної безпеки України в межах об'єктів, транспортних засобів та санітарно-захисних зон обмежується вільне пересування з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, основним обладнанням та особливо важливими технічними елементами ядерного об'єкта, зброєю, набоями, вибухівкою, іншими матеріалами, предметами, речовинами, що можуть викликати отруєння, вибух, пожежу, а також обмежується доступ до:  
76. виконання особливих робіт;  
77. інформації з обмеженим доступом;  
78. місць, що перебувають під озброєною охороною.  
79. Стаття 10. Інформація, доступ до якої обмежується  
80. Інформація про фізичних осіб, пов'язана з оформленням допуску до виконання особливих робіт та до інформації з обмеженим доступом, є конфіденційною, пересилається і перевіряється з дозволу цих фізичних осіб, підлягає захисту від несанкціонованої передачі, розголошення, витоку, втрати.  
81. У сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки є таємною інформація щодо фізичного захисту, яка може бути використана для підготовки і вчинення навмисних несанкціонованих дій.  
82. Віднесення інформації з фізичного захисту до категорії таємної здійснюють власники цієї інформації у взаємопогодженому порядку, відповідно до вимог Закону України "Про інформацію".  
83. Поводження з таємною інформацією щодо фізичного захисту, яка містить відомості, що становлять державну таємницю, відбувається відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю".  
84. Порядок поводження з таємною інформацією щодо фізичного захисту, яка містить відомості, що становлять не державну, а іншу (відомчу) таємницю, визначається центральним органом виконавчої влади, що регулює фізичний захист, за погодженням із заінтересованими юридичними особами за умови додержання вимог, встановлених законодавством.  
85. Стаття 11. Застосування обмежень  
86. Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, можуть здійснювати пересування, використовувати інформацію, виконувати роботи, стосовно яких запроваджено обмеження, якщо вони добровільно погоджуються дотримуватися встановлених законодавством вимог щодо одержання відповідних допусків та дозволів.  
87. Стаття 12. Окремі вимоги до одержання громадянами України допусків та дозволів відповідно до встановлених обмежень  
88. Громадяни України одержують допуск до виконання особливих робіт та до інформації з обмеженим доступом у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативноправовими актами.  
89. Допуск громадян України до виконання особливих робіт з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання здійснюється у порядку, передбаченому для допуску до виконання особливих робіт з ядерними матеріалами та на ядерних установках.  
90. У разі анулювання одержаного раніше допуску громадянин України може бути переведений (за його згодою) на іншу роботу, що не потребує допуску, або звільняється з роботи. Звільнення з роботи у зв'язку з анулюванням допуску відбувається за недовірою, відповідно до законодавства.  
91. Дозвіл на пересування до місць, де діють передбачені цим Законом обмеження, надається у разі службової необхідності та за наявності допуску, передбаченого законодавством.  
92. Посадова особа органу державної влади України, яка відповідно до законодавства має право на пересування без обмежень за посадою, здійснює таке пересування без одержання дозволу, на підставі припису (розпорядження) керівника органу державної влади щодо конкретного об'єкта або перевезення, скріпленого підписом керівника і печаткою, та за наявності документа, що посвідчує особу. Копія припису (розпорядження) залишається в місці, на пересування до якого він був виданий.  
93. Стаття 13. Одержання іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, допусків та дозволів до місць і робіт, де діють обмеження  
94. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, одержують допуск до виконання особливих робіт, до інформації з обмеженим доступом та дозвіл на пересування до місць, де діють обмеження, якщо:  
95. у відповідному міжнародному договорі, укладеному згідно з вимогами цього Закону та іншого законодавства, викладено цілі та перелік особливих робіт, для виконання яких фахівцям, що представляють іноземну сторону договору, необхідно мати зазначений допуск або дозвіл;  
96. Іноземною стороною договору визначено її юридичних осіб, які несуть відповідальність за дотримання умов забезпечення збереженості інформації з обмеженим доступом, яка є власністю України, та зазначено, що повноваження фахівців іноземної сторони договору (іноземців або осіб без громадянства), яким необхідно надати зазначений допуск або дозвіл, буде підтверджено письмово;  
97. Іноземна сторона договору та визначені нею юридичні особи взяли письмове зобов'язання про те, що інформація з обмеженим доступом, яка є власністю України і стане відомою фахівцям іноземної сторони договору, використовуватиметься тільки для цілей, зазначених у договорі, без будь-яких відхилень, не буде втрачена або скопійована та не буде передана будь-кому без письмової згоди на це української сторони договору;  
98. Одержано письмове підтвердження повноважень фахівців іноземної сторони договору та визначено посадову особу - громадянина України, що їх супроводжує.  
99. Допуск іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, до інформації з фізичного захисту, що містить відомості, які становлять державну таємницю України, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну таємницю".  
100. Стаття 14. Права посадових та службових осіб, що провадять діяльність з фізичного захисту  
101. Посадові та службові особи, що провадять діяльність з фізичного захисту, мають право на:  
102. одержання заробітної плати на рівні заробітної плати відповідного персоналу, що забезпечує ядерну та радіаційну безпеку;  
103. соціально-економічну компенсацію негативного впливу іонізуючого випромінювання на життя і здоров'я відповідно до законодавства.  
104. Такі посадові та службові особи підлягають обов'язковому страхуванню від ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на життя і здоров'я, що може виникнути під час виконання ними службових обов'язків, та проходять перепідготовку і підвищують кваліфікацію з фізичного захисту за рахунок коштів ліцензіатів.  
105. Стаття 15. Права військовослужбовців, що беруть участь у фізичному захисті  
106. Військовослужбовці, що беруть безпосередню участь у фізичному захисті та забезпеченні безпеки ядерних об'єктів, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, мають право на компенсацію ризику негативного впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я як особливу умову військової служби відповідно до законодавства, а також пільгову вислугу років, яка нараховується з розрахунку півтора місяця пільгової вислуги за один повний календарний місяць служби.  
107. Стаття 16. Права (повноваження), що надаються посадовим та службовим особам підрозділу, який здійснює функції охорони  
108. Посадові та службові особи підрозділу, який здійснює функції охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, в межах дії систем фізичного захисту в порядку, встановленому для відповідних військових підрозділів, мають право:  
109. перевіряти наявність дозволів на пересування до місць, де діють обмеження, посвідчень відрядженого, приписів, документів, що посвідчують особу, тощо;  
110. застосовувати важливі для забезпечення безпеки інженерні та технічні засоби виявлення, оцінки та запобігання спробам фізичних осіб несанкціоновано  
111. переміщуватися з джерелами іонізуючого випромінювання, основним обладнанням та особливо важливими технічними елементами ядерних об'єктів, зброєю, набоями, вибухівкою, іншими матеріалами, предметами, речовинами, що можуть викликати отруєння, вибух, пожежу, а також без дозволу пересуватися до місць, які перебувають під охороною;  
112. у разі нагальної необхідності запобігання злочинові чи його припинення затримувати осіб та протягом не більш як однієї години визначатися щодо можливості їх звільнення чи необхідності передання правоохоронним органам для подальшого посвідчення особи та розслідування;  
113. застосовувати у разі потреби спеціальні засоби та використовувати службових собак для розшуку і затримання осіб, що порушують вимоги фізичного захисту;  
114. здійснювати особистий обшук та огляд особистих речей затриманих осіб;  
115. застосовувати зброю і спеціальні засоби та викликати сили допомоги іззовні (згідно з планами взаємодії) для протидії озброєному нападу.  
116. Розділ III ОСНОВНІ ВИМОГИ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ  
117. Стаття 17. Нормативне регулювання фізичного захисту  
118. Нормативне регулювання фізичного захисту відбувається на підставі науково - технічних розробок. Основними питаннями нормативного регулювання фізичного захисту є:  
119. загальна модель несанкціонованих дій у сфері використання ядерної енергії, внаслідок яких може виникнути радіаційна небезпека, що повинна враховуватись при проектуванні систем фізичного захисту;  
120. визначення можливого рівня загрози злочинного посягання щодо ядерних матеріалів та ядерних об'єктів для цілей проектування систем фізичного захисту;  
121. визначення категорій з фізичного захисту об'єктів і перевезень у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;  
122. критерії віднесення приладів, пристроїв, обладнання, технічних систем об'єктів до категорії особливо важливих;  
123. визначення рівня фізичного захисту об'єктів та перевезень у сфері використання ядерної енергії;  
124. здійснення спеціальної перевірки і надання допусків до виконання особливих робіт та до інформації з обмеженим доступом, що не містить державної таємниці;  
125. вимоги фізичного захисту, що повинні виконуватися під час вибору місця будівництва та проектування об'єктів;  
126. проектування систем фізичного захисту;  
127. забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час їх перевезення;  
128. забезпечення збереженості ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, особливо важливих приладів, пристроїв, обладнання, технічних систем об'єктів;  
129. вимоги щодо ліцензування, нагляду, державної експертизи і перевірок фізичного захисту у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки;  
130. створення і застосування технічних засобів ідентифікації та виявлення несанкціонованого пересування осіб, металевих виробів, вибухівки;  
131. вимоги щодо визначення, створення, забезпечення функціонування систем фізичного захисту;  
132. використання озброєної охорони в системах фізичного захисту;  
133. визначення переліків таємної інформації стосовно фізичного захисту та поводження з таємною інформацією щодо фізичного захисту, яка містить відомості, що становлять не державну, а іншу (відомчу) таємницю.  
134. Зазначені вище основні питання нормативного регулювання фізичного захисту є основою для формування державних науково-технічних програм щодо фізичного захисту і повинні враховувати вимоги правоохоронних органів щодо рівня фізичного захисту.  
135. Нормативно-правові акти з питань фізичного захисту, які розробляють ліцензіати та експлуатуючі організації, підлягають державній експертизі та погодженню центральними органами виконавчої влади, що регулюють фізичний захист, ядерну та радіаційну безпеку.  
136. Стаття 18. Окремі питання дозвільної діяльності  
137. Дозволи (ліцензії) на право здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки повинні містити вимоги фізичного захисту, передбачені цим Законом, іншими нормативно- правовими актами.  
138. Дозволи (ліцензії) на виконання проектувальних, будівельних, монтажних, пуско-налагоджувальних та інших робіт, пов'язаних із створенням систем фізичного захисту, надаються виключно на конкретний обсяг робіт, на запит замовника цих робіт.  
139. Юридична особа, що має намір одержати зазначений вище дозвіл (ліцензію), до подання заяви на його одержання відповідно до виду діяльності повинна:  
140. виконати першочергові вимоги фізичного захисту, передбачені цим Законом;  
141. створити систему фізичного захисту згідно з вимогами нормативно-правових актів.  
142. Юридична особа, що одержала зазначений вище дозвіл (ліцензію), зобов'язана:  
143. забезпечувати функціонування системи фізичного захисту згідно з вимогами, передбаченими цим Законом, іншими нормативно-правовими актами;  
144. виконувати інші вимоги з фізичного захисту, передбачені дозволом (ліцензією).  
145. Стаття 19. Державна експертиза фізичного захисту  
146. Державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки повинна включати державну експертизу фізичного захисту.  
147. Обов'язковій окремій державній експертизі фізичного захисту підлягають документація та заходи, що стосуються створення, модернізації та забезпечення функціонування систем фізичного захисту.  
148. Порядок проведення державної експертизи фізичного захисту встановлює Кабінет Міністрів України.  
149. Стаття 20. Державна перевірка систем фізичного захисту та планів взаємодії у разі вчинення несанкціонованих дій  
150. Порядок проведення державної перевірки систем фізичного захисту та планів взаємодії у разі вчинення несанкціонованих дій визначає Кабінет Міністрів України.  
151. Доступ до проведення перевірки стану систем фізичного захисту надається за умови наявності в особи, що прибула для її проведення:  
152. копії документа, який підтверджує відповідні повноваження;  
153. документа, який посвідчує особу;  
154. довідки про допуск до особливих робіт та до інформації з обмеженим доступом.  
155. Перевірка планів взаємодії, розроблених на випадок вчинення несанкціонованих дій, здійснюється шляхом проведення відповідних навчань у строк, узгоджений з усіма юридичними особами, зазначеними у цих планах.  
156. Стаття 21. Навчальна підготовка з фізичного захисту  
157. Основи фізичного захисту викладаються у вищих навчальних закладах, що готують фахівців з ядерної енергетики чи промисловості.  
158. Експлуатуючі організації та ліцензіати забезпечують планову навчальну перепідготовку та підвищення кваліфікації власних фахівців з фізичного захисту, персоналу підрозділів охорони, персоналу, який забезпечує експлуатацію ядерних установок, використання, зберігання ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.  
159. Стаття 22. Першочергові вимоги фізичного захисту  
160. До першочергових вимог фізичного захисту належить:  
161. встановлення та здійснення відповідними центральними органами виконавчої влади і експлуатуючими організаціями порядку фінансування створення та забезпечення функціонування підпорядкованих систем фізичного захисту;  
162. введення до штатного розпису працівників відповідних центральних органів виконавчої влади, експлуатуючих організацій та ядерних об'єктів посад фахівців окремого підрозділу, спеціально призначеного для створення, введення в дію, забезпечення функціонування систем фізичного захисту, вирішення інших питань фізичного захисту;  
163. введення до штатного розпису працівників ядерних об'єктів посад фахівців окремого підрозділу, спеціально призначеного для забезпечення дотримання вимог спеціальної перевірки і допуску;  
164. введення до штатного розпису працівників інших (неядерних) об'єктів окремих посад фахівців, спеціально призначених для вирішення усіх необхідних питань фізичного захисту;  
165. створення умов для захисту інформації з обмеженим доступом;  
166. виконання вимог спеціальної перевірки і допуску, проведення навчальної перепідготовки з фізичного захисту фахівців, на яких покладається виконання функцій фізичного захисту та виконання інших особливих робіт;  
167. призначення наказом одного із заступників керівника відповідного центрального органу виконавчої влади, експлуатуючої організації відповідальним за організацію виконання вимог та заходів фізичного захисту;  
168. призначення наказом одного із заступників керівника об'єкта відповідальним за стан системи фізичного захисту цього об'єкта;  
169. комплектування фахівцями підрозділу, що забезпечує створення, введення в дію і функціонування системи фізичного захисту;  
170. комплектування фахівцями підрозділу, призначеного для виконання вимог і заходів спеціальної перевірки, та залучення до керування цим підрозділом спеціаліста з оперативно-розшукової роботи.  
171. Стаття 23. Рівень фізичного захисту  
172. Рівень фізичного захисту визначається згідно з установленими законодавством цілями фізичного захисту та відповідно до категорій об'єктів і перевезень з фізичного захисту як перелік відповідних вимог, заходів, засобів з урахуванням обставин в їх оточенні, вимог правоохоронних органів та планів взаємодії підрозділу охорони із силами допомоги іззовні.  
173. Стаття 24. Основні вимоги до системи фізичного захисту  
174. Система фізичного захисту об'єкта діє виключно в межах об'єкта і повинна:  
175. визначатися після вибору місця будівництва об'єкта;  
176. запроваджуватися до початку будівництва об'єкта, кожної окремої його черги;  
177. змінюватися у разі потреби у процесі будівництва об'єкта, кожної окремої його черги;  
178. забезпечувати можливість протидії як нападу іззовні, так і несанкціонованим діям осіб, що перебувають у зонах обмеження доступу або у життєво важливих місцях;  
179. враховувати обставини в оточенні об'єкта;  
180. передбачати, що дозвіл на доступ до окремих життєво важливих місць, визначених проектом, надається за умови виконання роботи не менше ніж двома особами одночасно.  
181. Система фізичного захисту перевезень діє виключно в межах маршрутів перевезень та транспортних засобів з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання і повинна:  
182. забезпечувати можливість протидії нападу іззовні;  
183. враховувати обставини на маршруті перевезення;  
184. створюватися заздалегідь та запроваджуватися на період підготовки і здійснення кожного конкретного перевезення.  
185. Стаття 25. Основні вимоги фізичного захисту до діяльності у сфері дії цього Закону  
186. Під час здійснення діяльності у сфері дії цього Закону повинні дотримуватися такі основні вимоги фізичного захисту:  
187. діяльність розпочинається з дотриманням першочергових вимог фізичного захисту, визначених цим Законом;  
188. місця будівництва об'єктів, маршрути перевезення ядерних матеріалів вибираються з урахуванням вимог фізичного захисту;  
189. у зонах обмеження доступу не повинні знаходитися будьякі будинки, будівлі, споруди тощо, а також робочі місця, безпосередньо не пов'язані з основним технологічним процесом, що здійснюється у цих зонах;  
190. перевезення та переміщення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання здійснюється тільки за наявності відповідної системи фізичного захисту перевезення або переміщення та життєво важливого місця, де вони розміщуватимуться;  
191. перевезення ядерних матеріалів здійснюється за умови безперервної на цей період взаємодії представників перевізника, державних органів, відповідальних за забезпечення ядерної і радіаційної безпеки та охорони;  
192. модель злочинного посягання, категорія з фізичного захисту, що надається об'єктам, ядерним матеріалам, радіоактивним відходам, іншим джерелам іонізуючого випромінювання, переліки основного обладнання, особливо важливих технічних елементів ядерного об'єкта, зон обмеження доступу, життєво важливих та інших місць, система їх фізичного захисту становлять окремий розділ відповідного технічного проекту, що підлягає державній експертизі фізичного захисту та погодженню з центральними органами виконавчої влади, які регулюють ядерну та радіаційну безпеку (відповідно до компетенції);  
193. проектування пішохідних доріжок, автомобільних доріг, залізничних колій у межах об'єкта та санітарно-захисної зони, а також визначення периметрів зон обмеження доступу та життєво важливих місць об'єкта здійснюється з дотриманням вимог фізичного захисту;  
194. проектування, створення і запровадження в дію систем фізичного захисту об'єктів здійснюється з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових документів і може відбуватися за етапами;  
195. будівництво ядерного об'єкта розпочинається із створення зони обмеження доступу до місць, де розпочинатиметься його будівництво;  
196. рівень професійної підготовки охоронців обов'язково перевіряється представниками юридичної особи, що забезпечує функціонування системи фізичного захисту;  
197. на об'єктах з цілодобовою охороною, посадові і службові особи якої не входять до штатного розпису працівників об'єкта, спеціально призначені представники адміністрації об'єкта цілодобово здійснюють керування системою фізичного захисту (в тому числі охороною).  
198. Стаття 26. Основні вимоги фізичного захисту стосовно озброєної охорони  
199. Ядерні об'єкти є особливо важливими об'єктами держави.  
200. Озброєній охороні підлягають:  
201. ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання під час їх використання, зберігання, перевезення;  
202. зони обмеження доступу, життєво важливі місця;  
203. місця виконання особливих робіт, зберігання носіїв інформації з обмеженим доступом, значної кількості коштів та дорогоцінних металів.  
204. Функції охорони ядерних об'єктів та перевезень ядерних матеріалів виконують підрозділи військовослужбовців або інші озброєні підрозділи охорони, які створені на законних підставах та мають дозвіл (ліцензію).  
205. Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання та мають на законних підставах власні озброєні підрозділи охорони, забезпечують охорону радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання силами цих підрозділів. Інші юридичні особи для виконання функцій охорони радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання залучають Державну службу охорони або інші озброєні підрозділи охорони, які створені на законних підставах та мають дозвіл (ліцензію).  
206. У разі виявлення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання у несанкціонованому обігу уповноважені органи вживають заходів щодо обмеження доступу сторонніх осіб до цих речовин та забезпечують їх охорону.  
207. Функції охорони виконуються в межах об'єктів та транспортних засобів у порядку, встановленому системою фізичного захисту, на підставі договорів або контрактів з юридичною особою, яка створює та забезпечує функціонування цієї системи, або згідно з посадовими інструкціями - якщо підрозділ охорони введено до штатного розпису працівників об'єкта чи перевізника.  
208. Виконання функцій охорони розпочинається та припиняється на підставі відповідного наказу юридичної особи, яка створює та забезпечує функціонування системи фізичного захисту.  
209. Питання, що стосуються виконання функцій охорони ядерних матеріалів під час міжнародних (в тому числі транзитних) перевезень, викладаються у міжнародних договорах відповідно до законодавства України.  
210. Розділ IV ПОВНОВАЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, ЦЕНТРАЛЬНИХ ТА МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ ЩОДО ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ  
211. Стаття 27. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо фізичного захисту  
212. Кабінет Міністрів України:  
213. забезпечує проведення державної політики з фізичного захисту на засадах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;  
214. забезпечує розроблення і реалізацію загальнодержавних науково-технічних програм щодо фізичного захисту;  
215. організовує розроблення і затверджує державний план взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади на випадок вчинення несанкціонованих дій, забезпечує тренування (навчання) за цим планом.  
216. Стаття 28. Повноваження Служби безпеки України щодо фізичного захисту  
217. Служба безпеки України:  
218. узагальнює відомості про форми і методи скоєння злочинів стосовно ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, розслідування яких законодавством віднесено до компетенції Служби безпеки України;  
219. бере участь у визначенні рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання (відповідно до компетенції);  
220. інформує, у разі потреби, центральні органи виконавчої влади, що регулюють ядерну та радіаційну безпеку, про необхідність коригування встановленого рівня фізичного захисту;  
221. вживає заходів відповідно до компетенції і законодавства у разі виявлення порушень встановленого рівня фізичного захисту;  
222. повідомляє компетентні органи, що ведуть державний облік ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання у разі виявлення фактів їх незаконного обігу;  
223. бере участь у проведенні спеціальної перевірки громадян у зв'язку з наданням їм допуску до роботи з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання та на ядерних установках (згідно з компетенцією).  
224. Стаття 29. Повноваження Міністерства внутрішніх справ України щодо фізичного захисту  
225. Міністерство внутрішніх справ України:  
226. узагальнює відомості про форми і методи скоєння злочинів стосовно ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, розслідування яких законодавством віднесено до його компетенції;  
227. бере участь у визначенні рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також у розробленні, створенні та запровадженні в дію відповідних систем фізичного захисту;  
228. у разі потреби інформує центральні органи виконавчої влади, що регулюють ядерну та радіаційну безпеку, про необхідність коригування встановленого рівня фізичного захисту;  
229. забезпечує професійну підготовку посадових та службових осіб підрозділів, які здійснюють функції охорони у фізичному захисті;  
230. організовує виконання службових завдань караулами охорони та охоронцями;  
231. завчасно планує та забезпечує у необхідних випадках взаємодію власних підрозділів, призначених для надання підрозділам охорони допомоги іззовні;  
232. має право перевіряти дотримання вимог з обліку, контролю, забезпечення збереженості ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання та спеціальної перевірки;  
233. у разі виявлення порушень вимог фізичного захисту вживає необхідних заходів відповідно до компетенції і законодавства або інформує про виявлені порушення центральні органи виконавчої влади, що регулюють ядерну та радіаційну безпеку (відповідно до їх компетенції);  
234. у разі виявлення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, які перебувають у незаконному обігу, негайно забезпечує їх охорону та повідомляє компетентні органи виконавчої влади, що ведуть їх державний облік;  
235. бере участь у проведенні спеціальної перевірки громадян у зв'язку з наданням їм допуску до роботи з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання та на ядерних установках (згідно з компетенцією).  
236. Стаття 30. Повноваження центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління у сфері використання ядерної енергії і радіаційної безпеки, та Національної академії наук України щодо фізичного захисту  
237. Центральні органи виконавчої влади, які здійснюють державне управління у сфері використання ядерної енергії і радіаційної безпеки, та Національна академія наук України відповідно до своєї компетенції:  
238. забезпечують дотримання засад державної політики з фізичного захисту;  
239. створюють умови для досягнення цілей фізичного захисту;  
240. виконують першочергові та основні вимоги фізичного захисту;  
241. розробляють проекти переліків відомостей з фізичного захисту, що містять державну таємницю та іншу (відомчу) таємницю, надають розроблені переліки державному органу, який регулює фізичний захист, для узагальнення і погодження, організовують захист цих відомостей;  
242. забезпечують створення, запровадження у дію та функціонування систем фізичного захисту щодо перевезень, які здійснюються в інтересах юридичних осіб, що належать до сфери їх управління;  
243. забезпечують створення, запровадження у дію та функціонування систем фізичного захисту щодо об'єктів, які будуються, передають ці повноваження юридичній особі, що належить до сфери їх управління, після одержання нею відповідного дозволу (ліцензії) центрального органу виконавчої влади, що регулює ядерну та (або) радіаційну безпеку;  
244. організовують розроблення та затверджують нормативні документи щодо фізичного захисту і збереженості ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання, контролюють виконання вимог цих документів;  
245. мають право залучати до проведення перевірок систем фізичного захисту об'єктів та перевезень, що належать до сфери їх управління, юридичних осіб, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію);  
246. забезпечують завчасне планування взаємодії власного персоналу і підрозділу охорони із силами допомоги іззовні на випадок вчинення  
247. несанкціонованих дій стосовно об'єктів та перевезень, що належать до сфери їх управління;  
248. організовують та фінансують здійснення перевірок планів взаємодії підрозділу охорони із силами допомоги іззовні;  
249. організовують і фінансують науково-технічний та дослідницький супровід фізичного захисту;  
250. створюють необхідні умови і здійснюють навчальну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту;  
251. беруть участь у міжнародному співробітництві з фізичного захисту;  
252. здійснюють розрахунки кошторисів на фінансування фізичного захисту та відповідають за їх цільове використання;  
253. забезпечують виконання інших вимог фізичного захисту;  
254. подають щорічні звіти з питань фізичного захисту центральному органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту.  
255. Стаття 31. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління транспортним комплексом, щодо фізичного захисту  
256. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління транспортним комплексом:  
257. забезпечує дотримання засад державної політики з фізичного захисту;  
258. створює можливість досягнення цілей фізичного захисту;  
259. виконує першочергові та основні вимоги фізичного захисту;  
260. розробляє проекти переліків відомостей стосовно перевезень, що містять державну таємницю та іншу (відомчу) таємницю, надає розроблені переліки відповідному центральному органу виконавчої влади, який регулює ядерну та радіаційну безпеку, для узагальнення і погодження, дотримує вимоги стосовно захисту цих відомостей;  
261. забезпечує створення, запровадження в дію та функціонування власних систем фізичного захисту стосовно перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;  
262. забезпечує одержання підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери його управління, відповідних дозволів (ліцензій) центрального органу виконавчої влади, що регулює ядерну та радіаційну безпеку;  
263. створює необхідні умови для забезпечення безпеки перевезень, у тому числі для здійснення караулами охорони своїх функцій;  
264. надає дозволи на початок конкретного перевезення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання за умови забезпечення їх охорони (якщо така охорона передбачена згідно із законодавством);  
265. здійснює розроблення та затверджує нормативноправові акти з фізичного захисту, контролює їх дотримання;  
266. має право залучати до проведення перевірок систем фізичного захисту об'єктів та перевезень, що належать до сфери його управління, юридичних осіб, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію);  
267. організовує і фінансує науково-технічний та дослідницький супровід фізичного захисту;  
268. створює необхідні умови і здійснює навчальну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з фізичного захисту;  
269. бере участь у міжнародному співробітництві з фізичного захисту;  
270. здійснює розрахунки кошторисів на фінансування фізичного захисту та відповідає за їх цільове використання;  
271. забезпечує дотримання інших вимог фізичного захисту;  
272. подає щорічні звіти з питань фізичного захисту центральному органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту.  
273. Стаття 32. Повноваження органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо фізичного захисту  
274. Кожний з органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, відповідно до вимог законодавства:  
275. здійснює державне регулювання фізичного захисту щодо надання захисних властивостей обладнанню потенційно небезпечних ядерних та радіаційних технологій шляхом відповідного його конструювання;  
276. готує пропозиції щодо внесення до нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки відповідних вимог фізичного захисту;  
277. надає дозволи (ліцензії), передбачені законодавством у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, за умови дотримання, поряд з іншими, вимог фізичного захисту;  
278. здійснює державний нагляд за дотриманням вимог фізичного захисту, встановлених дозволами (ліцензіями);  
279. застосовує санкції в установленому порядку у разі виявлення порушень вимог фізичного захисту;  
280. здійснює державну експертизу ядерної та радіаційної безпеки після надання відповідних матеріалів та отримання висновків державної експертизи фізичного захисту;  
281. погоджує переліки посад, для призначення на які фізичні особи повинні мати допуск до особливих робіт, надає юридичним особам усіх форм власності дозволи на звернення до державних органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, із запитами щодо проведення спеціальної перевірки згідно із законодавством;  
282. бере участь у міжнародному співробітництві з питань фізичного захисту в частині, що стосується зазначеного вище;  
283. забезпечує дотримання інших вимог фізичного захисту.  
284. Стаття 33. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання фізичного захисту  
285. Державне регулювання фізичного захисту здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, який відповідно до своєї компетенції:  
286. здійснює державне регулювання фізичного захисту щодо вибору місць будівництва та планування територій об'єктів, здійснення обмежень та обліку санкціонованого доступу, запобігання доступу без дозволу до особливо важливих об'єктів і життєво важливих місць, затримання порушників, відбиття озброєного нападу, звільнення об'єктів і життєво важливих місць від захвату;  
287. здійснює державну експертизу фізичного захисту;  
288. надає дозволи (ліцензії) на здійснення діяльності, що стосується створення та забезпечення функціонування систем фізичного захисту, здійснює перевірки дотримання вимог дозволів (ліцензій);  
289. застосовує санкції в установленому порядку у разі виявлення порушень вимог фізичного захисту;  
290. організовує розроблення та коригування переліків відомостей щодо фізичного захисту, які містять таємну інформацію, визначає та контролює дотримання порядку захисту відомостей щодо фізичного захисту, які містять іншу (відомчу) таємницю;  
291. виконує функції державного замовника та органу управління державними науково-технічними програмами щодо фізичного захисту;  
292. бере участь у міжнародному співробітництві з фізичного захисту;  
293. забезпечує дотримання інших вимог фізичного захисту;  
294. щорічно подає Кабінетові Міністрів України звіт з питань фізичного захисту.  
295. Стаття 34. Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо фізичного захисту  
296. Місцеві державні адміністрації, на території яких розміщені об'єкти (в тому числі ядерні), проходять маршрути перевезень ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, відповідно до своєї компетенції:  
297. встановлюють порядок обмеження пересувань у межах санітарно-захисних зон об'єктів;  
298. організовують розроблення та затверджують територіальні (регіональні) плани взаємодії всіх озброєних формувань, що знаходяться на їх території, які можуть бути використані у разі вчинення несанкціонованих дій;  
299. проводять щорічні навчання з метою перевірки ефективності зазначених вище планів взаємодії із залученням представників усіх центральних органів виконавчої влади, визначених у цих планах;  
300. організовують розроблення та затверджують плани забезпечення охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, що можуть бути виявлені на їх території за межами місць санкціонованого розміщення;  
301. мають право залучати до проведення перевірок систем фізичного захисту об'єктів та перевезень, що належать до сфери їх компетенції, юридичні особи, що мають спеціальний дозвіл (ліцензію);  
302. забезпечують дотримання інших вимог фізичного захисту, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.  
303. Розділ V ПИТАННЯ ФІНАНСУВАННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ  
304. Стаття 35. Витрати на фінансування фізичного захисту  
305. Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюють:  
306. бюджетні установи та організації - за рахунок коштів на їх утримання;  
307. суб'єкти підприємницької діяльності - за рахунок власних коштів та коштів бюджету відповідно до порядку, встановленого законодавством.  
308. Витрати на фінансування фізичного захисту ядерних матеріалів, які перебувають у державній власності та мають категорію з фізичного захисту (за винятком тих, що використовуються для ядерних енергетичних установок), здійснюються за рахунок державного бюджету.  
309. Витрати на фінансування фізичного захисту здійснюються у пріоритетному порядку. Бюджетні кошти для фінансування фізичного захисту передбачаються окремим рядком у кошторисах на утримання кожної бюджетної установи та організації, що здійснює діяльність з фізичного захисту.  
310. Витрати, передбачені на фінансування фізичного захисту, скороченню не підлягають.  
311. Стаття 36. Порядок планування витрат на фінансування фізичного захисту  
312. Юридичні особи всіх форм власності, які мають визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами повноваження щодо фізичного захисту в сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, щорічно здійснюють розрахунки і складають окремий план витрат на фінансування питань фізичного захисту на наступний рік.  
313. Щорічні кошториси на утримання причетних бюджетних установ та суб'єктів підприємницької діяльності повинні включати плани витрат на фінансування питань фізичного захисту.  
314. Порядок здійснення розрахунків і складання окремих планів витрат на фінансування питань фізичного захисту визначає Кабінет Міністрів України.  
315. Розділ VI ОКРЕМІ ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ  
316. Стаття 37. Міжнародне співробітництво з питань фізичного захисту  
317. Міжнародне співробітництво з питань фізичного захисту може здійснюватися у сфері розвитку, модернізації, підвищення якості технічного оснащення систем фізичного захисту, підвищення рівня нормування, ліцензування, нагляду, перевірок, наукового супроводження та навчальної підготовки з метою зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту.  
318. Міжнародне співробітництво з питань фізичного захисту здійснюється за міжнародними договорами, укладення, виконання, денонсація яких відбувається у порядку, встановленому законодавством України.  
319. Стаття 38. Питання охорони ядерних матеріалів під час міжнародного транзитного перевезення  
320. Відповідальність за охорону ядерних матеріалів під час транзитного перевезення територією України несе держава, яка є їх власником.  
321. Питання про надання допомоги підрозділу іншої держави, який здійснюватиме охорону ядерних матеріалів (у тому числі свіжого та відпрацьованого ядерного палива) під час транзитного перевезення територією України, викладаються у відповідних міжнародних договорах, стороною яких є Україна.  
322. Стаття 39. Допуск озброєних підрозділів охорони інших держав на територію України  
323. Озброєні підрозділи охорони інших держав можуть бути допущені на територію України тільки у зв'язку з виконанням ними функцій охорони ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання під час міжнародного перевезення на підставі та у порядку, передбаченому відповідними міжнародними договорами, стороною яких є Україна.  
324. Фізичним особам озброєного підрозділу охорони іншої держави, які перебувають на території України на законних підставах і ще не розпочали або закінчили виконання своїх функцій, гарантується недоторканність і захист.  
325. Випадки застосування зброї під час виконання функцій охорони озброєними підрозділами охорони інших держав, які перебувають на території України на законних підставах, а також випадки втрати ними зброї або набоїв, які сталися на території України, підлягають розслідуванню у порядку, встановленому законодавством України.  
326. Розділ VII ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСАД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ДІЇ ЦЬОГО ЗАКОНУ  
327. Стаття 40. Правопорушення у сфері дії цього Закону, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність  
328. Правопорушеннями у сфері дії цього Закону, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність, є навмисне вчинення (співучасть у вчиненні) таких дій:  
329. несанкціоноване одержання, володіння, використання, передавання, видозмінення або розпорошення ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, яке мало наслідком чи могло спричинити смерть будь-якої особи або заподіяти їй серйозне каліцтво, чи завдати значні збитки власності, а також спроба скоєння таких дій;  
330. крадіжки ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання або їх захоплення шляхом грабунку, а також спроба скоєння таких дій;  
331. присвоєння ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання або здобуття їх шляхом обману, а також спроба скоєння таких дій;  
332. застосування сили, погроза застосування сили, будь-яке інше залякування з метою домогтися видачі ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання;  
333. несанкціоноване проникнення на ядерну установку, у транспортний засіб з ядерними матеріалами, пошкодження обладнання у життєво важливих місцях ядерної установки або транспортного засобу, призначеного для перевезення ядерних матеріалів, а також спроба скоєння таких дій або погроза їх здійснення;  
334. захоплення ядерної установки і здійснення викиду ядерних матеріалів з неї, використання захоплених ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання з метою спричинити смерть будь-якої особи або заподіяти їй серйозне каліцтво, чи завдати значні збитки власності, а також спроба скоєння таких дій або погроза їх здійснення;  
335. примушування фізичної або юридичної особи, міжнародної організації чи держави вчинити будь-яку дію або утриматися від неї під погрозою захопити ядерну установку, здійснити викид ядерних матеріалів із захопленої ядерної установки або використати захоплені ядерні матеріали, радіоактивні відходи чи інші джерела іонізуючого випромінювання з метою спричинити смерть будь-якої особи або заподіяти їй каліцтво, чи завдати значні збитки власності.  
336. Стаття 41. Відповідальність за порушення законодавства України з питань фізичного захисту  
337. Порушення законодавства України з питань фізичного захисту тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.