Кількість абзаців - 192 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та землеоціночних робіт)
 
2.

 
3. І. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27; 2003 р., № 30, ст. 247; 2004 р., № 7, ст. 57; 2004 р., № 8, ст. 67; 2004 р., № 26, ст. 361; 2005 р., № 4, ст. 103; 2006 р., № 9, №10-11, ст. 96; 2006 р., № 21, ст. 170; 2007 р., № 7-8, ст. 66; 2007 р., № 33, ст. 440; 2008 р., № 5-6, № 7-8, ст. 78; 2008 р. № 27-28, ст. 253; 2008 р. № 48, ст. 358; 2009 р., № 19, ст. 257; 2009 р., № 29, ст. 396; 2009 р., № 44, ст. 656; 2010 р., № 1, ст. 2; 2010 р., № 5, ст. 40; 2010 р., № 5, ст. 41; 2010 р., № 5, ст. 44; 2010 р., № 40, ст. 524; 2011 р., № 30, ст. 275; 2011 р., № 32, ст. 318; 2011 р., № 34, ст. 15; 2011 р., № 37, ст. 376; 2011 р., № 55, ст. 13; 2011 р. № 55, ст. 15; 2011 р., № 60, стор. 104):
 
4. 1) у абзаці другому частини сьомої статті 118 слова «особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт» замінити словами «суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно закону»;
 
5. 2) у частині восьмій статті 128 слова «організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт» замінити словами «суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із експертної грошової оцінки земельних ділянок згідно закону»;
 
6. 3) у частині першій статті 185 слова «державними та іншими землевпорядними організаціями» замінити словами «суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно закону».
 
7. ІІ. У Законі України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282; 2009 р., № 29, ст. 396, № 47, ст. 719; 2010 р., № 5, ст. 40; 2011 р., № 34, ст. 343, № 37, ст. 376; 2012 р., № 8, ст. 61, № 21, ст. 193; Офіційний вісник України 2012 р., № 22, ст. 822, № 59, ст. 2364):
 
8. 1) пункт «г» частини першої статті 14 викласти у редакції:
 
9. «г) здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів та оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів та сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки;
 
10. 2) статтю 25 доповнити частиною шостою такого змісту:
 
11. «Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, що відповідає за якість робіт із землеустрою.»;
 
12. 3) частину другу статті 26 викласти у такій редакції:
 
13. «Розробниками документації із землеустрою є:
 
14. юридичні особи, що володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників;
 
15. фізичні особи - підприємці, що володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.»;
 
16. 4) статтю 40 доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 
17. «Вимоги до технічного та технологічного забезпечення виконавців робіт із землеустрою встановлюються центральним органом виконавчої влади до повноважень якого належить здійснення нормативно-правового регулювання у сфері земельних відносин.»;
 
18. 5) доповнити Закон статтею 61-1 «Державний нагляд у сфері землеустрою» такого змісту:
 
19. «Державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
 
20. Державний нагляд здійснюється за місцем провадження господарської діяльності виконавця робіт із землеустрою або його відокремлених підрозділів. Заходи державного нагляду можуть здійснюватися у приміщенні органу державного нагляду за згодою виконавця робіт із землеустрою.
 
21. У разі наявності підстав для анулювання чи призупинення кваліфікаційного сертифікату виконавця робіт із землеустрою акт є обов’язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів про позбавлення (анулювання) чи призупинення кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника.
 
22. На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення чи призупинення інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифікату центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів приймає рішення про позбавлення чи призупинення кваліфікаційного сертифікату та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
23. Рішення про позбавлення інженера-землевпорядника кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено в судовому порядку.»;
 
24. 6) статтю 63 викласти у редакції:
 
25. «Стаття 63. Саморегулювання у сфері землеустрою
 
26. Саморегулівними організаціями у сфері землеустрою є громадські організації, що об’єднують фізичних осіб, які визнані сертифікованими інженерами-землевпорядниками в порядку, встановленому цим Законом, отримали свій статус відповідно до вимог цього Закону та здійснюють повноваження з громадського регулювання землеустрою.
 
27. Утворення та порядок діяльності саморегулівних організацій у сфері землеустрою регулюються законодавством про об’єднання громадян з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
 
28. Саморегулівні організації у сфері землеустрою є юридичними особами, які діють на засадах самоврядування і діяльність яких не має на меті отримання прибутку.
 
29. Громадські організації фізичних осіб, які визнані сертифікованими інженерами-землевпорядниками відповідно до цього Закону, що претендують на визнання їх статусу саморегулівної організації у сфері землеустрою, повинні відповідати таким критеріям:
 
30. кількісний склад повинен налічувати не менше 250 сертифікованих інженерів-землевпорядників;
 
31. не менше 90 відсотків членів її загального кількісного складу повинні бути сертифікованими інженерами-землевпорядниками;
 
32. наявність встановленої процедури внутрішньої сертифікації своїх членів з метою контролю за якістю робіт із землеустрою, яка проводиться ними.
 
33. Порядок визнання статусу саморегулівної організації у сфері землеустрою центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
34. Саморегулівні організації у сфері землеустрою здійснюють такі повноваження з громадського регулювання землеустрою:
 
35. контроль за виконанням положень нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, забезпеченням належної якості документації із землеустрою, яка складається сертифікованими інженерами-землевпорядниками - її членами;
 
36. участь у розробленні нормативно-правових актів з проведення землеустрою;
 
37. участь у професійній підготовці та сертифікації інженерів-землевпорядників;
 
38. участь у складі Кваліфікаційної комісії;
 
39. захист своїх членів у питаннях судового та досудового вирішення спорів, пов’язаних із проведенням землеустрою, відповідно до законодавства;
 
40. сприяння розвитку конкуренції у сфері землеустрою;
 
41. підвищення професійного рівня членів саморегулівної організації шляхом внутрішньої сертифікації за процедурою, встановленою саморегулівною організацією;
 
42. сприяння розвитку інформаційних технологій в землеустрої, широкому інформуванню суспільства про особливості організації раціонального використання та охорони земель, формування сталого землекористування;
 
43. встановлення інших вимог щодо сумлінного виконання своїми членами робіт із землеустрою, забезпечення виконання ними вимог цього Закону, нормативно-технічних документів у сфері землеустрою.
 
44. 7) статтю 66 викласти у редакції:
 
45. «Стаття 66. Професійна підготовка та кадрове забезпечення у сфері землеустрою
 
46. Професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися громадяни, які мають спеціальну вищу освіту, отримали кваліфікацію інженера-землевпорядника, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит та одержали сертифікат відповідно до вимог цієї статті.
 
47. Сертифікованим інженером-землевпорядником не може бути особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
 
48. Інженер-землевпорядник, що не є сертифікованим інженером-землевпорядником, може брати участь у складанні документації із землеустрою та технічної документації із оцінки земель як стажер.
 
49. Підготовка інженерів-землевпорядників здійснюється на факультетах землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації.
 
50. Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюється на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджується професійна компетентність інженера-землевпорядника, рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
 
51. Вимоги до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників установлюються Кваліфікаційною комісією, до складу якої включаються висококваліфіковані інженери-землевпорядники, що є представниками центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, представники навчальних закладів та саморегулівних організацій у сфері землеустрою. Кваліфікаційна комісія здійснює контроль за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників. Забезпечується паритетність участі у кваліфікаційній комісії представників центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, навчальних закладів та представників саморегулівних організацій у сфері землеустрою. Чисельний склад Кваліфікаційної комісії складає двадцять одну особу.
 
52. Інженер-землевпорядник, що зацікавлений у складанні кваліфікаційного іспиту подає Кваліфікаційній комісії:
 
53. заяву встановленого зразка;
 
54. копію документу про вищу землевпорядну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра;
 
55. документ, що підтверджує стаж роботи;
 
56. перелік документації із землеустрою та/або оцінки земель, у складанні якої інженер-землевпорядник брав участь;
 
57. копії двох схем та/або проектів землеустрою та/або технічних документацій з оцінки земель, у складанні яких інженер-землевпорядник брав участь.
 
58. Кваліфікаційний іспит включає перевірку теоретичної підготовки та практичних навичок щодо складання документації із землеустрою та оцінки земель.
 
59. Інженеру-землевпоряднику, що склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат паперовому або електронному вигляді, що підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
 
60. Інженери-землевпорядники, які були позбавлені кваліфікаційного сертифікату внаслідок порушення законодавства у сфері землеустрою, відповідно до статті 68 цього Закону, допускаються до складання кваліфікаційного іспиту після прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифікату та за умови успішного підвищення кваліфікації.
 
61. Сертифікований інженер-землевпорядник має особисту печатку, на якій зазначається його прізвище, ім’я та по-батькові та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів.
 
62. Особи, які не склали кваліфікаційний іспит Кваліфікаційній комісії, допускаються до його повторного складення не раніше ніж через два місяці.
 
63. Сертифіковані інженери-землевпорядники зобов’язані не рідше одного разу на чотири роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.
 
64. Видача кваліфікаційного сертифіката (в паперовому чи електронному вигляді) інженерам-землевпорядникам, що склали кваліфікаційний іспит, видача свідоцтва про підвищення кваліфікації, видача дублікатів здійснюється навчальним закладом, на базі якого здійснюється складання кваліфікаційного іспиту або підвищення кваліфікації на підставі рішення Кваліфікаційної комісії.
 
65. Строк дії кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника необмежений у часі. Невиконання вимоги, зазначеної в абзаці дев’ятому цієї статті, є підставою для зупинення дії сертифікату на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.
 
66. Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів:
 
67. а) за добровільним зверненням цього інженера-землевпорядника;
 
68. б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
 
69. в) за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою, відповідно до статті 68 цього Закону;
 
70. г) на підставі свідоцтва про смерть.
 
71. Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації державної політики у галузі земельних відносин.
 
72. 8) доповнити Закон статтею 66-1 такого змісту:
 
73. «Стаття 66-1. Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників
 
74. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів веде Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників, які отримали кваліфікаційний сертифікат.
 
75. У Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників зазначається така інформація про інженера-землевпорядника:
 
76. 1) прізвище, ім’я та по батькові інженера-землевпорядника,
 
77. 2) дата видачі та номер кваліфікаційного сертифікату,
 
78. 3) назва навчального закладу, на базі якого складався кваліфікаційний іспит та який здійснював підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника,
 
79. 4) дата та номер протоколу рішення Кваліфікаційної комісії про видачу кваліфікаційного сертифікату,
 
80. 5) види робіт із землеустрою, що зазначені в кваліфікаційному свідоцтві,
 
81. 6) інформація про підвищення кваліфікації за зазначеними видами робіт,
 
82. 7) інформація щодо зупинення дії чи позбавлення кваліфікаційного сертифікату,
 
83. 8) місце роботи інженера-землевпорядника,
 
84. 9) відомості про членство у саморегулівній організації у сфері землеустрою.
 
85. Інформація з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників надається за письмовою заявою фізичним і юридичним особам у формі витягу на безоплатній основі.
 
86. Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість безоплатного анонімного перегляду, копіювання та роздрукування реєстру на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.
 
87. Інженери-землевпорядники несуть відповідальність за достовірність інформації, яка подається до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, у порядку, встановленому цим Законом.»;
 
88. 9) статтю 68 викласти у такій редакції:
 
89. «Стаття 68. Відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою
 
90. Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.
 
91. Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів про позбавлення інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифікату (його анулювання) з таких підстав:
 
92. порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;
 
93. рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;
 
94. наявність у інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі злочини;
 
95. з’ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифікату.
 
96. На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифікату центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів приймає рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифікату та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
 
97. Рішення про позбавлення інженера-землевпорядника кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено в судовому порядку.
 
98. Рішення про видачу кваліфікаційного сертифікату інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Кваліфікаційною комісією не раніше ніж через три роки від дати позбавлення в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифікату.
 
99. Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у разі:
 
100. невиконання інженером-землевпорядником вимог абзацу одинадцятого статті 66 цього Закону;
 
101. зазначення інженером-землевпорядником завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
 
102. Дія кваліфікаційного сертифікату поновлюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів в тижневий строк після усунення інженером-землевпорядником наявних зауважень.
 
103. Складання документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифікату, яку позбавлено кваліфікаційного сертифікату або дія кваліфікаційного сертифікату якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.
 
104. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.».
 
105. ІІІ. У Законі України «Про оцінку земель» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229, № 38, ст. 471; 2009 р., № 26, ст. 324; 2010 р., № 1, ст. 2, № 5, ст. 40; Офіційний вісник України 2012 р., № 49, ст. 1917, № 60, ст. 2410):
 
106. 1) у тексті закону слова «кваліфікаційне свідоцтво» замінити словами «кваліфікаційний сертифікат» у всіх відмінках;
 
107. 2) у частині першій статті 6 абзаци третій - п’ятий викласти у редакції:
 
108. «юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок;
 
109. фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали кваліфікаційний сертифікат оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок;
 
110. юридичні особи - суб'єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності.»;
 
111. 3) доповнити Закон статтею 6-1 такого змісту:
 
112. «Стаття 6-1. Державний реєстр сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок
 
113. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів веде Державний реєстр сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які отримали кваліфікаційний сертифікат.
 
114. У Державному реєстрі сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки зазначається така інформація:
 
115. 1) прізвище, ім’я та по батькові оцінювача з експертної грошової оцінки,
 
116. 2) дата видачі та номер кваліфікаційного сертифікату,
 
117. 3) назва навчального закладу, на базі якого складався кваліфікаційний іспит та який здійснював підвищення кваліфікації оцінювача з експертної грошової оцінки,
 
118. 4) дата та номер протоколу рішення Кваліфікаційної комісії про видачу кваліфікаційного сертифікату,
 
119. 5) інформація про підвищення кваліфікації,
 
120. 6) інформація щодо зупинення дії чи позбавлення кваліфікаційного сертифікату,
 
121. 7) місце роботи оцінювача з експертної грошової оцінки,
 
122. 8) відомості про членство у саморегулівній організації у сфері землеустрою.
 
123. Інформація з Державного реєстру сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок надається за письмовою заявою фізичним і юридичним особам у формі витягу на безоплатній основі.
 
124. Державний реєстр сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного реєстру сертифікованих сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість безоплатного анонімного перегляду, копіювання та роздрукування реєстру на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.
 
125. Сертифіковані оцінювачі з експертної грошової оцінки земельних ділянок несуть відповідальність за достовірність інформації, яка подається до Державного реєстру сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, у порядку, встановленому цим Законом.»;
 
126. 5) частину третю статті 7 викласти у редакції:
 
127. «Розробниками технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, які мають в своєму складі сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Відповідність технічної документації з оцінки земель положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил засвідчується підписом та особистою печаткою сертифікованого оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.»;
 
128. 4) доповнити Закон статтею 7-1 такого змісту:
 
129. «7-1. Державний нагляд у сфері оцінки земель
 
130. Державний нагляд у сфері оцінки земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
 
131. Державний нагляд здійснюється за місцем провадження господарської діяльності виконавців робіт із експертної грошової оцінки земельних ділянок або його відокремлених підрозділів. Заходи державного нагляду можуть здійснюватися у приміщенні органу державного нагляду за згодою виконавців робіт із експертної грошової оцінки земельних ділянок.
 
132. У разі наявності підстав для анулювання чи призупинення кваліфікаційного сертифікату оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, акт є обов’язковим для розгляду на засіданні екзаменаційної комісії.»;
 
133. 6) абзац п’ятий частини першої статті 11 викласти у редакції:
 
134. «реєстрацію у Державному реєстрі сертифікованих інженерів - землевпорядників та сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок»;
 
135. 7) статтю 13 доповнити абзацом десятим такого змісту:
 
136. «оцінки земельних ділянок та земельних поліпшень для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (крім тих, що справляються на базі нормативної грошової оцінки)»;
 
137. 8) в частині третій статті 16 слова «отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою» замінити словами «мають в своєму складі сертифікованих інженерів - землевпорядників»;
 
138. 9) в частині третій статті 17 слова «отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою» замінити словами «мають в своєму складі сертифікованих інженерів - землевпорядників»;
 
139. 10) в частині третій статті 18 слова «отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою» замінити словами «мають в своєму складі сертифікованих інженерів - землевпорядників»;
 
140. 11) у статті 22:
 
141. в частині першій слова «крім звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу» виключити;
 
142. частину четверту виключити.
 
143. ІV. У Законі України «Про топографо-геодезичну і картографічну
 
144. діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5-6, ст. 46; 2003 р., № 27, ст. 209, № 30, ст. 247; 2006 р., № 22, ст. 184, ст. 199; 2010 р., № 18, ст. 136; 2011 р., № 11, ст. 6):
 
145. 1) у тексті Закону слова «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань топографо-геодезичної і картографічної діяльності» в усіх відмінках замінити словами «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів» у відповідному відмінку;
 
146. 2) у абзаці шостому частини першої статті 5 слова «відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів» замінити словами «які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням, мають у своєму складі сертифікованого інженера-геодезиста або сертифікованого інженера-землевпорядника.»;
 
147. 3) доповнити Закон статтями 5-1 та 5-2 такого змісту:
 
148. «Стаття 5-1. Професійна підготовка та кадрове забезпечення у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності
 
149. Професійною топографо-геодезичною діяльністю можуть займатися громадяни, які мають спеціальну вищу освіту, отримали кваліфікацію інженера-геодезиста або інженера-землевпорядника, склали кваліфікаційний іспит та одержали сертифікат відповідно до вимог цієї статті.
 
150. Сертифікованим інженером-геодезистом не може бути особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
 
151. Складання кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованими інженерами-геодезистами здійснюється на базі факультетів геодезичного або землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджується професійна компетентність особи, рівень кваліфікації і знань як виконавця топографо-геодезичних і картографічних робіт.
 
152. Вимоги до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-геодезистів установлюються Кваліфікаційною комісією, до складу якої включаються висококваліфіковані інженери-геодезисти і інженери-землевпорядники, що є представниками спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, представники навчальних закладів та саморегулівних організацій у сфері землеустрою. Кваліфікаційна комісія здійснює контроль за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-геодезистів. Забезпечується паритетність участі у кваліфікаційній комісії представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, представників навчальних закладів та саморегулівних організацій у сфері землеустрою.
 
153. Інженеру-геодезисту або інженеру-землевпоряднику, що склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста в паперовому або електронному вигляді, що підтверджує відповідність особи кваліфікаційним характеристикам професії та її спроможність самостійно проводити топографо-геодезичні і картографічні роботи.
 
154. Особи, які не склали кваліфікаційний іспит Кваліфікаційній комісії, допускаються до його повторного складення не раніше ніж через два місяці.
 
155. Сертифіковані інженери-геодезисти зобов’язані не рідше одного разу на чотири роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.
 
156. Видача кваліфікаційного сертифіката особам, що склали кваліфікаційний іспит, видача свідоцтва про підвищення кваліфікації, видача дублікатів здійснюється навчальним закладом, на базі якого здійснюється складання кваліфікаційного іспиту або підвищення кваліфікації на підставі рішення Кваліфікаційної комісії.
 
157. Строк дії кваліфікаційного сертифікату інженера-геодезиста необмежений у часі. Невиконання вимоги, зазначеної в абзаці дев’ятому цієї статті, є підставою для зупинення дії сертифікату на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.
 
158. Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста анулюється центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів:
 
159. а) за добровільним зверненням цього сертифікованого інженера-геодезиста;
 
160. б) набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (сертифікованого інженер-геодезиста), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
 
161. в) за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-геодезистом законодавства у сфері топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
 
162. г) на підставі свідоцтва про смерть.
 
163. Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-геодезиста встановлюється центральним органом виконавчої влади до повноважень якого належить формування та забезпечення реалізації державної політики у галузі земельних відносин.
 
164. Стаття 5-2. Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів
 
165. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів веде Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів, які отримали кваліфікаційний сертифікат.
 
166. У Державному реєстрі сертифікованих інженерів-геодезистів зазначається така інформація про інженера-геодезиста:
 
167. 1) прізвище, ім’я та по-батькові інженера-геодезиста,
 
168. 2) дата видачі та номер кваліфікаційного сертифікату,
 
169. 3) назва навчального закладу, на базі якого складався кваліфікаційний іспит та який здійснював підвищення кваліфікації,
 
170. 4) дата та номер протоколу рішення Кваліфікаційної комісії про видачу кваліфікаційного сертифікату,
 
171. 5) види топографо-геодезичних і картографічних робіт, що зазначені в кваліфікаційному сертифікаті,
 
172. 6) інформація про підвищення кваліфікації за зазначеними видами робіт,
 
173. 7) інформація щодо зупинення дії чи позбавлення кваліфікаційного сертифікату,
 
174. 8) місце роботи особи.
 
175. Інформація з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів надається за письмовою заявою фізичним і юридичним особам у формі витягу на безоплатній основі.
 
176. Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення відомостей Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість безоплатного анонімного перегляду, копіювання та роздрукування реєстру на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, цілодобово, без обмежень.
 
177. V. У статті 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 314) слова «державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт» замінити словами «суб’єктами господарювання, які мають в своєму складі сертифікованих інженерів - землевпорядників».
 
178. VІ. У статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (Відомості Верховної Ради України 2012 р., № 8, ст. 61):
 
179. 1) у абзаці шостому частини першої слова «та особам, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та» замінити словами «особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників, інженерів - геодезистів та до Державного реєстру сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, особам, які отримали ліцензії на проведення земельних торгів»;
 
180. 2) у абзаці шостому частини п’ятої слова «отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт» замінити словами «в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників, інженерів - геодезистів та до Державного реєстру сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, особи, які отримали ліцензії на проведення земельних торгів».
 
181. VІІ. У пункті 33 частини першої статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299; 2011 р., № 11, ст. 69; 2011 р., № 48, ст. 536)слова «робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та» виключити.
 
182. VІІІ. Прикінцеві та перехідні положення:
 
183. 1. Цей закон набуває чинності після його опублікування, крім розділу VІІ, який набирає чинності з 1 січня 2015 року.
 
184. Особи, які до набрання чинності цим законом пройшли навчання за програмою базової підготовки оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок та виконали річну програму стажування, мають право складати кваліфікаційний іспит на одержання кваліфікаційного сертифікату оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок без проведення додаткових навчань та стажування.
 
185. Кваліфікаційний сертифікат інженера - землевпорядника видається безоплатно центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів за добровільним зверненням без складання кваліфікаційних іспитів інженерам - землевпорядникам, які на момент набрання чинності цим законом працюють у складі суб’єктів господарювання, що у встановленому законом порядку отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, та призначені відповідальними за якість робіт, що ліцензуються.
 
186. 2. Пункт 33 частини першої статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299; 2011 р., № 11, ст. 69; 2011 р., № 48, ст. 536)викласти у редакції:
 
187. «33) проведення робіт із землеустрою (крім діяльності суб’єктів господарювання, які мають в своєму складі включених до Державного реєстру сертифікованих інженерів - землевпорядників згідно закону), землеоціночних робіт (крім діяльності суб’єктів господарювання, які мають в своєму складі включених до Державного реєстру сертифікованих оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок згідно закону)».
 
188. 3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:
 
189. розробити та привести у відповідність із цим Законом власні нормативно-правові акти;
 
190. забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
 
191. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.