Кількість абзаців - 181 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (Повторне друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
6. 1) у статті 156-1:
 
7. частину першу після слів «громадянам-споживачам» доповнити словами « (крім споживачів фінансових послуг)»;
 
8. після частини четвертої доповнити новими частинами такого змісту:
 
9. «Ненадання або несвоєчасне надання споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг тягне за собою накладення на посадову особу юридичної особи або фізичну особу-підприємця, які надають відповідні послуги, штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
 
10. У разі бездіяльності осіб, передбачених частиною п’ятою цієї статті, щодо приведення недостовірної інформації про фінансову послугу у відповідність до вимог, встановлених законодавством, або повторне надання недостовірної інформації про фінансову послугу протягом року з моменту стягнення -
 
11. тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
 
12. 2) частину першу статті 244-16 після слів «розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані» доповнити словами та знаками «з ненаданням або несвоєчасним наданням громадянину-споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг (стаття 156-1)»;
 
13. 3) частину першу статті 244-17 після слів та цифр «Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів (статті 163, 163-5, 163-6, частина перша статті 163-7, статті 163-8 - 163-11, 188-30)» доповнити словами «ненаданням або несвоєчасним наданням громадянину-споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг (стаття 156-1)»;
 
14. 4) п’ятдесят перший абзац частини першої статті 255 після слів «національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (« доповнити словами та знаком «стаття 156-1 у частині, що стосується ненадання або несвоєчасного надання громадянину-споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг»;
 
15. 2. У Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2006 р., № 13, ст. 110; 2011 р., № 4, ст. 20, № 23, ст. 160; із змінами, внесеними законами України від 7 квітня 2011 року № 3205-VІ та від 19 травня 2011 року):
 
16. 1) абзац другий преамбули після слова «захисту» доповнити словами «прав та»;
 
17. 2) у частині першій статті 1:
 
18. доповнити новими пунктами такого змісту:
 
19. «7-1) клієнт - фізична або юридична особа, що отримує, замовляє або користується послугами фінансової установи, включаючи споживачів;
 
20. 7-2) споживач фінансових послуг (споживач) - фізична особа, яка отримує, придбаває або має намір отримати фінансову послугу для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків працівника у трудових відносинах»;
 
21. пункт 10 після слова «захисту» доповнити словами «прав та»;
 
22. 3) статтю 3 доповнити новою частиною другою такого змісту:
 
23. «2. Відносини, що виникають у зв‘язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються цим Законом з урахуванням законодавства про захист споживачів»;
 
24. 4) доповнити новою статтею 3-1 такого змісту:
 
25. «Стаття 3-1. Принципи захисту прав споживачів фінансових послуг
 
26. 1. Держава забезпечує споживачам фінансових послуг захист їх прав, виходячи з універсальних принципів такого захисту, шляхом створення спеціальних законодавчих та регуляторних засад щодо захисту прав споживачів фінансових послуг спрямованих на:
 
27. - забезпечення відповідального та справедливого ставлення до всіх категорій споживачів фінансових послуг;
 
28. - забезпечення більш повного розкриття інформації при наданні фінансових послуг;
 
29. - сприяння фінансовій освіті та обізнаності споживачів фінансових послуг у отриманні навичок, знань та упевненості щодо розуміння ризиків та можливостей, пов‘язаних із фінансовими послугами;
 
30. - забезпечення відповідальної ділової поведінки осіб, які надають фінансові послуги, та їх уповноважених представників (осіб, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг);
 
31. - забезпечення захисту коштів та інших активів споживача від шахрайства та зловживань;
 
32. - забезпечення захисту персональних даних та приватності споживача фінансових послуг;
 
33. - створення і впровадження досудового механізму вирішення спорів щодо надання фінансових послуг;
 
34. - сприяння конкуренції у сфері надання фінансових послуг»
 
35. 5) у статті 6:
 
36. абзац третій частини першої викласти у такій редакції:
 
37. «Органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції встановлюють додаткові обов’язкові умови договорів про надання фінансових послуг споживачам, якщо це не врегульовано законом»;
 
38. доповнити частину першу новими абзацами такого змісту:
 
39. «Кожна сторона договору про надання фінансових послуг повинна отримати по одному примірнику договору, включно із додатками до нього. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на фінансову установу.
 
40. Будь-які пропозиції фінансової установи споживачеві про зміну істотних умов договору про надання фінансових послуг повинні здійснюватися у спосіб та у строки, передбачені договором про надання фінансових послуг за умови можливості встановлення дати відправлення та отримання повідомлення споживачем про запропоновані зміни. Умова договору про надання споживачеві пропозицій про зміну умов договору іншим чином, ніж таким, що дає можливість встановити дату відправлення та отримання повідомлення споживачем, є нікчемною»;
 
41. доповнити новими частинами другою та третьою такого змісту:
 
42. «2. Умови договору про надання фінансових послуг, що обмежують права фізичної особи-споживача порівняно з правами, встановленими законодавством, є нікчемними.
 
43. 3. У разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов’язків сторони за договором за участю фізичної особи - споживача, такі права та обов’язки тлумачаться на користь споживача».
 
44. Частини другу-четверту вважати відповідно частинами четвертою-шостою;
 
45. 6) статтю 11 викласти у такій редакції:
 
46. «Стаття 11. Достовірність реклами та іншої інформації
 
47. 1. Поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про діяльність у сфері фінансових послуг, забороняється.
 
48. 2. Недобросовісною рекламою у сфері фінансових послуг вважається:
 
49. 1) реклама фінансових послуг без набуття особою, що їх надає, статусу фінансової установи чи без одержання нею відповідного дозволу або ліцензії, якщо законом для провадження діяльності з надання таких послуг передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання відповідного дозволу або ліцензії;
 
50. 2) реклама фінансових послуг, надання яких на території України заборонено законом;
 
51. 3) інша реклама у сфері фінансових послуг, яка вважається недобросовісною рекламою відповідно до Закону України «Про рекламу»;
 
52. 7) у статті 12:
 
53. частини першу та другу викласти у такій редакції:
 
54. «1. Фінансова установа зобов’язана розкривати клієнтам інформацію про умови та порядок її діяльності, що розміщується у місці надання послуг клієнтам. Така інформація повинна включати:
 
55. 1) перелік послуг, що надаються фінансовою установою, порядок та умови їх надання;
 
56. 2) вартість, ціну/тарифи фінансових послуг, зокрема:
 
57. а) процентні ставки на вклади (депозити);
 
58. б) будь-які комісії, збори, платежі, що стягуються за послуги, пов’язані із залученням вкладів (депозитів);
 
59. в) ефективні річні процентні ставки за споживчими кредитами.
 
60. 3) інформацію про механізми захисту прав споживачів.
 
61. На вимогу клієнта фінансова установа зобов’язана в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", надати таку інформацію:
 
62. 1) відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;
 
63. 2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;
 
64. 3) кількість акцій фінансової установи, які знаходяться у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи перевищують п'ять відсотків;
 
65. 4) іншу інформацію з питань надання фінансових послуг та інформацію, право на отримання якої закріплено в законах України.
 
66. 2. Перед укладенням договору про надання фінансових послуг фінансова установа чи інший суб’єкт господарювання, що надає фінансові послуги, зобов’язані повідомити клієнта у письмовій формі про:
 
67. 1) особу, що надає фінансові послуги:
 
68. а) найменування та місцезнаходження особи, що надає фінансові послуги, та адресу, за якою вирішуються питання, пов’язані зі споживачами;
 
69. б) найменування особи, що надає посередницькі послуги (за наявності);
 
70. в) відомості про державну реєстрацію особи, що надає фінансові послуги;
 
71. г) контактну інформацію органу державної влади, під наглядом якого перебуває особа, що надає фінансові послуги;
 
72. 2) фінансову послугу:
 
73. а) загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включно з податками або, якщо конкретний розмір не може бути визначений, - порядок визначення таких витрат;
 
74. б) застереження, що фінансова послуга може передбачати ризик втрати інвестованих коштів або інший особливий ризик та застереження, що будь-які попередні коливання цін та доходів не є показником майбутніх доходів (якщо застосовується);
 
75. 3) договір про надання фінансових послуг:
 
76. а) наявність права споживача на відкликання згоди на укладення договору, якщо таке право передбачене законом;
 
77. б) строк, протягом якого може бути відкликано згоду на укладення договору, сума відшкодування, що може бути стягнута зі споживача за відкликання згоди на укладення договору (якщо застосовується) або, якщо конкретний розмір не може бути визначений, - порядок визначення такого відшкодування, а також інші умови використання права відкликання згоди на укладення договору;
 
78. в) мінімальний строк договору (якщо застосовується);
 
79. г) наявність права розірвати чи припинити договір чи права дострокового виконання договору, а також наслідки таких дій;
 
80. ґ) порядок внесення змін та доповнень до договору;
 
81. 4) механізми захисту прав споживачів:
 
82. а) наявність позасудових механізмів розгляду скарг споживачів та способи доступу до них;
 
83. б) наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства»;
 
84. доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
 
85. «5. Орган, який здійснює державне регулювання відповідного ринку фінансових послуг, має право визначити мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися клієнту щодо кожного виду фінансових послуг, якщо це не врегульовано законом»;
 
86. 8) пункт 2 частини першої статті 19 після слова «захист» доповнити словами «прав та»;
 
87. 9) статтю 21 доповнити новими частинами такого змісту:
 
88. «3. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та їх посадові особи здійснюють державний нагляд за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, в межах своєї компетенції, визначеної законом:
 
89. 1) розглядають звернення споживачів фінансових послуг, консультують їх з питань захисту прав споживачів;
 
90. 2) аналізують договори, що укладаються із споживачами фінансових послуг, з метою виявлення умов, які обмежують їх права;
 
91. 3) здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері фінансових послуг;
 
92. 4) дають фінансовим установам та іншим суб‘єктам господарювання, що надають фінансові послуги, обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів фінансових послуг;
 
93. 5) перевіряють у фінансових установах та у інших суб‘єктах господарювання, що надають фінансові послуги, додержання правил надання фінансових послуг та законодавства про захист прав споживачів;
 
94. 6) одержують безоплатно від фінансових установ та інших суб‘єктів господарювання, що надають фінансові послуги, діяльність яких перевіряється, копії необхідних документів, які характеризують фінансові послуги, які надаються цією установою, та стан дотримання законодавства про захист прав споживачів;
 
95. 7) розглядають справи про порушення прав споживачів фінансових послуг та накладають на винних осіб адміністративні стягнення, фінансові санкції та застосовують заходи впливу, передбачені законодавством.
 
96. 8) узагальнюють практику застосування законодавства з питань захисту прав споживачів фінансових послуг та публікують на своїх веб-сайтах щоквартальні огляди;
 
97. 9) розробляють пропозиції щодо вдосконалення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг;
 
98. 10) забезпечують роз‘яснювальну роботу щодо захисту прав споживачів фінансових послуг;
 
99. 11) приймають методичні рекомендації щодо підвищення рівня фінансової обізнаності споживачів фінансових послуг, враховуючи необхідність охоплення фінансовими послугами якомога ширших верств населення»;
 
100. 10) статтю 22 доповнити новою частиною такого змісту:
 
101. «10. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, у межах свої компетенції зобов‘язані співпрацювати між собою щодо забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі, обмінюватися інформацією щодо скарг споживачів, правопорушень на ринку фінансових послуг, осіб притягнутих до відповідальності»;
 
102. 11) у частині першій статті 28:
 
103. пункт 10 після слова «послуги» доповнити словами «та захист прав споживачів»;
 
104. пункт 11 після слова «послуги» доповнити словами «та захист прав споживачів»;
 
105. пункт 12 після слова «послуги» доповнити словами «та захист прав споживачів»;
 
106. доповнити новим пунктом 28 такого змісту:
 
107. «28) здійснює захист прав споживачів фінансових послуг»;
 
108. 12) статтю 41 доповнити новою частиною другою такого змісту:
 
109. «2. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, у межах компетенції застосовують до осіб, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України, та осіб, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг (кредитних посередників), штрафні санкції за порушення прав споживачів:
 
110. 1) ненадання або надання не в повному обсязі споживачеві перед укладенням договору про надання фінансових послуг в письмовій формі інформації, що вимагається відповідно до законодавства, - у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого не надання або надання не в повному обсязі;
 
111. 2) ненадання за запитом споживача проекту договору про фінансові послуги, якщо такий обов‘язок передбачено законодавством, - у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого ненадання;
 
112. 3) непроведення оцінки кредитоспроможності споживача перед укладанням договору про фінансову послугу, якщо її обов‘язкове проведення передбачено законом, - у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок непроведення перевірки;
 
113. 4) укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі - у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;
 
114. 5) ненадання споживачеві на його вимогу оригіналу договору про надання фінансових послуг та додатків до нього - у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;
 
115. 6) збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки чи інших платежів, передбачених договором про надання фінансових послуг, або неповідомлення споживача у строк, встановлений законом, про зміну змінюваної процентної ставки - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;
 
116. 7) неповідомлення надавачем фінансової послуги споживача про відступлення зобов’язання за договором про надання фінансової послуги, у разі, коли обов’язковість такого повідомлення встановлена законом - у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого неповідомлення;
 
117. 8) перешкоджання у реалізації споживачем права на відмову від одержання фінансової послуги, якщо таке право встановлене договором або законом, - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого перешкоджання».
 
118. Частину другу і третю вважати відповідно третьою і четвертою;
 
119. 13) статтю 43 доповнити новою частиною 3-1 такого змісту:
 
120. «3-1. Адміністративна відповідальність посадових осіб учасників ринків фінансових послуг за відмову у наданні споживачам інформації про послуги встановлюється законом»;
 
121. 3. У Законі України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84):
 
122. 1) статтю 2 доповнити новою частиною такого змісту:
 
123. «2. Особливості захисту прав споживачів фінансових послуг визначаються відповідними законами»;
 
124. 2) частину першу статті 4 після слів «під час» доповнити словами «укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання»;
 
125. 3) частину другу статті 5 доповнити словами «в тому числі шляхом розробки та проведення відповідних освітніх програм»;
 
126. 4) у назві та тексті статті 27 слово «виконавчої» замінити на слово «державної»;
 
127. 4. У Законі України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 39, ст. 181):
 
128. 1) статтю 24 викласти у такій редакції:
 
129. «Стаття 24. Реклама у сфері фінансових послуг
 
130. 1. Рекламою у сфері фінансових послуг визнається інформація про:
 
131. фінансову установу та її діяльність, іншу особу, яка відповідно до закону має право надавати фінансові послуги;
 
132. фінансові послуги, які надаються або надання яких планується фінансовими установами, іншими особами, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.
 
133. Інформація, яка відповідно до законодавства підлягає обов'язковому оприлюдненню, не вважається рекламою у сфері фінансових послуг.
 
134. Вимоги до реклами цінних паперів та фондового ринку визначаються статтею 25 цього Закону.
 
135. Додаткові вимоги до реклами споживчого кредиту визначаються законом.
 
136. 2. Рекламодавцями у сфері фінансових послуг можуть бути виключно фінансові установи або інші особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.
 
137. 3. Реклама фінансових послуг, пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які надають такі послуги, дозволяється за умови внесення інформації про особу до державного реєстру фінансових установ та наявності відповідного дозволу, виданого згідно із законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, або ліцензії на провадження діяльності з надання відповідної фінансової послуги. Така реклама повинна містити номер за державним реєстром фінансових установ, номер зазначених дозволу чи ліцензії, дату видачі та найменування органу, який видав дозвіл або ліцензію.
 
138. Положення цієї частини не застосовуються у випадках реклами торговельної марки (знака для товарів і послуг) та найменування особи (без реклами послуг).
 
139. 4. У рекламі таких послуг або осіб, які їх здійснюють, забороняється повідомляти розміри очікуваних дивідендів, а також інформацію про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками не менш як одного року»;
 
140. 2) у частині першій статті 26:
 
141. доповнити новим абзацом шостим такого змісту:
 
142. «Національний банк України - щодо реклами на ринку банківських послуг»;
 
143. доповнити новим абзацом восьмим такого змісту:
 
144. «національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку та ринку банківських послуг»;
 
145. 5. У статті 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2011 р., № 36, ст. 362):
 
146. 1) частину першу доповнити новим пунктом 7 такого змісту:
 
147. «7) інформацію, обов‘язковість надання якої передбачена законом.»;
 
148. 2) доповнити новою частиною такого змісту:
 
149. «Національний банк України визначає мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися споживачу щодо кожного виду банківської діяльності, якщо це не врегульовано законом»;
 
150. 6. У Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292; 2005 р., № 42, ст. 466; 2011 р., № 10, ст. 63):
 
151. 1) абзац сьомий частини першої статті 2 доповнити словами «у тому числі споживачів фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів»;
 
152. 2) пункт 4 частини першої статті 7 після слова «інвесторів» доповнити словами «у тому числі споживачів фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, «;
 
153. 3) у статті 8:
 
154. доповнити статтю новим пунктом 5-5 такого змісту:
 
155. «5-5) розглядати справи про порушення прав споживачів фінансових послуг та накладати адміністративні стягнення, фінансові санкції та застосовувати заходи впливу, передбачені законодавством»;
 
156. у пункті 9:
 
157. слова «а також» виключити;
 
158. доповнити пункт словами «а також перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг»;
 
159. пункт 10 після слів «про цінні папери та» доповнити словами «захист прав споживачів фінансових послуг, а також»;
 
160. пункт 21 доповнити словами «та захист прав споживачів фінансових послуг»;
 
161. 7. У Законі України «Про страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50):
 
162. 1) статтю 3 доповнити новою частиною такого змісту:
 
163. «Страхувальник-фізична особа визнається споживачем фінансових послуг, які надаються у сфері страхування»;
 
164. 2) у статті 36:
 
165. назву статті викласти в такій редакції:
 
166. «Стаття 36. Функції Уповноваженого органу»;
 
167. частину першу доповнити новим пунктом 15 такого змісту:
 
168. «15) захист прав споживачів фінансових послуг, які надаються у сфері страхування, застрахованих, вигодонабувачів або осіб, що мають права за договором страхування»;
 
169. 3) у статті 37:
 
170. назву статті викласти в такій редакції:
 
171. «Стаття 37. Права Уповноваженого органу»;
 
172. доповнити новим пунктом 3-1 такого змісту:
 
173. «3-1) розглядати справи про порушення прав споживачів фінансових послуг, які надаються у сфері страхування, застрахованих, вигодонабувачів або осіб, що мають права за договором страхування та накладати адміністративні стягнення, фінансові санкції, та застосовувати заходи впливу, передбачені законодавством; «.
 
174. ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
 
175. 1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.
 
176. 2. Цей Закон застосовується до договорів про надання фінансових послуг, укладених після набрання ним чинності. Щодо договорів, укладених до набрання ним чинності, положення цього Закону застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
 
177. 3. Кабінету Міністрів України та Національному банку України:
 
178. внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
 
179. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
 
180. 4. Кабінету Міністрів України забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.