Кількість абзаців - 1207 Таблиця поправок


Кримінальний процесуальний кодекс України (розділ ІІІ - розділ ІV) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Розділ IIІ. Досудове розслідування
 		 -1- Омельченко Г.О.
 У назві Розділу ІІІ та у тексті словосполучення „досудове розслідування" замінити на словосполучення „досудове слідство" у відповідних відмінках.
 		Відхилено   Розділ ІІІ. Досудове розслідування
 
1. Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
 		    Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
 
2.

 		 -2- Швець В.Д.
 Доповнити кодекс перед статтею 214 новими статтями такого змісту:

"Стаття ... Порядок прийняття заяв, повідомлень та іншої інформації про кримінальне правопорушення"
"1. Громадяни та службові особи підприємств, організацій, установ вправі письмово, усно чи в інший спосіб інформувати про кримінальне правопорушення слідчого, прокурора або іншу посадову особу органу досудового розслідування.
2. Слідчому, прокурору, іншим службовим особам органу досудового розслідування забороняється примушувати громадян та службових осіб підприємств, організацій, установ до інформування про кримінальне правопорушення.
3. Направлення до слідчого, прокурора або іншої службової особи органу досудового розслідування завідомо неправдивих заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення тягне відповідальність згідно з чинним законодавством.
4. Слідчому, прокурору, іншим службовим особам органу досудового розслідування забороняється відмовляти в прийнятті заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення з посиланнями на неповноту викладених в них відомостей, неналежність заяви чи повідомлення, політичні погляди, національність, партійну приналежність особи, яка звернулась із заявою чи повідомленням, незнання мови звернення, закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та будь-які інші обставини.
5. Анонімні, тобто непідписані або підписані підробленим підписом чи написані від імені вигаданої особи заяви і повідомлення не можуть слугувати приводом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
6. Особам, які з'явилися до слідчого, прокурора або іншої службової особи органу досудового розслідування із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, а також іншим особам, що не володіють мовою, якою ведеться перевірка, забезпечується право висловлюватися рідною мовою чи іншою мовою, якою вони володіють і користуватися послугами перекладача.

Стаття … Реєстрація заяв, повідомлень та іншої інформації про кримінальне правопорушення
1. Підставами для внесення заяви чи повідомлення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань є джерела інформації про вчинене або підготовлюване кримінальне правопорушення, що надійшли до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу досудового розслідування. До джерел такої інформації належать:
заяви громадян;
з'явлення із зізнанням;
повідомлення службових осіб установ, підприємств та організацій;
повідомлення засобів масової інформації;
інші повідомлення.
2. Приводом до внесення заяви чи повідомлення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань є також безпосереднє виявлення слідчим, прокурором, іншою особою органу досудового розслідування судом або суддею ознак кримінального правопорушення при здійсненні своїх повноважень.

Стаття… Заяви громадян
1. Заяви громадян про вчинені кримінальне правопорушення або підготовку до них можуть бути усними або письмовими.
2. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До внесення заяви чи повідомлення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань слід пересвідчитися в особі заявника. Якщо заявник не може пред'явити документи, повинні бути вжиті інші заходи для перевірки відомостей про його особу.
3. Усна заява про кримінальне правопорушення заноситься до протоколу, який підписують заявник та службова особа, яка прийняла заяву. Протокол повинен містити відомості про заявника, місце його проживання, а також про його особисті документи. Якщо заявник не може пред'явити документи, повинні бути вжиті інші заходи для перевірки відомостей про його особу. До протоколу заносяться від першої особи повідомлення про обставини вчиненого чи підготовлюваного кримінальне правопорушення.
4. При прийнятті усної заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення заявник у протоколі під розписку попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. У разі надходження письмової заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення у заявника окремо відбирається підписка про його попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яка долучається до матеріалів дослідчого провадження. Якщо особа відмовилась підписати протокол чи дати підписку, то її заява не приймається.

Стаття … З'явлення із зізнанням
1. З'явлення із зізнанням — це добровільне, особисте і безпосереднє звернення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, із заявою про кримінальне правопорушення до слідчого, прокурора або іншої службової особи органу досудового розслідування до внесення заяви чи повідомлення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо неї, а в разі порушення провадження у справі за наявністю ознак кримінального правопорушення, — до повідомлення їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
2. Особа, яка з'явилася із зізнанням, має право: подавати відомості на підтвердження своєї заяви; давати пояснення чи відмовитись від дачі пояснень і відповідати на запитання; заявляти клопотання; користуватися послугами перекладача і захисника; знати про прийняті по її заяві рішення; подавати скарги на рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора або іншої службової особи органу досудового розслідування, якщо вони порушують її права і законні інтереси. Особа, яка з'явилася із зізнанням, зобов'язана: з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або іншої службової особи органу досудового розслідування, і не перешкоджати їх законним діям.
3. У разі з'явлення із зізнанням встановлюється особа того, хто з'явився, після чого слідчим, прокурором або іншою службовою особою органу досудового розслідування складається протокол, в якому зазначаються відомості про особу і детально викладається зроблена нею заява про вчинення кримінального правопорушення і робиться відмітка про роз'яснення її прав і обов'язків. Протокол підписують особа, що з'явилася із зізнанням, і службова особа, що склала протокол.
4. Особу, яка з'явилася із зізнанням не попереджають про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
5. Якщо особа виклала заяву про кримінальне правопорушення у письмовій формі, то протокол не складається. В цьому разі реєструється її письмова заява.
6. Якщо усна заява про з'явлення із зізнанням зроблена в судовому засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із протоколу судового засідання відповідному прокуророві для прийняття рішення.
Стаття … Повідомлення про кримінальне правопорушення
1. Повідомлення службових осіб установ, підприємств, організацій про кримінальне правопорушення повинно бути зроблено в письмовій формі. На них мають бути відбитки штампа та печатки відповідного підприємства, установи чи організації.
2. До повідомлення можуть бути додані документи і предмети, що підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення.
3. Повідомлення засобів масової інформації про кримінальне правопорушення -це оприлюднені в пресі, по радіо, телебаченню (в тому числі в документальних кіно- і відеофільмах) відомості про кримінальне правопорушення.
4. Повідомлення про кримінальне правопорушення в засобах масової інформації підлягають прийняттю районним (міським) або прирівняним до нього прокурором, в районі діяльності якого розташований орган преси, радіомовлення або телебачення, що оприлюднив відомості про кримінальне правопорушення.
5. Повідомлення про кримінальне правопорушення, одержане слідчим, прокурором по телефону, телеграфу тощо, підлягає обов'язковому прийняттю, реєстрації і перевірці в загальному порядку. Таке повідомлення приймається особою, яка його отримала, про що складається рапорт про виявлення ознак кримінального правопорушення.
6. У разі непідтвердження інформації, про отримання якої складено рапорт, матеріали перевірки списують до наряду загального діловодства органу, що її прийняв.
 		Враховано частково   Стаття 214. Порядок прийняття заяв, повідомлень та іншої інформації про кримінальне правопорушення
1. Громадяни та службові особи підприємств, організацій, установ вправі письмово, усно чи в інший спосіб інформувати про кримінальне правопорушення слідчого, прокурора або іншу посадову особу органу досудового розслідування.
2. Слідчому, прокурору, іншим службовим особам органу досудового розслідування забороняється примушувати громадян та службових осіб підприємств, організацій, установ до інформування про кримінальне правопорушення.
3. Слідчому, прокурору, іншим службовим особам органу досудового розслідування забороняється відмовляти в прийнятті заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення з посиланнями на неповноту викладених в них відомостей, неналежність заяви чи повідомлення, політичні погляди, національність, партійну приналежність особи, яка звернулась із заявою чи повідомленням, незнання мови звернення, закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та будь-які інші обставини.
4. Анонімні, тобто непідписані або підписані підробленим підписом чи написані від імені вигаданої особи заяви і повідомлення не можуть слугувати приводом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
5. Особам, які з'явилися до слідчого, прокурора або іншої службової особи органу досудового розслідування із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, а також іншим особам, що не володіють мовою, якою ведеться перевірка, забезпечується право висловлюватися рідною мовою чи іншою мовою, якою вони володіють і користуватися послугами перекладача.
6. При прийнятті усної заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення заявник у протоколі під розписку попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. У разі надходження письмової заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення у заявника окремо відбирається підписка про його попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, яка долучається до матеріалів дослідчого провадження. Якщо особа відмовилася підписати протокол чи дати підписку, то її заява не приймається.
Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань завідомо неправдивих висновків про виявлення ознак кримінального правопорушення тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
 
    -3- Швець В.Д.
 Стаття… Безпосереднє виявлення слідчим, прокурором, іншою службовою особою органу досудового розслідування або судом відомостей про ознаки кримінального правопорушення
1. Безпосереднє виявлення слідчим, прокурором, іншою службовою особою органу досудового розслідування або судом відомостей про ознаки кримінального правопорушення може служити приводом до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, коли вони отримали їх при здійсненні своїх повноважень.
2. Безпосереднє виявлення ознак вчиненого чи підготовлюваного кримінального правопорушення оформляється службовою особою, що виявила кримінальне правопорушення, письмовим висновком, в якому викладаються виявлені відомості про кримінальне правопорушення та його ознаки.
3. Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань завідомо неправдивих висновків про виявлення ознак кримінального правопорушення тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
Стаття … Обов'язок надання документів
1. Керівники установ, підприємств та організацій, засобів масової інформації, а також автори заяв і повідомлень, у тому числі оприлюднених у засобах масової інформації, зобов'язані на вимогу слідчого, прокурора надати документи та інші матеріали, які є в них і підтверджують зроблену заяви чи повідомлення, за винятком випадків, коли конфіденційність чи таємність цих матеріалів гарантується законом.
Стаття … Підстави для відмови від внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
1. Заява не підлягає внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якщо є достатньо обґрунтована інформація про те, що:
не було події кримінального правопорушення;
діяння не містить складу кримінального правопорушення;
суспільно-небезпечне діяння, вчинене особою, якій на час його вчинення не виповнилось одинадцять років;
відсутня заява потерпілого, коли провадження може бути порушене не інакше як за його заявою;
за фактом, про який надійшла інформація, є вирок суду, що набрав законної сили;
за фактом, про який надійшла інформація, є заява, внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
діяння, вчинене особою, яка на момент дослідчого провадження померла, крім випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого за клопотанням його близьких родичів чи відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.
Стаття … Порядок відмови від внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
1. За відсутності підстав та приводів для внесення заяви чи повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор виносить постанову про відмову в реєстрації.
2. Копія постанови вручається громадянину або юридичній особі, від імені якої надійшла інформація про кримінальне правопорушення, і особам, інтересів яких вона стосується.
3. Якщо заява або повідомлення, що надійшли, містять дані про адміністративне чи дисциплінарне право порушення, слідчий або прокурор, відмовивши в реєстрації, направляє копію постанови про це органу чи службовій особі, які мають право накласти на винного адміністративне чи дисциплінарне стягнення.
Стаття … Оскарження постанови про відмову від внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
1. Постанова про відмову в реєстрації може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, або їхніми представниками відповідному прокуророві, а якщо постанову винесено прокурором — вищестоящому прокуророві. Скарга подається протягом семи днів з дня одержання копії постанови.
2. У разі відмови прокурора скасувати постанову скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до місцевого суду за місцем розташуванням органу або роботи службової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня одержання повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови".
Частини першу та другу статті 214 викласти в такій редакції:
"1. При отриманні достатніх даних, які вказують на наявність ознак кримінального правопорушення, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше двох діб після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Ухилення слідчого, прокурора чи іншої службової особи органу досудового розслідування від внесенні заяв, повідомлень та іншої інформації про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань тягне за собою встановлену законом відповідальність.
2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та іншими органами досудового розслідування".
 		Немає висновку    
3. Стаття 214. Початок досудового розслідування
 		 -4- Смітюх Г.Є.
 Статтю 214 проекту КПК викласти у наступній редакції:
"Стаття 214. Початок досудового розслідування
1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи та внести відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення винести постанови про порушення кримінальної справи та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення допускається лише у невідкладних випадках (огляд місця події). У випадку виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; внесення відомостей про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.
4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та розпочав розслідування;
7) дату порушення кримінальної справи;
8) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
6. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок розслідування, підставу початку розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
7. У випадку, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.".
 		Відхилено   Стаття 214. Початок досудового розслідування
 
    -5- Омельченко Г.О.
 Стаття 214 проекту викласти у такій редакції:
"Стаття 214 „Початок дослідчої перевірки"
1. Органи, що здійснюють дослідчу перевірку, невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язані прийняти їх до свого провадження та розпочати дослідчу перевірку, що здійснюється на підставі постанови службової особи органу, що здійснює дослідчу перевірку.
2. Дослідча перевірка розпочинається з моменту реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або самостійно виявленого органом, що проводить дослідчу перевірку, обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та винесення постанови службової особи органу, що здійснює дослідчу перевірку.
3. Здійснення дослідчої перевірки до реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або самостійно виявленого органом, що проводить дослідчу перевірку, обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, та винесення постанови службової особи органу, що здійснює дослідчу перевірку, не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до такої реєстрації та винесення постанови, однак після його проведення зазначені дії вчинюються негайно. У випадку виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, дослідча перевірка розпочинається негайно; реєстрація матеріалів, на підставі яких проводиться дослідча перевірка, здійснюються при першій можливості.
4. Службова особа органу, що проводить дослідчу перевірку, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язана прийняти та зареєструвати такі заяви чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається".
 		Відхилено    
    -6- Ківалов С.В.
 Статтю 214 викласти в такій редакції:
"Стаття 214. Початок досудового розслідування
1. Слідчий, прокурор зобов’язаний розпочати розслідування негайно після отримання постанови про відкриття досудового розслідування, про що виноситься постанова про прийняття кримінального провадження.
2. Слідчий може одночасно з відкриттям досудового розслідування прийняти рішення про прийняття провадження.
3. Слідчий протягом однієї доби повідомляє прокурора про початок розслідування та направляє йому копію постанови про початок досудового розслідування та про прийняття провадження.
4. Відомості про розпочате досудове розслідування заносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, передбаченому законом".
 		Відхилено    
    -7- Яценюк А.П.
 Статтю 214 викласти в наступній редакції:
"1. Слідчий, невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати перевірку таких відомостей.
2. Перевірка відомостей про кримінальне правопорушення має бути проведена протягом 10 днів з моменту внесення таких відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Протягом проведення такої перевірки забороняється вчинення будь-яких слідчих дій, передбачених цим Кодексом. Перевірка може проводитись шляхом відібрання пояснень, витребування копій документів та відомостей, проведення огляду місця події, одержання висновків спеціалістів у відповідних галузях знань.
3. За результатами проведення перевірки відомостей про кримінальне правопорушення приймається постанова про початок досудового розслідування, або постанова про відсутність підстав для початку досудового розслідування.
4. Постанови, прийняті за результатами проведення перевірки відомостей про кримінальне правопорушення, можуть бути оскаржені до суду.
5. Досудове розслідування розпочинається з моменту прийняття постанови про початок досудового розслідування.
6. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
7. Здійснення досудового розслідування до прийняття постанови про початок досудового розслідування не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до прийняття постанови про початок досудового розслідування, яка приймається негайно після завершення огляду. У випадку виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань та постанова про початок досудового розслідування приймається при першій можливості.
8. Слідчий, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
9. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та розпочав розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер.
10. У випадку, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення перевірки відомостей про кримінальне правопорушення.
11. Заявник повідомляється про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про кримінальне правопорушення, про що зазначається в заяві.
12. Усі заяви (повідомлення) громадян, в яких не виявлено ознак кримінального правопорушення розглядаються відповідно до чинного законодавства, що регулює порядок прийняття рішень стосовно звернень громадян.".
 		Відхилено    
4. 1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
 		 -8- Мойсик В.Р.
 В частині першій статті 214 слова " або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" виключити.
У ч. 1 ст. 214 "Початок досудового розслідування" слова "не пізніше одного дня" замінити словами "не пізніше однієї доби".
 		Враховано   1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше однієї доби після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань проводиться на підставі постанови слідчого або прокурора, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтею 303 цього Кодексу.
 
    -9- Кармазін Ю.А.
 у частині першій статті 214 виключити слово "прокурор".
 		Відхилено    
    -10- Вернидубов І.В.
 В ч. 1 ст.214 слова "не пізніше одного дня" замінити словами "не пізніше однієї доби";
 		Відхилено    
    -11- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину першу статті 214 викласти у такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування."
 		Враховано    
    -12- Бевз В.А.
 Частину першу статті 214 викласти у такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування."
 		Враховано    
    -13- Міщенко С.Г.
 Частину першу статті 214 доповнити новим реченням другим такого змісту:
"Про внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудового слідства слідчий, прокурор приймає постанову".
 		Відхилено    
    -14- Грицак В.М.
 частину 1 статті 214 викласти в такій редакції:
"слідчий, інспектор чергової частини з документування, прокурор невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування".
 		Відхилено    
    -15- Келестин В.В.
 частину першу ст. 214 викласти в такій редакції:
" Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше наступного дня після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення правопорушення, зобов'язаний винести постанову про порушення кримінального провадження та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування";
 		Відхилено    
    -16- Швець В.Д.
 частину першу статті 214 доповнити абзацом такого змісту: Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань проводиться на підставі постанови слідчого або прокурора, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 303 цього Кодексу.
 		Враховано    
5. 2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
 		 -17- Гриценко А.С.
 У частині другій статті 214 слова "органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" виключити.
 		Враховано   2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що забезпечує запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснює їх розслідування та розкриття.
Досудове розслідування, за наявності достатніх підстав, розпочинається слідчим чи прокурором після одержання заяви чи повідомлення про злочин негайно, але не пізніше ніж протягом трьох днів. Протягом двох днів приймається рішення про скерування заяви чи повідомлення за належністю або про відмову в порушенні кримінального провадження. У разі потреби проведення додаткової перевірки заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення така перевірка може бути проведена у строк до десяти днів. У разі, якщо необхідно провести ревізію чи документальні перевірки, контрольні обміри тощо, строк проведення перевірки може бути продовжений прокурором до десяти днів. У виняткових випадках за наявності достатніх підстав прокурор може продовжити строк досудової перевірки до тридцяти днів з дня надходження заяви чи повідомлення.
 
    -18- Швець В.Д.
 В абзаці першому частини другої статті 214 слова "органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" хамінити словами "органом, що забезпечує запобігання кримінальним правопорушенням у сфері оподаткування, здійснює їх розслідування та розкриття".
 		Враховано    
    -19- Гуменюк О.І.
 Пропоную в пункті 2 ст. 214 після слів "Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань" додати слова "та винесення постанови про порушення кримінальної справи".
 		Відхилено    
    -20- Кармазін Ю.А.
 у другому реченні частини другої статті 214 слова: "Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити на слова: "Слідчим Комітетом".
 		Відхилено    
    -21- Шенцев Д.О.
 У частині 2 статті 214 слова "органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" замінити словами "Державною податковою службою України".
 		Відхилено    
    -22- Швець В.Д.
 частину другу статті 214 доповнити абзацом такого змісту: Досудове розслідування, за наявності достатніх підстав, розпочинається слідчим чи прокурором після одержання заяви чи повідомлення про злочин негайно, але не пізніше ніж протягом трьох днів. Протягом двох днів приймається рішення про скерування заяви чи повідомлення за належністю або про відмову в порушенні кримінального провадження. В разі необхідності проведення додаткової перевірки заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, така перевірка може бути проведена у строк до 10 днів. У випадках, коли необхідно провести ревізію чи документальні перевірки, контрольні обміри тощо, строк проведення перевірки може бути продовжений прокурором до 10 днів. У виняткових випадках, за наявності достатніх підстав, прокурор може продовжити термін досудової перевірки до 30 днів з дня надходження заяви чи повідомлення.
 		Враховано    
6. 3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке здійснюється негайно після завершення огляду. У випадку виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.
 		 -23- Грицак В.М.
 частину 3 статті 214 викласти в такій редакції:
"3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке здійснюється негайно після завершення огляду. У випадку виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом доби після прибуття на територію держави".
 		Відхилено   3. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно; відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань при першій можливості.
 
    -24- Лещенко В.О.
 Частину першу статті 214 доповнити словами: "Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань проводиться на підставі постанови слідчого або прокурора, яка може бути оскарженою у порядку статті 303 цього кодексу"
 		Відхилено    
    -25- Шемчук В.В.
 У частині третій статті 214 слова "при першій можливості" замінити словами "протягом доби після прибуття на територію держави".
 		Відхилено    
7. 4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
 		 -26- Грицак В.М.
 частину 4 статті 214 викласти в такій редакції:
"слідчий, інспектор чергової частини з документування, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається".
 		Відхилено   4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
 
    -27- Сас С.В.
 У статті 214 Ч. 4 доповнити реченням: "Службова особа, яка відмовила у прийнятті, реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення підлягає притягненню до відповідальності відповідно до чинного законодавства".
 		Відхилено    
    -28- Келестин В.В.
 частину четверту ст. 214 викласти в такій редакції:
"Орган дізнання, підрозділи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається";
 		Відхилено    
    -29- Мойсик В.Р.
 Частину четверту статті 214 викласти в такій редакції:
"4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані винести мотивовану постанову про реєстрацію такої заяви чи повідомлення або про відмову у цьому. Така постанова може бути оскаржена до суду."
 		Відхилено    
8. 5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
 		 -30- Омельченко Г.О.
 Частини 5, 6, 7 ст.214 – виключити.
 		Відхилено   5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
 
9. 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
 		    1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
 
10. 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
 		 -31- Кармазін Ю.А.
 пункт 2 частини п’ятої статті 214 викласти в наступній редакції:
"2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) особи, яка подала заяву чи повідомила про злочин;"
 		Відхилено   2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
 
11. 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
 		    3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
 
12. 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
 		 -32- Кармазін Ю.А.
 у пункті 4 частини п‘ятої статті 214 виключити слова "наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела".
 		Відхилено   4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
 
13. 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
14. 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та розпочав розслідування;
 		    6) прізвище, ім'я, по батькові та посада слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та розпочав розслідування;
 
15. 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
 		    7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
 
16. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
 		    У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
 
17. 6. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок розслідування, підставу початку розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
 		 -33- Шенцев Д.О.
 Частину 6 статті 214 викласти у такій редакції:
"6. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті".
 		Відхилено   6. Слідчий невідкладно у письмовій формі повідомляє прокурора про початок розслідування, підставу початку розслідування та інші відомості, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
 
18. 7. У випадку, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
 		 -34- Одарченко Ю.В.
 Доповнити статтю 214 частиною 8 наступного змісту:
"8. Повідомлення про вчинення злочину, щодо кого вже провадиться досудове розслідування, долучається до матеріалів кримінального провадження, про що повідомляється заявник."
 		Відхилено   7. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
 
    -35- Вернидубов І.В.
 доповнити статтю 214 частинами 8 і 9 наступного змісту:
"8. Заявник попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, про що складається відповідний протокол";
"9. Всі заяви ( повідомлення), в яких не виявлено ознак кримінального правопорушення, розглядаються в порядку чинного законодавства, що регулює порядок прийняття рішень стосовно звернень громадян".
 		Відхилено    
    -36- Грицак В.М.
 доповнити статтю 214 частинами 8 та 9, викласти їх в такій редакції:
"8. Заявник попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, про що складається відповідний протокол.
9. Всі заяви (повідомлення), в яких не виявлено ознак кримінального правопорушення, розглядаються в порядку чинного законодавства що регулює порядок прийняття рішень стосовно звернень громадян".
 		Відхилено    
    -37- Одарченко Ю.В.
 Доповнити Кодекс статтею 214-1 наступного змісту:
"Стаття 214-1. Порядок розгляду явно необґрунтованих повідомлень про кримінальне правопорушення.
1. Повідомлення про кримінальне правопорушення визнається явно необґрунтованим у випадках подання повідомлення:
1) про діяння, покарання за яке не передбачається Кримінальним кодексом України;
2) про діяння, за яке особа вже була притягнута до кримінальної відповідальності;
3) про діяння, що вже було предметом кримінального провадження, яке було закрито;
4) яке не містить у собі мінімально необхідної інформації, без подання якої неможливо розпочати досудове розслідування;
5) є явно неправдивим, у випадку, якщо така неправдивість очевидна без необхідності проведення додаткової перевірки.
2. У випадку отримання явно необґрунтованого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення слідчий або прокурор виносять мотивовану постанову про відмову у внесенні повідомлення до Єдиного реєстру, що має містити:
1) прізвище, ім’я та по-батькові особи, що виносить постанову, дата та місце її винесення;
2) інформація про особу, що надала повідомлення та про зміст цього повідомлення;
3) обґрунтування того, що повідомлення є явно необґрунтованим, з посиланням на один із пунктів частини 1 цієї статті.
4) визнання повідомлення явно необґрунтованим та відмова у внесення повідомлення до Єдиного реєстру;
5) порядок оскарження Постанови.
3. У випадку, якщо постанову складено слідчим – він надсилає її копію прокурору для відома. Постанова протягом 1 дня надсилається особі, що здійснила повідомлення.
4. Постанова про визнання повідомлення явно необґрунтованим, може бути оскаржена прокурору або слідчому судді. Ухвала слідчого судді про відому в задоволенні скарги може бути переглянута в апеляційному та касаційному порядку.
5. У випадках, передбачених пунктом 1 частини 1 цієї статті, за умови, що діяння підлягає адміністративному або іншому покаранню, слідчий або прокурор мають повідомити про нього відповідний орган.
6. У випадках, передбачених пунктом 3 частини 1 цієї статті заявнику повідомляється про можливість оскарження постанови про припинення кримінального провадження, якщо така можливість, відповідно до цього Кодексу, існує.
7. У випадку скасування постанови, передбаченої цією статтею, прокурором або судом, слідчий або прокурор невідкладно вносять повідомлення до Єдиного реєстру."
 		Відхилено    
19. Стаття 215. Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків
 		 -38- Омельченко Г.О.
 У статті 215 слово „розслідування" замінити словом „слідство" у відповідних відмінках.
 		Відхилено   Стаття 215. Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків
 
    -39- Кармазін Ю.А.
 у назві статті 215 та її тексті виключити слова: "кримінальних проступків".
 		Відхилено    
20. 1. Досудове розслідування злочинів відбувається у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		 -40- Міщенко С.Г.
 Статтю 215 виключити.
 		Відхилено   1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
2. За наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, та при малозначності діяння слідчий приймає рішення про закриття кримінального провадження. Матеріали, за якими кримінальне провадження закрито, зберігаються в архіві органу досудового розслідування. Відомості про закриття кримінального провадження вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
3. У разі виявлення слідчим, прокурором, іншою уповноваженою особою ознак адміністративного правопорушення під час розслідування злочинів та кримінальних проступків, зібрані матеріали направляються до компетентного органу для порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
 
    -41- Кармазін Ю.А.
 частину першу статті 215 викласти в наступній редакції:
"Досудове розслідування злочинів відбувається у формі попередньої перевірки інформації про вчинений злочин та досудового слідства".
 		Відхилено    
    -42- Грицак В.М.
 доповнити статтю 215 частинами 2 та 3, викласти їх в такій редакції:
"2. При наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, та при малозначності діяння слідчий приймає рішення про закриття кримінального провадження. Матеріали, по яких кримінальне провадження закрито, реєструються у спеціальному журналі та зберігаються в архіві органу досудового розслідування.
3. В разі виявлення слідчим, прокурором, іншою уповноваженою особою ознак адміністративного правопорушення при розслідуванні злочинів та кримінальних проступків, зібрані матеріали направляються до компетентного органу для порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення, яке здійснюється у відповідності до вимог КУпАП".
 		Враховано частково    
    -43- Кармазін Ю.А.
 Після статті 215 доповнити новою статтею 215-1 наступного змісту:
"Стаття 215-1. Попередня перевірка інформації про злочин та оформлення її наслідків
1. Слідчий зобов’язані негайно після внесення інформації про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань в межах своєї компетенції почати попередню перевірку інформації про злочин або передати її для перевірки за належністю.
2. Одночасно з прийняттям заяви, повідомлення чи іншої інформації про злочин вживаються всі можливі заходи, щоб запобігти злочинові або припинити його. За наявності відповідних підстав, що свідчать про реальну загрозу життю та здоров’ю особи, яка повідомила про злочин, вживаються необхідні заходи для забезпечення її безпеки, а також членів її сім’ї та близьких родичів, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на цю особу.
3. Заява, повідомлення чи інша інформація про злочин повинна бути розглянута і щодо неї повинно бути прийнято рішеня про відкриття кримінального провадження у справі чи відмови у його відкритті в строк не пізніше п’яти діб. В окремих випадках, пов’язаних з вчиненням особливо тяжких злочинів, встановлення обставин яких вимагає негайного реагування і вжиття усіх передбачених законом заходів, питання щодо відкриття провідження чи відмову у його відкритті.
4. Попередня перевірка інформації про злочин проводиться слідчим, шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або службових осіб, вилучення або витребування предметів і документів, висновків відомчих перевірок і спеціалістів, проведення огляду місцевості, приміщень, предметів, документів, трупів, тварин.
5. Слідчий виносить постанову про відкриття кримінального провадження, якщо є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
6. У разі відсутності підстав для відкриття кримінального провадження слідчий виносить постанову про відмову у відкритті кримінального провадження та складає висновок про відсутність підстав для відкриття кримінального провадження і повідомляє особу, яка заявила про злочин, а також інших заінтересованих осіб при їх зверненні з цього приводу про прийняте рішення.
7. Якщо в результаті перевірки заяви чи повідомлення, що надійшли, не встановлено підстав для відкриття кримінального провадження, але матеріали перевірки містять дані про наявність у діянні особи адміністративного проступку, слідчий надсилає заяву або повідомлення для вжиття відповідних заходів впливу або передають матеріали для застосування в установленому порядку заходів адміністративного стягнення.
8. Постанова про відкриття або відмову у відкритті кримінального провадження може бути оскаржена до керівника органу досудового розслідування, прокурора, або безпосередньо до суду.
 		Враховано частково    
    -44- Вернидубов І.В.
 Ст. 215 доповнити частинами 2 і 3 наступного змісту:
"2. При наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, та при малозначності діяння слідчий приймає рішення про закриття кримінального провадження. Матеріали, по яких кримінальне провадження закрито, реєструються у спеціальному журналі та зберігаються в архіві органу досудового розслідування";
"3. В разі виявлення слідчим, прокурором, іншою уповноваженою особою ознак адміністративного правопорушення при розслідуванні злочинів, зібрані матеріали направляються до компетентного органу для порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення, яке здійснюється у відповідності до вимог КУаП".
 		Враховано частково    
    -45- Яценюк А.П.
 Статтю 215 доповнити новими частинами другою та третьою такого змісту:
"2. При наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, та при малозначності діяння слідчий приймає рішення про закриття кримінального провадження. Матеріали, по яких кримінальне провадження закрито, зберігаються в архіві органу досудового розслідування. Відомості про закриття кримінального провадження вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
3. В разі виявлення слідчим, прокурором, іншою уповноваженою особою ознак адміністративного правопорушення при розслідуванні злочинів та кримінальних проступків, зібрані матеріали направляються до компетентного органу для порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення, яке здійснюється у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.".
 		Враховано    
21. Стаття 216. Підслідність
 		 -46- Мойсик В.Р.
 Стаття 216 повинна бути змінена, а саме необхідно передбачити незалежний орган, цілком відокремлений від обох служб (служби безпеки та правоохоронних органів), який би розслідував усі заяви про порушення прав людини співробітниками правоохоронних органів та передав результати розслідувань до прокуратури.
 		Відхилено   Стаття 216. Підслідність
1. Слідчі органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів та злочинів, передбачених статтями 402-421, 423-435 Кримінального кодексу України.
 
    -47- Міщенко С.Г.
 Статтю 216 викласти в такій редакції:
"Стаття 216. Підслідність
1. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування:
1) злочинів, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності органів безпеки;
2) злочинів, вчинених працівниками Служби безпеки України.
2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове слідство:
У справах про злочини, передбачені статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 294, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.. Якщо під час розслідування злочинів, передбачених зазначеними статтями, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 368, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України ( 2341-14), вчинені особою, щодо якої ведеться досудове слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове слідство, вони розслідуються слідчими органів Служби безпеки України".
 		Відхилено    
    -48- Кармазін Ю.А.
 Статтю 216 викласти у наступній редакції:
"Стаття 216. Підслідність
1. Слідчі органів Слідчого Комітету здійснюють досудове розслідування:
1) злочинів, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності слідчих підрозділів Служби безпеки України;
2. Слідчі слідчих підрозділів Служби безпеки України здійснюють досудове розслідування:
1) злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114 Кримінального кодексу України;
2) кримінальних правопорушень, вчинених працівниками Слідчого Комітету.".
 		Відхилено    
22. 1. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування:
 		 -49- Сас С.В.
 У статті 216: частину першу та другу викласти в такій редакції та вважати відповідно частинами другою та третьою:
"2. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
:3. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.
 		Враховано   2. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
 
    -50- Швець В.Д.
 Абзаци перший та другий частини першої статті 216 викласти в такій редакції:
"1. Слідчі Національного бюро розслідувань України:
кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад державних службовців, суддями та працівниками правоохоронних органів та злочинів, передбачених статтями 402-421, 423-435 Кримінального кодексу України.
До створення Національного бюро розслідування України розслідування вищезазначених злочинів здійснюють слідчі прокуратури та слідчі Військової Служби правопорядку у Збройних Силах України
 		Враховано редакційно в частині першій статті 216 та Перехідних положеннях.   
    -51- Сас С.В.
 Абзаци перший та другий частини першої статті 216 викласти в такій редакції:
"1. Слідчі Національного бюро розслідувань України:
кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад державних службовців, суддями та працівниками правоохоронних органів та злочинів, передбачених статтями 402-421, 423-435 Кримінального кодексу України".
 		Враховано    
    -52- Зварич Р.М.
 Статтю 216 викласти в такій редакції:
"Стаття 203. Підслідність
1. Слідчі Національної поліції здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, крім тих, які розслідуються слідчими Фінансової поліції, Військової поліції, Служби безпеки України та Національного бюро розслідувань.
2. Слідчі Військової поліції здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 402-421, 423-435 Кримінального кодексу України.
3. Слідчі Служби безпеки України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109-114, 258-258-4, 260, 261, 328-334, 359, 422, 436-447 Кримінального кодексу України.
4. Слідчі Національного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтею 127, частиною 2 статті 149, частинами 3 і 4 статті 157, частинами 10 і 11 статті 158, частиною 2 статті 158-1, частиною 2 статті 159, частинами 2 і 3 статті 160, частиною 2 статті 161, частиною 2 статті 162, частиною 2 статті 163, частиною 2 статті 169, частиною 2 статті 171, частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 191, статтями 201, 204, частиною 3 статті 206, статтями 207-209, частиною 2 статті 209-1, статтями 210, 211, частинами 2, 3, 4 статті 212, частинами 2, 3, 4 статті 212-1, статтями 216, 218, 238, частиною 2 статті 248, частиною 2 статті 256, частинами 2 і 3 статті 262, частиною 4 статті 267-1, частиною 4 статті 298, частиною 3 статті 298-1, частинами 2-4 статті 303, статті 305, частинами 2 і 3 статті 308, частинами 2 і 3 статті 312, частинами 2 і 3 статті 313, частиною 2 статті 320, статтею 340, частиною 2 статті 343, статтею 351, частинами 1 і 2 статті 357, статтями 364, 370, 380 Кримінальним кодексом України і вчинених особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад86 відповідно до Закону України "Про державну службу", працівниками правоохоронних органів."
 		Комітет пропонує Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
23. 1) кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування;
 		 -53- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину першу та другу викласти в такій редакції:
"1. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки."
 		Враховано у частинах другій та третій     
24. 2) кримінальних правопорушень, вчинених працівниками Служби безпеки України.
 		 -54- Грицак В.М.
 Пункт 2 частини першої статті 216 виключити.
 		Відхилено      
    -55- Омельченко Г.О.
 Пункт 2 частини першої статті 216 виключити.
 		Відхилено    
    -56- Савченко І.В.
 Пункт 2 частини першої статті 216 виключити.
 		Відхилено    
    -57- Яценюк А.П.
 пункт другий частини першої статті 216 доповнити словами: "крім тих, які віднесено цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро.";
 		Враховано    
25. 2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування:
 		 -58- Омельченко Г.О.
 Ч.2 ст.216 – виключити.
 		Відхилено   3. Слідчі органів державної безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки.
 
    -59- Швець В.Д.
 Частину другу статті 216 викласти в такій редакції:
"2. Слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених Законом України "Про кримінальну відповідальність", крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -60- Швець В.Д.
 Частину третю після слів "слідчі органу" доповнити словом "державної".
Пункт 2 частини першої пункту 1 та пункт2 частини 2 статті 216 КПК викласти в такій редакції:
"здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402-421, 423-435 КК України здійснюють слідчі органів Військовї Служби правопорядку у Збройних Силах України
 		Враховано    
    -61- Грицак В.М.
 Частину другу статті 216 викласти в такій редакції:
"2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування:
1) злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 422, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України".
 		Враховано частково    
    -62- Шишкіна Е.В.
 Частину другу ст. 216 проекту викласти в такій редакції:
"2. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114 Кримінального кодексу України.".
 		Відхилено    
26. 1) злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 422, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України;
 		 -63- Гордієнко С.В.
 у підпункті першому пункту 2 у статті 216 після слів "Кримінального кодексу України," доповнити словами " крім випадків, коли їх розслідування віднесено до підслідності інших органів досудового розслідування";
 		Відхилено      
    -64- Кармазін Ю.А.
 в п. 1 частині другої статті 216 цифри "201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 422, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435 " виключити;
 		Відхилено    
    -65- Лещенко В.О.
 Пункт перший частини другої статті 216 викласти у такій редакції: "1) злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 294, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України;"
 		Відхилено    
    -66- Кузьмук О.І.
 у підпункті першому пункту 2 у статті 216 після слів "Кримінального кодексу України," доповнити словами " крім випадків, коли їх розслідування віднесено до підслідності інших органів досудового розслідування";
 		Відхилено    
    -67- Шемчук В.В.
 Пункт 1 частини другої статті 216 викласти в такій редакції:
"1) злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України;".
 		Відхилено    
    -68- Савченко І.В.
 Пункт перший частини другої статті 216 проекту КПК викласти в такій редакції:
"1) злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 422, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України;".
 		Відхилено    
    -69- Шкіль А.В.
 В пункті 1 частини 2 статті 216 після цифр "209" доповнити текст "210, 211".
 		Відхилено    
    -70- Савченко І.В.
 У пункті 1 частини 2 статті 216 цифри "209" виключити.
 		Відхилено    
    -71- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 216:
абзац другий доповнити словами: "крім випадків, коли досудове розслідування зазначених злочинів віднесено цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро;";
 		Враховано    
27. 2) кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів за виключенням кримінальних правопорушень, вчинених працівниками Служби безпеки України.
 		 -72- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 216:
абзац третій доповнити словами: "та тих, які віднесено цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро.";
 		Відхилено      
    -73- Мойсик В.Р.
 пункт 2 частини другої виключити;
 		Відхилено    
28. Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки, у тому числі й ті, що вчинені працівниками Служби безпеки України.
 		 -74- Стретович В.М.
 абзац другий пункту 2, частини другої статті 216 вилучити.
 		Відхилено   Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки, у тому числі й ті, що вчинені працівниками Служби безпеки України, крім випадків, коли досудове розслідування зазначених злочинів віднесено цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро.
 
    -75- Шемчук В.В.
 В абзаці другому пункту 2 частини другої статті 216 виключити слова ", у тому числі й ті, що вчиненні працівниками Служби безпеки України".
 		Відхилено    
    -76- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 216:
абзац четвертий доповнити словами: "крім випадків, коли досудове розслідування віднесено цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро.";
 		Враховано    
29. 3. Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 207, 208, 209, частинами 2, 3, 4 статті 212, частинами 2, 3, 4 статті 212-1, статтями 216, 219 Кримінального кодексу України.
 		 -77- Швець В.Д.
 Частину третю статті 216 викласти в такій редакції:
" 3. Слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування:
1) злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України";
 		Враховано частково в ч.3.  4. Слідчі органів, що здійснюють запобігання кримінальних правопорушень, їх розкриття та розслідування у сфері оподаткування здійснюють досудове рослідування злочинів, передбачених статтями 204, 209, 212, 212-1, 216, 219 Кримінального кодексу України.
 
    -78- Шенцев Д.О.
 Частину 3 статті 216 викласти у наступній редакції:
3. Слідчі податкової міліції здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 205, 209, 212, 212-1, 216, 219 Кримінального кодексу України.
Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 190-192, 200, 210, 213, 222, 222-1, 255, 358, 364, 365, 366, 367 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими податкової міліції.
 		Відхилено    
    -79- Сас С.В.
 в абзаці першому частини третьої слова та цифри "204, 207, 208, 209, частинами 2, 3, 4 статті 212, частинами 2, 3, 4 статті 212-1, статтями 216, 219" замінити цифрами "204, 209, 212, 212-1, 216, 219";
 		Враховано    
    -80- Ківалов С.В.
 Виключити з частини третьої статті 216 проекту посилання на статті 207, 208 КК України;
 		Враховано    
    -81- Яценюк А.П.
 абзац перший частини третьої статті 216 доповнити словами: "крім випадків, коли досудове розслідування зазначених злочинів віднесено цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро.";
 		Відхилено    
    -82- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в абзаці першому частини третьої статті 216 слова та цифри "204, 207, 208, 209, частинами 2, 3, 4 статті 212, частинами 2, 3, 4 статті 212-1, статтями 216, 219" замінити цифрами "204, 209, 212, 212-1, 216, 219";
в абзаці другому частини третьої:
вилучити цифри "201" та "213";
доповнити частиною четвертою наступного змісту:
"4. Слідчі органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.";
У зв’язку з цим частину четверту статті вважати частиною п’ятою.
абзац перший частини п’ятої виключити.
 		Враховано , але частина четверта записаная як частина перша цієї статті   
    -83- Шкіль А.В.
 Абзац перший частини 3 статті 216 викласти в наступній редакції: "Слідчі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 204, 212, 212-1, 216 Кримінального кодексу України".
 		Відхилено    
    -84- Гриценко А.С.
 Частину третю статті 216 виключити.
 		Відхилено    
    -85- Прокопчук Ю.В.
 Частину третю статті 216 виключити.
 		Відхилено    
    -86- Савченко І.В.
 В абзаці першому частини третьої статті 216 цифри "209" виключити.
 		Відхилено    
    -87- Грицак В.М.
 Статтю 216 доповнити новою частиною 3 такого змісту:
"3. Національне бюро розслідувань здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів України".
У зв’язку з цим частини третю та четверту статті 216 проекту КПК вважати частинами четвертою та п’ятою.
 		Враховано у частині першій статті 216   
    -88- Савченко І.В.
 Статтю 216 доповнити новою частиною 3 такого змісту:
"3. Національне бюро розслідувань здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів України".
У зв’язку з цим частини третю та четверту статті 216 проекту КПК вважати частинами четвертою та п’ятою.
 		Враховано у частині першій статті 216   
30. Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 201, 205, 213, 222, 222-1, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 		 -89- Савченко І.В.
 В абзаці другому частини третьої статті 216 цифри "205" виключити.
 		Відхилено   Якщо під час розслідування зазначених злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 205, 222, 222-1, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.
 
    -90- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в абзаці другому частини третьої вилучити цифри "201" та "213";
 		Враховано    
    -91- Швець В.Д.
 Статтю 216 після частини 3 доповнити новою частиною такого змісту:
"4) слідчі органів, що здійснюють запобігання кримінальних правопорушень, їх розкриття та розслідуаання у сфері оподаткування здійснюють досудове рослідування злочинів, передбачених статтями 204, 207, 208, 209, частинами 2, 3 та 4 статті 212, частими 2,3 та 4 статті 212-1, статтями 216, 219 Кримінального кодексу України".
 		Враховано у частині 4 статті.   
    -92- Гордієнко С.В.
 Статтю 216 після частини 3 доповнити новою частиною такого змісту:
"4. Слідчі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435 Кримінального кодексу України, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також злочинів, скоєних державними службовцями та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків або в розташуванні військової частини.".
У звязку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою;
 		Відхилено    
    -93- Кузьмук О.І.
 Статтю 216 після частини 3 доповнити новою частиною такого змісту:
"4. Слідчі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435 Кримінального кодексу України, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також злочинів, скоєних державними службовцями та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків або в розташуванні військової частини.".
У звязку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою;
 		Відхилено    
    -94- Мойсик В.Р.
 доповнити частиною четвертою такого змісту
"4. Слідчі Слідчого комітету здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 201, 209, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 261, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 422, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435 Кримінального кодексу України, а також злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів".
 		Враховано по суті у частині першій статті 216   
    -95- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Статтю 216 доповнити частиною четвертою наступного змісту:
"4. Слідчі органів Державного антикорупційного бюро розслідувань України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до 1–3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів.";
У зв’язку з цим частину четверту статті вважати частиною п’ятою.
 		Враховано , перенесено у частину першу статті   
    -96- Яценюк А.П.
 доповнити статті 216 новою частиною четвертою такого змісту: "4. Слідчі Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 209, 209-1, 210, 211, 255, 256, 257, 343-1, 364, 365, 366, 367, 368, 368-2, 369, 369-2, 370, 375, 376, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, якщо зазначені злочини вчинено особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.";
у зв’язку з цим частину четверту вважати відповідно частиною п’ятою;
 		Враховано редакційно у частині першій цієї статті.   
31. 4. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 191, 202, частиною другою статті 205, статтями 210, 211, 255, 256, 257, 364, 364-1, 365, 365-1, 365-2, 366, 367, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370 Кримінального кодексу України, досудове розслідування провадиться слідчим того органу, який почав досудове розслідування.
 		 -97- Яценюк А.П.
 у частині п’ятій статті 216:
абзац перший доповнити словами: "крім випадків, коли досудове розслідування зазначених злочинів віднесено цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро.";
абзац другий ч.5 ст. 216 вилучити
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням абзацу     
    -98- Савченко І.В.
 В абзаці першому частини четвертої цифри "191" виключити, слова та цифри "частиною другою статті 205 виключити".
 		Враховано    
    -99- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Абзац перший частини п‘ятої статті 216 виключити.
 		Враховано    
    -100- Сас С.В.
 Абзац перший частини п‘ятої статті 216 виключити.
 		Враховано    
32. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209-1, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове розслідування провадиться слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.
 		 -101- Шкіль А.В.
 Абзац перший частини 4 статті 216 виключити, а абзаци другий та третій замінити одним абзацом такого змісту "У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 209-1 Кримінального кодексу України, досудове розслідування провадиться слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування".
 		Немає висновку   5. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 209-1, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове розслідування провадиться слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв'язку з яким почато досудове розслідування.
 
33. Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.
 		 -102- Мойсик В.Р.
 Статтю 216 доповнити ч. 5 такого змісту: "За постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів областей та прирівняних до них прокурорів досудове розслідування кримінальних правопорушень може здійснюватися працівниками органів прокуратури у випадках, коли засобами прокурорського нагляду забезпечити ефективне розслідування неможливо".
 		Відхилено   Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.
 
34. Стаття 217. Об'єднання і виділення досудового розслідування
 		 -103- Швець В.Д.
 Назву статті 217 змінити на "Об’єднання та виділення матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи)" та зміст статті привести у відповідність назві.
 		Пропонується прийняти рішення щодо поправки шляхом голосування  Стаття 217. Об'єднання і виділення досудового розслідування
 
    -104- Ківалов С.В.
 Статтю 217 викласти у новій редакції:
"Стаття 217. Об'єднання і виділення матеріалів досудового розслідування
1. У випадках необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудового розслідування щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, у яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
2. Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудового розслідування щодо кримінального проступку та щодо злочину.
3. У випадках необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження:
1) якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень,
2) якщо відсутній зв'язок між окремими кримінальними правопорушеннями або особами, що їх вчинили, матеріали про яких містяться в одному провадженні;
3) якщо зупиняється розслідування у зв'язку з невідомістю місцеперебування деяких з підозрюваних, їх важкою хворобою;
4) якщо встановлено участь неповнолітнього в скоєнні злочину у співучасті з повнолітніми;
5) якщо має місце складність і трудомісткість розслідування за наявності можливості роз'єднання матеріалів досудового розслідування на декілька самостійних проваджень.
4. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
5. Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором, в межах територіальної юрисдикції якого було вчинено останнє кримінальне правопорушення.
6. Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.
7. У випадку об'єднання або виділення матеріалів досудового розслідування строки досудового розслідування обраховуються від дати початку останнього досудового розслідування";
 		Відхилено    
35. 1. У випадках необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані досудові розслідування щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також досудові розслідування, у яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
 		 -105- Мойсик В.Р.
 Ч. 1 ст. 217 викласти в такій редакції:
"1. У випадках необхідності забезпечити більш ефективне досудове розслідування в одному провадженні можуть бути об'єднані досудові розслідування щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також досудові розслідування, у яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами)".
 		Відхилено   1. У випадках необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані досудові розслідування щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також досудові розслідування, у яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
 
36. 2. Не можуть бути об'єднані в одне провадження досудові розслідування щодо кримінального проступку та щодо злочину.
 		 -106- Міщенко С.Г.
 Частину другу статті 217 виключити
 		Відхилено   2. Не можуть бути об'єднані в одне провадження досудові розслідування щодо кримінального проступку та щодо злочину.
 
    -107- Кармазін Ю.А.
 У статті 217 виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, частину другу
 		Відхилено    
    -108- Швець В.Д.
 Доповнити частину 2 статті 217 пунктами наступного змісту:
"1) відсутній зв'язок між окремими кримінальними правопорушеннями або особами, що їх вчинили, матеріали про яких містяться в одному провадженні;
2) зупинення розслідування у зв'язку з невідомістю місцеперебування деяких з підозрюваних, їх важкою хворобою;
3) участь неповнолітнього в здійсненні злочину у співучасті з повнолітніми.
4) складність і трудомісткість розслідування за наявності можливості роз’єднання справи на декілька самостійних проваджень".
У статті також необхідно передбачити строки досудового провадження при об'єднанні або виділенні матеріалів кримінального провадження.
 		Відхилено    
37. 3. У випадках необхідності досудове розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень може бути виділене в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
 		 -109- Мойсик В.Р.
 Вивчення змісту ч. 3 ст. 217 проекту КПК призводить до висновку, що в окреме провадження можуть бути виділені тільки кримінальні провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Однак, під час розслідування злочинів виникають ситуації, коли на момент прийняття рішення про виділення кримінального провадження не всі особи співучасників встановлені або під час досудового розслідування або судового розгляду не встановлена причетність до вчинення кримінального правопорушення особи, що раніше підозрювалася у його вчиненні, тобто на момент прийняття рішення по певному кримінальному правопорушенню, провадження щодо якого раніше було об’єднане з іншими кримінальними провадженнями, підозрюваної у вчиненні цього кримінального правопорушення особи вже не має. Конструкція ч. 3 ст. 217 проекту КПК, на мій погляд, таких підстав для виділення кримінального провадження не передбачає. Не повністю унормованим у ст. 217 проекту КПК є порядок виділення самих матеріалів в окреме кримінальне провадження, а саме, які документи повинні бути виділеними в оригіналах, які в копіях, якою є доля речових доказів. У зв’язку з цим пропоную частину третю ст. 217 викласти у такій редакції:
"3. У випадках необхідності досудове розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень або щодо однієї чи більше осіб, підозрюваних у вчинені кримінальних правопорушень, може бути виділене в окреме провадження.
До кримінального провадження, що виділяється, долучаються оригінали процесуальних та інших документів, речові докази, що стосуються тільки кримінального правопорушення або особи (осіб), що підозрюються у його вчиненні, відносно яких виділяється провадження, та завірені копії процесуальних та інших документів, що мають значення для цього кримінального провадження, однак містять відомості й про інші кримінальні правопорушення або про інших осіб, щодо яких досудове розслідування раніше здійснювалося в рамках одного кримінального провадження".
 		Відхилено   3. У випадках необхідності досудове розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень може бути виділене в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
 
38. 4. Досудове розслідування не може бути виділене в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
 		    4. Досудове розслідування не може бути виділене в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
 
39. 5. Рішення про об'єднання чи виділення досудового розслідування приймається прокурором, в межах територіальної юрисдикції якого було вчинено останнє кримінальне правопорушення.
 		 -110- Шкіль А.В.
 Частину 5 статті 217 викласти в іншій редакції: "Якщо дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень, у разі не забезпечення явки (приводу) однієї з таких осіб до слідчого, прокурора або слідчого судді протягом двох місяців, досудове розслідування щодо такої особи підлягає виділенню в окреме провадження".
 		Відхилено   5. Рішення про об'єднання чи виділення досудового розслідування приймається прокурором.
 
    -111- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину п’яту статті 217 викласти в такій редакції:
"5. Рішення про об'єднання чи виділення досудового розслідування приймається прокурором. "
 		Враховано    
40. 6. Рішення про об'єднання чи виділення досудового розслідування не може бути оскаржене.
 		    6. Рішення про об'єднання чи виділення досудового розслідування не може бути оскаржене.
 
41. Стаття 218. Місце проведення досудового розслідування
 		    Стаття 218. Місце проведення досудового розслідування
 
42. 1. Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
 		    1. Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
 
43. 2. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
 		 -112- Шенцев Д.О.
 Частину 2 статті 218 викласти у наступній редакції:
"2. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого згідно статті 216 цього Кодексу не віднесене до його підслідності або вчинене за місцем, яке перебуває під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, слідчий негайно передає такі матеріали керівнику органу досудового розслідування, який спрямовує їх відповідному прокурору для визначення підслідності."
 		Відхилено   2. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
 
    -113- Шкіль А.В.
 Частину 2 статті 218 доповнити наступним реченням "Прокурор за місцем проведення досудового розслідування своєю постановою має визначити іншу підслідність протягом семі днів з дати початку досудового розслідування та забезпечити змінення місця проведення досудового розслідування протягом трьох днів з дати визначення іншої підслідності".
 		Відхилено    
44. 3. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.
 		    3. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.
 
45. 4. На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.
 		    4. На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.
 
46. У випадку, коли буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 		    У разі, якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 
47. 5. Спори про підслідність не допускаються.
 		 -114- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 В частині п’ятій статті 218 слова "не допускаються" замінити словами "вирішує керівник органу прокуратури вищестоящого рівня".
 		Враховано   5. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
 
48. 6. Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов'язаний її виконати.
 		 -115- Міщенко С.Г.
 Частину шосту статті 218 викласти в такій редакції:
"6. Слідчий, прокурор має право своєю постановою доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового слідства".
 		Відхилено   6. Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов'язаний її виконати.
 
    -116- Кармазін Ю.А.
 У частині шостій статті 218 виключити слово: "прокурор" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
49. Стаття 219. Строки досудового розслідування
 		 -117- Міщенко С.Г.
 Статтю 219 викласти в такій редакції:
"Стаття 219. Строки досудового слідства
1. Досудове слідство повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня внесення відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2. Строк досудового слідства може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового слідства не може перевищувати:
1) шести місяців з дня внесення відомостей про злочин невеликої або середньої тяжкості до Єдиного реєстру досудового слідства;
2) дванадцяти місяців з дня внесення відомостей про тяжкого або особливо тяжкого злочину до Єдиного реєстру досудового слідства.
3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею".
 		Відхилено   Стаття 219. Строки досудового розслідування
 
50. 1. Досудове розслідування повинно бути закінчено:
 		 -118- Мойсик В.Р.
 Ч. 1 статті 219 викласти в такій редакції:
"1. Досудове розслідування повинно бути закінчено після повідомлення особі про підозру у вчиненні :
1) кримінального проступку - протягом десяти днів;
2) злочину невеликої або середньої тяжкості - протягом місяця;
3) тяжкого або особливо тяжкого злочину – протягом двох місяців".
 		Враховано   1. Досудове розслідування повинно бути закінчено після повідомлення особі про підозру у вчиненні :
 
51. 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
 		 -119- Кармазін Ю.А.
 у частині першій статті 219 виключити, змінивши відповідно подальшу нумерацію пунктів, пункт 1.
 		Відхилено   1) кримінального проступку - протягом десяти днів;
 
52. 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
 		    2) злочину невеликої або середньої тяжкості - протягом місяця;
3) тяжкого або особливо тяжкого злочину – протягом двох місяців.
 
53. 2. Строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
 		 -120- Кармазін Ю.А.
 частину другу статті 219 викласти в наступній редакції:
"2. Строк досудового розслідування може бути продовжений в порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) чотирьох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
2)дев’яти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.", - тобто у частині 2 виключити пункт 1, а саме: "1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;", та зменшивши.
 		Відхилено   2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
 
54. 1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
 		    1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
 
55. 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
 		    2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
 
56. 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
 		 -121- Шкіль А.В.
 В пункті 3 частини 2 статті 219 "дванадцяти" замінити на "одинадцяти".
 		Відхилено   3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
 
57. 3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею.
 		    3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки, передбачені цією статтею.
 
58. Стаття 220. Розгляд клопотань під час досудового розслідування
 		 -122- Шишкіна Е.В.
 Статтю 220 виключити.
 		Відхилено   Стаття 220. Розгляд клопотань під час досудового розслідування
 
59. 1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
 		 -123- Мойсик В.Р.
 Ч. 1 статті 220 викласти в такій редакції:
"1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути невідкладно, і у будь-якому разі не пізніше трьох днів з дня подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав".
 		Враховано   1. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути невідкладно, не пізніше трьох днів з дня подання, і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
 
    -124- Шемчук В.В.
 Частину першу статті 220 доповнити абзацом другим такого змісту: "Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій має бути вмотивованою з обґрунтуванням неприйнятності підстав, на які посилається сторона захисту, потерпілого, його представника чи законного представника".
 		Відхилено    
60. 2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься мотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання.
 		 -125- Шкіль А.В.
 В тексті частини 2 статті 220 слова "копія якої вручається" замінити на ", із обґрунтуванням фактичними обставинами досудового розслідування причин відмови. Копія такої постанови".
 		Відхилено   2. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься мотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у випадку неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй.
 
    -126- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину другу статті 220 доповнити словами "а у випадку неможливості вручення з об’єктивних причин – надсилається їй."
 		Враховано    
    -127- Кармазін Ю.А.
 Статтю 220 після частини другої доповнити новою частиною третьою наступного змісту:
"3. Сторона захисту, потерпілий, його представник може оскаржити відмову чи часткову відмову в задоволенні клопотання до слідчого судді. Слідчий суддя, у разі безпідставної відмови чи безпідставної часткової відмови в задоволення клопотання, своєю ухвалою зобов’язує слідчого, прокурора виконати відповідні процесуальні дії. Своєю ухвалою слідчий суддя може надати право стороні захисту самостійно здійснювати окремі процесуальні дії.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.".
 		Відхилено    
    -128- Шкіль А.В.
 В частині 6 текст "або явно не відповідають меті проведення слідчої (розшукової) дії" замінити на "Підстави відмови слідчого, прокурора врахувати пропозицію або зауваження особи, що ініціювала проведення слідчої (розшукової) дії мають бути зазначені в протоколі з посиланням на відповідну норму цього Кодексу".
Частину 7 статті 220 викласти в новій редакції: "Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи, проведення обшуку або огляду. Поняті можуть бути запрошені для участі у інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатимуть це за доцільне.
Пред'явлення трупа для впізнання, огляд трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, проведення огляду при переслідуванні підозрюваного, обвинувачуваного (окрім огляду житла чи іншого володіння особи) може проводитись за відсутності понятих у випадку застосування безперервного відеозвукозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, затримана особа або особа, що перебуває під вартою, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження".
Доповнити статтю 220 частиною 9: "Кожне зауваження учасника слідчої (розшукової) дії (присутньої особи) з приводу проведення слідчої дії та обставин, пов’язаних із її проведенням, мають бути занесені слідчим, прокурором до протоколу відповідної дії".
У частині 3 після слів "відмову дати показання" доповнити текстом ", з одночасним ознайомленням з текстом ч. 1 ст. 63 Конституції України,", а після останнього речення цієї частини доповнити реченням "За бажанням допитуваної особи, до участі у допиті допускається адвокат, що надає такій особі правову допомогу".
 		Відхилено    
61. Стаття 221. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення
 		 -129- Вернидубов І.В.
 Статтю 221 виключити.
 		Відхилено   Стаття 221. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення
 
62. 1. Слідчий, прокурор зобов'язані за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
 		 -130- Міщенко С.Г.
 У частині першій статті 221 слова "а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню" виключити.
 		Відхилено   1. Слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
 
    -131- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину першу статті 221 доповнити реченням наступного змісту:
"Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається."
 		Враховано    
    -132- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 221 виключити слова: "а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню".
 		Відхилено    
    -133- Мойсик В.Р.
 В частині першій статті 221 слова "а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню" виключити.
 		Відхилено    
63. 2. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
 		    2. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.
 
64. Стаття 222. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування
 		    Стаття 222. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування
 
65. 1. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
 		    1. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
 
66. 2. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з прийняттям в ньому участі, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
 		 -134- Шенцев Д.О.
 Доповнити статтю 222 частиною 3 наступного змісту:
"Рішення про обсяг та можливість надання даних досудового розслідування до суду, що розглядає цивільну чи адміністративну справу приймає прокурор. Відмова у розголошені таких даних досудового розслідування має бути обґрунтованою."
 		Відхилено   2. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з прийняттям в ньому участі, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
 
    -135- Одарченко Ю.В.
 Статтю 222 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Відомості досудового слідства, що були оприлюднення слідчим або прокурором прилюдно, не становлять таємниці слідства".
 		Відхилено    
    -136- Швець В.Д.
 Доповнити статтею 222-1 такого змісту:
Стаття 222-1. Відновлення матеріалів досудового розслідування.
1. Відновлення втрачених матеріалів досудового розслідування здійснюється за рішенням прокурора, керівників органів досудового розслідування, а в разі втрати матеріалів досудового розслідування в суді – за постановою або ухвалою слідчого судді, суду, виконання яких покладається на прокурора, керівників органів досудового розслідування.
2. Відновлення матеріалів досудового розслідування здійснюється за їх копіями, що збереглися, які можуть бути доказами в порядку та на умовах, визначених главою 4 цього кодексу, а в разі неможливості отримати копії матеріалів досудового розслідування, які б відповідали вимогам глави 4 цього кодексу, шляхом проведення слідчих додаткових (розшукових) дій.
3. Строки досудового розслідування та тримання під вартою при відновленні матеріалів досудового розслідування обчислюються в порядку, встановленому статтями 219 та 197 цього кодексу.
4. Якщо за втраченими матеріалами досудового розслідування закінчилися граничні строки тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений підлягають негайному звільненню з під варти.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
67. Глава 20. Слідчі (розшукові) дії
 		 -137- Швець В.Д.
 У главі 20 не передбачений порядок проведення обшуку особи.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування     
68. Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
 		    Стаття 223. Вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій
 
69. 1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
 		 -138- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині першій слово "доказів" замінити словами "показань, речей і документів";
 		Враховано   1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) показів, речей і документів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
 
    -139- Шишкіна Е.В.
 У частині першій слово "доказів" замінити словами "показань, речей і документів";
 		Враховано    
    -140- Кармазін Ю.А.
 частину першу статті 223 викласти в наступній редакції:
"Слідчі (розшукові) дії є діями, що вчиняються у передбаченому Кримінально-процесуальним законодавством порядку, які спрямовані на отримання (збирання) та фіксування доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні."
 		Відхилено    
70. 2. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
 		 -141- Кармазін Ю.А.
 у частині другій статті 223 виключити слово "достатніх" і далі – за текстом.
 		Відхилено   2. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
 
71. 3. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
 		 -142- Мирний І.М.
 Доповнити частину третю статті 223 другим реченням такого змісту:
"Слідчий, прокурор зобов’язані своєчасно повідомити підозрюваного, обвинуваченого та його захисника, про час і місце проведення слідчих дій, що проводитимуться за участю підозрюваного, обвинуваченого".
 		Відхилено   3. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
 
    -143- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 частину третю статті 223 доповнити першим реченням наступного змісту:
"Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.";
У зв’язку з цим перше речення вважати другим.
 		Враховано    
    -144- Кармазін Ю.А.
 у частині третій статті 223слова "а також відповідальність, встановлена законом" замінити словами "та попереджається про відповідальність, встановлену законом."
 		Відхилено    
72. 4. Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
 		 -145- Кармазін Ю.А.
 частину четверту статті 223 викласти в наступній редакції:
"Слідчі дії проводяться в денний період з 6 до 22 години за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів злочину, втечі підозрюваного або у випадках коли проведення слідчих дій у визначений цією статтею період є неможливим."
 		Відхилено   4. Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
 
73. 5. У випадку отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов'язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
 		    5. У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов'язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
 
74. 6. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
 		    6. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
 
75. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право висловлювати свої пропозиції та зауваження щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, а також вимагати від слідчого, прокурора, іншої особи, яка її проводить, дотримання вимог цього Кодексу, які регулюють її проведення. Пропозиції та зауваження особи, що ініціювала проведення слідчої (розшукової) дії, є обов'язковими для врахування слідчим, прокурором, іншою особою, крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать вимогам цього Кодексу або явно не відповідають меті проведення слідчої (розшукової) дії.
 		 -146- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 абзац другий частини шостої статті 223 викласти в такій редакції:
"Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.";
 		Враховано   Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
 
    -147- Бевз В.А.
 абзац другий частини шостої статті 223 викласти в такій редакції:
"Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.";
 		Враховано    
76. 7. Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі у інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатимуть це за доцільне.
 		 -148- Мойсик В.Р.
 Абзаци 1, 2, 3 Ч. 7 ст. 223 викласти в такій редакції:
"7. Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити незаінтересованих осіб (понятих) у кількості не менше двох для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
Поняті, присутні при провадженні зазначених вище слідчих (розшукових) дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
Поняті можуть бути запрошені для участі у інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатимуть це за доцільне."
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування.     
    -149- Прокопчук Ю.В.
 Абзаци 1, 2, 3 Ч. 7 ст. 223 викласти в такій редакції:
"7. Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити незаінтересованих осіб (понятих) у кількості не менше двох для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
Поняті, присутні при провадженні зазначених вище слідчих (розшукових) дій, засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям.
Поняті можуть бути запрошені для участі у інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатимуть це за доцільне."
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -150- Яценюк А.П.
 У частині сьомій статті 223 після слів "зобов’язаний запросити" доповнити словами "не менше двох".
 		Враховано    
77. Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
 		 -151- Швець В.Д.
 У абзаці другому частини сьомої статті 223 після слів "з обов'язковою участю понятих" доповнити словами "та захисника"
 		Враховано   Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю понятих та захисника незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
 
78. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
 		    Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.
 
79. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
 		 -152- Мойсик В.Р.
 Частину сьому статті 223 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого, або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії".
 		Враховано   Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
Особа, яку залучають до проведення процесуальних дій під час досудового розслідування як понятого або яка стала очевидцем таких дій, зобов'язана на вимогу слідчого, прокурора не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії.
 
80. 8. Слідчі (розшукові) дії проводяться виключно у межах строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, здійснені після закінчення строку досудового розслідування, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
 		 -153- Швець В.Д.
 Відповідно до висновку Ради Європи частину 8 статті 223 після слів " (розшукові) дії," доповнити словами "за винятком випадків, передбачених частинами 3,4,5,6, статтею 333 цього Кодексу".
 		Враховано   8. Слідчі (розшукові) дії, за винятком випадків, передбачених частинами 3, 4, 5, 6 статті 333 цього Кодексу, не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими.
 
    -154- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині восьмій статті 223 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено    
    -155- Шишкіна Е.В.
 у частині восьмій статті 223 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено    
    -156- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину восьму статті 223 викласти в такій редакції:
"8. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими."
 		Враховано    
    -157- Бевз В.А.
 частину восьму статті 223 викласти в такій редакції:
"8. Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими."
 		Враховано    
81. Стаття 224. Допит
 		 -158- Кармазін Ю.А.
 доповнити статтю 224, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною першою наступного змісту:
"Допит - це , спрямована на отримання у встановленому цим Кодексом порядку інформації (показів) від осіб (свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта) про обставини та події, що мають значення для кримінального провадження."
 		Відхилено   Стаття 224. Допит
 
82. 1. Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати.
 		    1. Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати.
 
83. 2. Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.
 		 -159- Одарченко Ю.В.
 Частину 2 статті 224 викласти у наступній редакції:
"2. Допит не може тривати понад дві години без перерви. Перерва має тривати не менше 30 хвилин. Протягом перерви особа, яку допитують, має право вільно залишити приміщення слідчого органу. Допит не може тривати понад 4 години на день, а для осіб, що знаходяться під вартою – 8 годин на день, крім випадку письмової згоди такої особи.
 		Відхилено   2. Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому - понад вісім годин на день.
 
    -160- Одарченко Ю.В.
 У частині 2 статті 224 слово "вісім" замінити на слово "шість".
 		Відхилено    
84. 3. Перед допитом встановлюється особа, роз'яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка - він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за дачу завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач.
 		 -161- Мойсик В.Р.
 Ч. 3 статті 224 викласти в такій редакції:
"3. Перед допитом встановлюється особа, роз'яснюються її права, а також порядок проведення допиту. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач".
 		Відхилено   3. Перед допитом встановлюється особа, роз'яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка - він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за дачу завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач.
 
85. 4. У випадку відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов'язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.
 		    4. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов'язана його зупинити одразу після отримання такої заяви.
 
86. 5. Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- чи (та) відеозапис.
 		 -162- Шемчук В.В.
 Частину п’яту статті 224 доповнити реченням "При проведенні допиту малолітніх та неповнолітніх осіб застосування відеозапису є обов’язковим".
 		Відхилено   5. Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис.
 
    -163- Лещенко В.О.
 Частину 5 статті 224 викласти в такій редакції:
"5. Під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- чи (та) відеозапис. Застосування відеозапису обов’язкове при проведенні допиту малолітніх та неповнолітніх свідків і потерпілих"
 		Відхилено    
87. 6. Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам'яті.
 		    6. Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам'яті.
 
88. 7. За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.
 		    7. За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно. За письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.
 
89. 8. Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.
 		 -164- Шкіль А.В.
 Частину 8 статті 224 викласти в іншій редакції: "Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, банківська таємниця, таємниця нарадчої кімнати тощо) або щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування".
 		Відхилено   8. Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо) або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім'ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування.
 
90. 9. Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за дачу завідомо неправдивих показань.
 		 -165- Мойсик В.Р.
 Частину 9 ст. 224 виділити в окрему статтю, виклавши її в наступній редакції:
"Стаття 224-1. Допит при очній ставці
З метою усунення протиріч в показанняхдвох раніше допитаних учасників досудового розслідування може провести допит при очній ставці.
Порядок проведення очної ставки повинен відповідати загальним вимогам проведення допиту із урахуваннями особливостей мети цієї слідчої дії. На початку такого допиту встановлюється чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілі за дачу завідомо неправдивих показань.
Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких провадиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання. Особи, що беруть участь в допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмету допиту.
Протокол допиту при очній ставці підписується усіма учасниками цієї слідчої дії, і повинен відображати питання уповноваженої особи та відповіді кожного із учасників очної ставки".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитиьс щодо поправки шляхом голосування  9. Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за дачу завідомо неправдивих показань.
 
    -166- Грицак В.М.
 Перше речення частини 9 статті 224 викласти в такій редакції:
"9. Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох раніше допитаних осіб для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях".
 		Відхилено    
    -167- Савченко І.В.
 Перше речення частини 9 статті 224 викласти в такій редакції:
"9. Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох раніше допитаних осіб для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях".
 		Відхилено    
    -168- Шкіль А.В.
 У частині 9 статті 224 перед словом "встановлюється" поповнити текст словом "додатково", а в кінці речення – "та їх оформлення у відповідному протоколі".
У частині 9 статті 224 перед словом "встановлюється" поповнити текст словом "додатково", а в кінці речення – "та їх оформлення у відповідному протоколі".
 		Відхилено    
    -169- Лещенко В.О.
 Частину 9 статті 224 доповнити такими словами: "Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях не проводиться за участі малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого від злочинів, передбачених статтями 152, 153, 155, 156, 301, 302, 303 Кримінального кодексу України"
 		Відхилено    
91. Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з'ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставленні запитання. Особи, що беруть учать в допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.
 		    Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з'ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставленні запитання. Особи, які беруть учать у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту.
 
92. Оголошення показань, даних учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після дачі ними показань.
 		 -170- Кармазін Ю.А.
 після частини дев’ятої доповнити статтю 224 новою частиною десятою наступного змісту:
"Допит особи оформляється протоколом, який складається в порядку та за формою визначеною цим Кодексом."
 		Відхилено   Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після дачі ними показань.
У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним.
Стаття 224-1. Протокол допиту свідка
Про допит свідка складається протокол з додержанням правил, зазначених у статті 104 цього Кодексу:
1) в протоколі допиту вказуються прізвище, ім’я та по батькові свідка, його вік, громадянство, національність, освіта, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, а також відомості про його стосунки з обвинуваченим і потерпілим;
2) у протоколі зазначається, що свідкові роз’яснені його права, обов’язки і відповідальність за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Показання свідка та відповіді на поставлені йому запитання викладаються від першої особи і по можливості дослівно;
3) свідкові, коли він про це просить, може бути надана можливість особисто написати свої показання в присутності слідчого, про що зазначається в протоколі;
4) по закінченні допиту слідчий пред’являє свідкові протокол для прочитання. За проханням свідка протокол може бути йому прочитаний слідчим;
5) свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок у протокол. Ці доповнення і поправки заносяться слідчим до протоколу;
6) протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, свідок підписує кожну сторінку окремо.
 
    -171- Лещенко В.О.
 Доповнити статтю 224 новими частинами такого змісту:
"10. Особа, що проводить допит, зобов’язана вжити заходів для того, щоб унеможливити контакт в приміщеннях правоохоронних органів між викликаними на допит учасники кримінального провадження, крім випадків, проведення одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, під час проведення такого допиту.
11. Кількість допитів однієї і тієї ж особи в одному кримінальному провадженні повинна бути мінімально можливою для здійснення досудового розслідування".
 		Відхилено    
    -172- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину дев'яту статті 224 доповнити абзацом наступного змісту:
"У кримінальних провадженнях щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування, одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях не може бути проведений за участю малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого разом з підозрюваним."
 		Враховано    
    -173- Одарченко Ю.В.
 Статтю 224 доповнити частиною 10 наступного змісту:
"10. Особа, яку допитують, має право до початку допиту або після його завершення зробити заяву щодо обставин, які на її думку, мають значення для справи. Така заява заноситься до протоколу допиту, а якщо вона викладена письмово – долучається до нього".
 		Відхилено    
    -174- Швець В.Д.
 Доповнити статтею 224-1 такого змісту:
Стаття 224-1. Протокол допиту свідка
Про допит свідка складається протокол з додержанням правил, зазначених у статті 104 цього Кодексу:
1) в протоколі допиту вказуються: прізвище, ім’я та по батькові свідка, його вік, громадянство, національність, освіта, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, а також відомості про його стосунки з обвинуваченим і потерпілим;
2) у протоколі зазначається, що свідкові роз’яснені його права, обов’язки і відповідальність за відмову давати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Показання свідка та відповіді на поставлені йому запитання викладаються від першої особи і по можливості дослівно;
3) свідкові, коли він про це просить, може бути надана можливість особисто написати свої показання в присутності слідчого, про що зазначається в протоколі;
4) по закінченні допиту слідчий пред’являє свідкові протокол для прочитання. За проханням свідка протокол може бути йому прочитаний слідчим;
5) свідок і особи, які були присутні при допиті, мають право просити про внесення доповнень і поправок у протокол. Ці доповнення і поправки заносяться слідчим до протоколу;
6) протокол підписують свідок, слідчий і особи, що були присутні при допиті. Якщо протокол написаний на декількох сторінках, свідок підписує кожну сторінку окремо.
 		Враховано    
    -175- Мойсик В.Р.
 Доповнити Главу 20 "Слідчі (розшукові) дії" статтею 224-2 наступного змісту:
"Стаття 224-2. Перевірка показань на місці. Допит на місці події злочину.
З метою уточнення або перевірки показань раніше допитаних учасників досудового розслідування, виявлення та усунення суперечностей в наявних показаннях, доказах або даних одержаних під час провадження інших слідчих (розшукових) дій, уповноважена особа може виїхати на місце події злочину і в присутності понятих відтворити обстановку і умови вчинення злочину.
Виконання цих слідчих (розшукових) дій допускається, якщо вони не принижують гідність осіб, які в них приймають участь, и не є небезпечними для їх життя або здоров’я
За результатами перевірки показань на місці складається протокол, який підписується всіма учасниками цієї слідчої дії".
На відміну від слідчого експерименту (ст. 240 проекту КПК) дана слідча дія має за мету перевірити лише показання раніше допитаних учасників досудового розслідування з метою усунення суперечностей.
На відміну від допиту при очній ставці дана слідча дія повинна провадиться на місці події злочину.
Проведення такої перевірки на місці події злочину надасть можливість виявити недоліки в показаннях, доповнити їх, пригадати ті обставини, які були упущені під час провадження допиту.
Перевірка показань на місці або допит на місці події злочину має психологічне підґрунтя, яке покликане стимулювати ретроспективну пам’ять учасників події злочину або свідків такої події злочину.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
93. Стаття 225. Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні
 		    Стаття 225. Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні
 
94. 1. У виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
 		 -176- Мойсик В.Р.
 Ч. 1 ст. 225 викласти в такій редакції:
"1. У виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших підтверджених документально, обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань…
В разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення сторони захисту про проведення судового засідання відомості, що містяться в ході цього судового засідання показаннях свідка чи потерпілого, мають бути визнані недопустимими доказами.
Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення не існувало підстав для повідомлення жодній особі про підозру у вчиненні злочину у цьому кримінальному провадженні."
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  1. У виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
 
    -177- Шкіль А.В.
 В абзаці першому частини 1 статті 225 після слів "вже допитаних осіб" доповнити текстом ", із одночасним наданням підтвердження вручення іншій стороні копії цього клопотання під підпис", а другий абзац цієї частини викласти в наступній редакції: "Неприбуття учасника кримінального провадження, що належить до сторони, не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні, якщо учасника було належним чином повідомлено про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони, не пізніше ніж за два дні до дати проведення допиту".
 		Відхилено    
95. Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.
 		    Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні.
 
96. Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
 		 -178- Яценюк А.П.
 Третій абзац частини першої статті 225 вилучити.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
 
    -179- Кармазін Ю.А.
 Третій абзац частини першої статті 225 виключити.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
97. 2. Для допиту тяжко хворого свідка, потерпілого під час досудового розслідування може бути проведене виїзне судове засідання.
 		    2. Для допиту тяжко хворого свідка, потерпілого під час досудового розслідування може бути проведено виїзне судове засідання.
 
98. 3. При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому цією статтею, лише навівши мотиви такого рішення.
 		    3. При ухваленні судового рішення за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може не врахувати докази, отримані в порядку, передбаченому цією статтею, лише навівши мотиви такого рішення.
 
99. 4. Суд під час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, який допитувався відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з'ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
 		 -180- Одарченко Ю.В.
 Частину 4 статті 225 викласти у наступній редакції:
"4. У випадку, якщо під час судового розгляду справи свідок, допитаний відповідно до вимог цієї статті, матиме змогу давати свідчення він підлягає повторному допиту за клопотанням однієї із сторін".
 		Відхилено   4. Суд під час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, який допитувався відповідно до правил цієї статті, зокрема у випадках, якщо такий допит проведений за відсутності сторони захисту або якщо є необхідність уточнення показань чи отримання показань щодо обставин, які не були з'ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
 
100. 5. З метою перевірки правдивості показань свідка, потерпілого та з'ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому цією статтею, вони можуть бути оголошені при його допиті під час судового розгляду.
 		 -181- Швець В.Д.
 Статтю 225 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Допит особи на її клопотання повинен бути у присутності захисника ".
 		Враховано   5. З метою перевірки правдивості показань свідка, потерпілого та з'ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому цією статтею, вони можуть бути оголошені при його допиті під час судового розгляду.
6. Допит особи на її клопотання повинен відбуватися у присутності захисника.
 
101. Стаття 226. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи
 		 -182- Лещенко В.О.
 Статтю 226 викласти в редакції:
"Стаття 226. Особливості допиту малолітнього та неповнолітнього свідка та потерпілого.
1. Допит малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого, проводиться за правилами статей 224, 225 цього Кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, слідчим, прокурором чи іншою особою, яка проводить допит, та має спеціальну підготовку для роботи з малолітніми, неповнолітніми, з обов’язковою участю психолога, при необхідності в присутності лікаря, а за бажанням малолітнього, неповнолітнього, в присутності його батьків чи інших законних представників або іншої повнолітньої особи, яку обирає сам малолітній, неповнолітній для супроводу під час допиту. Про таке право малолітнього, неповнолітнього має бути зазначено в повістці, якою він викликаний на допит. Перед початком допиту має бути з’ясовано, чи малолітній, неповнолітній має бажання запросити повнолітню особу не з числа законних представників для супроводу під час допиту.
2. Бажання бути присутніми під час допиту можуть висловити батьки чи інші законні представники малолітнього, неповнолітнього, в такому випадку особа, яка проводить допит, зобов’язана допустити їх до участі в допиті. Постанова про допуск зазначених в цій частині статті осіб до участі в допиті не виноситься.
3. Законний представник чи всі законні представники, а також інша повнолітня особа, яку малолітній, неповнолітній сам обрав для супроводу під час допиту не можуть бути допущені до участі в допиті, якщо вони є підозрюваними чи обвинуваченими по цій же справі. В разі наявності, зазначених в цій частині статті перешкод, слідчий, прокурор або інша особа, яка проводить допит, виносить постанову про недопуск до участі в допиті законного представника або іншої повнолітньої особи обраної неповнолітнім для супроводу під час допиту.
4. Якщо щодо законного представника та іншої повнолітньої особи, яку малолітній, неповнолітній бажає обрати для супроводу під час допиту, відсутні встановлені частиною третьою цієї статті обмеження для участі в допиті, можлива одночасна присутність як законного представника, так і іншої повнолітньої особи, обраної малолітнім, неповнолітнім.
5. Психолог повинен сприяти малолітньому, неповнолітньому у кращому розумінні змісту питань, які задаються під час допиту, та мінімізації травматичного впливу допиту на психіку малолітнього, неповнолітнього. Психолог зобов’язаний сприяти особі, яка проводить допит, в отриманні показань від малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого шляхом надання рекомендацій щодо методи та способів постановки запитань. Особа, яка проводить допит, зобов’язана враховувати рекомендації зроблені психологом, однак в разі суперечності зроблених рекомендацій інтересам розслідування справи, особа, яка проводить допит, може їх відвести, зазначивши відповідні причини в протоколі допиту.
6. До початку допиту особам, зазначеним в частині першій цієї статті, роз'яснюється їх обов'язок бути присутніми при допиті, а також право викладати свої зауваження і з дозволу, особи, яка проводить допит, задавати запитання свідкові, потерпілому. Запитання, поставлені свідкові законними представниками, іншими повнолітніми особами, присутніми при допиті, психологом або лікарем, і їх зауваження заносяться до протоколу. Особа, яка проводить допит, вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу.
7. Органи досудового розслідування зобов’язані обмежитись проведенням лише одного допиту малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого. Повторний та наступні допити можуть бути проведені лише у випадку необхідності і призначаються мотивованою постановою особи, яка проводить допит, за згодою прокурора.
8. При проведенні допиту малолітнього, неповнолітнього обов’язкове застосування відеозапису.
9. Допит малолітнього, неповнолітнього проводиться вдень з 9:00 до 18:00, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи створить перешкоди в його подальшому розслідуванні або запобіганні вчиненню нового правопорушення. Допит малолітнього не повинен тривати довше ніж дві години, допит проводиться з перервами на п'ятнадцять хвилин через кожні тридцять хвилин. Допит неповнолітнього не повинен тривати довше ніж три години, допит проводиться з перервами на десять хвилин після першої та другої годин допиту.
10. Свідкові, потерпілому, який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, але про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається.
11. Допит малолітніх, неповнолітніх свідків, потерпілих проводиться у спеціально обладнаному та прилаштованому для цих цілей приміщенні, в тому числі за межами місця проведення досудового розслідування. Вимоги до такого приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
12. В разі необхідності допит малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого може бути проведений за його фактичним місцезнаходженням"
 		Відхилено   Стаття 226. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи
 
102. 1. Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться в присутності законного представника, педагога або психолога.
 		 -183- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 226 доповнити новим реченням такого змісту: "До початку слідчої дії педагогу, психологу або законному представнику роз’яснюється їхнє право за дозволом ставити запитання неповнолітній особі. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням неповнолітнього чи за власною ініціативою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника";
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  1. Допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться в присутності законного представника, педагога або психолога.
 
    -184- Кармазін Ю.А.
 У статті 226 частину першу після слів: "в присутності законного представника, педагога або психолога" через кому доповнити словами: "а при необхідності лікаря чи батьків такої особи"
 		Відхилено    
103. 2. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а в цілому - понад дві години на день.
 		    2. Допит малолітньої або неповнолітньої особи не може продовжуватися без перерви понад одну годину, а загалом - понад дві години на день.
 
104. 3. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.
 		    3. Особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз'яснюється обов'язок про необхідність надавати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань і за завідомо неправдиві показання.
 
105. 4. До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання.
 		 -185- Шемчук В.В.
 Статтю 226 доповнити новими частинами п’ятою, шостою, сьомою такого змісту:
"5. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням цієї малолітньої або неповнолітньої особи має право усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.
6. Допит неповнолітнього потерпілого або свідка проводиться по можливості невідкладно після події злочину у спеціально обладнаному та прилаштованому для цих цілей приміщенні.
7. У разі можливості всі допити неповнолітнього потерпілого, свідка повинні проводитися однією і тією самою особою".
 		Враховано   4. До початку допиту особам, зазначеним у частині першій цієї статті, роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право заперечувати проти запитань та ставити запитання.
5. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням цієї малолітньої або неповнолітньої особи має право усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.
6. Допит неповнолітнього потерпілого або свідка проводиться за можливістю невідкладно після події злочину у спеціально обладнаному та прилаштованому для цих цілей приміщенні.
7. За можливістю всі допити неповнолітнього потерпілого, свідка повинні проводитися однією і тією самою особою.
 
106. Стаття 227. Участь педагога, психолога або законного представника в слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи
 		 -186- Лещенко В.О.
 Статтю 227 викласти в такій редакції:
"Стаття 227. Участь психолога або законного представника в слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи.
1. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої, неповнолітньої особи забезпечуються участь психолога, при необхідності лікаря, законного представника або іншої повнолітньої особи, яку малолітній, неповнолітній сам обрав для супроводу під час проведення слідчої (розшукової) дії. Перед початком проведення слідчої дії має бути з’ясовано, чи малолітній, неповнолітній має бажання запросити повнолітню особу не з числа законних представників для супроводу під час проведення слідчої (розшукової) дії.
2. Законний представник чи всі законні представники, а також інша повнолітня особа, яку малолітній, неповнолітній сам обрав для супроводу під час проведення слідчої (розшукової) дії, не можуть бути допущені до участі в слідчій (розшуковій) дії, якщо вони є підозрюваними чи обвинуваченими по цій же справі. В разі наявності, зазначених в цій частині статті перешкод, особа, яка проводить слідчу (розшукову) дію, виносить постанову про недопуск до участі в слідчій (розшуковій) дії законного представника або іншої повнолітньої особи обраної малолітнім, неповнолітнім для супроводу під час проведення слідчої (розшукової) дії.
3. Якщо щодо законного представника та іншої повнолітньої особи, яку малолітній, неповнолітній бажає обрати для супроводу під час проведення слідчої (розшукової) дії, відсутні встановлені частиною другою цієї статті обмеження, можлива одночасна присутність як законного представника, так і іншої повнолітньої особи, обраної малолітнім, неповнолітнім.
4. Психолог повинен сприяти малолітньому, неповнолітньому у кращому розумінні змісту питань, які йому ставляться, та мінімізації травматичного впливу слідчої (розшукової) дії на психіку малолітнього, неповнолітнього. Психолог зобов’язаний сприяти особі, яка проводить слідчу (розшукову) дію, шляхом надання рекомендацій щодо методи та способів постановки запитань, вчинення інших дій із залученням малолітнього, неповнолітнього. Особа, яка проводить слідчу (розшукову) дію, зобов’язана враховувати рекомендації зроблені психологом, однак в разі суперечності зроблених рекомендацій інтересам розслідування справи, відповідні рекомендації можуть бути відведені, із зазначенням причин відведення в протоколі слідчої (розшукової) дії.
5. До початку проведення слідчої (розшукової) дії особам, зазначеним в частині першій цієї статті, роз'яснюється їх обов'язок бути присутніми під час проведення слідчої (розшукової) дії, а також право викладати свої зауваження і з дозволу особи, яка проводить слідчу (розшукову) дію, задавати запитання малолітньому, неповнолітньому. Запитання, поставлені законними представниками, іншими повнолітніми особами, присутніми під час слідчої (розшукової) дії, психологом або лікарем, і їх зауваження заносяться до протоколу слідчої (розшукової) дії.
6. При проведенні слідчої (розшукової) дії за участі малолітнього, неповнолітнього обов’язкове застосування відеозапису.
7. Слідчі (розшукові) дії за участі малолітнього, неповнолітнього проводяться вдень з 9:00 до 18:00, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи створить перешкоди в його подальшому розслідуванні або запобіганні вчиненню нового правопорушення. Тривалість слідчої (розшукової) дії за участі малолітнього не повинна перевищувати дві години. Тривалість слідчої (розшукової) дії за участі неповнолітнього не повинна перевищувати три години.
8. Кількість слідчих (розшукових) дій із залученням одного і того ж малолітнього, неповнолітнього повинна бути мінімально можливою".
 		Відхилено   Стаття 227. Участь педагога, психолога або законного представника у слідчих (розшукових) діях за участю малолітньої або неповнолітньої особи
 
107. 1. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога.
 		    1. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога.
 
108. 2. До початку слідчої (розшукової) дії педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхнє право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.
 		    2. До початку слідчої (розшукової) дії педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюються його право за дозволом ставити уточнюючі запитання малолітній або неповнолітній особі.
 
109. 3. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи за власною ініціативою має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні і залучити замість нього іншого законного представника.
 		 -187- Ківалов С.В.
 Доповнити проект статтями 227-1, 227-2, 227-3 такого змісту:
"Стаття 227-1. Допит свідка, потерпілого за вимогою сторони захисту
1. З метою отримання показань свідка, потерпілого іншого підозрюваного, обвинуваченого чи власних показань підозрюваний та його захисник, законний представник має право звернутися до слідчого судді із вимогою провести відповідний допит. Такий допит здійснюється у судовому засіданні з повідомленням слідчого, який здійснює кримінальне провадження, та за участю особи, яка звернулася із відповідною вимогою, з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
2. Для допиту тяжко хворого свідка, потерпілого під час досудового розслідування може бути проведене виїзне судове засідання.
3. Суд під час судового розгляду має право допитати свідка, потерпілого, який допитувався згідно правил цієї статті, лише з метою отримання його показань щодо обставин, які не були з’ясовані в результаті допиту під час досудового розслідування.
Стаття 227-2. Перевірка показань на місці
1. З метою перевірки або уточнення показань свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого слідчий вправі в присутності понятих, а за необхідності також за участю спеціаліста, перевірити їхні показання на місці події. При цьому особа вказує шлях слідування до місця події з указаного нею місця і у своїх показаннях відтворює події, щодо яких вона давала показання на допиті. За необхідності проводяться вимірювання, фотографування, кінозйомка, звуко- чи відеозапис, складаються плани і схеми, які додаються до протоколу. Забороняється попередньо показувати особі місце події та надавати іншу інформацію щодо нього.
2. Свідок і потерпілий до початку перевірки їхніх показань на місці попереджаються про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а свідок, крім того, за відмову дати показання, якщо таке право не надано йому законом.
3. Про перевірку показань на місці та про наслідки цієї дії слідчий складає протокол. Крім того, у протоколі записуються, за можливістю дослівно, пояснення особи, показання якої перевірялись, і проведені при цьому дії та їх результати.
Стаття 227-3. Очна ставка
1. Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжності в їхніх поясненнях";
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  3. У виняткових випадках, коли участь законного представника може завдати шкоди інтересам малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, слідчий, прокурор за клопотанням малолітнього або неповнолітнього чи власні ініціативи має право обмежити участь законного представника у виконанні окремих слідчих (розшукових) дій або усунути його від участі у кримінальному провадженні та залучити замість нього іншого законного представника.
 
110. Стаття 228. Пред'явлення особи для впізнання
 		 -188- Кармазін Ю.А.
 Статтю 228 доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною першою наступного змісту:
"Пред'явлення особи для впізнання - це слідча (розшукова) дія, суть якої полягає в пред'явленні раніше допитаній особі (свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому) особи, з метою встановлення її тотожності (ідентифікації), схожості або відмінності з особою, яку особа, що впізнає, сприймала раніше у зв'язку з обставинами події, яка розслідується."
 		Відхилено   Стаття 228. Пред'явлення особи для впізнання
 
111. 1. Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
 		    1. Перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
 
112. 2. Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються.
 		 -189- Шкіль А.В.
 Частину 2 статті 228 доповнити таким текстом "Пред’явлення особи для впізнання має проводитись за візуально рівних умов освітленості осіб, що пред’являються, та інших умов, унеможливлюючи будь-яким чином штучного звернення уваги на окрему особу. Учасник впізнання, в тому числі особа, яку пред’являють для впізнання, має право робити зауваження щодо порядку проведення впізнання, про що роз’яснюється усім учасникам до проведення впізнання. Заявлені зауваження заносяться до протоколу, із збереженням їх точного змісту. Якщо зауваження стосується наявності умов для штучного звернення уваги на окрему особу, то умови проведення впізнання мають бути зафіксовані відео-записуючим пристроєм до завершення проведення процесуальної дії".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  2. Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються.
 
113. 3. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
 		 -190- Шкіль А.В.
 Частину 3 статті 228 викласти в новій редакції: "Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона впізнала, якщо серед пред’явлених при проведенні впізнання осіб така особа наявна, та пояснити, за якими ознаками вона її впізнала".
 		Відхилено   3. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
 
114. 4. З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіо-спостереженням. Про умови проведення такого впізнання та його результати зазначається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.
 		    4. З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіоспостереженням . Про умови проведення такого впізнання та його результати зазначається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.
 
115. 5. При пред'явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з цим Кодексом вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо.
 		    5. При пред'явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з цим Кодексом вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо.
 
116. 6. За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.
 		 -191- Шкіль А.В.
 В частині 6 статті 228 виключити "Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  6. За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.
 
117. 7. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
 		    7. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
 
118. Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред'явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі особи, яка підлягає впізнанню.
 		    Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред'явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
 
119. 8. При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.
 		    8. При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.
 
120. 9. За правилами цієї статті може здійснюватися пред'явлення особи для впізнання за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред'явлені для впізнання.
 		    9. За правилами цієї статті може здійснюватися пред'явлення особи для впізнання за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред'явлені для впізнання.
 
121. Стаття 229. Пред'явлення речей для впізнання
 		    Стаття 229. Пред'явлення речей для впізнання
 
122. 1. Перед тим, як пред'явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати його за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає про це в протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.
 		 -192- Кармазін Ю.А.
 У статті 229 частину першу викласти в наступній редакції:
"Пред'явлення речей для впізнання - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в пред'явленні раніше допитаній особі (свідку, потерпілому, підозрюваному або обвинуваченому) об’єкта матеріального світу, з метою встановлення його тотожності (ідентифікації), схожості або відмінності з об’єктом, який особа, що впізнає, сприймала раніше у зв'язку з обставинами події, яка розслідується."
 		Відхилено   1. Перед тим, як пред'явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати її за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає це у протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.
 
123. 2. Річ, що підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
 		    2. Річ, що підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.
 
124. 3. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі.
 		    3. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі.
 
125. Стаття 230. Впізнання трупа
 		 -193- Мойсик В.Р.
 Назву статті 230 доцільно викласти у редакції: "Пред'явлення трупа для впізнання".
 		Враховано   Стаття 230. Пред‘явлення трупа для впізнання
 
    -194- Денькович І.В.
 Назву статті 230 доцільно викласти у редакції: "Пред'явлення трупа для впізнання".
 		Враховано    
    -195- Ківалов С.В.
 Назву статті 230 доцільно викласти у редакції: "Пред'явлення трупа для впізнання".
 		Враховано    
126. 1. Впізнання трупа здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
 		    1. Впізнання трупа здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
 
127. Стаття 231. Протокол впізнання
 		 -196- Мойсик В.Р.
 Назву статті 231 варто викласти у наступній редакції: "Протокол пред'явлення для впізнання".
 		Враховано   Стаття 231. Протокол пред‘явлення для впізнання
 
    -197- Денькович І.В.
 Назву статті 231 варто викласти у наступній редакції: "Протокол пред'явлення для впізнання".
 		Враховано    
    -198- Ківалов С.В.
 Назву статті 231 варто викласти у наступній редакції: "Протокол пред'явлення для впізнання".
 		Враховано    
128. 1. Про проведення впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.
 		    1. Про проведення впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.
 
129. 2. У разі проведення впізнання згідно з правилами, передбаченими частинами п'ятою і шостою статті 228 цього Кодексу, у протоколі, крім відомостей, передбачених цією статтею, обов'язково зазначається, що впізнання проводилося в умовах, коли особа, яка пред'явлена для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, а також вказуються всі обставини і умови проведення такого впізнання. У цьому випадку анкетні дані особи, яка впізнає, до протоколу не вносяться і не долучаються до матеріалів досудового розслідування.
 		    2. У разі проведення впізнання згідно з правилами, передбаченими частинами п'ятою і шостою статті 228 цього Кодексу, у протоколі, крім відомостей, передбачених цією статтею, обов'язково зазначається, що впізнання проводилося в умовах, коли особа, яка пред'явлена для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, а також вказуються всі обставини і умови проведення такого впізнання. У цьому випадку анкетні дані особи, яка впізнає, до протоколу не вносяться і не долучаються до матеріалів досудового розслідування.
 
130. 3. Якщо проводилося фіксування ходу слідчої (розшукової) дії технічними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб, речей чи трупа, що пред'являлися для впізнання, матеріали відеозапису. У разі, якщо впізнання проводилося в умовах, коли особа, яку пред'явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, матеріали відеозаписів, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окремо від матеріалів досудового розслідування.
 		 -199- Грицак В.М.
 доповнити проект Кодексу статтею 231-1 та викласти її в такій редакції:
Стаття 231-1 . Підстави проведення слідчих (розшукових) дій за допомогою відеозв’язку
1. Дистанційне проведення слідчих (розшукових) дій за допомогою відеозв’язку допускається за таких підстав:
1) особиста явка учасника слідчої (розшукової) дії неможлива за станом здоров’я або з інших поважних причин;
2) при відмові суб’єкта кримінального провадження, який знаходиться за межами України, з’явитися в Україну для проведення слідчих (розшукових) дій;
3) при відмові суб’єкта кримінального провадження котрий знаходиться в Україні з’явитися в іншу країну для проведення слідчих (розшукових) дій;
4) при неможливості етапування в Україну особи, яка притягається за кордоном до кримінальної відповідальності для проведення слідчих (розшукових) дій;
5) для забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
6) за наявності інших підстав.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  3. Якщо проводилося фіксування ходу слідчої (розшукової) дії технічними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб, речей чи трупа, що пред'являлися для впізнання, матеріали відеозапису. У разі якщо впізнання проводилося в умовах, коли особа, яку пред'явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, матеріали відеозаписів, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окремо від матеріалів досудового розслідування.
 
131. Стаття 232. Проведення допиту, впізнання у режимі відеконференції під час досудового розслідування
 		 -200- Ківалов С.В.
 Назву статті 232 викласти у такій редакції:
"Стаття 232. Проведення допиту, впізнання у режимі відео конференції під час досудового розслідування".
 		Відхилено   Стаття 232. Проведення допиту, впізнання у режимі відеконференції під час досудового розслідування
 
    -201- Шкіль А.В.
 Статтю 232 викласти в новій редакції:
"Стаття 232. Проникнення до володіння юридичної особи
1. Ніхто не має права проникнути до приміщення юридичної особи або іншого її володіння з будь-якої метою, інакше, як лише за добровільною згодою уповноваженого представника юридичної особи, яка має право володіння за законом чи договором, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.
2. Під іншим володінням юридичної особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні юридичної особи.
3. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до приміщення юридичної особи попри відсутність згоди згодою уповноваженого представника юридичної особи, яка володіє цим приміщенням за законом чи договором, лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 254 цього Кодексу.
4. Після проникнення до приміщення юридичної особи або іншого її володіння слідчим, прокурором одразу складається протокол із зазначенням підстав здійсненого проникнення та його результатів. Копія протоколу вручається уповноваженому представнику юридичної особи, яка має право володіння".
 		Відхилено    
132. 1. Допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках:
 		    1. Допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках:
 
133. 1) неможливості безпосередньої участі певних осіб в досудовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
 		    1) неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
 
134. 2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
 		 -202- Мойсик В.Р.
 П. 2 ч. 1 статті 232 викласти в такій редакції:
"2) необхідності забезпечення безпеки осіб, щодо яких прийнято рішення про застосування заходів безпеки".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитиьс щодо поправки шляхом голосування     
135. 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
 		    3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
 
136. 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;
 		    4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;
 
137. 5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
 		 -203- Грицак В.М.
 частину 1 статті 232 доповнити пунктом 6 та викласти в такій редакції:
"при відмові особи, яка знаходиться за межами України, з’явитися в Україну".
 		Відхилено   5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
 
138. 2. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а у разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно з статтею 225 цього Кодексу, -слідчим суддею, з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У випадку, якщо сторона чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише мотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно буде знаходитися підозрюваний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує.
 		    2. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно із статтею 225 цього Кодексу – слідчим суддею, з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі, якщо сторона чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, слідчий суддя може прийняти рішення про його здійснення лише мотивованою постановою (ухвалою), обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно перебуватиме підозрюваний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує.
 
139. 3. Використання у дистанційному досудовому розслідуванні технічних засобів і технологій повинно забезпечувати належну якість зображення і звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам слідчої (розшукової) дії повинна бути забезпечена можливість задавати запитання і отримувати відповіді в особи, яка бере участь у слідчій (розшуковій) дії дистанційно, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
 		    3. Використання у дистанційному досудовому розслідуванні технічних засобів і технологій повинно забезпечувати належну якість зображення і звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам слідчої (розшукової) дії повинна бути забезпечена можливість ставити запитання і отримувати відповіді осіб, які беруть участь у слідчій (розшуковій) дії дистанційно, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
 
140. 4. Допит особи у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 225-227 цього Кодексу.
 		    4. Допит особи у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 225-227 цього Кодексу.
 
141. Впізнання осіб чи речей у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 228, 229 цього Кодексу.
 		    Впізнання осіб чи речей у дистанційному досудовому провадженні здійснюється згідно з правилами, передбаченими статтями 228, 229 цього Кодексу.
 
142. 5. Якщо особа, що буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування або на території міста, в якому він розташований, службова особа цього органу досудового розслідування зобов'язана вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення слідчої (розшукової) дії.
 		    5. Якщо особа, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування або на території міста, в якому він розташований, службова особа цього органу досудового розслідування зобов'язана вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення слідчої (розшукової) дії.
 
143. 6. Якщо особа, що буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування або поза територією міста, в якому він розташований, слідчий, прокурор своєю постановою доручає в межах компетенції органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті. Службова особа органу, що отримав доручення, за погодженням зі слідчим, прокурором, що надав доручення, зобов'язана в найкоротший строк організувати виконання зазначеного доручення.
 		 -204- Гриценко А.С.
 У частині шостій статті 232 слова "органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" виключити.
 		Відхилено   6. Якщо особа, яка братиме участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування або поза територією міста, в якому він розташований, слідчий, прокурор своєю постановою доручає в межах компетенції органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті. Копія постанови може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Службова особа органу, що отримав доручення, за погодженням зі слідчим, прокурором, що надав доручення, зобов'язана в найкоротший строк організувати виконання зазначеного доручення.
 
    -205- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину шосту статті 232 викласти у такій редакції:
"6. Якщо особа, що буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування або поза територією міста, в якому він розташований, слідчий, прокурор своєю постановою доручає в межах компетенції органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, органу Державного антикорупційного бюро розслідувань України, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті. Копія постанови може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Службова особа органу, що отримав доручення, за погодженням зі слідчим, прокурором, що надав доручення, зобов'язана в найкоротший строк організувати виконання зазначеного доручення."
 		Враховано    
144. 7. Проведення дистанційного досудового розслідування за рішенням слідчого судді здійснюється згідно з положеннями цієї статті та частинами четвертою, п'ятою статті 336 цього Кодексу.
 		    7. Проведення дистанційного досудового розслідування за рішенням слідчого судді здійснюється згідно з положеннями цієї статті та частинами четвертою, п'ятою статті 336 цього Кодексу.
 
145. 8. Якщо особа, яка буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно, утримується в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
 		    8. Якщо особа, яка буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно, утримується в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
 
146. 9. Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
 		    9. Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
 
147. 10. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо було б упізнати.
 		    10. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо було б упізнати.
 
148. 11. Слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора.
 		    11. Слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора.
 
149. За результатами опитування, проведеного у режимі відео- або телефонної конференції, слідчий, прокурор складає рапорт, у якому зазначає дату та час опитування, дані про особу опитуваного, ідентифікаційні ознаки засобу зв'язку, що використовувалися опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису.
 		    За результатами опитування, проведеного у режимі відео- або телефонної конференції, слідчий, прокурор складає рапорт, у якому зазначає дату та час опитування, дані про особу опитуваного, ідентифікаційні ознаки засобу зв'язку, що використовувався опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису.
 
150. Слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів з метою встановлення особи опитуваного у режимі відео- або телефонної конференції та зазначити в рапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного.
 		    Слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів з метою встановлення особи опитуваного у режимі відео- або телефонної конференції та зазначити в рапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного.
 
151. У разі необхідності отримання показань від опитаних осіб слідчий, прокурор проводить їх допит.
 		    У разі необхідності отримання показань від опитаних осіб слідчий, прокурор проводить їх допит.
 
152. Стаття 233. Проникнення до житла чи іншого володіння особи
 		 -206- Шкіль А.В.
 В найменуванні статті 233 та за текстом слова "володіння особи" замінити на "володіння фізичної особи", а також за текстом "володінням особи" замінити на "володінням фізичної особи".
 		Відхилено   Стаття 233. Проникнення до житла чи іншого володіння особи
 
153. 1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше, як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.
 		 -207- Келестин В.В.
 в частині першій статті 233 після слів "за добровільною згодою особи", доповнити словами "яка проживає в ньому";
 		Відхилено   1. Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якої метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.
 
    -208- Кожем'якін А.А.
 Перше речення частини третьої статті 233 викласти у такій редакції:
"3. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти у присутності понятих до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -209- Кармазін Ю.А.
 частину першу статті 233викласти в наступній редакції:
"Слідчий, прокурор має право проникнути до житла чи іншого володіння особи з метою проведення процесуальних дій, не інакше, як за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною другої цієї статті."
 		Відхилено    
154. 2. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
 		 -210- Швець В.Д.
 Доопрацювання частини другої статті 233 покращує її розуміння, але основна концепція володіння не задовольняє розуміння терміну "житло", визначене Європейським судом, оскільки воно охоплює користування, яке не потребує будь-якого правового статусу і, яке може бути неправомірним. Доцільно було б доповнити слово "володіє" виразом "або займає" задля відповідності вимогам статті 8 Європейської Конвенції. (Висновок Директорату правосуддя).
Крім того, частина 2 ст. 233 закріплює, що "під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи". Встановлення вичерпного переліку об’єктів, які можуть бути "іншим володінням особи" обмежує конституційне право людини на недоторканність житла та майна, що призводить до позбавлення її гарантії судового контролю за дотриманням даного права. Крім того, слід враховувати практику Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення гарантій, передбачених ст. 8 Конвенції. За Рішеннями Європейського Суду судове рішення потребується й у випадках, коли необхідно здійснити втручання на такі об’єкти, як палатка, циганський шатер, купе та ін. Виходячи з цього, вважаємо за доцільно залишити відкритий перелік об’єктів, які можуть бути "житлом або іншим володінням особи" і при їх визначенні керуватися виключно критерієм розраховування особи на приватність в такому приміщенні.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  2. Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
 
    -211- Кармазін Ю.А.
 Частину другу статті 233 виключити.
 		Відхилено    
    -212- Мойсик В.Р.
 У ч. 2 статті 233 після слів "будь-яке приміщення, яке" необхідно доповнити словами "на відповідних правових підставах".
 		Враховано    
    -213- Ківалов С.В.
 У ч. 2 статті 233 після слів "будь-яке приміщення, яке" необхідно доповнити словами "на відповідних правових підставах".
 		Враховано    
    -214- Прокопчук Ю.В.
 Частину другу статті 223 викласти у такій редакції:
"2. Під житлом особи слід розуміти: 1)житловий будинок (будівлю капітального типу, призначену для постійного у ній проживання), квартиру (ізольоване приміщення в житловому будинку, призначене та придатне для постійного в ньому проживання), інше приміщення, призначене та придатне для постійного проживання в ньому, які цивільним законодавством визнаються об'єктами речових (майнових) прав фізичної особи; 2) будь-які об'єкти (речі), призначені чи пристосовані для постійного чи тимчасового проживання в них людей, зокрема службові жилі приміщення, всі види соціального житла (приміщення для проживання у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів; спеціалізовані будинки для бідних та безпритульних, тимчасові притулки для дорослих; жилі приміщення у соціальних гуртожитках; квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні жилі будинки із житлового фонду соціального призначення) окрім соціальних гуртожитків; 3) причепи до транспортних засобів чи самі транспортні засоби, залізничні вагони, які використовуються для проживання в них, намети та споруди, у яких проживають люди під час виконання сезонних робіт чи під час подорожей (відпочинку).
При цьому житлом перераховані об'єкти можуть визнаватися за умови, що вони мають правовий режим володіння фізичної особи.
Під іншим володінням особи у слід розуміти об'єкти природного походження та штучно створені, які призначені чи пристосовані для зберігання чи знаходження у/на них або у їх внутрішніх порожнинах певних речей (предметів) чи перебування (знаходження) у них людей (виробничі приміщення, приміщення господарсько-побутового призначення, земельні, присадибні ділянки, транспортні засоби тощо), будь-які інші об’єкти, які цивільним законодавством визнаються об’єктами речових прав фізичної особи, до яких (у які чи на які) можна фізично чи опосередковано (із застосуванням певних знарядь, пристосувань) проникнути з метою проведення у них обшуку чи їх огляду, заволодіння речами (майном), що у них знаходяться, або використання їх (користування ними) за цільовим призначенням, тощо. Володінням фізичної особи мають визнаватись, банківські сейфи, поштові скриньки, валізи, сумки, ручна поклажа, що перевозиться перевізником, поштові відправлення, одяг, інші предмети, у яких знаходиться належне особі майно чи які призначені для зберігання такого майна тощо".
 		Відхилено    
155. 3. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 254 цього Кодексу.
 		 -215- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині третій статті 233 слова "слідчий за погодженням із прокурором", "прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або" вилучити;
 		Відхилено   3. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, питання допустимості встановлених внаслідок такого обшуку доказів вирішується судом
При визнанні судом доказів недопустими отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 254 цього Кодексу.
 
    -216- Шишкіна Е.В.
 У частині третій статті 233 слова "слідчий за погодженням із прокурором", "прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або" вилучити;
 		Відхилено    
    -217- Шкіль А.В.
 В частині 3 статті 233 слова "та майна" виключити.
 		Відхилено    
    -218- Мойсик В.Р.
 Останнє речення частини третьої статті 233 замінити двома реченнями в такій редакції:
"Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, питання допустимості встановлених внаслідок такого обшуку доказів вирішується судом . При визнанні судом доказів недопустими отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 254 цього Кодексу ".
 		Враховано    
    -219- Шкіль А.В.
 Статтю 233 доповнити частиною 4: "Після проникнення до житла чи іншого володіння особи слідчим, прокурором одразу складається протокол із зазначенням підстав здійсненого проникнення та його результатів. Копія протоколу вручається особі, у володіння якої мало місце проникнення".
 		Відхилено    
156. Стаття 234. Обшук
 		 -220- Кармазін Ю.А.
 доповнити статтю 234, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною першою наступного змісту:
"Обшук — це слідча (розшукова) дія, яка полягає у визначеному цим Кодексом порядку примусовому обстеженні приміщення, споруд, ділянок місцевості, окремих осіб з метою відшукання і вилучення предметів, що мають значення для кримінального провадження, а також виявлення розшукуваних осіб."
 		Відхилено   Стаття 234. Обшук
 
157. 1. Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
 		 -221- Грицак В.М.
 Частину першу статті 234 доповнити новим реченням такого змісту:
"6. За наявності підстав під час кримінального провадження може бути проведено обшук житла та іншого володіння особи, приміщення, місцевості, особи".
 		Відхилено   1. Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
 
    -222- Савченко І.В.
 Частину першу статті 234 доповнити новим реченням такого змісту:
"6. За наявності підстав під час кримінального провадження може бути проведено обшук житла та іншого володіння особи, приміщення, місцевості, особи".
 		Відхилено    
158. 2. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
 		 -223- Павловський А.М.
 Частину другу статті 234 викласти в такій редакції:
"2. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді (у разі обшуку в житлі або за місцем роботи журналіста – за правилами статті 247 цього Кодексу)".
 		Відхилено   2. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
 
    -224- Шкіль А.В.
 Частину 2 статті 234 доповнити реченням: "Обшук проводиться в присутності особи (фізичної або юридичної), яка має право володіння на об’єкт обшуку, або її представника, а в іншому випадку - представника житлово-експлуатаційної організації або місцевого органу самоуправління".
 		Відхилено    
159. 3. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:
 		 -225- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частинах третій-п’ятій статті 234 слова "слідчий за погодженням з прокурором або", "слідчий", "слідчого або", "слідчий" вилучити.
 		Відхилено   3. У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості про:
 
    -226- Шишкіна Е.В.
 У частинах третій-п’ятій статті 234 слова "слідчий за погодженням з прокурором або", "слідчий", "слідчого або", "слідчий" вилучити.
 		Відхилено    
    -227- Кармазін Ю.А.
 у частині третій статті 234 виключити слова: "за погодженням з прокурором" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
160. 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 		    1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
161. 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;
 		    2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;
 
162. 3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    3) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
163. 4) підстави для обшуку;
 		    4) підстави для обшуку;
 
164. 5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
 		    5) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
 
165. 6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
 		    6) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
 
166. 7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.
 		 -228- Шкіль А.В.
 Пункт 7 частини 3 статті 234 доповнити текстом "та їх зв’язок з об’єктом обшуку (обставини, що обґрунтовують висновок про наявність відшукуваних речей, документів або осіб в певному місці або у певної особи)".
 		Відхилено   7) речі, документи або осіб, яких планується відшукати.
 
167. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
 		    До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
 
168. 4. Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.
 		 -229- Кармазін Ю.А.
 у частині четвертій слова: "слідчого або прокурора" замінити словами "особи, яка його подала."
 		Відхилено   4. Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.
 
169. 5. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
 		 -230- Кармазін Ю.А.
 абзац перший частини п’ятої статті 234 викласти в наступній редакції:
"Під час розгляду слідчим суддею клопотання про обшук, прокурор, слідчий повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що:"
 		Відхилено   5. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
 
170. 1) було вчинено кримінальне правопорушення;
 		    1) було вчинено кримінальне правопорушення;
 
171. 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
 		    2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування;
 
172. 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
 		    3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду;
 
173. 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у вказаному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
 		 -231- Шенцев Д.О.
 У пункті 4 частини 5 статті 234 після слів "або особи" додати слово "вірогідно".
 		Відхилено   4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у вказаному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.
 
    -232- Павловський А.М.
 Частину п‘яту статті 234 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) існує крайня необхідність проведення обшуку в житлі або за місцем роботи журналіста".
 		Відхилено    
    -233- Кармазін Ю.А.
 після частини п’ятої доповнити статтю 234 новою частиною шостою наступного змісту:
"Про проведення обшуку слідчим, прокурором складається протокол в порядку та за формою встановленому цим Кодексом."
 		Відхилено    
174. Стаття 235. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи
 		    Стаття 235. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи
 
175. 1. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
 		 -234- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині першій статті 235 слово "слідчого" вилучити;
 		Відхилено   1. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.
 
    -235- Шишкіна Е.В.
 У частині першій статті 235 слово "слідчого" вилучити;
 		Відхилено    
    -236- Філенко В.П.
 У статті 235 частину першу викласти в наступній редакції:
"Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право на проведення обшуку у відповідному житлі чи володінні особи не більше одного разу."
 		Відхилено    
176. 2. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом. Крім цього, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про:
 		 -237- Шкіль А.В.
 Частину 2 статті 235 доповнити пунктом 7 в наступній редакції: "обставини, що обґрунтовують висновок про наявність відшукуваних речей, документів або осіб в певному місці або у певної особи".
 		Відхилено   2. Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом. Крім цього, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про:
 
177. 1) строк залишення ухвали в силі, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
 		    1) строк залишення ухвали в силі, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
 
178. 2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
 		 -238- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У пункті 2 частини другої статті 235 слово "слідчого" вилучити;
 		Відхилено   2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;
 
    -239- Шишкіна Е.В.
 У пункті 2 частини другої статті 235 слово "слідчого" вилучити;
 		Відхилено    
179. 3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
 		    3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;
 
180. 4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
 		    4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;
 
181. 5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
 		    5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
 
182. 6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
 		 -240- Національний банк України
 Статтю 235 після частини 2 доповнити новою частиною 3 такого змісту:
"3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук приміщення банку, крім передбаченого у частині 2 цієї статті, має бути зазначено:
1) мотиви, з яких слідчий суддя встановив наявність підстав для надання дозволу на обшук;
2) мету використання відомостей, що становлять банківську таємницю, які містяться у речах та документах, що можуть бути вилучені при обшуку".
У зв’язку із цим частину 3 вважати частиною 4.
 		Відхилено   6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
 
183. 3. З ухвали виготовляється дві копії, які чітко позначаються як копії.
 		    3. Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.
 
184. Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи
 		    Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи
 
185. 1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку мають право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
 		 -241- Забарський В.В.
 У частині першій статті 236 друге речення викласти в такій редакції:
"Для участі в проведенні обшуку запрошується підозрюваний та його захисник, можуть бути запрошені потерпілий, його представник та інші учасники кримінального провадження."
 		Відхилено   1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
 
    -242- Яценюк А.П.
 частину першу статті 236 після першого речення доповнити новим реченням такого змісту:
"У ході проведення обшуку може брати участь прокурор.";
 		Відхилено    
186. 2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.
 		 -243- Шкіль А.В.
 Частину 2 статті 236 після слів "звичайним заняттям" доповнити текстом "або робочим процесам".
 		Відхилено   2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.
 
187. 3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
 		 -244- Шкіль А.В.
 Перше речення частини 3 статті 236 викласти в іншій редакції: "Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка має право володіння на об’єкт обшуку, або її представнику, а в іншому випадку – представнику житлово-експлуатаційної організації або місцевого органу самоуправління, повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія".
 		Відхилено   3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
 
    -245- Яценюк А.П.
 у частині третій статті 236:
доповнити першим реченням такого змісту: "Обшук житла чи іншого володіння особи проводиться у присутності особи, яка ним володіє, або іншої повнолітньої особи, яка на законний підставах знаходиться у ньому.";
після слів "а за її відсутності - іншій" доповнити словом "повнолітній";
 		Відхилено    
    -246- Забарський В.В.
 У частині третій статті 236 слова "іншій присутній особі" замінити словами "особі, уповноваженій особою, яка володіє житлом чи іншим володінням"
 		Відхилено    
188. 4. У випадку відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов'язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.
 		 -247- Шкіль А.В.
 В частині 4 статті 236 після слів "іншому володінні" доповнити текст словом "додаткова".
 		Відхилено   4. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов'язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.
 
    -248- Забарський В.В.
 Частину четверту статті 236 виключити.
 		Відхилено    
    -249- Яценюк А.П.
 у частині четвертій статті 236 після слів "чи іншому володіння" доповнити словами "та у разі виключної необхідності проведення обшуку,";
 		Відхилено    
189. 5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.
 		 -250- Забарський В.В.
 У другому реченні частини п’ятої статті 236 слова "За рішенням слідчого чи прокурора" замінити словами "За письмовим мотивованим рішенням слідчого чи прокурора".
 		Відхилено   5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.
 
190. 6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється у відсутності осіб, вказаних у частині третій цієї статті.
 		 -251- Забарський В.В.
 У частині шостій статті 236 слова "або обшук здійснюється у відсутності осіб, вказаних у частині третій цієї статті" виключити.
 		Відхилено   6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, вказаних у частині третій цієї статті.
 
    -252- Яценюк А.П.
 частину шосту статті 236 доповнити реченням такого змісту:
"При цьому слідчий зобов’язаний вчиняти дії, спрямовані на недопущення псування або знищення приміщення, сховища, речі, які відкриваються.";
 		Відхилено    
191. 7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
 		 -253- Шкіль А.В.
 Останнє речення абзацу першого частини 7 статті 236 викласти в новій редакції: "Речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, не підлягають вилученню, окрім речей і документів, які обґрунтовано мають значення для кримінального провадження, відомості про яке мають бути наведені в протоколі".
 		Відхилено   7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
 
    -254- Національний банк України
 Статтю 236 після частини 7 доповнити новою частиною 8 такого змісту:
"8. Під час проведення обшуку вилучення банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та інших речей, які забезпечують роботу банків, не допускається".
У зв’язку із цим частину 8 вважати частиною 9.
 		Відхилено    
192. 8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.
 		 -255- Яценюк А.П.
 8. За результатами проведення обшуку слідчий в порядку, передбаченому цим Кодексом, складає протокол обшуку. Окрім відомостей, передбачених цим Кодексом, до протоколу обшуку обов’язково включається перелік усього вилученого майна, у тому числі:
а) перелік вилучених речей та документів, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку;
б) перелік тимчасово вилученого майна;
в) перелік вилучених предметів, що відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу
або зазначається, що при проведенні обшуку жодних предметів або документів вилучено не було
Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування.  8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.
 
    -256- Кармазін Ю.А.
 У статті 236 після частини восьмої доповнити новою частиною дев’ятою наступного змісту:
"Обшук проводиться в присутності захисника чи законного представника особи, якій належить житло чи приміщення, в разі заявлення клопотання про таку необхідність."
 		Відхилено    
    -257- Шкіль А.В.
 Статтю 236 доповнити частинами 9-11 у такій редакції:
"9. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право залишати місце проведення обшуку з дозволу слідчого, прокурора. У разі тривалості слідчої (розшукової) дії довше однієї години слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити присутніх осіб необхідними умовами для реалізації фізіологічних потреб людини. Кожні дві години проведення слідча (розшукова) дія повинна мати перерву не менше 5 та не більше 10 хвилин".
10. Статтю 236 доповнити частиною 10 у такій редакції: "Проведення обшуку має здійснюватись послідовно, із хронологічним фіксуванням процесу його проведення у протоколі та наданням можливості усім присутнім спостерігати за діями особи, яка проводить обшук. Одночасне проведення обшуку в різних частинах об’єкта обшуку неприпустимо".
"11. Вилучення документів або речей, що містять банківську таємницю, може бути проведено в порядку погодженому з керівником відповідної установи лише в тому випадку, коли на це вмотивовано надано дозвіл в ухвалі слідчого судді".
 		Відхилено    
    -258- Ківалов С.В.
 Доповнити статтями 236-1, 236-2 такого змісту:
"Стаття 236-1. Підстави для проведення виїмки та порядок надання згоди на її проведення
1. Виїмка проводиться з метою отримання речей чи документів, передбачених статтями 98, 99 цього Кодексу, у випадках, коли є точні дані, що вони знаходяться в певної особи чи в певному місці.
2. Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого або прокурора.
3. Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи, виїмка речей та/або документів, які містять державну, військову, банківську таємницю, виконавчого провадження, оригіналів первинних фінансово-господарських та/або бухгалтерських документів, проводиться на підставі постанови слідчого судді у порядку, передбаченому главою 15 цього Кодексу.
4. Отримання дозволу слідчого судді на проведення виїмки та її проведення здійснюється в порядку, передбаченому главою 15 цього Кодексу.
5. Виїмка здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку.
Стаття 236-2. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів
1. За наявності підстав, передбачених частиною першою статті 234 або частиною першою статті 236-1 цього Кодексу, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів.
2. Обшук особи або виїмка у неї предметів і документів провадяться в порядку, передбаченому статтями 236 та 236-1 цього Кодексу.
3. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:
1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;
2) при затриманні підозрюваного;
3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;
4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі.
4. Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка.
5. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу";
 		Відхилено    
193. Стаття 237. Огляд
 		 -259- Мойсик В.Р.
 Враховуючи, що розслідування будь-якого із злочинів в першу чергу пов’язане із проведенням слідчого огляду, пропоную ст. 237, 238, 241 проекту КПК поставити на початок Глави 20.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  Стаття 237. Огляд
 
194. 1. Огляд проводиться слідчим, прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
 		 -260- Грицак В.М.
 Частину першу статті 237 доповнити реченням такого змісту:
"За наявності підстав під час кримінального провадження може бути проведено огляд місця події, місцевості, приміщення, житла та іншого володіння особи, предметів, документів, трупів, тварин, кореспонденції, на яку накладено арешт, інформації, знятої з каналів зв’язку".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  1. Огляд проводиться слідчим, прокурором з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
 
    -261- Кармазін Ю.А.
 У статті 237 частину першу викласти в наступній редакції:
"Огляд – це слідча дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об’єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обставин події, а також обставин, що мають значення для кримінального провадження."
 		Відхилено    
    -262- Савченко І.В.
 Частину першу статті 237 доповнити реченням такого змісту:
"За наявності підстав під час кримінального провадження може бути проведено огляд місця події, місцевості, приміщення, житла та іншого володіння особи, предметів, документів, трупів, тварин, кореспонденції, на яку накладено арешт, інформації, знятої з каналів зв’язку".
 		Відхилено    
195. 2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
 		    2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
 
196. 3. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
 		 -263- Швець В.Д.
 Частина третя статті 237 містить дискреційні повноваження стосовно вирішення питання про присутність потерпілих, підозрюваних, захисників та інших представників під час огляду, в той час як їм повинно бути надано таке право. А тому частину третю статті 237 необхідно узгодити з частиною першою статті 236 Кодексу, тобто доповнити її словами: "Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені".
 		Враховано   3. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.
Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення огляду осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.
 
    -264- Яценюк А.П.
 частину третю статті 237 доповнити новим першим реченням такого змісту: "У ході проведення огляду може брати участь прокурор.";
 		Відхилено    
197. 4. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
 		    4. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
 
198. 5. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі, якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
 		    5. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
 
199. 6. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
 		 -265- Одарченко Ю.В.
 Частину 6 статті 237 викласти у наступній редакції:
"6. Слідчий, прокурор має право заборонити особам, що присутні при огляді, вчиняти дії, що перешкоджають огляду. Заборона особі залишати місце огляду можливо лише у випадку, коли огляд проводиться за ухвалою слідчого судді або у випадку, коли є підозри, що дана особа вчинила злочин. За такого випадку особа може бути обмежена у можливості залишити місце огляду не більше, як на дві години".
 		Відхилено   6. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.
 
200. 7. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
 		 -266- Яценюк А.П.
 у частині сьомій статті 237 слово "їх" замінити на слово "його";
 		Відхилено   7. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
 
    -267- Яценюк А.П.
 доповнити статті 237 новою частиною восьмою такого змісту:
"8. За результатами проведення огляду слідчий в порядку, передбаченому цим Кодексом, складає протокол огляду. У разі вилучення предметів або документів, до протоколу огляду включаються також відомості, передбачені частиною 8 статті 236 цього Кодексу".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
201. Стаття 238. Огляд трупа
 		    Стаття 238. Огляд трупа
 
202. 1. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.
 		 -268- Вернидубов І.В.
 Ч.1 ст. 238 після слова "лікаря" доповнити словами "в присутності понятих".
 		Відхилено   1. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.
 
    -269- Яценюк А.П.
 Частину першу статті 238 доповнити новим реченням такого змісту: "В огляді трупа може брати участь прокурор".
 		Відхилено    
    -270- Бахтеєва Т.Д.
 Частину першу статті 238 викласти у такій редакції:
"1. Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта.";
 		Відхилено    
203. 2. Огляд трупа може здійснюватись одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.
 		    2. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил цього Кодексу про огляд житла чи іншого володіння особи.
 
204. 3. Після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті.
 		    3. Після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті.
 
205. 4. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.
 		    4. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.
 
206. Стаття 239. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією
 		 -271- Ківалов С.В.
 Назву статті 239 викласти у такій редакції:
"Стаття 239. Ексгумація трупу".
 		Відхилено   Стаття 239. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією
 
207. 1. Ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.
 		 -272- Вернидубов І.В.
 Ч.1 ст. 239 після слів " за постановою" доповнити словом " слідчого".
 		Відхилено   1. Ексгумація трупа здійснюється за постановою прокурора. Виконання постанови покладається на службових осіб органів місцевого самоврядування.
 
    -273- Яценюк А.П.
 у частині першій статті 239:
у першому реченні слова "за постановою прокурора" замінити словами "на підставі ухвали слідчого судді, прийнятої за мотивованим клопотанням слідчого";
у другому реченні після слів "службових осіб органів" доповнити словами "внутрішніх справ за сприянням органів";
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
208. 2. Труп виймається з місця поховання в присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил статті 238 цього Кодексу. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому ж місці з приведенням могили в попередній стан.
 		 -274- Вернидубов І.В.
 ч.2 ст.239 після слів "в присутності судово - медичного експерта" доповнити словами "одного з близьких родичів та понятих".
 		Відхилено   2. Труп виймається з місця поховання за присутності судово-медичного експерта та оглядається з додержанням правил статті 238 цього Кодексу. Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан.
 
209. 3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.
 		    3. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень.
 
210. 4. У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.
 		    4. У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.
 
211. 5. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
 		    5. Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
 
212. 6. Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, у якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.
 		 -275- Яценюк А.П.
 у частині шостій статті 239 після слів "слідчу (розшукову) дію" доповнити словом "слідчим".
 		Відхилено   6. Про проведену слідчу (розшукову) дію складається протокол, у якому зазначається все, що було виявлено, у тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, у якому спостерігалося під час проведення слідчої (розшукової) дії. Якщо при ексгумації вилучалися речі та об'єкти для досліджень, про це зазначається в протоколі. До протоколу додаються матеріали вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапису, плани і схеми, графічні зображення, відбитки та зліпки.
 
213. Стаття 240. Слідчий експеримент
 		    Стаття 240. Слідчий експеримент
 
214. 1. З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
 		 -276- Яценюк А.П.
 Частину першу статті 240 доповнити новим реченням такого змісту: "У ході проведення слідчого експерименту може брати участь прокурор".
 		Відхилено   1. З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
 
    -277- Кармазін Ю.А.
 частину першу статті 240 викласти в наступній редакції:
"Слідчий експеримент – це слідча дія, яка полягає у проведенні спеціальних дослідів (відтворення дій, обстановки, обставин певної події) з метою перевірки зібраних доказів, отримання нових доказів, перевірки і оцінки слідчих версій про можливість існування тих чи інших фактів, що мають значення для кримінального провадження."
 		Відхилено    
215. 2. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитись вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
 		    2. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитись вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
 
216. 3. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
 		 -278- Швець В.Д.
 Частину третя статті 240 викласти в такій редакції:
"3. До участі в слідчому експерименті залучається захисник та можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, представник".
 		Відхилено   3. До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.
 
    -279- Бондик В.А.
 Частину третя статті 240 викласти в такій редакції:
"3. До участі в слідчому експерименті залучається захисник та можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, представник".
 		Відхилено    
    -280- Прутнік Е.А.
 Частину третя статті 240 викласти в такій редакції:
"3. До участі в слідчому експерименті залучається захисник та можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, представник".
 		Відхилено    
    -281- Плотніков О.В.
 Частину третя статті 240 викласти в такій редакції:
"3. До участі в слідчому експерименті залучається захисник та можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, представник".
 		Відхилено    
    -282- Забарський В.В.
 Частину третя статті 240 викласти в такій редакції:
"3. До участі в слідчому експерименті залучається захисник та можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, представник".
 		Відхилено    
217. 4. Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.
 		    4. Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.
 
218. 5. Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.
 		 -283- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині п’ятій статті 240 слова "слідчого, погодженого з прокурором, або" вилучити;
 		Відхилено   5. Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.
 
    -284- Шишкіна Е.В.
 У частині п’ятій статті 240 слова "слідчого, погодженого з прокурором, або" вилучити;
 		Відхилено    
    -285- Кармазін Ю.А.
 у частини п’ятій статті 240 виключити слова "погодженого з прокурором," і далі – за текстом.
 		Відхилено    
219. 6. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
 		    6. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
 
220. Стаття 241. Освідування особи
 		    Стаття 241. Освідування особи
 
221. 1. Слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
 		 -286- Мойсик В.Р.
 Ч. 1 статті 241 викласти в такій редакції:
"1. Слідчий, прокурор забезпечує судово-медичне обстеження підозрюваного, свідка чи потерпілого медичним працівником для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, до вирішення питання про проведення судово-медичної експертизи"
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  1. Слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
 
    -287- Яценюк А.П.
 частину першу статті 241 доповнити новим реченням такого змісту: "У ході проведення освідування особи може брати участь прокурор";
 		Відхилено    
    -288- Кармазін Ю.А.
 частину першу статті 241 викласти в наступній редакції:
"Освідування особи – це слідча дія, що полягає в огляді підозрюваного, потерпілого або свідка для встановлення на їх тілі слідів злочину або наявності особливих прикмет, при відсутності необхідності проведення судово-медичної експертизи."
 		Відхилено    
222. 2. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.
 		 -289- Мойсик В.Р.
 Ч. 2 статті 241 викласти в такій редакції:
"2. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора, слідчого та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  2. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.
 
    -290- Яценюк А.П.
 в першому реченні частини другої статті 241 слова "постанови прокурора" замінити словами "ухвали слідчого судді";
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -291- Ківалов С.В.
 Доповнити частину другу статті 241 новим реченнями такого змісту:
"Примусове проведення освідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню".
 		Відхилено    
    -292- Вернидубов І.В.
 У ч.2 ст.241 перше речення після слів "постанови" доповнити словом " слідчого".
 		Відхилено    
    -293- Бахтеєва Т.Д.
 перше та друге речення частини другої статті 241 викласти у такій редакції:
"2. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності чи за зверненням підозрюваного, свідка чи потерпілого, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, і за згодою особи, яка освідується.";
 		Відхилено    
223. 3. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а у разі її відмови освідування проводиться примусово.
 		 -294- Швець В.Д.
 У частині третій статті 241 зазначити, що примусове освідування проводиться тільки за ухвалою слідчого судді.
 		Враховано   3. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється ухвала слідчого судді. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово.
 
    -295- Вернидубов І.В.
 У ч.3 ст.241 після слів "постанова" доповнити словом "слідчого".
 		Відхилено    
    -296- Кармазін Ю.А.
 у другому реченні частини третьої статті 241 після слів: "освідування проводиться примусово" доповнити словами: "на підставі рішення слідчого судді".
 		Відхилено    
224. 4. При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров'я. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.
 		 -297- Бахтеєва Т.Д.
 у першому реченні частини четвертої статті 241 слова "небезпечні для її здоров’я" замінити словами "можуть спричинити шкоду для її здоров’я";
 		Відхилено   4. При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров'я. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.
 
    -298- Кармазін Ю.А.
 після частини четвертої доповнити статтю 241, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною п’ятою наступного змісту:
"У разі відмови особи пройти освідування, за рішенням суду може бути проведено примусове освідування.".
 		Відхилено    
225. 5. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилось примусово, надається копія протоколу освідування.
 		 -299- Яценюк А.П.
 у частині п’ятій статті 241слово "примусово" вилучити.
 		Відхилено   5. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилось примусово, надається копія протоколу освідування.
 
    -300- Бахтеєва Т.Д.
 частину п’яту статті 241 викласти у такій редакції:
"5. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У разі проведення освідування за участю судово-медичного експерта чи лікаря, про його результати складається акт, а якщо до освідування залучається лікар, він видає довідку. Особі, якій проводилось освідування, надається копія протоколу, а у разі проведення освідування за участю судово-медичного експерта чи лікаря, особі, якій проводилось таке освідування, надається також копія акта, складеного експертом, який брав участь в освідуванні, чи копія довідки лікаря, який брав участь в освідуванні." ;
 		Відхилено    
226. Стаття 242. Підстави проведення експертизи
 		 -301- Кармазін Ю.А.
 у назві статті 242 виключити слово: "Підстави".
 		Відхилено   Стаття 242. Підстави проведення експертизи
 
227. 1. Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
 		 -302- Швець В.Д.
 Останнє речення частин першої статті 242 виключити.
 		Враховано   1. Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
 
228. 2. Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:
 		 -303- Савченко І.В.
 У частині другій статті 242 проекту КПК:
- пункт третій після слова "підозрюваного" доповнити словами "обвинуваченого, підсудного";
- доповнити пунктом шостим такого змісту:
"6) потерпілих за наявності відомостей про те, що вони через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них.".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  2. Слідчий або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:
 
    -304- Кармазін Ю.А.
 речення перше частини другої статті 242 викласти в наступній редакції:
"Проведення експертизи є обов’язковим щодо:"
 		Відхилено    
229. 1) встановлення причин смерті;
 		    1) встановлення причин смерті;
 
230. 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
 		    2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;
 
231. 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
 		 -305- Грицак В.М.
 Пункт третій частини другої статті 242 після слова "підозрюваного" доповнити словами "обвинуваченого, підсудного".
 		Відхилено   3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;
 
    -306- Савченко І.В.
 Пункт третій частини другої статті 242 після слова "підозрюваного" доповнити словами "обвинуваченого, підсудного".
 		Відхилено    
    -307- Кармазін Ю.А.
 Пункт 3 частини другої статті 242 після слова: "підозрюваного" доповнити словами: "обвинуваченого, підсудного, свідка та потерпілого" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
232. 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
 		    4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;
 
233. 5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України.
 		 -308- Грицак В.М.
 Частину другу статті 242 доповнити пунктом шостим такого змісту:
"6) свідків і потерпілих за наявності відомостей про те, що вони через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України.
 
    -309- Савченко І.В.
 Частину другу статті 242 доповнити пунктом шостим такого змісту:
"6) свідків і потерпілих за наявності відомостей про те, що вони через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -310- Бондик В.А.
 "6) для встановлення належності речовини до наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналогу, прекурсору, отруйної чи сильнодіючої речовини; або рослини, що вирощується, до такої, що містить наркотичні засоби та психотропні речовини;
7) для встановлення належності предмету до холодної чи вогнепальної зброї".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -311- Плотніков О.В.
 "6) для встановлення належності речовини до наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналогу, прекурсору, отруйної чи сильнодіючої речовини; або рослини, що вирощується, до такої, що містить наркотичні засоби та психотропні речовини;
7) для встановлення належності предмету до холодної чи вогнепальної зброї".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -312- Прутнік Е.А.
 "6) для встановлення належності речовини до наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналогу, прекурсору, отруйної чи сильнодіючої речовини; або рослини, що вирощується, до такої, що містить наркотичні засоби та психотропні речовини;
7) для встановлення належності предмету до холодної чи вогнепальної зброї".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
234. 3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
 		 -313- Савченко І.В.
 частину третю статті 242 доповнити абзацом такого змісту:
"Не допускається примусове направлення свідка на медичну або психіатричну експертизу";
 		Відхилено   3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
 
    -314- Бахтеєва Т.Д.
 Частину третю статті 242 викласти у такій редакції:
"3. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи або проведення такої експертизи за зверненням сторони кримінального провадження здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.";
 		Відхилено    
235. Стаття 243. Порядок залучення експерта
 		    Стаття 243. Порядок залучення експерта
 
236. 1. Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, в тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
 		 -315- Грицак В.М.
 Частину 1 статті 243 викласти у такій редакції:
"1. Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, в тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого (його представника) шляхом винесення відповідної постанови, в якій вказує підстави для проведення експертизи, обставини справи, які мають значення для проведення експертизи, прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручається провести експертизу, питання, з яких експерт повинен дати висновок, об'єкти, які мають бути досліджені, перелічує інші матеріали, що пред'являються експертові для ознайомлення та попереджує експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за статтею 385 Кримінального кодексу України. Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти) дослідження може бути пошкоджений або знищений, у постанові повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення.
Коли експертиза проводиться не в експертній установі, слідчий, упевнившись в особі експерта, вручає йому копію постанови про призначення експертизи, роз'яснює обов'язки і права, встановлені статтею 69 цього Кодексу, і попереджає його про кримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексу України за відмову від виконання покладених на нього обов'язків, а також про відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку . Про виконання цих дій слідчий складає протокол, в якому, крім даних, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначає також відомості про особу експерта, його компетентність у певній галузі знань і зроблені ним заяви.
Коли експертиза проводиться в експертній установі, експерт зазначає у вступній частині висновку, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову від виконання покладених на нього обов'язків і стверджує це своїм підписом."
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  1. Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.
 
237. 2. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, в тому числі обов'язкової.
 		 -316- Мойсик В.Р.
 У частині другій статті 243 слова " на договірних умовах " виключити.
 		Відхилено   2. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.
 
    -317- Грицак В.М.
 Частину 2 статті 243 після слів "в тому числі обов’язкової", через кому, доповнити словами: "шляхом подання відповідного клопотання стороні обвинувачення або слідчому судді (суду). У разі залучення експерта стороною захисту на договірних умовах, сторона обвинувачення або слідчий суддя (суд) зобов’язані задовольнити клопотання сторони захисту."
 		Відхилено    
238. 3. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
 		    3. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
 
239. Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта
 		 -318- Мойсик В.Р.
 Виключити статтю 244, адже якщо виходити з концепції, за якою кожна сторона визначає свого експерта, то звернення до судді за призначенням експертизи виглядає невиправданим.
 		Відхилено   Стаття 244. Розгляд слідчим суддею клопотання про залучення експерта
 
240. 1. У випадку відмови слідчого, прокурора у задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді.
 		    1. У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді.
 
241. 2. У клопотанні зазначається:
 		    2. У клопотанні зазначається:
 
242. 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
 		    1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
 
243. 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
244. 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 		    3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 
245. 4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
 		    4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;
 
246. 5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
 		    5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом.
 
247. До клопотання також додаються:
 		    До клопотання також додаються:
 
248. 1) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 		    1) копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;
 
249. 2) копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
 		    2) копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.
 
250. 3. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів із дня його надходження до суду. Особа, що подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов'язковою.
 		    3. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов'язковою.
 
251. 4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
 		    4. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
 
252. 5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
 		 -319- Грицак В.М.
 Статтю 244 доповнити новою частиною 6 у такій редакції:
"6. Слідчий суддя не вправі відмовити стороні захисту у задовольнянні клопотання про залучення експерта на договірних умовах".
У зв’язку з цим частини 6-9 статті 244 вважати частинами 7-10.
 		Відхилено   5. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання.
 
253. 6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що:
 		 -320- Грицак В.М.
 Початок речення частини 7 (у новій нумерації) статті 244 доповнити словами "В інших випадках".
 		Відхилено   6. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що:
 
254. 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте:
 		    1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте:
 
255. а) сторона обвинувачення не залучила його або
 		    а) сторона обвинувачення не залучила його або
 
256. б) на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або
 		    б) на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або
 
257. в) існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
 		    в) існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
 
258. 2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
 		 -321- Грицак В.М.
 Пункт 2 частини 7 (у новій нумерації) статті 244 після слів "вона не може залучити експерта самостійно" доповнити словами "на договірних умовах".
 		Відхилено   2) вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
 
259. 7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
 		    7. До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
 
260. 8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень статті 245 цього Кодексу.
 		    8. При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи відповідно положень статті 245 цього Кодексу.
 
261. 9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.
 		    9. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.
 
262. Стаття 245. Отримання зразків для експертизи
 		    Стаття 245. Отримання зразків для експертизи
 
263. 1. У випадку необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
 		    1. У випадку необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
 
264. 2. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
 		    2. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
 
265. 3. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
 		 -322- Шкіль А.В.
 Друге речення частини 3 статті 245 виключити.
 		Відхилено   3. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
 
266. Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
 		 -323- Швець В.Д.
 Главу 21 Кодексу виключити.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування  Глава 21. Негласні слідчі (розшукові) дії
 
    -324- Одарченко Ю.В.
 Главу 21 Кодексу виключити.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -325- Міщенко С.Г.
 Главу 21 Кодексу виключити.
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -326- Кожем'якін А.А.
 До глави 21 "Негласні слідчі (розшукові) дії".
З урахуванням наведеного у статті 246 проекту КПК визначення поняття "негласних слідчих (розшукових) дій" очевидно, що за своєю суттю ці дії є оперативно-розшуковими заходами. Сьогодні функція щодо їх здійснення покладена на оперативно-розшукові підрозділи державних органів, чітко визначених у статті 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".
На моє переконання, запровадження у кримінально-процесуальному законі окремого механізму, який забезпечить можливість слідчим здійснювати оперативно-розшукові функції, є недоцільним з огляду на ряд чинників, серед яких і специфіка підготовки працівників слідчих підрозділів, відсутність у слідчого практичної можливості безпосередньо застосовувати оперативно-розшукові сили і засоби, у тому числі спеціальні технічні засоби.
З огляду на зазначене вважаю, що глава 21 проекту КПК потребує комплексного доопрацювання, врахування усталеної практики взаємодії оперативно-розшукових та слідчих підрозділів відповідних державних органів. У зв’язку з цим постає необхідність внесення змін до інших положень проекту КПК.
 		Відхилено    
    -327- Мойсик В.Р.
 У главі 21 проекту передбачено включити до сфери правового регулювання КПК застосування оперативно-розшукової діяльності в частині проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Введення в сферу кримінально-процесуальної діяльності оперативно-розшукових заходів пропонується у вигляді негласних слідчих (розшукових) дій поряд з проведенням слідчих (розшукових) дій.
Пропоную залишити термін "слідчі дії" для застосування у звичному його розумінні, а термін "розшукові дії" застосовувати щодо включених до Проекту оперативно-розшукових заходів надавши їх результатам, отриманим із дотриманням вимог процесуальної форми, статусу доказів.
 		Відхилено    
267. § 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
 		    § 1. Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії
 
268. Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
 		 -328- Шкіль А.В.
 За текстом статті 246 слова "вісімнадцяти" та "дванадцяти" замінити на "одинадцяти".
 		Відхилено   Стаття 246. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
 
269. 1. Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 		    1. Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 
270. 2. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 269, 270, 271, 272 цього Кодексу, а також ті, рішення про проведення яких приймає слідчий суддя, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
 		 -329- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 друге речення частини другої статті 246 викласти в такій редакції:
"Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів."
 		Враховано   2. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
 
    -330- Бевз В.А.
 друге речення частини другої статті 246 викласти в такій редакції:
"Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів."
 		Враховано    
    -331- Швець В.Д.
 У частині шостій статті 246 слова "має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням -" замінити словами "за дорученням прокурора, слідчого -".
 		Відхилено    
    -332- Прокопчук Ю.В.
 частину другу статті 246 викласти в такій редакції:
"2.Негласні слідчі дії проводяться за наявності достатніх підстав вважати, що в результаті їх проведення будуть здобуті відомості, речові докази або документи, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили, і якщо іншим способом одержати ці відомості неможливо.
Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 269, 270, 271, 272 цього Кодексу, а також ті, рішення про проведення яких приймає слідчий суддя, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів".
 		Відхилено    
    -333- Шемчук В.В.
 Частину другу статтю 246 доповнити новим другим абзацом такого змісту: "Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться щодо підозрюваного чи обвинуваченого або інших осіб, якщо у інформації, якою вони обмінюються, містяться дані про вчинений злочин або предмети чи документи, що мають доказове значення".
 		Відхилено    
271. 3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, -слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
 		 -334- Мойсик В.Р.
 Ч.3 ст. 246 викласти у наступній редакції:
"3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення будь-яких негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право своєю вмотивованою постановою заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій".
 		Відхилено   3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, а також за клопотанням захисника або представника потерпілого. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
 
    -335- Денькович І.В.
 Ч.3 ст. 246 викласти у наступній редакції:
"3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення будь-яких негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право своєю вмотивованою постановою заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій".
 		Відхилено    
    -336- Ківалов С.В.
 Ч.3 ст. 246 викласти у наступній редакції:
"3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення будь-яких негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право своєю вмотивованою постановою заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій".
 		Відхилено    
    -337- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині третій статті 246 слова "або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором" вилучити;
 		Відхилено    
    -338- Шишкіна Е.В.
 у частині третій статті 246 слова "або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором" вилучити;
 		Відхилено    
    -339- Швець В.Д.
 Перше речення частини третю статті 246 після слів "погодженого з прокурором" доповнити словами "захисника або представника потерпілого".
 		Враховано    
    -340- Бондик В.А.
 Перше речення частини третю статті 246 після слів "погодженого з прокурором" доповнити словами "захисника або представника потерпілого".
 		Враховано    
    -341- Прутнік Е.А.
 Перше речення частини третю статті 246 після слів "погодженого з прокурором" доповнити словами "захисника або представника потерпілого".
 		Враховано    
    -342- Плотніков О.В.
 Перше речення частини третю статті 246 після слів "погодженого з прокурором" доповнити словами "захисника або представника потерпілого".
 		Враховано    
    -343- Забарський В.В.
 Перше речення частини третьої статті 246 викласти в такій редакції:
"3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, а також за клопотанням захисника або представника потерпілого."
 		Враховано    
    -344- Яценюк А.П.
 У першому реченні частини третьої статті 246 після слів "приймає слідчий," слово "прокурор" та слова "за клопотанням прокурора або" вилучити.
 		Відхилено    
272. 4. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
 		 -345- Мойсик В.Р.
 Ч. 4 ст. 246 викласти у наступній редакції:
"4. Виключно прокурор має право своєю вмотивованою постановою прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину".
 		Відхилено   4. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
 
    -346- Денькович І.В.
 Ч. 4 ст. 246 викласти у наступній редакції:
"4. Виключно прокурор має право своєю вмотивованою постановою прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину".
 		Відхилено    
    -347- Ківалов С.В.
 Ч. 4 ст. 246 викласти у наступній редакції:
"4. Виключно прокурор має право своєю вмотивованою постановою прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину".
 		Відхилено    
    -348- Грицак В.М.
 частину 4 статті 246 викласти в такій редакції:
"негласна слідча (розшукова) дія оперативний контроль і нагляд проводиться виключно за погодженням з прокурором".
 		Відхилено    
273. 5. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:
 		 -349- Мойсик В.Р.
 Ч. 5 ст. 246 викласти в такій редакції:
"5. У рішенні про проведення негласної слідчої дії зазначається строк її проведення, який не повинен перевищувати тридцяти днів. У виключних випадках, пов’язаних з розслідуванням злочинів, вчинених організованими злочинними угрупованнями, строк проведення негласної слідчої дії може бути продовжений:
прокурором, якщо негласна слідча дія проводиться за його рішенням – до дев’яноста днів;
керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча дія проводиться за його або слідчого рішенням – до 45 днів;
начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України та органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до 60 днів".
 		Відхилено   5. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:
 
274. прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням - до вісімнадцяти місяців;
 		    прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням - до вісімнадцяти місяців;
 
275. керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням - до шести місяців;
 		    керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням - до шести місяців;
 
276. начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України та органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, -до дванадцяти місяців;
 		 -350- Гриценко А.С.
 В абзаці четвертому частини п‘ятої статті 246 слова "та органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства" виключити.
 		Враховано редакційно   начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що забезпечує запобігання кримінальних правопорушенням у сфері оподаткування, здійснює їх розслідування та розкриття, та Державного антикорупційного бюро розслідувань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до дванадцяти місяців;
 
    -351- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 абзац четвертий частини п’ятої статті 246 викласти в такій редакції:
"- начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, та Державного антикорупційного бюро розслідувань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до дванадцяти місяців;
 		Враховано    
    -352- Шенцев Д.О.
 Абзац 4 частини 5 статті 246 викласти у наступній редакції;
"керівником регіонального органу досудового розслідування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в системі Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Державної податкової служби України, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до дванадцяти місяців".
 		Враховано частково    
277. Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, керівником органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, -до вісімнадцяти місяців;
 		 -353- Шенцев Д.О.
 Абзац 5 частини 5 статті 246 слова викласти у наступній редакції;
"керівником органу досудового розслідування центрального апарату Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної податкової служби України, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до вісімнадцяти місяців".
 		Відхилено   Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що забезпечує запобігання кримінальних правопорушенням у сфері оподаткування, здійснює їх розслідування та розкриття, Головою Державного антикорупційного бюро розслідувань України якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до вісімнадцяти місяців;
 
    -354- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 абзац п’ятий частини п’ятої статті 246 викласти в такій редакції:
" - Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, Головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Головою Державного антикорупційного бюро розслідувань України якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, – до вісімнадцяти місяців;"
 		Враховано    
278. слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
 		    слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
 
279. 6. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатись також інші особи.
 		 -355- Одарченко Ю.В.
 Частину 6 статті 246 викласти у наступній редакції:
"6. Проведення негласних слідчих дій здійснюється співробітниками оперативно-розшукових підрозділів. Слідчий має право брати участь у проведення негласних слідчих дій за погодженням із керівником відповідного підрозділу. Прокурор може брати участь у проведення негласних слідчих дій, контролювати законність їх проведення та видавати приписи із усунення порушень законності".
 		Відхилено   6. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що забезпечує запобігання кримінальних правопорушенням у сфері оподаткування, здійснює їх розслідування та розкриття, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.
 
    -356- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 у першому реченні частини шостої статті 246 слова "Державної пенітенціарної служби України" замінити словами "органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України".
 		Враховано    
    -357- Шкіль А.В.
 В частині 6 статті 246 після слів "також інші особи" внести доповнення текстом ", яким законом надано повноваження проводити негласні слідчі (розшукові) дії".
 		Відхилено    
    -358- Гриценко А.С.
 У частині шостій статті 246 слова "органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства" виключити.
 		Враховано редакційно    
    -359- Стретович В.М.
 у частині шостій статті 246 слова "органів Державної пенітенціарної служби України" вилучити;
 		Відхилено    
    -360- Прокопчук Ю.В.
 частину шосту статті 246 після слів "органів Державної пенітенціарної служби України" доповнити словами "органів Державної прикордонної служби України.".
 		Відхилено    
    -361- Шемчук В.В.
 У частині шостій статті 246 слова "має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням -" замінити словами "за дорученням прокурора, слідчого -".
 		Відхилено    
    -362- Одарченко Ю.В.
 Статтю 246 доповнити частиною 7 наступного змісту:
"7. Слідчий, прокурор, слідчий суддя зобов’язані припинити проведення негласних слідчих дій, якщо потреба у них відпала. Повторний початок проведення негласних слідчих дій потребує нового рішення (дозволу) на них."
 		Відхилено    
    -363- Грицак В.М.
 доповнити статтю 246 частиною 7 та викласти її в такій редакції:
"7. Негласні слідчі дії проводяться за наявності достатніх підстав вважати, що у результаті їх проведення будуть здобуті відомості, речові докази і документи, які самостійно або у сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин, і якщо іншим способом одержати ці відомості неможливо".
 		Відхилено    
    -364- Бевз В.А.
 доповнити статтю 246 частиною 7 та викласти її в такій редакції:
"7. Негласні слідчі дії проводяться за наявності достатніх підстав вважати, що у результаті їх проведення будуть здобуті відомості, речові докази і документи, які самостійно або у сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин, і якщо іншим способом одержати ці відомості неможливо".
 		Відхилено    
    -365- Забарський В.В.
 Доповнити статтю 246 частиною сьомою такого змісту:
"7. Забороняється проводити будь-які негласні слідчі (розшукові) дії щодо адвокатів, у тому числі в їх житлах, приміщеннях, офісах, тощо."
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
    -366- Кармазін Ю.А.
 . Статтю 246 після частини шостої доповнити новою частиною сьомою наступного змісту:
"При виникненні обставин, які виключають потребу у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій чи в їх продовженні, прокурор, слідчий, слідчий суддя зобов’язані в строк не пізніше дня наступного за днем виникнення таких обставин прийняти рішення про припинення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій."
 		Відхилено    
280. Стаття 247. Слідчий суддя, що здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій
 		    Стаття 247. Слідчий суддя, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій
 
281. 1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положенями цієї Глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
 		    1. Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями цієї глави до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
 
282. Стаття 248. Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
 		    Стаття 248. Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
 
283. 1. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.
 		 -367- Шишкіна Е.В.
 У пункті 1 частини першої ст. 248 проекту слово "слідчого", "слідчий", "слідчого" вилучити;
 		Відхилено   1. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.
 
284. 2. У клопотанні зазначаються:
 		    2. У клопотанні зазначаються:
 
285. 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 		 -368- Шишкіна Е.В.
 У абзаці другому частини другої ст. 248 проекту слово "слідчого", "слідчий", "слідчого" вилучити;
 		Відхилено   1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
286. 2) короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;
 		    2) короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;
 
287. 3) правова кваліфікація злочину з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
288. 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
 		    4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
 
289. 5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;
 		    5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;
 
290. 6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;
 		    6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;
 
291. 7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;
 		    7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб;
 
292. 8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
 		    8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
 
293. 9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або у сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
 		 -369- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у пункті 9 частини другої статті 248 слово "доказів" замінити словом "відомостей", слово "доказами" замінити словом "відомостями";
 		Відхилено   9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили.
 
    -370- Шишкіна Е.В.
 у пункті 9 частини другої статті 248 слово "доказів" замінити словом "відомостей", слово "доказами" замінити словом "відомостями";
 		Відхилено    
294. До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
 		 -371- Яценюк А.П.
 Абзац одинадцятий частини другої статті 248 викласти в новій редакції такого змісту:
"До клопотання слідчого, додається копія постанови про початок досудового розслідування, в рамках якого подається клопотання.".
 		Відхилено   До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.
 
295. 3. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
 		 -372- Шишкіна Е.В.
 У абзаці першому частини третьої ст. 248 проекту слово "слідчого", "слідчий", "слідчого" вилучити;
 		Відхилено   3. Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
 
    -373- Забарський В.В.
 Частину третю статті 248 виключити.
 		Відхилено    
    -374- Кармазін Ю.А.
 У статті 248 абзац перший частини третьої викласти в наступній редакції:
"Під час розгляду слідчим суддею клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, прокурор, слідчий повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що:"
 		Відхилено    
296. 1) вчинений тяжкий або особливо тяжкий злочин;
 		 -375- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 в пункті 1 частини третьої статті 248 слова "тяжкий або особливо тяжкий злочин" замінити словами "злочин відповідної тяжкості";
 		Враховано   1) вчинений злочин відповідної тяжкості;
 
297. 2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або у сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.
 		 -376- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у пункті 2 частини третьої статті 248 слово "докази" замінити словом "відомості", слово "доказами" замінити словом "відомостями";
 		Відхилено   2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.
 
    -377- Шишкіна Е.В.
 у пункті 2 частини третьої статті 248 слово "докази" замінити словом "відомості", слово "доказами" замінити словом "відомостями";
 		Відхилено    
298. 4. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом. Крім цього, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про:
 		    4. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом. Крім цього, ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити відомості про:
 
299. 1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;
 		    1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням;
 
300. 2) злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;
 		    2) злочин, у зв'язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала;
 
301. 3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
 		    3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
 
302. 4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
 		    4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
 
303. 5) строк дії ухвали.
 		 -378- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 статтю 248 доповнити частиною п’ятою наступного змісту:
"5. Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову у наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу."
 		Враховано   5) строк дії ухвали.
5. Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу.
 
    -379- Бевз В.А.
 статтю 248 доповнити частиною п’ятою наступного змісту:
"5. Постановлення слідчим суддею ухвали про відмову у наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про надання такого дозволу."
 		Враховано    
304. Стаття 249. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
 		    Стаття 249. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії
 
305. 1. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці.
 		 -380- Зварич Р.М.
 У частині першій статті 249 слова "два місяці" замінити словами "один місяць".
 		Відхилено   1. Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці.
 
306. 2. Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про прийняття ухвали згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
 		 -381- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частинах другій, третій статті 249 слова "слідчий", "слідчий за погодженням з прокурором або", "слідчий" вилучити;
 		Відхилено   2. Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про прийняття ухвали згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
 
    -382- Шишкіна Е.В.
 У частинах другій, третій статті 249 слова "слідчий", "слідчий за погодженням з прокурором або", "слідчий" вилучити;
 		Відхилено    
307. 3. Крім відомостей, вказаних у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії.
 		    3. Крім відомостей, вказаних у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії.
 
308. 4. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати шести місяців.
 		 -383- Зварич Р.М.
 У частині четвертій статті 249 слово "шести" замінити словом "трьох".
 		Відхилено   4. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 цього Кодексу. У разі, якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.
 
    -384- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Частину четверту статті 249 викласти в такій редакції:
"4. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 цього Кодексу. У випадку, коли така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місця знаходження особи, яка переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи."
 		Враховано    
    -385- Бевз В.А.
 Частину четверту статті 249 викласти в такій редакції:
"4. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 цього Кодексу. У випадку, коли така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місця знаходження особи, яка переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи."
 		Враховано    
309. 5. Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо у цьому відпала необхідність.
 		 -386- Грицак В.М.
 частину 5 статті 249 викласти в такій редакції:
"прокурор, слідчий зобов’яаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо у цьому відпала необхідність".
 		Відхилено   5. Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність.
 
    -387- Прокопчук Ю.В.
 частину 5 статті 249 викласти в такій редакції:
"прокурор, слідчий зобов’яаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо у цьому відпала необхідність".
 		Відхилено    
    -388- Бевз В.А.
 у частині п’ятій статті 249 після слова "Прокурор" доповнити словом ", слідчий", а слово "зобов’язаний" змінити у відповідному відмінку на "зобов’язані".
 		Відхилено    
    -389- Яценюк А.П.
 У частині п’ятій статті 249 після слова "Прокурор" доповнити словами ", слідчий, слідчий суддя".
 		Відхилено    
310. Стаття 250. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді
 		 -390- Лещенко В.О.
 Стаття 250 "Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді" потребує приведення у відповідність до положень статті ЗО Конституції України, у зв'язку з чим частину першу вказаної статті після слів "життя людей та" доповнити словами "майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також".
У статті 250 та відповідних статтях глави 21 підлягає виключенню можливість проведення без дозволу слідчого судді таких негласних слідчих (розшукових) дій як арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем. Проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій без дозволу слідчого судді прямо суперечить положенням статті 31
Конституції України.
 		Враховано   Стаття 250. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді
 
    -391- Скибінецький О.М.
 Стаття 250 "Проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді" потребує приведення у відповідність до положень статті ЗО Конституції України, у зв'язку з чим частину першу вказаної статті після слів "життя людей та" доповнити словами "майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також".
У статті 250 та відповідних статтях глави 21 підлягає виключенню можливість проведення без дозволу слідчого судді таких негласних слідчих (розшукових) дій як арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем. Проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій без дозволу слідчого судді прямо суперечить положенням статті 31
Конституції України.
 		Враховано    
311. 1. У виняткових невідкладних випадках, передбачених цим Кодексом та пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VІ, VІІ (статті 201 та 209), ІХ, ХІІІ, ХІV, ХV, ХVІІ Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.
 		 -392- Мойсик В.Р.
 Статтю 250 виключити.
 		Відхилено   1. У виняткових невідкладних випадках, передбачених цим Кодексом та пов'язаних із врятуванням життя людей і майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, а також запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VІ, VІІ (статті 201 та 209), ІХ, ХІІІ, ХІV, ХV, ХVІІ Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.
 
    -393- Яценюк А.П.
 У другому реченні частини першої статті 250 слово "прокурор" замінити словом "слідчий".
 		Відхилено    
    -394- Шкіль А.В.
 В частині 1 статті 250 текст "життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділуІ, ІІ, VІ, VІІ (статті 201 та 209), ІХ, ХІІІ, ХІV, ХV, ХVІІ Особливої частини Кримінального кодексу України," замінити на "життя людини", а після слова "невідкладно" доповнити текстом ", але не пізніше 16 годин,".
 		Відхилено    
    -395- Шемчук В.В.
 У частині першій статті 250 після слів "запобіганням вчиненню" доповнити словом "іншого", тому що дії вже проводяться в ході розслідування злочину, який вчинено.
 		Відхилено    
312. 2. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
 		 -396- Кармазін Ю.А.
 У статті 250 частину другу викласти в наступній редакції:
"Слідчий суддя розглядає таке клопотання невідкладно в порядку визначеному статтею 248 цього Кодексу."
 		Відхилено   2. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
 
313. 3. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
 		    3. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
 
314. Стаття 251. Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
 		 -397- Кармазін Ю.А.
 назву статті 251 викласти в наступній редакції:
"Стаття 251. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій"
 		Відхилено   Стаття 251. Вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій
 
315. 1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:
 		 -398- Кармазін Ю.А.
 частину першу статті 251 доповнити новим реченням першим наступного змісту:
"Про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор виносить постанову."
 		Відхилено   1. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:
 
316. 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 		    1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
317. 2) правову кваліфікацію злочину з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
318. 3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;
 		    3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;
 
319. 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;
 		    4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;
 
320. 5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;
 		    5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;
 
321. 6) обґрунтування прийнятої постанови, в тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
 		    6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
 
322. 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
 		    7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.
 
323. Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
 		    Стаття 252. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій
 
324. 1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися з забезпеченням конфіденційності даних про таку особу в порядку, визначеному законодавством.
 		 -399- Грицак В.М.
 Текст статті 252 викласти в такій редакції:
"1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої дії слідчим або співробітником оперативного підрозділу, який здійснював негласні слідчі дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого або прокурора, складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі дії або були залучені до їх проведення, у разі необхідності зазначаються із збереженням таємниці щодо дійсних даних про їх особи.
2. Проведення негласних слідчих дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
3. Протоколи про проведення негласних слідчих дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаних негласних слідчих дій передаються слідчому.
4. Слідчий вживає заходів до збереження отриманих в ході проведення негласних слідчих дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом надання доручення на збереження речей і документів уповноваженим підрозділам Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України".
 		Відхилено   1. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.
 
    -400- Яценюк А.П.
 у другому реченні частини першої статті 252 після слів "негласної слідчої (розшукової) дії" доповнити словами "слідчим або співробітником оперативного підрозділу, який здійснював негласні слідчі дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого,"
 		Відхилено    
325. 2. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
 		    2. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
 
326. 3. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
 		 -401- Мойсик В.Р.
 Ч. 3 статті 252 викласти в такій редакції:
"3. Протоколи про проведення негласних слідчих дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаних негласних слідчих дій передаються прокурору, а ті, що проводились на підставі ухвали слідчого судді – слідчому судді для зберігання в суді".
 		Відхилено   3. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
 
    -402- Яценюк А.П.
 у частині третій статті 252 слово "прокурор" замінити словами "слідчому судді для зберігання в суді, якщо рішення про проведення таких слідчих (розшукових) дії приймалось слідчим суддею";
 		Відхилено    
327. 4. Прокурор вживає заходів до збереження отриманих в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
 		 -403- Шкіль А.В.
 У частині 4 статті 252 текст ", які планує використовувати у кримінальному провадженні" виключити.
 		Відхилено   4. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
 
    -404- Кармазін Ю.А.
 У частині четвертій статті 252 слова: "речей і документів" замінити словами: "речей, документів та інформації" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
    -405- Яценюк А.П.
 у частині четвертій статті 252 слово "Прокурор" замінити словом "Слідчий" та доповнити частину четверту словами ", у тому числі шляхом надання доручення на збереження речей і документів уповноваженим підрозділам Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України.".
 		Відхилено    
328. Стаття 253. Повідомлення осіб, щодо яких проводились негласні слідчі (розшукові) дії
 		 -406- Забарський В.В.
 Статтю 253 виключити.
 		Відхилено   Стаття 253. Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії
 
329. 1. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про це.
 		 -407- Яценюк А.П.
 У частині першій статті 253 після слова "підозрюваний" доповнити словом "обвинувачений" та слова "прокурором або за його дорученням" вилучити.
 		Відхилено   1. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про це.
 
330. 2. Конкретний час повідомлення визначається із врахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинні бути здійснені протягом дванадцяти місяців після її припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.
 		 -408- Зварич Р.М.
 В частині другій статті 253 слово "дванадцяти" замінити словом "шести".
 		Відхилено   2. Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинні бути здійснені протягом дванадцяти місяців з дня її припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.
 
    -409- Шкіль А.В.
 У частині 2 статті 253 текст "протягом дванадцяти місяців після її припинення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом" замінити на "не пізніше надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення".
 		Відхилено    
331. Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
 		 -410- Григорович Л.С.
 Статтю 254 викласти у такій редакції: "Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення досудового слідства або дізнання
1. Не допускається розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані.
2. Розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи приймала ця особа безпосередньо участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність, то ці діяння караються відповідно до кримінального законодавства";
 		Відхилено   Стаття 254. Заходи щодо захисту інформації, отриманої в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій
 
332. 1. Відомості про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводять, а так само інформація, отримана в результаті їх проведення, не підлягають розголошенню особами, яким це стало відомо в результаті ознайомлення з матеріалами в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
 		    1. Відомості про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводять, а також інформація, отримана в результаті їх проведення, не підлягають розголошенню особами, яким це стало відомо в результаті ознайомлення з матеріалами в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
 
333. 2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб.
 		    2. Якщо протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій містять інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб.
 
334. 3. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 290 цього Кодексу.
 		 -411- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 В частині третій статті 254 слова "крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 290 цього Кодексу" виключити.
 		Враховано   3. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.
 
335. Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
 		 -412- Забарський В.В.
 Статтю 255 виключити
 		Відхилено   Стаття 255. Заходи щодо захисту інформації, яка не використовується у кримінальному провадженні
 
336. 1. Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.
 		 -413- Шкіль А.В.
 У частині 1 статті 255 після слів "для подальшого проведення досудового розслідування" доповнити текст: "після ознайомлення з ними учасників з боку захисту, за відсутності клопотань про приєднання відповідних результатів до матеріалів досудового розслідування,".
 		Відхилено   1. Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.
 
    -414- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 255 – виключити
 		Відхилено    
    -415- Яценюк А.П.
 у частині першій статті 255 слово "прокурор" замінити словом "слідчий" та слова "його рішення" замінити словами "ухвали слідчого судді";
 		Відхилено    
    -416- Кармазін Ю.А.
 в частині першій статті 255 після слів: "проведення досудового розслідування," доповнити словами: "за попередньою згодою їх власника" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
337. 2. Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.
 		 -417- Шкіль А.В.
 У частині 2 статті 255 текст "учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб" замінити на "осіб, які не входять до складу сторін у відповідному провадженні".
 		Відхилено   2. Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб.
 
338. 3. У випадку, якщо власник речей або документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути зацікавлений у їх поверненні, прокурор зобов'язаний повідомити його про наявність таких речей або документів у розпорядженні прокурора та з'ясувати, чи бажає він їх повернути. Допустимість дій, передбачених цією частиною статті, а також час їх вчинення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав та законних інтересів осіб, а також запобігти завданню шкоди для кримінального провадження.
 		 -418- Яценюк А.П.
 у частині третій статті 255:
у першому реченні слово "прокурор" замінити словом "слідчий" у відповідних відмінках;
у другому реченні після слів "час їх вчинення визначаються" доповнити словами "слідчим за погодженням з";
 		Відхилено   3. У разі, якщо власник речей або документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, може бути зацікавлений у їх поверненні, прокурор зобов'язаний повідомити його про наявність таких речей або документів у розпорядженні прокурора та з'ясувати, чи бажає він їх повернути. Допустимість дій, передбачених цією частиною, та час їх вчинення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав та законних інтересів осіб, а також запобігання завданню шкоди для кримінального провадження.
 
    -419- Кармазін Ю.А.
 перше речення частини третьої статті 255 викласти в наступній редакції:
"Прокурор зобов'язаний повідомити власника речей або документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій про наявність у його розпорядженні таких речей або документів та з'ясувати, чи бажає він їх повернути."
 		Відхилено    
339. 4. Знищення відомостей, речей та документів здійснюється під контролем прокурора.
 		    4. Знищення відомостей, речей та документів здійснюється під контролем прокурора.
 
340. 5. Знищення відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не звільняє прокурора від обов'язку здійснення повідомлення згідно з вимогами статті 253 цього Кодексу.
 		 -420- Яценюк А.П.
 у частині п’ятій статті 255 слово "прокурора" замінити словом "слідчого".
 		Відхилено   5. Знищення відомостей, речей та документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не звільняє прокурора від обов'язку здійснення повідомлення згідно з вимогами статті 253 цього Кодексу.
 
341. Стаття 256. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні
 		    Стаття 256. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні
 
342. 1. Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені при їх проведенні речі і документи або їх копії можуть використовуватися у доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
 		 -421- Савченко І.В.
 частину першу статті 256 доповнити абзацом такого змісту:
"Не можуть використовуватися у доказуванні отримані в результаті негласних слідчих (розшукових) дій матеріали фотозйомки, аудіозапису, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації (у тому числі електронних), які не містять чіткого запису (зйомки, звуку, зображення, запису) або не дозволяють чітко ідентифікувати особу та/або чітко встановити фактичні дані";
 		Відхилено   1. Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
 
343. 2. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії, або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватись із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.
 		 -422- Савченко І.В.
 частину другу статті 256 викласти в такій редакції:
"2. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії, або були залучені до їх проведення не можуть бути допитані як свідки про виявлені (зафіксовані) ними обставини, для виявлення (фіксування) яких застосовувалися негласні слідчі (розшукові) дії";
 		Відхилено   2. Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.
 
344. 3. У випадку використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Ці особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строки, передбачені статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.
 		 -423- Одарченко Ю.В.
 Статтю 256 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. Після залучення до матеріалів провадження доказів, отриманих в наслідок негласних слідчих дій, порядок ознайомлення з ними встановлюється такий самий, як і для матеріалів, отриманих з використаннях звичайних слідчих дій".
 		Відхилено   3. У випадку використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строки, передбачені статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.
 
    -424- Грицак В.М.
 Після статті 256 доповнити новою статтею 256-1 такого змісту:
"Стаття 256-1. Проведення експертизи на стадії судового розгляду.
1. За клопотанням сторін, потерпілого або з власної ініціативи суд має право призначити експертизу для вирішення питань, що потребують застосування спеціальних знань. Підставою для призначення експертизи є ухвала суду, де зазначаються:
1) підстави для проведення експертизи, з яких питань потрібні висновки експертів, прізвище, ім’я, по батькові експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об’єкти, які мають бути досліджені; перелік матеріалів. що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;
2) якщо експертизу призначено експертам кількох установ, в ухвалі про її призначення зазначається найменування провідної установи, на яку покладається проведення експертизи. Якщо проведення експертизи доручається експертній установі та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною визнається експерта установа. Ухвала про призначення експертизи направляється в кожну установу – виконавцям, а також особі, яка не є працівником експертної установи. Об’єкти дослідження та матеріали справи направляються провідній установі;
3) при визначенні об’єктів та матеріалів, що підлягають направленню на експертизу, суд у відповідних випадках вирішує питання щодо відібрання відповідних зразків;
4) якщо цього вимагають особливі обставини справи, суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з’ясування, проінструктувати його про доручене завдання і за його клопотанням дати відповідні роз’яснення щодо сформульованих питань. Про вчинення цих дій повідомляються сторони, які мають право брати участь у їх вчиненні.
2. Сторони кримінального провадження мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.
3. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити первинну, повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.
4. Якщо проведення експертизи доручено спеціалізованій експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, створювати комісії з експертів керованої ним установи, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби змінювати виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи."
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
345. Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації
 		    Стаття 257. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації
 
346. 1. Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка виноситься за клопотанням прокурора.
 		 -425- Яценюк А.П.
 у частині першій статті 257 слова "прокурор" замінити словами "слідчий" у відповідних відмінках;
 		Відхилено   1. Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка виноситься за клопотанням прокурора.
 
347. Слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247-248 цього Кодексу і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення.
 		    Слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247, 248 цього Кодексу і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення.
 
348. 2. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.
 		 -426- Грицак В.М.
 частину 2 статті 257 викласти в такій редакції:
"2. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних (розшукових) слідчих дій, здійснюється тільки через керівника органу досудового розслідування або прокурора".
 		Відхилено   2. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснюється тільки через прокурора.
 
    -427- Бевз В.А.
 частину 2 статті 257 викласти в такій редакції:
"2. Передання інформації, одержаної внаслідок проведення негласних (розшукових) слідчих дій, здійснюється тільки через керівника органу досудового розслідування або прокурора".
 		Відхилено    
    -428- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 257 після слів "здійснюється тільки через" доповнити словами "керівника органу досудового розслідування або".
 		Відхилено    
349. § 2. Втручання у приватне спілкування
 		    § 2. Втручання у приватне спілкування
 
350. Стаття 258. Загальні положення про втручання у приватне спілкування
 		    Стаття 258. Загальні положення про втручання у приватне спілкування
 
351. 1. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді, за винятком випадків проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді, передбачених статтею 250 цього Кодексу.
 		 -429- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в частині першій статті 258 слова "за винятком випадків проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді, передбачених статтею 250 цього Кодексу" виключити;
 		Враховано   1. Ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.
 
352. 2. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 248-250 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.
 		 -430- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині другій статті 258 слова "слідчий за погодженням з прокурором", "слідчим" вилучити;
 		Відхилено   2. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.
 
    -431- Шишкіна Е.В.
 У частині другій статті 258 слова "слідчий за погодженням з прокурором", "слідчим" вилучити;
 		Відхилено    
    -432- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 частину другу статті 258 викласти у такій редакції:
"2. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248–249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання."
 		Враховано    
353. У разі постановлення слідчим суддею ухвали про відмову у втручанні в приватне спілкування нове клопотання може бути подане прокурором, слідчим лише з новими відомостями.
 		    У разі постановлення слідчим суддею ухвали про відмову у втручанні у приватне спілкування нове клопотання може бути подане прокурором, слідчим лише з новими відомостями.
 
354. 3. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.
 		 -433- Кармазін Ю.А.
 У статті 258 частини третю та четверту виключити з даної статті з відповідним перенесенням їх в статтю третю проекту кодексу.
 		Відхилено   3. Спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.
 
355. 4. Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, коли учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є:
 		 -434- Шемчук В.В.
 У частині четвертій статті 258 після слів "доступ до змісту" доповнити словами "та факту".
 		Відхилено   4. Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є:
 
356. 1) аудіо-, відеоконтроль особи;
 		    1) аудіо-, відеоконтроль особи;
 
357. 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції;
 		    2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції;
 
358. 3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;
 		    3) зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;
 
359. 4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.
 		 -435- Шкіль А.В.
 Частину 4 статті 258 доповнити пунктом 5 такого змісту: "підслуховування".
 		Відхилено   4) зняття інформації з електронних інформаційних систем.
 
360. 5. Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.
 		 -436- Забарський В.В.
 У частині п’ятій статті 258 після слова "виправданим" доповнити словом "свідком".
 		Відхилено   5. Втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим заборонене.
 
361. Стаття 259. Збереження інформації
 		    Стаття 259. Збереження інформації
 
362. 1. Якщо прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов'язаний забезпечити збереження всієї інформації.
 		 -437- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Статтю 259 після слів "забезпечити збереження" доповнити словами "або доручити слідчому забезпечити збереження".
 		Враховано   1. Якщо прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов'язаний забезпечити збереження всієї інформації або доручити слідчому забезпечити збереження.
 
    -438- Грицак В.М.
 частину 1 статті 259 викласти в такій редакції:
"1.Якщо прокурор має намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов’язаний забезпечити збереження всієї інформації. З цією метою він дає доручення слідчому або уповноваженим підрозділам Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України".
 		Відхилено    
    -439- Зварич Р.М.
 Після статті 259 доповнити статтею 260 такого змісту:
"Стаття 260. Знищення інформації
1. Отримана внаслідок втручання у приватне спілкування інформація та будь-які її копії, які не мають значення для кримінального провадження мають бути знищені.
2. Знищення інформації здійснюється під контролем державного обвинувача.
3. Акт про знищення інформації надається слідчому судді, який постановив ухвалу про дозвіл на втручання в приватне спілкування."
 		Відхилено    
363. Стаття 260. Аудіо-, відеоконтроль особи
 		    Стаття 260. Аудіо-, відеоконтроль особи
 
364. 1. Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання в приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
 		    1. Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
 
365. 2. Аудіо-, відеоконтроль особи до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.
 		 -440- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 У статті 260 частину другу та третю виключити.
 		Враховано      
366. 3. У випадках, передбачених частиною другою цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор зобов'язаний невідкладно звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
 		 -441- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині третій статті 260 слова "слідчий за погодженням з прокурором або" вилучити;
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням частин статті.     
    -442- Шишкіна Е.В.
 У частині третій статті 260 слова "слідчий за погодженням з прокурором або" вилучити;
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням частин статті.   
    -443- Кармазін Ю.А.
 статті 260 друге речення друге частини третьої викласти в наступній редакції:
"Слідчий суддя розглядає таке клопотання невідкладно в порядку визначеному статтею 248 цього Кодексу."
 		Відхилено , у зв’язку з виключенням частин статті.   
367. Стаття 261. Накладення арешту на кореспонденцію
 		    Стаття 261. Накладення арешту на кореспонденцію
 
368. 1. Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.
 		    1. Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.
 
369. 2. Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, що мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування.
 		    2. Арешт на кореспонденцію накладається, якщо під час досудового розслідування є достатні підстави вважати, що поштово-телеграфна кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування.
 
370. 3. Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції.
 		    3. Накладення арешту на кореспонденцію надає право слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції.
 
371. 4. Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.
 		    4. Кореспонденцією, передбаченою цією статтею, є листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.
 
372. 5. Після закінчення терміну, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.
 		    5. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.
 
373. Стаття 262. Огляд і виїмка кореспонденції
 		    Стаття 262. Огляд і виїмка кореспонденції
 
374. 1. Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а при необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.
 		    1. Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.
 
375. 2. При виявленні у кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий в межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції, або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.
 		    2. При виявленні в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.
 
376. 3. При відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.
 		    3. У разі відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.
 
377. 4. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У протоколі обов'язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що повинно бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, та про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.
 		    4. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. У протоколі обов'язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.
 
378. 5. Керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню цієї негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.
 		    5. Керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.
 
379. Стаття 263. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
 		    Стаття 263. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
 
380. 1. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання в приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
 		 -444- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 в частині першій статті 263 після слів "для передавання інформації," доповнити словами "на підставі ухвали слідчого судді,";
 		Враховано   1. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу) є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
 
381. 2. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання в приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.
 		    2. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.
 
382. 3. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку.
 		    3. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку.
 
383. 4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв'язку зобов'язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її у незмінному вигляді.
 		 -445- Грицак В.М.
 доповнити статтю 263 частиною 4-1 та викласти її в такій редакції:
"4-1. У невідкладних випадках або якщо принаймні один з учасників спілкування (розмови) дав письмову згоду на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж негласна слідча дія може бути розпочато на підставі погодженої з керівником органу досудового розслідування постанови слідчого, з одночасним невідкладним зверненням з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя зобов’язаний протягом двадцяти чотирьох годин з початку проведення таких дій розглянути клопотання".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування.  4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв'язку зобов'язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.
 
384. 5. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочате на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.
 		 -446- Грицак В.М.
 частину 5 статті 263 викласти в такій редакції:
"зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочате на підставі постанови слідчого узгодженого з прокурором або прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 246 цього Кодексу, а також за письмовою згодою одного із учасників спілкування".
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням частини статті.     
    -447- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 частини п’яту та шосту статті 263 виключити.
 		Враховано    
385. 6. У випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор зобов'язаний невідкладно звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 248 цього Кодексу.
 		 -448- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині шостій статті 263 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням частини статті.     
    -449- Шишкіна Е.В.
 У частині шостій статті 263 слова "слідчий за погодженням з прокурором" вилучити;
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням частини статті.   
    -450- Кармазін Ю.А.
 У статті 263 друге речення частини шостої викласти в наступній редакції:
"Слідчий суддя розглядає таке клопотання невідкладно в порядку визначеному статтею 248 цього Кодексу."
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням частини статті.   
386. Стаття 264. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
 		    Стаття 264. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
 
387. 1. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.
 		 -451- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину першу статті 264 після слів "може здійснюватися" доповнити словами "на підставі ухвали слідчого судді".
 		Враховано   1. Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.
 
388. 2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
 		 -452- Грицак В.М.
 частину 2 статті 264 викласти в такій редакції:
"2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подолання системи логічного захисту. У такому випадку проведення негласної слідчої дії допускається у кримінальному провадженні за кримінальні правопорушення та поза умовою неможливості іншим шляхом здобути інформацію".
 		Відхилено   2. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
 
389. 3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання в приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.
 		    3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.
 
390. Стаття 265. Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем
 		    Стаття 265. Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем
 
391. 1. Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації.
 		 -453- Мойсик В.Р.
 Ч. 1 статті 265 викласти в такій редакції:
"1. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор або слідчий суддя вживає заходів для збереження знятої інформації".
 		Враховано   1. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, у протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор або слідчий суддя вживає заходів для збереження знятої інформації.
 
    -454- Грицак В.М.
 частину 1 статті 265 викласти в такій редакції:
"1. Зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна її частина, після чого прокурор, слідчий вживає заходів для збереження матеріальних носіїв знятої інформації".
 		Відхилено    
    -455- Яценюк А.П.
 У другому реченні частини першої статті 265 слово прокурор замінити словом "слідчий".
 		Відхилено    
392. 2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.
 		    2. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття та зобов'язана забезпечити обробку, збереження або передання інформації.
 
393. Стаття 266. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
 		    Стаття 266. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
 
394. 1. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.
 		 -456- Яценюк А.П.
 у третьому реченні частини першої статті 266 слово "прокурор" замінити словом "слідчий";
 		Відхилено   1. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.
 
395. 2. Технічні засоби, що застосовувалися при проведенні вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.
 		 -457- Мойсик В.Р.
 У ч.2 ст.266 слова "до набрання законної сили вироком суду" замінити словами "до закінчення строку касаційного оскарження судових рішень".
 		Враховано   2. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до закінчення строку касаційного оскарження судових рішень.
 
    -458- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 266 слова "до набрання законної сили вироком суду" замінити словами "п’ять років з моменту набрання законної сили вироком суду".
 		Відхилено    
396. 3. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    3. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
397. § 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
 		    § 3. Інші види негласних слідчих (розшукових) дій
 
398. Стаття 267. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
 		 -459- Шкіль А.В.
 Статтю 267 виключити.
 		Відхилено   Стаття 267. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
 
    -460- Забарський В.В.
 Статтю 267 виключити.
 		Відхилено    
399. 1. Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення у них, в тому числі з використанням технічних засобів, з метою:
 		 -461- Грицак В.М.
 частину 1 (пункт 1 та 3) статті 267 викласти в такій редакції:
"слідчий або за письмовим дорученням слідчого, прокурора, співробітники оперативних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України мають право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення у них, в тому числі з використанням технічних засобів, з метою:
1) виявлення і фіксації слідів вчинення кримінального правопорушення, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;
 		Відхилено   1. Слідчий має право обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою:
 
400. 1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;
 		    1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;
 
401. 2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;
 		    2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;
 
402. 3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;
 		    3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;
 
403. 4) виявлення осіб, які розшукуються;
 		    4) виявлення осіб, які розшукуються;
 
404. 5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.
 		    5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.
 
405. 2. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.
 		 -462- Кармазін Ю.А.
 У статті 267 частини другу та третю виключити з даної статті та з відповідним їх переформулюванням перенести у статтю третю проекту кодексу
 		Відхилено   2. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.
 
406. 3. Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.
 		 -463- Одарченко Ю.В.
 У частині 3 статті 267 слова "мають статус публічно доступних" замінити на "не мають статусу публічно недоступними місць".
 		Відхилено   3. Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних.
 
407. 4. Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою у частині першій цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 248-249 цього Кодексу.
 		 -464- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину четверту статті 267 після слів "передбаченому статтями" доповнити цифрами "246".
 		Враховано   4. Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою в частині першій цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.
 
    -465- Грицак В.М.
 доповнити статтю 267 частиною 5 та викласти її в такій редакції:
"негласне (зашифроване) обстеження публічно доступних місць, шляхом таємного проникнення у них, в тому числі з використанням технічних засобів, з метою, передбаченою у частині першій цієї статті, проводиться за постановою слідчого, погодженою з прокурором".
 		Відхилено    
408. Стаття 268. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
 		    Стаття 268. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
 
409. 1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає у застосуванні технічних засобів для локалізації місця знаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
 		    1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.
 
410. 2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 248-250 цього Кодексу.
 		 -466- Грицак В.М.
 частину 2 та 3 статті 268 викласти в такій редакції:
"2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі постанови слідчого або прокурора у кримінальних провадженнях.
3. В постанові слідчого на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу у цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати кінцеве обладнання, транспортну телекомунікаційну мережу".
 		Відхилено   2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.
 
    -467- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину другу статті 268 після слів "передбаченому статтями" доповнити цифрами "246".
 		Враховано    
411. 3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу у цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.
 		 -468- Одарченко Ю.В.
 Статтю 268 доповнити частиною 4 наступного змісту:
"4. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу дозволяється без дозволу слідчого судді та прокурора на прохання його власника."
 		Відхилено   3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.
 
412. Стаття 269. Спостереження за особою, річчю або місцем
 		 -469- Грицак В.М.
 статтю 269 викласти в такій редакції:
"1. Для пошуку, фіксації, перевірки і збору під час досудового розслідування кримінального правопорушення відомостей про особу, її поведінку та тих, з ким ця особа контактує, або певної речі, у публічно доступних місцях за постановою слідчого або прокурора може проводитись візуальне спостереження за вказаними об’єктами з використанням відеозапису, фотографування спеціальних технічних засобів.
2. Для фіксації відвідувань та збору інформації щодо певних місць, адрес, територій, під час досудового розслідування за постановою слідчого або прокурора можуть проводитися пошукові заходи з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів.
3. За результатами візуального спостереження та пошукових заходів складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис".
 		Відхилено   Стаття 269. Спостереження за особою, річчю або місцем
 
413. 1. Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитись візуальне спостереження за вказаними об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.
 		    1. Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за вказаними об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.
 
414. За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.
 		    За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис.
 
415. 2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 248-250 цього Кодексу.
 		 -470- Малишев В.С.
Олійник В.М.
 Частину другу статті 269 після слів "передбаченому статтями" доповнити цифрами "246".
 		Враховано   2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.
 
416. 3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.
 		    3. Спостереження за особою до постановлення ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.
 
417. Стаття 270. Аудіо-, відеоконтроль місця
 		    Стаття 270. Аудіо-, відеоконтроль місця
 
418. 1. Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
 		 -471- Грицак В.М.
 доповнити статтю 270 частиною 2 та викласти її в наступній редакції:
"аудіо-, відеоконтроль місця проводиться за постановою слідчого або прокурора. За результатами спостереження складається протокол, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозапис".
 		Відхилено   1. Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
2. Аудіо-, відеоконтроль місця згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.
 
    -472- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Статтю 270 доповнити частиною другою наступного змісту:
"2. Аудіо-, відеоконтроль місця згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248–249 цього Кодексу."
 		Враховано    
419. Стаття 271. Контроль за вчиненням злочину
 		 -473- Мойсик В.Р.
 Назву ст. 271 викласти у такій редакції: "Контроль за готуванням до злочину, замахом на нього або за вчиненням злочину", відредагувавши відповідним чином і зміст статті.
 		Відхилено   Стаття 271. Контроль за вчиненням злочину
 
420. 1. Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:
 		 -474- Грицак В.М.
 частину 1 статті 271 викласти в такій редакції:
контроль за вчиненням кримінального правопорушення може здійснюватися у таких формах:
5) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації;
6) комп’ютерна розвідка;
7) наведення довідок.
 		Відхилено   1. Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:
 
421. 1) контрольоване постачання;
 		 -475- Грицак В.М.
 статтю 271 викласти у такій редакції :
1. Оперативний контроль і нагляд може здійснюватися у таких формах:
1) контрольоване постачання;
2) контрольна та оперативна закупівля;
3) спеціальний слідчий експеримент;
4) імітування обстановки злочину;
2. Оперативний контроль і нагляд не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:
1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;
2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;
3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливі тяжкі злочини;
4) екологічній або техногенній катастрофі.
3. Під час підготовки та проведення заходів з оперативного контролю і нагляду забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якщо би слідчий цьому не сприяв, або з цією ж метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті у такий спосіб речі і документи не можуть використані у кримінальному провадженні.
4 Про результати оперативного контролю і нагляду складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої дії. Якщо оперативний контроль і нагляд закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності цієї особи.
5. Порядок та тактика проведення контрольованого постачання, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину, визначається законодавством.
6. Оперативний контроль і нагляд щодо незаконного переміщення через територію Україну транзитом, ввіз до України або вивіз за межі України речей, вилучених з вільного обігу або інших речей чи документів, може бути проведений у порядку, передбаченому чинним законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав, або на підставі міжнародних договорів України.
7. Слідчий у своєму рішенні, погодженому з прокурором про проведення оперативного контролю і нагляду крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов’язаний:
1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої дії провокування особи на вчинення злочину;
2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
8. Якщо при проведенні оперативного контролю і нагляду виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, вони мають здійснюватися у межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу".
 		Відхилено   1) контрольоване постачання;
 
422. 2) контрольована та оперативна закупка;
 		 -476- Мойсик В.Р.
 .У п. 2 ч. 1 статті 271 слово "та" слід замінити на слово "чи".
 		Відхилено   2) контрольована та оперативна закупка;
 
    -477- Одарченко Ю.В.
 Пункт 1 частини 2 статті 271 викласти у наступній редакції:
"1) посягання на життя особи, або заподіяння особі тяжких тілесних ушкоджень (крім випадку, коли ця особа є працівником підрозділу спеціального призначення та добровільно надала згоду на участь у даній спеціальній операції);"
 		Відхилено    
    -478- Шемчук В.В.
 У пункті 2 частини першої та у частині п’ятій статті 271 слова "закупка" замінити словами "закупівля"
 		Відхилено    
423. 3) спеціальний слідчий експеримент;
 		    3) спеціальний слідчий експеримент;
 
424. 4) імітування обстановки злочину.
 		    4) імітування обстановки злочину.
 
425. 2. Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:
 		    2. Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:
 
426. 1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;
 		 -479- Кармазін Ю.А.
 У статті 271 в пункті 1 частини другої після слова: "тяжких" доповнити словами: "чи середньої тяжкості" і далі – за текстом.
 		Відхилено   1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;
 
427. 2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;
 		    2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;
 
428. 3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;
 		    3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;
 
429. 4) екологічній або техногенній катастрофі.
 		    4) екологічній або техногенній катастрофі.
 
430. 3. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією ж метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті у такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
 		    3. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
 
431. 4. Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності цієї особи.
 		    4. Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.
 
432. 5. Порядок та тактика проведення контрольованого постачання, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.
 		    5. Порядок та тактика проведення контрольованого постачання, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.
 
433. 6. Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввіз до України або вивіз за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому чинним законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.
 		    6. Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.
 
434. 7. Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:
 		    7. Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:
 
435. 1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;
 		    1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;
 
436. 2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
 		    2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.
 
437. 8. Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися у межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.
 		 -480- Мойсик В.Р.
 Доповнити статтю 271 приміткою, де розкрити поняття та зміст контрольованого постачання, контрольованої чи оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту та імітування обстановки злочину.
 		Відхилено   8. Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.
 
438. Стаття 272. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
 		    Стаття 272. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
 
439. 1. Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь у організованій групі чи злочинній організації, або учасником вказаної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.
 		 -481- Мойсик В.Р.
 У статті 272 "Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації" вживається термін "учасник організованої групи чи злочинної організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування". Разом з тим, слідчі підрозділи, які за проектом КПК є органами досудового розслідування, не здійснюють оперативно-розшукової діяльності і не працюють безпосередньо з особами, які залучені до конфіденційного співробітництва.
 		Відхилено   1. Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником вказаної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.
 
    -482- Грицак В.М.
 частину 1 статті 272 викласти в такій редакції:
"1. Під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або учасником вказаної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з оперативними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України".
 		Відхилено    
440. 2. Виконання вказаними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням в таємниці достовірних відомостей про особу.
 		 -483- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 272 слова "постанови прокурора" замінити словами "ухвали слідчого судді";
 		Відхилено   2. Виконання вказаними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія, здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.
 
441. 3. У постанові крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:
 		 -484- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 272 слова "у частині третій статті 272 після слів "у постанові" доповнити словом "ухвалі".
 		Відхилено   3. У постанові, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зазначається:
 
442. 1) обґрунтування меж спеціального завдання;
 		    1) обґрунтування меж спеціального завдання;
 
443. 2) використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.
 		    2) використання спеціальних несправжніх (імітаційних) засобів.
 
444. 4. Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності - термін його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.
 		    4. Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.
 
445. Стаття 273. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
 		    Стаття 273. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
 
446. 1. За рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.
 		 -485- Яценюк А.П.
 У першому реченні частини першої та по тексту частини третьої статті 273 слово "прокурор" замінити словом "слідчий суддя" у відповідних відмінках.
 		Відхилено   1. За рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально утворених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.
 
447. 2. Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.
 		    2. Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.
 
448. 3. У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб'єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про вказану особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.
 		 -486- Грицак В.М.
 частину 3 статті 273 викласти в такій редакції:
"у разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб’єктів господарювання слідчий про це повідомляє керівнику органу досудового розслідування, прокурору, який прийняв рішення про використання таких засобів у проведенні негласних слідчих дій".
 		Відхилено   3. У разі необхідності розкриття до завершення досудового розслідування справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб'єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про вказану особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.
 
449. 4. Несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, використовуються в процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину, за винятком випадків, коли суд встановить порушення вимог цього Кодексу під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.
 		    4. Несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, використовуються у процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину крім випадків, якщо суд встановить порушення вимог цього Кодексу під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.
 
450. Стаття 274. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
 		 -487- Шкіль А.В.
 Статтю 274 виключити.
 		Відхилено   Стаття 274. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження
 
451. 1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.
 		    1. Негласне отримання зразків для порівняльного дослідження може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 цього Кодексу неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.
 
452. 2. Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, в порядку, передбаченому статтями 248-249 цього Кодексу.
 		 -488- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частинах другій, третій статті 274 слова "або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором", "слідчого" вилучити;
 		Відхилено   2. Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 248, 249 цього Кодексу.
 
    -489- Шишкіна Е.В.
 У частинах другій, третій статті 274 слова "або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором", "слідчого" вилучити;
 		Відхилено    
    -490- Яценюк А.П.
 У частині другій статті 274 слова "прокурора, або за клопотанням" вилучити
 		Відхилено    
453. 3. У клопотанні прокурора, слідчого про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.
 		    3. У клопотанні прокурора, слідчого про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.
 
454. 4. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.
 		    4. Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами цього Кодексу, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.
 
455. Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва
 		    Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва
 
456. 1. При проведенні негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
 		 -491- Грицак В.М.
 частину 1 статті 275 викласти в такій редакції:
"1.При проведенні негласних слідчих дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або давати доручення оперативним підрозділам Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, Державної пенітенціарної служби України щодо залучення цих осіб до проведення негласних слідчих дій у випадках, передбачених цим Кодексом".
 		Відхилено   1. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
457. 2. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва при проведенні негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, -якщо таке співробітництво буде пов'язано з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
 		 -492- Шевченко А.В.
 Частину другу статті 275 проекту після слова "журналістів" пропонується доповнити словами "працівників засобу масової інформації,".
 		Відхилено   2. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.
 
    -493- Бахтеєва Т.Д.
 Частину другу статті 275 доповнити словами "або лікарської таємниці".
 		Відхилено    
458. Глава 22. Повідомлення про підозру
 		 -494- Кармазін Ю.А.
 У статті 276 частину третю доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"Про роз’яснення прав підозрюваному зазначається в протоколі затримання чи в рішенні про обрання запобіжного заходу."
 		Відхилено   Глава 22. Повідомлення про підозру
 
459. Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру
 		    Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру
 
460. 1. Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
 		    1. Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
 
461. 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
 		    1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
 
462. 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
 		 -495- Шкіль А.В.
 У статті 276 пункт 2 частини 1 виключити.
 		Відхилено   2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
 
463. 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
 		    3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
 
464. 2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (службова особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу.
 		 -496- Грицак В.М.
 частину 2 статті 276 викласти в такій редакції:
"2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (службова особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу, склавши про це відповідний протокол".
 		Відхилено   2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (службова особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу.
 
465. 3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
 		 -497- Грицак В.М.
 частину 3 статті 276 викласти в такій редакції:
"3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав, зазначивши про це у протоколі".
 		Відхилено   3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
 
    -498- Зварич Р.М.
 Статтю 276 доповнити частиною четвертою такого місту:
"4. У випадку відмови підозрюваного від своїх прав, визначених у статті 42 цього Кодексу, слідчий, державний обвинувач зобов’язаний переконатися в тому, що підозрюваний розуміє та усвідомлює наслідки свого рішення. Якщо у слідчого, державного обвинувача виникає розумна підозра про те, що при відмові від своїх прав підозрюваний діяв під тиском, у стані психічної незрівноваженості, під емоційним стресом, або не усвідомлював наслідки свого рішення, він зобов’язаний забезпечити права підозрюваного, передбачені статтею 42 цього Кодексу."
 		Відхилено    
    -499- Кармазін Ю.А.
 У статті 276 частину третю доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"Про роз’яснення прав підозрюваному зазначається в протоколі затримання чи в рішенні про обрання запобіжного заходу."
 		Відхилено    
466. Стаття 277. Зміст письмового повідомлення про підозру
 		    Стаття 277. Зміст письмового повідомлення про підозру
 
467. 1. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
 		 -500- Грицак В.М.
 У частині першій статті 277 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 		Відхилено   1. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором у формі постанови.
 
    -501- Савченко І.В.
 У частині першій статті 277 слова "за погодженням з прокурором" виключити.
 		Відхилено    
    -502- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 277 після слів "з прокурором" доповнити словами "у формі постанови"
 		Враховано    
468. Повідомлення повинно містити такі відомості:
 		    Повідомлення має містити такі відомості:
 
469. 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
 		 -503- Шенцев Д.О.
 Пункт перший частини 1 статті 277 після слова "повідомлення" доповнити словами "дату та час складання повідомлення".
 		Враховано   1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення, дату та час складення повідомлення;
 
470. 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
 		    2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
 
471. 3) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється повідомлення;
 		    3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
 
472. 4) зміст підозри;
 		    4) зміст підозри;
 
473. 5) правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
474. 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
 		    6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
 
475. 7) права підозрюваного;
 		    7) права підозрюваного;
 
476. 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
 		 -504- Шкіль А.В.
 В пункті 8 частини 1 статті 277 слово "здійснив" замінити на "склав".
 		Немає висновку   8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення;
9) дату та час погодження повідомлення прокурором (для повідомлень, складених слідчим).
 
    -505- Шенцев Д.О.
 Доповнити частину 1 статті 277 пунктом дев’ятим у такій редакції:
"9) дату та час погодження повідомлення прокурором (для повідомлень складених слідчим)".
 		Враховано    
    -506- Шкіль А.В.
 Частину 1 статті 277 доповнити пунктом 9 такого змісту: "інші дані, визначені цим Кодексом".
 		Відхилено    
477. Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру
 		    Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру
 
478. 1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення прокурором або слідчим, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
 		 -507- Шенцев Д.О.
 Частину 1 статті 278 викласти у наступній редакції:
"1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення прокурором, а у разі складання слідчим невідкладно, але не пізніше дня наступного з часу погодження такого повідомлення прокурором, а у випадку неможливості вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень".
 		Враховано   1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення прокурором, а в разі складання слідчим – невідкладно, але не пізніше наступного дня з часу погодження такого повідомлення прокурором, а у випадку неможливості вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
 
    -508- Мойсик В.Р.
 У частині 1 ст. 278 Проекту словосполучення "для вручення повідомлень" замінити словосполученням "для вручення повідомлень про виклик".
 		Відхилено    
479. 2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання.
 		 -509- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частинах другій, третій статті 278 цифри "24" замінити цифрами "12"
 		Відхилено   2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
 
    -510- Шишкіна Е.В.
 У частинах другій, третій статті 278 цифри "24" замінити цифрами "12"
 		Відхилено    
480. 3. У випадку, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після спливу 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
 		 -511- Шкіль А.В.
 За текстом частин 2 та 3 статті 278 цифри "24" замінити на "3".
 		Відхилено   3. У разі, якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
 
481. 4. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 		    4. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 
482. Стаття 279. Зміна повідомлення про підозру
 		    Стаття 279. Зміна повідомлення про підозру
 
483. 1. У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
 		 -512- Швець В.Д.
 Потребує конкретизації ст. 279 проекту, яка передбачає порядок зміни повідомлення про підозру. В законопроекті доцільно передбачити конкретні правила зміни раніше пред’явленого повідомлення про підозру.
 		Враховано   1. У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний викласти у формі постанови нове повідомлення про підозру та виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
 
    -513- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 279 після слів "слідчий, прокурор зобов’язаний" доповнити словами "викласти у формі постанови нове повідомлення про підозру та";
 		Враховано    
    -514- Міщенко С.Г.
 Доповнити новою статтею 279-1 такого змісту:
"Стаття 279-1. Повідомлення про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження
1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється:
1) адвокату, депутату місцевої ради – Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень;
2) народному депутату України, професійному судді, судді Конституційного Суду України, присяжному та засідателю на час здійснення ними правосуддя, Президенту України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступнику, головному контролеру, секретарю Рахункової палати – Генеральним прокурором України;
3) Генеральному прокурору України – заступником Генерального прокурора України;
4) заступникам Генерального прокурора України – Генеральним прокурором України".
 		Пропонується Верховній Раді України визначитись щодо поправки шляхом голосування   
484. Глава 23. Зупинення досудового розслідування
 		    Глава 23. Зупинення досудового розслідування
 
485. Стаття 280. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування
 		 -515- Сас С.В.
 У стаття 280 у п. 1 ч. 1і всюди по тексту законопроекту слово "важку" замінити на слово "тяжку". Стаття 138 даного проекту та деякі інші статті містить термін "тяжка хвороба", а не "важка хвороба"
 		Відхилено   Стаття 280. Підстави та порядок зупинення досудового розслідування
 
486. 1. Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у випадку, якщо:
 		    1. Досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:
 
487. 1) підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
 		    1) підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;
 
488. 2) підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;
 		    2) підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме;
 
489. 3) наявна необхідність виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.
 		 -516- Швець В.Д.
 У кодексі (стаття 280) не враховано необхідність контролю за додатковими строками розслідування, коли мова заходить про міжнародну правову допомогу, встановленням конкретних підстав для продовження максимальних строків попереднього слідства. (Висновок Директорату правосуддя).
 		Відхилено   3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
 
    -517- Шемчук В.В.
 після частини першої статті 280 доповнити частиною другою такого змісту: "Досудове розслідування може бути зупинене, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин, але лише після проведення всіх слідчих (розшукових дій) для встановлення такої особи". У зв’язку з цим частини другу- п’яту вважати частинами третьою –шостою.
 		Відхилено    
    -518- Лещенко В.О.
 Частину першу статті 280 доповнити новим пунктом такого змісту:
"малолітній, неповнолітній потерпілий від злочинів, передбачених статтями 152, 153, 155, 156, 301, 302, 303 Кримінального Кодексу, в силу тяжкого психологічного стану чи недостатнього розумового розвитку, обумовленого малолітством, не може дати показання в справі, а без таких показань об’єктивно неможливо всебічно розслідувати справу".
 		Відхилено    
490. 2. До зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження особи, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
 		    2. До зупинення досудового розслідування слідчий зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для встановлення місцезнаходження особи, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
 
491. 3. Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення відносяться не до всіх із них, прокурор вправі виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.
 		 -519- Грицак В.М.
 частину 3 статті 280 викласти в такій редакції:
"3. Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення відносяться не до всіх із них, слідчий, прокурор вправі виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних".
 		Відхилено   3. Якщо у кримінальному провадженні є два або декілька підозрюваних, а підстави для зупинення не стосуються всіх із них, прокурор має право виділити досудове розслідування і зупинити його стосовно окремих підозрюваних.
 
    -520- Шемчук В.В.
 У частині третій статті 280 після слів "прокурор" доповнити словами ", слідчий".
 		Відхилено    
492. 4. Досудове розслідування зупиняється мотивованою постановою прокурора або слідчого за узгодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається потерпілому, стороні захисту, які мають право її оскаржити слідчому судді.
 		    4. Досудове розслідування зупиняється мотивованою постановою прокурора або слідчого за узгодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається потерпілому, стороні захисту, які мають право її оскаржити слідчому судді.
 
493. 5. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
 		 -521- Шемчук В.В.
 У частині шостій статті 280 після слів "на встановлення" доповнити словами "особи, яка вчинила злочин та".
 		Відхилено   5. Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
 
494. Стаття 281. Розшук підозрюваного
 		    Стаття 281. Розшук підозрюваного
 
495. 1. Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
 		    1. Якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
 
496. 2. Про оголошення розшуку виноситься або окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 		    2. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 
497. 3. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
 		    3. Здійснення розшуку підозрюваного може бути доручено оперативним підрозділам.
 
498. Стаття 282. Відновлення досудового розслідування
 		    Стаття 282. Відновлення досудового розслідування
 
499. 1. Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, коли підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому.
 		 -522- Лещенко В.О.
 Частину першу статті 282 викласти в такій редакції:
"1. Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, коли підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місце перебування встановлено, завершено проведення процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва, потерпілий, який будучи малолітнім, неповнолітнім не міг дати показань, досяг повноліття), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому".
 		Відхилено   1. Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування надсилається стороні захисту, потерпілому.
 
500. 2. Зупинене досудове розслідування також відновлюється у випадку скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.
 		 -523- Швець В.Д.
 У статті 282 частину другу доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"Рішення слідчого судді про скасування постанови про зупинення досудового розслідування може бути оскаржено в порядку, визначеному цим Кодексом.".
 		Враховано   2. Зупинене досудове розслідування також відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.
Рішення слідчого судді про скасування постанови про зупинення досудового розслідування може бути оскаржено в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
    -524- Грицак В.М.
 частину 2 та 3 статті 282 викласти в такій редакції:
"2. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор, слідчий складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду
3. Перед направленням клопотання до суду, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності".
 		Відхилено    
501. 3. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 		    3. Відомості про відновлення досудового розслідування вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 
502. Глава 24. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування
 		    Глава 24. Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування
 
503. § 1. Форми закінчення досудового розслідування
 		    § 1. Форми закінчення досудового розслідування
 
504. Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розслідування
 		    Стаття 283. Загальні положення закінчення досудового розслідування
 
505. 1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
 		 -525- Грицак В.М.
 Частину першу статті 283 викласти в такій редакції:
"1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді або на закриття провадження в найкоротший строк".
 		Відхилено   1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
 
    -526- Савченко І.В.
 Частину першу статті 283 викласти в такій редакції:
"1. Особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді або на закриття провадження в найкоротший строк".
 		Відхилено    
506. 2. Прокурор зобов'язаний у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру:
 		 -527- Грицак В.М.
 частину 2 та 3 статті 283 викласти в такій редакції:
"2. Прокурор, слідчий зобов’язаний у найбільш короткий строк після повідомлення особі про підозру:
3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором, слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань".
 		Відхилено   2. Прокурор зобов'язаний у найкороткий строк після повідомлення особі про підозру:
 
507. 1) закрити кримінальне провадження, або
 		 -528- Кожем'якін А.А.
 пункт 1 частини 2 статті 283 виключити.
 		Відхилено   1) закрити кримінальне провадження, або
 
508. 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або
 		    2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або
 
509. 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.
 		    3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.
 
510. 3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 		    3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 
511. Стаття 284. Закриття кримінального провадження
 		    Стаття 284. Закриття кримінального провадження
 
512. 1. Кримінальне провадження закривається, якщо:
 		    1. Кримінальне провадження закривається, в разі якщо:
 
513. 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
 		    1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення;
 
514. 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
 		    2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;
 
515. 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи у суді і вичерпані можливості їх отримати;
 		 -529- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У пункті 3 частини першої статті 284 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено   3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;
 
    -530- Шишкіна Е.В.
 У пункті 3 частини першої статті 284 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено    
    -531- Шкіль А.В.
 Пункт 3 частини 1 статті 284 викласти в іншій редакції: "встановлена відсутність підстав для підозри та/або обвинувачення особи".
 		Відхилено    
    -532- Вернидубов І.В.
 Пункт 3 частини першої статті 284 виключити.
 		Відхилено    
516. 4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
 		    4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;
 
517. 5) помер підозрюваний, обвинувачений, за винятком випадків, коли провадження є необхідним для реабілітації померлого;
 		    5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;
 
518. 6) існує вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому ж обвинуваченню;
 		 -533- Швець В.Д.
 пункт 6 частини першої статті 284 доповнити реченням такого змісту: "існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, прийнята відповідно до частини 3 цієї статті";
 		Враховано   6) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;
7) існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, прийнята відповідно до частини третьої цієї статті;
 
    -534- Кармазін Ю.А.
 У статті 284 пункт шостий частини першої викласти в наступній редакції:
"6) існує вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або не скасоване рішення прокурора, слідчого чи суду про закриття кримінального провадження по тому ж обвинуваченню;".
 		Немає висновку    
519. 7) потерпілий, а у випадках передбачених цим Кодексом, -його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
 		 -535- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину першу статті 284 доповнити пунктом 8 наступного змісту:
"8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.";
 		Враховано   8) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;
9) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;
10) закінчилися строки давності з притягнення до кримінальної відповідальності;
11) у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності;
 
    -536- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
 Частину першу статті 284 доповнити новим пунктом такого змісту:
"8) закінчилися строки давності з притягнення до кримінальної відповідальності";
 		Враховано    
520. 2. Кримінальне провадження закривається судом:
 		    2. Кримінальне провадження закривається судом у разі, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, крім випадків, передбачених цим Кодексом
 
521. 1) у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;
 		 -537- Швець В.Д.
 П. 1 ч. 2 статті 284 перенести до ч. першої статті 284 в якості п. 9.
 		Враховано      
522. 2) якщо прокурор відмовився від підтримання обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 		 -538- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 пункт 2 частини другої статті 284 після слів "від підтримання" доповнити словом "державного";
 		Враховано   .
;  
    -539- Кожем'якін А.А.
 частину 2 статті 284 доповнити пунктом 3 такого змісту: "3) у зв’язку з відмовою прокурора від підтримання обвинувачення або не доведенням прокурором винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення з ухваленням виправдувального вироку.";
 		Відхилено    
523. 3. Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
 		 -540- Кожем'якін А.А.
 частини 3, 4, 5 статті 284 виключити.
 		Відхилено      
    -541- Шишкіна Е.В.
 Викласти частину третю ст. 284 проекту в такій редакції:
"3. Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Прокурор складає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.".
 		Відхилено    
524. Слідчий складає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1-2, 4 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
 		 -542- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
 В абзаці другому частини третьої статті 88 після цифри 4 доповнити цифрою 8;
 		Враховано   Слідчий складає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1,2, 4, 8 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
 
525. Прокурор складає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
 		    Прокурор складає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
 
526. 4. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.
 		    4. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.
 
527. 5. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
 		 -543- Шишкіна Е.В.
 Викласти частину п’яту ст. 284 проекту в такій редакції:
"5. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному.".
 		Відхилено   5. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
 
    -544- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 у другому реченні абзацу першого частини п’ятої статті 284 слово "десяти" замінити на слово "двадцяти".
 		Враховано    
528. Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.
 		    Копія постанови прокурора про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, його представнику, підозрюваному, захиснику.
 
529. 6. Якщо обставини, передбачені пунктами 1-2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
 		    6. Якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.
 
530. Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд виносить ухвалу про закриття кримінального провадження.
 		 -545- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
 Частину шосту статті 284 після цифр "5, 6, 7" доповнити цифрою "8".
 		Враховано   Якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, суд виносить ухвалу про закриття кримінального провадження.
 
531. 7. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження, судовий розгляд продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    7. Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження, судовий розгляд продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
532. 8. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 		 -546- Одарченко Ю.В.
 Статтю 284 доповнити ч. 9 наступного змісту:
"9. Підозрюваний має право заявляти клопотання про закриття провадження, за результатом розгляду якого слідчий, прокурор, слідчий суддя зобов’язані винести постанову (а суддя – ухвалу). Відмова у закритті провадження слідчим суддею може бути оскаржена в апеляційному порядку."
 		Відхилено   8. Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 
533. § 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
 		    § 2. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
 
534. Стаття 285. Загальні положення кримінального провадження під час звільненні особи від кримінальної відповідальності
 		    Стаття 285. Загальні положення кримінального провадження під час звільненні особи від кримінальної відповідальності
 
535. 1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
 		    1. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
 
536. 2. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у випадку здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Слідчий, прокурор зобов'язаний заохочувати особу до таких дій.
 		    2. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Слідчий, прокурор зобов'язаний заохочувати особу до таких дій.
 
537. 3. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено сутність підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У випадку, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
 		 -547- Кармазін Ю.А.
 У реченні першому частини третьої статті 285 слова: "і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави" через кому замінити на слова: "право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та про правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності".
 		Відхилено   3. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено сутність підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
 
538. Стаття 286. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності
 		 -548- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
 Статтю 286 викласти в такій редакції:
"1. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється за рішенням слідчого, прокурора або слідчого судді.
Якщо обставини за яких особа звільняється від кримінальної відповідальності стали відомі слідчому, прокурору, слідчому судді до початку кримінального провадження, таке провадження не розпочинається.
2. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, уповноважена особа зобов’язана закрити кримінальне провадження з цих підстав".
 		Відхилено   Стаття 286. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності
 
539. 1. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
 		    1. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
 
540. 2. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
 		 -549- Шемчук В.В.
 Частину другу статті 286 викласти в такій редакції: "Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та надсилає його до суду".
 		Відхилено   2. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
 
541. 3. Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
 		 -550- Шемчук В.В.
 Частину третю статті 286 після слів "з ним потерпілого" виключити речення "та з`ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності".
 		Відхилено   3. Перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.
 
542. 4. Якщо під час здійснення судового провадження по провадженню, що надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
 		    4. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
 
543. Стаття 287. Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності
 		    Стаття 287. Клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності
 
544. 1. У клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються:
 		 -551- Грицак В.М.
 частину 1 статті 287 викласти в такій редакції:
"1. У клопотанні прокурора, слідчого про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються:
3) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада, прокурора, слідчого;
До клопотання прокурора, слідчого повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності".
 		Відхилено   1. У клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються:
 
545. 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 		    1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
546. 2) анкетні відомості підозрюваного (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 		    2) анкетні відомості підозрюваного (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 
547. 3) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора;
 		    3) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада прокурора;
 
548. 4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри;
 		    4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри;
 
549. 5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування;
 		    5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування;
 
550. 6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення;
 		 -552- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У пункті 6 частини першої статті 287 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено   6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення;
 
    -553- Шишкіна Е.В.
 У пункті 6 частини першої статті 287 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено    
551. 7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава;
 		    7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава;
 
552. 8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка стосовно можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності;
 		    8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка стосовно можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності;
 
553. 9) дата та місце складення клопотання.
 		    9) дата та місце складення клопотання.
 
554. До клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності.
 		    До клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності.
 
555. Стаття 288. Розгляд питання про звільнення від кримінальної відповідальності
 		 -554- Швець В.Д.
Прокопчук Ю.В.
 Назву статті 288 викласти в такій редакції:
"Стаття 288. Розгляд судом питання про звільнення від кримінальної відповідальності".
 		Враховано   Стаття 288. Розгляд судом питання про звільнення від кримінальної відповідальності
 
556. 1. Розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження, потерпілого у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.
 		    1. Розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження, потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.
 
557. 2. Суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого стосовно можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
 		 -555- Грицак В.М.
 частину 2 та 3 статті 288 викласти в такій редакції:
"2. Розгляд клопотання прокурора, слідчого здійснюється у присутності сторін кримінального провадження, потерпілого у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.
3. У випадку встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору, слідчому для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження у загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акту до суду".
 		Відхилено   2. Суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого стосовно можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
 
558. 3. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
 		    3. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
 
559. 4. У випадку встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження у загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
 		 -556- Мойсик В.Р.
 Частину четверту статті 288 виключити.
 		Відхилено   4. У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
 
560. 5. Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 		    5. Ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 
561. Стаття 289. Відновлення провадження при відмові від поручительства
 		    Стаття 289. Відновлення провадження при відмові від поручительства
 
562. 1. Якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
 		    1. Якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
 
563. 2. Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про відмову від поручительства, розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу.
 		    2. Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про відмову від поручительства, розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу.
 
564. 3. Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.
 		    3. Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.
 
565. § 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
 		    § 3. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
 
566. Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні
 		 -557- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частини першу, другу, третю та сьому статті 290 після слова "прокурор" та перед словом "зобов’язаний" доповнити словами "або слідчий за його дорученням.
 		Враховано   Стаття 290. Відкриття матеріалів іншій стороні
 
567. 1. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, прокурор зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
 		 -558- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частинах першій, другій статті 290 слово "докази", "доказами" замінити відповідно словом "відомості", "відомостями";
 		Відхилено   1. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
 
    -559- Шишкіна Е.В.
 у частинах першій, другій статті 290 слово "докази", "доказами" замінити відповідно словом "відомості", "відомостями";
 		Відхилено    
    -560- Григорович Л.С.
 частину першу статті 290 після слова "підозрюваному" доповнити словом "обвинувачуваному";
 		Відхилено    
    -561- Зварич Р.М.
 Частину першу статті 290 після слова "прокурор" доповнити словами "не пізніше ніж за п’ять днів до моменту звернення до суду із обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру або одночасно із клопотанням про продовження строку досудового розслідування."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -562- Прокопчук Ю.В.
 В частині першій статті 290 після слів "прокурор зобов'язаний повідомити підозрюваному" доповнити словами "обвинуваченому, його захиснику";
 		Відхилено    
    -563- Швець В.Д.
 1.Частину першу статті 290 після слова "підозрюваному" доповнити словом "обвинувачуваному".
 		Відхилено    
568. 2. Прокурор зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, в тому числі будь-які докази, які самі по собі або у сукупності із іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
 		 -564- Шкіль А.В.
 У частині 2 статті 290 після слів "Прокурор зобов'язаний надати доступ до" доповнити текст "прошитих на пронумерованих кульковою ручкою".
 		Відхилено   2. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
 
    -565- Прокопчук Ю.В.
 частину другу статті 290 викласти в такій редакції:
"2. Сторона зобов'язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку";
 		Відхилено    
569. 3. Прокурор зобов'язаний також надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
 		 -566- Стретович В.М.
 у частинах третій, шостій статті 290 слова "речові докази" замінити словом "речі
 		Відхилено   3. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
 
570. 4. Надання доступу до матеріалів включає у себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
 		 -567- Міщенко С.Г.
 Ч. 4 ст.290 доповнити таким реченням :
"Матеріали досудового розслідування пред’являються для ознайомлення підшитими і пронумерованими. Під час пред’явлення матеріалів прокурор зобов’язаний вручити підозрюваному, його захиснику засвідчений належним чином копію реєстру матеріалів досудового розслідування".
 		Відхилено   4. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.
 
571. 5. У документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.
 		 -568- Швець В.Д.
 частину п’яту статті 290 виключити;
 		Пропонується визначитись шляхом голосування     
    -569- Григорович Л.С.
 частину п’яту статті 290 виключити;
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -570- Міщенко С.Г.
 частину п’яту статті 290 виключити;
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -571- Прокопчук Ю.В.
 частину п’яту статті 290 виключити;
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -572- Шкіль А.В.
 частину п’яту статті 290 виключити;
 		Визначитись шляхом голосування   
572. 6. Сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
 		 -573- Шкіль А.В.
 У частині 6 статті 290 слово "зобов’язана" замінити на "може".
 		Відхилено   6. Сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
 
573. Сторона захисту має право не надати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
 		    Сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.
 
574. 7. Про відкриття сторонами матеріалів прокурор повідомляє потерпілого, після чого останній має право знайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.
 		    7. Про відкриття сторонами матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.
 
575. 8. Про відкриття сторонами матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.
 		    8. Про відкриття сторонами матеріалів повідомляються цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті.
 
576. 9. Сторони зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів з зазначенням найменування таких матеріалів.
 		    9. Сторони зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
 
577. 10. Сторонам, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У випадку зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
 		 -574- Гриценко А.С.
 Частину десяту статті 290 доповнити реченням такого змісту:
"Строк ознайомлення з матеріалами, встановлений слідчим суддею, не може бути меншим, ніж один тиждень на кожні сто сторінок таких матеріалів".
 		Відхилено   10. Сторонам, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
 
    -575- Міщенко С.Г.
 У частині десятій статті 290:
У реченні першому слово "достатній" замінити словом "необмежений";
У реченні другому після слів "складності матеріалів" доповнити словами "дій або бездіяльності (поведінки) сторони, потерпілого чи його захисника та незалежних від волі сторони, потерпілого чи його захисника чинників".
 		Відхилено    
    -576- Одарченко Ю.В.
 Частину 10 статті 290 виключити.
 		Відхилено    
    -577- Одарченко Ю.В.
 Частину 10 статті 290 викласти у наступній редакції:
"10. У випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений або його захисник затягують ознайомлення із матеріалами справи, слідчий суддя може встановити обмеження на граничний час ознайомлення із справою, але не менше 10 хвилин на кожен аркуш справи. На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга. Якщо обвинувачений знаходиться під вартою, за його письмовою згодою строк ознайомлення із матеріалами справи може бути продовжений понад встановлений суддею час, але перебіг строків утримання під вартою зупиняється на весь час ознайомлення з матеріалами справи".
 		Відхилено    
578. 11. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
 		    11. Сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
 
579. 12. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
 		 -578- Швець В.Д.
 Частину 12 статті 290 виключити, оскільки її положення суперечать принципу збереження адвокатської таємниці.
 		Враховано      
    -579- Бондик В.А.
 Частину 12 статті 290 виключити, оскільки її положення суперечать принципу збереження адвокатської таємниці.
 		Враховано    
    -580- Прутнік Е.А.
 Частину 12 статті 290 виключити, оскільки її положення суперечать принципу збереження адвокатської таємниці.
 		Враховано    
    -581- Плотніков О.В.
 Частину 12 статті 290 виключити, оскільки її положення суперечать принципу збереження адвокатської таємниці.
 		Враховано    
    -582- Забарський В.В.
 Частину 12 статті 290 виключити, оскільки її положення суперечать принципу збереження адвокатської таємниці.
 		Враховано    
    -583- Шкіль А.В.
 Частину 12 статті 290 виключити
 		Враховано    
    -584- Одарченко Ю.В.
 Доповнити Кодекс статтею 290-1 наступного змісту:
"Стаття 290-1. Клопотання за наслідками ознайомлення з матеріалами справи.
1. Закінчивши ознайомлення з матеріалами справи учасники кримінального провадження мають право подати прокурору клопотання про проведення додаткових слідчих дій, про закриття провадження у справі, притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, повернення справи слідчому для її повторного оформлення та інші клопотання, що сприяють повному, всебічному та неупередженому розслідуванню
2. Прокурор протягом 5 днів розглядає зазначені клопотання та виносить постанову.
3. Матеріали кримінального провадження не можуть бути направлені до суду до закінчення розгляду клопотань прокурором.
4. Подання клопотань прокурору на перешкоджає поданню аналогічних клопотань під час судового розгляду."
 		Відхилено    
580. Стаття 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування
 		    Стаття 291. Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування
 
581. 1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
 		 -585- Шишкіна Е.В.
 Частину першу ст. 291 проекту викласти в такій редакції:
"1. Обвинувальний акт складає і підписує прокурор.";
 		Відхилено   1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
 
    -586- Міщенко С.Г.
 Частину першу статті 291 викласти в такій редакції:
"1. Обвинувальний акт складається прокурором".
 		Відхилено    
582. 2. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:
 		    2. Обвинувальний акт повинен містити такі відомості:
 
583. 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 		    1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
584. 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 		    2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 
585. 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 		    3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 
586. 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
 		 -587- Шишкіна Е.В.
 У пункті 4 частини другої ст. 291 слово "слідчого" вилучити;
 		Відхилено   4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
 
587. 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
 		 -588- Ківалов С.В.
 Пункт 5 частини першої статті 291 після слів "формулювання обвинувачення" доповнити словами "а також докази, зібрані у досудовому провадженні".
 		Враховано   5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а також докази, зібрані у досудовому провадженні;
 
588. 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
 		    6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
 
589. 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
 		    7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
 
590. 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
 		    8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
 
591. 9) дату та місце його складення та затвердження.
 		    9) дату та місце його складення та затвердження.
 
592. 3. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, що його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
 		 -589- Шишкіна Е.В.
 Частину третю статті 291 виключити.
 		Відхилено   3. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
 
    -590- Міщенко С.Г.
 Частину третю статті 291 викласти в такій редакції:
"3. Обвинувальний акт підписується прокурором".
 		Відхилено    
593. 4. До обвинувального акта додається:
 		    4. До обвинувального акта додається:
 
594. 1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
 		 -591- Грицак В.М.
 пункт 1 частини 4 статті 291 викласти в такій редакції:
"1) реєстр матеріалів досудового розслідування та протокол про отримання підозрюваним копії обвинувального акта".
 		Відхилено   1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
 
595. 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
 		    2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
 
596. 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;
 		    3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;
 
597. 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.
 		    4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного.
 
598. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
 		    Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
 
599. Стаття 292. Клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
 		    Стаття 292. Клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
 
600. 1. Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, крім відомостей, передбачених статтею 291 цього Кодексу, повинно містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.
 		    1. Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, крім відомостей, передбачених статтею 291 цього Кодексу, повинно містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.
 
601. 2. Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, крім відомостей, передбачених статтею 291 цього Кодексу, повинно містити докази, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення цією особою та необхідність застосування примусових заходів медичного характеру, позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я, інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати.
 		 -592- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині другій статті 292 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено   2. Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, крім відомостей, передбачених статтею 291 цього Кодексу, повинно містити докази, які підтверджують вчинення суспільно небезпечного діяння, кримінального правопорушення цією особою та необхідність застосування примусових заходів медичного характеру, позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров'я, інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати.
 
    -593- Шишкіна Е.В.
 У частині другій статті 292 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено    
602. Стаття 293. Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування
 		    Стаття 293. Надання копії обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування
 
603. 1. Одночасно із переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати копію відповідного документа та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
 		 -594- Вернидубов І.В.
 ч.1 ст.293 після слів "стосовно якої передбачається застосування заходів медичного чи виховного характеру" доповнити словами "а також потерпілому чи його представнику" .
 		Відхилено   1. Одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати копію відповідного документа та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
 
604. § 4. Продовження строку досудового розслідування
 		 -595- Зварич Р.М.
 Параграф 4. викласти у такій редакції:
„Стаття 294. Клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. У клопотанні державного обвинувача про продовження строку досудового розслідування зазначаються:
1) прізвище, ім’я, по-батькові підозрюваного;
2) суть повідомленої підозри і правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа;
3) посилання на відомості, якими обґрунтовується підозра;
4) відомості про надання підозрюваному та захиснику доступу до матеріалів досудового розслідування, які стосуються обґрунтування продовження строку досудового розслідування.
5) процесуальні дії, які потребують додаткового часу;
6) значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
7) строк проведення процесуальних дій;
8) обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
2. До клопотання додаються:
1) копії засвідчених матеріалів, якими державний обвинувач обґрунтовує підозру;
2) перелік свідків, яких державний обвинувач вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.
3. Одночасно із поданням клопотання державний обвинувач повідомляє сторону захисту про відкриття матеріалів у визначеному цим Кодексом порядку.
Стаття 295. Розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Слідчий суддя призначає час та дату розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування не пізніше ніж через п’ять днів після отримання клопотання державного обвинувача.
2. Слідчий суддя розглядає клопотання про продовження строку досудового розслідування за участю сторін кримінального провадження з дотриманням загальних правил судового розгляду.
3. Перед початком розгляду слідчий суддя зобов’язаний роз’яснити підозрюваному такі його права:
1) мати захисника, на присутність захисника під час розгляду, а за відсутності коштів на оплату послуг захисника – скористатися послугами захисника за рахунок держави;
2) не говорити нічого з приводу повідомленої підозри або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
3) давати пояснення з приводу повідомленої підозри чи відмовитися давати пояснення.
4. Слідчий суддя зобов’язаний попередити підозрюваного, що будь-які його слова можуть бути використані проти нього під час судового розгляду.
Стаття 296. Закриття кримінального провадження під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Слідчий суддя закриває кримінальне провадження і скасовує заходи забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваного, якщо досліджені під час розгляду обставини не достатні, щоб вагомо переконатися, що:
1) сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру;
2) підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення;
3) діяння підозрюваного є кримінальним правопорушенням згідно із законом України про кримінальну відповідальність.
2. При вирішенні питання про наявність достатніх підстав для підозри слідчий суддя не зобов’язаний приймати до уваги заперечення щодо допустимості визнання відомостей доказами.
3. Ухвала суду про закриття кримінального провадження щодо певного підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.
Стаття 297. Відмова у продовженні строку досудового розслідування
1. У випадку неприпинення кримінального провадження згідно з цим Кодексом, слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку досудового розслідування, якщо державний обвинувач не доведе, що:
1) додатковий строк необхідний для отримання пояснень, показань, речей, документів, які можуть бути доказами під час судового розгляду, і об’єктивні обставини заважали отримати ці пояснення, показання, речі, документи раніше, або
2) додатковий строк необхідний для проведення або завершення експертизи, якщо строк такої експертизи обумовлений відповідними методиками дослідження, та
3) зазначені у попередніх пунктах цієї частини дії не могли бути завершені раніше через об’єктивні причини.
Стаття 298. Наслідки відмови у продовженні строку досудового розслідування
1. Після набрання законної сили ухвалою суду про відмову у продовженні строку досудового розслідування, державний обвинувач зобов’язаний протягом п’яти днів:
1) закрити кримінальне провадження, або
2) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.
Стаття 299. Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Якщо слідчий суддя задовольняє клопотання державного обвинувача, він визначає новий строк досудового розслідування. У будь-якому разі слідчий суддя зобов’язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування, але не більше:
1) шістдесяти днів, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину невеликої тяжкості;
2) дев’яносто днів, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості;
3) ста вісімдесяти днів, якщо особа підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
2. У випадку важкого захворювання підозрюваного, обвинувачуваного, яке перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, зникнення підозрюваного, обвинувачуваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності або необхідності виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження протягом продовжених строків досудового розслідування, державний обвинувач має право подати додаткове клопотання про продовження строку досудового розслідування.
3. Додатково продовжений слідчим суддею строк досудового розслідування в цьому разі закінчується в момент видужання підозрюваного, обвинувачуваного, з’явлення підозрюваного, обвинувачуваного, який перебував у розшуку, завершення необхідних процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.
4. Додатково продовжений строк досудового розслідування не включається у передбачені частиною першою цієї статті строки."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  § 4. Продовження строку досудового розслідування
 
605. Стаття 294. Загальні положення продовження строку досудового розслідування
 		 -596- Мойсик В.Р.
 Статті 294 -297 перенести та викласти після статті 284.
 		Відхилено , оскільки її врахування потребуватиме зміни нумерації статей по всьому кодексу  Стаття 294. Загальні положення продовження строку досудового розслідування
 
    -597- Шишкіна Е.В.
 Статтю 294 проекту викласти в такій редакції:
"Стаття 294. Загальні положення продовження строку досудового розслідування
1. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального правопорушення у строк, зазначений у частині першій статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений слідчим суддею в межах, встановлених частиною другою статті 219 цього Кодексу.".
 		Відхилено    
606. 1. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пункті 1 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.
 		 -598- Стретович В.М.
 частину першу статті 294 викласти в такій редакції:
"1. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального правопорушення у строк, зазначений у частині першій статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений слідчим суддею в межах, встановлених частиною другою статті 219 цього Кодексу";
 		Відхилено   1. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пункті 1 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.
 
    -599- Міщенко С.Г.
 Частину першу статті 294 виключити
 		Відхилено    
607. 2. Якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах, встановлених частиною другою статті 219 цього Кодексу:
 		 -600- Стретович В.М.
 частину другу статті 294 вилучити
 		Відхилено   2. Якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах, встановлених частиною другою статті 219 цього Кодексу:
 
608. 1) до трьох місяців - районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;
 		    1) до трьох місяців - районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором;
 
609. 2) до шести місяців - прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;
 		    2) до шести місяців - прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, міст Києва і Севастополя чи прирівняним до них прокурором або їх заступниками;
 
610. 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором України чи його заступниками.
 		    3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором України чи його заступниками.
 
611. 3. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.
 		 -601- Швець В.Д.
 Існує необхідність роз’яснення мети внесення до частини другої змін, які стосуються виключення терміну "складність" як підстави для продовження досудового розслідування злочину, попри це потім виділене в окрему підставу з тими ж строками продовження, але без визначення уповноваженої на здійснення цього особи. (Висновок Директорату правосуддя)/
 		Відхилено   3. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.
 
612. Стаття 295. Порядок продовження строку досудового розслідування
 		    Стаття 295. Порядок продовження строку досудового розслідування
 
613. 1. Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, що здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні цього досудового розслідування.
 		 -602- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині першій статті 295 слова "слідчого або" вилучити;
 		Відхилено   1. Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування.
 
    -603- Шишкіна Е.В.
 у частині першій статті 295 слова "слідчого або" вилучити;
 		Відхилено    
614. 2. У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаються:
 		    2. У клопотанні про продовження строку досудового розслідування зазначаються:
 
615. 1) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного;
 		    1) прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного;
 
616. 2) найменування (номер) кримінального провадження;
 		    2) найменування (номер) кримінального провадження;
 
617. 3) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
 		    3) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
 
618. 4) посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
 		 -604- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у пункті 4 частини другої статті 295 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено   4) посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
 
    -605- Шишкіна Е.В.
 у пункті 4 частини другої статті 295 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено    
619. 5) процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
 		    5) процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
 
620. 6) значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
 		    6) значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
 
621. 7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
 		    7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
 
622. 8) обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
 		 -606- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 доповнити частиною 2-1 такого змісту:
"2-1. До клопотання додаються:
1) копії засвідчених матеріалів, якими прокурор обґрунтовує підозру;
2) перелік свідків, яких прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання";
 		Відхилено   8) обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
 
    -607- Шишкіна Е.В.
 доповнити частиною 2-1 такого змісту:
"2-1. До клопотання додаються:
1) копії засвідчених матеріалів, якими прокурор обґрунтовує підозру;
2) перелік свідків, яких прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання";
 		Відхилено    
623. 3. Копія клопотання вручається слідчим або прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п'ять днів до дня подання клопотання прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування.
 		 -608- Мойсик В.Р.
 Статтею 295 "Порядок продовження строку досудового розслідування" передбачено вручення слідчим підозрюваному та його захиснику копії клопотання про продовження строку досудового розслідування не пізніше ніж за п’ять днів до його подання прокурору. При цьому, в клопотанні мають бути зазначені посилання на докази, якими обгрунтовується підозра, процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу, значення цих процесуальних дій для судового розгляду. Таким чином, до завершення досудового провадження стороні захисту будуть розкриватися докази і фактично план розслідування. Враховуючи, що статтею 290 передбачено відкриття матеріалів іншій стороні після завершення досудового розслідування, пропоную виключити положення про вручення стороні захисту слідчим копії клопотання про продовження строку досудового розслідування.
 		Враховано      
    -609- Лещенко В.О.
 У статті 295 "Порядок продовження строку досудового розслідування"виключити частину третю, якою передбачено вручення слідчим підозрюваному та його захиснику копії клопотання про продовження строку досудового розслідування не пізніше ніж за п'ять днів до його подання прокурору. Зазначене положення суперечить концептуальним засадам КПК щодо змагальності сторін, оскільки до завершення досудового провадження стороні захисту будуть розкриватися докази, план розслідування, що дасть їй можливість вживати заходів до невиконання слідчим запланованих дій. Крім того, КПК не передбачає при цьому розкриття стороною захисту перед слідчим зібраних нею матеріалів і планів дій.
 		Враховано    
    -610- Скибінецький О.М.
 У статті 295 "Порядок продовження строку досудового розслідування"виключити частину третю, якою передбачено вручення слідчим підозрюваному та його захиснику копії клопотання про продовження строку досудового розслідування не пізніше ніж за п'ять днів до його подання прокурору. Зазначене положення суперечить концептуальним засадам КПК щодо змагальності сторін, оскільки до завершення досудового провадження стороні захисту будуть розкриватися докази, план розслідування, що дасть їй можливість вживати заходів до невиконання слідчим запланованих дій. Крім того, КПК не передбачає при цьому розкриття стороною захисту перед слідчим зібраних нею матеріалів і планів дій.
 		Враховано    
    -611- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині третій статті 295:
слова "слідчим або", вилучити;
слова "прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування" вилучити;
абзац другий викласти в такій редакції:
"Одночасно із поданням клопотання прокурор повідомляє сторону захисту про відкриття матеріалів в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу";
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням частини третьої цієї статті.   
    -612- Шишкіна Е.В.
 у частині третій статті 295:
слова "слідчим або", вилучити;
слова "прокурору, що уповноважений на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування" вилучити;
абзац другий викласти в такій редакції:
"Одночасно із поданням клопотання прокурор повідомляє сторону захисту про відкриття матеріалів в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу";
 		Відхилено , у зв‘язку з виключенням частини третьої цієї статті.   
624. Підозрюваний, його захисник мають право до подання клопотання про продовження строку досудового розслідування подати слідчому або прокурору, який ініціює це питання, письмові заперечення, які обов'язково долучаються до клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд.
 		       
625. 4. Прокурор, що уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов'язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.
 		 -613- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині четвертій статті 295 слова "Прокурор, що уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування" замінити словами "Слідчий суддя";
 		Відхилено   3. Прокурор, уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування, зобов'язаний розглянути клопотання не пізніше трьох днів з дня його отримання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування.
 
    -614- Шишкіна Е.В.
 у частині четвертій статті 295 слова "Прокурор, що уповноважений розглядати питання продовження строку досудового розслідування" замінити словами "Слідчий суддя";
 		Відхилено    
626. 5. Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.
 		 -615- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 частину п’яту статті 295 вилучити.
 		Відхилено   4. Рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування або про відмову у такому продовженні приймається у формі постанови.
 
    -616- Шишкіна Е.В.
 частину п’яту статті 295 вилучити.
 		Відхилено    
    -617- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Доповнити Кодекс новою статтею 295-1 такого змісту:
"Стаття 295-1. Розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Слідчий суддя розглядає клопотання про продовження строку досудового розслідування за участю сторін кримінального провадження з дотриманням загальних правил судового розгляду, передбачених цим Кодексом.
2. Перед початком розгляду слідчий суддя зобов’язаний роз’яснити підозрюваному такі його права:
1) мати захисника, на присутність захисника під час розгляду, а за відсутності коштів на оплату послуг захисника – скористатися послугами захисника за рахунок держави;
2) не говорити нічого з приводу повідомленої підозри або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
3) давати пояснення з приводу повідомленої підозри чи відмовитися давати пояснення.
3. Слідчий суддя зобов’язаний попередити підозрюваного, що будь-які його заяви можуть бути використані проти нього під час судового розгляду".
 		Відхилено    
    -618- Шишкіна Е.В.
 Доповнити Кодекс новою статтею 295-1 такого змісту:
"Стаття 295-1. Розгляд клопотання про продовження строку досудового розслідування
1. Слідчий суддя розглядає клопотання про продовження строку досудового розслідування за участю сторін кримінального провадження з дотриманням загальних правил судового розгляду, передбачених цим Кодексом.
2. Перед початком розгляду слідчий суддя зобов’язаний роз’яснити підозрюваному такі його права:
1) мати захисника, на присутність захисника під час розгляду, а за відсутності коштів на оплату послуг захисника – скористатися послугами захисника за рахунок держави;
2) не говорити нічого з приводу повідомленої підозри або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
3) давати пояснення з приводу повідомленої підозри чи відмовитися давати пояснення.
3. Слідчий суддя зобов’язаний попередити підозрюваного, що будь-які його заяви можуть бути використані проти нього під час судового розгляду".
 		Відхилено    
627. Стаття 296. Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування
 		    Стаття 296. Задоволення клопотання про продовження строку досудового розслідування
 
628. 1. Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше через об'єктивні причини.
 		 -619- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині першій статті 296 слово "прокурор" замінити словами "слідчий суддя"; слово "доказів" замінити словом "відомостей";
 		Відхилено   1. Прокурор задовольняє клопотання та продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
 
    -620- Шишкіна Е.В.
 у частині першій статті 296 слово "прокурор" замінити словами "слідчий суддя"; слово "доказів" замінити словом "відомостей";
 		Відхилено    
629. 2. Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування. Прокурор зобов'язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.
 		 -621- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині другій статті 296 слово "слідчий" замінити словом "прокурор", а слово "прокурор" замінити словами "слідчий суддя";
 		Відхилено   2. Якщо прокурор задовольняє клопотання слідчого, прокурора, він визначає новий строк досудового розслідування. Прокурор зобов'язаний визначити найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.
 
    -622- Шишкіна Е.В.
 у частині другій статті 296 слово "слідчий" замінити словом "прокурор", а слово "прокурор" замінити словами "слідчий суддя";
 		Відхилено    
630. 3. У випадку необхідності прокурор перед спливом продовженого строку може повторно звернутися з клопотанням про продовження строку досудового розслідування в порядку, визначеному цим параграфом, в межах строків, встановлених частиною другою статті 219 цього Кодексу.
 		    3. У разі необхідності прокурор перед спливом продовженого строку може повторно звернутися з клопотанням про продовження строку досудового розслідування в порядку, визначеному цим параграфом, у межах строків, встановлених частиною другою статті 219 цього Кодексу.
 
631. Стаття 297. Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування
 		    Стаття 297. Відмова у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування
 
632. 1. Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у випадку, якщо слідчий, прокурор, що звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених частиною першою статті 296 цього Кодексу, а також у разі, якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
 		 -623- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 частині першій статті 297слово "Прокурор" замінити словами "Слідчий суддя", а слово "слідчий" вилучити;
 		Відхилено   1. Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у разі, якщо слідчий, прокурор, який звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених частиною першою статті 296 цього Кодексу, а також, якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
 
    -624- Шишкіна Е.В.
 частині першій статті 297слово "Прокурор" замінити словами "Слідчий суддя", а слово "слідчий" вилучити;
 		Відхилено    
    -625- Грицак В.М.
 частину 1 статті 297 викласти в такій редакції:
"1. Прокурор відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування у випадку, якщо слідчий, прокурор, що звернувся з клопотанням, не доведе наявність підстав, передбачених статтею першою статті 296 цього Кодексу, а також у разі, якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення. Про прийняте рішення прокурор виносить постанову"
 		Відхилено    
    -626- Бевз В.А.
 Доповнити частину першу статті 297 реченням такого змісту:
"Про прийняте рішення прокурор виносить постанову".
 		Відхилено    
633. 2. У випадку відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, що здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні цього досудового розслідування, зобов'язаний протягом п'яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу.
 		 -627- Грицак В.М.
 доповнити статтю 297 частиною 2 та викласти її в такій редакції:
"у випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування, слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання, за необхідності, ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед вищестоящим прокурором, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні про що письмово повідомляє слідчого".
 		Відхилено   2. У разі відмови у продовженні строку досудового розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов'язаний протягом п'яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу
 
634. Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
 		 -628- Одарченко Ю.В.
 Главу 25 виключити.
 		Відхилено   Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
 
    -629- Міщенко С.Г.
 Главу 25 виключити.
 		Відхилено    
    -630- Кармазін Ю.А.
 Виключити Главу 25.
 		Відхилено    
    -631- Мойсик В.Р.
 Главу 25 виключити.
 		Відхилено    
635. Стаття 298. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
 		    Стаття 298. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
 
636. 1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї Глави.
 		 -632- Зварич Р.М.
 Після статті 298 доповнити статтею 299 такого змісту:
„Стаття 299. Строки досудового розслідування кримінальних проступків
1. Досудове розслідування кримінальних проступків повинно здійснюватися протягом розумних строків, але не більше тридцяти днів з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.
2. Продовження строків досудового розслідування кримінальних проступків є можливим у загальному порядку. Строк продовження досудового розслідування кримінальних проступків не може перевищувати тридцяти днів."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
 
637. Стаття 299. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
 		    Стаття 299. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
 
638. 1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.
 		    1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.
 
639. Стаття 300. Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
 		    Стаття 300. Слідчі (розшукові) дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
 
640. 1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.
 		 -633- Зварич Р.М.
 Після статті 300 доповнити статтею 301 такого змісту:
„Стаття 301. Порядок повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку
1. Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку складається слідчим і підлягає затвердженню державним обвинувачем."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих (розшукових) дій.
 
641. Стаття 301. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
 		    Стаття 301. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
 
642. 1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
 		    1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
 
643. 2. Слідчий зобов'язаний у найбільш короткий строк, але не пізніше двадцяти п'яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору:
 		    2. Слідчий зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п'яти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження прокурору:
 
644. 1) проект рішення про закриття кримінального провадження, або
 		    1) проект рішення про закриття кримінального провадження, або
 
645. 2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або
 		    2) проект клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або
 
646. 3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, або
 		    3) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, або
 
647. 4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
 		    4) клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
 
648. У випадку необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті.
 		    У разі необхідності прокурор має право самостійно оформити процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті.
 
649. 3. Прокурор зобов'язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру:
 		    3. Прокурор зобов'язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру:
 
650. 1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, або
 		    1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, або
 
651. 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або
 		    2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або
 
652. 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, або
 		    3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, або
 
653. 4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
 		    4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених цим Кодексом.
 
654. 4. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    4. Відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні здійснюється слідчим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
655. Стаття 302. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні
 		    Стаття 302. Клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні
 
656. 1. Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
 		    1. Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
 
657. 2. Слідчий, прокурор зобов'язаний роз'яснити підозрюваному, потерпілому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у випадку надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок у апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов'язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
 		    2. Слідчий, прокурор зобов'язаний роз'яснити підозрюваному, потерпілому зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов'язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
 
658. 3. До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:
 		    3. До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:
 
659. 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
 		    1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
 
660. 2) письмова заява потерпілого щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
 		    2) письмова заява потерпілого щодо згоди ізі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
 
661. 3) матеріали досудового розслідування, в тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
 		    3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
 
662. Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
 		    Глава 26. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
 
663. § 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування
 		    § 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування
 
664. Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування
 		 -634- Шкіль А.В.
 Статтю 303 викласти в іншій редакції:
"Стаття 303. Оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора
Дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути оскаржені учасником кримінального провадження або слідчої (розшукової) дії, а також особою, інтересів якою стосується кримінальне провадження до органу прокуратури (компетентному прокурору), що здійснює у відповідному кримінальному провадженні нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Усні скарги прокурор або слідчий заносить до протоколу.
Слідчий, прокурор зобов'язаний протягом доби направити компетентному прокуророві скаргу, що надійшла до нього, разом із своїми поясненнями.
Якщо скарга подана щодо обставин кримінального провадження, то після завершення її розгляду скарга долучається до матеріалів кримінального провадження разом з поясненнями слідчого, прокурора та прийнятим за скаргою рішенням компетентного прокурора".
 		Відхилено   Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування
 
665. 1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора:
 		    1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора:
 
666. 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, не поверненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у не здійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем тимчасово вилученого майна;
 		 -635- Міщенко С.Г.
 Пункт перший частини першої статті 303 викласти в такій редакції:
"1) рішення, дії бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, невнесенні відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про злочин, не поверненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у не здійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк – заявником, потерпілим, підозрюваним або захисником, володільцем тимчасово вилученого майна"
 		Відхилено   1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем тимчасово вилученого майна;
 
    -636- Кармазін Ю.А.
 у пункті 1 частини першої статті 303 після слів "вилученого майна" доповнити словами: "та іншими особами права та інтереси яких порушуються;"
 		Відхилено    
667. 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, підозрюваним;
 		    2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, підозрюваним;
 
668. 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим;
 		 -637- Шишкіна Е.В.
 Пункт 3 частини першої ст. 303 проекту виключити.
 		Відхилено   3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим;
 
669. 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, підозрюваним;
 		    4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, підозрюваним;
 
670. 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
 		 -638- Шишкіна Е.В.
 У пункті 5 частини першої ст. 303 проекту слово "слідчого" вилучити.
 		Відхилено   5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
 
671. 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
 		    6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
 
672. 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) -особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання;
 		 -639- Шишкіна Е.В.
 Пункт 7 частини першої ст. 303 проекту виключити
 		Відхилено   7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) -особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання;
 
673. 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним.
 		 -640- Кармазін Ю.А.
 частину першу статті 303 після пункту восьмого доповнити новим пунктом дев’ятим наступного змісту:
"9) інші дії, бездіяльність та рішення прокурора чи слідчого, оскарження яких передбачено цим Кодексом."
 		Відхилено   8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним.
 
    -641- Одарченко Ю.В.
 Частину 1 статті 303 доповнити пунктами 9 та 10 наступного змісту:
"9) постанова слідчого, прокурора про відмову закрити кримінальне провадження – підозрюваним;.
10) інші дії, бездіяльність, рішення слідчого або прокурора у встановлених цим Кодексом випадкам."
 		Відхилено    
674. 2. Інші скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
 		 -642- Олійник С.В.
 Частину 2 статті 303 викласти в такій редакції:
"2. Інші скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора на досудовому провадженні можуть бути оскаржені особою, чиї права, свободи чи законні інтереси порушуються такими рішеннями, діями чи бездіяльністю.".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Інші скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
 
675. 3. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність, передбачені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті.
 		    3. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність, передбачені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті.
 
676. Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
 		    Стаття 304. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження
 
677. 1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
 		 -643- Олійник С.В.
 У частині 1 статті 304 слова "частиною першою" замінити словами "частинами першою і другою".
 		Відхилено   1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
 
    -644- Шкіль А.В.
 У частині 1 статті 304 текст "протягом десяти днів з моменту прийняття рішення" замінити на "протягом десяти робочих днів з моменту, коли особа дізналась про зміст прийнятого рішення".
 		Відхилено    
678. 2. Скарга повертається, якщо:
 		    2. Скарга повертається, якщо:
 
679. 1) скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу;
 		    1) скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу;
 
680. 2) скарга не підлягає розгляду у цьому суді;
 		 -645- Шкіль А.В.
 Пункт 2 частини 2 статті 304 виключити.
 		Відхилено   2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
 
681. 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
 		 -646- Шкіль А.В.
 В тексті пункту 3 частини 2 статті 304 слова "слідчий суддя за заявою особи не знайде" замінити на "за заявою особи не знайдено".
 		Відхилено   3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
 
682. 3. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.
 		 -647- Шкіль А.В.
 У частинах 3 та 5 статті 304 слово "ухвали" замінити на "рішення".
 		Відхилено   3. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 
683. 4. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження, лише якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, яке не підлягає оскарженню.
 		 -648- Шкіль А.В.
 частини 4, 6 та 7 статті 304 виключити.
 		Відхилено   4. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
 
684. 5. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 		    5. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 
685. 6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 		    6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 
686. 7. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 		    7. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
687. Стаття 305. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
 		 -649- Шкіль А.В.
 В найменуванні статті 305 після слова "подання" доповнити словами "слідчим суддею".
 		Відхилено   Стаття 305. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
 
688. 1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
 		    1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора.
 
689. 2. Слідчий чи прокурор самостійно можуть скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5, 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
 		 -650- Шкіль А.В.
 Частину 2 статті 305 виключити.
 		Відхилено   2. Слідчий чи прокурор самостійно можуть скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5, 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
 
690. Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 284 цього Кодексу, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.
 		 -651- Шишкіна Е.В.
 Абзац 2 частини другої ст. 305 проекту виключити.
 		Відхилено   Прокурор може самостійно скасувати рішення, що передбачене пунктом 3 частини першої статті 303 цього Кодексу і оскаржується в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 284 цього Кодексу, а також тягне за собою закриття провадження за скаргою.
 
691. Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
 		 -652- Шкіль А.В.
 В найменуванні статті 306 після слова "розгляду" доповнити словами "слідчому судді".
 		Відхилено   Стаття 306. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
 
692. 1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї Глави.
 		 -653- Мойсик В.Р.
 Ч.1 ст. 306 викласти у такій редакції:
"1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду у порядку, передбаченому для судового розгляду (статті 342 – 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї Глави".
 		Відхилено   1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
 
    -654- Денькович І.В.
 Ч.1 ст. 306 викласти у такій редакції:
"1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду у порядку, передбаченому для судового розгляду (статті 342 – 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї Глави".
 		Відхилено    
    -655- Ківалов С.В.
 Ч.1 ст. 306 викласти у такій редакції:
"1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду у порядку, передбаченому для судового розгляду (статті 342 – 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї Глави".
 		Відхилено    
693. 2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
 		    2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги.
 
694. 3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
 		    3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
 
695. Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
 		    Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
 
696. 1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора приймається судове рішення у формі ухвали згідно з правилами цього Кодексу.
 		    1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора приймається судове рішення у формі ухвали згідно з правилами цього Кодексу.
 
697. 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
 		    2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
 
698. 1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
 		    1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
 
699. 2) зобов'язання припинити дію;
 		    2) зобов'язання припинити дію;
 
700. 3) зобов'язання вчинити певну дію;
 		    3) зобов'язання вчинити певну дію;
 
701. 4) відмову у задоволенні скарги.
 		    4) відмову у задоволенні скарги.
 
702. 3. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвал про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
 		 -656- Зварич Р.М.
 Статтю 307 доповнити частинами четвертою та п’ятою такого змісту:
„4. За результатами розгляду скарг на рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження ухвалюється вирок за правилами цього Кодексу.
5. Постановлення ухвали суду за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи державного обвинувача під час досудового розслідування не є перешкодою для розгляду відповідних питань під час підготовчого судового засідання."
 		Відхилено   3. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвал про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
 
703. Стаття 308. Оскарження недотримання розумних строків
 		 -657- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Статтю 308 вилучити.
 		Відхилено   Стаття 308. Оскарження недотримання розумних строків
 
    -658- Шишкіна Е.В.
 Статтю 308 вилучити.
 		Відхилено    
704. 1. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити вищестоящому прокурору недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
 		    1. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
 
705. 2. Вищестоящий прокурор зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів з моменту її подання і, у разі наявності підстав для її задоволення, надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, що подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
 		    2. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
 
706. 3. Службові особи, винні у недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
 		    3. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.
 
707. § 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
 		 -659- Зварич Р.М.
 Параграф 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування глави 26 викласти у такій редакції:
„Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування
1. Під час досудового розслідування ухвали слідчого судді про домашній арешт, тримання особи під вартою, продовження тримання особи під вартою, арешт майна, тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливостей здійснювати свою діяльність, відсторонення від посади, продовження строку досудового розслідування, відмову у продовженні строку досудового розслідування, може бути оскаржено у визначеному цим Кодексом порядку.
2. Під час досудового розслідування можуть бути також оскаржені ухвали слідчого судді, постановлені за наслідками розгляду скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
3. Скарги на інші рішення слідчого судді не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом судового розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Стаття 310. Правові наслідки подання скарги на рішення слідчого судді під час досудового розслідування
1. Подання скарги під час досудового розслідування не зупиняє дію ухвали слідчого судді.
Стаття 311. Право на оскарження рішення слідчого судді під час досудового розслідування
1. Ухвали слідчого судді можуть бути оскаржені під час досудового розслідування сторонами кримінального провадження.
2. Підставами оскарження під час досудового розслідування є неправильне або неповне дослідження обставин, встановленим досудовим розслідуванням слідчим суддею, невідповідність висновків слідчого судді, викладених у рішенні, встановленим у досудовому розслідуванні обставинам, неправильне застосування ним норм процесуального права.
Стаття 312. Порядок і строки оскарження рішення слідчого судді під час досудового розслідування
1. Скарга на рішення слідчого судді подається до уповноваженого суду першої інстанції через суд, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до уповноваженого суду першої інстанції.
2. Скарга на рішення слідчого судді подається протягом п’яти днів з дня проголошення відповідного рішення. Якщо рішення слідчого судді було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк скарги обчислюється з дня отримання нею копії рішення.
3. Скарга на рішення слідчого судді, подана після закінчення передбачених цією статтею строків, залишається без розгляду, якщо уповноважений суд першої інстанції за клопотанням особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Стаття 313. Вимоги до скарги на рішення слідчого судді
1. Скарга на рішення слідчого судді подається в письмовій формі.
2. У скарзі на рішення слідчого судді зазначаються:
1) найменування уповноваженого суду першої інстанції;
2) ім‘я (найменування), поштова адреса особи, яка подає скаргу, а також номер засобу зв‘язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) рішення слідчого судді, що оскаржується;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження обставин, неправильне застосування норм процесуального права;
5) вимоги особи, яка подає скаргу, до уповноваженого суду першої інстанції;
6) клопотання особи, яка подає скаргу, про дослідження доказів;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Якщо особа не бажає брати участь у судовому розгляді, вона зазначає це у скарзі.
4. Скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.
5. До скарги додаються її копії та копії доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які брали участь у судовому розгляді під час прийняття рішення слідчим суддею.
6. Підозрюваний, який тримається під вартою, має право додати до скарги лише одну копію матеріалів. Достатня кількість копій матеріалів виготовляється канцелярією суду, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення.
Стаття 314. Дії суду після одержання скарги на рішення слідчого судді
1. Суд, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення, після одержання скарги на рішення невідкладно (без зволікань), але не пізніше наступного дня після надходження надсилає її разом із матеріалами розгляду до уповноваженого суду першої інстанції.
2. Скарги, що надійшли після направлення матеріалів до уповноваженого суду першої інстанції, направляються до нього не пізніше наступного дня після їх надходження.
Стаття 315. Прийняття скарги уповноваженим судом першої інстанції
1. Скарзі, що надійшла до уповноваженого суду першої інстанції першою, присвоюється реєстровий номер в день її надходження до уповноваженого суду першої інстанції. Скарга не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Скарги та інші матеріали щодо оскаржуваного рішення, що надійшли пізніше, реєструються за номером, який був наданий першій скарзі.
2. Отримавши скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття провадження.
Стаття 316. Залишення скарги без руху, її повернення або відмова у відкритті провадження
1. Суддя-доповідач, встановивши, що скаргу подано без додержання передбачених цим Кодексом вимог, постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу.
2. Якщо особа усунула недоліки скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до уповноваженого суду першої інстанції.
3. Скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки скарги, яку залишено без руху;
2) скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу;
3) скарга не підлягає розгляду у цьому уповноваженому суді першої інстанції.
4. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.
5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо:
1) скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;
2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.
6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
7. Ухвала про залишення скарги без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
8. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до уповноваженого суду першої інстанції у визначеному цим Кодексом порядку.
Стаття 317. Підготовка до судового розгляду
1. Суддя-доповідач протягом трьох днів після відкриття провадження:
1) надсилає копії ухвали про відкриття провадження сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, разом з копіями скарг, інформацією про їхні права та обов‘язки;
2) з’ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються сторонами кримінального провадження або іншими особами, які подали скарги;
3) пропонує сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, подати нові матеріали, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала скаргу;
4) вирішує інші клопотання сторін кримінального провадження або інших осіб, які подали скаргу;
5) вирішує інші питання, необхідні для судового розгляду.
2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до судового розгляду постановляються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги.
3. Після закінчення підготовки до судового розгляду суддя-доповідач доповідає про його наслідки колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення судового розгляду.
Стаття 318. Заперечення на скаргу
1. Сторони кримінального провадження мають право подати до уповноваженого суду першої інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом встановленого ним строку, але не більше трьох днів.
2. Заперечення на скаргу містить:
1) найменування уповноваженого суду першої інстанції;
2) ім‘я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на скаргу, а також номер засобу зв‘язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер кримінального провадження в уповноваженому суді першої інстанції, якщо він повідомлений;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог скарги;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на скаргу;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. У запереченні на скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому розгляді.
4. Заперечення на скаргу підписується особою, яка його подає.
Стаття 319. Приєднання до скарги
1. Особи, щодо яких слідчий суддя вирішив питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення судового розгляду мають право приєднатися до скарги сторони кримінального провадження чи іншої особи, підтримавши її вимоги.
Стаття 320. Відмова від скарги, зміна скарги
1. Особа, яка подала скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення судового розгляду.
2. Якщо рішення слідчого судді не були оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв‘язку з відмовою від скарги, уповноважений суд першої інстанції своєю ухвалою закриває провадження.
3. До початку судового розгляду особа, яка подала скаргу, має право змінити її. У такому разі уповноважений суд першої інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у судовому розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої скарги і подання заперечень.
Стаття 321. Межі перегляду уповноваженим судом першої інстанції
1. Уповноважений суд першої інстанції переглядає рішення слідчого судді в межах скарги.
2. За клопотанням сторони кримінального провадження уповноважений суд першої інстанції має право повторно дослідити докази, які досліджено слідчим суддею з порушеннями або не повністю, а також дослідити відомості як докази, які не досліджувалися слідчим суддею, якщо про дослідження таких відомостей сторона клопотала.
Стаття 322. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді
1. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді здійснюється колегією у складі трьох суддів згідно з правилами здійснення кримінального провадження судом першої інстанції.
2. Скарга на рішення слідчого судді розглядається і приймається відповідне судове рішення протягом десяти днів з моменту надходження відповідної скарги.
3. Після відкриття судового розгляду і вирішення клопотань сторін, суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення, аргументи учасників судового розгляду в скаргах та запереченнях.
4. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала скаргу. За ними висловлюють доводи і виступають у дебатах особи, які приєдналися до скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у судовому розгляді.
5. Неприбуття у судове засідання сторін повідомлених належним чином про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає його проведенню. Якщо уповноважений суд першої інстанції визнає обов‘язковою участь в судовому засіданні сторін кримінального провадження, та вони не прибули, судовий розгляд відкладається.
6. Після закінчення судового розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
Стаття 323. Письмове провадження
1. Уповноважений суд першої інстанції має право ухвалити рішення за результатами письмового провадження, якщо сторони кримінального провадження, заявили клопотання про здійснення кримінального провадження за їхньої відсутності.
2. Якщо під час письмового провадження уповноважений суд першої інстанції дійде висновку про те, що необхідно провести судовий розгляд, він призначає такий розгляд.
3. Якщо судовий розгляд не проводився, то копія рішення уповноваженого суду першої інстанції надсилається сторонам кримінального провадження протягом трьох днів з моменту його проголошення.
Стаття 324. Повноваження уповноваженого суду першої інстанції за наслідками розгляду скарги на рішення слідчого судді
1. За наслідками розгляду за скаргою на рішення слідчого судді уповноважений суд першої інстанції має право:
1) залишити оскаржуване рішення без змін;
2) скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення.
Стаття 325. Підстави для залишення чинним судового рішення
1. Уповноважений суд першої інстанції залишає рішення слідчого судді без змін, якщо визнає, що він правильно встановив обставини і ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Стаття 326. Підстави для скасування судового рішення і постановлення нового рішення
1. Підставами для скасування рішення слідчого судді та постановлення нового рішення є:
1) неправильність чи неповнота дослідження судом обставин, встановленим під час досудового розслідування;
2) невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, встановленим під час досудового розслідування обставинам;
3) неправильне застосування норм процесуального права;
4) існування певних обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості слідчого судді;
5) постановлення чи підписання судового рішення не тим слідчим суддею, який здійснював розгляд.
Стаття 327. Судові рішення уповноваженого суду першої інстанції
1. За наслідками розгляду скарги на рішення слідчого судді уповноважений суд першої інстанції постановляє ухвалу.
2. Судові рішення уповноваженого суду першої інстанції постановляються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам кримінального провадження у визначеному цим Кодексом порядку.
Стаття 328. Зміст ухвали уповноваженого суду першої інстанції
1. Ухвала уповноваженого суду першої інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування уповноваженого суду першої інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
найменування (номера) досудового розслідування;
імен (найменувань) сторін кримінального провадження;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог скарги і рішення слідчого судді;
узагальнених доводів особи, яка подала скаргу;
узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у досудовому розслідуванні;
встановлених слідчим суддею обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
встановлених уповноваженим судом першої інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
мотивів, з яких уповноважений суд першої інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку уповноваженого суду першої інстанції по суті вимог скарги;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили.
2. При залишенні скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються її доводи.
3. У разі скасування або зміни рішення слідчого судді в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення.
Стаття 329. Набрання законної сили ухвалою уповноваженого суду першої інстанції
1. Ухвала уповноваженого суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона не може бути оскаржена в апеляційному, касаційному порядку, Верховному Суді України або за винятковими обставинами.
Стаття 330. Окрема ухвала уповноваженого суду першої інстанції
1. Уповноважений суд першої інстанції має право постановити окрему ухвалу в разі допущення слідчим суддею неправильного застосування норм процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування рішення слідчого судді.
Стаття 331. Повернення матеріалів
1. Після закінчення кримінального провадження в уповноваженому суді першої інстанції матеріали не пізніш як у семиденний строк направляються до місцевого суду, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване рішення."
61. Після глави 26 доповнити главою 27 такого змісту:
„Глава 27. Суд присяжних
Стаття 332. Суд присяжних, його склад і підсудність
1. Суд присяжних утворюється при слідчому суді першої інстанції.
2. Суд присяжних здійснює досудове розслідування у складі слідчого судді, п’ятнадцяти присяжних, державного обвинувача.
3. Судом присяжних здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів.
Стаття 333. Повноваження суду присяжних
1. Суд присяжних надає згоду на винесення державним обвинувачем обвинувального акта.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  § 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування
 
    -660- Зварич Р.М.
 Стаття 334. Статус присяжного у суді присяжних
1. Присяжний має право:
1) ставити питання державному обвинувачу;
2) просити слідчого суддю роз’яснити норми права, що стосуються досудового розслідування, не зрозумілі для нього поняття.
2. Присяжний зобов’язаний:
1) з’являтися в засідання суду присяжних у призначений день і час, а за наявності поважних причин, які не дають можливості взяти участь у суді присяжних, - заздалегідь повідомити про це слідчого суддю;
2) дотримуватися порядку.
3. У разі порушення обов’язків, передбачених у цій статті, слідчий суддя своєю ухвалою має право відсторонити присяжного від подальшої участі в суді присяжних і здійснити його заміну запасним присяжним.
4. Запасні присяжні постійно перебувають в залі засідання суду присяжних. Запасні присяжні залучаються до суду присяжних замість присяжних, які не можуть брати участі в подальшому досудовому розслідуванні. У разі коли можливості щодо заміни вибулих присяжних вичерпані, слідчий суддя оголошує розгляд таким, що не відбувся, і переходить до повторного відбору присяжних.
Стаття 335. Повідомлення про проведення суду присяжних
1. На основі реєстру виборців та в межах своєї територіальної юрисдикції суд складає загальний список кандидатів у присяжні.
2. За допомогою відповідної системи комп’ютерного жеребкування та на основі загального списку кандидатів у присяжних, слідчий суддя складає список осіб для призначення до суду присяжних в окремому кримінальному провадженні, із врахуванням вимог статті 72 цього Кодексу. Цей список складається з двадцяти осіб — п’ятнадцять присяжних та п’ять запасних.
3. Про день і час проведення суду присяжних особа, призначена до суду присяжних, повідомляється не менш як за п’ять днів. Її явка є обов’язковою. У повідомлені про проведення суду присяжних не зазначаються жодні дані кримінального провадження, по якому проводиться суд присяжних.
4. Особа, яка з вагомих причин не може з’явитися за викликом на засідання суду присяжних, може заявити перед слідчим суддею клопотання про звільнення її від обов’язків присяжного.
Стаття 336. Утворення суду присяжних
1. Секретар засідання доповідає слідчому судді про прибуття кандидатів у присяжні.
Слідчий суддя:
1) повідомляє кандидатам у присяжні, яке кримінальне провадження буде розглядатися;
2) роз’яснює їм передбачені законом підстави, які виключають їхню участь у розгляді.
2. Особа не має права брати участі в засіданні як присяжний за наявності підстав, передбачених частинами першою, другою статті 75 цього Кодексу. Така особа звільняється від виконання обов’язків присяжного за її заявою чи з ініціативи слідчого судді.
3. Персональні дані відібраних присяжних і запасних присяжних заносяться секретарем засідання до протоколу засідання за абеткою.
4. Після утворення суду присяжних слідчий суддя пропонує присяжним скласти присягу.
5. У разі, коли в суд присяжних з’явилося менше осіб, ніж необхідно для досудового розслідування, або після виконання передбачених у цій статті дій, їх залишилося менше, ніж потрібно для утворення суду присяжних, слідчий суддя дає розпорядження про виклик інших осіб для участі в засіданні як присяжних.
Стаття 337. Приведення присяжних суду присяжних до присяги
1. Присяжні складають присягу такого змісту: "Усвідомлюючи відповідальність перед власною совістю, присягаю сумлінно та неупереджено виконувати свої обов’язки. При ухваленні рішення керуватися Конституцією України і законом, справедливістю і здоровим глуздом".
2. Текст присяги зачитує слідчий суддя, після чого називає прізвище кожного з присяжних. Кожен присяжний зобов’язаний заявити: "присягаю" та підтвердити, що його статус і компетенція йому зрозумілі.
Стаття 338. Особливості проведення суду присяжних
1. Під час проведення суду присяжних про надання згоди на винесення обвинувального акта слідчий суддя створює необхідні умови для виконання судом присяжних і державним обвинувачем їх процесуальних прав і обов’язків.
2. Участь підозрюваного, його захисника та інших учасників у суді присяжних не допускається.
3. Проведення суду присяжних є закритим.
4. Державний обвинувач викладає обставини кримінальної справи, пред’являє наявні відомості, які вказують на винуватість підозрюваного, називає умови, що мають істотне значення для винесення обвинувального акта.
5. Державний обвинувач не доводить належність та допустимість відомостей.
6. В ухвалі про призначення засідання суду присяжних слідчий суддя визначає кількість кандидатів у присяжні засідателі, що підлягають виклику, але не більше тридцяти кандидатів.
Стаття 339. Таємниця наради суду присяжних
1. Після заслуховування державного обвинувача присяжні виходять до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
2. Слідчий суддя забезпечує, щоб жодна стороння особа не була присутня під час наради суду присяжних.
3. Суд присяжних зі свого складу обирає головуючого.
4. Присяжні не мають право розголошувати думки, висловлені під час наради, і результати голосування.
Стаття 340. Порядок наради суду присяжних
1. Нарадою суду присяжних керує головуючий.
2. Головуючий без обговорення ставить на голосування питання про надання згоди на винесення державним обвинувачем обвинувального акта і веде підрахунок голосів.
3. Рішення суду присяжних ухвалюється голосуванням.
4. Голосування проводиться відкрито. Ніхто з присяжних не має права утриматися при голосуванні.
Стаття 341. Рішення суду присяжних
1. Рішення приймається судом присяжних більшістю голосів присяжних.
2. Рішення суду присяжних підписується всіма присяжними.
3. Рішення суду присяжних обов’язкове для слідчого судді та оформлюється ухвалою слідчого судді.
Стаття 342. Проголошення рішення суду присяжних
1. Після складення та підписання рішення присяжні повертаються в зал засідання і головуючий передає його слідчому судді.
2. Слідчий суддя проголошує рішення суду присяжних.
3. Присутні в залі засідання вислуховують рішення суду присяжних стоячи.
4. Проголошене рішення суду присяжних передається державному обвинувачу для долучення до матеріалів досудового розслідування.
Стаття 343. Дії суду присяжних після проголошення рішення суду присяжних
1. Після проголошення рішення суду присяжних слідчий суддя повідомляє присяжних про закінчення їх участі в досудовому розслідуванні.
2. Присяжні суду присяжних не мають право брати участь у колегії присяжних з того кримінального провадження, яке вони розглядали у суді присяжних.
Стаття 344. Дії державного обвинувача після проголошення рішення суду присяжних
1. У разі ухвалення судом присяжних ухвалив рішення про надання згоди на винесення державним обвинувачем обвинувального акта, державний обвинувач діє відповідно до норм цього Кодексу.
2. Якщо суд присяжних не надав згоди на винесення державним обвинувачем обвинувального акта, державний обвинувач:
1) закриває кримінальне провадження;
2) продовжує термін досудового розслідування на строк до двох місяців, доручивши слідчому провести додаткове розслідування з метою зібрання відомостей. Продовження цього строку не допускається.
3. У випадку завершення досудового розслідування державний обвинувач приймає рішення про звернення до суду присяжних про надання згоди на винесення обвинувального акта.
Стаття 345. Особливості оскарження рішення суду присяжних
1. Рішення суду присяжних набирає законної сили з моменту його проголошення.
2. Рішення суду присяжних є остаточним та не підлягає оскарженню.
Стаття 346. Особливості ведення протоколу засідання суду присяжних
1. Хід і результати проведення засідання суду присяжних фіксуються у протоколі.
2. Фіксування засідання суду присяжних за допомогою технічних засобів є обов’язковим.
3. Протокол засідання суду присяжних складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити:
місце, час проведення засідання;
прізвище, ім’я та по батькові слідчого судді;
прізвище, ім’я та по батькові державного обвинувача;
персональні дані про присяжних і запасних присяжних, які присутні під час проведення засідання (їх прізвище, ім’я, та по батькові, місце проживання);
інформацію про те, що особи, які беруть участь у засіданні, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації;
характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються під час проведення засідання, умови та порядок їх використання;
2) описової частини, яка повинна містити відомості про послідовність дій;
3) заключної частини про результати засідання.
4. Додатком до протоколу засідання суду присяжних є стенограма, аудіо-, відеозапис його проведення.
5. Протокол засідання суду присяжних складається та підписується секретарем."
 		Немає висновку    
708. Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування
 		    Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування
 
709. 1. Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:
 		    1. Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:
 
710. 1) відмову у наданні дозволу на затримання;
 		    1) відмову у наданні дозволу на затримання;
 
711. 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
 		    2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
 
712. 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
 		    3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
 
713. 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
 		    4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
 
714. 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
 		    5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
 
715. 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
 		    6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
 
716. 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
 		    7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
 
717. 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
 		    8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
 
718. 9) арешт майна або відмову у ньому;
 		    9) арешт майна або відмову у ньому;
 
719. 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливостей здійснювати свою діяльність;
 		    10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа – підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
 
720. 11) відсторонення від посади або відмову у ньому.
 		 -661- Кармазін Ю.А.
 У статті 309 частину першу після пункту одинадцятого доповнити новим пунктом дванадцятим наступного змісту:
"12) інші рішення слідчого судді, оскарження яких передбачено цим Кодексом."
 		Відхилено   11) відсторонення від посади або відмову у ньому.
 
    -662- Одарченко Ю.В.
 Частину 1 статті 309 доповнити пунктом 12 наступного змісту:
"12) в інших випадках, встановлених цим Кодексом."
 		Відхилено    
    -663- Національний банк України
 Частину 1 статті 309 Законопроекту доповнити пунктами такого змісту:
"12) тимчасовий доступ до відомостей, речей і документів, що містять банківську таємницю;
13) дозвіл на обшук приміщення банку".
 		Відхилено    
    -664- Омельченко Г.О.
 ч.1 ст.309 доповнити п.12 такого змісту:
„12) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову в його застосуванні".
 		Відхилено    
    -665- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 доповнити частину першу пунктом 12 такого змісту: "12) продовження строків досудового розслідування";
 		Відхилено    
    -666- Шишкіна Е.В.
 Доповнити частину першу ст. 309 проекту пунктами 12 і 13 такого змісту:
"12) продовження строків досудового розслідування;
13) відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, потерпілого про ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій.".
 		Відхилено    
721. 2. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
 		 -667- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині другій слова "в апеляційному порядку" вилучити;
 		Пропонується визначитись шляхом голосування     
    -668- Шишкіна Е.В.
 у частині другій слова "в апеляційному порядку" вилучити;
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
722. 3. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
 		    3. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
 
723. Стаття 310. Порядок оскарження ухвал слідчого судді
 		 -669- Стретович В.М.
 Статтю 310 в редакції проекту виключити.
 		Відхилено   Стаття 310. Порядок оскарження ухвал слідчого судді
 
    -670- Ківалов С.В.
 Назву викласти у такій редакції:
"Стаття 310. Оскарження ухвал слідчого судді";
 		Відхилено    
    -671- Одарченко Ю.В.
 Статтю 310 викласти у наступній редакції:
"Стаття 310. Порядок оскарження ухвал слідчого судді
1. Ухвали слідчого судді оскаржуються в апеляційному порядку до апеляційного суду у порядку, встановленому цим Кодексом."
 		Відхилено    
724. 1. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
 		 -672- Швець В.Д.
 Назва статті 310 передбачає порядок оскарження слідчого судді, між тим сама стаття не містить такого порядку.
Також не врегульовано строк такого оскарження.
 		Відхилено   1. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
2. Ухвали слідчого судді щодо відмови у проведенні окремих слідчих дій можуть бути оскаржені протягом трьох днів з моменту їх проголошення, а ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарг на дії та рішення слідчого або прокурора можуть бути оскаржені протягом семи днів з моменту їх проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
    -673- Ківалов С.В.
 Статтю 310 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. Ухвали слідчого судді щодо відмови у проведенні окремих слідчих дій можуть бути оскаржені протягом трьох діб з моменту їх проголошення, а ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарг на дії та рішення слідчого або прокурора можуть бути оскаржені протягом семи днів з моменту їх проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом".
 		Враховано    
    -674- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Доповнити Кодекс статтями 310-310-21 такого змісту.
"Стаття 310. Правові наслідки подання скарги на рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Подання скарги під час досудового провадження не зупиняє дію ухвали слідчого судді.
Стаття 310-1. Право на оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Ухвали слідчого судді, передбачені статтею 309 цього Кодексу, можуть бути оскаржені під час досудового провадження сторони кримінального провадження.
2. Підставами оскарження під час досудового провадження є неправильне або неповне дослідження обставин, встановленим у досудовому провадженні слідчим суддею, невідповідність висновків слідчого судді, викладених у рішенні, встановленим у досудовому провадженні обставинам, неправильне застосування ним норм процесуального права.
Стаття 310-2. Порядок і строки оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Скарга на рішення слідчого судді подається до уповноваженого суду першої інстанції через суд, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до уповноваженого суду першої інстанції.
2. Скарга на рішення слідчого судді подається протягом п’яти днів з дня проголошення відповідного рішення. Якщо рішення слідчого судді було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк скарги обчислюється з дня отримання нею копії рішення.
3. Скарга на рішення слідчого судді, подана після закінчення строків, передбачених цією статтею, залишається без розгляду, якщо уповноважений суд першої інстанції за клопотанням особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
4. Уповноважений суд першої інстанції, визначений законом про судоустрій, встановлюється Президентом України в кожному адміністративно-територіальному утворенні (Автономній Реєстр.картка №
)
1. Скарга на рішення слідчого судді подається в письмовій формі.
2. В скарзі на рішення слідчого судді зазначаються:
1) найменування уповноваженого суду першої інстанції;
2) ім‘я (найменування), поштова адреса особи, яка подає скаргу, а також номер засобу зв‘язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) рішення слідчого судді, що оскаржується;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження обставин, неправильне застосування норм процесуального права;
5) вимоги особи, яка подає скаргу, до уповноваженого суду першої інстанції;
6) клопотання особи, яка подає скаргу, про дослідження доказів;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Якщо особа не бажає брати участь у судовому розгляді, вона зазначає це у скарзі.
4. Скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.
5. До скарги додаються її копії та копії доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які брали участь у судовому розгляді під час прийняття рішення слідчим суддею.
6. Підозрюваний, який тримається під вартою, має право додати до скарги лише одну копію матеріалів. Достатня кількість копій матеріалів виготовляється канцелярією суду, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення.
Стаття 310-4. Дії суду після одержання скарги на рішення слідчого судді
1. Суд, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення, після одержання скарги на рішення невідкладно, але не пізніше наступного дня після надходження надсилає її разом із матеріалами розгляду до уповноваженого суду першої інстанції.
2. Скарги, що надійшли після направлення матеріалів до уповноваженого суду першої інстанції, направляються до нього не пізніше наступного дня після їх надходження.
Стаття 3105. Прийняття скарги уповноваженим судом першої інстанції
1. Скарзі, що надійшла до уповноваженого суду першої інстанції першою, присвоюється реєстровий номер в день її надходження до уповноваженого суду першої інстанції. Скарга не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Скарги та інші матеріали щодо оскаржуваного рішення, що надійшли пізніше, реєструються за номером, який був наданий першій скарзі.
2. Отримавши скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 310-3 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття провадження.
Стаття 310-6. Залишення скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
1. Суддя-доповідач, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 310-3 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу.
2. Якщо особа усунула недоліки скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до уповноваженого суду першої інстанції.
3. Скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки скарги, яку залишено без руху;
2) скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу;
3) скарга не підлягає розгляду у цьому уповноваженому суді першої інстанції.
4. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.
5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо:
1) скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;
2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.
6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
7. Ухвала про залишення скарги без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
8. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до уповноваженого суду першої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 310-7. Підготовка до судового розгляду
1. Суддя-доповідач протягом трьох днів після відкриття провадження:
1) надсилає копії ухвали про відкриття провадження сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, разом з копіями скарг, інформацією про їхні права та обов‘язки;
2) з’ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються сторонами кримінального провадження або іншими особами, які подали скарги;
3) пропонує сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, подати нові матеріали, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала скаргу;
4) вирішує інші клопотання сторін кримінального провадження або інших осіб, які подали скаргу;
5) вирішує інші питання, необхідні для судового розгляду.
2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до судового розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги.
3. Після закінчення підготовки до судового розгляду суддя-доповідач доповідає про його наслідки колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення судового розгляду.
Стаття 310-8. Заперечення на скаргу
1. Сторони кримінального провадження мають право подати до уповноваженого суду першої інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом встановленого ним строку, але не більше трьох днів.
2. Заперечення на скаргу містить:
1) найменування уповноваженого суду першої інстанції;
2) ім‘я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на скаргу, а також номер засобу зв‘язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер кримінального провадження в уповноваженому суді першої інстанції, якщо він повідомлений;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог скарги;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на скаргу;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. У запереченні на скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому розгляді.
4. Заперечення на скаргу підписується особою, яка його подає.
Стаття 310-9. Приєднання до скарги
1. Особи, щодо яких слідчий суддя вирішив питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення судового розгляду мають право приєднатися до скарги сторони кримінального провадження чи іншої особи, підтримавши її вимоги.
Стаття 310-10. Відмова від скарги, зміна скарги
1. Особа, яка подала скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення судового розгляду.
2. Якщо рішення слідчого судді не були оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв‘язку з відмовою від скарги, уповноважений суд першої інстанції своєю ухвалою закриває провадження.
3. До початку судового розгляду особа, яка подала скаргу, має право змінити її. У такому разі уповноважений суд першої інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у судовому розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої скарги і подання заперечень.
Стаття 310-11. Межі перегляду уповноваженим судом першої інстанції
1. Уповноважений суд першої інстанції переглядає рішення слідчого судді в межах скарги.
2. За клопотанням сторони кримінального провадження уповноважений суд першої інстанції має право повторно дослідити докази, які досліджено слідчим суддею з порушеннями або не повністю, а також дослідити відомості як докази, які не досліджувалися слідчим суддею, якщо про дослідження таких відомостей сторона клопотала.
Стаття 310-12. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді
1. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді здійснюється колегією у складі трьох суддів згідно з правилами здійснення кримінального провадження судом першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією Главою.
2. Скарга на рішення слідчого судді розглядається і приймається відповідне судове рішення протягом десяти днів з моменту надходження відповідної скарги.
3. Після відкриття судового розгляду і вирішення клопотань сторін, суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення, аргументи учасників судового розгляду в скаргах та запереченнях.
4. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала скаргу. За ними висловлюють доводи і виступають у дебатах особи, які приєдналися до скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у судовому розгляді.
5. Неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає його проведенню. Якщо уповноважений суд першої інстанції визнає обов‘язковою участь в судовому засіданні сторін кримінальному провадженні, та вони не прибули, судовий розгляд може бути відкладений.
6. Після закінчення судового розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
Стаття 310-13. Письмове провадження
1. Уповноважений суд першої інстанції має право ухвалити рішення за результатами письмового провадження, якщо сторони кримінального провадження, заявили клопотання про здійснення кримінального провадження за їхньої відсутності.
2. Якщо під час письмового провадження уповноважений суд першої інстанції дійде висновку про те, що необхідно провести судовий розгляд, він призначає такий розгляд.
3. Якщо судовий розгляд не проводився, то копія рішення уповноваженого суду першої інстанції надсилається сторонам кримінального провадження протягом трьох днів з моменту його проголошення.
Стаття 310-14. Повноваження уповноваженого суду першої інстанції за наслідками розгляду скарги на рішення слідчого судді
1. За наслідками розгляду за скаргою на рішення слідчого судді уповноважений суд першої інстанції має право:
1) залишити оскаржуване рішення без змін;
2) скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення.
Стаття 310-15. Підстави для залишення чинним судового рішення
1. Уповноважений суд першої інстанції залишає рішення слідчого судді без змін, якщо визнає, що він правильно встановив обставини і ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
2. У разі залишення чинною ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або скасування ухвали про відмову в його застосуванні, залишення чинною ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою або скасування ухвали про відмову в його продовженні уповноважений суд першої інстанції здійснюватиме судове провадження у першій інстанції.
Стаття 310-16. Підстави для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення
1. Підставами для скасування рішення слідчого судді та ухвалення нового рішення є:
1) неправильність чи неповнота дослідження судом обставин, встановленим під час досудового провадження;
2) невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, встановленим під час досудового провадження обставинам;
3) неправильне застосування норм процесуального права;
4) існування певних обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості слідчого судді;
5) ухвалення чи підписання судового рішення не тим слідчим суддею, який здійснював розгляд.
2. Уповноважений суд першої інстанції не має права скасувати ухвалу слідчого судді про відмову тримання особи під вартою, відмову продовження тримання особи під вартою, відмову тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливостей здійснювати свою діяльність, відмову відсторонення особи від посади лише на підставі істотного порушення прав підозрюваного або фізичної особи-підприємця чи юридичної особи.
Стаття 310-17. Судові рішення уповноваженого суду першої інстанції
1. За наслідками розгляду скарги на рішення слідчого судді уповноважений суд першої інстанції постановляє ухвалу.
2. Судові рішення уповноваженого суду першої інстанції постановляються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 310-18. Зміст ухвали уповноваженого суду першої інстанції
1. Ухвала уповноваженого суду першої інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування уповноваженого суду першої інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
найменування (номера) досудового провадження;
імен (найменувань) сторін кримінального провадження;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог скарги і рішення слідчого судді;
узагальнених доводів особи, яка подала скаргу;
узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у досудового провадженні;
встановлених слідчим суддею обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
встановлених уповноваженим судом першої інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
мотивів, з яких уповноважений суд першої інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку уповноваженого суду першої інстанції по суті вимог скарги;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили.
2. При залишенні скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються її доводи.
3. У разі скасування або зміни рішення слідчого судді в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення.
Стаття 310-19. Набрання законної сили ухвалою уповноваженого суду першої інстанції
1. Ухвала уповноваженого суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона не може бути оскаржена в апеляційному, касаційному порядку або за винятковими обставинами.
Стаття 310-20. Окрема ухвала уповноваженого суду першої інстанції
1. Уповноважений суд першої інстанції має право постановити окрему ухвалу в разі допущення слідчим суддею неправильного застосування норм процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування рішення слідчого судді.
Стаття 310-21. Повернення матеріалів
1. Після закінчення кримінального провадження в уповноваженому суді першої інстанції матеріали не пізніш як у семиденний строк направляються до місцевого суду, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване рішення."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -675- Шишкіна Е.В.
 Доповнити Кодекс статтями 310-310-21 такого змісту.
"Стаття 310. Правові наслідки подання скарги на рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Подання скарги під час досудового провадження не зупиняє дію ухвали слідчого судді.
Стаття 310-1. Право на оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Ухвали слідчого судді, передбачені статтею 309 цього Кодексу, можуть бути оскаржені під час досудового провадження сторони кримінального провадження.
2. Підставами оскарження під час досудового провадження є неправильне або неповне дослідження обставин, встановленим у досудовому провадженні слідчим суддею, невідповідність висновків слідчого судді, викладених у рішенні, встановленим у досудовому провадженні обставинам, неправильне застосування ним норм процесуального права.
Стаття 310-2. Порядок і строки оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Скарга на рішення слідчого судді подається до уповноваженого суду першої інстанції через суд, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до уповноваженого суду першої інстанції.
2. Скарга на рішення слідчого судді подається протягом п’яти днів з дня проголошення відповідного рішення. Якщо рішення слідчого судді було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк скарги обчислюється з дня отримання нею копії рішення.
3. Скарга на рішення слідчого судді, подана після закінчення строків, передбачених цією статтею, залишається без розгляду, якщо уповноважений суд першої інстанції за клопотанням особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
4. Уповноважений суд першої інстанції, визначений законом про судоустрій, встановлюється Президентом України в кожному адміністративно-територіальному утворенні (Автономній Реєстр.картка №
)
1. Скарга на рішення слідчого судді подається в письмовій формі.
2. В скарзі на рішення слідчого судді зазначаються:
1) найменування уповноваженого суду першої інстанції;
2) ім‘я (найменування), поштова адреса особи, яка подає скаргу, а також номер засобу зв‘язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) рішення слідчого судді, що оскаржується;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження обставин, неправильне застосування норм процесуального права;
5) вимоги особи, яка подає скаргу, до уповноваженого суду першої інстанції;
6) клопотання особи, яка подає скаргу, про дослідження доказів;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Якщо особа не бажає брати участь у судовому розгляді, вона зазначає це у скарзі.
4. Скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.
5. До скарги додаються її копії та копії доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які брали участь у судовому розгляді під час прийняття рішення слідчим суддею.
6. Підозрюваний, який тримається під вартою, має право додати до скарги лише одну копію матеріалів. Достатня кількість копій матеріалів виготовляється канцелярією суду, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення.
Стаття 310-4. Дії суду після одержання скарги на рішення слідчого судді
1. Суд, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення, після одержання скарги на рішення невідкладно, але не пізніше наступного дня після надходження надсилає її разом із матеріалами розгляду до уповноваженого суду першої інстанції.
2. Скарги, що надійшли після направлення матеріалів до уповноваженого суду першої інстанції, направляються до нього не пізніше наступного дня після їх надходження.
Стаття 3105. Прийняття скарги уповноваженим судом першої інстанції
1. Скарзі, що надійшла до уповноваженого суду першої інстанції першою, присвоюється реєстровий номер в день її надходження до уповноваженого суду першої інстанції. Скарга не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Скарги та інші матеріали щодо оскаржуваного рішення, що надійшли пізніше, реєструються за номером, який був наданий першій скарзі.
2. Отримавши скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 310-3 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття провадження.
Стаття 310-6. Залишення скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
1. Суддя-доповідач, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 310-3 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу.
2. Якщо особа усунула недоліки скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до уповноваженого суду першої інстанції.
3. Скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки скарги, яку залишено без руху;
2) скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу;
3) скарга не підлягає розгляду у цьому уповноваженому суді першої інстанції.
4. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.
5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо:
1) скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;
2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.
6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
7. Ухвала про залишення скарги без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
8. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до уповноваженого суду першої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 310-7. Підготовка до судового розгляду
1. Суддя-доповідач протягом трьох днів після відкриття провадження:
1) надсилає копії ухвали про відкриття провадження сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, разом з копіями скарг, інформацією про їхні права та обов‘язки;
2) з’ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються сторонами кримінального провадження або іншими особами, які подали скарги;
3) пропонує сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, подати нові матеріали, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала скаргу;
4) вирішує інші клопотання сторін кримінального провадження або інших осіб, які подали скаргу;
5) вирішує інші питання, необхідні для судового розгляду.
2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до судового розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги.
3. Після закінчення підготовки до судового розгляду суддя-доповідач доповідає про його наслідки колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення судового розгляду.
Стаття 310-8. Заперечення на скаргу
1. Сторони кримінального провадження мають право подати до уповноваженого суду першої інстанції заперечення на скаргу в письмовій формі протягом встановленого ним строку, але не більше трьох днів.
2. Заперечення на скаргу містить:
1) найменування уповноваженого суду першої інстанції;
2) ім‘я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на скаргу, а також номер засобу зв‘язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер кримінального провадження в уповноваженому суді першої інстанції, якщо він повідомлений;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог скарги;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на скаргу;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. У запереченні на скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому розгляді.
4. Заперечення на скаргу підписується особою, яка його подає.
Стаття 310-9. Приєднання до скарги
1. Особи, щодо яких слідчий суддя вирішив питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення судового розгляду мають право приєднатися до скарги сторони кримінального провадження чи іншої особи, підтримавши її вимоги.
Стаття 310-10. Відмова від скарги, зміна скарги
1. Особа, яка подала скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення судового розгляду.
2. Якщо рішення слідчого судді не були оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв‘язку з відмовою від скарги, уповноважений суд першої інстанції своєю ухвалою закриває провадження.
3. До початку судового розгляду особа, яка подала скаргу, має право змінити її. У такому разі уповноважений суд першої інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у судовому розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої скарги і подання заперечень.
Стаття 310-11. Межі перегляду уповноваженим судом першої інстанції
1. Уповноважений суд першої інстанції переглядає рішення слідчого судді в межах скарги.
2. За клопотанням сторони кримінального провадження уповноважений суд першої інстанції має право повторно дослідити докази, які досліджено слідчим суддею з порушеннями або не повністю, а також дослідити відомості як докази, які не досліджувалися слідчим суддею, якщо про дослідження таких відомостей сторона клопотала.
Стаття 310-12. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді
1. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді здійснюється колегією у складі трьох суддів згідно з правилами здійснення кримінального провадження судом першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених цією Главою.
2. Скарга на рішення слідчого судді розглядається і приймається відповідне судове рішення протягом десяти днів з моменту надходження відповідної скарги.
3. Після відкриття судового розгляду і вирішення клопотань сторін, суддя-доповідач доповідає зміст оскаржуваного рішення, аргументи учасників судового розгляду в скаргах та запереченнях.
4. Для висловлення доводів, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала скаргу. За ними висловлюють доводи і виступають у дебатах особи, які приєдналися до скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у судовому розгляді.
5. Неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає його проведенню. Якщо уповноважений суд першої інстанції визнає обов‘язковою участь в судовому засіданні сторін кримінальному провадженні, та вони не прибули, судовий розгляд може бути відкладений.
6. Після закінчення судового розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
Стаття 310-13. Письмове провадження
1. Уповноважений суд першої інстанції має право ухвалити рішення за результатами письмового провадження, якщо сторони кримінального провадження, заявили клопотання про здійснення кримінального провадження за їхньої відсутності.
2. Якщо під час письмового провадження уповноважений суд першої інстанції дійде висновку про те, що необхідно провести судовий розгляд, він призначає такий розгляд.
3. Якщо судовий розгляд не проводився, то копія рішення уповноваженого суду першої інстанції надсилається сторонам кримінального провадження протягом трьох днів з моменту його проголошення.
Стаття 310-14. Повноваження уповноваженого суду першої інстанції за наслідками розгляду скарги на рішення слідчого судді
1. За наслідками розгляду за скаргою на рішення слідчого судді уповноважений суд першої інстанції має право:
1) залишити оскаржуване рішення без змін;
2) скасувати оскаржуване рішення і постановити нове рішення.
Стаття 310-15. Підстави для залишення чинним судового рішення
1. Уповноважений суд першої інстанції залишає рішення слідчого судді без змін, якщо визнає, що він правильно встановив обставини і ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
2. У разі залишення чинною ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або скасування ухвали про відмову в його застосуванні, залишення чинною ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою або скасування ухвали про відмову в його продовженні уповноважений суд першої інстанції здійснюватиме судове провадження у першій інстанції.
Стаття 310-16. Підстави для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення
1. Підставами для скасування рішення слідчого судді та ухвалення нового рішення є:
1) неправильність чи неповнота дослідження судом обставин, встановленим під час досудового провадження;
2) невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, встановленим під час досудового провадження обставинам;
3) неправильне застосування норм процесуального права;
4) існування певних обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості слідчого судді;
5) ухвалення чи підписання судового рішення не тим слідчим суддею, який здійснював розгляд.
2. Уповноважений суд першої інстанції не має права скасувати ухвалу слідчого судді про відмову тримання особи під вартою, відмову продовження тримання особи під вартою, відмову тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливостей здійснювати свою діяльність, відмову відсторонення особи від посади лише на підставі істотного порушення прав підозрюваного або фізичної особи-підприємця чи юридичної особи.
Стаття 310-17. Судові рішення уповноваженого суду першої інстанції
1. За наслідками розгляду скарги на рішення слідчого судді уповноважений суд першої інстанції постановляє ухвалу.
2. Судові рішення уповноваженого суду першої інстанції постановляються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 310-18. Зміст ухвали уповноваженого суду першої інстанції
1. Ухвала уповноваженого суду першої інстанції складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування уповноваженого суду першої інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
найменування (номера) досудового провадження;
імен (найменувань) сторін кримінального провадження;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог скарги і рішення слідчого судді;
узагальнених доводів особи, яка подала скаргу;
узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у досудового провадженні;
встановлених слідчим суддею обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
встановлених уповноваженим судом першої інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
мотивів, з яких уповноважений суд першої інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку уповноваженого суду першої інстанції по суті вимог скарги;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили.
2. При залишенні скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються її доводи.
3. У разі скасування або зміни рішення слідчого судді в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення.
Стаття 310-19. Набрання законної сили ухвалою уповноваженого суду першої інстанції
1. Ухвала уповноваженого суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона не може бути оскаржена в апеляційному, касаційному порядку або за винятковими обставинами.
Стаття 310-20. Окрема ухвала уповноваженого суду першої інстанції
1. Уповноважений суд першої інстанції має право постановити окрему ухвалу в разі допущення слідчим суддею неправильного застосування норм процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування рішення слідчого судді.
Стаття 310-21. Повернення матеріалів
1. Після закінчення кримінального провадження в уповноваженому суді першої інстанції матеріали не пізніш як у семиденний строк направляються до місцевого суду, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване рішення."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
725. § 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
 		    § 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора
 
726. Стаття 311. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржуватися слідчим
 		    Стаття 311. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржуватися слідчим
 
727. 1. Під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті (вчинені) у відповідному досудовому провадженні за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
 		    1. Під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті (вчинені) у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
728. Стаття 312. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора
 		    Стаття 312. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора
 
729. 1. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття (вчинення) оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.
 		    1. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття (вчинення) оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.
 
730. 2. Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня стосовно прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.
 		    2. Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня стосовно прокуратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.
 
731. 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання.
 		    3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зупиняє їх виконання.
 
732. Стаття 313. Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора
 		    Стаття 313. Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора
 
733. 1. Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов'язана вирішити цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.
 		    1. Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов'язана вирішити цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.
 
734. 2. За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:
 		    2. За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:
 
735. 1) залишення рішення чинним (визнання законними вчинених дії чи бездіяльності);
 		    1) залишення рішення чинним (визнання законними вчинених дії чи бездіяльності);
 
736. 2) зміну рішення в частині;
 		    2) зміну рішення в частині;
 
737. 3) скасування рішення і прийняття нового рішення (визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов'язання вчинити нову дію).
 		    3) скасування рішення і прийняття нового рішення (визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов'язання вчинити нову дію).
 
738. 3. При скасуванні рішення (визнанні незаконними вчинених дії чи бездіяльності) службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того ж рівня в досудовому провадженні, де було прийняте (вчинене) незаконне рішення, дія чи бездіяльність.
 		    3. У разі скасування рішення (визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності) службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте (вчинене) незаконне рішення, дія чи бездіяльність.
 
739. 4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.
 		    4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.
 
740. Розділ ІV. Судове провадження у першій інстанції
 		    Розділ ІV. Судове провадження у першій інстанції
 
741. Глава 27. Підготовче провадження
 		    Глава 27. Підготовче провадження
 
742. Стаття 314. Підготовче судове засідання
 		    Стаття 314. Підготовче судове засідання
 
743. 1. Після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
 		 -676- Мойсик В.Р.
 У статтях Глави 27 "Підготовче провадження" у підготовчому провадженні обов’язковою повинна бути участь прокурора та обвинуваченого. Інші учасники судового провадження повинні бути належним чином повідомлені про підготовче судове засідання, а у разі їх неявки суд вирішує питання про можливість проведення підготовчого провадження без їх участі.
У зв’язку з цим у частині 1 статті 314 проекту КПК пропоную замінити термін "викликає" на "повідомляє" учасників судового провадження, оскільки виклик має імперативний характер, передбачає обов’язковість з’явлення і санкції за невиконання.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування     
744. 2. Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку стосовно можливості призначення судового розгляду.
 		 -677- Швець В.Д.
 Частина 2 статті 314 встановлює коло осіб які повинні бути присутні при підготовчому судовому засіданні. Необхідно встановити коло обов’язкових учасників цієї стадії та наслідки неявки цих осіб.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування     
    -678- Ківалов С.В.
 частину другу статті 314 викласти у новій редакції:
"2. Підготовче судове засідання відбувається за обов’язкової участі прокурора та обвинуваченого, а також за участі захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Неявка обов’язкових учасників підготовчого судового засідання зумовлює його відкладення і вжиття головуючим відповідних заходів з забезпечення явки. Після виконання вимог, передбачених статтями 342–345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку стосовно можливості призначення судового розгляду";
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
745. 3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
 		 -679- Одарченко Ю.В.
 Частину 3 статті 314 доповнити пунктом 6 наступного змісту:
"6) повернення справи для продовження досудового слідства із встановленням строку слідства не більше, як 1 місяць – у випадку виявлення суттєвих недоліків в оформленні кримінального провадження, що унеможливлюють його розгляд у судовому засіданні."
 		Відхилено   3. У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
 
746. 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
 		    1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
 
747. 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-7 частини першої, частиною другою статті 284 цього Кодексу;
 		 -680- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
 у частині третій статті 314:
у пункті другому цифру "7" замінити цифрою "8";
 		Враховано   2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої, частиною другою статті 284 цього Кодексу;
 
    -681- Яценюк А.П.
 у частині третій статті 314:
у пункті другому цифру "7" замінити цифрою "8";
пункт третій вилучити;
 		Враховано частково    
748. 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
 		 -682- Швець В.Д.
 П. 3 частини третьої статті 314 виключити.
 		Відхилено   3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
 
749. 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
 		    4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
 
750. 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
 		 -683- Швець В.Д.
 У пункті 5 частини третьої статті 314 необхідно передбачити, що суд, призначаючи справу до судового розгляду не повинен вирішувати наперед питання про винуватість.
 		Відхилено   5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру;
6) зупинити провадження у випадках, передбачених частиною першою статті 280 цього Кодексу.
 
    -684- Швець В.Д.
 Частину 3 статті 314 доповнити пунктом 6 наступного змісту: "зупинити провадження у випадках, передбачених ч.1 ст. 280 цього Кодексу".
 		Враховано    
    -685- Ківалов С.В.
 пункт 5, 6 частини третьої статті 314 викласти у такій редакції:
"5) не вирішуючи наперед питання про винуватість, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
6) зупинити провадження у випадках, передбачених частиною статті 280 цього Кодексу;"
 		Враховано    
751. 4. Ухвала про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку.
 		 -686- Швець В.Д.
 У частині 4 статті 314 передбачити можливість оскарження цього рішення, а також строк апеляційного оскарження.
 		Відхилено   4. Ухвала про зупинення провадження, повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку в семиденний строк з моменту її прийняття.
 
    -687- Ківалов С.В.
 частину четверту статті 314 викласти в такій редакції:
"4. Ухвала про зупинення провадження, повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру може бути оскаржена в апеляційному порядку в семиденний строк з моменту її прийняття."
 		Враховано    
    -688- Яценюк А.П.
 частину четверту статті 314 вилучити.
 		Відхилено    
752. Стаття 315. Вирішення питань, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду
 		    Стаття 315. Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
 
753. 1. Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
 		 -689- Яценюк А.П.
 У частині першій статті 315 цифру "4" замінити цифрою "3".
 		Відхилено   1. Якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
 
754. 2. З метою підготовки до судового розгляду суд:
 		 -690- Зварич Р.М.
 Частину другу статті 315викласти у такій редакції:
„2. З метою підготовки до судового розгляду суддя:
1) з’ясовує, чи підсудне кримінальне провадження цьому суду;
2) з’ясовує, чи немає підстав для закриття кримінального провадження;
3) з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
4) з’ясовує, чи обвинувачений визнає, або не визнає своєї винуватості у вчиненні тих кримінальних правопорушень, які зазначені в обвинувальному акті.
5) розглядає клопотання сторін про:
визнання допустимими або недопустимими певних відомостей;
здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;
витребування певних речей чи документів;
6) вирішує питання про застосування (продовження застосування) запобіжних заходів до обвинувачуваного;
7) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  2. З метою підготовки до судового розгляду суд:
 
755. 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
 		    1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
 
756. 2) з'ясовує у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
 		    2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
 
757. 3) з'ясовує, питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
 		    3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
 
758. 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:
 		    4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:
 
759. здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;
 		    здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;
 
760. витребування певних речей чи документів;
 		 -691- Швець В.Д.
 Пункт 4 частини другої статті 315 доповнити наступними положеннями:
"- про призначення захисника у випадках, коли його участь у кримінальному провадження є обов'язковою;
- про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час досудового розслідування;
- про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час досудового розслідування;
- про заходи щодо забезпечення цивільного позову;
- про виклик у необхідних випадках перекладача".
 		Враховано   витребування певних речей чи документів;
призначення захисника у випадках, коли його участь у кримінальному провадження є обов'язковою;
визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не прийнят під час досудового розслідування;
визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час досудового розслідування;
заходи щодо забезпечення цивільного позову;
виклик перекладача.
 
    -692- Ківалов С.В.
 Пункт 4 частини другої статті 315 доповнити наступними положеннями:
"- про призначення захисника у випадках, коли його участь у кримінальному провадження є обов'язковою;
- про визнання особи законним представником обвинуваченого, потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача, відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під час досудового розслідування;
- про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позов не був заявлений під час досудового розслідування;
- про заходи щодо забезпечення цивільного позову;
- про виклик у необхідних випадках перекладача".
 		Враховано    
761. 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
 		 -693- Шемчук В.В.
 У частині другій статті 315 пункт 5 викласти в такій редакції: "5) про призначення захисника у випадках, коли його участь у кримінальному провадженні є обов’язковою; 6) вчиняє, інші дії, необхідні для підготовки досудового розгляду;".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
 
762. 3. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний у відношенні обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених Розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін застосування заходів забезпечення кримінального провадження продовжується.
 		 -694- Швець В.Д.
 Відповідно до частини 3 статті 315 суд має право вирішити питання про заходи забезпечення кримінального провадження. Втім в статті слід вирішити питання про можливість оскарження такого рішення, що суттєво обмежує права та законні інтереси як обвинуваченого так і потерпілого.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  3. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, застосований до обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін застосування заходів забезпечення кримінального провадження продовжується.
Процесуальні рішення суду за результатами обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження можуть бути оскаржені сторонами в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту їх прийняття.
 
    -695- Ківалов С.В.
 доповнити частину третю статті 315 реченням такого змісту:
"Процесуальні рішення суду за результатами обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження можуть бути оскаржені сторонами в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту їх прийняття".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -696- Зварич Р.М.
 Статті 315 доповнити частиною четвертою такого змісту:
„4. У разі встановлення непідсудності кримінального провадження суд постановляє ухвалу про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру державному обвинувачу."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
763. Стаття 316. Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду
 		    Стаття 316. Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду
 
764. 1. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
 		 -697- Мойсик В.Р.
 Частину першу статті 316 викласти в такій редакції:
"1. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Така ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку".
 		Відхилено   1. Після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
 
    -698- Шемчук В.В.
 У статті 316 після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:
"2. У ухвалі повинні бути зазначені: місце і дата її винесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім`я і по батькові обвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, стаття Кримінального кодексу, за якою пред’явлено обвинувачення, та рішення з інших питань, пов’язаних з підготовкою справи до розгляду". У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.
 		Відхилено    
765. 2. Судовий розгляд повинен бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
 		 -699- Зварич Р.М.
 Статтю 316 доповнити частиною третьою такого змісту:
„3. У випадках, коли обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину суддя постановляє ухвалу про призначення судового розгляду за участю колегії присяжних."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
 
766. Стаття 317. Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними
 		    Стаття 317. Матеріали кримінального провадження (кримінальна справа) та право на ознайомлення з ними
 
767. 1. Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта (клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності) і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).
 		    1. Документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта (клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності) і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).
 
768. 2. Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, коли вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
 		 -700- Яценюк А.П.
 Частину другу статті 317 доповнити словами ", в тому числі і фотокопії.".
 		Відхилено   2. Після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
 
769. 3. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.
 		 -701- Одарченко Ю.В.
 Доповнити главу 27 статтею 317-1 наступного змісту:
"Стаття 317-1 Виїзне судове засідання
1. У випадку, коли судовий розгляд справи має велике суспільне значення, особливий виховний характер або у проваджені бере участь особливо велика кількість учасників процесу, що унеможливлює використання залів судових засідань, суд під час попереднього розгляду справи приймає рішення про проведення виїзного судового засідання.
2. Виїзне судове засідання проводиться у приміщеннях підприємств, установ, організацій в межах відповідної територіальної юрисдикції суду.
3. У випадку, якщо клопотання про виїзне судове засідання заявляє сторона захисту, вона зобов’язана забезпечити оренду або інші права користування відповідним приміщенням на весь час судового розгляду."
 		Відхилено   3. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.
 
770. Глава 28. Судовий розгляд
 		 -702- Швець В.Д.
 Глава 28 повинна бути доповнена нормами щодо:
- відкладення та зупинення судового розгляду;
- закриття кримінального провадження на стадії судового розгляду;
- оголошення показань обвинуваченого, свідка, потерпілого;
- судових доручень.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  Глава 28. Судовий розгляд
 
771. § 1. Загальні положення судового розгляду
 		    § 1. Загальні положення судового розгляду
 
772. Стаття 318. Строки і загальний порядок судового розгляду
 		    Стаття 318. Строки і загальний порядок судового розгляду
 
773. 1. Судовий розгляд повинен бути проведений і завершений протягом розумного строку.
 		 -703- Гнаткевич Ю.В.
 Пропоную пункт перший статті 318 викласти в такій редакції
"1. Судовий розгляд повинен бути проведений і завершений протягом розумного строку, але не більше половини максимального строку покарання встановленого статтею (статтями) за якою висувається обвинувачення, із дня відкриття судового провадження".
 		Відхилено   1. Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
 
    -704- Кармазін Ю.А.
 У статті 318 частину першу після слів: "розумного строку" через кому доповнити словами "але не більше двох місяців".
 		Відхилено    
774. 2. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликається потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
 		    2. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
 
775. 3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.
 		 -705- Швець В.Д.
 У частині 3 статті 318 речення "У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду." виключити.
 		Відхилено   3. Судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.
 
776. Стаття 319. Незмінність складу суду
 		    Стаття 319. Незмінність складу суду
 
777. 1. Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У випадку, коли суддя позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених статтею 320 цього Кодексу та частиною другою цієї статті.
 		 -706- Одарченко Ю.В.
 У частині 1 статті 319 слово "одному" замінити на слово "незмінному".
 		Відхилено   1. Судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі, якщо суддя позбавлений можливості брати участь у засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених статтею 320 цього Кодексу та частиною другою цієї статті.
 
    -707- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Друге речення частини першої статті 319 доповнити словами "що визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу".
 		Враховано    
    -708- Яценюк А.П.
 У частині першій статті 319 слова "статтею 320 цього Кодексу та" вилучити.
 		Відхилено    
778. 2. Суд мотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді у випадку, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд, та за умови дотримання таких вимог:
 		    2. Суд мотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд, за умови дотримання таких вимог:
 
779. - сторони, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;
 		    1) сторони, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді;
 
780. - суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає не доцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведенні до заміни судді.
 		 -709- Омельченко Г.О.
 абзац третій частини 2 ст.319 – виключити.
 		Відхилено   2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведенні до заміни судді.
 
781. У випадку, передбаченому цією частиною статті, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
 		 -710- Одарченко Ю.В.
 Статтю 319 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. У разі заміни судді ухвали суду про залучення доказів, витребування доказів та виклик свідків або експертів зберігають силу."
 		Відхилено   У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
 
782. Стаття 320. Запасний суддя
 		 -711- Зварич Р.М.
 Назву статті 320 доповнити словами „і народний засідатель".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 320. Запасний суддя
 
    -712- Яценюк А.П.
 Статтю 320 виключити.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -713- Кармазін Ю.А.
 назву статті 320 викласти в наступній редакції: "Запасний суддя, народний засідатель, присяжний."
 		Відхилено    
783. 1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Про це робиться відмітка у журналі судового засідання.
 		 -714- Зварич Р.М.
 У частинах першій, другій статті 320 після слів „запасний суддя" доповнити словами „та/або запасний народний засідатель".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  1. У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, повинен бути призначений запасний суддя, який перебуває в залі судового засідання протягом судового розгляду. Про це робиться відмітка в журналі судового засідання.
 
784. 2. Якщо в ході судового засідання суддю замінює запасний суддя, то судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд в цьому випадку закінчує суд у новому складі.
 		    2. Якщо під час судового засідання суддю замінює запасний суддя, судовий розгляд продовжується. Судовий розгляд у такому разі закінчує суд у новому складі.
 
785. Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні
 		    Стаття 321. Головуючий у судовому засіданні
 
786. 1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
 		    1. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
 
787. 2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
 		 -715- Одарченко Ю.В.
 Доповнити статтю 321 частиною 3 наступного змісту:
"3. Учасники судового провадження мають право подати заперечення проти дій головуючого усно або у письмовому вигляді. Заперечення невідкладно розглядаються судом, що розглядає справу, як правило, без виходу до нарадчої кімнати. Ухвали за наслідком розгляду заперечень проти дій головуючого окремому оскарженню не підлягають."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
 
    -716- Кармазін Ю.А.
 після частини другої доповнити статтю 320 новою частиною третьою наступного змісту:
"У кримінальному провадженні, для проведення якого потрібен значний час, може бути викликаний запасний народний засідатель чи присяжний, які перебувають в залі судового засідання протягом судового розгляду і в разі їх вибуття замінюють їх. Про це робиться відмітка у журналі судового засідання.
Якщо в ході судового засідання народного засідателя чи присяжного замінює запасний народний засідатель чи присяжний, який не вимагає проведення розгляду з початку, то такий судовий розгляд продовжується."
 		Відхилено    
788. Стаття 322. Безперервність судового розгляду
 		    Стаття 322. Безперервність судового розгляду
 
789. 1. Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.
 		    1. Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку.
 
790. 2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:
 		 -717- Яценюк А.П.
 У частині другій статті 322:
у пункті другому слова "та погодження" та слова "або висунення додаткового обвинувачення" вилучити;
у пункті третьому слова "чи додаткового" вилучити.
 		Відхилено   2. Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:
 
791. 1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;
 		    1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;
 
792. 2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;
 		 -718- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Пункт 2 частини другої статті 322 після слів "щодо відмови" доповнити словами "від підтримання державного".
 		Враховано   2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;
 
793. 3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;
 		    3) підготовки захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;
 
794. 4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від його підтримання;
 		    4) підготовки потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від його підтримання;
 
795. 5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці.
 		 -719- Одарченко Ю.В.
 Частину 2 статті 322 доповнити пунктом 6 наступного змісту:
"6) у випадку, коли сторона обвинувачення та захисту погодили необхідність оголошення перерви у судовому розгляді."
 		Відхилено   5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці.
6) проведення експертизи у випадках та порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;
7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.
 
    -720- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
 Частину другу статті 322 доповнити пунктами 6,7 такого змісту:
"6) проведення експертизи у випадках та в порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;
7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих (розшукових) дій у випадках та в порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.".
 		Враховано    
    -721- Бевз В.А.
 Доповнити статтю 322 частиною третьою такого змісту:
"3. У разі слухання кримінальної справи про злочини, вчинені у складі організованої групи або злочинної організації, розгляд тими ж судами інших справ до закінчення слухання початої справи не допускається.".
 		Відхилено    
796. Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого
 		    Стаття 323. Наслідки неприбуття обвинуваченого
 
797. 1. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом в судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Крім того, суд має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
 		    1. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Крім того, суд має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
 
798. Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника
 		    Стаття 324. Наслідки неприбуття прокурора і захисника
 
799. 1. Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення наступного засідання і вживає заходів до прибуття їх у наступне судове засідання. Одночасно, якщо причина неприбуття не є поважною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
 		    1. Якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення наступного засідання і вживає заходів до прибуття їх у наступне судове засідання. Одночасно, якщо причина неприбуття не є поважною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
 
800. 2. У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замінюється іншим в порядку, передбаченому статтею 37 цього Кодексу.
 		    2. У разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 цього Кодексу.
 
801. 3. Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з'явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.
 		    3. Якщо подальша участь у судовому провадженні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з'явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.
 
802. 4. Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов'язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні.
 		    4. Прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов'язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні.
 
803. Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого
 		    Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого
 
804. 1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про його відкладення. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та в порядку, передбачених Главою 12 цього Кодексу.
 		 -722- Шемчук В.В.
 У частині першій статті 325 після слів "або про його відкладання" доповнити словами ", або про його привід".
 		Відхилено   1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про його відкладення. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.
 
805. Стаття 326. Наслідки неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача
 		    Стаття 326. Наслідки неприбуття цивільного позивача, цивільного відповідача
 
806. 1. Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач чи його представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.
 		    1. Якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач чи його представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.
 
807. Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.
 		    Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений, цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.
 
808. 2. Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про його відкладення. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому Главою 12 цього Кодексу.
 		    2. Якщо в судове засідання не прибув за викликом цивільний відповідач, який не є обвинуваченим, або його представник, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за відсутності зазначених осіб з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення судового розгляду без них або про його відкладення. Суд має право накласти грошове стягнення на цивільного відповідача в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу.
 
809. Стаття 327. Наслідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача і експерта
 		    Стаття 327. Наслідки неприбуття свідка, спеціаліста, перекладача та експерта
 
810. 1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Крім того, суд має право постановити ухвалу про привід свідка та ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.
 		    1. Якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Крім того, суд має право постановити ухвалу про привід свідка та ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.
 
811. 2. Прибуття в суд перекладача (за винятком залучення його судом), свідка, спеціаліста або експерта забезпечується стороною, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам у забезпеченні явки вказаних осіб шляхом здійснення судового виклику.
 		 -723- Швець В.Д.
 Частину другу статті 327 викласти в такій редакції:
"2. Прибуття в суд перекладача, свідка, спеціаліста або експерта забезпечується судом".
 		Враховано   2. Прибуття в суд перекладача, свідка, спеціаліста або експерта забезпечується судом.
 
    -724- Бірюк Л.В.
 Частину 2 статті 327 вилучити.
 		Відхилено    
    -725- Григорович Л.С.
 Частину другу стаття 327 викласти у такій редакції: "Прибуття в суд перекладача, свідка, спеціаліста або експерта забезпечується судом шляхом здійснення судового виклику";
 		Враховано    
    -726- Міщенко С.Г.
 Частину другу статті 327 викласти в такій редакції:
"2. Прибуття в суд перекладача, свідка, спеціаліста або експерта забезпечується судом".
 		Враховано    
812. Стаття 328. Право перебувати у залі судового засідання
 		 -727- Мойсик В.Р.
 Положення статті 328 проекту КПК "Право перебувати у залі судового засідання" логічно включити до статті 27 "Гласність і відкритість судового провадження".
 		Відхилено   Стаття 328. Право перебувати в залі судового засідання
 
813. 1. Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатності місць у залі засідання.
 		 -728- Мойсик В.Р.
 Частину першу статті 328 викласти в такій редакції:
"1. Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена судовим розпорядником лише у разі недостатності місць у залі засідання."
 		Відхилено   1. Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише у разі недостатності місць у залі засідання.
 
814. 2. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.
 		    2. Близькі родичі та члени сім'ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання.
 
815. Стаття 329. Обов'язки присутніх у залі судового засідання
 		 -729- Зварич Р.М.
 Статтю 329 викласти у такій редакції:
„1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Вирок суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.
2. Обвинувачуваний перебуває в судовому засіданні біля захисника, або на місці захисника – у випадку його незалучення до кримінального провадження. Забороняється поміщати обвинувачуваного до стаціонарних чи мобільних загороджень з металу, скла тощо, або іншим чином відокремлювати його від присутніх у судовому засіданні.
3. Сторони, учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
4. Сторони, учасники кримінального провадження звертаються до суду "Ваша честь" або „Шановний суд".
5. Матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника."
 		Пропонується визначитись голосуванням  Стаття 329. Обов'язки присутніх у залі судового засідання
 
816. 1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.
 		 -730- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Статтю 329 доповнити частиною 1-1 такого змісту:
"1-1. Обвинувачений перебуває в судовому засіданні біля захисника, або на місці захисника – у випадку його незалучення до кримінального провадження. Забороняється поміщати обвинувачених (окрім осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, яке передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі) до стаціонарних чи мобільних загороджень з металу, скла тощо, або іншим чином відокремлювати його від присутніх у судовому засіданні".
 		Пропонується визначитись голосуванням  1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.
 
    -731- Шишкіна Е.В.
 Статтю 329 доповнити частиною 1-1 такого змісту:
"1-1. Обвинувачений перебуває в судовому засіданні біля захисника, або на місці захисника – у випадку його незалучення до кримінального провадження. Забороняється поміщати обвинувачених (окрім осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, яке передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі) до стаціонарних чи мобільних загороджень з металу, скла тощо, або іншим чином відокремлювати його від присутніх у судовому засіданні".
 		Відхилено    
817. 2. Сторони, учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
 		    2. Сторони, учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
 
818. 3. Сторони, учасники кримінального провадження звертаються до суду "Ваша честь" або "Шановний суд".
 		 -732- Гнаткевич Ю.В.
 Пропоную пункт третій статті 329 викласти в такій редакції
"3. Сторони, учасники кримінального провадження звертаються до суду "Шановний суд!" "Шановний пане суддя!" "Пане суддя!" "Добродію суддя!" "Громадянине суддя!"
 		Відхилено   3. Сторони, учасники кримінального провадження звертаються до суду "Ваша честь" або "Шановний суд".
 
    -733- Мойсик В.Р.
 Частину третю статті 329 викласти в такій редакції:
"3. Сторони, учасники кримінального провадження звертаються до суду "Ваша честь" або "Високий суд".
 		Відхилено    
819. 4. Матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.
 		    4. Матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.
 
820. Стаття 330. Заходи до порушників порядку судового засідання
 		    Стаття 330. Заходи до порушників порядку судового засідання
 
821. 1. Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.
 		    1. Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.
 
822. Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення.
 		    Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення.
 
823. 2. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої законом.
 		    2. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої законом.
 
824. 3. У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, передбаченої законом.
 		    3. У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, передбаченої законом.
 
825. 4. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва.
 		 -734- Одарченко Ю.В.
 Статтю 330 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. Особи, що не є учасниками судового процесу, можуть оскаржити в апеляційному порядку дії судді або суду щодо їх видалення із залу судових засідань або притягнення до відповідальності за неповагу до суду. Таке оскарження не перешкоджає продовженню судового розгляду".
 		Відхилено   4. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.
 
826. Стаття 331. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді
 		    Стаття 331. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді
 
827. 1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
 		 -735- Мойсик В.Р.
 У § 1 "Загальні положення судового розгляду" Глави 28 проекту КПК пропоную передбачити постановлення судом у нарадчій кімнаті ухвал про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу в суді стаття 331 проекту КПК
 		Відхилено   1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
 
    -736- Сас С.В.
 У статті 331 Ч. 1 викласти в такій редакції: "Під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою обрати, змінити або скасувати запобіжний захід, а за клопотанням сторони захисту змінити або скасувати запобіжний захід". Обрання запобіжного заходу за клопотанням захисту це є нонсенс.
 		Відхилено    
828. 2. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому Главою 18 цього Кодексу.
 		 -737- Швець В.Д.
 Стаття 331 повинна бути доповнена положенням щодо можливості оскарження заінтересованими особами рішень про обрання, скасування, зміну відповідних запобіжних заходів.
 		Відхилено   2. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
 
829. 3. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру чи з дня обрання судом у відношенні обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
 		    3. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
 
830. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
 		    До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
 
831. При здійсненні судового провадження судом присяжних, питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
 		 -738- Одарченко Ю.В.
 Абзац 3 частини 3 статті 331 виключити.
 		Відхилено   Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
4. Ухвала суду про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу в суді може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її прийняття.
 
    -739- Кармазін Ю.А.
 У абзаці третьому частини третьої статті 331 після слів "присяжних" доповнити через кому словами :"за участю народних засідателів" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
    -740- Міщенко С.Г.
 Абзац 3 частини 3 статті 331 виключити.
 		Відхилено    
    -741- Ківалов С.В.
 Доповнити статтю 331 новою частиною такого змісту:
"4. Ухвала суду про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу в суді може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом семи днів з моменту її прийняття";
 		Враховано    
832. Стаття 332. Проведення експертизи за ухвалою суду
 		 -742- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Статтю 332 вилучити;
 		Відхилено   Стаття 332. Проведення експертизи за ухвалою суду
 
    -743- Шишкіна Е.В.
 Статтю 332 вилучити;
 		Відхилено    
833. 1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін, потерпілого при наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
 		 -744- Мойсик В.Р.
 У § 1 "Загальні положення судового розгляду" Глави 28 проекту КПК пропоную передбачити постановлення судом у нарадчій кімнаті ухвал про обрання, скасування або зміну запобіжного заходу в суді стаття 331 проекту КПК.
 		Відхилено   1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторін, потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
 
    -745- Сас С.В.
 До ч. 1 ст. ст.. 332 Чи відповідає принципу змагальності право суду за своєю ініціативою призначати експертизу?
 		Відхилено    
834. 2. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання у випадках:
 		    2. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
 
835. 1) якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дозволив усунути виявлені суперечності;
 		    1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
 
836. 2) якщо під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу.
 		    2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу.
 
837. 3. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включити до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
 		    3. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.
 
838. 4. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується за винятком випадків, коли таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
 		    4. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
 
839. Стаття 333. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження
 		 -746- Яценюк А.П.
 Статтю 333 виключити.
 		Відхилено   Стаття 333. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження
 
840. 1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями Розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених Розділом ІV цього Кодексу.
 		 -747- Мойсик В.Р.
 У § 1 "Загальні положення судового розгляду" Глави 28 проекту КПК пропоную передбачити постановлення судом у нарадчій кімнаті ухвал про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження стаття 333 проекту КПК.
 		Відхилено   1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених розділом ІV цього Кодексу.
 
841. 2. При розгляді клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд, крім іншого, враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, що під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана надати до них доступ в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
 		    2. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд, крім іншого, враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов'язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.
 
842. 3. У випадку, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
 		 -748- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Частини третю-шосту статті 333 вилучити;
 		Відхилено   3. У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
 
    -749- Шишкіна Е.В.
 Частини третю-шосту статті 333 вилучити;
 		Відхилено    
    -750- Швець В.Д.
 У статті 333 частини 3 – 6 виключити.
 		Відхилено    
    -751- Мойсик В.Р.
 У статті 333 частини 3 та 4 виключити.
 		Відхилено    
843. 4. При розгляді клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, що звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, через які не були здійсненні належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
 		    4. Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування, через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.
 
844. 5. В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з'ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому Главами 20, 21 цього Кодексу.
 		    5. В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з'ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20, 21 цього Кодексу.
 
845. 6. Прокурор зобов'язаний надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, та надати їх суду у встановлений строк.
 		    6. Прокурор зобов'язаний надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, та надати їх суду у встановлений строк.
 
846. Стаття 334. Об'єднання і виділення судового провадження
 		    Стаття 334. Об'єднання і виділення судового провадження
 
847. 1. Судові провадження можуть бути об'єднані в одне провадження або виділені в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
 		    1. Судові провадження можуть бути об'єднані в одне провадження або виділені в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
 
848. 2. У випадку, якщо на розгляд місцевого суду надійшло кримінальне провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про об'єднання судових проваджень.
 		    2. У разі, якщо на розгляд місцевого суду надійшло кримінальне провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про об'єднання судових проваджень.
 
849. Стаття 335. Зупинення судового провадження
 		    Стаття 335. Зупинення судового провадження
 
850. 1. У випадку, якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження щодо інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому, прокурору.
 		    1. У разі, якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження щодо інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому, прокурору.
 
851. Стаття 336. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження
 		    Стаття 336. Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження
 
852. 1. Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду, (дистанційне судове провадження) у випадках:
 		    1. Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:
 
853. 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
 		    1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
 
854. 2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
 		    2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
 
855. 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
 		    3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
 
856. 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
 		    4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;
 
857. 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
 		    5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
 
858. 2. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження з власної ініціативи або за клопотанням сторони, інших учасників кримінального провадження. У випадку, якщо сторона чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише мотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду знаходиться обвинувачений, у випадку, якщо він проти цього заперечує.
 		    2. Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження з власної ініціативи або за клопотанням сторони, інших учасників кримінального провадження. У разі, якщо сторона чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише мотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.
 
859. 3. Використання у дистанційному судовому провадженні технічних засобів і технологій повинно забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження повинна бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, задавати питання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
 		    3. Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені цим Кодексом.
 
860. 4. Якщо особа, яка буде брати участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.
 		    4. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов'язаний вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.
 
861. 5. Якщо особа, яка буде брати участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов'язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.
 		 -752- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину п’яту статті 336 викласти у такій редакції:
"5. Якщо особа, яка буде брати участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов'язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення."
 		Враховано   5. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені частиною четвертою цієї статті. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням з судом, що надав доручення, зобов'язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.
 
862. 6. Якщо особа, яка буде брати участь у судовому провадженні дистанційно, утримується в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
 		    6. Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
 
863. 7. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
 		    7. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.
 
864. 8. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо було б впізнати.
 		    8. Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати.
 
865. 9. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій, Верховному Суді України при здійсненні судового провадження щодо будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
 		 -753- Одарченко Ю.В.
 Статтю 336 доповнити частиною 10 наступного змісту:
"10. Сторони мають право вимагати, щоб відеокамера, що знімає відео особи, яка знаходиться поза межами зали судових засідань, була повернута з метою огляду всього приміщення, із якого здійснюється трансляція."
 		Відхилено   9. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої, апеляційної, касаційної інстанцій, Верховному Суді України під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
 
866. § 2. Межі судового розгляду
 		    § 2. Межі судового розгляду
 
867. Стаття 337. Визначення меж судового розгляду
 		    Стаття 337. Визначення меж судового розгляду
 
868. 1. Судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
 		    1. Судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
 
869. 2. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитись від підтримання обвинувачення.
 		 -754- Яценюк А.П.
 У частині другій статті 337 слова ", висунути додаткове обвинувачення," замінити словом "або".
 		Відхилено   2. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання обвинувачення.
 
870. 3. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
 		    3. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.
 
871. Стаття 338. Зміна обвинувачення в суді
 		    Стаття 338. Зміна обвинувачення в суді
 
872. 1. З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
 		 -755- Яценюк А.П.
 частину першу статті 338 доповнити реченням такого змісту: "Зміна правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення можлива лише у разі, якщо така зміна покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.";
 		Відхилено   1. З метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
 
873. 2. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.
 		 -756- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 338:
у першому реченні слова "після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає" замінити словом "змінює";
у другому реченні після слова "Копії" доповнити словом "зміненого";
у третьому реченні перед словами "Обвинувальний акт" доповнити словом "Змінений".
 		Відхилено   2. Дійшовши до переконання, що обвинувачення потрібно змінити, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу складає обвинувальний акт, в якому формулює змінене обвинувачення та викладає обґрунтування прийнятого рішення. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.
 
874. 3. Якщо в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
 		    3. Якщо в обвинувальному акті із зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, головуючий зобов'язаний роз'яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленому обсязі.
 
875. 4. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватись до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.
 		    4. Суд роз'яснює обвинуваченому, що він буде захищатися в судовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладає розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений. Після закінчення цього строку судовий розгляд продовжується.
 
876. Стаття 339. Висунення додаткового обвинувачення
 		 -757- Швець В.Д.
 Статтю 339 виключити.
 		Враховано      
    -758- Яценюк А.П.
 Статтю 339 виключити.
 		Враховано    
877. 1. У випадку отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, щодо якого обвинувачення не висувалось і яке тісно зв'язане з первісним та їх окремий розгляд неможливий, прокурор після виконання вимог статті 341 цього Кодексу має право звернутися до суду з вмотивованим клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням.
 		       
878. 2. У випадку задоволення такого клопотання прокурора, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для підготовки до захисту від додаткового обвинувачення та виконання прокурором вимог, передбачених статтями 276-278, 290-293 цього Кодексу, але не більше ніж на чотирнадцять днів. Строк відкладення судового розгляду може бути продовжений судом за клопотанням сторони захисту у випадку, якщо обсяг або складність нового обвинувачення вимагають більше часу для підготовки до захисту.
 		       
879. 3. Після закінчення встановленого судом строку, судове провадження повинно бути розпочате з підготовчого судового засідання. Нове дослідження доказів, які вже були досліджені судом до висунення додаткового обвинувачення, здійснюється тільки у разі визнання судом такої необхідності.
 		       
880. Стаття 340. Відмова від підтримання державного обвинувачення
 		    Стаття 340. Відмова від підтримання державного обвинувачення
 
881. 1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексу повинен відмовитися від обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.
 		 -759- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину першу статті 340 після слів "відмовитися від" доповнити словами "підтримання державного".
 		Враховано   1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання вимог статті 341 цього Кодексу повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Копія постанови надається обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам.
 
    -760- Яценюк А.П.
 У частині першій статті 340 слова "після виконання вимог статті 341 цього Кодексу" вилучити.
 		Відхилено    
882. 2. У випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз'яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді.
 		    2. У разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді головуючий роз'яснює потерпілому його право підтримувати обвинувачення в суді.
 
883. 3. У випадку висловленої згоди потерпілим на підтримання обвинувачення в суді головуючий надає потерпілому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.
 		 -761- Мойсик В.Р.
 Ч. 3 ст.340 слід доповнити словами "та відкладає слухання справи на строк не менше трьох діб".
 		Відхилено   3. Якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді, головуючий надає йому час, необхідний для підготовки до судового розгляду.
 
884. 4. Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду.
 		    4. Потерпілий, який погодився підтримувати обвинувачення в суді, користується всіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду.
 
885. 5. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, кримінальне провадження по відповідному обвинуваченню набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.
 		 -762- Шемчук В.В.
 У статті 340 частину п’яту виключити.
 		Відхилено   5. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення.
 
886. 6. Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій та третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження по відповідному обвинуваченню.
 		 -763- Шемчук В.В.
 У статті 340 частину шосту виключити.
 		Відхилено   6. Повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідноим обвинуваченням.
 
    -764- Зварич Р.М.
 Статтю 340 доповнити частиною сьомою такого змісту:
„7. Закрите кримінальне провадження у зв’язку із відмовою державного обвинувача від підтримання державного обвинувачення в суді може бути відновлене лише за наявністю нововиявлених обставин, які були невідомі слідчому, державному обвинувачу на момент прийняття рішення про відмову від підтримування державного обвинувачення в суді."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
887. Стаття 341. Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення та відмови від обвинувачення
 		 -765- Мойсик В.Р.
 Статтю 341 виключити.
 		Відхилено   Стаття 341. Погодження зміни обвинувачення, висунення нового обвинувачення та відмови від підтримання державного обвинувачення
 
    -766- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 назву статті 341 після слів "та відмови" доповнити словами "від підтримання державного";
 		Враховано    
    -767- Яценюк А.П.
 Статтю 341 виключити.
 		Відхилено    
    -768- Шемчук В.В.
 Статтю 341 виключити.
 		Відхилено    
888. 1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що необхідно відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з керівником органу прокуратури, в якому він працює. Суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання та надає прокурору час для складення та погодження відповідних процесуальних документів.
 		 -769- Омельченко Г.О.
 Статтю 341 викласти у такій редакції:
„Якщо в результаті судового розгляду державний обвинувач дійде переконання, що необхідно відмовитись від обвинувачення, змінити його або пред’явити нове обвинувачення, він зобов’язаний письмово за власним підписом подати суду постанову про відмову від обвинувачення, зміну обвинувачення або про пред’явлення нового обвинувачення, та оголосити її в судовому засіданні."
 		Відхилено   1. Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що необхідно відмовитися від підтримання державного обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з керівником органу прокуратури, в якому він працює. Суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання та надає прокурору час для складення та погодження відповідних процесуальних документів.
 
    -770- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину першу статті 341 після слів "відмовитися від" доповнити словами "підтримання державного";
 		Враховано    
    -771- Швець В.Д.
 В частині першій статті 341 слова "Суд за клопотанням прокурора відкладає судове засідання та надає прокурору час для складення та погодження відповідних процесуальних документів" виключити.
У частині 1 статті 341 слова "або висунути додаткове обвинувачення", "клопотання про висунення додаткового обвинувачення або" виключити.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
889. У випадку, якщо в судовому засіданні брав участь керівник органу прокуратури, який дійшов одного з зазначених переконань, він повинен погодити відповідні процесуальні документи з вищестоящим прокурором.
 		 -772- Одарченко Ю.В.
 Абзац 2 частини 1 статті 341 виключити.
 		Відхилено      
890. 2. Якщо керівник органу прокуратури, вищестоящий прокурор відмовляє у погодженні обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, що ініціював таке питання, та самостійно бере участь у ньому в якості прокурора або доручає участь іншому прокуророві. У такому випадку судовий розгляд продовжується в загальному порядку.
 		 -773- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 частину другу статті 341 після слів "про відмову від" доповнити словами "підтримання державного".
 		Враховано   2. Якщо керівник органу прокуратури, прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання, та самостійно бере участь у ньому як прокурор або доручає участь іншому прокуророві. У такому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку.
 
    -774- Швець В.Д.
 У частині 2 статті 341 слова "або висунути додаткове обвинувачення", "клопотання про висунення додаткового обвинувачення або" виключити.
 		Відхилено    
891. § 3. Процедура судового розгляду
 		    § 3. Процедура судового розгляду
 
892. Стаття 342. Відкриття судового засідання
 		    Стаття 342. Відкриття судового засідання
 
893. 1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.
 		 -775- Мойсик В.Р.
 Частину першу статті 342 викласти в такій редакції:
"1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідної кримінальної справи".
 		Відхилено   1. У призначений для судового розгляду час головуючий відкриває судове засідання і оголошує про розгляд відповідного кримінального провадження.
 
894. 2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
 		    2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового провадження, викликаних та повідомлених осіб прибув у судове засідання, встановлює їх особи, перевіряє повноваження захисників і представників, з'ясовує, чи вручено судові виклики та повідомлення тим, хто не прибув, і повідомляє причини їх неприбуття, якщо вони відомі.
 
895. Стаття 343. Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами
 		    Стаття 343. Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами
 
896. 1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.
 		    1. Секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання.
 
897. Стаття 344. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
 		    Стаття 344. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
 
898. 1. Після виконання зазначених у статтях 342, 343 цього Кодексу дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.
 		 -776- Яценюк А.П.
 У частині першій статті 344 слова "прізвище запасного судді, якщо він є" вилучити.
 		Відхилено   1. Після виконання зазначених у статтях 342, 343 цього Кодексу дій головуючий оголошує склад суду, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвища прокурора, потерпілого, цивільного позивача, обвинуваченого, захисника, цивільного відповідача, представника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря судового засідання, роз'яснює учасникам судового провадження право відводу і з'ясовує, чи заявляють вони кому-небудь відвід.
 
899. 2. Питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 цього Кодексу.
 		    2. Питання про відвід вирішується судом згідно із статтями 75-81 цього Кодексу.
 
900. Стаття 345. Повідомлення про права і обов'язки
 		 -777- Прокопчук Ю.В.
 статтю 345 "Повідомлення про права і обов'язки" викласти в такій редакції:
"Суд роз’яснює особам, які беруть участь у судовому розгляді їх права і обов’язки, передбачені цим Кодексом, і з’ясовує чи зрозумілі права і обов’язки" статтю 345 "Повідомлення про права і обов'язки" викласти в такій редакції:
"Суд роз’яснює особам, які беруть участь у судовому розгляді їх права і обов’язки, передбачені цим Кодексом, і з’ясовує чи зрозумілі права і обов’язки"
 		Відхилено   Стаття 345. Роз‘яснення про права і обов‘язки
 
    -778- Швець В.Д.
 Статтю 345 викласти в такій редакції:
"Стаття 345. Роз‘яснення про права і обов‘язки
Головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у судовому розгляді про їхні права та обов'язки".
 		Відхилено    
901. 1. Судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам'ятку про їхні права та обов'язки, передбачені цим Кодексом.
 		 -779- Одарченко Ю.В.
 Частину 1 статті 345 викласти у наступній редакції:
"1. Головуючий роз’яснює присутнім їх права та обов’язки. На прохання особи копія переліку прав та обов’язків може бути надана у письмовому вигляді. За згодою учасника судового процесу, що є фахівцем у галузі права, його права можуть йому не роз’яснюватися".
 		Відхилено   1. Головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у судовому розгляді, їхні права та обов'язки.
 
902. 2. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою, головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов'язки і у разі необхідності роз'яснює їх.
 		 -780- Зварич Р.М.
 У частині другій статті 345 після слова „обов’язки" доповнити словами „й усвідомлення їх сутності".
 		Відхилено   2. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам'яткою, головуючий з'ясовує, чи зрозумілі їм їхні права та обов'язки, і в разі необхідності роз'яснює їх.
 
903. Стаття 346. Заборона присутності свідків у залі судового засідання
 		    Стаття 346. Заборона присутності свідків у залі судового засідання
 
904. 1. Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання.
 		    1. Перед початком судового розгляду головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання.
 
905. 2. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.
 		 -781- Одарченко Ю.В.
 Доповнити кодекс статтею 346-1 наступного змісту:
"Стаття 346-1 Розгляд клопотань до початку розгляду справи по суті
1. До початку розгляду справи по суті суд запитує учасників судового розгляду чи мають вони клопотання, що необхідно вирішити до початку розгляду справи.
2. Клопотання, подані до початку розгляду справи по суті, вирішуються відповідно до статті 350 цього Кодексу, але їх відхилення не перешкоджає повторному поданню протягом всього судового розгляду".
 		Відхилено   2. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб допитані і недопитані свідки не спілкувалися між собою.
 
    -782- Зварич Р.М.
 Главу 27 доповнити статтею 347 такого змісту:
„Стаття 347. Підготовка до судового розгляду
1. Після отримання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру суд:
1) перевіряє обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру на відповідність вимогам цього Кодексу;
2) призначає дату підготовчого судового засідання або повертає обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру державному обвинувачу;
3) повідомляє сторони про дату підготовчого судового засідання."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
906. Стаття 347. Початок судового розгляду
 		 -783- Мойсик В.Р.
 Назву ст. 347 викласти у наступній редакції "початок судового слідства".
 		Враховано   Стаття 347. Початок судового слідства
 
    -784- Ківалов С.В.
 Назву ст. 347 викласти у наступній редакції "початок судового слідства".
 		Враховано    
    -785- Швець В.Д.
 Назву ст. 347 викласти у наступній редакції "початок судового слідства".
 		Враховано    
907. 1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.
 		 -786- Прокопчук Ю.В.
 статтю 347 викласти в такій редакції:
"Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення
1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового розгляду.
2. Після початку судового розгляду, головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них";
 		Відхилено   1. Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про початок судового слідства.
 
    -787- Швець В.Д.
 У частині першій статті 347 слова "судового розгляду" замінити словами "судового слідства".
 		Враховано    
908. 2. Судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.
 		 -788- Швець В.Д.
 Частину другу статті 347 доповнити речення: "У справах приватного обвинувачення потерпілий оголошує заяву".
У частині другій статті 347 слова "Судовий розгляд" замінити словами "Судове слідство"
 		Враховано   2. Судове слідство починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.
У справах приватного обвинувачення потерпілий оголошує заяву.
 
    -789- Ківалов С.В.
 Частину другу статті 347 доповнити речення: "У справах приватного обвинувачення потерпілий оголошує заяву".
 		Враховано    
909. 3. Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник, а в разі їхньої відсутності - головуючий, оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.
 		    3. Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник, а в разі їх відсутності - головуючий оголошує короткий виклад позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі.
 
910. Стаття 348. Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення
 		    Стаття 348. Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення
 
911. 1. Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
 		 -790- Прокопчук Ю.В.
 . Статтю 348 викласти в такій редакції:
"Судове слідство
1. Після встановлення особи обвинуваченого/обвинувачених прокурор оголошує короткий зміст обвинувального акту, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.
2. Якщо в кримінальному провадженні пред'явлено цивільний позов, цивільний позивач або його представник, а в разі їхньої відсутності – головуючий, оголошує короткий зміст позовної заяви, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про її оголошення в повному обсязі. Після чого головуючий з’ясовує думку обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов";
 		Відхилено   1. Після оголошення обвинувачення головуючий встановлює особу обвинуваченого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, роз'яснює йому суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.
 
912. Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них.
 		    Якщо обвинувачених декілька, головуючий здійснює зазначені дії щодо кожного з них.
 
913. 2. Якщо у кримінальному проваджені пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.
 		 -791- Одарченко Ю.В.
 Статтю 348 доповнити частиною 3 наступного змісту:
"3. Прокурор, а у справах приватного обвинувачення – суддя, зобов’язаний, за потребою, роз’яснити обвинуваченому суть пред’явленого йому обвинувачення та можливе покарання за нього."
 		Відхилено   2. Якщо у кримінальному проваджені пред'явлено цивільний позов, головуючий запитує обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов.
 
    -792- Зварич Р.М.
 Після статті 348 доповнити статтями 349 та 350 такого змісту:
„Стаття 349. Вступні виступи сторін
1. Після закінчення підготовчих дій головуючий надає слово стороні обвинувачення та, згодом, стороні захисту для вступних виступів.
2. У своєму виступі сторона обвинувачення повинна описати зміст кримінального правопорушення, визначити ті докази й покази свідків, які вказують за межами розумного сумніву на винуватість обвинуваченого, і оголосити на які міри покарання наполягає державний обвинувач.
3. У своєму виступі сторона захисту повинна навести аргументи (доводи), які вказують на невинуватість обвинуваченого, вказавши на докази й покази свідків, якими сторона захисту доведе невинуватість обвинуваченого.
4. Якщо судовий розгляд відбувається за участю колегії присяжних, сторони у своїх виступах звертаються до присяжних.
Стаття 350. Роз’яснення свідкові, потерпілому його прав та обов’язків
1. Перед допитом свідка, потерпілого головуючий у судовому засіданні встановлює відомості про його особу, відношення до кримінального провадження і стосунки зі сторонами, роз’яснює його права та обов’язки, передбачені цим Кодексом, з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань (крім потерпілого) та завідомо неправдиві показання.
2. Якщо перешкод для допиту свідка, потерпілого не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:
"Зобов’язуюсь говорити суду правду, всю правду і лише правду".
3. Німий свідок, потерпілий складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
914. Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
 		    Стаття 349. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
 
915. 1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.
 		    1. Після виконання дій, передбачених статтею 348 цього Кодексу, головуючий з'ясовує думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.
 
916. Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - в другу.
 		 -793- Омельченко Г.О.
 абзац другий ч.1 ст.349 – виключити.
 		Відхилено   Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.
 
917. 2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
 		    2. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
 
918. 3. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
 		    3. Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
 
919. 4. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, коли він відмовився від дачі показань, та випадку, передбаченого статтею 381 цього Кодексу.
 		    4. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від дачі показань, та випадку, передбаченого статтею 381 цього Кодексу.
 
920. Стаття 350. Розгляд судом клопотань учасників судового провадження
 		    Стаття 350. Розгляд судом клопотань учасників судового провадження
 
921. 1. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
 		 -794- Мойсик В.Р.
 У частині 1 ст. 350 слова "розглядаються судом після того, як буде заслухана думка" замінити словами "розглядаються судом невідкладно, після заслуховування думок".
 		Відхилено   1. Клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
 
    -795- Одарченко Ю.В.
 Статтю 350 доповнити частиною 2 наступного змісту:
"2. Суд може відкласти розгляд клопотання, але не пізніше, ніж до стадії доповнення судового слідства, якщо визнає неможливим його вирішення на відповідній стадії судового процесу."
 		Відхилено    
922. Стаття 351. Допит обвинуваченого
 		    Стаття 351. Допит обвинуваченого
 
923. 1. Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього, обвинуваченому можуть бути задані запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого задавати йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.
 		 -796- Сас С.В.
 До ч. 1 ст. 351 Чи відповідає принципу змагальності право суду за своєю ініціативою допитувати обвинуваченого?
 		Відхилено   1. Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого зставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей.
 
924. 2. Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні".
 		    2. Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні".
 
925. 3. У випадку здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі мотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення в порядку, передбаченому статтею 336 цього Кодексу.
 		    3. У разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі мотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення в порядку, передбаченому статтею 336 цього Кодексу.
 
926. 4. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватися нотатками.
 		 -797- Мойсик В.Р.
 Частину 4 статті 351 викласти в такійредакції:
"4. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватися нотатками або іншими матеріалами".
 		Враховано   4. У судовому засіданні обвинувачений має право користуватися нотатками або іншими матеріалами.
 
927. Стаття 352. Допит свідка
 		 -798- Зварич Р.М.
 Статтю 352 викласти у такій редакції:
„1. Суд зобов’язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.
2. Кожний свідок допитується окремо. Насамперед допитуються свідки обвинувачення. Коли всі свідки обвинувачення допитані, обвинувач (сторона обвинувачення) заявляє про те, що сторона обвинувачення завершила представлення обвинувального акта. Після завершення представлення обвинувального акта допитуються свідки захисту. Коли всі свідки захисту допитані, захисник (сторона захисту) заявляє про те, що сторона захисту завершила представлення заперечення на обвинувальний акт.
3. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду.
4. За клопотанням сторони або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.
5. Свідка обвинувачення першим допитує державний обвинувач, свідка захисту – захисник, або якщо обвинувачуваний взяв захист на себе – обвинувачуваний (прямий допит). Не дозволяється задавати навідні питання, тобто запитання у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї, а також питання, предмет яких не стосується суті кримінального провадження.
6. У випадку, якщо одна із сторін заявила заперечення на питання, поставлене свідку, сторона, яка ставила питання або відкликає його, або наполягає на тому, щоби свідок дав відповідь. Головуючий може самостійно зняти питання. У випадку, коли сторона наполягає на тому, щоби свідок відповів на питання, по якому оголошене іншою стороною заперечення, або коли сторона заявляє протест на рішення головуючого зняти питання, головуючий запрошує до судової трибуни всі сторони для з’ясування обставин, які виникли у суді. Нарада, яка відбувається при судовій трибуні не оголошується. Після короткої наради головуючий приймає остаточне рішення щодо заперечення на питання. Сторони можуть повторно заявити свій протест щодо прийнятого головуючим рішення. Якщо заперечення або протест відхилені, свідок зобов’язаний відповісти на поставлене йому питання.
7. Після прямого допиту протилежній стороні надається можливість перехресного допиту свідка. Перехресний допит проводиться за правилами, визначеними частиною п’ятою цієї статті. Після проведення перехресного допиту свідка сторони можуть поставити свідку додаткові питання.
8. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, головуючий за клопотанням сторони має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді — "так" чи "ні".
9. Свідок, даючи показання, має право користуватися записами, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.
10. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, або за клопотанням сторони, зокрема, якщо під час судового розгляду виявилось, що свідок може дати показання щодо обставин, щодо яких він не допитувався.
11. Допитаний свідок за вимогою суду може бути залишений в залі судового засідання."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 352. Допит свідка
 
928. 1. Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав свідок пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз'яснює їх, а також з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.
 		    1. Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав свідок пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх, а також з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від надання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та завідомо неправдиві показання.
 
929. 2. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги наступного змісту:
 		    2. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги такого змісту:
 
930. "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду".
 		 -799- Одарченко Ю.В.
 Абзац 2 частини 2 статті 352 викласти у наступній редакції:
" "Я, (прізвище, ім’я, по батькові) присягаю говорити суду правду, лише правду та нічого крім правди, нічого не перекручуючи та не спотворюючи."
 		Відхилено   "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду".
 
931. Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того ж змісту.
 		    Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того самого змісту.
 
932. 3. Суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.
 		    3. Суд зобов'язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.
 
933. 4. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду.
 		    4. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.
 
934. 5. За клопотанням сторони або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.
 		    5. За клопотанням сторони або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.
 
935. 6. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, свідка захисту – захисник, або якщо обвинувачений взяв захист на себе – обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється задавати навідні питання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.
 		    6. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, свідка захисту – захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе – обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.
 
936. 7. Після прямого допиту протилежній стороні надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється задавати навідні питання.
 		    7. Після прямого допиту протилежній стороні надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання.
 
937. 8. Під час допиту свідка сторонами головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.
 		    8. Під час допиту свідка сторонами головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.
 
938. 9. У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін чи самого свідка постановляє мотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, в тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію, та забезпечує сторонам можливість задавати питання та слухати відповіді на них. У разі, коли існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед прийняттям відповідної ухвали суд зобов'язаний з'ясувати наявність заперечень сторін проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і, у разі їх обґрунтованості, відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною статті.
 		 -800- Мойсик В.Р.
 Перше речення ч. 9 статті 352 викласти в такій редакції:
"9. У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, щодо якого прийнято рішення про застосування заходів безпеки, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою…"
 		Відхилено   9. У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін чи самого свідка постановляє мотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам можливість зставии запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед прийняттям відповідної ухвали суд зобов'язаний з'ясувати наявність заперечень сторін проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.
 
939. 10. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді - "так" чи "ні".
 		    10. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді - "так" чи "ні".
 
940. 11. Після допиту свідка йому можуть бути задані запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим та суддями.
 		 -801- Сас С.В.
 До ч. 11 ст. 352 Чи відповідає принципу змагальності право суду за своєю ініціативою допитувати свідка?
 		Відхилено   11. Після допиту свідка йому можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим та суддями.
 
941. 12. Свідок, даючи показання, має право користуватися нотатками, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам'яті.
 		 -802- Одарченко Ю.В.
 Частину 12 статті 352 доповнити реченням:
"За клопотанням учасників процесу такі записи можуть бути вилучені та передані на огляд суду та учасникам процесу, а також, за потреби, залучені до матеріалів кримінального провадження."
 		Відхилено   12. Свідок, даючи показання, має право користуватися нотатками, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам'яті.
 
942. 13. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони або з ініціативи суду, зокрема, якщо під час судового розгляду виявилось, що свідок може дати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати запитання учасники судового провадження, експерт, а також суд.
 		    13. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони або з ініціативи суду, якщо під час судового розгляду з‘ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання учасники судового провадження, експерт, а також суд.
 
943. 14. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев'ятою статті 224 цього Кодексу.
 		    14. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев'ятою статті 224 цього Кодексу.
 
944. 15. Допитаний свідок на вимогу суду може бути залишений в залі судового засідання.
 		 -803- Одарченко Ю.В.
 Частину 15 статті 352 викласти у наступній редакції:
"15. Допитаний свідок може залишити залу судових засідань лише з дозволу суду за відсутності заперечень сторони обвинувачення, захисту, а також самого свідка".
 		Відхилено   15. Допитаний свідок на вимогу суду може бути залишений у залі судового засідання.
 
    -804- Одарченко Ю.В.
 Статтю 352 доповнити частиною 16 наступного змісту:
"16. У разі відмови свідка надати відповідь на питання суд вимагає від нього пояснити причини відмови. Якщо причини відмови не передбачені Конституцією України та цим Кодексом, суд роз’яснює свідку про можливу кримінальну відповідальність за відмову від дачі свідчень. У разі повторної відмови свідка відповідати на питання без надання поважних причин для цього суд виносить ухвалу, якою повідомляє прокурора про вчинення злочину – відмову від дачі свідчень з непередбачених законом підстав, що є підставою для початку досудового розслідування".
 		Відхилено    
945. Стаття 353. Допит потерпілого
 		    Стаття 353. Допит потерпілого
 
946. 1. Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з'ясовує чи отримав потерпілий пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому і у разі необхідності роз'яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
 		    1. Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з'ясовує, чи отримав потерпілий пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.
 
947. 2. Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п'ятою - чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу.
 		 -805- Сас С.В.
 До ч. 2 ст. 353 Чи відповідає принципу змагальності право суду за своєю ініціативою допитувати потерпілого?
 		Відхилено   2. Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п'ятою - чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу.
 
948. Стаття 354. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого
 		 -806- Лещенко В.О.
 Статтю 354 викласти в такій редакції:
"Стаття 354. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого
1. Допит малолітнього, неповнолітнього свідка та потерпілого проводиться відповідно до вимог статей 352 та 353 цього Кодексу та цієї статті.
2. Малолітній, неповнолітній свідок, потерпілий може бути допитаний один раз, кожен наступний допит може бути проведений лише у випадку необхідності і призначається мотивованою постановою судді або ухвалою суду.
3. В якості доказу суд використовує наявні в справі показання малолітнього, неповнолітнього свідка та потерпілого зафіксовані на відеозапис. В судовому засіданні відтворюється відеозапис раніше проведеного допиту, а обвинуваченому надається можливість переглянути відеозапис та надати свої пояснення. Відеозапис показань малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого, якому забезпечується захист, не демонструється в судовому засіданні. Натомість демонструється копія відеозапису на якій вжиті заходи для унеможливлення розпізнавання зображення свідка та ідентифікації його голосу.
4. Малолітній, неповнолітній свідок, потерпілий, який раніше не був допитаний органами досудового розслідування, за винятком випадків передбачених частиною п’ятою цієї статті, допитується безпосередньо в судовому засіданні у відсутності обвинуваченого.
5. Допит малолітнього, неповнолітнього свідка та потерпілого, яким забезпечується захист, та/або, які за станом здоров’я або з інших поважних не можуть взяти безпосередню участь в судовому засіданні, проводиться в режимі відео конференції в порядку визначеному в статті 336 цього Кодексу, та з урахуванням вимог цієї статті.
6. Якщо проведення допиту малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого, яким забезпечується захист, неможливе в режимі відео конференції в порядку визначеному в статті 336 цього Кодексу, а стан їх здоров’я дозволяє їм прибути до залу судового засідання, вони можуть бути допитані в залі судового засідання у відсутності обвинуваченого. При цьому суд вживає заходів для того аби малолітній, неповнолітній свідок, потерпілий не зустрічались в приміщенні суду з обвинуваченим.
7. Допитаний малолітній, неповнолітній свідок, потерпілий видаляється із залу судового засідання.
8. Після повернення обвинуваченого до залу суду головуючий знайомить його з показаннями допитаного малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого і надає йому можливість дати пояснення з цього приводу.
9. Обвинувачений і учасники судового розгляду мають право ставити запитання допитуваним малолітньому, неповнолітньому свідкові, потерпілому. На поставлені запитання малолітній, неповнолітній свідок, потерпілий відповідає у відсутності обвинуваченого.
10. Допит малолітнього, неповнолітнього свідка та потерпілого, проводиться з обов’язковою участю психолога, а при необхідності в присутності лікаря, батьків, інших законних представників малолітнього, неповнолітнього або іншої повнолітньої особи, яку обрав сам малолітній, неповнолітній для супроводу під час допиту. Зазначені особи перебувають поряд з допитуваним малолітнім, неповнолітнім в місці проведення допиту незалежно від того проводиться допит безпосередньо в залі судового засідання чи в режимі відеоконференції.
11. Законний представник, а також інша повнолітня особа, яку малолітній, неповнолітній сам обрав для супроводу під час допиту, не можуть бути допущені до участі в допиті, якщо вони є підозрюваними чи обвинуваченими по цій же справі.
12. В разі наявності, зазначених в частині одинадцятій цієї статті перешкод, суддя виносять постанову, а суд – ухвалу про недопуск до участі в допиті законного представника або іншої повнолітньої особи обраної малолітнім, неповнолітнім для супроводу під час допиту.
13. Якщо щодо законного представника та іншої повнолітньої особи відсутні встановлені цією статтею обмеження для участі в допиті, можлива одночасна присутність як законного представника, так і іншої повнолітньої особи, обраної малолітнім, неповнолітнім для участі в допиті.
14. Психолог зобов’язаний сприяти суду та учасникам судового розгляду в отриманні показань від малолітнього, неповнолітнього свідка, потерпілого шляхом надання рекомендацій щодо методи та способів постановки запитань та, в разі необхідності, за допомогою професійних навичок, вживати заходів для покращення психологічного стану допитуваної малолітньої, неповнолітньої особи.
15. Суд та учасники судового провадження зобов’язані враховувати рекомендації зроблені психологом. Разом з тим, якщо рекомендації психолога суперечать інтересам розслідування справи, суд може їх відвести безпосередньо в процесі допиту навівши відповідні причини, що повинно бути відображено в протоколі судового засідання.
16. До початку допиту особам, зазначеним в частині десятій цієї статті, роз'яснюється їх обов'язок бути присутніми при допиті, а також право викладати свої зауваження і з дозволу суду задавати запитання. Запитання, поставлені малолітньому, неповнолітньому свідкові, потерпілому законними представниками, повнолітньою особою, обраною малолітнім, неповнолітнім свідком, потерпілим для супроводу під час допиту, психологом або лікарем, і їх зауваження заносяться до протоколу судового засідання. Суд вправі відвести поставлене запитання, але відведене запитання повинно бути занесене до протоколу судового засідання.
17. Свідкові, потерпілому який не досяг шістнадцятирічного віку, роз'яснюється його обов'язок говорити тільки правду, про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за завідомо неправдиві показання він не попереджається.
18. Одночасний допит двох чи більше вже допитаних малолітніх, неповнолітніх потерпілих, свідків злочинів, передбачених статтями 152, 153, 155, 156, 301, 302, 303 Кримінального кодексу України для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях не проводиться"
 		Відхилено   Стаття 354. Особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого
 
949. 1. Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності педагога, психолога або законного представника.
 		 -807- Шемчук В.В.
 Частину першу статті 354 викласти у такій редакції: "Допит малолітнього або неповнолітнього, якому не виповнилося шістнадцять років свідка, потерпілого і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка, потерпілого у віці шістнадцяти років, проводиться у присутності педагога, психолога або законного представника, так і іншої повнолітньої особи, обраної малолітнім, неповнолітнім.".
 		Відхилено   1. Допит малолітнього свідка і, за розсудом суду, неповнолітнього свідка проводиться в присутності педагога, психолога або законного представника.
 
950. 2. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.
 		    2. Свідку, який не досяг шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.
 
951. 3. До початку допиту педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми при допиті, а також право протестувати проти питань та задавати запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.
 		    3. До початку допиту педагогу, психологу або законному представнику роз'яснюється їхній обов'язок бути присутніми під час допиту, а також право протестувати проти запитань та ставити запитання. Головуючий має право відвести поставлене питання.
 
952. 4. У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього:
 		 -808- Міщенко С.Г.
 Частину четверту статті 354 викласти в такій редакції:
"4. У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідок або потерпілий, який не досяг шістнадцятирічного віку, за ухвалою суду може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження)".
 		Відхилено   4. У разі якщо це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього, свідок або потерпілий, який не досяг шістнадцятирічного віку, за ухвалою суду може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження).
 
    -809- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Частину четверту статті 354 викласти в такій редакції:
"4. У випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідок або потерпілий, який не досяг шістнадцятирічного віку, за ухвалою суду може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження)."
 		Враховано    
953. - свідок або потерпілий, який не досяг шістнадцятирічного віку, за ухвалою суду може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове провадження);
 		       
954. - як виняток, на час допиту свідка або потерпілого, який не досяг шістнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у судовому розгляді. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому запитання.
 		 -810- Швець В.Д.
 Відповідно до висновку Ради Європи виключити передбачену у частині 4 статті 354 можливість видалення тієї чи іншої особи із зали судового засідання (абзац 3).
 		Пропонується визначитись шляхом голосування     
955. 5. Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених цією статтею.
 		    5. Допит малолітнього або неповнолітнього потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених цією статтею.
 
956. Стаття 355. Пред'явлення для впізнання
 		    Стаття 355. Пред'явлення для впізнання
 
957. 1. Свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи річ.
 		    1. Свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи річ.
 
958. 2. Пред'явлення для впізнання проводиться після того, як особа, яка впізнає, при допиті вкаже на ознаки, за якими вона може впізнати особу чи річ.
 		    2. Пред'явлення для впізнання проводиться після того, як особа, яка впізнає, під час допиту вкаже на ознаки, за якими вона може впізнати особу чи річ.
 
959. 3. При пред'явленні особи чи речі для впізнання особа, яка впізнає, повинна вказати, чи впізнає вона особу або річ і за якими саме ознаками.
 		    3. Під час пред'явлення особи чи речі для впізнання особа, яка впізнає, повинна вказати, чи впізнає вона особу або річ і за якими саме ознаками.
 
960. Стаття 356. Допит експерта в суді
 		 -811- Зварич Р.М.
 Статтю 356 викласти у такій редакції:
„1. Висновок експерта надається шляхом допиту експерта в суді.
2. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до такої присяги:
"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості".
3. Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
4. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за звернення сторони захисту, – сторона захисту.
5. Експерт має право давати показання у вигляді висновку або думки і наводити відповідні підстави для них, не даючи наперед показання щодо відомостей, на які він спирався. Однак кожна із сторін і суд мають право вимагати під час перехресного допиту від експерта розкрити відомості, на які він спирався.
6. Експерту можуть бути задані питання щодо наявності у експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеню тощо), дотичного до предмета його експертизи, використаних методик та теоретичних розробок, достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок, надійності принципів та методів, за допомогою яких експерт дійшов до висновку, застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження та інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
7. Кожна сторона для доведення або спростування достовірності висновку експерту має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерту.
8. Експерт має право користуватися під час відповідей своїм письмовим та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.
9. Після допиту письмовий висновок експерта долучається до матеріалів."
 		Пропонуєтьсч визначитись шляхом голосування  Стаття 356. Допит експерта в суді
 
961. 1. За клопотанням сторони, потерпілого або з власної ініціативи суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги наступного змісту:
 		 -812- Прокопчук Ю.В.
 частину першу статті 356 викласти в такій редакції:
"За клопотанням сторони, потерпілого або з власної ініціативи суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги наступного змісту:
"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості";
 		Відхилено   1. За клопотанням сторони, потерпілого або з власної ініціативи суд має право викликати експерта для допиту для роз'яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги такого змісту:
 
962. "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості".
 		    "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості".
 
963. Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
 		 -813- Швець В.Д.
 у абзаці третьому частини першої статті 356 слова "неправдивого висновку" замінити словами "неправдивих показань щодо складеного ним висновку";
 		Відхилено   Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
 
    -814- Бондик В.А.
 у абзаці третьому частини першої статті 356 слова "неправдивого висновку" замінити словами "неправдивих показань щодо складеного ним висновку";
 		Відхилено    
    -815- Прутнік Е.А.
 у абзаці третьому частини першої статті 356 слова "неправдивого висновку" замінити словами "неправдивих показань щодо складеного ним висновку";
 		Відхилено    
    -816- Плотніков О.В.
 у абзаці третьому частини першої статті 356 слова "неправдивого висновку" замінити словами "неправдивих показань щодо складеного ним висновку";
 		Відхилено    
964. 2. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, -сторона захисту. Після цього експерту можуть бути задані запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим та суддями.
 		    2. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, - сторона захисту. Після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, а також головуючим та суддями.
 
965. 3. Експерту можуть бути задані запитання щодо наявності у експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичної до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов до висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
 		    3. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичної до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов до висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
 
966. 4. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з'ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того ж предмету чи питання дослідження.
 		    4. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з'ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження.
 
967. 5. Кожна сторона для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.
 		    5. Кожна сторона для доведення або спростування достовірності висновку експерта має право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.
 
968. 6. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.
 		 -817- Бондик В.А.
 Статтю 356 доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Експерт не може давати показання з приводу експертизи, що проводилася іншим експертом. Якщо експерт проводив експертизу у складі комісії експертів, то він може давати показання в межах результатів тих досліджень, які він безпосередньо проводив. Не можуть бути доказами повідомлені експертом дані, встановлення яких не потребує використання спеціальних знань в межах його компетенції".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  6. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.
 
    -818- Прутнік Е.А.
 Статтю 356 доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Експерт не може давати показання з приводу експертизи, що проводилася іншим експертом. Якщо експерт проводив експертизу у складі комісії експертів, то він може давати показання в межах результатів тих досліджень, які він безпосередньо проводив. Не можуть бути доказами повідомлені експертом дані, встановлення яких не потребує використання спеціальних знань в межах його компетенції".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -819- Плотніков О.В.
 Статтю 356 доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Експерт не може давати показання з приводу експертизи, що проводилася іншим експертом. Якщо експерт проводив експертизу у складі комісії експертів, то він може давати показання в межах результатів тих досліджень, які він безпосередньо проводив. Не можуть бути доказами повідомлені експертом дані, встановлення яких не потребує використання спеціальних знань в межах його компетенції".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
969. Стаття 357. Дослідження речових доказів
 		    Стаття 357. Дослідження речових доказів
 
970. 1. Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом.
 		    1. Речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом.
 
971. 2. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за місцем їх знаходження.
 		    2. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове засідання, за необхідності проводиться за їх місцезнаходженням.
 
972. 3. Учасники судового провадження мають право задавати питання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.
 		 -820- Мойсик В.Р.
 Додати до ст. 357 нову частину такого змісту:
"Сторона, що представляє речовий доказ, має надати докази зв’язку такого доказу із обставинами, на доведення якого він надається".
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  3. Учасники судового провадження мають право ставити запитання з приводу речових доказів експертам, спеціалістам, свідкам, які їх оглядали.
 
973. Стаття 358. Дослідження документів
 		    Стаття 358. Дослідження документів
 
974. 1. Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
 		    1. Протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред'явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.
 
975. 2. Учасники судового провадження мають право задавати запитання свідкам, експертам, спеціалістам з приводу документів.
 		    2. Учасники судового провадження мають право ставити запитання щодо документів свідкам, експертам, спеціалістам.
 
976. 3. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.
 		    3. Якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.
 
977. Стаття 359. Дослідження звуко- і відеозаписів
 		    Стаття 359. Дослідження звуко- і відеозаписів
 
978. 1. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження.
 		    1. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження.
 
979. 2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.
 		    2. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або в певній частині.
 
980. 3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста.
 		    3. З метою з'ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста.
 
981. 4. Заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів.
 		    4. Заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів.
 
982. Стаття 360. Консультації та роз'яснення спеціаліста
 		    Стаття 360. Консультації та роз'яснення спеціаліста
 
983. 1. Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань.
 		    1. Під час дослідження доказів суд має право скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями спеціаліста, наданими на підставі його спеціальних знань.
 
984. 2. Спеціалісту можуть бути задані питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою задає питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, а потім інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні. Головуючий у судовому засіданні має право задавати спеціалістові питання в будь-який час дослідження доказів.
 		    2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання щодо суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить запитання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, а потім інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні. Головуючий у судовому засіданні має право ставити спеціалістові запитання в будь-який час дослідження доказів.
 
985. Стаття 361. Огляд на місці
 		    Стаття 361. Огляд на місці
 
986. 1. У виняткових випадках, суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися при здійсненні провадження судом присяжних.
 		 -821- Міщенко С.Г.
 Речення друге частини першої статті 361 виключити.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  1. У виняткових випадках суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися під час здійснення провадження судом присяжних.
 
987. 2. Огляд на місці здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для огляду під час досудового розслідування.
 		    2. Огляд на місці здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для огляду під час досудового розслідування.
 
988. 3. На місці огляду учасникам кримінального провадження, які беруть у ньому участь, можуть бути задані запитання, пов'язані з проведенням огляду.
 		    3. На місці огляду учасникам кримінального провадження, які беруть у ньому участь, можуть бути поставлені запитання, пов'язані з проведенням огляду.
 
989. 4. Учасники судового провадження при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення.
 		    4. Учасники судового провадження при огляді мають право звертати увагу суду на те, що, на їхню думку, може мати доказове значення.
 
990. 5. Проведення огляду і його результати відображаються в протоколі огляду місця та можуть фіксуватися технічними засобами.
 		    5. Проведення огляду і його результати відображаються у протоколі огляду місця та можуть фіксуватися технічними засобами.
 
991. Стаття 362. Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності обвинуваченого
 		 -822- Зварич Р.М.
 Статтю 362 викласти у такій редакції:
„1. Якщо при судовому розгляді буде встановлено, що обвинувачуваний під час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані неосудності чи обмеженої осудності або після цього захворів душевною хворобою, яка позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд за правилами глави 39 цього Кодексу."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  Стаття 362. Дії суду при встановленні в судовому засіданні неосудності обвинуваченого
 
992. 1. Якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими Главою 39 цього Кодексу.
 		    1. Якщо під час судового розгляду будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про зміну порядку розгляду і продовжує судовий розгляд згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.
 
993. Стаття 363. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами
 		    Стаття 363. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами
 
994. 1. Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з'ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.
 		    1. Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з'ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.
 
995. 2. У випадках заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право задавати запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження.
 		    2. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження.
 
996. 3. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
 		    3. За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
 
997. Стаття 364. Судові дебати
 		    Стаття 364. Судові дебати
 
998. 1. У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник чи законний представник, цивільний позивач, його представник чи законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник.
 		    1. У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник чи законний представник, цивільний позивач, його представник чи законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник.
 
999. 2. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд має право виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує в промові свою позицію у певній частині обвинувачення.
 		    2. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька прокурорів, у судових дебатах на їхній розсуд має право виступити один прокурор або кожен із них обґрунтовує у промові свою позицію у певній частині обвинувачення.
 
1000. 3. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їхніх виступів встановлює суд.
 		    3. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька захисників обвинуваченого, порядок виступів у судових дебатах визначається ними за взаємною згодою. У разі відсутності згоди порядок їх виступів встановлює суд.
 
1001. 4. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька обвинувачених, захисників, представників, порядок їхніх виступів у судових дебатах встановлює суд.
 		    4. Якщо в судовому розгляді брали участь декілька обвинувачених, захисників, представників, порядок їх виступів у судових дебатах встановлює суд.
 
1002. 5. Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.
 		 -823- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У другому реченні частини п’ятої статті 364 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  5. Учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.
 
    -824- Шишкіна Е.В.
 У другому реченні частини п’ятої статті 364 слово "докази" замінити словом "відомості";
 		Відхилено    
    -825- Швець В.Д.
 В ч.5 статті 364 цієї статті вказано, що в разі необхідності подати нові докази, суд відновлює з’ясування обставин. Необхідно редакційно змінити на "відновлює судовий розгляд".
 		Відхилено    
    -826- Ківалов С.В.
 Частину п’яту статті 364 після слів "суд відновлює" доповнити словами "судове слідство для";
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
1003. 6. Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.
 		    6. Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.
 
1004. 7. Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику.
 		    7. Після закінчення промов учасники судових дебатів мають право обмінятися репліками. Право останньої репліки належить обвинуваченому або його захиснику.
 
1005. Стаття 365. Останнє слово обвинуваченого
 		    Стаття 365. Останнє слово обвинуваченого
 
1006. 1. Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово.
 		    1. Після оголошення судових дебатів закінченими суд надає обвинуваченому останнє слово.
 
1007. 2. Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом.
 		    2. Суд не має права обмежувати тривалість останнього слова обвинуваченого певним часом.
 
1008. 3. Задавати запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється.
 		    3. Ставити запитання обвинуваченому під час його останнього слова не дозволяється.
 
1009. 4. Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд з своєї ініціативи або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами. Після суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово підсудному.
 		 -827- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину четверту статті 365 викласти в такій редакції:
"4. Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд з своєї ініціативи або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому."
 		Враховано   4. Якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.
 
    -828- Одарченко Ю.В.
 Статтю 365 доповнити частиною 5 наступного змісту:
"5. Суд не має права переривати останнє слово підсудного. У випадку закінчення робочого часу у суді під час останнього слова підсудного суд оголошує у засіданні перерву, після якої підсудний продовжує виголошення останнього слова."
 		Відхилено    
1010. Стаття 366. Вихід суду для ухвалення вироку
 		    Стаття 366. Вихід суду для ухвалення вироку
 
1011. 1. Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
 		 -829- Зварич Р.М.
 Статтю 366 викласти у такій редакції:
„Стаття 366. Вихід суду для прийняття рішення про невинуватість або винуватість обвинувачуваного
1. Після останнього слова обвинуваченого суд, або – у визначених цим Кодексом випадках – колегія присяжних відходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення про невинуватість або винуватість обвинувачуваного, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
 
    -830- Одарченко Ю.В.
 Статтю 366 доповнити частиною 2 наступного змісту:
"2. За можливості суд повідомляє присутнім про орієнтований час проголошення вироку".
 		Відхилено    
    -831- Швець В.Д.
 Доповнити статтю 366 частиною другою такого змісту:
2. Нарадча кімната – це окреме спеціально обладнане для запобігання прослуховуванню та відеоспостереженню, приміщення суду, в якому відсутні засоби зв’язку, у т.ч. телефонного, факсимільного, мобільного, сотового, електронного, та до якого запроваджена спеціальна система пропуску осіб та обліку часу їх перебування.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
1012. Стаття 367. Таємниця наради суддів
 		    Стаття 367. Таємниця наради суддів
 
1013. 1. Під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд.
 		 -832- Зварич Р.М.
 Статтю 367 викласти у такій редакції:
„1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд, або – у визначених цим Кодексом випадках – колегії присяжних.
2. Суд, колегія присяжних вправі перервати нараду лише для нічного відпочинку. Під час перерви судді, присяжні не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.
3. Судді, присяжні не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення в нарадчій кімнаті."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  1. Під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд.
 
1014. 2. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.
 		 -833- Швець В.Д.
 Частини 1, 2 статті 367 викласти в такій редакції:
1. Під час ухвалення вироку ніхто не має права в нарадчій кімнаті, а також заходити до неї, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд. Суддям, які перебувають в нарадчій кімнаті забороняється при собі мати засоби зв’язку.
2. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні, а також з іншими особами щодо обставин справи, яку вони вирішують в нарадчій кімнаті.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  2. Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.
 
1015. 3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.
 		    3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.
 
1016. 4. Прийняття ухвали суду у нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
 		 -834- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Доповнити Кодекс статтями 367-1-367-5 такого змісту:
"Стаття 367-1. Питання, що вирішуються судом при ухваленні рішення про невинуватість чи винуватість обвинуваченого
1. Приймаючи рішення про невинуватість чи винуватість обвинуваченого, суд зобов’язаний вирішити чи доведено, що:
1) мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;
2) діяння вчинив обвинувачений;
3) діяння не визнається кримінальним правопорушенням згідно зі статтею (статтями) закону України про кримінальну відповідальність або має склад кримінального правопорушення, передбачений статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність;
4) обвинувачений підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Стаття 367-2. Проголошення рішення про невинуватість або винуватість обвинуваченого
1. Рішення про невинуватість або винуватість обвинуваченого проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення.
2. Якщо обвинувачений не володіє державною мовою, то після проголошення рішення перекладач зачитує його обвинувачуваному рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.
3. Рішення про невинуватість обвинувачуваного є підставою для ухвалення виправдального вироку.
4. Рішення про винуватість обвинувачуваного є підставою для ухвалення обвинувального вироку і призначення покарання.
Стаття 367-3. Вирішення питання про поновлення в правах обвинуваченого
1. Після проголошення рішення про невинуватість обвинуваченого, головуючий виносить на судовий розгляд питання про поновлення його в правах.
2. Головуючий надає можливість сторонам виступити із зазначеного у частині першій цієї статті питання. Захисник обвинуваченого або обвинувачений виступають першими. Головуючий зупиняє сторону, якщо вони торкаються питань, не пов’язаних з поновленням в правах, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.
3. Після завершення дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення виправдального вироку.
Стаття 367-4. Питання, що вирішуються судом при поновленні в правах обвинуваченого
1. Прийнявши рішення про невинуватість обвинувачуваного, суд зобов’язаний вирішити такі питання:
1) чи підлягає відшкодуванню шкода, завдана обмеженням прав, свобод чи інтересів особи під час кримінального провадження, і, якщо так, у якому розмірі та в якому порядку;
2) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речами і документами;
3) розмір здійснених обвинуваченим і документально підтверджених процесуальних витрат, які відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.
2. Якщо обвинувачується кілька осіб, суд вирішує питання, передбачені цією статтею, окремо щодо кожного з обвинувачених.
3. Прийняття або неприйняття судом рішення, передбаченого частиною першою цієї статті, не є перешкодою для звернення обвинуваченого до суду з позовом в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Стаття 367-5. Вирішення питання про призначення покарання
1. Після проголошення рішення про винуватість обвинувачуваного, головуючий виносить на судовий розгляд питання про призначення покарання.
2. Головуючий надає сторонам та потерпілим можливість виступити із зазначеного у частині першій цієї статті питання. Захисник обвинувачуваного або обвинувачуваний виступають останніми. Головуючий зупиняє сторону чи потерпілого, його представника, якщо вони торкаються питань, не пов’язаних з призначенням покарання, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.
3. Після завершення дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення обвинувального вироку".
 		Відхилено   4. Прийняття ухвали суду в нарадчій кімнаті здійснюється відповідно до правил, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.
 
1017. Стаття 368. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку
 		 -835- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у назві статті 368 слова "ухваленні вироку" замінити словами "призначенні покарання";
 		Відхилено   Стаття 368. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку
 
    -836- Зварич Р.М.
 Статтю 368 викласти у такій редакції:
„Стаття 368. Відновлення судового розгляду
1. Якщо під час судових дебатів, останнього слова обвинувачуваного або під час наради при прийнятті рішення про невинуватість або винуватість обвинувачуваного з’ясується, що певні обставини потребують додаткового дослідження, суд із власної ініціативи чи за клопотанням учасників судового розгляду відновлює судовий розгляд.
2. Відновлений судовий розгляд в такому випадку проводиться в межах з’ясування обставин, які викликали його відновлення.
3. Після закінчення відновленого судового розгляду залежно від його результатів, суд виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення про невинуватість або винуватість обвинувачуваного."
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
1018. 1. Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:
 		 -837- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині першій статті 368 слова "Ухвалюючи вирок" замінити словами "Прийнявши рішення про винуватість обвинуваченого
 		Відхилено   1. Ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:
 
1019. 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;
 		 -838- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Пункти 1-4 частини першої статті 368 виключити.
 		Відхилено   1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;
 
1020. 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою саме статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений;
 		 -839- Мирний І.М.
 Частину першу статті 368 після пункту другого доповнити новим пунктом третім такого змісту:
"3) чи доведено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, вчинено ним";
інші пункти залишити без змін, змінивши нумерацію відповідно.
 		Відхилено   2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення, і якою саме статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений;
 
    -840- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 368 доповнити пунктом 3 наступного змісту: "3) чи є підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності";
У зв’язку з чим пункти 3-14 вважати пунктами 4-15.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
1021. 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;
 		    3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;
 
1022. 4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;
 		    4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;
 
1023. 5) чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме;
 		 -841- Ар'єв В.І.
 доповнити статтю 368 пунктами 6- 8 наступного змісту:
"6. при постановленні вироку за сукупністю злочинів та (або) за сукупністю вироків суд призначає покарання за правилами статей 70 – 72 Кримінального кодексу України." ;
"7. початок строку відбуття хоча б одного з видів покарань, зазначених пунктами 2 – 6 та 8 – 12 статті 51 Кримінального кодексу України, особою, щодо якої не обирався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обчислюється з моменту приведення вироку у виконання.
Коли особа, до набрання обвинувального вироку законної сили, перебувала у попередньому ув’язненні, в строк відбуття покарання зараховується строк перебування у попередньому ув’язненні за правилами статті 72 Кримінального кодексу України.
Якщо під час попереднього ув’язнення особа перебувала на лікуванні у медичній установі, дні перебування на лікуванні зараховуються в строк відбуття покарання за правилами статті 72 Кримінального кодексу України.";
"8. початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк чи довічного позбавлення волі обчислюються з дня взяття особи під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання особи – з дня затримання.
У випадку скасування чи зміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на будь який інший запобіжний захід до приведення вироку у виконання, час дії такого скасування чи зміни виключаються із строку відбуття покарання."
У зв’язку з цим вважати пункт 6 пунктом 9.
 		Відхилено   5) чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме;
 
    -842- Гримчак Ю.М.
 доповнити статтю 368 пунктами 6- 8 наступного змісту:
"6. при постановленні вироку за сукупністю злочинів та (або) за сукупністю вироків суд призначає покарання за правилами статей 70 – 72 Кримінального кодексу України." ;
"7. початок строку відбуття хоча б одного з видів покарань, зазначених пунктами 2 – 6 та 8 – 12 статті 51 Кримінального кодексу України, особою, щодо якої не обирався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, обчислюється з моменту приведення вироку у виконання.
Коли особа, до набрання обвинувального вироку законної сили, перебувала у попередньому ув’язненні, в строк відбуття покарання зараховується строк перебування у попередньому ув’язненні за правилами статті 72 Кримінального кодексу України.
Якщо під час попереднього ув’язнення особа перебувала на лікуванні у медичній установі, дні перебування на лікуванні зараховуються в строк відбуття покарання за правилами статті 72 Кримінального кодексу України.";
"8. початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк чи довічного позбавлення волі обчислюються з дня взяття особи під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання особи – з дня затримання.
У випадку скасування чи зміни запобіжного заходу у вигляді взяття під варту на будь який інший запобіжний захід до приведення вироку у виконання, час дії такого скасування чи зміни виключаються із строку відбуття покарання."
У зв’язку з цим вважати пункт 6 пунктом 9.
 		Відхилено    
1024. 6) яка саме міра покарання повинна бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати;
 		    6) яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати;
 
1025. 7) чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку;
 		    7) чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку;
 
1026. 8) чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності;
 		    8) чи вчинив обвинувачений кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності;
 
1027. 9) чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України;
 		    9) чи є підстави для застосування до обвинуваченого, який вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, примусового заходу медичного характеру, передбаченого частиною другою статті 94 Кримінального кодексу України;
 
1028. 10) чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосовувати до обвинуваченого примусове лікування;
 		    10) чи слід у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України, застосувати до обвинуваченого примусове лікування;
 
1029. 11) чи необхідно призначити неповнолітньому громадського вихователя;
 		    11) чи необхідно призначити неповнолітньому громадського вихователя;
 
1030. 12) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами;
 		    12) що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами;
 
1031. 13) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі;
 		    13) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі;
 
1032. 14) як вчинити з заходами забезпечення кримінального провадження.
 		 -843- Швець В.Д.
 Частину першу статті 368 доповнити новими пунктами такого змісту:
- чи є підстави для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності або покарання;
- який вид установи виконання покарання повинен бути визначений підсудному при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування  14) як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
 
    -844- Шемчук В.В.
 Частину першу статті 368 доповнити пунктами 15 та 16 такого змісту: "15) чи є підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності; 16) який вид установи виконання покарання повинен бути визначений підсудному при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі.".
 		Відхилено    
    -845- Ар'єв В.І.
 частину 1 статті 368 пунктом 15 наступного змісту:
"дату, з якої обчислюється строк відбуття покарання.";
 		Відхилено    
    -846- Гримчак Ю.М.
 частину 1 статті 368 пунктом 15 наступного змісту:
"дату, з якої обчислюється строк відбуття покарання.";
 		Відхилено    
1033. 2. Коли особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд вирішує питання, зазначені в пунктах 1-8 цієї статті, окремо по кожному кримінальному правопорушенню.
 		 -847- Міщенко С.Г.
 У частині другій статті 368 слова "або декількох кримінальних проступків" виключити.
 		Відхилено   2. Якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів або декількох кримінальних проступків, суд вирішує питання, зазначені у пунктах 1-8 частини першої цієї статті, окремо за кожним кримінальним правопорушенням.
 
1034. 3. Якщо обвинувачується декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.
 		    3. Якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного з обвинувачених.
 
1035. 4. Примусовий захід медичного характеру, передбачений пунктом 9 частини першої цієї статті, може бути застосовано до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, лише за наявності акта психіатричної експертизи та висновку лікувальної установи.
 		    4. Примусовий захід медичного характеру, передбачений пунктом 9 частини першої цієї статті, може бути застосовано до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності, лише за наявності акта психіатричної експертизи та висновку лікувальної установи.
 
1036. 5. Примусове лікування, передбачене пунктом 10 частини першої цієї статті, може бути застосоване лише при наявності відповідного висновку лікувальної установи.
 		    5. Примусове лікування, передбачене пунктом 10 частини першої цієї статті, може бути застосоване лише за наявності відповідного висновку лікувальної установи.
 
1037. 6. Обираючи при ухваленні вироку норму закону України про кримінальну відповідальність, яка підлягатиме застосуванню до суспільно небезпечних діянь, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, що викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу.
 		 -848- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
 У частині шостій статті 368 слова "у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 445 цього Кодексу" замінити словами "в його ухвалах у випадках, передбачених у частині 2 статті 455 і частині 2 статті 456 цього Кодексу
 		Враховано   6. Обираючи при ухваленні вироку норму закону України про кримінальну відповідальність, яка підлягатиме застосуванню до суспільно небезпечних діянь, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені в його ухвалах, у випадках, передбачених частиною другою статі 455 і частиною другою статті 456 цього Кодексу.
 
    -849- Савченко І.В.
 статтю 368 доповнити новою частиною шостою такого змісту:
"6. Примусові заходи медичного характеру, примусове лікування застосовуються виключно у випадках, коли особа вчинила злочин, пов'язаний з насильством, та становить загрозу для суспільства (є суспільно небезпечною).";
в зв’язку з цим, частину шосту вважати частиною сьомою;
 		Відхилено    
    -850- Мойсик В.Р.
 частину шосту статті 368 викласти в такій редакції:
"6. Обираючи при ухваленні вироку норму закону України про кримінальну відповідальність, яка підлягатиме застосуванню до суспільно небезпечних діянь, суд зобов'язаний враховувати висновки та правові позиції Верховного Суду України, що викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 445 цього Кодексу. Правові позиції Верховного Суду України є обов’язковими для застосування всіма судами при розгляді відповідних категорій справ";
 		Відхилено    
    -851- Зварич Р.М.
 Після статті 368 доповнити статтями 369-374 такого змісту:
„Стаття 369. Питання, що вирішуються судом при ухваленні рішення про невинуватість чи винуватість обвинувачуваного
1. Приймаючи рішення про невинуватість чи винуватість обвинувачуваного, суд зобов’язаний вирішити чи доведено поза розумним сумнівом, що:
1) мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;
2) діяння вчинив обвинувачуваний;
3) діяння не визнається кримінальним правопорушенням згідно зі статтею (статтями) закону України про кримінальну відповідальність або має склад кримінального правопорушення, передбачений статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність;
4) обвинувачуваний підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Стаття 370. Проголошення рішення про невинуватість або винуватість обвинувачуваного
1. Рішення про невинуватість або винуватість обвинувачуваного проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення.
2. Якщо обвинувачуваний не володіє державною мовою, то після проголошення рішення перекладач зачитує його обвинувачуваному рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.
3. Рішення про невинуватість обвинувачуваного є підставою для ухвалення виправдального вироку.
4. Рішення про винуватість обвинувачуваного є підставою для ухвалення обвинувального вироку і призначення покарання.
Стаття 371. Вирішення питання про поновлення в правах обвинувачуваного
1. Після проголошення рішення про невинуватість обвинувачуваного головуючий виносить на судовий розгляд питання про поновлення його в правах.
2. Головуючий надає можливість сторонам виступити із зазначеного у частині першій цієї статті питання. Захисник обвинувачуваного або обвинувачуваний виступають першими. Головуючий зупиняє сторону, якщо вони торкаються питань, не пов’язаних з поновленням в правах, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.
3. Після завершення дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення виправдального вироку.
Стаття 372. Питання, що вирішуються судом при поновленні в правах обвинувачуваного
1. Прийнявши рішення про невинуватість обвинувачуваного, суд зобов’язаний вирішити такі питання:
1) чи підлягає відшкодуванню шкода, завдана обмеженням прав, свобод чи інтересів особи під час кримінального провадження, і, якщо так, у якому розмірі та в якому порядку;
2) що належить вчинити з майном, до якого застосовано арешт, речами і документами;
3) розмір здійснених обвинувачуваним і документально підтверджених процесуальних витрат, які відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.
2. Якщо обвинувачується кілька осіб, суд вирішує питання, передбачені цією статтею, окремо щодо кожного з обвинувачуваних.
3. Прийняття або неприйняття судом рішення, передбаченого частиною першою цієї статті, не є перешкодою для звернення обвинувачуваного до суду з позовом у визначеному Цивільним процесуальним кодексом України порядку.
Стаття 373. Вирішення питання про призначення покарання
1. Після проголошення рішення про винуватість обвинувачуваного, головуючий виносить на судовий розгляд питання про призначення покарання.
2. Головуючий надає сторонам та потерпілим можливість виступити із зазначеного у частині першій цієї статті питання. Захисник обвинувачуваного або обвинувачуваний виступають останніми. Головуючий зупиняє сторону чи потерпілого, його представника, якщо вони торкаються питань, не пов’язаних з призначенням покарання, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.
3. Після завершення дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати для ухвалення обвинувального вироку.
Стаття 374. Питання, що вирішуються судом при призначенні покарання
1. Прийнявши рішення про винуватість обвинувачуваного, суд зобов’язаний вирішити такі питання:
1) чи є обставини, що обтяжують або пом’якшують покарання обвинувачуваного, і які саме;
2) яка саме міра покарання повинна бути призначена обвинувачуваному і чи повинен він її відбувати;
3) чи підлягає відшкодуванню шкода, завдана потерпілому, і, якщо так, у якому розмірі та в якому порядку;
4) що належить вчинити з майном, до якого застосовано арешт, речами і документами;
5) на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі;
6) чи слід застосувати до обвинувачуваного примусове лікування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
2. Якщо особа обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, суд вирішує питання, передбачені пунктами 1–6 частини першої цієї статті, окремо щодо кожного такого правопорушення.
3. Якщо обвинувачується кілька осіб, суд вирішує питання, передбачені цією статтею, окремо щодо кожного з обвинувачуваних."
 		Пропонується визначитись шляхом гоолосування   
    -852- Зварич Р.М.
 Главу 28 „Судовий розгляд" доповнити § 4 такого змісту:
„§ 4 Судовий розгляд за участю колегії присяжних
Стаття 375. Колегія присяжних, її склад і підсудність
1. Колегія присяжних утворюється при уповноваженому суді першої інстанції.
2. Колегія присяжних здійснює судовий розгляд у складі дванадцяти осіб — громадян України.
3. Судовий розгляд обвинувального акта за участю колегії присяжних здійснюється у кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів.
Стаття 376. Порядок формування колегії присяжних
1. На основі реєстру виборців та в межах своєї територіальної юрисдикції, суд складає загальний список кандидатів у присяжні.
2. З метою формування колегії присяжних, головуючий суддя по справі викликає до суду вісімнадцять кандидатів у присяжні.
3. Відбір кандидатів у присяжні проводиться за допомогою комп’ютерного жеребкування. Суд проводить попередню перевірку кандидатів щодо обставин, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні.
4. Головуючий суддя призначає судове засідання для формування колегії присяжних протягом десяти днів з дня отримання судом обвинувального акта та постанови державного обвинувача про підтримку державного обвинувачення в суді. На це судове засідання викликаються кандидати у присяжні, державний обвинувач та захисник (захисники) сторони захисту. У випадку, якщо обвинувачений вирішив захищати себе самостійно, суд його викликає на це судове засідання. Явка кандидата у присяжні на це судове засідання є обов'язковою.
5. Кандидат у присяжні може заявити клопотання перед судом звільнити його від обов’язків присяжного, якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні, або у зв’язку з іншими вагомими причинами, які унеможливлюють його участь у засідання для призначення колегії присяжних, або у подальшому судовому розгляді по справі. Якщо таке клопотання буде задоволено, суд викликає іншого кандидата у присяжні за допомогою комп'ютерного жеребкування.
6. На судовому засіданні, призначеному для формування колегії присяжних, кандидати у присяжні виступають перед судом у черговості, визначеній за наслідками комп’ютерного жеребкування.
7. З метою встановлення можливих мотивів упередженості у кандидата у присяжні до обвинуваченого, кожна сторона має право задати кандидату питання, на які він зобов'язаний відповісти. Головуючий має право зняти невідповідні питання.
8. Кожна сторона має право заявити заперечення щодо трьох кандидатів у присяжні. Сторони не зобов'язані мотивувати своє заперечення. Кандидат у присяжні, щодо якого заявлене заперечення, не призначається до складу колегії присяжних.
9. Із врахуванням заперечень сторін головуючий призначає колегію присяжних у справі в складі дванадцяти присяжних.
10. Головуючий роз’яснює присяжним їхні права і обов'язки. Присяжний має право поставити головуючому питання, якщо йому не зрозумілі його права чи обов'язки.
11. Головуючий приводить присяжних до присяги такого змісту: "Усвідомлюючи відповідальність перед власною совістю, присягаю сумлінно та неупереджено виконувати свої обов’язки. При ухваленні рішення керуватися Конституцією України і законом, справедливістю і здоровим глуздом". Текст присяги зачитує головуючий, після чого називає прізвище кожного з присяжних. Кожен присяжний зобов’язаний заявити: "присягаю" та підтвердити, що його правовий статус і компетенція йому зрозумілі.
Стаття 377. Особливості проведення підготовчого судового засідання
1. Під час підготовчого судового засідання щодо обвинувачення, яке розглядається за участю колегії присяжних, головуючий суддя вирішує питання, пов’язаними з підготовчим судовим засіданням, а також пов’язаних з підготовкою до судового засідання. Крім того, він вирішує питання щодо:
1) клопотання сторін про недопустимість певних відомостей;
2) переліку доказів, які досліджуватимуться під час судового розгляду.
2. Участь обвинувачуваного (обвинувачуваних) та його (їхніх) захисника (захисників) у підготовчому судовому засіданні є обов’язковою.
3. В ухвалі про призначення судового розгляду за участю колегії присяжних суд вказує, відповідно до вимог цього Кодексу, чи судове засідання буде відкритим, закритим чи частково закритим. Якщо судове засідання має бути частково закритим, суд визначає в якій частині воно має бути частково закритим.
4. Копія ухвали суду надається сторонам обвинувачення та захисту.
Стаття 378. Повноваження головуючого під час судового розгляду за участю колегії присяжних
1. Головуючий під час судового розгляду одноособово вирішує всі питання, віднесені до його компетенції.
Стаття 379. Повноваження колегії присяжних
1. Колегія присяжних під час судового розгляду з’ясовує питання „чи винуватий обвинувачений у вчиненні особливо тяжкого злочину".
Стаття 380. Права та обов’язки присяжного під час судового розгляду
1. Під час судового розгляду присяжний має право:
1) робити письмові нотатки;
2) просити головуючого роз’яснити норми права, що стосуються кримінального провадження, не зрозумілі для нього поняття.
2. Присяжний зобов’язаний:
1) з’являтися до суду в призначений день і час, а за наявності поважних причин, які не дають можливості взяти участь у судовому розгляді, — заздалегідь повідомити про це суд;
2) дотримуватися порядку в судовому засіданні;
3) не спілкуватися під час судового розгляду з особами, які не входять до складу суду, до ухвалення вердикту;
4) не збирати відомості, які стосуються питань, що досліджують у судовому розгляді, поза судовим засіданням.
3. У разі порушення обов’язків, передбачених у цій статті, головуючий своєю ухвалою має право відсторонити присяжного від подальшої участі в судовому розгляді і здійснити його заміну запасним присяжним.
4. Запасні присяжні постійно перебувають під час судового розгляду в залі судового засідання. Запасні присяжні до ухвалення вердикту залучаються до складу колегії присяжних замість присяжних, які не можуть брати участі в подальшому судовому розгляді. У разі коли можливості щодо заміни вибулих присяжних вичерпані, головуючий оголошує судовий розгляд таким, що не відбувся, і переходить до повторного відбору присяжних.
5. Сторонам обвинувачення та захисту, а також свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам забороняється до ухвалення вердикту колегією присяжних спілкуватися з присяжними і запасними присяжними інакше, ніж у визначеному цим Кодексом порядку.
Стаття 381. Старшина колегії присяжних
1. Після приведення до присяги присяжні виходять до нарадчої кімнати, де обирають із свого складу старшину.
2. Старшина колегії присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають при судовому розгляді та ухваленні вердикту колегії присяжних.
3. Старшина присяжних веде наради колегії присяжних, за дорученням присяжних звертається до головуючого з клопотаннями, оформлює вердикт колегії присяжних і за вказівкою головуючого проголошує його в судовому засіданні.
Стаття 382. Напутнє слово головуючого
1. Перед виходом колегії присяжних до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту головуючий звертається до присяжних із напутнім словом, у якому нагадує суть обвинувачення, повідомляє зміст закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа, роз’яснює основні правила оцінки доказів, зміст презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь обвинувачуваного, роз’яснює зміст стандарту переконання „поза розумним сумнівом".
2. Головуючий звертає увагу колегії присяжних на те, що відмова обвинувачуваного давати показання або його мовчання не може тлумачитися проти нього.
3. Присяжним роз’яснюється, що їхні висновки мають ґрунтуватися лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також нагадує свої настанови щодо недопустимості певних відомостей. Головуючий також роз’яснює присяжним порядок їхньої наради, підготовки відповідей на поставлені питання, голосування й ухвалення вердикту.
4. Головуючий завершує своє напутнє слово нагадуванням присяжним змісту наданої ними присяги.
5. При проголошенні напутнього слова головуючому забороняється в будь-якій формі висловлювати свої думки з питань, поставлених перед колегією присяжних.
6. Присяжні, вислухавши напутнє слово головуючого й ознайомившись з поставленими перед колегією присяжних запитаннями, мають право просити головуючого надати додаткові роз’яснення.
Стаття 383. Таємниця наради колегії присяжних
1. Після напутнього слова головуючого присяжні виходять до нарадчої кімнату для ухвалення вердикту.
2. Головуючий забезпечує, щоб жодна стороння особа не була присутня під час наради колегії присяжних.
3. Колегія присяжних має право зробити перерву для відпочинку, якщо до кінця робочого дня не вдається дійти консенсусу щодо вердикту. У такому випадку присяжних перевозять до готелю, в якому вони за рахунок держави перебувають під охороною до наступного ранку. Ніхто не має права спілкуватися з присяжними.
4. Присяжні не мають право розголошувати думки, висловлені під час наради, і результати голосування.
Стаття 384. Порядок наради колегії присяжних
1. Нарадою колегії присяжних керує старшина.
2. Старшина порушує перед колегією присяжних питання: „чи винуватий обвинувачений у вчиненні особливо тяжкого злочину"
3. У випадку негативної відповіді на питання, сформульоване у частині другій цієї статті, обвинувачений вважається невинуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину.
3. Рішення колегії присяжних приймається консенсусом.
Стаття 385. Вердикт колегії присяжних
1. Вердиктом є рішення колегії присяжних.
2. Вердикт колегії присяжних може бути про повну невинуватість обвинувачуваного у вчиненні особливо тяжкого злочину (виправдальний) та про визнання обвинувачуваного винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину (обвинувальний).
3. Рішення щодо вердикту вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала повністю вся колегія присяжних (консенсусне рішення).
Стаття 386. Проголошення вердикту колегією присяжних
1. Після прийняття рішення присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних за вказівкою головуючого проголошує вердикт колегії присяжних у судовому засіданні.
2. Присутні в залі судового засідання вислуховують вердикт колегії присяжних стоячи.
3. Проголошений вердикт колегії присяжних передається секретареві судового засідання для долучення до матеріалів кримінального провадження.
Стаття 387. Дії суду після проголошення вердикту колегії присяжних
1. У разі коли колегія присяжних ухвалила виправдальний вердикт за розпорядженням головуючого його негайно звільняють з-під варти.
2. Якщо присяжні визнали обвинувачуваного винуватим у вчиненні особливо тяжкого злочину, головуючий призначає покарання
3. Після проголошення виправдального вердикту або обвинувального вердикту головуючий повідомляє присяжних про закінчення їх участі в судовому розгляді. Присяжні мають право залишитися до кінця розгляду в залі судового засідання на місцях, відведених для публіки.
Стаття 388. Обов’язковість вердикту колегії присяжних
1. Вердикт колегії присяжних обов’язковий для головуючого.
2. Після проголошення виправдального вердикту колегії присяжних головуючий ухвалює виправдальний вирок.
3. Після проголошення обвинувального вердикту колегії присяжних головуючий кваліфікує вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину, а також установленими судом обставинами, що вимагають юридичної оцінки, та ухвалює обвинувальний вирок.
4. Обвинувальний вердикт колегії присяжних не перешкоджає ухваленню обвинувального вироку з урахуванням попередніх судимостей обвинувачуваного, щодо стану його здоров’я, сімейного та матеріального становища, способу життя та інших обставин, що його характеризують, а також інші питання, які можуть вплинути на призначення покарання.
Стаття 384. Неспроможність колегії присяжних
1. У випадку, якщо колегія присяжних виявиться неспроможною ухвалити консенсусне рішення щодо вердикту, робота колегії присяжних вважається завершеною.
2. Старшина колегії присяжних оголошує про те, що колегія присяжних завершила роботу у зв’язку з її неспроможністю.
3. У зв’язку з неспроможністю колегії присяжних, головуючий постановляє ухвалу про закриття судового розгляду та призначає новий судовий розгляд відповідно до вимог цього Кодексу.
4. До початку нового судового розгляду призначається новий склад колегії присяжних відповідно до статті 380 цього Кодексу.
5. Новий судовий розгляд відбувається у тому самому складі суду.
Стаття 385. Особливості ведення журналу судового засідання
1. У журналі судового засідання поряд із загальними вимогами обов’язково зазначається склад кандидатів у присяжні.
2. Напутнє слово головуючого записується у журнал судового засідання.
3. Журнал судового засідання повинен фіксувати весь хід судового процесу так, щоб можна було пересвідчитися у правильності його проведення.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
1038. Глава 29. Судові рішення
 		 -853- Швець В.Д.
 Главу 29 доцільно доповнити нормами щодо:
- вирішення цивільного позову;
- забезпечення цивільного позову;
- порядку надання дозволу на побачення с обвинуваченим.
 		Відхилено   Глава 29. Судові рішення
 
1039. Стаття 369. Види судових рішень
 		    Стаття 369. Види судових рішень
 
1040. 1. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
 		 -854- Зварич Р.М.
 Частину першу статті 369 викласти у такій редакції:
„1. Судове рішення, у якому суд вирішує спір щодо законності і обґрунтованості обвинувачення, викладається у формі вироку."
 		Відхилено   1. Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.
 
1041. 2. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
 		    2. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
 
1042. Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
 		    Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
 
1043. 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
 		 -855- Швець В.Д.
 Частину першу статті 370 після слова "бути" доповнити словом "справедливим".
 		Відхилено   1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
 
    -856- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 370 після слова "бути" доповнити словом "справедливим".
 		Відхилено    
1044. 2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
 		    2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
 
1045. 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
 		    3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
 
1046. 4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
 		    4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
 
1047. Стаття 371. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
 		    Стаття 371. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
 
1048. 1. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.
 		 -857- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 371 викласти у такій редакції:
"1. Суд ухвалює вирок іменем України";
 		Відхилено   1. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.
 
1049. 2. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
 		    2. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
 
1050. 3. У випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
 		 -858- Омельченко Г.О.
 ч.3 ст.371 – виключити.
 		Відхилено   3. У випадках, передбачених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
 
1051. 4. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання.
 		    4. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання.
 
1052. 5. Виправлення в судовому рішенні мають бути засвідченні підписами складу суду, який його ухвалив.
 		    5. Виправлення в судовому рішенні мають бути засвідченні підписами складу суду, який його ухвалив.
 
1053. Стаття 372. Зміст ухвали
 		    Стаття 372. Зміст ухвали
 
1054. 1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
 		    1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
 
1055. 1) вступної частини із зазначенням:
 		    1) вступної частини із зазначенням:
 
1056. дати і місця її постановлення;
 		    дати і місця її постановлення;
 
1057. назви та складу суду, секретаря судового засідання;
 		    назви та складу суду, секретаря судового засідання;
 
1058. найменування (номера) кримінального провадження;
 		    найменування (номера) кримінального провадження;
 
1059. прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;
 		    прізвища, ім'я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;
 
1060. закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;
 		    закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа;
 
1061. сторін та інших учасників судового провадження;
 		    сторін та інших учасників судового провадження;
 
1062. 2) мотивувальної частини із зазначенням:
 		    2) мотивувальної частини із зазначенням:
 
1063. суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається;
 		    суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається;
 
1064. встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
 		    встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
 
1065. мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
 		    мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
 
1066. 3) резолютивної частини із зазначенням:
 		    3) резолютивної частини із зазначенням:
 
1067. висновків суду;
 		    висновків суду;
 
1068. строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 		    строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 
1069. 2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
 		    2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
 
1070. Стаття 373. Види вироків
 		 -859- Зварич Р.М.
 Статтю 373 викласти у такій редакції:
„1. Виправдальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено поза розумним сумнівом, що:
1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2) це кримінальне правопорушення вчинене обвинувачуваним;
3) в діянні обвинувачуваного є склад кримінального правопорушення.
2. Виправдальний вирок ухвалюється при встановленні судом передбачених цим Кодексом підстав для закриття кримінального провадження.
3. Якщо обвинувачуваний визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
4. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення поза розумним сумнівом винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
5. Вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вирішується на підставі переконання за більшою вірогідністю."
 		Відхилено   Стаття 373. Види вироків
 
1071. 1. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
 		    1. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
 
1072. 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
 		    1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
 
1073. 2) це кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
 		    2) це кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
 
1074. 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
 		    3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
 
1075. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1-2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
 		    Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1-2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
 
1076. 2. Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
 		 -860- Швець В.Д.
 У частині другій статті 373 передбачити ухвалення обвинувального вироку з призначенням покарання і звільненням від його відбування.
 		Враховано   2. Якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
 
    -861- Писаренко В.В.
Пилипенко В.П.
 У частині другій статті 373 після слів "звільняє від покарання" доповнити словами "чи від його відбування
 		Враховано    
    -862- Ківалов С.В.
 У частині другій статті 373 після слів "від покарання" доповнити словами "або звільняє від відбування покарання";
 		Враховано    
1077. 3. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
 		 -863- Мойсик В.Р.
 Ч. 3 ст. 373 викласти в такій редакції:
"3. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях".
 		Враховано редакційно   3. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
 
    -864- Ківалов С.В.
 Доповнити статтею 373-1 такого змісту:
"Стаття 373-1. Розв'язання цивільного позову
1. Постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
2. При виправданні обвинуваченого через не доведення, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; це кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; або при відсутності події злочину суд відмовляє в цивільному позові.
3. При виправданні обвинуваченого за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду.
4. При задоволенні цивільного позову суд до набрання вироком законної сили може постановити про вжиття заходів до забезпечення цивільного позову, якщо таких заходів не було вжито раніше";
 		Відхилено    
1078. Стаття 374. Зміст вироку
 		    Стаття 374. Зміст вироку
 
1079. 1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
 		    1. Вирок суду складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин.
 
1080. 2. У вступній частині вироку зазначається:
 		    2. У вступній частині вироку зазначається:
 
1081. дата та місце його ухвалення;
 		    1) дата та місце його ухвалення;
 
1082. назва та склад суду, секретар судового засідання;
 		    2) назва та склад суду, секретар судового засідання;
 
1083. найменування (номер) кримінального провадження;
 		    3) найменування (номер) кримінального провадження;
 
1084. прізвище, ім'я і по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи;
 		    4) прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи;
 
1085. закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;
 		    5) закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа;
 
1086. сторони та інші учасники судового провадження;
 		    6)сторони та інші учасники судового провадження.
 
1087. 3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
 		    3. У мотивувальній частині вироку зазначається:
 
1088. 1) у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення;
 		    1) у разі визнання особи виправданою – формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, і також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення;
 
1089. мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд;
 		    мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд;
 
1090. 2) у разі визнання особи винуватою:
 		 -865- Одарченко Ю.В.
 У статті 374 слово "винуватою" замінити на "винною" у відповідних відмінках.
 		Відхилено   2) у разі визнання особи винуватою:
 
1091. формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення;
 		    формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення;
 
1092. статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений;
 		    статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений;
 
1093. докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів;
 		    докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів;
 
1094. мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення;
 		    мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення;
 
1095. обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання;
 		    обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання;
 
1096. мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусового заходу медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому;
 		    мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусового заходу медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому;
 
1097. підстави для задоволення цивільного позову або відмову у ньому, залишення його без розгляду;
 		    підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду;
 
1098. мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
 		    мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
 
1099. 4. У резолютивній частині вироку зазначається:
 		    4. У резолютивній частині вироку зазначається:
 
1100. 1) у разі визнання особи виправданою - прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та його виправдання;
 		    1) у разі визнання особи виправданою - прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та його виправдання;
 
1101. рішення про поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження;
 		    рішення про поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження;
 
1102. рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили;
 		    рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили;
 
1103. рішення щодо речових доказів і документів;
 		    рішення щодо речових доказів і документів;
 
1104. рішення щодо процесуальних витрат;
 		    рішення щодо процесуальних витрат;
 
1105. строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження;
 		    строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження;
 
1106. порядок отримання копій вироку та інші відомості;
 		    порядок отримання копій вироку та інші відомості;
 
1107. 2) у разі визнання особи винуватою - прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 		    2) у разі визнання особи винуватою: прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
 
1108. покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом;
 		    покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом;
 
1109. початок строку відбуття покарання;
 		    початок строку відбуття покарання;
 
1110. рішення про застосування примусового лікування чи примусового заходу медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування;
 		    рішення про застосування примусового лікування чи примусового заходу медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування;
 
1111. рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя;
 		    рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя;
 
1112. рішення про цивільний позов;
 		    рішення про цивільний позов;
 
1113. рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень;
 		    рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень;
 
1114. рішення щодо речових доказів і документів;
 		    рішення щодо речових доказів і документів;
 
1115. рішення про відшкодування процесуальних витрат;
 		    рішення про відшкодування процесуальних витрат;
 
1116. рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження;
 		    рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження;
 
1117. рішення про залік досудового тримання під вартою;
 		    рішення про залік досудового тримання під вартою;
 
1118. строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження;
 		    строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження;
 
1119. порядок отримання копій вироку та інші відомості.
 		    порядок отримання копій вироку та інші відомості.
 
1120. Коли особі було пред'явлено декілька обвинувачень і деякі з них не були доведені, то у резолютивній частині вироку повинно бути зазначено, по яких з них обвинувачений виправданий, а по яких - засуджений.
 		    Якщо особі пред'явлено декілька обвинувачень і деякі з них не доведені, то у резолютивній частині вироку зазначається, за якими з них обвинувачений виправданий, а за якими - засуджений.
 
1121. Якщо обвинувачений визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку.
 		    Якщо обвинувачений визнається винним, але звільняється від відбування покарання, суд зазначає про це в резолютивній частині вироку.
 
1122. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75 - 79, 104 Кримінального кодексу України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов'язки, покладені на засудженого, а також трудовий колектив або особа, на які, за їх згодою або на їх прохання, суд покладає обов'язок по нагляду за засудженим і проведенню з ним виховної роботи.
 		    У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75 - 79, 104 Кримінального кодексу України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов'язки, покладені на засудженого, а також трудовий колектив або особа, на які, за їх згодою або на їх прохання, суд покладає обов'язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи.
 
1123. Коли призначається більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, при зазначенні обраної судом міри покарання робиться посилання на статтю 69 Кримінального кодексу України.
 		    Коли призначається більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, при зазначенні обраної судом міри покарання робиться посилання на статтю 69 Кримінального кодексу України.
 
1124. Стаття 375. Ухвалення судового рішення і окрема думка судді
 		    Стаття 375. Ухвалення судового рішення і окрема думка судді
 
1125. 1. Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.
 		    1. Судове рішення ухвалюється простою більшістю голосів суддів, що входять до складу суду.
 
1126. 2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті, його підписують усі судді.
 		    2. Якщо рішення ухвалюється в нарадчій кімнаті, відповідні питання вирішуються за результатами наради суддів шляхом голосування, від якого не має права утримуватися ніхто з суддів. Головуючий голосує останнім. У разі ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті, його підписують усі судді.
 
1127. 3. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
 		 -866- Одарченко Ю.В.
 Частину 3 статті 375 викласти у наступній редакції:
"3. Суддя, який брав участь в ухваленні рішення, але не згоден з ним повністю або у певній частин, має право викласти свою окрему думку, яка долучається до рішення. Про факт написання окремої думки головуючий повідомляє під час проголошення рішення, але не оголошує її зміст у засіданні. Окрема думка є відкритою для ознайомлення."
 		Відхилено   3. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.
 
    -867- Мойсик В.Р.
 У частині 3 статті 375 слова: "Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку" замінити словами "Суддя, який залишився в меншості при колегіальному вирішенні справи, має право викласти письмово окрему думку". Аналогічно – у частині 4 статті 391 проекту КПК "Порядок наради і голосування в суді присяжних".
 		Відхилено    
1128. Стаття 376. Проголошення судового рішення
 		    Стаття 376. Проголошення судового рішення
 
1129. 1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
 		 -868- Мойсик В.Р.
 Частину 1 статті 376 пропоную доповнити положенням, що судове рішення проголошує головуючий або інший суддя із складу суду, який здійснював судове провадження.
 		Відхилено   1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
2. Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитись складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
 
    -869- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 статтю 376 доповнити частиною другою наступного змісту:
"2. Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитись складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.";
У зв’язку з цим частини другу – шосту вважати частинами третьою – сьомою.
 		Враховано    
1130. 2. Після проголошення вироку головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
 		 -870- Мойсик В.Р.
 Ч. 2 ст. 376 викласти в такій редакції:
"2. Після проголошення вироку головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження".
 		Відхилено   3. Після проголошення вироку головуючий роз'яснює обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
 
1131. 3. Якщо обвинувачений не володіє державною мовою, то після проголошення вироку перекладач роз'яснює йому зміст резолютивної частини судового рішення. Копія вироку на рідній мові обвинуваченого або іншій мові, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, вручається обвинуваченому.
 		    4. Якщо обвинувачений не володіє державною мовою, то після проголошення вироку перекладач роз'яснює йому зміст резолютивної частини судового рішення. Копія вироку на рідній мові обвинуваченого або іншій мові, якою він володіє, у перекладі, що засвідчений перекладачем, вручається обвинуваченому.
 
1132. 4. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.
 		    5. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.
 
1133. 5. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому.
 		 -871- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 друге речення частини шостої статті 376 доповнити словами "та прокурору".
 		Враховано   6. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
 
    -872- Вернидубов І.В.
 Ч.5 ст. 376 після слів "обвинуваченому" доповнити словами " потерпілому та прокурору".
 		Враховано частково    
1134. 6. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
 		    7. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
 
1135. Стаття 377. Звільнення обвинуваченого з-під варти
 		    Стаття 377. Звільнення обвинуваченого з-під варти
 
1136. 1. Якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання при виправданні обвинуваченого; звільненні від відбування покарання; засудженні до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухваленні обвинувального вироку без призначення покарання.
 		    1. Якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання обвинуваченого; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.
 
1137. 2. При засудженні до обмеження волі суд з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти.
 		    2. При засудженні до обмеження волі суд з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти.
 
1138. 3. Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
 		 -873- Яценюк А.П.
 У частині третій статті 377 слова "чи позбавлення волі" вилучити.
 		Відхилено   3. Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.
 
    -874- Одарченко Ю.В.
 Доповнити Кодекс статтею 377-1 наступного змісту:
"Стаття 377-1 Публічне повідомлення про невинуватість
Якщо інформація про притягнення певної особи до кримінальної відповідальності була поширена публічно, а в наступному цю особу було визнано невинною за вироком суду, виправданий має право вимагати публічно повідомити про його невинність.
Особи, що поширили відомості про притягнення особи до кримінальної відповідальності публічно повідомляють про невинність особи в той же спосіб, в який повідомили про притягнення її до відповідальності."
 		Відхилено    
1139. Стаття 378. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого
 		    Стаття 378. Заходи піклування про неповнолітніх, непрацездатних і збереження майна обвинуваченого
 
1140. 1. За наявності в обвинуваченого неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, непрацездатних батьків, баби, діда, прабаби, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і залишилися без нагляду, суд зобов'язаний одночасно з ухваленням вироку порушити окремою ухвалою питання перед службою в справах дітей або відповідним органом опіки та піклування, органом соціального захисту населення про необхідність влаштування цих неповнолітніх, непрацездатних або встановлення над ними опіки чи піклування.
 		    1. За наявності в обвинуваченого неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, непрацездатних батьків, баби, діда, прабаби, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і залишилися без нагляду, суд зобов'язаний одночасно з ухваленням вироку порушити окремою ухвалою питання перед службою в справах дітей або відповідним органом опіки та піклування, органом соціального захисту населення про необхідність влаштування цих неповнолітніх, непрацездатних або встановлення над ними опіки чи піклування.
 
1141. 2. Якщо в обвинуваченого залишилися без нагляду житло чи інше майно, суд за клопотанням обвинуваченого зобов'язаний вжити через відповідні органи заходів для їх збереження.
 		    2. Якщо в обвинуваченого залишилися без нагляду житло чи інше майно, суд за клопотанням обвинуваченого зобов'язаний вжити через відповідні органи заходів для їх збереження.
 
1142. 3. Про вжиті згідно з положеннями цієї статті заходи повідомляється обвинувачений.
 		    3. Про вжиті згідно з положеннями цієї статті заходи повідомляється обвинувачений.
 
1143. Стаття 379. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
 		 -875- Омельченко Г.О.
 Статтю 379 виключити.
 		Відхилено   Стаття 379. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні
 
1144. 1. Суд має право з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи, виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
 		    1. Суд має право з власної ініціативи або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
 
1145. 2. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
 		    2. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
 
1146. 3. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
 		    3. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
 
1147. Стаття 380. Роз'яснення судового рішення
 		 -876- Омельченко Г.О.
 Статтю 380 виключити.
 		Відхилено   Стаття 380. Роз'яснення судового рішення
 
1148. 1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
 		    1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
 
1149. 2. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
 		    2. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
 
1150. 3. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення, надсилається особі, що звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
 		    3. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особі, що звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
 
1151. 4. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення та учасниками судового провадження.
 		    4. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
 
1152. Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції
 		    Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції
 
1153. § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
 		 -877- Одарченко Ю.В.
 Параграф 1 Глави 30 виключити.
 		Відхилено   § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
 
    -878- Міщенко С.Г.
 Параграф 1 Глави 30 виключити.
 		Відхилено    
1154. Стаття 381. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків
 		 -879- Прокопчук Ю.В.
 статтю 381 викласти в такій редакції:
Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків
" 1. Суд, за клопотанням слідчого, прокурора або захисника вправі ухвалити рішення про розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в повному порядку, а також за відсутності учасників кримінального провадження, якщо обвинувачений визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
2. Суд роз’яснює, що у разі спрощеного порядку розгляду кримінального проступку, сторони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини, розмір цивільного позову в загальному порядку"
 		Відхилено   Стаття 381. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків
 
1155. 1. Суд за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
 		 -880- Мойсик В.Р.
 Статтю 381 виключити.
 		Відхилено   1. Суд за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора має право розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.
 
    -881- Ківалов С.В.
 Ч.1 ст. 381 доповнити реченням: "До обвинувального акту мають додаватися письмова заява обвинуваченого про визнання винуватості та згоду з розглядом обвинувального акта за його відсутності, письмова заява потерпілого про згоду з розглядом обвинувального акта за його відсутності".
 		Відхилено    
    -882- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині першій статті 381 слова "слідчого, погодженого з прокурором, або" вилучити;
 		Відхилено    
    -883- Шишкіна Е.В.
 У частині першій статті 381 слова "слідчого, погодженого з прокурором, або" вилучити;
 		Відхилено    
1156. 2. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфу.
 		 -884- Яценюк А.П.
 Частину першу статті 381 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
"До обвинувального акту додаються: письмова заява обвинуваченого про визнання винуватості та згоду з розглядом обвинувального акта за його відсутності; письмова заява потерпілого про згоду з розглядом обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.".
 		Відхилено   2. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфу.
 
1157. Стаття 382. Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні
 		 -885- Мойсик В.Р.
 Статтю 382 виключити.
 		Відхилено   Стаття 382. Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні
 
1158. 1. Суд у п'ятиденний строк з моменту отримання обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
 		    1. Суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.
 
1159. 2. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин, зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
 		    2. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин дня, зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
 
1160. 3. Суд має право призначити судовий розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
 		    3. Суд має право призначити судовий розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
 
1161. 4. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше наступного дня після його винесення надсилається учасникам судового провадження.
 		    4. Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, наступного за днем його винесення, надсилається учасникам судового провадження.
 
1162. 5. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
 		    5. Вирок за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
 
1163. § 2. Провадження у суді присяжних
 		 -886- Кармазін Ю.А.
 У главі 30 назву параграфу 2 після слів "суді присяжних" доповнити словами "та за участю народних засідателів".
 		Відхилено   § 2. Провадження в суді присяжних
 
    -887- Зварич Р.М.
 § 2 Глави 30 виключити.
 		Визначитись шляхом голосування   
    -888- Міщенко С.Г.
 "§ 2. Провадження у суді у складі народних засідателів"
Стаття 383. Порядок провадження в суді у складі народних засідателів
1. Кримінальне провадження судом у складі народних засідателів здійснюється у відповідності із загальними правилами цього Кодексу, з особливостями, встановленими цим параграфом.
2. Суд у складі народних засідателів утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
3. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді і народні засідателі вирішують спільно.
Стаття 384. Роз'яснення права на суд у складі народних засідателів
1. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом у складі народних засідателів.
2. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом у складі народних засідателів.
Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом у складі народних засідателів додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового слідства, які передаються до суду.
Стаття 385. Виклик народних засідателів
1. Після призначення судового розгляду судом у складі народних засідателів головуючий дає розпорядження секретарю судового засідання про виклик народних засідателів у кількості чотирьох осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку народних засідателів.
2. Громадяни, які внесені до списку народних засідателів і можуть бути викликані до суду як народні засідателі, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
3. Письмовий виклик має бути вручений народному засідателю під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки народного засідателя, перелік вимог до народних засідателів, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок народного засідателя (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його народному засідателю) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити народного засідателя від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.
Стаття 386. Права і обов'язки народного засідателя
1. Народний засідатель має право:
1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
2) робити нотатки під час судового засідання;
3) з дозволу головуючого задавати запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню при вирішенні питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
2. Народний засідатель зобов'язаний:
1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
2) додержуватись порядку в судовому засіданні і підкорятись розпорядженням головуючого;
3) не відлучатись із залу судового засідання під час судового розгляду;
4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням.
6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі народному засідателю у зв'язку з виконанням його обов'язків.
Стаття 387. Відбір народних засідателів у суді
1. Відбір народних засідателів здійснюється після відкриття судового засідання.
2. Головуючий повідомляє народним засідателям, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із народних засідателів має право заявити про неможливість його участі у судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
3. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених у законі підстав, які перешкоджають залученню громадянина як народного засідателя або є підставою для звільнення окремих народних засідателів від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення народних засідателів від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.
Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі народного засідателя в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть задавати народним засідателям відповідні запитання.
4. Кожному з народних засідателів, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.
5. Усі питання, пов'язані зі звільненням народних засідателів від участі в розгляді кримінального провадження, а також питання про самовідводи і відводи народних засідателів, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що ухвалюється після наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У випадку, якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням народного засідателя від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом народного засідателя, народний засідатель вважається звільненим від участі у розгляді кримінального провадження або відведеним.
6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою – п'ятою цієї статті, народних засідателів залишилось більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, народні засідателі визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа народних засідателів, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, народних засідателів залишилось менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає народних засідателів додатково.
8. Після відбору основних народних засідателів відбирається один запасний народний засідатель з додержанням зазначених у цій статті правил.
9. Прізвища відібраних основних і запасного народного засідателя заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.
10. Запасний народний засідатель під час судового засідання постійно перебуває на відведеному йому місці і до ухвалення вироку може бути включений до складу основних народних засідателів у разі неможливості кого-небудь з них продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних народних засідателів запасним суд у складі народних засідателів виносить ухвалу.
Стаття 388. Приведення народного засідателя до присяги
1. Після закінчення відбору основних і запасного народного засідателя вони займають місця, відведені їм головуючим.
2. За пропозицією головуючого народні засідателі приймають присягу наступного змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватись законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".
Текст присяги зачитує кожен народний засідатель, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.
Стаття 389. Недопустимість незаконного впливу на народних засідателів.
1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватись із народним засідателем, інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 390. Усунення народного засідателя
1. Народний засідатель може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у наступних випадках:
1) у разі невиконання ним обов'язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;
2) при наявності обґрунтованих підстав вважати, що він у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження у відповідності з законом.
2. Народний засідатель може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду із залученням народних засідателів, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється мотивованою ухвалою.
3. У випадку усунення народного засідателя до складу суду включається запасний народний засідатель, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного народного засідателя, здійснюється відбір нового народного засідателя в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.
Стаття 391. Порядок наради і голосування в суді у складі народних засідателів
1. Нарадою суду у складі народних засідателів керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.
3. Ніхто із складу суду не має права утримуватися від голосування, за винятком випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи народний засідатель голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується голосуванням.
4. Кожен із складу суду має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення".
межах з’ясування обставин, що викликали його відновлення.
4. Після з’ясування обставин, що викликали відновлення судового слідства, головуючий суддя оголошує про закінчення судового слідства, після чого з дотриманням вимог цього параграфу журі видаляється до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.
Стаття 403. Проголошення вердикту
1. Після підписання опитувального листа за наслідками наради та голосування, журі повертається до залу судового засідання, де старшина журі у присутності сторін проголошує вердикт, зачитуючи питання, сформульовані в опитувальному листі, та відповіді присяжних на них.
2. Вердикт – виправдувальний чи обвинувальний – проголошується публічно.
3. Усі присутні в залі суду заслуховують вердикт стоячи.
4. Проголошений вердикт передається головуючому судді для схвалення та приєднання до матеріалів кримінального провадження.
5. Вердикт вважається остаточним лише після того, як головуючий суддя схвалить його та приєднає до кримінального провадження.
Стаття 404. Судовий розгляд після проголошення вердикту
1. Після проголошення вердикту, його схвалення та приєднання до матеріалів кримінального провадження головуючий суддя оголошує судовий розгляд продовженим за участю сторін без участі присяжних.
2. Після постановлення виправдувального вердикту дослідженню та обговоренню підлягають лише питання, пов’язані з вирішенням цивільного позову, долі речових доказів, розподілу судових витрат.
2. Після постановлення обвинувального вердикту дослідженню та обговоренню підлягають лише питання кваліфікації діянь підсудного (підсудних), призначення покарання, вирішення цивільного позову, долі речових доказів, розподілу судових витрат, призначення примусового лікування у випадках, передбачених статтею 96 Кримінального кодексу України.
3. Сторони вправі після постановлення вердикту під час судового розгляду досліджувати та обговорювати питання, зазначені у частинах другій та третій цієї статті. Забороняється ставити під сумнів правильність вердикту, постановленого журі.
4. Після дослідження та обговорення питань, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, головуючий суддя відкриває судові дебати, які проводяться з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом.
5. Дебати проводяться лише з питань, зазначених у частинах другій та третій цієї статті.
6. Після закінчення промов учасники мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить захиснику та підсудному.
7. Після оголошення судових дебатів закритими, підсудному надається останнє слово відповідно до вимог цього Кодексу.
Стаття 405. Обов’язковість вердикту журі
1. Виправдувальний вердикт журі є обов’язковим для суду і тягне постановлення виправдувального вироку.
2. Обвинувальний вердикт журі є обов’язковим для суду, за виключенням випадків, зазначених у частинах четвертій та п’ятій цієї статті.
3. На підставі обвинувального вердикту присяжних, а також з урахуванням фактичних обставин, досліджених під час судового слідства, що не віднесені до компетенції журі і вимагають юридичної оцінки, суд проводить кримінально-правову кваліфікацію вчиненого підсудним (підсудними).
4. Обвинувальний вердикт журі не є перепоною для постановлення виправдувального вироку, якщо суд визнає, що в діяннях підсудного (підсудних) відсутній склад злочину (злочинів), у вчиненні яких висунуто обвинувачення.
5. У випадку, коли суд визнає, що обвинувальний вердикт постановлений відносно невинуватої особи і є достатні дані для постановлення виправдувального вироку, оскільки не встановлена подія злочину чи не доведено участь підсудного у вчиненні злочину, то суд постановлює ухвалу про розпуск журі та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду. Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню та опротестуванню.
Стаття 406. Правові наслідки визнання підсудного таким, що заслуговує чи не заслуговує на пом’якшення покарання
1. Якщо вердикт містить позитивну відповідь на питання, зазначене у пункті 4 частини першої статті 397 цього Кодексу, це є обов’язковим для врахування головуючим суддею при вирішенні питання про призначення покарання.
2. У випадку, якщо вердикт містить негативну відповідь на питання, зазначене у пункті 5 частини першої статті 397 цього Кодексу, призначення довічного позбавлення волі не допускається.
Стаття 407. Рішення суду за наслідками розгляду справи судом присяжних
1. За наслідками розгляду справи судом присяжних суд постановляє такі рішення:
1) виправдувальний вирок у випадках, передбачених частиною другою статті 401 цього Кодексу;
2) обвинувальний вирок у випадках, передбачених частиною третьою статті 401 цього Кодексу;
3) ухвалу про розпуск журі та відновлення кримінального провадження в іншому складі суду зі стадії попереднього розгляду у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 405.
Стаття 408. Постановлення вироку
1. Вирок за наслідками розгляду справи судом присяжних постановлюється відповідно до вимог статей 373, 374 цього Кодексу з дотриманням вимог цієї статті.
2. У вступній частині вироку не зазначаються прізвища присяжних.
3. У мотивувальній частині виправдувального вироку викладається суть обвинувачення, по якому постановлено виправдувальний вердикт журі, містяться посилання на вердикт журі або на постанову державного обвинувача про відмову від обвинувачення. Наведення доказів необхідно лише в частині, що не пов’язана із рішенням журі.
3. Мотивувальна частина обвинувального вироку викладається з дотриманням вимог статті 374 цього Кодексу. 4. Реєстр.картка №
)
3. Сторони можуть торкатися будь-яких питань права, що підлягають вирішенню при ухваленні судом вироку.
4. Сторонам забороняється ставити у своїх виступах під сумнів правильність винесеного колегією присяжних вердикту, за винятком випадку, коли відповідно до частини четвертої статті .. цього Кодексу сторона вбачає підстави для розпуску колегії присяжних та направлення справи на новий розгляд в іншому складі суду або для ухвалення виправдувального вироку.
5. Головуючий зупиняє сторону, якщо вона торкається питань, не пов’язаних з юридичними наслідками вердикту, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.
Стаття ... Обов’язковість вердикту колегії присяжних
1. Вердикт колегії присяжних про невинуватість підсудного обов’язковий для головуючого і тягне ухвалення ним виправдувального вироку.
2. Обвинувальний вердикт є обов’язковим для головуючого, за винятком випадків, передбачених цією статтею.
3. Головуючий кваліфікує вчинене відповідно до обвинувального вердикту і встановлених ним обставин, що відповідно до частини сьомої статті 443 цього Кодексу не з’ясовувалися колегією присяжних.
4. Обвинувальний вердикт колегії присяжних не перешкоджає ухваленню виправдувального вироку, якщо головуючий визнає, що в діях підсудного відсутній склад злочину або що не встановлено подію злочину.
Стаття ... Наслідки визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість
1. Визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість, є обов’язковим для головуючого.
2. У разі визнання підсудного таким, що заслуговує на полегкість, головуючий призначає йому покарання, що не передбачає довічне позбавлення волі.
Стаття ... Види рішень, що приймаються головуючим у суді присяжних
1. До видалення колегії присяжних у нарадчу кімнату для винесення вердикту головуючий своєю постановою вправі закрити провадження в кримінальній справі. При цьому він дотримується вимог статті .. цього Кодексу.
2. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий вправі:
1) ухвалити виправдувальний вирок - якщо колегія присяжних дала негативну відповідь хоча б на одне з основних питань, зазначених у частині другій статті .. цього Кодексу, або якщо головуючий визнав, що в діянні немає складу злочину;
2) ухвалити обвинувальний вирок - якщо колегія присяжних дала позитивну відповідь на основні питання, зазначені в частині другій статті .. цього Кодексу;
3) винести постанову про закриття провадження у справі - у випадках, передбачених частиною четвертою статті .. цього Кодексу.
3. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий також вправі винести постанову з питань, передбачених статтями .. цього Кодексу.
Стаття 459. Особливості складання і проголошення вироку суду присяжних
Вирок суду присяжних складається і проголошується з додержанням вимог, передбачених статтями .. і .. цього Кодексу, з такими особливостями:
1) у вступній частині вироку суду присяжних не зазначаються прізвища присяжних;
2) у мотивувальній частині вироку обставини, встановлені вердиктом колегії присяжних, обґрунтовуються лише посиланням на цей вердикт.
Стаття ... Особливості перевірки вироків (постанов) суду присяжних у касаційному порядку
1. Вироки (постанови) суду присяжних в апеляційному порядку не перевіряються, вони можуть бути перевірені в касаційному порядку за касаційними скаргами чи поданнями осіб, коло яких визначено у статті … цього Кодексу.
2. Провадження по перевірці в касаційному порядку вироків (постанов) суду присяжних здійснюється згідно з вимогами, передбаченими главою .. цього Кодексу, з особливостями, передбаченими частинами третьою-восьмою цієї статті.
3. Касаційні скарги і подання розглядає суд, визначений Законом України "Про судоустрій та стасус суддів" як суд касаційної інстанції.
4. Касаційне подання, касаційна скарга призначаються до касаційного розгляду не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, визначеного частиною першою статті .. цього Кодексу, а якщо справа до касаційного суду надійшла після закінчення цього строку, - не пізніше одного місяця з дня її надходження.
5. Касаційне подання, касаційна скарга призначаються до касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду.
6. Вирок (постанова) суду присяжних можуть бути скасовані чи змінені тільки з підстав, передбачених частини першої статті …цього Кодексу.
7. Суд касаційної інстанції не вправі переглядати вирок із мотивів порушення головуючим принципу об’єктивності в його напутнім слові, якщо сторонами не були заявлені заперечення безпосередньо після проголошення напутнього слова в судовому засіданні.
8. Суд касаційної інстанції не може направити справу на нове розслідування
Стаття ... Перегляд у зв’язку з винятковими обставинами вироків і постанов суду присяжних
Перегляд вироків і постанов суду присяжних у зв’язку з винятковими обставинами здійснюється відповідно до вимог глави .. цього Кодексу."
 		Відхилено    
    -889- Омельченко Г.О.
 Пропоную § 2 глави 30 розділу ІV викласти в такій редакції:
"§2. Провадження у суді присяжних
Стаття 383. Порядок провадження у суді присяжних
Провадження у суді присяжних проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей такого провадження.
Стаття 384. Порядок попереднього розгляду справи у суді присяжних
1. Попередній розгляд у суді присяжних відбувається з урахуванням вимог та правил цього параграфу.
2. Кримінальне провадження по обвинуваченню кількох осіб, розглядається у суді присяжних відносно усіх цих осіб, якщо хоча б одна особа, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, заявила клопотання про розгляд справи у суді присяжних.
3. За відсутності клопотання про розгляд справи у суді присяжних, кримінальне провадження здійснюється судом першої інстанції відповідно до статті 31 цього Кодексу.
4. У постанові про відкриття провадження розгляду у суді присяжних зазначається кількість кандидатів у присяжні, які підлягають виклику в судове засідання і яких має бути не менше 25 (для малого журі) та не менше 50 (для великого журі), а також зазначається, у відкритому чи закритому судовому засіданні буде здійснюватись провадження.
5. Постанова судді про розгляд справи у суді присяжних є остаточною і не підлягає оскарженню. Наступна відмова підсудного (підсудних) від розгляду кримінальної справи у суді присяжних не приймається.
6. Копії постанови попереднього розгляду справи вручаються сторонам за вимогою.
Стаття 385. Складання попереднього списку присяжних
1. Після призначення розгляду у суді присяжних судовий розпорядник проводить добір кандидатів у присяжні із списку присяжних, що знаходиться у суді, шляхом випадкового вибору, на направляє складений список головуючому у справі судді.
2. Помічник головуючого у справі судді проводить перевірку дотримання вимог Закону України "Про суд присяжних" при доборі кандидатів до списку присяжних для розгляду кримінальної справи.
3. Присяжний може залучатися до провадження у суді присяжних не більше одного разу протягом одного календарного року на термін не більше 30 календарних днів. У випадку, якщо провадження у суді присяжних потребує більшого часу, - то на весь період провадження у суді.
4. Після завершення добору кандидатів у присяжні для участі у розгляді кримінальної справи складається попередній список із зазначенням їхніх прізвищ, імен, по батькові та домашніх адрес, який підписується помічником головуючого судді, який склав цей список.
5. Прізвища кандидатів у присяжні вносяться до списку у тому порядку, в якому відбувався випадковий вибір.
6. Включеним у попередній список кандидатам у присяжні не пізніше 10 днів до початку судового розгляду направляються повідомлення із зазначенням дати і часу прибуття до суду.
7. Включені до попереднього списку кандидати у присяжні не пізніше 5 днів до початку судового розгляду можуть подати головуючому судді мотивовану заяву про неможливість участі в якості присяжного у суді, і за наслідками розгляду такої заяви головуючий суддя може звільнити цих осіб від участі у провадженні.
 		Пропонується визначитись шляхом голосування   
    -890- Омельченко Г.О.
 Стаття 386. Підготовча частина судового засідання
Підготовча частина судового засідання у суді присяжних проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом, з урахуванням положень цієї статті.
Після доповіді про явку сторін та інших учасників судового розгляду судовий розпорядник доповідає про явку кандидатів у присяжні.
Якщо у судове засідання у суді присяжних (мале журі) з’явилось менше двадцяти кандидатів у присяжні, головуючий суддя дає розпорядження про додатковий виклик у суд кандидатів у присяжні, добір яких проводиться за правилами, встановленими частинами 2-5 ст.385 цього Кодексу.
Якщо у судове засідання у суді присяжних (велике журі) з’явилось менше п’ятдесяти кандидатів у присяжні, головуючий суддя дає розпорядження про додатковий виклик у суд кандидатів у присяжні, добір яких проводиться за правилами, встановленими частинами 2-5 статті 385 цього Кодексу.
Списки кандидатів у присяжні, які з’явились в судове засідання, без зазначення їхніх адрес вручаються сторонам.
Крім роз’яснення прав та обов’язків учасникам судового розгляду відповідно до вимог цього Кодексу, головуючий суддя також зобов’язаний роз’яснити сторонам:
право заявити мотивований відвід присяжному;
право підсудного, його захисника, потерплого, представника потерпілого, державного обвинувача (прокурора) на немотивований відвід присяжного. Підсудний, а якщо їх декілька, то всі підсудні, мають право відвести не більше двох присяжних із складу малого журі, та не більше трьох присяжних із складу великого журі. Підсудні можуть об’єднатися для спільної заяви всіх або частини відводів. Захисник (захисники) підсудного (підсудних) мають право відвести не більше двох присяжних із складу малого журі, та не більше трьох присяжних із складу великого журі. Потерпілий, представник потерпілого мають право відвести не більше одного присяжного із складу малого та великого журі. Прокурор має право відвести не більше трьох присяжних із складу малого та не більше чотирьох присяжних із складу великого журі. Суд присяжних вважається сформованим з моменту, коли зі списку будуть вибрані 12 кандидатів (для малого журі) та 24 кандидати (для великого журі), щодо яких не заявлено відводу, а у разі необхідності – то й додаткові (запасні) кандидати у присяжні у кількості: два кандидата для малого журі та чотири – для великого журі.
інші права, передбачені цим параграфом, а також наслідки відмови скористатися наданими правами.
Стаття 387. Формування лави присяжних
1. Після проведення підготовчої частини судового засідання проводиться формування лави присяжних з дотриманням вимог цієї статі.
2. Головуючий суддя проголошує промову, у якій повідомляє присяжним, під чиїм головуванням відбувається провадження, представляє присяжних сторонам, повідомляє, яке обвинувачення щодо осіб розглядається, передбачуваний строк провадження, роз’яснює присяжним, прийняття якого рішення належить до їх компетенції, роз’яснює інші вимоги, передбачені цим Кодексом.
3. Головуючий суддя роз’яснює присяжним обов’язок давати правдиві відповіді на запитання сторін, повідомляти про себе відомості, які можуть бути перепоною для участі їх в якості присяжних, після чого кожен із кандидатів у присяжні, що з’явились у судове засідання, може вказати на причини, що перешкоджають його участі у провадженні в якості присяжного. У разі надходження від кандидата у присяжні таких повідомлень, питання про участь такого кандидата у провадженні обговорюється сторонами, після чого головуючий суддя приймає рішення щодо самовідводу кандидата у присяжні.
4. Кандидати у присяжні, самовідводи яких задоволені, виключаються із попереднього списку та видаляються із залу суду.
5. Після вирішення питань про самовідводи кандидатів у присяжні, головуючий суддя роз’яснює сторонам право на відводи (мотивовані та немотивовані) кандидатів у присяжні, після чого сторони мають право задавати питання кожному із кандидатів у присяжні питання, пов’язані із з’ясуванням обставин, що перешкоджають їх участі у провадженні в якості присяжних. Питання кандидатам у присяжні сторони ставлять у такому порядку: підсудний (підсудні), захисник (захисники), потерпілий, представник потерпілого, державний обвинувач (прокурор).
6. Після завершення опитування кандидатів у присяжні проводиться обговорення кожного кандидата у присяжні відповідно до списку. Головуючий суддя опитує сторони про відводи кандидатів у присяжні та пропонує надати мотивовані письмові та немотивовані клопотання про відводи. Мотивовані клопотання про відводи в судовому засіданні сторони передають головуючому судді без оголошення мотивів. Заявлені сторонами клопотання про відводи кандидатів у присяжні вирішуються головуючим суддею без видалення у нарадчу кімнату, про що робиться запис у протоколі судового засідання. Відведені кандидати у присяжні вилучаються із попереднього списку.
7. Про прийняте рішення щодо заявлених мотивованих відводів кандидатів у присяжні, головуючий повідомляє учасників судового засідання, що про що робиться запис у протоколі судового засідання.
8. Немотивовані відводи кандидатів у присяжні подаються сторонами шляхом викреслення із отриманого ними попереднього списку кандидатів у присяжні прізвищ кандидатів, що відводяться. Ці списки, а також мотивовані клопотання про відвід кандидатів у присяжні приєднуються до матеріалів кримінального провадження.
9. Про результати процедури відбору кандидатів у присяжні головуючий суддя повідомляє учасників судового розгляду, не вказучи при цьому підстав для виключення кандидатів у присяжні із попереднього списку.
10. У випадку, коли внаслідок самовідводів та задоволених мотивованих клопотань про відводи залишилось менше чотирнадцяти кандидатів у присяжні для малого журі, або менше двадцяти восьми кандидатів у присяжні для великого журі, головуючий суддя оголошує перерву не більше, ніж на п’ять днів для добору необхідної кількості кандидатів та включення їх до попереднього списку відповідно до вимог статті 385 цього Кодексу. Процедура добору кандидатів у присяжні, додатково включених до попереднього списку, проводиться з дотриманням вимог цієї статі.
11. По завершенні процедури відбору кандидатів у присяжні, головуючий суддя оголошує прізвища, імена, по батькові перших чотирнадцяти присяжних для малого журі та перших двадцяти восьми присяжних для великого журі у тому порядку, в якому проводився відбір кандидатів. Прізвища, імена, по батькові присяжних заносяться до протоколу судового засідання у тому порядку, в якому їх оголошує головуючий у справі суддя. Після цього головуючий суддя висловлює подяку іншим кандидатам у присяжні, які не увійшли до списку присяжних для провадження у суді присяжних, за участь у процедурі добору кандидатів у присяжні.
12. Перші дванадцять по списку присяжних із чотирнадцяти для малого журі утворюють лаву присяжних для провадження, а двоє наступних присяжних беруть участь у провадженні в якості запасних присяжних.
13. Перші двадцять чотири по списку присяжних із двадцяти восьми для великого журі утворюють лаву присяжних для провадження, а четверо наступних присяжних беруть участь у провадженні в якості запасних присяжних.
14. Після завершення формування лави присяжних, головуючий суддя пропонує присяжним зайняти відведене їм у залі суду місце. Запасні присяжні займають місце на лаві присяжних у відведеному головуючим суддею місці.
15. За клопотанням сторін, у випадках, передбачених цим Кодексом, формування лави присяжних може відбуватися у закритому судовому засіданні.
16. У випадках, коли в матеріалах кримінального провадження є відомості, що містять державну таємницю, у присяжних відбирається підписка про її нерозголошення. У разі відмови присяжного давати таку підписку, він відводиться головуючим суддею, а місце відведеного присяжного займає запасний присяжний.
Стаття 388. Заміна присяжного запасним присяжним
1. У разі неможливості когось із присяжних брати участь у судовому розгляді, відбувається заміна цього присяжного запасним у порядку, передбаченому статтею 385 цього Кодексу.
2. Заміна старшини присяжних через обставини, зазначені у частині першій цієї статті, відбувається в порядку, передбаченому статтею 389 цього Кодексу.
3. Якщо кількість присяжних, що вибули через обставини, зазначені у частині першій цієї статті, перевищує кількість запасних присяжних, судовий розгляд визнається недійсним, про що головуючим суддею постановлюється ухвала про недійсність судового розгляду та цією ж ухвалою головуючий суддя призначає справу до повторного розгляду з дотриманням вимог, передбачених статтею 385 цього Кодексу. Ухвала оскарженню не підлягає.
4. При повторному доборі кандидатів у присяжні до списку можуть бути включені й ті особи, які брали участь в якості присяжних в даному кримінальному провадженні до оголошення недійсним судового розгляду з підстав, зазначених у частині третій цієї статті.
5. У разі неможливості когось із присяжних брати участь у судовому розгляді, що виявиться під час перебування журі у нарадчій кімнаті для винесення вердикту, то присяжні зобов’язані вийти до залу судового засідання та повідомити про такі обставини. У цьому випадку за розпорядженням головуючого судді відбувається заміна присяжного запасним присяжним, після чого журі видаляється до нарадчої кімнати для винесення вердикту.
Стаття 389. Старшина присяжних
1. Присяжні, з яких сформовано лаву присяжних, у нарадчій кімнаті шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів обирають старшину присяжних. Протокол про обрання старшини присяжних за підписом усіх присяжних по виходу з нарадчої кімнати вручається головуючому судді для приєднання до матеріалів кримінального провадження.
2. Старшина присяжних за дорученням присяжних звертається до головуючого судді з питаннями в межах компетенції журі, що стосуються кримінального провадження у суді присяжних, оголошує сформовані присяжними питання підсудному (підсудним), потерпілому (потерпілим), свідкам, експерту (фахівцю), записує відповіді на ці питання, організовує голосування та формулює його підсумки, оформлює вердикт та проголошує його в судовому засіданні.
3. Заміна старшини присяжних відбувається за правилами частини першої цієї статті з дотриманням вимог статті 385 цього Кодексу.
Стаття 390. Присяга присяжних
1. Після обрання старшини присяжними головуючий суддя пропонує присяжним скласти присягу. Стоячи та без головного убору усі присутні у залі суду вислуховують звернення головуючого судді такого змісту: "Присяжні. Ви присягаєте і обіцяєте народу України розглянути чесно й неупереджено питання про обвинувачення, висунуте (називає прізвище підсудного (підсудних), захищати однаково інтереси підсудного (підсудних), потерпілих, інтереси суспільства; не спілкуватись ні з ким до моменту прийняття остаточного рішення; не піддаватися ні ненависті, ні злобі, ні страху, ні особистій прихильності; приймати рішення відповідно до матеріалів обвинувачення й захисту, згідно із своєю совістю та внутрішнім переконанням, безсторонністю і твердістю, що притаманні чесній і вільній людині і громадянину, зберігати таємницю нарадчої кімнати навіть після припинення своїх функцій".
2. Після оголошення тексту присяги головуючий суддя називає за списком прізвища присяжних, кожен з яких відповідає: "Присягаю".
3. Присягу складають також і запасні присяжні.
4. Про складання присяги присяжними робиться запис у протоколі судового засідання.
5. Усі присутні у залі суду заслуховують текст присяги та її складання стоячи.
6. Після складання присяги головуючий суддя роз’яснює присяжним права та обов’язки.
Стаття 391. Права присяжних
1. Присяжні, у тому числі й запасні, мають право:
брати участь у дослідженні усіх обставин кримінального провадження, задавати через головуючого суддю питанням особам, що допитуються, брати участь в огляді речових доказів, документів;
просити головуючого суддю роз’яснити норми закону, що відносяться до висунутого обвинувачення; роз’яснити зміст документів, що оголошуються у судовому засіданні, та інші незрозумілі питання;
вести власні записи під час судового засідання та користуватися ними при підготовці у нарадчій кімнаті відповідей на поставлені присяжним питання.
2. Присяжні, у тому числі й запасні, не мають права:
виходити із залу суду під час розгляду справи;
висловлювати свою думку по суті обвинувачення до обговорення питань при винесенні вердикту;
спілкуватися з особами, що не входять до складу журі, з приводу обставин кримінальної справи, що розглядається;
збирати відомості по кримінальній справ поза межами судового розгляду;
порушувати таємницю наради та голосування присяжних по питанням, поставленим для винесення вердикту.
3. Головуючий суддя попереджає присяжних про наслідки порушення вимог, передбачених частиною другою цієї статті. У разі порушення зазначених вимог, присяжний може бути відсторонений від подальшої участі у провадженні за ініціативою головуючого судді або за клопотанням сторін. У цьому випадку відсторонений присяжний замінюється запасним присяжним, а відсторонений видаляється із залу суду на весь період провадження.
Стаття 392. Повноваження присяжних
1. При розгляді кримінальної справи журі вирішує лише питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої статті 368 цього Кодексу, які формулюються в опитувальному листі. У випадку визнання підсудного винуватим, журі також зазначає, чи заслуговує підсудний на пом’якшення покарання.
2. Якщо підсудний обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, то журі вирішує питання, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 368 цього Кодексу, по кожному злочину окремо.
3. Якщо кримінальне провадження здійснюється відносно кількох осіб, журі вирішує питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої статті 368 цього Кодексу, відносно кожного з підсудних окремо.
4. Питання, зазначені у частині першій статті 368 цього Кодексу і не зазначені у частині першій цієї статті, вирішуються судом без участі присяжних.
Стаття 393. Особливості судового слідства у суді присяжних
1. Судове слідство у суді присяжних розпочинається із вступних заяв державного обвинувача та захисника (захисників).
2. У вступній заяві державний обвинувач зазначає суть пред’явленого обвинувачення та пропонує порядок дослідження доказів.
3. Захисник у вступній заяві зазначає погоджену із підзахисним позицію щодо суті пред’явленого обвинувачення та думку щодо порядку дослідження доказів.
4. Державний обвинувач та захист в обґрунтування своєї позиції зобов’язані надати докази, забезпечити явку свідків, експертів (фахівців). Для забезпечення явки свідків, експертів (фахівців) державний обвинувач та захисник за розпорядженням головуючого судді можуть отримати у секретаря судового засідання судові повістки.
5. Присяжні через головуючого суддю вправі після допиту сторонами ставити запитання підсудному, потерпілому свідкам, експерту (фахівцю). Запитання присяжних у письмовому вигляді передаються головуючому судді через старшину присяжних.
6. Відомості про особу підсудного досліджуються лише в частині, необхідній для встановлення ознак складу злочину, у вчиненні якого він обвинувачується. Забороняється досліджувати факти попередній судимостей, інші відомості, що можуть викликати упередженість присяжних щодо підсудного.
Стаття 394. Дебати
1. Дебати проводяться після закінчення судового слідства з дотриманням вимог, передбачених цим Кодексом.
2. Дебати проводяться лише з питань, віднесених до вирішення журі. Сторони під час проведення дебатів не вправі посилатись на обставини, які підлягають розгляду після винесення вердикту без участі присяжних.
3. Після закінчення промов учасники мають право обмінятись репліками. Право останньої репліки належить захиснику та підсудному.
Стаття 395. Останнє слово підсудного
1. Після оголошення судових дебатів закритими, підсудному надається останнє слово відповідно до вимог цього Кодексу.
Стаття 396. Питання, що підлягають вирішенню присяжними
1. Головуючий суддя на підставі результатів судового слідства, дебатів сторін формулює у письмовому вигляді питання, що підлягають вирішенню присяжними, оголошує ці питання та передає сторонам.
2. Сторони вправі висловити свої зауваження про зміст та формулювання питань та вносити пропозиції щодо формулювання нових питань
3. Під час обговорення та формулювання питань присяжні видаляються із залу судового засідання.
4. Після обговорення, з урахуванням зауважень та пропозицій сторін, головуючий суддя у нарадчій кімнаті остаточно формулює питання, що підлягають вирішенню присяжними, вносить питання в опитувальний лист, який підписує.
5. Опитувальний лист проголошується у присутності журі та передається старшині присяжних. Присяжні після ознайомлення з питаннями вправі отримати від головуючого судді роз’яснення по суті поставлений питань, не торкаючись при цьому суті вірогідних відповідей на ці питання.
Стаття 397. Зміст питань для вирішення журі
1. По кожному з діянь, обвинувачення у вчиненні яких висунуто підсудному (підсудним), формулюються у письмовому виді такі основні (обов’язкові) питання:
чи доведено, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний (підсудні);
чи доведено вчинення підсудним (підсудними) діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний (підсудні);
чи винуватий підсудний у вчиненні діяння, у вчиненні якого він обвинувачується;
чи заслуговує підсудний, за умови позитивних відповідей на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті, на пом’якшення покарання;
чи заслуговує підсудний, за умови позитивних відповідей на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої цієї статті, на довічне позбавлення волі, якщо таке покарання передбачено за вчинення злочину, у вчиненні якого підсудному пред’явлено обвинувачення.
2. Після формулювання основних питань відповідно до частини першої цієї статті, в опитувальному листі можуть бути сформульовані інші питання про обставини, які:
впливають на ступінь вини;
є підставою для звільнення підсудного від покарання;
вказують на реалізацію злочинного умислу (вчинено закінчений чи незакінчений злочин);
вказують на характер співучасті кожного з підсудних у вчиненні діянь, у яких вони обвинувачуються.
3. У випадку, коли це не погіршує становище підсудного (підсудних) та не порушує право на захист, в опитувальному листі можуть бути сформульовані питання, що дозволяють встановити вину підсудного у менш тяжкому злочині.
4. Забороняється формулювати в опитувальному листі питання, що стосуються відомостей про особу підсудного, за винятком обставин, які є підставою для кваліфікації його дій.
5. Забороняється формулювати питання в опитувальному листі, які не стосуються суті пред’явленого обвинувачення або по обвинуваченню, яке підсудному не пред’являлось.
6. Питання, що підлягають розгляду журі, формулюються в опитувальному листі щодо кожного з підсудних.
Стаття 398. Напутнє слово головуючого у справі судді
1. Перед видаленням журі до нарадчої кімнати головуючий суддя звертається до присяжних з напутнім словом, в якому зазначає:
суть пред’явленого обвинувачення;
зміст правових норм, що підлягають застосуванню в даному кримінальному провадженні;
досліджені докази;
роз’яснює зміст презумпції невинуватості, принципи належності та допустимості доказів;
зміст позиції обвинувачення та захисту;
роз’яснює, що відмова підсудного давати свідчення проти себе, своїх рідних та близьких, є конституційним правом і не може впливати на рішення журі;
роз’яснює, що вердикт повинен ґрунтуватися лише на доказах, які були досліджені під час судового розгляду;
роз’яснює порядок наради присяжних, підготовки відповідей на сформульовані в опитувальному листі питання, порядок голосування за питаннями, сформульованими в опитувальному листі;
нагадує про дотримання даної присяжними присяги при постановленні вердикту.
Присяжні після напутнього слова головуючого у справі судді вправі отримати від нього додаткові роз’яснення з питань, що стосуються суті пред’явленого підсудному (підсудним) обвинувачення, уточнення питань, що підлягають вирішенню журі.
2. Головуючий не вправі давати роз’яснення, які наперед визначають явно обвинувальну чи виправдувальну позицію, формулювати роз’яснення таким чином, що вони фактично містять відповіді на питання, що віднесені виключно до компетенції журі.
3. Сторони вправі заявити в судовому засіданні зауваження у зв’язку зі змістом напутнього слова головуючого судді з мотивів порушення принципу об’єктивності та неупередженості.
Стаття 399. Таємниця нарадчої кімнати журі
1. Вислухавши напутнє слово головуючого судді, присяжні видаляються до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.
2. Присутність у нарадчій кімнаті інших (сторонніх) осіб, крім присяжних, забороняється.
3. Після видалення журі до нарадчої кімнати, головуючий суддя дає розпорядження начальнику караулу виставити охорону біля виходів з нарадчої кімнати й оголошує перерву в судовому засіданні до виходу журі з нарадчої кімнати.
4. Перебування журі у нарадчій кімнаті не може перериватися і має тривати до тих пір, доки не завершиться постановленням вердикту журі, але не більше семи годин.
5. Під час перебування присяжних у нарадчій кімнаті у них вилучаються мобільні телефони та інші засоби зв’язку та передаються на відповідальне зберігання до камери схову суду.
6. З настанням нічного часу, а з дозволу головуючого судді, і після закінчення робочого дня, присяжні мають право перервати нараду на відпочинок.
7. Якщо під час перерви на відпочинок відповідно до зазначеного у даній статті порядку мали місце випадки тиску на присяжних будь-кого у будь-який спосіб щодо постановлення вердикту, про ці випадки присяжний (присяжні) зобов’язані повідомити головуючому судді. За наявності повідомлень про неправомірне втручання у діяльність присяжних, головуючий суддя ухвалою доводить ці факти до відома прокурора для належного реагування.
Стаття 400. Порядок проведення наради та голосування у нарадчій кімнаті
1. Нарадою присяжних керує старшина присяжних.
2. Якщо протягом трьох годин обговорення присяжні не дійшли єдиної думки щодо поставлених в опитувальному листі питань, старшина присяжних ставить на голосування кожне питання окремо відповідно до їх викладу в опитувальному листі, проводить голосування та веде підрахунок голосів.
3. Голосування проводиться таємно.
4. Жоден з присяжних не може утриматись від голосування.
5. Старшина присяжних робить відмітку в опитувальному листі по кожному питанню окремо про кількість схвальних та негативних відповідей.
6. Після проведення голосування та зазначення наслідків голосування в опитувальному листі, опитувальний лист підписується старшиною присяжних та усіма присяжними.
Стаття 401. Постановлення вердикту
1. За наслідками наради та голосування журі може постановити виправдувальний або обвинувальний вердикт.
2. Вердикт вважається виправдувальним, якщо за негативні відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 397 цього Кодексу, проголосувало не менше шести присяжних малого журі, а у випадку розгляду справи великим журі - не менше дванадцяти присяжних великого журі.
3. Вердикт вважається обвинувальним, якщо за позитивні відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 397 цього Кодексу, проголосувала проста більшість (половина плюс один голос) присяжних.
4. Відповіді присяжних на поставлені питання мають бути чіткими та визначеними, за змістом є схвальними чи негативними та обов’язково складаються із словосполучення ("Так, винуватий", "Ні, не винуватий" за змістом усіх питань в опитувальному листі).
5. У випадку, коли відповіді на питання, зазначені у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 397 цього Кодексу, виключають необхідність давати відповіді на інші питання, старшина присяжних з дозволу присяжних вписує в опитувальному листі навпроти таких питань "без відповіді".
Стаття 402. Додаткове уточнення сформульованих питань. Відновлення судового слідства
1. Якщо під час наради присяжних виникне необхідність в уточненні окремих питань, сформульованих в опитувальному листі, журі повертається до залу судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого судді з проханням роз’яснити або уточнити окремі питання. Прохання про уточнення та роз’яснення окремих питань подається головуючому судді у письмовій формі.
2. Головуючий суддя після отримання від старшини присяжних у письмовому виді прохання у присутності сторін роз’яснює та уточнює визначені присяжними питання, а у разі необхідності формулює додаткові питання, відповідно до вимог, зазначених у цьому параграфі. З приводу уточнень та роз’яснень, а також з приводу додаткових питань головуючий суддя звертається до присяжних з напутнім словом, після чого присяжні видаляються до нарадчої кімнати для постановлення вердикту.
3. У випадку, коли під час наради присяжних виникне необхідність у з’ясуванні та уточненні фактичних обставин, журі виходить до залу судового засідання, і старшина присяжних звертається до головуючого судді з проханням відновити судове слідство та подає у письмовому виді питання, з’ясування яких необхідно під час відновленого судового слідства. Судове слідство в цьому випадку проводиться лише в
 		Немає висновку    
    -891- Мойсик В.Р.
 Пропоную § 2 глави 30 розділу ІV викласти в такій редакції:
Питання розгляду справ судом присяжних регламентувати главою такого змісту:
"Глава… ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПРИСЯЖНИХ
Стаття ... Порядок розгляду справ судом присяжних
Розгляд справ судом присяжних здійснюється відповідно до положень, визначених у главах 41-46 цього Кодексу, за винятками, встановленими цією главою.
Стаття ... Суд присяжних та його склад
1. Суди присяжних діють у апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Реєстр.картка №
)
2. Кримінальні справи розглядаються судом присяжних тільки за клопотанням обвинуваченого.
3. Якщо у справі до відповідальності притягуються декілька осіб, одні з яких заявили клопотання про розгляд справи судом присяжних, а інші - ні, за відсутності можливості розглянути справу в різних провадженнях справа розглядається судом присяжних.
Стаття ... Клопотання про розгляд справи судом присяжних
1. Клопотання про розгляд справи судом присяжних обвинувачений вправі подати прокурору чи до суду, на розгляд якого надійшла справа, протягом семи діб з моменту одержання копії обвинувального висновку. Клопотання з цього приводу, які подані з пропуском зазначеного строку без поважних причин, не розглядаються.
2. Права, передбачені частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор роз’яснюють обвинуваченому при оголошенні йому про закінчення досудового слідства. Одночасно обвинуваченому роз’яснюються правові наслідки задоволення клопотання, зокрема особливості оскарження і розгляду скарг на вироки суду присяжних. Про роз’яснення цих прав зазначається в протоколі про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і про пред’явлення йому матеріалів кримінальної справи для ознайомлення або про це складається окремий протокол, який підписується обвинуваченим і його захисником.
3. Обвинувачуваний, що не заявляв або не мав права заявляти клопотання про розгляд справи судом присяжних, невідкладно сповіщається про надходження такого клопотання від іншого обвинуваченого.
Стаття ... Обов’язковість участі захисника в розгляді справи судом присяжних
При розгляді справи судом присяжних участь захисника є обов’язковою.
Стаття ...Попередній розгляд справи
1. У справі про злочин, за вчинення якого кримінальним законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, суд, крім питань, зазначених у статті 324 цього Кодексу, з’ясовує, чи бажає підсудний розгляду справи судом присяжних, якщо він не заявив клопотання про це прокурору.
2. При попередньому розгляді справи, що надійшла від прокурора з клопотанням обвинуваченого про її розгляд судом присяжних, участь обвинуваченого є обов’язковою. Якщо у справі до відповідальності притягуються декілька осіб, одні з яких заявили клопотання про розгляд справи судом присяжних, а інші - ні, участь останніх також є обов’язковою, за винятком випадків, коли вони просять розглянути справу за їхньої відсутності.
3. Після доповіді прокурора суд з’ясовує в обвинуваченого, від якого надійшло клопотання про розгляд справи судом присяжних, чи підтримує він це клопотання і чи розуміє він правові наслідки його задоволення. Відмова обвинуваченого від клопотання про розгляд справи судом присяжних є обов’язковою для суду. В обвинувачених, від яких клопотання про розгляд справи судом присяжних не надійшло, суд з’ясовує їхнє ставлення до клопотання іншого обвинуваченого і чи розуміють вони правові наслідки його задоволення.
4. У постанові про призначення справи до розгляду судом присяжних суд, крім зазначеного у статті 330 цього Кодексу, визначає число осіб, які можуть брати участь у суді присяжних і підлягають виклику в судове засідання (їх має бути не менше чотирнадцяти), та виключає з розгляду суду присяжних докази, отримані з порушеннями закону або недопустимі з інших підстав.
5. Установивши, що слідчим, прокурором не були виконані вимоги, передбачені частинами другою і третьою статті 429 цього Кодексу, додержуючись правил, установлених статтею 327 цього Кодексу, суддя повертає справу прокурору для виконання цих вимог.
6. При попередньому розгляді справи ведеться протокол.
Стаття ... Підготовка до розгляду справи судом присяжних
1. Після винесення постанови про призначення справи до розгляду судом присяжних суддя дає розпорядження відповідним працівникам суду про забезпечення явки в судове засідання визначеної у постанові кількості присяжних.
2. Про день, коли громадянин повинен з’явитися в суд для виконання обов’язків присяжного, він повідомляється не менш як за сім діб до початку розгляду справи.
3. Громадянин, який викликається для виконання обов’язків присяжного, зобов’язаний з’явитися до суду в призначений день, а за наявності поважних причин, які не дають можливості взяти участь у розгляді справи, - заздалегідь повідомити про це суд.
Стаття ... Головуючий у суді присяжних
1. Професійний суддя, що головує в суді присяжних (головуючий), крім повноважень, наданих йому статтею … цього Кодексу, при розгляді справи в суді присяжних здійснює всі повноваження, віднесені главами …. цього Кодексу до компетенції суду, а також повноваження, передбачені цією главою.
2. Головуючий за результатами розгляду справи одноособово вирішує всі питання, визначені у статті … цього Кодексу, крім питань, віднесених до компетенції присяжних статтею …цього Кодексу.
Стаття …. Права і обов’язки присяжних при розгляді справи в суді
 		Відхилено    
    -892- Мойсик В.Р.
 1. Присяжний при розгляді справи в суді зобов’язаний:
1) правдиво відповісти на запитання головуючого, що ставляться при відборі для участі в розгляді справи, а також представити на його вимогу іншу необхідну інформацію про себе і про стосунки з іншими особами, що беруть участь у справі;
2) зберігати порядок у судовому засіданні і підкорятися законним розпорядженням головуючого;
3) з’явитися у визначений головуючим час для продовження судового розгляду справи.
2. Присяжний має право:
1) брати участь у дослідженні всіх доказів, які мають значення для вирішення питань, віднесених до компетенції колегії присяжних;
2) ставити запитання підсудному, потерпілому, свідкам, експертам;
3) брати участь в огляді речових доказів, документів і при провадженні судом інших процесуальних дій;
4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що відносяться до справи, не зрозумілі для нього поняття, зміст оголошених у суді документів.
3. Присяжний не вправі:
1) відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи;
2) спілкуватися у справі з особами, що не входять до складу суду, під час судового засідання;
3) збирати відомості у справі поза судовим засіданням.
4. При порушенні обов’язків, зазначених у цій статті, присяжний може бути відсторонений постановою головуючого від подальшої участі в розгляді справи.
5. Запасні присяжні постійно знаходяться при судовому розгляді в залі судового засідання. Запасні присяжні до винесення вердикту можуть бути включені до складу колегії присяжних замість присяжних, які не можуть брати участі в подальшому розгляді справи. У разі, якщо можливості щодо заміни вибулих присяжних вичерпані, головуючий оголошує судовий розгляд, що відбувся, недійсним і приступає до повторного відбору присяжних.
Стаття ... Змагальність у суді присяжних
1. Попередній розгляд справи і провадження в суді присяжних ґрунтуються на принципі змагальності. Головуючий зобов’язаний забезпечити рівність прав сторін та створити необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
2. Суддя не повинен знайомити присяжних із недопустимими доказами.
Стаття …. Відводи у суді присяжних
1. Громадянин не може брати участі в розгляді справи в якості присяжного за наявності підстав, передбачених статтями .. і .. цього Кодексу. За наявності підстав, передбачених цими статтями, він зобов’язаний заявити самовідвід. Із цих же підстав йому вправі заявити відвід прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач і їхні представники, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний відповідач і його представник.
2. Прокурор і підсудний мають право на немотивований відвід громадян, що з’явилися для участі в справі в якості присяжних. Кожен із них вправі відвести двох громадян. Підсудний вправі доручити здійснення права на немотивований відвід законному представнику чи захиснику. Немотивований відвід є обов’язковим для головуючого.
3. Якщо у справі до відповідальності притягуються декілька осіб, усі підсудні вправі без наведення мотивів відвести чотирьох громадян. Питання про те, кого з громадян треба відвести, вирішується за їхньою взаємною згодою, а за відсутності такої згоди - шляхом поділу між ними числа громадян, які відводяться, чи, якщо це неможливо, - шляхом жеребкування.
Стаття ... Відбір присяжних
1. До списку осіб, які можуть бути викликані до суду в якості присяжних, залучаються громадяни України, які відповідають вимогам, установленим законом України "Про судоустрій України".
2. Відбір присяжних здійснюється після закінчення підготовчої частини судового засідання шляхом звільнення суддею громадян, які з’явилися до суду, від участі в розгляді справи, вирішення питань про їх відводи і самовідводи, а також шляхом жеребкування.
3. На пропозицію головуючого секретар судового засідання доповідає про явку в судове засідання присяжних.
4. Головуючий послідовно вчиняє такі дії:
1) повідомляє громадян, які з’явилися до суду для участі у справі в якості присяжних, яка справа буде розглядатися;
2) роз’яснює їм права, обов’язки та компетенцію присяжних, передбачені законом підстави для самовідводу, а також зміст частини четвертої статті … цього Кодексу;
3) з’ясовує в кожного з них, чи проінформовані вони про обставини даної справи і в якій мірі, про наявність передбачених законом підстав для звільнення їх від участі в розгляді справи;
4) роз’яснює сторонам їхнє право заявляти мотивовані відводи цим громадянам відповідно до статті … цього Кодексу та з’ясовує, чи заявляють вони такі відводи;
5) роз’яснює положення частини другої статті … цього Кодексу та з’ясовує, чи заявляють прокурор, підсудний, його законний представник чи захисник немотивовані відводи.
5. Головуючий при відборі присяжних вправі поставити громадянам запитання, запропоновані сторонами.
6. Установивши, що громадянин поінформований про обставини справи настільки, що це може відбитися на його неупередженості, або наявність підстав для задоволення заяв про відводи і самовідводи, головуючий без видалення в нарадчу кімнату своєю постановою звільняє відповідних громадян від участі у справі в якості присяжних.
7. У тому випадку, коли в суд з’явилося менше громадян, ніж це було визначено в постанові про призначення справи до розгляду, або коли після виконання дій, зазначених у частинах другій-п’ятій цієї статті, їх залишилося менше, ніж це потрібно для утворення колегії присяжних, головуючий дає розпорядження про додатковий виклик громадян із запасного списку.
Стаття ... Утворення колегії присяжних
1. Колегія присяжних, що розглядає справу в суді, утворюється шляхом відбору жеребкуванням семи присяжних, а якщо за обставинами справи є потреба в тому, щоб при розгляді справи були присутніми запасні присяжні, - як правило, ще й не менше двох запасних.
2. Жеребкування з метою утворення колегії присяжних провадиться за умови, що після виконання вимог статті …цього Кодексу залишилося не менше десяти громадян, що викликалися для участі в розгляді справи в якості присяжних, а якщо за обставинами справи є потреба в тому, щоб при розгляді справи були присутніми запасні присяжні - не менше дванадцяти.
3. Секретар судового засідання опускає в урну квитки з вказівкою прізвищ кандидатів у присяжні і перемішує їх. Головуючий по одному виймає сім квитків, оголошуючи щораз зазначене у квитку прізвище присяжного. Після цього він виймає один чи два квитки, оголошуючи прізвище запасних присяжних. Прізвища відібраних присяжних вносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання в тому порядку, в якому квитки були вийняті з урни.
4. По завершенні утворення колегії присяжних головуючий пропонує колегії присяжних та запасним присяжним зайняти відведене їм місце.
Стаття ... Розпуск колегії присяжних
1. Прокурор, потерпілий, цивільний позивач, їхні представники, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний відповідач і його представник вправі до приведення присяжних до присяги зробити мотивовану заяву про те, що внаслідок особливостей справи чи в силу інших причин склад колегії присяжних у цілому може виявитися нездатним винести об’єктивний вердикт.
2. Після вислуховування думок сторін з приводу зробленої заяви головуючий своєю постановою, яка виноситься в нарадчій кімнаті, відхиляє її або задовольняє і розпускає колегію присяжних та відновлює підготовку до розгляду справи.
Стаття .. Старшина присяжних
1. Присяжні зі складу колегії в нарадчій кімнаті обирають старшину. Обраним старшиною вважається присяжний, що одержав більшість голосів.
2. Старшина колегії присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і винесенні вердикту.
3. Старшина присяжних керує ходом нарад колегії присяжних, за дорученням присяжних звертається до головуючого з проханнями, оголошує присяжним у нарадчій кімнаті запитання судді, записує їхні відповіді, з урахуванням результатів голосування заповнює опитувальний лист із відповідями колегії присяжних і проголошує його в судовому засіданні.
Стаття ... Приведення присяжних до присяги
1. Після утворення колегії присяжних та обрання старшини за пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: "Присягаюся виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні справи керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".
2. Текст присяги зачитує секретар судового засідання. Після цього головуючий називає прізвище кожного з присяжних. Кожен із них має заявити: "Присягаюсь" та підтвердити, що його права, обов’язки і компетенція йому зрозумілі.
3. Про приведення присяжних до присяги робиться запис у протоколі судового засідання.
Стаття ... Неприпустимість незаконного впливу на присяжного
1. Прокурору, потерпілому, підсудному, його захиснику та іншим учасникам судового розгляду, також свідкам, судовим експертам, спеціалістам, перекладачам протягом усього судового розгляду справи забороняється спілкуватись із присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.
2. Якщо в головуючого виникнуть підстави вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив об’єктивність, необхідну для вирішення справи у відповідності із законом, він своєю постановою усуває присяжного від подальшої участі в розгляді справи.
Стаття ... Особливості судового слідства в суді присяжних
1. Судове слідство в суді присяжних провадиться з додержанням вимог глави .. цього Кодексу з особливостями, передбаченими цією статтею.
2. Правила, передбачені частинами третьою і четвертою статті .. і статтею .. цього Кодексу, у суді присяжних не застосовуються.
3. Докази сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а сторони захисту - в другу.
4. Підсудний, якщо тільки він не відмовився від дачі показань, допитується перед дослідженням доказів сторони захисту, якщо на іншому порядку не наполягає сам підсудний. Перед допитом головуючий роз’яснює підсудному право давати або не давати показання з приводу пред’явленого обвинувачення й інших обставин справи.
5. Головуючий за клопотанням сторін чи з власної ініціативи зобов’язаний виключити із числа доказів, що підлягають дослідженню, всі докази, одержані незаконним шляхом, а якщо дослідження таких доказів відбулося, - визнати їх такими, що не мають юридичного значення, а дослідження, що відбулося, - недійсним.
6. Присяжні ставлять запитання особам, які допитуються, після допиту їх головуючим. Головуючий вправі уточнити запитання, сформульоване присяжним. Запитання не можуть бути навідними та повинні мати відношення до справи.
7. Докази щодо попередніх судимостей підсудного і потерпілого, а також докази щодо стану їхнього здоров’я, сімейного та матеріального становища, способу життя та інших обставин, що їх характеризують, якщо вони не мають значення для вирішення питань, віднесених до компетенції колегії присяжних, досліджуються після проголошення вердикту колегії присяжних.
Стаття ... Дебати в суді присяжних і останнє слово підсудного
1. Учасники судового розгляду під час виступу в судових дебатах чи в репліках на них, а підсудний - і в останньому слові не вправі посилатися на обставини, які не були предметом дослідження суду присяжних.
2. Головуючий вправі зупинити виступ в судових дебатах учасника судового розгляду, якщо виступ носить образливий або непристойний характер. З тих же підстав головуючий вправі зупинити звернення підсудного з останнім словом.
Стаття ... Опитувальний лист
1. Питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, формулюються в опитувальному листі.
2. По кожному діянню, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, в опитувальному листі ставиться два основних питання:
1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;
2) чи винуватий підсудний у вчиненні цього діяння.
3. В опитувальному листі можуть ставитися окремі питання про доведеність таких обставин, що збільшують або зменшують ступінь винуватості або змінюють її характер або тягнуть звільнення підсудного від відповідальності, про ступінь здійснення злочинного наміру, причини, у силу яких діяння не було доведено до кінця, ступінь і характер співучасті кожного з підсудних у здійсненні злочину. Допускається постановка питань, відповіді на які можуть дозволити встановити винуватість підсудного в здійсненні менш тяжкого злочину, якщо цим не погіршується становище підсудного і не порушується його право на захист.
4. Якщо підсудний визнає себе винуватим, ставиться питання про те, чи заслуговує він полегкості.
5. Не можуть ставитися питання, що вимагають від присяжних правової кваліфікації діяння, юридичної кваліфікації статусу підсудного, а також інші питання, вирішення яких вимагає юридичної оцінки.
6. Питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, ставляться щодо кожного підсудного окремо.
7. Питання ставляться в зрозумілих присяжним формулюваннях.
Стаття ... Формулювання питань, що підлягають вирішенню колегією присяжних
1. Формулювання питань, що підлягають вирішенню колегією присяжних, розпочинається після останнього слова підсудного.
2. Головуючий формулює питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, зачитує їх і ставить на обговорення сторін. Сторони вправі запропонувати поправки до сформульованих головуючим питань і просити про постановку інших питань.
3. Після обговорення головуючий остаточно формулює питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, викладає їх в опитувальному листі, який підписує та затверджує своєю постановою.
4. Опитувальний лист передається старшині колегії присяжних.
Стаття ... Напутнє слово головуючого
1. Перед видаленням колегії присяжних у нарадчу кімнату для винесення вердикту головуючий звертається до присяжних із напутнім словом, у якому наводить зміст обвинувачення, повідомляє зміст кримінального закону, що передбачає відповідальність за здійснення діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, нагадує досліджені в суді докази та позиції сторін, роз’яснює основні правила оцінки доказів, зміст принципу презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь підсудного.
2. У разі відмови підсудного від дачі показань головуючий звертає увагу колегії присяжних на те, що цей факт не має юридичного значення і не може бути витлумачений як свідчення доведеності винуватості підсудного.
3. Присяжним роз’яснюється, що їхній вердикт має ґрунтуватися лише на тих доказах, що безпосередньо досліджені в судовому засіданні, ніякі докази для них не мають заздалегідь установленої сили, їхні висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях чи на виключених із розгляду доказах. Головуючий також роз’ясняє присяжним порядок їхньої наради, підготовки відповідей на поставлені питання, голосування і винесення вердикту.
4. Головуючий завершує своє напутнє слово нагадуванням присяжним змісту даної ними присяги і звертає їхню увагу на те, що в разі винесення обвинувального вердикту вони можуть визнати підсудного таким, що заслуговує полегкості.
5. При проголошенні напутнього слова головуючому забороняється в будь-якій формі висловлювати свої думки з питань, поставлених перед колегією присяжних.
6. Присяжні, вислухавши напутнє слово головуючого й ознайомивши з поставленими перед колегією присяжних питаннями, вправі одержати від нього додаткові роз’яснення.
7. Сторони вправі заявити заперечення у зв’язку зі змістом напутнього слова головуючого з мотивів порушення ним принципу об’єктивності. Якщо такі заперечення не були вчасно заявлені, сторони не вправі посилатися надалі на зміст напутнього слова головуючого як на підставу для перегляду цієї справи судом вищого рівня.
Стаття ... Таємниця наради колегії присяжних
Після напутнього слова головуючого присяжні видаляються в нарадчу кімнату для винесення вердикту. Нарада колегії присяжних здійснюється у відсутності головуючого та інших осіб із додержанням вимог, передбачених статтею .. цього Кодексу.
Стаття ... Порядок наради і голосування присяжних
1. Нарадою присяжних керує старшина, який послідовно ставить на обговорення питання, визначені в опитувальному листі, проводить голосування по них і веде підрахунок голосів.
2. Присяжні під час обговорення питань повинні прагнути до прийняття одностайних рішень. У тих випадках, коли колегія присяжних не дійшла одностайного рішення з поставлених питань, присяжні формулюють відповіді, прийняті більшістю голосів.
3. Голосування проводиться відкрито. Ніхто з присяжних не вправі утриматися при голосуванні. Старшина подає свій голос останнім.
Стаття ... Компетенція колегії присяжних
За результатами розгляду справи присяжні вирішують такі питання:
1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;
2) чи винуватий підсудний у вчиненні цього діяння;
3) чи заслуговує підсудний, якого вони визнали винним, на полегкість.
Стаття ... Винесення вердикту
1. Вердиктом є рішення колегії присяжних із питань, сформульованих в опитувальному листі.
2. Вердикт вважається прийнятим, якщо за відповіді на кожне з поставлених у ньому основних питань проголосувало не менше п’яти, а за відповіді на окремі питання - не менше чотирьох присяжних.
3. Відповіді на питання вносяться старшиною колегії присяжних в опитувальний лист безпосередньо після кожного з відповідних питань із зазначенням кількості присяжних, які проголосували за і проти відповіді. Відповідь на кожне питання повинна являти стверджувальне "так" або негативне "ні" з обов’язковим пояснювальним словом або словосполученням, що розкриває сутність відповіді. Якщо відповідь на попереднє питання виключає відповідь на наступне, старшина за згодою більшості присяжних вказує: "без відповіді".
4. Опитувальний лист із відповідями колегії присяжних підписується всіма присяжними.
Стаття ... Поновлення судового слідства, уточнення формулювань опитувального листа і додаткові роз’яснення на прохання колегії
 		Немає висновку    
1164. Стаття 383. Порядок провадження в суді присяжних
 		 -893- Одарченко Ю.В.
 По всьому тексті Кодексу слово "присяжний" замінити на "народний засідатель", оскільки це відповідає змісту запропонованого поняття.
 		Відхилено   Стаття 383. Порядок провадження в суді присяжних
 
    -894- Кармазін Ю.А.
 назву статті 383 після слів: "суді присяжних" доповнити словами: "та за участю народних засідателів";
 		Відхилено    
1165. 1. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється у відповідності із загальними правилами цього Кодексу, з особливостями, встановленими цим параграфом.
 		 -895- Одарченко Ю.В.
 Частину 1 статті 383 доповнити наступним реченням: "Обвинувачений у вчиненні злочину, за який законом передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років або більше має право на суд присяжних у складі одного судді та двох присяжних".
 		Відхилено   1. Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.
 
    -896- Кармазін Ю.А.
 у частині першій статті 383 після слів: "судом присяжних" доповнити словами: "або за участю народних засідателів" і далі – за текстом;
 		Відхилено    
    -897- Яценюк А.П.
 частину першу статті 383 доповнити новим абзацом такого змісту: "Положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо присяжних застосовуються у кримінальному провадженні в частині, що не суперечать цьому Кодексу.";
 		Відхилено    
1166. 2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
 		 -898- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині другій статті 383 слова "місцевому загальному" замінити словом "уповноваженому";
 		Відхилено   2. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
 
    -899- Шишкіна Е.В.
 у частині другій статті 383 слова "місцевому загальному" замінити словом "уповноваженому";
 		Відхилено    
    -900- Кармазін Ю.А.
 після частини другої доповнити статтю 383, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною третьою наступного змісту:
"3. Суд присяжних розглядає справу в складі професійного судді (головуючого) і дев’яти присяжних.
Кримінальне провадження за участю народних засідателів здійснюється у складі професійного судді та двох народних засідателів".
 		Відхилено    
1167. 3. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно.
 		 -901- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 частину третю статтті 383 викласти в такій редакції:
"3. Суд присяжних здійснює судовий розгляд в складі головуючого професійного судді і колегії із семи присяжних";
 		Відхилено   3. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
 
    -902- Кармазін Ю.А.
 частину третю статті 383 після слів: "і присяжні" доповнити словами: "народні засідателі" і далі – за текстом.
 		Відхилено    
    -903- Шишкіна Е.В.
 частину третю статтті 383 викласти в такій редакції:
"3. Суд присяжних здійснює судовий розгляд в складі головуючого професійного судді і колегії із семи присяжних";
 		Відхилено    
    -904- Яценюк А.П.
 частину третю статті 383 викласти в новій редакції такого змісту: "3. Присяжні та професійні судді у складі суду присяжних розглядають питання, пов’язані з судовим розглядом, відповідно до встановленого цим кодексом розподілу їх повноважень у суді присяжних. Делегування виключних повноважень між професійними суддями та присяжними у складі суду присяжних не допускається.".
 		Відхилено    
    -905- Олійник В.М.
Малишев В.С.
 Частину третю статті 383 після слова "розглядом," доповнити словами "за виключенням питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу,".
 		Враховано    
    -906- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 доповнити статтю 383 частиною четвертою в такій редакції:
"4. Суду присяжних здійснює судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо тяжких і особливо тяжких злочинів".
 		Відхилено    
    -907- Шишкіна Е.В.
 доповнити статтю 383 частиною четвертою в такій редакції:
"4. Суду присяжних здійснює судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо тяжких і особливо тяжких злочинів".
 		Відхилено    
    -908- Кармазін Ю.А.
 після частини третьої доповнити статтю 383 новою частиною четвертою наступного змісту:
"Статус народних засідателів, вимоги до народних засідателів, порядок ведення Списку народних засідателів, порядок їх залучення визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів".".
 		Відхилено    
1168. Стаття 384. Роз'яснення права на суд присяжних
 		 -909- Кармазін Ю.А.
 Статтю 384 викласти у наступній редакції:
"Стаття 384. Право на суд присяжних, розгляд справи за участю народних засідателів
Обвинувачений у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину має право протягом семи діб з моменту одержання копії обвинувального акту заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Обвинувачений у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості має право протягом семи діб з моменту одержання копії обвинувального акту заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього за участю народних засідателів.
3. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, обвинуваченому у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом за участю народних засідателів та особливості розгляду такого кримінального провадження.
4. Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних або за участю народних засідателів додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.".
 		Відхилено   Стаття 384. Роз'яснення права на суд присяжних
 
1169. 1. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
 		 -910- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Частину першу статті 384 вилучити.
 		Відхилено   1. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
 
    -911- Шишкіна Е.В.
 Частину першу статті 384 вилучити.
 		Відхилено    
    -912- Кожем'якін А.А.
 Частину першу статті 384 (Роз’яснення права на суд присяжних) викласти у такій редакції:
"1. Обвинувачений у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних".
 		Відхилено    
    -913- Яценюк А.П.
 у частині першій статті 384:
після слів "передбачене покарання у виді" доповнити словами "позбавлення волі на строк більше десяти років, або";
після слів "довічного позбавлення волі," доповнити словами "а також Президент України, Прем’єр-міністр України, суддя Конституційного Суду України,"
 		Відхилено    
1170. 2. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
 		 -914- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 384:
після слів "передбачене покарання у виді" доповнити словами "позбавлення волі на строк більше десяти років або";
після слів "довічного позбавлення волі," доповнити словами "а також Президенту України, Прем’єр-міністру України, судді Конституційного Суду України".
 		Відхилено   2. Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
 
1171. Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
 		    Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
 
1172. Стаття 385. Виклик присяжних
 		    Стаття 385. Виклик присяжних
 
1173. 1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає розпорядження секретарю судового засідання про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
 		 -915- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 У частині першій статті 385 слово "семи" замінити словом "п’ятнадцяти";
 		Відхилено   1. Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.
 
    -916- Шишкіна Е.В.
 У частині першій статті 385 слово "семи" замінити словом "п’ятнадцяти";
 		Відхилено    
    -917- Яценюк А.П.
 У частині першій статті 385 слово "семи" замінити словом "п’ятнадцяти";
 		Відхилено    
1174. 2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
 		    2. Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
 
1175. 3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
 		    3. Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.
 
1176. 4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.
 		    4. На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.
 
1177. Стаття 386. Права і обов'язки присяжного
 		 -918- Кармазін Ю.А.
 у назві статті 386 після слова: "присяжного" доповнити словами: "народного засідателя";
 		Відхилено   Стаття 386. Права і обов'язки присяжного
 
1178. 1. Присяжний має право:
 		 -919- Кармазін Ю.А.
 у частинах першій та другій статті 386 після слова: "присяжний" доповнити словами: "народний засідатель"
 		Відхилено   1. Присяжний має право:
 
1179. 1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
 		    1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
 
1180. 2) робити нотатки під час судового засідання;
 		    2) робити нотатки під час судового засідання;
 
1181. 3) з дозволу головуючого задавати запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
 		    3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
 
1182. 4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню при вирішенні питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
 		 -920- Яценюк А.П.
 частину першу статті 386 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
"5) здійснювати інші права присяжного, встановлені цим Кодексом та іншими законами України.";
 		Відхилено   4) просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
 
1183. 2. Присяжний зобов'язаний:
 		    2. Присяжний зобов'язаний:
 
1184. 1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
 		    1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
 
1185. 2) додержуватись порядку в судовому засіданні і підкорятись розпорядженням головуючого;
 		    2) додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
 
1186. 3) не відлучатись із залу судового засідання під час судового розгляду;
 		    3) не відлучатись із залу судового засідання під час судового розгляду;
 
1187. 4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
 		    4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
 
1188. 5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням.
 		 -921- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 386 :
пункт 5) доповнити словами "у заборонених законодавством України способі та формі;";
 		Відхилено   5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням.
 
1189. 6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 		 -922- Яценюк А.П.
 у частині другій статті 386 :
пункт 6) викласти в новій редакції такого змісту: "6) виконувати інші обов’язки присяжних, встановлені цим Кодексом та іншими законами України.".
 		Відхилено   6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.
 
1190. Стаття 387. Відбір присяжних у суді
 		 -923- Кармазін Ю.А.
 У статті 387 у всьому тексті статті після слова: "присяжний" у всіх відмінках доповнити словами: "народний засідатель" у відповідних відмінках.
 		Відхилено   Стаття 387. Відбір присяжних у суді
 
1191. 1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
 		    1. Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
 
1192. 2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі у судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
 		 -924- Яценюк А.П.
 у другому реченні частини другої статті 387слова "має право" замінити словами "за наявності передбачених цим Кодексом підстав зобов’язаний";
 		Відхилено   2. Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
 
1193. 3. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених у законі підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.
 		 -925- Шишкіна Е.В.
 В абзаці першому частини третьої ст. 387 проекту слова "в якості присяжного" замінити на слова "як присяжного";
 		Відхилено   3. Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених у законі підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.
 
1194. Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть задавати присяжним відповідні запитання.
 		 -926- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у абзаці другому частини третьої статті 387 слово "потерпілий" вилучити;
 		Відхилено   Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.
 
1195. 4. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.
 		 -927- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 частину четверту статті 387 доповнити абзацом другим у такій редакції:
"Сторони мають право відвести без наведення мотивів по дві особи, які з’явилися для участі в судовому розгляді як присяжні. Обвинувачений має право доручити здійснення права на відвід присяжних законному представнику чи захиснику. Якщо є двоє або більше обвинувачених, вони мають право без наведення мотивів відвести чотирьох осіб. Питання про те, кого з осіб треба відвести, вирішується за їхньою взаємною згодою, а за відсутності такої згоди – шляхом поділу між ними числа осіб, які відводяться, а якщо це неможливо, – шляхом жеребкування";
 		Відхилено   4. Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.
 
1196. 5. Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також питання про самовідводи і відводи присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що ухвалюється після наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У випадку, якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі у розгляді кримінального провадження або відведеним.
 		 -928- Шишкіна Е.В.
 частину четверту статті 387 доповнити абзацом другим у такій редакції:
"Сторони мають право відвести без наведення мотивів по дві особи, які з’явилися для участі в судовому розгляді як присяжні. Обвинувачений має право доручити здійснення права на відвід присяжних законному представнику чи захиснику. Якщо є двоє або більше обвинувачених, вони мають право без наведення мотивів відвести чотирьох осіб. Питання про те, кого з осіб треба відвести, вирішується за їхньою взаємною згодою, а за відсутності такої згоди – шляхом поділу між ними числа осіб, які відводяться, а якщо це неможливо, – шляхом жеребкування";
 		Відхилено   5. Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і приводом присяжних вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що ухвалюється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі, якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.
 
    -929- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 у частині п’ятій статті 387 слова "у складі двох професійних суддів" вилучити;
друге речення вилучити;
 		Відхилено    
    -930- Шишкіна Е.В.
 у частині п’ятій статті 387 слова "у складі двох професійних суддів" вилучити;
друге речення вилучити;
 		Відхилено    
1197. 6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою цієї статті, присяжних залишилось більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
 		    6. Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою - п'ятою цієї статті, присяжних залишилось більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
 
1198. 7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.
 		    7. Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.
 
1199. 8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.
 		    8. Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.
 
1200. 9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.
 		    9. Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.
 
1201. 10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних виносить ухвалу.
 		    10. Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних виносить ухвалу.
 
1202. Стаття 388. Приведення присяжних до присяги
 		 -931- Яценюк А.П.
 у частині п’ятій статті 387 слово "двох" замінити словом "трьох".
 		Відхилено   Стаття 388. Приведення присяжних до присяги
 
1203. 1. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.
 		    1. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.
 
1204. 2. За пропозицією головуючого присяжні приймають присягу наступного змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватись законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".
 		    2. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: "Я (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватись законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".
 
1205. Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.
 		 -932- Кармазін Ю.А.
 у всьому тексті статті 388 після слова: "присяжний" у всіх відмінках доповнити словами: "народний засідатель" у відповідних відмінках.
 		Відхилено   Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.
 
1206. Стаття 389. Недопустимість незаконного впливу на присяжного
1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватись із присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 390. Усунення присяжного
1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у наступних випадках:
1) у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;
2) при наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження у відповідності з законом.
2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється мотивованою ухвалою.
3. У випадку усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.
Стаття 391. Порядок наради і голосування в суді присяжних
1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.
3. Ніхто із складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, за винятком випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується голосуванням.
4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

-933- Куликов К.Б.
 абзац другий частини другої статті 388 викласти у наступній редакції:
"Текст присяги зачитує кожен присяжний, народний засідатель після чого своїм підписом в тексті присяги підтверджує прийняття ним Присяги, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі. Текст присяги, підписаний усіма присяжними, народними засідателями долучається до матеріалів справи".
 		Відхилено   Стаття 389. Недопустимість незаконного впливу на присяжного
 
    -934- Мирний І.М.
 у частині першій статті 389 перед словом "прокурору" доповнити словом "судді";
 		Відхилено    
    -935- Мирний І.М.
 Статтю 389 доповнити новою частиною другою такого змісту:
"2. У разі вчинення тиску будь-ким у будь-який спосіб на присяжного, він зобов’язаний повідомити про цей факт головуючому у судовому засіданні. За наявності повідомлення про тиск на присяжного, головуючий у судовому засіданні оголошує про це прокурору для належного реагування".
 		Відхилено    
    -936- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Статтю 391 виключити.
 		Відхилено    
    -937- Шишкіна Е.В.
 3
Статтю 391 вилучити;
 		Відхилено    
    -938- Кармазін Ю.А.
 назву статті 391 викласти у наступній редакції:
"Стаття 391. Особливості розгляду провадження судом присяжних та винесення ним вердикту";
 		Відхилено    
    -939- Кармазін Ю.А.
 назву статті 391 викласти у наступній редакції:
"Стаття 391. Особливості розгляду провадження судом присяжних та винесення ним вердикту";
 		Відхилено    
    -940- Кармазін Ю.А.
 доповнити статтю, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною першою наступного змісту:
"1. Після останнього слова підсудного головуючий формулює питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних і ставить на обговорення сторін.
По кожному діянню, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, ставиться два основних питання:
1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;
2) чи винуватий підсудний у вчиненні цього діяння.
Також можуть ставитися окремі питання про доведеність таких обставин, що збільшують або зменшують ступінь винуватості або змінюють її характер або тягнуть звільнення підсудного від відповідальності, про ступінь здійснення злочинного наміру, причини, у силу яких діяння не було доведено до кінця, ступінь і характер співучасті кожного з підсудних у здійсненні злочину. Допускається постановка питань, відповіді на які можуть дозволити встановити винуватість підсудного в здійсненні менш тяжкого злочину, якщо цим не погіршується становище підсудного і не порушується його право на захист
Сторони вправі запропонувати поправки до сформульованих головуючим питань і просити про постановку інших питань.
Після обговорення головуючий остаточно формулює питання, що підлягають вирішенню колегією присяжних, викладає їх в опитувальному листі, який підписує та затверджує своєю ухвалою.
Опитувальний лист передається старшині колегії присяжних, який був бобраний більшістю складу суду присяжних в нарадчій кімнаті.";
 		Відхилено    
    -941- Кармазін Ю.А.
 частину першу, яку у разі прийняття попередньої пропозиції, вважати частиною другою та викласти у наступній редакції:
"Нарадою суду присяжних керує старшина присяжних, який, оголошує присяжним у нарадчій кімнаті запитання опитувального листа, записує їхні відповіді, з урахуванням результатів голосування заповнює опитувальний лист із відповідями колегії присяжних, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів, проголошує в судовому засіданні вердикт.
Нарада присяжних здійснюється у нарадчій кімнаті за відсутності головуючого та інших осіб";
 		Відхилено    
    -942- Яценюк А.П.
 частину першу та другу статті 391викласти в новій редакції такого змісту: "1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення наступні питання проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів:
1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого (яких) обвинувачується (обвинувачуються) особа (особи);
2) чи вчинено особою (особами) діяння, у вчиненні якого (яких) обвинувачується (обвинувачуються) особа (особи);
3) чи винен підсудний у вчиненні діяння, у вчиненні якого він обвинувачується;
2. Усі питання передбачені частиною першою цієї статті, присяжними вирішуються кваліфікованою більшістю голосів. Відповідь присяжних вважається стверджувальною ("так"), якщо на питання стверджувально відповіли принаймні 8 з 12 присяжних. В решті випадків вважається, що присяжні на питання відповіли "ні". Присяжні надають відповіді на вказані у частині першій цієї статті питання виключно у нарадчій кімнаті.
Питання, передбачені пунктом 2 та пунктами 4-14 частини першої статті 368 цього Кодексу, вирішуються колегією суддів у складі суду присяжних.";
 		Відхилено    
    -943- Кармазін Ю.А.
 у другому реченні частини другої статті 391 слово: "головуючий" замінити на слово: "старшина" і далі – за текстом;
 		Відхилено    
    -944- Яценюк А.П.
 у частині третій статті 391 слова "за винятком випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується голосуванням." вилучити.
 		Відхилено    
    -945- Кармазін Ю.А.
 частину третю викласти у наступній редакції:
"Голосування проводиться відкрито. Ніхто з присяжних не вправі утриматися при голосуванні. Присяжні під час обговорення питань повинні прагнути до прийняття одностайних рішень. У тих випадках, коли колегія присяжних не дійшла одностайного рішення з поставлених питань, присяжні формулюють відповіді, прийняті більшістю голосів.";
 		Відхилено    
    -946- Кармазін Ю.А.
 після частини третьої доповнити, змінивши відповідно подальшу нумерацію частин, новою частиною четвертою наступного змісту:
"Вердикт вважається прийнятим, якщо за відповіді на кожне з поставлених у ньому основних питань проголосувало не менше семи, а за відповіді на окремі питання - не менше п’яти присяжних.";
 		Відхилено    
    -947- Пилипенко В.П.
Писаренко В.В.
 Статтю 391 доповнити частиною п’ятою наступного змісту:
"5. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка прийняла рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов’язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення."
 		Враховано    
    -948- Кармазін Ю.А.
 після частини четвертої доповнити новою новою частиною п’ятою наступного змісту:
"Вердикт присяжних обов’язковий для головуючого.
Вердикт колегії присяжних про невинуватість підсудного тягне ухвалення ним виправдувального вироку.
У разі винесення обвинувального вердикту, головуючий кваліфікує вчинене відповідно до обвинувального вердикту.
Обвинувальний вердикт колегії присяжних не перешкоджає ухваленню виправдувального вироку, якщо головуючий визнає, що в діях підсудного відсутній склад злочину або що не встановлено подію злочину.".
 		Відхилено    
    -949- Кармазін Ю.А.
 Після статті 391 доповнити новою статтею 391-1 наступного змісту:
"Стаття 391-1. Порядок наради і голосування в суді за участю народних засідателів
1. Нарадою суду керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.
2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.
3. Ніхто із складу суду не має права утримуватися від голосування, за винятком випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи народний засідатель голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується голосуванням.
4. Кожен із складу суду має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.".
 		Відхилено    
    -950- Стретович В.М.
Стецьків Т.С.
 Доповнити Кодекс статтями 391-1 – 391-18 такого змісту:
"Стаття 391-1. Підготовче судове засідання
1. Під час підготовчого судового засідання щодо обвинувачення, яке розглядатиметься за участю колегії присяжних, головуючий суддя вирішує питання, передбачені статтями 314, 315 цього Кодексу. Крім того, він вирішує:
1) клопотання сторін про недопустимість певних відомостей;
2) перелік доказів, які будуть досліджені під час судового розгляду.
2. Участь обвинувачених, які постануть перед колегією присяжних, та їх захисників у підготовчому судовому засіданні є обов’язковою.
Стаття 391-2. Повноваження головуючого в суді присяжних
1. Головуючий під час судового розгляду одноособово вирішує всі питання окрім віднесених до компетенції присяжних.
Стаття 391-3. Розпуск колегії присяжних
1. Кожен з учасників судового розгляду має право до приведення присяжних до присяги зробити мотивовану заяву про те, що внаслідок особливостей кримінального провадження чи в силу інших причин склад колегії присяжних у цілому може виявитися нездатним ухвалити об’єктивний вердикт.
2. Після вислуховування думок сторін з приводу зробленої заяви головуючий своєю ухвалою, яка постановляється в нарадчій кімнаті, відхиляє її або задовольняє і розпускає колегію присяжних та відновлює відбір присяжних.
Стаття 391-4. Старшина присяжних
1. Після приведення до присяги присяжні виходять до нарадчої кімнати, де обирають зі свого складу старшину.
2. Старшина колегії присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають при судовому розгляді й ухваленні вердикту.
3. Старшина присяжних веде наради колегії присяжних, за дорученням присяжних звертається до головуючого з клопотаннями, оголошує присяжним у нарадчій кімнаті запитання судді, записує їхні відповіді, з урахуванням результатів голосування заповнює опитувальний лист із відповідями колегії присяжних і проголошує його в судовому засіданні.
Стаття 391-5. Особливості судового розгляду в суді присяжних
1. Судовий розгляд у суді присяжних здійснюється згідно із загальними правилами судового розгляду, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
2. Питання про допустимість відомостей і вилучення відомостей, отриманих незаконним шляхом, з переліку доказів, які підлягають дослідженню, вирішуються головуючим на підставі клопотань сторін чи з власної ініціативи за умови, що присутні у залі судового засідання присяжні не чують сторін і головуючого. Якщо дослідження вже відбулося, головуючий зобов’язаний вказати присяжним, що вони не можуть приймати їх до уваги.
3. У випадку визнання судом допустимості відомостей частково або для певної мети, головуючий зобов’язаний забезпечити дослідження лише допустимої частини відомостей і дати присяжним відповідні настанови щодо того, на доведення якої обставини вони можуть приймати цей доказ до уваги.
4. Відомості, які визнані або можуть бути визнані головуючим недопустимими, не можуть розкриватися присяжним за допомогою висновку експерта.
Стаття 391-6. Підготовка опитувального листа
1. Після останнього слова обвинуваченого головуючий формулює запитання, на які повинні відповісти присяжні, зачитує їх і ставить на обговорення сторін. Сторони мають право запропонувати виключити запитання, внести поправки до сформульованих головуючим питань і поставити інші питання. Формулювання запитань опитувального листа відбувається за відсутності присяжних у залі судового засідання.
2. Після обговорення головуючий остаточно формулює опитувальний лист, підписує його та затверджує своєю ухвалою.
3. Щодо кожного кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, в опитувальному листі ставляться питання:
1) чи доведено, що подія сталася;
2) чи доведено, що подія сталася внаслідок діяння обвинуваченого;
3) чи винуватий обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
4. Для більш чіткого розуміння присяжними запитань, які слід вирішити, головуючий має право поставити допоміжні запитання:
1) чи доведені обставини, які свідчать про ступінь тяжкості кримінального правопорушення;
2) чи доведено, що відсутні обставини, які виключають відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, або обвинувачений заслуговує на пом’якшення покарання.
5. Суд зобов’язаний ставити питання щодо винуватості особи у такий спосіб, щоб відповідь на нього могла дозволити встановити винуватість обвинуваченого в здійсненні менш тяжкого кримінального правопорушення, якщо таке саме діяння з кваліфікуючими ознаками утворює окремий склад кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
6. Питання викладаються у зрозумілих для присяжних формулюваннях. Не можуть ставитися питання, що вимагають від присяжних правової кваліфікації кримінального правопорушення, статусу обвинуваченого, а також інші питання, вирішення яких вимагає юридичної оцінки.
7. У разі обвинувачення більше ніж однієї особи опитувальний лист складається щодо кожного обвинувачуваного окремо.
8. Опитувальний лист передається старшині колегії присяжних.
Стаття 391-7. Напутнє слово головуючого
1. Перед виходом колегії присяжних до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту головуючий звертається до присяжних із напутнім словом, у якому нагадує суть обвинувачення, повідомляє зміст закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа, роз’яснює основні правила оцінки доказів, зміст презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь обвинувачуваного.
Головуючий звертає увагу колегії присяжних на те, що відмова обвинуваченого давати показання або його мовчання не може тлумачитися проти нього.
2. Присяжним роз’яснюється, що їхні висновки мають ґрунтуватися лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також нагадує свої настанови щодо недопустимості певних відомостей. Головуючий також роз’яснює присяжним порядок їхньої наради, підготовки відповідей на поставлені питання, голосування й ухвалення вердикту.
3. Головуючий завершує своє напутнє слово нагадуванням присяжним змісту наданої ними присяги.
4. При проголошенні напутнього слова головуючому забороняється в будь-якій формі висловлювати свої думки з питань, поставлених перед колегією присяжних.
5. Присяжні, вислухавши напутнє слово головуючого й ознайомившись з поставленими перед колегією присяжних запитаннями, мають право просити головуючого надати додаткові роз’яснення.
Стаття 391-8. Таємниця наради присяжних
1. Після напутнього слова головуючого присяжні видаляються в нарадчу кімнату для ухвалення вердикту.
2. Головуючий забезпечує, щоб жодна стороння особа не була присутня під час наради присяжних.
3. З дозволу головуючого присяжні мають зробити перерву для відпочинку після закінчення робочого часу.
4. Присяжні не мають право розголошувати думки, які були висловлені під час наради і результати їх голосувань.
Стаття 391-9. Порядок наради і голосування присяжних
1. Нарадою присяжних керує старшина, який послідовно ставить на обговорення питання, визначені в опитувальному листі, проводить голосування по них і веде підрахунок голосів.
2. На вимогу присяжних до нарадчої кімнати надаються будь-які речі і документи, досліджені під час судового розгляду.
3. Голосування проводиться відкрито. Ніхто з присяжних не має права утриматися при голосуванні. Старшина подає свій голос останнім.
Стаття 391-10. Вердикт присяжних
1. Вердиктом є рішення колегії присяжних з питань, сформульованих в опитувальному листі.
2. На кожне запитання, передбачене частиною третьою і четвертою статті 391-6 цього Кодексу, присяжні мають відповісти "так" або "ні" з обов’язковим пояснювальним словом або словосполученням, що розкриває сутність відповіді. Якщо відповідь на попереднє питання виключає відповідь на наступне, старшина за згодою більшості присяжних вказує: "без відповіді".
3. Відповіді на питання вносяться старшиною колегії присяжних в опитувальний лист безпосередньо поряд із кожним з запитань із зазначенням кількості присяжних, які проголосували за і проти відповіді.
4. У тих випадках, коли колегія присяжних не дійшла одноголосного рішення з поставлених запитань, присяжні формулюють відповіді, прийняті більшістю голосів.
5. Ствердна відповідь на питання щодо винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше п’яти присяжних.
6. Опитувальний лист із відповідями колегії присяжних підписують усі присяжні.
Стаття -11. Відновлення судового розгляду, уточнення формулювань опитувального листа і додаткові роз’яснення на прохання колегії присяжних
1. Якщо під час наради в колегії присяжних виникла необхідність у повторному чи додатковому дослідженні будь-яких обставин, присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Головуючий має право відновити судовий розгляд, після закінчення якого з урахуванням думки сторін можуть бути внесені уточнення в поставлені перед колегією присяжних питання або сформульовані нові.
2. Після закінчення відновленого судового розгляду колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для ухвалення вердикту.
3. У разі, якщо під час наради в колегії присяжних виникла необхідність в уточненні формулювання поставлених перед нею питань, присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Якщо головуючий з урахуванням думки сторін вважає це за необхідне, він вносить уточнення в поставлені питання або формулює нові. Вислухавши напутнє слово головуючого з приводу змін в опитувальному листі, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для ухвалення вердикту.
4. Якщо під час наради в колегії присяжних виникла необхідність в одержанні від головуючого додаткових роз’яснень, присяжні повертаються до залу судового засідання і старшина присяжних звертається до головуючого з відповідним проханням. Одержавши необхідні роз’яснення головуючого, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для ухвалення вердикту.
Стаття 391-12. Проголошення вердикту колегією присяжних
1. Після складення і підписання опитувального листа присяжні повертаються в зал судового засідання і старшина присяжних передає головуючому опитувальний лист із внесеними в нього відповідями.
2. Виявивши суперечності у вердикті, головуючий вказує на них колегії присяжних і пропонує в нарадчій кімнаті внести уточнення до вердикту.
3. Головуючий має право також після вислуховування думок сторін внести в опитувальний лист необхідні зміни. Вислухавши напутнє слово головуючого з приводу змін в опитувальному листі, колегія присяжних повертається в нарадчу кімнату для ухвалення вердикту.
4. За відсутності зауважень головуючий повертає опитувальний лист із внесеними в нього відповідями колегії присяжних старшині присяжних для проголошення.
5. Старшина присяжних проголошує вердикт, зачитуючи питання, поставлені перед колегією присяжних, і відповіді на них.
6. Присутні в залі судового засідання вислуховують вердикт колегії присяжних стоячи.
7. Проголошений вердикт колегії присяжних передається секретареві судового засідання для долучення до матеріалів кримінального провадження.
Стаття 391-13. Дії суду присяжних після проголошення вердикту колегії присяжних
1. Якщо колегія присяжних ухвалила вердикт про повну невинуватість обвинувачуваного, що знаходиться під вартою, за розпорядженням головуючого його негайно звільняють з-під варти.
2. Якщо присяжні визнали обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено довічне позбавлення волі, головуючий виносить на судовий розгляд питання щодо попередніх судимостей обвинуваченого, щодо стану його здоров’я, сімейного та матеріального становища, способу життя та інших обставин, що його характеризують, а також інші питання, які можуть вплинути на призначення покарання. Після завершення судового розгляду з цих питань головуючий дає старшині присяжних додатковий опитувальний лист з питанням про те, чи заслуговує обвинувачуваний покарання у виді довічного позбавлення волі, і виголошує напутнє слово.
3. Додатковий вердикт щодо того, чи заслуговує обвинувачений покарання у виді довічного позбавлення волі, колегія присяжних ухвалює згідно з правилами цього Кодексу.
4. Після проголошення виправдального вердикту або додаткового вердикту колегії присяжних головуючий повідомляє присяжних про закінчення їхньої участі в судовому розгляді. Присяжні мають право залишитися до кінця розгляду в залі судового засідання на місцях, відведених для публіки.
Стаття 391-14. Обговорення наслідків вердикту колегії присяжних
1. Наслідки вердикту обговорюються без участі присяжних.
2. Головуючий надає сторонам можливість виступити з питань щодо юридичних наслідків вердикту, включаючи питання правової кваліфікації вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, призначення йому покарання і вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Захисник обвинуваченого або обвинувачений виступають останніми.
3. Головуючий зупиняє сторону, якщо вона торкається питань, не пов’язаних з юридичними наслідками вердикту, або інших питань, що підлягають вирішенню при ухваленні вироку.
Стаття 391-15. Обов’язковість вердикту колегії присяжних
1. Вердикт колегії присяжних обов’язковий для головуючого і має наслідком ухвалення ним відповідного вироку.
2. Обвинувальний вердикт колегії присяжних не перешкоджає ухваленню обвинувального вироку зі звільненням від кримінальної відповідальності, якщо колегія присяжних встановила у вердикті відповідні обставини, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 391-16. Види рішень, що ухвалює головуючий у суді присяжних
1. Після проголошення вердикту колегії присяжних головуючий:
1) ухвалює виправдальний вирок – якщо колегія присяжних визнала обвинуваченого невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення або у разі встановлення нею обставин, що згідно із законом України про кримінальну відповідальність виключають відповідальність особи;
2) ухвалює обвинувальний вирок – якщо колегія присяжних визнала обвинуваченого винуватим у вчиненні хоча б одного із кримінальних правопорушень або у разі встановлення нею обставин, що згідно із законом України про кримінальну відповідальність є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
Стаття 391-17. Особливості складання і проголошення вироку суду присяжних
1. Головуючий складає і проголошує вирок суду присяжних з додержанням вимог, передбачених цим Кодексом, з такими особливостями:
1) у вступній частині вироку суду присяжних не зазначаються прізвища присяжних;
2) у мотивувальній частині вироку обставини, встановлені вердиктом колегії присяжних, обґрунтовуються лише посиланням на цей вердикт.
Стаття 391-18. Особливості оскарження вироку суду присяжних
1. Вирок суду присяжних набирає законної сили з моменту проголошення. Його не може бути оскаржено в апеляційному порядку.
2. Вирок суду присяжних може бути оскаржений до суду касаційної інстанції.
3. Касаційне провадження щодо вироків суду присяжних здійснюється згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, з особливостями, передбаченими цією статтею.
4. У разі скасування вироку суд касаційної інстанції призначає новий судовий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду".
 		Відхилено    
    -951- Зварич Р.М.
 Главу 30 доповнити § 2 та § 3 такого змісту:
„§ 1. Заочне провадження
Стаття 383. Умови проведення заочного провадження
1. У випадку нез’явлення в судове засідання особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального проступку на території України, яка виїхала за її межі і ухиляється від з’явлення до суду, суд має право ухвалити заочне рішення на підставі наявних матеріалів, якщо державний обвинувач не заперечує проти цього.
2. У разі обвинувачення кількох осіб заочне провадження можливе щодо тих осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального проступку та виїхали за межі України і ухиляються від з’явлення до суду. Кримінальне провадження щодо решти обвинувачених здійснюється в загальному порядку.
Стаття 384. Процесуальні дії щодо обвинувачуваної особи за кордоном
1. Державний обвинувач копію обвинувального акта, а суд копію ухвали надсилає для вручення особі, обвинувачуваній у вчиненні кримінального проступку на території України, яка виїхала за її межі і перебуває на території іншої держави.
Стаття 385. Порядок заочного провадження
1. Заочне провадження можливе лише у разі наявності підтвердження про одержання особою процесуального документу.
2. Про заочне провадження суд постановляє ухвалу.
3. Судовий розгляд і ухвалення судового рішення суд здійснює за загальними правилами з винятками, передбаченими цією главою.
4. При заочному провадженні суд оголошує і досліджує пояснення, показання обвинувачуваного, якщо вони були отримані під час досудового розслідування.
5. Обвинувачуваний, який перебуває за межами України, має право надіслати власні письмові пояснення, показання, які засвідчені нотаріусом і належним чином легалізовані, або суд має право отримати його пояснення, показання в порядку міжнародної правової допомоги на підставі цього Кодексу або міжнародного договору України.
6. У заочному провадженні обов’язковою є участь захисника обвинувачуваного.
Стаття 386. Форма і зміст заочного судового рішення
1. За формою і змістом заочне судове рішення повинне відповідати вимогам цього Кодексу до судових рішень із зазначенням строку і порядку подання заяви про його перегляд.
Стаття 387. Повідомлення про заочне судове рішення
1. Копія заочного судового рішення не пізніше п’яти днів з дня його проголошення направляється для вручення обвинувачуваному, який не з’явився в судове засідання, у визначеному цим Кодексом порядку за останньою відомою адресою місця проживання чи перебування.
2. Якщо вручення копії обвинувального судового рішення згідно із частиною першою цієї статті не виявилося можливим, суд оголошує розшук особи. У разі встановлення місця знаходження особи, стосовно якої ухвалене заочне судове рішення, суд не пізніше п’яти днів з дня одержання інформації про це направляє копію заочного судового рішення у визначеному цим Кодексом порядку.
Стаття 388. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного судового рішення
1. Заочне судове рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою обвинувачуваного.
2. Заяву про перегляд заочного судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Стаття 389. Форма і зміст заяви про перегляд заочного судового рішення
1. Заява про перегляд заочного судового рішення повинна бути подана у письмовій формі.
2. У заяві про перегляд заочного судового рішення повинно бути зазначено:
1) найменування суду, який ухвалив заочне судове рішення;
2) прізвище, ім’я, по-батькові (найменування) обвинувачуваного, його захисника або представника, які подають заяву, їх адреси, номери засобів зв’язку;
3) клопотання про перегляд заочного судового рішення;
4) перелік матеріалів, які додані до заяви.
3. Заяву про перегляд заочного судового рішення підписує особа, яка її подає.
4. До заяви про перегляд заочного судового рішення додаються її копії та копії всіх доданих до неї матеріалів за кількістю осіб, які брали участь у кримінальному провадженні.
5. До заяви про перегляд заочного судового рішення, яку подав захисник або представник обвинувачуваного, додається документ, який підтверджує його повноваження.
Стаття 390. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного судового рішення
1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного судового рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у провадженні. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, про час і місце розгляду заяви.
2. Заява про перегляд заочного судового рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження.
Стаття 391. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного судового рішення
1. Заява про перегляд заочного судового рішення розглядається в судовому засіданні. Нез’явлення осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
2. Секретар судового засідання доповідає судові хто з осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження захисників, представників, після чого головуючий у судовому засіданні повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, щодо вимог про перегляд заочного рішення.
3. За результатами розгляду заяви про перегляд заочного судового рішення суд постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви без задоволення;
2) скасування заочного судового рішення і призначення судового розгляду в загальному порядку.
4. У разі залишення заяви про перегляд заочного судового рішення без задоволення заочне судове рішення може бути оскаржене у визначеному цим Кодексом апеляційному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не зараховується до строку апеляційного оскарження судового рішення.
Стаття 392. Скасування та оскарження заочного судового рішення
1. Заочне судове рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що обвинувачуваний не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини нез’явлення з поважних причин і обставини, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
2. Державний обвинувач має право оскаржити заочне судове рішення у загальному порядку.
3. Повторне заочне судове рішення може бути оскаржено у загальному порядку.
Стаття 393. Набрання законної сили заочним судовим рішенням
1. Заочне судове рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку.
§ 2. Наказне провадження
Стаття 394. Покарання за судовим наказом
1. Судовий наказ про покарання є особливою формою судового рішення у кримінальному провадженні, яке суд має право постановити за вчинення кримінального проступку, якщо обвинувачуваний беззаперечно визнав свою винуватість, відшкодував завдані збитки і не заперечує щодо застосування до нього покарання без проведення судового розгляду.
2. Судовий наказ про покарання підлягає виконанню згідно з правилами, передбаченими законом для виконання вироків.
Стаття 395. Клопотання про покарання за судовим наказом
1. Державний обвинувач після завершення досудового розслідування має право звернутися до суду з клопотанням про покарання за судовим наказом із застосуванням таких видів покарань як штраф, тимчасове обмеження спеціального права, наданого особі, громадські роботи.
Стаття 396. Підсудність
1. Клопотання про покарання за судовим наказом державний обвинувач подає до суду першої інстанції згідно із загальними правилами підсудності.
Стаття 397. Вимоги до клопотання про покарання за судовим наказом
1. У клопотанні про покарання за судовим наказом про покарання повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подане клопотання;
2) прізвище, ім’я, по-батькові державного обвинувача;
3) прізвище, ім’я, по-батькові (найменування) обвинувачуваного, його місце проживання, перебування чи місцезнаходження;
4) стисле обґрунтування обвинувачення;
5) пропозиції державного обвинувача та положення закону, якими він їх обґрунтовує.
2. До клопотання про покарання за судовим наказом повинні бути додані:
1) письмова згода обвинувачуваного на застосування до нього покарання без проведення судового розгляду;
2) матеріали досудового розслідування, в тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинувачуваним своєї винуватості і відшкодування завданих ним збитків.
3. Клопотання підписує державний обвинувач і подає його у необхідній кількості примірників разом з копіями матеріалів, які додані до нього.
Стаття 398. Залишення клопотання про покарання за судовим наказом без руху, його повернення або відмова у прийнятті
1. Суддя, встановивши, що клопотання про покарання за судовим наказом подано без додержання вимог, передбачених статтею 421 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення клопотання без руху, у якій зазначаються недоліки клопотання, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення клопотання без руху невідкладно надсилається державному обвинувачу, який її подав, разом із клопотанням й усіма доданими до нього матеріалами.
2. Клопотання про покарання за судовим наказом повертається, якщо державний обвинувач не усунув недоліки клопотання, яке залишено без руху.
3. Копія ухвали про повернення клопотання невідкладно надсилається державному обвинувачу, який її подав, разом із клопотанням й усіма доданими до нього матеріалами.
4. Суддя відмовляє у прийнятті клопотання про покарання за судовим наказом, якщо:
1) з доданих матеріалів, що були підготовлені під час досудового розслідування, неможливо встановити факт вчинення обвинувачуваним кримінального проступку;
2) клопотання внесене з порушенням передбачених цим Кодексом вимог.
5. Відмова у прийнятті клопотання унеможливлює повторне звернення з таким самим клопотанням. Державний обвинувач у цьому випадку повинен подати обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування в загальному порядку.
Стаття 399. Порядок розгляду клопотання про прийняття судового наказу про покарання
1. У разі прийняття клопотання суд у п’ятиденний строк приймає судовий наказ про покарання по суті заявлених вимог після дослідження клопотання про покарання за судовим наказом про покарання та доданих матеріалів кримінального провадження.
2. Прийняття судового наказу про покарання проводиться за результатами судового засідання, в якому державний обвинувач представляє свої аргументи по суті свого клопотання.
Стаття 400. Зміст судового наказу про покарання
1. У судовому наказі про покарання зазначаються:
1) дата прийняття наказу про покарання;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв судовий наказ про покарання;
3) прізвище, ім’я, по-батькові державного обвинувача;
4) прізвище, ім’я, по-батькові (найменування) обвинувачуваного, його місце проживання або місцезнаходження;
5) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню вимоги державного обвинувача;
6) вид і розмір покарання.
2. Судовий наказ про покарання складається і підписується суддею.
Стаття 401. Надіслання обвинувачуваному копії судового наказу про покарання
1. Після прийняття судового наказу про покарання суд невідкладно надсилає його копію обвинувачуваному рекомендованим листом із повідомленням.
2. Одночасно з копією судового наказу про покарання обвинувачуваному надсилається копія клопотання державного обвинувача та роз’яснюється його право в разі заперечення проти вимог державного обвинувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу про покарання подати до суду, який ухвалив судовий наказ про покарання, заяву про його скасування.
Стаття 426. Набрання судовим наказом про покарання законної сили
1. У разі ненадходження заяви від обвинувачуваного протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності у суду відомостей про отримання обвинувачуваним копії наказу судовий наказ про покарання набирає законної сили.
Стаття 427. Скасування судового наказу про покарання
1. Заява обвинувачуваного про скасування судового наказу про покарання, що подана в установлений строк, розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ про покарання.
2. Заява обвинувачуваного про скасування судового наказу про покарання, подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням обвинувачуваного, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.
3. В ухвалі про скасування судового наказу про покарання суд одночасно роз’яснює, що судовий розгляд може бути проведений у загальному порядку.
4. Копії ухвали надсилаються обвинувачуваному та державному обвинувачу не пізніше трьох днів після її прийняття."
 		Визначитись голосуванням