Кількість абзаців - 328 Розмітка (ліва колонка)


Про індустріальні парки (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про індустріальні парки
 
3. Цей Закон визначає правові та організаційні засади створення і функціонування індустріальних парків на території України з метою забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності територій, активізації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури.
 
4. Розділ І
 
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
6. Стаття 1. Визначення термінів
 
7. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
 
8. 1) вибір земельних ділянок для індустріального парку ( комплекс організаційно-правових, планувальних та інших дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо пошуку, викупу, відведення і встановлення в натурі (на місцевості) вільних від забудови або забудованих земельних ділянок, призначених для створення індустріального парку;
 
9. 2) здійснення господарської діяльності на території індустріального парку ( господарська діяльність учасників, керуючої компанії, ініціатора створення на умовах договорів про створення та функціонування індустріального парку та/або про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку;
 
10. 3) індустріальний (промисловий) парк (далі ( індустріальний парк) ( визначена ініціатором створення індустріального парку відповідно до містобудівної документації та внесена до Державного земельного кадастру облаштована відповідною інфраструктурою земельна ділянка або декілька земельних ділянок, у межах яких учасники індустріального парку можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій на умовах, визначених цим Законом та договором про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку;
 
11. 4) ініціатор створення індустріального парку (далі ( ініціатор створення) ( орган державної влади, орган місцевого самоврядування, який згідно з Конституцією України здійснює право власника на землю від імені Українського народу і відповідно до закону наділений повноваженнями розпорядження землею, а також юридична або фізична особа ( власник чи орендар земельної ділянки, яка може бути використана та пропонується ним для створення індустріального парку;
 
12. 5) керуюча компанія індустріального парку (далі ( керуюча компанія) ( створена згідно із законодавством України юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та вибрана відповідно до цього Закону, з якою ініціатором створення укладений договір про створення та функціонування індустріального парку;
 
13. 6) облаштування території індустріального парку (далі ( облаштування території) ( виконання згідно з умовами договору про створення та функціонування індустріального парку та відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" комплексу робіт і послуг з підготовки земельних ділянок, а також проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та облаштування об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури чи інших об’єктів керуючою компанією та/або ініціатором створення індустріального парку за рахунок бюджетних, власних, запозичених або інших коштів з метою створення належних умов для здійснення учасниками господарської діяльності;
 
14. 7) уповноважений державний орган ( спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами;
 
15. 8) учасник індустріального парку (далі ( учасник) ( суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, зареєстрований на території адміністративно-територіальної одиниці України, в межах якої розташований індустріальний парк, який згідно із законодавством набув право на земельну ділянку на території індустріального парку та уклав з керуючою компанією договір про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку відповідно до концепції індустріального парку.
 
16. Стаття 4. Основні засади створення і функціонування індустріальних парків
 
17. 1. Створення і функціонування індустріальних парків на території України здійснюються на таких засадах:
 
18. 1) вільного доступу до інформації про можливість використання земель для створення індустріальних парків;
 
19. 2) конкурентності у виборі керуючої компанії на землях державної та комунальної власності;
 
20. 3) гарантування прав на земельні ділянки на території індустріального парку;
 
21. 4) державної підтримки створення індустріальних парків;
 
22. 5) державного стимулювання залучення інвестицій в індустріальні парки.
 
23. 2. Функціональне призначення індустріального парку визначається концепцією відповідного індустріального парку.
 
24. Розділ ІІІ
 
25. ВИБІР, ВИКОРИСТАННЯ ТА ОБЛАШТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ДЛЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ
 
26. Стаття 8. Вимоги до земельної ділянки для індустріального парку
 
27. 1. Земельна ділянка, на якій планується створення та функціонування індустріального парку, може розташовуватися у межах або за межами населених пунктів і повинна відповідати таким вимогам:
 
28. 1) належати до категорії земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення;
 
29. 2) бути придатною для промислового використання з урахуванням умов та обмежень, встановлених відповідною містобудівною документацією;
 
30. 3) площа земельної ділянки або сукупна площа суміжних земельних ділянок має становити не менше 15 гектарів та не більше 700 гектарів.
 
31. Стаття 9. Умови використання земельної ділянки для індустріального парку
 
32. 1. Використання земельних ділянок для індустріального парку на землях державної чи комунальної власності здійснюється з додержанням таких умов:
 
33. 1) термін використання земельної ділянки для індустріального парку має бути не менше 30 років з дня прийняття рішення про створення індустріального парку;
 
34. 2) використання земель індустріальних парків повинно відповідати санітарно-епідеміологічним та екологічним вимогам.
 
35. Стаття 10. Вибір земельних ділянок для індустріального парку
 
36. 1. Вибір земельних ділянок для індустріального парку на землях державної чи комунальної власності здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням вимог цього Закону.
 
37. 2. З метою створення індустріального парку земельні ділянки в установленому законом порядку викуповуються з приватної власності або вилучаються з користування за згодою сторін, а цільове призначення земельних ділянок, які не належать до категорії земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, змінюється на таку категорію в порядку, визначеному земельним законодавством, з урахуванням вимог цього Закону.
 
38. 3. Вибір земельних ділянок для створення індустріальних парків на землях державної чи комунальної власності здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також за рахунок залучених інвестицій, коштів приватних інвесторів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
 
39. Стаття 11. Правові форми та порядок використання земель для індустріальних парків
 
40. 1. На території індустріального парку використання учасниками земельних ділянок може здійснюватися у правових формах, передбачених Земельним кодексом України.
 
41. 2. Керуюча компанія, що у встановленому законом порядку набула право оренди на землі індустріального парку, передає у володіння та користування земельні ділянки (суборенду) з правом їх забудови учасникам без додаткового погодження з ініціатором створення індустріального парку.
 
42. 3. У разі якщо на одну земельну ділянку на території індустріального парку претендують два і більше потенційних учасників, керуюча компанія зобов’язана провести конкурс з урахуванням концепції індустріального парку.
 
43. 4. Земельна ділянка із земель державної чи комунальної власності, вільна від забудови, на якій створений індустріальний парк, надається керуючій компанії на праві оренди без проведення земельних торгів.
 
44. 5. Якщо індустріальний парк створюється на землях приватної власності, права на земельні ділянки можуть передаватися учасникам індустріального парку ініціатором його створення у формах та в порядку, передбачених законодавством.
 
45. 6. Якщо ініціатором створення індустріального парку виступає орендар земельної ділянки, ця земельна ділянка або її частини передаються ним у суборенду безпосередньо учасникам.
 
46. 7. Земельні ділянки надаються учасникам для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомості, необхідних для здійснення господарської діяльності. Після завершення будівництва об’єктів нерухомості, визначених у договорі про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку, учасник індустріального парку має право викупити земельну ділянку, надану йому в оренду (суборенду), без зміни площі.
 
47. 8. Кошти, одержані від продажу земельних ділянок державної і комунальної власності на території індустріального парку, зараховуються до відповідних бюджетів у порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
 
48. Стаття 12. Джерела фінансування облаштування території індустріального парку
 
49. 1. Джерелами фінансування облаштування території індустріального парку можуть бути кошти державного та місцевих бюджетів, виділені в порядку та обсягах, передбачених законодавством, кошти приватних інвесторів, у тому числі залучені за моделлю державно-приватного партнерства, залучені кошти, включаючи кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.
 
50. Розділ ІV
 
51. ПОРЯДОК ТА УМОВИ СТВОРЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ
 
52. Стаття 14. Створення індустріального парку та включення його до Реєстру індустріальних парків
 
53. 1. Рішення про створення індустріального парку приймається ініціатором створення на основі затвердженої згідно з вимогами цього Закону концепції індустріального парку. Індустріальний парк створюється на термін не менше 30 років.
 
54. 2. Ініціатор створення протягом трьох календарних днів з дня прийняття рішення про створення індустріального парку зобов’язаний подати до уповноваженого державного органу копію рішення про створення індустріального парку та концепцію індустріального парку.
 
55. 3. Інформація про створені індустріальні парки є публічною, доступ до неї забезпечує уповноважений державний орган.
 
56. 4. Рішення про створення індустріального парку є підставою для укладення договору про створення та функціонування індустріального парку між ініціатором створення та керуючою компанією індустріального парку.
 
57. 5. Уповноважений державний орган створює та веде Реєстр індустріальних парків, до якого за заявою ініціаторів створення включаються індустріальні парки для надання державної підтримки, передбаченої розділом 8 цього Закону. Якщо на території індустріального парку розташовані основні засоби групи 4 (машини та обладнання), такий парк може бути внесений до Реєстру індустріальних парків за умови, що на день його внесення більше 80 відсотків загальної кількості таких основних засобів на території індустріального парку мають вік, що не перевищує 10 років.
 
58. 6. Державна підтримка надається ініціаторам створення, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків.
 
59. Стаття 16. Рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків
 
60. 1. Розгляд заяви та доданих до неї документів ініціатора створення здійснюється уповноваженим державним органом протягом 30 календарних днів з дня їх надходження. За результатами розгляду уповноважений державний орган приймає рішення про включення або вмотивовану відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків.
 
61. 2. Рішення про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків не обмежує можливість повторного звернення ініціатора створення до уповноваженого державного органу з питання включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків.
 
62. 3. Прийняття рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
 
63. 4. У рішенні про включення індустріального парку до реєстру індустріальних парків зазначаються:
 
64. 1) назва індустріального парку;
 
65. 2) ініціатор створення індустріального парку;
 
66. 3) термін, на який створено індустріальний парк;
 
67. 4) місцезнаходження, площа та кадастрові номери земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк.
 
68. 5. Уповноважений державний орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків письмово повідомити органи Державної податкової служби України, Державної митної служби України та відповідні місцеві державні адміністрації про ініціатора та керуючу компанію і учасників такого індустріального парку.
 
69. Стаття 17. Концепція індустріального парку
 
70. 1. Ініціатор створення індустріального парку зобов’язаний розробити і затвердити концепцію індустріального парку, в якій зазначаються:
 
71. 1) назва індустріального парку;
 
72. 2) ініціатор створення індустріального парку;
 
73. 3) мета і завдання створення індустріального парку;
 
74. 4) місце розташування та розмір земельної ділянки;
 
75. 5) термін, на який створюється індустріальний парк;
 
76. 6) вимоги до учасників індустріального парку;
 
77. 7) орієнтовні сумарні обсяги споживання енергоресурсів, води тощо;
 
78. 8) план розвитку індустріального парку;
 
79. 9) орієнтовні ресурси (фінансові, матеріальні, технічні, трудові, природні тощо), необхідні для створення та функціонування індустріального парку, очікувані джерела їх залучення;
 
80. 10) організаційна модель функціонування індустріального парку;
 
81. 11) очікувані результати функціонування індустріального парку;
 
82. 12) інші відомості на розсуд ініціатора створення.
 
83. 2. Концепція індустріального парку затверджується ініціатором створення такого парку шляхом прийняття відповідного рішення.
 
84. Стаття 18. Вибір керуючої компанії індустріального парку
 
85. 1. У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності ініціатор створення може у встановленому законом порядку заснувати державне чи комунальне підприємство як керуючу компанію такого індустріального парку для облаштування території цього індустріального парку і забезпечення його функціонування.
 
86. 2. Вибір керуючої компанії індустріального парку, створеного на землях державної чи комунальної власності, якщо ініціатор створення не заснував державне чи комунальне підприємство як керуючу компанію, здійснює ініціатор створення такого парку на конкурентних засадах шляхом організації і проведення відкритого конкурсу в порядку, визначеному цим Законом.
 
87. 3. Якщо земельні ділянки, призначені для створення індустріального парку, перебувають у приватній власності, керуюча компанія визначається ініціатором створення самостійно.
 
88. 4. Якщо ініціатор створення є орендарем земельної ділянки, керуюча компанія такого парку визначається ним за погодженням з орендодавцем.
 
89. Стаття 19. Організація і проведення конкурсу з вибору керуючої компанії індустріального парку
 
90. 1. Організація і проведення відкритого конкурсу з вибору керуючої компанії здійснюється ініціатором створення.
 
91. Порядок організації та проведення відкритого конкурсу з вибору керуючої компанії визначається і затверджується ініціатором створення з урахуванням положень цього Закону.
 
92. 2. Ініціатор створення індустріального парку:
 
93. 1) затверджує умови конкурсу з вибору керуючої компанії;
 
94. 2) утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи;
 
95. 3) готує конкурсну документацію;
 
96. 4) публічно оголошує відкритий конкурс з повідомленням у засобах масової інформації;
 
97. 5) визначає порядок сплати реєстраційного внеску, розмір якого не може перевищувати 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
98. 6) письмово підтверджує надходження заявок на участь у конкурсі;
 
99. 7) забезпечує претендентів необхідною інформацією (документами) для підготовки пропозицій для участі у конкурсі;
 
100. 8) приймає рішення про допущення (недопущення) претендентів до участі у конкурсі з обґрунтуванням причин у разі відмови;
 
101. 9) повідомляє претендентів про допущення (недопущення) до участі у конкурсі.
 
102. Підставою для недопущення претендента до участі у конкурсі з вибору керуючої компанії може бути неподання у заявці на участь у конкурсі необхідної інформації, подання її в неповному обсязі або подання неправдивої інформації.
 
103. 3. Інформація про оголошення конкурсу з вибору керуючої компанії повинна містити відомості щодо:
 
104. 1) суб’єкта, який є ініціатором створення індустріального парку;
 
105. 2) концепції індустріального парку;
 
106. 3) умов конкурсу, затверджених ініціатором створення;
 
107. 4) земельної ділянки, на якій передбачається створення індустріального парку;
 
108. 5) об’єктів, розміщених на земельній ділянці (перелік, характеристики тощо);
 
109. 6) терміну, на який створено індустріальний парк;
 
110. 7) органу, до якого слід звертатися за додатковою інформацією;
 
111. 8) розміру реєстраційного внеску.
 
112. Реєстраційний внесок сплачується шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ініціатора створення індустріального парку та використовується на організацію та підготовку проведення конкурсу.
 
113. За зверненням претендента ініціатор створення надає йому необхідну додаткову інформацію про концепцію індустріального парку, земельну ділянку та розташовані на ній об’єкти.
 
114. 4. Заявки на участь у конкурсі подаються протягом 30 днів з дня його оголошення.
 
115. Заявка на участь у конкурсі має містити:
 
116. 1) повне найменування претендента, його місцезнаходження;
 
117. 2) бізнес-план індустріального парку;
 
118. 3) відомості, які підтверджують можливість претендента забезпечити належне функціонування індустріального парку, наявність досвіду, можливостей технологічного та організаційного забезпечення такої діяльності;
 
119. 4) інші відомості, передбачені умовами конкурсу.
 
120. 5. Заявки, документи та матеріали, подані претендентами, розглядаються протягом 30 днів з останнього дня, встановленого для подачі заявок.
 
121. Конкурсна комісія розглядає заявки, подані претендентами, допущеними до участі у конкурсі, документи та матеріали з пропозиціями щодо умов створення індустріального парку, визначає їх відповідність умовам конкурсу, готує висновки щодо визначення кращих умов створення та функціонування індустріальних парків.
 
122. 6. Заявки на участь у конкурсі, отримані ініціатором створення після закінчення строку подачі, не розглядаються.
 
123. 7. Переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував кращі умови створення та функціонування індустріального парку відповідно до умов конкурсу.
 
124. 8. У разі якщо заявка на участь у конкурсі надійшла лише від одного претендента, він може бути визнаний переможцем конкурсу за умови забезпечення реалізації визначених ініціатором створення умов конкурсу, а конкурс вважається таким, що відбувся.
 
125. 9. На підставі висновків конкурсної комісії ініціатор створення протягом десяти днів з останнього дня розгляду заявок приймає рішення про переможця конкурсу.
 
126. 10. Повідомлення про визначення переможця конкурсу надсилається переможцю не пізніше п’яти днів з дня прийняття рішення.
 
127. 11. Ініціатор створення укладає договір з переможцем конкурсу про створення та функціонування індустріального парку після погодження всіх умов договору, але не пізніше десяти робочих днів з дня визначення переможця конкурсу.
 
128. Розділ V
 
129. ДОГОВІР ПРО СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПАРКУ
 
130. Стаття 21. Укладення та строк договору про створення та функціонування індустріального парку
 
131. 1. Договір про створення та функціонування індустріального парку укладається між ініціатором створення та вибраною згідно з цим Законом юридичною особою, яка після підписання цього договору набуває статусу керуючої компанії.
 
132. 2. Строк договору про створення та функціонування індустріального парку встановлюється в межах терміну, на який створено індустріальний парк.
 
133. 3. Строк договору може бути змінений за згодою сторін у межах терміну, на який створено індустріальний парк. Після закінчення строку договору він може бути подовжений на строк, визначений сторонами.
 
134. 4. Форма примірного договору про створення та функціонування індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
135. Стаття 22. Істотні умови договору про створення та функціонування індустріального парку
 
136. 1. Істотними умовами договору про створення та функціонування індустріального парку є:
 
137. 1) предмет договору;
 
138. 2) строк договору;
 
139. 3) кадастрові номери, місце розташування та розміри земельних ділянок, на яких створено індустріальний парк;
 
140. 4) порядок та умови облаштування території;
 
141. 5) порядок та умови здійснення наукової діяльності на території індустріального парку;
 
142. 6) порядок та умови залучення учасників;
 
143. 7) порядок та умови надання учасникам прав на земельні ділянки та об’єкти на території індустріального парку;
 
144. 8) порядок та умови надання послуг та прав користування інженерно-транспортною інфраструктурою;
 
145. 9) порядок та умови страхування керуючою компанією активів ініціатора створення, отриманих у користування;
 
146. 10) правовий режим майна, створеного керуючою компанією на території індустріального парку, а також переданого для використання майна, що є власністю ініціатора створення;
 
147. 11) склад та порядок надання керуючою компанією звітності ініціатору створення та уповноваженому державному органу;
 
148. 12) порядок набрання чинності цим договором, але не пізніше дня підписання цього договору.
 
149. 2. Зміни до договору про створення та функціонування індустріального парку вносяться за взаємною згодою сторін.
 
150. 3. Реорганізація керуючої компанії ( юридичної особи не є підставою для розірвання договору про створення та функціонування індустріального парку.
 
151. 4. Невід’ємними частинами договору про створення та функціонування індустріального парку є:
 
152. 1) рішення про створення індустріального парку;
 
153. 2) концепція індустріального парку;
 
154. 3) бізнес-план індустріального парку.
 
155. Стаття 23. Припинення договору про створення та функціонування індустріального парку
 
156. 1. Договір про створення та функціонування індустріального парку припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, якщо сторони не уклали угоди про його продовження у межах терміну, на який створено індустріальний парк.
 
157. 2. Договір про створення та функціонування індустріального парку може бути припинено достроково у разі:
 
158. 1) істотного порушення однією із сторін своїх зобов’язань за договором;
 
159. 2) ліквідації керуючої компанії за рішенням суду, в тому числі у зв’язку з визнанням її банкрутом.
 
160. 3. У разі припинення договору про створення та функціонування індустріального парку керуюча компанія зобов’язана повернути ініціатору створення земельні ділянки, не відчужені у власність учасників, а також об’єкти права власності на умовах, зазначених у договорі. Якщо керуюча компанія допустила псування земельної ділянки ініціатора створення, погіршення стану/знищення об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та/або іншого майна ініціатора створення, розташованого на території індустріального парку, вона зобов’язана відшкодувати йому збитки, якщо доведено, що це сталося внаслідок дій або бездіяльності цієї компанії.
 
161. 4. У разі припинення договору про створення та функціонування індустріального парку в межах терміну, на який створено індустріальний парк, ініціатор створення проводить вибір керуючої компанії згідно з цим Законом.
 
162. 5. У разі дострокового припинення договору про створення та функціонування індустріального парку після підписання нового договору керуюча компанія зобов’язана протягом п’яти робочих днів підписати договори про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку з усіма учасниками на умовах, які не погіршують становище учасників порівняно з попередніми договорами.
 
163. 6. У період між днем припинення договору про створення та функціонування індустріального парку та днем підписання договорів між керуючою компанією та учасниками про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку статус учасників індустріального парку залишається незмінним.
 
164. Стаття 24. Набуття та втрата статусу керуючої компанії індустріального парку
 
165. 1. Юридична особа набуває статусу керуючої компанії з дня укладення договору про створення та функціонування індустріального парку. Ініціатор створення зобов’язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити уповноважений державний орган про набуття юридичною особою статусу керуючої компанії. Якщо індустріальний парк включений до Реєстру індустріальних парків, уповноважений державний орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити про набуття юридичною особою статусу керуючої компанії органи Державної податкової служби України, Державної митної служби України та відповідні місцеві державні адміністрації.
 
166. 2. Юридична особа втрачає статус керуючої компанії з дня припинення договору про створення та функціонування індустріального парку. Ініціатор створення зобов’язаний протягом одного робочого дня письмово повідомити уповноважений державний орган про втрату юридичною особою статусу керуючої компанії. Якщо індустріальний парк включений до Реєстру індустріальних парків, уповноважений державний орган зобов’язаний протягом одного робочого дня письмово повідомити про втрату юридичною особою статусу керуючої компанії органи Державної податкової служби України, Державної митної служби України та відповідні місцеві державні адміністрації.
 
167. Розділ VІ
 
168. Основні права та обов’язки ініціатора створення, керуючої компанії індустріального парку, ПОВНОВАЖЕННЯ уповноваженого державного органу
 
169. Стаття 25. Права та обов’язки ініціатора створення індустріального парку
 
170. 1. Ініціатор створення має право:
 
171. 1) здійснювати контроль за дотриманням керуючою компанією умов укладених договорів;
 
172. 2) надавати керуючій компанії право на облаштування території індустріального парку та/або управління (експлуатацію) об’єктами, що розміщені на території індустріального парку;
 
173. 3) вимагати від керуючої компанії дотримання концепції індустріального парку та виконання умов договорів, укладених з ініціатором створення;
 
174. 4) щокварталу отримувати від керуючої компанії звіти про функціонування індустріального парку;
 
175. 5) вимагати від керуючої компанії усунення порушень, допущених на території індустріального парку;
 
176. 6) вимагати від керуючої компанії відшкодування збитків у разі погіршення стану об’єктів або псування земельної ділянки індустріального парку, яке сталося внаслідок дій або бездіяльності керуючої компанії;
 
177. 7) здійснити викуп майна керуючої компанії на території індустріального парку у разі дострокового розірвання договору про створення та функціонування індустріального парку в першочерговому порядку;
 
178. 8) за зверненням керуючої компанії здійснювати заходи щодо розширення території індустріального парку, якщо в межах наявної території неможливо розмістити нових учасників.
 
179. 2. Ініціатор створення зобов’язаний:
 
180. 1) здійснити облаштування території індустріального парку відповідно до умов договору про створення та функціонування індустріального парку;
 
181. 2) надати керуючій компанії та/або учасникам права на земельні ділянки, наявні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури та інші об’єкти, розміщені на території індустріального парку;
 
182. 3) зберігати комерційну таємницю керуючої компанії;
 
183. 4) не втручатися в поточну господарську діяльність керуючої компанії та учасників;
 
184. 5) розглядати пропозиції керуючої компанії щодо надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень його майна, переданого у користування керуючій компанії;
 
185. 6) здійснювати контроль за дотриманням концепції індустріального парку;
 
186. 7) у разі відсутності керуючої компанії щокварталу подавати уповноваженому державному органу звіти про результати функціонування індустріального парку;
 
187. 8) при укладенні договору про створення та функціонування індустріального парку передбачити в його умовах використання в діяльності, пов’язаній із створенням та функціонуванням індустріального парку, працівників ( громадян України, у тому числі звільнених у зв’язку з ліквідацією державного або комунального підприємства, майно якого надано в користування керуючій компанії.
 
188. 3. Ініціатор створення має також інші права та обов’язки, передбачені договором про створення та функціонування індустріального парку і законодавством.
 
189. Стаття 26. Права та обов’язки керуючої компанії індустріального парку
 
190. 1. Керуюча компанія має право:
 
191. 1) здійснювати господарську діяльність відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом;
 
192. 2) з урахуванням вимог земельного законодавства передавати учасникам у суборенду надану їй в оренду земельну ділянку або її частини на території індустріального парку з правом забудови;
 
193. 3) створити умови для підключення учасників до інженерних мереж та комунікацій;
 
194. 4) вимагати розірвання договору у разі порушення ініціатором створення умов договору і відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору;
 
195. 5) на продовження строку договору у разі виконання його умов;
 
196. 6) на отримання плати за вироблені товари (роботи, послуги) згідно з умовами договору;
 
197. 7) залучати на контрактній основі до виконання робіт та надання послуг на території індустріального парку третіх осіб;
 
198. 8) щокварталу отримувати від учасників звіти про виконання умов договору, якщо інше не передбачено договором;
 
199. 9) ініціювати розгляд питання стосовно розширення території індустріального парку у разі, якщо у межах наявної території неможливо розмістити нових учасників.
 
200. 2. Керуюча компанія зобов’язана:
 
201. 1) виконувати умови договору про створення та функціонування індустріального парку;
 
202. 2) здійснити облаштування території індустріального парку відповідно до умов договору про створення та функціонування індустріального парку;
 
203. 3) забезпечувати виконання бізнес-плану індустріального парку;
 
204. 4) залучати учасників індустріального парку та укладати з ними необхідні договори;
 
205. 5) самостійно або за дорученням учасників одержувати дозволи та погодження в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, у тому числі для здійснення будівництва об’єктів виробничого призначення, інших об’єктів, необхідних для здійснення господарської діяльності на території індустріального парку, представляти інтереси учасників у відносинах з дозвільними органами, службами, підприємствами, установами та організаціями;
 
206. 6) звертатися за узгодженням невід’ємних поліпшень майна, переданого ініціатором створення у користування керуючій компанії;
 
207. 7) утримувати у належному стані передані за відповідними договорами земельну ділянку, інженерно-транспортну інфраструктуру та інші об’єкти, що розміщені на території індустріального парку, та забезпечувати належні умови їх використання;
 
208. 8) після закінчення строку, на який було укладено договір, передати земельну ділянку разом з об’єктами інфраструктури, що розташовані на ній, ініціатору створення, якщо інше не передбачено договором;
 
209. 9) щокварталу подавати ініціатору створення та уповноваженому державному органу звіти про функціонування індустріального парку;
 
210. 10) зберігати комерційну таємницю ініціатора створення.
 
211. 3. Керуюча компанія має також інші права та обов’язки, передбачені договором про створення та функціонування індустріального парку і законодавством.
 
212. Стаття 27. Повноваження уповноваженого державного органу
 
213. 1. Уповноважений державний орган:
 
214. 1) щокварталу отримує від керуючої компанії звіти про результати функціонування індустріального парку;
 
215. 2) звертається до органів державної влади, підприємств, установ та організацій щодо вирішення питань, пов’язаних із створенням та функціонуванням індустріальних парків;
 
216. 3) забезпечує сприятливі умови для створення та функціонування індустріальних парків;
 
217. 4) веде Реєстр індустріальних парків;
 
218. 5) здійснює моніторинг функціонування індустріальних парків;
 
219. 6) забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку ініціаторів створення та керуючих компаній та в інший спосіб сприяє залученню учасників;
 
220. 7) забезпечує доступ до публічної інформації, пов’язаної з діяльністю індустріальних парків;
 
221. 8) інформує органи Державної податкової служби України, Державної митної служби України та відповідні місцеві державні адміністрації про ініціаторів створення, керуючі компанії та учасників індустріальних парків у випадках, передбачених цим Законом.
 
222. 2. Уповноважений державний орган здійснює також інші повноваження, передбачені законом.
 
223. Розділ VІІ
 
224. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ТЕРИТОРІЇ ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПАРКУ
 
225. Стаття 28. Умови здійснення господарської діяльності на території індустріального парку
 
226. 1. Ініціатор створення, керуюча компанія, учасники здійснюють свою господарську діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, інших законодавчих актів, а також положень цього Закону, концепції індустріального парку, затвердженої ініціатором створення, договору про створення та функціонування індустріального парку, договору про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку.
 
227. Стаття 29. Набуття статусу учасника індустріального парку
 
228. 1. Суб’єкт господарювання набуває статусу учасника з моменту:
 
229. 1) укладення з керуючою компанією договору про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку;
 
230. 2) набуття права на земельну ділянку на території індустріального парку.
 
231. 2. Керуюча компанія зобов’язана протягом трьох робочих днів письмово повідомити уповноважений державний орган про набуття суб’єктом господарювання статусу учасника та зробити відповідний запис у переліку учасників.
 
232. 3. Якщо індустріальний парк включений до Реєстру індустріальних парків, уповноважений державний орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня надходження від керуючої компанії відповідного повідомлення письмово повідомити органи Державної податкової служби України, Державної митної служби України та відповідні місцеві державні адміністрації про набуття суб’єктом господарювання статусу учасника.
 
233. Стаття 30. Договір про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку
 
234. 1. Договір про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку укладається між керуючою компанією та суб’єктом господарювання, який має намір набути статус учасника індустріального парку.
 
235. 2. Істотними умовами договору про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку є:
 
236. 1) види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку;
 
237. 2) переважне використання праці працівників ( громадян України;
 
238. 3) умови, обсяги та порядок створення і поліпшення об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та інших об’єктів на земельній ділянці учасника;
 
239. 4) строк дії договору;
 
240. 5) інвестиційні зобов’язання учасника;
 
241. 6) фінансові відносини сторін;
 
242. 7) відповідальність за невиконання сторонами зобов’язань;
 
243. 8) порядок продовження і припинення договору про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку;
 
244. 9) права та обов’язки сторін;
 
245. 10) порядок вирішення спорів між сторонами.
 
246. 3. Об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку та інші об’єкти, розташовані на території індустріального парку, які надані керуючій компанії у користування (управління), учасникам у власність не передаються.
 
247. 4. Учасник не має права передавати третім особам свої права та/або обов’язки за договором про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку.
 
248. 5. Договір про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено, якщо сторони не домовилися про інше.
 
249. 6. Договір може бути припинений достроково у разі:
 
250. 1) істотного порушення однією із сторін взятих на себе зобов’язань за договором;
 
251. 2) ліквідації учасника;
 
252. 3) ліквідації керуючої компанії.
 
253. 7. У разі ліквідації керуючої компанії статус учасників залишається незмінним до підписання договорів про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку між новою керуючою компанією та учасниками у межах терміну, на який створено індустріальний парк.
 
254. Стаття 31. Втрата статусу учасника індустріального парку
 
255. 1. Суб’єкт господарювання втрачає статус учасника з дня припинення договору, укладеного з керуючою компанією, про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку та/або втрати прав на земельну ділянку на території індустріального парку.
 
256. Статус учасника зберігається у разі, якщо новий договір про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку укладається цим учасником у зв’язку з припиненням договору про створення та функціонування індустріального парку, а також у разі ліквідації керуючої компанії.
 
257. 2. Керуюча компанія зобов’язана протягом одного робочого дня з дня втрати суб’єктом господарювання статусу учасника письмово повідомити про це уповноважений державний орган та зробити відповідний запис у переліку учасників індустріального парку.
 
258. 3. Якщо індустріальний парк включено до Реєстру індустріальних парків, уповноважений державний орган зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня надходження від керуючої компанії відповідного повідомлення письмово повідомити органи Державної податкової служби України, Державної митної служби України та відповідні місцеві державні адміністрації про втрату суб’єктом господарювання статусу учасника.
 
259. 4. Суб’єкт господарювання, який втратив статус учасника, здійснює свою господарську діяльність, у тому числі в межах індустріального парку, на загальних засадах.
 
260. 5. Втрата суб’єктом господарювання статусу учасника не обмежує його права на набуття такого статусу в майбутньому.
 
261. Стаття 32. Правовий режим майна учасників господарської діяльності на території індустріального парку
 
262. 1. Створені керуючою компанією на території індустріального парку об’єкти інфраструктури належать керуючій компанії на праві власності, якщо інше не передбачено договором про створення та функціонування індустріального парку. Використання таких об’єктів здійснюється відповідно до договору про здійснення господарської діяльності на території індустріального парку між керуючою компанією і учасником.
 
263. 2. У разі відчуження земельної ділянки у власність учасника, розташовані на ній об’єкти інфраструктури не передаються у власність учасника, якщо інше не передбачено договором про створення та функціонування індустріального парку.
 
264. 3. У разі припинення діяльності індустріального парку правовий режим майна ініціатора створення, керуючої компанії, учасників індустріального парку визначається відповідно до вимог законодавства і договору про створення та функціонування індустріального парку.
 
265. Стаття 33. Облік та звітність учасників господарської діяльності на території індустріального парку
 
266. 1. Суб’єкти господарювання, що отримують державну підтримку відповідно до цього Закону, зобов’язані вести відокремлений бухгалтерський та податковий облік господарської діяльності на території індустріального парку.
 
267. Розділ VІІІ
 
268. ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ
 
269. Стаття 34. Державна підтримка облаштування території індустріальних парків
 
270. 1. Державна підтримка облаштування території індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
 
271. 2. Уповноважений державний орган, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад у порядку, передбаченому законодавством, щороку подають пропозиції до проекту Державного бюджету України та проектів рішень про відповідні місцеві бюджети щодо фінансової підтримки облаштування території індустріальних парків.
 
272. 3. З метою державної підтримки створення та функціонування індустріальних парків керуючим компаніям та ініціаторам створення ( суб’єктам господарювання надаються державні цільові субсидії у вигляді сум ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України, при ввезенні на територію України устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами та ввозяться виключно для облаштування території індустріальних парків.
 
273. Переліки такого устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів затверджуються уповноваженим державним органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
274. Під терміном "устаткування (обладнання)" для цілей цієї статті слід розуміти машини (крім транспортних засобів), механізми, прилади, пристрої, призначені для використання у технологічному процесі, що здійснюється під час облаштування території індустріального парку.
 
275. Під терміном "комплектуючі до устаткування (обладнання)" для цілей цієї статті слід розуміти частини, виготовлені згідно з самостійним комплектом документів, які призначені для застосування у складі цього устаткування (обладнання).
 
276. Керуючі компанії та/або ініціатори створення ( суб’єкти господарювання зараховують зазначені суми на власні спеціальні рахунки. Порядок зарахування державних цільових субсидій на такі спеціальні рахунки та порядок використання цих коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
277. 4. У разі відчуження або нецільового використання керуючою компанією та/або ініціатором створення устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів, зазначених у частині третій цієї статті, керуюча компанія та/або ініціатор створення ( суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити до відповідного бюджету суму ввізного мита, нараховану згідно з митним законодавством України при ввезенні на територію України такого устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів.
 
278. 5. Ініціатор створення ( суб’єкт господарювання та керуюча компанія при облаштуванні території індустріального парку звільняються від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту згідно із статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
 
279. Стаття 36. Державна підтримка учасників індустріальних парків
 
280. 1. Учасникам надаються державні цільові субсидії у вигляді сум ввізного мита, що нараховуються згідно з митним законодавством України, при ввезенні на територію України устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами та ввозяться виключно для здійснення учасниками господарської діяльності на території індустріальних парків.
 
281. Переліки такого устаткування, обладнання та комплектуючих до них затверджуються уповноваженим державним органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
282. Під терміном "устаткування (обладнання)" для цілей цієї статті слід розуміти машини (крім транспортних засобів), механізми, прилади, пристрої, призначені для використання у технологічному процесі, що здійснюється під час господарської діяльності на території індустріального парку.
 
283. Під терміном "комплектуючі до устаткування (обладнання)" для цілей цієї статті слід розуміти частини, виготовлені згідно з самостійним комплектом документів, які призначені для застосування у складі цього устаткування (обладнання).
 
284. Учасники зараховують зазначені суми на власні спеціальні рахунки. Порядок зарахування державних цільових субсидій на такі спеціальні рахунки та порядок використання цих коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
285. У разі відчуження або нецільового використання учасниками устаткування, обладнання та комплектуючих до них, зазначених у цій частині, учасники сплачують до відповідного бюджету суму ввізного мита, нараховану згідно з митним законодавством України при ввезенні на територію України такого устаткування, обладнання та комплектуючих до них.
 
286. 2. У разі забудови земельних ділянок на території індустріальних парків учасники звільняються від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту згідно із статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
 
287. Стаття 37. Використання коштів державних цільових субсидій
 
288. 1. Зараховані на спеціальні рахунки ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків суми державних цільових субсидій використовуються відповідними суб’єктами для:
 
289. 1) облаштування території індустріальних парків, у тому числі з використанням новітніх, енергозберігаючих технологій;
 
290. 2) запровадження новітніх технологій, пов’язаних з господарською діяльністю на території індустріальних парків;
 
291. 3) збільшення випуску продукції та зменшення витрат за видами господарської діяльності, передбаченими цим Законом, на території індустріальних парків;
 
292. 4) здійснення науково-дослідної діяльності на території індустріальних парків;
 
293. 5) повернення кредитів та оплати інших запозичень, використаних на облаштування території індустріальних парків та здійснення на їх території господарської діяльності, а також для сплати відсотків за такими кредитами та запозиченнями.
 
294. Невикористані протягом трьох місяців з дня зарахування суми підлягають сплаті до відповідного бюджету в порядку, передбаченому законодавством.
 
295. Стаття 38. Організація митних ліцензійних складів на території індустріальних парків
 
296. 1. Митні органи на підставі відповідної заяви керуючої компанії або ініціатора створення зобов’язані, у разі дотримання встановлених законом умов, надати дозвіл на відкриття та експлуатацію митного ліцензійного складу відкритого типу для забезпечення потреб учасників індустріального парку.
 
297. Розділ ІХ
 
298. ЛІКВІДАЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПАРКІВ
 
299. Стаття 39. Підстави для ліквідації індустріальних парків
 
300. 1. Індустріальний парк ліквідується у разі, якщо:
 
301. 1) протягом одного року з дня прийняття рішення про його створення не укладено договір про створення та функціонування індустріального парку;
 
302. 2) протягом трьох років на території індустріального парку не здійснюється господарська діяльність його учасниками.
 
303. Розділ Х
 
304. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
305. 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.
 
306. 2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
307. 1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3 (4, ст. 27):
 
308. а) доповнити статтею 66-1 такого змісту:
 
309. "Стаття 66-1. Землі індустріальних парків
 
310. 1. Землі індустріальних парків належать до земель промисловості.
 
311. 2. Вибір земельних ділянок для індустріального парку має здійснюватися на основі містобудівної документації, інвентаризації земель, технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна на земельних ділянках, землевпорядної документації.
 
312. 3. Індустріальні парки створюються на земельних ділянках площею не менше 15 гектарів і не більше 700 гектарів";
 
313. б) статтю 93 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
 
314. "9. У разі створення індустріального парку на землях державної чи комунальної власності земельна ділянка надається в оренду на строк не менше 30 років";
 
315. в) статтю 124 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
316. "5. Керуюча компанія індустріального парку має право без додаткового погодження з орендодавцем передавати у суборенду учасникам індустріального парку надану їй в оренду земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності для облаштування території індустріального парку та здійснення господарської діяльності";
 
317. г) частину другу статті 134 після абзацу двадцять третього доповнити новим абзацом такого змісту:
 
318. "надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків".
 
319. У зв’язку з цим абзац двадцять четвертий вважати абзацом двадцять п’ятим;
 
320. 2) статтю 8 Закону України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102) доповнити частиною дев’ятою такого змісту:
 
321. "Керуюча компанія індустріального парку має право без додаткового погодження з орендодавцем передавати у суборенду учасникам індустріального парку надану їй в оренду земельну ділянку із земель державної чи комунальної власності для облаштування території індустріального парку та здійснення господарської діяльності";
 
322. 3) частину четверту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343) доповнити пунктом 10 такого змісту:
 
323. "10) об’єктів на території індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків або учасників індустріальних парків".
 
324. 3. Кабінету Міністрів України в місячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
325. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають із цього Закону, у тому числі змін до Податкового кодексу України щодо встановлення преференцій для забезпечення державою стимулювання створення та функціонування індустріальних парків;
 
326. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
327. розробити та затвердити порядок визначення передбачених цим Законом переліків устаткування, обладнання, комплектуючих до них, матеріалів, що не виробляються в Україні.