Кількість абзаців - 74 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів (Друге читання)

0. Проект
 
1. Закон України
 
2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
5. 1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356):
 
6. 1) частини першу і другу статті 212 викласти в такій редакції:
 
7. «1. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Відкладальна обставина може не залежати від волі осіб, які вчиняють правочин (об’єктивна відкладальна обставина) або залежати від волі осіб, які вчиняють правочин, чи волі третіх осіб (суб’єктивна відкладальна обставина).
 
8. 2. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Скасувальна обставина може не залежати від волі осіб, які вчиняють правочин (об’єктивна скасувальна обставина) або залежати від волі осіб, які вчиняють правочин, чи волі третіх осіб (суб’єктивна скасувальна обставина).»;
 
9. 2) доповнити Кодекс статтею 246-1 такого змісту:
 
10. «Стаття 246-1. Безвідклична довіреність з корпоративних прав
 
11. 1. З метою виконання або забезпечення виконання зобов’язань акціонерів (учасників), що виникають з прав на акції (частки) та прав за акціями (частками), такий акціонер (учасник), якого представляють, може зазначити в довіреності, виданій представнику, про те, що ця довіреність не може бути скасована до закінчення строку довіреності або може бути скасована лише у випадках, передбачених у довіреності (безвідклична довіреність), чи після припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона видана.
 
12. 2. Безвідклична довіреність повинна бути нотаріально засвідчена та містити пряму вказівку на обмеження можливості її скасування відповідно до частини першої цієї статті.
 
13. 3. Особа, якій видана безвідклична довіреність, не може передоручити вчинення дій, на які вона була уповноважена, іншій особі, якщо інше не передбачено в довіреності.»;
 
14. 3) у частині першій статті 509 слова «певної дії» замінити словами «вчинення певної дії (негативне зобов’язання)»;
 
15. 4) статтю 526 доповнити частиною другою такого змісту:
 
16. «2. Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій або настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.»;
 
17. 5) доповнити статтю 611 частиною другою такого змісту:
 
18. «2. У разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор, незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків та моральної шкоди, має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматись, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлена кредитором і у разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання.»;
 
19. 6) доповнити Кодекс главою 77-1 такого змісту:
 
20. «Глава 77-1
 
21. ОПЦІОННИЙ ДОГОВІР
 
22. Стаття 1143-1. Опціонний договір
 
23. 1. За опціонним договором одна сторона на умовах, передбачених цим договором, має право вимагати в установлений договором строк від іншої сторони вчинення передбачених опціонним договором дій (в тому числі сплатити усі грошові кошти або прийняти майно) і при цьому, якщо перша сторона не заявить вимогу у зазначений строк, дія опціонного договору припиняється.
 
24. 2. Опціонним договором може бути передбачено, що вимога за опціонним договором вважається такою, що пред’явлена, у разі настання визначених таким договором обставин.
 
25. 3. За право заявити вимогу за опціонним договором сторона сплачує передбачену таким договором винагороду, якщо інше не передбачено договором.
 
26. 4. У разі припинення дії опціонного договору винагорода, передбачена частиною третьою цієї статті, не підлягає поверненню, якщо інше не передбачено опціонним договором.
 
27. 5. Особливості окремих видів опціонних договорів можуть бути встановлені законом.».
 
28. 2. У Законі України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682):
 
29. 1) доповнити статтею 51-1 такого змісту:
 
30. «Стаття 51-1. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю
 
31. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визнається договір про особливості реалізації прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю. За договором про реалізацію прав учасників (засновників) його сторони зобов’язуються реалізовувати у спосіб, передбачений таким договором, права, які надаються учасникам (засновникам) товариства з обмеженою відповідальністю, та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) може бути передбачено обов’язок його сторін голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників (засновників), погоджувати придбання або відчуження частки за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством з обмеженою відповідальністю, його припиненням або виділом з нього нової юридичної особи.
 
32. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю укладається в письмовій формі. Дата набрання чинності договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю визначається в самому договорі. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю має бути укладений на визначений строк або без визначення строку.
 
33. Предметом договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не можуть бути зобов’язання сторони договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю голосувати згідно з вказівками органів управління товариства з обмеженою відповідальністю, щодо часток якого укладений цей договір.
 
34. Умови договору про реалізацію прав учасників (засновників), які суперечать вимогам абзацу третього цієї статті, є нікчемними.
 
35. Договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю є обов’язковим тільки для його сторін.
 
36. Будь-який договір, укладений стороною договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю в порушення цього договору, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю лише у випадках, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю.
 
37. Інформація про укладення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю повинна бути повідомлена товариству однією зі сторін такого договору протягом трьох робочих днів з дати його укладення. У такому повідомленні обов’язково зазначається строк дії та сторони такого договору, а також може зазначатись інша інформація за бажанням сторін договору.
 
38. Якщо інше не встановлено законом або договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, інформація про зміст договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не підлягає розкриттю і є конфіденційною.
 
39. Порушення договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства з обмеженою відповідальністю.
 
40. Договором про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з договору про реалізацію прав учасників (засновників), і заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань.
 
41. Кредитори товариства та інші треті особи можуть укласти договір з учасниками товариства, за яким останні з метою забезпечення охоронюваного законом інтересу таких третіх осіб зобов’язуються реалізовувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений таким договором, або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, в тому числі голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах учасників товариства, узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, придбавати або відчужувати частки в його статутному капіталі за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин, або утримуватися від відчуження часток до настання визначених у договорі обставин. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про договір про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.»;
 
42. 2) у частині третій статті 65 цифри «52-64» замінити цифрами «51-1-64».
 
43. 3. Статтю 41 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268) доповнити абзацом четвертим такого змісту:
 
44. «факт укладання договору між акціонерами, предметом якого є реалізація акціонерами - власниками простих та привілейованих акцій прав на акції та/або прав за акціями, передбачених законодавством, статутом та іншими внутрішніми документами товариства; «.
 
45. У зв’язку з цим абзаци четвертий - одинадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим - дванадцятим.
 
46. 4. Закон України «Про акціонерні товариства» (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50-51, ст. 384) доповнити статтею 26-1 такого змісту:
 
47. «Стаття 26-1. Договір між акціонерами
 
48. 1. Договором між акціонерами визнається договір, предметом якого є реалізація акціонерами - власниками простих та привілейованих акцій прав на акції та/або прав за акціями, передбачених законодавством, статутом та іншими внутрішніми документами товариства (далі - договір між акціонерами). За договором між акціонерами його сторони зобов’язуються реалізовувати у спосіб, передбачений таким договором, права та/або утримуватися від реалізації зазначених прав. Договором між акціонерами може бути передбачено обов’язок його сторін голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах акціонерів, погоджувати придбання або відчуження акцій за заздалегідь визначеною ціною та/або у разі настання визначених у договорі обставин, утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, його припиненням або виділом з нього нового товариства.
 
49. Договір між акціонерами укладається в письмовій формі. Дата набрання чинності договором між акціонерами визначається в самому договорі. Договір між акціонерами укладається на визначений строк або без визначення строку.
 
50. 2. Предметом договору між акціонерами не можуть бути зобов’язання сторони договору між акціонерами голосувати згідно з вказівками органів управління товариства, щодо акцій якого укладений цей договір.
 
51. Умови договору між акціонерами, які суперечать вимогам цієї частини, є нікчемними.
 
52. 3. Договір між акціонерами є обов’язковим тільки для його сторін.
 
53. Договір, який стосується прав на акції та/або прав за акціями, укладений стороною договору між акціонерами в порушення такого договору між акціонерами, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої сторони договору між акціонерами лише у випадку, якщо буде доведено, що інша сторона за договором знала або повинна була знати про обмеження, передбачені договором між акціонерами.
 
54. Інформація про укладення договору між акціонерами повинна бути повідомлена товариству однією зі сторін такого договору протягом трьох робочих днів з дати його укладення. Публічне акціонерне товариство розкриває інформацію про наявність акціонерного договору у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» для розкриття особливої інформації про емітента.
 
55. Якщо інше не встановлено законом або договором між акціонерами, інформація про зміст договору між акціонерами не підлягає розкриттю і є конфіденційною.
 
56. Порушення договору між акціонерами не може бути підставою для визнання недійсними рішень органів товариства.
 
57. 4. Особа, яка набула відповідно до договору між акціонерами право визначати варіант голосування на загальних зборах акціонерів за акціями товариства, зобов’язана повідомити товариству про набуття такого права у випадку, якщо в результаті такого набуття ця особа самостійно або разом із своєю афілійованою особою або особами прямо або опосередковано отримує можливість розпоряджатися більше ніж 10, 25, 50 або 75 відсотками голосів за розміщеними простими акціями товариства. У такому повідомленні мають міститися відомості про:
 
58. повне найменування товариства;
 
59. прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи;
 
60. дату укладення та дату набрання чинності договором між акціонерами або про дату прийняття рішення про внесення змін до договору між акціонерами та про дату набрання чинності відповідними змінами або про дату припинення дії договору між акціонерами;
 
61. строк дії договору між акціонерами;
 
62. кількість акцій, що належать особам, які уклали договір між акціонерами, на дату його укладення;
 
63. кількість простих акцій товариства, які надають цій особі можливість розпоряджатися голосами на загальних зборах акціонерів, на дату виникнення обов’язку надіслати таке повідомлення;
 
64. дату виникнення обов’язку надіслати таке повідомлення.
 
65. Таке повідомлення повинне бути надіслане в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з моменту набуття права, зазначеного в абзаці першому цієї частини, але не пізніше дня, що передує дню проведення найближчих загальних зборів.
 
66. 5. Особа, яка зобов’язана надіслати повідомлення відповідно до частини четвертої цієї статті, до дати надіслання такого повідомлення має право визначати варіант голосування тільки за акціями, кількість яких не перевищує кількості акцій, що належали цій особі до надсилання такого повідомлення. При цьому всі акції, які належать цій особі, враховуються під час визначення кворуму загальних зборів акціонерів.
 
67. 6. Договором між акціонерами можуть передбачатися способи забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з такого договору, та заходи цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання таких зобов’язань.
 
68. 7. Права сторін договору між акціонерами, засновані на такому договорі, в тому числі право вимагати відшкодування завданих внаслідок порушення договору збитків, стягнення неустойки (штрафу, пені), виплати компенсації (фіксованої грошової суми або суми, що підлягає визначенню в порядку, передбаченому договором між акціонерами) або застосування інших заходів відповідальності у зв’язку з порушенням договору між акціонерами, підлягають судовому захисту.
 
69. 8. Кредитори акціонерного товариства та інші треті особи можуть укласти договір з акціонерами товариства, за яким останні з метою забезпечення охоронюваного законом інтересу таких третіх осіб зобов’язуються реалізовувати свої корпоративні права у спосіб, передбачений таким договором, або утримуватися (відмовитися) від їх реалізації, в тому числі голосувати у спосіб, передбачений таким договором, на загальних зборах акціонерів товариства, узгоджено вчиняти інші дії, пов’язані з управлінням товариством, придбавати або відчужувати акції за певною ціною чи за умови настання визначених у договорі обставин, або утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про договір між акціонерами, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.».
 
70. ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзацу тринадцятого підпункту першого пункту другого та абзацу двадцять четвертого пункту четвертого розділу І, які набирають чинності з 01 січня 2017 року.
 
71. У випадку, коли державі належить більше 25 відсотків статутного капіталу юридичної особи, а також коли таким юридичним особам прямо чи опосередковано належить не менше 25 відсотків статутного капіталу інших юридичних осіб, порядок та умови укладання корпоративних договорів визначаються окремим Законом.
 
72. Голова
 
73. Верховної Ради України