Кількість абзаців - 94 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавстваз питань діяльності закладів охорони здоров'я (Друге читання)

0. Проект
ЗАКОН УКРАЇНИ
 
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
4. 1. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144):
 
5. 1) частину 1 статті 76 доповнити абзацом такого змісту:
 
6. «здійснюється медичне обслуговування населення.»;
 
7. 2. В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами):
 
8. 1) у частині першій статті 3:
 
9. абзац третій викласти у такій редакції:
 
10. «заклад охорони здоров’я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників;»;
 
11. абзац восьмий викласти у такій редакції:
 
12. «охорона здоров’я - система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров’я, фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані в установленому порядку та одержали відповідну ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, медичними та фармацевтичними працівниками, громадськими організаціями та спілками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя;»;
 
13. 2) у статті16:
частину другу викласти у такій редакції:
«Порядок утворення, припинення закладів охорони здоров’я, особливості їх функціонування, діяльності та класифікація закладів визначається законом з урахуванням положень цих Основ.»;
 
14. частину шосту викласти у такій редакції:
«Заклад охорони здоров’я провадить свою діяльність на підставі установчих документів, що затверджуються власником закладу охорони здоров’я (уповноваженим органом управління). Управління закладом охорони здоров’я здійснюється відповідно до вимог законодавства та його установчих документів.;
 
15. частину дев’яту викласти у такій редакції:
 
16. «Керівники державних, комунальних закладів охорони здоров’я обираються за конкурсом і призначаються на посаду власником закладу охорони здоров’я (уповноваженим органом управління) шляхом укладення з ними контракту на строк до п’яти років. Порядок проведення конкурсу та укладення контракту з керівниками таких закладів охорони здоров’я, а також типова форма зазначеного контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України.»;
 
17. доповнити статтю після частини десятої новими частинами такого змісту:
 
18. «Залежно від форми власності заклади охорони здоров’я утворюються та існують як державні, комунальні, приватні.
 
19. За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я державної власності можуть утворюватися та існувати як казенні підприємства, державні установи.
 
20. За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров’я комунальної власності можуть утворюватися та існувати як комунальні некомерційні підприємства, комунальні установи.
 
21. Заклади охорони здоров’я приватної форми власності не обмежені у виборі організаційно-правової форми.
 
22. Заклади охорони здоров’я, утворені в результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я — державних та комунальних установ, відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я можуть мати відокремлене майно (в тому числі кошти), закріплене за ним на праві оперативного управління, самостійний баланс, самостійно затверджувати штатний розпис, мати рахунки в установах державних банків, печатки.
 
23. Заклади охорони здоров’я, що реорганізовуються з державних установ в казенні підприємства та з комунальних установ в комунальні некомерційні підприємства, не можуть провадити інші види господарської діяльності, що не пов’язані з медичним обслуговуванням.».
 
24. 3) у статті 18:
 
25. частину першу викласти у такій редакції:
 
26. «Фінансування охорони здоров’я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного та соціального страхування, благодійних фондів, інших коштів фізичних та юридичних осіб та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.»
 
27. частину третю викласти у такій редакції:
 
28. «Медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров’я з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення, в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, а також коштів місцевих бюджетів. Особливості укладення договорів про медичне обслуговування населення за кошти державного бюджету та субвенцій, визначаються Кабінетом Міністрів України.»;
 
29. друге речення частини четвертої виключити;
 
30. доповнити статтю після частини четвертої новою частиною такого змісту:
 
31. «Кошти, не використані закладом охорони здоров’я (крім закладів охорони здоров’я, що існують у формі державних та комунальних установ) протягом бюджетного періоду, не вилучаються та можуть використовуватися у подальшому закладом охорони здоров’я виключно з метою фінансування його діяльності (у тому числі на оновлення його матеріально-технічної бази) з урахуванням вимог законодавства та установчих документів. Невикористання закладом охорони здоров’я (крім закладів охорони здоров’я, що існують у формі державних та комунальних установ) бюджетних коштів та (або) коштів, отриманих закладом охорони здоров’я за договорами про медичне обслуговування населення, не може бути підставою для зменшення обсягу бюджетних коштів, що будуть перераховані такому закладу охорони здоров’я у наступному бюджетному періоді, за умови належного виконання договору про медичне обслуговування населення.»;
 
32. У зв’язку з цим частини п’яту — восьму вважати відповідно частинами шостою — дев’ятою;
 
33. частину шосту викласти у такій редакції:
 
34. «Обсяги бюджетного фінансування надання медичної допомоги закладами охорони здоров’я визначаються на підставі методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, на підставі науково обґрунтованих нормативів.»;
 
35. друге речення частини сьомої викласти у такій редакції:
 
36. «Допускається фінансова підтримка таких закладів за рахунок державного або місцевого бюджету на підставі договорів про медичне обслуговування населення, якщо працівники відповідного відомства, підприємства, установи або організації становлять значну частину населення даної місцевості.»;
 
37. частину восьму викласти в такій редакції:
 
38. «Всі заклади охорони здоров’я мають право використовувати для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, отримані від юридичних та фізичних осіб, а також встановлювати плату за послуги у сфері охорони здоров’я на підставі методики розрахунку вартості медичних послуг, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. В такому випадку, вимоги Господарського кодексу України щодо реалізації продукції (робіт, послуг) за цінами (тарифами), що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, не застосовуються.»;
 
39. доповнити статтю після частини восьмої новою частиною такого змісту:
 
40. «Надходження закладів охорони здоров’я (крім закладів охорони здоров’я, що існують у формі бюджетних установ), зокрема суми бюджетного фінансування, кошти, отримані від юридичних та фізичних осіб, плата за послуги у сфері охорони здоров’я, фондів медичного та соціального страхування, благодійних фондів, інші надходження, не заборонені законом, зараховуються на їх рахунки у державних банках.»;
 
41. У зв’язку з цим частину дев’яту вважати частиною десятою.
 
42. 4) статтю 24 після частини другої доповнити новими частинами такого змісту:
 
43. «Громадська наглядова рада закладу охорони здоров’я є колегіальним органом, що здійснює громадський контроль за дотриманням прав та забезпеченням безпеки пацієнтів, додержанням етичних принципів і законодавчих вимог здійснення медичного обслуговування закладом охорони здоров’я, розглядає фінансово-господарську діяльність закладу охорони здоров’я.
 
44. Порядок утворення, права, обов’язки громадської наглядової ради закладу охорони здоров’я та типове положення про громадську наглядову раду закладу охорони здоров’я затверджуються Кабінетом Міністрів України.»;
 
45. У зв’язку з цим частину третю вважати частиною п’ятою;
 
46. 5) частину першу статті 75 після слова «інтернатуру» доповнити словами «лікарську резидентуру»;
 
47. 6) доповнити Основи розділом ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» такого змісту:
 
48. «Розділ ХІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
 
49. 1. Державні та комунальні заклади охорони здоров’я, що створені та існують у формі бюджетних установ можуть, реорганізовуватися в казенні підприємства та комунальні некомерційні підприємства.
 
50. Реорганізація (в тому числі визначення організаційно-правової форми закладу охорони здоров’я, що утворюється в результаті реорганізації) здійснюється на підставі рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить відповідний державний чи комунальний заклад охорони здоров’я, у визначеному законом порядку реорганізації юридичних осіб з урахуванням особливостей, встановлених пунктами 2-6 цього розділу.
 
51. 2. В ході реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ відповідно до пункту 1 цього розділу не застосовуються:
 
52. 1) положення статті 520 Цивільного Кодексу України щодо необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу), якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
 
53. 2) положення пункту 1 статті 107 Цивільного кодексу України стосовно права кредиторів вимагати у зв’язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов’язань, їх припинення або дострокового виконання;
 
54. 3) положення пункту 2 статті 107 Цивільного кодексу України стосовно обумовлення складання передавального акту або розподільчого балансу закінченням строку для пред’явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог;
 
55. 4) положення пунктів 3, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України, положення абзацу 6 пункту 7 статті 34 та абзацу 2 пункту 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо необхідності визначення, опублікування порядку та строків з’явлення вимого кредиторів, виявлення кредиторів та їх письмового повідомлення, необхідності зазначення відомостей про завершення розрахунків з кредиторами, що повинна містити реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, необхідності зазначення відомостей про порядок або строк заявлення кредиторами своїх вимог, що повинне містити рішення про припинення юридичної особи;
 
56. 5) положення пунктів 1, 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо неможливості завершення реорганізації до закінчення строків заявлення вимог кредиторами;
 
57. 6) положення статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо обов’язковості проведення оцінки майна у випадках створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності.
 
58. 7) необхідності вчинення дій, встановлених законодавством про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у разі, коли вартість майна відповідних державних чи комунальних закладів охорони здоров’я, що підлягають реорганізації, є недостатньою для задоволення вимог кредиторів.
 
59. 3. Установити, що ліцензії державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ, що реорганізовуються відповідно до пункту 1 цього розділу, не анулюються, а підлягають переоформленню в порядку, передбаченому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності», без стягнення плати за переоформлення ліцензії.
 
60. Установити, що всі дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та устаткування підвищеної небезпеки, санітарні паспорти, інші дозволи, свідоцтва, сертифікати, видані державним та комунальним закладам охорони здоров’я — бюджетним установам, що реорганізовуються відповідно до пункту 1 цього розділу, не анулюються, а підлягають переоформленню без стягнення плати за таке переоформлення.
 
61. 4. Установити, що в ході реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ відповідно до пункту 1 цього розділу та після її завершення трудові договори (контракти) працівників відповідних державних та комунальних закладів охорони здоров’я (в тому числі їх керівників) зберігають свою дію. При цьому не вимагається переукладення трудових договорів (контрактів) між працівниками відповідних державних та комунальних закладів охорони здоров’я (в тому числі їх керівниками) та створеними в результаті реорганізації відповідно до пункту 1 цього розділу підприємствами, крім випадків переукладання договорів за бажанням працівників відповідних закладів охорони здоров’я (в тому числі їх керівників).
 
62. 5. Казенні підприємства та комунальні некомерційні підприємства, що утворюються в результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ відповідно до пункту 1 цього розділу, є правонаступниками усіх прав і обов’язків відповідних бюджетних установ. Органи, які здійснюють управління майном відповідних державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ, передають відповідно казенним підприємствам та комунальним некомерційним підприємствам, що утворюються в результаті реорганізації таких установ відповідно до пункту 1 цього розділу, майно, що входить до цілісного майнового комплексу державного чи комунального закладу охорони здоров’я — бюджетної установи, яким користувалися на відповідному праві зазначені заклади. Майно, що передається від державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ відповідно до казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, створених у результаті реорганізації цих закладів, закріплюється за підприємствами на праві оперативного управління.
 
63. 6. Установити, що передача нерухомого майна від державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ до казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, що утворюються в результаті реорганізації цих закладів відповідно до пункту 1 цього розділу, здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку відповідних бюджетних установ щодо такого майна та обов’язкового проведення його інвентаризації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно та прав на землю, що передаються (переходять) від державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ до казенних підприємств та комунальних підприємств, що утворюються в результаті реорганізації цих закладів відповідно до пункту 1 цього розділу, може здійснюватися на підставі передавального акту та акту оцінки відповідного майна (за наявності). Передавальний акт та акт оцінки майна (за наявності) є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та прав на землю, що передаються (переходять) від бюджетних установ до казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, що утворюються в результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ відповідно до пункту 1 цього розділу.
 
64. 7. Установчим документом закладів охорони здоров’я, що утворюються у формі казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств в результаті реорганізації відповідно до пункту 1 цього розділу, є статут, що затверджується власником такого підприємства (уповноваженим органом управління) на основі типового статуту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
65. 8. Установити, що до затвердження Кабінетом Міністрів України методики, передбаченої частиною шостою статті 18 цих Основ, обсяги бюджетного фінансування визначаються на підставі науково обґрунтованих нормативів з розрахунку на одного жителя.
 
66. 9. Кабінету Міністрів України забезпечити здійснення контролю за проведенням реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я відповідно до пункту 1 цього розділу в межах своїх повноважень. Кабінету Міністрів України у тижневий строк з дня прийняття цього Закону надати відповідні розпорядження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я та зобов’язати його забезпечити здійснення контролю за проведенням реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я відповідно до пункту 1 цього розділу в межах своїх повноважень.».
 
67. 3. Статтю 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 51 (17.12.2004), ст. 553) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
 
68. «7) передавального акту та акту оцінки майна (за наявності) для казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, що утворюються в результаті реорганізації відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я.»
 
69. 4. Розділ ХІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про здійснення державних закупівель» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 24, ст. 883) доповнити пунктом 7 такого змісту:
 
70. «7. Тимчасово, до 31 грудня 2019 року, дія цього Закону не поширюється на закупівлю послуг за договорами про медичне обслуговування населення у комунальних закладах охорони здоров’я відповідно до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я незалежно від вартості предмета закупівлі.».
 
71. 5. Пункт 6 статті 21 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158) доповнити абзацом такого змісту:
«6. Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти.
Ліцензії на провадження видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону:
види господарської діяльності яких звужені, підлягають переоформленню, що здійснюється органом ліцензування у триденний строк безкоштовно;
які є чинними на день набрання чинності цим Законом та мали обмежений термін дії, є безстроковими і можуть бути, за заявою ліцензіата, переоформлені відповідним органом ліцензування безкоштовно у тижневий строк.
Ліцензії закладів охорони здоров’я — бюджетних установ, що реорганізовуються шляхом перетворення відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я, не анулюються, а підлягають переоформленню в порядку передбаченому частиною 15 статті 13 цього Закону.
При цьому підставою для переоформлення ліцензій у цих випадках є реорганізація державних та комунальних установ відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я.
Плата за переоформлення ліцензії не стягується.».
 
72. ІІ. Прикінцеві положення
 
73. 1. Цей Закон набирає чинності з 01.01.2016 року.
 
74. 2. Дія Закону не розповсюджується на територію антитерористичної операції, а також на тимчасово окуповану територію АРК Крим.
 
75. 3. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня прийняття цього Законом:
 
76. 1) забезпечити приведення органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
 
77. 2) затвердити порядок розподілу медичної субвенції між місцевими бюджетами на 2016 рік у розрізі видів медичної допомоги;
 
78. 3) затвердити особливості укладення договорів про медичне обслуговування населення та типову форму такого договору;
 
79. 4) затвердити порядок проведення конкурсу та укладення контракту з керівниками державних та комунальних закладів охорони здоров’я і типову форму такого контракту;
 
80. 5) затвердити типовий статут закладу охорони здоров’я, що утворюється у формі казенного підприємства та комунального некомерційного підприємства в результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ, відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я.;
 
81. 6) затвердити типовий порядок утворення громадської наглядової ради закладу охорони здоров’я та типове положення про громадську наглядову раду закладу охорони здоров’я;
 
82. 7) затвердити методику визначення обсягів бюджетного фінансування надання медичної допомоги закладами охорони здоров’я.
 
83. 4. Кабінету Міністрів України у тижневий строк з дня прийняття цього Закону видати відповідні розпорядження та встановити терміни для виконання центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я щодо:
 
84. 1) розробки та подання на затвердження Кабінету Міністрів України:
 
85. порядку розподілу медичної субвенції між місцевими бюджетами на 2016 рік у розрізі видів медичної допомоги;
 
86. проекту нормативно-правового акта про внесення змін до Порядку акредитації закладу охорони здоров’я в частині спрощення порядку акредитації закладів охорони здоров’я казенних підприємств та комунальних некомерційних підприємств, утворених в результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров’я — бюджетних установ відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Основ законодавства України про охорону здоров’я.»;
 
87. проектів нормативно-правових актів про особливості укладення договору про медичне обслуговування населення та типову форму такого договору;
 
88. проектів нормативно-правових актів про порядок проведення конкурсу, укладення контракту з керівниками державних та комунальних закладів охорони здоров’я і типову форму такого контракту;
 
89. проекту методики визначення обсягів бюджетного фінансування надання медичної допомоги закладами охорони здоров’я.
 
90. 2) розробки типового порядок утворення громадської наглядової ради закладу охорони здоров’я та типового положення про громадську наглядову раду закладу охорони здоров’я.
 
91. 3) затвердження методики розрахунку вартості медичних послуг;
 
92. 4) приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
 
93. Голова Верховної Ради України