Кількість абзаців - 320 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України ''Про насіння і садивний матеріал'' (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал»
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
4. Внести зміни до Закону України “Про насіння і садивний матеріал” (Відомості Верховної Ради, 2003р., № 13, ст. 92; 2005р. № 17, ст. 267, № 18 - 19, ст. 267), виклавши його в такій редакції:
 
5. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
6. Про насіння і садивний матеріал
 
7. Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування ринку насіння і садивного матеріалу, вимоги щодо його вирощування, підготовки, затарювання, торгівлі, сортових та посівних характеристик, а також повноваження державних органів, права і обов’язки юридичних і фізичних осіб у сфері обігу насіння, здійснення державного контролю та нагляду за ним.
 
8. Дія Закону України «Про насіння і садивний матеріал» не поширюється на насіння і садивний матеріал генетично модифікованих організмів (рослин).
 
9. Розділ І
 
10. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
11. Стаття 1. Визначення термінів
 
12. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
13. насіння - генеративні і вегетативні органи рослин, що використовуються для відтворення сорту;
 
14. садивний матеріал - рослини та їх вегетативні органи (частини), що є придатними для відтворення цілісного організму рослин;
 
15. насінництво - галузь рослинництва, завданням якої є розмноження насіння високопродуктивних сортів, збереження і поліпшення їх сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей;
 
16. первинні ланки насінництва - посіви (насадження) розсадників добору, випробування потомств і розмноження визнаного сорту (гібриду);
 
17. розсадництво - галузь рослинництва, завданням якої є вирощування садивного матеріалу сортів та клонів рослин;
 
18. санітарний контроль - перевірка наявності вірусів та бактеріального раку у садивному матеріалі;
 
19. категорія насіння, садивного матеріалу - належність визнаного насіння та садивного матеріалу до певного етапу відтворення сорту.
 
20. Категорії насіння і садивного матеріалу:
 
21. добазове насіння - насіння первинних ланок насінництва, яке використовують для подальшого його розмноження і отримання базового насіння;
 
22. базове насіння - насіння, отримане від послідовного розмноження добазового насіння;
 
23. сертифіковане насіння - насіння, отримане від послідовного розмноження базового насіння.
 
24. До насіння категорій добазове, базове і сертифіковане відноситься садивний матеріал картоплі та лікарських культур з урахуванням особливостей їх розмноження;
 
25. вихідний садивний матеріал - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, створені внаслідок селекційної роботи для подальшого розмноження;
 
26. базовий садивний матеріал - безвірусні рослини або частини рослин сортів, клонів, отримані від розмноження вихідного садивного матеріалу;
 
27. сертифікований садивний матеріал - безвірусні рослини сортів, клонів, отримані від розмноження базового садивного матеріалу і призначені для закладання промислових насаджень.
 
28. До садивного матеріалу категорій вихідний, базовий, сертифікований відносяться також виноград, плодові, ягідні, горіхоплідні, декоративні, хміль, лісові культури з урахуванням особливостей їх розмноження.
 
29. Базове маточне насадження - спеціальне насадження створене вихідним або базовим садивним матеріалом і призначене для отримання безвірусного садивного матеріалу.
 
30. Партія насіння і садивного матеріалу - певна кількість фізично однорідного насіння або садивного матеріалу на яке можна видати відповідний сертифікат;
 
31. сортові якості насіння - сукупність показників, що характеризують належність рослин та насіння до відповідного сорту (гібриду);
 
32. сортові якості садивного матеріалу - сукупність ботанічних та морфологічних ознак, за якими визначається належність рослини до відповідного сорту;
 
33. посівні якості насіння - сукупність показників якості насіння, що характеризують його придатність до сівби (садіння);
 
34. товарні якості садивного матеріалу - сукупність біометричних показників садивного матеріалу, що відповідають державним або галузевим стандартам, згідно з вимогами яких ведеться сортування і визначання господарської придатності садивного матеріалу;
 
35. маркування садивного матеріалу - супроводження його етикеткою з зазначенням юридичних реквізитів виробника, породи, сорту, підщепи, віку, категорії та товарної якості;
 
36. сортова чистота (типовість) - відношення числа рослин або інших облікових одиниць, що мають ознаки основного сорту, до їх загальної кількості відносно основної культури;
 
37. кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого відповідають вимогам нормативних документів;
 
38. некондиційне насіння - насіння, що не відповідає за якісними показниками вимогам нормативних документів;
 
39. система насінництва та розсадництва - комплекс взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково - декоративних, а також лікарських рослин;
 
40. Реєстр сортів рослин України - Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні;
 
41. Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу - перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким надано право виробляти та реалізовувати у визначених ліцензійними договорами обсягах насіння та/або садивний матеріал;
 
42. маркування насіння - супроводження його етикеткою з зазначенням юридичних реквізитів виробника, виду, сорту, категорії, номер партії;
 
43. інспектування (польове, комірне, лабораторне) - оцінювання стану та сортової чистоти (типовості) насінницьких посівів, багаторічних насаджень, насіння та садивного матеріалу;
 
44. державний контроль в галузі насінництва та розсадництва - діяльність уповноважених органів державного нагляду в межах повноважень, щодо запобігання порушень вимог законодавства суб’єктами господарювання;
 
45. сортовий контроль - діяльність щодо визначення сортової чистоти (типовості) насіння або насаджень шляхом проведення інспектування посівів (насаджень), ґрунтового та лабораторного контролю;
 
46. насіннєвий контроль - державний та внутрішньогосподарський контроль сортових і посівних якостей насіння (садивного матеріалу);
 
47. ґрунтовий контроль - визначення сортової чистоти, зараженості насіння хворобами, а також ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів сортів, ліній та простих міжлінійних гібридів, що проводиться шляхом висіву насіння в ґрунт з наступною оцінкою рослин;
 
48. лабораторний сортовий контроль - встановлення належності насіння до відповідного сорту і визначення сортової чистоти насіння шляхом проведення лабораторного аналізу;
 
49. насіннєвий фонд - запас кондиційного насіння;
 
50. страховий насіннєвий фонд - недоторканий, періодично відновлюваний, насіннєвий фонд у господарствах на випадок неврожаю чи стихійного лиха;
 
51. державний резервний насіннєвий фонд - насіння для забезпечення районів, що не виробляють власного насіння та/або садивного матеріалу або мають обмежені можливості його виробництва, надання допомоги у разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок стихійного лиха, забезпечення сортооновлення, сортозаміни та реалізації посівного та садивного матеріалу за міжнародними договорами;
 
52. сільськогосподарські рослини - зернові, кормові, олійні, ефіроолійні, технічні, прядивні, овочеві, лікарські, квіткові, плодові, ягідні рослини, виноград, картопля, які використовуються в сільськогосподарському виробництві;
 
53. багаторічні рослини - це рослини розвиток яких відбувається понад два вегетаційні періоди;
 
54. лісові рослини - лісові дерева і кущі, які використовуються в лісовому господарстві;
 
55. квітково - декоративні рослини - квіти, газонні трави, цибулини, бульбоцибулини, сіянці і саджанці, живці, мікроживці та рослини - регенеранти тощо, які використовуються в декоративних цілях;
 
56. лікарські рослини - дикорослі та культурні рослини або їх частини (насіння, бруньки, квіти, плоди, стебла, кореневища), які використовуються в медицині для виготовлення лікарських препаратів;
 
57. сертифікат на насіння - документ, що засвідчує сортові та посівні якості насіння;
 
58. сертифікат на садивний матеріал – документ, що засвідчує походження, санітарний стан та товарну якість садивного матеріалу;
 
59. культура меристем (іn vіtrо) – спосіб вегетативного розмноження багаторічних рослин на основі виділення окремих або групи ізольованих клітин чи органів з подальшим відтворенням цілісного рослинного організму на штучному поживному середовищі в асептичних умовах з адаптацією до оточуючого середовища.
 
60. Арбітражне (експертне) визначення якості насіння і садивного матеріалу – процедура, яка проводиться методом апробації, ґрунтового і лабораторного сортового контролю та методом аналізу проб відібраних від партії насіння та/або садивного матеріалу та регулює питання установлення відповідності сортової та насіннєвої документації на партію насіння та/або садивного матеріалу до вимог нормативних документів; визначення відповідності показників сортових і посівних якостей партії насіння та/або садивного матеріалу до даних, зазначених у відповідних документах на партію; визначення генетичного походження насіння та/або садивного матеріалу.
 
61. Стаття 2. Об’єкти насінництва та розсадництва
 
62. До об’єктів насінництва та розсадництва згідно з цим Законом належать:
 
63. сорт рослин (клон, лінія, гібрид, популяція, сортосуміш);
 
64. насіння сорту рослин;
 
65. садивний матеріал (маточні рослини вегетативних підщеп і прищеп, плодових, ягідних культур, винограду, хмелю та експлантати для культури іn vіtrо);
 
66. насінницькі посіви та насадження (маточно – насіннєві, маточно – живцеві і маточні насадження плодових, ягідних культур, винограду, хмелю, лісових і квітково – декоративних рослин).
 
67. Стаття 3. Суб’єкти насінництва та розсадництва
 
68. До суб’єктів насінництва та розсадництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу відповідно до законодавства України.
 
69. Стаття 4. Законодавство України про насіння і садивний матеріал
 
70. Законодавство України про насіння і садивний матеріал базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», інших законів та нормативних актів, прийнятих відповідно до них.
 
71. Розділ ІІ
 
72. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
 
73. Стаття 5. Органи, що здійснюють державне управління в галузі
 
74. насінництва та розсадництва
 
75. Державне управління в галузі насінництва та розсадництва здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань житлово – комунального господарства, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності, та їх територіальні органи відповідно до своїх повноважень.
 
76. Стаття 6. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі
 
77. насінництва та розсадництва
 
78. До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі насінництва та розсадництва належить:
 
79. забезпечення проведення державної політики та організація здійснення державного контролю в галузі насінництва та розсадництва;
 
80. координація роботи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади в галузі насінництва та розсадництва;
 
81. забезпечення розроблення і виконання загальнодержавних програм розвитку насінництва та розсадництва;
 
82. видання в межах повноважень нормативно – правових актів з питань насінництва та розсадництва і контроль за їх виконанням;
 
83. державна підтримка розвитку насінництва та розсадництва і державне регулювання ринку насіння;
 
84. організація міжнародного співробітництва з питань насінництва та розсадництва.
 
85. Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у сфері сільськогосподарського насінництва та розсадництва
 
86. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у сфері сільськогосподарського насінництва та розсадництва належить:
 
87. забезпечення реалізації державної політики у сфері сільськогосподарського насінництва та розсадництва;
 
88. здійснення державного управління та державного контролю в насінництві та розсадництва;
 
89. розроблення та організація виконання державних програм розвитку селекції, насінництва та розсадництва;
 
90. видання нормативно – правових актів щодо виробництва, реалізації та використання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону;
 
91. забезпечення формування державного резервного насіннєвого фонду, страхових насіннєвих фондів і контроль за ефективним використанням цих фондів;
 
92. ведення Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу;
 
93. організація та координація діяльності органів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва – органів сертифікації насіння та/або садивного матеріалу;
 
94. забезпечення проведення сертифікації насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських рослин;
 
95. координація діяльності підприємств, пов’язаної з проведенням державного випробовування сортів сільськогосподарських рослин;
 
96. сприяння розвитку ринку насіння і садивного матеріалу;
 
97. здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства про насіння і садивний матеріал, інших нормативно – правових актів суб’єктами насінництва та розсадництва;
 
98. участь у міжнародному співробітництві з питань насінництва та розсадництва, а також виконання міжнародних договорів України у цій сфері.
 
99. Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання у сфері лісового насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання у сфері лісового насінництва та розсадництва належить:
забезпечення реалізації державної політики в лісовому насінництві та розсадництві;
організація і планування діяльності державних _еред базової_м інспекцій – органів сертифікації насіння та/або садивного матеріалу;
забезпечення перевірки лісового насіння на посівні якості, фіто – і ентомозараженість та видача відповідних документів, встановлених законодавством;
організація ведення державного обліку об’єктів постійної лісонасіннєвої бази;
створення системи зонального лісового насінництва та розсадництва;
забезпечення відповідно до закону організації та контролю за виробництвом, розмноженням, збереженням, реалізацією та використанням лісового насіння і садивного матеріалу;
забезпечення сертифікації лісового насіння і садивного матеріалу;
 
100. здійснення державного контролю за дотриманням лісокористувачами та іншими суб’єктами господарської діяльності усіх форм власності, які ведуть заготівлю лісового насіння посівного призначення, вимог законодавства про насіння і садивний матеріал;
 
101. участь у міжнародному співробітництві з питань виробництва, реалізації та використання лісового насіння і садивного матеріалу.
 
102. Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань
 
103. житлово – комунального господарства у сфері квітково – декоративного
 
104. насінництва та розсадництва
 
105. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань житлово – комунального господарства у сфері квітково – декоративного насінництва та розсадництва належить:
 
106. реалізація науково – технічної, соціально – економічної політики у цій сфері діяльності;
 
107. організація і планування діяльності державних квітково – декоративних насіннєвих інспекцій – органів сертифікації насіння та/або садивного матеріалу;
 
108. участь у розробленні та виконання державних програм озеленення та квітникарства населених пунктів України, розвитку квітково – декоративного насінництва та розсадництва;
 
109. створення системи зонального квітково – декоративного насінництва та розсадництва;
 
110. забезпечення відповідно до закону організації та контролю за виробництвом, розмноженням, збереженням, реалізацією та використанням квітково – декоративного насіння і садивного матеріалу, поліпшенням їх сортових, посівних і врожайних якостей;
 
111. забезпечення сертифікації квітково – декоративного насіння і садивного матеріалу;
 
112. здійснення державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання усіх форм власності у сфері квітково – декоративного насінництва та розсадництва вимог законодавства про насіння і садивний матеріал;
 
113. участь у міжнародному співробітництві з питань виробництва, реалізації та використання квітково – декоративного насіння і садивного матеріалу.
 
114. Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності
 
115. До повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності належить:
 
116. організація виконання актів законодавства та здійснення систематичного контролю за їх реалізацією;
 
117. участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;
 
118. здійснення у межах своєї компетенції державного нагляду за додержанням законодавства у сфері стандартизації та підтвердження відповідності;
 
119. забезпечення міжгалузевої координації та функціонального регулювання у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю;
 
120. внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності, управління якістю та забезпечує її реалізацію;
 
121. організація та проведення державного метрологічного контролю і нагляду;
 
122. визначення порядку встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки;
 
123. організація ведення державного реєстру уповноважених органів із сертифікації та встановлення порядку надання ними інформації щодо виданих сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання.
 
124. Розділ ІІІ
 
125. СИСТЕМА НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
 
126. Стаття 11. Організація системи насінництва та розсадництва
 
127. Система насінництва та розсадництва складається з ланок добазового, базового і сертифікованого насінництва та розсадництва, страхових і державного резервного насіннєвого фондів.
 
128. Особливості виробництва насіння і садивного матеріалу окремих сільськогосподарських рослин або їх груп, лісових, квітково – декоративних, а також лікарських рослин ураховуються під час створення систем їх насінництва та розсадництва, що регулюються відповідними нормативно – правовими актами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань житлово – комунального господарства України.
 
129. Стаття 12. Наукове, фінансове і матеріально-технічне забезпечення насінництва та розсадництва
 
130. Наукове забезпечення насінництва та розсадництва здійснюють Національна академія аграрних наук, Національна академія наук України, інші науково – дослідні установи, наукові організації та фізичні особи, які займаються науковими дослідженнями у сфері насінництва та розсадництва, а також наукові організації та їх дослідні господарства, що діють у системі вищої професійної освіти у даній сфері, відповідно до їх компетенції, а саме:
 
131. проводять наукові дослідження з питань насінництва, розсадництва, насіннєзнавства і сортовивчення;
 
132. розробляють нові технології вирощування та обробки насіння і садивного матеріалу;
 
133. розробляють із зацікавленими органами виконавчої влади та суб’єктами господарювання методики виробництва насіння і садивного матеріалу, інші нормативно – правові документи, що регламентують галузь насінництва та розсадництва;
 
134. співпрацюють з науковими установами інших держав.
 
135. Фінансування і матеріально – технічне забезпечення органів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.
 
136. Джерелами фінансування органів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва можуть бути кошти, що надходять від надання платних послуг, визначених Кабінетом Міністрів України.
 
137. Джерелами фінансування органів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України можуть бути надходження від надання платних послуг з:
 
138. відбору проб насіння і садивного матеріалу, що підлягають реалізації;
 
139. визначення якості насіння і садивного матеріалу;
 
140. проведення інспектування сортових посівів та насаджень;
 
141. проведення сертифікації насіння і садивного матеріалу;
 
142. маркування партій насіння.
 
143. Стаття 13. Страхові насіннєві фонди
 
144. Створення страхового насіннєвого фонду є обов’язковим для всіх виробників насіння сільськогосподарських рослин.
 
145. Страхові насіннєві фонди добазового, базового і сертифікованого насіння створюються відповідними суб’єктами насінництва в обсягах, передбачених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Поновлення страхових насіннєвих фондів проводиться щорічно.
 
146. Використання насіння страхових насіннєвих фондів не за призначенням у межах строків, визначених спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, забороняється.
 
147. Витрати на зберігання страхового насіннєвого фонду суб’єктами насінництва та розсадництва відшкодовуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
148. Стаття 14. Державний резервний насіннєвий фонд
 
149. Державний резервний насіннєвий фонд створюється для забезпечення насінням сільськогосподарських рослин районів, що не виробляють власного насіння або мають обмежені можливості його виробництва, надання допомоги у разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок стихійного лиха, забезпечення сортооновлення, сортозаміни та реалізації посівного матеріалу за міжнародними договорами.
 
150. Обсяги формування державного резервного насіннєвого фонду визначаються щодо:
 
151. насіння сільськогосподарських рослин – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України;
 
152. насіння лісових рослин – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання;
 
153. насіння квітково – декоративних рослин – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово – комунального господарства України.
 
154. Визначені обсяги затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
155. Загальний обсяг формування державного резервного насіннєвого фонду сільськогосподарських рослин становить не менше 5 відсотків від потреби держави в насіннєвому матеріалі.
 
156. Заготівля насіння в державний резервний насіннєвий фонд здійснюється на конкурсній основі, а також за рахунок імпорту.
 
157. Формування партій насіння з товарного зерна забороняється, крім випадків, пов’язаних із форс – мажорними обставинами. Рішення щодо формування державного резервного насіннєвого фонду з товарного зерна приймається в кожному конкретному випадку Кабінетом Міністрів України.
 
158. Заготівлю насіння сільськогосподарських рослин у державний резервний насіннєвий фонд і його зберігання забезпечують підприємства та організації за дорученням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України за рахунок коштів Державного бюджету України.
 
159. Стаття 15. Право на виробництво та використання насіння і
 
160. садивного матеріалу
 
161. Суб’єкти насінництва та розсадництва мають право розмножувати, заготовляти, реалізовувати та використовувати насіння і садивний матеріал сортів рослин (клонів, ліній, гібридів), за дозволом їх власника, якщо їх виробничі умови відповідають атестаційним вимогам, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України (для лісового насіння – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, для квітково – декоративного насіння – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово – комунального господарства України) відповідно до його компетенції.
 
162. Право на виробництво та реалізацію добазового, базового насіння, вихідного та базового садивного матеріалу багаторічних культур, культури меристем (іn vіtrо) надається суб’єктам насінництва та розсадництва, які внесені до Державного реєстру виробників насіння та садивного матеріалу. Порядок проведення атестації суб’єктів господарювання з надання права на виробництво та використання насіння і садивного матеріалу встановлюється Кабінетом Міністрів України і здійснюється із залученням наукових установ, а також представників громадських організацій спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України – у сфері сільськогосподарського насінництва та розсадництва, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання – у сфері лісового насінництва та розсадництва, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово – комунального господарства України – у сфері квітково – декоративного насінництва та розсадництва.
 
163. Право на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, садивного матеріалу однорічних культур, гібридів першого покоління у сфері сільськогосподарського насінництва та розсадництва надається спеціалізованим насінницьким і розсадницьким господарствам, або іншим суб’єктам насінництва і розсадництва, які внесені до Державного реєстру виробників насіння та садивного матеріалу за наслідками атестації, проведеної спеціально уповноваженими органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції Автономної Республіки Крим і областей за участю наукових установ.
 
164. У сфері лісового насінництва та розсадництва право на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, садивного матеріалу, гібридів першого покоління та культури меристем (іn vіtrо) надається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання.
 
165. У сфері квітково – декоративного насінництва та розсадництва право на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, садивного матеріалу, гібридів першого покоління та культури меристем (іn vіtrо) надається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
 
166. Положення про Державний реєстр виробників насіння і садивного матеріалу затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.
 
167. Суб’єкти насінництва і розсадництва, що не занесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, не мають права виробляти насіння і садивний матеріал для реалізації.
 
168. Стаття 16. Права та обов’язки виробників насіння і садивного матеріалу
 
169. Виробники насіння і садивного матеріалу мають право:
 
170. вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення рослин вирощуваного сорту іншим сортом внаслідок невиконання сусіднім виробником умов укладеного з ним договору щодо розміщення посівів перехреснозапильників;
 
171. звертатися до спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань аграрної політики, спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань житлово – комунального господарства та органів державного контролю в насінництві та розсадництві та до суду у разі порушення прав, наданих їм цим Законом.
 
172. Виробники насіння і садивного матеріалу зобов’язані:
 
173. вирощувати насіння і садивний матеріал згідно з обсягом, визначеним ліцензійною угодою;
 
174. створювати страхові насіннєві фонди в обсягах, визначених статтями 13, 14 цього Закону;
 
175. додержуватися технологічних і методичних вимог насінництва та розсадництва щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;
 
176. гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у сертифікаті на насіння;
 
177. своєчасно здавати проби насіння і садивного матеріалу для контролю сортових та посівних якостей до лабораторій органів сертифікації насіння, садивного матеріалу, відповідно до їх компетенції, або до лабораторій інших установ, які акредитовані органами сертифікації;
 
178. зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу протягом терміну дії документа, який засвідчує якість насіння і садивного матеріалу;
 
179. вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;
 
180. додержуватися встановленого порядку пакування, маркування, транспортування і зберігання насіння, садивного матеріалу відповідно до вимог чинних нормативних документів та стандартів;
 
181. відшкодовувати матеріальні збитки споживачу за реалізацію йому некондиційного насіння і садивного матеріалу.
 
182. Посадові особи суб’єктів насінництва та розсадництва всіх форм власності і господарювання, реалізатори насіння і садивного матеріалу у період проведення контрольних заходів зобов’язані сприяти інспекторам у виконанні їх функцій.
Виробники насіння і садивного матеріалу мають й інші права та обов’язки, передбачені цим Законом і нормативними актами з питань насінництва та розсадництва.
 
183. Стаття 17. Термін поновлення садивного матеріалу
 
184. Термін поновлення садивного матеріалу встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.
 
185. Стаття 18. Використання сортів рослин суб’єктами насінництва та розсадництва
 
186. Суб’єкти насінництва та розсадництва можуть використовувати сорти рослин відповідно до Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».
 
187. Розділ ІV
 
188. ОБІГ НАСІННЯ І САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
 
189. Стаття 19. Введення насіння і садивного матеріалу в обіг
 
190. Насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх визнання Українською державною насіннєвою інспекцією, Державною насіннєвою інспекцією Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, міжрайонними державними насіннєвими інспекціями, Українською державною помологічно-ампелографічною інспекцією, Українською державною лісонасіннєвою інспекцією, державними зональними лісонасіннєвими інспекціями, Українською державною квітково – декоративною насіннєвою інспекцією, державними зональними квітково – декоративними насіннєвими інспекціями, що підтверджується відповідними документами встановленої форми.
 
191. Насіння і садивний матеріал вважаються визнаними, якщо вони:
 
192. за сортовою чистотою і посівними якостями відповідають вимогам нормативного документа;
 
193. належать до сорту, який занесено до Реєстру сортів рослин України.
 
194. Стаття 20. Реєстр сортів рослин України
 
195. Реєстр сортів рослин України містить відомості про сорт, про права на сорт, про автора, або про визнання сорту придатним для поширення в Україні.
 
196. До Реєстру сортів рослин України заносяться сорти рослин вітчизняної та іноземної селекції, допущені до використання сорту. У цьому Реєстрі наводяться ботанічна характеристика, назва сорту, опис сорту, характеристики придатності сорту для поширення в Україні, географічні та зональні рекомендації використання сорту.
 
197. Сорти рослин, що заносяться до Реєстру сортів рослин України, повинні відповідати умовам:
 
198. відмінності, якщо вони явно відрізняються від будь – якого іншого сорту, характеристику якого наведено в цьому Реєстрі, хоча б за однією ознакою, що дає змогу визначити відмінні особливості сорту і має піддаватися відтворенню і точному опису;
 
199. однорідності, якщо з урахуванням особливостей розмноження рослини цього сорту за своїми ознаками є однорідними;
 
200. стабільності, якщо основні ознаки сорту залишаються незмінними після кожного розмноження, а у разі особливого циклу розмноження – у кінці кожного циклу розмноження.
 
201. Пропозиції щодо занесення сортів рослин до Реєстру сортів рослин України або виключення з нього готує спеціально уповноважений орган у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики України.
 
202. Положення про Реєстр сортів рослин України затверджує Кабінет Міністрів України.
 
203. Порядок набуття прав на сорт рослин та включення сорту рослин до Реєстру сортів рослин України визначається Законом України «Про охорону прав на сорти рослин» та Положенням про Реєстр сортів рослин України.
 
204. Стаття 21. Вимоги щодо визначення сортових і посівних якостей
 
205. насіння і садивного матеріалу
 
206. При визначенні сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу використовуються єдині методи і лабораторно – технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація.
 
207. Норми сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу встановлюються нормативними документами в галузі насінництва та розсадництва.
 
208. Стаття 22. Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу
 
209. Визначення сортових якостей насіння і садивного матеріалу здійснюється шляхом польового і комірного інспектування, ґрунтового і лабораторного сортового контролю на відповідність сорту ознакам, визначеним при його реєстрації.
 
210. Інспектування садивного матеріалу та насаджень плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю, які призначено для реалізації, проводиться щорічно незалежно від обсягів виробництва з метою визначення якості та видачі сертифіката.
 
211. Інспектування сортових посівів і насаджень, ґрунтовий та лабораторний сортовий контроль, з метою визначення якості та видачі сертифіката, здійснюються згідно з чинними нормативними документами в порядку, визначеному спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції за рахунок коштів суб’єктів господарювання та інших джерел фінансування.
 
212. Якщо посів (насадження) за сортовою чистотою не відповідає вимогам до заявленої категорії, одержане насіння та/або садивний матеріал може бути переведено в нижчу категорію, вимогам якої воно відповідає.
 
213. У разі невідповідності посіву (насадження) вимогам нормативних документів, що регламентують галузь насінництва та розсадництва він вилучається із числа насіннєвих (розсадницьких).
 
214. Насіння, яке не може бути використане на посів, продовольчі, кормові або інші цілі, знищується під наглядом державного інспектора з насінництва за рахунок власника насіння.
 
215. Садивний матеріал, який не може бути використаний для створення багаторічних насаджень або в інших цілях, знищується під наглядом державного інспектора з розсадництва за рахунок власника садивного матеріалу.
 
216. Усі партії насіння і садивного матеріалу повинні супроводжуватись наступними документами:
 
217. насіння – сертифікатами, що засвідчують його сортові та посівні якості.
 
218. садивний матеріал – сортовими свідоцтвами, сертифікатами (на садивний матеріал, фітосанітарний, при необхідності карантинний).
 
219. Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують якість насіння та/або садивного матеріалу, здійснюються Українською державною насіннєвою інспекцією, Державною насіннєвою інспекцією Автономної Республіки Крим, обласними, районними, міськими, міжрайонними державними насіннєвими інспекціями, Українською державною помологічно – ампелографічною інспекцією, Українською державною насіннєвою інспекцією, державними зональними лісонасіннєвими інспекціями, Українською державною квітково – декоративною насіннєвою інспекцією, державними зональними квітково – декоративними насіннєвими інспекціями.
 
220. У разі, якщо насіння та/або садивний матеріал не відповідає вимогам заявленої категорії, орган сертифікації відповідно до своєї компетенції знижує її до тієї категорії, вимогам якої воно відповідає, або надає обґрунтовану відмову у видачі сертифіката.
 
221. Стаття 23. Визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу
 
222. Визначення посівних якостей насіння та/або садивного матеріалу шляхом аналізування проб відібраних від партій насіння та/або садивного матеріалу здійснюється органами сертифікації відповідно до їх компетенції та акредитованими лабораторіями інших установ за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України.
 
223. Проби насіння і садивного матеріалу від партій, що підлягають реалізації, відбираються працівниками органів сертифікації відповідно до їх компетенції, а для власних потреб самим виробником.
 
224. Взяття проб і визначення посівних якостей насіння і садивного матеріалу, що експортуються, здійснюються відповідно до міжнародних правил.
 
225. На насіння і садивний матеріал, які за даними лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається відповідний сертифікат залежно від призначення насіння та садивного матеріалу. Використання для сівби/посадки насіння та/або садивного матеріалу, яке не має сертифікату, виданого органами сертифікації відповідно до компетенції або не відповідає вимогам нормативних документів, забороняється.
 
226. Насіння і садивний матеріал, що експортуються, супроводжуються міжнародним і фітосанітарним сертифікатами.
 
227. Стаття 24. Використання невизнаного насіння і садивного матеріалу
 
228. Кондиційне насіння і садивний матеріал сортів, не занесених до Реєстру сортів рослин України можуть використовуватися для посівних цілей лише у випадках, якщо:
 
229. їх розмноження передбачено міжнародним договором для вивезення за межі України;
 
230. власник сорту створює запас насіння в період проведення державного випробування сорту рослин;
 
231. насіння і садивний матеріал використовуються їх виробником для власних потреб без права реалізації;
 
232. насіння і садивний матеріал використовуються для рекламних цілей, селекційних і дослідних робіт.
 
233. У випадку складних погодно-кліматичних умов, що призвели до недобору насіння сільськогосподарських рослин, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики України може дозволити ввезення насіння сорту, який не внесено до Реєстру сортів рослин України.
 
234. Стаття 25. Ввезення та вивезення насіння і садивного матеріалу
 
235. Насіння і садивний матеріал можуть ввозитися в Україну за умов, якщо:
 
236. насіння і садивний матеріал належать до сорту, який занесено до Реєстру сортів рослин України;
 
237. насіння і садивний матеріал належать до сорту, який зареєстрований в країнах - членах Схем сортової сертифікації насіння Організації економічного співробітництва та розвитку, з метою його розмноження, проведення сортової сертифікації та вивезення вирощеного насіння за межі країни.
 
238. державна інспекція з карантину рослин видала карантинний дозвіл (на імпорт або транзит) в порядку встановленому законодавством;
 
239. насіння і садивний матеріал мають фітосанітарний сертифікат, виданий державними органами з карантину рослин країни - експортера;
 
240. насіння і садивний матеріал супроводжуються сертифікатом, що засвідчує їх якість;
 
241. насіння і садивний матеріал використовуються для рекламних цілей, селекційних і дослідних робіт.
 
242. Обсяг ввезення насіння і садивного матеріалу визначається згідно з міжнародними нормами.
 
243. Вивезення насіння та/або садивного матеріалу за межі митної території України здійснюється за дозволом володільця патенту.
 
244. Стаття 26. Карантинний контроль за ввезенням, вивезенням і
 
245. використанням насіння і садивного матеріалу
 
246. Карантинний контроль за ввезенням, вивезенням і використанням насіння і садивного матеріалу здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про карантин рослин».
 
247. Стаття 27. Обробка насіння біопрепаратами та засобами захисту рослин
 
248. Насіння обробляється біопрепаратами та засобами захисту рослин відповідно до вимог Закону України «Про захист рослин» та інших нормативних документів.
 
249. Стаття 28. Маркування і затарювання
 
250. Насіння і садивний матеріал, які вводяться в обіг, обов'язково маркуються і затарюються відповідно до вимог, встановлених законодавством, та нормативних документів.
 
251. Стаття 29. Гарантії на насіння і садивний матеріал
 
252. Суб'єкт насінництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння, а суб’єкт розсадництва - походження, санітарний стан і якість садивного матеріалу згідно із стандартами, про що зазначено у відповідних документах на насіння і садивний матеріал.
 
253. Якщо суб’єкт насінництва та розсадництва доведе, що відсутність показників якості реалізованого насіння і садивного матеріалу, зазначених у супровідних документах, є наслідком незалежних від нього обставин, споживач не може вимагати відшкодування збитків даним суб’єктом насінництва і розсадництва.
 
254. На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом терміну, визначеного в сертифікаті.
 
255. В разі порушення гарантій суб’єкт насінництва (розсадництва) несе відповідальність згідно із законами України.
 
256. Стаття 30. Арбітражне (експертне) визначення якості
 
257. насіння і садивного матеріалу
 
258. Арбітражне (експертне) визначення якості насіння і садивного матеріалу проводиться на вимогу споживача органами сертифікації відповідно до їх компетенції, а також лабораторіями інших установ, які акредитовані органами сертифікації.
 
259. Правила експертного визначення якості насіння і садивного матеріалу та порядок оформлення заяв встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства України.
 
260. Розділ V
 
261. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У НАСІННИЦТВІ ТА РОЗСАДНИЦТВІ
 
262. Стаття 31. Структура органів державного контролю
 
263. у сфері насінництва та розсадництва
 
264. Державний контроль у насінництві та розсадництві здійснюють:
 
265. Українська державна насіннєва інспекція, що діє у системі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому;
 
266. Державна насіннєва інспекція Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, міжрайонні державні насіннєві інспекції відповідно до їх повноважень, які підпорядковуються Українській державній насіннєвій інспекції.
 
267. Українська державна помологічно - ампелографічна інспекція та її регіональні відділи, що діють у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і підпорядковується йому.
 
268. Українська державна квітково - декоративна інспекція, що знаходиться у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства;
 
269. державні зональні квітково - декоративні насіннєві інспекції, що знаходяться у підпорядкуванні Української державної квітково - декоративної насіннєвої інспекції.
 
270. Українська державна лісонасіннєва інспекція, що знаходиться у сфері управління центрального органу виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання;
 
271. державні зональні лісонасіннєві інспекції, що знаходяться у підпорядкуванні Української державної лісонасіннєвої інспекції.
 
272. Стаття 32. Посадові особи, які здійснюють державний
 
273. контроль у насінництві та розсадництві
 
274. Організація та здійснення державного контролю покладаються:
 
275. у сільськогосподарському насінництві та розсадництві - на Головного державного інспектора України з насінництва - начальника Української державної насіннєвої інспекції, на Головного державного інспектора України з розсадництва - начальника Української державної помологічно - ампелографічної інспекції, які призначаються і звільняються з посади спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, а також на головних державних інспекторів з насінництва Автономної Республіки Крим, областей та районів.
 
276. Головний державний інспектор України з насінництва - начальник Української державної насіннєвої інспекції має заступників, у тому числі одного першого, які призначаються і звільняються з посади начальником Української державної насіннєвої інспекції.
 
277. Начальники Державної насіннєвої інспекції Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, міжрайонних державних насіннєвих інспекцій (їхні заступники) призначаються і звільняються з посади начальником Української державної насіннєвої інспекції.
 
278. Начальник Української державної помологічно - ампелографічної інспекції одночасно за посадою є Головним державним інспектором України з розсадництва, його заступники - заступниками Головного державного інспектора України з розсадництва, а всі спеціалісти - державними інспекторами з розсадництва.
 
279. Організаційна структура спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері насінництва плодових, горіхоплідних культур та розсадництва багаторічних культур затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
 
280. у лісовому насінництві та розсадництві - на Головного державного інспектора України з лісового насінництва та розсадництва - начальника Української державної лісонасіннєвої інспекції, який призначається і звільняється з посади спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, а також на головних державних інспекторів з лісового насінництва та розсадництва - начальників зональних лісонасіннєвих інспекцій;
 
281. у квітково - декоративному насінництві та розсадництві - на Головного державного інспектора України з квітково - декоративного насінництва та розсадництва - начальника Української державної квітково - декоративної насіннєвої інспекції, який призначається і звільняється з посади спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства України, а також на головних державних інспекторів з квітково - декоративного насінництва та розсадництва - начальників державних зональних квітково - декоративних насіннєвих інспекцій.
 
282. Керівники та спеціалісти державних інспекцій, зазначених у статті 31 цього Закону, за посадою є одночасно державними інспекторами з насінництва та розсадництва.
 
283. На посадових осіб, яким надано повноваження державних інспекторів з насінництва та розсадництва, поширюється дія Закону України «Про державну службу».
 
284. Стаття 33. Повноваження головних державних інспекторів та
 
285. державних інспекторів з насінництва та розсадництва
 
286. Головні державні інспектори України, головні державні інспектори Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст та державні інспектори з насінництва та розсадництва, здійснюючи контроль за додержанням вимог цього Закону, інших нормативних актів насінництва і випробування сортів рослин, в межах своїх повноважень мають право:
 
287. контролювати додержання суб'єктами насінництва та розсадництва незалежно від форм власності методичних і технологічних вимог;
 
288. давати обов'язкові для виконання суб'єктами насінництва та розсадництва вказівки щодо усунення порушень у порядку ведення насінництва та розсадництва та визначати термін усунення виявлених порушень;
 
289. доступу в будь - яке місце вирощування, оброблення і зберігання насіння і садивного матеріалу;
 
290. знайомитися з документацією з насінництва та розсадництва, відкривати будь - яке пакування з насінням (садивним матеріалом) для відбирання контрольних проб;
 
291. накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону та інших нормативних актів;
 
292. призупиняти або забороняти реалізацію будь - якого насіння і садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їх якісних показників нормативним документам;
 
293. порушувати клопотання про позбавлення права на виробництво та реалізацію насіння і садивного матеріалу у разі систематичного порушення цього Закону, інших нормативних актів чи нормативних документів у насінництві та розсадництві;
 
294. виконувати інші повноваження, встановлені спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції.
 
295. Головні державні інспектори, державні інспектори з насінництва та розсадництва здійснюють контроль у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації, його територіальними органами.
 
296. Розділ VІ
 
297. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА.
 
298. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ НАСІННЯ ТА САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ
 
299. Стаття 34. Державна підтримка селекції, насінництва та розсадництва
 
300. Державна підтримка селекції, насінництва та розсадництва здійснюється в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, шляхом часткової компенсації витрат на виробництво добазового насіння і вихідного садивного матеріалу та часткової компенсації вартості придбаного базового і сертифікованого насіння і садивного матеріалу, державного регулювання цін, а також іншими заходами, встановленими законодавством.
 
301. Стаття 35. Торгівля насінням і садивним матеріалом
 
302. Оптова торгівля насінням на внутрішньому ринку України здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за ліцензіями, виданими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями відповідно до своїх повноважень.
 
303. На підставі ліцензії, виданої центральним органом виконавчої влади, господарська діяльність провадиться на всій території України, а на підставі ліцензії, виданої місцевим органом виконавчої влади, - на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці.
 
304. Розділ VІІ
 
305. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ
 
306. НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
 
307. Стаття 36. Відповідальність за порушення законодавства в
 
308. галузі насінництва та розсадництва
 
309. Особи, винні в порушенні законодавства в галузі насінництва та розсадництва, несуть відповідальність згідно з законами України.
 
310. Накладення стягнення не звільняє винних осіб від відшкодування збитків у випадках і порядку, передбачених законодавством України.
 
311. Розділ VІІІ
 
312. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ГАЛУЗІ НАСІННИЦТВА ТА РОЗСАДНИЦТВА
 
313. Стаття 37. Участь у міжнародному співробітництві в галузі насінництва та розсадництва
 
314. Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі насінництва та розсадництва, зокрема на основі міжнародних договорів.
 
315. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі насінництва та розсадництва здійснюється в порядку, встановленому законом.
 
316. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародних договорів.
 
317. Розділ ІХ
 
318. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
319. Цей Закон набирає чинності через тридцять днів після його опублікування.