Кількість абзаців - 711 Таблиця поправок


Про зайнятість населення (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ПРОЕКТ
 		    ПРОЕКТ
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про зайнятість населення
 		    Про зайнятість населення
 
3. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю.
 		 -1- Кармазін Ю.А.
 Преамбулу законопроекту після слова: «працю» доповнити словами «та стосовно реалізації громадянами права на соціальний захист від безробіття.»
Обґрунтування; Пропозиція вноситься у зв'язку із тим, що у преамбулі законопроекту передбачено, що його норми визначають правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю. Пропоную доповнити преамбулу визначенням того, що цей Закон визначає державні гарантії стосовно реалізації громадянами права на соціальний захист від безробіття.
 		Враховано   Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
 
4.

 		 -2- Павловський А.М.
 Преамбулу законопроекту викласти у такій редакції:
«В цьому Законі визначено правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їх прав на соціальний захист від безробіття».
 		Враховано редакційно      
    -3- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 В преамбулі законопроекту слова "та гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю" замінити словами ", а також гарантії держави в реалізації громадянами конституційних прав на працю та соціальний захист від безробіття".
 		Враховано частково    
    -4- Шевчук О.Б.
 Преамбулу законопроекту викласти у такій редакції:
«Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їх прав на соціальний захист від безробіття».
 		Враховано    
    -5- Мірошниченко Ю.Р.
 Преамбулу законопроекту викласти у такій редакції:
«Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їх прав на соціальний захист від безробіття».
 		Враховано    
5. Розділ І
 		    Розділ І
 
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Визначення термінів
 		    Стаття 1. Визначення термінів
 
8. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 		    1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
9. 1) безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування;
 		 -6- Кармазін Ю.А.
 У частині першій статті 1:
1) пункт 1 викласти у такій редакції:
«1) безробіття — неможливість здатної і готової працювати особи знайти підходящу роботу, що приносить достатній для її життєдіяльності дохід;».
Обґрунтування: Пропозиція вноситься у зв'язку із тим, що вищенаведене визначення є базовим для вірного розуміння та застосування цього Закону. У правовому розумінні визначення цього поняття має встановлювати конкретні обставини, які потребують і можуть бути врегульовані нормами права. У контексті ознак безробіття, закріплеких Конвенцією № 168 «Про сприяння зайнятості та захист від безробіття» 1988 року у статті 10, цей правовий термін більш доцільно викласти у наведеній мною редакції;
 		Відхилено   1) безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування;
 
    -7- Марущенко В.С.
 Пункт 1) частини 1 ст. 1 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«безробіття - неможливість здатної і готової працювати особи знайти підходящу роботу, що приносить достатній для її життєдіяльності дохід;»
 		Відхилено    
10. 2) безробітний - особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, що готова та здатна приступити до роботи;
 		 -8- Марущенко В.С.
 Пункт 2) частини 1 ст. 1 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«безробітний — особа працездатного віку, яка через відсутність роботи не має достатнього для її життєдіяльності заробітку або інших достатніх для її життєдіяльності та передбачених законодавством доходів, що готова та здатна приступити до підходящої роботи;»
 		Відхилено   2) безробітний – особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи;
 
    -9- Хара В.Г.
 пункт 2 частини першої ст. 1, викласти у наступній редакції:
« 2) безробітний – особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи»;
 		Враховано    
11. 3) вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа;
 		    3) вакансія - вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа;
 
12. 4) ваучер - документ встановленого зразка, що дає особі відповідно до цього Закону право на перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у навчальних закладах чи у роботодавця;
 		    4) ваучер - документ встановленого зразка, що дає особі відповідно до цього Закону право на перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у навчальних закладах чи у роботодавця;
 
13. 5) вільно обрана зайнятість - реалізація права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов’язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб;
 		    5) вільно обрана зайнятість - реалізація права громадянина вільно обирати вид діяльності, не заборонений законом (зокрема такий, що не пов’язаний з виконанням оплачуваної роботи), а також професію та місце роботи відповідно до своїх здібностей і потреб;
 
14. 6) державне регулювання зайнятості - формування і реалізація державної політики у сфері зайнятості населення з метою створення умов для забезпечення повної та продуктивної вільно обраної зайнятості і соціального захисту в разі настання безробіття;
 		    6) державне регулювання зайнятості - формування і реалізація державної політики у сфері зайнятості населення з метою створення умов для забезпечення повної та продуктивної вільно обраної зайнятості і соціального захисту в разі настання безробіття;
 
15. 7) зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім’ї, які працюють безоплатно на підприємствах, заснованих на їх власності;
 		 -10- Кармазін Ю.А.
 у пункті 7 слова: «безоплатно на підприємствах, заснованих на їх власності;» замінити словами: «на підприємствах, заснованих на їх власності і мають регулярний дохід не менший прожиткового мінімуму;»
Обгрунтування; Пропозиція вноситься у зв'язку із тим, що не можна цілком погодитись із запропонованим визначенням поняття «зайнятість», зокрема, з включенням до його ознак безоплатної роботи членів однієї сім'ї на підприємствах, заснованих на їх власності. Вважаю, що ключовою ознакою поняття зайнятості як об'єкту регулювання з метою захисту громадян у його системному зв'язку з поняттям «безробіття» необхідно встановити саме відповідного розміру регулярний дохід особи;
 		Відхилено   7) зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім’ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб’єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно;
 
    -11- Марущенко В.С.
 Пункт 7) частини 1 ст. 1 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«зайнятість — не заборонена законодавством діяльність осіб, яка пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі та яка забезпечує достатній для їхньої життєдіяльності дохід, а також діяльність членів однієї сім’ї, які працюють безоплатно на підприємствах, заснованих на їх власності, але мають достатній для їхньої життєдіяльності дохід;»
 		Відхилено    
    -12- Мірошниченко Ю.Р.
 У частині першій статті 1пункт 7 після слів «членів однієї сім’ї» викласти у такій редакції «які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб’єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно»;
 		Враховано    
16. 8) зареєстрований безробітний - особа, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи;
 		 -13- Марущенко В.С.
 Пункт 8) частини 1 ст. 1 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«зареєстрований безробітний — особа, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до підходящої роботи;»
 		Відхилено даному випадку ми пропонуємо загальне поняття «приступити до роботи», а працівник може погодитися і на не підходящу роботу після перенавчання  8) зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи;
 
    -14- Хара В.Г.
 у пункті 8 частини першої ст. 1 щодо визначення поняття «зареєстрований безробітний» після слова «особа» додати слова «працездатного віку»
 		Враховано    
17. 9) конкурентоспроможність працівника - сукупність якостей особи, що характеризують її здатність працювати, рівень володіння знаннями, уміннями та навичками;
 		    9) конкурентоспроможність працівника - сукупність якостей особи, що характеризують її здатність працювати, рівень володіння знаннями, уміннями та навичками;
 
18. 10) молодий працівник - випускник професійно-технічного або вищого навчального закладу, який у тримісячний строк після закінчення навчання працевлаштувався та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання;
 		 -15- Шевчук О.Б.
 У статті 1:
у пункті 10 слова «молодий працівник» замінити словами «молодий спеціаліст». Таку ж заміну здійснити по усьому тексту законопроекту;
 		Відхилено скільки молодий спеціаліст, це вузьке поняття, до якого відносять молоді люди тільки з вищою освітою  10) молодий працівник — громадянин України віком до 35 років, випускник професійно-технічного або вищого навчального закладу, який у шестимісячний строк після закінчення навчання працевлаштувався самостійно або за направленням навчального закладу чи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі незалежно від місця першого працевлаштування;
 
    -16- Хара В.Г.
 пункт 10 частини першої ст. 1 викласти у наступні редакції:
«10) молодий працівник — громадянин України віком до 35 років, випускник професійно-технічного або вищого навчального закладу, який у шестимісячний строк після закінчення навчання, працевлаштувався самостійно або за направленням учбового закладу чи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання, в тому числі незалежно від місця першого працевлаштування»
 		Враховано    
    -17- Мірошниченко Ю.Р.
 Підпункт 10 частини першої статті 1 проекту викласти у редакції: «10. Молодий працівник — громадянин України віком до 35 років, який у шестимісячний строк після закінчення навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби або альтернативної (невійськової) служби працевлаштувався на перше робоче місце та продовжує працювати протягом трьох років за кваліфікацією, яку він набув під час навчання;».
 		Враховано частково    
19. 11) неповна зайнятість - зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми часу, передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;
 		 -18- Марущенко В.С.
 Пункт 11) частини 1 ст. 1 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«неповна зайнятість - зайнятість працівника на умовах неповного робочого часу, який може встановлюватись за угодою між працівником та роботодавцем, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;»
 		Відхилено Відсутність в редакції депутата слів «передбаченої законодавством» звужує дану норму, та крім того запропонована автором норма відсутня у законодавстві  11) неповна зайнятість - зайнятість працівника на умовах робочого часу, що менший від норми часу, передбаченої законодавством, і може встановлюватися за договором між працівником і роботодавцем з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку;
 
20. 12) нове робоче місце - робоче місце, яке створене у зв’язку із створенням нового суб’єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців;
 		 -19- Хара В.Г.
 у пункті 12 частини першої ст.1 щодо визначення поняття «нове робоче місце», після слів за «попередні 12 місяців» доповнити словами «, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника»;
 		Враховано   12) нове робоче місце - робоче місце, яке створене у зв’язку із створенням нового суб’єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника;
 
21. 13) особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;
 		    13) особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;
 
22. 14) повна зайнятість - зайнятість працівника за нормою робочого часу, передбаченою згідно із законодавством, колективним або трудовим договором;
 		    14) повна зайнятість - зайнятість працівника за нормою робочого часу, передбаченою згідно із законодавством, колективним або трудовим договором;
 
23. 15) працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю;
 		    15) працевлаштування - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю;
 
24. 16) працездатні особи - особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров’я здатні до активної трудової діяльності;
 		    16) працездатні особи - особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров’я здатні до активної трудової діяльності;
 
25. 17) продуктивна зайнятість - зайнятість, що дає змогу забезпечити ефективне суспільне виробництво та задовольнити потреби працівника на рівні не менше встановлених законодавством гарантій;
 		    17) продуктивна зайнятість - зайнятість, що дає змогу забезпечити ефективне суспільне виробництво та задовольнити потреби працівника на рівні не менше встановлених законодавством гарантій;
 
26. 18) професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особи відповідно до її здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці;
 		    18) професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особи відповідно до її здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці;
 
27. 19) ринок праці - система правових, соціально-трудових, економічних та організаційних відносин, що виникають між особами, які шукають роботу, працівниками, професійними спілками, роботодавцями та їх організаціями, органами державної влади у сфері задоволення потреби працівників у зайнятості, а роботодавців - у найманні працівників відповідно до законодавства;
 		 -20- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Доповнити частину першу статті 1 пунктом 19 наступного змісту, змінивши відповідним чином нумерацію наступних пунктів:
"19) професійна орієнтація – комплекс взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізації здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір професії або на зміну виду трудової діяльності."
 		Враховано   19) ринок праці - система правових, соціально-трудових, економічних та організаційних відносин, що виникають між особами, які шукають роботу, працівниками, професійними спілками, роботодавцями та їх організаціями, органами державної влади у сфері задоволення потреби працівників у зайнятості, а роботодавців - у найманні працівників відповідно до законодавства;
 
28. 20) робоче місце - місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема на підставі трудового договору (контракту);
 		    20) робоче місце - місце (приміщення), на якому працівник постійно чи тимчасово перебуває в процесі трудової діяльності і яке визначене, зокрема на підставі трудового договору (контракту);
 
29. 21) соціальний захист у разі настання безробіття - комплекс заходів, що передбачений загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та законодавством про зайнятість населення;
 		 -21- Шевчук О.Б.
 доповнити новим пунктом 21 у такій редакції:
«21) самостійно зайняті — особи, які займаються зареєстрованою трудовою діяльністю самостійно чи за допомогою членів сім’ї, володіють засобами виробництва і несуть відповідальність за результати своєї праці;»
Відповідно пункти 21-24 вважати пунктами 22-25.
 		Відхилено Це поняття визначено ЗУ «Про єдиний соціальний внесок» та в цілому регулюється частиною 2 цієї статті. Вона поглинає в собі відповідне поняття.  21) соціальний захист у разі настання безробіття - комплекс заходів, що передбачений загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та законодавством про зайнятість населення;
 
30. 22) суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, - зареєстрована в установленому законом порядку юридична особа, яка провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також фізична особа-підприємець, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
 		    22) суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, - зареєстрована в установленому законом порядку юридична особа, яка провадить господарську діяльність, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також фізична особа-підприємець, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні та/або за кордоном відповідно до цього Закону та інших актів законодавства;
 
31. 23) трудова міграція - переміщення населення, пов’язане з перетинанням державного кордону або меж адміністративно-територіальної одиниці з метою виконання або пошуку роботи;
 		 -22- Хара В.Г.
 у пункті 23 частини першої ст.1 щодо визначення поняття «трудова міграція» замінити слово «населення» на слово «особи».
 		Враховано   23) трудова міграція - переміщення особи, пов’язане з перетинанням державного кордону або меж адміністративно-територіальної одиниці з метою виконання або пошуку роботи;
 
32. 24) часткове безробіття - вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин.
 		    24) часткове безробіття - вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин.
 
33. 2. Терміни «роботодавці», «працівники», «особи, які забезпечують себе роботою самостійно», «сторони соціального діалогу» та «неформальне професійне навчання працівників» вживаються у значенні, наведеному в Законах України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про соціальний діалог в Україні» та «Про професійний розвиток працівників».
 		 -23- Сушкевич В.М.
 1. Частину другу статті 1 викласти у такій редакції:
«2. Терміни «роботодавці», «працівники», «особи, які забезпечують себе роботою самостійно», «сторони соціального діалогу», «молодь» та «неформальне професійне навчання працівників» вживаються у значенні, наведеному в законах України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про соціальний діалог в Україні», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та «Про професійний розвиток працівників».
З метою реалізації пункту 4 частини першої статті 14 законопроекту.
 		Враховано   2. Терміни «роботодавці», «працівники», «особи, які забезпечують себе роботою самостійно», «сторони соціального діалогу», «молодь» та «неформальне професійне навчання працівників» вживаються у значенні, наведеному в законах України «Про організації роботодавців», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про соціальний діалог в Україні», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та «Про професійний розвиток працівників».
 
    -24- Шевчук О.Б.
 Частину другу статті 1 після слів «наведеному в Законах України» доповнити словами «Про організації роботодавців».
 		Враховано    
    -25- Чуднов В.М.
 Частину другу статті 1 після слів «наведеному в Законах України» доповнити словами «Про організації роботодавців».
 		Враховано    
34. Стаття 2. Законодавство України про зайнятість населення
 		    Стаття 2. Законодавство України про зайнятість населення
 
35. 1. Відносини у сфері зайнятості населення регулюються цим Законом, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та іншими актами законодавствами.
 		 -26- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 У статті 2:
- частину першу викласти в такій редакції:
"1. Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства."
 		Враховано   1. Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.
 
36. 2. У разі коли міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про зайнятість населення, застосовуються правила міжнародного договору.
 		 -27- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 - доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
"3. Законодавство про зайнятість поширюється на іноземних громадян і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України."
 		Враховано частково в інших статтях, зокрема частині 2 ст 4  2. У разі коли міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про зайнятість населення, застосовуються правила міжнародного договору.
 
37. Стаття 3. Право на зайнятість
 		    Стаття 3. Право на зайнятість
 
38. 1. Кожен має право на вільно обрану зайнятість.
 		    1. Кожен має право на вільно обрану зайнятість.
 
39. 2. Примушування до праці у будь-якій формі забороняється.
 		    2. Примушування до праці у будь-якій формі забороняється.
 
40. Добровільна незайнятість особи не може бути підставою для притягнення її до відповідальності.
 		    Добровільна незайнятість особи не може бути підставою для притягнення її до відповідальності.
 
41. 3. Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
 		    3. Зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
 
42. 4. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
 		 -28- Ківалов С.В.
 Абзац перший частини четвертої статті 3 викласти в такій редакції:
«4. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію з Україну, з моменту подачі заяв яких про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту пройшло шість місяців, а розгляд таких заяв, або оскарження ними рішень щодо зазначених статусів ще триває, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України».
 		Відхилено   4. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на зайнятість на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
 
43. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		    Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого в порядку, визначеному цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
44. Стаття 4. Зайняте населення
 		    Стаття 4. Зайняте населення
 
45. 1. До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, самостійно зайняті (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
 		 -29- Сушкевич В.М.
 у абзаці першому частині першій статті 4:
слова «самостійно зайняті» замінити словами «особи, які забезпечують себе роботою самостійно»;
(з метою узгодження із частиною другою статті 1 законопроекту).
 		Враховано   1. До зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
 
    -30- Сушкевич В.М.
 у абзаці першому частині першій статті 4:
слова «та які мають доходи від такої зайнятості» виключити;
(з метою недопущення віднесення до не зайнятого населення осіб, які зараховані на роботу або є підприємцями і не показують свої доходи (зарплата у конвертах)
 		Відхилено Оскільки зайняте населення визначається отриманням доходу та повинно обов’язково мати дохід   
    -31- Гордієнко С.В.
 частину 1 статті 4 проекту Закону (Стаття 4. Зайняте населення після слів «...у тому числі члени особистих селянських господарств доповнити словами такого змісту «в разі, якщо робота в цьому господарстві для них є основною і розрахунковий місячний дохід на одного члена дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати. Порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства встановлює Кабінет Міністрів України»)
 		Відхилено На сьогодні, дана категорія громадян, є зайнятими особами.   
    -32- Марущенко В.С.
 Частину 1 ст. 4 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«1. До зайнятого населення належать особи, які:
- працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством (якщо така праця забезпечує особі місячний дохід у розмірі, що не менший за встановлений законом розмір місячної мінімальної заробітної плати),
- самостійно зайняті і мають достатній для їхньої життєдіяльності дохід (у тому числі члени особистих селянських господарств, які мають достатній для їхньої життєдіяльності дохід),
- проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу,
- на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
До зайнятого населення також належать один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або за престарілою особою, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та /або надбавку відповідно до законодавства, якщо місячний розмір доходу таких осіб є не меншим, ніж розмір місячної мінімальної заробітної плати.»
 		Відхилено інімальний заробіток не вирішує питання зайнятості чи незайнятості. Якщо піти за таким принципом, виникне необхідність розрахунку доходу кожної особи.   
46. До зайнятого населення також належать один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або за престарілою особою, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та /або надбавку відповідно до законодавства.
 		 -33- Сушкевич В.М.
 абзац другий статті 4 викласти у такій редакції:
«До зайнятого населення також належать:
непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та /або надбавку відповідно до законодавства;
(законом не визначено, хто відноситься до «престарілих», водночас, статтею 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачено, що громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року).
батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
особа, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.
Ці особи одержують виплати на рівні не менше мінімальної заробітної плати, період одержання батьками - вихователями грошового забезпечення та особами, які доглядають за інвалідом І групи грошової допомоги зараховується до страхового стажу. Тобто, соціальний статус цих осіб аналогічний статусу непрацюючих працездатних осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та /або надбавку відповідно до законодавства;
 		Враховано   До зайнятого населення також належать:
непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства;
батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
особа, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.
 
    -34- Кармазін Ю.А.
 У абзаці другому частини першої статті 4 після слів: «до законодавства» доповнити словами: «у розмірі не меншому мінімальної
заробітної плати».
Обґрунтування; Пропозиція вноситься у зв'язку із тим, що у статті пропонується зараховувати до зайнятого населення одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або за престарілою особою, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та /або надбавку відповідно до законодавства, вважаю за доцільне одночасно передбачити доведення розміру таких виплат до рівня розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством про державний бюджет.
 		Відхилено Не тематика даного закону. Оскільки йдеться не тільки про заробітну плату але і про інші доходи   
47. 2. До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких пов’язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов’язків перед роботодавцем - нерезидентом.
 		    2. До зайнятого населення не належать іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні і зайнятість яких пов’язана із забезпеченням діяльності іноземних посольств і місій або виконанням своїх професійних чи трудових обов’язків перед роботодавцем - нерезидентом.
 
48. Стаття 5. Гарантії у сфері зайнятості населення
 		    Стаття 5. Гарантії у сфері зайнятості населення
 
49. 1. Держава гарантує у сфері зайнятості:
 		    1. Держава гарантує у сфері зайнятості:
 
50. 1) вільне обрання місця застосування праці та виду діяльності, вільний вибір або зміну професії;
 		    1) вільне обрання місця застосування праці та виду діяльності, вільний вибір або зміну професії;
 
51. 2) одержання заробітної плати (винагороди) відповідно до законодавства;
 		    2) одержання заробітної плати (винагороди) відповідно до законодавства;
 
52. 3) професійну орієнтацію з метою самовизначення та реалізації здатності особи до праці;
 		    3) професійну орієнтацію з метою самовизначення та реалізації здатності особи до праці;
 
53. 4) професійне навчання відповідно до здібностей та з урахуванням потреб ринку праці;
 		    4) професійне навчання відповідно до здібностей та з урахуванням потреб ринку праці;
 
54. 5) підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями;
 		    5) підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями;
 
55. 6) безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку;
 		    6) безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержанні інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку;
 
56. 7) захист від незаконного звільнення;
 		 -35- Шевчук О.Б.
 Пункт 7 частини першої статті 5 виключити.
 		Враховано      
    -36- Мірошниченко Ю.Р.
 Пункт 7 частини першої статті 5 виключити.
 		Враховано    
    -37- Хара В.Г.
 Пункт 7 частини першої статті 5 виключити
 		Враховано    
57. 8) соціальний захист у разі настання безробіття;
 		    7) соціальний захист у разі настання безробіття;
 
58. 9) захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення;
 		    8) захист від дискримінації у сфері зайнятості, необґрунтованої відмови у найманні на роботу і незаконного звільнення;
 
59. 10) додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.
 		    9) додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.
 
60. Стаття 6. Право особи на вибір місця, виду діяльності та роду занять
 		    Стаття 6. Право особи на вибір місця, виду діяльності та роду занять
 
61. 1. Кожен має право на вільний вибір місця, виду діяльності та роду занять, яке забезпечується державою шляхом створення правових, організаційних та економічних умов для такого вибору.
 		    1. Кожен має право на вільний вибір місця, виду діяльності та роду занять, яке забезпечується державою шляхом створення правових, організаційних та економічних умов для такого вибору.
 
62. 2. Реалізація права на вибір місця, виду діяльності та роду занять здійснюється шляхом самостійного забезпечення особою своєї зайнятості чи звернення з метою працевлаштування до роботодавця або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 		    2. Реалізація права на вибір місця, виду діяльності та роду занять здійснюється шляхом самостійного забезпечення особою своєї зайнятості чи звернення з метою працевлаштування до роботодавця або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 
63. Стаття 7. Право особи на професійну орієнтацію
 		    Стаття 7. Право особи на професійну орієнтацію
 
64. 1. Кожен має право на професійну орієнтацію, яке забезпечується шляхом надання комплексу профорієнтаційних послуг з вибору або зміни професії, виду діяльності та інших профорієнтаційних послуг.
 		    1. Кожен має право на професійну орієнтацію, яке забезпечується шляхом надання комплексу профорієнтаційних послуг з вибору або зміни професії, виду діяльності та інших профорієнтаційних послуг.
 
65. 2. Особи мають право на безоплатні послуги з професійної орієнтації з метою обрання або зміни виду діяльності, місця роботи, режиму праці.
 		    2. Особи мають право на безоплатні послуги з професійної орієнтації з метою обрання або зміни виду діяльності, місця роботи, режиму праці.
 
66. Стаття 8. Право особи на професійне навчання
 		    Стаття 8. Право особи на професійне навчання
 
67. 1. Кожен має право на професійне навчання, яке реалізується шляхом первинної професійної підготовки, перепідготовки, спеціалізації і підвищення кваліфікації, стажування у професійно-технічних, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти, безпосередньо на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг з метою здобуття особою відповідної кваліфікації або приведення її рівня у відповідність з вимогами сучасного виробництва та сфери послуг.
 		    1. Кожен має право на професійне навчання, яке реалізується шляхом первинної професійної підготовки, перепідготовки, спеціалізації і підвищення кваліфікації, стажування у професійно-технічних, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти, безпосередньо на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг з метою здобуття особою відповідної кваліфікації або приведення її рівня у відповідність з вимогами сучасного виробництва та сфери послуг.
 
68. Стаття 9. Право особи на соціальний захист у разі настання безробіття
 		    Стаття 9. Право особи на соціальний захист у разі настання безробіття
 
69. 1. Кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом:
 		    1. Кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом:
 
70. 1) участі в загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття;
 		    1) участі в загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття;
 
71. 2) надання безоплатних соціальних послуг, зокрема інформаційно- консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства.
 		 -38- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 У статті 9:
- доповнити частину першу пунктами наступного змісту:
"3) надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці;
4) надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці."
 		Враховано   2) надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства;
3) надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці;
4) надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці.
 
    -39- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 - доповнити статтю частиною 2 наступного змісту:
"2. Особи, які не можуть бути зареєстровані як безробітні відповідно до цього Закону, мають право на отримання інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних послуг, а також послуг з пошуку роботи."
 		Враховано    
72. Стаття 10. Право особи на трудову діяльність за кордоном
 		    Стаття 10. Право особи на трудову діяльність за кордоном
 
73. 1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю за кордоном, якщо така діяльність не заборонена законодавством України та держави перебування.
 		    1. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю за кордоном, якщо така діяльність не заборонена законодавством України та держави перебування.
 
74. 2. Права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		    2. Права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
75. Стаття 11. Право особи на захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості населення
 		    Стаття 11. Право особи на захист від проявів дискримінації у сфері зайнятості населення
 
76. 1. Держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
 		    1. Держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості населення за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
 
77. 2. Не вважається дискримінацією здійснення заходів щодо додаткового сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.
 		    2. Не вважається дискримінацією здійснення заходів щодо додаткового сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян.
 
78. 3. Забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
 		    3. Забороняється в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя.
 
79. Обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії (прийом та роботу) та відповідальність за порушення встановленого порядку їх розповсюдження встановлюється Законом України «Про рекламу».
 		    Обмеження щодо змісту оголошень (реклами) про вакансії (прийом та роботу) та відповідальність за порушення встановленого порядку їх розповсюдження встановлюються Законом України «Про рекламу».
 
80. Стаття 12. Право особи на доступ до інформації у сфері зайнятості населення
 		    Стаття 12. Право особи на доступ до інформації у сфері зайнятості населення
 
81. 1. Кожен має право на безоплатне одержання інформації про пропонування і попит на робочу силу, зокрема про вільні робочі місця (посади), можливості та умови працевлаштування на території України і за кордоном, професійну орієнтацію, професійне навчання та інші послуги, передбачені законодавством.
 		    1. Кожен має право на безоплатне одержання інформації про пропонування і попит на робочу силу, зокрема про вільні робочі місця (посади), можливості та умови працевлаштування на території України і за кордоном, професійну орієнтацію, професійне навчання та інші послуги, передбачені законодавством.
 
82. 2. Держава забезпечує доступ до інформації у сфері зайнятості населення через органи державної влади та засоби масової інформації.
 		 -40- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Доповнити частину другу статті 12 після слова "інформації" словами:
", мережу Інтернет, приватні агентства зайнятості у порядку, визначеному законом."
 		Відхилено У проекті відсутнє поняття приватні агентства зайнятості, а Інтернет також відноситься до засобів масової інформації.  2. Держава забезпечує доступ до інформації у сфері зайнятості населення через органи державної влади та засоби масової інформації.
 
83. Стаття 13. Право особи на захист прав у сфері зайнятості населення
 		    Стаття 13. Право особи на захист прав у сфері зайнятості населення
 
84. 1. Кожен має право на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, що застосовують найману працю, а також дій або бездіяльності посадових осіб, що призвели до порушення права особи на зайнятість, відповідно до законодавства.
 		    1. Кожен має право на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, що застосовують найману працю, а також дій або бездіяльності посадових осіб, що призвели до порушення права особи на зайнятість, відповідно до законодавства.
 
85. Стаття 14. Категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
 		    Стаття 14. Категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню
 
86. 1. До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать:
 		 -41- Мірошниченко Ю.Р.
 У частині першій статті 14:
1) у пункті 4 слово «трьох» замінити на слово: «шести»;
2) доповнити пунктом у редакції: «7) особи, яким виповнилося п’ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.».
 		Враховано   1. До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать:
 
87. 1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:
 		    1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:
 
88. має на утриманні дітей віком до шести років;
 		    має на утриманні дітей віком до шести років;
 
89. виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;
 		    виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;
 
90. утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку);
 		 -42- Сушкевич В.М.
 абзац четвертий пункту першого частини першої статті 14 викласти у такій редакції:
«утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та (або) інваліда І групи (незалежно від причини інвалідності)».
 		Враховано   утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда І групи (незалежно від причини інвалідності);
 
91. 2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
 		 -43- Хара В.Г.
 у пункті 2 частини першої статті 14 після слів «батьківського піклування» додати слова «особи, яким виповнилося 15 років, та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу»;
 		Враховано   2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
 
92. 3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
 		 -44- Шевчук О.Б.
 Пункт 3 частини 1 статті 14 доповнити словами « (протягом шести місяців після звільнення);».
 		Відхилено Не можна їм встановлювати якісь обмеження, це є фактом дискримінації, дана пропозиція суперечить статті 22 Конституції  3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
 
93. 4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом трьох місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
 		    4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
 
94. 5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років;
 		    5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років;
 
95. 6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого законодавством.
 		 -45- Сушкевич В.М.
 пункт шостий частини першої статті 14 викласти у такій редакції:
«6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
 		Враховано   6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.
 
    -46- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 У статті 14:
- частину першу доповнити пунктом 7 наступного змісту:
"7) особи, яким виповнилося 15 років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу."
 		Враховано    
    -47- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 14:
пункт 6 частини першої викласти у такій редакції:
«6) інваліди, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»«;
 		Враховано    
    -48- Ківалов С.В.
 Доповнити частину першу статті 14 пунктом 7 такого змісту:
«7) іноземці та особи без громадянства, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, з моменту подачі заяв яких про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту пройшло шість місяців, а розгляд таких заяв, або оскарження ними рішень щодо зазначених статусів ще триває.
 		Відхилено    
96. 2. Для працевлаштування зазначених у частині першій цієї статті громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого законодавством) підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі до 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
 		 -49- Бондаренко В.В.
 Частину другу статті 14 викласти у такій редакції:
«Для працевлаштування зазначених у частині першій цієї статті громадян (крім інвалідів, які не досягай пенсійного віку, встановленого законодавством) підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб (крім підприємств, установ та організацій залізничного транспорту) встановлюється квота у розмірі до 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.».
Обгрунтування: Запропоноване мною доповнення базується на наступному.
Проектом закону пропонується підприємствам, установам та організаціям залізничного транспорту запровадити обов'язкову квоту в розмірі до 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників для працевлаштування осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
До категорії осіб, що підлягають працевлаштуванню за вказаною квотою, пропонується віднести: дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; осіб, звільнених після відбуття покарання або примусового лікування, та інші категорії громадян.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України передбачають, що роль залізничного транспорту в обслуговуванні народного господарства визначає необхідність точного виконання його працівниками діючих у галузі правил, наказів, інструкцій та інших нормативних актів, оскільки їх порушення створює загрозу безпеці руху поїздів і маневровій роботі, може призвести до тяжких наслідків для життя та здоров'я громадян, незбереження вантажів, завдати шкоди навколишньому природному середовищу.
Малоймовірно, що діти за своїм віком чи особи, які нещодавно відбули покарання, забезпечать неухильне виконання приписів усіх актів у галузі залізничного транспорту.
Одночасно зауважую, що відповідно до частини 5 статті 43 Конституції України використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
Таким чином, негативні наслідки реалізації вказаних норм у галузі залізничного транспорту будуть значно перевищувати очікуваний соціальний ефект від їх впровадження.
Крім того, у разі прийняття проекту закону підприємства залізничного транспорту будуть змушені вивільнити до 5 відсотків кваліфікованих робітників і забезпечити роботою замість них осіб, які мають додаткові гарантії з працевлаштування, але не мають спеціальної освіти та досвіду роботи в галузі залізничного транспорту.
Тобто, загальний рівень безробіття в Україні не стане нижчим, а прийняття частини 2 статті 14 законопроекту в запропонованій суб'єктом законодавчої ініціативи редакції призведе до зниження рівня безпеки на залізничному транспорті.
 		Відхилено е можна виділяти підприємства з окремими видами діяльності. оскільки звужує право громадян на працю в підприємствах даного виду діяльності. Пропозиція народного депутата суперечить статті 22 Конституції України  2. Для працевлаштування зазначених у частині першій цієї статті громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні») підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.
 
    -50- Сушкевич В.М.
 у частині другій статті 14 слова « (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого законодавством)» замінити словами « (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
 		Враховано    
    -51- Шевчук О.Б.
 Частини другу та третю статті 14 виключити
 		Відхилено    
    -52- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 - частини другу і третю викласти в такій редакції:
"2. Для обов'язкового працевлаштування зазначених у частині першій цієї статті громадян, що перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних рад, місцеві державні адміністрації за поданням органів Державної служби зайнятості та за участі сторін соціального діалогу встановлюють квоту робочих місць для визначених ними суб’єктів господарювання з чисельністю працюючих понад 20 осіб для бронювання ними до 5 відсотків загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості.
3. У разі, якщо суб’єкт господарювання має серед своїх працівників передбачену частиною другою цієї статті кількість осіб, які належать до категорій громадян, зазначених у частині першій цієї статті, квота для цих суб’єктів господарювання не встановлюється.
Середньооблікова чисельність штатних працівників для розрахунку квоти визначається за попередній календарний рік.
Чисельність працюючих, які належать до категорій громадян, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при встановленні квоти.
Порядок квотування і бронювання робочих місць та працевлаштування на них зазначених категорій громадян встановлюється Кабінетом Міністрів України."
 		Відхилено Дублювання норм є недоцільним, оскільки ЗУ «Про місцеве самоврядування» визначає ряд установ та їх повноваження щодо встановлення на підприємствах відповідної броні.   
    -53- Чуднов В.М.
 Частини другу та третю статті 14 виключити.
 		Відхилено    
    -54- Мірошниченко Ю.Р.
 у частині другій слово «до» виключити;
 		Враховано    
97. 3. Роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в частині другій цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		 -55- Мірошниченко Ю.Р.
 частину третю викласти у такій редакції:
«3. Роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в частині другій цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян відповідно до вимог частини другої цієї статті, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку».
 		Враховано   3. Роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в частині другій цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім інвалідів), та забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 
98. Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян відповідно до вимог частини другої цієї статті, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		    Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається працевлаштування таких громадян відповідно до вимог частини другої цієї статті, про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому ним порядку.
 
99. Розділ ІІ
 		    Розділ ІІ
 
100. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
 		    ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
 
101. Стаття 15. Мета і основні напрями державної політики у сфері зайнятості населення
 		    Стаття 15. Принципи та мета, основні напрями державної політики у сфері зайнятості населення
 
102. 1. Метою державної політики у сфері зайнятості населення є:
 		 -56- Хара В.Г.
 назву статті викласти у такій редакції та доповнити частиною першою такого змісту:
«Статтю 15. Принципи та мета, основні напрями державної політики у сфері зайнятості населення
1. Державна політика зайнятості населення базується на таких основних принципах:
1) пріоритетності забезпечення повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості в процесі реалізації активної соціально-економічної політики держави;
2) відповідальності держави за формування та реалізацію політики у сфері зайнятості населення;
3) забезпечення рівних можливостей населення, у реалізації конституційного права на працю;
4) сприяння ефективному використанню трудового потенціалу та забезпечення соціального захисту населення від безробіття.».
 		Враховано   1. Державна політика зайнятості населення базується на принципах:
1) пріоритетності забезпечення повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості в процесі реалізації активної соціально-економічної політики держави;
2) відповідальності держави за формування та реалізацію політики у сфері зайнятості населення;
3) забезпечення рівних можливостей населення у реалізації конституційного права на працю;
4) сприяння ефективному використанню трудового потенціалу та забезпечення соціального захисту населення від безробіття.
2. Метою державної політики у сфері зайнятості населення є:
 
103. 1) забезпечення рівних можливостей особам у реалізації їх права на працю;
 		    1) забезпечення рівних можливостей особам у реалізації їх права на працю;
 
104. 2) сприяння підвищенню професійного рівня працездатного населення відповідно до суспільних потреб;
 		    2) сприяння підвищенню професійного рівня працездатного населення відповідно до суспільних потреб;
 
105. 3) сприяння зайнятості населення, у тому числі в сільській місцевості та на депресивних територіях;
 		    3) сприяння зайнятості населення, у тому числі в сільській місцевості та на депресивних територіях;
 
106. 4) забезпечення економіки кваліфікованими кадрами;
 		    4) забезпечення економіки кваліфікованими кадрами;
 
107. 5) збалансування попиту на робочу силу (створення належної кількості робочих місць) та її пропонування (створення умов для професійного розвитку, гідних умов для праці);
 		    5) збалансування попиту на робочу силу (створення належної кількості робочих місць) та її пропонування (створення умов для професійного розвитку, гідних умов для праці);
 
108. 6) пріоритетність забезпечення повної та продуктивної вільно обраної зайнятості;
 		    6) пріоритетність забезпечення повної та продуктивної вільно обраної зайнятості;
 
109. 7) забезпечення соціального захисту осіб у разі настання безробіття;
 		    7) забезпечення соціального захисту осіб у разі настання безробіття;
 
110. 8) посилення соціального та правового захисту громадян України, які працюють за кордоном, у тому числі шляхом активізації міжнародного співробітництва, укладення міжнародних договорів, що стосуються питань захисту прав трудових мігрантів.
 		    8) посилення соціального та правового захисту громадян України, які працюють за кордоном, у тому числі шляхом активізації міжнародного співробітництва, укладення міжнародних договорів, що стосуються питань захисту прав трудових мігрантів.
 
111. 2. Основними напрямами державної політики у сфері зайнятості населення є:
 		    3. Основними напрямами державної політики у сфері зайнятості населення є:
 
112. 1) створення умов для розвитку економіки та сприяння створенню нових робочих місць;
 		    1) створення умов для розвитку економіки та сприяння створенню нових робочих місць;
 
113. 2) задоволення попиту пріоритетних галузей економіки у висококваліфікованих працівниках;
 		    2) задоволення попиту пріоритетних галузей економіки у висококваліфікованих працівниках;
 
114. 3) посилення мотивації до легальної і продуктивної праці;
 		    3) посилення мотивації до легальної і продуктивної праці;
 
115. 4) активізація підприємницької ініціативи та самостійної зайнятості населення;
 		    4) активізація підприємницької ініціативи та самостійної зайнятості населення;
 
116. 5) удосконалення системи професійного навчання з урахуванням інтересів особистості, потреб економіки та ринку праці;
 		    5) удосконалення системи професійного навчання з урахуванням інтересів особистості, потреб економіки та ринку праці;
 
117. 6) сприяння підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання у професійному розвитку працівників;
 		    6) сприяння підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання у професійному розвитку працівників;
 
118. 7) збалансування попиту і пропонування щодо обсягу та рівня кваліфікації робочої сили на ринку праці шляхом системного прогнозування потреб економіки;
 		    7) збалансування попиту і пропонування щодо обсягу та рівня кваліфікації робочої сили на ринку праці шляхом системного прогнозування потреб економіки;
 
119. 8) сприяння зайнятості громадян;
 		    8) сприяння зайнятості громадян;
 
120. 9) забезпечення створення рівних можливостей для реалізації суб’єктами господарювання інфраструктурних проектів та цільових програм, що фінансуються за рахунок державних коштів;
 		    9) забезпечення створення рівних можливостей для реалізації суб’єктами господарювання інфраструктурних проектів та цільових програм, що фінансуються за рахунок державних коштів;
 
121. 10) координація та контроль діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні;
 		    10) координація та контроль діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні;
 
122. 11) повернення безробітних до продуктивної зайнятості;
 		    11) повернення безробітних до продуктивної зайнятості;
 
123. 12) міжнародне співробітництво у сфері забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном;
 		    12) міжнародне співробітництво у сфері забезпечення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном;
 
124. 13) взаємодія органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців та професійних спілок з метою забезпечення повної та продуктивної зайнятості, вільно обраної зайнятості, зокрема здійснення заходів щодо сприяння зайнятості населення;
 		 -57- Шевчук О.Б.
 У частині 2 статті 15:
у пункті 13 після слів «повної та продуктивної» вилучити слово «зайнятості»;
 		Враховано   13) взаємодія органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців та професійних спілок з метою забезпечення повної та продуктивної вільно обраної зайнятості, зокрема здійснення заходів щодо сприяння зайнятості населення;
 
125. 14) забезпечення ефективного та цільового використання коштів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення.
 		 -58- Сушкевич В.М.
 Доповнити частину другу статті 15 новими підпунктами такого змісту:
«15) здійснення заходів, що сприяють зайнятості громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці (частина перша статті 14 цього Закону);
«16) заохочення роботодавців, які зберігають діючі та створюють нові робочі місця насамперед для громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці (частина перша статті 14 цього Закону);
 		Враховано   14) забезпечення ефективного та цільового використання коштів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення;
15) здійснення заходів, що сприяють зайнятості громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці (частина перша статті 14 цього Закону);
16) заохочення роботодавців, які зберігають діючі та створюють нові робочі місця насамперед для громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці (частина перша статті 14 цього Закону);
17) забезпечення співпраці центрального органу виконавчої влади,. що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, інших посередників з працевлаштування та установ соціальної, професійної і трудової реабілітації інвалідів, центрів соціальних служб для молоді;
18) захист внутрішнього ринку праці шляхом регулювання залучення до роботи іноземних працівників.
 
    -59- Шевчук О.Б.
 доповнити новими підпунктами 15 – 17 такого змісту:
«15) забезпечення тісної співпраці центрального органу виконавчої влади,. що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, інших посередників з працевлаштування та установ соціальної, професійної і трудової реабілітації інвалідів, центрів соціальних служб для молоді;
16) захисту внутрішнього ринку праці шляхом регулювання залучення до роботи іноземних працівників;
17) створення умов для працевлаштування громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.».
 		Враховано частково    
126. Стаття 16. Реалізація державної політики у сфері зайнятості населення
 		    Стаття 16. Реалізація державної політики у сфері зайнятості населення
 
127. 1. Держава забезпечує реалізацію політики у сфері зайнятості населення шляхом:
 		    1. Держава забезпечує реалізацію політики у сфері зайнятості населення шляхом:
 
128. 1) проведення податкової, кредитно-грошової, інвестиційної, бюджетної, соціальної, зовнішньоекономічної та інноваційної політики з метою розширення сфери застосування праці, забезпечення повної, продуктивної, вільно обраної зайнятості, підвищення рівня кваліфікації та конкурентоспроможності робочої сили;
 		    1) проведення податкової, кредитно-грошової, інвестиційної, бюджетної, соціальної, зовнішньоекономічної та інноваційної політики з метою розширення сфери застосування праці, забезпечення повної, продуктивної, вільно обраної зайнятості, підвищення рівня кваліфікації та конкурентоспроможності робочої сили;
 
129. 2) визначення у загальнодержавних програмах економічного та соціального розвитку, програмах економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст показників розвитку ринку праці та зайнятості населення та їх оцінювання за результатами реалізації таких програм;
 		    2) визначення у загальнодержавних програмах економічного та соціального розвитку, програмах економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст показників розвитку ринку праці та зайнятості населення та їх оцінювання за результатами реалізації таких програм;
 
130. 3) включення до системи регулювання ринку праці заходів щодо запровадження стимулювання вітчизняного виробництва до створення нових робочих місць у пріоритетних галузях економіки;
 		 -60- Хара В.Г.
 пункт 3 частини першої ст. 16 після слів «у пріоритетних галузях економіки» доповнити словами «та сільській місцевості»
 		Враховано   3) включення до системи регулювання ринку праці заходів щодо запровадження стимулювання вітчизняного виробництва до створення нових робочих місць у пріоритетних галузях економіки та сільській місцевості;
 
131. 4) сприяння підвищенню конкурентоспроможності робочої сили та зайнятості населення;
 		    4) сприяння підвищенню конкурентоспроможності робочої сили та зайнятості населення;
 
132. 5) соціального захисту громадян у разі настання безробіття;
 		    5) соціального захисту громадян у разі настання безробіття;
 
133. 6) сприяння самозайнятості населення шляхом стимулювання відкриття власного бізнесу, в тому числі в сільських населених пунктах та на депресивних територіях;
 		    6) сприяння самозайнятості населення шляхом стимулювання відкриття власного бізнесу, в тому числі в сільських населених пунктах та на депресивних територіях;
 
134. 7) розвитку сільського аграрного туризму, кластерів народних художніх промислів;
 		    7) розвитку сільського аграрного туризму, кластерів народних художніх промислів;
 
135. 8) створення умов для забезпечення підвищення конкурентоспроможності робочої сили та її мобільності;
 		    8) створення умов для забезпечення підвищення конкурентоспроможності робочої сили та її мобільності;
 
136. 9) прогнозування та оцінки впливу на ринок праці політики у сфері зайнятості;
 		    9) прогнозування та оцінки впливу на ринок праці політики у сфері зайнятості;
 
137. 10) ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордон.
 		    10) ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордон.
 
138. Стаття 17. Органи, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення
 		    Стаття 17. Органи, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення
 
139. 1. Формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
 		    1. Формування та реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення забезпечують у межах своїх повноважень Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
 
140. 2. Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики.
 		    2. Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення є центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики.
 
141. 3. З метою реалізації державної політики зайнятості Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період, у яких визначаються шляхи та способи розв’язання проблем зайнятості населення і передбачаються заходи з консолідації зусиль усіх сторін соціального діалогу, спрямованих на регулювання процесів, що відбуваються на ринку праці, для підвищення рівня зайнятості населення.
 		 -61- Мірошниченко Ю.Р.
 Частину тертю статті 17 викласти у такій редакції:
«3. З метою реалізації державної політики зайнятості Кабінет Міністрів України:
розробляє і затверджує основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період, у яких визначаються шляхи та способи розв’язання проблем зайнятості населення і передбачаються заходи з консолідації зусиль усіх сторін соціального діалогу, спрямованих на регулювання процесів, що відбуваються на ринку праці, для підвищення рівня зайнятості населення;
затверджує бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття».
 		Відхилено   3. З метою реалізації державної політики зайнятості Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період, у яких визначаються шляхи та способи розв’язання проблем зайнятості населення і передбачаються заходи з консолідації зусиль усіх сторін соціального діалогу, спрямованих на регулювання процесів, що відбуваються на ринку праці, для підвищення рівня зайнятості населення.
 
142. Основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення розробляються на підставі основних прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їх впливу на сферу зайнятості населення, на розвиток трудового потенціалу з визначенням механізму їх реалізації.
 		 -62- Шевчук О.Б.
 У статті 17:
частину 3 після другого абзацу доповнити новим абзацом такого змісту:
#-10027
1) щороку заслуховує звіт про виконання основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення й подає Верховній Раді України щорічні доповіді про стан ринку праці в Україні;
2) подає пропозиції до державного, місцевих бюджетів та бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття щодо реалізації плану заходів із сприяння зайнятості населення в наступному бюджетному періоді;
3) визначає стратегію забезпечення повної, продуктивної і вільно обраної зайнятості в процесі реалізації державної соціально-економічної політики;
4) здійснює державну політику зайнятості населення відповідно до принципів, установлених цим Законом;
5) вносить до Верховної Ради України погоджені із соціальними партнерами пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання ринку праці;
6) приймає нормативно-правові акти з питань зайнятості населення;
7) забезпечує контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення.».
Відповідно абзаци третій і четвертий вважати абзацами четвертим і п’ятим;
 		Відхилено   Основні напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості населення розробляються на підставі основних прогнозних параметрів соціально-економічного розвитку України, державних, галузевих та регіональних програм у частині їх впливу на сферу зайнятості населення, на розвиток трудового потенціалу з визначенням механізму їх реалізації.
 
143. Координацію і контроль за виконанням основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		    Координацію і контроль за виконанням основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 
144. Відповідальність за виконання основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення покладається на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську і Севастопольську міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
 		 -63- Шевчук О.Б.
 Доповнити статтю частинами 4 - 7 у такій редакції:
«4. Сприяння державному управлінню зайнятістю населення у межах компетенції здійснюється:
1) центральними органами виконавчої влади;
2) Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
3) обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями;
4) органами місцевого самоврядування;
5) суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та їх об’єднаннями (за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції);
6) професійними спілками та їх об’єднаннями;
7) роботодавцями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями.
5. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики:
1) бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості та соціального захисту населення від безробіття, забезпечує ефективне функціонування ринку праці;
2) розробляє і здійснює заходи державного регулювання ринку праці, спрямовані на сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості, запобігання безробіттю, забезпечення соціального захисту громадян, які тимчасово не працюють;
3) вживає заходів для підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили, бере участь у розробленні та здійсненні заходів щодо приведення освітніх послуг у відповідність з потребами ринку праці;
4) здійснює зв'язок із державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;
5) забезпечує укладення та виконання міжнародних договорів (угод) про взаємне працевлаштування та соціальний захист громадян;
6) здійснює контроль за реалізацією державної політики зайнятості населення, додержанням нормативно-правових актів у сфері зайнятості населення центральними і місцевими органами виконавчої влади, з та роботодавцями;
7) ініціює створення єдиних правил та механізмів вільного та прозорого доступу до фінансових ресурсів, що спрямовуються на виконання державної та регіональних програм зайнятості населення та забезпечує їх виконання;
8) співпрацює з суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, їх об’єднаннями, професійними спілками та їх об’єднаннями, роботодавцями та їх об’єднаннями з метою досягнення повної, продуктивної та вільно обраної зайнятості.
Основними функціями центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики щодо реалізації державної політики зайнятості населення є:
1) розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття;
2) розроблення проектів основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення державних та узгодження основних параметрів ринку праці з відповідними показниками соціально-економічного розвитку України;
3) організація виконання основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення та контроль за ними;
4) методичне забезпечення розроблення проектів територіальних та місцевих програм зайнятості населення та їх узгодження з основними напрямами реалізації державної політики у сфері зайнятості населення;
5) проведення моніторингу, аналізу і прогнозування розвитку ринку праці;
7) регулювання правил використання на національному ринку праці іноземної робочої сили, вживання інших заходів для регулювання трудової міграції та здійснення збирання, обробки та оприлюднення відповідних адміністративних даних;
8) керівництво діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
9) координація діяльності у сферах захисту законних прав та інтересів населення, роботодавців щодо забезпечення повної та продуктивної зайнятості, професійної освіти, трудової міграції, сприяння створенню нових робочих місць;
6. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері економіки розробляє середньострокові та довгострокові прогнози розвитку ринку праці та виробничих сил, макроекономічні показники, баланс трудових ресурсів, прогнози розвитку галузей та регіонів, використання трудових ресурсів, створює систему ефективного моніторингу потреб суспільства і держави у фахівцях з відповідним рівнем підготовки, удосконалює механізми формування державного замовлення на підготовку фахівців.
7. Інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції здійснюють заходи, спрямовані на розширення сфери застосування праці шляхом створення робочих місць з належними умовами та гідною оплатою праці, ефективне використання робочої сили, запобігання масовим звільненням працівників, забезпечення їх належного професійно-кваліфікаційного рівня, стану професійної освіти тощо.
8. Реалізацію державної політики зайнятості на місцях здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та відповідні територіальні підрозділи державної служби зайнятості, які в межах своєї компетенції:
1) розробляють, організують і несуть відповідальність за виконання програм економічного та соціального спрямування, забезпечуючи пріоритетність розвитку сфери зайнятості населення, реалізацію заходів щодо розширення сфери застосування праці в регіоні та соціальної захищеності населення від безробіття;
2) забезпечують дотримання державних гарантій у сфері зайнятості населення;
3) здійснюють заходи щодо запобігання масовому безробіттю;
4) здійснюють заходи щодо розширення в регіоні сфери застосування праці, визначають доцільність використання в регіоні іноземної робочої сили;
5) забезпечують організацію проведення оплачуваних громадських та тимчасових робіт;
6) інформують центральні органи виконавчої влади та населення про стан і розвиток регіональних ринків праці, а також про виконання програм у сфері зайнятості та заходи щодо соціального захисту населення від безробіття.»;
 		Відхилено Державне управління відноситься до повноважень Президента. Ми не має права втручатися в його повноваження  Відповідальність за виконання основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення покладається на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, органи місцевого самоврядування.
 
145. Стаття 18. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення
 		 -64- Шевчук О.Б.
 Статтю 18 викласти у наступній редакції:
«Стаття 18. Програми зайнятості населення
1. Програми зайнятості населення, спрямовані на реалізацію основних напрямів державної політики у сфері зайнятості населення та є складовими програм їх соціально-економічного розвитку.
2. Державна програма зайнятості розробляється центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики за участі інших центральних органів виконавчої влади, сторін соціального діалогу на національному рівні. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення розробляються місцевими державними адміністраціями та подаються на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам.
3. У програмах зайнятості населення визначаються основні показники ринку праці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропонування робочої сили на національному та територіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпечення зайнятості громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
4. Координація роботи із здійснення заходів, передбачених програмами зайнятості населення, покладається на центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, органи соціального діалогу в сфері зайнятості, Міністерство праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи у сфері праці і соціального захисту обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та органи місцевого самоврядування.».
 		Відхилено сі програми зайнятості, втому числі на державному рівні є складовими програм соціально-економічного розвитку. Тому відокремлювати окремі такі програми недоцільно.  Стаття 18. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення
 
146. 1. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення, спрямовані на реалізацію основних напрямів державної політики у сфері зайнятості населення в регіонах та складовими програм їх соціально-економічного розвитку.
 		 -65- Чуднов В.М.
 Статтю 18 викласти у такій редакції:
«Стаття 18. Програми зайнятості населення
1. Програми зайнятості населення, спрямовані на реалізацію основних напрямів державної політики у сфері зайнятості населення та є складовими програм їх соціально-економічного розвитку.
2. Державна програма зайнятості розробляється центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики за участі інших центральних органів виконавчої влади, сторін соціального діалогу на національному рівні. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення розробляються місцевими державними адміністраціями та подаються на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам.
3. У програмах зайнятості населення визначаються основні показники ринку праці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропонування робочої сили на національному та територіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпечення зайнятості громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
4. Координація роботи із здійснення заходів, передбачених програмами зайнятості населення, покладається на центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, органи соціального діалогу в сфері зайнятості, Міністерство праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи у сфері праці і соціального захисту обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та органи місцевого самоврядування.».
 		Відхилено сі програми зайнятості, втому числі на державному рівні є складовими програм соціально-економічного розвитку. Тому відокремлювати окремі такі програми недоцільно.  1. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення спрямовані на реалізацію основних напрямів державної політики у сфері зайнятості населення в регіонах та є складовими програм їх соціально-економічного розвитку.
 
    -66- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 18:
частину першу після слів «в регіонах та» доповнити словом «є»;
 		Враховано    
147. 2. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення розробляються місцевими державними адміністраціями та подаються на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам.
 		    2. Територіальні та місцеві програми зайнятості населення розробляються місцевими державними адміністраціями та подаються на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам.
 
148. 3. У територіальних та місцевих програмах зайнятості населення визначаються основні показники ринку праці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропонування робочої сили на територіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпечення зайнятості громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
 		    3. У територіальних та місцевих програмах зайнятості населення визначаються основні показники ринку праці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропонування робочої сили на територіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпечення зайнятості громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
 
149. 4. Координація роботи із здійснення заходів, передбачених територіальними та місцевими програмами зайнятості населення, покладається на Міністерство праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи у сфері праці і соціального захисту обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та органи місцевого самоврядування.
 		 -67- Мірошниченко Ю.Р.
 у частині четвертій слова «територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції» виключити.
 		Враховано   4. Координація роботи із здійснення заходів, передбачених програмами зайнятості населення, покладається на центральний орган виконавчої влади у сфері соціальної політики, органи соціального діалогу у сфері зайнятості, Міністерство праці та соціального захисту населення Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи у сфері праці і соціального захисту обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та органи місцевого самоврядування.
 
150. Стаття 19. Координаційні комітети сприяння зайнятості населення
 		 -68- Шевчук О.Б.
 Статтю 19 викласти в наступній редакції:
«19. Органи соціального діалогу в сфері зайнятості.
Для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості можуть створюватися координаційні комітети сприяння зайнятості, ради з професійної орієнтації та інші органи соціального діалогу.
Порядок формування органів соціального діалогу в сфері зайнятості, повноваження і організація їх роботи визначається відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний діалог в Україні»«
 		Враховано   Стаття 19. Органи соціального діалогу у сфері зайнятості
 
    -69- Чуднов В.М.
 Статтю 19 викласти в такій редакції:
«19. Органи соціального діалогу в сфері зайнятості.
Для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості можуть створюватися координаційні комітети сприяння зайнятості, ради з професійної орієнтації та інші органи соціального діалогу.
Порядок формування органів соціального діалогу в сфері зайнятості, повноваження і організація їх роботи визначається відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний діалог в Україні»«.
 		Враховано    
151. 1. Координаційні комітети сприяння зайнятості населення можуть утворюватися відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний діалог в Україні».
 		 -70- Шевчук О.Б.
 Доповнити законопроект статтею 19-1 в наступній редакції:
Стаття 19-1. Рада з питань професійної орієнтації та зайнятості населення
1. Рада з питань професійної орієнтації та зайнятості населення є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України.
2. Основними завданнями Ради з питань професійної орієнтації та зайнятості населення є:
вивчення проблемних питань та розробка пропозицій за результатами аналізу діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань, всеукраїнських громадських організацій, інших об'єднань громадян і всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців у частині професійної орієнтації населення;
розробка пропозиції і рекомендації щодо підвищення рівня професійної орієнтації населення, її нормативно-правового, фінансового, матеріально-технічного, кадрового, наукового, методичного та інформаційного забезпечення;
сприяння координації роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх взаємодії з органами місцевого самоврядування і сторонами соціального діалогу;
забезпечення проведення системного аналізу актів законодавства з питань професійної орієнтації та зайнятості населення з метою визначення основних напрямів його вдосконалення та проектів актів законодавства із зазначених питань;
участь у розробці державної та територіальних програм зайнятості населення.
3. За рішенням Ради з питань професійної орієнтації та зайнятості населення можуть бути утворені її територіальні підрозділи.
4. Організацію роботи Ради з питань професійної орієнтації та зайнятості населення здійснює Кабінет Міністрів України.»
 		Відхилено ада з питань професійної орієнтації відноситься до повноважень Кабінету Міністрів, оскільки це орган при Кабінеті Міністрів України, який відповідно до його рішень, при необхідності, створюється або не створюється.  1. Для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики зайнятості можуть створюватися координаційні комітети сприяння зайнятості, ради з професійної орієнтації та інші органи соціального діалогу.
2. Порядок формування органів соціального діалогу у сфері зайнятості, повноваження та організація їх роботи визначаються відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний діалог в Україні».
 
    -71- Чуднов В.М.
 Доповнити законопроект статтею 19-1 в такій редакції:
Стаття 19-1. Рада з питань професійної орієнтації та зайнятості населення
1. Рада з питань професійної орієнтації та зайнятості населення є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України.
2. Основними завданнями Ради з питань професійної орієнтації та зайнятості населення є:
вивчення проблемних питань та розробка пропозицій за результатами аналізу діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських профспілок, їх об'єднань, всеукраїнських громадських організацій, інших об'єднань громадян і всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців у частині професійної орієнтації населення;
розробка пропозиції і рекомендації щодо підвищення рівня професійної орієнтації населення, її нормативно-правового, фінансового, матеріально-технічного, кадрового, наукового, методичного та інформаційного забезпечення;
сприяння координації роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх взаємодії з органами місцевого самоврядування і сторонами соціального діалогу;
забезпечення проведення системного аналізу актів законодавства з питань професійної орієнтації та зайнятості населення з метою визначення основних напрямів його вдосконалення та проектів актів законодавства із зазначених питань;
участь у розробці державної та територіальних програм зайнятості населення.
3. За рішенням Ради з питань професійної орієнтації та зайнятості населення можуть бути утворені її територіальні підрозділи.
4. Організацію роботи Ради з питань професійної орієнтації та зайнятості населення здійснює Кабінет Міністрів України.»
 		Відхилено    
152. Стаття 20. Фінансування заходів щодо реалізації державної політики у сфері зайнятості населення
 		    Стаття 20. Фінансування заходів щодо реалізації державної політики у сфері зайнятості населення
 
153. 1. Фінансування заходів щодо реалізації державної політики у сфері зайнятості населення здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, Фонду соціального захисту інвалідів. Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел відповідно до законодавства.
 		    1. Фінансування заходів щодо реалізації державної політики у сфері зайнятості населення здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, Фонду соціального захисту інвалідів, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел відповідно до законодавства.
 
154. Розділ ІІІ
 		    Розділ ІІІ
 
155. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 		    Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 
156. Стаття 21. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 		    Стаття 21. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 
157. 1. Діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики.
 		    1. Діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики.
 
158. 2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.
 		    2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи.
 
159. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах, є юридичними особами публічного права.
 		    Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.
 
160. До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації.
 		    До сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, можуть належати підприємства, установи та організації.
 
161. 3. Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
 		 -72- Шевчук О.Б.
 Частину 3 статті 21 викласти в наступній редакції:
«3. Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України»
 		Враховано   3. Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальних органів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
    -73- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Виключити третю частину статті 21
 		Відхилено    
    -74- Чуднов В.М.
 Частину 3 статті 21 викласти в такій редакції:
«3. Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України»
 		Враховано    
    -75- Мірошниченко Ю.Р.
 Частину третю статті 21 викласти у такій редакції:
«3. Фінансування діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та виконання ним функцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття».
 		Відхилено    
    -76- Хара В.Г.
 Частину третю статті 21 викласти у такій редакції:
«3. Фінансування діяльності центрального та його територіальними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.»
 		Враховано    
162. 4. Послуги, що надаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань, є безоплатними.
 		    4. Послуги, що надаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на них завдань є безоплатними.
 
163. Стаття 22. Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 		 -77- Хара В.Г.
 В назві та в тексті статті після слів «центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції» доповнити словами «та його територіальних органів» у всіх відмінках
 		Враховано   Стаття 22. Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів
 
164. 1. Основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, є:
 		    1. Основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є:
 
165. 1) реалізація державної політики у сфері зайнятості населення;
 		 -78- Шевчук О.Б.
 У статті 22:
частину першу пункту 1 доповнити словами «та трудової міграції»;
 		Враховано   1) реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
 
    -79- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 22:
у пункті 1 частини першої після слів «зайнятості населення» доповнити словами «та трудової міграції»;
 		Враховано    
166. 2) внесення пропозицій Міністру - керівнику центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики щодо формування державної політики у сфері зайнятості населення;
 		    2) внесення пропозицій Міністру - керівнику центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики щодо формування державної політики у сфері зайнятості населення;
 
167. 3) сприяння громадянам у підборі підходящої роботи;
 		    3) сприяння громадянам у підборі підходящої роботи;
 
168. 4) надання роботодавцям послуг з добору працівників;
 		    4) надання роботодавцям послуг з добору працівників;
 
169. 5) участь в організації проведення громадських та тимчасових робіт;
 		    5) участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру;
 
170. 6) сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій;
 		    6) сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій;
 
171. 7) реалізація програм, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхового випадку, сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття;
 		 -80- Шевчук О.Б.
 Пункт 7) частини 1 статті 22 викласти в наступні редакції:
«7) реалізація програм, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхового випадку, сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття, монофункціональних містах та населених пунктах, залежних від містоутворюючих підприємств;»
 		Враховано частково   7) участь у реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхового випадку, сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття, монофункціональних містах та населених пунктах, залежних від містоутворюючих підприємств;
 
    -81- Чуднов В.М.
 Пункт 7) частини 1 статті 22 викласти в такій редакції:
«7) реалізація програм, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхового випадку, сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття, монофункціональних містах та населених пунктах, залежних від містоутворюючих підприємств;»
 		Враховано частково    
    -82- Мірошниченко Ю.Р.
 у пункті 7 частини першої слова «реалізація програм» змінити словами «участь у реалізації заходів»;
 		Враховано    
172. 8) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних;
 		 -83- Шевчук О.Б.
 пункт 8 частини першої доповнити словами «з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці»;
 		Враховано   8) організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;
 
    -84- Мірошниченко Ю.Р.
 пункт 8 частини першої доповнити словами «з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці»;
 		Враховано    
173. 9) проведення професійної орієнтації населення;
 		    9) проведення професійної орієнтації населення;
 
174. 10) додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці;
 		    10) додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці;
 
175. 11) здійснення контролю за використанням коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
 		 -85- Хара В.Г.
 пункт 11 частини першої статті 22 після слів «за використанням» доповнити словами «роботодавцями та безробітними».
 		Враховано   11) здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
 
176. 12) надання особам соціальних та інших послуг, здійснення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
 		 -86- Хара В.Г.
 пункт 12 частини першої статті 22  виключити
 		Враховано      
177. 2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відповідно до покладених на нього завдань:
 		    2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань:
 
178. 1) здійснює оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду;
 		 -87- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Виключити пункт перший другої частини статті 22.
 		Враховано      
    -88- Мірошниченко Ю.Р.
 пункт 1 частини другої викласти у такій редакції:
«1) здійснює управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», управління майном;»;
 		Відхилено    
179. 2) забезпечує функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи, зокрема формує базу даних про вільні робочі місця (посади) на підставі інформації, що надійшла від роботодавців та суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні;
 		 -89- Хара В.Г.
 У частині 2 статті 22 пункти 1-17 викласти у такій редакції:
«1) веде облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг;
2) здійснює реєстрацію безробітних, веде облік наданих їм послуг;
3) організовує професійне навчання зареєстрованих безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;
4) організовує роботу з підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями;
5) інформує населення, органи виконавчої влади та навчальні заклади про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, права та гарантії у сфері зайнятості населення та у разі настання безробіття;
6) здійснює в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, надання соціальних послуг населенню та роботодавцям;
7) аналізує показники попиту та пропонування робочої сили та вносить центральному органу виконавчої влади у сфері соціальної політики пропозиції щодо прогнозування розвитку ринку праці;
8) бере участь у розробленні основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період, територіальних програм зайнятості населення та їх виконанні;
9) сприяє працевлаштуванню безробітних на підприємствах, що залучаються до реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
10) взаємодіє з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби в робочій силі, професійного навчання населення та укомплектування вільних робочих місць;
11) забезпечує функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи, зокрема формує базу даних про вільні робочі місця (посади) на підставі інформації, що надійшла від роботодавців;
12) веде перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, на підставі даних, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
13) здійснює обмін інформацією з Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог цього Закону та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
14) бере участь у проведенні наукових досліджень з питань зайнятості населення, функціонування ринку праці та соціального захисту населення від безробіття, вивчає міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм сприяння зайнятості населення, виступає замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;
15) бере участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем зайнятості населення, соціального захисту громадян від безробіття та трудової міграції;
16) видає роботодавцям дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів;».
 		Враховано   1) ведуть облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, і наданих їм послуг;
 
180. 3) веде облік осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, та наданих їм послуг;
 		    2) здійснюють реєстрацію безробітних, ведуть облік наданих їм послуг;
 
181. 4) здійснює реєстрацію безробітних, веде облік наданих їм послуг;
 		    3) організовують професійне навчання зареєстрованих безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;
 
182. 5) організовує професійне навчання зареєстрованих безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;
 		    4) організовують роботу з підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями;
 
183. 6) організовує роботу з підтвердження професійної кваліфікації за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями;
 		    5) інформують населення, органи виконавчої влади та навчальні заклади про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, права та гарантії у сфері зайнятості населення та у разі настання безробіття;
 
184. 7) інформує населення, органи виконавчої влади та навчальні заклади про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, права та гарантії у сфері зайнятості населення та у разі настання безробіття;
 		    6) здійснюють в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, надання соціальних послуг населенню та роботодавцям;
 
185. 8) здійснює в установленому законодавством порядку збирання, опрацювання, подання та поширення адміністративних даних про попит та пропонування робочої сили на ринку праці, надання соціальних послуг населенню та роботодавцям;
 		    7) аналізують показники попиту та пропонування робочої сили та подають центральному органу виконавчої влади у сфері соціальної політики пропозиції щодо прогнозування розвитку ринку праці;
 
186. 9) аналізує показники попиту та пропонування робочої сили та вносить центральному органу виконавчої влади у сфері соціальної політики пропозиції щодо прогнозування розвитку ринку праці;
 		    8) беруть участь у розробленні основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період, територіальних програм зайнятості населення та їх виконанні;
 
187. 10) бере участь у розробленні основних напрямів реалізації державної політики у сфері зайнятості населення на середньостроковий період, територіальних програм зайнятості населення та їх виконанні;
 		    9) сприяють працевлаштуванню безробітних на підприємствах, що залучаються до реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 
188. 11) сприяє працевлаштуванню безробітних на підприємствах, що залучаються до реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 		    10) взаємодіють з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби в робочій силі, професійного навчання населення та укомплектування вільних робочих місць;
 
189. 12) взаємодіє з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби в робочій силі, професійного навчання населення та укомплектування вільних робочих місць;
 		    11) забезпечують функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи, зокрема формують базу даних про вільні робочі місця (посади) на підставі інформації, що надійшла від роботодавців;
 
190. 13) веде перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні;
 		    12) ведуть перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, на підставі даних, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політики у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
 
191. 14) здійснює обмін інформацією з Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог цього Закону та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
 		    13) здійснюють обмін інформацією з Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог цього Закону та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
 
192. 15) бере участь у проведенні наукових досліджень з питань зайнятості населення, функціонування ринку праці та соціального захисту населення від безробіття, вивчає міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм сприяння зайнятості населення, виступає замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;
 		    14) беруть участь у проведенні наукових досліджень з питань зайнятості населення, функціонування ринку праці та соціального захисту населення від безробіття, вивчають міжнародний досвід з метою запровадження інноваційних форм сприяння зайнятості населення, виступають замовником наукових робіт, досліджень і методичного забезпечення;
 
193. 16) бере участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем зайнятості населення, соціального захисту громадян від безробіття та трудової міграції;
 		    15) беруть участь у здійсненні міжнародного співробітництва для розв’язання проблем зайнятості населення, соціального захисту громадян від безробіття та трудової міграції;
 
194. 17) видає роботодавцям, іноземцям та особам без громадянства дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів;
 		 -90- Хара В.Г.
 у пункті 17 частини другої статті 22 після слів «видає роботодавцям» вилучити кому і слова «іноземцям та особам без громадянств»
 		Враховано   16) видають роботодавцям дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства з веденням обліку таких дозволів;
 
195. 18) проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері соціальної політики, державної податкової політики та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а в разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників;
 		 -91- Хара В.Г.
 Пункт 18 викласти у такій редакції «17) видає дозвіл суб’єктам господарювання – роботодавцям, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів з веденням обліку таких дозволів;», а пункт 19 виключити.
 		Враховано   17) видають дозвіл суб’єктам господарювання – роботодавцям, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів з веденням обліку таких дозволів;
 
196. 19) здійснює контроль за використанням коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовує в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладає адміністративні штрафи.
 		 -92- Сушкевич В.М.
 Частину другу статті 22 доповнити пунктом двадцятим такого змісту:
«20) надає безоплатно підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, фізичним особам, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, консультації з питань працевлаштування інвалідів і створення для них робочих місць»;
 		Враховано частково   18) надають безоплатно підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичним особам, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, консультації з питань працевлаштування інвалідів.
 
    -93- Мірошниченко Ю.Р.
 Доповнити частину другу новим пунктом 20 такого змісту:
«20) забезпечує надання соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону».
 		Відхилено Дана функція належить Фонду соціального захисту від безробіття   
197. Стаття 23. Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 		    Стаття 23. Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 
198. 1. Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції функціонує для:
 		    1. Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, функціонує для:
 
199. 1) інформаційної підтримки реалізації державної політики у сфері зайнятості населення;
 		    1) інформаційної підтримки реалізації державної політики у сфері зайнятості населення;
 
200. 2) створення цілісної системи інформаційної взаємодії державних органів влади, які здійснюють заходи щодо сприяння зайнятості населення;
 		    2) створення цілісної системи інформаційної взаємодії державних органів влади, що здійснюють заходи щодо сприяння зайнятості населення;
 
201. 3) проведення моніторингу ринку праці, аналізу попиту та пропонування робочої сили;
 		    3) проведення моніторингу ринку праці, аналізу попиту та пропонування робочої сили;
 
202. 4) забезпечення виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, покладених на нього функцій та завдань.
 		    4) забезпечення виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, покладених на нього функцій та завдань.
 
203. 2. До Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, включається інформація, що надійшла від його територіальних органів в процесі своєї діяльності, зокрема від громадян, роботодавців, суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та органів державної влади.
 		    2. До Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, включається інформація, що надійшла від його територіальних органів в процесі своєї діяльності, зокрема від громадян, роботодавців, суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та органів державної влади.
 
204. 3. Інформація з Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, надається та використовується відповідно до Законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».
 		 -94- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Частину третю статті 23 викласти в такій редакції:
" Інформація з Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, надається всім користувачам безоплатно відповідно до Законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних"."
 		Відхилено Законом «Про публічну інформацію» визначено ряд безоплатних та платних інформаційних послуг.  3. Інформація з Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, надається та використовується відповідно до законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».
 
205. Розділ ІV
 		    Розділ ІV
 
206. СПРИЯННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
 		    СПРИЯННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
 
207. Стаття 24. Заходи щодо сприяння зайнятості населення
 		    Стаття 24. Заходи щодо сприяння зайнятості населення
 
208. 1. Заходи щодо сприяння зайнятості населення спрямовуються на:
 		    1. Заходи щодо сприяння зайнятості населення спрямовуються на:
 
209. 1) забезпечення відповідності рівня професійної кваліфікації працездатних осіб потребам ринку праці;
 		    1) забезпечення відповідності рівня професійної кваліфікації працездатних осіб потребам ринку праці;
 
210. 2) створення умов для активного пошуку роботи безробітними;
 		    2) створення умов для активного пошуку роботи безробітними;
 
211. 3) підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці.
 		    3) підвищення конкурентоспроможності осіб на ринку праці.
 
212. 2. До заходів щодо сприяння зайнятості населення належать:
 		    2. До заходів щодо сприяння зайнятості населення належать:
 
213. 1) професійна орієнтація та професійне навчання;
 		    1) професійна орієнтація та професійне навчання;
 
214. 2) стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних;
 		    2) стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних;
 
215. 3) створення умов для самозайнятості населення та підтримка підприємницької ініціативи;
 		    3) створення умов для самозайнятості населення та підтримка підприємницької ініціативи;
 
216. 4) сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем та запровадження стимулів для стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, що застосовують найману працю, молоді, яка навчається;
 		    4) сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем та запровадження стимулів для стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, які застосовують найману працю, молоді, яка навчається;
 
217. 5) сприяння зайнятості інвалідів;
 		    5) сприяння зайнятості інвалідів;
 
218. 6) забезпечення участі безробітних у громадських та тимчасових роботах.
 		 -95- Хара В.Г.
 у пункті 6 частини другої ст. 24, а також по тексту законопроекту слова «тимчасових роботах» замінити на «інших роботах тимчасового характеру» у всіх відмінках.
 		Враховано   6) забезпечення участі безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру.
 
219. 3. Роботодавець, який протягом року забезпечував створення нових робочих місць та працевлаштовував на них працівників і здійснював їм виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати на місяць за кожну особу, має право протягом наступного року на сплату за кожну працевлаштовану на нове робоче місце особу в попередньому році єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зменшеного на 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за таку особу.
 		 -96- Хара В.Г.
 частину третю статті 24 викласти у наступній редакції:
«3. Роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і впродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію».
 		Враховано   3. Роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
    -97- Сушкевич В.М.
 абзац перший частини третьої статті 24 викласти у такій редакції:
«Роботодавцю, який протягом року забезпечував створення нових робочих місць та працевлаштовував на них працівників і впродовж не менш ніж шести місяців здійснював їм виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати на місяць за кожну особу, щомісяця, за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений».
 		Враховано частково    
    -98- Шевчук О.Б.
 Абзац перший частини третьої статті 24 викласти у наступній редакції:
«3. Роботодавець, який протягом року забезпечував створення нових робочих місць та працевлаштовував на них працівників і здійснював їм виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати на місяць за кожну особу, має право протягом наступного року не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожну працевлаштовану на нове робоче місце особу в попередньому році.»
 		Відхилено Оскільки у разі несплати роботодавцем єдиного внеску, у працівника зникає право соціального страхування у разі настання страхового випадку.   
    -99- Шаров І.Ф.
 Частину третю статті 24 законопроекту виключити, а саме:
«3. Роботодавець, який протягом року забезпечував створення нових робочих місць та працевлаштовував на них працівників і здійснював їм виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати на місяць за кожну особу, має право протягом наступного року на сплату за кожну працевлаштовану на нове робоче місце особу в попередньому році єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зменшеного на 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за таку особу.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає таке право.
Порядок надання роботодавцю права на зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зарахування стажу особам, працевлаштованим відповідно до цієї частини, затверджується Кабінетом Міністрів України.».
Обґрунтування;
Пропозиція вноситься у зв'язку з наступним.
Не може бути підтримана норма, відповідно до якої роботодавцю, за умови створення нових робочих місць, працевлаштування на них працівників (при цьому не визначено, що такими працівниками мають бути безробітні) і виплати кожній особі заробітної плати у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (частина третя статті 24), надається право протягом року сплачувати за цих осіб зменшений на 50 відсотків розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Такий підхід суперечить принципу загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо рівноправності застрахованих осіб у отриманні пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та базових законів у цій сфері основним джерелом формування коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені страхові внески страхувальників-роботодавців та застрахованих осіб (крім Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, до якого внески сплачують лише роботодавці).
Так, відповідно до статті 21 зазначених вище Основ та статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування повинні забезпечувати застрахованим особам виплати та надання соціальних послуг, передбачених законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків, створення резерву коштів для здійснення виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам, компенсацію адміністративних витрат на забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, запропоноване у законопроекті зменшення розміру сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування може призвести до розбалансування бюджетів фондів соціального страхування, що в свою чергу позначиться на рівні соціального забезпечення застрахованих осіб у разі настання страхового випадку (крім того, відсутні розрахунки щодо наслідків зменшення розміру єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і не запропоновані джерела компенсації втрат фондів соціального страхування).
 		Відхилено У зв’язку із прийняттям попередніх пропозицій.   
    -100- Кармазін Ю.А.
 Абзаци другий-третій частини третьої статті 24 викласти у такій редакції:
«3. Роботодавець, який протягом року забезпечував створення нових робочих місць в порівнянні із кількістю робочих місць у минулому році та працевлаштовував на них працівників, які до цього були протягом не менше як трьох місяців безробітними, і здійснював їм виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати на місяць за кожну особу, має право протягом наступного року на сплату за кожну працевлаштовану на нове робоче місце особу в попередньому році єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зменшеного на 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за таку особу.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець автоматично втрачає таке право.».
Обґрунтування; Пропозиція вноситься у зв'язку із тим, що не може бути підтримана норма, відповідно до якої роботодавцю, за умови створення нових робочих місць, працевлаштування на них-працівників (при цьому де визначено, що такими працівниками мають бути безробітні) і виплати кожній особі заробітної плати у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, надається право протягом року сплачувати за цих осіб зменшений на 50 відсотків розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Такий підхід суперечить принципу загальнообов'язкового державного пенсійного страхування щодо рівноправності застрахованих осіб у отриманні пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Також слід зазначити, що відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та базових законів у цій сфері основним джерелом формування коштів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені страхові внески страхувальників-роботодавців та застрахованих осіб (крім Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, до якого внески сплачують лише роботодавці).
 		Враховано частково    
    -101- Чуднов В.М.
 Абзац перший частини третьої статті 24 викласти у такій редакції:
«3. Роботодавець, який протягом року забезпечував створення нових робочих місць та працевлаштовував на них працівників і здійснював їм виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати на місяць за кожну особу, має право протягом наступного року не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожну працевлаштовану на нове робоче місце особу в попередньому році.»;
 		Відхилено Оскільки у разі несплати роботодавцем єдиного внеску, у працівника зникає право соціального страхування у разі настання страхового випадку.   
220. У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає таке право.
 		    У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
 
221. Порядок надання роботодавцю права на зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зарахування стажу особам, працевлаштованим відповідно до цієї частини, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -102- Сушкевич В.М.
 абзац третій частини третьої статті 24 виключити.
 		Відхилено Оскільки в першому абзаці прописана інша редакція, визначена автором поправки.  Порядок надання роботодавцю права на зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зарахування стажу особам, працевлаштованим відповідно до цієї частини, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
222. Стаття 25. Сприяння зайнятості населення під час реалізації державних цільових програм, якими передбачено створення нових робочих місць, та інфраструктурних проектів
 		 -103- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Статтю 25 проекту виключити.
 		Відхилено Існує необхідність закріпити таку норму щодо сприяння зайнятості населення під час реалізації державних цільових програм  Стаття 25. Сприяння зайнятості населення під час реалізації державних цільових програм, якими передбачено створення нових робочих місць, та інфраструктурних проектів
 
223. 1. Ініціатор розроблення державних цільових програм, якими передбачається створення нових робочих місць та інфраструктурних проектів, визначає обсяги створення нових робочих місць відповідно до методики створення нових робочих місць, визначеної центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, та узгоджує обсяги працевлаштування безробітних на створені нові робочі місця з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		 -104- Мірошниченко Ю.Р.
 частину першу статті 25 викласти у такій редакції:
«1. Ініціатор розроблення державних цільових програм, якими передбачається створення нових робочих місць та інфраструктурних проектів, визначає обсяги створення нових робочих місць відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, та узгоджує обсяги працевлаштування безробітних на створені нові робочі місця з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.».
 		Враховано   1. Ініціатор розроблення державних цільових програм, якими передбачається створення нових робочих місць, та інфраструктурних проектів, визначає обсяги створення нових робочих місць відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, та узгоджує обсяги працевлаштування безробітних на створені нові робочі місця з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 
224. 2. Розпорядники коштів, зазначені у державних цільових програмах, якими передбачено створення нових робочих місць, та інфраструктурних проектах, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, перелік роботодавців, які залучені до реалізації таких програм та проектів.
 		    2. Розпорядники коштів, зазначені у державних цільових програмах, якими передбачено створення нових робочих місць, та інфраструктурних проектах, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, перелік роботодавців, які залучені до реалізації таких програм та проектів.
 
225. Такі роботодавці можуть укладати з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, договір про працевлаштування визначеної кількості безробітних під час реалізації відповідних програм та проектів.
 		    Такі роботодавці можуть укладати з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, договір про працевлаштування визначеної кількості безробітних під час реалізації відповідних програм та проектів.
 
226. 3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, проводить моніторинг працевлаштування безробітних на створені нові робочі місця під час реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів і подає за його результатами дані центральному органу виконавчої політики у сфері соціальної політики для інформування Кабінету Міністрів України.
 		    3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, проводить моніторинг працевлаштування безробітних на створені нові робочі місця під час реалізації державних цільових програм та інфраструктурних проектів і подає за його результатами дані центральному органу виконавчої політики у сфері соціальної політики для інформування Кабінету Міністрів України.
 
227. Стаття 26. Стимулювання працевлаштування громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці
 		    Стаття 26. Стимулювання працевлаштування громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці
 
228. 1. Роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
 		 -105- Кармазін Ю.А.
 У абзаці першому частини першої статті 26 слова: «компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений» замінити словами: «виплачуються дотації відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку та строків надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем" від 25.02.2008 № 82».
Обгрунтування: Пропозиція вноситься у зв'язку із тим, що, на мій погляд, сумнівною, з точки зору ефективності стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць та працевлаштування на них молоді, є заміна дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних на компенсаційні виплати фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Такі виплати є суттєво меншими за дотації, розмір яких на сьогодні формують фактичні витрати на основну і додаткову заробітну плату (Наказ Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку та строків надання дотації роботодавцю для забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем" від 25.02.2008 № 82).
 		Відхилено законах неможливе посилання на підзаконні акти центральних органів виконавчої влади, зокрема накази Міністерства соціальної політики.  1. Роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону (крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14), та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
 
    -106- Мірошниченко Ю.Р.
 1) у абзаці першому частини першої після слова «Закону» доповнити словами та знаками: « (крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14), та яким надано статус безробітного,»;
 		Враховано    
229. Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів Державного бюджету України для забезпечення молоді, яка здобула професійно-технічну або вищу освіту, першим робочим місцем за отриманою професією (спеціальністю) та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.
 		 -107- Сушкевич В.М.
 В абзаці другому частини першої статті 26 слова « (у разі працевлаштування інваліда)» замінити словами « (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається)»
 		Відхилено Це дискримінаційна норма, не можна ділити інвалідів на зареєстрованих та незареєстрованих у Фонді інвалідів  Компенсація виплачується протягом одного року з дня працевлаштування особи за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, коштів Державного бюджету України для забезпечення молоді, яка здобула професійно-технічну або вищу освіту, першим робочим місцем за отриманою професією (спеціальністю) та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку.
 
230. 2. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини першої цієї статті, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.
 		 -108- Шевчук О.Б.
 В частині другій статті 26 після слів «за ініціативою роботодавця» додати « (за винятком підстав розірвання трудового договору за п.п. 3,4,5,7,8 ч.1 статті 40 КЗпП України)».
 		Відхилено е можна погодитися із пропозицією, оскільки у разі звільнення людини, яку направила служба зайнятості, на її місце направляється новий працівник. Тому немає різниці. за якою статтею звільнено дану особу.  2. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини першої цієї статті, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.
У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини першої цієї статті, за угодою сторін на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.
 
    -109- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Частину другу статті 26 викласти в такій редакції:
"2. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини першої цієї статті, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування половина виплаченої суми компенсації повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний."
 		Відхилено    
    -110- Чуднов В.М.
 В частині другій статті 26 після слів «за ініціативою роботодавця» додати « (за винятком підстав розірвання трудового договору за п.п. 3,4,5,7,8 ч. 1 ст 40 КЗпП України)».
 		Відхилено    
    -111- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 26:
частину другу доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини першої цієї статті, за угодою сторін на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний»;
 		Враховано    
231. 3. Зазначена в частині першій цієї статті компенсація не виплачувалася у разі, коли роботодавець:
 		    3. Зазначена в частині першій цієї статті компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець:
 
232. 1) має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
 		    1) має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
 
233. 2) визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.
 		 -112- Шевчук О.Б.
 У статті 26 частину третю доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
«3) протягом останніх 12 місяців скорочував чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовується безробітний».
 		Відхилено ана норма вже врегульована у проекті. Поняття нового робочого місця вже визначено.  2) визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.
 
    -113- Мірошниченко Ю.Р.
 частину третю доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
«3) протягом останніх 12 місяців скорочував чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовується безробітний».
 		Відхилено Дана норма вже врегульована у проекті. Поняття нового робочого місця вже визначено.   
    -114- Мірошниченко Ю.Р.
 частину 3 доповнити пунктом у редакції: «3) у разі наявності даних за попередній період про звільнення працівника, за працевлаштування якого виплачувалася компенсація відповідно до частини першої цієї статті, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку.».
 		Відхилено Дана норма вже врегульована у проекті. Поняття нового робочого місця вже визначено.   
234. Стаття 27. Стимулювання самозайнятості населення та створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва
 		 -115- Шевчук О.Б.
 У назві статті та частині другій статті 27 слова «суб’єкт малого підприємництва» замінити словом «роботодавець» у відповідних відмінках.
 		Відхилено Норма прийнята у першому читанні направлена на підтримку саме малого бізнесу, а не бізнесу в цілому.  Стаття 27. Стимулювання самозайнятості населення та створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва
 
    -116- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 У статті 27:
- назву статті викласти в такій редакції:
"Підтримка самозайнятого та незайнятого населення і створення нових робочих місць суб’єктами малого підприємництва".
 		Відхилено Законопроект направлений на стимулювання створення нових робочих місць, а не на їх підтримку.   
    -117- Чуднов В.М.
 У назві статті та частині другій статті 27 слова «суб’єкт малого підприємництва» замінити словом «роботодавець» у відповідних відмінках.
 		Відхилено Норма прийнята у першому читанні направлена на підтримку саме малого бізнесу, а не бізнесу в цілому.   
235. 1. Для стимулювання самозайнятості населення, підприємницької ініціативи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує надання безоплатних індивідуальних і групових консультацій з питань організації та провадження підприємницької діяльності із залученням на громадських засадах працівників органів державної влади у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики.
 		 -118- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 - у частині першій слова "стимулювання самозайнятості населення," замінити словами "підтримки самозайнятого населення, стимулювання".
 		Відхилено аконопроект направлений на стимулювання створення нових робочих місць, а не на їх підтримку.  1. Для стимулювання самозайнятості населення, підприємницької ініціативи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує надання безоплатних індивідуальних і групових консультацій з питань організації та провадження підприємницької діяльності із залученням на громадських засадах працівників органів державної влади у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики.
 
    -119- Хара В.Г.
 частину першу статті 27 викласти у такій редакції:
«1. Для стимулювання самозайнятості населення, підприємницької ініціативи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує надання безоплатних індивідуальних і групових консультацій з питань організації та провадження підприємницької діяльності із залученням на громадських засадах працівників органів державної влади у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики.
Безробітним з числа застрахованих осіб, які виявили бажання провадити підприємницьку діяльність, виплачується допомога по безробіттю одноразово для організації такої діяльності
У разі припинення або не здійснення підприємницької діяльності упродовж двох років з дня державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи — підприємця така особа не має права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.»
 		Враховано    
236. Безробітним з числа застрахованих осіб, які виявили бажання провадити підприємницьку діяльність, виплачується допомога по безробіттю одноразово для організації такої діяльності та може надаватися інша фінансова підтримка відповідно до законодавства.
 		 -120- Шевчук О.Б.
 У статті 27:
у абзаці другому частини першої слова «та може надаватися інша фінансова підтримка відповідно до законодавства» виключити;
 		Враховано   Безробітним з числа застрахованих осіб, які виявили бажання провадити підприємницьку діяльність, виплачується допомога по безробіттю одноразово для організації такої діяльності.
 
    -121- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 27:
у абзаці другому частини першої слова «та може надаватися інша фінансова підтримка відповідно до законодавства» виключити;
 		Враховано    
237. У разі припинення підприємницької діяльності упродовж двох років з дня державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця така особа не має права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.
 		 -122- Марущенко В.С.
 В абзаці 3 частини 1 ст. 27 проекту Закону України «Про зайнятість населення» слово «чергове» замінити на слово «повторне», виклавши цей абзац в такій редакції:
«У разі припинення підприємницької діяльності упродовж двох років з дня державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи — підприємця така особа не має права на повторне отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.»
 		Відхилено   У разі припинення або нездійснення підприємницької діяльності упродовж двох років з дня державної реєстрації юридичної особи чи фізичної особи - підприємця така особа не має права на чергове отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.
 
    -123- Шевчук О.Б.
 у абзаці третьому частини першої після слів «У разі припинення» доповнити словами « (не здійснення)»;
 		Враховано редакційно    
    -124- Мірошниченко Ю.Р.
 у абзаці третьому частини першої після слів «У разі припинення» доповнити словами « (не здійснення)»;
 		Враховано редакційно    
238. 2. Суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують строком не менше ніж на два роки безробітних за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця, щомісяця компенсуються фактичні витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що не перевищує розміру мінімального єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
 		 -125- Хара В.Г.
 частину другу статті 27 викласти у наступній редакції:
«2. Суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують строком не менше ніж на два роки безробітних за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця за професіями для пріоритетних видів економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком професій, визначеними Кабінетом Міністрів України.»
 		Враховано   2. Суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
 
    -126- Сушкевич В.М.
 в абзаці першому частини другої статті 27 слова «у розмірі, що не перевищує розміру мінімального єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» виключити.
 		Враховано    
    -127- Шевчук О.Б.
 В абзаці першому частині 2 статті 27 слова «що не перевищує розміру мінімального єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений» - виключити
 		Враховано    
    -128- Чуднов В.М.
 В абзаці першому частині 2 статті 27 слова «що не перевищує розміру мінімального єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений» - виключити
 		Враховано    
239. Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда), у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку протягом одного року з дня працевлаштування безробітного.
 		 -129- Сушкевич В.М.
 в абзаці другому частини другої статті 27 слова « (у разі працевлаштування інваліда) замінити словами « (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається)»
 		Відхилено   Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України.
 
240. 3. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, сума наданих коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації.
 		 -130- Шевчук О.Б.
 В частині третій статті 27 після слів «за ініціативою роботодавця» додати « (за винятком підстав розірвання трудового договору за п.п. 3,4,5,7,8 КЗпП України)».
 		Відхилено е можна погодитися із пропозицією, оскільки у разі звільнення людини, яку направила служба зайнятості, на її місце направляється новий працівник. Тому немає різниці. за якою статтею звільнено дану особу.  3. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума наданих коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.
У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, за угодою сторін на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.
 
    -131- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 - частину третю викласти в такій редакції:
"3. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, половина виплаченої суми компенсації повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації."
 		Відхилено    
    -132- Чуднов В.М.
 В частині третій статті 27 після слів «за ініціативою роботодавця» додати « (за винятком підстав розірвання трудового договору за п.п. 3,4,5,7,8 ч.1 ст. 40 КЗпП України)».
 		Відхилено    
    -133- Мірошниченко Ю.Р.
 частину третю викласти у такій редакції:
«3. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, сума наданих коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.
У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті за угодою сторін на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний».
 		Враховано    
241. 4. Зазначена в частині другій цієї статті компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець:
 		    4. Зазначена в частині другій цієї статті компенсація не виплачується у разі, коли роботодавець:
 
242. 1) має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
 		    1) має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
 
243. 2) визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.
 		 -134- Шевчук О.Б.
 частину четверту доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
«3) протягом останніх 12 місяців скорочував чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовується безробітний».
 		Відхилено   2) визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.
 
    -135- Мірошниченко Ю.Р.
 частину четверту доповнити новим пунктом 3 такого змісту:
«3) протягом останніх 12 місяців скорочував чисельність працівників за професією (спеціальністю), за якою відповідно до направлення територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовується безробітний».
 		Відхилено    
244. Стаття 28. Державна підтримка молодих працівників, залучених до роботи в селах і селищах
 		 -136- Кармазін Ю.А.
 Статтю 28 викласти у такій редакції:
«1.3 метою залучення до роботи на посадах за відповідною професією в селах і селищах, молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у таких населених пунктах, надається житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за переліком спеціальностей, затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менше десяти років, житло передається йому у власність.»
Обґрунтування: Пропозиція вноситься у зв'язку із тим, що не можна визнати достатньою для заохочення молодих працівників до роботи за відповідною професією в селах і селищах й пропозицію щодо надання їм одноразової адресної допомоги у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за умови укладання договору на строк не менше як три роки з підприємством, установою, організацією, що розташовані в селах і селищах. Враховуючи розмір такої допомоги (наприклад, станом на 1 квітня 2012 року при мінімальній заробітній платі 1094 грн. він має становити лише 5470 грн.), без законодавчо гарантованого вирішення житлового питання запропонований механізм стимулювання не буде мати практичного значення.
 		Враховано   Стаття 28. Державна підтримка молодих працівників, залучених до роботи в селах і селищах
 
    -137- Шевчук О.Б.
 У статті 28:
у назві статті слово «працівників» замінити словом «спеціалістів»;
 		Відхилено    
245. 1. З метою залучення до роботи на посадах за відповідною професією в селах і селищах, молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у таких населених пунктах, надається одноразова адресна допомога у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за переліком спеціальностей, затверджених Кабінетом Міністрів України.
 		 -138- Марущенко В.С.
 У частині 1 ст. 28 проекту Закону України «Про зайнятість населення» слова «три роки» замінити на слова «один рік», виклавши цю частину в такій редакції:
«1. З метою залучення до роботи на посадах за відповідною професією в селах і селищах, молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як один рік з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у таких населених пунктах, надається одноразова адресна допомога у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за переліком спеціальностей, затверджених Кабінетом Міністрів України.»
 		Відхилено   1. 3 метою залучення до роботи за відповідною професією (спеціальністю) в селах і селищах молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у таких населених пунктах, надається житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за переліком професій (спеціальностей), затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менше десяти років, житло передається йому у власність.
 
    -139- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Доповнити частину першу статті 28 таким реченням:
"Молодому працівникові (а за потреби – і його родині) надається безоплатно службове житло на строк дії договору. У разі продовження договору йому може бути наданий пільговий кредит на придбання (побудову) власного житла у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України."
 		Враховано частково    
    -140- Шевчук О.Б.
 у частині першій слово «працівнику» замінити словом «спеціалісту».
 		Відхилено Звужується категорія громадян, працівник більш ширше поняття чим спеціаліст.   
    -141- Шевчук О.Б.
 у частині першій після слова «професії» в усіх відмінках доповнити знаками та словом « (спеціальності)» у відповідних відмінках.
 		Враховано    
    -142- Мірошниченко Ю.Р.
 У частині першій статті 28 слова «на посадах» виключити, а слова «за переліком спеціальностей» замінити словами «за переліком професій».
 		Враховано    
    -143- Хара В.Г.
 Частину першу ст. 28 викласти у такій редакції:
«1. 3 метою залучення до роботи на посадах за відповідною професією (спеціальності) в селах і селищах, молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у таких населених пунктах, надається житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку та за переліком професій (спеціальностей), затверджених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо молодий працівник пропрацює в такому населеному пункті не менше десяти років, житло передається йому у власність.»
 		Враховано    
246. Стаття 29. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді
 		 -144- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Статтю 29 проекту виключити.
 		Відхилено   Стаття 29. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді
 
247. 1. Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули кваліфікацію за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, що застосовують найману працю, на умовах, визначених договором про стажування, або на умовах строкового трудового договору.
 		 -145- Шевчук О.Б.
 У статті 29:
у частині першій статті після слів «„бакалавр», „спеціаліст»« слово «та» замінити на слово «або»;
 		Відхилено   1. Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
 
    -146- Хара В.Г.
 Статтю 29 викласти у наступній редакції:
«Стаття 29. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності молоді
1.Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю) за якою здобувається освіта на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.
Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.
Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України.
Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців.
Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
2 Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, які мають стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.
3. У разі, коли в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
4.Робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, організації установи, може оплачуватися підприємством, організацією, установою за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5 відсотків суми основної заробітної плати, яку вони утримують за основним місцем роботи.
5.Вищі та професійно-технічні навчальні заклади разом з роботодавцями сприяють студентам і учням у доступі до інформації про можливість стажування».
 		Враховано    
248. Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок.
 		    Метою стажування є набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов'язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.
 
249. Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України.
 		    Порядок укладення договору про стажування та типову форму договору затверджує Кабінет Міністрів України.
 
250. Загальний строк стажування не може перевищувати шести місяців.
 		    Строк стажування за договором не може перевищувати шести місяців.
 
251. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
 		    Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
 
252. У разі проходження стажування на умовах строкового трудового договору роботодавець виплачує заробітну плату у розмірі не менше мінімальної заробітної плати та може не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
 		 -147- Сушкевич В.М.
 У статті 29:
абзац шостий частини першої викласти у такій редакції:
«У разі проходження стажування на умовах строкового трудового договору роботодавець виплачує заробітну плату у розмірі не менше мінімальної заробітної плати. Компенсація роботодавцю нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України».
 		Відхилено      
    -148- Шевчук О.Б.
 В абзаці 6 частини першої статті 29 сполучення «може не сплачувати» замінити словом «не сплачує»;
 		Відхилено    
    -149- Чуднов В.М.
 В абзаці 6 частини першої статті 29 сполучення «може не сплачувати» замінити словом «не сплачує»;
 		Відхилено    
    -150- Павловський А.М.
 В абзаці шостому частини першої статті 29 слова "на умовах строкового трудового договору " вилучити
 		Враховано    
253. 2. Стажування може проводитися за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що застосовує найману працю, які мають стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.
 		    2. Стажування проводиться за індивідуальною програмою під керівництвом працівника підприємства, установи, організації, які мають стаж роботи за відповідною професією (спеціальністю) не менш як три роки.
 
254. 3. У разі коли в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує професійні завдання та обов’язки, покладені на неї згідно з договором про стажування, строковим трудовим договором, на неї поширюються всі права і пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні аналогічні посади (робочі місця).
 		 -151- Марущенко В.С.
 Частину 3 ст. 29 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«Якщо в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує роботу, покладену на неї згідно із договором про стажування або згідно із строковим трудовим договором, цій особі за виконання вказаної роботи сплачується заробітна плата у розмірі, що перевищує встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати, а також на таку особу поширюються всі права і пільги, встановлені для працівників, які займають відповідні аналогічні посади (робочі місця).»
 		Враховано редакційно   3. У разі коли в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
 
    -152- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 29:
у частині третій статті слова «У разі коли» виключити.
 		Відхилено    
255. 4. Вищі та професійно-технічні навчальні заклади разом з роботодавцями сприяють студентам і учням у доступі до інформації про можливість стажування.
 		    4. Робота керівників стажування, призначених з числа працівників підприємства, організації, установи, може оплачуватися підприємством, організацією, установою за рахунок коштів, передбачених на підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, додатково на строк стажування щомісяця у розмірах не менше 5 відсотків суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи.
5. Вищі та професійно-технічні навчальні заклади разом з роботодавцями сприяють студентам і учням у доступі до інформації про можливість стажування.
 
256. Стаття 30. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності громадян, віком старше 45 років
 		 -153- Шевчук О.Б.
 Статтю 30 – вилучити.
 		Відхилено   Стаття 30. Розширення можливостей для підвищення конкурентоспроможності громадян віком старше 45 років
 
    -154- Чуднов В.М.
 Статтю 30 – виключити
 		Відхилено    
257. 1. Особи, віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, мають право до досягнення встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності. Вибір професії (спеціальності) із затвердженого переліку, форми та місця навчання здійснюється особою.
 		    1. Особи віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, мають право до досягнення встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку на одноразове отримання ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності. Вибір професії (спеціальності) із затвердженого переліку, форми та місця навчання здійснюється особою.
 
258. 2. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
 		    2. Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.
 
259. Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей.
 		    Оплата ваучера здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з його фінансових можливостей.
 
260. 3. Порядок видачі територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, ваучерів та перелік професій, спеціальностей та напрямів підвищення кваліфікації, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		    3. Порядок видачі територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, ваучерів та перелік професій, спеціальностей та напрямів підвищення кваліфікації, для навчання за якими може бути виданий ваучер, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
261. Стаття 31. Організація громадських та тимчасових робіт
 		 -155- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Статтю 31 викласти в такій редакції:
"Стаття 31. Організація суспільнокорисних та тимчасових робіт
1. Суспільнокорисні роботи – це оплачувані роботи, спрямовані на забезпечення тимчасової зайнятості, які виконуються громадянами на добровільних засадах.
Суспільнокорисні роботи відповідають потребам певної територіальної громади або задовольняють спільні потреби кількох територіальних громад. Такі роботи не потребують спеціальної професійної підготовки працівників.
Суспільнокорисні роботи організовуються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за участю Державної служби зайнятості. На рішення про організацію, визначення видів суспільно-корисних робіт не поширюються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Види суспільнокорисних робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:
1) мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
2) можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
3) надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних, які не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.
З особами, які беруть участь у таких роботах, укладаються строкові трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Переважне право на участь в суспільнокорисних роботах надається зареєстрованим безробітним та самозайнятим мешканцям сіл.
Фінансування суспільнокорисних робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (у разі залучення зареєстрованих безробітних), інших джерел, не заборонених законодавством.
2. Тимчасові роботи організовуються роботодавцями на строк до 180 календарних днів, зокрема у разі потреби для заміщення тимчасово відсутніх працівників.
Фінансування тимчасових робіт здійснюється за рахунок коштів роботодавців, інших джерел, не заборонених законодавством.
3. На осіб, зайнятих на суспільнокорисних та тимчасових роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення, у тому числі - загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо.
Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути менший від мінімального розміру заробітної плати.
4. Безробітним особам на час їх участі у виконанні суспільнокорисних (тимчасових) робіт виплата допомоги по безробіттю призупиняється, а надалі поновлюється у таких самих розмірах і в строки, що були встановлені відповідно до законодавства.
5. Порядок організації, проведення та фінансування суспільнокорисних та тимчасових робіт затверджує Кабінет Міністрів України.".
 		Відхилено аведене автором поняття суспільнокорисних робіт не розкриває користі цих робіт для суспільства. Крім того, таке поняття відсутнє у загальному законодавстві.  Стаття 31. Організація громадських та інших робіт тимчасового характеру
 
262. 1. Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткової матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.
 		    1. Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.
 
263. 2. Громадські роботи, що відповідають потребам певної територіальної громади або задовольняють суспільні потреби територіальних громад, організовуються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за участю територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах.
 		    2. Громадські роботи, що відповідають потребам певної територіальної громади або задовольняють суспільні потреби територіальних громад, організовуються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за участю територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах.
 
264. Порядок організації громадських та тимчасових робіт затверджує Кабінет Міністрів України.
 		    Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру затверджує Кабінет Міністрів України.
 
265. 3. Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:
 		    3. Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:
 
266. 1) мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
 		    1) мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
 
267. 2) можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
 		    2) можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
 
268. 3) мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;
 		    3) мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;
 
269. 4) надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних, які не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.
 		 -156- Сушкевич В.М.
 У статті 31:
Частину третю доповнити новим абзацом шостим такого змісту:
«До пріоритетних видів громадських робіт належать надання соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі інвалідам».
 		Відхилено   4) надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.
 
    -157- Шевчук О.Б.
 У статті 31:
у пункті 4 частини третьої слово «які» замінити словом «та»;
 		Враховано редакційно    
    -158- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 31:
у пункті 4 частини третьої слово «які» замінити словами «на роботи, що»;
 		Враховано    
270. 4. З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати
 		    4. З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів,
 
271. 180 календарних днів, строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця.
 		    строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця.
 
272. 5. На осіб, які беруть участь у громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
 		    5. На осіб, які беруть участь у громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема, законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
 
273. Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати.
 		 -159- Шевчук О.Б.
 абзац другий частини 5 доповнити словами «та відповідно до положень колективного договору (угоди).»;
 		Враховано частково   Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.
 
274. 6. Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.
 		    6. Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.
 
275. У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування організації таких робіт здійснюється пропорційно рівними частинами за рахунок коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
 		    У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування організації таких робіт здійснюється пропорційно рівними частинами за рахунок коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
 
276. 7. Працівники у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції мають право без припинення трудових відносин на участь у громадських роботах, у тому числі тих, що оплачуються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у межах строку зупинення (скорочення) виробництва.
 		    7. Працівники у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції мають право без припинення трудових відносин на участь у громадських роботах, у тому числі тих, що оплачуються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у межах строку зупинення (скорочення) виробництва.
 
277. 8. Тимчасові роботи є оплачуваними роботами в інтересах роботодавців усіх форм власності, які організовуються для додаткової матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.
 		 -160- Хара В.Г.
 Частини 8 – 10 статті 31 викласти у такій редакції:
«8. Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб роботодавцями організовуються строком до 6 місяців роботи, що носять тимчасовий характер. Для організації таких видів робіт тимчасового характеру не можуть бути використані постійні робочі місці та вакансії.
З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.
9. Безробітним, які брали участь у виконанні громадських або інших робіт тимчасового характеру, після виконання таких робіт продовжується виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством.
10. Порядок організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру затверджує Кабінет Міністрів України.»
 		Враховано   8. Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб роботодавцями організовуються строком до 6 місяців роботи, що носять тимчасовий характер. Для організації таких видів робіт тимчасового характеру не можуть бути використані постійні робочі місці та вакансії.
З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.
 
278. Тимчасові роботи організовуються роботодавцем для заміщення тимчасово відсутніх працівників або для виконання сезонних робіт.
 		       
279. 9. З безробітними, які залучаються до виконання тимчасових робіт, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
 		 -161- Шевчук О.Б.
 частину 9 після слів «З безробітними» доповнити словами «та іншими категоріями осіб»;
 		Враховано редакційно   9. Безробітним, які брали участь у виконанні громадських або інших робіт тимчасового характеру, після виконання таких робіт продовжується виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством.
 
    -162- Мірошниченко Ю.Р.
 частину 9 після слів «З безробітними» доповнити словами «та іншими категоріями осіб».
 		Враховано редакційно    
280. Фінансування організації тимчасових робіт здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.
 		       
281. 10. Безробітним, які брали участь у виконанні громадських або тимчасових робіт, після виконання таких робіт продовжується виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством.
 		    10. Порядок організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру затверджує Кабінет Міністрів України.
 
282. Розділ V
 		    Розділ V
 
283. ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ТА ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ
 		    ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ТА ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ
 
284. Стаття 32. Професійна орієнтація населення
 		    Стаття 32. Професійна орієнтація населення
 
285. 1. Професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізації здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір професії або зміну виду трудової діяльності.
 		 -163- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Вилучити частину першу статті 32.
 		Відхилено В  1. Професійна орієнтація населення - комплекс взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізацію здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір або зміну професії та виду трудової діяльності.
 
    -164- Шевчук О.Б.
 У частині першій статті 32 слова «професії або зміну виду трудової діяльності» замінити словами «або зміну професії та виду трудової діяльності».
 		Враховано    
    -165- Мірошниченко Ю.Р.
 У частині першій статті 32 слова «професії або зміну виду трудової діяльності» замінити словами «або зміну професії та виду трудової діяльності».
 		Враховано    
286. 2. Професійна орієнтація населення здійснюється навчальними закладами, закладами охорони здоров’я, реабілітаційними установами, медико-соціальними експертними комісіями, територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центрами професійної орієнтації населення, молодіжними центрами праці, військкоматами, установами виконання покарань, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, а також особами, що надають послуги з професійної орієнтації.
 		 -166- Хара В.Г.
 В частині 2 статті 32 слова «а також особами,» видалити.
 		Враховано   2. Професійна орієнтація населення здійснюється навчальними закладами, закладами охорони здоров’я, реабілітаційними установами, медико-соціальними експертними комісіями, територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центрами професійної орієнтації населення, молодіжними центрами праці, військкоматами, установами виконання покарань, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, що надають послуги з професійної орієнтації.
 
287. Стаття 33. Професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 		    Стаття 33. Професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції
 
288. 1. Професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом:
 		    1. Професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом:
 
289. 1) професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар’єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;
 		    1) професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар’єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;
 
290. 2) професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я та з урахуванням потреби ринку праці;
 		    2) професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я та з урахуванням потреби ринку праці;
 
291. 3) проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.
 		 -167- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 У статті 33:
- пункт третій частини першої викласти в такій редакції:
"3) запровадження науково обґрунтованої системи заходів щодо забезпечення встановлення професійної придатності особи (відповідності особи вимогам професійної діяльності) до провадження конкретних видів професійної діяльності та зайняття посад згідно з установленими вимогами."
 		Відхилено Дана стаття законопроекту визначає перелік заходів професійної орієнтації населення, а автори пропозиції, визначають загальний принцип професійної орієнтації населення, який вже є складовою визначених у проекті заходів.  3) проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.
 
292. 2. Порядок надання послуг з професійної орієнтації осіб затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		 -168- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 - частину третю викласти в такій редакції:
"Порядок надання послуг з професійної орієнтації осіб затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціальної політики та праці."
 		Враховано   2. Порядок надання послуг з професійної орієнтації осіб затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціальної політики.
 
293. Стаття 34. Професійне навчання
 		    Стаття 34. Професійне навчання
 
294. 1. Професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особою відповідно до її покликання і здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці.
 		    1. Професійне навчання - набуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок особою відповідно до її покликання і здібностей, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації для професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці.
 
295. 2. Система професійного навчання охоплює:
 		 -169- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 У статті 34:
- доповнити статтю частиною другою такого змісту, відповідним чином змінивши нумерацію частин:
"2. Держава розробляє та реалізує політику у сфері професійного навчання для забезпечення економіки країни працівниками, враховуючи інтереси особистості, потреби економіки та ринку праці.
Професійне навчання реалізується шляхом первинної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації у професійно-технічних, вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти, безпосередньо на виробництві та у сфері послуг, з метою здобуття особою кваліфікації або приведення її рівня у відповідність до вимог виробництва (роботодавця)."
 		Відхилено Дана норма визначається Законом «Про освіту»  2. Система професійного навчання охоплює:
 
296. 1) осіб, які проходять первинну професійну підготовку в навчальних закладах та інших установах, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників і фахівців;
 		    1) осіб, які проходять первинну професійну підготовку в навчальних закладах та інших установах, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників і фахівців;
 
297. 2) працівників, які проходять первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації впродовж трудової діяльності;
 		    2) працівників, які проходять первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації впродовж трудової діяльності;
 
298. 3) безробітних, які шукають роботу і потребують первинної професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
 		    3) безробітних, які шукають роботу і потребують первинної професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації.
 
299. 3. Підвищення конкурентоспроможності працівників на ринку праці відповідно до вимог сучасного виробництва та сфери послуг здійснюється шляхом забезпечення ефективного функціонування та розвитку системи професійного навчання працівників, сприяння у проведенні їх професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
 		 -170- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 - частину третю викласти в такій редакції:
"3. Державна політика щодо підвищення якості та конкурентоспроможності працівників відповідно до вимог сучасного виробництва та сфери послуг здійснюється через формування системи безперервної професійної освіти впродовж трудової діяльності, сприяння роботодавцям у здійсненні професійного навчання працівників.
Реалізація державної політики щодо підготовки фахівців та кваліфікованих робітників здійснюється через формування державного замовлення на підготовку кадрів у навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях з надання освітніх послуг відповідно до потреб економіки та ринку праці, залучення роботодавців до освітніх та наукових процесів.
Державне замовлення на підготовку робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою формується центральним #102075
Порядок формування державного замовлення встановлюється Кабінетом Міністрів України."
 		Відхилено   3. Підвищення конкурентоспроможності працівників на ринку праці відповідно до вимог сучасного виробництва та сфери послуг здійснюється шляхом забезпечення ефективного функціонування та розвитку системи професійного навчання працівників, сприяння у проведенні їх професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
З цією метою роботодавець у порядку, передбаченому законодавством, колективним договором і угодами, періодично організовує для працівників професійне навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації.
 
    -171- Шевчук О.Б.
 У статті 34:
частину 3 доповнити абзацом другим у такій редакції:
«З цією метою роботодавець у порядку передбаченому законодавством колективними договором і угодами періодично організовує для працівників професійне навчання перепідготовку та підвищення кваліфікації.»;
 		Враховано    
300. 4. Роботодавець має право укладати з працівниками або іншими особами, які не перебувають з ним у трудових відносинах, договори про направлення їх до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.
 		 -172- Шевчук О.Б.
 у абзаці першому частини 4 після слів «які не перебувають з ним у трудових відносинах,» доповнити словами «за їх згодою,»;
 		Враховано   4. Роботодавець має право укладати з працівниками або іншими особами, які не перебувають з ним у трудових відносинах, за їх згодою договори про направлення їх до навчальних закладів для професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації.
 
301. Зазначеним договором на працівника або іншу особу, яка направляється на навчання, може бути покладено обов’язок відпрацювати в такого роботодавця після закінчення навчання протягом погодженого сторонами строку, який повинен бути порівнянний з обов’язками, що взяв на себе роботодавець щодо оплати та строку навчання, але не більше ніж три роки.
 		 -173- Шевчук О.Б.
 у абзаці другому частини 4 після слів «може бути покладено обов’язок відпрацювати» доповнити словами «на посаді відповідно до отриманої кваліфікації».
 		Враховано   Зазначеним договором на працівника або іншу особу, яка направляється на навчання, може бути покладено обов’язок відпрацювати на посаді відповідно до отриманої кваліфікації в такого роботодавця після закінчення навчання протягом погодженого сторонами строку, який повинен бути порівнянний з обов’язками, що взяв на себе роботодавець щодо оплати та строку навчання, але не більше ніж три роки.
 
302. 5. У разі відмови працівника або іншої особи відпрацювати в роботодавця протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення такого строку працівник або інша особа зобов’язані відшкодувати роботодавцю витрати, пов’язані з оплатою навчання, або їх частину пропорційно відпрацьованому строку на умовах, що визначаються договором. Працівник або інша особа не зобов’язані відшкодовувати роботодавцю витрати, пов’язані з навчанням, якщо вони не стали до роботи або були звільнені з роботи з таких підстав:
 		    5. У разі відмови працівника або іншої особи відпрацювати в роботодавця протягом погодженого з ним строку, звільнення з роботи до закінчення такого строку працівник або інша особа зобов’язані відшкодувати роботодавцю витрати, пов’язані з оплатою навчання, або їх частину пропорційно відпрацьованому строку на умовах, що визначаються договором. Працівник або інша особа не зобов’язані відшкодовувати роботодавцю витрати, пов’язані з навчанням, якщо вони не стали до роботи або були звільнені з роботи з таких підстав:
 
303. 1) установлення інвалідності;
 		    1) установлення інвалідності;
 
304. 2) звільнення за ініціативою роботодавця, що не пов’язане з учиненням працівником протиправних дій;
 		    2) звільнення за ініціативою роботодавця, що не пов’язане з учиненням працівником протиправних дій;
 
305. 3) призов на військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) службу;
 		    3) призов на військову службу чи направлення на альтернативну (невійськову) службу;
 
306. 4) за власною ініціативою у зв’язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, колективних угод, колективного або трудового договору.
 		 -174- Сушкевич В.М.
 у статті 34:
частину п’яту доповнити пунктом п’ятим такого змісту:
«догляд за дитиною-інвалідом та (або) інвалідом І групи (незалежно від причини інвалідності).
 		Враховано   4) за власною ініціативою у зв’язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, колективних угод, колективного або трудового договору;
5) догляд за дитиною-інвалідом та (або) інвалідом І групи (незалежно від причини інвалідності).
 
307. 6. Порядок підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями визначається Кабінетом Міністрів України.
 		    6. Порядок підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями визначається Кабінетом Міністрів України.
 
308. Стаття 35. Професійне навчання зареєстрованих безробітних
 		    Стаття 35. Професійне навчання зареєстрованих безробітних
 
309. 1. Професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
 		 -175- Шевчук О.Б.
 Абзац перший частини 1 статті 35 доповнити словами «та інших джерел фінансування.».
 		Відхилено   1. Професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
 
310. Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, разом з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, молоді та спорту та за погодженням з репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців відповідно до законодавства про соціальний діалог.
 		    Порядок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, разом з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, молоді та спорту та за погодженням з репрезентативними всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців відповідно до законодавства про соціальний діалог.
 
311. 2. Професійне навчання зареєстрованих безробітних організовується територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності з урахуванням побажань безробітних і здійснюється у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
 		    2. Професійне навчання зареєстрованих безробітних організовується територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності з урахуванням побажань безробітних і здійснюється у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
 
312. Для підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці, сприяння їх самозайнятості територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, організовують професійне навчання за укрупненими (інтегрованими) робітничими професіями та іншими професіями, що користуються попитом на ринку праці.
 		 -176- Сушкевич В.М.
 У статті 35:
частину другу доповнити абзацом третім такого змісту:
«Право в першочерговому порядку пройти професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації мають визнані в установленому порядку безробітними громадяни, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці (частина перша статті 14 цього Закону)»
 		Відхилено   Для підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці, сприяння їх самозайнятості територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, організовують професійне навчання за укрупненими (інтегрованими) робітничими професіями та іншими професіями, що користуються попитом на ринку праці.
Порядок відбору навчальних закладів для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та їх проживання в період навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 
    -177- Мірошниченко Ю.Р.
 Частину другу статті 35 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
«Порядок відбору навчальних закладів, для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних, та їх проживання в період навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції».
 		Враховано    
313. 3. Організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		    3. Організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 
314. Роботодавці - замовники кадрів беруть участь у визначенні змісту навчання, кваліфікаційній атестації безробітних, надають робочі місця для їх виробничого навчання, виробничої практики або стажування.
 		    Роботодавці - замовники кадрів беруть участь у визначенні змісту навчання, кваліфікаційній атестації безробітних, надають робочі місця для їх виробничого навчання, виробничої практики або стажування.
 
315. 4. За безробітним, який проходить професійне навчання за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, що встановлені відповідно до законодавства.
 		 -178- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Статтю 35 доповнити статтю частиною четвертою такого змісту, відповідним чином змінивши нумерацію частин:
"4. Право в пріоритетному порядку пройти професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації мають безробітні інваліди, безробітні громадяни після закінчення 6-місячного періоду безробіття, громадяни, звільнені з військової служби, а також дружини (чоловіки) військовослужбовців і громадян, звільнених з військової служби, випускники загальноосвітніх установ, а також громадяни, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності)."
 		Відхилено   4. За безробітним, який проходить професійне навчання за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, що встановлені відповідно до законодавства.
 
316. 5. Безробітні можуть підтвердити результати неформального професійного навчання за робітничими професіями за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		    5. Безробітні можуть підтвердити результати неформального професійного навчання за робітничими професіями за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 
317. Розділ VІ
 		    Розділ VІ
 
318. ПОСЛУГИ З ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ
 		    ПОСЛУГИ З ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ
 
319. Стаття 36. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні
 		    Стаття 36. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні
 
320. 1. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та інших суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.
 		 -179- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 36:
у частині першій слова «та інших» замінити словами «у тому числі»;
 		Відхилено Більш чітко виписано у статті прийнятій у першому читанні.  1. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та інших суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.
 
321. 2. До послуг з посередництва у працевлаштуванні належить пошук роботи та сприяння у працевлаштуванні особи, добір працівників відповідно до замовлень роботодавців (у тому числі іноземних) у межах укладених з роботодавцями договорів (контрактів).
 		    2. До послуг з посередництва у працевлаштуванні належать пошук роботи та сприяння у працевлаштуванні особи, добір працівників відповідно до замовлень роботодавців (у тому числі іноземних) у межах укладених з роботодавцями договорів (контрактів).
 
322. 3. Перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому ним порядку.
 		 -180- Мірошниченко Ю.Р.
 у частині третій слово «ним» замінити словами «Кабінетом Міністрів України»;
 		Враховано   3. Перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
 
323. 4. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єкти господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, зобов’язані:
 		    4. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єкти господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців, зобов’язані:
 
324. 1) надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу (вакансії), його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер та оплату праці;
 		    1) надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу (вакансії), його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер та оплату праці;
 
325. 2) співпрацювати з підприємствами, установами та організаціями, профспілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями;
 		 -181- Шевчук О.Б.
 У статті 36:
у пункті 2 частини 4 після слів «співпрацювати з» доповнити словами «відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції»;
 		Враховано   2) співпрацювати з відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, підприємствами, установами та організаціями, профспілками та їх об’єднаннями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями;
 
326. 3) забезпечувати захист інформації, що надійшла від громадян, які звертаються з метою працевлаштування, та дотримання правил використання і поширення такої інформації, встановлених Законами України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», а також конфіденційність комерційної інформації роботодавців відповідно до закону;
 		    3) забезпечувати захист інформації, що надійшла від громадян, які звертаються з метою працевлаштування, та дотримання правил використання і поширення такої інформації, встановлених законами України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних», а також конфіденційність комерційної інформації роботодавців відповідно до закону;
 
327. 4) подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про працевлаштованих ними осіб у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики.
 		 -182- Шевчук О.Б.
 доповнити статтю новою частиною 5 такого змісту:
«5. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні не мають права:
1) свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких ці працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру;
2) перешкоджати найманню залученого працівника безпосередньо роботодавцем, обмежувати професійну мобільність працівника, накладати санкції на працівника, який погодився на роботу у іншого роботодавця;
3) надавати працівників у розпорядження роботодавця для заміни його працівників, які проводять страйк або інші колективні дії.».
 		Враховано   4) подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики.
5. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, не мають права:
1) свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких ці працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру;
2) перешкоджати найманню залученого працівника безпосередньо роботодавцем, обмежувати професійну мобільність працівника, накладати санкції на працівника, який погодився на роботу у іншого роботодавця;
3) надавати працівників у розпорядження роботодавця для заміни його працівників, які проводять страйк або інші колективні дії.
 
    -183- Мірошниченко Ю.Р.
 пункт 4 частини четвертої після слів «відомості про» доповнити словом «чисельність».
 		Враховано    
328. Стаття 37. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні
 		    Стаття 37. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні
 
329. 1. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, співпрацюють з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, шляхом:
 		    1. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, співпрацюють з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, шляхом:
 
330. 1) укладення договорів про співпрацю за окремими напрямами діяльності, у тому числі для обміну даними про вільні робочі місця (вакансії);
 		    1) укладення договорів про співпрацю за окремими напрямами діяльності, у тому числі для обміну даними про вільні робочі місця (вакансії);
 
331. 2) проведення спільних заходів (проектів);
 		    2) проведення спільних заходів (проектів);
 
332. 3) консультування з метою вдосконалення професійної практики та надання послуг роботодавцям і особам, що шукають роботу, в тому числі тих, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування.
 		    3) консультування з метою вдосконалення професійної практики та надання послуг роботодавцям і особам, що шукають роботу, в тому числі тих, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування.
 
333. 2. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з працевлаштування здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги.
 		    2. Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з працевлаштування здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги.
 
334. Стаття 38. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном
 		    Стаття 38. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном
 
335. 1. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню і регулюється Законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про зовнішньоекономічну діяльність», цим Законом та іншими законодавчими актами України.
 		    1. Діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню і регулюється законами України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про зовнішньоекономічну діяльність», цим Законом та іншими законодавчими актами України.
 
336. Послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб’єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму). Обов’язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.
 		    Послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються відповідно до заявок іноземного роботодавця (його контрагента) щодо вільних робочих місць (вакансій) і лише в межах укладених іноземними суб’єктами господарювання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування з метою сприяння підписанню трудового договору (контракту найму). Обов’язковим додатком до зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання посередницьких послуг у сфері працевлаштування за кордоном є проект трудового договору, завірений іноземним роботодавцем.
 
337. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, несе, відповідальність згідно із законодавством за погіршення умов трудового договору, укладеного між особою та іноземним роботодавцем, копія якого зберігається у такого суб’єкта протягом трьох років.
 		    Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, несе відповідальність згідно із законодавством за погіршення умов трудового договору, укладеного між особою та іноземним роботодавцем, копія якого зберігається у такого суб’єкта протягом трьох років.
 
338. 2. Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та суб’єктом господарювання. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, не має права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акта виконаних робіт.
 		    2. Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном між особою та суб’єктом господарювання. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, не має права отримувати від осіб, яким надані такі послуги, плату до підписання акта виконаних робіт.
 
339. 3. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, сприяє громадянам, яким надано такі послуги, у вирішенні питань правового і соціального захисту, та інформує їх про механізм добровільної участі у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні.
 		    3. Суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, сприяє громадянам, яким надано такі послуги, у вирішенні питань правового і соціального захисту та інформує їх про механізм добровільної участі у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні.
 
340. 4. Громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні, зокрема пенсійному, відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.
 		    4. Громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні, зокрема пенсійному, відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.
 
341. Стаття 39. Діяльність суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у іншого роботодавця
 		 -184- Марущенко В.С.
 Ст. 39 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«Стаття 39. Заборона наймати працівників для подальшого виконання ними роботи у іншого роботодавця
Забороняється наймати працівників для того, щоб у подальшому ці працівники виконували роботу у іншого роботодавця.
Трудовий договір може передбачати виконання працівником роботи виключно у того роботодавця, з яким цей трудовий договір укладено.
Вважаються недійсними умови трудового договору, відповідно до яких працівник зобов’язаний виконувати роботу не у того роботодавця, з яким він уклав цей трудовий договір.»
 		Відхилено Не можна встановити заборону на той вид діяльності, який вже існує в країні, його потрібно врегулювати.  Стаття 39. Діяльність суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця
 
342. 1. Суб’єкти господарювання здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на підставі трудових договорів. Такі суб’єкти господарювання направляють працівників для виконання ними роботи в іншого роботодавця за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця та первинною профспілковою організацією, та зобов’язані:
 		 -185- Шевчук О.Б.
 У статті 39:
у абзаці першому частини першої слова «та первинною профспілковою організацією» замінити словами «та за наявності згоди первинної профспілкової організації»;
 		Враховано   1. Діяльність суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкти господарювання – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілкової організації і зобов’язані:
 
    -186- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 39:
у абзаці першому частини першої слова «та первинною профспілковою організацією» замінити словами «та за наявності згоди первинної профспілкової організації»;
 		Враховано    
    -187- Хара В.Г.
 частину першу статті 39 викласти у такій редакції:
«1. Діяльність суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суб’єкти господарювання – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця та за наявності згоди первинної профспілкової організації, та зобов’язані:».
 		Враховано    
343. 1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;
 		    1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;
 
344. 2) виплачувати працівникові заробітну плату у розмірі не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;
 		 -188- Мірошниченко Ю.Р.
 пункт 2 частини першої викласти у такій редакції:
«2) виплачувати працівникові заробітну плату у розмірі не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;»;
 		Враховано   2) виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом, та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;
 
345. 3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;
 		    3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колективного договору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;
 
346. 4) нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника відповідно до класів професійного ризику виробництва, до якого віднесено роботодавця, який застосовує працю працівника;
 		    4) нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь працівника відповідно до класів професійного ризику виробництва, до якого віднесено роботодавця, який застосовує працю працівника;
 
347. 5) не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.
 		    5) не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.
 
348. 2. Суб’єкт господарювання може здійснювати наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у фізичних осіб на підставі укладеного договору між суб’єктом господарювання та фізичною особою про надання послуг.
 		 -189- Хара В.Г.
 статтю 39 доповнити новою частиною другою наступного змісту, у зв’язку з цим частини 2-3 вважати частинами 3-4:
«2. Забороняється діяльність суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без дозволу.»
 		Враховано   2. Забороняється діяльність суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без дозволу.
3. Суб’єкт господарювання може здійснювати наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у фізичних осіб на підставі укладеного договору між суб’єктом господарювання та фізичною особою про надання послуг.
 
349. 3. Суб’єкту господарювання заборонено направляти працівників на робочі місця до роботодавця, в якого:
 		    4. Суб’єкту господарювання заборонено направляти працівників на робочі місця до роботодавця, в якого:
 
350. 1) протягом року скорочено чисельність (штат) працівників;
 		    1) протягом року скорочено чисельність (штат) працівників;
 
351. 2) не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва;
 		    2) не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва;
 
352. 3) залучаються працівники для виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.
 		    3) залучаються працівники для виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.
 
353. Стаття 40. Об’єднання суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні
 		    Стаття 40. Об’єднання суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні
 
354. 1. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, можуть утворювати об’єднання (асоціації), відповідно до законодавства.
 		    1. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, можуть утворювати об’єднання (асоціації) відповідно до законодавства.
 
355. 2. Об’єднання (асоціація) суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, має право:
 		    2. Об’єднання (асоціація) суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, має право:
 
356. 1) надавати пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення;
 		    1) надавати пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері зайнятості населення;
 
357. 2) захищати права своїх членів та представляти їх інтереси в органах державної влади.
 		    2) захищати права своїх членів та представляти їх інтереси в органах державної влади.
 
358. Стаття 41. Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні
 		    Стаття 41. Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні
 
359. 1. Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, здійснюється, зокрема, шляхом:
 		    1. Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, здійснюється, зокрема, шляхом:
 
360. 1) ведення переліку таких суб’єктів господарювання;
 		    1) ведення переліку таких суб’єктів господарювання;
 
361. 2) правового забезпечення діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, що надають особам послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, а також добору кадрів для роботодавців;
 		    2) правового забезпечення діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, що надають особам послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, а також добору кадрів для роботодавців;
 
362. 3) здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю і зайнятість населення, що здійснюється уповноваженим органом з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення.
 		    3) нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю і зайнятість населення, що здійснюється уповноваженим органом з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення.
 
363. Розділ VІІ
 		    Розділ VІІ
 
364. ЗАСТОСУВАННЯ ПРАЦІ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ
 		    ЗАСТОСУВАННЯ ПРАЦІ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В УКРАЇНІ
 
365. Стаття 42. Застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні
 		 -190- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Викласти статтю 42 законопроекту в такій редакції:
"Стаття 42. Використання праці іноземців та осіб без громадянства в Україні
1. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, або яким надано статус біженця в Україні, чи яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну, мають право на трудову діяльність на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.
2. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються на роботу на підставі дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства.
Дозвіл видається Державною службою зайнятості підприємствам, установам та організаціям, у тому числі з місцезнаходженням за межами України (далі – роботодавцям), на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Використання праці (послуг) іноземців на території України фізичними особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності, забороняється.
3. Дозвіл видається роботодавцю на використання праці іноземця або особи без громадянства виключно на визначеному робочому місці або певній посаді (у певному виді діяльності або сфері послуг), які потребують спеціальної підготовки (кваліфікації), за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності використання їх праці.
На час дії такого дозволу іноземцям та особам без громадянства видається посвідчення (картка) трудового мігранта.
4. Дозвіл видається також на використання праці:
іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання за умови, що відсоток іноземних кваліфікованих громадян, які залучаються в рамках договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть за умовами договору;
іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань в секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття ІІ Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорій "внутрішньокорпоративні цесіонарії";
осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.
У будь-якому випадку дозвіл не видається для здійснення робіт, які не потребують спеціального рівня підготовки (кваліфікації).
5. Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на використання праці (послуг) іноземців та осіб без громадянства, посвідчень (карток) трудового мігранта і розмір плати,що справляється за використання праці (послуг) іноземців та осіб без громадянства на території України, визначає Кабінет Міністрів України.
6. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або зайняття відповідною діяльністю пов’язано з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
7. Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства.
8. Без передбаченого цією статтею дозволу здійснюється працевлаштування:
1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для здійснення канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
11) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
9. Залучення висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України здійснюється на підставах визначених Законом України "Про імміграцію".
10. У разі використання роботодавцем праці (послуг) іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового або іншого договору без відповідного дозволу, встановлення факту перебування таких осіб на території України у службових справах (відрядженні) понад 45 діб протягом одного календарного року Державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
У разі встановлення факту використання праці (послуг) іноземця та особи без громадянства на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі на використання праці іноземця та особи без громадянства, або іншим роботодавцем Державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та праці.
У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в судовому порядку.
Кошти від стягнутих штрафів та справляння плати за використання праці (послуг) іноземців та осіб без громадянства на території України спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття."
 		Відхилено   Стаття 42. Застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні
 
366. 1. Підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		    1. Підприємства, установи та організації мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на строк до одного року, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
367. 2. Дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства видається за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		 -191- Ківалов С.В.
 У статті 42 законопроекту:
в частині другій слова «осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця» замінити словами «іноземців та осіб без громадянства, які подали заяви про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.»
 		Відхилено   2. Дозвіл роботодавцю на застосування праці іноземця або особи без громадянства видається за умови, що в Україні (регіоні) відсутні кваліфіковані працівники, які спроможні виконувати відповідний вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності застосування їх праці, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
368. Дозвіл видається також на застосування праці:
 		    Дозвіл видається також на застосування праці:
 
369. іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору;
 		    іноземців, які направлені закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів, укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання, за умови, що відсоток кваліфікованих іноземців, які залучаються в рамках договору, не перевищує половини загальної чисельності осіб, що працюватимуть на умовах договору;
 
370. іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття ІІ Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії»;
 		    іноземців, які відповідно до графіка специфічних зобов’язань у секторі послуг Протоколу про вступ України до СОТ (стаття ІІ Генеральної угоди про торгівлю послугами) належать до категорії «внутрішньокорпоративні цесіонарії»;
 
371. осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.
 		    осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.
 
372. 3. Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України.
 		    3. Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства і розмір плати за видачу дозволу, яка зараховується до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
373. 4. Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства.
 		    4. Іноземці та особи без громадянства мають право провадити в Україні інвестиційну, зовнішньоекономічну та інші види діяльності відповідно до законодавства.
 
374. 5. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов’язане з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		    5. Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов’язане з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
375. 6. Без передбаченого цією статтею дозволу здійснюється працевлаштування:
 		    6. Без передбаченого цією статтею дозволу здійснюється працевлаштування:
 
376. 1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
 		    1) іноземців, які постійно проживають в Україні;
 
377. 2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
 		    2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
 
378. 3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
 		 -192- Ківалов С.В.
 пункт третій частини шостої викласти в такій редакції:
«3) іноземців та осіб без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, з моменту подачі заяв яких про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту пройшло шість місяців, а розгляд таких заяв, або оскарження ними рішень щодо зазначених статусів ще триває»
 		Відхилено   3) іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
 
379. 4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
 		    4) представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
 
380. 5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
 		    5) працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
 
381. 6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
 		    6) спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом;
 
382. 7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
 		    7) працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
 
383. 8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
 		    8) працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
 
384. 9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
 		    9) священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації;
 
385. 10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
 		    10) іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
 
386. 11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах на їх запрошення;
 		    11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької діяльності за фахом у державних вищих навчальних закладах на їх запрошення;
 
387. 12) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		    12) інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 
388. 7. Залучення висококваліфікованих іноземних спеціалістів і робітників, потреба в яких є відчутною для національної економіки, здійснюється на підставах, визначених Законом України «Про імміграцію».
 		    7. Залучення висококваліфікованих іноземних спеціалістів і робітників, потреба в яких є відчутною для національної економіки, здійснюється на підставах, визначених Законом України «Про імміграцію».
 
389. Розділ VІІІ
 		    Розділ VІІІ
 
390. БЕЗРОБІТТЯ
 		    БЕЗРОБІТТЯ
 
391. Стаття 43. Статус безробітного
 		    Стаття 43. Статус безробітного
 
392. 1. Статусу безробітного може набути:
 		    1. Статусу безробітного може набути:
 
393. 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
 		 -193- Марущенко В.С.
 Пункт 1) частини 1 ст. 43 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має достатнього для її життєдіяльності заробітку або інших достатніх для її життєдіяльності доходів, передбачених законодавством, готова та здатна приступити до підходящої роботи;»
 		Відхилено   1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
 
394. 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;
 		    2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;
 
395. 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
 		 -194- Шевчук О.Б.
 Пункт третій частини першої статті 43 - вилучити.
 		Відхилено   3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
 
    -195- Чуднов В.М.
 Пункт третій частини першої статті 43 - виключити.
 		Відхилено    
396. 2. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
 		 -196- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Абзац перший частини другої статті 43 викласти в такій редакції:
"2. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з восьмого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем проживання."
 		Відхилено   2. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
 
397. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції визначається Кабінетом Міністрів України.
 		    Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
 
398. Стаття 44. Права та обов’язки зареєстрованих безробітних
 		    Стаття 44. Права та обов’язки зареєстрованих безробітних
 
399. 1. Зареєстровані безробітні мають право на:
 		    1. Зареєстровані безробітні мають право на:
 
400. 1) безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:
 		    1) безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:
 
401. послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та тимчасові роботи;
 		    послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;
 
402. консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);
 		    консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);
 
403. інформації про свої права та обов’язки як безробітного;
 		    інформації про свої права та обов’язки як безробітного;
 
404. відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;
 		    відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;
 
405. 2) матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону;
 		    2) матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону;
 
406. 3) збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та тимчасових роботах (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах.
 		 -197- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Доповнити частину першу статті 44 пунктом четвертим такого змісту:
"4) оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи."
 		Враховано   3) збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;
4) оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.
 
407. 2. Зареєстровані безробітні зобов’язані:
 		    2. Зареєстровані безробітні зобов’язані:
 
408. 1) самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців;
 		    1) самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців;
 
409. 2) відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем проживання у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів;
 		 -198- Мірошниченко Ю.Р.
 У пункті 2 частини другої статті 44 слова «за місцем проживання» замінити словами «в якому він зареєстрований як безробітний».
 		Враховано   2) відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів;
 
410. 3) дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення;
 		    3) дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення;
 
411. 4) інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
 		    4) інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.
 
412. 3. Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
 		    3. Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.
 
413. Стаття 45. Припинення реєстрації безробітного
 		    Стаття 45. Припинення реєстрації безробітного
 
414. 1. Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі:
 		    1. Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі:
 
415. 1) зайнятості особи;
 		    1) зайнятості особи;
 
416. 2) поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;
 		    2) поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;
 
417. 3) подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;
 		    3) подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;
 
418. 4) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання;
 		 -199- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Доповнити частину першу статті 45 пунктом четвертим такого змісту, відповідним чином змінивши нумерацію наступних пунктів:
"4) зміни реєстрації місця проживання;"
 		Відхилено   4) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання;
 
419. 5) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
 		    5) дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
 
420. 6) припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин;
 		    6) припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин;
 
421. 7) невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами);
 		    7) невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами);
 
422. 8) встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;
 		    8) встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;
 
423. 9) встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг);
 		 -200- Марущенко В.С.
 Пункт 9) частини 1 ст. 45 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«9) встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), крім випадків, коли сукупний місячний дохід такого безробітного є меншим, ніж встановлений законом місячний розмір мінімальної заробітної плати, і якщо при цьому безробітний повідомив територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про виконання цієї оплачуваної роботи (надання послуг) до початку виконання цієї роботи (надання послуг);»
 		Відхилено   9) встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг);
 
424. 10) набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
 		    10) набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
 
425. 11) вступу на навчання за денною формою;
 		    11) вступу на навчання за денною формою;
 
426. 12) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
 		    12) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
 
427. 13) досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або до призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років;
 		 -201- Шевчук О.Б.
 У пункті 13 частини першої статті 45 слово «до» виключити.
 		Враховано   13) досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років;
 
    -202- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 45:
у пункті 13 частини першої слово «до» виключити;
 		Враховано    
428. 14) подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;
 		    14) подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;
 
429. 15) смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
 		    15) смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
 
430. 16) з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання інваліда особою, нездатною до трудової діяльності;
 		 -203- Сушкевич В.М.
 у пункті 16 частини першої статті 45 слова «інваліда особою» замінити словами «особи»;
 		Враховано   16) з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання особи, нездатною до трудової діяльності;
 
431. 17) з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.
 		 -204- Марущенко В.С.
 Пункт 17) частини 1 ст. 45 проекту Закону України «Про зайнятість населення» виключити.
 		Відхилено   17) з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.
 
432. 2. У разі припинення реєстрації відповідно до пунктів 5-9 частини першої цієї статті безробітний має право на наступну реєстрацію у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, не раніше ніж через 90 календарних днів з дати зняття обліку.
 		 -205- Марущенко В.С.
 Частину 2 ст. 45 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«2. У разі припинення реєстрації відповідно до пунктів 6 та 8 частини першої цієї статті безробітний має право на наступну реєстрацію у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, не раніше ніж через 90 календарних днів з дати зняття обліку.
У разі припинення реєстрації відповідно до пунктів 5, 7 або 9 частини першої цієї статті безробітний має право на наступну реєстрацію у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, не раніше ніж через 30 календарних днів з дати зняття обліку.»
 		Відхилено   2. У разі припинення реєстрації відповідно до пунктів 4-9 частини першої цієї статті безробітний має право на наступну реєстрацію у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, не раніше ніж через 90 календарних днів з дня зняття з обліку.
 
    -206- Мірошниченко Ю.Р.
 у частині другій цифри «5-9» замінити цифрами «4-9».
 		Враховано    
433. Стаття 46. Підходяща робота для безробітного
 		    Стаття 46. Підходяща робота для безробітного
 
434. 1. Підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.
 		    1. Підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.
 
435. Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.
 		    Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.
 
436. 2. Для осіб, що не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		    2. Для осіб, що не мають професії (спеціальності) і вперше шукають роботу, підходящою вважається така, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці, а для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю, що перевищує шість місяців, підходящою вважається робота за професією останнього місця роботи або робота з проходженням попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 
437. 3. У разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня перебування на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров’я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.
 		    3. У разі коли неможливо надати безробітному роботу за професією протягом шести місяців з дня перебування на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, йому пропонується підходяща робота з урахуванням здібностей, стану здоров’я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці.
 
438. 4. Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.
 		    4. Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за здобутими раніше професіями (спеціальностями) може вважатися підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.
 
439. 5. У разі зміни безробітним професії за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, підходящою вважається робота за новою та за попередньою професією (спеціальністю).
 		    5. У разі зміни безробітним професії за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, підходящою вважається робота за новою та за попередньою професією (спеціальністю).
 
440. 6. Підбір підходящої роботи для інвалідів здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та з урахуванням побажань щодо умов праці.
 		 -207- Сушкевич В.М.
 у статті 46:
частину шосту викласти у такій редакції:
«6. Підбір підходящої роботи для інвалідів (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого або створення нового робочого місця) здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці».
 		Враховано   6. Підбір підходящої роботи для інвалідів (у тому числі шляхом розумного пристосування існуючого або створення нового робочого місця) здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.
 
441. 7. Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, більш як шість місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та тимчасових роботах, тривалість яких перевищує один місяць.
 		 -208- Марущенко В.С.
 У абзаці 1 частині 7 ст. 46 проекту Закону України «Про зайнятість населення» слова «більш як шість місяців» замінити на слова «більш як дев’ять місяців» (це відповідатиме нормам чинного закону та захистить безробітних громадян від можливого звуження змісту та обсягу їхніх прав на отримання підходящої роботи), виклавши цей абзац у такій редакції:
«7. Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, більш як дев’ять місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та тимчасових роботах, тривалість яких перевищує один місяць.»
 		Відхилено   7. Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, більш як шість місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць.
 
442. Для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім громадян, яким до досягнення загальновстановленого пенсійного віку залишилося два і менше років), підходящою роботою також вважається участь у громадських та тимчасових роботах, що відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями, та тривають понад один місяць.
 		 -209- Мірошниченко Ю.Р.
 У абзаці другому частини 7 статті 46 після слів «участь у громадських» слово «та» замінити словами «роботах, а також».
 		Враховано   Для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім громадян, яким до досягнення загальновстановленого пенсійного віку залишилося два і менше років), підходящою роботою також вважається участь у громадських роботах, а також інших роботах тимчасового характеру, що відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями, та тривають понад один місяць.
 
443. 8. Підходящою для безробітного не може вважатися робота, якщо:
 		    8. Підходящою для безробітного не може вважатися робота, якщо:
 
444. місце роботи розташовано за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради;
 		    місце роботи розташовано за межами доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради;
 
445. умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці;
 		 -210- Марущенко В.С.
 Абзац 3 частини 8 ст. 46 проекту Закону України «Про зайнятість населення» викласти у такій редакції:
«умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці (в тому числі, якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом строки виплати заробітної плати);»
 		Враховано   умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та охорону праці (в тому числі якщо на запропонованому місці роботи порушуються встановлені законом строки виплати заробітної плати);
 
446. умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров’я громадянина, підтвердженому медичною довідкою.
 		    умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров’я громадянина, підтвердженому медичною довідкою.
 
447. 9. Без згоди громадянина йому не може пропонуватися робота, яка потребує зміни місця проживання.
 		    9. Без згоди громадянина йому не може пропонуватися робота, яка потребує зміни місця проживання.
 
448. Стаття 47. Допомога по частковому безробіттю
 		 -211- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Статтю 47 законопроекту виключити. У зв’язку з цим виключити пункт 24 статті 1 проекту.
 		Відхилено   Стаття 47. Допомога по частковому безробіттю
 
449. 1. Допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин у разі, коли:
 		    1. Допомога по частковому безробіттю надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин у разі, коли:
 
450. зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць;
 		 -212- Шевчук О.Б.
 Абзац другий та третій частини 1 статті 47 викласти в наступній редакції:
зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу) триває не менше місяця і не перевищує дванадцяти місяців, не залежить від працівників, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;
зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки вичерпано можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними»
 		Враховано частково   зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;
 
    -213- Чуднов В.М.
 Абзац другий та третій частини 1 статті 47 викласти в такій редакції:
зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурний підрозділ підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу) триває не менше місяця і не перевищує дванадцяти місяців, не залежить від працівників, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;
зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки вичерпано можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними»
 		Враховано частково    
451. зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому.
 		    зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними.
 
452. Про можливе зупинення (скорочення) виробництва роботодавець зобов’язаний повідомляти територіальний орган письмово за формою та у строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		    Про можливе зупинення (скорочення) виробництва роботодавець зобов’язаний повідомляти територіальний орган письмово за формою та у строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 
453. 2. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, сплачували страхові внески та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць.
 		    2. Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, сплачували страхові внески та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць.
 
454. 3. Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, коли:
 		    3. Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, коли:
 
455. 1) зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;
 		    1) зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;
 
456. 2) є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;
 		    2) є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;
 
457. 3) працівник:
 		    3) працівник:
 
458. відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);
 		    відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);
 
459. працює на підприємстві за сумісництвом;
 		    працює на підприємстві за сумісництвом;
 
460. проходить альтернативну (невійськову) службу.
 		    проходить альтернативну (невійськову) службу.
 
461. 4. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається під час затвердження бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з фінансових можливостей і не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.
 		    4. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається під час затвердження бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виходячи з фінансових можливостей і не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.
 
462. 5. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше 180 календарних днів протягом року.
 		    5. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше 180 календарних днів протягом року.
 
463. 6. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж
 		 -214- Шевчук О.Б.
 Частину 6 статті 47 – вилучити.
 		Відхилено   6. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40, пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
 
    -215- Чуднов В.М.
 Частину 6 статті 47 – виключити
 		Відхилено    
464. 180 календарних днів - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40, пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
 		       
465. 7. Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю раніше ніж через рік після закінчення строку виплати допомоги по частковому безробіттю.
 		    7. Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю раніше ніж через рік після закінчення строку виплати допомоги по частковому безробіттю.
 
466. 8. Порядок надання допомоги по частковому безробіттю встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики.
 		    8. Порядок надання допомоги по частковому безробіттю встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики.
 
467. Стаття 48. Масове вивільнення працівників з ініціативи роботодавця
 		    Стаття 48. Масове вивільнення працівників з ініціативи роботодавця
 
468. 1. Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом:
 		 -216- Шевчук О.Б.
 Частину першу статті 48 викласти в наступній редакції:
«1. Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом 30 днів:
1) вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників;
2) вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 500 працівників;
3) вивільнення 50 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельності працівників більше 500».
 		Відхилено   1. Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом:
 
    -217- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Частину першу статті 48 викласти у такій редакції:
"1. Масовим (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом трьох місяців вивільнення з ініціативи роботодавця 10 і більше відсотків працівників підприємства, установи, організації."
 		Відхилено    
    -218- Чуднов В.М.
 Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:
«1. Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом 30 днів:
1) вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників;
2) вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 500 працівників;
3) вивільнення 50 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельності працівників більше 500».
 		Відхилено    
469. 1) одного місяця:
 		    1) одного місяця:
 
470. вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників;
 		    вивільнення 10 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 20 до 100 працівників;
 
471. вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників;
 		    вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації з чисельністю від 101 до 300 працівників;
 
472. 2) трьох місяців - вивільнення 20 і більше працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.
 		 -219- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 48:
у пункті 2 частини першої після слів «і більше» доповними словом «відсотків»;
 		Враховано   2) трьох місяців - вивільнення 20 і більше відсотків працівників на підприємстві, в установі та організації незалежно від чисельності працівників.
 
473. 2. Показники масового вивільнення працівників, заходи з їх запобігання та з мінімізації негативних наслідків встановлюються колективними договорами та угодами, укладеними на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівні.
 		 -220- Мірошниченко Ю.Р.
 у частині другій слово «загальнодержавному» замінити на слово «національному».
 		Враховано   2. Показники масового вивільнення працівників, заходи з їх запобігання та з мінімізації негативних наслідків встановлюються колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях.
 
474. 3. Розроблення комплексу заходів щодо забезпечення зайнятості працівників, які підлягають вивільненню, здійснюється відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за участю сторін соціального діалогу.
 		    3. Розроблення комплексу заходів щодо забезпечення зайнятості працівників, які підлягають вивільненню, здійснюється відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за участю сторін соціального діалогу.
 
475. 4. У разі коли масове вивільнення працівників спричинило різке зростання безробіття в регіоні або на відповідній території на три і більше відсоткових пункти протягом звітного періоду, ситуація на ринку праці визнається кризовою.
 		    4. У разі коли масове вивільнення працівників спричинило різке зростання безробіття в регіоні або на відповідній території на три і більше відсоткових пункти протягом звітного періоду, ситуація на ринку праці визнається кризовою.
 
476. Для вжиття заходів до запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення працівників можуть утворюватися спеціальні комісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		    Для вжиття заходів до запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення працівників можуть утворюватися спеціальні комісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
477. Стаття 49. Особлива гарантія безробітним передпенсійного віку, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці
 		 -221- Сушкевич В.М.
 У назві статті 49 слово «передпенсійного» замінити словом похилого».
Поняття «особа передпенсійного віку» законом не визначено, водночас, статтею 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачено, що громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
 		Враховано частково   Стаття 49. Особлива гарантія для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці
 
478. 1. Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, та військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, яким на день вивільнення залишилося не більше півтора року до встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», за умови їх реєстрації в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності підходящої роботи гарантується право на достроковий вихід на пенсію, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
 		 -222- Шевчук О.Б.
 В частині першій статті 49 слова «власника або уповноваженого ним органу» замінити словом «роботодавця»;
 		Враховано   1. Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, та військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, яким на день вивільнення залишилося не більше півтора року до встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», за умови їх реєстрації в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та відсутності підходящої роботи гарантується право на достроковий вихід на пенсію, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
 
    -223- Чуднов В.М.
 В частині першій статті 49 слова «власника або уповноваженого ним органу» замінити словом «роботодавця»;
 		Враховано    
    -224- Хара В.Г.
 Назву статті викласти у наступній редакції:
«Стаття 49. Особлива гарантія для окремих категорій безробітних, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці».
 		Враховано    
479. Дія абзацу першого цієї частини поширюється також на працівників, які звільняються з підприємств, установ та організацій незалежно від їх форми власності, виду діяльності та господарювання, у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення і зареєструвалися у місячний строк після звільнення в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 		    Дія абзацу першого цієї частини поширюється також на працівників, які звільняються з підприємств, установ та організацій незалежно від їх форми власності, виду діяльності та господарювання, у зв’язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення і зареєструвалися у місячний строк після звільнення в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
 
480. 2. Витрати на достроково призначену пенсію відшкодовуються Пенсійному фонду України за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Пенсійним фондом України.
 		 -225- Сушкевич В.М.
 у частині другій статті 49 слова «витрати на дострокову призначену пенсію» замінити словами «витрати на виплату пенсії, достроково призначену за умовами цієї статті, та оплату послуг за її доставку»
 		Враховано   2. Витрати на виплату пенсії, достроково призначену згідно з умовами цієї статті, та оплату послуг за її доставку відшкодовуються Пенсійному фонду України за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики та Пенсійним фондом України.
 
481. Клопотання про достроковий вихід на пенсію безробітних здійснюється відповідно до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку безробітних.
 		 -226- Шевчук О.Б.
 Абзац другий частини другої статті 49 викласти у такій редакції:
«Клопотання про достроковий вихід на пенсію безробітних видається відповідно до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку безробітних»
 		Враховано   Клопотання про достроковий вихід на пенсію безробітних видається відповідно до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку безробітних.
 
    -227- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац другий частини другої статті 49 викласти у такій редакції:
«Клопотання про достроковий вихід на пенсію безробітних видається відповідно до порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку безробітних».
 		Враховано    
    -228- Павловський А.М.
 В абзаці другому частини другої статті 49 слово "здійснюється" замінити словом "видається".
 		Враховано    
482. Розділ ІХ
 		    Розділ ІХ
 
483. СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА РИНКУ ПРАЦІ
 		    СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ НА РИНКУ ПРАЦІ
 
484. Стаття 50. Участь роботодавців у забезпеченні зайнятості населення
 		    Стаття 50. Участь роботодавців у забезпеченні зайнятості населення
 
485. 1. Права і обов’язки роботодавців та їх об’єднань щодо забезпечення зайнятості населення, захисту від безробіття та його наслідків визначаються цим Законом, Законами України «Про організації роботодавців» та «Про соціальний діалог в Україні», іншими нормативно-правовими актами, колективними договорами та угодами, укладеними на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівні.
 		    1. Права і обов’язки роботодавців та їх об’єднань щодо забезпечення зайнятості населення, захисту від безробіття та його наслідків визначаються цим Законом, законами України «Про організації роботодавців» та «Про соціальний діалог в Україні», іншими нормативно-правовими актами, колективними договорами та угодами, укладеними на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівнях.
 
486. 2. Роботодавці беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення шляхом:
 		    2. Роботодавці беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення шляхом:
 
487. 1) створення умов для реалізації громадянами права на працю;
 		    1) створення умов для реалізації громадянами права на працю;
 
488. 2) додержання вимог законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
 		    2) додержання вимог законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;
 
489. 3) погодження змісту професійного навчання;
 		    3) погодження змісту професійного навчання;
 
490. 4) реалізації права на обрання навчальних закладів, підприємств, установ та організацій для професійного навчання безробітного відповідно до встановлених вимог;
 		    4) реалізації права на обрання навчальних закладів, підприємств, установ та організацій для професійного навчання безробітного відповідно до встановлених вимог;
 
491. 5) участі у державній кваліфікаційній атестації, державній атестації осіб за результатами професійного навчання та підтвердженні професійної кваліфікації за робітничими професіями осіб, що бажають підтвердити результати неформального навчання;
 		    5) участі у державній кваліфікаційній атестації, державній атестації осіб за результатами професійного навчання та підтвердженні професійної кваліфікації за робітничими професіями осіб, що бажають підтвердити результати неформального навчання;
 
492. 6) подання пропозицій до проектів актів законодавства з питань зайнятості населення та трудової міграції;
 		    6) подання пропозицій до проектів актів законодавства з питань зайнятості населення та трудової міграції;
 
493. 7) участі у здійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення, трудової міграції, професійного навчання та підтвердження кваліфікації працівників.
 		 -229- Сушкевич В.М.
 У статті 50:
частину другу доповнити пунктами восьмим та дев’ятим такого змісту:
«8) дотримання встановленої квоти (нормативу) для працевлаштування окремих категорій громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, в т.ч. інвалідів;
9) працевлаштування визначеного територіальними та місцевими програмами зайнятості кола громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, або резервування окремих видів робіт (професій) для таких громадян».
 		Відхилено   7) участі у здійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення, трудової міграції, професійного навчання та підтвердження кваліфікації працівників.
 
494. 3. Роботодавці зобов’язані:
 		 -230- Шевчук О.Б.
 Частину третю статті 50 викласти у наступній редакції:
«3. Роботодавці зобов’язані:
1) забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства в сфері оплати праці, охорони і гігієни праці;
2) вживати дій для запобігання масовим вивільненням, в т.ч. шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів спрямованих на пом’якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників;
3) здійснювати інші заходи щодо сприяння зайнятості населення, передбачені колективними договорами та угодами, укладеними на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівні;
4) у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з правлінням Фонду соціального страхування на випадок безробіття, подавати інформацію про фактичне масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, не пізніше дня наступного за днем, з якого вивільнення може бути визнане масовим відповідно до статті 48 цього Закону;
5) проводити попередні консультації з первинною профспілковою організацією, з якою укладено колективний договір, щодо доцільності залучення працівників інших роботодавців, зокрема працівників суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 		Враховано частково   3. Роботодавці зобов’язані:
 
    -231- Чуднов В.М.
 Частину третю статті 50 викласти у наступній редакції:
«3. Роботодавці зобов’язані:
1) забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства в сфері оплати праці, охорони і гігієни праці;
2) вживати дій для запобігання масовим вивільненням, в т.ч. шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів спрямованих на пом’якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників;
3) здійснювати інші заходи щодо сприяння зайнятості населення, передбачені колективними договорами та угодами, укладеними на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівні;
4) у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з правлінням Фонду соціального страхування на випадок безробіття, подавати інформацію про фактичне масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, не пізніше дня наступного за днем, з якого вивільнення може бути визнане масовим відповідно до статті 48 цього Закону;
5) проводити попередні консультації з первинною профспілковою організацією, з якою укладено колективний договір, щодо доцільності залучення працівників інших роботодавців, зокрема працівників суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 		Враховано частково    
495. 1) інформувати територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції про причини відмови у працевлаштуванні осіб, які нею направляються;
 		 -232- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 50:
у пункті 1 частини 3 перед словами «інформувати територіальні» доповнити словом «письмово»;
 		Відхилено   1) забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства в сфері оплати праці, охорони і гігієни праці;
 
496. 2) інформувати не пізніше ніж за три місяці первинні профспілкові організації про заплановане масове вивільнення працівників, строки його проведення, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, а також проводити консультації з профспілками з метою розроблення заходів щодо запобігання вивільненню, пом’якшення його наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників;
 		    2) вживати заходів для запобігання масовим вивільненням, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом’якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників;
 
497. 3) здійснювати інші заходи щодо сприяння зайнятості населення, передбачені колективними договорами та угодами, укладеними на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівні;
 		 -233- Мірошниченко Ю.Р.
 у пункті 3 частини 3 слово «загальнодержавному» замінити на слово «національному»;
 		Враховано   3) здійснювати інші заходи щодо сприяння зайнятості населення, передбачені колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях;
 
498. 4) своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:
 		    4) своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:
 
499. попит на робочу силу (вакансії);
 		    попит на робочу силу (вакансії);
 
500. заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення;
 		    заплановане масове вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення;
 
501. 5) погоджувати з первинною профспілковою організацією, з якою укладено колективний договір, залучення працівників інших роботодавців, зокрема працівників суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 		    5) проводити попередні консультації з первинною профспілковою організацією, з якою укладено колективний договір, залучення працівників інших роботодавців, зокрема працівників суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні.
 
502. 4. Роботодавці мають право:
 		    4. Роботодавці мають право:
 
503. 1) проводити добір працівників безпосередньо або через територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні;
 		    1) проводити добір працівників безпосередньо або через територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні;
 
504. 2) брати участь через представницькі органи роботодавців в управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;
 		    2) брати участь через представницькі органи роботодавців в управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням;
 
505. 3) взаємодіяти з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у створенні банку даних про вільні робочі місця (посади), сприянні працевлаштуванню безробітних та визначенні перспективної потреби у кадрах;
 		    3) взаємодіяти з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у створенні банку даних про вільні робочі місця (посади), сприянні працевлаштуванню безробітних та визначенні перспективної потреби у кадрах;
 
506. 4) застосовувати працю (послуги) іноземців та осіб без громадянства в порядку, визначеному законом;
 		    4) застосовувати працю (послуги) іноземців та осіб без громадянства в порядку, визначеному законом;
 
507. 5) одержувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, безоплатно інформацію про пропонування робочої сили, послуги з добору і направлення на працевлаштування незайнятого населення та осіб, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, а також інших осіб, які шукають роботу;
 		 -234- Шевчук О.Б.
 У статті 50:
у пункті 5 частини 4 після слів «незайнятого населення» слово «та» замінити словами «у тому числі»;
 		Враховано   5) одержувати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, безоплатно інформацію про пропонування робочої сили, послуги з добору і направлення на працевлаштування незайнятого населення, у тому числі осіб, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, а також інших осіб, які шукають роботу;
 
    -235- Мірошниченко Ю.Р.
 у пункті 5 частини 4 після слів «незайнятого населення» слово «та» замінити словами «у тому числі»;
 		Враховано    
508. 6) брати участь в організації та проведенні громадських та тимчасових робіт;
 		 -236- Мірошниченко Ю.Р.
 пункт 6 частини 4 викласти у такій редакції:
«6) брати участь в організації та проведенні громадських робіт, організовувати та проводити тимчасові роботи;»;
 		Враховано   6) брати участь в організації та проведенні громадських робіт, організовувати та проводити інші види робіт тимчасового характеру;
 
509. 7) проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам;
 		    7) проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам;
 
510. 8) оскаржувати в установленому порядку дії або бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
 		    8) оскаржувати в установленому порядку дії або бездіяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
 
511. 9) брати участь у фінансуванні заходів щодо сприяння зайнятості населення відповідно до законодавства;
 		    9) брати участь у фінансуванні заходів щодо сприяння зайнятості населення відповідно до законодавства;
 
512. 10) одержувати від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, компенсації у розмірах і порядку, що встановлені цим Законом та іншими актами законодавства.
 		 -237- Шевчук О.Б.
 частину 4 доповнити новим пунктом 11 такого змісту:
«11) входити до складу колегій територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, безпосередньо чи через представників організацій роботодавців.»;
 		Відхилено ей порядок буде визначено, самими сторонами.  10) одержувати від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, компенсації у розмірах і порядку, що встановлені цим Законом та іншими актами законодавства, прийнятими на його виконання.
 
    -238- Мірошниченко Ю.Р.
 пункт 10 частини 4 доповнити словами «прийнятими на його виконання»;
 		Враховано    
513. 5. Роботодавцям забороняється:
 		    5. Роботодавцям забороняється:
 
514. 1) висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу та під час проведення добору працівників, а також вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя;
 		    1) висувати будь-які вимоги дискримінаційного характеру в оголошеннях (рекламі) про роботу та під час проведення добору працівників, а також вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя;
 
515. 2) застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин;
 		    2) застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин;
 
516. 3) залучати до роботи працівників, що наймаються суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, для подальшого виконання ними роботи на інших підприємствах, в установах та організаціях у разі, коли у такого роботодавця:
 		 -239- Марущенко В.С.
 Пункт 3) частини 5 ст. 50 проекту Закону України «Про зайнятість населення» виключити (це пов’язано з тим, що одночасно пропоную ст. 39 законопроекту викласти у новій редакції, встановивши абсолютну заборону наймати працівників для подальшого виконання ними роботи у іншого роботодавця)
 		Відхилено Стаття 39 залишилася діяти у законопроекті. Законопроектом передбачено надання дозволу для певного виду діяльності, а не ліцензування.  3) залучати до роботи працівників, що наймаються суб’єктами господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, для подальшого виконання ними роботи на інших підприємствах, в установах та організаціях у разі, коли у такого роботодавця:
 
517. протягом року здійснено скорочення чисельності (штату) працюючих;
 		    протягом року здійснено скорочення чисельності (штату) працюючих;
 
518. не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва;
 		    не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва;
 
519. передбачається виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.
 		    передбачається виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу основного виробництва.
 
520. 6. Організації роботодавців та їх об’єднання беруть участь у:
 		    6. Організації роботодавців та їх об’єднання беруть участь у:
 
521. 1) здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
 		 -240- Шевчук О.Б.
 пункт 1 частини 6 викласти у такій редакції:
«1) у формуванні, вдосконаленні і реалізації державної і регіональної політики зайнятості ;».
 		Враховано частково   1) у формуванні та реалізації державної і регіональної політики зайнятості та здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
 
    -241- Хара В.Г.
 пункт 1 частини 6 викласти у такій редакції
«1) у формуванні і реалізації державної і регіональної політики зайнятості та здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення;».
 		Враховано    
522. 2) розробленні проектів актів законодавства з питань зайнятості населення та трудової міграції;
 		    2) розробленні проектів актів законодавства з питань зайнятості населення та трудової міграції;
 
523. 3) управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до законодавства, зокрема формуванні показників проекту бюджету Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття;
 		 -242- Шевчук О.Б.
 В абзаці 3 частини шостої статі 50 слова «,зокрема формуванні показників проекту бюджету Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» виключити.
 		Враховано   3) управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до законодавства;
 
    -243- Чуднов В.М.
 В абзаці 3 частини шостої статі 50 слова «,зокрема формуванні показників проекту бюджету Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» виключити.
 		Враховано    
    -244- Мірошниченко Ю.Р.
 у пункті 3 частини 6 слово «показників» виключити.
 		Враховано    
524. 4) розробленні та оновленні професійних стандартів (кваліфікаційних характеристик), сприянні розвитку системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, забезпеченні їх належної якості;
 		    4) розробленні та оновленні професійних стандартів (кваліфікаційних характеристик), сприянні розвитку системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, забезпеченні їх належної якості;
 
525. 5) організації та проведенні досліджень з проблем поточної та перспективної потреби ринку праці.
 		    5) організації та проведенні досліджень з проблем поточної та перспективної потреби ринку праці.
 
526. 7. Організації роботодавців мають право вносити органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування обов’язкові для розгляду пропозиції щодо зайнятості населення.
 		    7. Організації роботодавців мають право вносити органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування обов’язкові для розгляду пропозиції щодо зайнятості населення.
 
527. Стаття 51. Участь професійних спілок та їх об’єднань у забезпеченні зайнятості населення
 		    Стаття 51. Участь професійних спілок та їх об’єднань у забезпеченні зайнятості населення
 
528. 1. Права і обов’язки професійних спілок та їх об’єднань щодо забезпечення зайнятості населення, захисту від безробіття та його наслідків визначаються цим Законом, Законами України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про соціальний діалог в Україні», іншими нормативно-правовими актами, колективними договорами та угодами, укладеними на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівні.
 		 -245- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 51:
у частині першій слово «загальнодержавному» замінити на слово «національному»;
 		Враховано   1. Права і обов’язки професійних спілок та їх об’єднань щодо забезпечення зайнятості населення, захисту від безробіття та його наслідків визначаються цим Законом, законами України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про соціальний діалог в Україні», іншими нормативно-правовими актами, колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях.
 
529. 2. Професійні спілки та їх об’єднання:
 		    2. Професійні спілки та їх об’єднання:
 
530. 1) беруть участь у:
 		    1) беруть участь у:
 
531. здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
 		    здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
 
532. розробленні проектів актів законодавства з питань зайнятості населення та трудової міграції;
 		    розробленні проектів актів законодавства з питань зайнятості населення та трудової міграції;
 
533. розробленні механізму та здійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення, трудової міграції, професійного навчання та підтвердженні кваліфікації працівників;
 		    розробленні механізму та здійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення, трудової міграції, професійного навчання та підтвердженні кваліфікації працівників;
 
534. розробленні заходів щодо соціального захисту працівників, які вивільняються з підприємств, установ та організацій з ініціативи роботодавців;
 		 -246- Хара В.Г.
 Пункт 1 частини другої ст. 51 доповнити абзацами такого змісту:
«у роботі координаційних комітетів сприяння зайнятості населення;
у консультаціях з питань залучення і використання в Україні іноземної робочої сили;
у розробленні та оновленні професійних стандартів (кваліфікаційних характеристик), сприянні розвитку системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, забезпеченні їх належної якості та працевлаштуванні випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів;»
 		Враховано   розробленні заходів щодо соціального захисту працівників, які вивільняються з підприємств, установ та організацій з ініціативи роботодавців;
у роботі координаційних комітетів сприяння зайнятості населення;
у консультаціях з питань залучення і використання в Україні іноземної робочої сили;
 
535. управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до законодавства, зокрема у формуванні показників проекту бюджету Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття;
 		 -247- Мірошниченко Ю.Р.
 у абзаці шостому пункту 1 частини 2 слово «показників» виключити.
 		Враховано   управлінні загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до законодавства, зокрема у формуванні проекту бюджету Фонду на загальнообов’язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття;
у розробленні та оновленні професійних стандартів (кваліфікаційних характеристик), сприянні розвитку системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників, забезпеченні їх належної якості та працевлаштуванні випускників професійно-технічних і вищих навчальних закладів;
 
536. проведенні досліджень з проблем поточної та перспективної потреби ринку праці;
 		    проведенні досліджень з проблем поточної та перспективної потреби ринку праці;
 
537. 2) проводять разом з організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування консультації з питань зайнятості населення.
 		    2) проводять разом з організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування консультації з питань зайнятості населення.
 
538. 3. Професійні спілки та їх об’єднання мають право вносити органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям та їх об’єднанням обов’язкові для розгляду пропозиції щодо вдосконалення механізму забезпечення зайнятості населення.
 		    3. Професійні спілки та їх об’єднання мають право вносити органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям та їх об’єднанням обов’язкові для розгляду пропозиції щодо вдосконалення механізму забезпечення зайнятості населення.
 
539. Розділ Х
 		    Розділ Х
 
540. КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
 		    КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ
 
541. Стаття 52. Контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення
 		    Стаття 52. Контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення
 
542. 1. Державний контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення здійснює уповноважений орган з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в межах їх повноважень.
 		    1. Державний контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення здійснює уповноважений орган з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в межах їх повноважень.
 
543. 2. Громадський контроль у сфері зайнятості населення здійснюють професійні спілки та їх об’єднання, роботодавці та їх об’єднання.
 		 -248- Марущенко В.С.
 Частину 2 ст. 52 проекту Закону України «Про зайнятість населення» доповнити словами «громадські організації та їх об’єднання», виклавши цю частину у такій редакції:
«2. Громадський контроль у сфері зайнятості населення здійснюють професійні спілки та їх об’єднання, роботодавці та їх об’єднання, громадські організації та їх об’єднання».
 		Відхилено Залучаються тільки сторони соціального діалогу, оскільки залучити всі громадські організації неможливо, їх дуже велика кількість.  2. Громадський контроль у сфері зайнятості населення здійснюють професійні спілки та їх об’єднання, роботодавці та їх об’єднання.
 
544. Стаття 53. Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення
 		    Стаття 53. Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення
 
545. 1. Посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
 		    1. Посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
 
546. 2. У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, стягується штраф за кожну непрацевлаштовану особу у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 		 -249- Шевчук О.Б.
 Частини другу статті 53 виключити.
 		Відхилено налогічна пропозиція тій, що відхилена у статті 14.  2. У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 
    -250- Шпенов Д.Ю.
 У частині другій статті 53 слова «за кожну не працевлаштовану особу» замінити словами «за кожну відмову у працевлаштуванні таких громадян».
 		Враховано частково    
    -251- Шевчук О.Б.
 Частину 2 статті 53 після слів «цього Закону» доповнити словами «з нього».
 		Враховано    
    -252- Чуднов В.М.
 Частини другу статті 53 виключити.
 		Відхилено    
    -253- Мірошниченко Ю.Р.
 у статті 53:
частину після слів «цього Закону» доповнити словами «з нього»;
 		Враховано    
547. 3. У разі провадження суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні без проведення державної реєстрації стягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 		 -254- Мірошниченко Ю.Р.
 частину третю викласти у такій редакції:
«3. У разі провадження суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордон без отримання відповідної ліцензії стягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.»
 		Враховано   3. У разі провадження суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордон без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу стягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 
    -255- Хара В.Г.
 частину третю статті 53 викласти у наступній редакції:
«3. У разі провадження суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордон без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу стягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.».
 		Враховано    
548. 4. У разі неподання або порушення порядку подання суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відповідно до цього Закону відомостей про працевлаштованих ним осіб стягується штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 		    4. У разі неподання або порушення порядку подання суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відповідно до цього Закону відомостей про працевлаштованих ним осіб стягується штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 
549. 5. У разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця:
 		    5. У разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця:
 
550. на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
 		    на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
 
551. на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 		    на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 
552. 6. У разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних, передбачених абзацом третім пункту 4 частини третьої статті 50 цього Закону, стягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 		 -256- Шевчук О.Б.
 В частині шостій статті 53 слова «чотирикратному» виключити.
 		Відхилено   6. У разі неподання або порушення роботодавцем установленого порядку подання даних, передбачених абзацом третім пункту 4 частини третьої статті 50 цього Закону, стягується штраф у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 
    -257- Чуднов В.М.
 В частині шостій статті53 слова «чотирикратному» виключити
 		Відхилено    
553. 7. У разі порушення суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, вимог частини другої статті 37 цього Закону стягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 		    7. У разі порушення суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, вимог частини другої статті 37 цього Закону стягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 
554. 8. У разі порушення суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, вимог цього Закону та Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» стягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 		    8. У разі порушення суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, вимог цього Закону та Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» стягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
 
555. 9. Штрафи, накладення яких передбачено цією статтею, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
 		    9. Штрафи, накладення яких передбачено цією статтею, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
 
556. Штрафи, зазначені у частинах другій - сьомій цієї статті, накладаються уповноваженим органом з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		    Штрафи, зазначені у частинах другій - сьомій цієї статті, накладаються уповноваженим органом з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
557. 10. У разі несплати (відмови від сплати) протягом місяця передбачених цією статтею штрафів їх стягнення здійснюється в судовому порядку. Суми штрафів, зазначених у частинах другій, п’ятій та шостій цієї статті, зараховуються до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а ті, що зазначені у частинах третій, четвертій, сьомій та восьмій, - до державного бюджету.
 		    10. У разі несплати (відмови від сплати) протягом місяця передбачених цією статтею штрафів їх стягнення здійснюється в судовому порядку. Суми штрафів, зазначених у частинах другій, п’ятій та шостій цієї статті, зараховуються до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а ті, що зазначені у частинах третій, четвертій, сьомій та восьмій, - до державного бюджету.
 
558. 11. Посадові особи суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, які порушили вимоги законодавства під час надання таких послуг, несуть відповідальність згідно із законодавством. Невиконання суб’єктом господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, вимог законодавства під час надання таких послуг є підставою для прийняття рішення про припинення діяльності або анулювання ліцензії органом ліцензування.
 		    11. Посадові особи суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, які порушили вимоги законодавства під час надання таких послуг, несуть відповідальність згідно із законодавством. Невиконання суб’єктом господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, вимог законодавства під час надання таких послуг є підставою для прийняття рішення про припинення діяльності або анулювання ліцензії органом ліцензування.
 
559. Розділ ХІ
 		    Розділ ХІ
 
560. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
561. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.
 		    1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.
 
562. 2. Визнати такими, що втратили чинність:
 		    2. Визнати такими, що втратили чинність:
 
563. Закон України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 169; 1993 р., № 2, ст. 3; 1994 р., № 45, ст. 408; 1996 р., № 3, ст. 11, № 9, ст. 42; 1997 р., № 8, ст. 62; 1998 р., № 11-12, ст. 44; 1999 р., № 1, ст. 6, № 4, ст. 33; 2000 р., № 3, ст. 22, № 38, ст. 318; 2001 р., № 9, ст. 38, № 27, ст. 133; 2002 р., № 29, ст. 194; 2003 р., № 27, ст. 209; 2005 р., № 13, ст. 233; 2006 р., № 1, ст. 18, № 22, ст. 184, № 32, ст. 271; 2007 р., № 7-8, ст. 66; 2009 р., № 18, ст. 247; № 32-33, ст. 485; 2010 р., № 8, ст. 54; 2012 р., № 12-13, ст. 82);
 		    Закон України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 170; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 12, ст. 169; 1993 р., № 2, ст. 3; 1994 р., № 45, ст. 408; 1996 р., № 3, ст. 11, № 9, ст. 42; 1997 р., № 8, ст. 62; 1998 р., № 11-12, ст. 44; 1999 р., № 1, ст. 6, № 4, ст. 33; 2000 р., № 3, ст. 22, № 38, ст. 318; 2001 р., № 9, ст. 38, № 27, ст. 133; 2002 р., № 29, ст. 194; 2003 р., № 27, ст. 209; 2005 р., № 13, ст. 233; 2006 р., № 1, ст. 18, № 22, ст. 184, № 32, ст. 271; 2007 р., № 7-8, ст. 66; 2009 р., № 18, ст. 247; № 32-33, ст. 485; 2010 р., № 8, ст. 54; 2012 р., № 12-13, ст. 82);
 
564. постанову Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 171, № 32, ст. 428);
 		    Постанову Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 14, ст. 171, № 32, ст. 428);
 
565. Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцям» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 2, ст. 40).
 		    Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцям» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 2, ст. 40).
 
566. 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		 -258- Хара В.Г.
Сухий Я.М.
 Частину третю прикінцевих та перехідних положень викласти у наступній редакції:
«3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;
забезпечити приведення нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом».
 		Враховано рикінцеві положення зняті, оскільки запропоновані ними зміни регулюють не питання законодавства про зайнятість населення, а питання законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, законодавства про єдиний соціальний внесок, та інших сфер законодавства України Крім того, за аналогією з Рішенням Конституційного Суду України щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України (№ 10рп/2008 від 22.05.2008 року) даний Закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя, а у разі необхідності внесення зазначених змін і доповнень мають використовуватися окремі закони.  3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону;
забезпечити приведення нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
 
567. 1) у статті 188-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 		       
568. назву статті після слів «Пенсійного фонду України» доповнити словами «, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції»;
 		       
569. в абзаці першому частини першої після слів «Пенсійного фонду України» доповнити словами «, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції», а слова «Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, « виключити;
 		       
570. 2) у Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст. 572):
 		 -259- Баранов В.О.
 вилучити підпункт 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту (щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України).
Обґрунтування: законопроектом передбачається внесення змін до статті 65 Бюджетного кодексу України стосовно збільшення нормативу відрахувань від податку на доходи фізичних осіб, що зараховується до доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення, з 25% до 100% в частині перевищення надходжень від сплати цього податку за певний місяць поточного року над надходженнями за відповідний місяць минулого року з урахуванням темпів зростання заробітної плати на відповідній території за останні 12 місяців.
Слід зауважити, що податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком, який в повному обсязі не зараховується до жодного бюджету, норматив його розподілу максимально враховує як наявність фінансового ресурсу, так і потребу у збалансуванні дохідної та видаткової частини бюджетів з мінімальним перетоком фінансового ресурсу у системі.
Поряд з тим, такі надходження вплинуть на обсяг трансфертів вирівнювання в наступні бюджетні періоди, оскільки відповідно до вимог статті 98 Бюджетного кодексу України вони будуть враховані при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів між районним бюджетом та відповідними бюджетами місцевого самоврядування, а саме призведуть до збільшення коштів, що передаються до районного бюджету, або до зменшення обсягу дотації вирівнювання з районного бюджету.
Тобто, зазначена пропозиція суперечить основним засадам міжбюджетних відносин в частині визначення трансфертів місцевим бюджетам та призведе до розбалансування місцевих бюджетів усіх рівнів, а також ризику незабезпечення коштами першочергових видатків районних та обласних бюджетів.
Крім того, порівняння місячного обсягу надходжень від цього податку з обсягом за відповідний місяць минулого року із урахуванням темпів зростання заробітної плати за 12 місяців є некоректним, оскільки у певному місяці та загалом за 12 місяців динаміку розміру заробітної плати та відповідно надходжень від податку на доходи фізичних осіб потенційно визначатимуть різні економічні чинники і при цьому можуть мати різний вплив.
Разом з тим, така пропозиція вимагатиме застосування методологічно складного порядку відрахувань цього податку між різними бюджетами, що є невиправданим, зважаючи на механізм формульного вирівнювання фінансової спроможності місцевих бюджетів, визначений Бюджетним кодексом України.
Законодавча пропозиція щодо внесення змін до статті 43 Бюджетного кодексу України стосовно застосування казначейського обслуговування здійснення операцій, пов'язаних з використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, вже врегульована положеннями Бюджетного кодексу України, а саме у підпункті 2 пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» міститься відповідна вимога щодо всіх фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а відтак внесення додаткових змін е недоцільним.
 		Враховано      
    -260- Мірошниченко Ю.Р.
 У Прикінцевих та перехідних положеннях п.2 ч.3 доповнити словами "у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
 		Відхилено    
571. 1) статтю 43 доповнити частиною шостою такого змісту:
 		       
572. «6. Під час здійснення операцій, пов’язаних з використанням коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовується казначейське обслуговування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»;
 		       
573. 2) частину третю статті 65 доповнити абзацом такого змісту:
 		       
574. «У разі коли надходження від сплати податку на доходи фізичних осіб за певний місяць поточного року перевищують такі надходження за відповідний місяць минулого року з урахуванням темпів зростання заробітної плати на відповідній території за останні 12 місяців, сума перевищення зараховується у повному обсязі до доходів бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення.»;
 		       
575. 3) у пункті «б» частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170):
 		       
576. у підпункті 7 слова «оплачуваних громадських» замінити словами «громадських та тимчасових»;
 		       
577. підпункт 12 викласти у такій редакції:
 		       
578. «прийняття рішень про створення на підприємствах, в установах та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, організація їх професійної підготовки, а також погодження ліквідації таких робочих місць; «;
 		       
579. 4) у статті 24 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190; 2010 р., № 8, ст. 54):
 		       
580. у пункті 3 слова «оплачуваних громадських» замінити словами «громадських та тимчасових»;
 		       
581. доповнити статтю пунктами 7-13 такого змісту:
 		       
582. «7) розробляє та здійснює заходи щодо реалізації державної політики сприяння зайнятості населення на рівні регіону;
 		       
583. 8) вивчає процеси, що відбуваються на ринку праці, у сфері зайнятості населення та професійного навчання, проводить їх оцінку, прогнозування попиту та пропонування робочої сили, інформування населення та органів виконавчої влади про стан ринку праці;
 		       
584. 9) забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці;
 		       
585. 10) здійснює заходи щодо своєчасного запобігання масовому безробіттю;
 		       
586. 11) визначає напрями розширення в регіоні сфери застосування праці за рахунок створення робочих місць у пріоритетних галузях економіки, розвитку малого бізнесу, підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств тощо;
 		       
587. 12) розробляє та здійснює заходи щодо сприяння працевлаштуванню вивільнених працівників, зокрема професійної орієнтації та професійного навчання;
 		       
588. 13) проводить іншу роботу із сприяння зайнятості населення.»;
 		       
589. 5) у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171; 2006 р., № 32, ст. 271):
 		 -261- Королевська Н.Ю.
Логвиненко О.С.
 Пункт п’ятий частини третьої розділу ІХ викласти у такій редакції:
"У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 22, ст. 171, з наступними змінами):
1) у статті 1:
пункти 3, 4, 7, 10 та абзац третій пункту 8 виключити;
доповнити статтю новим абзацом такого змісту:
"Терміни "застраховані особи", "страхувальники", "роботодавець" вживаються у цьому Законі у розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування";
2) у статті 7:
абзац третій та четвертий частини першої виключити;
у частині другій статті 7:
абзаці четвертий викласти в такій редакції: "пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць, компенсацію його витрат відповідно до норм статей 16, 18, 23, 24, 26, 28, п.2 Перехідних положень Закону України "Про зайнятість населення", фінансування організації оплачуваних суспільнокорисних робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту:
"надання громадянам, віком старше 45 років, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 15 і менше років і страховий стаж яких складає не менше 20 років, направлень на перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації, стажування за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності за їх зверненнями відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення";
У зв’язку з цим абзаци п’ятий – восьмий вважати відповідно шостим – дев’ятим;
3) виключити абзац восьмий статті 7-1;
4) у статті 12:
абзац перший частини першої викласти в такій редакції:
"Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція утворюється центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики за поданням правління Фонду. Керівник та заступники керівника виконавчої дирекції Фонду призначаються керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики";
абзац перший частини другої виключити;
5) в частині восьмій статті 13 та частині першій статті 14 слова "праці та соціальної політики" замінити словами "соціальної політики";
6) в частині восьмій статті 13 слова "за погодженням з Українським координаційним комітетом сприяння зайнятості населення" виключити;
7) статтю 16 викласти у такій редакції:
"Стаття 16. Бюджет Фонду
1. Джерелами формування бюджету Фонду є:
1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у розмірах, визначених законом;
2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;
3) кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у випадках, встановлених законом;
4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;
5) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
2. Кошти бюджету Фонду використовуються на:
1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 7-1 цього Закону;
2) здійснення заходів відповідно до Закону України "Про зайнятість населення";
3) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у статті 18 цього Закону;
4) формування резерву коштів.
3. Кошти бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.
4. До коштів страхування на випадок безробіття застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
5. Бюджет Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України.
Виконавча дирекція Фонду розробляє проект бюджету передає його на розгляду правління Фонду. Після ухвалення проекту правління Фонду подає його у встановленому порядку міністру – керівнику центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
6. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів.
Порядок формування та використання резерву коштів Фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України.
7. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель";
8. Фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.";
8) у частині першій статті 17:
доповнити новим підпунктом 2 такого змісту:
"2) здійснення, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення", заходів щодо сприяння зайнятості населення;"
У зв’язку з цим підпункти 2 – 4 вважати відповідно підпунктами 3 – 5;
абзац третій підпункту 3 виключити;
9) частини третю статті 21 викласти в такій редакції:
"3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала страхуванню на випадок безробіття або брала добровільну участь у системі страхування на випадок безробіття, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП - Св : В,
де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.";
10) у статті 22:
абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
"1. Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.";
частину другу викласти у такій редакції:
"2. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шість місяців, або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу у мінімальному розмірі.";
абзац перший частини четвертої доповнити словами "а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону – 180 календарних днів.";
частину сьому доповнити словами "крім осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону.";
11) статті 24 -27 виключити;
12) частину п’яту статті 38 викласти у такій редакції:
"5.Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду.";
13) у частині 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення":
абзац п’ятий виключити".
 		Відхилено      
590. у статті 1:
 		       
591. пункти 3, 4, 7 і 10 виключити;
 		       
592. доповнити статтю частиною другою такого змісту:
 		       
593. «Терміни «застрахована особа», «страхувальники» та «роботодавці» вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.»;
 		       
594. абзац дев’ятий статті 2 виключити;
 		       
595. частину другу статті 6 викласти у такій редакції:
 		 -262- Шевчук О.Б.
 Частину третю пункту 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо внесення змін до статті 6 Закону) викласти в наступній редакції:
«частину другу статті 6 викласти у такій редакції:
«2. Молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка не має статусу застрахованої особи та потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце, у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних має право на отримання соціальних послуг за цим Законом «;
 		Відхилено      
    -263- Чуднов В.М.
 Частину третю пункту 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо внесення змін до статті 6 Закону) викласти в такій редакції:
«частину другу статті 6 викласти у такій редакції:
«2. Молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка не має статусу застрахованої особи та потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце, у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних має право на отримання соціальних послуг за цим Законом «;
 		Відхилено    
596. «2. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних.»;
 		       
597. у статті 7:
 		 -264- Шевчук О.Б.
 В частині четвертій пункту 5) розділу третього Прикінцевих та перехідних положень (щодо змін до статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», далі – Закон):
В абзаці восьмому слова «- суб’єктам малого підприємництва» вилучити;
Абзац дев'ятий – вилучити;
В абзаці десятому слова «восьмим-одинадцятим» замінити словами «сьомим-десятим»
 		Враховано частково      
    -265- Чуднов В.М.
 В частині четвертій пункту 5) розділу третього Прикінцевих та перехідних положень (щодо змін до статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», далі – Закон):
В абзаці восьмому слова «- суб’єктам малого підприємництва» вилучити;
Абзац дев'ятий – вилучити;
В абзаці десятому слова «восьмим-одинадцятим» замінити словами «сьомим-десятим»
 		Враховано частково    
598. абзаци третій і четвертий частини першої виключити;
 		       
599. у частині другій:
 		       
600. абзац четвертий викласти у такій редакції:
 		       
601. «пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських та тимчасових робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; «;
 		 -266- Мірошниченко Ю.Р.
 У абзаці тринадцятому підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень слова «та тимчасових» виключити.
 		Враховано      
602. доповнити частину після абзацу четвертого новими абзацами такого змісту:
 		       
603. «надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», компенсації відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»;
 		       
604. надання роботодавцям - суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»;
 		       
605. надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності; «.
 		       
606. У зв’язку з цим абзаци п’ятий - восьмий вважати відповідно абзацами восьмим - одинадцятим;
 		       
607. в абзаці сьомому статті 7-1 слова і цифри «статей 24-26 цього Закону» замінити словами і цифрами «статті 47 Закону України «Про зайнятість населення»;
 		       
608. у статті 9 абзаци дев’ятий - тринадцятий виключити;
 		 -267- Шевчук О.Б.
 Частини шосту – дев'яту пункт 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо внесення змін до статей 9-13 Закону) – виключити
 		Враховано      
    -268- Чуднов В.М.
 Частини шосту – дев'яту пункт 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо внесення змін до статей 9-13 Закону)– виключити.
 		Враховано    
609. у статті 10:
 		       
610. в абзаці першому частини другої:
 		       
611. перше речення викласти в такій редакції: «Управління Фондом здійснює правління Фонду.»;
 		       
612. у другому реченні цифри «15» замінити цифрою «5»;
 		       
613. доповнити статтю частиною шостою такого змісту:
 		       
614. «6. Виконавчим органом правління Фонду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та його територіальні органи. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду з правом голосу.»;
 		 -269- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац двадцять шостий підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
«6. Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду».
 		Відхилено      
615. статтю 11 викласти у такій редакції:
 		       
616. «Стаття 11. Повноваження правління Фонду
 		       
617. 1. Правління Фонду:
 		       
618. визначає перспективні та поточні завдання Фонду;
 		       
619. обирає голову правління Фонду та його заступників;
 		       
620. затверджує статут Фонду;
 		 -270- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац тридцять другий підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
«затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду;».
 		Відхилено      
621. вносить міністрові - керівникові центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики у разі порушення керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, або його заступниками законодавства обґрунтоване подання про звільнення;
 		       
622. надає висновок до проекту бюджету Фонду для розгляду його під час затвердження Кабінетом Міністрів України;
 		 -271- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац тридцять четвертий підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
«погоджує проект бюджету Фонду;».
 		Відхилено      
623. заслуховує звіт про виконання бюджету Фонду;
 		       
624. вносить центральному органу виконавчої влади у сфері соціальної політики пропозиції щодо розміру частини єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на страхування на випадок безробіття;
 		       
625. вирішує інші питання відповідно до статуту Фонду.»;
 		       
626. статті 12 і 13 виключити;
 		       
627. у частині першій статті 14 слова «спеціально уповноважений» та «праці та» виключити;
 		       
628. частину третю статті 15 виключити;
 		       
629. статтю 16 викласти у такій редакції:
 		 -272- Шевчук О.Б.
 Частину одинадцяту пункті 5) розділу третьої Прикінцевих положень: викласти в наступній редакції (щодо змін до статті 16 Закону):
«статтю 16 викласти у такій редакції:
«Стаття 16. Бюджет Фонду
1. Джерелами формування бюджету Фонду є:
1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у розмірах, визначених законом;
2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;
3) кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у випадках, установлених законом;
4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;
5) благодійні внески підприємств, установ, організацій.
2. Кошти бюджету Фонду, які формуються за рахунок надходжень від частини єдиного соціального внеску, використовуються на:
1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених частиною першою статті 7, абзацами 2, 3, 5, 6, 8-10 частини другої статті 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 7-1 цього Закону;
2) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 цього Закону;
3) формування резерву коштів.
Інші видатки, в т.ч. пов’язаних із фінансуванням адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на Державну службу зайнятості, її територіальні органи та інші підприємства, установи та організації, віднесені до сфери управління Державної служби зайнятості; здійснення заходів відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» здійснюється за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету;
3. Кошти бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Здійснення відповідних видатків є першочерговим.
4. До коштів страхування на випадок безробіття застосовується казначейське обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
5. Бюджет Фонду затверджується правління Фонду.
6. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів.
Порядок формування та використання резерву коштів Фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
7. Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель.»;
 		Відхилено      
    -273- Чуднов В.М.
 Частину одинадцяту пункті 5) розділу третьої Прикінцевих положень: викласти в наступній редакції (щодо змін до статті 16 Закону):
«статтю 16 викласти у такій редакції:
«Стаття 16. Бюджет Фонду
1. Джерелами формування бюджету Фонду є:
1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у розмірах, визначених законом;
2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;
3) кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у випадках, установлених законом;
4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;
5) благодійні внески підприємств, установ, організацій.
2. Кошти бюджету Фонду, які формуються за рахунок надходжень від частини єдиного соціального внеску, використовуються на:
1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених частиною першою статті 7, абзацами 2, 3, 5, 6, 8-10 частини другої статті 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 7-1 цього Закону;
2) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 цього Закону;
3) формування резерву коштів.
Інші видатки, в т.ч. пов’язаних із фінансуванням адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на Державну службу зайнятості, її територіальні органи та інші підприємства, установи та організації, віднесені до сфери управління Державної служби зайнятості; здійснення заходів відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» здійснюється за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету;
3. Кошти бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Здійснення відповідних видатків є першочерговим.
4. До коштів страхування на випадок безробіття застосовується казначейське обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
5. Бюджет Фонду затверджується правління Фонду.
6. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів.
Порядок формування та використання резерву коштів Фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України.»
7. Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель.»;
 		Відхилено    
    -274- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац сорок другий - сорок четвертий підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
«Стаття 16. Джерела коштів Фонду та їх використання
1. Джерелами формування коштів Фонду є:
1) страхові внески страхувальників;»
 		Відхилено    
630. «Стаття 16. Бюджет Фонду
 		       
631. 1. Джерелами формування бюджету Фонду є:
 		       
632. 1) надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у розмірах, визначених законом;
 		       
633. 2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;
 		       
634. 3) кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у випадках, установлених законом;
 		       
635. 4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;
 		       
636. 5) благодійні внески підприємств, установ, організацій.
 		 -275- Мірошниченко Ю.Р.
 Після абзацу сорок восьмого підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень доповнити новим абзацом такого змісту:
«6) інші надходження відповідно до законодавства України.».
 		Відхилено      
637. 2. Кошти бюджету Фонду використовуються на:
 		       
638. 1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, здійснення заходів, передбачених статтею 7-1 цього Закону;
 		       
639. 2) здійснення заходів відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;
 		 -276- Мірошниченко Ю.Р.
 У абзаці п’ятдесят першому підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень слово «здійснення» замінити словом «фінансування».
 		Відхилено      
640. 3) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 цього Закону;
 		       
641. 4) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління;
 		 -277- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзаци п’ятдесят третій – п’ятдесят п’ятий підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
«4) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; організацію роботи правління Фонду, розвиток та функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції ;
5) формування резерву коштів Фонду.
3. Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.».
 		Відхилено      
642. 5) формування резерву коштів.
 		       
643. 3. Кошти бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Здійснення відповідних видатків є першочерговим.
 		       
644. 4. До коштів страхування на випадок безробіття застосовується казначейське обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
 		       
645. 5. Бюджет Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		       
646. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, розробляє проект бюджету Фонду і після розгляду його правлінням Фонду подає в установленому порядку міністрові - керівникові центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
 		       
647. 6. З метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів.
 		       
648. Порядок формування та використання резерву коштів Фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		       
649. 7. Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюється відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель.».»;
 		       
650. у частині першій статті 17:
 		 -278- Шевчук О.Б.
 Частину дванадцяту пункту 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень викласти в наступній редакції (щодо змін до статті 17 Закону):
«Статтю 17 викласти в наступній редакції
«Стаття 17. Страхові внески
1. Кошти, що надходять на страхування на випадок безробіття від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати:
1) виплату застрахованим особам забезпечення передбаченого частиною першою статті 7, та фінансування послуг передбачених абзацами 2, 3, 5, 6, 8-10 частини другої статті 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 7-1 цього Закону;
2) створення резерву коштів Фонду у розмірі суми, необхідної для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку не менш як на тридцять календарних днів;
3) покриття витрат Фонду у зв'язку із відшкодуванням Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 цього Закону;»
 		Відхилено      
    -279- Чуднов В.М.
 Частину дванадцяту пункту 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень викласти в такій редакції (щодо змін до статті 17 Закону):
«Статтю 17 викласти в наступній редакції
«Стаття 17. Страхові внески
1. Кошти, що надходять на страхування на випадок безробіття від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати:
1) виплату застрахованим особам забезпечення передбаченого частиною першою статті 7, та фінансування послуг передбачених абзацами 2, 3, 5, 6, 8-10 частини другої статті 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 7-1 цього Закону;
2) створення резерву коштів Фонду у розмірі суми, необхідної для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку не менш як на тридцять календарних днів;
3) покриття витрат Фонду у зв'язку із відшкодуванням Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 цього Закону;»
 		Відхилено    
651. доповнити частину пунктом 2-1 такого змісту:
 		       
652. «2-1) здійснення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» заходів щодо сприяння зайнятості населення; «;
 		       
653. абзац третій пункту 3 викласти у такій редакції:
 		       
654. «фінансуванням витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління; «;
 		 -280- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац шістдесят шостий підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
«фінансуванням витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення її працівників; організацію роботи правління Фонду, розвиток та функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції».
 		Відхилено      
655. в абзаці другому частини першої статті 20 слова «Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону» замінити словами «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи, з метою реалізації завдань, покладених на них відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення»;
 		       
656. частину третю статті 21 викласти у такій редакції:
 		       
657. «3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала страхуванню на випадок безробіття або добровільно брала участь у системі страхування на випадок безробіття, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
 		       
658. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
 		       
659. У разі коли зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за такою формулою:
 		       
660. ТП - Св: В,
 		 -281- Шевчук О.Б.
 У абзаці сімдесят третьому підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень після букв «ТП» знак «-» замінити знаком «=«.
 		Відхилено      
    -282- Мірошниченко Ю.Р.
 У абзаці сімдесят другому підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень після букв «ТП» знак «-» замінити знаком «=«.
 		Відхилено    
661. де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;
 		       
662. Св - сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;
 		       
663. В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.»;
 		       
664. у статті 22:
 		       
665. абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
 		       
666. «1. Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.»;
 		       
667. частину другу викласти у такій редакції:
 		       
668. «2. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.»;
 		       
669. абзац перший частини четвертої після слова «років» доповнити словами і цифрами «, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, - 180 календарних днів»;
 		       
670. перше речення частини сьомої після слова «роботи» доповнити словами «, крім осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону»;
 		       
671. частини восьму і дев’яту виключити;
 		       
672. частини другу і четверту статті 23 викласти у такій редакції:
 		 -283- Шаров І.Ф.
 Абзаци вісімдесят четвертий, вісімдесят п'ятий, вісімдесят шостий підпункту 5 пункту 3 розділу ХІ законопроекту виключити, а саме:
«частини другу і четверту статті 23 викласти у такій редакції: "2. Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку під час затвердження бюджету Фонду.";
"4. У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.».
Обґрунтування;
Пропозиція вноситься у зв'язку з наступним.
Запропонована редакція частини другої та четвертої статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не відповідають конституційним приписами, згідно з якими при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України), адже зазначеними змінами скасовується виплата допомоги по безробіттю у розмірі прожиткового мінімуму особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також застрахованим особам, звільненим з останнього місця роботи за порушення трудової дисципліни, та передано право встановлювати мінімальний розмір такої допомоги Кабінету Міністрів України.
Враховуючи наведене, є підстави вважати, що такий підхід знижує правовий рівень гарантій прав застрахованих осіб, оскільки переведення повноважень щодо встановлення розмірів допомоги по безробіттю на рівень підзаконного регулювання дозволить легітимне змінювати (зменшувати) їх обсяг, формально не порушуючи конституційні приписи.
Також запропонованими змінами до цієї статті обмежується максимальний розмір допомоги по безробіттю, який «не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом». Діюча ж норма передбачає, що допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, яка, як свідчать розрахунки, є помітно вищою за чотирикратний розмір прожиткового мінімуму для працездаатаих осіб.
 		Враховано      
673. «2. Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку під час затвердження бюджету Фонду.»;
 		 -284- Шевчук О.Б.
 В частині п’ятнадцятій пункту 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо внесення змін до статті 23) слова «Кабінетом Міністрів України Міністрів України щороку під час затвердження бюджету Фонду» замінити словами «правлінням Фонду».
 		Відхилено      
    -285- Чуднов В.М.
 В частині п’ятнадцятій пункту 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо внесення змін до статті 23) слова «Кабінетом Міністрів України Міністрів України щороку під час затвердження бюджету Фонду» замінити словами «правлінням Фонду».
 		Відхилено    
    -286- Кармазін Ю.А.
 У розділі ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» абзаци 85-86 пункту 5 частини третьої викласти у такій редакції:
«2. Допомога по безробіттю особам, зазначеним у частині другій статті 22 цього Закону, визначається у розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку під час затвердження бюджету Фонду, але є меншим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22, не призначається.»;
«4. У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги по безробіттю враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Максимальна допомога по безробіттю не може перевищувати середню заробітну плату в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць.».
Обгрунтування: Пропозиція вноситься у зв'язку із тим, що частини друга та четверта статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у запропонованій авторам редакції не відповідають конституційним приписами, згідно з якими при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України). Річ у тому, що зазначеними змінами скасовано виплату допомоги по безробіттю у розмірі прожиткового мінімуму особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, а також застрахованим особам, звільненим з останнього місця роботи за порушення трудової дисципліни, та передано право встановлювати мінімальний розмір такої допомоги Кабінету Міністрів України. У зв'язку з цим є підстави вважати, що такий підхід знижує правовий рівень гарантій прав застрахованих осіб, оскільки переведення повноважень щодо встановлення розмірів допомоги по безробіттю на рівень підзаконного регулювання дозволить легітимно змінювати (зменшувати) їх обсяг, формально не порушуючи конституційні приписи.
Також запропонованими змінами до цієї статті обмежується максимальний розмір допомоги по безробіттю, який «не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом». Діюча ж норма передбачає, що допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, яка, як свідчать розрахунки, є помітно вищою за чотирикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Норму ж, відповідно до якої допомога по безробіттю не може бути нижчою за прожитковий мінімум, взагалі пропонується виключити.
 		Відхилено    
674. «4. У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески. Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.»;
 		 -287- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац вісімдесят шостий підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
«4. У середньомісячну заробітну плату (дохід) для обчислення допомоги по безробіттю включаються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески, які підтверджуються даними Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.
Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.».
 		Відхилено      
675. статті 24 -27 і 30 виключити;
 		       
676. у статті 31:
 		 -288- Шевчук О.Б.
 В частині сімнадцятій пункту 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо внесення змін до статті 31) доповнити абзацом:
«Викласти частину четверту статті 31 в наступній редакції:
4. Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк участі у суспільнокорисних або тимчасових роботах відповідно до статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» або строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.»
 		Відхилено      
    -289- Чуднов В.М.
 В частині сімнадцятій пункту 5) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо внесення змін до статті 31) доповнити абзацом:
«Викласти частину четверту статті 31 в такій редакції:
4. Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк участі у суспільнокорисних або тимчасових роботах відповідно до статті 30 Закону України «Про зайнятість населення» або строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.»
 		Відхилено    
677. пункт 4 частини першої викласти у такій редакції:
 		       
678. «4) відрахування із навчального закладу; «;
 		       
679. частину другу виключити;
 		       
680. у частині третій слова «, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації» виключити;
 		       
681. статтю 33 виключити;
 		       
682. у статті 35:
 		       
683. у частині другій:
 		       
684. у підпункті 1 слова «органів Фонду» замінити словами «територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, «;
 		       
685. у підпункті 2:
 		       
686. в абзаці першому слова «виконавчій дирекції Фонду» замінити словами «центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, «;
 		       
687. абзац третій викласти у такій редакції:
 		       
688. «розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; «;
 		       
689. у першому реченні абзацу першого частини третьої слова «виконавчою дирекцією Фонду» замінити словами «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції»;
 		       
690. частину п’яту статті 38 викласти у такій редакції:
 		       
691. «5. Право застосовувати фінансові санкції та накладати адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його заступники, керівники територіальних органів та їх заступники.»;
 		       
692. у пункті 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» абзаци другий і п’ятий виключити;
 		 -290- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац сто четвертий підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень замінити абзацами у такій редакції:
«у пункті 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення»:
абзац другий викласти у такій редакції:
„Функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, які здійснювалися органами державної служби зайнятості відповідно до цього Закону, починаючи з 2013 року покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи;»
абзац п’ятий виключити».
 		Відхилено      
693. 6) у статті 7 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 27, ст. 211):
 		       
694. у першому реченні частини п’ятої слова «робочих місць» виключити, а слова «визначається місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування» замінити словами «встановлюється підприємствам, установам та організаціям»;
 		       
695. частину шосту викласти у такій редакції:
 		 -291- Шевчук О.Б.
 Абзаци третій та четвертий пункту 6) частини 3 Прикінцевих та перехідних положень замінити наступний абзацом: «частину шосту статті 7 вилучити».
 		Відхилено      
    -292- Чуднов В.М.
 Абзаци третій та четвертий пункт 6) частини 3 Прикінцевих та перехідних положень замінити наступний абзацом: «частину шосту статті 7 виключити».
 		Відхилено    
696. «У разі відмови в прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ та організацій стягується штраф у розмірі, встановленому частиною другою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення.».»;
 		       
697. частину сьому виключити;
 		       
698. у частині десятій слово «інформацію» замінити словами «доступ до інформації»;
 		       
699. 7) у Законі України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62; 2006 р., № 31, ст. 268; 2007 р., № 43, ст. 1705; 2008 р., № 18, ст. 197; 2010 р., № 34, ст. 486; 2011 р., № 23, ст. 160; 2012 р., № 7, ст. 53):
 		       
700. доповнити Закон статтею 24-1 такого змісту:
 		       
701. «Стаття 24-1. Реклама послуг із працевлаштування
 		       
702. 1. Забороняється в рекламі про вакансії (прийом на роботу) зазначати вік кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
 		 -293- Шевчук О.Б.
 У абзаці четвертому підпункту 7 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень слова « (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо» виключити.
 		Враховано      
    -294- Мірошниченко Ю.Р.
 У абзаці четвертому підпункту 7 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень слова « (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо» виключити.
 		Враховано    
703. 2. Текст реклами про діяльність суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, повинен містити примітку, що отримувати від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, інші пов’язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди забороняється.
 		       
704. 3. У разі порушення вимог цієї статті рекламодавець сплачує до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.»;
 		       
705. частину першу статті 26 доповнити абзацом такого змісту:
 		       
706. «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).»;
 		 -295- Шевчук О.Б.
 Абзац восьмий підпункту 7 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
#102073
 		Відхилено      
    -296- Мірошниченко Ю.Р.
 Абзац восьмий підпункту 7 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень викласти у такій редакції:
#102073
 		Відхилено    
707. частину першу статті 27 доповнити абзацом такого змісту:
 		 -297- Шевчук О.Б.
 У абзаці четвертому підпункту 7 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень слова « (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), щодо» виключити.
 		Враховано      
708. «Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону.»;
 		       
709. 8) статтю 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385) після слів «Державного бюджету України» доповнити словами «, крім випадків, визначених законом»;
 		 -298- Шевчук О.Б.
 Пункт 8) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо змін до ст.25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади») – вилучити.
 		Враховано      
    -299- Чуднов В.М.
 Пункт 8) розділу 3 Прикінцевих та перехідних положень (щодо змін до ст.25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади») – виключити.
 		Враховано    
710. 9) у частині четвертій статті 14 Закону України «Про професійний розвиток працівників» (Офіційний вісник України, 2012 р., № 11, ст. 395) слова «центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, молоді та спорту» замінити словами «Кабінетом Міністрів України».

-300- Сушкевич В.М.
 пункт третій розділу ХІ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» доповнити підпунктом десятим такого змісту:
«10) частину шосту статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252; Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2 - 3, ст. 35, №№ 9 - 11, ст. 96, № 32, ст. 271; 2008 р., №№ 5 - 8, ст. 78; 2010, № 48, ст. 564) доповнити абзацом восьмим такого змісту:
«компенсацію підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, суб’єктам малого підприємництва, фізичним особам, які використовують найману працю, що працевлаштовують на нові робочі місця строком не менше ніж на два роки за направленням центрів зайнятості інвалідів, які зареєстровані в установленому порядку як безробітні та яким відповідно до законодавства не призначається допомога по безробіттю, витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу, але не більше одного року».
 		Відхилено  
    -301- Мірошниченко Ю.Р.
 Доповнити Прикінцеві і перехідні положення новими пунктами 4 - 6 такого змісту:
«4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції та його територіальні підрозділи є правонаступниками відповідних органів державної служби зайнятості.
5. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
6. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін після набрання чинності цим Законом:
розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України "Про зайнятість населення";
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.».
 		Враховано частково