Кількість абзаців - 367 Розмітка (ліва колонка)


Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
1. Цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні і фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, хвороби, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їхніх сімей.  
2. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.  
3. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
4. Стаття 1. Поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
5. 1. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або членів його сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.  
6. Стаття 2. Визначення термінів  
7. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:  
8. 1) cуб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, - застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 41, 44, 46 цього Закону, страхувальник та страховик;  
9. 2) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає страхуванню та на користь якої здійснюється це страхування;  
10. 3) страхувальник відповідно до цього Закону - це:  
11. а) роботодавець - для осіб, перелічених у пунктах 1-4, 6-7 частини першої статті 6;  
12. б) особи, перелічені у пункті 5 частини першої та частині другій статті 6;  
13. 4) страховик - Фонд України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;  
14. 5) роботодавець - власник підприємства, установи та організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;  
15. 6) найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи;  
16. 7) страховий ризик - це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існування і потребують матеріальної підтримки або надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
17. 8) страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальної послуги за цим Законом;  
18. 9) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески;  
19. 10) страхові внески - відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
20. 11) страхові кошти - це акумульовані страхові внески для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за цим Законом.  
21. Стаття 3. Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і його завдання  
22. 1. Законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, складається з Конституції України, Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.  
23. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застосовуються норми міжнародного договору.  
24. 2. Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім'ї.  
25. Стаття 4. Право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
26. Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.  
27. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.  
28. Стаття 5. Принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
29. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється за принципами:  
30. 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
31. 2) обов'язковості страхування усіх осіб, зазначених у статті 6 цього Закону;  
32. 3) надання права отримання виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;  
33. 4) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;  
34. 5) обов'язковості фінансування Фондом України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;  
35. 6) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;  
36. 7) цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
37. 8) паритетності в управлінні Фондом України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності представників застрахованих осіб, роботодавців та держави;  
38. 9) відповідальності роботодавців та Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.  
39. Стаття 6. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
40. 1. Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:  
41. 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб;  
42. 2) члени колективних підприємств;  
43. 3) громадяни України, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах, розташованих на території України;  
44. 4) обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших органів особи, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;  
45. 5) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);  
46. 6) особи, які згідно із законодавством України працюють на іноземних підприємствах, в установах та організаціях, у міжнародних організаціях, філіях і представництвах та в інших відокремлених підрозділах, що провадять діяльність на території України;  
47. 7) особи, трудовий договір з якими розірвано у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та за якими на визначений законодавством строк на період працевлаштування зберігається середня заробітна плата за попереднім місцем роботи.  
48. 2. Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право відповідно до цього Закону на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
49. Стаття 7. Особливості обчислення страхового стажу  
50. Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, установленому законодавством. До страхового стажу зараховуються періоди тимчасової втрати працездатності та час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  
51. До страхового стажу враховується загальний трудовий стаж особи до введення в дію цього Закону в порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше.  
52. Стаття 8. Вирішення спорів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
53. Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.  
54. Розділ II. УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВИМ ДЕРЖАВНИМ СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ВИТРАТАМИ, ЗУМОВЛЕНИМИ НАРОДЖЕННЯМ ТА ПОХОВАННЯМ  
55. Стаття 9. Фонд України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  
56. 1. Фонд України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 33 цього Закону, а також здійснює контроль за використанням цих коштів і належить до державних цільових позабюджетних фондів.  
57. 2. Усі застраховані громадяни є членами цього Фонду.  
58. 3. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що підзвітна державі, але не відповідає за фінансовими зобов'язаннями держави. Держава є гарантом матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, що здійснюються Фондом, стабільної діяльності Фонду.  
59. 4. Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної в частині першій цієї статті, і використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.  
60. Діяльність Фонду регулюється цим Законом та статутом Фонду, який затверджується його правлінням.  
61. Стаття 10. Органи управління Фондом України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  
62. 1. Органами управління Фондом є правління Фонду, виконавча дирекція Фонду, які є юридичними особами, мають печатку, а також власну символіку, що встановлюється статутом Фонду.  
63. 2. Правління Фонду обирається з рівної кількості представників від держави, роботодавців та застрахованих осіб, інтереси яких представляють профспілки, і діє на громадських засадах. Кількісний склад правління і порядок його обрання визначається статутом Фонду. Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління з дорадчим голосом.  
64. Термін повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління.  
65. Правління Фонду очолює голова, який обирається на дворічний термін з по перемінним обранням на цю посаду представника від застрахованих осіб, роботодавців та держави. Голова обирається на закритому засіданні правління Фонду. Обраним головою вважається член правління, за якого проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості членів правління.  
66. Засідання правління Фонду проводиться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал. Правління правомочне приймати рішення за наявності на засіданні не менше двох третин його членів і не менше половини членів від кожної із сторін. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх членів правління.  
67. 3. Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.  
68. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та порядку, визначеному статутом Фонду і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.  
69. 4. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є відділення виконавчої дирекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, які вирішують покладені на них завдання у тісній взаємодії з профспілковими органами, роботодавцями та місцевими органами виконавчої влади. Відділення виконавчої дирекції є юридичними особами.  
70. Стаття 11. Повноваження правління Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  
71. Правління Фонду:  
72. 1) визначає поточні та перспективні завдання Фонду;  
73. 2) затверджує акти нормативного характеру, що реґламентують внутрішню діяльність Фонду, в тому числі виконавчої дирекції;  
74. 3) подає на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо визначення розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
75. 4) визначає за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері фінансів порядок надходження, обліку та використання коштів з окремих видатків бюджету Фонду;  
76. 5) розглядає і затверджує річний бюджет Фонду, звіт про його виконання;  
77. 6) здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання;  
78. 7) створює резерви коштів для матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їхніх сімей;  
79. 8) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її відділень;  
80. 9) розглядає кандидатури і затверджує на посадах директора та його заступників виконавчої дирекції Фонду і її відділень, а також приймає рішення про їх звільнення;  
81. 10) затверджує структуру органів Фонду, чисельність їх працівників, асигнування на адміністративно-господарські витрати Фонду;  
82. 11) визначає кадрову політику;  
83. 12) представляє Фонд у взаємовідносинах з державними, громадськими, та іншими організаціями України з питань соціального захисту громадян, а також органами соціального страхування зарубіжних країн, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини;  
84. 13) здійснює інші функції, передбачені статутом Фонду.  
85. Стаття 12. Повноваження виконавчої дирекції Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  
86. Виконавча дирекція Фонду:  
87. 1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
88. 2) здійснює оперативне розпорядження страховими коштами Фонду в межах затвердженого бюджету Фонду;  
89. 3) здійснює матеріальне забезпечення та надає соціальні послуги за цим Законом;  
90. 4) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
91. 5) представляє інтереси страховика в судових та інших органах;  
92. 6) готує і подає на розгляд правління:  
93. пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік;  
94. проект бюджету Фонду та звіт про його виконання;  
95. пропозиції щодо розміру резервних коштів;  
96. 7) виконує інші функції відповідно до Положення про виконавчу дирекцію Фонду.  
97. Розділ III. НАГЛЯД У СФЕРІ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ВИТРАТАМИ, ЗУМОВЛЕНИМИ НАРОДЖЕННЯМ ТА ПОХОВАННЯМ  
98. Стаття 13. Наглядова рада  
99. 1. Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада, яка діє на громадських засадах. Члени наглядової ради не можуть бути одночасно членами правління Фонду, працівниками виконавчої дирекції Фонду та її відділень.  
100. Наглядова рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів Фондом.  
101. 2. До наглядової ради входять по 4 представники від держави, роботодавців та застрахованих осіб, інтереси яких представляють профспілки. Порядок затвердження представників до наглядової ради здійснюється самостійно кожною із сторін.  
102. 3. Термін повноважень членів наглядової ради становить 6 років.  
103. 4. Наглядову раду очолює голова, який обирається строком на два роки із складу членів наглядової ради з по перемінним обранням на цю посаду представника від держави, роботодавців та застрахованих осіб, інтереси яких представляють профспілки.  
104. 5. Наглядова рада провадить свою діяльність на принципах рівноправності сторін та їх відповідальності за прийняті нею рішення.  
105. Стаття 14. Повноваження наглядової ради  
106. Наглядова рада:  
107. заслуховує звіти правління і виконавчої дирекції Фонду з питань виконання завдань, покладених на Фонд, та цільового використання коштів Фондом;  
108. заслуховує інформацію правління і виконавчої дирекції Фонду про підготовку та виконання бюджету Фонду;  
109. порушує питання про відповідальність посадових осіб органів управління Фонду, з вини яких допущено порушення прав застрахованих осіб;  
110. у разі необхідності вживає заходів для проведення аудиторської перевірки використання страхових коштів та окремих напрямів роботи Фонду, правління і виконавчої дирекції Фонду;  
111. одержує необхідну інформацію про роботу Фонду і виконавчої дирекції Фонду та її відділень;  
112. розглядає інші питання діяльності Фонду відповідно до статуту Фонду.  
113. Стаття 15. Порядок роботи наглядової ради  
114. 1. Порядок роботи наглядової ради визначається реґламентом, який затверджується на її першому засіданні.  
115. Наглядова рада проводить свої засідання не рідше одного разу на квартал. У разі необхідності головою наглядової ради, а також на вимогу однієї третини її складу або за рішенням правління Фонду скликаються позачергові засідання.  
116. Засідання наглядової ради є правомочним за наявності не менше двох третин її складу. Рішення приймається простою більшістю голосів від присутніх на засіданні членів наглядової ради. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним.  
117. 2. У засіданні наглядової ради з правом дорадчого голосу беруть участь голова правління Фонду, директор виконавчої дирекції Фонду або їх заступники.  
118. 3. Члени наглядової ради можуть брати участь у засіданні правління Фонду з правом дорадчого голосу.  
119. Стаття 16. Органи, що здійснюють державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
120. 1. Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики і фінансів.  
121. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики здійснює контроль за дотриманням страхувальниками і страховиком законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері фінансів - за цільовим використанням коштів відповідно до законодавства.  
122. 2. Страхувальники і страховик зобов'язані надавати посадовим особам органів державного нагляду, зазначеним у частині першій цієї статті, усі документи та довідки, необхідні для здійснення ними функцій державного нагляду.  
123. Стаття 17. Засоби державного нагляду  
124. 1. Якщо Фондом прийнято рішення з порушенням страхового законодавства або страхувальник не виконує вимог цього законодавства, орган державного нагляду вказує на допущені порушення і встановлює строк для їх усунення. Якщо протягом цього строку Фонд або страхувальник не усуне порушення, орган державного нагляду скасовує незаконне рішення з наступним відшкодуванням збитків за рахунок страховика або страхувальника. Страхувальник або Фонд можуть оскаржити рішення органу державного нагляду у двотижневий строк у суді.  
125. Орган державного нагляду може вимагати скликання засідання правління Фонду. Якщо цю вимогу не буде виконано, орган державного нагляду може сам скликати і провести засідання правління Фонду.  
126. 2. За рішенням органу державного нагляду члени правління Фонду у разі невиконання своїх обов'язків можуть бути позбавлені своїх повноважень.  
127. З ініціативи органу державного нагляду може призначатися проведення аудиторської перевірки діяльності Фонду та його органів управління.  
128. Розділ IV. КОШТИ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ВИТРАТАМИ, ЗУМОВЛЕНИМИ НАРОДЖЕННЯМ ТА ПОХОВАННЯМ. ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ЗАЗНАЧЕНИХ КОШТІВ  
129. Стаття 18. Джерела формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
130. 1. Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:  
131. 1) страхові внески роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;  
132. 2) суми пені, штрафів, не прийнятих до зарахування витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства ;  
133. 3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;  
134. 4) інші надходження відповідно до законодавства України.  
135. 2. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не включаються до складу Державного бюджету України, не підлягають вилученню і використовуються тільки за цільовим призначенням. У разі їх невикористання в поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.  
136. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, зараховуються на єдиний рахунок Фонду, відкритий у банківській установі.  
137. 3. Для забезпечення стабільності у фінансуванні матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених статтею 33 цього Закону, утворюється місячний резерв страхових коштів, який використовується за рішенням правління Фонду тільки за цільовим призначенням.  
138. Стаття 19. Використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
139. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на:  
140. 1) виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання;  
141. 2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їхніх сімей;  
142. 3) створення місячного резерву страхових коштів для матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам;  
143. 4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.  
144. Стаття 20. Визначення розміру внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
145. 1. Розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:  
146. 1) для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб;  
147. 2) для застрахованих осіб - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).  
148. 2. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються на всі види оплати праці та інших виплат найманим працівникам, у тому числі в натуральній формі, які здійснюються застрахованим особам незалежно від джерела фінансування та підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.  
149. Страхові внески не нараховуються на окремі види оплати праці та інших виплат найманим працівникам відповідно до переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховуються страхові внески та які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (доходу).  
150. Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховуються страхові внески та які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (доходу), затверджується Кабінетом Міністрів України.  
151. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України і є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), по вагітності та пологах.  
152. Стаття 21. Платники страхових внесків і їх реєстрація  
153. 1. Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники і застраховані особи.  
154. 2. Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у відділеннях виконавчої дирекції Фонду.  
155. Стаття 22. Порядок і строки сплати страхових внесків  
156. 1. Страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і працюючих у них застрахованих осіб страховими внесками і витратами, пов'язаними із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.  
157. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.  
158. Платники страхових внесків, зазначені у пункті 5 частини першої та частині другій статті 6 цього Закону, сплачують страхові внески до Фонду у повному розмірі в порядку і в строки, передбачені для сплати цієї категорії податків на доходи з фізичних осіб.  
159. Страхувальники - фізичні особи сплачують страхові внески до Фонду у повному розмірі через банківські установи шляхом безготівкових розрахунків або готівкою.  
160. 2. Днем сплати страхових внесків вважається:  
161. у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день зарахування суми страхових внесків на рахунок Фонду;  
162. у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи для перерахування на рахунок Фонду.  
163. 3. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.  
164. 4. У разі нестачі у страхувальників коштів для виплати заробітної плати (доходу) та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату (дохід) і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.  
165. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду під час видачі коштів на виплату заробітної плати (доходу) ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму, яка дорівнює сумі несплачених страхових внесків.  
166. 5. Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 29 цього Закону, незалежно від причини несплати страхових внесків.  
167. 6. У разі ліквідації або реорганізації юридичної особи страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду по день ліквідації або реорганізації і звернутися за місцем його реєстрації як платника страхових внесків для зняття з обліку.  
168. Стаття 23. Облік внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
169. Органи Фонду здійснюють персоніфікований облік сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, та персоніфікований облік відомостей про застрахованих осіб.  
170. Порядок персоніфікованого обліку сплати внесків і відомостей про застрахованих осіб визначається Кабінетом Міністрів України.  
171. Розділ V. БЮДЖЕТ ТА ОБЛІК СТРАХОВИХ КОШТІВ ФОНДУ УКРАЇНИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ. ЗВІТНІСТЬ ФОНДУ  
172. Стаття 24. Бюджет та облік страхових коштів Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  
173. Бюджет Фонду є основним фінансовим документом, який визначає доходи і витрати страхових коштів на матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.  
174. Порядок надходження, обліку та витрачання страхових коштів Фонду, інші нормативно-правові акти щодо порядку складання і виконання бюджету, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності щодо коштів Фонду визначається правлінням Фонду з дотриманням вимог законодавства.  
175. Стаття 25. Звіт про діяльність Фонду України соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  
176. Фонд щорічно подає Кабінетові Міністрів України звіт про виконання бюджету Фонду за минулий рік і оприлюднює його у засобах масової інформації.  
177. Розділ VI. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ВИТРАТАМИ, ЗУМОВЛЕНИМИ НАРОДЖЕННЯМ ТА ПОХОВАННЯМ  
178. Стаття 26. Права та обов'язки страхувальника  
179. 1. Страхувальник має право:  
180. 1) брати участь в управлінні Фондом через своїх представників у складі правління Фонду;  
181. 2) брати участь у підготовці пропозицій щодо визначення розміру страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
182. 3) отримувати у виконавчій дирекції Фонду та її відділеннях безоплатно інформацію про порядок і умови сплати страхових внесків та використання страхових коштів Фонду;  
183. 4) на отримання інформації про результати проведення перевірки щодо використання коштів Фонду;  
184. 5) на додаткове фінансування у разі перевищення суми фактичних витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, над сумою нарахованих страхових внесків;  
185. 6) на судовий захист своїх прав.  
186. 2. Страхувальник зобов'язаний:  
187. 1) зареєструватись у відділенні виконавчої дирекції Фонду як платник страхових внесків у десятиденний строк із дня:  
188. отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності (дозволу на зайняття адвокатською, нотаріальною та іншою діяльністю) незалежно від того, чи веде він фактично господарську діяльність та провадить розрахунки з оплати праці;  
189. прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;  
190. зміни юридичного статусу чи адреси - якщо відповідно до законодавства України державна реєстрація таких установ, організацій та відокремлених підрозділів не проводиться;  
191. укладення трудового договору (з дня початку роботи, якщо трудовий договір не укладається) фізичною особою;  
192. 2) нараховувати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески;  
193. 3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;  
194. 4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;  
195. 5) допускати посадових осіб органів Фонду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;  
196. 6) вести облік заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством;  
197. 7) надавати на вимогу застрахованої особи відомості щодо заробітної плати (доходу), суми сплачених страхових внесків;  
198. 8) надавати відділенню виконавчої дирекції Фонду відомості:  
199. про ліквідацію (реорганізацію) підприємства, установи, організації у десятиденний строк з дня прийняття рішення;  
200. про зміну облікових реквізитів підприємства, установи, організації, місця їх знаходження, поштової адреси у десятиденний строк з дня внесення змін;  
201. про чисельність працівників, розмір їхньої заробітної плати за встановленою формою звітності;  
202. про зміну даних стосовно застрахованої особи у десятиденний строк з дня одержання цих змін.  
203. Стаття 27. Права та обов'язки страховика  
204. 1. Страховик має право:  
205. 1) здійснювати перевірку обґрунтованості видачі і подовження листків непрацездатності застрахованим особам;  
206. 2) одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від державних податкових органів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані із сплатою страхових внесків та використанням страхових коштів;  
207. 3) здійснювати перевірку на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, правильності нарахування та повноти сплати страхових внесків;  
208. 4) одержувати необхідні пояснення (в тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок;  
209. 5) призупиняти операції підприємств, установ, організацій і громадян з розрахунковими та іншими рахунками у банківських установах у разі відмови їх від реєстрації у відділеннях виконавчої дирекції Фонду як платників страхових внесків та відмови від сплати страхових внесків;  
210. 6) накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства;  
211. 7) порушувати в установленому порядку питання про притягнення посадових осіб за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, до цивільно-правової та кримінальної відповідальності, вимагати надання інформації про вжиті заходи.  
212. 2. Страховик зобов'язаний:  
213. 1) забезпечити фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону;  
214. 2) зареєструвати страхувальника як платника страхових внесків у десятиденний строк з дня подання документів, визначених правлінням Фонду;  
215. 3) здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів;  
216. 4) здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, визначених статтями 26 і 49 цього Закону;  
217. 5) вести облік і звітність щодо страхових коштів;  
218. 6) публікувати в засобах масової інформації бюджет Фонду на поточний рік та звіт про виконання бюджету Фонду за минулий рік;  
219. 7) надавати безоплатно застрахованим особам і страхувальникам консультації з питань застосування законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;  
220. 8) інформувати застрахованих осіб про призначення (відмову) і розмір матеріального забезпечення, порядок виплати, види та умови надання матеріального забезпечення і соціальних послуг, а також про порядок оскарження рішень у разі відмови у наданні матеріального забезпечення і соціальних послуг;  
221. 9) стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у претензійно-позовному порядку відповідно до цивільного законодавства України;  
222. 10) співпрацювати з фондами з інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування у реалізації заходів, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення і соціальних послуг застрахованим особам, разом у кожному конкретному випадку приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.  
223. Стаття 28. Права та обов'язки застрахованих осіб  
224. 1. Застраховані особи мають право:  
225. 1) брати участь в управлінні Фондом через своїх представників у правлінні Фонду;  
226. 2) отримувати безоплатно інформацію у виконавчій дирекції Фонду та її відділеннях про порядок та умови сплати страхових внесків і витрачання страхових коштів Фонду;  
227. 3) отримувати у разі настання страхового випадку матеріальне забезпечення та соціальні послуги, передбачені цим Законом;  
228. 4) оскаржувати у встановленому порядку дії страховика, страхувальника-роботодавця щодо надання матеріального забезпечення і соціальних послуг та сплати страхових внесків.  
229. 2. Застраховані особи зобов'язані:  
230. 1) отримати свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зберігати і пред'являти його на вимогу страхувальника і страховика;  
231. 2) надавати страхувальнику, страховику достовірні документи, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення та надаються соціальні послуги відповідно до цього Закону;  
232. 3) повідомляти страхувальника і страховика про обставини, що впливають на умови надання матеріального забезпечення та соціальних послуг (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, виїзд за межі держави тощо) протягом десяти днів з моменту їх виникнення;  
233. 4) дотримуватися режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності;  
234. 5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.  
235. Розділ VII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВОГО ДЕРЖАВНОГО СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ВИТРАТАМИ, ЗУМОВЛЕНИМИ НАРОДЖЕННЯМ ТА ПОХОВАННЯМ, ЗА НЕВИКОНАННЯ АБО НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ СВОЇХ ОБОВ'ЯЗКІВ  
236. Стаття 29. Відповідальність страхувальника  
237. 1. Страхувальник несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, порушення порядку нарахування, сплати страхових внесків та використання страхових коштів.  
238. 2. У разі виявлення зазначених у частині першій цієї статті порушень до страхувальника застосовуються фінансові санкції у формі штрафу:  
239. 1) у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків за весь період ухилення від сплати визначених внесків;  
240. 2) у розмірі всієї суми прихованого (заниженого) розміру заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а у разі повторного порушення протягом року - у трикратному розмірі зазначеної суми;  
241. 3) у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків - у разі відсутності ведення встановленого обліку та звітності про розмір заробітної плати (доходу), на який нараховуються страхові внески, порушення порядку витрачання страхових коштів, а також у разі неподання або несвоєчасного подання звітності страховику.  
242. 3. У разі несплати страхових внесків в установлені строки або в установленому порядку підприємствами, установами, організаціями та громадянами (в тому числі тими, що не зареєстровані в органах Фонду як платники страхових внесків) своєчасно несплачені суми страхових внесків стягуються з нарахуванням пені в розмірі з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.  
243. Заборгованість із страхових внесків разом з нарахованою пенею стягуються в доход Фонду із страхувальника, який має рахунки у банківській установі, у безспірному порядку шляхом безакцептного списання з відповідних рахунків банківськими установами за дорученням органів Фонду, а з інших осіб - у судовому порядку або за нотаріальними виконавчими написами.  
244. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.  
245. 4. На посадових осіб та громадян, винних у приховуванні (заниженні) розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, порушенні встановленого порядку обчислення та строків сплати зазначених внесків, ухиленні від реєстрації чи несвоєчасної реєстрації платників в органах Фонду, порушенні порядку здійснення операцій з коштами Фонду та порядку витрачання цих коштів, несвоєчасному поданні або неподанні звітності за страховими внесками та коштами Фонду та відомостей про застрахованих осіб, передбачених цим Законом, органи Фонду мають право накладати адміністративні стягнення у формі штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного протягом року порушення, за яке особу було піддано адміністративному стягненню, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
246. 5. Зазначені у цій статті адміністративні стягнення накладаються у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.  
247. Право накладення зазначених у цій статті фінансових санкцій та адміністративних стягнень мають директори виконавчої дирекції Фонду та її відділень, їх заступники.  
248. 6. Суми коштів, безпідставно стягнуті із страхувальників, підлягають поверненню у триденний строк з дня прийняття рішення про безпідставність їх стягнення.  
249. 7. Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду та її відділеннями. У випадках їх недостовірності юридична або фізична особа добровільно чи на підставі рішення суду повинна відшкодувати відділенню виконавчої дирекції Фонду заподіяну шкоду.  
250. Роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням відповідно до законодавства.  
251. Роботодавцю забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому завдати шкоди цій особі або членам її сім'ї.  
252. Стаття 30. Відповідальність страховика за невиконання або неналежне виконання умов загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
253. За порушення цього Закону, інших нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а також за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання, несвоєчасного або неповного виконання умов загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Фонд, його органи, працівники виконавчої дирекції Фонду та її відділень несуть відповідальність згідно із законодавством.  
254. Стаття 31. Відповідальність застрахованої особи за незаконне одержання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
255. Застрахована особа несе відповідно до законодавства матеріальну та іншу відповідальність у разі незаконного одержання з її вини (підробка, виправлення в документах, подання недостовірних даних тощо) матеріального забезпечення та соціальних послуг за цим Законом.  
256. Стаття 32. Інформація про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
257. 1. Інформація у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надається і використовується з дотриманням вимог, передбачених законодавством про інформацію. Страховик і страхувальники забезпечують конфіденційність такої інформації стосовно особистих даних застрахованих осіб.  
258. 2. Забороняється розголошувати без згоди застрахованої особи відомості про страховий стаж, результати її медичних обстежень, отримувані доходи, крім випадків, передбачених законодавством.  
259. 3. Органи Фонду зобов'язані роз'яснювати громадянам через засоби масової інформації права та обов'язки суб'єктів страхування за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.  
260. Розділ VIII. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ЗАГАЛЬНООБОВ'ЯЗКОВИМ ДЕРЖАВНИМ СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ВИТРАТАМИ, ЗУМОВЛЕНИМИ НАРОДЖЕННЯМ ТА ПОХОВАННЯМ  
261. Стаття 33. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
262. 1. За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення і соціальних послуг:  
263. 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 34 - 36 цього Закону);  
264. 2) допомога по вагітності та пологах (статті 37, 38 цього Закону);  
265. 3) допомога при народженні дитини (статті 39, 40 цього Закону);  
266. 4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (статті 41 - 43 цього Закону);  
267. 5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 44, 45 цього Закону);  
268. 6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їхніх сімей, до дитячих оздоровчих установ, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми) (статті 46, 47 цього Закону).  
269. Глава 1. Допомога по тимчасовій непрацездатності  
270. Стаття 35. Підстави для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності  
271. 1. Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:  
272. 1) у разі одержання травм або захворювання застрахованою особою при учиненні нею злочину;  
273. 2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;  
274. 3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;  
275. 4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;  
276. 5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;  
277. 6) за період простою підприємства, установи, організації або перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати.  
278. 2. Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на цю допомогу з того дня, з якого було допущено порушення, на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.  
279. Глава 2. Допомога по вагітності та пологах  
280. Стаття 37. Умови надання і тривалість виплати допомоги по вагітності та пологах  
281. 1. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованим особам, у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.  
282. Допомога по вагітності та пологах застрахованим особам виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (70 - у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей) календарних днів після пологів. Жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно і надається застрахованим особам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.  
283. У випадку викидня допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі надається на загальних підставах.  
284. 2. Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, які усиновили дітей у віці до трьох місяців, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження.  
285. 3. У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності. Кожен із зазначених лікарняних листків оплачується за відповідними нормами цього Закону.  
286. У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.  
287. За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  
288. Стаття 38. Розмір допомоги по вагітності та пологах  
289. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованим особам у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 51 цього Закону, і не залежить від їх страхового стажу.  
290. Глава 3. Допомога при народженні дитини  
291. Стаття 39. Право на допомогу при народженні дитини  
292. 1. Застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надається одноразова допомога.  
293. 2. Застрахованій особі, яка усиновила дитину або стала її опікуном, допомога при народженні дитини надається за умови усиновлення або встановлення опікунства над дитиною у віці до трьох місяців з дня її народження.  
294. 3. У разі народження (усиновлення, встановлення опікунства) двох і більше дітей допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (усиновителю, опікуну) на кожну дитину.  
295. 4. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не надається.  
296. Стаття 40. Розмір допомоги при народженні дитини  
297. Допомога при народженні дитини надається застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
298. Глава 4. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  
299. Стаття 41. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  
300. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.  
301. Зазначена допомога надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення, яке частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  
302. Стаття 42. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  
303. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
304. Стаття 43. Строки надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  
305. 1. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.  
306. Усиновителям та опікунам допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.  
307. 2. Застрахованим особам, зазначеним у пункті 7 частини першої статті 6 цього Закону, допомога по догляду за дитиною виплачується щомісяця по день їх працевлаштування, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.  
308. Глава 5. Допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання)  
309. Стаття 44. Право на допомогу на поховання  
310. 1. Допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:  
311. 1) дружини (чоловіка);  
312. 2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер й онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною (очною) формою навчання - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;  
313. 3) батька, матері;  
314. 4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.  
315. Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів для існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).  
316. Допомога надається застрахованій особі, члену його сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.  
317. 2. Допомога на поховання не надається у випадку викидня.  
318. Стаття 45. Розмір допомоги на поховання  
319. Допомога на поховання (крім допомоги на поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання) застрахованої особи або особи, що перебувала на її утриманні, надається у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
320. Глава 6. Забезпечення здійснення оздоровчих заходів  
321. Стаття 46. Санаторно-курортне лікування та оздоровлення  
322. Для забезпечення трудової реабілітації і відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених законодавством.  
323. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.  
324. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.  
325. Стаття 47. Фінансування санаторіїв-профілакторіїв та соціальних послуг у сфері позашкільної роботи  
326. За рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільне обслуговування у порядку, визначеному законодавством.  
327. Глава 7. Умови призначення та виплати допомоги, надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
328. Стаття 48. Призначення та виплата допомоги, надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, видача пільгових путівок  
329. 1. Допомога за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і путівки застрахованим особам, зазначеним у пунктах 1 - 4, 6 - 7 частини першої статті 6 цього Закону, призначаються і надаються за основним місцем роботи через бухгалтерію за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.  
330. У разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації допомога за страховими випадками, які настали до їх ліквідації або реорганізації, виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а у разі відсутності правонаступника - відділенням виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.  
331. 2. Застрахованим особам, зазначеним у пункті 5 частини першої та у частині другій статті 6 цього Закону, призначення і виплата допомоги, а також надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюються відділенням виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації їх як страхувальників.  
332. 3. Рішення про призначення допомоги та надання путівок приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (профспілкових або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).  
333. Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою допомоги, приймає рішення про відмову в призначенні допомоги, про позбавлення допомоги (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі лікарняних листків та інших документів.  
334. Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до Положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, яке затверджується правлінням Фонду.  
335. Стаття 49. Документи, необхідні для призначення допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
336. 1. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, подовження і обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я разом з Фондом.  
337. 2. Допомога при народженні дитини призначається застрахованій особі на підставі заяви про виплату допомоги і довідки про народження дитини, виданої органом реєстрації актів громадянського стану (РАГСу). У разі втрати довідки про народження дитини допомога при народженні дитини може бути надана за дублікатом довідки органу РАГСу та довідки з місця роботи другого з батьків дитини про те, що цю допомогу він не одержував.  
338. 3. Підставою для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є наказ (розпорядження) роботодавця про надання застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною, а для застрахованих осіб, зазначених у пункті 5 частини першої та частині другій статті 6, - розпорядження відділення виконавчої дирекції Фонду за місцем їх реєстрації як страхувальників. Крім цього, додається копія свідоцтва про народження дитини.  
339. 4. Для усиновителів та опікунів до зазначених вище документів для призначення допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку додається копія рішення суду про усиновлення чи рішення відповідних органів про встановлення опіки.  
340. Батькові дитини, бабі, дідові, іншій застрахованій особі, які фактично здійснюють догляд за дитиною, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за їх заявою та на підставі довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки для догляду за дитиною, і виплату їй допомоги по догляду за дитиною припинено (із зазначенням дати).  
341. 5. Для одержання допомоги на поховання застрахованої особи комісії (уповноваженому) із соціального страхування подається довідка органу РАГСу про смерть, а у випадку смерті члена сім'ї застрахованої особи додається довідка житлово-експлуатаційної контори (селищної, сільської ради тощо) про ступінь споріднення померлого із зазначенням, що померлий перебував на утриманні цієї застрахованої особи.  
342. Стаття 50. Строки розгляду документів, призначення та виплати допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням  
343. 1. Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.  
344. Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.  
345. 2. Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:  
346. застрахованим особам, зазначеним у пунктах 1 - 4, 6 - 7 частини першої статті 6 цього Закону, -в найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;  
347. застрахованим особам, зазначеним у пункті 5 частини першої та частині другій статті 6 цього Закону, протягом десяти днів після призначення допомоги.  
348. 3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується:  
349. застрахованим особам, зазначеним у пунктах 1 - 4, 6 - 7 частини першої статті 6 цього Закону, -в строк, установлений для виплати заробітної плати;  
350. застрахованим особам, зазначеним у пункті 5 частини першої та частині другій статті 6 цього Закону, - в дні, установлені Фондом.  
351. 4. Допомога при народженні дитини і допомога на поховання призначаються і виплачуються не пізніше дня, що настає після дня звернення за ними.  
352. 5. Призначена, але не одержана у зв'язку із смертю застрахованої особи допомога виплачується членам сім'ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям.  
353. Призначена допомога, не одержана застрахованою особою своєчасно, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.  
354. Призначена, але не одержана з вини застрахованої особи, допомога виплачується за минулий час без урахування законодавства про індексацію грошових доходів населення.  
355. Суми допомоги, не одержані з вини органу, що призначає допомогу, виплачуються застрахованій особі за минулий час з урахуванням законодавства про індексацію грошових доходів населення.  
356. Надміру виплачені суми допомоги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім'ї стягуються з них у судовому порядку.  
357. Стаття 51. Порядок розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах  
358. При обчисленні середньої заробітної плати для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до статті 20 цього Закону.  
359. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.  
360. Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
361. Стаття 52. Набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"  
362. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 1999 року, крім розділу II, який вводиться в дію з 1 січня 2005 року.  
363. Стаття 53. Внесення змін і доповнень до законів України  
364. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців після опублікування Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законів України, що випливають із цього Закону.  
365. Стаття 54. Приведення нормативно-правових актів у відповідність з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"  
366. Протягом шести місяців після опублікування Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.