Кількість абзаців - 208 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій) (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України(щодо зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій)
 
3.
4. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
5. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
6. 1. У Законі України "Про державно-приватне партнерство" (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 40, ст. 524):
 
7. 1) у статті 1:
 
8. абзац перший частини першої після слів "цим Законом та іншими законодавчими актами" доповнити словами "та відповідає ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом.";
 
9. абзац другий частини першої після першого речення, що завершується словами "які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами" доповнити реченням наступного змісту: "Відносини між приватними партнерами та порядок визначення приватного партнера для представництва інтересів інших приватних партнерів у відносинах з державним партнером визначаються умовами договору, укладеного між приватними партнерами, або умовами договору, який укладений в рамках державно-приватного партнерства.";
 
10. абзац третій частини першої замінити двома абзацами наступного змісту:
 
11. "Крім переможця (переможців) конкурсу з визначення приватного партнера, приватним партнером може виступати юридична особа, що створена для здійснення державно-приватного партнерства переможцем (переможцями) конкурсу з визначення приватного партнера, при цьому протягом строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, переможець (переможці) конкурсу повинен (повинні) прямо або опосередковано володіти 100 відсотками статутного капіталу цієї юридичної особи.
 
12. За рішенням державного партнера державне підприємство, комунальне підприємство, підприємство Автономної Республіки Крим або господарське товариство, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, може брати участь в договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, на стороні відповідного державного партнера. Державний партнер несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями такого підприємства або господарського товариства, відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.";
 
13. абзаци четвертий – восьмий частини першої викласти у наступній редакції:
 
14. "До ознак державно-приватного партнерства належать:
 
15. надання прав управління (користування, експлуатації) об'єктом партнерства або придбання, створення (будівництва, реконструкції, модернізації) об'єкту державно-приватного партнерства з подальшим управлінням (користуванням, експлуатацією);
 
16. довготривалість відносин (від 5 до 50 років);
 
17. передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства;
 
18. внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством.".
 
19. 2)у статті 3:
 
20. частину першу після четвертого абзацу доповнити абзацом наступного змісту:
 
21. "забезпечення більшої ефективності діяльності, ніж у разі здійснення такої діяльності державним партнером без залучення приватного партнера".
 
22. 3) у статті 4:
 
23. в абзаці десятому частини першої слова "оброблення відходів" замінити словами "поводження із відходами";
 
24. перше речення частини другої викласти в наступній редакції:
 
25. "За рішенням державного партнера державно-приватне партнерство може застосовуватися в інших сферах діяльності, крім видів господарської діяльності, які відповідно до закону дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам та організаціям";
 
26. частину третю – виключити.
 
27. 4) у статті 5:
 
28. частину першу після другого абзацу доповнити абзацом наступного змісту:
 
29. "управління майном";
 
30. абзац п'ятий частини першої викласти у наступній редакції:
 
31. "Договір, укладений в рамках державно-приватного партнерства може містити елементи різних договорів, передбачених законами України (змішаний договір). До відносин сторін змішаного договору застосовується законодавство про договори, елементи яких містить цей договір, якщо інше не випливає із положень цього Закону.";
 
32. частину другу – виключити;
 
33. частину третю викласти у наступній редакції:
 
34. "3. Відносини, пов'язані з ініціюванням державно-приватного партнерства, вибором приватного партнера, підготовкою до укладання, укладанням та виконанням договорів, укладених в рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до частини першої цієї статті, регулюються нормами цього Закону, якщо інший порядок ініціювання відповідної форми державно-приватного партнерства, вибору приватного партнера, підготовки до укладання, укладання та виконання таких договорів не визначений законом, який регулює відповідну форму здійснення державно-приватного партнерства".
 
35. 5) у статті 6:
 
36. частину першу викласти у наступній редакції:
 
37. "1. Закупівля товарів, робіт, послуг державним партнером, підприємством або господарським товариством, яке бере участь в договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, на стороні державного партнера, у приватного партнера, на виконання умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності", на умовах та за ціною, встановленими договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.".
 
38. 6) у статті 7:
 
39. частину першу – виключити;
 
40. частину другу викласти у наступній редакції:
 
41. "1. Об'єктами державно-приватного партнерства є:
 
42. існуючі, зокрема, відтворювані (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення) об'єкти, що перебувають у державній або комунальній власності чи належать Автономній Республіці Крим, у тому числі ділянки надр;
 
43. створювані чи придбані в результаті виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства".
 
44. у першому абзаці частини третьої словосполучення "3. Передача об'єктів" замінити словосполученням "2. Передача існуючих об'єктів";
 
45. доповнити статтю новою частиною наступного змісту:
 
46. "3. Об'єкти державно-приватного партнерства, що створені або придбані приватним партнером на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, можуть належати йому на праві власності та використовуватись ним або державним партнером чи іншою стороною договору в порядку та на умовах, визначених таким договором. Такі об'єкти можуть підлягати передачі приватним партнером державному партнеру в порядку та строки, визначені договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, але не пізніше дати припинення дії такого договору. Після переходу права власності на створені чи придбані приватним партнером об'єкти державно-приватного партнерства до держави, територіальної громади чи Автономної Республіки Крим, приватний партнер має переважне право на користування таким майном для виконання своїх зобов'язань в порядку та на умовах, визначених договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, до припинення його дії. Договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено, що об'єкти, які створені чи придбані на виконання умов договору та належать на праві власності приватному партнеру, не можуть бути без згоди державного партнера відчужені, передані в заставу, спільну діяльність, лізинг, оренду та інше користування або володіння. Зазначені вище обтяження, що встановлюються стосовно об'єктів, які створені чи придбані на виконання умов договору та належать на праві власності приватному партнеру, підлягають обов’язковій реєстрації у визначеному законодавством порядку.
 
47. Договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачено виникнення спільної часткової власності державного та приватного партнера на створювані чи придбані об'єкти державно-приватного партнерства. Порядок поділу створюваних чи придбаних об'єктів, що є у спільній частковій власності державного та приватного партнера, умови і порядок продажу частки у праві спільної часткової власності визначаються положеннями договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.".
 
48. 7) у статті 8:
 
49. перший абзац частини першої викласти у наступній редакції:
 
50. "1. У разі якщо для здійснення державно-приватного партнерства необхідне користування земельною ділянкою, державний партнер передає приватному партнеру, відповідно до Земельного кодексу України, земельну ділянку, на якій розташований об'єкт державно-приватного партнерства, разом із об'єктом державно-приватного партнерства на строк, встановлений договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, чи забезпечує не пізніше дати набуття чинності договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, набуття приватним партнером права на користування земельними ділянками, наданими в установленому порядку для будівництва об'єкта державно-приватного партнерства.
 
51. У всіх інших випадках державний партнер забезпечує надання на вимогу приватного партнера земельних ділянок, необхідних для виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, в порядку, зазначеному у такому договорі".
 
52. 8) у статті 10:
 
53. частину першу викласти у наступній редакції:
 
54. "1. Пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства готуються центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи органами Автономної Республіки Крим або особами, які відповідно до цього Закону можуть бути приватними партнерами, і подаються до органу, що уповноважений проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства.";
 
55. частину другу – виключити;
 
56. частину третю – виключити.
 
57. 9) статтю 11 викласти у наступній редакції:
 
58. "Стаття 11. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства
 
59. 1. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства проводиться на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного або за ініціативою уповноваженого органу шляхом:
 
60. детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства за наслідками аналізу:
 
61. економічних та фінансових показників реалізації партнерства;
 
62. соціальних наслідків реалізації партнерства, включаючи поліпшення якості послуг та рівень забезпечення попиту товарами (роботами і послугами);
 
63. екологічних наслідків реалізації партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан довкілля;
 
64. обґрунтування більшої ефективності проекту із залученням приватного партнера, порівняно із проектом без такого залучення;
 
65. виявлення видів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками;
 
66. визначення форми реалізації державно-приватного партнерства.
 
67. 2. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства проводиться щодо об'єктів:
 
68. державної власності – центральним органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління ними, а якщо такого органу не визначено – центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства;
 
69. комунальної власності – виконавчим органом місцевого самоврядування, уповноваженим відповідною сільською, селищною, міською, районною чи обласною радою, а якщо такого органу не визначено - виконавчим комітетом сільської, селищної міської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради;
 
70. Автономної Республіки Крим – органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такого органу не визначено - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
 
71. Якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь кілька державних партнерів, вони спільно проводять аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства.
 
72. 3. Порядок проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
 
73. 4. За результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства складається висновок. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства та іншими визначеними в Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства органами державної влади. Висновок за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності та майна Автономної Республіки Крим підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства, якщо відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету України.".
 
74. 10) статтю 12 – виключити.
 
75. 11) статтю 13 викласти у наступній редакції:
 
76. "Стаття 13. Прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства
 
77. 1. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства чи недоцільність його здійснення, проведення конкурсу та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера приймаються:
 
78. щодо об'єктів державної власності - центральним органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності, а якщо такого органу не визначено – Кабінетом Міністрів України;
 
79. щодо об'єктів комунальної власності – органом місцевого самоврядування, згідно повноважень відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування";
 
80. щодо об'єктів Автономної Республіки Крим – органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такого органу не визначено - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
 
81. Рішення про здійснення державно-приватного партнерства приймається протягом трьох календарних місяців з дня подання пропозицій про здійснення державно-приватного партнерства (сільські, селищні, міські, районні та обласні ради – на найближчий сесії) у передбаченому цим Законом порядку.
 
82. Орган, що прийняв рішення про здійснення державно-приватного партнерства чи про недоцільність здійснення такого партнерства, зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення повідомити про таке рішення особу, яка подала пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства.".
 
83. 12) у статті 14:
 
84. абзац другий частини другої викласти у наступній редакції:
 
85. "У разі якщо законами України, що регулюють відносини, які виникають у процесі укладання договорів, передбачених частиною першою статті 5 цього Закону чи відповідно до таких законів, встановлено інший порядок проведення конкурсу, застосовується порядок проведення конкурсу, встановлений такими законами чи відповідно до таких законів.".
 
86. 13) у статті 15:
 
87. абзац четвертий частини першої викласти у наступній редакції:
 
88. "обсяг та форми державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо надання такої підтримки передбачається;";
 
89. частину другу – виключити.
 
90. 14) у статті 17:
 
91. частину першу перед абзацом, що починається словами "Укладення договору в рамках державно-приватного партнерства", доповнити наступним абзацом:
 
92. "1. Орган, що прийняв рішення про здійснення державно-приватного партнерства, зобов’язаний не пізніше місяця після підписання протоколу про результати конкурсу (сільські, селищні, міські, районні та обласні ради – на найближчому пленарному засіданні) розглянути результати проведення конкурсу та затвердити відповідний протокол (щодо визначення переможця конкурсу, відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця або оголошення конкурсу таким, що не відбувся) або відмовити у затвердженні результатів конкурсу з обґрунтуванням причини такої відмови.";
 
93. у частині третій словосполучення "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства" замінити словосполученням "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства";
 
94. доповнити статтю частинами п'ятою, шостою та сьомою наступного змісту:
 
95. "5. Договір, укладений в рамках державно-приватного партнерства, може бути розірваний за згодою сторін, а у випадках, встановлених законом або договором – в судовому порядку.
 
96. 6. Правові наслідки зміни або розірвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, визначаються законом та цим договором.
 
97. 7. Особа, яка організовує або надає фінансування в рамках державно-приватного партнерства, може брати участь в договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, на стороні приватного партнера.
 
98. У разі невиконання приватним партнером своїх зобов’язань за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, особа, яка організовує або надає фінансування в рамках державно-приватного партнерства, має право звернутися до державного партнера з пропозицією про заміну приватного партнера за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.".
 
99. 15) у статті 18:
 
100. частину першу після третього абзацу доповнити абзацом наступного змісту
 
101. "виплати приватному партнеру інших платежів, які передбачені договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, зокрема, плати за готовність (доступність) об'єкту державно-приватного партнерства до експлуатації (використання), тощо;";
 
102. доповнити статтю частиною четвертою наступного змісту:
 
103. "4. Державна підтримка, яка передбачена цією статтею, надається без проведення державної реєстрації інвестиційних проектів та проектних (інвестиційних) пропозицій, що передбачена Законом України "Про інвестиційну діяльність.".
 
104. 16) статтю 19 доповнити частинами другою та третьою наступного змісту:
 
105. "2. Спори, що виникають із договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, за участю нерезидентів, підприємств з іноземними інвестиціями, вирішуються в порядку, передбаченому законодавством, і можуть розглядатися міжнародним арбітражним судом за місцем, обумовленим у договорі, або третейським судом.
 
106. 3. Держава, яка здійснює державно-приватне партнерство в особі відповідних державних органів, може відмовитися від імунітету в договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства.".
 
107. 17) у статті 20:
 
108. частину третю викласти у наступній редакції:
 
109. "3. У разі якщо ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера підлягають державному регулюванню, такі ціни (тарифи) мають включати кошти для компенсації вартості внесених приватним партнером інвестицій (інвестиційну складову) відповідно до закону, якщо інший порядок компенсації інвестицій не передбачений договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства.
 
110. Розмір інвестиційної складової має забезпечувати компенсацію протягом строку дії договору витрат приватного партнера на здійснення інвестицій.
 
111. Якщо ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера, що підлягають державному регулюванню, встановлені в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (виконання, надання) та/або не включають інвестиційну складову, що має бути включена до складу таких цін (тарифів), та/або не забезпечують необхідний рівень прибутку, приватний партнер, у випадку, якщо це передбачено договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства, має право:
 
112. відмовитися від договору з відшкодуванням за рахунок державного або місцевого бюджету збитків та невідшкодованої протягом дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, за рахунок тарифів та інших джерел фінансування, передбачених законодавством і договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, вартості створених (збудованих) за рахунок приватного партнера об'єктів та проведеного за його рахунок поліпшення об'єкта державно-приватного партнерства;
 
113. або призупинити, якщо інше не передбачено законодавством, виконання інвестиційних зобов'язань до затвердження цін (тарифів) на економічно обґрунтованому рівні та/або включення до цін (тарифів) інвестиційної та/або прибуткової складової або внесення на запропонованих приватним партнером умовах змін до договору щодо обсягів та строків внесення інвестицій в об'єкт державно-приватного партнерства.";
 
114. частину четверту викласти у наступній редакції:
 
115. "4. Держава гарантує, що до прав і обов'язків приватного партнера, визначених договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, протягом строку його дії буде застосовуватися законодавство, чинне на момент укладання договору, крім законодавства, що зменшує розмір податків чи зборів чи скасовує їх, послаблює процедури державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, зокрема процедури митного, валютного, податкового та інших видів державного контролю, або пом'якшує відповідальність приватного партнера, яке має застосовуватися з дати набрання чинності таким законодавством. Гарантії щодо стабільності норм законодавства не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку та охорони довкілля.";
 
116. частину п'яту викласти у наступній редакції:
 
117. "5. Якщо протягом строку дії договору, укладеного в рамках здійснення державно-приватного партнерства, будуть прийняті нормативні акти, які погіршують становище приватного партнера таким чином, що він позбавляється того, на що обґрунтовано розраховував при укладанні договору, в тому числі покладають на нього додаткові витрати, в договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, може бути передбачений порядок зміни умов відповідного договору з метою забезпечення майнових інтересів приватного партнера, що існували на дату укладання договору.";
 
118. доповнити статтю частинами шостою та сьомою наступного змісту:
 
119. "6. У разі розірвання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, через порушення державним партнером зобов'язань за таким договором, державний партнер відшкодовує приватному партнеру внесені ним інвестиції в частині, що не була відшкодована протягом дії такого договору, а також збитки, завдані достроковим припиненням договору.
 
120. Порядок та способи розрахунку зазначеного вище відшкодування та збитків, а також строки їх виплати приватному партнеру, встановлюється договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.
 
121. 7. Зазначені в цій статті гарантії прав приватних партнерів застосовуються до усіх форм державно-приватного партнерства, які передбачені цим Законом та іншими законами, які регулюють відповідну форму здійснення державно-приватного партнерства.".
 
122. 18) у статті 21:
 
123. у частині першій словосполучення "центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України" замінити словосполученням "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства".
 
124. 19) у статті 22:
 
125. у назві статті словосполучення "Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику" замінити словосполученням "Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику";
 
126. у частині першій словосполучення "До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику" замінити словосполученням "До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику";
 
127. абзац другий частини першої викласти у наступній редакції:
 
128. "методологічне забезпечення проведення перевірки виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;";
 
129. абзац сьомий – виключити;
 
130. абзац тринадцятий – виключити.
 
131. 20) доповнити Закон статтею 23 наступного змісту:
 
132. Стаття 23. Валютне регулювання
 
133. 1. Грошові кошти, отримані іноземним приватним партнером за договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства, можуть вільно (без будь-яких обмежень) конвертуватися в українську або іноземну конвертовану валюту та переказуватися за межі України, у тому числі згідно з умовами, викладеними в такому договорі.
 
134. 2. У разі, коли відповідно до законодавства України встановлено обов'язковий продаж на валютному ринку України надходжень в іноземній валюті, ця вимога не поширюється на надходження в іноземній валюті, одержані приватними партнерами, що є сторонами договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, від реалізації товарів (робіт, послуг), вироблених (виконаних, наданих) та (або) у вигляді позик (кредитів) відповідно до умов такого договору.
 
135. 3. На операції приватного партнера, що здійснюються для потреб договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (у тому числі пов'язані з придбанням обладнання, матеріалів, устаткування та інших товарів, робіт і послуг, необхідних для фінансування та провадження робіт чи здійснення іншої діяльності, передбаченої таким договором, в тому числі реалізація товарів (робіт, послуг), вироблених (виконаних, наданих) відповідно до умов такого договору), не поширюються передбачені законодавством України обмеження щодо:
 
136. 1) розрахунків за експортно-імпортними операціями, у тому числі щодо строків, передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";
 
137. 2) отримання та повернення кредитів, позик в іноземній валюті від резидентів і нерезидентів, у тому числі вимоги стосовно реєстрації відповідних договорів та стосовно максимальних розмірів процентних ставок за ними;
 
138. 3) переказу коштів у іноземній валюті відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України;
 
139. 4) переказу коштів у іноземній валюті на користь нерезидентів щодо оплати робіт, послуг, прав інтелектуальної власності відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі вимоги щодо проведення цінової експертизи для засвідчення відповідності цін кон'юнктурі ринку та документального підтвердження фактичного надання послуг, виконання робіт чи передання прав інтелектуальної власності;
 
140. 5) купівлі, продажу іноземної валюти для здійснення розрахунків із нерезидентами та повернення кредитів, позик в іноземній валюті;
 
141. 6) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, у тому числі вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.
 
142. 4. Зазначені в цій статті особливості валютного регулювання застосовуються до усіх форм державно-приватного партнерства, які передбачені цим Законом та іншими законами, які регулюють відповідну форму здійснення державно-приватного партнерства.".
 
143. 2. У частині п’ятій статті 6 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 44, ст. 391):
 
144. 1) в абзаці другому після слів "така угода (двостороння або багатостороння)" додати слова "на всю ділянку надр, передбачену спеціальним дозволом, або на її частину, визначену надрокористувачем";
 
145. 2) абзац десятий після першого речення доповнити реченням такого змісту:
 
146. "Після укладання угоди про розподіл продукції на частину ділянки надр, яка була надана надрокористувачу в користування на підставі спеціального дозволу, до такого спеціального дозволу вносяться зміни в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на ділянку надр, щодо якої укладено угоду про розподіл продукції, оформляється спеціальний дозвіл відповідно до положень цього Закону та в порядку, передбаченому такою угодою";
 
147. 3. У Законі України "Про управління об'єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006, № 46, ст. 456):
 
148. 1) частину першу статті 6 доповнити пунктом 20? наступного змісту
 
149. "20?) відповідно до закону укладають договори спільної діяльності, управління майном, та інші договори в рамках здійснення державно-приватного партнерства щодо майна підприємств, установ, організацій, що належать до сфери їх управління, а також майна господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави становить 100 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких вони здійснюють;".
 
150. 4. У Законі України "Про концесії" (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 41, ст. 372):
 
151. 1)у статті 1:
 
152. третій абзац викласти у наступній редакції:
 
153. "договір концесії (концесійний договір) – договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній або безоплатній та строковій основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його користування (експлуатацію) на умовах договору, відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб;".
 
154. 2)у статті 3:
 
155. абзац вісімнадцятий частини другої викласти у наступній редакції:
 
156. "використання об'єктів соціально-культурного призначення;";
 
157. частину четверту після другого абзацу доповнити абзацом наступного змісту:
 
158. "індивідуально визначене майно, яке використовується у сферах діяльності, що визначені частиною другою цієї статті;";
 
159. частину шосту викласти у наступній редакції:
 
160. "6. У разі розташування об'єкта концесії на земельній ділянці державної або комунальної власності, повноваження щодо розпорядження якою здійснює концесієдавець, така земельна ділянка надається в оренду концесіонеру разом з об'єктом концесії на строк дії концесійного договору відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі". Право власності на відповідну земельну ділянку здійснюється концесієдавцем відповідно до закону. У частині передачі концесіонеру права на будівництво об'єкта концесії концесійний договір набирає чинності з моменту набуття права на користування земельними ділянками, наданими в установленому порядку концесіонеру для будівництва об'єкта концесії.".
 
161. 3)у статті 10:
 
162. абзац одинадцятий частини першої викласти у наступній редакції:
 
163. "умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів (крім концесій на створення (будівництво) нового об'єкта за рахунок концесіонера);";
 
164. 4)у статті 12:
 
165. абзац перший частини першої викласти у наступній редакції:
 
166. "Концесійний платіж вноситься концесіонером відповідно до умов концесійного договору.";
 
167. абзац п'ятий частини першої викласти у наступній редакції:
 
168. "У разі надання концесії на об'єкт незавершеного будівництва, концесійні платежі вносяться з часу одержання концесіонером доходу від експлуатації об'єкта концесії, але не пізніше ніж через шість місяців після введення об'єкта в експлуатацію, визначеного умовами концесійного договору.";
 
169. доповнити частину першу абзацом шостим наступного змісту:
 
170. "У разі надання концесії на створення (будівництво) нового об'єкта, концесіонер може звільнятися від сплати концесійних платежів за нові об'єкти, створені (побудовані) концесіонером для виконання умов концесійного договору за його рахунок. Концесійним договором може бути передбачено, що концесійний платіж вноситься концесіонером шляхом передачі концесієдавцю у власність нових об'єктів, створених (побудованих) концесіонером відповідно до умов концесійного договору.".
 
171. частину третю викласти у наступній редакції:
 
172. "3. Концесійні платежі встановлюються у фіксованому розмірі, враховуючи вартість наданого в концесію об'єкта за результатами його оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, або як частка (у відсотках) прибутку від концесійної діяльності, отриманого концесіонером, або у вигляді передачі концесієдавцю у власність майна, що знаходиться у власності концесіонера. Концесійним договором можуть передбачатись поєднання різних видів концесійних платежів. Методика розрахунку та граничні розміри концесійних платежів визначаються Кабінетом Міністрів України.";
 
173. частину четверту викласти у наступній редакції:
 
174. "4. Концесіонери збиткових і низькорентабельних об'єктів концесії, що мають важливе соціальне значення та здійснюють виконання робіт, надання послуг або продаж товарів за регульованими цінами (тарифами), можуть відповідно до умов концесійного договору бути звільненими повністю або частково від сплати концесійних платежів".
 
175. 5) у статті 16:
 
176. частину другу викласти в наступній редакції:
 
177. "2. Спори, що виникають з концесійних договорів за участю нерезидентів, підприємств із іноземними інвестиціями, вирішуються в порядку, передбаченому законодавством, і можуть розглядатися міжнародним арбітражним судом за місцем, обумовленим у договорі, або третейським судом".
 
178. 6) у статті 18:
 
179. доповнити статтю частиною третьою наступного змісту, у зв'язку з чим частини третю та четверту вважати частинами четвертою і п'ятою, відповідно:
 
180. "3. У разі нездійснення концесієдавцем виконання робіт або фінансування робіт з реконструкції, технічного переоснащення, поліпшення об'єкта концесії, у випадку, якщо умовами договору концесії передбачений такий обов'язок концесієдавця, концесіонер має право за власний рахунок профінансувати відповідні роботи, зарахувавши їх вартість в рахунок концесійних платежів, або вимагати відшкодування вартості таких робіт, на умовах та в порядку, передбаченому концесійним договором.".
 
181. 5. У Законі України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 30, ст. 416):
 
182. 1) у статті 1:
 
183. доповнити частиною десятою наступного змісту:
 
184. "10. Відносини користування приватним партнером державним, комунальним майном та майном, що належить Автономній Республіці Крим, створеним або придбаним цим приватним партнером на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, після переходу прав власності на таке майно до держави, територіальної громади чи Автономної Республіки Крим регулюються Законом України "Про державно-приватне партнерство.";
 
185. 2) у статті 9:
 
186. абзац дванадцятий частини четвертої викласти у наступній редакції:
 
187. "прийнято рішення про приватизацію цих об'єктів;".
 
188. 3)У статті 14:
 
189. абзац перший викласти в наступній редакції:
 
190. "Припинення діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого переданий в оренду, здійснюється шляхом його ліквідації. У разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства такий структурний підрозділ підлягає закриттю за рішенням органу управління юридичної особи."
 
191. 6. У Законі України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 24, ст. 348):
 
192. 1) у статті 17:
 
193. частину третю викласти у наступній редакції:
 
194. "3. З моменту реєстрації товариства, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря.".
 
195. 7. У Законі України "Про здійснення державних закупівель" (Голос України, 2014, 04, 19.04.2014 № 78):
 
196. у статті 2:
 
197. частину третю доповнити абзацом шістнадцятим наступного змісту:
 
198. "товари, роботи і послуги, що закуповуються у приватного партнера замовником, який є стороною договору, укладеного в рамках здійснення державно-приватного партнерства, або бере участь в цьому договорі на стороні державного партнера, з метою реалізації прав і виконання обов'язків, визначених таким договором, та на умовах, визначених таким договором.".
 
199. 8. У Законі України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2013, № 17, ст. 148):
 
200. частину першу статті 4 доповнити пунктом 14 наступного змісту:
 
201. "14) товари, роботи і послуги, що закуповуються у приватного партнера, замовником, який є стороною договору, укладеного в рамках здійснення державно-приватного партнерства, або бере участь в цьому договорі на стороні державного партнера, з метою реалізації прав і виконання обов'язків, визначених таким договором, та на умовах, визначених таким договором.".
 
202. 9. У Законі України "Про міжнародне приватне право" (Відомості Верховної Ради України, 2005, № 32, ст. 422):
 
203. пункт 1 частини першої статті 77 викласти у наступній редакції:
 
204. "1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, які стосуються укладання, зміни, розірвання та виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, в яких нерухоме майно є об’єктом такого партнерства, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об’єкт;".
 
205. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
206. 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
 
207. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.