Кількість абзаців - 127 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами
 
2.

 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
 
6. 1) у частині другій статті 22 словосполучення «задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153)» замінити словосполученням «сексуальне насильство (стаття 153)»;
 
7. 2) пункт сьомий частини першої статті 66
викласти у такій редакції:
 
8. «7) вчинення злочинного діяння під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження, катуванням з боку потерпілого»;
 
9. 3) у частині першій статті 67:
 
10. пункт другий викласти у такій редакції:
 
11. «2) вчинення злочинного діяння групою осіб за попередньою змовою або організованою групою (частина друга або третя статті 28)»;
 
12. пункт третій викласти у такій редакції:
 
13. «3) вчинення злочинного діяння на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату, або на ґрунті сексуальної орієнтації чи статевої належності; «;
 
14. пункт п'ятий викласти у такій редакції:
 
15. «5) тяжкі наслідки, завдані злочинним діянням;»;
 
16. пункт шостий викласти у такій редакції:
 
17. «6) вчинення злочинного діяння щодо особи похилого віку, інваліда або особи, що перебуває в безпорадному стані, або особи, що страждає психічним захворюванням або недоумством; а також вчинення злочинного діяння щодо малолітнього або вчинення насильницького злочину у присутності малолітнього; «;
 
18. доповнити пунктом 6-1 такого змісту:
 
19. «6-1) вчинення злочинного діяння щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносинах; «;
 
20. частину другу статті 67 викласти у такій редакції:
 
21. «2. Суд має право, залежно від характеру вчиненого злочину, не визнати будь-яку із зазначених у частині першій цієї статті обставин, за винятком обставин, зазначених у пунктах 2, 6, 6-1, 7, 9, 10, 12 такою, що обтяжує покарання, навівши мотиви свого рішення у вироку».
 
22. 4) доповнити частину першу статті 76 новим пунктом 1-1 такого змісту:
 
23. «1-1) на осіб, засуджених за злочини, пов’язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов’язки та заборони, передбачені статтею 96-2-1 цього Кодексу; «;
 
24. 5) доповнити статтею 96-2-1 такого змісту:
 
25. «Стаття 96-2-1. Обмежувальні заходи щодо особи, яка вчинила домашнє насильство.
 
26. 1. В інтересах потерпілих від кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, поряд з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:
 
27. 1) заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
 
28. 2) обмежити спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
 
29. 3) заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
 
30. 4) заборонити листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб;
 
31. 5) направити її для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
 
32. 2. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.
 
33. 3. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від 1 до 3 місяців і в разі необхідності можуть бути подовжені на визначений судом термін, але не більше, ніж на 12 місяців.
 
34. 4. Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано тимчасові обмежувальні заходи, здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а у випадку вчинення злочину військовослужбовцем, - командиром військової частини.»;
 
35. 6) пункт десятий частини другої статті 115 викласти у такій редакції:
 
36. «10) поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством; «;
 
37. 7) абзац перший статті 116 викласти у такій редакції:
 
38. «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження, катуванням з боку потерпілого, - «;
 
39. 8) абзац перший частини першої статті 121 викласти у такій редакції:
 
40. «1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності, чи непоправне знівечення обличчя, - «;
 
41. 9) абзац перший статті 123 викласти у такій редакції:
 
42. «Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження, катуванням з боку потерпілого, -»;
 
43. 10) доповнити статтею 126-1 такого змісту:
 
44. «Стаття 126-1. Домашнє насильство
 
45. Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносинах, що не спричинило тяжких наслідків, -
 
46. караються громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.»;
 
47. 11) статтю 134 викласти у такій редакції:
 
48. «Стаття 134. Незаконне проведення аборту або стерилізації
 
49. 1. Проведення аборту або стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи, -
 
50. крається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
 
51. 2. Проведення аборту або стерилізації особою, яка не має спеціальної медичної освіти, -
 
52. карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.
 
53. 3. Дії, передбачені частиною першою або другою, якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої особи, -
 
54. краються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.»;
 
55. 12) доповнити статтею 151-3 такого змісту:
 
56. «Стаття 151-3. Примушування до шлюбу
 
57. 1. Умисне примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, що завдало істотної шкоди потерпілому, -
 
58. караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на такий самий строк.
 
59. 2. Ті самі діяння, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або щодо особи, яка не досягла шлюбного віку за законодавством України чи іншої відповідної держави; або щодо двох або більше осіб, -
 
60. карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на такий самий строк.»;
 
61. 13) статтю 152 викласти у такій редакції:
 
62. «Стаття 152. Зґвалтування
 
63. 1. Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), -
 
64. карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
 
65. 2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов’язку, або жінки, яка перебувала у стані вагітності, -
 
66. карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
 
67. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, -
 
68. караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
 
69. 4. Дії, передбачені частинами першою, другою,
третьою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, -
 
70. караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
 
71. Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.»;
 
72. 15) у статті 153:
 
73. назву статті викласти у такій редакції:
 
74. «Стаття 153. Сексуальне насильство»;
 
75. абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
 
76. «1. Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи - «;
 
77. абзац перший частини другої викласти у такій редакції:
 
78. «2. Те саме діяння, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких до них відносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов’язку, або жінки, яка перебувала у стані вагітності, - «;
 
79. 16) у статті 154:
 
80. абзац перший частини першої викласти у такій редакції:
 
81. «1. Примушування особи без її добровільної згоди до здійснення актів сексуального характеру з іншою особою - «;
 
82. частину другу викласти у такій редакції:
 
83. «2. Примушування особи без її добровільної згоди до здійснення актів сексуального характеру з особою, від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна, -
 
84. караються штрафом до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.»;
 
85. доповнити частиною третьою такого змісту:
 
86. «3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої особи чи її близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її чи близьких родичів, -
 
87. караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той же строк.»;
 
88. 17) доповнити статтею 390-1 такого змісту:
 
89. «Стаття 390-1. Невиконання тимчасових обмежувальних заходів, або обмежувальних приписів, або непроходження програми для кривдників
 
90. Умисне невиконання тимчасових обмежувальних заходів, передбачених статтею 96-2-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якою такі заходи застосовані судом, -
 
91. карається арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.».
 
92. 2. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 9-13, ст.88):
 
93. 1) частину першу статті 148 доповнити новим пунктом четвертим такого змісту:
 
94. «4) право на володіння та носіння зброї.»;
 
95. 2) доповнити частину другу статті 167 новим пунктом п’ятим такого змісту:
 
96. «5) можуть погрожувати безпеці постраждалої особи, її/його майну або родичам, якщо такий ризик існує.»;
 
97. 3) доповнити частину першу статті 178 новим пунктом дванадцятим такого змісту:
 
98. «12) оцінювання ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, у тому числі, ризику летальності, який несе підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.»;
 
99. 4) у статті 194:
 
100. у частині четвертій словосполучення «передбачені частиною п’ятою цієї статті» замінити словосполученням «передбачені частинами 5 і 5-1 цієї статті»;
 
101. доповнити новою частиною п’ять-прим такого змісту:
 
102. «5-1. В інтересах потерпілих від кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством, крім обов’язків, передбачених частиною п’ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один чи кілька таких заходів:
 
103. 1) заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
 
104. 2) обмежити спілкування з дитиною у разі, коли домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
 
105. 3) заборонити наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
 
106. 4) заборонити листування, телефонні переговори з особою, яка постраждала від домашнього насильства, або контактувати з нею через інші засоби зв’язку як особисто, так і через третіх осіб;
 
107. 5) направити її для проходження програми для кривдників.»;
 
108. у частині шостій словосполучення «передбачені частиною п’ятою цієї статті» замінити словосполученням «передбачені частинами 5 і 5-1 цієї статті»;
 
109. 5) пункт сьомий частини першої статті 284 доповнити словосполученням «за виключенням кримінальних правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством; «;
 
110. 6) доповнити частину восьму статті 469 новими абзацами четвертим та п’ятим такого змісту:
 
111. «У кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством, домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися лише потерпілим або його законним представником.
 
112. Якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, визначених у статті 44 цього Кодексу.»;
 
113. 7) у статті 477:
 
114. пункт перший частини першої:
 
115. після слів « (умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, без обтяжуючих обставин), « доповнити словами і цифрами «126-1 (домашнє насильство), «;
 
116. після слів « (зараження венеричною хворобою без обтяжуючих обставин), « доповнити словами і цифрами «стаття 134 (незаконний аборт або стерилізація); «;
 
117. після слів « (незаконне розголошення лікарської таємниці), « доповнити словами і цифрами «статтею 151-3 (примушування до шлюбу); «;
 
118. після слів « (зґвалтування без обтяжуючих обставин), « доповнити словами і цифрами «частиною першою статті 153 (сексуальне насильство); «;
 
119. пункти 2 і 3 частини першої статті 477 виключити;
 
120. 8) статтю 478 доповнити новою частиною другою такого змісту:
 
121. «2. Якщо відізвання поданої раніше заяви про відкриття провадження у формі приватного обвинувачення було зумовлене істотними обставинами, то заяву про вчинення кримінального правопорушення може бути подано повторно й одночасно з оскарженням потерпілим постанови прокурора чи ухвали судді (суду) про закриття кримінального провадження.
 
122. Істотними обставинами визнаються:
 
123. 1) примушування потерпілого чи його законного представника до відізвання заяви;
 
124. 2) наявністю фізичних чи психічних вад потерпілої особи, що виникли після подання заяви про відкриття провадження у формі приватного обвинувачення;
 
125. 3) залежністю потерпілої особи від підозрюваного (обвинуваченого).».
 
126. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.