Кількість абзаців - 96 Розмітка (ліва колонка)


Про географічні назви (Друге читання)

0. Проект Закон України Про географічні назви  
1. Цей Закон встановлює загальні правові основи для врегулювання діяльності, пов'язаної з встановленням назв географічних об'єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв.  
2. Стаття 1. Основні терміни  
3. У цьому Законі наведені нижче терміни і вживаються у такому значенні:  
4. географічні назви - власні назви географічних об`єктів, що застосовуються для їх розпізнавання та встановлення відмінності від інших об'єктів;  
5. географічні об'єкти - природні або штучні, цілісні і порівняно стабільні географічні утворення, що характеризуються певним місцеположенням на поверхні Землі та участю у формуванні й зміні ландшафту (материки, океани, моря, затоки, протоки, лимани, річки, канали, озера, болота, водосховища, острови, коси, гори, рівнини, низовини, території та об'єкти природно-заповідного фонду; області, райони, населені пункти та їхні частини, площі, вулиці, провулки, залізничні станції, порти, пристані, аеропорти та інші подібні об'єкти);  
6. встановлення географічних назв - виявлення існуючих або відомих у минулому історичних географічних назв, найменування та перейменування географічних об'єктів;  
7. найменування та перейменування географічних об'єктів - процедура присвоєння нових або повернення втрачених назв географічним об'єктам відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування;  
8. унормування географічних назв - вибір найбільш вживаних і прийнятних географічних назв, а також визначення їх написання мовою, якою вони вживаються за встановленими правилами.  
9. Стаття 2. Законодавство України про географічні назви  
10. Законодавство України про географічні назви базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про мови в Україні", а також інших нормативно-правових актів України.  
11. Стаття 3. Сфера дії Закону  
12. Дія цього Закону поширюється на діяльність, пов'язану з встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням назв географічних об'єктів України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, а також назв географічних об'єктів Землі та Світового океану, відкритих українськими дослідниками і вченими, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.  
13. Цей Закон також регулює використання в Україні назв географічних об'єктів зарубіжних країн, інших географічних об'єктів Землі, Світового океану, що перебувають поза юрисдикцією держав.  
14. Стаття 4. Спеціально уповноважений орган з географічних назв  
15. 1. Спеціально уповноваженим органом з питань встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання та збереження географічних назв є центральний орган виконавчої влади, що здійснює управління в галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності (далі - спеціально уповноважений орган з географічних назв).  
16. 2. Для координації діяльності, пов'язаної з географічними назвами, при спеціально уповноваженому органі з географічних назв утворюється міжвідомчий науково-методичний дорадчий орган.  
17. Основні завдання і повноваження дорадчого органу з географічних назв визначаються положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
18. Стаття 5. Встановлення географічних назв  
19. 1. Встановлення географічних назв включає виявлення в різних джерелах існуючих або відомих у минулому географічних назв, присвоєння географічним об'єктам нових назв, а також перейменування географічних об'єктів.  
20. Географічні назви виявляються за картографічними, довідковими, енциклопедичними, архівними та іншими офіційними документами.  
21. Виявлення географічних назв, не зафіксованих в офіційних документах чи інших джерелах, здійснюється шляхом опитування місцевого населення, краєзнавців, географів, істориків та інших фахівців під час картографування території або проведення топонімічних досліджень.  
22. 2. Назва, яка присвоюється географічному об'єкту, повинна відображати найбільш характерні ознаки цього об'єкта та місцевості, де він розташований, враховувати історичні, культурні та побутові особливості життя більшості місцевого населення, вписуватися в існуючу систему назв відповідної території і складатися з мінімальної кількості слів.  
23. Географічним об'єктам можуть присвоюватися імена вчених, дослідників та інших осіб, які брали участь у їх відкритті, вивченні, створенні або заснуванні.  
24. Імена видатних державних, громадських діячів, представників науки, культури чи інших осіб, діяльність яких не стосувалася певних географічних об'єктів, можуть присвоюватися посмертно, з урахуванням думки більшості місцевого населення на території, де розташовані ці об'єкти.  
25. 3. Назви адміністративно-територіальних одиниць, як правило, повинні бути похідними від назв їх адміністративних центрів або географічного чи історичного найменування території, де розташовані ці адміністративнотериторіальні одиниці.  
26. Назви залізничних станцій, портів, пристаней, аеропортів та інших транспортних об'єктів, як правило, повинні бути похідними від назв населених пунктів або їхніх частин, у яких або поряд з якими вони розташовані.  
27. Транспортні об'єкти, розташовані поза населеними пунктами, як правило, найменовуються з урахуванням назв найближчих географічних об'єктів.  
28. Присвоєння однієї і тієї ж назви кільком однорідним географічним об'єктам у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці не допускається.  
29. 4. Встановлення назв географічних об'єктів, які вперше наносяться на топографічні карти і плани при картографуванні території, здійснюється установами та організаціями, які виконують топографічну або гідрографічну зйомки, за погодженням з органами місцевого самоврядування.  
30. Порядок та вимоги до встановлення назв географічним об'єктам визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з географічних назв.  
31. 5. Перейменування географічних об'єктів можливе, як виняток, у таких випадках:  
32. повторення назв однорідних географічних об'єктів у межах однієї адміністративнотериторіальної одиниці;  
33. необхідності повернення окремим географічним об'єктам їхніх історичних або відомих у минулому втрачених назв;  
34. суттєвої зміни функції або призначення географічного об'єкта.  
35. Перейменування географічних об'єктів здійснюється з урахуванням результатів референдуму, тобто думки більшості місцевого населення, яка не суперечить вимогам цього Закону.  
36. Стаття 6. Мова, орфографія та унормування географічних назв  
37. 1. Назви географічних об'єктів України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони утворюються і передаються державною мовою для їх офіційного застосування згідно з цим Законом.  
38. Унормування і написання державною мовою географічних назв України здійснюється за нормами і правилами українського правопису.  
39. Застосування географічних назв, історично утворених з інших мов у місцях проживання національних меншин України, здійснюється з урахуванням мовних особливостей на цій території.  
40. 2. На дорожніх знаках, вивісках та інших покажчиках назви географічних об'єктів пишуться державною мовою.  
41. На об'єктах, призначених для міжнародного використання, а також у місцях проживання національних меншин, поряд з назвою державною мовою може розміщуватися її латиноалфавітний відповідник або назва іншою мовою.  
42. Напис іншою мовою розміщується під назвою державною мовою не більшим за розміром шрифтом.  
43. 3. В офіційних документах, друкованих засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях іншими мовами українські географічні назви передаються літерами латинського чи іншого алфавітів.  
44. Унормування і написання українських географічних назв іншими мовами здійснюється за правилами, встановленими спеціально уповноваженим органом з географічних назв.  
45. 4. Призначені для використання в Україні назви географічних об'єктів зарубіжних країн та інших об'єктів Землі, Світового океану, що перебувають поза юрисдикцією держав, передаються державною мовою з мови оригіналу.  
46. Унормування і написання назв цих географічних об'єктів здійснюється за правилами, встановленими спеціально уповноваженим органом з географічних назв згідно з рекомендаціями Групи експертів ООН з географічних назв.  
47. Стаття 7. Назва держави та одиниць адміністративно-територіального устрою України  
48. Назва держави, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя визначається Конституцією України.  
49. Найменування або перейменування адміністративно - територіальних одиниць, які входять до складу України, здійснюється шляхом внесення Верховною Радою України відповідних змін до Конституції України.  
50. Стаття 8. Органи з найменування та перейменування географічних об'єктів  
51. 1. Найменування та перейменування географічних об'єктів здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та з урахуванням вимог цього Закону.  
52. 2. Верховна Рада України здійснює найменування та перейменування населених пунктів і районів.  
53. 3. Кабінет Міністрів України здійснює найменування та перейменування географічних об'єктів, розташованих у межах кількох адміністративно-територіальних одиниць та інших об'єктів загальнодержавного значення.  
54. 4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради здійснюють найменування та перейменування географічних об'єктів у межах підпорядкованих територій, крім об'єктів, назви яких встановлюються органами державної влади.  
55. 5. Найменування та перейменування районів у містах, мікрорайонів, площ, вулиць, провулків та інших подібних об'єктів у населених пунктах здійснюється органами місцевого самоврядування в межах їхньої компетенції.  
56. Стаття 9. Порядок найменування та перейменування географічних об'єктів  
57. 1. Пропозиції щодо найменування або перейменування географічних об'єктів України можуть вносити органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян та громадяни України.  
58. Пропозиції вносяться до відповідних органів місцевого самоврядування, на території яких розташовані ці об'єкти, разом з необхідними обгрунтуваннями щодо найменування або перейменування географічних об'єктів.  
59. 2. Пропозиції, розрахунки пов'язані з цими витратами та рішення районних, районних у містах Києві та Севастополі рад щодо найменування або перейменування географічних об'єктів подаються відповідно до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад.  
60. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради розглядають подані пропозиції і приймають рішення щодо їх погодження, необхідності проведення місцевого референдуму, експертизи географічних назв або подальшого подання відповідним органам державної влади, до компетенції яких належить прийняття рішення щодо встановлення назв.  
61. Пропозиції та рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад щодо найменування або перейменування адміністративно-територіальних одиниць України подаються до Верховної Ради України.  
62. Пропозиції щодо найменування або перейменування географічних об'єктів, розташованих у межах кількох адміністративнотериторіальних одиниць та інших об'єктів загальнодержавного значення подаються до Кабінету Міністрів України.  
63. 3. Найменування та перейменування залізничних станцій, портів, пристаней, аеропортів та інших транспортних об'єктів здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.  
64. Найменування та перейменування гідровузлів, водосховищ, каналів, родовищ корисних копалин, інших подібних об'єктів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється за погодженням з відповідними центральними органами виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають ці об'єкти.  
65. 4. Найменування або перейменування географічних об'єктів континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, а також географічних об'єктів Землі, Світового океану, відкритих українськими дослідниками та вченими, здійснюється Кабінетом Міністрів України згідно із загальновизнаними нормами міжнародного права.  
66. 5. Пропозиції і рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо найменування та перейменування географічних об'єктів підлягають експертизі, яка проводиться спеціально уповноваженим органом з географічних назв.  
67. Порядок проведення експертизи географічних назв визначається спеціально уповноваженим органом з географічних назв.  
68. Стаття 10. Облік та реєстрація географічних назв  
69. 1. Назви географічних об'єктів України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони підлягають обліку та реєстрації.  
70. 2. Облік географічних назв здійснюють органи державної влади та органами місцевого самоврядування, до компетенції яких належить найменування та перейменування географічних об'єктів.  
71. Державну реєстрацію географічних назв здійснює спеціально уповноважений орган з географічних назв.  
72. Порядок надання відомостей щодо встановлених географічних назв для їх реєстрації, а також порядок формування та ведення Державного реєстру географічних назв визначається спеціально уповноваженим органом з географічних назв.  
73. 3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наукові та інші установи й організації в межах своєї компетенції створюють та видають каталоги, довідники географічних назв, зміст яких погоджується із спеціально уповноваженим органом з географічних назв.  
74. Стаття 11. Використання та збереження географічних назв  
75. 1. Географічні назви, встановлені згідно з цим Законом, є обов'язковими для застосування органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, засобах масової інформації, у навчальних, картографічних, довідкових, енциклопедичних виданнях, оголошеннях, вивісках, дорожніх покажчиках, поштових відправленнях та інших випадках їх офіційного застосування.  
76. 2. Назви географічних об'єктів України, як складова частина історичної і культурної спадщини українського народу, охороняються державою.  
77. Заміна чи використання спотворених географічних назв, призначених для використання як в Україні, так і в державних представницьких органах за її межами, забороняється.  
78. Стаття 12. Державний контроль за встановленням, використанням та збереженням географічних назв  
79. Контроль за встановленням, використанням та збереженням географічних назв в Україні здійснюється органами державної влади, до компетенції яких належить встановлення географічних назв, спеціально уповноваженим органом з географічних назв та органами місцевого самоврядування в межах їх територій.  
80. Стаття 13. Фінансування діяльності, пов'язаної з встановленням географічних назв  
81. 1. Фінансування діяльності, пов'язаної з встановленням, унормуванням, реєстрацією, обліком географічних назв, створенням та веденням Державного реєстру географічних назв, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством України.  
82. 2. Витрати, пов'язані з найменуванням або перейменуванням географічних об'єктів, відшкодовуються за рахунок бюджетів органів місцевого самоврядування, за поданням яких вносяться пропозиції та рішення щодо найменування або перейменування цих географічних об'єктів.  
83. У разі коли пропозиції щодо найменування або перейменування географічних об'єктів вносяться органами державної влади, встановлення назв географічних об'єктів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на фінансування їхньої діяльності.  
84. Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про географічні назви  
85. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів про географічні назви, несуть дисциплінарну, адміністративну та іншу відповідальність згідно із законодавством.  
86. Стаття 15. Міжнародне співробітництво у сфері географічних назв  
87. 1. Міжнародне співробітництво у сфері географічних назв здійснюється на основі міжнародних договорів України. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.  
88. 2. Співробітництво з Групою експертів ООН з географічних назв та національними топонімічними службами зарубіжних країн здійснюється спеціально уповноваженим органом з географічних назв.  
89. Прикінцеві положення  
90. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
91. 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:  
92. підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про географічні назви";  
93. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
94. відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;  
95. забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.