Кількість абзаців - 150 Таблиця поправок


Про ціни і ціноутворення (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ПРОЕКТ
 
      
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
   ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про ціни і ціноутворення
 
   Про ціни і ціноутворення
 
3. Цей Закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
 
   Цей Закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
 
4. Розділ І
 
   Розділ І
 
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
6. Стаття 1. Визначення термінів
 
   Стаття 1. Визначення термінів
 
7. 1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 
   1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
8. 1) встановлення ціни — затвердження (фіксація) рівня ціни;
 
   1) встановлення ціни — затвердження (фіксація) рівня ціни;
 
9. 2) гранична ціна — максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання;
 
   2) гранична ціна — максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання;
 
10. 3) декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни — інформування суб’єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної;
 
   3) декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни — інформування суб’єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної;
 
11. 4) доплата — збільшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації);
 
   4) доплата — збільшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації);
 
12. 5) застосування ціни — продаж (реалізація) товару за встановленою ціною;
 
   5) застосування ціни — продаж (реалізація) товару за встановленою ціною;
 
13. 6) знижка (знижувальний коефіцієнт) — зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації);
 
   6) знижка (знижувальний коефіцієнт) — зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації);
 
14. 7) норматив рентабельності — рівень прибутковості, що визначається суб’єктом господарювання під час формування ціни. Граничний норматив рентабельності є його максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання під час встановлення ціни товару;
 
-1- Кармазін Ю.А.
У частині першій статті 1:
1) у пункті 7 слово: «рентабельності» замінити на слово: «прибутковості» і далі – за текстом.
 
Відхилено   7) норматив рентабельності — рівень прибутковості, що визначається суб’єктом господарювання під час формування ціни. Граничний норматив рентабельності є його максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання під час встановлення ціни товару;
 
15. 8) постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) — сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку, необхідного йому для провадження господарської діяльності. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару;
 
-2- Плотніков О.В.
У пункті 8) частини першої статті 1 виключити слова «необхідні йому для провадження господарської діяльності».
 
Враховано   8) постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) — сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару;
 
16. 9) продаж (реалізація) — господарська операція, під час якої здійснюється обмін товару на виражений у грошовій формі еквівалент або інший вид компенсації його вартості;
 
   9) продаж (реалізація) — господарська операція, під час якої здійснюється обмін товару на виражений у грошовій формі еквівалент або інший вид компенсації його вартості;
 
17. 10) товар — продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації);
 
   10) товар — продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації);
 
18. 11) товарний ринок — сфера обігу однорідних товарів;
 
-3- Кармазін Ю.А.
У пункті 11 частини першої статті 1 виключити слово «однорідних» і далі – за текстом.
 
Враховано   11) товарний ринок — сфера обороту товару (взаємозамінних товарів);
 
    -4- Плотніков О.В.
Пункт 11 частини першої статті 1 викласти у такій редакції:
«11) товарний ринок — сфера обороту товару (взаємозамінних товарів;»
 
Враховано    
19. 12) торговельна надбавка (націнка) — сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку, необхідного йому для провадження господарської діяльності. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі;
 
-5- Плотніков О.В.
У пункті 12 частини першої статті 1 виключити слова «необхідного йому для провадження господарської діяльності».
 
Враховано   12) торговельна надбавка (націнка) — сума витрат суб’єкта господарювання, що пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) у роздрібній торгівлі, та прибутку. Гранична торговельна надбавка (націнка) є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом господарювання під час реалізації товару в роздрібній торгівлі;
 
20. 13) фіксована ціна — обов’язкова для застосування суб’єктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень;
 
   13) фіксована ціна — обов’язкова для застосування суб’єктами господарювання ціна, встановлена Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень;
 
21. 14) формування ціни — механізм визначення рівня ціни товару;
 
   14) формування ціни — механізм визначення рівня ціни товару;
 
22. 15) ціна — виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються у системі оподаткування;
 
-6- Кармазін Ю.А.
У пункті 15 частини першої статті 1 виключити слова: « (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав)» і далі – за текстом.
 
Враховано частково   15) ціна — виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару;
 
    -7- Плотніков О.В.
Текст пункту 15 частини першої статті 1 скоротити і викласти у такій редакції:
«ціна – виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару».
 
Враховано    
23. 16) ціноутворення — процес формування та встановлення цін.
 
   16) ціноутворення — процес формування та встановлення цін.
 
24. Стаття 2. Сфера дії цього Закону
 
   Стаття 2. Сфера дії цього Закону
 
25. 1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
 
-8- Плотніков О.В.
Статтю 2 після слів «встановлення та застосування цін» доповнити словами «Кабінетом Міністрів України» і далі по тексту.
 
Враховано   1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
 
    -9- Васадзе Т.Ш.
Частину першу статті 2 проекту Закону «Про ціни і ціноутворення» викласти в такій редакції:
«Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, які здійснюють державний контроль (нагляд) і спостереження у сфері ціноутворення, та суб‘єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, зловживаючи монопольним (домінуючим) становищем на товарних ринках».
 
Відхилено    
26. Стаття 3. Законодавство про ціни і ціноутворення
 
   Стаття 3. Законодавство про ціни і ціноутворення
 
27. 1. Законодавство про ціни і ціноутворення складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 
-10- Плотніков О.В.
У статті 3 після слів «Господарського кодексу України» записати «Податкового кодексу України».
 
Враховано   1. Законодавство про ціни і ціноутворення ґрунтується на Конституції України та складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, законів України «Про природні монополії», «Про захист економічної конкуренції», цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 
28. Розділ ІІ
 
   Розділ ІІ
 
29. ДЕРЖАВНА ЦІНОВА ПОЛІТИКА
 
   ДЕРЖАВНА ЦІНОВА ПОЛІТИКА
 
30. Стаття 4. Основні напрями державної цінової політики
 
   Стаття 4. Основні напрями державної цінової політики
 
31. 1. Державна цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення:
 
   1. Державна цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення:
 
32. 1) розвитку національної економіки та підприємницької діяльності;
 
   1) розвитку національної економіки та підприємницької діяльності;
 
33. 2) протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення;
 
   2) протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення;
 
34. 3) розширення сфери застосування вільних цін;
 
   3) розширення сфери застосування вільних цін;
 
35. 4) збалансованості ринку товарів та підвищення їх якості;
 
   4) збалансованості ринку товарів та підвищення їх якості;
 
36. 5) соціальних гарантій населенню у разі зростання цін;
 
   5) соціальних гарантій населенню в разі зростання цін;
 
37. 6) необхідних економічних гарантій для виробників;
 
   6) необхідних економічних гарантій для виробників;
 
38. 7) орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку.
 
   7) орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку.
 
39. Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ціноутворення
 
   Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ціноутворення
 
40. 1. Кабінет Міністрів України:
 
   1. Кабінет Міністрів України:
 
41. 1) забезпечує реалізацію державної цінової політики;
 
-11- Кармазін Ю.А.
У статті 5:
у пункті 1 слово: «реалізацію» замінити на слово «проведення» і далі – за текстом.
у пункті 2 виключити слова: «визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін,» і далі – за текстом.
 
Враховано частково   1) забезпечує проведення державної цінової політики;
 
42. 2) здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
 
   2) здійснює державне регулювання цін, визначає повноваження органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
 
43. 3) визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
 
   3) визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом.
 
44. Стаття 6. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері ціноутворення
 
   Стаття 6. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері ціноутворення
 
45. 1. Органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної цінової політики у межах повноважень, визначених законом.
 
   1. Органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної цінової політики у межах повноважень, визначених законом.
 
46. Стаття 7. Державне управління у сфері ціноутворення
 
   Стаття 7. Державне управління у сфері ціноутворення
 
47. 1. Реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
 
-12- Плотніков О.В.
   
Враховано   1. Реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику.
 
    -13- Кармазін Ю.А.
Частину першу статті 7 після слів: «динаміки цін,» доповнити словами: «розроблення та» і далі – за текстом.
 
Враховано    
48. 2. Формування кошторисної нормативної бази у сфері будівництва, визначення порядку її застосування під час будівництва із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
-14- Плотніков О.В.
Частину другу статті 7 після слів «центральним органом виконавчої влади» доповнити словами «, що реалізує державну житлову політику і політику у сфері», виключити слова «з питань» і далі по тексту.
 
Враховано   2. Формування кошторисної нормативної бази у сфері будівництва, визначення порядку її застосування під час будівництва із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
49. Стаття 8. Державна цінова політика у сфері діяльності суб’єктів природних монополій
 
   Стаття 8. Державна цінова політика у сфері діяльності суб’єктів природних монополій
 
50. 1. Державна цінова політика у сфері діяльності суб’єктів природних монополій реалізується відповідно до законодавства про природні монополії.
 
   1. Державна цінова політика у сфері діяльності суб’єктів природних монополій реалізується відповідно до законодавства про природні монополії.
 
51. Стаття 9. Соціальні гарантії населенню у разі зростання цін
 
   Стаття 9. Соціальні гарантії населенню в разі зростання цін
 
52. 1. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади послідовно здійснюють заходи щодо забезпечення соціальних гарантій населенню насамперед малозабезпеченим сім’ям шляхом запровадження системи компенсаційних виплат у зв’язку із зростанням цін та індексації доходів соціально-економічних груп населення відповідно до законодавства.
 
-15- Плотніков О.В.
У частині першій статті 9 після слів «цін та індексації» записати слово «грошових».
 
Враховано   1. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади послідовно вживають заходів щодо забезпечення соціальних гарантій населенню, насамперед малозабезпеченим сім’ям, шляхом запровадження системи компенсаційних виплат у зв’язку із зростанням цін та індексації грошових доходів соціально-економічних груп населення відповідно до законодавства.
 
53. 2. Громадяни України мають право оскаржити в суді неправомірні дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання і вимагати відшкодування завданих їм збитків у разі реалізації товарів з порушенням вимог законодавства про ціни і ціноутворення.
 
-16- Плотніков О.В.
У частині другій статті 9 замість «органів державної влади» записати «державних органів».
 
Враховано   2. Громадяни України мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання і вимагати відшкодування завданих їм збитків у разі реалізації товарів з порушенням вимог законодавства про ціни і ціноутворення.
 
54. Розділ ІІІ
 
   Розділ ІІІ
 
55. ЦІНОУТВОРЕННЯ
 
   ЦІНОУТВОРЕННЯ
 
56. Стаття 10. Види цін
 
   Стаття 10. Види цін
 
57. 1. Суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують:
вільні ціни;
державні регульовані ціни.
 
-17- Національний банк України
Вважаємо за необхідне доповнити статтю 10 законопроекту частиною 2 такого змісту:
«Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України».
 
Враховано   1. Суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують:
вільні ціни;
державні регульовані ціни.
2. Ціни на товари, які призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються виключно у валюті України.
 
58. Стаття 11. Вільні ціни
 
   Стаття 11. Вільні ціни
 
59. 1. Вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
 
   1. Вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
 
60. Стаття 12. Державні регульовані ціни
 
   Стаття 12. Державні регульовані ціни
 
61. 1. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами природних монополій.
 
-18- Кармазін Ю.А.
У частині першій статті 12:
1) у абзаці першому після слів «суб’єктами природних монополій» доповнити через кому словами: «, а також суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку»;
2) абзац другий виключити, а саме:
«Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.».
 
Враховано частково редакційно  1. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
 
62. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
 
-19- Воропаєв Ю.М.
Частину другу статті 12 законопроекту викласти у такій редакції:
«Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари, що виробляються суб’єктами господарювання, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції».
 
Відхилено   Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
 
    -20- Васадзе Т.Ш.
Абзац другий частини першої статті 12 проекту Закону «Про ціни і ціноутворення» викласти в такій редакції:
«Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб‘єктів господарювання в разі системного та тривалого порушення суб‘єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити в умовах існування значної конкуренції на ринку, та/або в разі якщо дії суб‘єктів господарювання призводять до істотного обмеження або спотворення конкуренції та ущемлення інтересів інших суб‘єктів господарювання або споживачів».
 
Відхилено    
63. 2. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
 
   2. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
 
64. 3. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
 
   3. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
 
65. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв’язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб’єкта господарювання.
 
   Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв’язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб’єкта господарювання.
 
66. 4. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов’язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.
 
   4. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов’язково включають розмір їх інвестиційної складової частини.
 
67. Розділ ІV
 
   Розділ ІV
 
68. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН
 
   ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН
 
69. Стаття 13. Способи державного регулювання цін
 
   Стаття 13. Способи державного регулювання цін
 
70. 1. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
 
   1. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
 
71. 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
 
   1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
 
72. фіксованих цін;
 
   фіксованих цін;
 
73. граничних (максимальних або мінімальних) цін;
 
-21- Плотніков О.В.
В абзацах 3, 4 пункту 1 частини 1 доцільно вилучити слова « (максимальних або мінімальних)» та «максимальний», оскільки параметри «мінімальний» та «максимальний» можуть застосовуватися щодо всіх без виключення інструментів державного регулювання цін.
 
Враховано   граничних цін;
 
74. граничних (максимальних) рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
 
   граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
 
75. граничних нормативів рентабельності;
 
-22- Кармазін Ю.А.
У абзаці п’ятому пункту 1 частини першої статті 13 слово: «рентабельності» замінити на слово «прибутковості».
 
Відхилено   граничних нормативів рентабельності;
 
76. розміру постачальницької винагороди;
 
   розміру постачальницької винагороди;
 
77. розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
 
   розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
 
78. 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
 
   2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
 
79. Стаття 14. Порядок формування і встановлення цін під час проведення експортних (імпортних) операцій та на експортні (імпортні) товари
 
   Стаття 14. Порядок формування і встановлення цін під час проведення експортних (імпортних) операцій та на експортні (імпортні) товари
 
80. 1. Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
 
   1. Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
 
81. 2. Міждержавний обмін товарами здійснюється за цінами, визначеними відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
   2. Міждержавний обмін товарами здійснюється за цінами, визначеними відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
82. Стаття 15. Гарантії, що надаються суб’єктам господарювання під час державного регулювання цін
 
   Стаття 15. Гарантії, що надаються суб’єктам господарювання під час державного регулювання цін
 
83. 1. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
 
   1. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
 
84. 2. Установлення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено у судовому порядку.
 
-23- Плотніков О.В.
У частині 2 статті 15 після слова «Установлення» записати «Кабінетом Міністрів України» і далі по тексту.
 
Враховано   2. Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
 
85. Розділ V
 
   Розділ V
 
86. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ (НАГЛЯД) ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ У СФЕРІ ЦІНОУТВОРЕННЯ
 
   ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ (НАГЛЯД) ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ У СФЕРІ ЦІНОУТВОРЕННЯ
 
87. Стаття 16. Органи державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення
 
   Стаття 16. Органи державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення
 
88. 1. Органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі — уповноважені органи) є:
 
   1. Органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі — уповноважені органи) є:
 
89. центральний орган виконавчої влади з питань державного контролю за цінами;
 
-24- Плотніков О.В.
Підпункт перший частини першої статті 16 викласти в такій редакції:
«центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику контролю за цінами;»
 
Враховано   центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;
 
90. центральний орган виконавчої влади з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
 
-25- Ганущак Ю.І.
У частині першій статті 16 слова «центральний орган виконавчої влади з питань держаного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства» виключити;
доповнити частину першу реченням такого змісту:
#102073
 
Відхилено   центральний орган виконавчої влади з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
 
91. 2. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов’язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.
 
   2. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов’язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.
 
92. Стаття 17. Основні функції уповноважених органів
 
   Стаття 17. Основні функції уповноважених органів
 
93. 1. Основними функціями уповноважених органів є:
 
   1. Основними функціями уповноважених органів є:
 
94. 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
   1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
95. 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;
 
   2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;
 
96. 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
 
-26- Турманов В.І.
Пропоную статтю 17 законопроекту доповнити підпунктом четвертим такого змісту:
«взаємодія з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями за їх згодою».
 
Відхилено   3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
 
97. Стаття 18. Права уповноважених органів
 
   Стаття 18. Права уповноважених органів
 
98. 1. Уповноважені органи мають право:
 
   1. Уповноважені органи мають право:
 
99. 1) проводити у суб’єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:
 
-27- Ганущак Ю.І.
Пункт перший частини першої статті 18:
після слова «господарювання» доповнити словами «, які підлягають контролю з питань ціноутворення»;
слова «та позапланові» виключити.
 
Відхилено   1) проводити у суб’єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:
 
100. достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
   достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
101. бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов’язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;
 
   бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов’язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;
 
102. наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
 
   наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
 
103. 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;
 
   2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;
 
104. 3) одержувати безоплатно від суб’єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб’єктами господарювання на їх вимогу;
 
   3) одержувати безоплатно від суб’єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб’єктами господарювання на їх вимогу;
 
105. 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;
 
   4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;
 
106. 5) вимагати від суб’єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
   5) вимагати від суб’єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
107. 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
   6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
108. 7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
   7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
 
109. 8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
 
   8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
 
110. Стаття 19. Державне спостереження у сфері ціноутворення
 
   Стаття 19. Державне спостереження у сфері ціноутворення
 
111. 1. Державне спостереження у сфері ціноутворення здійснюється шляхом проведення моніторингу вільних цін (дослідження динаміки цінових процесів на товарних ринках) та державних регульованих цін.
 
   1. Державне спостереження у сфері ціноутворення здійснюється шляхом проведення моніторингу вільних цін (дослідження динаміки цінових процесів на товарних ринках) та державних регульованих цін.
 
112. 2. Перелік товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення, та порядок його проведення визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
   2. Перелік товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення, та порядок його проведення визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
113. 3. За результатами державного спостереження у сфері ціноутворення визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на товарних ринках.
 
   3. За результатами державного спостереження у сфері ціноутворення визначаються методи впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на товарних ринках.
 
114. Стаття 20. Адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення
 
   Стаття 20. Адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення
 
115. 1. До суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
 
   1. До суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
 
116. 1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін — вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
 
   1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін — вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
 
117. 2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, — штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;
 
   2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, — штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;
 
118. 3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей — штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
   3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей — штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
119. 4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій — штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
   4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій — штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
120. 2. Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.
 
   2. Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.
 
121. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб’єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
 
   Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб’єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
 
122. 3. Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
-28- Кармазін Ю.А.
У частині третій статті 20 слова: «встановлюється Кабінетом Міністрів України» замінити на слова: «визначається Господарським кодексом України».
 
Враховано   3. Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.
 
123. Розділ VІ
 
   Розділ VІ
 
124. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
   ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
125. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
126. 2. Визнати такими, що втратили чинність:
 
   2. Визнати такими, що втратили чинність:
 
127. Закон України «Про ціни і ціноутворення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р., № 52, ст. 650; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 10, ст. 36, № 33, ст. 225; 1999 р., № 24, ст. 210; 2003 р., № 30, ст. 247; 2004 р., № 12, ст. 155, № 13, ст. 181; 2006 р., № 47, ст. 462; 2010 р., № 40, ст. 524, № 49, ст. 571);
 
   Закон України «Про ціни і ціноутворення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р., №52, ст.650);
 
128. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про ціни і ціноутворення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р., № 52, ст. 651).
 
   Постанову Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про ціни і ціноутворення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1990 р., № 52, ст. 651).
 
129. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
   3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
130. 1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
   1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
131. статті 188-3 і 244-5 викласти у такій редакції:
 
   статті 188-3 і 244-5 викласти в такій редакції:
 
132. «Стаття 188-3. Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення
 
-29- Плотніков О.В.
У частині третій Прикінцевих та перехідних положень «орган державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення» замінити на «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами»
 
Враховано   «Стаття 188-3. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами
 
133. Невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків —
 
   Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків —
 
134. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 
   тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;
 
135. «Стаття 244-5. Органи державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення
 
   «Стаття 244-5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами
 
136. Органи державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку формування, встановлення та застосування цін, а також невиконанням законних вимог посадових осіб зазначених органів (статті 165-2, 188-3).
 
-30- Плотніков О.В.
Абзац сьомий підпункту 1) пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень після слова «цін» доповнити словами «і тарифів»
 
Враховано   Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також невиконанням законних вимог посадових осіб зазначених органів (статті 165-2, 188-3).
 
137. Від імені органу державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівник зазначеного органу та уповноважені ним посадові особи.»;
 
   Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівник зазначеного органу та уповноважені ним посадові особи»;
 
138. частину першу статті 244-6 після слів і цифр « (статті 96, 96-1 (крім частини третьої), 188-42)» доповнити словами і цифрами «та невиконанням законних вимог посадових осіб органів державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення в частині дотримання замовниками, проектними і будівельно-монтажними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності у будівельній сфері нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій (стаття 188-3)»;
 
-31- Плотніков О.В.
Абзац дев‘ятий підпункту 1) пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень вилучити.
 
Враховано      
139. 2) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144):
 
   2) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18, № 19-20, №21-22, ст. 144):
 
140. у статті 189:
 
   у статті 189:
 
141. частину першу викласти у такій редакції:
 
   частину першу викласти в такій редакції:
 
142. «1. Ціна у цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються у системі оподаткування.»;
 
   «1. Ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування»;
 
143. частини третю і четверту замінити частиною такого змісту:
 
-32- Васадзе Т.Ш.
Частини третю і четверту статті 189 Господарського кодексу України замінити частиною такого змісту:
«3. Суб‘єкти господарювання використовуюь у своїй діяльності вільні ціни, а у випадках, передбачених Законом України «Про ціни і ціноутворення» - державні регульовані ціни»;
 
Відхилено   частини третю і четверту замінити частиною такого змісту:
 
144. «3. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.»;
 
   «3. Суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни»;
 
145. частину першу статті 190 після слова «державні» доповнити словом «регульовані»;
 
   частину першу статті 190 після слова «державні» доповнити словом «регульовані»;
 
146. статтю 191 викласти у такій редакції:
 
   статтю 191 викласти в такій редакції:
 
147. «Стаття 191. Державні регульовані ціни
 
   «Стаття 191. Державні регульовані ціни
 
148. 1. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
 
   1. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
 
149. 2. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення»«.

-33- Національний банк України
Прикінцеві та перехідні положення» Законопроекту пропонуємо доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
«3) статтю 8 Закону України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 39, ст. 181) доповнити частиною 4 такого змісту:
«4. Інформація про ціну товару, тарифи на послуги, наведені у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у валюті України».
 
Відхилено   2. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення».
4. Рекомендувати Президенту України привести Указ Президента України від 30.03.2012 №236/2012 ««, яким затверджено Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, у відповідність із цим Законом.
5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

    -34- Плотніков О.В.
Розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» після частини третьої доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«4. Рекомендувати Президенту України привести Указ Президента від 30.03.2012 №236/2012 ««, яким затверджено Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, у відповідність із цим Законом».
 
Враховано    
    -35- Кармазін Ю.А.
Розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» після частини третьої доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
«4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.»
 
Враховано