Кількість абзаців - 179 Розмітка (ліва колонка)


Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1. Закон України
 
2. Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель
 
3. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності у сфері енергетичної ефективності житлових та громадських будівель і спрямований на створення умов для раціонального споживання в них енергетичних ресурсів.
 
4. Розділ І
 
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
6. Стаття 1. Визначення термінів
 
7. 1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
 
8. 1) будівля — капітальна споруда, її частина (запланована або змінена у встановленому законом порядку для окремого використання), яка призначена для проживання або перебування фізичних осіб і енергія в якій використовується для створення мікроклімату та забезпечення побутових потреб людини;
 
9. 2) громадська будівля — будівля, призначена для тимчасового перебування в ній фізичних осіб. До цієї категорії належать будівлі, в яких розміщені органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та організаційно-правової форми;
 
10. 3) житлова будівля — будівля, призначена та придатна для постійного або тимчасового проживання в ній фізичних осіб (житловий будинок та гуртожиток);
 
11. 4) існуюча будівля — будівля, введена в установленому порядку в експлуатацію;
 
12. 5) нова будівля — будівля до введення в експлуатацію (під час проектування та будівництва);
 
13. 6) оптимальні мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому впливі на людину забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для відпочинку і високого рівня працездатності;
 
14. 7) оптимальний рівень витрат енергетичних ресурсів — визначений відповідно до законодавства середньорічний рівень витрат енергетичних ресурсів у будівлі, що необхідний для забезпечення побутових потреб людини та оптимальних мікрокліматичних умов для її перебування (проживання) у приміщеннях такої будівлі і знаходиться в межах установлених рівнів ефективності;
 
15. 8) термомодернізація будівлі — комплекс ремонтно-будівельних робіт, спрямованих на поліпшення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будівель, показників енергоспоживання інженерних систем та забезпечення енергетичної ефективності будівлі не нижче мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель.
 
16. 2. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в законах України.
 
17. Стаття 2. Законодавство у сфері енергетичної ефективності будівель
 
18. 1. Законодавство у сфері енергетичної ефективності будівель складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про енергозбереження», цього Закону та інших нормативно-правових актів.
 
19. Стаття 3. Завдання законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель
 
20. 1. Завданням законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель є регулювання відносин з метою забезпечення ефективного, ощадного і раціонального споживання енергетичних ресурсів у будівлях, стимулювання розширеного використання альтернативних джерел енергії для створення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях будівель, сприяння інноваційному розвитку будівельної галузі та економіки регіонів у частині забезпечення енергетичної ефективності будівель.
 
21. Стаття 4. Особливості регулювання відносин у сфері енергетичної ефективності будівель
 
22. 1. Регулювання відносин, які виникають у сфері енергетичної ефективності будівель, здійснюється з урахуванням таких особливостей:
 
23. використання енергетичних ресурсів у будівлях — згідно з положеннями Законів України «Про нафту і газ», «Про альтернативні джерела енергії», «Про альтернативні види палива»;
 
24. забезпечення енергозбереження у будівлях — згідно з положеннями Закону України «Про енергозбереження».
 
25. 2. Не є предметом регулювання цього Закону відносини, пов’язані із забезпеченням енергетичної ефективності:
 
26. будівель, в яких розташовані виробничі структурні підрозділи підприємств, установ та організацій;
 
27. дачних, садових будинків;
 
28. індивідуальних та кооперативних гаражів;
 
29. пам’яток культурної спадщини.
 
30. Розділ ІІ
 
31. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ
 
32. Стаття 5. Зміст державної політики у сфері енергетичної ефективності будівель
 
33. 1. Державна політика у сфері енергетичної ефективності будівель спрямована на забезпечення державного регулювання та управління у цій сфері, основними засадами якої є:
 
34. забезпечення належного рівня енергетичної ефективності будівель відповідно до технічних регламентів, стандартів, норм і правил;
 
35. стимулювання раціонального та ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів, диверсифікація джерел енергопостачання, у тому числі застосування відновлюваних джерел енергії, здійснення енергоефективних заходів;
 
36. скорочення викидів двоокису вуглецю в атмосферу;
 
37. створення умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для здійснення енергоефективних заходів;
 
38. диверсифікація джерел фінансування енергоефективних заходів;
 
39. створення умов для будівництва будівель з приблизно нульовим споживанням енергії;
 
40. здійснення контролю за станом систем опалення і кондиціювання будівель.
 
41. Стаття 6. Державне управління у сфері енергетичної ефективності будівель
 
42. 1. Державне управління у сфері енергетичної ефективності будівель у межах повноважень, визначених законодавством, здійснюють Кабінет Міністрів України, уповноважені органи державного управління у цій сфері, інші органи виконавчої влади.
 
43. 2. Уповноваженими органами державного управління у сфері енергетичної ефективності будівель (далі — уповноважені органи державного управління) є центральні органи виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
 
44. 3. Уповноважені органи державного управління розробляють і подають Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо формування державної політики, проекти законодавчих актів, порядок підготовки фахівців з енергетичної ефективності будівель, беруть участь у розробленні державних цільових програм у сфері енергетичної ефективності будівель, видають нормативно-правові акти та нормативно-технічні (стандарти, норми, порядки і правила) з питань, віднесених до їх компетенції, здійснюють інші повноваження:
 
45. центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства забезпечує реалізацію енергоефективних заходів у житлових будівлях, видає нормативно-правові акти та нормативно-технічні (стандарти, норми, порядки і правила) з питань, віднесених до його компетенції, здійснює моніторинг стану обладнання існуючих будівель засобами обліку і регулювання споживання теплової енергії, засобами обліку води (холодної та гарячої);
 
46. центральний орган виконавчої влади з реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства здійснює державний контроль за наявністю паспортів енергетичної ефективності будівель у складі проектно-кошторисної документації забудовників, у власників (співвласників) існуючих будівель, а також проводить перевірки достовірності відомостей, зазначених у таких паспортах;
 
47. центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження взаємодіє з іншими органами виконавчої влади щодо реалізації ними повноважень у сфері енергетичної ефективності існуючих громадських будівель.
 
48. 4. Аналіз стану реалізації енергоефективних заходів у будівлях та загального споживання окремо у громадських та житлових будівлях природного газу, електричної та теплової енергії проводять органи державної статистики в установленому законодавством порядку.
 
49. 5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації беруть участь у розробленні проектів державних цільових програм у сфері енергетичної ефективності будівель та забезпечують їх виконання, розробляють та забезпечують виконання регіональних цільових програм у зазначеній сфері, звітують про їх виконання, забезпечують здійснення енергоефективних заходів у будівлях державної та комунальної власності; інформують населення про стан виконання регіональних цільових програм, здійснюють інші повноваження, передбачені законом.
 
50. 6. Державне управління у сфері енергетичної ефективності будівель здійснюють також органи місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншим законам України.
 
51. Стаття 7. Повноваження сільських, селищних та міських рад у сфері енергетичної ефективності будівель
 
52. 1. Сільські, селищні та міські ради у сфері енергетичної ефективності будівель:
 
53. затверджують та реалізують місцеві цільові програми забезпечення енергетичної ефективності будівель та здійснюють моніторинг їх виконання;
 
54. інформують населення про стан виконання місцевих цільових програм, а також забезпечують популяризацію енергоефективних заходів у будівлях;
 
55. вирішують інші питання відповідно до закону.
 
56. Стаття 8. Інформаційне забезпечення в сфері енергетичної ефективності будівель
 
57. 1. Уповноважені органи державного управління, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування для популяризації діяльності із забезпечення енергетичної ефективності будівель:
 
58. поширюють інформацію з питань економічної доцільності здійснення таких заходів у будівлях, технічних аспектів їх здійснення, впливу енергетичної ефективності будівель на екологію населених пунктів, світових тенденцій та світового досвіду у сфері підвищення енергетичної ефективності будівель, необхідності своєчасної оплати спожитих паливно-енергетичних ресурсів як найважливішого фактора надійності енергопостачання;
 
59. розробляють та розповсюджують методичні матеріали з питань енергетичної ефективності будівель;
 
60. готують тематичні публікації у засобах масової інформації, спеціалізовані телевізійні та радіопередачі і відеоролики з питань енергетичної ефективності будівель;
 
61. поширюють досвід реалізації проектів у сфері енергетичної ефективності будівель в Україні та за кордоном;
 
62. організовують конкурси, семінари, засідання за круглим столом з питань енергетичної ефективності будівель;
 
63. забезпечують консультування населення з питань здійснення енергоефективних заходів у житлових будівлях;
 
64. надають підтримку громадським організаціям, проводять діяльність з популяризації енергоефективних заходів у будівлях.
 
65. Розділ ІІІ
 
66. ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ
 
67. Стаття 9. Визначення енергетичної ефективності будівель
 
68. 1. Енергетична ефективність будівлі — властивість будівлі, її конструктивних елементів та інженерного обладнання забезпечувати протягом очікуваного життєвого циклу цієї будівлі побутові потреби людини та оптимальні мікрокліматичні умови для її перебування (проживання) у приміщеннях такої будівлі при нормативно допустимих (оптимальних) витратах енергетичних ресурсів на опалення, освітлення, вентиляцію, кондиціювання повітря, нагрівання води з урахуванням місцевих кліматичних умов.
 
69. 2. Енергетична ефективність будівель визначається відповідно до методики, яка затверджується спільним рішенням уповноважених органів державного управління.
 
70. 3. Під час визначення енергетичної ефективності будівель необхідно враховувати:
 
71. місцеві кліматичні умови;
 
72. функціональне призначення, тип, архітектурно-планувальне і конструктивне рішення будівлі;
 
73. геометричні, теплотехнічні та енергетичні показники будівлі;
 
74. нормативні санітарно-гігієнічні параметри мікроклімату приміщень будівлі;
 
75. довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації будівлі;
 
76. показники енергетичних характеристик інженерного обладнання;
 
77. інші показники, передбачені законодавством.
 
78. Стаття 10. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель
 
79. 1. З метою забезпечення належного рівня енергетичної ефективності нових та існуючих будівель застосовуються мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель.
 
80. 2. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівлі — мінімальні значення показників, які характеризують властивість будівлі, її конструктивних елементів та інженерного обладнання забезпечувати оптимальний рівень витрат енергетичних ресурсів протягом очікуваного життєвого циклу такої будівлі без порушення нормативно встановлених санітарно-гігієнічних вимог до приміщень цієї будівлі.
 
81. 3. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель є обов’язковими для дотримання у процесі проектування та будівництва нових будівель, а також проведення термомодернізації, капітального ремонту чи реконструкції існуючих будівель.
 
82. 4. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель затверджуються один раз на п’ять років центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
83. 5. Під час встановлення мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель необхідно враховувати можливість застосування новітніх будівельних матеріалів, а також технічну можливість та економічну доцільність використання активних сонячних енергосистем та інших опалювальних і електричних систем, що базуються на відновлюваних джерелах енергії, і систем централізованого кондиціювання повітря, децентралізованого та автономного опалення.
 
84. 6. Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності нових будівель із загальною площею понад 1000 кв. метрів встановлюються з урахуванням технічних можливостей та економічної доцільності застосування:
 
85. автономної системи енергопостачання, що базується на відновлюваних джерелах енергії;
 
86. системи комбінованого виробництва теплової та електричної енергії;
 
87. системи централізованого кондиціювання повітря;
 
88. теплових насосів;
 
89. інших екологічно безпечних та енергоефективних заходів.
 
90. Розділ ІV
 
91. ПАСПОРТИЗАЦІЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ
 
92. Стаття 11. Призначення паспортизації енергетичної ефективності будівель
 
93. 1. Паспортизація енергетичної ефективності будівель запроваджується з метою отримання інформації щодо фактичних (розрахункових) показників енергетичної ефективності будівель, результатів проведення оцінки їх відповідності встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, а також розроблення рекомендацій щодо енергоефективних заходів для існуючих будівель.
 
94. 2. Паспортизація енергетичної ефективності будівель здійснюється фахівцями з енергетичної ефективності будівель.
 
95. Стаття 12. Паспорт енергетичної ефективності будівлі
 
96. 1. Паспорт енергетичної ефективності будівлі складається на строк, визначений цим Законом для надання можливості власникам (співвласникам) та наймачам такої будівлі оцінити фактичний рівень її енергетичної ефективності, спрогнозувати витрати на технічне обслуговування та експлуатацію будівлі упродовж її життєвого циклу, розробити перелік необхідних технічно та економічно здійснених енергозберігаючих заходів.
 
97. 2. У паспорті енергетичної ефективності будівлі зазначається:
 
98. адреса будівлі;
 
99. клас її енергетичної ефективності;
 
100. відомості про тип, функціональне призначення та конструкцію будівлі, її поверховість, об’єм та загальну площу;
 
101. мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель, що стосуються такої будівлі;
 
102. визначені відповідно до законодавства розрахункові/фактичні показники енергетичної ефективності будівлі;
 
103. рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі (для існуючих будівель), що враховують місцеві кліматичні умови та є технічно і економічно здійсненними;
 
104. прізвище, ім’я та по батькові фахівця з енергетичної ефективності будівель, що склав паспорт енергетичної ефективності будівлі, його номер у Державному реєстрі фахівців з енергетичної ефективності будівель та контактна інформація;
 
105. інші відомості, передбачені законодавством.
 
106. 3. Форма паспорта енергетичної ефективності будівлі та порядок його складення затверджуються спільним рішенням уповноважених органів державного управління.
 
107. 4. Строк дії паспорта енергетичної ефективності будівлі становить 10 років.
 
108. 5. Порядок визначення вартості паспорта енергетичної ефективності нової або існуючої окремо розташованої будівлі, що підлягає термомодернізації, реконструкції, затверджує центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства відповідно до економічно обґрунтованих витрат.
 
109. Стаття 13. Обов’язковість складення паспорта енергетичної ефективності будівлі
 
110. 1. Паспорт енергетичної ефективності будівлі обов’язково складається у разі будівництва нової будівлі, термомодернізації, реконструкції існуючої окремо розташованої будівлі державної і комунальної власності.
 
111. Стаття 14. Паспортизація енергетичної ефективності нових будівель, будівель, що підлягають термомодернізації, реконструкції чи капітальному ремонту
 
112. 1. Паспортизація енергетичної ефективності нових будівель, будівель, що підлягають термомодернізації, реконструкції чи капітальному ремонту, здійснюється під час розроблення проектної документації з метою визначення розрахункових/фактичних показників енергетичної ефективності нових будівель, будівель після термомодернізації, реконструкції чи капітального ремонту та проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель.
 
113. 2. У разі наявності відхилень від початкових технічних рішень, прийнятих під час будівництва, які впливають на енергетичну ефективність будівлі, після завершення будівництва, термомодернізації, реконструкції чи капітального ремонту складається новий паспорт енергетичної ефективності будівлі.
 
114. 3. Для будівель, зазначених у частині першій цієї статті, паспорт енергетичної ефективності будівлі включається як окремий документ до складу проектної документації на будівлю.
 
115. Стаття 15. Паспортизація енергетичної ефективності існуючих будівель
 
116. 1. Паспортизація енергетичної ефективності існуючих будівель здійснюється з метою визначення фактичних показників енергетичної ефективності таких будівель та проведення їх оцінки на відповідність установленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель, а також розроблення рекомендацій з підвищення рівня енергетичної ефективності будівель.
 
117. 2. Паспортизація енергетичної ефективності існуючих будівель здійснюється на замовлення власника (співвласника) будівлі або уповноваженого ним органу (особи).
 
118. 3. До паспорта енергетичної ефективності існуючої будівлі обов’язково додається техніко-економічне обґрунтування рекомендованих енергоефективних заходів.
 
119. Стаття 16. Єдиний державний реєстр паспортів енергетичної ефективності будівель
 
120. 1. З метою систематизації даних про енергетичну ефективність будівель та здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель створюється Єдиний державний реєстр паспортів енергетичної ефективності будівель.
 
121. 2. Єдиний державний реєстр паспортів енергетичної ефективності будівель ведеться центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
122. 3. Паспорти енергетичної ефективності будівель обов’язково передаються для включення до Єдиного державного реєстру паспортів енергетичної ефективності будівель фахівцями з енергетичної ефективності будівель чи проектною організацією, яка склала паспорт.
 
123. 4. Порядок формування, ведення та користування Єдиним державним реєстром паспортів енергетичної ефективності будівель затверджується центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
124. 5. Для забезпечення відкритого доступу фізичних та юридичних осіб до Єдиного державного реєстру паспортів енергетичної ефективності будівель зазначений реєстр розміщується на офіційній веб-сторінці центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
125. Розділ V
 
126. ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ
 
127. Стаття 17. Фахівці з енергетичної ефективності будівель
 
128. 1. Фахівцями з енергетичної ефективності будівель можуть бути фізичні особи, які мають вищу технічну освіту у сфері енергетики та/або будівництва, досвід роботи за фахом не менше трьох років, підвищили кваліфікацію шляхом підготовки з питань енергетичної ефективності будівель у вищих навчальних закладах, фахових науково-дослідних інститутах, їх об’єднаннях, успішно склали іспит, отримали документ про післядипломну освіту та включені до Державного реєстру фахівців з енергетичної ефективності будівель, у порядку, встановленому законодавством України.
 
129. 2. Фахівці з енергетичної ефективності будівель не можуть здійснювати паспортизацію енергетичної ефективності будівель, власниками (співвласниками) яких вони є, а також будівель, у проектуванні, будівництві, управлінні якими вони брали чи беруть участь.
 
130. Стаття 18. Державний реєстр фахівців з енергетичної ефективності будівель
 
131. 1. Державний реєстр фахівців з енергетичної ефективності будівель веде центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
132. 2. Порядок ведення Державного реєстру фахівців з енергетичної ефективності будівель, затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
133. 3. Для забезпечення відкритого доступу фізичних та юридичних осіб до Державного реєстру фахівців з енергетичної ефективності будівель зазначений реєстр розміщується на офіційній веб-сторінці центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства.
 
134. Розділ VІ
 
135. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ
 
136. Стаття 19. Заходи щодо забезпечення енергетичної ефективності будівель
 
137. 1. Підвищення енергетичної ефективності будівель забезпечується шляхом:
 
138. термомодернізації будівлі;
 
139. використання місцевих та відновлюваних/альтернативних джерел енергії;
 
140. підвищення енергетичної ефективності систем опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціонування та освітлення;
 
141. встановлення будинкових засобів обліку та регулювання споживання паливно-енергетичних ресурсів;
 
142. здійснення інших енергоефективних заходів.
 
143. Стаття 20. Права та обов’язки власників (співвласників) будівель у сфері енергетичної ефективності будівель
 
144. 1. З метою забезпечення відповідності будівлі мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівель власники (співвласники) будівель вживають економічно доцільних енергоефективних заходів, що передбачені статтею 19 цього Закону.
 
145. 2. Перед нотаріальним посвідченням правочину про відчуження або найм (оренду) будівлі власники (співвласники) будівлі зобов’язані передати покупцеві (орендарю) оригінал або завірену копію паспорта енергетичної ефективності будівлі за умови його наявності.
 
146. Стаття 21. Джерела фінансування енергоефективних заходів
 
147. 1. Джерелами фінансування енергоефективних заходів є кошти власників (співвласників) будівель, державного і місцевих бюджетів та інші.
 
148. Стаття 22. Бюджетна підтримка енергоефективних заходів
 
149. 1. Бюджетна підтримка енергоефективних заходів може здійснюватися шляхом:
 
150. здешевлення кредитів;
 
151. кредитування за рахунок коштів місцевих бюджетів;
 
152. фінансування за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів державних та місцевих цільових програм у сфері енергетичної ефективності будівель.
 
153. 2. Пріоритетним правом на отримання бюджетної підтримки для здійснення енергоефективних заходів у житлових будівлях користуються об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
 
154. 3. Бюджетна підтримка енергоефективних заходів надається відповідно до законодавства та виключно за умови:
 
155. наявності паспорта енергетичної ефективності будівлі;
 
156. досягнення у будівлях не менш як на 10 відсотків економії паливно-енергетичних ресурсів у результаті здійснення зазначених заходів, що підтверджується в установленому законодавством порядку.
 
157. 4. Фінансування цільових програм у сфері енергетичної ефективності будівель за рахунок коштів державного бюджету здійснюється виключно на умовах співфінансування з місцевих бюджетів та/або інших джерел.
 
158. Розділ VІІ
 
159. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БУДІВЕЛЬ
 
160. Стаття 23. Відповідальність за порушення законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель
 
161. 1. Особи, винні у порушенні законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель, несуть відповідальність відповідно до закону.
 
162. Розділ VІІІ
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
163. 1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
164. доповнити статтю 96 частиною такого змісту:
 
165. «Проектування, проведення будівельних робіт або термомодернізації, реконструкції, капітального ремонту окремо розташованих будівель державної і комунальної власності без дотримання мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель —
 
166. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб — від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 
167. доповнити статтю 961 частиною такого змісту:
 
168. «Видача сертифіката відповідності у разі невідповідності об’єкта державної і комунальної власності проектній документації на будівництво такого об’єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, або коли енергетична ефективність будівлі не відповідає мінімальним вимогам до енергетичної ефективності будівлі, —
 
169. тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 
170. у пункті 21 частини першої статті 255 слова і цифри « (частина друга статті 961)» замінити словами і цифрами « (частини друга і четверта статті 961)»;
 
171. 2) пункт «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2003 р., № 45, ст. 360; 2009 р., № 32—33, ст. 485; 2010 р., № 10, ст. 107; № 34, ст. 486) доповнити підпунктом 41 такого змісту:
 
172. «41) підготовка і подання на затвердження ради місцевої цільової програми у сфері енергетичної ефективності будівель;»;
 
173. 3) у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності»:
 
174. частину першу статті 31 доповнити абзацом такого змісту:
 
175. «До складу проектної документації на будівництво нової окремо розташованої будівлі державної і комунальної власності обов’язково включається паспорт енергетичної ефективності будівлі.»;
 
176. пункт третій частини сьомої статті 39 доповнити реченням такого змісту: «Для окремо розташованих житлових та громадських будівель державної і комунальної власності — невідповідність розрахункових/фактичних показників енергетичної ефективності будівлі встановленим мінімальним вимогам до енергетичної ефективності такої будівлі.».
 
177. Розділ ІХ.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
 
178. 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.