Кількість абзаців - 104 Розмітка (ліва колонка)


про об'єкти підвищеної небезпеки (Друге читання)

0. Проект (07.06.99)  
1. Закон України  
2. Про об'єкти підвищеної небезпеки  
3. Цей Закон визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності об'єктів підвищеної небезпеки і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.  
4. Стаття 1. Визначення термінів  
5. Для цілей цього Закону терміни використовуються у такому значенні:  
6. суб'єкт господарської діяльності - підприємство (установа, організація) або інший суб'єкт господарювання, у власності (повному господарському віданні, оперативному управлінні) якого є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки;  
7. об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або декілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує встановлені Кабінетом Міністрів України порогові маси;  
8. небезпечна речовина - хімічна, токсична, радіоактивна, вибухова, окислювальна, горюча речовина, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їхнього стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза для життя і здоров'я людей та довкілля;  
9. порогова маса небезпечних речовин - маса індивідуальної небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин, або маса небезпечних речовин різних категорій;  
10. ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - процедура визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед загальної кількості потенційно небезпечних об'єктів;  
11. потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні речовини та біологічні препарати, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення аварії;  
12. вражаючі фактори аварії - фактори, зумовлені порушенням умов функціонування об'єкта або властивостями небезпечних речовин, які становлять загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю і можуть порушити умови життєдіяльності людей (надмірний тиск на фронті ударної хвилі, теплове навантаження від полум'я, концентрація небезпечної речовини в атмосфері, воді, ґрунті тощо);  
13. аварія на об'єкті підвищеної небезпеки - раптова подія, пов'язана з однією чи декількома небезпечними речовинами, внаслідок неконтрольованих змін під час експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки (потужний викид небезпечних речовин, пожежа, вибух тощо), яка становить небезпеку життю і здоров'ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами і відповідає критеріям, встановленим Кабінетом Міністрів України (далі - аварія);  
14. транскордонний вплив аварії - шкода, заподіяна населенню та довкіллю однієї держави внаслідок впливу вражаючих факторів аварії, яка відбулася на території іншої держави;  
15. ризик - імовірність певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин;  
16. прийнятний ризик - ризик, який не перевищує гранично допустимого рівня, встановленого Кабінетом Міністрів України;  
17. управління ризиком - процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на досягнення і підтримку прийнятного ризику;  
18. декларація безпеки - документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації аварій;  
19. план цивільної оборони - порядок дій органів управління та сил цивільної оборони, спрямованих на реалізацію заходів щодо захисту життя і здоров'я людей та довкілля у разі загрози та виникнення аварії. Порядок розроблення і затвердження плану цивільної оборони встановлюється Кабінетом Міністрів України;  
20. компетентний (компетентні) орган (органи) - центральні органи виконавчої влади та їх територіальні підрозділи, які відповідно до законодавства здійснюють державний нагляд за:  
21. охороною праці;  
22. забезпеченням екологічної безпеки та охороною довкілля;  
23. станом захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;  
24. станом пожежної безпеки;  
25. станом санітарно - епідемічної безпеки.  
26. Стаття 2. Сфера дії Закону  
27. Відносини, пов'язані з діяльністю об'єктів підвищеної небезпеки, регулюються цим Законом та іншими актами законодавства.  
28. Стаття 3. Повноваження компетентних органів  
29. Повноваження компетентних органів щодо регулювання діяльності об'єктів підвищеної небезпеки, в тому числі відповідного нормативного регулювання, надання спеціальних дозволів, здійснення наглядових функцій, визначаються цим Законом та іншими актами законодавства.  
30. Стаття 4. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування  
31. До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання діяльності суб'єктів господарської діяльності відповідно до законодавства належить:  
32. вирішення питань земельних відносин; надання дозволів на спорудження об'єктів підвищеної небезпеки; прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів підвищеної небезпеки; здійснення в межах своєї компетенції необхідних заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварій та інших надзвичайних ситуацій, обмеження та ліквідацію їх наслідків, інформування населення про їх виникнення та організацію його захисту, а також залучення до виконання цих заходів сил реагування підприємств, установ, організацій у встановленому законодавством порядку.  
33. Стаття 5. Обов'язки суб'єктів господарської діяльності  
34. Кожен суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний:  
35. здійснювати всі необхідні заходи з метою запобігання аваріям, обмеження і ліквідації їх наслідків та захисту людей та довкілля;  
36. забезпечити такі умови діяльності об'єктів підвищеної небезпеки, за яких зумовлений ними ризик буде прийнятним;  
37. виконувати вимоги цього Закону та інших нормативно-правових актів, які реґламентують діяльність об'єктів підвищеної небезпеки.  
38. Стаття 6. Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки  
39. Суб'єкт господарської діяльності ідентифікує об'єкти підвищеної небезпеки.  
40. Порядок здійснення ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.  
41. Стаття 7. Декларація безпеки  
42. Суб'єкт господарської діяльності розробляє декларацію безпеки об'єкта підвищеної небезпеки.  
43. Вимоги частини першої цієї статті поширюються також на підприємства, установи, організації, які планують експлуатувати хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки.  
44. Порядок розроблення декларації безпеки, її зміст, методика визначення ризиків та їх прийнятні рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
45. Подання декларації безпеки і/або іншої звітної документації не звільняє суб'єктів господарської діяльності від державного нагляду за їх діяльністю.  
46. Стаття 8. Плани локалізації і ліквідації аварій  
47. Суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, визначені в частині другій статті 7 цього Закону, одночасно з розробленням декларації безпеки розробляють і затверджують план локалізації і ліквідації аварій для кожного об'єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують і/або планують експлуатувати.  
48. План локалізації і ліквідації аварій переглядається кожні 5 років.  
49. План локалізації і ліквідації аварій може переглядатися, уточнюватися або розроблятися знову до закінчення 5 років з дати його розроблення у разі:  
50. настання змін в умовах діяльності суб'єкта господарської діяльності незалежно від їх причин, що призводять до необхідності зміни відомостей, які містяться у плані локалізації і ліквідації аварій;  
51. внесення змін до діючих і/або прийняття нових нормативно-правових актів, що впливають на зміст плану локалізації і ліквідації аварій;  
52. висунення обгрунтованих вимог компетентних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.  
53. Суб'єкти господарської діяльності та інші юридичні і фізичні особи, які повинні брати участь у виконанні протиаварійних заходів відповідно до плану цивільної оборони, надають територіальному підрозділу компетентного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій без запиту з його боку інформацію, необхідну для розроблення змін і доповнень до плану цивільної оборони.  
54. Обсяг, зміст, форма і порядок надання інформації встановлюються компетентним органом з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.  
55. Територіальний підрозділ компетентного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, який має на підвідомчій території хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки, у строк не більше 2 місяців з дати отримання затверджених декларації безпеки та плану локалізації і ліквідації аварій вносить зміни і доповнення до плану цивільної оборони.  
56. План цивільної оборони, до якого внесено зміни і доповнення, затверджується і доводиться до відома суб'єктів господарської діяльності, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, у частині, що їх стосується.  
57. Компетентний орган з питань захисту населення і територій від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій протягом 10 днів після затвердження плану цивільної оборони надає засобам масової інформації для публікування відомості, необхідні для виконання населенням правил поведінки і дій в екстремальних ситуаціях, передбачених цим планом.  
58. У разі створення загрози виникнення аварії з транскордонним впливом план цивільної оборони повинен передбачати дії щодо негайного інформування відповідних органів у регіонах України і державах, території яких можуть зазнати впливу наслідків такої аварії.  
59. Плани локалізації і ліквідації аварій, які діють на час набрання чинності цим Законом, зберігають чинність до закінчення строку їх дії.  
60. Стаття 9. Порядок будівництва і/або реконструкції об'єктів підвищеної небезпеки  
61. Суб'єкт господарської діяльності, який планує будівництво і/або реконструкцію хоча б одного об'єкта підвищеної небезпеки, подає до органу місцевого самоврядування заяву на отримання дозволу на будівництво і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки. До заяви додаються:  
62. проектна документація, яка містить відомості про об'єкт підвищеної небезпеки, можливі аварії на ньому та їх наслідки;  
63. висновки державних експертиз, передбачені законодавством.  
64. Суб'єкт господарської діяльності одночасно з поданням названих документів до органів місцевого самоврядування надсилає до засобів масової інформації повідомлення, в якому викладаються:  
65. мета реалізації проекту;  
66. можливі негативні наслідки впливу на життєдіяльність людей та довкілля;  
67. заходи та засоби, передбачені проектом для запобігання аваріям, обмеження їх наслідків та захисту людей та довкілля.  
68. Органи місцевого самоврядування протягом 5 днів від дати отримання документів утворюють уповноважену комісію з представників компетентних органів та інших заінтересованих осіб і повідомляють через засоби масової інформації адресу, на яку кожна юридична і фізична особа може протягом 1 місяця від дати опублікування повідомлення надіслати в письмовій формі свої міркування про доцільність реалізації проекту.  
69. Комісія в строк не більше 3 місяців від дати опублікування повідомлення розглядає на відкритих засіданнях, час і місце проведення яких публікуються в засобах масової інформації, проект та отримані міркування про доцільність його реалізації і дає органам місцевого самоврядування рекомендації щодо реалізації проекту.  
70. Комісія має право зажадати від суб'єкта господарської діяльності надання додаткової інформації щодо проекту і/або призначити його експертизу.  
71. Орган місцевого самоврядування протягом 10 днів від дати отримання рекомендацій комісії приймає рішення про надання дозволу або відмову в його наданні та забезпечує публікацію рекомендацій комісії і свого мотивованого рішення в засобах масової інформації.  
72. У разі відмови у наданні дозволу суб'єкт господарської діяльності має право після доопрацювання проекту повторно подати його на розгляд органам місцевого самоврядування.  
73. Суб'єкт господарської діяльності, заінтересовані юридичні і/або фізичні особи мають право оскаржити рішення органів місцевого самоврядування в суді або арбітражному суді відповідно до законодавства.  
74. Дозвіл органів місцевого самоврядування на будівництво і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки надсилається до компетентних органів для здійснення ними нагляду за будівництвом і/або реконструкцією таких об'єктів.  
75. Вимоги цієї статті також поширюються на підприємства, установи, організації, які планують будівництво хоча б одного об'єкта підвищеної небезпеки.  
76. Стаття 10. Порядок отримання дозволу на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки  
77. Суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, що мають намір розпочати експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, надсилають до компетентного органу, який здійснює нагляд за охороною праці, заяву на отримання дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки, до якої додаються:  
78. декларація безпеки;  
79. договір обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки;  
80. план локалізації і ліквідації аварій;  
81. дозвіл органів місцевого самоврядування на будівництво і/або реконструкцію об'єкта підвищеної небезпеки;  
82. висновки державних експертиз, передбачені законодавством.  
83. Компетентний орган, що здійснює нагляд за охороною праці, у строк не більше місяця з дати отримання документів розглядає їх і надсилає суб'єкту господарської діяльності, а також підприємствам, установам, організаціям письмовий дозвіл на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки або обгрунтовану відмову з переліком заходів, які вони повинні виконати для отримання дозволу.  
84. Суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації після виконання додаткових заходів, перелічених у відмові, мають право повторно звернутися до компетентного органу, що здійснює нагляд за охороною праці, за отриманням дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки.  
85. Суб'єкт господарської діяльності, а також підприємства, установи, організації, яким відмовлено у видачі дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки, мають право оскаржити дії компетентного органу, що здійснює нагляд за охороною праці, в суді або арбітражному суді відповідно до законодавства.  
86. Рішення про надання дозволу на експлуатацію об'єкта підвищеної небезпеки надсилається компетентним органом, що здійснює нагляд за охороною праці, іншим компетентним органам.  
87. Дозвільні документи на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, які діють до набрання чинності цим Законом, діють протягом строку, на який їх видано.  
88. Стаття 11. Розслідування аварій на об'єктах підвищеної небезпеки  
89. Порядок розслідування аварій на об'єктах підвищеної небезпеки встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
90. Стаття 12. Надання та право на одержання інформації про об'єкти підвищеної небезпеки  
91. Суб'єкт господарської діяльності надає заінтересованим особам та засобам масової інформації відомості про об'єкти підвищеної небезпеки, які перебувають у його віданні, відповідно до законодавства.  
92. Суб'єкт господарської діяльності повідомляє компетентний орган, що здійснює нагляд за охороною, про всі аварійні ситуації, розвиток яких призвів або міг призвести до аварії.  
93. Компетентний орган, що здійснює нагляд за охороною праці, забезпечує оброблення одержаної інформації про діяльність об'єктів підвищеної небезпеки та надання її компетентним органам, органам місцевого самоврядування і суб'єктам господарської діяльності без запиту з їх боку та іншим заінтересованим особам на їх запити.  
94. Юридична і/або фізична особа чи їх представники мають право звернутися до суб'єкта господарської діяльності з інформаційним запитом про небезпеку, яка виникла на об'єктах підвищеної небезпеки і становить загрозу для людей та довкілля, і протягом не більш як 30 днів отримати на запит відповідну інформацію.  
95. Юридична і/або фізична особа має право самостійно в установленому законодавством порядку збирати інформацію про стан безпеки об'єктів підвищеної небезпеки і надавати її компетентним органам, органам місцевого самоврядування, засобам масової інформації та іншим заінтересованим особам, якщо їм відомо або є підстави вважати, що така інформація містить відомості щодо правопорушень, які мають місце на об'єктах підвищеної небезпеки і становлять загрозу для людей та довкілля.  
96. Юридична і/або фізична особа, якій внаслідок діяльності об'єктів підвищеної небезпеки заподіяна шкода, має право звернутися з позовною заявою до суду або арбітражного суду про відшкодування заподіяної шкоди суб'єктом господарської діяльності або про припинення діяльності об'єктів підвищеної небезпеки.  
97. Стаття 13. Міжнародне співробітництво  
98. Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання великим аваріям, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків, забезпечення безпечної для людей та довкілля діяльності об'єктів підвищеної небезпеки.  
99. Якщо у міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж у цьому Законі, застосовуються норми міжнародного договору.  
100. Стаття 14. Страхування відповідальності суб'єкта господарської діяльності  
101. Суб'єкт господарської діяльності укладає договір обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, в порядку, визначеному законодавством.  
102. Стаття 15. Відповідальність за порушення вимог цього Закону  
103. Порушення вимог цього Закону стосовно безпечної експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки, навмисне приховування фактів виникнення аварії, а також заподіяння шкоди внаслідок аварії, що виникла на об'єкті підвищеної небезпеки, тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.