Кількість абзаців - 219 Таблиця поправок


Про внесення змін до Закону України "Про біженців" (Друге читання)

№ п.п. Редакція, прийнята в першому читанні Пропозиції Висновки Остаточна редакція
0. ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про біженців"   -1- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Назву закону викласти в такій редакції: "ЗАКОН УКРАЇНИ "Про біженців"  
Враховано   ЗАКОН УКРАЇНИ "Про біженців"  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:       
2. Внести зміни до Закону України "Про біженців" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 16, ст. 90), виклавши його в такій редакції:       
3. "Закон України "Про біженців"       
4. Цей Закон визначає правовий статус біженців, порядок його надання, втрати та позбавлення і встановлює державні гарантії захисту біженців.   -2- Москвін С.О. (реєстр. картка № 383)
Преамбулу доповнити словами "визначає принципи забезпечення державної безпеки України при вирішенні питань про біженців".  
Відхилено   Цей Закон визначає правовий статус біженця в Україні порядок надання, втрати та позбавлення статусу біженця, встановлює державні гарантії захисту біженців.  
    -3- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Преамбулу викласти у такій редакції: "Цей Закон визначає правовий статус біженця в Україні порядок надання, втрати та позбавлення статусу біженця, встановлює державні гарантії захисту біженців."  
Враховано    
5. Розділ І      Розділ І  
6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ      ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
7. Стаття 1. Визначення термінів      Стаття 1. Визначення термінів  
8. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:      У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
9. біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, національності, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи визначеного громадянства і перебуваючи за межами країни свого постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;   -4- Гудима О.М. (в.о. № 123)
Статтю 1 викласти в новій редакції: біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань та інших форм насильства за ознаками раси, національності, статі, релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи визначеного громадянства і перебуваючи за межами країни свого постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.  
Враховано частково   біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства підданства і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;  
    -5- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
У статті 1, частині 1, пункті 1, що починається словом "біженець" після тексту "біженець - це" слово "особа" замінити текстом "фізична особа" (далі - особа)". Текст "користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань" замінити текстом "чи не бажає користуватися захистом цієї країни".  
Враховано частково    
    -6- Франчук А.Р. (в.о. № 10)
Пункт 1 статті 1 доповнити реченням "а також особи, які змушені залишити зони збройних конфліктів чи значних катастроф природного, техногенного характеру". Відповідні зміни внести в п.1 ст.3.  
Відхилено    
    -7- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111)
У статті 1 окремими пунктом чітко виписати умови, які повинні виникнути в країні громадянської належності особи, що висловила бажання отримати статус біженця в Україні, за настання яких вона реально претендуватиме на отримання такого статусу.  
Відхилено .   
    -8- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
У статті 1 визначення терміну "біженці" після слів "стати жертвою" доповнити словами "збройних конфліктів, великого стихійного лиха, значних катастроф техногенного характеру…" і далі за текстом.  
Відхилено    
    -9- Шаров І.Ф.
Абзац 1 частини 1 статті 1 після слів "політичних переконань" доповнити словами "а також внаслідок збройних конфліктів і стихійного лиха в його країні" і далі за текстом.  
Відхилено    
    -10- Черепков В.Ф.
У статті 1 після слова "громадянства" додати слово "підданство" (аналогічні уточнення внести і до подальшого тексту), слова "своєї громадянської належності" замінити словами "країни постійного помешкання" (це кореспондується з абзацом п'ятим статті 10 проекту).  
Враховано частково    
    -11- Акопян В.Г. (в.о. № 131)
Абзац 1 ч.1 ст.1 після слів "або політичних переконань" доповнити словами "а також у зв'язку із стихійним лихом, збройним конфліктом" і далі за текстом.  
Відхилено    
    -12- Кабінет Міністрів України
В абзаці другому статті 1 слово "визначеного" вилучити.  
Враховано    
10. країна громадянської належності - це будь-яка з країн, громадянином якої особа є, і за умови, коли вона має понад одне громадянство, ця особа не вважається такою, що не має захисту країни своєї громадянської належності, якщо без будь-якої поважної причини, що випливає з обґрунтованих побоювань, вона не скористалася захистом однієї з країн, громадянином якої вона є;   -13- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 1, частина 1, пункт 2. Після тексту "країн, громадянином" додати текст "(підданим)", текст "будь-якої" замінити текстом "жодної".  
Враховано частково   країна громадянської належності - це країна, громадянином (підданим) якої особа є. За умови, коли особа має понад одне громадянство, вона не вважається такою, що не має захисту країни своєї громадянської належності, якщо без будь-якої поважної причини, що випливає з обгрунтованих побоювань, вона не скористалася захистом однієї з країн, громадянином (підданим) якої вона є;  
11. гуманітарний захист - дозвіл тимчасово перебувати в Україні особі, яка не є громадянином України і якій в Україні не може бути надано статус біженця у зв'язку з її перебуванням до прибуття в Україну в іншій країні, де вона могла в установленому порядку звернутися за отриманням притулку чи статусу біженця;   -14- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 1, частина 1, пункт 3. Текст "в установленому порядку" замінити текстом "згідно із законодавством цієї країни".  
Відхилено   країна постійного проживання особи без громадянства - країна, в якій особа без громадянства постійно проживала до прибуття в Україну; країна походження біженця - країна громадянської належності для іноземця або країна постійного проживання для особи без громадянства, стосовно яких у таких осіб існують обгрунтовані побоювання стати жертвами переслідувань за ознаками, визначеними в абзаці другому статті 1 цього закону; третя безпечна країна - країна, в якій особа перебувала до прибуття в Україну, за винятком випадків транзитного проїзду через територію такої країни, і могла звернутися з клопотанням про визнання біженцем чи отримання притулку, оскільки така країна: дотримується міжнародних стандартів з прав людини у сфері притулку, які встановлені міжнародно-правовими актами універсального та регіонального характеру, включаючи норми про заборону тортур, нелюдського чи такого, що принижує гідність поводження чи покарання; дотримується міжнародних принципів стосовно захисту біженців, які передбачені Конвенцією про статус біженців 1951 року та Протоколу про статус біженців 1967 року, враховуючи принцип невислання; має національне законодавство у сфері притулку та біженців, і її відповідні державні органи визначають статус біженця та надають притулок; забезпечить особі ефективний захист проти вислання і можливість звертатися за притулком та користуватися ним; погоджується прийняти особу і забезпечити їй доступ до процедури визначення статусу біженця чи надання притулку.  
    -15- Кабінет Міністрів України
Абзац четвертий статті 1 вилучити.  
Враховано    
12. члени сім'ї біженця - чоловік (дружина), діти, які не досягли вісімнадцятирічного віку, та непрацездатні батьки, інші непрацездатні особи, які перебувають під опікою чи піклуванням біженця;   -16- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 1, частина 1, пункт 4. Текст "які не досягли вісімнадцятирічного віку" замінити текстом "яким не виповнилось вісімнадцять років", а слово "та" - вилучити.  
Враховано   члени сім'ї біженця - чоловік (дружина), діти, яким не виповнилося вісімнадцять років, непрацездатні батьки та інші особи, які перебувають під опікою чи піклуванням біженця; законні представники неповнолітньої особи, яка не досягла вісімнадцяти років - батьки, усиновителі, дід чи баба, повнолітні брат чи сестра, опікуни чи піклувальники, призначені такими до прибуття в Україну, інші повнолітні особи, які до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця взяли на себе відповідальність за виховання дітей; законні представники дитини, розлученої з сім'єю - орган опіки і піклування, батьки-вихователі, опікуни чи піклувальники, призначені відповідно до законодавства України, представник дитячого будинку чи школи-інтернату, іншого дитячого закладу, де дитина перебуває на вихованні; дитина, розлучена з сім'єю - особа віком до вісімнадцяти років, яка прибуває чи прибула на територію України без супроводу батьків чи одного з них, діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, або опікуна чи піклувальника, призначених відповідно до законодавства країни походження біженців, або інших повнолітніх осіб, які до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця взяли на себе відповідальність за виховання дитини; законні представники недієздатної особи - опікуни; посвідчення біженця - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт надання йому в Україні статусу біженця і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України; пункт тимчасового розміщення біженців - місце тимчасового розміщення осіб, які подали заяву про надання статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано в Україні статус біженця; ідентифікація особи - заходи, пов'язані з встановленням органами виконавчої влади особи заявника, який звернувся із заявою про надання йому статусу біженця в Україні і не має документів, що посвідчують його особу, або такі документи підроблені або фальшиві; довідка про подання особою заяви про надання їй статусу біженця - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період чинності довідки і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України; довідка про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період чинності довідки і є дійсним для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України; довідка про прийняття скарги до розгляду - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період розгляду скарг про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця в Україні і є дійсним для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України; довідка про звернення до суду -документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період оскарження в судовому порядку рішень про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відмову в оформлені документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову в наданні статусу біженця, про втрату статусу біженця, про позбавлення статусу біженця і є дійсним для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України.  
    -17- Черепков В.Ф.
В абзаці п'ятому цієї статті слова "які не досягли вісімнадцятирічного віку" виключити. Слова "непрацездатні особи, які перебувають під опікою чи піклуванням біженця" замінити словами "особи, які проживали разом з біженцем на правах членів його сім'ї в країні постійного помешкання біженця".  
Відхилено    
    -18- Кабінет Міністрів України
Після абзацу п'ятого доповнити абзацом шостим такого змісту: "посвідчення біженця - це документ, який посвідчує особу його власника і підтверджує факт надання йому статусу біженця; і редакційно  
Враховано частково    
13. пункт тимчасового розміщення біженців - місце тимчасового розміщення осіб, які подали заяву про надання статусу біженця та яким надано в Україні статус біженця;   -19- Кабінет Міністрів України
Абзаци шостий та сьомий вважати абзацами сьомим та восьмим.  
Відхилено    
14. ідентифікація особи - заходи, пов'язані з перевіркою тотожності особи, яка порушує клопотання про надання статусу біженця, за даними обліку Служби громадянства та реєстрації фізичних осіб (служби паспортної, реєстраційної та міграційної роботи), Національного бюро Інтерполу та інших організацій, які ведуть відповідні обліки щодо скоєння злочинів та інших правопорушень на території України, а також встановлення справжності і дійсності документів, що подаються особою.   -20- Деркач А.Л. (в.о. № 159)
До статті 1. Визначення терміну "ідентифікація особи" викласти у такій редакції: "ідентифікація особи - заходи, пов'язані з перевіркою тотожності особи, яка порушує клопотання про надання статусу біженця, за даними обліку Служби громадянства та реєстрації фізичних осіб (служби паспортної, реєстраційної та міграційної роботи), Національного та Міжнародного бюро Інтерполу, інших організацій, які ведуть відповідні обліки щодо скоєння злочинів та інших правопорушень на території України та інших країн, а також встановлення справжності і дійсності документів, що подаються особою."  
Враховано частково редакційно   
    -21- Кабінет Міністрів України
В абзаці сьомому слова "Служби громадянства та реєстрації фізичних осіб (служби паспортної, реєстраційної та міграційної роботи)" замінити словами "спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб".  
Враховано    
    -22- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
"Статтю 1 викласти у такій редакції: Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: біженець - це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства підданства і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань; країна громадянської належності - це країна, громадянином (підданим) якої особа є. За умови, коли особа має понад одне громадянство, вона не вважається такою, що не має захисту країни своєї громадянської належності, якщо без будь-якої поважної причини, що випливає з обгрунтованих побоювань, вона не скористалася захистом однієї з країн, громадянином (підданим) якої вона є; країна постійного проживання особи без громадянства - країна, в якій особа без громадянства постійно проживала до прибуття в Україну; країна походження біженця - країна громадянської належності для іноземця або країна постійного проживання для особи без громадянства, стосовно яких у таких осіб існують обгрунтовані побоювання стати жертвами переслідувань за ознаками, визначеними в абзаці другому статті 1 цього закону; третя безпечна країна - країна, в якій особа перебувала до прибуття в Україну, за винятком випадків транзитного проїзду через територію такої країни, і могла звернутися з клопотанням про визнання біженцем чи отримання притулку, оскільки така країна: дотримується міжнародних стандартів з прав людини у сфері притулку, які встановлені міжнародно-правовими актами універсального та регіонального характеру, включаючи норми про заборону тортур, нелюдського чи такого, що принижує гідність поводження чи покарання; дотримується міжнародних принципів стосовно захисту біженців, які передбачені Конвенцією про статус біженців 1951 року та Протоколу про статус біженців 1967 року, враховуючи принцип невислання; має національне законодавство у сфері притулку та біженців, і її відповідні державні органи визначають статус біженця та надають притулок; забезпечить особі ефективний захист проти вислання і можливість звертатися за притулком та користуватися ним; погоджується прийняти особу і забезпечити їй доступ до процедури визначення статусу біженця чи надання притулку. члени сім'ї біженця - чоловік (дружина), діти, яким не виповнилося вісімнадцять років, непрацездатні батьки та інші особи, які перебувають під опікою чи піклуванням біженця; законні представники неповнолітньої особи, яка не досягла вісімнадцяти років - батьки, усиновителі, дід чи баба, повнолітні брат чи сестра, опікуни чи піклувальники, призначені такими до прибуття в Україну, інші повнолітні особи, які до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця взяли на себе відповідальність за виховання дітей; законні представники дитини, розлученої з сім'єю - орган опіки і піклування, батьки-вихователі, опікуни чи піклувальники, призначені відповідно до законодавства України, представник дитячого будинку чи школи-інтернату, іншого дитячого закладу, де дитина перебуває на вихованні; дитина, розлучена з сім'єю - особа віком до вісімнадцяти років, яка прибуває чи прибула на територію України без супроводу батьків чи одного з них, діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, або опікуна чи піклувальника, призначених відповідно до законодавства країни походження біженців, або інших повнолітніх осіб, які до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця взяли на себе відповідальність за виховання дитини; законні представники недієздатної особи - опікуни; посвідчення біженця - паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт надання йому в Україні статусу біженця і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України; пункт тимчасового розміщення біженців - місце тимчасового розміщення осіб, які подали заяву про надання статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано в Україні статус біженця; ідентифікація особи - заходи, пов'язані з встановленням органами виконавчої влади особи заявника, який звернувся із заявою про надання йому статусу біженця в Україні і не має документів, що посвідчують його особу, або такі документи підроблені або фальшиві; довідка про подання особою заяви про надання їй статусу біженця - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період чинності довідки і є дійсним для реалізації прав та виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України; довідка про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період чинності довідки і є дійсним для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України; довідка про прийняття скарги до розгляду - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період розгляду скарг про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця в Україні і є дійсним для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України; довідка про звернення до суду -документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період оскарження в судовому порядку рішень про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відмову в оформлені документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову в наданні статусу біженця, про втрату статусу біженця, про позбавлення статусу біженця і є дійсним для реалізації прав і виконання обов'язків, передбачених цим Законом та іншими законами України.  
Враховано    
15. Стаття 2. Законодавство про біженців      Стаття 2. Законодавство про біженців  
16. Правові відносини, пов'язані з біженцями, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, а також нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.   -23- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 2. Частину 1 після тексту "нормативно-правовими актами" доповнити словом "України".  
Враховано   Питання, пов'язані з біженцями, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами , згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.  
    -24- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
"Статтю 2 викласти в такій редакції: Стаття 2. Законодавство про біженців Питання, пов'язані з біженцями, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами України , а також міжнародними договорами , згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору."  
Враховано    
17. Стаття 3. Заборона вислання або примусового повернення біженця до країни, з якої він прибув та де його життю або свободі загрожує небезпека   -25- Деркач А.Л. (в.о. № 159)
Назву статті 3 викласти у такій редакції: "Стаття 3. Заборона примусового повернення біженця до країни, з якої він прибув та де його життю або свободі загрожує небезпека".  
Відхилено .  Стаття 3. Заборона вислання або примусового повернення біженця, до країни, з якої він прибув та де його життю або свободі загрожує небезпека  
    -26- Кабінет Міністрів України
У статті 3 слова "вислання або примусового повернення" та "висланий або примусово повернутий" замінити на слова "видворення або примусового повернення" та "видворений або примусово повернутий".  
Відхилено    
18. Біженець не може бути висланий або примусово повернутий до країни, де його життю або свободі загрожує небезпека через його расу, національність, релігію, громадянство, належність до певної соціальної групи або політичні переконання.   -27- Деркач А.Л. (в.о. № 159)
Перший абзац статті 3 викласти у такій редакції: "Біженець не може бути примусово повернутий до країни, де його життю або свободі загрожує небезпека через його расу, національність, релігію, громадянство, належність до певної соціальної групи або політичні переконання."  
Відхилено .  Біженець не може бути висланий або примусово повернутий до країн , де його життю або свободі загрожує небезпека через його расу, віросповідання (релігію), національність , громадянство (підданство) , належність до певної соціальної групи або політичні переконання. Біженець не може бути висланий або примусово повернутий до країн, де він може зазнати катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, або з якої він може бути висланий або примусово повернутий до країн, де його життю або свободі загрожує небезпека через його расу, релігію, національність, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.  
    -28- Шаров І.Ф.
Частину 2 статті 3 після слів "політичні переконання" доповнити словами "а також через збройні конфлікти і стихійне лихо в країні, громадянином якої він є".  
Відхилено    
19. Дія цієї статті не поширюється на біженців, діяльність яких становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.   -29- Шаров І.Ф.
Частину 3 статті 3, частину 2 статті 4, абзац 6 статті 15 після слова "здоров'ю" доповнити словом "і життю" і далі за текстом.  
Відхилено .  Дія цієї статті не поширюється на біженця, засудженого в Україні за вчинення тяжкого злочину.  
    -30- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Стаття 3. Останній абзац викласти у такій редакції: "За рішенням суду дія цієї статті не поширюється на біженців, діяльність яких становить загрозу громадському порядку, та здоров'ю населення України".  
Відхилено    
    -31- Кабінет Міністрів України
У ч.2 ст.3 слова "здоров'ю населення" виключити.  
Враховано    
    -32- Москвін С.О. (реєстр. картка № 383)
У статті 3, абзаці 2 після слів "на біженців" доповнити словами "перебування та"  
Відхилено    
    -33- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
"Статтю 3 викласти у такій редакції: Стаття 3. Заборона вислання або примусового повернення біженця, до країни, з якої він прибув та де його життю або свободі загрожує небезпека Біженець не може бути висланий або примусово повернутий до країн , де його життю або свободі загрожує небезпека через його расу, віросповідання (релігію), національність , громадянство (підданство) , належність до певної соціальної групи або політичні переконання. Біженець не може бути висланий або примусово повернутий до країн, де він може зазнати катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, або з якої він може бути висланий або примусово повернутий до країн, де його життю або свободі загрожує небезпека через його расу, релігію, національність, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання. Дія цієї статті не поширюється на біженця, засудженого в Україні за вчинення тяжкого злочину."  
Враховано    
20. Стаття 4. Сприяння збереженню єдності сімей біженців      Стаття 4. Сприяння збереженню єдності сімей біженців  
21. Україна сприяє збереженню єдності сімей біженців. Члени сім'ї особи, яка набула в Україні статусу біженця, можуть прибути в Україну з метою возз'єднання сім'ї.   -34- Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
У другому реченні частини першої після слів "статусу біженця" додати "чи гуманітарного захисту".  
Відхилено   Україна сприяє збереженню єдності сімей біженців. Члени сім'ї особи, якій надано в Україні статус біженця, мають право з метою возз'єднання сім'ї в'їхати в Україну і набути статус біженця, за відсутності умов, передбачених абзацами другим-четвертим статті 10 цього Закону. Біженці мають право з метою возз'єднання сім'ї вільно залишити територію України.  
22. Дія цієї статті не поширюється на осіб, діяльність яких загрожує національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.   -35- Шаров І.Ф.
Частину 3 статті 3, частину 2 статті 4, абзац 6 статті 15 після слова "здоров'ю" доповнити словом "і життю" і далі за текстом.  
Відхилено    
    -36- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Стаття 4. Останній абзац вилучити.  
Враховано частково    
    -37- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 4 викласти у такій редакції: Стаття 4. Сприяння збереженню єдності сімей біженців Україна сприяє збереженню єдності сімей біженців. Члени сім'ї особи, якій надано в Україні статус біженця, мають право з метою возз'єднання сім'ї в'їхати в Україну і набути статус біженця, за відсутності умов, передбачених абзацами другим-четвертим статті 10 цього Закону. Біженці мають право з метою возз'єднання сім'ї вільно залишити територію України.  
Враховано    
23. Розділ ІІ      Розділ ІІ  
24. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬ ПИТАННЯ ПРО НАДАННЯ, ВТРАТУ І ПОЗБАВЛЕННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ ТА ГУМАНІТАРНОГО ЗАХИСТУ   -38- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111)
У розділі другому визначити повноваження та права органів місцевого самоврядування щодо питань розміщення біженців, надання їм соціальних послуг (виділення земель для розташування пунктів тимчасового розміщення біженців, встановлення порядку надання біженцям освітніх та медичних послуг у комунальних закладах соціальної інфраструктури тощо).  
Відхилено .  ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬ ПИТАННЯ ПРО НАДАННЯ, ВТРАТУ І ПОЗБАВЛЕННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ  
    -39- Кабінет Міністрів України
У назві розділу II вилучити слова: "та гуманітарного захисту"  
Враховано    
25. Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України      Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України  
26. Кабінет Міністрів України: визначає обсяги фінансування заходів щодо надання допомоги біженцям;      Кабінет Міністрів України: визначає у проекті Державного бюджету України обсяги фінансування заходів, які здійснюються на виконання цього Закону;  
27. затверджує положення про посвідчення біженця, про посвідчення особи, якій надано гуманітарний захист, про проїзний документ біженця для виїзду за кордон та інші необхідні документи;   -40- Кабінет Міністрів України
В абзаці третьому статті 5 вилучити слова "про посвідчення особи, якій надано гуманітарний захист".  
Враховано   затверджує положення про посвідчення біженця, про проїзний документ біженця для виїзду за кордон, та інші необхідні документи;  
28. затверджує порядок виплати грошової допомоги та пенсії, працевлаштування, навчання, надання медичної допомоги особам, які подали заяву про надання статусу біженця, та особам, яким надано в Україні статус біженця.   -41- Кабінет Міністрів України
Абзац четвертий викласти у такій редакції: "затверджує порядок працевлаштування, навчання, надання медичної допомоги особам, які подали заяву про надання статусу біженця, порядок виплати грошової допомоги та пенсії біженцям".  
Враховано частково   затверджує порядок працевлаштування, навчання, надання медичної допомоги особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, порядок виплати особам, яким надано статус біженців, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення; встановлює порядок видачі в'їзних віз членам сім'ї осіб, яким надано в Україні статус біженців;  
    -42- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 5 викласти у такій редакції: Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України Кабінет Міністрів України: визначає у проекті Державного бюджету України обсяги фінансування заходів, які здійснюються на виконання цього Закону; затверджує положення про посвідчення біженця, про проїзний документ біженця для виїзду за кордон, та інші необхідні документи; затверджує порядок працевлаштування, навчання, надання медичної допомоги особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, порядок виплати особам, яким надано статус біженців, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення; встановлює порядок видачі в'їзних віз членам сім'ї осіб, яким надано в Україні статус біженців;  
Враховано    
29. Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції      Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції  
30. До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції належить:      До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції належить:  
31. прийняття рішень про надання, втрату і позбавлення статусу біженця та гуманітарного захисту;   -43- Кабінет Міністрів України
Абзац другий статті 6 вилучити. Абзаци 3-11 вважати 2-10.  
Враховано частково   прийняття рішень про надання, втрату і позбавлення статусу біженця;  
    -44- Москвін С.О. (реєстр. картка № 383)
Статтю 6, абзаці перший доповнити словами: "та депортацію (повернення) осіб, позбавлених статусу біженця, та осіб, яким відмовлено у наданні цього статусу".  
Відхилено    
32. координація взаємодії інших органів виконавчої влади з питань, що стосуються біженців та осіб, яким надано гуманітарний захист;   -45- Кабінет Міністрів України
В абзаці 3 ст.6 слова "та осіб, яким надано гуманітарний захист" вилучити.  
Враховано   координація взаємодії інших органів виконавчої влади з питань, що стосуються біженців;  
    -46- Москвін С.О. (реєстр. картка № 383)
У статті 6, після абзацу 3 доповнити словами: "визначення порядку депортації (повернення) осіб, позбавлених статусу біженця, а також осіб, що перебувають на території України і якими відмовлено у наданні статусу біженця".  
Відхилено    
33. затвердження форм та переліку документів, необхідних для надання, втрати і позбавлення статусу біженця та гуманітарного захисту;   -47- Деркач А.Л. (в.о. № 159)
До статті 6. Четвертий абзац статті 6 викласти у такій редакції: "розробка і затвердження форм та переліку документів, необхідних для надання, втрати і позбавлення статусу біженця та гуманітарного захисту;" і редакційно  
Враховано частково   розроблення і затвердження зразків довідок про подання особою заяви про надання статусу біженця, про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, про прийняття скарги до розгляду, про звернення до суду та переліку документів і їх зразків, необхідних для вирішення питання про надання, втрату і позбавлення статусу біженця;  
34. розгляд скарг на рішення органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця чи гуманітарного захисту;   -48- Кабінет Міністрів України
Абзаци п'ятий і шостий викласти у такій редакції: "розгляд скарг на рішення органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову у наданні, втрату або позбавлення статусу біженця; скасування рішень органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, надання, відмову у наданні, втрату і позбавлення статусу біженця чи гуманітарного захисту у разі, коли рішення були прийняті з порушенням цього Закону;"  
Відхилено   розгляд скарг на рішення органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця та про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та скасування цих рішень, якщо вони були прийняті з порушенням законодавства про біженців ; видача довідок про прийняття скарги до розгляду та про звернення до суду;  
35. скасування рішень органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця чи гуманітарного захисту у разі, коли рішення було прийнято з порушенням цього Закону;   -49- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 6, частина 1, пункт 5. Наприкінці текст "цього Закону" замінити текстом "законодавства про біженців".  
Відхилено    
    -50- Кабінет Міністрів України
В абзацах 7, 8 статті 6 вилучити слова: "чи гуманітарного захисту", "чи гуманітарний захист"  
Враховано    
36. ведення централізованого обліку та створення довідково-інформаційного банку даних централізованої інформаційної системи про осіб, які подали заяви про надання статусу біженця, та осіб, яким надано статус біженця чи гуманітарний захист;      ведення централізованого обліку та створення централізованої інформаційної системи про осіб, які подали заяви про надання статусу біженців;  
37. збір та аналіз інформації щодо наявності у країнах громадянства або постійного проживання біженців умов, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону;      збір та аналіз інформації щодо наявності у країнах походження біженців умов, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону;  
38. утримання пунктів тимчасового розміщення біженців;   -51- Кабінет Міністрів України
У ст. 6 абз. 9 на початку доповнити словами " створення та"  
Враховано   створення та утримання пунктів тимчасового розміщення біженців;  
39. підготовка до розгляду Кабінетом Міністрів України пропозицій про визначення обсягів фінансування заходів щодо надання допомоги біженцям;   -52- Деркач А.Л. (в.о. № 159)
Статтю 6 доповнити ще передостаннім абзацом у такій редакції: "розробка положення про посвідчення біженця, про посвідчення особи, якій надано гуманітарний захист, про проїзний документ для виїзду за кордон та інші необхідні документи;" редакційно  
Враховано частково   підготовка до розгляду Кабінетом Міністрів України пропозицій про визначення обсягів фінансування заходів, які здійснюються на виконання цього Закону;  
40. контроль за виконанням цього Закону.   -53- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 6 викласти у такій редакції: Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції належить: прийняття рішень про надання, втрату і позбавлення статусу біженця; координація взаємодії інших органів виконавчої влади з питань, що стосуються біженців; розроблення і затвердження зразків довідок про подання особою заяви про надання статусу біженця, про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, про прийняття скарги до розгляду, про звернення до суду та переліку документів і їх зразків, необхідних для вирішення питання про надання, втрату і позбавлення статусу біженця; розгляд скарг на рішення органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця та про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та скасування цих рішень, якщо вони були прийняті з порушенням законодавства про біженців ; видача довідок про прийняття скарги до розгляду та про звернення до суду; ведення централізованого обліку та створення централізованої інформаційної системи про осіб, які подали заяви про надання статусу біженців; збір та аналіз інформації щодо наявності у країнах походження біженців умов, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону; створення та утримання пунктів тимчасового розміщення біженців; підготовка до розгляду Кабінетом Міністрів України пропозицій про визначення обсягів фінансування заходів, які здійснюються на виконання цього Закону; контроль за виконанням цього Закону.  
Враховано   контроль за виконанням цього Закону.  
41. Стаття 7. Повноваження органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі      Стаття 7. Повноваження органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі  
42. Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції, а також Раді міністрів Автономної Республіки Крим та відповідним місцевим державним адміністраціям.   -54- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Стаття 7. Перший абзац вилучити.  
Відхилено   Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції.  
43. До компетенції органів належить:      До компетенції органів належить:  
44. прийом заяв від іноземців та осіб без громадянства про надання їм статусу біженця у порядку, передбаченому цим Законом;   -55- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 7, частина 2, пункт 1. Вилучити текст "у порядку, передбаченому цим Законом".  
Відхилено   прийом заяв від іноземців та осіб без громадянства про надання їм статусу біженця у порядку, передбаченому цим Законом; сприяння у влаштуванні у відповідні дитячі заклади чи сім'ї дітей, розлучених з сім'єю; сприяння дітям, розлученим з сім'єю, у розшуку батьків або інших законних представників неповнолітньої особи;  
45. прийняття рішень про оформлення документів для вирішення питання щодо надання, втрати або позбавлення статусу біженця чи гуманітарного захисту;   -56- Кабінет Міністрів України
У частині другій статті 7 абзац другий викласти у такій редакції: "прийняття рішень про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про надання, втрату або позбавлення статусу біженця;"  
Враховано частково   прийняття рішень про оформлення документів для вирішення питання щодо надання, втрати або позбавлення статусу біженця;  
46. видача довідок встановленого зразка особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця чи гуманітарного захисту;   -57- Кабінет Міністрів України
В абзаці четвертому частини другої ст. 7 слова: "чи гуманітарного захисту" вилучити.  
Враховано   розгляд заяв про надання статусу біженця та підготовка письмового висновку щодо надання або відмови у наданні статусу біженця;  
47. розгляд заяв про надання статусу біженця та підготовка письмового висновку щодо надання або відмови у наданні статусу біженця;   -58- Кабінет Міністрів України
Абзац п'ятий частини другої статті 7 вилучити.  
Відхилено   видача довідок про подання особою заяви про надання їй статусу біженця; про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця; про звернення до суду;  
48. видача посвідчень та проїзних документів для виїзду за кордон особам, яким надано статус біженця чи гуманітарний захист;   -59- Деркач А.Л. (в.о. № 159)
До статті 7. Сьомий абзац статті 7 викласти в такій редакції: "видача посвідчень або проїзних документів для виїзду за кордон особам, яким відповідно надано статус біженця чи гуманітарний захист; перереєстрація осіб, яким надано статус біженця;".  
Відхилено .  видача посвідчень та проїзних документів для виїзду за кордон особам, яким надано статус біженця ;  
    -60- Кабінет Міністрів України
В абзаці шостому частини другої статті 7 вилучити слова: "чи гуманітарний захист".  
Враховано    
49. перереєстрація осіб, яким надано статус біженця;   -61- Кабінет Міністрів України
В абзаці сьомому частини другої після слова "перереєстрація" додати слово "посвідчень".  
Відхилено   перереєстрація осіб, яким надано статус біженця;  
50. визначення місць для тимчасового проживання осіб, які подали заяву про надання статусу біженця, та направлення їх у пункти тимчасового розміщення біженців;      визначення місць для тимчасового проживання осіб, які подали заяви про надання статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця, та направлення їх у пункти тимчасового розміщення біженців;  
51. прийняття рішення про надання грошової допомоги особам, яким надано статус біженця;   -62- Акопян В.Г. (в.о. № 131)
Абзац 8 ч.2 ст.7 після слів "статус біженця" доповнити словами ", залежно в якій мірі вони постраждали" і далі за текстом.  
Відхилено .  прийняття рішення про надання грошової допомоги особам, яким надано статус біженця;  
52. сприяння у працевлаштуванні осіб, які подали заяву про надання статусу біженця та яким надано такий статус;      сприяння у працевлаштуванні особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано такий статус;  
53. сприяння в отриманні особами, які подали заяву про надання їм статусу біженця, та яким надано статус біженця чи гуманітарний захист, соціально-побутових і медичних послуг;   -63- Кабінет Міністрів України
В абзацах 10, 11 частини другої ст. 7 вилучити слова: "чи гуманітарний захист".  
Враховано   сприяння в отриманні особами, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання надання їм статусу біженця та яким надано статус біженця соціально-побутових і медичних послуг;  
54. ведення обліку та особових справ осіб, які звернулися із заявою про надання їм статусу біженця та яким надано статус біженця чи гуманітарний захист;      ведення обліку та особових справ осіб, які звернулися із заявами про надання їм статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано статус біженця;  
55. вирішення інших питань, віднесених законодавством до їх компетенції.   -64- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 7 викласти у такій редакції: Стаття 7. Повноваження органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції. До компетенції органів належить: прийом заяв від іноземців та осіб без громадянства про надання їм статусу біженця у порядку, передбаченому цим Законом; сприяння у влаштуванні у відповідні дитячі заклади чи сім'ї дітей, розлучених з сім'єю; сприяння дітям, розлученим з сім'єю, у розшуку батьків або інших законних представників неповнолітньої особи; прийняття рішень про оформлення документів для вирішення питання щодо надання, втрати або позбавлення статусу біженця; розгляд заяв про надання статусу біженця та підготовка письмового висновку щодо надання або відмови у наданні статусу біженця; видача довідок про подання особою заяви про надання їй статусу біженця; про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця; про звернення до суду; видача посвідчень та проїзних документів для виїзду за кордон особам, яким надано статус біженця ; перереєстрація осіб, яким надано статус біженця; визначення місць для тимчасового проживання осіб, які подали заяви про надання статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця, та направлення їх у пункти тимчасового розміщення біженців; прийняття рішення про надання грошової допомоги особам, яким надано статус біженця; сприяння у працевлаштуванні особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано такий статус; сприяння в отриманні особами, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання надання їм статусу біженця та яким надано статус біженця соціально-побутових і медичних послуг; ведення обліку та особових справ осіб, які звернулися із заявами про надання їм статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано статус біженця; вирішення інших питань, віднесених законодавством до їхньої компетенції.  
Враховано   вирішення інших питань, віднесених законодавством до їхньої компетенції.  
56. Стаття 8. Повноваження інших центральних органів виконавчої влади      Стаття 8. Повноваження інших органів виконавчої влади  
57. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону організовує прийняття заяв про надання статусу біженця від осіб, затриманих за незаконне перетинання державного кордону або спробу такого перетинання з наміром набути статус біженця.      Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону організовує прийняття заяв про надання статусу біженця від осіб, затриманих за незаконне перетинання державного кордону або спробу такого перетинання з наміром набути статус біженця та передає такі заяви до органів міграційної служби, а у разі звернення до нього осіб, які на законних підставах прибули в Україну з наміром набути статус біженця, роз'яснює їм порядок подання заяви про надання статусу біженців та інформує про місцезнаходження органів міграційної служби.  
58. Служба безпеки України та її органи на місцях при зверненні органів міграційної служби у межах своєї компетенції вживають заходів до виявлення серед осіб, які подали заяву про надання їм статусу біженця, таких, яким статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону.      Служба безпеки України та її органи на місцях при зверненні органів міграційної служби у межах своєї компетенції вживають заходів до виявлення серед осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця таких, яким статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону.  
59. Міністерство внутрішніх справ України та його органи на місцях при зверненні органів міграційної служби у межах своєї компетенції вживають заходів до виявлення серед осіб, які подали заяву про надання їм статусу біженця, таких, яким статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону, до ідентифікації осіб, які порушили клопотання про надання їм статусу біженця.      Міністерство внутрішніх справ України та його органи на місцях при зверненні органів міграційної служби у межах своєї компетенції вживають заходів до виявлення серед осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця таких, яким статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону, до ідентифікації осіб, які порушили клопотання про надання їм статусу біженця. У разі звернення до органу внутрішніх справ осіб, які з наміром набути статус біженця незаконно перетнули державний кордон і перебувають на території України, цей орган приймає заяви про надання статусу біженця і передає їх до органу міграційної служби, а у випадку звернення до нього осіб, які перебувають в Україні на законних підставах і мають намір набути статус біженця, роз'яснює їм порядок подання заяви про надання статусу біженця та інформує про місцезнаходження органів міграційної служби.  
60. Служба громадянства та реєстрації фізичних осіб та її органи на місцях реєструють осіб, які подали заяву про надання їм статусу біженця та яким надано такий статус чи гуманітарний захист.   -65- Кабінет Міністрів України
У частині четвертій статті 8 слова "Служби громадянства та реєстрації фізичних осіб та її органи на місцях" замінити на слова "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб та його органи на місцях".  
Враховано   Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі реєструють осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця та яким надано такий статус .  
    -66- Кабінет Міністрів України
У частині четвертій статті 8 вилучити слова: "чи гуманітарний захист".  
Враховано    
61. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, його органи на місцях у разі можливості надають особам, які подали заяву про надання їм статусу біженця та яким надано такий статус, допомогу у працевлаштуванні, забезпечують призначення особам, яким надано статус біженця, грошової допомоги, пенсії, допомоги сім'ям з дітьми.      Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, його органи на місцях по можливості надають особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця, та яким надано такий статус, допомогу у працевлаштуванні, забезпечують призначення особам, яким надано статус біженця, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення.  
62. Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном беруть участь у підготовці документів та вносять пропозиції Кабінету Міністрів України щодо укладання міжнародних договорів з питань, пов'язаних із захистом соціальних, економічних та інших прав і інтересів біженців, у тому числі з компенсацією збитків, завданих біженцям, витратами на їх приймання та облаштування; надають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції інформацію про становище в країнах громадянської належності чи постійного проживання біженців; у разі потреби вживають заходів до возз'єднання на території України або поза її межами сімей осіб, яким надано статус біженця; сприяють добровільному поверненню біженців в країну їхньої громадянської належності або постійного проживання чи переселенню у держави, які погоджуються надати їм притулок; здійснює загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у сфері захисту осіб, яким надано статус біженця.   -67- Кабінет Міністрів України
У частині шостій слова "у сфері захисту осіб, яким надано статус біженця" замінити на слова "у сфері захисту біженців".  
Враховано   Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном беруть участь у підготовці документів та вносять в установленому порядку пропозиції Кабінету Міністрів України щодо укладення міжнародних договорів з питань, пов'язаних із захистом соціальних, економічних та інших прав і інтересів біженців, у тому числі з компенсацією збитків, завданих біженцям, витратами на їх .приймання та облаштування; надають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції інформацію про становище в країнах походження біженців; у разі потреби вживають заходів до возз'єднання на території України або поза її межами сімей осіб, яким надано статус біженця, видають в'їзні візи членам сім'ї осіб, яким надано статус біженця в Україні; сприяють добровільному поверненню біженців в країну їхнього походження чи переселенню у держави, які погоджуються надати їм притулок. Міністерство закордонних справ України здійснює загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у сфері захисту біженців .  
63. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації при зверненні органів міграційної служби забезпечують обов'язкове медичне обстеження, у разі необхідності, лікування осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця та яким надано такий статус чи гуманітарний захист.   -68- Кабінет Міністрів України
У частині сьомій та восьмій статті 8 слова: "чи гуманітарний захист" вилучити.  
Враховано   Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації при зверненні органів міграційної служби забезпечують обов'язкове медичне обстеження, у разі необхідності - лікування осіб, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, та яким надано такий статус.  
64. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації сприяють задоволенню освітніх потреб осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця та яким надано такий статус чи гуманітарний захист.   -69- Москвін С.О. (реєстр. картка № 383)
Статтю 8 доповнити таким пунктом: "У разі виявлення осіб, яким не надано і не може бути наданий статус біженця у відповідності до абзаців 2, 3, 4 статті 10 даного Закону, їхня подальша доля (примусове чи добровільне повернення до країни їхньої громадської належності або попереднього проживання або переселення у держави, які погоджуються надати притулок) вирішується та здійснюється відповідними компетентними органами".  
Відхилено   Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації сприяють задоволенню освітніх потреб осіб, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано такий статус. Органи опіки та піклування є законними представниками дітей, розлучених з сім'ями. Вони вживають заходів для тимчасового влаштування у відповідні дитячі заклади або сім'ї дітей, розлучених з сім'ями; встановлення опіки чи піклування над такими дітьми; беруть участь у процедурі надання дитині, розлученій з сім'єю, статусу біженця; сприяють дітям, розлученим з сім'ями, у реалізації їх прав.  
    -70- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 8 викласти у такій редакції : Стаття 8. Повноваження інших органів виконавчої влади Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону організовує прийняття заяв про надання статусу біженця від осіб, затриманих за незаконне перетинання державного кордону або спробу такого перетинання з наміром набути статус біженця та передає такі заяви до органів міграційної служби, а у разі звернення до нього осіб, які на законних підставах прибули в Україну з наміром набути статус біженця, роз'яснює їм порядок подання заяви про надання статусу біженців та інформує про місцезнаходження органів міграційної служби. Служба безпеки України та її органи на місцях при зверненні органів міграційної служби у межах своєї компетенції вживають заходів до виявлення серед осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця таких, яким статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону. Міністерство внутрішніх справ України та його органи на місцях при зверненні органів міграційної служби у межах своєї компетенції вживають заходів до виявлення серед осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця таких, яким статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону, до ідентифікації осіб, які порушили клопотання про надання їм статусу біженця. У разі звернення до органу внутрішніх справ осіб, які з наміром набути статус біженця незаконно перетнули державний кордон і перебувають на території України, цей орган приймає заяви про надання статусу біженця і передає їх до органу міграційної служби, а у випадку звернення до нього осіб, які перебувають в Україні на законних підставах і мають намір набути статус біженця, роз'яснює їм порядок подання заяви про надання статусу біженця та інформує про місцезнаходження органів міграційної служби. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі реєструють осіб, які подали заяви про надання їм статусу біженця, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця та яким надано такий статус . Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, його органи на місцях по можливості надають особам, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їм статусу біженця, та яким надано такий статус, допомогу у працевлаштуванні, забезпечують призначення особам, яким надано статус біженця, грошової допомоги, пенсії, інших видів соціального забезпечення. Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном беруть участь у підготовці документів та вносять в установленому порядку пропозиції Кабінету Міністрів України щодо укладення міжнародних договорів з питань, пов'язаних із захистом соціальних, економічних та інших прав і інтересів біженців, у тому числі з компенсацією збитків, завданих біженцям, витратами на їх приймання та облаштування; надають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції інформацію про становище в країнах походження біженців; у разі потреби вживають заходів до возз'єднання на території України або поза її межами сімей осіб, яким надано статус біженця, видають в'їзні візи членам сім'ї осіб, яким надано статус біженця в Україні; сприяють добровільному поверненню біженців в країну їхнього походження чи переселенню у держави, які погоджуються надати їм притулок. Міністерство закордонних справ України здійснює загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у сфері захисту біженців . Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації при зверненні органів міграційної служби забезпечують обов'язкове медичне обстеження, у разі необхідності - лікування осіб, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, та яким надано такий статус. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації сприяють задоволенню освітніх потреб осіб, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця та яким надано такий статус. Органи опіки та піклування є законними представниками дітей, розлучених з сім'ями. Вони вживають заходів для тимчасового влаштування у відповідні дитячі заклади або сім'ї дітей, розлучених з сім'ями; встановлення опіки чи піклування над такими дітьми; беруть участь у процедурі надання дитині, розлученій з сім'єю, статусу біженця; сприяють дітям, розлученим з сім'ями, у реалізації їх прав.  
Враховано    
65. Розділ ІІІ      Розділ ІІІ  
66. НАДАННЯ, ВТРАТА І ПОЗБАВЛЕННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ      НАДАННЯ, ВТРАТА І ПОЗБАВЛЕННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ  
67. Стаття 9. Порядок порушення клопотання про надання статусу біженця      Стаття 9. Порядок порушення клопотання про надання статусу біженця  
68. Особи, які мають намір набути статус біженця і перетнули державний кордон України у порядку, встановленому законодавством України, повинні протягом трьох робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм статусу біженця.      Особи, які мають намір набути статус біженця і перетнули державний кордон України у порядку, встановленому законодавством України, повинні протягом п'яти робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявами про надання їм статусу біженця.  
69. Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, повинні протягом доби звернутися до відповідного органу-міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Прикордонних військ України із заявою про надання їм статусу біженця та з обгрунтованим поясненням спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання державного кордону України.   -71- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111)
У статті 9 замінити словосполучення "відповідний орган міграційної служби" на "орган міграційної служби за місцем перебування заявника". Також у даній статті потрібно конкретизувати причини, які вважатимуться поважними у разі подання заяви про надання статусу біженця з порушенням встановленого порядку та термінів.  
Враховано частково   Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, повинні протягом трьох робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Прикордонних військ України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця, а також надати посадовим особам Прикордонних військ України пояснення про причини спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання державного кордону України. Якщо у таких осіб відсутні документи, які посвідчують особу або такі документи є підробленими чи фальшивими, вони мають повідомити про цю обставину у заяві про надання статусу біженця, а також викласти причини зазначених ситуацій. Зазначені особи повинні бути направлені посадовими особами прикордонних військ до органу міграційної служби. Якщо державний кордон України перетинає чи перетнула дитина, розлучена з сім'єю, і заявляє про намір набути статус біженця, або про це повідомили інші особи, які не є законними представниками неповнолітньої особи, посадові особи Прикордонних військ України повинні невідкладно повідомити про це орган міграційної служби та орган опіки і піклування. Орган міграційної служби разом з органом опіки і піклування зобов'язані вжити заходів для тимчасового влаштування такої дитини у відповідний дитячий заклад або сім'ю. Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України, звільняються від відповідальності за зазначені дії.  
70. Особи, які на законних підставах перебувають на території України і внаслідок виникнення умов, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону, не можуть повернутися до країни своєї громадянської належності або постійного проживання і мають намір набути в Україні статус біженця, повинні звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про надання їм статусу біженця не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку дії дозволу на перебування в Україні. Заяви про надання статусу біженця, подані із порушенням зазначеного порядку, можуть бути прийняті до розгляду з дозволу керівника органу міграційної служби, за наявності поважних причин та обгрунтованого їх пояснення.   -72- Кабінет Міністрів України
У статті 9 друге речення частини третьої виділити в окрему частину.  
Враховано   Особи, які не є громадянами України та на законних підставах тимчасово перебувають на території України і під час такого перебування в країні їх громадянської належності чи постійного проживання виникли умови, зазначені у абзаці другому статті 1 цього Закону, внаслідок яких вони не можуть повернутися до країни свого походження і мають намір набути в Україні статус біженця, повинні звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявами про надання їм статусу біженця до закінчення строку дії дозволу на перебування в Україні. Заяви про надання статусу біженця, подані із порушенням встановленого порядку приймаються до розгляду з письмового дозволу керівника органу міграційної служби, якщо особа не могла з поважних причин (хвороба заявника або членів його сім'ї, ситуації надзвичайного стану на території України, затримання заявника у випадках, необхідних для встановлення особи та інші) звернутися з такою заявою у встановленому порядку. Орган міграційної служби може прийняти рішення про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця у разі відсутності поважних причин для порушення встановленого порядку подання такої заяв. Про прийняття такого рішення орган міграційної служби повідомляє особу письмово із зазначенням причин відмови. Терміни для подання заяви про надання статусу біженця, які встановлені частинами першою, другою, шостоюю цієї статті, не поширюються на випадки подання таких заяв законними представниками дітей, розлучених з сім'ями.  
    -73- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 9 викласти у такій редакції: Стаття 9. Порядок порушення клопотання про надання статусу біженця Особи, які мають намір набути статус біженця і перетнули державний кордон України у порядку, встановленому законодавством України, повинні протягом п'яти робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявами про надання їм статусу біженця. Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, повинні протягом трьох робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Прикордонних військ України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця, а також надати посадовим особам Прикордонних військ України пояснення про причини спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання державного кордону України. Якщо у таких осіб відсутні документи, які посвідчують особу або такі документи є підробленими чи фальшивими, вони мають повідомити про цю обставину у заяві про надання статусу біженця, а також викласти причини зазначених ситуацій. Зазначені особи повинні бути направлені посадовими особами прикордонних військ до органу міграційної служби. Якщо державний кордон України перетинає чи перетнула дитина, розлучена з сім'єю, і заявляє про намір набути статус біженця, або про це повідомили інші особи, які не є законними представниками неповнолітньої особи, посадові особи Прикордонних військ України повинні невідкладно повідомити про це орган міграційної служби та орган опіки і піклування. Орган міграційної служби разом з органом опіки і піклування зобов'язані вжити заходів для тимчасового влаштування такої дитини у відповідний дитячий заклад або сім'ю. Особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України, звільняються від відповідальності за зазначені дії. Особи, які не є громадянами України та на законних підставах тимчасово перебувають на території України і під час такого перебування в країні їх громадянської належності чи постійного проживання виникли умови, зазначені у абзаці другому статті 1 цього Закону, внаслідок яких вони не можуть повернутися до країни свого походження і мають намір набути в Україні статус біженця, повинні звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявами про надання їм статусу біженця до закінчення строку дії дозволу на перебування в Україні. Заяви про надання статусу біженця, подані із порушенням встановленого порядку приймаються до розгляду з письмового дозволу керівника органу міграційної служби, якщо особа не могла з поважних причин (хвороба заявника або членів його сім'ї, ситуації надзвичайного стану на території України, затримання заявника у випадках, необхідних для встановлення особи та інші) звернутися з такою заявою у встановленому порядку. Орган міграційної служби може прийняти рішення про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця у разі відсутності поважних причин для порушення встановленого порядку подання такої заяв. Про прийняття такого рішення орган міграційної служби повідомляє особу письмово із зазначенням причин відмови. Терміни для подання заяви про надання статусу біженця, які встановлені частинами першою, другою, шостоюю цієї статті, не поширюються на випадки подання таких заяв законними представниками дітей, розлучених з сім'ями.  
Враховано    
71. Стаття 10. Умови, за яких статус біженця не надається      Стаття 10. Умови, за яких статус біженця не надається  
72. Статус біженця не надається особі:      Статус біженця не надається особі:  
73. яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві;      яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві;  
74. яка вчинила тяжкий кримінальний злочин за межами України;   -74- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 10, частина 1. Пункт 2 викласти у редакції "яка за межами території України вчинила діяння, що Кримінальним Кодексом України віднесене до тяжких злочинів".  
Враховано редакційно   яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів ;  
    -75- Франчук А.Р. (в.о. № 10)
Пункт 2 статті 10 після слова "злочин" доповнити словами "або являється носієм тяжкої інфекції" і далі за текстом.  
Відхилено    
75. яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй;   -76- Акопян В.Г. (в.о. № 131)
Абзац 3 ч.1 ст.10 після слів "Організації Об'єднаних Націй" доповнити словами: "незаконне перевезення та зберігання наркотиків, зброї, грошей тощо".  
Відхилено .  яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй;  
76. якщо в країні її громадянської належності або в країні її постійного проживання визнаються і забезпечуються права і свободи людини і громадянина, передбачені національним законодавством;   -77- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 10, частина 1, пункт 4. Текст "і забезпечуються права і свободи людини і громадянина, передбачені національним законодавством" замінити текстом "передбачені національним законодавством і забезпечуються права і свободи людини відповідно до міжнародного права".  
Відхилено    
77. стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, відсутні;      стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, відсутні;  
78. якій раніше було відмовлено у наданні статусу біженця у зв'язку з відсутністю умов, передбачених абзацом другим статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися;   -78- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Стаття 10. Три останні абзаци вилучити.  
Враховано частково   яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій країні;  
    -79- Кабінет Міністрів України
Абзац 7 статті 10 виключити. Абзаци 8, 9, 10 вважати абзацами 7, 8, 9.  
Враховано    
79. яка до прибуття в Україну перебувала в країні, де вона могла в установленому порядку звернутися за набуттям притулку чи статусу біженця. Дія цього абзацу не поширюється на осіб, які народилися чи постійно проживали на території України, а також їхніх нащадків (дітей, онуків);   -80- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 10, частина 1, пункт 7, речення 1. Текст "в установленому порядку" замінити текстом "згідно із законодавством цієї країни".  
Відхилено   яка до прибуття в Україну з наміром набути статус біженця перебувала в третій безпечній країні. Дія цього абзацу не поширюється на дітей, розлучених з сім'ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали на території України, а також їхніх нащадків (дітей, онуків).  
80. яка повідомила про себе свідомо неправдиві відомості щодо обставин прибуття та проживання на території України чи яка для набуття статусу біженця подала про себе фальшиві документи або свідомо неправдиві відомості з метою підтвердження наявності умов, передбачених абзацом другим статті 1 цього Закону.   -81- Кабінет Міністрів України
Доповнити статтю абзацом 10 такого змісту: "яка не виконує обов'язки, передбачені частиною третьою статті 19 цього Закону, під час вирішення питання щодо надання їй статусу біженця."  
Відхилено    
    -82- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 10 викласти у такій редакції: Стаття 10. Умови, за яких статус біженця не надається Статус біженця не надається особі: яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві; яка вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою набуття статусу біженця, якщо таке діяння віднесено Кримінальним кодексом України до тяжких злочинів ; яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй; стосовно якої встановлено, що умови, передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, відсутні; яка до прибуття в Україну була визнана біженцем або отримала притулок в іншій країні; яка до прибуття в Україну з наміром набути статус біженця перебувала в третій безпечній країні. Дія цього абзацу не поширюється на дітей, розлучених з сім'ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали на території України, а також їхніх нащадків (дітей, онуків);  
Враховано    
81. Стаття 11. Оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця      Стаття 11. Оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця  
82. Оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця проводиться на підставі особистої заяви іноземця чи особи без громадянства або її законного представника, поданої до органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування заявника.      Оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця проводиться на підставі особистої заяви іноземця чи особи без громадянства або її законного представника, поданої до органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування заявника.  
83. Заявник, який досяг шістнадцятирічного віку, подає заяву та заповнює анкету, де викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну громадянської належності або країну постійного проживання.   -83- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 11, частина 2. Текст "який досяг шістнадцятирічного віку" замінити текстом "якому виповнилося шістнадцять років". Аналогічно у частинах 3, 6, 8, 9 і далі в тексті Закону.  
Враховано редакційно   Заявник, якому виповнилося вісімнадцять років, подає заяву та заповнює анкету, де викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну походження.  
    -84- Акопян В.Г. (в.о. № 131)
Ч.2 ст.11 після слова "про себе" доповнити словом "батьків" і далі за текстом.  
Відхилено .   
84. Відомості про дітей, які не досягли шістнадцятирічного віку, наводяться в анкеті одного з батьків, а у разі відсутності батьків - у заяві опікуна чи піклувальника або іншої особи, яка добровільно взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей.      Відомості про дітей, які не досягли вісімнадцятирічного віку, наводяться в анкеті одного із законних представників неповнолітньої особи. Заява про надання статусу біженця дитині, розлученій з сім'єю, подається одним з її законних представників. Заява про надання статусу біженця недієздатній особі подається її опікуном, про що орган міграційної служби робить на заяві відповідний запис.  
85. Якщо заявник не може особисто скласти заяву через неписьменність або через фізичні вади, заява, на його прохання, складається іншою особою, про що орган міграційної служби робить на заяві відповідний запис.      Якщо заявник не може особисто скласти заяву через неписьменність або через фізичні вади, заява, на його прохання, складається іншою особою, про що орган міграційної служби робить на заяві відповідний запис.  
86. До заяви про надання статусу біженця додаються документи, що посвідчують особу заявника, а також документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для набуття ним статусу біженця.      До заяви про надання статусу біженця додаються документи, що посвідчують особу заявника, а також документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для набуття ним статусу біженця. Якщо у заявника відсутні документи, які посвідчують його особу, його прізвище, ім'я, по батькові та інші дані про нього попередньо, до встановлення особи, записуються за його вказівкою, про що зазначається в реєстраційному листку на особу та робиться відповідний запис на заяві.  
87. До заяви додаються також по 4 фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли шістнадцятирічного віку, відомості про яких внесено до заяви.      До заяви додаються також по 4 фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, відомості про яких внесено до заяви.  
88. Відомості, що подаються заявником, є конфіденційною інформацією.      Відомості, що подаються заявником, є конфіденційною інформацією. Одночасно з оформленням документів для вирішення питання щодо надання статусу біженців дітям, розлученим з сім'ями, орган міграційної служби вживає всіх можливих заходів для розшуку батьків або інших законних представників неповнолітньої особи, яка не досягла вісімнадцяти років.  
89. Оформлення документів - для вирішення питання щодо надання статусу біженця дітям, які не досягли шістнадцятирічного віку і прибули в Україну без супроводу батьків або опікунів чи піклувальників, або інших осіб, які добровільно взяли на себе відповідальність за виховання та утримання дітей, здійснюється органом міграційної служби, який одночасно вживає всіх можливих заходів для отримання відомостей щодо батьків, опікунів чи піклувальників цих дітей.       
90. Орган міграційної служби реєструє заяву та подані документи, проводить дактилоскопію заявника, заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про надання їй статусу біженця, та членів її сім'ї, які не досягли шістнадцятирічного віку, інші необхідні документи, оформлює особову справу, заносить отримані відомості до автоматизованої бази даних, ознайомлює заявника з порядком прийняття рішення за його заявою, його правами та обов'язками. Заявник власним підписом засвідчує факт ознайомлення з порядком прийняття рішення за заявою та його правами і обов'язками.   -85- Кабінет Міністрів України
Частину дев'яту статті 11 викласти у такій редакції: "Орган міграційної служби реєструє заяву та подані документи, ознайомлює заявника з порядком прийняття рішення за його заявою, його правами та обов'язками, що заявник засвідчує власним підписом, проводить дактилоскопію заявника, заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про надання їй статусу біженця, та членів її сім'ї, які не досягли шістнадцятирічного віку, інші необхідні документи, оформлює особову справу, заносить отримані відомості до автоматизованої бази даних."  
Враховано редакційно   Орган міграційної служби: реєструє заяву та подані документи; ознайомлює заявника або його законного представника під їхній власний підпис з порядком прийняття рішення за їх заявами, правами і обов'язками особи, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця; проводить дактилоскопію особи, щодо якої порушено клопотання про надання статусу біженця; заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про надання їй статусу біженця, та членів її сім'ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, або на дитину, розлучену з батьками, щодо якої заяву про надання їй статусу біженця подав її законний представник; заповнює інші необхідні документи; оформлює особову справу, заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи.  
    -86- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 11 викласти в такій редакції: Стаття 11. Оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця Оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця проводиться на підставі особистої заяви іноземця чи особи без громадянства або її законного представника, поданої до органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за місцем тимчасового перебування заявника. Заявник, якому виповнилося вісімнадцять років, подає заяву та заповнює анкету, де викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну походження. Відомості про дітей, які не досягли вісімнадцятирічного віку, наводяться в анкеті одного із законних представників неповнолітньої особи. Заява про надання статусу біженця дитині, розлученій з сім'єю, подається одним з її законних представників. Заява про надання статусу біженця недієздатній особі подається її опікуном, про що орган міграційної служби робить на заяві відповідний запис. Якщо заявник не може особисто скласти заяву через неписьменність або через фізичні вади, заява, на його прохання, складається іншою особою, про що орган міграційної служби робить на заяві відповідний запис. До заяви про надання статусу біженця додаються документи, що посвідчують особу заявника, а також документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для набуття ним статусу біженця. Якщо у заявника відсутні документи, які посвідчують його особу, його прізвище, ім'я, по батькові та інші дані про нього попередньо, до встановлення особи, записуються за його вказівкою, про що зазначається в реєстраційному листку на особу та робиться відповідний запис на заяві. До заяви додаються також по 4 фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, відомості про яких внесено до заяви. Відомості, що подаються заявником, є конфіденційною інформацією. Одночасно з оформленням документів для вирішення питання щодо надання статусу біженців дітям, розлученим з сім'ями, орган міграційної служби вживає всіх можливих заходів для розшуку батьків або інших законних представників неповнолітньої особи, яка не досягла вісімнадцяти років. Орган міграційної служби: реєструє заяву та подані документи; ознайомлює заявника або його законного представника під їхній власний підпис з порядком прийняття рішення за їх заявами, правами і обов'язками особи, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця; проводить дактилоскопію особи, щодо якої порушено клопотання про надання статусу біженця; заповнює реєстраційний листок на особу, яка звернулася із заявою про надання їй статусу біженця, та членів її сім'ї, які не досягли вісімнадцятирічного віку, або на дитину, розлучену з батьками, щодо якої заяву про надання їй статусу біженця подав її законний представник; заповнює інші необхідні документи; оформлює особову справу, заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи.  
Враховано    
91. Стаття 12. Попередній розгляд заяв      Стаття 12. Попередній розгляд заяв  
92. Орган міграційної служби, до якого надійшла заява іноземця чи особи без громадянства про надання статусу біженця, протягом трьох робочих днів з дня її реєстрації проводить співбесіду із заявником, оцінює наведені ним в анкеті відомості, інші документи і приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.      Орган міграційної служби, до якого надійшла заява іноземця чи особи без громадянства про надання їй статусу біженця, видає заявникові довідку про подання особою заяви про надання їй статусу біженця, протягом трьох робочих днів з дня її реєстрації проводить співбесіду із заявником, оцінює наведені ним в анкеті відомості, інші документи і приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.  
93. Під час співбесіди заявник має право користуватися послугами перекладача. Перекладач повинен суворо дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням органом міграційної служби розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника.      Під час співбесіди заявникові, який не розуміє українську або російську мови, орган міграційної служби забезпечує перекладача, який перекладає на мову , якою заявник може спілкуватися. Заявник має право залучити перекладача за свій рахунок або за рахунок інших юридичних чи фізичних осіб. Перекладач повинен суворо дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням органом міграційної служби розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника. Співбесіда з дитиною, розлученою з батьками, проводиться в присутності її законного представника, який подав заяву про надання статусу біженця від імені дитини, психолога або педагогічного працівника. На прохання законного представника дитини, розлученої з сім'єю, співбесіда з такою дитиною проводиться в присутності адвоката.  
94. Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця приймається на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби.      Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця приймається на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби.  
95. У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби видає заявникові довідку про особу, яка звернулася із заявою щодо надання їй статусу біженця, яка є підставою для реєстрації в Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб.   -87- Кабінет Міністрів України
У частині четвертій статті 12 слова "в Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб" замінити на слова "в органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб".  
Враховано   У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби видає заявникові довідку про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, яка є підставою для реєстрації в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства і реєстрації фізичних осіб.  
96. Після отримання довідки особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, передає на зберігання до органу міграційної служби свій національний паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а також документи, що можуть бути доказом наявності умов для набуття нею статусу біженця, і отримує відповідну розписку.   -88- Кабінет Міністрів України
Доповнити статтю 12 частиною шостою такого змісту: "Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця приймаються за заявами, які є очевидно необгрунтованими, тобто не містять умов, визначених для набуття статусу біженця в абзаці другому статті 1 цього Закону; подані особами, яким було відмовлено у наданні статусу біженця у зв'язку з відсутністю умов, передбачених абзацом другим статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися".  
Враховано редакційно   Після отримання довідки про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, повертає органу міграційної служби довідку про подання особою заяви про надання їй статусу біженця, передає йому на зберігання свій національний паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а також документи, що можуть бути доказом наявності умов для набуття нею статусу біженця, і отримує відповідну розписку. Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо надання статусу біженця приймаються за заявами, які є очевидно необгрунтованими тобто, якщо у заявника відсутні умови передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, а також коли заяви носять характер зловживання, тобто якщо заявник з метою набуття статусу біженця видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у наданні статусу біженця у зв'язку з відсутністю умов, передбачених для набуття статусу біженця абзацом другим статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.  
97. У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця за умов, зазначених у статті 10 цього Закону, орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає інформацію про прийняте рішення до відповідного органу внутрішніх справ та до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а також повідомляє заявника про своє рішення і видає йому письмове повідомлення з викладенням причин відмови і порядку його оскарження.   -89- Кабінет Міністрів України
Частину шосту вважати частиною сьомою і викласти її у такій редакції: "У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає інформацію про прийняте рішення до відповідного органу внутрішніх справ та до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а також видає заявникові письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення."  
Враховано   У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає інформацію про прийняте рішення до відповідного органу внутрішніх справ та до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а також видає заявникові або його законному представникові письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.  
98. Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця протягом семи робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову може бути оскаржене до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції або до суду.   -90- Черепков В.Ф.
Після частини 7 статті 12 необхідно уточнити, що передбачається можливість оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів міграційної служби, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграцій, їх посадових і службових осіб з приводу відмови надання особі статусу біженця, оформлення відповідних документів. Подібний порядок слід передбачити і щодо випадків прийняття рішення про втрату або позбавлення статусу біженця. Необхідно також зазначити, що звернення з оскарженням до органів міграційної служби, до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції не позбавляє особу права на звернення до суду, адже конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені.  
Враховано редакційно    
    -91- Кабінет Міністрів України
Частину сьому, восьму, дев'яту вилучити, виклавши їхній зміст у окремій статті, присвяченій порядку оскарження, якою пропонується доповнити законопроект.  
Враховано    
99. Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції або суд прийняв позитивне рішення за скаргою заявника, орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня його отримання приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця і видає заявникові довідку про особу, яка звернулася із заявою щодо надання їй статусу біженця.       
100. Особа, яка отримала повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця і не використала право на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших правових підстав для перебування в Україні.   -92- Кабінет Міністрів України
Частину сьому, восьму, дев'яту вилучити, виклавши їхній зміст у окремій статті, присвяченій порядку оскарження, якою пропонується доповнити законопроект.  
Враховано    
    -93- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 12 викласти у такій редакції: Стаття 12. Попередній розгляд заяв Орган міграційної служби, до якого надійшла заява іноземця чи особи без громадянства про надання їй статусу біженця, видає заявникові довідку про подання особою заяви про надання їй статусу біженця, протягом трьох робочих днів з дня її реєстрації проводить співбесіду із заявником, оцінює наведені ним в анкеті відомості, інші документи і приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця. Під час співбесіди заявникові, який не розуміє українську або російську мови, орган міграційної служби забезпечує перекладача, який перекладає на мову , якою заявник може спілкуватися. Заявник має право залучити перекладача за свій рахунок або за рахунок інших юридичних чи фізичних осіб. Перекладач повинен суворо дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням органом міграційної служби розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника. Співбесіда з дитиною, розлученою з батьками, проводиться в присутності її законного представника, який подав заяву про надання статусу біженця від імені дитини, психолога або педагогічного працівника. На прохання законного представника дитини, розлученої з сім'єю, співбесіда з такою дитиною проводиться в присутності адвоката. Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця приймається на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби. У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби видає заявникові довідку про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, яка є підставою для реєстрації в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства і реєстрації фізичних осіб. Після отримання довідки про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця особа, яка подала заяву про надання статусу біженця, повертає органу міграційної служби довідку про подання особою заяви про надання їй статусу біженця, передає йому на зберігання свій національний паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а також документи, що можуть бути доказом наявності умов для набуття нею статусу біженця, і отримує відповідну розписку. Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо надання статусу біженця приймаються за заявами, які є очевидно необгрунтованими тобто, якщо у заявника відсутні умови передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, а також коли заяви носять характер зловживання, тобто якщо заявник з метою набуття статусу біженця видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у наданні статусу біженця у зв'язку з відсутністю умов, передбачених для набуття статусу біженця абзацом другим статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися. У разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає інформацію про прийняте рішення до відповідного органу внутрішніх справ та до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а також видає заявникові або його законному представникові письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення  
Враховано    
101. Стаття 1З. Порядок розгляду заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця   -94- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111)
У статтях 13 та 14 передбачити процедуру спрощеного та прискореного порядку розгляду заяви про надання статусу біженця та прийняття рішення за заявою про надання такого статусу. Це необхідно зробити, враховуючи ймовірність звернення в міграційні служби України з проханням надати статус біженця великої чисельності осіб з країн, в яких відбуваються воєнні конфлікти. А запропонований проект Закону передбачає досить значні терміни (від 3 до 6 місяців) розгляду справи про надання статусу біженця.  
Відхилено   Стаття 13. Порядок розгляду заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця  
102. Розгляд заяви про надання статусу біженця здійснюється органами міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом двох місяців з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця. У разі потреби строк розгляду може бути продовжено керівником органу міграційної служби за вмотивованим поданням працівника, який розглядає заяву, але не більше ніж до трьох місяців.      Розгляд заяви про надання статусу біженця здійснюється органами міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом двох місяців з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця. У разі потреби строк розгляду може бути продовжено керівником органу міграційної служби за вмотивованим поданням працівника, який розглядає заяву, але не більше ніж до трьох місяців.  
103. Працівником органу міграційної служби проводяться співбесіди із заявником, які мають на меті виявити додаткову інформацію, необхідну для оцінки справжності фактів, повідомлених заявником.      Працівником органу міграційної служби проводяться співбесіди із заявником або його законним представником, які мають на меті виявити додаткову інформацію, необхідну для оцінки справжності фактів, повідомлених заявником або його законним представником.  
104. Під час співбесіди заявник має право користуватися послугами перекладача. Перекладач повинен суворо дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням органом міграційної служби розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника.      Співбесіда із заявником проводиться за правилами, встановленими частиною другою статті 12 цього Закону.  
105. Орган міграційної служби разом з органами внутрішніх справ, служби безпеки здійснює перевірку наявності обставин, за якими статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону.      Орган міграційної служби разом з органами внутрішніх справ, служби безпеки здійснює перевірку наявності обставин, за якими статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону.  
106. У разі відсутності у заявника документів, що посвідчують особу, органом міграційної служби разом з відповідними органами внутрішніх справ і служби безпеки згідно з законодавством України проводиться ідентифікація особи.      У разі відсутності у заявника документів, що посвідчують особу, або такі документи є підробленими або фальшивими, для встановлення особи заявника органом міграційної служби разом з відповідними органами внутрішніх справ і служби безпеки згідно з законодавством України проводиться ідентифікація особи.  
107. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, повідомленої заявником, необхідності у встановленні справжності і дійсності поданих ним документів орган міграційної служби має право звертатися з відповідними запитами до органів внутрішніх справ, служби безпеки, інших державних органів та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, заява якої розглядається.   -95- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 13, частина 6. Текст "державних органів" замінити текстом "органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування". Аналогічно в частині 3 статті 14, частині 8 статті 15.  
Враховано частково   У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, повідомленої заявником, необхідності у встановленні справжності і дійсності поданих ним документів орган міграційної служби має право звертатися з відповідними запитами до органів внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, заява якої розглядається.  
108. Орган міграційної служби направляє особу, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, на медичне обстеження, що проводиться у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.      Орган міграційної служби направляє особу, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, на медичне обстеження, що проводиться у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.  
109. Документи, отримані або підготовлені органом міграційної служби під час розгляду заяви, долучаються до особової справи заявника.      Документи, отримані або підготовлені органом міграційної служби під час розгляду заяви, долучаються до особової справи заявника.  
110. Після вивчення документів, перевірки фактів, повідомлених особою, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, орган міграційної служби готує письмовий висновок щодо надання або відмови у наданні статусу біженця.   -96- Кабінет Міністрів України
Частини дев'яту та десяту статті 13 вилучити.  
Відхилено   Після вивчення документів, перевірки фактів, повідомлених особою, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, орган міграційної служби готує письмовий висновок щодо надання або відмови у наданні статусу біженця.  
111. Особова справа заявника разом з письмовим висновком органу міграційної служби, який розглядав заяву, надсилається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції для прийняття остаточного рішення за заявою.   -97- Кабінет Міністрів України
Частини дев'яту та десяту статті 13 вилучити.  
Відхилено   Особова справа заявника разом з письмовим висновком органу міграційної служби, який розглядав заяву, надсилається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції для прийняття остаточного рішення за заявою. Розгляд заяви про надання статусу біженця за відповідним клопотанням заявника може бути припинений.  
    -98- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 13 викласти у такій редакцїї: Стаття 13. Порядок розгляду заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця Розгляд заяви про надання статусу біженця здійснюється органами міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом двох місяців з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця. У разі потреби строк розгляду може бути продовжено керівником органу міграційної служби за вмотивованим поданням працівника, який розглядає заяву, але не більше ніж до трьох місяців. Працівником органу міграційної служби проводяться співбесіди із заявником або його законним представником, які мають на меті виявити додаткову інформацію, необхідну для оцінки справжності фактів, повідомлених заявником або його законним представником. Співбесіда із заявником проводиться за правилами, встановленими частиною другою статті 12 цього Закону. Орган міграційної служби разом з органами внутрішніх справ, служби безпеки здійснює перевірку наявності обставин, за якими статус біженця не надається відповідно до абзаців другого, третього і четвертого статті 10 цього Закону. У разі відсутності у заявника документів, що посвідчують особу, або такі документи є підробленими або фальшивими, для встановлення особи заявника органом міграційної служби разом з відповідними органами внутрішніх справ і служби безпеки згідно з законодавством України проводиться ідентифікація особи. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, повідомленої заявником, необхідності у встановленні справжності і дійсності поданих ним документів орган міграційної служби має право звертатися з відповідними запитами до органів внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, заява якої розглядається. Орган міграційної служби направляє особу, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, на медичне обстеження, що проводиться у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Документи, отримані або підготовлені органом міграційної служби під час розгляду заяви, долучаються до особової справи заявника. Після вивчення документів, перевірки фактів, повідомлених особою, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, орган міграційної служби готує письмовий висновок щодо надання або відмови у наданні статусу біженця. Особова справа заявника разом з письмовим висновком органу міграційної служби, який розглядав заяву, надсилається до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції для прийняття остаточного рішення за заявою. Розгляд заяви про надання статусу біженця за відповідним клопотанням заявника може бути припинений.  
Враховано    
112. Стаття 14. Прийняття рішення за заявою про надання статусу біженця   -99- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111)
У статтях 13 та 14 передбачити процедуру спрощеного та прискореного порядку розгляду заяви про надання статусу біженця та прийняття рішення за заявою про надання такого статусу. Це необхідно зробити, враховуючи ймовірність звернення в міграційні служби України з проханням надати статус біженця великої чисельності осіб з країн, в яких відбуваються воєнні конфлікти. А запропонований проект Закону передбачає досить значні терміни (від 3 до 6 місяців) розгляду справи про надання статусу біженця.  
Відхилено   Стаття 14. Прийняття рішення за заявою про надання статусу біженця  
    -100- Кабінет Міністрів України
Статтю 14 викласти у такій редакції: "Стаття 14. Прийняття рішення за заявою про надання статусу біженця Рішення за заявою про надання статусу біженця приймається органом міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Після вивчення документів, перевірки фактів, повідомлених особою, яка подала заяву про надання їй статусу біженця, на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, керівником органу міграційної служби приймається рішення про надання або відмову у наданні статусу біженця, яке оформлюється наказом. Розгляд заяви про надання статусу біженця за відповідним клопотанням заявника може бути припинений. Статус біженця в Україні надається на період дії обставин, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону. Орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня прийняття рішення про надання статусу біженця видає особі, щодо якої прийнято це рішення, посвідчення біженця встановленого зразка. Під час видачі посвідчення біженця довідка про особу, яка звернулася із заявою щодо надання їй статусу біженця, вилучається. Посвідчення біженця є підставою для реєстрації в органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання. Відомості про членів сім'ї біженця, які не досягли шістнадцятирічного віку, заносяться до посвідчення біженця одного з батьків, а у разі відсутності батьків - опікуна чи піклувальника або іншої особи, яка добровільно взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей. Посвідчення біженця видається дітям, які не досягли шістнадцятирічного віку, якщо вони прибули в Україну без супроводу батьків або опікунів чи піклувальників або осіб, які добровільно взяли на себе відповідальність за виховання та утримання дітей. Посвідчення біженця видається строком на один рік. Під час перереєстрації посвідчення біженця органом міграційної служби за місцем його проживання дія посвідчення продовжується. Особі, якій надано статус біженця в Україні, може бути виданий проїзний документ для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, стосовно якої орган міграційної служби прийняв рішення про відмову у наданні статусу біженця, протягом семи робочих днів з дня його прийняття надсилається або видається письмове повідомлення з обґрунтуванням причин відмови та роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Про прийняте рішення орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує відповідні органи внутрішніх справ і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові. В разі оскарження такого рішення до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції строк дії довідки про особу, яка звернулася із заявою про надання їй статусу біженця, за рішенням керівника органу міграційної служби, продовжується на час, необхідний для подання скарги, але не більше, ніж на місяць. Після реєстрації скарги в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах міграції на підставі відповідного повідомлення орган міграційної служби, рішення якого оскаржується, продовжує строк дії довідки про особу, яка звернулася із заявою про надання їй статусу біженця, на час, необхідний для розгляду скарги, але не більше, ніж на три місяці. В разі залишення спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції скарги без задоволення орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення інформує про це відповідні органи внутрішніх справ і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові.  
Відхилено    
113. Рішення за заявою про надання статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку органу міграційної служби, який розглядав заяву. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше ніж до трьох місяців.      Рішення за заявою про надання статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку органу міграційної служби, який розглядав заяву. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більще ніж до трьох місяців.  
114. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції може вимагати додаткову інформацію від органу міграційної служби, який здійснював розгляд заяви.      Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції може вимагати додаткову інформацію від органу міграційної служби, який здійснював розгляд заяви.  
115. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, потреби у встановленні справжності і дійсності документів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції має право звертатися з відповідними запитами до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших державних органів, а також об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, за заявою якої приймається рішення.      У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, потреби у встановленні справжності і дійсності документів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції має право звертатися з відповідними запитами до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, особова справа якої розглядається.  
116. Документи, отримані або підготовлені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції під час прийняття рішення за заявою, долучаються до особової справи заявника.      Документи, отримані або підготовлені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції під час прийняття рішення за заявою, долучаються до особової справи заявника.  
117. На основі всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для набуття статусу біженця, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про надання статусу біженця або про відмову у наданні статусу біженця.      На основі всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для набуття статусу біженця, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про надання статусу біженця або про відмову у наданні статусу біженця.  
118. Статус біженця в Україні надається на період дії обставин, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону.      Статус біженця в Україні надається на період дії обставин, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону.  
119. Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з особовою справою заявника надсилається до органу міграційної служби, який розглядав заяву.      Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з особовою справою заявника надсилається до органу міграційної служби, який розглядав заяву.  
120. Орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня отримання рішення про надання статусу біженця видає особі, щодо якої прийнято це рішення, посвідчення біженця встановленого зразка. Під час видачі посвідчення біженця довідка про особу, яка звернулася із заявою щодо надання їй статусу біженця, вилучається.      Орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня отримання рішення про надання статусу біженця видає кожній особі, яка досягла шістнадцяти років, посвідчення біженця встановленого зразка. Дитині, розлученій з сім'єю, якій надано статус біженця, посвідчення біженця видається до досягнення шістнадцятирічного віку. Під час видачі посвідчення біженця довідка про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, вилучається.  
121. Посвідчення біженця є документом, який посвідчує особу його власника і підтверджує факт надання йому статусу біженця. Це посвідчення є підставою для реєстрації в установленому порядку в Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання.   -101- Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Частину 9 ст.14 викласти у такій редакції: "Посвідчення біженця є підставою для реєстрації в органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб".  
Враховано частково редакційно  Посвідчення біженця є підставою для реєстрації в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання біженця.  
    -102- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 14, частина 9. Вилучити текст "в установленому порядку".  
Враховано    
122. Відомості про членів сім'ї біженця, які не досягли шістнадцятирічного віку, заносяться до посвідчення біженця одного з батьків, а у разі відсутності батьків - опікуна чи піклувальника або іншої особи, яка добровільно взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей.   -103- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 14 викласти у такій редакції: Стаття 14. Прийняття рішення за заявою про надання статусу біженця Рішення за заявою про надання статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку органу міграційної служби, який розглядав заяву. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більще ніж до трьох місяців. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції може вимагати додаткову інформацію від органу міграційної служби, який здійснював розгляд заяви. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, потреби у встановленні справжності і дійсності документів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції має право звертатися з відповідними запитами до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, особова справа якої розглядається. Документи, отримані або підготовлені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції під час прийняття рішення за заявою, долучаються до особової справи заявника. На основі всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для набуття статусу біженця, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про надання статусу біженця або про відмову у наданні статусу біженця. Статус біженця в Україні надається на період дії обставин, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону. Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з особовою справою заявника надсилається до органу міграційної служби, який розглядав заяву. Орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня отримання рішення про надання статусу біженця видає кожній особі, яка досягла шістнадцяти років, посвідчення біженця встановленого зразка. Дитині, розлученій з сім'єю, якій надано статус біженця, посвідчення біженця видається до досягнення шістнадцятирічного віку. Під час видачі посвідчення біженця довідка про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, вилучається. Посвідчення біженця є підставою для реєстрації в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання біженця. Відомості про членів сім'ї біженця, які не досягли шістнадцятирічного віку, заносяться до посвідчення біженця одного з батьків, а у разі відсутності батьків - діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників, або іншої особи, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей. Посвідчення біженця видається строком на один рік. Під час перереєстрації біженця органом міграційної служби за місцем його проживання дія посвідчення продовжується. Особа, якій надано статус біженця в Україні і яка досягла шістнадцятирічного віку, має право отримати проїзний документ для виїзду за кордон у порядку, встановленому законодавством України. Дитина, яка розлучена з сім'єю, і їй надано статус біженця в Україні, має право за клопотанням її законних представників на отримання проїзного документу для виїзду за кордон до досягнення шістнадцятирічного віку. Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції прийняв рішення про відмову у наданні статусу біженця, орган міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, щодо якої прийнято це рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Довідка про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, вилучається, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує орган внутрішніх справ за місцем проживання заявника і відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові. Особа, яка отримала повідомлення про відмову у наданні статусу біженця і не використала права на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні.  
Враховано   Відомості про членів сім'ї біженця, які не досягли шістнадцятирічного віку, заносяться до посвідчення біженця одного з батьків, а у разі відсутності батьків - діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів чи піклувальників, або іншої особи, яка до прибуття в Україну добровільно чи в силу звичаю країни походження біженця взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей.  
123. Посвідчення біженця видається дітям, які не досягли шістнадцятирічного віку, якщо вони прибули в Україну без супроводу батьків або опікунів чи піклувальників або осіб, які добровільно взяли на себе відповідальність за виховання та утримання дітей.      Посвідчення біженця видається строком на один рік. Під час перереєстрації біженця органом міграційної служби за місцем його проживання дія посвідчення продовжується.  
124. Посвідчення біженця видається строком на один рік. Під час перереєстрації біженця органом міграційної служби за місцем його проживання дія посвідчення продовжується.       
125. Особі, якій надано статус біженця в Україні, може бути виданий проїзний документ для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.      Особа, якій надано статус біженця в Україні і яка досягла шістнадцятирічного віку, має право отримати проїзний документ для виїзду за кордон у порядку, встановленому законодавством України. Дитина, яка розлучена з сім'єю, і їй надано статус біженця в Україні, має право за клопотанням її законних представників на отримання проїзного документу для виїзду за кордон до досягнення шістнадцятирічного віку.  
126. Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції прийняв рішення про відмову у наданні статусу біженця, орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня його отримання видає особі, щодо якої прийнято це рішення, письмове повідомлення з обґрунтуванням причин такого рішення і порядком його оскарження. Довідка про особу, яка звернулася із заявою щодо надання їй статусу біженця, вилучається, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує відповідні органи внутрішніх справ і Службу громадянства та реєстрації фізичних осіб. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові.      Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції прийняв рішення про відмову у наданні статусу біженця, орган міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає особі, щодо якої прийнято це рішення, письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Довідка про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця, вилучається, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує орган внутрішніх справ за місцем проживання заявника і відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові.  
127. Рішення про відмову в наданні статусу біженця може бути оскаржене до суду.       
128. У разі прийняття судом позитивного рішення за скаргою спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції протягом семи робочих днів з дня його отримання приймає рішення про надання статусу біженця і повідомляє про це відповідний орган міграційної служби.       
129. Особа, яка отримала повідомлення про відмову у наданні статусу біженця і не використала права на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших правових підстав для перебування в Україні.      Особа, яка отримала повідомлення про відмову у наданні статусу біженця і не використала права на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні.  
130. Стаття 15. Втрата і позбавлення статусу біженця      Стаття 15. Втрата і позбавлення статусу біженця  
131. Статус біженця втрачається, якщо особа:      Статус біженця втрачається, якщо особа:  
132. добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності або країни постійного проживання;      1) добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);  
133. набула громадянства України або іншої держави і користується її захистом;      2) набула громадянство України або добровільно набула громадянство, яке мала раніше, або набула громадянство іншої держави і користується її захистом;  
134. отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в Україні або в іншій країні і користується захистом цієї країни.   -104- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111)
У статті 15 деталізувати поняття "отримання притулку в Україні", в разі одержання якого особа втрачає статус біженця.  
Відхилено   3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань; 4) будучи особою без громадянства може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставини, за яких було надано статус біженця, більше не існують; 5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні; 6) не може більше відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставини, на підставі яких особі було надано статус біженця, більше не існують; Положення пункту 4 частини першої цієї статті не поширюються на біженця, якщо він може навести достатні обгрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови повернутися в країну свого попереднього постійного проживання. Положення пункту 6 частини першої цієї статті не поширюються на біженця, якщо він може навести достатні обгрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови користуватися захистом країни своєї громадянської належності.  
    -105- Кабінет Міністрів України
В абзаці 4 частини першої статті 15 слова "і користується захистом цієї країни" вилучити.  
Враховано    
135. Особа позбавляється статусу біженця, якщо вона:      Особа позбавляється статусу біженця, якщо:  
136. втратила підстави, за яких набула статус біженця;       
137. займається діяльністю, яка становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.   -106- Шаров І.Ф.
Частину 3 статті 3, частину 2 статті 4, абзац 6 статті 15 після слова "здоров'ю" доповнити словом "і життю" і далі за текстом.  
Відхилено   вона займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.  
    -107- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Стаття 15. Абзац сьомий викласти у такій редакції: "займається діяльністю, яка становить загрозу громадському порядку та здоров'ю населення України".  
Відхилено ,   
    -108- Кабінет Міністрів України
Доповнити статтю 15 частиною третьою такого змісту: "Рішення про втрату або позбавлення статусу біженця приймається органами міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі."  
Відхилено    
138. Підставою для подання органу міграційної служби про втрату або позбавлення статусу біженця може бути також особиста заява особи, якій надано статус біженця в Україні, або клопотання органу внутрішніх справ, служби безпеки України, іншого заінтересованого державного органу.   -109- Кабінет Міністрів України
Частини третю, четверту, п'яту вважати частинами четвертою, п'ятою та шостою і викласти їх у такій редакції: "Підставою для рішення органу міграційної служби про втрату або позбавлення статусу біженця може бути особиста заява особи, якій надано статус біженця в Україні, клопотання органу внутрішніх справ, служби безпеки України, іншого заінтересованого державного органу. Органи міграційної служби за наявності підстав, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, можуть приймати рішення про втрату або позбавлення статусу біженця за власною ініціативою. У рішенні про втрату або позбавлення статусу біженця мають бути викладені перевірені факти та долучені документи, що підтверджують наявність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця."  
Відхилено   Підставою для подання органу міграційної служби про втрату статусу біженця може бути особиста заява особи, якій надано статус біженця в Україні, або клопотання органу внутрішніх справ, служби безпеки України, іншого органу державної влади. Підставою для подання органу міграційної служби про позбавлення статусу біженця може бути клопотання органу внутрішніх справ, служби безпеки, іншого органу державної влади.  
    -110- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 15, частина 3. Вилучити текст ", іншого заінтересованого державного органу".  
Відхилено    
139. Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за наявності підстав, зазначених у частинах першій, другій, третій цієї статті, вносять до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції подання про втрату або позбавлення статусу біженця за власною ініціативою.      Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за наявності підстав, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, вносять до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції подання про втрату або позбавлення статусу біженця за власною ініціативою.  
140. У поданні про втрату або позбавлення статусу біженця мають бути викладені обставини та долучені документи, що підтверджують наявність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця.      У поданні про втрату або позбавлення статусу біженця мають бути викладені обставини та долучені документи, що підтверджують наявність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця.  
141. Рішення про втрату або позбавлення статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції за поданням органу міграційної служби за місцем проживання біженця протягом місяця з дня отримання подання та його особової справи. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше ніж до трьох місяців.   -111- Кабінет Міністрів України
Частини шосту, сьому, восьму вилучити.  
Відхилено   Рішення про втрату або позбавлення статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції за поданням органу міграційної служби за місцем проживання біженця протягом місяця з дня отримання подання та його особової справи. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше ніж до трьох місяців.  
142. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції може вимагати додаткову інформацію від органу міграційної служби, який вніс подання.   -112- Кабінет Міністрів України
Частини шосту, сьому, восьму вилучити.  
Відхилено   Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції може вимагати додаткову інформацію від органу міграційної служби, який вніс подання.  
143. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, викладеної у поданні, потреби у встановленні справжності і дійсності документів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції має право звертатися з відповідними запитами до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших державних органів та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, питання про втрату або позбавлення статусу біженця якої вирішується.   -113- Кабінет Міністрів України
Частини шосту, сьому, восьму вилучити.  
Відхилено   У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, викладеної у поданні, потреби у встановленні справжності і дійсності документів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції має право звертатися з відповідними запитами до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, питання про втрату або позбавлення статусу біженця якої вирішується.  
144. Подання щодо втрати та позбавлення статусу біженця, документи, отримані або підготовлені під час розгляду подання, додаються до особової справи біженця.   -114- Кабінет Міністрів України
Частину дев'яту вважати частиною сьомою і викласти її у такій редакції: "Рішення про втрату або позбавлення статусу біженця оформлюється наказом керівника органу міграційної служби. Документи, отримані або підготовлені під час його підготовки, додаються до особової справи біженця."  
Відхилено   Подання щодо втрати та позбавлення статусу біженця, документи, отримані або підготовлені під час розгляду подання, додаються до особової справи біженця.  
145. На основі всебічного вивчення і оцінки документів та матеріалів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про втрату або позбавлення статусу біженця або про відсутність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця.   -115- Кабінет Міністрів України
Частини десяту та одинадцяту вилучити.  
Відхилено   На основі всебічного вивчення і оцінки документів та матеріалів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про втрату або позбавлення статусу біженця або про відсутність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця.  
146. Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з особовою справою біженця надсилається до органу міграційної служби за місцем проживання особи.   -116- Кабінет Міністрів України
Частини десяту та одинадцяту вилучити.  
Відхилено   Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з особовою справою біженця надсилається до органу міграційної служби за місцем проживання особи.  
147. Орган міграційної служби за місцем проживання особи, щодо якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця, протягом семи робочих днів з дня його отримання видає їй письмове повідомлення з обгрунтуванням причин такого рішення і порядком його оскарження. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові. Посвідчення біженця та проїзний документ біженця вилучається або визнається недійсним, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує відповідні органи внутрішніх справ, Службу громадянства та реєстрації фізичних осіб, роботодавця, з яким біженець перебуває у трудових відносинах. Рішення про втрату або позбавлення особи статусу біженця є підставою для розірвання з нею трудових відносин.   -117- Кабінет Міністрів України
Частину дванадцяту вважати частиною восьмою і викласти в такій редакції: "Особі, стосовно якої орган міграційної служби прийняв рішення про втрату або позбавлення статусу біженця, протягом семи робочих днів з дня його прийняття надсилається або видається письмове повідомлення з обґрунтуванням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження. Посвідчення біженця та проїзний документ біженця вилучаються або визнаються недійсними, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону, відповідні органи внутрішніх справ, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб, соціального захисту населення, роботодавця, з яким біженець перебуває у трудових відносинах. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові."  
Відхилено   Орган міграційної служби за місцем проживання особи, щодо якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця, протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає їй письмове повідомлення з викладенням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові. Посвідчення біженця та проїзний документ біженця для виїзду за кордон вилучаються або визнаються недійсними, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує орган внутрішніх справ за місцем проживання особи і відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові.  
148. Рішення про втрату або позбавлення статусу біженця може бути оскаржене до суду.   -118- Кабінет Міністрів України
Частини тринадцяту і чотирнадцяту вилучити.  
Відхилено    
149. Особа, яка отримала повідомлення про втрату або позбавлення статусу біженця і не використала права на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших правових підстав для перебування в Україні.   -119- Кабінет Міністрів України
Частини тринадцяту і чотирнадцяту вилучити.  
Відхилено   Особа, яка не використала права на оскарження рішення про втрату або позбавлення її статусу біженця, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні.  
    -120- Кабінет Міністрів України
Доповнити статтю 15 частинами 9, 10, 11 такого змісту: "В разі оскарження такого рішення до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції в посвідченні біженця особи, щодо якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця, робиться відмітка про дію цього посвідчення на час, необхідний для подання скарги, але не більше, ніж на місяць. Після реєстрації скарги в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах міграції на підставі відповідного повідомлення орган міграційної служби, рішення якого оскаржується, продовжує строк дії посвідчення біженця на час, необхідний для розгляду скарги, але не більше, ніж на три місяці. В разі залишення скарги без задоволення посвідчення біженця та проїзний документ біженця вилучаються або визнаються недійсними, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону, відповідні органи внутрішніх справ, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб, соціального захисту населення, роботодавця, з яким біженець перебуває у трудових відносинах. Рішення про втрату або позбавлення особи статусу біженця є підставою для розірвання з нею трудових відносин, якщо вона не має інших правових підстав для перебування в Україні. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові."  
Відхилено    
    -121- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 15 викласти у такій редакції: Стаття 15. Втрата і позбавлення статусу біженця Статус біженця втрачається, якщо особа: 1)добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства); 2) набула громадянство України або добровільно набула громадянство, яке мала раніше, або набула громадянство іншої держави і користується її захистом; 3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань; 4) будучи особою без громадянства може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставини, за яких було надано статус біженця, більше не існують; 5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні; 6) не може більше відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставини, на підставі яких особі було надано статус біженця, більше не існують; Положення пункту 4 частини першої цієї статті не поширюються на біженця, якщо він може навести достатні обгрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови повернутися в країну свого попереднього постійного проживання. Положення пункту 6 частини першої цієї статті не поширюються на біженця, якщо він може навести достатні обгрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови користуватися захистом країни своєї громадянської належності. Особа позбавляється статусу біженця, якщо: вона займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України. Підставою для подання органу міграційної служби про втрату статусу біженця може бути особиста заява особи, якій надано статус біженця в Україні, або клопотання органу внутрішніх справ, служби безпеки України, іншого органу державної влади. Підставою для подання органу міграційної служби про позбавлення статусу біженця може бути клопотання органу внутрішніх справ, служби безпеки, іншого органу державної влади. Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за наявності підстав, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, вносять до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції подання про втрату або позбавлення статусу біженця за власною ініціативою. У поданні про втрату або позбавлення статусу біженця мають бути викладені обставини та долучені документи, що підтверджують наявність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця. Рішення про втрату або позбавлення статусу біженця приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції за поданням органу міграційної служби за місцем проживання біженця протягом місяця з дня отримання подання та його особової справи. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше ніж до трьох місяців. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції може вимагати додаткову інформацію від органу міграційної служби, який вніс подання. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, викладеної у поданні, потреби у встановленні справжності і дійсності документів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції має право звертатися з відповідними запитами до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, питання про втрату або позбавлення статусу біженця якої вирішується. Подання щодо втрати та позбавлення статусу біженця, документи, отримані або підготовлені під час розгляду подання, додаються до особової справи біженця. На основі всебічного вивчення і оцінки документів та матеріалів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про втрату або позбавлення статусу біженця або про відсутність підстав для втрати або позбавлення статусу біженця. Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом з особовою справою біженця надсилається до органу міграційної служби за місцем проживання особи. Орган міграційної служби за місцем проживання особи, щодо якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця, протягом семи робочих днів з дня його отримання надсилає або видає їй письмове повідомлення з викладенням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові. Посвідчення біженця та проїзний документ біженця для виїзду за кордон вилучаються або визнаються недійсними, про що орган міграційної служби протягом трьох робочих днів інформує орган внутрішніх справ за місцем проживання особи і відповідний орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Національний паспорт та інші документи, що перебували на зберіганні в органі міграційної служби, повертаються власникові. Особа, яка не використала права на оскарження рішення про втрату або позбавлення її статусу біженця, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні.  
Немає висновку    
150. Розділ ІV       
151. НАДАННЯ, ВТРАТА І ПОЗБАВЛЕННЯ ГУМАНІТАРНОГО ЗАХИСТУ       
152. Стаття 16. Умови надання гуманітарного захисту   -122- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Статті 16, 17 та 18. Вилучити.  
Враховано    
    -123- Кабінет Міністрів України
Статтю 16 вилучити  
Враховано    
153. Гуманітарний захист може бути надано особі, яка відповідає умовам, зазначеним в абзаці другому статті 1 цього Закону, але яка до прибуття в Україну перебувала в державі, де могла в установленому порядку звернутися за отриманням притулку чи статусу біженця, якщо вона з гуманних міркувань не може бути видворена з території України.   -124- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 16. Текст "у встановленому порядку" замінити текстом "згідно із законодавством цієї держави", а слово "видворена" замінити словом "вислана".  
Відхилено   Стаття 16. Оскарження рішень щодо статусу біженця Рішення органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця протягом семи робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову може бути оскаржене до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції , а так само до суду, у встановленому законом порядку. Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції про відхилення скарги про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову у наданні, втрату або позбавлення статусу біженця можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції після реєстрації скарги про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця або скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця видає особі, стосовно якої подано одну із зазначених скарг, через відповідний орган міграційної служби довідку про прийняття скарги до розгляду. Якщо особа або її законний представник оскаржує рішення органу міграційної служби про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця чи про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, відповідний орган міграційної служби видає особі, стосовно якої оскаржується рішення, довідку про звернення до суду. У разі оскарження особою чи її законним представником рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади про відхилення скарги про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця або скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або про відмову в наданні статусу біженця або про втрату чи про позбавлення статусу біженця в судовому порядку, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції через відповідний орган міграційної служби видає особі, щодо якої оскаржується одне із зазначених рішень, довідку про звернення до суду. Зазначені довідки є підставою для реєстрації в установленому порядку в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання заявника на час розгляду скарги. Рішення за скаргою приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше ніж до трьох місяців. Особа, скарга якої розглядається, або законний представник такої особи мають право бути запрошеними для участі у розгляді їх скарги. Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції або суд прийняв позитивне рішення за скаргою заявника, орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня його отримання приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, вилучає довідку про прийняття скарги до розгляду або про звернення до суду і видає заявникові довідку про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця. Якщо особа, яка отримала повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця і не використала права на його оскарження до суду, вона повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні. У разі прийняття судом рішення про задоволення скарги особи про відмову в наданні, втрату або позбавлення статусу біженця спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції протягом семи робочих днів з дня його отримання приймає відповідне рішення і повідомляє про це орган міграційної служби за місцем проживання заявника.  
    -125- Кабінет Міністрів України
Доповнити Закон статтею 16 такого змісту: "Стаття 16. Оскарження рішень щодо статусу біженця. Рішення органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі щодо статусу біженця протягом семи робочих днів з дня отримання повідомлення про відповідне рішення можуть бути оскаржені до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції або до суду. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції реєструє скаргу, протягом трьох робочих днів повідомляє про це орган міграційної служби, рішення якого оскаржується, запитує з органу міграційної служби особову справу заявника. При оскарженні рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції після реєстрації скарги видає або надсилає заявникові довідку про те, що його скаргу взято до розгляду. Ця довідка є підставою для реєстрації в установленому порядку в органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання заявника на час розгляду скарги. Рішення за скаргою приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше ніж до трьох місяців. Якщо особова справа заявника оформлена з порушенням встановлених вимог, в ній відсутня інформація, необхідна для прийняття рішення за скаргою, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції може направити особову справу до органу міграційної служби, рішення якого оскаржується, на доопрацювання. Орган міграційної служби у термін не більше 10 робочих днів після отримання особової справи повинен усунути недоліки в її оформленні, доповнити необхіними документами та надіслати спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах міграції У разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, потреби у встановленні справжності і дійсності документів спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції має право звертатися з відповідними запитами до Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України, інших державних органів, а також об'єднань громадян, які можуть сприяти встановленню справжніх фактів щодо особи, скарга якої розглядається. Документи, отримані або підготовлені спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції під час розгляду скарги, долучаються до особової справи заявника. На основі всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про скасування рішення органу міграційної служби, яке оскаржується, або про залишення скарги без задоволення. Розгляд скарги за відповідним клопотанням заявника може бути припинений. Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції прийняв рішення про скасування оскаржуваного рішення, орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня отримання повідомлення про це приймає відповідне рішення, оформлює і видає необхідні документи та повідомляє спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції про вжиті заходи. Особі, за скаргою якої спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції приймає рішення про залишення скарги без задоволення, протягом семи робочих днів з дня його прийняття надсилається або видається письмове повідомлення з обґрунтуванням причин такого рішення та роз'ясненням порядку його оскарження. Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції про залишення скарги без задоволення може бути оскаржене до суду. У разі прийняття судом рішення про задоволення скарги спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції протягом семи робочих днів з дня його отримання приймає відповідне рішення і повідомляє про це орган міграційної служби. В разі оскарження рішення органу міграційної служби щодо статусу біженця до суду та прийняття судом рішення про задоволення скарги орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня отримання повідомлення про це приймає відповідне рішення, оформлює і видає необхідні документи та повідомляє суд та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції про вжиті заходи. Особа, яка отримала повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову у наданні, втрату або позбавлення статусу біженця, і не використала право на його оскарження або її скарга була залишена судом без задоволення, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні."  
Враховано редакційно    
    -126- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Доповнити Закон новою статтею 16 у такій редакції: Стаття 16. Оскарження рішень щодо статусу біженця Рішення органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця протягом семи робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову може бути оскаржене до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції , а так само до суду, у встановленому законом порядку . Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції про відхилення скарги про відмову у прийнятті заяви про надання статусу біженця, про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову у наданні, втрату або позбавлення статусу біженця можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції після реєстрації скарги про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця або скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця видає особі, стосовно якої подано одну із зазначених скарг, через відповідний орган міграційної служби довідку про прийняття скарги до розгляду. Якщо особа або її законний представник оскаржує рішення органу міграційної служби про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця чи про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, відповідний орган міграційної служби видає особі, стосовно якої оскаржується рішення, довідку про звернення до суду. У разі оскарження особою чи її законним представником рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади про відхилення скарги про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця або скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або про відмову в наданні статусу біженця або про втрату чи про позбавлення статусу біженця в судовому порядку, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції через відповідний орган міграційної служби видає особі, щодо якої оскаржується одне із зазначених рішень, довідку про звернення до суду. Зазначені довідки є підставою для реєстрації в установленому порядку в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб за місцем проживання заявника на час розгляду скарги. Рішення за скаргою приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції протягом місяця з дня отримання особової справи. У разі потреби строк прийняття рішення може бути продовжено керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, але не більше ніж до трьох місяців. Особа, скарга якої розглядається, або законний представник такої особи мають право бути запрошеними для участі у розгляді їх скарги. Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції або суд прийняв позитивне рішення за скаргою заявника, орган міграційної служби протягом семи робочих днів з дня його отримання приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, вилучає довідку про прийняття скарги до розгляду або про звернення до суду і видає заявникові довідку про особу, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання їй статусу біженця. Якщо особа, яка отримала повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця і не використала права на його оскарження до суду, вона повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні. У разі прийняття судом рішення про задоволення скарги особи про відмову в наданні, втрату або позбавлення статусу біженця спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції протягом семи робочих днів з дня його отримання приймає відповідне рішення і повідомляє про це орган міграційної служби за місцем проживання заявника.  
Враховано    
154. Стаття 17. Порядок надання, втрати і позбавлення гуманітарного захисту   -127- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Статті 16, 17 та 18 вилучити.  
Враховано    
155. Рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання гуманітарного захисту приймається органом міграційної служби за поданням працівника, який веде справу особи, що подала заяву про надання статусу біженця.   -128- Кабінет Міністрів України
Статтю 17 вилучити.  
Враховано    
156. Рішення про надання гуманітарного захисту приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції за поданням органу міграційної служби, який розглядав заяву про надання статусу біженця.       
157. Надання, втрата і позбавлення гуманітарного захисту відбувається у порядку, зазначеному у розділі ІІІ цього Закону.       
158. Особі, щодо якої прийнято рішення про надання гуманітарного захисту, видається посвідчення встановленого зразка.       
159. Посвідчення про надання гуманітарного захисту є документом, який посвідчує особу його власника і підтверджує факт надання йому гуманітарного захисту. Це посвідчення є підставою для реєстрації в установленому порядку в Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб за місцем тимчасового проживання особи, якій надано гуманітарний захист.   -129- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 17, частина 5, речення 2. Вилучити текст "в установленому порядку".  
Враховано    
160. Відомості про членів сім'ї особи, якій надано гуманітарний захист, що не досягли шістнадцятирічного віку, заносяться до посвідчення одного з батьків, а у разі відсутності батьків - опікуна або іншої особи, яка добровільно взяла на себе відповідальність за виховання та утримання дітей.       
161. Посвідчення про надання гуманітарного захисту видається строком на три місяці. Орган міграційної служби може продовжити його дію, кожний раз на три місяці, якщо не зникли обставини, на підставі яких було надано гуманітарний захист.   -130- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 17, частина 7. Текст "три місяці" замінити текстом "шість місяців". Двічі.  
Відхилено    
162. Особі, якій надано гуманітарний захист в Україні, може бути видано проїзний документ для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.       
163. Особа, яка одержала повідомлення про втрату або позбавлення гуманітарного захисту і не використала права на його оскарження, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших правових підстав для перебування в Україні.   -131- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Доповнити Закон статтею 17 такого змісту: Стаття 17 Відповідальність посадових і службових осіб за порушення законодавства про біженців Посадові і службові особи, які порушують цей Закон, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законами України.  
Враховано   Стаття 17. Відповідальність посадових і службових осіб за порушення законодавства про біженців Посадові і службові особи, які порушують цей Закон, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законами України.  
164. Розділ V   -132- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Розділ V вважати розділом IV і викласти його у такій редакції: Розділ IV ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БІЖЕНЦІВ  
Враховано   Розділ IV ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ БІЖЕНЦІВ  
165. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ОСІБ, НА ЯКИХ ПОШИРЮЄТЬСЯ ДІЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ   -133- Іоффе Ю.Я. (в.о. № 111)
В розділі п'ятому окрему статтю присвяітити порядку та умовам надання фінансової допомоги особам, які мають намір набути статус біженця, яким надано статус біженця та які користуються гуманітарним захистом на території України.  
Відхилено .   
166. Стаття 18. Права та обов'язки особи, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця   -134- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Статті 16, 17 та 18. Вилучити.  
Відхилено   Стаття 18. Права та обов'язки особи, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.  
    -135- Кабінет Міністрів України
Статтю 18 вважати статтею 19 і доповнити її частиною першою такого змісту: "Особа, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, користується тими ж правами і свободами і виконує ті ж обов'язки, як і інші іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні."  
Враховано редакційно    
167. Особа, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, має право на:   -136- Кабінет Міністрів України
Вважати частину першу частиною другою.  
Відхилено   Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, має право на:  
168. тимчасове працевлаштування чи навчання;   -137- Кабінет Міністрів України
Абзаци другий ч.1 ст.18 викласти у такій редакції: "тимчасове працевлаштування чи навчання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".  
Враховано частково   тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу у порядку, встановленому законодавством України;  
169. медичну допомогу і соціально-побутові послуги;   -138- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
У статті 18: пункт 2 частини 1 викласти у такій редакції: "медичну допомогу і соціально-побутові послуги у порядку, передбаченому для громадян України". редакційно  
Враховано частково    
    -139- Кабінет Міністрів України
В абзаці третьому частини першої ст.18 слова "соціально-побутові послуги" вилучити.  
Враховано    
170. проживання у родичів, піднайм житлового приміщення у порядку, передбаченому законодавством України, або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення;   -140- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 18, частина 1, пункт 3. Після тексту "у родичів", додати текст "в готелі,", а текст "у порядку, передбаченому законодавством України", - вилучити.  
Враховано   проживання у родичів, у готелі, піднайом житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців; правову допомогу.  
171. вільне сповідування своєї релігії;   -141- Кабінет Міністрів України
Абзац п'ятий частини першої виключити.  
Враховано    
172. звернення до суду з особистих питань.   -142- Кабінет Міністрів України
В абзаці шостому слова "з особистих питань" виключити.  
Відхилено    
173. Особа, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, зобов'язана:      Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, зобов'язана:  
174. подати до відповідного органу міграційної служби відомості, необхідні для вирішення питання щодо надання статусу біженця;      подати до відповідного органу міграційної служби відомості, необхідні для вирішення питання щодо надання статусу біженця;  
175. у разі одержання направлення органу міграційної служби відбути до визначеного місця тимчасового проживання і протягом трьох робочих днів зареєструватися в Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб;   -143- Кабінет Міністрів України
В абзаці третьому частини другої слова "в Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб" замінити на слова "в органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб".  
Враховано   у разі одержання направлення органу міграційної служби відбути до визначеного місця тимчасового проживання і протягом трьох робочих днів зареєструватися у відповідному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб;  
176. дотримуватися встановленого законом порядку перебування на території України;   -144- Кабінет Міністрів України
Абзац 4 ч. 2 ст. 18 виключити.  
Враховано    
177. проходити медичне обстеження на вимогу органів міграційної служби;      проходити медичне обстеження на вимогу органів міграційної служби;  
178. з'являтися до відповідного органу міграційної служби у визначений ним строк;      з'являтися до відповідного органу міграційної служби у визначений ним строк;  
179. повідомляти орган міграційної служби, до якого було подано заяву, про свої виїзди за межі території адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюються повноваження цього органу.   -145- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 18 викласти у такій редакції: Стаття 18. Права та обов'язки особи, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, має право на: тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу у порядку, встановленому законодавством України; проживання у родичів, у готелі, піднайом житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців; правову допомогу. Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, зобов'язана: подати до відповідного органу міграційної служби відомості, необхідні для вирішення питання щодо надання статусу біженця; у разі одержання направлення органу міграційної служби відбути до визначеного місця тимчасового проживання і протягом трьох робочих днів зареєструватися у відповідному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб; проходити медичне обстеження на вимогу органів міграційної служби; з'являтися до відповідного органу міграційної служби у визначений ним строк; повідомляти органові міграційної служби, до якого було подано заяву, про свої виїзди за межі території адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюються повноваження цього органу.  
Враховано   повідомляти органові міграційної служби, до якого було подано заяву, про свої виїзди за межі території адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюються повноваження цього органу. Стаття 19. Правовий статус біженців в Україні Особи, яким надано статус біженця в Україні, є іноземцями чи особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Такі особи користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією та законами України а також міжнародними договорами , згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України.  
    -146- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Доповнитим Закон статтею 19 в такій редакції: Стаття 19. Правовий статус біженців в Україні Особи, яким надано статус біженця в Україні, є іноземцями чи особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Такі особи користуються тими ж правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією та законами України а також міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України.  
Немає висновку    
180. Стаття 19. Права та обов'язки особи, якій надано статус біженця   -147- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Стаття 19. Викласти у такій редакції: "Стаття 19. Права та обов'язки осіб, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, чи яким надано статус біженця. Особи, щодо яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця чи яким надано статус біженця в Україні, користується правами і свободами, які передбачені Конституцією України для іноземців та осіб без громадянства. Особа, щодо якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, зобов'язана: подати до відповідного органу міграційної служби відомості, необхідні для вирішення питання щодо надання статусу біженця; у разі одержання направлення органу міграційної служби відбути до визначеного місця тимчасового проживання і протягом трьох робочих днів зареєструватися в Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб; проходити медичне обстеження на вимогу органів міграційної служби; з'являтися до відповідного органу міграційної служби у визначений ним строк; повідомляти орган міграційної служби, до якого було подано заяву, про свої виїзди за межі території адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюються повноваження цього органу. Особа, якій надано статус біженця в Україні, зобов'язана: повідомляти протягом десяти робочих днів орган міграційної служби за місцем проживання про зміни ім'я, прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в Україні або в іншій державі; у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і стати на облік у відповідних органах міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік у органі міграційної служби за новим місцем проживання є підставою для реєстрації у Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб; проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби за місцем проживання".  
Враховано редакційно частково  Стаття 20. Права особи, якій надано статус біженця.  
    -148- Кабінет Міністрів України
Статтю 19 вважати статтею 18.  
Відхилено    
181. Особа, якій надано статус біженця в Україні, користується тими ж правами і свободами і виконує ті ж обов'язки, як і інші іноземці та особи без громадянства, що на законних підставах перебувають в Україні, а також передбачені цим Законом.       
182. Особа, якій надано статус біженця, має право на:      Особа, якій надано статус біженця, має рівні з громадянами України права на: пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом;  
183. працю за наймом або на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, на умовах, передбачених для іноземців та осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають в Україні;   -149- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 19, частина 2, пункт 1. Вилучити текст ", яка не заборонена законом".  
Відхилено   працю; підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;  
184. охорону здоров'я та відпочинок у порядку, передбаченому для громадян України;      охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування; відпочинок;  
185. одержання освіти в порядку, передбаченому для громадян України;      освіту; свободу світогляду і віросповідання; направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; на правову допомогу; Особа, якій надано статус біженця в Україні, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах. Особа, якій надано статус біженця в Україні має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання. Особа, якій надано статус біженця в Україні, користується іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та законами України .  
186. одержання грошової допомоги, пенсій та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;       
187. користування житлом, наданим у місці проживання;       
188. порушення клопотання про набуття дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законом України;   -150- Кабінет Міністрів України
Абзац 7 ч. 2 ст. 19 вилучити.  
Враховано    
189. порушення клопотання про набуття громадянства України.   -151- Кабінет Міністрів України
Абзац 8 ч. 2 ст. 19 вилучити.  
Враховано    
190. Особа, якій надано статус біженця в Україні, зобов'язана:      Стаття 21. Обов'язки особи, якій надано статус біженця в Україні Особа, якій надано статус біженця в Україні, зобов'язана:  
191. повідомляти протягом десяти робочих днів орган міграційної служби за місцем проживання про зміни ім'я, прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в Україні або в іншій державі;      повідомляти протягом десяти робочих днів органові міграційної служби за місцем проживання про зміни прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;  
192. повідомляти орган міграційної служби за місцем проживання про намір змінити місце проживання і переїхати до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, або за межі України;   -152- Кабінет Міністрів України
Абзац 3 ч.3 ст.19 вилучити.  
Враховано    
193. у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і стати на облік у відповідних органах міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік у органі міграційної служби за новим місцем проживання є підставою для реєстрації у Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб;   -153- Кабінет Міністрів України
В абзаці четвертому частини третьої слова "в Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб" замінити словами "в органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб".  
Враховано   у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і стати на облік у відповідному органі міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік у органі міграційної служби за новим місцем проживання є підставою для реєстрації у відповідному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб;  
194. проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби за місцем проживання.   -154- Кожин Б.Б. (реєстр. картка № 317)
Статтю 19 доповнити частиною, якою передбачалася б відповідальність посадових осіб у випадку необґрунтованої відмови у працевлаштуванні біженця.  
Враховано редакційно   проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби за місцем проживання.  
    -155- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 19 вважати статтею 20 і викласти її в такій редакції: Стаття 20. Права особи, якій надано статус біженця. Особа, якій надано статус біженця, має рівні з громадянами України права на: пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; працю; підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом; охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування; відпочинок; освіту; свободу світогляду і віросповідання; направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; на правову допомогу; Особа, якій надано статус біженця в Україні, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах. Особа, якій надано статус біженця в Україні має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання. Особа, якій надано статус біженця в Україні, користується іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та законами України .  
Враховано    
    -156- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Доповнити Закон статтею 21 у такій редакції: Стаття 21. Обов'язки особи, якій надано статус біженця в Україні Особа, якій надано статус біженця в Україні, зобов'язана: повідомляти протягом десяти робочих днів органові міграційної служби за місцем проживання про зміни прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі; у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і стати на облік у відповідному органі міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік у органі міграційної служби за новим місцем проживання є підставою для реєстрації у відповідному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб; проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби за місцем проживання.  
Враховано    
195. Стаття 20. Права та обов'язки особи, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, у наданні статусу біженця та яка втратила або позбавлена статусу біженця   -157- Кабінет Міністрів України
Статтю 20 вважати статтею 19.  
Відхилено   Стаття 22. Права та обов'язки особи, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця у наданні статусу біженця та яка втратила або позбавлена статусу біженця  
196. Особа, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця за відсутності умов, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону, у разі виникнення зазначених умов може повторно звернутися із заявою про надання статусу біженця.   -158- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Статтю 20 важати статтею 22 і викласти її в такій редакції: Стаття 22. Права та обов'язки особи, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця у наданні статусу біженця та яка втратила або позбавлена статусу біженця Особа, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця за відсутності умов, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону, у разі виникнення зазначених умов може повторно звернутися із заявою про надання статусу біженця Особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову у наданні, втрату або позбавлення статусу біженця і яка оскаржує відповідне рішення до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції або до суду, до прийняття рішення за скаргою має права та обов'язки, передбачені статтею 18 цього Закону. Особа , яка отримала повідомлення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця чи у наданні статусу біженця, або втрату чи позбавлення статусу біженця, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні.  
Враховано   Особа, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця за відсутності умов, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону, у разі виникнення зазначених умов може повторно звернутися із заявою про надання статусу біженця  
197. Особа, якій відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, у наданні статусу біженця та яка втратила або позбавлена статусу біженця і яка оскаржує відповідне рішення до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції або до суду, до прийняття рішення за скаргою має права та обов'язки відповідно до статей 18 і 19 цього Закону у частині, що відповідає її правовому статусу.      Особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, про відмову у наданні, втрату або позбавлення статусу біженця і яка оскаржує відповідне рішення до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції або до суду, до прийняття рішення за скаргою має права та обов'язки, передбачені статтею 18 цього Закону.  
198. Особа, яка отримала повідомлення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця чи у наданні статусу біженця, або втрату чи позбавлення статусу біженця, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших правових підстав для перебування в Україні.      Особа , яка отримала повідомлення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця чи у наданні статусу біженця, або втрату чи позбавлення статусу біженця, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні.  
199. Стаття 21. Права та обов'язки особи, якій надано гуманітарний захист, відмовлено у гуманітарному захисті або яка втратила чи позбавлена гуманітарного захисту   -159- Кабінет Міністрів України
Статтю 21 вилучити.  
Враховано    
    -160- Баулін П.Б. (в.о. № 76)
Стаття 21. Вилучити.  
Враховано    
200. Особа, якій надано гуманітарний захист, користується тими ж правами і свободами і виконує ті ж обов'язки, як і інші іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні.       
201. Особа, якій надано гуманітарний захист в Україні, зобов'язана:       
202. повідомляти протягом десяти робочих днів орган міграційної служби за місцем проживання про зміни ім'я, прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання їй притулку або дозволу на постійне проживання в Україні або в іншій державі;       
203. повідомляти орган міграційної служби за місцем проживання про намір змінити місце проживання і переїхати до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, або за межі України;       
204. у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється компетенція іншого органу міграційної служби, знятися з обліку і стати на облік в органі міграційної служби за новим місцем проживання. Взяття на облік в органі міграційної служби за новим місцем проживання є підставою для реєстрації у Службі громадянства та реєстрації фізичних осіб;       
205. звертатися до органу міграційної служби із заявою про продовження гуманітарного захисту не пізніше ніж за три робочих дні до закінчення його строку.       
206. Права та обов'язки особи, якій відмовлено у гуманітарному захисті або яка втратила чи позбавлена гуманітарного захисту, регулюються відповідно до статті 20 цього Закону.       
207. Розділ VІ      Розділ V  
208. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО      МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО  
209. Стаття 22. Міжнародне співробітництво з метою захисту прав біженців   -161- Кабінет Міністрів України
Статтю 22 вважати статтею 20.  
Відхилено   Стаття 23. Міжнародне співробітництво з метою захисту прав біженців  
    -162- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Статтю 22 вважати статтею 23.  
Враховано    
210. Україна співпрацює з іншими державами, Управлінням Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців, іншими міжнародними організаціями з метою усунення причин виникнення проблеми біженців, поліпшення їх матеріального становища і вдосконалення правового статусу, а також повернення біженців у країну їх громадянської належності або попереднього проживання.   -163- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
У частині першій статті 23 після слова "належності" доповнити словом "(підданства)" і після слів "або попереднього" доповнити словом "постійного". Частину другу статті 23 доповнити словами "згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України"..  
Враховано   Україна співпрацює з іншими державами, Управлінням Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців, іншими міжнародними організаціями з метою усунення причин виникнення проблеми біженців, поліпшення їх матеріального становища і вдосконалення правового статусу, а також повернення біженців у країну їх громадянської належності (підданства) або попереднього постійного проживання.  
211. Міжнародне співробітництво щодо розв'язання проблем біженців здійснюється на основі міжнародних договорів України.   -164- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Стаття 22. Частину 2 наприкінці доповнити текстом ", згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України".  
Враховано   Міжнародне співробітництво щодо розв'язання проблем біженців здійснюється на основі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  
212. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ      ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
213. 1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.      1. Цей Закон набирає чинності з дня опублікування.  
214. 2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.   -165- Чубаров Р.А. (в.о. № 8)
Мигович І.І. (реєстр. картка № 274)
Пустовойтов В.С. (в.о. № 33)
Задорожна Т.А. (реєстр. картка № 426)
Пункти 2, 3 прикінцевих положень викласти в новій реакції та доповнити пунктами 4, 5, 6 в такій редакції: З набранням чинності цим Законом визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про біженців" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 16, ст. 90); Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1993 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про біженців" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 16, ст. 91). 3. Особи, яким було надано статус біженця в Україні відповідно до Закону України "Про біженців", що втратив чинність вважаються такими, яким надано статус біженця на період дії обставин, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону. Таким особам до закінчення тримісячного терміну з моменту надання їм статусу біженця, строк дії посвідчень біженця продовжується на один рік, якщо обставини, зазначені в пункті другому статті 1 цього Закону продовжують існувати. Зазначені особи користуються всіма правами і виконують всі обов'язки, які передбачені цим Законом, а також користуються іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та законами України. 4. Заяви про надання статусу біженця, поданими на підставі Закону України "Про біженців", що втратив чинність, розглядаються в порядку, передбаченому цим Законом." 5. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Пункт 6 прикінцевих положень викласти у такій редакції: "6. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, які регулюють питання, пов'язані з біженцями, у відповідність до цього Закону."  
Немає висновку   2. З набранням чинності цим Законом визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про біженців" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 16, ст. 90); Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1993 р. "Про порядок введення в дію Закону України "Про біженців" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 16, ст. 91). 3. Особи, яким було надано статус біженця в Україні відповідно до Закону України "Про біженців", що втратив чинність, вважаються такими, яким надано статус біженця на період дії обставин, зазначених у абзаці другому статті 1 цього Закону. Таким особам до закінчення тримісячного терміну з моменту надання їм статусу біженця, строк дії посвідчень біженця продовжується на один рік, якщо обставини, зазначені в пункті другому статті 1 цього Закону продовжують існувати. Зазначені особи користуються всіма правами і виконують всі обов'язки, які передбачені цим Законом, а також користуються іншими правами і свободами, які передбачені Конституцією та законами України. 4. Заяви про надання статусу біженця, поданими на підставі Закону України "Про біженців", що втратив чинність, розглядаються в порядку, передбаченому цим Законом." 5. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
215. 3. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк:   -166- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Прикінцеві положення, пункт 3. Перше речення наприкінці доповнити текстом "з дня набрання чинності цим законом".  
Відхилено   6. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:  
    -167- Кабінет Міністрів України
В абзаці першому п.3 Прикінцевих положень слова "у двомісячний строк" замінити на слова "у шестимісячний строк".  
Відхилено    
216. внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;   -168- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Прикінцеві положення, пункт 3, абзац 1. Текст "законодавчих актів" замінити текстом "законів".  
Враховано   підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;  
217. привести свої акти у відповідність із цим Законом;       
218. забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону".   -169- Беспалий Б.Я. (реєстр. картка № 404)
Прикінцеві положення, пункт 3. Абзац 3 викласти у редакції: "забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону."  
Враховано частково   забезпечити приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, які регулюють питання, пов'язані з біженцями, у відповідність до цього Закону.