Кількість абзаців - 854 Таблиця поправок


Про акціонерні товариства (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
 		    Проект
 
1. Закон України
 		    Закон України
 
2. Про акціонерні товариства
 		    Про акціонерні товариства
 
3. _________________________
 		    _________________________
 
4. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
5. Стаття 1. Сфера застосування Закону
 		    Стаття 1. Сфера застосування Закону
 
6. 1. Цей Закон визначає порядок утворення, діяльності, припинення акціонерних товариств, їх правий статус, права та обов’язки акціонерів.
 		 -1- Богословська І.Г.
 Частину другу статті 1 законопроекту доповнити абзацом другим наступного змісту:
„Діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними Законами."
 		Враховано   1. Цей Закон визначає порядок утворення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів.
Діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними Законами.
 
    -2- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У тексті проекту додати у відповідних відмінках після слів «утворення, діяльності, припинення» слово «виділ».
У тексті проекту додати у відповідних відмінках після слов «корпоративні права» слова «територіальна громада».
 		Враховано    
    -3- Писаренко В.В.
 У частині першій ст. 1 слово «правий» замінити на слово «правовий».
 		Враховано    
7. 2. Особливості правового статусу, утворення, діяльності, припинення акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, а також державних акціонерних товариств, визначаються законами.
 		    2. Особливості правового статусу, утворення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, а також державних акціонерних товариств визначаються законами.
 
8. 3. Особливості утворення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.
 		    3. Особливості утворення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.
 
9. Управління акціонерними товариствами, у статутних фондах яких є корпоративні права держави, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про управління об’єктами державної власності».
 		 -4- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою врегулювання можливості територіальним громадам виступати учасниками акціонерних товариств необхідно абзац другий частини третьої статті 1 викласти в такій редакції:
«Управління товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, або територіальної громади здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.»
 		Враховано   Управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.
 
10. 4. Утворення, припинення акціонерного товариства, одержання у власність або в управління акцій та набуття іншим чином права контролю над товариством проводиться з дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
 		    4. Утворення, припинення акціонерного товариства, одержання у власність або в управління акцій та набуття іншим чином права контролю над товариством здійснюється з дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
 
11. Стаття 2. Визначення термінів
 		    Стаття 2. Визначення термінів
 
12. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 		    1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
 
13. 1) афілійовані одна щодо іншої особи (далі — афілійовані особи):
 		 -5- Богословська І.Г.
 У пункті 1 частини 1 статті 2 необхідно вилучити словосполучення "… що провадять спільно господарську діяльність "
 		Відхилено   1) афілійовані одна щодо іншої особи (далі — афілійовані особи):
 
14. юридичні особи, у разі коли одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;
 		    юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи;
 
15. члени сім’ї фізичної особи — чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їх чоловіки (дружини), що провадять спільно господарську діяльність;
 		    члени сім’ї фізичної особи — чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини), які спільно провадять господарську діяльність;
 
16. фізична особа та члени її сім’ї, що провадять спільно господарську діяльність, і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою;
 		    фізична особа та члени її сім’ї, які спільно провадять господарську діяльність, і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім’ї здійснюють контроль над юридичною особою;
 
17. 2) викуп акцій — придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій;
 		    2) викуп акцій — придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій;
 
18. 3) голосуюча акція — акція, власнику якої надається право голосу на загальних зборах акціонерів (далі — загальні збори) для вирішення питань, передбачених законом та статутом акціонерного товариства;
 		    3) голосуюча акція — акція, власнику якої надається право голосу на загальних зборах акціонерів (далі — загальні збори) для вирішення питань, передбачених законом та статутом акціонерного товариства;
 
19. 4) значний правочин — правочин або кілька взаємопов’язаних правочинів (крім правочинів з розміщення товариством власних акцій), учинених акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (послуг, робіт), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства;
 		 -6- Богословська І.Г.
 Пункт 4 частини першої статті 2 викласти у такій редакції:
„значний правочин – правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить більше 5 відсотків вартості активів за даними останньої, якщо інше не установлено статутом"
 		Відхилено   4) значний правочин – правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності;
 
    -7- Воропаєв Ю.М.
 З пункту 4 частини першої статті 2 законопроекту виключити слова «або кілька взаємопов‘язаних правочинів» та викласти цей пункт у такій редакції:
«значний правочин – правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариств;».
 		Враховано редакційно    
20. 5) значний пакет акцій — пакет із 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства;
 		 -8- Воропаєв Ю.М.
 Пункт 5 частини першої статті 2 викласти у такій редакції:
«значний пакет акцій – пакет із 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства»
 		Враховано   5) значний пакет акцій – пакет із 10 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства;
 
21. 6) контроль — вирішальний вплив на господарську діяльність суб’єкта господарювання, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб’єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання;
 		 -9- Богословська І.Г.
 В п.6 ч.1 ст.2 Додати після слів "вирішальний вплив "словосполученням" або можливість здійснення вирішального впливу"
 		Враховано   6) контрольний пакет акцій – пакет із 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства;
7) контроль — вирішальний вплив або можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність суб’єкта господарювання, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною частиною, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування та прийняття рішення органами управління суб’єкта господарювання, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання;
 
    -10- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 2 доповнити пунктом 6 такого змісту:
«6) контрольний пакет акцій – пакет із 50 і більше відсотків простих акцій акціонерного товариства;», пункти 6-18 відповідно вважати пунктами 7-19.
 		Враховано    
22. 7) корпоративні права — сукупність майнових і немайнових прав акціонера — власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають в себе право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів, а також інші права, передбачені законом або статутом;
 		 -11- Богословська І.Г.
 В п. 7 ч.1 ст.2 Необхідно після словосполучення "отримання дивідендів" додати словосполученням "та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами".
 		Враховано редакційно   8) корпоративні права — сукупність майнових і немайнових прав акціонера — власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами;
 
    -12- Писаренко В.В.
 У п. 7 ст. 2 додати слова «та активів у разі ліквідації останнього».
Слово «або» змінити словом «та».
Доповнити словами «акціонерного товариства».
 		Враховано частково редакційно   
23. 8) кумулятивне голосування — голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами;
 		    9) кумулятивне голосування — голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами;
 
24. 9) ліквідаційна вартість привілейованої акції певного класу — сума коштів, яку отримує власник такої акції під час ліквідації акціонерного товариства;
 		 -13- Богословська І.Г.
 В п. 9 ч. 1 ст. 2 словосполучення "сума коштів, яку отримує власник" змінити на словосполучення "сума коштів, яка належатиме власнику"
 		Враховано   10) ліквідаційна вартість привілейованої акції певного класу — сума коштів, яка належитиме власнику такої акції під час ліквідації акціонерного товариства;
 
25. 10) обов’язковий викуп акцій — обов’язкове придбання акціонерним товариством за плату та на вимогу акціонера розміщених ним акцій;
 		 -14- Богословська І.Г.
 П. 10 ч. 1 ст. 2 необхідно викласти в наступній редакції: "обов'язковий викуп акцій - обов'язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій"
 		Враховано   11) обов'язковий викуп акцій - обов'язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій;
 
    -15- Писаренко В.В.
 Перефразувати положення оскільки воно є недосконалим з точки зору юридичної техніки.
 		Немає висновку    
26. 11) особи, що діють спільно, — фізичні та/або юридичні особи, які діють на підставі правочину між ними і погоджують свої дії для досягнення спільної мети;
 		    12) особи, що діють спільно, — фізичні та/або юридичні особи, які діють на підставі правочину між ними і узгоджують свої дії для досягнення спільної мети;
 
27. 12) офіційний друкований орган — одне з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
 		 -16- Богословська І.Г.
 Частину першу статті 2 законопроекту доповнити пунктом наступного змісту: „Повідомлення акціонерам - повідомлення, що містить передбачену законом та статутом інформацію та направляється адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення."
 		Враховано   13) офіційний друкований орган — одне з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
14) повідомлення акціонерам - повідомлення, що містить передбачену законом та статутом інформацію і направляється адресату листом з описом вкладення та повідомленням про вручення;
 
28. 13) посадові особи органів акціонерного товариства — голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства;
 		 -17- Богословська І.Г.
 В п.13 ч.1 ст.2 після слів "ревізійної комісії" додати слово " (ревізора)".
 		Враховано   15) посадові особи органів акціонерного товариства — фізичні особи, голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії (ревізора) акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства;
 
    -18- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 В п.13 ч.1 ст.2 після слів "органів акціонерного товариства" додати слово "фізичні особи".
 		Враховано    
29. 14) пропорційний викуп акцій — придбання акціонерним товариством розміщених ним акцій пропорційно кількості акцій певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до продажу;
 		    16) пропорційний викуп акцій — придбання акціонерним товариством розміщених ним акцій пропорційно кількості акцій певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до продажу;
 
30. 15) проста більшість голосів — понад 50 відсотків голосів акціонерів, що брали участь у загальних зборах;
 		 -19- Богословська І.Г.
 Необхідно викласти в наступній редакції: "15) проста більшість голосів - понад 50 відсотків голосів акціонерів, що приймали участь (зареєструвалися для участі) у загальних зборах"
 		Відхилено   17) проста більшість голосів — більш як 50 відсотків голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах;
 
31. 16) розміщені цінні папери — цінні папери акціонерного товариства, які відчужено ним на користь інших осіб;
 		 -20- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 В п.16 ч.1 ст.2 після слів "на користь інших осіб" додати слова "в порядку встановленому законодавством".
 		Враховано   18) розміщені цінні папери — цінні папери акціонерного товариства, відчужені ним на користь інших осіб у порядку, встановленому законодавством;
 
32. 17) статутний капітал — капітал акціонерного товариства, який утворюється із суми внесків акціонерів у результаті придбання ними акцій;
 		 -21- Богословська І.Г.
 Необхідно викласти в наступній редакції: "17) статутний капітал - капітал товариства, який утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства"
 		Враховано редакційно   19) статутний капітал - капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства;
 
33. 18) члени виконавчого органу — члени колегіального виконавчого органу або особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства.
 		 -22- Воропаєв Ю.М.
 Додати до статті 2 наступний термін:
«Письмове повідомлення акціонерам - повідомлення, що містить передбачену законом та статутом інформацію та направляється адресату листом з описом вкладення» .
 		Відхилено   20) члени виконавчого органу — посадові особи - члени колегіального виконавчого органу. Статус члена виконавчого органу має також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства.
 
    -23- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 П.18 викласти в наступній редакції:
«члени виконавчого органу — посадові особи - члени колегіального виконавчого органу. Статус члена виконавчого органу має також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства».
 		Враховано    
34. Стаття 3. Правовий статус акціонерного товариства
 		    Стаття 3. Правовий статус акціонерного товариства
 
35. 1. Акціонерне товариство — це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.
 		 -24- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину першу ст.3 доповнити словами «корпоративні права за якими посвідчуються акціями».
 		Враховано   1. Акціонерне товариство — господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
 
36. 2. Акціонерне товариство не відповідає за зобов’язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.
 		    2. Акціонерне товариство не відповідає за зобов’язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.
 
37. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.
 		    Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.
 
38. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов’язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
 		    Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов’язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
 
39. Афілійовані особи товариства несуть відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у випадках і порядку, встановлених законом.
 		 -25- Воропаєв Ю.М.
 Абзац четвертий частини 2 статті 3 виключити.
 		Враховано      
    -26- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзац перший частини третьої ст..3 викласти в наступній редакції:
«Акціонерне товариство може бути утворене шляхом заснування або злиття, поділу, виділення чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство».
 		Враховано    
40. 3. Акціонерне товариство може бути утворене шляхом заснування або злиття, поділу, виділення чи перетворення існуючої юридичної особи у товариство.
 		    3. Акціонерне товариство може бути утворене шляхом заснування або злиття, поділу, виділення чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.
 
41. Товариство утворюється без обмеження строку функціонування, якщо інше не встановлено його статутом.
 		 -27- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 В абзаці другому частини третьої ст.3 слово «функціонування» замінити на слова «діяльності»
 		Враховано   Товариство утворюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом.
 
    -28- Писаренко В.В.
 В абз. 2 ч. 3 ст. 3 слово «функціонування» замінити словом «діяльності».
 		Враховано    
42. Товариство вважається утвореним і набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
 		 -29- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 В абзаці третьому частини третьої ст.3 слово «моменту» замінити на слова «дати»
 		Враховано   Товариство вважається утвореним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
 
43. 4. Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
 		    4. Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).
 
44. Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, а також повне та скорочене найменування іноземною мовою.
 		 -30- Богословська І.Г.
 Абз .2 частини 4 статті 3 необхідно викласти в наступній редакції:
"Товариство може мати повне та скорочене найменування іноземною мовою або мовами".
 		Враховано редакційно   Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою або мовами.
 
45. Стаття 4. Акціонери товариства
 		    Стаття 4. Акціонери товариства
 
46. 1. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, які є власниками акцій товариства.
 		    1. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, які є власниками акцій товариства або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном.
.
 
47. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.
 		 -31- Богословська І.Г.
 Абзац другий частини першої ст.4 викласти в наступній редакції:
«Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, в тому числі товариство, що зареєстроване за законодавством інших держав, учасником якого є одна особа.»
 		Відхилено   Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів-юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та особа.
 
    -32- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 В абзаці другому частини першої ст.4 додати наступне речення: «Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів-юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та особа».
 		Враховано    
48. 2. Статутом або іншими документами визначаються лише ті обов’язки акціонерів, які передбачені законом.
 		 -33- Богословська І.Г.
 Частину другу ст. 4 викласти в наступній редакції:
"Будь-які обов'язки акціонерів, що суперечать закону, не можуть визначатися статутом або іншими документами товариства."
 		Враховано   2.Будь-які обов'язки акціонерів, що суперечать закону, не можуть визначатися статутом або іншими документами товариства.
 
49. Стаття 5. Типи акціонерних товариств
 		    Стаття 5. Типи акціонерних товариств
 
50. 1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
 		 -34- Богословська І.Г.
 Частину 1 ст. 5 додати абз. 2 наступного змісту:
"Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів".
 		Враховано   1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
 
51. 2. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.
 		    2. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.
 
52. Приватне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства — з приватного на публічне.
 		    Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства — з приватного на публічне.
 
53. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
 		 -35- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до проекту після ст.5 нову статтю наступного змісту :
«Стаття 6. Акціонерне товариство з одним акціонером1. Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома, в порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісією).»
Нумерація статей змінюється відповідно.
 		Враховано редакційно   Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.
Стаття 6. Акціонерне товариство з одним акціонером
1. Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
54. Стаття 6. Порядок відчуження акцій товариства
 		 -36- Воропаєв Ю.М.
 У статті 6 частину другу змінити, доповнити частинами 3 -8 та викласти статтю у такій редакції:
"Стаття 6. Порядок відчуження акцій товариства»
1.Акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
2.Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. У випадку, якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі, таке переважне право повинно реалізовуватися відповідно до частин 3-6 цієї статті.
3. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та інших умовах, що запропоновані акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачений статутом товариства.
Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерам, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій.
Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, здійснюється протягом 10 (десяти) днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачений статутом товариства.
Строк здійснення переважного права, передбачений статутом товариства, повинен бути не менше двадцяти днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк здійснення переважного права припиняється в разі, якщо до його спливу від всіх акціонерів товариства та самого товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.
4.Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язано протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.
У випадку, якщо акціонери приватного акціонерного товариства та/або товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого цим законом або статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам.
5.У випадку порушення зазначеного у цій статті переважного права придбання акцій будь- який акціонер товариства та/або саме товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право купівлі акцій товариством, має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізнались або повинні були дізнатись про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на них прав та обов'язків покупця акцій.
6.Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається.
7.Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.
8.У випадку виникнення права звернення стягнення на акції у зв'язку з їх заставою, відчуження таких акції здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на такі акції».
 		Враховано редакційно   Стаття 7. Порядок відчуження акцій акціонерного товариства
 
55. 1. Акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
 		 -37- Слободян О.В.
 Викласти ч. 2 ст. 6 в наступній редакції:
«Стаття 6. Порядок відчуження акцій товариства
2. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі.»
 		Враховано редакційно   1. Акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
 
56. 2. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. Порядок реалізації такого переважного права встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 		 -38- Богословська І.Г.
 У статті 6 частину другу змінити, доповнити частинами 3 -10 та викласти статтю у такій редакції:
„Стаття 6. Порядок відчуження акцій товариства
1. Акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства
2. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів та/або самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу " або відчуження іншим способом (міна, дарування, внесення до статутного капіталу тощо)" третій особі. У випадку, якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено переважне право його акціонерів та/або самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу або відчуження іншим способом (міна, дарування, внесення до статутного капіталу тощо) третій особі, таке переважне право повинно реалізовуватися відповідно до частин 3-6 цієї статті.
3. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та інших умовах, що запропоновані акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачений статутом товариства.Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій. Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, здійснюється протягом 10 (десяти) днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачений статутом товариства.
Строк здійснення переважного права, передбачений статутом товариства, повинен бути не менше двадцяти днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк здійснення переважного права припиняється в разі, якщо до його спливу від всіх акціонерів товариства та самого товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій, а також у разі якщо до його спливу від акціонерів та самого товариства не надійшли відповідні заяви про використання або про відмову від використання переважного права.
4. Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов’язано протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції. У випадку, якщо акціонери приватного акціонерного товариства та/або товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого цим законом або статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам.
Невиконання чи неналежне виконання акціонером чи товариством обов‘язку по повідомленню акціонерів вважається порушенням переважного права акціонерів на придбання акцій.
5. Якщо інше на передбачено статутом приватного акціонерного товариства, відчуження акціонером належних йому акцій іншому акціонеру цього товариства здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 3 і 4 цієї статті. При цьому акціонер, якому планується продати акції товариства, прирівнюється до третьої особи.
6. Порядок реалізації переважного права, що передбачений пунктами 3 і 4 цієї статті, рівною мірою поширюється також і на випадки, коли акції відчужуються іншими ніж купівля-продаж способами, в тому числі, але не обмежуючись, міна, дарування, внесення до статутного капіталу іншого господарського товариства тощо. При цьому вартість відчужуваних акцій, за якою акціонери товариства та/або саме товариство вправі придбати ці акції в процесі реалізації свого переважного права, визначається у спосіб, визначений статутом товариства, але не може бути нижче ринкової вартості цих акцій. Якщо статут приватного акціонерного товариства не містить порядку визначення такої вартості придбання акцій, ця вартість визначається відповідно до статті 7 цього Закону.
7. У випадку порушення зазначеного у цій статті переважного права придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право купівлі акцій товариством, має право протягом шести місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізнались або повинні були дізнатись про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на них прав та обов’язків покупця акцій.
8. Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається.
9. Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.
10. У випадку виникнення права звернення стягнення на акції у зв'язку з їх заставою, за боргами їх власника чи за інших обставин, в тому числі на підставі виконавчих документів, відчуження таких акції здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів та/або товариства на такі акції.»
 		Враховано редакційно   2. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. У разі, якщо статутом приватного акціонерного товариства передбачено таке переважне право, воно реалізовувється відповідно до частин третьої – шостої цієї статті.
3. Акціонери приватного акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, за ціною та на умовах, запропонованих акціонером третій особі, пропорційно кількості акцій, що належать кожному з них. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами цього товариства, діє протягом двох місяців з дня отримання товариством повідомлення акціонера про намір продати акції, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.
Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право придбання товариством акцій, що продаються його акціонерами, якщо акціонери не використали своє переважне право на придбання акцій.
Переважне право товариства на придбання акцій, що продаються акціонерами цього товариства, може бути реалізовано протягом 10 днів після закінчення строку дії переважного права на придбання цих акцій акціонерами товариства, якщо коротший строк не передбачено статутом товариства.
Строк переважного права, передбачений статутом товариства, не може бути меншим ніж 20 днів з дня отримання товариством відповідного повідомлення. Строк переважного права припиняється у разі, якщо до його спливу від усіх акціонерів товариства та самого товариства отримані письмові заяви про використання або про відмову від використання переважного права на купівлю акцій.
4.Акціонер приватного акціонерного товариства, який має намір продати свої акції третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це решту акціонерів товариства та саме товариство із зазначенням ціни та інших умов продажу акцій. Повідомлення акціонерів товариства здійснюється через товариство. Після отримання письмового повідомлення від акціонера, який має намір продати свої акції третій особі, товариство зобов'язано протягом двох робочих днів направити копії повідомлення всім іншим акціонерам товариства. Якщо інше не передбачено статутом товариства, повідомлення акціонерів товариства здійснюється за рахунок акціонера, який має намір продати свої акції.
Якщо акціонери приватного акціонерного товариства та/або товариство не скористаються переважним правом на придбання всіх акцій, що пропонуються для продажу, протягом встановленого цим законом або статутом строку, акції можуть бути продані третій особі за ціною та на умовах, що повідомлені товариству та його акціонерам.
5.У разі порушення зазначеного в цій статті переважного права на придбання акцій будь-який акціонер товариства та/або саме товариство, якщо статутом товариства передбачено переважне право на придбання акцій товариством, має право протягом трьох місяців з моменту, коли акціонер чи товариство дізналися або повинні були дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на них прав та обов'язків покупця акцій.
6.Уступка зазначеного переважного права іншим особам не допускається.
7.Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.
8.У разі виникнення права звернення стягнення на акції у зв'язку з їх заставою відчуження таких акції здійснюється з дотриманням переважного права акціонерів на такі акції.
 
57. Зазначене переважне право акціонерів приватного товариства не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери цього товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.
 		       
58. Стаття 7. Визначення ринкової вартості майна
 		    Стаття 8. Визначення ринкової вартості майна
 
59. 1. Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
 		    1. Ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
 
60. Рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення — установчими зборами).
 		 -39- Богословська І.Г.
 Додати до ч. 1 ст. 7 абзац наступного змісту:
"У випадку примусового викупу акціонерним товариством його акцій в порядку, передбаченому цим Законом, вибір суб‘єкта оціночної діяльності відбувається за погодженням наглядової ради та акціонера, який вимагає обов‘язкового викупу акцій. У випадку примусового викупу акцій товариства третьою особою в порядку, передбаченому цим Законом, у разі недосягнення згоди між сторонами щодо ціні таких акцій вибір суб‘єкта оціночної діяльності відбувається за погодженням продавця та покупця акцій.
 		Відхилено   Рішення про залучення суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства — установчими зборами).
 
61. 2. Ринкова вартість емісійних цінних паперів акціонерного товариства визначається:
 		    2. Ринкова вартість емісійних цінних паперів акціонерного товариства визначається:
 
62. 1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, — як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
 		 -40- Богословська І.Г.
 До частини 2 ст. 7 проекту закону варто внести наступні зміни:
1. Після слів "біржах" додати "або біржі"
2. Додати до частини 2 абзац наступного змісту: „Замовником обов'язкової незалежної оцінки цінних паперів товариства для випадків, передбачених цих Законом, є товариство».
 		Відхилено   1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, — як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;
 
63. 2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових
 		 -41- Воропаєв Ю.М.
 Пункт другий частини другої статті 7 проекту Закону змінити та викласти в такій редакції: «2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, — як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок».
 		Враховано   2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, — як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.
 
64. біржах, — як середня ціна, за якою укладалися договори купівлі-продажу зазначених цінних паперів на фондових біржах за останні шість місяців за умови, що:
 		       
65. кількість договорів становить не менш як 100;
 		       
66. загальний обсяг виконаних договорів становить не менш як 10 мільйонів гривень;
 		       
67. кількість осіб, з якими було укладено та виконано договори, становить не менш як 10;
 		       
68. кількість днів, протягом яких укладалися договори, становить не менш як 30.
 		       
69. 3. Наглядова рада акціонерного товариства (у процесі створення товариства — установчі збори) затверджує ринкову вартість майна (цінних паперів).
 		 -42- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до ст.7 проекту нову частину наступного змісту :
«Ринкова вартість майна визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність..»
 		Відхилено   3. Наглядова рада акціонерного товариства (у процесі створення товариства — установчі збори) затверджує ринкову вартість майна (цінних паперів).
 
70. Розділ ІІ. ЗАСНУВАННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ ІІ. ЗАСНУВАННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
71. Стаття 8. Заснування акціонерного товариства
 		 -43- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У назві ст.8 слово «заснування» замінити на слово «створення».
 		Враховано   Стаття 9. Створення акціонерного товариства
 
72. 1. Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.
 		    1. Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.
 
73. 2. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.
 		    2. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб.
 
74. 3. Засновниками укладається засновницький договір, у якому визначається порядок провадження спільної діяльності щодо утворення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.
 		 -44- Воропаєв Ю.М.
 У частині третій статті 8 проекту Закону слово «укладається» замінити словами «може укладатись».
 		Враховано   3. Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо утворення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.
 
    -45- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти частину 3 ст.8 проекту у такій редакції :
«Засновниками може укладатись засновницький договір, у якому визначається порядок провадження спільної діяльності щодо утворення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору
Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та державну реєстрацію акціонерного товариства
Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Комісією звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій
Засновницький договір укладається у письмовий формі. Якщо товариство утворюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.
У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається»
 		Враховано редакційно    
75. Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до моменту повної оплати засновниками вартості акцій.
 		    Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Комісією звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.
 
76. Якщо товариство утворюється за участю фізичних осіб, договір підлягає нотаріальному посвідченню.
 		 -46- Богословська І.Г.
 Абз. 3 ч. 3 ст. 8 необхідно викласти в наступній редакції:
" Якщо хоча б одним із засновників товариства є фізична особа, засновницький договір підлягає нотаріальному посвідченню".
 		Враховано редакційно   Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство утворюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.
 
77. У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається.
 		 -47- Писаренко В.В.
 Абзац четвертий ч. 3 ст. 8 виключити.
 		Відхилено   У разі заснування товариства однією особою засновницький договір не укладається.
 
78. 4. У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.
 		 -48- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 4 ст.8 у такій редакції:
"4. У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення (первинне розміщення) . Під час первинного розміщення, акціі Товариства передаються у власність засновників товариства шляхом викупа за грошові кошти по номінальной вартості акцій , шляхом передачі до статутного капіталу майна засновника або майновими та немайновими правами, ринкова вартість яких дорівнює номінальной вартості акцій, що передаються у власність засновника. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію первинного випуску акцій."
 		Відхилено   4. У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.
Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділення чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (чи) комунальних підприємств – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.
.
5. Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;
2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Комісії;
3) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;
7) оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;
8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;
9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;
10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;
13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.
Дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства, встановлену цим Законом, є підставою для прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства.
 
    -49- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до частину 4 ст.8 проекту новий абзац у такій редакції : «Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділення чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (чи) комунальних підприємств – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України».
 		Враховано    
    -50- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до до ст.8 проекту нову частину у такій редакції:
«5. Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;
2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Комісії;
3) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
5) укладення з депозитарієм цінних паперів про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;
7) оплата засновниками 100% номінальної вартості акцій;
8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття установчими зборами товариства інших рішень, передбачених законом;
9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;
10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.
13) видача засновникам товариства документів що підтверджують право власності на акції.
Дії, що порушують процедуру створення акціонерного товариства встановленого цим Законом є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. В разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства»
 		Враховано редакційно    
79. Стаття 9. Установчі збори акціонерного товариства
 		 -51- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до частину 1 ст.9 проекту новий абзац перший у такій редакції :
«Установчі збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками».
 		Враховано   Стаття 10. Установчі збори акціонерного товариства
 
80. 1. Кількість голосів засновника на установчих зборах акціонерного товариства визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником згідно із засновницьким договором.
 		 -52- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 9 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«Кількість голосів засновника на установчих зборах акціонерного товариства визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником.»
 		Враховано   1. Установчі збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом трьох місяців з дати повної оплати акцій засновниками.
Кількість голосів засновника на установчих зборах акціонерного товариства визначається кількістю акцій товариства, які підлягають придбанню цим засновником.
 
81. 2. На установчих зборах акціонерного товариства вирішуються питання про:
 		    2. На установчих зборах акціонерного товариства вирішуються питання про:
 
82. 1) заснування товариства;
 		    1) заснування товариства;
 
83. 2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати за акції товариства;
 		    2) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій товариства;
 
84. 3) затвердження статуту товариства;
 		    3) затвердження статуту товариства;
 
85. 4) обрання органів товариства;
 		    4) утворення органів товариства;
 
86. 5) уповноваження представника (представників) на провадження подальшої діяльності щодо утворення товариства.
 		 -53- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до частини другої ст.9 проекту нові пункти наступного змісту :
6) обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);
7) затвердження результатів розміщення акцій
 		Враховано   5) уповноваження представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;
6) обрання членів наглядової ради, голови колегіального виконавчого органу товариства (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);
7) затвердження результатів розміщення акцій;
8) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства.
 
    -54- Писаренко В.В.
 Доповнити ч. 2 статті 9 пунктом 6 такого змісту:
«6) вчинення інших дій, необхідних для створення товариства».
 		Враховано    
87. 3. Рішення з питань, зазначених у пунктах 1—3 частини другої цієї статті, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники акціонерного товариства одноголосно. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором.
 		 -55- Писаренко В.В.
 У ч. 3 виключити слово «одноголосно».
 		Враховано   3. Рішення з питань, зазначених у пунктах 1—3 частини другої цієї статті, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували всі засновники акціонерного товариства. Рішення з інших питань приймаються простою більшістю голосів засновників, якщо інше не передбачено засновницьким договором.
 
88. 4. У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, зазначені у частині другій цієї статті, приймаються цією особою одноосібно.
 		 -56- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти частину четверту ст.9 проекту у наступній редакції :
У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, зазначені у частині другій цієї статті, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про засновування підлягає нотаріальному засвідченню.
Не затвердження установчими зборами статуту акціонерного товариства вважається відмовою засновників від створення цього товариства та є підставою для повернення засновникам внесків зроблених ними в оплату акцій. Повернення внесків здійснюється протягом двадцяти робочих днів з дати проведення установчих зборів, на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту акціонерного товариства.
 		Враховано   4. У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, зазначені в частині другій цієї статті, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про заснування товариства. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про засновування підлягає нотаріальному засвідченню.
Незатвердження установчими зборами статуту акціонерного товариства вважається відмовою засновників від створення цього товариства та є підставою для повернення засновникам внесків, зроблених ними в оплату акцій. Повернення внесків здійснюється протягом двадцяти робочих днів з дати проведення установчих зборів, на яких не було прийнято рішення про затвердження статуту акціонерного товариства.
 
89. Стаття 10. Оплата вартості акцій засновниками акціонерного товариства
 		    Стаття 11. Оплата вартості акцій засновниками акціонерного товариства
 
90. 1. Оплата вартості акцій, які розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів).
 		 -57- Богословська І.Г.
 Додати до ч. 1 ст. 10 абзац наступного змісту:
"Не може здійснюватися оплата вартості акцій шляхом взяття на себе зобов’язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг".
 		Відхилено   1. Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів).
 
    -58- Писаренко В.В.
 Ч. 1 ст. 10 доповнити словами «якщо законом не передбачена сплата статутного фонду виключно в грошовій формі для окремих видів діяльності товариств».
 		Відхилено    
91. 2. Ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства в рахунок оплати за акції товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до статті 7 цього Закону.
 		    2. Ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до статті 8 цього Закону.
 
92. 3. Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій.
 		 -59- Воропаєв Ю.М.
 Частину 3 статті 10 викласти в наступній редакції:
«Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. В разі не оплати (не повної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство вважається не заснованим. До оплати 50 % статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов 'язані з його заснуванням.
До повної оплати вартості акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов'язаннями».
 		Враховано редакційно   3. Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. У разі неоплати (не повної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство вважається не заснованим. До оплати 50 відсотків статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, непов 'язані з його заснуванням.
До реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов'язаннями.
 
93. 4. Документ, що засвідчує право власності засновника акціонерного товариства на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій.
 		 -60- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до частини четвертої ст..10 проекту наступні слова:
«…протягом десяти робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій».
 		Враховано   4. Документ, що засвідчує право власності засновника акціонерного товариства на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій протягом десяти робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.
 
94. Стаття 11. Відповідальність засновників акціонерного товариства
 		    Стаття 12. Відповідальність засновників акціонерного товариства
 
95. 1. Засновники акціонерного товариства несуть солідарну відповідальність за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями, що виникли до його державної реєстрації.
 		    1. Засновники акціонерного товариства несуть солідарну відповідальність за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями, що виникли до його державної реєстрації.
 
96. 2. Акціонерне товариство відповідає за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями засновників тільки у разі схвалення їх дій загальними зборами акціонерів. Загальні збори акціонерів, що схвалюють такі зобов’язання засновників товариства, повинні бути проведені протягом шести місяців після державної реєстрації товариства.
 		    2. Акціонерне товариство відповідає за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями засновників тільки у разі схвалення їх дій загальними зборами акціонерів. Загальні збори акціонерів, що схвалюють такі зобов’язання засновників товариства, мають бути проведені протягом шести місяців після державної реєстрації товариства.
 
97. Інформація про такі зобов’язання товариства повинна бути відображена у статуті товариства.
 		    Інформація про такі зобов’язання товариства має бути відображена у статуті товариства.
 
98. Стаття 12. Статут акціонерного товариства
 		    Стаття 13. Статут акціонерного товариства
 
99. 1. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.
 		    1. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.
 
100. 2. Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:
 		    2. Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:
 
101. 1) повне та скорочене найменування товариства;
 		 -61- Богословська І.Г.
 Викласти п. 1 ч. 2 ст. 12 в наступній редакції:
"1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою";
 		Враховано   1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою;
 
102. 2) місцезнаходження;
 		 -62- Богословська І.Г.
 Необхідно виключити п.2 ч.2 ст. 12.
 		Враховано      
103. 3) тип товариства;
 		    2) тип товариства;
 
104. 4) розмір статутного капіталу;
 		    3) розмір статутного капіталу;
 
105. 5) розмір резервного капіталу;
 		    4) розмір резервного капіталу;
 
106. 6) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій;
 		 -63- Писаренко В.В.
 Доповнити п. 6) ч. 2 ст. 12 словами «наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій».
 		Враховано редакційно   5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій;
 
107. 7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу;
 		 -64- Воропаєв Ю.М.
 У пункт 7 частини 2 слід додати "у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій".
 		Враховано   6) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у випадках, якщо товариством передбачений випуск привілейованих акцій;
 
108. 8) права та обов’язки акціонерів, у тому числі акціонерів — власників привілейованих акцій кожного класу;
 		 -65- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою усунення суперечностей між законопроектом та іншими актами законодавства, зокрема із Цивільним кодексом України необхідно відкоригувати вимоги до змісту статуту акціонерного товариства. У зв’язку з цим у частині другій статті 13 пункт восьмий викласти в такій редакції:
«8) права акціонерів-власників привілейованих акцій кожного класу»;
 		Враховано   7) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу;
 
109. 9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі (в разі наявності такого права), та порядок його реалізації;
 		 -66- Богословська І.Г.
 Викласти п.9 ч. 2 ст. 12 в наступній редакції:
"9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства та/або самого товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником третій особі до продажу або відчуження у інший спосіб (в разі наявності такого права) та порядок його реалізації";
 		Відхилено   8) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації;
 
110. 10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;
 		    9) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;
 
111. 11) порядок скликання та проведення загальних зборів;
 		 -67- Богословська І.Г.
 Викласти п. 11 ч. 2 ст. 12 в наступній редакції:
"11) порядок скликання, проведення загальних зборів та прийняття на них рішень з питань порядку денного";
 		Відхилено   10) порядок скликання та проведення загальних зборів;
 
112. 12) компетенцію загальних зборів;
 		    11) компетенцію загальних зборів;
 
113. 13) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів;
 		 -68- Богословська І.Г.
 Викласти п. 13 ч. 2 ст. 12 в наступній редакції:
« 13) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів, часу, місця їх проведення, про відміну загальних зборів;»
 		Відхилено   12) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному загальних зборів;
 
114. 14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення цих органів та прийняття ними рішень.
 		 -69- Воропаєв Ю.М.
 Пункт 14 частини 2 викласти у наступній редакції:
"14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх
членів та прийняття ними рішень."
 		Враховано   13) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.
14) порядок внесення змін до статуту;
15) порядок припинення товариства.
 
    -70- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт 14 частини 2 викласти у наступній редакції:
"14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції».
 		Враховано    
    -71- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частини 2 доповнити новими абзацами у наступній редакції:
15) порядок внесення змін до статуту;
16) порядок припинення товариства».
 		Враховано    
    -72- Богословська І.Г.
 «14) склад органів товариства та їх компетенцію, кількісний склад наглядової ради, порядок утворення цих органів, в тому числі порядок обрання членів наглядової ради, та прийняття ними рішень.»
 		Враховано редакційно    
    -73- Богословська І.Г.
 Частину другу статті 12 доповнити підпунктом 16 наступного змісту:
"16) цілі та предмет діяльності акціонерного товариства"
 		Відхилено    
    -74- Писаренко В.В.
 Доповнити ч. 2 ст. 12 новими пунктами 15, 16 такого змісту:
«15) порядок розподілу прибутку і збитків товариства;
16) умови та порядок припинення товариства».
 		Враховано частково редакційно   
115. 3. Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.
 		    3. Статутом акціонерного товариства не може бути передбачено надання засновникам товариства додаткових прав чи повноважень.
 
116. 4. Статут акціонерного товариства може містити інші положення, що не суперечать законодавству.
 		    4. Статут акціонерного товариства може містити інші положення, що не суперечать законодавству.
 
117. Розділ ІІІ. КАПІТАЛ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ ІІІ. КАПІТАЛ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
118. Стаття 13. Статутний і власний капітал акціонерного товариства
 		    Стаття 14. Статутний і власний капітал акціонерного товариства
 
119. 1. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 2500 мінімальних заробітних плат. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.
 		 -75- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу ст. 13 Викласти у наступні редакції:
"Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів."
 		Враховано   1. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.
 
120. 2. Розмір власного капіталу (вартість чистих активів) акціонерного товариства — це різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов’язань перед третіми особами, що визначається відповідно до стандартів бухгалтерського обліку.
 		 -76- Богословська І.Г.
 Викласти в наступній редакції:
"Розмір власного капіталу (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами."
 		Враховано редакційно   2. Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.
 
121. 3. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від розміру статутного капіталу, товариство зобов’язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство зобов’язане у строк та порядку, встановлені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, усунути таку невідповідність або прийняти рішення про ліквідацію.
 		 -77- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю статті 13 проекту Закону викласти в такій редакції:
«3. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від розміру статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому законом порядку. Якщо вартість чистих активів стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого цим законом, товариство зобов'язане протягом десяти місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.»
 		Враховано редакційно   3. Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою, ніж розмір статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому законом порядку. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений цим Законом, товариство зобов'язане протягом десяти місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.
 
122. 4. Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 		    4. Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
123. 5. Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 		 -78- Писаренко В.В.
 Друге речення ч.5 ст. 13 викласти в наступній редакції;
«Порядок формування та використання такого фонду може встановлюватись статутом товариства та не може суперечити нормативним актам Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку».
 		Відхилено   5. Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
124. Стаття 14. Збільшення статутного капіталу
 		    Стаття 15. Збільшення статутного капіталу
 
125. 1. Статутний капітал акціонерного товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 		 -79- Богословська І.Г.
 Викласти в наступній редакції:
«Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано   1. Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
    -80- Писаренко В.В.
 У ч. 1 та 4 ст. 14 слово «підвищення» замінити словом «збільшення».
 		Відхилено    
126. 2. Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій.
 		    2. Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій.
 
127. 3. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.
 		    3. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.
 
128. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, існує лише в процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством.
 		 -81- Богословська І.Г.
 Друге речення частини третьої статті 14 викласти у наступній редакції:
«Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, існує в процесі приватного розміщення акцій обов'язково. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, в процесі публічного розміщення акцій може мати місце у випадках, коли таке право передбачене законом, статутом товариства або рішенням про умови відкритого (публічного) розміщення акцій."
 		Відхилено   Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством.
 
129. 4. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.
 		 -82- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину 4 ст.14 проекту наступними абзацами:
«Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим розміру його статутного капіталу.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі наявності викуплених товариством акцій не допускається».
 		Враховано редакційно   4. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.
Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі наявності викуплених товариством акцій не допускається.
 
130. 5. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для покриття збитків не допускається.
 		 -83- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 5 ст. 14 проекту Закону в наступній редакції:
"Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для покриття збитків допускається лише в разі, якщо про це прямо зазначено в рішенні про збільшення та у повідомленні про випуск акцій. Акціонерним товариствам дозволяється випуск акцій та облігацій для переведення зобов'язань товариств в цінні папери, в порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку."
 		Відхилено   5. Обов’язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам, передбаченим, частиною першою статті 14 цього Закону, на дату реєстрації змін до статуту товариства.
 
    -84- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст.14 проекту новою частиною:
«Обов’язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу, після його збільшення, вимогам передбаченим частиною першою статті 14 цього Закону на дату реєстрації змін до статуту товариства.»
 		Враховано    
131. Стаття 15. Зменшення статутного капіталу
 		    Стаття 16. Зменшення статутного капіталу
 
132. 1. Статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом купівлі товариством частини розміщених акцій для їх анулювання з метою зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.
 		 -85- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти частини 1-2 ст. 15 у такій редакції:
Статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості. якщо це передбачено статутом товариства.
Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів повинен письмово повідомити кожного кредитора вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
 		Враховано   1. Статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.
 
133. 2. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів повинен письмово повідомити кожного кредитора про таке рішення.
 		    2. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
 
134. 3. Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надходження йому зазначеного у частині другій цієї статті повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів на вибір товариства одного з таких заходів: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором.
 		 -86- Воропаєв Ю.М.
 В частині третій статті 15 слова «та відшкодування збитків» виключити.
 		Враховано   3. Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надходження йому зазначеного в частині другій цієї статті повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором.
У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним.
4. Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.
 
    -87- Богословська І.Г.
 У частині 3 статті 15 слова «забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору застави чи поруки» та «якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором», це не узгоджується із абз. 2 частини 1 ст. 157 ЦК України. У звязку з цим необхідно внести зміни до або внести відповідні зміни до абз. 2 частини 1 ст. 157 ЦК України.
 		Відхилено    
    -88- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати новий абзац до сатини третьої ст. 15 у такій редакції:
«У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним».
 		Враховано    
    -89- Богословська І.Г.
 Додати ч. 4 наступного змісту:
"4. Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче від встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства."
 		Враховано редакційно    
135. Стаття 16. Анулювання акцій
 		    Стаття 17. Анулювання акцій
 
136. 1. Акціонерне товариство в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, залишивши без зміни статутний капітал.
 		    1. Акціонерне товариство в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, залишивши без зміни статутний капітал.
 
137. Стаття 17. Консолідація та дроблення акцій
 		    Стаття 18. Консолідація та дроблення акцій
 
138. 1. Акціонерне товариство має право здійснити консолідацію всіх розміщених ним акцій, унаслідок чого дві або більше акції конвертуються в одну нову акцію того ж типу і класу.
 		    1. Акціонерне товариство має право здійснити консолідацію всіх розміщених ним акцій, унаслідок чого дві або більше акції конвертуються в одну нову акцію того самого типу і класу.
 
139. Обов’язковою умовою консолідації є обмін акцій старої номінальної вартості на цілу кількість акцій нової номінальної вартості для кожного з акціонерів.
 		    Обов’язковою умовою консолідації є обмін акцій старої номінальної вартості на цілу кількість акцій нової номінальної вартості для кожного з акціонерів.
 
140. 2. Акціонерне товариство має право здійснити дроблення всіх розміщених ним акцій, внаслідок чого одна акція конвертується у дві або більше акцій того ж типу і класу.
 		    2. Акціонерне товариство має право здійснити дроблення всіх розміщених ним акцій, внаслідок чого одна акція конвертується у дві або більше акцій того самого типу і класу.
 
141. 3. Консолідація та дроблення акцій не повинні призводити до зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства.
 		    3. Консолідація та дроблення акцій не повинні призводити до зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства.
 
142. 4. У разі консолідації та дроблення акцій до статуту акціонерного товариства вносяться відповідні зміни в частині номінальної вартості і кількості розміщених акцій.
 		    4. У разі консолідації або дроблення акцій до статуту акціонерного товариства вносяться відповідні зміни в частині номінальної вартості та кількості розміщених акцій.
 
143. 5. Порядок проведення консолідації та дроблення акцій товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 		    5. Порядок здійснення консолідації та дроблення акцій товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
144. Стаття 18. Резервний капітал
 		    Стаття 19. Резервний капітал
 
145. 1. Акціонерне товариство повинне сформувати резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу. Резервний капітал формується за рахунок нерозподіленого прибутку шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань повинен бути не менше ніж 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за рік.
 		 -90- Богословська І.Г.
 Перше речення ч. 1 ст. 18 проекту Закону викласти в наступній редакції:
" Акціонерне товариство має право формувати резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу, якщо інше не визначено статутом товариства".
 		Враховано   1. Акціонерне товариство має право формувати резервний капітал у розмірі не менше ніж 15 відсотків статутного капіталу, якщо інше не визначено статутом товариства. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 відсотків суми чистого прибутку товариства за рік.
 
    -91- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Друге речення частини першої викласти в такій редакції:
Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку.
 		Враховано    
146. 2. Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями, погашення заборгованості у разі ліквідації товариства тощо.
 		 -92- Богословська І.Г.
 Абз. 1 ч. 2 ст. 18 викласти в наступній редакції:
"Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для виплати дивідендів за привілейованими акціями, якщо в товаристві не створено спеціальний фонд, погашення заборгованості у разі ліквідації товариства тощо"
 		Враховано частково   2. Резервний капітал створюється для покриття збитків товариства, а також для збільшення статутного капіталу, виплати дивідендів за привілейованими акціями, погашення заборгованості у разі ліквідації товариства тощо.
 
147. Порядок використання резервного капіталу встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 		 -93- Воропаєв Ю.М.
 Абзац другий частини другої статті 18 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
148. Розділ ІV. ЦІННІ ПАПЕРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ ІV. ЦІННІ ПАПЕРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
149. Стаття 19. Акції товариства
 		    Стаття 20. Акції товариства
 
150. 1. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
 		    1. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.
 
151. 2. Усі акції товариства є іменними.
 		 -94- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою удосконалення обліку прав власності на цінні папери акціонерних товариств, унеможливлення рейдерського захоплення товариств пропонується передбачити, що акції існують виключно у бездокументарній формі. Задля цього пропонується доповнити частину другу статті 20 законопроекту доповнити новим реченням такого змісту:
«Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.»
 		Враховано   2. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.
 
152. 3. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів — простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права.
 		    3. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів — простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права.
 
153. Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.
 		    Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру.
 
154. 4. Прості акції товариства не підлягають конвертації в привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
 		    4. Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
 
155. 5. Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.
 		    5. Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.
 
156. Стаття 20. Розміщення цінних паперів
 		 -95- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ст.20 слово «розміщення» замінити на «емісія» у відповідних відмінках
 		Враховано   Стаття 21. Емісія цінних паперів
 
157. 1. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій за рішенням загальних зборів.
 		 -96- Богословська І.Г.
 До статті 20.
В абз. 1 після слів "розміщення акцій" додати слово "тільки".
В абз. 2 після слів "інших" додати слово "боргових".
Крім того, додати абзац 2 реченням наступного змісту:
"Рішення про розміщення боргових цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків вартості активів товариства, приймається загальними зборами акціонерів".
 		Враховано редакційно   1. Акціонерне товариство може здійснювати емісію акцій тільки за рішенням загальних зборів.
 
158. Товариство може здійснювати розміщення інших цінних паперів, крім акцій, за рішенням наглядової ради, якщо це передбачено його статутом.
 		 -97- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У частині першій ст. 20 слова «якщо це передбачено його статутом» замінити на «якщо інше не передбачено його статутом» .
 		Враховано   Товариство може здійснювати розміщення інших цінних паперів, крім акцій, за рішенням наглядової ради, якщо інше не передбачено його статутом. Рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків вартості активів товариства, приймається загальними зборами акціонерів.
 
159. 2. Акціонерним товариствам дозволяється емісія акцій та облігацій для переведення зобов’язань товариства в цінні папери в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 		    2. Акціонерним товариствам дозволяється емісія акцій та облігацій для переведення зобов’язань товариства у цінні папери в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
160. Стаття 21. Ціна акцій
 		    Стаття 22. Ціна акцій
 
161. 1. Акціонерне товариство здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною не нижче її ринкової вартості, що затверджується наглядовою радою, крім випадків:
 		 -98- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 1 ч. 1 ст. 21 в наступній редакції:
"Акціонерне товариство здійснює розміщення акцій або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною не нижче її ринкової вартості, що визначається в порядку, визначеному в статті 7 цього Закону та затверджується наглядовою радою, крім випадків":
 		Відхилено   1. Акціонерне товариство здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною, не нижчою її ринкової вартості, що затверджується наглядовою радою, крім випадків:
 
162. розміщення акцій під час заснування товариства за ціною, встановленою засновницьким договором;
 		    розміщення акцій під час заснування товариства за ціною, встановленою засновницьким договором;
 
163. розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділення товариства;
 		    розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділення товариства;
 
164. розміщення акцій за участю торговця цінними паперами, з яким укладено договір про андеррайтинг. У такому разі ціна розміщення акцій може бути нижче їх ринкової вартості на розмір винагороди цього торговця, яка не може перевищувати 10 відсотків ринкової вартості таких акцій.
 		    розміщення акцій за участю торговця цінними паперами, з яким укладено договір про андеррайтинг. У такому разі ціна розміщення акцій може бути нижчою їх ринкової вартості на розмір винагороди цього торговця, що не може перевищувати 10 відсотків ринкової вартості таких акцій.
 
165. 2. Акціонерне товариство не має права розміщувати кожну акцію за ціною нижче її номінальної вартості.
 		    2. Акціонерне товариство не має права розміщувати жодну акцію за ціною, нижчою її номінальної вартості.
 
166. Стаття 22. Оплата цінних паперів
 		    Стаття 23. Оплата цінних паперів
 
167. 1. У разі розміщення акціонерним товариством цінних паперів їх оплата здійснюється грошовими коштами або за згодою між товариством та інвестором — майновими правами, немайновими правами, що мають грошову вартість, цінними паперами (крім облігацій боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, та векселів), іншим майном або шляхом зарахування вимог до товариства, які виникли до їх розміщення.
 		 -99- Богословська І.Г.
 В абз. 1 ч. 1 ст. 22 в словосполученні "крім облігацій боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, та векселів" слово "облігацій" виключити.
В абз . 1 ч. 1 ст. 22 словосполучення "або шляхом зарахування вимог до товариства, які виникли до їх розміщення" виключити.
 		Враховано   1. У разі розміщення акціонерним товариством цінних паперів їх оплата здійснюється грошовими коштами або за згодою між товариством та інвестором — майновими правами, немайновими правами, що мають грошову вартість, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є набувач, та векселів), іншим майном.
 
    -100- Писаренко В.В.
 Абз. 1 ч. 1 ст. 22 доповнити словами «якщо законом не передбачена сплата статутного фонду виключно в грошовій формі для окремих видів діяльності товариств».
 		Відхилено    
168. Не може здійснюватися оплата цінних паперів інвестором шляхом взяття на себе зобов’язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг.
 		    Інвестор не може здійснювати оплату цінних паперів шляхом взяття на себе зобов’язань щодо виконання для товариства робіт або надання послуг.
 
169. Статутом акціонерного товариства можуть встановлюватися інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на оплату цінних паперів грошовими коштами.
 		    Статутом акціонерного товариства можуть встановлюватися інші обмеження щодо форм оплати цінних паперів. Товариство не може встановлювати обмеження або заборону на оплату цінних паперів грошовими коштами.
 
170. 2. До моменту затвердження результатів розміщення акцій органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, розміщені акції повинні бути оплачені повністю.
 		    2. До моменту затвердження результатів розміщення акцій органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення, розміщені акції мають бути повністю оплачені.
 
171. 3. У разі розміщення цінних паперів публічного акціонерного товариства чи у разі, коли майно, що вноситься як плата за цінні папери, перебуває у державній або комунальній власності, грошова оцінка такого майна повинна дорівнювати його ринковій вартості. Ринкова вартість зазначеного майна визначається суб’єктом оціночної діяльності і підлягає затвердженню наглядовою радою. Затверджена ринкова вартість майна не може перевищувати вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна менша, ніж визначена оцінювачем, рішення наглядової ради обов’язково відповідним чином мотивується.
 		 -101- Богословська І.Г.
 Перше речення абз. 1 ч. 3 ст. 22 викласти в наступній редакції:
"У разі оплати акцій товариства майном, грошова оцінка вартості такого майна повинна дорівнювати його ринковій вартості".
 		Відхилено   3. У разі розміщення цінних паперів публічного акціонерного товариства чи у разі, якщо майно, що вноситься як плата за цінні папери, перебуває в державній або комунальній власності, грошова оцінка такого майна повинна дорівнювати його ринковій вартості. Ринкова вартість зазначеного майна визначається суб’єктом оціночної діяльності і підлягає затвердженню наглядовою радою. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від визначеної оцінювачем, рішення наглядової ради обов’язково відповідним чином мотивується.
 
    -102- Богословська І.Г.
 Друге речення абз. 1 ч. 3 ст. 22 замінити наступним реченням:
«Ринкова вартість визначається згідно зі статтею 7 і підлягає затвердженню наглядовою радою».
 		Відхилено    
    -103- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 третє речення чатсин третьої статті 22 викласти в такій редакції:
«Затверджена вартість майна не може відрізнятись більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем.»
 		Враховано    
172. Грошова оцінка вимог до товариства, які виникли до розміщення цінних паперів і якими оплачуються цінні папери товариства, проводиться у порядку, встановленому абзацом першим цієї частини для оцінки майна.
 		 -104- Богословська І.Г.
 Абзац 2 ч. 3 ст. 22 виключити.
 		Відхилено   Грошова оцінка вимог до товариства, які виникли до розміщення цінних паперів і якими оплачуються цінні папери товариства, проводиться у порядку, встановленому абзацом першим цієї частини для оцінки майна.
 
173. 4. Під час розміщення цінних паперів право власності на них виникає у інвестора в порядку та строки, встановлені законодавством про депозитарну систему України.
 		 -105- Писаренко В.В.
 У ч. 4 ст. 22 слово «інвестора» замінити словом «набувача».
 		Враховано   4. Під час розміщення цінних паперів право власності на них виникає у набувача в порядку та строки, встановлені законодавством про депозитарну систему України.
 
174. 5. Акціонерне товариство не може надавати позики для придбання його цінних паперів або поруку за позиками, наданими третьою особою для придбання його акцій.
 		 -106- Богословська І.Г.
 Частину 5 ст. 22 викласти в наступній редакції:
"Акціонерне товариство не може надавати позики (кредити) для придбання його акцій або надавати поруку будь-яке забезпечення за позиками (кредитами), наданими третьою особою для придбання його акцій.
 		Відхилено   5. Акціонерне товариство не може надавати позики для придбання його цінних паперів або поруку за позиками, наданими третьою особою для придбання його акцій.
 
175. Стаття 23. Особливості обігу цінних паперів акціонерних товариств
 		    Стаття 24. Особливості обігу цінних паперів акціонерних товариств
 
176. 1. Публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру лістингу принаймні на одній фондовій біржі.
 		 -107- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ст.23 частину першу викласти в наступній редакції:
«Виключно на фондових біржах укладаються договори купівлі-продажу акцій публічних акціонерних товариств.
У разі укладення таких договорів поза межами фондових бірж такі договори є нікчемними, крім:
1) договорів, що укладаються в процесі приватизації;
2) договорів щодо акцій, сумарна номінальна вартість яких становить менше суми, встановленої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) договорів щодо акцій, сумарна номінальна вартість яких становить понад 25 відсотків статутного капіталу цього товариства;
4) договорів, що укладаються в процесі розміщення та викупу акцій;
5) договорів, які згідно норм цього Закону укладаються в іншому порядку.
Укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі здійснюється лише на такій фондовій біржі з урахуванням положень частини першої цієї статті.»
 		Враховано частково   1. Публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі.
Укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного акціонерного товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі здійснюється лише на цій фондовій біржі з урахуванням положень частини першої цієї статті.
 
    -108- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 1 ст. 23 Проекту у наступній редакції:
„1. Публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру лістингу та залишатись у реєстрі принаймні на одній фондовій біржі.»
 		Враховано    
177. 2. Акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.
 		 -109- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст.23 наступними частинами:
3. Акціонерне товариство не має права приймати в заставу власні цінні папери.
4. Правочини щодо акцій вчиняються в письмовій формі.
 		Враховано   2. Акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.
3. Акціонерне товариство не має права приймати в заставу власні цінні папери.
4. Правочини щодо акцій вчиняються в письмовій формі.
 
    -110- Слободян О.В.
 ст. 23 викласти в наступній редакції:
«2. Акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі.»
 		Відхилено    
178. Розділ V. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ АКЦІОНЕРІВ
 		    Розділ V. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ АКЦІОНЕРІВ
 
179. Стаття 24. Права акціонерів — власників простих акцій
 		    Стаття 25. Права акціонерів — власників простих акцій
 
180. 1. Кожною простою акцією товариства її власнику — акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:
 		    1. Кожною простою акцією товариства її власнику — акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:
 
181. 1) участь в управлінні справами акціонерного товариства;
 		 -111- Воропаєв Ю.М.
 Пункт перший частини першої статті 24 проекту Закону викласти у наступній редакції: «1) участь в управлінні акціонерним товариством».
 		Враховано   1) участь в управлінні акціонерним товариством;
 
    -112- Богословська І.Г.
 Пункт перший частини першої статті 24 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„1) участь в управлінні акціонерним товариством».
 		Враховано    
182. 2) отримання дивідендів;
 		    2) отримання дивідендів;
 
183. 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості;
 		    3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості;
 
184. 4) отримання інформації.
 		 -113- Писаренко В.В.
 Пункт 4 ч. 1 ст. 24 доповнити словами «про господарську діяльність акціонерного товариства».
 		Враховано   4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
 
185. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
 		    Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
 
186. Акціонери — власники простих акцій товариства можуть мати інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.
 		    Акціонери — власники простих акцій товариства можуть мати інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства.
 
187. Стаття 25. Права акціонерів — власників привілейованих акцій
 		    Стаття 26. Права акціонерів — власників привілейованих акцій
 
188. 1. Кожною привілейованою акцією одного класу її власнику — акціонеру надається однакова сукупність прав.
 		    1. Кожною привілейованою акцією одного класу її власнику — акціонеру надається однакова сукупність прав.
 
189. 2. У статуті акціонерного товариства визначається обсяг прав, які надаються акціонеру — власнику кожного класу привілейованих акцій, у тому числі:
 		    2. У статуті акціонерного товариства визначається обсяг прав, які надаються акціонеру — власнику кожного класу привілейованих акцій, у тому числі:
 
190. 1) розмір і черговість виплати дивідендів;
 		    1) розмір і черговість виплати дивідендів;
 
191. 2) ліквідаційна вартість і черговість виплат у разі ліквідації товариства;
 		    2) ліквідаційна вартість і черговість виплат у разі ліквідації товариства;
 
192. 3) випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього класу в привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери.
 		 -114- Богословська І.Г.
 Доповнити ч. 2 ст. 25 Проекту пунктом 4: „порядок отримання інформації.»
 		Враховано   3) випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;
4) порядок отримання інформації.
 
193. 3. Акціонерне товариство виплачує дивіденди за привілейованими акціями, крім випадків, передбачених частиною другою статті 30 цього Закону, в установленому статутом розмірі.
 		    3. Акціонерне товариство виплачує дивіденди за привілейованими акціями, крім випадків, передбачених частиною другою статті 30 цього Закону, в установленому статутом розмірі.
 
194. 4. Акціонери — власники привілейованих акцій товариства мають право голосу тільки у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті та статутом акціонерного товариства.
 		    4. Акціонери — власники привілейованих акцій товариства мають право голосу тільки у випадках, передбачених частиною п’ятою цієї статті та статутом акціонерного товариства.
 
195. Одна привілейована акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання. Статутом акціонерного товариства може передбачатися спеціальний порядок підрахунку голосів — разом чи окремо від голосів за простими та/або іншими класами привілейованих акцій.
 		    Одна привілейована акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання. Статутом акціонерного товариства може передбачатися спеціальний порядок підрахунку голосів — разом чи окремо від голосів за простими та/або іншими класами привілейованих акцій.
 
196. 5. Акціонери — власники привілейованих акцій певного класу мають право голосу під час вирішення загальними зборами акціонерного товариства таких питань:
 		    5. Акціонери — власники привілейованих акцій певного класу мають право голосу під час вирішення загальними зборами акціонерного товариства таких питань:
 
197. 1) припинення товариства, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу в привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;
 		    1) припинення товариства, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;
 
198. 2) внесення змін до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів — власників цього класу привілейованих акцій;
 		    2) внесення змін до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів — власників цього класу привілейованих акцій;
 
199. 3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства.
 		    3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства.
 
200. Статутом приватного товариства акціонеру — власнику привілейованих акцій може бути надано право голосу також з інших питань.
 		    Статутом приватного товариства акціонеру — власнику привілейованих акцій може бути надано право голосу також з інших питань.
 
201. 6. Рішення загальних зборів акціонерного товариства, що приймається за участю акціонерів — власників привілейованих акцій, які відповідно до частини п’ятої цієї статті мають право голосу, вважається прийнятим у разі, коли за нього віддано три чверті голосів акціонерів — власників привілейованих акцій, що брали участь у голосуванні з цього питання, якщо статутом товариства з кількістю акціонерів 25 і менше не встановлюється вимога стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення.
 		    6. Рішення загальних зборів акціонерного товариства, що приймається за участю акціонерів — власників привілейованих акцій, які відповідно до частини п’ятої цієї статті мають право голосу, вважається прийнятим у разі, якщо за нього віддано три чверті голосів акціонерів — власників привілейованих акцій, які брали участь у голосуванні з цього питання, якщо статутом товариства з кількістю акціонерів 25 і менше не встановлюється вимога стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення.
 
202. Під час голосування акціонерів — власників кількох класів привілейованих акцій відповідно до частини п’ятої цієї статті голоси за такими акціями підраховуються разом, якщо інше не передбачено статутом товариства.
 		    Під час голосування акціонерів — власників кількох класів привілейованих акцій відповідно до частини п’ятої цієї статті голоси за такими акціями підраховуються разом, якщо інше не передбачено статутом товариства.
 
203. 7. У разі зміни типу акціонерного товариства з приватного на публічне надання прав, не передбачених цим Законом для акціонерів — власників привілейованих акцій публічного товариства, припиняється.
 		    7. У разі зміни типу акціонерного товариства з приватного на публічне надання прав, не передбачених цим Законом для акціонерів — власників привілейованих акцій публічного товариства, припиняється.
 
204. Стаття 26. Переважне право акціонерів
 		 -115- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити назву ст.26 наступними словами: «при додатковій емісії акцій»
 		Враховано   Стаття 27. Переважне право акціонерів при додатковій емісії акцій
 
205. 1. Переважним правом акціонерів визнається:
 		    1. Переважним правом акціонерів визнається:
 
206. право акціонера — власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;
 		    право акціонера — власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;
 
207. право акціонера — власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.
 		    право акціонера — власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.
 
208. 2. Переважне право надається акціонеру — власнику простих акцій у процесі приватного розміщення обов’язково, в порядку, встановленому законодавством.
 		 -116- Богословська І.Г.
 Викласти частину 2 ст. 26 в наступній редакції:
«Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, існує в процесі приватного розміщення акцій обов'язково. Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, в процесі публічного розміщення акцій може мати місце у випадках, коли таке право передбачене законом, статутом товариства або рішенням про умови відкритого (публічного) розміщення акцій.
Переважне право надається акціонеру — власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства"
 		Відхилено   2. Переважне право надається акціонеру — власнику простих акцій у процесі приватного розміщення обов’язково, в порядку, встановленому законодавством.
 
    -117- Писаренко В.В.
 Абз. 1 ч. 2 ст. 26 доповнити словами «та статутом акціонерного товариства».
 		Відхилено    
209. Переважне право надається акціонеру — власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.
 		    Переважне право надається акціонеру — власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.
 
210. 3. Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права акціонерне товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації.
 		 -118- Богословська І.Г.
 Абз. 1 частини 3 ст. 26 викласти в такій редакції:
« Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації та публікує повідомлення про це в офіційному друкованому органі.»
 		Враховано   Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з наданням акціонерам переважного права товариство письмово повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість його реалізації та публікує повідомлення про це в офіційному друкованому органі.
 
211. Повідомлення повинне містити дані про загальну кількість розміщуваних товариством акцій, ціну розміщення, правила визначення кількості цінних паперів, на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення повинне містити інформацію про права, які надаються власникам зазначених цінних паперів.
 		    Повідомлення має містити дані про загальну кількість розміщуваних товариством акцій, ціну розміщення, правила визначення кількості цінних паперів, на придбання яких акціонер має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права. У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення має містити інформацію про права, які надаються власникам зазначених цінних паперів.
 
212. 4. Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає акціонерному товариству в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються. У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що ним придбаваються. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.
 		    4. Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає акціонерному товариству в установлений строк письмову заяву про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються. У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що ним придбаваються. Заява та перераховані кошти приймаються товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов’язання про продаж відповідної кількості цінних паперів.
 
213. 5. Загальні збори можуть прийняти рішення про незастосування переважного права більшістю у три чверті голосів акціонерів, які є власниками акцій, що надають таке право. Акціонер, який зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття рішення про незастосування переважного права, має право вимагати обов’язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій відповідно до статей 66 і 67 цього Закону.
 		 -119- Воропаєв Ю.М.
 Частину п'яту статті 26 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -120- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 5 ст. 26 у наступній редакції:
"Загальні збори можуть прийняти рішення про незастосування переважного права, якщо за нього проголосують всі акціонери товариства, які є власниками акцій, що надають таке право, одноголосно."
 		Відхилено    
214. 6. У разі порушення акціонерним товариством порядку реалізації акціонерами переважного права Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може прийняти рішення про визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій цього випуску.
 		 -121- Богословська І.Г.
 Додати нову ч. 7 наступного змісту:
" У випадку порушення зазначеного у цій статті переважного права придбання акцій товариства будь-який акціонер має право протягом шести місяців з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення, вимагати в судовому порядку переведення на них прав та обов’язків покупця акцій."
 		Відхилено   5. У разі порушення акціонерним товариством порядку реалізації акціонерами переважного права Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може прийняти рішення про визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій цього випуску.
 
215. Стаття 27. Захист прав акціонерів — працівників товариства
 		    Стаття 28. Захист прав акціонерів — працівників товариства
 
216. 1. Посадові особи акціонерного товариства не мають права вимагати від акціонера — працівника товариства надання відомостей про те, як він голосував чи має намір голосувати на загальних зборах, або про відчуження акціонером — працівником товариства своїх акцій чи намір їх відчуження.
 		 -122- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 1 ч. 1 ст. 27 в наступній редакції:
"Посадові особи органів акціонерного товариства не мають права вимагати від акціонера — працівника товариства надання відомостей про те, як він голосував чи має намір голосувати на загальних зборах, або про відчуження акціонером — працівником товариства своїх акцій чи намір їх відчуження або вимагати передачі довіреності на участь у загальних зборах"
 		Відхилено   1. Посадові особи органів акціонерного товариства та інші особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах, не мають права вимагати від акціонера — працівника товариства надання відомостей про те, як він голосував чи має намір голосувати на загальних зборах, чи про відчуження акціонером — працівником товариства своїх акцій чи намір їх відчуження або вимагати передачі довіреності на участь у загальних зборах.
 
217. У разі порушення вимог цієї статті посадова особа товариства притягається до адміністративної і майнової відповідальності та звільняється із займаної посади відповідно до закону.
 		 -123- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У першому реченні ст..27 після слів «посадові особи акціонерного товариства» додати слова «та інші особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах»
 		Враховано   У разі порушення вимог цієї статті посадова особа товариства притягається до адміністративної і майнової відповідальності, звільняється із займаної посади, трудовий (цивільно-правовий) договір з нею розривається відповідно до закону.
 
    -124- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст.27 словами «а трудовий (цивільно-правовий договір) з нею розривається відповідно до закону».
 		Враховано редакційно    
    -125- Писаренко В.В.
 Абз. 2 ч.1 ст.. 27 виключити
 		Відхилено    
218. Стаття 28. Обов’язки акціонерів
 		    Стаття 29. Обов’язки акціонерів
 
219. 1. Акціонери зобов’язані:
 		    1. Акціонери зобов’язані:
 
220. дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства;
 		    дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства;
 
221. виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства;
 		    виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства;
 
222. виконувати свої зобов’язання перед товариством, у тому числі ті, які пов’язані з майновою участю;
 		    виконувати свої зобов’язання перед товариством, у тому числі пов’язані з майновою участю;
 
223. оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства;
 		    оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства;
 
224. не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
 		 -126- Богословська І.Г.
 Додати абз. 2 наступного змісту:
„Статутом товариства може бути передбачена можливість укладення угоди між акціонерами, в якій на акціонерів може бути покладені додаткові обов'язки, в тому числі, обов'язок участі в загальних зборах і передбачена відповідальність за його недотримання.»
 		Враховано редакційно   не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання.
 
225. 2. Акціонери можуть також мати інші обов’язки, встановлені цим та іншими законами, а також внутрішніми документами акціонерного товариства.
 		 -127- Богословська І.Г.
 В ч. 2 ст. 28 слова "а також внутрішніми документами акціонерного товариства" виключити
 		Враховано   2. Акціонери можуть також мати інші обов’язки, встановлені цим та іншими законами.
 
    -128- Писаренко В.В.
 Ч. 2 ст. 28 виключити.
 		Відхилено    
226. Розділ VІ. ДИВІДЕНДИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ VІ. ДИВІДЕНДИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
227. Стаття 29. Порядок виплати дивідендів
 		    Стаття 30. Порядок виплати дивідендів
 
228. 1. Дивіденд — це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яка виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
 		 -129- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст.29 наступним абзацем:
«Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку».
 		Враховано   1. Дивіденд — частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
 
229. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
 		 -130- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти частину другу ст.29 у такій редакції:
«2. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства у строк не пізніше шести місяців після його закінчення.
У разі відсутності, або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років, виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства».
 		Враховано редакційно   Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
 
    -131- Писаренко В.В.
 Абз. перший ч. 1 ст. 29 виключити та перенести у ст. 2 «Визначення термінів».
 		Відхилено    
230. 2. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства у строк не пізніше шести місяців після його закінчення.
 		    2. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.
У разі відсутності, або недостатності чистого прибутку звітного року та нерозподіленого прибутку минулих років, виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється за рахунок резервного капіталу товариства.
 
231. 3. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за акціями кожного типу та/або класу приймається загальними зборами акціонерного товариства.
 		 -132- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю статті 29 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«3. Рішення про виплату дивідендів за акціями кожного типу та/або класу та розмір дивідендів за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів зазначається у статуті акціонерного товариства.»
 		Враховано редакційно   3. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства.
 
    -133- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 29 проекту Закону викласти у наступній редакції
„3. Рішення про виплату дивідендів за акціями кожного типу та/або класу та розмір дивідендів за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів зазначається у статуті акціонерного товариства
 		Враховано редакційно    
    -134- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 29 викласти в такій редакції:
«3. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.»
 		Враховано    
232. 4. Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.
 		 -135- Слободян О.В.
 Викласти ч. 4 ст. 29 в наступній редакції:
«4. Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.»
 		Враховано частково редакційно  4. Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.
 
233. Товариство повідомляє осіб, що мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу, на якій таке товариство пройшло процедуру лістингу.
 		 -136- Богословська І.Г.
 Викласти друге речення абз. 2 ч. 4 ст. 29 в наступній редакції:
" Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), в реєстрі якій (яких) обліковується таке товариство".
 		Враховано редакційно   Товариство повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів після прийняття рішення про виплату дивідендів публічне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.
 
234. У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.
 		    У разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається у особи, зазначеної в такому переліку.
 
235. 5. У разі прийняття рішення про виплату дивідендів акціонерне товариство зобов’язане виплатити їх у встановлений строк та надати органу державної податкової служби копію платіжного доручення із зазначенням суми перерахованих до державного бюджету дивідендів на державну частку, за наявності такої частки у статутному капіталі товариства.
 		 -137- Богословська І.Г.
 Частину 5 ст. 29 виключити.
 		Враховано      
236. 6. У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або перераховує їх номінальному утримувачу, який забезпечує їх виплату власникам акцій, на підставі договору з відповідним номінальним утримувачем.
 		    5. У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача товариство в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або перераховує їх номінальному утримувачу, який забезпечує їх виплату власникам акцій, на підставі договору з відповідним номінальним утримувачем.
 
237. Стаття 30. Обмеження на виплату дивідендів
 		    Стаття 31. Обмеження на виплату дивідендів
 
238. 1. Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, коли:
 		 -138- Богословська І.Г.
 Статтю 30 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„1. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, коли:
1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.
2. Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, коли:
1) товариство має зобов’язання про викуп акцій відповідно до статті 66 цього Закону; 2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.»
3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, коли:
1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
2) власний капітал товариства менше, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.
Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.»
 		Враховано   1. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
 
    -139- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини першої статті 30 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«1. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та/або здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, коли:»
 		Враховано редакційно    
239. 1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
 		    1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
 
240. 2) товариство має зобов’язання про викуп акцій відповідно до статті 66 цього Закону;
 		       
241. 3) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю;
 		    2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.
 
242. 4) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
 		       
243. 2. Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, коли:
 		 -140- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини другої статті 30 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«2. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та/або здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, коли:»
 		Враховано редакційно   2. Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:
 
244. 1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
 		    1) товариство має зобов’язання про викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону;
 
245. 2) власний капітал товариства менше, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.
 		    2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.
 
246. Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.
 		    3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо:
1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;
2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.
Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.
 
247. Розділ VІІ. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ VІІ. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
248. Стаття 31. Загальні збори акціонерного товариства
 		    Стаття 32. Загальні збори акціонерного товариства
 
249. 1. Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
 		    1. Загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
 
250. 2. Акціонерне товариство зобов’язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори).
 		    2. Акціонерне товариство зобов’язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори).
 
251. Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
 		    Річні загальні збори товариства проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.
 
252. До порядку денного річних загальних зборів обов’язково вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 23 частини другої статті 32 цього Закону.
 		 -141- Богословська І.Г.
 Абзац 3 ч. 2 ст. 31 після «11, 12» додати «, 23, 29, 30, 31 і 32», далі за текстом.
 		Відхилено   До порядку денного річних загальних зборів обов’язково вносяться питання, передбачені пунктами 11, 12 і 23 частини другої статті 33 цього Закону.
 
253. Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов’язково вноситься питання, передбачене пунктом 21 частини другої статті 32 цього Закону.
 		    Не рідше ніж раз на три роки до порядку денного загальних зборів обов’язково вноситься питання, передбачене пунктом 18 частини другої статті 33 цього Закону.
 
254. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
 		    Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.
 
255. 3. Загальні збори проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства. У разі коли загальні збори проводяться з ініціативи акціонерів або наглядової ради, документально підтверджені витрати на організацію, підготовку та їх проведення можуть бути відшкодовані за рахунок коштів товариства, якщо загальними зборами, що проводяться у зазначеному випадку, буде прийнято рішення про відшкодування витрат на організацію, підготовку та проведення загальних зборів.
 		 -142- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 3 ст. 31 в наступній редакції:
" Загальні збори проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства. У разі коли загальні збори проводяться з ініціативи акціонерів або наглядової ради, документально підтверджені витрати на організацію, підготовку та їх проведення повинні бути відшкодовані за рахунок коштів товариства та загальними зборами, що проводяться у зазначеному випадку, має буде прийнято рішення про відшкодування витрат на організацію, підготовку та проведення загальних зборів.
 		Відхилено   3. Загальні збори проводяться за рахунок коштів акціонерного товариства. У разі якщо загальні збори проводяться з ініціативи акціонерів або наглядової ради, документально підтверджені витрати на їх організацію, підготовку та проведення можуть бути відшкодовані за рахунок коштів товариства, якщо загальними зборами, що проводяться у зазначеному випадку, буде прийнято рішення про відшкодування витрат на організацію, підготовку та проведення загальних зборів.
 
    -143- Богословська І.Г.
 Додати частину 4 наступного змісту:
„На акціонерів, які не взяли участь у загальних зборах, у разі відсутності кворуму, може бути покладений обов'язок відшкодувати витрати товариства, пов'язані зі скликанням, організацією та підготовкою проведення таких загальних зборів, за умови, що відповідальність за не взяття участі у загальних зборах передбачена відповідною угодою акціонерів.»
 		Відхилено    
256. Стаття 32. Компетенція загальних зборів
 		 -144- Богословська І.Г.
 Усюди в ст.32 слово «виняткової» замінити словом «виключної».
 		Враховано   Стаття 33. Компетенція загальних зборів
 
    -145- Писаренко В.В.
 У ст. 32 слово «виняткової» замінити словом «виключної».
 		Враховано    
    -146- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 32 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«Стаття 32. Компетенція загальних зборів»
1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
2. До виняткової компетенції загальних зборів належить:
1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;
2) внесення змін до статуту товариства;
3) затвердження рішення наглядової ради про внесення змін до статуту товариства у зв’язку з анулюванням викуплених акцій;
4) прийняття рішення про зміну типу товариства;
5) прийняття рішення про розміщення акцій;
6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства шляхом збільшення номінальної вартості акцій;
7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства, крім його зменшення у зв’язку з анулюванням акцій;
8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
9) затвердження положень про загальні збори;
10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства;
11) затвердження річної фінансової звітності товариства;
12) розподіл прибутку і збитків товариства;
13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій;
14) прийняття рішення про форму існування акцій;
15) затвердження розміру річних дивідендів;
16) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;
17) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;
18) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради;
19)обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
20) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
21) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 81 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу міме акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, та затвердження ліквідаційного балансу;
23) вирішення інших питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори товариства.
3. Повноваження з вирішення питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.»
 		Враховано редакційно    
257. 1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
 		    1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.
 
258. 2. До виняткової компетенції загальних зборів належить:
 		    2. До виключної компетенції загальних зборів належить:
 
259. 1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;
 		    1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;
 
260. 2) внесення змін до статуту товариства;
 		    2) внесення змін до статуту товариства;
 
261. 3) затвердження рішення наглядової ради про внесення змін до статуту товариства у зв’язку з анулюванням викуплених акцій;
 		    3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;
 
262. 4) прийняття рішення про зміну типу товариства;
 		    4) прийняття рішення про зміну типу товариства;
 
263. 5) прийняття рішення про розміщення акцій;
 		    5) прийняття рішення про розміщення акцій;
 
264. 6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства шляхом збільшення номінальної вартості акцій;
 		    6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;
 
265. 7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства, крім його зменшення у зв’язку з анулюванням акцій;
 		    7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;
 
266. 8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
 		    8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
 
267. 9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію товариства;
 		    9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;
 
268. 10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства;
 		    10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства;
 
269. 11) затвердження річної фінансової звітності товариства;
 		    11) затвердження річного звіту товариства;
 
270. 12) розподіл прибутку і збитків товариства;
 		    12) розподіл прибутку і збитків товариства;
 
271. 13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій;
 		    13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій;
 
272. 14) прийняття рішення про форму існування акцій;
 		    14) прийняття рішення про форму існування акцій;
 
273. 15) прийняття рішення про вжиття заходів, що перешкоджають придбанню значного пакета акцій товариства;
 		    15) затвердження розміру річних дивідендів;
 
274. 16) затвердження розміру річних дивідендів;
 		    16) прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;
 
275. 17) затвердження порядку денного загальних зборів та прийняття рішень з питань порядку проведення загальних зборів;
 		    17) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;
 
276. 18) утворення та ліквідація виконавчого та інших органів товариства;
 		    18) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради;
 
277. 19) обрання та відкликання голови виконавчого органу;
 		    19)обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
 
278. 20) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових або трудових договорів, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;
 		    20) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
 
279. 21) прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради;
 		    21) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 81 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, та затвердження ліквідаційного балансу;
 
280. 22) обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
 		 -147- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою оптимізації управління акціонерним товариством пропонується статтю 33 законопроекту викласти в такій редакції:
«Стаття 33. Компетенція загальних зборів
1. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства крім тих, що віднесені до виняткової компетенції інших органів товариства за законом.
2. До виняткової компетенції загальних зборів належить:
1) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства;
2) внесення змін до статуту товариства;
3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;
4) прийняття рішення про зміну типу товариства;
5) прийняття рішення про розміщення акцій;
6) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;
7) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;
8) прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію (ревізора) товариства, а також внесення змін до них;
10) затвердження інших внутрішніх документів товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства;
11) затвердження річного звіту товариства;
12) розподіл прибутку;
13) прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій;
14) затвердження розміру річних дивідендів;
15) обрання корпоративного секретаря товариства;
16) обрання наглядової ради, затвердження умов договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради;
17) припинення повноважень членів наглядової ради;
18) обрання голови та членів ревізійної комісії (ревізора), та припинення їх повноважень;
19) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора) за підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року;
20) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених статтею 74 цього Закону, та про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися в ході поточної господарської діяльності товариства;
21) вирішення питання про незастосування передбаченого статтею 27 цього Закону переважного права акціонерів;
22) прийняття рішення про припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 88 цього Закону, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, та затвердження ліквідаційного балансу;
23) про виділ з товариства інших акціонерних товариств;
24) обрання особи, уповноваженої представляти інтереси акціонерів у процесі провадження справи про банкрутство товариства;
25) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства;
26) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора);
27) обрання комісії з припинення акціонерного товариства;
28) вирішення інших питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори товариства.
3. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесене вирішення інших питань.
Повноваження з вирішення питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.»
 		Враховано редакційно   22) прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора);
 
    -148- Писаренко В.В.
 П. 2 ч. 2 ст. 32 доповнити словами «у тому числі зміна розміру його статутного капіталу».
Пункти 6, 7 ч. 2 ст. 32 виключити.
П. 15 ч. 2 ст. 32 виключити.
 		Відхилено    
    -149- Слободян О.В.
 Викласти п.13 частини 2 статті 32 в наступній редакції:
13) Затвердження рішення наглядової ради про викуп товариством розміщених ним акцій.
 		Відхилено    
    -150- Богословська І.Г.
 п. 3 ч. 2 ст. 32 підлягає виключенню.
 		Відхилено    
    -151- Богословська І.Г.
 Пункт дев’ятий частини другої статті 32 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„ 9) затвердження положень про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію товариства, обрання членів лічильної комісії».
 		Враховано редакційно    
    -152- Богословська І.Г.
 п. 10 ч. 2 ст. 32 викласти в наступній редакції:
"10) затвердження внутрішніх документів товариства, затвердження яких віднесено статутом товариства до компетенції загальних зборів"
 		Враховано редакційно    
    -153- Богословська І.Г.
 Пункт п’ятнадцятий частини другої статті 32 проекту Закону виключити.
 		Відхилено    
    -154- Богословська І.Г.
 Пункт 17 частини другої статті 32 проекту Закону виключити.
 		Відхилено    
    -155- Богословська І.Г.
 Пункт 18 частини другої статті 32 проекту Закону виключити.
 		Відхилено    
    -156- Богословська І.Г.
 Викласти п. 19 ч. 2 ст. 32 Проекту в наступній редакції:
„19) за рекомендацією наглядової ради обрання та відкликання голови колегіального виконавчого органу та особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства;»
 		Відхилено    
    -157- Богословська І.Г.
 Викласти в наступній редакції п.20 ч. 2 ст 32 (виключити словосполучення: "правових або трудових договорів"):
"20) обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових, що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради"
 		Відхилено    
    -158- Богословська І.Г.
 Викласти п. 21 ч. 2 ст. 32 Проекту в наступній редакції:
„прийняття рішення про припинення повноважень складу наглядової ради й одночасне обрання нового складу наглядової ради».
 		Відхилено    
281. 23) затвердження висновків ревізійної комісії (ревізора) за підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності товариства за результатами фінансового року;
 		    23) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління товариства;
 
282. 24) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною другою статті 68 цього Закону, та про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися в ході поточної господарської діяльності товариства;
 		    24) обрання комісії з припинення акціонерного товариства;
 
283. 25) вирішення питання про незастосування передбаченого статтею 26 цього Закону переважного права акціонерів;
 		       
284. 26) прийняття рішення про припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 81 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, та затвердження ліквідаційного балансу;
 		 -159- Богословська І.Г.
 Пункт 26 частини другої статті 32 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„26) прийняття рішення про виділення та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 81 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, та затвердження ліквідаційного балансу;».
 		Відхилено      
285. 27) обрання особи, уповноваженої представляти інтереси акціонерів у процесі провадження справи про банкрутство товариства;
 		       
286. 28) вирішення питання про створення і закриття філій та представництв товариства;
 		       
287. 29) вирішення інших питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори товариства.
 		 -160- Богословська І.Г.
 У пункті 29 частини другої статті 32 проекту Закону слова «або положенням про загальні збори» виключити, а замість цього додати слово "законом"
 		Відхилено   25) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів згідно із статутом або положенням про загальні збори товариства.
 
    -161- Богословська І.Г.
 Додати ч. 2 ст. 32 новими пунктами 30-32 такого змісту:
"30) звіти наглядової ради;
31) звіти виконавчого органу;
32) звіти ревізійної комісії (ревізора)".
 		Відхилено    
    -162- Богословська І.Г.
 Додати ч. 2 ст. 32 новим пунктом 33 наступного змісту:
"33) вирішення питання про заснування інших юридичних осіб, вступ ( вихід) товариства у існуючі юридичні особи, а також промислово-фінансові групи та інші об'єднання").
 		Відхилено    
288. 3. Повноваження з вирішення питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.
 		 -163- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст.32 наступною частиною:
«До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесене вирішення інших питань»
 		Враховано   3. Повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.
4. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути віднесено вирішення інших питань.
 
289. Стаття 33. Право на участь у загальних зборах
 		    Стаття 34. Право на участь у загальних зборах
 
290. 1. У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь. На загальних зборах також може бути присутнім представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.
 		 -164- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини першої статті 33 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«1. У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їхні представники. На загальних зборах також може бути присутнім представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.»
 		Враховано редакційно   1. У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.
 
    -165- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини першої статті 33 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„1. У загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їхні представники. На загальних зборах за запрошенням особи, що скликає загальні збори, також може бути присутнім представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.»
 		Враховано    
291. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
 		 -166- Писаренко В.В.
 Абз. 2 ч. 2 ст. 33 виключити.
 		Відхилено   Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
 
292. На вимогу акціонера товариство або особа, яка веде облік права власності на акції товариства, зобов’язана надати інформацію про включення його до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.
 		    На вимогу акціонера товариство або особа, яка веде облік права власності на акції товариства, зобов’язана надати інформацію про включення його до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.
 
293. 2. Зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, після його складення можуть вноситися особою або органом товариства, передбаченими статутом чи положенням про загальні збори акціонерного товариства.
 		    2. Зміни до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, після його складення можуть вноситися особою або органом товариства, передбаченими статутом чи положенням про загальні збори акціонерного товариства.
 
294. Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом.
 		    Обмеження права акціонера на участь у загальних зборах встановлюється законом.
 
295. Стаття 34. Повідомлення про проведення загальних зборів
 		    Стаття 35. Повідомлення про проведення загальних зборів
 
296. 1. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилаються кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.
 		 -167- Палиця І.П.
 Участині 1 статті 34, частині 1 статті 36, у статті 37, у частині 4 статті 39, удругому реченічастини першої статті 47, у частині другій статті 47, у частинах третій-шостій статті 47 слова «наглядова рада» у всіх відмінках замінитьи на слова «виконавчий орган» у відповідних відмінках.
 		Відхилено   1. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства та їх порядок денний надсилаються кожному акціонеру, зазначеному в переліку акціонерів, складеному в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України, на дату, визначену наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають. Встановлена дата не може передувати дню прийняття рішення про проведення загальних зборів і не може бути встановленою раніше, ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.
 
297. Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення.
 		 -168- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити абзац другий частини першої статті 34 новим реченням такого змісту:
«Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.»
 		Враховано   Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально (з урахуванням частини другої цієї статті) особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами.
 
298. Товариство з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 1000 не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій таке товариство пройшло процедуру лістингу.
 		 -169- Богословська І.Г.
 Викласти абзац 3 ч. 1 ст. 34 в наступній редакції:
"Товариство або акціонери, які скликають загальні збори, не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі (біржам), на якій таке товариство знаходиться в лістингу.
 		Відхилено   Товариство з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 1000 не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.
 
299. 2. У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача повідомлення про проведення загальних зборів та порядок денний надсилається номінальному утримувачу, який забезпечує персональне повідомлення акціонерів, яких він обслуговує.
 		    2. У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача повідомлення про проведення загальних зборів та порядок денний надсилається номінальному утримувачу, який забезпечує персональне повідомлення акціонерів, яких він обслуговує.
 
300. 3. Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариство повинне містити такі дані:
 		    3. Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариство має містити такі дані:
 
301. 1) повне найменування та місцезнаходження товариства;
 		    1) повне найменування та місцезнаходження товариства;
 
302. 2) дата, час і місце проведення загальних зборів;
 		 -170- Богословська І.Г.
 Підпункт 2 частини 3 статті 34 викласти в наступній редакції:
" 2) дата, час та місце (з вказівкою конкретної кімнати, офісу або зали, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;»
 		Враховано редакційно   2) дата, час та місце (із зазначенням конкретної кімнати, офісу або зали, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;
 
303. 3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;
 		    3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;
 
304. 4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
 		    4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
 
305. 5) перелік питань, що виносяться на голосування;
 		    5) перелік питань, що виносяться на голосування;
 
306. 6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;
 		    6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.
 
307. 7) спосіб повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному.
 		 -171- Воропаєв Ю.М.
 Пункт сьомий частини третьої статті 34 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -172- Богословська І.Г.
 Пункт сьомий частини третьої статті 34 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
308. Загальні збори акціонерів проводяться на території України за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.
 		 -173- Богословська І.Г.
 Викласти останній абзац ч. 3 ст. 34 в наступній редакції:
"Загальні збори акціонерів проводяться на території України, за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації."
 		Враховано   Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.
 
    -174- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою недопущення порушення права акціонера на участь у загальних зборах акціонерів товариства пропонується останній абзац частини другої статті 35 викласти в такій редакції:
«Загальні збори акціонерів проводяться на території України в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства. У разі, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють нерезиденти або міжнародні організації, загальні збори можуть проводитись в іншому місці, за умови забезпечення можливості присутності на загальних зборах осіб, визначених частиною першою статті 34 цього закону.»
 		Враховано частково    
309. Стаття 35. Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів
 		    Стаття 36. Документи, які надаються акціонерам, та документи, з якими акціонери можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів
 
310. 1. Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинне надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, що необхідні для прийняття рішень з порядку денного, за місцезнаходженням товариства, а в день проведення загальних зборів — також у місці їх проведення.
 		 -175- Богословська І.Г.
 Абзац 1 ч. 1 ст. 35. необхідно викласти в наступній редакції:
"Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинне надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, що необхідні для прийняття рішень з порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів — також у місці їх проведення. В повідомлені про проведення загальних зборів зазначається конкретне визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо), то посадова особа товариства, яка є відповідальною за порядок ознайомлення акціонерів з документами"
 		Враховано редакційно   1. Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати проведення загальних зборів акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а в день проведення загальних зборів — також у місці їх проведення. У повідомлені про проведення загальних зборів вказується конкретно визначене місце для ознайомлення (номер кімнати, офісу тощо), то посадова особа товариства, відповідальна за порядок ознайомлення акціонерів з документами.
 
311. Товариство з кількістю акціонерів — власників простих акцій менш як 100 повинне надіслати акціонерам товариства не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів всі документи щодо питань, винесених на розгляд загальних зборів.
 		 -176- Богословська І.Г.
 Абзац 2 ч. 1 ст. 35 виключити
 		Враховано      
312. 2. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 100 загальними зборами затверджується положення про порядок надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Такі документи можуть надаватися в електронній формі у спосіб, передбачений зазначеним положенням.
 		 -177- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини другої статті 35 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«2. Статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 100 може бути передбачений інший порядок надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Такі документи можуть надаватися в електронній формі або у інший спосіб, передбачений статутом.»
 		Враховано   2. Статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 100 може бути передбачений інший порядок надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Такі документи можуть надаватися в електронній формі або в інший спосіб, передбачений статутом.
 
    -178- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини другої статті 35 проекту Закону викласти у наступній редакції:
"2. Статутом акціонерного товариства з кількістю акціонерів – власників простих акцій понад 100 може бути передбачений порядок надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів. Такі документи можуть надаватися в електронній формі або у інший спосіб, передбачений статутом."
 		Враховано    
313. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги до порядку надання акціонерам документів, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.
 		 -179- Богословська І.Г.
 Абзац 2 ч. 2 ст. 35 необхідно виключити.
 		Враховано      
314. 3. Після надіслання акціонерам повідомлення про проведення загальних зборів акціонерне товариство не має права вносити зміни до документів, які надані акціонерам або з якими вони мали можливість ознайомитися, крім внесення змін до зазначених документів у зв’язку із змінами в порядку денному або у зв’язку з виправленням помилок.
 		 -180- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю статті 35 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«3. Після надіслання акціонерам повідомлення про проведення загальних зборів акціонерне товариство не має права вносити зміни та/або доповнення до документів, які надані акціонерам або з якими вони мали можливість ознайомитися, крім внесення змін до зазначених документів у зв'язку із змінами в порядку денному або у зв'язку з виправленням помилок.»
 		Враховано редакційно   3. Після надіслання акціонерам повідомлення про проведення загальних зборів акціонерне товариство не має права вносити зміни до документів, наданих акціонерам або з якими вони мали можливість ознайомитися, крім змін до зазначених документів у зв’язку із змінами в порядку денному або у зв’язку з виправленням помилок.У такому разі зміни вносяться не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів.
 
    -181- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 35 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„3. Після надіслання акціонерам повідомлення про проведення загальних зборів акціонерне товариство не має права вносити зміни та/або доповнення до документів, які надані акціонерам або з якими вони мали можливість ознайомитися, крім внесення змін до зазначених документів у зв’язку із змінами в порядку денному або у зв’язку з виправленням помилок. В такому випадку внесення змін повинно бути здійснено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів»
 		Враховано редакційно    
315. 4. Документи з питань, що належать до сфери інтересів трудового колективу акціонерного товариства, надаються їх представнику.
 		 -182- Воропаєв Ю.М.
 Частину четверту статті 35 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -183- Богословська І.Г.
 Частину четверту статті 35 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
316. Стаття 36. Порядок денний загальних зборів
 		    Стаття 37. Порядок денний загальних зборів
 
317. 1. Порядок денний загальних зборів акціонерного товариства затверджується наглядовою радою товариства, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають.
 		 -184- Воропаєв Ю.М.
 У частині першій статті 36 проекту слово «затверджується» замінити на «попередньо затверджується».
 		Враховано   1. Порядок денний загальних зборів акціонерного товариства попередньо затверджується наглядовою радою товариства, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають.
 
    -185- Писаренко В.В.
 Пропонується вказати, що порядок денний «пропонується», а не «затверджується» наглядовою радою або акціонерами.
 		Відхилено    
318. 2. Порядок денний загальних зборів акціонерного товариства повинен містити перелік питань, що виносяться на голосування, та принаймні один проект рішення з кожного питання.
 		 -186- Богословська І.Г.
 Додати в ч. 2 ст. 36 друге речення наступного змісту
"Акціонер до проведення зборів має можливість за своїм запитом ознайомитись з проектом (проектами) рішення з питань порядку денного в порядку, визначеному статтею 35 цього Закону".
 		Враховано редакційно   2. Акціонер до проведення зборів за запитом має можливість ознайомитись з проектом (проектами) рішення з питань порядку денного в порядку, визначеному статтею 35 цього Закону.
 
    -187- Слободян О.В.
 Викласти ч. 2 ст. 36 в наступній редакції:
2. Порядок денний загальних зборів товариства повинен містити перелік питань, що виносяться на голосування.
 		Відхилено    
319. 3. Після надіслання акціонерам повідомлення про зміни у порядку денному загальних зборів акціонерного товариства, такі зміни можуть вноситися до порядку денного тільки на загальних зборах. Рішення про зміну порядку денного приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєстровані для участі у загальних зборах та є власниками акцій, голосуючих з питання, що змінюється або додається.
 		 -188- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю статті 36 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -189- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 36 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
320. Стаття 37. Пропозиції до порядку денного загальних зборів
 		    Стаття 38. Пропозиції до порядку денного загальних зборів
 
321. 1. Будь-який акціонер має право вносити пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 15 днів до проведення загальних зборів.
 		 -190- Богословська І.Г.
 Пропонуємо збільшити строк у ч. 1 ст. 37 з 15 днів до 20 днів, тобто у другому реченні ч. 1 ст. 37 цифру "15" замінити на "20"
 		Враховано   1. Кожен акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до проведення загальних зборів.
 
322. 2. Пропозиція до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається у письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозицій до питання та/або проекту рішення, а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.
 		 -191- Богословська І.Г.
 Частину другу ст.37 викласти у наступній редакції:
"Пропозиція до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається наглядовій раді у письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозицій до питання та/або проекту рішення, а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства, якщо такий кандидат є акціонером товариства."
 		Відхилено   2. Пропозиція до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства подається у письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення, а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів товариства.
 
323. 3. Наглядова рада акціонерного товариства, а у разі скликання позачергових загальних зборів такого товариства на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонери, які цього вимагають, приймають рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів.
 		    3. Наглядова рада акціонерного товариства, а у разі скликання позачергових загальних зборів такого товариства на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонери, які цього вимагають, приймають рішення про включення пропозицій до порядку денного не пізніше ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів.
 
324. 4. Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, включаються обов’язково до порядку денного загальних зборів. У такому випадку рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного у разі, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.
 		    4. Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов‘язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог цієї статті.
 
325. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень. У разі коли акціонерами пропонується проект рішення, який відрізняється від зазначеного в порядку денному, цей проект також підлягає включенню до порядку денного.
 		 -192- Воропаєв Ю.М.
 Абзац другий частини четвертої статті 37 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«Зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом доповнення нових до вже запропонованих питань порядку денного та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень. У разі, коли акціонерами пропонується проект рішення, який відрізняється від зазначеного в порядку денному, цей проект також підлягає включенню до порядку денного.»
 		Враховано редакційно   Зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань. Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень. У разі, якщо акціонери вносять проект рішення, що відрізняється від зазначеного в порядку денному, цей проект також підлягає включенню до порядку денного.
 
    -193- Богословська І.Г.
 Абзац другий частини четвертої статті 37 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„Товариство не має права вносити зміни до запропонованих акціонерами питань або проектів рішень. У разі коли акціонерами пропонується проект рішення, який відрізняється від зазначеного в порядку денному, цей проект також підлягає включенню до порядку денного, шляхом доповнення новими питаннями порядку денного та проектами рішень із запропонованих питань.»
 		Враховано редакційно    
326. 5. Рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства може бути прийняте тільки у разі:
 		    5. Рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства може бути прийнято тільки у разі:
 
327. недотримання акціонерами строку, встановленого частиною першою цієї статті;
 		    недотримання акціонерами строку, встановленого частиною першою цієї статті;
 
328. неповноти даних, передбачених частиною другою цієї статті.
 		    неповноти даних, передбачених частиною другою цієї статті.
 
329. 6. Мотивоване рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства надсилається наглядовою радою акціонерам протягом трьох днів з моменту його прийняття.
 		    6. Мотивоване рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства надсилається наглядовою радою акціонеру протягом трьох днів з моменту його прийняття.
 
330. 7. Акціонерне товариство повинне не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів повідомити акціонерів згідно із статутом про зміни у порядку денному.
 		    7. Акціонерне товариство не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів повинно повідомити акціонерів згідно із статутом про зміни у порядку денному.
 
331. Публічне товариство також надсилає повідомлення про зміни у порядку денному загальних зборів фондовій біржі, на якій таке товариство пройшло процедуру лістингу.
 		 -194- Богословська І.Г.
 В абзаці 2 частини 7 ст. 37 словосполучення " біржі, на якій таке товариство пройшло процедуру лістингу" замінити на словосполучення " фондовій біржі (біржам), на якій таке товариство знаходиться в лістингу".
 		Враховано   Публічне товариство також надсилає повідомлення про зміни у порядку денному загальних зборів фондовій біржі (біржам), на якій це товариство пройшло процедуру лістингу.
Оскарження акціонером рішення товариства про відмову у включенні його пропозицій до порядку денного до суду не зупиняє проведення загальних зборів. Суд за результатами розгляду справи може постановити рішення про зобов'язання товариства провести загальні збору з питання, у включенні якого до порядку денного було безпідставно відмолено акціонеру.
 
    -195- Богословська І.Г.
 Додати частину 7 ст. 37 абзацом 3 наступного змісту:
"Оскарження акціонером рішення товариства про відмову у включенні його пропозицій до порядку денного до суду не зупиняє проведення загальних зборів. Суд за результатами розгляду справи може постановити рішення про зобов'язання товариства провести загальні збору з питання, у включенні якого до порядку денного було безпідставно відмолено акціонеру."
 		Враховано    
332. Стаття 38. Представництво акціонерів
 		 -196- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 38 проекту Закону виключити.
 		Відхилено   Стаття 39. Представництво акціонерів
 
333. 1. Представником акціонера на загальних зборах акціонерного товариства може бути фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а також уповноважена особа держави чи територіальної громади.
 		 -197- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину 1 ст.38 наступними абзацами:
«Посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи не можуть бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах.
Представником акціонера – фізичної чи юридичної особи на загальних зборах акціонерного товариства може бути інша фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а представником акціонера – держави чи територіальної громади - уповноважена особа органу, який здійснює управління державним чи комунальним майном.»
 		Враховано   1. Представником акціонера на загальних зборах акціонерного товариства може бути фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а також уповноважена особа держави чи територіальної громади.
Посадові особи органів товариства та їх афілійовані особи не можуть бути представниками інших акціонерів товариства на загальних зборах.
Представником акціонера – фізичної чи юридичної особи на загальних зборах акціонерного товариства може бути інша фізична особа або уповноважена особа юридичної особи, а представником акціонера – держави чи територіальної громади - уповноважена особа органу, що здійснює управління державним чи комунальним майном.
 
334. 2. Акціонер має право призначити свого представника постійно або на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
 		    2. Акціонер має право призначити свого представника постійно або на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
 
335. 3. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також організацією, в якій акціонер працює або навчається, та житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання акціонера чи в іншому передбаченому законодавством порядку.
 		 -198- Богословська І.Г.
 Частину 3 статті 38 проекту Закону викласти у наступній редакції:
"3. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії."
 		Відхилено   3. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку.
Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства може містити завдання на голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як за яке (проти яких) рішення потрібно проголосувати. Під час голосування на загальних зборах представник повинен голосувати саме так, як передбачено завданням на голосування. Якщо довіреність не містить завдання на голосування, представник вирішує всі питання щодо голосування на загальних зборах акціонерів на свій розсуд.
Акціонер має право надати довіреність на право участі та голосування на загальних зборах декільком своїм представникам.
Акціонер має право у будь-який час відкликати чи замінити свого представника на загальних зборах акціонерного товариства.
Надання довіреності на право участі та голосування на загальних зборах не виключає право участі на цих загальних зборах акціонера, який видав довіреність, замість свого представника.
 
    -199- Палиця І.П.
 У частині 3 статті 38 слова «а також організацією, в якій акціонер працює або навчається, та житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання акціонера» вилучити.
 		Враховано    
    -200- Богословська І.Г.
 Додати ч. 3 ст. 38 абзацами наступного змісту:
"Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може містити завдання на голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів акціонерів, що скликаються, з вказівками за які (проти яких) рішення потрібно проголосувати. Під час голосування на загальних зборах акціонерів представник повинен голосувати саме так, як це передбачено завданням на голосування. Якщо довіреність не містить завдання на голосування, представник вирішує всі питання щодо голосування на загальних зборах акціонерів на свій розсуд."
Акціонер має право відати довіреність на право участі та голосування на загальних зборах декільком своїм представникам.
Акціонер має право у будь-який час відкликати чи замінити свого представника на загальних зборах акціонерів.
Видача довіреності на право участі та голосування на загальних зборах не виключає право участі на таких загальних зборах акціонера, що видав таку довіреність, замість свого представника".
 		Враховано редакційно    
336. Стаття 39. Порядок проведення загальних зборів
 		    Стаття 40. Порядок проведення загальних зборів
 
337. 1. Порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється статутом, а з питань, не врегульованих статутом, — положенням про загальні збори акціонерного товариства.
 		 -201- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 39 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«1. Порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється статутом або рішенням загальних зборів товариства, якщо даний порядок не встановлений статутом товариства.
Головує на загальних зборах голова наглядової ради або член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом.»
 		Враховано редакційно   1. Порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється статутом, а уразі, якщо він не встановлений статутом, рішенням загальних зборів.
 
    -202- Богословська І.Г.
 Частину першу статті 39 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„1. Порядок проведення загальних зборів акціонерного товариства встановлюється статутом. Головує на загальних зборах голова наглядової ради або член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом.»
 		Враховано    
    -203- Писаренко В.В.
 Абз. 1 ч. 1 ст. 39 після слова «встановлюється» доповнити словами «законом і».
 		Відхилено    
338. Головує на загальних зборах голова наглядової ради або член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом, положенням про загальні збори акціонерного товариства або рішенням загальних зборів.
 		    Головує на загальних зборах голова наглядової ради, член наглядової ради чи інша особа, уповноважена наглядовою радою, якщо інше не передбачено статутом.
 
339. 2. Загальні збори акціонерного товариства не можуть розпочатися раніше, ніж зазначено у повідомленні про проведення загальних зборів. Місце для проведення загальних зборів акціонерів має бути належним чином обладнанне та забезпечувати можливість вільного волевиявлення акціонерів (їх представників).
 		 -204- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу статті 39 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«2. Загальні збори акціонерного товариства не можуть розпочатися раніше, ніж: зазначено у повідомленні про проведення загальних зборів.»
 		Враховано   2. Загальні збори акціонерного товариства не можуть розпочатися раніше, ніж зазначено у повідомленні про проведення загальних зборів.
 
340. 3. У разі коли загальні збори з незалежних від акціонерного товариства чи його посадових осіб причин не можуть бути проведені в зазначеному у повідомленні місці, час і місце проведення загальних зборів можуть змінюватися за умови створення товариством всім акціонерам, які прибули для участі у загальних зборах, можливості взяти участь у загальних зборах в іншому місці.
 		 -205- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю статті 39 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -206- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 39 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
341. 4. Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають.
 		    3. Реєстрація акціонерів (їх представників) проводиться на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складеного в порядку, передбаченому законодавством про депозитарну систему України, із зазначенням кількості голосів кожного акціонера. Реєстрацію акціонерів (їх представників) проводить реєстраційна комісія, яка призначається наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають.
 
342. Реєстраційна комісія має право відмовити в реєстрації акціонера (його представника) лише у разі відсутності в акціонера (його представника) всіх необхідних документів, перелік яких встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 		 -207- Богословська І.Г.
 Абзац другий частини четвертої ст.39 викласти у такій редакції:
"Реєстраційна комісія має право відмовити в реєстрації акціонера (його представника) лише у разі відсутності в акціонера (його представника) необхідних документів, які надають йому право участі у загальних зборах акціонерів, відповідно до законодавства"
 		Враховано   Реєстраційна комісія має право відмовити в реєстрації акціонеру (його представнику) лише у разі відсутності в акціонера (його представника) необхідних документів, які надають йому право участі у загальних зборах акціонерів, відповідно до законодавства.
 
343. Перелік акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, підписується головою реєстраційної комісії, який обирається простою більшістю голосів її членів до початку проведення реєстрації. Акціонер, який не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.
 		    Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, підписує голова реєстраційної комісії, який обирається простою більшістю голосів її членів до початку проведення реєстрації. Акціонер, який не зареєструвався, не має права брати участь у загальних зборах.
 
344. Повноваження реєстраційної комісії можуть передаватися за договором реєстратору товариства. У такому разі головою реєстраційної комісії повинен бути представник реєстратора.
 		    Повноваження реєстраційної комісії за договором можуть передаватися реєстратору або депозитарію товариства. У такому разі головою реєстраційної комісії є представник реєстратора або депозитарія.
 
345. Перелік акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, додається до протоколу загальних зборів.
 		    Перелік акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах, додається до протоколу загальних зборів.
 
346. Мотивоване рішення реєстраційної комісії про відмову у проведенні реєстрації осіб для участі у загальних зборах або про анулювання такої реєстрації підписується головою реєстраційної комісії та додається до протоколу загальних зборів.
 		 -208- Воропаєв Ю.М.
 Абзац шостий частини четвертої статті 39 проекту Закону викласти у наступній редакції: «Мотивоване рішення реєстраційної комісії про відмову у проведенні реєстрації осіб для
участі у загальних зборах підписується головою реєстраційної комісії та додається до протоколу загальних зборів.»
 		Враховано редакційно   Мотивоване рішення реєстраційної комісії про відмову в реєстрації акціонера чи його представника для участі у загальних зборах підписане головою реєстраційної комісії, додається до протоколу загальних зборів та видається особі, якій відмовлено в реєстрації.
До закінчення строку, відведеного на реєстрацію учасників зборів, акціонер має право замінити свого представника, повідомивши про це органи акціонерного товариства, або взяти участь у загальних зборах особисто.
У разі, якщо для участі в загальних зборах з’явилося декілька представників акціонера, реєструється той представник, довіреність якому видана пізніше.
У разі, якщо акція перебуває у спільній власності декількох осіб, повноваження щодо голосування на загальних зборах здійснюється за їх згодою одним із співвласників або їх загальним представником.
 
    -209- Богословська І.Г.
 Абзац шостий частини четвертої статті 39 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„Мотивоване рішення реєстраційної комісії про відмову у проведенні реєстрації осіб для участі у загальних зборах підписується головою реєстраційної комісії, додається до протоколу загальних зборів та та видається особі, якій відмовлено у проведенні реєстрації.
 		Враховано    
    -210- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину 4 ст.39 проекту новими абзацами:
Акціонер має право до закінчення строку, відведеного на реєстрацію учасників зборів, замінити свого представника, повідомивши про це органи акціонерного товариства, або взяти участь у загальних зборах особисто.
У випадку, якщо на участь в загальних зборах з’явилося декілька представників акціонера, для участі в загальних зборах реєструється той представник довіреність якому видана пізніше.
У довіреності на право участі у голосуванні може бути вказано, яким чином представник має голосувати з тих чи інших питань, включених до порядку денного загальних зборів.
У випадку, якщо акція перебуває у спільній власності декількох осіб, то повноваження щодо голосування на загальних зборах здійснюється за їх згодою одним із співвласників або їх загальним представником.
 		Враховано редакційно    
347. 5. Акціонери (акціонер), які на дату складення переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій, а також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. Про призначення таких представників товариство письмово повідомляється до початку реєстрації акціонерів.
 		    5. Акціонери (акціонер), які на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій, а також Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків. Про призначення таких представників товариство повідомляється письмово до початку реєстрації акціонерів.
 
348. Посадові особи акціонерного товариства зобов’язані забезпечити вільний доступ представників акціонерів (акціонера) та/або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків.
 		 -211- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити статтю 39 новою частиною такого змісту:
«6. Хід загальних зборів або розгляд окремого питання за рішенням ініціаторів загальних зборів або самих зборів може фіксуватися технічними засобами, з доданням запису до протоколу загальних зборів.»
 		Враховано редакційно   Посадові особи акціонерного товариства зобов’язані забезпечити вільний доступ представників акціонерів (акціонера) та/або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків.
6. Хід загальних зборів або розгляд окремого питання за рішенням ініціаторів загальних зборів або самих зборів може фіксуватися технічними засобами, додається до протоколу загальних зборів.
 
349. Стаття 40. Кворум загальних зборів
 		    Стаття 41. Кворум загальних зборів
 
350. 1. Наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства.
 		    1. Наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства.
 
351. 2. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками понад 50 відсотків голосуючих акцій.
 		 -212- Палиця І.П.
 У статті 40 у абзаці першому та другому цифри «50» замінити на «60»
 		Враховано   2. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.
 
352. Для вирішення питання, право голосу з якого надається відповідно до частини п’ятої статті 25 цього Закону власникам привілейованих акцій, або питання, при розгляді якого голоси власників привілейованих акцій товариства підраховуються окремо відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 25 цього Закону, загальні збори вважаються такими, що мають кворум з таких питань за умови реєстрації для участі у загальних зборах також акціонерів, які сукупно є власниками понад 50 відсотків привілейованих акцій (кожного класу привілейованих акцій), які є голосуючими з цього питання.
 		 -213- Палиця І.П.
 Статтю 40 доповнити новою частиною третьою такого змісту:
«Статутом товариства може бути встановлено, що загальні збори є правоможними за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками понад 50 відсотків голосуючих акцій»
 		Відхилено   Для вирішення питання, право голосу з якого надається відповідно до частини п’ятої статті 25 цього Закону власникам привілейованих акцій, або питання, при розгляді якого голоси власників привілейованих акцій товариства підраховуються окремо відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 25 цього Закону, загальні збори вважаються такими, що мають кворум з таких питань, за умови реєстрації для участі у загальних зборах також акціонерів, які сукупно є власниками не менш ніж 60 відсотків привілейованих акцій (кожного класу привілейованих акцій), що є голосуючими з цього питання.
 
353. Стаття 41. Порядок прийняття рішень загальними зборами
 		    Стаття 42. Порядок прийняття рішень загальними зборами
 
354. 1. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.
 		    1. Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.
 
355. 2. Право голосу на загальних зборах акціонерного товариства мають акціонери — власники простих акцій товариства, а у випадках, передбачених статтею 25 цього Закону, також акціонери — власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складання переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах.
 		 -214- Богословська І.Г.
 Доповнити частину 2 цієї статті новим абзацом, наступного змісту:
«Акціонер не має право голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину та/або правочину товариства з афілійованою з таким акціонером особою, а також щодо спору між таким акціонером та товариством.»
 		Відхилено   2. Право голосу на загальних зборах акціонерного товариства мають акціонери — власники простих акцій товариства, а у випадках, передбачених статтею 26 цього Закону, також акціонери — власники привілейованих акцій товариства, які володіють акціями на дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.
Акціонер не може бути позбавлений права голосу.
 
    -215- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину 2 ст.40 проекту наступним реченням «Акціонер не може бути позбавлений права голосу.»
 		Враховано    
356. 3. Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування, крім обрання до складу органів товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом або статутом товариства з кількістю акціонерів 25 і менше встановлюється більша кількість голосів акціонерів, необхідна для прийняття рішення.
 		 -216- Богословська І.Г.
 Виключити з абз. 1 ч. 3 ст. 41 фразу "крім обрання до складу органів товариства".
 		Враховано   3. Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше. Статутом приватного товариства може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, крім питань:
 
    -217- Богословська І.Г.
 В абз. 1 ч. 3 ст. 41 словосполучення " товариства з кількістю акціонерів 25 і менше" замінити на "приватне товариство"
У зв’язку з викладеним абз. 1 ч. 3 ст. 41 викласти в наступній редакції:
"Рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, винесеного на голосування приймається простою більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше. Статутом приватного товариства може встановлюватись більша кількість голосів акціонерів, необхідних для прийняття рішення."
 		Враховано редакційно    
357. Статутом товариства з кількістю акціонерів 25 і менше не може встановлюватися більша кількість голосів акціонерів, необхідна для прийняття рішень з питань:
 		 -218- Богословська І.Г.
 В абз. 2 ч. 3 ст. 41 словосполучення " товариства з кількістю акціонерів 25 і менше" замінити на "приватне товариство"
 		Враховано по суті     
358. про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства;
 		    про дострокове припинення повноважень посадових осіб органів товариства;
 
359. про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству;
 		    про звернення з позовом до посадових осіб органів товариства стосовно відшкодування збитків, завданих товариству;
 
360. про звернення з позовом у разі недотримання вимог цього Закону при вчиненні значного правочину.
 		    про звернення з позовом у разі недотримання вимог цього Закону при вчиненні значного правочину.
 
361. У разі коли порядком денним загальних зборів передбачається кілька проектів рішень з одного питання, прийнятим вважається рішення, що набрало найбільшу кількість голосів з числа тих, які набрали необхідну для прийняття цього рішення більшість голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
 		 -219- Воропаєв Ю.М.
 Останній абзац частини третьої статті 41 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -220- Богословська І.Г.
 Абзац третій частини третьої статті 41 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
362. 4. Обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів.
 		 -221- Богословська І.Г.
 Частину 4 ст. 41 необхідно додати словосполученням "серед тих, що набрали більше 50%....".
 		Враховано   4. Обраними до складу органу акціонерного товариства вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50 відсотків.
 
363. 5. Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 1—7, 24 і 25 частини другої статті 32 цього Закону, приймається більшістю у три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості. Законом може бути передбачено інші питання, для прийняття рішення з яких необхідна більшість у три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості.
 		 -222- Воропаєв Ю.М.
 Частину п'яту статті 41 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«5. Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2, 4 і 5 частини другої статті 32 цього Закону, приймається більшістю у три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості. Статутом може бути передбачено інші питання, для прийняття рішення з яких необхідна більшість у три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості.»
 		Враховано редакційно   5. Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2–7 та 21 частини другої статті 33 цього Закону, приймається більш як трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості. Статутом приватного товариства можуть бути передбачено інші питання, рішення щодо яких приймаються трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості, крім питань, визначних в абзаці другому частини третьої цієї статті.
 
    -223- Богословська І.Г.
 Частину п’яту статті 41 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 2, 4 - 7 і 24 частини другої статті 32 цього Закону, приймається більшістю у три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості. Статутом приватного товариства може бути передбачено інші питання, для прийняття рішення з яких необхідна більшість у три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості, крім питань, визначних в абзаці другому частини третьої цієї статті.»
 		Враховано редакційно    
    -224- Писаренко В.В.
 Перше речення абз. 1 ч. 5 ст. 41 доповнити посиланням на п. 26 ч. 2 ст. 32 законопроекту.
 		Відхилено    
364. 6. Загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного, крім рішень з питань порядку проведення загальних зборів. Такі рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками акцій, які є голосуючими принаймні з одного питання порядку денного.
 		 -225- Богословська І.Г.
 Виключити з першого речення частини 6 ст. 41 словосполучення: "крім рішень з питань порядку проведення загальних зборів"
 		Враховано   6. Загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
 
365. 7. З питання, винесеного на голосування, право голосу для вирішення якого мають акціонери — власники простих та привілейованих акцій, голоси підраховуються разом за всіма голосуючими з цього питання акціями, крім випадків, передбачених статутом товариства та частиною четвертою статті 25 цього Закону.
 		    7. З питання, винесеного на голосування, право голосу для вирішення якого мають акціонери — власники простих та привілейованих акцій, голоси підраховуються разом за всіма голосуючими з цього питання акціями, крім випадків, передбачених статутом товариства та частиною четвертою статті 25 цього Закону.
 
366. 8. У ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня. Рішення про оголошення перерви до наступного дня приймається простою більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками акцій, голосуючих принаймні з одного питання, що вирішуватиметься наступного дня.
 		 -226- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити перший абзац ч.8 ст.41 проекту наступним реченням: «Повторна реєстрація акціонерів (їх представників) наступного дня не здійснюється».
 		Враховано   8. У ході загальних зборів може бути оголошено перерву до наступного дня. Рішення про оголошення перерви до наступного дня приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками акцій, голосуючих принаймні з одного питання, що розглядатиметься наступного дня. Повторна реєстрація акціонерів (їх представників) наступного дня не проводиться.
Кількість голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, визначається на підставі даних реєстрації першого дня.
Після перерви загальні збори проводяться в тому самому місці, що зазначено в повідомлені про проведення загальних зборів.
Кількість перерв у ході проведення загальних зборів не може перевищувати трьох .
 
    -227- Богословська І.Г.
 До ч. 8 статті 41 проекту Закону додати абзацами наступного змісту:
„Кількість голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, визначається на підставі даних реєстрації першого дня.
Після перерви загальні збори проводяться в тому ж місці, що зазначено в повідомлені про проведення загальних зборів.
Максимальна кількість перерв в ході проведення загальних зборів не повинна перевищувати трьох разів.
 		Враховано редакційно    
367. 9. На загальних зборах голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування.
 		 -228- Богословська І.Г.
 В частині 9 ст. 41 словосполучення "винесених на голосування" виключити.
 		Враховано   9. На загальних зборах голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування.
 
368. Стаття 42. Бюлетень для голосування
 		 -229- Богословська І.Г.
 Назву ст. 42 викласти у наступній редакції:
«Спосіб голосування».
 		Враховано   Стаття 43. Спосіб голосування
 
369. 1. Голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.
 		    1. Голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.
 
370. У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
 		 -230- Воропаєв Ю.М.
 Доповнити частину першу ст. 42 Проекту абзацом наступного змісту:
"При голосуванні по питанням, зазначеним у ст. 66 цього Закону, використання бюлетенів є обов'язковим."
 		Враховано   У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
У товаристві, з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства понад 100 осіб, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.
При голосуванні по питанням, зазначеним у ст. 68 цього Закону, використання бюлетенів є обов'язковим.
 
    -231- Богословська І.Г.
 Доповнити ч. 1 ст. 42 Проекту абзацом наступного змісту:
"При голосуванні по питанням, зазначеним у ст. 66 цього Закону, використання бюлетенів є обов'язковим."
 		Враховано    
    -232- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину 1 ст.42 проекту наступним абзацем:
«У товаристві, з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства понад 100 осіб, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування..»
 		Враховано    
371. 2. Бюлетень для голосування повинен містити:
 		    2. Бюлетень для голосування повинен містити:
 
372. 1) повне найменування акціонерного товариства;
 		    1) повне найменування акціонерного товариства;
 
373. 2) дату і час проведення загальних зборів;
 		    2) дату і час проведення загальних зборів;
 
374. 3) перелік питань, винесених на голосування, та проекти рішень з цих питань;
 		    3) перелік питань, винесених на голосування, та проекти рішень з цих питань;
 
375. 4) варіанти (написи «за», «проти») голосування з кожного проекту рішення;
 		 -233- Писаренко В.В.
 П. 4 ч .2 ст. 42 доповнити вказівкою на варіант голосування «утримався».
 		Враховано   4) варіанти голосування кожен проект рішення (написи «за», «проти» «утримався»);
 
376. 5) застереження про те, що бюлетень повинен бути підписаний акціонером (представником акціонера) і у разі відсутності такого підпису вважається недійсним.
 		 -234- Богословська І.Г.
 Додати до частини 2 ст. 42 новий підпункт 6 наступного змісту:
"6) кількість голосів, належних кожному акціонеру"
 		Враховано редакційно   5) застереження про те, що бюлетень має бути підписаний акціонером (представником акціонера) і в разі відсутності такого підпису вважається недійсним;
6) кількість голосів, що належать кожному акціонеру.
 
377. У разі проведення голосування з питань обрання членів виконавчого органу, наглядової ради або ревізійної комісії (ревізора) товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім’я та по батькові кандидата (кандидатів).
 		    У разі проведення голосування з питань обрання членів виконавчого органу, наглядової ради або ревізійної комісії (ревізора) товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім’я та по батькові кандидата (кандидатів).
 
378. 3. Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають.
 		 -235- Богословська І.Г.
 Частину 3 статті 42 викласти в такій редакції:
«Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів наглядовою радою, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають. Акціонери мають право до проведення загальних зборів ознайомитись з формою бюлетеня для голосування в порядку, визначеному статтею 35 цього Закону"
 		Враховано редакційно   3. Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються наглядовою радою не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — акціонерами, які цього вимагають. Акціонери мають право до проведення загальних зборів ознайомитися з формою бюлетеня для голосування в порядку, визначеному статтею 35 цього Закону.
 
379. 4. Бюлетень для голосування визнається недійсним у разі, коли він відрізняється від офіційно виготовленого акціонерним товариством зразка або не дає змоги однозначно встановити волевиявлення акціонера ( його представника) щодо питання, винесеного на голосування.
 		 -236- Воропаєв Ю.М.
 Частину четверту статті 42 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«4. Бюлетень для голосування визнається недійсним у разі, коли він відрізняється від офіційно виготовленого акціонерним товариством зразка або на ньому відсутній підпис акціонера (представника).»
 		Враховано   4. Бюлетень для голосування визнається недійсним у разі, якщо він відрізняється від офіційно виготовленого акціонерним товариством зразка або на ньому відсутній підпис акціонера (представника).
 
    -237- Богословська І.Г.
 Частину четверту статті 42 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«4. Бюлетень для голосування визнається недійсним у разі, коли він відрізняється від офіційно виготовленого акціонерним товариством зразка або на ньому відсутній підпис акціонера (представника).»
 		Враховано редакційно    
380. У разі коли бюлетень для голосування містить кілька питань, винесених на голосування, визнання його недійсним щодо одного питання не тягне за собою визнання недійсним щодо інших питань.
 		 -238- Богословська І.Г.
 Додати ч. 4 ст. 42 новим абзацом наступного змісту:
"Бюлетені для голосування, що визнанні недійсними з підстав, передбачених цією статтею, не враховуються під час підрахунку голосів".
 		Враховано редакційно   У разі якщо бюлетень для голосування містить кілька питань, винесених на голосування, визнання його недійсним щодо одного питання є підставою длявизнання недійсним щодо інших питань.
Бюлетені для голосування, визнані недійсними з підстав, передбачених цією статтею, не враховуються під час підрахунку голосів.
 
381. Стаття 43. Лічильна комісія
 		    Стаття 44. Лічильна комісія
 
382. 1. Роз’яснення щодо порядку голосування, підрахування голосів та інших питань, пов’язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів, а у разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, — цими зборами, якщо інше не передбачено статутом або положенням про загальні збори акціонерного товариства. Повноваження лічильної комісії можуть передаватися за договором реєстратору товариства за відповідним договором.
 		 -239- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 43 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«1. Роз'яснення щодо порядку голосування, підрахування голосів та інших питань, пов'язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів. Повноваження лічильної комісії можуть передаватися за договором реєстратору товариства за відповідним договором. Умови договору з реєстратором затверджуються загальними зборами.»
 		Враховано редакційно   1. Роз'яснення щодо порядку голосування, підрахунку голосів та інших питань, пов'язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів. Повноваження лічильної комісії за договором можуть передаватися реєстратору або депозитарію товариства. Умови договору затверджуються загальними зборами.
 
    -240- Богословська І.Г.
 Частину першу статті 43 проекту Закону викласти у наступній редакції:
"Роз’яснення щодо порядку голосування, підрахування голосів та інших питань, пов’язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обов'язково обирається загальними зборами акціонерів. Повноваження лічильної комісії можуть передаватися за договором реєстратору товариства за відповідним договором. Умови договору з реєстратором затверджуються загальними зборами.»
 		Враховано редакційно    
383. 2. В акціонерному товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 100 кількісний склад лічильної комісії не може бути менше ніж три особи. До складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів товариства.
 		    2. В акціонерному товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 100 кількісний склад лічильної комісії не може бути меншим ніж три особи. До складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів товариства.
 
384. Стаття 44. Протокол про підсумки голосування
 		    Стаття 45. Протокол про підсумки голосування
 
385. 1. За підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії, які брали участь у підрахунку голосів.
 		    1. За підсумками голосування складається протокол, що підписується всіма членами лічильної комісії, які брали участь у підрахунку голосів.
 
386. Окрема думка члена лічильної комісії стосовно підсумків голосування підлягає внесенню до протоколу про підсумки голосування.
 		 -241- Воропаєв Ю.М.
 Абзац другий частини першої статті 44 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -242- Богословська І.Г.
 Абзац другий частини першої статті 44 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
387. У разі передачі повноважень лічильної комісії реєстратору товариства підписання протоколу про підсумки голосування здійснюється представником реєстратора.
 		    У разі передачі повноважень лічильної комісії реєстратору або депозитарію протокол про підсумки голосування підписує представник реєстратора або депозитарія.
 
388. 2. У протоколі про підсумки голосування зазначаються:
 		    2. У протоколі про підсумки голосування зазначаються:
 
389. 1) дата проведення загальних зборів;
 		    1) дата проведення загальних зборів;
 
390. 2) перелік питань, рішення з яких прийняті загальними зборами;
 		    2) перелік питань, рішення з яких прийняті загальними зборами;
 
391. 3) рішення і кількість голосів «за» і «проти» щодо кожного проекту рішення з кожного питання порядку денного, винесеного на голосування.
 		 -243- Писаренко В.В.
 П. 3 ч .2 ст. 44 доповнити вказівкою на варіант голосування «утримався».
 		Враховано   3) рішення і кількість голосів «за», «проти» і «утримався» щодо кожного проекту рішення з кожного питання порядку денного, винесеного на голосування.
 
392. 3. Рішення загальних зборів акціонерного товариства вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.
 		 -244- Писаренко В.В.
 Абз. перший ч. 3 ст. 44 доповнити реченням такого змісту:
«Протокол про підсумки голосування складається не пізніше ніж на день, наступний за днем проведення загальних зборів акціонерів».
 		Немає висновку   3. Рішення загальних зборів акціонерного товариства вважається прийнятим з моменту складення протоколу про підсумки голосування.
 
393. Підсумки голосування оголошуються на загальних зборах, під час яких проводилося голосування. Після закриття загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів у строк та спосіб, визначені статутом або положенням про загальні збори товариства.
 		 -245- Богословська І.Г.
 Абзац другий частини третьої статті 44 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„Підсумки голосування оголошуються на загальних зборах, під час яких проводилося голосування Після закриття загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів протягом 10 робочих днів у спосіб, визначений статутом акціонерного товариства.»
 		Враховано   Підсумки голосування оголошуються на загальних зборах, під час яких проводилося голосування. Після закриття загальних зборів підсумки голосування доводяться до відома акціонерів протягом 10 робочих днів у спосіб, визначений статутом акціонерного товариства.
 
394. 4. Протокол про підсумки голосування додається до протоколу загальних зборів акціонерного товариства.
 		    4. Протокол про підсумки голосування додається до протоколу загальних зборів акціонерного товариства.
 
395. Після складення протоколу про підсумки голосування бюлетені для голосування опечатуються лічильною комісією (або особою, якій передано повноваження лічильної комісії) та зберігаються у товаристві протягом усього строку його діяльності.
 		 -246- Богословська І.Г.
 Абз. 2 ч. 4 ст. 44 викласти в наступній редакції:
" Після складення протоколу про підсумки голосування бюлетені для голосування опечатуються лічильною комісією (або особою, якій передано повноваження лічильної комісії) та зберігаються у товаристві протягом строку його діяльності, але не більше 4 років"
 		Враховано   Після складення протоколу про підсумки голосування бюлетені для голосування опечатуються лічильною комісією (або особою, якій передано повноваження лічильної комісії) та зберігаються у товаристві протягом строку його діяльності, але не більше 4 років.
 
396. Стаття 45. Протокол загальних зборів
 		    Стаття 46. Протокол загальних зборів
 
397. 1. Протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів.
 		 -247- Писаренко В.В.
 У ч. 1 ст. 45 цифру «10» замінити словом «трьох».
 		Відхилено   1. Протокол загальних зборів акціонерного товариства складається протягом 10 днів з моменту закриття загальних зборів та підписується головуючим і секретарем загальних зборів.
 
398. 2. До протоколу загальних зборів акціонерного товариства заносяться відомості про:
 		    2. До протоколу загальних зборів акціонерного товариства заносяться відомості про:
 
399. 1) дату, час і місце проведення загальних зборів;
 		    1) дату, час і місце проведення загальних зборів;
 
400. 2) дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
 		    2) дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
 
401. 3) загальну кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
 		    3) загальну кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
 
402. 4) загальну кількість голосів акціонерів — власників голосуючих акцій товариства, що зареєструвалися для участі у загальних зборах (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного, зазначається кількість голосуючих акцій з кожного питання);
 		    4) загальну кількість голосів акціонерів — власників голосуючих акцій товариства, які зареєструвалися для участі в загальних зборах (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного - зазначається кількість голосуючих акцій з кожного питання);
 
403. 5) кворум загальних зборів (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного, зазначається кворум загальних зборів з кожного питання);
 		    5) кворум загальних зборів (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного - зазначається кворум загальних зборів з кожного питання);
 
404. 6) головуючого та секретаря загальних зборів;
 		 -248- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину другу статті 45 після пункту шостого новим пунктом такого змісту:
«7) склад лічильної комісії;»
 		Враховано   6) головуючого та секретаря загальних зборів;
7) склад лічильної комісії;
 
405. 7) порядок денний загальних зборів;
 		    8) порядок денний загальних зборів;
 
406. 8) основні положення виступів;
 		    9) основні тези виступів;
 
407. 9) порядок голосування на загальних зборах (відкрите, бюлетенями тощо);
 		    10) порядок голосування на загальних зборах (відкрите, бюлетенями тощо);
 
408. 10) підсумки голосування із зазначенням результатів голосування з кожного питання порядку денного загальних зборів та рішення, прийняті загальними зборами.
 		 -249- Богословська І.Г.
 Частину другу ст. 45 доповнити новим абзацом наступного змісту:
«Протокол загальних зборів підписується головою та секретарем загальних зборів, а також підшивається та скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства (у випадку колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу".
 		Враховано редакційно   11) підсумки голосування із зазначенням результатів голосування з кожного питання порядку денного загальних зборів та рішення, прийняті загальними зборами.
Протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем загальних зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства (у разі колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу.
 
409. Стаття 46. Повторні загальні збори
 		 -250- Богословська І.Г.
 Ст. 46 необхідно виключити.
 		Враховано      
410. 1. У разі відсутності кворуму річних загальних зборів або позачергових загальних зборів, що скликаються на вимогу акціонерів або за пропозицію виконавчого органу, повинні проводитися повторні загальні збори, крім випадку, коли акціонери або виконавчий орган письмово відкликали свою вимогу про скликання позачергових загальних зборів. У разі відсутності кворуму позачергових загальних зборів, що скликаються з ініціативи наглядової ради, можуть проводитися повторні загальні збори.
 		 -251- Палиця І.П.
 У статті 46 частину другу викласти в такій редакції:
«2. Кворум повторних загальних зборів визначається відповідно до статті 40 цього Закону. Для кворуму повторних загальних зборів необхідно понад 60 відсотків голосуючих акцій. Статутом товариства може бути встановлено, що загальні збори є правоможними за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками понад 50 відсотків голосуючих акцій.»
 		Відхилено      
411. Повторні загальні збори проводяться не пізніше ніж протягом 20 днів після дати, встановленої для загальних зборів, що не відбулися.
 		       
412. 2. Кворум повторних загальних зборів визначається відповідно до статті 40 цього Закону. Для кворуму повторних загальних зборів необхідно понад 50 відсотків голосуючих акцій.
 		       
413. 3. Про проведення повторних загальних зборів акціонери повідомляються не пізніше ніж за 10 днів до дати їх проведення в порядку, передбаченому статутом або положенням про загальні збори акціонерного товариства.
 		       
414. Стаття 47. Позачергові загальні збори
 		    Стаття 47. Позачергові загальні збори
 
415. 1. Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються у разі неплатоспроможності товариства, з ініціативи наглядової ради чи на вимогу виконавчого органу товариства або акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства, якщо менша кількість акцій не передбачена статутом акціонерного товариства, а також в інших випадках, передбачених законом чи статутом акціонерного товариства.
 		 -252- Богословська І.Г.
 У абз. 1 ч. 1 ст. 47:
- після слів „неплатоспроможності товариства" додати фразу "у разі усунення наглядовою радою від виконання повноважень голови виконавчого органу товариства, і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому";
- після слів " чи на вимогу виконавчого органу товариства" додати "ревізійної комісії (ревізора)".
 		Враховано частково редакційно  1. Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою:
1) з власної ініціативи;
2) на вимогу виконавчого органу - у разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;
3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора);
4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства;
5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.
 
    -253- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Перший абзац ч.1 ст.47 проекту викласти у наступній редакції:
«1. Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою:
з власної ініціативи;
на вимогу виконавчого органу, у випадках порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;
на вимогу ревізійної комісії (ревізора);
на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства,
5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства».
 		Враховано    
416. Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається наглядовій раді у письмовій формі із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та їх порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, що її подають.
 		 -254- Воропаєв Ю.М.
 Абзац другий частини першої статті 47 проекту Закону викласти у наступній редакції: «Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається у письмовій формі виконавчому органу на адресу місцезнаходження акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та їх порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, що її подають.»
 		Враховано редакційно   Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається в письмовій формі виконавчому органу на адресу місцезнаходження акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, які її подають.
 
    -255- Богословська І.Г.
 Абзац другий частини першої статті 47 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„Вимога про скликання позачергових загальних зборів подається у письмовій формі наглядовій раді на адресу місцезнаходження акціонерного товариства із зазначенням органу або прізвищ (найменувань) акціонерів, які вимагають скликання позачергових загальних зборів, підстав для скликання та їх порядку денного. У разі скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонерів вимога повинна також містити інформацію про кількість, тип і клас належних акціонерам акцій та бути підписаною всіма акціонерами, що її подають.»
 		Враховано редакційно    
    -256- Богословська І.Г.
 Частину 1 ст. 47 додати новим абзацом наступного змісту:
"Вимоги наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів акціонерів подаються у письмовому вигляді виконавчому органу товариства»
 		Відхилено    
417. 2. Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або про відмову в їх скликанні протягом 10 днів з моменту подання вимоги про їх скликання.
 		 -257- Богословська І.Г.
 У ч. 2 статті 47 проекту Закону слово „подання» замінити словом „отримання».
 		Враховано   2. Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або про відмову у скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.
 
418. 3. Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерного товариства може бути прийняте тільки у разі:
 		    3. Рішення про відмову у скликанні позачергових загальних зборів акціонерного товариства може бути прийнято тільки у разі:
 
419. якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками передбаченої абзацом першим частини першої цієї статті кількості простих акцій товариства;
 		    якщо акціонери на дату подання вимоги не є власниками передбаченої абзацом першим частини першої цієї статті кількості простих акцій товариства;
 
420. неповноти даних, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті.
 		    неповноти даних, передбачених абзацом другим частини першої цієї статті.
 
421. Рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів або мотивоване рішення про відмову в їх скликанні надається виконавчому органу або акціонерам, які вимагають їх скликання, не пізніше ніж протягом трьох днів з моменту його прийняття.
 		 -258- Богословська І.Г.
 Абзац другий частини третьої ст..47 додати новим реченням наступного змісту:
"Наглядова рада не може відмовити виконавчому органу чи ревізійній комісії (ревізору) у скликанні позачергових загальних зборів акціонерів."
 		Відхилено   Рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів або мотивоване рішення про відмову у скликанні надається відповідному органу управління товариства або акціонерам, які вимагають їх скликання, не пізніше ніж за три дні з моменту його прийняття.
 
    -259- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзац четвертий частини третьої статті 47 викласти в такій редакції:
«Рішення наглядової ради про скликання позачергових загальних зборів або мотивоване рішення про відмову в їх скликанні надається відповідному органу управління товариства або акціонерам, які вимагають їх скликання, не пізніше ніж протягом трьох днів з моменту його прийняття.»
 		Враховано    
422. Наглядова рада не має права вносити зміни до порядку денного загальних зборів, що міститься у вимозі про скликання позачергових загальних зборів, крім включення до порядку денного нових питань або проектів рішень.
 		    Наглядова рада не має права вносити зміни до порядку денного загальних зборів, що міститься у вимозі про скликання позачергових загальних зборів, крім включення до порядку денного нових питань або проектів рішень.
 
423. 4. Позачергові загальні збори акціонерного товариства повинні бути проведені протягом 30 днів з моменту подання вимоги про їх скликання.
 		 -260- Богословська І.Г.
 У ч. 4 статті 47 проекту Закону цифру „30» замінити цифрою „45», слово „подання» замінити словом „отримання».
 		Відхилено   4. Позачергові загальні збори акціонерного товариства мають бути проведені протягом 30 днів з дати подання вимоги про їх скликання.
 
424. 5. Якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства, наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів та порядок денний відповідно до цього Закону не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення та з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного.
 		 -261- Богословська І.Г.
 Частину п’яту статті 47 проекту Закону виключити.
 		Відхилено   5. Якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства, наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів та порядок денний відповідно до цього Закону не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення та з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного.
 
425. У такому разі за відсутності кворуму позачергових загальних зборів повторні загальні збори не проводяться.
 		    У такому разі за відсутності кворуму позачергових загальних зборів повторні загальні збори не проводяться.
 
426. Наглядова рада не може прийняти рішення, зазначене в абзаці першому цієї частини, якщо порядок денний позачергових загальних зборів включає питання про обрання членів наглядової ради.
 		    Наглядова рада не може прийняти рішення, зазначене в абзаці першому цієї частини, якщо порядок денний позачергових загальних зборів включає питання про обрання членів наглядової ради.
 
427. 6. У разі коли протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, наглядова рада не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства або прийняла рішення про відмову в їх скликанні, позачергові загальні збори можуть бути скликані акціонерами, які цього вимагають.
 		 -262- Богословська І.Г.
 Частину 6 ст. 47 необхідно викласти в наступній редакції:
"У разі коли протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, наглядова не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства такі збори можуть бути скликана акціонерами, які цього вимагають. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборах акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду".
 		Враховано   6. У разі якщо протягом строку, встановленого частиною другою цієї статті, наглядова не прийняла рішення про скликання позачергових загальних зборів акціонерного товариства, такі збори можуть бути скликана акціонерами, які цього вимагають. Рішення наглядової ради про відмову у скликанні позачергових загальних зборах акціонерів може бути оскаржено акціонерами до суду.
7. Товариство або особа, які ведуть облік прав власності на акції товариства, зобов'язані протягом п'яти робочих днів надати інформацію про перелік власників акцій товариства, а також іншу інформацію, необхідну для організації проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства, за запитом наглядової ради товариства.
У разі скликання загальних зборів акціонерами, повідомлення та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка веде облік прав власності на акції товариства.
48. Загальні збори акціонерів у формі заочного голосування
У випадках, передбачених статутом товариства з кількістю акціонерів не більше 25, допускається прийняття рішення методом опитування. У такому разі проект рішення або питання для голосування надсилається акціонерам — власникам голосуючих акцій, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом десяти днів з дати одержання повідомлення від останнього акціонера - власника голосуючих акцій всі акціонери -власники голосуючих акцій повинні бути в письмовій формі проінформовані головою зборів про прийняте рішення. Рішення вважається прийнятим у разі, якщо за нього проголосували всі акціонери - власники голосуючих акцій.
Стаття 49. Особливості проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи.
1. У разі якщо товариство складається з однієї особи, до такого товариства не застосовуються положення статей 33 – 48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства.
2. Повноваження загальних зборів товариства передбачені статтею 33 цього Закону, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно.
Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі наказу) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально.
3. Обрання персонального складу наглядової ради, ревізійної комісії (в разі їх створення) здійснюється без застосування кумулятивного голосування.
 
    -263- Воропаєв Ю.М.
 Доповнити ст. 47 Проекту закону частиною 7 наступного змісту:
"7. Товариство або особа, які ведуть облік прав власності на акції товариства, зобов'язані протягом п'яти робочих днів надати інформацію про перелік власників акцій товариства, а також іншу інформацію, необхідну для організації проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства, по запиту осіб і органів товариства, уповноважених на скликання позачергових загальних зборів згідно цій статті"
 		Враховано редакційно    
    -264- Богословська І.Г.
 Доповнити ст. 47 Проекту закону частиною 7 наступного змісту:
„Товариство або особа, які ведуть облік прав власності на акції товариства, зобов'язані надати інформацію про перелік власників акцій товариства, а також іншу інформацію, необхідну для організації проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства, по запиту осіб і органів товариства, уповноважених на скликання позачергових загальних зборів згідно цій статті.»
 		Враховано редакційно    
    -265- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити статтю 47 новою частиною такого змісту:
« 7. Товариство або особа, які ведуть облік прав власності на акції товариства, зобов'язані протягом п'яти робочих днів надати інформацію про перелік власників акцій товариства, а також іншу інформацію, необхідну для організації проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства, по запиту наглядової ради товариства.
У разі скликання загальних зборів акціонерами, повідомлення та інші матеріали розсилаються всім акціонерам товариства особою, яка веде облік прав власності на акції товариства.»
 		Враховано    
    -266- Воропаєв Ю.М.
 Додати до проекту статтю «47-1 Загальні збори акціонерів у формі заочного голосування» у наступній редакції:
«У випадках, передбачених статутом товариства з кількістю акціонерів не більше двадцяти п 'яти, допускається прийняття рішення методом опитування. В цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається акціонерам — власникам голосуючих акцій, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом десяти днів з дати одержання повідомлення від останнього акціонера - власника голосуючих акцій всі акціонери -власники голосуючих акцій повинні бути в письмовій формі проінформовані головою зборів про прийняте рішення. Рішення вважається прийнятим в разі, якщо за нього проголосували всі акціонери - власники голосуючих акцій.»
 		Враховано редакційно    
    -267- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою удосконалення механізмів функціонування акціонерного товариства пропонується дати можливість акціонерному товариству проводити загальні збори шляхом опитування, у зв’язку з чим доповнити законопроект після статті 47 новою статтею:
«Стаття 48. Проведення загальних зборів шляхом заочного голосування (опитування)
1. Статутом товариства може бути передбачена можливість проведення чергових загальних зборів шляхом заочного голосування без присутності акціонерів для обговорення питань порядку денного (опитування), крім загальних зборів, які скликаються у випадку, передбаченому частиною п’ятою статті 47 цього Закону.
2. Шляхом опитування можуть прийматися рішення загальних зборів з усіх питань, віднесених до виняткової компетенції загальних зборів згідно з цим Законом.
3. Рішення про проведення загальних зборів шляхом опитування приймається наглядовою радою і повинно включати:
1) перелік питань, що ставляться на заочне голосування;
2) дату складання переліку акціонерів, які мають право на участь у заочному голосуванні;
3) дату надіслання акціонерам бюлетенів для заочного голосування, що повинна бути не пізніше ніж через 3 дні після дати складання переліку акціонерів, які мають право на участь у заочному голосуванні;
4) дату закінчення отримання товариством заповнених акціонерами бюлетенів для заочного голосування, що повинна бути не раніше ніж через 30 і не пізніше ніж через 60 днів після дати надіслання акціонерам бюлетенів для заочного голосування;
5) форму і текст бюлетеня для заочного голосування;
6) перелік документів щодо питань, поставлених на заочне голосування.
4. Рішення про проведення загальних зборів шляхом опитування не пізніше ніж за 30 днів до встановленої дати закінчення отримання товариством бюлетенів має бути опубліковано в офіційному друкованому органі та надіслано фондовій біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу.
5. Бюлетень для заочного голосування повинен містити відомості, передбачені частиною другою статті 43 цього Закону, крім відомостей про дату і час проведення загальних зборів, а також відомості про:
1) дату складання переліку акціонерів, які мають право на участь у заочному голосуванні;
2) дату закінчення отримання товариством заповнених акціонерами бюлетенів для заочного голосування;
3) прізвище, ім’я, по батькові або найменування акціонера та кількість голосів, що йому належить;
4) застереження про те, що підпис на бюлетені уповноваженої особи акціонера, який є юридичної особою, повинен бути посвідчений печаткою такої юридичної особи, а підпис акціонера-фізичної повинен бути посвідчений в установленому чинним законодавством порядку;
5) застереження про те, що у разі відсутності посвідчення підпису бюлетень вважається недійсним.
Бюлетень для заочного голосування підписується корпоративним секретарем, якщо інше не передбачено статутом або положенням про загальні збори товариства, та скріплюється печаткою товариства
6. Бюлетень для заочного голосування та документи щодо питань, винесених на заочне голосування, надсилаються кожному акціонеру, включеному до переліку акціонерів, які мають право на участь у заочному голосуванні, персонально поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
Бюлетень для заочного голосування заповнюється та підписується акціонером, та надсилається акціонерному товариству простим поштовим відправленням або поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
7. Акціонери, бюлетені від яких надійшли до товариства до встановленої дати закінчення отримання товариством бюлетенів для заочного голосування, вважаються такими, що взяли участь у загальних зборах шляхом опитування.
Загальні збори шляхом опитування вважаються такими що відбулися, якщо у них взяли участь акціонери, які сукупно є власниками понад 60 відсотків голосуючих акцій, якщо статутом товариства не передбачено, що такі збори відбулися за умови участі у них акціонерів, які сукупно є власниками понад 50 відсотків голосуючих акцій.
8. Рішення загальних зборів з питання, винесеного на заочне голосування, вважається прийнятим, якщо за прийняття такого рішення проголосувала більшість акціонерів, які надіслали до товариства до встановленої дати закінчення отримання товариством бюлетенів для заочного голосування.
Рішення загальних зборів з питань, передбачених пунктами 3 – 8, 22 – 23 частини другої статті 33 цього Закону, вважається прийнятим, якщо за прийняття такого рішення проголосувала три чверті голосів акціонерів від їх загальної кількості.
9. Відкриття бюлетенів для заочного голосування та підрахунок голосів акціонерів розпочинається не раніше встановленої дати закінчення отримання товариством бюлетенів.
Контроль за підрахунком голосів акціонерів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку. Акціонери (акціонер), які на дату складення переліку акціонерів, що мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства, сукупно є власниками 10 і більше відсотків простих акцій має право здійснювати контроль за підрахунком голосів акціонерів, в порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
10. Протокол про підсумки заочного голосування складається не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати закінчення отримання товариством бюлетенів і підписується корпоративним секретарем, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про загальні збори товариства.
У протоколі про підсумки заочного голосування зазначаються:
1) дату складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
2) дата надіслання акціонерам бюлетенів для заочного голосування;
3) дата закінчення отримання товариством заповнених акціонерами бюлетенів для заочного голосування;
4) перелік питань, поставлених на заочне голосування;
5) загальну кількість осіб, включених до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
6) загальна кількість голосів акціонерів, які взяли участь у загальних зборах шляхом опитування;
7) кворум загальних зборів (якщо певні акції є голосуючими не з усіх питань порядку денного, зазначається кворум загальних зборів з кожного питання);
8) підсумки голосування із зазначенням кількості голосів «за» і «проти» щодо кожного питання, поставленого на заочне голосування, та рішення, прийняті з кожного питання.
11. Підсумки заочного голосування доводяться до відома акціонерів у строк та спосіб, визначені статутом або положенням про загальні збори товариства.»
 		Відхилено    
    -268- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити законопроект новою статтею щодо особливостей проведення загальних зборів акціонерного товариства з одним акціонером.
«Стаття 49. Особливості проведення загальних зборів товариством, що складається з однієї особи.
1.У разі, якщо товариство складається з однієї особи, до такого товариства не застосовуються положення статей 33 – 50 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства.
2. Повноваження загальних зборів товариства передбачені статтею 33 цього Закону, а також внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно.
Рішення акціонера з питань, що відносяться до компетенції загальних зборів оформлюється ним письмово (у формі наказу) та засвідчується печаткою товариства або нотаріально.
3. Обрання персонального складу наглядової ради, ревізійної комісії, в разі їх створення, здійснюється без застосування кумулятивного голосування.»
 		Враховано    
428. Стаття 48. Оскарження рішення загальних зборів
 		    Стаття 50. Оскарження рішення загальних зборів
 
429. 1. Акціонер може оскаржити в суді рішення загальних зборів, якщо рішенням або порядком його прийняття порушуються вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства.
 		 -269- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 48 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«1. Акціонер може оскаржити в суді рішення загальних зборів, якщо рішенням або порядком його прийняття порушуються вимоги цього Закону, інших актів законодавства та/або статуту товариства.
Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 66 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій в порядку, передбаченому статтями 66 і 67 цього Закону.»
 		Враховано частково   1. У разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.
 
    -270- Богословська І.Г.
 Частину першу статті 48 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„1. Акціонер може оскаржити в суді рішення загальних зборів, якщо рішенням або порядком його прийняття порушуються вимоги цього Закону, інших актів законодавства та/або статуту товариства, та ці порушення призвели до порушення прав акціонера. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення. Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 66 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови або неотримання відповіді у встановлений термін в реалізації права вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій в порядку, передбаченому статтями 66 і 67 цього Закону.»
 		Враховано редакційно    
    -271- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Статтю 48 викласти в такій редакції:
1. В разі, коли рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити в суді рішення загальних зборів, протягом трьох місяців з дати його прийняття.
Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не завдали збитків акціонеру, який оскаржує рішення.
2. Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів, з передбачених частиною першою статті 72 цього Закону питань, виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому акцій в порядку, передбаченому цим Законом.»
 		Враховано редакційно    
430. Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не завдали збитків акціонеру, який оскаржує рішення.
 		    Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.
 
431. Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів, прийняті трьома чвертями голосів акціонерів, з передбачених частиною першою статті 66 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій в порядку, передбаченому статтями 66 і 67 цього Закону.
 		 -272- Писаренко В.В.
 Доповнити абз. 3 ч.1 ст. 48 словами «або не отримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства».
 		Враховано   2. Акціонер може оскаржити рішення загальних зборів з передбачених частиною першою статті 68 цього Закону питань виключно після отримання письмової відмови в реалізації права вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій або неотримання відповіді на свою вимогу протягом 30 днів від дати її направлення на адресу товариства в порядку, передбаченому цим Законом.
 
432. 2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право звертатися до суду з позовом про захист прав та законних інтересів акціонерів в порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством.
 		 -273- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу ст. 48 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -274- Богословська І.Г.
 Виключити ч. 2 ст. 48 Проекту закону
 		Враховано    
    -275- Слободян О.В.
 ст. 48 проекту закону
 		Враховано    
    -276- Писаренко В.В.
 У ч. 2 ст. 48 виключити слова «цивільно-процесуальним».
 		Враховано редакційно    
433. Розділ VІІІ. НАГЛЯДОВА РАДА АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ VІІІ. НАГЛЯДОВА РАДА АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
434. Стаття 49. Наглядова рада акціонерного товариства
 		    Стаття 51. Створення наглядової ради акціонерного товариства
 
435. 1. Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює загальне керівництво його діяльністю, контроль за діяльністю виконавчого органу та захист інтересів акціонерів в межах повноважень, визначених цим Законом.
 		 -277- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 49 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«1. Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.»
 		Враховано редакційно   1. Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
 
    -278- Богословська І.Г.
 Частину першу статті 49 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„1. Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.»
 		Враховано редакційно    
    -279- Писаренко В.В.
 Ч. 1 ст. 49 доповнити словами «та статутом акціонерного товариства».
 		Відхилено    
436. 2. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій 10 і більше створення наглядової ради є обов’язковим. У товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій 9 і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.
 		    2. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій 10 і більше створення наглядової ради є обов’язковим. У товаристві з кількістю акціонерів — власників простих акцій 9 і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.
 
437. У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства.
 		    У такому разі передбачені цим Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом акціонерного товариства.
 
438. 3. Права та обов’язки членів наглядової ради визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим договором або трудовим договором, що укладається з кожним членом наглядової ради. Такий договір від імені товариства підписується уповноваженою загальними зборами особою.
 		 -280- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 49 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„3. Порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також цивільно-правовим договором, що укладається з членом наглядової ради. Такий договір від імені товариства підписується головою виконавчого органу чи іншою уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів.» Такий цивільно-правовий договір може бути як оплатним, так і безоплатним"
 		Враховано редакційно   3. Порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначається цим Законом, статутом товариства, положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також договором, що укладається з членом наглядової ради. Такий договір від імені товариства підписується головою виконавчого органу чи іншою уповноваженою загальними зборами особою на умовах, затверджених рішенням загальних зборів. Такий цивільно-правовий договір може бути або оплатним, або безоплатним.
 
439. 4. Член наглядової ради не може передавати свої повноваження іншій особі.
 		 -281- Палиця І.П.
 Частину 4 статті 49 викласти у такій редакції:
«4. Член наглядової ради, який є представником акціонера-юридичної особи або держави, не може передавати свої повноваження іншій особі.»
 		Враховано   4. Член наглядової ради, який є представником акціонера - юридичної особи або держави, не може передавати свої повноваження іншій особі.
Члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок товариства. Визначення умов оплати покладається на загальні збори за затвердженим зборами кошторисом.
 
    -282- Богословська І.Г.
 Додати до ст. 49 нову частину 5:
„Члени наглядової ради мають право на оплату своєї діяльності за рахунок АТ. Визначення умов оплати покладається на загальні збори за затвердженим зборами кошторисом».
 		Враховано редакційно    
440. Стаття 50. Компетенція наглядової ради
 		    Стаття 52. Компетенція наглядової ради
 
441. 1. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом та положенням про наглядову раду акціонерного товариства, а також питань, переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.
 		 -283- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 50 проекту Закону слова «та положенням про наглядову раду акціонерного товариства» виключити.
 		Враховано   1. До компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами.
 
    -284- Богословська І.Г.
 У частині першій статті 50 проекту Закону слова „та положенням про наглядову раду акціонерного товариства» виключити.
 		Враховано    
442. 2. До виняткової компетенції наглядової ради належить:
 		 -285- Богословська І.Г.
 У ст .50 слово «виняткової» замінити словом «виключної».
 		Враховано   2. До виключної компетенції наглядової ради належать:
 
443. 1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю товариства;
 		    1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю товариства;
 
444. 2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;
 		    2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;
 
445. 3) прийняття рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу;
 		    3) прийняття рішення про проведення чергових та позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів або за пропозицією виконавчого органу;
 
446. 4) прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій;
 		    4) прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених товариством акцій;
 
447. 5) прийняття рішення про внесення змін до статуту товариства у зв’язку з анулюванням акцій, яке підлягає затвердженню загальними зборами;
 		 -286- Богословська І.Г.
 п. 5 ч. 2 ст. 50 виключити
 		Враховано      
448. 6) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій, якщо це передбачено статутом товариства;
 		 -287- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт шостий частини другої статті 50 викласти в такій редакції:
«5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;»
 		Враховано   5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;
 
    -288- Писаренко В.В.
 У п.п. 6 ч. 2 ст. 50 слова «якщо це передбачено статутом товариства» виключити.
 		Враховано редакційно    
449. 7) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів;
 		    6) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів;
 
450. 8) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом;
 		    7) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом;
 
451. 9) прийняття рішення про обрання та відкликання членів виконавчого органу;
 		 -289- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт восьмий частини другої статті 50 викласти в такій редакції:
«8) обрання та відкликання повноважень голови виконавчого органу;»
 		Враховано   8) обрання та відкликання повноважень голови ічленів виконавчого органу;
 
452. 10) затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;
 		    9) затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;
 
453. 11) прийняття рішення про відсторонення від виконання повноважень голови виконавчого органу та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;
 		    10) прийняття рішення про відсторонення від виконання повноважень голови виконавчого органу та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;
 
454. 12) обрання та відкликання голови та членів інших органів товариства;
 		    11) обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства;
 
455. 13) обрання реєстраційної та лічильної комісій;
 		 -290- Воропаєв Ю.М.
 Пункт тринадцятий частини другої статті 50 проекту Закону викласти у наступній редакції:
"13) обрання реєстраційної комісії за винятком випадків, встановленим цим законом;".
 		Враховано   12) обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених цим законом;
 
    -291- Богословська І.Г.
 Пункт 13 частини другої статті 50 проекту Закону викласти у наступній редакції: "13) обрання реєстраційної комісії за винятком випадків, встановленим цим законом".
 		Враховано    
456. 14) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
 		 -292- Богословська І.Г.
 Пункт 14 частини другої статті 50 проекту Закону доповнити наступним реченням:
„ у випадку, якщо наглядова рада відсутня – питання, якщо інше не встановлено статутом", відноситься до компетенції виконавчого органу.»
 		Враховано редакційно   13) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг. У разі, якщо наглядова рада відсутня це питання належить до компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом;
 
457. 15) визначення дати складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів;
 		 -293- Богословська І.Г.
 додати в п. 15 ч. 2 ст. 49 словосполучення:
"в межах граничного строку, визначеного частиною 2 статі 29 цього Закону"
 		Враховано   14) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного частиною другою статі 30 цього Закону;
 
458. 16) визначення дати складення переліку акціонерів, що повинні бути повідомлені про проведення загальних зборів відповідно до частини першої статті 34 цього Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до статті 33 цього Закону;
 		    15) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів відповідно до частини першої статті 34 цього Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до статті 33 цього Закону;
 
459. 17) вирішення питання про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об’єднаннях;
 		 -294- Богословська І.Г.
 Пункт 17 ч. 2 ст. 50 необхідно виключити.
 		Відхилено   16) вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об’єднаннях, про заснування інших юридичних осіб;
 
    -295- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт 17 ч.2 ст.50 проекту доповнити словами «заснування інших юридичних осіб»
 		Враховано редакційно    
    -296- Писаренко В.В.
 П.п. 17 ч. 2 ст. 50 виключити.
 		Відхилено    
    -297- Писаренко В.В.
 П.п. 17 ч. 2 ст. 50 виключити.
 		Відхилено    
460. 18) вирішення питань, передбачених частиною четвертою статті 81 цього Закону, у разі приєднання товариства;
 		 -298- Богословська І.Г.
 Пункт 18 частини другої статті 50 необхідно виключити.
 		Відхилено   17) вирішення питань, передбачених частиною четвертою статті 81 цього Закону, у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства;
 
    -299- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У Пункт 18 ч.2 ст.50 проекту слова «у разі приєднання товариства» замінити на слова «у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства»
 		Враховано    
    -300- Богословська І.Г.
 Пункт 18 частини другої статті 50 необхідно виключити.
 		Відхилено    
    -301- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У Пункт 18 ч.2 ст.50 проекту слова «у разі приєднання товариства» замінити на слова «у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства»
 		Враховано    
461. 19) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 68 цього Закону;
 		    18) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 68 цього Закону;
 
462. 20) визначення форм та способів надання товариством інформації (матеріалів) акціонерам;
 		 -302- Воропаєв Ю.М.
 Пункт двадцятий частини другої статті 50 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -303- Богословська І.Г.
 Пункт двадцятий частини другої статті 50 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
    -304- Воропаєв Ю.М.
 Пункт двадцятий частини другої статті 50 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
    -305- Богословська І.Г.
 Пункт двадцятий частини другої статті 50 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
463. 21) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним унаслідок прийняття ним на себе зобов’язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;
 		    19) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним унаслідок прийняття ним на себе зобов’язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;
 
464. 22) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
 		    20) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
 
465. 23) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
 		 -306- Писаренко В.В.
 П. 23 ч. 2 ст. 50 виключити або привести у відповідність з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».
 		Немає висновку   21) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарія цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
 
    -307- Писаренко В.В.
 П. 23 ч. 2 ст. 50 виключити або привести у відповідність з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».
 		Немає висновку    
466. 24) надсилання у порядку, передбаченому статтею 63 цього Закону, пропозицій акціонерам про придбання особою (особами, що діють спільно) значного пакета акцій відповідно до статей 62 і 63 цього Закону;
 		    22) надсилання в порядку, передбаченому статтею 63 цього Закону, пропозицій акціонерам про придбання особою (особами, що діють спільно) значного пакета акцій відповідно до статей 62 і 63 цього Закону;
 
467. 25) вирішення інших питань, що належать до виняткової компетенції наглядової ради згідно із статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.
 		 -308- Богословська І.Г.
 Пункт 25 частини другої статті 50 проекту Закону викласти в наступній редакції:
"25) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом або статутом акціонерного товариства.
 		Враховано   23) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом або статутом акціонерного товариства.
 
    -309- Богословська І.Г.
 Пункт 25 частини другої статті 50 проекту Закону викласти в наступній редакції:
"25) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом або статутом акціонерного товариства.
 		Враховано    
468. 3. Питання, що належать до виняткової компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів.
 		 -310- Богословська І.Г.
 Доповнити ч. 3 ст. 50 Проекту закону словосполученням:
„за винятком випадків, встановлених цим законом».
 		Враховано   3. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.
 
    -311- Богословська І.Г.
 Доповнити ч. 3 ст. 50 Проекту закону словосполученням:
„за винятком випадків, встановлених цим законом».
 		Враховано    
469. 4. Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених положенням про наглядову раду акціонерного товариства, затвердженим загальними зборами.
 		 -312- Воропаєв Ю.М.
 Частину четверту статті 50 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«4. Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених цим Законом та статутом товариства.»
 		Враховано   4. Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених цим Законом та статутом товариства.
 
    -313- Богословська І.Г.
 Частину четверту статті 50 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„4. Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених цим Законом та статутом товариства.»
 		Враховано    
    -314- Воропаєв Ю.М.
 Частину четверту статті 50 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«4. Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених цим Законом та статутом товариства.»
 		Враховано    
    -315- Богословська І.Г.
 Частину четверту статті 50 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„4. Посадові особи органів акціонерного товариства забезпечують членам наглядової ради доступ до інформації в межах, передбачених цим Законом та статутом товариства.»
 		Враховано    
470. Стаття 51. Обрання членів наглядової ради
 		    Стаття 53. Обрання членів наглядової ради
 
471. 1. Члени наглядової ради обираються з числа акціонерів або їх представників. Член наглядової ради повинен мати повну дієздатність.
 		 -316- Богословська І.Г.
 Необхідно викласти частину 1 статті 51 в наступній редакції:
"1. Члени наглядової ради обираються з числа фізичних осіб, що мають повну дієздатність."
 		Враховано   1. Члени наглядової ради обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність.
Акціонер може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера у наглядовій раді визначається самим акціонером. Загальні збори товариства можуть встановити залежність членства у наглядовій раді від кількості акцій, якими володіє акціонер.
 
    -317- Палиця І.П.
 Частину 1 статті 51 доповнити абзацом такого змісту:
«Акціонер може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера у наглядовій раді визначається самим акціонером. Загальні збори товариства можуть встановити залежність членства у наглядовій раді від кількості акцій якими володіє акціонер.»
 		Враховано    
    -318- Богословська І.Г.
 Необхідно викласти частину 1 статті 51 в наступній редакції:
"1. Члени наглядової ради обираються з числа фізичних осіб, що мають повну дієздатність."
 		Враховано    
    -319- Палиця І.П.
 Частину 1 статті 51 доповнити абзацом такого змісту:
«Акціонер може мати необмежену кількість представників у наглядовій раді. Порядок діяльності представника акціонера у наглядовій раді визначається самим акціонером. Загальні збори товариства можуть встановити залежність членства у наглядовій раді від кількості акцій якими володіє акціонер.»
 		Враховано    
472. 2. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту укладення з ним трудового або цивільно-правового договору.
 		 -320- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«2. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів товариства.»
 		Враховано   2. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів товариства.
 
    -321- Богословська І.Г.
 Частину другу статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«2. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту укладення з ним цивільно-правового договору.»
 		Враховано редакційно    
    -322- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«2. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту його затвердження рішенням загальних зборів товариства.»
 		Враховано    
    -323- Богословська І.Г.
 Частину другу статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«2. Повноваження члена наглядової ради дійсні з моменту укладення з ним цивільно-правового договору.»
 		Враховано редакційно    
473. 3. Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
 		 -324- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 3 ст. 51 в наступній редакції:
" Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій, або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається в його статуті»
 		Враховано   3. Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається в його статуті.
 
    -325- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 3 ст. 51 в наступній редакції:
" Обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування.
Обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється за принципом пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій, або шляхом кумулятивного голосування. Конкретний спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначається в його статуті»
 		Враховано    
474. 4. Одна і та сама особа може обиратися до складу наглядової ради неодноразово.
 		    4. Одна й та сама особа може обиратися до складу наглядової ради неодноразово.
 
475. 5. Одна і та сама особа не може бути одночасно членом виконавчого органу чи ревізійної комісії або членом наглядової ради.
 		 -326- Воропаєв Ю.М.
 Частину п'яту статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«5. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.»
 		Враховано   5. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.
 
    -327- Богословська І.Г.
 Частину п’яту статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„5. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.»
 		Враховано    
    -328- Воропаєв Ю.М.
 Частину п'яту статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«5. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.»
 		Враховано    
    -329- Богословська І.Г.
 Частину п’яту статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„5. Член наглядової ради не може бути одночасно членом виконавчого органу та/або членом ревізійної комісії (ревізором) цього товариства.»
 		Враховано    
476. 6. Кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства та повинен становити непарне число.
 		 -330- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини шостої статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«6. Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.»
 		Враховано   6. Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.
 
    -331- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини шостої статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„6. Кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом товариства та повинен становити непарне число.»
 		Відхилено    
    -332- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини шостої статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«6. Кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.»
 		Враховано    
    -333- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини шостої статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„6. Кількісний склад наглядової ради встановлюється статутом товариства та повинен становити непарне число.»
 		Відхилено    
477. До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій від 100 до 1000 повинні входити не менше ніж п’ять осіб, з кількістю понад 1000 — не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 10 000 — не менше ніж дев’ять осіб.
 		    До складу наглядової ради в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій від 100 до 1000 повинні входити не менше ніж п’ять осіб, з кількістю понад 1000 — не менше ніж сім осіб, а в товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 10 000 — не менше ніж дев’ять осіб.
 
478. 7. Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців повинне скликати позачергові загальні збори для обрання членів наглядової ради, яких не вистачає, а у разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу наглядової ради.
 		 -334- Богословська І.Г.
 Частину сьому статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„7. Якщо кількість членів наглядової ради стала меншою, ніж в статуті, товариство протягом трьох місяців повинне скликати позачергові загальні збори для обрання члена (членів) наглядової ради, якого не вистачає, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування – для обрання всього складу наглядової ради. До такого обрання рішення приймаються складом, що залишився, з правом вирішального голосу голови наглядової ради, при умові дотримання вимог частини 2 статті 53 цього Закону «
 		Відхилено   7. Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а у разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу наглядової ради.
8. Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з товариством.
Від імені товариства договір підписує особа, уповноважена на те загальними зборами.
У договорі з членом наглядової ради товариства може бути передбачена виплата йому винагороди та можливість сплати товариством за нього внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.
Дія договору з членом наглядової ради припиняється у разі припинення його повноважень.
Виконання повноважень члена наглядової ради державними службовцями здійснюється у випадках та в порядку, визначеному законом. Виконання повноважень члена наглядової ради особами, як перебувають на службі в органах місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства.
 
    -335- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст..51 новою частиною наступного змісту:
«8. Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з товариством.
Від імені товариства договір підписується особою, уповноваженою загальними зборами.
У договорі з членом наглядової ради товариства може бути передбачена оплата йому винагороди та можливість сплати товариством за нього внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.
Договір з членом наглядової ради припиняється у разі припинення його повноважень.
Виконання повноважень члена наглядової ради державними службовцями здійснюється у випадках та в порядку визначеному Законом. Виконання повноважень члена наглядової ради особами, як перебувають на службі в органах місцевого самоврядування здійснюється відповідно до спеціального законодавства.»
 		Враховано редакційно    
    -336- Богословська І.Г.
 Частину сьому статті 51 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„7. Якщо кількість членів наглядової ради стала меншою, ніж в статуті, товариство протягом трьох місяців повинне скликати позачергові загальні збори для обрання члена (членів) наглядової ради, якого не вистачає, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування – для обрання всього складу наглядової ради. До такого обрання рішення приймаються складом, що залишився, з правом вирішального голосу голови наглядової ради, при умові дотримання вимог частини 2 статті 53 цього Закону «
 		Відхилено    
    -337- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст..51 новою частиною наступного змісту:
«8. Член наглядової ради здійснює свої повноваження на підставі договору з товариством.
Від імені товариства договір підписується особою, уповноваженою загальними зборами.
У договорі з членом наглядової ради товариства може бути передбачена оплата йому винагороди та можливість сплати товариством за нього внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.
Договір з членом наглядової ради припиняється у разі припинення його повноважень.
Виконання повноважень члена наглядової ради державними службовцями здійснюється у випадках та в порядку визначеному Законом. Виконання повноважень члена наглядової ради особами, як перебувають на службі в органах місцевого самоврядування здійснюється відповідно до спеціального законодавства.»
 		Враховано редакційно    
479. Стаття 52. Голова наглядової ради
 		    Стаття 54. Голова наглядової ради
 
480. 1. Голова наглядової ради обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про наглядову раду.
 		 -338- Богословська І.Г.
 У абзаці першому частини першої статті 52 проекту Закону слова „або положенням про наглядову раду» виключити.
 		Відхилено   1. Голова наглядової ради обирається членами наглядової ради з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про наглядову раду.
 
    -339- Богословська І.Г.
 У абзаці першому частини першої статті 52 проекту Закону слова „або положенням про наглядову раду» виключити.
 		Відхилено    
481. Наглядова рада має право в будь-який час переобрати голову наглядової ради.
 		    Наглядова рада має право в будь-який час переобрати голову наглядової ради.
 
482. 2. Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства.
 		 -340- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до ч.2 ст.52 проекту наступні слова «здійснює інші повноваження передбачені статутом та положенням про наглядову раду..»
 		Враховано   2. Голова наглядової ради організовує її роботу, скликає засідання наглядової ради та головує на них, відкриває загальні збори, організовує обрання секретаря загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства здійснює інші повноваження передбачені статутом та положенням про наглядову раду.
 
    -341- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до ч.2 ст.52 проекту наступні слова «здійснює інші повноваження передбачені статутом та положенням про наглядову раду..»
 		Враховано    
483. 3. За відсутності голови наглядової ради його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.
 		 -342- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти ч.3 ст.52 у наступній редакції:
«У разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень, його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.»
 		Враховано   3. У разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень, його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.
 
    -343- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти ч.3 ст.52 у наступній редакції:
«У разі неможливості виконання головою наглядової ради своїх повноважень, його повноваження здійснює один із членів наглядової ради за її рішенням, якщо інше не передбачено статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.»
 		Враховано    
484. Стаття 53. Засідання наглядової ради
 		    Стаття 55. Засідання наглядової ради
 
485. 1. Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради, аудитора, за пропозицією виконавчого органу чи будь-кого з його членів, а також інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства.
 		 -344- Воропаєв Ю.М.
 У абзаці першому частини першої статті 53 проекту Закону слово «аудитора» виключити.
 		Враховано   1. Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради.
Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради.
На вимогу наглядової ради в її засіданні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу та інші визначені нею особи в порядку, встановленому положенням про наглядову раду.
 
    -345- Богословська І.Г.
 У абзаці першому частини першої статті 53 проекту Закону слово „аудитора» виключити.
 		Враховано    
    -346- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою більш повного врегулювання питання функціонування наглядової ради акціонерного товариства пропонується частину першу статті 56 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради.
Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи будь-кого з його членів, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради.
На вимогу наглядової ради в її засіданні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу та інші визначені нею особи в порядку, встановленому положенням про наглядову раду.
Засідання наглядової ради проводяться не рідше одного разу на квартал. Порядок скликання та проведення засідань наглядової ради встановлюється статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.
Статут або положення про наглядову раду акціонерного товариства може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).
 		Враховано частково редакційно   
    -347- Воропаєв Ю.М.
 У абзаці першому частини першої статті 53 проекту Закону слово «аудитора» виключити.
 		Враховано    
    -348- Богословська І.Г.
 У абзаці першому частини першої статті 53 проекту Закону слово „аудитора» виключити.
 		Враховано    
    -349- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою більш повного врегулювання питання функціонування наглядової ради акціонерного товариства пропонується частину першу статті 56 законопроекту викласти в такій редакції:
«1. Засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради.
Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи будь-кого з його членів, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради.
На вимогу наглядової ради в її засіданні або в розгляді окремих питань порядку денного засідання беруть участь члени виконавчого органу та інші визначені нею особи в порядку, встановленому положенням про наглядову раду.
Засідання наглядової ради проводяться не рідше одного разу на квартал. Порядок скликання та проведення засідань наглядової ради встановлюється статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.
Статут або положення про наглядову раду акціонерного товариства може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).
 		Враховано частково редакційно   
486. Засідання наглядової ради проводяться не рідше одного разу на місяць. Порядок скликання та проведення засідань наглядової ради встановлюється статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства.
 		 -350- Богословська І.Г.
 Абзац 2 ч. 1 ст. 53 викласти в наступній редакції:
"Засідання наглядової ради проводяться по мірі необхідності з періодичністю, визначеною в статуті, але не рідше одного разу на календарний квартал"
 		Враховано редакційно   Засідання наглядової ради проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною у статуті, але не рідше одного разу на квартал.
 
    -351- Богословська І.Г.
 Абзац 2 ч. 1 ст. 53 викласти в наступній редакції:
"Засідання наглядової ради проводяться по мірі необхідності з періодичністю, визначеною в статуті, але не рідше одного разу на календарний квартал"
 		Враховано редакційно    
487. Статут або положення про наглядову раду акціонерного товариства може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).
 		    Статут або положення про наглядову раду акціонерного товариства може передбачати порядок прийняття наглядовою радою рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).
 
488. У засіданні наглядової ради з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники профспілкового органу або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.
 		 -352- Богословська І.Г.
 В абз. 4 ч. 1 ст. 53 Проекту закону слово „представники» замінити на „представник», а також після слів " у засіданні наглядової ради" додати слова "за її запрошенням"
 		Враховано частково редакційно  У засіданні наглядової ради на її запрошення з правом дорадчого голосу можуть брати участь представники профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.
 
    -353- Богословська І.Г.
 В абз. 4 ч. 1 ст. 53 Проекту закону слово „представники» замінити на „представник», а також після слів " у засіданні наглядової ради" додати слова "за її запрошенням"
 		Враховано частково редакційно   
489. 2. Засідання наглядової ради правоможне, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина її складу. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правоможними.
 		 -354- Писаренко В.В.
 Слово «правоможне» в частині другій статті 53 замінити на слово «правомочне»,а слово «правоможними» - на слово «правомочними».
 		Враховано   2. Засідання наглядової ради правомочне, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина її складу. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може встановлюватися більша кількість членів наглядової ради, необхідна для визнання її засідань правоможчими.
 
    -355- Писаренко В.В.
 Слово «правоможне» в частині другій статті 53 замінити на слово «правомочне»,а слово «правоможними» - на слово «правомочними».
 		Враховано    
490. 3. На вимогу наглядової ради в її засіданні беруть участь члени виконавчого органу.
 		    3. На вимогу наглядової ради в її засіданні беруть участь члени виконавчого органу.
 
491. 4. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.
 		    4. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом або положенням про наглядову раду акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів.
 
492. 5. На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос.
 		    5. На засіданні наглядової ради кожний член наглядової ради має один голос.
 
493. Статутом або положенням про наглядову раду товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень.
 		    Статутом або положенням про наглядову раду товариства може передбачатися право вирішального голосу голови наглядової ради у разі рівного розподілу голосів членів наглядової ради під час прийняття рішень.
 
494. 6. Протокол засідання наглядової ради оформляється не пізніше ніж протягом п’яти днів після проведення засідання.
 		 -356- Писаренко В.В.
 У ч. 6 ст. 53 слово «п’яти» замінити словом «трьох».
 		Відхилено   6. Протокол засідання наглядової ради оформляється не пізніше ніж протягом п’яти днів після проведення засідання.
 
    -357- Писаренко В.В.
 У ч. 6 ст. 53 слово «п’яти» замінити словом «трьох».
 		Відхилено    
495. У протоколі засідання наглядової ради зазначаються:
 		    У протоколі засідання наглядової ради зазначаються:
 
496. місце, дата і час його проведення;
 		    місце, дата і час проведення засідання;
 
497. особи, які брали участь у засіданні;
 		    особи, які брали участь у засіданні;
 
498. порядок денний засідання;
 		    порядок денний засідання;
 
499. питання, винесені на голосування, та підсумки голосування із зазначенням прізвищ членів наглядової ради, які голосували «за»чи «проти» з кожного питання;
 		 -358- Писаренко В.В.
 У абз. 6 ч. 6 ст. 53 слова ««за»чи «проти»« замінити словами ««за», «проти» або «утримався».
 		Враховано   питання, винесені на голосування, та підсумки голосування із зазначенням прізвищ членів наглядової ради, які голосували «за», «проти» або «утримався» з кожного питання;
 
    -359- Писаренко В.В.
 У абз. 6 ч. 6 ст. 53 слова ««за»чи «проти»« замінити словами ««за», «проти» або «утримався».
 		Враховано    
500. зміст прийнятих рішень.
 		    зміст прийнятих рішень.
 
501. Протокол засідання наглядової ради підписується головуючим на засіданні.
 		 -360- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст..52 новою частиною наступного змісту:
«7. Засідання наглядової ради або розгляд окремого питання за її рішенням може фіксуватися технічними засобами.»
 		Враховано   Протокол засідання наглядової ради підписує головуючий на засіданні.
7. Засідання наглядової ради або розгляд окремого питання за її рішенням може фіксуватися технічними засобами.
 
    -361- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст..52 новою частиною наступного змісту:
«7. Засідання наглядової ради або розгляд окремого питання за її рішенням може фіксуватися технічними засобами.»
 		Враховано    
502. Стаття 54. Комітети наглядової ради. Корпоративний секретар
 		    Стаття 56. Комітети наглядової ради. Корпоративний секретар
 
503. 1. Наглядова рада може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради.
 		 -362- Богословська І.Г.
 Додати до ч. 1 ст. 54 абзац наступного змісту:
"В комітети наглядової ради можуть залучатися фахівці з оплатою їх послуг за рахунок товариства в межах кошторису наглядової ради, затвердженому загальними зборами".
 		Відхилено   1. Наглядова рада може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради.
В акціонерному товаристві можуть створюватися комітети з питань аудиту та з питань інформаційної політики товариства. Очолюють комітетіи члени наглядової ради товариства, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього товариства.
З метою забезпечення діяльності комітету з питань аудиту наглядова рада може прийняти рішення щодо запровадження в товаристві посади внутрішнього аудитора (створення служби внутрішнього аудиту). Внутрішній аудитор (служба внутрішнього аудиту) призначається наглядовою радою і є підпорядкованим та підзвітним безпосередньо члену наглядовій раді – голові комітету з питань аудиту.
 
    -363- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.1 ст..54 проекту новими абзацами наступного змісту:
«В акціонерному товаристві може бути створений комітет з питань аудиту та комітет з питань інформаційної політики товариства. Головою таких комітетів має бути член наглядової ради товариства, який обраний за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього товариства.
З метою забезпечення діяльності комітету з питань аудиту, наглядова рада може прийняти рішення щодо введення в товаристві посади внутрішнього аудитора (створення служби внутрішнього аудиту). Внутрішній аудитор (служба внутрішнього аудиту) призначається наглядовою радою та підпорядковується та підзвітний безпосередньо члену наглядовій раді – голові комітету з питань аудиту.»
 		Враховано редакційно    
    -364- Богословська І.Г.
 Додати до ч. 1 ст. 54 абзац наступного змісту:
"В комітети наглядової ради можуть залучатися фахівці з оплатою їх послуг за рахунок товариства в межах кошторису наглядової ради, затвердженому загальними зборами".
 		Відхилено    
    -365- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.1 ст..54 проекту новими абзацами наступного змісту:
«В акціонерному товаристві може бути створений комітет з питань аудиту та комітет з питань інформаційної політики товариства. Головою таких комітетів має бути член наглядової ради товариства, який обраний за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього товариства.
З метою забезпечення діяльності комітету з питань аудиту, наглядова рада може прийняти рішення щодо введення в товаристві посади внутрішнього аудитора (створення служби внутрішнього аудиту). Внутрішній аудитор (служба внутрішнього аудиту) призначається наглядовою радою та підпорядковується та підзвітний безпосередньо члену наглядовій раді – голові комітету з питань аудиту.»
 		Враховано редакційно    
504. Порядок утворення і діяльності комітетів встановлюється статутом або положенням про наглядову раду товариства.
 		    Порядок утворення і діяльності комітетів встановлюється статутом або положенням про наглядову раду товариства.
 
505. 2. Рішення про утворення комітету та перелік питань, які передаються йому для вивчення і підготовки, приймаються простою більшістю голосів членів наглядової ради, якщо статутом або положенням про наглядову раду не встановлено більшої кількості голосів, необхідної для прийняття такого рішення.
 		    2. Рішення про утворення комітету та про перелік питань, які передаються йому для вивчення і підготовки, приймаються простою більшістю голосів членів наглядової ради, якщо статутом або положенням про наглядову раду не встановлено більшої кількості голосів, необхідної для прийняття такого рішення.
 
506. 3. Рішення комітетів підлягають затвердженню наглядовою радою в порядку, передбаченому цим Законом для прийняття наглядовою радою рішень.
 		 -366- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Чатсину третю статті 54 викласти в такій редакції:
«3. Висновки комітетів розглядаються наглядовою радою в порядку, передбаченому цим Законом для прийняття наглядовою радою рішень.»
 		Враховано   3. Висновки комітетів розглядаються наглядовою радою в порядку, передбаченому цим Законом для прийняття наглядовою радою рішень.
 
    -367- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Чатсину третю статті 54 викласти в такій редакції:
«3. Висновки комітетів розглядаються наглядовою радою в порядку, передбаченому цим Законом для прийняття наглядовою радою рішень.»
 		Враховано    
507. 4. Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку обирає корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами.
 		 -368- Воропаєв Ю.М.
 Частину четверту статті 54 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«4. Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку може обирати корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами.»
 		Враховано редакційно   4. Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку має право обрати корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами.
Робота корпоративного секретаря оплачується із загального бюджету наглядової ради.
 
    -369- Богословська І.Г.
 Перше речення ч. 4 ст. 54 викласти в наступній редакції:
" Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку має право обирати корпоративного секретаря"
 		Враховано    
    -370- Богословська І.Г.
 Додати ч. 4 ст. 54 абзацом наступного змісту:
"Корпоративний секретар діє на підставі положення, яке затверджується наглядовою радою, що визначає його права та обов'язки, порядок діяльності тощо".
 		Відхилено    
    -371- Богословська І.Г.
 Додати ч. 4 ст. 54 абзацом наступного змісту:
"Робота корпоративного секретаря оплачується з загального бюджету наглядової ради"
 		Враховано    
    -372- Воропаєв Ю.М.
 Частину четверту статті 54 проекту Закону викласти у наступній редакції:
«4. Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку може обирати корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами.»
 		Враховано редакційно    
    -373- Богословська І.Г.
 Перше речення ч. 4 ст. 54 викласти в наступній редакції:
" Наглядова рада за пропозицією голови наглядової ради у встановленому порядку має право обирати корпоративного секретаря"
 		Враховано    
    -374- Богословська І.Г.
 Додати ч. 4 ст. 54 абзацом наступного змісту:
"Корпоративний секретар діє на підставі положення, яке затверджується наглядовою радою, що визначає його права та обов'язки, порядок діяльності тощо".
 		Відхилено    
    -375- Богословська І.Г.
 Додати ч. 4 ст. 54 абзацом наступного змісту:
"Робота корпоративного секретаря оплачується з загального бюджету наглядової ради"
 		Враховано    
508. Стаття 55. Дострокове припинення повноважень членів наглядової ради
 		    Стаття 57. Дострокове припинення повноважень членів наглядової ради
 
509. 1. Загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та обрання нових членів. Статутом або положенням про наглядову раду товариства має бути передбачено випадки, коли припиняються повноваження членів наглядової ради та обираються нові члени.
 		 -376- Богословська І.Г.
 Викласти перше реченні частині першій статті 55 проекту Закону у наступній редакції:
"Загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів"
 		Враховано   Загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів. Статутом або положенням про наглядову раду товариства має бути передбачено випадки, коли припиняються повноваження членів наглядової ради та обираються нові члени.
Без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради з одночасним припиненням договору припиняються:
1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижні;
2) неможливості виконання обов‘язків члена наглядової ради за станом здоров’я;
3) набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов‘язків члена наглядової ради;
4) смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлим.
Статутом товариства можуть бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена наглядової ради.
 
    -377- Богословська І.Г.
 У другому реченні частині першій статті 55 проекту Закону слова „або положення про наглядову раду» виключити.
 		Відхилено    
    -378- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.1 ст..55 проекту новими абзацами наступного змісту:
«Без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради з одночасним припиненням договору припиняються:
1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижня;
2) неможливості виконання обов‘язків члена наглядової ради за станом здоров’я;
3) набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, яке виключає можливість виконання ним обов‘язків члена наглядової ради;
4) смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлім.
Статутом товариства може бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена наглядової ради».
 		Враховано редакційно    
    -379- Богословська І.Г.
 Викласти перше реченні частині першій статті 55 проекту Закону у наступній редакції:
"Загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів"
 		Враховано    
    -380- Богословська І.Г.
 У другому реченні частині першій статті 55 проекту Закону слова „або положення про наглядову раду» виключити.
 		Відхилено    
    -381- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.1 ст..55 проекту новими абзацами наступного змісту:
«Без рішення загальних зборів повноваження члена наглядової ради з одночасним припиненням договору припиняються:
1) за його бажанням за умови письмового повідомлення про це товариства за два тижня;
2) неможливості виконання обов‘язків члена наглядової ради за станом здоров’я;
3) набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, яке виключає можливість виконання ним обов‘язків члена наглядової ради;
4) смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлім.
Статутом товариства може бути передбачені додаткові підстави для припинення повноважень члена наглядової ради».
 		Враховано редакційно    
510. 2. У разі коли обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення загальних зборів про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.
 		    2. У разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення загальних зборів про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.
 
511. Розділ ІХ . ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ ІХ . ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
512. Стаття 56. Виконавчий орган акціонерного товариства
 		    Стаття 58. Засади діяльності виконавчого органу акціонерного товариства
 
513. 1. Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
 		    1. Виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.
 
514. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виняткової компетенції загальних зборів та наглядової ради.
 		    До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.
 
515. 2. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
 		    2. Виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
 
516. 3. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).
 		    3. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).
 
517. 4. Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, що має повну дієздатність, крім члена наглядової ради чи члена ревізійної комісії.
 		    4. Членом виконавчого органу акціонерного товариства може бути будь-яка фізична особа, яка має повну дієздатність, і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії.
 
518. 5. Права та обов’язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про виконавчий орган товариства, а також цивільно-правовим договором або трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства трудовий або цивільно-правовий договір підписується головою наглядової ради чи особою, уповноваженою наглядовою радою.
 		 -382- Воропаєв Ю.М.
 Частину п'яту статті 56 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«5. Права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства або положенням про виконавчий орган товариства, а також трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства трудовий договір підписується головою наглядової ради чи особою, уповноваженою наглядовою радою.»
 		Враховано редакційно   5. Права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства або положенням про виконавчий орган товариства, а також трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства трудовий договір підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
 
    -383- Богословська І.Г.
 Частину п’яту статті 56 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„5. Права та обов’язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства, а також строковим трудовим контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства трудовий контракт підписується головою наглядової ради чи особою, уповноваженою наглядовою радою.»
 		Відхилено    
    -384- Писаренко В.В.
 У ч. 5 ст. 56 виключити слова «цивільно-правовим договором або» та слова «або цивільно-правовий».
 		Враховано редакційно    
    -385- Воропаєв Ю.М.
 Частину п'яту статті 56 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«5. Права та обов'язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства або положенням про виконавчий орган товариства, а також трудовим договором, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства трудовий договір підписується головою наглядової ради чи особою, уповноваженою наглядовою радою.»
 		Враховано редакційно    
    -386- Богословська І.Г.
 Частину п’яту статті 56 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„5. Права та обов’язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства, а також строковим трудовим контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. Від імені товариства трудовий контракт підписується головою наглядової ради чи особою, уповноваженою наглядовою радою.»
 		Відхилено    
    -387- Писаренко В.В.
 У ч. 5 ст. 56 виключити слова «цивільно-правовим договором або» та слова «або цивільно-правовий».
 		Враховано редакційно    
519. 6. На вимогу члена наглядової ради виконавчий орган зобов’язаний надати йому можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства.
 		 -388- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти ч.6 ст.56 проекту у наступній редакції:
6. Виконавчий орган на вимогу органів та посадових осіб товариства зобов’язаний надати можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства в межах, встановлених законом, статутом та внутрішніми положеннями товариства.
Особи, які при цьому отримали доступ до інформації з обмеженим доступом, несуть відповідальність за її неправомірне використання.
 		Враховано   6. Виконавчий орган на вимогу органів та посадових осіб товариства зобов’язаний надати можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства в межах, встановлених законом, статутом та внутрішніми положеннями товариства.
Особи, які при цьому отримали доступ до інформації з обмеженим доступом, несуть відповідальність за її неправомірне використання.
 
    -389- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти ч.6 ст.56 проекту у наступній редакції:
6. Виконавчий орган на вимогу органів та посадових осіб товариства зобов’язаний надати можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства в межах, встановлених законом, статутом та внутрішніми положеннями товариства.
Особи, які при цьому отримали доступ до інформації з обмеженим доступом, несуть відповідальність за її неправомірне використання.
 		Враховано    
520. Стаття 57. Колегіальний виконавчий орган акціонерного товариства
 		    Стаття 59. Колегіальний виконавчий орган акціонерного товариства
 
521. 1. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
 		 -390- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 1 ст. 57 в наступній редакції:
"Кількісний склад виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом товариства. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.»
 		Враховано   1. Кількісний склад виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом товариства. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
 
    -391- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 1 ст. 57 в наступній редакції:
"Кількісний склад виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом товариства. Порядок скликання та проведення засідань колегіального виконавчого органу встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.»
 		Враховано    
522. 2. Кожний член колегіального виконавчого органу має право вимагати проведення засідання колегіального виконавчого органу та вносити питання до порядку денного засідання.
 		 -392- Писаренко В.В.
 У ч. 2 ст. 57 слово «кожний» замінити словом «кожен».
 		Відхилено   2. Кожний член колегіального виконавчого органу має право вимагати проведення засідання колегіального виконавчого органу та вносити питання до порядку денного засідання.
 
    -393- Писаренко В.В.
 У ч. 2 ст. 57 слово «кожний» замінити словом «кожен».
 		Відхилено    
523. 3. Члени наглядової ради, акціонер, що є власником понад 1 відсотка акцій товариства, аудитор, представник органу, який представляє права та інтереси трудового колективу, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом або положенням про виконавчий орган товариства може бути надано право іншим особам бути присутніми на засіданні колегіального виконавчого органу.
 		 -394- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю статті 57 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«3. Члени наглядової ради, а також; представник органу, який представляє права та інтереси трудового колективу, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом може бути надано право іншим особам бути присутніми на засіданні колегіального виконавчого органу.»
 		Враховано редакційно   3. Члени наглядової ради, а також представник профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом може бути надано право іншим особам бути присутніми на засіданні колегіального виконавчого органу.
 
    -395- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 57 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„3. Члени наглядової ради, акціонер, що є власником понад 5 відсотків акцій товариства, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу по запрошенню такого органу. Інші особи можуть бути присутні в порядку та на умовах, визначеними статутом товариства та положенням про виконавчий орган товариства."
 		Відхилено    
    -396- Слободян О.В.
 ст. 57 в наступній редакції:
«3. Члени наглядової ради та /або акціонер, що є власником понад 5 відсотків акцій товариства, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом або положенням про виконавчий орган товариства може бути надано право іншим особам бути присутніми на засіданні колегіального виконавчого органу.»
 		Відхилено    
    -397- Писаренко В.В.
 У ч. 3 ст. 57 слова і цифри «1 відсотка» замінити словами «п’яти відсотків».
 		Інша редакція   
    -398- Воропаєв Ю.М.
 Частину третю статті 57 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«3. Члени наглядової ради, а також; представник органу, який представляє права та інтереси трудового колективу, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом може бути надано право іншим особам бути присутніми на засіданні колегіального виконавчого органу.»
 		Враховано редакційно    
    -399- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 57 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„3. Члени наглядової ради, акціонер, що є власником понад 5 відсотків акцій товариства, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу по запрошенню такого органу. Інші особи можуть бути присутні в порядку та на умовах, визначеними статутом товариства та положенням про виконавчий орган товариства."
 		Відхилено    
    -400- Слободян О.В.
 ст. 57 в наступній редакції:
«3. Члени наглядової ради та /або акціонер, що є власником понад 5 відсотків акцій товариства, мають право бути присутніми на засіданнях колегіального виконавчого органу. Статутом або положенням про виконавчий орган товариства може бути надано право іншим особам бути присутніми на засіданні колегіального виконавчого органу.»
 		Відхилено    
    -401- Писаренко В.В.
 У ч. 3 ст. 57 слова і цифри «1 відсотка» замінити словами «п’яти відсотків».
 		Інша редакція   
524. 4. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради, акціонера, що є власником понад одного відсотка акцій товариства, аудитора або представника органу, який представляє права та інтереси трудового колективу. Статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства може бути надано право іншим особам отримувати протокол засідання колегіального виконавчого органу для ознайомлення.
 		 -402- Воропаєв Ю.М.
 Частину четверту статті 57 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«4. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради або представника органу, який представляє права та інтереси трудового колективу. Статутом акціонерного товариства може бути надано право іншим особам отримувати протокол засідання колегіального виконавчого органу для ознайомлення.»
 		Враховано редакційно   4. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради або представника профспілкового або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу органу. Статутом акціонерного товариства може бути надано право іншим особам отримувати протокол засідання колегіального виконавчого органу для ознайомлення.
 
    -403- Богословська І.Г.
 Частину четверту статті 57 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„4. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради. Статутом акціонерного товариства може бути надано право іншим особам отримувати протокол засідання колегіального виконавчого органу для ознайомлення за рішенням такого органу в порядку, передбаченому статутом.»
 		Враховано редакційно    
    -404- Воропаєв Ю.М.
 Частину четверту статті 57 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«4. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради або представника органу, який представляє права та інтереси трудового колективу. Статутом акціонерного товариства може бути надано право іншим особам отримувати протокол засідання колегіального виконавчого органу для ознайомлення.»
 		Враховано редакційно    
    -405- Богословська І.Г.
 Частину четверту статті 57 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„4. На засіданні колегіального виконавчого органу ведеться протокол. Протокол засідання колегіального виконавчого органу підписується головуючим та надається для ознайомлення на вимогу члена колегіального виконавчого органу, члена наглядової ради. Статутом акціонерного товариства може бути надано право іншим особам отримувати протокол засідання колегіального виконавчого органу для ознайомлення за рішенням такого органу в порядку, передбаченому статутом.»
 		Враховано редакційно    
525. 5. Голова колегіального виконавчого органу обирається в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
 		 -406- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 1 ч. 5 ст. 57 в наступній редакції:
"Голова колегіального виконавчого органу обирається загальним зборами в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства".
 		Відхилено   5. Голова колегіального виконавчого органу обирається наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства, в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
 
    -407- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти абз. 1 ч. 5 ст. 57 в наступній редакції:
«5. Голова колегіального виконавчого органу обирається наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.»
 		Враховано    
    -408- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 1 ч. 5 ст. 57 в наступній редакції:
"Голова колегіального виконавчого органу обирається загальним зборами в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства".
 		Відхилено    
    -409- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти абз. 1 ч. 5 ст. 57 в наступній редакції:
«5. Голова колегіального виконавчого органу обирається наглядовою радою товариства, якщо інше не передбачено статутом товариства в порядку, передбаченому статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.»
 		Враховано    
526. Голова колегіального виконавчого органу організовує роботу колегіального виконавчого органу, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань.
 		    Голова колегіального виконавчого органу організовує роботу колегіального виконавчого органу, скликає засідання, забезпечує ведення протоколів засідань.
 
527. Голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства.
 		 -410- Богословська І.Г.
 Додати абз. 3 ч. 5 ст. 53 реченням наступного змісту:
"Інший член колегіального виконавчого органу також може бути наділений в порядку, визначеному законодавством України, цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства.
 		Враховано редакційно   Голова колегіального виконавчого органу має право без довіреності діяти від імені товариства відповідно до рішень колегіального виконавчого органу, в тому числі представляти інтереси товариства, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства. Інший член колегіального виконавчого органу в порядку, визначеному законодавством України, також може бути наділений цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства.
 
    -411- Богословська І.Г.
 Додати ч. 5 ст. 53 новим абзацом наступного змісту:
"Правочин, вчинений від імені товариства головою або іншим членом колегіального виконавчого органу з порушенням вимог статуту, рішенням виконавчого органу, наглядової ради або загальних зборів може визнаватися недійсним, якщо товариство доведе, що особа, яка вчинила з товариством правочин, знала чи за всіма обставинами не могла не знати про невідповідність дій голови або іншого члену колегіального виконавчого органу зазначеним обмеженням."
 		Відхилено    
    -412- Богословська І.Г.
 Додати абз. 3 ч. 5 ст. 53 реченням наступного змісту:
"Інший член колегіального виконавчого органу також може бути наділений в порядку, визначеному законодавством України, цими повноваженнями, якщо це передбачено статутом товариства.
 		Враховано редакційно    
    -413- Богословська І.Г.
 Додати ч. 5 ст. 53 новим абзацом наступного змісту:
"Правочин, вчинений від імені товариства головою або іншим членом колегіального виконавчого органу з порушенням вимог статуту, рішенням виконавчого органу, наглядової ради або загальних зборів може визнаватися недійсним, якщо товариство доведе, що особа, яка вчинила з товариством правочин, знала чи за всіма обставинами не могла не знати про невідповідність дій голови або іншого члену колегіального виконавчого органу зазначеним обмеженням."
 		Відхилено    
528. 6. У разі відсутності голови колегіального виконавчого органу його повноваження за рішенням цього органу здійснює один із членів колегіального виконавчого органу, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
 		 -414- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину шосту статті 57 викласти в такій редакції:
«6. У разі неможливості виконання головою колегіального виконавчого органу своїх повноважень за рішенням цього органу здійснює один із членів колегіального виконавчого органу, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган.»
 		Враховано редакційно   6. У разі неможливості виконання головою колегіального виконавчого органу своїх повноважень за рішенням цього органу його повноваження здійснює один із членів колегіального виконавчого органу, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства. Інші особи можуть діяти від імені товариства у порядку представництва, що передбачений Цивільним кодексом України.
 
    -415- Богословська І.Г.
 Ч. 6. ст. 57 додати реченням наступного змісту:
„Інші особи можуть діяти від імені товариства у порядку представництва, що передбачений Цивільним кодексом України.»
 		Враховано    
    -416- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 6 ст. 57 в наступній редакції:
"У разі відсутності або неспроможності голови або іншого члена колегіального виконавчого органу виконувати свої обов'язки ( знаходження його на лікарняному або у відпустці тощо) його повноваження за рішенням цього органу здійснює один із членів колегіального виконавчого органу або інша особа, якщо інше не передбачено статутом товариства."
 		Відхилено    
    -417- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину шосту статті 57 викласти в такій редакції:
«6. У разі неможливості виконання головою колегіального виконавчого органу своїх повноважень за рішенням цього органу здійснює один із членів колегіального виконавчого органу, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган.»
 		Враховано редакційно    
    -418- Богословська І.Г.
 Ч. 6. ст. 57 додати реченням наступного змісту:
„Інші особи можуть діяти від імені товариства у порядку представництва, що передбачений Цивільним кодексом України.»
 		Враховано    
    -419- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 6 ст. 57 в наступній редакції:
"У разі відсутності або неспроможності голови або іншого члена колегіального виконавчого органу виконувати свої обов'язки ( знаходження його на лікарняному або у відпустці тощо) його повноваження за рішенням цього органу здійснює один із членів колегіального виконавчого органу або інша особа, якщо інше не передбачено статутом товариства."
 		Відхилено    
529. Стаття 58. Одноосібний виконавчий орган
 		    Стаття 60. Одноосібний виконавчий орган
 
530. 1. Порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
 		    1. Порядок прийняття рішень особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, встановлюється статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
 
531. 2. Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства.
 		    2. Особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов’язкові для виконання всіма працівниками товариства.
 
532. 3. У разі відсутності особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, повноваження, зазначені в абзаці другому частині першої статті 56 цього Закону, здійснюються призначеною нею або обраною наглядовою радою особою, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган акціонерного товариства.
 		 -420- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 58 викласти в такій редакції:
«3. У разі неможливості виконання особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, своїх повноважень, його повноваження, здійснюються призначеною нею особою, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган.»
 		Враховано редакційно   3. У разі неможливості виконання особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, своїх повноважень, ці повноваження здійснюються призначеною нею особою, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган.
 
    -421- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 3 ст. 58 в наступній редакції:
"У разі відсутності або неспроможності особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, виконувати свої обов'язки (знаходження його на лікарняному або у відпустці тощо), повноваження, зазначені в абзаці другому частині першої статті 56 цього Закону, здійснюються призначеною нею або обраною наглядовою радою особою, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Наглядова рада товариства може призначити особу, яка буде виконувати повноваження одноосібного виконавчого органу, лише у випадку, якщо особа, яка здійснює такі повноваження, не призначила іншу особу для виконання таких повноважень на час своєї відсутності."
 		Відхилено    
    -422- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 58 викласти в такій редакції:
«3. У разі неможливості виконання особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, своїх повноважень, його повноваження, здійснюються призначеною нею особою, якщо інше не передбачено статутом або положенням про виконавчий орган.»
 		Враховано редакційно    
    -423- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 3 ст. 58 в наступній редакції:
"У разі відсутності або неспроможності особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, виконувати свої обов'язки (знаходження його на лікарняному або у відпустці тощо), повноваження, зазначені в абзаці другому частині першої статті 56 цього Закону, здійснюються призначеною нею або обраною наглядовою радою особою, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Наглядова рада товариства може призначити особу, яка буде виконувати повноваження одноосібного виконавчого органу, лише у випадку, якщо особа, яка здійснює такі повноваження, не призначила іншу особу для виконання таких повноважень на час своєї відсутності."
 		Відхилено    
533. Стаття 59. Припинення повноважень членів виконавчого органу
 		 -424- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою підвищення незалежності виконавчого органу пропонується більш детально врегулювати процедуру звільнення членів виконавчого органу, у зв’язку з чим статтю 59 викласти в такій редакції:
«Стаття 59. Припинення повноважень голови та членів виконавчого органу
1. Повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.
Повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.
Підстави припинення повноважень голови та члена виконавчого органу встановлюються законодавством, статутом та договором з ним.
2. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень.
До вирішення питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) загальними зборами, наглядова рада зобов’язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та скликати позачергові загальні збори.
3. Голова колегіального виконавчого органу має право відсторонити від виконання повноважень члена виконавчого органу, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення наглядовою радою питання про припинення його повноважень, якщо інше не передбачено статутом товариства.
В такому разі голова виконавчого органу зобов’язаний призначити особу, яка тимчасово виконуватиме обов’язки члена колегіального виконавчого органу та скликати позачергове засідання наглядової ради.»
 		Враховано   Стаття 61. Припинення повноважень голови та членів виконавчого органу
 
    -425- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою підвищення незалежності виконавчого органу пропонується більш детально врегулювати процедуру звільнення членів виконавчого органу, у зв’язку з чим статтю 59 викласти в такій редакції:
«Стаття 59. Припинення повноважень голови та членів виконавчого органу
1. Повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.
Повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.
Підстави припинення повноважень голови та члена виконавчого органу встановлюються законодавством, статутом та договором з ним.
2. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень.
До вирішення питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) загальними зборами, наглядова рада зобов’язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та скликати позачергові загальні збори.
3. Голова колегіального виконавчого органу має право відсторонити від виконання повноважень члена виконавчого органу, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення наглядовою радою питання про припинення його повноважень, якщо інше не передбачено статутом товариства.
В такому разі голова виконавчого органу зобов’язаний призначити особу, яка тимчасово виконуватиме обов’язки члена колегіального виконавчого органу та скликати позачергове засідання наглядової ради.»
 		Враховано    
534. 1. Наглядова рада може ініціювати питання щодо прийняття рішення загальними зборами про дострокове припинення повноважень члена виконавчого органу.
 		    1. Повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.
Повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.
Підстави припинення повноважень голови та члена виконавчого органу встановлюються законодавством, статутом та договором з ним.
 
535. 2. Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову виконавчого органу, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами акціонерів питання про його відповідальність.
 		 -426- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу статті 59 викласти у наступній редакції:
"Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову виконавчого органу, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами акціонерів питання про його відповідальність.
До вирішення питання про відповідальність голови виконавчого органу загальними зборами акціонерів наглядова рада зобов'язана обрати особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу."
 		Враховано редакційно   2. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень.
 
    -427- Богословська І.Г.
 Ч. 2. ст. 59 викласти у наступній редакції:
„Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову виконавчого органу чи особу, яка виконує його повноваження, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами акціонерів питання про його відповідальність. До вирішення питання про відповідальність голови виконавчого органу загальними зборами акціонерів наглядова рада зобов'язана обрати особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу.»
 		Враховано редакційно    
    -428- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу статті 59 викласти у наступній редакції:
"Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову виконавчого органу, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами акціонерів питання про його відповідальність.
До вирішення питання про відповідальність голови виконавчого органу загальними зборами акціонерів наглядова рада зобов'язана обрати особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу."
 		Враховано редакційно    
    -429- Богословська І.Г.
 Ч. 2. ст. 59 викласти у наступній редакції:
„Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову виконавчого органу чи особу, яка виконує його повноваження, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами акціонерів питання про його відповідальність. До вирішення питання про відповідальність голови виконавчого органу загальними зборами акціонерів наглядова рада зобов'язана обрати особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу.»
 		Враховано редакційно    
536. До вирішення питання про відповідальність голови виконавчого органу загальними зборами акціонерів наглядова рада має право обрати особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу.
 		 -430- Богословська І.Г.
 Додати ст. 59 частиною наступного змісту:
"3. У разі відсторонення голови виконавчого органу чи особи, яка виконує його повноваження, наглядова рада зобов‘язана протягом 10 днів з моменту ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, в порядку денному яких мають бути питання про зміну голови виконавчого органу товариства."
 		Враховано редакційно   До вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), наглядова рада зобов’язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та скликати позачергові загальні збори.
3. У разі відсторонення голови виконавчого органу чи особи, яка виконує його повноваження, наглядова рада зобов‘язана протягом 10 днів з моменту ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, у порядку денному яких має бути питання про переобрання голови виконавчого органу товариства.
 
    -431- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Чинне законодавство України передбачає можливість введення в акціонерному товаристві посади корпоративного секретаря. Проектом Закону України «Про акціонерні товариства» пропонується встановити вимоги до корпоративного секретаря, визначити коло його повноважень порядок призначення та звільнення із займаної посади.
Існування посади корпоративного секретаря передбачено найкращою світовою практикою корпоративного управління. Так, обов’язковість введення такої посади в акціонерному товаристві з покладанням на неї повноважень щодо забезпечення взаємодії між товариством та його акціонерами, інвесторами, кредиторами, наглядовою радою товариства та/або іншими зацікавленими особами передбачена в більшості країн з розвиненою економікою.
У зв’язку з цим пропонується доповнити законопроект новим розділом такого змісту:
«Розділ Х
КОРПОРАТИВНИЙ СЕКРЕТАР
АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
Стаття 63. Корпоративний секретар акціонерного товариства
1. В акціонерному товаристві може бути введено посаду корпоративного секретаря. В такому разі її наявність має бути передбачена статутом товариства.
2. Корпоративний секретар є посадовою особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами, а також виконує інші функції визначені цим Законом, статутом та іншими внутрішніми положеннями товариства.
3. З корпоративним секретарем укладається цивільно-правовий або трудовий договір. Такий договір від імені товариства підписується особою уповноваженою загальними зборами.
4. Корпоративний секретар не може передавати свої повноваження іншій особі, крім випадків неможливості здійснення ним своїх повноважень. В такому разі повноваження корпоративного секретаря покладаються на одного з членів наглядової ради за рішенням голови наглядової ради, або на іншу особу за рішенням загальних зборів за відсутності в товаристві наглядової ради.
Стаття 64. Компетенція корпоративного секретаря
1. До компетенції корпоративного секретаря належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом та внутрішнім положенням про корпоративного секретаря, а також питань, переданих на вирішення корпоративного секретаря рішенням наглядової ради чи загальних зборів.
2. До компетенції корпоративного секретаря належить:
1) надання інформації акціонерам товариства про діяльність товариства;
2) надання статуту акціонерного товариства та його внутрішніх положень, затвердженими загальними зборами, включаючи зміни до них для ознайомлення особам, які мають на це право;
3) виконання функцій голови лічильної комісії відповідно до статті 44 цього Закону;
4) підготовка проведення засідання наглядової ради;
5) надання акціонерам роз’яснень щодо реалізації їх прав, надання відповідей на запити акціонерів;
6) інші функції, передбачені цим Законом, статутом та внутрішнім положенням про корпоративного секретаря.
3. Посадові особи органів акціонерного товариства на вимогу корпоративного секретаря зобов’язані надати йому можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства в межах, встановлених законом, статутом та внутрішніми положеннями товариства.
Особи, які при цьому отримали доступ до інформації з обмеженим доступом, несуть відповідальність за її неправомірне використання.
Стаття 65. Обрання та відкликання корпоративного секретаря
1. Корпоративним секретарем може бути фізична особа, яка має повну дієздатність і не є акціонером товариства.
2. Корпоративний секретар обирається загальними зборами за пропозицією акціонерів. Обрання корпоративного секретаря здійснюється виключно шляхом використання бюлетенів.
Повноваження корпоративного секретаря дійсні з дати його обрання та припиняються з дати обрання нового корпоративного секретаря.
Термін повноважень корпоративного секретаря становить 3 роки.
Одна і та сама особа може обиратися на посаду корпоративного секретаря неодноразово.
3. Корпоративний секретар не може входити до складу органів товариства, не може бути членом наглядової ради, членом виконавчого органу чи ревізійної комісії, не може бути ревізором товариства.
4. Загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень корпоративного секретаря та одночасного обрання нового корпоративного секретаря.
Наглядова рада може ініціювати питання щодо прийняття рішення загальними зборами про дострокове припинення повноважень корпоративного секретаря.
5. Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень корпоративного секретаря, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами акціонерів питання про його відповідальність.
До вирішення питання про відповідальність корпоративного секретаря загальними зборами акціонерів наглядова рада має право обрати особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження корпоративного секретаря.
6. Статутом або внутрішнім положенням про корпоративного секретаря має бути передбачено інші випадки, коли припиняються повноваження корпоративного секретаря та обирається новий корпоративний секретар.»
 		Відхилено    
    -432- Богословська І.Г.
 Додати ст. 59 частиною наступного змісту:
"3. У разі відсторонення голови виконавчого органу чи особи, яка виконує його повноваження, наглядова рада зобов‘язана протягом 10 днів з моменту ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, в порядку денному яких мають бути питання про зміну голови виконавчого органу товариства."
 		Враховано редакційно    
    -433- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Чинне законодавство України передбачає можливість введення в акціонерному товаристві посади корпоративного секретаря. Проектом Закону України «Про акціонерні товариства» пропонується встановити вимоги до корпоративного секретаря, визначити коло його повноважень порядок призначення та звільнення із займаної посади.
Існування посади корпоративного секретаря передбачено найкращою світовою практикою корпоративного управління. Так, обов’язковість введення такої посади в акціонерному товаристві з покладанням на неї повноважень щодо забезпечення взаємодії між товариством та його акціонерами, інвесторами, кредиторами, наглядовою радою товариства та/або іншими зацікавленими особами передбачена в більшості країн з розвиненою економікою.
У зв’язку з цим пропонується доповнити законопроект новим розділом такого змісту:
«Розділ Х
КОРПОРАТИВНИЙ СЕКРЕТАР
АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
Стаття 63. Корпоративний секретар акціонерного товариства
1. В акціонерному товаристві може бути введено посаду корпоративного секретаря. В такому разі її наявність має бути передбачена статутом товариства.
2. Корпоративний секретар є посадовою особою, яка відповідає за взаємодію акціонерного товариства з акціонерами та/або інвесторами, а також виконує інші функції визначені цим Законом, статутом та іншими внутрішніми положеннями товариства.
3. З корпоративним секретарем укладається цивільно-правовий або трудовий договір. Такий договір від імені товариства підписується особою уповноваженою загальними зборами.
4. Корпоративний секретар не може передавати свої повноваження іншій особі, крім випадків неможливості здійснення ним своїх повноважень. В такому разі повноваження корпоративного секретаря покладаються на одного з членів наглядової ради за рішенням голови наглядової ради, або на іншу особу за рішенням загальних зборів за відсутності в товаристві наглядової ради.
Стаття 64. Компетенція корпоративного секретаря
1. До компетенції корпоративного секретаря належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом та внутрішнім положенням про корпоративного секретаря, а також питань, переданих на вирішення корпоративного секретаря рішенням наглядової ради чи загальних зборів.
2. До компетенції корпоративного секретаря належить:
1) надання інформації акціонерам товариства про діяльність товариства;
2) надання статуту акціонерного товариства та його внутрішніх положень, затвердженими загальними зборами, включаючи зміни до них для ознайомлення особам, які мають на це право;
3) виконання функцій голови лічильної комісії відповідно до статті 44 цього Закону;
4) підготовка проведення засідання наглядової ради;
5) надання акціонерам роз’яснень щодо реалізації їх прав, надання відповідей на запити акціонерів;
6) інші функції, передбачені цим Законом, статутом та внутрішнім положенням про корпоративного секретаря.
3. Посадові особи органів акціонерного товариства на вимогу корпоративного секретаря зобов’язані надати йому можливість ознайомитися з інформацією про діяльність товариства в межах, встановлених законом, статутом та внутрішніми положеннями товариства.
Особи, які при цьому отримали доступ до інформації з обмеженим доступом, несуть відповідальність за її неправомірне використання.
Стаття 65. Обрання та відкликання корпоративного секретаря
1. Корпоративним секретарем може бути фізична особа, яка має повну дієздатність і не є акціонером товариства.
2. Корпоративний секретар обирається загальними зборами за пропозицією акціонерів. Обрання корпоративного секретаря здійснюється виключно шляхом використання бюлетенів.
Повноваження корпоративного секретаря дійсні з дати його обрання та припиняються з дати обрання нового корпоративного секретаря.
Термін повноважень корпоративного секретаря становить 3 роки.
Одна і та сама особа може обиратися на посаду корпоративного секретаря неодноразово.
3. Корпоративний секретар не може входити до складу органів товариства, не може бути членом наглядової ради, членом виконавчого органу чи ревізійної комісії, не може бути ревізором товариства.
4. Загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень корпоративного секретаря та одночасного обрання нового корпоративного секретаря.
Наглядова рада може ініціювати питання щодо прийняття рішення загальними зборами про дострокове припинення повноважень корпоративного секретаря.
5. Наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень корпоративного секретаря, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами акціонерів питання про його відповідальність.
До вирішення питання про відповідальність корпоративного секретаря загальними зборами акціонерів наглядова рада має право обрати особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження корпоративного секретаря.
6. Статутом або внутрішнім положенням про корпоративного секретаря має бути передбачено інші випадки, коли припиняються повноваження корпоративного секретаря та обирається новий корпоративний секретар.»
 		Відхилено    
537. Розділ Х. ПОСАДОВІ ОСОБИ ОРГАНІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ Х. ПОСАДОВІ ОСОБИ ОРГАНІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
538. Стаття 60. Вимоги до посадових осіб органів акціонерного товариства
 		    Стаття 62. Вимоги до посадових осіб органів акціонерного товариства
 
539. 1. Посадовими особами органів акціонерного товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства.
 		 -434- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою врегулювання можливості територіальним громадам виступати учасниками акціонерних товариств необхідно абзац перший частини першої статті 60 викласти в такій редакції:
«1. Посадовими особами органів акціонерного товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства.
 		Враховано   1. Посадовими особами органів акціонерного товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства.
 
    -435- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою врегулювання можливості територіальним громадам виступати учасниками акціонерних товариств необхідно абзац перший частини першої статті 60 викласти в такій редакції:
«1. Посадовими особами органів акціонерного товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, служби безпеки, внутрішніх справ, державні службовці, крім випадків, коли вони виконують функції з управління корпоративними правами держави та представляють інтереси держави або територіальної громади в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства.
 		Враховано    
540. Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами органів товариства, що провадить цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини, не можуть бути посадовими особами органів товариства.
 		    Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами органів товариства, що провадить цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за злочини проти власності, службові чи господарські злочини, не можуть бути посадовими особами органів товариства.
 
541. 2. Посадові особи органів акціонерного товариства не мають права розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства, крім випадків, передбачених законом.
 		    2. Посадові особи органів акціонерного товариства не мають права розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства, крім випадків, передбачених законом.
 
542. 3. Посадові особи органів товариства на вимогу ревізійної комісії (ревізора) або аудитора зобов’язані надати документи про фінансово-господарську діяльність товариства.
 		    3. Посадові особи органів товариства на вимогу ревізійної комісії (ревізора) або аудитора зобов’язані надати документи про фінансово-господарську діяльність товариства.
 
543. 4. Посадовим особам органів акціонерного товариства виплачується винагорода тільки на умовах, які встановлюються цивільно-правовими договорами або трудовим договором, укладеним з ними.
 		 -436- Богословська І.Г.
 Додати ч. 4 ст. 60 новим абзацом наступного змісту:
"В разі укладення з посадовою особою органу управління товариства трудового договору, такий договір укладається виключно в формі трудового контракту згідно з законодавством України про працю."
 		Відхилено   4. Посадовим особам органів акціонерного товариства виплачується винагорода тільки на умовах, які встановлюються цивільно-правовими договорами або трудовим договором, укладеним з ними.
 
    -437- Богословська І.Г.
 Додати ч. 4 ст. 60 новим абзацом наступного змісту:
"В разі укладення з посадовою особою органу управління товариства трудового договору, такий договір укладається виключно в формі трудового контракту згідно з законодавством України про працю."
 		Відхилено    
544. 5. Корпоративні права за акціями, що належать акціонерам — працівникам товариства, можуть бути передані посадовим особам органів товариства та їх афілійованим особам тільки на підставі довіреності.
 		 -438- Богословська І.Г.
 ч. 5 ст. 60 Проекту необхідно вилучити.
 		Враховано      
    -439- Богословська І.Г.
 ч. 5 ст. 60 Проекту необхідно вилучити.
 		Враховано    
545. Стаття 61. Відповідальність посадових осіб органів акціонерного товариства
 		    Стаття 63. Відповідальність посадових осіб органів акціонерного товариства
 
546. 1. Посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися положень статуту та інших документів товариства.
 		 -440- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину першу статті 61 викласти в такій редакції:
«1. Посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства.»
 		Враховано   1. Посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства.
 
    -441- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину першу статті 61 викласти в такій редакції:
«1. Посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства.»
 		Враховано    
547. 2. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.
 		    2. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом.
 
548. 3. У разі коли відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.
 		    3. У разі якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.
 
549. Розділ ХІ. ПРИДБАННЯ ЗНАЧНОГО ПАКЕТА АКЦІЙ ТОВАРИСТВА
 		 -442- Воропаєв Ю.М.
 Розділ ХІ проекту Закону викласти в наступній редакції: «ПРИДБАННЯ ЗНАЧНОГО ТА КОНТРОЛЬНОГО ПАКЕТА АКЦІЙ ТОВАРИСТВА».
 		Враховано   Розділ ХІ. ПРИДБАННЯ ЗНАЧНОГО ТА КОНТРОЛЬНОГО ПАКЕТА АКЦІЙ ТОВАРИСТВА
 
    -443- Воропаєв Ю.М.
 Розділ ХІ проекту Закону викласти в наступній редакції: «ПРИДБАННЯ ЗНАЧНОГО ТА КОНТРОЛЬНОГО ПАКЕТА АКЦІЙ ТОВАРИСТВА».
 		Враховано    
550. Стаття 62. Придбання значного пакета акцій товариства
 		    Стаття 64. Придбання значного пакета акцій товариства
 
551. 1. Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов’язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі.
 		 -444- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини першої статті 62 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«1. Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 10 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі.»
 		Враховано   1. Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 10 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі.
 
    -445- Богословська І.Г.
 Абзац 1 частини 1 ст. 62 викласти у наступній редакції:
"1. Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 75 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов’язана не пізніше ніж за 50 днів до дати укладення будь-якого правочину, спрямованого на придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі."
 		Відхилено    
    -446- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини першої статті 62 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«1. Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 10 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов'язана не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі.»
 		Враховано    
    -447- Богословська І.Г.
 Абзац 1 частини 1 ст. 62 викласти у наступній редакції:
"1. Особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 75 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - значний пакет акцій), зобов’язана не пізніше ніж за 50 днів до дати укладення будь-якого правочину, спрямованого на придбання значного пакета акцій подати товариству письмове повідомлення про свій намір та оприлюднити його. Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом надання його Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, кожній біржі, на якій товариство пройшло процедуру лістингу, та опублікування в офіційному друкованому органі."
 		Відхилено    
552. У повідомленні зазначаються кількість, тип та/або клас акцій товариства, що належать особі (кожній з осіб, що діють спільно) та кожній з її афілійованих осіб, а також кількість простих акцій товариства, які особа (особи, що діють спільно) має намір придбати.
 		    У повідомленні зазначаються кількість, тип та/або клас акцій товариства, що належать особі (кожній з осіб, що діють спільно) та кожній з її афілійованих осіб, а також кількість простих акцій товариства, які особа (особи, що діють спільно) має намір придбати.
 
553. 2. Товариство, значний пакет акцій якого придбавається, не має права здійснювати заходи, що перешкоджають такому придбанню, крім випадків, коли це здійснюється за рішенням загальних зборів. Акції, власниками яких є особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати значний пакет акцій товариства, та її афілійовані особи, не надають права голосу з цього питання.
 		 -448- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу статті 62 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«2. Товариство, значний пакет акцій якого придбавається, не має права здійснювати заходи, що перешкоджають такому придбанню.»
 		Враховано редакційно   2. Товариство, значний пакет акцій якого придбавається, не має права вживати заходів, що з метою перешкоджання такому придбанню.
 
    -449- Богословська І.Г.
 Частину 2 ст. 62 Проекту необхідно виключити.
 		Відхилено    
    -450- Писаренко В.В.
 ст. 62 виключити слова «крім випадків, коли це здійснюється за рішенням загальних зборів. Акції, власниками яких є особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати значний пакет акцій товариства, та її афілійовані особи, не надають права голосу з цього питання».
 		Враховано    
    -451- Воропаєв Ю.М.
 Частину другу статті 62 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«2. Товариство, значний пакет акцій якого придбавається, не має права здійснювати заходи, що перешкоджають такому придбанню.»
 		Враховано редакційно    
    -452- Богословська І.Г.
 Частину 2 ст. 62 Проекту необхідно виключити.
 		Відхилено    
    -453- Писаренко В.В.
 ст. 62 виключити слова «крім випадків, коли це здійснюється за рішенням загальних зборів. Акції, власниками яких є особа (особи, що діють спільно), яка має намір придбати значний пакет акцій товариства, та її афілійовані особи, не надають права голосу з цього питання».
 		Враховано    
554. Стаття 63. Пропозиція акціонерам про придбання акцій товариства
 		 -454- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти назву ст..63 у наступній редакції: «Придбання акцій товариства за наслідками придбання значного пакету акцій»
 		Враховано редакційно   Стаття 65. Придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій
 
    -455- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти назву ст..63 у наступній редакції: «Придбання акцій товариства за наслідками придбання значного пакету акцій»
 		Враховано редакційно    
555. 1. Особа (особи, що діють спільно), яка придбала значний пакет акцій товариства відповідно до вимог статті 62 цього Закону, протягом 20 днів з моменту придбання значного пакета акцій зобов’язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання значного пакета акцій у процесі приватизації.
 		 -456- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 63 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«1. Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - контрольний пакет акцій) протягом 20 днів з моменту придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.
Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає на адресу місцезнаходження товариства на ім'я наглядової ради або виконавчого органу (якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) пропозиції для кожного акціонера - власника простих акцій товариства про придбання акцій та повідомляє про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку і кожну фондову біржу, на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) зобов'язана надіслати зазначені письмові пропозиції кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи (осіб, що діють спільно).»
 		Враховано   1. Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - контрольний пакет акцій) протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.
 
    -457- Воропаєв Ю.М.
 Частину першу статті 63 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«1. Особа (особи, що діють спільно), яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства (далі - контрольний пакет акцій) протягом 20 днів з моменту придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства, крім випадків придбання контрольного пакета акцій у процесі приватизації.
Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає на адресу місцезнаходження товариства на ім'я наглядової ради або виконавчого органу (якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) пропозиції для кожного акціонера - власника простих акцій товариства про придбання акцій та повідомляє про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку і кожну фондову біржу, на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) зобов'язана надіслати зазначені письмові пропозиції кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи (осіб, що діють спільно).»
 		Враховано    
556. Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає наглядовій раді товариства пропозиції для кожного акціонера — власника простих акцій товариства про придбання акцій та повідомляє про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку і кожну фондову біржу, на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада товариства повинна надіслати зазначені письмові пропозиції кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи (осіб, що діють спільно).
 		 -458- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ч.1 ст.63 проекту слова «з моменту придбання значного пакета акцій» замінити на «з дати придбання значного пакета акцій»
 		Враховано   Зазначена особа (особи, що діють спільно) надсилає до товариства публічну невідкличну пропозицію (оферту) для всіх акціонерів – власників простих акцій товариства про придбання акцій на адресу місцезнаходження товариства на ім'я наглядової ради або виконавчого органу (якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) пропозиції для кожного акціонера - власника простих акцій товариства про придбання акцій та повідомляє про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку і кожну фондову біржу (біржі), на якій товариство пройшло процедуру лістингу. Наглядова рада (або виконавчий орган товариства, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом товариства) зобов'язана надіслати зазначені письмові пропозиції кожному акціонеру відповідно до реєстру акціонерів товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів від особи (осіб, що діють спільно).
 
    -459- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ч.1 ст.63 проекту слова «пропозиції для кожного акціонера — власника простих акцій товариства про придбання акцій» замінити на слова «публічну безвідкличну пропозицію (оферту) для всіх акціонерів – власників простих акцій товариства про придбання акцій».
 		Враховано    
    -460- Богословська І.Г.
 В абз. 2 ч. 1 ст. 63 словосполучення: " фондову біржу, на якій товариство пройшло процедуру лістингу" замінити на словосполучення: "фондову біржу (біржі), на якій акції товариства знаходиться в лістингу.
 		Враховано    
    -461- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ч.1 ст.63 проекту слова «з моменту придбання значного пакета акцій» замінити на «з дати придбання значного пакета акцій»
 		Враховано    
    -462- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ч.1 ст.63 проекту слова «пропозиції для кожного акціонера — власника простих акцій товариства про придбання акцій» замінити на слова «публічну безвідкличну пропозицію (оферту) для всіх акціонерів – власників простих акцій товариства про придбання акцій».
 		Враховано    
    -463- Богословська І.Г.
 В абз. 2 ч. 1 ст. 63 словосполучення: " фондову біржу, на якій товариство пройшло процедуру лістингу" замінити на словосполучення: "фондову біржу (біржі), на якій акції товариства знаходиться в лістингу.
 		Враховано    
557. 2. Пропозиція акціонерам про придбання належних їм акцій повинна містити дані про:
 		    2. Пропозиція акціонерам про придбання належних їм акцій має містити дані про:
 
558. 1) особу (кожну з осіб, що діють спільно), яка придбала значний пакет акцій товариства, та її афілійованих осіб — прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб;
 		 -464- Воропаєв Ю.М.
 В пункті першому частини другої статті 63 проекту Закону слова «значний пакет акцій товариства» замінити на слова «контрольний пакет акцій товариства».
 		Враховано   1) особу (кожну з осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій товариства, та її афілійованих осіб — прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб;
 
    -465- Воропаєв Ю.М.
 В пункті першому частини другої статті 63 проекту Закону слова «значний пакет акцій товариства» замінити на слова «контрольний пакет акцій товариства».
 		Враховано    
559. 2) наміри особи (осіб, що діють спільно), яка придбала значний пакет акцій товариства, щодо майбутньої діяльності товариства та його працівників;
 		 -466- Воропаєв Ю.М.
 В пункті другому частини другої статті 63 проекту Закону слова «значний пакет акцій товариства» замінити на слова «контрольний пакет акцій товариства».
 		Враховано по суті     
    -467- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт другий частини другої статті 63 виключити
 		Враховано    
    -468- Воропаєв Ю.М.
 В пункті другому частини другої статті 63 проекту Закону слова «значний пакет акцій товариства» замінити на слова «контрольний пакет акцій товариства».
 		Враховано по суті   
    -469- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт другий частини другої статті 63 виключити
 		Враховано    
560. 3) запропоновану ціну придбання акцій та порядок її визначення;
 		    2) запропоновану ціну придбання акцій та порядок її визначення;
 
561. 4) строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції щодо придбання акцій;
 		    3) строк, протягом якого акціонери можуть повідомити про прийняття пропозиції щодо придбання акцій;
 
562. 5) порядок оплати акцій, що придбаваються.
 		    4) порядок оплати акцій, що придбаваються.
 
563. 3. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу (осіб, що діють спільно), яка придбала значний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, повинен становити від 30 до 60 днів з моменту надходження пропозиції.
 		 -470- Воропаєв Ю.М.
 В частині третій статті 63 проекту Закону слова «значний пакет акцій товариства» замінити на слова «контрольний пакет акцій товариства».
 		Враховано   3. Строк, протягом якого акціонери можуть повідомити особу (осіб, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, щодо прийняття пропозиції про придбання акцій, має становити від 30 до 60 днів з дати надходження пропозиції.
 
    -471- Воропаєв Ю.М.
 В частині третій статті 63 проекту Закону слова «значний пакет акцій товариства» замінити на слова «контрольний пакет акцій товариства».
 		Враховано    
564. 4. Ціна придбання акцій повинна дорівнювати ринковій ціні, визначеній відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону.
 		 -472- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 4 ст. 63 в наступній редакції:
"Ціна придбання акцій повинна дорівнювати ринковій вартості, визначеній відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону".
 		Відхилено   4. Ціна придбання акцій не може бути меншою за ринкову ціну, визначену відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону.
 
    -473- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Ч.4 ст.63 викласти в наступній редакції:
4. Ціна придбання акцій не може бути меншою за середньозважену ринкову ціну, що склалася на фондовій біржі, на якій акції товариства перебувають в обігу, протягом 60 днів, що передували даті придбання значного пакету акцій. У разі відсутності акцій товариства в обігу на фондовій біржі, ціна придбання акцій не може бути меншою, за ціну акції, сплачену під час придбання значного пакету.
Особа (особи що діють спільно), яка здійснила придбання значного пакету акцій, зобов’язана придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) за ціною вказаною в повідомленні.
Правочини, щодо переходу права власності на акції до зазначеної особи (осіб, які діють спільно), та її афілійованих осіб, вчинені протягом терміну, зазначеному в повідомленні, за ціною, відмінною від ціни вказаної в повідомленні є нікчемними.
 		Враховано частково    
    -474- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 4 ст. 63 в наступній редакції:
"Ціна придбання акцій повинна дорівнювати ринковій вартості, визначеній відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону".
 		Відхилено    
    -475- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Ч.4 ст.63 викласти в наступній редакції:
4. Ціна придбання акцій не може бути меншою за середньозважену ринкову ціну, що склалася на фондовій біржі, на якій акції товариства перебувають в обігу, протягом 60 днів, що передували даті придбання значного пакету акцій. У разі відсутності акцій товариства в обігу на фондовій біржі, ціна придбання акцій не може бути меншою, за ціну акції, сплачену під час придбання значного пакету.
Особа (особи що діють спільно), яка здійснила придбання значного пакету акцій, зобов’язана придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) за ціною вказаною в повідомленні.
Правочини, щодо переходу права власності на акції до зазначеної особи (осіб, які діють спільно), та її афілійованих осіб, вчинені протягом терміну, зазначеному в повідомленні, за ціною, відмінною від ціни вказаної в повідомленні є нікчемними.
 		Враховано частково    
565. 5. Протягом 30 днів після закінчення зазначеного в пропозиції строку особа (особи, що діють спільно), яка придбала значний пакет акцій, повинна оплатити акціонерам, які прийняли пропозицію, вартість їх акцій з урахуванням зазначеної в пропозиції ціни придбання.
 		 -476- Воропаєв Ю.М.
 В частині п'ятій статті 63 проекту Закону слова «значний пакет акцій товариства» замінити на слова «контрольний пакет акцій товариства».
 		Враховано   5. Протягом 30 днів після закінчення зазначеного у пропозиції строку особа (особи, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, повинна сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної у пропозиції ціни придбання.
 
    -477- Воропаєв Ю.М.
 В частині п'ятій статті 63 проекту Закону слова «значний пакет акцій товариства» замінити на слова «контрольний пакет акцій товариства».
 		Враховано    
566. 6. У разі коли протягом 120 днів з моменту подання товариству повідомлення про намір придбати значний пакет акцій особа (особи, що діють спільно) не здійснила такого придбання, але має намір його здійснити, вона повинна здійснювати це з дотриманням вимог статті 62 цього Закону.
 		 -478- Богословська І.Г.
 Частину шосту статті 63 викласти у наступній редакції:
"У разі коли протягом 120 днів з моменту подання товариству повідомлення про намір придбати значний пакет акцій особа (особи, що діють спільно) не здійснила такого придбання, але має намір його здійснити, вона повинна повторити процедури, зазначені у статті 62 цього Закону."
 		Відхилено      
    -479- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину шосту статті 63 виключити
 		Враховано    
    -480- Богословська І.Г.
 Частину шосту статті 63 викласти у наступній редакції:
"У разі коли протягом 120 днів з моменту подання товариству повідомлення про намір придбати значний пакет акцій особа (особи, що діють спільно) не здійснила такого придбання, але має намір його здійснити, вона повинна повторити процедури, зазначені у статті 62 цього Закону."
 		Відхилено    
    -481- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину шосту статті 63 виключити
 		Враховано    
567. Розділ ХІІ. ВИКУП ТА ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ВИКУП АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ РОЗМІЩЕНИХ НИМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
 		    Розділ ХІІ. ВИКУП ТА ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ВИКУП АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ РОЗМІЩЕНИХ НИМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
 
568. Стаття 64. Викуп акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів
 		    Стаття 66. Викуп акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів
 
569. 1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій. Рішенням загальних зборів обов’язково встановлюються:
 		 -482- Богословська І.Г.
 В абз. 1 ч. 1 ст. 64 після першого речення додати речення наступного змісту:
"Порядок реалізації цього права визначається в статуті товариства та/або рішенні загальних зборів"
 		Враховано   1. Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів викупити у акціонерів акції за згодою власників цих акцій. Порядок реалізації цього права визначається в статуті товариства та/або рішенні загальних зборів. Рішенням загальних зборів обов’язково встановлюються:
 
    -483- Богословська І.Г.
 В абз. 1 ч. 1 ст. 64 після першого речення додати речення наступного змісту:
"Порядок реалізації цього права визначається в статуті товариства та/або рішенні загальних зборів"
 		Враховано    
570. 1) порядок викупу, який включає максимальну кількість, тип та/або клас акцій, що викуповуються;
 		    1) порядок викупу, що включає максимальну кількість, тип та/або клас акцій, що викуповуються;
 
571. 2) строк викупу;
 		    2) строк викупу;
 
572. 3) ціна викупу;
 		 -484- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт третій частини першої статті 64 викласти в такій редакції:
«3) ціна викупу (або порядок її визначення);»
 		Враховано   3) ціна викупу (або порядок її визначення);
 
    -485- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт третій частини першої статті 64 викласти в такій редакції:
«3) ціна викупу (або порядок її визначення);»
 		Враховано    
573. 4) дії товариства щодо викуплених акцій (їх анулювання або продаж).
 		    4) дії товариства щодо викуплених акцій (їх анулювання або продаж).
 
574. До строку викупу повинен включатися строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій та строк оплати їх вартості. Строк викупу акцій не може перевищувати одного року.
 		 -486- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до абз.3 частини 1 ст.64 наступне речення: «Письмова пропозиція акціонера про продаж акцій товариству є безвідкличною.»
 		Враховано   Строк викупу включає строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій та строк сплати їх вартості. Строк викупу акцій не може перевищувати одного року. Письмова пропозиція акціонера про продаж акцій товариству є безвідкличною.
 
    -487- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до абз.3 частини 1 ст.64 наступне речення: «Письмова пропозиція акціонера про продаж акцій товариству є безвідкличною.»
 		Враховано    
575. Ціна викупу акцій повинна дорівнювати ринковій вартості, визначеній відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі.
 		 -488- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 3 ч. 1 ст. 64 викласти в наступній редакції:
"Ціна викупу акцій повинна дорівнювати не менше ринкової вартості, визначеній відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, встановлених в цій статті, не прийшли згоди щодо іншої форми оплати."
 		Враховано частково редакційно  Ціна викупу акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі.
Товариство зобов’язано придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій, за ціною, вказаною в рішенні загальних зборів.
Правочини щодо переходу права власності на акції до товариства, вчинені протягом терміну, зазначеного в рішенні загальних зборів, за ціною, відмінною від ціни, вказаної в такому рішенні, є нікчемними.
 
    -489- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.1 ст.64 наступними абзацами:
«Товариство зобов’язано придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій за ціною вказаною в рішенні загальних зборів.
Правочини, щодо переходу права власності на акції до товариства, вчинені протягом терміну, зазначеному в рішенні загальних зборів, за ціною, відмінною від ціни вказаної в такому рішенні є нікчемними.»
 		Враховано    
    -490- Писаренко В.В.
 У першому реченні абз. 7 ч. 1 ст. 64 виключити слова «частини третьої».
Перше речення абз. 7 ч. 1 ст. 64 доповнити словами «але не менше їх номінальної вартості».
 		Враховано частково    
    -491- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 3 ч. 1 ст. 64 викласти в наступній редакції:
"Ціна викупу акцій повинна дорівнювати не менше ринкової вартості, визначеній відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону. Оплата акцій, що викуповуються, здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, встановлених в цій статті, не прийшли згоди щодо іншої форми оплати."
 		Враховано частково редакційно   
    -492- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.1 ст.64 наступними абзацами:
«Товариство зобов’язано придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій за ціною вказаною в рішенні загальних зборів.
Правочини, щодо переходу права власності на акції до товариства, вчинені протягом терміну, зазначеному в рішенні загальних зборів, за ціною, відмінною від ціни вказаної в такому рішенні є нікчемними.»
 		Враховано    
    -493- Писаренко В.В.
 У першому реченні абз. 7 ч. 1 ст. 64 виключити слова «частини третьої».
Перше речення абз. 7 ч. 1 ст. 64 доповнити словами «але не менше їх номінальної вартості».
 		Враховано частково    
576. 2. У разі коли загальними зборами прийнято рішення про пропорційний викуп акцій, товариство надсилає кожному акціонеру письмове повідомлення про кількість акцій, що викуповуються, їх ціну та строк викупу. Для товариства з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 1000 приймання пропозицій акціонерів про продаж товариству акцій здійснюється протягом не менше ніж 30-денного строку від дати надіслання акціонерам зазначеного повідомлення.
 		 -494- Богословська І.Г.
 частину 2 ст. 64 виключити
 		Відхилено   2. У разі якщо загальними зборами прийнято рішення про пропорційний викуп акцій, товариство надсилає кожному акціонеру письмове повідомлення про кількість акцій, що викуповуються, їх ціну та строк викупу. Для товариства з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 1000 приймання пропозицій акціонерів про продаж товариству акцій здійснюється протягом не менше ніж 30-денного строку від дати надіслання акціонерам зазначеного повідомлення.
 
    -495- Богословська І.Г.
 частину 2 ст. 64 виключити
 		Відхилено    
577. Товариство може здійснювати викуп акцій непропорційно кількості акцій певного типу та/або класу, запропонованих кожним акціонером до продажу. У такому разі рішення повинне містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції.
 		 -496- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзац другий частини другої ст.64 викласти в такій редакції:
«Загальні збори можуть прийняти рішення про викуп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу у окремих акціонерів за їх згодою. У такому разі рішення повинне містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції та кількість акцій певного типу та/або класу які викуповуються у цих акціонерів.»
 		Враховано   Загальні збори можуть прийняти рішення про викуп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу в окремих акціонерів за їх згодою. У такому разі рішення має містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції, та кількість акцій певного типу та/або класу, які викуповуються в цих акціонерів.
 
    -497- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзац другий частини другої ст.64 викласти в такій редакції:
«Загальні збори можуть прийняти рішення про викуп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу у окремих акціонерів за їх згодою. У такому разі рішення повинне містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції та кількість акцій певного типу та/або класу які викуповуються у цих акціонерів.»
 		Враховано    
578. 3. Викуплені акціонерним товариством акції не враховуються у разі розподілу прибутку, голосування та визначення кворуму загальних зборів. Наглядова рада товариства повинна протягом року з моменту викупу продати викуплені товариством акції або анулювати їх відповідно до рішення загальних зборів, яким було передбачено викуп товариством власних акцій.
 		 -498- Богословська І.Г.
 У другому реченні ч. 3 ст. 64 слова "Наглядова рада товариства" замінити на "Товариство".
 		Враховано   3. Викуплені акціонерним товариством акції не враховуються у разі розподілу прибутку, голосування та визначення кворуму загальних зборів. Товариство повинно протягом року з моменту викупу продати викуплені товариством акції або анулювати їх відповідно до рішення загальних зборів, яким було передбачено викуп товариством власних акцій.
Ціна продажу викуплених товариством акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену відповідно до частини третьої статті 8 цього Закону.
Правочини щодо переходу права власності на викуплені товариством акції, вчинені з порушенням вимог цієї частини, є нікчемними.
 
    -499- Богословська І.Г.
 Додати ч. 3 ст. 64 новим абзацом наступного змісту:
"У разі якщо акціонерне товариство протягом року не відчужить чи не анулює викуплені акції, то вони мають бути примусово анульовані в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку."
 		Відхилено    
    -500- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину 3 ст.64 наступним абзацом:
«Ціна продажу викуплених товариством акцій не може бути меншою за їх ринкову ціну, визначену відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону.
Правочини, щодо переходу права власності на викуплені товариством акції, вчинені з порушенням вимог цієї частини є нікчемними.»
 		Враховано редакційно    
    -501- Богословська І.Г.
 У другому реченні ч. 3 ст. 64 слова "Наглядова рада товариства" замінити на "Товариство".
 		Враховано    
    -502- Богословська І.Г.
 Додати ч. 3 ст. 64 новим абзацом наступного змісту:
"У разі якщо акціонерне товариство протягом року не відчужить чи не анулює викуплені акції, то вони мають бути примусово анульовані в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку."
 		Відхилено    
    -503- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину 3 ст.64 наступним абзацом:
«Ціна продажу викуплених товариством акцій не може бути меншою за їх ринкову ціну, визначену відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону.
Правочини, щодо переходу права власності на викуплені товариством акції, вчинені з порушенням вимог цієї частини є нікчемними.»
 		Враховано редакційно    
579. 4. Акціонерне товариство має право за рішенням наглядової ради викупити розміщені ним інші, крім акцій, цінні папери за згодою власників цих цінних паперів, якщо це передбачено статутом товариства та проспектом емісії таких цінних паперів.
 		    4. Акціонерне товариство має право за рішенням наглядової ради викупити розміщені ним інші, крім акцій, цінні папери за згодою власників цих цінних паперів, якщо це передбачено статутом товариства та проспектом емісії таких цінних паперів.
 
580. Стаття 65. Обмеження на викуп акціонерним товариством акцій
 		    Стаття 67. Обмеження на викуп акціонерним товариством акцій
 
581. 1. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про викуп акцій у разі, коли:
 		    1. Акціонерне товариство не має права приймати рішення про викуп акцій, якщо:
 
582. 1) на дату викупу акцій товариство має зобов’язання про обов’язковий викуп акцій відповідно до статті 66 цього Закону;
 		    1) на дату викупу акцій товариство має зобов’язання про обов’язковий викуп акцій відповідно до статті 66 цього Закону;
 
583. 2) товариство є неплатоспроможним або стане таким унаслідок викупу акцій;
 		    2) товариство є неплатоспроможним або стане таким унаслідок викупу акцій;
 
584. 3) власний капітал товариства менше ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю або стане меншим унаслідок такого викупу.
 		    3) власний капітал товариства менший ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій їх номінальної вартості або стане меншим унаслідок такого викупу.
 
585. 2. Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями.
 		    2. Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями.
 
586. Товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.
 		 -504- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Виключити п.4 ст.65 проекту
 		Враховано   Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.
 
    -505- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Виключити п.4 ст.65 проекту
 		Враховано    
587. 3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення, яке передбачає викуп акцій товариства без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане менше ніж 80 відсотків статутного капіталу.
 		    3. Акціонерне товариство не має права приймати рішення, що передбачає викуп акцій товариства без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане меншою ніж 80 відсотків статутного капіталу.
 
588. 4. Обмеження на викуп товариством акцій, встановлені цією статтею, поширюються також на прийняття товариством розміщених ним акцій як застави.
 		       
589. Стаття 66. Обов’язковий викуп акціонерним товариством акцій
 		 -506- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ст.66 додати до назви статті наступні слова «на вимогу акціонерів»
 		Враховано   Стаття 68. Обов’язковий викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів
 
    -507- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ст.66 додати до назви статті наступні слова «на вимогу акціонерів»
 		Враховано    
590. 1. Кожний акціонер — власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішень про:
 		 -508- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 1 ст. 66 у наступній редакції:
"1. Кожний акціонер — власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він не голосував за (не зареєструвався для участі у загальних зборах товариства, не брав участі у голосуванні або голосував «проти»)
прийняття загальними зборами рішень про:
1) припинення (крім ліквідації) товариства та/або виділ з його складу одного чи кількох товариств, зміну його типу з публічного на приватне, приєднання до товариства інших товариств";
2) вчинення товариством значного правочину;
3) зміну розміру статутного капіталу;
4) незастосування переважного права акціонерів
 		Відхилено   1. Кожний акціонер — власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
 
    -509- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 1 ст. 66 у наступній редакції:
"1. Кожний акціонер — власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов’язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він не голосував за (не зареєструвався для участі у загальних зборах товариства, не брав участі у голосуванні або голосував «проти»)
прийняття загальними зборами рішень про:
1) припинення (крім ліквідації) товариства та/або виділ з його складу одного чи кількох товариств, зміну його типу з публічного на приватне, приєднання до товариства інших товариств";
2) вчинення товариством значного правочину;
3) зміну розміру статутного капіталу;
4) незастосування переважного права акціонерів
 		Відхилено    
591. 1) припинення (крім ліквідації) товариства, зміну його типу з публічного на приватне;
 		 -510- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт перший частини першої статті 66 викласти в такій редакції:
«1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;»
 		Враховано   1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;
 
    -511- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт перший частини першої статті 66 викласти в такій редакції:
«1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;»
 		Враховано    
592. 2) вчинення товариством значного правочину;
 		    2) вчинення товариством значного правочину;
 
593. 3) зміну розміру статутного капіталу;
 		    3) зміну розміру статутного капіталу.
 
594. 4) незастосування переважного права акціонерів.
 		 -512- Воропаєв Ю.М.
 Пункт четвертий частини першої статті 66 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -513- Богословська І.Г.
 Пункт четвертий частини першої статті 66 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
    -514- Богословська І.Г.
 Доповнити ч. 1 ст. 66 Проекту новим пунктом наступного змісту:
"4) розподіл більше 50 % прибутку товариства на інші, ніж виплата дивідендів, цілі, окрім випадків, при яких цим Законом встановлені обмеження щодо виплати дивідендів".
 		Відхилено    
    -515- Воропаєв Ю.М.
 Пункт четвертий частини першої статті 66 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
    -516- Богословська І.Г.
 Пункт четвертий частини першої статті 66 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
    -517- Богословська І.Г.
 Доповнити ч. 1 ст. 66 Проекту новим пунктом наступного змісту:
"4) розподіл більше 50 % прибутку товариства на інші, ніж виплата дивідендів, цілі, окрім випадків, при яких цим Законом встановлені обмеження щодо виплати дивідендів".
 		Відхилено    
595. 2. Кожний акціонер — власник привілейованих акцій має право вимоги обов’язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
 		    2. Кожний акціонер — власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов’язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:
 
596. 1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства;
 		    1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства;
 
597. 2) збільшення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства.
 		 -518- Богословська І.Г.
 Доповнити ч. 2 ст. 66 Проекту новим пунктом наступного змісту:
"3) розподіл більше 50 % прибутку на інші, ніж виплата дивідендів, цілі, окрім випадків, при яких цим Законом встановлені обмеження щодо виплати дивідендів".
 		Відхилено   2) розширення обсягу прав акціонерів — власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства.
 
    -519- Богословська І.Г.
 Доповнити ч. 2 ст. 66 Проекту новим пунктом наступного змісту:
"3) розподіл більше 50 % прибутку на інші, ніж виплата дивідендів, цілі, окрім випадків, при яких цим Законом встановлені обмеження щодо виплати дивідендів".
 		Відхилено    
598. 3. Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов’язане викупити належні акціонерові акції.
 		    3. Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов’язано викупити належні акціонерові акції.
 
599. 4. Перелік акціонерів, які мають право вимоги обов’язкового викупу належних їм акцій відповідно до рішення загальних зборів, складається на підставі переліку акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах, на яких було прийняте рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.
 		 -520- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 4 ст. 66 в наступній редакції:
"Перелік акціонерів, які мають право вимоги обов’язкового викупу належних їм акцій відповідно до рішення загальних зборів, складається на підставі переліку акціонерів, що надається особою, яка веде реєстр власників акцій товариства, а також на підставі бюлетеней для голосування".
 		Відхилено   4. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій відповідно дочастини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.
 
    -521- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 4 ст. 66 в наступній редакції:
"Перелік акціонерів, які мають право вимоги обов’язкового викупу належних їм акцій відповідно до рішення загальних зборів, складається на підставі переліку акціонерів, що надається особою, яка веде реєстр власників акцій товариства, а також на підставі бюлетеней для голосування".
 		Відхилено    
600. Стаття 67. Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
 		    Стаття 69. Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов’язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій
 
601. 1. Ціна викупу акцій повинна дорівнювати їх ринковій вартості, яка визначається на підставі ринкової вартості всіх акцій товариства певного типу та/або класу, що підлягають обов’язковому викупу, без урахування змін їх ринкової вартості, які можуть статися внаслідок прийняття загальними зборами рішення, що є підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.
 		 -522- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти абзац 1 ч.1 ст.67 проекту у наступній редакції:
«Ціна викупу акцій не може бути меншою за середньозважену ринкову ціну, що склалася на фондовій біржі, на якій акції товариства перебувають в обігу, протягом 60 днів, що передували даті повідомлення про проведення загальних зборів товариства. У разі відсутності акцій товариства в обігу на фондовій біржі, ціна придбання акцій не може бути меншою, суми власного капіталу товариства у розрахунку на одну акцію, обчислену станом на останню звітну дату, що передувала даті повідомлення про проведення загальних зборів товариства.»
 		Враховано частково редакційно  1. Ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість.
 
    -523- Писаренко В.В.
 Абз. перший ч.1 ст. 67 доповнити словами «але не менше їх номінальної вартості».
 		Відхилено    
    -524- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти абзац 1 ч.1 ст.67 проекту у наступній редакції:
«Ціна викупу акцій не може бути меншою за середньозважену ринкову ціну, що склалася на фондовій біржі, на якій акції товариства перебувають в обігу, протягом 60 днів, що передували даті повідомлення про проведення загальних зборів товариства. У разі відсутності акцій товариства в обігу на фондовій біржі, ціна придбання акцій не може бути меншою, суми власного капіталу товариства у розрахунку на одну акцію, обчислену станом на останню звітну дату, що передувала даті повідомлення про проведення загальних зборів товариства.»
 		Враховано частково редакційно   
    -525- Писаренко В.В.
 Абз. перший ч.1 ст. 67 доповнити словами «але не менше їх номінальної вартості».
 		Відхилено    
602. Ціна викупу акцій розраховується станом за один день до опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийняте рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.
 		    Ціна викупу акцій розраховується станом за на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.
 
603. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 5 цього Закону.
 		 -526- Воропаєв Ю.М.
 Абзац третій частини першої статті 67 проекту Закону викласти в наступній редакції: "Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 7 цього Закону."
 		Враховано   Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.
 
    -527- Богословська І.Г.
 Абзац третій частини першої статті 67 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 7 цього Закону.»
 		Враховано    
    -528- Писаренко В.В.
 В абз. 3 ч. 1 ст. 67 цифру «5» замінити цифрою «7».
 		Враховано    
    -529- Воропаєв Ю.М.
 Абзац третій частини першої статті 67 проекту Закону викласти в наступній редакції: "Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 7 цього Закону."
 		Враховано    
    -530- Богословська І.Г.
 Абзац третій частини першої статті 67 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 7 цього Закону.»
 		Враховано    
    -531- Писаренко В.В.
 В абз. 3 ч. 1 ст. 67 цифру «5» замінити цифрою «7».
 		Враховано    
604. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов’язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.
 		    Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов’язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.
 
605. 2. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов’язковий викуп акцій повинні бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов’язкового викупу яких він вимагає.
 		    2. Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов’язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов’язкового викупу яких він вимагає.
 
606. 3. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру, або надає акціонеру письмову мотивовану відмову в задоволенні його вимоги з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 65 цього Закону.
 		 -532- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ч.3 ст.67 виключити слова «або надає акціонеру письмову мотивовану відмову в задоволенні його вимоги з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 65 цього Закону»:
 		Враховано   3. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій товариство здійснює сплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов’язкового викупу акцій, що належать акціонеру.
 
    -533- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ч.3 ст.67 виключити слова «або надає акціонеру письмову мотивовану відмову в задоволенні його вимоги з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 65 цього Закону»:
 		Враховано    
607. Оплата акцій здійснюється у грошовій формі.
 		 -534- Богословська І.Г.
 абз. 2 ч. 3 ст. 67 викласти у наступній редакції:
"Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, встановлених в цій статті, не прийшли згоди щодо іншої форми оплати."
 		Враховано редакційно   Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, встановлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.
 
    -535- Богословська І.Г.
 абз. 2 ч. 3 ст. 67 викласти у наступній редакції:
"Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, встановлених в цій статті, не прийшли згоди щодо іншої форми оплати."
 		Враховано редакційно    
608. Протягом трьох місяців після оплати товариством акцій або надання відмови акціонер має право оскаржити в суді рішення наглядової ради про оцінку належних йому акцій або відмову в обов’язковому викупі. У разі коли товариство у зазначений в абзаці першому цієї статті строк не здійснило оплати вартості акцій або не надало акціонеру письмову мотивовану відмову в задоволенні його вимоги, акціонер протягом трьох місяців після зазначеного строку має право оскаржити бездіяльність товариства в суді.
 		 -536- Воропаєв Ю.М.
 Абзац третій частини третьої статті 67 проекту Закону виключити.
 		Враховано      
    -537- Богословська І.Г.
 Абзац третій частини третьої статті 67 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„Протягом шістьох місяців після оплати товариством акцій або надання відмови акціонер має право оскаржити в суді рішення наглядової ради про оцінку належних йому акцій або відмову в обов’язковому викупі. У разі коли товариство у 30-денний строк не здійснило оплати вартості акцій або не надало акціонеру письмову мотивовану відмову в задоволенні його вимоги, акціонер протягом шістьох місяців після зазначеного строку має право оскаржити бездіяльність товариства в суді».
 		Відхилено    
    -538- Воропаєв Ю.М.
 Абзац третій частини третьої статті 67 проекту Закону виключити.
 		Враховано    
    -539- Богословська І.Г.
 Абзац третій частини третьої статті 67 проекту Закону викласти у наступній редакції:
„Протягом шістьох місяців після оплати товариством акцій або надання відмови акціонер має право оскаржити в суді рішення наглядової ради про оцінку належних йому акцій або відмову в обов’язковому викупі. У разі коли товариство у 30-денний строк не здійснило оплати вартості акцій або не надало акціонеру письмову мотивовану відмову в задоволенні його вимоги, акціонер протягом шістьох місяців після зазначеного строку має право оскаржити бездіяльність товариства в суді».
 		Відхилено    
609. Розділ ХІІІ. ЗНАЧНІ ПРАВОЧИНИ ТА ПРАВОЧИНИ, ЩОДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ Є ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЬ
 		    Розділ ХІІІ. ЗНАЧНІ ПРАВОЧИНИ ТА ПРАВОЧИНИ, ЩОДО ВЧИНЕННЯ ЯКИХ Є ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЬ
 
610. Стаття 68. Вчинення значного правочину
 		 -540- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Назву статті 68 викласти в такій редакції:
«Стаття 68. Значний правочин»
 		Враховано   Стаття 70. Значний правочин
 
    -541- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Назву статті 68 викласти в такій редакції:
«Стаття 68. Значний правочин»
 		Враховано    
611. 1. Рішення про вчинення значного правочину у разі, коли ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.
 		 -542- Богословська І.Г.
 Викласти перше речення частини 1 ст. 68 в наступній редакції:
"Рішення про вчинення значного правочину у разі, коли ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 5 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою."
 		Відхилено   1. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.
Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочинів до категорії значних правочинів.
 
    -543- Богословська І.Г.
 Додати в абз. 1 ч. 1 ст. 38 друге речення наступного змісту:
"Статутом товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочинів до категорії значних правочинів"
 		Враховано редакційно    
    -544- Богословська І.Г.
 Додати в абз. 1 ч. 1 ст. 38 третє речення наступного змісту:
"Рішення наглядової ради про вчинення значного правочину приймається 2/3 голосів членів наглядової ради від її загальної кількості наглядової ради".
 		Відхилено    
    -545- Богословська І.Г.
 Викласти перше речення частини 1 ст. 68 в наступній редакції:
"Рішення про вчинення значного правочину у разі, коли ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 5 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою."
 		Відхилено    
    -546- Богословська І.Г.
 Додати в абз. 1 ч. 1 ст. 38 друге речення наступного змісту:
"Статутом товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочинів до категорії значних правочинів"
 		Враховано редакційно    
    -547- Богословська І.Г.
 Додати в абз. 1 ч. 1 ст. 38 третє речення наступного змісту:
"Рішення наглядової ради про вчинення значного правочину приймається 2/3 голосів членів наглядової ради від її загальної кількості наглядової ради".
 		Відхилено    
612. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину виноситься на розгляд загальних зборів.
 		 -548- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 2 ч. 1 ст. 68 в наступній редакції:
"У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів."
 		Враховано   У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.
 
    -549- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 2 ч. 1 ст. 68 в наступній редакції:
"У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів."
 		Враховано    
613. 2. У разі коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.
 		 -550- Богословська І.Г.
 Додати ч. 2 новим абзацом наступного змісту:
"Рішення про вчинення значного правочину, у разі коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менше 50 відстоків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів , що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
Рішення про вчинення значного правочину, у разі коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більшістю у три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості."
 		Враховано редакційно   2. Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відстоків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається трьома чвертями голосів акціонерів від загальної їх кількості.
 
    -551- Богословська І.Г.
 Додати ч. 2 новим абзацом наступного змісту:
"Рішення про вчинення значного правочину, у разі коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менше 50 відстоків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів , що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
Рішення про вчинення значного правочину, у разі коли ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більшістю у три чверті голосів акціонерів від загальної їх кількості."
 		Враховано редакційно    
614. 3. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом не більш як одного року, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної вартості.
 		    3. Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом не більш як одного року, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної вартості.
 
615. 4. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цим розділом Закону, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законодавством або статутом акціонерного товариства.
 		 -552- Богословська І.Г.
 Статтю 68 доповнити частиною шостою наступного змісту:
"6.Правочини, ухвалені з порушенням вимог цієї статті, можуть бути визнані судом недійсними".
 		Відхилено   4. Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цим розділом Закону, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законодавством або статутом акціонерного товариства.
5. Забороняється ділити предмет правочину з ціллю ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
 
    -553- Богословська І.Г.
 Статтю 68 доповнити частиною шостою наступного змісту:
"6.Правочини, ухвалені з порушенням вимог цієї статті, можуть бути визнані судом недійсними".
 		Відхилено    
616. Стаття 69. Інформація щодо заінтересованості у вчиненні акціонерним товариством правочину
 		    Стаття 71. Правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість
 
617. 1. Для цілей цього Закону особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства, акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, або афілійована особа (особи), якщо вона (або посадова особа):
 		 -554- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ч.1 ст.69 перший абзац викласти у наступній редакції:
«1. Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначені особи разом або окремо відповідають принаймні одній з наведених нижче ознак:»
 		Враховано редакційно   1. Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначені особи разом або окремо відповідають принаймні одній з нижченаведених ознак:
 
    -555- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 У ч.1 ст.69 перший абзац викласти у наступній редакції:
«1. Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначені особи разом або окремо відповідають принаймні одній з наведених нижче ознак:»
 		Враховано редакційно    
618. 1) є стороною такого правочину;
 		    1) є стороною такого правочину;
 
619. 2) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами);
 		    2) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами);
 
620. 3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
 		    3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину;
 
621. 4) унаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину;
 		    4) унаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину;
 
622. 5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину, або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи користується іншими результатами виконання правочину.
 		    5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи користується іншими результатами виконання правочину.
 
623. Посадова особа товариства в разі наявності в неї заінтересованості щодо вчинення правочину зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати виконавчий орган про наявність в неї такої заінтересованості.
 		 -556- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 2 ч. 1 ст. 69 в наступній редакції:
"Посадова особа товариства в разі наявності в неї заінтересованості щодо вчинення правочину зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та наглядову раду про наявність в неї такої заінтересованості.
 		Враховано редакційно   Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості.
 
    -557- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 2 ч. 1 ст. 69 в наступній редакції:
"Посадова особа товариства в разі наявності в неї заінтересованості щодо вчинення правочину зобов’язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та наглядову раду про наявність в неї такої заінтересованості.
 		Враховано редакційно    
624. 2. Виконавчий орган акціонерного товариства зобов’язаний протягом п’яти днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати членам наглядової ради інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких товариство заінтересоване, зокрема про:
 		 -558- Воропаєв Ю.М.
 У частині другій статті 69 проекту Закону після слів "надати членам наглядової ради" додати фразу; " (а за відсутності ради - кожному акціонеру персонально) "
 		Враховано   2. Виконавчий орган акціонерного товариства зобов’язаний протягом п’яти днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати членам наглядової ради (а за відсутності ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких товариство заінтересоване, зокрема про:
 
    -559- Богословська І.Г.
 У частині другої статті 69 проекту Закону після слів „надати членам наглядової ради» додати фразу: „ (а за відсутності ради - кожному акціонеру персонально)».
 		Враховано    
    -560- Воропаєв Ю.М.
 У частині другій статті 69 проекту Закону після слів "надати членам наглядової ради" додати фразу; " (а за відсутності ради - кожному акціонеру персонально) "
 		Враховано    
    -561- Богословська І.Г.
 У частині другої статті 69 проекту Закону після слів „надати членам наглядової ради» додати фразу: „ (а за відсутності ради - кожному акціонеру персонально)».
 		Враховано    
625. 1) предмет правочину;
 		    1) предмет правочину;
 
626. 2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;
 		    2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;
 
627. 3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;
 		    3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;
 
628. 4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.
 		 -562- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.2 ст.69 новим абзацом у наступній редакції:
«У разі, якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.
Наглядова рада протягом 5 робочих днів зобов’язана прийняття рішення про вчинення правочину щодо якого є заінтересованість.
У разі, якщо член наглядової ради є особою, заінтересованою у вчиненні правочину, він не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.
Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.»
 		Враховано редакційно   4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.
У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.
Наглядова рада протягом п‘яти робочих днів зобов’язана прийняття рішення про вчинення правочину щодо якого є заінтересованість.
Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа - член наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.
Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.
 
    -563- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.2 ст.69 новим абзацом у наступній редакції:
«У разі, якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори.
Наглядова рада протягом 5 робочих днів зобов’язана прийняття рішення про вчинення правочину щодо якого є заінтересованість.
У разі, якщо член наглядової ради є особою, заінтересованою у вчиненні правочину, він не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд загальних зборів.
Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.»
 		Враховано редакційно    
629. 3. Положення цієї статті Закону не застосовуються до:
 		    3. Положення цієї статті Закону не застосовуються у разі:
 
630. 1) реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 26 цього Закону;
 		    1) реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 26 цього Закону;
 
631. 2) пропорційного викупу товариством в акціонерів розміщених ним акцій;
 		    2) пропорційного викупу товариством в акціонерів розміщених ним акцій;
 
632. 3) приєднання до товариства, що здійснюється відповідно до частини другої статті 81 цього Закону, якщо товариство, до якого здійснюється приєднання, є власником понад 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується;
 		    3) приєднання до товариства, що здійснюється відповідно до частини другої статті 81 цього Закону, якщо товариство, до якого здійснюється приєднання, є власником більш як 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується;
 
633. 4) надання посадовою особою органів товариства або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії (поруки) особам, які надають товариству позики.
 		    4) надання посадовою особою органів товариства або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії (поруки) особам, які надають товариству позики.
 
634. 4. Статутом акціонерного товариства може передбачатися, що положення цієї статті Закону не застосовуються частково або повністю.
 		 -564- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Виключити частину 4 ст.69 проекту
 		Враховано      
    -565- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 4 ст. 69 Проекту закону у наступній редакції:
„4. Правочин, в здійсненні якого є заінтересованість, повинен бути схвалений до цього здійснення наглядовою радою товариства або загальними зборами акціонерів в порядку, визначеному цим пункотм.
Рішення про схвалення правочину, в здійсненні якого є заінтересованість, ухвалюється наглядовою радою товариства більшістю голосів її членів не заінтересованих в її здійсненні. Якщо кількість незаінтересованих членів складає менш визначеного статутом кворуму для проведення засідання наглядової ради товариства, або наглядова рада відсутня, рішення з даного питання повинне ухвалюватися загальними зборами акціонерів. У рішенні про схвалення правочину, в здійсненні якого є заінтересованість, повинні бути вказані особа (особи), що є його стороною (сторонами), вигодонабувач (вигодонабувачі), ціна, предмет правочину та інші її істотні умови
 		Відхилено    
    -566- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Виключити частину 4 ст.69 проекту
 		Враховано    
    -567- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 4 ст. 69 Проекту закону у наступній редакції:
„4. Правочин, в здійсненні якого є заінтересованість, повинен бути схвалений до цього здійснення наглядовою радою товариства або загальними зборами акціонерів в порядку, визначеному цим пункотм.
Рішення про схвалення правочину, в здійсненні якого є заінтересованість, ухвалюється наглядовою радою товариства більшістю голосів її членів не заінтересованих в її здійсненні. Якщо кількість незаінтересованих членів складає менш визначеного статутом кворуму для проведення засідання наглядової ради товариства, або наглядова рада відсутня, рішення з даного питання повинне ухвалюватися загальними зборами акціонерів. У рішенні про схвалення правочину, в здійсненні якого є заінтересованість, повинні бути вказані особа (особи), що є його стороною (сторонами), вигодонабувач (вигодонабувачі), ціна, предмет правочину та інші її істотні умови
 		Відхилено    
635. Стаття 70. Наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість
 		    Стаття 72. Наслідки недотримання вимог до порядку вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість
 
636. 1. У разі недотримання вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог.
 		    1. У разі недотримання вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог.
 
637. 2. У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним та відшкодування збитків та/або моральної шкоди.
 		 -568- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 2 ст. 70 у наступній редакції:
"У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або акціонери, що володіють у сукупності 1% акцій товариства, мають право вимагати визнання цього правочину судом недійсним та відшкодування збитків та/або моральної шкоди.
Про ініціювання судового процесу кожний акціонер товариства має бути повідомлений шляхом публікації відповідного повідомлення в офіційному друкованому виданні."
 		Відхилено   2. У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди.
 
    -569- Богословська І.Г.
 Викласти ч. 2 ст. 70 у наступній редакції:
"У разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 69 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або акціонери, що володіють у сукупності 1% акцій товариства, мають право вимагати визнання цього правочину судом недійсним та відшкодування збитків та/або моральної шкоди.
Про ініціювання судового процесу кожний акціонер товариства має бути повідомлений шляхом публікації відповідного повідомлення в офіційному друкованому виданні."
 		Відхилено    
638. Розділ ХІV. ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		    Розділ ХІV. ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
639. Стаття 71. Ревізійна комісія (ревізор)
 		    Стаття 73. Ревізійна комісія (ревізор)
 
640. 1. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).
 		    1. Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора).
 
641. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 обов’язково утворюється ревізійна комісія.
 		 -570- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзац другий частини першої статті 71 викласти в такій редакції:
«В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства до 100 осіб вводиться посада ревізора (або утворюється ревізійна комісія), а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства понад 100 осіб обов’язково утворюється ревізійна комісія.»
 		Враховано редакційно   В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства до 100 осіб запроваджується посада ревізора (або обираєтьсяревізійна комісія), а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства більш як 100 осіб обов’язково обирається ревізійна комісія.
 
    -571- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 2 ч. 1 ст. 71 в наступній редакції:
" В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 обов’язково утворюється ревізійна комісія як колегіальний орган. Обрання ревізора можливо лише у приватному акціонерному товаристві"
 		Враховано редакційно    
    -572- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзац другий частини першої статті 71 викласти в такій редакції:
«В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства до 100 осіб вводиться посада ревізора (або утворюється ревізійна комісія), а в товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства понад 100 осіб обов’язково утворюється ревізійна комісія.»
 		Враховано редакційно    
    -573- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 2 ч. 1 ст. 71 в наступній редакції:
" В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів — власників простих акцій товариства понад 100 обов’язково утворюється ревізійна комісія як колегіальний орган. Обрання ревізора можливо лише у приватному акціонерному товаристві"
 		Враховано редакційно    
642. Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства.
 		 -574- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 3 ч. 1 ст. 71 в наступній редакціїї:
" Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства".
 		Враховано редакційно   Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів від кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства.
 
    -575- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 3 ч. 1 ст. 71 в наступній редакціїї:
" Члени ревізійної комісії в таких товариствах обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність. Голова ревізійної комісії обирається членами ревізійної комісії з їх числа простою більшістю голосів кількісного складу ревізійної комісії, якщо інше не передбачено статутом або положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства".
 		Враховано редакційно    
643. Додаткові вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісний склад комісії, порядок її діяльності та компетенція з питань, не передбачених цим Законом, визначаються статутом, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.
 		 -576- Богословська І.Г.
 У абзацах четвертому та п’ятому частини першої статті 71 проекту Закону перед словами „положенням про ревізійну комісію» додати слово „або».
 		Враховано частково   Додаткові вимоги щодо обрання ревізійної комісії (ревізора), кількісного складу комісії, порядку її діяльності та компетенція з питань, не передбачених цим Законом, визначаються статутом, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.
 
    -577- Богословська І.Г.
 У абзацах четвертому та п’ятому частини першої статті 71 проекту Закону перед словами „положенням про ревізійну комісію» додати слово „або».
 		Враховано частково    
644. Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на 5 років.
 		    Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних загальних зборів, якщо статутом товариства, або положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на 5 років.
 
645. 2. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):
 		    2. Не можуть бути членами ревізійної комісії (ревізором):
 
646. член наглядової ради;
 		    1) член наглядової ради;
 
647. член виконавчого органу;
 		    2) член виконавчого органу;
 
648. особи, зазначені в частині першій статті 60 цього Закону.
 		 -578- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзац четвертий частини другої статті 71 замінити трьома абзацами такого змісту:
«3) особи які не мають повної дієздатності;
4) корпоративний секретар;
5) члени інших органів товариства.»
 		Враховано редакційно   3) особи, які не мають повної цивільної дієздатності;
4) корпоративний секретар;
5) члени інших органів товариства.
 
    -579- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзац четвертий частини другої статті 71 замінити трьома абзацами такого змісту:
«3) особи які не мають повної дієздатності;
4) корпоративний секретар;
5) члени інших органів товариства.»
 		Враховано редакційно    
649. Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.
 		    Члени ревізійної комісії (ревізор) не можуть входити до складу лічильної комісії товариства.
 
650. 3. Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про ревізійну комісію акціонерного товариства, а також цивільно-правовим договором або трудовим договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).
 		 -580- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини третьої статті 71 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„3. Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та/або положенням про ревізійну комісію, а також цивільно-правовим договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором), які можуть бути як оплатними так і безоплатними»
 		Відхилено   3. Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про ревізійну комісію, а також договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).
 
    -581- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 71 викласти в такій редакції:
«3. Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про ревізійну комісію, а також договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).
Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань, включених до порядку денного, з правом дорадчого голосу.
Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу, у випадках передбачених цим Законом, статутом або внутрішніми положеннями товариства.»
 		Враховано    
    -582- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини третьої статті 71 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„3. Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та/або положенням про ревізійну комісію, а також цивільно-правовим договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором), які можуть бути як оплатними так і безоплатними»
 		Відхилено    
    -583- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 71 викласти в такій редакції:
«3. Права та обов’язки членів ревізійної комісії (ревізора) визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом та положенням про ревізійну комісію, а також договором, що укладається з кожним членом ревізійної комісії (ревізором).
Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань, включених до порядку денного, з правом дорадчого голосу.
Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу, у випадках передбачених цим Законом, статутом або внутрішніми положеннями товариства.»
 		Враховано    
651. Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у загальних зборах.
 		    Ревізійна комісія (ревізор) має право вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів та вимагати скликання позачергових загальних зборів. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми на загальних зборах та брати участь в обговоренні питань порядку денного з правом дорадчого голосу.
 
652. Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу, якщо це передбачено статутом, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.
 		 -584- Богословська І.Г.
 В абзаці третьому частини третьої статті 71 проекту Закону перед словами „положенням про ревізійну комісію» додати слово „або».
 		Враховано редакційно   Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право брати участь у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу у випадках, передбачених цим Законом, статутом або внутрішніми положеннями товариства.
 
    -585- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 3 ч. 3 ст. 71 в наступній редакції:
"Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу, якщо це передбачено статутом".
 		Враховано редакційно    
    -586- Богословська І.Г.
 В абзаці третьому частини третьої статті 71 проекту Закону перед словами „положенням про ревізійну комісію» додати слово „або».
 		Враховано редакційно    
    -587- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 3 ч. 3 ст. 71 в наступній редакції:
"Члени ревізійної комісії (ревізор) мають право бути присутніми у засіданнях наглядової ради та виконавчого органу, якщо це передбачено статутом".
 		Враховано редакційно    
653. Стаття 72. Перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року
 		    Стаття 74. Перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року
 
654. 1. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів.
 		 -588- Богословська І.Г.
 Частину першу статті 72 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„1. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів. Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або Положенням про ревізійну комісію.»
 		Враховано редакційно   1. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства, положенням про ревізійну комісію або рішенням загальних зборів. Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або положенням про ревізійну комісію.
 
    -589- Богословська І.Г.
 Частину першу статті 72 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„1. Ревізійна комісія (ревізор) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року, якщо інше не передбачено статутом товариства або положенням про ревізійну комісію, або рішенням загальних зборів. Виконавчий орган забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, передбачених статутом або Положенням про ревізійну комісію.»
 		Враховано редакційно    
655. Товариство забезпечує членам ревізійної комісії (ревізору) доступ до інформації в межах, що передбачається положенням про ревізійну комісію, затвердженим загальними зборами.
 		    Товариство забезпечує доступ членів ревізійної комісії (ревізора) до інформації в межах, що визначаються положенням про ревізійну комісію, затвердженим загальними зборами.
 
656. 2. За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про:
 		    2. За підсумками перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року ревізійна комісія (ревізор) готує висновок, в якому міститься інформація про:
 
657. підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період;
 		    підтвердження достовірності та повноти даних фінансової звітності за відповідний період;
 
658. факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.
 		    факти порушення законодавства під час провадження фінансово-господарської діяльності, а також встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку та подання звітності.
 
659. Стаття 73. Аудитор
 		    Стаття 75. Аудитор
 
660. 1. Аудитор (аудиторська фірма) проводить перевірку фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства відповідно до законодавства на підставі укладеного з ним договору.
 		 -590- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Статтю 73 викласти в такій редакції:
«Стаття 73. Аудитор
1. Річна фінансової звітність публічного акціонерного товариства підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором.
2. Умови договору між товариством та незалежним аудитором не можуть передбачати звільнення незалежного аудитора від відповідальності за допущені при перевірці помилки та підтвердження неправдивих даних річної фінансової звітності. Одна і та ж сама особа не може бути незалежним аудитором товариства більше 5 років поспіль.
3. Посадові особи товариства зобов’язані забезпечити незалежному аудитору доступ до всіх документів, необхідних для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності товариства.
4. Незалежним аудитором не може бути:
1) афілійована особа товариства;
2) афілійована особа посадової особи товариства;
3) особа, яка протягом останніх п’яти років була посадовою особою товариства;
4) особа, яка протягом останніх п‘яти років проводила внутрішній аудит товариства
5) особа, яка надає консультаційні послуги товариству.
5. Висновок аудитора, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію, передбачену частиною другою статті 78 цього Закону, а також:
оцінку повноти та достовірності відображення фінансово-господарського стану товариства у його бухгалтерській звітності;
зазначення щодо будь-яких фактів, що були виявлені в процесі перевірки та можуть складати серйозну загрозу для стабільності фінансового стану товариства.
6. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), що є власником (власниками) більше ніж 10 відсотків акцій товариства. У такому разі, акціонер (акціонери) самостійно укладає договір з обраним ними аудитором (аудиторською фірмою) про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
Витрати, пов’язані з проведенням перевірки покладаються на акціонера (акціонерів) на вимогу яких проводилася перевірка. Загальні збори акціонерів можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат акціонера (акціонерів) на таку перевірку.»
 		Враховано частково   1. Річна фінансова звітність публічного акціонерного товариства підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором.
2. Посадові особи товариства зобов’язані забезпечити доступ незалежного аудитора до всіх документів, необхідних для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності товариства.
 
    -591- Писаренко В.В.
 Слід або (1) збільшити відсоток акцій акціонера, за умови володіння яких він може самостійно обрати аудитора, або (2) вказати, що аудиторів може бути не більше 2-3, або (3) встановити інший спосіб захисту інтересів АТ, яке, за певних умов, може опинитися у стані постійної перевірки аудиторами, чиї послуги оплачуються різними акціонерами АТ.
 		Немає висновку    
    -592- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Статтю 73 викласти в такій редакції:
«Стаття 73. Аудитор
1. Річна фінансової звітність публічного акціонерного товариства підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором.
2. Умови договору між товариством та незалежним аудитором не можуть передбачати звільнення незалежного аудитора від відповідальності за допущені при перевірці помилки та підтвердження неправдивих даних річної фінансової звітності. Одна і та ж сама особа не може бути незалежним аудитором товариства більше 5 років поспіль.
3. Посадові особи товариства зобов’язані забезпечити незалежному аудитору доступ до всіх документів, необхідних для перевірки результатів фінансово-господарської діяльності товариства.
4. Незалежним аудитором не може бути:
1) афілійована особа товариства;
2) афілійована особа посадової особи товариства;
3) особа, яка протягом останніх п’яти років була посадовою особою товариства;
4) особа, яка протягом останніх п‘яти років проводила внутрішній аудит товариства
5) особа, яка надає консультаційні послуги товариству.
5. Висновок аудитора, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію, передбачену частиною другою статті 78 цього Закону, а також:
оцінку повноти та достовірності відображення фінансово-господарського стану товариства у його бухгалтерській звітності;
зазначення щодо будь-яких фактів, що були виявлені в процесі перевірки та можуть складати серйозну загрозу для стабільності фінансового стану товариства.
6. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), що є власником (власниками) більше ніж 10 відсотків акцій товариства. У такому разі, акціонер (акціонери) самостійно укладає договір з обраним ними аудитором (аудиторською фірмою) про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
Витрати, пов’язані з проведенням перевірки покладаються на акціонера (акціонерів) на вимогу яких проводилася перевірка. Загальні збори акціонерів можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат акціонера (акціонерів) на таку перевірку.»
 		Враховано частково    
    -593- Писаренко В.В.
 Слід або (1) збільшити відсоток акцій акціонера, за умови володіння яких він може самостійно обрати аудитора, або (2) вказати, що аудиторів може бути не більше 2-3, або (3) встановити інший спосіб захисту інтересів АТ, яке, за певних умов, може опинитися у стані постійної перевірки аудиторами, чиї послуги оплачуються різними акціонерами АТ.
 		Немає висновку    
661. Аудитором акціонерного товариства не може бути особа, пов’язана з товариством чи його учасниками майновими чи іншими інтересами або є афілійованою особою акціонера чи посадової особи товариства.
 		 -594- Богословська І.Г.
 Доповнити ст. 73 Проекту закону частиною 2, згідно якої:
„Проведення аудиту є обов'язковим для підтвердження достовірності і повноти річної фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності акціонерного товариства».
Частини 2 і 3 відповідно вважати частинами 3 і 4.
 		Відхилено   3. Незалежним аудитором не може бути:
1) афілійована особа товариства;
2) афілійована особа посадової особи товариства;
3) особа, яка надає консультаційні послуги товариству.
 
    -595- Богословська І.Г.
 Доповнити ст. 73 Проекту закону частиною 2, згідно якої:
„Проведення аудиту є обов'язковим для підтвердження достовірності і повноти річної фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності акціонерного товариства».
Частини 2 і 3 відповідно вважати частинами 3 і 4.
 		Відхилено    
662. 2. Висновок аудитора, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію, передбачену частиною другою статті 72 цього Закону.
 		    4. Висновок аудитора, крім даних, передбачених законодавством про аудиторську діяльність, повинен містити інформацію, передбачену частиною другою статті 72 цього Закону, а також оцінку повноти та достовірності відображення фінансово-господарського стану товариства у його бухгалтерській звітності.
 
663. 3. Акціонер (акціонери), що є власником більше ніж 5 відсотків акцій товариства, має право укласти договір з обраним ним незалежним аудитором (аудиторською фірмою) про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності свого товариства. У цьому разі оплата послуг аудитора (аудиторської фірми) здійснюється за рахунок такого акціонера (акціонерів).
 		 -596- Воропаєв Ю.М.
 В частині третій статті 73 проекту Закону слова «що є власником більше ніж: 5 відсотків акцій товариства» замінити на слова «що є власником не менше ніж 10 відсотків простих акцій товариства».
 		Враховано   5. Аудиторська перевірка діяльності акціонерного товариства також має бути проведена на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником (власниками) більше ніж 10 відсотків акцій товариства. У такому разі акціонер (акціонери) самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, в якому зазначається обсяг перевірки.
Витрати, пов’язані з проведенням перевірки покладаються на акціонера (акціонерів), на вимогу якого проводилася перевірка. Загальні збори акціонерів можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат акціонера (акціонерів) на таку перевірку.
6. Товариство зобов'язано протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів) про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки. У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.
Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), який є власником більше ніж 10 відсотків акцій товариства, може проводитися не частіше двох разів на календарний рік.
У разі проведення аудиту товариства за заявою акціонера, який є власником більше ніж 10 відсотків акцій, виконавчий орган товариства зобов‘язаний надати завірені копії всіх документів за його вимогою протягом 5 днів з дати отримання відповідного запиту аудитору.
 
    -597- Богословська І.Г.
 Доповнити ст. 73 Проекту закону частиною наступного змісту:
„Товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів), про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь, з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.
Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), що є власником більше ніж 5 відсотків акцій товариства, може проводитись не частіше двох разів на календарний рік.
"У випадку проведення аудиту товариства за заявою акціонера, що є власником більше ніж 5 відсотків акцій, виконавчий орган товариства зобов‘язаний надати завірені копії всіх документів, що вимагає аудитор, протягом 5 днів з дати отримання відповідного запиту аудитору."
 		Враховано редакційно    
    -598- Воропаєв Ю.М.
 В частині третій статті 73 проекту Закону слова «що є власником більше ніж: 5 відсотків акцій товариства» замінити на слова «що є власником не менше ніж 10 відсотків простих акцій товариства».
 		Враховано    
    -599- Богословська І.Г.
 Доповнити ст. 73 Проекту закону частиною наступного змісту:
„Товариство зобов'язане протягом 10 днів з дати отримання запиту акціонера (акціонерів), про таку перевірку забезпечити аудитору можливість проведення перевірки У зазначений строк виконавчий орган має надати акціонеру (акціонерам) відповідь, з інформацією щодо дати початку аудиторської перевірки.
Аудиторська перевірка на вимогу акціонера (акціонерів), що є власником більше ніж 5 відсотків акцій товариства, може проводитись не частіше двох разів на календарний рік.
"У випадку проведення аудиту товариства за заявою акціонера, що є власником більше ніж 5 відсотків акцій, виконавчий орган товариства зобов‘язаний надати завірені копії всіх документів, що вимагає аудитор, протягом 5 днів з дати отримання відповідного запиту аудитору."
 		Враховано редакційно    
664. Стаття 74. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства
 		    Стаття 76. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства
 
665. 1. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства проводиться за його рахунок ревізійною комісією (ревізором), а у разі її відсутності — аудитором. Така перевірка проводиться за ініціативою ревізійної комісії (ревізора), за рішенням загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу або на вимогу акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків простих акцій товариства.
 		    1. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства проводиться за його рахунок ревізійною комісією (ревізором), а у разі її відсутності — аудитором. Така перевірка проводиться за ініціативою ревізійної комісії (ревізора), за рішенням загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу або на вимогу акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків простих акцій товариства.
 
666. Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства може проводитися аудитором на вимогу та за рахунок акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків акцій товариства.
 		 -600- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці другому частини першої статті 74 проекту Закону слова «сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків акцій товариства» замінити на слова «сукупно є власниками не менше ніж: 10 відсотків простих акцій товариства».
 		Враховано   Спеціальна перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства може проводитися аудитором на вимогу та за рахунок акціонерів (акціонера), які на момент подання вимоги сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків простих акцій товариства, якщо загальними зборами не буде ухвалено рішення про інші джерела відшкодування витрат на проведення такої перевірки.
 
    -601- Богословська І.Г.
 В абзаці другому частини першої статті 74 проекту Закону слова „сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків акцій товариства" замінити на слова «сукупно є власниками не менше ніж 5 відсотків простих акцій товариства»
 		Відхилено    
    -602- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до ст. 74 наступні слова «якщо загальними зборами не буде ухвалено рішення про інші джерела відшкодування витрат на проведення такої перевірки»
 		Враховано    
    -603- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці другому частини першої статті 74 проекту Закону слова «сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків акцій товариства» замінити на слова «сукупно є власниками не менше ніж: 10 відсотків простих акцій товариства».
 		Враховано    
    -604- Богословська І.Г.
 В абзаці другому частини першої статті 74 проекту Закону слова „сукупно є власниками не менше ніж 10 відсотків акцій товариства" замінити на слова «сукупно є власниками не менше ніж 5 відсотків простих акцій товариства»
 		Відхилено    
    -605- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Додати до ст. 74 наступні слова «якщо загальними зборами не буде ухвалено рішення про інші джерела відшкодування витрат на проведення такої перевірки»
 		Враховано    
667. Розділ ХV. ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАРИСТВО
 		    Розділ ХV. ЗБЕРІГАННЯ ДОКУМЕНТІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТОВАРИСТВО
 
668. Стаття 75. Зберігання документів акціонерного товариства
 		    Стаття 77. Зберігання документів акціонерного товариства
 
669. 1. Акціонерне товариство зобов’язане зберігати:
 		    1. Акціонерне товариство зобов’язано зберігати:
 
670. 1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький договір, свідоцтво про державну реєстрацію товариства;
 		 -606- Писаренко В.В.
 П .1 ч. 1 ст. 75 після слова «засновницький» доповнити словом « (установчий)».
 		Враховано   1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір, свідоцтво про державну реєстрацію товариства;
 
    -607- Писаренко В.В.
 П .1 ч. 1 ст. 75 після слова «засновницький» доповнити словом « (установчий)».
 		Враховано    
671. 2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні документи та зміни до них;
 		    2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні документи та зміни до них;
 
672. 3) положення про кожну філію та представництво товариства;
 		    3) положення про кожну філію та представництво товариства;
 
673. 4) документи, що підтверджують права товариства на майно;
 		    4) документи, що підтверджують права товариства на майно;
 
674. 5) протоколи загальних зборів та матеріали, з якими акціонери мали можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;
 		 -608- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт п’ятий частини першої статті 75 замінити трьома пунктами такого змісту:
«5) принципи корпоративного управління товариства;
6) протоколи загальних зборів;
7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;»
 		Враховано   5) принципи корпоративного управління товариства;
6) протоколи загальних зборів;
7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;
 
    -609- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт п’ятий частини першої статті 75 замінити трьома пунктами такого змісту:
«5) принципи корпоративного управління товариства;
6) протоколи загальних зборів;
7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;»
 		Враховано    
675. 6) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;
 		    8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;
 
676. 7) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;
 		    9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;
 
677. 8) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;
 		    10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;
 
678. 9) річну фінансову звітність;
 		    11) річну фінансову звітність;
 
679. 10) документи бухгалтерського обліку;
 		    12) документи бухгалтерського обліку;
 
680. 11) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
 		    13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
 
681. 12) проспект емісії та свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;
 		    14) проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;
 
682. 13) переліки афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;
 		    15) перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;
 
683. 14) особливу інформацію про товариство;
 		 -610- Воропаєв Ю.М.
 Пункт чотирнадцятий частини першої статті 75 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«14) документи, що містять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про товариство;»
 		Відхилено   16) особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства;
 
    -611- Богословська І.Г.
 Пункт 14 частини першої статті 75 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„14) особливу інформацію про товариство, згідно вимог діючого законодавства"
 		Враховано    
    -612- Воропаєв Ю.М.
 Пункт чотирнадцятий частини першої статті 75 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«14) документи, що містять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про товариство;»
 		Відхилено    
    -613- Богословська І.Г.
 Пункт 14 частини першої статті 75 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„14) особливу інформацію про товариство, згідно вимог діючого законодавства"
 		Враховано    
684. 15) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.
 		    17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.
 
685. На вимогу акціонера (акціонерів) або особи (осіб), яка підписалася на акцію (акції), а також на вимогу державних органів, на які покладено функції щодо регулювання та контролю на ринку цінних паперів, товариство (голова і члени його виконавчого органу та головний бухгалтер) надають перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції.
 		 -614- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Виключити останній абзац ч.1 ст.75 проекту
 		Враховано      
    -615- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Виключити останній абзац ч.1 ст.75 проекту
 		Враховано    
686. 2. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, зберігаються в акціонерному товаристві за його місцезнаходженням або в іншому місці, відомому і доступному акціонерам.
 		    2. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, зберігаються в акціонерному товаристві за його місцезнаходженням або в іншому місці, відомому і доступному акціонерам.
 
687. Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на голову колегіального виконавчого органу (особу, що здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та на головного бухгалтера — щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
 		    Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на голову колегіального виконавчого органу (особу, що здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та на головного бухгалтера — щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
 
688. 3. Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства.
 		 -616- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 75 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„Документи, передбачені частиною першої цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього терміну діяльності товариства, за виключенням документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються згідно законодавства.»
 		Враховано редакційно   3. Документи, передбачені частиною першої цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього терміну діяльності товариства, за винятком документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
 
    -617- Богословська І.Г.
 Частину третю статті 75 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„Документи, передбачені частиною першої цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього терміну діяльності товариства, за виключенням документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються згідно законодавства.»
 		Враховано редакційно    
689. Стаття 76. Надання акціонерним товариством інформації
 		    Стаття 78. Надання акціонерним товариством інформації
 
690. 1. Акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених частиною першою статті 75 цього Закону, крім документів бухгалтерського обліку, які не стосуються правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість, якщо інше не передбачено законами.
 		 -618- Богословська І.Г.
 Викласти частину першу статті 76 в наступній редакції:
„1. Акціонерне товариство забезпечує кожному акціонерові доступ до документів, визначених частиною першої статті 75 цього Закону, окрім документів бухгалтерського обліку, які не стосуються операцій, стороною яких є акціонер, якщо інше не передбачене законами, а також крім документів, перелічених у пунктах 4 - 7 частини 1 статті 75 цього Закону"
 		Відхилено   1. Акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених частиною першою статті 75 цього Закону, крім документів бухгалтерського обліку, які не стосуються значних правочинів та правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість, якщо інше не передбачено законами.
 
    -619- Слободян О.В.
 в наступній редакції:
Стаття 76. Надання акціонерним товариством інформації.
1. Акціонерне товариство надає кожному акціонеру доступ до інформації про діяльність товариства в порядку визначеному статутом або внутрішніми положеннями товариства.
 		Відхилено    
    -620- Богословська І.Г.
 Викласти частину першу статті 76 в наступній редакції:
„1. Акціонерне товариство забезпечує кожному акціонерові доступ до документів, визначених частиною першої статті 75 цього Закону, окрім документів бухгалтерського обліку, які не стосуються операцій, стороною яких є акціонер, якщо інше не передбачене законами, а також крім документів, перелічених у пунктах 4 - 7 частини 1 статті 75 цього Закону"
 		Відхилено    
    -621- Слободян О.В.
 в наступній редакції:
Стаття 76. Надання акціонерним товариством інформації.
1. Акціонерне товариство надає кожному акціонеру доступ до інформації про діяльність товариства в порядку визначеному статутом або внутрішніми положеннями товариства.
 		Відхилено    
691. 2. Протягом 10 днів з моменту надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар акціонерного товариства зобов’язаний надати йому завірені копії документів, визначених частиною першою статті 75 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не повинен перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з пересиланням документів поштою.
 		 -622- Воропаєв Ю.М.
 В частині другій та третій статті 76 проекту Закону після слів «корпоративний секретар» додати слова «а в разі його відсутності виконавчий орган».
 		Враховано   2. Протягом 10 днів з моменту надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов’язаний надати йому завірені копії документів, визначених частиною першою статті 75 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з пересиланням документів поштою.
Будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу товариства не пізніше ніж за два робочі дні має право на ознайомлення документами, передбаченими в цій статті, у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час.
Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства або у випадках і порядку, передбачених статутом або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.
 
    -623- Богословська І.Г.
 Додати в частину 2 ст. 76 новій абзаци наступного змісту:
"Будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу товариства не пізніше ніж за два робочі дні має право на ознайомлення в приміщенні товариства за його місцезнаходженням в звичайні робочі години з документами, передбаченими в цій статті.
Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства або у випадках і порядку, передбаченому статутом або рішеннями загальних зборів акціонерів товариства."
 		Враховано редакційно    
    -624- Богословська І.Г.
 В частині другій статті 76 проекту Закону після слів „корпоративний секретар» додати слова „а в разі його відсутності виконавчий орган».
 		Враховано    
    -625- Воропаєв Ю.М.
 В частині другій та третій статті 76 проекту Закону після слів «корпоративний секретар» додати слова «а в разі його відсутності виконавчий орган».
 		Враховано    
    -626- Богословська І.Г.
 Додати в частину 2 ст. 76 новій абзаци наступного змісту:
"Будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу товариства не пізніше ніж за два робочі дні має право на ознайомлення в приміщенні товариства за його місцезнаходженням в звичайні робочі години з документами, передбаченими в цій статті.
Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства або у випадках і порядку, передбаченому статутом або рішеннями загальних зборів акціонерів товариства."
 		Враховано редакційно    
    -627- Богословська І.Г.
 В частині другій статті 76 проекту Закону після слів „корпоративний секретар» додати слова „а в разі його відсутності виконавчий орган».
 		Враховано    
692. 3. На вимогу будь-якої особи, що не є акціонером, корпоративний секретар надає їй можливість ознайомитися із статутом акціонерного товариства та його внутрішніми положеннями, затвердженими загальними зборами, включаючи зміни до них, у порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства або його внутрішніми положеннями.
 		 -628- Богословська І.Г.
 ч. 3 ст. 76 необхідно виключити
 		Враховано      
    -629- Богословська І.Г.
 ч. 3 ст. 76 необхідно виключити
 		Враховано    
693. 4. Акціонерне товариство, що здійснює публічне розміщення цінних паперів, зобов’язане мати власну веб-сторінку в Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає опублікуванню.
 		 -630- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст. 76 наступними частинами:
«4. Публічне акціонерне товариство зобов’язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, а також інформація, визначена пунктами 1-4, 6, 10, 11, 13-16 частини першою статті 81 цього Закону.
5. На вимогу акціонера або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку товариство надають перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства.
6. Товариство зобов’язано розкривати інформацію відповідно до законів України».
 		Враховано редакційно   3. Публічне акціонерне товариство зобов’язано мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, а також інформація, визначена пунктами 1-3, 5, 6, 10, 11, 13-16 частини першої статті 81 цього Закону.
4. На вимогу акціонера або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку акціонерне товариство надає перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства.
5. Акціонерне товариство зобов’язано розкривати інформацію відповідно до законів України.
 
    -631- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст. 76 наступними частинами:
«4. Публічне акціонерне товариство зобов’язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, а також інформація, визначена пунктами 1-4, 6, 10, 11, 13-16 частини першою статті 81 цього Закону.
5. На вимогу акціонера або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку товариство надають перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства.
6. Товариство зобов’язано розкривати інформацію відповідно до законів України».
 		Враховано редакційно    
694. Розділ ХVІ. ПРИПИНЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 		 -632- Воропаєв Ю.М.
 Розділ ХVІ проекту Закону викласти в наступній редакції: «ВИДІЛ ТА ПРИПИНЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА».
 		Враховано   Розділ ХVІ. ВИДІЛ ТА ПРИПИНЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
 
    -633- Богословська І.Г.
 Розділ ХVІ проекту Закону викласти в наступній редакції:
«ВИДІЛ ТА ПРИПИНЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА».
 		Враховано    
    -634- Богословська І.Г.
 В ст. 77 – 86 – слова "виділення" во всіх відмінниках замінити на слово " "виділ".
 		Враховано    
    -635- Воропаєв Ю.М.
 Розділ ХVІ проекту Закону викласти в наступній редакції: «ВИДІЛ ТА ПРИПИНЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА».
 		Враховано    
    -636- Богословська І.Г.
 Розділ ХVІ проекту Закону викласти в наступній редакції:
«ВИДІЛ ТА ПРИПИНЕННЯ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА».
 		Враховано    
    -637- Богословська І.Г.
 В ст. 77 – 86 – слова "виділення" во всіх відмінниках замінити на слово " "виділ".
 		Враховано    
695. Стаття 77. Припинення акціонерного товариства
 		 -638- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою встановлення чіткої, прозорої та зрозумілої процедури припинення акціонерного товариства пропонується статтю 77 замінити двома статтями такого змісту:
«Стаття 77. Припинення акціонерного товариства
1. Акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим підприємницьким товариствам — правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
2. Добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.
Стаття 78. Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення товариства
1. Злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, а у випадках передбачених законом, - за рішенням суду, або відповідних органів влади.
У випадках, передбачених законом, поділ акціонерного товариства або виділ з його складу одного чи кількох акціонерних товариств здійснюється за рішенням відповідних державних органів або за рішенням суду.
Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних державних органів на припинення акціонерного товариства шляхом злиття або приєднання.
Акціонерне товариство не може одночасно здійснювати злиття, приєднання, поділ, виділ та/або перетворення.
2. Акції товариства, яке припиняється внаслідок поділу конвертуються в акції товариств-правонаступників та розміщуються серед їх акціонерів.
Акції товариств, що припиняються внаслідок злиття, приєднання конвертуються в акції товариства-правонаступника та розміщуються серед його акціонерів.
Акції товариства, що перетворюється, конвертуються в частки (паї) підприємницького товариства-правонаступника та розподіляються серед його учасників.
При виділі, акції товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в акції цього акціонерного товариства і акціонерного товариства, що виділилося, та розміщуються між акціонерами товариства, з якого здійснюється виділ.
Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі, перетворенні, власниками яких є акціонери, які звернулися до акціонерного товариства з вимогою про обов’язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право.
Порядок конвертації акцій товариства, яке припиняється, у акції новоствореного (новостворених) акціонерних товариств встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
3. Емісійні цінні папери (крім акцій) акціонерних товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, повинні надавати своїм власникам обсяг прав не менший ніж той, що надавався ними до злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення. Зменшення обсягу прав, що надається власникам таких цінних паперів не допускається.
4. При конвертації акцій під час злиття, приєднання, поділу або виділу акціонерного товариства, акціонери товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, можуть також отримувати грошові виплати, що не можуть перевищувати розміру визначеного статутом товариства.
Порядок здійснення тиках виплат, встановлюється договором про злиття (приєднання) або планом поділу (виділу).
5. На зборах учасників підприємницького товариства-правонаступника кожний учасник отримує кількість голосів, що надаватимуться йому акціями (частками, паями) підприємницького товариства-правонаступника, власником яких він може стати внаслідок злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення акціонерного товариства.
6. Злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення діяльності акціонерного товариства та про реєстрацію підприємницького товариства-правонаступника (товариств-правонаступників).
Виділ акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про створення акціонерного товариства, що виділилося.
Приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення такого акціонерного товариства.
 		Враховано   Стаття 79. Припинення акціонерного товариства
 
    -639- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою встановлення чіткої, прозорої та зрозумілої процедури припинення акціонерного товариства пропонується статтю 77 замінити двома статтями такого змісту:
«Стаття 77. Припинення акціонерного товариства
1. Акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим підприємницьким товариствам — правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
2. Добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.
Стаття 78. Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення товариства
1. Злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, а у випадках передбачених законом, - за рішенням суду, або відповідних органів влади.
У випадках, передбачених законом, поділ акціонерного товариства або виділ з його складу одного чи кількох акціонерних товариств здійснюється за рішенням відповідних державних органів або за рішенням суду.
Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних державних органів на припинення акціонерного товариства шляхом злиття або приєднання.
Акціонерне товариство не може одночасно здійснювати злиття, приєднання, поділ, виділ та/або перетворення.
2. Акції товариства, яке припиняється внаслідок поділу конвертуються в акції товариств-правонаступників та розміщуються серед їх акціонерів.
Акції товариств, що припиняються внаслідок злиття, приєднання конвертуються в акції товариства-правонаступника та розміщуються серед його акціонерів.
Акції товариства, що перетворюється, конвертуються в частки (паї) підприємницького товариства-правонаступника та розподіляються серед його учасників.
При виділі, акції товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в акції цього акціонерного товариства і акціонерного товариства, що виділилося, та розміщуються між акціонерами товариства, з якого здійснюється виділ.
Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі, перетворенні, власниками яких є акціонери, які звернулися до акціонерного товариства з вимогою про обов’язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право.
Порядок конвертації акцій товариства, яке припиняється, у акції новоствореного (новостворених) акціонерних товариств встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
3. Емісійні цінні папери (крім акцій) акціонерних товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, повинні надавати своїм власникам обсяг прав не менший ніж той, що надавався ними до злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення. Зменшення обсягу прав, що надається власникам таких цінних паперів не допускається.
4. При конвертації акцій під час злиття, приєднання, поділу або виділу акціонерного товариства, акціонери товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, можуть також отримувати грошові виплати, що не можуть перевищувати розміру визначеного статутом товариства.
Порядок здійснення тиках виплат, встановлюється договором про злиття (приєднання) або планом поділу (виділу).
5. На зборах учасників підприємницького товариства-правонаступника кожний учасник отримує кількість голосів, що надаватимуться йому акціями (частками, паями) підприємницького товариства-правонаступника, власником яких він може стати внаслідок злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення акціонерного товариства.
6. Злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення діяльності акціонерного товариства та про реєстрацію підприємницького товариства-правонаступника (товариств-правонаступників).
Виділ акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про створення акціонерного товариства, що виділилося.
Приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення такого акціонерного товариства.
 		Враховано    
696. 1. Акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
 		    1. Акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим підприємницьким товариствам — правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
 
697. 2. Добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.
 		    2. Добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються законодавством.
Стаття 80. Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення товариства
1. Злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюються за рішенням загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів влади.
 
698. У випадках, передбачених законодавством, поділ товариства або виділення з його складу одного чи кількох товариств здійснюється за рішенням уповноважених державних органів або за рішенням суду.
 		 -640- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 2 ч. 2 ст. 77 в наступній редакції:
"У випадках, передбачених законодавством, злиття, приєднання, поділ та перетворення товариства здійснюється за рішенням уповноважених державних органів або за рішенням суду.
 		Враховано редакційно   У випадках, передбачених законом, поділ акціонерного товариства або виділ з його складу одного чи кількох акціонерних товариств здійснюються за рішенням відповідних державних органів або за рішенням суду.
Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних державних органів на припинення акціонерного товариства шляхом злиття або приєднання.
Акціонерне товариство не може одночасно здійснювати злиття, приєднання, поділ, виділ та/або перетворення.
 
    -641- Богословська І.Г.
 Викласти абз. 2 ч. 2 ст. 77 в наступній редакції:
"У випадках, передбачених законодавством, злиття, приєднання, поділ та перетворення товариства здійснюється за рішенням уповноважених державних органів або за рішенням суду.
 		Враховано редакційно    
699. 3. Акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, конвертуються в акції товариства-правонаступника та розміщуються серед його акціонерів.
 		 -642- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці першому частини третьої статті 77 проекту Закону слова «акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття» замінити на слова «акції товариства, що припиняється внаслідок злиття».
 		Враховано редакційно   2. Акції товариства, яке припиняється внаслідок поділу, конвертуються в акції товариств-правонаступників та розміщуються серед їх акціонерів.
Акції товариств, що припиняються внаслідок злиття, приєднання конвертуються в акції товариства-правонаступника та розміщуються серед його акціонерів.
 
    -643- Богословська І.Г.
 В абзаці першому частини третьої статті 77 проекту Закону слова „акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття» замінити на слова „акції товариства, що припиняється внаслідок злиття».
 		Враховано редакційно    
    -644- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці першому частини третьої статті 77 проекту Закону слова «акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття» замінити на слова «акції товариства, що припиняється внаслідок злиття».
 		Враховано редакційно    
    -645- Богословська І.Г.
 В абзаці першому частини третьої статті 77 проекту Закону слова „акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття» замінити на слова „акції товариства, що припиняється внаслідок злиття».
 		Враховано редакційно    
700. Акції товариства, що перетворюється, конвертуються в частки (паї) юридичної особи-правонаступника та розподіляються серед її учасників.
 		    Акції товариства, що перетворюється, конвертуються в частки (паї) підприємницького товариства-правонаступника та розподіляються серед його учасників.
 
701. У разі виділення акції товариства, з якого здійснюється виділення, конвертуються в акції цього товариства і товариства, що виділилося, та розміщуються серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення.
 		 -646- Воропаєв Ю.М.
 Абзац третій частини третьої статті 77 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«У разі виділення частина акцій товариства (пропорційна частині майна товариства, з якого здійснюється виділення, переданого товариству, що виділилося), з якого здійснюється виділення, конвертується в акції товариства, що виділилося, та розміщується серед акціонерів товариства, що виділилося.»
 		Враховано редакційно   При виділі, акції товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в акції цього акціонерного товариства і акціонерного товариства, що виділилося, та розміщуються між акціонерами товариства, з якого здійснюється виділ.
 
    -647- Богословська І.Г.
 Абзац третій частини третьої статті 77 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„У разі виділення частина акцій товариства (пропорційна частині майна товариства, з якого здійснюється виділення, переданого товариству, що виділилося), з якого здійснюється виділення, конвертується в акції товариства, що виділилося, та розміщується пропорційно серед акціонерів товариства, що виділилося.»
 		Враховано редакційно    
    -648- Воропаєв Ю.М.
 Абзац третій частини третьої статті 77 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«У разі виділення частина акцій товариства (пропорційна частині майна товариства, з якого здійснюється виділення, переданого товариству, що виділилося), з якого здійснюється виділення, конвертується в акції товариства, що виділилося, та розміщується серед акціонерів товариства, що виділилося.»
 		Враховано редакційно    
    -649- Богословська І.Г.
 Абзац третій частини третьої статті 77 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„У разі виділення частина акцій товариства (пропорційна частині майна товариства, з якого здійснюється виділення, переданого товариству, що виділилося), з якого здійснюється виділення, конвертується в акції товариства, що виділилося, та розміщується пропорційно серед акціонерів товариства, що виділилося.»
 		Враховано редакційно    
702. Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у припиненні, власниками яких є акціонери, які звернулися до товариства з вимогою про обов’язковий викуп належних їм акцій та яким товариство не відмовило в задоволенні вимоги.
 		    Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі, перетворенні, власниками яких є акціонери, які звернулися до акціонерного товариства з вимогою про обов’язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право.
Порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції новоствореного (новостворених) акціонерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
703. 4. Цінний папір акціонерного товариства, що бере участь у припиненні, крім акції, повинен надавати його власнику сукупність прав не меншу, ніж та, що надавалася ним до припинення, крім випадку, коли власники трьох чвертей певного виду, типу та/або класу таких цінних паперів погодилися з відмовою від усіх або частини прав, які надаються такими цінними паперами. У разі коли різні випуски певного виду таких цінних паперів надають їх власникам різну сукупність прав, власники трьох чвертей кожного випуску таких цінних паперів повинні погодитися з відмовою від усіх або частини прав.
 		    3. Емісійні цінні папери (крім акцій) акціонерних товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, повинні надавати своїм власникам обсяг прав не менший, ніж той, що надавався ними до злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення. Зменшення обсягу прав власників таких цінних паперів не допускається.
 
704. 5. Умовами конвертації акцій та інших цінних паперів під час припинення акціонерного товариства можуть передбачатися грошові виплати.
 		    4. При конвертації акцій під час злиття, приєднання, поділу або виділу акціонерного товариства акціонери товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, можуть також отримувати грошові виплати, що не повинні перевищувати розміру визначеного статутом товариства.
Порядок здійснення тиках виплат встановлюється договором про злиття (приєднання) або планом поділу (виділу).
 
705. 6. На зборах учасників товариства-правонаступника кожний учасник отримує кількість голосів, що надаватимуться йому акціями (частками, паями) товариства-правонаступника, власником яких він може стати внаслідок припинення акціонерного товариства.
 		    5. На зборах учасників підприємницького товариства-правонаступника кожний учасник отримує кількість голосів, що надаватимуться йому акціями (частками, паями) підприємницького товариства-правонаступника, власником яких він може стати внаслідок злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення акціонерного товариства.
 
706. 7. Злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про припинення діяльності товариства та про реєстрацію товариства-правонаступника (товариств-правонаступників).
 		 -650- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини сьомої статті 77 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«7. Злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення товариства та про реєстрацію товариства - правонаступника (товариств-правонаступників).»
 		Враховано реакційно  6. Злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення акціонерного товариства та про реєстрацію підприємницького товариства-правонаступника (товариств-правонаступників).
Приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про припинення такого акціонерного товариства.
 
    -651- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини сьомої статті 77 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„7. Злиття, поділ, приєднання або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення товариства та про реєстрацію товариства – правонаступника (товариств-правонаступників).»
 		Враховано редакційно    
    -652- Воропаєв Ю.М.
 Абзац перший частини сьомої статті 77 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«7. Злиття, поділ або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення товариства та про реєстрацію товариства - правонаступника (товариств-правонаступників).»
 		Враховано реакційно   
    -653- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини сьомої статті 77 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„7. Злиття, поділ, приєднання або перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення товариства та про реєстрацію товариства – правонаступника (товариств-правонаступників).»
 		Враховано редакційно    
707. Виділення акціонерного товариства вважається завершеним з моменту державної реєстрації товариства, що виділилося.
 		    Виділ акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про створення акціонерного товариства, що виділилося.
 
708. Припинення акціонерного товариства шляхом приєднання до іншого товариства вважається завершеним з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців про припинення діяльності такого товариства.
 		 -654- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці третьому частини сьомої статті 77 проекту Закону слова «юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» виключити.
 		Враховано   Приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення такого акціонерного товариства.
 
    -655- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці третьому частини сьомої статті 77 проекту Закону слова «юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» виключити.
 		Враховано    
709. Стаття 78. Договір про злиття (приєднання) акціонерних товариств та план поділу (виділення, перетворення) товариства
 		    Стаття 81. Договір про злиття (приєднання) акціонерних товариств та план поділу (виділ, перетворення) акціонерного товариства
 
710. 1. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що бере участь у припиненні, розробляє умови договору про злиття (приєднання) або план поділу (виділення, перетворення), які повинні містити:
 		 -656- Богословська І.Г.
 В частині 1 ст. 78 після слів "що бере участь у припиненні" додати "або виділі".
 		Враховано   1. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, розробляє умови договору про злиття (приєднання) або план поділу (виділення, перетворення), які повинні містити:
 
    -657- Богословська І.Г.
 В частині 1 ст. 78 після слів "що бере участь у припиненні" додати "або виділі".
 		Враховано    
711. 1) повне найменування та реквізити кожного товариства, що бере участь у припиненні;
 		    1) повне найменування та реквізити кожного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні;
 
712. 2) порядок і коефіцієнти конвертації акцій та інших цінних паперів, а також суми можливих грошових виплат їх власникам;
 		    2) порядок і коефіцієнти конвертації акцій та інших цінних паперів, а також суми можливих грошових виплат акціонерам;
 
713. 3) відомості про права, які надаватимуться юридичною особою-правонаступником власникам інших, крім простих акцій, цінних паперів товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділення, та/або перелік заходів, які пропонується вжити стосовно таких цінних паперів.
 		 -658- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 78 новим пунктом такого змісту:
«4) інформацію щодо запропонованих осіб, які стануть посадовими особами товариства у підприємницькому товаристві – правонаступнику після завершення злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, та запропоновані до виплати таким особам винагороди чи компенсації.»
 		Враховано   3) відомості про права, які надаватимуться підприємницьким товариством-правонаступником власникам інших, крім простих акцій, цінних паперів товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділення, та/або перелік заходів, які пропонується вжити стосовно таких цінних паперів.
4) інформацію щодо запропонованих осіб, які стануть посадовими особами товариства у підприємницькому товаристві – правонаступнику після завершення злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, та запропоновані до виплати таким особам винагороди чи компенсації.
 
    -659- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 78 новим пунктом такого змісту:
«4) інформацію щодо запропонованих осіб, які стануть посадовими особами товариства у підприємницькому товаристві – правонаступнику після завершення злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, та запропоновані до виплати таким особам винагороди чи компенсації.»
 		Враховано    
714. 2. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що бере участь у припиненні, повинна підготувати для акціонерів пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення).
 		 -660- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину другу статті 78 новим абзацом такого змісту:
«Таке пояснення повинно містити економічне обґрунтування доцільності злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, перелік методів, що застосовувалися для оцінки вартості майна акціонерного товариства та обчислення коефіцієнту конвертації акцій та інших цінних паперів акціонерного товариства.»
 		Враховано   2. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, повинна підготувати для акціонерів пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення).
Таке пояснення повинно містити економічне обґрунтування доцільності злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, перелік методів, що застосовувалися для оцінки вартості майна акціонерного товариства та обчислення коефіцієнта конвертації акцій та інших цінних паперів акціонерного товариства.
 
    -661- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину другу статті 78 новим абзацом такого змісту:
«Таке пояснення повинно містити економічне обґрунтування доцільності злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, перелік методів, що застосовувалися для оцінки вартості майна акціонерного товариства та обчислення коефіцієнту конвертації акцій та інших цінних паперів акціонерного товариства.»
 		Враховано    
715. 3. Наглядова рада акціонерного товариства з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 100, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділенні, перетворенні), повинна отримати висновок оцінювача щодо умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення) такого товариства. Цей документ повинен містити висновок щодо обґрунтованості методів визначення коефіцієнтів конвертації акцій та інших цінних паперів і сум можливих грошових виплат їх власникам.
 		 -662- Богословська І.Г.
 Із ч. 3 ст. 78 виключити слова "щодо умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення) такого товариства. Цей документ повинен містити висновок".
 		Враховано редакційно   3. Наглядова рада акціонерного товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій більше 100, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, повинна отримати висновок незалежного експерта (аудитора, оцінювача) щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу. Такий висновок повинен містити оцінку щодо обґрунтованості та адекватності методів застосованих для оцінки вартості майна кожного з акціонерних товариств та обчислення коефіцієнтів конвертації акцій та інших цінних паперів.
 
    -663- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 78 замінити двома частинами такого змісту:
«3. Наглядова рада акціонерного товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій більше 100, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, повинна отримати висновок незалежного експерта (аудитора, оцінювача) щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу. Такий висновок повинен містити оцінку щодо обґрунтованості та адекватності методів застосованих для оцінки вартості майна кожного з акціонерних товариств та обчислення коефіцієнтів конвертації акцій та інших цінних паперів.
4. Матеріали, що надсилаються акціонерам товариства, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділі, перетворенні), при підготовці загальних зборів, на які виноситься питання про затвердження умов договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення), передавального акту повинні включати:
1) проект договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення);
2) пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення);
3) висновок незалежного експерта щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу, у випадках передбачених частиною третьою цієї статті;
4) у випадку злиття (приєднання), річну фінансову звітність інших товариств, що беруть участь у злитті (приєднанні) за три останні роки.
 		Враховано    
    -664- Богословська І.Г.
 Із ч. 3 ст. 78 виключити слова "щодо умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення) такого товариства. Цей документ повинен містити висновок".
 		Враховано редакційно    
    -665- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 78 замінити двома частинами такого змісту:
«3. Наглядова рада акціонерного товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій більше 100, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі або виділі, повинна отримати висновок незалежного експерта (аудитора, оцінювача) щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу. Такий висновок повинен містити оцінку щодо обґрунтованості та адекватності методів застосованих для оцінки вартості майна кожного з акціонерних товариств та обчислення коефіцієнтів конвертації акцій та інших цінних паперів.
4. Матеріали, що надсилаються акціонерам товариства, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділі, перетворенні), при підготовці загальних зборів, на які виноситься питання про затвердження умов договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення), передавального акту повинні включати:
1) проект договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення);
2) пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення);
3) висновок незалежного експерта щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу, у випадках передбачених частиною третьою цієї статті;
4) у випадку злиття (приєднання), річну фінансову звітність інших товариств, що беруть участь у злитті (приєднанні) за три останні роки.
 		Враховано    
716. Товариство, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділенні, перетворенні), повинне надати акціонерам можливість ознайомитися з висновком оцінювача під час підготовки до загальних зборів.
 		    4. Матеріали, що надсилаються акціонерам товариства, що бере участь у злитті (приєднанні), поділі (виділі, перетворенні), при підготовці загальних зборів, на які виноситься питання про затвердження умов договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення), передавального акта повинні включати:
1) проект договору про злиття (приєднання), плану поділу (виділу, перетворення);
2) пояснення до умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділу, перетворення);
3) висновок незалежного експерта щодо умов злиття, приєднання, поділу або виділу у випадках передбачених частиною третьою цієї статті;
4) у разі злиття (приєднання), річну фінансову звітність інших товариств, що беруть участь у злитті (приєднанні), за три останні роки.
 
717. 4. За поданням наглядової ради загальні збори кожного акціонерного товариства, що бере участь у припиненні, вирішують питання про припинення (злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення), а також про затвердження умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення), передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення) або розподільного балансу (у разі поділу та виділення).
 		    5. За поданням наглядової ради загальні збори кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі або перетворенні, вирішують питання про припинення (злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення), а також про затвердження умов договору про злиття (приєднання) або плану поділу (виділення, перетворення), передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення) або розподільного балансу (у разі поділу та виділення).
 
718. Істотні умови договору про злиття (приєднання), затверджені загальними зборами кожного із зазначених товариств, повинні бути ідентичними.
 		    Істотні умови договору про злиття (приєднання), затверджені загальними зборами кожного із зазначених товариств, повинні бути ідентичними.
 
719. Стаття 79. Захист прав кредиторів у разі припинення акціонерного товариства
 		    Стаття 82. Захист прав кредиторів при злитті, приєднанні, поділі, виділенні або перетворенні акціонерного товариства
 
720. 1. Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення шляхом поділу, виділення або перетворення, а у разі припинення шляхом злиття або приєднання — з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство зобов’язане письмово повідомити про це кредиторів товариства і опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення. Публічне товариство зобов’язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу.
 		 -666- Богословська І.Г.
 Перше речення ч. 1 ст. 79 "Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення шляхом поділу, виділення або перетворення …" замінити на: "Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення шляхом поділу, перетворення, а також про виділ."
 		Враховано   1. Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про злиття, приєднання, поділ, виділ або перетворення шляхом поділу, перетворення, а також про виділ. Публічне товариство зобов’язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу.
 
    -667- Богословська І.Г.
 Перше речення ч. 1 ст. 79 "Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення шляхом поділу, виділення або перетворення …" замінити на: "Протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення шляхом поділу, перетворення, а також про виділ."
 		Враховано    
721. Повідомлення про припинення акціонерного товариства повинне містити повне найменування товариств, що беруть участь у припиненні, та всіх юридичних осіб-правонаступників, форму припинення та передбачувану дату завершення припинення.
 		 -668- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзацу другий частини першої статті 79 виключити
 		Враховано      
    -669- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзацу другий частини першої статті 79 виключити
 		Враховано    
722. 2. Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділення, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. Злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
 		 -670- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити абзац 1 ч.2 ст. 79 наступним реченням:
«У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним.»
 		Враховано   2. Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділення, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. У разі якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним.
Злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
 
    -671- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити абзац 1 ч.2 ст. 79 наступним реченням:
«У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним.»
 		Враховано    
723. Якщо розподільний баланс або передавальний акт не дає можливості визначити правонаступника припиненого товариства, юридичні особи, створені в результаті припинення, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями припиненого товариства перед його кредиторами.
 		 -672- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти останній абзац ст. 79 у наступній редакції:
«Якщо розподільчий баланс або передавальний акт не дає можливості визначити до кого з правонаступників перейшло зобов’язання або чи залишилось по ньому зобов’язаним товариство, з якого був здійснений виділ, правонаступники та товариство, з якого був здійснений виділ, несуть солідарну відповідальність за таким зобов’язанням.»
 		Враховано редакційно   Якщо розподільний баланс або передавальний акт не дає можливості визначити до кого з правонаступників перейшло зобов’язання або чи залишилося за ним зобов’язаним товариство, з якого було здійснений виділ, правонаступники та товариство, з якого був здійснений виділ, несуть солідарну відповідальність за таким зобов’язанням.
 
    -673- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти останній абзац ст. 79 у наступній редакції:
«Якщо розподільчий баланс або передавальний акт не дає можливості визначити до кого з правонаступників перейшло зобов’язання або чи залишилось по ньому зобов’язаним товариство, з якого був здійснений виділ, правонаступники та товариство, з якого був здійснений виділ, несуть солідарну відповідальність за таким зобов’язанням.»
 		Враховано редакційно    
724. Стаття 80. Злиття акціонерних товариств
 		    Стаття 83. Злиття акціонерних товариств
 
725. 1. Злиттям акціонерних товариств визнається виникнення нового товариства-правонаступника з передачею йому згідно з передавальними актами всіх прав та обов’язків двох або більше товариств одночасно з припиненням їх діяльності.
 		 -674- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 80 проекту Закону слова «одночасно з припиненням їх діяльності» замінити на слова «одночасно з їхнім припиненням».
 		Враховано редакційно   1. Злиттям акціонерних товариств визнається виникнення нового акціонерного товариства-правонаступника з передачею йому згідно з передавальними актами всіх прав та обов’язків двох або більше акціонерних товариства товариств одночасно з їх припиненням.
Акціонерне товариство може брати участь у злитті лише з іншим акціонерним товариством.
 
    -675- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 80 проекту Закону слова „одночасно з припиненням їх діяльності» замінити на слова „одночасно з їхнім припиненням».
 		Враховано    
    -676- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 80 новим абзацом такого змісту:
«Акціонерне товариство може приймати участь у злитті лише з іншим акціонерним товариством.»
 		Враховано редакційно    
    -677- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 80 проекту Закону слова «одночасно з припиненням їх діяльності» замінити на слова «одночасно з їхнім припиненням».
 		Враховано редакційно    
    -678- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 80 проекту Закону слова „одночасно з припиненням їх діяльності» замінити на слова „одночасно з їхнім припиненням».
 		Враховано    
    -679- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 80 новим абзацом такого змісту:
«Акціонерне товариство може приймати участь у злитті лише з іншим акціонерним товариством.»
 		Враховано редакційно    
726. 2. Наглядова рада акціонерного товариства виносить на затвердження загальними зборами акціонерів кожного товариства, що бере участь у злитті, питання про припинення товариства шляхом злиття, затвердження договору про злиття, статуту товариства, створюваного в результаті злиття, затвердження передавального акта.
 		    2. Наглядова рада кожного з акціонерних товариств, що бере участь у злитті, виносить на затвердження загальних зборів кожного акціоного товариства, що бере участь у злитті, питання про припинення товариства шляхом злиття, затвердження договору про злиття, статуту товариства, створюваного в результаті злиття, затвердження передавального акта.
 
727. 3. Утворення органів акціонерного товариства-правонаступника проводиться на спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів може бути визначений договором про злиття товариств.
 		    3. Утворення органів акціонерного товариства-правонаступника проводиться на спільних загальних зборах акціонерів товариств, що беруть участь у злитті. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів може бути визначений договором про злиття товариств.
 
728. 4. Не підлягають конвертації акції товариств, діяльність яких припиняється внаслідок злиття, які викуплено товариством-емітентом або власником яких є товариство, що бере участь у злитті разом з товариством-емітентом.
 		 -680- Воропаєв Ю.М.
 В частині четвертій статті 80 проекту Закону слова «діяльність яких припиняється внаслідок злиття» замінити на слова «які припиняються внаслідок злиття».
 		Враховано   4. Не підлягають конвертації акції товариств, які припиняються внаслідок злиття, які викуплено товариством-емітентом або власником яких є товариство, що бере участь у злитті разом з товариством-емітентом.
Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
    -681- Богословська І.Г.
 Частину 4 ст. 80 викласти в наступній редакції:
"Не підлягають конвертації акції товариств, які припиняються внаслідок злиття, які викуплено товариством-емітентом або власником яких є товариство, що бере участь у злитті разом з товариством-емітентом. Такі акції підлягають анулювання в порядку визначеному законодавством."
 		Враховано частково    
    -682- Полунєєв Ю.В.
 Доповнити частину четверту статті 80 новим абзацом такого змісту:
«Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано    
    -683- Воропаєв Ю.М.
 В частині четвертій статті 80 проекту Закону слова «діяльність яких припиняється внаслідок злиття» замінити на слова «які припиняються внаслідок злиття».
 		Враховано    
    -684- Богословська І.Г.
 Частину 4 ст. 80 викласти в наступній редакції:
"Не підлягають конвертації акції товариств, які припиняються внаслідок злиття, які викуплено товариством-емітентом або власником яких є товариство, що бере участь у злитті разом з товариством-емітентом. Такі акції підлягають анулювання в порядку визначеному законодавством."
 		Враховано частково    
    -685- Полунєєв Ю.В.
 Доповнити частину четверту статті 80 новим абзацом такого змісту:
«Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано    
729. 5. При злитті товариств всі права і обов’язки кожного з них переходять до товариства-правонаступника відповідно до передавального акта.
 		 -686- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст. 80 новою частиною такого змісту:
«6. Злиття акціонерних товариств здійснюється в такій послідовності:
1) Прийняття загальними зборами кожного акціонерного товариства, що приймає участь у злитті рішення про припинення товариства шляхом злиття, про створення комісії з припинення товариства, а також про обрання персонального складу комісії з припинення;
Задоволення вимог кредиторів, заявлених до акціонерного товариства відповідно до статті 86 цього Закону;
Реалізація акціонерами товариства права вимагати обов’язкового викупу належних їм цінних паперів акціонерного товариства, в порядку передбаченому статтями 72, 73 цього Закону;
Складання комісією з припинення передавального акту;
Прийняття наглядовою радою кожного акціонерного товариства, що приймає участь у злитті рішення про затвердження проекту статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств, про затвердження проекту договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження пояснень до умов договору про злиття, про схвалення передавального акту, підготовленого комісією з припинення, а також про затвердження умов конвертації акцій товариства, що припиняється в акції, створюваного в результаті злиття акціонерних товариства;
Отримання наглядовою радою акціонерного товариства висновку незалежного експерта щодо умов договору про злиття акціонерних товариств;
Прийняття загальними зборами кожного товариства, що приймає участь у злитті рішення про затвердження передавального акту, про затвердження договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження статуту акціонерного товариства, а також про обрання уповноважених осіб акціонерного товариства на здійснення подальших дій щодо припинення акціонерного товариства шляхом злиття;
Подання уповноваженими особами акціонерних товариств, що приймають участь у злитті, заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Комісії;
Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій;
Обмін акцій товариства створюваного в результаті злиття на акції товариств, що припиняються;
Затвердження результатів розміщення (обміну) акцій уповноваженими особами, акціонерних товариств, що приймають участь у злитті;
Державна реєстрація статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття, в органах державної реєстрації;
Подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій;
Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій створюваного в результаті злиття товариства на акції товариств, що припиняються та скасування Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску акцій товариств, що припинились;
Державна реєстрація припинення акціонерних товариств, що припинились шляхом злиття;
18) Отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій товариства створюваного в результаті злиття.»
 		Враховано редакційно   5. При злитті товариств всі права і обов’язки кожного з них переходять до товариства-правонаступника відповідно до передавального акта.
6. Процедура злиття акціонерних товариств здійснюється за таким порядком:
1) прийняття загальними зборами кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті рішення про припинення товариства шляхом злиття, про створення комісії з припинення товариства, а також про обрання персонального складу комісії з припинення;
задоволення вимог кредиторів, заявлених до акціонерного товариства відповідно до статті 86 цього Закону;
реалізація акціонерами товариства права вимоги обов’язкового викупу належних їм цінних паперів акціонерного товариства в порядку, передбаченому статтями 72, 73 цього Закону;
складення комісією з припинення передавального акта;
прийняття наглядовою радою кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті рішення про затвердження проекту статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств, про затвердження проекту договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження пояснень до умов договору про злиття, про схвалення передавального акта, підготовленого комісією з припинення, а також про затвердження умов конвертації акцій товариства, що припиняється в акції створюваного в результаті злиття акціонерних товариств;
отримання наглядовою радою акціонерного товариства висновку незалежного експерта щодо умов договору про злиття акціонерних товариств;
прийняття загальними зборами кожного товариства, що бере участь у злитті, рішення про затвердження передавального акта, про затвердження договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження статуту акціонерного товариства, а також про обрання уповноважених осіб акціонерного товариства на здійснення подальших дій щодо припинення акціонерного товариства шляхом злиття;
подання уповноваженими особами акціонерних товариств, що беруть участь у злитті, заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій;
обмін акцій товариства, створюваного в результаті злиття, на акції товариств, що припиняються;
затвердження результатів розміщення (обміну) акцій уповноваженими особами акціонерних товариств, що беруть участь у злитті;
державна реєстрація статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття, в органах державної реєстрації;
подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій;
реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій створюваного в результаті злиття товариства на акції товариств, що припиняються, та скасування Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску акцій товариств, що припинилися;
державна реєстрація припинення акціонерних товариств, що припинилися шляхом злиття;
18) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій товариства, створюваного в результаті злиття.
 
    -687- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст. 80 новою частиною такого змісту:
«6. Злиття акціонерних товариств здійснюється в такій послідовності:
1) Прийняття загальними зборами кожного акціонерного товариства, що приймає участь у злитті рішення про припинення товариства шляхом злиття, про створення комісії з припинення товариства, а також про обрання персонального складу комісії з припинення;
Задоволення вимог кредиторів, заявлених до акціонерного товариства відповідно до статті 86 цього Закону;
Реалізація акціонерами товариства права вимагати обов’язкового викупу належних їм цінних паперів акціонерного товариства, в порядку передбаченому статтями 72, 73 цього Закону;
Складання комісією з припинення передавального акту;
Прийняття наглядовою радою кожного акціонерного товариства, що приймає участь у злитті рішення про затвердження проекту статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств, про затвердження проекту договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження пояснень до умов договору про злиття, про схвалення передавального акту, підготовленого комісією з припинення, а також про затвердження умов конвертації акцій товариства, що припиняється в акції, створюваного в результаті злиття акціонерних товариства;
Отримання наглядовою радою акціонерного товариства висновку незалежного експерта щодо умов договору про злиття акціонерних товариств;
Прийняття загальними зборами кожного товариства, що приймає участь у злитті рішення про затвердження передавального акту, про затвердження договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження статуту акціонерного товариства, а також про обрання уповноважених осіб акціонерного товариства на здійснення подальших дій щодо припинення акціонерного товариства шляхом злиття;
Подання уповноваженими особами акціонерних товариств, що приймають участь у злитті, заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Комісії;
Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
Присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
Укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій;
Обмін акцій товариства створюваного в результаті злиття на акції товариств, що припиняються;
Затвердження результатів розміщення (обміну) акцій уповноваженими особами, акціонерних товариств, що приймають участь у злитті;
Державна реєстрація статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття, в органах державної реєстрації;
Подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій;
Реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій створюваного в результаті злиття товариства на акції товариств, що припиняються та скасування Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску акцій товариств, що припинились;
Державна реєстрація припинення акціонерних товариств, що припинились шляхом злиття;
18) Отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій товариства створюваного в результаті злиття.»
 		Враховано редакційно    
730. Стаття 81. Приєднання акціонерного товариства
 		    Стаття 84. Приєднання акціонерного товариства
 
731. 1. Приєднанням акціонерного товариства визнається припинення діяльності товариства (кількох товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усіх його (їх) прав та обов’язків іншому товариству-правонаступнику.
 		 -688- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 81 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано   1. Приєднанням акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства (кількох товариств) з передачею ним (ними) згідно з передавальним актом усіх його (їх) прав та обов’язків іншому акціонерному товариству-правонаступнику.
Акціонерне товариство може приєднатися лише до іншого акціонерного товариства.
 
    -689- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 81 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -690- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 81 новим абзацом такого змісту:
«Акціонерне товариство може приєднатися лише до іншого акціонерного товариства.»
 		Враховано    
    -691- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 81 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -692- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 81 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -693- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 81 новим абзацом такого змісту:
«Акціонерне товариство може приєднатися лише до іншого акціонерного товариства.»
 		Враховано    
732. 2. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що приєднується, виносить на затвердження загальними зборами акціонерів товариства, що бере участь у приєднанні, питання про приєднання і про затвердження договору про приєднання. Наглядова рада товариства, що приєднується, виносить також на затвердження загальних зборів акціонерів питання про затвердження передавального акта.
 		    2. Наглядова рада кожного акціонерного товариства, що приєднується, виносить на затвердження загальними зборами питання про приєднання і про затвердження договору про приєднання. Наглядова рада товариства, що приєднується, виносить також на затвердження загальних зборів акціонерів питання про затвердження передавального акта.
 
733. 3. Спільні загальні збори акціонерів товариств ухвалюють рішення про внесення змін до статуту та, у разі потреби, з інших питань. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів визначається договором про приєднання.
 		    3. Спільні загальні збори акціонерів товариств ухвалюють рішення про внесення змін до статуту та, у разі потреби, з інших питань. Порядок голосування на спільних загальних зборах акціонерів визначається договором про приєднання.
 
734. 4. Якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належить понад 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується, і приєднання не тягне за собою змін у статуті товариства, до якого здійснюється приєднання, пов’язаних із змінами прав його акціонерів, від імені товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про приєднання, затвердження передавального акта та умов договору про приєднання може прийматися його наглядовою радою. У такому разі підготовка пояснень до умов договору про приєднання та отримання висновку оцінювача стосовно договору не вимагається.
 		 -694- Богословська І.Г.
 ч. 4 ст. 81 необхідно виключити
 		Відхилено   4. Якщо акціонерному товариству, до якого здійснюється приєднання, належать більш як 90 відсотків простих акцій товариства, що приєднується, і приєднання не спричиняє необхідності внесення змін до статуту товариства, до якого здійснюється приєднання, пов’язаних із змінами прав його акціонерів, від імені товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про приєднання, затвердження передавального акта та умов договору про приєднання може прийматися його наглядовою радою. У такому разі підготовка пояснень до умов договору про приєднання та отримання висновку незалежного експерта стосовно договору не вимагаються.
 
    -695- Богословська І.Г.
 ч. 4 ст. 81 необхідно виключити
 		Відхилено    
735. 5. Не підлягають конвертації акції товариства, що приєднується, які викуплені цим товариством або власником яких є товариство, до якого здійснюється приєднання.
 		 -696- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину п’яту ст. 81 замінити двома частинами такого змісту:
«5. Не підлягають конвертації акції товариства, що приєднується, які були викуплені цим товариством або власником яких є товариство, до якого здійснюється приєднання, або власником яких є інше товариство, що приєднується.
Не підлягають конвертації акції товариства, до якого здійснюється приєднання, власником яких було товариство, що приєднується.
Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
6 До приєднання застосовується за аналогією положення частини шостої статті 80 цього Закону.»
 		Враховано редакційно   5. Не підлягають конвертації акції товариства, що приєднується, які були викуплені цим товариством або власником яких є товариство, до якого здійснюється приєднання, або власником яких є інше товариство, що приєднується.
Не підлягають конвертації акції товариства, до якого здійснюється приєднання, власником яких було товариство, що приєднується.
Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
6. Процедура приєднання акціонерних товариств здійснюється за порядком, визначенним частиною шостою статті 83 цього Закону.
 
    -697- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину п’яту ст. 81 замінити двома частинами такого змісту:
«5. Не підлягають конвертації акції товариства, що приєднується, які були викуплені цим товариством або власником яких є товариство, до якого здійснюється приєднання, або власником яких є інше товариство, що приєднується.
Не підлягають конвертації акції товариства, до якого здійснюється приєднання, власником яких було товариство, що приєднується.
Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
6 До приєднання застосовується за аналогією положення частини шостої статті 80 цього Закону.»
 		Враховано редакційно    
736. Стаття 82. Поділ акціонерного товариства
 		    Стаття 85. Поділ акціонерного товариства
 
737. 1. Поділом акціонерного товариства визнається припинення діяльності товариства з передачею усіх його прав та обов’язків більше ніж одному новому товариству-правонаступнику згідно з розподільним балансом.
 		 -698- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 82 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано   1. Поділом акціонерного товариства визнається припинення акціонерного товариства з передачею усіх його прав та обов’язків більше ніж одному новому акціонерному товариству-правонаступнику згідно з розподільним балансом.
Акціонерне товариство може ділитися лише на акціонерні товариства.
 
    -699- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 82 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -700- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 82 новим абзацом такого змісту:
«Акціонерне товариство може поділитись лише на акціонерні товариства.»
 		Враховано    
    -701- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 82 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -702- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 82 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -703- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 82 новим абзацом такого змісту:
«Акціонерне товариство може поділитись лише на акціонерні товариства.»
 		Враховано    
738. 2. Наглядова рада акціонерного товариства, що припиняється шляхом поділу, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про припинення товариства шляхом поділу, порядок і умови поділу, створення товариств-правонаступників і порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції створюваних товариств, затвердження розподільного балансу.
 		    2. Наглядова рада акціонерного товариства, що припиняється шляхом поділу, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про припинення товариства шляхом поділу, порядок і умови поділу, створення товариств-правонаступників і порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції створюваних товариств, затвердження розподільного балансу.
 
739. 3. Загальні збори акціонерів товариства, що припиняється шляхом поділу, ухвалюють рішення про припинення товариства шляхом поділу, порядок і про умови поділу, створення нових товариств, порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції створюваних товариств, затвердження розподільного балансу. Загальні збори кожного створюваного товариства ухвалює рішення про затвердження статуту і утворення його органів.
 		    3. Загальні збори акціонерів товариства, що припиняється шляхом поділу, ухвалюють рішення про припинення товариства шляхом поділу, затверджують порядок і умови поділу, створення нових товариств, порядок конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції створюваних товариств, затвердження розподільний баланс. Загальні збори кожного створюваного акціонерного товариства ухвалюють рішення про затвердження статуту і утворення органів товариства.
 
740. 4. У разі коли розміщення акцій товариств-правонаступників здійснюється із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі товариства, діяльність якого припинилася внаслідок поділу, кожний його акціонер отримує акції кожного товариства-правонаступника, а всі права власників усіх інших, крім простих акцій, цінних паперів зберігаються, отримання висновку оцінювача стосовно плану поділу не вимагається.
 		 -704- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину четверту статті 82 викласти в такій редакції:
«4. Розміщення акцій товариств-правонаступників повинно здійснюватись із збереженням співвідношення, що було між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, що припинилось шляхом поділу. Кожен акціонер товариства, що припинилось, отримує акції кожного з товариств-правонаступників.
Не підлягають конвертації акції товариства, що припиняється в результаті поділу, які були викуплені цим товариством.
Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано редакційно   4. Розміщення акцій товариств-правонаступників повинно здійснюватися із збереженням співвідношення, що було між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, що припинилося шляхом поділу. Кожен акціонер товариства, що припинилося, отримує акції кожного з товариств-правонаступників.
 
    -705- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину четверту статті 82 викласти в такій редакції:
«4. Розміщення акцій товариств-правонаступників повинно здійснюватись із збереженням співвідношення, що було між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, що припинилось шляхом поділу. Кожен акціонер товариства, що припинилось, отримує акції кожного з товариств-правонаступників.
Не підлягають конвертації акції товариства, що припиняється в результаті поділу, які були викуплені цим товариством.
Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано редакційно    
741. Не підлягають конвертації акції товариства, діяльність якого припиняється внаслідок поділу, викуплені цим товариством.
 		 -706- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці другому частини четвертої статті 82 проекту Закону слова «діяльність яко гоприпиняється внаслідок поділу» замінити на слова «яке припиняється внаслідок поділу».
 		Враховано   Не підлягають конвертації акції товариства, що припиняється шляхом поділу, викуплені цим товариством. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
    -707- Богословська І.Г.
 В абзаці другому частини четвертої статті 82 проекту Закону слова „діяльність якого припиняється внаслідок поділу» замінити на слова „яке припиняється внаслідок поділу».
 		Враховано    
    -708- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці другому частини четвертої статті 82 проекту Закону слова «діяльність яко гоприпиняється внаслідок поділу» замінити на слова «яке припиняється внаслідок поділу».
 		Враховано    
    -709- Богословська І.Г.
 В абзаці другому частини четвертої статті 82 проекту Закону слова „діяльність якого припиняється внаслідок поділу» замінити на слова „яке припиняється внаслідок поділу».
 		Враховано    
742. 5. Товариство-правонаступник несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями товариства, діяльність якого припиняється внаслідок поділу, що виникли до поділу та перейшли до іншого товариства-правонаступника. Якщо товариств-правонаступників, які несуть субсидіарну відповідальність, два чи більше, вони несуть солідарну відповідальність між собою.
 		 -710- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст. 82 новою частиною такого змісту:
«6. До поділу застосовується за аналогією положення частини шостої статті 80 цього Закону.»
 		Враховано редакційно   5. Товариство-правонаступник несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями акціонерного товариства, діяльність якого припиняється шляхом поділу, що виникли до поділу та перейшли до іншого акціонерного товариства-правонаступника. Якщо акціонерних товариств-правонаступників, які несуть субсидіарну відповідальність, два чи більше, вони несуть таку відповідальність солідарно.
6. Процедура поділу акціонерних товариств здійснюється за порядком, визначенним частиною шостою статті 83 цього Закону.
 
    -711- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст. 82 новою частиною такого змісту:
«6. До поділу застосовується за аналогією положення частини шостої статті 80 цього Закону.»
 		Враховано редакційно    
743. Стаття 83. Виділення акціонерного товариства
 		    Стаття 86. Виділ акціонерного товариства
 
744. 1. Виділенням акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини прав та обов’язків товариства, з якого здійснюється виділення, без припинення діяльності такого товариства.
 		 -712- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 83 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано   1. Виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини прав та обов’язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділення, без припинення такого акціонерного товариства.
З акціонерного товариства може виділитися лише акціонерне товариство.
 
    -713- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 83 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -714- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 83 новим абазом такого змісту:
«З акціонерного товариства може виділитися лише акціонерне товариство.»
 		Враховано    
    -715- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 83 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -716- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 83 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -717- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 83 новим абазом такого змісту:
«З акціонерного товариства може виділитися лише акціонерне товариство.»
 		Враховано    
745. 2. Наглядова рада акціонерного товариства, з якого здійснюється виділення, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів товариства питання про виділення, порядок і умови виділення, створення нового товариства (товариств), конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення, придбання акцій створюваного товариства самим товариством, з якого здійснюється виділення) і порядок такої конвертації (розподілу, придбання), затвердження розподільного балансу.
 		 -718- Воропаєв Ю.М.
 В частині другій статті 83 проекту Закону слова «конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення» замінити на слова «конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділення».
 		Враховано редакційно   2. Наглядова рада акціонерного товариства, з якого здійснюється виділення, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів товариства питання про виділення, порядок і умови виділення, створення нового товариства (товариств), конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділ, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, придбання акцій створюваного товариства самим товариством, з якого здійснюється виділ) і порядок такої конвертації (розподілу, придбання), затвердження розподільного балансу.
 
    -719- Богословська І.Г.
 В частині другій статті 83 проекту Закону слова „конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення» замінити на слова „конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділення».
 		Враховано редакційно    
    -720- Воропаєв Ю.М.
 В частині другій статті 83 проекту Закону слова «конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення» замінити на слова «конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділення».
 		Враховано редакційно    
    -721- Богословська І.Г.
 В частині другій статті 83 проекту Закону слова „конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення» замінити на слова „конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділення».
 		Враховано редакційно    
746. 3. Загальні збори акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення, ухвалюють рішення про виділення, порядок і умови виділення, створення нового товариства (товариств), конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділення, придбання акцій створюваного товариства товариством, з якого здійснюється виділення) і порядок такої конвертації (розподілу, придбання), затвердження розподільного балансу.
 		 -722- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці першому частини третьої статті 83 проекту Закону слова «конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення» замінити на слова «конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділення».
 		Враховано редакційно   3. Загальні збори акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, ухвалюють рішення про виділ, порядок і умови виділення, створення нового товариства (товариств), конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділ, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, придбання акцій створюваного товариства товариством, з якого здійснюється виділ) і порядок такої конвертації (розподілу, придбання), затвердження розподільного балансу.
 
    -723- Богословська І.Г.
 В абзаці першому частини третьої статті 83 проекту Закону слова „конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення» замінити на слова „конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділення».
 		Враховано редакційно    
    -724- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці першому частини третьої статті 83 проекту Закону слова «конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення» замінити на слова «конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділення».
 		Враховано редакційно    
    -725- Богословська І.Г.
 В абзаці першому частини третьої статті 83 проекту Закону слова „конвертацію акцій товариства, з якого здійснюється виділення» замінити на слова „конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділення».
 		Враховано редакційно    
747. Загальні збори акціонерів кожного створюваного товариства ухвалюють рішення про затвердження статуту і утворення його органів.
 		    Загальні збори акціонерів кожного створюваного акціонерного товариства ухвалюють рішення про затвердження статуту і утворення його органів.
 
748. 4. У разі коли розміщення акцій товариства, що виділилося, здійснюється із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі акціонерного товариства, з якого здійснено виділення, а обсяг прав власників усіх інших, крім простих акцій, цінних паперів зберігається, отримання висновку оцінювача стосовно плану виділення не вимагається.
 		 -726- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти частину четверту статті 83 в такій редакції:
«4. Розміщення акцій товариства, що виділилося, здійснюється із збереженням співвідношення, що було між акціонерами в статутному капіталі товариства, з якого здійснено виділ.
Акції товариства, з якого здійснюється виділ, викуплені товариством, не можуть передаватися до складу активів товариства-правонаступника та не підлягають конвертації.
Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано   4. Розміщення акцій товариства, що виділилося, здійснюється із збереженням співвідношення, що було між акціонерами в статутному капіталі товариства, з якого здійснено виділ.
Акції товариства, з якого здійснюється виділ, викуплені товариством, не можуть передаватися до складу активів товариства-правонаступника та не підлягають конвертації. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
    -727- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Викласти частину четверту статті 83 в такій редакції:
«4. Розміщення акцій товариства, що виділилося, здійснюється із збереженням співвідношення, що було між акціонерами в статутному капіталі товариства, з якого здійснено виділ.
Акції товариства, з якого здійснюється виділ, викуплені товариством, не можуть передаватися до складу активів товариства-правонаступника та не підлягають конвертації.
Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано    
749. Не підлягають конвертації акції товариства, з якого здійснюється виділення, викуплені цим товариством.
 		    Акції товариства, з якого здійснюється виділ, викуплені товариством, не можуть передаватися до складу активів товариства-правонаступника та не підлягають конвертації. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
750. 5. Акціонерне товариство, з якого здійснюється виділення, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які перейшли до товариства, що виділилося, згідно з розподільним балансом. Товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділення, перед виділенням, але не перейшли до товариства, що виділилося. Якщо товариств, що виділилися, два чи більше, вони солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями разом з товариством, з якого здійснено виділення.
 		 -728- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст. 83 новою частиною такого змісту:
«До виділу застосовується за аналогією положення частини шостої статті 80 цього Закону.»
 		Враховано   5. Акціонерне товариство, з якого здійснюється виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які перейшли до товариства, що виділилося, згідно з розподільним балансом. Товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділ, перед виділом, але не перейшли до товариства, що виділилося. Якщо товариств, що виділилися, два чи більше, вони солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями разом з товариством, з якого здійснено виділ.
6. Процедура виділу акціонерних товариств здійснюється за порядком, визначенним частиною шостою статті 83 цього Закону.
 
    -729- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ст. 83 новою частиною такого змісту:
«До виділу застосовується за аналогією положення частини шостої статті 80 цього Закону.»
 		Враховано    
751. Стаття 84. Перетворення акціонерного товариства
 		    Стаття 87. Перетворення акціонерного товариства
 
752. 1. Перетворенням акціонерного товариства визнається зміна його організаційно-правової форми з припиненням діяльності та передачею всіх його прав і обов’язків юридичній особі-правонаступнику згідно з передавальним актом.
 		 -730- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 84 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано   1. Перетворенням акціонерного товариства визнається зміна його організаційно-правової форми з припиненням та передачею всіх його прав і обов’язків підприємницькому товариству-правонаступнику згідно з передавальним актом.
Акціонерне товариство може перетворитися лише на інше господарське товариство або виробничий кооператив.
 
    -731- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 84 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -732- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 84 новим абазом такого змісту:
«Акціонерне товариство може перетворитись лише в інше господарське товариство або виробничий кооператив.»
 		Враховано    
    -733- Воропаєв Ю.М.
 В частині першій статті 84 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -734- Богословська І.Г.
 В частині першій статті 84 проекту Закону слово «діяльності» виключити.
 		Враховано    
    -735- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину першу статті 84 новим абазом такого змісту:
«Акціонерне товариство може перетворитись лише в інше господарське товариство або виробничий кооператив.»
 		Враховано    
753. 2. Наглядова рада акціонерного товариства, що перетворюється, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про перетворення товариства, порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) юридичної особи-правонаступника.
 		    2. Наглядова рада акціонерного товариства, що перетворюється, виносить на затвердження загальних зборів акціонерого товариства питання про перетворення товариства, порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) підприємницького товариства-правонаступника.
 
754. 3. Загальні збори акціонерів товариства, що перетворюється, ухвалюють рішення про перетворення товариства, порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) юридичної особи-правонаступника.
 		    3. Загальні збори акціонерів товариства, що перетворюється, ухвалюють рішення про перетворення товариства, порядок і умови здійснення перетворення, порядок обміну акцій товариства на частки (паї) підприємницького товариства-правонаступника.
 
755. Учасники створюваної при перетворенні нової юридичної особи ухвалюють на своєму спільному засіданні рішення про затвердження засновницьких документів такої юридичної особи і обрання (призначення) органів управління відповідно до вимог законодавства.
 		 -736- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці другому частини третьої статті 84 проекту Закону слова «засновницьких документів» замінити на слова «установчих документів».
 		Враховано   Учасники створюваного при перетворенні нового підприємницького товариства ухвалюють на своєму спільному засіданні рішення про затвердження установчих документів такої юридичної особи і обрання (призначення) органів управління відповідно до вимог законодавства.
 
    -737- Богословська І.Г.
 В абзаці другому частини третьої статті 84 проекту Закону слова „засновницьких документів» замінити на слова „установчих документів».
 		Враховано    
    -738- Писаренко В.В.
 В абз. другому ч. 3 ст. 84 слово «засновницьких» змінити «установчих».
 		Враховано    
    -739- Воропаєв Ю.М.
 В абзаці другому частини третьої статті 84 проекту Закону слова «засновницьких документів» замінити на слова «установчих документів».
 		Враховано    
    -740- Богословська І.Г.
 В абзаці другому частини третьої статті 84 проекту Закону слова „засновницьких документів» замінити на слова „установчих документів».
 		Враховано    
    -741- Писаренко В.В.
 В абз. другому ч. 3 ст. 84 слово «засновницьких» змінити «установчих».
 		Враховано    
756. 4. Розподіл часток (паїв) юридичної особи-правонаступника відбувається із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі акціонерного товариства, що перетворюється.
 		    4. Розподіл часток (паїв) підприємницького товариства-правонаступника відбувається із збереженням співвідношення між частками акціонерів у статутному капіталі акціонерного товариства, що перетворюється.
 
757. Не підлягають обміну акції товариства, що перетворюється, викуплені цим товариством.
 		 -742- Богословська І.Г.
 Абзац другий ч. 4 ст. 84 додати наступними словами:
"які на дату прийняття рішення про припинення товариства шляхом перетворення не продані та/або не погашені в порядку, визначеному цим Законом"
 		Враховано   Не підлягають обміну акції товариства, що перетворюється, викуплені цим товариством, які на дату прийняття рішення про припинення товариства шляхом перетворення не продані та/або не погашені в порядку, визначеному цим Законом. Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
    -743- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину четверту статті 84 новим абзацом такого змісту:
«Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано    
    -744- Богословська І.Г.
 Абзац другий ч. 4 ст. 84 додати наступними словами:
"які на дату прийняття рішення про припинення товариства шляхом перетворення не продані та/або не погашені в порядку, визначеному цим Законом"
 		Враховано    
    -745- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити частину четверту статті 84 новим абзацом такого змісту:
«Такі акції підлягають анулюванню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»
 		Враховано    
758. Стаття 85. Ліквідація акціонерного товариства
 		    Стаття 88. Ліквідація акціонерного товариства
 
759. 1. Добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який товариство утворювалося, або після досягнення мети, з якою воно утворювалося, у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.
 		 -746- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 В частині перші статті 85 слова «у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом» замінити словами «, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.»
 		Враховано   1. Добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, у тому числі у зв’язку із закінченням строку, на який товариство утворювалося, або після досягнення мети, з якою воно утворювалося, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.
 
    -747- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 В частині перші статті 85 слова «у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом» замінити словами «, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.»
 		Враховано    
760. 2. У разі коли на момент ухвалення рішення про ліквідацію акціонерне товариство не має зобов’язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами відповідно до статті 86 цього Закону.
 		    2. Якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію акціонерне товариство не має зобов’язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами відповідно до статті 86 цього Закону.
 
761. 3. Питання про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори.
 		 -748- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 85 викласти в такій редакції:
«3. Рішення про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори, якщо інше не передбачено законом.»
 		Враховано   3. Рішення про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори акціонерного товариства, якщо інше не передбачено законом.
 
    -749- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Частину третю статті 85 викласти в такій редакції:
«3. Рішення про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори, якщо інше не передбачено законом.»
 		Враховано    
762. 4. З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства.
 		 -750- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.4 ст. 86 наступним реченням:
«Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією підлягає затвердженню загальними зборами.»
 		Враховано   4. З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства. Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню загальними зборами.
 
    -751- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Доповнити ч.4 ст. 86 наступним реченням:
«Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією підлягає затвердженню загальними зборами.»
 		Враховано    
763. 5. Ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило існування, з дати внесення до Єдиного державний реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення товариства.
 		 -752- Воропаєв Ю.М.
 Частину п'яту статті 85 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«5. Ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення товариства в результаті його ліквідації.»
 		Враховано   5. Ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення товариства в результаті його ліквідації.
 
    -753- Воропаєв Ю.М.
 Частину п'яту статті 85 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«5. Ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення товариства в результаті його ліквідації.»
 		Враховано    
764. Стаття 86. Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між акціонерами
 		 -754- Богословська І.Г.
 Назву статті 86 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 86. Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами»
 		Враховано   Стаття 89. Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами
 
    -755- Богословська І.Г.
 Назву статті 86 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„Стаття 86. Розподіл майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами»
 		Враховано    
765. 1. Майно акціонерного товариства, що ліквідується, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється ліквідаційною комісією між акціонерами в такій черговості:
 		 -756- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 86 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«1. Майно акціонерного товариства, що ліквідується, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється ліквідаційною комісією між акціонерами пропорційно їхнім пакетам акцій».
 		Відхилено   1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості:
 
    -757- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини першої статті 86 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості: ….»
 		Враховано    
    -758- Писаренко В.В.
 Статтю викласти в іншій редакції.
 		Відхилено    
    -759- Воропаєв Ю.М.
 Статтю 86 проекту Закону викласти в наступній редакції:
«1. Майно акціонерного товариства, що ліквідується, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів, розподіляється ліквідаційною комісією між акціонерами пропорційно їхнім пакетам акцій».
 		Відхилено    
    -760- Богословська І.Г.
 Абзац перший частини першої статті 86 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів та акціонерів задовольняються у такій черговості: ….»
 		Враховано    
    -761- Писаренко В.В.
 Статтю викласти в іншій редакції.
 		Відхилено    
766. у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
 		    у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
 
767. у другу чергу — вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання його інтелектуальної, творчої діяльності;
 		 -762- Богословська І.Г.
 Абзац третій та четвертий частини першої статті 86 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„у другу чергу – вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;»
 		Враховано   у другу чергу – вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
 
    -763- Богословська І.Г.
 Абзац третій та четвертий частини першої статті 86 проекту Закону викласти в наступній редакції:
„у другу чергу – вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;»
 		Враховано    
768. у третю чергу — вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
 		    у третю чергу — вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);
 
769. у четверту чергу — виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;
 		    у четверту чергу — виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;
 
770. у п’яту чергу — виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 66 цього Закону;
 		    у п’яту чергу — виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 66 цього Закону;
 
771. у шосту чергу — виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;
 		    у шосту чергу — виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;
 
772. у сьому чергу — виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 66 цього Закону;
 		    у сьому чергу — виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до статті 66 цього Закону;
 
773. у восьму чергу — розподіл майна між акціонерами — власниками простих акцій товариства пропорційно кількості належних їм акцій;
 		    у восьму чергу — розподіл майна між акціонерами — власниками простих акцій товариства пропорційно до кількості належних їм акцій;
 
774. у дев’яту чергу — всі інші вимоги.
 		    у дев’яту чергу — всі інші вимоги.
 
775. 2. Розподіл майна кожної черги здійснюється після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.
 		    2. Розподіл майна кожної черги здійснюється після повного задоволення вимог кредиторів (акціонерів) попередньої черги.
 
776. У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами — власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства.
 		    У разі розміщення товариством кількох класів привілейованих акцій черговість розподілу майна між акціонерами — власниками кожного класу привілейованих акцій визначається статутом товариства.
 
777. У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги майно розподіляється між ними пропорційно сумі вимог (кількості належних їм акцій), що належать кожному кредитору (акціонеру) цієї черги.
 		    У разі недостатності майна товариства, що ліквідується, для розподілу між усіма кредиторами (акціонерами) відповідної черги, майно розподіляється між ними пропорційно до сум вимог (кількості належних їм акцій), кожного кредитора (акціонера) цієї черги.
 
778. Розділ ХVІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 		    Розділ ХVІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
779. 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім:
 		 -764- Полунєєв Ю.В.
 1. З метою створення більш сприятливих умов для адаптації акціонерних товариств до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» пропоную пункт перший Розділу ХVІІ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» викласти в такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яка набирає чинності через 2 роки з дня опублікування цього Закону.»
 		Враховано   1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яка набирає чинності через 2 роки з дня опублікування цього Закону.
 
    -765- Полунєєв Ю.В.
 1. З метою створення більш сприятливих умов для адаптації акціонерних товариств до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» пропоную пункт перший Розділу ХVІІ «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» викласти в такій редакції:
«1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яка набирає чинності через 2 роки з дня опублікування цього Закону.»
 		Враховано    
780. частини третьої статті 51 цього Закону, яка набирає чинності з моменту проведення річних загальних зборів акціонерного товариства та обрання нового складу наглядової ради;
 		 -766- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзаци другий – четвертий пункту першого Прикінцевих положень виключити
 		Враховано      
    -767- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Абзаци другий – четвертий пункту першого Прикінцевих положень виключити
 		Враховано    
781. статей 62 і 63 цього Закону, які стосовно товариств, кількість акціонерів — власників простих акцій яких перевищує 1000 осіб, набирають чинності через рік з дня його опублікування, а стосовно товариств, кількість акціонерів — власників простих акцій яких становить 1000 та менше, — набирають чинності через 3 роки з дня його опублікування;
 		       
782. пункту 2 частини першої статті 66 цього Закону, який стосовно товариств, кількість акціонерів — власників простих акцій яких перевищує 1000, набирає чинності через 3 роки з дня його опублікування, а стосовно товариств, кількість акціонерів — власників простих акцій яких становить 1000 та менше, набирає чинності через 5 років з дня його опублікування.
 		       
783. 2. Через 5 років з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1—49 Закону України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682; 1992 р., № 48, ст. 662; 1993 р., № 11, ст. 94, № 51, ст. 480; 1994 р., № 3, ст. 11; 1995 р., № 14, ст. 90, ст. 93; 1998 р., № 18, ст. 89; 1999 р., № 26, ст. 213; 2000 р., № 32, ст. 256; 2001 р., № 31, ст. 146; 2002 р., № 15, ст. 102, № 16, ст. 114, № 29, ст. 194, № 32, ст. 222; 2003 р., № 30, ст. 247; 2004 р., № 13, ст. 181, № 14, ст. 228, № 23, ст. 320; 2005 р., № 16, ст. 263, № 48, ст. 480; 2006 р., № 8, ст. 88) у частині, що стосується відкритих акціонерних товариств.
 		 -768- Богословська І.Г.
 Частину другу прикінцевих положень необхідно виключити.
 		Відхилено   2. Через 5 років з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1—49 Закону України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682; 1992 р., № 48, ст. 662; 1993 р., № 11, ст. 94, № 51, ст. 480; 1994 р., № 3, ст. 11; 1995 р., № 14, ст. 90, ст. 93; 1998 р., № 18, ст. 89; 1999 р., № 26, ст. 213; 2000 р., № 32, ст. 256; 2001 р., № 31, ст. 146; 2002 р., № 15, ст. 102, № 16, ст. 114, № 29, ст. 194, № 32, ст. 222; 2003 р., № 30, ст. 247; 2004 р., № 13, ст. 181, № 14, ст. 228, № 23, ст. 320; 2005 р., № 16, ст. 263, № 48, ст. 480; 2006 р., № 8, ст. 88) у частині, що стосується відкритих акціонерних товариств.
 
    -769- Богословська І.Г.
 Частину другу прикінцевих положень необхідно виключити.
 		Відхилено    
784. 3. Внести до законодавчих актів України такі зміни:
 		 -770- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою недопущення виникнення в законодавстві України з питань діяльності акціонерних товариств колізій та суперечностей необхідно Прикінцеві положення законопроекту, в частині внесення змін до інших законодавчих актів, викласти в такій редакції:
«3. Внести до законодавчих актів України такі зміни:
1) У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 — 44, ст. 356):
В абзаці 1 частини 2 статті 110 слова «а також учасником юридичної особи» замінити словами «учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»;
У статті 152:
викласти частину 1 в такій редакції:
«1. Акціонерне товариство – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.»;
У частині п’ятій слова «проводить відкриту підписку на акції» замінити словами «здійснює публічне розміщення акцій»
доповнити статтю частиною такого змісту:
«6. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом»;
доповнити частину першу статті 153 словами такого змісту:
«, а також державою в особі уповноваженого органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу «;
у статті 155:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. В процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.»;
У статті 157 друге речення абзацу другого частини першої викласти у такій редакції:
«При цьому кредитор вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, протягом 15 робочих днів після надходження йому зазначеного у частині другій цієї статті повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів на вибір товариства одного з таких заходів:
1) забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору застави, поруки чи гарантії,
2) дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором.
У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений у абзацах першому та другому цієї статті, з встановленими у них вимогами, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним.»
У статті 159:
пункти 2 та 3 частини другої викласти в такій редакції:
«2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
3) затвердження річного звіту товариства»;
пункт 2 частини четвертої доповнити словами «крім випадків, встановлених Законом»
Частину 4 після абзацу третього доповнити новим абзацом:
«3) питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.»
Абзац 1 частини 1 статті 160 викласти в такій редакції:
«1. В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює загальне керівництво його діяльністю, контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист інтересів акціонерів в межах повноважень, визначених законом».
доповнити статтю 245 частиною такого змісту:
«5. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором власників іменних цінних паперів, зберігачем цінних паперів, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також організацією, в якій акціонер працює або навчається, та житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання акціонера чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.»;
2) У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144):
статтю 81 виключити;
у першому реченні частини четвертої статті 87 слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятнадцять»;
у першому реченні абзацу четвертого частини першої статті 88 слова «про діяльність товариства» замінити словами «про товариство»;
3) Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7—93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113; 2006 р., № 51, ст. 519) доповнити пунктом 48 такого змісту:
«48) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — за позовами, з якими вона звертається до суду у справах захисту права акціонерів та/або інвесторів на ринку цінних паперів.»;
4) в абзаці першому частини другої статті 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 15, ст. 67; 2004 р., № 38, ст. 474) слова «виключно на загальних зборах акціонерів» замінити словами «наглядовою радою акціонерного товариства»;
5) у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268):
1. У статті 6:
1) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
«2. Акціонер приватного та закритого товариства має переважне право на придбання акцій додаткової емісії.
Переважним правом акціонера визнається:
право акціонера — власника простих акцій придбавати у процесі приватного розміщення товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості емітованих простих акцій;
право акціонера — власника привілейованих акцій придбавати у процесі приватного розміщення товариством привілейовані акції цього або нового класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.
Порядок реалізації переважного права на придбання акцій додаткової емісії встановлюється Державною комісії з цінних паперів та фондового ринку»;
у зв‘язку з цим частини другу – десяту вважати відповідно частинами третьою – одинадцятою;
2. Пункт 2 абзацу другого частини першої статті 28 виключити;
доповнити абзац перший частини шостої статті 40 реченням такого змісту: «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з Міністерством фінансів України.»;
6) частину десяту статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456) виключити.
7) У Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №51, ст.292; 1998 р., №10, ст.36; 2005 р., №42, ст.466; 2006 р., №13, ст.110):
пункт 23 статті 7 доповнити словами «та акціонерні товариства»
8) Доповнити статтю 67 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 6, ст.56) частиною четвертою такого змісту:
«Не допускається забезпечення позову шляхом винесення ухвали з питань: встановлення заборон щодо проведення зборів акціонерів (учасників) товариства та прийняття ними рішень; надання реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстру власників іменних цінних паперів або інформації про акціонерів для проведення зборів акціонерів; участі акціонера (учасника) у зборах акціонерів (учасників) та визначення правомочності загальних зборів акціонерів (учасників)».
 		Враховано редакційно   3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
    -771- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 З метою недопущення виникнення в законодавстві України з питань діяльності акціонерних товариств колізій та суперечностей необхідно Прикінцеві положення законопроекту, в частині внесення змін до інших законодавчих актів, викласти в такій редакції:
«3. Внести до законодавчих актів України такі зміни:
1) У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 — 44, ст. 356):
В абзаці 1 частини 2 статті 110 слова «а також учасником юридичної особи» замінити словами «учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.»;
У статті 152:
викласти частину 1 в такій редакції:
«1. Акціонерне товариство – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.»;
У частині п’ятій слова «проводить відкриту підписку на акції» замінити словами «здійснює публічне розміщення акцій»
доповнити статтю частиною такого змісту:
«6. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом»;
доповнити частину першу статті 153 словами такого змісту:
«, а також державою в особі уповноваженого органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу «;
у статті 155:
частину другу викласти в такій редакції:
«2. В процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.»;
У статті 157 друге речення абзацу другого частини першої викласти у такій редакції:
«При цьому кредитор вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, протягом 15 робочих днів після надходження йому зазначеного у частині другій цієї статті повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів на вибір товариства одного з таких заходів:
1) забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору застави, поруки чи гарантії,
2) дострокового припинення або виконання зобов’язань перед кредитором.
У разі, якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений у абзацах першому та другому цієї статті, з встановленими у них вимогами, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов’язань перед ним.»
У статті 159:
пункти 2 та 3 частини другої викласти в такій редакції:
«2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
3) затвердження річного звіту товариства»;
пункт 2 частини четвертої доповнити словами «крім випадків, встановлених Законом»
Частину 4 після абзацу третього доповнити новим абзацом:
«3) питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.»
Абзац 1 частини 1 статті 160 викласти в такій редакції:
«1. В акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює загальне керівництво його діяльністю, контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист інтересів акціонерів в межах повноважень, визначених законом».
доповнити статтю 245 частиною такого змісту:
«5. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором власників іменних цінних паперів, зберігачем цінних паперів, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також організацією, в якій акціонер працює або навчається, та житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання акціонера чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.»;
2) У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144):
статтю 81 виключити;
у першому реченні частини четвертої статті 87 слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятнадцять»;
у першому реченні абзацу четвертого частини першої статті 88 слова «про діяльність товариства» замінити словами «про товариство»;
3) Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7—93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113; 2006 р., № 51, ст. 519) доповнити пунктом 48 такого змісту:
«48) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — за позовами, з якими вона звертається до суду у справах захисту права акціонерів та/або інвесторів на ринку цінних паперів.»;
4) в абзаці першому частини другої статті 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 15, ст. 67; 2004 р., № 38, ст. 474) слова «виключно на загальних зборах акціонерів» замінити словами «наглядовою радою акціонерного товариства»;
5) у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268):
1. У статті 6:
1) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
«2. Акціонер приватного та закритого товариства має переважне право на придбання акцій додаткової емісії.
Переважним правом акціонера визнається:
право акціонера — власника простих акцій придбавати у процесі приватного розміщення товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості емітованих простих акцій;
право акціонера — власника привілейованих акцій придбавати у процесі приватного розміщення товариством привілейовані акції цього або нового класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.
Порядок реалізації переважного права на придбання акцій додаткової емісії встановлюється Державною комісії з цінних паперів та фондового ринку»;
у зв‘язку з цим частини другу – десяту вважати відповідно частинами третьою – одинадцятою;
2. Пункт 2 абзацу другого частини першої статті 28 виключити;
доповнити абзац перший частини шостої статті 40 реченням такого змісту: «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з Міністерством фінансів України.»;
6) частину десяту статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456) виключити.
7) У Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №51, ст.292; 1998 р., №10, ст.36; 2005 р., №42, ст.466; 2006 р., №13, ст.110):
пункт 23 статті 7 доповнити словами «та акціонерні товариства»
8) Доповнити статтю 67 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 6, ст.56) частиною четвертою такого змісту:
«Не допускається забезпечення позову шляхом винесення ухвали з питань: встановлення заборон щодо проведення зборів акціонерів (учасників) товариства та прийняття ними рішень; надання реєстратором, зберігачем, депозитарієм реєстру власників іменних цінних паперів або інформації про акціонерів для проведення зборів акціонерів; участі акціонера (учасника) у зборах акціонерів (учасників) та визначення правомочності загальних зборів акціонерів (учасників)».
 		Враховано редакційно    
785. 1) У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 — 44, ст. 356):
 		    1) У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 — 44, ст. 356):
в абзаці першому частини другої статті 110 слова «а також учасником юридичної особи» замінити словами «учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку»;
 
786. доповнити статтю 152 частиною такого змісту:
 		 -772- Писаренко В.В.
 Виключити пропозицію про доповнення ст. 152 ЦК України.
 		Відхилено   у статті 152:
частину першу викласти в такій редакції:
«1. Акціонерне товариство – господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями»;
у частині п’ятій слова «проводить відкриту підписку на акції» замінити словами «здійснює публічне розміщення акцій»;
 
    -773- Писаренко В.В.
 Виключити пропозицію про доповнення ст. 152 ЦК України.
 		Відхилено    
787. «6. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом»;
 		    доповнити частиною шостою такого змісту:
«6. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні товариства та приватні товариства. Особливості правового статусу публічних та приватних акціонерних товариств встановлюються законом»;
 
788. доповнити частину четверту статті 153 абзацом такого змісту:
 		    частину першу статті 153 доповнити словами:
 
789. «Вимоги частини другої цієї статті не застосовуються під час створення акціонерного товариства державою в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, у випадках, передбачених законодавством.»;
 		    «а також державою в особі уповноваженого органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу»
 
790. у статті 155:
 		       
791. частину другу викласти в такій редакції:
 		    частину другу статті 155 викласти в такій редакції:
 
792. «2. При заснуванні акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.»;
 		    «2. У процесі створення акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій здійснюється після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій»;
 
793. друге речення частини третьої викласти в такій редакції: «Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство зобов’язане у строк та порядку, встановлені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, усунути таке порушення або прийняти рішення про ліквідацію.»;
 		       
794. пункт 2 частини другої статті 159 викласти в такій редакції:
 		    у статті 159:
пункти 2 і 3 частини другої викласти в такій редакції:
 
795. «2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради та голови виконавчого органу;»;
 		    «2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
3) затвердження річного звіту товариства»;
пункт 2 у частині четвертій:
доповнити словами «крім випадків, встановлених Законом»
після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
«3) питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств»;
 
796. доповнити статтю 245 частиною такого змісту:
 		    статтю 245 доповнити частиною такого змісту:
 
797. «5. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також організацією, в якій акціонер працює або навчається, та житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання акціонера чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.»;
 		    «5. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством»;
 
798. 2) У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144):
 		    2) У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144):
 
799. частину другу статті 80 викласти в такій редакції:
 		    статтю 81 виключити;
 
800. «2. Акціонерним товариством є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.»;
 		    у першому реченні частини четвертої статті 87 слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятнадцять»;
 
801. у статті 81:
 		    у першому реченні абзацу четвертого частини першої статті 88 слова «про діяльність товариства» замінити словами «про товариство»;
 
802. частини четверту, шосту та сьому виключити;
 		       
803. друге речення частини восьмої виключити;
 		       
804. частину десяту викласти в такій редакції:
 		       
805. «10. Зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.»;
 		       
806. у частині дванадцятій слово «господарські» замінити словом «акціонерні»;
 		       
807. у першому реченні частини четвертої статті 87 слова «двадцять п’ять» замінити словом «п’ятнадцять»;
 		       
808. у першому реченні абзацу четвертого частини першої статті 88 слова «про діяльність товариства» замінити словами «про товариство»;
 		       
809. 3) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 		       
810. доповнити Кодекс статтями 1635 і 24416 такого змісту:
 		       
811. «Стаття 1635. Порушення посадовою особою емітента прав власників
 		       
812. цінних паперів та/або інвесторів
 		       
813. Ненадання або надання недостовірної інформації посадовою особою акціонерного товариства акціонеру та/або інвестору про діяльність товариства, ненадання для ознайомлення річних звітів, порушення порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства, —
 		       
814. тягне за собою накладення штрафу на посадову особу акціонерного товариства у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		       
815. Вимагання посадовою особою акціонерного товариства від акціонера-працівника відомостей про те, як він голосував чи має намір голосувати на загальних зборах, або про відчуження акціонером-працівником своїх акцій чи намір їх відчужувати, —
 		       
816. тягне за собою накладення штрафу на посадову особу емітента у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		       
817. Порушення посадовою особою акціонерного товариства порядку обрання членів органів управління товариства, невидача акціонерам документів, що підтверджують права власності на цінні папери товариства, порядку виплати в установлений строк дивідендів, за наявності відповідного рішення загальних зборів, порядку проведення додаткової емісії акції, порядку вчинення товариством значного правочину, —
 		       
818. тягне за собою накладення штрафу на посадову особу емітента у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 		       
819. Дії, передбачені частинами першою — третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, —
 		       
820. тягнуть за собою накладення штрафу на посадову особу емітента у розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 		       
821. «Стаття 24416. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
 		       
822. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів (статті 163, 1635).
 		       
823. Від імені органів, що здійснюють державне регулювання ринку цінних паперів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, члени Комісії, голови територіальних управлінь Комісії.»;
 		       
824. доповнити абзац сорок третій пункту 1 частини першої статті 255 після цифр «163» цифрами «, 1635»;
 		       
825. 4) У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25—26, ст. 131):
 		       
826. у примітці до статті 218 слова і цифри «У статтях 218—223» замінити словами і цифрами «У статтях 218, 219, 220, 221, 222»;
 		       
827. доповнити Кодекс статтею 2201 такого змісту:
 		       
828. «Стаття 2201. Приховання інформації про діяльність товариства
 		       
829. 1. Неподання або подання завідомо недостовірної інформації акціонерам щодо фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства та/або оприлюднення такої інформації службовою особою такого товариства, якщо ці дії завдали велику матеріальну шкоду акціонеру, —
 		       
830. караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
 		       
831. 2. Ті самі дії, якщо вони вчиненні повторно, —
 		       
832. караються штрафом від тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від трьох до п’яти років.
 		       
833. П р и м і т к а. У статтях 2201 і 223 цього Кодексу матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»;
 		       
834. у статті 223:
 		       
835. частину першу викласти в такій редакції:
 		       
836. «1. Випуск (емісія) у великих розмірах громадянином або службовою особою суб’єкта господарської діяльності цінних паперів у формі їх відкритого розміщення без реєстрації емісії у встановленому законом порядку —
 		       
837. карається штрафом від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.»;
 		       
838. доповнити статтю приміткою такого змісту:
 		       
839. «П р и м і т к а. Випуск (емісія) цінних паперів вважається здійсненим у великих розмірах, якщо його обсяг в тисячу разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.».
 		       
840. 7. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7—93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113; 2006 р., № 51, ст. 519) доповнити пунктом 48 такого змісту:
 		 -774- Богословська І.Г.
 Пункт ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ «7. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7—93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113; 2006 р., № 51, ст. 519) доповнити пунктом 48 такого змісту: «48) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — за позовами, з якими вона звертається до суду у справах захисту права акціонерів та/або інвесторів на ринку цінних паперів.»; виключити.
 		Враховано      
    -775- Богословська І.Г.
 Пункт ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ «7. Частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7—93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113; 2006 р., № 51, ст. 519) доповнити пунктом 48 такого змісту: «48) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — за позовами, з якими вона звертається до суду у справах захисту права акціонерів та/або інвесторів на ринку цінних паперів.»; виключити.
 		Враховано    
841. «48) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку — за позовами, з якими вона звертається до суду у справах захисту права акціонерів та/або інвесторів на ринку цінних паперів.»;
 		       
842. 6) в абзаці першому частини другої статті 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 15, ст. 67; 2004 р., № 38, ст. 474) слова «виключно на загальних зборах акціонерів» замінити словами «наглядовою радою акціонерного товариства»;
 		    4) в абзаці першому частини другої статті 9 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 15, ст. 67; 2004 р., № 38, ст. 474) слова «виключно на загальних зборах акціонерів» замінити словами «наглядовою радою акціонерного товариства»;
 
843. 7) у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268):
 		    5) у Законі України «Про цінні папери та фондовий ринок» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268):
статті 6 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
«2. Акціонер приватного та публічного товариства має переважне право на придбання акцій додаткової емісії.
Переважним правом акціонера визнається:
право акціонера — власника простих акцій придбавати у процесі приватного розміщення товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості емітованих простих акцій;
право акціонера — власника привілейованих акцій придбавати у процесі приватного розміщення товариством привілейовані акції цього або нового класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу в загальній кількості привілейованих акцій цього класу.
Порядок реалізації переважного права на придбання акцій додаткової емісії встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку».
У зв‘язку з цим частини другу – десяту вважати відповідно частинами третьою – одинадцятою;
 
844. пункт 2 частини першої статті 28 виключити;
 		    пункт 2 абзацу другого частини першої статті 28 виключити;
 
845. доповнити абзац перший частини шостої статті 40 реченням такого змісту: «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з Міністерством фінансів України.»;
 		    абзац перший частини шостої статті 40 доповнити реченням такого змісту: «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за погодженням з Міністерством фінансів України»;
 
846. 8) частину десяту статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456) виключити.
 		    6) частину десяту статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456) виключити.
3. У Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №51, ст.292; 1998 р., №10, ст. 36; 2005 р., №42, ст. 466; 2006 р., №13, ст.110):
пункт 23 частини другої статті 7 доповнити словами «та акціонерні товариства»;
 
847. 4. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 		 -776- Богословська І.Г.
 Додати до частини 4 Прикінцевих та перехідних положень наступне речення:
„Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку на протязі шістьох місяців з дня опублікування цього Закону розробити і прийняти відповідні підзаконні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.»
 		Враховано   4. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону розробити і прийняти відповідні підзаконні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.
 
    -777- Богословська І.Г.
 Додати до частини 4 Прикінцевих та перехідних положень наступне речення:
„Державній комісії з цінних паперів і фондового ринку на протязі шістьох місяців з дня опублікування цього Закону розробити і прийняти відповідні підзаконні нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.»
 		Враховано    
848. 5. Статути та інші внутрішні положення відкритих акціонерних товариств, утворених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом. З дня набрання чинності цим Законом статути та інші внутрішні положення зазначених товариств до приведення їх у відповідність з нормами цього Закону застосовуються в частині, що не суперечить зазначеним нормам.
 		 -778- Богословська І.Г.
 Частину 5 Прикінцевих та перехідних положень Проекту Закону виключити.
 		Враховано частково   5. Статути та інші внутрішні положення відкритих акціонерних товариств, утворених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом.
 
    -779- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Друге речення пункту п’ятого Прикінцевих положень виключити
 		Враховано    
    -780- Богословська І.Г.
 Частину 5 Прикінцевих та перехідних положень Проекту Закону виключити.
 		Враховано частково    
    -781- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Друге речення пункту п’ятого Прикінцевих положень виключити
 		Враховано    
849. Акціонер відкритого акціонерного товариства, статут якого не приведено у відповідність з нормами цього Закону, має право після закінчення зазначеного у цьому пункті строку звернутися до суду з позовом про приведення статуту товариства у відповідність із цим Законом.
 		    Акціонер відкритого акціонерного товариства, статут якого не приведено у відповідність з нормами цього Закону, має право після закінчення зазначеного у цьому пункті строку звернутися до суду з позовом про приведення статуту товариства у відповідність із цим Законом.
 
850. 6. Закриті акціонерні товариства, створені до набрання чинності цим Законом, провадять свою діяльність відповідно до Закону України «Про господарські товариства». З дня набрання чинності цим Законом створення акціонерних товариств відповідно до Закону України «Про господарські товариства» забороняється.
 		 -782- Богословська І.Г.
 Частину 6 Прикінцевих та перехідних положень Проекту Закону виключити.
 		Відхилено   6. Закриті акціонерні товариства, створені до набрання чинності цим Законом, провадять свою діяльність відповідно до Закону України «Про господарські товариства». З дня набрання чинності цим Законом створення акціонерних товариств відповідно до Закону України «Про господарські товариства» забороняється.
 
    -783- Богословська І.Г.
 На заміну п. 5 та 6 внести до Перехідних положень наступній пункт:
"Акціонерні товариства, створені після набуття чинності Закону, керуються нормами цього закону. Акціонерні товариства, створені до дати набрання чинності цим Законом, керуються законодавством, що діяло до такої дати, протягом перехідного періоду строком у 2 роки. Після закінчення зазначеного перехідного періоду норми Закону України "Про господарські товариства", Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України (у частині, що відноситься до акціонерних товариств) втрачають силу."
 		Відхилено    
    -784- Богословська І.Г.
 Частину 6 Прикінцевих та перехідних положень Проекту Закону виключити.
 		Відхилено    
    -785- Богословська І.Г.
 На заміну п. 5 та 6 внести до Перехідних положень наступній пункт:
"Акціонерні товариства, створені після набуття чинності Закону, керуються нормами цього закону. Акціонерні товариства, створені до дати набрання чинності цим Законом, керуються законодавством, що діяло до такої дати, протягом перехідного періоду строком у 2 роки. Після закінчення зазначеного перехідного періоду норми Закону України "Про господарські товариства", Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України (у частині, що відноситься до акціонерних товариств) втрачають силу."
 		Відхилено    
851. 7. У разі прийняття загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, рішень про збільшення статутного капіталу товариства та емісію цінних паперів таке товариство зобов’язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.
 		 -786- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт сьомий Прикінцевих положень викласти в такій редакції:
«7. У разі якщо після набрання чинності цим Законом, загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів таке товариство зобов’язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.»
 		Враховано   7. У разі якщо після набрання чинності цим Законом, загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке товариство зобов’язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.
 
    -787- Полунєєв Ю.В.
Горбаль В.М.
 Пункт сьомий Прикінцевих положень викласти в такій редакції:
«7. У разі якщо після набрання чинності цим Законом, загальними зборами акціонерного товариства, створеного до набрання чинності цим Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів таке товариство зобов’язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.»
 		Враховано    
852. Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства є підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства.
 		    Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів акціонерного товариства є підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього товариства.
 
853. 8. Акціонерні товариства звільняються від сплати реєстраційного збору під час реєстрації змін чи доповнень до статуту товариства або статуту в новій редакції у зв’язку з приведенням його у відповідність із цим Законом.

   8. Акціонерні товариства звільняються від сплати реєстраційного збору під час реєстрації змін до статуту товариства або статуту в новій редакції у зв’язку з приведенням його у відповідність із цим Законом.