Кількість абзаців - 63 Розмітка (ліва колонка)


Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям (Друге читання)

0. про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім ям Народний депутат України М.В.СтепановКомітет з питань соціальної політики та праціДруге читанняЗАКОН УКРАЇНИ Про державну соцiальну допомогу малозабезпеченим сiм`ям  
1. Цей Закон спрямований на реалiзацiю конституцiйних гарантiй права громадян на соцiальний захист - забезпечення рiвня життя не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму шляхом надання грошової допомоги найменш соцiально захищеним сiм`ям.  
2. Стаття 1. Визначення термiнiв  
3. У цьому Законi термiни використовуються в такому значеннi:  
4. державна соцiальна допомога малозабезпеченим сiм`ям (далi - державна соцiальна допомога) - щомiсячна допомога, яка надається малозабезпеченим сiм`ям у грошовiй формi в розмiрi, що залежить вiд величини середньомiсячного доходу сiм`ї;  
5. сiм`я - одинока особа чи кiлька осiб, що проживають разом i (або) об`єднанi законними правами та обов`язками по утриманню;  
6. малозабезпечена сiм`я - сiм`я, яка з поважних або незалежних причин має середньомiсячний дохiд нижчий вiд прожиткового мiнiмуму для сiм`ї;  
7. прожитковий мiнiмум для сiм`ї - визначена для кожної сiм`ї залежно вiд її складу сума прожиткових мiнiмумiв, розрахованих та затверджених вiдповiдно до Закону України "Про прожитковий мiнiмум" для осiб, якi вiдносяться до основних соцiальних i демографiчних груп населення;  
8. середньомiсячний дохiд сiм`ї - обрахований у середньому за мiсяць дохiд усiх членiв сiм`ї з усiх джерел надходжень протягом пiврiччя, що передує мiсяцю звернення за призначенням державної соцiальної допомоги.  
9. Стаття 2. Законодавство про державну соцiальну допомогу  
10. Законодавство про державну соцiальну допомогу складається з Закону України "Про прожитковий мiнiмум", цього Закону, iнших нормативно-правових актiв, що регулюють правовiдносини з надання державної соцiальної допомоги.  
11. Стаття 3. Право на державну соцiальну допомогу  
12. Право на державну соцiальну допомогу мають малозабезпеченi сiм`ї, якi постiйно проживають на територiї України.  
13. Стаття 4. Порядок призначення державної соцiальної допомоги  
14. Заява про призначення державної соцiальної допомоги подається уповноваженим представником сiм`ї до районного органу соцiального захисту населення за мiсцем його проживання. У заявi дається згода сiм`ї на збiр iнформацiї про неї, про її власнiсть та майно, необхiдної для мети цього Закону.  
15. До заяви про призначення державної соцiальної допомоги додаються:  
16. довiдка про склад сiм`ї (до складу сiм`ї не включаються особи, якi знаходяться на повному державному утриманнi);  
17. декларацiя про доходи осiб, якi входять до складу сiм`ї (в декларацiю не включаються державна соцiальна допомога, призначена вiдповiдно до цього Закону; нарахована субсидiя за спожитi житлово-комунальнi послуги; сплаченi членами сiм`ї алiменти).  
18. Форма та порядок заповнення заяви, довiдки про склад сiм`ї, декларацiї про доходи встановлюються спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики.  
19. Рiшення про призначення державної соцiальної допомоги чи про вiдмову в призначеннi державної соцiальної допомоги приймається районним органом соцiального захисту населення протягом десяти календарних днiв i наступного пiсля його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сiм`ї.  
20. Рiшення про вiдмову в призначеннi державної соцiальної допомоги має бути мотивованим i мiстити в собi посилання на причини вiдмови та роз`яснення порядку його оскарження.  
21. Стаття 5. Розмiр державної соцiальної допомоги  
22. Розмiр державної соцiальної допомоги визначається як рiзниця мiж прожитковим мiнiмумом для сiм`ї та її середньомiсячним доходом але не може бути бiльшим нiж 75 вiдсоткiв прожиткового мiнiмуму для сiм`ї.  
23. Стаття 6. Термiни призначення державної соцiальної допомоги  
24. Державна соцiальна допомога призначається на шiсть мiсяцiв.  
25. Одиноким особам, визнаним у результатi медико-соцiальної експертизи непрацездатними, якi не мають iнших джерел до iснування, державна соцiальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною.  
26. Одиноким особам, якi досягли 65-рiчного вiку i не мають iнших джерел до iснування, державна соцiальна допомога може бути призначена довiчно.  
27. Зазначенi у другiй та третiй частинах цiєї статтi умови застосовуються також при призначеннi державної соцiальної допомоги непрацездатному подружжю, яке проживає окремою сiм'єю, при вiдсутностi осiб, об'єднаних з ними законними правами та обов'язками по утриманню.  
28. Стаття 7. Випадки обмеження права на державну соцiальну допомогу  
29. У призначеннi державної соцiальної допомоги може бути вiдмовлено або виплата призначеної допомоги може бути припинена в випадках, коли:  
30. з`ясовано, що малозабезпеченою сiм`єю чи кимось iз її складу на протязi останнього перед зверненням за призначенням допомоги року була здiйснена покупка на суму, що на час звернення перебiльшує 10-кратну величину прожиткового мiнiмуму для сiм`ї;  
31. у власностi чи володiннi малозабезпеченої сiм`ї знаходяться земельна дiлянка площею бiльше 0,60 га, чи пiдсобне господарство, що має приносити дохiд, чи бiльше одного автомобiля, чи друга квартира (будинок) при умовi, що площа житла перевищує соцiальну норму для сiм`ї;  
32. до районного органу соцiального захисту населення сiм`єю навмисне поданi недостовiрнi вiдомостi чи прихованi вiдомостi, якi вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соцiальну допомогу та на визначення її розмiру.  
33. Порядок вiдмови в призначеннi державної соцiальної допомоги та припинення виплати призначеної державної соцiальної допомоги в передбачених цiєю статтею випадках встановлюється спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузi працi та соцiальної полiтики.  
34. Стаття 8. Перерахунок розмiру державної соцiальної допомоги  
35. Розмiр державної соцiальної допомоги перераховується на пiдставi документiв про змiни в складi сiм`ї, спричиненi народженням чи смертю, а також у зв`язку з вiднаходженням додаткових джерел для iснування.  
36. При вiднаходженнi пiсля призначення державної соцiальної допомоги додаткових джерел для iснування кожна гривна додаткового доходу враховується при обрахуваннi середньомiсячного доходу сiм`ї як 50 копiйок.  
37. Стаття 9. Обов`язок сiм`ї, якiй призначена державна соцiальна допомога  
38. Сiм`я, якiй призначена державна соцiальна допомога, зобов`язана повiдомляти районному органу соцiального захисту населення про змiни в обставинах, що були пiдставою для встановлення права на державну соцiальну допомогу та для визначення її розмiру, протягом двох тижнiв пiсля настання зазначених змiн.  
39. Стаття 10. Виплата державної соцiальної допомоги  
40. Державна соцiальна допомога виплачується за мiсцем проживання уповноваженого представника сiм`ї раз на мiсяць у готiвковiй формi державними пiдприємствами зв`язку чи перераховуються на особовий рахунок уповноваженого сiм`ї у банкiвськiй установi.  
41. Не отримана своєчасно з вини сiм`ї державна соцiальна допомога може бути отримана в наступному мiсяцi пiсля закiнчення термiну, на який вона призначена.  
42. Затримка виплати державної соцiальної допомоги з вини органу, що її призначає чи виплачує не допускається.  
43. При переїздi сiм`ї чи її уповноваженого представника в iншу мiсцевiсть виплата призначеної державної соцiальної допомоги за старим мiсцем проживання припиняється.  
44. Стаття 11. Порядок оскарження рiшення про надання державної соцiальної допомоги  
45. Скарга на рiшення районного органу соцiального захисту населення про надання державної соцiальної допомоги може бути подана до вищестоящого органу виконавчої влади або до суду.  
46. Стаття 12. Фiнансування державної соцiальної допомоги  
47. Державна соцiальна допомога надається за рахунок коштiв Державного бюджету України.  
48. Нормативи фiнансування витрат, пов`язаних з наданням державної соцiальної допомоги, встановлюються окремою статтею у законах України про Державний бюджет України на поточний рiк.  
49. За рахунок мiсцевих бюджетiв органи мiсцевого самоврядування можуть проводити доплати до встановлених вiдповiдно до цього Закону розмiрiв державної соцiальної допомоги виходячи iз затвердженого регiонального прожиткового мiнiмуму.  
50. Стаття 13. Облiк одержувачiв державної соцiальної допомоги  
51. З метою ведення повного облiку сiмей - одержувачiв державної соцiальної допомоги, забезпечення контролю за правильнiстю i своєчаснiстю її надання, а також для органiзацiї нормативно-довiдкової iнформацiї для органiв соцiального захисту, що призначають i контролюють призначення державної соцiальної допомоги, спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi працi та соцiальної полiтики створюється єдина облiково-iнформацiйна система.  
52. Єдина облiково-iнформацiйна система одержувачiв державної соцiальної допомоги формується та використовується з додержанням вимог Закону України "Про iнформацiю", iнших законiв України.  
53. Стаття 14. Контроль за правильнiстю надання державної соцiальної допомоги  
54. Контроль за правильнiстю надання державної соцiальної допомоги здiйснює спецiально уповноважений орган виконавчої влади в сферi працi та соцiальної полiтики.  
55. Стаття 15. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про прожитковий мiнiмум  
56. Посадовi особи, виннi у порушеннi законодавства про державну соцiальну допомогу малозабезпеченим сiм`ям, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з законами.  
57. Стаття 16. Прикiнцевi положення  
58. 1. Цей Закон набирає чинностi з 1 сiчня 2000 року.  
59. 2. Кабiнету Мiнiстрiв України в двомiсячний термiн з дня опублiкування цього Закону:  
60. внести до Верховної Ради України пропозицiї щодо приведення законодавчих актiв у вiдповiднiсть iз цим Законом;  
61. привести свої рiшення у вiдповiднiсть iз цим Законом;  
62. забезпечити перегляд i скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актiв, що не вiдповiдають цьому Закону.