Кількість абзаців - 292 Розмітка (ліва колонка)


Про планування і забудову територій (Друге читання)

0. Закон України Про планування і забудову територій  
1. Цей Закон визначає правові та організаційні засади планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, урахування державних, суспільних і приватних інтересів під час розміщення, проектування і будівництва об'єктів містобудування.  
2. I. Загальні положення  
3. Стаття 1. Терміни та їх визначення  
4. У цьому Законі вживаються такі терміни:  
5. територія - частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людини умовами і ресурсами, а також розташованими під нею надрами та з повітряним простором;  
6. планування територій - систематична і комплексна діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування з регулювання використання територій для виробничого, сельбищного, оздоровчого, рекреаційного, природоохоронного, історико-культурного та іншого призначення, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури шляхом розроблення та затвердження містобудівної документації і прийняття відповідно до її положень рішень щодо забудови та іншого використання територій;  
7. регіональні правила забудови - нормативно-правовий акт, в якому в межах законодавства з урахуванням регіональних природно-кліматичних, соціально-демографічних та інших особливостей встановлюється загальний для територій і населених пунктів (крім міст Києва та Севастополя, міст обласного підпорядкування) Автономної Республіки Крим, області порядок вирішення питань розміщення, погодження будівництва об'єктів містобудування, видачі вихідних даних (архітектурно-планувальних завдань, технічних та інших умов) на їх проектування, погодження та затвердження проектної документації, а також надання дозволів на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, контролю за містобудівною діяльністю;  
8. місцеві правила забудови - нормативно-правовий акт місцевого самоврядування, яким на основі затвердженої містобудівної документації встановлюється містобудівний регламент забудови та іншого використання земельних ділянок в межах населеного пункту;  
9. план містобудівного зонування території населеного пункту - складова частина місцевих правил забудови, яка відображає поділ територій на окремі функціональні зони з установленим конкретним містобудівним регламентом їх забудови або іншого використання;  
10. зона облаштування - об'єкт містобудування, що являє собою територію, на якій за рішенням органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно із законодавством здійснюються заходи щодо інженерної підготовки, створення інженерно-транспортної інфраструктури та необхідних умов для її комплексної забудови і упорядження;  
11. інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, призначених для забезпечення життєдіяльності та розвитку відповідної території, населених пунктів;  
12. червоні лінії - визначені у геодезичних координатах межі існуючих та запроектованих елементів вулично-дорожньої мережі (вулиць, доріг і майданів) населених пунктів, які використовуються або призначені для розміщення інженерно-транспортних комунікацій, а також встановлюють зовнішні межі мікрорайонів, кварталів та територій іншого призначення;  
13. лінії регулювання забудови - визначені у геодезичних координатах межі розміщення будинків і споруд з відступом від червоних ліній або меж земельних ділянок.  
14. Стаття 2. Зміст планування територій  
15. У процесі планування територій повинне забезпечуватися:  
16. прогнозування потреб та визначення пріоритетних напрямів використання територій;  
17. урахування державних, суспільних і приватних інтересів щодо забудови та іншого використання територій;  
18. обґрунтування розподілу та перерозподілу земель за видами забудови та іншого використання;  
19. раціональне розселення і сталий розвиток населених пунктів;  
20. раціональне розміщення виробничих, сельбищних, оздоровчих, рекреаційних, природоохоронних, історико-культурних та інших територій і об'єктів;  
21. обґрунтування і здійснення заходів щодо встановлення режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;  
22. визначення територій регіонів і населених пунктів з історико-культурною спадщиною та природними ландшафтами, встановлення передбачених законодавством обмежень на їх використання та забудову;  
23. охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів;  
24. регулювання забудови населених пунктів та інших територій.  
25. Стаття 3. Об'єкти планування територій  
26. Об'єктами планування територій є територія України, території адміністративно - територіальних одиниць та їх функціональних зон, а також окремі земельні ділянки.  
27. Стаття 4. Організація планування територій  
28. Планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівні.  
29. Організація планування територій забезпечується органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції та в порядку, визначеному цим Законом, а також іншими актами законодавства.  
30. Стаття 5. Фінансування робіт з планування територій  
31. Фінансування робіт з планування територій на загальнодержавному рівні, а також розроблення експериментальної містобудівної документації для населених пунктів та інших територій, нормативно-методичних документів провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.  
32. Фінансування робіт з планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, населених пунктів та окремих функціональних зон (виробничих, сельбищних, оздоровчих, рекреаційних та інших), провадиться відповідно за рахунок коштів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.  
33. Громадяни та юридичні особи України, інших держав можуть брати участь у фінансуванні робіт з планування територій у порядку, встановленому законодавством України.  
34. Фінансування робіт з планування окремих земельних ділянок, на яких заінтересовані громадяни та юридичні особи мають намір здійснити нове будівництво, провести реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та упорядження територій об'єктів містобудування, провадиться за рахунок коштів цих осіб.  
35. II. Планування територій на загальнодержавному і регіональному рівні  
36. Стаття 6. Планування територій на загальнодержавному рівні  
37. Планування територій на загальнодержавному рівні здійснюється шляхом розроблення Генеральної схеми планування території України (далі - також Генеральна схема), положення якої спрямовуються на забезпечення раціонального використання території України, створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, здоров'я населення, пам'яток історії та культури, визначення державних пріоритетів щодо розвитку систем розселення, виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.  
38. Генеральна схема повинна містити:  
39. аналіз стану використання території України та функціонування систем розселення з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій;  
40. аналіз намірів та потреб у використанні відповідних територій центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, що містяться у затверджених державних програмах і планах соціально-економічного розвитку регіонів, схемах розвитку галузей економіки;  
41. аналіз екологічного та санітарно-гігієнічного стану регіонів та реалізації відповідних цільових програм, пропозиції щодо здійснення заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля;  
42. визначення диспропорцій у використанні територій по регіонах;  
43. визначення територій за видами переважного функціонального використання;  
44. напрями вдосконалення систем розселення і сталого розвитку населених пунктів;  
45. комплекс заходів щодо її реалізації.  
46. Для вирішення питань загальнодержавного значення за рішенням Кабінету Міністрів України можуть розроблятися схеми планування окремих частин території України - кількох областей, узбереж Чорного та Азовського морів, у межах впливу міжнародних транспортних коридорів, прикордонних територій тощо.  
47. Органи виконавчої влади керуються Генеральною схемою, схемами планування окремих частин території України, які мають загальнодержавне значення, зокрема, під час:  
48. розроблення проектів державних програм соціально-економічного розвитку України, інших державних програм - з питань охорони довкілля, охорони здоров`я населення, розвитку інженерно-транспортної інфраструктури тощо;  
49. розв'язання міждержавних та міжрегіональних проблем планування територій;  
50. вибору трас і проектування транспортних, енергетичних та інших інженерних комунікацій і споруд регіонального, загальнодержавного та міжнародного значення;  
51. підготовки та розгляду висновків щодо розробленої містобудівної документації на регіональному, а у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, - місцевому рівні;  
52. визначення територій з особливим режимом використання і розвитку;  
53. створення резерву територій, призначених для перспективних загальнодержавних потреб, та встановлення умов їх тимчасового використання;  
54. вирішення питань удосконалення економічного районування і адміністративно-територіального устрою України;  
55. вирішення інших питань використання територій.  
56. Стаття 7. Розроблення, погодження і затвердження Генеральної схеми, схем планування окремих частин території України, які мають загальнодержавне значення  
57. Розроблення, погодження (експертиза) Генеральної схеми планування території України, схем планування окремих частин території України, які мають загальнодержавне значення, проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
58. Для координації робіт з розроблення Генеральної схеми, схем планування окремих частин території України, які мають загальнодержавне значення, Кабінетом Міністрів України може утворюватися координаційна рада з числа представників міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, провідних учених та висококваліфікованих фахівців. Ця рада провадить свою діяльність відповідно до положення про неї, яке затверджується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
59. Генеральна схема, схеми планування окремих частин території України, які мають загальнодержавне значення, затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
60. Положення Генеральної схеми, схем планування окремих частин території України, які мають загальнодержавне значення, затверджених в установленому порядку, є обов'язковими для органів державної влади та місцевого самоврядування під час здійснення планування територій.  
61. Стаття 8. Планування територій на регіональному рівні  
62. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради здійснюють планування відповідно територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, а також їх окремих частин, які мають загальнорегіональне значення.  
63. Планування територій на регіональному рівні здійснюється шляхом розроблення і затвердження в порядку, встановленому статтями 9 і 10 цього Закону, схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів, їх окремих частин, які мають загальнорегіональне значення, а також установлення контролю за реалізацією цих схем.  
64. Організація робіт з планування територій на регіональному рівні забезпечується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними державними адміністраціями.  
65. У схемах планування територій, зазначених у частині другій цієї статті, визначаються, зокрема, заходи з реалізації державної політики та дотримання державних інтересів щодо планування територій з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій;  
66. Стаття 9. Врахування суспільних інтересів під час планування територій на регіональному рівні  
67. Для врахування суспільних інтересів під час планування територій на регіональному рівні Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні державні адміністрації:  
68. інформують населення, органи місцевого самоврядування про наміри щодо планування територій Автономної Республіки Крим, області, району, встановлюють порядок розгляду та врахування пропозицій (зауважень) до відповідної містобудівної документації;  
69. згідно із законодавством залучають представників відповідних територіальних громад та органів місцевого самоврядування до участі у розгляді містобудівної документації;  
70. готують пропозиції щодо погодження інтересів територіальних громад у разі виникнення розбіжностей у вирішенні питань планування територій;  
71. забезпечують подання на затвердження відповідним радам матеріалів щодо встановлення особливого режиму використання територій, на яких згідно із затвердженими схемами планування територій передбачена перспективна містобудівна діяльність.  
72. Територіальні громади для захисту своїх інтересів під час планування відповідних територій мають право на:  
73. одержання інформації про планування територій та його можливі правові, економічні і екологічні наслідки;  
74. пред'явлення законних вимог і подання пропозицій до розроблюваної містобудівної документації;  
75. участь у розгляді розробленої містобудівної документації, в тому числі з планування територій суміжних територіальних громад, внесення пропозицій (зауважень) до неї;  
76. оскарження рішень відповідних рад з планування територій у встановленому законодавством порядку.  
77. Стаття 10. Розроблення, погодження і затвердження містобудівної документації на регіональному рівні  
78. Після прийняття відповідними радами рішень про розроблення містобудівної документації, визначеної у частині другій статті 8 цього Закону, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні державні адміністрації, в двомісячний строк:  
79. оприлюднюють через засоби масової інформації відомості про початок розроблення відповідної містобудівної документації та визначають форму, місце, строк внесення територіальними громадами, органами місцевого самоврядування, громадянами, юридичними особами пропозицій (зауважень) до цієї документації;  
80. готують завдання та інші вихідні дані на розроблення відповідної містобудівної документації з урахуванням умов щодо врахування державних інтересів, які у місячний строк видаються спеціально уповноваженим органом державного управління у справах містобудування та архітектури (для територій Автономної Республіки Крим, областей), обласними державними адміністраціями (для територій районів);  
81. забезпечують в установленому порядку розроблення відповідної містобудівної документації.  
82. Після розроблення відповідної містобудівної документації з метою проведення нагляду за врахуванням державних і суспільних інтересів під час планування територій:  
83. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні державні адміністрації у двотижневий строк повідомляють через засоби масової інформації про основні положення цієї документації, а також про форми, місце та строки подання пропозицій (зауважень), про порядок їх врахування.  
84. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах містобудування та архітектури схеми планування територій Автономної Республіки Крим, областей для проведення експертизи та подання відповідній раді висновку щодо затвердження цієї схеми.  
85. районні державні адміністрації, подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій схеми планування територій адміністративних районів для проведення експертизи та подання відповідній раді висновку щодо затвердження цієї схеми;  
86. Експертиза та підготовка висновків щодо затвердження містобудівної документації, зазначеної у частинах сьомій і восьмій цієї статті , проводиться у двомісячний строк.  
87. Зазначена містобудівна документація затверджується відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, районною радою за поданням відповідного органу виконавчої влади.  
88. Схеми планування територій кількох адміністративно-територіальних одиниць затверджуються спільним рішенням відповідних рад.  
89. Рішення про затвердження містобудівної документації оприлюднюється через засоби масової інформації.  
90. Положення схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей та районів, затверджених у встановленому порядку, є обов'язковими для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування під час здійснення планування територій.  
91. Порушення законодавства, а також умов щодо врахування державних і суспільних інтересів, інших вихідних даних на розроблення відповідної містобудівної документації є підставою для оскарження рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної ради про затвердження цієї містобудівної документації в установленому законом порядку.  
92. Для координації робіт з планування територій на регіональному рівні та узгодження при цьому державних і суспільних інтересів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, районна державна адміністрація може утворювати планувальну раду з числа представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськості, висококваліфікованих фахівців. Діяльність планувальної ради провадиться на громадських засадах згідно з положенням про неї, яке затверджується органом, що утворив цю раду.  
93. III. Планування територій на місцевому рівні  
94. Стаття 11. Здійснення планування територій на місцевому рівні  
95. Планування територій на місцевому рівні здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями шляхом розроблення і затвердження відповідно до законодавства генеральних планів населених пунктів, детальних планів території (функціональних зон, окремих районів, мікрорайонів, кварталів), планів червоних ліній, проектів забудови території, а також установлення контролю за їх реалізацією.  
96. Крім основних видів містобудівної документації, визначених у частині першій цієї статті, за рішенням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування для деталізації окремих розділів генеральних планів населених пунктів або програм їх соціально-економічного розвитку може розроблятись інша містобудівна, а також спеціалізована документація (плани земельно-господарського устрою, проекти встановлення меж населених пунктів, проекти розподілу території, інші галузеві проекти).  
97. Розроблення, погодження і затвердження містобудівної документації, а також спеціалізованої документації, пов'язаної з плануванням територій на місцевому рівні, провадиться відповідно до законодавства, державних стандартів і норм з урахуванням державних, суспільних і приватних інтересів у порядку, визначеному статтями 17 і 18 цього Закону.  
98. Містобудівна документація затверджується відповідно сільською, селищною, міською радою з визначенням у відповідному рішенні строку реалізації такої документації та переліку раніше прийнятих рішень з планування територій, які втрачають чинність, а також тих рішень, до яких обов'язково слід внести зміни.  
99. Затверджена містобудівна документація є обов'язковою для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадян і юридичних осіб у разі прийняття рішення щодо розміщення об'єктів, вилучення (викупу) і надання земель для будь-якого використання згідно із законодавством, вирішення питань нового будівництва, проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та упорядження територій об'єктів містобудування.  
100. Зміни до містобудівної документації вносяться на підставі рішення ради, яка затвердила зазначену документацію, за поданням виконавчого органу відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.  
101. Для координації робіт з планування територій на місцевому рівні та узгодження при цьому державних, суспільних і приватних інтересів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська, Севастопольська міська державна адміністрація можуть утворювати планувальну раду з числа представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадськості, висококваліфікованих фахівців. Діяльність планувальної ради провадиться на громадських засадах згідно з положенням про неї, яке затверджується органом, що утворив цю раду.  
102. Стаття 12. Генеральний план населеного пункту  
103. Генеральний план населеного пункту у обов'язковому порядку розробляється і затверджується для кожного села, селища, міста.  
104. Генеральним планом населеного пункту визначаються:  
105. потреба в територіях для розміщення та будівництва об'єктів житлового, громадського, промислового, комунального, рекреаційного, сільськогосподарського, історико-культурного, природоохоронного та іншого призначення, інженерно-транспортної інфраструктури, а також способи задоволення цієї потреби;  
106. обґрунтування щодо визначення межі населеного пункту, черговість забудови та іншого використання територій;  
107. поділ територій на функціональні зони, а також території з особливими умовами розвитку;  
108. планувальна структура і просторова композиція забудови населеного пункту з урахуванням історико-архітектурних, ландшафтних та інших містобудівних умов;  
109. загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану, мінімізації негативного природного і техногенного впливу на довкілля;  
110. території з планувальними обмеженнями їх використання відповідно до вимог законодавства, будівельних, санітарно-гігієнічних, природоохоронних та інших державних норм, архітектурно-планувальних умов;  
111. напрями та інтенсивність транспортних зв'язків, розташування джерел водо- та енергопостачання, способи каналізування, санітарного очищення, інженерної підготовки території;  
112. техніко-економічні показники планування населених пунктів;  
113. інші питання щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів.  
114. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації згідно із затвердженими генеральними планами в установленому законодавством порядку:  
115. готують обгрунтовані пропозиції про встановлення і зміну меж населених пунктів для подання їх відповідно до районних, обласних рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Верховної Ради України;  
116. організують роботу з установлення меж населених пунктів у натурі (на місцевості);  
117. вирішують питання щодо розміщення та проектування нового будівництва, проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та упорядження територій об'єктів містобудування;  
118. вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (в оренду) земельних ділянок згідно з чинним законодавством;  
119. організують розроблення і затвердження місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній, іншої містобудівної документації;  
120. організують проведення економічної оцінки територій та грошової оцінки земель, визначають ставки земельного податку, стартову ціну земельних ділянок;  
121. розробляють і затверджують програми соціально-економічного розвитку населених пунктів;  
122. організують роботу з проведення оцінки впливу діяльності господарського комплексу на стан довкілля, визначення шляхів та засобів зменшення цього впливу;  
123. регламентують і узгоджують вирішення питань забудови та іншого використання територій із спільними інтересами суміжних територіальних громад;  
124. встановлюють режим використання територій, передбачених для перспективної містобудівної діяльності;  
125. вирішують інші питання згідно з повноваженнями, визначеними законодавством.  
126. Стаття 13. Детальний план території  
127. Детальний план території функціональних зон, окремих районів, мікрорайонів (кварталів), розроблений відповідно до генерального плану (в установлених в ньому межах) визначає:  
128. положення червоних ліній, ліній регулювання забудови;  
129. розміщення окремих земельних ділянок, щільність, поверховість та інші параметри їх забудови, розташування вулиць, проїздів, пішохідних зон;  
130. розміщення мереж і споруд інженерно-транспортної інфраструктури;  
131. принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови, розташування конкретних об'єктів містобудування з урахуванням історико-архітектурних та ландшафтних умов;  
132. перелік основних містобудівних заходів щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану територій;  
133. техніко-економічні показники забудови та іншого використання територій.  
134. Детальний план території розробляється як для вільних від забудови земель, так і для районів реконструкції існуючої забудови, передбачених генеральним планом для першочергового будівництва.  
135. Рішення, що стосуються доцільності розроблення детальних планів території, приймаються сільськими, селищними, міськими радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.  
136. Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації згідно із затвердженими детальними планами території в установленому законодавством порядку:  
137. визначають земельні ділянки для будівництва конкретних об'єктів містобудування та іншого використання;  
138. вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (в оренду) земельних ділянок;  
139. визначають щільність, поверховість та інші параметри забудови земельних ділянок;  
140. приймають рішення про погодження будівництва об'єктів містобудування та видають вихідні дані на їх проектування;  
141. розробляють та затверджують місцеві правила забудови, проекти забудови території, проекти розподілу території мікрорайону (кварталу);  
142. здійснюють контроль за дотриманням містобудівного регламенту.  
143. Стаття 14. План червоних ліній  
144. Планом червоних ліній відповідно до генерального плану населеного пункту, місцевих правил забудови та з урахуванням даних Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру населеного пункту визначається положення червоних ліній.  
145. План червоних ліній розробляється у складі генерального плану населеного пункту (детального плану території) або як окрема містобудівна документація.  
146. План червоних ліній є обов'язковим для суб'єктів містобудування під час розроблення іншої містобудівної та спеціалізованої документації, а також вирішення питань розміщення, проектування та будівництва конкретних об'єктів містобудування.  
147. Стаття 15. Проект забудови території  
148. Проект забудови території є поєднаним видом містобудівної та проектної документації, яка розробляється в разі будівництва комплексу будинків і споруд на території першочергової забудови, визначеної у генеральному плані населеного пункту (у детальному плані території). Проект забудови території визначає:  
149. розташування конкретних об'єктів містобудування, а також положення в геодезичних координатах червоних ліній та ліній регулювання забудови;  
150. архітектурно-просторову композицію, щільність, поверховість та інші параметри забудови, зокрема призначення та місткість конкретних об'єктів містобудування;  
151. параметри і технічні рішення мереж і споруд інженерно-транспортної інфраструктури;  
152. заходи щодо інженерної підготовки території та обсяг цих робіт;  
153. місця і технічні рішення щодо підключення інженерного обладнання конкретних об'єктів містобудування до зовнішніх інженерних мереж і споруд;  
154. схему організації транспортного та пішохідного руху;  
155. порядок організації будівництва;  
156. техніко-економічні показники та загальну кошторисну вартість забудови території;  
157. інші архітектурно-планувальні та технічні рішення.  
158. Рішення, що стосуються доцільності розроблення проектів забудови території, приймаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.  
159. Проекти забудови території погоджуються і затверджуються в порядку, встановленому законодавством для погодження і затвердження проектної документації.  
160. Стаття 16. Проект розподілу території  
161. Проект розподілу території розробляється як окрема містобудівна документація чи у складі проекту забудови території мікрорайону (кварталу) або їх частин і ним у геодезичних координатах визначаються площі і межі:  
162. земельних ділянок прибудинкових територій існуючих і запроектованих житлових будинків, громадських споруд та інших об'єктів містобудування;  
163. територій загального користування;  
164. територій з планувальними обмеженнями їх використання;  
165. територій обмеженого користування чужою земельною ділянкою, яке встановлене згідно з договором, рішенням суду або іншим правовим шляхом.  
166. Рішення, що стосуються доцільності розроблення проектів розподілу території, приймаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.  
167. Проект розподілу території є основою для розроблення відповідної землевпорядної документації і оформлення в установленому законодавством порядку правовстановлюючих документів власникам, співвласникам (та їх об'єднанням) конкретних об'єктів містобудування, а також установлення меж земельних ділянок в натурі.  
168. Розміри земельних ділянок і територій, зазначених у частині першій цієї статті, визначаються згідно із державними будівельними нормами з урахуванням затверджених в установленому порядку детального плану території ( проекту забудови території).  
169. Порядок розроблення проектів розподілу території встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах містобудування та архітектури.  
170. Стаття 17. Врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні  
171. Планування територій на місцевому рівні здійснюється з урахуванням державних інтересів, зокрема стосовно створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, охорони довкілля, здоров'я населення, пам'яток історії та культури, а також забезпечення потреб у територіях, необхідних для розміщення, утримання і обслуговування об'єктів містобудування загальнодержавного значення.  
172. Для врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації:  
173. у двотижневий строк після прийняття відповідними радами рішень про розроблення генеральних планів населених пунктів звертаються до районних (села, селища чи міста, крім міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим, а також міст Києва та Севастополя), обласних (міста обласного підпорядкування) державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (міста республіканського підпорядкування), спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах містобудування та архітектури (міста Київ та Севастополь) за отриманням умов щодо розміщення об'єктів загальнодержавного та регіонального значення, передбаченого рішеннями органів державної влади, а також містобудівною документацією (Генеральною схемою, схемами планування окремих частин території України, які мають загальнодержавне значення, схемами планування областей, районів) для їх включення до складу вихідних даних на розроблення генеральних планів. Зазначені умови видаються у двомісячний строк;  
174. Нагляд за врахуванням державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні здійснюється шляхом проведення державної експертизи генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної, спеціалізованої та проектної документації, забезпечення державного контролю в порядку, встановленому законодавством.  
175. Стаття 18. Врахування суспільних і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні.  
176. Планування територій на місцевому рівні здійснюється з урахуванням суспільних і приватних інтересів, зокрема щодо забезпечення потреб територіальної громади в територіях, необхідних для розміщення, утримання і обслуговування об'єктів комунальної власності та громадського призначення, створенні належних умов для розвитку і життєдіяльності відповідного населеного пункту, регулювання його забудови, а також потреб громадян та юридичних осіб у територіях, необхідних для розміщення, будівництва, обслуговування та безпечного функціонування об'єктів нерухомості, які знаходяться у приватній власності або користуванні, та захисті відповідних майнових прав.  
177. Для врахування суспільних і приватних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації:  
178. у двотижневий строк після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації повідомляють у засобах масової інформації про початок її розроблення, а також про форми, місце і строк подання громадянами, юридичними особами пропозицій до змісту цієї документації;  
179. у місячний строк після завершення розроблення відповідної містобудівної документації повідомляють у засобах масової інформації про основні положення цієї документації, а також про форми, місце і строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення і врахування.  
180. оприлюднюють через органи масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації;  
181. забезпечують оприлюднення та постійну доступність для населення регіональних і місцевих правил забудови, дають роз'яснення щодо їх змісту;  
182. здійснюють контроль за забудовою населених пунктів, координують розміщення, проектування, будівництво конкретних об'єктів містобудування.  
183. Територіальні громади, громадяни та юридичні особи для захисту їх законних інтересів мають право на:  
184. одержання в установленому порядку інформації про планування території на будь-якому рівні, його правові, економічні та екологічні наслідки;  
185. участь у розгляді містобудівної документації, внесення пропозицій (зауважень) до рішень з планування території та їх оскарження в порядку, встановленому законодавством;  
186. інформування органів, уповноважених здійснювати контроль та нагляд у зв'язку із забудовою та іншим використанням територій, про правопорушення з боку громадян та юридичних осіб у сфері містобудування;  
187. Стаття 19. Режим використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність  
188. З метою створення умов, необхідних для здійснення перспективної містобудівної діяльності на території населеного пункту згідно із затвердженою містобудівною документацією відповідною сільською, селищною, міською радою встановлюється режим використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність (далі - режим використання та забудови земель). Режим використання та забудови земель відображається у місцевих правилах забудови і є обов'язковим для суб'єктів містобудування;  
189. Режим використання та забудови земель за межами населених пунктів, встановлюється на договірних засадах радами, у адміністративному підпорядкуванні яких знаходяться ці території, та заінтересованими у їх забудові сільськими, селищними, міськими радами.  
190. Спільні інтереси територіальних громад щодо використання та забудови їх суміжних територій визначаються при встановленні режиму використання та забудови земель, закріплюються відповідними угодами та відображаються у генеральних планах населених пунктів або іншій містобудівній документації.  
191. Встановлення режиму використання та забудови земель не тягне за собою припинення права власності і права користування земельними ділянками, зміни меж адміністративно-територіальної одиниці до часу вилучення (викупу), надання цих ділянок для здійснення запланованої містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку.  
192. IV. Регулювання планування, забудови та іншого використання територій  
193. Стаття 20. Нормативне регулювання планування , забудови та іншого використання територій  
194. Нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій провадиться шляхом прийняття нормативно-правових актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативно-правових актів, регіональних і місцевих правил забудови.  
195. Стаття 21. Державні будівельні норми , відомчі нормативно-правові акти щодо планування, забудови та іншого використання територій  
196. Державні будівельні норми щодо планування, забудови та іншого використання територій розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах містобудування та архітектури за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади з питань, які належать до їх компетенції.  
197. Нормативно-правові акти інших органів центральної виконавчої влади щодо планування, забудови та іншого використання територій затверджуються цими органами після погодження із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах містобудування та архітектури і реєструються в установленому законодавством порядку.  
198. Державні будівельні норми і відомчі нормативно-правові акти щодо планування, забудови та іншого використання територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.  
199. Стаття 22. Регіональні правила забудови  
200. Регіональні правила забудови розробляються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями на основі типових регіональних правил забудови, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах містобудування і архітектури.  
201. Верховна рада Автономної Республіки Крим, обласні ради затверджують регіональні правила забудови після погодження їх із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах містобудування і архітектури, а також місцевими органами, уповноваженими здійснювати контроль та нагляд у зв'язку із забудовою та іншим використання територій, у межах їх компетенції. Після затвердження регіональні правила забудови підлягають оприлюдненню в засобах масової інформації.  
202. Регіональні правила забудови повинні враховуватися під час розроблення місцевих правил забудови і є обов'язковими для суб'єктів містобудування під час здійснення містобудівної діяльності на території відповідного регіону (крім міст Києва та Севастополя, міст обласного підпорядкування).  
203. Стаття 23. Місцеві правила забудови  
204. Місцеві правила забудови розробляються для всієї території населеного пункту або для окремих територій першочергової забудови і реконструкції , визначених у генеральному плані населеного пункту.  
205. Місцеві правила забудови складаються із текстової і графічної частини.  
206. Текстова частина містить містобудівний регламент, яким встановлюються припустимі види та обмеження забудови, іншого використання територій населеного пункту у межах окремих функціональних зон, зокрема:  
207. щільність, поверховість, площа забудови земельної ділянки у відсотках, гранично припустимі фізичні розміри будинків і споруд;  
208. гранична площа земельних ділянок конкретних об'єктів містобудування;  
209. відступи від червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних ділянок, припустимі мінімальні відстані між будинками і спорудами;  
210. вимоги до облаштування доріг та під'їздів до будівель, місць паркування транспортних засобів;  
211. вимоги до забезпечення експлуатації інженерних споруд і комунікацій;  
212. вимоги до озеленення та упорядження територій;  
213. вимоги до архітектурно-кольорового рішення будинків і споруд;  
214. перелік планувальних обмежень (інженерних, санітарно-гігієнічних, природоохоронних, історико-культурних тощо);  
215. режим забудови та іншого використання територій, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.  
216. Графічна частина містить план містобудівного зонування територій населеного пункту, яким визначаються межі функціональних зон.  
217. Для міст Києва та Севастополя, міст обласного підпорядкування місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розміщення, погодження будівництва об'єктів містобудування, видачі вихідних даних на їх проектування, погодження та затвердження проектної документації, а також надання дозволів на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, здійснення контролю за містобудівною діяльністю;  
218. Місцеві правила забудови, затверджені сільською, селищною, міською радою, є обов'язковими для суб'єктів містобудування під час здійснення містобудівної діяльності на території відповідного населеного пункту.  
219. Стаття 24. Розроблення і затвердження місцевих правил забудови  
220. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації:  
221. після прийняття рішення відповідною радою про розроблення місцевих правил забудови повідомляють у засобах масової інформації про початок розроблення цих правил, визначають форму, місце, строк внесення громадянами, юридичними особами пропозицій до їх змісту;  
222. забезпечують відповідно до законодавства розроблення проекту місцевих правил забудови, а також його розгляд та обговорення, врахування обгрунтованих пропозицій (зауважень) громадян та юридичних осіб;  
223. подають проект місцевих правил забудови на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям (Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах містобудування та архітектури) для одержання висновків щодо можливості їх затвердження;  
224. подають на затвердження відповідній раді проект місцевих правил забудови.  
225. Затверджені місцеві правила забудови підлягають оприлюдненню через засоби масової інформації .  
226. Зміни до місцевих правил забудови вносяться на підставі рішення ради, яка їх затвердила, за поданням виконавчого органу відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.  
227. Місцеві правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування під час здійснення містобудівної діяльності на території відповідного населеного пункту.  
228. Стаття 25. Забудова територій  
229. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення нового будівництва, а також реконструкції, реставрації, капітального ремонту та упорядження об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво) відповідно до законодавства, державних стандартів і норм, затвердженої містобудівної документації, а також регіональних і місцевих правил забудови.  
230. Громадяни та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво на конкретних земельних ділянках, зобов'язані отримати у виконавчих органах відповідних рад, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації рішення про погодження такого будівництва. Перелік документів та матеріалів, необхідних для отримання цього рішення, та порядок їх підготовки визначаються регіональними правилами забудови (місцевими правилами забудови міст Києва та Севастополя, міст обласного підпорядкування).  
231. Рішення про погодження будівництва приймається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією на підставі позитивного висновку про відповідність такого будівництва затвердженій містобудівній документації (місцевим правилам забудови). Зазначений висновок готується в місячний строк місцевими органами у справах містобудування та архітектури за участю землевпорядних, інших заінтересованих місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.  
232. У разі негативного висновку заінтересованим громадянам та юридичним особам надаються обгрунтовані роз'яснення і рекомендації у письмовому вигляді.  
233. Рішення про погодження будівництва надає право на отримання вихідних даних на проектування об'єктів містобудування та здійснення проектно-вишукувальних робіт, але не встановлює права власності, користування (оренди) земельними ділянками для громадян та юридичних осіб (які не є їх власниками або користувачами) до часу оформлення відповідного права в порядку, встановленому законодавством.  
234. Питання щодо знесення існуючих будинків і споруд, багаторічних зелених насаджень в разі здійснення будівництва, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків, споруд і земельних ділянок вирішуються в установленому законодавством порядку.  
235. Будівництво конкретних об'єктів містобудування здійснюється відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації.  
236. Стаття 26. Зони облаштування  
237. Рішення щодо створення зон облаштування, визначення їх призначення та меж приймаються відповідно до затверджених генеральних планів населених пунктів і місцевих правил забудови виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.  
238. Рішення щодо створення зон облаштування для будівництва об'єктів містобудування загальнодержавного значення (морських портів, аеропортів, терміналів, комплексів забезпечення виконання владних функцій тощо) приймаються у порядку, визначеному частиною першою цієї статті, з урахуванням техніко-економічних обгрунтувань щодо такого будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України.  
239. Стаття 27. Організація забудови зон облаштування  
240. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська, Севастопольська міська державна адміністрація в разі прийняття рішення про створення зони облаштування визначає замовника її забудови (територіального забудовника), функції якого може виконувати безпосередньо або покладати їх на інші юридичні особи в установленому законодавством порядку.  
241. Замовник в установленому законодавством порядку забезпечує розроблення, погодження, експертизу і затвердження проекту забудови території зони облаштування, проектної документації для будівництва конкретних об'єктів містобудування, а також виконання розрахунків пайової участі інвесторів у будівництві цих об'єктів.  
242. Розміри пайової участі інвесторів у забудові зони облаштування, питання будівництва конкретних об'єктів містобудування і розпорядження збудованими об'єктами визначаються договорами між замовником та інвесторами в установленому законодавством порядку.  
243. Проект забудови території зони облаштування затверджується замовником за погодженням з органом, який прийняв рішення про її створення.  
244. На період забудови зони облаштування сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати замовникам (інвесторам), які здійснюють будівництво житлових будинків, мереж і споруд інженерно-транспортної інфраструктури та об'єктів громадського призначення, пільг щодо внесення плати за землю, справляння інших місцевих зборів та податків згідно із законодавством.  
245. Стаття 28. Дотримання містобудівного регламенту  
246. Дотримання містобудівного регламенту забезпечується шляхом видачі заінтересованим громадянам та юридичним особам вихідних даних на проектування об'єктів містобудування (далі також - вихідні дані), проведення державної експертизи проектної документації на будівництво, а також здійснення державного контролю за забудовою земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.  
247. Перелік і склад вихідних даних встановлюються державними будівельними нормами, порядок їх видачі громадянам і юридичним особам з дотриманням вимог статті 29 цього Закону визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, виконавчими органами рад міст обласного підпорядкування і відображаються у регіональних правилах забудови (місцевих правилах забудови міст Києва та Севастополя, міст обласного підпорядкування).  
248. Порядок підготовки вихідних даних і базові розцінки вартості робіт з їх підготовки встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах містобудування та архітектури.  
249. У разі відсутності затверджених місцевих правил забудови для населеного пункту у архітектурно-планувальному завданні визначаються додаткові вимоги згідно із частиною четвертою статті 23 цього Закону.  
250. Стаття 29. Надання вихідних даних  
251. Громадянин або юридична особа, яка отримала від виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації рішення про погодження будівництва об'єкта містобудування, отримує в установленому порядку вихідні дані на проектування цього об'єкта.  
252. Отримання вихідних даних громадянами та юридичними особами, які не є власниками або користувачами земельної ділянки, не дає їм право власності або право користування земельною ділянкою та розташованими на ній будинками і спорудами.  
253. Видача вихідних даних заінтересованим громадянам та юридичним особам в повному обсязі забезпечується виконавчими органами міських рад (для міст республіканського і обласного підпорядкування), районними державними адміністраціями (для інших населених пунктів), а також Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Роботу з підготовки, комплектування та видачі вихідних даних (на госпрозрахунковій основі) проводять відповідні місцеві органи у справах містобудування та архітектури в строк, що не перевищує двох місяців після подачі письмової заяви заінтересованим громадянином або юридичною особою.  
254. Вихідні дані видаються на весь нормативний період проектування і будівництва, але не менше ніж на два роки.  
255. Зміни і доповнення до вихідних даних можуть бути внесені лише за взаємною згодою замовника і організації, що видала ці дані.  
256. Стаття 30. Проектна документація на будівництво конкретних об'єктів містобудування  
257. Проектна документація на будівництво конкретних об'єктів містобудування ( далі - проектна документація) складається з графічних та текстових матеріалів, кошторисної документації, які визначають архітектурні, об'ємно-планувальні, конструктивні, технічні рішення і вартісні показники об'єкта містобудування.  
258. Проектна документація розробляється відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог державних стандартів і норм, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується за умови отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи.  
259. Порядок проведення комплексної державної експертизи проектної документації та її затвердження встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
260. Стаття 31. Надання дозволу на виконання будівельних робіт  
261. Дозвіл на виконання будівельних робіт є документом, що посвідчує право на це громадян або юридичних осіб, які здійснюють функції забудовника (замовника) та генпідрядної будівельної організації.  
262. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями архітектурно - будівельного контролю в установленому порядку за умови наявності затвердженої проектної документації, права власності або користування (оренди) земельною ділянкою, рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації про погодження будівництва об'єкта містобудування. Відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржена в судовому порядку.  
263. Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, а також перелік документів, які подаються забудовником (замовником) та генпідрядною будівельною організацією інспекціям архітектурно - будівельного контролю для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах містобудування та архітектури.  
264. У разі передачі в установленому порядку права будівництва об'єкта іншому забудовнику (замовнику) або зміни генпідрядної будівельної організації дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстації в інспекціях архітектурно-будівельного контролю.  
265. Виконання будівельних робіт на об'єктах без дозволу або його перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.  
266. Інформація про наявність дозволу на виконання будівельних робіт, а також дані про замовника та виконавців будівельних робіт доводяться до відома заінтересованих осіб з установленням відповідного стенда на будівельному майданчику у доступному для огляду місці.  
267. Стаття 32. Моніторинг забудови та іншого використання територій  
268. Моніторинг забудови та іншого використання територій забезпечується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, виконавчими органами рад міст обласного підпорядкування шляхом здійснення спостережень за реалізацією відповідної містобудівної документації та зміною об'єктів містобудування, проведення виконавчого знімання і коригування топографо-геодезичних, картографічних та інших матеріалів.  
269. Дані моніторингу використовуються для створення геоінформаційних систем, а також заносяться до містобудівних кадастрів населених пунктів і враховуються під час здійснення планування та забудови територій.  
270. V. Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій  
271. Відповідальність за правопорушення під час планування, забудови та іншого використання територій  
272. Стаття 35. Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій  
273. За плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється державний контроль.  
274. Державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом у справах містобудування та архітектури, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в межах делегованих їм повноважень.  
275. Порядок здійснення державного контролю за плануванням, забудовою та іншим використанням територій визначається законодавством.  
276. Стаття 36. Відповідальність за правопорушення під час планування забудови та іншого використання територій  
277. Особи, винні у:  
278. недотриманні вимог щодо врахування державних, суспільних і приватних інтересів під час планування, забудови та іншого використання територій;  
279. затвердженні містобудівної документації з порушенням законодавства, державних стандартів і норм;  
280. недотриманні регіональних і місцевих правил забудови під час планування, забудови та іншого використання територій,  
281. а також недотриманні режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність  
282. несуть відповідальність, передбачену законодавством.  
283. Законодавчими актами може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень під час планування, забудови та іншого використання територій.  
284. VI. Міжнародне співробітництво під час планування і забудови територій  
285. Стаття 37. Міжнародне співробітництво під час планування і забудови територій  
286. Міжнародне співробітництво під час планування і забудови територій здійснюється відповідно до законодавства України та міжнародних договорів.  
287. Містобудівна документація для прикордонних територій України розробляється з урахуванням державних інтересів сусідніх держав на основі міжнародних договорів.  
288. VII. Прикінцеві положення  
289. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
290. 2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.  
291. 3. Кабінет Міністрів України у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом: готує і подає до Верховної Ради України пропозиції про внесення змін і доповнень до законів України у зв'язку з прийняттям цього Закону; розробляє та затверджує нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.