Про внесення змін до Закону України ''Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" (Друге читання)
0. | ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" Верховна Рада України п о с т а н о в л я є : Внести до Закону України "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №6 , ст.35, 1999 р., №4, ст.35) зміни та доповнення, виклавши їх в такій редакції: "Про внесення змін до Закону України ''Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх Комітет з питань молодіжної політики, фізичної культури і спорту Друге читанняСтаття 1. Органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи, які здійснюють соціальний захист і профілактику правопорушень серед неповнолітніх |
1. | (Частина перша) Здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх покладається на: |
2. | - служби у справах неповнолітніх Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій; |
3. | - загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації органів освіти; |
4. | - центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх органів охорони здоров'я; |
5. | - притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх; |
6. | - суди; |
7. | - кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ; |
8. | - приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ; |
9. | виховно-трудові колонії Міністерства внутрішніх справ України. |
10. | (Частина друга) У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та окремі громадяни. |
11. | Стаття 2. Основні принципи діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх |
12. | (Частина перша) Діяльність органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх здійснюється на принципах: |
13. | (Абзац четвертий частини першої) - гласності, тобто систематичного інформування про стан правопорушень серед неповнолітніх, роботу служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх у відкритій державній статистиці, засобах масової інформації; |
14. | Стаття 4. Служби у справах неповнолітніх |
15. | (Частина перша) Служби у справах неповнолітніх утворюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. |
16. | (Частина друга) Головними завданнями служб у справах неповнолітніх є: |
17. | (абзац другий частини другої) - розроблення і здійснення самостійно або разом з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадськими організаціями заходів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень; контроль за виконанням цих заходів; |
18. | (абзац третій частини другої) - координація зусиль органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності у вирішенні питань соціального захисту неповнолітніх та організації роботи щодо запобігання бездоглядності і правопорушенням серед них; |
19. | (абзац четвертий частини другої) - здійснення контролю за умовами утримання і виховання неповнолітніх у спеціальних установах для неповнолітніх, організацією виховної роботи в закладах освіти і за місцем проживання; |
20. | (абзац сьомий частини другої) - надання органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності, громадським організаціям, громадянам практичної та методичної допомоги, консультацій з питань соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх. |
21. | (Частина третя) Служби у справах неповнолітніх мають право: |
22. | (абзац другий частини третьої) - приймати з питань, віднесених до їх компетенції, рішення, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами і громадянами; |
23. | (абзац третій частини третьої) - звертатися у разі порушення прав та інтересів неповнолітніх, а також з питань працевлаштування, подання їм іншої допомоги до відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності; |
24. | (абзац четвертий частини третьої) - перевіряти стан виховної роботи з неповнолітніми в закладах освіти, за місцем проживання, а також на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, де працюють неповнолітні; |
25. | (абзац сьомий частини третьої) - ставити перед відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб у разі невиконання ними рішень, прийнятих службами у справах неповнолітніх; |
26. | (Частина четверта) Міністерство України у справах сім'ї та молоді контролює і координує діяльність служб у справах неповнолітніх Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. |
27. | Частину п'яту виключено. |
28. | (Частина п'ята) Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, посадові особи зобов'язані у визначений службами у справах неповнолітніх термін повідомляти про заходи, вжиті на виконання прийнятих рішень. |
29. | (Частина шоста) Штатна чисельність працівників районних і міських служб у справах неповнолітніх установлюється залежно від кількості неповнолітніх, які проживають у районі, місті (один працівник служби на 2 - 3 тис. неповнолітніх у районах та на 5 - 6 тис. у містах і районах у містах). |
30. | (Частина сьома) Служби у справах неповнолітніх мають права юридичної особи, власний бланк, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. |
31. | (Частина восьма) Положення про служби у справах неповнолітніх затверджується Кабінетом Міністрів України. |
32. | Стаття 5. Кримінальна міліція у справах неповнолітніх. |
33. | (Частина друга) Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана: |
34. | (Абзац сімнадцятий частини другої) - вести облік осіб, які втягують неповнолітніх в антигромадську діяльність; |
35. | (Абзац вісімнадцятий частини другої )- проводити обшуки, вилучення та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства; |
36. | (Абзац двадцятий частини другої) - вилучати документи і предмети, що можуть бути речовими доказами правопорушення або використані на шкоду їх здоров'ю; |
37. | Стаття 6. Суди |
38. | (Частина друга) Справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються спеціально уповноваженими на те суддями (складом суддів). |
39. | Стаття 7. Приймальники-розподільники для неповнолітніх |
40. | (Частина третя) Не підлягають поміщенню у приймальники-розподільники неповнолітні, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, неповнолітні, які вчинили правопорушення у віці, з якого за такі діяння можлива кримінальна відповідальність, крім випадків припинення кримінальної справи і направлення винних осіб у спеціальні установи для неповнолітніх за рішенням суду. |
41. | Стаття 8. Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації |
42. | (Частина одинадцята) Загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації створюються відповідно до законодавства. |
43. | Стаття 9. Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх |
44. | (Частина перша) Центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх створюються в державній системі охорони здоров'я за визначенням Міністерства України у справах сім'ї та молоді і Міністерства охорони здоров'я України для неповнолітніх, які вживають алкоголь, наркотики, а також для неповнолітніх, які за станом здоров'я не можуть бути направлені до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації. |
45. | Стаття 11. Притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх |
46. | (Частина третя) Термін перебування неповнолітнього у притулку залежить від конкретних обставин, але не може перевищувати 30 діб. |
47. | (Частина четверта) Не підлягають розміщенню у притулках неповнлітні, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. психічно хворі з вираженими симптомами хвороби, а також ті, які вчинили правопорушення і що до яких є відомості про винесене компетентними органами чи посадовими особами рішення про затримання, арешт або поселення в приймальник-розподільник для неповнолітніх. |
48. | (Частина п'ята) Основним завданням притулків для неповнолітніх є створення належних житлово-побутових та психологічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності неповнолітніх, тимчасово відчужених від сім"ї, сприятливих умов розвитку за місцем роботи, а також надання їм можливостей для навчання, праці, змістовного дозвілля. |
49. | Стаття 16. Контроль за діяльністю органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх |
50. | Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації у межах своєї компетенції здійснюють контроль за діяльністю Міністерства України у справах сім'ї та молоді, служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх і подають їм необхідну допомогу. |