Кількість абзаців - 74 Розмітка (ліва колонка)


Про транзит вантажів (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про транзит вантажів  
1. Цей Закон визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України.  
2. Стаття 1. Визначення термінів  
3. У цьому Законі вживаються терміни у такому визначенні:  
4. засоби транзиту - механічні засоби, що використовуються учасниками транзиту для надання (виконання) транзитних послуг (робіт);  
5. контроль транзиту вантажів - діяльність уповноважених державних органів та їх посадових осіб в пунктах пропуску через державний кордон України по перевірці відповідності транзитних вантажів та транспортних засобів транзиту вимогам митного, медико-санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів контролю, що встановлюються виключно законами та міжнародними договорами України;  
6. транзит вантажів - перевезення транспорними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України;  
7. транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедування, доручення, агентських угод тощо;  
8. учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та ін.), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).  
9. Стаття 2. Законодавство з питань транзиту вантажів  
10. Законодавство з питань транзиту вантажів складається з цього Закону, міжнародних договорів України та інших нормативно-правових актів України з питань транзиту вантажів.  
11. Цей Закон не поширюється на транзит пошти та багажу, експорт та імпорт товарів, переміщення товарів з використанням трубопровідного транспорту та ліній електропередачі.  
12. Стаття 3. Свобода транзиту вантажів.  
13. Свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом:  
14. - відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту, транзитного вантажу за ознакою його місця походження, відправлення, ввезення, вивезення чи призначення або у зв'язку з обставинами, що відносяться до права власності на цей вантаж чи на транспортний засіб транзиту, місця реєстрації чи прапору останнього, а також при оподаткуванні операцій, пов'язаних з транзитом вантажів, за винятком адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України;  
15. - вільного вибору учасниками транзиту транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), засобів транзиту, а також маршрутів транзиту;  
16. - вибору транзитних послуг (робіт) учасниками транзиту на власний розсуд залежно від умов транзиту, за винятками, визначеними законами та міжнародними договорами України;  
17. - відсутності необгрунтованих затримок і обмежень, в т.ч. стосовно засобів транзиту, та звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;  
18. - визначення порядку здійснення контролю транзиту вантажів виключно нормативно-правовими актами України.  
19. Стаття 4. Маршрути та способи транзиту вантажів  
20. Транзит вантажів здійснюється відповідними автомобільними, залізничними, водними та повітряними шляхами сполучення, що пролягають через пункти пропуску через державний кордон України, визначені Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципу свободи транзиту та вимог міжнародних договорів України.  
21. Транзит вантажів може здійснюватись у прямому або змішаному сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному (комбінованому) сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням, тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).  
22. Стаття 5. Транзитні вантажі  
23. Транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, контейнери, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, включаючи транспортні засоби транзиту, вважаються транзитними (прохідними через територію України) у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібнення на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій, є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.  
24. Стаття 6. Документація транзиту вантажів  
25. Транзит вантажів, залежно від обраного виду транспорту, супроводжується одним або кількома із таких документів, складеними мовою міжнародного спілкування:  
26. - авіавантажною накладною (Air Waybill);  
27. - міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR);  
28. - книжкою МДП (Carnet TIR);  
29. - накладною СМГС;  
30. - коносаментом (Bill of Lading);  
31. - вантажною митною декларацією (МД);  
32. - інвойсом (Invoice);  
33. - сертифікатом походження вантажу;  
34. - пакувальним листком;  
35. - транзитною митною декларацією,  
36. а в окремих випадках вантажним маніфестом (Cargo Manifest).  
37. Посадові особи органів контролю транзиту вантажів не мають права вимагати від учасників транзиту іншої документації транзиту вантажів, крім визначеної цією статтею та міжнародними договорами України, за винятком транзиту небезпечних вантажів, що супроводжуються додатковою документацією відповідно до міжнародних правил перевезення таких вантажів.  
38. Застосування іншої документації транзиту вантажів здійснюється шляхом внесення змін та доповнень до цієї статті.  
39. Стаття 7. Транзитні послуги (роботи)  
40. Транзитні послуги (роботи) призначаються для використання та споживання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між вантажовласниками та учасниками транзиту, а також між самими учасниками транзиту.  
41. Договори (контракти) про надання (виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як між резидентами і нерезидентами, так само і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів (виконавців), а також засоби транзиту залежно від умов перевезень.  
42. Стаття 8. Тарифи і розрахунки при транзиті вантажів  
43. Тарифи на послуги (роботи) при транзиті вантажів визначаються договорами (контрактами), зазначеними у статті 7 цього Закону, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами України для забезпечення їх конкурентоспроможності порівняно з відповідними послугами (роботами) у суміжних державах. Розрахунки між вантажовласниками та учасниками транзиту здійснюються у порядку, визначеному цими договорами (контрактами), згідно з якими вантажовласники можуть перераховувати на рахунки інших учасників транзиту авансові кошти, що не є власністю останніх і використовуються ними виключно для розрахунків від імені вантажовласників за транзитні послуги (роботи), після чого такі операції оподатковуються відповідно до чинного законодавства України, як оплата цих послуг (робіт).  
44. Стаття 9. Контроль транзиту вантажів  
45. Контроль транзиту вантажів встановлюється виключно законами і міжнародними договорами України та здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. Проведення контролю транзиту вантажів та обробка супроводжувальної документації транзиту вантажів здійснюється за технологічними схемами пропуску через державний кордон України відповідних транспортних засобів, що визначають строки його проведення та регламентують дії посадових осіб уповноважених державних органів.  
46. Обов'язковими умовами проведення контролю транзиту вантажів є:  
47. - чітка регламентація проведення контролю та дій персоналу уповноважених державних органів виключно нормативно-правовими актами України;  
48. - кваліфікований персонал уповноважених державних органів, що утримується виключно за рахунок державного бюджету;  
49. - наявність необхідних сертифікованих засобів контролю;  
50. - спрощений та прискорений порядок контролю;  
51. - комплексне, одночасне та безперервне проведення всіх видів контролю, а за наявності угод з відповідними органами суміжних держав - спільно з ними.  
52. Уповноважені на проведення контролю вантажів державні органи та їх посадові особи не можуть передавати свої повноваження іншим особам.  
53. Стаття 10. Регулювання та координація діяльності в сфері контролю транзиту вантажів  
54. Регулювання діяльності уповноважених державних органів, що проводять контроль транзиту вантажів, здійснює Кабінет Міністрів України, який визначає заходи щодо вдосконалення цього контролю відповідно до міжнародних стандартів та сприяння нарощуванню обсягів транзиту вантажів.  
55. Координацію діяльності учасників транзиту здійснює Міністерство транспорту України. Основними завданнями координації є:  
56. - забезпечення взаємодії учасників транзиту з метою безперебійності транзиту вантажів та усунення простоїв і затримок транспортних засобів транзиту;  
57. - забезпечення високої якості транзитних послуг (робіт);  
58. - розробка та реалізація заходів, спрямованих на приведення національних транзитних послуг (робіт) у відповідність до міжнародних стандартів.  
59. Стаття 11. Єдиний збір  
60. За проведення контролю транзиту вантажів у пункті пропуску через державний кордон України (у пункті ввезення на митну територію України) вантажовласником (уповноваженою ним особою) справляється єдиний збір.  
61. Єдиний збір не може перевищувати вартості адміністративних витрат на проведення контролю транзиту вантажів. Розміри ставок єдиного збору у ЄВРО щорічно визначаються у Державному бюджеті України і не збільшуються протягом бюджетного року.  
62. Сплата єдиного збору здійснюється на рахунок уповноваженого банку в гривнях або іноземній валюті 1 групи Класифікатору іноземних валют. У пунктах пропуску через державний кордон України уповноважені банки надають послуги платникам єдиного збору в межах режиму роботи цих пунктів.  
63. Порядок сплати єдиного збору визначається Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.  
64. Стаття 12. Оскарження неправомірних вчинків в сфері контролю транзиту вантажів  
65. Неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб уповноважених державних органів, які під час контролю транзиту вантажів порушують вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів України з питань транзиту вантажів можуть бути оскаржені учасниками транзиту вантажів до суду з вимогою компенсації збитків.  
66. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
67. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
68. 2. Нормативно-правові акти України (крім міжнародних договорів України) діють в тій частині, що не суперечать вимогам цього Закону.  
69. 3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності Закону України "Про транзит вантажів":  
70. - внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;  
71. - привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність з цим Законом;  
72. - забезпечити перегляд і скасування міністерствами і відомствами України актів, що суперечать цьому Закону, та прийняття відповідних нормативно-правових актів;  
73. - здійснити заходи щодо укладання міждержавних угод про проведення спільного контролю при транзиті вантажів та приєднання України до Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах, підписаної в Женеві у 1982 році.