Кількість абзаців - 142 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України ''Про організацію оборонного планування (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до Закону України "Про організацію оборонного планування"
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести до Закону України "Про організацію оборонного планування" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 97) зміни, виклавши його в такій редакції:
 
5. "ЗАКОН УКРАЇНИ
 
6. Про оборонне планування
 
7. Цей Закон визначає завдання, принципи, види і порядок здійснення оборонного планування та повноваження органів державної влади з оборонного планування.
 
8. Розділ І
 
9. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
10. Стаття 1. Визначення термінів
 
11. 1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
 
12. 1) Воєнна доктрина України — документ, у якому відображається прийнята в державі система поглядів на причини виникнення, сутність і характер сучасних воєнних конфліктів, принципи і шляхи запобігання їм, підготовку держави до можливого воєнного конфлікту, а також на застосування воєнної сили для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності, інших життєво важливих національних інтересів;
 
13. 2) документи оборонного планування — доктрини, концепції, стратегії, програми (плани) та інші документи, спрямовані на розв’язання проблем обороноздатності держави, узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням, які розробляються, затверджуються та реалізуються відповідно до законодавства;
 
14. 3) оборонне планування — складова частина системи державного планування, що здійснюється з метою забезпечення обороноздатності держави шляхом визначення пріоритетів і напрямів розвитку сил оборони, озброєння та військової техніки, інфраструктури, підготовки військ (сил), а також розроблення відповідних концепцій, програм і планів з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та фінансово-економічних можливостей держави;
 
15. 4) оборонний огляд — процедура оцінки стану і готовності сил оборони до виконання завдань з оборони України, стану їх кадрового, фінансового, матеріально-технічного та інших видів забезпечення;
 
16. 5) сили оборони — Збройні Сили України, а також інші військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, сили цивільного захисту, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі — інші складові сил оборони) в частині залучення їх до виконання завдань з оборони держави;
 
17. 6) Стратегічний оборонний бюлетень України — концептуальний документ з розвитку Збройних Сил України та інших складових сил оборони в частині виконання ними завдань з оборони держави;
 
18. Стаття 2. Законодавство з питань оборонного планування
 
19. 1. Законодавство з питань оборонного планування складається з Конституції України, Бюджетного кодексу України, законів України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про державні цільові програми", цього та інших законів, а також прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
 
20. Розділ ІІ
 
21. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ПРИНЦИПИ ТА ВИДИ ОБОРОННОГО ПЛАНУВАННЯ
 
22. Стаття 3. Завдання оборонного планування
 
23. 1. Основними завданнями оборонного планування є:
 
24. оцінка стану готовності сил оборони до виконання завдань з оборони України, а також результатів виконання заходів з їх розвитку за попередній період;
 
25. визначення засад, цілей та основних завдань державної політики у сфері оборони, пріоритетів і напрямів розвитку сил оборони з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та економічних можливостей держави;
 
26. встановлення вимог до структури, чисельності особового складу та показників забезпечення озброєнням, військовою та спеціальною технікою, іншим майном сил оборони;
 
27. визначення видатків Державного бюджету України на потреби оборони;
 
28. формування державного оборонного замовлення;
 
29. планування заходів з мобілізаційної підготовки.
 
30. Стаття 4. Основні принципи оборонного планування
 
31. 1. Оборонне планування здійснюється за принципами:
 
32. централізації управління процесами оборонного планування;
 
33. застосування програмно-цільового методу планування для забезпечення оптимального та ефективного використання ресурсів;
 
34. прозорості використання ресурсів у сфері оборони;
 
35. безперервності управління, системності і паралельності процесу оборонного планування та колегіальності під час прийняття рішень;
 
36. адекватності та своєчасності заходів щодо забезпечення захисту національних інтересів України від потенційних і реальних загроз у воєнній сфері;
 
37. гарантування державою науково-методичного, організаційно-технічного, інформаційного, матеріального та фінансового забезпечення виконання програм і планів розвитку сил оборони з урахуванням фінансово-економічних можливостей держави;
 
38. єдиного наскрізного планування створення озброєння, військової та спеціальної техніки;
 
39. узгодженості оборонного планування із стратегічним плануванням застосування сил оборони, заходами з підготовки населення і території держави до оборони та мобілізаційною підготовкою;
 
40. забезпечення здійснення демократичного цивільного контролю.
 
41. Стаття 5. Вихідні дані для оборонного планування
 
42. Вихідними даними для оборонного планування є:
 
43. визначені законами України засади внутрішньої і зовнішньої політики, у тому числі у сфері оборони держави;
 
44. визначені Президентом України стратегічні цілі та основні завдання політики національної безпеки у сфері оборони держави, а також уточнені, за необхідності, завдання сил оборони;
 
45. висновки за результатами аналізу досягнень воєнної науки та новітніх технологій військового призначення;
орієнтовні основні показники можливостей держави у задоволенні потреб оборони людськими, фінансовими та матеріально-технічними ресурсами.
 
46. Стаття 6. Види оборонного планування
 
47. 1. Оборонне планування поділяється на довгострокове (понад п’ять років), середньострокове (від трьох до п’яти років) та короткострокове (від одного до трьох років).
 
48. 2. У рамках довгострокового оборонного планування визначаються стратегічні цілі, пріоритети і напрями розвитку сил оборони, озброєння та військової техніки, інфраструктури, підготовки військ (сил), а також потреби в ресурсах.
 
49. 3. У рамках середньострокового оборонного планування визначається комплекс заходів організаційного, технічного, соціального та економічного характеру, що забезпечують готовність сил оборони до виконання завдань з оборони держави, з урахуванням схвалених Кабінетом Міністрів України прогнозних показників видатків Державного бюджету України на потреби оборони.
 
50. 4. У рамках короткострокового оборонного планування визначаються конкретні заходи з виконання програм розвитку сил оборони на довгостроковий та середньостроковий періоди, обсяги і строк забезпечення ресурсами, очікувані результати. Під час короткострокового оборонного планування здійснюється збалансування планових завдань з фінансово-економічними можливостями держави.
 
51. Стаття 7. Взаємозв’язок оборонного планування з іншими видами планування
 
52. 1. Під час планування заходів і строків їх виконання в документах оборонного планування забезпечується їх узгодженість із заходами і строками, що передбачаються під час розроблення загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони навколишнього природного середовища, мобілізаційного плану України на особливий період, стратегічного планування застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, Державної спеціальної служби транспорту, сил цивільного захисту, планування діяльності правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також заходів з підготовки населення і території держави до оборони.
 
53. Стаття 8. Організація оборонного планування
 
54. 1. З метою організації оборонного планування Міністерство оборони України, органи управління іншими військовими формуваннями, правоохоронними та розвідувальними органами, силами цивільного захисту, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі — інші органи управління) на підставі Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України видають накази, у тому числі спільні, та інші акти організаційно-розпорядчого характеру, зокрема документи, що визначають порядок узгодження, розгляду та затвердження документів оборонного планування.
 
55. Розділ ІІІ
 
56. ДОКУМЕНТИ ОБОРОННОГО ПЛАНУВАННЯ
 
57. Стаття 9. Види документів оборонного планування
 
58. 1. Документи оборонного планування розробляються на довгостроковий, середньостроковий та короткостроковий періоди.
 
59. 2. Документи довгострокового оборонного планування визначають стратегічні цілі, пріоритети і напрями розвитку сил оборони, озброєння і військової техніки, інфраструктури, підготовки військ (сил), стратегію їх реалізації та потреби в ресурсах.
 
60. 3. Документи середньострокового оборонного планування розробляються на основі документів довгострокового оборонного планування та визначають умови розвитку сил оборони, напрями дій і заходи на середньострокову перспективу з метою досягнення стратегічних цілей.
 
61. 4. Документи короткострокового оборонного планування розробляються на основі та на виконання документів довгострокового і середньострокового оборонного планування та визначають цілі, умови розвитку сил оборони і відповідні заходи.
 
62. Стаття 10. Довгострокове оборонне планування
 
63. 1. Довгострокове оборонне планування здійснюється на основі вихідних даних для оборонного планування.
 
64. 2. На довгостроковий період розробляються:
Воєнна доктрина України;
Стратегічний оборонний бюлетень України;
державні цільові програми;
прогнозні показники видатків Державного бюджету України на потреби оборони.
3. Воєнна доктрина України розробляється і затверджується Президентом України відповідно до Закону України "Про основи національної безпеки України".
У Воєнній доктрині України визначаються:
воєнно-політична обстановка та характерні риси сучасних воєнних конфліктів;
принципи і шляхи запобігання виникненню воєнних конфліктів;
питання підготовки держави до збройного захисту національних інтересів;
погляди на застосування воєнної сили у воєнних конфліктах.
 
65. 4. Стратегічний оборонний бюлетень України розробляється Міністерством оборони України за результатами проведення оборонного огляду та затверджується Президентом України.
 
66. У Стратегічному оборонному бюлетені України визначаються:
умови розвитку сил оборони;
вимоги до сил оборони;
перспективна модель Збройних Сил України та інших складових сил оборони в частині визначених завдань з оборони держави, стратегія її досягнення;
потреби в ресурсах на оборону держави.
5. Державні цільові програми на довгостроковий період розробляються з метою вирішення проблемних питань розвитку озброєння, військової і спеціальної техніки, інфраструктури та інших питань оборони. Порядок їх розроблення, затвердження і виконання визначається законодавством.
 
67. 6. Прогнозні показники видатків Державного бюджету України на потреби оборони розробляються і затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України про проведення оборонного огляду.
 
68. Стаття 11. Середньострокове оборонне планування
1. Середньострокове оборонне планування здійснюється на підставі положень Стратегічного оборонного бюлетеня України, інших документів довгострокового оборонного планування, актів Президента України та Кабінету Міністрів України з урахуванням прогнозних показників видатків Державного бюджету України на потреби оборони, а також ходу виконання державних програм розвитку сил оборони і відповідних державних цільових програм.
2. На середньостроковий період розробляються:
Державна програма розвитку Збройних Сил України;
інші державні цільові програми, спрямовані на розв’язання проблем у сфері оборони держави.
Державна програма розвитку Збройних Сил України розробляється Міністерством оборони України в порядку, визначеному законом, та затверджується Президентом України.
Інші державні цільові програми, спрямовані на розв’язання проблем у сфері оборони держави, розробляються і затверджуються в порядку, визначеному законодавством.
У державних програмах розвитку інших військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, сил цивільного захисту, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України окремим розділом визначаються завдання і заходи, що стосуються їх участі в обороні держави, які узгоджуються з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Сил України.
 
69. Стаття 12. Короткострокове оборонне планування
1. Короткострокове оборонне планування здійснюється на підставі завдань і заходів, визначених у документах середньострокового оборонного планування, з урахуванням прогнозних показників видатків Державного бюджету України на потреби оборони на плановий період, а також результатів виконання документів короткострокового оборонного планування за попередній плановий період.
 
70. 2. На короткостроковий період розробляються:
 
71. наказ Міністерства оборони України з питань реалізації державної політики у сфері оборони у Збройних Силах України та інших складових сил оборони;
 
72. накази керівників інших органів управління з питань оборонного планування (за потреби);
 
73. плани діяльності Міністерства оборони України та окремі розділи у планах діяльності інших органів управління, в яких визначаються заходи, що стосуються їх участі в обороні держави;
 
74. плани утримання і розвитку Збройних Сил України;
 
75. бюджетні запити;
 
76. основні показники державного оборонного замовлення.
 
77. Розроблення заходів в документах короткострокового оборонного планування узгоджується з бюджетним процесом в Україні.
 
78. 3. Накази Міністерства оборони України з питань реалізації державної політики у сфері оборони у Збройних Силах України та інших складових сил оборони (накази керівників інших органів управління з питань оборонного планування — за потреби) розробляються на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди з метою визначення (уточнення) пріоритетів і напрямів розвитку сил оборони, конкретизації завдань, визначених документами довгострокового та середньострокового оборонного планування, а також актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
 
79. 4. Плани діяльності Міністерства оборони України та окремі розділи у планах діяльності інших органів управління, в яких визначаються заходи, що стосуються їх участі в обороні держави, розробляються на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди на підставі завдань і заходів, визначених у документах довгострокового та середньострокового оборонного планування, з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України.
 
80. 5. Плани утримання і розвитку Збройних Сил України розробляються на плановий і наступні за плановим два бюджетні періоди і є системою заходів, що забезпечують досягнення проміжних програмних цілей, визначених документами середньострокового оборонного планування, у межах видатків Державного бюджету України на відповідний календарний рік та з урахуванням прогнозу Державного бюджету України на наступні два бюджетні періоди.
 
81. Планування та формування державного оборонного замовлення здійснюється у порядку і строк, визначені Законом України "Про державне оборонне замовлення".
 
82. Розділ ІV
 
83. СУБ’ЄКТИ ТА ОБ’ЄКТИ ОБОРОННОГО ПЛАНУВАННЯ
 
84. Стаття 13. Суб’єкти оборонного планування
 
85. 1. Суб’єктами оборонного планування є:
 
86. Президент України;
 
87. Верховна Рада України;
 
88. Рада національної безпеки і оборони України;
 
89. Кабінет Міністрів України;
 
90. уповноважений орган з питань координації державного оборонного замовлення;
 
91. Міністерство оборони України, інші органи управління;
 
92. Генеральний штаб Збройних Сил України;
 
93. місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
 
94. Стаття 14. Повноваження суб’єктів оборонного планування
 
95. 1. Під час оборонного планування:
 
96. 1) Президент України здійснює повноваження у сфері оборони відповідно до Конституції України;
 
97. 2) Верховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцією України, здійснює законодавче регулювання питань у сфері оборони;
 
98. 3) Рада національної безпеки і оборони України:
 
99. вносить Президентові України пропозиції щодо формування засад воєнної політики, уточнення Воєнної доктрини України, завдань сил оборони;
 
100. ініціює проведення в Україні оборонного огляду, здійснює координацію та контроль за його виконанням;
 
101. розглядає та подає Президентові України проект Стратегічного оборонного бюлетеня України;
 
102. подає Президентові України пропозиції щодо:
 
103. проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік за статтями, пов’язаними із забезпеченням національної безпеки і оборони;
 
104. матеріального, фінансового, організаційного та іншого забезпечення виконання заходів у сфері національної безпеки і оборони;
 
105. проектів доктрин, концепцій, стратегій, державних програм, спрямованих на розв’язання проблем у сфері оборони;
 
106. 4) Кабінет Міністрів України:
 
107. схвалює прогнозні показники видатків Державного бюджету України на потреби оборони;
 
108. забезпечує включення до проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатків на потреби оборони з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України;
 
109. затверджує основні показники державного оборонного замовлення на відповідний бюджетний період;
 
110. здійснює заходи з організації оборонного планування, забезпечуючи їх узгодженість із заходами і строками економічного і соціального розвитку України, мобілізаційної підготовки та мобілізації, підготовки населення і території держави до оборони;
 
111. забезпечує проведення в Україні оборонного огляду, організовує розроблення і попередньо схвалює проект Стратегічного оборонного бюлетеня України та вносить його на розгляд Ради національної безпеки і оборони України;
 
112. схвалює (затверджує) в межах своєї компетенції документи довгострокового та середньострокового оборонного планування, організовує їх виконання;
 
113. організовує розроблення і виконання державних програм розвитку сил оборони, інших державних цільових програм з питань оборони та щорічно розглядає результати їх виконання;
 
114. 5) уповноважений орган з питань координації державного оборонного замовлення здійснює повноваження, визначені частиною другою статті 3 Закону України "Про державне оборонне замовлення";
 
115. 6) Міністерство оборони України:
видає накази нормативного характеру з питань організації оборонного планування;
організовує оборонний огляд у Збройних Силах України та здійснює міжвідомчу координацію його проведення;
організовує оборонне планування у Збройних Силах України;
подає Президентові України та Кабінетові Міністрів України щорічні звіти про результати виконання державної програми розвитку Збройних Сил України, зведені відомості про результати виконання іншими складовими сил оборони визначених завдань і заходів, що стосуються оборони держави, а також про результати виконання інших державних цільових програм з питань оборони;
розробляє за рішенням Кабінету Міністрів України проект Стратегічного оборонного бюлетеня України;
 
116. 7) інші органи управління:
 
117. здійснюють оборонне планування відповідно до визначених завдань;
 
118. організовують оборонний огляд підпорядкованих їм органів управління, з’єднань, частин, установ і організацій, які залучаються до виконання завдань оборони держави, та беруть участь у розробленні проекту Стратегічного оборонного бюлетеня України;
 
119. розробляють пропозиції щодо основних показників державного оборонного замовлення на відповідний бюджетний період;
 
120. беруть участь у складенні проекту Державного бюджету України в частині видатків на потреби оборони;
 
121. подають щороку Міністерству оборони України відомості про результати виконання визначених завдань і заходів, що стосуються оборони держави;
 
122. 8) Генеральний штаб Збройних Сил України:
 
123. здійснює за рішенням Міністра оборони України середньострокове та короткострокове планування у Збройних Силах України;
 
124. визначає потреби в особовому складі, озброєнні, військовій техніці, матеріально-технічних, енергетичних, фінансових, інформаційних ресурсах, продовольстві, земельних і водних ділянках, комунікаціях, фондах та майні для виконання завдань оборони держави Збройними Силами України та іншими складовими сил оборони;
 
125. 9) місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування беруть участь в оборонному плануванні відповідно до повноважень, визначених законом.
 
126. Стаття 15. Об’єкти оборонного планування
 
127. Об’єктами оборонного планування є сили оборони, інші органи, підприємства, установи та організації, які виконують завдання у сфері оборони.
 
128. Розділ V
 
129. ОБОРОННИЙ ОГЛЯД
 
130. Стаття 16. Організація проведення оборонного огляду
 
131. Рішення про проведення оборонного огляду приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України.
Кабінет Міністрів України приймає рішення з питань забезпечення проведення оборонного огляду та контролює його проведення.
За результатами оборонного огляду розробляється Стратегічний оборонний бюлетень України.
 
132. Стаття 17. Координація заходів з оборонного планування і контроль за їх виконанням
 
133. 1. Координацію заходів з оборонного планування і контроль за їх виконанням здійснює Рада національної безпеки і оборони України.
 
134. 2. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України, що виділяються на оборону держави, здійснюється в порядку, визначеному законодавством.
 
135. ІІ. Прикінцеві положення
 
136. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
137. 2. Кабінету Міністрів України з дня набрання чинності цим Законом:
 
138. у шестимісячний строк подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення інших законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
 
139. у тримісячний строк:
 
140. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
141. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.