Кількість абзаців - 620 Розмітка (ліва колонка)


Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»
 
3. Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади рибогосподарської діяльності, порядок взаємовідносин між державними органами управління і користувачами водних біоресурсів у процесі їх вивчення, охорони, відтворення і раціонального використання, що належать до природних ресурсів внутрішніх водних об'єктів України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони та Світового океану.
 
4. Розділ І
 
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
6. Стаття 1. Визначення термінів
 
7. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
8. аквакультура — цілеспрямоване використання рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) для одержання максимальних обсягів корисної біологічної сільськогосподарської продукції — риби, молюсків, безхребетних, водоростей; інших водних організмів шляхом їх штучного розведення та утримання. Аквакультура поділяється на лімнокультуру (аквакультуру в прісних водах) та марікультуру (аквакультуру в морських водах);
 
9. аматорське рибальство – лов (добування) водних біоресурсів для особистих потреб знаряддями лову, незабороненими правилами любительського рибальства;
 
10. анадромні види риб — види риб, які відтворюються у прісній воді та здійснюють нагул у морських водах;
 
11. відтворення водних біоресурсів — природне чи штучне (розведення, переселення тощо) поновлення чисельності водних біоресурсів (ретрансформація), яка зменшується в процесі їх використання чи природної смертності;
 
12. відповідальне рибальство — промисловий лов та збереження водних біоресурсів, яке забезпечує їх довгострокове використання з урахуванням специфіки функціонування природних екосистем і збереження біологічного різноманіття;
 
13. водні біологічні ресурси (водні біоресурси) – це риба та інші водні живі ресурси, життя яких неможливе без перебування у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні види риб на всіх стадіях розвитку; круглороті; морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини;
 
14. внутрішні рибогосподарські водні об'єкти — водні об'єкти (їх ділянки) на території України, що використовуються для рибогосподарської діяльності;
 
15. гідробіонти - тварини чи рослини (гідрофіти), що мають різноманітні пристосування для життя у воді;
 
16. естуарії - частково замкнута водна маса в нижній течії річки, яка з'єднана вільно з морем і живиться прісною водою з водозабірного басейну;
 
17. каботажне плавання – плавання суден флоту рибного господарства для здійснення рибогосподарської діяльності у межах Азово-Чорноморського басейну між портами України без заходу до портів інших держав;
 
18. катадромні види риб — види риб, які відтворюються у морі та здійснюють нагул у прісних водах;
 
19. квота вилову — частка загальнодопустимого вилову (ліміту) водних біоресурсів, що встановлюється для кожної конкретної юридичної чи фізичної особи та визначена з метою здійснення рибогосподарської діяльності;
 
20. користувачі водних біоресурсів — суб'єкти господарювання (юридична чи фізична особа незалежно від організаційно-правової форми та форм власності), що здійснюють їх використання;
 
21. конвенційний район — частина відкритих вод Світового океану, на яку поширюється дія міжнародних договорів щодо регулювання промислу водних біоресурсів;
 
22. ліміти спеціального використання водних біоресурсів — науково обґрунтовані обсяги вилучення з природного середовища (вилову, добування, збирання) конкретних водних біоресурсів на певний проміжок часу;
 
23. незаконне рибальство — рибальська діяльність, яка здійснюється: рибальськими суднами у водах під юрисдикцією держави без дозволу цієї держави або з порушенням її законів або регламентів; рибальськими суднами під прапором держав, які є договірними сторонами міжнародних регіональних рибогосподарських організацій, що здійснюють промисел із порушенням заходів зі збереження та управління, ухвалених цими організаціями, або відповідних положень чинного міжнародного права; рибальськими суднами з порушенням національного законодавства або міжнародних зобов’язань, включаючи зобов’язання держав, що співпрацюють у рамках міжнародних регіональних рибогосподарських організацій;
 
24. непідзвітне рибальство — рибальська діяльність, про яку користувач не звітував або надавав невірні звіти до відповідного національного органу у порушення національних законів і регламентів, або яка здійснювалась у районі компетенції міжнародних регіональних рибогосподарських організацій та про яку не звітував або надавав невірні звіти із порушенням процедур надання звітності, встановлених такими організаціями;
 
25. нерегульоване рибальство — рибальська діяльність, яка здійснюється у районі компетенції міжнародних регіональних рибогосподарських організацій рибальськими суднами без національної приналежності або під прапором держави, яка не є стороною цієї організації або рибальського об’єднання, у спосіб, який не відповідає або порушує заходи зі збереження та управління, ухвалені цими організаціями; або яка здійснюється у районах або відносно рибних запасів, стосовно яких не застосовуються заходи зі збереження та управління, рибальськими суднами у спосіб, що суперечить зобов’язанням держави зі збереження водних біоресурсів згідно з міжнародним правом;
 
26. об'єкти промислу – водні біоресурси певного виду та біологічного стану, відповідно до яких здійснюється промисел, вилов, добування, збирання;
 
27. оренда рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) — здійснюване на підставі договору строкове, платне володіння і користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх ділянками);
 
28. охорона водних біоресурсів — система заходів, спрямованих на здійснення контролю та запобігання порушенням фізичними та юридичними особами законодавства у галузі збереження і раціонального використання водних біоресурсів, середовища їх перебування;
 
29. переробка водних біоресурсів — зміна первинних властивостей гідробіонтів із застосуванням різноманітних способів технологічної обробки (охолодження, заморожування, соління, копчення, сушіння; обробка консервантами, кислотами, лугами чи ферментами, фізико-хімічна, біологічна, термічна обробка, консервування, подрібнення, розбирання тощо);
 
30. підводне полювання – вид любительського рибальства, яке здійснюється за допомогою гарпунних рушниць без застосування аквалангу;
 
31. правила промислу (рибальства) - нормативні документи, що встановлюють певні вимоги, умови, способи, типи знарядь лову, строки та порядок вилову окремих видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення;
 
32. продукція промислу українського походження — різні види харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, виробленої з водних біоресурсів резидентами, у тому числі на суднах флоту рибної промисловості під Державним прапором України;
 
33. промислове рибальство — вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, в тому числі постачання палива, води, тари, продуктів для функціонування суден флоту рибної промисловості та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об'єктах;
 
34. район промислового рибальства — рибогосподарський водний об'єкт (озера, річки, інші водостоки, водосховища, ставки, моря з лиманами та естуаріями, а також окремі технічні водойми, які використовуються або можуть використовуватись для розведення, вирощування, відтворення та добування водних біоресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства, а також всі рибогосподарські водні об'єкти (їх ділянки), які не передані у власність і не надані у користування для потреб аквакультури, або на яких відповідно до законодавства не обмежено право загального водокористування), в якому здійснюється промисел;
 
35. режим промислового рибальства — встановлена на певний проміжок часу сукупність вимог та правил, що уточнюють, доповнюють або скасовують діючі правила з метою оптимізації кількісного та якісного складу водних біоресурсів (відтворення, вирощування тощо), отримання їх максимальних обсягів у водному об'єкті (його ділянці);
 
36. режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта – установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковим та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації аматорського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об’єкта або його ділянки;
 
37. рибальство (підгалузь рибного господарства) - промисел водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах;
 
38. рибоприймальний пункт – спеціально визначене місце, яке складається з комплексу споруд, механізмів, приладів та іншої інфраструктури, призначене для комплексного обслуговування та відстою суден флоту рибної промисловості, перевантаження, переробки, зберігання, обліку водних біоресурсів та продукції з них;
 
39. рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (вилов, добування, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції для задоволення потреб населення;
 
40. рибний морський порт — спеціалізоване державне підприємство з комплексом споруд та інфраструктурою, що розташовані на спеціально відведеній території та акваторії;
 
41. рибогосподарська діяльність — діяльність юридичних і фізичних осіб, пов'язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, використанням, переробкою, реалізацією тощо;
 
42. рибогосподарський водний об’єкт (його ділянки) – водний об’єкт (його ділянки), що використовується або може використовуватись для рибогосподарських потреб (крім акваторій, які включено до складу природно-заповідного фонду України);
 
43. рибопромислове судно (плавзасіб) - судно, яке використовується для здійснення риболовства, в тому числі судна для приймання, переробки, перевантаження, транспортування, зберігання улову водних біоресурсів і продуктів їх переробки, а також для постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів;
 
44. рибогосподарські водні об'єкти за межами юрисдикції України — виключні (морські) економічні зони іноземних держав, конвенційні райони та відкриті води Світового океану, в яких вилучення (вилов, добування, збирання) водних біоресурсів здійснюється відповідно до вимог законодавства прибережних держав та міжнародних договорів;
 
45. рибогосподарське підприємство (рибницьке, рибальське, рибопереробне) – юридична чи фізична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням, виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставах та водосховищах), її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання;
 
46. спеціальне товарне рибне господарство (далі – СТРГ) - суб’єкт господарської діяльності, основною метою якого є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних туводних видів водних біоресурсів;
 
47. спортивне рибальство – це вид аматорського рибальства з установленням певних вимог за умови проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів;
 
48. суб'єкти рибного господарства — юридичні та фізичні особи, які провадять рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства;
 
49. улов – сукупність виловлених водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вираженні;
 
50. улов загальнодопустимий – встановлений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства обсяг максимального улову водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (його ділянці) у певний проміжок часу;
 
51. улов можливо допустимий – прогнозований обсяг можливого улову водних біоресурсів у рибогосподарському водному об'єкті (його ділянці);
 
52. флот рибної промисловості – рибальські, науково-дослідні, навчальні чи інші спеціалізовані судна, які використовуються для здійснення риболовства, в тому числі судна для приймання, переробки, перевантаження, транспортування, зберігання уловів водних біоресурсів і продуктів їх переробки, а також для постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів.
 
53. Стаття 2. Законодавство про рибне господарство
 
54. Законодавство про рибне господарство ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, розробленого відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, Податкового кодексу України, Законів України "Про тваринний світ", "Про виключну (морську) економічну зону України", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.
 
55. Стаття 3. Завдання законодавства про рибне господарство
 
56. Завданням законодавства про рибне господарство є правове регулювання відносин у галузі вивчення, охорони, відтворення, використання та реалізації водних біоресурсів, переміщення через митний кордон України водних біоресурсів та продукції з них, а також встановлення основних принципів регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі.
 
57. Правове регулювання відносин у відкритому морі, конвенційних районах та економічних зонах іноземних держав здійснюється відповідно до міжнародних договорів, стороною яких є Україна.
 
58. Стаття 4. Галузь рибного господарства
 
59. Функціонування галузі рибного господарства забезпечують суб'єкти рибного господарства, а також технологічно пов'язані з ними підприємства та організації чи інші підприємства, які забезпечують діяльність та розвиток галузі (рибні морські порти, галузеві навчальні заклади, навчально-тренажерні центри, торговельні, будівельні, постачальницькі, науково-дослідні, проектно-конструкторські підприємства та організації, суднобудівні, судноремонтні заводи, селекційні центри, спеціалізовані лабораторії, органи рибоохорони, органи нагляду за безпекою мореплавства та експлуатацією суден флоту рибної промисловості тощо).
 
60. Стаття 5. Принципи державної політики у галузі рибного господарства
 
61. Державна політика у галузі рибного господарства ґрунтується на таких принципах:
 
62. забезпечення продовольчої безпеки держави;
 
63. управління промисловим рибальством, збереження та збільшення чисельності водних біоресурсів у природному середовищі, їх біологічного різноманіття та навколишнього природного середовища шляхом забезпечення охорони, відтворення та раціонального використання;
 
64. раціональне науково обґрунтоване використання водних біоресурсів з метою одержання максимальних уловів;
 
65. підвищення біопродуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом відтворення водних біоресурсів, розвитку аквакультури;
 
66. забезпечення раціонального використання об‘єктів промислу, покращення та розширення асортименту продукції їх переробки шляхом модернізації рибопереробних та інших рибогосподарських підприємств, оновлення флоту рибної промисловості, вдосконалення засобів та знарядь лову, транспортування та зберігання добутих водних біоресурсів;
 
67. сприяння розвитку аматорського та спортивного рибальства, як джерела зайнятості й доходу населення, задоволення його матеріальних і рекреаційних потреб;
 
68. забезпечення рівної конкуренції в рибному господарстві;
 
69. виконання міжнародних зобов'язань України щодо забезпечення виконання функцій держави прапора стосовно суден фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, що провадять промисловий лов водних біоресурсів і рибогосподарську діяльність у виключній (морській) економічній зоні України, відкритому морі, конвенційних районах та у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав;
 
70. забезпечення фінансування за рахунок державного і місцевих бюджетів та інших джерел суб‘єктів рибного господарства, промислового рибальства та охорони водних біоресурсів, наукових досліджень, спрямованих на вивчення стану та запасів водних біоресурсів;
 
71. сприяння суб’єктам рибного господарства у взаємовідносинах з центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами та судами;
 
72. здійснення контролю у сфері рибного господарства.
 
73. Розділ ІІ
 
74. ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА, ТА ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ
 
75. Стаття 6. Державне управління та регулювання у галузі рибного господарства
 
76. Державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.
 
77. Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі рибного господарств
 
78. До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі рибного господарства належить:
 
79. забезпечення реалізації державної політики у галузі рибного господарства, визначеної Верховною Радою України;
 
80. розроблення та здійснення загальнодержавних програм охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
81. затвердження порядку справляння і розмірів збору за використання водних біоресурсів;
 
82. організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
83. затвердження переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);
 
84. здійснення інших повноважень відповідно до законодавства.
 
85. Стаття 8. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства
 
86. До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства належить:
 
87. забезпечення державного регулювання і контролю у галузі рибного господарства;
 
88. затвердження порядку встановлення лімітів (квот) щодо спеціального використання водних біоресурсів;
 
89. затвердження правил використання водних біоресурсів, промислового, спортивного та аматорського рибальства;
 
90. затвердження порядку ведення моніторингу, державного кадастру рибогосподарських водних об'єктів, водних біоресурсів загальнодержавного значення;
 
91. координація та спрямування діяльності спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;
 
92. затвердження порядку надання права спеціального використання водних біоресурсів іноземним юридичним та фізичним особам на основі міждержавних договорів між Україною і відповідною іноземною державою;
 
93. здійснення інших повноважень відповідно до законодавства.
 
94. Стаття 9. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства
 
95. До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства належить:
 
96. здійснення державного контролю у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах, що знаходяться поза межами юрисдикції України, щодо рибальських суден, що плавають під Державним прапором України відповідно до міжнародних договорів України;
 
97. здійснення державного контролю в сфері регулювання рибальства;
 
98. надання спеціальних дозволів на ведення промислу водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України;
 
99. здійснює державний контроль за технічним станом рибозахисних споруд та проведенням рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем;
 
100. здійснює контроль і нагляд за дотриманням правил рибальства;
 
101. здійснює контроль і нагляд за дотриманням лімітів (квот) і нормативів використання водних біоресурсів;
 
102. здійснює контроль за дотриманням правил використання об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів;
 
103. складає в установлених законодавством випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і приймає за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосовування інших санкцій, передбачених законодавством;
 
104. веде облік суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво консервів та пресервів з водних біоресурсів, і присвоює таким підприємствам номери;
 
105. веде реєстр рибальських суден;
 
106. видає акредитацію органам сертифікації персоналу рибальських суден;
 
107. видає дипломи, кваліфікаційні сертифікати та документи про відповідність компанії і суден згідно з вимогами Міжнародної конвенції про стандарти підготовки, сертифікації персоналу рибальських суден та несення вахти 1995 року, Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС - 74), Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередження забрудненню 1993 року МКУБ-93);
 
108. видає свідоцтво про втрату права плавання під Державним прапором України;
 
109. видає дозволи, сертифікати, довідки міжнародного зразка відповідно до вимог міжнародних договорів у галузі ведення рибного промислу і торгівлі біоресурсами;
 
110. видає свідоцтво про мінімальний склад екіпажу;
 
111. свідоцтво про страхування або інше фінансове забезпечення цивільної відповідальності за шкоду від забруднення нафтою та іншими шкідливими речовинами;
 
112. свідоцтво про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України;
 
113. видає свідоцтво про стабільність і надводний борт судна, що не підлягає нагляду класифікаційного товариства;
 
114. видає дозволи на експорт та сертифікати на пересувні виставки, реекспорт і інтродукцію з моря зразків осетрових видів риб і виробленої з них продукції, які є об`єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнення;
 
115. видає судновий білет для суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства;
 
116. здійснює державний контроль та нагляд за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості;
 
117. здійснює державний контроль та нагляд за дотриманням кваліфікаційних вимог (стандартів) щодо підготовки й сертифікації персоналу рибальських суден;
 
118. здійснює контроль за достовірністю звітних даних про обсяги використання водних біоресурсів;
 
119. здійснює контроль за дотриманням порядку придбання або збуту осетрових видів риб та продукції з них;
 
120. здійснює державний нагляд та контроль за системою моніторингу рибальських суден;
 
121. здійснює технічний нагляд та контроль за дотриманням вимог міжнародних договорів, що стосуються технічного стану суден рибної промисловості;
 
122. реєструє рибальські судна, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, в Судновій книзі України;
 
123. реєструє сертифікати, дипломи, кваліфікаційні посвідчення командного складу та членів персоналу риболовного судна;
 
124. запроваджує спеціальні форми статистичної звітності в галузі рибного господарства щодо водних біоресурсів згідно з міжнародними стандартами і нормами та забезпечує обмін такою інформацією з відповідними міжнародними організаціями згідно з законодавством та відповідно до міжнародних договорів України;
 
125. виконує функції уповноваженого органу, який взаємодіє з Європейським Союзом, з органами влади інших іноземних держав (їх компетентними органами та організаціями), стосовно виконання вимог системи попередження та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства, подає на затвердження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства проект порядку видачі відповідних документів на улови водних біоресурсів;
 
126. виступає відповідно до законодавства державним замовником науково-дослідних робіт, координує їх проведення, сприяє впровадженню у виробництво наукових розробок та поширенню передового досвіду;
 
127. здійснює державну атестацію наукових установ, що належать до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;
 
128. розробляє програми науково-технічного розвитку галузі та організовує їх виконання;
 
129. здійснює організаційне забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців рибної галузі у вищих навчальних закладах, що належать до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;
 
130. здійснює атестацію педагогічних працівників навчальних закладів І та ІІ рівня акредитації, що належать до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;
 
131. сприяє підвищенню енергоефективності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;
 
132. приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
 
133. здійснює проведення щорічних перевірок ефективності використання державного майна державними підприємствами, морськими рибними портами, установами, організаціями та господарськими структурами, що належать до сфери його управління;
 
134. забезпечує ведення обліку об’єктів державної власності та здійснює контроль за збереженням державного майна;
 
135. забезпечує управління корпоративними правами держави в особі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;
 
136. погоджує передачу об’єктів державної власності у комунальну власність та з комунальної - у державну;
 
137. забезпечує проведення інвентаризації майна державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
 
138. забезпечує оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
 
139. надає згоду на передачу в оренду рухомого чи нерухомого державного майна;
 
140. здійснює контроль за використанням орендованого майна (рухомого та нерухомого);
 
141. погоджує плани санації, реструктуризації підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
 
142. забезпечує встановлення умов та розмірів оплати праці керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
 
143. проводить атестацію керівників, спеціалістів та інших працівників бюджетних установ, що належать до сфери його управління;
 
144. здійснює відповідно до законодавства функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
 
145. забезпечує контроль за станом охорони державної таємниці серед працівників апарату управління;
 
146. організує виконання заходів мобілізаційної підготовки, цивільної оборони (цивільного захисту) в рибній галузі України;
 
147. подає в установленому порядку пропозиції до проекту Державного бюджету України щодо фінансової підтримки галузі та забезпечує її фінансування, затверджує річні фінансові та інвестиційні плани, а також інвестиційні плани на середньострокову перспективу (3 – 5 років) державних підприємств і господарських структур, що належать до сфери їх управління, та здійснюють контроль за їх виконанням;
 
148. організовує і проводить конкурси на заміщення вакантних посад з визначення керівників державних підприємств, установ та організацій;
 
149. здійснює ліцензування певних видів господарської діяльності, у тому числі видає ліцензії на діяльність, пов'язану з промисловим виловом риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств, відповідно до законодавства;
 
150. розробляє порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання;
 
151. погоджує програми та видає дозволи на проведення дослідних ловів;
 
152. узгоджує проекти будівництва, реконструкції, консервації та ліквідації підприємств і споруд, виконання інших робіт, а також впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин, що впливають або можуть вплинути на стан рибогосподарських водойм, бере участь у проведенні експертизи таких проектів;
 
153. погоджує видачу дозволів на проведення робіт на землях водного фонду;
 
154. розробляє, погоджує відповідну документацію щодо діяльності спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ);
 
155. подає пропозиції щодо встановлення заборони щодо вилову водних біоресурсів на зимувальних ямах та забезпечує контроль за дотриманням заборони;
 
156. здійснює видачу та реєстрацію дозвільних документів на спеціальне використання водних біоресурсів;
 
157. бере участь у розробленні і здійсненні заходів з нарощування експортного потенціалу рибної галузі, відновленні традиційних та освоєнні нових ринків збуту продукції;
 
158. вносить на розгляд спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства пропозиції щодо розроблення та здійснення заходів, спрямованих на підтримку виробників рибогосподарської продукції, створення і забезпечення функціонування механізму торгівлі рибогосподарською продукцією та продуктами її переробки, а також забезпечення їх пально-мастильними та іншими матеріалами на умовах забезпечення інших товаровиробників сільськогосподарської продукції (фермери, агрофірми тощо.);
 
159. узагальнює практику застосування законодавства у галузі рибного господарства, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства;
 
160. розробляє проекти лімітів використання водних біоресурсів, подає їх на затвердження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства;
 
161. розробляє та подає спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства на затвердження в установленому законодавством порядку правила добування (вилучення, вилову) та відтворення водних біоресурсів;
 
162. здійснює контроль за дотриманням суб'єктами господарювання технології переробки водних біоресурсів;
 
163. реалізує в галузі рибного господарства бюджетну, цінову, податкову, фінансово-кредитну, лізингову, інвестиційну, страхову та митно-тарифну політику;
 
164. здійснює в установленому порядку облік (реєстрацію) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно рибогосподарської продукції груп 3, підгруп 1603, 1604, 1605 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності для визначення рівня індикативних цін на такі товари;
 
165. здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури ринку продукції рибного господарства, у тому числі біржового та оптового ринків рибогосподарської продукції, обслуговуючих рибогосподарських кооперативів, кредитних спілок, страхових компаній, виставок, ярмарок тощо;
 
166. проводить в межах своїх повноважень моніторинг внутрішнього і зовнішнього ринку рибопродукції, здійснює контроль за діяльністю оптового ринку рибогосподарської продукції, створює і забезпечує постійне функціонування системи інформаційного забезпечення діяльності оптового ринку рибопродукції;
 
167. бере участь у веденні державного кадастру водних біоресурсів;
 
168. реалізує державну політику, спрямовану на техніко-технологічне переоснащення рибопромислового виробництва;
 
169. надає державні, у тому числі адміністративні платні та господарські послуги у галузі рибного господарства;
 
170. здійснює у межах своєї компетенції відповідно до законодавства співробітництво з державами-донорами та міжнародними організаціями у галузі залучення міжнародної технічної допомоги в рибогосподарський комплекс України;
 
171. співпрацює з Комітетом рибного господарства Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями з управління рибальством, ведення рибництва (аквакультури), у галузі безпеки мореплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці у рибному господарстві у встановленій сфері діяльності спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства;
 
172. здійснює заходи щодо державного регулювання в сфері рибництва (аквакультури), виробництва та запроваджує формування раціонального ринку вітчизняної продукції аквакультури;
 
173. забезпечує підготовку, перепідготовку, дипломування та сертифікацію фахівців галузі рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів;
 
174. проводить науково-технологічну політику селекції у рибництві (аквакультурі);
 
175. здійснює контроль за діяльністю галузевої системи науково-технічної інформації;
 
176. забезпечує функціонування морських рибних портів;
 
177. розробляє та подає на затвердження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства порядок носіння форменого одягу та формені знаки розрізнення працівників рибного господарства;
 
178. розробляє та подає на затвердження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства порядок реєстрації рибальських суден;
 
179. співпрацює з класифікаційними товариствами; за дорученням Кабінету Міністрів України бере участь у роботі міжнародних організацій у галузі безпеки мореплавства, охорони людського життя на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці;
 
180. видає дозвіл на імпорт в Україну водних біоресурсів, продуктів харчування та переробки з них за ваговим та видовим складом;
 
181. розподіляє в установленому законодавством порядку між користувачами - юридичними і фізичними особами квоти на спеціальне використання водних біоресурсів та/або промислових можливостей щодо вилучення водних біоресурсів та подає їх на затвердження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства:
 
182. у районах дії міжнародних організацій з управління рибальством, членом яких є Україна, відповідно до міжнародних договорів;
 
183. у водах, що знаходяться поза межами районів управління таких організацій, відповідно до міжнародних зобов'язань України;
 
184. у водах, що знаходяться під юрисдикцією прибережних держав, якщо це передбачено міжнародними договорами України;
 
185. бере участь у підготовці міжнародних договорів України у межах своїх повноважень та за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України укладає міжнародні договори України;
 
186. організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення підтримки і захисту вітчизняного виробника та ефективності застосування антимонопольного законодавства у галузі рибного господарства шляхом обмеження (або заборони) імпорту в Україну видів водних біоресурсів, які виловлюються в водних об’єктах українськими користувачами;
 
187. здійснює повноваження у галузі фінансового контролю та аудиту відповідно до законодавства;
 
188. забезпечує відповідно до законодавства технічний захист інформації, яка є власністю держави, та інформації з обмеженим доступом.
 
189. Стаття 10. Повноваження державних органів рибоохорони уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства
 
190. Посадові особи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, відповідно до законодавства мають право:
 
191. давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
192. перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти відповідно до законодавства транспортні (в тому числі плавучі) засоби, які задіяні в промисловому вилученні водних біоресурсів, та проводити огляд транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь лову, добутої продукції та інших спеціальних предметів, пов’язаних з промисловим вилученням водних біоресурсів;
 
193. доставляти осіб, які порушують законодавство у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, до правоохоронних органів чи в приміщення виконавчого органу місцевого самоврядування;
 
194. вилучати в порядку, встановленому законодавством, у осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (в тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення; незаконно добуту продукцію, а також відповідні документи на неї; та в обов’язковому порядку відповідно до законодавства оформляти документи про їх вилучення з залученням до процедури оформлення цих документів свідків та понятих;
 
195. проводити у випадках, встановлених законодавством, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття порушень законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
196. викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для дачі усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
197. безперешкодно відповідно до законодавства відвідувати територію і приміщення (крім складів готової продукції) підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
198. визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками;
 
199. скасовувати видані дозволи чи інші передбачені законодавством документи на право добування водних біоресурсів в інших цілях, а також на право переселення та утримання в неволі чи напіввільних умовах водних біоресурсів;
 
200. складати протоколи та розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
 
201. Для здійснення державного контролю за охороною, використанням і відтворенням водних біоресурсів у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства можуть створюватися підрозділи спеціального призначення.
 
202. Під час виконання заходів, пов’язаних з перебуванням представників органів рибоохорони на місцях, де зберігаються, обліковуються водні біоресурси, продукти харчування та переробки, державні інспектори органів рибоохорони повинні мати при собі всі необхідні санітарні посвідчення та інші документи відповідно до законодавства.
 
203. Під час виконання службових обов'язків державні інспектори органів рибоохорони мають право на носіння форми встановленого зразка, а також на носіння і застосування табельної зброї та інших спеціальних засобів відповідно до законодавства.
 
204. Для виконання своїх обов’язків держава забезпечує органи рибоохорони транспортними (в тому числі плавучими) засобами, приладами нічного спостереження, зброєю, відео -, фототехнікою, спецодягом тощо.
 
205. Державні інспектори органів рибоохорони підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню. Держава гарантує їм соціальний захист.
 
206. Порядок та умови страхування державних інспекторів органів рибоохорони та їх соціального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
207. Стаття 11. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі рибного господарства
 
208. До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі рибного господарства належить:
 
209. організація розроблення і затвердження в межах своєї компетенції республіканських та інших програм охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
210. організація і здійснення заходів в межах своїх повноважень щодо охорони водних біоресурсів та поліпшення середовища їх існування;
 
211. здійснення інших повноважень відповідно до законодавства.
 
212. Розділ ІІІ
 
213. БІОРЕСУРСИ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКІ ВОДНІ ОБ'ЄКТИ
 
214. Стаття 12. Водні біоресурси
 
215. Водні біоресурси поділяються на водні біоресурси загальнодержавного, місцевого значення та водні біоресурси відкритих вод Світового океану, територіального моря та спеціальних (морських) економічних зон інших держав.
 
216. До водних біоресурсів загальнодержавного значення належать:
 
217. водні біоресурси, які перебувають в умовах природної волі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод та внутрішніх рибогосподарських водних об'єктів, що знаходяться на території більш як однієї області;
 
218. водні біоресурси, які перебувають у водних об'єктах у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також види, які занесені до Червоної книги України;
 
219. водні біоресурси, які перебувають у межах відкритих вод Світового океану.
 
220. До водних біоресурсів місцевого значення належать водні біоресурси, що в установленому законодавством порядку виловлені у водних об'єктах місцевого значення, що знаходяться у басейнах річок місцевого значення, а також у штучно створених водних об'єктах (їх ділянках), що використовуються для цілей аквакультури.
 
221. Стаття 13. Рибогосподарські водні об'єкти, які використовуються для цілей рибного господарства
 
222. Рибогосподарські водні об'єкти поділяються на рибогосподарські водні об'єкти загальнодержавного та місцевого значення.
 
223. До рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного значення належать:
 
224. внутрішні морські води та територіальне море (з лиманами та естуаріями), виключна (морська) економічна зона України, акваторія континентального шельфу;
 
225. поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.
 
226. До рибогосподарських водних об'єктів місцевого значення належать водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища), які знаходяться і використовуються у межах однієї області та не належать до водних об'єктів загальнодержавного значення.
 
227. Розділ ІV
 
228. НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ.
 
229. ДЕРЖАВНИЙ МОНІТОРИНГ, ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК І ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТР ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ
 
230. Стаття 14. Наукове забезпечення
 
231. Наукове забезпечення в рибному господарстві здійснюють рибогосподарські та інші спеціалізовані науково-дослідні установи, наукові підприємства та організації, селекційні центри, основними завданнями яких є:
 
232. проведення державного моніторингу запасів водних біоресурсів та стану рибогосподарських водних об'єктів;
 
233. проведення наукових досліджень з оцінки стану, вивчення біології та середовища існування водних біоресурсів, збирання біологічних і промислово-статистичних даних, розроблення прогнозів загально- та можливо допустимих уловів основних видів водних біоресурсів;
 
234. розроблення ефективних екологічно безпечних методів профілактики хвороб водних біоресурсів;
 
235. розробка та створення нових знарядь лову;
 
236. розроблення наукових засад управління та оптимального використання водних біоресурсів, їх збереження і відтворення у внутрішніх водах та водах Світового океану;
 
237. визначення лімітів використання водних біоресурсів у внутрішніх водах;
 
238. розроблення і удосконалення методів підвищення продуктивності рибогосподарських водних об'єктів шляхом ведення аквакультури, створення нових високопродуктивних об'єктів рибництва на селекційно-генетичній основі;
 
239. розроблення нових ресурсозберігаючих технологій та технологій переробки водних біоресурсів;
 
240. розроблення і удосконалення методів виробництва з водних біоресурсів харчових, лікувально-профілактичних препаратів, біологічно активних речовин, кормів і харчових добавок для населення та сільськогосподарських тварин;
 
241. участь у створенні міжнародної системи збереження та управління біоресурсами в Азово-Чорноморському басейні і відкритих водах Світового океану, встановлення та підтримка зв'язків із закордонними рибогосподарськими і науковими установами та організаціями;
 
242. маркетингові дослідження у рибному господарстві, промисловому рибальстві, розроблення стратегії подальшої діяльності суб'єктів рибного господарства, промислового рибальства та охорони водних біоресурсів, посилення їх конкурентоспроможності, забезпечення інтеграції у міжнародні організації;
 
243. створення інвестиційних проектів, планів розвитку, реконструкції та реструктуризації підприємств;
 
244. використання галузевих трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.
 
245. Центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства створює науково-промислову та науково-технічну ради, які є дорадчими органами та виконують свої повноваження згідно з Положенням.
 
246. Фінансування наукових досліджень у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, аквакультури, діяльності рибогосподарських і наукових установ та організацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, коштів інноваційних програм і проектів та інших джерел.
 
247. Стаття 15. Державний моніторинг і ведення державного обліку та державного кадастру водних біоресурсів і рибогосподарських водних об'єктів
 
248. Державний моніторинг, державний облік та державний кадастр водних біоресурсів і рибогосподарських водних об'єктів ведуться центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства з метою визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення заходів щодо охорони водних біоресурсів, їх раціонального використання та відтворення.
 
249. Державний моніторинг запасів водних біоресурсів та стану рибогосподарських водних об'єктів є складовою частиною державного кадастру навколишнього природного середовища і здійснюється відповідно до законодавства.
 
250. Державний облік водних біоресурсів здійснює центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства шляхом наукових досліджень, пов'язаних з визначенням чисельності водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, а також здійснення контролю за одержанням достовірної інформації про обсяги їх використання, загибелі або знищення.
 
251. Порядок ведення державного кадастру водних біоресурсів визначається Кабінетом Міністрів України.
 
252. Фінансування робіт з проведення державного моніторингу, ведення державного обліку та державного кадастру водних біоресурсів і рибогосподарських водних об'єктів здійснюється відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 
253. Розділ V
 
254. ОХОРОНА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА
 
255. Стаття 16. Зміст охорони водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення
 
256. Зміст охорони водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення визначаються відповідно до цього Закону, Закону України «Про тваринний світ» та інших нормативно-правових актів.
 
257. Стаття 17. Основні вимоги до охорони середовища перебування водних біоресурсів
 
258. При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні та введенні в експлуатацію підприємств, споруд, інших об'єктів, при проведенні різних робіт на рибогосподарських водних об'єктах та їх прибережних захисних смугах і водоохоронних зонах, які можуть негативно впливати на стан водних біоресурсів, виконавці вказаних робіт в обов'язковому порядку виконують заходи щодо збереження сприятливих умов для їх існування, відтворення, міграції та зимівлі, а також забезпечують недоторканість ділянок, що являють собою особливу цінність для охорони і відтворення водних біоресурсів.
 
259. Експлуатація водозабірних споруд та інших об'єктів, застосування технологій без технічних засобів захисту водних біоресурсів забороняється.
 
260. Особи, які здійснюють експлуатацію гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об’єктів, зобов‘язані утримувати у належному технічному стані рибогосподарські та рибозахисні споруди, дотримуватись вимог технологічних, ветеринарно-біологічних, санітарно-епідеміологічних заходів та своєчасно проводити їх капітальний ремонт.
 
261. Під час розвідки та видобування корисних копалин, користування надрами континентального шельфу, створення на ньому штучних островів, установок та інших споруд повинні бути вжиті заходи щодо охорони водних біоресурсів та рибогосподарських водних об'єктів.
 
262. На рибогосподарських водних об'єктах або на їх окремих ділянках, які мають важливе значення для збереження і відтворення водних біоресурсів, права водокористувачів та користувачів інших природних ресурсів обмежуються в інтересах рибного господарства. Порядок визначення таких водойм або їх окремих ділянок та види обмежень водокористування та використання інших природних ресурсів на них встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
263. Проекти створення та режими експлуатації водогосподарських систем (водосховищ, каналів та інших зв'язаних між собою водних об'єктів) повинні передбачати комплекс заходів щодо недопущення погіршення умов існування, міграції та відтворення водних біоресурсів. Зазначені проекти підлягають обов'язковій державній екологічній експертизі з подальшим погодженням цих проектів та режимів із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
264. Навколо рибогосподарських водних об'єктів встановлюються водоохоронні зони, на території яких вводяться обмеження господарської діяльності відповідно до Земельного та Водного кодексів України, крім об’єктів господарювання, які виконують свою діяльність у галузі рибного господарства.
 
265. Уздовж річок та їх приток, навколо озер та інших водних об'єктів, що є місцями нересту водних біоресурсів, а також уздовж рибогосподарських водних об'єктів, де здійснюється відтворення водних біоресурсів, на землях лісового та водного фонду вводяться обмеження господарської діяльності (крім об’єктів рибогосподарської сфери), виділяються прибережні захисні смуги, що захищають нерестовища.
 
266. Для рибогосподарських водних об'єктів встановлюються екологічні нормативи якості їх води. Зазначені нормативи розробляються і встановлюються відповідно до законодавства.
 
267. Скид у рибогосподарські водні об'єкти забруднюючих речовин з-понад нормативним їх вмістом або з невизначеними (невстановленими) нормативами забороняється, а забруднювач несе відповідальність відповідно до законодавства.
 
268. Рівень води в рибогосподарських водних об’єктах повинен бути достатнім для забезпечення природного відтворення та життєдіяльності гідробіонтів, підвищення або зниження рівня води у водних об’єктах в обов’язковому порядку письмово узгоджується з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
269. Використання надр континентального шельфу України дозволяється при умові запобігання нанесення збитків водним біоресурсам.
 
270. Використання надр континентального шельфу України не повинно створювати перешкод для рибальства і марікультури та проводитися в місцях, які мають важливе значення для збереження водних біоресурсів, а також у місцях інтенсивної рибопромислової діяльності.
 
271. Проектні та інші матеріали по геологічній розвідці і використанню надр континентального шельфу України підлягають державній екологічній експертизі відповідно до законодавства та погодженню спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
272. Стаття 18. Охорона анадромних видів риб
 
273. Україна як держава походження анадромних видів риб - осетра, севрюги, білуги, шипа, азово-чорноморського (дунайського) оселедця, вирезуба, атлантичного лосося, дунайського лосося та інших забезпечує їх збереження шляхом прийняття відповідних заходів щодо охорони та регулювання їх промислу.
 
274. Розробка та виконання заходів щодо охорони та регулювання використання анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, за межами виключної (морської) економічної зони, здійснюються на основі договорів між Україною та іншими державами.
 
275. Для забезпечення раціонального використання анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, за межами виключної (морської) економічної зони України, можуть бути вжиті також інші заходи щодо їх збереження та управління промислом відповідно до законодавства України та міжнародних договорів.
 
276. При здійсненні охорони запасів анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, за межами виключної (морської) економічної зони України, судна державних органів рибоохорони повинні нести спеціальний вимпел, а посадові особи цих органів - мати службові посвідчення та інші документи, видані відповідно до міжнародних договорів.
 
277. Іноземні юридичні та фізичні особи за допущені порушення за межами виключної (морської) економічної зони України, пов'язані з промислом анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, несуть відповідальність згідно з вимогами міжнародного права.
 
278. Стаття 19. Особливості охорони водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну
 
279. Охорона водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну здійснюється з урахуванням необхідності створення сприятливих умов для відтворення та збільшення запасів осетрових та інших видів водних біоресурсів шляхом обмеження кількості знарядь лову, плавзасобів, а також потужності плавзасобів, заборони до застосування певних видів знарядь лову та призупинення їх спеціального використання.
 
280. Охорона, відтворення, регулювання вилову осетрових видів риб, інших водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну здійснюються на основі міждержавних угод між Україною та Російською Федерацією.
 
281. Стаття 20. Компенсація шкоди, завданої рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування під час здійснення господарської та іншої діяльності.
 
282. Шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування під час здійснення господарської та іншої діяльності, підлягає компенсації за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
 
283. У проектній документації на розміщення, будівництво та введення в експлуатацію нових, реконструкцію та розширення існуючих підприємств, споруд тощо, проведення будь-яких робіт (днопоглиблення, прокладка трубопроводів, видобуток корисних копалин тощо) проводиться лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства; також повинно бути передбачено фінансування та виконання відповідних компенсаційних заходів, пов’язаних з будівництвом відповідних рибогосподарських комплексів, та грошове відшкодування користувачам за басейновим принципом.
 
284. Допускається використання надр континентального шельфу України за умови повного відшкодування збитків, завданих рибному господарству, фізичним та юридичним особам, які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів шляхом проведення рибоводно-меліоративних і компенсаційних заходів, спрямованих на відтворення водних біоресурсів, а також відшкодування коштів шляхом перерахування на розрахункові рахунки особам, які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів.
 
285. Забороняється введення в експлуатацію виробничих потужностей та об'єктів, а також здійснення будь-яких робіт, що спричиняють або можуть спричинити шкоду рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування, без відповідної компенсації державі та фізичним і юридичним особам, які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів, шляхом визначення розміру збитків в грошовому еквіваленті з подальшим перерахуванням цих коштів на розрахункові рахунки вказаних осіб.
 
286. Стаття 21. Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності
 
287. Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства (його територіальними органами рибоохорони) з метою забезпечення:
 
288. реалізації державної політики у галузі вивчення, охорони, відтворення, раціонального використання водних біоресурсів, їх переробки та ведення аквакультури;
 
289. підтримки балансу між виробничими потужностями користувачів, наявними запасами водних біоресурсів та їх репродуктивним потенціалом;
 
290. виконання зобов'язань України за міжнародними договорами щодо збереження та раціонального використання водних біоресурсів під час провадження рибогосподарської діяльності за межами вод, що перебувають під юрисдикцією України;
 
291. запобігання виснаженню рибогосподарських водних об'єктів;
 
292. здійснення державного контролю за кількістю, якістю, видовим складом імпортованої до України продукції водних біоресурсів;
 
293. захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, що одержали квоти на вилов водних біоресурсів, шляхом регулювання імпорту в Україну тих видів водних біоресурсів, які використовуються в водних об’єктах України вітчизняними користувачами.
 
294. Стаття 22. Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності
 
295. Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів здійснюється громадськими інспекторами рибоохорони.
 
296. Повноваження громадських інспекторів рибоохорони в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів визначаються відповідно до Положення про них, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
297. Стаття 23. Компетенція спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та його територіальних органів
 
298. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства та його територіальні органи рибоохорони у встановленому законодавством порядку мають право:
 
299. здійснювати контроль за додержанням встановленого порядку обліку водних біоресурсів і обліку їх використання;
 
300. вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень законодавства про охорону, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
301. припиняти використання водних біоресурсів, яке ведеться з порушенням законодавства;
 
302. зупиняти тимчасово роботи з регулювання рівня води у водних об’єктах, що негативно впливають на стан середовища перебування водних біоресурсів, та під час проведення яких порушуються правила, норми та інші вимоги щодо охорони і використання водних біоресурсів, середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції водних біоресурсів, до усунення виявлених порушень;
 
303. припиняти незаконні дії або анулювати ліцензії чи інші передбачені законодавством документи та встановлювати обмеження на право добування всіх видів використання, утримання, реалізації, вивезення з України і ввезення на її територію водних біоресурсів усіх без винятку підприємств, установ та фізичних осіб;
 
304. пред'являти позови до суду про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення водних біоресурсів.
 
305. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства, його територіальні органи рибоохорони мають й інші права, передбачені законодавством.
 
306. Розділ VІ
 
307. ОСОБЛИВОСТІ ВИДАЧІ ДОЗВІЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА
 
308. Стаття 24.Документи дозвільного характеру, які видаються центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства
 
309. Центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства є уповноваженим органом та видає такі документи дозвільного характеру:
 
310. акт технічного огляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства;
 
311. свідоцтво про відповідність компанії або суден вимогам Міжнародного кодексу управління безпечною експлуатацією суден і попередження забрудненню 1993 року (МКУБ);
 
312. дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення;
 
313. реєстрація уловів антарктичного та патагонського іклачів;
 
314. дозвіл на експорт, імпорт осетрових видів риб, ікри та продукції з них;
 
315. підтвердження про законність вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову;
 
316. свідоцтво про присвоєння номера для маркування продукції власного виробництва;
режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта на спеціальне товарне рибне господарство (СТРГ);
погодження видачі дозволу на проведення робіт на рибогосподарських водних об’єктах;
 
317. дозвіл на імпорт в Україну водних біоресурсів, продуктів харчування та переробки з них за кількістю та видовим складом;
 
318. посвідчення рибалки для здійснення аматорського лову (у тому числі проведення спортивних заходів);
погодження проведення спортивних заходів з любительського рибальства;
дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення, які не підлягають ліцензуванню;
 
319. Стаття 25. Особливості видачі дозвільних документів в галузі рибного господарства
 
320. Видача дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення; свідоцтва про відповідність компанії або суден вимогам МКУБ, реєстрація уловів антарктичного та патагонського іклачів; дозвіл на експорт, імпорт та транзит осетрових видів риб, ікри та продукції з них; видача підтвердження про законність вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову, дозвіл на імпорт водних біоресурсів здійснюється на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
321. Акт технічного огляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, видається на платній основі.
 
322. Видача посвідчення рибалки для здійснення любительського лову (у тому числі дозволів на проведення спортивних заходів) та дозволи на ведення культурного рибного господарства здійснюється на платній основі. Порядок видачі таких документів визначається центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
323. Вартість оформлення дозволів включає в себе плату за адміністративні послуги та плату за використання водних біоресурсів.
 
324. Плата за використання водних біоресурсів надходить до Державного бюджету України.
 
325. Плата за надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, за поданням центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
326. Дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення (або реєстрації) зазначених документів видаються протягом двох тижнів після державної реєстрації наказу про розподіл лімітів на окремі квоти;
 
327. Дозвіл на спеціальне використання об'єктів водних біоресурсів видається:
 
328. спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства - на використання водних біоресурсів в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду та видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, з науковою, культурно-освітньою, виховною та естетичною метою;
 
329. на добування водних біоресурсів та об'єктів природно-заповідного фонду та видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, з науковою, культурно-освітньою, виховною та естетичною метою територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
330. Дозвіл на спеціальне використання об'єктів водних біоресурсів з науковою, культурно-освітньою, виховною та естетичною метою (якщо це не пов'язано з отриманням прибутку), з метою відтворення водних біоресурсів, порятунку водних біоресурсів, що зазнали лиха, та регулювання їх чисельності в інтересах охорони здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок провадження господарської та іншої діяльності, регулювання чисельності водних біоресурсів у порядку ведення рибного господарства видається безоплатно. Переоформлення, видача дубліката, анулювання дозволу здійснюється територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства на безоплатній основі.
 
331. Строк видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів або надання письмового повідомлення про відмову у його видачі не повинен перевищувати 30 днів з дня надходження документів на розгляд.
 
332. Підставами для відмови у видачі дозволу є:
 
333. подання суб'єктом господарювання або фізичною особою неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно із встановленим вичерпним переліком;
 
334. виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей;
 
335. відсутність наукової обґрунтованої інформації щодо спеціального використання водних біоресурсів (рішень науково-технічної або науково-промислової ради спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства);
 
336. Підставами для переоформлення дозволу є:
 
337. зміна найменування, форми власності суб'єкта господарювання або прізвища, імені, по батькові фізичної особи;
 
338. зміна власника юридичної особи;
 
339. зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання або місця проживання фізичної особи.
 
340. Підставами для видачі дубліката дозволу є його втрата або пошкодження.
 
341. Дозвіл анулюється органом, який його видав, у разі:
 
342. звернення суб'єкта господарювання або фізичної особи із заявою про анулювання дозволу;
 
343. припинення діяльності юридичної особи або смерті фізичної особи, якій видано дозвіл;
 
344. рішення суду щодо скасування дозволу за грубі порушення;
 
345. порушення правил та умов спеціального використання водних біоресурсів.
 
346. Рішення про анулювання дозволу надсилається суб'єкту господарювання - фізичним чи юридичним особам поштовим відправленням з описом вкладення, не пізніше десяти робочих днів з дня прийняття рішення. Дія дозволу припиняється через п'ятнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про анулювання дозволу.
 
347. Свідоцтво про відповідність компанії або суден вимогам МКУБ або відмова у видачі такого свідоцтва видається протягом десяти днів з моменту отримання результатів перевірки аудиторами компанії та суден на відповідність.
 
348. Акт технічного огляду суден видається протягом десяти днів з моменту проведення технічного обстеження судна.
 
349. Форми реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів оформлюються протягом десяти календарних днів з моменту отримання запиту від судновласника, юридичної або фізичної особи, судно якого здійснювало вилучення зазначених видів риб, або від імпортера, який здійснює імпорт відповідної продукції в Україну.
 
350. Дозволи на експорт, імпорт зразків, а також сертифікати на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря осетрових видів риб і виробленої з неї продукції видаються протягом тридцяти днів з моменту отримання запиту від суб’єкта підприємницької діяльності щодо здійснення відповідної зовнішньоторговельної операції.
 
351. Для підготовки висновку наукового органу щодо існування потенційної загрози виживанню виду внаслідок міжнародної торгівлі його зразками строк розгляду поданих документів становить тридцять днів.
 
352. З метою зменшення негативного впливу на живі зразки вживаються заходи щодо скорочення строку розгляду документів, поданих заявником для видачі дозволу (сертифікату), до трьох днів з моменту отримання документів для розгляду.
 
353. Порядок видачі документів на імпорт та експорт зразків видів водних біоресурсів, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря осетрових видів риб та виробленої продукції з них, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
354. У разі подання заявником документів з порушенням вимог Порядку його заява про видачу дозволу або сертифіката залишається без розгляду, про що йому повідомляється у тижневий термін з дня розгляду відповідної заяви.
 
355. Підтвердження про законність вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову видається протягом десяти календарних днів з моменту отримання запиту від судновласника, судно якого здійснювало вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування.
 
356. Підставами для відмови у погодженні дозволу на проведення робіт на рибогосподарських водних об’єктах є:
 
357. відсутність оцінки впливу на навколишнє середовище, об’єкти водних біоресурсів, проектно-кошторисної документації, невідповідні розрахунки збитків, що завдаються водним біоресурсам внаслідок проведення робіт;
 
358. відсутність узгодженого у двосторонньому порядку режиму спрацювання рівня води у водних об’єктах під час біологічного відтворення водних біоресурсів;
 
359. відсутність свідоцтва про відповідність компанії або суден вимогам Міжнародного кодексу управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забрудненню 1993 року;
 
360. відсутність акта технічного огляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства. Однак якщо судно відповідає всім технічним вимогам, акт видається з позитивним висновком, якщо судно визнано несправним, це зазначається в акті технічного огляду. У разі виявлення несправностей, що загрожують безпеці мореплавства, експлуатація цього судна забороняється і проводиться опломбування стернового пристрою та головного двигуна до їх усунення і повторного технічного нагляду;
 
361. невідповідність форми реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів вимогам заходів із збереження морських водних біоресурсів Антарктики, членом якої є Україна.
 
362. Строк дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення визначається відповідно до законодавства або іншими нормативними документами.
 
363. Свідоцтво про відповідність компанії або суден вимогам Міжнародного кодексу управління безпечною експлуатацією суден і попередження забруднення 1993 року дійсно протягом п’яти років за умов щорічного підтвердження.
 
364. Акт технічного огляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, видається не більше, ніж на один рік.
 
365. Строк дії форм реєстрації уловів (реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів та дозволів на експорт, імпорт та транзит осетрових видів риб, ікри та продукції з них обмежується терміном завершення зовнішньоторговельних операцій із конкретним вантажем зазначених видів риб.
 
366. Підтвердження про законність вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування та про переробку продуктів лову обмежується терміном завершення зовнішньоторговельних або внутрішньо торговельних операцій із конкретним вантажем водних біоресурсів.
 
367. Переоформлення, видача дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у галузі господарської діяльності».
 
368. Процедура видачі та скасування дозвільних документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
369. Розділ VІІ
 
370. ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ
 
371. Стаття 26. Види використання водних біоресурсів
 
372. Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.
 
373. Стаття 27. Загальне використання водних біоресурсів
 
374. Громадяни мають право використовувати безоплатно водні біоресурси в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо) без вилучення їх з природного середовища, а також здійснювати любительське і спортивне рибальство у водних об’єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову водних біоресурсів, встановлених у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
375. Стаття 28. Спеціальне використання водних біоресурсів
 
376. Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюються шляхом їх вилучення з природного середовища (за винятком аматорського і спортивного рибальства у водоймах загального користування в межах встановлених обсягів безоплатного вилову) і включає:
 
377. промислове рибальство;
 
378. лов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі - дослідний лов);
 
379. контрольний лов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів;
 
380. меліоративний лов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу тощо;
 
381. лов водних біоресурсів для отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури;
 
382. аматорське і спортивне рибальство у водних об’єктах загального користування, яке перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.
 
383. Законодавством України можуть бути передбачені й інші види спеціального використання водних біоресурсів.
 
384. Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах, внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у відкритій частині Світового океану та у виключних економічних зонах іноземних держав відповідно до умов міжнародних договорів України або законодавства відповідних іноземних держав.
 
385. Спеціальне використання водних біоресурсів іноземними юридичними і фізичними особами у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, відповідно до міжнародних договорів між Україною та відповідними іноземними державами.
 
386. Використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об’єктах, наданих у користування для потреб аквакультури, не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів.
 
387. Стаття 29. Ліміти і квоти спеціального використання водних біоресурсів
 
388. Спеціальне використання водних біоресурсів (крім любительського рибальства та використання ресурсів, запаси яких формуються виключно шляхом їх штучного розведення) здійснюється відповідно до лімітів, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства на підставі науково-біологічних обґрунтувань відповідних наукових установ та організацій.
 
389. Розподіл затверджених лімітів на квоти між суб’єктами рибного господарства здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
390. Дослідний (крім науково-промислового та дослідно-конструкторського), контрольний, меліоративний лов, а також лов водних біоресурсів для отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та любительське і спортивне рибальство здійснюється без затвердження лімітів та виділення квот. Прогнозні обсяги таких ловів та їх вплив на запаси водних біоресурсів враховуються під час затвердження лімітів.
 
391. Порядок затвердження лімітів та їх розподілу на квоти регламентується цим Законом.
 
392. Стаття 30. Встановлення лімітів на використання водних біоресурсів
 
393. Ліміти встановлюються на види (групи видів) водних біоресурсів, стосовно яких здійснюється промисел на відповідних водних об'єктах, крім ізольованих (із застосуванням споруд або технічних пристроїв, штучно створених водних об'єктів, що використовуються для цілей аквакультури) та об'єктів промислу, запаси яких формуються виключно шляхом штучного розведення водних біоресурсів.
 
394. Обґрунтування допустимих обсягів спеціального використання водних біоресурсів за видами (групами видів) у водних об'єктах розробляють наукові установи та організації на замовлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, інших юридичних або фізичних осіб - суб'єктів рибного господарства.
 
395. Затвердження лімітів на спеціальне використання водних біоресурсів в зоні юрисдикції України в місячний термін з дня отримання пакета документів здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі аграрної політики та продовольства на підставі поданого науковими організаціями та установами науково-біологічного обґрунтування.
 
396. Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання водних біоресурсів державного значення в межах юрисдикції України та водних біоресурсів в Світовому океані, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні інших держав визначається Кабінетом Міністрів України.
 
397. Порядок встановлення лімітів на спеціальне використання водних біоресурсів місцевого значення визначають Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
398. Стаття 31. Розподіл лімітів на квоти спеціального використання водних біоресурсів
 
399. Затверджені ліміти спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства розподіляє на квоти для спеціального використання водних біоресурсів між суб'єктами рибного господарства.
 
400. Науково-дослідний вилов з метою визначення запасів та контрольний вилов водних біоресурсів науково-дослідними установами для вивчення їх санітарно-епідеміологічного стану на водних об'єктах місцевого значення, де не встановлені ліміти, здійснюється без квотування.
 
401. Переважне право на одержання квот вилову водних біоресурсів для здійснення спеціального використання мають суб'єкти рибного господарства, які:
 
402. здійснюють (з урахуванням можливості використання одних і тих самих водних біоресурсів у ході виконання різних робіт) вилучення (вилов, добування, збирання) водних біоресурсів під час виконання програм дослідних робіт;
 
403. здійснюють штучне відтворення водних біоресурсів, рибницько-меліоративні заходи, що забезпечують поліпшення санітарного стану рибогосподарських водних об'єктів;
 
404. коли використані у попередні роки квоти (ліміти) не менше, ніж на 70 відсотків, або не менше, ніж середньостатистичний вилов за 3 останні роки на водному об’єкті, взяті від найкращого користувача;
 
405. які мають власні плавзасоби, приймальні пункти, засоби лову, складські приміщення, холодильники, льохи, льошники, земельні ділянки, на яких розташовано рибстан, засоби переробки, пристрої та механізми, які використовуються при переробці, а також транспортні засоби, які задіяні в загальнотехнологічній мережі функціонування рибогосподарського об’єкту.
 
406. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства може відмовити суб'єкту рибного господарства у виділенні квоти у разі:
 
407. відсутності ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності;
 
408. несвоєчасного подання суб'єктом рибного господарства документів на одержання квоти (лімітів);
 
409. відсутності частки (крім резерву) нерозподіленого ліміту;
 
410. відсутності власного приймального пункту, який має відповідати вимогам цього Закону та іншим законодавчим актам, що стосуються ветеринарно-санітарних норм та будівельним нормам і правилам;
 
411. відсутності власних плавзасобів;
 
412. якщо користувач має три і більше грубих порушень цього Закону та природоохоронного законодавства;
 
413. якщо плавзасоби, якими володіє користувач, не відповідають вимогам діючого законодавства (технічним, санітарним, ветеринарним нормативам).
 
414. Стаття 32. Правила промислового рибальства
 
415. Правила промислу водних біоресурсів розробляються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства для регулювання промислу на основі його наукового обґрунтування за басейновим принципом.
 
416. Правилами промислового рибальства визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) водних біоресурсів, типи, розміри та кількість рибопромислових суден, знаряддя вилову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об'єктів, навантаження на кожний водний об’єкт за кількістю та потужністю плавзасобів.
 
417. З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок). Режими затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
418. Стаття 33. Порядок спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах за межами юрисдикції України
 
419. У виключних (морських) економічних зонах іноземних держав, конвенційних районах та відкритій частині Світового океану промислове та науково-пошукове використання водних біоресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів або законодавством відповідних іноземних держав.
 
420. Порядок спеціального використання водних біоресурсів у відкритому морі та виключних (морських) економічних зонах іноземних держав встановлюється відповідно до норм міжнародного права або міжнародних угод.
 
421. Стаття 34. Порядок спеціального використання водних біоресурсів іноземними юридичними і фізичними особами
 
422. Іноземні юридичні і фізичні особи можуть на рівних з вітчизняними суб'єктами рибного господарства засадах використовувати водні біоресурси у промислових, наукових та інших цілях у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, на континентальному шельфі, крім акваторій та об'єктів природно-заповідного фонду, за наявності міжнародних договорів з відповідними іноземними державами, за дозвільними документами, які видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
423. Іноземні юридичні та фізичні особи, які ведуть вилов у виключній (морській) економічній зоні України, повинні додержуватися вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
424. Стаття 35. Права суб'єктів рибного господарства
 
425. Суб'єкти рибного господарства мають право на:
 
426. користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх ділянками), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку;
 
427. власність на водні біоресурси, добуті у встановленому законодавством порядку, а також на доходи від їх реалізації;
 
428. спорудження у встановленому порядку гідротехнічних та інших об'єктів, які необхідні для забезпечення рибогосподарської діяльності;
 
429. поновлення права власності на водні біоресурси;
 
430. одержання компенсації або відповідних кредитних та інших пільг у разі проведення за власні кошти робіт з відтворення водних біоресурсів, а також здійснення інших ефективних заходів щодо їх охорони тощо;
 
431. суб’єкти рибогосподарської діяльності мають право не допускати на рибогосподарські об’єкти, плавзасоби тощо, та не надавати документи, пояснення тощо у разі якщо представники центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства (органи рибоохорони) своєю поведінкою принижують людську гідність користувача або пред’являють вимоги, не передбачені законодавством, та при собі не мають відповідних документів, які б засвідчували особу, підтверджували її повноваження та інших документів, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;
 
432. оскаржувати в суді неправомірні дії посадових осіб.
 
433. Стаття 36. Обов’язки суб'єктів рибного господарства
 
434. Суб'єкти рибного господарства зобов'язані:
 
435. додержуватись ліцензійних умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим виловом, крім внутрішніх водойм (ставків) рибницьких господарств;
 
436. додержуватись правил рибальства;
 
437. вносити своєчасно плату за спеціальне використання водних біоресурсів;
 
438. не допускати погіршення умов існування водних біоресурсів внаслідок своєї діяльності;
 
439. додержуватись встановленого режиму господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг;
 
440. на договірних умовах сприяти спеціалізованим науковим установам у роботі щодо вивчення біологічного стану водних біоресурсів і стану наданих у користування рибогосподарських водних об'єктів;
 
441. вести облік обсягів використання водних біоресурсів та подавати у встановленому порядку цю інформацію органам, що здійснюють проведення державного моніторингу, ведення державного обліку та державного кадастру водних біоресурсів;
 
442. здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення, в тому числі штучного, водних біоресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування;
 
443. негайно інформувати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки їх загибелі;
 
444. здійснювати заходи щодо профілактики і боротьби із захворюванням та загибеллю водних біоресурсів;
 
445. здійснювати охорону водних біоресурсів, додержуватись режиму охорони видів, занесених до Червоної книги України, в межах наданих у користування промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів;
 
446. самостійно припиняти використання водних біоресурсів у разі зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення, негайно вживати заходів щодо усунення негативного зовнішнього впливу на водні біоресурси та середовище їх перебування, проникнення чужорідних видів;
 
447. не допускати без дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства переселення водних біоресурсів;
 
448. безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання (крім складів готової продукції), утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, які зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їх вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства. Представники центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства повинні мати спеціальне санітарне посвідчення, яке б давало право виконувати свої повноваження відповідно до Закону «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя».
 
449. Суб’єкт рибного господарства (користувач) повинен мати власні плавзасоби, приймальні пункти, земельні ділянки (на праві власності або в оренді), знаряддя лову, технологічні та технічні засоби і прилади, приміщення, холодильники, льохи та льошники, а також транспортні засоби (власні або орендовані), які забезпечують транспортування, якісне зберігання, первину переробку, переробку водних біоресурсів, напівфабрикатів тощо.
 
450. Розділ VІІІ
 
451. ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ВОДНІ БІОРЕСУРСИ
 
452. Стаття 37. Право користування водними біоресурсами
 
453. Юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об'єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.
 
454. Право користування водними біоресурсами здійснюється з вилученням і без вилучення їх з природного середовища суб'єктами господарювання та фізичними особами відповідно до законодавства.
 
455. Для здійснення промислу рибогосподарські водні об'єкти (їх ділянки) загальнодержавного значення надаються суб'єктам рибного господарства у користування.
 
456. Надання у користування рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до законодавства.
 
457. Припинення права користування водними біоресурсами здійснюється відповідно до законодавства.
 
458. Стаття 38. Право власності на водні біоресурси
 
459. Водні біоресурси, які знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України.
 
460. Водні біоресурси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
 
461. У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних та фізичних осіб можуть перебувати окремі види водних біоресурсів, які законно, з додержанням умов та правил вилову, вилучені з природного середовища або розведені в штучно створених умовах, що підтверджено відповідними документами, форма яких визначається законодавством.
 
462. Водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову.
 
463. Не можуть передаватись у приватну власність водні біоресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або у передбаченому законодавством порядку, придбані за межами України).
 
464. Стаття 39. Припинення права власності на водні біоресурси
 
465. Право власності на водні біоресурси припиняється у разі:
 
466. порушення порядку їх спеціального використання;
 
467. порушення установленого порядку переселення, схрещування водних біоресурсів, а також виведення та використання генетично змінених їх видів;
 
468. створення власником водних біоресурсів умов, які призводять до погіршення довкілля, порушення стану екосистем;
 
469. встановлення законодавчими актами України заборони щодо перебування у приватній власності окремих видів водних біоресурсів;
 
470. добровільної відмови власників від права власності на водні біоресурси;
 
471. порушення інших вимог відповідно до законодавства.
 
472. Право власності суб'єктів господарювання на водні біоресурси припиняється відповідно до рішення суду.
 
473. Стаття 40. Гарантії і захист прав суб’єктів рибного господарства.
 
474. Права суб'єктів рибного господарства охороняються законодавством.
 
475. Припинення права користування або власності на водні біоресурси може застосовуватися лише у випадках, передбачених цим Законом.
 
476. Втручання в діяльність суб'єктів рибного господарства, пов'язану з використанням водних біоресурсів, з боку державних та інших органів, установ і організацій забороняється, крім випадків порушення ними вимог, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
477. Стаття 41. Умови та порядок відшкодування збитків суб'єктам рибного господарства.
 
478. Збитки, завдані суб'єктам рибного господарства неправомірними діями центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів рибоохорони, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб, підлягають відшкодуванню у порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
 
479. Розділ ІХ
 
480. ШТУЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ І ЗДІЙСНЕННЯ АКВАКУЛЬТУРИ
 
481. Стаття 42. Порядок штучного відтворення водних біоресурсів
 
482. Штучне відтворення водних біоресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства шляхом розведення, вселення, переселення водних біоресурсів для здійснення рибогосподарської діяльності.
 
483. Стаття 43. Порядок здійснення аквакультури
 
484. Здійснення аквакультури дозволяється суб'єктам рибного господарства у спеціальних штучних умовах або наданих для цього у користування чи оренду рибогосподарських водних об'єктах (їх ділянках) відповідно до законодавства.
 
485. Перелік рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) для здійснення аквакультури, порядок, строки надання їх у користування затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
486. Розділ Х
 
487. ПЕРЕРОБКА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ
 
488. Стаття 44. Переробка водних біоресурсів
 
489. Переробка водних біоресурсів (далі - переробка) здійснюється шляхом їх розбирання, охолодження, заморожування, копчення, соління, маринування, сушіння, в'ялення, консервування, фасування, нагрівання чи поєднання цих процесів та інших видів переробки та технологій.
 
490. Переробка водних біоресурсів здійснюється згідно з вимогами ліцензійних умов за наявності ліцензій, які видаються в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства, та іншими нормативними документами.
 
491. Стаття 45. Забезпечення виробником контролю якості і безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки
 
492. Виробник зобов’язаний здійснювати постійний контроль якості та безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки з метою збереження здоров'я населення.
 
493. Контроль якості водних біоресурсів та продуктів їх переробки здійснює виробнича лабораторія, яка підлягає акредитації.
 
494. Порядок акредитації виробничих лабораторій встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.
 
495. Виробнича лабораторія проводить:
 
496. вхідний контроль якості сировини, напівфабрикатів, супутніх матеріалів, призначених для виробництва;
 
497. контроль критичних точок виробництва продукції;
 
498. вибіркові перевірки якості дотримання технологічної дисципліни;
 
499. контроль якості готової продукції за показниками, передбаченими нормативними документами.
 
500. У разі виявлення порушень вимог до технологічних процесів виробнича лабораторія має право припинити виробництво.
 
501. Виробнича лабораторія на підставі нормативних вимог визначає показники якості та безпеки водних біоресурсів і продуктів їх переробки.
 
502. Результати досліджень, проведених виробничою лабораторією, реєструються у спеціальному журналі. Порядок ведення реєстраційних журналів встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.
 
503. Відповідальність за достовірність проведення досліджень (вимірювань) та вірогідність їх результатів несе керівник виробничої лабораторії.
 
504. Свідоцтво виробника про якість водних біоресурсів і продуктів їх переробки (надалі - свідоцтво про якість) видає виробнича лабораторія на підставі позитивних результатів досліджень. Вибірковий контроль за якістю виконання технологічних процесів на виробництві проводить центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства у будь-якого суб’єкта господарювання у будь-який час.
 
505. Стаття 46. Підтвердження якості і безпеки водних біоресурсів і продуктів їх переробки
 
506. Підтвердження якості та відповідності водних біоресурсів і продуктів їх переробки встановленим законодавством вимогам є обов'язковим у разі їх реалізації у якості готової продукції або для подальшої переробки.
 
507. Реалізація водних біоресурсів і продуктів їх переробки для цілей подальшої переробки дозволяється тільки за наявності:
 
508. свідоцтва про якість;
 
509. ветеринарного свідоцтва.
 
510. Харчова продукція, отримана з водних біоресурсів або продуктів їх переробки, реалізується тільки за наявності:
 
511. ветеринарного свідоцтва;
 
512. свідоцтва про якість;
 
513. сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката (для імпортованої продукції);
 
514. маркування згідно з вимогами Закону України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини".
 
515. Забороняється ввозити на територію України неякісні, небезпечні для здоров’я і життя людини водні біоресурси та продукти їх переробки, якщо вміст токсичних речовин у них перевищує встановлені допустимі рівні, уражені небезпечними хворобами або упаковані в тару, виготовлену з матеріалів, що не відповідають вимогам безпеки чи відсутні в переліку матеріалів, дозволених для контакту з продуктами лову, або з недотриманням вимог маркування виготовленої продукції, а також без свідоцтва виробника про якість продуктів лову та визнання в Україні іноземного сертифіката.
 
516. Водні біоресурси, які містять токсичні речовини, що перевищують встановлені допустимі рівні, чи з наявністю паразитів кількістю понад встановлені норми, підлягають утилізації за рішенням Державної служби ветеринарної медицини.
 
517. Державний контроль за якістю і безпекою водних біоресурсів, продуктів їх переробки, в тому числі харчової, здійснюється під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації чи знищення і надання послуг у галузі громадського харчування державними органами ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічними службами, а також центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства в сфері дотримання технологічних вимог під час здійснення переробки.
 
518. Розділ ХІ
 
519. РИБНІ ПОРТИ ТА ФЛОТ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
 
520. Стаття 47. Рибні порти, приймальні пункти та флот рибної промисловості
 
521. У галузі рибного господарства існують морські рибні порти, а також портопункти та інші місця базування суден флоту рибної промисловості.
 
522. Перелік морських рибних портів, портопунктів та місць базування суден флоту рибної промисловості для вивантаження водних біоресурсів (структурно відокремлена частина рибогосподарського підприємства) затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
523. Рибні порти, портопункти та місця базування суден флоту рибної промисловості повинні забезпечувати:
 
524. безпечну стоянку суден (плавзасобів) флоту рибної промисловості;
 
525. постачання екіпажів суден питною водою та продуктами харчування; звільнення від сміття та забруднених вод;
 
526. сервісне обслуговування і ремонт суден, їх механізмів та обладнання;
 
527. перевантаження та збереження продукції, виготовленої з водних біоресурсів з додержанням санітарних вимог;
 
528. переробку водних біоресурсів.
 
529. Морський рибний порт належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства. Начальник і капітан морського рибного порту (портопункту) призначається на посаду та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
530. Начальник морського рибного порту на морську вимогу може видавати розпорядження про затримання суден та вантажів. Розпорядження дійсне строком до 3 діб (за винятком неробочих днів), протягом яких судом, господарським судом або іншим уповноваженим органом буде винесено рішення щодо арешту судна або вантажу. Судно або вантаж підлягають негайному звільненню у разі відсутності рішення про їх арешт, або надання судновласником чи вантажовласником достатнього забезпечення морської вимоги. Відповідальність за збитки, завдані необґрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, за розпорядженням яких здійснено затримання.
 
531. Будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії, відведених порту, здійснюються за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства та органами місцевого самоврядування.
 
532. Стаття 48. Приймальні пункти.
 
533. Приймальні пункти повинні знаходитись безпосередньо на рибстані суб’єкта господарської діяльності, який здійснює спеціальне використання водних біоресурсів, і належить одному користувачу.
 
534. Рибстан повинен бути розташований безпосередньо біля берегової лінії водного об’єкту, де здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, за басейновим принципом.
 
535. Приймальний пункт повинен бути обладнаний відповідно до вимог ветеринарних та санітарно-епідеміологічних нормативів та будівельним нормам і правилам.
 
536. Тимчасовий приймальний пункт може розташовуватись безпосередньо на судні з веденням відповідного обліку вилучених водних біоресурсів. Після закінчення промислу біоресурси повинні бути передані на стаціонарний приймальний пункт користувача.
 
537. Застосування пересувних приймальних пунктів забороняється.
 
538. Стаття 49. Класифікація суден флоту рибної промисловості та їх технічний нагляд
 
539. Класифікацію суден, флоту рибної промисловості, що підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, та технічний нагляд за ними здійснює класифікаційне товариство, обране судновласником.
 
540. Технічний нагляд за виконанням на суднах вимог, що встановлені міжнародними договорами України (конвенційний нагляд), здійснюється класифікаційними товариствами. Порядок залучення класифікаційних товариств до здійснення конвенційного нагляду, а також перелік класифікаційних товариств, що залучаються, встановлюється центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства відповідно до цих договорів.
 
541. Контроль за здійсненням технічного нагляду за українськими рибальськими суднами здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі рибного господарства відповідно до міжнародних договорів України.
 
542. Класифікація суден, флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, проводиться в залежності від району плавання та висоти мінімального надводного борту, а саме:
 
543. судна 1 району плавання – судна із висотою мінімального надводного борту не менше 0,2 м, які експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських об’єктах (озера ставки, охолоджувачі енергетичних об’єктів та інші) загальною площею до 200 га;
 
544. судна 2 району плавання – судна із висотою мінімального надводного борту не менше 0,3 м, які експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських об’єктах (озера ставки, охолоджувачі енергетичних об’єктів та інші) загальною площею понад 200 га та частини судноплавних річок;
 
545. судна 3 району плавання – судна із висотою мінімального надводного борту не менше 0,4 м, які експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських об’єктах (річках, мілководних частинах водосховищ);
 
546. судна 4 району плавання – судна із висотою мінімального надводного борту не менше 0,5 м, які експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських об’єктах (річках, відкритих частинах водосховищ, прибережних частинах азовського та Чорного морів (20 миль від берега);
 
547. Технічний нагляд за рибальськими суднами, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі рибного господарства.
 
548. Судна (плавзасоби), які здійснюють промисловий вилов водних біоресурсів, повинні бути побудовані згідно з проектом та призначені для промислового рибальства, а також мати відповідну проектну документацію, яка б містила в собі інформацію про призначення цього судна.
 
549. Судна, які допускаються до експлуатації з нижчим значенням району плавання, не можуть бути допущені до використання в районах плавання з вищим значенням.
 
550. Стаття 50. Допуск суден флоту рибного господарства до плавання
 
551. Судно флоту рибного господарства може бути допущене до плавання після встановлення відповідності його технічного стану, дійсності суднових документів, відповідності кількості та кваліфікації його екіпажу міжнародним та національним правилам, а також ідентифікації, реєстрації маркування судна.
 
552. Стаття 51. Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості
 
553. Порядок реєстрації суден флоту рибної промисловості у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
554. Реєстр рибальських суден є складовою частиною Державного суднового реєстру України та Суднової книги України. Керівництво та контроль за реєстрацією і веденням обліку рибальських суден здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства.
 
555. Судна флоту рибної промисловості повинні відповідати вимогам міжнародних договорів та угод у галузі безпеки мореплавства та охорони рибальських суден, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища та управління рибальством, а також вимогам міжнародних організацій з управління рибальством, членом яких є Україна.
 
556. Розділ ХІІ
 
557. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА
 
558. Стаття 52. Міжнародне співробітництво
 
559. Міжнародне співробітництво в галузі рибного господарства здійснюється з метою забезпечення промислового рибальства за межами юрисдикції України на засадах довгострокового збереження водних біоресурсів та їх раціонального використання, дбайливого ставлення до довкілля, безпеки мореплавства та охорони рибальських суден, підготовки їх екіпажів, збереження життя людини на морі, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відповідно до міжнародних договорів України.
 
560. Міжнародне співробітництво у рибному господарстві здійснюється шляхом:
 
561. укладання в установленому законом порядку двосторонніх міжнародних угод у галузі рибного господарства;
 
562. участі в діяльності міжнародних організацій з управління рибальством та ведення рибного господарства;
 
563. гармонізації національного законодавства у галузі рибного господарства із сучасним законодавством провідних рибальських держав світу та рекомендаціями міжнародних організацій у галузі рибного господарства;
 
564. установлення професійних, наукових контактів та обміном інформацією із іноземними науковими установами, організаціями та закладами сфери рибного господарства;
 
565. інших форм міжнародного співробітництва в рибному господарстві відповідно до законодавства.
 
566. Якщо міжнародними договорами України у галузі рибного господарства установлено інші правила та положення, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародних договорів України.
 
567. Розділ ХІІІ
 
568. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО
 
569. Стаття 53. Відповідальність за порушення законодавства про рибне господарство
 
570. Порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
 
571. Видами порушень у водах під юрисдикцією України, що тягнуть за собою відповідальність, є:
 
572. порушення цього Закону, правил та режимів промислового рибальства;
 
573. порушення порядку спеціального використання водних біоресурсів;
 
574. незаконне вилучення водних біоресурсів з природного середовища;
 
575. порушення ліцензійних умов під час провадження відповідної господарської діяльності;
 
576. порушення вимог нормативно-правових актів щодо охорони середовища перебування водних біоресурсів;
 
577. виготовлення, зберігання, реалізація та застосування заборонених знарядь вилову водних біоресурсів;
 
578. незаконне скуповування та продаж водних біоресурсів особами, які не мають права займатися відповідним видом діяльності та не мають відповідно обладнаних місць для зберігання водних біоресурсів, приладів, технічних та транспортних засобів, обладнаних відповідно до вимог нормативно-правових актів;
 
579. приховування та спотворення інформації про стан, чисельність і обсяги вилучення водних біоресурсів;
 
580. невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;
 
581. невжиття заходів щодо запобігання загибелі водних біоресурсів, погіршення середовища їх перебування та ліквідації негативного впливу на них;
 
582. порушення порядку придбання, реалізації, вивезення за межі України, ввезення на її територію водних біоресурсів та продукції з них;
 
583. невиконання вимог державної екологічної експертизи;
 
584. порушення інших вимог, передбачених законодавством про охорону, використання і відтворення водних біоресурсів та їх переробку;
 
585. порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці в рибному господарстві;
 
586. створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці в галузі рибного господарства, а також представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства під час розслідування нещасних випадків;
 
587. приховування фактів виникнення аварійної морської події, речових доказів, свідчень, документів, висновків експертів та інших фактичних даних, які є джерелом доказів щодо аварійної морської події;
 
588. несвоєчасне подання заяви про аварійну морську подію, свідомо неправильну її класифікацію, протиправне втручання в розслідування аварійної морської події;
 
589. несанкціоноване поширення інформації про хід розслідування та вірогідні причини аварійної морської події;
 
590. ухилення від обов’язкової реєстрації судна;
 
591. реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України незаконним шляхом;
 
592. порушення законодавства та інших нормативно-правових актів у галузі допуску суден флоту рибної промисловості до плавання, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості.
 
593. Відповідальність за рибогосподарську діяльність на суднах під Державним прапором України за межами країни встановлюється на підставі міжнародних договорів. У разі такої діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав відповідальність встановлюється законодавством цих країн.
 
594. Розділ ХІV
 
595. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА
 
596. Стаття 54. Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства
 
597. Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають:
 
598. формування цінового і кредитного механізму з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з уповільненим обігом капіталу та низькою нормою прибутку;
 
599. сприяння будівництву та модернізації суден флоту рибної промисловості, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення як будівництва суден для флоту рибної промисловості, так і рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об'єктів (їх ділянок) загальнодержавного значення;
 
600. суб’єкти рибогосподарського комплексу, діяльність яких пов’язана з промисловим виловом водних біоресурсів на водних об’єктах загальнодержавного значення, розведенням, вирощуванням та переробкою власної продукції, є товаровиробниками сільськогосподарської продукції та відносяться до суб’єктів, на яких розповсюджується дія Закону «Про фіксований сільськогосподарський податок»;
 
601. пріоритетне надання в оренду водних об'єктів (їх ділянок) з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, що займаються вирощуванням водних біоресурсів.
 
602. Стаття 55. Основні напрями бюджетного фінансування рибного господарства
 
603. За рахунок Державного бюджету України фінансуються:
 
604. фундаментальні дослідження та прикладні розробки у галузі рибного господарства;
 
605. заходи щодо забезпечення охорони, відтворення та раціонального використання водних біоресурсів;
 
606. заходи з селекційно–племінної роботи в аквакультурі, відтворення, акліматизації водних біоресурсів, протиепізоотичні заходи;
 
607. підготовка кадрів галузевими закладами освіти;
 
608. будівництво та модернізація виробничих комплексів для відтворення запасів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах загальнодержавного значення;
 
609. надання державної підтримки підприємствам рибної галузі через механізм здешевлення кредитів;
 
610. забезпечення управління та впровадження державної політики в галузі рибного господарства;
 
611. державні програми, спрямовані на розвиток рибного господарства.
 
612. Розділ ХV
 
613. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
614. Цей Закон набирає чинності з дня його
опублікування.
 
615. 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:
 
616. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
 
617. забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність з нормами цього Закону;
 
618. відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
 
619. забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.