Кількість абзаців - 410 Розмітка (ліва колонка)


Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини
 
2. Цей Закон визначає правові та економічні основи виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції та сировини, заходи контролю та нагляду за такою діяльністю і спрямований на забезпечення справедливої конкуренції та належного функціонування ринку органічної продукції та сировини, покращення основних показників стану здоров’я населення, збереження навколишнього природного середовища, раціонального використання ґрунтів, забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів, а також гарантування впевненості споживачів у продуктах та сировині, маркованих як органічні.
 
3. Розділ І
 
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
5. Стаття 1. Визначення термінів
 
6. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
 
7. виробництво органічної продукції (сировини) ( виробнича діяльність фізичних або юридичних осіб (у тому числі з вирощування та переробки), де під час такого виробництва виключається застосування хімічних добрив, пестицидів, ГМО, консервантів тощо, та на всіх етапах виробництва (вирощування, переробки) застосовуються методи, принципи та правила, визначені цим Законом для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів;
 
8. органічна сировина ( сировина, отримана в результаті сертифікованого виробництва відповідно до вимог цього Закону та яка спрямовується на подальше використання для отримання нової продукції;
 
9. органічна продукція ( продукція, отримана в результаті сертифікованого виробництва відповідно до вимог цього Закону;
 
10. органічна продукція аквакультур ( риба та інші водні живі ресурси, розведені та вирощені у спеціальних штучних умовах або у визначених для цього рибогосподарських водних об’єктах відповідно до цього Закону;
 
11. традиційна (неорганічна) продукція - продукція, виготовлена за загальноприйнятними технологіями виробництва сільськогосподарської продукції, де можна використовувати будь-які хімічні засоби захисту, синтетичні мінеральні добрива, консерванти, штучні барвники, стимулятори росту, гормони, антибіотики, ароматизатори, стабілізатори, підсилювачі смаку тощо відповідно до законодавства;
 
12. зона виробництва органічної продукції та сировини ( місце для ведення виробництва органічної продукції (сировини), яке за агроекологічними показниками придатне для здійснення виробництва органічної продукції та органічної сировини рослинного і тваринного походження;
 
13. паралельне виробництво ( одночасне виробництво органічної та традиційної (неорганічної) продукції;
 
14. перехідний період ( період переходу від виробництва традиційної (неорганічної) продукції (сировини) до виробництва органічної продукції (сировини);
 
15. гідропонне виробництво ( метод вирощування рослин, при якому їх коріння знаходиться лише у мінеральному поживному розчині або у інертному середовищі, такому як перліт, гравій або мінеральна вата, до якого доданий поживний розчин;
 
16. еколого-токсикологічні показники ( показники, що характеризують вміст залишкових кількостей пестицидів, важких металів та радіонуклідів у ґрунтах і тест-культурах;
 
17. інгредієнти ( речовини, у тому числі харчові добавки, що використовуються при виробництві або переробці харчової продукції, які містяться в кінцевому продукті;
 
18. інспектування ( процедура оцінки відповідності фактичного стану наявного виробництва вимогам, встановленим цим Законом, шляхом спостереження за виробництвом органічної продукції (сировини) і надання висновків за результатами такого спостереження;
 
19. інспектор ( фізична особа, яка перебуває у трудових відносинах з центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або з уповноваженим органом сертифікації, відповідає вимогам цього Закону та уповноважена на здійснення інспектування;
 
20. маркування органічної продукції ( слова, знаки, опис товарів і послуг, назва марки, зображення чи символи, що свідчать про належність продукції до органічної та розміщені на упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до цього виду продукції;
 
21. реєстр виробників органічної продукції ( перелік осіб, яким надано право виробляти (вирощувати, переробляти) органічну продукцію (сировину);
 
22. тест-культури ( сільськогосподарські рослини, в яких визначається вміст токсичних речовин при обстеженні території для оцінки її придатності щодо вирощування органічної продукції;
 
23. уповноважений орган сертифікації - юридична особа, акредитована у встановленому законом порядку, якій надано дозвіл на здійснення інспектування та сертифікації виробництва органічної продукції (сировини).
 
24. Стаття 2. Сфера дії Закону
 
25. 1. Цей Закон регулює відносини у сфері виробництва та обігу органічної продукції, сировини та поширюється на суб’єктів господарювання, які проводять господарську діяльність у цій сфері, та на всю органічну продукцію, сировину, отриману відповідно до вимог цього Закону.
 
26. Стаття 3. Законодавство України у сфері виробництва та реалізації органічної продукції (сировини)
 
27. 1. Законодавство України у сфері органічного виробництва складається з Конституції України, Земельного, Лісового, Водного, Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про безпечність та якість харчових продуктів", цього Закону та інших законів України, міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в цій сфері.
 
28. Стаття 4. Принципи виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини)
 
29. 1. Загальними принципами виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини) є:
 
30. 1) добровільності;
 
31. 2) рівності прав суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, перевезення та реалізацію органічної продукції, сировини;
 
32. 3) раціонального використання природних ресурсів, забезпечення їх належного використання та відтворення;
 
33. 4) відмови від використання генетично модифікованих організмів та продукції з них;
 
34. 5) відмови від використання хімічно синтезованих зовнішніх ресурсів, за винятком виключних випадків, встановлених цим Законом;
 
35. 6)довгострокового підтримання родючості ґрунту;
 
36. 7) використання живих організмів та методів механічного виробництва;
 
37. 8) забезпечення високого рівня біологічного різноманіття;
 
38. 9) використання у виробництві процесів, що не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, здоров’ю людей, рослин, здоров’ю та благополуччю тварин.
 
39. 2. Спеціальними принципами виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини) є:
 
40. 1) забезпечення збереження та відтворення родючості ґрунтів, стійкості ґрунтів та біологічного різноманіття ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин для рослин;
 
41. 2) мінімізації використання невідновлювальних та зовнішніх ресурсів;
 
42. 3) переробки відходів та супутніх продуктів рослинного та тваринного походження для подальшого використання у виробництві продукції рослинного та тваринного походження;
 
43. 4) прийняття до уваги місцевого або регіонального екологічного стану територій під час вибору категорії продукції для виробництва;
 
44. 5) охорони здоров’я тварин шляхом заохочення природного імунного захисту тварин, відбору відповідних порід;
 
45. 6) охорони здоров’я рослин за допомогою превентивних заходів, таких як вибір відповідних видів та порід, стійких до хвороб та шкідників, сівозміни, механічних та фізичних методів, та захист природних ворогів шкідників;
 
46. 7) врахування при виборі порід ступеня адаптації тварин до місцевих умов, їхньої життєздатності та стійкості до хвороб;
 
47. 8) дотримання високого рівня благополуччя тварин, що задовольняє потреби, притаманні кожному окремому виду;
 
48. 9) виробництва продукції органічного тваринництва з тварин, що були вирощені в органічних господарствах з самого народження впродовж усього життя;
 
49. 10) годування тварин органічними кормами;
 
50. 11) виключення використання штучно виведених поліплоїдних тварин;
 
51. 12) збереження біологічного розмаїття природних водних екологічних систем, безперервної охорони здоров’я водного середовища та якості навколишніх водних та поверхневих екологічних систем при виробництві продукції рибальства.
 
52. Розділ ІІ
 
53. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ
 
54. Стаття 5. Основні напрями державної політики у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)
 
55. 1. Державна політика у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) спрямована на створення сприятливих умов для:
 
56. розвитку конкурентоспроможного, високоефективного ведення сільського господарства за допомогою виробництва органічної продукції (сировини);
 
57. збільшення експорту органічної продукції;
 
58. розвитку внутрішнього ринку органічної продукції та задоволення потреб споживачів в асортименті органічної продукції;
 
59. виробництва органічної продукції високої якості;
 
60. охорони довкілля, відтворення і раціонального використання природних ресурсів, охорони здоров’я населення;
 
61. визначення зон виробництва органічної продукції та сировини, які придатні для ведення виробництва органічної продукції (сировини);
 
62. впровадження економічного стимулювання виробництва та реалізації органічної продукції (сировини), а також інших заходів, спрямованих на здешевлення та підвищення якості органічної продукції та сировини вітчизняного виробництва;
 
63. здійснення державного нагляду (контролю) під час виробництва, переробки, маркування, перевезення, зберігання та обігу органічної продукції (сировини);
 
64. відшкодування збитків, завданих порушенням цього Закону та пов’язаних з ним законодавчих актів.
 
65. Стаття 6. Органи, що здійснюють державну політику у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)
 
66. 1. Основи державної політики у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) визначаються Верховною Радою України.
 
67. 2. Державну політику у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) здійснюють Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади відповідно до законодавства.
 
68. Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)
 
69. 1. До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) належать:
 
70. забезпечення здійснення державної політики та міжнародного співробітництва у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини);
 
71. затвердження і забезпечення здійснення державних програм з розвитку виробництва та обігу органічної продукції (сировини);
 
72. затвердження детальних правил виробництва та обігу органічної продукції та сировини;
 
73. внесення пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік щодо фінансового забезпечення суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції, сировини, їх фінансової підтримки;
 
74. спрямування та координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які забезпечують державну політику у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини);
 
75. забезпечення співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції, сировини, їх об’єднаннями, громадськими організаціями, науковими установами та навчальними закладами;
 
76. встановлення кваліфікаційних вимог до інспекторів, які здійснюють інспектування діяльності з виробництва органічної продукції (сировини);
 
77. здійснення заходів, спрямованих на залучення інвестицій та підвищення ефективності міжнародної технічної допомоги для розвитку виробництва та обігу органічної продукції (сировини) та державну координацію за їх діяльністю;
 
78. інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
79. Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)
 
80. 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) належать:
 
81. здійснення атестації інспекторів, які здійснюють інспектування діяльності з виробництва органічної продукції (сировини), та видача відповідних атестатів, анулювання таких атестатів;
 
82. реалізація державної політики у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини);
 
83. розробка та участь у здійсненні державної програми з розвитку виробництва та обігу органічної продукції (сировини);
 
84. внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо державної підтримки розвитку виробництва та обігу органічної продукції (сировини) та суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції, сировини;
 
85. розробка детальних правил виробництва та обігу органічної продукції та сировини, державного логотипу для органічної продукції;
 
86. надання дозволів на здійснення сертифікації уповноваженим органам сертифікації, анулювання таких дозволів;
 
87. ведення Реєстру уповноважених органів сертифікації виробництва органічної продукції (сировини);
 
88. здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю уповноважених органів сертифікації;
 
89. організація підготовки кваліфікованих кадрів для виробництва органічної продукції (сировини), підвищення їхньої кваліфікації, внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо фінансування фундаментальних та прикладних наукових досліджень у сфері агроекології та виробництва органічної продукції (сировини), створення наукових парків для трансферу інновацій від практики до науки;
 
90. інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
91. Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини)
 
92. 1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) належать:
 
93. здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції, сировини;
 
94. анулювання сертифікатів на виробництво органічної продукції (сировини), виданих уповноваженим органом сертифікації, в разі виявлення невідповідності виробництва органічної продукції (сировини) під час здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції, сировини;
 
95. участь у розробці та здійсненні державної програми з розвитку виробництва та обігу органічної продукції (сировини);
 
96. ведення реєстру виробників органічної продукції (сировини) та забезпечення опублікування офіційних відомостей про осіб, які здійснюють виробництво та реалізацію органічної продукції (сировини);
 
97. поширення інформації про виробництво та реалізацію органічної продукції (сировини), органічну продукцію, систему гарантій та контролю в засобах масової інформації із залученням заінтересованих сторін;
 
98. інші повноваження, передбачені цим Законом.
 
99. Стаття 10. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері технічного регулювання та споживчу політику
 
100. 1. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері технічного регулювання та споживчу політику, розробляє технічні регламенти у сфері виробництва органічної продукції (сировини).
 
101. Стаття 11. Державний нагляд (контроль) за виробництвом та обігом органічної продукції (сировини)
 
102. 1. Державний нагляд (контроль) за виробництвом та обігом органічної продукції (сировини) здійснюється центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
 
103. 2. Порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері виробництва та обігу органічної продукції (сировини) визначається законодавством.
 
104. 3. Система державного нагляду (контролю) має забезпечити можливість простежити кожен продукт на стадіях виробництва, зберігання, перевезення та реалізації органічної продукції (сировини) з метою гарантування споживачу відповідності виробленої органічної продукції (сировини) вимогам, встановленим цим Законом.
 
105. 4. Періодичність проведення заходів щодо державного нагляду (контролю) визначається на основі ступенів ризиків, встановлених законодавством.
 
106. Розділ ІІІ
 
107. ВИРОБНИЦТВО ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ, СИРОВИНИ
 
108. Стаття 12. Право на виробництво органічної продукції та сировини
 
109. 1. Здійснювати виробництво органічної продукції (сировини) має право фізична чи юридична особа будь-якої організаційно-правової форми та будь-якої форми власності, яка пройшла інспектування в установленому цим Законом порядку, отримала сертифікат та включена до Реєстру виробників органічної продукції.
 
110. Стаття 13. Реєстрація виробників органічної продукції та/або сировини
 
111. 1. Фізичні або юридичні особи, які виявили намір здійснювати виробництво органічної продукції та/або сировини, пройшли інспектування та отримали сертифікат, заносяться до Реєстру виробників органічної продукції, який веде центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
 
112. 2. Положення про Реєстр виробників органічної продукції розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 
113. 3. Реєстр виробників органічної продукції публікується в засобах масової інформації центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а також на його офіційному веб-сайті.
 
114. 4. Фізичні або юридичні особи, що не занесені до Реєстру виробників органічної продукції, не мають права здійснювати виробництво органічної продукції та/або сировини.
 
115. Стаття 14. Правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини
 
116. 1. Загальні правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини встановлюються цим Законом.
 
117. 2. Детальні правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини розробляються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства за участю представників центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, відповідних спеціалізованих наукових установ, науково-дослідних інститутів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
118. 3. Детальні правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини повинні відповідати вимогам цього Закону та встановлювати правила виробництва та обігу за такими напрямами щодо:
 
119. виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) рослинного походження, у тому числі грибів;
 
120. виробництва непереробленої органічної продукції (сировини) тваринного походження;
 
121. виробництва органічної продукції (сировини) аквакультур;
 
122. виробництва органічних морських водоростей;
 
123. виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва;
 
124. перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції (сировини);
 
125. збору дикорослих рослин, лісової продукції та водоростей;
 
126. виробництва під час перехідного періоду;
 
127. порядку переходу до виробництва органічної продукції (сировини);
 
128. переліку, умов та допустимих обсягів використання неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, при виробництві органічної продукції (сировини) по кожній із категорій продукції, речовин;
 
129. переліку речовин, які забороняється використовувати при виробництві органічної продукції (сировини);
 
130. допустимих обсягів та переліку неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, які можуть у виключних випадках використовуватись при виробництві органічної продукції (сировини);
 
131. критеріїв оцінки придатності сільськогосподарських угідь для виробництва органічної продукції (сировини).
 
132. 4. Детальні правила виробництва та обігу органічної продукції та сировини та зміни, які вносяться до них, публікуються в засобах масової інформації центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства, а також на його офіційному веб-сайті.
 
133. Стаття 15. Методи виробництва органічної продукції та/або сировини
 
134. 1. При виробництві органічної продукції та/або сировини використовуються методи, які:
 
135. виключають використання ГМО, похідних ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного походження садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин;
 
136. виключають використання хімічно-синтезованих речовин, консервантів, синтезованих (штучних) барвників, гормонів, антибіотиків, ароматизаторів, стабілізаторів, підсилювачів смаку, стимуляторів росту;
 
137. виключають використання іонізуючого випромінювання для обробки органічної сировини або кормів, що використовується у виробництві органічної продукції;
 
138. виключають гідропонне виробництво;
 
139. використовують живі організми та методи механічного виробництва;
 
140. здійснюють живлення рослин в основному через екосистему ґрунту;
 
141. засновані на оцінці ризику та використовують превентивні заходи.
 
142. Стаття 16. Загальні правила виробництва органічної продукції та/або сировини
 
143. 1. Фізичні або юридичні особи, яким надано право на виробництво органічної продукції (сировини), зобов’язані дотримуватися таких загальних правил виробництва органічної продукції та/або сировини:
 
144. 1) дотримуватися вимог цього Закону та правил виробництва та обігу органічної продукції та сировини та/або дикорослих рослин, використовувати лише методи виробництва органічної продукції та/або сировини;
 
145. 2) забезпечувати відокремлення виробництва органічної продукції (сировини) від виробництва неорганічної продукції (сировини), продукції перехідного періоду;
 
146. 3) використовувати технології виробництва, які попереджають або мінімізують будь-яке збільшення забруднення навколишнього природного середовища;
 
147. 4) утилізовувати відходи і побічні продукти рослинного і тваринного походження у процесі виробництва органічної продукції;
 
148. 5) запобігати процесам утилізації пестицидів та агрохімікатів, отриманих шляхом хімічного синтезу, на територіях, де здійснюється виробництво та зберігання органічної продукції, сировини;
 
149. 6) враховувати місцевий та регіональний екологічний стан територій під час вибору продукції для виробництва;
 
150. 7) мінімізовувати використання невідновлювальних ресурсів та зовнішніх ресурсів;
 
151. 8) забезпечувати збереження та відтворення родючості ґрунтів.
 
152. 2. При виробництві органічних харчових продуктів шляхом переробки особи, яким надано право на виробництво органічної продукції (сировини), крім правил, зазначених у частині першій цієї статті, зобов’язані дотримуватися такого:
 
153. 1) виробляти продукцію переважно з інгредієнтів сільськогосподарського походження (вода та кухонна сіль не беруться до уваги);
 
154. 2) не використовувати органічний інгредієнт разом з таким самим інгредієнтом в неорганічній формі або інгредієнтом у стадії перехідного періоду;
 
155. 3) не використовувати речовини та технології, що відновлюють характеристики, втрачені при переробці та зберіганні органічних харчових продуктів, та виправляють результати халатності при переробці таких продуктів, або іншим чином вводять в оману щодо справжньої природи продукту.
 
156. 3. Промислове виробництво органічної продукції проводиться виключно з органічної сировини, вирощеної на придатних для цього землях або у спеціально визначених зонах виробництва органічної продукції та сировини. Придатність земель для виробництва органічної продукції (сировини) встановлюється цим Законом.
 
157. 4. Продукти полювання та риболовства диких тварин не вважаються органічною продукцією.
 
158. 5. Збирання диких рослин та їх частин, що природно ростуть у лісах та на сільськогосподарських угіддях, вважається виробництвом органічної продукції, якщо:
 
159. 1) такі райони не піддавалися протягом періоду не менш як п’ять років обробці продуктами, використання яких заборонено цим Законом;
 
160. 2) таке збирання не впливає на стабільність природного середовища, існування або збереження видів рослин у районі збирання.
 
161. 6. Збирання диких водоростей та їх частин, що ростуть у морі природнім способом, вважається органічним виробництвом за дотримання таких умов:
 
162. 1) райони зростання водоростей мають високу екологічну якість, не забруднені речовинами, які забороняється використовувати при виробництві органічної продукції (сировини), або іншими шкідливими для здоров’я людини речовинами;
 
163. 2) таке збирання не впливає на стабільність природного середовища, існування або збереження видів рослин у районі збирання.
 
164. Стаття 17. Винятки із правил виробництва органічної продукції та/або сировини
 
165. 1. У виключних випадках, передбачених цією статтею, за згодою центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, дозволяється під час виробництва органічної продукції, сировини використовувати традиційну продукцію, сировину (крім продукції, сировини, яка містить ГМО, похідної від ГМО або отриманої за допомогою ГМО) та продукцію, сировину перехідного періоду на такі цілі:
 
166. 1) як продукти для захисту рослин;
 
167. 2) як добрива та поліпшувачі ґрунту;
 
168. 3) як неорганічні кормові матеріали рослинного, тваринного та мінерального походження;
 
169. 4) як кормові добавки та технологічні добавки;
 
170. 5) як продукти для очищення та дезінфекції водоймищ, кліток, споруд та установок виробництва продукції тваринництва;
 
171. 6) як продукти для очищення та дезінфекції споруд та установок, які використовуються для виробництва продукції рослинництва, включаючи об’єкти для зберігання такої продукції.
 
172. 2. Допустимі обсяги та перелік неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, які можуть у виключних випадках використовуватись при виробництві органічної продукції (сировини), по кожній із категорій продукції, речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
173. 3. Використання традиційної продукції (сировини) та продукції (сировини) перехідного періоду можливе лише у таких випадках:
 
174. 1) коли така продукція є необхідною для забезпечення можливості починати або продовжувати виробництво органічної продукції (сировини) на територіях, які мають кліматичні, географічні або структурні обмеження;
 
175. 2) коли це є необхідним для забезпечення доступу до кормів, посівного матеріалу та матеріалу для вегетативного розмноження, живих тварин та інших вхідних ресурсів, якщо такі ресурси або їх альтернативи недоступні на ринку в органічній формі;
 
176. 3) коли це є необхідним для забезпечення доступу до інгредієнтів сільськогосподарського походження, коли такі інгредієнти або їх альтернативи недоступні на ринку в органічній формі;
 
177. 4) коли це є необхідним для вирішення окремих проблем, пов’язаних з управлінням поголів’ям органічної худоби.
 
178. 4. При встановленні допустимих обсягів та переліку неорганічної продукції, речовин, продукції, отриманої в перехідний період, які можуть у виключних випадках використовуватися при виробництві органічної продукції (сировини), повинні враховуватися такі фактори:
 
179. 1) використання при виробництві такої продукції, речовин не має шкідливого впливу на навколишнє природне середовище або не посилює цей вплив;
 
180. 2) їх негативний вплив на здоров’я і якість життя людей або тварин є мінімальним;
 
181. 3) такі продукція, речовина є рослинного, тваринного, мікробного або мінерального походження та можуть піддаватися фізичним (механічному, термічному), ферментативному чи мікробному процесам.
 
182. 5. При настанні випадків, передбачених цією частиною, а саме у випадку неможливості задовольнити потреби рослин у поживних речовинах, дозволяється застосовувати тільки добрива і речовини для покращення ґрунту, визначені Кабінетом Міністрів України.
 
183. 6. Виробники органічної продукції (сировини) зобов’язані зводити до мінімуму використання традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду та, за доцільності, обмежувати її використання у часі.
 
184. 7. Згода центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, надається за умови документального підтвердження виробником необхідності застосування таких продуктів, речовин.
 
185. Стаття 18. Правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження
 
186. 1. До загальних правил виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження належать:
 
187. 1) використання методів, що оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, необхідні для виробництва органічної продукції (сировини);
 
188. 2) впровадження ґрунтоохоронних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;
 
189. 3) підтримання стійкості рослин профілактичними заходами шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних, фізичних та біологічних методів захисту;
 
190. 4) збільшення популяції корисних комах, мікроорганізмів та природних паразитів як біологічного контролю шкідників та хвороб рослин;
 
191. 5) використання як добрив матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження, які розщеплюються біологічно;
 
192. 6) дозволяється використання лише сертифікованих органічного насіння та посадкового матеріалу;
 
193. 7) добрива та поліпшувачі ґрунту можуть використовуватися лише якщо їх використання було дозволено згідно зі статтею 17 цього Закону. При цьому забороняється використовувати мінеральні азотні добрива;
 
194. 8) у разі встановлення загрози для рослин продукти для захисту рослин можуть використовуватися лише якщо їх використання було дозволено згідно зі статтею 17 цього Закону;
 
195. 9) продукти для очищення та дезінфекції при виробництві продукції рослинництва використовуються лише якщо їх використання дозволено при органічному виробництві згідно із статтею 17 цього Закону.
 
196. 2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
197. Стаття 19. Правила виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження
 
198. 1. До загальних правил виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження належать:
 
199. 1) при виборі порід враховується здатність тварин пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатності, стійкості до хвороб;
 
200. 2) утримання тварин здійснюється з урахуванням фізіологічних та поведінкових потреб шляхом забезпечення тваринам умов життя, що відповідним чином враховують основні аспекти їхнього природного поводження, достатній ступінь свободи пересування, дотримання оптимальної кількості тварин на одиницю площі, застосування системи розведення тварин, яка враховує їх поведінкові потреби;
 
201. 3) утримання тварин здійснюється шляхом мінімізації стресу тварин, сприяння їх здоров’ю та благополуччю, стимулювання їх природного імунного захисту та запобігання використанню хімічних алопатичних ветеринарних препаратів;
 
202. 4) приміщення для утримання тварин повинні відповідати біологічним і поведінковим потребам тварин та забезпечувати вільний доступ до місць годівлі та джерел питної води; належну теплоізоляцію, опалення, охолодження, вентилювання приміщень з метою підтримки циркуляції повітря, рівня запиленості, температури, відносної вологості повітря в межах, необхідних для здоров’я тварин; належне природне провітрювання приміщення і надходження денного світла; передбачати відповідні заходи на випадок пожежі, виходу з ладу системи механічного обслуговування і перебоїв енергоносіїв;
 
203. 5) годування тварин здійснюється кормами, отриманими в результаті органічного виробництва та з природних речовин несільськогосподарського походження;
 
204. 6) неорганічні кормові матеріали рослинного походження, кормові матеріали тваринного та мінерального походження, кормові добавки, окремі продукти, що використовуються для харчування тварин, та технологічні добавки використовуються лише якщо їх використання було дозволено згідно зі статтею 17 цього Закону;
 
205. 7) при репродукції використовуються переважно природні методи;
 
206. 8) будь-які болісні відчуття тварин зводяться до мінімуму, включаючи відчуття при забої;
 
207. 9) прив’язування або ізоляція поголів’я забороняється, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення безпеки, благополуччя або у ветеринарних цілях;
 
208. 10) час транспортування тварин повинен зводитися до мінімуму;
 
209. 11) продукти тваринництва виробляються з тварин, які були на органічному утриманні від народження і протягом усього життя;
 
210. 12) виключається вирощування штучно виведених поліплоїдних тварин;
 
211. 13) продукти для очищення та дезінфекції при виробництві продукції тваринництва використовуються лише в тому випадку, коли їх використання дозволене при органічному виробництві згідно із статтею 17 цього Закону;
 
212. 14) персонал, що доглядає за тваринами, повинен мати базові знання та навички щодо охорони здоров’я та благополуччя тварин.
 
213. 2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) тваринного походження встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
214. Стаття 20. Правила виробництва органічної продукції аквакультур
 
215. 1. До загальних правил виробництва органічної продукції аквакультур належать:
 
216. 1) при виборі порід враховується здатність тварин пристосовуватися до перебування у штучних умовах або у відповідних рибогосподарських водних об’єктах;
 
217. 2) при репродукції використовуються переважно природні методи;
 
218. 3) утримання тварин повинне забезпечувати задоволення еволюційних, фізіологічних та поведінкових потреб тварин шляхом належного та достатнього годування, забезпечення належної якості води, побудови споруд, що відповідним чином враховують основні аспекти їхнього природного поводження, щільність поголів’я;
 
219. 4) годування тварин здійснюється кормами, отриманими в результаті органічного виробництва;
 
220. 5) при виробництві такої продукції аквакультур, як молюски та інших видів, які не годуються людиною, а природним планктоном, повинна забезпечуватись можливість задоволення їх потреб у харчуванні природними шляхами, крім молодих особин, що відгодовуються у розплідниках та інкубаторах;
 
221. 6) повинні здійснюватись регулярне очищення та дезінфекція приміщень та споруд;
 
222. 7) утримання повинне здійснюватися таким чином, щоб мінімізувати можливість втечі стада;
 
223. 8) органічні тварини повинні утримуватися окремо від інших тварин аквакультури;
 
224. 9) будь-які болісні відчуття тварин зводяться до мінімуму, включаючи відчуття при забої.
 
225. 2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) аквакультур встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
226. Стаття 21. Правила виробництва органічних морських водоростей
 
227. 1. До загальних правил виробництва органічних морських водоростей належать:
 
228. 1) вирощування морських водоростей відбувається у прибережних районах, які мають високу екологічну якість, не забруднені речовинами, які забороняється використовувати при виробництві органічної продукції (сировини), або іншими шкідливими для здоров’я людини речовинами;
 
229. 2) збирання молодих водоростей повинно відбуватися на регулярній основі для підтримки внутрішньої популяції культури;
 
230. 3) добрива можуть використовуватися тільки у внутрішніх приміщеннях, якщо їх використання було дозволено згідно зі статтею 17 цього Закону.
 
231. 2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) рослинного походження встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
232. Стаття 22. Правила виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва
 
233. 1. До загальних правил виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва належать:
 
234. 1) при виборі порід враховується здатність бджіл пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатності, стійкості до хвороб;
 
235. 2) при репродукції використовуються переважно природні методи;
 
236. 3) площа збирання нектару повинна забезпечувати необхідне і достатнє харчування, доступ до води;
 
237. 4) джерела натурального нектару і пилку повинні складатися з рослин, вирощених відповідно до вимог цього Закону та правил виробництва та обігу органічної продукції та сировини, та/або дикорослих рослин;
 
238. 5) здоров’я бджіл повинно підтримуватися на основі превентивних заходів;
 
239. 6) вулики повинні бути виготовлені з натуральних матеріалів, які не створюють небезпеку забруднення навколишнього природного середовища та продуктів бджільництва;
 
240. 7) забороняється знищення бджіл у стільниках як метод, пов’язаний із збиранням продуктів бджільництва.
 
241. 2. Детальні правила виробництва органічної продукції (сировини) бджільництва встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
242. Розділ ІV
 
243. ПРИДАТНІСТЬ ЗЕМЕЛЬ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ, ВСТАНОВЛЕННЯ ЗОН ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ. ІНСПЕКТУВАННЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (СИРОВИНИ)
 
244. Стаття 23. Придатність земель (ґрунтів) для виробництва органічної продукції та сировини та встановлення
 
245. зон виробництва органічної продукції та сировини
 
246. 1. Оцінка придатності земель (ґрунтів) для виробництва органічної продукції та сировини здійснюється територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, за висновком відповідних наукових установ, науково-дослідних інститутів, лабораторій якості та безпеки продукції відповідно до законодавства.
 
247. 2. Встановлення зон виробництва органічної продукції та сировини здійснюється центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, за висновком відповідних наукових установ, науково-дослідних інститутів, лабораторій якості та безпеки продукції відповідно до законодавства.
 
248. 3. Порядок оцінки придатності земель та встановлення зон виробництва органічної продукції та сировини встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
249. 4. Оцінка придатності земель (ґрунтів) та встановлення зон виробництва органічної продукції та сировини здійснюється з метою отримання незалежної від зацікавлених сторін (суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання та реалізацію органічної продукції, сировини) об’єктивної інформації щодо якості земельних ділянок, сприяння їх ефективному використанню, збереженню родючості ґрунтів, встановленню їх придатності для виробництва органічної продукції та сировини, придатності для виробництва окремих культур.
 
250. 5. Критерії якості земель, їх придатності для виробництва органічної продукції та сировини, придатності для виробництва окремих культур розробляються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства за участю представників центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, відповідних наукових установ, науково-дослідних інститутів та затверджуються Кабінетом Міністрів України.
 
251. 6. Оцінка придатності земель (ґрунтів) проводиться з урахуванням еколого-токсикологічних показників агрохімічного паспорта земельної ділянки та результатів хімічного аналізу тест-рослин, які вирощуються на цих ґрунтах на час обстеження.
 
252. Стаття 24. Інспектування виробництва органічної продукції та сировини
 
253. 1. Інспектування виробництва органічної продукції та сировини здійснюється інспектором територіального органу центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або інспектором уповноваженого органу сертифікації. Порядок проведення інспектування встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
2. Для проведення інспектування особа подає заяву про перехід на виробництво органічної продукції до територіального органу центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або до уповноваженого органу сертифікації.
3. Інспектор впродовж п’яти днів з дня отримання відповідної заяви зобов’язаний приступити до здійснення інспектування.
4. За результатами інспектування складається висновок інспектора, який протягом двох днів з дня закінчення інспектування передається відповідній сертифікаційній комісії для прийняття рішення про видачу або про відмову у видачі сертифіката.
5. У висновку інспектора зазначаються найменування (прізвище, ім’я, по батькові ( для фізичної особи) та реквізити особи, інспектування виробництва якої здійснювалося, прізвище, ім’я, по батькові інспектора, реквізити його атестата, детальний опис виробництва, опис та результати здійснених заходів у процесі інспектування, висновки інспектора щодо стану виробництва.
6. Інспектування виробництва органічної продукції та/або сировини проводиться один раз на два роки.
 
254. Стаття 25. Вимоги до інспектора
 
255. 1. Інспектором може бути фізична особа, яка має вищу освіту та досвід роботи в аграрній сфері не менше двох років, спеціальні знання у сфері виробництва органічної продукції. Для здійснення інспектування залучаються лише атестовані інспектори. Умови та порядок атестації інспекторів установлює центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 
256. 2. Переатестація інспектора здійснюється кожні три роки.
 
257. 3. Інспектування виробництва органічної продукції та сировини не може здійснюватися інспектором, якщо:
 
258. 1) інспектор має особистий чи фінансовий інтерес у результатах інспектування;
 
259. 2) інспектор є родичем фізичної особи, інспектування виробництва якої здійснюється, посадової особи юридичної особи, інспектування виробництва якої здійснюється;
 
260. 3) наявні інші обставини, що ставлять під сумнів неупередженість інспектора.
 
261. Стаття 26. Сертифікація виробництва органічної продукції
 
262. 1. Сертифікація органічної продукції (сировини) здійснюється сертифікаційними комісіями територіального органу центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або уповноваженого органу сертифікації з метою встановлення відповідності процесу виробництва органічної продукції (сировини) та самої органічної продукції (сировини) вимогам цього Закону. До складу сертифікаційної комісії не може входити інспектор, який здійснював інспектування.
 
263. 2. Органічна продукція та сировина повинні відповідати показникам якості та безпеки, які встановлені законодавством.
 
264. 3. Сертифікація виробництва органічної продукції та сировини здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
 
265. 4. Сертифікаційна комісія впродовж місяця з дня отримання висновку інспектора зобов’язана прийняти рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката.
 
266. 5. У разі прийняття сертифікаційною комісією рішення про відмову у видачі сертифіката особі протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення надсилається письмове повідомлення із зазначенням підстави відмови.
 
267. Такими підставами є:
 
268. а) встановлення за результатами перевірки невідповідності виробництва вимогам цього Закону;
 
269. б) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих на інспектування та сертифікацію.
 
270. Відмова у видачі сертифіката з підстав, не передбачених цією статтею, забороняється.
 
271. У разі відмови у видачі сертифіката з підстави, передбаченої пунктом "а", за бажанням особи вона може перейти на перехідний період у порядку, передбаченому цим Законом.
 
272. Після усунення причин, передбачених пунктом "б", особа може повторно звернутися із відповідною заявою.
 
273. 6. У разі прийняття рішення про видачу сертифіката особі видається сертифікат встановленого зразка у триденний термін з дня прийняття такого рішення, а продукція може маркуватися як органічний продукт.
 
274. 7. Сертифікат видається у разі, якщо усі інгредієнти живої або непереробленої сільськогосподарської продукції є органічними та їх вироблено відповідно до вимог, встановлених цим Законом.
 
275. 8. Сертифікат видається для переробленої сільськогосподарської продукції у разі, якщо вона повністю була виготовлена відповідно до вимог цього Закону та не менше 95 відсотків її інгредієнтів є органічними.
 
276. 9. У разі виробництва органічної продукції (сировини) із застосуванням традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду у порядку, визначеному статтею 17 цього Закону, сертифікат видається у разі, якщо 95 відсотків інгредієнтів живої або непереробленої сільськогосподарської продукції є органічними та їх вироблено відповідно до вимог, встановлених цим Законом.
 
277. 10. У разі виробництва органічної продукції (сировини) із застосуванням традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду у порядку, визначеному статтею 17 цього Закону, сертифікат видається для переробленої сільськогосподарської продукції у разі, якщо не менше 90 відсотків інгредієнтів є органічними.
 
278. Розділ V
 
279. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЗБЕРІГАННЯ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ (СИРОВИНИ)
 
280. Стаття 27. Загальні вимоги до зберігання органічної продукції (сировини)
 
281. 1. Зберігання органічної продукції (сировини) здійснюється в приміщеннях, які відповідають вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України.
 
282. 2. При зберіганні органічної продукції (сировини) на складах повинна забезпечуватися ідентифікація такої продукції, її партій і запобігання будь-якому змішуванню або обміну з неорганічною продукцією та/або речовинами, які не відповідають вимогам цього Закону, або забрудненню такими продуктами та/або речовинами.
 
283. 3. Забороняється зберігання у виробничому підрозділі будь-яких вхідних продуктів, крім продуктів, дозволених Кабінетом Міністрів України.
 
284. Стаття 28. Загальні вимоги до перевезення органічної продукції (сировини)
 
285. 1. Транспортування органічної продукції (сировини) повинне здійснюватись лише у відповідній упаковці, контейнері або транспортних засобах, закритих таким чином, щоб заміна вмісту була неможливою без маніпуляцій або пошкодження пломби.
 
286. 2. Транспортування органічної і неорганічної продукції (сировини) разом забороняється, за винятком випадків, передбачених цією статтею.
 
287. 3. У виключних випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, та за наявності технічних можливостей дозволяється транспортувати органічну і неорганічну продукцію разом. Одночасне перевезення органічної і неорганічної продукції можливе лише за умови вжиття відповідних заходів для запобігання будь-якій можливості змішування або обміну з неорганічною продукцією.
 
288. Стаття 29. Загальні вимоги до реалізації органічної продукції
 
289. 1. Реалізація органічної продукції та сировини дозволяється у місцях, що відповідають встановленим санітарним нормам та вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України.
 
290. 2. Реалізація органічної продукції дозволяється лише за наявності сертифіката.
 
291. 3. Забороняється обіг органічної продукції, якщо вона:
 
292. вироблена особою, яка не отримала відповідного сертифіката на виробництво органічної продукції;
 
293. маркована з порушенням вимог законодавства України;
 
294. імпортована з порушенням вимог законодавства України;
 
295. не відповідає вимогам щодо пакування, транспортування, зберігання та реалізації;
 
296. має вичерпаний термін придатності до споживання.
 
297. 4. Органічна продукція, що не відповідає встановленим вимогам щодо безпечності та якості харчових продуктів, а також вимогам цього Закону, підлягає вилученню з обігу.
 
298. Стаття 30. Загальні вимоги до маркування органічної продукції
 
299. 1. Маркування органічної продукції та використання відповідного державного логотипу здійснюються відповідно до законодавства.
 
300. 2. Використання державного логотипу та маркування органічної продукції для позначення органічних продуктів є обов’язковим. Дозволяється також використання недержавних (приватних) логотипів, запроваджених безпосередньо суб’єктами господарювання, які здійснюють виробництво, реалізацію органічної продукції, сировини, чи їх об’єднаннями.
 
301. 3. Державний логотип складається з напису "органічний продукт" та відповідного графічного зображення. Не допускається використання напису "органічний продукт" у власних назвах продуктів та торговельних марках при рекламуванні.
 
302. 4. Використання державного логотипу встановленого зразка та маркування органічної продукції здійснюються за наявності відповідного сертифіката.
 
303. 5. На маркуванні також зазначаються кодові номери органу, який здійснив сертифікацію виробництва органічної продукції, сировини, та органу, який здійснив сертифікацію органічної продукції, які розміщуються безпосередньо під державним логотипом.
 
304. 6. У разі маркування органічної продукції (сировини), яка була вироблена із застосуванням традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду у порядку, визначеному статтею 17 цього Закону, або під час виробництва органічної продукції (сировини) шляхом переробки та отримала сертифікат, всі використані інгредієнти традиційної продукції (сировини) та продукції перехідного періоду та їх частка вказуються в переліку інгредієнтів. Така вказівка повинна бути виконана в тому ж кольорі та з використанням того ж стилю шрифту, що й інші вказівки в переліку інгредієнтів, але в більшому розмірі шрифту.
 
305. 7. Забороняється при маркуванні продукції, яка не відповідає вимогам цього Закону, використовувати позначення з написами "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", словами з префіксом "БІО" тощо.
 
306. 8. Органічна продукція, імпортована з інших країн, вироблена відповідно до законодавства країн походження, що підтверджено відповідним сертифікатом, позначена написами "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", словами з префіксом "БІО" тощо, має в перекладі на українську мову позначатися написом "органічний продукт". Маркування імпортованої органічної продукції та використання державного логотипу здійснюються відповідно до законодавства.
 
307. 9. Порядок та вимоги до маркування органічної продукції встановлюються Кабінетом Міністрів України.
 
308. Розділ VІ
 
309. ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД ТА ПАРАЛЕЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО
 
310. Стаття 31. Перехідний період
 
311. 1. З дня подання заяви встановленого зразка, що засвідчує намір особи перейти на органічне виробництво, розпочинається перехідний період.
 
312. 2. Після подання особою заяви на перехід до виробництва органічної продукції вона повинна подати план про перехід на виробництво органічної продукції, який затверджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або уповноваженим органом сертифікації. Типовий план переходу на виробництво органічної продукції розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства та публікується на його офіційному веб-сайті.
 
313. 3. На осіб, які вирішили перейти до виробництва органічної продукції (сировини), поширюються такі вимоги:
 
314. 1) під час перехідного періоду застосовуються вимоги, встановлені цим Законом;
 
315. 2) тривалість перехідного періоду залежить від виду діяльності, що підлягає інспектуванню та сертифікації, узгоджується з попереднім використанням землі, екологічною ситуацією, виробничим досвідом виробника та для кожної особи встановлюється індивідуально в плані про перехід на виробництво органічної продукції;
 
316. 3) продукція однорічних культур вважається органічною у разі, якщо до початку їх вегетації завершився перехідний період тривалістю не менше 12 місяців;
 
317. 4) у разі якщо перехідний період триває більше за встановлений строк для перехідного періоду, дозволяється маркування продукції як "продукція перехідного періоду";
 
318. 5) продукцію, вироблену під час перехідного періоду, забороняється реалізовувати як органічну продукцію з відповідним маркуванням та логотипом.
 
319. 4. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або уповноважений орган сертифікації може прийняти рішення щодо визнання частиною перехідного періоду будь-якого попереднього проміжку часу, коли:
 
320. 1) до земельних ділянок застосовувалися заходи, які забезпечують невикористання на цих земельних ділянках продуктів, не дозволених використовувати при виробництві органічної продукції, що підтверджується відповідними документами;
 
321. 2) земельні ділянки не оброблялися продуктами, не дозволеними для органічного виробництва, протягом двох і більше років, що підтверджується відповідними документами.
 
322. 5. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або уповноважений орган сертифікації може прийняти рішення про продовження перехідного періоду, порівняно з попередньо визначеним терміном, у випадку, якщо земля була забруднена продуктами, не дозволеними до використання при виробництві органічної продукції.
 
323. 6. У разі якщо по закінченню перехідного періоду результати перевірки незадовільні, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або уповноважений орган сертифікації за заявою особи, яка виявила намір перейти на органічне виробництво, може продовжити термін перехідного періоду.
 
324. Стаття 32. Паралельне виробництво
 
325. 1. Виробник, за наявності погодження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, може здійснювати виробництво органічної та традиційної (неорганічної) продукції рослинництва на одній площі:
 
326. а) у випадку виробництва багаторічних культур, термін культивації яких становить щонайменше три роки, якщо різновиди можна легко розрізнити, за дотримання таких умов:
 
327. відповідне виробництво є частиною плану переходу на виробництво органічної продукції за умови, якщо термін переходу не перевищує п’яти років;
 
328. було вжито заходів для забезпечення постійного розділення продукції, отриманої від кожного з відповідних підрозділів;
 
329. після закінчення збирання врожаю виробник повідомляє органу контролю точну кількість врожаю, зібраного у відповідних підрозділах, та інформує про заходи, вжиті для розділення продуктів;
 
330. б) якщо відповідні площі призначені для наукових досліджень;
 
331. в) у випадку використання земельної ділянки виключно для випасання худоби.
 
332. 2. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, може дозволяти виробникам органічної продукції, які виконують дослідницьку роботу в галузі сільського господарства, здійснювати виробництво органічної та традиційної (неорганічної) продукції тваринництва, якщо було вжито відповідних заходів для забезпечення постійного розділення тварин, продуктів тваринництва, гною і кормів кожного з підрозділів.
 
333. 3. При паралельному виробництві суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво органічної продукції, сировини, відокремлює землю, тварин та продукти, які використовуються або вироблені за допомогою органічних частин, та веде відповідний облік для підтвердження такого відокремлення.
 
334. 4. Детальні правила та умови здійснення паралельного виробництва визначаються Кабінетом Міністрів України.
 
335. Розділ VІІ
 
336. ВИМОГИ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ОРГАНУ СЕРТИФІКАЦІЇ
 
337. Стаття 33. Вимоги до уповноваженого органу сертифікації
 
338. 1. Уповноваженим органом сертифікації може бути юридична особа, акредитована у встановленому законодавством у сфері акредитації органів з оцінки відповідності порядку, яка отримала дозвіл на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції (сировини) центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
2. Уповноважений орган сертифікації:
1) не може здійснювати будь-яку діяльність, крім сертифікації та/чи інспектування;
2) не може бути акціонером або учасником (засновником) суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції, сировини, інших органів з оцінки відповідності, чи в інший спосіб брати участь в їх управлінні або одержувати вигоду від їх діяльності.
 
339. Стаття 34. Надання дозволу на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції
 
340. 1. Дозвіл на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції (сировини) може бути виданий центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства, якщо:
 
341. 1) особа, яка подала заяву на отримання дозволу на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції (сировини), має досвід, обладнання та інфраструктуру, необхідну для здійснення сертифікації та інспектування органічного виробництва;
 
342. 2) особа, яка подала заяву на отримання дозволу на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції (сировини), має необхідну кількість кваліфікованого персоналу.
 
343. 2. Порядок видачі дозволів на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції (сировини) встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 
344. 3. У разі надання дозволу на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції (сировини) центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства присвоює кодовий номер уповноваженому органу сертифікації та вносить його до Реєстру уповноважених органів сертифікації виробництва органічної продукції.
 
345. 4. Положення про Реєстр уповноважених органів сертифікації виробництва органічної продукції розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
 
346. 5. Реєстр виробників органічної продукції публікується в засобах масової інформації центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства, а також на його офіційному веб-сайті.
 
347. Стаття 35. Обов’язки уповноваженого органу сертифікації
 
348. 1. Уповноважений орган сертифікації зобов’язаний:
 
349. 1) здійснювати інспектування та сертифікацію повно, неупереджено та об’єктивно;
 
350. 2) подавати щорічний звіт центральному органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства до 31 березня;
 
351. 3) до 15 числа кожного місяця подавати центральному органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, перелік осіб, яким видано сертифікат, та перелік осіб, яким відмовлено у видачі сертифіката;
 
352. 4) не розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала відомою в процесі інспектування чи сертифікації.
 
353. Стаття 36. Призупинення та анулювання дозволу на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції
 
354. 1. Дозвіл на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції призупиняється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у разі:
 
355. 1) неподання щорічного звіту центральному органу виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства або подання звіту, який містить неправдиву або неповну інформацію;
 
356. 2) неподання переліку осіб, яким видано сертифікат, та переліку осіб, яким відмовлено у видачі сертифіката, або подання даних, які містять неправдиву або неповну інформацію.
 
357. 2. Дозвіл на здійснення сертифікації виробництва органічної продукції анулюється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства у разі:
 
358. 1) якщо уповноважений орган сертифікації не відповідає будь-якій з вимог, встановлених статтями 33 та 34 цього Закону;
 
359. 2) видачі сертифіката на продукцію, яка не відповідає вимогам, встановленим цим Законом;
 
360. 3) якщо не усунуто порушень, визначених частиною першою цієї статті;
 
361. 4) систематичного (більше двох разів) порушення вимог статті 35 цього Закону;
 
362. 5) уповноваження особи на здійснення інспектування, яка не відповідає вимогам до інспекторів, встановленим цим Законом.
 
363. Розділ VІІІ
 
364. ДЕРЖАВНА ТА НАУКОВА ПІДТРИМКА ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ
 
365. Стаття 37. Державна підтримка виробництва та обігу органічної продукції та сировини
1. Державна підтримка виробництва та обігу органічної продукції та сировини здійснюється шляхом:
 
366. 1) компенсації витрат;
 
367. 2) надання фінансових гарантій виробникам та експортерам органічної продукції (сировини);
 
368. 3) надання дотацій (субсидій) у період перехідного періоду та впродовж усього періоду виробництва та обігу органічної продукції та сировини;
 
369. 4) запровадження пільгової системи кредитування;
 
370. 5) повного відшкодування витрат на страхування аграрних ризиків;
 
371. 6) надання податкових пільг із зменшення податків, а також пільг у водокористуванні, платі за оренду землі державної та комунальної власності.
 
372. 2. Фінансування заходів щодо державної підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції, сировини, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
 
373. Стаття 38. Обмеження в наданні державної підтримки виробництва та обігу органічної продукції та сировини
 
374. 1. Державна підтримка не може надаватися суб’єктам господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції, сировини, якщо вони:
 
375. 1) є нерезидентами України, за винятком випадків, передбачених міжнародними договорами України;
 
376. 2) визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство;
 
377. 3) перебувають у стадії припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи ( підприємця;
 
378. 4) подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за наданням державної підтримки;
 
379. 5) отримали державну підтримку з порушенням умов її надання або умов щодо цільового використання бюджетних коштів, що доведено в установленому порядку;
 
380. 6) отримують аналогічну за видами державну підтримку, строк надання якої не закінчився.
 
381. Стаття 39. Наукове забезпечення виробництва та обігу органічної продукції та сировини
 
382. 1. Наукове забезпечення виробництва та обігу органічної продукції та сировини здійснюють Національна академія аграрних наук України, науково-дослідні та інші наукові установи і навчальні заклади відповідно до законодавства.
 
383. Розділ ІХ
 
384. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ
 
385. Стаття 40. Основні напрями міжнародного співробітництва
 
386. 1. Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері виробництва та обігу органічної продукції та сировини відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України шляхом:
 
387. участі в роботі відповідних міжнародних організацій;
 
388. укладення міжнародних договорів України, договорів про взаємне визнання нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва;
 
389. гармонізації законодавства України у сфері виробництва та обігу органічної продукції та сировини з міжнародним законодавством;
 
390. обміну інформацією у сфері виробництва та обігу органічної продукції та сировини;
 
391. сприяння залученню міжнародної технічної допомоги та інвестицій для становлення та розвитку виробництва та обігу органічної продукції та сировини;
 
392. сприяння розвитку експорту та імпорту органічної продукції.
 
393. Стаття 41. Міжнародні договори України
 
394. 1. У разі якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України.
 
395. Розділ Х
 
396. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА ОБІГУ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА СИРОВИНИ
 
397. Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу органічної продукції та сировини
 
398. 1. За порушення законодавства у сфері виробництва та обігу органічної продукції та сировини винні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства.
 
399. 2. У разі виявлення порушень вимог, встановлених для виробництва, переробки, зберігання, реалізації органічної продукції, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, або уповноважений орган сертифікації, а у визначених цим Законом випадках ( центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, анулює відповідний сертифікат.
 
400. Розділ ХІ
 
401. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
402. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2012 року.
 
403. 2. Протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом ціна на одиницю органічної продукції (сировини), яка не призначена для експорту та постачається на внутрішній ринок України, не може перевищувати вдвічі ціну на аналогічну одиницю традиційної (неорганічної) продукції (сировини).
 
404. 3. Суб’єкти господарювання, які маркують свою продукцію як органічна, зобов’язані привести свою діяльність у відповідність із цим Законом протягом шести місяців.
 
405. 4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
 
406. розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про внесення змін до законів України у зв’язку з набранням чинності цим Законом;
 
407. розробити та затвердити підзаконні нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
 
408. забезпечити прийняття, перегляд та приведення у відповідність із цим Законом актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
 
409. забезпечити встановлення зон виробництва органічної продукції та сировини.