Кількість абзаців - 7 Таблиця поправок


Про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо встановлення працівникам сімейної медицини додаткової відпустки) (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
 
   Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо встановлення працівникам сімейної медицини додаткової відпустки)
 
   Про внесення зміни до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
   Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. І. До пункту “н” частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19, № 11, ст. 93; 1994 р., № 41, ст. 376; 2003 р., № 10-11, ст. 86; 2004 р., № 17-18, ст. 250, № 43-44, ст. 493; 2005 р., №7-8, ст. 162, № 13, ст. 231, № 17, № 18-19, ст. 267, № 26, ст. 355; 2006 р., № 9, № 10-11, ст., 96; № 22, ст.184, № 22, ст.199) внести наступні зміни:
- після слів “лікарі загальної практики (сімейні лікарі)” додати слова “та медичні сестри загальної практики – сімейної медицини”;
- після слів “завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік” додати слова “та завідувачі відділень з сімейної медицини”;
- після слів “середній медичний персонал виїзних” додати слово “бригад,”.
 
-1- Бахтеєва Т.Д.
Пункт «н» статті 77 викласти у такій редакції:
«н) лікарі дільничних лікарень, головні лікарі та лікарі амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти, лікарі-педіатри, дільничні медсестри територіальних ділянок поліклінік (поліклінічних підрозділів) та дільничні медичні сестри амбулаторій, лікарі загальної практики (сімейні лікарі) та медичні сестри загальної практики – сімейної медицини, завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік та керівники амбулаторій та відділень сімейної медицини, лікарі (старші лікарі) та середній медичний персонал виїзних бригад станцій і відділень швидкої та невідкладної медичної допомоги, станцій санітарної авіації та відділень планової та екстреної консультативної допомоги - за безперервну роботу на зазначених посадах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад три роки мають право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарних дні. При цьому зберігаються права інших категорій медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку у межах існуючих норм».
 
Враховано   І. Пункт «н» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 4, ст. 19; 2005 р., N 13, ст. 231) викласти в такій редакції:
«н) лікарі дільничних лікарень, головні лікарі та лікарі амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничні лікарі-терапевти, лікарі-педіатри, дільничні медсестри територіальних ділянок поліклінік (поліклінічних підрозділів) та дільничні медичні сестри амбулаторій, лікарі загальної практики (сімейні лікарі) та медичні сестри загальної практики – сімейної медицини, завідувачі терапевтичних та педіатричних відділень поліклінік, керівники амбулаторій та відділень сімейної медицини, лікарі (старші лікарі) та середній медичний персонал виїзних бригад станцій і відділень швидкої та невідкладної медичної допомоги, станцій санітарної авіації та відділень планової та екстреної консультативної допомоги - за безперервну роботу на зазначених посадах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад три роки мають право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарних дні. При цьому зберігаються права інших категорій медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку у межах існуючих норм».
 
4. ІІ. Прикінцеві положення
 
   ІІ. Прикінцеві положення
 
5. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2008 року.
 
-2- Бахтеєва Т.Д.
Пропонується введення в дію цього Закону з 1 січня 2009 року
 
Враховано   1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2009 року.
 
6. 2. Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

   2. Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.