Кількість абзаців - 131 Розмітка (ліва колонка)


про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: І. Внести до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 42-43, ст.378;2000 р., № 6-7, ст.42) такі зміни:  
2. 1. У статті 1: а) доповнити абзац шостий реченнями такого змісту:  
3. "Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення справи про банкрутство або, що визнані як конкурсні згідно з цим Законом і не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про неплатоспроможність;".  
4. б) у абзаці сьомому виключити останнє речення;  
5. в) в абзаці 17 виключити друге-третє речення;  
6. г) абзац дев'ятнадцятий викласти в такій редакції:  
7. "офіційний друкований орган - офіційне друковане видання Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України - газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр";";  
8. д) абзац двадцять четвертий викласти в такій редакції:  
9. "мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення задоволення боржником всіх вимог кредиторів, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, включаючи вимоги за зобов'язаннями, що виникли після порушення справи, але згідно з цим Законом віднесені до вимог конкурсних кредиторів, а також зупинення будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення примусового виконання таких вимог;";  
10. 2. Доповнити Закон статтею 3-1 в такій редакції:  
11. "Стаття 3-1. Арбітражний керуючий  
12. 1. Якщо інше не передбачене цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.  
13. 2. Якщо інше не передбачене цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої державним органом з питань банкрутства в порядку, установленому законодавством України. Позбавлення ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство.  
14. Усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків з цих підстав під час провадження у справі здійснюється ухвалою арбітражного суду за поданням державного органу з питань банкрутства.  
15. 3. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від управління боржником пройшло не менше трьох років, якщо інше не встановлене цим Законом ;  
16. особи, стосовно яких є заборона на здійснення підприємницької діяльності або зайняття керівної посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до арбітражного суду заяву, в якій зазначається, що він не належить до жодної з вищенаведених категорій осіб.  
17. 4. Без ліцензії арбітражними керуючими можуть бути призначені працівники державного органу з питань банкрутства, а також керівники боржників, щодо яких порушено справу про банкрутство на підставі статті 53 цього Закону. Працівник державного органу з питань банкрутства діє на підставі довіреності, наданої в установленому порядку державним органом з питань банкрутства.  
18. Керівник боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство згідно статті 53 цього Закону, діє на підставі установчих документів боржника та виданої в установленому порядку довіреності кредиторів, що надали згоду на порушення справи.  
19. 5. Арбітражний керуючий має право: скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; звертатися до арбітражного суду у випадках, передбачених цим Законом; отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбаченому цим Законом;  
20. залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не установлено цим законом чи угодою з кредиторами; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави;  
21. подавати до арбітражного суду заяву про дострокове припинення виконання своїх обов'язків; виконувати інші дії, передбачені законом.  
22. 6. Арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;  
23. в порядку установленому законодавством надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, стосовно яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.  
24. 7. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.  
25. 8. На випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам діяльність арбітражного керуючого підлягає обов'язковому страхуванню. Порядок обов'язкового страхування діяльності арбітражних керуючих визначається законом.  
26. 9. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для позбавлення його ліцензії.  
27. Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого арбітражний суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.  
28. 10. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, при відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що арбітражний суд виносить мотивовану ухвалу.  
29. 11. Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків здійснюються в порядку встановленому цим Законом за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дати винесення арбітражним судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дати першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.  
30. 12. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Формування фонду та порядок використання його коштів затверджується ухвалою арбітражного суду.  
31. 13. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому арбітражним судом, якщо інше не передбачено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.  
32. У разі виконання працівником державного органу з питань банкрутства повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оплата його послуг, а також відшкодування витрат, понесених у зв'язку з виконанням цих повноважень, здійснюється на рахунок державного органу з питань банкрутства.  
33. 14. Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується арбітражним судом.  
34. 15. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою арбітражного суду, які направляються державному органу з питань банкрутства. Ухвала може бути перевірена в порядку нагляду.  
35. 16. Життя та здоров'я арбітражного керуючого можуть бути застраховані за рахунок коштів кредиторів згідно із чинним законодавством".  
36. 3. Статтю 12 викласти в такій редакції:  
37. "Стаття 12. Забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів  
38. 1. Арбітражний суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів до забезпечення вимог кредиторів згідно з Арбітражним процесуальним кодексом України.  
39. Арбітражний суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.  
40. 2. У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна боржника, що містить відомості про перешкодження керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, арбітражний суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади арбітражний суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника до арбітражного суду наглядової інстанції у порядку, передбаченому цим Законом.  
41. 3. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до моменту введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження арбітражним судом мирової угоди, або до моменту винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом. Арбітражний суд також має право скасувати або змінити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду.  
42. 4. Мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі арбітражного суду.  
43. 5. Мораторій розповсюджується на вимоги кредиторів щодо відшкодування збитків, пов'язаних з відмовою керуючого санацією від виконання договорів боржника у порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону.  
44. 6. Мораторій не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі. Мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку передбаченому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим арбітражним судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленій статтею 31 цього Закону.  
45. При виконавчому провадженні за обставинами, на які не поширюється дія мораторію, стягнення грошових коштів повинно здійснюватись через рахунок боржника в установі банку. Контроль за таким виконанням покладається на арбітражного керуючого.  
46. Спори за вимогами, які виникли протягом провадження у справі про банкрутство розглядаються виключно арбітражним судом, який розглядає таку справу про банкрутство.  
47. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою арбітражного суду при провадженні у справі про банкрутство.  
48. 7. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство".  
49. 4. Статтю 14 викласти в такій редакції:  
50. "Стаття 14. Виявлення кредиторів та осіб, які виявлять бажання взяти участь у санації боржника  
51. 1. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дати порушення провадження у справі, протягом тридцяти днів від дати опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до арбітражного суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторських винагород, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян мають право подати до арбітражного суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.  
52. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.  
53. 2. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що арбітражний суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є присічним і поновленню не підлягає.  
54. 3. Боржник та розпорядник майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнають їх або відхиляють, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і арбітражний суд.  
55. 4. У разі визнання кредитора конкурсним, він має право отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та (або) розпорядником майна. Такий кредитор має право подати розпоряднику майна, боржнику та арбітражному суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.  
56. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розпорядника майна чи інших кредиторів, розглядаються арбітражним судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог.  
57. За наслідками розгляду зазначених заяв арбітражний суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути переглянута в порядку нагляду. 5. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторських винагород, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника чи розпорядника майна, розглядаються згідно з підсудністю, що установлена чинним законодавством.  
58. 6. Вимоги кредиторів, визнані боржником та розпорядником майна, або арбітражним судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги забезпечених кредиторів згідно з їх заявами, а при їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно державного реєстру застав.  
59. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторських винагород, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.  
60. 7. Фізичні особи та (або) юридичні особи, які бажають взяти участь у процедурі санації боржника (далі - інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації (план санації)".  
61. 5. У статті 17:  
62. а) абзац перший частини першої викласти в такій редакції:  
63. "1. Арбітражний суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, установленого згідно з вимогами цього Закону, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією".  
64. б) абзац другий частини третьої викласти в такій редакції:  
65. "Ухвала про введення процедури санації та призначення керуючого санацією підлягає негайному виконанню. Ухвала про призначення керуючого санацією може бути перевірена у порядку нагляду".  
66. в) абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції: "керівник боржника відсторонюється з посади відповідно до законодавства про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, якщо інше не передбачено цим Законом;";  
67. г) абзац п'ятий частини четвертої виключити. д) частину п'яту викласти в такій редакції:  
68. "5. Керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; відмовлятися від виконання договорів боржника у випадках, передбачених цим Законом".  
69. е) абзац четвертий частини шостої викласти в такій редакції: "розробити та подати на затвердження комітету кредиторів план санації боржника;".  
70. є) абзац шостий частини шостої викласти в такій редакції:  
71. "здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості боржником; від імені боржника заявляти позови про стягнення заборгованості з дебіторів боржника, а також з осіб, які несуть з боржником відповідно до закону або договору субсидіарну (додаткову) чи солідарну відповідальність;".  
72. ж) абзац другий частини десятої викласти в такій редакції: "виконання договору завдає збитків боржнику;".  
73. з) частину одинадцяту викласти в такій редакції:  
74. "11. Угода боржника, що укладена або здійснена боржником з окремим кредитором чи іншою особою після порушення провадження у справі про банкрутство або протягом шести місяців, що передували до дати порушення провадження у справі, може бути за заявою арбітражного керуючого або будь-кого з кредиторів визнана арбітражним судом недійсною, якщо:  
75. відповідно до такої угоди кредитору чи на його користь здійснено оплату його вимог, які виникли до укладення зазначеної угоди, або в рахунок оплати зазначених вимог передано (відчужено) майно боржника, за умови, якщо угоду укладено у момент, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість його майна та, якщо внаслідок реалізації угоди кредитор отримав більше, ніж він отримав би у разі ліквідації боржника, якщо б реалізація такої угоди не відбулася.  
76. відповідно до такої угоди боржником відчужено або придбане майно за цінами, що є відповідно нижчими або вищими за ринкові за умови, якщо до моменту укладення угоди або внаслідок її реалізації майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.  
77. За угодою, що визнана арбітражним судом недійсною з вищезазначених підстав кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все, що отримано за угодою, а у разі неможливості повернути отримане в натурі - відшкодувати його вартість грошима за ринковими цінами, що існували на момент укладення угоди.  
78. У разі оспорювання зазначених угод арбітражний суд має виходити з презумпції недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів. Обов'язок доказування платоспроможності (достатності майна для задоволення вимог кредиторів) покладається на боржника.  
79. Угода боржника, що укладена або здійснена боржником - юридичною особою після порушення провадження у справі про банкрутство або на протязі шести місяців, що передували до дати порушення провадження у справі, що пов'язана з виплатою (виділенням) долі (частки) в майні боржника учасникові боржника у зв'язку з його виходом із складу учасників боржника, за заявою арбітражного керуючого або кредитора визнається арбітражним судом недійсною, а все отримане за цією угодою повертається боржникові.  
80. Розгляд заяв арбітражних керуючих про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такими угодами здійснюється арбітражним судом при провадженні у справі про банкрутство".  
81. і) частину дванадцяту виключити.  
82. 6. У статті 21:  
83. а) абзац шостий частини другої викласти в такій редакції: "відомості про стан кредиторської заборгованості боржника на дату подання звіту".  
84. б) абзаци перший та четвертий частини третьої викласти в такій редакції: "3. До звіту керуючого санацією додаються докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно реєстру". "про прийняття рішення щодо припинення процедури санації і укладення мирової угоди;"  
85. в) частини четверту та п'яту викласти в такій редакції:  
86. "4. Звіт керуючого санацією має бути розглянутим комітетом кредиторів не пізніше десяти днів від дати його надходження.  
87. 5. За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до арбітражного суду з клопотанням щодо: припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;  
88. продовження встановленого строку процедури санації; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення процедури санації і укладення мирової угоди. У разі виникнення обставин, що є підставою для припинення процедури санації, комітет кредиторів може прийняти відповідне рішення й за відсутності звіту керуючого санацією".  
89. г) частину дев'яту викласти в такій редакції:  
90. "9. Якщо комітет кредиторів прийняв рішення про припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією підлягає затвердженню арбітражним судом, якщо інше не передбачено цим Законом.  
91. У разі встановлення арбітражним судом обґрунтованості скарг кредиторів арбітражний суд може відмовити у затвердженні звіту керуючого санацією".  
92. д) частини дванадцяту і тринадцяту викласти в такій редакції:  
93. "12. Розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому арбітражним судом плану санації в порядку черговості, установленій цим Законом.  
94. 13. Якщо розрахунки з кредиторами не проведені в строки, передбачені планом санації, арбітражний суд визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру".  
95. е) частини чотирнадцяту-п'ятнадцяту виключити, а частину шістнадцяту вважати частиною чотирнадцятою.  
96. 7. У статті 25: а) абзац одинадцятий та дванадцятий частини першої викласти в такій редакції:  
97. "заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими;";  
98. "в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону, подає до арбітражного суду заяви про визнання недійсними угод боржника;";  
99. б) абзац перший частини другої викласти в такій редакції:  
100. "Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства".  
101. 8. Статті 27 та 28 виключити.  
102. 9. Статтю 52 викласти в такій редакції:  
103. "Стаття 52. Особливості банкрутства відсутнього боржника  
104. 1. У разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.  
105. 2. Арбітражний суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. 3. У разі виявлення майна відсутнього боржника, ліквідатора має бути замінено працівником державного органу з питань банкрутства або, за клопотанням кредитора, арбітражним керуючим, про що арбітражний суд виносить ухвалу.  
106. У разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття судових і адміністративних витрат.  
107. 4. У разі, якщо кредитор не подав до арбітражного суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора), ухвала арбітражного суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа працівників державного органу з питань банкрутства.  
108. 5. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання арбітражним судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.  
109. 6. За клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, арбітражний суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.  
110. 7. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону. Кредитори можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором в арбітражний суд до затвердження арбітражним судом ліквідаційного балансу".  
111. 10. Статтю 53 викласти в такій редакції:  
112. "Стаття 53. Особливості провадження санації боржника його керівником  
113. 1. Керівник боржника має право подати згідно з вимогами статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство з метою проведення ним процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов:  
114. за наявності рішення органу, до компетенції якого, згідно з чинним законодавством або установчими документами боржника, віднесено право приймати рішення щодо звернення до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство, а у випадку, якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу боржника, до компетенції якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника;  
115. за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санації керівника боржника.  
116. 2. Для проведення санації боржника його керівником керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею. До заяви керівника боржника додається план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.  
117. 3. Після розгляду заяви боржника, у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим законом, суддя виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна, керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.  
118. Керуючий санацією - керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом, з урахуванням обмежень, встановлених частиною тринадцятою статті 13 цього Закону.  
119. 4. Керуючий санацією - керівник боржника зобов'язаний у тридцятиденний строк з дня винесення ухвали про порушення справи і відкриття процедури санації зробити за власний рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство і відкриття процедури санації в офіційному друкованому органі та подати докази опублікування до арбітражного суду.  
120. 5. В оголошенні повинні міститися: відомості про порушення провадження у справі про банкрутство та відкриття процедури санації; повне найменування боржника, його місцезнаходження, реквізити його рахунків в установах банків; ідентифікаційний код боржника згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; відомості про керуючого санацією - керівника боржника та розпорядника майна боржника.  
121. 6. Кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення боржника про порушення справи про банкрутство і відкриття процедури санації подають до арбітражного суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та (або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації керівником боржника.  
122. 7. Керуючий санацією боржника (керівник боржника) разом із розпорядником майна зобов'язані відповідно до вимог цього Закону розглянути вимоги кредиторів, і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників та арбітражний суд.  
123. 8. Арбітражний суд в порядку, передбаченому цим Законом, розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, затверджується реєстр вимог кредиторів і визначається дата проведення зборів кредиторів.  
124. 9. Збори кредиторів, порядок утворення і проведення засідань комітету кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Комітет кредиторів у місячний строк від дати його утворення повинен подати арбітражному суду схвалений план санації або заперечення проти проведення процедури санації.  
125. 10. Арбітражний суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути перевірена в порядку нагляду. Боржник розпочинає реалізацію плану санації після його затвердження судом. 11. Якщо справу про банкрутство боржника порушено за заявою кредитора (кредиторів), комітет кредиторів має право звернутися до арбітражного суду з клопотанням про призначення керуючим санацією керівника боржника, а також розпорядника майна. Керуючий санацією та розпорядник майна діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.  
126. 12. Керуючий санацією (керівник боржника) виконує повноваження керуючого санацією без ліцензії і отримує заробітну плату в тому ж розмірі, в якому він її отримував до призначення керуючим санацією.  
127. 13. За поданням комітету кредиторів або розпорядника майна керуючий санацією (керівник боржника) може бути звільнений арбітражним судом від виконання повноважень керуючого санацією. Звільнення керівника боржника від виконання ним повноважень керуючого санацією позбавляє керівника боржника права самому здійснювати санацію боржника.  
128. 14. Розпорядник майна продовжує виконувати свої обов'язки протягом здійснення керівником боржника (керуючим санацією) процедури санації боржника.  
129. 15. У разі невиконання плану санації боржника або, якщо стає очевидним, що виконання плану санації боржника не призведе до відновлення його платоспроможності, питання про подальше провадження у справі вирішується відповідно до цього Закону, про що арбітражний суд виносить ухвалу".  
130. ІІ. Закон набирає чинності з дня опублікування.