Кількість абзаців - 272 Розмітка (ліва колонка)


Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. «Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»
 
3.

 
4.

 
5. Цей Закон є спеціальним законом, який запроваджує вільну економічну зону Криму (далі - ВЕЗ Криму), визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій частині території України згідно із статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року), а також врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними та юридичними особами, які знаходяться на території ВЕЗ Криму та за її межами.
 
6. Головною метою цього Закону є:
 
7. а) надання соціально-економічних стимулів для зростання інвестиційної активності, розвитку туристичної інфраструктури та збільшення трудової зайнятості громадян в межах ВЕЗ Криму;
 
8. б) підняття ролі територіальних громад Криму та міста Севастополя при вирішенні повсякденних питань їхнього життя;
 
9. в) упередження скороченню трудової зайнятості громадян України та падіння їхніх доходів внаслідок запровадження в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь репресивних економічних систем інших країн протягом строку їхньої тимчасової окупації.
 
10. Розділ І. ВЕЗ Криму
 
11. Стаття 1. Територія ВЕЗ Криму
 
12. 1.1. ВЕЗ Криму запроваджується у межах двох адміністративно - територіальних одиниць України: Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
 
13. 1.2. Адміністративний кордон ВЕЗ Криму співпадає з адміністративними кордонами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Якщо у подальшому використовується термін «територія ВЕЗ Криму» або «межі ВЕЗ Криму», то мається на увазі територія у межах адміністративного кордону Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
 
14. 1.3. Митний кордон ВЕЗ Криму співпадає з адміністративним кордоном Автономної Республіки Крим.
 
15. 1.4. Територія ВЕЗ Криму не поширюється на виключну морську економічну зону України, визначену такою згідно з нормами Конвенції ООН з морського права та Додаткової Угоди про здійснення частини ХІ такої Конвенції, які відповідно набули чинності 16 листопада 1996 року і 28 липня 1998 року, а саме на: територіальне море України і прилеглі зони; протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства; континентальний шельф; відкрите море; режим островів та міжнародний район морського дна.
 
16. 1.5. Територія ВЕЗ Криму не поширюється на місця тимчасового перебування іноземних військових формувань згідно із Законом України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 21, ст.222).
 
17. Стаття 2. Строки дії ВЕЗ Криму
 
18. 2.1. ВЕЗ Криму запроваджується на 10 повних календарних років, починаючи з дати набрання чинності цим Законом.
 
19. 2.2. Строк дії ВЕЗ Криму може бути подовжено законом України за законодавчою ініціативою Кабінету Міністрів України, розробленою на підставі спільного подання Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міської ради Севастополя.
 
20. 2.3. Строк дії ВЕЗ Криму може бути скорочено за законом України, який набирає чинності через 12 календарних місяців, наступних за місяцем прийняття такого закону України.
 
21. 2.4. Зупинка режиму тимчасової окупації, передбаченого у пункті 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року), не є підставою для зупинки дії ВЕЗ Криму.
 
22. Стаття 3. Правовий режим ВЕЗ Криму
 
23. 3.1. На території ВЕЗ Криму діє особливий правовий режим економічної діяльності фізичних та юридичних осіб, у тому числі особливий порядок застосування норм регуляторного та податкового законодавства України, а також особливий режим внутрішньої та зовнішньої міграції фізичних осіб.
 
24. 3.2. ВЕЗ Криму є комплексною вільною економічною зоною, яка поєднує в собі такі функціональні типи: вільну митну зону і порти; митні склади; технологічні парки; технополіси; комплексні виробничі зони та туристично-рекреаційні зони.
 
25. 3.3. ВЕЗ Криму є вільною митною зоною одночасно комерційного, сервісного та промислового типу у розумінні Глави 43 Митного кодексу України.
 
26. 3.4. На території ВЕЗ Криму можуть бути запроваджені технологічні парки, з урахуванням того, що:
 
27. а) керівним органом технологічного парку є Керуюча компанія ВЕЗ Криму;
 
28. б) проект технологічного парку затверджується спільним рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим та виконавчого органу міської ради Севастополя;
 
29. в) реєстрація технологічного парку здійснюється Керуючою компанією ВЕЗ Криму;
 
30. г) фінансова підтримка проектів технологічних парків та надання цільових субсидій за рахунок коштів державного бюджету України або місцевих бюджетів територіальних громад України, які знаходяться за межами ВЕЗ Криму, не надається.
 
31. 3.5. Особливості правового режиму ВЕЗ Криму протягом строку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та/або міста Севастополя визначаються з урахуванням норм Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року).
 
32. Стаття 4. Створення ВЕЗ Криму та Керуючої компанії ВЕЗ Криму
 
33. 4.1. ВЕЗ Криму створюється за цим Законом (ірsо jurе) без жодних додаткових погоджень з відповідними органами місцевого самоврядування або виконавчої влади.
 
34. 4.2. Органом господарського розвитку і управління ВЕЗ Криму є Керуюча компанія ВЕЗ Криму (далі - Керуюча компанія), яка є юридичною особою.
 
35. 4.3. Керуюча компанія створюється за спільним рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міської ради Севастополя, виходячи з їхніх повноважень, визначених у Розділах Х - ХІ Конституції України, та є об’єктом їхньої спільній власності у розумінні статті 142 Конституції України.
 
36. 4.4. Протягом строку дії ВЕЗ Криму Керуюча компанія не може бути корпоратизованою або приватизованою.
 
37. 4.5. Функції та повноваження Керуючої компанії визначаються статтею 5 цього Закону, з урахуванням того, що:
 
38. а) Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міська рада Севастополя можуть розширити функції та повноваження Керуючої компанії шляхом делегування їй частини компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим та виконавчого органу міської ради Севастополя, або звузити її функції та повноваження;
 
39. б) до моменту створення Керуючої компанії здійснення її функцій та повноважень покладається на Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, якщо інше не встановлене у пункті 4.8 цієї Статті.
 
40. 4.6. Контроль за діяльністю Керуючої компанії здійснюється за правилами, встановленими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, з урахуванням того, що:
 
41. а) парламентський контроль за діяльністю Керуючої компанії здійснюється безпосередньо Верховною Радою Автономної Республіки Крим або створеним ним органом парламентського контролю;
 
42. в) на територію ВЕЗ Криму не поширюється компетенція Рахункової палати Верховної Ради України, а її територіальні відділення по Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь призупиняють роботу на строк дії ВЕЗ Криму.
 
43. 4.7. Місце розташування Керуючої компанії - адміністративний центр Автономної Республіки Крим (місто Сімферополь). За необхідністю Керуюча компанія може мати своє представництво у місті Севастополі.
 
44. Стаття 5. Функції та повноваження Керуючої компанії
 
45. 5.1. Керуюча компанія забезпечує умови функціонування ВЕЗ Криму.
 
46. 5.2. До виключної компетенції Керуючої компанії належать:
 
47. а) здійснення контролю за справлянням надходжень до бюджету ВЕЗ Криму, який складається з бюджету Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та територіальних громад, розташованих в адміністративних межах ВЕЗ Криму, якщо інше не визначено спільним рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міської ради Севастополя;
 
48. б) прийняття рішень про затвердження та функціонування регіональних програм економічного та соціального розвитку ВЕЗ Криму;
 
49. в) виконання бюджету ВЕЗ Криму;
 
50. г) здійснення внутрішніх та зовнішніх запозичень у порядку, встановленому для Верховної Ради Автономної Республіки Крим та міської ради міста Севастополя згідно із частиною третьою статті 16 Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст. 572);
 
51. ґ) установлення та/або виконання (дотримання) соціальних стандартів та соціальних гарантій для громадян, що проживають на території ВЕЗ Криму, які не можуть бути меншими (вужчими) за передбачені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 48, ст.409);
 
52. д) організація і контроль за будівництвом об'єктів виробничої та невиробничої інфраструктури та розвиток мережі комунікаційних зв'язків;
 
53. е) укладення договорів на виконання підрядних робіт щодо облаштування території ВЕЗ Криму, її інфраструктури, розвитку мережі комунікаційних зв'язків;
 
54. є) укладення договорів про експлуатацію (оренду) об'єктів інфраструктури на території ВЕЗ Криму;
 
55. ж) укладення договорів оренди земельних ділянок, використання природних ресурсів місцевого значення, розташованих на території ВЕЗ Криму;
 
56. з) здійснення заходів щодо забезпечення законності і правопорядку, економічної та екологічної безпеки на території ВЕЗ Криму;
 
57. и) складання та подання статистичної та іншої звітності про діяльність суб’єктів ВЕЗ Криму або про ВЕЗ Криму у визначеному законодавством України порядку.
 
58. Стаття 6. Справляння загальнодержавних податків на території ВЕЗ Криму
 
59. 6.1. На території ВЕЗ Криму не справляються загальнодержавні податки і збори, визначені у Розділах ІІ - ІІІ, V - ХІІ, ХV - ХVІІІ Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112) (далі - ПКУ).
 
60. 6.2. Податок на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО), визначений у Розділі ІV ПКУ, та плата за землю, визначена у Розділі ХІІІ ПКУ, справляються на території ВЕЗ Криму з урахуванням норм цього Закону.
 
61. 6.3. На території ВЕЗ Криму можуть застосовуватися спеціальні податкові режими, визначені у статті 11 Розділу І та в Розділі ХІV ПКУ та норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 2-3, ст.11).
 
62. 6.4. Взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ Криму, та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, підпадають під норми законодавства України про трансфертне ціноутворення у розумінні статті 39 Розділу І ПКУ.
 
63. 6.5. Для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених на території ВЕЗ Криму, які поставляються на іншу територію України, використовуються марки акцизного податку встановленого для вироблених в Україні алкогольних напоїв та тютюнових виробів зразка. При цьому:
 
64. а) придбання марок акцизного податку для маркування таких алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється відповідно до пункту 226.14 статті 226 ПКУ;
 
65. б) сплата акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених на території ВЕЗ Криму, здійснюється відповідно до пункту 222.2 статті 222 ПКУ.
 
66. Стаття 7. Оподаткування доходів (прибутків), які виплачуються (репатріюються) з іншої території України на територію ВЕЗ Криму або виплачуються (репатріюються) з території ВЕЗ Криму на іншу територію України
 
67. 7.1. Для цілей цієї Статті:
 
68. а) фізична особа, що має податкову адресу (місце проживання, перебування) або юридична особа (відокремлений підрозділ), що має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ Криму, прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента;
 
69. б) фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання, перебування) або юридична особа (відокремлений підрозділ), що має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюється з метою оподаткування до резидента.
 
70. 7.2. Стаття 160 «Особливості оподаткування нерезидентів» ПКУ застосовується з урахуванням того, що:
 
71. а) при виплаті будь-якого доходу на користь такого нерезидента, застосовуються норми пункту 160.2 та основна ставка податку, визначена у пункті 151.1 статті 150 (з урахуванням пункту 10 Розділу ХХ "Перехідні положення") ПКУ, крім доходів, зазначених у пунктах 160.5 та 160.6, які оподатковуються за відповідними ставками податку;
 
72. б) пільги, встановлені у підпункті «і» пункту 160.1. не застосовуються, а призи, які надаються (виплачуються) на користь такого нерезидента, підлягають оподаткуванню при їхній виплаті (видачі) та за їхній рахунок за подвійною основною ставкою, встановленою у пункті 151.1 статті 151 ПКУ (з урахуванням перехідних положень).
 
73. 7.3. Пункт 103.1 статті 103 ПКУ "Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України" не застосовується для такого нерезидента.
 
74. 7.4. Витрати такого резидента на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених таким нерезидентом, включаються до складу витрат такого резидента у сумі, передбаченій пунктом 161.2 статті 161 ПКУ для офшорних компаній.
 
75. 7.5. Положення статей 154, 155, 157, 158 ПКУ не поширюються на доходи такого резидента, які мають джерело походження з території ВЕЗ Криму.
 
76. 7.6. Будь-які пасивні доходи з джерелом їхнього походження з території ВЕЗ Криму, одержані таким резидентом, підлягають оподаткуванню як іноземні доходи з урахуванням таких особливостей:
 
77. а) такі пасивні доходи кінцево оподатковуються за ставкою 15% при їхньому отриманні та за їхній рахунок та не включаються до складу валових доходів юридичної особи - резидента або до складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи - резидента;
 
78. б) на такі пасивні доходи не поширюються норми статей 165, 167, 170, 172 - 174 ПКУ, зокрема щодо звільнення від оподаткування або зменшення ставки оподаткування;
 
79. в) податкове зобов’язання має бути погашеним у строк, визначений ПКУ для місячного податкового періоду на який припадає отримання такого пасивного доходу.
 
80. 7.7. Для отримання права на податкову соціальну пільгу, передбачену в статті 169 ПКУ, фізична особа - резидент зобов’язана задекларувати доходи, що мають походження з території ВЕЗ Криму, у тому числі з яких було утримано податок згідно з пунктом 7.5 цієї статті.
 
81. Стаття 8. Справляння місцевих податків і зборів на території ВЕЗ Криму
 
82. 8.1. На території ВЕЗ Криму можуть справлятися місцеві податки і збори, визначені статтею 10 Розділу І та Розділом ХІІ ПКУ, з урахуванням норм цієї Статті.
 
83. 8.2. Керуюча компанія має право у межах ВЕЗ Криму:
 
84. а) змінити ставки місцевих податків (зборів) та баз оподаткування місцевими податками (зборами);
 
85. б) скасувати окремі місцеві податки (збори);
 
86. в) визначити підстави для віднесення особи до платника місцевого податку (збору), але без порушення правил вільної конкуренції (суб’єкта оподаткування);
 
87. г) надати відстрочення, розстрочення або списати податкове зобов’язання з місцевого податку (збору), чи його частини з окремого платника, але без порушення правил вільної (справедливої) конкуренції;
 
88. ґ) установити податкові (звітні) періоди для окремого місцевого податку (збору), відмінні від тих, що встановлені ПКУ, та/або визначити особливі правила податкового адміністрування місцевого податку (збору), а саме форм податкової звітності, правил підтвердження достовірності даних, граничних строків погашення податкового зобов’язання тощо.
 
89. 8.3. Фізична особа, яка має податкову адресу на іншій ніж ВЕЗ Криму території України, зобов’язана задекларувати об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у її власності та знаходяться на території ВЕЗ Криму, з метою:
 
90. а) визначення загальної бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінної від земельної ділянки, згідно з пунктом 265.3 статті 265 Розділу ХІІ «Місцеві податки і збори» ПКУ;
 
91. б) отримання пільг з податку на нерухоме майно, відмінної від земельної ділянки, згідно з пунктом 265.4 статті 265 ПКУ.
 
92. 8.4. Положення пункту 8.2. цієї статті поширюються також на податок з доходів фізичних осіб, запроваджений згідно з Розділом ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, та на плату за землю, запроваджену згідно з Розділом ХІІІ «Плата за землю» ПКУ, які справляються на території ВЕЗ Криму.
 
93. Стаття 9. Податкове, митне та бюджетне регулювання на територіях тимчасової дислокації іноземних військових баз
 
94. 9.1. Юридична особа, що має місцезнаходження на території, відведеної для тимчасового перебування іноземного військового формування (далі - тимчасової дислокації іноземних військових баз), або фізична особа, яка проживає (перебуває) на такій території, зобов’язані нараховувати (сплачувати) податки, збори (обов’язкові платежі) за загальними правилами, встановленими законодавством України для резидентів України.
 
95. 9.2. За рахунок бюджету України та/або бюджету ВЕЗ Криму не можуть надаватися будь-які дотації, виплати або відшкодування на користь:
 
96. а) юридичних або фізичних осіб, які мають місцезнаходження на території тимчасової дислокації іноземної військової бази, та на користь фізичних осіб, які проживають (перебувають) на такій території, у тому числі відшкодування податку на додану вартість;
 
97. б) осіб (незалежно від місцезнаходження, проживання та громадянства), які отримують доходи від осіб, визначених у підпункті «а» цього пункту.
 
98. 9.3. На територію, відведену під тимчасову дислокацію іноземної військової бази, поширюються норми Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 23, ст.148) та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 1, ст.2).
 
99. 9.4. Плата за тимчасову дислокацію іноземної військової бази на території України:
 
100. а) включається до складу доходів Державного бюджету України або у розрахунок взаємних зобов’язань між Україною та відповідною країною (зобов’язаннями, які згідно з нормами міжнародного права вважаються або прирівнюються до державних або суверенних);
 
101. б) може враховуватися для розрахунку взаємних зобов’язань між господарюючими суб’єктами, які знаходяться у власності або під контролем України та відповідно такої іноземної країни, у тому числі гарантованих боргів державних підприємств України (квазі-суверенного боргу);
 
102. в) не може бути меншою суми, розрахованої згідно з Розділом ХІІІ ПКУ, збільшеної на розмір плати за використання прилеглих об’єктів інфраструктури (шляхів, водогонів, газогонів, каналізації, утилізації відходів, ліній електропередач тощо); за озеленення; відшкодування забруднення навколишнього природного середовища; подібних адміністративних та інших послуг, які надаються Україною або відповідною територіальною громадою;
 
103. г) включає плату за землю та податок на нерухоме майно, які перебувають у власності або тимчасово використовуються юридичними або фізичними особами на території тимчасової дислокації іноземної військової бази, та підлягають зарахуванню до відповідних місцевих бюджетів або до бюджету ВЕЗ Криму.
 
104. Порядок розрахунку розмірів такої плати (у тому числі мінімальної) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
105. Стаття 10. Здійснення митного контролю при перетині товарами (супутніми послугами) адміністративного кордону ВЕЗ Криму
 
106. 10.1. Поставка товарів (супутніх послуг) з території ВЕЗ Криму на іншу територію України прирівнюється до митного режиму імпорту, визначеного у статті 188 Глави 29 Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552), (далі - МКУ). Такі товари (супутні послуги) оподатковується за повними ставками ввізного (імпортного) мита, встановленими Законом України «Про Митний тариф України» (у редакції від 19 вересня 2013 року № 584-VІ).
 
107. 10.2. Поставка товарів (супутніх послуг) з іншої території України на територію ВЕЗ Криму прирівнюється до митного режиму експорту згідно зі статтями 82 - 84 Розділу V МКУ, з урахуванням того, що така поставка:
 
108. а) підпадає під тарифні обмеження, визначені у законах України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 28, ст. 133); «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 44, ст. 389); «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 1, ст.1); « Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 9, ст.73);
 
109. б) підпадає під нетарифні обмеження (кількісні чи тарифні квоти, антидемпінгові обмеження тощо), визначені законодавством України.
 
110. 10.3. Поставка товарів (робіт, послуг) як на територію ВЕЗ Криму з іншої території України, так із території ВЕЗ Криму на іншу територію України, не може здійснюватися у митних режимах, визначених у Главах 14, 16 - 19, 23 - 25 МКУ.
 
111. 10.4. На товари (роботи, послуги), які поставляються з території ВЕЗ Криму на іншу територію України, поширюються норми законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний та радіологічний контроль.
 
112. 10.5. Поставка товарів (супутніх послуг) з-за меж митного кордону України на територію ВЕЗ Криму, а також поставка товарів (супутніх послуг) з території ВЕЗ Криму за межі митного кордону України, не підпадає під регулювання митного законодавства України, але підпадає під дію:
 
113. а) Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 1, ст.2);
 
114. б) Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 23, ст.148);
 
115. в) іншого законодавства України, у тому числі міжнародних договорів України, які регулюють питання міжнародного обігу товарів (робіт, послуг), відмінні від митних (податкових).
 
116. Стаття 11. Порядок перетину фізичними особами адміністративного кордону ВЕЗ Криму
 
117. 11.1. Фізичні особи, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ Криму, підпадають під норми Розділу ХІІ МКУ «Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами» з урахуванням положень статті 13 цього Закону щодо переміщення валютних цінностей.
 
118. 11.2. На фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ Криму, поширюються норми Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 1, ст.2).
 
119. 11.3. На територію ВЕЗ Криму поширюються норми Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 15, ст.232). з урахуванням того, що громадяни України мають право:
 
120. а) перетнути адміністративний кордон між ВЕЗ Криму та іншою територією України за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного у статті 5 Закону України «Про громадянство України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 13, ст.65) або у статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 18, ст.101);
 
121. б) перетнути адміністративний кордон ВЕЗ Криму з-за меж (за межі) державного кордону України за умови пред’явлення будь-якого з документів, визначених у статті 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 18, ст.101).
 
122. 11.4. На територію ВЕЗ Криму поширюються норми Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.179) з урахуванням того, що іноземні громадяни та особи без громадянства:
 
123. а) мають право перетнути адміністративний кордон ВЕЗ Криму за умови пред’явлення належного паспортного документа іноземця, визначеного у пункті 16 частини першої статті 1 зазначеного Закону, або посвідки на тимчасове проживання, визначеній такою у пункті 18 статті 1 (за наявності підстав, визначених у пунктах 4 -12 статті 4) зазначеного Закону;
 
124. б) у разі порушення правил перетину адміністративного кордону ВЕЗ Криму - підпадають під норми статті 13 «Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну» такого Закону.
 
125. Стаття 12. Порядок надання державних гарантій на території ВЕЗ Криму
 
126. 12.1. Україна гарантує захист майнових та немайнових прав громадян України та юридичних осіб - резидентів України на території ВЕЗ Криму згідно із законами України, а також захист іноземних інвестицій на території ВЕЗ Криму згідно із Законом України «Про захист іноземних інвестицій в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 46, ст.616).
 
127. 12.2. Державні гарантії за внутрішніми та зовнішніми місцевими запозиченнями (позиками) Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також осіб, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на їхній території, не надаються. Порядок сплати (списання, продажу) раніше гарантованого державою боргу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або осіб, яки знаходяться на їхній території, у частині, що залишається непогашеною станом на дату набрання чинності цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
128. 12.3. На фізичних осіб, які проживають (перебувають) на території ВЕЗ Криму та мають громадянство іноземної держави або є особами без громадянства, не поширюються державні гарантії (пільги, допомоги), встановлені Законом України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 8, ст. 60), Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 5, ст.21) та іншими законами України.
 
129. Стаття 13. Дія валютного та платіжних режимів у межах ВЕЗ Криму
 
130. 13.1 На території ВЕЗ Криму може застосуватися мультивалютний режим, за яким в оплату вартості товару (послуги, роботи), що продаються (надаються) у межах ВЕЗ Криму, приймається як гривня так і валюти іноземних країн, визнані вільноконвертованими Національним банком України (1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів).
 
131. 13.2. Для готівкових розрахунків на території ВЕЗ Криму можуть використовуватися також такі неконвертовані валюти:
 
132. Найменування валют Код валюти Цифровий| Літерний білоруські рублі 947 ВYR вірменські драми 051 АМD казахстанські тенге 398 КZТ киргизькі соми 417 КGS молдовські леї 498 МDL російські рублі 643 RUВ
 
133. Національний банк України може розширити або звузити перелік неконвертованих валют, які використовуються на території ВЕЗ Криму для готівкових розрахунків.
 
134. 13.3. Будь-які безготівкові платежі (перекази) з території ВЕЗ Криму на іншу територію України чи з іншої території України на територію ВЕЗ Криму здійснюються виключно у гривні або у вільноконвертованій валюті. Особливості режиму таких платежів (переказів) встановлюються Національним банком України.
 
135. 13.4. Фізичні особи мають право ввезти на територію ВЕЗ Криму або вивезти з неї на іншу територію України готівкові кошти або банківські метали на суму, встановлену Національним банком України згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (від 19 лютого 1993 року № 15-93).
 
136. 13.5. На територію ВЕЗ Криму поширюються норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 29, ст.137) з урахуванням того, що:
 
137. а) електронні платіжні засоби, емітовані на території ВЕЗ Криму, у тому числі як мобільний платіжний інструмент, не можуть використовуватися на іншій території України з метою ініціації будь-якого грошового переказу;
 
138. б) електронні платіжні засоби, емітовані внутрішньо-українською платіжною системою або міжнародними платіжними системами, можуть безперешкодно використовуватися на території ВЕЗ Криму.
 
139. 13.6. На юридичних осіб, які мають місцезнаходження на території ВЕЗ Криму, не поширюються вимоги законодавства України про обов’язковий продаж частини виручки (надходжень) в іноземній валюті.
 
140. Стаття 14. Застосування окремих норм регуляторного законодавства на території ВЕЗ Криму
 
141. 14.1. Суб’єкти господарської діяльності з місцезнаходженням (місцем проживання) на території ВЕЗ Криму не можуть набути статуса учасників, учасників попередньої кваліфікації чи виконавців, а товари (роботи, послуги) походженням з території ВЕЗ Криму, не можуть бути об’єктом державних закупівель згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель» (№ 1197-VІІ від 10 квітня 2014 року), які здійснюються за кошти Державного бюджету України.
 
142. 14.2. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 36, ст.164) та Закон України «Про захист економічної конкуренції (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 12, ст.64) поширюється зокрема на взаємовідносини, які виникають між суб’єктами господарювання, розташованими у межах ВЕЗ Криму, та суб’єктами господарювання, розташованими на іншій території України.
 
143. 14.3. Ліцензії, надані до дати набрання чинності цим Законом суб’єктам господарської діяльності згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 36, ст.299), та/або сертифікати, надані згідно із Декретом Кабінету міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), № 27, ст.289), та/або дозволи, надані згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 48, ст.483), діють на території ВЕЗ Криму до закінчення строку дії таких ліцензій (дозволів, сертифікатів).
 
144. Стаття 15. Особливості трудових відносин на території ВЕЗ Криму
 
145. 15.1. На громадян України, які постійно або тимчасово проживають на території ВЕЗ Криму, та/або перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, що має місцезнаходження на території ВЕЗ Криму, поширюються положення Конвенцій Міжнародної Організації Праці (МОТ ООН), ратифікованих Україною, а також принципи Тристоронньої Декларації Міжнародної Організації Праці (МОТ ООН) про багатонаціональні підприємства і соціальну політику, а також інше законодавство України про працю.
 
146. 15.2. На території ВЕЗ Криму:
а) гарантується вільна діяльність профспілок і право на страйк згідно із Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 45, ст.397). Профспілка, яка поширює свою діяльність на територію ВЕЗ Криму, може бути створеною (її керівні органи розміщені) також за межами території ВЕЗ Криму;
б) діють норми Законів України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 34, ст.227); «Про організації роботодавців, їх об'єднання, права і гарантії їх діяльності» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 22, ст.216) (з урахуванням того, що організація роботодавців (об’єднання роботодавців) може бути створеною (керівні органи розміщено) за межами території ВЕЗ Криму); «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 2-3, ст.11).
 
147. Розділ ІІ. Перехідні положення
 
148. Стаття 16. Особливості функціонування ВЕЗ Криму під час дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року)»
 
149. 16.1. Початком строку тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією 68 Сесії Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 року «Про підтримку територіальної цілісності України».
 
150. 16.2. Кінцем строку тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вважається дата, з якої втрачає чинність Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року)»
 
151. 16.3. Під час тимчасової окупації стаття 4 «Створення ВЕЗ Криму та Керуючої компанії ВЕЗ Криму» та стаття 5 «Функції та повноваження Керуючої компанії» цього Закону діють з урахуванням того, що:
 
152. 1) Керуюча компанія створюється за рішенням Кабінету Міністрів України, перебуває у державній власності та не може бути корпоратизованою або приватизованою;
 
153. 2) функції та повноваження Керуючої компанії, визначені статтею 5 цього Закону, можуть бути розширеними або звуженими Кабінетом міністрів України (уповноваженим ним центральним органом виконавчої влади);
 
154. 3) контроль за діяльністю Керуючої компанії як державного підприємства здійснюється за загальними нормами законодавства України;
 
155. 4) керуюча компанія має місцезнаходження на неокупованій (далі - іншій) території України;
 
156. 5) Кабінет Міністрів України може відмовитись від створення Керуючої компанії та делегувати її функції та повноваження визначеному центральному органу виконавчої влади України або державному підприємству.
 
157. 16.4. Під час тимчасової окупації стаття 6 цього Закону «Справляння загальнодержавних податків на території ВЕЗ Криму» діє з урахуванням того, що:
 
158. 1) особи, які перебували в обліку в контролюючих органах, розташованих на території Автономної Республіки Крим або міста Севастополя до набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року) звільняються від обов’язків сплати єдиного податку, передбаченого главою І Розділу ХІV ПКУ, та єдиного внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 2-3, ст.11) під час провадження підприємницької діяльності протягом строку тимчасової окупації;
 
159. 2) марки акцизного податку, які залишаються невикористаними станом на дату набрання чинності цим Законом виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що були зареєстровані на тимчасово окупованій території до набрання чинності Законом України ««Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року)»:
 
160. а) або використовуються такими виробниками на іншій території України за умови сплати належних сум акцизного податку;
 
161. б) або у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передаються іншим виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зареєстрованим на іншій території України. У цьому випадку такі інші виробники відшкодовують витрати, понесені на оплату вартості виготовлення зазначених марок акцизного податку, на погоджених між сторонами умовах, та сплачують належні суми акцизного податку;
 
162. в) або повертаються контролюючому органу - продавцю марок акцизного податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку:
 
163. - сума сплаченого акцизного податку повертається такому виробнику алкогольних напоїв та тютюнових виробів у строки та за процедурою, встановленою Кабінетом Міністрів України, або за бажанням такого виробника враховується у зменшення його зобов’язань з відповідного акцизного податку у наступних податкових періодах;
 
164. - витрати, понесені на оплату вартості виготовлення зазначених марок акцизного податку, не відшкодовуються;
 
165. - контролюючий орган приймає рішення про знищення таких марок акцизного податку або про їх видачу на конкурсних умовах іншим виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зареєстрованим на іншій території України, без справляння плати за виготовлення таких марок. Порядок проведення такого конкурсу та його умови встановлюються Кабінетом Міністрів України;
 
166. 3) Кабінет Міністрів України або уповноважений ним центральний орган виконавчої влади встановлює порядок митного оформлення марок акцизного податку, які повертаються з тимчасово окупованої території;
 
167. 4) у разі ввезення на іншу територію України тютюнових виробів або алкогольних напоїв, які були вироблені на тимчасово окупованій території до набрання чинності цим Законом, платник податку подає контролюючому органові разом з іншими документами, передбаченими МКУ, примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату виробником сум податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, до відповідного бюджету в повному обсязі та/або примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату платником податку сум податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, до відповідного бюджету в повному обсязі.
 
168. 16.5. Під час тимчасової окупації стаття 7 «Оподаткування доходів (прибутків), які виплачуються (репатріюються) з іншої території України на територію ВЕЗ Криму або виплачуються (репатріюються) з території ВЕЗ Криму на іншу територію України» цього Закону діє з урахуванням того, що для отримання права на податкову соціальну пільгу, передбачену в статті 169 ПКУ, фізична особа - резидент зобов’язана задекларувати доходи, що мають джерело походження з території ВЕЗ Криму, та подати декларацію про відсутність громадянства країни - окупанта.
 
169. 16.6. Під час тимчасової окупації стаття 8 цього Закону «Справляння місцевих податків і зборів на території ВЕЗ Криму» діє з урахуванням того, що:
 
170. 1) права Керуючої компанії, визначені у пункті 8.2 статті 8, можуть бути передані іншій особі згідно з пунктом 16.1 цієї статті;
 
171. 2) підпункт «а» пункту 8.3 статті 8 не застосовується;
 
172. 3) до платників податків, що перебувають на обліку в контролюючих органах, які розташовані на тимчасово окупованій території, не застосовуються фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум місцевих податків і зборів;
 
173. 4) будь-які податки, збори (обов’язкові платежі), нараховані (стягнуті) на території ВЕЗ Криму, не змінюють розмір податкових зобов’язань з податків, зборів (обов’язкових платежів), нарахованих (що підлягають стягненню) на іншій території України;
 
174. 5) будь-які пасивні доходи з джерелом їхнього походження з території ВЕЗ Криму, одержані такими резидентами, оподатковуються за правилами, встановленими пунктом 7.6 цієї статті за подвійною ставкою;
 
175. д) витрати такого резидента на оплату вартості товарів (робіт, послуг), поставлених таким нерезидентом, не включаються до складу витрат такого резидента, а пункт 161.2 статті 161 ПКУ не застосовується;
 
176. е) пункт 103.1 статті 103 ПКУ "Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України" як до товарів (робіт, послуг) із джерелом походження з ВЕЗ Криму так із джерелом походження з країни - тимчасового окупанта, не застосовується;
 
177. ґ) до платників податків, що перебувають на обліку в контролюючих органах, які розташовані на тимчасово окупованій території, не застосовуються фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум загальнодержавних податків і зборів.
 
178. 16.7. Під час тимчасової окупації стаття 9 цього Закону «Податкове, митне та бюджетне регулювання на територіях тимчасової дислокації іноземних військових баз» діє з урахуванням того, що будь-які поставки товарів (робіт, послуг) на територію (з території) тимчасової дислокації військових баз країни - окупанта забороняються.
 
179. 16.8. Під час тимчасової окупації стаття 10 цього Закону «Здійснення митного контролю при перетині товарами (супутніми послугами) адміністративного кордону ВЕЗ Криму» діє з урахуванням того, що:
 
180. 1) товари (роботи, послуги), що мають джерело походження з тимчасово окупованої території України:
 
181. а) не вважаються такими, що походять з території України згідно з правилами визначення країни походження, встановленими Главою 6 Розділу ІІ «Країна походження товару» МКУ та/або «Договором про правила походження» Світової Організації Торгівлі (СОТ);
 
182. б) підпадають під норми Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 32, ст.267), у тому числі географічних назв, а також під норми статті 319 МКУ щодо державного санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю;
 
183. в) можуть бути поставлені (ввезені, переслані) на іншу територію України виключно із застосуванням забезпечення сплати митних платежів, передбачених Розділом Х МКУ, або через оператора поштового зв’язку або експрес-перевізника, які є резидентами (у розумінні підпункту «а» пункту 7.1 статті 7 цього Закону);
 
184. 2) товари (роботи, послуги), що мають джерело походження з іншої території України, можуть бути поставлені (ввезені, переслані) на тимчасово окуповану територію у порядку, встановленому статтею 10 цього Закону:
 
185. а) крім товарів (робіт, послуг), що підпадають під дію Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 23, ст.148);
 
186. б) за умови передоплати повної вартості (ціни), з урахуванням витрат на доставку, пакування, перевантаження (перевалку), страхування, покриття гарантій тощо, передбачених правилами тлумачення міжнародних комерційних термінів «ІНКОТЕРМС»;
 
187. 3) Кабінет Міністрів України має право тимчасово обмежити поставки окремих товарів (робіт, послуг) т/або під окремими (всіма) митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію. Таке рішення:
 
188. а) приймається виключно з метою забезпечення безпеки держави, збереження громадського порядку та охорони здоров’я населення України;
 
189. б) набирає чинності не раніше 30 календарних днів після його оприлюднення;
 
190. в) не може призводити до порушення норм Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», іншого антимонопольного законодавства України у частині, що поширюється на покупців таких товарів (робіт, послуг) на іншій території України.
 
191. 16.9. Під час тимчасової окупації стаття 11 цього Закону «Порядок перетину фізичними особами адміністративного кордону ВЕЗ Криму» діє з урахуванням того, що:
 
192. 1) розділ ХІІ МКУ «Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами» застосовується з урахуванням підпункту 3 пункту 16.6 цієї статті та підпункту 4 пункту 16.9 цієї статті;
 
193. 2) порядок перетину фізичними особами адміністративного кордону ВЕЗ Криму встановлюється з урахуванням Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року);
 
194. 3) норми міжнародних угод, укладених між компетентними органами України та інших країн про використання національних (внутрішніх) документів для в’їзду, виїзду і пересування фізичними особами територією договірних сторін, не поширюються на тимчасово окуповану територію;
 
195. 4) перетин громадянами України меж територій тимчасової дислокації військових баз країни - окупанта або транзит фізичних осіб іншою територією України у/за межі територій тимчасової дислокації військових баз країни - окупанта забороняється;
 
196. 5) на адміністративному кордоні ВЕЗ Криму запроваджується тимчасовий прикордонний контроль.
 
197. 16.10. Під час тимчасової окупації стаття 12 цього Закону «Порядок надання державних гарантій на території ВЕЗ Криму» діє з урахуванням того, що:
 
198. 1) Закони України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 8, ст. 60), «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 50, ст.564), «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 5, ст.21) та інші закони України, які передбачають надання дотацій, субсидій, інших грошових виплат за рахунок бюджетів, фондів державного соціального страхування (забезпечення), фонду гарантування вкладів фізичних осіб, отримання податкової соціальної пільги, а також пільг і компенсацій, визначених у статті 18 цього Закону:
 
199. а) поширюються на громадян України, які не мають одночасно громадянства країни - окупанта;
 
200. б) надаються на іншій території України при дотриманні визначених законодавством процедур за умови пред’явлення дійсного паспорту громадянина України та особистої декларації про відсутність громадянства країни - окупанта;
 
201. 2) громадянин України, який особисто декларує відсутність громадянства країни - окупанта, але фактично має таке громадянство на час отримання державних гарантій, підпадає під юридичну відповідальність, встановлену законами України за неправомірне (незаконне) отримання зазначених виплат (пільг, компенсацій).
 
202. 16.11. Під час тимчасової окупації стаття 13 цього Закону «Дія валютного та платіжних режимів у межах ВЕЗ Криму» діє з урахуванням того, що:
 
203. 1) розрахунки між особами, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на тимчасово окупованій території, та особами, які мають місцезнаходження (проживання, перебування) на іншій території України, здійснюються виключно у вільноконвертованій валюті;
 
204. 2) валютний резерв України не може містити валюту, емітовану країною - окупантом, або цінні папери (інші боргові інструменти), виражені у валюті країни - окупанта;
 
205. 3) внутрішньодержавна платіжна система України не поширює свою діяльність на тимчасово окуповану територію;
 
206. 4) забороняється:
 
207. а) переміщення готівкової валюти країни - окупанта через адміністративний кордон ВЕЗ Криму;
 
208. б) обмін готівкової гривні на готівкову валюту країни - окупанта (або навпаки) на тимчасово окупованій території;
 
209. в) залучення на іншій території України вкладів (депозитів) та/або надання позик (кредитів), виражених у валюті країни - окупанта.
 
210. 5) Національний банк України за погодженням з Кабінетом Міністрів України може встановити особливий порядок увезення на територію України готівкової валюти країни - окупанта через інші ділянки державного кордону України та/або порядок обміну валюти країни - окупанта на гривню на іншій території України, чи заборонити такий обмін на строк тимчасової окупації;
 
211. 6) банки, які є резидентами України (у розумінні підпункту «б» пункту 7.1 статті 7 цього Закону):
 
212. а) забезпечують виконання норм цього Закону та прийнятих на його підставі нормативно-правових актів своїми відокремленими підрозділами, дочірніми або афілійованими банками (у розумінні термінів Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30), що мають місцезнаходження на тимчасово окупованій території;
 
213. б) не можуть здійснювати банківську діяльність на іншій (неокупованій) території України, якщо вони:
 
214. - мають відокремлені підрозділи, дочірні або афілійовані банки, які здійснюють свою діяльність на тимчасово окупованій території (крім діяльності з евакуації коштів та майна згідно із статтями 18 -19 цього Закону);
 
215. - входять до банківської групи, створеної за законодавством країни - окупанта, або до банківської групи, створеної за законодавством України, в якій бере участь фінансова установа - резидент країни окупанта;
 
216. - входять до банківської холдингової групи (незалежно від країни її створення (реєстрації, інкорпорації), якщо її учасники здійснюють банківську діяльність на тимчасово окупованій території.
 
217. в) Національний банк України встановлює порядок та строки виконання цього пункту та особливості застосування норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 50, ст.564) щодо таких банків та їхніх вкладників;
 
218. 7) норми цього пункту поширюються на інші фінансові установи, визначені за Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 1, ст. 1).
 
219. 16.12. Під час тимчасової окупації стаття 14 цього Закону «Застосування окремих норм регуляторного законодавства на території ВЕЗ Криму» діє з урахуванням того, що:
 
220. 1) ліцензії, надані суб’єктам господарської діяльності до набрання чинності Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року), згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 36, ст.299), та/або сертифікати, надані згідно із Декретом Кабінету міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), № 27, ст.289), та/або дозволи, надані згідно із Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 48, ст.483):
 
221. а) уважаються дійсними на тимчасово окупованій території;
 
222. б) можуть використовуватися для проведення господарської (підприємницької діяльності) на іншій території України до закінчення строку їхньої дії;
 
223. в) не можуть бути продовжені відповідно до законодавства України, крім випадку, коли до закінчення строку дії таких ліцензій (сертифікатів, дозволів) втрачає чинність Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року)»;
 
224. г) можуть бути зупинені (відкликані, скасовані) виключно на підставах, установлених законодавством України. Якщо згідно із законодавством для цього вимагається рішення суду, то такий суд має знаходитися на іншій (неокупованій) території України.
 
225. 2) Кабінет Міністрів України приймає рішення про особливості застосування норм цього пункту з урахуванням, що спір, який стосується прав державної власності передається до суду, створеного за законодавством нейтральної країни або під егідою ООН.
 
226. 16.13. Під час тимчасової окупації стаття 15 цього Закону «Особливості трудових відносин на території ВЕЗ Криму» діє з урахуванням того, що обов’язки з дотримання прав людини на тимчасово окупованій території покладаються на країну - окупанта згідно із Женевською конвенцією від 1949 року та Додаткових протоколів від 1977 року.
 
227. Стаття 17. Операції з об’єктами права приватної, державної та комунальної власності на тимчасово окупованій території
 
228. 17.1. Об’єкти права приватної, державної та комунальної власності, розташовані (які знаходяться) на тимчасово окупованій території України, залишаються у власності осіб, що мали такі об’єкти у власності (користуванні) на початок тимчасової окупації.
 
229. 17.2. Протягом строку тимчасової окупації:
 
230. а) передача права приватної власності на такі об’єкти підлягає реєстрації на іншій території України за правилами, встановленими законодавством України;
 
231. б) приватизація об’єктів державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про приватизацію державного майна» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 24, ст. 348) та законодавства України про приватизацію комунального майна;
 
232. в) будь-які правочини із землею, яка знаходиться в межах тимчасово окупованої території, підпадають під загальні правила, встановлені Земельним кодексом України (Відомості Верховної Ради України, 2002, № 3-4, ст.27) та іншим законодавством України щодо відчуження (продажу, оренди) землі на території України.
 
233. 17.3. Протягом тимчасової окупації не дозволяється здійснення будь-яких правочинів з об’єктами, зазначеними у пункті 17.1 цієї статті, якщо їхньою стороною є особа, яка знаходиться у власності або перебуває під контролем країни - окупанта, а якщо об’єктом правочину є земля, - також з громадянами країни окупанта або резидентами країни - окупанта.
 
234. 17.4. Будь-які договори, укладені всупереч вимогам цієї статті, вважаються юридично нікчемними з моменту такого укладення, та не підлягають виконанню.
 
235. Стаття 18. Евакуація громадян з тимчасово окупованої території України
 
236. 18.1.Будь-який громадянин України, який добровільно або примусово (за рішенням тимчасової окупаційної влади) змінює місце постійного проживання з тимчасово окупованої території на іншу територію України, вважається примусово переміщеною особою.
 
237. 18.2. Примусово переміщена особа:
 
238. а) одержує одноразову субсидію, яка складається з компенсації фактично понесених витрат на евакуацію з тимчасово окупованої території та коштів на первинне облаштування. Порядок розрахунку такої субсидії, її склад та строки надання визначаються Кабінетом Міністрів України за аналогією із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 16, ст.200);
 
239. б) має право на безоплатне розміщення (навчання) у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на іншій території України. Порядок такого розміщення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти;
 
240. в) звільняється від плати за гуртожиток у разі вступу до вищих навчальних закладів, а також в аспірантуру чи докторантуру на іншій території України.
 
241. г) закріплюється за відповідними закладами охорони здоров’я та отримує безоплатні медичну допомогу та медичне обслуговування (у розумінні Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19).
 
242. 18.3. Платник єдиного внеску, визначений таким згідно із статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 2-3, ст.11), який працевлаштовує примусово переміщену особу, зменшує протягом наступних 24 календарних місяців розмір суми єдиного внеску на частину, що відповідно до законодавства спрямовується на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття такої особи.
 
243. 18.4. Упродовж строку тимчасової окупації примусово переміщена особа звільняється від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих процентів за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (було зареєстровано) на території, що після дати укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршання ліквідності (фінансового стану) кредитора.
 
244. Норми цього пункту не поширюються на нерухоме житлове майно, загальна площа якого перевищує показники, встановлені у статті 265 ПКУ.
 
245. 18.5. Громадянин України, який виїжджає з тимчасово окупованої території за межі державного кордону України на місце постійного або тимчасового проживання (перебування), не підпадає під норми цієї статті.
 
246. Стаття 19. Евакуація бізнесу з тимчасово окупованої території України
 
247. 19.1. Будь-яка юридична особа - резидент України, яка добровільно або примусово (за рішенням тимчасової окупаційної влади) змінює місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, має право:
 
248. а) списати податкову заборгованість за будь-якими податками (зборами, обов’язковими платежами), яка виникла до початку тимчасової окупації або впродовж неї;
 
249. б) бути звільненим від будь-якого оподаткування основних засобів та товарних запасів, які переміщуються (евакуюються) з тимчасово окупованої територію на іншу територію України;
 
250. в) реалізувати право на відшкодування (зарахування) податку на додану вартість або переплачених сум з податку на прибуток підприємств виключно коштами;
 
251. г) включити до складу витрат з метою оподаткування податком на прибуток підприємств:
- витрати, понесені у зв’язку з евакуацією основних засобів та запасів з тимчасово окупованої території на іншу територію України;
- 100 відсотків амортизації основних засобів, які евакуюються з тимчасово окупованої території та були введені в експлуатацію на іншій території України.
 
252. 19.2. На тимчасово окупованій території України права на цінні папери і права за цінними паперами емітентів охороняються та обліковуються згідно із законодавством України, з урахуванням того, що:
 
253. а) набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами емітентів на тимчасово окупованій території, а також їхнє обтяження зобов’язаннями чи обмеження в обігу, підлягає реєстрації на іншій території України у порядку, встановленому регулятором;
 
254. б) депозитарні установи, які були зареєстрованими на тимчасово окупованій території, зобов’язані пройти спрощену процедуру перереєстрації на іншій території України у порядку та строки, встановлені регулятором. Ліцензія депозитарної установи, що не пройшла таку спрощену процедуру перереєстрації у встановлений строк, вважається анульованою;
 
255. в) здійснення правочинів з цінними паперами підпадають під обмеження, встановлені пунктом 17.3 статті 17 цього Закону;
 
256. г) особливості здійснення депозитарної діяльності з цінних паперів та діяльності емітентів цінних паперів, які знаходяться на тимчасово окупованій території, визначаються регулятором за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
 
257. 19.3. На тимчасово окуповану територію України не поширюється діяльність операторів державних лотерей, визначених такими Законом України «Про державні лотереї в Україні» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 31, ст.369, поширюється на територію ВЕЗ Криму, з урахуванням того, що:
 
258. а) будь-який оператор державної лотереї, який провадить розіграші на тимчасово окупованій території та/або виплачує (видає) призи гравцям, які проживають на тимчасово окупованій території, позбавляється ліцензії (дозволу) на проведення всіх видів (типів) державних лотерей на іншій території України;
 
259. б) протягом строку тимчасової окупації оператор державної лотереї не може перебувати у власності чи під контролем країни - окупанта або особи, яка є резидентом країни - окупанта чи має офшорний статус у розумінні статті 161 ПКУ.
 
260. Розділ ІІІ «Прикінцеві положення»
 
261. 1. Цей Закон набирає чинності з дати офіційного оприлюднення.
 
262. 2. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 9, ст. 40) втрачає чинність.
 
263. 3. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 50, ст.676) діє у частинах, які не суперечать нормам цього Закону.
 
264. 4. Інші закони України щодо яких містяться посилання у цьому Законі, діють з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
 
265. 5. Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 38, ст.536) не поширюється на територію ВЕЗ Криму.
 
266. 6. Розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 50-51, ст. 572) доповнити абзацом такого змісту:
«Установити, що на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року) для цілей застосування положень цього Кодексу, норми цього Кодексу, які розповсюджуються на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, застосовуються в особливому порядку».
 
267. 7. Підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 13-17, ст. 112) доповнити пунктом 25 такого змісту:
«25. На тимчасово окупованій території України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Законом України «Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій частині території України», з урахуванням Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року);
 
268. 8. Доповнити розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552) пунктом 4 такого змісту:
«4. На період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року) та Закону України «Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій частині території України», норми цього Кодексу здійснюється з урахуванням зазначених законів».
 
269. 9. Пункт 1 розділу ІІ Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207 - VІІ від 15 квітня 2014 року)» доповнити такими словами: «та втрачає чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього і повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок такої тимчасової окупації, у тому числі моральних збитків примусово переміщених осіб».
 
270. 10. Протягом 30 днів, наступних за днем набрання чинності цим Законом:
 
271. 1) Кабінет Міністрів України приймає рішення, що випливають з цього Закону та нотифікує зацікавлені сторони про особливий порядок перетину адміністративного кордону ВЕЗ Криму, у тому числі під час тимчасової окупації;
2) Національний банк України, Національна комісія з питань фондового ринку України та інші центральні органи державної виконавчої влади України приймають рішення, що випливають з норм цього Закону.