Кількість абзаців - 69 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про попереднє ув'язнення" щодо імплементації окремих стандартів Ради Європи" (Друге читання)

0. Проект
 
1. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
2. Про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення щодо імплементації окремих стандартів Ради Європи»
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести до Закону України «Про попереднє ув’язнення» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 35, ст.360) такі зміни:
 
5. 1. У статті 7 після слів „їх ознайомлюють з правами, обов’язками та вимогами режиму» доповнити словами „в тому числі за допомогою друкованої пам’ятки, викладеної доступною мовою».
 
6. 2. У частині першій статті 9:
 
7. а) абзац четвертий після слів „знайомитися з правилами тримання під вартою» доповнити словами „порядком доступу до юридичної та медичної допомоги, в тому числі за допомогою друкованої пам’ятки, викладеної доступною мовою»;
 
8. б) доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
 
9. «отримувати копії документів, які стосуються реалізації їх прав. Копії виготовляються адміністрацією попереднього ув’язнення протягом п’яти днів з моменту звернення особою, взятою під варту, за її рахунок, а у разі відсутності коштів на їх особовому рахунку - за рахунок адміністрації установи попереднього ув’язнення»;
 
10. в) слова „купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення» замінити словами „купувати за безготівковим розрахунком продукти харчування, предмети першої необхідності письмове приладдя, газети, книги шляхом замовлення через будь-які торговельні мережі на вибір та без обмежень»;
 
11. г) слова „користуватися власним одягом і взуттям, мати при собі документи і записи, що стосуються кримінального провадження, стану здоров'я» замінити словами „користуватися власним одягом і взуттям, мати при собі документи, фотографії та записи за винятком тих, які спрямовані на втечу з варти чи підготовку вчинення інших правопорушень»;
 
12. д) слова „ користуватися телевізорами, одержаними від родичів або інших осіб, настільними іграми, газетами і книгами з бібліотеки місця попереднього ув'язнення та придбаними через торговельну мережу» замінити словами „користуватися телевізорами, холодильниками, настільними іграми, книгами, журналами, газетами, придбаними через торговельну мережу або одержаними від родичів або інших осіб».
 
13. 3. У статті 11:
 
14. а) викласти частину другу у такій редакції: «Норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути менше 4 квадратних метрів, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину, - 4, 5 квадратного метра»;
 
15. б) доповнити частиною третьою в такій редакції:
 
16. «При обрахуванні площі камери не враховується площа санітарного вузла. Відстань між протилежними стінами камери не може бути меншою 2 метрів. Камери, менші 6 квадратних метрів, не повинні використовуватися».
 
17. 4. У статті 12:
 
18. а) частину першу викласти в такій редакції:
 
19. „Особи, взяті під варту мають право на побачення з родичами або іншими особами не менше разу на сім днів у разі відсутності рішення слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, про їх заборону. Рішення про заборону повинно бути обґрунтованим та вмотивованим, та може встановлювати коло осіб, яких не стосується така заборона. Рішення повинно визначати строк дії, який повинен бути якомога коротшим, але не може перевищувати 30 днів із можливістю щомісячного продовження окремим рішенням у виняткових випадках та з додатковим обґрунтуванням. Заборона повинна бути необхідною у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Копії рішень із зазначенням порядку оскарження видаються особі, взятій під варту. Тривалість побачення встановлюється від однієї до чотирьох годин».
 
20. б) у частині другій вилучити слова „і з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження».
 
21. в) частину четверту викласти в такій редакції:
 
22. „Надане взятій під варту особі в порядку, передбаченому частинами першою - третьою цієї статті, побачення проводиться в умовах, що забезпечують їх конфіденційність, за винятком випадків коли індивідуальна оцінка ризиків вимагає втручання, яке необхідне у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. У такому разі адміністрацією місця попереднього ув’язнення приймається обґрунтоване та вмотивоване рішення із встановленням кола осіб, яких стосується воно стосується, строку його дії, який повинен бути якомога коротшим, але не може перевищувати 30 днів із можливістю щомісячного продовження окремим рішенням у виняткових випадках та з додатковим обґрунтуванням. Копії рішень із зазначенням порядку оскарження видаються особі, взятій під варту. Вимога щодо підстав та порядку втручання у право на приватність не стосується відеоспостереження, за умови відсутності ведення аудіозапису».
 
23. г) доповнити частиною п’ятою такого змісту:
 
24. «Побачення проводяться у відкритих умовах, що надають можливість фізичного контакту. У виняткових випадках коли індивідуальна оцінка ризиків вимагає проведення побачення в умовах, що виключають фізичний контакт, допускається втручання, яке необхідне у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. У такому разі адміністрацією місця попереднього ув’язнення приймається обґрунтоване та вмотивоване рішення із встановленням кола осіб, яких стосується воно стосується, строку його дії, який повинен бути якомога коротшим, але не може перевищувати 30 днів із можливістю щомісячного продовження окремим рішенням у виняткових випадках та з додатковим обґрунтуванням. Копії рішень із зазначенням порядку оскарження видаються особі, взятій під варту. Порядок індивідуальної оцінки ризиків визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України».
 
25. 5. Статтю 13 викласти в такій редакції:
 
26. «Стаття 13. Листування та телефонні дзвінки осіб, взятих під варту. Порядок надсилання скарг, заяв і листів
 
27. Особи, взяті під варту, можуть листуватися та здійснювати телефонні дзвінки з родичами та іншими громадянами, а також підприємствами, установами, організаціями, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку, у разі відсутності рішення слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, про їх заборону. Особи, взяті під варту, мають право здійснювати телефонні дзвінки не рідше одного разу на сім днів в порядку черговості із тривалістю однієї розмови не менше 15 хвилин. Після набрання вироком законної сили листування та телефонні дзвінки здійснюються відповідно до закону.
 
28. Рішення про заборону повинно бути обґрунтованим та вмотивованим, встановлювати коло осіб або номери, яких стосується така заборона, строк її дії, який повинен бути якомога коротшим, але не може перевищувати 30 днів із можливістю щомісячного продовження окремим рішенням у виняткових випадках та з додатковим обґрунтуванням. Заборона повинна бути необхідною у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
 
29. Копії рішень із зазначенням порядку оскарження видаються особі, взятій під варту.
 
30. Кореспонденція, яку одержують особи, взяті під варту, може переглядатися на підставі індивідуальної оцінки ризиків у виняткових випадках коли є обґрунтовані підстави вважати, що вона містить заборонені предмети або інформацію, яка може бути використана для порушення режиму. Кореспонденція, яку надсилають такі особи, як правило, перегляду не підлягає. Здійснення перегляду допускається тільки в присутності особи, взятої під варту.
 
31. Про перегляд кореспонденції адміністрацією установи попереднього ув’язнення приймається вмотивована постанова із зазначенням підстав, періоду, типу контролю та порядку його оскарження. Копія постанови видається засудженому. Порядок індивідуальної оцінки ризиків визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
 
32. Кореспонденція осіб, взятих під варту, яка адресується до органів прокуратури та суду, надсилається протягом робочого дня з часу її подання.
 
33. Інша кореспонденція надсилається адміністрацією місця попереднього ув'язнення не пізніше трьох діб із часу її подання. Скарги, заяви, пропозиції і листи, що містять відомості, розголошення яких може перешкодити кримінальному провадженню, за належністю не надсилаються, а передаються на розгляд особі або органу, які здійснюють кримінальне провадження, про що сповіщаються особа, яка перебуває під вартою, та прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування. Скарги, заяви, пропозиції та інші листи, що надсилаються державним органам, установам та державним організаціям, перегляду не підлягають.
 
34. Кореспонденція від органів державної влади, державних установ та організацій перегляду не підлягає. Про отримання такої кореспонденції адміністрація ознайомлює осіб, взятих під варту, під розписки, які додаються до їх особистих справ.
 
35. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.
 
36. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, адресують захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку особи, взяті під варту, одержують від такого захисника, перегляду не підлягає.
 
37. Телефонні розмови здійснюються у місцях, визначених адміністрацією місця попереднього ув’язнення, та надаються не рідше одного разу на сім днів. Контроль за розмовами може здійснюватись у виняткових випадках на підставі індивідуальної оцінки ризиків та повинен бути необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Про такий контроль адміністрацією місця попереднього ув’язнення приймається обґрунтоване та вмотивоване рішення із встановленням кола осіб, яких стосується воно стосується, строку його дії, який повинен бути якомога коротшим, але не може перевищувати 30 днів із можливістю щомісячного продовження окремим рішенням у виняткових випадках та з додатковим обґрунтуванням.
 
38. Копії рішень із зазначенням порядку оскарження видаються особі, взятій під варту.
 
39. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів осіб, взятих під варту, їхніх родичів чи інших осіб.
 
40. Порядок надання побачень і телефонних розмов, а також порядок індивідуальної оцінки ризиків визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України».
 
41. 6. Доповнити Закон статтею 13-1 такого змісту:
 
42. „Стаття 13-1 Доступ до глобальної мережі Інтернет особами, взятими під варту
 
43. Особи, взяті під варту, мають право на доступ до глобальної мережі Інтернет в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, не рідше одного разу на сім днів та в порядку черговості.
 
44. Доступ осіб, взятих під варту, до глобальної мережі Інтернет може бути заборонено за рішенням слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, в порядку, встановленому статтею 13 цього Закону».
 
45. 7. Статтю 15 викласти в такій редакції:
 
46. «Стаття 15. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, взятих під варту
 
47. До осіб, взятих під варту, які порушують вимоги режиму, адміністрація місця попереднього ув'язнення може застосовувати такі заходи стягнення:
 
48. попередження або догану;
 
49. поміщення до карцеру.
 
50. Особи, взяті під варту, які злісно порушують вимоги режиму, можуть бути поміщені до карцеру на строк до десяти діб, а неповнолітні - на строк до п'яти діб. Поміщення до карцеру не повинно поєднуватися з погіршенням встановлених норм харчування.
 
51. Вагітні жінки і жінки, які мають при собі дітей, поміщенню до карцеру не підлягають.
 
52. Поміщення особи, взятої під варту, в карцер проводиться за вмотивованою постановою дисциплінарної комісії. Особа має право бути представленою адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права. Особа, взята під варту, або її представник мають право:
 
53. отримати інформацію у письмовій формі про притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
 
54. бути присутнім на засіданні комісії при розгляді питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
 
55. знайомитись із матеріалами дисциплінарного провадження, робити з них виписки та знімати копії в порядку, визначеному статтею 9 цього Закону;
 
56. давати пояснення, заперечення та заявляти клопотання в усному та письмовому вигляді, представляти докази;
 
57. клопотати про виклик свідків та задавати їм питання;
 
58. оскаржити накладене на неї стягнення у виді поміщення до карцеру, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення.
 
59. При накладенні стягнення на неповнолітнього адміністрація установи надає йому можливість повідомити про це близьких родичів, опікунів, адвоката або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
 
60. Начальник установи має право поміщувати у карцер особу, узяту під варту, яка злісно порушила режим тримання, строком до трьох діб до прийняття рішення дисциплінарною комісією у випадках злісного порушення режиму тримання в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, участі у конфліктній ситуації, бійці.
 
61. Заходи стягнення, що застосовуються до взятих під варту осіб, мають відповідати тяжкості і характеру провини. Не допускається застосування заходів, що навмисно завдають особам, яких тримають під вартою, фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
 
62. Стягнення може бути накладено у строк, що не перевищує десяти діб з дня виявлення проступку, а якщо у зв'язку з проступком проводилась перевірка, то з дня її завершення, але не пізніш як через шість місяців з дня вчинення проступку.
 
63. Накладене стягнення виконується негайно або не пізніше одного місяця з дня його винесення».
 
64. ІІ. Прикінцеві положення:
 
65. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
 
66. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набрання цим Законом чинності:
 
67. 1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
68. 2) забезпечити приведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.