Кількість абзаців - 265 Таблиця поправок


Про нормативно-правові акти (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ      ПРО НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ Цей Закон має за мету створення системи внутрішньо узгоджених нормативно-правових актів, спрямованої на забезпечення належних умов для реалізації прав і свобод громадян та їх ефективного захисту, властивих правовій державі принципів верховенства права, демократизму, справедливості і підвищення ефективності регулювання суспільних відносин в Україні.  
1. "Про нормативні правові акти в Україні"   -1- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 1) Назву Закону викласти в такій редакції: "ПРО НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ"  		Враховано   Розділ І. Загальні положення  
    -2- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 "Цей Закон має за мету забезпечити створення досконалої системи внутрішньо узгоджених, високоякісних нормативних правових актів для реалізації властивих правовій державі принципів верховенства права, демократизму, справедливості і підвищення ефективності регулювання суспільних відносин в Україні."  		Враховано    
    -3- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 3) Всім статтям проекту дати назви.  		Враховано    
    -4- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 З назви виключити слова "в Україні", до назви додати слова "і нормотворчу діяльність" після слова "акти". Доповнити проект преамбулою наступного змісту: "Цей Закон має на меті створити правову основу для такого розвитку нормативно-правової системи України, який би забезпечував належні умови для реалізації прав і свобод громадян та їх ефективного захисту, демократичного розвитку суспільства, економічного підйому в Україні, побудови правової держави, втілення принципів верховенства права та справедливості, і здійснювався би послідовно, узгоджено із забезпеченням високої якості та стабільності нормативно-правових актів України".  		Враховано частково    
2. Розділ І. Загальні засади і види нормативних актів   -5- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Розділ 1 викласти без поділу його на глави, виклавши його назву в такій редакції: "Розділ І. Загальні положення".  		Враховано    
    -6- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Назву розділу 1 викласти в новій редакції "Загальні засади". Змінити структуру розділу 1, виключивши з нього поділ на глави. За змістом лишити в ньому положення, віднесені в проекті до гл. 1 з нижченаведеними змінами і доповненнями. Структурно перебудувати цей розділ (в проекті - глава 1).  		Враховано частково    
3. Глава 1. Загальні засади      Стаття 1. Завдання Закону 1. Завданням Закону є правове врегулювання та уніфікація нормотворчої діяльності глави держави, органів державної влади і місцевого самоврядування , їх посадових осіб, забезпечення якості, законності й ефективності її результатів.  
4. Стаття 1. (1) Завданням Закону України "Про нормативні правові акти" є правове регулювання та уніфікація нормотворчої діяльності органів і посадових осіб законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування, забезпечення якості, законності й ефективності її результатів.   -7- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 1 статті 1 викласти в такій редакції: "Завданням цього Закону є правове регулювання нормотворчої діяльності в Україні, забезпечення якості, законності, внутрішньої узгодженості, стабільності та ефективності нормативних актів, що творяться в процесі цієї діяльності, встановлення відповідальності суб`єктів нормотворчої діяльності за порушення законодавства про таку".  		  2. Закон визначає види і юридичну силу нормативно-правових актів; встановлює засади процесу їх підготовки, прийняття та набрання чинності, нормотворчої техніки та їх тлумачення, обліку і систематизації; регулює порядок подолання прогалин і суперечностей. 3. Дія цього Закону не поширюється на: а) міжнародні договори; б) нормативні акти суб'єктів нормотворчої діяльності, крім визначених частиною 1 цієї статті. Такі нормативні акти приймаються на умовах, в порядку та у випадках, передбачених законом. Стаття 2. Правова основа нормотворчої діяльності Правову основу нормотворчої діяльності становлять Конституція України, цей Закон та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти. Стаття 3. Принципи нормотворчої діяльності Нормотворча діяльність здійснюється на принципах визнання людини найвищою соціальною цінністю, гарантування державою прав і свобод людини і громадянина; верховенства права, конституційності і законності; демократизму, врахування громадської думки; наукової обгрунтованості нормотворчих рішень; системності та гласності.  
    -8- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Статтю першу викласти в такій редакції: "Стаття 1. Завдання та зміст Закону (1) Завданням Закону є правове врегулювання та уніфікація нормотворчої діяльності посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування , їх посадових осіб, забезпечення якості, законності й ефективності її результатів. (2) Закон визначає види і юридичну силу нормативно-правових актів; встановлює засади процесу їх підготовки, прийняття та набрання чинності, нормотворчої техніки; регулює порядок подолання прогалин і суперечностей у актах, їх тлумачення, обліку та систематизації."  		Враховано    
5. (2) Для виконання цього завдання Закон визначає поняття, види і юридичну силу нормативних правових актів, суб"єктів їх прийняття; закріплює основи процесу підготовки, прийняття та введення в дію актів, правила нормотворчої техніки; встановлює загальні засади організації виконання актів, порядок подолання в них прогалин, протиріч.   -9- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 2 ст.1 після слів "закріплює основи" доповнити словами "нормотворчої діяльності", після слів "виконання актів" доповнити словами "та контролю за їх виконанням"; слово "основи" замінити словом "засади", слово "протиріч" на слово "суперечностей"; після цього слова доповнити частину наступним: "обліку та систематизації нормативних актів, встановлює відповідальність суб`єктів нормотворчої діяльності за порушення законодавства про таку".  		Враховано частково   Стаття 4. Нормативно-правові акти 1. Нормативно-правовий акт (далі - нормативний акт) - офіційний письмовий документ, прийнятий чи виданий (далі - прийнятий) уповноваженим на це суб'єктом у визначеній законом формі та за встановленою законом процедурою, який спрямований на встановлення загальнообов'язкових прав і обов'язків для неозначеного кола суб'єктів, та розрахований на тривале, багаторазове застосування до передбачених ним життєвих ситуацій. 2. Нормативними актами в Україні відповідно до вимог частини першої цієї статті є: а) Конституція України; б) закони України; в) постанови Верховної Ради України; г) укази Президента України; () постанови Кабінету Міністрів України, Національного банку України та інших колегіальних центральних органів державної влади; д) накази міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; е) розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських голів; є) рішення місцевих референдумів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у місті рад та їх виконавчих органів, районних і обласних рад; ж) акти інших органів державної влади та їх посадових осіб у випадках, передбачених законом.  
    -10- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
  		Немає висновку    
    -11- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Лавриненко М.Ф. (реєстр. картка № 356)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 У законопроекті викласти статті 2 і 3 в новій редакції (відбивши в них й положення статті 7): Стаття 3. Правова основа нормотворчої діяльності Правову основу нормотворчої діяльності становлять Конституція України, цей Закон та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти. Стаття 4. Принципи нормотворчої діяльності Нормотворча діяльність здійснюється на засадах визнання людини найвищою соціальною цінністю, гарантування державою прав і свобод громадян; верховенства права, конституційності і законності; демократизму, врахування громадської думки; наукової обгрунтованості нормотворчих рішень, системності та гласності."  		Враховано    
6. Стаття 2. Нормативний правовий акт (далі нормативний акт) - це офіційний письмовий документ, який приймається уповноваженим на це суб"єктом у визначеній формі та за встановленою процедурою для регулювання суспільних відносин і містить загальні правила поведінки - норми права.   -12- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Поняття і види нормативно-правових актів викласти у статті 5 нової редакції, об'єднавши статті 2, 3, 12 і 15 редакції першого читання.  		Враховано    
    -13- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 1 статті 2 після слів "у визначеній" доповнити словами "чинним законодавством"; слова "містить загальні правила поведінки - норми права" замінити словами: "регулює певні суспільні відносини, що складають предмет цього нормативного акту, шляхом встановлення норм права - загальнообов`язкових правил поведінки, забезпечених можливістю притягнення осіб, які їх не дотримуються, до юридичної відповідальності". (В2. "забезпечених можливістю державного примусу до їх виконання").  		Враховано частково    
    -14- Сіренко В.Ф. (реєстр. картка № 233)
 У ст.2 більш чітко дати визначення нормативно-правовим актам, наголосивши на таких їх ознаках як безадресності, інформаційності, обов'язковості, загальному характері і викласти її в такій редакції: "(1) Нормативно-правовий акт (далі - нормативний акт) - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом у визначеній формі та за встановленою процедурою, який спрямований на встановлення загальнообов'язкових прав і обов'язків для неозначеного кола суб'єктів, та розрахований на тривале , багаторазове застосування до передбачених ним життєвих ситуацій."  		Враховано    
    -15- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 У частині 2 ст. 5 слова "Верховної Ради Автономної Республіки Крим" перенести з пункту "є" до пункту "г". Пункт "б" викласти в редакції: "б) інші закони України;"  		Відхилено    
    -16- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Нумерацію пунктів у статтях 5, 6, 21, 22, 27, 58 узгодити з українським алфавітом, включивши букву "(". Відповідно в частині 4 ст. 11 літеру "ж" замінити літерою "є".  		Враховано    
7. Стаття 3. Видами нормативних актів є: а) акти законодавчої влади -Конституція (Основний Закон) України, конституційні закони, кодекси та інші звичайні закони, декларації (варіант - декларації виключити);      3. Не є нормативними правові акти, які містять тільки індивідуально-конкретні приписи, а також акти судів.  
8. б) акти виконавчої влади - декрети (варіант - укази), постанови, накази;      4. Якщо правовий акт є змішаним, тобто містить як нормативні, так і ненормативні положення, він розглядається як нормативний акт.  
9. в) акти місцевого самоврядування - рішення, постанови, накази;   -17- Сіренко В.Ф. (реєстр. картка № 233)
Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 Статтю доповнити новою частиною такого змісту: " Якщо правовий акт є змішаним, тобто містить як нормативні, так і ненормативні положення, він розглядається як нормативний акт."  		Враховано    
10. г) інші нормативні акти законодавчої, виконавчої влади, місцевого самоврядування - статути, положення, інструкції, регламенти, правила (варіант - правила виключити).      Стаття 5. Суб'єкти прийняття нормативних актів 1. Право приймати нормативні акти, вносити до них зміни мають відповідно: а) громадяни України через всеукраїнський референдум; б) Верховна Рада України - акти законодавчої влади; в) Президент України, а у випадках, передбачених статтею 112 Конституції Украни - Прем'єр-міністр України - акти глави держави; г) Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевих державних адміністрацій - акти виконавчої влади; () Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Центральна виборча комісія, інші центральні органи державної влади - акти відповідних органів державної влади; д) Верховна Рада Автономної Республіки Крим - акти представницького органу Автономної Республіки Крим; е) територіальні громади через місцеві референдуми, сільські, селищні, міські, районні в місті ради та їх виконавчі органи, обласні та районні ради - нормативні акти місцевого самоврядування.  
11. Стаття 4. Суб"єктами прийняття нормативних актів (нормотворчості) є: а) громадяни України (маючи право брати участь у всеукраїнському референдумі), Верховна Рада України - актів законодавчої влади;   -18- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Статті 4 і 9 об'єднати і викласти в новій редакції, присвяченій суб'єктам прийняття нормативних актів.  		Враховано   2. Територіальні органи центральних органів державної влади, структурні підрозділи, що входять до складу органів державної влади або органів місцевого самоврядування, мають право видавати нормативні акти лише у випадках, передбачених законами України.  
12. б) Президент України, Кабінет Міністрів України, міністри та керівники інших центральних органів державної влади - актів виконавчої влади;   -19- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 4 вважати статтею 12; викласти її в новій редакції наступного змісту: "Стаття 12.Суб`єкти нормотворчих повноважень. Право приймати нормативні акти та вносити до них зміни і доповнення належить: а) народу України, який здійснює свої повноваження через всеукраїнський референдум, та Верховній Раді України - щодо актів законодавчої влади; б) Президенту України, Кабінету Міністрів України, міністрам та керівникам інших центральних органів державної влади - щодо актів виконавчої влади; в) громадянам, які реалізують свої повноваження через місцеві референдуми, місцевим Радам, їх виконавчим органам, керівникам місцевих органів управління - щодо актів місцевого самоврядування." Доповнити проект новою статтею 14 наступного змісту: "Стаття 14.Інші учасники нормотвор-чої діяльності. Органи і структурні підрозділи суб`єктів нормотворчих повноважень, інші державні органи, окремі громадяни та їх об`єднання, спеціально утворювані для розробки проектів нормативних актів тимчасові комісії і робочі групи, науково-дослідні установи, науковці, експерти та інші особи безпосередньо нормотворчої діяльності не здійснюють, а беруть участь в такій діяльності суб`єктів нормотворчих повноважень у відповідності з чинним законодавством про нормотворчу діяльність у межах, визначених цими суб`єктами, які відповідають за кінцеві результати здійснюваної нормотворчої діяльності."  		Враховано    
13. в) громадяни (маючи право брати участь у місцевих референдумах), місцеві Ради, їх виконавчі органи, керівники місцевих органів управління - актів місцевого самоврядування.   -20- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Частину 2 ст. 6 викласти у такій редакції: "Структурні підрозділи органів державної влади та органів місцевого самоврядування не мають права видавати нормативні акти".  		Відхилено    
14. Стаття 5. (1) Укладені і ратифіковані Україною міжнародні договори складають частину законодавства України.       
15. (2) Види, суб"єкти, порядок укладення, ратифікації, затвердження та застосування міжнародних договорів визначаються Законом України "Про міжнародні договори України".   -21- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 5 вважати статтею 3, доповнити її після частини 1 новою частиною наступного змісту: "Місце міжнародних договорів в системі законодавства України, співвідношення їх з точки зору юридичної сили з Законами України, способи (основні засади) узгодження національного законодавства з міжнародними договорами визначаються Законом України "Про закони та законодавчу діяльність"".  		Відхилено    
16. Стаття 6. Види нормативних актів Автономної Республіки Крим і суб"єкти їх прийняття визначаються Конституцією України, Конституцією та іншими законами Автономної Республіки Крим.   -22- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Статтю 6 викласти в новій редакції, як статтю 16.  		Враховано    
17. Стаття 7. Локальні нормативні акти, які приймаються керівниками підприємств, об"єднань, організацій і установ, іншими суб"єктами, не є предметом регулювання цього Закону.   -23- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Положення статті 7 відбити у статті 2 у новій редакції (див. стаття 2 у новій редакції).  		Враховано    
    -24- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 7 вважати ст. 5. Крім того, її слід понятійно узгодити зі статтею 2 і змінити редакцію статті 7 наступним чином: "Стаття 7.Локальні нормативні акти. Органи управління та керівники підприємств, об`єднань, організацій, установ, інших юридичних осіб можуть приймати локальні нормативні акти, що містять правила поведінки, обов`язкові лише для осіб, які перебувають з цими суб`єктами права в трудових відносинах, чи відносинах членських. Порядок підготовки, прийняття та скасування цих актів не відноситься до предмету цього Закону і регулюється законами про статус цих органів та інших юридичних осіб. Обмеження локальними актами конституційних прав і свобод громадян, покладення на них обов`язків, які суперечать виконанню обов`язків чи дотриманню заборон, встановлених нормативними актами України, а також позбавлення громадян можливості користуватись засобами правового захисту, передбаченими чинним законодавством, не допускається".  		Відхилено    
18. Стаття 8. (1) Постанови Верховної Ради України та її Президії, розпорядження Голови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів України, міністрів та керівників інших центральних органів державної виконавчої влади, голів місцевих Рад приймаються з метою здійснення їх організаційних, розпорядчих, контрольних функцій з конкретних питань і як акти застосування норм права за своєю юридичною природою не є нормативними (варіант - укази виключити).   -25- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Акти, зазначені в статті 8 не є нормативними і не становлять предмет цього Закону. Тому слід ст.8 виключити.  		Враховано    
    -26- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Із статті 8 слово "укази" виключити.  		Враховано    
19. (2) Акти органів судової влади не встановлюють нових норм права і як форма їх застосування та роз"яснення за своєю юридичною природою також не є нормативними.   -27- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Частину 2 із статті 8 виключити.  		Враховано    
    -28- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 8 вважати ст. 6 і викласти в наступній редакції: "Стаття 6. Акти ненормативного характеру, що приймаються органами державної влади і місцевого самоврядування. Не є нормативними акти органів державної влади та місцевого самоврядування, що приймаються в порядку реалізації не нормотворчих, а інших повноважень цих органів стосовно конкретних питань або осіб, містять індивідуально-конкретні приписи і за своєю природою є актами застосування, тлумачення, чи роз`яснення права, зокрема: - постанови Верховної ради України та її Президії, розпорядження Голови Верховної Ради України, ненормативні укази і розпорядження Президента України, розпорядження Кабінету Міністрів України, міністрів та керівників інших центральних органів державної виконавчої влади, голів місцевих Рад; - висновки Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення Конституції і Законів України; - постанови Пленуму Верховного Суду України, які містять керівні роз`яснення законодавства України; - інші акти тлумачення або роз`яснення нормативних актів; - рішення судів. Акти, зазначені у ч. 1 цієї статті не можуть встановлювати нові правила поведінки, що є нормами права, і мають грунтуватись на чинних нормативних актах і сприяти їх ефективному застосуванню." в інших статтях (в ч.2 ст.2, в ч.3 ст. 5)  		   
20. Стаття 9. Структурні підрозділи суб"єктів нормотворчості не повинні приймати нормативні акти.   -29- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статтю 9 викласти в такій редакції: "Структурним підрозділам суб'єктів нормотворчості не надається права приймати нормативні акти". (див. ч.2 ст.6 у новій редакції)  		Враховано    
    -30- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Статтю 9 об'єднати зі статтею 4 і викласти статтею 6 у новій редакції (див. статтю 6 у новій редакції).  		Враховано    
    -31- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 9, як зазначалось, вважати ч. 2 ст. 12 і викласти її в новій редакції: "Структурні підрозділи суб`єктів нормотворчих повноважень самостійно цими повноваженнями не користуються і нормативні акти не приймають".  		Враховано частково    
21. Стаття 10. (1) Обов"язковою умовою чинності нормативних актів є їх офіційне опублікування або доведення до відома виконавців іншими засобами, передбаченими Законом.   -32- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Положення статті 10 перенести до розділу ІV, виклавши їх у статті 73 у новій редакції (див. ст. 73 у новій редакції).  		Враховано    
22. (2) Нормативні акти, що офіційно не опубліковані або не доведені до відома виконавців, не є чинними.       
23. Стаття 11. Нормативні акти з часу набуття чинності:   -33- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Положення статті 11 відбити у статтях 10, 66, 78, 79, 80 у новій редакції.  		Враховано    
24. а) не підлягають затвердженню або санкціонуванню іншими суб"єктами;       
25. б) діють у часі, просторі, з предмету і щодо кола осіб;   -34- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Пункт б) статті 11 доповнити після слів "кола осіб" словами "на умовах, передбачених в даному нормативному акті, чи визначених в Конституції, цьому Законі, Законі України "Про закони і законодавчу діяльність"; доповнити цю статтю новою частиною наступного змісту: "Умови дії нормативних актів можуть змінюватись лише нормативними актами суб`єктів нормотворчих повноважень, які їх прийняли, або нормативними актами вищої юридичної сили".  		Враховано частково    
26. в) обов"язкові до виконання суб"єктами, на яких поширюється їх дія.   -35- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Доповнити проект новими статтями такого змісту: "Стаття . Нормотворча діяльність. Нормотворча діяльність (нормотвор-чість) - це діяльність суб`єктів уповноважених приймати нормативні акти, по підготовці (організації підготовки) нормативних актів, їх прийняттю та введенню в дію". Стаття. Законодавство про нормотворчу діяльність Нормотворча діяльність в Україні регламентується Конституцією України, Законом України "Про закони і законодавчу діяльність, цим Законом, законами про статус суб`єктів нормотворчості, іншими законами України і прийнятими у відповідності з ними нормативними актами." "Стаття .Принципи нормотворчої діяльності. Основними принципами нормотворчої діяльності в Україні є: - верховенство права; - визнання людини найвищою соціальною цінністю, визначальна роль прав і свобод людини та їх гарантування державою; - конституційність і законність; - системність та внутрішня узгодженість нормативних актів України, підпорядкованість актів нижчої актам вищої юридичної сили; - необхідність включення в національне законодавство норм міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України; - прогнозованість, наукова обгрунтованість та висока якість нормотворчої діяльності; - плановість, поєднання довгостроквого і поточного планування нормотворчої діяльності; - стабільність нормативних актів; - гласність, врахування громадської думки; - ефективність нормотворчої діяльності, контроль за виконанням нормативних актів." в статтях, присвячених нормотворчому процесу і нормотворчій діяльності (Див. ст.37-40)  		   
27. Стаття 12. Суб"єкти прийняття нормативних актів ухвалюють нормативні акти у видах, визначених для кожного з них Конституцією України, цим Законом і в межах своєї компетенції.   -36- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статтю 12 об'єднати зі статтею 2, 3 і 15 та викласти в статті 5 в новій редакції (див. ст. 5 в новій редакції).  		Враховано    
28. (2) Виняток з цього правила може бути лише при наявності надзвичайних обставин у випадках, прямо передбачених Конституцією.       
29. Стаття 13. (1) Згідно з принципом розподілу влади не допускається делегування правомочності приймати нормативні акти у сфері законодавчого регулювання від законодавчої до виконавчої влади.   -37- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Статті 13 і 14 об'єднати і викласти в новій редакції в статті 8.  		Враховано   Стаття 6. Делегування нормотворчих повноважень уповноваженим суб'єктом 1. Делегування нормотворчих повноважень іншим особам або органам не допускається за винятком випадків, передбачених Конституцією і законами України. 2. У нормативному акті про делегування нормотворчих повноважень, якщо інше не передбачено законом, повинно бути визначено : а) обсяг повноважень і суб'єкти делегування; б) термін делегування (у разі необхідності); в) орган, на який покладається відповідальність і контроль за виконанням делегованих повноважень; г) матеріально-фінансове забезпечення виконання делегованих повноважень (у разі необхідності). Стаття 7. Вимоги до нормативного акта Нормативний акт повинен відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися уповноваженим на те суб'єктом, у визначеній законом формі та за встановленими процедурою і правилами нормотворчої техніки, не суперечити актам вищої юридичної сили, офіційно доводитись до відома населення в установленому законом порядку. Стаття 8. Обов'язковість нормативного акта Чинні нормативні акти є обов'язковими до виконання та додержання на відповідній території суб'єктами, на яких поширюється дія цих актів.  
    -38- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 13, 14, як зазначалось, слід об`єднати в одну статтю 15, названу "Делегування нормотворчих повноважень уповноваженим суб'єктом". цією ж назвою  		Враховано у статті 8 під   
    -39- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Законопроект доповнити новими статтями 7 і 8.  		Враховано    
30. Стаття 14. (1) Органи виконавчої влади можуть делегувати правомочність приймати нормативні акти з питань їх компетенції нижчестоящим органам і органам місцевого самоврядування, що повинно бути передбачено в законах про статус цих органів.       
31. (2) У нормативному акті про делегування зазначеної правомочності повинно бути зазначено: компетенцію, що делегується; кому вона делегується і на який термін; матеріально-фінансові умови її виконання; на кого покладається відповідальність і контроль за виконанням.       
32. (3) Вторинне переадресування делегованої правомочності не допускається.       
33. Глава 2. Види нормативних актів   -40- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Глави 2, 3 розділу I, розділ III і глави 11 і 15 розділу IV проекту об`єднати в один розділ II під назвою "Нормативна система України, її склад та характеристики". Структурно побудувати цей розділ з наступних глав: Глава 1.Нормативна система України, види нормативних актів. Глава 2.Юридична сила нормативних актів. Глава 3.Сфера дії нормативних актів. Глава 4.Техніко-юридичні вимоги до нормативних актів. Глава 5.Систематизація нормативних актів.  		Враховано частково    
34. Стаття 15. Види нормативних актів законодавчої і виконавчої влади, місцевого самоврядування складають єдину ієрархічну систему, яка характеризується внутрішньою узгодженістю і забезпечує правове регулювання в різних сферах суспільних відносин.   -41- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Положення статті 15 відбити у статті 5 в новій редакції (див. ст. 5 в новій редакції).  		Враховано   РОЗДІЛ II. Види і юридична сила нормативних актів  
    -42- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Вищезапропоновану главу 1 - "Нормативна система України, види нормативних актів" побудувати шляхом викладу статей в порядку (і зі змінами) викладеному нижче. Статтю 15 викласти в новій редакції: "Стаття ____.Нормативна система України. Нормативні акти України мають складати єдину, цілісну нормативну систему з чіткою структурною організацією за різними видовими критеріями, яка забезпечує комплексне, внутрішньо узгоджене правове регулювання в різних сферах суспільних відносин. Критеріями побудови нормативної системи і поділу нормативних актів на види є: а) галузева приналежність нормативних актів - за цим критерієм нормативні акти поділяються на конституційно-правові, адміністративно-правові, адміністративно-процесуальні, цивільно-правові, цивільно-процесуальні, кримінально-правові, кримінально-процесуальні, тощо, та комплексні нормативні акти, які містять норми, що відносяться до різних галузей права; б) приналежністю суб`єктів нормотворчих повноважень до різних гілок влади - за цим критерієм нормативні акти поділяються на нормативні акти органів законодавчої влади, нормативні акти органів виконавчої влади, нормативні акти органів місцевого самоврядування; в) юридична сила - за цим критерієм нормативні акти поділяються на Закони (конституційні і звичайні) і підзаконні акти." Доповнити проект після цієї статті новою статтею наступного змісту: Стаття ____.Вимоги до нормативних актів певних галузей права. "Нормативні акти, що відносяться до певної галузі права мають відповідати загальним засадам цієї галузі, відбитим у відповідних Основах законодавства або Кодексах, предмету і методу правового регулювання, характерним для цієї галузі. Комплексні нормативні акти мають відповідати в певних частинах зазначеним засадам, предмету і методу тих галузей права, до яких відносяться ці частини нормативних актів". по тексту законопроекту  		   
35. Стаття 16. (1) Нормативні акти законодавчої влади - закони та інші акти приймаються Верховною Радою України або всеукраїнським референдумом в межах їх компетенції, регулюють найбільш важливі і стабільні суспільні відносини, становлять основу правової системи України.   -43- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статтю 16 викласти в новій редакції, узгодивши її з проектом закону про закони і законодавчу діяльність, і помістити її у новому розділі: "РОЗДІЛ II. Види і юридична сила нормативних актів  		Враховано   Стаття 9. Закони і підзаконні акти 1. Основними видами нормативних актів є закони і підзаконні акти. 2. Конституція України є Основним Законом України. 3. Основні характеристики закону як правової основи усіх нормативно-правових актів, умови дії закону, порядок його зміни та організаційно-правові засади законодавчої діяльності, а також вимоги щодо систематизації законів визначаються законом. 4. Постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, що містять положення нормативного характеру, інші нормативні акти, зазначені в пунктах "г"-"є" статті 5 цього Закону, є підзаконними нормативними актами, які приймаються на основі Конституції і законів України і повинні їм відповідати.  
    -44- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 В частині 1 ст. 16 слова "та інші акти" виключити. Частину 1 ст.16 доповнити реченнями: "Основні характеристики закону як правової основи всіх нормативно-правових актів, умови дії закону, порядок його зміни і скасування, організаційно правові засади законодавчої діяльності як виду нормотворчої діяльності, а також вимоги щодо систематизації законів визначаються Законом України "Про Закони і законодавчу діяльність". Закони поділяються на наступні види:".  		Враховано    
36. (2) Конституція як акт установчого характеру - це Основний Закон держави, який закріплює загальні засади суспільного, економічного та державного ладу, правовий статус громадян, основи організації і діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування і має в системі нормативних актів найвищу юридичну силу.   -45- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Формулювання ч.2 ст.16 привести у відповідність зі ст.4 проекту Закону України "Про закони і законодавчу діяльність" і викласти її в новій редакції: "Конституція - це Основний Закон держави, який визначає засади конституційного ладу країни, закріплює права, свободи та обов`язки людини і громадянина, форми народного волевиявлення, статус, організацію та порядок діяльності державних органів, їх взаємовідносини, територіальний устрій України, основи місцевого самоврядування". у статті 11  		   
    -46- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статтю 12 вилучити.  		Відхилено    
37. (3) Конституційний закон - це поєднаний з Основним Законом нормативний акт, що приймається у встановленому для Конституції порядку і з визначених нею питань або яким вносяться зміни та доповнення до Конституції.   -47- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 3 ст.16 привести у відповідність зі ст.5 проекту Закону України "Про Закони і Законодавчу діяльність" і викласти в новій редакції: "Конституційний закон - це закон, яким вносяться доповнення до тексту Конституції України, припиняється чинність або змінюються положення окремих її розділів або статей; конституційні закони складають невід`ємну частину тексту Конституції України". у статті 11  		  Стаття 10. Нормативні акти глави держави 1. Президент України, а у випадках, передбачених статтею 112 Конституції України, - Прем'єр-міністр України, на основі і на виконання Конституції і законів України видає укази нормативного характеру, які є обов'язковими до виконання на території України. 2. Укази нормативного характеру, видані Президентом України в межах його повноважень, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за указ та його виконання, у випадках, передбачених Конституцією України.  
38. (4) Закон (звичайний) - нормативний акт, який приймається на основі Конституції України, містить первісні правові норми з основних питань у певних сферах суспільних відносин, становить основу системи права і має вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативних актів.   -48- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частини 4 і 5 ст.16 привести у відповідність з проектом Закону України "Про закони і законодавчу діяльність" і викласти в наступній редакції: "Закон (звичайний) - це закон, який приймається на розвиток Конституції і закріплює правові норми з основних питань у певних сферах суспільних відносин, що становлять предмет правового регулювання цього закону. Статус звичайного закону мають Основи законодавства певної галузі, кодекси, закони про затвердження загальнодержавних програм, закони про ратифікацію міжнародних договорів та інші закони, окрім конституційних. Основи законодавства - це головний закон певної галузі права, який окреслює межі предмету правового регулювання цієї галузі права, форми такого, основні положення, які мають дотримуватись при прийнятті всіх інших нормативних актів цієї галузі права. Кодекс - це зведений юридично і логічно узгоджений закон, який узагальнює і систематизує основні норми певної галузі права або в багатьох відношеннях відособленого інституту права".  		   
39. (5) Кодекс (кодифікований нормативний акт) - це зведений, юридично і логічно узгоджений нормативний акт, який затверджується законом і в якому на наукових засадах узагальнюються і систематизуються норми права, що регулюють певну групу суспільних відносин.       
40. (6) Декларація - політико-правовий акт, який офіційно проголошує загально-людські цінності і певні наміри держави, обумовлює напрями, принципи державної та правової політики, що знаходять втілення в Конституції, інших законах України (варіант - частину виключити).   -49- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 6 статті 16 виключити  		Враховано   Стаття 11. Нормативні акти органів виконавчої влади 1. Нормативні акти органів виконавчої влади - постанови, накази і розпорядження органів виконавчої влади, їх посадових осіб - приймаються на основі і на виконання Конституції України, законів України, указів Президента України та нормативних актів органів виконавчої влади вищого рівня. 2. Постанова - нормативний акт, який видається Кабінетом Міністрів України або приймається іншим колегіальним органом виконавчої влади в межах його повноважень. 3. Наказ - нормативний акт, який видається міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади у межах наданих йому повноважень у відповідній сфері управління. 4. Розпорядження - нормативний акт, який видається головою місцевої державної адміністрації в межах його повноважень. Стаття 12. Нормативні акти органів державної влади, що не входять до системи органів виконавчої влади 1. Нормативні акти центральних органів державної влади, що не входять до системи органів виконавчої влади, - постанови, рішення, накази приймаються на основі і на виконання Конституції України, законів України і регулюють суспільні відносини у сферах, віднесених Конституцією і законами України до їх відання. 2. Постанова, рішення - нормативний акт, що приймається центральними колегіальними органами державної влади. 3. Наказ - нормативний акт, що видається від імені органу державної влади його керівником одноособово. Стаття 13. Нормативні акти Автономної Республіки Крим Нормативними актами Автономної Республіки Крим є рішення, що приймаються населенням шляхом місцевих референдумів, постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, що приймаються відповідно до Конституції України, законів України, Конституції Автономної Республіки Крим, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, центральних органів державної влади України для вирішення питань, віднесених до повноважень Автономної Республіки Крим.  
41. Стаття 17. (1) Нормативні акти виконавчої влади - декрети (варіант - укази), постанови, накази та інші акти її органів, посадових осіб приймаються на основі і на виконання законів та нормативних актів вищестоящих органів в межах їх компетенції, регулюють суспільні відносини в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності, державного управління. (2) Декрет (варіант - указ) - нормативний акт, який видає Президент України як глава держави і виконавчої влади. (3) Постанова - нормативний акт, який приймається Кабінетом Міністрів України у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності. (4) Наказ - нормативний акт, який видається міністрами та керівниками інших центральних органів державної виконавчої влади у межах компетенції очолюваних ними органів у відповідній сфері управління.   -50- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статтю 17 викласти в новій редакції як статтю 13 про нормативні акти виконавчої влади.  		Враховано   Стаття 14. Нормативні акти місцевого самоврядування 1. Нормативними актами місцевого самоврядування є рішення, що приймаються суб'єктами місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.  
    -51- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 1 статті 17 після слів "вищестоящих органів" доповнити словами "виконавчої влади"; слово "декрет" замінити словом "указ". В частині 2 статті 17 слово "декрет" замінити словом "указ"; доповнити цю частину словами "на основі та на виконання Конституції України".  		Враховано    
    -52- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Доповнити проект новою статтею 14 про нормативні акти центральних органів державної влади, що не входять в систему органів виконавчої влади.  		Враховано    
42. Стаття 18. (1) Нормативні акти місцевого самоврядування - рішення, постанови, накази та інші акти органів місцевого самоврядування та їх керівників, приймаються на основі і на виконання Конституції та інших законів України в межах їх компетенції для реалізації права громадян та їх об"єднань у межах закону управляти громадськими справами.   -53- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Статтю 18 викласти в іншій редакції, як статтю 14.  		Враховано    
43. (2) Рішення - нормативний акт, який приймається місцевою Радою або місцевим референдумом для самостійного вирішення питань місцевого життя.       
44. (3) Постанова - нормативний акт, який приймається виконавчим комітетом місцевої Ради на основі й на виконання нормативних актів законодавчої і виконавчої державної влади, рішень відповідних місцевих Рад для здійснення виконавчо-розпорядчої діяльності.       
45. (4) Наказ - нормативний акт, який видається керівником управління, комітету, відділу, місцевого органу управління для здійснення керівництва відповідною галуззю місцевого господарства і соціально-культурного розвитку.   -54- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Частину 4 вилучити.  		Враховано    
46. Стаття 19. (1) Окрему групу складають нормативні акти - статути, положення, інструкції, регламенти, правила, які затверджуються органами законодавчої, виконавчої влади і місцевого самоврядування їх нормативними актами іншого виду і юридична сила яких визначається правовим статусом того суб"єкта, що їх затвердив (варіант - правила виключити).   -55- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 У частині 1 слово "правила" залишити.  		Враховано   2. Статут, положення - звід правових норм, який визначає організацію та діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування.  
    -56- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Статтю 19 викласти в новій редакції, як статтю15.  		Враховано    
    -57- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 З частини 1 статті 19 виключити кінцівку речення після слів "актами іншого виду". Частину 1 статті 19 доповнити після слів "правила, які" словами "регламентують організаційні та процедурні питання діяльності органів державного управління та інших юридичних осіб".  		Враховано частково    
47. (2) Статут, положення - звід правових норм, які регулюють організацію та діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, об"єднань, організацій і установ, службовців та інших осіб у певних сферах економічної, соціальної і культурної діяльності.       
48. (3) Інструкція - нормативний акт, який визначає зміст регулювання в найбільш детальній формі певної сфери суспільних відносин.   -58- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 3 статті 19 викласти в новій редакції: "Інструкція або правила - нормативний акт, який визначає в деталізованій формі процедурні правила поведінки у певній вузькій сфері управлінських правовідносин".  		Відхилено   4. Інструкція - нормативний акт, який детально визначає зміст і методичні питання правового регулювання у певній сфері суспільних відносин.  
49. (4) Регламент - нормативний акт колегіальних органів законодавчої, виконавчої влади та місцевого самоврядування, який містить сукупність правил, що визначають процедуру діяльності цих органів.      5. Правила - нормативний акт, який конкретизує норми права загального характеру з метою регулювання поведінки суб'єктів правовідносин у певних галузях і вирішує процедурні питання.  
50. (5) Правила - нормативний акт, який конкретизує норми права більш загального характеру з метою регулювання поведінки суб"єктів суспільних правовідносин у певних галузях та процедурних питаннях (варіант - частину статті виключити).   -59- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Ч. 5ст. 19 в чинній редакції проекту виключити. Доповнити статтю 19 новою частиною 5 в наступній редакції: "Перелічені у цій статті нормативні акти можуть лише конкретизувати загальні правила, передбачені нормативними актами з більш широким предметом правового регулювання, який охоплює і питання, врегульовані цими актами, але не можуть змінювати такі правила, чи встановлювати такі механізми застосування передбачених ними прав, свобод і обов`язків, які фактично погіршують умови їх реалізації".  		Відхилено    
51. Глава 3. Юридична сила нормативних актів   -60- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Главу 3 за винятком статей 31-34 викласти в новій редакції, як главу 2, що узгоджена з проектом закону про закони і законодавчу діяльність.  		Враховано   Стаття 16. Юридична сила нормативних актів 1. Юридична сила нормативних актів - це властивість нормативних актів та складаючих їх зміст норм права, що визначає їх взаємну ієрархічну підпорядкованість і обумовлює порядок внесення до них змін та їх скасування. 2. Найвищу юридичну силу мають норми Конституції України. 3. Закони мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативних актів.  
52. Стаття 20. Юридична сила - це властивість нормативних актів, яка визначає їх співвідношення за змістом з іншими нормативними актами, а також порядок внесення змін, доповнень і скасування актів.   -61- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 20, якою має відкриватись запропонована вище глава 2 розділу II "Юридична сила нормативних актів" викласти в новій редакції:  		Відхилено    
    -62- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття ___.Поняття юридичної сили. "Юридична сила - це властивість чинних нормативних актів, яка визначає їх місце в ієрархії нормативних актів, що складають нормативну (варіант - правову) систему України, і тим - самим необхідність дотримання в актах нижчої юридичної сили правил, встановлених актами вищої юридичної сили, а також певний порядок внесення змін та доповнень до нормативних актів і їх скасування. Юридична сила нормативних актів визначається статусом суб`єктів нормотворчих повноважень, що їх приймають, належністю їх до певної гілки влади, а в межах групи актів, що приймаються одним і тим самим суб`єктом - межами предмету правового регулювання".  		Враховано частково    
53. Стаття 21. Нормативні акти згідно з їх юридичною силою підрозділяються на закони і підзаконні акти.   -63- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 21 і 24 об`єднати в одну статтю, яку викласти в новій редакції: "Стаття ___.Юридична сила законів та підзаконних актів. Згідно зі статусом суб`єктів, що приймають нормативні акти, вони поділяються за юридичною силою на закони - нормативні акти законодавчої влади - і підзаконні акти - нормативні акти всіх інших суб`єктів нормотворчих повноважень. Закони мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативних актів".  		Відхилено    
54. Стаття 22. Конституція має найвищу юридичну силу щодо конституційних та інших законів.   -64- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 22, 23, 26 об`єднати в одну статтю наступного змісту: "Стаття ___.Юридична сила Законів різних видів. Закони за юридичною силою підрозділяються на: - основний закон - Конституцію, яка має вищу юридичну силу щодо конституційних та інших законів; - конституційні закони, які мають вищу юридичну силу щодо інших законів (звичайних); - звичайні закони. Серед звичайних законів: - Основи законодавства мають вищу юридичну силу щодо кодексів та інших звичайних законів певної галузі; - Кодекси мають вищу юридичну силу щодо інших звичайних законів певної галузі. Закони, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо однакових за видом Законів, прийнятих Верховною Радою України".  		Відхилено    
55. Стаття 23. Конституційні закони мають вищу юридичну силу щодо інших законів (звичайних).       
56. Стаття 24. Закони мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативних актів.       
57. Стаття 25. Підзаконні нормативні акти вищестоящих органів мають вищу юридичну силу щодо нормативних актів нижчестоящих органів.   -65- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 25 і 27 об`єднати в одну статтю, яку викласти її в такій редакції: "Стаття ___.Юридична сила підзаконних актів різних видів. Підзаконні акти органів виконавчої влади мають вищу юридичну силу відносно підзаконних актів органів місцевого самоврядування з питань наданих органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади". В межах системи підзаконних актів органів виконавчої влади акти органу виконавчої влади, вищого за повноваженнями, мають вищу юридичну силу відносно актів органу, нижчого за повноваженнями. В межах системи актів місцевого самоврядування акти, прийняті місцевими референдумами, мають вищу юридичну силу щодо нормативних актів органів місцевого самоврядування; акти місцевих органів самоврядування (та їх виконавчих органів) вищого рівня мають вищу юридичну силу щодо актів органів місцевого самоврядування нижчого рівня; акти органів місцевого самоврядування мають вищу юридичну силу відносно актів їх виконавчих органів." Після цієї статті доповнити проект статтею наступного змісту: Стаття ____.Юридична сила нормативних актів, що затверджується нормативними актами іншого виду. Юридична сила нормативних актів, зазначених у статті 19 цього Закону, визначається юридичною силою тих нормативних актів, якими вони затверджуються".  		  4. Підзаконні нормативні акти органів державної влади і місцевого самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, визначеної Конституцією та законами України, мають вищу юридичну силу щодо інших підзаконних нормативних актів.  
58. Стаття 26. Закони, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу щодо однакових за видом законів Верховної Ради України.   -66- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 У частині 2 ст. 20 вилучити слова "за винятком випадків, передбачених цим Законом"; вилучити частину 3 статті 20.  		Відхилено   5. Нормативні акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим є підзаконними актами і повинні відповідати Конституції України, законам України, Конституції Автономної Республіки Крим, актам Президента України, Кабінету Міністрів України та центральних органів державної влади України, які мають щодо нормативних актів Автономної Республіки Крим вищу юридичну силу.  
59. Стаття 27. Рішення, прийняті місцевими референдумами, мають вищу юридичну силу щодо нормативних актів органів місцевого самоврядування, на території яких проводяться референдуми.      6. Рішення, прийняті референдумом Автономної Республіки Крим, місцевими референдумами, мають вищу юридичну силу відповідно щодо постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим, нормативних актів органів місцевого самоврядування, на території яких проведено референдуми. 7. Нормативний акт нижчої юридичної сили не повинен суперечити нормативному актові вищої юридичної сили.  
60. Стаття 28. Конституція та інші закони Верховної Ради Автономної Республіки Крим повинні відповідати Конституції та іншим законам України.   -67- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 28 вмістити після статті "Юридична сила законів різних видів".  		   
61. Стаття 29. (1) Міжнародні договори, укладені та ратифіковані Верховною Радою України, мають вищу юридичну силу щодо законів України. (2) У разі суперечності міжнародного договору України її Конституції його ратифікація можлива після внесення відповідних змін до Конституції.   -68- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 29 вмістити після статті, згаданої в попередньому пункті; крім того, в ній треба визначити правові наслідки ратифікації міжнародних договорів з порушенням правила, закріпленого ч. 2 цієї статті.  		Враховано частково    
62. Стаття 30. Нормативні акти нижчої юридичної сили повинні відповідати за змістом нормативним актам більш високої юридичної сили.   -69- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 30 і 31 об`єднати в одну статтю під назвою "Співвідношення нормативних актів нижчої і вищої юридичної сили, наслідки його порушення". Статтю 30, відповідно вважати ч. 1 цієї нової статті і доповнити словами: "...; вони можуть конкретизувати і доповнювати правила поведінки, встановлені нормативними актами вищої юридичної сили, але не можуть їх скасовувати чи змінювати ні прямо, ні опосередковано, зокрема, не можуть передбачати такі умови реалізації прав та свобод і виконання обов`язків, передбачених нормативними актами вищої юридичної сили, які фактично суттєво обмежують можливості їх реалізації або погіршують умови захисту прав людини". Статтю 31 вважати другою частиною цієї ж нової статті (із внесеними змінами).  		Враховано частково   Розділ ІІІ. Нормотворча техніка Глава 1. Техніка підготовки проектів нормативних актів  
63. Розділ ІІІ. Нормотворча техніка Глава 9. Вимоги нормотворчої техніки підготовки проектів нормативних актів   -70- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Розділ ІІІ викласти в іншій редакції.  		Враховано   Стаття 17.Загальні техніко-юридичні вимоги до нормативних актів. 1. Розробка проектів нормативних актів здійснюється з дотриманням правил нормотворчої техніки - системи вимог та способів створення найбільш доцільних за формою і досконалих за структурою, змістом та викладом нормативних актів. 2. Нормативні акти мають бути внутрішньо узгодженими, мати логічно обгрунтовану структуру. 3. Складові частини нормативного акта (розділи, глави, статті, частини статей, пункти, підпункти) розташовуються в логічній послідовності. 4. Відповідно до загальних вимог нормотворчої техніки нормативний акт має: а) розроблятись з урахуванням його галузевої приналежності, відповідати за об'ємом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання, відповідати за змістом нормативним актам вищої юридичної сили, що відносяться до відповідної галузі права; б) не містити зайвого дублювання норм інших нормативних актів та норм цього нормативного акта; в) містити норми, які є чіткими, конкретними і зрозумілими. 5. Спеціальні техніко-юридичні вимоги до підготовки проектів нормативних актів суб'єктів нормотворення встановлюються у прийнятих ними особливих нормативних актах.  
    -71- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Як зазначалось вище, після глави 3 "Сфера дії нормативних актів" доцільно вмістити главу "Техніко-юридичні вимоги до нормативних актів", в основу якої покласти глави 9, 10 існуючого проекту з нижчезапропонованими змінами і доповненнями.  		Враховано частково    
64. Стаття 82. Проект нормативного акта опрацьовується з урахуванням вимог нормотворчої техніки - системи вироблених теорією і практикою нормотворчості правил і способи створення найбільш доцільних за формою і досконалих за структурою, змістом та викладом нормативних актів.   -72- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 82 викласти в наступній редакції: "Стаття 20.Загальні техніко-юридич-ні вимоги до нормативних актів. (1) Нормативні акти розробляються з урахуванням комплексу уніфікованих техніко-юридичних вимог, які відбивають єдиний підхід до забезпечення найбільш доцільної і досконалої форми, структури, змісту і викладу нормативних актів. (2) Відповідно до загальних вимог нормотворчої техніки нормативний акт має: а) розроблятись з урахуванням його галузевої приналежності, відповідати за об`ємом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання, відповідати за змістом нормативним актам вищої юридичної сили, що відносяться до відповідної галузі права, б) бути внутрішньо узгодженим, мати чітку, логічно обгрунтовану структуру; в) відповідати правилам логіки і граматики, мовним стандартам; г) не містити зайвого дублювання норм інших нормативних актів та норм цього нормативного акту; д) повно охоплювати питання, які ним регулюються, або містити відсилочні норми до нормативних актів, які підлягають застосуванню додатково до цього нормативного акту при регулюванні відповідних питань; є) містити норми, які є чіткими, конкретними і зрозумілими; ж) відповідати завданню ефективного регулювання суспільних відносин, передбачати правові наслідки порушення встановлених ним приписів." 1 у ст.17  		   
    -73- Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 Статтю 82 викласти в такій редакції: "1. Розробка проектів нормативних актів здійснюється з дотриманням правил нормотворчої техніки - системи вимог та способів створення найбільш доцільних за формою і досконалих за структурою, змістом та викладом нормативних актів. 2. Нормативні акти мають бути внутрішньо узгодженими, мати логічно обгрунтовану структуру. 3. Складові частини нормативного акта (розділи, глави, статті, частини статей, пункти, підпункти) розташовуються в логічній послідовності. 4. Відповідно до загальних вимог нормотворчої техніки нормативний акт має: а) розроблятись з урахуванням його галузевої приналежності, відповідати за об'ємом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання, відповідати за змістом нормативним актам вищої юридичної сили, що відносяться до відповідної галузі права; б) не містити зайвого дублювання норм інших нормативних актів та норм цього нормативного акта; в) містити норми, які є чіткими, конкретними і зрозумілими. 5. Детальні техніко-юридичні вимоги до підготовки проектів нормативних актів нормотворчих органів позначаються в виданих ними спеціалізованих актах."  		Враховано    
65. Стаття 83. При формуванні структури нормативного акта суб'єкт його прийняття орієнтується на таку послідовність викладу реквізитів акта:   -74- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 83 викласти в новій редакції: "Стаття 83.Структура нормативного акта. Структура нормативного акта має відповідати загальним техніко-юридичним правилам побудови нормативних актів і логічним закономірностям, враховувати специфіку і об`єм предмету регулювання цього нормативного акта, бути чіткою, будуватись на основі обгрунтованого поділу на складові частини (розділи, глави, статті, частини статей, пункти, підпункти), сприяти зрозумілості нормативного акта і зручності його застосування.  		Відхилено   а) назва;  
66. а) назва (заголовок);   -75- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 За структурою нормативний акт має містити такі необхідні реквізити і складові частини, викладені у наступній послідовності: а) назва; б) порядковий реєстраційний номер; в) преамбула (якщо цього вимагає зміст нормативного акта); г) основні змістовні складові: статті, які можуть включати частини, пункти та підпункти і об`єднуватись в глави, що можуть об'єднуватись в розділи; д) перехідні положення (у разі необхідності); є) прикінцеві положення (у разі необхідності); ж) перелік додатків (якщо такі є); з) дата і місце прийняття нормативного акта; і) підпис повноважної посадової особи; к) код акта за відповідним державним реєстром."  		Враховано    
67. б) порядковий номер, дата і місце прийняття;      б) преамбула (якщо цього вимагає зміст нормативного акта); в) основні складові тексту (розділи, глави, статті, частини статей, пункти, підпункти);  
68. в) преамбула (вступ), якщо цього вимагає зміст акта;      г) прикінцеві положення; () перехідні положення (у разі необхідності); д) положення про зміни, скасування інших нормативних актів (у разі необхідності); е) додатки та їх перелік (якщо вони є).  
69. г) зміст - розділи, глави, статті, частини статей, пункти, підпункти;      2. Нормативний акт має містити такі реквізити: а) дату, а в разі необхідності - місце прийняття нормативного акта; б) власний номер акта; в) посаду та прізвище повноважної посадової особи, яка підписала нормативний акт; г) посада та прізвище повноважної посадової особи, яка скріпила підписом нормативний акт у випадках, передбачених законом; д) код акта за Єдиним державним реєстром, після включення акта до цього реєстру.  
70. д) підпис відповідальної посадової особи.      Стаття 19. Назва нормативного акта 1. Нормативний акт повинен мати лаконічну назву, що вказує на його вид та предмет правового регулювання. 2. Нормативний акт не може мати назву, тотожну назві іншого чинного нормативного акта.  
71. Стаття 84. (1) Назва нормативного акта вказує на вид акта і предмет його правового регулювання, а також (крім закону) на орган, який видав цей акт. До назви нормативного акта міністерства, державного комітету чи іншого центрального органу державної виконавчої влади, органу місцевого самоврядування входять порядковий номер і дата його прийняття.   -76- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 84 викласти в новій редакції: "Стаття 21.Назва нормативного акта. Назва нормативного акта повинна бути лаконічною і точною, вказувати на вид і предмет правового регулювання цього нормативного акту, а також (крім закону) на орган, який прийняв цей акт. Назви двох чинних нормативних актів не можуть бути тотожніми."  		Враховано    
72. (2) Назва нормативного акта має бути короткою і точною, відображати предмет та основний зміст регулювання.      Стаття 20. Преамбула нормативного акта 1. Нормативний акт може містити преамбулу - вступну частину нормативного акта, яка дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття акта.  
73. Стаття 85. (1) Преамбула - вступна частина нормативного акта містить стислу інформацію про причини, умови, мету його прийняття, принципи дії, предмет і метод його правового регулювання.   -77- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 85 викласти в новій редакції: "Стаття ____.Преамбула нормативного акта. У випадку необхідності нормативний акт може містити преамбулу - вступну частину нормативного акту, яка може давати стислу інформацію про причини, умови та мету прийняття нормативного акту, принципи його дії, предмет і метод його правового регулювання, інші важливі аспекти прийняття і дії цього нормативного акту. Преамбула нормативного акта не повинна дублювати зміст інших структурних складових нормативного акта та містити політичні чи ідеологізовані стереотипи. Преамбула нормативного акта, якщо вона входить в його структуру, є його невід`ємною частиною і підлягає врахуванню при тлумаченні, роз`ясненні і застосуванні нормативного акта." у статті 20.  		  2. Преамбула нормативного акта не повинна дублювати зміст інших структурних складових нормативного акта. 3. Преамбула нормативного акта є його невід`ємною частиною і підлягає врахуванню при тлумаченні, роз`ясненні і застосуванні нормативного акта  
74. (2) Преамбула нормативного акта не повинна містити ідеологізованих стереотипів, повторення тексту інших частин акта.   -78- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статтю 26 викласти в такій редакції: "Стаття 26 Розділи та глави нормативного акта Статті нормативного акта можуть об'єдуватися в розділи, які регламентують відокремлені частини предмету правового регулювання. Розділи можуть, в разі необхідності, ділитися на глави.  		Відхилено   Стаття 21. Статті нормативного акта 1. Стаття - це основна, первинна структурна складова нормативного акта, яка містить завершене нормативне положення. 2. Стаття має назву, що відображає її зміст. 3. Стаття може складатися з двох або декількох частин, які розвивають, уточнюють і конкретизують у логічно завершеному вигляді викладені в ній приписи. 4. Стаття, яка не має частини або має одну частину, може містити пункти, які розвивають, уточнюють або ж конкретизують положення, викладені в статті нормативного акта або у його частині. Пункти можуть не складати завершеного речення і мають тлумачитись в контексті відповідної статті. 5. Пункти можуть підрозділятись на підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують і розвивають їх.  
75. Стаття 86. (1) Розділи нормативного акта становлять найбільші, відносно самостійні і нерозривно пов'язані складові частини нормативного акта, які поділяються на глави.   -79- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 86 розбити на дві статті, які викласти в наступній редакції: "Стаття 23.Статті нормативного акта (їх частини, пункти, підпункти). Стаття - це основна, первинна структурна складова нормативного акта, яка містить завершене нормативне положення, що охоплює окрему норму права або принаймні один із її елементів (гіпотезу, диспозицію чи санкцію) і регулює відносно відокремлені елементи предмету правового регулювання цього нормативного акта. Стаття може поділятись на частини, кожна з яких містить певну думку, що є однією з складових змісту статті, оформлену завершеним реченням (реченнями), уточнює, конкретизує, або розвиває в логічній послідовності норму права, втілену в статті. Стаття (частини статі) може містити пункти, які конкретизують і змістовно виділяють певні складові змісту статті (її частини). Пункти можуть не складати завершеного речення і мають тлумачитись в контексті відповідної статті (її частини). Пункти можуть підрозділятись на підпункти, що на більш деталізованому рівні уточнюють положення пунктів статті (її частини)." "Стаття 24. Глави та розділи нормативного акта. Статті нормативного акта можуть об`єднуватись в глави - структурні складові нормативного акта, які містять групи норм, що регламентують відносно відокремлені внутрішньо цілісні частини предмету регулювання цього нормативного акту і містять певну кількість норм права (більше однієї). Глави за обсягом і змістом мають регламентувати вужче коло питань, ніж нормативний акт в цілому (або його розділи) і ширше - ніж окрема стаття. Глави, тісно пов`язані за змістом і предметом регулювання можуть об`єднуватись в розділи - складові нормативного акта, які містять групи норм, що регламентують найбільші за об`ємом і рівнем охоплення частини предмету його регулювання. Глави нормативного акта мають бути однопорядковими за рівнем охоплення частин предмету регулювання цього нормативного акта. Глави мають відрізнятись за цією ознакою від розділів цього нормативного акта, які є більш укрупненими складовими нормативного акта. Розділи нормативного акта також мають бути подібними за обсягом регулювання." у статтях 23 і 24  		  Стаття 21. Статті нормативного акта 1. Стаття - це основна, первинна структурна складова нормативного акта, яка містить завершене нормативне положення. 2. Стаття має назву, що відображає її зміст. 3. Стаття може складатися з двох або декількох частин, які розвивають, уточнюють і конкретизують у логічно завершеному вигляді викладені в ній приписи. 4. Стаття, яка не має частини або має одну частину, може містити пункти, які розвивають, уточнюють або ж конкретизують положення, викладені в статті нормативного акта або у його частині. Пункти можуть не складати завершеного речення і мають тлумачитись в контексті відповідної статті. 5. Пункти можуть підрозділятись на підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують і розвивають їх.  
76. (2) Глави нормативного акта - це відносно відокремлені складові частини нормативного акта або його розділів, які за своїм обсягом і змістом повинні бути підпорядковані розділам або нормативному акту в цілому і не мають виходити за їх межі.       
77. (3) Статті нормативного акта як основні його структурні одиниці являють собою відносно самостійні логіко-юридичні утворення в межах глав або ж нормативного акта в цілому і містять завершені нормативні положення в певній сфері суспільних відносин.   -80- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Частину 3 ст.86 викласти в такій редакції: " Стаття, яка не має частини або має одну частину, може містити пункти, які розвивають, уточнюють або ж конкретизують положення, викладені в статті нормативного акта або у його частині."  		Враховано в ст.21.   
78. (4) Частини статей - складові одиниці статей, що уточнюють, конкретизують і розвивають в логічно завершеному вигляді приписи, викладені в статтях нормативного акта.   -81- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 В пункті б) статті 27 слово "порядкову" замінити на "наскрізну", а впункті в) слово "наскрізну" вилучити.  		Відхилено    
79. (5) Пункти статті нормативного акта або її частини розвивають, уточнюють або ж конкретизують положення, викладені в статті акта або ж в іншій її відповідній частині.       
80. (6) Підпункти нормативного акта - це складова частина пункту статті, що уточнює і конкретизує його.      Стаття 23. Позначення складових частин тексту нормативного акта Складові частини (розділи, глави, статті, частини, пункти і підпункти статей) тексту нормативного акта повинні мати: а) розділи, глави і статті - коротку, чітко сформульовану власну назву;  
81. Стаття 89. (1) Складові одиниці (розділи, частини, глави, статті, пункти і підпункти статей) змісту нормативного акта повинні мати: а) розділи, частини і глави, а в необхідних випадках і статті - свою власну назву;   -82- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Надати статті 89 назву: "Позначення структурних складових нормативного акта"; Першу частину речення викласти в такій редакції: "Структурні складові нормативного акта повинні мати наступні позначення:". З пункту а) виключити слова "а в необхідних випадках".  		Враховано частково   б) розділи нормативного акта - порядкову нумерацію, яка позначається римськими цифрами;  
82. б) розділи нормативних актів - єдину нумерацію, яка позначається римськими (варіант - арабськими) цифрами;   -83- З пункту б) виключити варіант в дужках.  Немає висновку   в) глави нормативного акта - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами;  
83. в) глави нормативного акта - власну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами;       
84. г) статті акта - власну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами;      () частини статей - позначаються арабськими цифрами з крапкою і починаються з абзацу;  
85. д) частини статей позначаються в дужках арабськими цифрами;   -84- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Пункти д) і є) доповнити словами "з дужкою".  		Відхилено   д) пункти статей позначаються літерою з дужкою;  
86. е) пункти статей нормативного акта - літерне позначення;      е) підпункти пунктів - починаються з абзацу.  
87. є) підпункти статей позначаються літерами й арабськими цифрами в сполученні.      Стаття 24. Особливості структури кодифікованого нормативного акта 1. Зміст кодифікованого нормативного акта може складатися з загальної та особливої частин.  
88. Стаття 87. (1) Зміст кодифікованого нормативного акта (кодексу, статуту, положення) може складатися з Загальної та Особливої частин.   -85- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 87 викласти в новій редакції: "Стаття ___ Особливості структури Основ законодавства та кодексів. Зміст Основ Законодавства і Кодексів може складатись із Загальної та Особливої частин, які можуть підрозділятись на розділи і глави. Загальна частина нормативних актів, зазначених у частині першій цієї статті, містить: а) фундаментальні вихідні положення певної галузі чи інституту права (завдання, принципи, нормативні, галузеві узагальнення, визначення основних понять, інститутів (підінститутів) галузі (інституту права); б) спеціалізовані нормативні положен-ня галузі (інституту) права (презумпції, преюдиції); в) інші вихідні нормативні положення, які складають найбільш загальні і стабільні засади певної галузі (інституту права), спільні і обов`язкові для всіх норм особливої частини.  		Враховано частково   2. Загальна частина нормативного акта містить: а) завдання, принципи, нормативні узагальнення, визначення понять, конструкцій, інститутів; б) інші загальні нормативні положення, які характеризуються підвищеною стабільністю і становлять правову основу застосування норм особливої частини.  
89. (2) Загальна частина нормативного акта містить фундаментальні положення (завдання, принципи, нормативні узагальнення, визначення понять, конструкції інститутів, спеціалізовані нормативні положення (презумпції, преюдиції), інші вихідні нормативні положення, які характеризуються високою узагальненістю, комплексністю, підвищеною стабільністю і становлять правову основу застосування норм Особливої частини.      3. Особлива частина нормативного акта містить: а) конкретні правила поведінки суб`єктів суспільних відносин, що складають предмет правового регулювання цих нормативних актів; б) визначення виду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил (зокрема, юридичної відповідальності).  
90. (3) В Особливій частині нормативного акта містяться норми, що визначають вид і міру (правила) можливої та належної поведінки (юридичні права та обов'язки), вид і міру негативних наслідків за можливі порушення правових норм (юридичну відповідальність).   -86- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Особлива частина зазначених у частині першій цієї статті нормативних актів містить: а) конкретні правила поведінки суб`єктів суспільних відносин, що складають предмет правового регулювання цих нормативних актів (юридичні права і обов`язки); б) визначення виду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил (зокрема, юридичної відповідальності, визнання актів недійсними, анулювання актів, тощо).  		Враховано   4. Загальна й особлива частини мають бути органічно пов'язані між собою і містити норми, необхідні і достатні для їх застосування відповідно до особливостей предмета правового регулювання.  
91. (4) Загальна і Особлива частини органічно пов'язані між собою і містять норми, необхідні і достатні для їх застосування відповідно до особливостей предмету правового регулювання.       
92. Стаття 88. Нормотворчий орган при формулюванні норми права повинен виключати як надмірно узагальнені формулювання так і надмірно деталізовану (казуїстичну) регламентацію.   -87- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 88 виключити.  		Враховано   Стаття 25. Прикінцеві положення нормативного акта Прикінцеві положення, що розміщуються в кінці нормативного акта, є його обов'язковою складовою частиною і містять порядок набрання чинності нормативним актом або його окремих норм та у разі потреби перелік суб'єктів контролю за його виконанням, приписи про необхідність прийняття нових актів. Стаття 26. Перехідні положення У тексті нормативного акта в разі необхідності можуть бути викладені перехідні положення, які визначають порядок дії протягом певного часу інших нормативних актів або їх окремих норм з одного і того ж предмета регулювання, що діяли до прийняття цього акта. Стаття 27. Додатки до нормативного акта 1. Якщо нормативний акт супроводжується додатками, то вони засвідчуються тією ж посадовою особою, яка підписала нормативний акт. 2. Зазначені у частині (1) цієї статті додатки можуть містити: а) перелік термінів, використаних у нормативному акті; б) перелік нормативних актів, які потребують змін або скасування у зв`язку з прийняттям нормативного акта, до якого додаються; в) інші матеріали, спрямовані на полегшення застосування нормативного акта.  
93. Стаття 91. Порядок введення в дію нормативних актів законодавчої і виконавчої влади, а також дата й місце їх прийняття є обов'язковими атрибутами офіційного тексту актів і розміщуються наприкінці їх як заключні положення.   -88- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 91 виключити. Доповнити проект новою статтею такого змісту : "Стаття _____ Прикінцеві та перехідні положення норматив-ного акту. Прикінцеві положення у вигляді окремої статті (глави, розділу) нормативного акту мають включатись в нього, якщо: а) ним передбачений особливий по відношенню до загальних правил, передбачених цим Законом, порядок набуття чинності цим нормативним актом; б) якщо у зв`язку з його прийняттям виникає необхідність у внесенні змін та доповнень до інших нормативних актів, які регулюють той самий предмет, або у прийнятті інших нормативних актів. Вони, відповідно, встановлюють цей особливий порядок та констатують необхідність зазначених нормотворчих дій чи містять норми про зміну чи скасування інших чинних нормативних актів (їх окремих положень), які суперечать цьому нормативному акту. У випадку, передбаченому п. б частини першої цієї статті, якщо нормативний акт не містить безпосередньо положень про внесення змін чи доповнень до інших нормативних актів, він має включати перехідні положення у вигляді окремої статті (глави, розділу) нормативного акта, де мають визначатись засади застосування інших нормативних актів (їх окремих положень), які суперечать за змістом положенням цього нормативного акту, до внесення в ці нормативні акти відповідних змін або доповнень. Якщо в нормативному акті необхідно передбачити і прикінцеві і перехідні положення, вони можуть викладатися у єдиній статті (главі, розділі)."  		Враховано частково   Стаття 28. Положення про зміну або скасування нормативних актів Якщо у зв'язку з прийняттям нормативного акта виникає необхідність внесення змін до інших чинних нормативних актів або вони мають бути скасовані, відповідні норми про зміни чи скасування інших чинних нормативних актів можуть бути викладені у тексті такого нормативного акта.  
    -89- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статті 31 і 32 поміняти місцями.  		Відхилено    
    -90- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Доповнити проект новою статтею такого змісту: "Стаття ______ Додатки до нормативного акта. Якщо нормативний акт супроводжується додатками, вони складають його невід`ємну частину і засвідчуються разом з нормативним актом тією ж посадовою особою, яка підписала цей нормативний акт, мають єдиний з ним реєстраційний номер і однаковий правовий статус. Додатки повинні полегшувати застосування нормативного акта, конкретизувати окремі його положення, але не можуть встановлювати самостійних норм права".  		Враховано    
94. Стаття 90. Якщо у зв'язку з прийняттям нового нормативного акта вносяться зміни до інших чинних нормативних актів, у тексті нового акта викладається текст цих змін та доповнень і обов'язково дається перелік норм, які втрачають чинність.   -91- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 90 виключити.  		Відхилено    
95. Стаття 92. Детальні питання порядку підготовки і прийняття нормативних актів, ведення діловодства у нормотворчості, застосування техніко-юридичних вимог до оформлення текстів нормативних актів визначаються спеціальними нормативними актами - положеннями, які розробляють і приймають нормотворчі органи.   -92- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 92 викласти в новій редакції: "Стаття ____.Положення про порядок підготовки нормативних актів. Порядок застосування техніко-юридичних вимог підготовки нормативних актів стосовно законів регламентується відповідно до Закону України "Про закони і законодавчу діяльність". Норми цього закону щодо загальних техніко-юридичних вимог до нормативних актів деталізуються стосовно підзаконних нормативних актів різних суб`єктів нормотворчих повноважень у відповідних положеннях, які приймаються цими суб`єктами на базі загального положення про техніку підготовки підзаконних нормативних актів, що затверджується Кабінетом Міністрів України".  		Враховано частково   Глава 2. Мовні та термінологічні стандарти  
96. Глава 10. Мова, стиль і термінологія нормативних актів   -93- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Мовні і термінологічні стандарти викласти в новій редакції в главі 2.  		Враховано   Стаття 29. Загальні вимоги до тексту нормативного акта 1. Текст нормативного акта повинен відповідати нормативам державної мови.  
    -94- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Після статті "Додатки до нормативного акта" вмістити в статті, що стосуються мовних, стильових і термінологічних стандартів нормативних актів і викласти їх в новій редакції.  		Враховано    
97. Стаття 93. (1) Текст норм акта повинно бути викладено короткими, чіткими, однозначними реченнями і не допускати різного тлумачення.   -95- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті викласти в новій редакції: "Стаття _____.Мовні і граматичні вимоги до нормативних актів. Офіційний текст нормативного акта має відповідати мовним стандартам та граматичним правилам чинного літературного українського правопису. Офіційний переклад нормативних актів, що здійснюється відповідно до правил ст.... цього закону має відповідати таким же стандартам мови, на яку здійснюється переклад. Переклад має бути тотожнім за змістом офіційному тексту нормативного акта українською мовою. Не допускається вживання в тексті нормативного акту зворотів розмовної мови (просторіччя) та її експресивних форм; в одному й тому ж розумінні різних визначень і термінів, близьких за своїм значенням (синонімів); іноземних слів і термінів при наявності рівнозначних в українській мові слів; слів літерними позначеннями (абревіатур)." "Стаття ____.Вимоги до термінології нормативних актів. Терміни і позначення, які вживаються в нормативному акті (його офіційному перекладі), мають бути сформульовані з використанням зрозумілих і доступних слів та словосполучень, які в державній українській мові (та, відповідно, в мові перекладу) мають загальноприйняте значення і не підлягають двозначному тлумаченню. Одні й ті ж правові терміни (поняття) повинні застосовуватися у всіх нормативних актах в єдиній мовній формі і в єдиному значенні. Нормативні акти нижчої юридичної сили мають відповідати за термінологією нормативним актам вищої юридичної сили, що регулюють той же або суміжний предмет. Вжиття в межах одного нормативного акту різних мовних форм (синонімів) для визначення одного поняття не допускається. Якщо одне і те саме поняття в чинному законодавстві вживається в різних рівнозначних синонімічних формах, то в межах тексту одного нормативного акту має вживатись одна з них. Спеціальні галузеві неправові терміни, необхідні для урегулювання конкретного виду (сфери) суспільних відносин, використовуються у нормативних актах тільки в тому розумінні, в якому вони вживаються в даній спеціальній сфері і в єдиній мовній формі для всіх нормативних актів, якими регулюється відповідна сфера. Спеціальні правові та неправові терміни можуть пояснюватись в тексті статей нормативного акта (описова диспозиція), в дужках після визначення терміну, як синонім, в окремій главі або у додатку до нормативного акта. Обов`язково мають пояснюватись терміни, раніше не вживані в тексті чинних нормативних актів." статтях  		Враховано у відповідних  2. Положення нормативного акта мають бути викладені однозначно і не допускати різного тлумачення.  
98. (2) Змістове значення словосполучень у нормах акта повинно поширюватися на всі суттєві елементи правовідносин.      3. В тексті нормативного акта, як правило, розміщуються спочатку загальні, а потім конкретні положення.  
99. (3) При формулюванні тексту нормативного акта розміщуються спочатку більш загальні, а потім більш конкретні положення.      Стаття 30. Вимоги до термінології нормативного акта 1. У нормативному акті повинні застосовуватися позначення і терміни (поняття) з використанням загальнозрозумілих і доступних слів та словосполучень.  
100. Стаття 94. (1) У нормативному акті повинно застосовуватися позначення і терміни (поняття) з використанням загальнозрозумілих і доступних слів та словосполучень.      2. У нормативному акті повинна забезпечуватись єдність термінології.  
101. (2) Одні й ті ж терміни (поняття) повинні застосовуватися у нормативних актах в єдиному значенні (єдність термінології).      3. Позначення і терміни, які не вживалися раніше в нормативних актах, пояснюються в їх текстах (описова диспозиція) або відокремлюються в дужках після означення терміна як синонім.  
102. (3) Позначення і терміни (поняття), які не вживалися раніше в нормативних актах, пояснюються в їх текстах (описова диспозиція) або відокремлюються в дужках після визначення терміну (поняття) як загальновідомий синонім.      3. Позначення і терміни, які не вживалися раніше в нормативних актах, пояснюються в їх текстах (описова диспозиція) або відокремлюються в дужках після означення терміна як синонім.  
103. Стаття 95. Спеціальні позначення і поняття (терміни), що необхідні для урегулювання конкретного виду (галузі) суспільних відносин, застосовуються у нормативному акті тільки в тому розумінні, в якому вони вживаються в даній спеціальній галузі. У разі потреби ці позначення пояснюються у нормативному акті або в словнику, що додається до нього.      Стаття 31. Вживання спеціальних термінів 1. Спеціальні терміни, необхідні для урегулювання конкретного виду (сфери) суспільних відносин, використовуються у нормативних актах тільки в тому розумінні, в якому вони вживаються в даній спеціальній сфері. 2. У разі потреби спеціальні терміни пояснюються в тексті нормативного акта. Їх визначення викладаються на початку нормативного акта у першій главі "Загальні положення". Можливе посилання на пояснення термінів, визначених в інших нормативних актах. 3. Терміни, які використовуються в підзаконному нормативному акті, не повинні відрізнятися за змістом від їх визначення в Конституції України та законах України.  
104. Стаття 96. Текст нормативного акта (норми) не повинен допускати вживання: зворотів розмовної мови та її експресивних форм; в одному й тому ж розумінні різних позначень і термінів (понять), близьких за своїм значенням (синонімів); іноземних слів і термінів (понять) при наявності рівнозначних слів і термінів (понять) в українській мові; нечітких словосполучень, загальних міркувань, гасел, закликів; слів літерними позначеннями (абревіатур).   -96- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю викласти в такій редакції: "Стаття ______.Вимоги до стилю нормативних актів. Текст нормативних актів має відповідати сучасним стилістичним стандартам офіційного вживання державної мови. Речення, окремі словосполучення і формулювання тексту нормативного акту мають бути чіткими, точними, зрозумілими, стислими і не допускати різного тлумачення; речення мають бути предметними, переважно позитивними, в теперішньому часі. В тексті нормативного акта не повинні уживатись загальні міркування, гасла, ідеологізовані штампи. Ступінь узагальнення при формулюванні дефініцій (понять) має бути не надмірною, але достатньою для диференціації визначених ними явищ від інших, подібних. Кожна стаття (без поділу на частини) або частина статті, як правило, повинні бути викладені у одному або двох реченнях. При формулюванні тексту нормативного акта має дотримуватись наступність у викладі змісту акта: кожне загальне положення має розвиватись в конкретних правилах; правила поведінки - супроводжуватись положеннями про правові наслідки їх недотримання. Не допускається дублювання тотожніх за змістом положень в межах одного нормативного акта."  		Враховано частково   Стаття 32. Вимоги до стилю нормативного акта У тексті нормативного акта не повинні вживатися: звороти розмовної мови та її експресивних форм; в одному й тому ж розумінні різні позначення і терміни (поняття), близькі за своїм значенням (синоніми); іноземні слова і терміни (поняття) при наявності рівнозначних слів і термінів (понять) в українській мові; нечіткі словосполучення, загальні міркування, гасла, заклики; слова літерними позначеннями (абревіатури).  
    -97- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Після вищепроаналізованої глави 4 "Техніко-юридичні вимоги до нормативних актів" вмістити главу 5 "Систематизація нормативних актів", в основу якої покласти гл. 15 розділу IV проекту з нижчевикладеними змінами і доповненнями.  		Відхилено    
105. Розділ ІІ. Основи нормотворчого (правотворчого) процесу Глава 4. Вихідні положення   -98- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Розділ ІІ до глави 7 викласти в новій редакції: "Розділ ІV. Засади нормотворчого процесу ГЛАВА 3. Загальні положення  		Враховано   Розділ ІV. Засади нормотворчого процесу ГЛАВА 3. Загальні положення  
    -99- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Змінити назву глави 4, виклавши її в наступній редакції "Нормотворчий процес та його стадії" і надалі вважати її главою 6.  		Відхилено    
106. Стаття 35. Нормотворчий (правотворчий) процес - це спеціальна правова діяльність повноважних суб"єктів по підготовці, прийняттю нормативних актів та введенню їх у дію.   -100- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 35 виключити.  		Відхилено   Стаття 33. Нормотворчий процес Нормотворчий процес - це спеціальна організаційно-правова діяльність уповноважених суб'єктів, яка полягає в ініціюванні, підготовці, розгляді проектів нормативних актів, прийнятті нормативних актів та введенні їх у дію.  
107. Стаття 36. Нормотворчий процес регулюється Конституцією України, цим Законом, нормативними актами про статус суб"єктів нормотворчості, їх регламентами та іншими нормативними актами.   -101- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 36 виключити.  		Відхилено   Стаття 34. Правове регулювання нормотворчого процесу Нормотворчий процес регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законами та прийнятими відповідно до них підзаконними нормативними актами.  
    -102- Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 Статтю 36 викласти в такій редакції: "Стаття. Правове регулювання нормотворчого процесу Нормотворчий процес регулюється Конституцією України, цим Законом, іншими законами та прийнятими відповідно до них підзаконними нормативними актами."  		Враховано    
108. Стаття 37. Основними принципами нормотворчого процесу є здійснення народовладдя, законність, колегіальність(для колегіальних органів), гласність, урахування громадської думки, планування, наукова обгрунтованість.   -103- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 37 виключити.  		Враховано    
    -104- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 У статті 39 і назві Глави 6 слова "нормотворча ініціатива" та "підготовка проекту нормативного акта" у ст. 37 слова "ініційовані" та "підготовці" поміняти місцями. У Главі 6 статті 41 і 42 помістити після ст. 45.  		Відхилено    
    -105- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 У статті 39 пункт "г" викласти у такій редакції: надання нормативному акту чинності"; у зв'язку з цим слова "введення в дію" у ст. 37, ч. 1 ст. 63, ч. 10 ст. 67, ч. 2 ст. 68, ст. 74 замінити словами "надання чинності", Главі 9 дати назву "Надання чинності нормативними актами", а ст. 64 викласти у такій редакції: "Стаття 64. Етапи надання чинності нормативним актам. Етапами надання чинності нормативному акту є його підписання, реєстрація, офіційне оприлюднення і набрання ним чинності".  		   
109. Стаття 38. (1) Нормотворчий процес здійснюється за певною процедурою, що складається із стадій - самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій щодо прийняття нормативних актів, якими є:   -106- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 38 розбити на 2 статті і викласти в новій редакції: "Стаття ____.Нормотворчий процес як форма нормотворчої діяльності." "Нормотворча діяльність здійснюється у формі нормотворчого процесу, який відповідає сукупності певних процесуальних вимог до порядку здійснення нормотворчої діяльності і складається із стадій - самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій, спрямованих на підготовку і прийняття нормативних актів, внесення в них змін і доповнень." "Стаття ____.Стадії нормотворчого процесу. Стадіями нормотворчого процесу є: а) нормотворча ініціатива; б) розробка проектів нормативних актів; в) наукова експертиза та громадське обговорення проектів нормативних актів; г) розгляд та обговорення проектів нормативних актів; д) прийняття нормативних актів; е) введення їх в дію; є) внесення змін і доповнень до нормативних актів. Стадії а), б), г), д), е) є обов`язковими і мають місце у нормотворчій діяльності щодо всіх нормативних актів, що приймаються. Стадії в) та є) нормотворчого процесу є факультативними, і, відповідно, організовуються або здійснюються суб`єктами нормотворчих повноважень за певних умов, визначених цим Законом, а також за ініціативою суб`єктів нормотворчих повноважень." у статтях 33-35  		  Стаття 35. Стадії нормотворчого процесу Нормотворчий процес здійснюється за певною процедурою, що складається із стадій - самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій щодо підготовки та прийняття нормативних актів, якими є:  
110. а) нормотворча ініціатива і розробка проектів нормативних актів;      а) нормотворча ініціатива і підготовка проекту нормативного акта; б) внесення проекту нормативного акта суб'єкту нормотвореня;  
111. б) розгляд та обговорення проектів нормативних актів;      в) розгляд та обговорення проекту нормативного акта;  
112. в) прийняття нормативних актів і введення їх в дію.      г) прийняття нормативного акта; () введення нормативного акта у дію.  
113. Стаття 39. (1) Нормотворча діяльність здійснюється безпосередньо суб'єктами прийняття нормативних актів, визначеними у статті 3 цього Закону. (2) Крім суб"єктів прийняття нормативних актів у нормотворчій діяльності беруть участь також органи і структурні підрозділи суб'єктів прийняття нормативних актів, інші державні органи, громадяни та їх об'єднання, спеціально утворювані для розробки проектів нормативних актів тимчасові комісії і робочі групи, науково-дослідні установи, науковці, експерти та інші особи.   -107- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 39 виключити.  		Враховано    
    -108- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статтю 40 вилучити.  		Відхилено    
114. Стаття 40. (1) Суб'єкти прийняття нормативних актів повинні мати короткострокові, середньострокові та довгострокові (перспективні) плани підготовки нормативних актів.   -109- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 40 виключити.  		Відхилено   Стаття 36. Планування нормотворчої діяльності 1. Суб'єкти нормотворення з метою створення єдиної і узгодженої системи нормативних актів в Україні, визначення головних напрямків та забезпечення гласності нормотворчої діяльності, вдосконалення процесу підготовки нормативних актів застосовують перспективне і поточне планування. 2. Поточні плани (програми), як правило, складаються і затверджуються суб'єктом нормотворення на строк до одного року і містять визначення видів та назв актів, головних етапів та строків їх підготовки, а також органів, відповідальних за розробку проектів нормативних актів. 3. Перспективні програми нормотворчої діяльності складаються і затверджуються суб'єктом нормотворення, як правило, строком на чотири і більше років, визначають напрямки розвитку правового регулювання суспільних відносин, заходи по кодифікації та систематизації нормативних актів, їх видання.  
115. (2) Плани не виключають можливості підготовки і прийняття нормативних актів поза їх межами.      4. Плани не виключають можливості підготовки і прийняття актів поза планом.  
116. (3) Суб'єкти прийняття нормативних актів планують послідовність і час прийняття нормативних актів, проекти яких розроблено і внесено на розгляд.      5. Нормотворчі органи планують послідовність і строки прийняття нормативних актів, проекти яких розроблено і винесено на розгляд, для чого складаються короткострокові плани.  
117. Глава 5. Нормотворча ініціатива і розробка проектів нормативних актів   -110- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Главу 5 вважати, главою 4. В назві глави 5 змінити слово "розробка" на слово "підготовка".  		Враховано   ГЛАВА 4. Нормотворча ініціатива і підготовка проектів нормативних актів  
118. Стаття 41. Нормотворча ініціатива - це внесення повноважними особами до відповідних суб'єктів нормотворчості мотивованих пропозицій про необхідність прийняття, зміни чи доповнення нормативних актів або їх проектів.   -111- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
  		Враховано частково   Стаття 37. Нормотворча ініціатива Нормотворча ініціатива - це офіційне подання за визначеною процедурою суб'єктами нормотворчої ініціативи проектів нормативних актів.  
119. Стаття 42. (1) Суб'єкти нормотворчої ініціативи у відповідному нормотворчому органі визначаються Конституцією України, цим Законом, нормативними актами про статус нормотворчих органів.   -112- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 42 і 43 об`єднати у вигляді різних частин однієї статті "Суб`єкти нормотворчої ініціативи"; при цьому перше речення ст. 42 після слів "цим Законом" доповнити словами: "Законом "Про закони і законодавчу діяльність.""  		Враховано   Стаття 38. Суб'єкти нормотворчої ініціативи Суб'єкти нормотворчої ініціативи відповідного суб'єкта нормотворення у відповідному нормотворчому органі визначаються Конституцією України, цим Законом, законами України про статус відповідних органів.  
120. (2) Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народові України, народним депутатам України, Президії Верховної Ради України, постійним комісіям Верховної Ради України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Конституційному Суду України, Верховному Суду України, Вищому арбітражному суду України, Генеральному прокурору України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним Радам, Національній Академії наук України, Академії правових наук України.   -113- Райковський Б.С. (реєстр. картка № 290)
 Із статті 42 виключити частину 2.  		Враховано    
    -114- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 У частині 1 ст. 43 слова "визнання такими, що втратили чинність" замінити словом "скасування".  		Відхилено    
    -115- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 У частині 1 ст. 44 слова "ініціативи про необхідність прийняття нормативного акта" замінити словами "нормотворчої пропозиції".  		Відхилено    
121. (варіант - статтю виключити).       
122. Стаття 43. Право нормотворчої ініціативи в місцевих Радах мають голови Рад, депутати, постійні комісії та виконавчі комітети цих Рад (варіант - статтю виключити).   -116- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статті 43 і 44 викласти в новій редакції у вигляді статей 42, 43, 44.  		Враховано    
123. Стаття 44. Суб'єкти, що не мають права нормотворчої ініціативи, можуть вносити до нормотворчого органу пропозиції про необхідність прийняття нормативного акта, який повинен розглядатися нормотворчим органом.      Стаття 39. Нормотворча пропозиція 1. Нормотворча пропозиція - це подання вмотивованих пропозицій про необхідність прийняття, зміни або визнання такими, що втратили чинність нормативних актів. 2. Всі суб`єкти правовідносин мають право звертатися з нормотворчими пропозиціями безпосередньо до нормотворчих органів або через суб'єктів нормотворчої ініціативи чи за їх підтримкою. 3. Безпосереднє звернення до суб'єкта нормотворення з нормотворчою пропозицією тягне за собою обов'язок суб'єкту нормотворення дати відповідь суб`єкту нормотворчої пропозиції про врахування чи неврахування її. Стаття 40. Підготовка проекту нормативного акта 1. Підготовка проекту нормативного акта включає: розгляд ініціативи про необхідність прийняття нормативного акта і ухвалення рішення щодо розробки проекту; вироблення концепції проекту нормативного акта; збирання необхідних матеріалів та інформації; формулювання тексту проекту, пояснювальної записки та інших необхідних документів, організаційно-технічне та фінансове забезпечення його підготовки. 2. Якщо з нормативного акта, який приймається, випливають зміни до чинного нормативного акта одного рівня або втрата ним чинності, одночасно підготовлюється проект відповідного нормативного акта. 3. Рішення щодо розробки проекту нормативного акта приймається суб'єктом нормотворення на підставі: планів законопроектних робіт, аналізу нормотворчої пропозиції; висновків експертів щодо виявлення прогалин та неузгодженостей у законодавстві; відповідних міжнародних зобов'язань України тощо.  
124. Стаття 45. (1) Розробка проекту нормативного акта здійснюється:      Стаття 41. Суб'єкти розробки проекту нормативного акта 1. Розробка проектів нормативних актів здійснюється:  
125. а) нормотворчим органом, його структурним підрозділом;      а) нормотворчими органами, їхніми структурними підрозділами;  
126. б) тимчасовою комісією, робочою групою, спеціально створеною нормотворчим органом для розробки проекту;      б) тимчасовими комісіями, робочими групами, спеціально створеними нормотворчими органами;  
127. в) державними органами і установами, громадянами та їх об'єднаннями, науковцями, фахівцями та іншими особами за власною ініціативою, дорученням або на замовлення нормотворчого органу.      в) підприємствами, установами, організаціями та громадянами, в тому числі науковцями чи іншими фахівцями, за власною ініціативою, дорученням суб'єктів нормотворення або на їх замовлення.  
128. (2) Доручення нормотворчого органу на розробку проекту нормативного акта надсилається з матеріалами ініціативи про необхідність прийняття нормативного акта, завданням на розробку проекту, визначенням термінів виконання доручення.   -117- Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 Частину 2 ст.45 викласти в такій редакції: "2. Суб'єкти, що не мають права нормотворчої ініціативи, можуть безпосередньо або через суб'єктів цієї ініціативи вносити до нормотворчих органів пропозиції про необхідність прийняття нормативного акта, які розглядаються цими органами у передбаченому законом порядку."  		Враховано   2. Суб'єкти, що не мають права нормотворчої ініціативи, можуть безпосередньо або через суб'єктів цієї ініціативи вносити до суб'єкта нормотворення пропозиції про необхідність прийняття нормативного акта, які розглядаються цими органами у передбаченому законом порядку.  
129. (3) У розробці проекту нормативного акта повинна брати участь юридична служба суб'єкта, що розробляє проект.       
130. Стаття 46. Розроблений проект нормативного акта Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства, державного комітету чи іншого центрального органу державної влади щодо прав громадян або такий, що має міжвідомчий характер, надсилається до Міністерства юстиції України для висновку щодо його якості, обгрунтованості, законності та доцільності прийняття.   -118- Райковський Б.С. (реєстр. картка № 290)
 Статтю 46 виключити.  		Враховано    
131. Стаття 47. (1) Проект нормативного акта офіційно вносить до нормотворчого органу суб'єкт, який має право нормотворчої ініціативи.      Стаття 42. Внесення проекту нормативного акта суб'єкту нормотворення 1. Проект нормативного акта офіційно вноситься суб'єкту нормотворення суб'єктом нормотворчої ініціативи. 2. Проект нормативного акта вноситься суб'єкту нормотворення з поданням, в якому обгрунтовується необхідність прийняття акта, викладається стисла характеристика його змісту, зазначаються суб'єкти його розробки тощо.  
132. (2) Проект нормативного акта, що розроблений суб'єктом, який не має права законодавчої ініціативи, вноситься до нормотворчого органу через суб'єкта нормотворчої ініціативи.       
133. Стаття 48. (1) Проект нормативного акта надсилається з пояснювальною запискою.      3. Проект нормативного акта надсилається суб'єкту нормотворення з концепцією (якщо вона розроблялась), пояснювальною запискою, необхідними довідковими та аналітичними матеріалами, висновками обов'язкових, а також інших експертиз, якщо вони проводились.  
134. (2) Проект нормативного акта, із змісту якого випливає необхідність внесення змін та доповнень до чинних нормативних актів або їх скасування, повинен супроводжуватися переліком пропозицій про їх зміну, доповнення або скасування.       
135. (3) Проект нормативного акта, реалізація якого потребує економічних і фінансових витрат, вноситься на розгляд нормотворчого органу тільки з необхідними розрахунками і обгрунтуванням відповідних органів про покриття цих витрат.      4. Проект нормативного акта, реалізація якого потребує фінансово-економічних витрат, вноситься на розгляд суб'єкта нормотворення тільки з необхідними розрахунками витрат та визначенням джерел покриття цих витрат.  
136. Стаття 49. Суб'єкт нормотворчої ініціативи має право відкликати поданий ним проект нормативного акта з відповідного колегіального нормотворчого органу, якщо питання про прийняття цього нормативного акта ще не внесено до порядку денного його засідання.      Стаття 43. Відкликання проекту нормативного акта 1. Кожен суб'єкт нормотворчої ініціативи має право відкликати поданий ним проект нормативного акта до початку його розгляду суб'єктом нормотворення. 2. Проект нормативного акта, включений до порядку денного суб'єкта нормотворення, може бути відкликаний тільки за його згодою.  
137. Глава 6. Розгляд та обговорення проекту нормативного акта   -119- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Об`єднати гл. 6 і 7 в одну главу, яку вважати главою 5 за назвою "Розгляд та обговорення проектів нормативних актів, їх експертиза".  		Враховано частково   ГЛАВА 5. Розгляд та експертиза проектів нормативних актів  
138. Стаття 50. (1) Проект нормативного акта, який офіційно подано до колегіального нормотворчого органу в порядку нормотворчої ініціативи, розглядається цим органом або його відповідним органом, структурним підрозділом на предмет його готовності, економічного, юридичного, соціально-політичного обгрунтування та вирішення питання про внесення до порядку денного згідно з планом для прийняття.   -120- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 1 статті 50 викласти в новій редакції: "Проект нормативного акта, офіційно поданий до нормотворчого органу, попередньо розглядається і обговорюється цим органом або розглядається його структурним підрозділом щодо його юридичної, економічної, соціально-політичної обгрунтованості, своєчасності, техніко-юридичного рівня, відповідності планам прийняття нормативних актів та готовності до внесення до порядку денного цього нормотворчого органу". у частині 2 статті 44  		Враховано   Стаття 44. Розгляд проекту нормативного акта 1. Суб'єкт нормотворення зобов'язаний розглянути внесений у встановленому порядку належним суб'єктом нормотворчої ініціативи проект нормативного акта і прийняти рішення щодо нього. 2. Проект нормативного акта, поданий суб'єкту нормотворення, розглядається і обговорюється цим органом або попередньо розглядається його структурним підрозділом щодо економічної, юридичної, соціально-політичної обгрунтованості, відповідності планам прийняття нормативних актів та вирішення питання про внесення до порядку денного згідно з планом для прийняття, а також у разі необхідності направляється для проведення експертизи.  
139. (2) Розгляд і обговорення проекту нормативного акта провадяться за участю їх розробників.       
140. Глава 7. Наукова експертиза проекту нормативного акта       
141. Стаття 56. Наукова експертиза проекту нормативного акта призначається в необхідних випадках за рішенням нормотворчого органу, його органів і структурних підрозділів або за ініціативою розробників проекту.   -121- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статтю 56, об'єднавши зі статтею 59, і статтю 57 викласти в новій редакції. Доповнити проект новими статтями про організацію та порядок проведення обов'язкових юридичної і фінансово-економічної експертиз.  		Враховано   Стаття 45. Експертиза проекту нормативного акта 1. Обов`язкова експертиза проводиться: а) юридична - всіх проектів нормативних актів; б) фінансово-економічна - проектів нормативних актів, які передбачають або зумовлюють нові прибутки і видатки державного або місцевих бюджетів. 2. Проект нормативного акта у необхідних випадках за рішенням суб'єкту нормотворення, його структурних підрозділів або за ініціативою розробників проекту може також надсилатися на основі договору або доручення на попередню, первинну, додаткову повторну, чи іншу наукову експертизу. 3.При обговоренні найбільш важливих проектів нормативних актів з питань загальнодержавного та місцевого значення може призначатися соціологічна експертиза. 4.Проекти нормативних актів у сфері регулювання економіки, фінансово-банківської, страхової та іншої діяльності, яка може відбиватися на рівні криміналізації суспільства, можуть направлятися на кримінологічну експертизу. 5.Фінансування експертизи провадиться відповідно до законодавства.  
    -122- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 56 викласти в наступній редакції: "Стаття ____.Експертиза проектів нормативних актів". "За результатами попереднього розгляду проект нормативного акту може за рішенням нормотворчого органу, його структурних підрозділів або за ініціативою розробників проекту направлятись на наукову експертизу. Експертиза проектів нормативних актів є аналітичним дослідженням проектів науковими та іншими фахівцями у сфері правознавства або інших сферах знань на предмет оцінки наукової обгрунтованості проектів з точки зору відповідної сфери знань, їх своєчасності і техніко-юридичної досконалості, прогнозування наслідків впровадження проекту для того кола суспільних відносин, які складають його предмет, виявлення відповідності проекту іншим нормативним актам вищої юридичної сили та повноваженням суб`єкту нормотворчості, якому подано проект, визначення місця проекту в нормативній системі України та необхідності внесення у зв`язку з його прийняттям змін та доповнень до інших нормативних актів. У випадках, передбачених цим законом, експертиза нормативних актів є обов`язковою." у статті 47  		   
142. Стаття 57. Наукова експертиза провадиться з метою: забезпечення якості, законності, обгрунтованості, узгодженості й своєчасності прийняття нормативного акта; виявлення можливих позитивних і негативних правових, економічних, соціальних, кримінологічних, екологічних, демографічних та інших наслідків дії акта; визначення місця нормативного акта в системі чинного законодавства.   -123- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 57-64 викласти в такій редакції: "Стаття ____.Мета та завдання здійснення експертизи проектів нормативних актів. Експертиза проектів нормативних актів призначається і проводиться з метою забезпечення високої якості, ефективності, стабільності, системності і цілісності нормативно-правового регулювання в Україні. Завданнями експертизи є: об`єктивне, всебічне, системне дослідження проекту нормативного акту; перевірка його відповідності чинним нормативним актам вищої юридичної сили, програмним документам, що відбивають державну політику у відповідній сфері, соціальній і економічній доцільності, вимогам нормотворчої техніки, сучасному рівню наукових знань і проблемам, що вимагають нормативного врегулювання даним нормативним актом; науково обгрунтоване прогнозування наслідків проекту і підготовка за результатами проведеного дослідження неупереджених незалежних висновків щодо придатності чи непридатності проекту та шляхів його вдосконалення." у статті 46  		  Стаття 46. Мета та завдання експертизи 1. Експертиза провадиться з метою забезпечення якості й обгрунтованості нормативного акта, своєчасності прийняття акта, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії. 2. Завданням експертизи проекту нормативного акта є: об'єктивний всебічний розгляд проекту нормативного акта; перевірка відповідності проекту вимогам і нормам чинних нормативних актів, нормотворчої техніки; оцінка відповідності проекту нормативного акта сучасному рівню наукових знань, державній науково-правовій політиці, соціальній і економічній доцільності; аналіз рівня використання наукових досліджень, світового досвіду; прогнозування соціально-економічних, правових та інших наслідків реалізації нормативного акта; підготовка обгрунтованих експертних висновків. Стаття 47. Організація та порядок проведення обов`язкової юридичної експертизи 1. Обов`язковою є попередня юридична експертиза проектів нормативних актів юридичними службами суб`єктів їх розгляду та прийняття. 2. Проходження проектом внутрішньої експертизи не виключає направлення його на цій стадії нормотворчого процесу на незалежну юридичну експертизу, здійснювану іншими суб`єктами, зазначеними у статті 52 цього Закону. 3. Методичні рекомендації щодо проведення юридичної експертизи проектів нормативних актів затверджується Міністерством юстиції України. 4. Обов`язкова юридична експертиза проектів нормативних актів проводиться після доопрацювання проектів на основі врахування висновків інших експертиз. Стаття 48. Організація та порядок проведення обов`язкової фінансово-економічної експертизи 1. Обов`язкова фінансово-економічна експертиза проектів нормативних актів, що приймаються суб'єктами нормотворення, визначеними у пунктах в-г статті 5 цього Закону, крім зазначених в частині другій цієї статті, здійснюється Міністерством фінансів України. 2. Обов`язкова фінансово-економічна експертиза проектів нормативних актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування здійснюється відповідними фінансово-економічними службами цих органів. 3. Методика проведення фінансово-економічної експертизи проектів нормативних актів визначається Міністерством фінансів України.  
    -124- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття ____.Принципи експертизи проектів нормативних актів. Експертиза проектів нормативних актів здійснюється на основі принципів: - незалежності висновків експертів; - наукової обгрунтованості; - повноти і системності аналізу; - наукового короткострокового і довгострокового прогнозування; - поєднання наукового і практичного підходів; - врахування пріоритетів, закріплених Конституцією України, зокрема переважного значення забезпечення реалізації конституційних прав і свобод громадян. Незалежність експертів в оцінці проектів нормативних актів і відповідних висновках від будь-якого впливу має організаційно забезпечуватись замовником експертизи. Типові методики здійснення експертизи проектів нормативних актів на вищевказаних засадах розробляються Міністерством юстиції України та галузевими Міністерствами ( іншими центральними органами державної виконавчої влади). у статті 50  		Враховано частково    
    -125- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття___.Види експертизи проектів нормативних актів. Проекти нормативних актів можуть проходити експертизу наступних видів: - обов`язкову і факультативну; - юридичну, іншу галузеву і комплексну; - попередню, додаткову чи контрольну; - внутрішню і зовнішню. Види експертиз, на які має направлятись проект нормативного акту, визначається суб`єктом нормотворчих повноважень, на розгляд якому подано проект нормативного акту." у статтях 47, 48  		Враховано частково    
    -126- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття ___."Обов`язкове проведення експертизи проектів нормативних актів. Обов`язковою є попередня внутрішня юридична експертиза проектів нормативних актів юридичними службами суб`єктів їх розгляду та прийняття у випадках, коли проект розроблявся без участі юридичної служби. Проходження проектом внутрішньої експертизи не виключає направлення його на цій стадії нормотворчого процесу на зовнішню юридичну експертизу, здійснювану іншими суб`єктами, зазначеними у статті ___ (61) цього Закону. Поряд з юридичною експертизою проекти нормативних актів, які регулюють суспільні відносини певної галузі, мають направлятись на іншу галузеву експертизу (економічну, соціологічну, екологічну, тощо). В цих випадках замість юридичної та іншої галузевої може здійснюватись комплексна експертиза нормативних актів. Проекти нормативних актів, які стосуються врегулювання (змін у врегулюванні) найбільш важливих суспільних відносин, або проекти, які погіршують умови реалізації прав громадян, передбачають юридичну відповідальність фізичних осіб, умови легітимного обмеження їх свободи, застосування до них засобів фізичного впливу, ускладнюють механізми захисту прав громадян, а також проекти нормативних актів вищих ступенів юридичної сили - Конституційні закони, Основи законодавства, Кодекси мають обов`язково направлятись на зовнішню юридичну експертизу. Обов`язковим є проведення галузевої фінансово-економічної експертизи нормативних актів, які в певній частині або в цілому регламентують фінансово-економічні відносини. У випадках попередньої негативної експертної оцінки проекту обов`язковим є направлення проекту на повторну експертизу тим же експертам, що проводили попередню експертизу, після його наступної доробки або, у випадку незгоди з цією оцінкою суб`єкта нормотворчих повноважень - на контрольну експертизу іншим суб`єктам експертизи." у частинах 1, 2 ст.47  		Враховано    
143. Стаття 58. (1) Наукова експертиза здійснюється науковими установами, іншими організаціями, а також окремими науковцями і фахівцями тієї галузі науки, предмет якої складає зміст проекту нормативного акта.   -127- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Частину 1 після слів "тієї галузі" доповнити словом "права".  		Враховано   Стаття 49. Суб'єкти проведення наукової експертизи 1. Наукова експертиза проектів нормативних актів здійснюється: науково-дослідними організаціями й установами, вищими учбовими закладами відповідного профілю; спеціалізованими експертними організаціями; окремими науковцями, фахівцями чи їх групами, які мають відповідну кваліфікацію та спеціальні знання в галузі тієї науки, предмет якої складає зміст проекту нормативного акта.  
    -128- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статті 58 і 60 об'єднати і викласти в новій редакції.  		Враховано    
    -129- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю викласти в такій редакції: "Стаття ____.Суб`єкти проведення експертиз проектів нормативних актів. Зовнішня експертиза проектів нормативних актів здійснюється: науково-дослідними організаціями й установами, вищими учбовими закладами відповідного профілю; спеціалізованими експертними організаціями; окремими науковцями чи їх групами, які мають високу кваліфікацію та спеціальні знання в галузі тієї науки, яка вивчає відносини, що складають предмет проекту нормативного акта або юридичної науки. Внутрішня експертиза здійснюється відповідним профільними підрозділами суб`єктів нормотворчих повноважень. Враховано частково у статті 52 До експертизи можуть залучатись фахівці-практики у відповідній галузі права чи сфері діяльності, а також науковці, інші фахівці, установи і організації з іноземних держав. До підготовки висновків експертизи не може залучатися суб`єкт, від якого надійшов проект нормативного акта, чи який брав участь у розробці проекту нормативного акта, але ці особи можуть заслуховуватись суб`єктами експертизи для викладення обгрунтувань поданого проекту. У разі наявності альтернативних проектів нормативного акта, експертиза щодо кожного з них має провадитися одними і тими ж експертами, що не виключає здійснення повторної експертизи іншими суб`єктами."  		Немає висновку    
144. (2) До експертизи можуть залучатися установи й організації, науковці та фахівці іноземних держав.      2. До експертизи можуть залучатися міжнародні установи й організації, науковці та фахівці з іноземних держав.  
145. (3) До наукової експертизи не може залучатися суб'єкт, від якого надійшов проект нормативного акта чи який брав участь в розробці проекту нормативного акта.      3. До наукової експертизи не може залучатися суб'єкт, від якого надійшов проект нормативного акта чи який брав участь у розробці проекту нормативного акта. 4. У разі наявності альтернативних проектів нормативного акта наукова експертиза щодо кожного з них має провадитися одними і тими ж експертами.  
146. Стаття 59. Проекти нормативних актів з питань забезпечення правового статусу громадян та їх об'єднань мають підлягати науковій юридичній експертизі.       
147. Стаття 60. У разі наявності альтернативних проектів нормативного акта наукова експертиза по кожному з них повинна, як правило, провадитися одними і тими ж експертами.       
148. Стаття 61. В оцінці проекту нормативного акта експерти незалежні від думки органу, за дорученням якого провадиться експертиза, та будь-якого іншого впливу.   -130- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статтю 61 викласти в іншій редакції як статтю 53.  		Враховано   Стаття 50. Незалежність експертів В оцінці проекту нормативного акта експерти незалежні від позиції органу, за дорученням якого провадиться експертиза, та будь-якого іншого впливу. Стаття 51. Висновки експертизи 1. За результатами проведення експертизи суб'єктом її проведення має бути прийняте рішення - висновок експертизи. 2. Висновок обов'язкової експертизи проекту нормативного акта обов'язково подається разом з проектом нормативного акта на розгляд суб'єкта нормотворення. 3. Висновок обов'язкової експертизи щодо проекту нормативного акта, який винесено на референдум або обговорення громадян, публікується в офіційних виданнях суб'єкту нормотворення або в інших засобах масової інформації  
    -131- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Законопроект доповнити новою статтею 54.  		Враховано    
    -132- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Доповнити законопроект статтею такого змісту: "Стаття ____.Висновки експертизи проектів нормативних актів. Результати проведеного експертного дослідження проекту нормативного акту оформляються суб`єктом експертизи у вигляді письмових висновків. Висновки експертизи мають чітко відбивати позицію експертів щодо готовності проекту до наступної стадії нормотворчого процесу та конкретні пропозиції щодо його вдосконалення, або, у випадку визнання проекту непридатним в цілому - загальні настанови для розробки нового проекту. Текст висновків експертизи має містити мотивування кожної з тез висновків. Висновки експертизи проекту нормативного акту надсилаються суб`єкту нормотворчих повноважень, який направляв проект на експертизу, з одночасним направленням копії висновків суб`єкту законодавчої ініціативи, який подавав цей проект на розгляд."  		   
149. Стаття 63. Результати висновків експертів щодо проекту нормативного акта, який винесено на обговорення громадян, публікуються в офіційних виданнях нормотворчого органу або в інших засобах масової інформації.   -133- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю викласти в такій редакції: "Стаття ____.Опублікування та врахування висновків експертизи проектів нормативних актів. У випадках, зазначених в ч.4 ст. _____ цього Закону, (див. п.107 зауважень) а також висновки експертів щодо проектів нормативних актів, які було винесено на референдум або обговорення громадян, публікуються в офіційних виданнях нормотворчого органу або інших центральних друкованих органах масової інформації. у ч.4 статті 51.  		Враховано   4. Суб'єкт проведення експертизи несе відповідальність у випадках, передбачених законом.  
    -134- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Висновки експертизи проекту нормативного акту, якщо експертиза проводилась, або якщо її проведення є обов`язковим згідно до цього закону, мають додаватись до проекту і надалі обов`язково розглядаються суб`єктом нормотворчих повноважень разом з проектом, якого вони стосуються, враховується при його обговоренні, прийнятті, чи визначенні шляхів подальшої роботи над ним." у ст.52  		Враховано частково    
150. Стаття 64. При обговоренні найбільш важливих проектів нормативних актів з питань загальнодержавного та місцевого значення може призначатися соціологічна експертиза.       
151. Стаття 62. (1) Результати наукової експертизи по проекту нормативного акта повинні враховуватися нормотворчим органом при його обговоренні та прийнятті чи визначенні подальшої над ним роботи.   -135- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статті 62, 63 і 64 викласти в іншій редакції як статті 54 і 55, а статті 51-55 - як статті 56-59.  		Враховано   Стаття 52. Врахування результатів наукової експертизи Результати експертизи проекту нормативного акта повинні розглядатися суб'єктом нормотворення при його обговоренні, прийнятті чи визначенні подальшої роботи над ним, але висновок експертизи не є обов'язковим до врахування суб'єктом нормотворення.  
152. (2) Нормотворчий орган при розгляді та прийнятті нормативного акта не зв'язаний висновком наукової експертизи.       
153. Стаття 51. Нормотворчий орган за результатами розгляду та обговорення проекту нормативного акта може:   -136- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 51 надати назву "Результати розгляду та обговорення проекту нормативного акту".  		Враховано   Стаття 53. Результати розгляду та обговорення проекту нормативного акта Суб'єкт нормотворення за результатами розгляду проекту нормативного акта може: а) прийняти нормативний акт;  
154. а) повернути проект акта відповідному органу для доопрацювання та внесення змін, доповнень із визначенням головних зауважень і термінів доопрацювання;      б) повернути проект нормативного акта відповідному органу для доопрацювання, внесення до нього необхідних змін, доповнень з зазначенням зауважень і строку доопрацювання;  
155. б) надіслати проект на експертизу;      в) надіслати проект на додаткову чи повторну експертизу;  
156. в) відкласти прийняття нормативного акта на певний термін;       
157. г) відхилити проект нормативного акта із зазначенням мотивів та причини;      г) винести проект нормативного акта на публічне обговорення; () відхилити проект нормативного акта.  
158. д) прийняти нормативний акт.   -137- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Доповнити ч.1 статті 51 новим пунктом наступного змісту: "е) винести проект нормативного акту на всеукраїнський та місцевий референдуми (дорадче опитування - консультативний референдуми) в порядку, передбаченому Законом "Про Всеукраїнський та місцеві референдуми"  		Враховано частково    
159. Стаття 53. (1) Нормотворчий орган за результатами розгляду та обговорення може винести проект нормативного акта в цілому або окремі його положення на референдум, дорадче опитування (консультативний референдум).   -138- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 53 виключити.  		Відхилено   Стаття 54. Винесення проекту нормативного акта на референдум 1. Верховна Ради Автономної Республіки Крим, місцеві ради за результатами розгляду можуть винести проект нормативного акта в цілому або окремі його положення на відповідний місцевий референдум, дорадче опитування (консультативний референдум).  
160. (2) Порядок проведення референдуму, дорадчого опитування (консультативного референдуму) здійснюється відповідно до Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми".      2. Проведення місцевого референдуму, дорадчого опитування (консультативного референдуму) здійснюється в порядку, встановленому відповідними законами України.  
161. Стаття 54. Прийняття нормативного акта без обговорення можливе лише у випадках, передбачених у регламенті нормотворчого органу або за його рішенням.       
162. Стаття 52. (1) Проект нормативного акта за рішенням суб'єкта його прийняття може бути винесено на обговорення громадянами шляхом опублікування в пресі, оприлюднення по телебаченню і радіо, доведення до відома громадян іншими засобами.   -139- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Надати статті 52 назву "Винесення проекту нормативного акту на публічне обговорення". В частині 1 слова "обговорення громадян" замінити словами "публічне обговорення".  		Враховано   Стаття 55. Винесення проекту нормативного акта на публічне обговорення 1. Проект нормативного акта за рішенням відповідного суб'єкту нормотворення може бути винесено на публічне обговорення шляхом його опублікування в друкованих засобах масової інформації, доведення до відома громадян іншими засобами.  
163. (2) Пропозиції та зауваження, що надійшли у процесі обговорення проекту нормативного акта, розглядаються його розробниками, органами, яким доручено доопрацювання проекту, узагальнюються, враховуються при доопрацюванні проекту або передаються нормотворчому органові для обговорення і прийняття відповідного рішення.   -140- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 В частині 2 статті 52 слово "або" замінити словами "і обов`язково".  		Відхилено   2. Пропозиції та зауваження, що надійшли у процесі обговорення проекту нормативного акта, розглядаються його розробниками, органами, яким доручено доопрацювання проекту, узагальнюються, враховуються при доопрацюванні або передаються нормотворчим органам для прийняття відповідного рішення.  
164. (3) Організація, форми і порядок обговорення проектів нормативних актів, юридичне значення його результатів визначаються окремим нормативним актом.       
165. Стаття 55. Проект нормативного акта, який було прийнято до розгляду колегіальним нормотворчим органом попереднього скликання чи складу і який не був ухвалений, вважається внесеним до нормотворчого органу нового скликання чи складу і підлягає розгляду в загальному порядку.      Стаття 56. Наступність у розгляді проекту нормативного акта Проект нормативного акта, розгляд якого розпочато, але не завершено колегіальним суб'єктом нормотворення попереднього скликання чи складу, розглядається у загальному порядку, якщо інше не передбачено законом.  
166. Глава 8. Прийняття нормативних актів та введення їх в дію   -141- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Найменування глави 8 викласти в такій редакції. "ГЛАВА 6. Прийняття нормативних актів"  		Враховано   ГЛАВА 6. Прийняття нормативних актів  
167. Стаття 65. (1) Нормативний акт після його розгляду та обговорення приймається уповноваженим на те органом або посадовою особою з додержанням процедури, визначеної відповідним законом, регламентом чи іншим нормативним актом.   -142- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статті 65 і 66 об'єднати і викласти в іншій редакції.  		Враховано   Стаття 57. Порядок прийняття нормативного акта 1. Нормативний акт за наслідками його розгляду приймається уповноваженим на те органом або посадовою особою з додержанням процедури, визначеної Конституцією України, цим Законом, відповідними законами України про їх статус, чи особливими нормативними актами.  
    -143- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 65 викласти в "новій редакції": "Стаття ___.Порядок та умови прийняття нормативних актів. Нормативний акт після його розгляду та обговорення приймається суб`єктом нормотворчих повноважень в межах його компетенції в порядку, визначеному Конституцією України, Законами "Про закони і законодавчу діяльність", "Про всеукраїнський та місцевий референдуми", про статус суб`єктів нормотворчих повноважень та їх регламентами, за умови відповідності його Конституції, іншим чинним нормативним актам вищої щодо нього юридичної сили, повноваженням нормотворчого органу, що його розглядає, об`єктивній потребі у врегулюванні суспільних відносин, що складають його предмет, планам нормотворчих робіт (окрім актів, що згідно до чинного законодавства приймаються в позаплановому порядку), процедурним, юридичним та іншими вимогами цього закону та інших чинних нормативних актів, якими регламентується нормотворча діяльність."  		Враховано частково    
168. (2) Порядок прийняття нормативних актів шляхом голосування в колегіальних органах нормотворчості визначається Конституцією України, цим Законом, нормативними актами про їх статус та регламентами.   -144- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Частину 2 ст. 63 після слова "акт" доповнити словами "крім Конституції Автономної Республіки Крим".  		Відхилено    
169. (3) Нормативні акти можуть прийматися шляхом голосування громадян - всеукраїнським і місцевими референдумами згідно з Законом про ці референдуми. Стаття 66. Нормотворчий орган не може приймати нормативний акт, якщо він у цілому або його структурні частини чи окремі положення суперечать Конституції і законам України, міжнародним договорам, ухваленим і ратифікованим Україною, іншим чинним нормативним актам. Якщо це протиріччя має місце, такий нормативний акт повинен прийматися одночасно з внесенням відповідних змін до нього або до того нормативного акта, якому він суперечить.   -145- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 66 викласти в новій редакції: "Стаття ____.Узгодження нормативних актів, що приймаються, з чинними нормативними актами. Якщо нормативний акт, який приймається певним суб'єктом нормативних повноважень, суперечить в цілому або в певній частині іншим нормативним актам рівної юридичної сили, прийняття цього акта повинно супроводжуватись одночасним внесенням відповідних змін і доповнень до того нормативного акта, якому він суперечить".  		Враховано частково   2. Нормативні акти можуть прийматися громадянами на відповідних референдумах згідно з законом про референдуми. 3. Суб'єкт нормотворення не може приймати нормативний акт, якщо він загалом або його структурні частини чи окремі норми суперечать Конституції України, міжнародним договорам, згоду на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, законам України, іншим чинним нормативним актам вищого рівня. Стаття 58. Внесення змін до нормативного акту, що не набрав чинності Нормативний акт, що не набрав чинності може бути змінено (крім усунення орфографічних та технічних неточностей і помилок) шляхом скасування раніше прийнятого рішення та прийняття нового нормативного акта і лише відповідним суб'єктом нормотворення або його правонаступником із додержанням визначених законом вимог.  
    -146- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Доповнити главу статтею 58 в новій редакції.  		Враховано    
170. Стаття 67. (1) Прийняття нормативного акта завершується підписом визначеної Законом посадової особи, після чого прийнятий акт подається у відповідні органи для реєстрації та опублікування на державній мові або доведення до відома виконавців іншими засобами, передбаченими Законом.   -147- Лавриненко М.Ф. (реєстр. картка № 356)
 Положення статей 67-73 більш деталізувати і викласти окремою главою 7 в такій редакції: "ГЛАВА 7. Набрання чинності нормативним актом".  		Враховано   ГЛАВА 7. Набрання чинності нормативним актом  
    -148- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 67-73 виділити в окрему главу "Введення нормативних актів у дію та набуття ними чинності".  		   
171. (2) Обов'язковою умовою опублікування нормативних актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативних актів міністерств, державних комітетів, інших центральних органів державної влади щодо прав громадян або таких, що мають міжвідомчий характер, є їх державна реєстрація, що здійснюється Міністерством юстиції України.   -149- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 67 викласти в наступній редакції: "Стаття ...Поняття та стадії введення нормативних актів у дію. Введення нормативних актів у дію є сукупністю дій, виконуваних суб`єктами нормотворчої діяльності у певних процедурних формах і в певній послідовності, необхідних для набуття прийнятим законом чинності і, відповідно, юридичної сили. Основними стадіями введення нормативного акта в дію є підписання нормативного акта, його реєстрація і оприлюднення."  		Враховано частково   Стаття 59. Етапи набрання чинності нормативним актом Основними етапами набрання чинності нормативним актом є підписання нормативного акта, його державна реєстрація у випадках, передбачених законом, оприлюднення і опублікування.  
172. (3) Державна реєстрація нормативних актів провадиться в порядку, що визначається відповідним Законом.   -150- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 У частині 2 ст. 66 слова "в 5-денний строк" замінити словом "негайно".  		Відхилено    
173. Стаття 68. (1) Засвідчення (скріплення підписом) офіційних текстів нормативних актів колегіальних нормотворчих органів провадиться щодо:   -151- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 68 викласти в наступній редакції: "Стаття ...Підписання нормативного акту. Офіційний текст нормативного акта, прийнятого колегіальним суб`єктом нормотворчих повноважень, засвідчується підписом посадових осіб органів державної влади, уповноважених здійснювати засвідчення своїм підписом нормативних актів певних суб`єктів нормотворчих повноважень, або нормативних актів певного виду. Суб`єкт права підписання нормативного акту на цій стадії процесу перевіряє аутентичність поданого йому на підпис тексту тому, який був фактично прийнятий відповідним суб`єктом нормотворчих повноважень, а не розглядає проект по суті, за винятком випадків, визначених Конституцією і чинним законодавством. Особливий випадок підписання нормативних актів - схвалення та підписання законів Президентом з можливим застосуванням ним права вето щодо прийнятих законів - регламентується Конституцією за Законом "Про закони і законодавчу діяльність". Нормативні акти, які одноособово приймаються відповідними суб`єктами нормотворчих повноважень, підписуються ними особисто. Обов`язкові строки підписання нормативних актів визначаються Конституцією України, законом "Про закони і законодавчу діяльність" та іншими нормативними актами про нормотворчу діяльність та її суб`єктів. Підписаний у відповідності з правилами цієї статті нормативний акт є оригіналом і зберігається у суб`єкта нормотворчих повноважень, а всі інші примірники нормативного акта є копіями."  		  Стаття 60. Підписання нормативного акта 1. Офіційний текст прийнятого суб'єктом нормотворення нормативного акта засвідчується підписом посадової особи, яка відповідно до Конституції України та законів України уповноважена на це, або підписами декількох посадових осіб, якщо це передбачено Конституцією України чи законами України.  
174. а) законів України - Президентом України;       
175. б) постанов Кабінету Міністрів України - Прем'єр-міністром України;       
176. в) рішень і постанов органів місцевого самоврядування - головами місцевих Рад.       
177. (2) Нормативні акти посадових осіб підписуються особами, які їх видають.      2. Нормативний акт, прийнятий відповідною посадовою особою, підписуються нею власноручно і не підлягає погодженню, затвердженню чи у інший спосіб підтвердження його легітимності, якщо інше не передбачено Конституцією України чи законами України.  
178. (3) Терміни підпису нормативних актів визначаються Конституцією України, законами та іншими нормативними актами про статус нормотворчих органів.   -152- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Частини 1 і 2 ст. 68 викласти у такій редакції: "1. Реєструючий орган скасовує реєстрацію нормативного акта в єдиному державному реєстрі у разі визнання його судом нечинним (неконституційним, незаконним) або встановлення реєструючим органом, що текст поданого на реєстрацію нормативного акта не відповідає тексту прийнятого нормативного акта. 2. Нормативний акт, реєстрація якого скасована, втрачає чинність з дня скасування його державної реєстрації, крім нормативних актів, визнаних Конституційним Судом України неконституційними, які втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність". У зв'язку з цим частину 3 ст. 82 вилучити.  		Відхилено   3. Вимоги щодо підписання нормативних актів визначаються Конституцією України, законами та іншими нормативними актами з цих питань. 4. Підписаний нормативний акт є оригіналом і зберігається у встановленому порядку відповідним суб'єктом нормотворення, інші примірники нормативного акта є його копіями. Стаття 61. Власний номер нормативного акта 1. Суб'єкт нормотворення присвоює нормативному акту після його прийняття і підписання власний номер нормативного акта. 2. Нормативний акт після підпису одночасно з присвоєнням власного номера скріплюється гербовою печаткою відповідного суб'єкта нормотворення і в 5-денний строк направляється для включення до Єдиного державного реєстру нормативних актів України. Стаття 62. Включення нормативних актів до Єдиного державного реєстру нормативних актів України 1. Нормативні акти глави держави, органів державної влади та їх посадових осіб після підписання та присвоєння власного номера включаються до Єдиного державного реєстру нормативних актів України (далі - Єдиний державний реєстр). 2. Єдиний державний реєстр складається з Центрального державного реєстру та реєстрів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. 3. Включення до Єдиного державного реєстру законів, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України здійснюється Міністерством юстиції України після підписання їх офіційних текстів. 4. Включення до Єдиного державного реєстру нормативних актів центральних та місцевих органів виконавчої влади здійснюється відповідно Міністерством юстиції України та його територіальними управліннями після проведення ними державної реєстрації цих актів. 5. Внесенню до реєстру Автономної Республіки Крим, що здійснюється територіальним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, підлягають нормативні акти Автономної Республіки Крим та акти районних державних адіміністрацій в Автономній Республіці Крим. 6. Нормативний акт включається до Єдиного державного реєстру, про що повідомляється суб'єкту нормотворення. 7. Після включення нормативного акта до Єдиного державного реєстру він публікується в "Офіційному віснику України" із зазначенням його коду за Єдиним державним реєстром. Стаття 63. Державна реєстрація нормативних актів органів і посадових осіб державної влади 1. Вимоги до нормативних актів, передбачених частиною четвертою статті 65 цього Закону, та порядок проведення їх державної реєстрації визначається законом. 2. Невідповідність нормативного акта центрального чи місцевого органу виконавчої влади Конституції України, законам України, Указам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України є підставою для відмови в його державній реєстрації. 3. У разі відмови у державній реєстрації нормативного акта центрального чи місцевого органу виконавчої влади Міністерство юстиції України чи відповідне територіальне управління юстиції надсилають суб'єкту нормотворення відповідне вмотивоване рішення в 10-денний строк. 4. Суб'єкт нормотворення може оскаржити до суду рішення реєструючого органу про відмову в державній реєстрації. 5. Незареєстровані нормативні акти центральних та місцевих органів виконавчої влади є нечинними і не підлягають офіційному оприлюдненню. 6. Включені до Єдиного державного реєстру нормативні акти (крім законодавчих актів) та їх електронні копії у триденний термін надсилаються до Верховної Ради України. Стаття 64. Виключення нормативного акта із Єдиного державного реєстру нормативних актів 1. Нормативний акт може бути виключено із Єдиного державного реєстру нормативних актів у разі припинення його чинності відповідно до частини четвертої статті 75 цього Закону або скасування судом рішення про його державну реєстрацію. 2. Про виключення нормативного акта із Єдиного державного реєстру нормативних актів повідомляється відповідний суб'єкт нормотворення. Інформація про виключення публікується в "Офіційному віснику України". Стаття 65. Доступ до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі нормативних актів 1. Юридичні та фізичні особи мають вільний доступ до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі, можуть отримати копію нормативного акта, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі. Розмір плати за отримання нормативного акта визначається Міністерством юстиції України і не може перевищувати фактичних витрат на виготовлення копії нормативного акта. 2. Центральні органи державної влади оперативно забезпечуються інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі нормативних актів, в тому числі щодо актів, які не підлягають опублікуванню із забезпеченням вимог щодо збереження державної таємниці відповідно до закону. 3. Перелік установ та організацій, які мають право користуватися інформацією Єдиного державного реєстру нормативних актів за рахунок видатків з Державного бюджету, затверджується Кабінетом Міністрів України. 4. Міністерство юстиції України зобов`язане підтримувати тексти нормативних актів та їх електронні копії у контрольному стані, придатному для інформаційно-довідкового використання.  
    -153- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Федоренко Л.П. (реєстр. картка № 296)
 Доповнити проект положеннями про реєстрацію нормативних актів та її скасування.  		Враховано    
    -154- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Доповнити проект новими статтями: "Стаття ...Внутрішня реєстрація підзаконних актів. Прийнятий та підписаний нормативний підзаконний акт проходить обов`язкову реєстрацію суб`єктом нормотворчих повноважень, який прийняв цей нормативний акт, та скріпляється його гербовою печаткою."  		   
    -155- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття ____.Державна реєстрація нормативних актів. Усі нормативні акти після їх підписання підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація Законів здійснюється Верховною Радою України у формі занесення законів, що приймаються, до Єдиного реєстру законів України і присвоєння їм реєстраційного номера. Усі підзаконні акти органів та посадових осіб державної влади підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та його територіальними управліннями в Єдиному реєстрі підзаконних актів України. Державна реєстрація нормативних указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України та державна реєстрація нормативних актів центральних органів державної влади здійснюється Міністерством юстиції України. Державна реєстрація нормативних актів місцевих державних адміністрацій здійснюється територіальними управліннями Міністерства юстиції України. Усі нормативні акти Автономної Республіки Крим - Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, районних державних адміністрацій Республіки Крим підлягають державній реєстрації в Реєстрі нормативних актів Автономної Республіки Крим, що ведеться територіальним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим. Реєстрація підзаконних нормативних актів має здійснюватись в терміни, необхідні для наступного своєчасного здійснення офіційного оприлюднення нормативних актів в порядку і строки, визначені ст. 75 цього Закону. Здійснивши включення нормативного акту, поданого на реєстрацію, до відповідного державного реєстру нормативних актів, суб`єкт реєстрації надсилає нормативний акт для опублікування "Офіційним вісником України". Після реєстрації підзаконного нормативного акту Міністерство юстиції України (його територіальне управління) офіційно повідомляє про здійснення реєстрації суб`єкта нормотворчих повноважень, який прийняв цей акт."  		   
    -156- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття ____.Відмова в реєстрації нормативного акта. У випадку надходження на реєстрацію підзаконного нормативного акта, що був прийнятий на порушення умов прийняття нормативних актів, визначених в ст. 65 цього Закону Міністерство юстиції може відмовити у реєстрації цього нормативного акту і повернути його з відповідним мотивуванням та вказівкою на конкретні недоліки нормативного акту суб'єкту нормотворчих повноважень, що прийняв даний акт, або вищому за повноваженнями органу державної влади, уповноваженому скасовувати нормативні акти нижчих органів державної влади, для визначення подальшої долі цього нормативного акту. Суб'єкт нормотворчих повноважень може оскаржити рішення Міністерства юстиції про відмову в реєстрації нормативного акта, прийнятого цим суб'єктом, до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством." Для вирішення питання про відповідність нормативного акта вимогам, визначеним ст. 65 (див. п. 118) цього Закону, Міністерством юстиції проводиться внутрішня, чи призначається зовнішня експертиза."  		   
    -157- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття ____.Порядок здійснення реєстрації нормативних актів. Порядок здійснення державної реєстрації нормативних актів, порядок централізованого зберігання та ведення еталонної бази чинних нормативних актів, стандарти щодо носіїв тексту нормативного акта, який подається на державну реєстрацію, визначаються відповідним законом."  		   
    -158- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття ____.Скасування реєстрації нормативного акту. Реєстрація нормативного акту в Єдиному державному реєстрі може бути скасована лише на підставі рішення суду про скасування реєстрації нормативного акту, постановленого до набрання нормативним актом чинності. Про скасування реєстрації нормативного акта повідомляється суб`єкт нормотворчих повноважень, що прийняв цей акт. Інформація про скасування реєстрації нормативного акта публікується в "Офіційному віснику України".  		   
    -159- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Додати до проекту нову статтю такого змісту: "Стаття 64. Виключення нормативного акта із Єдиного державного реєстру 1. Нормативний акт може бути виключено із Єдиного державного реєстру у разі припинення його чинності відповідно до частини четвертої статті 73 цього Закону. 2. Про виключення нормативного акта із Єдиного державного реєстру повідомляється відповідний нормотворчий орган. Інформація про це публікується в "Офіційному віснику України".  		Враховано    
    -160- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 У назві ст. 70 вилучити слово "опублікування". У частині 5 ст. 70 слова "набирають чинності з дня..." і далі за текстом замінити словами "офіційного оприлюднення шляхом доведення їх до відома адресатів".  		Відхилено    
    -161- Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 Доповнити проект положенням такого змісту: "Скасований нормативний акт є нечинним і тягне за собою наслідки з дня вступу акту про скасування в дію згідно з чинним законодавством."  		Відхилено    
    -162- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Додати до проекту нові статті: "Стаття __.Користування Держав-ними Реєстрами законів та підзаконних актів. Єдиний державний реєстр Законів України, Єдиний державний реєстр підзаконних актів, Реєстр нормативних актів Республіки Крим мають бути доступними до використання невизначеним колом осіб; кожна особа може замовити у відповідного суб`єкта реєстрації копію зареєстрованого ним нормативного акта. Плата за видачу копії нормативного акта не може перевищувати фактичних затрат на її виготовлення. Перелік органів, установ та організацій, які мають право безкоштовно користуватися інформацією державних реєстрів нормативних актів, затверджується Кабінетом Міністрів України. Суб`єкти реєстраційних повноважень зобов'язанні підтримувати нормативні акти, зареєстровані ними, у контрольному стані."  		   
179. Стаття 69. Закони, що приймаються всеукраїнським референдумом і Верховною Радою України, публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради України - "Відомостях Верховної Ради України" не пізніше 30-денного терміну, газеті "Голос України" - не пізніше 5-денного терміну.   -163- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття ____.Офіційне оприлюднення нормативних актів. Кожний прийнятий і зареєстрований у відповідному державному реєстрі нормативний акт підлягає офіційному оприлюдненню - публічному повідомленню невизначеному колу суб`єктів права в певний строк, встановлений цим Законом та іншими Законами України. В окремих випадках, передбачених чинним законодавством про державну таємницю, окремі нормативні акти органів державної виконавчої влади або їх частини не оприлюднюються, а повідомляються обмеженому колу осіб в порядку і на умовах, визначених Законом "Про державну таємницю". Режим обмеженого повідомлення не може застосовуватися до нормативних актів, які передбачають можливість та умови обмеження прав та свобод громадян, або встановлюють їх обов`язки чи відповідальність. Ці нормативні акти підлягають обов`язковому оприлюдненню."  		Враховано частково   Стаття 66. Офіційне оприлюднення нормативних актів 1. Нормативні акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути офіційно оприлюднені (доведені до відома населення) у порядку, встановленому законом. 2. Нормативні акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. 3. Нормативний акт після його прийняття, підпису та включення до Єдиного державного реєстру нормативних актів, якщо інше не передбачено законом, офіційно оприлюднюється в офіційному друкованому виданні. 4. В окремих випадках, визначених законом, нормативний акт може бути офіційно оприлюднений шляхом оголошення по радіо, телебаченню або в інший спосіб.  
180. Стаття 70. Декрети (варіант - укази) Президента України, постанови Кабінету Міністрів України після їх прийняття публікуються в офіційному зібранні нормативних актів виконавчої влади України не пізніше 30-денного терміну, газеті "Урядовий кур'єр" - не пізніше 5-денного терміну.   -164- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Із статті 70 слово "декрети" вилучити, а "укази" залишити.  		Враховано   5. У випадках, передбачених законом, нормативний акт органу виконавчої влади або його окремі положення, що містять інформацію з обмеженим доступом і не визначають прав і обов'язків громадян, не підлягають офіційному оприлюдненню і набирають чинності з дня прийняття, якщо ними не встановлено більш пізній строк набрання чинності.  
    -165- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Частину 2 ст. 71 продовжити словами "після їх державної реєстрації, а у частині 3 ст. 71 слово "прийняття" замінити словами "державної реєстрації".  		Відхилено    
181. Стаття 71. (1) Накази міністрів, голів державних комітетів та керівників інших центральних органів державної виконавчої влади щодо прав громадян або які мають міжвідомчий характер, після їх прийняття публікуються в загальному для них офіційному виданні, інші накази - у виданні відповідного міністерства або відомства не пізніше 30-денного терміну.   -166- Райковський Б.С. (реєстр. картка № 290)
 У статті встановити правило про те, щоб накази міністрів, голів державних комітетів публікувалися в офіційному виданні - газеті "Урядовий кур'єр".  		Враховано    
182. (2) Якщо міністерство, державний комітет чи інший центральний орган державної виконавчої влади не має свого офіційного видання, прийняті їх керівниками накази доводяться до відома виконавців у порядку, визначеному положеннями про ці органи (варіант - частину другу виключити).   -167- Лавриненко М.Ф. (реєстр. картка № 356)
 Визначити у статтях 74 і 75 порядок і умови оприлюднення нормативних актів, за винятком законів, щодо яких має діяти Закон про закони і законодавчу діяльність.  		Враховано    
183. Стаття 72. Рішення місцевих референдумів і Рад, постанови виконавчих комітетів Рад та інших органів місцевого самоврядування публікуються у місцевих виданнях або оприлюднюються іншими засобами, визначеними Законом про їх статус, не пізніше 5-денного терміну після їх прийняття.   -168- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 71 і 72 об'єднати і викласти в такій редакції: "Стаття ____.Порядок та умови офіційного оприлюднення нормативних актів. Порядок оприлюднення Законів визначається Законом України "Про закони і законодавчу діяльність". Нормативні укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, інших колегіальних центральних органів влади, накази міністрів та керівників інших центральних органів державної влади офіційно оприлюднюються шляхом опублікування в газетах "Урядовий кур`єр" - не пізніше як у п`ятиденний строк, в "Офіційному віснику України" - не пізніше як у десятиденний строк з дня їх прийняття. Нормативні розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, рішення місцевих референдумів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення органів місцевого самоврядування публікуються у засобах масової інформації або оприлюднюються іншими засобами, визначеними законами про їх статус, не пізніше як у п`ятиденний строк з дня їх прийняття. В окремих випадках, передбачених чинним законодавством, нормативний акт може бути офіційно оприлюднений шляхом оголошення по радіо або телебаченню, передачі телеграфом, факсом, розіслання виконавцям або іншими засобами, передбаченими стосовно певних актів за певних обставин чинним законодавством. Нормативні акти підлягають опублікуванню української мовою та в перекладі на російську мову, а в місцях компактного проживання національних меншин також в перекладі на мову (мови), якою користується більшість населення відповідних місцевостей. Текст нормативного акта при опублікуванні має бути тотожнім тексту зареєстрованого нормативного акта, направленого для опублікування, і не підлягає редагуванню чи будь-яким змінам. Офіційна публікація нормативного акту має містити його код за відповідним державним реєстром нормативних актів. Офіційною вважається публікація нормативного акту в порядку і формах, визначених цим Законом. Всі інші способи і форми публікації нормативних актів не вважаються офіційними. Нормативний акт підлягає застосуванню згідно до його офіційно опублікованого тексту. Суб`єкт реєстрації нормативного акту відповідає за тотожність офіційно опублікованого тексту нормативного акту і зареєстрованого ним тексту нормативного акту і в разі виявлення невідповідності між ними має забезпечити негайне її усунення."  		  Стаття 67. Порядок офіційного оприлюднення нормативних актів 1. Порядок офіційного оприлюднення нормативних актів визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. 2. Нормативні акти глави держави та Кабінету Міністрів України оприлюднюються в газеті "Урядовий кур'єр" - не пізніше як у п'ятиденний строк, в "Офіційному віснику України" - не пізніше як у десятиденний строк після їх прийняття. 3. Нормативні акти суб'єктів нормотворення, визначених пунктами г-г частини першої статті 6 цього Закону (крім Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів місцевих державних адміністрацій) офіційно оприлюднюються в газеті "Урядовий кур'єр" - не пізніше як у п'ятиденний строк, в "Офіційному віснику України" - не пізніше як у десятиденний строк після їх державної реєстрації. 4. Нормативні акти голів місцевих державних адміністрацій, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, офіційно оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації, визначених Кабінетом Міністрів України, або в інший спосіб, встановлений законом, не пізніше як у п'ятиденний строк після їх державної реєстрації. 5. Нормативні акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування офіційно оприлюднюються у визначених ними друкованих засобах масової інформації або в інший спосіб, визначений законом, не пізніше як у п'ятиденний строк після їх прийняття.  
184. Стаття 73. (1) Опублікування нормативних актів в офіційних виданнях вважається здійсненим на день виходу в світ відповідного видання.      Стаття 68. Вимоги до офіційного оприлюднення нормативних актів 1. Нормативні акти підлягають офіційному оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях. 2. Офіційний переклад тексту нормативного акта на російську та інші мови, передбачені статтею 10 Конституції України здійснюється суб'єктом нормотворення, яким прийнято цей акт. 3. Офіційне оприлюднення нормативного акта в офіційних друкованих виданнях вважається здійсненим у день виходу в світ відповідного видання.  
185. (2) При опублікуванні та розсилці нормативного акта, який пройшов державну реєстрацію, є обов'язковим посилання на номер і дату реєстрації.      4. Якщо нормативний акт офіційно оприлюднений в різних офіційних друкованих виданнях і в різні терміни, днем його офіційного оприлюднення вважається день першого опублікування.  
186. (3) У наступних опублікуваннях закону повинна міститися довідка про джерело і дату його першого опублікування в офіційних виданнях.   -169- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Додати до проекту нову статтю такого змісту: "Стаття 69. Опублікування нормативних актів 1. Нормативний акт може бути опублікований в неофіційних друкованих виданнях з дотриманням тексту оригіналу нормативного акта після його офіційного оприлюднення. 2. Нормативний акт, опублікований в неофіційних друкованих виданнях, має інформаційний характер. 3. У разі виявлення невідповідності опублікованого нормативного акта його оригіналу виправлення проводиться негайно."  		Враховано   5. У наступних публікаціях нормативного акта повинна міститися інформація про джерело і дату його офіційного оприлюднення. Стаття 69. Неофіційне опублікування нормативних актів 1. Нормативний акт може бути опублікований в неофіційних друкованих виданнях з дотриманням тексту оригіналу нормативного акта після його офіційного оприлюднення. 2. Нормативний акт, опублікований в неофіційних друкованих виданнях, має інформаційний характер. 3. У разі виявлення невідповідності опублікованого нормативного акта його оригіналу виправлення проводиться негайно.  
187. Стаття 74. Закон Верховної Ради України набуває чинності через 10 днів з часу його опублікування в офіційному виданні або в інший термін, визначений в тексті Закону.   -170- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
Лавриненко М.Ф. (реєстр. картка № 356)
Шишкін В.І. (в.о. № 133)
Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Вдосконалити положення статей 73 щодо набрання чинності нормативними актами, крім законів.  		Враховано    
188. Стаття 75. (1) Закон, прийнятий всеукраїнським референдумом, набуває чинності з часу його опублікування в офіційному виданні, якщо у самому законі не визначено іншого терміну набуття чинності після опублікування.   -171- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 "Стаття _____. Дата публікації нормативних актів. Нормативний акт вважається офіційно опублікованим у день виходу в світ видання, де здійснена його офіційна публікація в порядку, визначеному цим законом. Якщо офіційна публікація нормативного акту здійснена в різних виданнях і в різні терміни, терміном його офіційного опублікування вважається дата його першої офіційної публікації. У наступних публікаціях (офіційних і неофіційних) повинно міститися посилання на джерело і дату його першого офіційного опублікування."  		  Стаття 70. Набрання чинності нормативними актами  
189. (2) Датою прийняття закону вважається день проведення референдуму.      1. Нормативні акти набирають чинності у порядку, в строки і відносно осіб, що визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативними актами.  
190. Стаття 76. Декрети (варіант - укази) Президента України, постанови Кабінету Міністрів України набувають чинності через 10 днів з часу їх опублікування в офіційних виданнях або в інший термін, який визначено у цьому нормативному акті.   -172- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Із статті 76 слово "декрети" вилучити, а "укази" залишити.  		Враховано   2. Нормативні акти суб'єктів нормотворення, визначених пунктами в-д частини першої статті 6 цього Закону набирають чинності через 7 днів з дня опублікування, якщо інше не передбачено законом чи ними не встановлено більш пізній строк набуття чинності.  
    -173- Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 Статттю 76 викласти в такій редакції: "Укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності через 7 днів з дня опублікування, якщо інше не встановлено законом." у ч.2 ст.70  		Враховано    
191. Стаття 77. Накази міністрів та керівників інших центральних органів державної виконавчої влади набувають чинності через 5 днів з часу їх опублікування в офіційних виданнях або через 3 дні після їх отримання виконавцями, чи в інший термін, який визначено у цьому нормативному акті.   -174- Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 Статттю 77 викласти в такій редакції: "Постанови інших колегіальних центральних органів державної влади, а також накази міністрів, керівників інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських голів, рішення органів місцевого самоврядування набирають чинності через 7 днів з дня опублікування, якщо інше не передбачено законом."  		Відхилено    
192. Стаття 78. (1) Рішення, прийняті місцевими референдумами, набувають чинності з часу їх опублікування в офіційних виданнях, якщо у цьому рішенні не визначено інший термін.       
193. (2) Датою прийняття рішення вважається день проведення референдуму.       
194. Стаття 79. Рішення місцевих Рад, постанови їх виконавчих комітетів та нормативні акти інших органів місцевого самоврядування набувають чинності через 3 дні з часу їх оприлюднення в офіційних виданнях, якщо інший термін не визначено у цьому акті.       
195. Стаття 80. Нормативні акти, що опубліковано в порядку, визначеному цим Законом, набувають чинності в установлений термін незалежно від розсилки їх текстів на місця.   -175- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю викласти в такій редакції: "Стаття ___.Правові наслідки офіційного оприлюднення (опублікування) нормативних актів. Офіційне оприлюднення нормативного акту є підставою для набрання нормативним актом чинності в день оприлюднення, або для певних нормативних актів - за вибігом певного, встановленого чинним законодавством, терміну після оприлюднення, або у термін, зазначений в самому офіційно оприлюдненому акті. Закони України, прийняті Верховною Радою України, набувають чинності через 10 днів, з дня їх офіційного оприлюднення; закони, прийняті всеукраїнським референдумом - в день їх офіційного оприлюднення, якщо в самих законах не встановлений більш пізні строки набрання ними чинності. Підзаконні нормативні акти всіх видів набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо цими актами не передбачені більш пізні строки набрання ними чинності. Нормативний акт, який згідно до цього Закону та Закону "Про державну таємницю" не підлягає оприлюдненню, набирає чинності з дня доведення його до відому суб`єктів його застосування, якщо інше не передбачено цим актом. В самому нормативному акті може бути передбачений більш пізній термін набуття цим нормативним актом чинності, але нормативні акти не можуть набирати чинності раніше дня їх офіційного оприлюднення. Нормативний акт, офіційне оприлюднення якого має здійснюватися у формі опублікування, не опублікований на протязі відповідного строку набрання ним чинності, встановленого законом або передбаченого в цьому нормативному акті, набирає чинності з дня його фактичного офіційного опублікування. Нормативний акт, який не було офіційно оприлюднено в формі, обов`язковій для нормативних актів відповідного виду, за винятком нормативних актів, щодо яких цим законом передбачено режим обмеженого повідомлення і для яких набуття ними чинності пов`язане з виконанням інших дій, визначених статтею 74 цього Закону, чинності не набуває."  		Враховано частково   3. Нормативний акт, офіційно оприлюднений в порядку, визначеному цим Законом, набирає чинності у встановлений термін незалежно від розсилки його тексту на місця. 4. Нормативний акт, який не був офіційно оприлюднений до зазначеного в ньому терміну набрання чинності, набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 5. Нормативний акт, що не підлягає офіційному оприлюдненню, набирає чинності після доведення його до відома адресатів, на яких він поширюється, якщо ним не встановлено більш пізній строк набрання чинності.  
196. Стаття 81. (1) Нормативний акт про зміни, доповнення і скасування іншого акта набуває чинності за тими ж правилами, що і нормативний акт, який змінюється, доповнюється чи скасовується.       
197. (2) Порядок введення в дію нормативного акта визначається в тексті самого акта.       
198. Глава 11. Сфера дії нормативних актів Стаття 97. Сфера дії нормативного акта -це межі можливості застосування норм цього акта у часі, просторі, з предмета та по колу осіб.   -176- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Положення глави 11 викласти у новій редакції у главі 8 у статтях 71-74.  		Враховано   Розділ V. Реалізація нормативних актів Глава 8 Дія нормативних актів  
    -177- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Положення глав 11, 12, 13, 14, 15 викласти в новому розділі IV "Застосування нормативних актів, їх зміна, призупинення та припинення їх дії".  		Враховано частково    
    -178- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 97 викласти в новій редакції наступного змісту: "Стаття 97.Чинні нормативні акти. Сфера дії нормативних актів. Нормативний акт, що був введений в дію і набув чинності в порядку, передбаченому цим Законом, діє в якості обов'язкового для застосування і виконання в певних межах, які визначають можливість застосування цього нормативного акту у часі, просторі, з певного предмету та по колу осіб, і складають сферу дії нормативного акту."  		Відхилено    
    -179- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Частину 4 ст. 75 доповнити пунктом "г": "г) в інших випадках, передбачених цим Законом". У пункті "в" частини 4 ст. 75 слова "прийняття нового акта" замінити словами "набрання чинності новим актом".  		Відхилено    
199. Стаття 98. Дія нормативного акта у часі починається з моменту набуття ним чинності і закінчується моментом припинення його дії.   -180- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 98 об`єднати в одну статтю із ст.ст. 99, 100, 101 і викласти в новій редакції наступного змісту: "Стаття____.Дія нормативних актів у часі. Дія нормативного акта у часі починається з моменту набуття ним чинності на підставах, в порядку і строки визначені ст. 10 в нумерації проекту цього Закону. Нормативний акт діє у часі безстроково, якщо в самому нормативному акті або нормативному акті про введення цього нормативного акта в дію не визначено певний строк дії для всього нормативного акта, або для його окремих положень. Строк дії нормативного акту (або його окремих положень), на який він був прийнятий, може бути продовжений нормативним актом однакової або вищої юридичної сили на визначений або невизначений строк. Дія нормативного акта припиняється внаслідок: а) його скасування; б) прийняття та набуття чинності нового нормативного акта вищої або рівної юридичної сили, який регулює той самий предмет; в) вибігу строку, на який було прийнято цей нормативний акт; г) визнання нормативного акта недійсним, в порядку, визначеному цим Законом. Дія нормативного акта може фактично призупинятись (припинятись) внаслідок зупинення (припинення) існування предмету регулювання або суб`єктів відповідних правовідносин, певних умов чи обставин, без існування яких застосування цього нормативного акта є неможливим. Дія нормативного акту може бути призупинена на певний строк або до настання певних умов в порядку, визначеному цим Законом."  		Враховано частково   Стаття 71. Дія нормативного акта у часі 1. Дія нормативного акта починається з моменту набрання ним чинності і закінчується моментом припинення його чинності.  
200. Стаття 99. Нормативний акт набуває чинності:       
201. а) з моменту його офіційного опублікування;       
202. б) після закінчення певного терміну з дня опублікування;       
203. в) з моменту доведення його змісту до відома виконавців іншими засобами, визначеними Законом;       
204. г) з моменту, зазначеного безпосередньо в нормативному акті.       
205. Стаття 100. (1) Нормативний акт діє у часі безстроково, якщо в його тексті не визначено інше. (2) Строк дії нормативного акта може бути встановлено для всього акта або для окремих його структурних частин.      2. Строк дії нормативного акта може бути визначено для всього акта або для окремих його структурних частин. 3. Нормативний акт діє безстроково, якщо в його тексті не визначено інше.  
206. Стаття 101. (1) Дія нормативного акта припиняється: а) з перебігом строку, на який був прийнятий цей акт; б) внаслідок скасування або зупинення його дії; в) прийняттям з цього самого питання нового акта вищої або рівнозначної юридичної сили.   -181- Райковський Б.С. (реєстр. картка № 290)
 У статті 101 необхідно передбачити правило про публікацію у офіційному виданні про припинення дії нормативного акта.  		Відхилено   4. Чинність нормативного акта припиняється: а) із закінченням строку, на який його прийнято; б) з з дня його скасування чи визнання таким, що втратив чинність; в) з дня прийняття нового акта вищої або однакової юридичної сили з того ж предмета регулювання. 5. Суб'єкт нормотворення може продовжити дію нормативного акта, що був ним прийнятий, на певний строк, на новий визначений чи невизначений строк.  
207. (2) Дія нормативного акта може фактично припинятися при зникненні предмету регулювання або відповідних суб'єктів правовідносин, припиненні певних умов чи обставин, за наявності яких можливе застосування акта.       
208. Стаття 103. Дія нормативного акта у просторі визначається територіальними межами його обов'язковості і поширюється залежно від правового статусу суб'єкта прийняття нормативного акта та його змісту на всю територію України, відповідної адміністративно-територіальної одиниці або на певну їх частину.   -182- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 В статті 103 (надавши їй назву "Дія нормативних актів у просторі") слова "та його змісту" замінити словами "та предмету регулювання цього нормативного акта."  		Враховано частково   Стаття 72. Дія нормативного акта у просторі Дія нормативного акта у просторі залежно від правового статусу суб'єкта нормотворення та його змісту поширюється на всю територію України, відповідну адміністративно-територіальну одиницю або на певну їх частину.  
209. Стаття 104. Межі дії нормативного акта з предмету визначаються тим, на яке коло суспільних відносин і осіб поширюються норми акта та до якої їх різновидності відносяться - загальним, галузевим, спеціальним, допоміжним чи іншим.   -183- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 104 викласти в новій редакції: "Стаття ____. Дія нормативного акту з предмету. Межі дії нормативного акта з предмету визначаються колом суспільних відносин, які складають предмет цього нормативного акта, та галузевою (інституційною) приналежністю цього нормативного акта."  		Відхилено    
    -184- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Частину 1 ст. 78 розбити на дві частини і викласті у такій редакції: "1. Чинний нормативний акт чи окремі його норми не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують чи скасовують відповідальність фізичної особи. 2. Чинний нормативний акт чи окремі його норми, що пом'якшують чи скасовують відповідальність юридичних осіб, мають зворотну дію в часі лише у випадку, коли в самому нормативному акті прямо про це зазначено".  		Відхилено    
210. Стаття 105. Дія нормативного акта поширюється на всіх осіб, які знаходяться на території його дії - громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб та інших суб'єктів правовідносин, за винятком випадків, передбачених законом.   -185- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 105 викласти в новій редакції: "Стаття ____.Дія нормативного акта щодо кола осіб. Нормативний акт поширюється на всіх осіб, які є суб`єктами суспільних відносин, що складають предмет правового регулювання цього нормативного акта, і які перебувають чи знаходяться на території його дії: громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб та інших суб`єктів права, якщо в самому нормативному акті коло осіб, на яких поширюється його дія, не обмежене."  		Враховано частково   Стаття 73. Дія нормативного акта щодо кола осіб Дія нормативного акта поширюється на всіх осіб, які перебувають на території його дії, що є його адресатами: громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб та інших суб'єктів правовідносин, окрім випадків, передбачених цим актом.  
211. Стаття 102. (1) Нормативні акти, які набули чинності, зворотної сили не мають.   -186- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 102 вмістити слідом за вищенаведеною (об'єднаною) статтею і викласти її в новій редакції: "Стаття _____. Зворотня дія норматив-них актів. Нормативний акт чи окремі його положення не можуть мати зворотної дії в часі, тобто не застосовуються до тих відносин, які існували до набуття чинності цим нормативним актом, якщо інше не визначене в самому нормативному акті, або в нормативному акті про введення його в дію. Зворотня дія може надаватись в порядку, передбаченому цією статтею, лише тим нормативним актам, які пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи, звільняють її від обов`язків або покращують умови реалізації її прав."  		Враховано частково   Стаття 74. Зворотна дія нормативного акта 1. Чинний нормативний акт чи окремі його норми не мають зворотної дії в часі, крім випадків, якщо вони пом'якшують чи скасовують відповідальність особи.  
212. (2) Надання зворотної сили допускається лише у випадках, спеціально обумовлених у прийнятому законі, а також у разі, коли норма нового нормативного акта пом'якшує або виключає юридичну відповідальність.      2. Надання нормативному акту зворотної дії, яке тягне за собою обмеження прав та свобод громадян, не допускається.  
213. Глава 12. Організація виконання нормативних актів   -187- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Главу 12 виключити з проекту, оскільки наведені в ній статті 106-109 не стосуються предмету цього Закону.  		Враховано    
    -188- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Главі 12 слід надати нову назву - "Виконання нормативних актів: організація і контроль" і вважати її главою 11.  		Відхилено    
214. Стаття 106. Після прийняття нормативних актів і введення їх в дію повинно бути здійснено належну організацію їх виконання - своєчасне доведення змісту прийнятих актів до відома виконавців; офіційне тлумачення актів уповноваженими органами, посадовими особами; роз'яснення змісту актів науковими установами, науковцями, фахівцями; фінансове, матеріально-технічне, правове та організаційно-технічне забезпечення виконання актів; забезпечення визначених термінів виконання актів; систематичний контроль і перевірка виконання актів; облік та належне зберігання нормативних актів.       
215. Стаття 107. (1) Контроль і перевірку виконання нормативних актів здійснюють самі нормотворчі або їх уповноважені на це органи, особи, а також спеціальні контрольні органи, інші суб'єкти, зазначені цими актами.       
216. (2) Контроль і перевірка виконання нормативних актів повинні провадитися відповідно до планів, затверджених нормотворчими та іншими уповноваженими органами.       
217. Стаття 108. Необхідною умовою належної організації виконання нормативних актів є нагляд за їх дотриманням та виконанням, який здійснюється відповідними державними органами, судами і органами прокуратури.       
218. Стаття 109. На основі результатів нагляду, контролю і перевірки виконання нормативних актів, аналізу скарг і звернень нормотворчі органи та інші уповноважені суб'єкти визначають якість, законність та ефективність дії актів. У разі виявлення в нормативних актах порушень законності, прогалин, протиріч та інших недоліків нормотворчі органи повинні їх усунути, інші уповноважені суб'єкти - внести пропозиції до повноважних органів про зміну, доповнення або скасування відповідних актів.       
219. Стаття 110. За якість, обгрунтованість та законність нормативних актів, організацію їх виконання відповідні посадові особи несуть персональну відповідальність, визначену Законом та іншими нормативними актами.       
220. Глава 13. Порядок усунення прогалин, подолання протиріч нормативних актів   -189- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Назву глави 13 викласти в такій редакції: "ГЛАВА 11. Прогалини і суперечності у нормативному акті", а статті 111, 112, 113, 114 об'єднати і викласти в редакції статті 80.  		Враховано   ГЛАВА 9. Прогалини і суперечності у нормативному акті  
    -190- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 В Главі 13 потрібно змінити назву на наступну: "Подолання прогалин у нормативних актах та суперечностей між ними" і вважати її надалі главою 9.  		Враховано частково    
221. Стаття 111. У чинних нормативних актах у процесі їх дії та застосування можуть виявитися прогалини, протиріччя (колізії) між нормами різних актів з одного і того ж предмету регулювання.   -191- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 111 виключити.  		Враховано   Стаття 75. Усунення та подолання прогалин у нормативному акті 1. Прогалина у нормативному акті - це повна або часткова відсутність відповідних положень, що унеможливлює застосування нормативного акта щодо певних правовідносин.  
222. Стаття 112. Прогалини в нормативних актах - це повна або часткова відсутність норм, які повинні регулювати ще не врегульовані суспільні відносини, необхідність регулювання яких обумовлюється суттю і змістом діючої правової системи України, правовими стандартами та принципами міжнародного права.   -192- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 112, 113 та перші 3 частини ст. 114 об'єднати в одну статтю наступного змісту: "Стаття ____.Прогалини в правовому регулюванні, їх подолання у нормотворчій та правозастосовчій діяльності. Прогалини в нормативній системі - це відсутність нормативних актів, які б регулювали певну, відносно відокремлену групу суспільних відносин., що підлягають правовому регулюванню згідно до загальних засад правової системи України, Конституції України, принципів міжнародного права, або необхідність в правовому регулюванні яких обумовлена неможливістю застосування деяких чинних нормативних актів за відсутності інших актів, що регулюють суміжні відносини. Прогалини в нормативних актах - це повна або часткова відсутність у чинних нормативних актах норм, які регулювали б певні елементи або окремі аспекти правовідносин, що складають предмет цих нормативних актів, або окремі правовідносини, що входять до групи правовідносин, в загальному плані врегульованої цими нормативними актами, що унеможливлює їх ефективне застосування у відповідності з метою правового регулювання, визначеною в цих актах. Прогалини в нормативній системі підлягають усуненню шляхом прийняття відповідних нормативних актів суб`єктами нормотворчих повноважень в порядку здійснення нормотворчої діяльності на засадах, визначених цим Законом, і не підлягають подоланню в правозастосовчій діяльності. Прогалини в нормативних актах до їх усунення в нормотворчій діяльності підлягають подоланню в правозастосовчій діяльності шляхом використання: а) аналогії закону - застосування за відсутності норм, які б прямо регулювали певні відносини (їх окремі аспекти чи елементи), правових норм, що регулюють подібні за певними ознаками відносини (їх окремі частини); б) аналогії права - застосування за відсутності норм права, які б прямо регулювали не тільки дані відносини (їх окремі аспекти чи елементи), а й подібні відносини (їх окремі частини), загальних засад Конституції і законів України."  		Враховано частково   2. Прогалина, що виявляється у змісті нормативного акта, може бути подолана судом, який застосовує цей акт, шляхом аналогії закону чи аналогії права, крім випадків заборонених законом.  
223. Стаття 113. У разі виявлення прогалин у нормативних актах суб'єкти прийняття нормативних актів зобов'язані внести до нього відповідні доповнення або зміни з чітким вичерпним формулюванням норми (норм), яка усуває прогалини.   -193- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Питання змін чи доповнень побіжно згадані в ст. 113 цієї глави, в більш деталізованому вигляді винести в окремі глави : "Внесення змін та доповнень до нормативних актів", "Призупинення та припинення дії нормативних актів", які вважати главами 14, 15.  		Враховано частково   3. У разі виявлення прогалин у нормативному акті суб'єкти його прийняття зобов'язані шляхом прийняття нового акта однакового виду внести до нього відповідні зміни з чітким формулюванням норми, яка усуває прогалини.  
224. Стаття 114. (1) У правозастосовчій практиці усунення прогалин може здійснюватися шляхом використання:   -194- Райковський Б.С. (реєстр. картка № 290)
 Статтю виключити.  		Відхилено    
225. а) інституту аналогії закону;       
226. б) аналогії права;       
227. в) субсидіарного застосування норм права.       
228. (2) Аналогія закону - це застосування при відсутності норм, які б прямо регулювали дані відносини, норм законодавства, що врегульовують відносини, які найбільш схожі за суттєвими ознаками.   -195- Сіренко В.Ф. (реєстр. картка № 233)
 У статті 114 частини 2 і 3 вилучити, оскільки це теоретичні питання, які містяться в науковій літературі.  		Враховано    
229. (3) Аналогія права - це застосування при відсутності норм, які б врегульовували не тільки дані, а й схожі відносини, загальних принципів права.       
230. (4) Субсидіарне застосування норм права - це застосування при вирішенні конкретних обставин при відсутності їх правового регулювання норм з суміжних галузей права, що врегульовують схожі обставини.   -196- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 4 ст. 114 виключити  		Враховано    
231. (5) Використання інституту аналогії закону й аналогії права та субсидіарного застосування норм права забороняється у випадках, коли прогалини виявляються у нормативних актах, які встановлюють кримінальну чи адміністративну відповідальність або обмежують правовий статус громадян.   -197- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Частину 5 ст. 114 виділити в окрему статтю, суттєво розширити за змістом і викласти в наступній редакції: "Стаття ____.Умови застосування аналогії закону та аналогії права. При використанні аналогії закону: а) в першу чергу мають застосовуватись норми нормативних актів, що регулюють подібні до неврегульованих відносини в межах певного інституту права, якщо це неможливо - тієї ж галузі права, якщо це неможливо - інших галузей права; б) мають застосовуватись норми нормативних актів рівної, а якщо це неможливо - вищої юридичної сили, щодо нормативного акту, де існує прогалина. Аналогія права може застосовуватись лише за відсутності можливості застосувати аналогію закону. При використанні аналогії права має застосовуватись в першу чергу засади інституту права, до предмету якого мають найближче відношення неврегульовані відносини (їх елементи чи аспекти), при відсутності такої можливості - загальні засади галузі права, до якої мають найближче відношення неврегульовані відносини, а при відсутності цієї можливості - загальні засади права, закріплені в Конституції. Не підлягають застосуванню за аналогією права чи закону норми, якими встановлюються правові заборони, обов`язки, юридична відповідальність, а також не допускається обмеження внаслідок застосування аналогії права чи закону прав громадян."  		Відхилено    
232. Стаття 115. Під колізією нормативних актів розуміється протиріччя між діючими нормативними актами чи їх нормами з одного і того ж предмету регулювання.   -198- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 115 і 116 об`єднати в одну статтю, розширити за змістом і викласти в новій редакції: "Стаття ___.Колізія нормативних актів. Її подолання в нормотворчій та правозастосовчій діяльності. Колізія нормативних актів - це суперечності та розбіжності між різними чинними нормативними актами або їх окремими нормами, предмети правового регулювання яких співпадають повністю, або в частині, щодо якої виникла суперечність чи розбіжність. Колізія нормативних актів (їх окремих норм) підлягає усуненню суб`єктами нормотворчих повноважень шляхом внесення змін або доповнень в ті нормативні акти, між якими вона виникла, або скасування одного з таких нормативних актів в порядку здійснення нормотворчої діяльності на засадах, визначених цим законом. До усунення колізії нормативних актів (норм права) вона підлягає подоланню в правозастосовчій діяльності шляхом застосування одного з актів (однієї з норм), що перебувають у колізії: а) у разі колізії нормативних актів (норм актів) різної юридичної сили - акта вищої юридичної сили; б) у разі колізії нормативних актів рівної юридичної сили - акта, що набрав чинності останнім; в) у разі колізії нормативних актів рівної юридичної сили, які набули чинності одночасно, - нормативного акта (норми акта), який створює більш сприятливі умови реалізації конституційних прав та свобод фізичних осіб, пом`якшує їх відповідальність або звільняє їх від обов`язків чи заборон, а за умови, що цей критерій до конкретних актів в стані колізії незастосований - акт (норми актів) вищої юридичної сили та Конституції України." у ст.77  		Враховано частково    
233. Стаття 31. Нормативні акти, які суперечать за змістом Конституції, законам та іншим нормативним актам не нижчої юридичної сили, підлягають скасуванню або зміні.   -199- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Статтю 31 викласти в іншій редакції, як статтю 76.  		Враховано   Стаття 76. Суперечності між нормативними актами 1. У разі суперечностей між нормативними актами або їх окремими положеннями (колізії актів), які мають різну юридичну силу, повинен застосовуватись нормативний акт вищої юридичної сили. 2. У разі виявлення суперечностей між положеннями різних нормативних актів, які мають однакову юридичну силу, повинні застосовуватись нормативний акт чи його окремі норми, що набрали чинності останніми. Коли нормативні акти, які суперечать один одному, набрали чинності одночасно, застосовуються відповідні положення Конституції України або нормативного акта вищої щодо них юридичної сили.  
    -200- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 У ст.31 слова "не нижчої юридичної сили" замінити словами "вищої юридичної сили", а шляхи вирішення колізій законів рівної юридичної сили регламентувати згідно до структури проекту у главі, присвяченій подоланню прогалин у нормативних актах та суперечностей між ними; слова "зміні" та "скасуванню" поміняти місцями, виходячи з наступної послідовності викладу матеріалу.  		Враховано    
234. Стаття 32. Чинний нормативний акт може бути змінено або доповнено тільки тим суб"єктом, який прийняв цей акт, і тільки нормативним актом такого ж виду.   -201- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статтю 32 викласти в такій редакції: "(1) Чинний нормативний акт може бути змінено або доповнено тільки тим суб'єктом, який прийняв цей акт, в порядку внесення до нього змін і доповнень або проекту його нової редакції. (2) Дію нормативного акта або його окремих статей не можна зупиняти нормативним актом однакової юридичної сили, що регулює суспільні відносини іншого виду".  		Враховано   Стаття 77. Внесення змін до нормативного акта 1. Чинний нормативний акт може бути змінено тільки тим суб'єктом, який прийняв цей акт, або його правонаступником і тільки нормативним актом того ж виду. 2. Зміна може здійснюватись у порядку внесення змін до тексту акта або прийняття його в новій редакції.  
235. Стаття 33. Дію нормативного акта у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону та іншими законами, може бути зупинено самим суб"єктом його прийняття, уповноваженим на це вищестоящим органом, судом, органом прокуратури до прийняття рішення про його чинність.   -202- Лавриненко М.Ф. (реєстр. картка № 356)
 Статтю 33 виключити, оскільки в ній повторюються норми цього проекту.  		Враховано    
    -203- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Після статті 81 вставити статтю такого змісту: "Стаття __ Скасування нормативного акта. Нормативний акт може бути скасований самим суб'єктом його прийняття або суб'єктом, уповноваженим на це законом, і тільки нормативним актом однакової з ним чи вищої юридичної сили. Нормативний акт припиняє чинність з дня набрання чинності актом про його скасування".  		Відхилено    
    -204- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статтю після слова "судом" додати "відповідного рівня", а після слів "органом прокуратури" - "крім актів законодавчої влади".  		Враховано частково    
    -205- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 Статтю 78 викласти у такій редакції: "Стаття 78. Визнання нечинним нормативного акта. Нормативний акт повністю чи в окремій його частині з мотивів його невідповідності Конституції України, законом України, нормативним актом вищої юридичної сили може бути визнаний судом нечинним (неконституційним, незаконним). Суд, ухваливши рішення про визнання нормативного акта повністю чи в окремій його частині нечинним, негайно повідомляє про це відповідному реєструючому органу. Нормативні акти, визначені судом нечинним повністю чи в окремій частині; втрачають чинність з дня скасування їх державної реєстрації чи внесення відповідних змін до Державного реєстру нормативних актів, крім нормативних актів, визнаних Конституційним Судом України неконституційними, які втрачають чинність з дня ухвалення судом рішення про їх нечинність".  		Враховано частково    
    -206- Райковський Б.С. (реєстр. картка № 290)
 У статті 33 слова "органом прокуратури" замінити словами "Міністерства юстиції".  		Враховано частково    
236. Стаття 34. (1) Нормативний акт може бути скасовано при наявності визначених цим та іншими законами підстав самим суб"єктом прийняття нормативного акта, уповноваженим на це вищестоящим органом або судом і тільки нормативним актом однакової або вищої юридичної сили.   -207- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Частину 1 статті 34 викласти окремою статтею 78.  		Враховано   Стаття 78. Визнання нечинним нормативного акта 1. Нормативний акт може бути визнаний нечинним при наявності визначених цим та іншими законами підстав самим суб'єктом прийняття нормативного акта, уповноваженим на це органом вищого рівня і тільки нормативним актом однакової з ним або вищої юридичної сили. 2. Нормативний акт повністю чи в окремій частині з мотивів його невідповідності Конституції України, законам України може бути визнаний судом неконституційним або нечинним. 3. Нормативний акт або його окремі положення, що визнані нечинними, втрачають чинність з дня ухвалення судом рішення про їх нечинність. Стаття 79. Правонаступність у нормотворчості У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкту нормотворення питання про зміну, скасування чи визнання таким, що втратив чинність акту такого суб'єкту нормотворення вирішуються уповноваженими відповідно до Конституції чи закону України особою або органом.  
    -208- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статтю 34 доповнити після слів "юридичної сили" словами "або рішенням суду".  		Відхилено    
    -209- Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 В ст.34 слово "скасовано" замінити словами "визнано нечинним".  		Враховано    
    -210- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Доповнити проект новою статтею 79 про правонаступність у нормотворчості.  		Враховано    
237. Стаття 116. У разі виявлення протиріч між нормами різних нормативних актів суб'єкти, які прийняли ці акти, або інші уповноважені органи зобов'язані внести відповідні зміни чи доповнення до цих актів або скасувати акт, у дії якого немає потреби.   -211- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Положення статті 116 відбити у статті 79 у новій редакції.  		Враховано    
    -212- Райковський Б.С. (реєстр. картка № 290)
 Статтю доповнити частинами другою - четвертою такого змісту: "Якщо орган, що прийняв нормативний акт не вніс змін або не відмінив, то Міністерство юстиції повинно внести попередження цьому органу і своїм рішенням зупинити його дію. Якщо в місячний термін орган не змінив чи не відмінив нормативний акт, Міністерство юстиції подає позов в суд про відміну. Конституційний суд може по своїй ініціативі відміняти нормативні акти, які видані з порушенням Конституції".  		Враховано частково    
238. Стаття 34. (2) Скасування, зміна або доповнення нормативного акта, прийнятого всеукраїнським чи місцевим референдумом, проводиться відповідним референдумом.   -213- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
 Частину 2 статті 34 викласти окремою статтею 80.  		Враховано   Стаття 80. Припиннення чинності або зміна нормативного акта, ухваленого референдумом Припинення чинності або зміна нормативного акта, ухваленого місцевим референдумом, здійснюється відповідним референдумом.  
239. Стаття 117. (1) До скасування, зміни або доповнення нормативних актів, в яких виявлено протиріччя, їх подолання здійснюється в такому порядку:   -214- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Статтю 117 виключити, оскільки її положення містяться в інших нормах цього проекту.  		Враховано    
240. а) у разі протиріч норм актів різних видів, актів, прийнятих різними суб'єктами, діє вищий за юридичною силою акт або акт вищестоящого органу;       
241. б) у разі протиріч норм будь-якого акта Конституції України діє Конституція України;       
242. в) у разі протиріч норм підзаконних актів законам діють закони;       
243. г) у разі протиріччя нормативних актів Автономної Республіки Крим Конституції та іншим законам України діють Конституція та інші закони України;       
244. д) у разі протиріччя нормативних актів України укладеним, затвердженим відповідними органами або ратифікованим Україною міжнародним договорам застосовуються норми, встановлені цими договорами;       
245. е) у разі протиріччя між нормами, що містяться у різних актах одного і того ж виду, прийнятих тим же органом, діє акт, який набрав чинності пізніше.       
246. Глава 14. Офіційне тлумачення нормативних актів   -215- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Главу 14 надалі вважати главою 13.  		Враховано частково    
247. Стаття 118. (1) При виявленні незрозумілостей у змісті нормативних актів, різних тлумачень або труднощів застосування їх норм суб'єкти прийняття нормативних актів або інші уповноважені органи здійснюють офіційне тлумачення цих норм шляхом видання спеціального акта.   -216- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Федоренко Л.П. (реєстр. картка № 296)
 Статтю 118 викласти в іншій редакції як статтю 81. Статті 119 - 122 виключити.  		Враховано   Стаття 81. Офіційне тлумачення положень нормативного акта 1. Офіційне тлумачення положень нормативного акта - це акт спеціально уповноваженого відповідно до Конституції чи закону України органу або особи, який спрямований на усунення внутрішньої суперечності, неоднозначності чи неясності змісту положень нормативного акта, і яке є обов'язковим при застосуванні нормативного акта, щодо якого здійснюється тлумачення.  
    -217- Ющик О.І. (реєстр. картка № 360)
 Частину 1 ст.118 викласти в такій редакції: "Офіційне тлумачення положень нормативного акта - це офіційне роз'яснення змісту правової норми спеціально на те уповноваженим державним органом, яке є обов'язковим при застосуванні нормативного акта, щодо якого здійснюється тлумачення."  		Враховано    
248. (2) При тлумаченні установлюється місце норми права в системі права і визначаються функціональні та інші зв'язки норми з іншими нормами, які регулюють різні сторони одного і того ж виду суспільних відносин.      2. Здійснення офіційного тлумачення не може мати наслідком обмеження прав і свобод громадян.  
249. Стаття 119. Тлумачення Конституції та інших законів України є виключною компетенцією Верховної Ради України.      3. Тлумачення нормативного акта здійснюється суб'єктом прийняття нормативного акта або спеціально уповноваженим органом.  
250. Стаття 120. Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України в разі необхідності вносять до Верховної Ради України, Президентові України, Кабінету Міністрів України подання про необхідність тлумачення виданих ними нормативних актів.       
251. Стаття 121. (1) Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України мають право давати роз'яснення щодо порядку застосування законів та інших нормативних актів України.       
252. (2) Ці роз'яснення не можуть змінювати або доповнювати зміст нормативного акта.       
253. (3) Виявлена недосконалість нормативного акта є підставою для прояву нормотворчої (законодавчої) ініціативи Верховного Суду України та Вищого арбітражного суду України.       
254. Стаття 122. Конституційний Суд України має право визначати конституційність будь-якого акта-роз'яснення щодо правового статусу громадян та їх об'єднань.       
255. Глава 15. Систематизація та облік нормативних актів   -218- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
Федоренко Л.П. (реєстр. картка № 296)
 Главу 15 викласти в новій редакції як главу 10.  		Враховано   ГЛАВА 10. Систематизація та облік нормативних актів  
    -219- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 З назви глави виключити слова "та облік", оскільки ці питання більш логічно було б врегулювати в статтях про реєстрацію нормативних актів.  		Відхилено    
256. Стаття 123. Систематизація як упорядкування чинних нормативних актів і приведення норм права до внутрішньо узгодженої системи здійснюється, як правило, в формі кодифікації або інкорпорації.   -220- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Статті 123, 124, 125 об'єднати в одну статтю під назвою "Систематизація нормативних актів" наступного змісту: "Стаття ___.Систематизація нормативних актів. Систематизація нормативних актів полягає в упорядкуванні чинних нормативних актів і їх приведенні до єдиної узгодженої нормативної системи України шляхом кодифікації, інкорпорації або уніфікації нормативних актів. Кодифікація - це системна переробка та зведення норм різних нормативних актів, які належать до однієї галузі (інституту) права, в юридично і логічно узгоджену систему і створення на цій основі нового єдиного кодифікованого акта - Основ законодавства або кодексів. Інкорпорація - це зовнішнє упорядкування нормативних актів без зміни їх змісту та структури шляхом зведення цих актів у єдині збірники, зібрання та зводи за хронологією, тематикою або суб'єктом прийняття нормативних актів. Уніфікація - це зведення декількох нормативних актів, що мають спільний предмет правового регулювання в єдиний нормативний акт."  		Враховано частково   Стаття 82. Систематизація нормативних актів 1. Систематизація як упорядкування чинних нормативних актів і приведення їх норм до внутрішньо узгодженої системи здійснюється у формі кодифікації, інкорпорації або уніфікації.  
257. Стаття 124. Кодифікація - це переробка та зведення в процесі нормотворчості норм права в юридично і логічно узгоджену систему та створення на цій основі нового, єдиного кодифікованого нормативного акта - кодексу, статуту, положення.      2. Кодифікація - це переробка та зведення в процесі нормотворчості норм, що містяться у нормативних актах, в юридично і логічно узгоджену систему і створення на цій основі нового єдиного кодифікованого нормативного акта - кодексу, статуту, положення.  
258. Стаття 125. Інкорпорація - це зовнішнє упорядочення нормативних актів без зміни їх змісту шляхом зведення цих актів в єдині збірники, зібрання, зводи в хронологічному або тематичному порядку.      3. Інкорпорація - це зовнішнє упорядкування нормативних актів без зміни їх змісту шляхом зведення цих актів у єдині збірники, зібрання, зводи за хронологією або тематикою. 4. Уніфікація - це зведення певної кількості нормативних актів з одного й того ж предмету регулювання у єдиний акт.  
259. Стаття 126. (1) Необхідною умовою нормотворчості та організації виконання нормативних актів є підготовка та видання збірників, зібрань та зводів нормативних актів.   -221- Медведчук В.В. (в.о. № 73)
 Після цієї статті вмістити статтю "Загальні засади інкорпорації нормативних актів", де об'єднати ст. ст. 126, 127, 128, 129, 130, виклавши її в наступній редакції. "Стаття ____.Загальні засади інкорпорації нормативних актів. Інкорпорація може бути офіційною - коли вона здійснюється безпосередньо суб'єктами прийняття нормативних актів або за їх дорученням іншими органами чи установами у формах, визначених цим законом, або неофіційною - коли вона здійснюється іншими суб'єктами у вигляді незалежних видань збірників та зібрань нормативних актів. Офіційна інкорпорація має здійснюватись у наступних формах: а) чинні закони України інкорпоруються до Зводу законів України, який є офіційним інкорпоративним виданням Верховної Ради України; б) чинні укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України інкорпоруються до Зібрання цих актів, яке є офіційним інкорпоративним виданням вищих за юридичною силою підзаконних актів виконавчої влади; в) нормативні акти міністерств, інших центральних державних органів виконавчої влади інкорпоруються до спільного систематизованого збірника їх нормативних актів; г) нормативні акти органів місцевого самоврядування інкорпоруються в Збірниках таких актів за обласним принципом, ведення яких здійснюється Міністерством юстиції та його територіальними управліннями (в цій частині статті слід визначити також форми обов'язкової інкорпорації нормативних актів Республіки Крим); д) ратифіковані Верховною Радою міжнародні угоди інкорпоруються ... (в цьому пункті слід визначити форми інкорпорації цих актів); Інкорпорації підлягають всі підзаконні нормативні акти, окрім тих, які не підлягають розголошенню згідно до чинного законодавства про державну таємницю. В процесі інкорпорації не допускається зміна тексту нормативного акту, раніше офіційно оприлюдненого у формах, передбачених цим законом. В більш деталізованому вигляді правила здійснення інкорпорації визначаються Положеннями про інкорпорацію законів (яке затверджується Верховною Радою України) та Положенням про інкорпорацію підзаконних нормативних актів, яке затверджується Кабінетом Міністрів України."  		Відхилено    
260. (2) Збірники, зібрання та зводи нормативних актів видаються безпосередньо суб'єктами прийняття нормативних актів або за їх дорученням іншими органами чи установами.       
261. Стаття 127. Чинні закони України підлягають включенню до Зводу законів України, який є офіційним виданням Верховної Ради України.       
262. Стаття 128. Чинні декрети, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України повинні включатися до зібрання цих актів як офіційного видання виконавчої влади України.       
263. Стаття 129. Міністерства, державні комітети та інші центральні органи державної влади повинні видавати загальний систематизований збірник їх нормативних актів щодо прав громадян та міжвідомчого характеру.       
264. Стаття 130. (1) Усі нормативні акти законодавчої влади, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, державних комітетів та інших органів центральної державної влади щодо прав громадян або міжвідомчого характеру надсилаються до Міністерства юстиції України для державного обліку. (2) Державний облік полягає у централізованому збиранні і реєстрації нормативних актів, створенні їх фондів, підтримці їх у стані, придатному для контролю та інформаційно-довідкового використання.   -222- Кириченко С.О.
 Статтю 130 викласти в такій редакції: "Стаття 130. (1) Усі нормативні акти законодавчої влади, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, державних комітетів та інших органів центральної державної влади щодо прав громадян або міжвідомчого характеру надсилаються до Верховної Ради України для формування державної комп'ютерної бази даних правової інформації та до Міністерства юстиції України для державного обліку. (2) Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України, міністерства, державні комітети, інші органи центральної влади надсилають до Верховної Ради України документи, в яких роз'яснюється застосування нормативних актів щодо прав громадян або міжвідомчого характеру. (3) Формування державної комп'ютерної бази даних правової інформації полягає в накопиченні та представленні текстів нормативних актів у вигляді, придатному для реалізації швидкого, повного, точного пошуку норм права з використанням комп'ютерів та засобів телекомунікації. (4) Державний облік полягає у централізованому збиранні і реєстрації нормативних актів, створенні їх фондів, підтримці їх у стані, придатному для контролю та інформаційно-довідкового використання." в статті 62 та інших статтях цього проекту  		Враховано частково   Стаття 83. Державний облік нормативних актів місцевого самоврядування 1. Усі нормативні акти місцевого самоврядування надсилаються до територіальних управлінь Міністерства юстиції України для державного обліку. 2. Державний облік полягає у централізованому зберіганні нормативних актів, створенні фондів актів, підтримці їх у стані, придатному для контролю та інформаційно-довідкового використання, формуванні державної комп`ютерної бази даних правової інформації, тощо. 3. Порядок державного обліку нормативних актів місцевого самоврядування затверджується Міністерством юстиції України. Стаття 84. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності через 3 місяці з дня його офіційного опублікування. 2. Дія цього Закону не поширюється на нормативні акти, що набули чинності до набрання чинності цим Законам. 3. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін після опублікування Закону України "Про нормативно-правові акти": подати Верховній Раді України пропозиції про внесення до законодавчих актів змін, що випливають з цього Закону; привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність з цим Законом; забезпечити перегляд на предмет відповідності цьому Закону і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.  
    -223- Коліушко І.Б. (реєстр. картка № 402)
 "Прикінцеві положення" - це елемент структури нормативного акта (складова частина), а не назва статті. Тому має бути так: Прикінцеві положення Стаття 88. Цей закон набирає чинності…  		Відхилено    
    -224- Лавринович О.В. (в.о. № 121)
Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
 Доповнити проект статтею про державний облік нормативних актів місцевого самоврядування.  		Враховано    
    -225- Шишкін В.І. (в.о. № 133)
 Доповнити законопроект статтею 84, в якій викласти прикінцеві положення.  		Враховано