Кількість абзаців - 874 Розмітка (ліва колонка)


Проект Закону про ринок земель (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про ринок земель
 
3.

 
4.

 
5. Цей Закон визначає правові та економічні засади організації і функціонування ринку земель, а також порядок проведення земельних торгів.
 
6. Розділ І
 
7. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
 
8. Глава 1. Основні положення
 
9. Стаття 1. Визначення основних термінів
 
10. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
11. аукціон — форма проведення земельних торгів, за якою лот продається учаснику, що запропонував за нього найвищу ціну, зафіксовану у ході проведення торгів ліцитатором;
 
12. виконавець земельних торгів (виконавець) — юридична особа, яка має ліцензію на проведення земельних торгів та уклала з організатором договір про проведення продажу об’єкта торгів на земельних торгах;
 
13. гарантійний внесок — сума грошей (певна частка від стартової ціни продажу лота), яку вносять учасники земельних торгів як гарантію своїх платіжних зобов’язань у вигляді початкового завдатку;
 
14. державний оператор – спеціалізована державна установа, що створена Кабінетом Міністрів України у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, що забезпечує додержання єдиної процедури продажу земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них на всій території України.
 
15. державний земельний банк – спеціалізований іпотечний банк, що створюється за рішенням Кабінету Міністрів України та має виключне право на здійснення діяльності на ринку земель сільськогосподарського призначення відповідно до вимог цього Закону, Закону «Про банки і банківську діяльність», інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України;
 
16. земельний масив — сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) придатних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства та несільськогосподарських угідь, необхідних для їх обслуговування (зокрема, земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами), що мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об’єктами тощо);
 
17. консолідація земель сільськогосподарського призначення — комплекс узгоджених заходів, що полягає в економічно обґрунтованому, добровільному об’єднанні земельних ділянок, розміщених в земельному масиві, та/або зміні їх меж, угідь з метою створення земельних ділянок сільськогосподарського призначення місце розташування, розміри, конфігурація та склад угідь яких забезпечують стале землекористування;
 
18. крок аукціону — мінімальна надбавка, на яку в ході аукціону здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота;
 
19. ліцитатор — ведучий земельного аукціону, що має спеціальну підготовку, і призначається виконавцем;
 
20. лот — об’єкт земельних торгів (земельна ділянка або права на неї) , що виставляється для продажу на торгах;
 
21. обіг земельних ділянок (прав на них) — перехід права на земельну ділянку від однієї особи до іншої на підставі правочинів, у тому числі укладених за результатами земельних торгів;
 
22. організатор земельних торгів (організатор) — фізична або юридична особа, орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування або державний виконавець під час виконання вимог передбачених законом виконавчих документів;
 
23. переможець земельних торгів (переможець) — особа з числа учасників земельних торгів, яка визначається у ході проведення земельних торгів та за результатами земельних торгів має право на укладення договору купівлі-продажу лота;
 
24. покупець — переможець, який уклав договір купівлі-продажу та здійснив у повному обсязі розрахунки за придбаний на аукціоні лот;
 
25. польові дороги, — дороги, спроектовані згідно з документацією із землеустрою, що використовуються для забезпечення доступу до земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
 
26. реєстраційний внесок — плата, що вноситься учасником за реєстрацію його участі у земельних торгах і використовується для організації та проведення таких торгів;
 
27. рівноцінні земельні ділянки — земельні ділянки сільськогосподарського призначення однакової площі, бонітування та складу угідь;
 
28. стартова ціна — вартість земельної ділянки (права на неї), з якої розпочинається продаж лота на торгах;
 
29. суб’єкти консолідації земель сільськогосподарського призначення — власники та користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розміщені в земельному масиві, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
 
30. учасник земельних торгів (учасник) — особа, яка відповідає встановленим законодавством вимогам, подала відповідні документи для участі в земельних торгах та зареєстрована виконавцем відповідно до цього Закону;
 
31. ціна продажу — фіксована ціна продажу земельної ділянки (права на неї), сплачена покупцем;
 
32. черезсмужжя — розташування між декількома земельними ділянками, які належать на праві власності одній особі і розташовані в одному земельному масиві, земельних ділянок, які належать на праві власності іншій особі;
 
33. Термін «контроль» та «пов’язана особа» вживається у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
 
34. Стаття 2. Правове регулювання ринку земель
 
35. Правове регулювання ринку земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, цього Закону, Законів України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про землеустрій», «Про державний земельний кадастр», «Про оцінку земель», «Про охорону земель», «Про захист економічної конкуренції», законодавства про приватизацію та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
 
36. Стаття 3. Суб’єкти та об’єкти ринку земель
 
37. 1. Суб’єктами ринку земель є відчужувачі та набувачі земельних ділянок (прав на них):
 
38. 2. Суб’єктами ринку земель сільськогосподарського призначення придатних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства є:
 
39. громадяни України;
 
40. територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;
 
41. держава в особі державного земельного банку, відповідних органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
 
42. 3. Суб’єктами ринку земель несільськогосподарського призначення, земельних ділянок наданих для ведення садівництва, відповідно до статті 35 Земельного кодексу України, та несільськогосподарських угідь є:
 
43. громадяни України;
 
44. територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;
 
45. держава в особі відповідних органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та державного виконавця;
 
46. іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;
 
47. іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
 
48. 4. Об’єктами ринку земель є:
 
49. земельні ділянки державної або комунальної власності, в тому числі разом з розташованими на них об’єктами, що підлягають приватизації, крім земельних ділянок, визначених частиною третьою статті 83 та частинами третьою, четвертою статті 84 Земельного кодексу України;
 
50. земельні ділянки, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, або частки у праві спільної власності на земельні ділянки;
 
51. право оренди земельної ділянки на встановлений строк оренди або право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
 
52. частки у праві спільної власності на земельні ділянки.
 
53. Стаття 4. Органи, що здійснюють продаж земельних ділянок державної або комунальної власності та права оренди на них
 
54. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них здійснюють органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, відповідно до їх повноважень визначених Земельним кодексом України, або державний земельний банк.
 
55. Стаття 5. Інформування громадськості та врахування громадських інтересів під час здійснення продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них
 
56. 1. Під час підготовки до продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень:
 
57. інформують населення через засоби масової інформації, зокрема через власні комунікаційні канали — офіційний веб-сайт, журнали, бюлетені, засновником яких є організатор за наявності, та/або офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів про продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності (прав на них);
 
58. залучають представників громадських організацій, а також землевласників і землекористувачів до участі в обговоренні заходів щодо розвитку ринку земель;
 
59. забезпечують врахування інтересів територіальних громад у ході розробки та здійснення заходів щодо розвитку ринку земель.
 
60. 2. Під час розміщення оголошення про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них) на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів технологічні та програмні засоби повинні забезпечувати всім бажаючим можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою та місцем проведення продажу, об’єктом продажу, ціною, видом договору, що укладається, а також можливість анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень та безоплатно.
 
61. 3. Розміщення оголошень про продаж земельних ділянок державної або комунальної власності (прав на них) на спеціалізованому Інтернет-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюється без стягнення плати.
 
62. Розділ ІІ
 
63. ОБІГ ЗЕМЕЛЬ
 
64. Глава 2 Обіг земельних ділянок несільськогосподарського призначення
 
65. Стаття 6. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах
 
66. 1. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, установлених частиною другою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень в порядку, встановленому статтею 128 Земельного кодексу України.
 
67. Стаття 7. Передача в оренду земельних ділянок державної та комунальної власності несільськогосподарського призначення на неконкурентних засадах
 
68. 1. Передача в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на неконкурентних засадах у випадках, установлених частинами другою та третьою статті 134 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу України.
 
69. Стаття 8. Продаж земельних ділянок разом з об’єктами, які підлягають приватизації
 
70. 1. Продаж земельних ділянок державної власності (права на їх оренду) разом з розташованими на них об’єктами, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації з врахуванням вимог законодавства про приватизацію.
 
71. 2. Рішення державного органу приватизації про продаж об’єкта приватизації, про внесення земельної ділянки державної власності до статутного капіталу господарського товариства є підставою для розроблення документації із землеустрою.
 
72. Стаття 9. Продаж та передача у користування земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб
 
73. 1. Продаж та передача у користування земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за ініціативою їх власників.
 
74. 2. У разі продажу частки у спільній власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення переважне право купівлі такої частки мають інші співвласники.
 
75. 3. Продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
 
76. Глава 3. Обіг земель сільськогосподарського призначення
 
77. Стаття 10. Обмеження щодо набуття у власність земель сільськогосподарського призначення
 
78. 1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення придатні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть набувати у власність за цивільно-правовими договорами лише:
 
79. громадяни України;
 
80. держава в особі державного земельного банку, відповідних органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
 
81. територіальна громада села, селища, міста в особі сільських, селищних, міських рад .
 
82. 2. Іноземці, особи без громадянства, юридичні особи не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими договорами.
 
83. 3. Іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, які після набрання чинності цим Законом набуватимуть право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення зобов’язані відчужити їх протягом одного року з дати набуття.
 
84. 4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які не були відчужені в установлений строк особами, що зазначені у частині третій цієї статті, підлягають примусовому відчуженню за рішенням суду. Позов про примусове відчуження таких земельних ділянок подається територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у районі (місті).
 
85. 5. Особи, зазначені у частині третій цієї статті, не мають права обтяжувати належні їм земельні ділянки сільськогосподарського призначення правами третіх осіб, в тому числі передавати їх у користування, заставу, іпотеку, крім передачі в оренду на строк, що не перевищує строку, за який вони зобов’язані відчужити ці земельні ділянки.
 
86. 6. Забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних (складених) капіталів господарських товариств.
 
87. 7. Покупець земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зобов’язаний подати декларацію про джерела надходження коштів за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
 
88. Стаття 11. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди) не наданих у користування
 
89. 1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди), не наданих у користування, на яких відсутні господарські будівлі і споруди та інші об’єкти нерухомого майна, здійснюється на конкурентних засадах (аукціонах), крім випадків, визначених Земельним кодексом України.
 
90. 2. Стартова ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди) не може бути нижчою за її вартість, визначену на підставі експертної грошової оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
 
91. 3. У разі відсутності схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, затвердженої в установленому порядку, продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності (права оренди), не наданих у користування, на яких відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти нерухомого майна, забороняється.
 
92. Стаття 12. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі і двори
 
93. 1. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані господарські будівлі і двори, що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, здійснюється цим особам за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування відповідно до проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених у встановленому законом порядку з дотриманням вимог частини другої цієї статті.
 
94. 2. Розмір земельної ділянки встановлюється з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і правил, щодо їх розмірів, які забезпечать умови обслуговування та експлуатації зазначених будівель і споруд, розташованих на ній.
 
95. Стаття 13. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з розстроченням платежу
 
96. 1. Договором купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності може бути передбачено продаж земельних ділянок з розстроченням платежу.
 
97. Розстрочення платежу надається покупцям за умови:
 
98. обов’язкової сплати покупцем протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;
 
99. встановлення заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.
 
100. Розрахунки з розстроченням платежу здійснюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
101. 2. Право на придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок для ведення садівництва) із земель державної або комунальної власності з розстроченням платежу мають громадяни України, які відповідають хоча б одній з таких умов:
 
102. до 1 січня 2002 року отримали ці земельні ділянки в постійне користування або оренду для ведення фермерського господарства;
 
103. протягом останніх п’яти років ведуть фермерське господарство або особисте селянське господарство і набувають у власність ці земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з метою створення фермерського господарства чи ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
 
104. є молодими спеціалістами, які мають сільськогосподарську освіту і купують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, створення особистих селянських і фермерських господарств.
 
105. 3. Строк розстрочення платежу у разі продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може перевищувати двадцяти років.
 
106. 4. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу у договорі купівлі-продажу обов’язково зазначається, що відповідне право переходить до набувача після сплати першого платежу.
 
107. Стаття 14. Обмеження щодо граничних площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
 
108. 1. У власності однієї особи гранична максимальна площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не може перевищувати 100 гектарів.
 
109. 2. До загальної площі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, включається площа земельних ділянок, якими ця особа володіє на праві спільної часткової власності.
 
110. 3. У разі успадкування земельних ділянок, та перевищенні внаслідок цього загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності громадянина України, громадянин зобов’язаний в термін до одного року з моменту набуття права власності на такі земельні ділянки привести загальну площу належних земельних ділянок до граничної максимальної площі шляхом їх відчуження.
 
111. 4. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка може перебувати в оренді однієї особи з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, не може перевищувати 6000 гектарів сільськогосподарських угідь на території одного району та не більше 5 відсотків площі сільськогосподарських угідь на території області.
 
112. 5. Контроль за дотриманням обмежень щодо граничних площ земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва здійснюється відповідно до законодавства.
 
113. Стаття 15. Вимоги щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення з меліоративними системами
 
114. Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій розташовані меліоративні системи, що не перебувають у його власності зобов’язаний не створювати перешкод у експлуатації таких систем та дотримуватися обмежень у використанні земельних ділянок меліорованих земель, встановлених згідно із законом.
 
115. Стаття 16. Відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення банківськими та іншими кредитними установами
 
116. 1. Відчуження банківськими та іншими кредитними установами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на які перейшло до них у рахунок погашення заборгованості за договірними зобов’язаннями, проводиться протягом шести місяців з дня набуття земельної ділянки на земельних торгах. Дана норма не поширюється на державний земельний банк.
 
117. Стаття 17. Перехід права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення із багаторічними насадженнями
 
118. 1. При переході права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на яких розміщені багаторічні насадження, що перебувають у власності інших осіб, право власності на такі насадження зберігається за їх власниками.
 
119. 2. У разі дострокового розірвання договору оренди землі з ініціативи власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення, на якій розміщені багаторічні насадження, чи відмови набувача такої земельної ділянки у поновленні договору оренди землі, перехід права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення із багаторічними насадженнями здійснюється за умови попереднього відшкодування власнику багаторічних насаджень їх вартості (крім випадків придбання земельної ділянки власником багаторічних насаджень).
 
120. 3. Відшкодування вартості багаторічних насаджень здійснюється за незалежною оцінкою майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
 
121. Стаття 18. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, що перебуває у власності громадян та юридичних осіб, або прав на неї
 
122. 1. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства мають власники суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також співвласники земельних ділянок, що перебуває у спільній власності.
 
123. 2. Особа, що має намір відчужувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, зобов’язана повідомити суб’єктів переважного права на купівлю земельної ділянки шляхом опублікування оголошення у друкованих засобах масової інформації з місцевою сферою розповсюдження за місцем розташування земельної ділянки, вказавши ціну та інші умови, на яких вона її продає.
 
124. Переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства не поширюється на випадки продажу таких земельних ділянок членам сім’ї фізичної особи, що є власником земельної ділянки.
 
125. 3. Суб’єкти права на переважну купівлю земельної ділянки мають право упродовж одного місяця з дня опублікування оголошення, зазначеного у частині третій цієї статті, письмово заявити про свій намір придбати земельну ділянку за оголошеною ціною та внести вартість земельної ділянки в депозит нотаріуса.
 
126. 4. Якщо упродовж одного місяця після опублікування оголошення про намір продажу земельної ділянки у місцевій пресі за місцем розташування земельної ділянки особи, які мають право переважної купівлі земельної ділянки, письмово не повідомлять власникові земельної ділянки про своє рішення та не внесуть вартість ділянки в депозит нотаріуса, вважається, що такі особи відмовилися від реалізації свого права.
 
127. У такому разі продавець має право відчужити земельну ділянку за оголошеними у повідомленні умовами іншій особі.
 
128. 5. У разі коли намір реалізувати переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства за оголошеною ціною виявили кілька осіб, пріоритет на реалізацію переважного має орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
 
129. 6. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах особа, що має право переважної купівлі, може реалізувати своє право шляхом надання згоди на ціну, на яку погодились інші учасники торгів.
 
130. 7. Договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства проданої з порушенням вимог цієї статті щодо переважного права, є недійсним (нікчемним).
 
131. Стаття 19. Ціна земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності у разі їх продажу
 
132. Ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, встановлену на час продажу відповідно до закону.
 
133. Стаття 20. Вимоги щодо купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка входить в єдиний масив та використовується в сівозміні
 
134. Продаж земельних ділянок, які входять в єдиний масив та використовуються в сівозміні, відповідно до проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, здійснюється за умови використання земельних ділянок у сівозміні до закінчення періоду ротації сівозміни.
 
135. Стаття 21. Збереження права оренди, права користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення при переході права власності на неї
 
136. Перехід права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не припиняє право оренди, право користування чужою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.
 
137. До нового власника такої земельної ділянки з часу набуття права власності на неї переходять права та обов’язки орендодавця за договором оренди.
 
138. Стаття 22. Заборона зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, придбаних із земель державної та комунальної власності
 
139. 1. Забороняється здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, які були набуті із земель державної та комунальної власності протягом 10 років з дня укладення договору відчуження.
 
140. 2. Вимоги цієї статті поширюються на земельні ділянки, придбані із земель державної та комунальної власності з часу набрання чинності цим Законом, а також на випадки, коли такі земельні ділянки (або їх частини) в подальшому були відчужені іншим особам (крім відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону).
 
141. 3. Обмеження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають державній реєстрації в державному земельному кадастрі відповідно до закону.
 
142. 4. Зміна цільового призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, особистого селянського господарства після спливу терміну, зазначеного в частині першій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі затверджених в установленому законом порядку схем землеустрою відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
 
143. Глава 4. Консолідація земель сільськогосподарського призначення
 
144. Стаття 23. Способи консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
145. 1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення здійснюється добровільно суб’єктами консолідації шляхом:
 
146. обміну земельної ділянки, розташованої у земельному масиві, на іншу рівноцінну земельну ділянку, розташовану у цьому ж або іншому масиві, згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»;
 
147. об’єднання суміжних земельних ділянок їх власником за технічною документацією із землеустрою відповідно до закону;
 
148. обміну, зміни меж, впорядкування угідь земельних ділянок за проектами землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному цим Законом;
 
149. іншими шляхами, які не суперечать законодавству.
 
150. 2. Шляхи консолідації обираються суб’єктами консолідації самостійно.
 
151. 3. Консолідація земель сільськогосподарського призначення може здійснюватися як щодо всього земельного масиву, так і його окремої частини. Здійснення консолідації зазначеної частини земель сільськогосподарського призначення здійснюється шляхами, встановленими цим Законом, для консолідації земельного масиву.
 
152. Стаття 24. Ініціювання розроблення проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
153. 1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення відповідно до вимог цього Закону здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення (далі — проект консолідації земель) у випадках, коли земельний масив характеризується черезсмужжям, що призводить до економічно необґрунтованого використання земельних ділянок, розташованих у ньому.
 
154. 2. Ініціаторами розроблення проекту консолідації земель можуть бути суб’єкти консолідації, яким в сукупності належить право власності на земельні ділянки, що становлять не менш як 75 відсотків земельного масиву.
 
155. 3. Для отримання дозволу на розроблення проекту консолідації земель ініціатори його розроблення подають заяву до територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До заяви додаються:
 
156. письмове обґрунтування необхідності розроблення проекту;
 
157. перелік власників земельних ділянок, які ініціюють розроблення проекту, а також кадастрових номерів (за наявності), цільового призначення, площі таких земельних ділянок;
 
158. копії документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ініціаторів розроблення проекту;
 
159. інформація про встановлені обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження речових прав на них;
 
160. письмова згода орендарів, заставодержателів земельних ділянок на розроблення проекту (за наявності);
 
161. До заяви також можуть бути додані пропозиції ініціаторів щодо заходів проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення.
 
162. Підписи ініціаторів розроблення проекту на заяві, а також підписи орендарів, заставодержателів земельних ділянок на письмовій згоді, засвідчуються нотаріально.
 
163. 4. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів розглядає упродовж одного місяця подану заяву та у разі, якщо земельний масив розташований в межах населених пунктів, надсилає її органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про видачу дозволу на розроблення проекту. Разом із заявою надсилається викопіювання з кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці із зазначенням земельних ділянок, які входять до земельного масиву з відомостями про кадастрові номери (за наявності), площі земельних ділянок, їх власників та користувачів.
 
164. У разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства, вони повертаються ініціаторам до завершення терміну розгляду із обґрунтуванням причин повернення.
 
165. Стаття 25. Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
166. 1. Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення приймається упродовж одного місяця з дня отримання документів, зазначених у частині третій статті 25 цього Закону.
 
167. У разі розташування земельного масиву у межах населеного пункту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення приймають відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідний територіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
 
168. Дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення надається цими органами безоплатно і діє протягом одного року з моменту його видачі.
 
169. 2. Рішенням про надання дозволу на розроблення проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення визначаються:
 
170. орієнтовна площа земельного масиву або його частини, що підлягає консолідації;
 
171. земельні ділянки, розташовані у земельному масиві або його частині (із зазначенням кадастрових номерів (за наявності), площі, місця розташування таких земельних ділянок, а також відомостей про їх власників та користувачів);
 
172. строк розроблення проекту, який не може перевищувати трьох місяців.
 
173. 3. До рішення про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення додається викопіювання із кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці із зазначенням земельних ділянок, що входять до земельного масиву (його частини), який підлягає консолідації.
 
174. 4. Про прийняте рішення у десятиденний строк з дня його прийняття письмово повідомляються власники та користувачі земельних ділянок, які входять до земельного масиву (його частини), що підлягає консолідації. Письмове повідомлення здійснюється шляхом надання органом, що прийняв рішення, засвідченої копії цього рішення під розписку або надіслання такої копії цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення.
 
175. Стаття 26. Порядок розроблення та погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
176. 1. Розробниками проекту із землеустрою щодо консолідації земель є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензію на проведення робіт із землеустрою.
 
177. 2. Правила розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель визначаються галузевим стандартом, що затверджується центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належить здійснення нормативно-правового регулювання у сфері земельних відносин.
 
178. 3. Проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення передбачаються заходи щодо:
 
179. зміни меж земельних ділянок з метою усунення черезсмужжя, ламаності меж як цих ділянок, так і земельного масиву;
 
180. зміни угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
 
181. визначення земельних ділянок, які передбачається обміняти на рівноцінні земельні ділянки, самостійне використання яких окремо від земельного масиву неможливо або суттєво ускладнює використання інших земельних ділянок;
 
182. об’єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності однієї особи;
 
183. формування земельних ділянок під польовими дорогами, які призначені для доступу до окремих земельних ділянок земельного масиву;
 
184. присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі, коли такі номери не були присвоєні раніше.
 
185. 4. Об’єднання, зміна меж земельних ділянок, які перебувають в користуванні, заставі, здійснюється за письмовим погодженням з їх користувачами, заставодержателями. Підписи на письмовому погодженні мають бути засвідчені нотаріально.
 
186. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, межі якої були змінені, не може бути меншою нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки до проведення зміни її меж.
 
187. 6. Земельний масив або його частина, сформований внаслідок затвердження проекту консолідації, має забезпечувати:
 
188. вільний доступ з дороги, яка розташована на межі масиву, до кожної земельної ділянки (сукупності декількох земельних ділянок, поєднаних спільними межами, які перебувають у власності однієї особи) за відсутності необхідності проходу (проїзду) через іншу земельну ділянку;
 
189. відсутність у складі масиву черезсмужжя, ламаності меж.
 
190. 7. Земельні ділянки, що згідно з проектом передбачається обміняти, мають бути рівноцінними і розташовуватись у цьому ж земельному масиві або у суміжному земельному масиві, якщо можливості доступу до земельної ділянки не погіршаться порівняно з доступом до земельної ділянки, що обмінюється (якщо їх власниками письмово не погоджено інше).
 
191. 8. Проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення підлягає погодженню власниками, орендарями, заставодержателями земельних ділянок, зміна меж, обмін, об’єднання яких передбачені проектом, або їх уповноваженими представниками.
 
192. Здійснення представництва інтересів більше ніж одного суб’єкту консолідації по одному проекту забороняється.
 
193. Справжність підписів власників земельних ділянок або уповноважених ними осіб на письмовому погодженні засвідчується нотаріально.
 
194. 9. Розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється відкрито, з наданням можливості висловити пропозиції та зауваження щодо його змісту всім суб’єктам консолідації.
 
195. 10. Зауваження та пропозиції до проекту подаються суб’єктами консолідації розробникові проекту у письмовій формі.
 
196. 11. З метою вироблення узгодженої позиції суб'єктів консолідації щодо заходів, які має передбачати проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, опрацювання зауважень та пропозицій до його змісту, розробник проекту зобов’язаний організовувати проведення зборів таких суб'єктів.
 
197. 12. Подання проекту на погодження здійснюється шляхом надіслання його примірника цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку.
 
198. Погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється безоплатно і діє протягом одного року з моменту його видачі.
 
199. 13. Особа, яка отримала проект, зобов’язана протягом 14 днів письмово погодити проект або подати його розробникові мотивовану відмову у такому погодженні із зазначенням підстави, а також зауважень, які висловлюються до його змісту.
 
200. Під час погодження проекту орендар, заставодержатель земельної ділянки, яку згідно з проектом передбачається об’єднати з іншою земельною ділянкою, має право вимагати укладення попереднього договору оренди, застави об’єднаної земельної ділянки на умовах, на яких були укладені договори оренди, застави земельних ділянок, що підлягають обміну.
 
201. Погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється безоплатно і діє протягом одного року з моменту його видачі.
 
202. 14. Розроблений та погоджений в порядку, визначеному цією статтею, проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який протягом 14 днів з дня його отримання видає висновок про відповідність проекту вимогам цього Закону та правилам розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.
 
203. У разі невідповідності проекту вимогам чинного законодавства, до завершення строку, перевірки він повертається розробнику на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням підстав його повернення .
 
204. Стаття 27. Затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
205. 1. Проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення затверджується органами, які надали дозвіл на його розробку.
 
206. 2. Рішенням про затвердження проекту визначаються:
 
207. земельні ділянки, які підлягають обміну (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, цільового призначення, нормативної оцінки земельних ділянок, серії та номерів державних актів, що посвідчують право власності на ці ділянки);
 
208. земельні ділянки державної чи комунальної власності, формування яких передбачено проектом (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, експертної та нормативної грошових оцінок, цільового призначення земельних ділянок);
 
209. земельні ділянки, межі та/або угіддя яких змінені (з визначенням кадастрових номерів земельних ділянок, їх існуючих та проектних площ, площ угідь кожної земельної ділянки);
 
210. розмір відшкодування збитків, завданих у зв’язку із здійсненням заходів, передбачених проектом, суб’єктам консолідації, а також третім особам;
 
211. інші зміни прав власності на земельні ділянки та/або користування ними в межах земельного масиву (його частини), що виникли внаслідок затвердження цього проекту.
 
212. 3. У десятиденний строк з дня затвердження проекту, примірник проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, а також засвідчена копія рішення про його затвердження видаються розробником проекту кожному власнику, користувачу, заставодержателю земельних ділянок, розташованих у земельному масиві (його частині).
 
213. 4. Рішення про затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення підлягає опублікуванню у місячний строк з дня його прийняття у друкованих виданнях, засновниками яких є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, на території яких розташована відповідна земельна ділянка, та безоплатному оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
 
214. Стаття 28. Права та обов’язки суб’єктів консолідації, яка здійснюється за проектом консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
215. 1. Особи, яким належить право власності на земельні ділянки, розташовані у земельному масиві, в процесі розроблення проекту консолідації мають право:
 
216. отримувати інформацію про заходи, які передбачається здійснити згідно з проектом;
 
217. подавати пропозиції, зауваження розробникові проекту консолідації щодо таких заходів;
 
218. оскаржувати в судовому порядку дії або бездіяльність інших суб’єктів консолідації, якщо такі дії порушують їх права та охоронювані законом інтереси.
 
219. 2. Особи, яким належить право власності на земельні ділянки, розташовані у земельному масиві, зобов’язані здійснювати заходи, передбачені затвердженим проектом консолідації земель сільськогосподарського призначення.
 
220. 3. Розробник проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення в процесі його розроблення зобов’язаний:
 
221. письмово інформувати власників, користувачів, заставодержателів земельних ділянок, які входять до земельного масиву (його частини), про заходи, що передбачається здійснити згідно з проектом;
 
222. роз’яснювати власникам, користувачам земельних ділянок, що входять до земельного масиву (його частини), їх права та обов’язки;
 
223. розглядати пропозиції, зауваження до зазначених заходів, надані власниками, користувачами земельних ділянок до моменту затвердження такого проекту;
 
224. організовувати на вимогу суб’єктів консолідації проведення зборів власників, користувачів земельних ділянок для обговорення зазначених заходів;
 
225. дотримуватись вимог цього Закону, інших вимог законодавства.
 
226. 4. Розробник проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення для здійснення заходів, пов’язаних з розробленням такого проекту, має право:
 
227. отримувати відповідно до законодавства від органів влади та місцевого самоврядування інформацію про землі та земельні ділянки, які входять до земельного масиву, їх власників та користувачів;
 
228. безперешкодного доступу до земельних ділянок, розташованих у земельному масиві (його частині), що підлягає консолідації;
 
229. отримувати від власників, користувачів земельних ділянок, територіальних органів центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів інформацію, необхідну для розроблення проекту консолідації.
 
230. Стаття 29. Передача земель державної власності, зайнятих польовими дорогами у приватну власність в процесі консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
231. 1. Земельні ділянки зайняті польовими дорогами, які підлягають передачі у приватну власність, визначаються проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.
 
232. 2. Власники земельних ділянок, розташованих у земельному масиві (його частині), що підлягає консолідації, мають право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок державної та комунальної власності під польовими дорогами для обслуговування цих земельних ділянок (крім доріг, які обмежують земельні масиви). Надання зазначених земельних ділянок у власність, користування іншим особам забороняється, крім випадків їх надання в оренду особам, які є орендарями земельних ділянок, доступ до яких здійснюється через земельні ділянки під польовими дорогами.
 
233. Землі під дорогами, призначеними для обслуговування декількох земельних ділянок, передаються їх власникам у спільну часткову власність.
 
234. 3. Безоплатне надання земельних ділянок, зазначених у цій статті, здійснюється понад норми безоплатної приватизації, визначені у статті 121 Земельного кодексу України.
 
235. 4. Розмір та конфігурація земельної ділянки, що безоплатно передається у власність згідно із цієї статтею, визначається з дотриманням вимог щодо:
 
236. забезпечення вільного доступу до земельної ділянки безпосередньо з доріг, які розташовуються на межі земельного масиву, за відсутності необхідності проходу (проїзду) через інші земельні ділянки;
 
237. забезпечення можливості доступу до інших земельних ділянок.
 
238. 5. Безоплатна передача у власність земельних ділянок в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.
 
239. Стаття 30. Порядок здійснення заходів, передбачених проектом консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
240. 1. Затверджений проект консолідації земель є підставою для здійснення таких заходів:
 
241. укладення договорів обміну земельних ділянок, яка ним передбачена;
 
242. державної реєстрації земельних ділянок, формування яких передбачено проектом;
 
243. внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну меж та/або угідь земельних ділянок;
 
244. передачі у приватну власність земельних ділянок державної та комунальної власності, зайнятих польовими дорогами, призначеними для обслуговування земельних ділянок земельного масиву;
 
245. присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі, коли такі номери не були присвоєні раніше;
 
246. інші заходи, передбачені проектом землеустрою щодо консолідації, які не суперечать вимогам чинного законодавства.
 
247. Здійснення заходів, передбачених проектом консолідації, здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
 
248. 2. Обмін, зміна меж земельних ділянок, які перебувають у заставі, оренді, є підставою для внесення змін до договорів застави, оренди земельних ділянок в частині відомостей про орендодавця, заставодавця, а також відомостей про земельні ділянки, які є об’єктом оренди, застави.
 
249. 3. Кадастрові номери земельних ділянок, межі яких були змінені за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, не скасовуються, а до Державного земельного кадастру вносяться відомості про такі зміни.
 
250. Розділ ІІІ
 
251. ПРОДАЖ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ПРАВ НА НИХ НА ЗЕМЕЛЬНИХ ТОРГАХ
 
252. Глава 5. Суб’єкти земельних торгів та професійна підготовка ліцитаторів
 
253. Стаття 31 Суб’єкти земельних торгів
 
254. 1. Суб’єктами земельних торгів є:
 
255. юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) на проведення земельних торгів;
 
256. центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який здійснює ліцензування проведення земельних торгів та організовує підготовку ліцитаторів для обслуговування земельних торгів відповідно до цього Закону;
 
257. фізична або юридична особа, орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, державний орган приватизації, або державний виконавець при виконанні передбачених законом виконавчих документів.
 
258. Стаття 32. Здійснення підготовки ліцитаторів
 
259. 1. Ліцитаторами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають вищу освіту, володіють державною мовою, склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора з проведення земельних торгів відповідно до вимог цієї статті.
 
260. Ліцитатором не може бути особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
 
261. 2. Професійна підготовка ліцитаторів складається з навчання за програмою підготовки та підвищення кваліфікації ліцитаторів з проведення земельних торгів на базі навчальних закладів, які уклали відповідний договір з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
 
262. Вимоги до програм підготовки та підвищення кваліфікації ліцитаторів з проведення земельних торгів установлюються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
 
263. 3. Фізичним особам, що пройшли навчання за програмою підготовки ліцитаторів та склали кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора з проведення земельних торгів.
 
264. Порядок проведення кваліфікаційних іспитів та анулювання кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів установлюється центральним органом виконавчої влади до повноважень якого належить здійснення нормативно-правового регулювання у сфері земельних відносин.
 
265. Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до його повторного складення не раніше ніж через один рік.
 
266. Ліцитатори з проведення земельних торгів зобов’язані не рідше одного разу на три роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.
 
267. Видача кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів та видача дубліката здійснюється навчальним закладом.
 
268. Строк видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів або надання письмового повідомлення про відмову у видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів становить 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту.
 
269. Строк дії кваліфікаційного свідоцтва необмежений у часі. Невиконання вимоги, зазначеної в абзаці четвертому частини третьої цієї статті, є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів.
 
270. 4. Підставою для відмови у видачі кваліфікаційного свідоцтва ліцитатора з проведення земельних торгів є непроходження курсу підготовки ліцитаторів з проведення земельних торгів та/або нескладення кваліфікаційного іспиту на отримання кваліфікаційного свідоцтва.
 
271. 5. Кваліфікаційне свідоцтво ліцитатора може бути анульовано центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів:
 
272. а) за заявою ліцитатора;
 
273. б) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи (ліцитатора), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою або такою що порушила вимоги чинного законодавства під час проведення земельних торгів;
 
274. в) на підставі свідоцтва про смерть.
 
275. 6. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів веде Державний реєстр ліцитаторів з проведення земельних торгів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво.
 
276. Порядок формування, ведення та користування Реєстром ліцитаторів з проведення земельних торгів установлюється центральним органом виконавчої влади до повноважень якого належить здійснення нормативно-правового регулювання у сфері земельних відносин.
 
277. Глава 6. Порядок продажу земельних ділянок та прав на них на аукціоні
 
278. Стаття 33. Добір та формування переліку земельних ділянок державної та комунальної власності, які виставляються для продажу на аукціоні або права на які виставляються для такого продажу
 
279. 1. Організатор визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності для продажу на аукціонах таких ділянок або права оренди на них окремими лотами.
 
280. 2. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності для формування переліку, зазначеного у частині першій цієї статті, здійснюється:
 
281. щодо земельних ділянок для містобудівних потреб — відповідно до затвердженої в установленому законодавством порядку документації із землеустрою та містобудівної документації;
 
282. щодо земельних ділянок не для містобудівних потреб — відповідно до затвердженої в установленому законодавством порядку документації із землеустрою.
 
283. 3. Земельні ділянки, включені до переліку, зазначеного у частині першій цієї статті, не можуть надаватися у користування для будь-яких цілей, зокрема в оренду, до завершення аукціону.
 
284. Стаття 34. Підготовка лотів до продажу на аукціоні
 
285. 1. Підготовку лотів до продажу на аукціоні забезпечує організатор.
 
286. Підготовка лотів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або права оренди на них включає:
 
287. виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, коли межі земельної ділянки не встановлені в натурі);
 
288. визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;
 
289. проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи права оренди на неї та встановлення стартової ціни лота;
 
290. виготовлення територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів технічного паспорта земельної ділянки в разі його відсутності.
 
291. Підготовка лотів щодо продажу земельних ділянок приватної власності або права оренди на них включає:
 
292. присвоєння кадастрового номера земельної ділянки (у разі його відсутності);
 
293. проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи права оренди на неї та її рецензування відповідно до Закону України «Про оцінку земель», встановлення стартової ціни лота, яка у разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина або юридичної особи, дорівнює 80 відсоткам від вартості земельної ділянки або права на неї, визначеної за результатами експертної грошової оцінки, що проведена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, а в інших випадках установлюється організатором земельних торгів;
 
294. державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, що підлягає продажу.
 
295. Виготовлення землевпорядної та землеоціночної документації здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на проведення таких робіт, відповідно до договору з організатором.
 
296. У разі необхідності виготовлення технічного паспорта організатор після затвердження землевпорядної та землеоціночної документації, зазначеної в абзацах третьому і п’ятому цієї частини, передає відповідні документи і матеріали територіальному органові центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів для виготовлення технічного паспорта земельної ділянки.
 
297. 2. Після виготовлення технічного паспорта земельної ділянки та інших матеріалів організатор передає відповідну документацію і матеріали виконавцю.
 
298. Виконавець земельних торгів визначається організатором торгів відповідно до законодавства про здійснення державних закупівель, а у разі, коли законодавство про здійснення державних закупівель не застосовується, — на конкурсних засадах у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 
299. Основним критерієм визначення виконавця на конкурсних засадах є наявність ліцензії та запропонована ним вартість послуг.
 
300. Документація щодо кожного лота оформляється виконавцем в окрему справу і після закінчення аукціону передається покупцеві.
 
301. Із зазначених документації та матеріалів виконавець формує інформаційну картку на лот.
 
302. 3. Закупівля послуг (землевпорядних та землеоціночних робіт) за державні кошти у процесі підготовки до продажу земельних ділянок та прав на них здійснюється у порядку, визначеному законодавством про здійснення державних закупівель.
 
303. 4. Умови, оголошені перед проведенням аукціону, не підлягають зміні під час укладення договору купівлі-продажу або договору оренди.
 
304. Стаття 35. Підготовка до проведення аукціону
 
305. 1. Аукціон проводиться виконавцем на підставі договору з організатором.
 
306. Виконавець не пізніше п’яти робочих днів після підписання зазначеного договору та отримання матеріалів на лот публікує у друкованих засобах масової інформації загальнодержавної, регіональної та місцевої сфери розповсюдження а також на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів оголошення із зазначенням дати проведення аукціону та переліку лотів.
 
307. 2. В оголошенні зазначаються:
 
308. розміри земельної ділянки;
 
309. цільове призначення, а для містобудівних потреб — також види використання (пріоритетні та допустимі);
 
310. умови продажу та стартова ціну;
 
311. містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;
 
312. місце і час проведення торгів;
 
313. відомості про дату припинення реєстрації заяв на участь у земельних торгах;
 
314. сума реєстраційного внеску та сума гарантійного внеску, що повинні сплачуватися учасниками, порядок їх сплати;
 
315. номер рахунка виконавця, відкритого в банку, для сплати реєстраційного та гарантійного внесків;
 
316. найменування та адреса установи, прізвище та посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з технічним паспортом земельної ділянки.
 
317. 3. Аукціон проводиться не раніше ніж через 30 днів та не пізніше 60 днів після опублікування зазначеного оголошення.
 
318. Стаття 36. Скасування аукціону
 
319. 1. Організатор має право відмовитися від проведення аукціону у випадку надходження документів, які тягнуть за собою внесення змін до землевпорядної та землеоціночної документації на земельну ділянку, яка підлягає продажу, але не пізніше ніж за 10 днів до початку аукціону. У разі відмови організатора від проведення аукціону він у десятиденний строк після прийняття рішення про відмову від проведення аукціону відшкодовує виконавцю фактично понесені витрати, але не більше максимальної суми винагороди, що встановлена частиною п’ятою статті 43 цього Закону, а виконавець протягом п’яти днів повертає сплачені гарантійні та реєстраційні внески учасникам.
 
320. 2. Повідомлення про скасування аукціону надсилається не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення організатором усім особам, що подали заяву про участь в аукціоні.
 
321. 3. У разі скасування аукціону виконавець повертає учасникам сплачені ними реєстраційні та гарантійні внески не пізніше п’яти банківських днів з дати скасування.
 
322. Стаття 37 Учасники аукціону
 
323. В аукціоні можуть брати участь особи, що відповідно до Земельного кодексу України та цього Закону мають право на набуття у власність або в оренду земельних ділянок і сплатили реєстраційний та гарантійний внески.
 
324. Стаття 38. Порядок подання документів для участі в аукціоні та реєстрації його учасників
 
325. 1. Особа, що бажає взяти участь в аукціоні, подає виконавцю:
 
326. заяву про участь в аукціоні (не пізніше ніж за три робочих дні до його проведення);
 
327. витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців) або реєстраційний номер облікової картки платника податку, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України;
 
328. документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків).
 
329. Представник фізичної чи юридичної особи подає, крім зазначених документів, відповідну довіреність та копію свого паспорта.
 
330. 2. Виконавець приймає документи в учасників — фізичних осіб та представників учасників — юридичних осіб і видає довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.
 
331. 3. Виконавець після отримання документів, зазначених у частині першій цієї статті, записує у книгу реєстрації учасників порядковий номер учасника і номер лота, який він виявив бажання придбати.
 
332. Крім того, в книзі зазначаються:
 
333. для фізичних осіб — прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання (за наявності) та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;
 
334. для юридичних осіб, заснованих громадянами України або юридичними особами України, — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
 
335. для іноземних осіб: для іноземних громадян та осіб без громадянства — громадянство, прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), постійне місце проживання за межами України; для інших іноземних осіб — найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа (для іноземних юридичних осіб), і держава, в якій зареєстровано засновників (учасників) спільних підприємств, заснованих за участю іноземних юридичних і фізичних осіб.
 
336. 4. Інформація про особу учасника (його представника), що міститься в поданих ним документах, не підлягає розголошенню, крім випадків, установлених законом.
 
337. 5. Після реєстрації учаснику видається вхідний квиток, інформаційна картка на лот та картка учасника (із зазначенням на зворотному боці умов проведення аукціону).
 
338. 6. У день проведення аукціону виконавець реєструє присутніх учасників. Учасник (його представник) зобов’язаний пред’явити паспорт (доручення на вчинення дій під час аукціону, зокрема участь в торгах та підписання протоколу про результати торгів, і паспорт).
 
339. Після цього виконавець видає учаснику табличку з номером.
 
340. Реєстрація починається за три години та закінчується за 20 хвилин до початку аукціону.
 
341. Незареєстровані особи до участі у торгах не допускаються.
 
342. 7. Форми заяв про участь в аукціоні, довідки про отримання документів виконавцем, книг реєстрації учасників, вхідного квитка, інформаційної картки на лот та картка учасника, типового договору купівлі-продажу лота затверджуються центральним органом виконавчої влади до повноважень якого належить здійснення нормативно-правового регулювання у сфері земельних відносин.
 
343. Стаття 39. Забезпечення гласності, прозорості та підтримання порядку під час проведення аукціону
 
344. 1. Під час проведення аукціону мають право бути присутні та здійснювати звукозапис і відеозйомку процесу проведення торгів представники засобів масової інформації та громадських організацій.
 
345. 2. За рішенням ліцитатора під час торгів за певним лотом у залі можуть бути присутні учасники, які не беруть участі в торгах за цим лотом, а також особи, що не є учасниками, за запрошенням організатора.
 
346. 3. Особам, що не є учасниками торгів за конкретним лотом, забороняється втручання у торги в будь-який спосіб.
 
347. Учасникам та особам, зазначеним у частинах першій і другій цієї статті, забороняється вчиняти дії, спрямовані на умисне створення перешкод для проведення аукціону (пересуватися по залу та голосно розмовляти без дозволу ліцитатора, відвертати увагу учасників).
 
348. 4. Ліцитатор для усунення порушень та поновлення порядку має право:
 
349. усно попередити учасника чи запрошену особу про усунення порушень, але не більше одного разу за кожний вид порушення;
 
350. вимагати від учасника чи запрошеної особи залишити зал торгів за неодноразове порушення порядку проведення торгів;
 
351. тимчасово припинити проведення аукціону та оголосити перерву в разі порушення учасниками правил проведення торгів.
 
352. Стаття 40. Проведення аукціону
 
353. 1. Аукціон починається з оголошення ліцитатором порядку його проведення.
 
354. 2. Лот виставляється на аукціоні за наявності не менш як двох учасників.
 
355. 3. Ліцитатор оголошує номер лота, зазначений в інформаційній картці, місце розташування, розмір, цільове призначення земельної ділянки та можливі види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, а також стартову ціну лота.
 
356. 4. Торги починаються з оголошення ліцитатором стартової ціни одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга), якщо один або більше учасників сповістили про готовність придбати лот.
 
357. 5. Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни ніхто з учасників не висловив бажання придбати лот за ціною, оголошеною ліцитатором, лот знімається з продажу на цьому аукціоні.
 
358. У разі коли про готовність придбати лот за стартовою ціною сповістили не менш як два учасники, ліцитатор збільшує стартову ціну на крок аукціону з подальшим послідовним збільшенням ціни.
 
359. Значення кроку аукціону встановлюється організатором у розмірі до 10 відсотків стартової ціни.
 
360. Учасникам, які відмовилися придбати лот за стартовою ціною, гарантійні внески не повертаються.
 
361. 6. У ході аукціону учасники повідомляють про намір придбати лот за оголошеною ліцитатором ціною двома способами: підняттям таблички з номером, повернутим до ліцитатора, що засвідчує прийняття ціни, запропонованої ліцитатором (прийняття пропозиції ціни без голосу), або підняттям таблички з одночасним оголошенням своєї пропозиції стосовно ціни лота, яка повинна бути більшою, ніж названа ліцитатором ціна, мінімум на один крок аукціону, але обов’язково кратною кроку (пропозиція ціни з голосу).
 
362. Якщо запропонована учасником ціна перевищує оголошену ліцитатором ціну, ліцитатор називає номер учасника і повідомляє про його пропозицію.
 
363. У разі коли ціна, запропонована з голосу одним із учасників, більша за ціну, оголошену ліцитатором, але не кратна кроку аукціону, ліцитатор трактує таку пропозицію як згоду учасника збільшити ціну на відповідну кількість кроків аукціону, називає номер цього учасника і запропоновану ним ціну, кратну кроку аукціону.
 
364. Якщо учасник підняв табличку та оголосив ціну, меншу за оголошену ліцитатором або попереднім учасником, ліцитатор повторює свою ціну або ціну попереднього учасника, вважаючи підняття таблички учасником, що запропонував меншу ціну, за згоду прийняти ціну, яку назвав ліцитатор або попередній учасник. Після цього ліцитатор оголошує наступну ціну, збільшену на крок аукціону.
 
365. Мовчання учасника, що першим підняв табличку з номером після оголошення ліцитатором ціни, трактується як згода учасника на запропоновану ліцитатором ціну. Після цього ліцитатор називає номер учасника, що першим підняв табличку, і оголошує наступну ціну, збільшену на крок аукціону.
 
366. У разі коли після оголошення запропонованої ліцитатором ціни одночасно декілька учасників піднімають свої таблички з номером (прийняття пропозиції ціни без голосу), ліцитатор називає нову ціну, збільшену на крок аукціону, не оголошуючи номерів учасників до того моменту, коли будь-який з них не оголосить свою ціну або ліцитатор не визначить, який з учасників підняв табличку першим під час чергового збільшення оголошеної ліцитатором ціни.
 
367. Якщо під час послідовного збільшення ціни ліцитатором одночасно декілька учасників залишають свої таблички піднятими, ліцитатор у будь-який момент на свій розсуд може запропонувати їм оголосити свою ціну і після першого оголошення одним з учасників своєї пропозиції назвати номер учасника, що оголосив пропозицію, а також ціну, запропоновану таким учасником, а потім оголосити наступну ціну, збільшену на крок аукціону.
 
368. У разі коли два або більше учасників одночасно погодилися з оголошеною ціною, але не погодилися з наступною ціною, збільшеною на крок аукціону, ліцитатор може оголосити про зменшення кроку аукціону і назвати наступну ціну, збільшену на новий крок аукціону. Якщо після цього ніхто з учасників не висловить бажання придбати лот за оголошеною ліцитатором останньою ціною, ліцитатор може запропонувати їм оголосити свою ціну. Після оголошення одним з учасників своєї пропозиції ліцитатор називає номер учасника, що оголосив пропозицію, а також запропоновану ним ціну. Інші учасники можуть запропонувати лише вищу за оголошену ціну, яку ліцитатор оголошує разом з номером учасника і збільшує на наступний крок.
 
369. У разі коли протягом трьох хвилин після триразового повторення останньої ціни не буде запропонована вища ціна, ліцитатор закінчує торги за лотом одночасно з ударом аукціонного молотка (гонга) та проголошенням слова «Продано», називає ціну продажу лота за останньою найбільшою ціною, за якою виявлено намір придбати лот, номер переможця і викликає його для підписання протоколу, який ведеться під час аукціону.
 
370. 7. У протоколі зазначаються назва лота, стартова ціна та результати торгів (остаточна ціна продажу, прізвище, ім’я та по батькові або найменування переможця). Протокол підписується переможцем, ліцитатором та представником організатора у день проведення аукціону.
 
371. 8. Переможець, який відмовився від підписання протоколу, позбавляється права на подальшу участь в аукціоні з продажу цього лота. До протоколу вноситься запис про відмову переможця від його підписання. У такому разі протокол підписується ліцитатором та представником виконавця у день проведення аукціону, сума гарантійного внеску переможцю не повертається.
 
372. За наявності учасників, що виявили бажання придбати зазначений лот, організатор поновлює торги за цим об’єктом у день проведення аукціону.
 
373. За умови відсутності таких учасників лот виставляється на повторний аукціон.
 
374. 9. Після закінчення торгів за кожним лотом ліцитатор має право оголосити перерву на 15 хвилин.
 
375. 10. У процесі проведення аукціону виконавець веде протокол, у якому зазначаються номер лота, стартова ціна та ціна продажу лота, пропозиції учасників, відомості про переможця, номери рахунків, на які переможець повинен внести кошти за придбаний лот. У разі потреби до протоколу може бути також внесена інша інформація.
 
376. Завірена організатором копія протоколу видається переможцю.
 
377. 11. Аукціон вважається таким, що закінчився, після підписання протоколу аукціону.
 
378. Стаття 41. Оприлюднення результатів аукціону
 
379. 1. Організатор не пізніше п’яти робочих днів публікує після проведення аукціону в друкованих засобах масової інформації, в яких було розміщено оголошення про його проведення, та розміщує на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів повідомлення про результати торгів за кожним лотом із зазначенням:
 
380. місця розташування та розміру земельної ділянки;
 
381. строку оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди);
 
382. ціни продажу лота, визначеної за результатами аукціону;
 
383. цільового призначення земельної ділянки.
 
384. Стаття 42. Порядок визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону
 
385. 1. Аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:
 
386. відсутності учасників або наявності тільки одного учасника (крім проведення повторного аукціону);
 
387. коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки;
 
388. відмови переможця від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
 
389. Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається виконавцем у день його проведення.
 
390. 2. Результати аукціону анулюються організатором у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот.
 
391. Рішення про анулювання аукціону приймається організатором у п’ятиденний строк після виникнення підстави для анулювання.
 
392. 3. Гарантійні внески не повертаються:
 
393. усім учасникам аукціону у разі, коли жоден з них не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота;
 
394. учаснику аукціону, що був відсторонений від участі у торгах ліцитатором за неодноразове порушення порядку проведення аукціону;
 
395. переможцю, що відмовився від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону;
 
396. переможцю у разі несплати ним в установлений строк належної суми за придбаний лот;
 
397. переможцю, що відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки або договору оренди земельної ділянки;
 
398. 4. У разі прийняття рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, або анулювання його результатів повторний аукціон може бути проведений не раніше ніж через місяць з дня проведення попереднього аукціону і не пізніше ніж через шість місяців з дня прийняття такого рішення.
 
399. Якщо аукціон визнано таким, що не відбувся з підстави наявності лише одного учасника, а для участі у повторному аукціоні також зареєстрований лише той самий учасник, він має право придбати земельну ділянку або право оренди на неї за ціною не меншою ніж вартість земельної ділянки або права оренди на неї, визначеної за результатами експертної грошової оцінки, що проведена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
 
400. 5. Повторний аукціон проводиться у порядку встановленому для проведення аукціонів. До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу або оренди чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.
 
401. 6. Лот не може бути придбаний за рахунок бюджетних коштів чи коштів підприємств, установ та організацій, що належать до державної і комунальної власності, крім державного земельного банку.
 
402. Стаття 43. Фінансове забезпечення проведення аукціону
 
403. 1. Аукціон проводиться відповідно до договору між організатором та виконавцем за рахунок коштів, що сплачуються організатором як винагорода виконавцеві та реєстраційних внесків учасників аукціону.
 
404. Підготовка до продажу земельних ділянок державної власності та права оренди на них здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
 
405. Підготовка до продажу земельних ділянок комунальної власності та права оренди на них здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
 
406. До розмежування земель державної та комунальної власності підготовка до продажу земельних ділянок та права оренди на них здійснюється:
 
407. а) в межах населених пунктів місцевими радами за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;
 
408. б) за межами населених пунктів місцевими (обласними, районними) державними адміністраціями за рахунок коштів відповідних (обласних, районних) бюджетів.
 
409. У разі недостатності в організатора власних коштів він мас право залучати кредитні ресурси та кошти з інших не заборонених законом джерел.
 
410. Договором між організатором та виконавцем може передбачатись можливість фінансування підготовки до проведення аукціону за рахунок виконавця з подальшим відшкодуванням його витрат за рахунок коштів відповідного бюджету.
 
411. 2. Розмір реєстраційного внеску визначається виконавцем.
 
412. Максимальний розмір реєстраційного внеску не повинен перевищувати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на дату публікації оголошення про проведення аукціону.
 
413. 3. Розмір гарантійного внеску за лотом становить 10 відсотків стартової ціни лота.
 
414. Сплачені суми гарантійних внесків (крім випадків, визначених частиною третьою статті 42 цього Закону) повертаються усім учасникам, які не були визнані переможцями, протягом трьох банківських днів з дня проведення аукціону.
 
415. 4. Реєстраційний та гарантійний внески сплачуються учасниками аукціону на окремі рахунки виконавця, відкриті в банку.
 
416. 5. Організатор установлює винагороду виконавцю у розмірі 5 відсотків сумарної стартової ціни лотів, що виставлені на аукціон, але не більш як 3500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
 
417. Винагорода складається з видатків на організацію та проведення аукціону та прибутку виконавця.
 
418. Стаття 44. Укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки або оренди за результатами аукціону та здійснення розрахунку за придбаний лот
 
419. 1. Договір купівлі-продажу земельного лоту укладається між організатором та переможцем та нотаріально посвідчується.
 
420. Для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки або права на неї нотаріусу подається протокол аукціону з інформацією про земельну ділянку, відповідальність за достовірність якої покладається на організатора аукціону.
 
421. У разі придбання переможцем кількох земельних лотів договір укладається окремо на кожний з них.
 
422. 2. У разі відмови від укладення договору купівлі-продажу ?????????? ???? (земельного лоту) на умовах, визначених у договорі, або відмови включити до договору умови, визначені у цьому Законі, та документації про земельні торги, переможець втрачає внесений ним гарантійний внесок.
 
423. 4. Гарантійний внесок, сплачений переможцем до початку аукціону, зараховується до купівельної ціни. Виконавець перераховує протягом семи банківських днів після закінчення аукціону сплачені на його рахунок гарантійний внесок переможця та гарантійні внески учасників, що не повертаються відповідно до частини третьої статті 43 цього Закону, на відповідні рахунки організатора.
 
424. При продажу земельної ділянки державної або комунальної власності (права оренди на них) виконавець протягом семи банківських днів після закінчення аукціону перераховує суму гарантійного внеску, сплаченого на його рахунок переможцем, на відповідні рахунки організатора торгів, відкриті в органах центрального органу виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для зарахування надходжень від продажу земельних ділянок або прав на них, та гарантійні внески учасників, що не повертаються відповідно до частини третьої статті 42 цього Закону, перераховує на відповідні бюджетні рахунки, відкриті в органах центрального органу виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для зарахування інших надходжень.
 
425. 5. Якщо переможець не вніс належної до сплати суми за придбаний лот у визначений строк, він втрачає гарантійний внесок, а договір купівлі-продажу земельного лота вважається розірваним.
 
426. Стаття 45. Особливості реалізації земельної ділянки державним виконавцем
 
427. 1. Звернення стягнення на земельну ділянку у рамках процедури виконавчого провадження здійснюється державним виконавцем в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей підготовки до проведення та проведення земельних торгів, визначених цим Законом.
 
428. Глава 7. Продаж земельних ділянок та прав на них на земельних торгах у формі конкурсу
 
429. Стаття 46. Сфера застосування земельних торгів у формі конкурсу
 
430. Земельні торги у формі конкурсу (далі – конкурс) щодо земель державної або комунальної власності можуть проводитись у випадках продажу, оренди земель для:
 
431. ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства;
 
432. будівництва об’єктів транспортної інфраструктури та електроенергетики;
 
433. спорудження об'єктів соціальної інфраструктури (навчальних закладів, закладів культури, закладів фізичної культури і спорту, лікарень).
 
434. Сфера застосування земельних торгів у формі конкурсу щодо земель приватної власності визначається власником цих земель.
 
435. Стаття 47. Визначення конкурсних умов
 
436. 1. Конкурс може проводитись як для всіх фізичних або юридичних осіб, які бажають взяти в ньому участь, а також для визначеної категорії учасників (фермерських господарств, сільськогосподарських підприємств, осіб, які здійснюють діяльність у будівництві тощо).
 
437. 2. Після прийняття рішення про продаж земельних ділянок (права оренди на неї) на конкурсі, організатор розробляє та затверджує умови конкурсу.
 
438. 3. Умови конкурсу щодо продажу земельної ділянки державної та комунальної власності (права оренди на неї), затверджуються рішенням органу, який прийняв рішення про продаж земельної ділянки на земельних торгах на підставі затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
 
439. 4. В умовах конкурсу зазначаються:
 
440. основні положення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, її місце розташування, перелік суміжних землевласників та землекористувачів, цільове призначення, наявні обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, допустимі види забудови земельної ділянки (у випадку продажу земельної ділянки (права оренди на неї) під забудову);
 
441. категорії осіб, які можуть брати участь у земельному конкурсі,
 
442. вимоги до використання земельної ділянки,
 
443. критерії вибору переможця земельних торгів,
 
444. інформація стосовно того, чи дозволяється пропонувати інші, крім передбачених конкурсними умовами, умови договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки, а також стосовно того, як будуть оцінюватися такі пропозиції учасників;
 
445. інформація про те, як повинна бути обчислена і виражена ціна, що зазначена в конкурсній заявці;
 
446. вимоги до гарантування зобов’язань покупця, орендаря щодо виконання договору купівлі-продажу земельної ділянки, купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, оренди земельної ділянки, якщо такі висуваються;
 
447. остаточний строк, місце і спосіб представлення заявок осіб, які мають намір взяти участь у конкурсі;
 
448. способи звернення учасників за роз’ясненням конкурсних вимог, висунутих власником земельної ділянки;
 
449. місце, дата, час і порядок розкриття конвертів з конкурсними заявками, що надійшли від учасників конкурсу;
 
450. імена, прізвища й адреси уповноважених осіб організатора;
 
451. проект договору купівлі-продажу земельної ділянки, договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, договору оренди земельної ділянки.
 
452. Конкурсні умови після їх затвердження організатором передаються виконавцю. Виконавець у п’ятиденний термін з дати отримання умов конкурсу забезпечує публікацію у відповідному друкованому засобі масової інформації оголошення про проведення конкурсу.
 
453. Умови конкурсу можуть бути в повному обсязі опубліковані у відповідному друкованому засобі масової інформації. В разі, якщо умови конкурсу в повному обсязі не опубліковані у відповідному друкованому засобі масової інформації, кожному учаснику конкурсу виконавцем надається примірник таких умов.
 
454. 5. Оголошення про проведення конкурсу повинне включати відомості про:
 
455. організатора та виконавця конкурсу;
 
456. розмір, місцезнаходження, кадастровий номер земельної ділянки, її кількісні та якісні характеристики;
 
457. цільове призначення земельної ділянки та встановлені обмеження і обтяження прав на неї;
 
458. стартову ціну;
 
459. основні інвестиційні чи інші вимоги щодо використання земельної ділянки згідно із умовами конкурсу;
 
460. місце і час проведення конкурсу;
 
461. розмір реєстраційного та гарантійного внесків учасника і порядок їх сплати;
 
462. найменування та місцезнаходження виконавця, номер телефону, адресу, за якими можна отримати додаткову інформацію та дізнатися, де можна ознайомитися з проектом землеустрою земельної ділянки та отримати умови конкурсу;
 
463. вичерпний перелік документів, які необхідно подати особі, які бажає взяти участь в конкурсі, для реєстрації її учасником цього конкурсу;
 
464. дату початку та закінчення приймання документів для осіб, що бажають взяти участь в конкурсі, який повинен становити не менше ніж 25 днів з дня публікації оголошення;
 
465. строк подачі конкурсних заявок, який повинен становити не менше ніж один місяць з дати закінчення терміну приймання документів для осіб. які бажають взяти участь у конкурсі.
 
466. Стаття 48. Реєстрація осіб, які бажають взяти участь в конкурсі
 
467. 1. В конкурсі можуть брати участь категорії осіб, зазначені в умовах конкурсу, які відповідно до закону мають право на набуття у власність земельних ділянок (права оренди на них), а також сплатили реєстраційний та гарантійний внески. Розмір гарантійного внеску визначається виконавцем у межах від п’яти до десяти відсотків стартової ціни.
 
468. 2. Особа, що бажає взяти участь в конкурсі, подає виконавцю:
 
469. заяву про участь в конкурсі із зазначенням лота (лотів, які виявила бажання придбати особа);
 
470. засвідчені копії установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію (для юридичних осіб) та копію паспорта, копію документу про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (для фізичних осіб). В разі подання документів іноземною особою вказані документи подаються у перекладі, засвідченому у встановленому порядку;
 
471. документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків;
 
472. визначені в оголошенні про проведення конкурсу документи, які підтверджують відповідність особи категоріям осіб, які можуть взяти участь в конкурсі відповідно до конкурсних умов.
 
473. Представник юридичної особи подає також документи, які підтверджують його повноваження виступати від імені цієї юридичної особи та копію паспорта.
 
474. Представник виконавця приймає документи особисто в учасників — фізичних осіб та представників учасників — юридичних осіб і видає довідку про отримання документів із зазначенням їх переліку.
 
475. Забороняється вимагати для реєстрації учасника конкурсу документи, не зазначені у частині другій цієї статті.
 
476. 3. Виконавець після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті, записує у книгу реєстрації порядковий номер учасника і номер лота, який учасник виявив бажання придбати. Крім того, в книзі зазначається:
 
477. для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів. Для іноземних громадян та осіб без громадянства — громадянство, прізвище, ім’я (за наявності), постійне місце проживання за межами України;
 
478. для юридичних осіб України — найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
 
479. для іноземних юридичних осіб, спільних підприємств — найменування, місцезнаходження та держава, в якій зареєстрована така юридична особа;
 
480. 4. Після реєстрації учаснику виконавцем видається посвідчення учасника конкурсу, копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також примірник конкурсних умов.
 
481. В посвідченні учасника конкурсу зазначається: прізвище, ім'я (найменування) учасника, його ідентифікаційний код (номер), характеристики лота, який виставляється на продаж (кількісні та якісні характеристики земельної ділянки, її цільове призначення та місце розташування, дані щодо організатора та виконавця конкурсу.
 
482. 5. Виконавець укладає з учасником договір про участь в конкурсі, яким передбачаються умови повернення (або утримання) реєстраційних та гарантійних внесків, можливість накладення штрафів на учасника у випадках, зазначених у цьому Законі.
 
483. 6. Виконавець відмовляє у реєстрації особи, яка виявила бажання взяти участь в конкурсі, у випадках:
 
484. ненадання особою, яка виявила бажання взяти участь в конкурсі, документів, передбачених частиною другою цієї статті;
 
485. відсутності у особи, яка виявила бажання взяти участь в конкурсі, права на набуття у власність відповідної земельної ділянки.
 
486. 7. Реєстрація учасників, які виявили бажання взяти участь у конкурсі здійснюється щодо кожного лота окремо.
 
487. Стаття 49. Роз’яснення до умов конкурсу
 
488. 1. Учасник має право звернутися до організатора торгів у письмовій формі із запитом про надання роз’яснень щодо змісту конкурсних документів.
 
489. Організатор торгів зобов’язаний дати відповідь на кожне з поставлених учасником запитань, що стосуються роз’яснення змісту конкурсних документів, якщо запит про це надійшов не пізніше, ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку подання конкурсних заявок.
 
490. Роз’яснення повинні бути надіслані учасникам протягом строку, який дасть учаснику змогу представити свою конкурсну заявку до закінчення встановленого для цього строку, але не пізніше трьох днів з моменту отримання запиту.
 
491. Ці роз’яснення також надсилаються всім учасникам земельних торгів, яким були видані умови конкурсу, без зазначення учасника, від якого надійшов запит про надання роз’яснення.
 
492. 2. Організатор має право внести в конкурсні документи уточнення (доповнення), але не пізніш ніж за двадцять днів до закінчення строку подання конкурсних заявок.
 
493. Стаття 50. Подання конкурсних заявок
 
494. Організатор встановлює дату, до якої покупці повинні подати конкурсні заявки. Строк подання конкурсних заявок не може бути менше тридцяти днів з дати закінчення терміну подання документів особами, які бажають взяти участь в конкурсі.
 
495. Строк подачі конкурсних заявок може бути продовжений організатором. Оголошення про продовження строку подачі конкурсних заявок публікується у друкованому засобі масової інформації, в якому було опубліковано оголошення про проведення конкурсу.
 
496. Конкурсна заявка складається українською мовою у письмовій формі, повинна бути підписана учасником або уповноваженою ним особою.
 
497. Конкурсна заявка подається виконавцю у заклеєному конверті із супровідним листом, в якому зазначається:
 
498. найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім'я, по-батькові учасника конкурсу, який надає конкурсну заявку;
 
499. лот, в конкурсі з продажу якого бере участь учасник.
 
500. Виконавець зобов’язаний надати особі, яка надала конкурсну заявку, письмове повідомлення про її отримання.
 
501. Виконавець повертає учаснику надану ним конкурсну заявку без розкриття конверту, в якому вона була отримана, в разі:
 
502. отримання конкурсної заявки після закінчення строку, встановленого для її подання,
 
503. отримання конкурсної заявки з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті.
 
504. Стаття 51. Строк дії конкурсних заявок, порядок їх зміни та відкликання
 
505. Конкурсні заявки є дійсними протягом строку проведення конкурсу.
 
506. До закінчення строку подання конкурсних заявок учасник має право до закінчення строку подання конкурсних заявок змінити чи відкликати свою конкурсну заявку.
 
507. Відкликання конкурсної заявки здійснюється шляхом надіслання виконавцю письмового повідомлення про це.
 
508. Зміна конкурсної заявки здійснюється шляхом викладення конкурсної заявки у новій редакції.
 
509. Змінена конкурсна заявка подається, отримується та повертається в порядку, передбаченому цим Законом для конкурсних заявок.
 
510. Стаття 52. Розкриття конвертів з конкурсними заявками
 
511. Розкриття конвертів з конкурсними заявками проводиться у визначених умовами конкурсу день, час і місці. День і час розкриття конвертів з конкурсними заявками повинен збігатися з днем і часом завершення подання конкурсних заявок. У разі зміни умов конкурсу організатором повинна бути змінена і дата розкриття конвертів.
 
512. Конверти з конкурсними заявками розкриваються організатором або його уповноваженим представником. Усі конверти, що надійшли до закінчення терміну їх подання, повинні бути розкриті в установлений строк. Під час процедури розкриття конвертів мають право бути присутніми всі учасники, які подали конкурсні заявки, або їх уповноважені представники.
 
513. Учасникам або їх уповноваженим представникам оголошуються прізвище, ім'я (найменування), адреса учасника, ціна, інвестиційні та інші пропозиції, зазначені в конкурсній заявці. Ця інформація невідкладно фіксується в протоколі про конкурс, що складається відповідно до цього Закону.
 
514. Стаття 53. Розгляд, оцінка і порівняння конкурсних заявок
 
515. До розгляду приймаються конкурсні заявки, які відповідають усім перерахованим в умовах конкурсу вимогам. Незначні відхилення від викладених у конкурсних документах умов є несуттєвими у разі, якщо помилки та неточності можуть бути усунуті без зміни суті заявки.
 
516. Для розгляду та оцінки пропозицій учасників конкурсу, вказаних у конкурсних заявках, організатором може бути створена комісія.
 
517. Організатор має право вимагати від учасників надання роз’яснень щодо змісту поданих ними конкурсних заявок. Зміна суті конкурсних заявок при їх роз’ясненні не допускається.
 
518. Організатор має право самостійно виправити виявлені в конкурсній заявці під час її розгляду арифметичні помилки. У такому разі організатор повідомляє учасника, який представив конкурсну заявку, про такі виправлення.
 
519. Організатор має право відхилити конкурсну заявку, якщо:
 
520. покупець не визнає обґрунтованими виправлені власником земельної ділянки арифметичні помилки, виявлені ним у заявці;
 
521. конкурсна заявка не відповідає вимогам, зазначеним в умовах конкурсу;
 
522. Організатор оцінює і порівнює тільки конкурсні заявки, які відповідають умовам конкурсу та визначає учасника, який є переможцем у конкурсі. У процесі порівняння та оцінки конкурсних заявок можуть застосовуватися тільки критерії оцінки, визначені умовами конкурсу.
 
523. Переможцем земельного конкурсу організатором визнається учасник, у конкурсній заявці якого запропоновані найкращі інвестиційні, у тому числі цінові, пропозиції, які при оцінці відповідно до критеріїв, установлених конкурсними документами, визнаються найприйнятнішими.
 
524. Інформація, пов’язана з розглядом, роз’ясненням, оцінкою і порівнянням конкурсних заявок, може бути доступна тільки тим особам, які офіційно беруть участь у розгляді, оцінці і порівнянні конкурсних заявок та прийнятті рішення за результатами їх розгляду.
 
525. У разі, якщо до встановленого власником земельної ділянки терміну подання конкурсних заявок надходить тільки одна заявка, конкурс є таким, що не відбувся.
 
526. Стаття 54. Оголошення переможця конкурсу
 
527. Не пізніше п’яти днів по закінченню конкурсу організатор надсилає учаснику, який став переможцем конкурсу, повідомлення про визнання його переможцем та письмово інформує про це інших учасників, .
 
528. Інформація (письмове повідомлення) про визначення учасника переможцем надсилається рекомендованим листом і/або телеграмою.
 
529. У разі якщо покупець, якому надіслано повідомлення про визнання його переможцем земельного конкурсу, відмовився від підписання договору купівлі-продажу, оренди земельної ділянки, в термін обумовлений умовами конкурсу не підписав договір купівлі-продажу, власник земельної ділянки має право визнати переможцем конкурсу іншого покупця в порядку, встановленому цим Законом.
 
530. Стаття 55. Завершення земельного конкурсу
 
531. Земельний конкурс вважається завершеним з моменту укладення договору купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки.
 
532. Протягом п’яти днів з моменту набуття чинності договором купівлі-продажу (оренди) земельної ділянки продавець земельної ділянки зобов’язаний надати (надіслати) покупцям, що брали участь у конкурсі, повідомлення про зміст договору.
 
533. Стаття 56. Звіт про проведення конкурсу
 
534. Виконавець конкурсу протягом десяти днів з моменту його завершення складає звіт про результати конкурсу та надає його організатору.
 
535. У звіті про результати конкурсу:
 
536. наводиться стислий опис земельної ділянки;
 
537. викладаються визначені в умовах конкурсу критерії вибору переможця;
 
538. викладається зміст конкурсних пропозицій учасників на участь у конкурсі, зазначаються прізвища, ім'я (найменування) учасників конкурсу та їх адреси;
 
539. зазначаються відомості про правовий та фінансовий стан покупців, їх спроможність задовольнити умови земельного конкурсу;
 
540. зазначаються запропоновані кожним покупцем ціна земельної ділянки, а також подані ним інші конкурсні пропозиції;
 
541. даються оцінка та порівняльна характеристика конкурсних заявок та пропозицій;
 
542. зазначаються найменування або прізвище, ім’я переможця конкурсу та підстави визнання його переможцем;
 
543. зазначаються причини відхилення заяв покупців.
 
544. Інформація про стислий опис земельної ділянки, зміст заявок й адреси покупців та причини відхилення їх заявок надається всім покупцям, які брали участь у конкурсі, на їх запит.
 
545. Решта інформації може надаватися лише суду на його запит.
 
546. Глава 8. Інші правові форми обігу земель
 
547. Стаття 57. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових договорів
 
548. 1. Фізичні та юридичні особи, а також територіальні громади і держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових договорів.
 
549. 2. Укладення таких договорів здійснюється відповідно до вимог актів цивільного законодавства з урахуванням вимог Земельного кодексу України.
 
550. Стаття 58. Особливості укладення договору дарування земельних ділянок сільськогосподарського призначення
 
551. 1. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, які перебувають у приватній власності, можуть бути відчужені шляхом укладення договору дарування лише:
 
552. на користь іншому члену подружжя, родичам (дітям, батькам, рідним та двоюрідним братам, сестрам, діду, бабі, рідним дядьку, тітці, племінникам);
 
553. на користь держави або територіальної громади.
 
554. Стаття 59. Антимонопольні обмеження щодо ринку земель
 
555. 1. У випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва учасниками концентрації, здійснюється лише за умови попереднього отримання дозволу на концентрацію.
 
556. 2. Набуття права власності і права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке призводить до монополізації товарних ринків, забороняється.
 
557. 3. Правочини щодо набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без попереднього отримання дозволу на економічну концентрацію, у випадках, коли отримання такого дозволу передбачено законодавством про захист економічної конкуренції, є нікчемними.
 
558. 4. Інформація про перевищення розміру граничної максимальної площі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власності особи чи групи осіб, пов’язаних відносинами контролю, встановленого статтею 14 цього Закону, виявлена органами Антимонопольного комітету України під час здійснення ними своєї діяльності передається до Державної податкової служби України та центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
 
559. Глава 9 Державний оператор, державний земельний банк, фонд земель сільськогосподарського призначення.
 
560. Стаття 60 Державний оператор
 
561. 1. Державний оператор забезпечує:
 
562. створення рівних можливостей для доступу громадян та юридичних осіб до інформації на ринку земель з метою захисту прав та законних інтересів його суб’єктів;
 
563. прозорість та відкритість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права оренди на них;
 
564. додержання єдиних правил навчання та сертифікації ліцитаторів з проведення земельних торгів та науково-методичний та інформаційний супровід земельних торгів;
 
565. навчання і сертифікацію оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок згідно закону;
 
566. навчання і сертифікацію ліцитаторів;
 
567. сертифікацію виконавців земельних торгів;
 
568. рецензування звітів про експертну оцінку земельних ділянок згідно закону;
 
569. відбір виконавців для проведення земельних торгів;
 
570. контроль за проведенням земельних торгів;
 
571. моніторинг ринку земель.
 
572. 2. Діяльність державного оператора не може мати на меті одержання прибутку.
 
573. Стаття 61. Поняття державного земельного банку.
 
574. Державний земельний банк України - це спеціалізована державна фінансова установа, основним завданням якої є кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі та іншого майна.
 
575. Державному земельному банку України належить виключне право заставоутримувача земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства.
 
576. Державному земельному банку України належить право купівлі та продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства.
 
577. Стаття 62. Створення державного земельного банку.
 
578. Державний земельний банк України створюється в порядку, встановленому для державних банків Законом України «Про банки та банківську діяльність», з урахуванням прикінцевих положень цього закону.
 
579. Стаття 63. Мета та принципи діяльності Державного земельного банку.
 
580. Метою діяльності Державного земельного банку України є залучення фінансових ресурсів та надання кредитів зі ставкою не більше 3 відсотків ставки Національного банку України в агропромисловий комплекс для розвитку сільськогосподарського виробництва та створення ефективного механізму ринкового регулювання у сфері обороту земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
 
581. Державний земельний банк України здійснює свою діяльність на основі таких принципів:
 
582. пріоритетності розвитку агропромислового комплексу;
 
583. відкритої діяльності.
 
584. Стаття 64 Функції Державного земельного банку.
 
585. Державний земельний банк України здійснює:
 
586. кредитування безпосереднє, або опосередковане через механізм гарантій, сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі, іншої нерухомості та майна;
 
587. кредитування громадян під заставу нерухомості для розвитку особистого селянського господарства;
 
588. контроль за цільовим використанням наданих кредитів;
 
589. купівля, продаж, передача в оренду земельних ділянок;
 
590. участь в реалізації державних цільових програм, спрямованих на підтримку та розвиток агропромислового комплексу;
 
591. іншу банківську діяльність відповідно до чинного законодавства.
 
592. Стаття 65. Порядок здійснення ліквідації та реорганізації
 
593. Державний земельний банк України не підлягає реорганізації або приватизації.
 
594. Ліквідація Державного земельного банку України здійснюється у встановленому законодавством порядку після внесення відповідних змін до цього закону та закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
 
595. Стаття 66. Фонд земель сільськогосподарського призначення
 
596. Фонд земель сільськогосподарського призначення утворюється як один із фондів Державного земельного банку України за рахунок земельних ділянок, право власності на які перейшло до Державного земельного банку України за рішенням КМУ, суду або в результаті реалізації права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства, а також інших правочинів. На час перебування земельних ділянок у фонді земель сільськогосподарського призначення Державний земельний банк України є щодо них платником земельного податку.
 
597. Розпорядження земельними ділянками фонду земель сільськогосподарського призначення здійснюється Державним земельним банком України шляхом відкритого продажу чи передачі в оренду.
 
598. Кабінет Міністрів України встановлює у статуті Державного земельного банку порядок формування, функціонування та розпорядження фондом резерву сільськогосподарських угідь Державного земельного банку України.
 
599. Розділ ІV
 
600. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
601. І. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року, крім глави 2 Розділу ІІ, глави 5, 6, 7 Розділу ІІІ, підпункту 25 та абзацу шостого підпункту 33 пункту 1 розділу ІІ Прикінцевих положень, які набирають чинності з дня наступного за днем його опублікування.
 
602. 1. З дня набрання чинності цим Законом землі під польовими дорогами та лісосмугами, спроектованими для обслуговування земельних ділянок, які були виділені у єдиних сільськогосподарських масивах в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) із земель, що належали до колективної власності (крім тих, які перебувають у приватній власності), переходять у державну власність.
 
603. 2. До розмежування земель державної та комунальної власності підготовка лоту для продажу на земельних торгах здійснюється без проведення державної реєстрації речових прав.
 
604. 3. Кваліфікаційні свідоцтва ліцитаторів з проведення земельних торгів, що були видані до набрання чинності цим Законом, дійсні протягом одного року з дати набрання чинності цим Законом.
 
605. ІІ. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
606. 1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3—4, ст. 27; 2006 р., № 21, ст. 170; 2008 р., № 27—28, ст. 253, № 48, ст. 358):
 
607. 1) статтю 15 доповнити новим пунктом такого змісту:
 
608. «з) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;»;
 
609. В зв’язку з цим пункт «з» вважати пунктом «и»;
 
610. 2) статтю 17-1 викласти в такій редакції:
 
611. «Стаття 17-1. Повноваження державних органів приватизації у галузі земельних відносин
 
612. «Державні органи приватизації передають у власність або у користування (крім відчуження земель, на яких розташовані об’єкти, що не підлягають приватизації та земель сільськогосподарського призначення) земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації»;
 
613. 3) у статті 22:
 
614. частину третю викласти у такій редакції:
 
615. «3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:
 
616. а) громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
 
617. б)державному земельному банку.
 
618. після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 
619. «4. Землі сільськогосподарського призначення надаються у користування:
 
620. а) сільськогосподарським підприємствам – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
 
621. б) фермерським господарствам – для ведення фермерського господарства
 
622. в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам – для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства. «
 
623. У зв’язку з цим частини четверту та п’яту вважати відповідно частинами п’ятою та шостою;
 
624. частини п’яту та шосту викласти в такій редакції:
 
625. «5. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.
 
626. 6. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним підприємствам, підприємствам, в статутному (складеному) капіталі яких є будь-яка частка іноземного капіталу (спільні підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями), іноземним юридичним особам, іноземним державам, міжнародним урядовим та неурядовим організаціям.»;
 
627. 4) у статті 25 частини першу та восьму викласти в такій редакції:
 
628. «1. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій сільськогосподарські угіддя передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
 
629. 8. Внутрігосподарські шляхи, господарські двори, полезахисні лісосмуги, гідротехнічні споруди, водойми та інші несільськогосподарські угіддя можуть бути відповідно до цього Кодексу передані у власність громадян та надані у користування, сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, що створені колишніми працівниками державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.»;
 
630. 5) у статті 28 частини першу та другу викласти у такій редакції:
 
631. «1. Сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть належати на праві користування»;
 
632. 2. Право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення може набуватися такими підприємствами, установами та організаціями шляхом внесення до статутного капіталу земельних ділянок їх засновників та придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. «;
 
633. 6) статтю 37 виключити;
 
634. 7) частину третю статті 56 виключити;
 
635. 8) у статті 81:
 
636. назву статті викласти у такій редакції:
 
637. «Стаття 81. Право власності на земельні ділянки громадян»;
 
638. пункти «а)» частин першої та третьої викласти у такій редакції:
 
639. «а) придбання за цивільно-правовими договорами;»;
 
640. 9) статтю 82 викласти у такій редакції:
 
641. «Стаття 82. Право власності на земельні ділянки юридичних осіб
 
642. 1. Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення господарської діяльності у разі:
 
643. а) придбання за цивільно-правовими договорами;
 
644. б) внесення земельних ділянок засновниками таких осіб до статутного (складеного) капіталу;
 
645. в) прийняття спадщини;
 
646. г) виникнення інших підстав, передбачених законом.
 
647. 2. Іноземні юридичні особи можуть у порядку, встановленому статтею 129 цього Кодексу, набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
 
648. а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності відповідно до законодавства України;
 
649. б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
 
650. 3. Іноземні підприємства, підприємства, в статутному (складеному) капіталі яких є будь-яка частка іноземного капіталу (спільні підприємства, підприємства з іноземним інвестиціями), можуть набувати у власність земельні ділянки несільськогосподарського призначення у випадках, визначених частинами першою і другою цієї статті, та в порядку, встановленому статтею 129 цього Кодексу (за винятком положень щодо необхідності подання копії свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом здійснення господарської діяльності на території України, визначених у частинах третій і п’ятій статті 129).
 
651. 4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину особами, зазначеними у цій статті, підлягають відчуженню протягом одного року з моменту набуття права такої ділянки.
 
652. У разі не відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення особами, зазначеними у цій статті протягом року, відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування який приймає рішення про передачу таких земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджує документацію із землеустрою звертається до суду про припинення права власності і передачі земельної ділянки до державної або комунальної власності. «;
 
653. 10) пункт «г)» частини четвертої статті 83 викласти у такій редакції:
 
654. «г) придбання за цивільно-правовими договорами;»;
 
655. 11) у статті 84:
 
656. частину другу після слів «державних органів приватизації» доповнити словами «центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів»;
 
657. пункт «б)» частини п’ятої викласти у такій редакції:
 
658. «б) придбання за цивільно-правовими договорами;»;
 
659. 12) частину другу статті 93 викласти у такій редакції:
 
660. «2. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним підприємствам, підприємствам, в статутному (складеному) капіталі яких є будь-яка частка іноземного капіталу (спільні підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями), іноземним юридичним особам, іноземним державам, міжнародним урядовим та неурядовим організаціям.»;
 
661. 13) назву глави 16-1 викласти у такій редакції:
 
662. «16-1. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови.»;
 
663. 14) статтю 1021 викласти у такій редакції:
 
664. «1. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) розповсюджується лише на земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб і виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для такої потреби, відповідно до Цивільного кодексу України, або заповіту.
 
665. 2. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) можуть відчужуватися або передаватися в порядку спадкування.
 
666. 3. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для забудови здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.
 
667. 4. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) припиняються в разі:
 
668. 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
 
669. 2) спливу строку, на який було надано право користування;
 
670. 3) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років;
 
671. 4) припинення дії договору укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів суперфіцію, укладених у рамках такого партнерства);
 
672. 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) може бути припинено за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.»;
 
673. 15) у статті 116 абзац другий частини першої виключити;
 
674. 16) у статті 118 частини першу, третю, шосту, сьому та дев’яту викласти у такій редакції:
 
675. «1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, Рескомзему АР Крим, головного управління Держземагентства в області або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
 
676. 3. Громадяни – працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або Рескомзему АР Крим, головного управління Держземагентства в області.
 
677. 6. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації Рескомзему АР Крим, головного управління Держземагентства в області або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
 
678. 7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація Рескомзем АР Крим, головне управління Держземагентства в області або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
 
679. 9. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація Рескомзем АР Крим, головне управління Держземагентства в області або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.»;
 
680. 17) статтю 122 викласти у такій редакції:
 
681. «Стаття 122. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування
 
682. 1. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті).
 
683. 2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.
 
684. 3. Районні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (крім випадків, визначених частиною четвертою цієї статті) та за межами населених пунктів для:
 
685. а) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті;
 
686. б) будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.
 
687. 4. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб, крім випадків визначених частиною восьмою цієї статті.
 
688. 5. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті.
 
689. 6. Київська та Севастопольська міські державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.
 
690. 7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їх території для будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
 
691. 8. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149 і 150 цього Кодексу та до статутного капіталу державного земельного банка.
 
692. 9. Державні органи приватизації передають у власність або у користування (крім відчуження земель, на яких розташовані об’єкти, що не підлягають приватизації та земель сільськогосподарського призначення) земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації»;
 
693. 18) частину другу статті 123 викласти у такій редакції:
 
694. «2. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації Рескомзему АР Крим, головного управління Держземагентства в області.»;
 
695. 19) у статті 127:
 
696. у назві слова «або прав на них» замінити словами «або права оренди на них»;
 
697. у частинах першій і другій слова «або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису)» замінити словами «або права оренди на них»;
 
698. 20) у статті 128:
 
699. назву статті викласти у такій редакції:
 
700. «Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам на неконкурентних засадах»;
 
701. частину першу викласти у такій редакції:
 
702. «1. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, що підлягають приватизації, та земель сільськогосподарського призначення) і комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, проводиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальними органами або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
 
703. Продаж земельних ділянок державної власності (права на їх оренду) разом з розташованими на них об’єктами, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації відповідно до законодавства про приватизацію.»;
 
704. абзац перший частини шостої викласти у такій редакції:
 
705. «6. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів, державного органу приватизації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.»;
 
706. частину одинадцяту викласти у такій редакції:
 
707. «Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, та права оренди на них зараховуються відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному бюджетним законодавством.»;
 
708. 21) у статті 129:
 
709. частину другу доповнити абзацами такого змісту:
 
710. «Погодження продажу земельних ділянок іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється Кабінетом Міністрів України протягом місяця з дня подання клопотання щодо погодження такого продажу.
 
711. До клопотання про погодження продажу Кабінетом Міністрів України земельних ділянок іноземним державам та іноземним юридичним особам додаються такі документи або їх копії:
 
712. документація із землеустрою на підставі якої формувалася земельна ділянка;
 
713. звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки чи права її оренди;
 
714. технічний паспорт земельної ділянки (у разі продажу земельної ділянки на земельних торгах);
 
715. установчі документи юридичної особи.
 
716. Неподання зазначених документів є підставою для відмови Кабінетом Міністрів України у погодженні продажу земельних ділянок іноземним державам та іноземним юридичним особам.;
 
717. у частині третій слова «іноземною юридичною особою» замінити словами «цими особами»;
 
718. 22) статтю 130 викласти у такій редакції:
 
719. «1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути:
 
720. а) громадяни України;
 
721. б) держава в особі державного земельного банку, центральних органів виконавчої влади чи територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування;
 
722. 2. Переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, встановленому законом.» ;
 
723. 23) статтю 132 доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:
 
724. «5. У разі придбання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або земельної ділянки, виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю) для ведення особистого селянського господарства договір про перехід права власності на земельну ділянку повинен містити декларацію покупця про його непов’язаність відносинами контролю з учасниками концентрації суб’єктів господарювання або дозвіл на концентрацію суб’єктів господарювання, виданий відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. Форма декларації покупця про його непов’язаність відносинами контролю з учасниками концентрації суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
725. 6. У разі розташування на земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або земельній ділянці, виділеній в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю) для ведення особистого селянського господарства багаторічних насаджень, договір про перехід права власності на земельну ділянку повинен містити відомості про власника багаторічних насаджень, а у випадку відшкодування власнику багаторічних насаджень їх вартості відповідно до закону, посилання на документ, що підтверджує таке відшкодування.»;
 
726. 24) у статті 133:
 
727. частини першу, четверту та п’яту викласти у такій редакції:
 
728. «1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності, а також права на них — право оренди земельної ділянки (у тому числі право оренди земельної ділянки державної та комунальної власності), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом або договором.
 
729. 4. Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди) можуть бути лише банки.
 
730. 5. Порядок застави земельних ділянок та прав на них (оренди, суперфіцію) визначається законом. «;
 
731. 25) у статті 134:
 
732. у назві слова «або прав на них» замінити словами «або права оренди на них»;
 
733. у частині першій слова «або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис)» замінити словами « (право оренди на них)»;
 
734. в абзаці першому частини другої слова «або права на них» замінити словами «або право оренди на них»;
 
735. доповнити частину другу абзацами такого змісту:
 
736. «створення об’єктів природно-заповідного фонду»;
 
737. « будівництва сховищ для зберігання овочів та фруктів»;
 
738. 26) у статті 136:
 
739. у першому реченні частини першої слова «або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису)» замінити словами «або право оренди на них»;
 
740. у частині другій слова «регіональних або місцевих правил забудови» виключити;
 
741. частину третю викласти у такій редакції:
 
742. «3. Земельна ділянка державної або комунальної власності, або право оренди на неї виставляється на земельні торги окремим лотом після:
 
743. а) формування земельної ділянки із визначенням її меж в натурі (на місцевості);
 
744. б) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;
 
745. в) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи прав оренди на неї та встановлення стартової ціни лота;
 
746. а) виготовлення технічного паспорту земельної ділянки у разі його відсутності;
 
747. ґ) державної реєстрації речового права на земельну ділянку, яка підлягає продажу.»;
 
748. у пункті «г» частини четвертої слова «або прав на неї (оренди, суперфіцію, емфітевзису)» замінити словами «або права оренди на неї»;
 
749. у частині п’ятій слова «Технічний паспорт об’єкта продажу (лота)» замінити словами «Технічний паспорт земельної ділянки, яка або право оренди на яку виставляється на земельні торги»;
 
750. частину шосту викласти у такій редакції:
 
751. «6. Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка або право оренди на яку виставляється на земельні торги, затверджується Кабінетом Міністрів України.»;
 
752. у частині сьомій слова «Технічний паспорт об’єкта продажу (лота)» замінити словами «Технічний паспорт земельної ділянки, яка або право оренди на яку виставляється на земельні торги», а після слів «чи держаних органів приватизації» доповнити словами «або державного виконавця»;
 
753. 27) у статті 137:
 
754. у частині першій після слів «не раніше 30 днів» доповнити словами «та не пізніше 60 днів»;
 
755. у частині другій:
 
756. у пункті «д» слова «технічним паспортом об’єкта продажу (лота)» замінити словами «технічним паспортом земельної ділянки»;
 
757. доповнити пунктами «е», «є», «ж» такого змісту:
 
758. «е) відомості про дату припинення реєстрації заяв на участь в земельних торгах;
 
759. є) сума реєстраційного внеску та сума гарантійного внеску, що повинні сплачуватися учасниками, порядок їх сплати;
 
760. ж) номер рахунка виконавця, відкритого в банку, для сплати реєстраційного та гарантійного внесків.»;
 
761. частину третю викласти у такій редакції:
 
762. 3. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа, орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи орган місцевого самоврядування, чи державний орган приватизації, уповноважений здійснювати відчуження земельної ділянки, призначеної для продажу, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи або державний виконавець при виконанні передбачених законом виконавчих документів. Проведення земельних торгів здійснює юридична особа, яка має дозвіл (ліцензію) на проведення земельних торгів, на підставі договору з відповідним органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, чи державним органом приватизації.»;
 
763. 28) статтю 138 викласти у такій редакції:
 
764. «Земельні торги визнаються такими, що не відбулися, у разі:
 
765. а) відсутності покупців або наявності тільки одного покупця (крім проведення повторного аукціону);
 
766. б) якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну земельної ділянки.
 
767. в) відмови переможця від писання протоколу із зазначенням результатів аукціону.»;
 
768. 29) статтю 139 доповнити новою частиною такого змісту:
 
769. «3. Звернення стягнення на земельну ділянку у процедурі виконавчого провадження здійснюється державним виконавцем в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей підготовки до проведення та проведення земельних торгів, визначених Законом»;
 
770. 30) пункт «е)» частини першої статті 140 викласти у такій редакції:
 
771. «е) невідчуження земельної ділянки іноземними громадянами, особами без громадянства, іноземними підприємствами, підприємствами, в статутному (складеному) капіталі яких є будь-яка частка іноземного капіталу (спільні підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями), іноземними юридичними особами, іноземними державами, міжнародними урядовими та неурядовими організаціями у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом та іншими Законами.»;
 
772. 31) пункт «д)» частини першої статті 143 викласти у такій редакції:
 
773. «д) невідчуження земельної ділянки іноземними громадянами, особами без громадянства, іноземними підприємствами, підприємствами, в статутному (складеному) капіталі яких є будь-яка частка іноземного капіталу (спільні підприємства, підприємства з іноземними інвестиціями), іноземними юридичними особами, іноземними державами, міжнародними урядовими та неурядовими організаціями у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом та іншими Законами.»;
 
774. 32) частину першу статті 186 доповнити неовим пунктом такого змісту:
 
775. «д) проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або Рескомземом АР Крим чи головними управліннями Держземагентства в області затверджуються власниками землі або землекористувачами.»;
 
776. 33) у розділі Х «Перехідні положення»:
 
777. пункт 12 викласти у такій редакції: «12. До розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження цими землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу четвертого цього пункту, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
 
778. Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об’єкти, що не підлягають приватизації, та земель сільськогосподарського призначення) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершеного будівництва та законсервовані об’єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації.
 
779. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи здійснюють розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.
 
780. До розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Надання та зміна цільового призначення земель водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту) здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим.»;
 
781. пункт 13 виключити;
 
782. у пунктах 14 та 15 слова та цифру «не раніше 1 січня 2012 року» замінити на слова та цифру «не раніше 1 січня 2013 року»;
 
783. 2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356; 2008 р., № 48, ст. 358):
 
784. 1) статті 407, 408, 409 виключити;
 
785. 2) статтю 413 викласти у такій редакції:
 
786. «Стаття 413. Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови
 
787. 1. Власник земельної ділянки, крім земельних ділянок державної та комунальної власності, має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту з моменту державної реєстрації такого права.
 
788. 2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування.
 
789. 3. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або невизначений строк.»;
 
790. 3) частини першу та третю статті 1277 викласти у такій редакції:
 
791. «1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, — за заявою відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів за місцем розташування земельної ділянки.
 
792. 3. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів – у власність держави.»;
 
793. 3. У Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13—14, № 15—16, № 17, ст. 112):
 
794. 1) пункт 172.1 статті 172 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
795. «Дохід, отриманий платником податку від рівноцінного обміну земельної ділянки сільськогосподарського призначення на іншу земельну ділянку такого ж цільового призначення в процесі здійснення заходів згідно з проектами землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, не оподатковується.»;
 
796. 4. У Декреті Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (ЗП України, 1993 р, № 3, ст. 46; Відомості Верховної Ради України, 1993 р. № 13, ст.113):
 
797. 1) статтю 2 доповнити пунктом 14 такого змісту:
 
798. «14) за відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства протягом п’яти років з дня укладення договору відчуження, за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача, крім відчуження земельних ділянок, придбаних до набрання чинності цим Законом та відчуження банківськими та іншими кредитними установами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на які перейшло до них у рахунок погашення заборгованості за договірними зобов’язаннями.»;
 
799. 2) пункт 6 статті 3 доповнити підпунктом «х» такого змісту:
 
800. «х) за відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) протягом п’яти років з дня укладення договору, за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача:
 
801. у разі відчуження у перший рік — 100 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
 
802. у разі відчуження у другий рік — 90 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
 
803. у разі відчуження у третій рік — 80 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
 
804. у разі відчуження у четвертий рік — 70 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
 
805. у разі відчуження у п’ятий рік — 60 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки;»;
 
806. 3) частину першу статті 4 доповнити пунктом 49 такого змісту:
 
807. «49) фізичні та юридичні особи за посвідчення договорів міни земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, на земельні ділянки такого ж цільового призначення, розташовані в земельному масиві.»;
 
808. 5. У Законі України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102; 2008 р., № 27—28, ст. 253, № 48, ст. 358; 2010 р., № 5, ст. 40):
 
809. 1) частину четверту статті 4 після слів «Рада міністрів Автономної Республіки Крим» доповнити словами «,державний земельний банк, центральні органи виконавчої влади»;
 
810. 2) пункт «а» частини другої статті 5 після слів «Кабінет Міністрів України» доповнити словами « державний земельний банк, та центральні органи виконавчої влади «;
 
811. 3) частину третю статті 19 викласти в такій редакції:
 
812. «При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою, а у разі розміщення на земельній ділянці багаторічних насаджень сільськогосподарського призначення – з урахуванням очікуваного періоду корисного використання відповідного багаторічного насадження, але не більше максимального строку дії договору оренди землі, визначеного законом.»;
 
813. 6. У Законі України «Про фермерське господарство» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 363):
 
814. 1) у частині другій статті 22 слова «або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського» виключити;
 
815. 7. У статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 314) слова «районної державної адміністрації» замінити словами «центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів»;
 
816. 8. У Законі України «Про оцінку земель» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229, № 38, ст. 471):
 
817. 1) частину дев’яту статті 8 викласти у такій редакції:
 
818. «Оцінювачі з експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов’язані не рідше одного разу на два роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації за такими напрямами: експертна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення, та/або експертна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Невиконання цієї вимоги є підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
 
819. Оцінювачі, що можуть бути залучені до рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, зобов’язані не рідше одного разу на два роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації за напрямом рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.»;
 
820. 2) статтю 22 викласти у редакції:
 
821. «Стаття 22. Рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок
 
822. Звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок підлягають рецензуванню.
 
823. Рецензування звіту з експертної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється у разі обов’язкового проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок, а також на вимогу заінтересованих осіб та в інших випадках, визначених законом.
 
824. Підставою для рецензування звіту з експертної грошової оцінки земельних ділянок на вимогу заінтересованих осіб є їх письмове звернення до осіб, яким відповідно до цього Закону надано право здійснювати рецензування.
 
825. Обов’язковим є рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок у разі викупу земельних ділянок права приватної власності для суспільних потреб та примусового їх відчуження з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону, продажу земельних ділянок державної та комунальної власності та прав на них, а також відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.
 
826. Порядок рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок визначається Кабінетом Міністрів України.
 
827. Рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється:
 
828. оцінювачами з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які мають не менше ніж чотирирічний досвід практичної діяльності з оцінки земельних ділянок та пройшли курс підвищення кваліфікації оцінювачів за напрямом «рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок» у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
 
829. експертними радами саморегулівних організацій оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, до складу яких входить не менше п’яти оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які мають не менш ніж трирічний досвід практичної діяльності з оцінки земельних ділянок та пройшли курс підвищення кваліфікації оцінювачів за напрямом «рецензування звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок» у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.»;
 
830. 9. У Законі України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282):
 
831. 1) частини другої статті 25 доповнити новим пунктом такого змісту:
 
832. «з) проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення;»;
 
833. У зв’язку з цим пункти «з», «и», «і» та «ї» вважати відповідно пунктами «и», «і», «ї» та «й»;
 
834. 2) доповнити новою статтею 53-1 у такій редакції:
 
835. «Стаття 53-1. Проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення
 
836. Проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення розробляються з метою визначення заходів стосовно:
 
837. зміни меж земельних ділянок з метою усунення черезсмужжя, ламаності меж як цих ділянок, так і земельного масиву;
 
838. зміни угідь земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
 
839. визначення земельних ділянок, які передбачається обміняти на рівноцінні земельні ділянки, самостійне використання яких окремо від земельного масиву неможливо або суттєво ускладнює використання інших земельних ділянок;
 
840. об’єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності однієї особи;
 
841. формування земельних ділянок під польовими дорогами, які призначені для доступу до окремих земельних ділянок земельного масиву;
 
842. присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі, коли такі номери не були присвоєні раніше.
 
843. Проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення включає:
 
844. а) пояснювальну записку в якій зазначаються дані про об’єкт землеустрою, виконавця та опис проведених робіт із землеустрою, пропозиції до реалізації проектних рішень;
 
845. б) завдання на виконання робіт;
 
846. в) рішення про розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення;
 
847. г) матеріали польових геодезичних робіт;
 
848. ґ) проектні рішення якими визначаються: шляхи проведення консолідації земель, земельні ділянки, які підлягають консолідації (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, цільового призначення, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, серії та номерів державних актів, що посвідчують право власності на ці ділянки); земельні ділянки державної чи комунальної власності, формування яких передбачено проектом (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, експертної грошової та нормативної грошової оцінок, цільового призначення земельних ділянок); земельні ділянки, межі та/або угіддя яких змінені (з визначенням кадастрових номерів земельних ділянок, їх існуючих та проектних площ, площ угідь кожної земельної ділянки);.
 
849. д) розрахунки розмір відшкодування збитків, завданих у зв’язку із здійсненням заходів, передбачених проектом, суб’єктам консолідації, а також третім особам;
 
850. е) кадастрова карта (план) з відображенням земельних ділянок, які пропонується консолідувати;
 
851. є) матеріали погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.»;
 
852. 10. Підпункт «а» пункту 2 частини другої статті 22 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 12, ст. 64; 2005 р., № 26, ст. 348) викласти в такій редакції:
 
853. «а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу, структурного підрозділу суб’єкта господарювання або земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, одержання в управління, оренду, лізинг, концесію чи набуття в інший спосіб права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу, структурного підрозділу суб’єкта господарювання або земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі придбання активів суб’єктів господарювання, що ліквідується».
 
854. 11. У статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32, ст. 263) після слів «за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця» доповнити словами « а осіб, які ведуть товарне сільськогосподарське виробництво - за місцезнаходженням земельного масиву.».
 
855. 12. у Законі України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30):
 
856. В друге речення статті 30 після слів « за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів « доповнити словами: «фонд земель сільськогосподарського призначення державного земельного банку «.
 
857. Частину 2 ст. 32 викласти в редакції: "Формування статутного капіталу та капіталізація банку здійснюються шляхом грошових внесків, крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії та державного земельного банку, статутний капітал якого може бути сформовано основними засобами у вигляді земель. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій «
 
858. частину першу статті 48 після слів "інвестиційних монет» доповнити словами "та земельних ділянок державним земельним банком»
 
859. частину третю статті 48 доповнити пунктами «4 та 5» такого змісту:
 
860. «4) землі сільськогосподарського призначення, що перейшли у власність державного земельного банку.
 
861. 5) земельні ділянки, яки перейшли у власність державного земельного банку на підставі реалізації прав іпотекодержателя відповідно до умов договору іпотеки. «.
 
862. 13. У Законі України « Про іпотеку « пункт 2 статті 15 « Особливості іпотеки земельних ділянок та прав на них « викласти у наступній редакції : «2. Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення у разі звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на земельних торгах, крім Державного земельного банка, яким реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок здійснюється на підставі умов укладених іпотечних договорів «.
 
863. 14. У Законі України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 37, ст.332) в перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації пункт органи управління Ощадний банк м. Київ доповнити словами « державний земельний банк».
 
864. ІІІ. Кабінету Міністрів України:
 
865. до 1 березня 2012 року розробити та подати до Верховної Ради України проект закону щодо сплати орендарями земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та власниками таких земельних ділянок, що не передані в оренду одного відсотка від їх нормативної грошової оцінки що зараховується до загального фонду районного бюджету з подальшим розподілом цих коштів сільським радам на соціально-економічний розвиток сільських населених пунктів в залежності від кількості населення, що проживає в них;
 
866. до 1 січня 2013 року провести інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, які не надані у постійне користування і на момент набрання чинності цим Законом перебували у державній власності;
 
867. при плануванні бюджету на відповідний період врахувати до складу доходів спеціального фонду Державного бюджету України надходження від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, розташованих за межами населених пунктів;
 
868. до 1 червня 2012 року забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 
869. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
870. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
 
871. забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
 
872. забезпечити за участі Національного банку України створення державного земельного банку;
 
873. забезпечити передачу земель сільськогосподарського призначення державної власності до статутного капіталу державного земельного банку.