Кількість абзаців - 1174 Таблиця поправок


Про вищу освіту (нова редакція) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про вищу освіту (нова редакція)
 		    Про вищу освіту
 
3. Цей Закон встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономії вищих навчальних закладів, поєднання освіти з наукою з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.
 		 -1- Гриневич Л.М.
 Преамбулу законопроекту після слів "з наукою" доповнити словами "та виробництвом".
 		Враховано   Цей Закон встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономії вищих навчальних закладів, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.
 
4.

 		 -2- Чечетов М.В.
 У преамбулі:
в абзаці першому слово "фахівцях" замінити словом "кадрах";
 		Відхилено обґрунтування: Згідно з "Великим тлумачним словником сучасної української мови", фахівець – це той, хто досконало володіє якимсь фахом, має високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо, або той, хто зробив якесь заняття своєю професією. Кадри ж тлумачаться як основний склад працівників будь-якої організації, підприємства, установи тощо.     
5. Автономія вищого навчального закладу обумовлює необхідність самоорганізації та саморегуляції, яка є відкритою до критики, служить громадському інтересові, напрацюванню істини стосовно викликів перед державою і суспільством, відбувається прозоро та публічно. Держава, що заінтересована в існуванні таких центрів незалежної думки, створює умови для їх створення розвитку.
 		 -3- Пилипенко В.П.
 Абзац другий преамбули виключити.
 		Враховано      
    -4- Чечетов М.В.
 Абзац другий виключити.
 		Враховано    
    -5- Шевчук О.Б.
 У Преамбулі: другу частину – вилучити.
 		Враховано    
6. РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
7. Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
 		    Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
 
8. 1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 		    1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
9. 1) автономія вищого навчального закладу - самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, навчально-виховного процесу, внутрішнього управління та фінансів у межах, що передбачені цим Законом;
 		 -6- Гриневич Л.М.
 По тексту законопроекту слово "навчально-виховний" замінити словом "освітній", а слова "наукових досліджень, навчально-виховного процесу" замінити словами "освітнього процесу, наукових досліджень"
 		Враховано   1) автономія вищого навчального закладу - самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом;
 
    -7- Калетнік Г.М.
 Пункт 1 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:
"Автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень щодо провадження освітньої, наукової, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів з метою створення умов, необхідних для здобуття громадянами вищої освіти".
 		Враховано частково обґрунтування: автономія має ширшу мету, ніж "створення умов, необхідних для здобуття громадянами вищої освіти.   
    -8- Пилипенко В.П.
 У пункті 1 словосполучення "самостійність, незалежність і відповідальність" замінити словосполученням "самостійність і незалежність"
 		Відхилено обґрунтування: невід’ємною частиною автономії ВНЗ є його відповідальність перед суспільством, державою, здобувачами вищої освіти, роботодавцями тощо.   
    -9- Розенко П.В.
 У пункті першому частини першої статті 1 слова "навчально-виховного" замінити словом "навчального", а також замінити слово "навчально-виховний" на "навчальний" у відповідних відмінках по всьому тексту закону.
 		Враховано редакційно обґрунтування: термін "навчально-виховний процес" замінено терміном "освітній процес", який включає виховну компоненту.   
    -10- Чечетов М.В.
 У статті 1:
у пункті 1 частини першої слова "навчально-виховного" замінити словом "навчального";
 		Враховано редакційно обґрунтування: термін "навчально-виховний процес" замінено терміном "освітній процес", який включає виховну компоненту.   
10. 2) академічна мобільність - здійснення на постійній основі заходів, що забезпечують право та можливість для учасників навчально-виховного процесу на викладання, навчання чи стажування в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами для опанування освітньої програми або її частини та/або провадження наукової діяльності тощо;
 		 -11- Пилипенко В.П.
 Пункт 2 викласти у наступній редакції:
"2) академічна мобільність – здійснення вищими навчальними закладами на постійній основі заходів, що гарантують право та можливість для учасників навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах викладати, навчатися чи стажуватися в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами для опанування освітньої програми або її частини та/або провадження наукової діяльності тощо";
 		Відхилено обґрунтування: реалізація зазначених заходів здійснюється не лише вищими навчальними закладами.  2) академічна мобільність – можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами;
 
    -12- Чечетов М.В.
 у пункті 2 частини першої слова "навчально-виховного" замінити словом "навчального";
 		Відхилено обґрунтування: термін "навчально-виховний процес" замінено терміном "освітній процес", який включає виховну компоненту.   
    -13- Фаріон І.Д.
 Пункт 2) частини 1 статті 1 викласти у такій редакції:
"2) академічна мобільність – право та можливість переміщення учасників навчального процесу для навчання, викладання, стажування чи провадження наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами;".
 		Враховано редакційно    
11. 3) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників навчально-виховного процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності із застосуванням принципів свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів;
 		 -14- Пилипенко В.П.
 У пункті 3 після слів "навчально-виховного процесу" доповнити словами "у вищих навчальних закладах" та після слів "використання їх результатів" доповнити "із урахуванням обмежень, встановлених законодавством України".
 		Враховано частково   3) академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом;
 
    -15- Чечетов М.В.
 Пункт 3 частини першої викласти у такій редакції:
#102358
 		Враховано частково    
12. 4) акредитація спеціальності - процедура оцінювання освітньої діяльності вищого навчального закладу за певною спеціальністю та рівнем вищої освіти на предмет відповідності стандарту вищої освіти;
 		 -16- Гриневич Л.М.
 Пункт 4 статті 1 викласти в такій редакції:
"акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет:
- відповідності стандарту вищої освіти та спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання;
- досягнення заявлених у програмі результатів навчання;". У тексті законопроекту термін "акредитація спеціальності" замінити терміном "акредитація освітньої програми" у відповідних відмінках.
 		Враховано   4) акредитація освітньої програми - оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності вищого навчального закладу за цією програмою на предмет:
відповідності стандарту вищої освіти;
спроможності виконати вимоги стандарту та досягти заявлених у програмі результатів навчання;
досягнення заявлених у програмі результатів навчання;
 
    -17- Калетнік Г.М.
 Пункт 4 статті 1 викласти в такій редакції:
"Акредитація – процедура оцінки якості вищої освіти, освітньої діяльності вищого навчального закладу та освітньо-професійних, освітньо-наукових програм за відповідними освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковими рівнями на відповідність стандартам вищої освіти, визначеним відповідно до законодавства".
 		Враховано редакційно (у редакції поправки Гриневич Л.М.)   
    -18- Пилипенко В.П.
 У тексті законопроекту слово "стандарт" у всіх відмінках замінити на "державний стандарт", крім частини другої статті 23 та абзацу дванадцятого підпункту 2 пункту 5 Розділу ХV "Прикінцеві і перехідні положення".
 		Відхилено    
    -19- Чечетов М.В.
 пункт 4 частини першої викласти у такій редакції:
"4) акредитація — процедура оцінювання якості вищої освіти, освітньої діяльності вищого навчального закладу за освітньо-професійними, освітньо-науковими програми за освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковими рівнями та спеціальностями, які відповідають стандартам вищої освіти, визначеними відповідно до законодавства";
 		Враховано редакційно    
    -20- Пилипенко В.П.
 Після пункту 4 доповнити пунктом 4-1 наступного змісту:
"4)-1 атестація – встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти;".
 		Враховано у частині першій статті 6   
13. 5) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі у відповідній галузі знань та за певною кваліфікацією, на освітніх рівнях, що за складністю є наступними за рівнем повної загальної середньої освіти;
 		 -21- Зубчевський О.П.
Дорохов А.М.
 Пункт 5) частини 1 статті 1 після слів "у вищому навчальному закладі" доповнити словами " (науковій установі)".
 		Враховано   5) вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти;
 
    -22- Гриневич Л.М.
 У пункті п’ятому частини першої статті 1 слова "на освітніх рівнях" замінити на "на рівнях вищої освіти".
 		Враховано    
    -23- Шевчук О.Б.
 пункт п’ятий частини першої викласти в такій редакції:
"вища освіта – сукупність компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі у відповідній галузі знань та за певною кваліфікацією, на освітніх рівнях, що за складністю є наступними за рівнем повної загальної середньої освіти";
 		Відхилено обґрунтування: Запропонована редакція у першому читанні більш повно розкриває зміст терміну.   
14. 6) вищий навчальний заклад - окремий вид установи, створеної як суб’єкт приватного або публічного права, що діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію навчально-виховного процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їх покликання, інтересів та здібностей;
 		 -24- Калетнік Г.М.
 Частину першу статті 1 доповнити новими пунктами такого змісту:
7) "Вищий навчальний заклад державної форми власності – вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету та інших не заборонених законодавством джерел";
8) "Вищий навчальний заклад комунальної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований місцевими органами влади, що фінансується з місцевого бюджету та інших не заборонених законом джерел;
9) "Вищий навчальний заклад приватної форми власності – вищий навчальний заклад, заснований на приватній власності";
У зв’язку з цим пункти 7 – 9 вважати відповідно пунктами 10 – 12.
 		Відхилено обґрунтування: форма власності не впливає на загальне визначення "вищого начального закладу". Питання фінансування державних ВНЗ врегульовано Бюджетним кодексом. Згідно з ч. 3 ст. 13 Конституції "усі форми власності рівні перед законом". Крім того, запропоновані терміни не узгоджуються з термінами статті 53 Конституції).  6) вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад із специфічними умовами навчання) - вищий навчальний заклад державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
 
    -25- Петьовка В.В.
 Пункт шостий статті 1 після слова "здібностей" доповнити словами "здійснює підвищення кваліфікації осіб, що мають вищу освіту".
 		Враховано редакційно у п.3 ч. 8 ст. 33 (підвищення кваліфікації не є основним (визначальним) і обов’язковим видом діяльності ВНЗ)   
    -26- Пилипенко В.П.
 У пункті 6 словосполучення "окремий вид установи, створеної як суб’єкт" замінити словосполученням "юридична особа".
 		Враховано редакційно    
    -27- Янків І.Т.
 Пункт шостий статті 1 доповнити переліком типів вищих навчальних закладів - класичний, технічний, профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо.
 		Враховано у статті 28 законопроекту   
15. 7) вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад із специфічними умовами навчання) - вищий навчальний заклад державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького (інспекторського) складу з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю;
 		 -28- Пилипенко В.П.
 У пункті 7 словосполучення "на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького (інспекторського)" замінити словосполученням "підготовку курсантів (слухачів, студентів, ад’юнктів) на відповідних рівнях вищої освіти".
 		Враховано частково (редакція п. 7 ч. 1 ст. 1 узгоджена з Міністерством оборони України)  7) вищий навчальний заклад - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей;
 
    -29- Пилипенко В.П.
 Після слів "із спеціальним статусом" доповнити словами "Генеральної прокуратури України".
 		Відхилено Обґрунтування: особливий статус для ВНЗ Генеральної прокуратури забезпечений їх автономними правами.   
    -30- Пилипенко В.П.
 Після слів "зі злочинністю" доповнити словами "у кваліфікованих кадрах".
 		Відхилено Обґрунтування: запропонована поправка не узгоджується з редакцією законопроекта.   
16. 8) галузь знань - основна предметна область освіти та науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка;
 		 -31- Шевчук О.Б.
 Після пункту вісім частини першої додати новий пункт такого змісту, змістивши відповідно нумерацію наступних пунктів:
"Єдина державна електронна база з питань освіти – база даних, що містить повну й достовірну інформацію про вищі навчальні заклади, що діють на території України, та видані ними дипломи (за винятком інформації, що міститься в додатках до них)". Єдина державна електронна база з питань освіти створюється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки й фінансується за рахунок видатків державного бюджету України;
 		Відхилено обґрунтування: Визначення ЄДЕБО подано у статті 8 через надання опису змісту (складових) цієї бази. Крім того, загальне визначення є предметом регулювання Закону України "Про освіту".  8) галузь знань - основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка;
 
17. 9) Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, яке необхідне для рівня досягнення встановлених результатів навчання та обліковується в кредитах ЄКТС;
 		 -32- Калетнік Г.М.
 Частину першу статті 1 доповнити новим пунктом такого змісту:
10) "Єдина державна електронна база з питань освіти – автоматизована система збирання, сертифікації, оброблення, зберігання та захисту даних, зокрема персональних, щодо надавачів та отримувачів освітніх послуг в Україні".
У зв’язку з цим пункт 10 вважати відповідно пунктом 11.
 		Враховано редакційно (у статті 8)  9) Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) - система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС;
 
18. 10) засновник вищого навчального закладу - держава, територіальна громада, фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна якої засновано вищий навчальний заклад. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством;
 		 -33- Гриневич Л.М.
 У пункті 10 статті 1 слова "держава, територіальна громада" замінити словами "органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад)".
 		Враховано   10) засновник вищого навчального закладу - органи державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано вищий навчальний заклад. Права засновника, передбачені цим Законом, набуваються також на підставах, передбачених цивільним законодавством;
 
19. 11) здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня;
 		 -34- Пилипенко В.П.
 У пункті 11 після слів "відповідного ступеня" доповнити словами "і кваліфікації".
 		Враховано   11) здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації;
 
20. 12) кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена компетентна установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти;
 		 -35- Фаріон І.Д.
 Пункт 12) частини 1 статті 1 викласти у такій редакції:
"12) кваліфікація (ступінь) – документ про вищу освіту, що містить інформацію про академічний чи науковий ступінь та сферу діяльності (галузь знань, спеціальність) особи за результатами навчання на певному рівні вищої освіти, і який засвідчує рівень знань, умінь, навиків і компетентностей цієї особи та її здатність виконувати завдання і обов’язки за певним видом діяльності;".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету) (у статті 7 визначено зміст документу про вищу освіту)  12) кваліфікація - офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту;
 
21. 13) компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, які є результатом навчання у вищому навчальному закладі за відповідною освітньою програмою та підставою для присвоєння кваліфікації;
 		 -36- Гриневич Л.М.
 Пункт 13) частини 1 статті 1 викласти у такій редакції:
"13) компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти;".
 		Враховано   13) компетентність - динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти;
 
    -37- Фаріон І.Д.
 Пункт 13) частини 1 статті 1 викласти у такій редакції:
"13) компетентність – здатність особи застосовувати при виконанні певного виду професійної діяльності знання, вміння, практичні навички, професійні, світоглядні, морально-етичні, громадянські якості, набуті за результатами навчання на певному рівні вищої освіти;".
 		Враховано редакційно    
    -38- Шевчук О.Б.
 У пункті тринадцятому частини першої словосполучення "результатом навчання у вищому навчальному закладі за відповідною освітньою програмою та" вилучити;
 		Відхилено обґрунтування: (не відповідає європейським стандартам у розумінні цього терміну)   
22. 14) кредит ЄКТС - одиниця вимірювання обсягу навантаження здобувача вищої освіти, яка використовується в Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі (ЄКТС) для оцінювання визначених (очікуваних) результатів навчання з певного предмета чи виду освітньої діяльності. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить не менше 60 кредитів ЄКТС;
 		 -39- Гайдош І.Ф.
 Пункт 14 статті 1 викласти в наступній редакції: "кредит ЄКТС – одиниця вимірювання обсягу навантаження здобувача вищої освіти, яка використовується в Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі (ЄКТС) для оцінювання визначених (очікуваних) результатів навчання з певного предмета чи виду освітньої діяльності. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить 60 кредитів ЄКТС".
 		Враховано частково   14) кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - кредит ЄКТС) - одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС;
 
    -40- Гриневич Л.М.
 Пункт 14 статті 1 викласти в наступній редакції:
14) кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - кредит ЄКТС) - одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС;".
Обґрунтування:
Слова "як правило" дають можливість обдарованим здобувачам вищої освіти здобувати більшу кількість кредитів.
 		Враховано    
    -41- Кальцев С.Ф.
 Пункт 14 статті першої доповнити реченням "Обсяг одного кредиту становить від 30 до 36 годин навчального навантаження студента".
"14) кредит ЄКТС – одиниця вимірювання обсягу навантаження здобувача вищої освіти, яка використовується в Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі (ЄКТС) для оцінювання визначених (очікуваних) результатів навчання з певного предмета чи виду освітньої діяльності. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить не менше 60 кредитів ЄКТС. Обсяг одного кредиту становить від 30 до 36 годин навчального навантаження студента;"
Обґрунтування: Пропозиція має уточнюючий характер.
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає вимогам ЄКТС – рекомендований обсяг – 30 годин; більша кількість годин призводить до перевантаження студентів і, відповідно, погіршення якості вищої освіти)   
    -42- Ляшко О.В.
 Пункт 14 частини першої статті 1 викласти в такій редакції: "14) кредит ЄКТС - одиниця вимірювання обсягу навантаження здобувача вищої освіти, яка використовується в Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі (ЄКТС) для оцінювання визначених (очікуваних) результатів навчання з певного предмета чи виду освітньої діяльності. Обов’язкове навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить не може становити більше 60 кредитів ЄКТС. Ціна кредиту ЄКТС складає 30 академічних годин. Обов`язкове навантаження на особу, що навчається за денною формою навчання протягом одного навчального року не може становити більше 60 кредитів ЄКТС."
Обґрунтування пропозиції автором.
З метою пропорційного зменшення верхньої межі ваги одного кредиту ЄКТС з 36 годин до 30.
 		Враховано частково    
    -43- Чуб В.Є.
 Підпункт 14 статті 1 викласти в такій редакції:
"14) кредит ЄКТС – одиниця вимірювання обсягу навантаження здобувача вищої освіти, яка використовується в Європейській кредитній трансферно-накопичувальній системі (ЄКТС) для оцінювання визначених (очікуваних) результатів навчання з певного предмета чи виду освітньої діяльності. Обсяг одного кредиту становить 36 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить 60 кредитів ЄКТС"
Обґрунтування:
Кількість кредитів, а відповідно годин навантаження не повинна бути надмірною. Слід визначити на законодавчому рівні чітку кількість кредитів – 60 кредитів ЄКТС, та обсяг кредиту – 36 годин, для того, щоб можна було чітко формувати навчальні плани, планувати педагогічні навантаження, паспорти спеціальностей, здійснювати перезарахування кредитів при переведенні здобувача вищої освіти до іншого вищого навчального закладу тощо.
 		Відхилено Обґрунтування: не відповідає вимогам ЄКТС – рекомендований обсяг – 30 годин; більша кількість годин призводить до перевантаження студентів і, відповідно, погіршення якості вищої освіти)   
23. 15) ліцензування - процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності;
 		 -44- Шевчук О.Б.
 Після пункту п’ятнадцятого частини першої додати новий пункт, змістивши відповідно нумерацію інших пунктів:
"Національне агентство з якості вищої освіти - неприбуткове об’єднання вищих навчальних закладів, створене з метою забезпечення якості вищої освіти, якому згідно з цим Законом держава делегує повноваження щодо розроблення і впровадження процедур і правил забезпечення якості вищої освіти та атестацію наукових здобутків наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації".
 		Враховано редакційно у ст. 17  15) ліцензування - процедура визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю на певному рівні вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності;
 
24. 16) освітня діяльність - діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти інших осіб;
 		 -45- Пилипенко В.П.
 Пункт 16 викласти у наступній редакції:
"16) освітня діяльність у сфері вищої освіти – діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою задоволення освітніх потреб здобувачів вищої освіти;".
 		Відхилено обґрунтування: запропонована редакція звужує права ВНЗ щодо здійснення статутної діяльності)  16) освітня діяльність - діяльність вищих навчальних закладів, що провадиться з метою забезпечення здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб;
17) освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти;
18) особа з особливими освітніми потребами – це особа з інвалідністю, яка потребує додаткової підтримки для забезпечення здобуття вищої освіти;
19) результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти;
 
    -46- Шевчук О.Б.
 Після пункту шістнадцять частини першої додати пункт наступного змісту, змістивши відповідно нумерацію інших пунктів:
"Освітня програма – узгоджена сукупність освітніх компонентів (навчальних дисциплін, модулів, практик тощо), яка визнана необхідною для присудження певної кваліфікації та описана результатами навчання в термінах компетентностей".
 		Враховано редакційно    
    -47- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 1 після пункту шістнадцятого доповнити новими пунктами такого змісту:
17) освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач певного ступеня вищої освіти;
18) результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою в процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, а також кількісно оцінити та виміряти;".
Пункти сімнадцятий – двадцять перший вважать пунктами дев’ятнадцятим – двадцять третім.
У тексті законопроекту терміни "засвоєння освітньої програми" замінити терміном "виконання освітньої програми" у відповідних відмінках.
 		Враховано    
25. 17) саморегулівна організація - неприбуткове об’єднання вищих навчальних закладів, створене з метою забезпечення якості вищої освіти, якому згідно з цим Законом держава делегує повноваження щодо розроблення і впровадження процедур і правил забезпечення якості вищої освіти та атестацію наукових здобутків наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Основною міжгалузевою саморегулівною організацією вищих навчальних закладів та наукових установ України є Національне агентство з якості вищої освіти;
 		 -48- Пилипенко В.П.
 Пункт 17 виключити.
 		Враховано      
    -49- Чечетов М.В.
 Пункт 17 частини першої виключити. У зв’язку з цим пункти 18-21 вважати пунктами 17-20 відповідно.
 		Враховано    
    -50- Шевчук О.Б.
 Пункт 17 частини першої – вилучити.
 		Враховано    
26. 18) спеціалізація - складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти.
 		    20) спеціалізація - складова спеціальності, що визначається вищим навчальним закладом та передбачає профільну спеціалізовану освітньо-професійну чи освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти;
 
27. 19) спеціальність - складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка;
 		 -51- Гриневич Л.М.
 Частину першу доповнити новим пунктом 20 такого змісту:
20) сталий фонд (ендавмент) вищого навчального закладу - сума коштів або вартість іншого майна, призначених для інвестування або капіталізації на строк не менше 36 місяців, пасивні доходи від якого призначаються для використання вищим навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності в порядку, визначеному благодійниками або уповноваженими ними особами; у зв’язку з цим пункти 20-21 вважати відповідно пунктами 21-22.
 		Враховано   21) спеціальність - складова галузі знань, за якою здійснюється професійна підготовка;
22) сталий фонд (ендавмент) вищого навчального закладу - сума коштів або вартість іншого майна, призначена для інвестування або капіталізації на строк не менше 36 місяців, пасивні доходи від якої використовуються вищим навчальним закладом з метою здійснення його статутної діяльності у порядку, визначеному благодійником або уповноваженою ним особою;
 
    -52- Чечетов М.В.
 частину першу доповнити новим пунктом 20 такого змісту:
"20) стандарт вищої освіти – сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності". У зв’язку з цим пункти 20 - 21 вважати пунктами 21-22 відповідно.
 		Враховано (у частині першій статті 10)   
28. 20) якість вищої освіти - рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти;
 		 -53- Шевчук О.Б.
 Пункт двадцятий частини першої викласти в такій редакції:
"якість вищої освіти – рівень здобутих особою компетентностей відповідно до стандартів вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: (запропонована законопроектом редакція більш повно відображає сутність визначення)  23) якість вищої освіти - рівень здобутих особою знань, умінь, навичок, інших компетентностей, що відображає її компетентність відповідно до стандартів вищої освіти;
 
29. 21) якість освітньої діяльності - рівень організації навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.
 		 -54- Ляшко О.В.
 Доповнити частину першу статті 1 пунктом 22 такого змісту: "22) екстериторіальність вищого навчального закладу – право вищого навчального закладу, відповідно до якого працівникам міліції забороняється перебувати на його території без згоди органів студентського самоврядування чи Вченої ради вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: права та обов’язки працівників міліції не є предметом регулювання цього Закону.  24) якість освітньої діяльності - рівень організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.
 
    -55- Сушкевич В.М.
 Статтю 1 "Основні терміни та їх визначення" доповнити наступними термінами:
"доступність фізичного оточення – комплекс заходів та засобів, спрямованих на усунення бар’єрів та перепон для забезпечення можливості особам з особливими освітніми потребами здобувати вищу освіту;
інклюзивне навчання у вищому навчальному закладі (далі – інклюзивне навчання) - це комплексний процес забезпечення доступу до якісного навчання осіб з особливим освітніми потребами на рівні з іншими здобувачами вищої освіти та іншими особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, шляхом організації кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей та створення у таких закладах безперешкодного життєвого середовища;
особа з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю – особа, яка потребує додаткової підтримки для забезпечення здобуття освіти в умовах інклюзивного навчання;
розумне пристосування – внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не стають недомірним чи невиправданим тягарем, для цілей забезпечення реалізації або здійснення інвалідами нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод;
універсальний дизайн – дизайн предметів, обстановок, програм та послуг, покликаний зробити їх придатними максимально можливою мірою для використання для всіх людей без необхідності адаптації чи спеціального дизайну."
 		Враховано редакційно (у статті 1 в частині визначення терміну "особа з особливими освітніми потребами)   
    -56- Фаріон І.Д.
 Частину 1 статті 1 доповнити двома пунктами 22) та 23) такого змісту:
"22) результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок та компетентностей, набутих особою після завершення навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, а також кількісно оцінити та виміряти;
23) рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками сформованості обсягу та рівня знань, умінь, навичок та компетентностей особи, що забезпечує її здатність виконувати завдання та обов’язки певного рівня професійної діяльності.".
 		Враховано частково (шляхом доповнення новим дев’ятнадцятим пунктом). Обґрунтування: Пункт 23 4 у ч.ч.1-2 ст. 5 (запропоноване визначення характеризує термін "ступінь вищої освіти", а не "рівень").   
30. Стаття 2. Законодавство України про вищу освіту
 		    Стаття 2. Законодавство України про вищу освіту
 
31. 1. Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із Законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
 		 -57- Гриневич Л.М.
 У частині першій статті 2 "згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України" замінити словами "укладених в установленому законом порядку".
 		Враховано   1. Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
 
32. 2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені національним законодавством, то застосовуються правила міжнародних договорів.
 		    2. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені національним законодавством, застосовуються правила міжнародних договорів.
 
33. 3. Передбачені цим Законом права вищого навчального закладу, що визначають його автономію, не можуть бути обмежені іншими законами та нормативно-правовими актами.
 		 -58- Пилипенко В.П.
 У частині 3 статті 2 словосполучення "іншими законами та нормативно-правовими актами" виключити.
 		Відхилено Обґрунтування: поправка усуває конкретизацію та призводить до декларативного характеру норми)  3. Права вищого навчального закладу, що визначають його автономію, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені іншими законами чи нормативно-правовими актами.
 
34. Стаття 3. Державна політика у сфері вищої освіти
 		    Стаття 3. Державна політика у сфері вищої освіти
 
35. 1. Державна політика у сфері вищої освіти визначається Верховною Радою України.
 		 -59- Фаріон І.Д.
 Частину 1 статті 3 викласти у такій редакції:
"Державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізує – Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки".
 		Враховано   1. Державну політику у сфері вищої освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
36. 2. Державна політика у сфері вищої освіти ґрунтується на принципах:
 		    2. Державна політика у сфері вищої освіти ґрунтується на принципах:
 
37. 1) сприяння сталому розвитку держави шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу шляхом створення умов для освіти протягом життя;
 		 -60- Гриневич Л.М.
 У пункті першому частини другої статті 3 слово "держави" замінити словом "суспільства", слова "капіталу шляхом" замінити на слова "капіталу та".
 		Враховано   1) сприяння сталому розвитку суспільства шляхом підготовки конкурентоспроможного людського капіталу та створення умов для освіти протягом життя;
2) доступності вищої освіти;
 
    -61- Пилипенко В.П.
 У частині 2 статті 3 пункти 1, 2, 3 замінити підпунктами наступного змісту:
"1) сталого розвитку людського капіталу;
2) доступності вищої освіти;
3) незалежності вищих навчальних закладів від політичних партій і релігійних організацій;"
 		Враховано частково    
38. 2) доступності здобуття вищої освіти кожним громадянином України на конкурсних засадах;
 		       
39. 3) незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій і релігійних організацій;
 		 -62- Гриневич Л.М.
 В пункті 3 частини 2 статті 3 після слів "релігійних організацій" доповнити слова " (крім вищих духовних навчальних закладів);".
 		Враховано   3) незалежності здобуття вищої освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів);
 
    -63- Пилипенко В.П.
 У частині 2 статті 3 після пункту 3 доповнити новим підпунктом 3-1 наступного змісту:
"3)-1 демократичності системи вищої освіти;".
 		Враховано редакційно (у редакції законопроекту на рівні конкретних норм)   
40. 4) міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи;
 		 -64- Пилипенко В.П.
 Пункт четвертий статті 3 викласти у наступній редакції:
"4) міжнародного співробітництва;".
 		Відхилено Обґрунтування: запропонована поправка спрощує сформульований принцип)  4) міжнародної інтеграції та інтеграції системи вищої освіти України у Європейській простір вищої освіти, за умови збереження і розвитку досягнень та прогресивних традицій національної вищої школи;
 
    -65- Пилипенко В.П.
 Після пункту 4 статті 3 доповнити новим пунктом 4-1 у наступного змісту:
"4)--1 єдності системи вищої освіти України;"
 		Відхилено Обґрунтування: поправка вносить новий термін без визначення його суті   
41. 5) наступності процесу здобуття вищої освіти;
 		 -66- Сушкевич В.М.
 У статті 3 пункт п’ятий частини другої після слів "вищої освіти" доповнити словами: "без дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;".
 		Враховано редакційно у ст. 4 відповідно до поправки Гриневич Л.М.  5) наступності процесу здобуття вищої освіти;
 
42. 6) державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-педагогічної та педагогічної діяльності, а також для пріоритетних галузей економічної діяльності;
 		    6) державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою для пріоритетних галузей економічної діяльності, напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень, науково-педагогічної та педагогічної діяльності;
 
43. 7) державної підтримки освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності університетів, академій, інститутів, коледжів, зокрема шляхом надання пільг у сплаті податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаним із цією діяльністю вищим навчальним закладам;
 		 -67- Шевчук О.Б.
 У статті 3 в пункті сім частини другої словосполучення "коледжів, зокрема шляхом надання пільг у сплаті податків, зборів та інших обов’язкових платежів, пов’язаним із цією діяльністю вищим навчальним закладам" - вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: надання пільг є однією з форм підтримки вищих навчальних закладів)  7) державної підтримки освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності університетів, академій, інститутів, коледжів, зокрема шляхом надання пільг із сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів вищим навчальним закладам, що провадять таку діяльність;
8) сприяння здійсненню державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти;
 
    -68- Дубіль В.О.
 У частині 2 статі 3 доповнити новий пункт 8) наступного змісту:
"8) сприяння здійсненню державно – приватного партнерства вищими навчальними закладами";
пункт 8) вважати відповідно пунктом 9).
 		Враховано редакційно    
44. 8) гласності у формуванні структури і обсягу освітньої та професійної підготовки фахівців з вищою освітою.
 		    9) відкритості формування структури і обсягу освітньої та професійної підготовки фахівців з вищою освітою.
 
45. 3. Формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечується шляхом:
 		    3. Формування і реалізація державної політики у сфері вищої освіти забезпечуються шляхом:
 
46. 1) гармонійної взаємодії національних систем освіти, науки, бізнесу та держави з метою забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку держави;
 		 -69- Пилипенко В.П.
 У пункті 1 частини 3 статті 3 словосполучення "національних систем" виключити.
 		Відхилено обґрунтування: освіта і наука не є суб’єктами такої взаємодії)  1) гармонійної взаємодії національних систем освіти, науки, бізнесу та держави з метою забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку держави;
 
47. 2) збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення якості вищої освіти;
 		    2) збереження і розвитку системи вищої освіти та підвищення якості вищої освіти;
 
48. 3) розширення можливостей для здобуття вищої освіти та освіти протягом життя;
 		    3) розширення можливостей для здобуття вищої освіти та освіти протягом життя;
 
49. 4) створення та забезпечення рівних умов доступу до вищої освіти;
 		 -70- Сушкевич В.М.
 У статті 3 пункт четвертий частини третьої після слів "до вищої освіти" доповнити словами "в тому числі для осіб з особливими освітніми потребами з урахуванням їх потреб, шляхом створення доступного фізичного оточення, застосування принципу універсального дизайну, розумного пристосування, допоміжних технологій;".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)  4) створення та забезпечення рівних умов доступу до вищої освіти, у тому числі забезпечення осіб з особливими освітніми потребами спеціальним навчально-реабілітаційним супроводом та створення для них вільного доступу до інфраструктури вищого навчального закладу з урахуванням обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я;
 
50. 5) розвитку автономії вищих навчальних закладів та академічної свободи учасників навчально-виховного процесу;
 		 -71- Гриневич Л.М.
 Пункт 5 ч. 3 ст. 3 доповнити новим реченням такого змісту:
"автономія вищого навчального закладу зумовлює необхідність самоорганізації та саморегуляції, яка є відкритою до критики, служить громадському інтересові, напрацюванню істини стосовно викликів перед державою і суспільством, відбувається прозоро та публічно"
 		Враховано   5) розвитку автономії вищих навчальних закладів та академічної свободи учасників освітнього процесу. Автономія вищого навчального закладу зумовлює необхідність таких самоорганізації та саморегулювання, які є відкритими до критики, служать громадському інтересові, встановленню істини стосовно викликів, що постають перед державою і суспільством, здійснюються прозоро та публічно;
 
51. 6) визначення збалансованої структури та обсягу підготовки фахівців з вищою освітою з урахуванням потреб особи, інтересів держави, територіальних громад і роботодавців;
 		 -72- Пилипенко В.П.
 У пункті 7 частини 3 статті 3 словосполучення "та інтеграції з виробництвом" замінити словосполученням "вищих навчальних закладів".
 		Враховано редакційно ( в редакції Комітету)  6) визначення збалансованої структури та обсягу підготовки фахівців з вищою освітою з урахуванням потреб особи, інтересів держави, територіальних громад і роботодавців;
 
52. 7) забезпечення розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності та інтеграції з виробництвом;
 		    7) забезпечення розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів та їх інтеграції з виробництвом;
 
53. 8) надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством;
 		    8) надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством;
 
54. 9) належної підтримки підготовки фахівців з числа осіб з особливими потребами на основі спеціальних освітніх технологій.
 		 -73- Гриневич Л.М.
 Пункт дев’ятий частини 3 статті 3 викласти в такій редакції:
"9) належної державної підтримки підготовки фахівців з числа осіб з особливими освітніми потребами на основі створення умов вільного доступу до освітнього процесу;".
 		Враховано   9) належної державної підтримки підготовки фахівців з числа осіб з особливими освітніми потребами на основі створення для них вільного доступу до освітнього процесу та забезпечення спеціального навчально-реабілітаційного супроводу;
10) створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, забезпечення гарантії рівних можливостей щодо вибору місця роботи, виду трудової діяльності на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності з урахуванням здобутої вищої освіти та відповідно до суспільних потреб;
11) запровадження механізмів стимулювання підприємств, установ, організацій усіх форм власності до надання першого робочого місця випускникам вищих навчальних закладів.
4. Держава сприяє розвитку вищих навчальних закладів як центрів незалежної думки.
 
    -74- Пилипенко В.П.
 У пункті 9 частини 3 статті 3 після слова "належної" доповнити словом "державної".
 		Враховано    
    -75- Сушкевич В.М.
 Частину третю статті 3 доповнити новими пунктами десять – дванадцять наступного змісту:
"10) сприяння розвитку людського потенціалу, відчуття гідності, самоповаги, недискримінації, поваги до прав людини, основоположних свобод та людського різноманіття шляхом створення умов для якісної інклюзивної вищої освіти та освіти протягом життя;
11) державної підтримки здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами на основі спеціальних освітніх технологій та універсального дизайну;
12) забезпечення архітектурної доступності, згідно державних будівельних норм та стандартів, будівель, споруд і приміщень вищих навчальних закладів, доступності обладнання і транспортних засобів з метою реалізації прав осіб з особливими освітніми потребами на отримання вищої освіти на рівні з іншими;".
 		Враховано редакційно у п. 9 ч. 3 ст. 3 (більш детальне формулювання є предметом регулювання базового Закону про освіту)   
    -76- Фаріон І.Д.
 Частину 3 статті 3 доповнити двома пунктами 10) та 11) такого змісту:
"10) створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, забезпечення гарантії рівних можливостей щодо вибору місця роботи, виду трудової діяльності на підприємствах, установах та в організаціях будь-якої форми власності з урахуванням здобутої вищої освіти та відповідно до суспільних потреб;
11) запровадження механізмів зацікавленості підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності у наданні першого робочого місця випускникам ВНЗ."
 		Враховано    
    -77- Гриневич Л.М.
 Доповнити статтю 3 новою частиною 4 такого змісту:
"4. Держава сприяє розвитку вищих навчальних закладів як центрів незалежної думки."
 		Враховано    
55. Стаття 4. Право громадян на здобуття вищої освіти
 		 -78- Гриневич Л.М.
 Назву статті 4 викласти в такій редакції:
"Стаття 4. Право на вищу освіту".
 		Враховано   Стаття 4. Право на вищу освіту
 
    -79- Пилипенко В.П.
 Статтю 4 Закону викласти у новій редакції наступного змісту:
"Стаття 4. Право на здобуття вищої освіти
1. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні або статус закордонного українця і які перебувають в Україні на законних підставах мають право на здобуття вищої освіти в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі безоплатно та у межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України, відповідно до стандартів вищої освіти та вільні у виборі вищого навчального закладу, форми здобуття вищої освіти і спеціальності. Порядок визначення квот на здобуття вищої освіти в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі безоплатно встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Безоплатність вищої освіти гарантується особам зазначеним у частині першій цієї статті якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше.
2. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства можуть здобувати вищу освіту за власні кошти або кошти інших фізичних (юридичних) осіб, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законодавством або угодами між вищими навчальними закладами про міжнародну академічну мобільність.
Усі особи, які здобувають вищу освіту у вищих навчальних закладах, мають рівні права і обов’язки."
 		Враховано редакційно (поправка повторює за суттю текст законопроекту)   
56. 1. Громадяни України мають право на здобуття вищої освіти.
 		 -80- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 4 викласти в такій редакції:
"1. Кожен має право на вищу освіту.
Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету.
Громадяни України вільні у виборі вищого навчального закладу, форми здобуття вищої освіти і спеціальності.
Право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров’я, відношення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, за винятком випадків, передбачених Конституцією та законами України.
Не вважається дискримінацією права на здобуття вищої освіти встановлення обмежень і привілеїв, що визначаються специфічними умовами отримання освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації."
 		Враховано   1. Кожен має право на вищу освіту.
 
57. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету.
 		    Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету.
 
58. Громадяни України вільні у виборі вищого навчального закладу, форми здобуття вищої освіти і спеціальності.
 		 -81- Фаріон І.Д.
 Частину 1 статті 4 доповнити двома абзацами такого змісту:
"Для реалізації права на вищу освіту особами з обмеженими можливостями здоров’я вищі навчальні заклади створюють їм необхідні умови для отримання якісної вищої освіти.
Для реалізації права на вищу освіту особами, які потребують соціальної підтримки відповідно до законодавства України, здійснюється повне або часткове фінансове забезпечення їх утримання в період здобуття ними вищої освіти."
 		Враховано редакційно   Громадяни України вільні у виборі вищого навчального закладу, форми здобуття вищої освіти і спеціальності.
Право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров’я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.
Не вважається дискримінацією права на здобуття вищої освіти встановлення обмежень і привілеїв, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації.
Для реалізації права на вищу освіту особами з особливими освітніми потребами вищі навчальні заклади створюють їм необхідні умови для здобуття якісної вищої освіти.
Для реалізації права на вищу освіту особами, які потребують соціальної підтримки відповідно до законодавства, здійснюється повне або часткове фінансове забезпечення їх утримання у період здобуття ними вищої освіти за кожним освітнім рівнем.
Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту за другою спеціальністю у державних та комунальних вищих навчальних закладах, якщо за станом здоров’я вони втратили можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками медико-соціальної експертної комісії, та в інших випадках, передбачених законом.
 
    -82- Яворівський В.О.
 Частину першу статті 4 доповнити новим абзацом четвертим такого змісту:
"Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту за другим напрямом (спеціальністю) у державних та комунальних навчальних закладах, якщо за станом здоров’я вони втратили можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками медико-соціальної експертної комісії".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
59. 2. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні або статус закордонного українця і які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти нарівні з громадянами України. Здобуття вищої освіти зазначеними категоріями осіб за кошти державного бюджету здійснюється у межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.
 		 -83- Шевчук О.Б.
 У статті 4 абзац перший частини другої викласти в наступній редакції: "Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яким надано статус біженця в Україні або статус закордонного українця і які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти в навчальних закладах України відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів".
 		Відхилено обґрунтування: поправка суперечитиме ст. 92 Конституції – виключно законами визначають права і свободи людини і громадянина  2. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, яким надано статус біженця в Україні, особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, та особи, яким надано статус закордонного українця, і які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти нарівні з громадянами України. Здобуття вищої освіти зазначеними категоріями осіб за кошти державного бюджету здійснюється в межах квот, визначених Кабінетом Міністрів України.
 
    -84- Чуб В.Є.
 Друге речення абзацу першого пункту 2 статті 4 виключити.
Обґрунтування пропозиції автором: дане положення щодо встановлення квот на здобуття певними категоріями осіб вищої освіти є дискримінаційним та таким, що суперечить принципу рівного доступу до освіти.
 		Відхилено обґрунтування: ст. 26 Конституції дозволяє встановлювати такі квоти)   
60. Інші іноземці та особи без громадянства можуть здобувати вищу освіту за кошти фізичних (юридичних) осіб, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законодавством або угодами між вищими навчальними закладами про міжнародну академічну мобільність.
 		    Інші іноземці та особи без громадянства можуть здобувати вищу освіту за кошти фізичних (юридичних) осіб, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законодавством або угодами між вищими навчальними закладами про міжнародну академічну мобільність.
 
61. Усі особи, які здобувають вищу освіту у вищих навчальних закладах, мають рівні права і обов’язки.
 		    Усі особи, які здобувають вищу освіту у вищих навчальних закладах, мають рівні права та обов’язки.
 
62. РОЗДІЛ ІІ. РІВНІ ТА СТУПЕНІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 		 -85- Гриневич Л.М.
 Назву розділу ІІ викласти в такій редакції: "Розділ ІІ. Рівні, ступені та кваліфікації вищої освіти"
 		Немає висновку   РОЗДІЛ ІІ. Рівні, ступені та кваліфікації вищої освіти
 
63. Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти, кваліфікації
 		 -86- Гриневич Л.М.
 Назву статті п’ятої розділу другого викласти в такій редакції: "Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти".
 		Немає висновку   Стаття 5. Рівні та ступені вищої освіти
 
    -87- Пінчук А.П.
 Статтю 5 викласти в новій редакції:
"Стаття 5. Рівні (ступені) вищої освіти, кваліфікації
1. Підготовка кадрів з вищою освітою здійснюється:
1) за освітньо-кваліфікаційними рівнями:
молодший бакалавр;
бакалавр;
магістр;
2) за освітньо-науковим рівнем доктора філософії;
3) за науковим рівнем доктора наук.
2. У вищих навчальних закладах здобуття вищої освіти за спеціальностями освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукового, наукового рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами з урахуванням вимог до рівня оволодіння певною сукупністю професійних компетентностей, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
3. Молодший бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетентностей для виконання виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою молодшого бакалавра на основі повної загальної середньої освіти становить два-три роки (120 – 180 кредитів ЄКТС).
Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого бакалавра може здобуватися на основі базової загальної середньої освіти з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти.
Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою молодшого бакалавра на основі базової загальної середньої освіти становить чотири роки.
Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого бакалавра може здобуватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня кваліфікованого робітника. Строк навчання може зменшуватися на півроку або один рік.
Підготовку молодших бакалаврів здійснюють професійні коледжі.
4. Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетентностей для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою бакалавра на основі повної загальної середньої освіти становить три-чотири роки (180 – 240 кредитів ЄКТС).
Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра може здобуватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Строк навчання може зменшуватися на один-два роки.
Підготовку бакалаврів здійснюють університети, академії, коледжі.
5. Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетентностей для виконання завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для певного виду економічної діяльності.
Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра становить півтора-два роки (180 – 240 кредитів ЄКТС).
Підготовку магістрів здійснюють університети, академії.
6. Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарного, педагогічного, військового спрямування може здобуватися на основі повної загальної середньої освіти або на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі повної загальної середньої освіти становить п’ять-шість років (300 -360 кредитів ЄКТС).
Підготовка магістрів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста здійснюється відповідно до порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
7. Доктор філософії — освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра і передбачає засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми, набуття компетентностей для володіння методологією і методикою дослідницької роботи, проведення наукових досліджень, результати яких забезпечують розв’язання наукового або прикладного завдання, мають наукову новизну та практичне значення, їх опублікування у наукових виданнях, а також підготовку і в установленому порядку публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії.
Нормативний строк навчання за освітньо-науковою програмою доктора філософії становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Підготовка докторів філософії здійснюється в аспірантурі університетів, академій, наукових установ.
8. Доктор наук — науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-наукового рівня доктора філософії і передбачає набуття особою найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої наукової проблеми або значної прикладної проблеми і мають загальнонаціональне або світове значення, їх опублікування у наукових виданнях, а також підготовку і в установленому порядку публічний захист наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях на здобуття наукового ступеня доктора наук.
Підготовка докторів наук здійснюється в докторантурі університетів, академій, наукових установ або самостійно, зокрема під час перебування у творчих відпустках. Нормативний строк перебування в докторантурі становить три роки, творчі відпустки надаються в установленому законодавством порядку.
9. Особам, які пройшли державну атестацію за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого бакалавра, бакалавра, магістра за відповідною спеціальністю, присвоюється така кваліфікація:
молодший бакалавр;
бакалавр;
магістр.
Особам, які пройшли державну атестацію за освітньо-науковим рівнем доктора філософії і науковим рівнем доктора наук, присуджується за відповідною спеціальністю такий науковий ступінь:
доктор філософії;
доктор наук.
10. Здобуття вищої освіти на основі раніше здобутої вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем за іншою спеціальністю здійснюється за окремою освітньо-професійною програмою, розробленою вищим навчальним закладом відповідно до стандартів вищої освіти."
 		Враховано частково (в частині запровадження терміну "молодший бакалавр". Законопроект не ототожнює "молодшого спеціаліста" і "молодшого бакалавра", а також не ототожнює рівні та ступені вищої освіти)   
    -88- Чечетов М.В.
 Статтю 5 викласти у такій редакції:
"Стаття 5. Рівні (ступені) вищої освіти, кваліфікації
1. Підготовка кадрів з вищою освітою здійснюється:
1) за освітньо-кваліфікаційними рівнями;
бакалавр;
магістр;
2) за освітньо-науковим рівнем доктора філософії;
3) за науковим рівнем доктора наук.
2. У вищих навчальних закладах здобуття вищої освіти за спеціальностями освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукового, наукового рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами з урахуванням вимог до рівня оволодіння певною сукупністю професійних компетентностей, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
3. Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетентностей для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою бакалавра на основі повної загальної середньої освіти становить три-чотири роки (180 – 240 кредитів ЄКТС).
Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра може здобуватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Строк навчання може зменшуватися на один-два роки.
Підготовку бакалаврів здійснюють університети, академії, коледжі.
4. Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетентностей для виконання завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для певного виду економічної діяльності.
Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра становить півтора-два роки (180 – 240 кредитів ЄКТС).
Підготовку магістрів здійснюють університети, академії.
5. Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра медичного, фармацевтичного, ветеринарного, педагогічного, військового спрямування може здобуватися на основі повної загальної середньої освіти або на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі повної загальної середньої освіти становить п’ять-шість років (300 -360 кредитів ЄКТС).
Підготовка магістрів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста здійснюється відповідно до порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
6. Доктор філософії — освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра і передбачає засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми, набуття компетентностей для володіння методологією і методикою дослідницької роботи, проведення наукових досліджень, результати яких забезпечують розв’язання наукового або прикладного завдання, мають наукову новизну та практичне значення, їх опублікування у наукових виданнях, а також підготовку і в установленому порядку публічний захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії.
Нормативний строк навчання за освітньо-науковою програмою доктора філософії становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Підготовка докторів філософії здійснюється в аспірантурі університетів, академій, наукових установ.
7. Доктор наук — науковий рівень вищої освіти, який здобувається на основі освітньо-наукового рівня доктора філософії і передбачає набуття особою найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої наукової проблеми або значної прикладної проблеми і мають загальнонаціональне або світове значення, їх опублікування у наукових виданнях, а також підготовку і в установленому порядку публічний захист наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях на здобуття наукового ступеня доктора наук.
Підготовка докторів наук здійснюється в докторантурі університетів, академій, наукових установ або самостійно, зокрема під час перебування у творчих відпустках. Нормативний строк перебування в докторантурі становить три роки, творчі відпустки надаються в установленому законодавством порядку.
8. Особам, які пройшли державну атестацію за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, магістра за відповідною спеціальністю, присвоюється така кваліфікація:
бакалавр;
магістр.
Особам, які пройшли державну атестацію за освітньо-науковим рівнем доктора філософії і науковим рівнем доктора наук, присуджується за відповідною спеціальністю такий науковий ступінь:
доктор філософії;
доктор наук.
9. Здобуття вищої освіти на основі раніше здобутої вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем за іншою спеціальністю здійснюється за окремою освітньо-професійною програмою, розробленою вищим навчальним закладом відповідно до стандартів вищої освіти".
 		Відхилено Обґрунтування: законопроект не ототожнює "рівні" та "ступені" вищої освіти).   
64. 1. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється на таких рівнях вищої освіти:
 		 -89- Фаріон І.Д.
 Частину 1 статті 5 викласти у такій редакції:
"1. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами відповідно до стандартів вищої освіти з урахуванням вимог до рівня набуття знань, вмінь, навиків та певної сукупності професійних компетентностей, необхідних для майбутньої професійної діяльності, на таких рівнях вищої освіти:
початковий рівень вищої освіти;
перший – бакалаврський освітньо-кваліфікаційний рівень;
другий – магістерський освітньо-кваліфікаційний рівень;
третій – освітньо-науковий рівень;
науковий рівень
1) початковий рівень вищої освіти – відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно-орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності;
2) перший – бакалаврський освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Його здобувають на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра та набуття теоретичних знань, умінь, навичок та компетентностей, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;
3) другий – магістерський освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Його здобувають на основі першого – бакалаврського освітньо-кваліфікаційного рівня і передбачає оволодіння особою освітньо-професійною програмою підготовки магістра та набуття теоретичних знань, умінь, навиків та компетентностей, достатніх для успішного виконання завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для певного виду економічної діяльності;
4) третій – освітньо-науковий рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Його здобувають на основі магістерського освітньо-кваліфікаційного рівня і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-науковою програмою та набуття теоретичних знань, умінь, навичок та компетентностей достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, проведення наукових досліджень, результати яких мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення;
5) науковий рівень вищої освіти відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій. Його здобувають на основі освітньо-наукового рівня вищої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною науковою програмою та набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань і/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми яка має загальнонаціональне або світове значення.".
 		Враховано частково (в редакції Комітету) Окремі позиції враховані редакційно в тексті законопроекту (зокрема, пункт другий 1 в абзаці 2 ч. 5 ст. 5; здобуття "на основі повної загальної середньої освіти" передбачено у абзаці 2 ч. 5 ст. 5; пункт третій 4 в абзаці 2 ч. 6 ст. 5 відповідно до поправки Гриневич Л.М. ("Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра"); пункт четвертий 1 в абзаці 1 ч. 7 ст. 5 в частині слів "на основі магістерського освітньо-кваліфікаційного рівня"; пункт п’ятий 1 в абзаці 1 ч. 8 ст. 5 в частині слів "на основі освітньо-наукового рівня вищої освіти.  1. Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:
початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;
перший (бакалаврський) рівень;
другий (магістерський) рівень;
третій (освітньо-науковий) рівень;
науковий рівень.
 
65. 1) початковий рівень вищої освіти, який відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно-орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності;
 		 -90- Гриневич Л.М.
 У пункті першому частини першої статті 5 термін "початковий рівень вищої освіти" замінити терміном "початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти" та зробити відповідні зміни по тексту законопроекту у всіх відмінках.
 		Враховано   Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти відповідає п’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності.
 
    -91- Шевчук О.Б.
 У статті 5 пункт перший частини першої вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає Європейській практиці застосування рівнів.   
66. 2) перший рівень вищої освіти, який відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю;
 		 -92- Гриневич Л.М.
 У статті 5 у пункті другому частини першої слова "перший рівень вищої освіти, який" замінити словами "Перший – бакалаврський рівень вищої освіти".
 		Враховано   Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.
 
    -93- Шевчук О.Б.
 У статті 5 у пункті другому частини першої слово "перший" замінити словом "базовий".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає Європейській практиці застосування рівнів і не відтворює змістове наповнення програми цього рівня та не вказує на компетентності, які здобуває особа на цьому рівні. .   
67. 3) другий рівень вищої освіти, який відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності;
 		 -94- Гриневич Л.М.
 Пункт третій викласти в такій редакції:
"Другий – магістерський рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навиків за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності;".
 		Враховано   Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.
 
    -95- Шевчук О.Б.
 У статті 5 у пункті третьому частини першої слово "другий" замінити словом "базовий професійний".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає Європейській практиці застосування рівнів і не відтворює змістове наповнення програми цього рівня та не вказує на компетентності, які здобуває особа на цьому рівні.   
68. 4) третій рівень вищої освіти, який відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та передбачає здобуття особою практичних навичок продукування нових ідей і розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають суттєву наукову новизну, теоретичне та практичне значення;
 		 -96- Гриневич Л.М.
 У статті 5 пункт четвертий частини першої викласти в такій редакції:
"Третій - освітньо-науковий рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій та передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, що передбачає оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення;".
 		Враховано   Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
 
    -97- Шевчук О.Б.
 У статті 5 у пункті четвертому частини першої слово "третій" замінити словом "повний".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає Європейській практиці застосування рівнів.   
69. 5) науковий рівень вищої освіти, який відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою здатності визначати та розв’язувати соціально значущі системні проблеми у певній галузі знань, які є ключовими для забезпечення стійкого розвитку та вимагають створення нових системоутворювальних знань і/або прогресивних технологій.
 		 -98- Гриневич Л.М.
 У статті 5 пункт п’ятий частини першої викласти в такій редакції:
"Науковий рівень вищої освіти відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань і/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми яка має загальнонаціональне або світове значення.".
 		Враховано   Науковий рівень вищої освіти відповідає дев’ятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розв’язання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення.
 
    -99- Пилипенко В.П.
 У пункті 5 частини 1 статті 5 слово "науковий" замінити словом "четвертий".
 		Відхилено обґрунтування: Запропонована зміна назви рівня вищої освіти не відтворює змістове наповнення програми цього рівня та не вказує на компетентності, які здобуває особа на цьому рівні.   
    -100- Шевчук О.Б.
 У статті 5 в пункті п’ятому частини першої слово "науковий" замінити словами "науково-освітній".
 		Відхилено обґрунтування: Пропозиція зміни назви не відтворює змістове наповнення програми цього рівня.   
70. 2. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне засвоєння особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня і кваліфікації.
 		 -101- Фаріон І.Д.
 Частини 2-8 статті 5 викласти у такій редакції:
"2. Особам, які здобули вищу освіту відповідного рівня, за результатами державної атестації надаються відповідні ступені вищої освіти:
1) молодший спеціаліст;
2) бакалавр;
3) магістр;
4) доктор філософії;
5) доктор наук.
3. Молодший спеціаліст – освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні вищої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння освітньої-професійної програми, обсяг якої становить 90–120 кредитів ЄКТС.
4. Бакалавр – академічний ступінь (кваліфікація), що його здобувають на першому рівні вищої освіти та надається за результатами успішного засвоєння відповідної освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180–240 кредитів ЄКТС.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра на основі повної загальної середньої освіти становить три-чотири роки.
Вища освіта за бакалаврським освітньо-кваліфікаційним рівнем може здобуватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста або кваліфікованого робітника. У цьому випадку обсяг освітньо-професійної програми становить 120–180 кредитів ЄКТС. Нормативний термін навчання може зменшуватися на один-два роки.
Академічний ступінь бакалавра надається в певній галузі знань.
5. Магістр – академічний ступінь (кваліфікація), що його здобувають на другому рівні вищої освіти та надається за результатами успішного засвоєння відповідної освітньо-професійної або освітньо-наукової програми. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90–120 кредитів ЄКТС, а обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків її загального обсягу.
Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра становить півтора-два роки.
Академічний ступінь магістра надається в певній галузі знань за спеціальністю, визначеною вищим навчальним закладом.
Вищу освіту за магістерським освітньо-кваліфікаційним рівнем медичного, фармацевтичного, ветеринарного, педагогічного, військового спрямування можна здобувати на основі повної загальної середньої освіти або на основі бакалаврського освітньо-кваліфікаційного рівня. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра на основі повної загальної середньої освіти становить 300–360 кредитів ЄКТС.
Академічний ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувають на основі повної загальної середньої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300–360 кредитів ЄКТС. Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі повної загальної середньої освіти становить п’ять-шість років.
Підготовка магістрів медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямування на основі бакалаврського освітньо-кваліфікаційного рівня здійснюється відповідно до порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
6. Доктор філософії (кандидат наук) – академічний (науковий) ступінь, що його здобувають на третьому рівні вищої освіти та надається за результатами успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми, підготовки і публічного захисту кандидатської дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30–60 кредитів ЄКТС. Нормативний термін навчання за освітньо-науковою програмою доктора філософії (кандидата наук) становить чотири роки.
Підготовка докторів філософії здійснюється, як правило, в аспірантурі.
Особи, які професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-педагогічною або науково-організаційною діяльністю, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчих відпустках, за умови виконання освітньої складової освітньо-наукової програми у вищому навчальному закладі та усієї програми в цілому.
7. Доктор наук — науковий ступінь, що його здобувають на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії та надається за результатами успішного виконання відповідної наукової програми та публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії, або сукупності статей, опублікованих у вітчизняних та міжнародних рецензованих виданнях.
Підготовка докторів наук здійснюється в докторантурі або самостійно. Нормативний термін навчання в докторантурі становить чотири роки.".
 		Враховано частково (в редакції Комітету) Також окремі положення враховані редакційно, зокрема частина третя з врахуванням поправки Гриневич Л.М. щодо терміну "молодший бакалавр"; нормативний термін навчання 1 через використання інструменту Болонського процесу – кредитів ЄКТС. У п. 14 ч. 1 ст. 1 визначено, що "навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить не менше 60 кредитів ЄКТС". У тому числі 2 в частині можливості здобуття ступеня бакалавра (за скороченою програмою) на основі рівня "кваліфікованого робітника", кваліфікація якого не відноситься до вищої освіти і не містить компонентів вищої освіти, що можуть бути зараховані в кредитах ЄКТС; перелік спеціальностей визначається Нацагентством. ВНЗ визначає спеціалізації); лише три визначені сфери є критичними для безпеки людини, бакалавра у цих трьох сферах немає, а здобувати магістра на основі бакалавра з іншої галузі – не можливо; пропозиції військових ВНЗ не містять "інтегрованої програми підготовки"  2. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:
 
71. 3. В Україні встановлюються такі ступені:
 		 -102- Пилипенко В.П.
 У частині 3 статті 5 після слів "такі ступені" доповнити словами "вищої освіти".
 		Враховано      
    -103- Чуб В.Є.
 Пункт 3 статті 5 після слів "такі ступені" додати слова "вищої освіти".
Обґрунтування: дане доповнення уточнить зміст пункту 3 статті 5.
 		Враховано    
72. 1) молодший спеціаліст;
 		 -104- Бригинець О.М.
 Залишити кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст для мистецької освіті.
 		Враховано редакційно (шляхом запровадження ступеню молодшого бакалавра)  1) молодший бакалавр;
 
    -105- Гриневич Л.М.
 У тексті законопроекту термін "молодший спеціаліст" в усіх відмінках замінити терміном "молодший бакалавр"
 		Враховано    
    -106- Шевчук О.Б.
 У статті 5 пункт перший частини третьої вилучити.
 		Враховано редакційно (замість молодшого спеціаліста запроваджено молодший бакалавр)   
73. 2) бакалавр;
 		 -107- Богуслаєв В.О.
 Пункти два і три частини третьої статті 5 викласти в такій редакції:
"2) бакалавр або бакалавр інженерних наук;
3) магістр або магістр інженерних наук;"
 		Відхилено обґрунтування: поправка не вписується в систему вищої освіти України, оскільки виділення бакалавра чи магістра інженерних наук, як окремих ступенів, потребуватиме виділення таких же окремих ступенів в інших галузях знань)  2) бакалавр;
 
74. 3) магістр;
 		    3) магістр;
 
75. 4) доктор філософії;
 		 -108- Зубчевський О.П.
Дорохов А.М.
 У тексті проекту Закону слова "доктор філософії" в усіх відмінках однини й множини замінити словами "кандидат наук" у відповідних відмінках однини й множини.
 		Відхилено обґрунтування: поправка змінює концепцію законопроекту)  4) доктор філософії;
 
76. 5) доктор наук.
 		    5) доктор наук.
 
77. 4. Молодший спеціаліст - освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні вищої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння освітньої-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС.
 		 -109- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 5 викласти в такій редакції:
"3. Молодший бакалавр – освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої-професійної програми, обсяг якої становить 90–120 кредитів ЄКТС".
 		Враховано   3. Молодший бакалавр – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої-професійної програми, обсяг якої становить 90–120 кредитів ЄКТС.
 
    -110- Бригинець О.М.
 Зберегти існуючий термін підготовки молодшого спеціаліста в мистецькій освіті 3-4 роки (180-240 кредитів ЄКТС).
 		Відхилено обґрунтування: всі питання мистецької освіти узгоджені з профільним міністерством. За концепцією законопроекту і європейськими стандартами вища освіти здобувається лише на основі повної загальної середньої освіти   
    -111- Пилипенко В.П.
 Абзац 1 частини 4 статті 5 викласти в наступній редакції:
"4. Молодший спеціаліст – освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом (вищим військовим навчальним закладом) за результатом успішного засвоєння здобувачем вищої освіти освітньої-професійної програми, обсяг якої становить 90–120 кредитів ЄКТС."
 		Відхилено обґрунтування: У зв’язку з віднесенням молодшого спеціаліста до системи професійної освіти.   
    -112- Шевчук О.Б.
 У статті 5 частину четверту вилучити.
 		Враховано редакційно    
78. Ступінь молодшого спеціаліста присуджується особі за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
 		 -113- Гриневич Л.М.
 Абзац 2 частини 4 статті 5 викласти у такій редакції:
"Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти."
 		Враховано   Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
 
79. Ступінь молодшого спеціаліста може здобуватися одночасно із завершенням повної загальної середньої освіти за денною формою навчання.
 		 -114- Гриневич Л.М.
 Абзац 3 частини 4 статті 5 вилучити.
 		Враховано      
80. 5. Бакалавр - академічний ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується в результаті успішного засвоєння освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого спеціаліста становить 120-180 кредитів ЄКТС.
 		 -115- Гриневич Л.М.
 В абзаці 1 частини 5 статті 5 термін "академічний" замінити терміном "освітній", слово "засвоєння" замінити словом "виконання" а слова "молодшого спеціаліста становить 120-180 кредитів ЄКТС" замінити словами "молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом".
 		Враховано   4. Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом.
 
    -116- Зарубінський О.О.
 У частині п’ятій та шостій статті 5 слова "академічний ступінь" замінити словами "освітньо-професійний і одночасно академічний ступінь".
Обґрунтування пропозиції автором:
У тексті законопроекту бакалавра та магістра віднесено не до освітньо-кваліфікаційного рівня (як у нас зараз), а до академічного ступеня. Це означає, що випускнику буде присвоюватися не академічна та професійна кваліфікації, а лише академічна кваліфікація. Присвоєння академічної кваліфікації випускнику (наприклад, бакалавр з електроніки, магістр з міжнародних економічних відносин тощо) не дає йому права на зайняття первинної посади та самостійної роботи після закінчення навчання у ВНЗ. Доцільно присвоювати бакалаврам та магістрам як академічні, так і професійні кваліфікації (фахівець з інформаційних технологій, інженер-механік, еколог, юрист тощо).
 		Враховано редакційно (в редакції поправки Гриневич Л.М. ("академічний" замінено на "освітній")   
    -117- Пилипенко В.П.
 У частині 5 статті 5 після слів "та присуджується" доповнити словосполученням "вищим навчальним закладом (вищим військовим навчальним закладом) за результатом успішного засвоєння здобувачем вищої освіти".
 		Враховано частково    
    -118- Шевчук О.Б.
 У статті 5 у першому абзаці частини п’ятої слово "першому" замінити на слово "базовому"; словосполучення "на основі ступеня молодшого спеціаліста" - вилучити.
 		Враховано частково (у частині вилучення слів "на основі ступеня молодшого спеціаліста")   
81. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
 		    Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
 
82. 6. Магістр - академічний ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми. Академічний ступінь магістра може здобуватися за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, а обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків її загального обсягу.
 		 -119- Гриневич Л.М.
 У тексті законопроекту термін "академічний" в усіх відмінках замінити терміном "освітній", а у другому реченні абзацу першого частини 6 статті 5 слово "академічний" вилучити, слово "засвоєння" замінити словом "виконання".
 		Враховано   5. Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
 
    -120- Богуслаєв В.О.
 Абзац перший частини шостої статті 5 замінити двома абзацами такого змісту:
"6. Магістр – академічний ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми.
Ступінь Магістра інженерних наук може здобуватися на базі бакалавру інженерних наук або на основі повної загальної середньої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС."
Абзац другий частини шостої статті 5 вважати абзацом третім.
 		Відхилено (Обґрунтування: поправка не відповідає європейській практиці)   
    -121- Калетнік Г.М.
 Частину шосту статті 5 після слів "вищої освіти" доповнити словами "на основі ступеня бакалавра".
 		Враховано редакційно (в редакції поправки Пилипенка В.П. № 124)   
    -122- Пилипенко В.П.
 Речення перше частини 6 статті 5 викласти у новій редакції:
"Магістр – академічний ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом (вищим військовим навчальним закладом) за результатом успішного засвоєння здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Академічний ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або освітньо-науковою програмою.
 		Враховано частково    
    -123- Шевчук О.Б.
 У статті 5 у першому абзаці частини шостої слово "другому" замінити словосполученням "базовому професійному рівні".
 		Відхилено (Обґрунтування: поправка не відповідає європейській практиці)   
    -124- Пилипенко В.П.
 Частину 6 статті 5 доповнити новим абзацом наступного змісту:
"Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра."
 		Враховано    
83. Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС.
 		 -125- Калетнік Г.М.
 Абзац другий частини шостої статті 5 після слів "становить 300–360 кредитів ЄКТС" доповнити словами "на основі ступеня молодшого спеціаліста - 240-300 кредитів ЄКТС".
 		Відхилено обґрунтування: здобуті в рамках підготовки молодшого спеціаліста кредити можуть бути зараховані автономним ВНЗ при підготовці магістра з врахуванням галузевих стандартів.  Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС.
 
    -126- Пилипенко В.П.
 Абзац 2 частини 6 статі 5 викласти в наступній редакції:
"Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти і присуджується вищим навчальним закладом (вищим військовим навчальним закладом) за результатом успішного засвоєння здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300–360 кредитів ЄКТС."
 		Враховано частково    
    -127- Розенко П.В.
 У другому абзаці частини шостої статті 5 після слів "Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування" до дати слова "а також магістра права". Відповідно другий абзац частини шостої статті 5 викласти у такій редакції: "Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування, а також ступінь магістра права здобувається на основі повної загальної середньої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС."
 		Відхилено обґрунтування: поправка не вписується в систему вищої освіти України, оскільки виділення магістра права як окремого ступеня потребуватиме виділення таких же окремих ступенів в інших галузях знань.   
84. 7. Доктор філософії - академічний і одночасно перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра, здобутого за освітньо-науковою програмою у відповідній галузі знань. Ступінь доктора філософії присуджується в результаті успішного засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми та підготовки і публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
 		 -128- Гриневич Л.М.
 У частині сьомій статті 5 слово "академічний" замінити словом "освітній"; слова "здобутого за освітньо-науковою програмою у відповідній галузі знань" вилучити; у другому реченні після слова "присуджується" доповнити словами "спеціалізованою вищою радою вищого навчального закладу або наукової установи".
 		Враховано   6. Доктор філософії – це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вищою радою вищого навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
 
    -129- Кайда О.П.
 Викласти ч. 7 ст. 5 Закону в такій редакції:
"7. Доктор філософії – академічний і одночасно перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра, здобутого за освітньо-науковою програмою у відповідній галузі знань. Ступінь доктора філософії присуджується в результаті успішного засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми та підготовки і публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі. Особи, які професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-педагогічною або педагогічною, науково-організаційною діяльністю, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчих відпустках, за умови виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30–60 кредитів ЄКТС.
Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою з вищим навчальним закладом. У такому разі наукова складова такої програми здійснюється у науковій установі, а освітня складова – у вищому навчальному закладі".
Обґрунтування пропозиції автором
Оскільки коледжі віднесено до вищих учбових закладів, то доцільно було б надати педагогічним працівникам, які в них професійно працюють, можливість здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою.
 		Відхилено обґрунтування: в обов’язки педагогічного працівника не входить наукова діяльність.   
    -130- Кальцев С.Ф.
 Абзац перший частини сьомої статті 5 після слів "публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді" доповнити словами "або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях".
Обґрунтування пропозиції автором:
Статтею 5 передбачена можливість здобуття ступеня доктора наук за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях. Пропонується використовувати аналогічний підхід і при присудженні ступеня доктора філософії, оскільки вимоги фахових міжнародних рецензованих видань до наукового рівня публікацій є однаковими для всіх категорій науковців.
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає здобуття ступеня доктора філософії лише за результатами написання та публічного захисту дисертації, що відповідає світовій практиці.   
    -131- Пилипенко В.П.
 Речення друге абзацу першого частини 7 статті 5 викласти у новій редакції наступного змісту:
"Ступінь доктора філософії присуджується вищим навчальним закладом (вищим військовим навчальним закладом) або науковою установою за результатом успішного засвоєння здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми, підготовки і публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді."
 		Враховано частково    
    -132- Шевчук О.Б.
 У статті 5 у першому абзаці частини сьомої слово "третьому" замінити словом "повному".
 		Відхилено обґрунтування: згідно з концепцією законопроекту "повною" вищою освітою вважається бакалавр, що відповідає світовій практиці..   
85. Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі. Особи, які професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-педагогічною або науково-організаційною діяльністю, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчих відпустках, за умови виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
 		 -133- Гриневич Л.М.
 У першому реченні абзацу другого частини 7 статті 5 після слів "науково-організаційною діяльністю" доповнити словами "за основним місцем роботи".
 		Враховано (в редакції Комітету)  Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
 
    -134- Зубчевський О.П.
Дорохов А.М.
 Абзац другий частини 7 статті 5 вилучити. Абзаци третій – четвертий цієї частини вважати відповідно абзацами другим – третім.
 		Відхилено обґрунтування: освітній компонент є обов’язковою умовою здобуття ступеня доктора філософії)   
    -135- Калетнік Г.М.
 У абзаці другому частини сьомої статті 5 слово "професійно" виключити.
 		Відхилено обґрунтування: "поза аспірантурою" можуть здобувати науковий ступінь лише особи, що "професійно" займаються науковою діяльністю за основним місцем роботи. Для інших осіб залишається можливість здобувати цей ступінь під час навчання в аспірантурі   
    -136- Пилипенко В.П.
 У першому реченні абзацу другого частини 7 статті 5 після слів "в аспірантурі" доповнити словом " (ад’юнктурі)".
 		Враховано    
    -137- Пилипенко В.П.
 У другому реченні абзацу другого частини 7 статті 5 після слів "за умов" доповнити словом "успішного".
 		Враховано    
86. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
 		 -138- Пилипенко В.П.
 У абзаці 3 частини 7 статті 5 після слова "аспірантурі" доповнити словом " (ад’юнктурі)".
 		Враховано   Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
 
87. Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою з вищим навчальним закладом. У такому разі наукова складова такої програми здійснюється у науковій установі, а освітня складова - у вищому навчальному закладі.
 		 -139- Гриневич Л.М.
 Абзац четвертий частини сьомої статті 5 викласти в такій редакції:
"Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність. Наукові установи можуть також здійснювати підготовку докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою з вищим навчальним закладом. У такому разі наукова складова такої програми здійснюється у науковій установі, а освітня складова - у вищому навчальному закладі".
 		Враховано   Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність. Наукові установи можуть також здійснювати підготовку докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою з вищим навчальним закладом. У такому разі наукова складова такої програми здійснюється у науковій установі, а освітня складова - у вищому навчальному закладі.
 
    -140- Зубчевський О.П.
Дорохов А.М.
 Абзац третій частини сьомої статті 5 викласти у такій редакції:
"Наукові установи можуть здійснювати підготовку кандидатів наук за освітньо-науковою програмою системи вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: ступінь "кандидата наук" не передбачено концепцією законопроекту.   
88. 8. Доктор наук - другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття нею найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми і мають загальнонаціональне або світове значення, їх опублікування у наукових виданнях.
 		 -141- Пилипенко В.П.
 Частину 8 статті 5 викласти у новій редакції наступного змісту:
"8. Доктор наук – другий науковий ступінь, що здобувається на четвертому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми і мають загальнонаціональне або світове значення.
Ступінь доктора наук присуджується вищим навчальним закладом (вищим військовим навчальним закладом) або науковою установою за результатами публічного захисту у спеціалізованій вченій раді наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії або за сукупністю наукових праць, опублікованих у вітчизняних та міжнародних фахових виданнях".
 		Враховано частково   7. Доктор наук – це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях.
 
    -142- Шевчук О.Б.
 У статті 5 у першому абзаці частини восьмої слово "науковому" замінити словосполученням "науково-освітньому".
 		Відхилено (Обґрунтування: поправка не відповідає європейській практиці)   
89. Ступінь доктора наук може присуджуватися спеціалізованою вченою радою за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях.
 		 -143- Гриневич Л.М.
 Абзац 2 частини 8 статті 5 викласти у такій редакції:
"Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації, або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних фахових рецензованих виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки."
 		Враховано   Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -144- Зубчевський О.П.
Дорохов А.М.
 Статтю 5 після частини 8 доповнити частиною 9 такого змісту:
"9. Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються особам, які пройшли підготовку в аспірантурі, докторантурі та/або згідно з укладеним трудовим договором професійно займаються науковою, науково-технічною, науково-організаційною, науково-педагогічною, медичною або творчою мистецькою діяльністю".
 		Враховано редакційно    
90. Стаття 6. Атестація здобувачів вищої освіти
 		 -145- Пінчук А.П.
 Статтю 6 викласти в новій редакції:
"Стаття 6. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів (наукових установ)
1. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів — встановлення відповідності якості здобутої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти після завершення навчання за спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня.
2. Державна атестація осіб, які завершили навчання у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра, здійснюється державною екзаменаційною комісією, до складу якої включаються представники роботодавців відповідно до положення про державну екзаменаційну комісію, затвердженого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
3. Державна атестація осіб, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, наукових установах за освітньо-науковим рівнем доктора філософії і підготували дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії, здійснюється спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) шляхом присудження наукового ступеня доктора філософії на підставі публічного захисту дисертації.
Державна атестація осіб на здобуття наукового ступеня доктора наук, здійснюється спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) на підставі публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях.
Вимоги до наукового ступеня доктора наук визначаються законодавством.
Порядок присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Особам, які завершили навчання у вищих навчальних закладах з акредитованих спеціальностей за відповідною освітньо-професійною, освітньо-науковою, науковою програмою, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти, видається державний документ про вищу освіту (науковий ступінь) встановленого зразка."
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту не передбачає "державної" атестації; поправка суперечить принципу автономії ВНЗ). ВНЗ має право видавати власні дипломи про вищу освіту, що автоматично передбачає відсутність "державної" атестації). За якість підготовки фахівців повинні відповідати ВНЗ, а не держава.  Стаття 6. Атестація здобувачів вищої освіти
 
    -146- Чечетов М.В.
 Статтю 6 викласти у такій редакції:
"Стаття 6. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів (наукових установ)
1. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів — встановлення відповідності якості здобутої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти після завершення навчання за спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня.
2. Державна атестація осіб, які завершили навчання у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, магістра, здійснюється державною екзаменаційною комісією, до складу якої включаються представники роботодавців відповідно до положення про державну екзаменаційну комісію, затвердженого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
3. Державна атестація осіб, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, наукових установах за освітньо-науковим рівнем доктора філософії і підготували дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії, здійснюється спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) шляхом присудження наукового ступеня доктора філософії на підставі публічного захисту дисертації.
Державна атестація осіб на здобуття наукового ступеня доктора наук, здійснюється спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) на підставі публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях.
Вимоги до наукового ступеня доктора наук визначаються законодавством.
Порядок присудження наукових ступенів доктора філософії та доктора наук затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Особам, які завершили навчання у вищих навчальних закладах з акредитованих спеціальностей за відповідною освітньо-професійною, освітньо-науковою, науковою програмою, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти, видається державний документ про вищу освіту (науковий ступінь) встановленого зразка".
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту не передбачає "державної" атестації; поправка суперечить принципу автономії ВНЗ. ВНЗ має право видавати власні дипломи про вищу освіту, що автоматично передбачає відсутність "державної" атестації). За якість підготовки фахівців повинні відповідати ВНЗ, а не держава.   
91. 1. Атестація - встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.
 		 -147- Пилипенко В.П.
 Частину першу статті 6 виключити, у зв’язку з чим частину 2 статті 6 вважати частиною 1.
 		Відхилено обґрунтування: ГНЕУ наполягає на тому, щоб визначення термінів давати у спеціальній статті, а не в загальній статті 1.  1. Атестація – це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.
Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі вищої освіти та інші особи, присутні на атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- та/або відеофіксацію процесу атестації.
 
    -148- Розенко П.В.
 Частину першу статті 6 доповнити абзацом другим такого змісту: "Атестація здійснюється відкрито і гласно. Здобувачі ступеню молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук та інші особи, присутні під час атестації, у тому числі під час захисту дисертації, можуть вільно здійснювати аудіо- чи відеофіксацію процесу атестації."
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
92. 2. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого спеціаліста, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої включаються представники роботодавців та їх об’єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою вищого навчального закладу.
 		 -149- Зарубінський О.О.
 В абзаці першому та другому частини другої статті 6 слова "екзаменаційна комісія" замінити словами "державна екзаменаційна комісія" у відповідних відмінках.
Обґрунтування пропозиції автором.
Зважаючи на те, що по закінченню ВНЗ випускник отримає документ про вищу освіту державного зразка, то і екзаменаційна комісія, яка надає йому відповідний документ, повинна бути виключно державною.
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає можливість видачі вищим навчальним закладом власного документу про вищу освіту, а не лише "державного".  2. Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об’єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою вищого навчального закладу.
 
    -150- Пилипенко В.П.
 В абзаці першому частини 2 статті 6 після слів "до складу якої" доповнити словами "можуть включатися".
 		Враховано    
    -151- Шевчук О.Б.
 У статті 6 абзац перший частини другої викласти у наступній редакції:
"Атестація осіб, які здобувають ступінь бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, яку очолюють представники роботодавців, їх організацій та об’єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою вищого навчального закладу.".
 		Враховано редакційно (у частині вилучення "молодшого спеціаліста")   
93. Вищий навчальний заклад на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно засвоїла освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь та присвоює кваліфікацію.
 		 -152- Пилипенко В.П.
 В абзаці другому частини 2 статті 6 слово "засвоїла" замінити словом "виконала", а після слова "присвоює" доповнити словом "відповідну".
 		Враховано   Вищий навчальний заклад на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб, які здобувають ступінь магістра, може здійснюватися у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
 
    -153- Розенко П.В.
 Частину другу статті 6 доповнити абзацом третім такого змісту: "Атестація осіб, які здобувають ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування, а також магістра права здійснюється на підставі єдиного державного кваліфікаційного іспиту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
94. 3. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, здійснюється спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) на підставі публічного захисту дисертації.
 		 -154- Гриневич Л.М.
 Частину 3 статті 6 викласти в такій редакції:
"3. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи), акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації. Здобувач ступеня доктора філософії має право на вибір спеціалізованої вченої ради."
 		Враховано   3. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, здійснюється постійно діючою або разовою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації. Здобувач ступеня доктора філософії має право на вибір спеціалізованої вченої ради.
 
    -155- Пилипенко В.П.
 Частини 3 та 4 статті 6 викласти у наступній редакції:
"3. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, здійснюється спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (вищого військового навчального закладу) або наукової установи на підставі публічного захисту дисертації.
4. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора наук, здійснюється спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (вищого військового навчального закладу) або наукової установи на підставі публічного захисту у спеціалізованій вченій раді наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії або за сукупністю наукових праць, опублікованих у вітчизняних та міжнародних фахових виданнях."
 		Враховано частково (вищий військовий навчальний заклад є різновидом ВНЗ)   
95. 4. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора наук, здійснюється спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу (наукової установи) на підставі публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації, опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях.
 		 -156- Гриневич Л.М.
 Частину 4 статті 6 викласти у такій редакції:
"4. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора наук, здійснюється постійно діючою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації, або опублікованої монографії, або сукупності статей, опублікованих у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки".
 		Враховано   4. Атестація осіб, які здобувають ступінь доктора наук, здійснюється постійно діючою спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової установи, акредитованою Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, на підставі публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або сукупності статей, опублікованих у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
5. Дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, та дисертації (або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей, опублікованих у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях) осіб, які здобувають ступінь доктора наук, а також відгуки опонентів оприлюднюються на офіційних веб-сайтах відповідних вищих навчальних закладів (наукових установ) відповідно до законодавства.
6. До захисту допускаються дисертації (наукові доповіді), виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді) академічного плагіату є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня.
Виявлення академічного плагіату у захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплома. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у постійно діючій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник (консультант), офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, та голова відповідної спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а вищий навчальний заклад (наукова установа) позбавляється акредитації відповідної постійно діючої спеціалізованої вченої ради та права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлено академічний плагіат, була захищена у разовій спеціалізованій вченій раді, науковий керівник, члени цієї ради та офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а вищий навчальний заклад (наукова установа) позбавляється права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік.
Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства.
 
    -157- Фаріон І.Д.
 Закінчення частини 4 статті 6 після слів "захисту наукових досягнень у вигляді дисертації," викласти у такій редакції:
"опублікованої монографії чи сукупності статей, опублікованих у вітчизняних та міжнародних рецензованих виданнях".
 		Враховано редакційно    
    -158- Гриневич Л.М.
 Статтю 6 доповнити новими частинами 5-6 такого змісту:
"5. Дисертації осіб, які здобувають ступінь доктора філософії та дисертації (або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей, опублікованих у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях) осіб, які здобувають ступінь доктора наук, та відгуки опонентів, оприлюднюються на офіційних веб-сайтах відповідних вищих навчальних закладів (наукових установ) відповідно до законодавства.
6. До захисту допускаються дисертації (наукові доповіді), які виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Виявлення в поданій до захисту дисертації (науковій доповіді) академічного плагіату є підставою для відмови у присудженні відповідного наукового ступеня.
Виявлення академічного плагіату у вже захищеній дисертації (науковій доповіді) є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та видачу відповідного диплому. Якщо дисертація (наукова доповідь), в якій виявлений академічний плагіат, була захищена у постійно діючій спеціалізованій вченій раді, то науковий керівник (консультант), офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про наукову роботу, та голова відповідної спеціалізованої вченої ради позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а вищий навчальний заклад (наукова установа) позбавляється акредитації відповідної постійно діючої спеціалізованої вченої ради та права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік. Якщо дисертація, в якій виявлений академічний плагіат, була захищена у разовій спеціалізованій вченій раді, то науковий керівник, члени цієї ради та офіційні опоненти, які надали позитивні висновки про роботу, позбавляються права брати участь у роботі спеціалізованих вчених рад строком на два роки, а вищий навчальний заклад (наукова установа) позбавляється права створювати разові спеціалізовані вчені ради строком на один рік.
Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у випадках виявлення академічного плагіату здійснюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржене відповідно до законодавства."
 		Враховано    
96. Стаття 7. Документи про вищу освіту (наукові ступені)
 		 -159- Пінчук А.П.
 Статтю 7 викласти в новій редакції:
"Стаття 7. Документи про вищу освіту (наукові ступені)
1. Державний документ про вищу освіту (наукові ступені) — документ, що містить персональні дані про здобуту випускником вищого навчального закладу вищу освіту відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового, наукового рівня, які занесені до централізованого банку даних центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки (за винятком випускників вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання) і частково відтворені на пластиковому або паперовому носії.
2. Встановлюються такі види державних документів за певними освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковим, науковим рівнями:
диплом молодшого бакалавра;
диплом бакалавра;
диплом магістра;
диплом доктора філософії;
диплом доктора наук.
3. Невід’ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії є додаток до диплома.
До диплома бакалавра, магістра, доктора філософії може видаватися додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене особою навчання, його результати, назви навчальних дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
4. У документі про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого бакалавра, бакалавра, магістра зазначається повне найменування вищого навчального закладу, який видає цей документ, а в разі здобуття вищої освіти у відокремленому підрозділі вищого навчального закладу — також повне найменування цього підрозділу.
5. У документі про науковий ступінь доктора філософії, доктора наук зазначається повне найменування вищого навчального закладу (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді якого (якої) присуджено науковий ступінь.
6. Зразки державних документів про вищу освіту та додатків до них затверджуються Кабінетом Міністрів України.
7. Державний документ про вищу освіту видається вищим навчальним закладом, в якому випускник проходив державну атестацію, тільки з акредитованої спеціальності.
У разі здобуття особою вищої освіти одночасно за двома спеціальностями в одному вищому навчальному закладі випускнику видається один диплом із зазначенням відповідних спеціальностей та кваліфікацій.
8. Вищі навчальні заклади з акредитованої спеціальності можуть разом з державними документами про вищу освіту видавати власні документи про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра.
9. Державні документи про вищу освіту виготовляються та видаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
10. Інформація про видані дипломи вноситься вищими навчальними закладами до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (за винятком вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
11. Особи, відраховані з вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньо-професійними, освітньо-науковою програмами, отримують академічні довідки встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки зразка."
 		Враховано редакційно (зокрема, в частині: - можливості видачі власних документів про вищу освіту за акредитованою спеціальністю разом з документом про вищу освіту державного зразка; - опису змісту документу про вищу освіту та додатку до нього; - необхідності внесення відповідної інформації до ЄДЕБО; - переліку видів документів; - видачі академічних довідок (абз. 2 ч. 1 ст. 47) тощо). Термін "державні документи" є некоректним.  Стаття 7. Документи про вищу освіту (наукові ступені)
 
    -160- Чечетов М.В.
 Статтю 7 викласти у такій редакції:
"Стаття 7. Документи про вищу освіту (наукові ступені)
1. Державний документ про вищу освіту (наукові ступені) — документ, що містить персональні дані про здобуту випускником вищого навчального закладу вищу освіту відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового, наукового рівня, які занесені до централізованого банку даних центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки (за винятком випускників вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання) і частково відтворені на пластиковому або паперовому носії.
2. Встановлюються такі види державних документів за певними освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковим, науковим рівнями:
диплом бакалавра;
диплом магістра;
диплом доктора філософії;
диплом доктора наук.
3. Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра, доктора філософії є додаток до диплома.
До диплома бакалавра, магістра, доктора філософії може видаватися додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене особою навчання, його результати, назви навчальних дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
4. У документі про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого бакалавра, бакалавра, магістра зазначається повне найменування вищого навчального закладу, який видає цей документ, а в разі здобуття вищої освіти у відокремленому підрозділі вищого навчального закладу — також повне найменування цього підрозділу.
5. У документі про науковий ступінь доктора філософії, доктора наук зазначається повне найменування вищого навчального закладу (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді якого (якої) присуджено науковий ступінь.
6. Зразки державних документів про вищу освіту та додатків до них затверджуються Кабінетом Міністрів України.
7. Державний документ про вищу освіту видається вищим навчальним закладом, в якому випускник проходив державну атестацію, тільки з акредитованої спеціальності.
У разі здобуття особою вищої освіти одночасно за двома спеціальностями в одному вищому навчальному закладі випускнику видається один диплом із зазначенням відповідних спеціальностей та кваліфікацій.
8. Вищі навчальні заклади з акредитованої спеціальності можуть разом з державними документами про вищу освіту видавати власні документи про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра.
9. Державні документи про вищу освіту виготовляються та видаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
10. Інформація про видані дипломи вноситься вищими навчальними закладами до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (за винятком вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
11. Особи, відраховані з вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньо-професійними, освітньо-науковою програмами, отримують академічні довідки встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки зразка".
 		Враховано редакційно (зокрема, в частині: - можливості видачі власних документів про вищу освіту за акредитованою спеціальністю разом з документом про вищу освіту державного зразка; - опису змісту документу про вищу освіту та додатку до нього; - необхідності внесення відповідної інформації до ЄДЕБО; - переліку видів документів; - видачі академічних довідок (абз. 2 ч. 1 ст. 47) тощо). Термін "державні документи" є некоректним.   
97. 1. Документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно засвоїла відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію.
 		 -161- Гриневич Л.М.
 У частині 1 статті 7 слово "засвоїла" замінити словом "виконала".
 		Враховано   1. Документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію.
 
98. 2. Встановлюються такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями:
 		    2. Встановлюються такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями:
 
99. диплом молодшого спеціаліста;
 		 -162- Гриневич Л.М.
 В абзаці другому частини другої статті 7 слова "молодшого спеціаліста" замінити на слова "молодшого бакалавра".
 		Враховано   диплом молодшого бакалавра;
 
100. диплом бакалавра;
диплом магістра;
диплом доктора філософії;
диплом доктора наук.
 		 -163- Шевчук О.Б.
 У статті 7 абзац другий частини другої – вилучити.
 		Враховано   диплом бакалавра;
диплом магістра;
диплом доктора філософії;
диплом доктора наук.
 
101. 3. У документі про вищу освіту молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра зазначається назва вищого навчального закладу, який видає такий документ, а в разі здобуття вищої освіти у відокремленому підрозділі вищого навчального закладу - також назва такого підрозділу. У документі про вищу освіту зазначається кваліфікація, що складається з інформації про здобутий особою ступінь, спеціальність та спеціалізацію, та у певних випадках професійну кваліфікацію.
 		 -164- Гриневич Л.М.
 В частині третій статті 7 слова "молодшого спеціаліста" замінити на слова "молодшого бакалавра".
 		Враховано   3. У дипломі молодшого бакалавра, бакалавра, магістра зазначаються назва вищого навчального закладу, що видав цей документ (у разі здобуття вищої освіти у відокремленому підрозділі вищого навчального закладу - також назва такого підрозділу), а також кваліфікація, що складається з інформації про здобутий особою ступінь вищої освіти, спеціальність та спеціалізацію, та в певних випадках - професійну кваліфікацію.
 
    -165- Шевчук О.Б.
 У статті 7 у першому реченні частини третьої слова "молодшого спеціаліста," - вилучити;
 		Враховано    
    -166- Шевчук О.Б.
 У статті 7 друге речення частини третьої - вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: відповідна інформація є необхідною для подальшого навчання та працевлаштування.   
102. 4. У документі про вищу освіту доктора філософії і науковий ступінь доктора наук зазначається назва вищого навчального закладу (наукової установи), у якому здійснювалася підготовка, а також назва вищого навчального закладу (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді якого (якої) захищено наукові досягнення у вигляді дисертації, опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях.
 		 -167- Пилипенко В.П.
 Частину 4 статті 7 викласти у наступній редакції:
"4. У документі про вищу освіту доктора філософії і науковий ступінь доктора наук зазначається назва вищого навчального закладу (вищого військового навчального закладу) або наукової установи, у якому здійснювалася підготовка, а також назва вищого навчального закладу навчального закладу (вищого військового навчального закладу) або наукової установи, у спеціалізованій вченій раді якого (якої) захищено наукові досягнення у вигляді дисертації, опублікованої монографії або за сукупністю наукових праць, опублікованих у вітчизняних та міжнародних фахових виданнях."
 		Відхилено Обґрунтування: військовий ВНЗ є різновидом ВНЗ.  4. У дипломі доктора філософії, доктора наук зазначаються назва вищого навчального закладу (наукової установи), в якому здійснювалася підготовка, назва вищого навчального закладу (наукової установи), у спеціалізованій вченій раді якого (якої) захищено наукові досягнення, а також назва кваліфікації, що складається з інформації про здобутий особою науковий ступінь, галузь знань та/або спеціальність.
У назві кваліфікації вказується ступінь доктора філософії та галузь знань (доктор філософії в галузі біології тощо). У разі якщо дисертаційне дослідження виконано в суміжних галузях знань, ступені доктора філософії і доктора наук присуджуються у провідній галузі із зазначенням міжгалузевого характеру роботи.
 
    -168- Гриневич Л.М.
 У. ч. 4 ст. 7 слова "у вигляді дисертації, опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у міжнародних рецензованих виданнях" вилучити та доповнити новим текстом такого змісту:
"назва кваліфікації, що складається з інформації про здобутий особою ступінь, галузь знань та/або спеціальність.
У назві кваліфікації вказується ступень доктора філософії та галузь знань (доктор філософії у галузі біології тощо). У випадках, коли дисертаційне дослідження виконано в суміжних галузях знань, ступені доктора філософії і доктора наук надаються у провідній галузі із зазначенням міжгалузевого характеру роботи".
 		Враховано (зайвий повтор статей 5 і 6)   
103. 5. Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра, доктора філософії є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома міститься інформація про результати навчання особи, що складається з інформації про назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
 		 -169- Кальцев С.Ф.
 У частині п'ятій статті 7 слова "додаток до диплома європейського зразка" замінити словами "додаток до диплома про вищу освіту".
Обґрунтування пропозиції автором:
Статтею 7 визначено, що невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра є додаток до диплома європейського зразка, проте на даний момент постановою КМУ від 04 вересня 2013р. № 655 скасовано видачу цього документа.
 		Відхилено обґрунтування: видача додатку до диплома європейського зразка є зобов’язанням України як учасника Болонського процесу.  5. Невід’ємною частиною диплома бакалавра, магістра, доктора філософії є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома міститься інформація про результати навчання особи, що складається з інформації про назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
 
104. Невід’ємною частиною диплома молодшого спеціаліста є додаток до диплома.
 		 -170- Гриневич Л.М.
 В абзаці другому частини п’ятої статті 7 слова "молодшого спеціаліста" замінити словами "молодшого бакалавра".
 		Враховано   Невід’ємною частиною диплома молодшого бакалавра є додаток до диплома.
 
    -171- Шевчук О.Б.
 У статті 7 абзац другий частини п’ятої – вилучити.
 		Враховано    
105. 6. Документ про вищу освіту державного зразка видається вищим навчальним закладом тільки за акредитованою спеціальністю. Вищі навчальні заклади мають право виготовляти та видавати власні документи про вищу освіту як за акредитованою, так і за неакредитованою спеціальністю у порядку та за зразком, що визначені вченою (педагогічною) радою вищого навчального закладу.
 		 -172- Гриневич Л.М.
 В абзаці першому частини шостої статті 7 друге речення викласти в такій редакції:
"За неакредитованою освітньою програмою вищі навчальні заклади виготовляють і видають власні документи про вищу освіту у порядку та за зразком, що визначені вченою радою вищого навчального закладу."
 		Враховано   6. Документ про вищу освіту державного зразка видається вищим навчальним закладом тільки за акредитованою освітньою програмою. За неакредитованою освітньою програмою вищі навчальні заклади виготовляють і видають власні документи про вищу освіту у порядку та за зразком, що визначені вченою радою вищого навчального закладу.
 
    -173- Шевчук О.Б.
 У статті 7 перше речення частини шостої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: одним з основних стимулом акредитації спеціальності і, відповідно, підвищення рівня якості освітньої діяльності та якості вищої освіти, є отримання права видавати документи про вищу освіту державного зразка.   
    -174- Зубчевський О.П.
 Н.д.Дорохов А.М. (Реєстр.картка №195) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
Статтю 7 після частини 6 доповнити частиною7 такого змісту:
"7. Особам, яким присуджено науковий ступінь кандидата наук, видається диплом доктора філософії (англійською мовою) з відповідної галузі науки".
Частини 7-10 цієї статті вважати відповідно частинами 8-11.
 		Відхилено обґрунтування: згідно з законопроектом всім, хто захистився, буде видаватися диплом доктора філософії.   
106. 7. Документи про вищу освіту державного зразка виготовляються та видаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		 -175- Томенко М.В.
 Частину сьому статті 7 викласти в такій редакції:
"Документи про вищу освіту державного зразка виготовляються та видаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Документи про вищу освіту державного зразка для осіб, які навчаються за державним замовленням, виготовляються за рахунок коштів державного бюджету, а для осіб, які навчаються за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включаються у вартість навчання".
 		Враховано частково (в редакції Комітету)  7. Документи про вищу освіту державного зразка для осіб, які навчаються за державним замовленням, виготовляються вищими навчальними закладами та видаються за рахунок коштів державного бюджету, а для осіб, які навчаються за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту включається у вартість навчання. Гранична вартість документів про вищу освіту державного зразка та перелік інформації, яка повинна міститися у документі про вищу освіту, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
    -176- Шевчук О.Б.
 У статті 7 частину сьому доповнити реченням наступної редакції:
"Документ про вищу освіту державного зразка видається вищим навчальним закладом тільки за акредитованою спеціальністю, у тому числі за поєднаними спеціальностями.".
 		Враховано частково в ч. 6 ст. 7 (законопроект не передбачає "поєднаних спеціальностей")   
107. 8. У разі здобуття особою вищої освіти за узгодженими між вищими навчальними закладами (в тому числі іноземними) освітніми програмами вищі навчальні заклади мають право виготовляти та видавати спільні дипломи за зразком, визначеним спільним рішенням учених (педагогічних) рад вищих навчальних закладів.
 		    8. У разі здобуття особою вищої освіти за узгодженими між вищими навчальними закладами, у тому числі іноземними, освітніми програмами вищі навчальні заклади мають право виготовляти та видавати спільні дипломи за зразком, визначеним спільним рішенням учених рад таких вищих навчальних закладів.
 
108. 9. У разі здобуття особою вищої освіти одночасно за двома спеціальностями (спеціалізаціями) вищий навчальний заклад має право виготовляти та видавати подвійний диплом за зразком, визначеним вченою (педагогічною) радою вищого навчального закладу.
 		 -177- Пилипенко В.П.
 У частині 9 статті 7 слово "вченою" замінити словом "ученою".
 		Відхилено обґрунтування: назва органу управління вищого навчального закладу не може змінюватися.  9. У разі здобуття особою вищої освіти одночасно за двома спеціальностями (спеціалізаціями) вищий навчальний заклад має право виготовляти та видавати подвійний диплом за зразком, визначеним вченою радою вищого навчального закладу.
 
    -178- Шевчук О.Б.
 У статті 7 частину дев’яту - вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: європейська практика передбачає можливість здобуття освіти одночасно за двома спеціальностями з отриманням відповідного документу про вищу освіту.   
109. 10. Інформація про видані дипломи вноситься вищими навчальними закладами до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (за винятком вищих військових навчальних закладів).
 		 -179- Пилипенко В.П.
 Частину 10 статті 7 доповнити після слів "видані дипломи" словосполученням " (за виключенням інформації, що міститься в додатках до них)"
 		Відхилено обґрунтування: Запропоновані зміни враховані в частині першій статті 8.  10. Інформація про видані дипломи вноситься вищими навчальними закладами, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 
110. Стаття 8. Єдина державна електронна база з питань освіти
 		 -180- Ківалов С.В.
 Статтю 8 виключити.
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає принципам прозорості і відкритості.  Стаття 8. Єдина державна електронна база з питань освіти
 
    -181- Гриневич Л.М.
 Статтю 8 викласти в такій редакції:
"Стаття 8. Єдина державна електронна база з питань освіти
1. У сфері вищої освіти Єдина державна електронна база з питань освіти включає Реєстр вищих навчальних закладів, Реєстр документів про вищу освіту та Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання.
2. Реєстр вищих навчальних закладів містить відомості про кожен вищий навчальний заклад, видані йому ліцензії та сертифікати про акредитацію. Відомості Реєстру вищих навчальних закладів є відкритими.
3. Реєстр документів про вищу освіту містить відомості про:
- документи державного зразка, видані вищими навчальними закладами (науковими установами) України (крім інформації про випускників вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів);
- власні документи про вищу освіту, видані вищими навчальними закладами України;
- документи, видані зарубіжними вищими навчальними закладами, які визнані центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки;
- документи, видані зарубіжними вищими навчальними закладами, які визнані вищим навчальним закладом України.
Фізичні та юридичні особи мають доступ до Реєстру документів про вищу освіту в обсязі, достатньому для перевірки достовірності документа про вищу освіту.
4. Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання містить відомості про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання. Ці відомості є доступними для перевірки їх достовірності під час прийому до вищих навчальних закладів.
5. Розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є центральний орган виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
6. Особа має повний доступ до всіх відомостей про себе, які внесені до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
7. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
8. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується Кабінетом Міністрів України."
 		Враховано    
111. 1. З метою забезпечення фізичних і юридичних осіб повною та достовірною інформацією про вищі навчальні заклади, що діють на території України, та видані ними дипломи (за виключенням інформації, що міститься в додатках до них) створена Єдина державна електронна база з питань освіти.
 		 -182- Пилипенко В.П.
 Частину 1 статті 8 викласти у новій редакції наступного змісту:
"1. З метою забезпечення фізичних і юридичних осіб повною та достовірною інформацією про вищі навчальні заклади, що діють на території України, та видані ними дипломи (за виключенням інформації, що міститься в додатках до них) створюється Єдина державна електронна база з питань освіти, функціонування якої забезпечується центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки."
 		Враховано редакційно (у пункті шостому частини першої статті 13)  1. У сфері вищої освіти Єдина державна електронна база з питань освіти включає Реєстр вищих навчальних закладів, Реєстр документів про вищу освіту та Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання.
 
    -183- Шевчук О.Б.
 У статті 8 частину першу – вилучити.
 		Враховано редакційно (стаття викладена у новій редакції)   
112. 2. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    2. Реєстр вищих навчальних закладів містить відомості про кожен вищий навчальний заклад, видані йому ліцензії та сертифікати про акредитацію. Відомості Реєстру вищих навчальних закладів є відкритими.
 
113. 3. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -184- Пилипенко В.П.
 У частині 3 статті 8 після слів "з питань освіти" доповнити словосполученням "розробляється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки та".
 		Враховано (як частина восьма цієї статті)  3. Реєстр документів про вищу освіту містить відомості про:
1) документи державного зразка, видані вищими навчальними закладами (науковими установами) України, крім інформації про випускників вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;
2) власні документи про вищу освіту, видані вищими навчальними закладами України;
3) документи, видані іноземними вищими навчальними закладами, визнані центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
4) документи, видані іноземними вищими навчальними закладами, визнані вищим навчальним закладом України.
Фізичні та юридичні особи мають доступ до Реєстру документів про вищу освіту в обсязі, достатньому для перевірки достовірності документа про вищу освіту.
4. Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання містить відомості про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання. Ці відомості є доступними для перевірки їх достовірності під час прийому до вищих навчальних закладів.
5. Розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
6. Особа має повний доступ до всіх відомостей про себе, внесених до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
7. Безоплатний і вільний доступ осіб до інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здійснюється через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
8. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти розробляється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
    -185- Чечетов М.В.
 Розділ ІІ доповнити новою статтею 9 в такій редакції:
"Стаття 9. Післядипломна освіта
1. Післядипломна освіта — спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем та практичного досвіду.
2. Післядипломна освіта включає:
спеціалізацію — набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості, в межах спеціальності;
підвищення кваліфікації — набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки в межах професійної діяльності або наукової спеціальності;
стажування — набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або наукової спеціальності.
3. Формами післядипломної освіти можуть бути:
асистентура-стажування;
інтернатура;
лікарська резидентура;
клінічна ординатура тощо.
4. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських кадрів мистецького спрямування.
5. Інтернатура проводиться в університетах, академіях і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.
6. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком спеціальностей.
7. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та (або) резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.
8. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
9. Післядипломна освіта здійснюється академіями, інститутами післядипломної освіти, відповідними структурними підрозділами вищих навчальних закладів, наукових, навчально-наукових установ у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано редакційно (у перехідних положеннях до законопроекту). Доповнення тексту законопроекту новими статтями є порушенням частини першої статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".   
114. РОЗДІЛ ІІІ.
 		    РОЗДІЛ ІІІ.
 
115. СТАНДАРТИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ
 		 -186- Чечетов М.В.
 Назву розділу ІІІ викласти у такій редакції:
"Розділ ІІІ.
ЗМІСТ ВИЩОЇ ОСВІТИ. СТАНДАРТИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ".
 		Відхилено (поправка не відповідає термінології законопроекту)  стандарти освітньої діяльності та вищої освіти
 
116. Стаття 9. Стандарти освітньої діяльності
 		 -187- Пилипенко В.П.
 Назву статті 9 викласти у новій редакції "Стаття 9. Державні стандарти освітньої діяльності"
 		Відхилено (додавання терміну "державний" не впливає на суть і зміст цього документу)  Стаття 9. Стандарти освітньої діяльності
 
117. 1. Стандарт освітньої діяльності - сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу вищого навчального закладу.
 		 -188- Пилипенко В.П.
 У частині 1 статті 9 перед слово "стандарт" замінити словосполученням "Державний стандарт" та після слів "навчального закладу" доповнити словами "та наукової установи".
 		Враховано частково   1. Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи.
 
118. 2. Стандарти освітньої діяльності розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності та є обов’язковими до виконання всіма вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування.
 		 -189- Гриневич Л.М.
 Частину 2 статті 9 викласти у новій редакції наступного змісту:
"2. Стандарти освітньої діяльності розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням вимог щодо врахування потреб осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю та є обов’язковими до виконання всіма вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування, а також науковими установами, що забезпечують підготовку докторів філософії та докторів наук.".
 		Враховано редакційно   2. Стандарти освітньої діяльності розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами та є обов’язковими до виконання всіма вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування, а також науковими установами, що забезпечують підготовку докторів філософії та докторів наук.
 
    -190- Пилипенко В.П.
 Частину 2 статті 9 викласти у новій редакції наступного змісту:
"2. Державні стандарти освітньої діяльності розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності та є обов’язковими до виконання всіма вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування."
 		Враховано редакційно (у частині третій статті 9   
119. 3. Стандарти освітньої діяльності затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -191- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Сорока М.П.
Фаріон І.Д.
 Частину третю статті 9 викласти в такій редакції:
"3. Стандарти освітньої діяльності розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти".
 		Враховано (в редакції, ухваленій на засіданні Комітету)  3. Стандарти освітньої діяльності розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -192- Пилипенко В.П.
 Частину 3 статті 9 виключити
 		Відхилено    
    -193- Чечетов М.В.
 Розділ ІІІ доповнити новою статтею 10 такого змісту:
"Стаття 10. Зміст вищої освіти
1. Зміст вищої освіти — науково обґрунтована система дидактичного і методично оформленого навчального матеріалу, яка створена з урахуванням суспільних вимог до кадрів з вищою освітою і визначається стандартами вищої освіти для освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукового рівнів із спеціальностей, визначених у відповідних переліках спеціальностей".
 		Відхилено обґрунтування: термін "зміст вищої освіти" не зустрічається більше в жодній статті законопроекту, а тому не потребує визначення.   
    -194- Чечетов М.В.
 Розділ ІІІ доповнити новою статтею 11 такого змісту:
"Стаття 11. Переліки галузей освіти і науки та спеціальностей вищої освіти
1. Переліки галузей освіти і науки для підготовки кадрів з вищою освітою у вищих навчальних закладах (наукових установах) затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
2. Переліки спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра і магістра, містять найменування галузей освіти і спеціальностей.
3. Переліки спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів з вищою освітою за освітньо-науковим рівнем доктора філософії і науковим рівнем доктора наук, проводиться захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії, доктора наук, містять найменування галузей науки та спеціальностей.
4. Переліки спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів з вищою освітою у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра і магістра та освітньо-науковим рівнем доктора філософії, науковим рівнем доктора наук, затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з відповідними заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців".
 		Відхилено обґрунтування: зайва деталізація; питання врегульоване у пункті сьомому частини першої статті 13.   
120. Стаття 10. Стандарти вищої освіти
 		 -195- Пилипенко В.П.
 Назву статті 10 викласти у наступній редакції: "Стаття 10. Державні стандарти вищої освіти"
 		Відхилено (додавання терміну "державний" не впливає на суть і зміст цього документу)  Стаття 10. Стандарти вищої освіти
 
    -196- Чечетов М.В.
 Статтю 10 викласти у такій редакції:
"Стаття 12. Стандарти вищої освіти
1. Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).
До стандартів вищої освіти входять:
освітньо-кваліфікаційні, освітньо-наукові характеристики;
освітньо-професійні, освітньо-наукові програми;
засоби діагностики якості освіти.
2. Освітньо-кваліфікаційна, освітньо-наукова характеристика визначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника вищого навчального закладу (наукової установи), його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань щодо діяльності та умінь для їх реалізації, а також сферу застосування праці випускника у структурі економічної діяльності.
Освітньо-кваліфікаційні, освітньо-наукові характеристики розробляються за кожною спеціальністю для відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної соціальної політики та відповідними заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців та Національним агентством з якості вищої освіти.
3. Освітньо-професійна, освітньо-наукова програма визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний строк навчання за певною спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня і містить:
перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю;
перелік видів навчальної і виробничої практики, строки та вимоги до їх проведення;
програми нормативних навчальних дисциплін;
нормативний строк навчання.
Освітньо-професійні, освітньо-наукові програми розробляються за кожною спеціальністю відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців.
Для наукового рівня доктора наук розробляється наукова програма (індивідуальний план підготовки дисертаційної роботи).
Програма нормативної навчальної дисципліни містить виклад змісту навчальної дисципліни, послідовність її вивчення, перелік знань та вмінь, критерії підсумкового контролю, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів.
Програми нормативних навчальних дисциплін затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з об’єднаннями організацій роботодавців.
4. Освітньо-наукові характеристики та освітньо-наукові програми погоджуються з Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук.
5. Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та систему формалізованих завдань, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти.
Засоби діагностики якості вищої освіти розробляються за кожною спеціальністю для відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукового рівнів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти за погодженням з погодженням з об’єднаннями організацій роботодавців.
6. Стандарт вищої освіти містить державну складову та складову вищого навчального закладу (наукової установи).
7. Державна складова стандарту вищої освіти містить:
освітньо-кваліфікаційну, освітньо-наукову характеристику;
освітньо-професійну, освітньо-наукову програму в частині переліку нормативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного для їх вивчення, форм підсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисциплін та строку навчання;
засоби діагностики якості вищої освіти в частині нормативних навчальних дисциплін.
8. Державна складова стандартів вищої освіти є обов’язковою для всіх вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування.
9. Складова стандарту вищої освіти вищого навчального закладу містить:
варіативну складову освітньо-професійної, освітньо-наукової програми в частині переліку варіативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного для їх вивчення, та форми підсумкового контролю;
засоби діагностики якості вищої освіти в частині варіативних навчальних дисциплін.
10. Варіативні навчальні дисципліни визначаються вищим навчальним закладом з урахуванням спеціалізацій та наукових і науково-технічних досягнень вищого навчального закладу з метою задоволення освітніх і професійних потреб осіб, які навчаються, та замовників освітніх послуг.
Перелік спеціалізацій визначається вищим навчальним закладом.
Вищі навчальні заклади на підставі освітньо-професійної, освітньо-наукової програми розробляють навчальний план за кожною спеціальністю, який визначає перелік та обсяг нормативних і варіативних навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного та підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Навчальний і робочий навчальний плани є нормативними документами вищого навчального закладу і затверджуються його керівником".
 		Відхилено (оскільки зміст поправки повторює суть тексту законопроекту, ухваленого у першому читанні)   
121. 1. Стандарт вищої освіти - сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
 		 -197- Пилипенко В.П.
 Частини 1-4 статті 10 викласти у новій редакції наступного змісту:
"1. Державний стандарт вищої освіти – сукупність мінімальних вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
2. Державні стандарти вищої освіти складаються з освітньо-кваліфікаційної (освітньо-наукової) та освітньо-професійної (освітньо-наукову) програми.
3. Державні стандарти вищої освіти розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (вищих військових навчальних закладів) або наукових установ.
4. Вищий навчальний заклад (вищий військовий навчальний заклад) або наукова установа на підставі державних стандартів вищої освіти розробляє навчальний план за кожною спеціальністю, в якому визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення таких дисциплін, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується керівником вищого навчального закладу (вищого військового навчального закладу) або наукової установи.
 		Враховано частково   1. Стандарт вищої освіти – це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
 
    -198- Розенко П.В.
 Частину першу статті 10 викласти у такій редакції: "1. Стандарт вищої освіти - сукупність необхідних мінімальних вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності."
 		Відхилено (документи, за якими оцінюється якість вищої освіти не повинні передбачати лише "мінімальні вимоги")   
122. 2. Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).
 		    2. Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).
 
123. 3. Кожен стандарт вищої освіти повинен містити:
 		 -199- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 10 викласти в такій редакції:
"3. Стандарт вищої освіти визначає вимоги до освітньої програми: обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня, перелік компетентностей випускника, нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання, та форми їх атестації, а також вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості".
 		Враховано   3. Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:
1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;
2) перелік компетентностей випускника;
3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;
4) форми атестації здобувачів вищої освіти;
5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.
 
124. 1) освітньо-кваліфікаційну (освітньо-наукову) характеристику випускника, яка визначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника вищого навчального закладу (наукової установи), його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань щодо діяльності та здатностей їх виконання, а також застосування праці випускника у сфері економічної діяльності;
 		 -200- Шевчук О.Б.
 У статті 10 абзац перший частини третьої доповнити реченням наступного змісту:
"Освітньо-кваліфікаційна характеристика має базуватися на професійному стандарті (за наявності)";
 		Відхилено      
125. 2) освітньо-професійну (освітньо-наукову) програму, що визначає зміст підготовки фахівців з вищою освітою, сформульований у термінах обов’язкових результатів навчання (компетентностей), якими повинен оволодіти здобувач певного ступеня вищої освіти, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для засвоєння програми в цілому, а також основні рамкові вимоги до структури навчальної програми;
 		       
126. 3) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищого навчального закладу.
 		 -201- Сушкевич В.М.
 Частину третю статті 10 доповнити новим пунктом четвертим наступного змісту:
"вимог щодо врахування потреб осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю."
 		Враховано (у частині 2 статті 9 та в Прикінцевих і перехідних положеннях щодо необхідності розробки відповідної державної програми     
    -202- Фаріон І.Д.
 Після частини 3 статті 10 додати нову частину такого змісту:
"Державний стандарт містить перелік спеціальних навчальних дисциплін державотворчого значення (українська мова, історія України, етнографія України) та обсяг кредитів для їхнього вивчення."
Частини 4, 5 і 6 статті 10 стають відповідно частинами 5, 6 і 7.
 		Відхилено обґрунтування: 1. ЗП не передбачає "державних" стандартів. 2. Визначення змісту стандартів не є предметом регулювання Закону. Встановлення у стандартах переліку навчальних дисциплін суперечить принципу автономії ВНЗ та стандартам Європейського простору вищої освіти.   
127. 4. Вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми розробляє навчальний план за кожною спеціальністю, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення таких дисциплін, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується його керівником.
 		 -203- Кальцев С.Ф.
 Частину четверту статті 10 викласти у наступній редакції:
"4. Вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми розробляє навчальний план за кожною спеціальністю, який визначає перелік та обсяг нормативних навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення таких дисциплін, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Вибіркова частина підготовки фахівців затверджується вищим навчальним закладом в обсязі визначеному освітньо-професійною програмою зі спеціальності і визначає перелік та обсяг вибіркових навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення таких дисциплін, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного та підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складають робочий навчальний план, який затверджує його керівник".
 		Відхилено обґрунтування: вищі навчальні заклади самостійно розробляють освітні програми, включно з вибірковою частиною, в межах автономії ВНЗ.  4. Вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, що затверджується керівником вищого навчального закладу.
 
128. 5. Вищий навчальний заклад в межах ліцензованої спеціальності може запроваджувати спеціалізації, перелік яких визначається вищим навчальним закладом.
 		 -204- Пилипенко В.П.
 У частині 5 статті 10 після слів "навчальний заклад" доповнити словами " (вищий військовий навчальний заклад)".
 		Відхилено обґрунтування: оскільки вищий військовий навчальний заклад є одним з типів ВНЗ.  5. Вищий навчальний заклад у межах ліцензованої спеціальності може запроваджувати спеціалізації, перелік яких визначається вищим навчальним закладом.
 
129. 6. Стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю затверджуються Національним агентством з якості вищої освіти з урахуванням пропозицій відповідних галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади.
 		 -205- Гриневич Л.М.
 Частину шосту статті 10 викласти в такій редакції:
"6. Стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти".
 		Враховано (в редакції Комітету)  6. Стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -206- Пилипенко В.П.
 Частину шосту статті 10 виключити.
 		Відхилено обґрунтування: вилучення цієї норми призведе до прогалини у правовому врегулюванні питання затвердження цих стандартів.   
    -207- Фаріон І.Д.
 У частині 7 статті 10 слова "затверджуються Національним агентством":
замінити словами "розробляє Національне агентство".
 		Відхилено обґрунтування: частина 6 викладена в редакції Комітету.   
    -208- Фаріон І.Д.
 Частину 7 статті 10 після слів "вищі навчальні заклади" доповнити такими словами:
"і подає на затвердження центральному органові виконавчої влади з формування державної політки у сфері освіти і науки."
 		Відхилено обґрунтування: частина 6 викладена в редакції Комітету.   
    -209- Шевчук О.Б.
 У статті 10 частину шосту доповнити словосполученням "галузевих об’єднань організацій роботодавців"
 		Враховано    
    -210- Шевчук О.Б.
 У статті 10 доповнити статтю частиною сьомою наступного змісту:
"7. Національне агентство з якості вищої освіти забезпечує організацію роботи з перегляду і внесення змін до стандартів вищої освіти та їх затвердження протягом 6 місяців після реєстрації відповідного професійного стандарту або змін до нього.".
 		Відхилено обґрунтування: це не предмет регулювання цього Закону.   
    -211- Шевчук О.Б.
 Додати статтю 10-1 наступного змісту:
"Стаття 10-1. Професійні стандарти
Професійний стандарт містить визначення вимог до компетентності випускника вищого навчального закладу, системи виробничих функцій і типових завдань діяльності, знань, умінь та навичок, необхідних для їх реалізації.
Професійний стандарт розробляється, затверджується і переглядається галузевою радою та є основою для формування професійних кваліфікацій.
До розроблення професійних стандартів можуть залучатися незалежні експерти, представники держави і громадськості, інші зацікавлені особи.
Професійні стандарти співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками."
 		Відхилено Обґрунтування: порушення частини першої статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"   
    -212- -
#926
Розділ ІІІ доповнити новою статтею 13 такого змісту:
"Стаття 13. Науково-методичне забезпечення вищої освіти
1. Науково-методичне забезпечення вищої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, іншими державними органами до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук, що здійснюють підготовку докторів філософії і докторів наук, науково-методичними установами та вищими навчальними закладами.
Типове положення про науково-методичну установу затверджується Кабінетом Міністрів України".
 		Відхилено Обґрунтування: порушення частини першої статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"   
130. РОЗДІЛ ІV.
 		    РОЗДІЛ ІV.
 
131. УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 		    УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 
132. Стаття 11. Система вищої освіти
 		 -213- Пінчук А.П.
 Статтю 11 викласти в новій редакції:
"11. Система вищої освіти
1. Систему вищої освіти становлять:
вищі навчальні заклади всіх форм власності;
інші юридичні особи, що провадять освітню діяльність, пов’язану із наданням вищої освіти;
органи, які здійснюють управління у сфері вищої освіти;
учасники навчального процесу та наукової діяльності."
 		Відхилено обґрунтування: викладені лише суб’єкти системи вищої освіти (неповний перелік складових системи вищої освіти); усі, хто займається освітньою діяльністю є ВНЗ.  Стаття 11. Система вищої освіти
 
    -214- Чечетов М.В.
 Статтю 11 викласти у такій редакції:
"Стаття 14. Система вищої освіти
1. Систему вищої освіти становлять:
вищі навчальні заклади всіх форм власності;
інші юридичні особи, що провадять освітню діяльність, пов’язану із наданням вищої освіти;
органи, які здійснюють управління у сфері вищої освіти;
учасники навчального процесу та наукової діяльності".
 		Відхилено обґрунтування: Викладені лише суб’єкти системи вищої освіти (неповний перелік складових системи вищої освіти); усі, хто займається освітньою діяльністю є ВНЗ).   
133. 1. Систему вищої освіти становлять:
 		    1. Систему вищої освіти становлять:
 
134. вищі навчальні заклади всіх форм власності;
 		 -215- Пилипенко В.П.
 частину 1 статті 11 після абзацу 2 доповнити новим абзацом наступного змісту:
"державні стандарти освітньої діяльності та вищої освіти"
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту не передбачає "державних" стандартів.  1) вищі навчальні заклади всіх форм власності;
 
135. рівні та ступені (кваліфікації) вищої освіти;
 		 -216- Пилипенко В.П.
 У частині 1 статті 11 абзаци 3-8 виключити.
 		Відхилено обґрунтування: Викладені лише суб’єкти системи вищої освіти (неповний перелік складових системи вищої освіти.  2) рівні та ступені (кваліфікації) вищої освіти;
 
136. галузі знань і спеціальності;
 		    3) галузі знань і спеціальності;
 
137. освітні (освітньо-професійні і освітньо-наукові) та наукові програми;
 		 -217- Шевчук О.Б.
 У статті 11 абзац п’ятий частини першої викласти в наступній редакції:
"освітні та наукові програми".
 		Враховано   4) освітні та наукові програми;
 
138. стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти;
 		    5) стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти;
 
139. органи, які здійснюють управління у сфері вищої освіти;
 		    6) органи, що здійснюють управління у сфері вищої освіти;
 
140. учасники навчально-виховного процесу.
 		    7) учасники освітнього процесу.
 
141. Стаття 12. Управління у сфері вищої освіти
 		 -218- Пінчук А.П.
 Статтю 12 викласти в новій редакції:
"Стаття 12. Управління у сфері вищої освіти
1. Управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється:
Кабінетом Міністрів України;
центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки;
іншими державними органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;
органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;
Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук, що здійснюють підготовку докторів філософії і докторів наук;
власниками вищих навчальних закладів;
органами громадського самоврядування в освіті (спілки ректорів (директорів) вищих навчальних закладів, регіональні ради ректорів (директорів) вищих навчальних закладів, конференції, з’їзди, асоціації педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, асоціації вищих навчальних закладів тощо);
незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти (агенції, бюро, професійні асоціації тощо).
2. Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади:
забезпечує проведення державної політики у сфері вищої освіти;
організовує розроблення, затверджує та забезпечує виконання загальнодержавних програм розвитку сфери вищої освіти;
забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку вищої освіти;
видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань вищої освіти;
безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно вищих навчальних закладів державної форми власності;
створює дієві механізми реалізації передбачених цим Законом прав вищих навчальних закладів, наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та осіб, які навчаються;
може встановлювати особливі умови підготовки кадрів за пріоритетними високотехнологічними напрямами відповідно до державних цільових програм;
затверджує Національну рамку кваліфікацій;
забезпечує здійснення контролю за виконанням законодавства про вищу освіту;
спрямовує і координує в установленому порядку діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) за діяльністю вищих навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
3. Проекти нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України у сфері вищої освіти розглядаються з обов’язковим урахуванням думки всеукраїнського представницького громадського органу керівників вищих навчальних закладів."
 		Враховано частково   Стаття 12. Управління у сфері вищої освіти
 
    -219- Чечетов М.В.
 У статті 12:
1) назву статті викласти у такій редакції:
"Стаття 15. Управління у сфері вищої освіти";
 		Відхилено обґрунтування: пропонується змінити нумерацію статті.   
142. 1. Управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється:
 		    1. Управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється:
 
143. Кабінетом Міністрів України;
 		    1) Кабінетом Міністрів України;
 
144. центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки;
 		    2) центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
 
145. іншими державними органами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади;
 		 -220- Шевчук О.Б.
 У статті 12 абзац четвертий частини першої викласти в наступній редакції:
"іншими державним органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади";
 		Враховано   3) галузевими державними органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;
 
146. органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;
 		    4) органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;
 
147. Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук;
 		 -221- Чечетов М.В.
 абзац шостий частини першої викласти у такій редакції: "Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук, що здійснюють підготовку докторів філософії і докторів наук";
 		Відхилено Обґрунтування: необґрунтоване звуження повноважень відповідного суб’єкту управління в сфері вищої освіти.  5) Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук;
 
148. засновниками вищих навчальних закладів;
 		 -222- Пилипенко В.П.
 У частині 1 статті 12 абзаци 7-9 виключити.
 		Відхилено Обґрунтування: зазначені суб’єкти мають передбачені цим законом і Цивільним кодексом України функції управління)  6) засновниками вищих навчальних закладів;
 
    -223- Чечетов М.В.
 у абзаці сьомому слова "засновниками" замінити словами "власниками"
 		Відхилено обґрунтування: суперечить Цивільному кодексу України.   
149. органами громадського самоврядування у сфері вищої освіти і науки;
 		 -224- Чечетов М.В.
 абзац восьмий частини першої викласти у такій редакції: "органами громадського самоврядування в освіті (спілки ректорів (директорів) вищих навчальних закладів, регіональні ради ректорів (директорів) вищих навчальних закладів, конференції, з’їзди, асоціації педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, асоціації вищих навчальних закладів тощо)";
 		Відхилено обґрунтування: конкретизація назв органів громадського самоврядування звужує права громадського самоврядування у сфері вищої освіти..  7) органами громадського самоврядування у сфері вищої освіти і науки;
 
150. незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
 		 -225- Калетнік Г.М.
 У абзаці дев’ятому частини першої статті 12 слова "незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти" виключити.
 		Враховано редакційно   8) Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -226- Гриневич Л.М.
 Абзац дев’ятий частини першої статті 12 викласти в такій редакції:
"Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти".
 		Враховано    
    -227- Шевчук О.Б.
 У статті 12 частину першу доповнити пунктом дев’ятим в наступній редакції:
"затверджує форми документів про вищу освіту державного зразка".
 		Відхилено обґрунтування: це повноваження центрального органу виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики в сфері вищої освіти, на який покладена відповідальність за сферу вищої освіти (п.8 частини першої ст. 13 законопроекту.   
    -228- Шевчук О.Б.
 У статті 12 частину першу доповнити абзацом десятим наступного змісту:
"роботодавцями, їх організаціями та об'єднаннями";
 		Відхилено обґрунтування: роботодавці, їх організації та їх об’єднання не мають управлінських повноважень у сфері вищої освіти.   
151. 2. Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади:
 		 -229- Чечетов М.В.
 у частині другій нумерацію пунктів виключити;
 		Враховано   2. Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади:
 
152. 1) здійснює державну політику у сфері вищої освіти;
 		 -230- Чечетов М.В.
 у частині другій пункт 1 викласти у такій редакції:
"забезпечує проведення державної політики у сфері вищої освіти";
 		Враховано   1) забезпечує реалізацію державної політики у сфері вищої освіти;
 
153. 2) затверджує програми розвитку сфери вищої освіти;
 		 -231- Чечетов М.В.
 у частині другій пункт 2 викласти у такій редакції:
"організовує розроблення, затверджує та забезпечує виконання загальнодержавних програм розвитку сфери вищої освіти";
 		Враховано   2) організовує розроблення, затверджує та забезпечує виконання загальнодержавних програм розвитку сфери вищої освіти;
 
154. 3) забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку вищої освіти;
 		    3) забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку вищої освіти;
 
155. 4) видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань вищої освіти;
 		    4) видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань вищої освіти;
 
156. 5) безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно вищих навчальних закладів державної форми власності;
 		    5) безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно вищих навчальних закладів державної форми власності;
 
157. 6) створює дієві механізми реалізації передбачених цим Законом прав вищих навчальних закладів, наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та осіб, які навчаються;
 		 -232- Чечетов М.В.
 у пункті 6 частини другої слова "і педагогічних" виключити;
 		Відхилено обґрунтування: педагогічні працівники становлять велику групу працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.  6) створює дієві механізми реалізації передбачених цим Законом прав вищих навчальних закладів, наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах;
 
158. 7) забезпечує широку участь незалежних експертів і представників громадськості, роботодавців та осіб, які навчаються, у підготовці та прийнятті проектів нормативно-правових актів та інших рішень, які стосуються регулювання взаємодії складових системи вищої освіти та її функціонування в цілому;
 		    7) забезпечує широку участь незалежних експертів і представників громадськості, роботодавців та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, у підготовці та прийнятті проектів нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються регулювання взаємодії складових системи вищої освіти та її функціонування в цілому;
 
159. 8) може встановлювати особливі умови підготовки фахівців за пріоритетними високотехнологічними напрямами відповідно до державних цільових програм.
 		 -233- Пилипенко В.П.
 У пункті 8 частини 2 статті 12 словосполучення "може встановлювати" замінити словом "встановлює".
 		Враховано   8) встановлює особливі умови підготовки фахівців за пріоритетними високотехнологічними напрямами відповідно до державних цільових програм;
9) забезпечує здійснення контролю за дотриманням законодавства про вищу освіту.
 
    -234- Шевчук О.Б.
 У статті 12 у пункті восьмому частини першої слова "може встановлювати" замінити словом "встановлює";
 		Враховано (прим.: неправильне посилання на частину).   
    -235- Чечетов М.В.
 частину другу доповнити новими абзацами такого змісту:
"затверджує Національну рамку кваліфікацій;
забезпечує здійснення контролю за виконанням законодавства про вищу освіту;
спрямовує і координує в установленому порядку діяльність центрального органу виконавчої влади, що здійснює державний нагляд (контроль) за діяльністю вищих навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності".
 		Враховано частково (Національна рамка кваліфікації є предметом регулювання Закону України "Про освіту", питання абзацу третього внормовано в ст. 78 законопроекту).   
160. Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки, інших органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади
 		 -236- Чечетов М.В.
 Статтю 13 викласти у такій редакції:
"Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, інших органів влади, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади
1. Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки:
1) провадить діяльність у сфері вищої освіти, визначає тенденції її розвитку, вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої та невиробничої сфер, ринку праці на стан вищої освіти, формує стратегічні напрями розвитку вищої освіти з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку вищої освіти;
2) розробляє програми розвитку вищої освіти, бере участь у формуванні державної політики у сфері вищої освіти, науки, підготовки кадрів з вищою освітою;
3) розробляє і затверджує відповідно до вимог цього Закону державну складову стандартів вищої освіти;
4) разом із центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної соціальної політики та об’єднаннями організацій роботодавців розробляє Національну рамку кваліфікацій;
5) визначає нормативи матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
6) затверджує перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів з вищою освітою;
7) здійснює науково-методичне керівництво і контроль за дотриманням вимог стандартів вищої освіти;
8) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до його компетенції;
9) здійснює ліцензування і контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, які провадять набір іноземців на навчання в Україні, незалежно від форми власності, видає їм ліцензії на провадження освітньої діяльності;
10) здійснює в установленому порядку ліцензування освітніх послуг, що надаються вищими навчальними закладами, науковими установами, іншими юридичними особами незалежно від форми власності та акредитацію спеціальностей і вищих навчальних закладів;
11) веде Єдину державну електронну базу з питань освіти;
12) організовує роботу Державної акредитаційної комісії, до складу якої входять представники вищих навчальних закладів, органів державної влади, об’єднань організацій роботодавців та Національного агентства з якості вищої освіти, відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
13) формує пропозиції і розміщує державне замовлення на підготовку кадрів з вищою освітою та наукових і науково-педагогічних кадрів у порядку, встановленому законодавством;
14) затверджує Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів;
15) затверджує статути вищих навчальних закладів, що належать до сфери його управління;
16) погоджує статути державних вищих навчальних закладів, що належать до сфери управління інших центральних органів виконавчої влади, та комунальних вищих навчальних закладів;
17) організовує вибори та призначає на посаду і звільняє з посади керівників вищих навчальних закладів, що належать до сфери його управління;
18) погоджує затвердження на посаду керівників державних вищих навчальних закладів, що належать до сфери управління інших центральних органів виконавчої влади та комунальних вищих навчальних закладів;
19) встановлює порядок атестації педагогічних працівників вищих навчальних закладів для присвоєння їм кваліфікаційних категорій та педагогічних звань у порядку, встановленому законодавством;
20) утворює та організовує роботу атестаційної колегії з питань підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів;
21) формує нормативні та методичні засади діяльності спеціалізованих вчених рад та експертних рад;
22) розробляє і затверджує вимоги до здобувачів наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, вчених звань старшого дослідника, доцента, професора та встановлює критерії їх атестації;
23) формує мережу спеціалізованих вчених рад та експертних рад, проводить експертизу дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора філософії і доктора наук, затверджує або скасовує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів доктора філософії і доктора наук;
24) затверджує присвоєння науковим і науково-педагогічним працівникам вчені звання старшого дослідника, доцента, професора;
25) здійснює в установленому законодавством порядку переатестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, розглядає питання позбавлення наукових ступенів доктора філософії і доктора наук та вчених звань старшого дослідника, доцента, професора, оформлення та видачі дипломів і атестатів, а також розглядає апеляції;
26) здійснює визнання (нострифікацію) іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені доктора філософії, доктора наук та вчені звання старшого дослідника, доцента, професора, крім випадків, визначених цим Законом;
27) разом з іншими органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать комунальні вищі навчальні заклади, забезпечує реалізацію державної політики у сфері вищої освіти і здійснює контроль за виконанням вимог нормативно-правових актів про вищу освіту в усіх вищих навчальних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування;
28) сприяє діяльності студентського самоврядування у вищих навчальних закладах;
29) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.
2. Інші органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади:
1) беруть участь у реалізації державної політики у сфері вищої освіти, науки, професійної підготовки кадрів, проведенні ліцензування освітньої діяльності, що провадиться вищими навчальними закладами та акредитації спеціальностей і вищих навчальних закладів;
2) формують і розміщують державне замовлення на підготовку
кадрів з вищою освітою та наукових і науково-педагогічних кадрів у порядку, встановленому законодавством;
3) беруть участь у визначенні нормативів матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів;
4) здійснюють розподіл випускників вищих навчальних закладів для подальшого проходження служби;
5) здійснюють контроль за дотриманням вимог щодо якості вищої освіти;
6) організовують вибори та призначають на посади і звільняють з посади керівників підпорядкованих вищих навчальних закладів за погодженням із центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки;
7) затверджують за погодженням із центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки статути підпорядкованих вищих навчальних закладів;
8) здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством.
3. Акти центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, прийняті у межах його повноважень, є обов’язковими до виконання іншими органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, вищими навчальними закладами незалежно від форми власності".
 		Враховано частково (у пункті п’ятому частини першої) Обґрунтування: положення поправки вже викладені в ст. 15, 18, 26 тощо). (поправка збільшує кількість регуляторних повноважень МОН, пропонується зберегти ДАК, …) (поправка не узгоджується з багатьма концептуальними засадами законопроекту та суперечить принципу автономії ВНЗ.  Стаття 13. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади
 
161. 1. Центральний орган виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки:
 		 -237- Розенко П.В.
 Частину першу статті 13 викласти в такій редакції:
"1. Центральний орган виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки:
1) реалізує стратегію та розробляє програми розвитку сфери вищої освіти та подає на затвердження Кабінету Міністрів України;
2) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері вищої освіти, науки, підготовки фахівців з вищою освітою;"
 		Враховано частково   1. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
 
162. 1) розробляє стратегію та програми розвитку сфери вищої освіти та подає на затвердження Кабінету Міністрів України;
 		 -238- Гриневич Л.М.
 У пункті першому статті першої статті 13 слово "сфери" вилучити.
 		Враховано   1) розробляє стратегію та програми розвитку вищої освіти і подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України;
 
163. 2) бере участь у формуванні державної політики у сфері вищої освіти, науки, підготовки фахівців з вищою освітою;
 		    2) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері вищої освіти, науки, підготовки фахівців з вищою освітою;
 
164. 3) систематично відстежує та аналізує вплив і потреби вітчизняного ринку праці та вносить пропозиції щодо обсягів і напрямів державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою;
 		 -239- Пилипенко В.П.
 У пункті 3 частини 1 статті 13 слова "вплив і" виключити.
 		Враховано   3) систематично відстежує та аналізує потреби вітчизняного ринку праці, вносить пропозиції щодо обсягів і напрямів державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою;
 
    -240- Шевчук О.Б.
 У статті 13 у пункті третьому частини першої після слів "систематично відстежує та" додати словосполучення наступного змісту "за участі Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні".
 		Відхилено обґрунтування: питання вже врегульовано у частині другій статті 2 Закону України "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів".   
165. 4) провадить аналітично-прогностичну діяльність у сфері вищої освіти, визначає тенденції її розвитку, вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої та невиробничої сфери, формує стратегічні напрями розвитку вищої освіти з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку вищої освіти;
 		 -241- Пилипенко В.П.
 Пункт 4 частини 1 статті 13 викласти в новій редакції наступного змісту:
"4) визначає тенденції розвитку вищої освіти, формує стратегічні напрями розвитку вищої освіти з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку вищої освіти;".
 		Відхилено обґрунтування: поправка зменшує кількість важливих і необхідних функцій міністерства.  4) провадить аналітично-прогностичну діяльність у сфері вищої освіти, визначає тенденції її розвитку, вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої та невиробничої сфери, формує стратегічні напрями розвитку вищої освіти з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку вищої освіти;
 
166. 5) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до його компетенції;
 		    5) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до його компетенції;
 
167. 6) веде Єдину державну електронну базу з питань освіти;
 		 -242- Пилипенко В.П.
 Пункт 6 частини 1 статті 13 викласти в наступній редакції:
"6) забезпечує функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти;".
 		Враховано   6) забезпечує функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти;
 
168. 7) затверджує перелік галузей знань і перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, зокрема за поданням Національного агентства з якості вищої освіти;
 		 -243- Гриневич Л.М.
 Пункт 7 частини 1 статті 13 викласти у редакції: "7) формує перелік галузей знань і перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, зокрема за поданням Національного агентства з якості вищої освіти, та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;"
 		Враховано   7) формує перелік галузей знань і перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, зокрема за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, та подає їх на затвердження Кабінету Міністрів України;
 
    -244- Шевчук О.Б.
 У статті 13 пункт сьомий частини першої доповнити словосполученням наступного змісту "та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні".
 		Відхилено Обґрунтування: роботодавці входять до складу Нацагентства.   
169. 8) затверджує форми документів про вищу освіту державного зразка;
 		 -245- Шевчук О.Б.
 У статті 13 пункти вісім та дев’ять частини першої – вилучити.
 		Відхилено   8) затверджує форми документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка;
 
    -246- Гриневич Л.М.
 У пункті восьмому частини першої статті 13 після слова "освіту" доповнити словами " (наукові ступені)".
 		Враховано    
170. 9) на підставі позитивного експертного висновку Національного агентства з якості вищої освіти видає ліцензії на освітню діяльність, переоформляє та анулює їх;
 		 -247- Пилипенко В.П.
 Пункт 9 частини 1 статті 13 викласти в новій редакції наступного змісту:
"9) видає, переоформлює та анулює ліцензії на освітню діяльність;".
 		Відхилено обґрунтування: питання ліцензійної експертизи відноситься до повноважень Нацагентства.  9) видає ліцензії на освітню діяльність на підставі позитивного експертного висновку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також переоформляє та анулює їх;
 
171. 10) формує пропозиції і розміщує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою в порядку, встановленому законодавством;
 		 -248- Пилипенко В.П.
 У пункті 10 частини 1 статті 13 слово "розміщує" виключити та після слів "на підготовку" доповнити словами "здобувачів вищої освіти" .
 		Відхилено обґрунтування: Суперечить Закону України "Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів".  10) формує пропозиції і розміщує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у порядку, встановленому законодавством;
 
172. 11) сприяє працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів;
 		    11) сприяє працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів;
 
173. 12) затверджує перелік спеціальностей, приймання на навчання за якими здійснюється з урахуванням рівня творчих та/або фізичних здібностей вступників;
 		 -249- Гриневич Л.М.
 У пункті 12 частини 1 статті 13 слово "приймання" замінити словом "прийом".
 		Враховано   12) затверджує перелік спеціальностей, прийом на навчання за якими здійснюється з урахуванням рівня творчих та/або фізичних здібностей вступників;
 
    -250- Пилипенко В.П.
 У пункті 12 частини 1 статті 13 слово "приймання" замінити словом "зарахування".
 		Враховано редакційно ("приймання" замінити на "прийом".   
174. 13) за дорученням та в межах, установлених Кабінетом Міністрів України, реалізує права і обов’язки уповноваженого органу стосовно заснованих державою вищих навчальних закладів;
 		    13) за дорученням і в межах, установлених Кабінетом Міністрів України, реалізує права і обов’язки уповноваженого органу стосовно заснованих державою вищих навчальних закладів;
 
175. 14) встановлює порядок атестації педагогічних працівників вищих навчальних закладів для присвоєння їм кваліфікаційних категорій та педагогічних звань у порядку, встановленому законодавством;
 		    14) встановлює порядок атестації педагогічних працівників вищих навчальних закладів для присвоєння їм кваліфікаційних категорій і педагогічних звань у порядку, встановленому законодавством;
 
176. 15) утворює атестаційної колегії, яка на принципах прозорості та відкритості присвоює науковим і науково-педагогічним працівникам вчені звання старшого дослідника, доцента та професора, організовує її роботу, розглядає питання про позбавлення зазначених звань, оформлює та видає відповідні атестати, а також розглядає апеляції;
 		 -251- Гриневич Л.М.
 У пункті 15 частини першої статті 13 слова "присвоює науковим і науково-педагогічним працівникам вчені звання" замінити словами "затверджує рішення вчених рад вищих навчальних закладів (наукових установ) про присвоєння науковим і науково-педагогічним працівникам вчених звань"
 		Враховано   15) утворює атестаційну колегію, яка на принципах прозорості та відкритості затверджує рішення вчених рад вищих навчальних закладів (наукових установ) про присвоєння науковим і науково-педагогічним працівникам вчених звань старшого дослідника, доцента та професора, організовує її роботу, розглядає питання про позбавлення зазначених звань, оформлює та видає відповідні атестати, а також розглядає апеляції на рішення атестаційної колегії;
 
    -252- Калетнік Г.М.
 У пункті 15 частини першої статті 13 слово "присвоює" замінити словом "затверджує".
 		Враховано    
    -253- Пилипенко В.П.
 У пункті 15 частини 1 статті 13 словосполучення "атестаційної колегії" замінити словосполученням "атестаційну колегію".
 		Враховано    
    -254- Чуб В.Є.
 Підпункт 15 пункту 1 статті 13 викласти у такій редакції:
"15) утворює атестаційну колегію, яка на принципах прозорості та відкритості затверджує, за поданням вченої ради вищого навчального закладу, науковим і науково-педагогічним працівникам вчені звання старшого дослідника, доцента та професора, організовує її роботу, розглядає питання про позбавлення зазначених звань, оформлює та видає відповідні атестати, а також розглядає апеляції".
Обґрунтування: атестаційна колегія повинна саме "затверджувати" присвоєне вченою радою вищого навчального закладу вчене звання, а не повторно його "присвоювати".
 		Враховано редакційно    
    -255- Пилипенко В.П.
 Частину 1 статті 13 доповнити після пункту 15 новим пунктом 15-1 наступного змісту:
"розглядає апеляції на рішення атестаційної колегії;".
 		Враховано    
    -256- Шевчук О.Б.
 У статті 13 у пункті п’ятнадцятому частини першої слова "атестаційної колегії" замінити словами "атестаційну колегію".
 		Враховано    
177. 16) за поданням Національного агентства з якості вищої освіти затверджує стандарти освітньої діяльності та здійснює державний нагляд (контроль) за їх дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності;
 		 -257- Гриневич Л.М.
 Пункт 16 частини 1 статті 13 викласти у новій редакції наступного змісту:
"16) розробляє та затверджує стандарти вищої освіти та стандарти освітньої діяльності за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та оприлюднює їх на власному офіційному веб-сайті;".
 		Враховано   16) розробляє та затверджує стандарти вищої освіти та стандарти освітньої діяльності за погодженням із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті;
17) затверджує за погодженням із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти порядок визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти та наукових ступенів і проводить процедуру їх визнання, крім випадків, передбачених цим Законом;
18) за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти схвалює порядок присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
19) встановлює порядок присвоєння вищими навчальними закладами та науковими установами вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам, а також порядок позбавлення вчених звань;
20) видає нормативно-правові акти з питань вищої освіти у випадках, передбачених цим Законом;
21) за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджує положення про акредитацію освітніх програм;
22) розробляє порядок проведення ліцензійної експертизи та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
23) розробляє положення про порядок реалізації права на академічну мобільність та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
24) визначає нормативи матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 
    -258- Пилипенко В.П.
 Пункт 16 частини 1 статті 13 викласти у новій редакції наступного змісту:
"16) затверджує державні стандарти освітньої діяльності та здійснює державний нагляд (контроль) за їх дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності;".
 		Враховано частково    
    -259- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 13 доповнити новими пунктами 17-23 такого змісту:
"17) затверджує за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти порядок визнання здобутих у закордонних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти та наукових ступенів і проводить процедуру їх визнання, крім випадків, передбачених цим Законом;
18) за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти схвалює порядок присудження наукових ступенів спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
19) встановлює порядок присвоєння і позбавлення вищими навчальними закладами та науковими установами наукових і науково-педагогічних працівників вчених звань;
20) видає нормативно-правові акти з питань вищої освіти у випадках, передбачених цим Законом;
21) за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти затверджує положення про акредитацію освітніх програм;
22) розробляє порядок проведення ліцензійної експертизи та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
23) розробляє положення про порядок реалізації права на академічну мобільність та подає його на затвердження Кабінету Міністрів України;
24) визначає нормативи матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;".
Пункт 17 вважати пунктом 25.
 		Враховано    
178. 17) здійснює інші повноваження, передбачені законодавством України.
 		    25) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
 
179. 2. Державні органи, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади:
 		 -260- Калетнік Г.М.
 У частинах другій та третій статті 13 слова "державні органи" замінити словами "органи виконавчої влади".
 		Відхилено обґрунтування: є ВНЗ, які не належать до сфери управління органів виконавчої влади, зокрема, Національна академія прокуратури, НАДУ при Президентові України, Національна академія СБУ, система ВНЗ НБУ тощо.  2. Державні органи, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади:
 
180. 1) беруть участь у реалізації державної політики у сфері вищої освіти, науки, професійної підготовки фахівців, проведенні ліцензування освітньої діяльності, що провадиться вищими навчальними закладами;
 		    1) беруть участь у реалізації державної політики у сфері вищої освіти, науки, професійної підготовки фахівців, у ліцензуванні освітньої діяльності, що провадиться вищими навчальними закладами;
 
181. 2) формують пропозиції і розміщують державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у порядку, встановленому законодавством;
 		 -261- Пилипенко В.П.
 Пункт 2 частини 2 статті 13 викласти у новій редакції наступного змісту:
"2) формують пропозиції і державне замовлення на підготовку здобувачів вищої освіти у порядку, встановленому законодавством;".
 		Відхилено обґрунтування: не узгоджується з термінологією Закону про державне замовлення – "підготовка фахівців".  2) формують пропозиції і розміщують державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у порядку, встановленому законодавством;
 
182. 3) беруть участь у визначенні нормативів матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів;
 		    3) беруть участь у визначенні нормативів матеріально-технічного і фінансового забезпечення вищих навчальних закладів;
 
183. 4) здійснюють розподіл випускників вищих навчальних закладів, які належать до сфери їх управління, для подальшого проходження служби (для вищих військових навчальних закладів) та працевлаштування до закладів охорони здоров’я (для вищих медичних навчальних закладів) в межах державного замовлення;
 		    4) здійснюють розподіл випускників вищих навчальних закладів, що належать до сфери їх управління, для подальшого проходження служби (для вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання) та працевлаштування в заклади охорони здоров’я (для вищих медичних навчальних закладів) у межах державного замовлення;
 
184. 5) аналізують якість освітньої діяльності вищих навчальних закладів, які належать до сфери їх управління;
 		    5) аналізують якість освітньої діяльності вищих навчальних закладів, що належать до сфери їх управління;
 
185. 6) безпосередньо або через уповноважений ними орган реалізують права та обов’язки засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно вищих навчальних закладів, які належать до сфери їх управління;
 		    6) безпосередньо або через уповноважений ними орган реалізують права та обов’язки засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно вищих навчальних закладів, що належать до сфери їх управління;
 
186. 7) здійснюють інші повноваження, передбачені законодавством України.
 		 -262- Гриневич Л.М.
 Статтю 13 після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"3. Управління вищим духовним навчальним закладом здійснюється з урахуванням особливостей його діяльності відповідно до законодавства.
4. Державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до:
1) управління відповідним вищим навчальним закладом (військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу);
2) діяльності та повноважень вченої ради;
3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих навчальних закладів, їх структурних підрозділів та порядку їх призначення;
4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідному вищому військовому навчальному закладі чи військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників;
6) реалізації прав і обов’язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються;
7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються;
8) підготовки науково-педагогічних та наукових кадрів у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів через аспірантуру та докторантуру відповідних вищих навчальних закладів.
Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки."
 		Враховано   7) здійснюють інші повноваження відповідно до законодавства.
3. Управління вищим духовним навчальним закладом здійснюється з урахуванням особливостей його діяльності відповідно до законодавства.
4. Державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до:
1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (вищим навчальним закладом із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу;
2) діяльності та повноважень вченої ради;
3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та порядку їх призначення;
4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників;
6) реалізації прав і обов’язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;
8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів в аспірантурі та докторантурі відповідних вищих навчальних закладів.
Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
187. 3. Акти центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки, прийняті у межах його повноважень, є обов’язковими до виконання державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, а також вищими навчальними закладами незалежно від форми власності.
 		 -263- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 13 доповнити новим реченням такого змісту:
"Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих в органах Міністерства юстиції України, та документів, які регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть запроваджувати правові норми."
 		Враховано   5. Акти центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, а також вищими навчальними закладами незалежно від форми власності.
Листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати правові норми.
6. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки утворює Науково-методичну раду, яка за участю Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти розробляє методологію, методичні рекомендації щодо розроблення стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти, а також науково-методичні комісії, що розробляють стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти.
Склад Науково-методичної ради та науково-методичних комісій формується з представників держави, роботодавців та їх об’єднань, вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових установ, Національної та галузевих національних академій наук, професійних асоціацій, міжнародних експертів на строк не більше ніж три роки з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше 10 років. До складу Науково-методичної ради та науково-методичних комісій не можуть входити керівники і заступники керівників вищих навчальних закладів (наукових установ), а також більше одного представника від вищого навчального закладу (наукової установи).
Члени Науково-методичної ради та науково-методичних комісій не можуть входити до складу галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -264- Гриневич Л.М.
 Статтю 13 додати частиною четвертою наступного змісту:
"4. Центральний орган виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки створює науково-методичну раду, яка за участю Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти розробляє методологію, методичні рекомендації щодо розроблення стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти, та науково-методичні комісії, які розробляють стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти.
Склад науково-методичної ради та комісій формується з представників держави, роботодавців та їх об’єднань, вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових установ, Національної та галузевих національних академій наук, професійних асоціацій, міжнародних експертів на строк не більше, ніж три роки, з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше 10 років. До складу науково-методичної ради та комісій не можуть входити керівники і заступники керівників вищих навчальних закладів (наукових установ), а також більше одного представника від вищого навчального закладу (наукової установи).
Члени науково-методичної ради та науково-методичних комісій не можуть входити до складу галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти".
 		Враховано    
188. Стаття 14. Повноваження органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади
 		    Стаття 14. Повноваження органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади
 
189. 1. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, в межах своїх повноважень:
 		    1. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, у межах своїх повноважень:
 
190. 1) забезпечують виконання державних програм у сфері вищої освіти;
 		    1) забезпечують виконання державних програм у сфері вищої освіти;
 
191. 2) вивчають потребу у фахівцях з вищою освітою на місцях і вносять центральному органом виконавчої влади у сфері економічного розвитку і торгівлі та центральному органові виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки пропозиції щодо обсягу державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою та підвищення їх кваліфікації, узгоджені з відповідними державними органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;
 		 -265- Шевчук О.Б.
 У статті 14 у пункті другому частини першої після слів "вивчають потребу у фахівцях з вищою освітою на місцях і вносять" додати словосполучення наступного змісту: "за узгодженням з місцевими та обласними, Київським та Севастопольським міськими об’єднаннями організацій роботодавців".
 		Відхилено Обґрунтування: поправка частково врахована у Законі про державне замовлення.  2) вивчають потребу у фахівцях з вищою освітою на місцях і вносять центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку і торгівлі, та центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки пропозиції щодо обсягу державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою та підвищення їх кваліфікації, узгоджені з державними органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;
 
192. 3) подають центральному органові виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки пропозиції щодо формування мережі вищих навчальних закладів;
 		 -266- Шевчук О.Б.
 У статті 14 пункт третій частини першої розпочати словами "за узгодженням з місцевими та обласними, Київським та Севастопольським міськими об’єднаннями організацій роботодавців".
 		Відхилено обґрунтування: поправка частково врахована у Законі про державне замовлення)  3) подають центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки пропозиції щодо формування мережі вищих навчальних закладів;
 
193. 4) безпосередньо або через уповноважений ними орган реалізують права і обов’язки засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно вищих навчальних закладів України, які належать до сфери їх управління;
 		    4) безпосередньо або через уповноважений ними орган реалізують права і обов’язки засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно вищих навчальних закладів України, що належать до сфери їх управління;
 
194. 5) сприяють працевлаштуванню і соціальному захисту випускників вищих навчальних закладів, які належать до сфери їх управління;
 		    5) сприяють працевлаштуванню і соціальному захисту випускників вищих навчальних закладів, що належать до сфери їх управління;
 
195. 6) залучають підприємства, установи, організації (за їх згодою) до розв’язання проблем розвитку системи вищої освіти.
 		 -267- Пилипенко В.П.
 Пункт 6 частини 1 статті 14 виключити.
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає меті залучення роботодавців до розвитку вищої освіти)  6) залучають підприємства, установи, організації (за згодою) до розв’язання проблем розвитку системи вищої освіти.
 
196. Стаття 15. Повноваження засновника (засновників) вищого навчального закладу
 		 -268- Пінчук А.П.
 Статтю 15 викласти в новій редакції:
"Стаття 15. Стандарти вищої освіти
1. Стандарт вищої освіти – сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.
2. Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів (наукових установ).
До стандартів вищої освіти входять:
освітньо-кваліфікаційні, освітньо-наукові характеристики;
освітньо-професійні, освітньо-наукові програми;
засоби діагностики якості освіти.
3. Освітньо-кваліфікаційна, освітньо-наукова характеристика визначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника вищого навчального закладу (наукової установи), його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань щодо діяльності та умінь для їх реалізації, а також сферу застосування праці випускника у структурі економічної діяльності.
Освітньо-кваліфікаційні, освітньо-наукові характеристики розробляються за кожною спеціальністю для відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної соціальної політики та відповідними заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців та Національним агентством з якості вищої освіти.
4. Освітньо-професійна, освітньо-наукова програма визначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний строк навчання за певною спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня і містить:
перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю;
перелік видів навчальної і виробничої практики, строки та вимоги до їх проведення;
програми нормативних навчальних дисциплін;
нормативний строк навчання.
Освітньо-професійні, освітньо-наукові програми розробляються за кожною спеціальністю відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців.
Для наукового рівня доктора наук розробляється наукова програма (індивідуальний план підготовки дисертаційної роботи).
Програма нормативної навчальної дисципліни містить виклад змісту навчальної дисципліни, послідовність її вивчення, перелік знань та вмінь, критерії підсумкового контролю, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів.
Програми нормативних навчальних дисциплін затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки і можуть погоджуватися об’єднаннями організацій роботодавців.
5. Освітньо-наукові характеристики та освітньо-наукові програми погоджуються з Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук.
6. Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та систему формалізованих завдань, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти.
Засоби діагностики якості вищої освіти розробляються за кожною спеціальністю для відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукового рівнів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки і можуть погоджуватися об’єднаннями організацій роботодавців.
7. Стандарт вищої освіти містить державну складову та складову вищого навчального закладу (наукової установи).
8. Державна складова стандарту вищої освіти містить:
освітньо-кваліфікаційну, освітньо-наукову характеристику;
освітньо-професійну, освітньо-наукову програму в частині переліку нормативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного для їх вивчення, форм підсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисциплін та строку навчання;
засоби діагностики якості вищої освіти в частині нормативних навчальних дисциплін.
9. Державна складова стандартів вищої освіти є обов’язковою для всіх вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування.
10. Складова стандарту вищої освіти вищого навчального закладу містить:
варіативну складову освітньо-професійної, освітньо-наукової програми в частині переліку варіативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного для їх вивчення, та форми підсумкового контролю;
засоби діагностики якості вищої освіти в частині варіативних навчальних дисциплін.
11. Варіативні навчальні дисципліни визначаються вищим навчальним закладом з урахуванням спеціалізацій та наукових і науково-технічних досягнень вищого навчального закладу з метою задоволення освітніх і професійних потреб осіб, які навчаються, та замовників освітніх послуг.
Перелік спеціалізацій визначається вищим навчальним закладом.
Вищі навчальні заклади на підставі освітньо-професійної, освітньо-наукової програми розробляють навчальний план за кожною спеціальністю, який визначає перелік та обсяг нормативних і варіативних навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного та підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.
Навчальний і робочий навчальний плани є нормативними документами вищого навчального закладу і затверджуються його керівником."
 		Відхилено обґрунтування: запропоновані норми не стосуються статті "Повноваження засновника (засновників) вищого навчального закладу".  Стаття 15. Повноваження засновника (засновників) вищого навчального закладу
 
197. 1. Повноваження засновника (засновників) щодо управління вищим навчальним закладом визначаються цим та іншими законами України, а також статутом вищого навчального закладу.
 		    1. Повноваження засновника (засновників) щодо управління вищим навчальним закладом визначаються цим та іншими законами України, а також статутом вищого навчального закладу.
 
198. 2. Засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган:
 		    2. Засновник (засновники) вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган:
 
199. 1) затверджує статут вищого навчального закладу та за погодженням з вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього зміни, доповнення або затверджує нову редакцію;
 		 -269- Гриневич Л.М.
 Пункти перший і другий частини другої статті 15 викласти в такій редакції:
"1) затверджує статут вищого навчального закладу та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію;
2) укладає в місячний строк контракт з керівником вищого навчального закладу, обраним за конкурсом у порядку, передбаченому цим Законом;".
 		Враховано   1) затверджує статут вищого навчального закладу та за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу вносить до нього зміни або затверджує нову редакцію;
 
    -270- Медуниця О.В.
 Підпункт 1) частини 2 статті 15- виключити.
 		Відхилено обґрунтування: вилучення цього положення призведе до прогалини у сфері управління ВНЗ.   
    -271- Пилипенко В.П.
 Пункт 1 частини 2 статті 15 перед словами "затверджує статут" доповнити словами "розробляє і".
 		Відхилено обґрунтування: хто розробляє статут не є принциповим питанням для врегулювання на рівні Закону.   
200. 2) укладає в місячний строк контракт з керівником вищого навчального закладу, обраним за конкурсом вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу;
 		    2) укладає в місячний строк контракт з керівником вищого навчального закладу, обраним за конкурсом у порядку, встановленому цим Законом;
 
201. 3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу достроково розриває контракт із керівником вищого навчального закладу, а також на підставах, визначених законодавством про працю чи за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту;
 		 -272- Калетнік Г.М.
 У пункті 3 частини другої статті 15 після слова "закладу" слова "а також" виключити.
 		Враховано   3) за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу достроково розриває контракт із керівником вищого навчального закладу з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту;
 
202. 4) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю вищого навчального закладу;
 		    4) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю вищого навчального закладу;
 
203. 5) здійснює контроль за дотриманням положень статуту вищого навчального закладу;
 		    5) здійснює контроль за дотриманням статуту вищого навчального закладу;
 
204. 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом і статутом вищого навчального закладу.
 		    6) здійснює інші повноваження, передбачені законом і статутом вищого навчального закладу.
 
205. 3. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган може (можуть) делегувати окремі свої повноваження керівникові або іншому органові управління вищого навчального закладу.
 		 -273- Пилипенко В.П.
 Статтю 15 доповнити новою частиною наступного змісту:
"4. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган у випадках, передбачених законодавством або статутом вищого навчального закладу (вищого військового начального закладу або вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання), призначає (-ють) керівника вищого навчального закладу шляхом делегування йому відповідних повноважень."
 		Відхилено обґрунтування: поправка суперечить принципу автономії ВНЗ, зокрема обмежує роль трудового колективу в управлінні ВНЗ) Питання призначення керівника вищого військового навчального закладу врегульовані у ч. 5 ст. 43.  3. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган може (можуть) делегувати окремі свої повноваження керівникові або іншому органу управління вищого навчального закладу.
 
    -274- Шевчук О.Б.
 Додати статтю 15-1 наступного змісту:
"Стаття 15-1. Повноваження роботодавців, їх організацій та об’єднань у сфері вищої освіти
Повноваження роботодавців, їх організацій та об’єднань у сфері вищої освіти визначаються цим та іншими законами України, рішеннями Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, статутами.
Роботодавці, їх організації та об’єднання у сфері вищої освіти:
беруть участь у формуванні державної політики у сфері вищої освіти, науки, підготовки кадрів з вищою освітою;
здійснюють управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень;
подають до центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки обов’язкові для розгляду пропозиції щодо розробки стратегії та програм розвитку сфери вищої освіти, обсягів і напрямів державної підтримки підготовки кадрів з вищою освітою;
виступають з ініціативою щодо участі у формуванні та розміщенні державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою;
входять до складу Національного агентства з якості вищої освіти і його галузевих експертних рад
в складі Національного агентства з якості вищої освіти беруть участь у здійсненні процедур ліцензування освітньої діяльності і акредитації спеціальностей, формуванні критеріїв оцінки якості освітньої діяльності;
беруть участь в атестації здобувачів вищої освіти;
розробляють та затверджують професійні стандарти;
акредитують спеціальності;
створюють умови для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю;
залучаються до навчально-виховного процесу;
здійснюють інші повноваження у сфері вищої освіти відповідно до законодавства України."
 		Відхилено обґрунтування: доповнення тексту законопроекту новими статтями є порушенням частини першої статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".   
206. Розділ V.
 		    Розділ V.
 
207. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 		    ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 
208. Стаття 16. Система забезпечення якості вищої освіти
 		 -275- Фаріон І.Д.
 Статтю 16 викласти у такій редакції:
"1. Система забезпечення та контролю якості вищої освіти в Україні складається із:
1) системи забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
2) системи зовнішнього контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти вищих навчальних закладів;
3) системи незалежного контролю якості освітньої діяльності та якості вищої освіти вищих навчальних закладів.".
2. Система забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;
забезпечення відповідності рівня кваліфікації науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу вимогам кадрового забезпечення навчального процесу на певному рівні вищої освіти, організація підвищення їх кваліфікації;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації навчально-виховного процесу, зокрема й організації самостійної роботи студентів;
відповідність матеріально-технічного, навчально-методичного та інформаційного забезпечення вимогам підготовки фахівців на рівнях вищої освіти;
використання інноваційних методик та технологій навчання;
здійснення моніторингу ринку праці, регулярний перегляд та вдосконалення під його потреби освітньо-професійних, освітньо-наукових програм;
оцінювання компетентності здобувачів вищої освіти;
наявність інформаційних систем для забезпечення ефективного управління навчальним процесом;
забезпечення публічності інформації про освітньо-професійні, освітньо-наукові програми, академічні ступені та кваліфікації, ліцензовані галузі знань та акредитовані спеціальності, обсяги державного замовлення тощо;
здійснення інших процедур і заходів.
Система забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти вищим навчальним закладом за його поданням оцінюється Національним агентством з якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними агенціями оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством з якості вищої освіти.".
 		Враховано редакційно (у тому числі в пункті третьому, частково у пункті четвертому частини другої статті 16 законопроекту; у ст. 45 як вимоги до Правил прийому до ВНЗ). Пропонується надмірна деталізація системи внутрішнього забезпечення якості звужує можливості ВНЗ та суперечить принципу автономії.  Стаття 16. Система забезпечення якості вищої освіти
 
    -276- Чечетов М.В.
 Статтю 16 викласти у такій редакції:
"Стаття 19. Система забезпечення якості вищої освіти
1. Система забезпечення якості вищої освіти в Україні складається з:
1) системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;
2) системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;
2. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти здійснюється вищими навчальними закладами.
3. Система зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти включає:
1) державний нагляд (контроль) забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;
2) незалежний нагляд (контроль) забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: відсутність третьої складової в системі забезпечення якості вищої освіти – системи забезпечення якості діяльності Національного агентства - не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти) Передбачена поправкою система забезпечення якості не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти.   
209. 1. Система забезпечення якості вищої освіти в Україні складається із:
 		    1. Система забезпечення якості вищої освіти в Україні складається із:
 
210. 1) системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;
 		    1) системи забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості);
 
211. 2) системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;
 		    2) системи зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;
 
212. 3) системи забезпечення якості діяльності Національного агентства з якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
 		 -277- Пилипенко В.П.
 Пункті 3 частини 1 статті 16 викласти у новій редакції наступного змісту:
"3) системи забезпечення якості моніторингу освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти Національним агентством з якості вищої освіти і незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти.  3) системи забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
 
213. 2. Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
 		 -278- Гриневич Л.М.
 Частину другу статті 16 викласти в такій редакції:
"2. Система забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів":
 		Враховано   2. Система забезпечення вищими навчальними закладами якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів:
 
214. 1) визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти у вищих навчальних закладів;
 		    1) визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти;
 
215. 2) здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
 		    2) здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм;
 
216. 3) оцінювання здобувачів вищої освіти;
 		 -279- Гриневич Л.М.
 Пункт 3 частини 2 статті 16 викласти в редакції: "3) щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу, та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті, на інформаційних стендах та у будь-який інший спосіб."
 		Враховано   3) щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;
 
217. 4) забезпечення підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;
 		 -280- Калетнік Г.М.
 Пункт 4 частини другої статті 16 після слів "кваліфікації" доповнити словами "педагогічних, наукових".
 		Враховано   4) забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників;
 
218. 5) забезпечення наявності необхідних ресурсів для забезпечення навчально-виховного процесу;
 		 -281- Гриневич Л.М.
 Пункт п’ятий частини другої статті 16 доповнити словами " (зокрема, самостійної роботи студентів) за кожною освітньою програмою".
 		Враховано   5) забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою;
 
219. 6) забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління навчально-виховним процесом;
 		    6) забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
 
220. 7) забезпечення публічності інформації про освітні програми, академічні ступені та кваліфікації;
 		 -282- Гриневич Л.М.
 У пункті 7 частини 2 статті 16 слово "академічні" замінити словом "освітні" та після пункту сьомого доповнити новий пункт восьмий у такій редакції:
"8) забезпечення наявності ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових роботах працівників і здобувачів освітніх і наукових ступенів;"
Пункт восьмий вважати пунктом дев’ятим.
 		Враховано   7) забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;
8) забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти;
 
221. 8) здійснення інших процедур і заходів.
 		 -283- Гриневич Л.М.
 Пункт восьмий частини другої статті 15 викласти в такій редакції:
"8) інших процедур і заходів".
 		Враховано   9) інших процедур і заходів.
 
222. Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти за поданням вищого навчального закладу оцінюється Національним агентством з якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними агенціями оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством з якості вищої освіти.
 		 -284- Гриневич Л.М.
 Абзац десятий частини другої статті 16 викласти в такій редакції:
"Система забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними агенціями оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти".
 		Враховано   Система забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) за його поданням оцінюється Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
223. 3. Система зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
 		    3. Система зовнішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
 
224. 1) забезпечення ефективності процесів і процедур внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;
 		    1) забезпечення ефективності процесів і процедур внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти;
 
225. 2) забезпечення наявності системи проведення процедур зовнішнього забезпечення якості;
 		 -285- Шевчук О.Б.
 У статті 16 пункт другий частини третьої викласти в наступній редакції:
"наявність системи проведення процедур зовнішнього забезпечення якості";
 		Відхилено обґрунтування: у законопроекті більш правильна редакція; "наявність" не є процедурою.  2) забезпечення наявності системи проведення процедур зовнішнього забезпечення якості;
 
226. 3) забезпечення наявності публічно оприлюднених критеріїв прийняття рішень;
 		 -286- Гриневич Л.М.
 Пункт другий частини третьої статті 16 викласти у такій редакції:
"3) забезпечення наявності оприлюднених критеріїв прийняття рішень відповідно до стандартів та рекомендацій забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти;"
 		Враховано   3) забезпечення наявності оприлюднених критеріїв прийняття рішень відповідно до стандартів та рекомендацій забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти;
 
    -287- Шевчук О.Б.
 У статті 16 пункт третій частини третьої викласти в наступній редакції:
"наявність публічно оприлюднених критеріїв прийняття рішень";
 		Відхилено обґрунтування: у законопроекті більш правильна редакція; "наявність" не є процедурою.   
227. 4) налагодження доступного і зрозумілого звітування;
 		    4) налагодження доступного і зрозумілого звітування;
 
228. 5) забезпечення проведення періодичних перевірок діяльності систем забезпечення якості та механізмів роботи з отриманими рекомендаціями;
 		 -288- Шевчук О.Б.
 У статті 16 пункт п’ятий частини третьої викласти в такій редакції:
"проведення періодичних перевірок діяльності систем забезпечення якості та механізмів роботи з отриманими рекомендаціями".
 		Враховано   5) проведення періодичних перевірок діяльності систем забезпечення якості та механізмів роботи з отриманими рекомендаціями;
 
229. 6) забезпечення інших процедур і заходів.
 		 -289- Шевчук О.Б.
 У статті 16 пункт шостий частини третьої викласти в наступній редакції:
"інші процедури й заходи".
 		Враховано   6) інших процедур і заходів.
 
230. 4. Система забезпечення якості діяльності Національного агентства з якості вищої освіти та незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
 		 -290- Пилипенко В.П.
 Частину 4 статті 16 викласти у новій редакції наступного змісту:
"4. Система забезпечення моніторингу освітньої діяльності вищих навчальних закладів та якості вищої освіти Національним агентством з якості вищої освіти і незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти передбачає здійснення таких заходів:
1) забезпечення моніторингу наявності та ефективності процесів і процедур зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;
2) здійснення контролю за публічним оприлюдненням критеріїв прийняття рішень вищими навчальними закладами;
3) забезпечення незалежності у своїй діяльності;
4) підзвітність;
5) інших моніторингових процедур і заходів, передбачених цим Законом.".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти)  4. Система забезпечення якості діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти передбачає здійснення таких процедур і заходів:
 
    -291- Шевчук О.Б.
 У статті 16 абзац перший частини четвертої викласти в наступній редакції:
"Система забезпечення якості діяльності Національного агентства з якості вищої освіти та незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти передбачає:".
 		Відхилено обґрунтування: система забезпечення якості передбачає комплекс процедур і заходів.   
231. 1) забезпечення наявності та ефективності процесів і процедур зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;
 		 -292- Шевчук О.Б.
 У статті 16 пункт перший частини четвертої викласти в наступній редакції:
"ефективність процесів і процедур зовнішнього забезпечення якості вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: у законопроекті більш правильна редакція; "наявність" не є процедурою.  1) забезпечення наявності та ефективності процесів і процедур зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;
 
232. 2) забезпечення наявності достатніх і збалансованих ресурсів для здійснення процесів зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;
 		 -293- Шевчук О.Б.
 У статті 16 пункт другий частини четвертої викласти в наступній редакції:
"наявність достатніх і збалансованих ресурсів для здійснення процесів зовнішнього забезпечення якості вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: у законопроекті більш правильна редакція; "наявність" не є процедурою.  2) забезпечення наявності достатніх і збалансованих ресурсів для здійснення процесів зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;
 
233. 3) забезпечення незалежності у своїй діяльності;
 		 -294- Шевчук О.Б.
 У статті 16 пункт третій частини четвертої викласти в наступній редакції:
"незалежність у своїй діяльності";
 		Відхилено обґрунтування: у законопроекті більш правильна редакція – Агентство повинно "забезпечувати" незалежність у своїй діяльності.  3) забезпечення незалежності у діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;
 
234. 4) підзвітність;
 		    4) підзвітність;
 
235. 5) інших процедур і заходів.
 		 -295- Шевчук О.Б.
 У статті 16 пункт п’ятий частини четвертої викласти в наступній редакції:
"інші процедури й заходи".
 		Відхилено обґрунтування: поправка є редакційно невірною.  5) інших процедур і заходів.
 
236. Стаття 17. Статус Національного агентства з якості вищої освіти
 		 -296- Зубчевський О.П.
 Н.д.Дорохов А.М. (Реєстр.картка №195) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
У тексті проекту Закону до слів "Національне агентство з якості вищої освіти" в усіх відмінках додати слова "та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації".
 		Відхилено обґрунтування: збільшення назви Агентства не є доцільним.  Стаття 17. Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
 
    -297- Гриневич Л.М.
 Назву ст. 17 Розділу V "Національне агентство з якості вищої освіти" викласти у наступній редакції:
"Стаття 17. Статус Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти" та замінити по тексту законопроекту "Національне агентство з якості вищої освіти" на "Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти" у відповідному відмінку.
 		Враховано    
    -298- Немілостівий В.О.
 Назву ст. 17 Розділу V "Національне агентство з якості вищої освіти" викласти у наступній редакції "Державне агентство з якості вищої освіти" і далі по тексту використовувати дане формулювання.
 		Відхилено обґрунтування: назва "Національне" більше відповідає європейській практиці щодо назв відповідних Агентств)   
    -299- Пилипенко В.П.
 Статтю 17 викласти у новій редакції наступного змісту:
"Стаття 17. Статус Національного агентства з якості вищої освіти
Національне агентство з якості вищої освіти є постійно діючим органом, підпорядкованим центральному органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки, який діє на основі Положення про Національне агентство з якості вищої освіти, що розробляється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки та затверджується Кабінетом Міністрів України".
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості – в частині залежності від профільного міністерства)   
    -300- Фаріон І.Д.
 Статтю 17 доповнити частиною 1 такого змісту:
"1. Статус, повноваження, діяльність, склад та фінансування Національного агентства з якості вищої освіти визначає Кабінет Міністрів України.".
Частини 1 і 2 статті 17 стають відповідно частинами 2 і 3.
 		Враховано редакційно    
237. 1. Національне агентство з якості вищої освіти є незалежною саморегулівною організацією, членами якої є всі вищі навчальні заклади України незалежно від форми власності, та якій цим Законом державою делеговано повноваження щодо формування та впровадження у вищих навчальних закладах (наукових установах) процедури і правила забезпечення якості вищої освіти та атестації наукових здобутків наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.
 		 -301- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 17 викласти в такій редакції:
"1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти".
 		Враховано   1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим цим Законом на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти.
 
    -302- Зубчевський О.П.
 Н.д.Дорохов А.М. (Реєстр.картка №195) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
Частину 1 статті 17 після слів "членами якої є всі вищі навчальні заклади" доповнити словами "та наукові установи", далі за текстом.
 		Відхилено    
    -303- Чечетов М.В.
 Статтю 17 викласти у такій редакції:
"Стаття 20. Статус незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти
1. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти – недержавна установа (агенція, бюро тощо), яка акредитована центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки, та якій цим Законом державою делеговано повноваження щодо здійснення ліцензійну експертизи та акредитації спеціальностей з метою забезпечення якості вищої освіти.
2. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою, яка діє згідно з цим Законом та власним регламентом. Засновником незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти не може бути вищий навчальний заклад.
3. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти повинні бути повними або асоційованими членами міжнародних мереж та забезпечення якості вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості – в частині залежності від профільного міністерства) – незалежні агентства не можуть акредитовуватися профільним міністерством   
    -304- Шевчук О.Б.
 У статті 17 у частині першій слово "саморегулівною" - вилучити.
 		Враховано    
238. 2. Національне агентство з якості вищої освіти є юридичною особою, яка діє згідно з цим Законом та регламентом, що затверджується Національним агентством з якості вищої освіти.
 		 -305- Гриневич Л.М.
 Частину 2 статті 17 викласти в такій редакції:
"2. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою, яка діє згідно з цим Законом та статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України."
 		Враховано   2. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
    -306- Медуниця О.В.
 Частину 2 статті 17 викласти в наступній редакції:
"2. Національне агентство з якості вищої освіти є юридичною особою, яка діє згідно з цим Законом та регламентом.".
 		Відхилено обґрунтування: Запропонована норма містить зникає "правова визначеність", що є складовою конституційного принципу верховенства права.   
    -307- Соболєв С.В.
 У частині другій статті 17 слова "Національним агентством з якості вищої освіти" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано    
    -308- Шевчук О.Б.
 У статті 17 частину другу викласти в наступній редакції:
"Національне агентство з якості вищої освіти є юридичною особою, яка діє згідно з цим Законом та положенням, що затверджується Спілкою ректорів України й погоджується з об’єднаннями роботодавців".
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості – в частині залежності зацікавлених сторін – вищих навчальних закладів.   
    -309- Медуниця О.В.
 Доповнити статтю 17 частиною 3:
"Вищим органом управління Національним агентством з якості вищої освіти є Загальні збори представників всіх вищих навчальних закладів, які є його членами. Загальні збори представників затверджують регламент.".
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості – в частині залежності зацікавлених сторін – вищих навчальних закладів.   
239. Стаття 18. Повноваження Національного агентства з якості вищої освіти
 		    Стаття 18. Повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
 
240. 1. Національне агентство з якості вищої освіти:
 		 -310- Чечетов М.В.
 Статтю 18 викласти у такій редакції:
"Стаття 21. Повноваження незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти
1. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти:
1) аналізує якість освітньої діяльності вищих навчальних закладів;
2) проводить ліцензійну експертизу, готує експертний висновок щодо можливості видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності;
3) акредитує спеціальності, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;
2. Вищий навчальний заклад, який пройшов акредитацію незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, має право видавати випускникам, що навчалися за відповідними напрямом підготовки, спеціальністю, документи про освіту державного зразка.
3. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти щороку оприлюднює та подає до центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки звіт про власну діяльність".
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості – суттєво звужує повноваження агентства з якості вищої освіти  1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти:
 
241. 1) формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти;
 		 -311- Гриневич Л.М.
 Пункт 1 частини першої статті 18 після слова "освіти" доповнити словами "розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його на затвердження центральному органові виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки;".
 		Враховано   1) формує вимоги до системи забезпечення якості вищої освіти, розробляє положення про акредитацію освітніх програм і подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
 
242. 2) аналізує якість освітньої діяльності вищих навчальних закладів;
 		    2) аналізує якість освітньої діяльності вищих навчальних закладів;
 
243. 3) проводить ліцензійну експертизу, готує експертний висновок щодо можливості видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності;
 		 -312- Шевчук О.Б.
 У статті 18 пункт третій частини першої викласти в наступній редакції:
"проводить ліцензійну експертизу й видає ліцензії на освітню діяльність, переоформляє та анулює їх".
 		Відхилено обґрунтування: Видача ліцензії – це функція держави.  3) проводить ліцензійну експертизу, готує експертний висновок щодо можливості видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності;
 
244. 4) формує за поданням вищих навчальних закладів, зокрема з метою впровадження міждисциплінарної підготовки, перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на відповідних рівнях вищої освіти, і подає його на затвердження центральному органові виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки;
 		 -313- Гриневич Л.М.
 Пункт четвертий частини першої статті 18 викласти у такій редакції:
"4) формує за поданням вищих навчальних закладів (наукових установ) пропозиції, зокрема з метою впровадження міждисциплінарної підготовки, щодо переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на відповідних рівнях вищої освіти, і подає його центральному органу виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки;".
 		Враховано   4) формує за поданням вищих навчальних закладів (наукових установ) пропозиції, у тому числі з метою запровадження міждисциплінарної підготовки, щодо переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на відповідних рівнях вищої освіти, і подає його центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
 
    -314- Немілостівий В.О.
 Підпункт 4) пункту першого ст. 18 Розділу V після слів "формує за поданням" доповнити словами "Національної Академії наук України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади".
 		Відхилено обґрунтування: у зв’язку з тим що зазначені в поправці суб’єкти можуть ініціювати відповідні подання через ВНЗ, що перебувають у сфері їх управління)   
    -315- Шевчук О.Б.
 У статті 18 у пункті четвертому частини першої після слів "формує за поданням вищих навчальних закладів" додати словосполучення "та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні".
 		Відхилено обґрунтування: роботодавці можуть ініціювати відповідні подання через ВНЗ, який буде забезпечувати підготовку фахівців за відповідною спеціальністю)   
245. 5) формує єдину базу даних запроваджених вищими навчальними закладами спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;
 		    5) формує єдину базу даних запроваджених вищими навчальними закладами спеціалізацій, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти на кожному рівні вищої освіти;
 
246. 6) затверджує методологію та методичні рекомендації щодо розроблення стандартів освітньої діяльності та стандартів вищої освіти;
 		 -316- Гриневич Л.М.
 Пункти шостий-сьомий частини першої статті 18 вилучити.
 		Враховано      
247. 7) затверджує стандарти вищої освіти, розроблені відповідними галузевими експертними радами Національного агентства з якості вищої освіти із залученням вищих навчальних закладів, роботодавців та їх об’єднань, наукових установ, експертів, фахівців, здобувачів вищої освіти тощо;
 		 -317- Розенко П.В.
 Пункт сьомий частини першої статті 18 викласти у такій редакції: "7) затверджує стандарти вищої освіти;".
 		Відхилено обґрунтування: з урахуванням поправки Гриневич Л.М. до цього пункту).     
    -318- Шевчук О.Б.
 У статті 18 у пункті сьомому частини першої після слова "роботодавців" додати словосполучення "їх організацій та".
 		Відхилено обґрунтування: (з урахуванням поправки Гриневич Л.М. до цього пункту).   
248. 8) акредитує спеціальності, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;
 		 -319- Гриневич Л.М.
 У пункті восьмому частини першої статті 18 слова "акредитує спеціальності" замінити словами "проводить акредитацію освітніх програм".
 		Враховано   6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти;
 
249. 9) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності (в тому числі наукових здобутків) вищих навчальних закладів України, за якими можуть проводитися рейтинги вищих навчальних закладів України;
 		    7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, вищих навчальних закладів України, за якими можуть визначатися рейтинги вищих навчальних закладів України;
 
250. 10) розробляє та затверджує вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають ступені доктора філософії та доктора наук і затверджує порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ);
 		 -320- Гриневич Л.М.
 Пункти 10-11 частини першої статті 18 викласти в такій редакції:
"10) розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, розробляє порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки;
11) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених ради та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради та контролює їх діяльність;"
 		Враховано   8) розробляє вимоги до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені, розробляє порядок їх присудження спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
 
251. 11) акредитує спеціалізовані вчені ради та контролює їх діяльність;
 		 -321- Шевчук О.Б.
 У статті 18 пункт одинадцятий частини першої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: акредитація спеціалізованих рад – одна з процедур забезпечення якості підготовки докторів філософії.  9) розробляє положення про акредитацію спеціалізованих вчених рад та подає його на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, акредитує спеціалізовані вчені ради та контролює їх діяльність;
 
252. 12) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;
 		 -322- Шевчук О.Б.
 У статті 18 після пункту дванадцять частини першої додати пункт, змістивши відповідно інші підпункти, такого змісту:
"акредитує галузеві організації роботодавців, їх об’єднання з метою подальшої акредитації ними спеціальностей;".
 		Відхилено обґрунтування: акредитація роботодавцями спеціальностей, за якими відбувається підготовка фахівців з вищої освіти, не відповідає світовому досвіду. Роботодавці беруть участь в акредитації спеціальностей через участь у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти)  10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;
 
253. 13) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
 		 -323- Гриневич Л.М.
 Пункт тринадцятий частини першої статті 18 викласти в такій редакції: "13 здійснює інші повноваження, передбачені законом".
 		Враховано   11) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
 
254. 2. Національне агентство з якості вищої освіти щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти, а також надсилає зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та вищим навчальним закладам для їх обговорення та належного реагування.
 		    2. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про власну діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та направляє зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та вищим навчальним закладам для їх обговорення та належного реагування.
 
255. Стаття 19. Склад Національного агентства з якості вищої освіти
 		 -324- Чечетов М.В.
 Статтю 19 викласти в такій редакції:
"Стаття 22. Визнання незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
1. Визнання незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки у порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, визнані центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки, реєструються і включаються до державного реєстру акредитаційних органів у сфері вищої освіти.
2. Визнання незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти здійснюється один раз на п’ять років".
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості – суттєво звужує повноваження агентства з якості вищої освіти - Положення про формування національного агентства забезпечує незалежність агентства у прийнятті рішень та гарантує участь в ньому всіх зацікавлених сторін.  Стаття 19. Склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
 
256. 1. Національне агентство з якості вищої освіти складається з п’ятнадцяти осіб і формується на таких засадах:
 		 -325- Гриневич Л.М.
 Частину 1 статті 19 викласти у такій редакції:
"1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти складається з двадцяти п’яти осіб і формується на таких засадах:
1) дві особи делегується Національною академією наук України та по одній особі – від кожної національної галузевої академії наук;
2) тринадцять осіб обираються з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, в тому числі дев’ять від державних вищих навчальних закладів, одна - від комунальних вищих навчальних закладів та три - від приватних вищих навчальних закладів;
3) три особи обираються спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
4) дві особи обирається з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають освітні ступені.
Суб’єкт, який обрав (делегував) особу до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, має право відкликати таку особу достроково."
 		Враховано   1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти складається з двадцяти п’яти членів і формується на таких засадах:
 
    -326- Пилипенко В.П.
 Частину 1 та пункт 1 статті 19 викласти у наступній редакції:
"1. Національне агентство з якості вищої освіти складається з п’ятнадцяти членів, які призначаються та звільняються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки з числа осіб делегованих у такому порядку:
1) п’ять осіб делегується Національною академією наук України;"
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості – в частині залежності від профільного міністерства) – члени незалежного агентства не можуть призначатись профільним міністерством   
257. 1) дві особи делегується Національною академією наук України;
 		    1) два члени делегуються Національною академією наук України та по одному – від кожної національної галузевої академії наук;
 
258. 2) дев’ять осіб обираються з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, в тому числі чотири від державних університетів, академій, інститутів, дві - від комунальних вищих навчальних закладів та три - від приватних вищих навчальних закладів;
 		 -327- Шевчук О.Б.
 У статті 19 пункт другий частини першої викласти в наступній редакції:
"дев’ять осіб обираються з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, в тому числі п’ять від державних університетів, академій, інститутів, дві – від комунальних вищих навчальних закладів та дві – від приватних вищих навчальних закладів".
 		Враховано редакційно (у частині збільшення квоти державних ВНЗ до 9 осіб).  2) тринадцять членів обираються з’їздами з числа представників вищих навчальних закладів України державної, комунальної та приватної форми власності, у тому числі дев’ять членів - від державних вищих навчальних закладів, один член - від комунальних вищих навчальних закладів, три члени - від приватних вищих навчальних закладів;
 
259. 3) три особи обираються спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
 		 -328- Пилипенко В.П.
 Пункт 3 частини 1 статті 19 виключити у зв’язку з чим пункт 4 вважати пунктом 3.
 		Відхилено обґрунтування: роботодавці зацікавлені у якісній підготовці фахівців з вищою освітою)  3) три члени обираються спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;
 
260. 4) одна особа обирається з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають академічні ступені.
 		 -329- Ляшко О.В.
 Пункт 4 частини першої статті 19 викласти в такій редакції: "4) три особи обирається з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають академічні ступені.
 		Враховано редакційно (в частині збільшення квоти студентів до двох осіб)  4) два члени обираються з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів з числа осіб, які здобувають вищу освіту.
 
261. Суб’єкт, який призначив особу до Національного агентства з якості вищої освіти, має право своїм законним рішенням відкликати таку особу достроково.
 		 -330- Пилипенко В.П.
 У абзаці другому пункту 4 частини 1 статті 19 слово "призначив" замінити словом "делегував".
 		Враховано редакційно   Суб’єкт, який обрав (делегував) свого представника до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, має право відкликати його достроково.
Повноваження члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти припиняються у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано;
2) подання ним особистої заяви про складення повноважень;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
4) припинення ним громадянства України;
5) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
6) смерті;
7) у випадках, передбачених законом.
 
    -331- Розенко П.В.
 Абзац шостий частини першої статті 19 викласти у такій редакції:
"Повноваження члена Національного агентства з якості вищої освіти припиняються у разі:
1) закінчення строку, на який його призначено;
2) подання ним особистої заяви про складення повноважень;
3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
4) припинення ним громадянства України;
5) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
6) його смерті."
 		Враховано    
    -332- Шевчук О.Б.
 У статті 19 у другому абзаці пункту четвертого частини першої після слова "відкликати" додати слово " (замінити)";
 		Відхилено обґрунтування: "заміна" відбувається шляхом "відкликання" і "обрання (делегування)")   
262. 2. Строк повноважень членів Національного агентства з якості вищої освіти становить три роки. Одна і та ж сама особа не може бути членом Національного агентства з якості вищої освіти більше двох строків. До складу Національного агентства з якості вищої освіти не можуть входити керівники і заступники керівників вищих навчальних закладів, наукових установ.
 		 -333- Розенко П.В.
 Частину другу статті 19 викласти у такій редакції:
"2. Строк повноважень членів Національного агентства з якості вищої освіти становить три роки. Одна і та ж сама особа не може бути членом Національного агентства з якості вищої освіти більше двох строків поспіль. До складу Національного агентства з якості вищої освіти не можуть входити керівники і заступники керівників Національної та галузевих національних академій наук, вищих навчальних закладів, наукових установ засновники приватних вищих навчальних закладів."
 		Враховано частково   2. Строк повноважень членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти становить три роки. Одна і та сама особа не може бути членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти більше двох строків. До складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не можуть входити керівники і заступники керівників Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, вищих навчальних закладів, наукових установ, засновники приватних вищих навчальних закладів.
 
263. 3. Голова та заступники голови Національного агентства з якості вищої освіти обираються на першому засіданні її новообраного складу строком на три роки з можливістю їх дострокового переобрання.
 		 -334- Гриневич Л.М.
 Частину 3 статті 19 викласти в новій редакції: "3. Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти обираються строком на три роки.
Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти призначаються і звільняються Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та працюють на постійній основі."
 		Враховано   3. Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти обираються строком на три роки.
Голова та заступники голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти призначаються на посади і звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та працюють на постійній основі.
 
264. 4. Національне агентство з якості вищої освіти запрошує до участі у своїй діяльності міжнародних експертів - професорів провідних зарубіжних вищих навчальних закладів та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах.
 		 -335- Шевчук О.Б.
 У статті 19 частину четверту - вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: поправка суперечить європейській практиці діяльності таких Агентств)  4. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти запрошує до участі у своїй діяльності міжнародних експертів - професорів провідних іноземних вищих навчальних закладів та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах.
5. У складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у його складі створюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -336- Гриневич Л.М.
 Статтю 19 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
"У складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у його складі створюються Комітет з питань етики, Апеляційний комітет, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Апеляційний комітет розглядає звернення, заяви і скарги щодо діяльності та рішень спеціалізованих вчених рад і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти".
 		Враховано    
265. Стаття 20. Діяльність Національного агентства з якості вищої освіти
 		 -337- Чечетов М.В.
 Статтю 20 виключити
 		Відхилено обґрунтування: поправка призведе до ситуації правової невизначеності у діяльності цієї установи.  Стаття 20. Діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
 
266. 1. Засідання Національного агентства з якості вищої освіти є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю від складу Національного агентства з якості вищої освіти.
 		 -338- Пилипенко В.П.
 У частині 1 статті 20 після слів "двох третин" слово "її" виключити.
 		Враховано (в редакції Комітету)  1. Засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин його членів. Рішення з усіх питань приймаються більшістю від складу Національного агентства з якості вищої освіти.
У разі виникнення у члена Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти конфлікту інтересів він зобов’язаний утриматися від голосування.
Рішення щодо акредитації освітньої програми приймається на підставі експертного висновку відповідної галузевої експертної ради, який представляє голова цієї експертної ради.
Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти діють на засадах відкритості та прозорості. Інформація про діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (рішення, протоколи засідань тощо) оприлюднюється на офіційному веб-сайті.
 
    -339- Пилипенко В.П.
 Частину 1 статті 20 доповнити новим абзацом наступного змісту:
"У разі виникнення у члена Національного агентства з якості вищої освіти конфлікту інтересів він зобов’язаний утриматися від голосування".
 		Враховано    
    -340- Гриневич Л.М.
 Частину 1 статті 20 доповнити новими абзацами третім і четвертим такого змісту:
"Рішення щодо акредитації освітньої програми приймається на підставі експертного висновку відповідної галузевої експертної ради, що представляє голова цієї експертної ради.
Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти діють на засадах відкритості та прозорості. Інформація про діяльність Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (рішення, протоколи засідань тощо) оприлюднюється на офіційному веб-сайті."
 		Враховано    
267. 2. Члени Національного агентства з якості вищої освіти здійснюють свої повноваження на громадських засадах.
 		 -341- Гриневич Л.М.
 Частину другу статті 20 викласти у такій редакції:
"2. Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти виконують покладені на них функції на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів.".
 		Враховано   2. Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти виконують покладені на них функції на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів.
 
268. 3. Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національного агентства з якості вищої освіти здійснює секретаріат. Положення про секретаріат, його структура і штатний розпис затверджуються Національним агентством з якості вищої освіти.
 		 -342- Гриневич Л.М.
 У частині 3 статті 20 після слова "організаційне" доповнити словами "фінансово-господарське, матеріально-технічне".
 		Немає висновку   3. Організаційне, фінансово-господарське, матеріально-технічне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти здійснює секретаріат. Положення про секретаріат, його структура і штатний розпис затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -343- Шевчук О.Б.
 У статті 20 частину третю викласти в наступній редакції:
"Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національного агентства з якості вищої освіти здійснює секретаріат. Положення про секретаріат, його структура і штатний розпис затверджуються Національним агентством з якості вищої освіти. Фінансування секретаріату здійснюється за рахунок видатків державного бюджету України"
 		Враховано (у статті 22, яка спеціально призначена для врегулювання питання фінансування).   
269. 4. На членів Національного агентства з якості вищої освіти, членів галузевих експертних рад та працівників секретаріату поширюється дія Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції". У разі виникнення конфлікту інтересів член Національного агентства з якості вищої освіти утримується від голосування.
 		 -344- Гриневич Л.М.
 Частину четверту статті 20 викласти в такій редакції:
"Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та члени галузевих експертних рад на час виконання обов’язків, покладених на них цим Законом, можуть бути звільнені (повністю або частково) від виконання професійних обов’язків за основним місцем роботи із збереженням заробітної плати.".
 		Враховано   4. Члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та члени галузевих експертних рад на час виконання обов’язків, покладених на них цим Законом, можуть бути звільнені (повністю або частково) від виконання професійних обов’язків за основним місцем роботи із збереженням заробітної плати.
 
    -345- Пилипенко В.П.
 Частини 4-6 статті 20 виключити та доповнити статтю новими частинами 4 та п’ятою відповідно наступного змісту:
"4. Національне агентство з якості вищої освіти може залучати до проведення процедури акредитації спеціальності акредитовані ним незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
5. Національне агентство з якості вищої освіти співпрацює з національними та міжнародними інституціями у сфері вищої освіти, зокрема з тими, основним напрямом діяльності яких є забезпечення якості вищої освіти та акредитації".
 		Відхилено обґрунтування: поправка призведе до ситуації правової невизначеності у діяльності цієї установи.   
270. 5. Національне агентство з якості вищої освіти може залучати до проведення процедури акредитації спеціальності акредитовані ним незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
 		 -346- Розенко П.В.
 Частину 5 статті 20 викласти в такій редакції:
"5. Національне агентство з якості вищої освіти залучає до проведення процедури акредитації спеціальності акредитовані ним незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти."
 		Відхилено обґрунтування: Агентство не може змушувати незалежні агенції брати участь в проведенні процедури акредитації, така норма не може бути імперативною.  5. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти може залучати до проведення процедури акредитації освітньої програми акредитовані ним незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
6. Педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам, які працюють на постійній основі в Національному агентстві з якості вищої освіти, час роботи у Національному агентстві з якості вищої освіти зараховується відповідно до педагогічного, науково-педагогічного або наукового стажу відповідно до законодавства.
 
    -347- Шевчук О.Б.
 У статті 20 частину п’яту викласти в наступній редакції:
"Національне агентство з якості вищої освіти може залучати до проведення процедури акредитації спеціальності акредитовані ним організації роботодавців, їх об’єднання, незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. На підставі їх висновку Національне агентство з якості вищої освіти приймає рішення про акредитацію спеціальності".
 		Відхилено обґрунтування: акредитація роботодавцями спеціальностей, за якими відбувається підготовка фахівців з вищої освіти, не відповідає світовому досвіду. Роботодавці беруть участь у акредитації спеціальностей через участь у Національному агентстві з якості вищої освіти)   
    -348- Гриневич Л.М.
 Додати статтю 20 новою частиною:
"Педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам, які працюють на постійній основі в Національному агентстві з якості вищої освіти, час роботи у Національному агентстві з якості вищої освіти зараховується відповідно до педагогічного, науково-педагогічного або наукового стажу відповідно до законодавства".
Частину 6 відповідно змінити на частину 7.
 		Враховано    
271. 6. Національне агентство з якості вищої освіти співпрацює з національними та міжнародними інституціями у сфері вищої освіти, зокрема з тими, основним напрямом діяльності яких є забезпечення якості вищої освіти та акредитація.
 		    7. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти співпрацює з національними та міжнародними інституціями у сфері вищої освіти, зокрема з тими, основним напрямом діяльності яких є забезпечення якості вищої освіти та акредитація.
 
272. Стаття 21. Галузеві експертні ради Національного агентства з якості вищої освіти
 		 -349- Мірошниченко Ю.Р.
 У назві статті 21 слова "Галузеві експертні ради" замінити словами "Міжгалузева експертна рада".
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність та повноваження експертних рад в межах кожної галузі.  Стаття 21. Галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
 
    -350- Чечетов М.В.
 Статтю 21 виключити
 		Відхилено Обґрунтування: суперечить Європейським стандартам та рекомендаціям.   
    -351- Пилипенко В.П.
 Статтю 21 доповнити новою частиною, у зв’язку з чим частину 1 вважати частиною 2 відповідно, наступного змісту:
"1. Для сприяння роботі Національного агентства з якості вищої освіти створюються Галузеві експертні ради.
Порядок висунення і обрання кандидатур до складу галузевих експертних рад та положення про них розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки."
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості – в частині залежності від профільного міністерства) – галузеві експертні ради не можуть формуватися профільним міністерством)   
273. 1. Склад галузевих експертних рад Національного агентства з якості вищої освіти формується з представників держави, роботодавців та їх об’єднань, вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових установ, Національної та галузевих національних академій наук, представників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів на строк не більше, ніж три роки, з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше 10 років. До складу галузевих експертних рад не можуть входити керівники і заступники керівників вищих навчальних закладів (наукових установ), а також більше одного представника від вищого навчального закладу (наукової установи).
 		 -352- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 21 викласти в такій редакції:
"1. Галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формуються у складі від 9 до 15 членів на строк не більше, ніж три роки, з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше 5 років, окрім представників органів студентського самоврядування. До складу галузевих експертних рад можуть входити представники держави, роботодавців, їх організацій та об’єднань, вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових установ, Національної та галузевих національних академій наук, представників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів.
Члени галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не можуть входити до складу науково-методичної ради та науково-методичних комісій центрального органу виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки".
 		Враховано   1. Галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формуються у складі від 9 до 15 членів на строк не більше ніж три роки з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше п’яти років, крім представників органів студентського самоврядування. До складу галузевих експертних рад можуть входити представники держави, роботодавців, їх організацій та об’єднань, професійних асоціацій, вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових установ, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, представників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів.
Члени галузевих експертних рад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти не можуть входити до складу Науково-методичної ради та науково-методичних комісій центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
    -353- Мірошниченко Ю.Р.
 У частині першій статті 21 слова "галузевих експертних рад" замінити словами "міжгалузевої експертної ради".
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність та повноваження експертних рад в межах кожної галузі)   
    -354- Розенко П.В.
 Частину першу статті 21 викласти у такій редакції:
"1. Склад галузевих експертних рад Національного агентства з якості вищої освіти формується з представників держави, роботодавців та їхніх об’єднань, вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових установ, Національної та галузевих національних академій наук, представників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів.
Галузева експертна рада медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування формується з представників держави, професійних медичних асоціацій, вищих навчальних закладів, наукових установ, Національної академії медичних наук України, представників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів.
Галузева експертна рада з права формується з представників держави, представників Ради суддів України, Ради адвокатів України, Нотаріальної палати України, Української асоціації прокурорів, вищих навчальних закладів, наукових установ, Національної академії правових наук України, представників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів.
Експерти галузевих експертних рад Національного агентства з якості вищої освіти призначаються на строк не більше, ніж три роки, з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше 10 років. Особа не може бути обрана експертом галузевої експертної ради більш ніж два рази поспіль.
До складу галузевих експертних рад не можуть входити керівники і заступники керівників Національної та галузевих національних академій наук, вищих навчальних закладів (наукових установ), засновники приватних вищих навчальних закладів, а також більше одного представника від вищого навчального закладу (наукової установи)."
 		Враховано частково (в частині можливості включення до складу галузевих експертних рад представників професійних асоціацій) Обґрунтування: уточнення порядку формування окремих галузевих експертних рад не може бути предметом регулювання цього Закону – це повноваження Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Запропонована редакція може обмежити формування відповідних рад у подальшому.   
    -355- Томенко М.В.
 Частину першу статті 21 викласти у наступній редакції:
"Склад галузевих експертних рад Національного агентства з якості вищої освіти формується з представників держави, роботодавців та їх об’єднань, вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових установ, Національної та галузевих національних академій наук, представників органів студентського самоврядування, міжнародних експертів на строк не більше, ніж три роки, з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше 10 років, окрім представників органів студентського самоврядування.
 		Враховано    
    -356- Шевчук О.Б.
 У статті 21 у першому реченні частини першої після слова "роботодавців" додати словосполучення "їх організацій та".
 		Враховано    
274. 2. Порядок висунення і обрання кандидатур до складу галузевих експертних рад та положення про них затверджується Національним агентством з якості вищої освіти.
 		 -357- Гриневич Л.М.
 Частину 2 статті 21 доповнити новим абзацом другим такого змісту:
"З метою забезпечення виконання покладених на галузеві експертні ради функцій з їх членами можуть укладатися цивільно-правові договори."
 		Враховано   2. Порядок висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад та положення про них затверджуються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
З метою забезпечення виконання покладених на галузеві експертні ради функцій з їх членами можуть укладатися цивільно-правові договори.
 
    -358- Мірошниченко Ю.Р.
 Частину другу статті 21 викласти у такій редакції:
"2. Порядок висунення і обрання кандидатур до складу міжгалузевої експертної ради та положення про неї затверджуються Національним агентством з якості вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність та повноваження експертних рад в межах кожної галузі.   
    -359- Пилипенко В.П.
 Частину 2 статті 21 виключити.
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність та повноваження експертних рад в межах кожної галузі   
275. 3. Засідання галузевих експертних рад Національного агентства з якості вищої освіти є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її складу. Рішення з усіх питань приймаються більшістю членів галузевої експертної ради Національного агентства з якості вищої освіти. У разі виникнення конфлікту інтересів член галузевої експертної ради Національного агентства з якості вищої освіти утримується від голосування.
 		 -360- Гриневич Л.М.
 Частину 3 статті 21 викласти в редакції:
"3. Рішення з усіх питань приймаються більшістю від повного складу галузевої експертної ради Національного агентства з якості вищої освіти".
 		Немає висновку   3. Рішення з усіх питань приймаються більшістю від повного складу галузевої експертної ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -361- Мірошниченко Ю.Р.
 У частині третій статті 21 слова "галузевих експертних рад" та "галузевої експертної ради" замінити словами "міжгалузевої експертної ради".
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність та повноваження експертних рад в межах кожної галузі   
    -362- Шевчук О.Б.
 У статті 21 додати частину четверту наступного змісту:
"Основними завданнями діяльності Галузевих експертних рад Національного агентства з якості вищої освіти є розробка стандартів освітньої діяльності та вищої освіти, розгляд ліцензійних та акредитаційних справ, щодо яких експертами зроблено негативні висновки або встановлено невідповідність поданої інформації, інші завдання, делеговані Національним агентством з якості вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: деталізація повноважень і завдань галузевих експертних рад є внутрішніми питаннями Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і не повинні визначатися Законом).   
276. Стаття 22. Фінансування Національного агентства з якості вищої освіти
 		 -363- Пилипенко В.П.
 Статтю 22 виключити.
 		Відхилено обґрунтування: питання фінансування є одним з напрямків забезпечення незалежності Агентства і тому потребує окремого врегулювання.  Стаття 22. Фінансування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти
 
277. 1. Національне агентство з якості вищої освіти є неприбутковою організацією.
 		 -364- Чечетов М.В.
 Статтю 22 викласти в такій редакції:
"Стаття 23. Фінансування незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти
1. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти є неприбутковою організацією.
2. Джерелами фінансування діяльності незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти є:
1) кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та проведення ліцензійних експертиз;
2) гранти з метою розвитку якості вищої освіти в Україні, в тому числі надані для вдосконалення системи оцінювання якості вищої освіти;
3) інші джерела, не заборонені законодавством".
 		Враховано редакційно   1. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є неприбутковою організацією.
 
278. 2. Джерелами фінансування діяльності Національного агентства з якості вищої освіти є:
 		 -365- Розенко П.В.
 Частину другу статті 22 викласти в такій редакції:
"2. Джерелами фінансування діяльності Національного агентства з якості вищої освіти є:
1) кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та проведення ліцензійних експертиз у розмірах, що визначаються Національним агентством з якості вищої освіти;
2) гранти з метою розвитку якості вищої освіти в Україні, в тому числі надані для вдосконалення системи оцінювання якості вищої освіти;
3) інші джерела, не заборонені законодавством."
 		Враховано   2. Джерелами фінансування діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти є:
 
279. 1) членські внески вищих навчальних закладів (наукових установ) України, розмір яких визначається Національним агентством з якості вищої освіти;
 		 -366- Шевчук О.Б.
 У статті 22 пункт перший частини другої викласти в наступній редакції:
"державний бюджет України".
 		Враховано редакційно   1) кошти державного бюджету;
 
280. 2) кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та проведення ліцензійних експертиз у розмірах, що визначаються Національним агентством з якості вищої освіти;
 		 -367- Гриневич Л.М.
 Пункт 2 частини 2 статті 22 викласти в такій редакції:
"2) кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та проведення ліцензійних експертиз, а також кошти, отримані за надання інших послуг, пов’язаних із забезпеченням якості вищої освіти, у розмірах, що визначаються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти;".
 		Враховано   2) кошти, отримані як оплата робіт з акредитації та проведення ліцензійних експертиз, а також кошти, отримані за надання інших послуг, пов’язаних із забезпеченням якості вищої освіти, у розмірах, що визначаються Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти;
 
281. 3) гранти з метою розвитку якості вищої освіти в Україні, в тому числі надані для вдосконалення системи оцінювання якості вищої освіти;
 		    3) гранти з метою підвищення якості вищої освіти в Україні, у тому числі надані для вдосконалення системи оцінювання якості вищої освіти;
 
282. 4) інші джерела, не заборонені законодавством.
 		 -368- Гриневич Л.М.
 Статтю 22 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
"3. Обсяг асигнувань з державного бюджету на утримання Національного агентства із забезпечення якості вищої світи, у тому числі розмір видатків на оплату праці його працівників щорічно встановлюється Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження державного бюджету".
 		Враховано   4) інші джерела, не заборонені законодавством.
3. Обсяг асигнувань з державного бюджету на утримання Національного агентства із забезпечення якості вищої світи, у тому числі розмір видатків на оплату праці його працівників, щороку встановлюється Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження Державного бюджету України.
 
283. Стаття 23. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти
 		 -369- Чечетов М.В.
 Статтю 23 виключити.
 		Відхилено обґрунтування: незалежні установи – обов’язків елемент системи забезпечення якості вищої освіти та одна з форм залучення громадськості до управління у сфері вищої освіти)  Стаття 23. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти
 
284. 1. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти - недержавна саморегулівна організація (установа, агенція, бюро тощо), яка акредитована Національним агентством з якості вищої освіти та здійснює оцінювання якості змісту та/або результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів в межах певної галузі знань (спеціальності) з метою вироблення рекомендацій та надання допомоги в організації системи забезпечення якості вищої освіти.
 		 -370- Пилипенко В.П.
 Частину 1 статті 23 викласти у новій редакції наступного змісту:
"1. Для сприяння роботі Національного агентства з якості вищої освіти можуть створюватися незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти – недержавні саморегулівні організації (установа, агенція, бюро тощо), які здійснюють оцінювання якості змісту та/або результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів в межах певної галузі знань (спеціальності) з метою вироблення рекомендацій та надання допомоги в організації системи забезпечення якості вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: таке формулювання знижує рівень незалежності цих установ)  1. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти – це недержавна організація (установа, агенція, бюро тощо), акредитована Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, що здійснює оцінювання освітньої програми, результатів навчання та/або вищих навчальних закладів (їхніх структурних підрозділів) з метою вироблення рекомендацій і надання допомоги вищим навчальним закладам в організації системи забезпечення якості вищої освіти та внесення пропозицій Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти щодо акредитації освітньої програми.
 
    -371- Шевчук О.Б.
 У статті 23 частину першу викласти в наступній редакції:
"Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти – недержавна організація (установа, агенція, бюро тощо), яка акредитована Національним агентством з якості вищої освіти та здійснює оцінювання якості змісту та/або результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів в межах певної галузі знань (спеціальності) з метою подання пропозицій Національному агентству з якості вищої освіти щодо акредитації спеціальності, вироблення рекомендацій та надання допомоги в організації системи забезпечення якості вищої освіти".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
285. 2. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти можуть співпрацювати з Європейською асоціацією забезпечення якості вищої освіти, зокрема з метою впровадження європейських стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості вищої освіти в Україні.
 		    2. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти можуть співпрацювати з Європейською асоціацією із забезпечення якості вищої освіти, зокрема, з метою запровадження європейських стандартів і рекомендацій щодо підвищення якості вищої освіти в Україні.
 
286. 3. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти можуть надавати вищим навчальним закладам власні сертифікати про галузеву акредитацію окремих спеціальностей та/або систем забезпечення якості вищої освіти.
 		 -372- Гриневич Л.М.
 Частину 3 статті 23 викласти у такій редакції:
"3. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти можуть надавати вищим навчальним закладам власні сертифікати про оцінку освітньої програми та/або систем забезпечення якості вищої освіти."
 		Враховано   3. Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти можуть видавати вищим навчальним закладам власні сертифікати про оцінку освітньої програми та/або систем забезпечення якості вищої освіти.
 
    -373- Шевчук О.Б.
 У статті 23 частини третю і четверту - вилучити.
 		Відхилено    
287. 4. Участь вищого навчального закладу у проведенні процедури галузевої акредитації окремої спеціальності незалежною установою оцінювання та забезпечення якості вищої освіти є добровільною.
 		 -374- Гриневич Л.М.
 Частину 4 статті 23 викласти у такій редакції:
"4. Участь вищого навчального закладу у проведенні процедури оцінювання освітньої програми незалежною установою оцінювання та забезпечення якості вищої освіти є добровільною."
 		Враховано   4. Участь вищого навчального закладу у проведенні процедури оцінювання освітньої програми незалежною установою оцінювання та забезпечення якості вищої освіти є добровільною.
 
    -375- Розенко П.В.
 Частину четверту статті 23 викласти в такій редакції:
"4. Вищий навчальний заклад при проведенні процедури галузевої акредитації окремих спеціальностей самостійно обирає незалежну установу оцінювання та забезпечення якості вищої освіти."
 		Враховано редакційно    
288. Стаття 24. Ліцензування освітньої діяльності
 		 -376- Чечетов М.В.
 Статтю 24 викласти в такій редакції:
"Стаття 24. Ліцензування освітньої діяльності
1. Освітня діяльність у сфері вищої освіти здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки у порядку, визначеному цим Законом та порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
2. Ліцензії видаються окремо за кожною спеціальністю безстроково і можуть бути анульовані лише з підстав, передбачених цим Законом. Інформація про видачу та анулювання ліцензії вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
3. У ліцензії зазначаються:
1) повне найменування та місцезнаходження вищого навчального закладу, відокремлених підрозділів, що провадять освітню діяльність за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти;
2) ліцензований обсяг – максимальна кількість осіб, яким вищий навчальний заклад може одночасно забезпечити здобуття вищої освіти за певною спеціальністю і рівнем вищої освіти та відповідно до стандартів освітньої діяльності.
3) код ЄДРПОУ;
4) дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;
5) посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;
6) дата видачі ліцензії;
6. Ліцензуванню у сфері вищої освіти підлягають такі види освітніх послуг:
підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів за спеціальностями;
підготовка іноземців та осіб без громадянства за акредитованими спеціальностями, підвищення їх кваліфікації;
військова підготовка студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу;
післядипломна освіта;
підготовка громадян України, іноземців та осіб без громадянства до вступу у вищі навчальні заклади;
освітня діяльність за програмами іноземних навчальних закладів;
діяльність з надання освітніх послуг навчальними закладами іноземних держав або їх структурними підрозділами (філіями, представництвами тощо), що утворюються і функціонують на території України.
4. Заявник подає до центрального органу виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки заяву про проведення ліцензування із зазначенням виду освітньої послуги, ліцензованого обсягу та реквізитів навчального закладу за формою, що затверджуються центральним органом виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки. До заяви додаються:
1) копії установчих документів;
2) документ, що засвідчує підтримку органом управління ліцензування освітньої послуги;
3) відомості про кількісні показники кадрового, матеріально-технічного, науково-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності, наявність бібліотеки та обсяг її фондів;
4) копії документів, що засвідчують право власності, оперативного управління чи користування основними засобами для здійснення навчально-виховного процесу на строк, необхідний для завершення надання послуги;
5) документи про відповідність приміщень закладу та його матеріально-технічної бази санітарним нормам, вимогам правил пожежної безпеки, а також нормам з охорони праці (для навчання за спеціальностями з підвищеною небезпекою);
6) копії документів, що засвідчують рівень освіти, кваліфікації та громадянство керівника закладу;
7) експертний висновок незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти.
У разі наявності у навчального закладу відокремлених підрозділів, що надаватимуть освітні послуги, також подаються копії рішень про утворення таких підрозділів, положення про них.
Вищий навчальний заклад, що планує провадити освітню діяльність за програмами іноземних навчальних закладів, додатково подає:
документ про реєстрацію навчального закладу – іноземної юридичної особи в державі місцезнаходження, легалізований в установленому порядку;
дозвіл навчального закладу – іноземної юридичної особи на право використання його навчальних програм та видачу документа за результатами навчання;
довідка центрального органу управління освітою держави місцезнаходження навчального закладу – іноземної юридичної особи про акредитацію (визнання) навчальних програм, за якими передбачається провадження освітньої діяльності;
програма та навчальний план, за якими надаватиметься освітня послуга, погоджені з центральним органом виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Вищі навчальні заклади іноземних держав або їх структурні підрозділи, що утворюються та функціонують в Україні, додатково подають:
копії документів, що засвідчують правові засади легалізації та утворення навчального закладу чи його структурного підрозділу на території України;
документ, що підтверджує визнання програми, за якою проводиться навчання в Україні, іноземною державою – засновником навчального закладу;
погоджені центральним органом виконавчої влади із формування та реалізації державної політики програма та навчальний план, за якими надаватиметься освітня послуга.
Документи формуються у справу, прошнуровуються, пронумеровуються та підписуються керівником вищого навчального закладу або відокремленого підрозділу, іншої юридичної особи. Підпис керівника засвідчується печаткою вищого навчального закладу, іншої юридичної особи. На ліцензування подаються оригінали або засвідчені відповідно до типової інструкції з діловодства копії документів.
Обов’язковою умовою видачі ліцензії вищим навчальним закладам, іншим юридичним особам є наявність у них необхідної власної, переданої ним в оперативне управління або орендованої не менш як на нормативний строк підготовки кадрів за відповідною освітньо-професійною, освітньо-науковою, науковою програмою матеріально-технічної бази, а також дотримання ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти.
5. На підставі отриманих документів центральний орган виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки протягом місяця видає ліцензію відповідному вищому навчальному закладу на здійснення освітньої діяльності або відмовляє у її видачі. Рішення про відмову у видачі ліцензії повинно бути обґрунтованим і містити посилання на конкретні положення стандарту освітньої діяльності, яким не відповідає заявник
6. Ліцензія на освітню діяльність оформлюється на бланку встановленого зразка з додатком. Порядок їх оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджується центральним органом виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
7. Підставами для переоформлення ліцензії на освітню діяльність є:
1) зміна найменування вищого навчального закладу чи його адреси;
2) реорганізація юридичних осіб, що мають ліцензії на освітню діяльність, шляхом їх злиття або у формі приєднання однієї юридичної особи до іншої;
3) наявність на момент закінчення строку дії ліцензії акредитаційного сертифіката за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти;
8. Переоформлення ліцензії на освітню діяльність здійснюється без проведення процедури ліцензування. У разі реорганізації юридичних осіб, що мають ліцензії на освітню діяльність, шляхом злиття або приєднання переоформлення ліцензії здійснюється на основі ліцензій цих юридичних осіб.
9. У разі втрати чи пошкодження ліцензії вищий навчальний заклад має право звернутися із заявою про видачу дубліката ліцензії. Центральний орган виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки зобов’язаний протягом двох тижнів з дати надходження такої заяви видати вищому навчальному закладу дублікат ліцензії замість втраченої або пошкодженої.
10. Ліцензія на освітню діяльність вищого навчального закладу може бути анульована лише у разі:
1) подання вищим навчальним закладом заяви про припинення освітньої діяльності;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для ліцензування;
3) невиконання вищим навчальним закладом протягом шестимісячного строку рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки, про усунення порушення стандарту освітньої діяльності;
4) порушення стандарту освітньої діяльності та умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів;
5) прийняття незалежною установою оцінювання та забезпечення якості вищої освіти рішення про визнання спеціальності неакредитованою;
6) відмова вищого навчального закладу, іншої юридичної особи у наданні можливості для здійснення державного нагляду (контролю).
Рішення про анулювання ліцензії на освітню діяльність приймає центральний орган виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки. Під час розгляду питання про анулювання ліцензії на освітню діяльність заслуховується представник відповідного вищого навчального закладу.
Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності з дати початку навчального семестра (триместра), наступного за тим, під час якого прийнято рішення про анулювання.
11. У разі анулювання ліцензії вищий навчальний заклад втрачає право здійснювати освітню діяльність за відповідною спеціальністю.
12. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржене до суду.
13. Незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти проводить ліцензійну експертизу на підставі договору із заявником. Розмір плати за експертизу визначається на підставі договору.
14. Плата за ліцензування справляється до центрального органу виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки у розмірі однієї мінімальної заробітної плати".
 		Враховано частково (в редакції Комітету)  Стаття 24. Ліцензування освітньої діяльності
 
289. 1. Освітня діяльність у сфері вищої освіти провадиться вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки у порядку, визначеному цим Законом Кабінетом Міністрів України.
 		 -377- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Сорока М.П.
Фаріон І.Д.
 Частину першу статті 24 викласти у такій редакції:
"1. Освітня діяльність у сфері вищої освіти провадиться вищими навчальними закладами, науковими установами (для підготовки фахівців ступеня доктора філософії) на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України згідно з цим Законом."
 		Враховано   1. Освітня діяльність у сфері вищої освіти провадиться вищими навчальними закладами, науковими установами (для підготовки фахівців ступеня доктора філософії) на підставі ліцензій, які видаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України згідно з цим Законом.
 
    -378- Мірошниченко Ю.Р.
 Частину першу статті 24 доповнити новим реченням такого змісту:
"Підготовка іноземних громадян здійснюється у межах ліцензованого обсягу відповідної спеціальності (галузі) та рівня вищої освіти та не підлягає ліцензуванню".
 		Відхилено обґрунтування: законопроект не передбачає окремої процедури ліцензування підготовки іноземних громадян.   
290. 2. Для отримання експертного висновку про можливість видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності заявник подає Національному агентству з якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність заявника стандарту освітньої діяльності за відповідною спеціальністю. Наукові установи Національної академії наук та національних галузевих академій наук можуть подавати заяви та документи для отримання експертного висновку на основі відповідного рішення їх президій. Національне агентство з якості вищої освіти у двомісячний строк з дня надходження заяви та документів проводить ліцензійну експертизу та видає заявникові відповідний експертний висновок.
 		 -379- Сушкевич В.М.
 У першому реченні частини другої статті 24 після слів "за відповідною спеціальністю" доповнити словами ",у тому числі в частині врахування потреб осіб з інвалідністю".
 		Відхилено обґрунтування: це 1 у змісті стандарту освітньої діяльності.  2. Для отримання експертного висновку про можливість видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності заявник подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність заявника стандарту освітньої діяльності за відповідною спеціальністю. Наукові установи Національної академії наук України та національних галузевих академій наук можуть подавати заяви та документи для отримання експертного висновку на основі відповідного рішення їх президій. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти у двомісячний строк з дня надходження заяви та документів проводить ліцензійну експертизу та видає заявникові експертний висновок.
 
291. 3. Для отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності заявник подає центральному органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки письмову заяву, експертний висновок Національного агентства з якості вищої освіти та документи, що підтверджують відповідність заявника стандарту освітньої діяльності за відповідною спеціальністю. На підставі отриманих документів центральний орган виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки видає протягом 10 робочих днів ліцензію відповідному вищому навчальному закладу на провадження освітньої діяльності або відмовляє у її видачі. Рішення про відмову у видачі ліцензії повинно бути обґрунтованим і містити посилання на конкретні положення стандарту освітньої діяльності, яким не відповідає заявник.
 		 -380- Гриневич Л.М.
 У частині третій статті 24 слова "та документи, що підтверджують відповідність заявника стандарту освітньої діяльності за відповідною спеціальністю" видалити.
 		Враховано   3. Для отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності заявник подає центральному органу виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки письмову заяву та експертний висновок Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. На підставі отриманих документів центральний орган виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки протягом 10 робочих днів видає відповідному вищому навчальному закладу ліцензію на провадження освітньої діяльності або відмовляє у її видачі. Рішення про відмову у видачі ліцензії повинно бути обґрунтованим і містити посилання на конкретні положення стандарту освітньої діяльності, яким не відповідає заявник.
 
292. У разі невидачі заявнику у визначений законом строк ліцензії на провадження освітньої діяльності або неприйняття рішення про відмову в її видачі заявник має право провадити відповідну освітню діяльність без одержання ліцензії через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності або прийняття рішення про відмову в її видачі, на підставі позитивного експертного висновку Національного агентства з якості вищої освіти.
 		 -381- Гриневич Л.М.
 В абзаці другому частини третьої статті 24 слово "позитивного" вилучити.
 		Враховано   У разі невидачі заявнику у визначений законом строк ліцензії на провадження освітньої діяльності або неприйняття рішення про відмову в її видачі заявник має право провадити відповідну освітню діяльність без одержання ліцензії через 10 робочих днів після закінчення строку, встановленого для видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності або прийняття рішення про відмову в її видачі, на підставі експертного висновку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -382- Кальцев С.Ф.
 Абзац другий частини третьої статті 24 після слів "Національного агентства з якості вищої освіти" доповнити словами "терміном на п’ять років (для вищих навчальних закладів, які мають статус національних – сім років)".
Обґрунтування пропозиції автором:
Пропозиція має уточнюючий характер.
 		Відхилено обґрунтування: поправка не узгоджується з текстом норми.   
    -383- Шевчук О.Б.
 У статті 24 абзац другий частини третьої викласти в наступній редакції:
"У разі невидачі заявнику у визначений законом строк ліцензії на провадження освітньої діяльності або неприйняття рішення про відмову в її видачі заявник має право провадити відповідну освітню діяльність без одержання ліцензії через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі ліцензії на провадження освітньої діяльності або прийняття рішення про відмову в її видачі, на підставі позитивного експертного висновку Національного агентства з якості вищої освіти або, у випадку ненадання Національним агентством з якості вищої освіти у визначений термін будь-якого висновку, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття";
 		Відхилено обґрунтування: пропонується зайва деталізація процедури.   
293. 4. Ліцензії видаються окремо за кожною спеціальністю строком на десять років і можуть бути анульовані лише з підстав, передбачених цим Законом. Інформація про видачу та анулювання ліцензії вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 		 -384- Шевчук О.Б.
 У статті 24 частину четверту викласти у наступній редакції:
"Процедура ліцензування здійснюється окремо для кожної спеціальності із встановленням строку дії ліцензії від 5 до 12 років. Ліцензія може бути анульована лише з підстав, передбачених цим Законом. Інформація про видачу та анулювання ліцензії вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти".
 		Відхилено обґрунтування: друге речення 1 у ч. 10 ст. 24, третє речення 1 у ч. 4; строк дії ліцензії – 5-12 років – не підтримано, оскільки відсутні чіткі критерії для визначення строку дії ліцензії)  4. Ліцензії видаються окремо за кожною спеціальністю строком на десять років і можуть бути анульовані лише з підстав, передбачених цим Законом. Інформація про видачу та анулювання ліцензії вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 
294. 5. У ліцензії зазначаються:
 		    5. У ліцензії зазначаються:
 
295. 1) повне найменування та місцезнаходження вищого навчального закладу, відокремлених підрозділів, що провадять освітню діяльність за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти;
 		 -385- Шевчук О.Б.
 У статті 24 після пункту першого частини п’ятої додати пункт, змістивши відповідно нумерацію інших пунктів, наступного змісту:
"перелік ліцензованих спеціальностей із зазначенням строку дії ліцензії".
 		Відхилено обґрунтування: ліцензія видається на кожну спеціальність окремо)  1) повне найменування та місцезнаходження вищого навчального закладу, відокремлених підрозділів, що провадять освітню діяльність за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти;
 
296. 2) ліцензований обсяг - максимальна кількість осіб, яким вищий навчальний заклад може одночасно забезпечити здобуття вищої освіти за певною спеціальністю і рівнем вищої освіти та відповідно до стандартів освітньої діяльності.
 		 -386- Кальцев С.Ф.
 У пункті другому частини п'ятої статті 24 слова "забезпечити здобуття вищої освіти за певною спеціальністю" замінити словами "здобуття вищої освіти на певному курсі за відповідною спеціальністю".
"2) ліцензований обсяг – максимальна кількість осіб, яким вищий навчальний заклад може одночасно здобуття вищої освіти на певному курсі за відповідною спеціальністю і рівнем вищої освіти та відповідно до стандартів освітньої діяльності."
Обґрунтування пропозиції автором: Пропозиція має уточнюючий характер.
 		Відхилено обґрунтування: визначення ліцензованого обсягу в межах курсу є обмеженням автономії ВНЗ – на першому і останньому курсах може бути різна кількість студентів). (Ліцензований обсяг – це загальна кількість студентів, які можуть одночасно навчатися на всіх курсах в межах спеціальності)  2) ліцензований обсяг - максимальна кількість осіб, яким вищий навчальний заклад може одночасно забезпечити здобуття вищої освіти за певною спеціальністю і рівнем вищої освіти відповідно до стандартів освітньої діяльності.
 
    -387- Мірошниченко Ю.Р.
 У статті 24 частину п’яту після слів "здобуття вищої освіти" доповнити словами "за денною формою навчання".
Обґрунтування пропозиції автором
Пропонується встановлювати ліцензований обсяг тільки для денної форми навчання. Для навчання без відриву від виробництва пропонується не встановлювати ліцензований обсяг, оскільки з розвитком науково-технічного прогресу і інформаційних технологій є можливість навчати значно більшу кількість студентів, ніж це може бути передбачене ліцензованим обсягом (зокрема, дистанційно).
 		Відхилено обґрунтування: з метою забезпечення якості підготовки фахівців передбачаються такі самі вимоги для будь-якої форми навчання)   
    -388- Шевчук О.Б.
 У статті 24 пункт другий частини п’ятої вважати пунктом третім і викласти в такій редакції:
"ліцензований обсяг – максимальна кількість осіб, яким вищий навчальний заклад може одночасно забезпечити здобуття вищої освіти за певною спеціальністю і рівнем вищої освіти на одному курсі та відповідно до стандартів освітньої діяльності".
 		Відхилено обґрунтування: визначення ліцензованого обсягу в межах курсу є обмеженням автономії ВНЗ – на першому і останньому курсах може бути різна кількість студентів). (Ліцензований обсяг – це загальна кількість студентів, які можуть одночасно навчатися на всіх курсах в межах спеціальності)   
297. 6. Форма ліцензії на провадження освітньої діяльності, порядок її оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		    6. Форма ліцензії на провадження освітньої діяльності, порядок її оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
298. 7. Підставами для переоформлення ліцензії на провадження освітньої діяльності є:
 		    7. Підставами для переоформлення ліцензії на провадження освітньої діяльності є:
 
299. 1) зміна найменування вищого навчального закладу чи його місцезнаходження;
 		    1) зміна найменування чи місцезнаходження вищого навчального закладу;
 
300. 2) реорганізація юридичних осіб, що мають ліцензії на провадження освітньої діяльності, шляхом їх злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;
 		    2) реорганізація юридичних осіб, що мають ліцензії на провадження освітньої діяльності, шляхом злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;
 
301. 3) наявність на момент закінчення строку дії ліцензії акредитаційного сертифіката за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти;
 		    3) наявність на момент закінчення строку дії ліцензії акредитаційного сертифіката за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти;
 
302. 4) ліквідація або реорганізація, а також (найменування, місцезнаходження) зміна структурного підрозділу вищого навчального закладу, що провадить освітню діяльність за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти, і зазначений у ліцензії вищого навчального закладу.
 		 -389- Гриневич Л.М.
 У пункті 4 частини 7 статті 24 слова " (найменування, місцезнаходження) зміна найменування, місцезнаходження" замінити словами "реорганізація або зміна найменування"
 		Враховано   4) реорганізація або зміна найменування структурного підрозділу вищого навчального закладу, який провадить освітню діяльність за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти і зазначений у ліцензії вищого навчального закладу.
 
303. 8. Переоформлення ліцензії на провадження освітньої діяльності здійснюється без проведення процедури ліцензування. У разі реорганізації юридичних осіб, що мають ліцензії на провадження освітньої діяльності, шляхом злиття або приєднання переоформлення ліцензії здійснюється на основі ліцензій цих юридичних осіб.
 		    8. Переоформлення ліцензії на провадження освітньої діяльності здійснюється без проведення процедури ліцензування. У разі реорганізації юридичних осіб, що мають ліцензії на провадження освітньої діяльності, шляхом злиття або приєднання переоформлення ліцензії здійснюється на основі ліцензій цих юридичних осіб.
 
304. 9. У разі втрати чи пошкодження ліцензії вищий навчальний заклад має право звернутися із заявою про видачу дубліката ліцензії. Центральний орган виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки зобов’язаний протягом двох тижнів з дати надходження такої заяви видати вищому навчальному закладу дублікат ліцензії замість втраченої або пошкодженої.
 		    9. У разі втрати чи пошкодження ліцензії вищий навчальний заклад має право звернутися із заявою про видачу дубліката ліцензії. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки зобов’язаний протягом двох тижнів з дати надходження такої заяви видати вищому навчальному закладу дублікат ліцензії замість втраченої чи пошкодженої.
 
305. 10. Ліцензія на провадження освітньої діяльності вищого навчального закладу може бути анульована лише у разі:
 		    10. Ліцензія на провадження освітньої діяльності вищого навчального закладу може бути анульована лише у разі:
 
306. 1) подання вищим навчальним закладом заяви про припинення освітньої діяльності;
 		    1) подання вищим навчальним закладом заяви про припинення освітньої діяльності;
 
307. 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для ліцензування;
 		    2) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для ліцензування;
 
308. 3) невиконання вищим навчальним закладом протягом одного року розпорядження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, про усунення порушення стандарту освітньої діяльності.
 		 -390- Гриневич Л.М.
 Пункт 3 частини 10 статті 24 викласти у такій редакції:
"3) невиконання вищим навчальним закладом протягом одного року розпорядження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, про усунення порушення стандарту освітньої діяльності."
 		Враховано   3) невиконання вищим навчальним закладом протягом одного року розпорядження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, про усунення порушення стандарту освітньої діяльності.
 
309. Рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності приймає центральний орган виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки. Під час розгляду питання про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності заслуховується інформація представника відповідного вищого навчального закладу.
 		    Рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності приймає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Під час розгляду питання про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності заслуховується інформація представника відповідного вищого навчального закладу.
 
310. Рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності не може бути прийняте стосовно вищого навчального закладу, який має чинний акредитаційний сертифікат на відповідну спеціальність.
 		 -391- Гриневич Л.М.
 Абзац 6 ч. 10 статті 24 викласти у такій редакції:
"Рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності не може бути прийняте стосовно вищого навчального закладу, який має чинний сертифікат про акредитацію освітньої програми за відповідною спеціальністю."
 		Враховано   Рішення про анулювання ліцензії на провадження освітньої діяльності не може бути прийнято стосовно вищого навчального закладу, який має чинний сертифікат про акредитацію освітньої програми за відповідною спеціальністю.
 
311. 11. У разі анулювання ліцензії вищий навчальний заклад втрачає право провадити освітню діяльність за відповідною спеціальністю.
 		 -392- Гриневич Л.М.
 Статтю 24 доповнити новою частиною наступного змісту: "12. Вищі духовні навчальні заклади, які бажають вносити інформацію про видані ними власні дипломи про вищу освіту до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, повинні пройти процедуру ліцензування освітньої діяльності. Вищі духовні навчальні заклади, які бажають видавати дипломи державного зразка, повинні пройти процедуру акредитації освітньої програми.".
 		Враховано   11. У разі анулювання ліцензії вищий навчальний заклад втрачає право провадити освітню діяльність за відповідною спеціальністю.
12. Вищі духовні навчальні заклади, які бажають вносити інформацію про видані ними власні дипломи про вищу освіту до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, повинні пройти процедуру ліцензування освітньої діяльності. Вищі духовні навчальні заклади, які бажають видавати дипломи державного зразка, повинні пройти процедуру акредитації освітньої програми.
 
312. Стаття 25. Акредитація спеціальності
 		 -393- Гриневич Л.М.
 Статтю 25 викласти у новій редакції:
"Стаття 25. Акредитація освітньої програми
1. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітню програму, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність його освітньої діяльності стандарту вищої освіти за відповідною спеціальністю.
2. Протягом двох місяців з дня подання заяви Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти за результатами акредитаційної експертизи приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації відповідної освітньої програми.
3. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про акредитацію освітньої програми Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти видає вищому навчальному закладу відповідний сертифікат.
4. У сертифікаті про акредитацію зазначаються найменування та адреса вищого навчального закладу, спеціальність та рівень вищої освіти, за якими акредитована освітня програма та дата видачі сертифіката.
5. Сертифікат про акредитацію вперше видається за кожною акредитованою освітньою програмою строком на п’ять років, а при другій та наступних акредитаціях сертифікат - строком на десять років. Інформація про видачу сертифіката вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
6. Форма сертифіката про акредитацію, порядок його оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Підставами для переоформлення сертифіката про акредитацію є:
1) зміна найменування вищого навчального закладу чи його місцезнаходження;
2) реорганізація юридичних осіб, що мають сертифікати про акредитацію, шляхом їх злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;
3) ліквідація або реорганізація, а також зміна найменування (місцезнаходження) структурного підрозділу вищого навчального закладу, що провадить освітню діяльність за відповідною спеціальністю (галуззю) та рівнем вищої освіти.
7. Сертифікат підтверджує відповідність освітньої програми вищого навчального закладу за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти стандарту вищої освіти і дає право на видачу диплома державного зразка за цією спеціальністю."
 		Враховано   Стаття 25. Акредитація освітньої програми
 
    -394- Чечетов М.В.
 Статтю 25 викласти в такій редакції:
"Стаття 25. Акредитація спеціальності
1. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати спеціальність, подає незалежній установі оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, акредитованої центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки, письмову заяву разом з документами, що підтверджують відповідність його освітньої діяльності стандарту вищої освіти за цією спеціальністю.
2. Протягом двох місяців з дня подання заяви незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти за результатами акредитаційної експертизи приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації відповідної спеціальності.
Підставами для відмови в акредитації спеціальності є:
недостовірність даних у документах, поданих вищим навчальним закладом для акредитації спеціальності;
невідповідність вищого навчального закладу стандартам освітньої діяльності.
3. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про акредитацію спеціальності незалежна установа оцінювання та забезпечення якості вищої освіти видає вищому навчальному закладу відповідний сертифікат.
4. У сертифікаті про акредитацію зазначаються найменування та місцезнаходження вищого навчального закладу, назва акредитованої спеціальності, дата видачі сертифіката та ступені вищої освіти, здобуття яких забезпечує вищий навчальний заклад.
5. Сертифікат про акредитацію видається за кожною акредитованою спеціальністю строком на п’ять років (для вищих навчальних закладів, які мають статус національних – сім років). Інформація про видачу сертифіката вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
6. Форма сертифіката про акредитацію, порядок його оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Переоформлення сертифіката про акредитацію здійснюється у разі:
зміни найменування вищого навчального закладу, відокремленого підрозділу вищого навчального закладу чи їх місцезнаходження;
реорганізації вищих навчальних закладів, що мають сертифікати про акредитацію, шляхом їх злиття, приєднання або перетворення.
Переоформлення сертифікатів про акредитацію здійснюється без проведення процедури акредитації.
7. Сертифікат підтверджує відповідність освітньої діяльності вищого навчального закладу за відповідною спеціальністю стандарту вищої освіти і дає право на видачу диплома державного зразка за цією спеціальністю.
8. Сертифікат про акредитацію спеціальності втрачає чинність у разі:
подання вищим навчальним закладом заяви про припинення освітньої діяльності;
наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації або про державну реєстрацію її припинення;
прийняття центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки рішення про анулювання ліцензії на освітню діяльність за відповідною спеціальністю.
Порушення вимог стандарту вищої освіти є підставою для анулювання незалежною установою оцінювання та забезпечення якості вищої освіти сертифікату про акредитацію.
9. Експертний висновок незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти готується незалежною установою оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на підставі договору із заявником. Розмір плати за експертизу визначається на підставі договору.
10. Плата за видачу сертифіката про акредитацію справляється до незалежної установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти у розмірі однієї мінімальної заробітної плати".
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність іншої процедури акредитації; поправка суперечить європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти.   
313. 1. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати спеціальність, подає Національному агентству з якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність його освітньої діяльності стандарту вищої освіти за цією спеціальністю.
 		 -395- Сушкевич В.М.
 У частині першій статті 25 після слів "за цією спеціальністю" доповнити словами ",у тому числі в частині врахування потреб осіб з інвалідністю."
 		Відхилено обґрунтування: це 1 у змісті стандарту освітньої діяльності  1. Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати освітню програму, подає Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність його освітньої діяльності стандарту вищої освіти за відповідною спеціальністю.
 
    -396- Шевчук О.Б.
 У статті 25 частину першу викласти в наступній редакції:
"Вищий навчальний заклад, який бажає акредитувати спеціальність, подає Національному агентству з якості вищої освіти або акредитованому Національним агентством з якості вищої освіти галузевому об’єднанню організацій роботодавців письмову заяву та документи, що підтверджують відповідність його освітньої діяльності стандарту вищої освіти за цією спеціальністю";
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність іншої процедури акредитації; поправка суперечить європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти.   
314. 2. Протягом двох місяців з дня подання заяви Національне агентство з якості вищої освіти за результатами акредитаційної експертизи приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації відповідної спеціальності.
 		 -397- Шевчук О.Б.
 У статті 25 частину другу викласти в наступній редакції:
"Протягом двох місяців з дня подання заяви Національне агентство з якості вищої освіти або акредитоване Національним агентством з якості вищої освіти галузеве об’єднання організацій роботодавців за результатами акредитаційної експертизи приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації відповідної спеціальності. У випадку неприйняття протягом цього часу такого рішення навчальний заклад звертається до Національного агентства з якості вищої освіти з заявою про видачу сертифіката".
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність іншої процедури акредитації; поправка суперечить європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти.  2. Протягом двох місяців з дня подання заяви Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти за результатами акредитаційної експертизи приймає рішення про акредитацію чи відмову в акредитації відповідної освітньої програми.
 
315. 3. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про акредитацію спеціальності Національне агентство з якості вищої освіти видає вищому навчальному закладу відповідний сертифікат.
 		 -398- Шевчук О.Б.
 У статті 25 частину третю викласти в наступній редакції:
"Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про акредитацію спеціальності Національне агентство з якості вищої освіти або акредитоване Національним агентством з якості вищої освіти галузеве об’єднання організацій роботодавців видає вищому навчальному закладу відповідний сертифікат.".
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає наявність іншої процедури акредитації; поправка суперечить європейським стандартам і рекомендаціям із забезпечення якості вищої освіти.  3. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про акредитацію освітньої програми Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти видає вищому навчальному закладу відповідний сертифікат.
 
316. 4. У сертифікаті про акредитацію зазначаються найменування та адреса вищого навчального закладу, назва акредитованої спеціальності, місцезнаходження видачі сертифіката та ступені вищої освіти, здобуття яких забезпечує вищий навчальний заклад.
 		    4. У сертифікаті про акредитацію зазначаються:
1) найменування та адреса вищого навчального закладу;
2) спеціальність і рівень вищої освіти, за якими акредитована освітня програма;
3) дата видачі сертифіката.
 
317. 5. Сертифікат про акредитацію видається за кожною акредитованою спеціальністю строком на п’ять років (для вищих навчальних закладів, які мають статус національних - сім років). Інформація про видачу сертифіката вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 		 -399- Калетнік Г.М.
 У частині п’ятій статті 25 слова "п’ять років" замінити словами "десять років".
 		Враховано частково   5. Сертифікат про акредитацію вперше видається за кожною акредитованою освітньою програмою строком на п’ять років, а при другій та наступних акредитаціях - строком на десять років. Інформація про видачу сертифіката вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 
    -400- Мірошниченко Ю.Р.
 Перше речення частини п’ятої статті 25 викласти у такій редакції:
"Сертифікат про акредитацію вперше видається за кожною акредитованою спеціальністю строком на п’ять років, при другій та наступних акредитаціях сертифікат видається строком на десять років".
Обґрунтування пропозиції автором.
Відповідає проекту Концепції реформування системи ліцензування та акредитації у вищій освіті України, розробленому робочою групою Міністерства освіти і науки України. Дозволяє зекономити значні державні кошти на процедурах акредитації.
 		Враховано редакційно (акредитація спеціальностей замінена на акредитацію освітніх програм)   
318. 6. Форма сертифіката про акредитацію, порядок його оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		    6. Форма сертифіката про акредитацію, порядок його оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Підставами для переоформлення сертифіката про акредитацію є:
1) зміна найменування чи місцезнаходження вищого навчального закладу;
2) реорганізація юридичних осіб, що мають сертифікати про акредитацію, шляхом злиття або приєднання однієї юридичної особи до іншої;
3) ліквідація або реорганізація, а також зміна найменування (місцезнаходження) структурного підрозділу вищого навчального закладу, що провадить освітню діяльність за відповідною спеціальністю (галуззю) та рівнем вищої освіти.
 
319. 7. Сертифікат підтверджує відповідність освітньої діяльності вищого навчального закладу за відповідною спеціальністю стандарту вищої освіти і дає право на видачу диплома державного зразка за цією спеціальністю.
 		    7. Сертифікат підтверджує відповідність освітньої програми вищого навчального закладу за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти стандарту вищої освіти і дає право на видачу диплома державного зразка за цією спеціальністю.
 
320. РОЗДІЛ VІ
 		    РОЗДІЛ VІ
 
321. ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
 		    ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
 
322. Стаття 26. Основні завдання вищого навчального закладу
 		 -401- Чечетов М.В.
 Статтю 26 викласти у такій редакції:
"Стаття 26. Мета і основні завдання діяльності вищого навчального закладу
1. Основною метою діяльності вищого навчального закладу є забезпечення умов, необхідних для здобуття особою вищої освіти, підготовка кадрів з вищою освітою для задоволення потреб держави.
2. Основними завданнями вищого навчального закладу є:
провадження освітньої діяльності, що забезпечує підготовку кадрів відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукового, наукового рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;
провадження наукової, науково-технічної, виробничої, інноваційної діяльності, дорадництва та роботи з упровадження досягнень науково-технічного прогресу за відповідними видами економічної діяльності в університетах, академіях;
забезпечення фізичного розвитку особистості шляхом фізичного виховання, фізичної реабілітації та рекреації, провадження культурно-виховної діяльності;
забезпечення виконання державного замовлення та договорів на підготовку кадрів з вищою освітою;
здійснення підготовки наукових, науково-педагогічних кадрів в університетах та академіях;
атестація наукових кадрів в університетах та академіях;
вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці;
забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, в дусі гуманізму і поваги до Конституції України та державних символів України;
підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
установлення міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури;
забезпечення соціального захисту учасників навчально-виховного процесу".
 		Враховано частково (у частині визначення завданням ВНЗ вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці – пунктом десятим частини першої цієї статті) Обґрунтування: 1. Частина завдань передбачена у редакції в першому читанні. 2. Пропонується 2 визначення мети діяльності вищого навчального закладу, оскільки діяльність звужується до підготовки фахівців виключно для потреб держави. 3. Надаються невластиві для внз завдання – фізична реабілітація та рекреація. 3. Частина позицій врахована редакційно.  Стаття 26. Основні завдання вищого навчального закладу
 
323. 1. Основними завданнями вищого навчального закладу є:
 		    1. Основними завданнями вищого навчального закладу є:
 
324. 1) провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями;
 		    1) провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями;
 
325. 2) для університетів, академій, інститутів - провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників навчально-виховного процесу, підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації і використання отриманих результатів в освітньому процесі;
 		    2) для університетів, академій, інститутів - провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації і використання отриманих результатів в освітньому процесі;
 
326. 3) участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави через формування людського капіталу;
 		    3) участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави через формування людського капіталу;
 
327. 4) формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників навчально-виховного процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах;
 		    4) формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах;
 
328. 5) забезпечення органічного поєднання у навчально-виховному процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності;
 		 -402- Янків І.Т.
 Статтю 26 "Основні завдання вищого навчального закладу", параграф 5.) подати у редакції:
"забезпечення органічного поєднання у навчально-виховному процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності, а також творчої, культурно-мистецької та фізкультурно-спортивної діяльності".
 		Враховано редакційно (у пунктах 6, 8 частини першої статті 26 цього законопроекту).  5) забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності;
 
329. 6) створення необхідних умов для реалізації учасниками навчально-виховного процесу їх здібностей і талантів;
 		    6) створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх здібностей і талантів;
 
330. 7) збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
 		    7) збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і досягнень суспільства;
 
331. 8) розповсюдження знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
 		    8) поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня громадян;
 
332. 9) установлення міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури.
 		 -403- Шевчук О.Б.
 У статті 26 доповнити частиною другою наступного змісту:
"2. Вищі навчальні заклади зобов’язані:
1) здійснювати якісну освітню діяльність відповідно до вимог законодавства, стандартів вищої освіти і умов договорів (контрактів) із замовниками освітніх послуг;
2) виконувати зобов’язання щодо надання освітніх послуг відповідно до умов укладених договорів (контрактів) із замовниками освітніх послуг;
3) створювати умови для реалізації учасниками навчально-виховного процесу їх здібностей і талантів;
4) здійснювати наукову та інноваційну діяльність відповідно до встановлених вимог;
5) забезпечувати органічне поєднання в навчально-виховному процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності;
6) розробляти (спільно з державними органами, роботодавцями, профспілками, міжнародними організаціями) програми працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, іншим чином сприяти їх працевлаштуванню за спеціальністю;
7) забезпечувати належні умови для оцінювання якості змісту та/або результатів освітньої діяльності незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти;
8) один раз на 3 роки проходити процедуру недержавної акредитації якості змісту та результатів освітньої діяльності акредитованою незалежною установою оцінювання та забезпечення якості вищої освіти і направляти відповідний висновок (рекомендацію) центральному органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки."
 		Враховано редакційно (у пунктах 5, 6 частини першої статті 26, частині третій статті 32).  9) налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури;
10) вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці.
 
333. Стаття 27. Правовий статус вищого навчального закладу
 		 -404- Пінчук А.П.
 Статтю 27 викласти в новій редакції:
"Стаття 27. Правовий статус вищого навчального закладу
1. Вищий навчальний заклад є юридичною особою, який утворюється у передбачених законом організаційно-правових формах для провадження освітньої та інших видів діяльності і виконання завдань, що визначені частиною другою статті 26 цього Закону.
2. Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту.
Статут вищого навчального закладу повинен містити:
повне найменування, в якому зазначаються організаційно-правова форма та тип вищого навчального закладу, його місцезнаходження, дата прийняття рішення про утворення;
права та обов’язки засновника (засновників) або учасника (учасників);
обсяг основних засобів (розмір статутного капіталу), наданих засновником (засновниками) або учасником (учасниками);
порядок утворення, діяльності та повноваження органів управління вищим навчальним закладом, права та обов’язки керівника;
порядок обрання представників до органів громадського самоврядування;
джерела надходження та порядок використання коштів та іншого майна вищого навчального закладу;
порядок звітності, контролю за провадженням фінансово-господарської діяльності;
порядок взаємовідносин з профспілковими організаціями та органами громадського самоврядування, в тому числі студентського;
концепцію освітньої діяльності;
порядок внесення змін до статуту вищого навчального закладу;
порядок припинення вищого навчального закладу;
іншу інформацію, не заборонену законодавством.
3. Вищий навчальний заклад відповідно до законодавства може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб. Засновані вищим навчальним закладом юридичні особи провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої, інноваційної діяльності вищого навчального закладу, дорадництва та (або) сприяють виконанню інших його статутних завдань.
Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність разом з іноземними навчальними закладами за узгодженими навчальними планами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів.
4. Вищі навчальні заклади в установленому порядку можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси, консорціуми. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність. Положення про консорціум затверджується Кабінетом Міністрів України.
5. У державних і комунальних вищих навчальних закладах кількість студентів, прийнятих на перший курс за державним замовленням, повинна становити не менш як 51 відсоток загальної кількості студентів, прийнятих на перший курс."
 		Враховано частково (перше речення частини сьомої - у частині встановлення, що Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту – абзац перший частини другої). Обґрунтування Окремі запропоновані норми доцільно2 , у тому числі: 1. Норми щодо врегулювання діяльності органів управління ВНЗ, органів громадського самоврядування ВНЗ Статутом ВНЗ передбачені в інших статтях законопроекту (ст..36, 38, 39, 40, 41) 2. Порядок ліквідації для усіх внз визначається єдиним нормативно-праовоим актом, відтак не може визначатися Статутом внз. 3. Норма щодо обсягів державного замовлення не є предметом цієї статті.  Стаття 27. Правовий статус вищого навчального закладу
 
    -405- Чечетов М.В.
 Статтю 27 викласти у такій редакції:
"Стаття 27. Правовий статус вищого навчального закладу
1. Вищий навчальний заклад є юридичною особою, який утворюється у передбачених законом організаційно-правових формах для провадження освітньої та інших видів діяльності і виконання завдань, що визначені частиною другою статті 26 цього Закону.
2. Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту.
Статут вищого навчального закладу повинен містити:
повне найменування, в якому зазначаються організаційно-правова форма та тип вищого навчального закладу, його місцезнаходження, дата прийняття рішення про утворення;
права та обов’язки засновника (засновників) або учасника (учасників);
обсяг основних засобів (розмір статутного капіталу), наданих засновником (засновниками) або учасником (учасниками);
порядок утворення, діяльності та повноваження органів управління вищим навчальним закладом, права та обов’язки керівника;
порядок обрання представників до органів громадського самоврядування;
джерела надходження та порядок використання коштів та іншого майна вищого навчального закладу;
порядок звітності, контролю за провадженням фінансово-господарської діяльності;
порядок взаємовідносин з профспілковими організаціями та органами громадського самоврядування, в тому числі студентського;
концепцію освітньої діяльності;
порядок внесення змін до статуту вищого навчального закладу;
порядок припинення вищого навчального закладу;
іншу інформацію, не заборонену законодавством.
3. Вищий навчальний заклад відповідно до законодавства може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб. Засновані вищим навчальним закладом юридичні особи провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої, інноваційної діяльності вищого навчального закладу, дорадництва та (або) сприяють виконанню інших його статутних завдань.
Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність разом з іноземними навчальними закладами за узгодженими навчальними планами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів.
4. Вищі навчальні заклади в установленому порядку можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси, консорціуми. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність. Положення про консорціум затверджується Кабінетом Міністрів України.
5. У державних і комунальних вищих навчальних закладах кількість студентів, прийнятих на перший курс за державним замовленням, повинна становити не менш як 51 відсоток загальної кількості студентів, прийнятих на перший курс".
 		Враховано частково (у частині встановлення, що Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту – абзац перший частини другої). Обґрунтування окремі запропоновані норми доцільно2 , у тому числі: 1. Норми щодо врегулювання діяльності органів управління ВНЗ, органів громадського самоврядування ВНЗ Статутом ВНЗ передбачені в інших статтях законопроекту (ст..36, 38, 39, 40, 41) 2. Порядок ліквідації для усіх внз визначається єдиним нормативно-праовоим актом, відтак не може визначатися Статутом внз. 3. Норма щодо обсягів державного замовлення не є предметом цієї статті.   
334. 1. Вищий навчальний заклад створюється у формі державної, комунальної, приватної установи і працює на засадах самоокупності та неприбутковості.
 		 -406- Розенко П.В.
 Частину першу статті 27 викласти в такій редакції:
"1. Вищий навчальний заклад створюється у формі державної, комунальної, приватної установи і працює на засадах неприбутковості."
 		Враховано   1. Вищий навчальний заклад утворюється у формі державної, комунальної, приватної установи і працює на засадах неприбутковості.
 
335. 2. Юридична особа набуває статусу вищого навчального закладу з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.
 		 -407- Гриневич Л.М.
 У частині другій статті 27 після слів "юридична особа" доповнити словами " (крім наукової установи).
 		Враховано   2. Юридична особа (крім наукової установи) набуває статусу вищого навчального закладу з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.
 
336. 3. Вищий навчальний заклад може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої, інноваційної діяльності вищого навчального закладу та/або забезпечують виконання його статутних завдань.
 		    3. Вищий навчальний заклад може бути засновником (співзасновником) інших юридичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої, інноваційної діяльності вищого навчального закладу та/або забезпечують виконання його статутних завдань.
 
337. 4. В Україні діють вищі навчальні заклади державної, комунальної та приватної форми власності, які мають рівні права у провадженні освітньої, наукової та інших видів діяльності.
 		 -408- Шевчук О.Б.
 У статті 27 частину четверту викласти у наступній редакції:
"4. Вищі навчальні заклади державної, комунальної та приватної форми власності мають рівні права у провадженні освітньої, наукової та інших видів діяльності."
 		Враховано   4. Вищі навчальні заклади державної, комунальної та приватної форми власності мають рівні права у провадженні освітньої, наукової та інших видів діяльності.
 
338. 5. Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність разом з іноземними навчальними закладами за узгодженими освітніми програмами.
 		 -409- Шевчук О.Б.
 У статті 27 частину п’яту викласти у наступній редакції:
"Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність разом з іноземними навчальними закладами за узгодженими освітніми програмами, здійснювати підготовку за програмами вищих навчальних закладів країн Європейського союзу за умови їх відповідності стандартам вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: Питання регулюється умовами акредитації та вирішується в межах автономії ВНЗ.  5. Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність спільно з іноземними навчальними закладами за узгодженими освітніми програмами.
 
339. 6. Вищі навчальні заклади можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси, наукові парки та входити до складу консорціуму. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність.
 		 -410- Калетнік Г.М.
 Частину шосту статті 27 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Вищі навчальні заклади можуть провадити освітню діяльність разом з іноземними навчальними закладами за узгодженими навчальними планами відповідно до законодавства України та міжнародних договорів".
 		Враховано редакційно (у пункті п’ятому цієї статті).  6. Вищі навчальні заклади можуть утворювати навчальні, навчально-наукові та навчально-науково-виробничі комплекси, наукові парки та входити до складу консорціуму. Всі учасники комплексу, консорціуму зберігають статус юридичної особи і фінансову самостійність.
 
340. 7. Статут вищого навчального закладу повинен містити:
 		    7. Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту.
Статут вищого навчального закладу повинен містити:
 
341. 1) повне найменування із зазначенням типу вищого навчального закладу, його правосуб’єктність, місцезнаходження, дату прийняття рішення про його створення;
 		    1) повне найменування із зазначенням типу вищого навчального закладу, його правосуб’єктність, місцезнаходження, дату прийняття рішення про його утворення;
 
342. 2) концепцію освітньої діяльності вищого навчального закладу;
 		    2) концепцію освітньої діяльності вищого навчального закладу;
 
343. 3) права та обов’язки засновника (засновників);
 		    3) права та обов’язки засновника (засновників);
 
344. 4) обсяг основних засобів (розмір статутного капіталу), наданих засновником (засновниками);
 		    4) обсяг основних засобів (розмір статутного капіталу), наданих засновником (засновниками);
 
345. 4) повноваження органів управління вищого навчального закладу;
 		    5) повноваження органів управління вищого навчального закладу;
 
346. 5) права та обов’язки керівника вищого навчального закладу;
 		    6) права та обов’язки керівника вищого навчального закладу;
 
347. 6) порядок обрання представників до органів громадського самоврядування;
 		 -411- Гриневич Л.М.
 Частину сьому статті 27 доповнити новим сьомим пунктом такого змісту:
"7) підстави дострокового розірвання контракту з керівником вищого навчального закладу та керівником навчально-наукового інституту (факультету);".
Пункти сьомий – десятий вважати пунктами восьмим – одинадцятим.
 		Враховано   7) порядок обрання представників до органів громадського самоврядування;
8) підстави дострокового розірвання контракту з керівником вищого навчального закладу та керівником навчально-наукового інституту (факультету);
 
348. 7) джерела надходження і порядок використання коштів та майна вищого навчального закладу;
 		    9) джерела надходження і порядок використання коштів та майна вищого навчального закладу;
 
349. 8) порядок звітності та контролю за провадженням фінансово-господарської діяльності;
 		    10) порядок звітності та контролю за провадженням фінансово-господарської діяльності;
 
350. 9) порядок внесення змін до статуту вищого навчального закладу;
 		    11) порядок внесення змін до статуту вищого навчального закладу;
 
351. 10) порядок реорганізації та ліквідації вищого навчального закладу.
 		    12) порядок реорганізації та ліквідації вищого навчального закладу.
 
352. Статут вищого навчального закладу може містити інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності вищого навчального закладу.
 		    Статут вищого навчального закладу може містити інші положення, що стосуються особливостей утворення і діяльності вищого навчального закладу.
 
353. Статут вищого навчального закладу не повинен суперечити законодавству.
 		    Статут вищого навчального закладу не повинен суперечити законодавству.
 
354. Стаття 28. Типи вищих навчальних закладів
 		 -412- Пінчук А.П.
 Статтю 28 викласти в новій редакції:
"28. Типи вищих навчальних закладів
1. Відповідно до напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:
1) університет — вищий навчальний заклад, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра і магістра, освітньо-наукового рівня доктора філософії і наукового рівня доктора наук з гуманітарних, економічних, природничих, технічних та інших галузей науки, техніки, культури і мистецтв, військової справи, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.
Можуть діяти класичні та профільні університети.
Класичний університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів не менш як за вісьмома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з дванадцяти наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з двох гуманітарних, економічних, природничих або технічних спеціальностей.
Профільний (технічний, технологічний, економічний, педагогічний, медичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів не менш як за чотирма галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з восьми наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з шести профільних спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
Вимоги до мистецьких та військових профільних університетів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання) встановлюються Кабінетом Міністрів України;
2) академія — вищий навчальний заклад, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра і магістра та освітньо-наукового рівня доктора філософії і наукового рівня доктора наук у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, військової справи, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Освітня діяльність, пов’язана із здобуттям вищої освіти музичного спрямування, може провадитися у консерваторіях.
Академія діє за умови, якщо у ній здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів не менш як за двома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з двох наукових спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
Вимоги до мистецьких та військових академій (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання) встановлюються Кабінетом Міністрів України;
3) коледж — вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету чи академії, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за певними спеціальностями, провадить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
4) професійний коледж — вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, коледжу, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого бакалавра за однією або кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення."
 		Відхилено обґрунтування: 1. Визначення університету обмежує його у наданні вищої освіти за усіма ступенями вищої освіти, зокрема молодшого бакалавра. 2. Застосовується кількісний критерій поділу на типи ВНЗ, який не є визначальним. 3. Професійний коледж не провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти.  Стаття 28. Типи вищих навчальних закладів
 
    -413- Чечетов М.В.
 Статтю 28 викласти у такій редакції:
"Стаття 28. Типи вищих навчальних закладів
1. Відповідно до напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:
1) університет — вищий навчальний заклад, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра і магістра, освітньо-наукового рівня доктора філософії і наукового рівня доктора наук з гуманітарних, економічних, природничих, технічних та інших галузей науки, техніки, культури і мистецтв, військової справи, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.
Можуть діяти класичні та профільні університети.
Класичний університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів не менш як за вісьмома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з дванадцяти наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з двох гуманітарних, економічних, природничих або технічних спеціальностей.
Профільний (технічний, технологічний, економічний, педагогічний, медичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) університет діє за умови, якщо у ньому здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів не менш як за чотирма галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з восьми наукових спеціальностей, у тому числі не менш як з шести профільних спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
Вимоги до мистецьких та військових профільних університетів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання) встановлюються Кабінетом Міністрів України;
2) академія — вищий навчальний заклад, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра і магістра та освітньо-наукового рівня доктора філософії і наукового рівня доктора наук у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, військової справи, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Освітня діяльність, пов’язана із здобуттям вищої освіти музичного спрямування, може провадитися у консерваторіях.
Академія діє за умови, якщо у ній здійснюється підготовка бакалаврів і магістрів не менш як за двома галузями освіти та підготовка докторів філософії і докторів наук не менш як з двох наукових спеціальностей (за винятком мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання).
Вимоги до мистецьких та військових академій (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання) встановлюються Кабінетом Міністрів України".
 		Відхилено обґрунтування: 1. Визначення університету обмежує його у наданні вищої освіти за усіма ступенями вищої освіти, зокрема молодшого бакалавра. 2. Застосовується кількісний критерій поділу на типи ВНЗ, який не є визначальним. 3. Професійний коледж не провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти.   
355. 1. В Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:
 		 -414- Зарубінський О.О.
 У статті 28 уточнити визначення типів вищих навчальних закладів (університет, академія, інститут, коледж), які мають виходити з якісних детальних критеріїв (зокрема, кількість наукових спеціальностей, за якими здійснюється підготовка аспірантів та докторантів, кількість спеціалізованих рад із захисту дисертацій аспірантами та докторантами, кількість наукових спеціальностей, за якими здійснюється захист дисертацій аспірантами та докторантами тощо).
 		Відхилено обґрунтування: Кількісні показники не є показниками якості діяльності вищих навчальних закладів.  1. В Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:
 
356. 1) університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, який провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти за усіма академічними та науковими ступенями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
 		 -415- Гриневич Л.М.
 Пункт перший частини першої статті 28 викласти в такій редакції:
"1) університет – багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, який провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі, доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;"
 		Враховано   1) університет – багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
 
    -416- Янків І.Т.
 Перелік галузевих типів вищих навчальних закладів пп.1-2 статті 28 доповнити словами "фізичного виховання і спорту" та викласти у такій редакції:
"…галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо).
 		Враховано    
    -417- Янків І.Т.
 Підпункт 1 статті 28 викласти у такій редакції:
"… вищий навчальний заклад, який відповідно до специфічних вимог галузі знань провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти за усіма академічними та науковими ступенями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;"
 		Відхилено обґрунтування: З огляду на відсутність нормативно визначених "специфічних вимог" галузей знань.   
357. 2) академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, який провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівні за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
 		 -418- Гайдош І.Ф.
 Частину 2 статті 28 викласти в такій редакції: "академія, інститут – багатогалузевий або галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, який провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівні за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність".
 		Відхилено обґрунтування: Критерій багатогалузевості стосується виключно університету як типу ВНЗ.  2) академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;
 
    -419- Калетнік Г.М.
 Пункт 2 частини першої статті 28 після слів "другому рівні" доповнити словами " (для інститутів на початковому рівні вищої освіти)"
 		Враховано редакційно (у ст. 28 пункту третьому частини першої, який дозволяє інституту здійснювати підготовку на початковому рівні вищої освіти).   
    -420- Шевчук О.Б.
 У статті 28 пункт другий частини першої викласти у наступній редакції:
"2) академія, інститут – галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, який провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти за ступенями бакалавра й магістра на базовому і базовому професійному рівні за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на повному і науково-освітньому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;"
 		Відхилено обґрунтування: Не відповідає європейській практиці застосування рівнів.   
    -421- Шевчук О.Б.
 У статті 28 пункт другий частини першої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: виключає попередню поправку автора.   
    -422- Янків І.Т.
 Підпункт 2 статті 28 викласти у такій редакції: "… вищий навчальний заклад, який відповідно до специфічних вимог галузі знань провадить інноваційну освітню діяльність, пов’язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівні за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність;"
 		Відхилено обґрунтування: З огляду на відсутність нормативно визначених "специфічних вимог" галузей знань.   
    -423- Петьовка В.В.
 Після пункту 2 частини першої статті 28 доповнити новим пунктом:
"3) Вищі навчальні заклади післядипломної освіти - що здійснюють спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду".
Пункт третій частини першої статті 28 вважати пунктом четвертим.
 		Відхилено обґрунтування: Пункт 8 статті 33 передбачає наявність інститутів післядипломної освіти як відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів.   
358. 3) коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступеня молодшого спеціаліста.
 		 -424- Бригинець О.М.
 Залишити в мистецькій освіті таку ланку як профільне училище або коледж (культури і мистецтв, мистецтв, музичне, хореографічне, художнє, театральне), які готують молодших спеціалістів вказаних напрямків.
 		Враховано редакційно обґрунтування: З врахуванням поправки Л.Гриневич до пункту 3 частини першої статті 28, якою надається право коледжам готувати молодшого бакалавра.  3) коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
 
    -425- Гриневич Л.М.
 Пункт третій частини першої статті 28 викласти в редакції:
"3) коледж - галузевий вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та/або бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледж також має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста."
 		Враховано    
359. Організація навчально-виховного процесу, визначення структури, переліку посад працівників, рівня оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у коледжах, які є структурними підрозділами університетів, академій чи інститутів, здійснюються відповідно до положень, визначених цим Законом для коледжів, що є вищими навчальними закладами.
 		 -426- Гриневич Л.М.
 Абзац другий пункту третього частини першої статті 28 вилучити.
 		Враховано      
    -427- Шевчук О.Б.
 У статті 28 в абзаці другому пункту третього частини першої словосполучення "положень, визначених цим Законом для коледжів, що є вищими навчальними закладами" замінити словосполученням "Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України".
 		Відхилено обґрунтування: Норма втрачає актуальність у зв’язку з віднесенням молодшого спеціаліста до системи професійної освіти.   
360. Відомості про коледж, який є структурним підрозділом університету, академії чи інституту, включаються до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 		 -428- Шевчук О.Б.
 У статті 28 абзац третій пункту третього частини першої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: Доцільність включення даних про коледж, який є структурним підрозділом ВНЗ визначається необхідністю забезпечення фізичних і юридичних осіб повною та достовірною інформацією про ВНЗ, що діють на території України.  Відомості про коледж, який є структурним підрозділом університету, академії чи інституту, включаються до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 
361. Стаття 29. Національний вищий навчальний заклад
 		    Стаття 29. Національний вищий навчальний заклад
 
362. 1. Університету, академії, інституту незалежно від форми власності відповідно до законодавства Президентом України може бути надано статус національного.
 		 -429- Гриневич Л.М.
 У частині першій статті 29 слова "Президентом України" вилучити.
 		Враховано   1. Університету, академії, інституту незалежно від форми власності відповідно до законодавства може бути надано статус національного.
 
    -430- Чечетов М.В.
 у частині першій слова "незалежно від форми власності" замінити словами "державної форми власності";
 		Відхилено обґрунтування: порушення принципу рівності усіх суб’єктів права власності (частина четверта статті 13 Конституції України)   
363. 2. Надання вищому навчальному закладу статусу національного здійснюється за пропозицією Національного агентства з якості вищої освіти, яка подається в порядку та за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Встановлення відповідності діяльності національного вищого навчального закладу визначеним критеріям для підтвердження чи позбавлення його такого статусу здійснюється раз на сім років Національним агентством з якості вищої освіти.
 		 -431- Калетнік Г.М.
 У частині другій статті 29 після слова "здійснюється" слова "за пропозицією Національного агентства з якості вищої освіти, яка подається" виключити.
 		Відхилено Обґрунтування: Оскільки статус національного надається вищому навчальному закладу відповідно до показників якості його освітньої діяльності, логічним є надання такого статусу за поданням Національного агентства з якості вищої освіти, на якого Законом покладаються функції аналізу якості освітньої діяльності ВНЗ.  2. Надання вищому навчальному закладу статусу національного здійснюється за пропозицією Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що подається в порядку та за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Встановлення відповідності діяльності національного вищого навчального закладу визначеним критеріям для підтвердження чи позбавлення його такого статусу здійснюється раз на сім років Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -432- Чечетов М.В.
 У частині другій слова "Національного агентства з якості вищої освіти" і "Національним агентством з якості вищої освіти" замінити словами "центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки" і "центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки" відповідно.
 		Відхилено Обґрунтування: Оскільки статус національного надається вищому навчальному закладу відповідно до показників якості його освітньої діяльності, логічним є надання такого статусу за поданням Національного агентства з якості вищої освіти, на якого Законом покладаються функції аналізу якості освітньої діяльності ВНЗ.   
364. 3. Національний вищий навчальний заклад має право:
 		    3. Національний вищий навчальний заклад має право:
 
365. 1) отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах передбачені державним бюджетом кошти для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконання наукових програм, проектів державного значення в обсязі не менш, як 10 відсотків коштів державного бюджету, що виділяються на утримання;
 		 -433- Атрошенко В.А.
 У пункті 1) частини третьої статті 29 вилучити слова: "в обсязі не менш, як 10 відсотків коштів державного бюджету, що виділяються на утримання".
Обґрунтування пропозиції автором:
Частиною другою статті 95 Конституції України, а також положеннями частини другої статті 4, частини другої статті 23, частини першої статті 30 Бюджетного кодексу України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Крім того, згідно із вимогами статті 116 Конституції України та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України " встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової та податкової політики, політики у сфері освіти.
 		Відхилено обґрунтування: Норма не суперечить указаним статтям Бюджетного кодексу України.  1) отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах передбачені державним бюджетом кошти для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконання наукових програм, проектів державного значення в обсязі не менш як 10 відсотків коштів державного бюджету, що виділяються на його утримання;
 
366. 2) визначати норми часу навчальної та іншої роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників;
 		    2) визначати норми часу навчальної та іншої роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників;
 
367. 3) здійснювати перерозподіл:
 		    3) здійснювати перерозподіл:
 
368. нормативів чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника за спеціальностями однієї галузі знань з урахуванням результатів наукової діяльності працівників;
 		    нормативів чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника за спеціальностями однієї галузі знань з урахуванням результатів наукової діяльності працівників;
 
369. державного замовлення між спеціальностями в межах галузі знань в обсязі не більш як 5 відсотків загального обсягу державного замовлення національного вищого навчального закладу з наступним інформуванням центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить вищий навчальний заклад;
 		    державного замовлення між спеціальностями в межах галузі знань в обсязі не більш як 5 відсотків загального обсягу державного замовлення національного вищого навчального закладу з обов’язковим інформуванням центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить вищий навчальний заклад;
 
370. ліцензованого обсягу прийому за спеціальностями у межах відповідної галузі знань;
 		    ліцензованого обсягу прийому за спеціальностями у межах відповідної галузі знань;
 
371. 4) здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою за власними експериментальними освітніми програмами та навчальними планами;
 		    4) здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою за власними експериментальними освітніми програмами та навчальними планами;
 
372. 5) отримувати на пріоритетних засадах фінансування для придбання наукового і навчального обладнання, комп’ютерних програм тощо за рахунок державного бюджету;
 		    5) отримувати на пріоритетних засадах фінансування для придбання наукового і навчального обладнання, комп’ютерних програм тощо за рахунок державного бюджету;
 
373. 6) утворювати спеціалізовані загальноосвітні навчальні заклади;
 		 -434- Гриневич Л.М.
 Пункт 6 частини 3 статті 29 вилучити. Пункт 7 відповідно вважати пунктом 6.
 		Враховано      
    -435- Шевчук О.Б.
 У статті 29 після пункту шостого частини третьої додати пункт, змістивши відповідно наступні пункти, наступного змісту:
"приймати остаточне рішення щодо присудження вчених звань старшого дослідника, доцента з видачею відповідного документа державного зразка, а також щодо визнання в Україні іноземних документів про вищу або попередню освіту та наукові ступені".
 		Враховано редакційно у ст.ст. 30 і 32 Обґрунтування: право приймати остаточне рішення щодо присвоєння вчених звань надається виключно дослідницьким університетам (пункт п’ятий частини п’ятої статті 30), а право щодо визнання іноземних документів про вищу освіту та наукові ступені надається усім ВНЗ пункт п’ятий частини першої статті 32).   
374. 7) використовувати у своєму найменуванні слово "національний".
 		 -436- Шевчук О.Б.
 У статті 29 після підпункту сьомого частини третьої додати підпункт, змістивши відповідно наступні пункти, наступного змісту:
"встановлювати нормативи чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного та наукового працівника".
 		Відхилено обґрунтування: Питання врегульоване для дослідницьких університетів (частина п’ята статті 30); її реалізація потребує значних видатків з Державного бюджету України.  6) використовувати у своєму найменуванні слово "національний";
7) формувати на своїй базі інноваційні структури різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори, малі підприємства тощо) на засадах поєднання інтересів високотехнологічних компаній, науки, освіти, бізнесу та держави з метою виконання і впровадження інноваційних проектів.
 
    -437- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 29
Доповнити новим пунктом 8 такого змісту:
"8) формувати на своїй базі інноваційні структури різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори, малі підприємства тощо) на засадах поєднання інтересів високотехнологічних компаній, науки, освіти, бізнесу та держави з метою виконання і впровадження інноваційних проектів.
 		Враховано    
375. 4. Особливості управління національним вищим навчальним закладом, які сприяють розвитку та підвищенню якості його освітньої діяльності та конкурентоспроможності, залученню додаткових фінансових ресурсів, можуть визначатися його статутом.
 		 -438- Калетнік Г.М.
 Статтю 29 доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
5) "Безпосереднє управління діяльністю національного вищого навчального закладу може здійснюватися президентом і ректором. Порядок обрання, повноваження президента і ректора визначаються статутом вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: така можливість може бути реалізована відповідно до частини четвертої статті 29.  4. Особливості управління національним вищим навчальним закладом, що сприяють розвитку і підвищенню якості його освітньої діяльності та конкурентоспроможності, залученню додаткових фінансових ресурсів, можуть визначатися його статутом.
 
376. Стаття 30. Дослідницький університет
 		    Стаття 30. Дослідницький університет
 
377. 1. Національному вищому навчальному закладу, що забезпечує проривний розвиток держави в певних галузях знань за моделлю поєднання освіти, науки та інновацій, сприяє її інтеграції у світовий освітньо-науковий простір, має визнані наукові здобутки, може надаватися статус дослідницького університету.
 		 -439- Калетнік Г.М.
 У частині першій статті 30 після слова "національному" слова "вищому навчальному закладу" виключити.
 		Відхилено   1. Національному вищому навчальному закладу, що забезпечує проривний розвиток держави в певних галузях знань за моделлю поєднання освіти, науки та інновацій, сприяє її інтеграції у світовий освітньо-науковий простір, має визнані наукові здобутки, може надаватися статус дослідницького університету.
 
378. 2. Статус дослідницького університету надається Кабінетом Міністрів України на конкурсних засадах вищому навчальному закладу строком на сім років відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Положення про дослідницький університет та критеріїв, які включають приведені до кількості науково-педагогічних і наукових працівників вищого навчального закладу показники.
 		    2. Статус дослідницького університету надається Кабінетом Міністрів України на конкурсних засадах вищому навчальному закладу строком на сім років відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Положення про дослідницький університет та критеріїв, що включають показники, приведені до кількості науково-педагогічних і наукових працівників вищого навчального закладу.
 
379. 3. Надання вищому навчальному закладу статусу дослідницького здійснюється за поданням Національного агентства з якості вищої освіти у разі відсутності критеріям, встановленим Кабінетом Міністрів України. Встановлення відповідності діяльності дослідницького вищого навчального закладу визначеним критеріям для підтвердження чи позбавлення його такого статусу здійснюється раз на п’ять років Національним агентством з якості вищої освіти.
 		 -440- Ківалов С.В.
 У статті 30:
1) в частині третій слово "відсутності" замінити словом "відповідності";
#15646
У частині третій статті 30 слово "п’ять" замінити словом "сім".
 		Враховано   3. Надання вищому навчальному закладу статусу дослідницького здійснюється за поданням Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти у разі відповідності критеріям, встановленим Кабінетом Міністрів України. Встановлення відповідності діяльності дослідницького вищого навчального закладу визначеним критеріям для підтвердження чи позбавлення його такого статусу здійснюється раз на сім років Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
 
    -441- Чечетов М.В.
 У частині третій статті 30 слова "Національного агентства з якості вищої освіти" у всіх відмінках замінити словами "центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки" у відповідних відмінках.
 		Відхилено Обґрунтування: Оскільки статус дослідницького надається національному вищому навчальному закладу відповідно до показників якості його освітньої діяльності, логічним є надання такого статусу за поданням Національного агентства з якості вищої освіти, на якого Законом покладаються функції аналізу якості освітньої діяльності ВНЗ.   
380. 4. Критерії, за якими надається статус дослідницького університету, базуються на таких засадах:
 		    4. Критерії, за якими надається статус дослідницького університету, базуються на таких засадах:
 
381. 1) розгалужена інфраструктура та матеріально-технічна база, що забезпечують провадження науково-освітньої діяльності на світовому рівні, зокрема визнані наукові школи, центри, лабораторії тощо;
 		    1) розгалужена інфраструктура та матеріально-технічна база, що забезпечують провадження науково-освітньої діяльності на світовому рівні, зокрема визнані наукові школи, центри, лабораторії тощо;
 
382. 2) міждисціплінарність освіти та науки, потужна фундаментальна складова наукових досліджень, якість яких підтверджена, зокрема публікаціями у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях;
 		    2) міждисціплінарність освіти і науки, потужна фундаментальна складова наукових досліджень, якість яких підтверджена, зокрема, публікаціями у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях;
 
383. 3) ефективність підготовки фахівців на всіх рівнях вищої освіти, яка забезпечує високоякісну фахову підготовку та здатність впроваджувати та комерціалізувати наукові результати, якість системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових кадрів у вищому навчальному закладі;
 		 -442- Гриневич Л.М.
 Пункт третій частини четвертої статті 30 викласти в такій редакції:
"3) забезпечення високоякісної фахової підготовки докторів наук та здатність впроваджувати та комерціалізувати наукові результати, якість системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових кадрів у вищому навчальному закладі;".
 		Враховано   3) забезпечення високоякісної фахової підготовки докторів наук та здатність впроваджувати і комерціалізувати наукові результати, якість системи підготовки та підвищення кваліфікації наукових кадрів у вищому навчальному закладі;
 
384. 4) рівень інтеграції у світовий освітньо-науковий простір, зокрема кількість міжнародних проектів, створених об’єктів права інтелектуальної власності, спільних з підприємствами та іноземними вищими навчальними закладами наукових проектів, грантів тощо;
 		    4) рівень інтеграції у світовий освітньо-науковий простір, зокрема кількість міжнародних проектів, створених об’єктів права інтелектуальної власності, спільних з підприємствами та іноземними вищими навчальними закладами наукових проектів, грантів тощо;
 
385. 5) місце в національному, галузевих та/або міжнародних рейтингах вищих навчальних закладів.
 		 -443- Ківалов С.В.
 Частину четверту після пункту 5 доповнити пунктом 6 наступного змісту:
"6) спеціалізація вищого навчального закладу в певній галузі (галузях) знань".
у зв’язку з чим пункти 6-8 відповідно вважати пунктами 7-9.
 		Відхилено Обґрунтування: спеціалізація вищого навчального закладу в певній галузі (галузях) знань не є критерієм якості, за яким надається статус дослідницького.  5) місце в національному, галузевих та/або міжнародних рейтингах вищих навчальних закладів;
6) кількість публікацій за показниками визнаних міжнародних наукометричних баз та у міжнародних реферованих виданнях.
 
    -444- Гриневич Л.М.
 Частину четверту після пункту 5 доповнити пунктом 6 наступного змісту:
"6) кількість публікацій за показниками визнаних міжнародних науко-метричних баз та у міжнародних реферованих виданнях."
 		Враховано    
386. 5. Дослідницький університет має право:
 		    5. Дослідницький університет має право:
 
387. 1) використовувати у своєму найменуванні слово "дослідницький";
 		    1) використовувати у своєму найменуванні слово "дослідницький";
 
388. 2) отримувати базове фінансування за окремою бюджетною програмою Державного бюджету України на провадження наукової діяльності в обсязі не менш як 25 відсотків коштів, що передбачаються на його утримання, для проведення наукових досліджень, підтримки та розвитку їх матеріально-технічної бази;
 		 -445- Атрошенко В.А.
 У пункті 2) частини п'ятої статті ЗО вилучити слова: "в обсязі не менш як 25 відсотків коштів, що передбачаються на його утримання, для проведення наукових досліджень, підтримки та розвитку їх матеріально-технічної бази".
Обґрунтування пропозиції автором:
Частиною другою статті 95 Конституції України, а також положеннями частини другої статті 4, частини другої статті 23, частини першої статті 30 Бюджетного кодексу України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Крім того, згідно із вимогами статті 116 Конституції України та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України " встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової та податкової політики, політики у сфері освіти.
 		Відхилено обґрунтування: Норма не суперечить указаним статтям Бюджетного кодексу України.  2) отримувати базове фінансування за окремою бюджетною програмою Державного бюджету України на провадження наукової діяльності в обсязі не менш як 25 відсотків коштів, що передбачаються на його утримання, для проведення наукових досліджень, підтримки та розвитку їх матеріально-технічної бази;
 
389. 3) на конкурсних засадах формувати тематику фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-технічних розробок і самостійно затверджувати річний тематичний план;
 		    3) на конкурсних засадах формувати тематику фундаментальних та прикладних наукових досліджень, науково-технічних розробок і самостійно затверджувати річний тематичний план;
 
390. 4) формувати на своїй базі інноваційні структури різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори, малі підприємства тощо) на засадах поєднання інтересів високотехнологічних компаній, науки, освіти, бізнесу та держави з метою виконання і впровадження інноваційних проектів;
 		    4) формувати на своїй базі інноваційні структури різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори, малі підприємства тощо) на засадах поєднання інтересів високотехнологічних компаній, науки, освіти, бізнесу та держави з метою виконання і впровадження інноваційних проектів;
 
391. 5) приймати остаточне рішення щодо присудження наукових ступенів і присвоєння учених звань з видачею відповідного документа державного зразка, а також щодо визнання в Україні іноземних документів про вищу освіту та наукові ступені;
 		 -446- Гриневич Л.М.
 Пункт п’ятий частини п’ятої статті 30 викласти в редакції:
"5) приймати остаточне рішення щодо присвоєння вчених звань;".
 		Враховано   5) приймати остаточне рішення щодо присвоєння вчених звань;
 
392. 6) самостійно утворювати разові спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії за участю не менше п’яти осіб з відповідним ступенем, двоє з яких працюють в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі);
 		    6) самостійно утворювати разові спеціалізовані вчені ради для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії за участю не менше п’яти осіб з відповідним ступенем, двоє з яких працюють в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі);
 
393. 7) встановлювати нормативи чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного та наукового працівника;
 		 -447- Фаріон І.Д.
 Після пункту 7) частини 5 статті 30 додати чотири пункти такого змісту:
"8) визначати стратегію розвитку університету, власну структуру та систему управління;
9) самостійно визначати спеціальності, за якими здійснюється підготовка магістрів, докторів філософії та докторів наук;
10) самостійно через банківські установи розпоряджатися коштами спеціального фонду вищого навчального закладу, а також коштами, що надійшли від реалізації спільних міжнародних проектів та грантів, комерціалізації результатів наукових досліджень;
11) підвищувати в межах бюджетного фінансування розмір оплати праці наукових, науково-педагогічних працівників університету, їхні посадові оклади і ставки заробітної плати, серед них погодинної;".
Пункт 8) частини 5 статті 30 стає пунктом 12).
 		Враховано редакційно (у пунктах 4, 8, 9, 11, 18, 22, 23 частини другої статті 32; частині четвертій статті 29; частині першій статті 33; пункту першого частини другій статті 36; частині другій статті 39).  7) встановлювати нормативи чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного та наукового працівника;
8) самостійно визначати статті та обсяги витрат власних надходжень;
9) у межах визначених в установленому порядку коштів загального фонду на оплату праці та в межах наявних у вищому навчальному закладі власних надходжень самостійно формувати і затверджувати штатний розпис науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших працівників, у тому числі визначати штатні нормативи, найменування та чисельність посад працівників відповідно до структури вищого навчального закладу;
 
    -448- Зарубінський О.О.
 Частину 5 статті 30 доповнити новими пунктами 8-9 такого змісту:
"8) самостійно визначати статті та обсяги витрат власних коштів спеціального фонду державного бюджету;
9) у межах затверджених в установленому порядку коштів на оплату праці загального фонду та в межах наявних у вищому навчальному закладі коштів спеціального фонду державного бюджету самостійно формувати та затверджувати штатний розпис науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших працівників, у тому числі, визначати штатні нормативи, найменування та чисельність посад працівників, відповідно до структури вищого навчального закладу."
 		Враховано редакційно    
    -449- Ващук К.Т.
 Статтю 29 доповнити частиною 8 наступного змісту:
"8) здійснювати свою діяльність, застосовуючи усі форми комерціалізації відповідно до чинного законодавства".
 		Враховано редакційно (у статтях 69-70 (комерціалізація передбачена для усіх ВНЗ)   
394. 8) здійснювати інші права, передбачені законодавством.
 		    10) здійснювати інші права, передбачені законодавством.
 
395. Стаття 31. Створення, реорганізація та ліквідація вищого навчального закладу
 		 -450- Пінчук А.П.
 Статтю 31 викласти в новій редакції:
"Стаття 31. Утворення та припинення вищого навчального закладу
1. Утворення та припинення державних університетів, академій, коледжів, а також їх філій здійснюється Кабінетом Міністрів України.
2. Утворення та припинення державних професійних коледжів та їх філій здійснюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, іншими органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
3. Утворення та припинення комунальних університетів, академій, коледжів та їх філій здійснюється органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
4. Утворення та припинення комунальних професійних коледжів здійснюється органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
5. Утворення та припинення приватних вищих навчальних закладів та їх філій здійснюється їх засновником (засновниками) або учасником (учасниками) — фізичними та (або) юридичними особами — за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
6. Університети, академії, коледжі відповідно до законодавства іноземних держав та за згодою центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки можуть утворювати свої структурні підрозділи за кордоном.
7. Вищі навчальні заклади іноземних держав можуть з дозволу центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки утворювати свої структурні підрозділи на території України.
8. Утворення в Україні вищих навчальних закладів за участю іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.".
 		Відхилено обґрунтування: 1. Неузгодженість термінології з нормативно-правовою базою, відсутність термінів "припинення ВНЗ", "державний університет", "комунальний університет" тощо. 2. Відсутність реорганізації ВНЗ. 3. Професійні коледжі не є предметом регулювання Закону України "Про вищу освіту". 4. Пропонується централізація порядку створення вищих навчальних закладів комунальної форми власності – "за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки".  Стаття 31. Утворення, реорганізація та ліквідація вищого навчального закладу
 
    -451- Чечетов М.В.
 Статтю 31 викласти у такій редакції:
"Стаття 31. Утворення та припинення вищого навчального закладу
1. Утворення та припинення державних університетів, академій, а також їх філій здійснюється Кабінетом Міністрів України.
2. Утворення та припинення комунальних університетів, академій та їх філій здійснюється органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
3. Утворення та припинення приватних вищих навчальних закладів та їх філій здійснюється їх засновником (засновниками) або учасником (учасниками) — фізичними та (або) юридичними особами — за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
4. Університети та академії відповідно до законодавства іноземних держав та за згодою центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки можуть утворювати свої структурні підрозділи за кордоном.
5. Вищі навчальні заклади іноземних держав можуть з дозволу центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки утворювати свої структурні підрозділи на території України відповідно до вимог діючого законодавства.
6. Утворення в Україні вищих навчальних закладів за участю іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства.
 		Відхилено обґрунтування: 1. Неузгодженість термінології з нормативно-правовою базою, відсутність термінів "припинення ВНЗ", "державний університет", "комунальний університет" тощо. 2. Відсутність реорганізації ВНЗ. 3. Професійні коледжі не є предметом регулювання Закону України "Про вищу освіту". 4. Пропонується централізація порядку створення вищих навчальних закладів комунальної форми власності – "за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки".   
396. 1. Рішення про створення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію вищого навчального закладу приймається для закладів державної форми власності - Кабінетом Міністрів України, комунальної - відповідними органами місцевого самоврядування, приватної - фізичними та/або юридичними особами відповідно до законів.
 		    1. Рішення про утворення, реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, перетворення) чи ліквідацію вищого навчального закладу приймається:
1) для закладів державної форми власності - Кабінетом Міністрів України;
2) для закладів комунальної форми власності - відповідними органами місцевого самоврядування;
3) для закладів приватної форми власності - фізичними та/або юридичними особами відповідно до закону.
 
397. 2. Реорганізація чи ліквідація вищого навчального закладу не повинна порушувати права та інтереси осіб, які навчаються у цьому вищому навчальному закладі. Обов’язок щодо вирішення всіх питань продовження безперервного здобуття особами вищої освіти покладається на засновника (засновників) вищого навчального закладу.
 		    2. Реорганізація чи ліквідація вищого навчального закладу не повинна порушувати права та інтереси осіб, які навчаються у цьому вищому навчальному закладі. Обов’язок щодо вирішення всіх питань продовження безперервного здобуття вищої освіти такими особами покладається на засновника (засновників) вищого навчального закладу.
 
398. 3. Створення в Україні вищих навчальних закладів за участю іноземних фізичних та юридичних осіб та вищими навчальними закладами іноземних країн своїх структурних підрозділів на території України здійснюється за умови отримання дозволу центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -452- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 31 доповнити другим реченням такого змісту:
Такі вищі навчальні заклади та їх структурні підрозділи діють на території України виключно за умови отримання ліцензії на відповідну діяльність у порядку, передбаченому цим Законом.
 		Враховано   3. Утворення в Україні вищих навчальних закладів за участю іноземних фізичних та юридичних осіб, вищими навчальними закладами іноземних країн своїх структурних підрозділів на території України здійснюється за умови отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Такі вищі навчальні заклади та їхні структурні підрозділи діють на території України виключно за умови отримання ліцензії на відповідну діяльність у порядку, встановленому цим Законом.
 
399. 4. Вищі навчальні заклади України відповідно до законодавства іноземних держав можуть утворювати свої структурні підрозділи на території цих держав.
 		 -453- Ляшко О.В.
 Частину четверту статті 31 доповнити пунктом 6 такого змісту: "6. наявність процедури зворотного зв’язку зі здобувачами вищої освіти, в тому числі у формі регулярного оцінювання останніми науково-педагогічних та педагогічних працівників навчального закладу та регулярній публікації результатів такого оцінювання".
Обґрунтування пропозиції автором.
З метою розробки і запровадження у ВНЗ системи регулярного і прозорого анонімного оцінювання студентами якості викладання, яка передбачає публікування результатів такого оцінювання на сайтах ВНЗ.
 		Враховано редакційно (у частині другій статті 16 законопроекту щодо внутрішньої системи забезпечення якості).  4. Вищі навчальні заклади України відповідно до законодавства іноземних держав можуть утворювати свої структурні підрозділи на території цих держав.
 
400. Стаття 32. Принципи діяльності, основні права та обов’язки вищого навчального закладу
 		 -454- Пінчук А.П.
 Статтю 32 викласти в новій редакції:
"Стаття 32. Принципи діяльності вищого навчального закладу
1. Діяльність вищого навчального закладу провадиться на основі принципів:
автономії та самоврядування;
розмежування прав, повноважень та відповідальності засновника (засновників) або учасника (учасників), державних органів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить вищий навчальний заклад, управління вищою освітою, органів управління вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;
поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;
незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.
2. Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:
самостійно визначати форми навчання та форми організації навчального процесу;
приймати на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників;
визнавати дипломи про здобуті в закордонних університетах кваліфікації магістра, доктора філософії, доктора наук та вчені звання доцента, професора при зарахуванні на строк не більше ніж на один навчальний рік на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника під час реалізації міжнародних освітніх та наукових програм.
запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень осіб, які навчаються, та педагогічних, наукових та науково-педагогічних працівників;
надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;
самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової, науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності;
самостійно запроваджувати і припиняти спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін;
утворювати, реорганізовувати і припиняти відповідно до законодавства структурні підрозділи;
приймати рішення про викладання однієї або декількох дисциплін іншими мовами, забезпечивши при цьому знання особами які навчаються, відповідної навчальної дисципліни українською мовою;
провадити видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;
провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, науковими установами та іншими юридичними особами;
брати участь у роботі міжнародних організацій;
запроваджувати власну символіку та атрибутику;
установлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників вищого навчального закладу;
звертатися з ініціативою до органів, які здійснюють управління у сфері вищої освіти, про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у сфері вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами;
користуватися земельними ділянками у порядку, встановленому законодавством;
провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу;
розпоряджатися власними надходженнями, зокрема отриманими від надання додаткових платних послуг здобувачам вищої освіти та іншим фізичним і юридичним особам;
відкривати поточні та депозитні рахунки в банках.
3. Управління вищим військовим навчальним закладом (вищим навчальним закладом з особливими умовами навчання) здійснюється з урахуванням особливостей, що визначені законодавством, стосовно специфіки діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, центральних органів виконавчої влади з спеціальним статусом, спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань цивільного захисту та у сфері митної справи, у сфері внутрішніх справ, у сфері спеціального зв’язку та захисту інформації, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України."
 		Враховано частково (врахований абзац п’ятий частини першої статті 32).  Стаття 32. Принципи діяльності, основні права та обов’язки вищого навчального закладу
 
    -455- Чечетов М.В.
 Статтю 32 викласти у такій редакції:
"Стаття 32. Принципи діяльності вищого навчального закладу
1. Діяльність вищого навчального закладу провадиться на основі принципів:
автономії та самоврядування;
розмежування прав, повноважень та відповідальності засновника (засновників) або учасника (учасників), державних органів, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить вищий навчальний заклад, управління вищою освітою, органів управління вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;
поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;
незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.
2. Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:
самостійно визначати форми навчання та форми організації навчального процесу;
приймати на роботу наукових, науково-педагогічних та інших працівників;
визнавати дипломи про здобуті в закордонних університетах кваліфікації магістра, доктора філософії, доктора наук та вчені звання доцента, професора при зарахуванні на строк не більше ніж на один навчальний рік на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника під час реалізації міжнародних освітніх та наукових програм.
запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень осіб, які навчаються, та педагогічних, наукових та науково-педагогічних працівників;
надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;
самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової, науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності;
самостійно запроваджувати і припиняти спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін;
утворювати, реорганізовувати і припиняти відповідно до законодавства структурні підрозділи;
приймати рішення про викладання однієї або декількох дисциплін іншими мовами, забезпечивши при цьому знання особами які навчаються, відповідної навчальної дисципліни українською мовою;
провадити видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;
провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, науковими установами та іншими юридичними особами;
брати участь у роботі міжнародних організацій;
запроваджувати власну символіку та атрибутику;
установлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників вищого навчального закладу;
звертатися з ініціативою до органів, які здійснюють управління у сфері вищої освіти, про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у сфері вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами;
користуватися земельними ділянками у порядку, встановленому законодавством;
провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу;
розпоряджатися власними надходженнями, зокрема отриманими від надання додаткових платних послуг здобувачам вищої освіти та іншим фізичним і юридичним особам;
відкривати поточні та депозитні рахунки в банках.
3. Управління вищим військовим навчальним закладом (вищим навчальним закладом з особливими умовами навчання) здійснюється з урахуванням особливостей, що визначені законодавством, стосовно специфіки діяльності Збройних Сил України, інших військових формувань, центральних органів виконавчої влади з спеціальним статусом, спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з питань цивільного захисту та у сфері митної справи, у сфері внутрішніх справ, у сфері спеціального зв’язку та захисту інформації, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України".
 		Враховано частково (врахований абзац п’ятий частини першої статті 32)   
401. 1. Діяльність вищого навчального закладу провадиться на принципах:
 		    1. Діяльність вищого навчального закладу провадиться на принципах:
 
402. 1) автономії та самоврядування;
 		    1) автономії та самоврядування;
 
403. 2) розмежування прав, повноважень та відповідальності засновника (засновників), державних органів та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить вищий навчальний заклад, органів управління вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;
 		    2) розмежування прав, повноважень і відповідальності засновника (засновників), державних органів та органів місцевого самоврядування, до сфери управління яких належить вищий навчальний заклад, органів управління вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;
 
404. 3) поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;
 		    3) поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;
 
405. 4) самостійності та незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.
 		 -456- Гриневич Л.М.
 Пункт четвертий частини першої статті 32 викласти в такій редакції:
"4) незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів)".
 		Враховано   4) незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів).
 
406. 2. Вищі навчальні заклади мають рівні права, що складають зміст їх автономії та самоврядування, в тому числі:
 		 -457- Гриневич Л.М.
 Частину другу статті 32 доповнити пунктом першим такого змісту:
"1) розробляти і реалізовувати освітні (наукові) програми в межах ліцензованої спеціальності;".
Пункти перший – двадцять другий вважати пунктами другим – двадцять другим відповідно.
 		Враховано   2. Вищі навчальні заклади мають рівні права, що становлять зміст їх автономії та самоврядування, у тому числі мають право:
1) розробляти і реалізовувати освітні (наукові) програми в межах ліцензованої спеціальності;
 
407. 1) самостійно визначати форми навчання та форми організації навчально-виховного процесу;
 		    2) самостійно визначати форми навчання та форми організації освітнього процесу;
 
408. 2) обирати типи програм підготовки бакалаврів і магістрів, що передбачені Міжнародною стандартною класифікацією освіти;
 		    3) обирати типи програм підготовки бакалаврів і магістрів, що передбачені Міжнародною стандартною класифікацією освіти;
 
409. 3) приймати на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників;
 		    4) приймати на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників;
 
410. 4) формувати та затверджувати власний штатний розпис;
 		    5) формувати та затверджувати власний штатний розпис;
 
411. 5) визнавати здобуті в закордонних університетах ступені бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук та вчені звання доцента, професора під час зарахування на навчання та/або на посаду педагогічного, наукового чи науково-педагогічного працівника;
 		 -458- Гриневич Л.М.
 Пункт п’ятий частини другої статті 32 викласти в такій редакції:
"5) приймати остаточне рішення щодо визнання, у тому числі встановлення еквівалентності, здобутих у закордонних вищих навчальних закладах ступенів бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук та вчених звань доцента, професора під час зарахування на навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника;".
 		Враховано   6) приймати остаточне рішення щодо визнання, у тому числі встановлення еквівалентності, здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук і вчених звань доцента, професора під час зарахування на навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника;
 
412. 6) запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень учасників навчального-виховного процесу;
 		 -459- Ляшко О.В.
 Пункт 6 частини другої статті 32 викласти в такій редакції: "6) запроваджувати регулярне (не рідше одного разу на шість місяців) рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень учасників навчального-виховного процесу, в тому числі, науково-педагогічних та педагогічних працівників вищого навчального закладу особами, які навчаються у таких закладах за формою, затвердженою вченою (педагогічною) радою вищого навчального закладу та публікацію результатів такого оцінювання протягом 2 робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного вищого навчального закладу;"
 		Враховано редакційно (у частині другій статті 16 законопроекту щодо внутрішньої системи забезпечення якості).  7) запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень учасників освітнього процесу;
 
413. 7) надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;
 		    8) надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;
 
414. 8) самостійно розробляти та запроваджувати власні програми освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;
 		    9) самостійно розробляти та запроваджувати власні програми освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;
 
415. 9) самостійно запроваджувати спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін;
 		 -460- Гриневич Л.М.
 Пункт дев’ятий частини другої статті 32 викласти в такій редакції:
"9) самостійно запроваджувати спеціалізації, визначати їх зміст і програми навчальних дисциплін;"
 		Враховано   10) самостійно запроваджувати спеціалізації, визначати їх зміст і програми навчальних дисциплін;
 
    -461- Кальцев С.Ф.
 В частині другій статті 32 абзац дев'ятий викласти у наступній редакції:
"9) самостійно розробляти вибіркову частину програми підготовки фахівців та запроваджувати спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін;".
 		Відхилено обґрунтування: Питання вирішується в рамках академічної автономії ВНЗ.   
416. 10) присуджувати ступені вищої освіти здобувачам вищої освіти, які відповідно до законодавства успішно пройшли процедуру атестації після завершення навчання на відповідному рівні вищої освіти;
 		 -462- Гриневич Л.М.
 Після пункту 10 частини першої статті 32 доповнити новими пунктами такого змісту: "11) приймати остаточне рішення щодо присудження наукових ступенів акредитованими спеціалізованими вченими радами;
12) створювати загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з органами місцевого самоврядування;", відповідно змінивши нумерацію наступних пунктів;
 		Враховано   11) присуджувати ступені вищої освіти здобувачам вищої освіти, які відповідно до законодавства успішно пройшли процедуру атестації після завершення навчання на відповідному рівні вищої освіти;
12) приймати остаточне рішення щодо присудження наукових ступенів акредитованими спеціалізованими вченими радами;
13) утворювати загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з органами місцевого самоврядування;
 
417. 11) утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої структурні підрозділи;
 		    14) утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої структурні підрозділи;
 
418. 12) провадити видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;
 		 -463- Гриневич Л.М.
 Пункт дванадцятий частини першої статті 32 викласти в такій редакції:
"12) провадити видавничу діяльність, зокрема видавати підручники, навчальні посібники і наукові праці, а також розвивати власну поліграфічну базу;".
Пункт тринадцятий вилучити.
 		Враховано   15) провадити видавничу діяльність, зокрема видавати підручники, навчальні посібники і наукові праці, а також розвивати власну поліграфічну базу;
 
419. 13) видавати підручники, навчальні посібники і наукові праці;
 		       
420. 14) провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, науковими установами та іншими юридичними особами;
 		    16) провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, науковими установами та іншими юридичними особами;
 
421. 15) розміщувати свої навчальні, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі підрозділи на підприємствах, в установах та організаціях;
 		    17) розміщувати свої навчальні, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі підрозділи на підприємствах, в установах та організаціях;
 
422. 16) брати участь у роботі міжнародних організацій;
 		    18) брати участь у роботі міжнародних організацій;
 
423. 17) запроваджувати власну символіку та атрибутику;
 		    19) запроваджувати власну символіку та атрибутику;
 
424. 18) установлювати власні форми морального та матеріального заохочення учасників навчально-виховного процесу;
 		    20) встановлювати власні форми морального та матеріального заохочення учасників освітнього процесу;
 
425. 19) звертатися з ініціативою до органів, які здійснюють управління у сфері вищої освіти, про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у сфері вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами;
 		    21) звертатися з ініціативою до органів, що здійснюють управління у сфері вищої освіти, про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у сфері вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами;
 
426. 20) користуватися земельними ділянками у порядку, встановленому законодавством;
 		 -464- Гриневич Л.М.
 Пункт двадцятий частини першої статті 32 вилучити.
 		Враховано      
427. 21) провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу;
 		    22) провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу;
 
428. 22) розпоряджатися власними надходженнями (для вищих навчальних закладів державної і комунальної форми власності), зокрема отриманими від надання додаткових платних послуг здобувачам вищої освіти та окремих платних послуг іншим фізичним і юридичним особам;
 		 -465- Гриневич Л.М.
 Пункт 22 частини другої статті 32 викласти в такій редакції:
"22) розпоряджатися власними надходженнями (для вищих навчальних закладів державної і комунальної форми власності), зокрема отриманими від надання платних послуг;".
 		Враховано   23) розпоряджатися власними надходженнями (для вищих навчальних закладів державної і комунальної форми власності), зокрема від надання платних послуг;
 
    -466- Калетнік Г.М.
 У пункті 22 частини другої статті 32 після слів "від надання" слово "додаткових" виключити.
 		Враховано    
    -467- Медуниця О.В.
 Виключити з підпункту 22) частини 1 статті 32 слово "доповнити" та викласти підпункт 22) в наступній редакції:
"22) розпоряджатися власними надходженнями (для вищих навчальних закладів державної і комунальної форми власності), зокрема отриманими від надання платних послуг здобувачам вищої освіти та окремих платних послуг іншим фізичним і юридичним особам;".
 		Враховано частково    
    -468- Сухий Я.М.
 У підпункті 22 пункту 1 статті 32:
вилучити слова "додаткових";
слова: "окремих" замінити словами: "інших";
вилучити слова: "іншим фізичним і юридичним особам;".
 		Враховано частково    
429. 23) відкривати поточні та депозитні рахунки в банках;
 		    24) відкривати поточні та депозитні рахунки в банках;
 
430. 24) здійснювати інші права, що не суперечать законодавству.
 		    25) здійснювати інші права, що не суперечать законодавству.
 
431. 3. Вищі навчальні заклади зобов’язані вживати заходів (в тому числі шляхом запровадження відповідних новітніх технологій) щодо запобігання та виявлення плагіату в наукових роботах наукових, науково-педагогічних, педагогічних, інших працівників і здобувачів вищої освіти та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, передбаченої відповідним положенням і статутом вищого навчального закладу.
 		 -469- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 33 викласти в редакції:
"3. Вищі навчальні заклади зобов’язані:
вживати заходів (в тому числі шляхом запровадження відповідних новітніх технологій) щодо запобігання та виявлення плагіату в наукових роботах наукових, науково-педагогічних, педагогічних, інших працівників і здобувачів вищої освіти та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, передбаченої відповідним положенням і статутом вищого навчального закладу;
мати внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
створювати необхідні умови для отримання якісної вищої освіти особами з обмеженими можливостями;
оприлюднювати на офіційному веб-сайті, на інформаційних стендах та у будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов’язань".
 		Враховано   3. Вищі навчальні заклади зобов’язані:
1) вживати заходів, у тому числі шляхом запровадження відповідних новітніх технологій, до запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових роботах наукових, науково-педагогічних, педагогічних, інших працівників і здобувачів вищої освіти та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, передбаченої відповідним положенням і статутом вищого навчального закладу;
2) мати внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
3) створювати необхідні умови для здобуття вищої освіти особами з особливими освітніми потребами;
4) оприлюднювати на офіційному веб-сайті, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб інформацію про реалізацію своїх прав і виконання зобов’язань.
 
432. 4. Управління вищим військовим навчальним закладом (вищим навчальним закладом із специфічними умовами навчання) здійснюється з урахуванням його діяльності відповідно до законодавства.
 		 -470- Гриневич Л.М.
 Частину четверту статті 33 вилучити.
 		Враховано      
433. Стаття 33. Структура вищого навчального закладу
 		 -471- Пінчук А.П.
 Статтю 33 викласти в новій редакції:
"Стаття 33. Структурні підрозділи вищого навчального закладу
1. Структурні підрозділи вищого навчального закладу утворюються відповідно до законодавства. Структурні підрозділи можуть мати окремі права фінансово-господарської самостійної діяльності.
2. Структурними підрозділами університету, академії є кафедри, факультети, інститути, бібліотека, відокремлені структурні підрозділи тощо, коледжу — кафедри, факультети, бібліотека, відокремлені структурні підрозділи тощо.
Кафедра — базовий структурний підрозділ університету, академії, коледжу (його відповідних структурних підрозділів), що провадить навчальну, методичну та організаційну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.
Кафедра утворюється за рішенням вченої ради вищого навчального закладу за умови, що до її складу входить не менш як п’ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи і не менш як три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.
Керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який має науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю кафедри та обирається на цю посаду за конкурсом вченою радою вищого навчального закладу строком до п’яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років). Із завідувачем (начальником) кафедри керівник вищого навчального закладу укладає контракт.
Факультет — основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ університету, академії, коледжу, що об’єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет утворюється за рішенням вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менш як три кафедри і він спроможний забезпечити навчання не менш як 250 студентів за денною формою навчання (за винятком факультетів мистецьких та військових (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання), вимоги до яких встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки).
Інститут — організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ університету, академії, що об’єднує відповідні кафедри, лабораторії, науково-дослідні центри та експериментальні лабораторії, що проводять наукові дослідження з пріоритетних напрямів науки і техніки. Інститут утворюється за рішенням вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менш як п’ять кафедр і він спроможний забезпечити навчання не менш як 500 студентів за денною формою навчання (за винятком інститутів мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання), вимоги до яких встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки).
 		Враховано редакційно   Стаття 33. Структура вищого навчального закладу
 
    -472- Пінчук А.П.
 Бібліотеку університету, академії, коледжу очолює директор, який призначається на посаду керівником за погодженням з вченою радою вищого навчального закладу строком до п’яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років).
Типове положення про кафедру, факультет, інститут, бібліотеку затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Університет, академія, коледж можуть мати у своєму складі військовий навчальний підрозділ (військовий інститут, коледж, факультет або кафедру військової підготовки). Військовий інститут як структурний підрозділ цивільного вищого навчального закладу може мати у своєму складі факультети та військовий професійний коледж. Створення та припинення військового навчального підрозділу вищого навчального закладу здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу може мати права юридичної особи, які визначаються відповідно до законодавства.
Керівництво військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу, а також його структурними підрозділами здійснюється відповідними начальниками, які призначаються на посаду за конкурсом відповідно до законодавства на строк до п’яти років.
3. Структурними підрозділами професійного коледжу є відділення, циклові комісії, бібліотека тощо.
Циклова комісія — структурний навчально-методичний підрозділ, що проводить навчальну, методичну та організаційну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін. Циклова комісія утворюється за рішенням керівника вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менш як три педагогічних працівники.
Відділення — структурний підрозділ, що об’єднує навчальні групи з не менш як двох спеціальностей, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи.
Бібліотеку професійного коледжу очолює завідувач, який призначається на посаду керівником вищого навчального закладу за погодженням з педагогічною радою відповідно до законодавства.
Типове положення про циклову комісію, відділення, бібліотеку затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
4. Відокремлені структурні підрозділи вищих навчальних закладів — філії і навчально-консультаційні центри (представництва) утворюються поза місцем розташування вищого навчального закладу, в іншій адміністративно-територіальній одиниці з метою наближення місця навчання студентів до місця їх проживання.
Філія утворюється відповідно до законодавства у такому ж порядку, що і вищий навчальний заклад, за умови, що до її складу входить не менш як два факультети (відділення).
Філію очолює директор (начальник), який призначається відповідно до законодавства у порядку, встановленому статутом вищого навчального закладу.
 		Немає висновку    
    -473- Пінчук А.П.
 Навчально-консультаційний центр (представництво) здійснює надання студентам заочної (дистанційної) форми навчання консультацій щодо засвоювання ними навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, контрольних робіт та забезпечує створення умов для самостійної роботи студентів у міжсесійний період.
Утворення та припинення навчально-консультаційного центру (представництва) здійснюється власником (власниками) або уповноваженим ним органом за погодженням з органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Порядок функціонування навчально-консультаційного центру (представництва) визначається положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Навчально-консультаційний центр (представництво) очолює директор, який призначається відповідно до законодавства у порядку, встановленому статутом вищого навчального закладу.
Поза місцем розташування вищого навчального закладу, в іншій адміністративно-територіальній одиниці можуть також утворюватися згідно з вимогами пунктів 3 і 4 частини першої статті 28 цього Закону та абзаців третього — шостого частини другої цієї статті коледжі, професійні коледжі, кафедри, факультети, інститути тощо, які виконують функції відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.
Рішення про утворення таких підрозділів приймається власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом за погодженням з органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Освітня діяльність відокремлених структурних підрозділів вищого навчального закладу (філій, факультетів, інститутів, коледжів, професійних коледжів тощо) ліцензується, спеціальності, за якими здійснюється підготовка кадрів, акредитуються у порядку, встановленому законодавством.
Відокремлені структурні підрозділи вищих навчальних закладів, що утворені відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 28 цього Закону (коледжі, професійні коледжі) та абзаців третього — шостого частини другої цієї статті (факультети, інститути), можуть мати окремі права щодо фінансово-господарської самостійності і діють на підставі положень, затверджених відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.
5. Відокремленими структурними підрозділами університету, академії можуть бути наукові, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі інститути. Керівництво інститутом здійснює директор (начальник), який обирається вченою радою вищого навчального закладу на посаду за конкурсом строком до п’яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років). Повноваження директора (начальника) інституту, з яким укладено контракт, та вимоги до його кандидатури визначаються відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.
 		Немає висновку    
    -474- Пінчук А.П.
 У структурі вищого навчального закладу можуть утворюватися:
навчально-науково-виробничі центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені факультети, коледжі, професійні коледжі, наукові, науково-дослідні, науково-виробничі та проектні інститути, дослідні станції, кафедри, наукові лабораторії, конструкторські бюро, навчально-дослідні господарства, навчально-виробничі комбінати, експериментальні заводи, фабрики, фірми, клінічні бази установ медичної освіти, університетські клініки, лікарні, полігони, технопарки, інші підрозділи;
навчально-наукові центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені факультети, кафедри, наукові лабораторії, центри, інші підрозділи, що забезпечують підготовку кадрів з певних спеціальностей та проводять наукові дослідження за певним напрямом;
науково-дослідні центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені наукові лабораторії, центри, інші підрозділи за певним напрямом науково-дослідної роботи;
підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи післядипломної освіти, лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп’ютерні та інформаційні центри, наукові підрозділи, навчально-виробничі та творчі майстерні, музеї, навчальні театри і студії, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, центри студентського спорту, спортивно-оздоровчі табори, заклади культурно-побутового, лікувально-профілактичного призначення, студентські їдальні та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законодавством.
Порядок утворення таких структурних підрозділів визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
6. Вищий навчальний заклад може розміщувати свої навчальні, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі підрозділи на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до законодавства.
7. Вищий навчальний заклад, що готує кадри медичного та ветеринарного спрямувань або здійснює їх післядипломну освіту, та академія, інститут післядипломної освіти, що здійснюють післядипломну освіту, разом з центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування можуть створювати на базі наукових установ, закладів охорони здоров’я, у тому числі тих, що належать територіальним громадам або передані їм, клінічні бази установ медичної освіти, університетські лікарні.
Клінічна база установи медичної освіти, університетська лікарня створюються з метою забезпечення навчального процесу студентів, підвищення кваліфікації медичних працівників, а також надання багатопрофільної висококваліфікованої медичної допомоги.
Порядок утворення і функціонування клінічних баз установ медичної освіти, університетських лікарень визначається Кабінетом Міністрів України."
 		Немає висновку    
    -475- Чечетов М.В.
 Статтю 33 викласти у такій редакції:
"Стаття 33. Структурні підрозділи вищого навчального закладу
1. Структурні підрозділи вищого навчального закладу утворюються відповідно до законодавства. Структурні підрозділи можуть мати окремі права фінансово-господарської самостійної діяльності.
2. Структурними підрозділами університету, академії є кафедри, факультети, інститути, бібліотека, відокремлені структурні підрозділи тощо.
Кафедра — базовий структурний підрозділ університету, академії, що провадить навчальну, методичну та організаційну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.
Кафедра утворюється за рішенням вченої ради вищого навчального закладу за умови, що до її складу входить не менш як п’ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи і не менш як три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.
Керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який має науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю кафедри та обирається на цю посаду за конкурсом вченою радою вищого навчального закладу строком до п’яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років). Із завідувачем (начальником) кафедри керівник вищого навчального закладу укладає контракт.
Факультет — основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ університету, академії, коледжу, що об’єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет утворюється за рішенням вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менш як три кафедри і він спроможний забезпечити навчання не менш як 250 студентів за денною формою навчання (за винятком факультетів мистецьких та військових (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання), вимоги до яких встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки).
Інститут — організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ університету, академії, що об’єднує відповідні кафедри, лабораторії, науково-дослідні центри та експериментальні лабораторії, що проводять наукові дослідження з пріоритетних напрямів науки і техніки. Інститут утворюється за рішенням вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менш як п’ять кафедр і він спроможний забезпечити навчання не менш як 500 студентів за денною формою навчання (за винятком інститутів мистецьких та військових вищих навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання), вимоги до яких встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки).
Бібліотеку університету, академії, коледжу очолює директор, який призначається на посаду керівником за погодженням з вченою радою вищого навчального закладу строком до п’яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років).
Типове положення про кафедру, факультет, інститут, бібліотеку затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Університет, академія, коледж можуть мати у своєму складі військовий навчальний підрозділ (військовий інститут, коледж, факультет або кафедру військової підготовки). Військовий інститут як структурний підрозділ цивільного вищого навчального закладу може мати у своєму складі факультети та військовий професійний коледж. Створення та припинення військового навчального підрозділу вищого навчального закладу здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу може мати права юридичної особи, які визначаються відповідно до законодавства.
Керівництво військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу, а також його структурними підрозділами здійснюється відповідними начальниками, які призначаються на посаду за конкурсом відповідно до законодавства на строк до п’яти років.
3. Відокремлені структурні підрозділи вищих навчальних закладів — філії і навчально-консультаційні центри (представництва) утворюються поза місцем розташування вищого навчального закладу, в іншій адміністративно-територіальній одиниці з метою наближення місця навчання студентів до місця їх проживання.
Філія утворюється відповідно до законодавства у такому ж порядку, що і вищий навчальний заклад, за умови, що до її складу входить не менш як два факультети (відділення).
Філію очолює директор (начальник), який призначається відповідно до законодавства у порядку, встановленому статутом вищого навчального закладу.
Навчально-консультаційний центр (представництво) здійснює надання студентам заочної (дистанційної) форми навчання консультацій щодо засвоювання ними навчального матеріалу, виконання індивідуальних завдань, контрольних робіт та забезпечує створення умов для самостійної роботи студентів у міжсесійний період.
Утворення та припинення навчально-консультаційного центру (представництва) здійснюється власником (власниками) або уповноваженим ним органом за погодженням з органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Порядок функціонування навчально-консультаційного центру (представництва) визначається положенням, яке затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Навчально-консультаційний центр (представництво) очолює директор, який призначається відповідно до законодавства у порядку, встановленому статутом вищого навчального закладу.
Поза місцем розташування вищого навчального закладу, в іншій адміністративно-територіальній одиниці можуть також утворюватися згідно з вимогами пунктів 3 і 4 частини першої статті 28 цього Закону та абзаців третього — шостого частини другої цієї статті кафедри, факультети, інститути тощо, які виконують функції відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.
Рішення про утворення таких підрозділів приймається власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом за погодженням з органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Освітня діяльність відокремлених структурних підрозділів вищого навчального закладу (філій, факультетів, інститутів) ліцензується, спеціальності, за якими здійснюється підготовка кадрів, акредитуються у порядку, встановленому законодавством.
Відокремлені структурні підрозділи вищих навчальних закладів, що утворені відповідно до абзаців третього — шостого частини другої цієї статті (факультети, інститути), можуть мати окремі права щодо фінансово-господарської самостійності і діють на підставі положень, затверджених відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.
5. Відокремленими структурними підрозділами університету, академії можуть бути наукові, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі інститути. Керівництво інститутом здійснює директор (начальник), який обирається вченою радою вищого навчального закладу на посаду за конкурсом строком до п’яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років). Повноваження директора (начальника) інституту, з яким укладено контракт, та вимоги до його кандидатури визначаються відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.
У структурі вищого навчального закладу можуть утворюватися:
навчально-науково-виробничі центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені факультети, наукові, науково-дослідні, науково-виробничі та проектні інститути, дослідні станції, кафедри, наукові лабораторії, конструкторські бюро, навчально-дослідні господарства, навчально-виробничі комбінати, експериментальні заводи, фабрики, фірми, клінічні бази установ медичної освіти, університетські клініки, лікарні, полігони, технопарки, інші підрозділи;
навчально-наукові центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені факультети, кафедри, наукові лабораторії, центри, інші підрозділи, що забезпечують підготовку кадрів з певних спеціальностей та проводять наукові дослідження за певним напрямом;
науково-дослідні центри (комплекси, інститути), що об’єднують споріднені наукові лабораторії, центри, інші підрозділи за певним напрямом науково-дослідної роботи;
підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи післядипломної освіти, лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп’ютерні та інформаційні центри, наукові підрозділи, навчально-виробничі та творчі майстерні, музеї, навчальні театри і студії, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, центри студентського спорту, спортивно-оздоровчі табори, заклади культурно-побутового, лікувально-профілактичного призначення, студентські їдальні та інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законодавством.
Порядок утворення таких структурних підрозділів визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
6. Вищий навчальний заклад може розміщувати свої навчальні, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі підрозділи на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до законодавства.
7. Вищий навчальний заклад, що готує кадри медичного та ветеринарного спрямувань або здійснює їх післядипломну освіту, та академія, інститут післядипломної освіти, що здійснюють післядипломну освіту, разом з центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування можуть створювати на базі наукових установ, закладів охорони здоров’я, у тому числі тих, що належать територіальним громадам або передані їм, клінічні бази установ медичної освіти, університетські лікарні.
Клінічна база установи медичної освіти, університетська лікарня створюються з метою забезпечення навчального процесу студентів, підвищення кваліфікації медичних працівників, а також надання багатопрофільної висококваліфікованої медичної допомоги.
Порядок утворення і функціонування клінічних баз установ медичної освіти, університетських лікарень визначається Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано редакційно (у частині створення університетської клініки як структурного підрозділу ВНЗ, а також уніфікації усіх структурних підрозділів ВНЗ). 1. Недоцільно виділяти інститут виключно як структурний підрозділ ВНЗ, оскільки він може бути одним з видів ВНЗ. 2. Недоцільно коледжу надавати право мати військовий навчальний підрозділ. 3. Професійний коледж не є предметом регулювання цього Закону. 4. Обмежуються автономні права ВНЗ щодо утворення структурних підрозділів, оскільки пропонується визначати Порядок їх утворення нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.   
434. 1. Структура вищого навчального закладу, статус і функції структурних підрозділів визначаються статутом вищого навчального закладу та положеннями про відповідні структурні підрозділи.
 		    1. Структура вищого навчального закладу, статус і функції його структурних підрозділів визначаються статутом вищого навчального закладу та положеннями про відповідні структурні підрозділи.
 
435. 2. Структурні підрозділи утворюються рішенням вченої ради вищого навчального закладу у порядку, передбаченому цим Законом і статутом.
 		    2. Структурні підрозділи утворюються рішенням вченої ради вищого навчального закладу у порядку, визначеному цим Законом і статутом вищого навчального закладу.
 
436. 3. Основними структурними підрозділами університету, академії, інституту є факультети, кафедри, бібліотека тощо.
 		 -476- Гриневич Л.М.
 У частині третій статті 33 слова "університету, академії, інституту" замінити словами "вищого навчального закладу".
 		Враховано   3. Основними структурними підрозділами вищого навчального закладу є факультети, кафедри, бібліотека.
 
    -477- Шевчук О.Б.
 У статті 33 у частині третій слово "тощо" замінити словосполученням "інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законом".
 		Відхилено обґрунтування: Пропозиція недоцільна відповідно до принципу загально дозвільного регулювання "дозволено те, що не заборонено законом".   
437. 4. Факультет - структурний підрозділ вищого навчального закладу, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах в сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (за винятком факультетів вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання).
 		 -478- Гриневич Л.М.
 Частину четверту статті 33 викласти у наступній редакції:
"4. Факультет – структурний підрозділ вищого навчального закладу, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах в сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (за винятком факультетів вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання), вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту і вищих навчальних закладів культури та мистецтва)".
 		Враховано   4. Факультет – це структурний підрозділ вищого навчального закладу, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах у сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (крім факультетів вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання), вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, вищих навчальних закладів культури та мистецтва).
 
    -479- Кальцев С.Ф.
 Частину четверту статті 33 викласти у наступній редакції:
"4. Факультет – структурний підрозділ вищого навчального закладу, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах в сукупності забезпечують підготовку не менше 200 осіб розрахункового (приведеного) контингенту, який визначається з урахуванням кількості осіб, що навчаються на денній формі навчання із коефіцієнтом 1, на заочній (дистанційній) формі навчання – з коефіцієнтом 0,25 (за винятком факультетів вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання)."
Обґрунтування пропозиції автором: Статтею 33 передбачено, що факультет є структурним підрозділом вищого навчального закладу, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах в сукупності забезпечують підготовку не менше 200 студентів денної форми навчання. Проте, зважаючи на те, що у багатьох навчальних закладах відсутні окремі факультети заочної форми навчання і на факультеті одночасно навчаються студенти денної та заочної форм навчання пропонується враховувати розрахунковий (приведений) контингент, який визначається з урахуванням кількості осіб, що навчаються на денній формі навчання із коефіцієнтом 1, а на заочній (дистанційній) формі навчання – з коефіцієнтом 0,25.
 		Відхилено обґрунтування: Доцільно прив’язувати визначення факультету до кількості студентів, які навчаються на денній формі навчання як основній.   
    -480- Янків І.Т.
 Пункт четвертий статті 33 доповнити словами "мистецьких, культурологічних, фізичного виховання і спорту" та викласти у такій редакції:
"Факультет – структурний підрозділ вищого навчального закладу, що об’єднує не менш як три кафедри та/або лабораторії, які в державних і комунальних вищих навчальних закладах в сукупності забезпечують підготовку не менше 200 здобувачів вищої освіти денної форми навчання (за винятком факультетів вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, вищих навчальних закладів фізичного виховання і спорту, мистецьких, культурологічних вищих навчальних закладів).
 		Враховано редакційно (відповідно до поправки Гриневич Л.М. до цієї статті)   
438. 5. Кафедра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить навчально-виховну, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менш як п’ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з яких мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання.
 		 -481- Зарубінський О.О.
 У статі 33 серед структурних підрозділів університету доцільно Враховано такий тип як "навчально-наукові інститути" та надати відповідне визначення цього підрозділу.
 		Враховано (у пункті першому частини 8 статті 33)  5. Кафедра – це базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності (його філій, інститутів, факультетів), що провадить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якого входить не менше п’яти науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менш як три з них мають науковий ступінь або вчене (почесне) звання.
 
439. 6. Вищий навчальний заклад зобов’язаний мати у своєму складі бібліотеку, бібліотечний фонд якої повинен відповідати вимогам стандартів освітньої діяльності.
 		    6. Вищий навчальний заклад зобов’язаний мати у своєму складі бібліотеку, бібліотечний фонд якої має відповідати вимогам стандартів освітньої діяльності.
 
440. 7. Структурними підрозділами коледжу державної (комунальної) форми власності є відділення, циклові комісії, бібліотека тощо.
 		 -482- Гриневич Л.М.
 У статті 33 частини сьому вилучити. Частини восьму-десяту вважати частинами сьомою – дев’ятою.
 		Враховано      
441. Циклова комісія - структурний навчально-методичний підрозділ, що проводить навчальну, методичну, виховну та організаційну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін. Циклова комісія утворюється за рішенням керівника коледжу за умови, якщо до її складу входить не менш як три педагогічних працівники.
 		 -483- Шевчук О.Б.
 У статті 33 частини сьому та восьму – вилучити.
 		Враховано частково      
442. Відділення - структурний підрозділ, що об’єднує навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей за однією або кількома формами навчання, методичні, навчально-виробничі та інші підрозділи.
 		 -484- Калетнік Г.М.
 Абзац третій частини сьомої статті 33 доповнити словами "які в сукупності забезпечують підготовку не менше 150 здобувачів вищої освіти денної форми навчання".
 		Відхилено обґрунтування: У зв’язку з вилученням частини сьомої статті 33 (поправка Гриневич Л.М.)     
443. Бібліотеку коледжу очолює завідувач, який призначається на посаду керівником коледжу за погодженням з педагогічною радою.
 		       
444. 8. Структурними підрозділами вищого навчального закладу можуть бути:
 		    7. Структурними підрозділами вищого навчального закладу можуть бути:
 
445. 1) навчально-науковий інститут - структурний підрозділ університету, академії, інституту, що об’єднує відповідні кафедри, лабораторії, науково-дослідні центри та експериментальні лабораторії, які провадять освітню діяльність і проводять наукові дослідження;
 		    1) навчально-науковий інститут - структурний підрозділ університету, академії, інституту, що об’єднує відповідні кафедри, лабораторії, науково-дослідні центри та експериментальні лабораторії, які провадять освітню діяльність і проводять наукові дослідження;
 
446. 2) наукові, навчально-наукові, науково-дослідні, науково-виробничі та проектні інститути, навчально-науково-виробничі центри (сектори, частини, комплекси тощо), дослідні станції, лабораторії, конструкторські бюро, відділи аспірантури і докторантури, відділи післядипломної освіти, навчально-дослідні господарства, навчально-виробничі комбінати, експериментальні підприємства, клінічні бази установ медичної освіти, університетські клініки (лікарні), полігони, наукові парки, технопарки, інші підрозділи, що забезпечують практичну підготовку фахівців певних спеціальностей та проводять наукові дослідження;
 		 -485- Ващук К.Т.
 Пункт 2 частини 8 статті 33 викласти у наступній редакції:
"2) наукові, навчально-наукові, науково-дослідні, науково-виробничі та проектні інститути, навчально-науково-виробничі центри (сектори, частини, комплекси тощо), дослідні станції, лабораторії, конструкторські бюро, відділи аспірантури і докторантури, відділи (факультети, інститути, навчально-наукові центри) післядипломної освіти, навчально-дослідні господарства, навчально-виробничі комбінати, експериментальні підприємства, клінічні бази установ медичної освіти, університетські клініки (лікарні), полігони, наукові парки, технопарки, інші підрозділи, що забезпечують практичну підготовку фахівців певних спеціальностей та проводять наукові дослідження";
 		Враховано редакційно (у частині третій цієї статті)  2) наукові, навчально-наукові, науково-дослідні, науково-виробничі та проектні інститути, навчально-науково-виробничі центри (сектори, частини, комплекси тощо), дослідні станції, конструкторські бюро, відділи аспірантури і докторантури, навчально-виробничі комбінати, експериментальні підприємства, клінічні бази закладів медичної освіти, університетські клініки та лікарні, юридичні клініки, полігони, наукові парки, технопарки, оперні студії, навчальні театри, філармонії, інші підрозділи, що забезпечують практичну підготовку фахівців певних спеціальностей та/або проводять наукові дослідження;
 
    -486- Гриневич Л.М.
 У пункті другому частини восьмої статті 33 після слова "університетські клініки (лікарні)" замінити словами "університетські клініки та лікарні, юридичні клініки", а після слова "технопарки" доповнити словами "оперні студії, навчальні театри, філармонії, інші підрозділи, що забезпечують практичну підготовку фахівців певних спеціальностей та/або проводять наукові дослідження;".
 		Враховано    
    -487- Калетнік Г.М.
 Пункт 2 частини восьмої статті 33 після слів "установ медичної" доповнити словами "та ветеринарної".
 		Відхилено обґрунтування: Клінічні бази установ медичної освіти створюються спільно з вищими навчальними закладами, що готують фахівців. Фахівців медичного та фармацевтичного і ветеринарного профілю готують вищі навчальні заклади різного галузевого спрямування. Відтак недоцільно додавати "ветеринарної" до назви "клінічні установи медичної освіти".   
    -488- Пінчук А.П.
 У абзаці третьому частини восьмої статті 33 виключити слова "відділи післядипломної освіти".
 		Відхилено обґрунтування: Пропозиція не відповідає визначенню вищого навчального закладу (пункт шостий частини першої статті 1 законопроекту), яким ВНЗ дозволяється забезпечувати "здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їх покликання, інтересів та здібностей" за принципом "навчання впродовж життя".   
447. 3) підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, інститути післядипломної освіти, лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп’ютерні та інформаційні центри, навчально-виробничі та творчі майстерні, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, заклади культурно-побутового призначення, центри студентського спорту;
 		 -489- Пінчук А.П.
 Абзац четвертий частини восьмої статті 33 викласти у такій редакції:
"3) підготовчі відділення (підрозділи), інститути (підрозділи) післядипломної освіти (перепідготовки, підвищення кваліфікації, тощо), лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп’ютерні та інформаційні центри, навчально-виробничі та творчі майстерні, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, заклади культурно-побутового призначення, центри студентського спорту;".
 		Відхилено обґрунтування: Правка носить стилістичний характер і ускладнює норму закону.  3) підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, інститути післядипломної освіти, лабораторії, навчально-методичні кабінети, комп’ютерні та інформаційні центри, навчально-виробничі та творчі майстерні, навчально-дослідні господарства, виробничі структури, видавництва, спортивні комплекси, заклади культурно-побутового призначення, центри студентського спорту;
 
448. 4) військові навчальні підрозділи (військовий інститут, коледж, факультет або кафедра військової підготовки);
 		 -490- Гриневич Л.М.
 Частину четверту статті 33 вилучити.
 		Враховано   4) спеціальний навчально-реабілітаційний підрозділ, який утворюється з метою організації інклюзивного освітнього процесу та спеціального навчально-реабілітаційного супроводу здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами, забезпечення їм доступу до якісної вищої освіти з урахуванням обмежень життєдіяльності;
 
    -491- Гриневич Л.М.
 Частину восьму статті 33 доповнити новим пунктом 5 такого змісту:
"5) спеціальний навчально-реабілітаційний підрозділ, який створюється з метою організації інклюзивного освітнього процесу та спеціалізованого навчально-реабілітаційного супроводу здобувачів вищої освіти з інвалідністю, забезпечення їх прав на якісну освіту відповідно до їх обмежень життєдіяльності;".
Пункт 5 вважати пунктом 6
 		Враховано    
449. 5) інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законом.
 		 -492- Гриневич Л.М.
 Статтю 33 доповнити новою частиною дев’ятою такого змісту:
"9. Вищий навчальний заклад, що готує фахівців медичного та фармацевтичного профілів або здійснює їх післядипломну освіту, та академія, інститут післядипломної освіти, що здійснюють післядипломну освіту, разом з центральними органами виконавчої влади, Національною та галузевими академіями наук України, органами місцевого самоврядування можуть спільно створювати на базі наукових установ, закладів охорони здоров’я, у тому числі тих, що належать територіальним громадам або передані їм, клінічні бази установ медичної освіти, університетські клініки та лікарні.
Клінічна база установи медичної освіти, університетська клініка чи лікарня створюються з метою забезпечення навчального процесу особам, які навчаються у вищому навчальному закладі, підвищення кваліфікації медичних працівників, проведення наукових досліджень, а також надання спеціалізованої медичної допомоги.
Порядок утворення і функціонування клінічних баз установ медичної освіти, університетських клінік та університетських лікарень визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у галузі охорони здоров’я."
Частини дев’яту - десяту вважати частинами десятою-одинадцятою.
 		Враховано   5) інші підрозділи, діяльність яких не заборонена законом.
8. Вищий навчальний заклад, що готує фахівців медичного та фармацевтичного профілів або здійснює їх післядипломну освіту, та академія, інститут післядипломної освіти, що здійснюють післядипломну освіту, спільно з центральними органами виконавчої влади, Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук, органами місцевого самоврядування можуть утворювати на базі наукових установ, закладів охорони здоров’я, у тому числі тих, що належать територіальним громадам або передані їм, клінічні бази закладів медичної освіти, університетські клініки та лікарні.
Клінічна база закладу медичної освіти, університетська клініка чи лікарня створюються з метою забезпечення освітнього процесу особам, які навчаються у вищому навчальному закладі, підвищення кваліфікації медичних працівників, проведення наукових досліджень, а також надання спеціалізованої медичної допомоги.
Порядок утворення і функціонування клінічних баз закладів медичної освіти, університетських клінік та університетських лікарень визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
 
450. 9. Філія - відокремлений структурний підрозділ вищого навчального закладу, що створюється з метою задоволення потреб регіонального ринку праці у відповідних фахівцях та наближення місця навчання здобувачів вищої освіти до їх місця проживання. Філія не є юридичною особою і діє на підставі затвердженого вищим навчальним закладом положення та відповідно до отриманої ліцензії на провадження освітньої діяльності.
 		    9. Філія – це територіально відокремлений структурний підрозділ вищого навчального закладу, що утворюється з метою задоволення потреб регіонального ринку праці у відповідних фахівцях та наближення місця навчання здобувачів вищої освіти до їх місця проживання. Філія не є юридичною особою і діє на підставі затвердженого вищим навчальним закладом положення та відповідно до отриманої ліцензії на провадження освітньої діяльності.
 
451. Філію очолює керівник, який підпорядкований керівнику вищого навчального закладу і діє на підставі відповідного доручення.
 		    Філію очолює керівник, який підпорядкований керівнику вищого навчального закладу і діє на підставі відповідного доручення.
 
452. Відомості про філію вищого навчального закладу вносяться до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 		    Відомості про філію вищого навчального закладу вносяться до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
 
453. 10. Університет, академія, інститут можуть мати у своєму складі військовий навчальний підрозділ (навчальний підрозділ із специфічними умовами навчання - інститут, коледж, факультет або кафедру), який проводить за певними ступенями підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького (інспекторського) складу з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю. Військовий інститут як структурний підрозділ цивільного вищого навчального закладу може мати у своєму складі факультети та військовий коледж.
 		 -493- Гриневич Л.М.
 У частині десятій статті 33 після слів "умовами навчання" слова "інститут, колед, факультет або кафедру" замінити словами "військовий інститут, коледж, факультет або кафедра військової підготовки"; після слів "інших військових формувань" доповнити словами "утворених відповідно до законів України"
 		Враховано   10. Університет, академія, інститут можуть мати у своєму складі військовий навчальний підрозділ (навчальний підрозділ із специфічними умовами навчання - військовий інститут, коледж, факультет кафедра військової підготовки або відділення військової підготовки), який проводить за певними ступенями вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах сержантського, старшинського, офіцерського або начальницького складу з метою задоволення потреб відповідно Міністерства внутрішніх справ України Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Військовий інститут як підрозділ вищого навчального закладу може мати у своєму складі факультети та військовий коледж.
 
    -494- Шевчук О.Б.
 У статті 33 в частині десятій слово "коледж" – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: Коледж може бути структурним підрозділом ВНЗ.   
454. Рішення про створення та припинення діяльності функціонування військового навчального підрозділу вищого навчального закладу приймається Кабінетом Міністрів України.
 		    Рішення про утворення та припинення діяльності військового навчального підрозділу вищого навчального закладу приймається Кабінетом Міністрів України.
 
455. РОЗДІЛ VІІ
 		    РОЗДІЛ VІІ
 
456. УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
 		    УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
 
457. Стаття 34. Керівник вищого навчального закладу
 		    Стаття 34. Керівник вищого навчального закладу
 
458. 1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов’язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом вищого навчального закладу.
 		 -495- Ляшко О.В.
 Частину першу статті 34 викласти в такій редакції: "1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов’язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом вищого навчального закладу. Особа не може перебувати на посаді керівника вищого навчального закладу більш як два строки".
 		Враховано редакційно Обґрунтування: норма врахована в статті 43.  1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов’язки та відповідальність визначаються законодавством і статутом вищого навчального закладу.
 
459. 2. Керівник є представником вищого навчального закладу у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності у межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом вищого навчального закладу.
 		    2. Керівник є представником вищого навчального закладу у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом вищого навчального закладу.
 
460. 3. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:
 		    3. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:
 
461. 1) організовує діяльність вищого навчального закладу;
 		    1) організовує діяльність вищого навчального закладу;
 
462. 2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис;
 		    2) вирішує питання фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис;
 
463. 3) видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма учасниками навчально-виховного процесу і структурними підрозділами вищого навчального закладу доручення;
 		    3) видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами вищого навчального закладу доручення;
 
464. 4) відповідає за результати діяльності вищого навчального закладу перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою);
 		    4) відповідає за результати діяльності вищого навчального закладу перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою);
 
465. 5) є розпорядником майна і коштів;
 		 -496- Сухий Я.М.
 Підпункт 5 пункту 3 статті 34 після слів "коштів" доповнити словами:
"загального фонду державного бюджету, виділених головним розпорядником та власних надходжень (спеціальний фонд державного бюджету).".
 		Відхилено обґрунтування: мова йде про керівника ВНЗ будь-якої форми власності)  5) є розпорядником майна і коштів;
 
466. 6) забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;
 		    6) забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;
 
467. 7) призначає на посаду та звільняє з посади працівників;
 		    7) призначає на посаду та звільняє з посади працівників;
 
468. 8) забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;
 		    8) забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;
 
469. 9) визначає функціональні обов’язки працівників;
 		    9) визначає функціональні обов’язки працівників;
 
470. 10) формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;
 		    10) формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;
 
471. 11) відраховує з вищого навчального закладу та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням з органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки), на підставах, передбачених цим Законом;
 		    11) відраховує з вищого навчального закладу та поновлює на навчання в ньому здобувачів вищої освіти за погодженням з органами студентського самоврядування та первинними профспілковими організаціями осіб, які навчаються (якщо дана особа є членом профспілки), з підстав, установлених цим Законом;
 
472. 12) забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;
 		    12) забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;
 
473. 13) контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;
 		    13) контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;
 
474. 14) здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;
 		    14) здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;
 
475. 15) забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю вищого навчального закладу;
 		    15) забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю вищого навчального закладу;
 
476. 16) сприяє роботі органів студентського самоврядування, організацій профспілки співробітників і студентів та створює умови для їх діяльності;
 		 -497- Томенко М.В.
 Пункт 16 частини третьої статті 34 подати у наступній редакції:
"16) сприяє роботі органів студентського самоврядування, а також громадських організацій, які діють на території ВНЗ, та створює умови для їх діяльності".
 		Враховано частково   16) сприяє та створює умови для діяльності органів студентського самоврядування, організацій профспілок працівників вищого навчального закладу і студентів, громадських організацій, які діють у вищому навчальному закладі;
 
477. 17) сприяє формуванню здорового способу життя здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази закладу, створює належні умови для занять масовим спортом;
 		    17) сприяє формуванню здорового способу життя у здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази вищого начального закладу, створює належні умови для занять масовим спортом;
 
478. 18) разом з виборними органами первинних організацій профспілки співробітників і студентів подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх;
 		 -498- Ляшко О.В.
 Пункт 18 частини третьої статті 34 викласти в такій редакції: "18) разом з виборними органами первинних організацій профспілок співробітників і студентів подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх;"
 		Враховано   18) спільно з виборними органами первинних організацій профспілок працівників вищого навчального закладу і студентів подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх;
 
479. 19) здійснює інші передбачені статутом повноваження.
 		    19) здійснює інші передбачені статутом повноваження.
 
480. 4. Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.
 		    4. Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.
 
481. 5. Керівник вищого навчального закладу щороку звітує перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 		 -499- Гриневич Л.М.
 Частину п’яту статті 34 доповнити другим реченням такого змісту:
"Керівник зобов’язаний оприлюднювати свій щорічний звіт на сайті вищого навчального закладу".
 		Враховано   5. Керівник вищого навчального закладу щороку звітує перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.
Керівник зобов’язаний оприлюднювати щорічний звіт про свою діяльність на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу.
 
    -500- Ляшко О.В.
 Частину п’яту статті 34 викласти в такій редакції: "5. Керівник вищого навчального закладу щороку звітує перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу. Звіт має містити детальну інформацію про розподіл витрат кошторису та усі тендерні закупівлі, що здійснювались вищим навчальним закладом. Усі рішення та накази керівника навчального закладу мають не пізніше наступного робочого дня оприлюднюватись в розділі "Документи" офіційного веб-сайту вищого навчального закладу".
Обґрунтування пропозиції автором.
Це забезпечить доступ через мережу Інтернет до усіх наказів та розпоряджень університетських адміністрацій.
 		Враховано редакційно (пропозиція вже врахована в ст. 80 законопроекту)   
482. 6. Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам і керівникам структурних підрозділів.
 		 -501- Ващук К.Т.
 Частину 6 статті 34 викласти у наступній редакції:
6. Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам (проректорам) і керівникам структурних підрозділів. Заступники (проректори) керівника вищого навчального закладу не можуть перебувати на посаді більше як два строки.
 		Відхилено обґрунтування: невиборна посада.  6. Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам і керівникам структурних підрозділів.
 
483. 7. Особливості повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей вищий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    7. Особливості повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання), військового навчального підрозділу вищого навчального закладу визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей вищий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
484. 8. Під час виходу на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу керівник, який працював на цій посаді не менш як десять років підряд, може бути призначений на посаду радника керівника вищого навчального закладу на громадських засадах або за рахунок власних надходжень вищого навчального закладу в порядку, визначеному статутом вищого навчального закладу.
 		 -502- Соболєв С.В.
 Частину восьму статті 34 після слова "керівника" доповнити словами "або Президента"., а також новим реченням такого змісту:
"Права і обов’язки радника ректора чи президента університету визначаються Положеннями, які затверджуються ректором університету на підставі рішення вченої ради університету".
 		Враховано редакційно (у частині першій статті 55, а також питання вирішується в межах автономії ВНЗ)  8. Після виходу на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу керівник, особа, яка працювала на цій посаді не менш як десять років підряд, може бути призначена радником керівника вищого навчального закладу на громадських засадах або за рахунок власних надходжень вищого навчального закладу в порядку, визначеному статутом вищого навчального закладу.
 
    -503- Розенко П.В.
 Частину восьму статті 34 вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: у зв’язку з обмеженням часу перебування особи на посаді ректора (лише два строки) ця норма дозволить забезпечити використання досвіду попередніх керівників)   
    -504- Ляшко О.В.
 Статтю 34 доповнити частиною дев’ятою такого змісту: "9. Керівник вищого навчального закладу не може бути членом політичної партії".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає ст. 36 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про політичні партії".   
    -505- Кальцев С.Ф.
 Доповнити статтю 34 частинами 9, 10 такого змісту:
"9. Керівник вищого навчального закладу приймає рішення про відсторонення від роботи науково-педагогічного (педагогічного) працівника, у випадку, якщо оцінка професійної діяльності такого працівника за результатами опитування здобувачів вищої освіти є нижчою за затверджений Вченою радою мінімум оцінки роботи науково-педагогічного (педагогічного) працівника, на час з’ясування причин такої оцінки.
10. Керівник вищого навчального закладу приймає рішення про постійне відсторонення від роботи науково-педагогічного (педагогічного) працівника у випадку, якщо середня оцінка професійної діяльності працівника за результатами двох опитувань здобувачів вищої освіти є нижчою за затверджений Вченою радою мінімум оцінки роботи науково-педагогічного (педагогічного) працівника. Постійне відсторонення від роботи науково-педагогічного (педагогічного) працівника є підставою для розірвання трудового договору. Повторне укладання трудового договору з таким науковим-педагогічним (педагогічним) працівником можливе не раніше трьох календарних років з моменту розірвання трудового договору."
Обґрунтування пропозиції автором: Поправки спрямовані на забезпечення підтримки якості освіти зі сторони здобувачів вищої освіти (студентів). Також, запропоновані норми допоможуть у боротьбі із корупцією у вищих навчальних закладах.
Головною метою проведення опитування студентів є можливість виявити тих викладачів, які недобросовісно або неякісно виконують свою роботу. Загалом, норми поправок повинні позитивно вплинути на процес та якість вищої освіти, наблизивши їх до міжнародних стандартів.
 		Відхилено обґрунтування: це питання вирішується самим ВНЗ в межах автономії ВНЗ. Крім того, пропозиції не відповідає трудовому законодавству.   
485. Стаття 35. Керівник факультету, навчально-наукового інституту, відділення
 		 -506- Гриневич Л.М.
 У назві статті 35 слово "відділення" замінити словом "кафедри".
 		Враховано   Стаття 35. Керівник факультету, навчально-наукового інституту, кафедри
 
    -507- Пінчук А.П.
 Статтю 35 викласти в новій редакції:
"Стаття 35. Керівник інституту, факультету, відділення
1. Керівництво інститутом здійснює директор (начальник), керівництво факультетом здійснює декан (начальник).
Керівник інституту (факультету) повинен мати науковий ступінь та (або) вчене звання відповідно до профілю інституту (факультету). Зазначений керівник обирається вченою радою інституту (факультету) строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу — на сім років). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником інституту (факультету) контракт.
Директор (начальник) інституту, декан (начальник) факультету може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам. Повноваження керівника інституту (факультету) визначаються у положенні про інститут (факультет), яке затверджується керівником вищого навчального закладу відповідно до законодавства.
Директор (начальник), декан (начальник) видають розпорядження, що стосуються діяльності відповідного інституту (факультету). Розпорядження є обов’язковими для виконання всіма працівниками інституту (факультету) і можуть бути скасовані керівником вищого навчального закладу. Керівник вищого навчального закладу скасовує розпорядження директора (начальника), декана (начальника), що суперечать законодавству, статуту вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого навчального закладу.
2. Керівництво військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та факультетом (відділенням) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) здійснює начальник, який призначається на посаду за конкурсом. Порядок проведення конкурсу визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчання, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу), за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
3. Керівництво відділенням здійснює завідувач (начальник). Завідувач (начальник) відділення призначається на посаду керівником вищого навчального закладу з числа педагогічних працівників, які мають вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня магістра відповідно до профілю освітньої діяльності відділення і педагогічний стаж не менш як п’ять років.
Завідувач відділення (начальник) забезпечує організацію навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною діяльністю викладачів."
 		Відхилено обґрунтування: запропонована редакція повторює більшість положень законопроекту, ухваленого у першому читанні, а ті положення, які відрізняються, не узгоджуються з реальною практикою управління структурним підрозділом.   
    -508- Чечетов М.В.
 Статтю 35 викласти у такій редакції:
"Стаття 35. Керівник інституту, факультету, відділення
1. Керівництво інститутом здійснює директор (начальник), керівництво факультетом здійснює декан (начальник).
Керівник інституту (факультету) повинен мати науковий ступінь та (або) вчене звання відповідно до профілю інституту (факультету). Зазначений керівник обирається вченою радою інституту (факультету) строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу — на сім років). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником інституту (факультету) контракт.
Директор (начальник) інституту, декан (начальник) факультету може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам. Повноваження керівника інституту (факультету) визначаються у положенні про інститут (факультет), яке затверджується керівником вищого навчального закладу відповідно до законодавства.
Директор (начальник), декан (начальник) видають розпорядження, що стосуються діяльності відповідного інституту (факультету). Розпорядження є обов’язковими для виконання всіма працівниками інституту (факультету) і можуть бути скасовані керівником вищого навчального закладу. Керівник вищого навчального закладу скасовує розпорядження директора (начальника), декана (начальника), що суперечать законодавству, статуту вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого навчального закладу.
2. Керівництво військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та факультетом (відділенням) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) здійснює начальник, який призначається на посаду за конкурсом. Порядок проведення конкурсу визначається нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад з особливими умовами навчання, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу), за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
3. Керівництво відділенням здійснює завідувач (начальник). Завідувач (начальник) відділення призначається на посаду керівником вищого навчального закладу з числа педагогічних працівників, які мають вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня магістра відповідно до профілю освітньої діяльності відділення і педагогічний стаж не менш як п’ять років.
Завідувач відділення (начальник) забезпечує організацію навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною діяльністю викладачів".
 		Відхилено обґрунтування: запропонована редакція повторює більшість положень законопроекту, ухваленого у першому читанні, а ті положення, які відрізняються, не узгоджуються з реальною практикою управління структурним підрозділом)   
486. 1. Керівництво факультетом здійснює декан (начальник), керівництво навчально-науковим інститутом здійснює директор (начальник).
 		 -509- Ляшко О.В.
 Частину першу статті 35 викласти в такій редакції: "1. Керівництво факультетом здійснює декан (начальник), керівництво навчально-науковим інститутом здійснює директор (начальник), які не можуть перебувати на цих посадах більш як два строки".
 		Враховано   1. Керівництво факультетом здійснює декан (начальник), керівництво навчально-науковим інститутом - директор (начальник), які не можуть перебувати на цих посадах більш як два строки.
 
487. 2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) повинен мати науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю факультету (навчально-наукового інституту). Зазначений керівник обирається вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років (для вищого навчального закладу, що має статус національного - на сім років). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт.
 		 -510- Гриневич Л.М.
 Частину другу статті 35 викласти в такій редакції:
"2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю факультету (навчально-наукового інституту)".
 		Немає висновку   2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю факультету (навчально-наукового інституту).
 
    -511- Калетнік Г.М.
 Частину другу статті 35 після слів "обирається" доповнити словами "таємним голосуванням".
 		Враховано (у статті 44)   
    -512- Медуниця О.В.
 Доповнити частину другу статті 35 словами "таємним голосуванням" та викласти частину 2 ст. 35 в наступній редакції:
"2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) повинен мати науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю факультету (навчально-наукового інституту). Зазначений керівник обирається таємним голосуванням вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років (для вищого навчального закладу, що має статус національного – на сім років). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт.".
 		Враховано (у статті 44)   
    -513- Розенко П.В.
 Частину другу статті 35 викласти в такій редакції:
"2. Керівник (начальник) факультету (навчально-наукового інституту) повинен мати науковий ступінь та/або вчене звання відповідно до профілю факультету (навчально-наукового інституту). Зазначений керівник обирається вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) строком на чотири роки. Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт."
 		Враховано частково (у статті 44 у частині однакового строку перебування на посаді для всіх керівників)   
    -514- Шевчук О.Б.
 У статті 35 частину другу викласти у наступній редакції:
"Керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою факультету (навчально-наукового інституту) строком до п’яти років (для вищого навчального закладу, що має статус національного – до семи років). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт".
 		Відхилено обґрунтування: усунення з тексту законопроекту будь-яких вимог до рівня кваліфікації кандидата на посаду керівника факультету може призвести до зниження якості освітньої діяльності ВНЗ та, відповідно, якості вищої освіти.   
488. 3. Декан (начальник) факультету, директор (начальник) навчально-наукового інституту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам. Повноваження керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються у положенні про факультет (навчально-науковий інститут), яке затверджується керівником вищого навчального закладу.
 		 -515- Гриневич Л.М.
 Речення друге частини третьої статті 35 викласти в такій редакції:
"Повноваження керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються у положенні про факультет (навчально-науковий інститут), яке затверджується вченою радою вищого навчального закладу".
 		Враховано   3. Декан (начальник) факультету, директор (начальник) навчально-наукового інституту можуть делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам. Повноваження керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються положенням про факультет (навчально-науковий інститут), яке затверджується вченою радою вищого навчального закладу.
 
489. 4. Декан (начальник), директор (начальник) видає розпорядження, що стосуються діяльності відповідного факультету (навчально-наукового інституту), які є обов’язковими для виконання всіма учасниками навчально-виховного процесу факультету (навчально-наукового інституту) і можуть бути скасовані керівником вищого навчального закладу, якщо вони суперечать законодавству, статуту вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого навчального закладу.
 		 -516- Ляшко О.В.
 Частину 4 статті 35 викласти в такій редакції: "4. Декан (начальник), директор (начальник), враховуючи пропозиції студентів та викладачів цього факультету, видає розпорядження, що стосуються діяльності відповідного факультету (навчально-наукового інституту), які є обов’язковими для виконання всіма учасниками навчально-виховного процесу факультету (навчально-наукового інституту), і які можуть бути скасовані керівником вищого навчального закладу, в тому числі як відповідь на звернення представників органів студентського самоврядування, наукових, педагогічних та науково-педагогічних працівників, студентських та викладацьких профспілок, або окремих учасників навчального процесу, якщо вони суперечать законодавству чи статуту вищого навчального закладу".
Обґрунтування пропозиції автором: Факультети та кафедри мають керуватися спільно студентами та викладачами, у прийнятті важливих рішень має повноцінно і рівноправно враховуватися позиція студентів.
 		Відхилено обґрунтування: порушене питання є частиною автономних прав вищого навчального закладу і вирішується в рамках громадського контролю, передбаченого в статті 79). Крім того, викладачі і студенти є членами Вченої ради та вищого органу громадського самоврядування ВНЗ.  4. Декан (начальник) факультету, директор (начальник) навчально-наукового інституту видає розпорядження щодо діяльності відповідного факультету (навчально-наукового інституту), які є обов’язковими для виконання всіма учасниками освітнього процесу факультету (навчально-наукового інституту) і можуть бути скасовані керівником вищого навчального закладу, якщо вони суперечать законодавству, статуту вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого навчального закладу.
 
490. 5. Керівництво військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та факультетом (відділенням) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) здійснює начальник, який призначається на посаду за конкурсом. Порядок проведення конкурсу визначається нормативно-правовими актами державного органу, до сфери управління якого належить вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад із специфічними умовами навчання, військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу), за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    5. Керівництво військовим навчальним підрозділом вищого навчального закладу та факультетом (відділенням) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) здійснює начальник, який призначається на посаду за конкурсом. Порядок проведення конкурсу визначається нормативно-правовими актами державного органу, до сфери управління якого належить вищий військовий навчальний заклад (вищий навчальний заклад із специфічними умовами навчання), військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
491. 6. Керівництво відділенням коледжу здійснює завідувач (начальник). Завідувач (начальник) відділення призначається на посаду керівником коледжу з числа педагогічних працівників, які мають ступінь магістра відповідно до профілю освітньої діяльності відділення і педагогічний стаж не менш як п’ять років.
 		 -517- Гриневич Л.М.
 Частини шосту-сьому статті 35 викласти в такій редакції:
6. Керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два строки.
Керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Зазначений керівник обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою вищого навчального закладу строком до п’яти років. Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником кафедри контракт.
7. Керівник кафедри забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів".
 		Враховано   6. Керівництво кафедрою здійснює завідувач (начальник) кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два строки.
Керівник кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Керівник кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням вченою радою вищого навчального закладу строком до п’яти років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (навчально-наукового інституту) та кафедри. Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником кафедри контракт.
 
492. 7. Завідувач відділення (начальник) забезпечує організацію навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною діяльністю викладачів.
 		 -518- Ляшко О.В.
 Статтю 35 доповнити частиною восьмою такого змісту : "8. Керівник факультету, навчально-наукового інституту, відділення не може бути членом політичної партії".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає ст. 36 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про політичні партії")  7. Керівник кафедри забезпечує організацію освітнього процесу, виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною та науковою діяльністю викладачів.
 
493. Стаття 36. Вчена рада
 		 -519- Пінчук А.П.
 Статтю 36 викласти в новій редакції:
"Стаття 36. Вчена рада
1. Вчена рада університету, академії, коледжу є колегіальним органом та утворюється відповідно до цього Закону керівником вищого навчального закладу на строк на п’ять років (для національного вищого навчального закладу — строком на сім років).
До повноважень вченої ради університету, академії, коледжу належить:
розроблення і подання вищому колегіальному органу громадського самоврядування проекту статуту вищого навчального закладу, а також акта щодо внесення змін до нього;
ухвалення кошторису (річного фінансового плану та звіту) вищого навчального закладу;
ухвалення за поданням керівника вищого навчального закладу рішень щодо утворення та припинення структурних підрозділів;
погодження за поданням керівника вищого навчального закладу кандидатури щодо призначення та звільнення з посади директора бібліотеки, а також призначення та звільнення з посади проректорів (заступників керівника), головного бухгалтера;
обрання за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр і професорів;
визначення варіативної частини змісту освіти і переліків навчальних дисциплін та їх програм;
ухвалення рішень з питань організації навчального процесу;
ухвалення основних напрямів проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;
оцінювання науково-педагогічної діяльності структурних підрозділів;
прийняття рішення щодо кандидатур для присвоєння вчених звань доцента, професора, старшого дослідника.
Вчена рада вищого навчального закладу розглядає також інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до його статуту.
Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова — керівник вищого навчального закладу. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами заступники керівника вищого навчального закладу, директори інститутів, декани факультетів, учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування, профспілкових органів вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук; виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків — виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
Виборні представники обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють, а виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, — вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу.
Рішення вченої ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.
2. Вчена рада інституту (факультету) є колегіальним органом інституту (факультету) вищого навчального закладу і утворюється строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу — строком на сім років).
Вчену раду інституту очолює її голова — директор (начальник) інституту.
Вчену раду факультету очолює її голова — декан (начальник) факультету. До складу вченої ради інституту (факультету) входять за посадами заступники директора (начальника), декана (начальника), завідувачі (начальники) кафедр, керівники органів громадського самоврядування інституту (факультету), керівники органів студентського самоврядування інституту (факультету), а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників інституту (факультету) і працюють у ньому на постійній основі, виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті), відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники інституту (факультету) і не менш як 10 відсотків — виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті).
Виборні представники обираються органом громадського самоврядування інституту (факультету) за поданням структурних підрозділів, в яких вони працюють, а виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті), — вищим органом студентського самоврядування інституту (факультету).
До повноважень вченої ради інституту (факультету) належать:
обрання за конкурсом таємним голосуванням на посаду асистентів, викладачів, старших викладачів, доцентів, директора (начальника) інституту, декана (начальника) факультету;
вирішення питань організації навчального процесу в інституті, на факультеті;
подання вченій раді вищого навчального закладу пропозицій щодо обрання за конкурсом завідувачів (начальників) кафедр і професорів, присвоєння вчених звань доцента, професора, старшого дослідника, ухвалення навчальних планів та програм варіативних навчальних дисциплін;
визначення основних напрямів наукової діяльності інституту (факультету);
ухвалення фінансового плану і звіту, кошторису інституту (факультету);
розгляд інших питань, передбачених статутом вищого навчального закладу.
Рішення вченої ради інституту (факультету) вводяться в дію рішеннями директора (начальника) інституту, декана (начальника) факультету. Рішення вченої ради інституту (факультету) може бути скасовано вченою радою вищого навчального закладу.
3. В університеті, академії, коледжі можуть бути утворені вчені ради інших структурних підрозділів. Повноваження таких вчених рад визначаються керівником вищого навчального закладу за погодженням з вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту цього закладу.
4. Особливості діяльності вченої ради вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) визначаються Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Генеральною прокуратурою України, центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки."
 		Відхилено обґрунтування: поправка не передбачає будь-яких позитивних змін (реформи) у питанні діяльності вчених ради ВНЗ)  Стаття 36. Вчена рада
 
    -520- Чечетов М.В.
 Статтю 36 викласти у такій редакції:
"Стаття 36. Вчена рада
1. Вчена рада університету, академії є колегіальним органом та утворюється відповідно до цього Закону керівником вищого навчального закладу на строк на п’ять років (для національного вищого навчального закладу — строком на сім років).
До повноважень вченої ради університету, академії належить:
розроблення і подання вищому колегіальному органу громадського самоврядування проекту статуту вищого навчального закладу, а також акта щодо внесення змін до нього;
ухвалення кошторису (річного фінансового плану та звіту) вищого навчального закладу;
ухвалення за поданням керівника вищого навчального закладу рішень щодо утворення та припинення структурних підрозділів;
погодження за поданням керівника вищого навчального закладу кандидатури щодо призначення та звільнення з посади директора бібліотеки, а також призначення та звільнення з посади проректорів (заступників керівника), головного бухгалтера;
обрання за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр і професорів;
визначення варіативної частини змісту освіти і переліків навчальних дисциплін та їх програм;
ухвалення рішень з питань організації навчального процесу;
ухвалення основних напрямів проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;
оцінювання науково-педагогічної діяльності структурних підрозділів;
прийняття рішення щодо кандидатур для присвоєння вчених звань доцента, професора, старшого дослідника.
Вчена рада вищого навчального закладу розглядає також інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до його статуту.
Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова — керівник вищого навчального закладу. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами заступники керівника вищого навчального закладу, директори інститутів, декани факультетів, учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування, профспілкових органів вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук; виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків — виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
Виборні представники обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють, а виборні представники з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, — вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу.
Рішення вченої ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.
2. Вчена рада інституту (факультету) є колегіальним органом інституту (факультету) вищого навчального закладу і утворюється строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу — строком на сім років).
Вчену раду інституту очолює її голова — директор (начальник) інституту. Вчену раду факультету очолює її голова — декан (начальник) факультету. До складу вченої ради інституту (факультету) входять за посадами заступники директора (начальника), декана (начальника), завідувачі (начальники) кафедр, керівники органів громадського самоврядування інституту (факультету), керівники органів студентського самоврядування інституту (факультету), а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників інституту (факультету) і працюють у ньому на постійній основі, виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті), відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники інституту (факультету) і не менш як 10 відсотків — виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті).
Виборні представники обираються органом громадського самоврядування інституту (факультету) за поданням структурних підрозділів, в яких вони працюють, а виборні представники осіб, які навчаються в інституті (на факультеті), — вищим органом студентського самоврядування інституту (факультету).
До повноважень вченої ради інституту (факультету) належать:
обрання за конкурсом таємним голосуванням на посаду асистентів, викладачів, старших викладачів, доцентів, директора (начальника) інституту, декана (начальника) факультету;
вирішення питань організації навчального процесу в інституті, на факультеті;
подання вченій раді вищого навчального закладу пропозицій щодо обрання за конкурсом завідувачів (начальників) кафедр і професорів, присвоєння вчених звань доцента, професора, старшого дослідника, ухвалення навчальних планів та програм варіативних навчальних дисциплін;
визначення основних напрямів наукової діяльності інституту (факультету);
ухвалення фінансового плану і звіту, кошторису інституту (факультету);
розгляд інших питань, передбачених статутом вищого навчального закладу.
Рішення вченої ради інституту (факультету) вводяться в дію рішеннями директора (начальника) інституту, декана (начальника) факультету. Рішення вченої ради інституту (факультету) може бути скасовано вченою радою вищого навчального закладу.
3. В університеті, академії можуть бути утворені вчені ради інших структурних підрозділів. Повноваження таких вчених рад визначаються керівником вищого навчального закладу за погодженням з вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту цього закладу.
4. Особливості діяльності вченої ради вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) визначаються Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Генеральною прокуратурою України, центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не передбачає будь-яких позитивних змін (реформи) у питанні діяльності вчених ради ВНЗ.   
494. 1. Вчена рада є колегіальним органом управління університету, академії, інституту, який утворюється строком на п’ять років (для вищого навчального закладу, що має статус національного - строком на сім років) та склад якого затверджується наказом керівника вищого навчального закладу.
 		 -521- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 36 викласти в такій редакції:
"1. Вчена рада є колегіальним органом управління вищого навчального закладу, який утворюється строком на п’ять років та склад якої затверджується наказом керівника вищого навчального закладу протягом 5 робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
 		Враховано   1. Вчена рада є колегіальним органом управління вищого навчального закладу, який утворюється строком на п’ять років, склад якого затверджується наказом керівника вищого навчального закладу протягом п’яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
.
 
495. 2. Вчена рада вищого навчального закладу:
 		    2. Вчена рада вищого навчального закладу:
 
496. 1) визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності вищого навчального закладу;
 		    1) визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності вищого навчального закладу;
 
497. 2) розробляє і подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту вищого навчального закладу, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього;
 		    2) розробляє і подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту вищого навчального закладу, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього;
 
498. 3) ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт вищого навчального закладу;
 		    3) ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт вищого навчального закладу;
 
499. 4) визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
 		    4) визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;
 
500. 5) ухвалює рішення про розміщення власних надходжень в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або у банківських установах;
 		    5) ухвалює рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або в банківських установах;
 
501. 6) ухвалює за поданням керівника вищого навчального закладу рішення щодо утворення та припинення структурних підрозділів;
 		 -522- Ляшко О.В.
 Пункт 6 частини другої статті 36 викласти в такій редакції : "6) ухвалює за поданням керівника вищого навчального закладу рішення щодо утворення та припинення структурних підрозділів, враховуючи побажання, висловлені представниками органів студентського самоврядування, науковими, педагогічними та науково-педагогічними працівниками, студентськими та викладацькими профспілками;"
Обґрунтування пропозиції автором: Для забезпечення участі студентських рад, викладацького і дослідницького колективу, студентських і викладацьких профспілок у формуванні бюджету університету.
 		Відхилено обґрунтування: Вчена рада вищого навчального закладу приймає рішення на засадах колегіальності. До її складу входять названі учасники).  6) ухвалює за поданням керівника вищого навчального закладу рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів;
 
502. 7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр і професорів, директора бібліотеки;
 		 -523- Гриневич Л.М.
 Пункт 7 частини другої статті 36 після слів "директора бібліотеки" доповнити словами "керівників філій".
 		Враховано   7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій;
 
    -524- Калетнік Г.М.
 Пункт 7 частини другої статті 36 після слів "і професорів" доповнити словом "доцентів".
 		Враховано    
    -525- Ляшко О.В.
 Пункт 7 частини другої статті 36 викласти в такій редакції: "7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр і професорів, директора бібліотеки, з урахуванням побажань щодо кандидатур, що висловлені представниками органів студентського самоврядування, науковими, педагогічними та науково-педагогічними працівниками, студентськими та викладацькими профспілками;".
Обґрунтування пропозиції автором: Факультети та кафедри мають керуватися спільно студентами та викладачами, у прийнятті важливих рішень має повноцінно і рівноправно враховуватися позиція студентів.
 		Відхилено обґрунтування: як таке, що вже передбачене у тексті законопроекту (склад Вчених рад включає зазначених представників)   
    -526- Медуниця О.В.
 Виключити з підпункту 7) частини другої статті 36 слово "деканів" та викласти підпункт 7) в наступній редакції:
"7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр і професорів, директора бібліотеки;".
 		Відхилено обґрунтування: не обрання деканів - суперечить принципу демократичності та прозорості кадрової політики ВНЗ.   
    -527- Пилипенко В.П.
 Пункт 7 частини 1 статті 36 викласти у новій редакції наступного змісту:
"7) обирає за конкурсом на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр і професорів, якщо інше не передбачено законодавством або статутом вищого навчального закладу (вищого військового начального закладу або вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання)".
 		Враховано редакційно у ч. 8 ст. 36   
    -528- Розенко П.В.
 Пункт 7 частини другої статті 36 викласти в такій редакції: "7) обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, директора бібліотеки;"
 		Відхилено обґрунтування: обрання за конкурсом на посади завідувачів кафедр і професорів - суперечить принципу демократичності та прозорості кадрової політики ВНЗ).   
    -529- Шевчук О.Б.
 У статті 36 пункт сьомий частини другої викласти в наступній редакції "обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади завідувачів (начальників) кафедр і професорів, директора бібліотеки, директорів філій".
 		Враховано редакційно    
503. 8) затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;
 		    8) затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;
 
504. 9) ухвалює рішення з питань організації навчально-виховного процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях;
 		    9) ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях;
 
505. 10) затверджує зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту, положення про процедуру і підстави для його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення, процедуру і підстави для видачі випускникам спільних і подвійних дипломів;
 		    10) затверджує зразок та порядок виготовлення власного документа про вищу освіту, положення про процедуру і підстави для його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення, процедуру і підстави для видачі випускникам спільних і подвійних дипломів;
 
506. 11) ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;
 		    11) ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;
 
507. 12) оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;
 		    12) оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;
 
508. 13) присвоює вчені звання професора, доцента та старшого дослідника і подає відповідні рішення на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки;
 		    13) присвоює вчені звання професора, доцента та старшого дослідника і подає відповідні рішення на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;
 
509. 14) приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання;
 		 -530- Пилипенко В.П.
 Пункт 14 частини 1 статті 36 виключити у зв’язку з чим пункти 15-17 вважати пунктами 14-16 відповідно.
 		Відхилено обґрунтування: поправка не відповідає європейським стандартам)  14) приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання;
 
    -531- Шевчук О.Б.
 У статті 36 пункт чотирнадцятий частини другої викласти в наступній редакції:
"приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів про вищу та попередню освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників, а також під час зарахування вступників на навчання".
 		Відхилено (це повноваження передбачено у Законі про освіту)   
510. 15) затверджує положення про прямі таємні вибори виборних представників з числа осіб, які навчаються;
 		 -532- Доній О.С.
 Виключити абз. 15 п. 2 статті 36 розділу VІІ.
 		Враховано      
    -533- Мірошниченко Ю.Р.
 П. 15 ч. 2 ст. 36 виключити.
 		Враховано    
    -534- Шевченко А.В.
 П. 15 ч. 2 ст. 36 виключити.
 		Враховано    
    -535- Гайдош І.Ф.
 Додати абзац 15 до частини 2 статті 36 і викласти в такій редакції: "має право і можливість на визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання без проведення нового відкритого захисту дисертації". У зв’язку з цим абзац 15, 16, 17 вважати відповідно абзацом 16, 17,18.
 		Враховано у п. 14 ч. 2 ст. 36 (порядок визнання іноземних документів про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання визначається автономним ВНЗ)   
511. 16) має право вносити до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу подання про відкликання керівника вищого навчального закладу;
 		 -536- Гриневич Л.М.
 Частину шістнадцяту статті 36 викласти в такій редакції:
"16) має право вносити подання про відкликання керівника вищого навчального закладу з підстав, передбачених законодавством, статутом вищого навчального закладу, контрактом, яке розглядається вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу;".
 		Враховано   15) має право вносити подання про відкликання керівника вищого навчального закладу з підстав, передбачених законодавством, статутом вищого навчального закладу, контрактом, яке розглядається вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу;
 
    -537- Кальцев С.Ф.
 Доповнити частину другу статті 36 пунктами 17), 18) такого змісту:
"17) здійснює спостереження за дотриманням процедури проведення опитування здобувачів вищої освіти щодо оцінки професійної діяльності науково-педагогічних (педагогічних) працівників.
18) наприкінці кожного навчального року затверджує мінімум на наступний навчальний рік, який встановлюється для оцінки роботи науково-педагогічного (педагогічного) працівника, за шкалою від 0 до 100 балів, інформація про який оприлюднюється на сайті вищого навчального закладу та інформаційних ресурсах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти до початку вступної кампанії.".
Відповідно, п. 17) ст. 36 вважати п. 19).
Обґрунтування пропозиції автором:
Поправки спрямовані на забезпечення підтримки якості освіти зі сторони здобувачів вищої освіти (студентів). Також, запропоновані норми допоможуть у боротьбі із корупцією у вищих навчальних закладах.
Головною метою проведення зазначеного опитування студентів є можливість виявити тих викладачів, які недобросовісно або неякісно виконують свою роботу. Загалом, норми поправок повинні позитивно вплинути на процес та якість вищої освіти, наблизивши їх до міжнародних стандартів.
 		Відхилено бґрунутвання: це не рівень Закону, а питання внутрішніх положень ВНЗ і частина системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності ВНЗ)   
512. 17) розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до його статуту.
 		    16) розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до його статуту.
 
513. 3. Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, якого вчена рада обирає таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу, які мають науковий ступінь та/або вчене звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних організацій профспілки співробітників та студентів вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, керівники виборних профспілкових органів, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу.
 		 -538- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 36 викласти в такій редакції:
"3. Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, якого вчена рада обирає таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних організацій профспілок співробітників, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, виборні представники аспірантів, докторантів, слухачів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, клінічних ординаторів, керівники виборних профспілкових органів, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу.
Вибори до складу вченої ради починаються за 30 календарних днів до закінчення повноважень попереднього складу вченої ради".
 		Враховано редакційно   3. Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, який обирається таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних профспілкових організацій працівників вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, виборні представники аспірантів, докторантів, слухачів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, клінічних ординаторів, керівники виборних органів первинних профспілкових організацій студентів та аспірантів, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених статутом вищого навчального закладу.
Вибори до складу вченої ради починаються за 30 календарних днів до закінчення повноважень попереднього складу вченої ради.
 
    -539- Доній О.С.
 Пропоную в п. 3 статті 36 розділі VІІ після слів "керівники органів самоврядування та виборних органів первинних організацій профспілки співробітників" виключити слова "та студентів".
 		Враховано    
    -540- Кальцев С.Ф.
 Частину третю статті 36 викласти у наступній редакції:
"3. Вчену раду вищого навчального закладу очолює ректор. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами заступники керівника, керівники факультетів, науково-навчальних інститутів, учений секретар, завідувачі кафедрами, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівник відділу кадрів, начальники відділів навчального, навчально-методичного, юридичного, планово-фінансового, начальник науково-дослідної частини, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних організацій профспілки співробітників та студентів вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, керівники виборних профспілкових органів, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу."
Обґрунтування пропозиції автором:
Пропозиція має на меті розширення складу вченої ради вищого навчального закладу для забезпечення її повноцінного функціонування.
 		Відхилено обґрунтування: Включення запропонованих кандидатур "за посадою" перетворює Вчену раду на "адміністративний" орган.   
    -541- Ляшко О.В.
 Частину третю статті 36 викласти в такій редакції: "3. Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, якого вчена рада обирає таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу, які мають науковий ступінь та/або вчене звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних організацій профспілок співробітників та студентів вищого навчального закладу, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі, керівники виборних профспілкових органів, керівники органів студентського самоврядування вищого навчального закладу відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу".
Обґрунтування пропозиції автором:
Факультети та кафедри мають керуватися спільно студентами та викладачами, у прийнятті важливих рішень має повноцінно і рівноправно враховуватися позиція студентів.
 		Враховано    
    -542- Мірошниченко Ю.Р.
 У ч. 3 ст. 36 після слів "керівники органів самоврядування та виборних органів первинних організацій профспілки співробітників" вилучити слова "та студентів".
 		Враховано    
    -543- Шевченко А.В.
 У ч. 3 ст. 36 після слів "керівники органів самоврядування та виборних органів первинних організацій профспілки співробітників" вилучити слова "та студентів".
 		Враховано    
    -544- Фаріон І.Д.
 Перше речення частини 3 статті 36 викласти у такій редакції:
"Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова — керівник вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: концептуальною засадою законопроекту є можливість розмежування адміністративних повноважень ректора і повноважень Вченої ради, а також вдосконалення механізму стримувань і противаг на рівні ВНЗ). Крім того, керівник ВНЗ входить до складу Вченої ради за посадою.   
    -545- Фурсін І.Г.
 У частині третій статті 36 проекту Закону після слів "представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі" додати слова "виборні представники аспірантів (ад’юнктів)".
 		Відхилено обґрунтування: аспіранти фактично є науково-педагогічними працівниками ВНЗ, що мають право бути представленими у вченій раді ВНЗ)   
    -546- Шевчук О.Б.
 У статті 36 друге речення частини третьої викласти у наступній редакції:
"Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова, якого вчена рада обирає таємним голосуванням з числа членів вченої ради вищого навчального закладу, які мають науковий ступінь та/або вчене звання, на строк діяльності вченої ради. До складу вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами керівник вищого навчального закладу, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар.".
 		Відхилено обґрунтування: Вчена рада є представницьким органом.   
514. 4. За рішенням вченої ради до її складу можуть входити також представники організацій роботодавців. При цьому не менш як 75 відсотків чисельності складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів).
 		 -547- Доній О.С.
 У п. 4 статті 36 цифри "10" замінити на цифри "25".
Обґрунтування пропозиції автором:
Із метою збільшення представництва органів студентського самоврядування у вченій раді вищого навчального закладу.
 		Відхилено обґрунтування: Н.д.Доній О.С. надав дві суперечливі пропозиції. (визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів у вченій раді. Крім того ВНЗ може збільшити представництво студентів.  4. За рішенням вченої ради до її складу можуть входити також представники організацій роботодавців. При цьому не менш як 75 відсотків складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 10 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів).
 
    -548- Доній О.С.
 У п. 4 статті 36 розділі VІІ замінити відсоткове співвідношення представництва з "15 відсотків" на "25 відсотків".
 		Відхилено обґрунтування: визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів у вченій раді. Крім того ВНЗ може збільшити представництво студентів)   
    -549- Зарубінський О.О.
 В частині четвертій ст. 36 після слів "не менш як 10 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів)" додати слова "і не менш як 5 відсотків – виборні представники з числа інших осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах".
Обґрунтування пропозиції автором:
Відповідна пропозиція дозволяє зберегти в складі вченої ради не лише окрему квоту студентів, але й – включити до неї за іншою квотою представників інших осіб, що навчаються у ВНЗ (які визначені ст. 62 цього законопроекту – наприклад, аспірантів та докторантів).
 		Відхилено обґрунтування: аспіранти, докторанти фактично є науково-педагогічними працівниками ВНЗ, що мають право бути представленими у вченій раді ВНЗ   
    -550- Ляшко О.В.
 Частину четверту статті 36 викласти в такій редакції: "4. За рішенням вченої ради до її складу можуть входити також представники організацій роботодавців. При цьому не менш як 50 відсотків чисельності складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 40 відсотків - виборні представники з числа студентів. Представники з числа студентів беруть участь в роботі вченої ради у питаннях, що викладені у підпунктах 1, 2, 3, 7, 11, 12, 15, 16 пункту 2 статті 36 цього закону. В усіх інших питаннях представники студентів у вченій раді мають право вето, що може бути подолане 75 відсотками голосів членів вченої ради без урахування представників з числа студентів".
Обґрунтування пропозиції автором:
Гарантування свободи присутності та участі студентів на засіданнях Вченої ради ВНЗ та інших керівних органів.
 		Відхилено обґрунтування: визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів у вченій раді. Крім того ВНЗ може збільшити представництво студентів. Також автор поправки безпідставно виключає категорію курсантів   
    -551- Мірошниченко Ю.Р.
 У ч. 4 ст. 36 цифри "10" замінити на цифри "25".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою збільшення представництва студентів у Вченій раді.
 		Відхилено обґрунтування: визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів у вченій раді. Крім того ВНЗ може збільшити представництво студентів.   
    -552- Шевченко А.В.
 У ч. 4 ст. 36 цифри "10" замінити на цифри "25".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою збільшення представництва студентів у Вченій раді.
 		Відхилено обґрунтування: визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів у вченій раді. Крім того ВНЗ може збільшити представництво студентів.   
    -553- Чуб В.Є.
 Пункт 4 статті 36 викласти в такій редакції:
"4. За рішенням вченої ради до її складу можуть входити також представники організацій роботодавців. При цьому не менш як 75 відсотків чисельності складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу і не менш як 15 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів), аспірантів, ад’юнктів, докторантів, слухачів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів та клінічних ординаторів".
Обґрунтування: рівень представництва здобувачів вищої освіти у складі вченої ради повинен складати більше, ніж 10 %, а також перелік осіб, які здобувають вищу освіту повинен бути доповнений з урахуванням положень пунктів 2 і 3 статті 62 проекту закону.
 		Відхилено обґрунтування: визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів у вченій раді. Крім того ВНЗ може збільшити представництво студентів. Аспіранти, докторанти фактично є науково-педагогічними працівниками ВНЗ, що мають право бути представленими у вченій раді ВНЗ.   
    -554- Фурсін І.Г.
 Частину четверту статті 36 проекту Закону викласти у такій редакції:
"4. За рішенням вченої ради до її складу можуть входити також представники організацій роботодавців. При цьому не менш як 75 відсотків чисельності складу вченої ради повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу, не менш як 10 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів) і не менш як 5 відсотків – виборні представники з числа аспірантів (ад’юнктів)".
 		Відхилено обґрунтування: Аспіранти (ад’юнкти) фактично є науково-педагогічними працівниками ВНЗ, які мають право бути представленими у вченій раді ВНЗ.   
515. 5. Виборні представники з числа працівників обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють, а виборні представники з числа студентів (курсантів) обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
 		 -555- Фурсін І.Г.
 У частині п’ятій статті 36 проекту Закону після слів "виборні представники з числа студентів (курсантів)" додати слова "та аспірантів (ад’юнктів)".
 		Відхилено обґрунтування: Аспіранти (ад’юнкти) фактично є науково-педагогічними працівниками ВНЗ, що мають право бути представленими у вченій раді ВНЗ.  5. Виборні представники з числа працівників вищого навчального закладу обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють, а виборні представники з числа студентів (курсантів) обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
 
516. 6. Рішення вченої ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.
 		 -556- Мірошниченко Ю.Р.
 До ч. 6 ст. 36 додати наступне речення:
"У разі повторного розгляду рішення, на яке наклав вето орган студентського самоврядування, воно вважається ухваленим, якщо за нього проголосували не менше як три чверті членів Вченої ради.".
Обґрунтування пропозиції автором
З метою визначення можливості подолання вето, яке орган студентського самоврядування може накласти на рішення Вченої ради.
 		Відхилено обґрунтування: норма щодо накладення вето на рішення Вченої ради в проекті відсутня, та не є предметом регулювання цієї частини. Надання права вето органам студентського самоврядування чи іншим особам, зокрема ректору може призвести до блокування управлінської роботи  6. Рішення вченої ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.
 
    -557- Шевченко А.В.
 До ч. 6 ст. 36 додати наступне речення:
"У разі повторного розгляду рішення, на яке наклав вето орган студентського самоврядування, воно вважається ухваленим, якщо за нього проголосували не менше як три чверті членів Вченої ради.".
Обґрунтування пропозиції автором
З метою визначення можливості подолання вето, яке орган студентського самоврядування може накласти на рішення Вченої ради.
 		Відхилено обґрунтування: норма щодо накладення вето на рішення Вченої ради в проекті відсутня, та не є предметом регулювання цієї частини. Надання права вето органам студентського самоврядування чи іншим особам, зокрема ректору може призвести до блокування управлінської роботи)   
517. 7. У вищому навчальному закладі можуть бути утворені вчені ради структурних підрозділів, повноваження яких визначаються вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту. Вчена рада вищого навчального закладу може делегувати частину своїх повноважень вченим радам структурних підрозділів. Склад відповідних вчених рад формується на засадах, визначених частинами третьою та четвертою цієї статті.
 		    7. У вищому навчальному закладі можуть бути утворюватися вчені ради структурних підрозділів, повноваження яких визначаються вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу. Вчена рада вищого навчального закладу може делегувати частину своїх повноважень вченим радам структурних підрозділів. Склад відповідних вчених рад формується на засадах, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті.
 
518. 8. Особливості діяльності вченої ради вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються державним органом, до сфери управління якого він належать.
 		 -558- Гриневич Л.М.
 Частину восьму статті 36 вилучити.
 		Враховано      
519. Стаття 37. Педагогічна рада
 		 -559- Гриневич Л.М.
 У тексті законопроекту словосполучення "вчена (педагогічна) рада" та "педагогічна рада" у всіх відмінках замінити терміном "вчена рада"
 		Враховано      
    -560- Чечетов М.В.
 Статтю 37 виключити.
 		Враховано    
    -561- Шевчук О.Б.
 Статтю 37 - вилучити.
 		Враховано    
520. 1. Педагогічна рада коледжу є колегіальним органом і утворюється наказом керівника коледжу строком на три роки.
 		       
521. 2. Педагогічна рада коледжу:
 		       
522. 1) розробляє та подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування проект статуту вищого навчального закладу, а також пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нього;
 		       
523. 2) ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт коледжу;
 		       
524. 3) ухвалює за поданням керівника коледжу рішення щодо утворення та припинення структурних підрозділів;
 		       
525. 4) погоджує за поданням керівника коледжу кандидатури щодо призначення на посади та звільнення з посад заступників керівника, завідувачів (начальників) відділень, головного бухгалтера та завідувача бібліотеки;
 		       
526. 5) визначає вибіркову частину освітньої програми, переліки навчальних дисциплін і їх програм;
 		       
527. 6) ухвалює рішення з питань організації навчально-виховного процесу;
 		       
528. 7) оцінює навчально-виховну діяльність структурних підрозділів;
 		       
529. 8) має право вносити вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу подання про відкликання керівника вищого навчального закладу;
 		       
530. 9) розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до його статуту.
 		       
531. 3. Педагогічну раду очолює її голова, якого педагогічна рада обирає таємним голосуванням з числа членів педагогічної ради на строк діяльності педагогічної ради. До складу педагогічної ради входять за посадами керівник коледжу, його заступники, завідувачі (начальники) відділень, завідувач бібліотеки, голови циклових комісій, інші педагогічні працівники, головний бухгалтер, керівники органів громадського самоврядування працівників коледжу, керівники виборних профспілкових органів, керівники органів студентського самоврядування відповідно до квот, визначених у статуті коледжу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу повинні становити педагогічні працівники коледжу і не менш як 10 відсотків - виборні представники з числа осіб, які навчаються. Виборні представники обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування коледжу за поданням структурних підрозділів, в яких вони працюють, а виборні представники осіб, які навчаються, обираються шляхом прямих таємних виборів з числа осіб, які навчаються у коледжі, відповідно до положення, затвердженого педагогічною радою.
 		 -562- Ляшко О.В.
 Частину третю статті 37 викласти в такій редакції: "3. Педагогічну раду очолює її голова, якого педагогічна рада обирає таємним голосуванням з числа членів педагогічної ради на строк діяльності педагогічної ради. До складу педагогічної ради входять за посадами керівник коледжу, його заступники, завідувачі (начальники) відділень, завідувач бібліотеки, голови циклових комісій, інші педагогічні працівники, головний бухгалтер, керівники органів громадського самоврядування працівників коледжу, керівники виборних профспілкових органів, керівники органів студентського самоврядування відповідно до квот, визначених у статуті коледжу. При цьому не менш як 50 відсотків загальної чисельності її складу повинні становити педагогічні працівники коледжу і не менш як 40 відсотків - виборні представники з числа осіб, які навчаються. Представники з числа осіб, що навчаються, беруть участь в роботі педагогічної ради при розгляді питань, що викладені у підпунктах 1, 2, 4, 5, 7, 8 пункту 2 ст. 37 цього закону. При розгляді педагогічною радою інших питань, представники з числа осіб, що навчаються, мають право вето, що може бути подолане 75 відсотками голосів членів педагогічної ради без урахування представників з числа осіб, що навчається".
Обґрунтування пропозиції автором: Гарантування свободи присутності та участі студентів на засіданнях Вченої ради ВНЗ та інших керівних органів.
 		Відхилено обґрунтування: у зв’язку з вилученням статті 37)     
532. 4. Рішення педагогічної ради коледжу вводяться в дію рішеннями його керівника.
 		       
533. 5. Особливості діяльності педагогічної ради військового коледжу (коледжу із специфічними умовами навчання) визначаються державним органом, до сфери управління якого він належить.
 		       
534. Стаття 38. Наглядова рада
 		 -563- Шевчук О.Б.
 Статтю 38 - вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: ліквідація наглядової ради послабить зв'язок ВНЗ з ринком праці та організаціями роботодавців, а також та послабить контроль за адміністрацією ВНЗ)  Стаття 37. Наглядова рада
 
535. 1. У вищому навчальному закладі утворюється наглядова рада для здійснення нагляду за управлінням майном вищого навчального закладу, додержанням мети його створення.
 		    1. У вищому навчальному закладі утворюється наглядова рада для здійснення нагляду за управлінням майном вищого навчального закладу, додержанням мети його створення.
 
536. 2. Наглядова рада вищого навчального закладу сприяє розв’язанню перспективних завдань його розвитку, залучення фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії вищого навчального закладу з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності цього вищого навчального закладу тощо.
 		 -564- Ващук К.Т.
 Частину 2 статті 38 викласти у наступній редакції:
2. Наглядова рада вищого навчального закладу сприяє розв’язанню перспективних завдань його розвитку, залучення фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії вищого навчального закладу з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності цього вищого навчального закладу, а також надає допомогу керівництву вищого навчального закладу в реалізації державної політики в галузі вищої освіти і науки, здійснює громадський контроль за його діяльністю тощо.
 		Враховано частково   2. Наглядова рада вищого навчального закладу сприяє розв’язанню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії вищого навчального закладу з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності вищого навчального закладу, здійснює громадський контроль за його діяльністю тощо.
 
537. 3. Члени наглядової ради мають право брати участь у роботі вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу з правом дорадчого голосу.
 		    3. Члени наглядової ради мають право брати участь у роботі вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу з правом дорадчого голосу.
 
538. 4. Наглядова рада має право вносити вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу подання про відкликання керівника вищого навчального закладу.
 		    4. Наглядова рада має право вносити вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу подання про відкликання керівника вищого навчального закладу з підстав, передбачених законодавством, статутом вищого навчального закладу, контрактом.
.
 
539. 5. Порядок формування наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом вищого навчального закладу. До складу наглядової ради не можуть входити працівники вищого навчального закладу.
 		 -565- Доній О.С.
 До ч. 5 статті 38 додати наступне речення: "Не менше четвертої частини складу наглядової ради складають представників органів студентського самоврядування".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою залучення студентів до діяльності Наглядової ради вищого навчального закладу.
 		Відхилено обґрунтування: концепція наглядової ради передбачає зовнішній нагляд (контроль) за діяльністю ВНЗ.  5. Порядок формування наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом вищого навчального закладу. До складу наглядової ради не можуть входити працівники вищого навчального закладу.
 
    -566- Калетнік Г.М.
 Частину п’яту статті 38 після слів "наглядової ради" доповнити словами "з правом дорадчого голосу входить за посадою керівник ВНЗ та голова профспілкової організації ВНЗ".
 		Відхилено обґрунтування: концепція наглядової ради передбачає зовнішній нагляд (контроль) за діяльністю ВНЗ.)   
    -567- Розенко П.В.
 Частину п’яту статті 38 викласти в такій редакції:
"5. Порядок формування наглядової ради, строк її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом вищого навчального закладу. До складу наглядової ради не можуть входити працівники вищого навчального закладу. Не менше четвертої частини складу наглядової ради складають представники органів студентського самоврядування."
 		Відхилено обґрунтування: концепція наглядової ради передбачає зовнішній нагляд (контроль) за діяльністю ВНЗ)   
    -568- Мірошниченко Ю.Р.
 До ч. 5 статті 38 додати наступне речення: "Не менше четвертої частини складу наглядової ради складають представників органів студентського самоврядування".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою залучення студентів до діяльності Наглядової ради вищого навчального закладу.
 		Відхилено (концепція наглядової ради передбачає зовнішній нагляд (контроль) за діяльністю ВНЗ)   
    -569- Шевченко А.В.
 До ч. 5 статті 38 додати наступне речення: "Не менше четвертої частини складу наглядової ради складають представників органів студентського самоврядування".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою залучення студентів до діяльності Наглядової ради вищого навчального закладу.
 		Відхилено (концепція наглядової ради передбачає зовнішній нагляд (контроль) за діяльністю ВНЗ)   
540. Стаття 39. Робочі та дорадчі органи
 		 -570- Чечетов М.В.
 Статтю 39 викласти у такій редакції:
"Стаття 39. Робочі та дорадчі органи
1. Для вирішення поточних питань діяльності в університеті, академії утворюються такі робочі органи:
ректорат;
дирекції (деканати);
приймальна комісія та інші.
Для вирішення поточних питань діяльності професійних коледжів утворюються такі робочі органи:
адміністративна рада;
приймальна комісія та інші.
У вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчання, військових інститутах як підрозділах вищих навчальних закладів) можуть утворюватися інші робочі органи.
2. Дорадчим органом університету, академії є науково-методична рада. Науково-методичну раду очолює керівник вищого навчального закладу або його заступник.
3. У вищому навчальному закладі можуть створюватись рада (об’єднання) випускників, рада роботодавців, рада інвесторів, рада бізнесу та інші громадські дорадчі органи, які сприятимуть інноваційному розвитку вищого навчального закладу.
4. Положення про робочі та дорадчі органи розробляється і затверджується керівником вищого навчального закладу".
 		Враховано частково (у частині створення у ВНЗ ради інвесторів, ради бізнесу – зміни до частини третьої статті 39).  Стаття 38. Робочі та дорадчі органи
 
541. 1. Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу утворюються робочі органи: ректорат, деканати, приймальна комісія, адміністративна рада тощо.
 		    1. Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу утворюються робочі органи - ректорат, деканати, приймальна комісія, адміністративна рада тощо.
 
542. 2. З метою вироблення стратегії та напрямів провадження освітньої та/або наукової діяльності вищого навчального закладу керівник вищого навчального закладу має право утворювати на громадських засадах дорадчі (дорадчо-консультативні) органи (раду роботодавців, педагогічну, студентську, наукову раду тощо), якщо інше не передбачено статутом вищого навчального закладу.
 		 -571- Гриневич Л.М.
 У частині 2 статті 39 слово "педагогічну" вилучити.
 		Враховано   2. З метою вироблення стратегії та напрямів провадження освітньої та/або наукової діяльності вищого навчального закладу керівник вищого навчального закладу має право утворювати на громадських засадах дорадчі (дорадчо-консультативні) органи (раду роботодавців, раду інвесторів, раду бізнесу, студентську, наукову раду тощо), якщо інше не передбачено статутом вищого навчального закладу.
 
543. 3. Положення про робочий чи дорадчий орган затверджується вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.
 		    3. Положення про робочі та дорадчі органи затверджуються вченою радою вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.
 
544. Стаття 40. Органи громадського самоврядування вищих навчальних закладах
 		 -572- Шевчук О.Б.
 У статті 40 назву статті викласти у наступній редакції: "Збори трудового колективу вищих навчальних закладів".
 		Відхилено обґрунтування: орган громадського самоврядування є більш ширшим поняттям ніж збори трудового колективу ВНЗ.  Стаття 39. Органи громадського самоврядування вищих навчальних закладів
 
545. 1. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників студентів (курсантів).
 		    1. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є загальні збори (конференція) трудового колективу, включаючи виборних представників з числа студентів (курсантів).
 
546. 2. Порядок скликання і роботи вищого колегіального органу громадського самоврядування визначається статутом вищого навчального закладу.
 		    2. Порядок скликання і прийняття рішень вищого колегіального органу громадського самоврядування визначається статутом вищого навчального закладу.
 
547. 3. У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі категорії учасників навчально-виховного процесу вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі, і не менш як 15 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
 		 -573- Ляшко О.В.
 Частину третю статті 40 викласти в такій редакції: "3. У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі категорії учасників навчально-виховного процесу вищого навчального закладу. При цьому 50 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові, науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі, і а інші 50 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) на основі загальних, рівних, прямих виборів шляхом таємного голосування".
Обґрунтування пропозиції автором:
Гарантування свободи присутності та участі студентів на засіданнях Вченої ради ВНЗ та інших керівних органів.
 		Враховано редакційно (в частині включення педагогічних працівників до складу відповідного органу)  3. У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі категорії учасників освітнього процесу вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків складу делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому закладі на постійній основі, і не менш як 15 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
 
    -574- Мірошниченко Ю.Р.
 У ч. 3 ст. 40 цифри "15" замінити на цифри "25".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою збільшення представництва студентів у вищому колегіальному органі громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 		Відхилено обґрунтування: визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів. Крім того у статуті може бути передбачено збільшення представництва студентів.   
    -575- Шевченко А.В.
 У ч. 3 ст. 40 цифри "15" замінити на цифри "25".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою збільшення представництва студентів у вищому колегіальному органі громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 		Відхилено обґрунтування: визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів. Крім того у статуті може бути передбачено збільшення представництва студентів.   
548. 4. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше ніж один раз на рік.
 		    4. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше одного разу на рік.
 
549. 5. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:
 		    5. Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:
 
550. 1) погоджує за поданням вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу статут вищого навчального закладу чи зміни (доповнення) до нього;
 		    1) погоджує за поданням вченої ради вищого навчального закладу статут вищого навчального закладу чи зміни (доповнення) до нього;
 
551. 2) обирає на посаду керівника вищого навчального закладу шляхом таємного голосування і подає свої пропозиції засновнику (засновникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі);
 		 -576- Гриневич Л.М.
 Пункт другий частини 5 статті 39 вилучити. Пункти 3-7 вважати відповідно пунктами 2-6.
 		Враховано      
552. 3) заслуховує щороку звіт керівника вищого навчального закладу та оцінює його діяльність;
 		    2) заслуховує щороку звіт керівника вищого навчального закладу та оцінює його діяльність;
 
553. 4) обирає комісію з трудових спорів відповідно до законодавства про працю;
 		    3) обирає комісію з трудових спорів відповідно до законодавства про працю;
 
554. 5) розглядає за обґрунтованим поданням наглядової або вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу питання про дострокове припинення повноважень керівника вищого навчального закладу;
 		    4) розглядає за обґрунтованим поданням наглядової або вченої ради вищого навчального закладу питання про дострокове припинення повноважень керівника вищого навчального закладу;
 
555. 6) затверджує правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу та затверджує колективний договір;
 		 -577- Кальцев С.Ф.
 Частину п'яту статті 40 доповнити новим пунктом наступного змісту:
"7) обирає виборних представників з числа працівників;"
Обґрунтування пропозиції автором: Пропозиція має уточнюючий характер.
 		Відхилено обґрунтування: Пропозиція не відповідає принципу правової визначеності.  5) затверджує правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу і колективний договір;
 
556. 7) розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу.
 		    6) розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу.
 
557. 6. Органом громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) є збори (конференція) трудового колективу навчально-наукового інституту (факультету), включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
 		    6. Органом громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) є збори (конференція) трудового колективу навчально-наукового інституту (факультету), включаючи виборних представників з числа осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
 
558. 7. Порядок скликання органу громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) та його роботи визначається статутом вищого навчального закладу.
 		    7. Порядок скликання органу громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) та його діяльності визначається статутом вищого навчального закладу.
 
559. 8. В органі громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) повинні бути представлені всі категорії працівників навчально-наукового інституту (факультету) та виборні представники з числа осіб, які навчаються в навчально-наукового інституті (на факультеті). При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові та науково-педагогічні працівники навчально-наукового інституту (факультету) і не менш як 15 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
 		 -578- Ляшко О.В.
 Частину восьму статті 40 викласти в такій редакції: "8. В органі громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) повинні бути представлені всі категорії працівників навчально-наукового інституту (факультету) та виборні представники з числа осіб, які навчаються в навчально-наукового інституті (на факультеті). При цьому 50 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові та науково-педагогічні працівники навчально-наукового інституту (факультету) і інші 50 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом загальних прямих таємних виборів".
Обґрунтування пропозиції автором: Гарантування свободи присутності та участі студентів на засіданнях Вченої ради ВНЗ та інших керівних органів.
 		Відхилено обґрунтування: визначена квота належним чином забезпечує інтереси студентів. Крім того у статуті може бути передбачено збільшення представництва студентів.  8. В органі громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету) повинні бути представлені всі категорії працівників навчально-наукового інституту (факультету) та виборні представники з числа осіб, які навчаються у навчально-наукового інституті (на факультеті). При цьому не менш як 75 відсотків складу делегатів (членів) виборного органу повинні становити наукові та науково-педагогічні працівники навчально-наукового інституту (факультету) і не менш як 15 відсотків - виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
 
560. 9. Збори (конференція) учасників навчально-виховного процесу навчально-наукового інституту (факультету) скликаються не рідше ніж один раз на рік.
 		    9. Збори (конференція) учасників освітнього процесу навчально-наукового інституту (факультету) скликаються не рідше одного разу на рік.
 
561. 10. Орган громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету):
 		    10. Орган громадського самоврядування навчально-наукового інституту (факультету):
 
562. 1) оцінює діяльність керівника навчально-наукового інституту (факультету);
 		    1) оцінює діяльність керівника навчально-наукового інституту (факультету);
 
563. 2) затверджує річний звіт про діяльність навчально-наукового інституту (факультету);
 		    2) затверджує річний звіт про діяльність навчально-наукового інституту (факультету);
 
564. 3) вносить керівнику вищого навчального закладу пропозиції щодо відкликання з посади керівника навчально-наукового інституту (факультету);
 		 -579- Гриневич Л.М.
 Пункт третій частини десятої статті 40 доповнити словами "з підстав, передбачених законодавством України, статутом вищого навчального закладу, укладеним з ним контрактом;".
 		Враховано   3) подає керівнику вищого навчального закладу пропозиції щодо відкликання з посади керівника навчально-наукового інституту (факультету) з підстав, передбачених законодавством України, статутом вищого навчального закладу, укладеним з ним контрактом;
 
565. 4) обирає виборних представників до вченої ради навчально-наукового інституту (факультету);
 		    4) обирає виборних представників до вченої ради навчально-наукового інституту (факультету);
 
566. 5) обирає кандидатури до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 		 -580- Розенко П.В.
 Статтю 40 доповнити частинами 11-13 такого змісту:
"11. Первинним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу є засідання (збори) кафедри.
12. Порядок проведення засідання (зборів) кафедри та його роботи визначається статутом вищого навчального закладу
13. Засідання (збори) кафедри:
1) формують перелік та обсяг дисциплін за вільним вибором вищого навчального закладу в межах спеціальності;
2) розглядають та виносять на затвердження вченою радою навчальні програми дисциплін та кредитних модулів;
3) оцінюють діяльність завідувача (начальника) кафедри;
4) обирають за конкурсом науково-педагогічних працівників на штатні посади кафедри та виносять рішення на затвердження вченою радою навчально-наукового інституту;
5) розподіляють науково-педагогічне навантаження та визначають його обсяг для працівників кафедри."
 		Відхилено обґрунтування: регулювання діяльності і повноважень кафедри є питанням автономії ВНЗ і його внутрішніх документів, у т.ч. статуту, положень тощо.  5) обирає делегатів до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 
567. Стаття 41. Студентське самоврядування
 		 -581- Ківалов С.В.
 В статті 41:
слова "студенти (курсанти)" по тексту статті в усіх відмінках замінити словами "особи, які навчаються у вищому навчальному закладі" у відповідному відмінку.
 		Відхилено обґрунтування: суперечить концепції законопроекту в частині розведення системи студентського самоврядування та самоврядування аспірантів та докторантів.  Стаття 40. Студентське самоврядування
 
568. 1. У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.
 		 -582- Доній О.С.
 Викласти абз.1 п. 1 статтю 41 розділ VІІ в наступній редакції:
"Студентське самоврядування – право осіб, що навчаються, на вирішення питань їх навчання, побуту, захисту прав інтересів і участі в управлінні вищим навчальним закладом".
Обґрунтування
Із метою виправлення змістовних неточностей.
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)  1. У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Студентське самоврядування – це право і можливість студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) вирішувати питання навчання і побуту, захисту прав та інтересів студентів, а також брати участь в управлінні вищим навчальним закладом.
 
    -583- Розенко П.В.
 Абзац перший частини першої статті 41 викласти в такій редакції:
"1. У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.
Студентське самоврядування – це право осіб, що навчаються, на вирішення питань їх навчання, побуту, захисту прав та інтересів і участі в управлінні вищим навчальним закладом."
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
    -584- Мірошниченко Ю.Р.
 Додати до абз. 1 ч. 1 ст. 41 наступне речення:
"Студентське самоврядування – право осіб, що навчаються, на вирішення питань їх навчання, побуту, захисту прав інтересів і участі в управлінні вищим навчальним закладом.".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
    -585- Шевченко А.В.
 Визначити значення "студентське самоврядування", додавши до абз. 1 ч. 1 ст. 41 наступне речення: "Студентське самоврядування – це право осіб, що навчаються, на вирішення питань їх навчання, побуту, захисту прав та інтересів і участі в управлінні вищим навчальним закладом.".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
569. Студентське самоврядування об’єднує всіх студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) відповідного вищого навчального закладу. Усі студенти (курсанти), які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування.
 		    Студентське самоврядування об’єднує всіх студентів (курсантів, крім курсантів-військовослужбовців) відповідного вищого навчального закладу. Усі студенти (курсанти), які навчаються у вищому навчальному закладі, мають рівні права та можуть обиратися та бути обраними в робочі, дорадчі, виборні та інші органи студентського самоврядування.
 
570. Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів (курсантів) та їх участь в управлінні вищим навчальним закладом. Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) як безпосередньо, так і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів (курсантів).
 		    Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів (курсантів) та їх участь в управлінні вищим навчальним закладом. Студентське самоврядування здійснюється студентами (курсантами) безпосередньо і через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом прямого таємного голосування студентів (курсантів).
 
571. 2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування, яке затверджується вищим органом громадського самоврядування вищого навчального закладу після ухвалення вищим органом студентського самоврядування.
 		 -586- Доній О.С.
 Ч. 2 ст. 41 викласти в наступній редакції:
"2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування."
Обґрунтування
Із метою більш незалежного функціонування студентського самоврядування.
 		Враховано   2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування вищого навчального закладу.
 
    -587- Мірошниченко Ю.Р.
 Ч. 2 ст. 41 викласти в наступній редакції:
"У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенням про студентське самоврядування.".
Обґрунтування пропозиції автором.
Із метою більш незалежного функціонування студентського самоврядування.
 		Враховано    
    -588- Шевченко А.В.
 У ч. 2 ст. 41 слова ", яке затверджується вищим органом громадського самоврядування вищого навчального закладу після ухвалення вищим органом студентського самоврядування." виключити.
Обґрунтування пропозиції автором.
З метою більш незалежного функціонування студентського самоврядування.
 		Враховано    
572. 3. Органи студентського самоврядування діють на принципах:
 		 -589- Ляшко О.В.
 Доповнити частину третю статті 41 пунктами 5 і 6, виклавши частину в такій редакції: "3. Органи студентського самоврядування діють на принципах:
добровільності, колегіальності, відкритості;
виборності та звітності органів студентського самоврядування;
рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;
незалежності від впливу політичних партій;
незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій;
неможливості примусового залучення студентів (курсантів) до свого складу".
Обґрунтування пропозиції автором: Гарантування свободи діяльності для незалежних студентських профспілок та інших органів студентського самоврядування. Скасування практики примусового залучення студентів до офіційної студентської профспілки
 		Враховано частково (у частині незалежності від впливу релігійних організацій). Обґрунтування автора внесення поправки з метою скасування практики примусового залучення студентів до офіційної студентської профспілки є безпідставним, оскільки , профспілка не є органом студентського самоврядування та не входить до її структури.  3. Органи студентського самоврядування діють на принципах:
 
573. добровільності, колегіальності, відкритості;
 		    1) добровільності, колегіальності, відкритості;
 
574. виборності та звітності органів студентського самоврядування;
 		    2) виборності та звітності органів студентського самоврядування;
 
575. рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;
 		    3) рівності права студентів (курсантів) на участь у студентському самоврядуванні;
 
576. незалежності від впливу політичних партій.
 		 -590- Гриневич Л.М.
 Абзац п’ятий частини третьої статті 41 доповнити словами " (крім вищих духовних навчальних закладів);
 		Враховано   4) незалежності від впливу політичних партій та релігійних організацій (крім вищих духовних навчальних закладів).
 
577. 4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів (курсантів), типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.
 		 -591- Ківалов С.В.
 У статті 41 в першому реченні абзацу 1 частини четвертої слово "студентської" замінити словом "навчальної".
 		Відхилено обґрунтування: із збільшенням проценту вибіркових курсів поняття сталої "навчальної" групи буде зникати).  4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, інституту (факультету), відділення, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів (курсантів), типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.
 
578. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, ради тощо).
 		 -592- Доній О.С.
 Абз. 2 ч. 4 ст. 41 доповнити реченням: "Орган студентського самоврядування реєструється як громадська організація відповідно до законів України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою надання можливостей органам студентського самоврядування набувати юридичного статусу.
 		Враховано частково (в абз. 5 ч. 4 ст. 41)  Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (парламент, сенат, старостат, студентський ректорат, студентські деканати, студентські ради тощо).
 
    -593- Мірошниченко Ю.Р.
 Абз. 2 ч. 4 ст. 41 доповнити реченням:
"Орган студентського самоврядування реєструється як громадська організація відповідно до законів України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.".
Обґрунтування пропозиції автором.
Із метою надання можливості органам студентського самоврядування набувати юридичного статусу.
 		Враховано частково (в абз. 5 ч. 4 ст. 41)   
    -594- Шевченко А.В.
 Абз. 2 ч. 4 ст. 41 доповнити реченням: "Орган студентського самоврядування реєструється як громадська організація відповідно до законів України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою надання можливостей органам студентського самоврядування набувати юридичного статусу.
 		Враховано редакційно (в абз. 5 ч. 4 ст. 41)   
579. Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обираються строком на один рік.
 		 -595- Ляшко О.В.
 Абзац третій частини четвертої статті 41 викласти в такій редакції: "Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обираються строком на один рік. Студенти (курсанти), обрані до складу органів студентського самоврядування, можуть бути усунені зі своїх посад за результатами студентського загального таємного голосування. Для ініціювання такого голосування потрібно зібрати підписи щонайменше 10% студентів (курсантів), які представляються відповідним органом студентського самоврядування".
Обґрунтування пропозиції автором: Формалізація можливості позачергового відкликання представників студентського самоврядування механізмом голосування. Ініціювання процедури відкликання представників студентського самоврядування за наявності 10% підписів студентів, яких вони представляють.
 		Враховано частково   Представницькі, виконавчі та контрольно-ревізійні органи студентського самоврядування обираються строком на один рік. Студенти (курсанти), обрані до складу органів студентського самоврядування, можуть бути усунені із своїх посад за результатами загального таємного голосування студентів. Для ініціювання такого голосування потрібно зібрати підписи не менш як 10 відсотків студентів (курсантів) вищого навчального закладу.
 
580. Керівник студентського самоврядування та його заступники можуть перебувати на посаді не більш як два строки.
 		 -596- Доній О.С.
 Ч.4 ст. 41 доповнити п’ятим абзацом:
"Одночасно з припиненням особою навчання у вищому навчальному закладі припиняється участь такої особи в органі студентського самоврядування".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)  Керівник студентського самоврядування та його заступники можуть перебувати на посаді не більш як два строки.
З припиненням особою навчання у вищому навчальному закладі припиняється її участь в органі студентського самоврядування у порядку, передбаченому положенням про студентське самоврядування вищого навчального закладу.
Орган студентського самоврядування може бути зареєстрований як громадська організація відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
    -597- Мірошниченко Ю.Р.
 Ч. 4 ст. 41 доповнити п’ятим абзацом:
"Одночасно з припиненням особою навчання у вищому навчальному закладі припиняється участь такої особи в органі студентського самоврядування".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
    -598- Шевченко А.В.
 Ч.4 ст. 41 доповнити п’ятим абзацом:
"Одночасно з припиненням особою навчання у вищому навчальному закладі припиняється участь такої особи в органі студентського самоврядування".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
    -599- Розенко П.В.
 Частину четверту статті 41 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Одночасно з припиненням особою навчання у вищому навчальному закладі припиняється участь такої особи в органі студентського самоврядування."
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
    -600- Розенко П.В.
 Частину четверту статті 41 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Орган студентського самоврядування може бути зареєстрований як громадська організація відповідно до законів України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом."
 		Враховано    
581. 5. Органи студентського самоврядування:
 		 -601- Розенко П.В.
 Частину п’яту статті 41 викласти в такій редакції:
"5. Органи студентського самоврядування:
1) беруть участь в управлінні вищим навчальним закладом в установленому цим Законом та статутом вищого навчального закладу порядку;
2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;
4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;
5) захищають права та інтереси студентів і курсантів;
6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;
7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;
8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення створення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;
9) розпоряджаються коштами та іншим майном, які перебувають на їх балансі та банківських рахунках;
10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів та програм;
11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази вищого навчального закладу, в тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;
12) мають право вето на рішення Вченої Ради, які стосуються студентів, з наступним поверненням їх на повторний розгляд Вченої ради;
13) оголошувати акції протесту (страйки), на час яких у вищому навчальному закладі зупиняється навчально-виховний процес;
14) виконують інші функції, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування.
 		Враховано частково   5. Органи студентського самоврядування:
 
582. 1) беруть участь в управлінні вищим навчальним закладом в установленому цим Законом та статутом вищого навчального закладу порядку;
 		    1) беруть участь в управлінні вищим навчальним закладом у порядку, встановленому цим Законом та статутом вищого навчального закладу;
 
583. 2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
 		    2) беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, оздоровлення, побуту та харчування;
 
584. 3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;
 		    3) проводять організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;
 
585. 4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;
 		    4) беруть участь у заходах (процесах) щодо забезпечення якості вищої освіти;
 
586. 5) захищають права та інтереси студентів і курсантів;
 		 -602- Гриневич Л.М.
 Пункт п’ятий частини п’ятої статті 41 доповнити словами "які навчаються у вищому навчальному закладі".
 		Враховано   5) захищають права та інтереси студентів (курсантів), які навчаються у вищому навчальному закладі;
 
    -603- Ківалов С.В.
 У статті 41 пункт 5 частини п’ятої викласти у такій редакції:
"5) захищають права та інтереси осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі".
 		Відхилено обґрунтування: суперечить концепції законопроекту в частині розведення системи студентського самоврядування та самоврядування аспірантів та докторантів та інших осіб, які навчаються у ВНЗ.   
587. 6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;
 		    6) делегують своїх представників до робочих, консультативно-дорадчих органів;
 
588. 7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;
 		 -604- Ляшко О.В.
 Пункт 7 частини п’ятої статті 41 викласти в такій редакції: "7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльності та затверджують правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу в частині, що стосується осіб, які навчаються;".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою забезпечення студентам самим регулювати право цілодобового доступу до гуртожитків.
 		Відхилено (1 у п. 6 ч.6 цієї статті).  7) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;
 
589. 8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення створення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;
 		    8) беруть участь у вирішенні питань забезпечення належних побутових умов проживання студентів у гуртожитках та організації харчування студентів;
 
590. 9) розпоряджаються коштами та іншим майном, які перебувають на їх балансі та банківських рахунках;
 		 -605- Сухий Я.М.
 У підпункті 9 пункту 5 статті 41:
слова: "перебувають на їх балансі та банківських рахунках;" замінити словами: "затверджені вченою радою навчального закладу.".
 		Відхилено обґрунтування: рішення Вченої ради надає право розпоряджатись визначеними коштами, передбачене положенням ч. 1 п. 10.  9) розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на балансі та банківських рахунках органів студентського самоврядування;
10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів і програм;
11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази вищого навчального закладу, у тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;
 
    -606- Мірошниченко Ю.Р.
 Ч. 5 ст. 41 доповнити пунктами:
"- вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів та програм;
- вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази вищого навчального закладу, в тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;
- мають право вето на рішення Вченої ради, які стосуються студентів, з наступним поверненням їх на повторний розгляд Вченої ради;
- оголошують акції протесту (страйки), на час яких у вищому навчальному закладі зупиняється навчально-виховний процес;".
Обґрунтування пропозиції автором.
З метою розширення повноважень органів студентського самоврядування.
 		Враховано частково    
    -607- Шевченко А.В.
 Ч. 5 ст. 41 доповнити пунктами:
"10) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів та програм;
11) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази вищого навчального закладу, в тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів;
12) мають право вето на рішення Вченої ради, які стосуються студентів, з наступним поверненням їх на повторний розгляд Вченої ради;
13) оголошують акції протесту (страйки), на час яких у вищому навчальному закладі зупиняється навчально-виховний процес;".
Обґрунтування пропозиції автором.
З метою розширення повноважень органів студентського самоврядування.
 		Враховано частково    
591. 10) виконують інші функції, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування.
 		 -608- Доній О.С.
 Ч. 5 статті 41 доповнити пунктами:
"11) вносять пропозиції щодо змісту навчальних планів та програм",
"12) вносять пропозиції щодо розвитку матеріальної бази вищого навчального закладу, в тому числі з питань, що стосуються побуту та відпочинку студентів",
"13) оголошують акції протесту (страйки), на час який у вищому навчальному закладі зупиняється навчально-виховний процес".
Обґрунтування пропозиції автором
З метою розширення повноважень.
 		Враховано частково   12) мають право оголошувати акції протесту;
13) виконують інші функції, передбачені цим Законом та положенням про студентське самоврядування вищого навчального закладу.
 
592. 6. За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймається рішення про:
 		    6. За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:
 
593. 1) відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;
 		 -609- Ляшко О.В.
 Пункт 1 частини шостої статті 41 викласти в такій редакції: "1) відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання, лише за наявності письмової згоди профспілки, членами якої вони є".
 		Відхилено обґрунтування: не всі студенти (курсанти) можуть бути членами профспілки.  1) відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;
 
    -610- Шевчук О.Б.
 У статті 41 пункти перший, другий та третій частини шостої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: врахування правки призведе до зменшення захисту студентів, та звуження існуючих прав студентів.   
594. 2) переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
 		    2) переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
 
595. 3) переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;
 		    3) переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням;
 
596. 4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу, які відповідають за взаємодію адміністрації з органами студентського самоврядування;
 		 -611- Гриневич Л.М.
 У пункті 4 ч. 6 ст. 41 слова "які відповідають за взаємодію адміністрації з органами студентського самоврядування" вилучити;
 		Враховано   4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу;
 
    -612- Доній О.С.
 П.4 ч. 6 ст. 41 викласти в такій редакції:
"4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу, які відповідають за роботу зі студентами;"
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою недопущення звужень повноважень органів студентського самоврядування.
 		Враховано редакційно обґрунтування: за роботу зі студентами відповідають усі заступники.   
    -613- Мірошниченко Ю.Р.
 П.4 ч. 6 ст. 41 викласти в такій редакції:
"4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу, які відповідають за роботу зі студентами;"
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою недопущення звужень повноважень органів студентського самоврядування.
 		Враховано редакційно обґрунтування: за роботу зі студентами відповідають усі заступники.   
    -614- Шевченко А.В.
 П. 4 ч. 6 ст. 41 викласти в такій редакції:
"4) призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника вищого навчального закладу, які відповідають за роботу зі студентами;"
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою недопущення звужень повноважень органів студентського самоврядування.
 		Враховано редакційно обґрунтування: за роботу зі студентами відповідають усі заступники.   
597. 5) поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, в гуртожиток і виселення їх з гуртожитку;
 		    5) поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, у гуртожиток і виселення їх із гуртожитку;
 
598. 6) затвердження правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу в частині, що стосується осіб, які навчаються;
 		 -615- Ківалов С.В.
 У статті 41 пункт 6 частини шостої викласти у такій редакції:
"6) участь у розробці правил внутрішнього трудового розпорядку вищого навчального закладу в частині, що стосується осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не кореспондується з текстом перед двокрапкою – див. перше речення ч. 6 ст. 41. Крім того, правила внутрішнього трудового розпорядку стосується виключно працівників ВНЗ, які працюють за трудовими договорами (контрактами).  6) затвердження правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу в частині, що стосується осіб, які навчаються;
 
    -616- Ляшко О.В.
 Пункт 6 частини шостої статті 41 виключити, пункт 7 вважати пунктом 6.
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою забезпечення студентам самим регулювати право цілодобового доступу до гуртожитків.
 		Відхилено обґрунтування: поправка звужує права студентів).   
599. 7) діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
 		 -617- Доній О.С.
 Доповнити ч. 6 ст. 41 восьмим пунктом в наступній редакції:
"8) продовження трудового договору (контракту) з педагогічними працівниками вищих навчальних закладів".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою посилення впливу студентів на якість освіти.
 		Відхилено обґрунтування: поправка не впливає на якість вищої освіти. Питання укладення трудових договорів є предметом регулювання трудового законодавства.  7) діяльність студентських містечок та гуртожитків для проживання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі.
 
    -618- Мірошниченко Ю.Р.
 Доповнити ч. 6 ст. 41 восьмим пунктом в наступній редакції:
"8) продовження трудового договору (контракту) з педагогічними працівниками вищих навчальних закладів".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою посилення впливу студентів на якість освіти.
 		Відхилено обґрунтування: поправка не впливає на якість вищої освіти. Питання укладення трудових договорів є предметом регулювання трудового законодавства.   
    -619- Шевченко А.В.
 Доповнити ч. 6 ст. 41 восьмим пунктом в наступній редакції:
"8) продовження трудового договору (контракту) з педагогічними працівниками вищих навчальних закладів".
Обґрунтування пропозиції автором:
З метою посилення впливу студентів на якість освіти.
 		Відхилено обґрунтування: поправка не впливає на якість вищої освіти. Питання укладення трудових договорів є предметом регулювання трудового законодавства.   
600. 7. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів (курсантів), що:
 		    7. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів (курсантів), які:
 
601. 1) ухвалюють положення про студентське самоврядування, визначають структуру, повноваження та порядок проведення прямих таємних виборів представницьких та виконавчих органів студентського самоврядування;
 		    1) ухвалюють положення про студентське самоврядування вищого навчального закладу, визначають структуру, повноваження та порядок проведення прямих таємних виборів представницьких та виконавчих органів студентського самоврядування;
 
602. 2) заслуховують звіти представницьких, виконавчих і контрольно-ревізійних органів студентського самоврядування, дають їм відповідну оцінку;
 		    2) заслуховують звіти представницьких, виконавчих і контрольно-ревізійних органів студентського самоврядування, дають їм відповідну оцінку;
 
603. 3) затверджують процедуру використання майна та коштів органів студентського самоврядування, підтримки студентських ініціатив на конкурсних засадах;
 		    3) затверджують процедуру використання майна та коштів органів студентського самоврядування, підтримки студентських ініціатив на конкурсних засадах;
 
604. 4) затверджують річний кошторис витрат (бюджет) органів студентського самоврядування, вносять до нього зміни та доповнення, заслуховують звіт про його виконання;
 		    4) затверджують річний кошторис витрат (бюджет) органів студентського самоврядування, вносять до нього зміни та доповнення, заслуховують звіт про його виконання;
 
605. 5) обирають контрольно-ревізійну комісію з числа студентів (курсантів) для здійснення поточного контролю за станом використання майна та виконання бюджету органів студентського самоврядування.
 		    5) обирають контрольно-ревізійну комісію з числа студентів (курсантів) для здійснення поточного контролю за станом використання майна та виконання бюджету органів студентського самоврядування.
 
606. 8. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування, крім випадків, коли така діяльність суперечить законодавству, статутові чи завдає шкоди інтересам вищого навчального закладу.
 		 -620- Доній О.С.
 Ч. 8 ст. 41 викласти в наступній редакції:
"8. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування"
Обґрунтування пропозиції автором
Із метою недопущення необґрунтованого втручання адміністрації вищого навчального закладу в діяльність органів студентського самоврядування.
 		Враховано   8. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.
 
    -621- Розенко П.В.
 Частину восьму статті 41 викласти в такій редакції:
"8. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування.".
 		Враховано    
    -622- Мірошниченко Ю.Р.
 Ч. 8 ст. 41 викласти в наступній редакції:
"8. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування"
Обґрунтування пропозиції автором
Із метою недопущення необґрунтованого втручання адміністрації вищого навчального закладу в діяльність органів студентського самоврядування.
 		Враховано    
    -623- Шевченко А.В.
 У ч. 8 ст. 41 після слів "…діяльність органів студентського самоврядування" слова ", крім випадків, коли така діяльність суперечить законодавству, статутові чи завдає шкоди інтересам вищого навчального закладу." виключити.
Обґрунтування пропозиції автором
З метою недопущення необґрунтованого втручання адміністрації вищого навчального закладу в діяльність органів студентського самоврядування.
 		Враховано    
607. 9. Керівник вищого навчального закладу сприяє створенню належних умов для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).
 		 -624- Доній О.С.
 Ч. 9 статті 41 викласти в такій редакції: "9. Керівник вищого навчального закладу забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода".
Обґрунтування пропозиції автором
З метою визначення чітких обов’язків.
 		Враховано   9. Керівник вищого навчального закладу забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода.
 
    -625- Розенко П.В.
 Частину дев’яту статті 41 викласти в такій редакції:
"9. Керівник вищого навчального закладу забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода."
 		Враховано    
    -626- Мірошниченко Ю.Р.
 Ч. 9 статті 41 викласти в такій редакції: "9. Керівник вищого навчального закладу забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода".
 		Враховано    
    -627- Шевченко А.В.
 Ч. 9 статті 41 викласти в такій редакції: "9. Керівник вищого навчального закладу забезпечує належні умови для діяльності органів студентського самоврядування (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо), про що укладається відповідна угода".
 		Враховано    
608. 10. Фінансовою основою студентського самоврядування є:
 		    10. Фінансовою основою студентського самоврядування є:
 
609. 1) кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень відповідного вищого навчального закладу;
 		 -628- Зарубінський О.О.
 В пункті першому частини 10 ст. 41 слова "0,5 відсотка" замінити словами "1 відсоток".
Обґрунтування пропозиції автором:
Зростання ролі студентства та студентського самоврядування у житті ВНЗ та науці не можливе без належної фінансової підтримки.
 		Відхилено обґрунтування: відсоток може бути збільшений рішенням ВНЗ оскільки в проекті передбачена норма "не менше" 0.5%. Зростання ролі студентського самоврядування полягає в автономії фінансування студентського самоврядування, а не збільшення його залежності від надходжень ВНЗ.  1) кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 0,5 відсотка власних надходжень, отриманих вищим навчальним закладом від основної діяльності;
 
    -629- Сухий Я.М.
 У підпункті 1 пункту 10 статті 41:
слова: "відповідного вищого навчального закладу;" замінити словами: ", отриманих вищим навчальним закладом від основної діяльності."
 		Враховано    
    -630- Шевчук О.Б.
 У статті 41 пункт перший частини десятої – вилучити;
 		Відхилено обґрунтування: зростання ролі студентського самоврядування полягає в автономії фінансування студентського самоврядування.   
610. 2) членські внески студентів (курсантів), розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може становити більш як ніж 1 відсоток прожиткового мінімуму, встановленого законом.
 		 -631- Ківалов С.В.
 У статті 41 пункт 2 частини десятої доповнити новим речення наступного змісту:
"Членські внески сплачуються особами, які навчаються у вищому навчальному закладі, добровільно".
 		Відхилено обґрунтування: зростання ролі студентського самоврядування полягає, зокрема в автономії фінансування студентського самоврядування.  2) членські внески студентів (курсантів), розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може перевищувати 1 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого законом.
 
    -632- Ляшко О.В.
 Пункт 2 частини десятої статті 41 викласти в такій редакції: "2) добровільні членські внески студентів (курсантів), розмір яких встановлюється вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу. Розмір місячного членського внеску однієї особи не може становити більш як ніж 1 відсоток прожиткового мінімуму, встановленого законом. Жодна особа не може бути змушена сплачувати членські внески до органів студентського самоврядування".
 		Відхилено обґрунтування: зростання ролі студентського самоврядування полягає, зокрема в автономії фінансування студентського самоврядування.   
    -633- Шевчук О.Б.
 У статті 41 друге речення пункту другого частини десятої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: зростання ролі студентського самоврядування полягає, зокрема в автономії фінансування студентського самоврядування.   
611. 11. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів.
 		 -634- Доній О.С.
 До ч. 11 статті 41 пропоную додати другий абзац в наступній редакції: "Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та використання кошторисів не рідше одного разу на рік".
Обґрунтування пропозиції автором
З метою запобігання корупції в органах студентського самоврядування.
 		Враховано редакційно   11. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їхніх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів.
Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.
 
    -635- Розенко П.В.
 Частину одинадцяту статті 41 викласти в такій редакції:
"11. Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їх завдань і здійснення повноважень відповідно до затверджених ними кошторисів.
Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік."
 		Враховано    
    -636- Мірошниченко Ю.Р.
 Пропоную додати до ч. 11 ст. 41 другий абзац в наступній редакції:
"Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.".
Обґрунтування пропозиції автором
З метою більш прозорого використання коштів органами студентського самоврядування.
 		Враховано    
    -637- Шевченко А.В.
 Пропоную додати до ч. 11 ст. 41 другий абзац в наступній редакції:
"Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.".
Обґрунтування пропозиції автором
З метою більш прозорого використання коштів органами студентського самоврядування.
 		Враховано    
    -638- Кальцев С.Ф.
 Доповнити статтю 41 частинами дванадцятою, тринадцятою, чотирнадцятою такого змісту:
"12. За дорученням органу студентського самоврядування вищого навчального закладу, який представляє найбільшу кількість здобувачів вищої освіти, не рідше, ніж раз у семестр, не раніше 40 днів та не пізніше 20 днів до початку семестрового контролю відповідно до Положення про проведення опитування щодо якості викладання здобувачам вищої освіти, проводиться таємне опитування здобувачів вищої освіти щодо оцінки професійної діяльності всіх науково-педагогічних (педагогічних) працівників за шкалою від 0 до 100 балів за кожну навчальну дисципліну, яку вони викладають опитуваному здобувачу вищої освіти на час проведення опитування.
13. Органом студентського самоврядування вищого навчального закладу, який представляє найбільшу кількість здобувачів вищої освіти, кожному науково-педагогічному (педагогічному) працівнику присвоюється оцінка його професійної діяльності за шкалою від 0 до 100 балів як середнє арифметичне всіх оцінок за результатами опитування здобувачів вищої освіти.
14. За результатами опитування здобувачів вищої освіти органом студентського самоврядування вищого навчального закладу, який представляє найбільшу кількість здобувачів вищої освіти, впродовж 14 днів з початку опитування, формується та оприлюднюється рейтинг науково-педагогічних (педагогічних) працівників."
Обґрунтування пропозиції автором:
Поправки спрямовані на забезпечення підтримки якості освіти зі сторони здобувачів вищої освіти (студентів). Також, запропоновані норми допоможуть у боротьбі із корупцією у вищих навчальних закладах.
Головною метою проведення зазначеного опитування студентів є можливість виявити тих викладачів, які недобросовісно або неякісно виконують свою роботу. Також, рейтинг викладачів буде стимулювати викладачів на підвищення якості їх професійної діяльності. Загалом, норми поправок повинні позитивно вплинути на процес та якість вищої освіти, наблизивши їх до міжнародних стандартів.
 		Відхилено обґрунтування: питання передбачене введенням внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти.   
612. Стаття 42. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених
 		    Стаття 41. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених
 
613. 1. У вищих навчальних закладах та їх структурних підрозділах діють наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, які є частиною системи громадського самоврядування відповідних вищих навчальних закладів.
 		    1. У вищих навчальних закладах та їхніх структурних підрозділах діють наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, які є частиною системи громадського самоврядування відповідних вищих навчальних закладів.
 
614. 2. У роботі наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених беруть участь особи віком до 35 років (40 років для докторантів), які навчаються або працюють у вищому навчальному закладі.
 		    2. У роботі наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених беруть участь особи віком до 35 років (для докторантів - 40 років), які навчаються або працюють у вищому навчальному закладі.
 
615. 3. Наукове товариство студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються або працюють у вищому навчальному закладі, зокрема щодо питань наукової діяльності, підтримки наукоємних ідей, інновацій та обміну знаннями.
 		    3. Наукове товариство студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються або працюють у вищому навчальному закладі, зокрема щодо питань наукової діяльності, підтримки наукоємних ідей, інновацій та обміну знаннями.
 
616. 4. У своїй діяльності наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенням про наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених.
 		    4. У своїй діяльності наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених керуються законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенням про наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених.
 
617. 5. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених діють на засадах:
 		    5. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених діють на принципах:
 
618. свободи наукової творчості;
 		    1) свободи наукової творчості;
 
619. добровільності, колегіальності, відкритості;
 		    2) добровільності, колегіальності, відкритості;
 
620. рівності права осіб, які навчаються, на участь у діяльності наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених.
 		    3) рівності права осіб, які навчаються, на участь у діяльності наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених.
 
621. 6. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених:
 		    6. Наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених:
 
622. 1) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;
 		    1) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність;
 
623. 2) проводять організаційні, наукові та освітні заходи;
 		    2) проводять організаційні, наукові та освітні заходи;
 
624. 3) популяризують наукову діяльність серед студентської молоді, сприяють залученню осіб, які навчаються, до наукової роботи та інноваційної діяльності;
 		    3) популяризують наукову діяльність серед студентської молоді, сприяють залученню осіб, які навчаються, до наукової роботи та інноваційної діяльності;
 
625. 4) представляють інтереси студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених перед адміністрацією вищого навчального закладу та іншими організаціями з питань наукової роботи та розвитку академічної кар’єри;
 		    4) представляють інтереси студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених перед адміністрацією вищого навчального закладу та іншими організаціями з питань наукової роботи та розвитку академічної кар’єри;
 
626. 5) сприяють підвищенню якості наукових досліджень;
 		    5) сприяють підвищенню якості наукових досліджень;
 
627. 6) сприяють обміну інформацією між молодими вченими та дослідниками;
 		    6) сприяють обміну інформацією між молодими вченими та дослідниками;
 
628. 7) сприяють розвитку міжвузівського та міжнародного співробітництва;
 		    7) сприяють розвитку міжвузівського та міжнародного співробітництва;
 
629. 8) взаємодіють з Національною академією наук та національними галузевими академіями наук, науковими та науково-дослідними установами;
 		    8) взаємодіють з Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук, науковими та науково-дослідними установами;
 
630. 9) розпоряджаються коштами та іншим майном, що перебувають на їх балансі та банківських рахунках;
 		 -639- Атрошенко В.А.
 Із частини шостої статті 42 вилучити підпункт 9).
Обґрунтування пропозиції автором:
Як такий, що не узгоджується із частиною першою цієї ж статті, згідно якої наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених є частиною системи громадського самоврядування вищих навчальних закладів.
 		Враховано      
631. 10) виконують інші функції, передбачені положеннями про наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, цим та іншими законами України.
 		    9) виконують інші функції, передбачені положеннями про наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, цим та іншими законами України.
 
632. 7. За погодженням з науковим товариством студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених керівництво вищого навчального закладу приймає рішення про відрахування осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання.
 		    7. За погодженням з науковим товариством студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених керівництво вищого навчального закладу приймає рішення про відрахування осіб, які здобувають ступінь доктора філософії, з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання.
 
633. 8. Органи управління наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених формуються на демократичних засадах шляхом виборів. Структура наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених та організаційний механізм його діяльності визначаються положенням, яке затверджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 		    8. Органи управління наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених формуються на демократичних засадах шляхом виборів. Структура наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених та організаційний механізм його діяльності визначаються положенням, яке затверджується вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 
634. 9. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, крім випадків, коли така діяльність суперечить законодавству, статутові чи завдає шкоди інтересам вищого навчального закладу.
 		    9. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність наукових товариств студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, крім випадків, коли така діяльність суперечить законодавству, статуту чи завдає шкоди інтересам вищого навчального закладу.
 
635. 10. Керівник вищого навчального закладу всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).
 		    10. Керівник вищого навчального закладу всебічно сприяє створенню належних умов для діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених (надає приміщення, меблі, оргтехніку, забезпечує телефонним зв’язком, постійним доступом до Інтернету, відводить місця для встановлення інформаційних стендів тощо).
 
636. 11. Фінансовою основою діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених є кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менш як 30 відсотків коштів, виділених на діяльність органів студентського самоврядування.
 		 -640- Атрошенко В.А.
 У частині одинадцятій статті 42 вилучити слова: "в розмірі не менш як 30 відсотків коштів, виділених на діяльність органів студентського самоврядування".
Обґрунтування пропозиції автором:
Частиною другою статті 95 Конституції України, а також положеннями частини другої статті 4, частини другої статті 23, частини першої статті 30 Бюджетного кодексу України визначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Крім того, згідно із вимогами статті 116 Конституції України та статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України " встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової та податкової політики, політики у сфері освіти.
 		Враховано   11. Фінансовою основою діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених є кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу.
 
    -641- Доній О.С.
 Пропоную п. 11 статтю 42 розділу VІІ викласти в наступній редакції: "11. Фінансовою основою діяльності наукового товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених є кошти, визначені вченою радою вищого навчального закладу".
Обґрунтування пропозиції автором:
Для встановлення чіткого визначення фінансової основи наукових товариств вищих навчальних закладів.
 		Враховано    
    -642- Мірошниченко Ю.Р.
 Пропоную в ч. 11 ст. 42 після слів "…визначені вченою радою вищого навчального закладу…" слова "в розмірі не менш як 30 відсотків коштів, виділених на діяльність органів студентського самоврядування" виключити.
 		Враховано    
    -643- Шевченко А.В.
 Пропоную в ч. 11 ст. 42 після слів "…визначені вченою радою вищого навчального закладу…" слова "в розмірі не менш як 30 відсотків коштів, виділених на діяльність органів студентського самоврядування" виключити.
 		Враховано    
637. Стаття 43. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу
 		 -644- Пінчук А.П.
 Викласти статтю 43 в новій редакції:
"Стаття 43. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу
1. Кандидат на посаду керівника університету, академії, коледжу повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вчене звання професора, науковий ступінь доктора філософії або доктора наук і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років.
Кандидатом на посаду керівника університету, академії, коледжу культури і мистецтв може бути особа, яка має почесне звання "Народний артист України", "Народний художник України", "Народний архітектор України" або "Заслужений діяч мистецтв України" за відсутності у неї вченого звання професора та наукового ступеня доктора філософії або доктора наук за умов відповідності іншим вимогам, передбаченим абзацом першим цієї частини.
Керівник університету, академії, коледжу може безперервно перебувати на посаді не більш як два строки підряд.
Конкурс на заміщення вакантної посади керівника університету, академії, коледжу оголошується власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) після припинення повноважень особи, яка займала цю посаду.
Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника університету, академії, коледжу і вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу для голосування.
Вищий колегіальний орган громадського самоврядування обирає і рекомендує власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) кандидатури претендентів на посаду керівника університету, академії, коледжу, які набрали не менш як 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу під час голосування. Кожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру або проти всіх кандидатур. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний (зобов’язані) призначити одну з рекомендованих кандидатур строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу — строком на сім років) на умовах контракту. Якщо вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу подано власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) на затвердження одну кандидатуру, яка набрала більш як 50 відсотків голосів статутного складу колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний призначити цю кандидатуру на посаду керівника вищого навчального закладу.
У разі коли жоден з претендентів на посаду керівника університету, академії, коледжу не набрав у першому турі потрібної кількості голосів (30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу), проводиться другий тур голосування. До голосування у другому турі допускається не більше двох кандидатів з числа тих, що набрали у першому турі найбільшу кількість голосів. Якщо у другому турі голосування жоден з кандидатів на посаду керівника не набрав 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування, конкурс оголошується повторно.
Якщо в результаті повторного конкурсу жоден з кандидатів не набрав 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування або порушено визначену цим Законом процедуру проведення конкурсу, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) до проведення нових виборів призначає виконуючого обов’язки керівника вищого навчального закладу.
Керівник університету, академії, коледжу може бути звільнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник вищого навчального закладу може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу вченої ради вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається двома третинами голосів за присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
2. Кандидат на посаду керівника професійного коледжу повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, відповідну підготовку та педагогічний стаж у вищих навчальних закладах відповідного типу не менш як п’ять років.
Керівник професійного коледжу може безперервно перебувати на посаді не більш як два строки підряд.
Конкурс на заміщення вакантної посади керівника професійного коледжу оголошується власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) після припинення повноважень особи, яка займала цю посаду.
Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу, які відповідають вимогам цього Закону, і вносить кандидатури претендентів до вищого органу громадського самоврядування для голосування.
Вищий орган громадського самоврядування професійного коледжу за результатами голосування обирає і рекомендує власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) на посаду керівника вищого навчального закладу кандидатури претендентів, які набрали більше як 30 відсотків голосів під час голосування, або двох претендентів, які набрали найбільшу кількість голосів під час голосування. Кожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру або проти всіх кандидатур. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає на посаду на умовах контракту одну з рекомендованих кандидатур строком на п’ять років.
Якщо вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійного коледжу подано власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) на затвердження одну кандидатуру, яка набрала більш як 50 відсотків голосів статутного складу колегіального органу громадського самоврядування професійного коледжу, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає зазначену кандидатуру на посаду керівника вищого навчального закладу.
Подання про відкликання керівника професійного коледжу може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу педагогічної ради вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника професійного коледжу приймається двома третинами голосів за присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
Керівник професійного коледжу може бути звільнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу або порушення умов контракту.
3. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника коледжу, професійного коледжу, які є структурними підрозділами університету, академії, а також керівника професійного коледжу, який є структурним підрозділом коледжу, здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою та другою цієї статті.
4. Власник (власники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконуючого обов’язки керівника вищого навчального закладу, але не більш як на два роки.
5. Вимоги до кандидата та особливості порядку призначення на посаду керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) встановлюються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
6. Типова форма контракту з керівником вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України."
 		Відхилено обґрунтування: Пропонується залишити норму в діючій редакції і не передбачає вдосконалення механізму обрання керівника ВНЗ з метою забезпечення автономії ВНЗ.  Стаття 42. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу
 
    -645- Чечетов М.В.
 Статтю 43 викласти у такій редакції:
"Стаття 43. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу
1. Кандидат на посаду керівника університету, академії повинен бути громадянином України, вільно володіти українською мовою, мати вчене звання професора, науковий ступінь доктора філософії або доктора наук і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років.
Кандидатом на посаду керівника університету, академії, коледжу культури і мистецтв може бути особа, яка має почесне звання "Народний артист України", "Народний художник України", "Народний архітектор України" або "Заслужений діяч мистецтв України" за відсутності у неї вченого звання професора та наукового ступеня доктора філософії або доктора наук за умов відповідності іншим вимогам, передбаченим абзацом першим цієї частини.
Керівник університету, академії може безперервно перебувати на посаді не більш як два строки підряд.
Конкурс на заміщення вакантної посади керівника університету, академії оголошується власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) після припинення повноважень особи, яка займала цю посаду.
Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника університету, академії і вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу для голосування.
Вищий колегіальний орган громадського самоврядування обирає і рекомендує власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) кандидатури претендентів на посаду керівника університету, академії, коледжу, які набрали не менш як 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу під час голосування. Кожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру або проти всіх кандидатур. Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний (зобов’язані) призначити одну з рекомендованих кандидатур строком на п’ять років (для національного вищого навчального закладу — строком на сім років) на умовах контракту. Якщо вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу подано власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) на затвердження одну кандидатуру, яка набрала більш як 50 відсотків голосів статутного складу колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний призначити цю кандидатуру на посаду керівника вищого навчального закладу.
У разі коли жоден з претендентів на посаду керівника університету, академії, коледжу не набрав у першому турі потрібної кількості голосів (30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу), проводиться другий тур голосування. До голосування у другому турі допускається не більше двох кандидатів з числа тих, що набрали у першому турі найбільшу кількість голосів. Якщо у другому турі голосування жоден з кандидатів на посаду керівника не набрав 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування, конкурс оголошується повторно.
Якщо в результаті повторного конкурсу жоден з кандидатів не набрав 30 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування або порушено визначену цим Законом процедуру проведення конкурсу, власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) до проведення нових виборів призначає виконуючого обов’язки керівника вищого навчального закладу.
Керівник університету, академії може бути звільнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник вищого навчального закладу може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу вченої ради вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається двома третинами голосів за присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
2. Власник (власники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконуючого обов’язки керівника вищого навчального закладу, але не більш як на два роки.
3. Вимоги до кандидата та особливості порядку призначення на посаду керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) встановлюються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
4. Типова форма контракту з керівником вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України".
 		Відхилено обґрунтування: Пропонується залишити норму в діючій редакції і не передбачає вдосконалення механізму обрання керівника ВНЗ з метою забезпечення автономії ВНЗ.   
638. 1. Кандидат на посаду керівника університету, академії, інституту повинен бути громадянином України, вільно володіти державною мовою, мати вчене звання професора, ступінь доктора філософії або доктора наук і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років.
 		 -646- Гриневич Л.М.
 Абзац 2 ч. 1 ст. 43 вилучити, а абзац 1 ч. 1 ст. 43 викласти в такій редакції:
1. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу повинен вільно володіти державною мовою, мати вчене звання та науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу державної чи комунальної форми власності повинен бути громадянином України.
 		Враховано   1. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу повинен вільно володіти державною мовою, мати вчене звання та науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 10 років. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу державної чи комунальної форми власності має бути громадянином України.
 
    -647- Калетнік Г.М.
 Частину першу статті 43 після слова "науково-педагогічних" доповнити словом "наукових".
 		Відхилено обґрунтування: наукові працівники не мають досвіду викладання і не є "педагогами".   
    -648- Шевчук О.Б.
 У статті 43 абзац перший частини першої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: зняття всіх вимог до кандидатів на посаду керівника може призвести до погіршення якості освітньої діяльності ВНЗ та якості вищої освіти.   
639. Кандидат на посаду керівника коледжу повинен вільно володіти державною мовою, мати ступінь магістра, відповідну підготовку та педагогічний стаж у вищих навчальних закладах відповідного типу не менш як п’ять років.
 		 -649- Кальцев С.Ф.
 Абзац другий частини першої статті 43 викласти у наступній редакції:
"Кандидат на посаду керівника коледжу повинен вільно володіти державною мовою, мати ступінь магістра, або доктора філософії, відповідну підготовку та педагогічний або науково-педагогічний стаж у вищих навчальних закладах не менш як п’ять років."
Обґрунтування пропозиції автором:
Статтею 43 визначено, що кандидатом на посаду керівника коледжу може бути особа, яка має ступінь магістра або доктора філософії, відповідну підготовку та педагогічний стаж у вищих навчальних закладах відповідного типу не менш як п’ять років. Пропонується розширити перелік кандидатів особами, які мають науково-педагогічний стаж, у зв’язку з тим, що рівень фахової, наукової та педагогічної підготовки відповідних фахівців дозволяє виконувати обов’язки керівника коледжу на достатньому рівні.
 		Враховано редакційно (в абзаці першому частини першої цієї статті)     
640. Особа не може перебувати на посаді керівника відповідного вищого навчального закладу більш як два строки.
 		 -650- Гриневич Л.М.
 Абзац третій частини 1 статті 43 викласти в такій редакції:
"Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного вищого навчального закладу більше ніж два строки.".
Обґрунтування пропозиції автором:
редакція викладена за аналогією зі статтею 103 Конституції України.
 		Враховано   Одна і та сама особа не може бути керівником відповідного вищого навчального закладу більше ніж два строки.
 
641. 2. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника вищого навчального закладу не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника конкурс оголошується протягом тижня з моменту утворення вакансії.
 		 -651- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Сорока М.П.
Фаріон І.Д.
 Частину другу статті 43 викласти у такій редакції:
"2. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника вищого навчального закладу не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника конкурс оголошується протягом тижня з моменту утворення вакансії.
Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника вищого навчального закладу приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і протягом десяти днів з дня завершення терміну подачі відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого навчального закладу для голосування.
Керівник вищого навчального закладу обирається шляхом таємного голосування строком на п’ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом вищого навчального закладу. Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу визначаються Кабінетом Міністрів України.
Брати участь у виборах мають право:
- кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник вищого навчального закладу;
- представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів;
- виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
При цьому, загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу повинен становити не менше 75 відсотків від загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників вищого навчального закладу – до 10 відсотків, а кількість виборних представників з числа студентів (курсантів) – не менше 15 відсотків від осіб, які мають право брати участь у виборах.
Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.
З особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання. Керівник вищого навчального закладу може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник вищого навчального закладу може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої ради вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається більшістю голосів за умови присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
".
 		Враховано   2. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника вищого навчального закладу не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника вищого навчального закладу конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії.
 
    -652- Калетнік Г.М.
 Частину другу статті 43 після слів "навчального закладу" доповнити словами "та може заключати контракт з новообраним керівником".
 		Відхилено обґрунтування: суперечить трудовому законодавству.   
642. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і протягом десяти днів вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу для голосування.
 		    Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника вищого навчального закладу приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого навчального закладу для голосування.
Керівник вищого навчального закладу обирається шляхом таємного голосування строком на п’ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом вищого навчального закладу. Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу визначаються Кабінетом Міністрів України.
Брати участь у виборах керівника вищого навчального закладу мають право:
кожен науковий, науково-педагогічний та педагогічний штатний працівник вищого навчального закладу;
представники з числа інших штатних працівників, які обираються відповідними працівниками шляхом прямих таємних виборів;
виборні представники з числа студентів (курсантів), які обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.
При цьому загальна кількість (повний склад) наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу повинна становити не менше 75 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах; кількість виборних представників з числа інших працівників вищого навчального закладу – до 10 відсотків, а кількість виборних представників з числа студентів (курсантів) – не менше 15 відсотків осіб, які мають право брати участь у виборах.
 
643. Кожен член вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу може голосувати лише за одну кандидатуру або не підтримувати жодну з кандидатур.
 		    Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто.
З особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п’ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання.
 
644. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний затвердити на посаду керівника вищого навчального закладу кандидатуру, яка набрала більш як 50 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 		       
645. Якщо жоден з претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу не набрав у першому турі необхідної кількості голосів (більш як 50 відсотків голосів статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу), проводиться другий тур голосування.
 		       
646. До участі у другому турі допускаються два кандидати, які у першому турі набрали найбільшу кількість голосів.
 		       
647. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов’язаний призначити на посаду керівника вищого навчального закладу особу, яка набрала у другому турі більшість голосів від статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 		       
648. Контракт з обраним керівником вищого навчального закладу укладається на п’ять років (для вищого навчального закладу, що має статус національного - на сім років) не пізніше одного місяця з дня обрання.
 		       
649. Керівник вищого навчального закладу може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник вищого навчального закладу може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається більшістю голосів за умови присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 		 -653- Ляшко О.В.
 Абзац дев’ятий частини другої статті 49 викласти в такій редакції:
"Керівник вищого навчального закладу може бути також звільнений з посади у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання органом, який його обрав на посаду. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу або ініціативною групою з числа осіб, що навчаються у відповідному вищому навчальному закладі за умови, що підписи щодо внесення такого подання зібрано не менш як у десяти відсотків таких осіб. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається більшістю голосів за умови присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: 1. Неправильно вказаний номер статті, до якої пропонуються зміни. Норми щодо звільнення керівника вищого навчального закладу є предметом ст. 43. 2. Право ініціювати відкликання керівника вищого навчального закладу не належить до прав осіб, що навчаються.  Керівник вищого навчального закладу може бути звільнений з посади засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою), а також у зв’язку з прийняттям рішення про його відкликання вищим колегіальним органом громадського самоврядування, який його обрав на посаду з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Подання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менш як половиною статутного складу наглядової або вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу. Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу приймається більшістю голосів за умови присутності не менш як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.
 
    -654- Калетнік Г.М.
 Частину другу статті 43 доповнити абзацом:
"Обраний керівник вищого навчального закладу приступає до виконання своїх обов’язків з моменту затвердження протоколу лічильної комісії".
 		Відхилено обґрунтування: суперечить трудовому законодавству)   
650. 3. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії вищого навчального закладу або коледжу, які є структурними підрозділами університету, академії, здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою та другою цієї статті.
 		 -655- Гриневич Л.М.
 Частину 3 статті 43 вилучити (та перенести до ч. 6 статті 44)
Обґрунтування: керівники структурних підрозділів повинні обиратися як декани, а не як ректори
 		Враховано      
    -656- Шевчук О.Б.
 У статті 43 частину третю викласти в наступній редакції:
"Обрання, призначення та звільнення з посади керівника коледжу, який є структурним підрозділом університету, академії, здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою та другою цієї статті".
 		Відхилено обґрунтування: з врахуванням поправки Гриневич Л.М. щодо перенесення ч. 3 цієї статті до статті 44)   
    -657- Шевчук О.Б.
 У статті 43 після частини третьої додати частину, змістивши відповідно нумерацію наступних частин, наступного змісту:
"Обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії вищого навчального закладу здійснюється вченою радою вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: з врахуванням поправки Гриневич Л.М. щодо перенесення ч. 3 цієї статті до статті 44.   
651. 4. Засновник (засновники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконуючого обов’язки керівника вищого навчального закладу, але не більш як на два роки.
 		 -658- Гриневич Л.М.
 У частині четвертій статті 43 слова "два роки" замінити словами "шість місяців".
 		Враховано   3. Засновник (засновники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає (призначають) виконувача обов’язків керівника вищого навчального закладу, але не більш як на шість місяців.
 
652. 5. Вимоги до кандидата та особливості порядку призначення на посаду керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) встановлюються державним органом, до сфери управління якого він належить.
 		 -659- Гриневич Л.М.
 Частину п’яту статті 43 вилучити.
Обґрунтування: перенесено до ч. 3 статті 13)
 		Враховано      
653. 6. Типова форма контракту з керівником державного вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -660- Гриневич Л.М.
 Частину шосту статті 43 викласти в такій редакції:
"6. Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи, порядку обрання керівника вищого навчального закладу та типова форма контракту з керівником державного вищого навчального закладу затверджуються Кабінетом Міністрів України"
 		Враховано редакційно (у зв’язку із зміною нумерації частин)  4. Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи, порядку обрання керівника вищого навчального закладу та типова форма контракту з керівником державного вищого навчального закладу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5. Порядок призначення керівників вищих духовних навчальних закладів регулюється їхніми статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.
 
    -661- Гриневич Л.М.
 Статтю 43 доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Порядок призначення керівників вищих духовних навчальних закладів регулюється їх статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку".
 		Враховано редакційно (у зв’язку із зміною нумерації частин)   
654. Стаття 44. Обрання на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності
 		    Стаття 43. Обрання на посаду та звільнення з посади керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу державної (комунальної) форми власності
 
655. 1. Кандидата на посаду керівника факультету (навчально-наукового інституту) університету, академії обирає і рекомендує керівнику вищого навчального закладу вчена рада факультету (навчально-наукового інституту) з числа осіб, які мають вчене звання професора, доцента та/або ступінь доктора філософії чи доктора наук відповідно до профілю освітньої діяльності факультету (навчально-наукового інституту) та стаж науково-педагогічної (наукової) діяльності не менш як п’ять років.
 		 -662- Ващук К.Т.
 Частину 1 статті 44 викласти у наступній редакції:
1. Кандидата на посаду керівника факультету (навчально-наукового інституту) університету, академії обирає і рекомендує керівнику вищого навчального закладу вчена рада факультету (навчально-наукового інституту) з числа осіб, які мають вчене звання професора, доцента та/або ступінь доктора філософії чи доктора наук відповідно до профілю освітньої діяльності факультету (навчально-наукового інституту) та стаж науково-педагогічної (наукової) діяльності не менш як п’ять років.
Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років (для вищого навчального закладу, що має статус національного – строком на сім років). Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом вищого навчального закладу.
Особа не може перебувати на посаді керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого навчального закладу більше як два строки.
 		Враховано (у частині першій статті 35)  1. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою вищого навчального закладу строком на п’ять років з урахуванням пропозицій факультету (навчально-наукового інституту). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт.
 
    -663- Гержов Ю.І.
 Пункт 1 статті 44 доповнити наступним абзацом: "По кожній із спеціальностей акредитовані університети мають право створювати спеціалізації за переліком, узгодженим зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки".
 		Відхилено обґрунтування: поправка не узгоджується з предметом регулювання цієї статті.   
    -664- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 41 викласти в такій редакції:
"1. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) обирається вченою радою вищого навчального закладу строком на п’ять років з урахуванням пропозицій факультету (навчально-наукового інституту). Керівник вищого навчального закладу укладає з керівником факультету (навчально-наукового інституту) контракт".
 		Враховано    
    -665- Розенко П.В.
 Частину першу статті 44 викласти в такій редакції:
"1. Кандидата на посаду керівника факультету (навчально-наукового інституту) університету, академії обирає і рекомендує керівнику вищого навчального закладу вчена рада (навчально-наукового інституту) з числа осіб, які мають вчене звання професора, доцента та/або ступінь доктора філософії чи доктора наук відповідно до профілю освітньої діяльності факультету (навчально-наукового інституту), стаж науково-педагогічної (наукової) діяльності не менш як п’ять років і не досягли пенсійного віку.
Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на чотири роки. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом вищого навчального закладу."
 		Відхилено обґрунтування: встановлення обмежень за віком є порушенням конституційних прав громадян, зокрема ст. 24 Конституції)   
    -666- Шевчук О.Б.
 У статті 44 в абзаці першому частини першої словосполучення "які мають вчене звання професора, доцента та/або ступінь доктора філософії чи доктора наук" - вилучити.
 		Враховано редакційно    
656. Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років (для вищого навчального закладу, що має статус національного - строком на сім років). Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом вищого навчального закладу.
 		 -667- Шевчук О.Б.
 У статті 44 абзац другий частини першої викласти в наступній редакції:
"Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком до п’яти років (для вищого навчального закладу, що має статус національного – строком до семи років). Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: поправка носить елемент правової невизначеності та може спричинити посилення адміністративного впливу зі сторони керівника ВНЗ.  Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету (навчально-наукового інституту) строком на п’ять років. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) здійснює свої повноваження на постійній основі. Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету (навчально-наукового інституту) визначаються статутом вищого навчального закладу.
 
657. 2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади на підставах, визначених законодавством про працю, а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу.
 		 -668- Гриневич Л.М.
 Частини другу і третю статті 44 викласти в такій редакції:
"2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу, а також на підставі подання органу громадського самоврядування факультету з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту. Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту)".
 		Враховано   2. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу за поданням вченої ради вищого навчального закладу або органу громадського самоврядування факультету з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення статуту вищого навчального закладу, умов контракту. Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту).
 
658. 3. Керівник факультету (навчально-наукового інституту) може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі подання органу громадського самоврядування факультету. Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту).
 		       
659. 4. Керівник вищого навчального закладу, в якому утворено новий факультет (навчально-науковий інститут), призначає на умовах контракту виконуючого обов’язки керівника цього факультету (навчально-наукового інституту) на строк до проведення виборів керівника факультету (навчально-наукового інституту), але не більш як на один рік.
 		 -669- Гриневич Л.М.
 У частині четвертій статті 44 слова "на умовах контракту" вилучити; слова "на один рік" замінити словами "на три місяці".
 		Враховано   3. Керівник вищого навчального закладу, в якому утворено новий факультет (навчально-науковий інститут), призначає виконувача обов’язків керівника цього факультету (навчально-наукового інституту) на строк до проведення виборів керівника факультету (навчально-наукового інституту), але не більш як на три місяці.
 
660. 5. Вимоги до кандидата та порядок призначення на посаду керівника факультету (навчально-наукового інституту) вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) встановлюються відповідно до нормативно-правових актів державного органу, до сфери управління якого він належить.
 		 -670- Гриневич Л.М.
 Частину п’яту статті 44 вилучити.
Обґрунтування: перенесено до ч. 3 статті 13)
 		Враховано   4. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії вищого навчального закладу або коледжу, що є структурними підрозділами вищого навчального закладу, здійснюються в порядку, встановленому цією статтею.
5. Одна і та сама особа не може бути керівником факультету (навчально-наукового інституту), коледжу, філії відповідного вищого навчального закладу більше ніж два строки.
 
    -671- Гриневич Л.М.
 Статтю 44 доповнити новою частинами шостою-сьомою такого змісту:
"6. Обрання, призначення та звільнення з посади керівника філії вищого навчального закладу або коледжу, які є структурними підрозділами вищого навчального закладу, здійснюється у порядку, передбаченому цією статтею.
7. Одна і та сама особа не може бути керівником факультету (навчально-наукового інституту), коледжу, філії відповідного вищого навчального закладу більше ніж два строки".
 		Враховано    
    -672- Розенко П.В.
 Доповнити статтю 44 частиною шостою, сьомою та восьмою такого змісту:
"6. Кандидата на посаду керівника (завідувача) кафедри обирає за конкурсом і рекомендує для затвердження вченій раді факультету засідання (збори) кафедри.
7. Керівник кафедри може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі подання органу громадського самоврядування факультету або кафедри. Пропозиція про звільнення керівника (завідувача) кафедри вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) або кафедри не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету або кафедри. Пропозиція про звільнення приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) або кафедри.
8. Керівник факультету (навчально-наукового інституту), керівник (завідувач) кафедри не може обіймати відповідну посаду більш як два терміни поспіль."
 		Відхилено обґрунтування: питання управління кафедрою і обрання її керівника належить до автономії ВНЗ та не може бути предметом регулювання Закону). Ці питання врегульовуються Статутом ВНЗ.   
    -673- Шевчук О.Б.
 У статті 44 додати частину шосту наступного змісту:
"6. Особа не може перебувати на посаді керівника факультету (навчально-наукового інституту) університету, академії більш як два строки".
 		Враховано редакційно (у поправці Гриневич Л.М. –частина сьома цієї статті: редакція викладена за аналогією зі статтею 103 Конституції України)   
661. РОЗДІЛ VІІІ
 		    РОЗДІЛ VІІІ
 
662. ДОСТУП ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ, ПРИЙОМ, ВІДРАХУВАННЯ, ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ ОСІБ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
 		    ДОСТУП ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ, ПРИЙОМ, ВІДРАХУВАННЯ, ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ І ПЕРЕВЕДЕННЯ ОСІБ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
 
663. Стаття 45. Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів
 		 -674- Чечетов М.В.
 Статтю 45 викласти у такій редакції:
"Стаття 45. Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів
1. Прийом на навчання до вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та сфери управління здійснюється на конкурсній основі.
Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав громадян у сфері освіти.
2. Поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів особи зараховуються у випадках, передбачених законодавством. Не допускається вступ поза конкурсом для здобуття ступеня магістра чи доктора філософії.
3. Прийом на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Правила прийому до вищого навчального закладу, розроблені відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджує його керівник.
4. Прийом на основі повної загальної середньої освіти під час вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра (магістра медичного і ветеринарного спрямувань) здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань та умінь вступників та їх здібностей у випадках, передбачених умовами прийому до вищих навчальних закладів України, з урахуванням середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту та бала вищого навчального закладу.
5. Прийом на основі базової загальної середньої освіти під час вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого бакалавра, на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста під час вступу на відповідну спеціальність за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра здійснюється за результатами вступних випробувань.
6. Прийом на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра під час вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра під час вступу на навчання за освітньо-науковим рівнем доктора філософії здійснюється за результатами вступних випробувань.
7. Прийом у докторантуру або надання творчої відпустки для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук здійснюється з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною спеціальністю відповідно до вимог, що визначаються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки".
 		Відхилено обґрунтування: пропонується залишити норму в діючій редакції і не передбачає вдосконалення умов прийому до ВНЗ з метою забезпечення рівного доступу до вищої освіти на конкурсній основі) Прийому до ВНЗ на основі базової середньої освіти не відповідає вимогам до вступника у ВНЗ.  Стаття 44. Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів
 
664. 1. Прийом на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.
 		 -675- Гриневич Л.М.
 Після частини першої статті 45 доповнити новою частиною такого змісту:
2. Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки не пізніше 15 жовтня року, що передує рокові вступу до вищого навчального закладу".
Частини другу – дев’яту вважати частинами четвертою - одинадцятою.
 		Враховано   1. Прийом на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.
2. Умови прийому на навчання до вищих навчальних закладів оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки не пізніше 15 жовтня року, що передує рокові вступу до вищого навчального закладу.
 
    -676- Ващук К.Т.
 Частину 1 статті 45 викласти у наступній редакції:
1. Прийом на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі з 1 жовтня до 1 липня наступного року відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів, затверджених центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.
 		Відхилено обґрунтування: Питання вирішується в межах автономії ВНЗ.   
665. 2. Поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів особи зараховуються у випадках, передбачених законом. Не допускається вступ поза конкурсом для здобуття ступеня магістра чи доктора філософії.
 		    3. Поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів особи зараховуються у випадках, передбачених законом. Не допускається вступ поза конкурсом для здобуття ступеня магістра чи доктора філософії.
 
666. 3. Прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого спеціаліста чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту (документа про базову середню освіту у разі вступу на основі базової середньої освіти).
 		 -677- Гриневич Л.М.
 У частині третій статті 45 і по тексту статті 45 слова "молодшого спеціаліста" замінити словами "молодшого бакалавра".
 		Враховано   4. Прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту.
 
    -678- Ківалов С.В.
 Частину третю статті 45 після слів " (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань)" доповнити словами "на основі повної загальної середньої освіти".
 		Враховано редакційно    
    -679- Мірошниченко Ю.Р.
 Частину третю статті 45 доповнити словами "крім прийому на навчання за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, прийом яких здійснюється за результатами вступних випробувань".
Обґрунтування пропозиції автором
Розширюється доступ до вищої освіти. Зменшуються видатки державного бюджету. Дає можливість отримати вищу освіту громадянам, які з об’єктивних причин не змогли пройти ЗНО.
 		Відхилено обґрунтування: прийом до ВНЗ для здобуття вищої освіти відбувається на рівних засадах і за однаковою процедурою з метою забезпечення якості вищої освіти.   
    -680- Шевчук О.Б.
 У статті 45 частину третю викласти в наступній редакції:
"Прийом на навчання для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням середнього бала документа про повну загальну середню освіту".
 		Враховано редакційно    
667. 4. Відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів вчена рада вищого навчального закладу затверджує Правила прийому до вищого навчального закладу, якими встановлюються:
 		 -681- Бригинець О.М.
 Враховано особливості мистецької освіти в умовах вступної компанії шляхом залишення абітурієнтам права на навчання за бюджетні кошти відповідно до результатів творчих конкурсів в мистецькому навчальному закладі, а не за результатами всеукраїнського конкурсу сертифікатів ЗНО.
 		Відхилено обґрунтування: можливість вступу до ВНЗ для здобуття ступеня вищої освіти передбачає наявність у особи певного обсягу знань, а не лише творчих навичок і здібностей.  5. Відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів вчена рада вищого навчального закладу затверджує Правила прийому до вищого навчального закладу, якими встановлюються:
 
668. 1) перелік і кількість сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, вага кожного з яких повинна становити не менш як 20 відсотків конкурсного бала;
 		    1) перелік і кількість сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, вага кожного з яких має становити не менш як 20 відсотків конкурсного бала;
 
669. 2) вага середнього бала документа про повну (базову) середню освіту, що повинен становити не більш як 10 відсотків конкурсного бала;
 		 -682- Гриневич Л.М.
 У пункті 2 частини 4 статті 45 слово " (базову)" вилучити; слова "не більш як" замінити словами "від 0 до".
 		Враховано   2) вага середнього бала документа про повну середню освіту, що має становити від 0 до 10 відсотків конкурсного бала;
 
670. 3) вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), що повинен становити не більш як 50 відсотків конкурсного бала.
 		 -683- Гриневич Л.М.
 Частину четверту статті 45 доповнити пунктом п’ятим такого змісту:
"4) вага бала за особливі успіхи (призерам ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів; призерам ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів членів Малої академії наук України), що може становити від 0 до 5 відсотків конкурсного бала.".
 		Враховано (в редакції Комітету з врахуванням пропозиції Кальцева С.Ф., Богуслаєва В.О.)  3) вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), що має становити не більш як 50 відсотків конкурсного бала;
4) вага бала за особливі успіхи (призерам ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів; призерам ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України) та/або за успішне закінчення підготовчих курсів вищого навчального закладу для вступу до цього вищого навчального закладу на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності, що може становити від 0 до 5 відсотків конкурсного бала.
 
671. 5. Конкурсний бал обчислюється як сума балів за кожен сертифікат, середнього бала документа про повну загальну (базову) середню освіту, бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), помножена на вагові коефіцієнти, що встановлюються Правилами прийому до вищого навчального закладу. Сума коефіцієнтів дорівнює одиниці.
 		 -684- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Фаріон І.Д.
 Після частини п’ятої статті 43 доповнити новою шостою частиною такого змісту:
"6. В установленому порядку та у визначений строк Правила прийому до вищого навчального закладу подаються вищим навчальним закладом, що претендує на отримання державного замовлення на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань), до спеціально уповноваженої установи, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання.
Особа, яка бажає здобувати вищу освіту ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) за державним замовленням, подає спеціально уповноваженій установі, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, заяву встановленого зразка із зазначенням спеціальностей, за якими вступник бажає здобувати вищу освіту та переліком виставлених у пріоритетному для себе порядку вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за кожною з обраних нею спеціальностей.
За результатами проходження зовнішнього незалежного оцінювання формується рейтинговий список вступників за кожною спеціальністю з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.
Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету, розподіляються в порядку черговості (згідно з рейтинговим списком вступників) серед вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за відповідною спеціальністю, згідно з виставленими вступниками пріоритетами та правилами прийому до вищих навчальних закладів.
Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету за декількома спеціальностями, в установлений Умовами прийому строк обирають одну спеціальність, за якою будуть здобувати вищу освіту. Після цього уточнюються за кожною спеціальністю рейтингові списки вступників, які отримують право здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.
У межах кожного рейтингового списку вступників за кожною спеціальністю рішенням Кабінету Міністрів України може визначатися гарантований обсяг (до 5 відсотків) місць державного замовлення для окремих категорій вступників, визначених законом. Порядок отримання права здобуття вищої освіти за кошти державного бюджету зазначеними категоріями осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вступ до вищих навчальних закладів для здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра за спеціальностями, прийом на навчання за якими здійснюється з урахуванням рівня творчих та/або фізичних здібностей, здійснюється на конкурсних засадах у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні вищі навчальні заклади".
 		Враховано   6. Конкурсний бал обчислюється як сума балів за кожен сертифікат, середнього бала документа про повну загальну середню освіту, бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), помножена на вагові коефіцієнти, що встановлюються Правилами прийому до вищого навчального закладу. Сума коефіцієнтів дорівнює одиниці.
7. В установленому порядку та у визначений строк Правила прийому до вищого навчального закладу подаються вищим навчальним закладом, що претендує на отримання державного замовлення на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань), до спеціально уповноваженої установи, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання.
Особа, яка бажає здобувати вищу освіту ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) за державним замовленням, подає спеціально уповноваженій установі, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, заяву встановленого зразка із зазначенням спеціальностей, за якими вступник бажає здобувати вищу освіту та переліком виставлених у пріоритетному для себе порядку вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за кожною з обраних нею спеціальностей.
За результатами проходження зовнішнього незалежного оцінювання формується рейтинговий список вступників за кожною спеціальністю з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.
Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету, розподіляються в порядку черговості (згідно з рейтинговим списком вступників) серед вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за відповідною спеціальністю, згідно з виставленими вступниками пріоритетами та правилами прийому до вищих навчальних закладів.
Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету за декількома спеціальностями, в установлений Умовами прийому строк обирають одну спеціальність, за якою будуть здобувати вищу освіту. Після цього уточнюються за кожною спеціальністю рейтингові списки вступників, які отримують право здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.
У межах кожного рейтингового списку вступників за кожною спеціальністю рішенням Кабінету Міністрів України може визначатися гарантований обсяг (до 5 відсотків) місць державного замовлення для окремих категорій вступників, визначених законом. Порядок отримання права здобуття вищої освіти за кошти державного бюджету зазначеними категоріями осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вступ до вищих навчальних закладів для здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра за спеціальностями, прийом на навчання за якими здійснюється з урахуванням рівня творчих та/або фізичних здібностей, здійснюється на конкурсних засадах у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні вищі навчальні заклади.
8. У Правилах прийому до вищого навчального закладу обов’язково вказується перелік акредитованих та неакредитованих освітніх програм, за якими здійснюється прийом на кожний рівень вищої освіти.
 
    -685- Гриневич Л.М.
 Після частини п’ятої статті 45 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. У Правилах прийому до вищого навчального закладу обов’язково вказується перелік акредитованих та неакредитованих освітніх програм, за якими здійснюється прийом за кожним рівнем вищої освіти".
Частини шосту – дев’яту вважати частинами сьомою – десятою.
 		Враховано    
    -686- Богуслаєв В.О.
 Частину п'яту статті 45 доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"Особам з числа професійно орієнтованої молоді, які в рік вступу успішно закінчили підготовчі курси (відділення, факультети довузівської підготовки) вищого навчального закладу, для вступу на основі повної загальної середньої освіти до цього самого вищого навчального закладу для навчання на природничо-математичних та інженерно-технічних напрямах підготовки (спеціальностях), нараховується до 20 балів (до 2 балів - при вступі на основі базової середньої освіти) за результатами підсумкової атестації."
 		Враховано редакційно (передбачено в частині 4 цієї статті)   
    -687- Кальцев С.Ф.
 Частину п'яту статті 45 доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"Особам з числа професійно орієнтованої молоді, які в рік вступу успішно закінчили підготовчі курси (відділення, факультети довузівської підготовки) вищого навчального закладу, для вступу на основі повної загальної середньої освіти до цього самого вищого навчального закладу для навчання на природничо-математичних та інженерно-технічних напрямах підготовки (спеціальностях), нараховується до 20 балів (до 2 балів - при вступі на основі базової середньої освіти) за результатами підсумкової атестації."
Обґрунтування пропозиції автором: Пропозиція має на меті підтримку осіб з числа професійно орієнтованої молоді, які в рік вступу успішно закінчили підготовчі курси.
 		Враховано редакційно (передбачено в частині 4 цієї статті)   
672. 6. Прийом на основі ступеня молодшого спеціаліста під час вступу на споріднену спеціальність для здобуття ступеня бакалавра здійснюється за результатами вступних випробувань.
 		 -688- Калетнік Г.М.
 Частину шосту статті 45 після слова "бакалавра" доповнити словами " (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань)".
 		Відхилено обґрунтування: вступ на ці спеціальності здійснюється за результатами ЗНО – див. ч. 3 цієї статті.  9. Прийом на основі ступеня молодшого бакалавра під час вступу на споріднену або іншу спеціальність для здобуття ступеня бакалавра здійснюється за результатами вступних випробувань.
 
    -689- Шевчук О.Б.
 У статті 45 частину шосту – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: вилучення норми створить прогалину у питанні порядку вступу на бакалаврат після здобуття ступеня молодшого бакалавра)   
    -690- Богуслаєв В.О.
 Частину шосту статті 45 доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"Особа може вступити до вищого навчального закладу для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого спеціаліста, бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань."
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
    -691- Кальцев С.Ф.
 Частину шосту статті 45 доповнити новим абзацом другим наступного змісту:
"Особа може вступити до вищого навчального закладу для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого спеціаліста, бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань."
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
673. 7. Прийом на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра здійснюється за результатами вступних випробувань. Особа може вступити до вищого навчального закладу для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань.
 		 -692- Кальцев С.Ф.
 Частину сьому статті 45 після слів "за іншою спеціальністю" доповнити словами " (в межах однієї галузі знань)".
Обґрунтування пропозиції автором:
Пропозиція має уточнюючий характер.
 		Відхилено обґрунтування: не відповідає європейській практиці)  10. Прийом на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра здійснюється за результатами вступних випробувань. Особа може вступити до вищого навчального закладу для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань з урахуванням середнього бала документа про вищу освіту бакалавра.
 
    -693- Калетнік Г.М.
 Частину сьому статті 45 після слів "вступних випробувань" доповнити словами "з урахуванням середнього балу документа про вищу освіту бакалавра".
 		Враховано    
674. 8. Прийом на основі ступеня магістра для здобуття ступеня доктора філософії здійснюється за результатами вступних випробувань.
 		    11. Прийом на основі ступеня магістра для здобуття ступеня доктора філософії здійснюється за результатами вступних випробувань.
 
675. 9. Прийом до докторантури або надання творчої відпустки для підготовки дисертації на здобуття ступеня доктора наук здійснюється з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною спеціальністю відповідно до вимог, що визначаються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -694- Ващук К.Т.
 Статтю 45 доповнити частиною 10 наступного змісту:
"10. Особа має право на здобуття другої та наступної вищої освіти шляхом здобуття післядипломної освіти – спеціалізованого вдосконалення освіти та професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) та практичного досвіду".
 		Враховано редакційно (у частині першій статті 61)  12. Прийом до докторантури або надання творчої відпустки для підготовки дисертації на здобуття ступеня доктора наук здійснюється з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною спеціальністю відповідно до вимог, що визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
13. Право на зарахування поза конкурсом мають:
1) члени збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
2) чемпіони і призери Олімпійських і Паралімпійських ігор – за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту.
14. Прийом до вищих навчальних закладів здійснюється на засадах об’єктивності та відкритості.
Вищий навчальний заклад зобов’язаний створити умови для ознайомлення вступників з ліцензією на здійснення освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію, правилами прийому, відомостями про обсяг прийому за кожною спеціальністю та освітнім рівнем, кількістю місць, виділених для вступу на пільгових умовах.
Відповідальність за забезпечення об’єктивності та відкритості прийому до вищих навчальних закладів несуть їх керівники.
15. Обсяг та порядок оприлюднення інформації про хід і результати прийому до вищих навчальних закладів визначаються Умовами прийому до вищих навчальних закладів.
16. Особливості прийому на навчання до вищих духовних навчальних закладів регулюються їхніми статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.
 
    -695- Гриневич Л.М.
 Після частини десятої статті 45 доповнити новими частинами такого змісту:
"10. Право на зарахування поза конкурсом мають члени збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки; чемпіони і призери Олімпійських і Паралімпійських ігор – за спеціальностями у галузі фізичної культури та спорту.
11. Прийом до вищих навчальних закладів здійснюється на засадах об’єктивності та відкритості.
Вищий навчальний заклад зобов’язаний створити умови для ознайомлення вступників із ліцензією на здійснення освітньої діяльності, сертифікатами про акредитацію, правилами прийому, відомостями про обсяги прийому за кожною галуззю знань, напрямом (спеціальністю) та освітнім рівнем, кількістю місць, що виділені для вступу за квотою.
Відповідальність за забезпечення об’єктивності та відкритості прийому до вищих навчальних закладів несуть їхні керівники.
12. Обсяг та порядок оприлюднення інформації про хід і результати прийому до вищих навчальних закладів визначаються в Умовах прийому до вищих навчальних закладів.
13. Особливості прийому на навчання до вищих духовних вищих навчальних закладів регулюються їх статутами (положеннями), зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.
 		Враховано    
676. Стаття 46. Зовнішнє незалежне оцінювання
 		    Стаття 45. Зовнішнє незалежне оцінювання
 
677. 1. Зовнішнє незалежне оцінювання - система оцінювання рівня знань та вмінь осіб, які бажають здобути вищу освіту на основі повної (базової) загальної середньої освіти.
 		 -696- Ващук К.Т.
 Частину 1 статті 46 викласти у наступній редакції:
1. Зовнішнє незалежне оцінювання – система оцінювання рівня знань та вмінь осіб, які бажають здобути вищу освіту на основі базової загальної середньої освіти.
 		Відхилено обґрунтування: Вища освіта здобувається виключно на основі повної загальної середньої освіти  1. Зовнішнє незалежне оцінювання – це оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні, яке здійснюється спеціально уповноваженою державою установою.
Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, використовується для прийому до вищих навчальних закладів на конкурсній основі.
 
    -697- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 46 викласти в такій редакції:
"1. Зовнішнє незалежне оцінювання - оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні, яке здійснюється спеціально уповноваженою державою установою.
Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, використовується для прийому до вищих навчальних закладів на конкурсній основі.
Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		Враховано    
    -698- Калетнік Г.М.
 Абзац четвертий частини першої статті 46 викласти в такій редакції:
"Зовнішнє незалежне оцінювання — система оцінювання рівня знань, вмінь та результатів навчання осіб, за результатами якого проводиться конкурсний відбір студентів для отримання вищої освіти на основі повної (базової) загальної середньої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: результатами навчання і є знання та вміння)   
    -699- Ківалов С.В.
 В абзаці 1 частини першої статті 46 виключити слово "базової".
 		Враховано    
678. Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -700- Гриневич Л.М.
 В абзаці другому статті 46 слова "центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки" замінити словами "Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано   Порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Держава забезпечує вступникам з особливими освітніми потребами рівний доступ до зовнішнього незалежного оцінювання за місцем проживання (перебування) таких осіб.
Будівлі, споруди та приміщення, в яких проводиться зовнішнє незалежне оцінювання, повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами та стандартами.
 
    -701- Сушкевич В.М.
 Частину першу статті 46 доповнити абзацами третім – п’ятим наступного змісту:
"Держава забезпечує вступникам з особливими освітніми потребами рівний доступ до зовнішнього незалежного оцінювання у відповідному регіональному центрі оцінювання якості освіти за місцем проживання (перебування) таких осіб.
Будівлі, споруди та приміщення, в яких проводиться зовнішнє незалежного оцінювання, повинні відповідати вимогам доступності, згідно державними будівельними нормами та стандартами.
Вступники з особливими освітніми потребами мають право за власним вибором брати участь у конкурсі за результатами зовнішнього незалежного оцінювання або за результатами вступних екзаменів з конкурсних предметів у встановленому законодавством порядку."
Обґрунтування пропозиції автором:
Зовнішнє незалежне оцінювання знань повинно забезпечувати рівні умови конкуренції між вступниками. Водночас на сьогодні ЗНО залишається недоступним або доступним лише частково для деяких категорій вступників з особливими освітніми потребами (наприклад осіб з інвалідність по зору, слуху, ураженнями функцій опорно-рухового апарату тощо). Виходячи з норм статті 24 Конвенції ООН "Про права інвалідів" в Державній цільовій програмі "Національний план дій з реалізації Конвенції ООН Про права інвалідів" на період до 2020 року", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 року №706 передбачено адаптацію ЗНО до можливостей вступників з інвалідністю. Є за доцільне гарантувати в Законі України "Про вищу освіту" (нова редакція) це право вибору згідно із запропонованою поправкою.
У чинному законодавстві (Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.10.2013 р. №1510 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2014 році") передбачено право для деяких категорій вступників вибирати між ЗНО і внутрішніми іспитами у ВНЗ. В ст..45 Закону України "про вищу освіту" (нова редакція) передбачено вступ до ВНЗ лише за результатами ЗНО і відсутнє право на вище означений вибір. Це звужує обсяг прав вступників з інвалідністю, що суперечить ст. 22 Конституції України. Запропонована поправка усуває цю суперечність, гарантуючи права, передбачені діючим законодавством.
 		Враховано редакційно (у редакції Комітету)   
679. 2. Перелік навчальних предметів і строки проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначаються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки та не пізніше 1 жовтня року, що передує рокові вступу до вищого навчального закладу, оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -702- Гриневич Л.М.
 Частину другу статті 45 викласти в такій редакції:
"2. Перелік програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, затверджується центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки та не пізніше ніж за 1,5 роки до часу проведення зовнішнього незалежного оцінювання оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Об’єктивність зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується дотриманням єдиних вимог до процедур його проведення, підбором завдань відповідно до програм зовнішнього незалежного оцінювання".
 		Враховано   2. Перелік програм зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки та не пізніше ніж за 1,5 року до проведення зовнішнього незалежного оцінювання оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
Об’єктивність зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується дотриманням єдиних вимог до процедур його проведення, підбором завдань відповідно до програм зовнішнього незалежного оцінювання.
 
    -703- Ващук К.Т.
 Доповнити зміст статті 46 після частини 2 наступними частинами із подальшим зміщенням існуючих:
"3. Проведення зовнішнього незалежного тестування здійснюється у 9 та 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Одинадцятий клас при здобутті повної загальної середньої освіти передбачає отримання спеціалізованих (профорієнтаційних) знань школярів з урахуванням їх потреб та побажань.
4. Результати зовнішнього незалежного тестування за 9 та 10 класи навчання у загальноосвітньому навчальному закладі зараховуються після отримання документа про здобуття повної загальної середньої освіти при вступі до вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: Вища освіта здобувається виключно на основі повної загальної середньої освіти.   
680. 3. Завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (банк завдань) розробляються педагогічними, науковими, науково-педагогічними працівниками.
 		    3. Завдання для проведення зовнішнього незалежного оцінювання (банк завдань) розробляються педагогічними, науковими, науково-педагогічними працівниками.
 
681. Програми зовнішнього незалежного оцінювання за результатами здобуття загальної середньої освіти не можуть виходити за межі навчальних програм загальної середньої освіти, затверджених відповідно до законодавства. Програми зовнішнього незалежного оцінювання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки одночасно із затвердженням переліку навчальних предметів та строків зовнішнього незалежного оцінювання за погодженням з громадськими об’єднаннями керівників вищих навчальних закладів.
 		    Програми зовнішнього незалежного оцінювання за результатами здобуття повної загальної середньої освіти не можуть виходити за межі навчальних програм загальної середньої освіти, затверджених відповідно до законодавства. Програми зовнішнього незалежного оцінювання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки одночасно із затвердженням переліку навчальних предметів та строків проведення зовнішнього незалежного оцінювання за погодженням з громадськими об’єднаннями керівників вищих навчальних закладів.
 
682. Порядок формування та використання банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання визначається центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -704- Гриневич Л.М.
 Абзац третій частини третьої статті 46 викласти в такій редакції:
"Порядок формування та використання банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання визначається спеціально уповноваженою державною установою, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання".
 		Враховано   Порядок формування та використання банку завдань зовнішнього незалежного оцінювання визначається спеціально уповноваженою державною установою, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання.
 
683. 4. Відкритість зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується шляхом повного і своєчасного інформування осіб, які бажають здобути вищу освіту, про програми, строки та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також здійснення державного контролю та громадського спостереження за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання.
 		    4. Відкритість зовнішнього незалежного оцінювання забезпечується шляхом повного і своєчасного інформування осіб, які бажають здобути вищу освіту, про програми, строки та порядок проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також здійснення державного контролю та громадського спостереження за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання.
 
684. Положення про громадське спостереження за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання затверджується центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    Положення про громадське спостереження за проведенням зовнішнього незалежного оцінювання затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
685. 5. За результатами проведення зовнішнього незалежного оцінювання з навчального предмета (предметів) особі видається сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    5. За результатами проведення зовнішнього незалежного оцінювання з навчального предмета (предметів) особі видається сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
686. 6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться працівниками державної установи, положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України. До проведення зовнішнього незалежного оцінювання залучаються педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники та інші фахівці, умови оплати праці яких встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 		 -705- Гриневич Л.М.
 Частину шосту статті 46 викласти в такій редакції:
"6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України.
Спеціально уповноважена державна установа, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, в частині науково-дослідницької, фінансово-господарської, міжнародної діяльності користується нормами чинного законодавства, передбаченими для вищих навчальних закладів.
Педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам, які переходять на роботу у спеціально уповноважену державою установу, яка проводить зовнішнє незалежне оцінювання, час роботи у цій установі зараховується до відповідного педагогічного, науково-педагогічного або наукового стажу.
До проведення зовнішнього незалежного оцінювання можуть залучатися педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники та інші фахівці у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Для проведення зовнішнього незалежного оцінювання можуть використовуватися приміщення навчальних закладів державної та комунальної форми власності на безоплатній основі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки".
 		Враховано   6. Зовнішнє незалежне оцінювання проводиться спеціально уповноваженою державою установою, положення про яку затверджується Кабінетом Міністрів України.
Спеціально уповноважена державна установа, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, у частині науково-дослідницької, фінансово-господарської, міжнародної діяльності керується нормами законодавства, передбаченими для вищих навчальних закладів.
Педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам, які переходять на роботу у спеціально уповноважену державою установу, яка проводить зовнішнє незалежне оцінювання, час роботи в цій установі зараховується до відповідного педагогічного, науково-педагогічного або наукового стажу.
До проведення зовнішнього незалежного оцінювання можуть залучатися педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники та інші фахівці у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Для проведення зовнішнього незалежного оцінювання можуть використовуватися приміщення навчальних закладів державної та комунальної форми власності на безоплатній основі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
687. 7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку.
 		    7. Фінансування заходів з проведення зовнішнього незалежного оцінювання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в установленому законодавством порядку.
 
688. 8. Зміст завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання у поточному році з кожного навчального предмета належить до інформації з обмеженим доступом з моменту створення набору завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання з кожного навчального предмета до моменту санкціонованого відкриття пакетів із завданнями сертифікаційних робіт з навчального предмета.
 		    8. Зміст завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання у поточному році з кожного навчального предмета належить до інформації з обмеженим доступом з моменту створення набору завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання з кожного навчального предмета до моменту санкціонованого відкриття пакетів із завданнями сертифікаційних робіт з навчального предмета.
 
689. 9. Не є інформацією з обмеженим доступом:
 		    9. Не є інформацією з обмеженим доступом:
 
690. 1) статистична інформація про результати зовнішнього незалежного оцінювання;
 		    1) статистична інформація про результати зовнішнього незалежного оцінювання;
 
691. 2) відомості, що містяться у сертифікаційних роботах осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання, за винятком тих, що ідентифікують особу, яка виконала конкретну сертифікаційну роботу, з моменту завершення оцінювання робіт.
 		    2) відомості, що містяться у сертифікаційних роботах осіб, які пройшли зовнішнє незалежне оцінювання, крім тих, що ідентифікують особу, яка виконала конкретну сертифікаційну роботу, з моменту завершення оцінювання робіт.
 
692. 10. Особа, яка пройшла зовнішнє незалежне оцінювання, має право ознайомитись із своєю сертифікаційною роботою після її перевірки та отримати засвідчену копію цієї роботи. Порядок видачі засвідчених копій виконаних сертифікаційних робіт встановлює державна установа, уповноважена проводити зовнішнє незалежне оцінювання.
 		 -706- Гриневич Л.М.
 Статтю 46 доповнити двома новими частинами такого змісту:
"11. Завдання сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою. За бажанням особи завдання надаються у перекладі регіональною мовою або мовою меншин, якою здійснюється навчання у системі середньої освіти (за винятком завдань з української мови і літератури та іноземних мов).
12. Вступні випробування, якщо такі передбачені цим Законом, проводяться державною мовою або, за бажанням вступника, іншою мовою, якою здійснюється навчання у цьому вищому навчальному закладі".
 		Враховано   10. Особа, яка пройшла зовнішнє незалежне оцінювання, має право ознайомитися із своєю сертифікаційною роботою після її перевірки та отримати засвідчену копію цієї роботи. Порядок видачі засвідчених копій виконаних сертифікаційних робіт встановлює державна установа, уповноважена проводити зовнішнє незалежне оцінювання.
11. Завдання сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою. За бажанням особи завдання надаються у перекладі регіональною мовою або мовою меншин, якою здійснюється навчання у системі середньої освіти (крім завдань з української мови і літератури та іноземних мов).
12. Вступні випробування, якщо такі передбачені цим Законом, проводяться державною мовою або, за бажанням вступника, іншою мовою, якою здійснюється навчання в цьому вищому навчальному закладі.
 
    -707- Гайдош І.Ф.
 Оскільки мова тестів для зовнішнього незалежного оцінювання знань визначається частинами 9 і 10 статті 20 Закону України "Про засади державної мовної політики", то статтю 46 пропоную додати пунктом 11 такого змісту: "Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти укладаються державною мовою. За бажанням особи тести надаються у перекладі на регіональну мову або мову меншин (за винятком тесту з української мови і літератури), а також пунктом 12 такого змісту: "Співбесіда або інші форми контролю, якщо такі передбачені при вступі у навчальний заклад, проводяться державною мовою або мовою, якою здійснюється навчання у цьому закладі, за бажанням абітурієнта".
 		Враховано редакційно    
693. Стаття 47. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти
 		    Стаття 46. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти
 
694. 1. Підставами для відрахування здобувача вищої освіти є:
 		    1. Підставами для відрахування здобувача вищої освіти є:
 
695. 1) завершення навчання за відповідною освітньою програмою;
 		 -708- Гриневич Л.М.
 Пункт 1 частини 1 статті 47 після слова "освітньою" доповнити словом " (науковою)".
 		Враховано   1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;
 
    -709- Шевчук О.Б.
 У статті 47 друге речення абзацу другого частини першої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: суб’єкт законодавчої ініціативи неправильно вказав номер частини.   
696. 2) власне бажання;
 		    2) власне бажання;
 
697. 3) переведення до іншого навчального закладу;
 		    3) переведення до іншого навчального закладу;
 
698. 4) невиконання навчального плану;
 		    4) невиконання навчального плану;
 
699. 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;
 		 -710- Фаріон І.Д.
 Після пункту 5) частини 1 статті 47 додати пункт такого змісту:
"6) порушення правил внутрішнього розпорядку;".
Пункт 6) частини 1 статті 47 стає пунктом 7).
 		Відхилено обґрунтування: принципова позиція студентських організацій.  5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;
 
700. 6) інші випадки, передбачені законами.
 		 -711- Ківалов С.В.
 У статті 47 пункт шостий частини першої викласти у такій редакції:
"6) інші випадки, передбачені законами та правилами внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: принципова позиція студентських організацій.  6) інші випадки, передбачені законом.
 
701. Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -712- Ківалов С.В.
 У статті 47 частину першу доповнити новими абзацами 3 та 4 наступного змісту:
"Особа, яка не виконала з поважних причин у повному обсязі навчальний план і не має права на отримання академічної відпустки, може бути переведена вищим навчальним закладом для повторного проходження відповідного курсу навчання за певний семестр за кошти фізичних або юридичних осіб (повторне навчання) без відрахування з контингенту студентів вищого навчального закладу.
Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, визначається положенням, затвердженим вищим навчальним закладом за погодженням з вищим органом студентського самоврядування вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: згідно з законопроектом студент має право або взяти академічну відпустку або ліквідувати академічну заборгованість у продовжені строки. Не виконання з поважних причин навчального плану не може бути підставою для повторного проходження відповідного курсу за кошти фізичних або юридичних осіб.  Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
702. 2. Здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (в тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.
 		 -713- Гриневич Л.М.
 Частину другу статті 47 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Здобувачам вищої освіти, які були призвані на військову службу в разі мобілізації, гарантується збереження місця навчання та стипендії.
Здобувачам вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання, стажування чи здійснення наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами, гарантується збереження місця навчання та виплата стипендії відповідно до положення про порядок реалізації права на академічну мобільність. Такі особи не відраховуються зі складу здобувачів вищої освіти.".
 		Враховано   2. Здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.
Здобувачам вищої освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантується збереження місця навчання та стипендії.
Здобувачам вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання, стажування чи здійснення наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами гарантується збереження місця навчання та виплата стипендії відповідно до положення про порядок реалізації права на академічну мобільність. Такі особи не відраховуються із складу здобувачів вищої освіти.
 
    -714- Ківалов С.В.
 Частину другу статті 47 доповнити новим абзацом 2 наступного змісту:
"Студентам та аспірантам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця навчання та стипендії".
 		Враховано частково    
    -715- Шевчук О.Б.
 У статті 47 частину другу викласти в наступній редакції:
"Здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку строком на один рік, яка може бути подовжена у випадках, встановлених законодавством. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (в тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами".
 		Відхилено обґрунтування: це предмет регулювання відповідного підзаконного акту.   
703. 3. Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу вищого навчального закладу.
 		    3. Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу вищого навчального закладу.
 
704. 4. Поновлення навчання осіб, які відраховані з вищих навчальних закладів або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів вищої освіти здійснюється у межах ліцензованого обсягу, як правило, під час канікул.
 		 -716- Гриневич Л.М.
 У частині четвертій статті 47 слова "у межах ліцензованого обсягу" вилучити.
 		Враховано   4. Поновлення на навчання осіб, відрахованих з вищих навчальних закладів або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів вищої освіти здійснюються в межах ліцензованого обсягу, як правило, під час канікул.
 
705. 5. Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, а також порядок надання їм академічної відпустки визначається положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    5. Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, а також порядок надання їм академічної відпустки визначаються положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
706. 6. У разі закінчення строку дії сертифіката про акредитацію спеціальності та неотримання вищим навчальним закладом нового сертифіката про акредитацію здобувачі вищої освіти, які навчаються за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету, мають право на переведення до іншого вищого навчального закладу, у якому відповідна спеціальність акредитована, для завершення навчання за кошти державного (місцевого) бюджету у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
 		    6. У разі закінчення строку дії сертифіката про акредитацію освітньої програми та неотримання вищим навчальним закладом нового сертифіката про акредитацію здобувачі вищої освіти, які навчаються за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету, мають право на переведення до іншого вищого навчального закладу, в якому відповідна освітня програма акредитована, для завершення навчання за кошти державного (місцевого) бюджету у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
 
707. 7. Особливості порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів), визначаються державними органами, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів), за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -717- Гриневич Л.М.
 Частину 7 статті 47 вилучити.
Обґрунтування: перенесено до ч. 3 ст. 13.
 		Враховано      
708. РОЗДІЛ ІХ
 		    РОЗДІЛ ІХ
 
709. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
 		    ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
 
710. Стаття 48. Навчально-виховний процес
 		 -718- Гриневич Л.М.
 Назву статті 48 викласти в такій редакції:
"Стаття 48. Освітній процес" та замінити по тексту законопроекту слова "навчально-виховний процес" на слова "освітній процес" у відповідних відмінках.
 		Враховано   Стаття 47. Освітній процес
 
    -719- Чечетов М.В.
 Статтю 48 викласти у такій редакції:
"Стаття 48. Навчальний процес
1. Навчальний процес у вищих навчальних закладах — це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на засвоєння відповідної освітньо-професійної, освітньо-наукової програми певного освітньо- кваліфікаційного, освітньо-наукового рівня та забезпечення патріотичного, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи.
2. Порядок організації навчального процесу у вищих навчальних закладах визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки".
 		Відхилено обґрунтування: 1. Звужує визначення освітнього процесу. 2. Звужує автономні права вищого навчального закладу в частині визначення порядку організації навчального процесу у вищих навчальних закладах центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.   
711. 1. Навчально-виховний процес - інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти та науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей в осіб, які навчаються, та формування гармонійно розвиненої особистості.
 		 -720- Шевчук О.Б.
 У статті 48 частину першу викласти в такій редакції:
"Навчально-виховний процес – інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти та науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання компетентностей в осіб, які навчаються, та формування гармонійно розвиненої особистості".
 		Відхилено обґрунтування: Запропоноване законопроектом визначення більш повно розкриває визначення.  1. Освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.
 
712. 2. Положення про організацію навчально-виховного процесу затверджується вченою (педагогічною) радою вищого навчального закладу відповідно до законодавства.
 		 -721- Гриневич Л.М.
 У частині 2 статті 48 слово "педагогічну" вилучити.
 		Немає висновку   2. Положення про організацію освітнього процесу затверджується вченою радою вищого навчального закладу відповідно до законодавства.
 
    -722- Ващук К.Т.
 Статтю 48 доповнити частиною 3 наступного змісту:
3. Навчальний рік у вищих навчальних закладах України ІІІ-VІ рівня акредитації розпочинається 1 жовтня та закінчується 30 липня наступного року. Строки проведення державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, прийому заяв і документів на навчання у вищих навчальних закладах, складання вступних випробувань та зарахування на навчання у них встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки із урахуванням термінів навчального року.
 		Відхилено обґрунтування: Питання вирішується в межах автономії ВНЗ, у законопроекті відсутні ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитаціїю   
713. Стаття 49. Мова викладання у вищих навчальних закладах
 		 -723- Чечетов М.В.
 Статтю 49 викласти у такій редакції:
"Стаття 49. Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах
1. Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах України визначається відповідно до Конституції України та законодавства про мови.
2. Вищі навчальні заклади з метою створення умов для міжнародної академічної мобільності учасників навчального процесу можуть приймати рішення про викладання однієї чи декількох навчальних дисциплін іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання особами, які навчаються у таких закладах, відповідної дисципліни державною мовою.
3. Вищі навчальні заклади мають право здійснювати навчання іноземних громадян, які здобувають вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, іноземними мовами, перелік яких визначається вищим навчальним закладом.
При цьому вищі навчальні заклади забезпечують вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни.
4. Вищі навчальні заклади (або їх структурні підрозділи), що створені на території України іноземними державами, мають право на вільне обрання мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни".
 		Враховано частково   Стаття 48. Мова викладання у вищих навчальних закладах
 
    -724- Шевчук О.Б.
 Статтю 49 викласти у наступній редакції:
"Стаття 49. Мова викладання у вищих навчальних закладах
1. Застосування мов у сфері освіти і науки визначається Конституцією України і Законом України "Про засади державної мовної політики.".
 		Відхилено обґрунтування: Застосування мов у сфері освіти і науки є предметом регулювання Закону України "Про освіту".   
714. 1. Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова.
 		 -725- Богуслаєв В.О.
 Частину першу статті 49 викласти у наступній редакції:
"1. Мова викладання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України та Закону України "Про заходи державної мовної політики".
 		Враховано редакційно обґрунтування: Недоцільне виключне посилання на Закон України "Про засади державної мовної політики". Законодавство України про мови складається з , , цього Закону, законів України , , та інших законів України, а також міжнародних договорів, що регулюють питання використання мов, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  1. Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова та інші мови відповідно до Конституції України.
 
    -726- Гайдош І.Ф.
 Частину 1 статті 49 викласти у такій редакції: "Мова навчання у вищих навчальних закладах визначається статтею 20 Закону України "Про засади державної мовної політики". Зокрема:
- Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин. Це право забезпечується через мережу вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання.
- Потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами про мову навчання, які подаються студентами при вступі до вищих державних і комунальних навчальних закладів, а також, у разі потреби, у будь-який час протягом навчання.
- Державні і комунальні вищі навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання від студентів згідно із законодавством України про освіту.
- Мова навчання у приватних вищих навчальних закладах визначається засновниками (власниками) цих закладів.
 		Враховано редакційно обґрунтування: Процедура визначення потреби громадян у мові навчання та унормування створення окремих груп, де ведеться навчання іншою мовою, ніж у ВНЗ, тощо є предметом регулювання Закону України "Про засади державної мовної політики" (ст. 20).   
    -727- Кальцев С.Ф.
 Частину першу статті 49 викласти у наступній редакції:
"1. Мова викладання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України та Закону України "Про засади державної мовної політики".
Обґрунтування пропозиції автором: Пропозиція має на меті узгодження положень проекту з діючими нормативно-правовими актами.
 		Враховано редакційно    
    -728- Калетнік Г.М.
 Частину першу статті 49 викласти в такій редакції:
"Мову (мови) навчання у вищих навчальних закладах України, визначають відповідно до Конституції України та законодавства про мови".
 		Враховано редакційно    
    -729- Чуб В.Є.
 Пункт 1 статті 49 законопроекту викласти у такій редакції:
"1. Мова (мови) викладання у вищих навчальних закладах України визначаються відповідно до Конституції України та законодавства про мови".
Обґрунтування: щодо мови викладання необхідно дотримуватись максимальної толерантності та враховувати специфіку окремих регіонів України, а також положень чинного законодавства про мови та Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України № 802-ІV від 15.05.2003 р.).
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
    -730- Сушкевич В.М.
 Частину першу статті 49 доповнити абзацом другим наступного змісту:
"Особи, яких у встановленому законом порядку визнано інвалідами по слуху, мають право на забезпечення отримання освіти у вищих навчальних закладах з використанням дактильно-жестової мови у навчально-виховному процесі.
 		Враховано редакційно Обґрунтування: пропозиція 1 поправкою Фаріон І.Д. до частини першої статті 4 "Право громадян на здобуття вищої освіти").   
715. 2. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності вищий навчальний заклад має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.
 		 -731- Чуб В.Є.
 В абзаці першому пункту 2 статті 49 виключити слова "забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою".
Обґрунтування: наявність обов’язку вивчати навчальну дисципліну двома мовами (державною та іноземною) на практиці збільшить навантаження на студента. Важливо, щоб студент знав суть навчальної дисципліни, а не те, на якій мові він вивчав дисципліну.
 		Відхилено обґрунтування: Фахівець повинен володіти концептуальним термінологічним апаратом державною мовою для застосування у професійній діяльності.  2. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності вищий навчальний заклад має право прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.
 
    -732- Гриневич Л.М.
 У частині другій після слова "дисциплін" доповнити словами "англійською та/або іншими".
 		Враховано    
716. Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою іноземним громадянам, особам без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, утворюються окремі групи або розробляються індивідуальні програми. При цьому вищі навчальні заклади забезпечують вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається вищим навчальним закладом.
 		 -733- Гриневич Л.М.
 Після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
"3. Вищі навчальні заклади (або їх структурні підрозділи), що створені на території України іноземними державами, а також вищі навчальні заклади України приватної форми власності мають право на вільне обрання мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни".
Частину третю вважати частиною четвертою.
 		Враховано   Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою вищі навчальні заклади утворюють окремі групи для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, або розробляють індивідуальні програми. При цьому вищі навчальні заклади забезпечують вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, визначається вищим навчальним закладом.
3. Вищі навчальні заклади або їхні структурні підрозділи, утворені на території України іноземними державами, а також вищі навчальні заклади України приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни.
 
717. 3. За побажанням здобувачів вищої освіти вищий навчальний заклад створює можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
 		 -734- Чуб В.Є.
 В абзаці першому пункту 3 статті 49 замінити слова "За побажанням здобувачів" словами "за письмовою заявою здобувачів".
Обґрунтування: дана поправка спрямована на юридичну формалізацію конституційного права громадян вивчати свою рідну мову та права на національну ідентичність.
 		Відхилено обґрунтування: Пункт третій статті 49 не порушує конституційного права громадян вивчати свою рідну мову  4. За бажанням здобувачів вищої освіти вищий навчальний заклад створює можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
 
718. Стаття 50. Форми навчання у вищих навчальних закладах
 		    Стаття 49. Форми навчання у вищих навчальних закладах
 
719. 1. Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
 		 -735- Богуслаєв В.О.
 Частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
"1. Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
денна;
вечірня;
заочна;
дистанційна;
екстернатна".
 		Відхилено обґрунтування: 1. Недоцільно розрізняти заочну та дистанційну форму, оскільки дистанційне навчання це заочне здобуття вищої освіти на базі інформаційно-комунікаційних технологій. 2. Здобуття вищої освіти виключно в рамках екстернатної форми навчання призведе до погіршення якості вищої освіти.  1. Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
 
720. 1) денна;
2) вечірня;
3) заочна (дистанційна).
 		 -736- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 50 викласти в такій редакції:
"1. Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
1) очна (денна, вечірня);
2) заочна (дистанційна)".
 		Враховано   1) очна (денна, вечірня);
2) заочна (дистанційна).
 
    -737- Чечетов М.В.
 частину першу доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) екстернатна";
 		Відхилено обґрунтування: Здобуття вищої освіти виключно в рамках екстернатної форми навчання призведе до погіршення якості отриманої вищої освіти.   
    -738- Калетнік Г.М.
 Частину першу статті 50 доповнити підпунктом "4) екстернатна".
 		Відхилено обґрунтування: Здобуття вищої освіти виключно в рамках ектернатної форми навчання призведе до погіршення якості отриманої вищої освіти.   
    -739- Шевчук О.Б.
 У статті 50 частину першу додати пунктом четвертим наступного змісту:
"екстернатна".
 		Відхилено обґрунтування: Здобуття вищої освіти виключно в рамках ектернатної форми навчання призведе до погіршення якості отриманої вищої освіти.   
721. 2. Форми навчання можуть бути поєднані.
 		 -740- Чечетов М.В.
 частину другу виключити.
 		Відхилено обґрунтування: Обмеження автономії вищого навчального закладу.  2. Форми навчання можуть поєднуватися.
 
    -741- Розенко П.В.
 Доповнити статтю 50 частиною третьою такого змісту:
"3. Навчання за медичним, фармацевтичним або ветеринарним, а також юридичним спрямуванням здійснюється за денною формою навчання."
 		Відхилено обґрунтування: Питання регулюється підзаконними нормативно-правовими актами та вирішується в межах автономії ВНЗ..   
722. Стаття 51. Форми організації навчально-виховного процесу та види навчальних занять
 		 -742- Чечетов М.В.
 У назві та частині першій слова "навчально-виховного" і "Навчально-виховний" замінити словами "навчального" і "Навчальний" відповідно;
 		Відхилено обґрунтування: Враховуючи поправку Гриневич Л.М., якою "навчально-виховний" по тексту законопроекту замінюється на "освітній", що відповідає європейській практиці застосування цього терміну.  Стаття 50. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
723. 1. Навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
 		    1. Освітній процес у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:
 
724. 1) навчальні заняття;
 		    1) навчальні заняття;
 
725. 2) самостійна робота;
 		    2) самостійна робота;
 
726. 3) практична підготовка;
 		    3) практична підготовка;
 
727. 4) контрольні заходи.
 		    4) контрольні заходи.
 
728. 2. Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:
 		    2. Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:
 
729. 1) лекція;
 		    1) лекція;
 
730. 2) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
 		    2) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
 
731. 3) консультація.
 		 -743- Розенко П.В.
 Частину другу статті 51 доповнити абзацом такого змісту:
"Лекції у вищому навчальному закладі є відкритими, якщо інше не визначено статутом вищого навчального закладу."
 		Відхилено обґрунтування: Обмеження автономії вищого навчального закладу.  3) консультація.
 
732. 3. Вищий навчальний заклад має право встановлювати інші форми навчально-виховного процесу та види навчальних занять.
 		 -744- Чечетов М.В.
 У частині третій слова "форми навчально-виховного процесу та" вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: Обмеження автономії ВНЗ визначати інші форми освітнього процесу.  3. Вищий навчальний заклад має право встановлювати інші форми освітнього процесу та види навчальних занять.
 
    -745- Ляшко О.В.
 Доповнити статтю 51 частиною 4 такого змісту: "4. Відвідування лекцій є вільним та залежить від бажання здобувачів вищої освіти".
Обґрунтування пропозиції автором:
Гарантування студентам права на вільне відвідування лекцій, заборона виставлення навчальних балів за їх відвідування.
 		Відхилено обґрунтування: Не є предметом регулювання цієї статті; стосується обов’язків осіб, які навчаються у ВНЗ, дотримуватись вимог статуту та правил внутрішнього розпорядку ВНЗ.   
    -746- Шевчук О.Б.
 У статті 51 додати частину четверту наступного змісту:
"4. Обсяг практичної підготовки фахівця складає, не менше 20% загального обсягу усього навчально-виховного процесу."
 		Відхилено обґрунтування: Питання вирішується в рамках стандартів вищої освіти для кожної окремо спеціальності.   
733. Стаття 52. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
 		 -747- Пінчук А.П.
 Статтю 52 викласти в новій редакції:
"Стаття 52. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
1. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
2. Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності зобов’язані безоплатно надавати особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, місця для проходження практики і допомогу в її організації та проведенні відповідно до договорів, укладених з вищими навчальними закладами.
Порядок надання місць для проходження практики та типова форма договору визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Керівники підприємств, установ та організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.
4. Особливості практичної підготовки осіб, які навчаються у вищому військовому навчальному закладі (вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів), визначаються державними органами, до сфери управління якого належать ці вищі навчальні заклади.
5. Тривалість робочого часу та інші умови праці осіб, які проходять практику, регламентуються законодавством про працю".
 		Відхилено обґрунтування: Практика адміністративного покладання на роботодавців обов’язків безоплатно надавати місця для проходження практики в системі професійно-технічної освіти (ст. 29 Закону України "Про професійно-технічну освіту" в редакції 2003 р.) виявилась хибною і в ринкових умовах призвела до зривів організації практики на виробництві.  Стаття 51. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
 
    -748- Чечетов М.В.
 Статтю 52 викласти у такій редакції:
"Стаття 52. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
1. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
2. Підприємства, установи та організації незалежно від форми власності зобов’язані безоплатно надавати особам, які навчаються у вищих навчальних закладах, місця для проходження практики і допомогу в її організації та проведенні відповідно до договорів, укладених з вищими навчальними закладами.
Порядок надання місць для проходження практики та типова форма договору визначаються Кабінетом Міністрів України.
3. Керівники підприємств, установ та організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.
4. Особливості практичної підготовки осіб, які навчаються у вищому військовому навчальному закладі (вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів), визначаються державними органами, до сфери управління якого належать ці вищі навчальні заклади.
5. Тривалість робочого часу та інші умови праці осіб, які проходять практику, регламентуються законодавством про працю".
 		Відхилено обґрунтування: Практика адміністративного покладання на роботодавців обов’язків безоплатно надавати місця для проходження практики в системі професійно-технічної освіти (ст.. 29 Закону України "Про професійно-технічну освіту" в редакції 2003 р.) виявилась хибною і в ринкових умовах призвела до зривів організації практики на виробництві.   
734. 1. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними між зазначеними суб’єктами договорами.
 		 -749- Калетнік Г.М.
 Частину першу статті 52 після слів "та організаціях" доповнити словами "та/або на власній".
 		Враховано редакційно (редакція Комітету)  1. Практична підготовка осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними вищими навчальними закладами договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку.
 
    -750- Ківалов С.В.
 Частину першу статті 52 після слова "договорами," доповнити словами "а також у відповідних підрозділах і практичної підготовки вищих навчальних закладів (медичних, юридичних клініках тощо)".
 		Враховано редакційно (враховуючи поправку Гриневич Л.М. до пункту другого частини восьмої статті 33, якою запроваджені юридичні клініки).   
    -751- Соболєв С.В.
 Частину першу статті 52 доповнити словами "а також у власних навчально-дослідних підрозділах (господарства, станції, центри, заводи, лабораторії тощо).
 		Враховано редакційно (редакція Комітету)   
    -752- Шевчук О.Б.
 У статті 52 після частини першої додати частину другу, змістивши відповідно нумерацію наступних частин, наступного змісту:
"2. Проходження практичної підготовки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, відбувається відповідно до навчального плану та може бути організованою у формі наставництва.".
 		Відхилено обґрунтування: Питання визначається в межах автономії ВНЗ.   
735. 2. Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.
 		 -753- Калетнік Г.М.
 Частину другу статті 52 виписати в такій редакції:
"Керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання забезпечують здобувачам вищої освіти відповідно до укладених договорів належні умови для проходження практики/стажування на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії згідно з законодавством.
Підприємству, установі та організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які беруть здобувачів вищої освіти на практику/стажування за укладеними договорами, щомісяця зменшуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за кожну особу, що проходить практику/стажування на підприємстві, установі та організації".
 		Відхилено обґрунтування: Зменшення фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суперечить вимогам підпункту 7.3. статті 7 розділу І Податкового кодексу України та Закону України "Про загальнообов’язкове соціальне страхування".  2. Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.
 
    -754- Шевчук О.Б.
 У статті 52 у частині другій перед словом "законодавства" додати словосполучення "укладених договорів та".
 		Відхилено обґрунтування: Дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії визначається законодавством.   
736. 3. Час та інші умови виконання студентом дорученої йому роботи під час проходження практики не може перевищувати визначений законодавством робочий час та інші умови виконання аналогічної роботи для відповідної категорії працівників.
 		 -755- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 52 викласти в такій редакції:
"3. Проходження практики студентом здійснюється відповідно до законодавства".
 		Враховано   3. Проходження практики студентом здійснюється відповідно до законодавства.
 
737. 4. Особливості практичної підготовки осіб, які навчаються у вищому військовому навчальному закладі (вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів), визначаються державними органами, до сфери управління яких належать ці вищі навчальні заклади.
 		 -756- Гриневич Л.М.
 Частину четверту статті 52 вилучити.
Обґрунтування: перенесено до ч. 3 статті 13)
 		Враховано      
    -757- Ляшко О.В.
 Доповнити статтю 52 частиною п’ятою такого змісту: "5. Зміст робіт, що виконується в межах практичної підготовки не має виходити за межі того, що здійснювався здобувачами освіти в рамках навчальних занять".
Обґрунтування пропозиції автором: Заборона дискримінації студентів на основі укладення додаткових угод з університетом, в тому числі щодо членства у профспілках та використання студентів у якості безкоштовної робочої сили: практика та відпрацювання повинні відповідати завданням, які виконувались на дисциплінах в рамках спеціальності.
 		Відхилено обґрунтування: Запропонована норма не відповідає принципу правової визначеності.   
738. РОЗДІЛ Х
 		    РОЗДІЛ Х
 
739. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
 		 -758- Чечетов М.В.
 У назві розділу Хслова "навчально-виховного" замінити словами "навчального".
 		Відхилено обґрунтування: З врахуванням поправки Гриневич Л.М. щодо зміни терміну на "освітній процес"  УЧАСНИКИ Освітнього ПРОЦЕСУ
 
740. Стаття 53. Категорії учасників навчально-виховного процесу
 		 -759- Чечетов М.В.
 Статтю 53 викласти у такій редакції:
"Стаття 53. Категорії учасників навчального процесу
1. Учасниками навчального процесу у вищих навчальних закладах є науково-педагогічні, наукові, інші працівники вищих навчальних закладів, а також особи, які навчаються.
2. До навчального процесу можуть залучатися роботодавці".
 		Відхилено обґрунтування: Виключення педагогічних та інших працівників призведе до зриву освітнього процесу у вищих навчальних закладах.  Стаття 52. Категорії учасників освітнього процесу
 
741. 1. Учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є:
 		    1. Учасниками освітнього процесу у вищих навчальних закладах є:
 
742. 1) наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники;
 		 -760- Шевчук О.Б.
 У статті 53 пункт перший частини першої викласти у наступній редакції:
"1) здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у вищих навчальних закладах;";
 		Відхилено обґрунтування: зміна порядку розташування пунктів частини першої статті 53 не змінює суті норми.  1) наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники;
 
743. 2) здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у вищих навчальних закладах;
 		 -761- Шевчук О.Б.
 У статті 53 пункт другий частини першої викласти у наступній редакції:
"2) наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники;";
 		Відхилено обґрунтування: Зміна порядку розташування пунктів частини першої статті 53 не змінює суті норми.  2) здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у вищих навчальних закладах;
3) фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах;
 
    -762- Гриневич Л.М.
 Після пункту другого частини першої статті 53 доповнити новим тертім пунктом такого змісту:
"3) фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах;".
Пункт четвертий вважати пунктом п’ятим.
 		Враховано    
744. 3) інші працівники вищих навчальних закладів.
 		    4) інші працівники вищих навчальних закладів.
 
745. 2. До навчально-виховного процесу можуть залучатися роботодавці.
 		 -763- Шевчук О.Б.
 У статті 53 частину другу доповнити словосполученням: ", їх організації та об'єднання.".
 		Відхилено Обґрунтування: організації роботодавців та їх об’єднання як юридичні особи не можуть бути учасниками освітнього процесу.  2. До освітнього процесу можуть залучатися роботодавці.
 
746. Стаття 54. Науково-педагогічні, педагогічні та наукові працівники вищих навчальних закладів
 		 -764- Чечетов М.В.
 Статтю 54 викласти у такій редакції:
"Стаття 54. Науково-педагогічні і наукові працівники вищих навчальних закладів
1.Науково-педагогічні працівники — особи, які за основним місцем роботи в університетах, академіях провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.
2.Наукові працівники – особи, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займаються науковою, науково-технічною або науково-організаційною діяльністю.
Наукова та науково-технічна діяльність науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів регулюється законодавством про наукову і науково-технічну діяльність".
 		Враховано редакційно (з урахуванням поправки Гриневич Л.М., де мистецька діяльність розглядається як один з видів наукової). Обґрунтування: Разом з тим, обмежується регулюванням наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності лише законодавством про науково і науково-технічну діяльність ( вилучається законодавство про інноваційну діяльність).  Стаття 53. Науково-педагогічні, педагогічні та наукові працівники вищих навчальних закладів
 
747. 1. Науково-педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи в університетах, академіях, інститутах провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну) та організаційну діяльність.
 		 -765- Гриневич Л.М.
 У частині першій статті 54 після слів "науково-технічну" доповнити словом "мистецьку", а слова "університетах, академіях, інститутах" замінити словами "вищих навчальних закладах".
 		Враховано   1. Науково-педагогічні працівники – це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.
 
748. 2. Педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну, організаційну діяльність.
 		 -766- Калетнік Г.М.
 Частину другу статті 54 після слів "за місцем роботи" доповнити словами "та/або за контрактом".
 		Відхилено обґрунтування: Відповідно до трудового законодавства контракт є формою трудового договору  2. Педагогічні працівники – це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах провадять навчальну, методичну та організаційну діяльність.
 
749. 3. Науковий працівник - особа, яка за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною або науково-організаційною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.
 		 -767- Калетнік Г.М.
 Частину третю статті 54 після слів "за місцем роботи" доповнити словами "та/або за контрактом".
 		Відхилено обґрунтування: Відповідно до трудового законодавства контракт є формою трудового договору.  3. Наукові працівники – це особи, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-організаційну діяльність та мають відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання.
 
750. 4. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів регулюється законодавством про наукову і науково-технічну та інноваційну діяльність.
 		    4. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів регулюється законодавством про наукову і науково-технічну та інноваційну діяльність.
 
751. Стаття 55. Вчені звання наукових і науково-педагогічних працівників
 		    Стаття 54. Вчені звання наукових і науково-педагогічних працівників
 
752. 1. Вченими званнями є професор, доцент, старший дослідник.
 		 -768- Зубчевський О.П.
 Н.д.Дорохов А.М. (Реєстр.картка №195) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
Статтю 55 після частини 1 доповнити частинами 2- 3 такого змісту:
"2. Вчене звання професора та доцента присвоюється особам, які професійно займаються науково-педагогічною або творчою мистецькою діяльністю.
3. Вчене звання старшого дослідника присвоюється особам, які професійно займаються науковою або науково-технічною діяльністю".
Частини 2 – 3 цієї статті вважати відповідно частинами 4 – 5.
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)  1. В Україні присвоюються такі вчені звання:
1) старший дослідник;
2) доцент;
3) професор.
2. Вчене звання професора та доцента присвоюється особам, які професійно здійснюють науково-педагогічну або творчу мистецьку діяльність.
3. Вчене звання старшого дослідника присвоюється особам, які професійно здійснюють наукову або науково-технічну діяльність.
 
753. 2. Вчене звання професора, доцента, старшого дослідника присвоює вчена рада вищого навчального закладу (вчена рада структурного підрозділу) та затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		 -769- Зубчевський О.П.
 Н.д.Дорохов А.М. (Реєстр.картка №195) - Перевірте, не співпадає номер і прізвище!!
Викласти частину 4 статті 55 у такій редакції:
"4. Вчене звання професора, доцента, старшого дослідника присвоює вчена рада вищого навчального закладу (вчена рада структурного підрозділу). Право присвоєння вченого звання професора та старшого дослідника надається також вченим радам наукових установ".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)  4. Вчене звання професора, доцента, старшого дослідника присвоює вчена рада вищого навчального закладу (вчена рада структурного підрозділу). Право присвоєння вченого звання професора та старшого дослідника надається також вченим (науково-технічним) радам наукових установ. Рішення відповідних вчених рад затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
754. 3. Зразки державних документів про присвоєння вчених звань затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 		    5. Зразки державних документів про присвоєння вчених звань затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
755. Стаття 56. Основні посади наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів та порядок їх заміщення
 		 -770- Пінчук А.П.
 Статтю 56 викласти в новій редакції:
"Стаття 56. Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників та порядок їх заміщення
1. Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів є:
директор (начальник);
заступник директора (начальника), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним, методичним, виробничим процесом;
завідувач відділення (начальник);
голова циклової комісії;
завідувач бібліотеки;
старший викладач;
викладач;
методист;
інші посади.
2. Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів є:
керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо);
заступник керівника (проректор, віце-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
директор (начальник) інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
декан (начальник) факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
директор бібліотеки;
науковий працівник бібліотеки;
завідувач (начальник) кафедри;
професор;
доцент;
старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;
інші посади.
Вичерпний перелік посад педагогічних, науково-педагогічних працівників установлюється Кабінетом Міністрів України.
Кількість посад педагогічних, науково-педагогічних працівників визначається відповідними нормативами чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду педагогічного, науково-педагогічного працівника, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Посади педагогічних працівників можуть займати особи з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра за відповідною спеціальністю.
Статутом вищого навчального закладу можуть бути встановлені відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади педагогічних працівників.
Педагогічні працівники призначаються на посаду та звільняються з посади керівником вищого навчального закладу. Педагогічні працівники кожні п’ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.
Порядок проведення атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також особи, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра за відповідною спеціальністю.
Статутом вищого навчального закладу можуть бути встановлені відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади науково-педагогічних працівників.
Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників (завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів) укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір.
Порядок проведення конкурсного відбору науково-педагогічних працівників затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів) та вимоги до них встановлюються нормативно-правовими актами Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать, та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
В окремих випадках, пов’язаних з неможливістю забезпечення навчального процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.
Типова форма трудового договору (контракту) затверджується Кабінетом Міністрів України."
 		Враховано частково (у частині включення директора бібліотеки до основних посад науково-педагогічних і наукових працівників Обґрунтування відхилення інших позицій: 1. Пропозиція затвердження Порядку проведення конкурсного відбору науково-педагогічних працівників Міністерством освіти і науки України – обмежує автономію ВНЗ. 3. Встановлення КМУ нормативів чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника є обмеженням автономії ВНЗ.  Стаття 55. Основні посади наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів та порядок їх заміщення
 
    -771- Чечетов М.В.
 Статтю 56 викласти у такій редакції:
"Стаття 56. Основні посади науково-педагогічних працівників та порядок їх заміщення
1. Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів є:
керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо);
заступник керівника (проректор, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
директор (начальник) інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
декан (начальник) факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
директор бібліотеки;
науковий працівник бібліотеки;
завідувач (начальник) кафедри;
професор;
доцент;
старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;
інші посади.
Вичерпний перелік посад педагогічних, науково-педагогічних працівників установлюється Кабінетом Міністрів України.
Кількість посад науково-педагогічних працівників визначається відповідними нормативами чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду педагогічного, науково-педагогічного працівника, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3. Посади педагогічних працівників можуть займати особи з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра за відповідною спеціальністю.
Статутом вищого навчального закладу можуть бути встановлені відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади педагогічних працівників.
Педагогічні працівники призначаються на посаду та звільняються з посади керівником вищого навчального закладу. Педагогічні працівники кожні п’ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.
Порядок проведення атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також особи, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра за відповідною спеціальністю.
Статутом вищого навчального закладу можуть бути встановлені відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади науково-педагогічних працівників.
Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників (завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів) укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір.
Порядок проведення конкурсного відбору науково-педагогічних працівників затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах з особливими умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів) та вимоги до них встановлюються нормативно-правовими актами Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, інших центральних органів виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать, та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.
В окремих випадках, пов’язаних з неможливістю забезпечення навчального процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.
Типова форма трудового договору (контракту) затверджується Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано частково (.у частині включення директора бібліотеки до основних посад науково-педагогічних і наукових працівників Обґрунтування відхилення інших позицій: 1. Пропозиція затвердження Порядку проведення конкурсного відбору науково-педагогічних працівників Міністерством освіти і науки України – обмежує автономію ВНЗ. 3. Встановлення КМУ нормативів чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника є обмеженням автономії ВНЗ.   
756. 1. Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів є:
 		    1. Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів є:
 
757. керівник (ректор, президент, начальник, директор);
 		    1) керівник (ректор, президент, начальник, директор);
 
758. заступник керівника (проректор, віце-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
 		    2) заступник керівника (проректор, віце-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;
 
759. директор (начальник) інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
 		    3) директор (начальник) інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;
 
760. декан (начальник) факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом;
 		    4) декан (начальник) факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;
5) директор бібліотеки;
 
761. завідувач (начальник) кафедри;
 		    6) завідувач (начальник) кафедри;
 
762. професор;
 		    7) професор;
 
763. доцент;
 		    8) доцент;
 
764. старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;
 		    9) старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;
 
765. науковий працівник бібліотеки;
 		 -772- Гриневич Л.М.
 Доповнити розділ перший статті 56 одинадцятим абзацом такого змісту "завідувач аспірантури, докторантури". Абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим.
Обґрунтування.
Відповідно до європейського досвіду очолювати докторантуру можуть особи з науковим ступенем.
Постанова КМУ від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" завідувачі аспірантури, докторантури внесені до посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації. Натомість, ці посади відсутні в Постанові КМУ №257 від 4 березня 2004 року "".
 		Враховано   10) науковий працівник бібліотеки;
11) завідувач аспірантури, докторантури.
 
    -773- Соболєв С.В.
 Абзац четвертий частини першої статті 56 після слів "директор (начальник) доповнити словами "навчально-наукового", після слово "інституту" доповнити словом " (центру); після абзацу дев’ятого доповнити абзацами десятим-тринадцятим такого змісту:
"завідувач (начальник) навчального відділу (частини);
завідувач (начальник) наукового-дослідного відділу (частини);
вчений секретар;
завідувач аспірантурою;".
 		Враховано частково (у частині доповнення переліку посад завідувачем аспірантури).   
    -774- Чуб В.Є.
 Доповнити перелік основних посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, передбачених у пункті 1 статті 56, такими посадами як "начальник (завідувач) навчального, навчально-методичного, навчально-виховного управління (відділу, центру, частини), його заступники" та "завідувач аспірантури, ординатури, інтернатури, підготовчого відділення".
Обґрунтування: Така редакція більш повно відображає перелік посадових осіб, що беруть участь в навчально-виховному і науковому процесі.
 		Враховано частково (у частині доповнення переліку посад завідувачем аспірантури). Повний перелік посад визначається Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 56).   
766. інші посади.
 		       
767. 2. Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів є:
директор (начальник);
заступник директора (начальника), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним, методичним, виробничим процесом;
завідувач відділення (начальник);
голова циклової комісії;
завідувач бібліотеки;
старший викладач;
викладач;
методист;
інші посади.
 		 -775- Гриневич Л.М.
 У частині другій статті 56 абзаци другий – сьомий вилучити.
 		Враховано   2. Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів є:
1) викладач;
2) методист.
 
768. 3. Перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників установлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік посад наукових працівників вищого навчального закладу визначається відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
 		 -776- Гриневич Л.М.
 У частині третій статті 56 після слів "педагогічних працівників" доповнити словами "вищих навчальних закладів".
 		Враховано   3. Повний перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік посад наукових працівників вищого навчального закладу визначається відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
 
769. 4. Посади педагогічних працівників можуть обіймати особи із ступенем магістра за відповідною спеціальністю.
 		    4. Посади педагогічних працівників можуть займати особи із ступенем магістра за відповідною спеціальністю.
 
770. 5. Статутом вищого навчального закладу можуть бути встановлені відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть обіймати посади педагогічних працівників.
 		    5. Статутом вищого навчального закладу можуть встановлюватися відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади педагогічних працівників.
 
771. 6. Педагогічні працівники призначаються на посаду та звільняються з посади керівником вищого навчального закладу. Педагогічні працівники кожні п’ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.
 		    6. Педагогічні працівники призначаються на посаду та звільняються з посади керівником вищого навчального закладу. Педагогічні працівники кожні п’ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.
 
772. 7. Порядок проведення атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    7. Порядок проведення атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
773. 8. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.
 		    8. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
774. 9. Посади науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.
 		    9. Посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра.
 
775. 10. Статутом вищого навчального закладу можуть бути встановлені відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть обіймати посади науково-педагогічних працівників.
 		    10. Статутом вищого навчального закладу можуть встановлюватися відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть займати посади науково-педагогічних працівників.
 
776. 11. Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів - укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.
 		 -777- Ляшко О.В.
 Частину 11 статті 56 викласти в такій редакції: "11. Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників – завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів – укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу. Інформація про оголошення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників не пізніше, ніж за десять днів до початку конкурсу повинна розміщуватись у спеціальному розділі "Конкурс" на головних сторінках офіційних веб-сайтів вищого навчального закладу та центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки із забезпеченням можливості здійснювати безоплатну передплату на власну адресу електронної пошти та в стандарті RSS на оновлення інформації по сайту в цілому та по розділах, що існують".
Обґрунтування пропозиції автором: Це забезпечить оприлюднення даних і конкуренцію при доступі до конкурсу.
 		Враховано редакційно (з врахуванням поправки Гриневич Л.М. до статті 79) Обґрунтування: Доповнення до пункту 11 є предметом порядку проведення конкурсного відбору на заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників, який затверджується вченою радою вищого навчального закладу.  11. Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників - завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.
 
777. 12. Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників у вищих військових навчальних закладах, вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів визначається державними органами, до сфери управління яких вони належать.
 		 -778- Гриневич Л.М.
 Частину 12 статті 56 вилучити.
Обґрунтування: перенесено до ч. 3 статті 13)
 		Враховано      
778. 13. В окремих випадках, пов’язаних з неможливістю забезпечення навчально-виховного процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.
 		 -779- Ляшко О.В.
 Доповнити статтю 56 частиною 14 такого змісту: "Особа не може одночасно обіймати адміністративно-управлінську посаду у вищому навчальному закладі та посаду завідувача кафедри у цьому ж вищому навчальному закладі".
Обґрунтування пропозиції автором: Для визнання посади завідувача кафедри несумісною з посадою ректора.
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)  12. В окремих випадках, у разі неможливості забезпечення освітнього процесу наявними штатними працівниками, вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за трудовим договором до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.
13. Особа у вищому навчальному закладі не може одночасно займати дві та більше посад, що передбачають виконання адміністративно-управлінських функцій.
 
779. Стаття 57. Робочий час науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
 		    Стаття 56. Робочий час науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
 
780. 1. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).
 		    1. Робочий час науково-педагогічних працівників становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу).
 
781. 2. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час наукового працівника включає час виконання ним наукової, дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.
 		 -780- Гриневич Л.М.
 Частину другу статті 57 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Норми часу навчальної роботи у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності (крім вищих навчальних закладів, що мають статус національного або дослідницького) визначаються центральним органом виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах освіти і науки за погодженням із заінтересованими державними органами. Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються вищим навчальним закладом".
 		Враховано   2. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час наукового працівника включає час виконання ним наукової, дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків.
Норми часу навчальної роботи у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності (крім вищих навчальних закладів, що мають статус національного або дослідницького) визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими державними органами. Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються вищим навчальним закладом.
Максимальне навчальне навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік.
 
    -781- Зарубінський О.О.
 Встановити у законопроекті максимально допустиме навчальне навантаження науково-педагогічного та педагогічного працівника.
Обґрунтування пропозиції автором:
Відповідна вимога викликана диференційованим залученням (різною кількістю годин в різні тижні) науково-педагогічних та педагогічних працівників до навчального процесу у ВНЗ протягом року.
 		Враховано    
    -782- Ляшко О.В.
 Частину 2 статті 57 викласти в такій редакції: ‘2. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час наукового працівника включає час виконання ним наукової, дослідницької, консультативної, експертної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, організаційної роботи та інших трудових обов’язків. Тривалість робочого часу науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників не може перевищувати 600 годин на навчальний рік’.
Обґрунтування пропозиції автором: Встановлюється максимум в 600 годин аудиторного навантаження на викладача на рік.
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)   
782. 3. Рекомендований перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних, працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    3. Рекомендований перелік видів навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи для науково-педагогічних, наукових і педагогічних, працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
783. 4. Види навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до їх посад встановлюються вищим навчальним закладом за погодженням з виборними органами первинних організацій профспілки (профспілковим представником).
 		    4. Види навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до їх посад встановлюються вищим навчальним закладом за погодженням з виборними органами первинних організацій профспілки (профспілковим представником).
 
784. 5. Норми часу навчальної роботи (за винятком вищих навчальних закладів, що мають статус національного або дослідницького) визначаються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими державними органами. Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються вищим навчальним закладом.
 		 -783- Гриневич Л.М.
 Частину п’яту статті 57 вилучити.
 		Враховано      
    -784- Ківалов С.В.
 Частину п’яту статті 57 доповнити новим абзацом 2 наступного змісту:
"Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік, педагогічних працівників – 720 годин на навчальний рік".
 		Відхилено обґрунтування: Зменшення навчального навантаження науково-педагогічних працівників дозволить їм займатися наукою, що є невід’ємною частиною освітнього процесу.   
    -785- Чуб В.Є.
 Пункт 5 статті 57 викласти у такій редакції:
"Норми часу навчальної роботи визначаються центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими державними органами та мають рекомендаційний характер. Вищими навчальними закладами можуть вноситися зміни до змістового наповнення норм часу навчальної роботи залежно від специфіки та профілю вищого навчального закладу.
Норми часу методичної, наукової, організаційної роботи визначаються вищим навчальним закладом".
Обґрунтування: Таке уточнення щодо норм часу навчальної роботи збільшує автономію вищих навчальних закладів в питаннях планування навчальної роботи викладачів.
 		Враховано редакційно (у ст.ст. 32, 36)   
785. 6. Залучення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їх згодою або у випадках, передбачених законодавством.
 		    5. Залучення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників до роботи, не передбаченої трудовим договором, може здійснюватися лише за їхньою згодою або у випадках, передбачених законодавством.
 
786. Стаття 58. Права науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
 		 -786- Чечетов М.В.
 Статтю 58 викласти у такій редакції:
"Стаття 58. Права наукових і науково-педагогічних працівників
1. Наукові та науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу мають право:
на захист професійної честі та гідності;
на академічну свободу та мобільність;
брати участь в обговоренні та вирішенні питань, що стосуються діяльності вищого навчального закладу;
у встановленому законодавством порядку обирати та бути обраним до загальних зборів (конференції) трудового колективу та вченої ради, педагогічної ради вищого навчального закладу, вченої ради інституту (факультету);
обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу;
безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
на підвищення кваліфікації та стажування не рідше одного разу на п’ять років;
одержувати житло, у тому числі службове, в установленому законодавством порядку;
отримувати пільгові довгострокові кредити на будівництво (реконструкцію) і придбання житла в установленому законодавством порядку;
одержувати державні стипендії;
брати участь в об’єднаннях громадян;
на соціальне та пенсійне забезпечення в установленому законодавством порядку.
На науково-педагогічних та наукових працівників вищих навчальних закладів поширюються всі права, передбачені законодавством для наукових працівників наукових установ.
Науково-педагогічні, наукові працівники мають також інші права, передбачені законодавством та статутом вищого навчального закладу.
2. Особливості прав наукових і науково-педагогічних працівників вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий заклад, та центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки".
 		Враховано редакційно (у частині прав науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів) Обґрунтування: 1. Пропонується обмежити перелік прав науково-педагогічних і наукових працівників, зокрема в частині виборів, захисту інтелектуальної власності; на пенсійне забезпечення відповідно до ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність" (прийнято в редакції першого читання), а також обмеження автономних прав ВНЗ шляхом встановлення централізованого порядку користування інфоресурсами, бібліотеками тощо. Питання отримання державних стипендій регулюється іншими нормативно-правовими актами.  Стаття 57. Права науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
 
787. 1. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу всіх форм власності мають право:
 		    1. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу всіх форм власності мають право:
 
788. 1) на академічну свободу, що реалізується в інтересах особи, суспільства та людства загалом;
 		    1) на академічну свободу, що реалізується в інтересах особи, суспільства та людства загалом;
 
789. 2) на академічну мобільність для провадження професійної діяльності;
 		    2) на академічну мобільність для провадження професійної діяльності;
 
790. 3) на захист професійної честі та гідності;
 		    3) на захист професійної честі та гідності;
 
791. 4) брати участь в обговоренні та вирішенні питань, що стосуються діяльності вищого навчального закладу;
 		 -787- Гриневич Л.М.
 Пункти четвертий - п’ятий статті 58 викласти в такій редакції:
"4) брати участь в управлінні вищим навчальним закладом, у тому числі обирати та бути обраним до вищого органу громадського самоврядування, вченої ради вищого навчального закладу чи його структурного підрозділу;".
 		Враховано   4) брати участь в управлінні вищим навчальним закладом, у тому числі обирати та бути обраним до вищого органу громадського самоврядування, вченої ради вищого навчального закладу чи його структурного підрозділу;
 
792. 5) обирати та бути обраним до загальних зборів (конференції) трудового колективу та вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу, вченої ради структурного підрозділу;
 		       
793. 6) обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу;
 		    5) обирати методи та засоби навчання, що забезпечують високу якість навчального процесу;
 
794. 7) на забезпечення створення відповідних умов праці, підвищення свого професійного рівня, організацію відпочинку та побуту, встановлених нормативно-правовими актами вищого навчального закладу, умовами індивідуального трудового договору, колективного договору та законодавством;
 		    6) на забезпечення створення відповідних умов праці, підвищення свого професійного рівня, організацію відпочинку та побуту, встановлених законодавством, нормативними актами вищого навчального закладу, умовами індивідуального трудового договору та колективного договору;
 
795. 8) безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу;
 		    7) безоплатно користуватися бібліотечними, інформаційними ресурсами, послугами навчальних, наукових, спортивних, культурно-освітніх підрозділів вищого навчального закладу;
 
796. 9) на захист права інтелектуальної власності;
 		    8) на захист права інтелектуальної власності;
 
797. 10) на підвищення кваліфікації та стажування не рідше ніж один раз на п’ять років;
 		    9) на підвищення кваліфікації та стажування не рідше одного разу на п’ять років;
 
798. 11) одержувати житло, у тому числі службове, в установленому законодавством порядку;
 		    10) одержувати житло, у тому числі службове, в установленому законодавством порядку;
 
799. 12) отримувати пільгові довгострокові кредити на будівництво (реконструкцію) і придбання житла в установленому законодавством порядку;
 		    11) отримувати пільгові довгострокові кредити на будівництво (реконструкцію) і придбання житла в установленому законодавством порядку;
 
800. 13) брати участь в об’єднаннях громадян;
 		    12) брати участь в об’єднаннях громадян;
 
801. 14) на соціальне та пенсійне забезпечення в установленому законодавством порядку.
 		    13) на соціальне та пенсійне забезпечення в установленому законодавством порядку.
 
802. 2. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники мають також інші права, передбачені законодавством і статутом вищого навчального закладу. На науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів поширюються всі права, передбачені законодавством для наукових працівників наукових установ.
 		    2. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу мають також інші права, передбачені законодавством і статутом вищого навчального закладу. На науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів поширюються всі права, передбачені законодавством для наукових працівників наукових установ.
 
803. 3. Наукові та науково-педагогічні працівники мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
 		    3. Наукові та науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
 
804. Стаття 59. Обов’язки науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
 		 -788- Чечетов М.В.
 Статтю 59 викласти у такій редакції:
"Стаття 59. Обов’язки наукових і науково-педагогічних працівників
1. Наукові та науково-педагогічні працівники зобов’язані:
дотримуватися статуту вищого навчального закладу, законів, інших нормативно-правових актів;
підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);
забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін освітньої-професійної, освітньо-наукової програми відповідної спеціальності;
дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України;
розвивати в осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, самостійність, ініціативу, творчі здібності.
2. Особливі обов’язки наукових і науково-педагогічних працівників вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий заклад, за погодженням із центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки".
 		Враховано редакційно (у частині обов’язків науково-педагогічних працівників вищих військових навчальних закладів). Разом з тим, у частині першій звужуються обов’язки шляхом виключення обов’язку провадити наукову діяльність).  Стаття 58. Обов’язки науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників
 
805. 1. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники зобов’язані:
 		    1. Науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники вищого навчального закладу зобов’язані:
 
806. 1) забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадити наукову діяльність (для науково-педагогічних працівників);
 		    1) забезпечувати викладання на високому науково-теоретичному і методичному рівні навчальних дисциплін відповідної освітньої програми за спеціальністю, провадити наукову діяльність (для науково-педагогічних працівників);
 
807. 2) підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);
 		    2) підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);
 
808. 3) дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України;
 		    3) дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України;
 
809. 4) розвивати в осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, самостійність, ініціативу, творчі здібності;
 		    4) розвивати в осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, самостійність, ініціативу, творчі здібності;
 
810. 5) дотримуватися статуту вищого навчального закладу, законів, інших нормативно-правових актів.
 		    5) дотримуватися статуту вищого навчального закладу, законів, інших нормативно-правових актів.
 
811. Стаття 60. Гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам вищих навчальних закладів
 		 -789- Пінчук А.П.
 Статтю 60 викласти в новій редакції:
"Стаття 60. Гарантії педагогічним, науково-педагогічним, науковим та іншим працівникам вищих навчальних закладів
1. Педагогічним, науково-педагогічним, науковим та іншим працівникам вищих навчальних закладів:
1) створюються належні умови для праці, підвищення кваліфікації, організації побуту, відпочинку та медичного обслуговування;
2) виплачуються у разі втрати роботи компенсації відповідно до законодавства;
3) забезпечується зарахування до педагогічного стажу та стажу роботи на посадах науково-педагогічних працівників періодів педагогічної та науково-педагогічної роботи з погодинною оплатою праці в обсязі не менш як 180 годин у навчальному році, а також часу наукової роботи;
4) надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України "Про освіту" та статтями 19 – 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
2. Педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівникам вищих навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно до 15 та 20 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника – до 25 відсотків посадового окладу, професора – до 33 відсотків посадового окладу. Вищий навчальний заклад може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.
3. Керівник вищого навчального закладу визначає порядок, встановлює розміри доплат, надбавок, премій, матеріальної допомоги та заохочення педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників вищих навчальних закладів відповідно до законодавства та колективного договору."
 		Відхилено обґрунтування: 1. Питання зарахування періоду роботи з погодинною оплатою праці до стажу роботи на посадах науково-педагогічних працівників врегульовано в законодавстві. В Закону недоцільно встановлювати кількісні показники (180 годин), які можуть змінюватися залежно від навчального навантаження. 2. Недоцільно посилатися на ст.ст. 19-24 ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність", оскільки вони в цілому регламентують інші питання.  Стаття 59. Гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам вищих навчальних закладів
 
    -790- Чечетов М.В.
 Статтю 60 викласти у такій редакції:
"Стаття 60. Гарантії науково-педагогічним, науковим та іншим працівникам вищих навчальних закладів
1. Науково-педагогічним, науковим та іншим працівникам вищих навчальних закладів:
1) створюються належні умови для праці, підвищення кваліфікації, організації побуту, відпочинку та медичного обслуговування;
2) виплачуються у разі втрати роботи компенсації відповідно до законодавства;
3) забезпечується зарахування до педагогічного стажу та стажу роботи на посадах науково-педагогічних працівників періодів педагогічної та науково-педагогічної роботи з погодинною оплатою праці в обсязі не менш як 180 годин у навчальному році, а також часу наукової роботи;
4) надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України "Про освіту" та статтями 19 – 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
2. Науково-педагогічним, науковим працівникам вищих навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно до 15 та 20 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника – до 25 відсотків посадового окладу, професора – до 33 відсотків посадового окладу. Вищий навчальний заклад може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.
3. Керівник вищого навчального закладу визначає порядок, встановлює розміри доплат, надбавок, премій, матеріальної допомоги та заохочення педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників вищих навчальних закладів відповідно до законодавства та колективного договору".
 		Відхилено обґрунтування: 1. Питання зарахування періоду роботи з погодинною оплатою праці до стажу роботи на посадах науково-педагогічних працівників врегульовано в законодавстві. В Закону недоцільно встановлювати кількісні показники (180 годин), які можуть змінюватися залежно від навчального навантаження. 2. Недоцільно посилатися на ст.ст. 19-24 ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність", оскільки вони в цілому регламентують інші питання.   
812. 1. Науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам вищих навчальних закладів:
 		    1. Науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам вищих навчальних закладів:
 
813. 1) створюються належні умови для праці, підвищення кваліфікації, організації побуту, відпочинку та медичного обслуговування;
 		 -791- Сушкевич В.М.
 Пункт перший частини першої статті 60 після слів "належні умови" доповнити словами "в тому числі викладачам з інвалідністю".
 		Враховано   1) створюються належні умови для праці, підвищення кваліфікації, організації побуту, відпочинку та медичного обслуговування, у тому числі викладачам з інвалідністю;
 
814. 2) виплачуються у разі втрати роботи компенсації відповідно до законодавства.
 		    2) виплачуються у разі втрати роботи компенсації відповідно до законодавства.
 
815. 2. Науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам вищих навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно до 15 та 20 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - до 25 відсотків посадового окладу, професора - до 33 відсотків посадового окладу. Вищий навчальний заклад може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.
 		 -792- Калетнік Г.М.
 У частині другій статті 60 після слів "відповідно", "старшого дослідника", "професора" слово "до" вилучити.
 		Враховано   2. Науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам вищих навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 20 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотків посадового окладу. Вищий навчальний заклад може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.
 
    -793- Сухий Я.М.
 У пункті 2 статті 60 вилучити слова:
", а також за вчене звання доцента і старшого дослідника – до 25 відсотків посадового окладу, професора – до 33 відсотків посадового окладу. Вищий навчальний заклад може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.".
 		Відхилено обґрунтування: Недоцільно вилучати розміри доплат за науковий ступінь і вчене звання, оскільки незрозуміло, хто і в якому розмірі їх буде встановлювати, а також з огляду на той факт, що вони визначають обсяг державного фінансування ВНЗ.   
816. 3. Керівник вищого навчального закладу визначає порядок, встановлює розміри доплат, надбавок, премій, матеріальної допомоги та заохочення педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників вищих навчальних закладів відповідно до законодавства та колективного договору.
 		 -794- Шевчук О.Б.
 Додати статтю 60-1 наступного змісту:
"Стаття 60-1. Сертифікація педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Сертифікація педагогічних і науково-педагогічних працівників проводиться з метою об’єктивного визначення рівня їх професійної кваліфікації.
Сертифікацію педагогічних і науково-педагогічних працівників здійснюють незалежні кваліфікаційні центри.
Особа зобов’язана пройти сертифікацію перед призначенням на посаду педагогічного, науково-педагогічного працівника у випадку, коли протягом останніх п’яти років вона не здійснювала освітньої діяльності.
Вищі навчальні заклади можуть використовувати результати сертифікації педагогічних і науково-педагогічних працівників для їх атестації та підвищення категорії.
Сертифікація не розповсюджується на фахівців, які залучаються вищими навчальними закладами для проведення окремих курсів або занять."
 		Відхилено обґрунтування: Введення додаткових статей після ухвалення законопроекту у першому читанні не передбачено Регламентом ВРУ.  3. Керівник вищого навчального закладу відповідно до законодавства, статуту та колективного договору визначає порядок, встановлює розміри доплат, надбавок, премій, матеріальної допомоги та заохочення педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників вищих навчальних закладів.
 
817. Стаття 61. Підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників
 		 -795- Сорока М.П.
 Доповнити назву статті 61 словосполученням "Післядипломна освіта" на початку речення.
 		Враховано   Стаття 60. Післядипломна освіта, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників
1. Післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду.
2. Післядипломну освіту здійснюють заклади післядипломної освіти або відповідні структурні підрозділи вищих навчальних закладів і наукових установ.
 
    -796- Сорока М.П.
 Доповнити статтю 61 пунктом 1:
"1. Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду".
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету) (крім того, визначення післядипломної освіти подається шляхом внесення змін до статті 47 Закону України "Про освіту" (частина п’ята пункт другий "Прикінцевих та перехідних положень" законопроекту).   
    -797- Сорока М.П.
 Доповнити статтю 61 пунктом 2:
"2. Післядипломну освіту здійснюють на принципах андрагогіки й акмеології спеціалізовані заклади освіти або відповідні структурні підрозділи провідних ВНЗ і науково-дослідних установ".
Частини першу – четверту вважати частинами третьою – шостою.
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету) (крім того, післядипломна освіта як освіта протягом життя є предметом регулювання Закону України "Про освіту" (частина п’ята пункт другий "Прикінцевих та перехідних положень" законопроекту).   
818. 1. Педагогічні і науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних наукових і навчально-наукових установах, вищих навчальних закладах, а також на підприємствах, в установах, організаціях, державних органах і органах місцевого самоврядування як в Україні, так і за кордоном.
 		 -798- Сорока М.П.
 У частині першій статті 61 після слів "педагогічні і науково-педагогічні працівники" доповнити словами "здобувають другу вищу освіту"; після слова "стажування" вилучити фразу "у відповідних наукових і навчально-наукових установах, вищих навчальних закладах, а також на підприємствах, в установах, організаціях, державних органах і органах місцевого самоврядування".
 		Враховано частково   3. Педагогічні і науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування в Україні і за кордоном.
 
819. 2. Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників не рідше ніж один раз на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.
 		 -799- Петьовка В.В.
 Частину другу статті 61 викласти в такій редакції:
"2. Підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних працівників здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації не рідше ніж один раз на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати".
 		Відхилено обґрунтування. Суперечить частині першій цієї статті, якою дозволяється здійснювати підвищення кваліфікації не тільки вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів, також у законопроекті відсутнє поняття рівня акредитації ВНЗ..  4. Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних, науково-педагогічних працівників не рідше одного разу на п’ять років із збереженням середньої заробітної плати.
 
820. 3. Результати підвищення кваліфікації та проходження стажування враховуються:
 		    5. Результати підвищення кваліфікації та проходження стажування враховуються:
 
821. 1) під час проведення атестації педагогічних працівників;
 		    1) під час проведення атестації педагогічних працівників;
 
822. 2) під час обрання на посаду за конкурсом чи укладання трудового договору з науково-педагогічними працівниками.
 		    2) під час обрання на посаду за конкурсом чи укладення трудового договору з науково-педагогічними працівниками.
 
823. 4. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників, які підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від виробництва, на цей період можуть заміщуватися іншими особами без проведення конкурсу на умовах строкового трудового договору (контракту).
 		    6. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників, які підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від виробництва, на цей період можуть заміщуватися іншими особами без проведення конкурсу на умовах строкового трудового договору (контракту).
 
824. Стаття 62. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах
 		 -800- Пінчук А.П.
 Статтю 62 викласти в новій редакції:
"Стаття 62. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах
1. Особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є студенти, слухачі, курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, інтерни, лікарі-резиденти, клінічні ординатори, аспіранти, ад’юнкти, докторанти.
Студент — особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною, вечірньою або заочною (дистанційною) формою навчання з метою здобуття вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Слухач — особа, яка навчається у вищому навчальному закладі або структурному підрозділі за програмою післядипломної освіти, на підготовчому відділенні, курсах, факультативах у гуртках, що надають додаткові освітні послуги. Статус слухача має також особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу з особливими умовами навчання (військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) з метою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня і має військове звання офіцерського складу або відповідне спеціальне звання середнього чи старшого начальницького (інспекторського) складу.
Курсант — особа, яка в установленому порядку зарахована до військового вищого навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) і навчається з метою здобуття вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Статус курсанта може надаватися окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових вищих навчальних закладах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Екстерн — особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за екстернатною формою з метою здобуття вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Асистент-стажист — особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, навчається в асистентурі-стажуванні вищих навчальних закладів за мистецькими спеціальностями з метою вдосконалення творчо-педагогічної майстерності.
Інтерн — особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра медичного або фармацевтичного спрямування, навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.
Лікар-резидент — особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра медичного спрямування, навчається виключно на відповідних клінічних кафедрах з метою отримання кваліфікації лікаря — спеціаліста певної спеціальності відповідно до переліку спеціальностей.
Клінічний ординатор — особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських посад, навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня вмінь та навичок лікаря-спеціаліста.
Аспірант — особа, яка зарахована до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття вищої освіти за освітньо-науковим рівнем доктора філософії.
Ад’юнкт — особа, яка зарахована до вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) для здобуття вищої освіти за освітньо-науковим рівнем доктора філософії.
Докторант — особа, яка зарахована або прикріплена до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття наукового рівня доктора наук."
 		Враховано редакційно (у тому числі щодо визначення статусу слухача вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання). Разом з тим, недоцільно застосовувати різні критерії щодо визначення категорій осіб, які навчаються у ВНЗ, зокрема окремо виділяється категорія екстернів за окремою формою навчання. Законопроект не передбачає екстерна тури як окремої форми навчання, тому що здобувач вищої освіти може за індивідуальною навчальною траєкторією отримати ступінь вищої освіти. Питання вирішується в межах автономії ВНЗ.  Стаття 61. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах
 
    -801- Чечетов М.В.
 Статтю 62 викласти у такій редакції:
"Стаття 62. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах
1. Особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є студенти, слухачі, курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, інтерни, лікарі-резиденти, клінічні ординатори, аспіранти, ад’юнкти, докторанти.
Студент — особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною, вечірньою або заочною (дистанційною) формою навчання з метою здобуття вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Слухач — особа, яка навчається у вищому навчальному закладі або структурному підрозділі за програмою післядипломної освіти, на підготовчому відділенні, курсах, факультативах у гуртках, що надають додаткові освітні послуги. Статус слухача має також особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу з особливими умовами навчання (військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) з метою здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня і має військове звання офіцерського складу або відповідне спеціальне звання середнього чи старшого начальницького (інспекторського) складу.
Курсант — особа, яка в установленому порядку зарахована до військового вищого навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) і навчається з метою здобуття вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Статус курсанта може надаватися окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових вищих навчальних закладах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Екстерн — особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за екстернатною формою з метою здобуття вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Асистент-стажист — особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, навчається в асистентурі-стажуванні вищих навчальних закладів за мистецькими спеціальностями з метою вдосконалення творчо-педагогічної майстерності.
Інтерн — особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра медичного або фармацевтичного спрямування, навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.
Лікар-резидент — особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра медичного спрямування, навчається виключно на відповідних клінічних кафедрах з метою отримання кваліфікації лікаря — спеціаліста певної спеціальності відповідно до переліку спеціальностей.
Клінічний ординатор — особа, яка має вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських посад, навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня вмінь та навичок лікаря-спеціаліста.
Аспірант — особа, яка зарахована до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття вищої освіти за освітньо-науковим рівнем доктора філософії.
Ад’юнкт — особа, яка зарахована до вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) для здобуття вищої освіти за освітньо-науковим рівнем доктора філософії.
Докторант — особа, яка зарахована або прикріплена до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття наукового рівня доктора наук".
 		Враховано редакційно (у тому числі щодо визначення статусу слухача вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання). Разом з тим, недоцільно застосовувати різні критерії щодо визначення категорій осіб, які навчаються у ВНЗ, зокрема окремо виділяється категорія екстернів за окремою формою навчання. Законопроект не передбачає екстерна тури як окремої форми навчання, тому що здобувач вищої освіти може за індивідуальною навчальною траєкторією отримати ступінь вищої освіти. Питання вирішується в межах автономії ВНЗ.   
825. 1. Особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є:
 		    1. Особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є:
 
826. 1) здобувачі вищої освіти;
 		 -802- Шевчук О.Б.
 У статті 62 у пункті першому частини першої слова "молодшого спеціаліста," - вилучити.
 		Відхилено Обґрунтування: неправильне посилання на номер частини. (прим. відхилення за формальною ознакою. Пропозиція стосується пункту першого частини другої ст.. 62 і фактично врахована.  1) здобувачі вищої освіти;
 
827. 2) інші особи, які навчаються у вищих навчальних закладах.
 		    2) інші особи, які навчаються у вищих навчальних закладах.
 
828. 2. Здобувачами вищої освіти є:
 		    2. Здобувачами вищої освіти є:
 
829. 1) студент - особа, яка зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого спеціаліста, бакалавра чи магістра;
 		    1) студент - особа, зарахована до вищого навчального закладу з метою здобуття вищої освіти ступеня молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра;
 
830. 2) курсант - особа, яка в установленому порядку зарахована до військового вищого навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу) і навчається з метою здобуття вищої освіти за певним ступенем, і якій присвоєно військове звання рядового, сержантського і старшинського складу або спеціальне звання рядового і молодшого начальницького складу, чи таке звання вона мала під час вступу на навчання. Статус курсанта може надаватися окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових вищих навчальних закладах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
 		 -803- Гриневич Л.М.
 Підпункт другий частини другої статті 62 доповнити другим абзацом такого змісту:
"Особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) з метою здобуття вищої освіти і має військове звання офіцерського складу або відповідне спеціальне звання середнього чи старшого начальницького складу, має статус слухача вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання)".
Обґрунтування.
У вищих військових навчальних закладах (військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу) слухачі можуть навчатись не тільки за програмами післядипломної освіти або підвищення кваліфікації, але і з метою здобуття на другому рівні освіти академічного ступеня магістр.
Різниця між статусом слухача і курсанта, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (військовий навчальний підрозділ вищого навчального закладу), чітко визначена у Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу", а саме: "Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних … освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, – слухачами".
 		Враховано   2) курсант - особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання), військового інституту як підрозділу вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття вищої освіти за певним ступенем та якій присвоєно військове звання рядового, сержантського і старшинського складу або спеціальне звання рядового, молодшого начальницького складу або таке звання вона мала під час вступу на навчання. Статус курсанта може надаватися окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових вищих навчальних закладах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання) з метою здобуття вищої освіти і має військове звання офіцерського складу або відповідне спеціальне звання середнього чи старшого начальницького складу, має статус слухача вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання);
 
831. 3) аспірант - особа, яка зарахована до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії;
 		 -804- Кайда О.П.
 Абзац третій ч. 2 ст. 62 Закону викласти у такій редакції:
"3) аспірант – особа, яка зарахована або прикріплена до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії;".
 		Відхилено обґрунтування: З врахуванням необхідності для аспіранта засвоїти відповідну освітньо-наукову програму, що виключає можливість бути прикріпленим. Особа може навчатися за денною або заочною формами навчання.  3) аспірант - особа, зарахована до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії;
 
832. 4) ад’юнкт - особа, яка зарахована до вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) для здобуття ступеня доктора філософії;
 		    4) ад’юнкт - особа, зарахована до вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання) для здобуття ступеня доктора філософії;
 
833. 5) докторант - особа, яка зарахована або прикріплена до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора наук.
 		    5) докторант - особа, зарахована або прикріплена до вищого навчального закладу (наукової установи) для здобуття ступеня доктора наук.
 
834. 3. До інших осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, належать:
 		    3. До інших осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, належать:
 
835. 1) слухач - особа, яка навчається на підготовчому відділенні вищого навчального закладі, або особа, яка отримує додаткові чи окремі освітні послуги, в тому числі за програмами післядипломної освіти;
 		    1) слухач - особа, яка навчається на підготовчому відділенні вищого навчального закладу або особа, яка отримує додаткові чи окремі освітні послуги, у тому числі за програмами післядипломної освіти;
 
836. 2) асистент-стажист - особа, яка має вищу освіту ступеня магістра, навчається в асистентурі-стажуванні вищого навчального закладу за мистецькими спеціальностями з метою вдосконалення творчої майстерності;
 		    2) асистент-стажист - особа, яка має вищу освіту ступеня магістра, навчається в асистентурі-стажуванні вищого навчального закладу за мистецькими спеціальностями з метою вдосконалення творчої майстерності;
 
837. 3) інтерн - особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури;
 		    3) інтерн - особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури;
 
838. 4) лікар-резидент - особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування, навчається виключно на відповідних клінічних кафедрах з метою отримання кваліфікації лікаря певної спеціальності відповідно до переліку спеціальностей резидентури;
 		    4) лікар-резидент - особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування, навчається виключно на відповідних клінічних кафедрах з метою отримання кваліфікації лікаря певної спеціальності відповідно до переліку спеціальностей резидентури;
 
839. 5) клінічний ординатор - особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських спеціальностей і навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня компетентності лікаря-спеціаліста.
 		    5) клінічний ординатор - особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських спеціальностей і навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня компетентності лікаря-спеціаліста.
 
840. Стаття 63. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
 		    Стаття 62. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
 
841. 1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:
 		    1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:
 
842. 1) вибір форми навчання під час вступу до вищого навчального закладу;
 		    1) вибір форми навчання під час вступу до вищого навчального закладу;
 
843. 2) безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
 		    2) безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;
 
844. 3) трудову діяльність у позанавчальний час;
 		    3) трудову діяльність у позанавчальний час;
 
845. 4) додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
 		    4) додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
 
846. 5) безкоштовне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;
 		 -805- Сушкевич В.М.
 У статті 63 частину першу доповнити пунктом шостим наступного змісту:
"6) безкоштовне забезпечення осіб з особливими освітніми потребами інформацією для навчання у доступних форматах із використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності;".
Відповідно пункт шостий – одинадцятий вважати пунктами сьомим – дванадцятим.
 		Враховано редакційно   5) безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;
6) безоплатне забезпечення інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров`я (для осіб з особливими освітніми потребами);
 
847. 6) користування виробничою, культурною, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу;
 		    7) користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу;
 
848. 7) забезпечення гуртожитком на строк навчання осіб у порядку, встановленому законодавством;
 		    8) забезпечення гуртожитком на строк навчання у порядку, встановленому законодавством;
 
849. 8) участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;
 		    9) участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації;
 
850. 9) участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;
 		    10) участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;
 
851. 10) участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
 		    11) участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
 
852. 11) подання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;
 		    12) внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за навчання;
 
853. 12) участь в об’єднаннях громадян;
 		 -806- Калетнік Г.М.
 Пункт 12 частини першої статті 63 викласти в такій редакції: "участь в громадських об'єднаннях;"
 		Враховано Приведення у відповідність до Закону України "Про громадські об’єднання".  13) участь у громадських об’єднаннях;
 
    -807- Фурсін І.Г.
 Пункт 12 частини першої статті 63 викласти у такій редакції:
" участь в громадських об’єднаннях".
 		Враховано    
    -808- Сушкевич В.М.
 У статті 63 частину першу доповнити пунктом тринадцятим наступного змісту:
"13) особи з особливими освітніми потребами, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на додаткову соціальну стипендію у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Обґрунтування пропозиції автором:
У ст.63 Закону України проекту Закону "Про вищу освіту" (р.№1187-2) перелічені права здобувачів вищої освіти. Водночас в цій статті відсутнє право на соціальну стипендію, передбачене діючим законодавством (підпункт 4 пункту 6 "Порядку призначення і виплати стипендій", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. №882. Для усунення можливих колізій пропонується підтвердити право на соціальну стипендію.
 		Враховано редакційно у частинах 5-6 статті 63, де передбачено право на соціальну стипендію.   
854. 13) участь у діяльності органів громадського самоврядування вищого навчального закладу, інститутів, факультетів, відділень, вченої ради, педагогічної ради вищого навчального закладу, органів студентського самоврядування;
 		 -809- Гриневич Л.М.
 У пункті 14 частини 1 статті 63 слова "педагогічної ради" вилучити.
 		Враховано   14) участь у діяльності органів громадського самоврядування вищого навчального закладу, інститутів, факультетів, відділень, вченої ради вищого навчального закладу, органів студентського самоврядування;
 
855. 14) обрання навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти;
 		 -810- Калетнік Г.М.
 Пункт 14 частини першої статті 63 після слів "у межах" доповнити словами "варіативних частин".
 		Відхилено обґрунтування: Суттєво обмежує права осіб, що навчаються, обирати власну "траєкторію навчання", що не відповідає європейській практиці.  15) вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу;
 
    -811- Ляшко О.В.
 Пункт 14 частини першої статті 63 викласти в такій редакції:
"14) обрання навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом в обсязі, що становить не менш як 50 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного освітньо-кваліфікаційного рівня мають право обирати дисципліни, що пропонуються для інших рівнів за умови, якщо мають достатні навички для прослуховування дисципліни".
Обґрунтування пропозиції автором: Забезпечення студентам можливості вільного вибору навчальних дисциплін з будь-яких кафедр та факультетів університету. Дисципліни вільного вибору повинні складати не менш як 50% навчального навантаження студента за весь час його навчання для отримання даного освітньо-кваліфікаційного рівня.
 		Враховано редакційно ( в редакції Комітету) Обґрунтування: Редакція законопроекту "не менш як 25" не виключає запровадження більшої варіативної складової за рішенням ВНЗ. Другу частину пропозицій -4 .   
856. 15) навчання одночасно за кількома освітніми програмами, а також в у кількох вищих навчальних закладах за умови отримання тільки однієї вищої освіти за кожним ступенем за кошти державного (місцевого) бюджету;
 		    16) навчання одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох вищих навчальних закладах, за умови отримання тільки однієї вищої освіти за кожним ступенем за кошти державного (місцевого) бюджету;
 
857. 16) академічну мобільність, у тому числі міжнародну;
 		    17) академічну мобільність, у тому числі міжнародну;
 
858. 17) на отримання соціальної допомоги у випадках, встановлених законодавством;
 		    18) отримання соціальної допомоги у випадках, встановлених законодавством;
 
859. 18) зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" періодів навчання на денній формі навчання у вищих навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, інтернатурі, резидентурі за умови добровільної сплати страхових внесків;
 		    19) зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" періодів навчання на денній формі навчання у вищих навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, інтернатурі, резидентурі, за умови добровільної сплати страхових внесків;
 
860. 19) на академічну відпустку або перерву у навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки;
 		    20) академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;
 
861. 20) участь у формуванні індивідуального навчального плану;
 		    21) участь у формуванні індивідуального навчального плану;
 
862. 21) моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;
 		    22) моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;
 
863. 22) захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
 		    23) захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
 
864. 23) безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах і організаціях, а також на оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;
 		 -812- Калетнік Г.М.
 Пункт 23 частини першої статті 63 після слів "закладах" доповнити словами " (в т.ч. на власних базах)".
 		Враховано редакційно (у частині першій статті 52 в редакції Гриневич Л.М.)  24) безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, а також на оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;
 
865. 24) канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;
 		    25) канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;
 
866. 25) отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
 		    26) отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
 
867. 26) оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників.
 		 -813- Гриневич Л.М.
 Доповнити частину першу статті 63 пунктом двадцять сьомим такого змісту:
"27) на спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури вищого навчального закладу відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, пов’язаних зі здоров’ям".
 		Враховано   27) оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
28) спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури вищого навчального закладу відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я.
 
    -814- Кальцев С.Ф.
 Доповнити частину першу статті 63 пунктом двадцять сьомим такого змісту:
"27) перенесення вивчення на наступний період викладання такої дисципліни із оплатою за кошти фізичних чи юридичних осіб у разі невиконання навчального плану із даної навчальної дисципліни у порядку визначеному вищим навчальним закладом."
Обґрунтування пропозиції автором:
Поправка спрямована на надання права студенту за власні кошти, або кошти юридичної особи перенести вивчення навчальної дисципліни на наступний період (семестр або рік) у випадку, якщо студент не виконав навчальний план із цієї дисципліни.
Тобто, пропонується не виключати студента із навчального закладу лише за те, що він не склав іспити із тієї чи іншої дисципліни, а надати йому можливість вивчити її ще раз за власні кошти.
Порядок такого перенесення визначається вищим навчальним закладом.
Ця норма сприятиме поповненню бюджетів вищих навчальних закладів і академічній свободі та мобільності студентів.
 		Відхилено обґрунтування: Ліквідація академічної заборгованості студента належить до освітніх послуг вищого навчального закладу і регулюється шляхом внесення відповідних змін до „Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 р. № 38 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами". Суперечить пункту четвертому частини першої статті 47 законопроекту, якою передбачено відрахування студента через академічну заборгованість.   
868. 2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.
 		 -815- Ківалов С.В.
 В статті 63 частину другу після словосполучення "у встановленому" доповнити словосполученням "цим Законом".
 		Відхилено обґрунтування Встановлення порядку отримання стипендій не є предметом регулювання виключно Закону України "Про вищу освіту".  2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку.
 
869. 3. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.
 		    3. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.
 
870. 4. Розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів (курсантів невійськових вищих навчальних закладів) денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету без врахування осіб, які отримують соціальні стипендії.
 		 -816- Ляшко О.В.
 Частину четверту статті 63 викласти в такій редакції: "4. Розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам студентів (курсантів невійськових вищих навчальних закладів) денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету без врахування осіб, які отримують соціальні стипендії", вилучивши слова: "і не більш як 75 відсоткам".
 		Відхилено обґрунтування Із врахуванням збільшення навантаження на Державний бюджет України.  4. Розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів (курсантів невійськових вищих навчальних закладів) денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії.
 
871. 5. Розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 		 -817- Ківалов С.В.
 У частині п’ятій статті 63 слова "порядок їх призначення і виплати" - виключити.
 		Відхилено обґрунтування Встановлення порядку отримання стипендій не є предметом регулювання Закону України "Про вищу освіту" (Для інформації: ця поправка є логічним продовженням пропозиції Ківалова С.В. внести зміни до частини другої ст.. 63) .  5. Розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
    -818- Ківалов С.В.
 Частину п’яту статті 63 доповнити новими абзацами 2 - 4 наступного змісту:
"Академічні стипендії у мінімальному розмірі призначаються в межах визначених Міністерством освіти і науки України для навчального закладу видатків на виплату стипендій на підставі рейтингового списку.
Органи студентського самоврядування вищого навчального закладу визначають критерії впорядкування рейтингового списку студентів або учнів, які претендують на отримання академічної стипендії (результати семестрового контролю, участь у громадській, спортивній, науковій роботі тощо), формують рейтинговий список за встановленими критеріями та подають його разом зі своїми рекомендаціями щодо призначення академічних стипендій стипендіальній комісії.
Рейтинговий список, складений органами студентського самоврядування, та їх рекомендації є підставою для прийняття відповідного рішення стипендіальною комісією вищого навчального закладу та видання відповідного наказу керівником вищого навчального закладу".
 		Відхилено обґрунтування: щорічне визначення МОНУ видатків на виплату стипендій для навчального закладу може призвести для скорочення обсягів фінансування таких видатків. Отримання стипендій на підставі рейтингу 1 в частині сьомій статті 63.   
872. 6. Розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів академічних ступенів не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць. Розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів ступеня молодшого спеціаліста не може бути меншим, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.
 		    6. Розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів освітніх ступенів вищої освіти не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць. Розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів ступеня молодшого бакалавра не може бути меншим, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць.
 
873. 7. Академічні стипендії виплачуються не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (за винятком першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю без врахування осіб, які отримують соціальні стипендії. Академічну стипендію отримують студенти (курсанти), які згідно з рейтингом, складеним у вищому навчальному закладі за результатами семестрового контролю, здобули найкращі результати навчання. До проведення першого семестрового контролю академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається всім студентам (курсантам), які зараховані до вищого навчального закладу на перший рік навчання.
 		 -819- Ківалов С.В.
 Частину сьому статті 63 виключити.
 		Відхилено З врахуванням рішення щодо поправки Ківалова С.В. до частини п’ятої статті 63  7. Академічні стипендії виплачуються не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (крім першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії. Академічну стипендію отримують студенти (курсанти), які згідно з рейтингом, складеним у вищому навчальному закладі за результатами семестрового контролю, здобули найкращі результати навчання. До проведення першого семестрового контролю академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається всім студентам (курсантам), зарахованим до вищого навчального закладу на перший курс навчання.
 
    -820- Ляшко О.В.
 Частину сьому статті 63 викласти в такій редакції: "7. Академічні стипендії виплачуються не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (за винятком першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю без врахування осіб, які отримують соціальні стипендії. Академічну стипендію отримують студенти (курсанти), які згідно з рейтингом, складеним у вищому навчальному закладі за результатами семестрового контролю, здобули найкращі результати навчання. До проведення першого семестрового контролю академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається всім студентам (курсантам), які зараховані до вищого навчального закладу на перший рік навчання. У випадку, якщо вищий навчальний заклад державної чи комунальної форми власності не може забезпечити гуртожитками усіх осіб, що їх потребують, альтернативне місце проживання має бути наданим за кошти державного бюджету".
Обґрунтування пропозиції автором: Гарантування студентам і студенткам надання місця у гуртожитках за потреби. У разі відсутності місць в гуртожитках – обов’язкове забезпечення альтернативного поселення за бюджетні кошти.
 		Відхилено обґрунтування: Із врахуванням збільшення навантаження на Державний бюджет України.   
874. 8. Особам, які досягли значних успіхів в навчанні та/або науковій діяльності, за рішенням вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу можуть призначатись персональні стипендії.
 		 -821- Гриневич Л.М.
 У частині 8 статті 63 слово " (педагогічної)" вилучити.
 		Враховано   8. Особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності, за рішенням вченої ради вищого навчального закладу можуть призначатися персональні стипендії.
 
875. 9. Здобувачі вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 		    9. Здобувачі вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
876. 10. Студенти, курсанти вищих навчальних закладів мають право на отримання студентського квитка, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    10. Студенти, курсанти вищих навчальних закладів мають право на отримання студентського квитка, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
877. 11. Права осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, військових інститутах як підрозділах вищих навчальних закладів), установлюються державним органом, до сфери управління якого вони належать, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -822- Гриневич Л.М.
 Частину 11 статті 63 вилучити.
Обґрунтування: перенесено до ч. 3 ст. 13.
 		Враховано      
878. Стаття 64. Обов’язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
 		 -823- Шевчук О.Б.
 Статтю 64 викласти у наступній редакції:
"Стаття 64. Обов’язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані:
успішно засвоювати навчальні дисципліни, виконувати завдання передбачені навчальними планами відповідно до графіків навчального процесу;
бути присутніми на навчальних заняттях та проходити поточний і підсумковий контроль засвоєння навчальних дисциплін;
дотримуватись законодавства, статутів і правил внутрішнього розпорядку вищих навчальних закладів, а також загальновизнаних
правил співжиття і принципів людської моралі.
2. За невиконання або неналежне виконання особами, що навчаються у вищих навчальних закладах обов’язків, передбачених частиною першою цієї статті, до них можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення:
догана;
відрахування з вищого навчального закладу.
3. Обов’язки та дисциплінарні стягнення для осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, військових інститутах як підрозділах вищих навчальних закладів), установлюються державним органом, до сфери управління якого вони належать, за погодженням із центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
4. Випускник вищого навчального закладу, що навчався за державним замовленням (або за кошти третьої особи) і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу та/або відповідно до умов договору, укладеного між замовником, вищим навчальним закладом та випускником. Типова форма такого договору затверджується Кабінетом Міністрів України
5. У випадку відмови випускника вищого навчального закладу від працевлаштування на умовах договору, випускник вищого навчального закладу повинен відшкодувати замовнику вартість навчання."
 		Відхилено обґрунтування: 1. Запропоновані норми в частині другій не стосується обов’язків осіб, які навчаються. 2. Обов`язковість відпрацювання випускниками вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, за місцем призначення суперечать ч.1 ст. 43, ч. 3 ст. 53, ч. 4 ст. 53 Конституції України.  Стаття 63. Обов’язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах
 
879. 1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані:
 		    1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані:
 
880. 1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;
 		    1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;
 
881. 2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
 		    2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;
 
882. 3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.
 		    3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.
 
883. 2. Обов’язки осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, військових інститутах як підрозділах вищих навчальних закладів), установлюються державним органом, до сфери управління якого вони належать, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		 -824- Гриневич Л.М.
 Частину 11 статті 63 вилучити.
Обґрунтування: перенесено до ч. 3 ст. 13.
 		Враховано      
884. Стаття 65. Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів
 		    Стаття 64. Працевлаштування випускників вищих навчальних закладів
 
885. 1. Держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.
 		    1. Держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.
 
886. 2. Випускники вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, військових інститутів як підрозділів вищих навчальних закладів) з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.
 		    2. Випускники вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання), військових інститутів як підрозділів вищих навчальних закладів з числа військовослужбовців (осіб начальницького складу) направляються для подальшого проходження служби відповідно до законодавства.
 
887. РОЗДІЛ ХІ
 		    РОЗДІЛ ХІ
 
888. НАУКОВА, НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА
 		    НАУКОВА, НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ТА ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
 
889. ДІЯЛЬНІСТЬ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
 		       
890. Стаття 66. Мета і завдання наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах
 		    Стаття 65. Мета і завдання наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах
 
891. 1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах є невід’ємною складовою освітньої діяльності і провадиться з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Провадження наукової і науково-технічної діяльності університетами, академіями, інститутами є обов’язковим.
 		    1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах є невід’ємною складовою освітньої діяльності і провадиться з метою інтеграції наукової, освітньої і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Провадження наукової і науково-технічної діяльності університетами, академіями, інститутами є обов’язковим.
 
892. 2. Суб’єктами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є наукові, науково-педагогічні працівники, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах; інші працівники вищих навчальних закладів, а також працівники підприємств, які разом з вищими навчальними закладами провадять наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.
 		 -825- Фаріон І.Д.
 Частину 2 статті 66 викласти у такій редакції:
"2. Суб’єктами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є наукові, науково-педагогічні працівники, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах; інші працівники вищих навчальних закладів, а також працівники інноваційних підприємств, утворених за участі вищих навчальних закладів, які здійснюють наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність, спрямовану на використання в економічній діяльності результатів наукових досліджень".
 		Відхилено обґрунтування: запропонована редакція звужує можливості ВНЗ провадити спільну наукову та інноваційну діяльність)  2. Суб’єктами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є наукові, науково-педагогічні працівники, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, інші працівники вищих навчальних закладів, а також працівники підприємств, які спільно з вищими навчальними закладами провадять наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.
 
893. 3. Основною метою наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є здобуття нових наукових знань шляхом проведення наукових досліджень і розробок та їх спрямування на створення і впровадження нових конкурентоспроможних технологій, видів техніки, матеріалів тощо для забезпечення інноваційного розвитку суспільства, підготовки фахівців інноваційного типу.
 		    3. Основною метою наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є здобуття нових наукових знань шляхом проведення наукових досліджень і розробок та їх спрямування на створення і впровадження нових конкурентоспроможних технологій, видів техніки, матеріалів тощо для забезпечення інноваційного розвитку суспільства, підготовки фахівців інноваційного типу.
 
894. 4. Основними завданнями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів є:
 		    4. Основними завданнями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів є:
 
895. 1) одержання конкурентоспроможних наукових і науково-прикладних результатів;
 		    1) одержання конкурентоспроможних наукових і науково-прикладних результатів;
 
896. 2) застосування нових наукових, науково-технічних знань під час підготовки фахівців з вищою освітою.
 		 -826- Шевчук О.Б.
 У статті 66 частину четверту додати пунктом третім наступного змісту:
"формування сучасного наукового кадрового потенціалу, здатного забезпечити розробку та впровадження інноваційних наукових розробок".
 		Враховано   2) застосування нових наукових, науково-технічних знань під час підготовки фахівців з вищою освітою;
3) формування сучасного наукового кадрового потенціалу, здатного забезпечити розробку та впровадження інноваційних наукових розробок.
 
897. Стаття 67. Інтеграція наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук
 		    Стаття 66. Інтеграція наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук
 
898. 1. Інтеграція наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук здійснюється з метою розроблення та виконання пріоритетних наукових програм, проведення наукових досліджень, експериментальних розробок тощо на засадах поєднання кадрових, фінансових, технічних та організаційних ресурсів відповідно до законодавства.
 		    1. Інтеграція наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук здійснюється з метою розроблення та виконання пріоритетних наукових програм, проведення наукових досліджень, експериментальних розробок тощо на засадах поєднання кадрових, фінансових, технічних та організаційних ресурсів відповідно до законодавства.
 
899. 2. Основними напрямами інтеграції наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук є:
 		    2. Основними напрямами інтеграції наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів і наукових установ Національної академії наук України, національних галузевих академій наук є:
 
900. 1) участь у розробленні та виконання державних цільових програм економічного і соціального розвитку;
 		    1) участь у розробленні та виконання державних цільових програм економічного і соціального розвитку;
 
901. 2) проведення спільних наукових досліджень, експериментальних та інноваційних розробок тощо;
 		 -827- Шевчук О.Б.
 У статті 67 пункт другий частини другої викласти в наступній редакції:
"проведення спільних наукових досліджень, експериментальних та інноваційних розробок тощо, у тому числі за рахунок бюджетних та власних коштів";
 		Враховано редакційно (в редакції Комітету)  2) проведення спільних наукових досліджень, експериментальних та інноваційних розробок тощо, у тому числі за рахунок державного бюджету та власних надходжень;
 
902. 3) участь у створенні науково-навчальних, науково-дослідних об’єднань, інноваційних структур та інших організаційних форм кооперацій;
 		    3) участь у створенні науково-навчальних, науково-дослідних об’єднань, інноваційних структур та інших організаційних форм кооперації;
 
903. 4) впровадження разом створених інноваційних продуктів у виробництво, інші галузі економіки тощо;
 		    4) впровадження спільно створених інноваційних продуктів у виробництво, інші галузі економіки тощо;
 
904. 5) забезпечення захисту права інтелектуальної власності на результати наукової та науково-технічної діяльності;
 		    5) забезпечення набуття, охорони та захисту прав інтелектуальної власності на результати наукової та науково-технічної діяльності;
 
905. 6) провадження спільної видавничої та інформаційно-ресурсної діяльності;
 		    6) провадження спільної видавничої та інформаційно-ресурсної діяльності;
 
906. 7) залучення вищими навчальними закладами наукових працівників з наукових установ і організацій Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та науковими установами і організаціями академій науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів на основі трудового договору (контракту) для провадження освітньої і наукової діяльності, зокрема до підготовки аспірантів і докторантів, підготовки та експертизи підручників, навчальних посібників, освітніх програм та стандартів вищої освіти для забезпечення навчального процесу у вищій школі;
 		    7) залучення вищими навчальними закладами наукових працівників з наукових установ і організацій Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та науковими установами і організаціями академій науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів на основі трудового договору (контракту) для провадження освітньої і наукової діяльності, зокрема до підготовки аспірантів і докторантів, підготовки та експертизи підручників, навчальних посібників, освітніх програм та стандартів вищої освіти для забезпечення навчального процесу у вищій школі;
 
907. 8) організація на базі наукових установ і організацій Національної академії наук України, національних галузевих академій наук систематичної виробничої практики студентів вищих навчальних закладів з безпосередньою участю у виконанні наукових досліджень.
 		 -828- Шевчук О.Б.
 У статті 67 пункт восьмий частини другої викласти в наступній редакції:
"організація на базі наукових установ і організацій Національної академії наук України, національних галузевих академій наук наукових досліджень молодих учених, докторантів та аспірантів, систематичної виробничої практики студентів вищих навчальних закладів з безпосередньою участю у виконанні наукових досліджень".
 		Враховано   8) організація на базі наукових установ і організацій Національної академії наук України, національних галузевих академій наук наукових досліджень молодих вчених, докторантів та аспірантів, систематичної виробничої практики студентів вищих навчальних закладів із забезпеченням їх безпосередньої участі у проведенні наукових досліджень.
 
908. Стаття 68. Організація наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
 		    Стаття 67. Організація наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
 
909. 1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах провадиться відповідно до законодавства про освітню, наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність. Державні органи, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, формують політику наукової і інноваційної діяльності, яка здійснюється безпосередньо вищими навчальними закладами на засадах автономії.
 		    1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах провадиться відповідно до законодавства про освітню, наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність. Державні органи, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, формують політику наукової і інноваційної діяльності, яка здійснюється безпосередньо вищими навчальними закладами на засадах автономії.
 
910. 2. Центральний орган виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки:
 		    2. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки:
 
911. 1) розробляє відповідно до законодавства пропозиції щодо обсягу бюджетного фінансування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів, інших підприємств, установ та організацій, що діють у системі вищої освіти, а також обсягу капітального будівництва зазначених підприємств, установ та організацій;
 		 -829- Шевчук О.Б.
 У статті 68 пункт перший частини другої викласти в наступній редакції:
"розробляє відповідно до законодавства пропозиції щодо обсягу бюджетного фінансування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів, інших підприємств, установ та організацій, що діють у системі вищої освіти, а також обсягу капітального будівництва зазначених підприємств, установ та організацій з урахуванням їхніх запитів";
 		Враховано   1) розробляє відповідно до законодавства пропозиції щодо обсягу бюджетного фінансування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів, інших підприємств, установ та організацій, що діють у системі вищої освіти, а також щодо обсягу капітального будівництва зазначених підприємств, установ та організацій з урахуванням їхніх запитів;
 
912. 2) погоджує рішення про утворення науково-навчальних та науково-дослідних об’єднань, що провадять наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність разом з науковими установами Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та мистецтв, наукових і науково-технологічних парків, бізнес-інкубаторів, мистецьких творчих майстерень, тощо;
 		 -830- Шевчук О.Б.
 У статті 68 у пункті другому частини другої після слів "погоджує рішення про утворення" додати словосполучення "на базі вищих навчальних закладів"; після слів "науково-дослідних об’єднань" додати слово "кластерів";
 		Відхилено обґрунтування: Обмежує автономію ВНЗ. Поняття "кластер" є невизначеним у чинному законодавстві.  2) погоджує рішення про утворення науково-навчальних і науково-дослідних об’єднань, що провадять наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність спільно з науковими установами і організаціями Національної академії наук України, національних галузевих академій, наукових і науково-технологічних парків, бізнес-інкубаторів, мистецьких творчих майстерень тощо;
 
913. 3) розробляє державні цільові програми, спрямовані на облаштування вищих навчальних закладів сучасними приладами, науковим обладнанням, навчальними лабораторіями, інформаційно-телекомунікаційними мережами тощо.
 		 -831- Шевчук О.Б.
 У статті 68 пункт третій частини другої викласти в наступній редакції:
"розробляє державні цільові програми, спрямовані на облаштування вищих навчальних закладів сучасними приладами, науковим обладнанням, навчальними лабораторіями, інформаційно-телекомунікаційними мережами тощо з урахуванням їхніх запитів".
 		Враховано   3) розробляє державні цільові програми, спрямовані на обладнання вищих навчальних закладів сучасними приладами, науковим обладнанням, навчальними лабораторіями, інформаційно-телекомунікаційними мережами тощо, з урахуванням їхніх запитів.
 
914. 3. Наукові дослідження, що проводяться за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, фінансуються державними органами та органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади незалежно від фінансування освітньої діяльності. У першочерговому порядку фінансуються фундаментальні дослідження, а також прикладні науково-дослідні роботи, що виконуються в межах основних напрямів розвитку науки і техніки. Державні органи та органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, за результатами наукової діяльності вищих навчальних закладів визначають для них обсяг фінансування наукової діяльності за окремими бюджетними програмами. Вищі навчальні заклади на конкурсних засадах формують тематику науково-дослідних робіт і самостійно затверджують тематичні плани наукової діяльності.
 		 -832- Атрошенко В.А.
 Частину третю та четверту статті 68 викласти у такій редакції: "3. Наукові дослідження проводяться за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, а також відповідно до договорів з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, міжнародних контрактів, грантів, інших надходжень, не заборонених законодавством." Частину п'яту вважати відповідно частиною четвертою і далі по тексту.
 		Відхилено обґрунтування: звужує права та можливості щодо фінансування досліджень.  3. Наукові дослідження, що проводяться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, фінансуються державними органами та органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, незалежно від фінансування освітньої діяльності. У першочерговому порядку фінансуються фундаментальні дослідження, а також прикладні науково-дослідні роботи, що виконуються в межах основних напрямів розвитку науки і техніки. Державні органи та органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, за результатами наукової діяльності вищих навчальних закладів визначають для них обсяг фінансування наукової діяльності за окремими бюджетними програмами. Вищі навчальні заклади на конкурсних засадах формують тематику науково-дослідних робіт і самостійно затверджують тематичні плани наукової діяльності.
 
915. 4. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищому навчальному закладі провадиться також відповідно до договорів з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, міжнародних контрактів, грантів, інших надходжень з обслуговуванням через банківські установи без обмежень з боку державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади.
 		 -833- Гриневич Л.М.
 Частину четверту статті 68 вилучити.
 		Враховано      
916. 5. Держава економічно заохочує підприємства різних форм власності до співпраці з вищими навчальними закладами щодо виконання науково-інноваційних проектів, підготовки і перепідготовки фахівців з вищою освітою, проведення практики студентів.
 		 -834- Калетнік Г.М.
 Частину п’яту статті 68 після слова "підготовки" доповнити словом "післядипломної".
 		Відхилено обґрунтування: звужує підготовку фахівців.  4. Держава економічно заохочує підприємства різних форм власності до співпраці з вищими навчальними закладами щодо виконання науково-інноваційних проектів, підготовки і перепідготовки фахівців з вищою освітою, проведення практики студентів.
 
    -835- Медуниця О.В.
 Доповнити частину 5 статті 68 словосполученнями " (шляхом звільнення від сплати ПДВ)" та " (шляхом звільнення від сплати ПДФО)" та викласти частину 5 у наступній редакції:
"5. Держава економічно заохочує підприємства різних форм власності до співпраці з вищими навчальними закладами щодо виконання науково-інноваційних проектів (шляхом звільнення від сплати ПДВ), підготовки і перепідготовки фахівців з вищою освітою, проведення практики студентів (шляхом звільнення від сплати ПДФО)".
 		Відхилено обґрунтування: є предметом регулювання Податкового кодексу України.   
917. 6. Вищий навчальний заклад, який провадить наукову діяльність, що має важливе значення для науки, економіки та виробництва і бажає отримати відповідну державну підтримку, має право пройти державну атестацію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
 		    5. Вищий навчальний заклад, який провадить наукову діяльність, що має важливе значення для науки, економіки та виробництва, і хоче отримати відповідну державну підтримку, має право пройти державну атестацію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
 
918. Стаття 69. Організаційні форми провадження наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
 		 -836- Гриневич Л.М.
 Статтю 69 викласти у такій редакції:
"1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність може провадитись вищими навчальними закладами, у тому числі через створені ними юридичні особи, предметом діяльності яких є доведення результатів наукової і науково-технічної діяльності вищого навчального закладу до стану інноваційного продукту та його подальша комерціалізація.
2. До виконання наукових і науково-технічних робіт у вищому навчальному закладі можуть залучатися науково-педагогічні, наукові і педагогічні працівники, інші працівники вищих навчальних закладів, особи, які навчаються у вищому навчальному закладі, а також працівники інших організацій.
3. Вищі навчальні заклади, зокрема які є засновниками інноваційних структур різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори тощо), мають право проводити спільні наукові дослідження, демонстраційні досліди тощо, у тому числі з використанням земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні вищих навчальних закладів".
 		Враховано   Стаття 68. Організаційні форми провадження наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
 
    -837- Чечетов М.В.
 Статтю 69 викласти у такій редакції:
"Стаття 69. Організаційні форми провадження наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності
1. Вищі навчальні заклади, мають право за згодою органу управління майном (у тому числі спільно з іншими особами) суб’єктів господарювання, діяльність яких полягає в практичному застосуванні (впровадженні) результатів інтелектуальної діяльності (програм для електронних обчислювальних машин, баз даних, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, селекційних досягнень, топологій інтегральних мікросхем, секретів виробництва (ноу-хау), виняткові права на які належать зазначеним вищим навчальним закладам (у тому числі спільно з іншими особами).
2. Зазначені у частині 1 цієї статті вищі навчальні заклади в якості внеску до статутних капіталів таких суб’єктів господарювання вносять право використання результатів інтелектуальної діяльності (програм для електронних обчислювальних машин, баз даних, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, селекційних досягнень, топологій інтегральних мікросхем, секретів виробництва (ноу-хау), виняткові права на які належать зазначеним освітнім організаціям (у тому числі спільно з іншими особами).
3. Вищі навчальні заклади мають право розпоряджатися частками або акціями у статутних капіталах суб’єктів господарювання, власниками яких вони є, тільки з попередньої згоди органів управління майном.
4. Доходи від розпорядження частками або акціями у статутних капіталах суб’єктів господарювання, засновниками (учасниками) яких є зазначені в частині 1 цієї статті вищі навчальні заклади, надходять у їх самостійне розпорядження".
 		Відхилено обґрунтування: обмежує автономію ВНЗ)   
919. 1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність може провадитись як безпосередньо вищими навчальними закладами, так і через створені ними юридичні особи, предметом діяльності яких є виключно доведення результатів наукової і науково-технічної діяльності вищого навчального закладу до стану інноваційного продукту та його подальша комерціалізація.
 		    1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність може провадитись вищими навчальними закладами, у тому числі через створені ними юридичні особи, предметом діяльності яких є доведення результатів наукової і науково-технічної діяльності вищого навчального закладу до стану інноваційного продукту та його подальша комерціалізація.
 
920. 2. Організаційна структура інноваційної діяльності, в тому числі створення наукових парків, малих інноваційно-орієнтованих підприємств і взаємодія з ними, визначається вищими навчальними закладами самостійно відповідно до законодавства.
 		       
921. 3. До виконання наукових і науково-технічних робіт у вищому навчальному закладі можуть залучатися науково-педагогічні, наукові і педагогічні працівники, інші працівники вищих навчальних закладів, особи, які навчаються у вищому навчальному закладі, а також працівники інших організацій.
 		    2. До виконання наукових і науково-технічних робіт у вищому навчальному закладі можуть залучатися науково-педагогічні, наукові і педагогічні працівники, інші працівники вищих навчальних закладів, особи, які навчаються у вищому навчальному закладі, а також працівники інших організацій.
3. Вищі навчальні заклади, зокрема які є засновниками інноваційних структур різних типів (наукові та технологічні парки, бізнес-інкубатори тощо), мають право проводити спільні наукові дослідження, демонстраційні досліди тощо, у тому числі з використанням земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні вищих навчальних закладів.
 
922. Стаття 70. Права інтелектуальної власності та їх захист
 		 -838- Гриневич Л.М.
 Статтю 70 викласти у такій редакції:
"1. Набуття, охорона та захист прав вищих навчальних закладів та учасників освітнього процесу щодо результатів наукової, науково-технічної та інших видів діяльності забезпечується відповідно до закону.
2. Вищі навчальні заклади мають право розпоряджатися майновими правами інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності.
3. Витрати державних і комунальних вищих навчальних закладів, понесені у зв’язку із забезпеченням правової охорони на об’єкти права інтелектуальної власності, майнові права на які набуті в установленому законом порядку, здійснюються за рахунок власних надходжень вищого навчального закладу.
4. Об’єкти права інтелектуальної власності підлягають оцінці. За результатом оцінки їх вартість відображається у бухгалтерському обліку вищого навчального закладу у порядку, передбаченому законом.
5. Вищі навчальні заклади здійснюють заходи з впровадження, включаючи трансфер технологій, об’єктів права інтелектуальної власності, майнові права на які вони набули.
6. Вищі навчальні заклади здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату - оприлюдненню частково або повністю наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворенню опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання.
7. Договір про створення об’єкта права інтелектуальної власності за замовленням має визначати способи, умови та порядок здійснення відповідних майнових прав інтелектуальної власності.
 		Враховано   Стаття 69. Права інтелектуальної власності та їх захист
 
923. 1. Набуття, охорона та захист прав вищих навчальних закладів щодо результатів власної наукової та науково-технічної діяльності забезпечується відповідно до законодавства про інтелектуальну власність, наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.
 		    1. Набуття, охорона та захист прав вищих навчальних закладів та учасників освітнього процесу щодо результатів наукової, науково-технічної та інших видів діяльності забезпечується відповідно до закону.
 
924. 2. Вищі навчальні заклади мають право впроваджувати результати власної наукової та науково-технічної діяльності (об’єкти права інтелектуальної власності), що передбачає використання об’єктів права інтелектуальної власності у власній освітній (науковій) діяльності та/або у освітній (науковій) діяльності іншого вищого навчального закладу (наукової установи).
 		 -839- Шевчук О.Б.
 У статті 70 частину другу викласти в наступній редакції:
"Вищі навчальні заклади мають право впроваджувати результати власної наукової та науково-технічної діяльності (об’єкти права інтелектуальної власності), що передбачає використання об’єктів права інтелектуальної власності у власній діяльності та/або в освітній (науковій) діяльності іншого вищого навчального закладу (наукової установи)";
 		Відхилено      
925. 3. Вищі навчальні заклади мають право передавати об’єкти права інтелектуальної власності іншій юридичній або фізичній особі для використання в економічній діяльності шляхом продажу або внесення до статутного капіталу підприємства з метою отримання прибутку за рахунок їх використання.
 		 -840- Шевчук О.Б.
 У статті 70 пункт третій частини четвертої викласти в наступній редакції:
"укладають договори про передачу майнових прав інтелектуальної власності або надання дозволу на впровадження об’єктів права інтелектуальної власності".
 		Враховано редакційно обґрунтування: регулюється законодавством у сфері інтелектуальної власності.  2. Вищі навчальні заклади мають право розпоряджатися майновими правами інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності.
 
    -841- Фаріон І.Д.
 Після частини 3 статті 70 додати нову частину такого змісту:
"Майнові права на всі об’єкти права інтелектуальної власності, отримані за рахунок державних коштів в результаті виконання у вищому навчальному закладі наукових досліджень, науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, належать вищому навчальному закладу. У разі незацікавленості вищого навчального закладу у набутті прав на об’єкт інтелектуальної власності, ці права за згодою центрального органу виконавчої влади можуть бути передані безпосередньо розробнику (розробникам)."
Частини 4, 5, 6, 7, 8 і 9 статті 70 стають відповідно частинами 5, 6, 7, 8, 9 і 10.
 		Відхилено обґрунтування: Суперечить Цивільному кодексу України.   
926. 4. Вищі навчальні заклади, які набули майнові права інтелектуальної власності:
 		       
927. 1) здійснюють охорону прав інтелектуальної власності, отримують охоронні документи на об’єкти права інтелектуальної власності;
 		       
928. 2) виплачують винагороди творцям об’єктів права інтелектуальної власності за рахунок коштів, отриманих від їх використання відповідно до частини третьої цієї статті;
 		       
929. 3) укладають договори про передачу майнових прав інтелектуальної власності або надання дозволу на впровадження об’єктів права інтелектуальної власності у навчально-виховний процес.
 		       
930. 5. Витрати державних вищих навчальних закладів, понесені у зв’язку із забезпеченням правової охорони на об’єкти права інтелектуальної власності, здійснюються за рахунок власних надходжень вищого навчального закладу.
 		    3. Витрати державних і комунальних вищих навчальних закладів, понесені у зв’язку із забезпеченням правової охорони на об’єкти права інтелектуальної власності, майнові права на які набуті в установленому законом порядку, здійснюються за рахунок власних надходжень вищого навчального закладу.
 
931. 6. Об’єкти права інтелектуальної власності підлягають оцінці, вартість яких відображається у бухгалтерському обліку вищого навчального закладу у порядку, передбаченому законодавством.
 		    4. Об’єкти права інтелектуальної власності підлягають оцінці. За результатом оцінки їх вартість відображається у бухгалтерському обліку вищого навчального закладу у порядку, передбаченому законом.
 
932. 7. Вищі навчальні заклади здійснюють заходи з комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності, майнові права на які вони набули.
 		    5. Вищі навчальні заклади здійснюють заходи з впровадження, включаючи трансфер технологій, об’єктів права інтелектуальної власності, майнові права на які вони набули.
6 Вищі навчальні заклади здійснюють заходи із запобігання академічному плагіату - оприлюдненню (частково або повністю) наукових результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворенню опублікованих текстів інших авторів без відповідного посилання.
 
933. 8. Якщо об’єкти права інтелектуальної власності вищих навчальних закладів створено частково за рахунок коштів замовника (замовників), а частково за рахунок державних коштів, майнові права щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності розподіляються на підставі договору про їх створення та використовуються згідно з умовами договору про їх передачу.
 		       
934. 9. Договір про створення об’єкта права інтелектуальної власності за замовленням повинен визначати способи, умови та порядок використання такого об’єкта замовником.
 		    7. Договір про створення об’єкта права інтелектуальної власності за замовленням має визначати способи, умови та порядок здійснення відповідних майнових прав інтелектуальної власності.
 
935. РОЗДІЛ ХІІ
 		    РОЗДІЛ ХІІ
 
936. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
 		    ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
 
937. У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 		    У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 
938. Стаття 71. Матеріально-технічна база і правовий режим майна вищих навчальних закладів
 		    Стаття 70. Матеріально-технічна база і правовий режим майна вищих навчальних закладів
 
939. 1. Матеріально-технічна база вищих навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності.
 		    1. Матеріально-технічна база вищих навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності.
 
940. Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми вищого навчального закладу з метою забезпечення його статутної діяльності засновником (засновниками) закріплюються на основі права господарського відання або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.
 		    Відповідно до законодавства та з урахуванням організаційно-правової форми вищого навчального закладу з метою забезпечення його статутної діяльності засновником (засновниками) закріплюються на основі права господарського відання або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно.
 
941. Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюється вищими навчальними закладами відповідно до Земельного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
 		 -842- Омельянович Д.С.
 Абзац третій частини першої статті 71 законопроекту виключити.
 		Відхилено обґрунтування: законопроект передбачає деякі особливості землекористування вищих навчальних закладів.  Землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюються вищими навчальними закладами відповідно до Земельного кодексу України.
 
942. Повноваження засновника (засновників) вищого навчального закладу щодо розпорядження державним майном у системі вищої освіти здійснюються відповідно до законодавства.
 		    Повноваження засновника (засновників) вищого навчального закладу щодо розпорядження державним майном у системі вищої освіти здійснюються відповідно до законодавства.
 
943. 2. Майно закріплюється за державним або комунальним вищим навчальним закладом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди вищого навчального закладу, крім випадків, передбачених законодавством. Доходи, отримані від використання цього майна, належать вищому навчальному закладу на праві власності.
 		 -843- Гриневич Л.М.
 В абзаці першому частини 2 статті 71 слова "вищого навчального закладу" замінити словами "засновників вищого навчального закладу та вищого колегіального органу самоврядування вищого навчального закладу"; слова "Доходи, отримані від використання цього майна, належать вищому навчальному закладу на праві власності" вилучити.
 		Враховано   2. Майно закріплюється за державним або комунальним вищим навчальним закладом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню або передачі у власність юридичним і фізичним особам без згоди засновників вищого навчального закладу та вищого колегіального органу самоврядування вищого навчального закладу, крім випадків, передбачених законодавством.
 
944. Державні і комунальні університети, академії, інститути самостійно та без погодження з державними органами розпоряджаються доходами, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг, включаючи придбання майна та його використання. Отримані доходи відповідно до рішення, прийнятого вченою радою вищого навчального закладу, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки вищого навчального закладу, відкриті в установах банків. Зазначені доходи, а також відсотки, отримані від розміщення коштів вищого навчального закладу на вкладних (депозитних) рахунках в установах банків, включаються до фінансового плану вищого навчального закладу. Коледжі державної та комунальної форми власності, включаючи ті, які є структурними підрозділами університетів, академій, інститутів, формують та використовують власні надходження у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для бюджетних установ. Порядок розміщення коштів вищого навчального закладу на поточних та вкладних (депозитних) рахунках в установах банків затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		 -844- Атрошенко В.А.
 Вилучити абзац другий частини другої статті 71.
Обґрунтування пропозиції автором:
Поданим законопроектом не пропонується внесення будь яких змін до Бюджетного кодексу України, при цьому окремі положення законопроекту не відповідають нормам Кодексу, зокрема:
-надання права вищому навчальному закладу розпоряджатися
власними надходженнями;
-відкривати поточні та депозитні рахунки в банках;
-здійснювати розрахунково-касове обслуговування як в органах Державної казначейської служби так і в банківських установах.
Запропоновані у законопроекті положення не узгоджуються із положеннями пунктів 15 та 23 частини першої статті 2, частини четвертої статті 13 та частин четвертої та п'ятої статті 45 Бюджетного кодексу України в частині зарахування власних надходжень до доходів бюджету та використання їх відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, пунктами 1 та 4 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України в частині дотримання принципу єдності та повноти бюджетної системи, які передбачають застосування відповідно єдиної правової бази і єдиного регулювання бюджетних відносин всіма учасниками бюджетного процесу та включення, зокрема, всіх надходжень до складу бюджету.
 		Відхилено обґрунтування: законопроект не передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу, оскільки такі зміни можуть бути внесені виключно окремим законопроектом про внесення змін до Бюджетного кодексу. Відповідний законопроект вже зареєстрований у Верховній Раді України.  Державні і комунальні вищі навчальні заклади, наукові установи самостійно та без погодження з державними органами розпоряджаються власними надходженнями, у тому числі з метою придбання майна та його використання. Власні надходження державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ, отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою та науковою діяльністю, благодійні внески та гранти відповідно до рішення, прийнятого вченою радою вищого навчального закладу, наукової установи зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків. Зазначені доходи, а також відсотки, отримані від розміщення коштів вищого навчального закладу, наукової установи на вкладних (депозитних) рахунках в установах державних банків, включаються до фінансового плану (кошторису) вищого навчального закладу, наукової установи.
 
    -845- Гриневич Л.М.
 Абзац другий частини другої статті 71 викласти в такій редакції:
"Державні і комунальні вищі навчальні заклади, наукові установи самостійно та без погодження з державними органами розпоряджаються власними надходженнями, у тому числі з метою придбання майна та його використання. Власні надходження державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ, отримані від плати за послуги, що надаються згідно з освітньою та науковою діяльністю, благодійні внески та гранти відповідно до рішення, прийнятого вченою радою вищого навчального закладу, наукової установи зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків. Зазначені доходи, а також відсотки, отримані від розміщення коштів вищого навчального закладу, наукової установи на вкладних (депозитних) рахунках в установах державних банків, включаються до фінансового плану (кошторису) вищого навчального закладу, наукової установи".
 		Враховано    
    -846- Калетнік Г.М.
 У абзаці другому частини другої статті 71 слова "відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки вищого навчального закладу" виключити, а після слів "відкриті в" доповнити словом "державних".
 		Враховано частково (у частині відкриття в державних банках; законопроект надає вищим навчальним закладам право вибору відкриття рахунків у казначействі або в установах державних банків)   
    -847- Медуниця О.В.
 Доповнити частину 2 статті 71 словосполученням " (з повноважним державним органом у сфері освіти (Міністерством) або представництвом Державного казначейства)" та викласти частину 2 в наступній редакції:
"Державні і комунальні університети, академії, інститути самостійно та без погодження з державними органами (з повноважним державним органом у сфері освіти (Міністерством) або представництвом Державного казначейства) розпоряджаються доходами, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг, включаючи придбання майна та його використання.".
 		Відхилено обґрунтування: Обмеження фінансової автономії ВНЗ.   
    -848- Сухий Я.М.
 В абзаці другому пункту 2 статті 71:
після слів: "його використання." доповнити словами:
"Кошти загального фонду державного бюджету обліковуються на спеціальних реєстраційних рахунках, відкритих в територіальних органах центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.";
слова: "Отримані доходи відповідно до рішення, прийнятого вченою радою вищого навчального закладу, зараховуються на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки вищого навчального закладу, відкриті в установах банків."
замінити словами:
"Отримані кошти від власних надходжень, відповідно до рішення, прийнятого вченою радою вищого навчального закладу, зараховуються на поточні та депозитні рахунки, відкриті в банківських установах.". Далі по тексту.
 		Враховано редакційно    
    -849- Шевчук О.Б.
 У статті 71 четверте речення другого абзацу частини другої – вилучити;
 		Враховано    
945. Передача в оренду державними і комунальними вищими навчальними закладами закріплених за ними на праві господарського відання об’єктів власності здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства.
 		 -850- Сушкевич В.М.
 Частину другу статті 71 доповнити новими абзацами четвертим – шостим наступного змісту:
"Будівлі, споруди і приміщення вищих навчальних закладів державної, комунальної та приватної форми власності, які закріплюються за ними на основі права господарського відання, передаються у власність або оренду, повинні відповідати вимогам доступності, згідно державних будівельних норм і стандартів.
У разі якщо діючі об'єкти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з особливими освітніми потребами здійснюється їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок власників (балансоутримувачів) об'єктів або орендарів згідно із договором оренди.
Проектування, будівництво і реконструкція будівель і споруд вищих навчальних закладів освіти без пристосування для використання особами з інвалідністю не допускається."
Відповідно абзац четвертий частини другої статті 71 вважати абзацом сьомим.
Обґрунтування пропозиції автором:
Стаття 24 Конвенції ООН про права інвалідів зобов’язує держави-учасниці забезпечувати інклюзивну освіту на всіх рівнях і навчання протягом усього життя без дискримінації й на підставі рівності можливостей.
У Державній цільовій програмі „Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 706, МОН було доручено розробити та подати ще у 2012 в установленому порядку Кабінетові Міністрів України на виконання ст..24 Конвенції відповідні проекти нормативно-правових актів. Зокрема, проект нормативно-правового акта про внесення змін до Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 228, і Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1019. На жаль, до цього часу не виконано.
 		Враховано редакційно (редакція Комітету)  Передача в оренду державними і комунальними вищими навчальними закладами закріплених за ними на праві господарського відання об’єктів власності здійснюється без права їх викупу відповідно до законодавства.
Будівлі, споруди і приміщення вищих навчальних закладів повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами. Якщо відповідні об'єкти неможливо повністю пристосувати для потреб осіб з особливими освітніми потребами, здійснюється їх розумне пристосування з урахуванням універсального дизайну.
 
946. Земельні ділянки передаються вищим навчальним закладам незалежно від форми власності у постійне користування у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
 		 -851- Омельянович Д.С.
 Абзац четвертий частини другої статті 71 законопроекту виключити.
Обґрунтування пропозиції автором:
Наявність запропонованих положень у законопроекті, скоріш всього, зумовлена доцільністю зменшення плати за землю, яку сплачують вищі навчальні заклади, адже земельний податок, який сплачують постійні користувачі земельних ділянок є набагато нижчим від орендної плати за землю. Погоджуючись з ідеєю зменшення податкового навантаження на заклади, які виконують важливу соціальну функцію, необхідно зауважити, що ці дії мають відбуватись виключно за допомогою внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Запропонований же законопроектом шлях вирішення питання розбалансовує земельне законодавство. Крім того, прийняття запропонованих положень створює небезпечний прецедент і відкриває шлях до безконтрольного розширення переліку суб’єктів права постійного користування землею у майбутньому.
 		Відхилено обґрунтування: передача земельних ділянок у постійне землекористування вищим навчальним закладам є однією з гарантій їх стабільної діяльності та їх автономії. Крім того, редакція цієї статті відповідає статтям 24 та 92 Земельного кодексу, а також запропонованим у перехідних положеннях законопроекту змінам до Земельного кодексу.  Земельні ділянки передаються вищим навчальним закладам незалежно від форми власності у постійне користування в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
 
947. 3. Вищий навчальний заклад у порядку, визначеному законом, та відповідно до статуту має право:
 		    3. Вищий навчальний заклад у порядку, визначеному законом, та відповідно до статуту має право:
 
948. 1) власності на об’єкти права інтелектуальної власності, створені за власні кошти або кошти державного чи місцевих бюджетів (крім випадків, визначених законом);
 		    1) власності на об’єкти права інтелектуальної власності, створені за власні кошти або кошти державного чи місцевих бюджетів (крім випадків, визначених законом);
 
949. 2) отримувати кошти і матеріальні цінності (будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо) від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, у тому числі як благодійну допомогу;
 		 -852- Гриневич Л.М.
 Пункт 2 частини третьої статті 71 викласти в такій редакції:
"2) засновувати сталий фонд (ендавмент) вищого навчального закладу та розпоряджатися доходами від його використання відповідно до умов функціонування сталого фонду, а також отримувати майно, кошти і матеріальні цінності, зокрема будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби, від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, у тому числі як благодійну допомогу;".
 		Враховано   2) засновувати сталий фонд (ендавмент) вищого навчального закладу та розпоряджатися доходами від його використання відповідно до умов функціонування сталого фонду, а також отримувати майно, кошти і матеріальні цінності, зокрема будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби, від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, у тому числі як благодійну допомогу;
 
950. 3) провадити фінансово-господарську діяльність в Україні та за її межами;
 		 -853- Калетнік Г.М.
 Пункт 3 частини третьої статті 71 викласти в такій редакції:
"Провадити фінансово-господарську діяльність та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу в Україні та за її межами".
 		Відхилено обґрунтування: розділ стосується фінансово-господарської діяльності ВНЗ, інші питання діяльності ВНЗ як в Україні, так і за її межами врегульовані іншими розділами)  3) провадити фінансово-господарську діяльність в Україні та за кордоном;
 
951. 4) використовувати майно, закріплене за ним на праві господарського відання, в тому числі для провадження господарської діяльності, передавати його в оренду та в користування відповідно до законодавства, за винятком передачі в оренду майна, що забезпечує провадження вищим навчальним закладом статутного виду діяльності;
 		 -854- Шевчук О.Б.
 У статті 71 пункт четвертий частини третьої викласти в наступній редакції:
"використовувати майно, закріплене за ним на праві господарського відання, в тому числі для провадження господарської діяльності, передавати його в оренду та в користування відповідно до законодавства".
 		Враховано   4) використовувати майно, закріплене за ним на праві господарського відання, у тому числі для провадження господарської діяльності, передавати його в оренду та в користування відповідно до законодавства;
 
952. 5) створювати власні або використовувати за договором інші матеріально-технічні бази для провадження власної навчально-виховної, наукової, інноваційної або господарської діяльності;
 		    5) створювати власні або використовувати за договором інші матеріально-технічні бази для провадження освітньої, наукової, інноваційної або господарської діяльності;
 
953. 6) створювати та розвивати власну базу соціально-побутових об’єктів, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурно-мистецьких структурних підрозділів;
 		    6) створювати та розвивати власну базу соціально-побутових об’єктів, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних і культурно-мистецьких структурних підрозділів;
 
954. 7) здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію, проводити капітальний і поточний ремонт основних фондів;
 		    7) здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію, проводити капітальний і поточний ремонт основних фондів;
 
955. 8) спрямовувати кошти на соціальну підтримку науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших категорій працівників вищих навчальних закладів та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах;
 		    8) спрямовувати кошти на соціальну підтримку науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших працівників вищих навчальних закладів та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах;
 
956. 9) використовувати окремі особисті немайнові (крім авторського права) та майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, створені у межах вищого навчального закладу як результат провадження наукової, науково-технічної та іншої діяльності і зареєстровані у порядку, визначеному законодавством;
 		 -855- Гриневич Л.М.
 Пункт дев’ятий частини третьої статті 71 вилучити.
Пункти десятий – п’ятнадцятий вважати пунктами дев’ятим – чотирнадцятим.
Обґрунтування автора пропозиції:
Відповідні вимоги визначені Цивільним кодексом України.
 		Враховано      
957. 10) відкривати рахунки, зокрема депозитні, у національній та іноземній валюті відповідно до законодавства, користуватися банківськими кредитами без урахування обмежень на право здійснення запозичень, установлених статтею 16 та пунктом 27 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України;
 		 -856- Атрошенко В.А.
 У пункті 10) частини третьої статті 71 слова "без урахування" замінити словами "з урахуванням".
 		Відхилено бґрунтувати: обмежує фінансову автономію ВНЗ, що не відповідає європейським стандартам)  9) відкривати поточні та депозитні рахунки у національній та іноземній валютах відповідно до законодавства, користуватися банківськими кредитами без урахування обмежень на право здійснення запозичень, установлених статтею 16 та пунктом 27 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України;
 
958. 11) брати участь у формуванні статутного капіталу наукового парку та інших інноваційних структур і утворених за участю вищих навчальних закладів малих підприємств, що розробляють і впроваджують інноваційну продукцію шляхом внесення до них нематеріальних активів (майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності);
 		 -857- Гриневич Л.М.
 У пункті одинадцятому частини третьої статті 71 вилучити слова "наукового парку та інших".
Обґрунтування: норма щодо права ВНЗ брати участь у формуванні статутного капіталу наукового парку є в Законі України "Про наукові парки".
 		Враховано   10) брати участь у формуванні статутного капіталу інноваційних структур і утворених за участю вищих навчальних закладів малих підприємств, що розробляють і впроваджують інноваційну продукцію, шляхом внесення до них нематеріальних активів (майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності);
 
959. 12) засновувати навчальні заклади і наукові установи;
 		    11) засновувати навчальні заклади і наукові установи;
 
960. 13) засновувати підприємства для провадження інноваційної діяльності;
 		 -858- Гриневич Л.М.
 Пункт 13 частини третьої статті 71 після слова "провадження" доповнити словом "та/або виробничої".
 		Враховано   12) засновувати підприємства для провадження інноваційної та/або виробничої діяльності;
 
    -859- Калетнік Г.М.
 Пункт 13 частини третьої статті 71 після слова "провадження" доповнити словом "виробничої".
 		Враховано    
961. 14) здійснювати перекази в іноземній валюті внесків за колективне членство у міжнародних освітніх і наукових асоціаціях, а також за передплату на іноземні наукові видання та доступ до світових інформаційних мереж та баз даних;
 		    13) здійснювати перекази в іноземній валюті внесків за колективне членство у міжнародних освітніх і наукових асоціаціях, а також за передплату на іноземні наукові видання та доступ до світових інформаційних мереж та баз даних;
 
962. 15) шляхом внесення нематеріальних активів (майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності) брати участь у формуванні статутного капіталу інноваційних структур різних типів (наукових, технологічних парків, бізнес-інкубаторів тощо).
 		    14) шляхом внесення нематеріальних активів (майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності) брати участь у формуванні статутного капіталу інноваційних структур різних типів (наукових, технологічних парків, бізнес-інкубаторів тощо).
 
963. 4. Власні надходження державних та комунальних вищих навчальних закладів використовуються згідно із статутом вищого навчального закладу в установленому законодавством порядку.
 		 -860- Гриневич Л.М.
 Частину четверту статті 71 вилучити.
 		Враховано      
964. Стаття 72. Фінансування вищих навчальних закладів
 		 -861- Пінчук А.П.
 Статтю 72 викласти в новій редакції:
"Стаття 72. Фінансування вищих навчальних закладів
1. Фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті центральному органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, а вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання) — Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, іншим центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі навчальні заклади, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування можуть здійснювати фінансування державних вищих навчальних закладів у встановленому законодавством порядку.
Розміри бюджетних призначень на підготовку кадрів з вищою освітою, а також на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів визначаються у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та погоджує нормативи матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів диференційовано з урахуванням типу вищого навчального закладу і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів із вищою освітою, наукових і науково-педагогічних кадрів, та форми післядипломної освіти.
2. Фінансування комунальних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
3. Фінансування приватних вищих навчальних закладів здійснюється їх власниками.
4. Фінансування в установленому законодавством порядку державних і комунальних вищих навчальних закладів може здійснюватися за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.
Залучені кошти спрямовуються на провадження статутної діяльності вищого навчального закладу у порядку і на умовах, визначених законодавством та статутом вищого навчального закладу.
5. Державні і комунальні вищі навчальні заклади використовують в установленому законодавством порядку кошти відповідних бюджетів та з інших джерел для оплати праці та матеріального заохочення своїх працівників, будівництва, реконструкції та капітального ремонту, придбання основних засобів, проведення фундаментальних і прикладних досліджень, прикладних розробок тощо.
Законом можуть встановлюватися інші джерела, обсяги та види надходжень, які не є об’єктом оподаткування для вищих навчальних закладів, а також можуть встановлюватися пільги щодо сплати податків і зборів для вищих навчальних закладів та осіб, які надають їм благодійну допомогу.
6. Державні і комунальні вищі навчальні заклади, що провадять у власних структурних підрозділах (у навчально-дослідних господарствах, на станціях тощо) навчально-науково-виробничу сільськогосподарську діяльність, отримують державні дотації, субсидії і компенсації на вироблену ними сільськогосподарську та продовольчу продукцію, на придбання сільськогосподарської техніки і обладнання, агрохімікатів, насіння, племінних тварин тощо, на забезпечення захисту, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, на отримання пільгових кредитів у встановленому законодавством для сільськогосподарських товаровиробників порядку.
7. Працівникам вищих навчальних закладів установлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії або доктора наук в установленому законодавством порядку."
 		Відхилено обґрунтування: деталізація порядку фінансування ВНЗ з перерахування органів виконавчої влади не є доцільним, оскільки цей перелік може змінюватися. Деякі абзаци поправки повторюють редакцію тексту, ухваленого в першому читанні. Деякі положення можуть призвести до обмеження автономії ВНЗ).  Стаття 71. Фінансування вищих навчальних закладів
 
    -862- Чечетов М.В.
 Статтю 72 викласти у такій редакції:
"Стаття 72. Фінансування вищих навчальних закладів
1. Фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті центральному органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки, а вищих військових навчальних закладів (вищих навчальних закладів з особливими умовами навчання) — Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, іншим центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі навчальні заклади, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування можуть здійснювати фінансування державних вищих навчальних закладів у встановленому законодавством порядку.
Розміри бюджетних призначень на підготовку кадрів з вищою освітою, а також на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів визначаються у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та погоджує нормативи матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів диференційовано з урахуванням типу вищого навчального закладу і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка кадрів із вищою освітою, наукових і науково-педагогічних кадрів, та форми післядипломної освіти.
2. Фінансування комунальних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
3. Фінансування приватних вищих навчальних закладів здійснюється їх власниками.
4. Фінансування в установленому законодавством порядку державних і комунальних вищих навчальних закладів може здійснюватися за рахунок інших джерел, передбачених законодавством.
Залучені кошти спрямовуються на провадження статутної діяльності вищого навчального закладу у порядку і на умовах, визначених законодавством та статутом вищого навчального закладу.
5. Державні і комунальні вищі навчальні заклади використовують в установленому законодавством порядку кошти відповідних бюджетів та з інших джерел для оплати праці та матеріального заохочення своїх працівників, будівництва, реконструкції та капітального ремонту, придбання основних засобів, проведення фундаментальних і прикладних досліджень, прикладних розробок тощо.
Законом можуть встановлюватися інші джерела, обсяги та види надходжень, які не є об’єктом оподаткування для вищих навчальних закладів, а також можуть встановлюватися пільги щодо сплати податків і зборів для вищих навчальних закладів та осіб, які надають їм благодійну допомогу.
6. Державні і комунальні вищі навчальні заклади, що провадять у власних структурних підрозділах (у навчально-дослідних господарствах, на станціях тощо) навчально-науково-виробничу сільськогосподарську діяльність, отримують державні дотації, субсидії і компенсації на вироблену ними сільськогосподарську та продовольчу продукцію, на придбання сільськогосподарської техніки і обладнання, агрохімікатів, насіння, племінних тварин тощо, на забезпечення захисту, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, на отримання пільгових кредитів у встановленому законодавством для сільськогосподарських товаровиробників порядку.
7. Працівникам вищих навчальних закладів установлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії або доктора наук в установленому законодавством порядку".
 		Відхилено обґрунтування: деталізація порядку фінансування ВНЗ з перерахування органів виконавчої влади не є доцільним, оскільки цей перелік може змінюватися. Деякі абзаци поправки повторюють редакцію тексту, ухваленого в першому читанні. Деякі положення можуть призвести до обмеження автономії ВНЗ).   
965. 1. Фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.
 		    1. Фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.
 
966. 2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування можуть здійснювати фінансування державних вищих навчальних закладів у встановленому законодавством порядку.
 		    2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування можуть здійснювати фінансування державних вищих навчальних закладів у встановленому законодавством порядку.
 
967. 3. Розміри бюджетних призначень на підготовку фахівців з вищою освітою, а також на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів визначаються у Державному бюджеті України на відповідний рік.
 		    3. Розміри бюджетних призначень на підготовку фахівців з вищою освітою, а також на підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів встановлюються у Державному бюджеті України на відповідний рік.
 
968. 4. Фінансування комунальних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України та інших джерел, не заборонених законодавством.
 		    4. Фінансування комунальних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України та інших джерел, не заборонених законодавством.
 
969. 5. Фінансування приватних вищих навчальних закладів здійснюється їх засновниками та з інших джерел, не заборонених законодавством.
 		    5. Фінансування приватних вищих навчальних закладів здійснюється їх засновниками та з інших джерел, не заборонених законодавством.
 
970. 6. Залучені кошти спрямовуються на провадження статутної діяльності вищого навчального закладу у порядку і на умовах, визначених законодавством та статутом вищого навчального закладу.
 		    6. Залучені кошти спрямовуються на провадження статутної діяльності вищого навчального закладу в порядку і на умовах, визначених законодавством та статутом вищого навчального закладу.
 
971. 7. Державні і комунальні вищі навчальні заклади, що провадять у власних структурних підрозділах (у навчально-дослідних господарствах, на станціях тощо) навчально-науково-виробничу сільськогосподарську діяльність, отримують державні дотації, субсидії і компенсації на вироблену ними сільськогосподарську та продовольчу продукцію, на придбання сільськогосподарської техніки і обладнання, агрохімікатів, насіння, племінних тварин тощо, на забезпечення захисту, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, мають право на отримання пільгових кредитів у встановленому законодавством для сільськогосподарських товаровиробників порядку.
 		 -863- Гриневич Л.М.
 Частину сьому статті 72 вилучити.
 		Враховано      
    -864- Медуниця О.В.
 Доповнити частину 7 статті 72 словом "як" та викласти частину 7 у наступній редакції:
"7. Державні і комунальні вищі навчальні заклади, що провадять у власних структурних підрозділах (у навчально-дослідних господарствах, на станціях тощо) навчально-науково-виробничу сільськогосподарську діяльність, отримують державні дотації, субсидії і компенсації на вироблену ними сільськогосподарську та продовольчу продукцію, на придбання сільськогосподарської техніки і обладнання, агрохімікатів, насіння, племінних тварин тощо, на забезпечення захисту, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, мають право на отримання пільгових кредитів у встановленому законодавством як для сільськогосподарських товаровиробників порядку.".
 		Відхилено обґрунтування: поправка порушує принцип правової визначеності)   
972. 8. До фінансового плану вищого навчального закладу обов’язково включаються витрати, пов’язані з розвитком матеріально-технічної і лабораторної бази, із забезпеченням ліцензованими програмними продуктами для провадження освітньої і наукової діяльності, а також з проходженням виробничих і переддипломних практик здобувачами вищої освіти.
 		 -865- Мірошниченко Ю.Р.
 Статтю 72 доповнити новою частиною дев’ятою у такій редакції:
"9. Кошти, отримані навчальним закладом як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг, не оподатковуються і не можуть бути вилучені в доход держави або місцевих бюджетів. Зазначені кошти знаходяться у розпорядженні навчального закладу за умови, якщо вони спрямовуються на статутну діяльність навчального закладу".
Обґрунтування пропозиції автором
Ставить в рівні умови державні, комунальні і приватні вищі навчальні заклади. Дозволяє використати відповідні кошти на статутні цілі, зокрема, розвиток матеріально-технічної, навчально-методичної бази ВНЗ. Ця норма діяла в Законі України "Про освіту" і у 2010 р. була безпідставно виключена.
 		Враховано редакційно   7. До фінансового плану (кошторису) вищого навчального закладу обов’язково включаються витрати, пов’язані з розвитком матеріально-технічної і лабораторної бази, із забезпеченням ліцензованими програмними продуктами для провадження освітньої і наукової діяльності, а також з проходженням виробничих і переддипломних практик здобувачами вищої освіти.
8. Кошти, отримані вищим навчальним закладом як плата за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання освітніх послуг, не можуть бути вилучені в дохід державного або місцевих бюджетів.
 
    -866- Дубіль В.О.
 У РОЗДІЛІ ХІІ доповнити нову статтю наступного змісту:
"73. Державно приватне – партнерство у вищій освіті
Державні і комунальні вищі навчальні заклади можуть здійснювати співробітництво з юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або з фізичними особами - підприємцями (приватними партнерами) на договірній основі в порядку, встановленому Законом "Про державно – приватне партнерство" та іншими законодавчими актами.".
Статті 73-80 відповідно вважати 74 – 81.
 		Відхилено обґрунтування: Введення додаткових статей після ухвалення законопроекту у першому читанні не передбачено Регламентом ВРУ. По суті поправка врахована у п. 8 ч. 2 ст. 3 законопроекту за пропозицією Н.д.Дубіля В.О.).   
973. Стаття 73. Формування та розміщення державного замовлення
 		 -867- Пінчук А.П.
 Статтю 73 викласти в новій редакції:
"Стаття 73. Формування та розміщення державного замовлення
1. Показники державного замовлення на підготовку кадрів із вищою освітою формуються з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кадрах на ринку праці за освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковим і науковим рівнями у розрізі спеціальностей спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері економічного розвитку і торгівлі разом з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки у порядку, встановленому законодавством.
2. Розміщення державного замовлення на підготовку кадрів з вищою освітою здійснюється державними замовниками на конкурсних засадах на принципах добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, рівноправності, об’єктивного та неупередженого оцінювання пропозицій учасників конкурсу. Порядок проведення конкурсу на розміщення державного замовлення на підготовку кадрів з вищою освітою затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розміщення державного замовлення без проведення конкурсу здійснюється державними замовниками у таких випадках:
забезпечення оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби цивільного захисту, організація і порядок діяльності яких визначаються законом;
забезпечення підготовки фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії.
Інформація про обсяг розміщеного державного замовлення в розрізі вищих навчальних закладів, спеціальностей і рівнів вищої освіти (крім державного замовлення, що розміщено у вищих військових навчальних закладах, вищих навчальних закладах з специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, та частини (20 %) державного замовлення на підготовку бакалаврів) оприлюднюється державними замовниками на їх офіційних веб-сайтах за 30 календарних днів до початку вступної кампанії. Інформація про розміщення остаточних 20 % державного замовлення оприлюднюється державними замовниками на їх офіційних веб-сайтах протягом трьох календарних днів з дня його отримання від центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад.
3. Фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки кадрів з вищою освітою за спеціальностями відповідних ступенів вищої освіти встановлюється в обсязі, необхідному для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше ста вісімдесяти студентів. При цьому, обсяг видатків Державного бюджету України на поточний рік повинен бути не меншим, ніж обсяг видатків Державного бюджету України на минулий рік, збільшений на коефіцієнт інфляції.
4. Обсяг видатків на підготовку кадрів за державним замовленням розраховується виходячи з нормативу фінансової забезпеченості на одну особу, яка навчається, відповідно до методики розрахунку фінансування, затвердженої Кабінетом Міністрів України."
 		Враховано частково (в абз. 1 ч. 3 ст. 73)  Стаття 72. Формування та розміщення державного замовлення
 
    -868- Чечетов М.В.
 Статтю 73 викласти у такій редакції:
"Стаття 73. Формування та розміщення державного замовлення
1. Показники державного замовлення на підготовку кадрів із вищою освітою формуються з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кадрах на ринку праці за освітньо-кваліфікаційними, освітньо-науковим і науковим рівнями у розрізі спеціальностей спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері економічного розвитку і торгівлі разом з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки у порядку, встановленому законодавством.
2. Розміщення державного замовлення на підготовку кадрів з вищою освітою здійснюється державними замовниками на конкурсних засадах на принципах добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, рівноправності, об’єктивного та неупередженого оцінювання пропозицій учасників конкурсу. Порядок проведення конкурсу на розміщення державного замовлення на підготовку кадрів з вищою освітою затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розміщення державного замовлення без проведення конкурсу здійснюється державними замовниками у таких випадках:
забезпечення оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби цивільного захисту, організація і порядок діяльності яких визначаються законом;
забезпечення підготовки фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії.
Інформація про обсяг розміщеного державного замовлення в розрізі вищих навчальних закладів, спеціальностей і рівнів вищої освіти (крім державного замовлення, що розміщено у вищих військових навчальних закладах, вищих навчальних закладах з специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, та частини (20 %) державного замовлення на підготовку бакалаврів) оприлюднюється державними замовниками на їх офіційних веб-сайтах за 30 календарних днів до початку вступної кампанії. Інформація про розміщення остаточних 20 % державного замовлення оприлюднюється державними замовниками на їх офіційних веб-сайтах протягом трьох календарних днів з дня його отримання від центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад.
3. Фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки кадрів з вищою освітою за спеціальностями відповідних ступенів вищої освіти встановлюється в обсязі, необхідному для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше ста вісімдесяти студентів. При цьому, обсяг видатків Державного бюджету України на поточний рік повинен бути не меншим, ніж обсяг видатків Державного бюджету України на минулий рік, збільшений на коефіцієнт інфляції.
4. Обсяг видатків на підготовку кадрів за державним замовленням розраховується виходячи з нормативу фінансової забезпеченості на одну особу, яка навчається, відповідно до методики розрахунку фінансування, затвердженої Кабінетом Міністрів України".
 		Враховано частково (у абз. 1 ч. 3 ст. 73)   
974. 1. Показники державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою формуються за рівнями вищої освіти та спеціальностями з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці центральним органом виконавчої влади з питань формування державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі у порядку, встановленому законом, за участю вищих навчальних закладів, Національного агентства з якості вищої освіти, роботодавців та їх об’єднань.
 		 -869- Шевчук О.Б.
 У статті 73 у першому абзаці частини першої слово "рівнями" замінити на слово "ступенями";
 		Відхилено обґрунтування: "ступені вищої освіти" здобуваються на "рівнях вищої освіти".  1. Показники державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою формуються за рівнями вищої освіти та спеціальностями з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку і торгівлі, у порядку, встановленому законом, за участю вищих навчальних закладів, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, роботодавців та їх об’єднань.
 
975. Загальний обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступенів молодшого спеціаліста та бакалавра на поточний рік становить не менше як 51 відсоток кількості випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які у поточному році здобули повну загальну середню освіту.
 		 -870- Гриневич Л.М.
 У статті 73 другий абзац частини першої викласти у наступній редакції:
"Загальний обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступенів молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на поточний рік становить не менше як 51 відсоток кількості випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які у поточному році здобули повну загальну середню освіту."
 		Враховано   Загальний обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступенів молодшого бакалавра, бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного та ветеринарного спрямувань) на поточний рік становить не менше як 51 відсоток кількості випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які у поточному році здобули повну загальну середню освіту.
 
    -871- Шевчук О.Б.
 У статті 73 другий абзац частини першої викласти у наступній редакції:
"Загальний обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступеню бакалавра на поточний рік становить не менше як 31 відсоток кількості випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які у поточному році здобули повну загальну середню освіту.";
 		Відхилено    
976. Загальний обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступеня магістра на поточний рік становить не менше як 50 відсотків кількості осіб, які у поточному році здобудуть ступінь бакалавра за державним замовленням.
 		 -872- Шевчук О.Б.
 У статті 73 у третьому абзаці частини першої цифру "50" замінити на цифру "75";
 		Відхилено обґрунтування: 75 % передбачено лише для дослідницьких ВНЗ  Загальний обсяг державного замовлення на підготовку фахівців ступеня магістра на поточний рік становить не менш як 50 відсотків кількості осіб, які у поточному році здобудуть ступінь бакалавра за державним замовленням.
 
977. Загальний обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступеня доктора філософії на поточний рік становить не менше як 5 відсотків кількості осіб, які у поточному році здобудуть ступінь магістра за державним замовленням.
 		 -873- Шевчук О.Б.
 У статті 73 четвертий абзац частини першої - вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: вилучення норми призведе до прогалини у питанні кількості докторів філософії, підготовка яких відбувається за кошти Державного бюджету.  Загальний обсяг державного замовлення на підготовку фахівців ступеня доктора філософії на поточний рік становить не менш як 5 відсотків кількості осіб, які у поточному році здобудуть ступінь магістра за державним замовленням.
Показники державного замовлення в розрізі спеціальностей і рівнів вищої освіти оприлюднюються центральним органом виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі на його офіційному веб-сайті не пізніше як за 30 календарних днів до початку вступної кампанії.
 
    -874- Кальцев С.Ф.
 Частину першу статті 73 доповнити новим абзацом наступного змісту:
"Вищий навчальний заклад, що має статус національного, має переважне право на отримання державного замовлення для підготовки фахівців ступеня магістра в обсязі не менше 70 відсотків обсягу випуску бакалаврів, які навчалися за кошти державного бюджету в цьому вищому навчальному закладі, а обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступеня доктора філософії – до 10 відсотків обсягу випуску магістрів, які навчалися за кошти державного бюджету в цьому вищому навчальному закладі."
Обґрунтування пропозиції автором: Пропозиція має на меті підтримку вищих навчальних закладів, що мають статус національних.
 		Відхилено обґрунтування: поправка передбачає дискримінацію дослідницьких ВНЗ ("до 75 %) порівняно з національним ("не менше 70 %".   
    -875- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Фаріон І.Д.
 Частину першу статті 73 доповнити новим абзацом такого змісту:
"Показники державного замовлення в розрізі спеціальностей і рівнів вищої освіти оприлюднюються центральним органом виконавчої влади із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі на його офіційному веб-сайті не пізніше як за 30 календарних днів до початку вступної кампанії".
 		Враховано    
978. 2. Вищий навчальний заклад, що має статус дослідницького, має переважне право на отримання державного замовлення для підготовки фахівців ступеня магістра в обсязі до 75 відсотків обсягу випуску бакалаврів, які навчалися за кошти державного бюджету в цьому вищому навчальному закладі, а обсяг державного замовлення для підготовки фахівців ступеня доктора філософії - до 20 відсотків обсягу випуску магістрів, які навчалися за кошти державного бюджету в цьому вищому навчальному закладі.
 		    2. Вищий навчальний заклад, що має статус дослідницького, має переважне право на отримання державного замовлення на підготовку фахівців ступеня магістра в обсязі до 75 відсотків обсягу випуску бакалаврів, які навчалися за кошти державного бюджету в цьому вищому навчальному закладі, а обсяг державного замовлення на підготовку фахівців ступеня доктора філософії - до 20 відсотків обсягу випуску магістрів, які навчалися за кошти державного бюджету в цьому вищому навчальному закладі.
 
979. 3. Розміщення державного замовлення у розмірі 80 відсотків загального обсягу державного замовлення для підготовки фахівців ступеня бакалавра здійснюється у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності на основі показників розміщення державного замовлення минулого року в розрізі навчальних закладів за відповідними спеціальностями та пропозицій вищих навчальних закладів.
 		 -876- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Фаріон І.Д.
 Абзаци перший-другий частини третьої статті 73 викласти в такій редакції:
"3. Розміщення державного замовлення здійснюється на конкурсних засадах на принципах добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, рівноправності, об’єктивного та неупередженого оцінювання пропозицій учасників конкурсу.
Державне замовлення на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) розміщується шляхом укладення відповідних договорів між державними замовниками, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, та відповідними вищими навчальними закладами України, що в установленому порядку надали інформацію про вступ до них осіб, які на конкурсних засадах отримали право на здобуття вищої освіти за кошти Державного бюджету України.".
 		Враховано   3. Розміщення державного замовлення здійснюється на конкурсних засадах на принципах добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості, рівноправності, об’єктивного та неупередженого оцінювання пропозицій учасників конкурсу.
4. Державне замовлення на підготовку фахівців ступеня молодшого бакалавра або ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) розміщується шляхом укладення відповідних договорів між державними замовниками, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, та відповідними вищими навчальними закладами України, що в установленому порядку надали інформацію про вступ до них осіб, які на конкурсних засадах отримали право на здобуття вищої освіти за кошти Державного бюджету України.
 
    -877- Мірошниченко Ю.Р.
 Частину третю статті 73 викласти у такій редакції:
"3. Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади в сфері освіти визначають мінімальний конкурсний бал для вступу на спеціальність, який дає право на здобуття вищої освіти за рахунок державних коштів.
Особа, яка бажає здобути вищу освіту, освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста або академічного ступеня бакалавра і набрала мінімальну необхідну визначену Кабінетом Міністрів України кількість балів подає заяву спеціально уповноваженій установі, визначеній Кабінетом Міністрів України, про отримання ваучера, який дає право на здобуття вищої освіти за рахунок бюджетних коштів.
На підставі поданої заяви і сертифікатів ЗНО спеціально уповноважена установа видає ваучер для навчання за рахунок державних коштів. Форма і зміст ваучера затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Отриманий ваучер особа подає, разом з іншими документами, до обраного нею вищого навчального закладу за спеціальністю, вказаною у ваучері.
На підставі поданих документів і правил прийому відповідного вищого навчального закладу укладається договір (контракт) на навчання і особа зараховується до ВНЗ.
Ваучер діє, починаючи з поточного року навчання, на весь його період.
Корінець ваучера особа подає до спеціально уповноваженої установи для його оплати згідно з договором (контрактом) на навчання.
Оплата ваучерів здійснюється на підставі рахунків-фактур навчального закладу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Обґрунтування пропозиції автором
Подібний порядок здобуття вищої освіти встановлений Законом України "Про зайнятість населення" і Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 207 "Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці". Цей порядок діє більше року і позитивно себе зарекомендував.
Забезпечується рівність конституційних прав вищих навчальних закладів всіх форм власності і право громадян отримувати вищу освіту у відповідних вищих навчальних закладах.
 		Відхилено обґрунтування: концептуально 1 - редакція поправки концептуально відповідає тексту законопроекту, затвердженого у першому читанні, зокрема, з підпунктом 11 пункту 3 розділу 15 "Прикінцеві та перехідні положення".   
980. Розміщення державного замовлення решти 20 відсотків загального обсягу державного замовлення здійснюється у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності відповідно до результатів конкурсу поточного року, що визначається середнім конкурсним балом вступників на навчання за ступенем бакалавра за відповідною спеціальністю на момент завершення прийому заяв до вищих навчальних закладів.
 		 -878- Ківалов С.В.
 Абзац 2 частини третьої статті 73 доповнити новим реченням наступного змісту:
"Розміщення не менше 25 відсотків цього обсягу здійснюється у приватних навчальних закладах".
 		Відхилено обґрунтування: концептуально 1 - редакція поправки концептуально відповідає тексту законопроекту, затвердженого у першому читанні, зокрема, щодо можливості розміщення державного замовлення у приватних ВНЗ на конкурсних засадах – див. підпункт 11 пункту 3 розділу 15 "Прикінцеві та перехідні положення". Крім того, квотування розміщення державного замовлення за ознакою форми власності навчального закладу є порушенням принципу рівності різних форм власності.     
981. Розміщення державного замовлення здійснюється державними замовниками без проведення конкурсу у разі:
 		    5. Розміщення державного замовлення здійснюється державними замовниками без проведення конкурсу у разі:
 
982. забезпечення оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби цивільного захисту, організація і порядок діяльності яких визначаються законом;
 		    1) забезпечення оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, потреб Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, організація і порядок діяльності яких визначаються законом;
 
983. забезпечення підготовки фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії.
 		    2) забезпечення підготовки фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії.
 
984. Інформація про обсяги розміщеного державного замовлення в розрізі вищих навчальних закладів, спеціальностей і рівнів вищої освіти (крім державного замовлення, що розміщено у вищих військових навчальних закладах, вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, та частини (20 відсотків) державного замовлення на підготовку бакалаврів) оприлюднюється державними замовниками на їх офіційних веб-сайтах за 30 календарних днів до початку вступної кампанії. Інформація про розміщення остаточних 20 відсотків державного замовлення оприлюднюється державними замовниками на їх офіційних веб-сайтах протягом трьох календарних днів з дня завершення прийому заяв.
 		 -879- Гриневич Л.М.
 Частину третю статті 73 доповнити абзацом сьомим такого змісту:
"Особливості розміщення державного замовлення за спеціальностями, за якими проводиться конкурс творчих та/або фізичних здібностей, визначаються центральним органом виконавчої влади із формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій відповідних державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади.
Інформація про обсяги розміщеного державного замовлення в розрізі вищих навчальних закладів, спеціальностей і рівнів вищої освіти (крім державного замовлення, що розміщено у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання), вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів) оприлюднюється державними замовниками на їх офіційних веб-сайтах кожного року не пізніше 01 жовтня.".
 		Враховано   6. Особливості розміщення державного замовлення за спеціальностями, за якими проводиться конкурс творчих та/або фізичних здібностей, визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій відповідних державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади.
7. Інформація про обсяги розміщеного державного замовлення в розрізі вищих навчальних закладів, спеціальностей і рівнів вищої освіти (крім державного замовлення, що розміщено у вищих військових навчальних закладах (вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання), військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів оприлюднюється державними замовниками на їх офіційних веб-сайтах кожного року не пізніше 01 жовтня.
 
985. 4. Обсяг видатків на підготовку фахівців за державним замовленням розраховується виходячи з нормативу фінансової забезпеченості на одну особу, яка зарахована на відповідний рівень вищої освіти, відповідно до методики розрахунку фінансування, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
 		 -880- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Фаріон І.Д.
 Частину четверту статті 73 вилучити.
 		Враховано      
986. Фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки фахівців з вищою освітою за спеціальностями відповідних ступенів вищої освіти встановлюється в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше ста вісімдесяти студентів. При цьому обсяг видатків Державного бюджету України на поточний рік повинен бути не меншим, ніж обсяг видатків Державного бюджету України на минулий рік, збільшений на коефіцієнт інфляції.
 		 -881- Атрошенко В.А.
 Вилучити абзац другий частини четвертої статті 73.
 		Відхилено обґрунтування: норма законопроекту спрямована на забезпечення сталого розвитку суспільства)  8. Фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки фахівців з вищою освітою за спеціальностями відповідних ступенів вищої освіти встановлюється в обсязі, необхідному для забезпечення на кожні 10 тисяч населення навчання не менше 180 студентів. При цьому обсяг видатків Державного бюджету України на поточний рік не може бути меншим, ніж обсяг видатків Державного бюджету України на минулий рік, збільшений на коефіцієнт інфляції.
 
987. Стаття 74. Платні послуги у сфері вищої освіти
 		    Стаття 73. Платні послуги у сфері вищої освіти
 
988. 1. Вищий навчальний заклад відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.
 		 -882- Ляшко О.В.
 Частину першу статті 74 викласти в такій редакції:
"1. Вищий навчальний заклад державної та комунальної форми власності, відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності. Забороняється стягувати плату за допуск до відпрацювання пропущених занять".
Обґрунтування пропозиції автором
З метою забезпечення безоплатності відпрацювання усіх пропущених навчальних робіт студентами медичних університетів.
 		Відхилено обґрунтування: Зазначене питання не є предметом законодавчого регулювання.  1. Вищий навчальний заклад відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги, за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.
 
989. 2. Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними вищими навчальними закладами, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		    2. Перелік платних освітніх та інших послуг, що можуть надаватися державними і комунальними вищими навчальними закладами, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
990. Порядок надання платних освітніх та інших послуг, включаючи порядок визначення їх вартості для здобувачів вищої освіти, встановлюється центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки, центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі та центральним органом виконавчої влади з формування державної фінансової, бюджетної, податкової політики.
 		    Порядок надання платних освітніх та інших послуг, включаючи порядок визначення їх вартості для здобувачів вищої освіти, встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку і торгівлі, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової, бюджетної, податкової політики.
 
991. 3. Державні і комунальні вищі навчальні заклади мають право надавати додатково платні освітні та інші послуги виключно понад обсяги, встановлені державним стандартом, та поза діяльністю, що фінансується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
 		    3. Державні і комунальні вищі навчальні заклади мають право надавати додатково платні освітні та інші послуги виключно понад обсяги, встановлені державним стандартом, та поза діяльністю, що фінансується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
 
992. 4. Платні освітні послуги можуть надаватися тими самими структурними підрозділами, що здійснюють навчально-виховний процес за державним замовленням, або утвореними для надання платних послуг окремими структурними підрозділами навчального закладу, що діють на підставі положення, затвердженого відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.
 		    4. Платні освітні послуги можуть надаватися тими самими структурними підрозділами, що здійснюють освітній процес за державним замовленням, або утвореними для надання платних послуг окремими структурними підрозділами навчального закладу, що діють на підставі положення, затвердженого відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.
 
993. 5. Платні освітні та інші послуги надаються вищим навчальним закладам за умови відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, а у разі встановлення законодавством вимог щодо необхідності ліцензування або отримання дозволів для надання платної послуги - після отримання таких дозвільних документів.
 		    5. Платні освітні та інші послуги надаються вищими навчальними закладами за умови відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, а у разі встановлення законодавством вимог щодо необхідності ліцензування або отримання дозволів для надання платної послуги - після отримання таких дозвільних документів.
 
994. 6. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (одноразово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюється у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.
 		    6. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюється у договорі (контракті), що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати.
 
995. Типовий договір, що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		    Типовий договір, що укладається між вищим навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою на строк навчання, затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
996. 7. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня, підвищення кваліфікації встановлюється вищими навчальними закладами у грошовій одиниці України - гривні.
 		 -883- Пінчук А.П.
 Частину сьому статті 74 викласти у такій редакції:
"7. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня, підвищення кваліфікації встановлюється вищими навчальними закладами у грошовій одиниці України – гривні з урахуванням визначеного в установленому порядку офіційного індексу інфляції за попередній календарний рік, не може змінюватися протягом строку дії укладеного договору та підлягає оприлюдненню у друкованих засобах масової інформації, інформаційних джерелах вищих навчальних закладів."
 		Відхилено обґрунтування: заборона індексації плати за навчання призведе до погіршення якості надання освітніх послуг)  7. Розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації встановлюється вищими навчальними закладами в національній валюті.
 
997. Вищий навчальний заклад має право змінювати плату за навчання у порядку, передбаченому договором, не частіше ніж один раз на рік і не більше як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах та у будь-який інший спосіб.
 		    Вищий навчальний заклад має право змінювати плату за навчання у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік.
Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб
 
998. РОЗДІЛ ХІІІ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
 		    РОЗДІЛ ХІІІ
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
 
999. Стаття 75. Державна політика щодо міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
1. Держава з метою гармонізації законодавчих та інших нормативно-правових актів України у сфері вищої освіти та імплементації найважливіших положень міжнародних документів підтверджує пріоритетність норм міжнародних договорів, які підписуються від імені України.
2. З метою розвитку міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти та інтеграції системи вищої освіти до світового освітнього простору держава сприяє:
1) впровадженню механізму гарантії якості вищої освіти для створення необхідної взаємодовіри, гармонізації систем оцінювання якості вищої освіти України та Європейського простору вищої освіти;
2) узгодженню Національної рамки кваліфікацій з рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти для забезпечення академічної та професійної мобільності та навчання протягом життя;
3) співпраці з Європейською мережею національних центрів інформації про академічну мобільність та визнання;
4) впровадженню на міжнародному ринку результатів наукових, технічних, технологічних та інших розроблень вищих навчальних закладів, продажу їх патентів та ліцензій;
5) залученню коштів міжнародних фондів, установ, громадських організацій тощо для виконання у вищих навчальних закладах наукових, освітніх та інших програм.
3. Держава здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення взаємовигідного міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти і науки відповідно до двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів.
4. Держава створює умови для міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових, проектних, виробничих, клінічних, лікувально-профілактичних, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих установ та організацій, що забезпечують функціонування та розвиток системи вищої освіти, органів, які здійснюють управління вищою освітою, шляхом
1) встановлення відповідних бюджетних призначень у державному бюджеті;
2) фінансування внесків за членство у міжнародних організаціях, участь у їх заходах, відряджень за кордон учасників навчально-виховного процесу для педагогічної, науково-педагогічної та наукової роботи чи стажування відповідно до бюджетів міжнародних договорів, а також договорів між вищими навчальними закладами та іноземними партнерами, укладених на виконання освітніх і наукових проектів у межах міжнародних грантів і технічної допомоги.
 		    .Стаття 74. Державна політика щодо міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
1. Держава з метою гармонізації законодавчих та інших нормативно-правових актів України у сфері вищої освіти та імплементації найважливіших положень міжнародних документів підтверджує пріоритетність норм міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
2. З метою розвитку міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти та інтеграції системи вищої освіти до світового освітнього простору держава сприяє:
1) впровадженню механізму гарантії якості вищої освіти для створення необхідної взаємодовіри, гармонізації систем оцінювання якості вищої освіти України та Європейського простору вищої освіти;
2) узгодженню Національної рамки кваліфікацій з рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти для забезпечення академічної та професійної мобільності та навчання протягом життя;
3) співпраці з Європейською мережею національних центрів інформації про академічну мобільність та визнання;
4) впровадженню на міжнародному ринку результатів наукових, технічних, технологічних та інших розробок вищих навчальних закладів, продажу їхніх патентів та ліцензій;
5) залученню коштів міжнародних фондів, установ, громадських організацій тощо для виконання у вищих навчальних закладах наукових, освітніх та інших програм.
3. Держава здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення взаємовигідного міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти і науки відповідно до двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів.
4. Держава створює умови для міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів усіх форм власності, наукових, проектних, виробничих, клінічних, лікувально-профілактичних, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих установ та організацій, що забезпечують функціонування та розвиток системи вищої освіти, органів, які здійснюють управління вищою освітою, шляхом:
1) встановлення відповідних бюджетних призначень у державному бюджеті;
2) фінансування внесків за членство в міжнародних організаціях, участі в заходах таких організацій; відрядження за кордон учасників освітнього процесу для науково-педагогічної та наукової роботи чи стажування відповідно до умов міжнародних договорів, а також договорів між вищими навчальними закладами та іноземними партнерами, укладених на виконання освітніх і наукових проектів, які реалізуються за рахунок міжнародних грантів і коштів технічної допомоги.
 
1000. Стаття 76. Основні напрями міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
1. Вищі навчальні заклади здійснюють міжнародне співробітництво, укладають договори про співробітництво, встановлюють прямі зв’язки з вищими навчальними закладами, науковими установами та підприємствами іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства.
2. Основними напрямами міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів є:
1) участь у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного і міжуніверситетського обміну студентами, аспірантами, докторантами, педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками;
2) проведення спільних наукових досліджень;
3) організація міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів;
4) участь у міжнародних освітніх та наукових програмах;
5) спільна видавнича діяльність;
6) надання послуг, пов’язаних із здобуттям вищої та післядипломної освіти, іноземним громадянам в Україні;
7) створення спільних освітніх і наукових програм з іноземними вищими навчальними закладами, науковими установами, організаціями;
 		 -884- Шевчук О.Б.
 У статті 76 після пункту сьомого частини другої додати пункт, змістивши відповідно нумерацію наступних пунктів, наступного змісту:
"здійснення підготовки за програмами вищих навчальних закладів країн Європейського союзу з видачею диплома державного зразка за умови їх відповідності стандартам вищої освіти".
 		Відхилено обґрунтування: Питання регулюється умовами акредитації.  Стаття 75. Основні напрями міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти
1. Вищі навчальні заклади здійснюють міжнародне співробітництво, укладають договори про співробітництво, встановлюють прямі зв’язки з вищими навчальними закладами, науковими установами та підприємствами іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо відповідно до законодавства.
2. Основними напрямами міжнародного співробітництва вищих навчальних закладів є:
1) участь у програмах двостороннього та багатостороннього міждержавного і міжуніверситетського обміну студентами, аспірантами, докторантами, педагогічними, науково-педагогічними та науковими працівниками;
2) проведення спільних наукових досліджень;
3) організація міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів;
4) участь у міжнародних освітніх та наукових програмах;
5) спільна видавнича діяльність;
6) надання послуг, пов’язаних із здобуттям вищої та післядипломної освіти, іноземним громадянам в Україні;
7) створення спільних освітніх і наукових програм з іноземними вищими навчальними закладами, науковими установами, організаціями;
 
1001. 8) відрядження за кордон педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників для педагогічної, науково-педагогічної та наукової роботи відповідно до міжнародних договорів України, а також договорів між такими вищими навчальними закладами та іноземними партнерами;
9) залучення педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закордонних вищих навчальних закладів для участі у педагогічній, науково-педагогічній та науковій роботі у вищих навчальних закладах України;
10) направлення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах України, на навчання у закордонних вищих навчальних закладах;
11) сприяння академічній мобільності наукових, науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються;
12) інші напрями і форми, що не заборонені законом.
Стаття 77. Зовнішньоекономічна діяльність у сфері вищої освіти
1. Зовнішньоекономічна діяльність вищого навчального закладу провадиться відповідно до законодавства шляхом укладення договорів з іноземними юридичними та фізичними особами.
2. Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності вищого навчального закладу є:
1) організація підготовки осіб з числа іноземних громадян до вступу у вищі навчальні заклади України та осіб з числа громадян України до навчання за кордоном;
2) провадження освітньої діяльності, пов’язаної з навчанням іноземних студентів, а також підготовка наукових кадрів для іноземних держав;
3) організація навчання за кордоном;
4) виконання наукових досліджень і науково-технічних розробок.
 		    8) відрядження за кордон педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників для педагогічної, науково-педагогічної та наукової роботи відповідно до міжнародних договорів України, а також договорів між такими вищими навчальними закладами та іноземними партнерами;
9) залучення педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників іноземних вищих навчальних закладів для участі в педагогічній, науково-педагогічній та науковій роботі у вищих навчальних закладах України;
10) направлення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах України, на навчання у закордонних вищих навчальних закладах;
11) сприяння академічній мобільності наукових, науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються;
12) інші напрями і форми, не заборонені законом.
Стаття 76. Зовнішньоекономічна діяльність у сфері вищої освіти
1. Зовнішньоекономічна діяльність вищого навчального закладу провадиться відповідно до законодавства шляхом укладення договорів з іноземними юридичними та фізичними особами.
2. Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності вищого навчального закладу є:
1) організація підготовки осіб з числа іноземних громадян до вступу у вищі навчальні заклади України та осіб з числа громадян України до навчання за кордоном;
2) провадження освітньої діяльності, пов’язаної з навчанням іноземних студентів, а також підготовка наукових кадрів для іноземних держав;
3) організація навчання за кордоном;
4) виконання наукових досліджень і науково-технічних розробок.
 
1002. РОЗДІЛ ХІV
 		    РОЗДІЛ ХІV
 
1003. КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 		    КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ
 
1004. Стаття 78. Державний контроль у сфері вищої освіти
 		    Стаття 77. Державний контроль у сфері вищої освіти
 
1005. 1. Державний нагляд (контроль) за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти.
 		 -885- Гриневич Л.М.
 У частині першій статті 78 після слова "підпорядкування" доповнити словами "законодавства у сфері освіти і науки та".
 		Враховано   1. Державний нагляд (контроль) за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування законодавства у сфері освіти і науки та стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
1006. Стаття 79. Громадський контроль у сфері вищої освіти
 		 -886- Чечетов М.В.
 Статтю 79 викласти у такій редакції:
"Стаття 79. Відкритість прийняття рішень і здійснення діяльності у сфері вищої освіти
1. Рішення та діяльність у сфері вищої освіти, за винятком інформації з обмеженим доступом, є відкритими.
2. Обов’язковому громадському обговоренню в трудовому колективі та колективі осіб, які навчаються, підлягає бюджет вищого навчального закладу, конкретні видатки та доходи в ньому, стан майна вищого навчального закладу та порядок його використання".
 		Враховано редакційно у статті 80 законопроекту  Стаття 78. Громадський контроль у сфері вищої освіти
 
1007. 1. Громадський контроль у сфері вищої освіти є правом суспільства та окремих громадян, працівників у сфері вищої освіти, осіб, які навчаються, органів громадського самоврядування, професійних спілок, громадських організацій отримувати у встановленому законодавством порядку доступ до інформації на всіх етапах прийняття рішень у сфері вищої освіти і науки, вносити свої пропозиції та зауваження до них, погоджувати прийняття визначених законом рішень.
 		 -887- Шевчук О.Б.
 У статті 79 у частині першій після слів "професійних спілок" додати словосполучення "організацій роботодавців та їх об’єднань,".
 		Враховано   1. Громадський контроль у сфері вищої освіти є правом суспільства та окремих громадян, працівників у сфері вищої освіти, осіб, які навчаються, органів громадського самоврядування, професійних спілок, організацій роботодавців та їх об’єднань, громадських організацій отримувати у встановленому законодавством порядку доступ до інформації на всіх етапах прийняття рішень у сфері вищої освіти і науки, вносити пропозиції та зауваження до них, погоджувати прийняття визначених законом рішень.
 
1008. 2. Громадський контроль здійснюється громадськими об’єднаннями та окремими громадянами на принципах відкритості і прозорості.
 		    2. Громадський контроль здійснюється громадськими об’єднаннями та окремими громадянами на принципах відкритості і прозорості.
 
1009. Стаття 80. Відкритість прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти
 		 -888- Чечетов М.В.
 Статтю 80 викласти у такій редакції:
"Стаття 80. Відповідальність за порушення законодавства про вищу освіту
1. Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть відповідальність відповідно до законодавства.
2. Шкода, заподіяна учасниками навчального процесу вищому навчальному закладу, а також шкода, заподіяна вищим навчальним закладом учасникам навчального процесу, відшкодовується відповідно до законодавства.
3. Невиконання вищим навчальним закладом основних завдань діяльності, вимог стандартів вищої освіти, а також порушення ліцензійних умов є підставою для позбавлення його ліцензії".
 		Відхилено обґрунтування Норми носять декларативний характер і врегульовані в Цивільному кодексі України, а також у частині десятій статті 24 законопроекту.  Стаття 79. Відкритість прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти
 
1010. 1. Рішення та діяльність у сфері вищої освіти, за винятком інформації з обмеженим доступом, є відкритими.
 		 -889- Гриневич Л.М.
 Частину першу статті 80 доповнити другим реченням такого змісту:
"Інформація про процедури та результати прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційних веб-сайтах та у засобах масової інформації, на інформаційних стендах, у будь-який інший спосіб".
 		Враховано   1. Рішення та діяльність у сфері вищої освіти, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритими. Інформація про процедури та результати прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційних веб-сайтах та у засобах масової інформації, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб.
 
1011. 2. Обов’язковому громадському обговоренню в трудовому колективі та колективі осіб, які навчаються, підлягає бюджет вищого навчального закладу, конкретні видатки та доходи в ньому, стан майна вищого навчального закладу та порядок його використання.
 		 -890- Гриневич Л.М.
 Статтю 80 доповнити третьою частиною такого змісту:
"3. Статут та усі документи вищого навчального закладу, якими регулюється порядок здійснення освітнього процесу, інформація про склад його керівних органів, а також бюджет закладу та річний, у тому числі фінансовий, звіт повинні бути розміщенні на веб-сайті вищого навчального закладу".
 		Враховано   2. Обов’язковому громадському обговоренню у трудовому колективі та колективі осіб, які навчаються, підлягає бюджет вищого навчального закладу, його видатки та доходи, стан майна вищого навчального закладу та порядок його використання.
3. Статут та інші документи вищого навчального закладу, якими регулюється порядок здійснення освітнього процесу, інформація про склад його керівних органів, а також бюджет вищого навчального закладу та річний, у тому числі фінансовий, звіт повинні бути оприлюднені на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу.
4. Вищі навчальні заклади зобов’язані публікувати на своїх офіційних веб-сайтах:
1) кошторис вищого навчального закладу на поточний рік та всі зміни до нього;
2) звіт про використання та надходження коштів;
3) інформацію щодо проведення тендерних процедур;
4) штатний розпис на поточний рік.
 
    -891- Гриневич Л.М.
 Статтю 80 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"4. Вищі навчальні заклади зобов’язані публікувати на своїх веб-сайтах:
кошторис вищого навчального закладу на поточний рік та всі зміни до нього;
звіт про використання та надходження коштів;
інформацію щодо проведення тендерних процедур;
штатний розпис на поточний рік.".
 		Враховано    
1012. РОЗДІЛ ХV
 		    РОЗДІЛ ХV
 
1013. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
1014. 1. Цей Закон набирає чинності через один місяць з дня його опублікування. Положення цього Закону щодо освітньо-кваліфікаційного ступеня молодшого спеціаліста діють до моменту набрання чинності новою редакцією Закону України "Про професійно-технічну освіту".
 		 -892- Горохов С.О.
 З пункту № 1 Розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" вилучити тезу: "Положення цього Закону щодо освітньо-кваліфікаційного ступеня молодшого спеціаліста діють до моменту набрання чинності новою редакцією Закону України "Про професійно-технічну освіту".
Обґрунтування пропозиції автором:
Вилучення вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з системи вищої освіти призведе до руйнування системи підготовки фахівців середньої ланки управління виробництвом.
 		Враховано редакційно (з врахуванням змін до частини другої Розділу, якими дозволяється продовжити підготовку молодшого спеціаліста, започаткованого до набрання чинності цим Законом, у межах строку навчання, а також встановлюється, що останній прийом за рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2016 році).  1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім:
абзацу другого частини другої статті 56 цього Закону, який набирає чинності з 1 вересня 2015 року;
частини сьомої статті 44 та частини четвертої статті 72 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2016 року.
 
    -893- Медуниця О.В.
 Доповнити пункт 1 "Перехідних та прикінцевих положень" реченням в наступній редакції:
"Положення цього Закону щодо освітньо-кваліфікаційного ступеня спеціаліста діють протягом трьох років з моменту набрання чинності нової редакції Закону України "Про вищу освіту"".
 		Враховано редакційно (у редакції поправки Гриневич Л.М. – підпункт перший частини другої)   
    -894- Дорохов А.М.
 У пункті 1 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" (далі – Розділ) друге речення викласти у такій редакції:
"Положення цього Закону щодо освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста діють до моменту набрання чинності Закону України "Про професійну освіту".
 		Враховано редакційно    
    -895- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" пункт перший викласти у наступній редакції:
"1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року."
 		Відхилено Обґрунтування: Відтермінування введення в дію нової редакції Закону України "Про вищу освіту" загальмує розвиток вищої освіти України, інтеграцію в Європейський освітній простір, унеможливить виконання Болонських зобов’язань. Разом з тим, "Прикінцеві та перехідні положення" містять відтермінування набуття чинності окремих норм.   
1015. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 20, ст. 134 з наступними змінами).
 		    3. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 20, ст. 134 із наступними змінами).
 
1016. 3. Установити, що:
 		    2. Установити, що:
 
1017. 1) освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома спеціаліста;
 		 -896- Гриневич Л.М.
 Підпункт 1 пункту 3 Розділу після слів "диплома спеціаліста" доповнити словами "останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році;"
 		Враховано   1) освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома спеціаліста. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році;
 
1018. 2) вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра;
 		 -897- Гриневич Л.М.
 Пункт третій Розділу після підпункту другого доповнити новими підпунктами такого змісту:
"3) освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста; останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2016 році;
4) після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем "молодший спеціаліст" (початкова вища освіта) прирівнюється до диплому про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем "молодший бакалавр";
5) вищі навчальні заклади, які здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, мають право продовжити освітню діяльність щодо підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра за умови отримання відповідної ліцензії. Особливості ліцензування освітньої діяльності вищих навчальних закладів І рівня акредитації для отримання ліцензії на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері освіти і науки. Перша ліцензія строком на 5 років може бути видана на освітню діяльність щодо підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра без вимоги щодо необхідності підготовки фахівців освітнього ступеня бакалавра. Акредитація освітніх програм для підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра здійснюється на загальних засадах згідно з цим Законом;
6) вищі навчальні заклади І рівня акредитації, які протягом п’яти років строку дії ліцензії на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра не отримають ліцензію на підготовку освітнього ступеня бакалавра, будуть віднесені до системи професійно-технічної освіти".
Підпункти третій-тринадцятий вважати підпунктами сьомим – сімнадцятим.
 		Враховано   2) вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра;
3) освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2016 році;
4) після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра;
5) вищі навчальні заклади, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, мають право продовжити освітню діяльність з підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра за умови отримання відповідної ліцензії. Особливості ліцензування освітньої діяльності вищих навчальних закладів І рівня акредитації для отримання ліцензії на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра встановлюються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Перша ліцензія строком на п’ять років може бути видана на освітню діяльність щодо підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра без вимоги щодо необхідності підготовки фахівців освітнього ступеня бакалавра. Протягом цих п’яти років у вищому навчальному закладі І рівня акредитації може діяти педагогічна рада. Акредитація освітніх програм для підготовки фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра здійснюється на загальних засадах згідно з цим Законом;
6) вищі навчальні заклади І рівня акредитації, які протягом п’яти років строку дії ліцензії на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого бакалавра не отримають ліцензію на підготовку освітнього ступеня бакалавра, будуть віднесені до системи професійно-технічної освіти;
 
1019. 3) підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук та видається диплом кандидата або доктора наук;
 		 -898- Гриневич Л.М.
 У підпункті 3 пункту 3 розділу ХV після першого речення доповнити другим реченням такого змісту:
"Особи, які закінчили аспірантуру або докторантуру до набрання чинності цим Законом, мають право на захист дисертації протягом одного року".
 		Враховано   7) підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки. Особи, які закінчили аспірантуру або докторантуру до набрання чинності цим Законом, мають право на захист дисертації протягом одного року. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук та видається диплом кандидата або доктора наук;
 
1020. 4) науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника;
 		    8) науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника;
 
1021. 5) особам, яким до набрання чинності цим Законом присвоєно науковий ступінь кандидата наук, за їх бажанням вищий навчальний заклад (наукова установа), у спеціалізованій вченій раді якого (якої) захищено дисертацію, може видавати диплом доктора філософії з відповідної галузі науки;
 		    9) особам, яким до набрання чинності цим Законом присвоєно науковий ступінь кандидата наук, за їхнім бажанням вищий навчальний заклад (наукова установа), у спеціалізованій вченій раді якого (якої) захищено дисертацію, може видавати диплом доктора філософії з відповідної галузі науки;
 
1022. 6) дія статті 43 цього Закону в частині вимог щодо перебування керівника вищого навчального закладу на посаді не більше двох строків підряд поширюється на керівників, призначених на посаду після набрання чинності цим Законом;
 		 -899- Гриневич Л.М.
 Підпункт 6 пункту 3 розділу ХV викласти у такій редакції:
"6) дія статей 43 і 44 цього Закону в частині вимог щодо перебування керівника вищого навчального закладу та керівника структурного підрозділу на посаді не більше двох строків поширюється на керівників, обраних на посаду після набрання чинності цим Законом. Керівники вищих навчальних закладів та їх структурних підрозділів (факультетів, інститутів, коледжів, філій), які обрані на відповідні посади на день набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження згідно з укладеними з ними контрактами та мають право обиратися на відповідні посади на ще один строк"
 		Враховано   10) дія статей 43 і 44 цього Закону в частині вимог щодо перебування керівника вищого навчального закладу та керівника структурного підрозділу на посаді не більше двох строків поширюється на керівників, обраних на посаду після набрання чинності цим Законом. Керівники вищих навчальних закладів та їх структурних підрозділів (факультетів, інститутів, коледжів, філій), які обрані на відповідні посади на час набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження згідно з укладеними з ними контрактами та мають право обиратися на відповідні посади на ще один строк;
 
1023. 7) вищі навчальні заклади, яким надано статус національного або дослідницького, після набрання чинності цим Законом зберігають відповідний статус, а також набувають додаткових прав, передбачених цим Законом;
 		    11) вищі навчальні заклади, яким надано статус національного або дослідницького, після набрання чинності цим Законом зберігають відповідний статус, а також набувають додаткових прав, передбачених цим Законом;
 
1024. 8) до приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у відповідність з вимогами цього Закону умови оплати праці, пенсійного забезпечення педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються:
 		    12) до приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у відповідність з вимогами цього Закону умови оплати праці, пенсійного забезпечення педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються:
 
1025. для університетів, академій, інститутів - на рівні вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації;
 		    для університетів, академій, інститутів - на рівні вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації;
 
1026. для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) - на рівні вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації;
 		 -900- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" абзац третій пункту восьмого частини третьої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: прийняття поправки погіршить соціальне забезпечення працівників коледжів.  для коледжів (включаючи коледжі як структурні підрозділи університетів, академій, інститутів) - на рівні вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації;
 
1027. 9) підготовка молодших спеціалістів, що здійснюється вищими професійно-технічними навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки;
 		 -901- Гриневич Л.М.
 Підпункт 9 пункту 3 Розділу вилучити.
Обґрунтування. З врахуванням попередньої поправки (пункт третій частини третьої Розділу).
 		Враховано      
    -902- Дорохов А.М.
 Підпункт 9 пункту 3 Розділу викласти у такій редакції:
"9) підготовка молодших спеціалістів, що здійснюється вищими професійними училищами та центрами професійно-технічної освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується до набрання чинності Закону України "Про професійну освіту".
 		Враховано редакційно    
    -903- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" пункт дев’ятий частини третьої викласти у наступній редакції:
"9) підготовка молодших спеціалістів, що здійснюється вищими професійно-технічними навчальними закладами, вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка – диплома спеціаліста. Останній набір на підготовку за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (неповна вища освіта) здійснюється у 2016 році."
 		Відхилено обґрунтування: концепція законопроекту передбачає принцип відокремлення вищої та професійно-технічної освіти відповідно до європейських стандартів)   
1028. 10) підготовка бакалаврів, що здійснюється коледжами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки із збереженням усіх прав осіб, які навчаються;
 		 -904- Гриневич Л.М.
 Підпункт 10 пункту 3 Розділу вилучити.
Обґрунтування. З врахуванням попередньої поправки (пункт третій частини третьої Розділу).
 		Враховано      
1029. 11) починаючи з 1 січня 2016 року:
 		 -905- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Сорока М.П.
Фаріон І.Д.
 Підпункт одинадцятий пункту третього Розділу викласти в такій редакції:
"до 1 січня 2016 року частина четверта статті 72 діє в такій редакції:
"Розміщення державного замовлення у розмірі 80 відсотків загального обсягу державного замовлення для підготовки фахівців ступеня бакалавра здійснюється у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності на основі показників розміщення державного замовлення минулого року в розрізі навчальних закладів за відповідними спеціальностями та пропозицій вищих навчальних закладів.
Розміщення державного замовлення решти 20 відсотків загального обсягу державного замовлення здійснюється у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності відповідно до результатів конкурсу поточного року, що визначається середнім конкурсним балом вступників на навчання за ступенем бакалавра за відповідною спеціальністю на момент завершення прийому заяв до вищих навчальних закладів"."
 		Враховано   13) до 1 січня 2016 року "Розміщення державного замовлення у розмірі 80 відсотків загального обсягу державного замовлення для підготовки фахівців ступеня бакалавра здійснюється у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності на основі показників розміщення державного замовлення минулого року в розрізі навчальних закладів за відповідними спеціальностями та пропозицій вищих навчальних закладів.
Розміщення державного замовлення решти 20 відсотків загального обсягу державного замовлення здійснюється у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності відповідно до результатів конкурсу поточного року, що визначається середнім конкурсним балом вступників на навчання за ступенем бакалавра за відповідною спеціальністю на момент завершення прийому заяв до вищих навчальних закладів".
 
    -906- Мірошниченко Ю.Р.
 Підпункт 11 пункту 3 Розділу ХV ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ виключити.
Обґрунтування пропозиції автором:
Урегульовано в основному тексті Закону.
 		Відхилено    
1030. 1) частина третя статті 73 цього Закону діє в такій редакції:
"3. Розміщення державного замовлення здійснюється у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності у такому порядку.
 		       
1031. Особа, яка бажає здобувати вищу освіту освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста або академічного ступеня бакалавра за державним замовленням, подає спеціально уповноваженій установі, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання, заяву встановленого зразка із зазначенням спеціальностей, за якими вступник бажає здобувати вищу освіту та переліком виставлених в пріоритетному для себе порядку вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців за кожною з обраних нею спеціальностей.
 		 -907- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в абзаці 3 підпункту 1 пункту одинадцятого частини третьої слова "освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста або" - вилучити;
 		Враховано редакційно      
1032. За результатами проходження зовнішнього незалежного оцінювання формується рейтинговий список вступників за кожною спеціальністю з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.
 		       
1033. Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету, розподіляються в порядку черговості (згідно з рейтинговим списком вступників) серед вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців за відповідною спеціальністю, згідно з виставленими вступниками пріоритетами та правилам прийому вищих навчальних закладів.
 		       
1034. Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету за декількома спеціальностями, в установлений Умовами прийому строк визначають одну спеціальність, за якою будуть здобувати вищу освіту. Після цього уточнюються за кожною спеціальністю рейтингові списки вступників, які отримують право здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.
 		       
1035. Особи, які здобули право навчатися за кошти державного бюджету, можуть бути зараховані до вищих навчальних закладів понад обсяг державного замовлення відповідного вищого навчального закладу за умови покриття ними різниці між вартістю контрактної форми навчання та нормативом фінансової забезпеченості на одну особу за спеціальністю та відповідним рівнем освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
 		       
1036. У межах кожного рейтингового списку вступників за кожною спеціальністю рішенням Кабінету Міністрів України може визначатися гарантований обсяг (до 5 відсотків) місць державного замовлення для окремих категорій вступників, визначених законом. Порядок отримання права здобуття вищої освіти за кошти державного бюджету зазначеними категоріями осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 		       
1037. Державне замовлення на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста або академічного ступеня бакалавра розміщується шляхом укладення відповідних договорів між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та вищими навчальними закладами України, що в установленому порядку надали інформацію про вступ до них осіб, які на конкурсних засадах отримали право на здобуття вищої освіти за кошти Державного бюджету України.
 		 -908- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в абзаці 9 підпункту 1 пункту одинадцятого частини третьої слова "освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста або" - вилучити;
 		Враховано редакційно      
1038. Розміщення державного замовлення здійснюється державними замовниками без проведення конкурсу у разі:
 		       
1039. забезпечення оборони України, державної безпеки і захисту державного кордону, Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби цивільного захисту, організація і порядок діяльності яких визначаються законом;
 		       
1040. забезпечення підготовки фахівців за відповідною спеціальністю одним навчальним закладом відповідно до наданої ліцензії.
 		       
1041. Порядок розміщення державного замовлення на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста та академічного ступеня бакалавра визначається Кабінетом Міністрів України.";
 		 -909- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в абзаці 13 підпункту 1 пункту одинадцятого частини третьої слова "освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста та" - вилучити
 		Враховано редакційно      
1042. 2) частина четверта статті 45 цього Закону діє у такій редакції:
"4. Відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів вчена рада вищого навчального закладу затверджує Правила прийому до вищого навчального закладу, якими встановлюються:
1) перелік і кількість сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, вага кожного з яких повинна становити не менш як 20 відсотків конкурсного бала;
2) вага середнього бала документа про повну (базову) середню освіту, що повинна становити не більш як 10 відсотків конкурсного бала;
3) вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), що повинна становити не більше як 50 відсотків конкурсного бала.
 		       
1043. В установленому порядку та у визначений строк правила прийому до вищого навчального закладу подаються вищим навчальним закладом, що претендує на отримання державного замовлення на підготовку фахівців освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста або академічного ступеня бакалавра, до спеціально уповноваженої установи, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання.";
 		 -910- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в абзаці шостому підпункту 2 пункту одинадцятого частини третьої слова "освітньо-професійного ступеня молодшого спеціаліста або" - вилучити.
 		Враховано редакційно      
1044. 12) перший склад Національного агентства з якості вищої освіти формується у такому порядку:
 		 -911- Гриневич Л.М.
 Підпункт 12 пункту 3 розділу ІV викласти у такій редакції:
12) перший склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формується протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом у такому порядку:
строком на два роки делегуються дві особи Національною академією наук України та по одній особі – від кожної національної галузевої академії наук;
строком на чотири роки обираються дев’ять осіб від державних вищих навчальних закладів;
строком на чотири роки обираються три особи від приватних вищих навчальних закладів;
строком на три роки обирається одна особа від комунальних вищих навчальних закладів;
три особи обираються спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців строком на три роки;
дві особи обираються з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів строком на два роки;
 		Немає висновку   14) перший склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формується протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом у такому порядку:
 
1045. дві особи делегуються Національною академією наук України строком на два роки;
 		    строком на два роки делегуються два члени Національною академією наук України та по одному члену – від кожної національної галузевої академії наук;
 
1046. чотири особи від державних університетів, академій, інститутів обираються строком на чотири роки;
 		    строком на чотири роки обираються дев’ять членів від державних вищих навчальних закладів;
 
1047. три особи від приватних вищих навчальних закладів обираються строком на чотири роки;
 		    строком на чотири роки обираються три члени від приватних вищих навчальних закладів;
 
1048. дві особи обираються від комунальних вищих навчальних закладів строком на три роки;
 		    строком на три роки обирається один член від комунальних вищих навчальних закладів;
 
1049. три особи обираються спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців строком на три роки;
 		    строком на три роки обираються спільним представницьким органом всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців три члени;
 
1050. одна особа обирається з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів строком на два роки;
 		    строком на два роки обираються з’їздом представників органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів два члени;
 
1051. 13) вищі навчальні заклади приватної форми власності, засновані в організаційно-правовій формі товариств та в інших передбачених законодавством формах, можуть продовжувати свою діяльність в існуючій організаційно-правовій формі або мають право набути статусу приватної установи. Положення статей 29, 43 та 73 поширюються лише на вищі навчальні заклади, що мають статус державних, комунальних і приватних установ.
 		 -912- Гриневич Л.М.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" після пункту десятого частини третьої доповнити двома новими пунктами такого змісту:
"10) земельні ділянки державної та комунальної власності, які надані в оренду вищим навчальним закладам незалежно від форми власності, передаються їм у постійне користування відповідними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування протягом шести місяців з моменту звернення керівника вищого навчального закладу;
11) під час проходження в установленому законодавством порядку вищим духовним навчальним закладом процедури ліцензування та акредитації освітньої програми за спеціальністю "Богослов’я", створення та діяльності аспірантури, докторантури, спеціалізованої вченої ради цього вищого духовного навчального закладу за галуззю знань "Богослов’я" документи про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання викладачів (педагогічних і науково-педагогічних працівників) і членів спеціалізованої вченої ради, видані вищими духовними навчальними закладами, вважаються еквівалентними відповідним документам, що видаються в установленому законодавством порядку".
Пункти десятий – тринадцятий вважати пунктами одинадцятим – чотирнадцятим.
 		Враховано   15) вищі навчальні заклади приватної форми власності, засновані в організаційно-правовій формі товариств та в інших передбачених законодавством формах, можуть продовжувати свою діяльність в існуючій організаційно-правовій формі або мають право набути статусу приватної установи. Положення статей 29, 42 та 72 цього Закону поширюються лише на вищі навчальні заклади, що мають статус державних, комунальних і приватних установ;
16) протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом педагогічні (науково-педагогічні) працівники із стажем педагогічної роботи у вищому навчальному закладі не менш як 10 років мають право брати участь у конкурсі на зайняття посади керівника коледжу, керівника факультету чи кафедри коледжу. Вимога щодо наявності вченого звання та наукового ступеня для кандидата на посаду керівника коледжу, керівника факультету чи кафедри коледжу починає діяти через п’ять років з дня набрання чинності цим Законом.
Вимоги частини першої статті 43 цього Закону не мають зворотної сили і не поширюються на керівників коледжів, керівників факультетів чи кафедр коледжу до моменту припинення дії укладеного з ними контракту;
17) земельні ділянки державної та комунальної власності, які надані в оренду вищим навчальним закладам незалежно від форми власності, передаються їм у постійне користування відповідними органами виконавчої влади та місцевого самоврядування протягом шести місяців з моменту звернення керівника вищого навчального закладу;
18) під час проходження в установленому законодавством порядку вищим духовним навчальним закладом процедури ліцензування та акредитації освітньої програми за спеціальністю "Богослов’я", створення та діяльності аспірантури, докторантури, спеціалізованої вченої ради цього вищого духовного навчального закладу за галуззю знань "Богослов’я" документи про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання викладачів (педагогічних і науково-педагогічних працівників) і членів спеціалізованої вченої ради, видані вищими духовними навчальними закладами, вважаються еквівалентними відповідним документам, що видаються в установленому законодавством порядку;
 
    -913- Гриневич Л.М.
 Пункт 3 розділу 20) розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити новим підпунктом 20 такого змісту:
"20) положення абзацу 2 частини 2 статті 57 цього Закону починає діяти з 01 вересня 2015 року".
 		Враховано редакційно (у частині першій розділу ХV Розділу)   
    -914- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Сорока М.П.
Фаріон І.Д.
 Пункт другий Розділу доповнити новим підпунктом такого змісту:
"Частина сьома статті 44 Закону набирає чинності з 1 січня 2016 року".
 		Враховано    
1052. 4. Національному агентству з якості вищої освіти протягом шести місяців з дня його створення сформувати і подати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, на затвердження єдиний перелік спеціальностей на засадах поєднання чинного переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, з чинним переліком спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, взявши за основу останній. При цьому чинні спеціальності вважати спеціалізаціями, які розробляються та затверджуються безпосередньо вищими навчальними закладами і не підлягають затвердженню державними органами.
 		    6. Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти протягом шести місяців з дня його утворення сформувати і подати на затвердження центральному органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, єдиний перелік спеціальностей на засадах поєднання чинного переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, з чинним переліком спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань, взявши за основу останній. При цьому чинні спеціальності вважати спеціалізаціями, які розробляються та затверджуються безпосередньо вищими навчальними закладами і не підлягають затвердженню державними органами.
 
1053. 5. Внести до законодавчих актів України такі зміни:
 		    4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
1054. 1) у Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 2-3, ст. 20; із наступними змінами):
 		 -915- Гриневич Л.М.
 У підпункті 1 пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" слова "університети, академії, інститути" у відповідних відмінках замінити словами "вищих навчальних закладах".
 		Враховано   4) у Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 2-3, ст. 20 із наступними змінами):
 
1055. у статті 1:
абзац четвертий викласти в такій редакції:
"науково-педагогічна діяльність - педагогічна діяльність в університетах, академіях, інститутах, пов’язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю; ";
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"вчений - фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має вищу освіту ступеня магістра та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати; ";
абзац одинадцятий викласти в такій редакції:
 		    а) абзаци четвертий, восьмий та одинадцятий статті 1 викласти в такій редакції:
"науково-педагогічна діяльність - педагогічна діяльність у вищих навчальних закладах, пов’язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю";
"вчений - фізична особа (громадянин України, іноземець або особа без громадянства), яка має вищу освіту ступеня магістра та проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження і отримує наукові та (або) науково-технічні результати";
 
1056. "науково-педагогічний працівник - вчений, який за основним місцем роботи в університеті, академії чи інституті займається професійно педагогічною та науковою або науково-технічною діяльністю; ";
 		 -916- Гриневич Л.М.
 Абзац восьмий підпункту 1 пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" викласти в такій редакції:
""науково-педагогічний працівник - вчений, який за основним місцем роботи у вищому навчальному закладі професійно здійснює педагогічну та наукову або науково-технічну діяльність;""
 		Враховано   "науково-педагогічний працівник - вчений, який за основним місцем роботи у вищому навчальному закладі професійно здійснює педагогічну та наукову або науково-технічну діяльність";
 
1057. у статті 4 слова і цифри "вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "університети, академії, інститути";
 		    б) у статті 4 слова і цифри "вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "вищі навчальні заклади";
 
1058. у частині першій статті 6 слова і цифри "вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "університетах, академіях, інститутах";
 		    в) у частині першій статті 6 слова і цифри "вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "вищих навчальних закладах";
 
1059. частину першу статті 13 викласти в такій редакції:
 		    г) частину першу статті 13 викласти в такій редакції:
 
1060. "Статус національного наукового центру може бути надано науковій установі, вищому навчальному закладу, який має статус національного (об’єднанню наукових установ чи вищих навчальних закладів), що проводять комплексні наукові дослідження загальнодержавного значення та мають світове визнання свої діяльності.";
 		    "Статус національного наукового центру може бути надано науковій установі, вищому навчальному закладу, який має статус національного (об’єднанню наукових установ чи вищих навчальних закладів), що проводять комплексні наукові дослідження загальнодержавного значення та мають світове визнання свої діяльності";
 
1061. у статті 16:
 		    ґ) у статті 16:
 
1062. у частині першій слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "університетів, академій, інститутів";
 		    у частині першій слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "вищих навчальних закладах";
 
1063. у частині третій слова і цифри "вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "університети, академії, інститути";
 		    у частині третій слова і цифри "вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "вищі навчальні заклади";
 
1064. статтю 20 викласти в такій редакції:
 		    д) статтю 20 викласти в такій редакції:
 
1065. "Стаття 20. Наукові ступені і вчені звання
 		    "Стаття 20. Наукові ступені і вчені звання
 
1066. Вчені мають право на здобуття наукового ступеня доктора філософії і доктора наук та присвоєння вчених звань старшого дослідника, доцента і професора.
 		    Вчені мають право на здобуття наукового ступеня доктора філософії і доктора наук та присвоєння вчених звань старшого дослідника, доцента і професора.
 
1067. Присвоєння вченого звання професора, доцента та старшого дослідника здійснюється вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) відповідно до законодавства і затверджується атестаційною колегією центрального органу виконавчої влади з формування державної політики у сфері освіти і науки.
 		    Присвоєння вченого звання професора, доцента та старшого дослідника здійснюється вченими радами вищих навчальних закладів (наукових установ) відповідно до законодавства і затверджується атестаційною колегією центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
 
1068. Наявність відповідного наукового ступеня або вченого звання є кваліфікаційною вимогою для зайняття науковим працівником відповідної посади.";
 		    Наявність відповідного наукового ступеня або вченого звання є кваліфікаційною вимогою для зайняття науковим працівником відповідної посади";
 
1069. статтю 22-2 викласти в такій редакції:
 		    е) статтю 22-2 викласти в такій редакції:
 
1070. "Стаття 22-2. Посади науково-педагогічних працівників
 		    "Стаття 22-2. Посади науково-педагогічних працівників
 
1071. Перелік посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України.";
 		    Перелік посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів установлюється Кабінетом Міністрів України";
 
1072. в абзаці третьому частини першої статті 22-3 слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України "Про вищу освіту" замінити словами "університетів, академій, інститутів";
 		    є) в абзаці третьому статті 22-3 слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України "Про вищу освіту" замінити словами "вищих навчальних закладів";
 
1073. у частині четвертій статті 23 слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "університетів, академій, інститутів";
 		    ж) у частині четвертій статті 23 слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "вищих навчальних закладів";
 
1074. у статті 24:
 		    з) у статті 24:
 
1075. у частині восьмій слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "університетів, академій, інститутів";
 		    у частині восьмій слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "вищих навчальних закладів";
 
1076. у частині дев’ятій:
 		    у частині дев’ятій:
 
1077. в абзаці другому слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "університетів, академій, інститутів незалежно від форми власності";
в абзаці третьому слова і цифри "та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" і "та закладів" виключити;
абзац четвертий виключити;
 		 -917- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Фаріон І.Д.
 Абзаци тридцять перший – тридцять третій підпункту 1 пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" викласти в такій редакції:
"в абзаці другому слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "вищих навчальних закладів.
в абзаці третьому слова і цифри "ІІІ-ІV рівнів акредитації" вилучити;
в абзаці четвертому слова і цифри "ІІІ-ІV рівнів акредитації" вилучити;
 		Враховано   в абзаці другому слова і цифри "вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації" замінити словами "вищих навчальних закладів";
в абзаці третьому слова і цифри "ІІІ-ІV рівнів акредитації" виключити;
в абзаці четвертому слова і цифри "ІІІ-ІV рівнів акредитації" виключити;
 
1078. в абзацах першому-третьому частини чотирнадцятої, в абзаці першому частини дев’ятнадцятої і в частині тридцять першій слова і цифри "вищий навчальний заклад ІІІ-ІV рівнів акредитації" у всіх відмінках і формах числа замінити словами "університет, академія, інститут" у відповідному відмінку і числі;
 		    в абзацах першому-третьому частини чотирнадцятої, в абзаці першому частини дев’ятнадцятої і в частині тридцять першій слова і цифри "вищий навчальний заклад ІІІ-ІV рівнів акредитації" у всіх відмінках і числах замінити словами "вищий навчальний заклад" у відповідному відмінку і числі;
 
1079. статтю 34 після частини восьмої доповнити новими частинами такого змісту:
 		    и) статтю 34 після частини восьмої доповнити двома новими частинами такого змісту:
 
1080. "Положення про грантове фінансування проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів Державного бюджету України затверджується Кабінетом Міністрів України.
 		    "Положення про грантове фінансування проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів Державного бюджету України затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
1081. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності (крім випадків, визначених законом), створені за державні кошти або за кошти вищого навчального закладу, залишаються за науковою установою - виконавцем відповідних форм (видів) науково-технічної діяльності (науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання), якщо інше не встановлено договором.".
 		    Майнові права інтелектуальної власності на об’єкти права інтелектуальної власності (крім випадків, визначених законом), створені за державні кошти або за кошти вищого навчального закладу, залишаються за науковою установою - виконавцем відповідних форм (видів) науково-технічної діяльності (науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії їх практичного використання), якщо інше не встановлено договором".
 
1082. У зв’язку з цим, частини дев’яту і десяту вважати відповідно частинами одинадцятою і дванадцятою;
 		    У зв’язку з цим частини дев’яту і десяту вважати відповідно частинами одинадцятою і дванадцятою;
 
1083. 2) у Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84; із наступними змінами:
 		    2) у Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 21, ст. 84 із наступними змінами):
 
1084. в абзаці другому частини другої статті 12 слова "вищих навчальних закладів" виключити;
 		    а) в абзаці другому частини другої статті 12 слова "вищих навчальних закладів" виключити;
 
1085. у статті 15:
 		    б) у статті 15:
 
1086. абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
 		    абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
 
1087. "Державні стандарти освіти розробляються окремо з кожного освітнього рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України (крім стандартів у сфері вищої освіти). Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше ніж один раз на 10 років.";
 		    "Державні стандарти освіти розробляються окремо для кожного освітнього рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України (крім стандартів у сфері вищої освіти). Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше ніж один раз на 10 років";
 
1088. частину другу після слів "підпорядковані навчальні заклади" доповнити словами "Національним агентством з якості вищої освіти";
 		    частину другу після слів "підпорядковані навчальні заклади" доповнити словами "Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти";
 
1089. частину четверту виключити;
 		    частину четверту виключити;
 
1090. доповнити Закон статтею 27-1 такого змісту:
 		    в) розділ І доповнити статтею 27-1 такого змісту:
 
1091. "Стаття 27-1. Національна рамка кваліфікацій
 		    "Стаття 27-1. Національна рамка кваліфікацій
 
1092. 1. Національна рамка кваліфікацій - системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.
2. Національна рамка кваліфікацій спрямована на:
1) введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;
2) забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин;
3) сприяння національному і міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні;
4) налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці.
3. Національна рамка кваліфікацій розробляється із залученням об’єднань організацій роботодавців та затверджується у порядку, визначеному законодавством.";
у статті 29 слова "аспірантуру; " і "докторантуру; " виключити;
статтю 30 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені
1. В Україні встановлюються такі освітні рівні:
дошкільна освіта;
початкова загальна освіта;
базова загальна середня освіта;
повна загальна середня освіта;
професійно-технічна освіта;
вища освіта.
2. В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені:
кваліфікований робітник;
 		 -918- Гержов Ю.І.
 Пункт 1 статті 27-1 доповнити наступним реченням: "та є невід’ємною складовою Національної системи кваліфікацій".
 		Відхилено обґрунтування: законодавство не містить терміну "Національна система кваліфікацій". Прийняття поправка призведе до порушення принципу правової визначеності.  1. Національна рамка кваліфікацій – це системний і структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів.
2. Національна рамка кваліфікацій спрямована на:
1) введення європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці до компетентностей фахівців;
2) забезпечення гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин;
3) сприяння національному і міжнародному визнанню кваліфікацій, здобутих в Україні;
4) налагодження ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці.
3. Національна рамка кваліфікацій розробляється із залученням об’єднань організацій роботодавців та затверджується у порядку, визначеному законодавством";
г) абзаци восьмий і дев’ятий статті 29 виключити;
ґ) статтю 30 викласти в такій редакції:
"Стаття 30. Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені
1. В Україні встановлюються такі освітні рівні:
дошкільна освіта;
початкова загальна освіта;
базова загальна середня освіта;
повна загальна середня освіта;
професійно-технічна освіта;
вища освіта.
2. В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені:
кваліфікований робітник;
 
1093. молодший спеціаліст;
 		 -919- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни:
у статті 30 абзац третій частини другої – вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: ступінь молодшого спеціаліста є невід’ємною складовою системи професійно-технічної освіти.  молодший спеціаліст;
 
1094. бакалавр;
магістр;
доктор філософії;
доктор наук.";
у статті 31:
у частині першій слова "кандидат наук" замітити словами "доктор філософії";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Наукові ступені доктора філософії і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій у порядку, встановленому Національним агентством з якості вищої освіти.";
у частинах першій і другій статті 32 слова "науковий співробітник" замітити словом "дослідник";
у статті 42:
у частині першій слова "освітньо-кваліфікаційних рівнів" замінити словами "ступенів вищої освіти";
 		 -920- Гриневич Л.М.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу доповнити новий четвертий абзац такого змісту "молодший бакалавр".
 		Враховано   молодший бакалавр;
бакалавр;
магістр;
доктор філософії;
доктор наук";
д) у статті 31:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції:
"доктор філософії";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Наукові ступені доктора філософії і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів, наукових установ та організацій у порядку, встановленому Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти";
е) в абзаці другому частини першої і частині другій статті 32 слова "науковий співробітник" замітити словом "дослідник";
є) у статті 42:
у частині першій слова "освітньо-кваліфікаційних рівнів" замінити словами "ступенів вищої освіти";
 
1095. абзац третій частини третьої виключити;
частини першу-четверту статті 43 викласти в такій редакції:
 		 -921- Гриневич Л.М.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни:
у статті 42 у частині другій речення вилучити.
 		Враховано   друге речення частини другої виключити;
абзац третій частини третьої виключити;
ж) частини першу - четверту статті 43 викласти в такій редакції:
 
1096. "1. Вищими навчальними закладами є: університет, академія, інститут, коледж.
 		 -922- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни:
у статті 42 в частині першій слово "коледж" - вилучити.
 		Відхилено обґрунтування: відповідно до європейських стандартів коледж є вищим навчальним закладом.  "1. Вищими навчальними закладами є: університет, академія, інститут, коледж.
 
1097. 2. З метою визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що відповідає стандартам освітньої діяльності, такі юридичні особи проходять процедуру ліцензування.
 		    2. З метою визнання спроможності юридичної особи провадити освітню діяльність за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що відповідає стандартам освітньої діяльності, такі юридичні особи проходять процедуру ліцензування.
 
1098. 3. З метою підтвердження якості освітньої діяльності за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що відповідає стандартам вищої освіти, вищі навчальні заклади мають право проходити процедуру акредитації спеціальностей, за якими вони здійснюють підготовку фахівців.
 		    3. З метою підтвердження якості освітньої діяльності за певною спеціальністю та на певному рівні вищої освіти, що відповідає стандартам вищої освіти, вищі навчальні заклади мають право проходити процедуру акредитації освітньої програми, за якою вони здійснюють підготовку фахівців.
 
1099. 4. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими ступенями:
 		    4. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими ступенями:
 
1100. молодший спеціаліст - забезпечують коледжі;
 		 -923- Гриневич Л.М.
 Абзац другий частини четвертої статті 43 підпункту 2 пункту 5 Розділу викласти в такій редакції:
"молодший бакалавр і бакалавр - забезпечують коледжі;".
 		Враховано   молодший бакалавр і бакалавр - забезпечують коледжі;
 
    -924- Дорохов А.М.
 У підпункт 2 пункту 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни:
Абзац другий частини четвертої статті 43 викласти в такій редакції:
"молодший спеціаліст – забезпечують коледжі та прирівняні до них вищі професійні училища та центри професійно-технічної освіти".
 		Відхилено обґрунтування: вищі професійні училища та центри професійно-технічної освіти є навчальними закладами, які діють в системі професійно-технічної освіти.   
    -925- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни: у статті 42 в частині четвертої абзац другий – вилучити
 		Відхилено обґрунтування: поправка не забезпечує принцип правової визначеності.   
1101. бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук - забезпечують університети, академії та інститути.";
 		    бакалавр, магістр, доктор філософії, доктор наук - забезпечують університети, академії та інститути";
 
1102. в абзаці другому частини першої статті 44 слово "освітньо-кваліфікаційних" замінити словом "ступенів";
статті 46 і 47 викласти в такій редакції:
"Стаття 46. Автономія вищого навчального закладу
 		 -926- Гриневич Л.М.
 В абзаці другому частини першої статті 44 Розділу слова "освітньо-кваліфікаційних" замінити словами "освітньо-кваліфікаційних рівнів".
 		Враховано   з) в абзаці другому частини першої статті 44 слова "освітньо-кваліфікаційних рівнів" замінити словом "ступенів";
и) статті 46 і 47 викласти в такій редакції:
"Стаття 46. Автономія вищого навчального закладу
 
1103. 1. Автономія вищого навчального закладу - самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, навчально-виховного процесу, внутрішнього управління та фінансів тощо.
 		 -927- Гриневич Л.М.
 У підпункті 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень частину першу статті 46 Закону України "Про освіту" викласти в такій редакції:
"1. Автономія вищого навчального закладу - самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, що передбачені цим Законом".
 		Враховано   1. Автономія вищого навчального закладу – це самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації наукових досліджень, освітнього процесу, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, передбачених цим Законом.
 
    -928- Калетнік Г.М.
 У підпункті 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень частину першу статті 46 Закону України "Про освіту" викласти в такій редакції:
"Автономія вищого навчального закладу – самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень щодо провадження освітньої, наукової, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів з метою створення умов, необхідних для здобуття громадянами вищої освіти".
 		Враховано частково    
1104. 2. Права вищого навчального закладу, що визначають зміст його автономії, визначаються Законом України "Про вищу освіту" і не можуть бути обмежені іншими законами та нормативно-правовими актами.
 		 -929- Гержов Ю.І.
 У пункті 2 статті 46 речення "законом і не можуть бути обмежені іншими законами та нормативно-правовими актами" замінити на наступне речення:
"відповідно до затвердженого у законному порядку статуту вищого навчального закладу, який може передбачувати особливі свободи, умови даного вузу, що не суперечать чинному законодавству".
 		Відхилено обґрунтування: оскільки неправильне посилання на статтю законопроекту.  2. Права вищого навчального закладу, що визначають зміст його автономії, визначаються Законом України "Про вищу освіту" і не можуть бути обмежені іншими законами та нормативно-правовими актами.
 
1105. Стаття 47. Післядипломна освіта
 		    Стаття 47. Післядипломна освіта
 
1106. 1. Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) та практичного досвіду.
 		 -930- Дорохов А.М.
 У статті 47:
частину першу після слів "вищої освіти (спеціальності)" доповнити словами "або професійно-технічної освіти (професії)";
 		Враховано   1. Післядипломна освіта – це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її знань, умінь і навичок на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності) або професійно-технічної освіти (професії) та практичного досвіду.
 
    -931- Калетнік Г.М.
 У підпункті 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень частину першу статті 47 Закону України "Про освіту" доповнити новим абзацом:
"Післядипломна освіта здійснюється вищими навчальними закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами вищих навчальних закладів, в тому числі на підставі укладених договорів".
 		Відхилено обґрунтування: поправка невиправдано звужує можливість провадити післядипломну освіту іншими суб’єктами освітньої діяльності.   
    -932- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни: у статті 47 у частині першій після слів "вищої освіти (спеціальності)" додати словосполучення "або професійно-технічної освіти (професії)".
 		Враховано    
1107. 2. Післядипломна освіта включає:
 		    2. Післядипломна освіта включає:
 
1108. спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;
 		 -933- Пінчук А.П.
 Внести наступні зміни до запропонованої у проекті закону редакції статті 47 Закону України "Про освіту" (підпункт 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту):
Абзац другий частини другої статті 47 викласти у такій редакції:
"перепідготовку – здобуття вищої освіти в іншій галузі знань на основі здобутої раніше вищої освіти (спеціальності);".
 		Відхилено (здобуття вищої освіти в іншій галузі знань не є перепідготовкою)  спеціалізацію - профільна спеціалізована підготовка з метою набуття особою здатності виконувати окремі завдання та обов’язки, що мають особливості в межах спеціальності;
перепідготовку – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку;
 
    -934- Дорохов А.М.
 Частину другу статті 47 доповнити новим абзацом третім:
"перепідготовка – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку".
 		Враховано    
    -935- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни: у статті 47 частину другу доповнити новим абзацом третім:
"перепідготовка – професійне навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією працівниками, які здобули первинну професійну підготовку".
 		Враховано    
1109. підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;
 		    підвищення кваліфікації - підвищення рівня готовності особи до виконання її професійних завдань та обов’язків або набуття особою здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань;
 
1110. стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.
 		 -936- Гержов Ю.І.
 Пункт 2 статті 47 доповнити абзацом наступного змісту:
"перепідготовку – отримання іншої спеціалізації рівня магістра на основі здобутого раніше спорідненого освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра".
 		Відхилено (здобуття вищої освіти за іншою спеціалізацією рівня магістра не є перепідготовкою)  стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.
 
1111. 3. Формами післядипломної освіти можуть бути:
 		 -937- Дорохов А.М.
 Частину третю статті 47 після слів "можуть бути:" доповнити словами " ".
 		Враховано   3. Форми післядипломної освіти:
професійне навчання працівників робітничим професіям;
 
    -938- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни: у статті 47 доповнити словами "професійне навчання працівників робітничим професіям".
 		Враховано    
1112. асистентура-стажування;
інтернатура;
лікарська резидентура;
клінічна ординатура тощо.
 		 -939- Пінчук А.П.
 Внести наступні зміни до запропонованої у проекті закону редакції статті 47 Закону України "Про освіту" (підпункт 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту):
Абзац другий частини третьої статті 47 викласти у такій редакції:
"здобуття другої вищої освіти;"
 		Відхилено обґрунтування: здобуття другої вищої освіти не є формою післядипломної освіти)  асистентура-стажування;
інтернатура;
лікарська резидентура;
клінічна ординатура тощо.
4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах у вищих навчальних закладах.
 
    -940- Дорохов А.М.
 Доповнити зміст статті 47 новою четвертою частиною такого змісту:
"4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах у вищих навчальних закладах.", та у зв’язку з цим частини четверту–дев’яту вважати відповідно частинами п’ятою–десятою;
 		Враховано    
    -941- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункті 2 частини 5 Розділу внести до Закону України "Про освіту" наступні зміни: доповнити зміст статті 47 новою четвертою частиною такого змісту:
"4. Професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, - перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації і може організовуватися на договірних умовах у вищих навчальних закладах.", та у зв’язку з цим частини четверту–дев’яту вважати відповідно частинами п’ятою–десятою;
 		Враховано    
1113. 4. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських фахівців мистецького спрямування.
 		    5. Асистентура-стажування проводиться в університетах, академіях, інститутах і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських фахівців мистецького спрямування.
 
1114. 5. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.
 		    6. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є обов’язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими та провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста.
 
1115. 6. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади з формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
 		    7. Лікарська резидентура проводиться в університетах, академіях, інститутах і є формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
 
1116. 7. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.
 		 -942- Пінчук А.П.
 Внести наступні зміни до запропонованої у проекті закону редакції статті 47 Закону України "Про освіту" (підпункт 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту):
Статтю 47 доповнити частинами восьмою, дев’ятою та десятою такого змісту:
"8. Формами підвищення кваліфікації можуть бути:
довгострокове підвищення кваліфікації;
короткострокове підвищення кваліфікації;
школи;
семінари;
майстер-класи;
групові тренінги тощо.
9. Довгострокове підвищення кваліфікації проводиться в університетах, академіях, інститутах здійснюється за навчальними планами та програмами обсягом більше ніж 108 годин.
10. Короткострокове підвищення кваліфікації проводиться в університетах, академіях, інститутах за навчальними планами та програмами обсягом не більше ніж 108 годин у вигляді семінарів, семінарів-практикумів, семінарів-нарад, семінарів-тренінгів, тренінгів, вебінарів, круглих столів тощо.", у зв’язку з цим частину 8 вважати частиною 11, частину 9 – частиною 12.
 		Відхилено обґрунтування: поправка не має відношення до предмету регулювання законопроекту про вищу освіту.  8. Клінічна ординатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах і є формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів, які пройшли підготовку в інтернатурі та/або резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю.
 
1117. 8. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) навчального закладу або уповноваженим ним (ними) органом.
 		    9. Особа, яка успішно пройшла навчання за програмою післядипломної освіти, отримує відповідний документ, зразок якого затверджується засновником (засновниками) навчального закладу або уповноваженим ним (ними) органом.
 
1118. 9. Післядипломна освіта здобувається в академіях, інститутах післядипломної освіти, відповідних структурних підрозділах вищих навчальних закладів, наукових, навчально-наукових установах у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.";
 		 -943- Дорохов А.М.
 У частині дев’ятій статті 47 після слів "інститутах післядипломної освіти" додати "професійно-технічних навчальних закладах".
 		Враховано   10. Післядипломна освіта здобувається в академіях, інститутах післядипломної освіти, професійно-технічних навчальних закладах відповідних структурних підрозділах вищих навчальних закладів, наукових, навчально-наукових установах у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України";
 
1119. частину другу статті 52 виключити;
 		    і) частину другу статті 52 виключити;
 
1120. перше речення абзацу другого частини п’ятої статті 61 після слів "усього строку навчання" доповнити словами " (крім вищих навчальних закладів)";
 		    ї) перше речення абзацу другого частини п’ятої статті 61 доповнити словами " (крім вищих навчальних закладів)";
 
1121. 3) у Законі України "Про професійно-технічну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 32, ст. 215; 2004 р., № 8, ст. 67):
 		 -944- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" пункт 3 частини 5 Розділу – вилучити.
 		Враховано      
1122. у частині другій статті 13 слова "освітньо-кваліфікаційних рівнів "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст" замінити словами "освітньо-кваліфікаційного рівня "кваліфікований робітник";
 		 -945- Дорохов А.М.
 У підпункт 3 пункту 5 Розділу внести до Закону України "Про професійно-технічну освіту" наступні зміни:
частину другу статті 13 після слів "кваліфікований робітник" доповнити словами "та освітньо-професійного ступеня "молодший спеціаліст";
 		Враховано редакційно (законопроект відносить рівень молодшого спеціаліста до професійної освіти)     
1123. частину другу статті 15 виключити;
 		 -946- Дорохов А.М.
 Назву статті 15 підпункту 3 пункту 5 Розділу викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Освітньо-кваліфікаційний рівень професійно-технічної освіти (освітньо-професійний ступінь)";
 		Враховано редакційно обґрунтування: термін "ступінь" відносить до системи вищої освіти.     
    -947- Дорохов А.М.
 Статтю 15 підпункту 3 пункту 5 Розділу доповнити новою частиною другою такого змісту:
"Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання у вищому професійному училищі, центрі професійно-технічної освіти, може присвоюватись за акредитованою спеціальністю освітньо-професійний ступінь "молодший спеціаліст".
 		Враховано редакційно    
1124. частину четверту статті 16 виключити;
 		 -948- Дорохов А.М.
 Статтю 16 підпункту 3 пункту 5 Розділу доповнити новою частиною четвертою такого змісту:
"Випускнику вищого професійного училища та центру професійно-технічної освіти, якому присвоєно освітньо-професійний ступінь "молодший спеціаліст", видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.";
 		Враховано редакційно      
1125. 4) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) з наступними змінами:
 		 -949- Омельянович Д.С.
 Зміни до частини другої статті 92 Земельного кодексу виключити.
Обґрунтування пропозиції автором:
Наявність запропонованих положень у законопроекті, скоріш всього, зумовлена доцільністю зменшення плати за землю, яку сплачують вищі навчальні заклади, адже земельний податок, який сплачують постійні користувачі земельних ділянок є набагато нижчим від орендної плати за землю. Погоджуючись з ідеєю зменшення податкового навантаження на заклади, які виконують важливу соціальну функцію, необхідно зауважити, що ці дії мають відбуватись виключно за допомогою внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Запропонований же законопроектом шлях вирішення питання розбалансовує земельне законодавство. Крім того, прийняття запропонованих положень створює небезпечний прецедент і відкриває шлях до безконтрольного розширення переліку суб’єктів права постійного користування землею у майбутньому.
 		Відхилено обґрунтування: конституційні принципи рівності всіх форм власності – всі ВНЗ повинні мати можливість отримати земельну ділянку на праві постійного землекористування)  1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
 
1126. частину другу статті 92 доповнити новим пунктом "ґ" такого змісту:
 		    а) частину другу статті 92 доповнити пунктом "ґ" такого змісту:
 
1127. "ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.";
 		 -950- Дорохов А.М.
 У підпункті 4 пункту 5 Розділу внести до Земельного кодексу України наступні зміни:
пункт "г" частини другої статі 92 після слів "вищі" доповнити словами "та професійно-технічні";
 		Відхилено Обґрунтування: перехідні положення законопроекту стосуються виключно питань діяльності системи вищої освіти.  "ґ) вищі навчальні заклади незалежно від форми власності";
 
    -951- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункт 4 частини 5 Розділу внести до Земельного кодексу України наступні зміни:
пункт "г" частини другої статі 92 після слів "вищі" доповнити словами "та професійно-технічні"
 		Відхилено Обґрунтування перехідні положення законопроекту стосуються виключно питань діяльності системи вищої освіти.   
1128. абзац шостий частини другої статті 134 після слів "бюджетним установам" доповнити словами "вищим навчальним закладам";
 		 -952- Дорохов А.М.
 У підпункті 4 пункту 5 Розділу внести до Земельного кодексу України наступні зміни:
абзац шостий частини другої статті 134 після слів "вищим" доповнити словами "та професійно-технічним";
 		Відхилено Обґрунтування положення Розділу стосуються виключно питань діяльності системи вищої освіти.  б) абзац шостий частини другої статті 134 після слів "бюджетним установам" доповнити словами "вищим навчальним закладам";
 
    -953- Шевчук О.Б.
 У розділі ХV "Прикінцеві та перехідні положення" в пункт 4 частини 5 Розділу внести до Земельного кодексу України наступні зміни:
абзац шостий частини другої статті 134 після слів "вищим" доповнити словами "та професійно-технічним";
 		Відхилено (перехідні положення законопроекту стосуються виключно питань діяльності системи вищої освіти)   
1129. 5) у Законі України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1; 2004 р., № 8, ст. 67; 2005 р., № 4, ст. 103, № 33, ст. 428; 2011 р., № 39, ст. 390; 2012 р., № 22, ст. 210):
 		    3) у Законі України "Про електроенергетику" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1; 2004 р., № 8, ст. 67; 2005 р., № 4, ст. 103, № 27, ст. 359, № 33, ст. 428; 2012 р., № 22, ст. 210; 2014 р., № 22, ст.. 781):
 
1130. у частинах шостій та сьомій статті 26 слова і цифри ", професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності" замінити словами "та навчальних закладів";
 		    а) у частинах шостій та сьомій статті 26 слова і цифри "професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності" замінити словами "та навчальних закладів";
 
1131. частину другу статті 27 доповнити абзацом такого змісту:
 		 -954- Павелко А.В.
 Підпункт 5 пункту 5 розділу ХV Прикінцеві та перехідні положення виключити.
Обґрунтування пропозиції автором:
Правилами користування електричною енергією, передбачені досить жорсткі зобов’язання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (обленерго), а також визначена (п. 8.3 Правил) відповідальність постачальника електричної енергії за регульованим тарифом (обленерго):
Питання забезпечення безперебійного, надійного живлення споживачів електричної енергії врегульовані в нормативно-правовому полі в достатній мірі з урахуванням особливостей виробництва, постачання та споживання електричної енергії. Припинення або обмеження електропостачання будь-якого споживача може бути здійснено внаслідок технологічної необхідності.
 		Відхилено (діюча редакція статті 26 Закону України "Про електроенергетику" є дискримінаційною як за формою власності, так і за складовими системи освіти (дошкільні, позашкільні та загальноосвітні навчальні заклади)  б) частину другу статті 27 доповнити абзацом одинадцятим такого змісту:
 
1132. "припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року.";
 		    "припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року";
 
1133. 6) частину першу статті 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49-51, ст. 376; 2005 р., № 17-19, ст. 267; 2008 р., № 42-43, ст. 293) доповнити абзацом такого змісту:
 		 -955- Гриневич Л.М.
 Підпункт шостий пункту п’ятого Розділу виключити.
 		Враховано      
1134. "За умови добровільної сплати страхових внесків до страхового стажу зараховуються періоди навчання за денною формою у вищих навчальних закладах, включаючи навчання в аспірантурі, докторантурі, резидентурі, інтернатурі і клінічній ординатурі.";
 		 -956- Дорохов А.М.
 У підпункт 6 пункту 5 Розділу внести до Закону України ""Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" зміни, а саме:
абзац п’ятий частини першої статті 27 після слів "клінічній ординатурі" доповнити словами "та професійно-технічних навчальних закладах".
 		Відхилено (професійно-технічна освіта регулюється відповідним законом)     
    -957- Шевчук О.Б.
 У пункт 6 частини 5 Розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" внести до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" наступні зміни:
абзац п’ятий частини першої статті 27 після слів "клінічній ординатурі" доповнити словами "та професійно-технічних навчальних закладах".
 		Відхилено (професійно-технічна освіта регулюється відповідним законом)   
1135. 7) пункт 11 частини шостої статті 42 Закону України "Про зайнятість населення" (Офіційний вісник України 2012 р., №63, стор.17, стаття 2565) викласти у такій редакції:
 		    5) пункт 11 частини шостої статті 42 Закону України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243) викласти в такій редакції:
 
1136. "11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/чи наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;".
 		 -958- Ляшко О.В.
 Доповнити частину п’яту пунктом 7 такого змісту: "7) підпункт "а" пункту 15 частини першої статті 11 Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, №4, ст. 20) викласти в такій редакції: "а) на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, за винятком вищих навчальних закладів, що користуються правом екстериторіальності, в тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах. Для входу на територію вищого навчального закладу представникам міліції необхідна письмова згода органів студентського самоврядування чи Вченої ради вищого навчального закладу;".
 		Відхилено Обґрунтування: порушення частини першої статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"  "11) іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення".
 
    -959- Дубіль В.О.
 У частині 5 РОЗДІЛУ ХV:
доповнити новий пункт наступного змісту:
"8) у частині першій статті 4 Закону України "Про державно – приватне партнерство" (Відомості Верховної Ради України 2010 р., № 40, стаття 524):
доповнити абзац 8 наступного змісту: "наука і освіта;";
абзаци 8-13 відповідно вважати 9-14.
 		Відхилено Обґрунтування: порушення частини першої статті 116 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"   
1137. 6. Рекомендувати засновникам вищих навчальних закладів протягом двох років привести тип та статути навчальних закладів у відповідність з цим Законом.
 		 -960- Гриневич Л.М.
 Пункт 6 розділу ХV викласти у такій редакції:
"6. Рекомендувати засновникам вищих навчальних закладів:
1) протягом двох років привести тип та статути навчальних закладів у відповідність з цим Законом;
2) забезпечити приведення вищими навчальними закладами своїх освітніх програм у відповідність з вимогами абзацу другого частини другої статті 57 цього Закону, врахувавши при цьому, що нові освітні програми, які передбачають зменшення обсягу одного кредиту ЄКТС до 30 годин і зменшення максимального навчального навантаження науково-педагогічного працівника до 600 годин, починають діяти з 01 вересня 2015 року. При цьому, зменшення максимального навчального навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника до 600 годин на навчальний рік не є підставою збільшувати чисельність штатних одиниць.".
 		Враховано   7. Рекомендувати засновникам вищих навчальних закладів:
1) протягом двох років привести тип і статути навчальних закладів у відповідність з цим Законом;
2) забезпечити приведення вищими навчальними закладами своїх освітніх програм у відповідність з вимогами абзацу другого частини другої статті 56 цього Закону, врахувавши при цьому, що нові освітні програми, які передбачають зменшення обсягу одного кредиту ЄКТС до 30 годин і зменшення максимального навчального навантаження науково-педагогічного працівника до 600 годин, починають діяти з 1 вересня 2015 року. При цьому, зменшення максимального навчального навантаження на одну ставку науково-педагогічного працівника до 600 годин на навчальний рік не є підставою збільшувати чисельність штатних одиниць.
 
1138. 7. Кабінету Міністрів України:
 		    5. Кабінету Міністрів України:
 
1139. 1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, єдиного переліку галузей знань, який повинен поєднати чинні переліки галузей освіти та науки;
 		 -961- Гриневич Л.М.
 Пункт перший частини сьомої Розділу доповнити словами "виділивши "Богослов’я" в окрему галузь знань;".
 		Враховано   1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити затвердження центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, єдиного переліку галузей знань, який повинен поєднати чинні переліки галузей освіти та науки, виділивши "Богослов’я" в окрему галузь знань;
 
    -962- Ляшко О.В.
 Пункт 1 частини сьомої викласти в такій редакції:
"1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
а) затвердити положення щодо порядку ведення офіційних веб-сайтів державних органів, органів місцевого самоуправління, бюджетних установ та організацій, закладів і підприємств, що входять до сфери їхнього управління, передбачивши обов’язковість надання на них можливості користувачам здійснювати безоплатну передплату на власну адресу електронної пошти та в стандарті RSS на оновлення інформації по сайту в цілому та по усіх розділах, що існують на таких сайтах;
б) забезпечити затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, єдиного переліку галузей знань, який повинен поєднати чинні переліки галузей освіти та науки;".
 		Відхилено обґрунтування: Не є предметом регулювання Закону України "Про вищу освіту".   
1140. 2) забезпечити поступове протягом трьох років збільшення розміру мінімальної академічної стипендії у такому порядку:
 		 -963- Атрошенко В.А.
 Підпункт 2) пункту 7 Прикінцевих положень викласти у такій редакції:
"2) забезпечити поступове протягом трьох років, починаючи з 1 січня 2015 року, збільшення розміру мінімальної академічної стипендії".
 		Враховано редакційно   2) визначити до 1 січня 2015 року терміни поступового збільшення розміру мінімальної академічної стипендії до рівня прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць;
 
    -964- Гриневич Л.М.
Павленко Р.М.
Фаріон І.Д.
 Підпункт другий пункту 7 Прикінцевих положень викласти в такій редакції:
"2) визначити до 01 січня 2015 року терміни поступового збільшення розміру мінімальної академічної стипендії до рівня прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць;"
 		Враховано    
1141. починаючи з 1 січня 2014 року - 80 відсотків прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць;
 		       
1142. починаючи з 1 січня 2015 року - 90 відсотків прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць;
 		       
1143. починаючи з 1 січня 2016 року - 100 відсотків прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу на місяць;
 		       
1144. 3) забезпечити виплату надбавок до посадових окладів науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності у таких розмірах:
 		    3) забезпечити виплату надбавок до посадових окладів науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності у таких розмірах:
 
1145. починаючи з 1 січня 2014 року:
 		    починаючи з 1 січня 2016 року:
 
1146. - надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі не менш як 13 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі не менш як 13 відсотків посадового окладу;
 
1147. - надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі не менш як 16 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі не менш як 16 відсотків посадового окладу;
 
1148. - надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі не менш 15 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі не менш як 15 відсотків посадового окладу;
 
1149. - надбавки за вчене звання професора у розмірі не менш 23 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за вчене звання професора у розмірі не менш як 23 відсотки посадового окладу;
 
1150. починаючи з 1 січня 2015 року:
 		    починаючи з 1 січня 2017 року:
 
1151. - надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі не менш як 14 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі не менш як 14 відсотків посадового окладу;
 
1152. - надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі не менш як 18 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі не менш як 18 відсотків посадового окладу;
 
1153. - надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі не менш як 20 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі не менш як 20 відсотків посадового окладу;
 
1154. - надбавки за вчене звання професора у розмірі не менш 28 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за вчене звання професора у розмірі не менш як 28 відсотків посадового окладу;
 
1155. починаючи з 1 січня 2016 року:
 		    починаючи з 1 січня 2018 року:
 
1156. - надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу;
 
1157. - надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі 20 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за науковий ступінь доктора наук у розмірі 20 відсотків посадового окладу;
 
1158. - надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі 25 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за вчені звання доцента і старшого дослідника у розмірі 25 відсотків посадового окладу;
 
1159. - надбавки за вчене звання професора у розмірі 33 відсотків посадового окладу;
 		    надбавки за вчене звання професора у розмірі 33 відсотки посадового окладу;
 
1160. 4) забезпечити обсяги гарантованого фінансування наукової діяльності кожного вищого навчального закладу, що має статус дослідницького, у таких розмірах:
 		    4) забезпечити обсяги гарантованого фінансування наукової діяльності кожного вищого навчального закладу, що має статус дослідницького, у таких розмірах:
 
1161. починаючи з 1 січня 2014 року - не менш як 10 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 		    починаючи з 1 січня 2016 року - не менш як 10 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 
1162. починаючи з 1 січня 2015 року - не менш як 15 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 		    починаючи з 1 січня 2017 року - не менш як 15 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 
1163. починаючи з 1 січня 2016 року - не менш як 25 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 		    починаючи з 1 січня 2018 року - не менш як 25 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 
1164. 5) забезпечити обсяги гарантованого фінансування наукової діяльності кожного вищого навчального закладу, що має статус національного, у таких розмірах:
 		    5) забезпечити обсяги гарантованого фінансування наукової діяльності кожного вищого навчального закладу, що має статус національного, у таких розмірах:
 
1165. починаючи з 1 січня 2014 року - не менш як 4 відсотки державних коштів, що виділяються для його утримання;
 		    починаючи з 1 січня 2016 року - не менш як 4 відсотки державних коштів, що виділяються для його утримання;
 
1166. починаючи з 1 січня 2015 року - не менш як 7 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 		    починаючи з 1 січня 2017 року - не менш як 7 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 
1167. починаючи з 1 січня 2016 року - не менш 10 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 		    починаючи з 1 січня 2018 року - не менш як 10 відсотків державних коштів, що виділяються для його утримання;
 
1168. 6) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 		    6) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
 
1169. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект нової редакції Закону України "Про професійно-технічну освіту";
 		    підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект нової редакції Закону України "Про професійно-технічну освіту";
 
1170. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
 		    підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
 
1171. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
 		    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
 
1172. забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
 		 -965- Гриневич Л.М.
 Підпункт 6 пункту 7 Прикінцевих положень доповнити новими абзацами такого змісту:
розробити порядок державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання осіб, які на момент набрання чинності цим Законом здобули освіту, захистили дисертації на здобуття наукових ступенів та отримали вчені звання у вищих духовних навчальних закладах, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку;
із залученням представників релігійних організацій прийняти нові нормативно-правові акти чи внести зміни до чинних з метою правового та інституційного забезпечення створення та діяльності аспірантури, докторантури та спеціалізованих вчених рад вищих духовних навчальних закладів і подальшого державного визнання присуджених ними наукових ступенів з наукових спеціальностей, що входять до галузі науки "Богослов’я", а також щодо порядку присвоєння вчених звань науково-педагогічним працівникам вищих духовних навчальних закладів;
 		Враховано   забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
розробити порядок державного визнання документів про вищу духовну освіту, наукові ступені та вчені звання осіб, які на день набрання чинності цим Законом здобули освіту, захистили дисертації на здобуття наукових ступенів та отримали вчені звання у вищих духовних навчальних закладах, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законодавством порядку;
із залученням представників релігійних організацій прийняти нові нормативно-правові акти та внести зміни до чинних з метою правового та інституційного забезпечення створення та діяльності аспірантури, докторантури та спеціалізованих вчених рад вищих духовних навчальних закладів і подальшого державного визнання присуджених ними наукових ступенів з наукових спеціальностей, що входять до галузі науки "Богослов’я", а також щодо порядку присвоєння вчених звань науково-педагогічним працівникам вищих духовних навчальних закладів;
 
1173. 7) Враховано під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2014 рік видатки, необхідні для забезпечення організації роботи Національного агентства з якості вищої освіти.

-966- Гриневич Л.М.
 У підпункті 7 пункту 7 Прикінцевих положень цифру "2014" замінити цифрою "2015".
 		Враховано   7) Враховано під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2015 рік видатки, необхідні для забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;
8) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу;
9) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити комплексну державну програму щодо забезпечення конституційного права на освіту осіб з особливими освітніми потребами, зокрема з метою реалізації положень, передбачених в абзаці четвертому частини другої статті 70 цього Закону;
10) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на засадах і в порядку, передбачених цим Законом;
11) забезпечити розробку методики нормативного фінансування вищих навчальних закладів.

    -967- Кальцев С.Ф.
 Доповнити частину 7 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону пунктом 8) такого змісту:
"8) протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом забезпечити затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, розробку та прийняття Положення про проведення опитування щодо якості викладання здобувачам вищої освіти."
Обґрунтування пропозиції автором: Поправка спрямована на забезпечення підтримки якості освіти зі сторони здобувачів вищої освіти (студентів). Також, норма допоможе у боротьбі із корупцією у вищих навчальних закладах. Загалом, норми поправок повинні позитивно вплинути на процес та якість вищої освіти, наблизивши їх до міжнародних стандартів.
 		Відхилено обґрунтування: питання автономії ВНЗ.   
    -968- Гриневич Л.М.
 Пункту 7 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити новими підпунктами 8-10 такого змісту:
"8) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу;
9) протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити комплексну державну програму щодо забезпечення конституційного права на освіту осіб з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю, зокрема з метою реалізації положень, передбачених в абзаці четвертому частини другої статті 71 цього Закону;
10) протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити створення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на засадах і в порядку, передбачених цим Законом;
11) забезпечити розробку методики нормативного фінансування вищих навчальних закладів.".
 		Враховано