Кількість абзаців - 21 Таблиця поправок


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
 		    Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання рішень третейських судів)
 		 -1- Шпенов Д.Ю.
 У назві проекту після слова "щодо" додати слова "діяльності третейських судів та".
 		Враховано   Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів
 
2. Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
 		    Верховна Рада України
п о с т а н о в л я є:
 
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 		    І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
4.
 		 -2- Олійник С.В.
 У частині другій статті 12 Господарського процесуального кодексу України після словосполучення "задоволенням державних потреб" включити текст такого змісту:
"та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті".
 		Враховано Ця пропозиція у зв’язку із змінами до Закону України "Про третейські суди" щодо виключення з юрисдикції третейських судів корпоративних питань.  1. У Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56):
1) частину другу статті 12 доповнити словами і цифрою "та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті";
2) частину другу статті 35 після слів " (іншого органу, який вирішує господарські спори)" доповнити словами "за винятком встановлених рішенням третейського суду".
 
    -3- Писаренко В.В.
 У частині другій статті 35 Господарського процесуального кодексу України після слів "іншого органу, який вирішує господарські спори" додати слова такого змісту:
"за винятком рішень третейських судів".
Відповідно до статей 1, 5, 6 ЗУ "Про третейські суди" третейським судам підвідомчі господарські спори. Отже, факти, встановлені в рішенні третейського суду не потребують додаткового встановлення під час розгляду справ в господарських судах.
Можливість використання преюдиціальних фактів (рішень третейських судів) дуже часто використовується в фіктивних спорах. З метою унеможливити це, пропонується дана поправка.
Крім того, ЦПК України не відносить до преюдиціальних фактів рішення третейських судів.
 		Враховано    
5. 1. У пункті 4 частини другої статті 122 та пункті 5 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492) слова „відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або» виключити.
 		 -4- Шпенов Д.Ю.
Тарасюк Б.І.
 Пункт 4 частини другої статті 122 та пункт 5 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України залишити в редакції чинного ЦПК України, тобто пункт 1 розділу І проекту виключити.
 		Враховано      
6. 2. У частині шостій статті 20 Закону України „Про заставу» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 47, ст. 642; 1995 р., № 1, ст. 3; 1998 р., № 2, ст. 3; 2003 р., № 30, ст. 247) слова „або третейського суду» виключити.
 		 -5- Олійник С.В.
 У частині шостій статті 20 Закону України "Про заставу" після словосполучення "за рішенням суду" включити словосполучення "або третейського суду", тобто залишити в редакції чинного Закону.
 		Враховано      
7. 3. У частині першій статті 1 Закону України „Про державну виконавчу службу» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 36 - 37, ст. 243; 2004 р., № 35, ст. 412; 2005 р., № 33, ст. 431) слова „третейських судів» виключити.
 		 -6- Олійник С.В.
Тарасюк Б.І.
 У частині першій статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" після слова "судів" включити словосполучення "третейських судів", тобто залишити в редакції чинного Закону, виключаючи пункт 1 розділу І проекту.
 		Враховано      
8. 4. У пункті 1 частини другої статті 3 Закону України „Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2001 р., № 44, ст. 226; 2003 р., № 5, ст. 46; 2004 р., № 6, ст. 37, № 11, ст. 140, № 35, ст. 412; 2005 р., № 42, ст. 464, № 52, ст. 562; 2006 р., № 1, ст. 18, № 35, ст. 296; 2007 р., № 16, ст. 216) слова „у тому числі на підставі рішень третейського суду» виключити.
 		 -7- Олійник С.В.
 У пункті 1 частини другої статті 3 після словосполучення "накази господарських судів" включити текст такого змісту:
"у тому числі за результатами перевірки рішень третейського суду".
 		Відхилено   2. Пункт 1 частини другої статті 3 Закону України „Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 24, ст. 207; 2006 р., № 35, ст. 296) викласти в такій редакції:
"1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України".
 
    -8- Шпенов Д.Ю.
Тарасюк Б.І.
 Виключити пункт 4 розділу І законопроекту.
 		Враховано    
    -9- Стретович В.М.
 Пункт 1 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" викласти в такій редакції:
"1) виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів, в тому числі на підставі рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України",
оскільки відповідно до положень статті 3 Нью-Йоркської Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, стороною якої є Україна, кожна держава-учасниця Конвенції визнає арбітражні рішення як обов’язкові і приводить їх до виконання у відповідності до процесуальних норм тієї території де запитується визнання і виконання цих рішень. Проте, якщо рішення МКАС чи МАК необхідно привести до виконання на території України, Конвенція не підлягає застосуванню, оскільки відповідно до неї такі рішення є внутрішніми, а отже питання виконання цих рішень на території України залишаються невирішеними.
Таким чином, запропонована пропозиція дозволить законодавчо врегулювати питання приведення до виконання рішень МКАС та МАК на території України.
 		Враховано    
9. 5. В абзаці десятому статті 2 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140) слова „третейського суду» виключити.
 		 -10- Олійник С.В.
 В абзаці десятому частини 1 статті 2 після словосполучення "господарського суду" включити словосполучення "третейського суду", тобто залишити в редакції чинного Закону.
 		Враховано      
10. 6. У Законі України „Про третейські суди» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 35, ст. 412):
 		 -11- Шпенов Д.Ю.
 У статті 3 Закону України "Про третейські суди" слова "сторін третейського розгляду" замінити словами "фізичних чи юридичних осіб".
 		Враховано   3. У Законі України „Про третейські суди» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 35, ст. 412):
1) у статті 3 слова "сторін третейського розгляду" замінити словами "фізичних чи юридичних осіб";
 
11. 1) у статті 6:
 		    2) у частині першій статті 6:
 
12. пункт 6 після слів „місцевого самоврядування» доповнити словами „інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень»;
 		 -12- Шпенов Д.Ю.
 Пункт 6 статті 6 після слів "місцевого самоврядування" доповнити словами "їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень".
 		Враховано   пункт 6 після слів "місцевого самоврядування" доповнити словами "їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень";
після пункту 6 доповнити чотирма новими пунктами такого змісту:
"7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов’язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств".
У зв’язку з цим пункти 7 і 8 вважати відповідно пунктами 11 і 12;
 
    -13- Шпенов Д.Ю.
Тарасюк Б.І.
 Статтю 6 доповнити новим пунктом такого змісту:
"справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки".
 		Враховано    
    -14- Шпенов Д.Ю.
 Статтю 6 доповнити новим пунктом такого змісту:
"справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення".
 		Враховано    
    -15- Лабунська А.В.
 доповнити частину першу статті 6 Закону України "Про третейські суди" новим пунктом в такій редакції:
"справ у спорах, що виникають з трудових відносин".
 		Враховано    
    -16- Олійник С.В.
 Доповнити частину першу статті 6 новим пунктом такого змісту:
"справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства".
 		Враховано    
13. доповнити пунктом 9 такого змісту:
 		    доповнити пунктом 13 такого змісту:
 
14. „9) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень".
 		 -17- Шпенов Д.Ю.
 У частинах сьомій, дев’ятій статті 9 виключити слово "компетентного".
Це пояснюється тим, що відповідно до наведеного в статті 1 Закону визначення компетентний суд – місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом. Тому задля розширення можливостей для звернення реєструючого органу до суду у передбачених цим Законом випадках, і пропонується відобразити загальне формулювання.
 		Враховано   „13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень";
3) у частинах сьомій та дев’ятій статті 9 слово "компетентного" виключити;
4) статтю 12 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
"Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди".
У зв’язку з цим частини п’яту - восьму вважати відповідно частинами шостою - дев’ятою;
5) частину другу статті 18 доповнити абзацом шостим такого змісту:
"судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України";
6) у статті 30:
частини першу і другу викласти в такій редакції:
"Місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду.
Місце проведення третейського розгляду справи у третейському суді для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою";
частину третю виключити;
 
    -18- Шпенов Д.Ю.
 Статтю 12 після частини четвертої доповнити новою частиною в такій редакції:
"5. Третейська угода повинна містити, зокрема, відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладення угоди".
У зв’язку з цим частини п’яту-восьму вважати відповідно частинами шостою-дев’ятою.
 		Враховано    
    -19- Бондик В.А.
 Частину другу статті 18 Закону України "Про третейські суди" доповнити новим абзацом такого змісту:
"судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України".
 		Враховано    
    -20- Олійник С.В.
 Частину 1 статті 30 викласти у такій редакції:
"За загальним правилом місцем проведення третейського розгляду є місцезнаходження третейського суду".
Частини 2 і 3 статті 30 виключити.
 		Враховано частково ідповідні зміни спрямовані на запо-бігання використа-нню третейських судів у корупційних рейдерських схемах   
    -21- Шпенов Д.Ю.
 Частини першу і другу статті 30 викласти у такій редакції:
"Місцем проведення третейського розгляду справи у постійно діючому третейському суді є місцезнаходження цього третейського суду.
Місце проведення третейського розгляду справи у третейському суді для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою".
Частину третю статті 30 виключити.
 		Враховано    
15. 2) частину третю статті 34, частину другу статті 54, частину третю статті 55, статті 56, 57, підпункт 4 пункту 2 розділу ІХ „Прикінцеві положення» виключити;
 		 -22- Шпенов Д.Ю.
Тарасюк Б.І.
 Пункт 2 статті 6 проекту викласти в такій редакції:
"частину третю статей 34 і 55 виключити".
 		Враховано Пропонується від-мовитися від про-позиції щодо пов-ної ліквідації інсти-туту примус. вико-нання рішень судів  7) частину третю статей 34 і 55 виключити;
8) статтю 38 доповнити частиною десятою такого змісту:
"Обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов’язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини";
 
    -23- Писаренко В.В.
 Статтю 38 доповнити частиною десятою такого змісту:
"Обставини, встановлені рішенням третейського суду підлягають обов’язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини".
 		Враховано Ці зміни обумовлені змінами до статті 35 ГПК України, а також вони вирівнюють ситуацію щодо іншого процесуаль-ного законодавства.   
16. 3) у статті 51:
 		    9) у статті 51:
 
17. у частині другій слово „стороною» замінити словами „сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки»;
 		    у частині другій слово „стороною» замінити словами „сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки»;
 
18. частину третю доповнити пунктом 5 такого змісту:
 		    частину третю доповнити пунктом 5 такого змісту:
 
19. „5) суд прийняв рішення про права і обов’язки осіб, які не брали участі у справі».
 		 -24- Писаренко В.В.
 Частину четверту статті 51 Закону України "Про третейські суди" викласти в такій редакції:
"Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду стороною, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участі у справі, якщо суд прийняв рішення про їх права і обов’язки, – протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про постановлення рішення третейського суду".
 		Враховано   „5) третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі»;
частину четверту викласти в такій редакції:
"Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, – протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду";
частину шосту після слів "що виходять за межі третейської угоди" доповнити словами "або рішення прийнято у справі, не підвідомчій третейському суду";
10) частину шосту статті 56 доповнити пунктом 9 такого змісту:
"9) третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі".
 
    -25- Олійник С.В.
 У частині 6 статті 51 після словосполучення "що виходять за межі третейської угоди" включити словосполучення "або по справі, яка не підвідомча третейському суду".
 		Враховано Пропонується розширити коло підстав (а фактично порушень закону), за наявності яких спір не підлягає подальшому роз-гляду в трет. судах.   
    -26- Олійник С.В.
 У статті 54 включити частину 2 у такій редакції:
"Справи, розглянуті третейським судом для вирішення конкретного спору, рішення за якими перевірені компетентним судом, зберігаються у відповідному компетентному суді".
 		Відхилено    
    -27- Шпенов Д.Ю.
 Частину шосту статті 56 доповнити пунктом 9 в такій редакції:
"9) третейський суд прийняв рішення про права і обов’язки осіб, які не брали участі у справі".
 		Враховано    
    -28- Олійник С.В.
 Включити статтю 56 у такій редакції:
"Стаття 56. Порядок видачі виконавчого документа та перевірки законності рішення третейського суду
Заява про видачу виконавчого документа у випадку, передбаченому частиною першою статті 57 цього Закону, може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.
При розгляді заяви про видачу виконавчого документа компетентний суд повинен витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому зберігається справа, яка має бути направлена до компетентного суду протягом п'яти днів від дня надходження вимоги, та перевірити законність рішення третейського суду. У такому випадку строк вирішення заяви про видачу виконавчого документа продовжується до одного місяця.
У разі наявності підстав, передбачених частиною 3 статті 51 цього Закону, компетентний суд скасовує рішення третейського суду і направляє його на повторний розгляд третейського суду. У разі відсутності таких підстав, компетентний суд виносить ухвалу про видачу виконавчого документа.
Ухвала про видачу виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному порядку до компетентного апеляційного суду.
Ухвала про видачу виконавчого документа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її прийняття.
Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує його безпосередньо у компетентному суді.
Після розгляду компетентним судом заяви про видачу виконавчого документа справа підлягає поверненню до постійно діючого третейського суду.
Компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;
2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
9) третейський суд прийняв рішення про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі .
Ухвала компетентного суду щодо видачі виконавчого документа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляції ухвала компетентного суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Сторони мають право протягом 15 днів після винесення компетентним судом ухвали щодо видачі виконавчого документа оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку. Після набрання законної сили ухвалою щодо видачі виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений компетентним судом у загальному порядку".
 		Відхилено истема третейського судочинства в теперішньому вигляді потребує докорінних змін, адже на сьогодні ці суди скрізь використовують-ся у рейдерських схемах. Однак зі скасуванням інституту примусового виконання рішень третейських судів ця система, фактично, повністю нівелюється і третейське судочинство втрачає будь-який сенс. Треба, щоб за допомогою законодавчих змін система третейського судочинства була приведена до того вигляду, в якому вона існує в цивілізованих країнах світу і виконувала ті завдання, які перед нею ставляться, перш за все, – це розвантаження судів загальної юрисдикції. Зокрема, пропонується закріпити законодавчо обов’язок компетентних судів перевіряти законність рішень третейських судів, чим, фактично, покладається відповідальність на компетентні суди за законність відповідних рішень. Також визначається порядок такої перевірки.   
    -29- Олійник С.В.
 Включити статтю 57 у такій редакції:
"Стаття 57. Примусове виконання рішення третейського суду
Рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконавчий документ, виданий за результатами перевірки компетентним судом рішення третейського суду, може бути пред’явлений до примусового виконання в строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
 		Відхилено    
20. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

-30- Олійник С.В.
 Доповнити розділ ІІ проекту Закону таким положенням:
"Рішення третейських судів, постановлені і не виконані до набрання чинності цим Законом, підлягають перевірці компетентним судом у порядку, встановленому цим Законом".
Завдяки відповідним змінам буде можливим відновити порушені права осіб, щодо яких було постановлені незаконні рішення третейських судів.
 		Відхилено   ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам.

    -31- Шпенов Д.Ю.
 Доповнити розділ ІІ проекту Закону таким положенням:
"2. Не підлягають примусовому виконанню рішення третейських судів, прийняті до набрання чинності цим Законом і не виконані на день набрання чинності цим Законом, у справах, які відповідно до цього Закону не підвідомчі третейським судам".
 		Враховано