Кількість абзаців - 348 Розмітка (ліва колонка)


Про Фонд енергоефективності (Друге читання)

0. Закон України
 
1. Про Фонд енергоефективності
 
2. Цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади утворення та діяльності Фонду енергоефективності.
 
3. Стаття 1. Мета створення та правовий статус Фонду
 
4. 1. Метою Фонду енергоефективності (далі — Фонд) є підтримка ініціатив щодо енергоефективності, впровадження інструментів стимулювання і підтримки здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель та енергозбереження (далі — заходи з енергоефективності) переважно в житловому секторі з урахуванням національних планів щодо енергетичної ефективності, зменшення викидів двоокису вуглецю, впровадження асquіs соmmunаutаіrе Європейського Союзу та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та забезпечення дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері енергоефективності.
 
5. 2. Фонд є фінансовою установою — юридичною особою публічного права.
 
6. Фонд набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку. Фонд набуває статусу фінансової установи з моменту внесення інформації про нього до державного реєстру фінансових установ.
 
7. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України, Фонд створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
 
8. 3. Уряди іноземних держав, їх агентства та установи, а також міжнародні фінансові організації (далі — донори) можуть надавати фінансові внески та допомогу Фонду у формі цільових грантів чи в інший спосіб на підставі відповідного договору. Фонд забезпечує належний і прозорий окремий облік таких внесків та допомоги в межах, дозволених законом.
 
9. 4. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, цим Законом, законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, а також положеннями міжнародних договорів України, що набрали чинності в установленому порядку.
 
10. Порядок надання Фондом фінансових послуг регулюється цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Національного банку України та внутрішніми документами Фонду.
 
11. 5. Фонд має право в установленому законодавством порядку укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у судах України та інших держав.
 
12. Фонд має право в установленому порядку утворювати та ліквідовувати відокремлені підрозділи (філії та представництва) на території України, які діють на підставі положень, затверджених Наглядовою радою.
 
13. Фонд може відповідно до законодавства входити до складу об’єднань юридичних осіб, виступати учасником (засновником) інших юридичних осіб, якщо це необхідно або доцільно для досягнення мети Фонду.
 
14. 6. Фонд має самостійний баланс, рахунки в банках, штампи і бланки із своїм найменуванням. Фонд може мати печатку.
 
15. 7. Фонд створюється для сприяння досягнення сукупного енергозбереження у кінцевому споживанні з урахуванням національних цілей України щодо енергоефективності, а також заходів, визначених у національних планах з енергоефективності. Методика розрахунку економії енергії затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до
 
16. асquіs соmmunаutаіrе Європейського Союзу та Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.
 
17. Якщо масштаб діяльності Фонду не є достатнім для досягнення національних цілей щодо енергоефективності, Кабінет Міністрів України збільшує внески до Фонду та/або впроваджує додаткові заходи для забезпечення досягнення мінімального рівня економії серед кінцевих споживачів енергії в Україні.
 
18. Стаття 2. Статут Фонду
 
19. 1. Фонд діє відповідно до статуту, який затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
 
20. Статут Фонду обов’язково повинен містити інформацію про:
 
21. найменування Фонду;
 
22. місцезнаходження Фонду;
 
23. організаційно-правову форму Фонду;
 
24. види діяльності, які провадить Фонд;
 
25. розмір та порядок формування статутного капіталу Фонду;
 
26. структуру управління Фондом, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень та строки повноважень;
 
27. порядок реорганізації та ліквідації Фонду;
 
28. порядок внесення змін та доповнень до статуту Фонду;
 
29. розмір та порядок утворення резервів та інших фондів;
 
30. порядок розподілу прибутків та покриття збитків;
 
31. положення про зовнішню та внутрішню аудиторську перевірку Фонду;
 
32. інші положення, необхідність яких визначена законодавством України.
 
33. Статут Фонду та зміни до нього підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб.
 
34. Стаття 3. Органи Фонду
 
35. 1. Органами Фонду є:
 
36. 1) наглядова рада;
 
37. 2) дирекція.
 
38. Стаття 4. Наглядова рада
 
39. 1. Наглядова рада є найвищим органом управління Фонду.
 
40. Наглядова рада затверджує стратегію Фонду, здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу Фонду, захист прав засновника, кредиторів, донорів та одержувачів фінансування Фонду (заявників, позичальників, бенефіціарів), забезпечує виконання цілей Фонду та здійснює нагляд за управлінням Фондом у межах повноважень, визначених цим Законом та статутом Фонду.
 
41. 2. Наглядова рада діє відповідно до цього Закону, статуту Фонду та положення про наглядову раду, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
 
42. Порядок скликання, голосування, прийняття і оформлення рішень наглядової ради визначаються положенням про наглядову раду.
 
43. 3. Наглядова рада складається з:
 
44. 1) двох представників Кабінету Міністрів України;
 
45. 2) двох незалежних членів наглядової ради;
 
46. 3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, — одного представника міжнародних фінансових організацій або донорів.
 
47. Порядок обрання (включаючи вимоги до осіб, які мають намір стати членами наглядової ради), призначення та звільнення членів наглядової ради, які зазначені в пунктах 1—2 частини п’ятої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
 
48. У разі укладення між Україною та донорами договору, який передбачає фінансування донорами Фонду, порядок обрання, призначення та звільнення члена наглядової ради, зазначеного у пункті 3 частини п’ятої цієї статті, може визначатися таким договором. За відсутності зазначеної угоди або якщо зазначеною угодою не передбачено призначення члена наглядової ради зазначений у пункті 3 частини п’ятої цієї статті член наглядової ради призначається та звільняється у порядку, що передбачений для незалежних членів наглядової ради, на такого члена наглядової ради поширюються положення статті 5 цього Закону.
 
49. Наглядова рада є повноважною, якщо призначені щонайменш чотири члени, якщо інше не передбачено цим Законом або міжнародним договором України.
 
50. Один із членів наглядової ради обирається Головою зазначеної ради простою більшістю голосів усіх призначених членів наглядової ради в порядку, визначеному положенням про наглядову раду.
 
51. Рішення наглядової ради вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала проста більшість членів наглядової ради. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається відхиленим.
 
52. 4. До виключної компетенції наглядової ради належать такі питання:
 
53. 1) затвердження стратегії Фонду та стратегічних цілей діяльності Фонду відповідно до основних напрямів діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України;
 
54. 2) затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Фонду з урахуванням принципів корпоративного управління, визначених законодавством для акціонерних товариств;
 
55. 3) підготовка пропозицій щодо змін та доповнень до статуту Фонду для затвердження Кабінетом Міністрів України;
 
56. 4) подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо зміни розміру статутного капіталу Фонду;
 
57. 5) подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо припинення Фонду, обрання ліквідаційної комісії (ліквідатора) Фонду, затвердження ліквідаційного балансу;
 
58. 6) затвердження бізнес-плану та фінансового плану (бюджету) Фонду;
 
59. 7) затвердження стратегії та політики управління ризиками, процедури управління ними, а також переліку ризиків, їх граничних розмірів; контроль за ефективністю функціонування системи управління ризиками;
 
60. 8) забезпечення функціонування системи внутрішнього контролю та аудиту Фонду і контролю за її ефективністю;
 
61. 9) прийняття рішення про вчинення правочину, який віднесено до значних правочинів статутом Фонду;
 
62. 10) затвердження кредитної та інвестиційної політики Фонду;
 
63. 11) визначення кількісного складу Дирекції, організаційної структури Фонду та затвердження внутрішніх положень, що регламентують діяльність структурних підрозділів Фонду;
 
64. 12) призначення і звільнення директора, фінансового директора, технічного директора та керівника підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження призначення та звільнення керівників інших структурних підрозділів Фонду;
 
65. 13) затвердження умов трудових контрактів з директором, фінансовим директором, технічним директором та керівником підрозділу внутрішнього аудиту, встановлення розміру їх винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат;
 
66. 14) затвердження порядку відбору керівників та працівників Фонду на конкурсній основі;
 
67. 15) здійснення контролю за діяльністю дирекції Фонду, внесення пропозицій щодо її вдосконалення;
 
68. 16) затвердження положення про підрозділ внутрішнього аудиту та планів його роботи, здійснення контролю за його діяльністю;
 
69. 17) визначення аудиторської компанії для проведення зовнішнього аудиту, затвердження умов договору, що укладається з нею, встановлення розміру оплати її послуг;
 
70. 18) розгляд та прийняття рішень щодо висновку зовнішнього аудиту;
 
71. 19) контроль за усуненням недоліків, виявлених органами державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю Фонду, підрозділом внутрішнього аудиту та аудиторською компанією за результатами проведення зовнішнього аудиту;
 
72. 20) визначення показників ефективності роботи членів дирекції та керівника підрозділу внутрішнього аудиту та їх оцінка відповідно до таких показників;
 
73. 21) затвердження річної фінансової звітності;
 
74. 22) визначення стратегічних напрямів інвестування та кредитування, а також основних видів прийнятного забезпечення, в межах стратегії, бізнес-плану та фінансового плану (бюджету) Фонду;
 
75. 23) прийняття рішення щодо створення відокремлених підрозділів Фонду, затвердження їх положень;
 
76. 24) розгляд та затвердження фінансових та інших відповідних звітів; розгляд та затвердження звітів за результатами моніторингу та аналізу якості заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участю Фонду;
 
77. 25) схвалення за поданням дирекції порядку прийняття рішення про обрання банків-партнерів або інших посередників, за участю яких здійснюватимуться заходи з енергоефективності та енергозбереження, та затвердження істотних умов договорів, що укладатимуться з ними;
 
78. 26) схвалення за поданням дирекції порядку прийняття рішення про обрання осіб, які здійснюватимуть верифікацію проектів після їх завершення, залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг) та затвердження істотних умов договорів, що укладатимуться з ними;
 
79. 27) схвалення за поданням дирекції вимог до проектів, які фінансуватимуться за рахунок Фонду;
 
80. 28) схвалення за поданням дирекції правил щодо продуктів та послуг Фонду (включаючи істотні умови фінансування Фондом);
 
81. 29) схвалення за поданням дирекції порядків моніторингу, аналізу якості та верифікації заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участю Фонду;
 
82. 30) прийняття рішення про входження до складу об’єднань юридичних осіб та заснування інших юридичних осіб;
 
83. 31) у випадках, що передбачені статутом Фонду та положенням про наглядову раду, прийняття рішень щодо питань, які віднесені до повноважень дирекції;
 
84. 32) здійснення інших повноважень відповідно до закону та статуту.
 
85. Наглядова рада зобов’язана вживати заходів до запобігання виникненню конфліктів інтересів у Фонді та сприяти їх урегулюванню.
 
86. Наглядова рада може утворювати постійні та тимчасові комітети, секретаріат.
 
87. Стаття 5. Незалежні члени наглядової ради Фонду
 
88. 1. Незалежним членом наглядової ради Фонду не може бути особа, яка:
 
89. 1) є або протягом останніх п’яти років була посадовою особою Фонду, або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу;
 
90. 2) є або протягом останніх трьох років була працівником Фонду, або його філії, представництв та/або іншого відокремленого підрозділу;
 
91. 3) є афілійованою особою (відповідно до терміна в значенні, визначеному Законом України «Про акціонерні товариства») Фонду або його філії, представництва та/або інших відокремлених підрозділів та/або їх посадових осіб;
 
92. 4) отримує або отримувала від Фонду або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу протягом останніх трьох років будь-які доходи, крім доходів у вигляді винагороди за виконання функцій члена наглядової ради;
 
93. 5) є або була державним службовцем чи представником держави протягом останніх трьох років;
 
94. 6) є національним публічним діячем (відповідно до терміна в значенні, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»);
 
95. 7) є аудитором Фонду, або була ним протягом певного періоду за останні три роки, що передували її призначенню (обранню) до наглядової ради;
 
96. 8) бере участь в аудиті такого Фонду або його філії, представництва та/або іншого відокремленого підрозділу як аудитор, який працює у складі аудиторської організації, або брала участь у такому аудиті протягом останніх трьох років, що передували її призначенню (обранню) до наглядової ради;
 
97. 9) має або мала протягом останнього року господарські або цивільно-правові відносини з Фондом або його філією, представництвом та/або іншим відокремленим підрозділом безпосередньо чи як керівник або член виконавчого органу суб’єкта господарювання, яке має або мало такі зв’язки;
 
98. 10) працювала на посаді члена наглядової ради протягом трьох строків;
 
99. 11) є близькою особою з особами, зазначеними у пунктах 1—10 частини першої цієї статті (відповідно до терміна в значенні, визначеному Законом України «Про запобігання корупції»).
 
100. 2. Незалежні члени наглядової ради обираються на конкурсі з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, включаючи іноземців та осіб без громадянства. Одна і та сама особа може обиратися до складу наглядової ради не один раз, крім випадків, передбачених законодавством.
 
101. Незалежний член наглядової ради обирається на строк, встановлений статутом Фонду, який не може становити менше п’яти років, якщо інше не передбачено законом.
 
102. 3. Незалежні члени наглядової ради виконують свої функції на підставі цивільно-правового договору на платній основі, в якому визначається, зокрема, розмір винагороди, заохочувальних та компенсаційних виплат. Типова форма такого договору визначається Кабінетом Міністрів України.
 
103. 4. Незалежний член наглядової ради має рівні права і обов’язки з іншими її членами.
 
104. Під час здійснення повноважень члена наглядової ради, у тому числі під час голосування на її засіданнях, незалежний член наглядової ради керується законами України, інтересами Фонду, самостійно визначається щодо голосування з усіх питань порядку денного засідання наглядової ради, забезпечує реалізацію своїх повноважень у спосіб, визначений законом та статутом Фонду.
 
105. Стаття 6. Дирекція Фонду
 
106. 1. Виконавчим органом Фонду, що здійснює поточне управління його діяльністю, є дирекція, яка складається з директора та принаймні двох членів дирекції (фінансового директора та технічного директора), які призначаються на конкурсних засадах у порядку, визначеному наглядовою радою згідно із статутом Фонду.
 
107. Кількісний склад дирекції визначає наглядова рада з урахуванням вимог частини першої цієї статті.
 
108. Якщо це передбачено відповідними міжнародними договорами України, фінансовий директор призначається за поданням міжнародної фінансової організації або донорів.
 
109. Директор очолює дирекцію та має право представляти Фонд без доручення.
 
110. 2. До компетенції дирекції належать всі питання, пов’язані з керівництвом поточною діяльністю Фонду, крім питань, що належать до компетенції наглядової ради.
 
111. До компетенції дирекції належать такі питання:
 
112. підготовка для затвердження наглядовою радою проектів стратегії, бізнес-плану та фінансового плану (бюджету) Фонду;
 
113. реалізація стратегії, бізнес-плану та фінансового плану (бюджету) Фонду;
 
114. розпорядження майном та коштами Фонду з урахуванням обмежень, установлених цим Законом, статутом Фонду та внутрішніми документами (положеннями, регламентами тощо) Фонду;
 
115. визначення форми та встановлення порядку моніторингу діяльності Фонду;
 
116. розроблення і реалізація політики та стратегії управління ризиками, затверджених наглядовою радою, забезпечення впровадження процедур виявлення, оцінки, контролю та моніторингу ризиків;
 
117. впровадження визначеної наглядовою радою організаційної структури Фонду, розроблення пропозицій щодо зміни та удосконалення організаційної структури Фонду;
 
118. розроблення положень, що регламентують діяльність структурних і відокремлених підрозділів Фонду;
 
119. забезпечення безпеки інформаційних систем Фонду;
 
120. інформування наглядової ради про показники діяльності Фонду, виявлені порушення законодавства, внутрішніх положень Фонду та про будь-яке погіршення фінансового стану Фонду або загрозу такого погіршення, про рівень ризиків, що виникають у ході діяльності Фонду;
 
121. підготовка та подання наглядовій раді періодичних фінансових та технічних звітів у порядку та формі, що визначаються наглядовою радою;
 
122. розгляд звітів за результатами моніторингу, аналізу якості заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участю Фонду та їх верифікації, подання звітів наглядовій раді та вжиття заходів для усунення недоліків;
 
123. підготовка щорічних звітів для моніторингу цілей щодо енергоефективності для державного органу, відповідального за впровадження державної політики з енергоефективності;
 
124. розроблення вимог до проектів, які фінансуються за рахунок Фонду;
 
125. розроблення правил щодо продуктів та послуг Фонду;
 
126. розроблення порядку моніторингу, аналізу якості та верифікації заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участю Фонду;
 
127. затвердження проектів, які фінансуються за рахунок Фонду, відповідно до правил, затверджених наглядовою радою;
 
128. підготовка порядку прийняття рішення про обрання осіб, які здійснюватимуть верифікацію проектів після їх завершення, про залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг), про обрання банків або інших посередників, за участю яких здійснюватиметься здійснення заходів з енергоефективності та енергозбереження, та затвердження умов договорів, що укладатимуться з ними;
 
129. виконання рішення, прийнятого наглядовою радою, про реорганізацію та ліквідацію філій, представництв, інших відокремлених підрозділів Фонду;
 
130. вирішення питань організації господарської діяльності, фінансування, ведення обліку та звітності;
 
131. відповідно до порядку, що схвалений наглядовою радою, обрання банків-партнерів або інших посередників, за участю яких здійснюватиметься кредитування заходів з енергоефективності та енергозбереження, та укладення договорів з ними;
 
132. відповідно до порядку, що схвалений наглядовою радою, обрання осіб, які здійснюватимуть верифікацію проектів після їх завершення, та укладення договорів з ними;
 
133. відповідно до порядку, що схвалений наглядовою радою, прийняття рішення про залучення юридичних та фізичних осіб-підприємців на договірній основі (аутсорсинг) та укладення договорів з ними;
 
134. вирішення інших питань, визначених статутом Фонду та пов’язаних з управлінням поточною діяльністю Фонду.
 
135. Дирекція забезпечує організацію проведення засідань наглядової ради.
 
136. 3. Рішення дирекції вважаються правомочними, якщо схвалені одноголосно всіма членами дирекції та підписані директором.
 
137. Стаття 7. Кадрова політика Фонду
 
138. 1. Відбір керівників та працівників структурних підрозділів відбувається шляхом проведення конкурсу відповідно до порядку проведення такого конкурсу, затвердженого наглядовою радою.
 
139. Конкурс проводиться з дотриманням принципів:
 
140. забезпечення рівного доступу;
 
141. неупередженості;
 
142. законності;
 
143. недискримінації;
 
144. прозорості;
 
145. доброчесності;
 
146. ефективного і справедливого процесу відбору;
 
147. відсутності конфлікту інтересів;
 
148. запобігання корупції.
 
149. Посадовими особами Фонду є директор та члени дирекції Фонду, керівник підрозділу внутрішнього аудиту.
 
150. Вимоги щодо професійної придатності та ділової репутації посадових осіб Фонду визначається Кабінетом Міністрів України.
 
151. Керівники інших структурних підрозділів Фонду призначаються та звільняються дирекцією за погодженням з наглядовою радою, а решта співробітників Фонду призначається та звільняється директором відповідно до законодавства про працю та статуту Фонду.
 
152. 2. Директору, членам дирекції та керівникові підрозділу внутрішнього аудиту Фонду забороняється поєднувати виконання посадових обов’язків керівника або члена виконавчого органу Фонду з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності).
 
153. 3. Голова та члени наглядової ради та дирекції зобов’язані відмовитися від участі у прийнятті рішень, якщо потенційний або реальний конфлікт інтересів не дає їм змоги повною мірою виконувати свої обов’язки в інтересах Фонду, одержувачів фінансування (відповідно до термінів у значенні, визначеному Законом України «Про запобігання корупції»). Наслідки такої відмови та порядок прийняття відповідних рішень наглядовою радою та дирекцією встановлюються Статутом та внутрішніми положеннями Фонду.
 
154. Стаття 8. Контроль та внутрішній аудит
 
155. 1. Фонд утворює постійно діючий підрозділ внутрішнього аудиту, який є складовою системи внутрішнього контролю. Підрозділ внутрішнього аудиту підпорядковується наглядовій раді, підзвітний їй та діє на підставі положення, затвердженого наглядовою радою.
 
156. 2. Підрозділ внутрішнього аудиту виконує такі функції:
 
157. 1) перевіряє фінансово-господарську діяльність Фонду;
 
158. 2) перевіряє наявність та оцінює ефективність роботи систем управління ризиками, відповідність таких систем видам та обсягам виконуваних Фондом операцій і внутрішнього контролю; оцінює інформаційно-технічне забезпечення управління та проведення операцій;
 
159. 3) здійснює моніторинг дотримання керівниками та працівниками Фонду вимог законодавства і внутрішніх положень Фонду, затверджених наглядовою радою;
 
160. 4) перевіряє правильність ведення і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
 
161. 5) виявляє та перевіряє випадки перевищення повноважень посадовими особами Фонду і виникнення потенційного або реального конфлікту інтересів Фонду;
 
162. 6) перевіряє достовірність та своєчасність подання інформації органам державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю Фонду;
 
163. 7) проводить оцінку видів діяльності Фонду, виконання яких забезпечується шляхом залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг);
 
164. 8) виконує інші функції, пов’язані із здійсненням нагляду за діяльністю Фонду.
 
165. 3. Керівникові підрозділу внутрішнього аудиту забороняється займати посади в інших юридичних особах, громадських організаціях чи займатися підприємницькою діяльністю.
 
166. Керівник підрозділу внутрішнього аудиту має право вимагати позачергового скликання засідання наглядової ради.
 
167. 4. Працівники підрозділу внутрішнього аудиту під час виконання своїх функціональних обов’язків мають право на ознайомлення з документами, інформацією, письмовими поясненнями з питань діяльності Фонду, право на доступ до системи автоматизації операцій Фонду та на отримання письмових пояснень від керівників і працівників Фонду з питань, що виникають під час проведення перевірки та за її результатами.
 
168. Стаття 9. Статутний капітал та бюджет Фонду
 
169. 1. Статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, та за рахунок інших джерел, не заборонених законом, у розмірі, необхідному для забезпечення виконання статутних завдань Фонду.
 
170. Внесок до статутного капіталу Фонду може бути зроблений у вигляді грошових коштів, будь-якого майна або майнових прав, що не заборонені законодавством України.
 
171. 2. Статутний капітал Фонду повністю формується не пізніше шести місяців з моменту державної реєстрації Фонду, а в разі збільшення статутного капіталу — не пізніше шести місяців з моменту державної реєстрації відповідних змін до статуту Фонду, при цьому формування статутного капіталу Фонду частинами допускається.
 
172. Формування статутного капіталу Фонду з непідтверджених джерел забороняється.
 
173. 3. Рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу Фонду приймається в порядку, встановленому законодавством та статутом Фонду.
 
174. 4. Річний бюджет Фонду може формуватися за рахунок державних коштів, а також коштів, які Фонд отримує як гранти або залучає в інший спосіб з будь-яких державних чи приватних джерел, які не заборонені законодавством, з урахуванням обмежень, що встановлені цим Законом. При цьому обсяг державних коштів у бюджеті Фонду повинен бути достатнім для досягнення принаймні мінімальних цілей у сфері енергоефективності, визначених міжнародними зобов’язаннями України. Для цієї мети Кабінет Міністрів України може збільшувати статутний капітал Фонду або надавати Фонду фінансування з Державного бюджету України з урахуванням вимог бюджетного законодавства.
 
175. Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про здійснення додаткової державної підтримки Фонду за рахунок частини коштів, що передбачені Державним бюджетом України на відповідний рік на фінансування житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок економії видатків на виконання зазначеної програми, що виникла в результаті впровадження заходів з енергоефективності за програмами Фонду, шляхом внесення пропозицій до Верховної Ради України щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок визначення розміру економії видатків на фінансування житлових субсидій населенню, на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот встановлюється Кабінетом Міністрів України.
 
176. 5. Наглядова рада визначає розподіл бюджету для фінансування діяльності Фонду та утримання Фонду.
 
177. 6. Фонд може отримувати гранти або залучати кошти в інший спосіб з будь-яких державних чи приватних джерел, які не заборонені законодавством, з урахуванням обмежень, що встановлені цим Законом.
 
178. Фонд не має права випускати боргові цінні папери, залучати кошти на умовах позики, кредиту чи на інших умовах, які передбачають плату за користування коштами та обов’язковість їх повернення.
 
179. Стаття 10. Майно Фонду
 
180. 1. Фонд самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
 
181. Майно Фонду становлять основні та оборотні активи, інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі Фонду.
 
182. 2. Джерелами формування майна та коштів Фонду можуть бути:
 
183. 1) грошові та матеріальні внески засновника;
 
184. 2) доходи, отримані у результаті діяльності Фонду;
 
185. 3) кошти, залучені на безповоротній основі;
 
186. 4) кошти, надані міжнародними організаціями на безповоротній основі;
 
187. 5) кошти, передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік на виконання програм Фонду;
 
188. 6) майно, придбане в інших суб’єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;
 
189. 7) інші джерела, не заборонені законодавством України.
 
190. 3. Основні засоби, що є державною власністю і надані Фонду в господарське відання, користування чи управління, включається до його активів, але не може бути відчужене у будь-який спосіб без рішення засновника. Списання та передача державного майна здійснюються відповідно до законодавства.
 
191. Усе нерухоме майно, передане до статутного капіталу Фонду або набуте Фондом на законних підставах, є його власністю. Державне майно, передане Фонду в господарське відання, користування чи управління, не включається до статутного капіталу Фонду та використовується в порядку, передбаченому цим Законом.
 
192. 4. Фонд несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, що є його власністю, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
 
193. 5. Фонд може набувати майнових та особистих немайнових прав, обов’язків і здійснювати їх, вчиняти правочини відповідно до вимог законодавства.
 
194. Стаття 11. Відповідальність Фонду та його посадових осіб
 
195. 1. Фонд не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов’язаннями Фонду, крім випадків, передбачених законодавством.
 
196. 2. Посадові особи Фонду несуть відповідальність перед Фондом за збитки, завдані Фонду їх діями (бездіяльністю), згідно із законом.
 
197. Якщо відповідальність згідно з цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед Фондом є солідарною.
 
198. Стаття 12. Незалежність Фонду
 
199. 1. Органам державної влади і органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється у будь-який спосіб втручатися у діяльність Фонду, а також у будь-який спосіб впливати на керівництво чи працівників Фонду у ході виконання ними службових обов’язків, за винятком випадків, передбачених законом та статутом Фонду.
 
200. Шкода, заподіяна Фонду внаслідок такого втручання та/або внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які визнано судом неконституційними або недійсними, підлягає відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.
 
201. Стаття 13. Надходження від діяльності Фонду
 
202. 1. Надходження Фонду, одержані у результаті його фінансової та іншої діяльності, спрямовуються на фінансування його статутної діяльності.
 
203. 2. Фонд утворює спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов’язаних з їх діяльністю, в установленому законодавством та статутом порядку.
 
204. Стаття 14. Принципи роботи Фонду
 
205. 1. У своїй діяльності Фонд керується такими принципами:
 
206. 1) прозорості;
 
207. 2) економічної ефективності;
 
208. 3) законності;
 
209. 4) конкурентності;
 
210. 5) добровільності;
 
211. 6) відповідальності;
 
212. 7) свободи вибору одержувачем фінансування виконавця робіт (надавача послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель (енергетичного аудитора), будівельної компанії, банку або іншого посередника в порядку та згідно з вимогами, визначеними Фондом;
 
213. 8) єдиного підходу до порядку залучення енергетичних аудиторів, банків-партнерів та інших посередників, осіб, що здійснюють верифікацію проектів, тощо;
 
214. 9) контролю якості послуг, що надаються учасниками процесу;
 
215. 10) верифікації Фондом або незалежними особами, залученими Фондом на договірній основі, проектів після їх завершення.
 
216. Стаття 15. Функції Фонду
 
217. 1. З метою виконання завдань, визначених цим Законом та статутом, Фонд виконує фінансові, технічні та інші функції.
 
218. 2. Фінансові функції Фонду включають:
 
219. 1) надання кредитів, грантів, гарантій та порук юридичним та фізичним особам, а також банкам-партнерам та іншим посередникам, з метою реалізації проектів з енергоефективності;
 
220. 2) розробку та надання фінансових продуктів, що прийнятні для інвестицій з точки зору енергоефективності;
 
221. 3) фінансову оцінку проектів з енергоефективності, надання висновків щодо відповідності запитів на фінансування та проектів чинним фінансовим вимогам Фонду;
 
222. 4) оцінку ризиків для проектів та одержувачів фінансування, інституційну оцінку ризиків тощо;
 
223. 5) розроблення фінансових критеріїв відповідності для банків та інших фінансових посередників, що залучатимуться до проектів, що фінансуватимуться Фондом;
 
224. 6) регулярний періодичний перегляд фінансових продуктів, програм і проектів Фонду та одержувачів фінансування;
 
225. 7) співпраця з банками та іншими посередниками під час розроблення, впровадження та оцінки якості продуктів Фонду;
 
226. 8) співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та донорами;
 
227. 9) залучення та управління фінансовими ресурсами Фонду;
 
228. 10) розроблення фінансових планів та бюджетів, моніторинг та звітність про фінансові результати;
 
229. 11) інші функції, передбачені статутом Фонду та його внутрішніми правилами.
 
230. 3. Технічні функції Фонду включають:
 
231. 1) впровадження кращих практик та досвіду у сфері енергоефективності та технічне навчання у сфері енергоефективності;
 
232. 2) надання консультацій заявникам щодо можливого поліпшення технічної складової їх запитів на фінансування;
 
233. 3) технічну оцінку проектів з енергоефективності, надання висновків щодо відповідності запитів на фінансування та проектів чинним технічним вимогам Фонду;
 
234. 4) розроблення технічних критеріїв відповідності для банків та інших фінансових посередників, що залучатимуться до проектів, що фінансуватимуться Фондом;
 
235. 5) розроблення рекомендацій з відбору будівельних компаній та інших підрядників для одержувачів фінансування Фонду;
 
236. 6) розроблення критеріїв відповідності осіб, які можуть залучатися до здійснення верифікації проектів після їх завершення;
 
237. 7) підготовку переліку заходів з енергоефективності, на реалізацію яких може надаватися фінансування Фондом, а також розроблення та впровадження пакетів заходів, що прийнятні для інвестицій з точки зору енергоефективності;
 
238. 8) постійний моніторинг та аналіз якості заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участю Фонду, підготовка відповідних звітів;
 
239. 9) нагляд за станом реалізації проектів з енергоефективності під час їх виконання;
 
240. 10) здійснення верифікації проектів після їх завершення та організація незалежної верифікації залученими особами;
 
241. 11) збір інформації про фактичну економію енергії внаслідок заходів, що фінансуються Фондом;
 
242. 12) створення та ведення баз даних щодо проектів, реалізованих з використанням фінансування Фонду, їх ефективності, а також будь-яких інших баз даних, яких може потребувати Фонд.
 
243. 13) виконання інших функцій, визначених статутом та внутрішніми правилами Фонду.
 
244. 4. Інші функції Фонду включають:
 
245. 1) розроблення маркетингових та комунікаційних кампаній, дослідження відповідних ринків (послуг з будівництва, будівельних матеріалів, послуг енергетичного аудиту тощо);
 
246. 2) проведення комунікаційних заходів, пов’язаних з підвищенням рівня поінформованості та знань населення у сфері енергозбереження та енергоефективності;
 
247. 3) підтримку онлайн-платформи Фонду.
 
248. 5. Фонд має право в межах та порядку, визначених наглядовою радою, залучати юридичних та фізичних осіб — підприємців на договірній основі для виконання окремих функцій (аутсорсинг).
 
249. Стаття 16. Фінансовий і технічний офіси Фонду
 
250. 1. Фінансові та технічні функції Фонду виконуються його структурними підрозділами — фінансовим офісом і технічним офісом відповідно.
 
251. Керівниками фінансового офісу і технічного офісу є фінансовий директор та технічний директор відповідно.
 
252. 2. У процесі оцінки проектів з енергоефективності, надання висновків щодо відповідності запитів та проектів вимогам Фонду фінансовий офіс і технічний офіс діють незалежно один від одного та від будь-яких інших органів або посадових осіб Фонду.
 
253. Стаття 17. Особливості фінансування Фондом
 
254. 1. Фонд має право надавати фінансування відповідно до правил і програм, затверджених наглядовою радою.
 
255. Фонд має право надавати фінансування заявникам безпосередньо або через посередників.
 
256. З метою надання непрямого фінансування Фонд має право укладати угоди з банками або іншими посередниками, відповідно до яких Фонд надаватиме гранти, які банки будуть зобов’язані використовувати як джерела фінансування кредитів своїм клієнтам для здійснення заходів з енергоефективності за умови дотримання правил Фонду або для погашення зобов’язань клієнтів за такими кредитами.
 
257. Кінцевими бенефіціарами фінансування Фонду є власники (співвласники) будівель або інші особи, яким надані повноваження приймати рішення щодо проведення поточного або капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення відповідної будівлі, зокрема об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків.
 
258. Правила Фонду повинні передбачати, що фінансування Фондом потребує схвалення відповідного запиту на фінансування та проекту фінансовим офісом і технічним офісом або банками, або іншими фінансовими посередниками відповідно до спрощеної процедури схвалення.
 
259. Спрощена процедура схвалення запитів на фінансування розробляється фінансовим офісом і технічним офісом та затверджується наглядовою радою. Спрощена процедура схвалення повинна містити критерії оцінки запитів, проектів та заявників та повинна забезпечити належний контроль їх відповідності вимогам правил і програм Фонду.
 
260. Якщо схвалення фінансовим офісом і технічним офісом є обов’язковим, його відсутність не може бути замінена рішенням жодного іншого органу Фонду, а будь-які угоди про фінансування Фондом є дійсними лише за умови їх схвалення фінансовим офісом і технічним офісом та дирекцією.
 
261. 2. Наглядова рада встановлює порядок подання та розгляду апеляцій щодо відмови у запиті на фінансування.
 
262. 3. Грантом, що надає Фонд, у розумінні цього Закону є безповоротна фінансова допомога, що надана прямо або опосередковано визначеним відповідно до правил Фонду юридичним та/або фізичним особам, для здійснення передбачених цим Законом заходів з енергоефективності або відшкодування частини вартості таких заходів після їх здійснення згідно з правилами Фонду та відповідними договорами.
 
263. Гранти надаються Фондом виключно в межах та обсягах, визначених основними напрямами діяльності Фонду і стратегією його розвитку.
 
264. Стаття 18. Заходи з енергоефективності, що фінансуються Фондом
 
265. 1. Заходи з енергоефективності, які можуть повністю або частково фінансуватися Фондом, включають:
 
266. 1) здійснення термомодернізації та значної реконструкції будівель;
 
267. 2) впровадження ефективних систем моніторингу та управління;
 
268. 3) встановлення високоефективних опалювальних і охолоджувальних систем та обладнання, а також заміну наявних систем та обладнання більш ефективними;
 
269. 4) інші заходи, здійснення яких приводять до зменшення споживання енергетичних ресурсів за незмінної або кращої якості надання житлово-комунальних послуг у рентабельний спосіб.
 
270. Заходи з енергоефективності стосовно наявних будівель повинні бути рентабельними, економічно обґрунтованими та сприяти досягненню цілей, що встановлені законодавством у сфері енергоефективності.
 
271. 2. Фінансування впровадження заходів з термомодернізації та значної реконструкції будівель повинна здійснюватися за умови наявності сертифіката енергетичної ефективності будівель з метою визначення економічно та технічно доцільного рівня їх енергетичної ефективності, якщо інше не передбачено цим Законом. Для цілей цього Закону значною реконструкцією будівлі є реконструкція більше 25 відсотків площі конструкції такої будівлі.
 
272. 3. Наглядовою радою за поданням дирекції встановлюються заходи з енергоефективності, що здійснюються із залученням фінансування Фонду. Перелік таких заходів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду.
 
273. Стаття 19. Вимоги до реалізації проектів енергоефективності
 
274. 1. Наглядова рада визначає вимоги щодо проектів, які можуть фінансуватися за рахунок Фонду, та заявників, які можуть отримувати фінансування, документів та інформації, які вимагаються від заявника.
 
275. Наглядова рада також визначає вимоги щодо:
 
276. 1) енергетичного аудиту, що здійснюється за кошти або із залученням коштів Фонду;
 
277. 2) осіб, що здійснюють верифікацію завершених проектів;
 
278. 3) обладнання та матеріалів.
 
279. 2. Фонд повинен віддавати перевагу підтримці проектів, обладнанню та матеріалам, енергоефективність яких є вищою за мінімальні стандарти і норми, що вимагаються законом, або вище середніх значень, доступних на ринку (в разі коли мінімальні стандарти і норми відсутні).
 
280. Вимоги щодо прийнятності встановлюються з урахуванням вимог законодавства щодо енергетичних характеристик будівель.
 
281. 3. Метою діяльності Фонду є досягнення середнього рівня економії споживання енергетичних ресурсів принаймні у 20 відсотків за сукупністю всіх проектів, що фінансуються Фондом або разом з Фондом. Мінімальні цільові рівні економії споживання енергетичних ресурсів для окремих проектів можуть встановлюватися залежно від типу, характеру, розміру та інших параметрів проекту.
 
282. Стаття 20. Збір даних та аналітична робота Фонду
 
283. 1. Фонд контролює результати впровадження заходів з енергоефективності, збирає та зберігає дані про такі результати, фактичну економію енергоресурсів, коштів за програмами енергоефективності, що здійснюються з участю Фонду.
 
284. Для забезпечення проведення моніторингу, систематизації даних про результати впровадження заходів з енергоефективності та проведення аналітичної роботи Фонд має право використовувати інформацію бази даних звітів про результати обстеження систем опалення, гарячого водопостачання та кондиціонування будівель, яка формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива.
 
285. Фонд має право використовувати отриману від відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про житлові субсидії, призначені жителям будинків, в яких запроваджуються заходи з енергоефективності, що фінансуються Фондом або разом з Фондом, або щодо яких подано запит на фінансування.
 
286. 2. З метою забезпечення прозорості Фонд збирає, зберігає, аналізує та оприлюднює у порядку, визначеному наглядовою радою, консолідовану інформацію про кожний проект, що повністю або частково фінансується за рахунок Фонду, та визначені результати щодо економії енергії, включаючи проекти, в яких Фонд встановив факт низької якості будівельних робіт, послуг енергетичного аудиту, обладнання, матеріалів, що не відповідають правилам та критеріям Фонду.
 
287. Стаття 21. Контроль якості реалізації та верифікації проектів енергоефективності
 
288. 1. Фонд має право протягом строку реалізації проекту енергоефективності здійснювати:
 
289. 1) перевірки стану дотримання умов договорів банками-партнерами та іншими посередниками, будівельними компаніями, виконавцями робіт (надавачами послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, позичальниками;
 
290. 2) вносити пропозиції щодо усунення недоліків реалізації проектів;
 
291. 3) проводити остаточну перевірку якості реалізації та результатів проектів з енергоефективності та енергозбереження (верифікацію), а також залучати до її проведення інших осіб;
 
292. 4) здійснювати інші заходи, передбачені законодавством та договорами.
 
293. Стаття 22. Управління ризиками
 
294. 1.Фонд створює ефективну систему управління ризиками.
 
295. Система управління ризиками повинна забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку, моніторинг та контроль за всіма видами ризиків на всіх організаційних рівнях та оцінку достатності капіталу Фонду для покриття всіх видів ризиків.
 
296. 2. Фонд може утворювати постійно діючий підрозділ з управління ризиками, який відповідає за впровадження внутрішніх положень та процедур управління ризиками відповідно до визначених наглядовою радою стратегії та політики управління ризиками.
 
297. Стаття 23. Облік та звітність
 
298. 1. Фонд зобов’язаний вести облік своїх операцій, готувати та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів, а також згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності.
 
299. Фонд складає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).
 
300. Річна фінансова звітність Фонду підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором. Критерії відбору незалежного аудитора визначаються наглядовою радою у порядку, визначеному законодавством.
 
301. Стаття 24. Оприлюднення інформації про діяльність Фонду
 
302. 1. Обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Фонду підлягає така інформація:
 
303. 1) цілі діяльності Фонду та стан їх досягнення;
 
304. 2) квартальна, річна фінансова звітність Фонду, включаючи (за наявності) джерела його фінансування;
 
305. 3) аудиторські висновки щодо річної фінансової звітності Фонду;
 
306. 4) статут Фонду у чинній редакції, а також у редакціях, що діяли раніше;
 
307. 5) біографічна довідка (включаючи професійну характеристику) членів дирекції Фонду (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних);
 
308. 6) біографічні довідки (включаючи професійні характеристики) голови та членів наглядової ради (з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних), принципи їх добору, їх членство у наглядових радах інших суб’єктів господарювання, а також зазначається, хто із членів наглядової ради є незалежним;
 
309. 7) імена та контактні дані керівників підрозділів Фонду;
 
310. 8) річні звіти наглядової ради та дирекції Фонду;
 
311. 9) структура, принципи формування і розмір винагороди чи заробітної плати директора, членів дирекції та членів наглядової ради Фонду і додаткові блага, які вони отримують (на отримання яких мають право) під час виконання посадових обов’язків, а також у зв’язку із звільненням;
 
312. 10) інша інформація, рішення про оприлюднення якої прийнято наглядовою радою.
 
313. 2. Фонд оприлюднює до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком до неї.
 
314. Стаття 25. Порядок припинення Фонду
 
315. 1. Фонд припиняє свою діяльність у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації відповідно до законодавства.
 
316. 2. Рішення про припинення Фонду приймається Кабінетом Міністрів.
 
317. 3. У разі ліквідації Фонду всі кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до Державного бюджету України.
 
318. Стаття 26. Прикінцеві та перехідні положення
 
319. 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини третьої статті 18 цього Закону, яка набирає чинності одночасно із Законом України «Про енергетичну ефективність будівель».
 
320. 2. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
 
321. 3. До призначення членів наглядової ради, зазначених у пункті 1 частини третьої статті 4 цього Закону, але не довше ніж протягом шести місяців з дати державної реєстрації Фонду, обов’язки таких членів наглядової ради виконують Віце-прем’єр-міністр України — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та Міністр фінансів України або виконуючі обов’язки міністрів (залежно від обставин), або за розпорядженням відповідного міністра або виконуючого обов’язки міністра — заступник такого міністра.
 
322. 4. До призначення незалежних членів наглядової ради відповідно до статті 5 цього Закону, але не довше ніж протягом дев’яти місяців з дати державної реєстрації Фонду, наглядова рада є повноважною, якщо призначені щонайменше два члени наглядової ради.
 
323. 5. Фінансування термомодернізації та значної реконструкції будівель без наявності сертифіката енергетичної ефективності будівель дозволяється наглядовою радою до моменту, коли сертифікація енергоефективності будівель буде впроваджена відповідно до вимог Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».
 
324. 6. Внести зміни до таких законів України:
 
325. 1) частину першу статті 15 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646; 2011 р., № 34, ст. 343; 2012 р., № 36, ст. 416) доповнити словами «, крім об’єктів будівництва, що споруджуються (реконструюються) із залученням коштів Фонду енергоефективності»;
 
326. 2) у Законі України «Про енергозбереження» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 30, ст. 283; 2005 р., № 20, ст. 278; 2006 р., № 15, ст. 126):
 
327. статтю 3 доповнити пунктом «л» такого змісту:
 
328. «л) стимулювання здійснення заходів з енергоефективності та енергозбереження, у тому числі через програми Фонду енергоефективності.»;
 
329. доповнити Закон статтею 14-1 такого змісту:
 
330. «Стаття 14-1. Фонд енергоефективності
 
331. З метою стимулювання фізичних та юридичних осіб для здійснення заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності в Україні створюється Фонд енергоефективності, порядок діяльності якого визначається законом.
 
332. Ресурси Фонду енергоефективності формуються за рахунок коштів державного бюджету, коштів міжнародних фінансових організацій, грантів, що надаються відповідно до міжнародних угод, та інших не заборонених законом джерел.
 
333. Кошти Фонду спрямовуються на забезпечення кредитування фізичних та юридичних осіб та надання грантів для підтримки заходів з енергозбереження у будівлях.»;
 
334. 3) статтю 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 47, ст. 514, 2012 р., № 12—13, ст. 76, № 37, ст. 445; 2015 р., № 36, ст. 362, ст. 364) доповнити частиною восьмою такого змісту:
 
335. «8. У разі отримання кредитів за програмами Фонду енергоефективності у порядку, визначеному Законом України «Про Фонд енергоефективності», витрати за ними щодо повернення кредиту, виплати процентів та виконання інших грошових зобов’язань розподіляються в платіжному документі між співвласниками пропорційно їх часткам співвласника, якщо рішенням зборів співвласників не передбачено іншого порядку розподілу витрат.»;
 
336. 4) частину другу статті 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456; 2012 р., № 4, ст. 23, № 40, ст. 480; 2016 р., № 3, ст. 25) доповнити абзацом такого змісту:
 
337. «Особливості управління Фондом енергоефективності визначаються Законом України «Про Фонд енергоефективності».»;
 
338. 5) пункт 3 частини четвертої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343; 2012 р., № 29, ст. 345; 2014 р., № 1, ст. 4; 2015 р., № 28, ст. 236) після слів і цифр «якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень» доповнити словами « (крім об’єктів будівництва, що споруджуються (реконструюються) із залученням коштів Фонду енергоефективності)»;
 
339. 6) частину першу статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 29, ст. 262) доповнити пунктом 2-1 такого змісту:
 
340. «2-1) витрати, що пов’язані з виконанням зобов’язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;».
 
341. 7. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону:
 
342. підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;
 
343. привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
 
344. забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;
 
345. забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом;
 
346. забезпечити утворення Фонду енергоефективності, формування його органів управління.
 
347. Голова Верховної Ради України