Кількість абзаців - 552 Розмітка (ліва колонка)


Про ліцензування видів господарської діяльності (Повторне друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про ліцензування певних видів господарської діяльності
 
3. Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації суспільних відносин, пов’язаних з ліцензуванням видів господарської діяльності.
 
4.

 
5. Стаття 1. Визначення термінів
 
6. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
7. 1) анулювання ліцензії - позбавлення ліцензіата права на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії;
 
8. 2) апеляція - оскарження здобувачем ліцензії чи ліцензіатом рішення органу ліцензування до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування;
 
9. 3) безліцензійна діяльність - провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії на його провадження, в тому числі провадження ліцензіатом частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, іншої, ніж та, на яку йому надано ліцензію;
 
10. 4) виявлення недостовірності даних у документах, що подані суб’єктом господарювання до органу ліцензування або спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування - встановлення на момент подачі здобувачем ліцензії чи ліцензіаром документів наявності розбіжності даних, наведених у них, та фактичним станом цього суб’єкта господарювання;
 
11. 5) відмова ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування - не допуск ліцензіатом посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ним вимог ліцензійних умов за умови відсутності передбачених для цього законом підстав (ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об’єктам, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом більше ніж половини строку перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата під час проведення перевірки);
 
12. 6) засіб провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню - транспортний засіб, необхідний для провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, до якого відповідними ліцензійними умовами встановлені вимоги, зокрема, щодо належності суб’єкту господарювання на правах власності або користування;
 
13. 7) здобувач ліцензії - суб’єкт господарювання, який має намір одержати ліцензію і подав до органу ліцензування заяву про її видачу разом з встановленими відповідними ліцензійними умовами
 
14. 8) ліцензіар - керівник або уповноважена ним посадова особа (працівник) органу ліцензування чи органу, якому у встановленому цим Законом порядку делеговані повноваження органу ліцензування;
 
15. 9) ліцензіат - суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження встановленого законом виду господарської діяльності;
 
16. 10) ліцензійна справа - папка організаційно-облікового типу з документами, що подані здобувачем ліцензії чи ліцензіатом відповідно до цілей цього Закону, надходять з від органів державної влади, підприємств, установ, організацій чи громадян до органу ліцензування або створені органом ліцензування в результаті реалізації своїх повноважень;
 
17. 11) ліцензійні умови - нормативно-правовий акт, положення якого встановлюють з урахуванням норм закону та виданих у відповідності з їх положеннями інших нормативно-правових актів вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом і за порушення яких до нього застосовуються заходи впливу та санкції, і який встановлює виключний перелік підтвердних документів;
 
18. 12) ліцензія - право (документ), що надається органом ліцензування, на провадження суб’єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, в електронному вигляді (запис про стан наявності ліцензії у такого суб'єкта господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців) або на папері;
 
19. 13) ліцензування - засіб державного регулювання визначеного цим Законом переліку видів господарської діяльності, який реалізується органами, і передбачає встановлення вимог щодо одержання та реалізації суб’єктами господарювання права на провадження таких видів господарської діяльності, контроль за їх додержанням, застосування заходів впливу та санкцій;
 
20. 14) матеріально-технічна база провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню - сукупність засобів та місць провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
 
21. 15) місце провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню - об’єкт (приміщення, будівля, земельна ділянка), до якого ліцензійними умовами встановлені вимоги (зокрема, щодо належності його суб’єкту господарювання на правах власності або користування, наявності адреси або інших даних, що дають можливість його ідентифікувати) і у межах якого провадиться певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, або який використовується у його провадженні (може співпадати із місцезнаходженням суб’єкта господарювання);
 
22. 16) надання ліцензії - надання (видача) суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом запису про прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців і, за заявою здобувача ліцензії, надання органом ліцензування ліцензії на паперовому носії;
 
23. 17) неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов - не забезпечення ліцензіатом у встановленому ліцензійними умовами порядку наявності відповідної матеріально-технічної бази та (або) кількості штатних працівників визначеної кваліфікації за певними посадами, до рівня, що встановлені ліцензійними умовами;
 
24. 18) орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган для ліцензування видів господарської діяльності;
 
25. 19) підтвердні документи - перелік документів, які здобувач ліцензії має подати разом із заявою про надання ліцензії для її одержання;
 
26. 20) плата за надання ліцензії - разовий платіж, що вноситься суб’єктом господарювання за надання йому ліцензії до бюджет України відповідного рівня після прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інше не встановлено законом;
 
27. 21) повторне порушення ліцензійних умов - вчинення ліцензіатом протягом двох років з дати видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча-б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо яких видавалось таке розпорядження.
 
28. 2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, визначених Господарським кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
 
29. Стаття 2. Сфера дії Закону
1. Цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, встановлює уніфікований порядок ліцензування видів господарської діяльності, визначає порядок нагляду і контролю у сфері ліцензування та відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності.
 
30. 2. Дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання.
 
31. 3. Формування та реалізацію державної політики у сфері ліцензування у встановленому цим законом порядку здійснюють:
Кабінет Міністрів України - шляхом прийняття нормативно-правових актів у сфері ліцензування;
спеціально уповноважений орган з питань ліцензування;
органи ліцензування - органи виконавчої влади або місцеві органи влади, визначені Кабінетом Міністрів України, або уповноважені законом державні колегіальні органи.
 
32. 4. Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є:
центральний орган виконавчої влади, державний колегіальний орган, - провадиться на всій території України;
Рада міністрів Автономної Республіці Крим - провадиться на території АР Крим;
місцевий орган виконавчої влади - провадиться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
 
33. Стаття 3. Принципи державної політики у сфері ліцензування
 
34. 1. Ліцензування застосовується лише щодо видів господарської діяльності, провадження яких становить загрозу життю чи здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці та з метою ефективного запобігання реалізації цих загроз, якщо для досягнення визначеної мети недостатньо інших засобів державного регулювання.
 
35. 2. Для провадження на території України певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, здобувач ліцензії має бути зареєстрованим згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" як суб'єкт господарювання та одержати ліцензію на провадження визначеного ним виду (видів) господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
 
36. 3. Ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності.
 
37. 4. Види господарської діяльності, не зазначені у статті 7 цього Закону, не підлягають ліцензуванню.
Порядок ліцензування видів господарської діяльності, зазначених у частині першій статті 7 цього Закону та особливості ліцензування видів господарської діяльності, зазначених у частині другій статті 7 цього Закону встановлюються законом.
 
38. 5. Порядок ліцензування на всій території України підлягає уніфікації.
 
39. 6. Ліцензійні умови мають відповідати принципам державної політики у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності та рівням ризиків від провадження відповідних видів господарської діяльності, уникаючи необґрунтованого обтяження чи зайвих для суб’єктів господарювання процедур, зокрема, адміністративними процедурами, застосовувати декларативний принцип чи принцип мовчазної згоди.
 
40. Вимоги ліцензійних умов мають бути чіткими, недвозначними і прозорими та виключати можливість їх суб’єктивного застосування органами ліцензування чи ліцензіатами.
 
41. Ліцензійні умови та зміни до них мають оприлюднюватись у достатній строк (але не менший, ніж 30 календарних днів до набрання ними чинності) для забезпечення можливості приведення суб’єктами господарювання своєї діяльності у відповідність до таких умов.
 
42. 7. Перелік підтвердних документів та їх склад мають визначатись виходячи з мінімальної достатності для підтвердження лише вимог ліцензійних умов.
 
43. 8. Ліцензіат не має права передавати ліцензію іншим суб’єктам господарювання, юридичним або фізичним особам для провадження ними певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
 
44. 9. Іноземні юридичні особи можуть опосередковано провадити на території України певні види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, шляхом здійснення у встановленому законом порядку іноземних інвестицій у юридичних осіб - резидентів України або іноземної кооперації з ними.
 
45. 10. Відкритість і доступність інформації у сфері ліцензування забезпечується відповідно до закону.
 
46. 11. Повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування і Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, а також порядок набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності і не можуть бути обмежені іншими законами.
 
47. 12. Принципи державної політики у сфері ліцензування поширюються на ліцензування всіх видів господарської діяльності.
 
48. Стаття 4. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування
 
49. 1. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування:
1) розробляє основні напрями розвитку сфери ліцензування та вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо її вдосконалення;
2) узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування та розробляє проекти нормативно-правових актів у сфері ліцензування;
3) погоджує проекти нормативно-правових актів у сфері ліцензування (в тому числі ліцензійні умови), які розробляються та (або) приймаються органами виконавчої влади, державними колегіальними органами;
4) здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування та визначає форму ліцензійного звіту;
5) дає роз’яснення щодо застосування норм цього Закону;
6) здійснює нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування;
7) видає розпорядження про усунення порушення законодавства у сфері ліцензування та розпорядження про відхилення або задовільнення апеляції чи скарг на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування;
 
50. 8) утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність;
 
51. 9) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, організовує навчання підвищення кваліфікації та проводить атестацію у сфері ліцензування працівників органу ліцензування, до посадових обов’язків яких віднесено забезпечення виконання повноважень у сфері ліцензування;
 
52. 10) вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців дані про розгляд апеляції на рішення орган ліцензування щодо анулювання ліцензії;
 
53. 11) має безоплатний доступ до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
 
54. 12) одержує інформацію з питань ліцензування та контролю за наявністю ліцензій у суб’єктів господарювання від органів ліцензування органів, що здійснюють контроль за наявністю ліцензій, зокрема, щорічний ліцензійний звіт та щорічний звіт про виявлення безліцензійної діяльності.
 
55. 2. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його повноважень, є обов’язковими до виконання органами.
 
56. Стаття 5. Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування
 
57. 1. Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування, та діє за регламентом, який затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
 
58. 2. Обов’язками Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є:
 
59. 1) розгляд апеляцій та інших скарг ліцензіатів на дії органу ліцензування;
 
60. 2) розгляд звернень органів ліцензування щодо проведення позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених пунктами 4 та 5 частини дев’ятої статті 21 цього Закону;
 
61. 3) проведення експертизи проектів нормативно-правових актів щодо сфери ліцензування видів господарської діяльності.
 
62. 3. Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування має право:
 
63. 1) отримувати від органу ліцензування фотокопії документів, що стосуються прийнятого ним рішення, що оскаржується до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування;
 
64. 2) розглядати пропозиції щодо запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності чи скасування чинного;
 
65. 3) розробляти для спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування рекомендації стосовно удосконалення державної політики у сфері ліцензування;
 
66. 4) залучати на громадських засадах державних службовців, науковців та інших фахівців (за згодою їх керівників) для одержання консультацій та проведення експертизи документів у сфері ліцензування запрошувати і отримувати інформацію, документи чи матеріали від спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування стосовно сфери ліцензування видів господарської діяльності.
 
67. 4. Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування очолює голова, який за посадою є керівником спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
 
68. Голова Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування має першого заступника та заступника. У разі відсутності голови його обов’язки виконує перший заступник, а в разі відсутності першого заступника - заступник.
 
69. Перший заступник голови призначається з представників громадськості, науковців, суб’єктів господарювання або їх об’єднань, а заступник голови - з числа посадових осіб спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
 
70. 5. Склад Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування формується з представників суб’єктів господарювання і громадських організацій, їх об’єднань, посадових осіб органів ліцензування та науковців і затверджується головою Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
 
71. До складу Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування залучаються представники суб’єктів господарювання або їх об’єднань, громадських організацій та науковців у кількості не меншій, ніж п’ятдесят відсотків її складу.
 
72. 6. Формою роботи Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є засідання, що проводиться за потреби, але не рідше одного разу на місяць, та є правомочними за присутності не менше, ніж половини членів Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
 
73. 7. У разі надходження апеляції до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, він у триденний строк письмово повідомляє орган ліцензування та суб’єкта господарювання про прийняття її до розгляду, запрошує їх до участі у засіданні та запитує у органу ліцензування фотокопії документів, що стосуються прийняття оскаржуваного рішення.
 
74. Форма подачі апеляції є довільною. До апеляції додаються документи, що підтверджують її обґрунтованість.
 
75. 8. Апеляції розглядаються на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у строк, що не перевищує двадцяти робочих днів з дати одержання від органу ліцензування запитуваних документів стосовно оскаржуваного рішення.
 
76. 9. Орган ліцензування зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дати одержання запиту подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування завірені ним запитувані фотокопії документів, які стосуються оскаржуваного рішення.
 
77. У разі потреби спеціально уповноважений орган з питань ліцензування може запросити додаткові документи, що стосуються прийняття органом ліцензування оскаржуваного рішення.
 
78. З метою оперативного опрацювання відповідні запити можуть передаватись телекомунікаційними засобами.
 
79. 10. У разі неподання органом ліцензування запитуваних документів у встановлений строк Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування розглядає апеляцію по суті або може відкласти розгляд цієї апеляції із обґрунтуванням причин відкладання розгляду такої справи.
 
80. 11. Апеляція, що подана з перевищенням встановленого цим Законом строку набрання чинності рішенням відповідного органу ліцензування, Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування не розглядаються.
 
81. 12. За результатами розгляду проектів нормативно-правових актів, підстав проведення органами ліцензування позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов, пропозицій та апеляцій Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування приймаються рішення, які мають характер експертних висновків.
 
82. 13. Рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування приймаються більшістю голосів присутніх на її засіданні членів і оформлюються протокольними рішеннями, які підписуються її головою та секретарем.
 
83. Рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо проектів нормативно-правових актів, пропозицій про запровадження чи скасування ліцензування певного виду господарської діяльності та (або) апеляцій здобувачів ліцензії чи ліцензіатів обов'язкові для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у триденний строк з дня відповідного рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, про задоволення апеляції або про відхилення апеляції.
 
84. 14. Розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування та розпорядження про відхилення чи задоволення апеляцій надсилаються відповідному органу ліцензування та здобувачеві ліцензії чи ліцензіату протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття.
 
85. 15. Доведення доцільності передбаченої пунктами 4 та 5 частини дев’ятої статті 21 цього Закону підстави проведення органом ліцензування позапланової перевірки ліцензіата покладається на орган влади або фізичну особу, які подали відповідне звернення (повідомлення), для чого представники цього органу влади чи фізична особа запрошуються на засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
 
86. 16. Інформація про результати діяльності Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування оприлюднюється на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
 
87. Стаття 6. Органи ліцензування
 
88. 1. Орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності:
 
89. 1) отримує та розглядає документи, подання яких органу ліцензування передбачено законом, приймає рішення, оформлює та видає документи за результатом їх розгляду;
 
90. 2) розробляє проекти ліцензійних умов і змін до них та подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України;
 
91. 3) здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатом перевірки приймає рішення;
 
92. 4) вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку, що встановлений його розпорядником, дані щодо стану виданих ним ліцензій, результатів перевірок ліцензійної діяльності ліцензіатів та забезпечує їх щоденну актуалізацію (у разі необхідності), зокрема, щодо суб’єктів господарювання, які одержували ліцензії і щодо яких дані відсутні чи не актуалізовані;
 
93. 5) формує, веде, забезпечує зберігання, передачу та одержання ліцензійних справ (або одержання належним чином завірених документів із них у разі, якщо такі справи передані до архівних установ), інших інформаційних ресурсів для цілей цього Закону;
 
94. 6) має безоплатний доступ до бази даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;
 
95. 7) веде електронну базу даних щодо стану виданих ним ліцензій;
 
96. 8) здійснює інформаційне та методичне супроводження ліцензування;
 
97. 9) надає інформацію з ліцензійних справ та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема у порядку, встановленому Законом України "Про доступ до публічної інформації";
 
98. 10) розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про стан ліцензування за відповідним видом господарської діяльності та забезпечує її своєчасну актуалізацію;
 
99. 11) складає та подає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування щорічний ліцензійний звіт до 15 лютого року, наступного за звітним;
 
100. 12) забезпечує проходження своїми працівниками, до посадових обов’язків яких віднесено забезпечення виконання повноважень у сфері ліцензування, навчання, періодичного підвищення кваліфікації та атестації у сфері ліцензування.
 
101. 2. Рішення органу ліцензування оформлюються організаційно-розпорядчими актами за підписом керівника такого органу або його заступника згідно розподілу повноважень.
 
102. 3. Забороняється делегувати повноваження органу ліцензування будь-яким органам, у тому числі утвореним органом ліцензування (зокрема, комісіям, колегіям, дорадчим органам при такому органі), юридичним та фізичним особам, крім делегування органом ліцензування своїм територіальним підрозділам повноважень щодо проведення перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов та складання актів за результатом їх проведення.
 
103. Делегування таких повноважень оформлюється організаційно-розпорядчим актом органу ліцензування. Такий акт повинен бути опублікований на офіційному сайті органу ліцензування та доведений у письмовому вигляді у триденний строк до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
 
104. 4. Орган виконавчої влади або державний колегіальний орган, який втратив повноваження органу ліцензування, зобов’язаний вжити невідкладних заходів з передачі своїх ліцензійних справ, інших інформаційних ресурсів, необхідних для забезпечення виконання вимог цього Закону, відповідному органу виконавчої влади чи державному колегіальному органу, визначеному (уповноваженому) для ліцензування відповідного виду господарської діяльності, а у разі скасування ліцензування відповідного виду діяльності - до архівної установи.
 
105. 5. Орган виконавчої влади, який втратив повноваження органу ліцензування, забезпечує передання своїх ліцензійних справ та інших інформаційних ресурсів органу ліцензування, що визначений (уповноважений) Кабінетом Міністрів України, протягом часу, що забезпечує додержання строків прийняття рішень, вчинення інших дій у сфері ліцензування, що передбачені цим Законом, але не більший, ніж десять календарних днів з дня його визначення (уповноваження) як органу ліцензування.
 
106. Стаття 7. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
 
107. 1. Відповідно до встановленого спеціальними законами порядку ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
 
108. 1) банківська діяльність;
 
109. 2) професійна діяльність на ринку цінних паперів;
 
110. 3) із надання фінансових послуг;
 
111. 4) діяльність у галузі телебачення і радіомовлення;
 
112. 5) діяльність у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії;
 
113. 6) виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.
 
114. 2. Відповідно до встановленого цим Законом порядку, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальними законами, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
 
115. 1) культивування рослин, включених до таблиці ІПереліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори";
 
116. 2) виробництво лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про лікарські засоби";
 
117. 3) охоронна діяльність за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про охоронну діяльність";
 
118. 4) будівництво об’єктів ІV і V категорій складності за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про архітектурну діяльність".
 
119. 5) діяльність у сфері телекомунікацій - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про телекомунікації".
 
120. 3. Відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
 
121. 1. виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4, 5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4, 5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду;
 
122. 2. виробництво вибухових матеріалів промислового призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;
 
123. 3. здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;
 
124. 4. виробництво особливо небезпечних хімічних речовин за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;
 
125. 5. видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння;
 
126. 6. виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж;
 
127. 7. виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, торгівля спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;
 
128. 8. надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису) та торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації за переліками, що визначається Кабінетом Міністрів України;
 
129. 9. надання послуг у галузі технічного захисту інформації за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;
 
130. 10. транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами та їх розподіл;
 
131. 11. постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом;
 
132. 12. зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами;
 
133. 13. експлуатація ракет-носіїв, космічних апаратів та їх складових частин, наземного комплексу управління космічними апаратами та його складових частин;
 
134. 14. медична практика;
 
135. 15. діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини);
 
136. 16. ветеринарна практика;
 
137. 17. випуск та проведення лотерей;
 
138. 18. надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом;
 
139. 19. надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;
 
140. 20. туроператорська діяльність;
 
141. 21. працевлаштування за кордоном;
 
142. 22. проведення землеоціночних робіт та земельних торгів;
 
143. 23. промисловий вилов риби, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;
 
144. 24. митна брокерська діяльність;
 
145. 25. виробництво матриц та дисків для лазерних систем зчитування;
 
146. 26. діяльність стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення та мисливських стендів;
 
147. 27. розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї;
 
148. 28. збирання та використання інформації, яка складає кредитну історію;
 
149. 29. генетично-інженерна діяльність у замкненій системі.
 
150. Стаття 8. Запровадження, скасування, зміна назви виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню
 
151. 1. У разі запровадження ліцензування виду господарської діяльності (зокрема, розширення виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, додатковою частиною) суб’єкт господарювання, який провадить такий вид діяльності (або, відповідно, частину виду господарської діяльності, щодо якої запроваджується ліцензування), зобов’язаний протягом тридцяти календарних днів з дня набрання чинності відповідними ліцензійними умовами (зокрема, змінами до ліцензійних умов, що встановлюють вимоги до частини виду господарської діяльності, щодо якої запроваджується ліцензування) подати у встановленому порядку заяву про надання ліцензії на його провадження (або, на провадження його частини) чи припинити його провадження (або, відповідно, провадження частини виду господарської діяльності, щодо якої запроваджується ліцензування).
 
152. 2. У разі подання заяви про надання ліцензії згідно вимог частини першої цієї статті суб’єкт господарювання може продовжувати провадження виду господарської діяльності, щодо якого запроваджено ліцензування (або, відповідно, частину виду господарської діяльності, щодо якої запроваджується ліцензування), на підставі виданого органом ліцензування опису документів, що подаються для одержання ліцензії, до прийняття органом ліцензування рішення про залишення заяви про надання ліцензії без розгляду або про відмову у наданні ліцензії та повідомлення про це суб’єкта господарювання або надання йому ліцензії.
 
153. 3. У разі скасування ліцензування частини виду господарської діяльності ліцензійні умови надалі розповсюджуються на вид господарської діяльності в частині, яка відповідає виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню згідно цього Закону. У такому випадку орган ліцензування втрачає повноваження щодо ліцензування частини виду господарської діяльності, ліцензування якої скасовано, а ліцензії продовжують діяти в частині, яка відповідає виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню згідно цього Закону.
 
154. 4. У разі зміни згідно цього Закону назви виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, що не призводить до зміни предмету такої діяльності, відповідні ліцензійні умови надалі розповсюджуються на такий вид діяльності. Ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності продовжують діяти.
 
155. 5. У разі скасування згідно цього Закону ліцензування виду господарської діяльності, орган ліцензування втрачає відповідні повноваження, а ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності стають нікчемними (не діють, не підлягають анулюванню тощо).
 
156. 6. У зв’язку зі змінами, обумовленими у цій статті, органи ліцензування актуалізують інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо видів господарської діяльності, на провадження яких відповідні суб’єкти господарювання мають ліцензії.
 
157. Стаття 9. Ліцензійні умови
 
158. 1. Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії - відповідати ним.
 
159. 2. Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, що є центральним органом виконавчої влади, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України згідно законодавства.
 
160. 3. Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, що є центральним органом виконавчої влади, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України згідно законодавства.
 
161. 3. У разі запровадження змін до чинних ліцензійних умов, які потребуватимуть проведення суб’єктами господарювання підготовчої роботи, такі ліцензійні умови або їх окремі положення мають набирати чинність через певний строк з дня їх опублікування, достатній для проведення підготовчих робіт, але не може бути меншим, ніж два місяці.
 
162. 4. Органи ліцензування інформують ліцензіарів про опублікування нових ліцензійних умов, змін до них або змін їх окремих положень про строк набрання ними чинності і необхідності приведення діяльності ліцензіарів у відповідність із відповідними вимогами.
 
163. 5. У разі розширення переліку підтвердних документів новими документами або зміни форми відомостей, які додаються до заяви про надання ліцензії та складаються здобувачем ліцензії, тим же нормативно-правовим актом, яким затверджуються відповідні зміни, встановлюється і строк подачі ліцензіатами додаткових документів або відомостей за новою формою.
 
164. 6. В залежності від особливостей провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимоги ліцензійних умов встановлюються відносно ліцензіата загалом та (або) відносно кожного його місця провадження кожного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
 
165. 7. Якщо суб’єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не в повному обсязі, а частково, ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише у частині, що встановлює вимоги до провадження цієї частини виду господарської діяльності.
 
166. 8. Вимоги ліцензійних умов поширюються на місця провадження господарської діяльності в частині, що встановлює вимоги до діяльності або окремих операцій, провадження яких за таким місцем заявлено здобувачем ліцензії у підтвердних документах (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до органу ліцензування).
Ліцензійні умови можуть визначати перелік видів місць провадження діяльності, що підлягають ліцензуванню, якщо це обумовлено особливостями провадження цього виду господарської діяльності.
 
167. 9. Вимоги ліцензійних умов до суб’єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включати:
 
168. 1) перелік підтвердних документів щодо:
 
169. відомостей про місця провадження господарської діяльності, із зазначенням щодо кожного з них виду діяльності (повністю або частково відносно вказаного у заяві) або операцій, що за ним провадитимуться,
 
170. відомостей про засоби провадження господарської діяльності,
 
171. інших документів, що підтверджують відповідність суб’єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, крім документів, які органи влади не можуть вимагати згідно частини сьомої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги";
 
172. 2) кадрові вимоги щодо:
 
173. мінімальної кількості працівників за окремими посадами (у разі, якщо це зумовлено особливостями провадження певного виду господарської діяльності, встановлюються вимоги щодо наявності у певних працівників відповідної освіти, кваліфікації та (або) стажу роботи, зокрема, у фізичних осіб-підприємців, мінімальної частки кваліфікованих працівників за певними посадами тощо),
 
174. порядку зміни кількості працівників за такими окремими посадами у разі її зменшення до рівня, нижче мінімального (такий порядок має встановлювати необхідність інформування органу ліцензування про причини зменшення кількості працівників до рівня, нижче мінімального та граничні строки відновлення мінімальної кількості працівників),
 
175. наявності трудових договорів з усіма найманими особами;
 
176. 3) організаційні вимоги щодо:
 
177. зберігання протягом дії ліцензії документів, які подавались органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону,
 
178. зберігання протягом дії ліцензії документів (фотокопій документів), які підтверджують достовірність даних, що зазначались здобувачем ліцензії у документах, які подавались органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону,
 
179. строку повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних (у тому числі розширення, звуження), зазначених у підтвердних документа. Такий строк не може бути меншим за один місяць з дати настання таких змін,
 
180. провадження виду господарської діяльності виключно у межах місць їх провадження, зазначених у відомостях про них, поданих здобувачем ліцензії до органу ліцензування,
 
181. провадження виду господарської діяльності виключно з використанням засобів їх провадження, що зазначені у відомостях про них, які подані органу ліцензування згідно вимог ліцензійних умов,
 
182. подання передбаченої законом звітності,
 
183. порядку дій ліцензіата у разі планового або незапланованого зупинення (у зв’язку із неможливістю використання матеріально-технічної бази, виникненням форс-мажорних обставин тощо) провадження ним виду господарської діяльності загалом або за певними місцями провадження такої діяльності, та відновлення її провадження,
 
184. забезпечення присутності керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи при проведенні органом ліцензування в установленому законом порядку перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов;
 
185. 4) технологічні вимоги щодо:
наявності у власності або користуванні певної матеріально-технічної бази разом даними, що дають можливість її ідентифікувати,
 
186. порядку і строків відновлення матеріально-технічної бази або інформування органу ліцензування про неможливість її використання;
 
187. 5) спеціальні вимоги, що передбачені законом, стосовно:
 
188. обмеження суміщення певних видів господарської діяльності,
 
189. можливості провадження певних видів господарської діяльності лише юридичними особами або лише їх окремими організаційно-правовими формами,
 
190. розміру установчого капіталу.
 
191. 10. До ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги щодо виконання законодавства України у відповідній сфері в цілому та вимоги законодавства, обов’язкові до виконання всіма суб’єктами господарювання.
 
192. 11. Форми заяви про надання ліцензії та підтверджувальних документів складаються здобувачем ліцензії, якщо інше не передбачене законом.
 
193. Опис документів, що подаються для одержання ліцензії, встановлюється ліцензійними умовами.
 
194. У разі, якщо особливостями провадження виду господарської діяльності визначається необхідність подання окремих документів щодо кожного місця провадження виду господарської діяльності, для кожного такого місця подаються окремі документи.
 
195. 12. У ліцензійних умовах визначаються вичерпні переліки типів місць та засобів провадження господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, щодо яких встановлюються вимоги, передбачені абзацами п’ятим та шостим пункту 3 частини восьмої цієї статті.
 
196. 13. Ліцензійні умови повинні відповідати принципам державної політики у сфері ліцензування.
 
197. Стаття 10. Оформлення та подача документів органу ліцензування, видача документів органом ліцензування
 
198. 1. Документи, подання яких до органу ліцензування та видача яких таким органом ліцензування, що передбачені цим Законом, можуть бути подані до органу ліцензування та видані цім органом за таким вибором здобувача ліцензії:
 
199. нарочно, у час, передбачений пунктом 3 частини другої статті 6 Закону України "Про адміністративні послуги";
 
200. поштовим відправленням (орган ліцензування надсилає поштові відправлення із повідомленням за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця протягом одного робочого дня з дня оформлення відповідного документа, якщо інший строк надсилання не встановлено законом);
 
201. у електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку.
 
202. 2. У разі оформлення документів, що складаються суб’єктом господарювання відповідно до цілей цього Закону, на паперовому носії вони складаються за допомогою друкованих засобів або оформлюються рукописним способом.
 
203. 3. Подання документів у електронному вигляді до органу ліцензування та видача ним документів у електронному вигляді за допомогою телекомунікаційних засобів зв’язку здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
204. 4. Електронні документи, що складаються суб’єктом господарювання відповідно до цілей цього Закону, оформлюються згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
 
205. 5. Документи, що складаються суб’єктом господарювання відповідно до цілей цього Закону, повинні бути викладені державною мовою.
 
206. 6. Всі документи, що складаються суб’єктом господарювання відповідно до цілей цього Закону, мають бути підписані, відповідно, фізичною особою - підприємцем або особами, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності (за відсутності обмежень відповідних повноважень) і відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які або уповноваженими представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, чи особами.
 
207. 7. Якщо здобувачем ліцензії не зазначено бажаного способу одержання документів, вони видаються органом ліцензування у спосіб, що передбачений пунктом 2 частини першої цієї статті.
 
208. Якщо суб’єктом господарювання зазначено бажаним способом одержання таких документів нарочний та не одержано їх протягом тридцяти календарних днів з дня закінчення строку їх оформлення, вони видаються шляхом надсилання поштовим відправленням із повідомленням за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця протягом п’яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку їх одержання нарочно.
 
209. 8. Заява про надання ліцензії та підтвердні документи приймаються за описом.
 
210. 9. Одразу після надходження до органу ліцензування заяви про надання ліцензії разом з підтвердними документами на двох екземплярах опису документів уповноваженою посадовою особою органу ліцензування робиться відмітка про дату прийняття документів і засвідчується своїм підписом із зазначенням прізвища, ініціалів, посади. Один екземпляр опису уповноваженою посадовою особою органу ліцензування видається здобувачу ліцензії (а у разі подання здобувачем ліцензії документів до органу ліцензування нарочно - видається йому нарочно одразу після заповнення), а другий екземпляр опису залишається в органі ліцензування.
 
211. 10. Якщо інший порядок подання або одержання документів, що передбачений цим Законом, встановлено Законом України "Про адміністративні послуги", застосовується порядок, встановлений Законом України "Про адміністративні послуги".
 
212. Стаття 11. Документи, що подаються для одержання ліцензії
 
213. 1. Здобувач ліцензії подає до органу ліцензування заяву про надання ліцензії за визначеною ліцензійними умовами формою.
 
214. 2. У заяві про надання ліцензії повинна міститись інформація про:
 
215. 1) здобувача ліцензії:
 
216. для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код,
 
217. для фізичної особи - прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичною особою, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку у паспорті) та згода на обробку персональних даних з метою забезпечення виконання вимог цього Закону;
 
218. 2) вид господарської діяльності (повністю або частково), що зазначений у частині другій або третій статті 7 цього Закону, на провадження якого здобувач ліцензії має намір одержати ліцензію;
 
219. 3) повідомлення про знання ліцензійних вимог і зобов'язання їх виконувати;
 
220. 4) бажаний спосіб одержання документів.
 
221. 3. До заяви про надання ліцензії додаються:
 
222. 1) підтвердні документи;
 
223. 2) фотокопія паспорта керівника здобувача ліцензії (або довіреної особи) із відміткою органу державної податкової служби про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами - підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби);
 
224. 3) опис документів, що подаються для одержання ліцензії, у двох екземплярах.
 
225. 4. Підтвердні документи, що складаються не здобувачем ліцензії, подаються у вигляді засвідчених здобувачем ліцензії у встановленому порядку фотокопій документів.
 
226. 5. Перелік підтвердних документів встановлюється ліцензійними умовами і є виключним.
 
227. 6. Органам ліцензування забороняється вимагати:
подання здобувачем ліцензії оригіналів документів (крім документів, що складаються безпосередньо здобувачем ліцензії);
зазначення здобувачами ліцензії у документах, що подаються для одержання ліцензії, інформації або подання документів, не передбачених законом.
 
228. 7. Документи, подання яких для одержання ліцензії передбачено цим Законом та прийняті органом ліцензування до розгляду для видачі ліцензії, поверненню здобувачеві ліцензії не підлягають.
 
229. Стаття 12. Прийняття до розгляду заяви про надання ліцензії
 
230. 1. Заява про надання ліцензії разом з підтвердними документами реєструються у журналі обліку заяв і виданих ліцензій.
 
231. 2. Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви про надання ліцензії встановлює наявність або відсутність підстав для залишення її без розгляду і, у разі їх наявності, приймає рішення, оформлює повідомлення про його прийняття. Витяг з такого рішення надає здобувачеві ліцензії.
 
232. 3. У рішенні про залишення заяви про надання ліцензії без розгляду зазначаються:
 
233. 1) реквізити заяви про надання ліцензії;
 
234. 2) вид господарської діяльності, зазначений здобувачем ліцензії у заяві про надання ліцензії;
 
235. 3) дані про здобувача ліцензії (найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті);
 
236. 4) перелік підстав залишення заяви про надання ліцензії без розгляду і пропозиції щодо порядку їх усунення.
 
237. 4. У повідомленні про прийняття рішення про залишення заяви про надання ліцензії без розгляду зазначається перелік та опис підстав прийняття рішення і пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які повинні бути викладені у чіткої і однозначній формі.
 
238. 5. Підставами для залишення заяви про надання ліцензії без розгляду є:
 
239. 1) заява або підтвердні документи, підписані особою, яка не має на це повноважень;
 
240. 2) не в повному обсязі додані підтвердні документи;
 
241. 3) заява та (або) відомості, що до неї додаються і складаються здобувачем ліцензії, оформлені із порушенням вимог цього Закону, складені не за встановленою формою або не містять даних, які обов’язково вносяться до них згідно цього Закону;
 
242. 4) подання заяви з порушенням строків, передбачених частиною одинадцятою статті 13 та частиною дев’ятою статті 17 цього Закону;
 
243. 5) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відсутні відомості про здобувача ліцензії або містяться відомості про його перебування у стані припинення шляхом ліквідації чи про державну реєстрацію його припинення.
 
244. 6. Після усунення причин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про надання ліцензії без розгляду, суб’єкт господарювання може повторно подати заяву про надання ліцензії.
 
245. 7. Забороняється залишення заяви про надання ліцензії без розгляду на підставах, що не передбачені цією статтею.
 
246. Стаття 13. Розгляд заяви про надання ліцензії, надання (відмова у наданні) ліцензії
 
247. 1. Орган ліцензування після встановлення відсутності підстав для залишення заяви про надання ліцензії без розгляду розглядає її та підтвердні документи з метою встановлення відсутності або наявності підстав для відмови у наданні ліцензії, шляхом аналізу підтвердних документів та одержання інформації із державних паперових та електронних інформаційних ресурсів.
 
248. 2. Набуття суб’єктом господарювання, незалежно від його підпорядкування, форми власності та організаційно-правової форми, права на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відбувається з моменту внесення даних про рішення органу ліцензування про видачу ліцензії суб'єкту господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.
 
249. 3. У разі встановлення під час розгляду заяви про надання ліцензії відсутності підстав для відмови у наданні ліцензії, орган ліцензування приймає рішення про надання ліцензії, а у разі встановлення їх наявності рішення про відмову у наданні ліцензії, що повинне бути обґрунтованим.
 
250. 4. Підставами для прийняття рішення про відмову у наданні ліцензії за результатом розгляду заяви про надання ліцензії є:
 
251. встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам, установленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про надання ліцензії;
 
252. виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб’єктом господарювання. Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких суб’єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною.
 
253. 5. У разі відмови у наданні ліцензії на підставі пункту 1 частини третьої цієї статті суб’єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про надання ліцензії після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.
 
254. 6. У разі відмови у наданні ліцензії на підставі пункту 2 частини третьої цієї статті суб’єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про надання ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття відповідного рішення про відмову.
 
255. 7. Рішення про відмову у наданні ліцензії видається здобувачу ліцензії у триденний строк з дати його підписання. У такому рішенні повинні зазначатися:
 
256. 1) реквізити заяви про надання ліцензії;
 
257. 2) вид господарської діяльності, зазначений здобувачем ліцензії у заяві про надання ліцензії;
 
258. 3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті);
 
259. 4) перелік та опис підстав (обґрунтування) щодо прийняття рішення про відмову у наданні ліцензії,
 
260. 5) пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які повинні бути викладені у однозначний, зрозумілий та достатній для виконання суб’єктом господарювання формі.
 
261. 8. У повідомленні про прийняття рішення про надання ліцензії орган ліцензування зазначає розрахункові реквізити та термін внесення плати за надання ліцензії та, у разі наявності підстави, передбаченої частиною третьою статті 9 цього Закону, інформацію щодо необхідності приведення своєї діяльності у відповідність до вимог ліцензійних умов.
 
262. 9. Суб’єкт господарювання набуває права ліцензіата з дати внесення даних про прийняте органом ліцензування рішення про надання йому ліцензії до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.
 
263. 10. Ліцензія надається на необмежений строк і діє безтермінове.
 
264. 11. Строк розгляду заяви про надання ліцензії, прийняття рішення про надання ліцензії або про відмову у її наданні становить десять робочих днів з дня одержання органом ліцензування заяви про надання ліцензії.
 
265. 12. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов’язаний протягом місяця подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та документами (або їх фотокопіями, засвідченими ліцензіатом), які підтверджують наявність підстав для переоформлення ліцензії.
 
266. У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття рішення.
 
267. Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною і підлягає анулюванню.
 
268. Переоформлення ліцензії є безоплатним.
 
269. 13. Ліцензіат не має права передавати ліцензію іншим суб’єктам господарювання (крім найманих ним працівників, з якими у встановленому законодавством порядку укладено трудові договори), юридичним та (або) фізичним особам від ім'я ліцензіата.
 
270. 14. У ліцензії, що видається на паперовому носії, повинні бути зазначені таки дані:
 
271. 1) найменування органу, що прийняв рішення про видачу ліцензії;
 
272. 2) вид господарської діяльності;
 
273. 3) дані про ліцензіата:
 
274. 4) для юридичної особи або її філій, інших відокремлених підрозділів: найменування, ідентифікаційний код та поштова адреса місця знаходження,
 
275. 5) для фізичної особи - підприємця: прізвища, ім’я, по батькові, реєстраційного номер платника податків ліцензіата - фізичної особи - підприємця (або серія, номер та дата видачі її паспорту, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомив про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті), та поштова адреса місця знаходження;
 
276. 6) дата внесення даних щодо рішення органу ліцензування про видачу ліцензії до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.
 
277. Стаття 14. Плата за надання ліцензії
 
278. 1. За надання ліцензії справляється плата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діє на дату прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії.
 
279. 2. Плата за надання ліцензії вноситься ліцензіатом у строк не пізніше п’ятнадцяти календарних днів з дати прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії.
 
280. 3. Органу ліцензування забороняється вимагати від суб’єктів господарювання внесення плати за надання ліцензії до прийняття рішення про її надання.
 
281. 4. Якщо ліцензіат протягом п’ятнадцяти календарних днів з дня прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії не подав йому документ, що підтверджує внесення плати за надання ліцензії, орган ліцензування приймає рішення про анулювання такої ліцензії.
 
282. 5. Плата за видачу ліцензії, що видана органом ліцензування, який є центральним органом виконавчої влади, зараховується до Державного бюджету України.
 
283. Плата за видачу ліцензії, що видана Радою міністрів АР Криму, зараховується до бюджету АР Криму.
 
284. Плата за видачу ліцензії, що видані органами ліцензування, які є місцевими органами виконавчої влади, зараховується до відповідного місцевого бюджету України.
 
285. Стаття 15. Інформація про ліцензіата
 
286. 1. Для цілей цього Закону використовується інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та цим Законом.
 
287. 2. Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється вимагати від здобувача ліцензії документи, що підтверджують або спростовують інформацію про нього, які видаються іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування або їх посадовими особами (зокрема виписки, витяги, довідки, листи тощо).
 
288. Стаття 16. Зміни, що стосуються ліцензіата
 
289. 1. У разі зміни серії та номеру паспорта ліцензіата (фізичної особи - підприємця), що через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомив про це відповідний орган державної податкової служби та має відповідну відмітку у паспорті, він повинен невідкладно подати органу ліцензування повідомлення про таку зміну, додавши до нього фотокопію паспорта із відміткою органу державної податкової служби про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
 
290. 2. У разі звуження ліцензіатом провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, на певну частину, він подає органу ліцензування заяву про звуження провадження ним цього виду господарської діяльності, у якій зазначає таку частину виду господарської діяльності, до якої він звузив провадження цього виду господарської діяльності. На підставі такої заяви орган ліцензування протягом п’яти робочих днів з дати її надходження приймає рішення про звуження провадження ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та направляє ліцензіату відповідне повідомлення і фотокопію рішення або витяг з такого рішення.
 
291. 3. У разі наміру ліцензіата розширити провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, який провадиться ним частково, додатковою частиною, він подає органу ліцензування заяву про розширення провадження такого виду господарської діяльності, у якій зазначає вид господарської діяльності, до якого він має намір розширити свою діяльність (повністю, або частково, доповнений додатковою частиною), відповідно до переліку видів господарської діяльності, визначених частинами другою та третьою статті 7 цього Закону.
 
292. До такої заяви додаються підтвердні документи та опис документів, що додаються до неї.
 
293. Заява про розширення провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вважається заявою про надання ліцензії в частині, на яку суб’єкт господарювання має намір розширити свою діяльність, та розглядається органом ліцензування за аналогією порядку розгляду заяви про надання ліцензії. Плати за видачу ліцензії в частині, на яку суб’єкт господарювання має намір розширити свою діяльність, не взимається.
 
294. 4. Ліцензіат одержує право на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у розширеному вигляді у строк, що передбачений частиною другою статті 13.
 
295. Повідомлення та заяви, що складаються ліцензіатами згідно цієї статті повинні містити найменування та ідентифікаційний код ліцензіата - юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків ліцензіата - фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті) згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
 
296. 5. Ліцензіат зобов’язаний повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних (у тому числі збільшення або зменшення матеріально-технічної бази, працівників тощо), що були зазначені у підтвердних документах, у місячний строк з дати набуття таких змін.
 
297. 6. При зміні переліку підтвердних документів ліцензіат:
 
298. у разі доповнення переліку новими документами - повинен подати до органу ліцензування документи, якими доповнено перелік, протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни;
 
299. у разі зміни форми відомостей, що додаються до заяви про надання ліцензії і складаються здобувачем ліцензії, подати органу ліцензування відомості, форму яких змінено, за новою формою протягом строку, встановленого нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні зміни.
 
300. 7. Якщо ліцензіат припиняється у інший, ніж ліквідація, спосіб і його правонаступник має намір провадити вид господарської діяльності, на провадження якого ліцензіат мав ліцензію, то правонаступник має право для забезпечення завершення організаційних заходів, пов’язаних з одержанням ліцензії на його провадження, провадити у строк, що не перевищує шестидесяти календарних днів, такий вид господарську діяльність на підставі ліцензії правопопередника. Після закінчення цього строку правонаступник зобов’язаний отримати нову ліцензію, а ліцензія правопопередника підлягає анулюванню.
 
301. З початку провадження діяльності правонаступник, протягом встановленого строку, вважається у розумінні цього Закону ліцензіатом.
 
302. До початку провадження такої діяльності ліцензіат, що припиняється, зобов’язаний повідомити органу ліцензування дату початку строку провадження такої діяльності правонаступником та інформацію про правонаступника.
 
303. 8. Право на використання ліцензії може переходити від ліцензіата, що був фізичною особою - підприємцем, до іншої фізичної особи - підприємця в порядку спадкування. Така ліцензія підлягаю переоформленню органом ліцензування на ім'я спадкоємця з дати набуття прав спадкоємцем іншою фізичною особою - підприємцем.
 
304. Стаття 17. Анулювання ліцензії
 
305. 1. Підставами для анулювання ліцензії є:
 
306. 1) заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії.
 
307. Не є підставою для анулювання ліцензії заява ліцензіата про анулювання ліцензії, подана протягом строку з дня видання органом ліцензування розпорядчого документу про проведення перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, до:
 
308. спливу терміну видання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або прийняття рішення про анулювання ліцензії, якщо вони не видані (не прийняті) за результатом перевірки,
 
309. закінчення строку у тридцять робочих днів після спливу терміну виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов у разі його видання за результатом перевірки (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документу про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов),
 
310. набрання чинності рішення органу ліцензування про анулювання ліцензії або скасування такого рішення спеціально уповноваженим орган з питань ліцензування;
 
311. 2) наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації (перебування фізичної особи - підприємця у стані припинення підприємницької діяльності) або про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадку та строку, передбачених частиною сьомою статті 16 цього Закону;
 
312. 3) неподання здобувачем ліцензії органу ліцензування протягом п’ятнадцяти календарних днів з дня прийняття органом ліцензування рішення про надання ліцензії документа, що підтверджує внесення плати за надання ліцензії;
 
313. 4) акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов;
 
314. 5) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
 
315. 6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;
 
316. 7) акт про виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих суб’єктом господарювання;
 
317. 8) акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування;
 
318. 9) акт про порушення ліцензіатом порядку укладання трудових договорів з найманими працівниками та (або) встановлення чи застосування цін і тарифів, що підлягають державному регулюванню.
 
319. 2. Акти, передбачені частиною першою цієї статті, мають містити детальне викладення фактів порушень законодавства, їх обґрунтування та, у випадках, коли вони стосуються невиконання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов, містити посилання на конкретні пункти цих ліцензійних умов.
 
320. До актів можуть долучатись фото та відеоматеріали, що відзняті під час проведення перевірки.
 
321. 3. Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом п’яти робочих днів з:
 
322. дня одержання документу, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті;
 
323. дня виявлення відомостей, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті;
 
324. наступного дня по пункту 3 частини першої цієї статті;
 
325. дня складання принаймні одного з актів, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої цієї статті.
 
326. 4. У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії орган ліцензування зобов’язаний у триденний строк надати витяг з нього суб’єкту господарювання, чия ліцензія була анульована.
 
327. 5. Рішення про анулювання ліцензії повинні містити:
 
328. реквізити рішення про надання ліцензії;
 
329. вид господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія;
 
330. найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті);
 
331. підстави анулювання ліцензії.
 
332. 6. Рішення про анулювання ліцензії, прийняті на підставах, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, набирають чинності з дня їх прийняття.
 
333. 7. Рішення про анулювання ліцензії, прийняте на підставах, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої цієї статті, набирає чинності через тридцять календарних днів з дня їх прийняття.
 
334. 8. Якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішення органу ліцензування щодо порушення його прав подає до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування апеляцію на таке рішення органу ліцензування призупиняється до дня видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
 
335. 9. Якщо ліцензіат протягом строку набрання чинності рішення органу ліцензування про анулювання його ліцензії, встановленого частиною сьомою цієї статті, подає до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування апеляцію, то таке рішення органу ліцензування про анулювання ліцензії призупиняється до прийняття рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування стосовно цієї апеляції.
 
336. 10. У разі анулювання ліцензії на підставах, передбачених пунктами 3, 5 - 8 частини першої цієї статті, суб’єкт господарювання може подати заяву про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (повністю або частково) не раніше ніж через рік з дня набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.
 
337. У разі повторного анулювання ліцензії на підставах, передбачених пунктами 5 - 8 частини першої цієї статті, цій суб’єкт господарювання втрачає можливість подати заяву про надання ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності (повністю або частково) безстроково.
 
338. Стаття 18. Ліцензійні справи
 
339. 1. Орган ліцензування після надходження від здобувача ліцензії заяви про надання ліцензії формує єдину ліцензійну справу щодо цього суб’єкта (у разі, якщо орган ліцензування ще не має ліцензійної справи щодо відповідного суб’єкта господарювання).
 
340. 2. У ліцензійній справі зберігаються:
 
341. 1) документи, подані здобувачем ліцензії чи ліцензіатом до органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону (разом із конвертами);
 
342. 2) завірені органом ліцензування фотокопії рішень стосовно здобувача ліцензії чи ліцензіата;
 
343. 3) копії судових рішень, звернень прокуратури або органів внутрішніх справ, які надійшли до органу ліцензування щодо здобувача ліцензії чи ліцензіата;
 
344. 4) фотокопії розпоряджень спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про усунення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування, допущених щодо здобувача ліцензії чи ліцензіата;
 
345. 5) матеріали (документи або їх фотокопії, завірені органом ліцензування) перевірок органом ліцензування додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов (зокрема скарг, що стали підставою для проведення позапланових перевірок, повідомлень органом ліцензування ліцензіатів про проведення планових перевірок, актів, складених за результатами проведення таких перевірок та розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов);
 
346. 6) оригінали заяви чи запити про доступ до документів з ліцензійної справи, постанови про вилучення документів з ліцензійної справи, примірники протоколів вилучення,
 
347. 7) оригінали судового рішення про витребування документів з ліцензійної справи, супровідні листи або документи, якими суд уповноважив осіб на їх одержання, фотокопії описів вилучених документів.
 
348. 3. Ліцензійні справи є перехідними справами постійного зберігання.
 
349. 4. Орган ліцензування несе відповідальність за зберігання ліцензійних справ, журналу обліку заяв і виданих ліцензій та електронної бази даних про стан виданих ліцензій.
 
350. 5. Вилучення документів з ліцензійних справ здійснюється лише за вмотивованою постановою слідчого відповідно до закону.
 
351. Орган ліцензування зобов’язаний зробити фотокопії документів, що вилучаються з ліцензійної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою.
 
352. До ліцензійної справи долучаються фотокопія постанови слідчого про вилучення документів, другий примірник протоколу вилучення документів, а також фотокопія опису вилучених документів.
 
353. 6. Витребування документів з ліцензійних справ здійснюється на підставі судового рішення.
 
354. Орган ліцензування зобов’язаний зробити фотокопії документів, що витребуються з ліцензійної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою.
 
355. До ліцензійної справи долучаються судове рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, та фотокопія опису витребуваних документів.
 
356. Оригінали витребуваних документів надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання.
 
357. 7. Вилучення документів з ліцензійної справи не є підставою для відмови органом ліцензування у здійсненні передбачених цим Законом дій, крім випадку одержання органом ліцензування судового рішення про заборону їх вчинення.
 
358. Стаття 19. Облік стану виданих ліцензій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
 
359. 1. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до кожного суб'єкта господарювання вносяться:
 
360. 1) вид господарської діяльності, на який видано йому ліцензію;
 
361. 2) найменування та ідентифікаційний код органу ліцензування, який прийняв рішення про видачу ліцензії;
 
362. 3) дата і номер рішення органу ліцензування про надання ліцензії, посада, прізвище та ініціали посадової особи органу ліцензування, яка його підписала;
 
363. 4) відомості про місця та засоби провадження ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, подання яких органу ліцензування передбачено ліцензійними умовами;
 
364. 5) зміни даних, що пов’язані зі зміною інформації про ліцензіара, яка була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців;
 
365. 6) підстави, дата і номер рішення про проведення перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, строк проведення перевірки;
 
366. 7) підстави, дата і номер розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (у разі наявності);
 
367. 8) підстави, дата і номер рішення про анулювання ліцензії, дата набрання ним чинності;
 
368. 9) інформація про подання апеляції на рішення органу ліцензування щодо анулювання ліцензії до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування;
 
369. 10) електронні копії документів на електронних носіях, виготовлені шляхом сканування з поданих органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону документів у паперовому вигляді;
 
370. 11) інші дані, передбачені положенням про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації щодо ліцензування.
 
371. 2. Положення про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації щодо сфери ліцензування видів господарської діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
 
372. 3. Розпорядник Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців забезпечує безоплатний доступ до інформації про стан наявності ліцензії у відповідної юридичної особи чи фізичної особи - підприємця через мережу Інтернет.
 
373. Стаття 20. Обчислення строків та термінів, встановлених у цьому Законі
 
374. 1. Строки та терміни, встановлені у цьому Законі, обчислюються відповідно до Цивільного кодексу України.
 
375. 2. Письмові заяви (повідомлення), подані (здані) у спосіб, передбачений частиною восьмою статті 10 цього Закону, до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що подані своєчасно.
 
376. Стаття 21. Нагляд і контроль у сфері ліцензування
 
377. 1. Державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
 
378. 2. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування може проводити позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування на підставах:
 
379. 1) наявності повідомлення в письмовій формі про порушення органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування;
 
380. 2) видання розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування з метою перевірки його виконання органом ліцензування;
 
381. 3) виявлення інформації, що вказує на порушення органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування (зокрема, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, листах, щорічних звітах та офіційних інформаційних ресурсах органів ліцензування);
 
382. 4) рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про необхідність проведення перевірки додержання певним органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування;
 
383. 5) за дорученням Кабінету Міністрів України.
 
384. 3. Керівник органу ліцензування зобов’язаний забезпечити надання посадовим особам спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування при проведенні ними перевірки додержання органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування ліцензійних справ, інших документів та інформації з питань ліцензування і необхідні умови для проведення перевірки.
 
385. 4. Протягом п’яти робочих днів з останнього дня перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт перевірки у двох примірниках.
 
386. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
 
387. У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п’яти робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
 
388. 5. Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов’язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про виконання вимог такого розпорядження.
 
389. 6. Контроль за наявністю у суб’єктів господарювання ліцензій здійснюють державні органи, на які згідно із законом покладено функції контролю за наявністю ліцензій. Такі органи складають та надають спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування щорічний звіт про виявлення безліцензійної діяльності до 15 лютого року, наступного за звітним.
 
390. 7. Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюють в межах своїх повноважень органи ліцензування шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
391. 8. Для проведення перевірки органом ліцензування створюється комісія, до складу якої можуть входити виключно працівники його апарату та територіальних органів.
 
392. 9. Позапланові перевірки додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов проводяться у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:
 
393. 1) виявлення у документах, що подаються ліцензіатом до органу ліцензування згідно закону, інформації, що вказує на недодержання ним вимог ліцензійних умов - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;
 
394. 2) виявлення у державних інформаційних ресурсах (паперових, або електронних) інформації, що свідчить про порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов або не узгоджується із інформацією, що подається ліцензіатом органу ліцензування відповідно до вимог цього Закону - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині (зокрема, повідомлення про зміну даних, зазначених у підтвердних документах) або перевірки достовірності відповідної інформації;
 
395. 3) видання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов - з метою перевірки його виконання;
 
396. 4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про те, що внаслідок порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або ж порушено її (їх) законні права чи інтереси - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;
 
397. 5) повідомлення посадових осіб контролюючих органів про виявлені в ході виконання контрольних повноважень порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;
 
398. 6) неподання ліцензіатом у встановлений строк органу ліцензування даних, подання яких передбачено ліцензійними умовами, без поважних причин, що унеможливлюють їх подання і настання яких не залежить від волі ліцензіата, та повідомлення про них органу ліцензування - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов у відповідній частині;
 
399. 7) реалізація загрози життю чи здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу або державній безпеці, яка безпосередньо пов’язана з провадженням ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та документально підтверджена органом державної влади, уповноваженим у відповідній сфері - з метою перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, що пов’язані із відповідним випадком.
 
400. 10. Позапланова перевірка додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених пунктами 4 та 5 частини дев’ятої цієї статті, здійснюється тільки за наявності погодження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, яке надається на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування за зверненням органу ліцензування.
 
401. Звернення органу ліцензування повинно містити завірену ним фотокопію відповідного звернення або повідомлення, передбачених пунктами 4 та 5 частини дев’ятої цієї статті.
 
402. Анонімні звернення не є підставою для проведення позапланових перевірок.
 
403. 11. Перевірка додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов проводиться органом ліцензування залежно від предмету перевірки:
 
404. за місцезнаходженням ліцензіата - юридичної особи;
 
405. за місцями провадження ліцензіатом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
 
406. у приміщенні органу ліцензування (тільки ліцензіатів - фізичних осіб - підприємців, у разі відсутності у них місць провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню).
 
407. 12. З метою забезпечення ліцензіатом присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи при проведенні органом ліцензування перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов, орган ліцензування вживає вичерпних заходів інформування заздалегідь (але не менше, ніж за десять робочих днів) ліцензіата про дату та місце проведення перевірки, зокрема за допомогою засобів поштового, телефонного, факсимільного, електронного поштового зв’язку.
 
408. 13. Про проведення позапланової перевірки ліцензіат повідомляється у день перевірки.
 
409. 14. Акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки.
 
410. В акті відображаються питання, що перевірялись, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов.
 
411. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, які є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
 
412. 15. Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов.
 
413. У разі складення за результатом проведення перевірки акту, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.
 
414. 16. Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення порушень вимог ліцензійних умов, зобов’язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення зазначених в такому акті порушень.
 
415. 17. Контролюючі органи, їх посадові особи, у разі виявлення в ході виконання контрольних повноважень порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов або безліцензійної діяльності, зобов’язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.
 
416. Стаття 22. Відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування
 
417. 1. За порушення законодавства у сфері ліцензування органами ліцензування особисту відповідальність несуть їх керівники.
 
418. 2. За провадження безліцензійної діяльності до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір штрафу та порядок його накладання не встановлено спеціальним законом.
 
419. За провадження безліцензійної діяльності до фізичних осіб - підприємців застосовуються санкції, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, якщо інші санкції не передбачені спеціальними законами.
 
420. Санкції за провадження безліцензійної діяльності не застосовуються у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
 
421. 3. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом виконавчої влади, на який згідно із законом покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
 
422. 4. Штраф за безліцензійну діяльність сплачується не пізніше п’ятнадцяти календарних днів з дня вручення або отримання суб’єктом господарювання фотокопії відповідного рішення про накладання штрафу від уповноваженого органу, якщо інші строки сплати такого штрафу не встановлені спеціальним законом.
 
423. Фотокопія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається до уповноваженого органу протягом строку сплати штрафу.
 
424. У разі якщо штраф не сплачено у встановлений строк, примусове виконання рішення про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
 
425. Суми штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
 
426. 5. До ліцензіатів за порушення вимог ліцензійних умов застосовуються передбачені цим Законом заходи впливу та санкції.
 
427. При вирішенні питання щодо порушення ліцензіатом вимог ліцензійних умов, у разі, якщо вимоги ліцензійних умов допускають неоднозначне трактування, рішення приймається на користь ліцензіата.
 
428. 6. До суб’єктів господарювання не застосовуються заходи впливу та санкції, передбачені цим Законом, у разі, якщо ними вжито належних заходів з виконання власних обов’язків, встановлених законодавством у сфері ліцензування, проте вони не були реалізовані через дії або бездіяльність органів влади і їх реалізація не залежала від волі суб’єкта господарювання.
 
429. Стаття 23. Відшкодування шкоди у зв’язку з порушенням законодавства у сфері ліцензування
 
430. Шкода, заподіяна у зв’язку з порушенням законодавства у сфері ліцензування, підлягає відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному законом.
 
431. ІІ. Прикінцеві положення.
 
432. 1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім статті 19, що набуває чинності через один рік з дня опублікування.
 
433. 2. Положення актів законодавства, які прийняті до набрання чинності цим Законом (зокрема у спосіб, інший, ніж передбачений цим Законом), застосовуються в частині, що передбачена цим Законом, до набрання чинності нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону.
 
434. 3. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» втрачає чинність з дня набуття чинності цим Законом.
 
435. 4. До набрання чинності положенням про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про стан наявних ліцензій та видання Кабінетом Міністрів України акту щодо припинення ведення Єдиного ліцензійного реєстру, органи ліцензування продовжують формувати, вести, надавати відомості з власних ліцензійних реєстрів та подавати їх до Єдиного ліцензійного реєстру згідно порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру, що встановлений Кабінетом Міністрів України.
 
436. 5. Рішення про видачу ліцензії, прийняті органами ліцензування до набрання чинності цим Законом, вважаються рішеннями про надання ліцензії у розумінні цього Закону.
 
437. Відповідні рішення про переоформлення ліцензії, прийняті органами ліцензування до набрання чинності цим Законом, вважаються рішеннями про звуження чи розширення провадження ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у розумінні цього Закону.
 
438. 6. Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, які на дату набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти.
 
439. Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що зазначені у частинах другій та третій статті 7 цього Закону:
 
440. види господарської діяльності яких звужені, підлягають перереєстрації, що здійснюється органом ліцензування у триденний строк безкоштовно,
 
441. які є діючими на дату набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими;
 
442. 7. Внести зміни до таких законів України:
 
443. 1) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18, ст. 144 із наступними змінами) доповнити статтю 14 новою частиною такого змісту:
 
444. "4. Вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, визначається Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності.";
 
445. 2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122 із наступними змінами):
 
446. у абзаці першому частини першої статті 126 слова "а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, " виключити;
 
447. у абзаці першому частини першої статті 128 слова "чи без ліцензійної картки на транспортний засіб" виключити;
 
448. статтю 166-12 викласти у наступній редакції:
 
449. "Стаття 166-12. Порушення законодавства у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності
 
450. Не прийняття рішення, не оформлення, не видача (не надсилання) документа органом ліцензування протягом встановленого законодавством у сфері ліцензування строку;
 
451. прийняття рішення, складання акта, видача розпорядження органом ліцензування, які суперечать нормам законодавства у сфері ліцензування, зокрема, щодо їх оформлення;
 
452. не внесення даних щодо ліцензування до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців протягом передбаченого законодавством у сфері ліцензування строку;
 
453. невиконання органом ліцензування у передбачений законом строк хоча-б однієї вимоги розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування -
 
454. тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у сумі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
455. Вчинення передбачених цією статтею порушень повторно, після отримання розпорядження про їх усунення -
 
456. тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у сумі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";
 
457. у частинах першій та другій статті 260 слова "ліцензійної картки на транспортний засіб, " виключити;
 
458. статтю 265-3 виключити;
 
459. у частині першій статті 267 слова "ліцензійної картки на транспортний засіб, " виключити;
 
460. 3) у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31, ст. 263 із наступними змінами):
 
461. частину третю статті 16 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
462. "функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців згідно Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності.";
 
463. частину першу статті 17 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
464. "До Єдиного державного реєстру також включаються відомості щодо ліцензування певних видів господарської діяльності згідно Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", які становлять його складову.";
 
465. частини другу та четверту статті 17 доповнити новими абзацами наступного змісту:
 
466. "відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців згідно Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності.";
 
467. статтю 19 доповнити новою частиною такого змісту:
 
468. "16. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців зміни вносяться згідно Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності.";
 
469. статтю 20 доповнити новою частиною такого змісту:
 
470. "11. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців також надаються у передбаченому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" порядку.";
 
471. частину четверту статті 21 доповнити новим абзацом такого змісту:
 
472. "відомості про діючі ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності юридичної особи або фізичної особи - підприємця.";
 
473. абзац перший частини першої статті 35 після слів "Пенсійного фонду України" доповнити словами ", органи ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна юридична особа має діючі ліцензії, ";
 
474. частину третю статті 38 після слів "Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" доповнити словами ", органи ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна юридична особа має діючі ліцензії, ";
 
475. частину другу статті 39 після слів "фондів соціального страхування" доповнити словами ", органам ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна юридична особа має діючі ліцензії, ";
 
476. частину першу статті 40 після слів "Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку" доповнити словами ", органам ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна юридична особа має діючі ліцензії, ";
 
477. частину першу статті 51 після слів "Пенсійного фонду України" доповнити словами ", органам ліцензування видів господарської діяльності, на провадження яких відповідна фізична особа - підприємець має ліцензії, ";
 
478. 4) у Законі України "Про охоронну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 2, ст. 8) у абзаці сьомому частини третьої статті 4 слова "ліцензійний реєстр" замінити словами "електронну базу даних щодо стану виданих ліцензій";
 
479. 5) у Законі України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 31, ст. 246 із наступними змінами) у абзаці другому частини першій статті 27 слова і знаки " (кваліфікаційний сертифікат)" виключити;
 
480. 6) у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами):
 
481. в частині другій статті 2 слова "державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу" замінити словами "крім контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов";
 
482. статтю 2 доповнити новою частиною наступного змісту:
 
483. "Контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";
 
484. 7) у Законі України "Про автомобільний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 22, ст. 105 із наступними змінами):
 
485. абзац тридцять восьмий статті 1 виключити;
 
486. абзац дев’ятий частини другої, частини третю, п’яту, сьому та восьму статті 9 виключити;
 
487. у частині п’ятій статті 19 слова "мають ліцензійну картку" замінити словами "використовуються згідно інформації, поданої ліцензіатом органу ліцензування господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом, при провадженні такого виду господарської діяльності";
 
488. у частині п’ятій статті 20 слова "ліцензійна картка на транспортні засоби для перевезення пасажирів і транспортні засоби для перевезення небезпечних вантажів" замінити словами "які використовуються суб’єктами господарювання, що мають згідно закону України право на здійснення відповідних міжнародних перевезень";
 
489. у абзацах третіх частин другої - сьомої та дев’ятої і абзаці другому частини восьмої статті 39 слова "ліцензійна картка, " виключити;
 
490. абзац третій частини першої статті 46 викласти у наступній редакції:
 
491. "відомості за підписом суб’єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті; ";
 
492. частину четверту статті 46 викласти у наступній редакції:
 
493. "Під час визначення переможця конкурсу на міжміських та міжнародних автобусних маршрутах в разі рівних пропозицій претендентів перевага надається перевізникам, які представили до конкурсного комітету свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності.";
 
494. у абзаці третьому частини третьої статті 48 слова "ліцензійна картка, " виключити;
 
495. абзаци треті частин третьої та четвертої статті 53 виключити;
 
496. абзаци четвертий та п’ятий частини першої статті 60 виключити;
 
497. 8) частину третю статті 8 Закону України "Про транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 51, ст. 446 із наступними змінами) виключити;
 
498. 9) у Законі України "Про дорожній рух" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 31, ст. 338 із наступними змінами):
 
499. у абзаці десятому статті 4 слова "ліцензій і" виключити;
 
500. у абзаці другому частини другої статті 16 слова ", ліцензійну картку на автомобільний транспортний засіб у разі надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів" виключити;
 
501. у частині другій статті 52-1 слова ", а також ліцензійну картку на транспортний засіб" виключити;
 
502. 10) у Законі України "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами):
 
503. у частині першої пункту 13 статті 10 слова "стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів" замінити словами "діяльність стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення та мисливських стендів";
 
504. у пункті 21 частини першої статті 11
 
505. у абзаці першому слова ", а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб" виключити;
 
506. у абзаці другому слова ", ліцензійну картку на транспортний засіб" виключити;
 
507. 11) у Законі України "Про відходи" (Відомості Верховної Ради України 1998 р., № 36-37, ст. 242 із наступними змінами):
 
508. у пункті "н" частини першої статті 17:
 
509. слово "ліцензій" замінити на слово "ліцензії",
 
510. слова "і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, " виключити";
 
511. у статті 18:
 
512. пункт "м" частини першої виключити,
 
513. вважати пункти "н" - "п" пунктами відповідно "м" - "о";
 
514. 12) частини дванадцяту статті 3 та двадцять дев’яту статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (Відомості Верховної Ради України 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) викласти у наступній редакції:
 
515. "Розпорядження про анулювання ліцензії набирає чинності у порядку та строки, встановлені Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо рішення про анулювання ліцензії та може бути оскаржено до експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.";
 
516. 13) у Законі України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992 р., № 36, ст. 531) у частині першої статті 66 слово "ліцензуванню" замінити словами "стандартизації та сертифікації";
 
517. 14) у Законі України "Про державні лотереї в Україні" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 31, ст.369) абзац другий частини першої статті 7 викласти у новій редакції "Плату за видачу ліцензії встановлює Кабінет Міністрів України.";
 
518. 15) у частині першої статті 17 Закону України "Про лікарські засоби" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996 р., № 22, ст. 86) знаки і слова ", та ліцензії на імпорт лікарських засобів, що видається імпортеру (виробнику або особі, що представляє виробника лікарських засобів на території України), у порядку, встановленому законодавством. У додатку до ліцензії зазначаються перелік лікарських засобів, дозволених до імпорту ліцензіату, а також особливі умови провадження діяльності. Підставою для видачі ліцензії на імпорт лікарських засобів є наявність відповідної матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що будуть ввозитися на територію України. Відповідність матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу, а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що будуть ввозитися на територію України, встановленим вимогам та заявленим характеристикам у поданих заявником документах для одержання ліцензії підлягає обов'язковій перевірці до видачі ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за місцем провадження діяльності органом ліцензування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я" виключити;
 
519. 16) у Законі України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2013, № 24, ст. 243) у статті 38:
 
520. у частині першої:
 
521. у абзаці першому слова «надають послуги з посередництва у працевлаштуванні» замінити словами «здійснюють працевлаштування»,
 
522. у абзаці другому слова «Послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном надаються» замінити словами «Працевлаштування на роботу за кордоном здійснюється»,
 
523. у абзаці третьому слова «суб’єкт господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні» замінити словами «забезпечує працевлаштування»;
 
524. у частині другої:
 
525. у реченні першому слова «Надання послуг з посередництва у працевлаштуванні» замінити словом «Працевлаштування»,
 
526. у реченні другому слова «надає послуги з посередництва у працевлаштуванні» замінити словами «забезпечує працевлаштування»;
 
527. у частині третьої слова «надає послуги з посередництва у працевлаштуванні» замінити словами «забезпечує працевлаштування»;
 
528. 17) у частині тридцять четвертій статті 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377 із наступними змінами) слова "дисків для лазерних систем зчитування, матриць, " виключити;
 
529. 18) у Законі України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 17, ст. 121 із наступними змінами):
 
530. у пункті "є" частини першої статті 4 слово "ліцензування" замінити словами "інтелектуальної власності";
 
531. у частинах третій, четвертій та шостій статті 5, абзаці третьому частини першої статті 6, абзацах першому та четвертому частини п’ятої статті 9 слова ", що реалізує державну політику у сфері ліцензування" замінити словами "з питань економічної політики";
 
532. в абзаці другому частини першої статті 6 слова "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ліцензування, " виключити;
 
533. у частині другій статті 9 слова "чи анульованою" виключити.
 
534. 19) у Законі України "Про вищу освіту":
 
535. у частині першої статті 1:
 
536. у абзаці дванадцятому слова «відповідно до наданої ліцензії» виключити,
 
537. абзаци 18, 19 і 20 виключити;
 
538. у статті 18:
 
539. у абзаці третьому частини другої слова «ліцензування та» і слово і знак «ліцензії, « виключити,
 
540. у абзаці третьому частини третьої слова «ліцензування та» виключити;
 
541. у частині першої статті 21 абзац третій виключити;
 
542. у статті 28:
 
543. у назві статті слова «Ліцензування освітньої діяльності, акредитація» замінити словом «Акредитація»,
 
544. частину першу виключити,
 
545. у частині третьої слова «ліцензій на освітню діяльність та» виключити,
 
546. у частині четвертої у абзаці:
 
547. першому слова «Ліцензій на освітню діяльність та сертифікати» замінити словом «Сертифікати»,
 
548. другому слова «ліцензування та» виключити;
 
549. у абзаці п’ятому частини першої статті 31 слова «ліцензування освітньої діяльності» виключити;
 
550. у статті 69 частину третю виключити;
 
551. 20) у Законі України "Про підприємництво" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299; 2006 р., № 33, ст. 278) частину четверту статті 4 викласти в такій редакції:
"Торгівля рідким паливом з біомаси та біогазом здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії".".