Кількість абзаців - 822 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (до розділу І проекту Закону (ч1.2)) (Друге читання)

0. Глава 6. Розгляд справи по суті
 
1. § 1. Загальні положення
 
2. Стаття 195. Завдання розгляду справи по суті
 
3. 1. Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
 
4. Стаття 196. Строки розгляду справи по суті
 
5. 1. Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
 
6. 2. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
 
7. 3. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 228 та пунктом 1 частини першої статті 229 цього Кодексу.
 
8. Стаття 197. Судове засідання
 
9. 1. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
 
10. 2. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
 
11. 3. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
 
12. 4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.
 
13. 5. Під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.
 
14. Стаття 198. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
 
15. 1. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
 
16. 2. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той же строк надсилається іншим учасникам справи.
 
17. 3. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
18. 4. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
 
19. 5. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.
 
20. 6. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.
 
21. 7. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
 
22. 8. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
23. 9. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
 
24. 10. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
 
25. 11. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.
 
26. Стаття 199. Головуючий у судовому засіданні
 
27. 1. При одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.
 
28. 2. При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при розподілі справи.
 
29. 3. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
 
30. 4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.
 
31. 5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що зазначається в протоколі судового засідання.
 
32. Стаття 200. Звертання до суду у судовому засіданні
 
33. 1. Учасники судового процесу, а також інші присутні у судовому засіданні особи звертаються до суду словами "Ваша честь".
 
34. Стаття 201. Порядок у судовому засіданні
 
35. 1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники судового процесу та інші особи, присутні в залі судового засідання, звертаються до суду та один до одного, дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.
 
36. 2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.
 
37. 3. Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил.
 
38. 4. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.
 
39. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.
 
40. 5. Учасники справи передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.
 
41. § 2. Відкриття розгляду справи по суті
 
42. Стаття 202. Відкриття судового засідання
 
43. 1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.
 
44. 2. Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
45. 3. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
 
46. 4. Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.
 
47. Стаття 203. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи
 
48. 1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
 
49. 2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
 
50. 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого нема відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
 
51. 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
 
52. 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
 
53. 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
 
54. 3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
 
55. 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
 
56. 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;
 
57. 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;
 
58. 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився її представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
 
59. 4. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
 
60. 5. Наслідки, визначені частинами третьою та четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.
 
61. 6. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.
 
62. 7. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
 
63. 8. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
 
64. Стаття 204. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача
 
65. 1. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з'явилася.
 
66. Стаття 205. Оголошення складу суду
 
67. 1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання.
 
68. Стаття 206. Роз'яснення прав та обов'язків
 
69. 1. За клопотанням учасника справи головуючий роз'яснює йому права та обов'язки, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат.
 
70. Стаття 207. Видалення свідків із зали судового засідання
 
71. 1. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення без можливості ознайомлення з ходом судового засідання.
 
72. 2. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.
 
73. Стаття 208. Розгляд заяв та клопотань
 
74. 1. Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
 
75. 2. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
 
76. § 3. З'ясування обставин справи та дослідження доказів
 
77. Стаття 209. Вступне слово учасників справи
 
78. 1. Суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи.
 
79. 2. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них.
 
80. 3. Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після сторони, третьої особи заслуховує їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи виступати зі вступним словом може тільки представник.
 
81. 4. Учасники справи можуть ставити питання один одному у черговості, яка визначається головуючим, та з його дозволу.
 
82. 5. Головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.
 
83. 6. Якщо учасники судового процесу висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".
 
84. Стаття 210. Порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів
 
85. 1. Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
 
86. 2. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з'ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.
 
87. Стаття 211. Дослідження доказів
 
88. 1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
 
89. 2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу прийнятого судового рішення.
 
90. 3. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
 
91. 4. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.
 
92. Стаття 212. Порядок допиту свідків
 
93. 1. Допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожний свідок допитується окремо.
 
94. 2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.
 
95. 3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань.
 
96. 4. При допиті свідка першою ставить питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші учасники справи в черговості, встановленій частинами першою та третьою статті 209 цього Кодексу.
 
97. 5. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.
 
98. 6. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи.
 
99. 7. Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета спору.
 
100. 8. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.
 
101. 9. Свідок може бути допитаний повторно або одночасно з іншим свідком для з'ясування причин розходжень його показань з показаннями інших свідків.
 
102. 10. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання (перебування).
 
103. Стаття 213. Використання свідком письмових записів
 
104. 1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами лише в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та учасникам справи і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
 
105. Стаття 214. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків
 
106. 1. Учасник справи (його представник) може бути допитаний як свідок згідно із статтями 212, 213 цього Кодексу, якщо обставини, викладені ним у заяві свідка, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності.
 
107. Стаття 215. Дослідження письмового висновку експерта
 
108. 1. Висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні під час дослідження письмових доказів. Суд може оголосити тільки стислий зміст висновку експерта.
 
109. 2. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу висновку експерта.
 
110. Стаття 216. Консультації та роз'яснення спеціаліста
 
111. 1. Під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спеціалістів.
 
112. 2. Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і (або) його представник.
 
113. 3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді спеціаліста на питання учасників справи, а також ставити питання спеціалісту після закінчення його опитування учасниками справи.
 
114. 4. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до матеріалів справи.
 
115. Стаття 217. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні
 
116. 1. Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 203 цього Кодексу.
 
117. 2. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
 
118. 3. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
 
119. 4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
 
120. 5. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.
 
121. 6. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
 
122. Стаття 218. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами
 
123. 1. Про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
 
124. § 4. Судові дебати та ухвалення рішення
 
125. Стаття 219. Судові дебати
 
126. 1. У судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
 
127. 2. В дебатах учасник виступає самостійно або призначає для виступу одного представника.
 
128. 3. Порядок проведення, тривалість судових дебатів та черговість виступів учасників справи визначається головуючим, виходячи з розумно необхідного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.
 
129. Стаття 220. Вихід суду для ухвалення рішення
 
130. 1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.
 
131. Стаття 221. Таємниця нарадчої кімнати
 
132. 1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.
 
133. 2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
 
134. 3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
 
135. Стаття 222. Ухвалення рішення про судові витрати
 
136. 1. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
 
137. 2. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
 
138. 3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 245 цього Кодексу.
 
139. Глава 7. Фіксування судового процесу
 
140. Стаття 223. Фіксування судового засідання технічними засобами
 
141. 1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
142. За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного запису.
 
143. 2. Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання.
 
144. 3. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
 
145. 4. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи або за ініціативою суду.
 
146. 5. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання, є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.
 
147. 6. Учасник справи має право отримати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис судового процесу.
 
148. 7. Розмір судового збору за видачу в електронній формі копії технічного запису судового засідання встановлюється законом.
 
149. Стаття 224. Протокол судового засідання
 
150. 1. У судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
 
151. 2. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:
 
152. 1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
 
153. 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
 
154. 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи;
 
155. 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
 
156. 5) назва процесуальної дії;
 
157. 6) час вчинення процесуальної дії;
 
158. 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;
 
159. 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
 
160. 3. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
 
161. Стаття 225. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання та їх розгляд
 
162. 1. Учасники справи мають право ознайомитись з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання.
 
163. 2. Суд розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та протоколу судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання і за результатами розгляду постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.
 
164. 3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду.
 
165. Стаття 226. Порядок складання і оформлення протоколу вчинення окремої процесуальної дії
 
166. 1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби.
 
167. 2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості:
 
168. 1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;
 
169. 2) час початку вчинення процесуальної дії;
 
170. 3) найменування господарського суду, що розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;
 
171. 4) справа, що розглядається, імена (найменування) учасників справи;
 
172. 5) відомості про явку учасників судового процесу;
 
173. 6) відомості про роз'яснення учасникам справи їх процесуальних прав та обов'язків;
 
174. 7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу;
 
175. 8) заяви і клопотання учасників справи;
 
176. 9) основний зміст пояснень учасників справи, показань свідків, роз'яснень експертами висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання, консультацій та висновків спеціалістів;
 
177. 10) докази, їх опис, а в разі якщо докази не додаються до справи, -номер та зміст письмових доказів;
 
178. 11) час закінчення вчинення процесуальної дії;
 
179. 12) інші відомості, визначені цим Кодексом.
 
180. 3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.
 
181. 4. Протокол підписується головуючим та секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому порядку разом з її матеріалами.
 
182. 5. Письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії подаються до суду протягом п'яти днів з дня його підписання та розглядаються судом в порядку, встановленому у статті 225 цього Кодексу.
 
183. Глава 8. Залишення позову без розгляду. Зупинення і закриття провадження у справі
 
184. Стаття 227. Залишення позову без розгляду
 
185. 1. Суд залишає позов без розгляду, якщо:
 
186. 1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;
 
187. 2) позовну заяву не підписано, або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
 
188. 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
 
189. 4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
 
190. 5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
 
191. 6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
 
192. 7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
 
193. 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 163, 165, 173, 174 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
 
194. 9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
 
195. 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
 
196. 11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
 
197. 2. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
 
198. 3. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
 
199. 4. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
 
200. Стаття 228. Обов'язок суду зупинити провадження у справі
 
201. 1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:
 
202. 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
 
203. 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
 
204. 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;
 
205. 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді.
 
206. 2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
 
207. Стаття 229. Право суду зупинити провадження у справі
 
208. 1. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
 
209. 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
 
210. 2) призначення судом експертизи;
 
211. 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 85 цього Кодексу;
 
212. 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;
 
213. 5) надходження заяви про відвід судді;
 
214. 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;
 
215. 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду;
 
216. 8) якщо суд приходить до висновку про неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Суд не може посилатися на неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
 
217. 2. Суд не зупиняє провадження у випадку, встановленому пунктом 1 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.
 
218. 3. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
 
219. Стаття 230. Строки, на які зупиняється провадження у справі
 
220. 1. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:
 
221. 1) пунктами 1, 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника;
 
222. 2) пунктом 3 частини першої статті 228 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;
 
223. 3) пунктом 4 частини першої статті 228 цього Кодексу - до припинення врегулювання спору за участю судді;
 
224. 4) пунктом 1 частини першої статті 229 цього Кодексу - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
 
225. 5) пунктом 2 частини першої статті 229 цього Кодексу - на час проведення експертизи;
 
226. 6) пунктом 3 частини першої статті 229 цього Кодексу - до надходження відповіді від суду на доручення щодо збирання доказів;
 
227. 7) пунктом 4 частини першої статті 229 цього Кодексу - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;
 
228. 8) пунктом 5 частини першої статті 229 цього Кодексу - до вирішення питання про відвід;
 
229. 9) пунктом 6 частини першої статті 229 цього Кодексу - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом;
 
230. 10) пунктом 7 частини першої статті 229 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку;
 
231. 11) пунктом 8 частини першої статті 229 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
 
232. Стаття 231. Поновлення провадження у справі
 
233. 1. Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
 
234. 2. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.
 
235. 3. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
 
236. Стаття 232. Закриття провадження у справі
 
237. 1. Господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
 
238. 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
 
239. 2) відсутній предмет спору;
 
240. 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 176 цього Кодексу, за виключенням випадків, передбачених частиною другою статті 176 цього Кодексу;
 
241. 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
 
242. 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
 
243. 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
 
244. 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
 
245. 2. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
 
246. 3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
 
247. 4. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
 
248. 5. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
 
249. Глава 9. Судові рішення
 
250. Стаття 233. Види судових рішень
 
251. 1. Судовими рішеннями є:
 
252. 1) ухвали;
 
253. 2) рішення;
 
254. 3) постанови;
 
255. 4) судові накази.
 
256. 2. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
 
257. 3. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
 
258. 4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
 
259. 5. У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу.
 
260. Стаття 234. Порядок ухвалення судових рішень
 
261. 1. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
 
262. 2. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
 
263. 3. Якщо в одному провадженні об'єднані кілька взаємопов'язаних самостійних вимог, суд може ухвалити по будь-якій вимозі часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог. Якщо за вимогами, об'єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.
 
264. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
 
265. 4. Ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
 
266. 5. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
 
267. 6. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
 
268. Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
 
269. 7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
 
270. 8. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
 
271. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).
 
272. Стаття 235. Зміст ухвали суду
 
273. 1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
 
274. 1) вступної частини із зазначенням:
 
275. а) дати і місця її постановлення;
 
276. б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
 
277. в) імен (найменувань) учасників справи;
 
278. 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
 
279. 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
 
280. 4) резолютивної частини із зазначенням:
 
281. а) висновків суду;
 
282. б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
 
283. 2. Ухвала, постановлена відповідно до статей 352 та 357 цього Кодексу, повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.
 
284. Стаття 236. Набрання ухвалою законної сили
 
285. 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
 
286. 2. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
 
287. Стаття 237. Законність і обґрунтованість судового рішення
 
288. 1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
 
289. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
 
290. 3. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
 
291. 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
 
292. 5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
 
293. 6. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 192 цього Кодексу.
 
294. Стаття 238. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду
 
295. 1. При ухваленні рішення суд вирішує такі питання:
 
296. 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
 
297. 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
 
298. 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
 
299. 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
 
300. 5) як розподілити між сторонами судові витрати;
 
301. 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
 
302. 2. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
 
303. 3. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.
 
304. Стаття 239. Зміст рішення
 
305. 1. Рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
 
306. 2. У вступній частині рішення зазначаються:
 
307. 1) дата і місце його ухвалення;
 
308. 2) найменування суду;
 
309. 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;
 
310. 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;
 
311. 5) номер справи;
 
312. 6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи;
 
313. 7) вимоги позивача;
 
314. 8) прізвища та ініціали представників учасників справи.
 
315. 3. В описовій частині рішення зазначаються:
 
316. 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;
 
317. 2) заяви, клопотання;
 
318. 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
 
319. 4. У мотивувальній частині рішення зазначаються:
 
320. 1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
 
321. 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
 
322. 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику;
 
323. 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
 
324. 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
 
325. 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
 
326. 5. У резолютивній частині рішення зазначаються:
 
327. 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог;
 
328. 2) розподіл судових витрат;
 
329. 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;
 
330. 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
 
331. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
 
332. 6. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про:
 
333. 1) порядок і строк виконання рішення;
 
334. 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення;
 
335. 3) забезпечення виконання рішення;
 
336. 4) повернення судового збору;
 
337. 5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат;
 
338. 6) дата складення повного судового рішення.
 
339. 7. Суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
 
340. 8. При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.
 
341. 9. У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
 
342. 10. Суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
 
343. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), яка здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якої можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Розділом VІ цього Кодексу.
 
344. 11. У разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
 
345. 12. У разі визнання судом недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна, а також у разі визнання недійсним договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, суд накладає на таке майно арешт. Такий арешт може бути скасовано з підстав, передбачених законом.
 
346. Стаття 240. Визначення порядку і строку виконання рішення суду, забезпечення його виконання
 
347. 1. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
 
348. 2. Забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову.
 
349. Забезпечення виконання рішення скасовується після повного виконання відповідачем рішення суду.
 
350. Стаття 241. Проголошення рішення
 
351. 1. Рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частину рішення.
 
352. 2. При проголошенні рішення суду суддя не оголошує наступні відомості щодо учасників справи:
 
353. 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
 
354. 2) реєстраційні номери транспортних засобів;
 
355. 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
 
356. 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні.
 
357. 3. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
 
358. 4. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
 
359. 5. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
 
360. 6. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.
 
361. 7. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
 
362. 8. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених статтею 244 цього Кодексу.
 
363. 9. Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.
 
364. 10. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
 
365. Стаття 242. Набрання рішенням суду законної сили
 
366. 1. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
 
367. 2. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
 
368. 3. Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною третьою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
 
369. Стаття 243. Вручення судового рішення
 
370. 1. Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
 
371. 2. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їх заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
 
372. 3. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.
 
373. 4. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
 
374. 5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
 
375. 6. Днем вручення судового рішення є:
 
376. 1) день вручення судового рішення під розписку;
 
377. 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
 
378. 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
 
379. 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
 
380. 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця знаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
 
381. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше ніж о 17: 00, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
 
382. 7. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
 
383. 8. Якщо судовим рішенням відповідачеві заборонено вчиняти певні дії або накладено арешт на його майно і виконання такого рішення потребуватиме вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами, в тому числі внесення записів до відповідних реєстрів, копія такого судового рішення також надсилається судом цим органам та (або) особам у строки та порядку, визначені цією статтею для негайного виконання.
 
384. 9. Копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.
 
385. 10. Судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
 
386. 11. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
 
387. 12. Особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права чи обов'язки, може отримати в суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого судом будь-якої інстанції.
 
388. Стаття 244. Виправлення описок та арифметичних помилок
 
389. 1. Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
 
390. 2. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
 
391. 3. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
 
392. 4. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
 
393. Стаття 245. Додаткове рішення
 
394. 1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
 
395. 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
 
396. 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати;
 
397. 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
 
398. 2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
 
399. 3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому ж складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
 
400. 4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
 
401. 5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
 
402. Стаття 246. Роз'яснення судового рішення
 
403. 1. За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
 
404. 2. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
 
405. 3. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
 
406. 4. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
 
407. Стаття 247. Окрема ухвала
 
408. 1. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
 
409. 2. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
 
410. 3. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд прийде до висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
 
411. 4. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.
 
412. 5. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
 
413. 6. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
 
414. 7. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді в залежності від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
 
415. 8. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
 
416. 9. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.
 
417. 10. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
 
418. 11. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
 
419. Глава 10. Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження
 
420. Стаття 248. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження
 
421. 1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
 
422. 2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
 
423. 3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
 
424. 1) ціну позову;
 
425. 2) значення справи для сторін;
 
426. 3) обраний позивачем спосіб захисту;
 
427. 4) категорію та складність справи;
 
428. 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
 
429. 6) кількість сторін та інших учасників справи;
 
430. 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
 
431. 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
 
432. 4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
 
433. 1) про банкрутство;
 
434. 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
 
435. 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
 
436. 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
437. 5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
 
438. 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
 
439. 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
 
440. 8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
441. 9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини.
 
442. 5. Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову, відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
 
443. Стаття 249. Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження
 
444. 1. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
 
445. Стаття 250. Клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження
 
446. 1. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститись у ній.
 
447. 2. Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватись лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 
448. Стаття 251. Вирішення питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження
 
449. 1. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 
450. 2. У випадку, передбаченому частиною 2 статті 248 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
 
451. 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
 
452. 2) відмовити в його задоволенні та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
 
453. 3. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде до висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, в ухвалі про відкриття провадження у справі визначається дата, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.
 
454. 4. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд в залежності від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
 
455. 1) залишення заяви відповідача без задоволення;
 
456. 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
 
457. 5. Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.
 
458. 6. Якщо суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
 
459. 7. Частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
 
460. Стаття 252. Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні
 
461. 1. Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
 
462. 2. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
 
463. 3. Треті особи мають право подати пояснення щодо позову в строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.
 
464. Стаття 253. Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження
 
465. 1. Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
 
466. 2. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання.
 
467. 3. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
 
468. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
 
469. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
 
470. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
 
471. 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
 
472. 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
 
473. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
 
474. 8. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
 
475. 9. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.
 
476. Розділ ІV
 
477. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ
 
478. Глава 1. Апеляційне провадження
 
479. § 1. Апеляційна скарга
 
480. Стаття 254. Суди апеляційної інстанції
 
481. 1. Судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду) знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
482. 2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
 
483. 3. Апеляційна палата Вищого суду з питань інтелектуальної власності переглядає в апеляційному порядку судові рішення, ухвалені Вищим судом з питань інтелектуальної власності.
 
484. Стаття 255. Право апеляційного оскарження
 
485. 1. Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
 
486. 2. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 256 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 256 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
 
487. 3. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі, але суд вирішив питання про її права та обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
 
488. Стаття 256. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції
 
489. 1. Окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції:
 
490. 1) про відмову у видачі судового наказу;
 
491. 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, про зміну чи скасування ухвали про забезпечення доказів;
 
492. 3) про забезпечення позову, зміну заходу забезпечення позову;
 
493. 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи зміні заходів забезпечення позову;
 
494. 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення;
 
495. 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові);
 
496. 7) про відмову у відкритті провадження у справі;
 
497. 8) про передачу справи на розгляд іншого суду;
 
498. 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
 
499. 10) про затвердження мирової угоди;
 
500. 11) про призначення експертизи;
 
501. 12) про зупинення провадження у справі;
 
502. 13) про закриття провадження у справі;
 
503. 14) про залишення позову (заяви) без розгляду;
 
504. 15) окрема ухвала;
 
505. 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;
 
506. 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
 
507. 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення;
 
508. 19) про відмову ухвалити додаткове рішення;
 
509. 20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення;
 
510. 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами;
 
511. 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання;
 
512. 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
 
513. 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання;
 
514. 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця;
 
515. 26) про заміну чи відмову у заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
 
516. 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання;
 
517. 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку;
 
518. 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;
 
519. 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами;
 
520. 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду;
 
521. 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду;
 
522. 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду;
 
523. 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження;
 
524. 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
 
525. 2. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
 
526. 3. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
 
527. Стаття 257. Строк на апеляційне оскарження
 
528. 1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
 
529. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
 
530. 2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
 
531. 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
 
532. 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
 
533. 3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 262 цього Кодексу.
 
534. Стаття 258. Порядок подання апеляційної скарги
 
535. 1. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
 
536. Стаття 259. Форма і зміст апеляційної скарги
 
537. 1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
 
538. 2. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:
 
539. 1) найменування суду, до якого подається скарга;
 
540. 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;
 
541. 3) ім'я (найменування) учасників справи, їх місце проживання або місцезнаходження;
 
542. 4) рішення або ухвала, що оскаржуються;
 
543. 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
 
544. 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
 
545. 7) клопотання особи, яка подала скаргу;
 
546. 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
 
547. 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
 
548. 3. До апеляційної скарги додаються:
 
549. 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
 
550. 2) докази сплати судового збору;
 
551. 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;
 
552. 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції - у разі наявності.
 
553. 4. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
 
554. Стаття 260. Надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі
 
555. 1. Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
 
556. § 2. Відкриття апеляційного провадження
 
557. Стаття 261. Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги
 
558. 1. Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
 
559. 2. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 259 цього Кодексу, застосовуються положення статті 175 цього Кодексу.
 
560. 3. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 257 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
 
561. 4. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 262 цього Кодексу.
 
562. 5. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:
 
563. 1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
 
564. 2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;
 
565. 3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції;
 
566. 4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
 
567. 6. Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
568. 7. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
569. 8. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 243 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
 
570. Стаття 262. Відмова у відкритті апеляційного провадження
 
571. 1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
 
572. 1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
 
573. 2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;
 
574. 3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
 
575. 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
 
576. 2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
 
577. 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права та (або) обов'язки;
 
578. 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок обставин непереборної сили.
 
579. 3. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
580. 4. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 243 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
 
581. Стаття 263. Відкриття апеляційного провадження
 
582. 1. Про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
 
583. 2. До відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
 
584. 3. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 261 цього Кодексу.
 
585. 4. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
586. 5. Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
 
587. Стаття 264. Відзив на апеляційну скаргу
 
588. 1. Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
 
589. 2. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
 
590. 3. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
 
591. Стаття 265. Закриття апеляційного провадження
 
592. 1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
 
593. 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
 
594. 2) після відкриття апеляційного провадження виявилось, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
 
595. 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права та (або) обов'язки такої особи не вирішувалось.
 
596. 2. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
 
597. Стаття 266. Приєднання до апеляційної скарги
 
598. 1. Учасники справи мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки.
 
599. 2. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в апеляційному суді.
 
600. 3. До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.
 
601. Стаття 267. Доповнення, зміна апеляційної скарги, відкликання або відмова від апеляційної скарги
 
602. 1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
 
603. 2. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
 
604. 3. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
 
605. 4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. При відмові від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
 
606. Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
 
607. 5. У разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.
 
608. 6. Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п'ятій статті 192 цього Кодексу.
 
609. § 3. Апеляційний розгляд
 
610. Стаття 268. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
 
611. 1. Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:
 
612. 1) з'ясовує питання про склад учасників судового процесу;
 
613. 2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;
 
614. 3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень;
 
615. 4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;
 
616. 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
 
617. 6) за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
 
618. 7) за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
 
619. 8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.
 
620. 2. Підготовчі дії, визначені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
621. 3. Якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи правильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
 
622. Стаття 269. Призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції
 
623. 1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій в разі необхідності та призначення справи до розгляду.
 
624. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
 
625. Стаття 270. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції
 
626. 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
 
627. 2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
 
628. 3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
 
629. 4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
 
630. 5. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
 
631. Стаття 271. Порядок розгляду апеляційної скарги
 
632. 1. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
 
633. 2. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання.
 
634. 3. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 272 цього Кодексу.
 
635. 4. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається.
 
636. 5. Суддя-доповідач доповідає зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази.
 
637. 6. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, -першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші учасники справи.
 
638. 7. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.
 
639. 8. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.
 
640. 9. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.
 
641. 10. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
 
642. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
 
643. 11. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
 
644. 12. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
 
645. 13. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
 
646. Стаття 272. Порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції
 
647. 1. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
 
648. 2. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 256 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
 
649. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
 
650. 3. У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
 
651. Стаття 273. Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи
 
652. 1. Якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї Глави.
 
653. 2. У випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
 
654. 3. За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 283 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції.
 
655. 4. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядались під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
 
656. 5. Суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
 
657. Стаття 274. Строк розгляду апеляційної скарги
 
658. 1. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
 
659. 2. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
 
660. 3. Апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
 
661. Стаття 275. Відмова позивача від позову та мирова угода сторін
 
662. 1. У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
 
663. 2. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 192, 193 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
 
664. Стаття 276. Повноваження суду апеляційної інстанції
 
665. 1. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
 
666. 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
 
667. 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення;
 
668. 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі;
 
669. 4) скасувати судове рішення повністю або частково і закрити провадження у справі або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
 
670. 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
 
671. 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
 
672. 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
 
673. Стаття 277. Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін
 
674. 1. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
 
675. Стаття 278. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення
 
676. 1. Підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення є:
 
677. 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
 
678. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
 
679. 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
 
680. 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
 
681. 2. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
 
682. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
 
683. 3. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:
 
684. 1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
 
685. 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;
 
686. 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
 
687. 4) суд прийняв судове рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
 
688. 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
 
689. 6) судове рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;
 
690. 7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
 
691. 4. Зміна судового рішення може полягати в доповненні, виключенні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
 
692. Стаття 279. Підстави для скасування судового рішення з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду
 
693. 1. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 227 та 232 цього Кодексу.
 
694. 2. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 21 - 24 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
 
695. 3. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
 
696. Стаття 280. Підстави для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю
 
697. 1. Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
 
698. 2. Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
 
699. Стаття 281. Підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
 
700. 1. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
 
701. 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
 
702. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
 
703. 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
 
704. 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
 
705. Стаття 282. Порядок ухвалення судових рішень судом апеляційної інстанції
 
706. 1. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 35 та Главою 9 Розділу ІІІ цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій Главі.
 
707. 2. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
 
708. 3. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
709. Стаття 283. Постанова суду апеляційної інстанції
 
710. 1. Постанова суду апеляційної інстанції складається з:
 
711. 1) вступної частини із зазначенням:
 
712. а) найменування суду апеляційної інстанції, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата ухвалення постанови;
 
713. б) найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу;
 
714. в) найменування суду першої інстанції, рішення якого оскаржується, дати ухвалення рішення, прізвища судді (суддів); часу і місця його ухвалення, дати складання повного тексту рішення;
 
715. 2) описової частини із зазначенням:
 
716. а) короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції;
 
717. б) короткого змісту вимог апеляційної скарги;
 
718. в) узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;
 
719. г) узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи;
 
720. 3) мотивувальної частини із зазначенням:
 
721. а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;
 
722. б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
 
723. в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
 
724. г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
 
725. ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
 
726. 4) резолютивної частини із зазначенням:
 
727. а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;
 
728. б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, -у випадку скасування або зміни судового рішення;
 
729. в) розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;
 
730. г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.
 
731. 2. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
 
732. Стаття 284. Проголошення постанови судом апеляційної інстанції
 
733. 1. Постанова суду апеляційної інстанції проголошується за правилами, встановленими статтею 241 цього Кодексу.
 
734. Стаття 285. Законна сила постанови суду апеляційної інстанції
 
735. 1. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
 
736. Стаття 286. Вручення судових рішень суду апеляційної інстанції
 
737. 1. Судові рішення суду апеляційної інстанції видаються або надсилаються в порядку, встановленому статтею 243 цього Кодексу.
 
738. 2. Копії судових рішень суду апеляційної інстанції повторно видаються судом, який розглядав таку справу як суд першої інстанції.
 
739. Глава 2. Касаційне провадження
 
740. § 1. Касаційна скарга
 
741. Стаття 287. Суд касаційної інстанції
 
742. 1. Судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.
 
743. Стаття 288. Право касаційного оскарження
 
744. 1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:
 
745. 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
 
746. 2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 256 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
 
747. 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;
 
748. 4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
 
749. 2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
 
750. 3. Не підлягають касаційному оскарженню:
 
751. 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
 
752. 2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
 
753. а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
 
754. б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
 
755. в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
 
756. г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
 
757. 4. Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права та обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
 
758. Стаття 289. Строк на касаційне оскарження
 
759. 1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
 
760. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
 
761. 2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
 
762. 3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 294 цього Кодексу.
 
763. Стаття 290. Порядок подання касаційної скарги
 
764. 1. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
 
765. Стаття 291. Форма і зміст касаційної скарги
 
766. 1. Касаційна скарга подається у письмовій формі.
 
767. 2. У касаційній скарзі повинно бути зазначено:
 
768. 1) найменування суду касаційної інстанції;
 
769. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
770. 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
 
771. 4) судові рішення, що оскаржуються;
 
772. 5) обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);
 
773. 6) вимоги особи, яка подає скаргу;
 
774. 7) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується;
 
775. 8) перелік доданих до скарги документів.
 
776. 3. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
 
777. 4. До касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
 
778. 5. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
 
779. Стаття 292. Надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі
 
780. 1. Особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
 
781. § 2. Відкриття касаційного провадження
 
782. Стаття 293. Залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги
 
783. 1. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
 
784. 2. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 291 цього Кодексу, застосовуються положення статті 175 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
 
785. 3. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 289 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
 
786. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 294 цього Кодексу.
 
787. Розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.
 
788. 4. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо:
 
789. 1) касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
 
790. 2) скаргу надіслано у інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції;
 
791. 3) до надіслання ухвали про відкриття касаційного провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання;
 
792. 4) у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
 
793. 5. Питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
794. 6. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.
 
795. 7. Копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 243 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.
 
796. Стаття 294. Відмова у відкритті касаційного провадження
 
797. 1. Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:
 
798. 1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;
 
799. 2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від поданої раніше касаційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;
 
800. 3) є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
 
801. 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
 
802. 2. У справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
 
803. 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
 
804. 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
 
805. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
 
806. 3. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження підписується всім складом суду і повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
 
807. 4. Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
 
808. 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права та (або) обов'язки;
 
809. 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок обставин непереборної сили.
 
810. 5. Ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє не пізніше ніж через десять днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
811. 6. Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
 
812. Стаття 295. Відкриття касаційного провадження у справі
 
813. 1. За відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи.
 
814. 2. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження.
 
815. 3. Питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 293 цього Кодексу.
 
816. 4. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
 
817. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
 
818. Стаття 296. Відзив на касаційну скаргу
 
819. 1. Учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
 
820. 2. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).
 
821. 3. До відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.