Кількість абзаців - 29 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці (Повторне вето Президента України)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці
 		    Про внесення змін до Закону України
"Про охорону праці"
 
2. Верховна Рада України постановляє:
 		    Верховна Рада України постановляє:
 
3. І. Внести зміни до таких законів України:
 		 -1- Президент України
 Законом, що надійшов на підпис, передбачається внести зміни до Закону України "Про охорону праці" в частині позначення центральних органів виконавчої влади у сфері охорони праці (підпункти 1, 2 пункту 1 розділу І).
Насамперед слід зауважити, що низка пропонованих змін не відповідає Законам України "Про Кабінет Міністрів України ", "Про центральні органи виконавчої влади", які згідно з пунктом 12 частини першої статті 92, частиною другою статті 120 Конституції України визначають організацію, повноваження та порядок діяльності Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, закріплюють систему центральних органів виконавчої влади. За цими Законами:
Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; діяльність центральних органів виконавчої влади, керівники яких не входять до складу Кабінету Міністрів України, спрямовується і координується через відповідних міністрів (статті 21, 44 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", частина друга статті 16 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади");
центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики в одній чи декількох визначених Президентом України сферах, є міністерство; саме міністерство як орган, що забезпечує формування державної політики у відповідних сферах, визначає пріоритетні напрями розвитку, забезпечує нормативно-правове регулювання, вправі видавати накази нормативно-правового змісту (частина друга статті 1, частина перша статті 6, статті 7, 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади").
Отже, не можуть бути підтримані через невідповідність наведеним положенням Законів України "Про Кабінет Міністрів України " та "Про центральні органи виконавчої влади" пропоновані Законом, що надійшов на підпис, зміни до абзацу першого частини четвертої і частини п'ятої статті 33 Закону України "Про охорону праці", якими центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, наділяється повноваженнями щодо здійснення нормотворчої діяльності, розроблення та затвердження правил, норм, положень, інструкцій та інших нормативно-правових актів з охорони праці або змін до них, координації роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (підпункт 2 пункту 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис).
Крім того, як свідчить аналіз пропонованих змін стосовно позначення в Законі України "Про охорону праці" центральних органів виконавчої влади, ці зміни мають фрагментарний характер і не забезпечують послідовного вирішення порушеного питання.
Так, поза увагою Закону залишилися частина восьма статті 18, частина четверта статті 23, назва та частини перша, друга і третя статті 39, назва та частина перша статті 40 Закону України "Про охорону праці", в яких визначаються окремі повноваження "центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці", права і відповідальність його посадових осіб, питання їх соціального захисту.
Вибірковий підхід до вирішення питання щодо позначення в Законі України "Про охорону праці" центральних органів виконавчої влади ускладнить здійснення повноважень центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, не забезпечить належного регулювання питань охорони праці. На практиці ж це може спричинити порушення конституційних принципів верховенства права, рівності і справедливості, з яких випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правових норм (стаття 8 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010).
З огляду на викладене пропоную переглянути положення підпунктів 1 і 2 пункту 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис, із тим, щоб забезпечити у Законі України "Про охорону праці" комплексне вирішення питання щодо державного управління охороною праці в частині позначення відповідних центральних органів виконавчої влади, чітке, відповідно до чинних організації та порядку діяльності органів виконавчої влади розмежування в Законі України "Про охорону праці" повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
 		Враховано      
4. 1. У Законі України "Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10 із наступними змінами):
 		    І. Внести до Закону України "Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10 із наступними змінами) такі зміни:
 
5. 1) у частині третій статті 11, частині першій статті 15, частині другій статті 16, частинах третій та п'ятій статті 18, частині першій статті 28 слова "центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці" та "центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці" у відповідному відмінку;
 		    1. У частині третій статті 11, частині першій статті 15, частині другій статті 16, частинах третій, п’ятій та восьмій статті 18, частині четвертій статті 23, частині першій статті 28 слова "центральний орган виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці" та "центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці" у відповідному відмінку.
 
6. 2) у частинах третій, четвертій, десятій, абзаці першому частини одинадцятої, абзаці сьомому частини дванадцятої, частинах шістнадцятій вісімнадцятій статті 21, абзаці третьому частини першої статті 31, абзаці першому частини четвертої і частині п'ятій статті 33, абзаці другому частини першої статті 38 слова "центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці" у відповідному відмінку;
 		    2. У частинах третій, четвертій, десятій, абзаці першому частини одинадцятої, абзаці сьомому частини дванадцятої, частинах шістнадцятій вісімнадцятій статті 21, абзаці третьому частини першої статті 31, абзаці першому частини четвертої і частині п'ятій статті 33, абзаці другому частини першої статті 38, у назві та частинах першій, другій і третій статті 39, у назві та частині першій статті 40 слова "центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці" в усіх відмінках замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці" у відповідному відмінку.
 
7. 3) доповнити статтею 39-1 такого змісту:
 		 -2- Президент України
 Законом, який надійшов на підпис, передбачається вивести зі сфери дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці та промислову безпеку, охорону надр, здійснення державного гірничого нагляду (пункт 2 розділу І). При цьому Закон України "Про охорону праці" пропонується доповнити статтею 39-1 щодо порядку здійснення державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону праці (підпункт 3 пункту 1 розділу І Закону, що надійшов на підпис).
Слід зазначити, що Президентом України у пропозиціях до однойменного Закону від 17 травня 2012 року наголошувалося на невиправданості підходу виведення зазначених відносин зі сфери дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Зокрема, за названим Законом виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина четверта статті 4).
Аналіз тексту Закону, що надійшов на підпис, свідчить, що пропоновані ним зміни до Закону України "Про охорону праці" не містять положень, які б визначали чітку і прозору процедуру здійснення перевірок та інших заходів нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці відповідним центральним органом виконавчої влади, його посадовими особами (зокрема, не врегульовано питання щодо періодичності та строків проведення перевірок, підстав для здійснення позапланових перевірок, не визначено посадову особу, яка направляє на перевірку, порядок затвердження переліку питань для перевірки, порядок ознайомлення суб'єктів господарювання, що підлягатимуть перевірці, з таким переліком тощо), не визначено в Законі і прав та обов'язків суб'єктів господарювання під час здійснення таких нагляду та контролю.
За зазначених обставин виведення зі сфери дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відносин, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про охорону праці, нівелює концепцію правового регулювання, запроваджену Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що полягає у впровадженні єдиного підходу до визначення правових та організаційних засад, основних принципів і порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноважень органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, прав, обов'язків та відповідальності суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). При цьому відсутність у Законі України "Про охорону праці" чітких норм, які б визначали порядок проведення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про охорону праці, створить передумови для різного застосування на практиці одних і тих же правових норм, для зловживань під час проведення перевірок посадовими особами центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики з охорони праці, спричинить збільшення корупційних правопорушень, що не може бути підтримано.
Слід також зазначити, що запропоновані в Законі, який надійшов на підпис, зміни до статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачають виключення зі сфери дії цього Закону здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про промислову безпеку, охорону надр, здійснення державного гірничого нагляду, що не є сферою регулювання законодавства про охорону праці. Оскільки Законом, що надійшов на підпис, внесення змін до законодавства про промислову безпеку, охорону надр, здійснення державного гірничого нагляду не передбачено, питання проведення перевірок та інших заходів державного нагляду (контролю) у зазначених сферах органами влади та їх посадовими особами залишаться не врегульованими.
З огляду на викладене вважаю за недоцільне вносити запропоновані зміни до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та зміни щодо доповнення Закону України "Про охорону праці" статтею 39-1.
Тож пропоную в розділі І Закону, що надійшов на підпис, підпункт 3 пункту 1 та пункт 2 виключити.
 		Враховано      
8. "Стаття 39-1. Порядок здійснення державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону праці
 		       
9. Державний нагляд за дотриманням вимог законодавства про охорону праці здійснюють посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, шляхом проведення інспекційних перевірок юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, з метою забезпечення ефективного застосування законодавства з охорони праці.
 		       
10. Інспекційні перевірки, у тому числі, здійснюються за планом роботи, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
 		       
11. Порядок проведення інспекційних перевірок посадовими особами затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
 		       
12. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щорічно до 1 квітня повідомляє громадськість про результати своєї роботи.
 		       
13. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, можуть повідомляти про проведення інспекційної перевірки, якщо вони не мають підстав вважати, що таке повідомлення може перешкодити виконанню їхніх обов'язків.
 		       
14. Під час здійснення інспекційної перевірки посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, повинна мати при собі посвідчення, що засвідчує її особу, та направлення на проведення перевірки.
 		       
15. Якщо під час проведення перевірки виявлено порушення, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, складають обов'язковий до виконання припис.
 		       
16. У разі виявлення порушення вимог законодавства про охорону праці, що створює безпосередню загрозу здоров'ю чи безпеці працівників, у приписі посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, встановлюється заборона виконання робіт, експлуатації об'єктів, обмеження виробництва.
 		       
17. Юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю та які одержали припис посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про усунення порушень законодавства про охорону праці зобов'язані у визначений у приписі строк усунути порушення та подати інформацію у письмовій формі про їх усунення.
 		       
18. Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, під час здійснення інспекційних перевірок зобов'язані:
 		       
19. забезпечувати об'єктивне та неупереджене проведення перевірки з питань, що належать до їх компетенції;
 		       
20. роз'яснювати норми законодавства про охорону праці та аналізувати практику його застосування;
 		       
21. забезпечувати нерозголошення конфіденційної інформації та інформації з обмеженим доступом юридичної або фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, отриманої в ході перевірок.
 		       
22. Інформація про порушення вимог законодавства про охорону праці не може бути віднесена до конфіденційної".
 		       
23. 2. Частину другу статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389, 2010 р., № 34, ст. 482, ст. 486, № 48, ст. 566; 2011 р., № 23, ст. 160, № 48-49, ст. 536, № 50, ст. 543) доповнити словами "державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці та промислову безпеку, охорону надр, здійснення державного гірничого нагляду".
 		       
24. ІІ. Прикінцеві положення
 		    ІІ. Прикінцеві положення
 
25. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 		    1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
26. 2. Кабінету Міністрів України:
 		    2. Кабінету Міністрів України:
 
27. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
28. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

   забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.