Кількість абзаців - 113 Розмітка (ліва колонка)


Пропозиції Президента України до Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо охорони дитинства'' (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони дитинства
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
 
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
4. 1. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21 (22, ст. 135):
 
5. 1) у статті 229:
 
6. частину першу доповнити словами "а також змінити відомості про іншого з батьків дитини, якщо він невідомий або помер";
 
7. частину другу після слів "матір’ю, батьком" доповнити словами "зміни відомостей про іншого з батьків, якщо він невідомий або помер";
 
8. 2) частину другу статті 231 викласти в такій редакції:
 
9. "2. Якщо усиновлювачем є одна особа, яка записується батьком чи матір’ю дитини, відповідно можуть бути змінені прізвище, по батькові усиновленої дитини в порядку, встановленому частиною четвертою цієї статті.
 
10. Якщо усиновлювачем є жінка, і суд постановив рішення про зміну відомостей про батька дитини в порядку, передбаченому частиною третьою статті 229 цього Кодексу, відповідно змінюється по батькові дитини";
 
11. 3) у назві та абзаці першому частини першої статті 248 слова "прийомній сім’ї" виключити;
 
12. 4) статтю 249 викласти в такій редакції:
 
13. "Стаття 249. Права та обов’язки опікуна, піклувальника щодо дитини
 
14. 1. Опікун, піклувальник є законним представником дитини і діє без спеціальних на те повноважень. Опікун, піклувальник не може використовувати надані йому права всупереч інтересам дитини.
 
15. 2. Опікун, піклувальник має право:
 
16. 1) визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини і рекомендацій органу опіки та піклування;
 
17. 2) вимагати повернення дитини від осіб, які тримають її у себе не на підставі закону або рішення суду.
 
18. 3. Опікун, піклувальник самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, доходів від майна підопічного, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених відповідно до законів України.
 
19. 4. Опікун, піклувальник виконує обов’язки щодо виховання та розвитку дитини, визначені частинами першою ( четвертою, шостою, сьомою статті 150 цього Кодексу.
 
20. 5. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, крім випадків, коли таке спілкування може завдати шкоди життю та здоров’ю дитини чи за рішенням суду суперечить інтересам дитини.
 
21. 6. Цивільні права та обов’язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України";
 
22. 5) у частині другій статті 256-2 слова і цифри "передбачені статтею 150 цього Кодексу" замінити словами і цифрами "передбачені частинами першою ( четвертою, шостою, сьомою статті 150 цього Кодексу";
 
23. 6) частини четверту і п’яту статті 256-3 викласти в такій редакції:
 
24. "4. Прийомні діти мають права, передбачені статтею 247 цього Кодексу.
 
25. 5. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли таке спілкування може завдати шкоди життю та здоров’ю дитини чи за рішенням суду суперечить інтересам дитини";
 
26. 7) частину першу статті 256-4 викласти в такій редакції:
 
27. "1. Рішення про створення прийомної сім’ї та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомної сім’ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим органом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районної у місті ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
 
28. 8) частину першу статті 256-5 доповнити реченнями такого змісту: "Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не може перевищувати десяти осіб, включаючи рідних (усиновлених) дітей. До загальної кількості дітей не враховуються діти, які народилися після створення дитячого будинку сімейного типу";
 
29. 9) у частині другій статті 256-6 слова і цифри "передбачені статтею 150 цього Кодексу" замінити словами і цифрами "передбачені частинами першою ( четвертою, шостою, сьомою статті 150 цього Кодексу";
 
30. 10) частини четверту і п’яту статті 256-7 викласти в такій редакції:
 
31. "4. Вихованці мають права, передбачені статтею 247 цього Кодексу.
 
32. 5. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли таке спілкування може завдати шкоди життю та здоров’ю дитини чи за рішенням суду суперечить інтересам дитини";
 
33. 11) частину першу статті 256-8 викласти в такій редакції:
 
34. "1. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу та влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим органом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районної у місті ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";
 
35. 12) у частині першій статті 282:
 
36. абзац другий викласти в такій редакції:
 
37. "Якщо усиновлювач є громадянином України, який проживає за межами України, або іноземцем, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, потрібна згода центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей";
 
38. в абзаці третьому слово "дозволу" замінити словом "згоди";
 
39. 13) у статті 285:
 
40. частину першу викласти в такій редакції:
 
41. "1. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцем не є таємним";
 
42. частину другу виключити.
 
43. 2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 (44, ст. 356):
 
44. 1) у статті 61:
 
45. у частині першій слова "першою та другою" замінити словами "третьою та четвертою";
 
46. доповнити частиною другою такого змісту:
 
47. "2. Порядок встановлення органами опіки та піклування опіки над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою визначається Кабінетом Міністрів України";
 
48. 2) частини четверту і п’яту статті 63 викласти в такій редакції:
 
49. "4. Опікун або піклувальник над фізичною особою, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.
 
50. Фізичній особі, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
 
51. 5. Опікуном над малолітньою особою, піклувальником над неповнолітньою особою призначається особа, яка перебуває з підопічним у сімейних, родинних відносинах.
Під час призначення малолітній особі опікуна або неповнолітній особі піклувальника враховуються особисті стосунки між ними, здатність особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника, а також бажання підопічного.
Малолітній та неповнолітній особі може бути призначено лише одного опікуна чи піклувальника".
3. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40 (42, ст. 492):
 
52. 1) частину першу статті 157 після слів "про стягнення аліментів" доповнити словами "про захист прав та законних інтересів дитини";
 
53. 2) у статті 252:
 
54. у частині третій слова "особами без громадянства" замінити словами "громадянами України", а слова "дозвіл уповноваженого органу" замінити словами "згода уповноваженого центрального органу";
 
55. у частині п’ятій слова "громадянами інших держав" замінити словами "громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями";
 
56. 3) у статті 253:
 
57. у частині першій слова "іноземних громадян, ( уповноваженого органу" замінити словами "громадян України, які проживають за її межами, та іноземців, ( уповноваженого центрального органу";
 
58. частину третю після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
59. "5) документи, що підтверджують правові підстави для усиновлення дитини (копія свідоцтва про смерть батьків, копія рішення суду про позбавлення батьків батьківських прав або про визнання їх безвісно відсутніми чи недієздатними тощо)".
 
60. У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим;
 
61. 4) у частині першій статті 254 слова "уповноваженого органу" замінити словами "уповноваженого центрального органу";
 
62. 5) у частині сьомій статті 255 слова "іноземцями ( також до уповноваженого органу" замінити словами "громадянами України, які проживають за її межами, іноземцями ( також до уповноваженого центрального органу".
 
63. 4. У Законі України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35; 2007 р., № 15, ст. 194; із змінами, внесеними законами України від 16 жовтня 2012 року № 5462 (VІ та від 16 травня 2013 року № 245 (VІІ):
 
64. 1) у статті 4:
 
65. у частині першій:
 
66. абзац четвертий доповнити словами "застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей";
 
67. абзац п’ятий після слів "виховання дітей у" доповнити словами "сім’ях усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу";
 
68. у частині другій:
 
69. абзац десятий після слів "опікунів, піклувальників" доповнити словами "прийомних батьків, батьків-вихователів";
 
70. 2) у статті 11-1:
 
71. після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
72. "Центри соціально-психологічної реабілітації дітей також можуть утворюватися громадськими, благодійними організаціями та фондами, у тому числі міжнародними, за погодженням з відповідною службою у справах дітей. Такі центри соціально-психологічної реабілітації фінансуються та утримуються за рахунок коштів засновників".
 
73. У зв’язку з цим частини другу ( п’яту вважати відповідно частинами третьою ( шостою.
 
74. 5. Підпункт 2 пункту "б" частини першої статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170) після слів "звільнених у запас або відставку" доповнити словами "дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування".
 
75. 6. У Законі України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2002 р., № 32, ст. 232, № 46, ст. 347; 2005 р., № 10, ст. 191, № 11, ст. 202; 2008 р., № 24, ст. 230; 2009 р., № 41, ст. 596; 2012 р., № 4, ст. 20; із змінами, внесеними законами України від 18 вересня 2012 року № 5290 (VІ та від 16 жовтня 2012 року № 5462 (VІ):
 
76. 1) преамбулу після слів "реалізації прав дитини на життя" доповнити словами "виховання в сім’ї";
 
77. 2) у статті 1:
 
78. абзац шостий викласти в такій редакції:
 
79. "діти, позбавлені батьківського піклування, ( діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням батьками покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені з сім’єю, підкинуті діти, безпритульні діти, діти, батьки яких невідомі, діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з них батьки чи інші родичі";
 
80. після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
81. "діти, які опинилися у складних життєвих обставинах, ( діти, які потрапили в обставини, що порушують їх повноцінну життєдіяльність та розвиток, у подоланні наслідків яких вони потребують допомоги (проживають у сім’ях, в яких батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов’язків; залишилися без батьківського піклування; систематично самовільно залишають місце постійного проживання (перебування); зазнали фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства; залучені до найгірших форм дитячої праці)".
 
82. У зв’язку з цим абзаци дев’ятий ( сімнадцятий вважати відповідно абзацами десятим ( вісімнадцятим;
 
83. 3) у статті 24:
 
84. назву, частини другу та третю викласти в такій редакції:
 
85. "Стаття 24. Утримання і виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах";
 
86. "Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні бути передані під опіку чи піклування, на усиновлення або влаштовані на виховання в сім’ї громадян (прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу), в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати на повне державне утримання. Вихованцям зазначених закладів створюються необхідні умови для їх всебічного і гармонійного розвитку, підготовки до самостійного життя та праці.
 
87. Діти, які опинилися у складних життєвих обставинах, можуть тимчасово влаштовуватися в сім’ї громадян, притулки для дітей служб у справах дітей, в центри соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка), у яких створюються належні житлово-побутові умови та умови, спрямовані на забезпечення їх соціальної адаптації та підготовку до повернення у рідні сім’ї або передачі під опіку та піклування, надається правова, психологічна, медична та інша допомога таким дітям";
 
88. у частині четвертій слова "Міністерства внутрішніх справ України, працівники" замінити словами "органів внутрішніх справ";
 
89. у частині шостій слово "неповнолітньої" виключити;
 
90. у частині одинадцятій слова "або осіб без громадянства" виключити;
 
91. частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:
 
92. "Контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ях усиновителів, опікунів, піклувальників, у дитячих будинках сімейного типу, у прийомних сім’ях покладається на органи опіки і піклування та інші спеціально уповноважені органи".
 
93. 7. У Законі України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 147 із наступними змінами):
 
94. 1) у статті 1:
 
95. абзац третій викласти в такій редакції:
 
96. "діти, позбавлені батьківського піклування, ( діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням батьками покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені з сім’єю, підкинуті діти, безпритульні діти, діти, батьки яких невідомі, діти, залишені в пологовому будинку, іншому медичному закладі або яких відмовилися забрати з них батьки чи інші родичі";
 
97. друге речення абзацу десятого після слів "включаючи рідних" доповнити словом " (усиновлених)";
 
98. абзац сімнадцятий викласти в такій редакції:
 
99. "місце походження дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, ( місце проживання або перебування її біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування. У разі якщо на момент виникнення таких обставин батьки дитини проживали окремо, місцем походження дитини вважається місце проживання або перебування того з батьків, з яким проживала дитина. Якщо батьки та їх місце проживання чи перебування невідомі, місцем походження дитини визначається місце, де дитину знайшли, або місце розташування медичного закладу, де дитину залишили";
 
100. 2) у частині першій статті 5:
 
101. слово "двох" замінити словом "трьох";
 
102. доповнити реченням такого змісту: "У разі розшуку батьків органами внутрішніх справ або розгляду в суді справи стосовно батьків строк підготовки документів може бути продовжено за рішенням органу опіки та піклування, але не більше ніж до шести місяців";
 
103. 3) у частинах першій і третій статті 17 слова "центри соціальних служб для молоді" та "Центри соціальних служб для молоді" замінити словами "центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді" та "Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді";
 
104. 4) статтю 31 виключити.
 
105. 8. Абзац сьомий частини першої статті 2 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 27, ст. 226; із змінами, внесеними Законом України від 5 липня 2012 року № 5088 (VІ) викласти в такій редакції:
 
106. "діти, позбавлені батьківського піклування, ( діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням батьками покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, що перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені з сім’єю, підкинуті діти, безпритульні діти, діти, батьки яких невідомі, діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з них батьки чи інші родичі".
 
107. 9. В абзаці другому пункту 2 Закону України "Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 35, ст. 346) слова "Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України" замінити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей".
 
108. ІІ. Прикінцеві положення
 
109. 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
 
110. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:
 
111. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
112. забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, а також приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.