Кількість абзаців - 244 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами»
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9-10, № 11-12, № 13, ст. 88):
 
6. 1) пункт 19 частини першої статті 3 після слів «а також потерпілий, його представник та законний представник» доповнити словами «громадський обвинувач та його представник»;
 
7. 2) частину 4 статті 22 після слів «а обвинувачення може підтримуватись потерпілим, його представником» доповнити словами «громадським обвинувачем та його представником»;
 
8. 3) статтю 27 доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
9. «8. Пункт 3 частини другої цієї статті не застосовується у випадку здійснення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення в порядку, передбаченому цим Кодексом»;
 
10. 4) Главу 3 доповнити § 5-1 такого змісту:
 
11. «§ 5-1. Громадський обвинувач і його представник
 
12. Стаття 59-1. Громадський обвинувач
 
13. 1. Громадським обвинувачем є будь-яка фізична або юридична особа, яка безпосередньо є потерпілою від кримінального правопорушення або якій стало відомо про вчинення щодо інших осіб кримінального правопорушення, щодо якого цим Кодексом допускається кримінальне провадження у формі громадського обвинувачення, та яка подала слідчому, прокурору заяву, повідомлення про вчинення відповідного кримінального правопорушення та заяву про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення. Громадським обвинувачем може виступати громадське об’єднання. Громадським обвинувачем може бути потерпілий. Громадським обвинувачем не може бути особа, яка за своєю посадою зобов’язана виявляти і розслідувати кримінальні та інші правопорушення, вести боротьбу зі злочинністю.
 
14. 2. Права та обов’язки громадського обвинувача виникають у особи з моменту подання нею слідчому, прокурору заяви, повідомлення про вчинення відповідного кримінального правопорушення, щодо якого цим Кодексом допускається кримінальне провадження у формі громадського обвинувачення та заяви про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення.
 
15. 3. Протягом кримінального провадження громадський обвинувач має право:
 
16. 1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені цим Кодексом;
 
17. 2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;
 
18. 3) подавати докази, з урахуванням особливого порядку їх допустимості, визначеного цим Кодексом, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;
 
19. 4) заявляти відводи та клопотання;
 
20. 5) за наявності відповідних підстав - на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;
 
21. 6) давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;
 
22. 7) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом;
 
23. 8) мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;
 
24. 9) давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;
 
25. 10) на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом;
 
26. 11) знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого кримінального правопорушення;
 
27. 12) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь;
 
28. 13) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;
 
29. 14) розголошувати обставини та докази, що стали підставою початку кримінального провадження та становлять суспільний інтерес;
 
30. 15) користуватися послугами представника;
 
31. 16) відмовитись від процесуального статусу громадського обвинувача та від участі в кримінальному провадженні;
 
32. 17) користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.
 
33. 4. Під час досудового розслідування громадський обвинувач має право:
 
34. 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, щодо якого цим Кодексом допускається кримінальне провадження у формі громадського обвинувачення;
 
35. 2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;
 
36. 3) збирати та подавати докази, з урахуванням особливого порядку їх допустимості, визначеного цим Кодексом, на підтвердження своєї заяви;
 
37. 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;
 
38. 5) звертатися до слідчого, прокурора з клопотанням про звернення до суду з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до цього Кодексу; а у разі відмови слідчого, прокурора - безпосередньо до суду.
 
39. 6) вимагати складання і затвердження обвинувального акту та звернення з цим обвинувальним актом до суду у строки, передбачені цим Кодексом;
 
40. 7) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого кримінального правопорушення.
 
41. 5. Під час судового провадження в будь-якій інстанції громадський обвинувач має право:
 
42. 1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;
 
43. 2) брати участь у судовому провадженні;
 
44. 3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;
 
45. 4) підтримувати обвинувачення в суді поряд із прокурором та незалежно від згоди потерпілого або відмовлятися від підтримання обвинувачення;
 
46. 5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
 
47. 6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді.
 
48. 6. Громадський обвинувач зобов’язаний:
 
49. 1) використовувати свої права виключно з метою та наміром, спрямованим на реалізацію завдань кримінального провадження та правового статусу громадського обвинувача;
 
50. 2) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
 
51. 3) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення.
 
52. 7. Підстави та особливості початку та здійснення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення визначаються цим Кодексом.
 
53. Стаття 59-2. Представник громадського обвинувача
 
54. 1. Громадського обвинувача - фізичну особу у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.
 
55. 2. Громадський обвинувач - юридична особа у кримінальному провадженні набуває прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Громадського обвинувача - юридичну особу у кримінальному провадженні може представляти представник - особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником, а також працівник такої юридичної особи.
 
56. 3. Представник громадського обвинувача користується правами і несе обов’язки громадського обвинувача.
 
57. 4. До представника громадського обвинувача застосовуються положення статті 58 й інші положення цього Кодексу щодо представника потерпілого.»;
 
58. 5) у частині першій статті 71 після слів «є особа, « додати слова «в тому числі іноземна»;
 
59. 6) статтю 87 доповнити частиною четвертою такого змісту:
 
60. «4. Правила цієї статті щодо недопустимості доказів у відповідній їх частині не застосовуються до доказів, отриманих з використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та наданих громадським обвинувачем при поданні ним слідчому, прокурору заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом».
 
61. 7) частину першу статті 92 після слів «на потерпілого, « доповнити словами «громадського обвинувача»;
 
62. 8) у статті 93:
 
63. частину першу після слова «потерпілим, « доповнити словами «громадським обвинувачем, «;
 
64. у частині третій:
 
65. абзац перший після слова «потерпілий, « доповнити словами «громадський обвинувач, «;
 
66. абзац другий після слова «потерпілим, « доповнити словами «громадським обвинувачем».
 
67. 9) Главу 4 доповнити § 6 такого змісту:
 
68. «§ 6. Висновок спеціаліста
 
69. Стаття 102-1. Висновок спеціаліста
 
70. 1. Висновок спеціаліста - це докладний опис проведених спеціалістом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила спеціаліста.
 
71. 2. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок спеціаліста, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
 
72. 3. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які спеціаліст сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. спеціаліст дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
 
73. 4. Запитання, які ставляться спеціалістові, та його висновок щодо них не можуть виходити за межі його спеціальних знань.
 
74. 5. Висновок спеціаліста надається в письмовій формі.
 
75. 6. Висновок передається спеціалістом стороні, за клопотанням якої здійснювалось дослідження.
 
76. 7. Сторона, за клопотанням якої здійснювалось дослідження, має право долучити складений за результатом такого дослідження висновок спеціаліста до матеріалів кримінального провадження, якого такий висновок стосується, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду.
 
77. 8. Висновок спеціаліста оцінюється слідчим, прокурором, судом в сукупності з іншими доказами.
 
78. 9. У разі, якщо виникає необхідність перевірити висновок спеціаліста, слідчий, прокурор, суд мають право допитати спеціаліста під час судового розгляду у порядку ст. 356-1 цього Кодексу.
 
79. Стаття 102-2. Зміст висновку спеціаліста
 
80. 1. У висновку спеціаліста повинно бути зазначено:
 
81. 1) коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, стаж роботи за спеціальністю, науковий ступінь, вчене звання, посада спеціаліста) та на якій підставі було проведене дослідження;
 
82. 2) місце і час проведення дослідження;
 
83. 3) хто був присутній при проведенні дослідження;
 
84. 4) перелік питань, що були поставлені спеціалістові;
 
85. 5) опис отриманих спеціалістом матеріалів та які матеріали ним були використані;
 
86. 6) докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх оцінка;
 
87. 7) обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.»
 
88. 10) статтю 132 доповнити частиною сьомою такого змісту:
 
89. «7. Громадський обвинувач у випадку здійснення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення може звертатися до суду із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у разі, якщо слідчий, прокурор відмовив громадському обвинувачу у задоволенні його клопотання про звернення до суду з відповідним клопотанням. У такому разі слідчий, прокурор зобов'язані надати суду матеріали кримінального провадження для розгляду такого клопотання та взяти участь в його розгляді. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у випадку здійснення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення розглядається невідкладно, але не пізніше 24 годин після надходження з дня його надходження до суду».
 
90. 11)частину першу статті 155 доповнити такими словами:
 
91. «у тому числі за клопотанням громадського обвинувача».
 
92. 12) у частині другій статті 166 після слів «сторони захисту» додати слова «або громадського обвинувача»;
 
93. 13) у частині першій статті 171 додати через кому після слів «за погодженням з прокурором» слова «громадський обвинувач у разі, якщо слідчий, прокурор відмовив громадському обвинувачу у задоволенні його клопотання про таке звернення»;
 
94. 14) частину першу статті 219 доповнити пунктом третім такого змісту:
 
95. «3) протягом двадцяти днів з дня внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення та початок кримінального провадження у формі громадського обвинувачення. Цей строк не може бути продовжений».
 
96. 15) у частині п'ятій статті 234 після слова «слідчий» додати слова «або громадський обвинувач»;
 
97. 16) у пункті 2 частини другої статті 235 після слова «слідчого» додати слова «або громадського обвинувача»;
 
98. 17) у частині другій статті 243 після слів «сторона захисту» додати слова «або громадський обвинувач»;
 
99. 18) після частини другої статті 283 доповнити частиною 2-1 такого змісту:
 
100. «2-1. Після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення прокурор у межах строку, встановленого частиною третьою статті 219 цього Кодексу, зобов'язаний звернутися до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження».
 
101. 19) у статті 314:
 
102. частину другу після слів «потерпілого, його представника та законного представника, « доповнити словами «громадського обвинувача, його представника,»;
 
103. 20) Внести зміни в частину 1 статті 318, доповнивши її абзацом другим такого змісту:
 
104. «Судовий розгляд у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення здійснюється у строк одного місяця з дня винесення судом ухвали про призначення судового розгляду.»
 
105. 21) у статті 325:
 
106. назву статті після слова «потерпілого, « доповнити словами «громадського обвинувача»;
 
107. доповнити частиною другою такого змісту:
 
108. «2. Правила, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються також у випадку неприбуття у судове засідання громадського обвинувача.»;
 
109. 22) статтю 340 доповнити частиною сьомою такого змісту:
 
110. «7. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в кримінальному провадженні, в якому бере участь громадський обвинувач, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом»;
 
111. 23) главу 28 §3 доповнити статтею 356-1 наступного змісту:
 
112. «Стаття 356-1. Допит спеціаліста в суді
 
113. 1. Якщо у суду є обґрунтовані сумніви у достовірності висновку спеціаліста, то він має право викликати його для допиту під час судового розгляду.
 
114. 2. Перед допитом спеціаліста головуючий встановлює його особу та попереджає спеціаліста про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.
 
115. 3. Спеціалісту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в спеціаліста спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його дослідження; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких спеціаліст дійшов висновку; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.
 
116. 4. Спеціаліст під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час дослідження.
 
117. 5. У разі, якщо спеціаліст не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження; суд залучає відповідного перекладача.
 
118. 6. У разі, якщо спеціаліст не з’явився за викликом суду у судове засідання та не повідомив причини такої неявки, або відмовився від давання пояснень по суті свого висновку, то суд оцінює такий висновок спеціаліста з урахуванням зазначених обставин.»
 
119. 24) частину першу статті 393 доповнити пунктом 9-2 такого змісту:
 
120. «Громадський обвинувач і його представник - у частині, що стосується громадського обвинувачення.»
 
121. 25) Доповнити статтю 409 частиною третьою наступного змісту:
 
122. «3. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції, що був винесений у судовому провадженні за матеріалами кримінального провадження у формі громадського обвинувачення може бути також відмова суду у прийнятті доказів сторін кримінального провадження у формі громадського обвинувачення.»
 
123. 26) частину першу статті 425 доповнити пунктом 11 такого змісту:
 
124. «Громадський обвинувач і його представник - у частині, що стосується громадського обвинувачення.»
 
125. 27) доповнити главою 36-1 такого змісту:
 
126. «Глава 36-1. Кримінальне провадження у формі громадського обвинувачення
 
127. Стаття 479-1. Поняття кримінального провадження у формі громадського обвинувачення
 
128. 1. Кримінальним провадженням у формі громадського обвинувачення є провадження, яке розпочинається слідчим, прокурором на підставі заяви, повідомлення особи щодо кримінальних правопорушень, передбачених: статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), статтею 370 (провокація підкупу) Кримінального кодексу України, та відповідної заяви вказаної особи про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення.
 
129. 2. Кримінальне провадження у формі громадського обвинувачення характеризується:
 
130. участю в ньому спеціального суб'єкта, який ініціює його початок, - громадського обвинувача як самостійного учасника та сторони кримінального провадження;
 
131. особливим порядком початку кримінального провадження;
 
132. особливим порядком доказування обставин, які свідчать про ознаки кримінальних правопорушень, щодо яких допускається громадське обвинувачення; відкритістю кримінального провадження та публічним розголошенням обставин та доказів, що стали підставою початку кримінального провадження та становлять суспільний інтерес;
 
133. особливістю відшкодування громадським обвинувачем шкоди особі, щодо якої ним було ініційовано початок кримінального провадження.
 
134. 3. Кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених у частині першій цієї статті, яке розпочинається за заявами, повідомленнями інших учасників кримінального провадження, крім громадського обвинувача, здійснюється в загальному порядку без особливостей, встановлених цією главою Кодексу. В такому кримінальному провадженні громадський обвинувач участі не бере.
 
135. 4. Особа, яка ініціювала початок кримінального провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому главою 36-1 цього кодексу, є стороною кримінального провадження з моменту подання заяви про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення та зберігає цей процесуальний статус на всіх стадіях кримінального провадження. Громадський обвинувач, який ініціював початок кримінального провадження, не може бути усунутий від участі в такому кримінальному провадженні або позбавлений процесуального статусу громадського обвинувача без власного волевиявлення.
 
136. 5. Громадський обвинувач може підтримувати обвинувачення в суді спільно з прокурором незалежно від згоди потерпілого.
 
137. 6. Участь громадського обвинувача в кримінальному провадженні одночасно в процесуальному статусі свідка, потерпілого чи його представника чи іншого учасника кримінального провадження не позбавляє його процесуального статусу громадського обвинувача.
 
138. Стаття 479-2. Початок кримінального провадження у формі громадського обвинувачення
 
139. 1. Особа має право подати до слідчого, прокурора заяву, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у частині першій статті 479-1 цього Кодексу разом із заявою про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення протягом трьох днів з моменту фіксування відповідного кримінального правопорушення.
 
140. 2. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання особою заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення із зазначенням обставин, що можуть свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення та/або подання на підтвердження цих обставин доказів, щодо яких застосовується визначений цією главою Кодексу особливий порядок допустимості, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
 
141. 3. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов’язаний повідомити особу, відомості щодо якої внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про початок досудового розслідування.
 
142. 4. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються у порядку, встановленому цим Кодексом.
 
143. Стаття 479-3. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення
 
144. 1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення повинно бути закінчено протягом двадцяти днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Цей строк не може бути продовжений.
 
145. 2. Зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення здійснюється у порядку, встановленому главою 23 цього Кодексу, за виключенням пунктів 2-1 і 3 частини першої статті 280 цього Кодексу.
 
146. 3. Перебіг строку, передбаченого частиною першою даної статті, зупиняється на час оскарження у судовому порядку постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, а також на час вирішення судом клопотання слідчого, судді або громадського обвинувача про забезпечення кримінального провадження.
 
147. Стаття 479-4. Особливості доказування у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення
 
148. 1. З метою початку кримінального провадження у формі громадського обвинувачення правила допустимості доказів, передбачені цим Кодексом, не застосовуються щодо доказів, поданих громадським обвинувачем слідчому, прокурору разом із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у частині першій статті 479-1 цього Кодексу.
 
149. 2. Громадський обвинувач, з метою отримання та/або фіксації достатньої інформації про діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, зазначеного у частині першій статті 479-1 цього Кодексу, може використовувати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації. Здобута інформація разом з її носіями та обладнанням, за допомогою якого вона отримана, повинна бути передана громадським обвинувачем слідчому, прокурору з метою початку кримінального провадження у формі громадського обвинувачення не пізніше трьох днів після отримання громадським обвинувачем такої інформації. Такі докази визнаються допустимими. Якщо громадський обвинувач не виконує вимогу передачі доказів, обладнання та носіїв інформації у триденний строк, кримінальне провадження на підставі такої інформації здійснюється в загальному порядку.
 
150. 3. Громадський обвинувач з метою встановлення достовірності отриманої інформації має право самостійно звертатись до експертів, спеціалістів, в тому числі з числа іноземних осіб, для отримання відповідного висновку. Слідчий, прокурор у разі самостійного звернення громадського обвинувача до експерта, спеціаліста зобов’язаний на вимогу громадського обвинувача негайно надати йому відповідні носії інформації та обладнання, за допомогою якого вона була отримана.
 
151. 4. З метою початку кримінального провадження громадський обвинувач вправі посилатися та використовувати будь-які процесуальні джерела доказів, передбачені цим Кодексом, які мають бути прийняті слідчим, прокурором та оцінені у встановленому порядку.
 
152. 5. Після початку кримінального провадження громадський обвинувач може збирати та подавати докази протягом 10 днів на загальних підставах.
 
153. 6. В подальшому протягом усього строку досудового розслідування та під час судового провадження громадський обвинувач має право долучати до матеріалів справи лише ті докази, які з об’єктивних причин не могли бути отриманні ним у строк, передбачений частиною п’ятою цієї статті, зокрема, отримані за запитами, зверненнями тощо, зробленими громадським обвинувачем у вказаний строк, а також докази, необхідні для спростування доказів та доводів, наданих особою, якій оголошено підозру у даному кримінальному провадженні.
 
154. Стаття 479-5. Відкритість кримінального провадження у формі громадського обвинувачення
 
155. 1. Подані громадським обвинувачем матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації, а також обставини, зазначені громадським обвинувачем у заяві про вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у частині першій статті 479-1 цього Кодексу, які стали початком кримінального провадження, не можуть становити таємницю (окрім державної) та вважаються такими, що становлять суспільний інтерес і є відкритими для громадськості.
 
156. Стаття 479-6. Порядок проведення слідчих дій у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення
 
157. Слідчі дії провадяться слідчим, прокурором у порядку, встановленому главами 22, 23 цього Кодексу з урахуванням особливостей та строків, визначених цією Главою.
 
158. Стаття 479-7. Повідомлення про підозру у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення. Закриття кримінального провадження.
 
159. 1. Слідчий, прокурор, протягом десяти днів з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у випадках, встановлених ст. 276 цього Кодексу, зобов’язаний повідомити особу, відомості щодо діяльності якої внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про підозру. Повідомлення про підозру відбувається у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу.
 
160. 2. Слідчий, прокурор, протягом десяти днів з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у разі встановлення підстав, передбачених ст. 284 цього Кодексу, зобов’язаний закрити кримінальне провадження.
 
161. Стаття 479-8. Подання скарги на постанову про закриття кримінального провадження, прийняту під час досудового розслідування
 
162. 1. Громадський обвинувач, його представник має право звернутися зі скаргою на постанову про закриття кримінального провадження, прийняту під час досудового розслідування, до слідчого судді відповідного місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
 
163. 2. До скарги додаються:
 
164. 1) копія постанови про закриття кримінального провадження;
 
165. 2) копії матеріалів, якими громадський обвинувач чи його представник обґрунтовує доводи скарги;
 
166. 3) якщо скаргу підписано представником громадського обвинувача - оформлений відповідним чином документ на підтвердження його повноважень.
 
167. Стаття 479-9. Строк подання скарги на постанову про закриття кримінального провадження прийняту під час досудового розслідування
 
168. 1. Скарга подається громадським обвинувачем, його представником протягом п’яти днів з моменту прийняття слідчим чи прокурором постанови про закриття кримінального провадження. Якщо постанова слідчого чи прокурора приймається без участі громадського обвинувача, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
 
169. 2. Скарга повертається слідчим суддею, якщо:
 
170. 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
 
171. 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
 
172. 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
 
173. 3. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
 
174. 4. Повернення скарги на підставі пунктів 1, 2 частини 2 цієї статті не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цією статтею Кодексом.
 
175. Стаття 479-10. Порядок розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження прийняту під час досудового розслідування
 
176. 1. Скарга на постанову про закриття кримінального провадження розглядаються слідчим суддею протягом п’яти днів з моменту надходження відповідної скарги.
 
177. 2. Слідчий суддя, після одержання скарги на постанову про закриття кримінального провадження протягом двох днів з моменту отримання скарги та у разі відсутності обставин передбачених частиною 2 статті 2 цього Кодексу, призначає дату судового засідання, витребовує матеріали справи кримінального провадження і здійснює виклик особи, що подала скаргу, слідчого чи прокурора.
 
178. 3. Розгляд скарги на постанову про закриття кримінального провадження здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її представника та слідчого чи прокурора, рішення яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
 
179. Стаття 479-11. Рішення слідчого судді, суду за результатами розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження прийняту під час досудового розслідування
 
180. 1. За результатами розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
 
181. 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги про закриття кримінального провадження може бути про:
 
182. 1) скасування рішення слідчого чи прокурора та направлення матеріалів на досудове розслідування;
 
183. 2) відмову у задоволенні скарги.
 
184. 3. У разі винесення ухвали про скасування постанови про закриття кримінального провадження слідчий чи прокурор зобов’язаний протягом 24 годин з моменту набрання рішенням суду законної сили, повідомити особі про підозру у порядку передбаченому цим Кодексом.
 
185. 4. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги не може бути оскаржена в апеляційному порядку, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
 
186. 5. Судове провадження у суді апеляційної інстанції, на підставі ухвали суду передбаченої пунктом 2 частини 2 цієї статті, здійснюється за правилами визначеними цим Кодексом.
 
187. Стаття 479-12. Закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні, що здійснюється в порядку громадського обвинувачення.
 
188. 1. Прокурор, слідчий протягом трьох днів після закінчення строку, визначеного ч. 1 статті 479-3 цього Кодексу, у разі встановлення підстав, передбачених ст. 284 цього Кодексу, зобов’язаний закрити кримінальне провадження.
 
189. 2. Прокурор, у разі наявності підстав, протягом трьох днів після закінчення строку, визначеного ч. 1 статті 479-3 цього Кодексу, зобов’язаний звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
 
190. 3. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
 
191. Стаття 479-13. Звернення до суду з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування
 
192. 1. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором у разі, якщо, зокрема, він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт складається, затверджується та передається до суду протягом трьох днів з моменту закінчення строку, визначеного ч. 1 статті 479-3 цього Кодексу.
 
193. 2. Обвинувальний акт має містити такі відомості:
 
194. 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
 
195. 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 
196. 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 
197. 4) анкетні відомості громадського обвинувача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
 
198. 5) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
 
199. 6) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
 
200. 7) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
 
201. 8) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
 
202. 9) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
 
203. 10) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
 
204. 11) дату та місце його складення та затвердження.
 
205. 3. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
 
206. 4. До обвинувального акта додається:
 
207. 1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
 
208. 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
 
209. 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування;
 
210. 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
 
211. 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
 
212. 5. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
 
213. 6. Судове провадження за матеріалами кримінального провадження у формі громадського обвинувачення провадиться у порядку та строки, передбачені цим Кодексом.
 
214. Стаття 479-14. Надання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
 
215. 1. Одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження.
 
216. Стаття 479-15. Особливості оскарження постанови про закриття кримінального провадження, що здійснюється в порядку громадського обвинувачення
 
217. 1. Громадський обвинувач, його представник мають право звернутися із скаргою на постанову про закриття кримінального провадження до відповідного місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснювалось досудове розслідування.
 
218. 2. До скарги додаються:
 
219. 1) копія постанови про закриття кримінального провадження;
 
220. 2) копії матеріалів, якими громадський обвинувач чи його представник обґрунтовує доводи скарги;
 
221. 3) якщо скаргу підписано представником громадського обвинувача, до скарги додається оформлений відповідним чином документ на підтвердження його повноважень.
 
222. 3. Скарга подається громадським обвинувачем, його представником протягом п’яти днів з моменту прийняття слідчим, прокурором постанови про закриття кримінального провадження. Якщо постанова слідчого чи прокурора приймається без участі громадського обвинувача, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
 
223. 4. Протягом доби після відкриття провадження за скаргою на постанову про закриття кримінального провадження суд витребовує у слідчого, прокурора матеріали кримінального провадження у формі громадського обвинувачення.
 
224. 5. Скарга громадського обвинувача, його представника розглядається судом у порядку та строки, передбачені цим Кодексом для оскарження постанов про закриття кримінального провадження за виключеннями, передбаченими цією статтею.
 
225. Стаття 479-16. Рішення суду за результатом розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, що здійснюється в порядку громадського обвинувачення
 
226. 1. За результатами розгляду скарги громадського обвинувача, його представника на постанову про закриття кримінального провадження постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
 
227. 2. Ухвала суду за результатами розгляду скарги громадського обвинувача, його представника про закриття кримінального провадження може бути про:
 
228. 1) скасування постанови слідчого чи прокурора та направлення матеріалів досудового розслідування для складання обвинувального акту;
 
229. 2) відмову у задоволенні скарги.
 
230. 3. У разі винесення ухвали про скасування постанови про закриття кримінального провадження слідчий чи прокурор зобов’язаний протягом 24 годин з моменту набрання рішенням суду законної сили, повідомити особі про підозру у порядку передбаченому цим Кодексом.
 
231. 4. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги не може бути оскаржена в апеляційному порядку, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
 
232. 5. Судове провадження у суді апеляційної інстанції, на підставі ухвали суду передбаченої пунктом 2 частини 2 цієї статті, здійснюється за правилами визначеними цим Кодексом.
 
233. Стаття 479-17. Особливості відшкодування шкоди у кримінальному провадженні у формі громадського обвинувачення
 
234. 1. Громадський обвинувач не має права вимагати компенсації за свою діяльність громадського обвинувача, пов'язану з ініціюванням і початком кримінального провадження та участю в ньому.
 
235. 2. Відшкодування громадському обвинувачу шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, здійснюється в загальному порядку.
 
236. 3. Підозрюваний, обвинувачений має право вимагати від громадського обвинувача відшкодування шкоди, завданої початком щодо нього кримінального провадження, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися, на загальних підставах лише при доведенні умислу громадського обвинувача у незаконному притягненні особи до кримінальної відповідальності, та лише за наявності підстав, передбачених законом для відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.»
 
237. 2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 
238. 1) у частині першій статті 201 слова «а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації» виключити;
 
239. 2) статтю 359 виключити;
 
240. 3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
241. 1) у частині першій статті 15 слова «незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, « виключити;
 
242. 2) статтю 195-5 виключити.
 
243. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.