Кількість абзаців - 306 Розмітка (ліва колонка)


ДОДАТКОВА Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
Закон України
 
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регульованих ринків та деривативів
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
4.
;  
5. 4. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №40 - 44, ст. 131):
 
6. 1) пункт 3 частини першої статті 195 викласти у такій редакції:
 
7. "3) похідні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника у визначених проспектом емісії випадках та порядку вимагати від емітента придбання або продажу базового активу та/або реалізації встановлених проспектом емісії прав щодо базового активу та/або здійснення платежу (платежів) в залежності від значення базового показника, та/або передбачають виникнення у визначених проспектом емісії випадках нових правовідносин між власником та емітентом за деривативом, умови якого визначені у проспекті емісії (крім цінних паперів, які надають право їх власнику обміняти такі цінні папери на інші цінні папери); ";
 
8.
;  
9. 21) доповнити Кодекс статтею 1075-1 такого змісту:
 
10. "Стаття 1075-1. Внесення змін до договору банківського рахунка, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження
 
11.
;  
12. 2. Зміни до договору банківського рахунка, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, можуть вноситись без згоди обтяжувача, якщо такі зміни не обмежують права обтяжувача, що виникають на підставі обтяження. У випадку виникнення спору обов’язок щодо доведення того, що відповідні зміни до договору такого банківського рахунка не обмежують права обтяжувача, покладається на клієнта.
 
13. 3. У випадку порушення вимог цієї статті клієнт зобов’язаний відшкодувати обтяжувачу збитки, завдані таким порушенням. Якщо на момент внесення відповідних змін банк був письмово повідомлений клієнтом про існування обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, обов’язок щодо відшкодування збитків банк та клієнт несуть солідарно.";
 
14.
;  
15. 23) главу 72 після статті 1076 доповнити новим параграфом 2 такого змісту:
 
16. "§2. Рахунок умовного зберігання (ескроу)
 
17. Стаття 1076-1. Договір рахунка умовного зберігання (ескроу)
 
18. 1. За договором рахунка умовного зберігання (ескроу) банк зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий клієнту (володільцю рахунка), грошові кошти, отримані від володільця рахунка та (або) від третіх осіб, та перераховувати такі кошти особі, вказаній володільцем рахунка (бенефіціару) або бенефіціаром, або повернути такі кошти володільцю рахунка за настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу).
 
19. 2. Якщо інше не передбачено договором рахунка умовного зберігання (ескроу), банк має право використовувати грошові кошти на рахунку умовного зберігання, гарантуючи вчасне перерахування таких коштів бенефіціару або особі, вказаній ним, або повернення таких коштів володільцю рахунка згідно з умовами договору рахунка умовного зберігання (ескроу).
 
20.
;  
21. Стаття 1076-2. Операції за рахунком умовного зберігання (ескроу)
 
22. 1. За рахунком умовного зберігання (ескроу) виконуються виключно операції з зарахування банком отриманих від володільця рахунка та (або) від третіх осіб грошових коштів, призначених для перерахування бенефіціару або вказаній ним особі за настання підстав, визначених договором рахунка умовного зберігання (ескроу), та операції з перерахування таких коштів бенефіціару або вказаній ним особі або повернення їх володільцю рахунка відповідно до умов договору рахунка умовного зберігання (ескроу). У випадках, встановлених статтею 1076-6 цього Кодексу за рахунком умовного зберігання (ескроу) також виконуються операції, пов’язані із зверненням стягнення на грошові кошти на рахунку умовного зберігання (ескроу) або на права вимоги володільця рахунка або бенефіціара до банку на підставі договору рахунка умовного зберігання (ескроу).
 
23.
;  
24. 3. За настання підстав, передбачених договором рахунка умовного зберігання (ескроу), банк зобов’язаний у встановлений договором строк (а за його відсутності - протягом семи днів з дати настання відповідних підстав) перерахувати суму, що знаходиться на рахунку умовного зберігання (ескроу), бенефіціару або вказаній ним особі. Договір рахунка умовного зберігання (ескроу) може передбачати перерахування бенефіціару або вказаній ним особі суми, що знаходиться на рахунку умовного зберігання (ескроу), частинами в залежності від настання вказаних у договорі підстав.
 
25.
;  
26. Стаття 1076-3. Перевірка підстав для перерахування коштів з рахунка умовного зберігання (ескроу)
 
27.
;  
28. 3. Договором рахунка умовного зберігання (ескроу) на банк може бути покладений обов’язок щодо перевірки настання підстав для перерахування коштів бенефіціару або вказаній ним особі або повернення коштів володільцю рахунка.
 
29.
;  
30. Стаття 1076-8. Припинення договору рахунка умовного зберігання (ескроу) та закриття рахунка умовного зберігання (ескроу)
 
31.
;  
32. 4. У випадку припинення або розірвання договору рахунка умовного зберігання (ескроу) банк закриває рахунок умовного зберігання (ескроу), а грошові кошти, що знаходяться на рахунку, повертаються володільцеві рахунка, а за настання на момент припинення або розірвання договору підстав, вказаних у договорі рахунка умовного зберігання (ескроу), такі кошти (або їх частина, якщо це передбачено договором) перераховуються бенефіціару або вказаній ним особі.
 
33. У разі розірвання договору рахунка умовного зберігання (ескроу) за заявою володільця рахунка та письмовою згодою бенефіціара, володілець рахунка та бенефіціар можуть спільно вказати у відповідній заяві та письмовій згоді, що грошові кошти (або їх частина) перераховуються володільцю рахунка та (або) бенефіціару чи вказаній ним особі незалежно від настання підстав, вказаних у договорі рахунка умовного зберігання (ескроу).
 
34. 5. Положення статті 1075 цього Кодексу не застосовуються до договору рахунка умовного зберігання (ескроу).
 
35. Стаття 1076-9. Надання бенефіціару відомостей, що становлять банківську таємницю
 
36. Бенефіціар має право вимагати від банку надання відомостей щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним, що становлять банківську таємницю.".
 
37.
;  
38. 11. У Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., №51, ст. 292):
 
39.
;  
40. 4) у статті 2:
 
41.
;  
42. 5) у статті 3:
 
43. в абзаці третьому:
слово "випуску" замінити словом "емісії", а після слів "обігу цінних паперів, " доповнити словами "укладення і виконання деривативів і правочинів щодо них, ";
 
44.
;  
45. 7) у абзацах шістнадцятому та сорок першому статті 6 слова "фондового ринку" замінити словами "ринків капіталу та регульованих ринків";
 
46. 8) у статті 7:
 
47. у частині першій:
 
48.
;  
49. у пункті 3 слова "випуском" та "та їх похідних" замінити відповідно словами "емісією" та ", укладанням і виконанням деривативів і правочинів на регульованих ринках";
 
50. у пункті 6:
слово "випуску" замінити словом "емісії";
після слів "в Україні, " доповнити словами "укладення та виконання деривативів і правочинів на регульованих ринках, ";
 
51. у частині другій:
 
52.
;  
53.
;  
54.
;  
55. 11) у статті 11:
 
56.
;  
57. в частині першій:
 
58.
;  
59. доповнити новим пунктом 18 такого змісту:
 
60.
;  
61.
;  
62. 13) у тексті Закону слова "законодавство України про цінні папери", "законодавство на ринку цінних паперів", "законодавство про цінні папери" та "законодавство щодо випуску та обігу цінних паперів" в усіх відмінках замінити словами "законодавство про ринки капіталу та інші регульовані ринки" у відповідному відмінку;
 
63.
;  
64. 13. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №5 - 6, ст. 30):
 
65. 1) у статті 2:
 
66. у визначенні терміну "публічна компанія" слова "включені до біржових списків" замінити словами "допущені до торгів на регульованому ринку цінних паперів", а слова "фондових бірж" замінити словами "на регульованому ринку цінних паперів";
 
67.
;  
68. 5) у статті 62:
 
69. пункт 1 частини першої доповнити реченням такого змісту:
"Інформація щодо рахунка умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, стосовно яких до банку надійшли повідомлення та (або) які взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачене правочином, на підставі якого виникає таке обтяження; ";
 
70.
;  
71. 15. У Законі України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №29, ст. 137):
 
72.
;  
73. 2) статтю 7 доповнити пунктом 7.1.2-1 такого змісту:
 
74. "7.1.2-1. Рахунок умовного зберігання (ескроу) - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зарахування на рахунок коштів та перерахування їх особі, вказаній клієнтом (бенефіціару) або бенефіціаром, або повернення таких коштів клієнту за настання підстав, передбачених договором.";
 
75.
;  
76. 7) статтю 26 доповнити новим пунктом 26.6 такого змісту:
 
77. "26.6. Звернення стягнення на предмет обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, здійснюється шляхом договірного списання за платіжною вимогою обтяжувача за умови повідомлення банку про таке обтяження.";
 
78.
;  
79. 20. У Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №47 - 48, ст. 372):
 
80.
;  
81. 5) у пунктах 2 та 2-1 частини другої та пункту 2 частини третьої статті 47 слова "фондовій біржі" замінити словами "регульованому ринку";
 
82.
;  
83. 21. У Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №49 - 51, ст. 376):
 
84.
;  
85. 2) у статті 80:
 
86. у частині третій:
 
87.
;  
88. у пункті 5 слова "організованих фондових ринках" замінити словами "регульованих ринках цінних паперів";
 
89.
;  
90. 24. У Законі України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №11, ст. 140):
 
91.
;  
92. 12) статтю 33 викласти у такій редакції:
 
93. "Стаття 33. Додаткові способи звернення стягнення за забезпечувальними обтяженнями, предметом яких є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери
 
94. При зверненні стягнення відповідно до цієї статті на предмет забезпечувального обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, боргові цінні папери, строк платежу за якими настав або які підлягають сплаті на вимогу, вимоги статті 27 цього Закону, а також статті 28 цього Закону щодо обов’язку боржника передати предмет обтяження у володіння обтяжувачу, не застосовуються, крім випадків, вказаних у частині четвертій цієї статті. Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов'язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна.
 
95.
;  
96. 29. У Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., №31, ст. 268):
 
97.
;  
98. 3) у частині першій статті 1:
 
99.
;  
100. пункт 17 викласти в такій редакції:
 
101. "17) регульований (організаційно оформлений) ринок (далі - регульований ринок) - багатостороння система, яка управляється оператором ринку та, в установленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку, забезпечує створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно пропозицій активів, що допущені до торгів на регульованих ринках, і попиту на них, проведення регулярних торгів такими активами, централізованого укладання договорів щодо активів, що допущені до торгів на регульованих ринках, згідно з правилами, встановленими оператором ринку та зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку; ";
 
102.
;  
103. 4) статтю 2 викласти в такій редакції:
 
104. "Стаття 2. Регульовані ринки
 
105.
;  
106. Кваліфіковані інвестори у фінансові інструменти (далі - кваліфіковані інвестори) - особи, які володіють вміннями, досвідом та знаннями в галузі ринків капіталу, достатніми для прийняття ними інвестиційних рішень щодо вчинення правочинів щодо фінансових інструментів. Кваліфікованими інвесторами є особи, визначені у статті 2-1 цього Закону.
 
107.
;  
108. 6) доповнити статтею 2-1 такого змісту:
 
109. "Стаття 2-1. Кваліфіковані та некваліфіковані інвестори
 
110. 1. Кваліфікованими інвесторами є:
 
111. 1) міжнародні фінансові організації;
 
112. 2) іноземні держави та їх центральні банки;
 
113. 3) держава Україна та Національний банк України;
 
114. 4) фінансові установи України.
 
115. 2. Юридична особа, у тому числі створена за законодавством іншої країни, може бути визнана кваліфікованим інвестором, якщо вона відповідає принаймні двом з таких критеріїв:
 
116. підсумок балансу становить не менше розміру, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
 
117. річний дохід від реалізації товарів, робіт і послуг за останній фінансовий рік становить не менше розміру, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
 
118. власні кошти становлять не менше розміру, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
119. Фізична особа може бути визнана кваліфікованим інвестором у разі відповідності принаймні двом з таких критеріїв:
 
120. протягом останніх чотирьох кварталів укладала та виконувала щомісяця не менше 10 правочинів щодо фінансових інструментів;
 
121. володіє коштами, розміщеними на банківських рахунках, та цінними паперами на суму не менше розміру, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
 
122. має стаж роботи у фінансовій установі (або іноземній юридичній особі, яка має аналогічний статус відповідно до законодавства іншої країни) за відповідним фахом не менше одного року.
 
123. 3. Особа може визнаватись кваліфікованим інвестором інвестиційною фірмою для цілей надання цією інвестиційною фірмою конкретної фінансової послуги та/або стосовно певного правочину (певних правочинів) щодо фінансових інструментів.
 
124. Для визнання особи кваліфікованим інвестором інвестиційна фірма, крім перевірки відповідності особи критеріям, вказаним у частині другій цієї статті, повинна відповідно до порядку, встановленого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, виконати відповідні письмові процедури з метою оцінювання вмінь, досвіду та знань фізичної особи або представників юридичної особи (клієнта), що надасть достатні підстави вважати, що, в світлі передбачуваних правочинів та/або фінансових послуг, клієнт може самостійно прийняти рішення щодо інвестування та взяти на себе пов’язані з цим ризики.
 
125. Особа (клієнт), може бути визнана кваліфікованим інвестором лише у разі дотримання наступного порядку:
 
126. - така особа (клієнт) повинна письмово вказати інвестиційній фірмі на те, що вона бажає, щоб її визнали кваліфікованим інвестором щодо конкретної фінансової послуги та/або стосовно певного правочину (певних правочинів) щодо фінансових інструментів;
 
127. - інвестиційна фірма повинна повідомити таку особу (клієнта) у письмовій формі про положення законодавства щодо кваліфікованих інвесторів;
 
128. - така особа (клієнт) повинна письмово в окремому документі, іншому ніж договір про надання фінансових послуг, вказати, що вона усвідомлює наслідки застосування до неї положень законодавства щодо кваліфікованих інвесторів.
 
129. До проведення необхідних процедур щодо визнання особи кваліфікованим інвестором інвестиційна фірма не повинна застосовувати до такої особи положення законодавства щодо кваліфікованих інвесторів при наданні фінансової послуги та/або стосовно певного правочину (певних правочинів) щодо фінансових інструментів.
 
130. Особа, яка визнана кваліфікованим інвестором, зобов’язана інформувати інвестиційну фірму про будь-яку зміну, що може вплинути на її невідповідність критеріям, визначеним у цій статті. Однак, якщо інвестиційній фірмі стане відомо, що особа (клієнт) перестала задовольняти критеріям, визначеним у цій статті, інвестиційна фірма повинна провести перевірку відповідності особи (клієнта), цим критеріям. Перевірка відповідності особи (клієнта) критеріям, що дають підстави для застосування до неї законодавства щодо кваліфікованих інвесторів, проводиться інвестиційною фірмою не рідше одного разу на квартал.
 
131. Незалежно від визнання особи кваліфікованим інвестором, така особа має право у будь-який час подати інвестиційній фірмі заяву у письмовій формі про те, що вона бажає, щоб положення законодавства щодо кваліфікованих інвесторів не застосовувались до неї у майбутньому стосовно певного правочину (певних правочинів) щодо фінансових інструментів.
 
132. 4. Інвестиційні фірми подають до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про клієнтів, які визнані кваліфікованими, в порядку та строки, визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
133. Перелік інвесторів, які визнані інвестиційними фірмами кваліфікованими, розміщується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на власному веб-сайті в порядку та обсязі, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
134. 5. Інвестори, які не є або не були визнані кваліфікованими, є некваліфікованими інвесторами.";
 
135. 7) у статті 3:
 
136. частину другу викласти в такій редакції:
 
137. "2. Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на емісійні або неемісійні.
 
138.
;  
139. Неемісійні цінні папери можуть існувати виключно в документарній формі і за формою випуску можуть бути лише ордерними або на пред'явника. Неемісійні цінні папери можуть видаватися та існувати виключно в документарній формі як паперові або як електронні документи. Перелік цінних паперів, що можуть видаватися як електронні документи, визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.";
 
140. пункт 5 частини п’ятої викласти в такій редакції:
 
141. "5) похідні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника у визначених проспектом емісії випадках та порядку вимагати від емітента придбання або продажу базового активу та/або реалізації встановлених проспектом емісії прав щодо базового активу та/або здійснення платежу (платежів) в залежності від значення базового показника, та/або передбачають виникнення у визначених проспектом емісії випадках правовідносин деривативу між власником та емітентом (крім цінних паперів, які надають право їх власнику обміняти такі цінні папери на інші цінні папери). До похідних цінних паперів відносяться:
 
142.
;  
143. 9) доповнити Закон статтями 5-3 та 5-4 такого змісту:
 
144. "Стаття 5-3. Остаточність проведення розрахунків за фінансовими інструментами
 
145.
;  
146. 2. За умов, вказаних у частині третій цієї статті, такі операції вважаються дійсними та законними для будь-яких третіх осіб і не можуть бути відкликані:
 
147.
;  
148. 2) визначення зобов'язань сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу, які підлягають виконанню, що виникли з фінансових інструментів, у тому числі шляхом неттінгу зобов'язань або іншим чином, передбаченим в умовах генеральної угоди або у правилах особи, що провадить клірингову діяльність, і проведення розрахунків, які є підставою припинення та (або) виконання таких зобов'язань сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу;
 
149.
;  
150. Стаття 5-4. Момент прийняття рішення про неплатоспроможність сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу
 
151. 1. Моментом прийняття рішення про неплатоспроможність сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу є дата і час прийняття господарським судом, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, або Національним банком України одного з таких рішень:
 
152.
;  
153. 4) про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів сторони договору щодо цінних паперів або сторони деривативу, крім введення мораторію протягом процедури санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.";
 
154.
;  
155. Стаття 15-2. Поняття деривативу
 
156.
;  
157. 2. Договір, який відповідає критеріям, зазначеним у частині першій цієї статті, не є деривативом, якщо він відповідає при цьому хоча б одному з критеріїв, передбачених у пунктах 1, 2 або 3 частини другої цієї статті:
 
158.
;  
159. 2) такий договір є кредитним договором, договором репо, договором позики, банківського вкладу (депозиту), банківського рахунка, поруки, гарантії, факторингу або страхування;
 
160.
;  
161. Стаття 15-4. Види деривативів
 
162.
;  
163. 7. За типом базового активу та (або) базового показника деривативи поділяються на такі види:
 
164.
;  
165. 3) фондові деривативи - деривативи, базовим активом яких є емісійні цінні папери (у тому числі іноземних емітентів), або базовим показником яких є ціна на такі емісійні цінні папери або індекс оператора регульованого ринку;
 
166.
;  
167. 15) у статті 16:
 
168.
;  
169. абзац третій частини першої викласти в такій редакції:
 
170. "провадження банком професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами, клірингової та депозитарної діяльності; ";
 
171.
;  
172. 16) статтю 17 викласти в такій редакції:
 
173. "Стаття 17. Діяльність з торгівлі фінансовими інструментами
 
174.
;  
175. Розмір початкового капіталу інвестиційної фірми, яка провадить діяльність з торгівлі фінансовими інструментами, повинен відповідати вимогам щодо його мінімального розміру та порядку його розрахунку, які встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
176.
;  
177. 17) доповнити статтями 17-1-17-3 такого змісту:
 
178. "Стаття 17-1. Провадження діяльності з торгівлі фінансовими інструментами
 
179.
;  
180. 4. Правочини щодо фінансових інструментів повинні вчинятися за участю або посередництвом інвестиційної фірми, крім випадків:
 
181.
;  
182. укладення між кваліфікованими інвесторами, вказаними у частини першої статті 2-1 цього Закону, деривативів або договорів щодо цінних паперів поза регульованим ринком.
 
183.
;  
184. Правочини, що вчиняються між інвестиційними фірмами, для кожної з них є провадженням професійної діяльності з торгівлі фінансовими інструментами.
 
185.
;  
186. Стаття 17-2. Обов’язки інвестиційної фірми при наданні послуг клієнту
 
187.
;  
188. 3. Інформація (в тому числі реклама), яка надається інвестиційною фірмою клієнтам (потенційним клієнтам), має бути правдивою, такою, що не вводить в оману та є зрозумілою для клієнта (потенційного клієнта).
 
189.
;  
190. Зокрема, така інформація має містити наступне:
 
191.
;  
192. 4) місце та спосіб виконання замовлень клієнта.
 
193.
;  
194. 5. Положення частини четвертої цієї статті не застосовуються у випадку надання інвестиційною фірмою послуг виключно з виконання доручень клієнтів (без надання, зокрема, послуг з інвестиційного консультування або послуг з управління портфелем фінансових інструментів) щодо фінансових інструментів за умови виконання всіх наступних умов:
 
195.
;  
196.
;  
197. 18) статтю 19-1 викласти в такій редакції:
 
198. "Стаття 19-1. Клірингова діяльність
 
199.
;  
200. 2. Особами, які провадять клірингову діяльність з визначення зобов’язань, є клірингові установи, оператори ринку та Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках. Центральний депозитарій цінних паперів та Національний банк України можуть провадити клірингову діяльність з визначення зобов’язань з урахуванням вимог, встановлених законодавством.
 
201.
;  
202. 3. Розмір початкового капіталу осіб, які провадять клірингову діяльність, повинен відповідати вимогам щодо його мінімального розміру та порядку його розрахунку, які встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
203.
;  
204. 19) у статті 19-2:
 
205.
;  
206. Частину першу викласти в такій редакції:
 
207. "1. Клірингова установа утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства. Особа набуває статусу клірингової установи з дня отримання ліцензії на провадження діяльності з визначення зобов’язань.";
 
208.
;  
209. Клірингова установа для провадження клірингової діяльності щодо цінних паперів зобов'язана протягом трьох місяців з дня отримання ліцензії на провадження діяльності з визначення зобов’язань або діяльності центрального контрагента укласти:
 
210.
;  
211. 20) у статті 19-3:
 
212. назву викласти в такій редакції: "Стаття 19-3. Провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань";
 
213. частину першу викласти в такій редакції:
 
214. "1. Клірингова діяльність з визначення зобов’язань - здійснення клірингу, підготовка документів (інформації) для проведення розрахунків, створення системи гарантій з виконання зобов’язань за деривативами та правочинами щодо фінансових інструментів, активами, що можуть бути допущені до торгів на регульованих ринках.
 
215.
;  
216. Центральний депозитарій цінних паперів, клірингова установа, оператори ринку або Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках провадять клірингову діяльність з визначення зобов’язань на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, в установленому нею порядку. Центральний депозитарій цінних паперів та Національний банк України можуть провадити клірингову діяльність з визначення зобов’язань з урахуванням вимог, встановлених законодавством.
 
217.
;  
218. Центральний депозитарій цінних паперів, клірингова установа, оператори ринку або Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках до початку провадження клірингової діяльності повинні в установленому порядку зареєструвати в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку Правила провадження клірингової діяльності, які визначають загальний порядок здійснення клірингової діяльності.";
 
219.
;  
220. частину третю після слів "клірингової діяльності" доповнити словами "з визначення зобов’язань", а після слів "клірингова установа, " доповнити словами "оператори ринку";
 
221.
;  
222. 21) у статті 19-4:
 
223. у частині першій:
 
224. у пункті 5 слова " за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів" замінити словами "за деривативами та правочинами щодо фінансових інструментів та інших активів, які можуть бути допущені до торгів на регульованих ринках";
 
225.
;  
226. пункти 7 – 9 частини першої викласти в такій редакції:
 
227.
;  
228. 9) опис заходів, що спрямовані на зниження ризиків невиконання або неналежного виконання зобов'язань, що виникають за деривативами та правочинами щодо фінансових інструментів та інших активів, які можуть бути допущені до торгів на регульованих ринках, на основі одного з механізмів зниження ризиків, вимоги до створення та функціонування яких встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; ";
 
229.
;  
230. 22) у статті 19-6:
 
231. частину першу та другу викласти в такій редакції:
 
232. "1. Клірингова діяльність центрального контрагента - діяльність юридичної особи, створеної у формі акціонерного товариства (далі - Центральний контрагент), яка набуває взаємні права та обов'язки сторін деривативів та правочинів щодо фінансових інструментів, активів, що можуть бути допущені до торгів на регульованих ринках, зобов'язання за якими допущені до клірингу, та стає покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця.
 
233. Особа провадить клірингову діяльність центрального контрагента з урахуванням вимог статей 19-2-19-5 цього Закону на підставі відповідної ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.
 
234. Для здійснення своєї діяльності Центральний контрагент відкриває поточний грошовий рахунок в Національному банку України.
 
235. Для здійснення клірингової діяльності центрального контрагента Центральний контрагент може отримати банківську ліцензію.
 
236. Для забезпечення виконання зобов'язань, допущених до клірингу, Центральний контрагент має право виступати стороною договорів, контрактів, що укладаються на регульованому ринку, без ліцензії на провадження діяльності з торгівлі цінними паперами.
 
237.
;  
238. Набуття прав та обов’язків однієї зі сторін кожного деривативу, укладеного на регульованому ринку, та кожного правочину, укладеного на регульованому ринку щодо фінансових інструментів, активів, що можуть бути допущені до торгів на регульованому ринку, а також у випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 15-5 цього Закону, є виключною компетенцією Центрального контрагента, та не може здійснюватись будь-якою іншою особою.";
 
239.
;  
240. 24) статті 20 та 21 викласти в такій редакції:
 
241. "Стаття 20. Діяльність з організації торгівлі на регульованих ринках
 
242.
;  
243. 2. Розмір початкового капіталу оператора ринку, повинен відповідати вимогам щодо його мінімального розміру та порядку його розрахунку, які встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
244.
;  
245. 4. Слова "оператор ринку", "регульований ринок" та похідні від них дозволяється використовувати у своїй назві лише юридичним особам, які створені та функціонують відповідно до вимог цього Закону.
 
246.
;  
247. "Стаття 24. Організація торгівлі на регульованому ринку
 
248.
;  
249. 2. Оператор ринку зобов'язаний до подання правил функціонування регульованого ринку деривативів на реєстрацію в Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку укласти договір про забезпечення проведення розрахунків за деривативами з особою, яка провадить клірингову діяльність центрального контрагента.
 
250. Обов’язковість забезпечення здійснення розрахунків за правочинами, вчиненими на інших регульованих ринках, та необхідність укладення відповідного договору до реєстрації правил функціонування такого регульованого ринку може встановлюватись Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
 
251.
;  
252. Стаття 25. Правила функціонування регульованого ринку
 
253.
;  
254. Правила функціонування регульованого ринку деривативів можуть передбачати порядок сплати сторонами деривативу одна одній грошових коштів в сумі, розмір якої залежить від зміни значення базового показника (варіаційна маржа), якщо це передбачене відповідними специфікаціями.
 
255.
;  
256. 29) у статті 27:
 
257.
;  
258. частину першу доповнити абзацом такого змісту:
 
259.
;  
260.
;  
261. 32) у статті 45:
 
262. у абзаці другому частини першої слова ", спрямовані на придбання або відчуження цінних паперів та похідних (деривативів)" замінити словами "щодо фінансових інструментів";
 
263.
;  
264. 33) статтю 46 викласти в такій редакції:
 
265. "Стаття 46. Реклама фінансових інструментів та ринків капіталу
 
266. 1. Реклама фінансових інструментів регулюється Законом України "Про рекламу" з урахуванням норм цього Закону та Закону України "Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку".".
 
267.
;  
268. 30. У Законі України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008р., №50-51, ст. 384):
 
269. 1) у статті 8:
 
270.
;  
271. 4) у другому реченні абзацу третього частини першої статті 35 та частині першій статті 82 слова "фондовій біржі, на якій" замінити словами "оператору регульованого ринку, на якому";
 
272. 5) в абзаці другому частини восьмої статті 38 слова "фондовій біржі (біржам)" замінити словами "оператору регульованого ринку (операторам регульованих ринків)";
 
273.
;  
274. 8) в частині першій статті 65 та частині першій статті 82 слова "кожну фондову біржу (біржі), на якій" замінити словами "кожного оператора регульованого ринку (операторів регульованих ринків), на якому";
 
275.
;  
276. 32. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., №32 - 33, ст. 413):
 
277.
;  
278. 3) в частині четвертій статті 44 слова "похідних фінансових активів" замінити словами "фінансових інструментів", слова "фондового ринку" замінити словами "ринків капіталу та регульованих ринків", а слова "торговцем цінними паперами" замінити словами "інвестиційною фірмою";
 
279.
;  
280. 36. У Законі України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №29, ст. 337):
 
281.
;  
282. 5) в абзаці другому частини сьомої статті 21 слова "фондовій біржі" та "такій біржі" замінити відповідно словами "регульованому ринку" та "оператору такого ринку";
 
283.
;  
284. 8) у статті 48:
 
285.
;  
286. пункт 9 частини дев’ятнадцятої доповнити словами "та (або) базовим показником яких є ціна.";
 
287. 9) в абзаці другому частини другої та в частині третій статті 61 слова "фондових біржах" замінити словами "регульованому ринку";
 
288.
;  
289. 37. У Законі України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №39, ст. 517):
 
290. 1) у статті 1:
 
291.
;  
292.
;  
293.
;  
294. 6) у частині третій статті 12 слова "фондового ринку" замінити словами "ринків капіталу", а слова "фондових бірж" замінити словами "операторів регульованих ринків";
 
295.
;  
296. 9) у статті 20:
 
297.
;  
298. в абзаці дев’ятому частини першої та частині другій слова "фондових біржах" та "фондовій біржі" замінити словами "регульованому ринку";
 
299.
;  
300. 5) у тексті Закону слова "професійна діяльність на ринку цінних паперів (фондовому ринку)", "професійний учасник ринку цінних паперів" та "професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів)" в усіх відмінках замінити відповідно словами "професійна діяльність на ринках капіталу та регульованих ринках", "професійний учасник ринків капіталу та регульованих ринків" та "професійні учасники ринків капіталу та регульованих ринків";
 
301. 41. У Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №23, ст. 158):
1) у пунктах 2 і 3 частини першої статті 7 слова "ринку цінних паперів" замінити словами "ринках капіталу та регульованих ринках";
 
302.
;  
303.
;  
304. ІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
305. 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.