Кількість абзаців - 585 Розмітка (ліва колонка)


"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (до розділу ІІ проекту Закону ч. 2.2) (Друге читання)

0. 1. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
 
1. 2. У заяві повинно бути зазначено:
 
2. 1) найменування суду, до якого подається заява;
 
3. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб-громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
 
4. 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
 
5. 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
 
6. 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
 
7. 3. До заяви про видачу судового наказу додаються:
 
8. 1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
 
9. 2) документ, що підтверджує повноваження представника - якщо заява підписана представником заявника;
 
10. 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
 
11. 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
 
12. 4. Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
 
13. 5. Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
 
14. Стаття 165. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу
 
15. 1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
 
16. 2. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
 
17. Стаття 166. Підстави для відмови у видачі судового наказу
 
18. 1. Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
 
19. 1) заява подана з порушеннями вимог статті 164 цього Кодексу;
 
20. 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
 
21. 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 162 цього Кодексу;
 
22. 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 187 цього Кодексу;
 
23. 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
 
24. 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
 
25. 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї статті;
 
26. 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
 
27. 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
 
28. 2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу, не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
 
29. 3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у видачі судового наказу.
 
30. 4. Суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має електронну офіційну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
 
31. 5. У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має електронну офіційну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи-боржника.
 
32. 6. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
 
33. 7. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
 
34. 8. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи-підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
 
35. 9. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
 
36. Стаття 167. Наслідки відмови у видачі судового наказу
 
37. 1. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 166 цього Кодексу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим Розділом, після усунення її недоліків.
 
38. 2. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 166 цього Кодексу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
 
39. Стаття 168. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу
 
40. 1. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, -протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 166 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
 
41. 2. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
 
42. 3. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому цим Розділом.
 
43. Стаття 169. Зміст судового наказу
 
44. 1. У судовому наказі зазначаються:
 
45. 1) дата видачі наказу;
 
46. 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
 
47. 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стягувача та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб-громадян України, а також інші дані, якщо вони відомі суду, які ідентифікують стягувача та боржника;
 
48. 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
 
49. 5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню;
 
50. 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;
 
51. 7) повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті;
 
52. 8) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу;
 
53. 9) дата набрання судовим наказом законної сили;
 
54. 10) строк пред'явлення судового наказу до виконання;
 
55. 11) дата видачі судового наказу стягувачу.
 
56. 2. Зазначені в пунктах 9 - 11 частини першої цієї статті відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.
 
57. 3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий скріплюється печаткою суду і видається під розписку або надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили у разі відсутності електронної офіційної адреси.
 
58. Стаття 170. Надіслання боржникові копії судового наказу
 
59. 1. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має.
 
60. 2. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.
 
61. 3. Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі-боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 166 цього Кодексу, а боржнику-юридичній особі чи фізичній особі-підприємцю - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
 
62. 4. Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 273 цього Кодексу.
 
63. Стаття 171. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання
 
64. 1. Боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
 
65. 2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
 
66. 3. Заява про скасування судового наказу має містити:
 
67. 1) найменування суду, до якого подається заява;
 
68. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;
 
69. 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
 
70. 4) наказ, що оспорюється;
 
71. 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
 
72. 4. Заява підписується боржником або його представником.
 
73. 5. До заяви про скасування судового наказу додається:
 
74. 1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
 
75. 2) документ, що підтверджує його повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
 
76. 3) клопотанням про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
 
77. 6. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
 
78. Стаття 172. Розгляд заяви про скасування судового наказу
 
79. 1. Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 34 цього Кодексу.
 
80. 2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 171 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
 
81. 3. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 445 цього Кодексу.
 
82. Стаття 173. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
 
83. 1. У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
 
84. 2. Суд протягом п'яти днів з дня набрання судовим наказом законної сили надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого судового наказу в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, стягувачу на його офіційну електронну адресу або рекомендованим чи цінним листом у разі відсутності офіційної електронної адреси.
 
85. Стаття 174. Виправлення помилки в судовому наказі, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відстрочення чи розстрочкення його виконання
 
86. 1. Суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 433, 436 цього Кодексу.
 
87. Розділ ІІІ
 
88. ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
 
89. Глава 1. Письмові заяви учасників справи
 
90. § 1. Заяви по суті справи
 
91. Стаття 175. Види та зміст заяв по суті справи
 
92. 1. При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
 
93. 2. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
 
94. 3. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених Кодексом випадках.
 
95. 4. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов'язати держаний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).
 
96. 5. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
 
97. Стаття 176. Позовна заява
 
98. 1. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
 
99. 2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
 
100. 3. Позовна заява повинна містити:
 
101. 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
 
102. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також, якщо відомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
 
103. 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
 
104. 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів, -зміст позовних вимог щодо кожного з них;
 
105. 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
 
106. 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
 
107. 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
 
108. 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
 
109. 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
 
110. 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
 
111. 4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
 
112. 5. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
 
113. 6. У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
 
114. 7. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
 
115. Стаття 177. Ціна позову
 
116. 1. Ціна позову визначається:
 
117. 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
 
118. 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
 
119. 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;
 
120. 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
 
121. 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;
 
122. 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
 
123. 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;
 
124. 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
 
125. 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, -дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, -не нижче його балансової вартості;
 
126. 10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -загальною сумою всіх вимог.
 
127. 2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
 
128. 3. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.
 
129. Стаття 178. Документи, що додаються до позовної заяви
 
130. 1. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
 
131. 2. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
 
132. 3. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
 
133. 4. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
 
134. 5. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
 
135. 6. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
 
136. 7. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
 
137. Стаття 179. Відзив
 
138. 1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
 
139. 2. Відзив підписується відповідачем або його представником.
 
140. 3. Відзив повинен містити:
 
141. 1) найменування (ім'я) позивача і номер справи;
 
142. 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, якщо такі є;
 
143. 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
 
144. 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правова оцінка обставин, надана позивачем, з якою відповідач погоджується;
 
145. 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
 
146. 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
 
147. 7) заперечення (у разі наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;
 
148. 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
 
149. 4. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
 
150. 5. До відзиву додаються:
 
151. 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;
 
152. 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
 
153. 6. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
 
154. 7. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
 
155. 8. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
 
156. Стаття 180. Відповідь на відзив
 
157. 1. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
 
158. 2. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.
 
159. 3. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 179 цього Кодексу.
 
160. 4. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
 
161. Стаття 181. Заперечення
 
162. 1. У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
 
163. 2. Заперечення підписуються відповідачем або його представником.
 
164. 3. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 179 цього Кодексу.
 
165. 4. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
 
166. Стаття 182. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву
 
167. 1. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
 
168. 2. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.
 
169. 3. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 179 цього Кодексу.
 
170. 4. Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи - відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.
 
171. § 2. Заяви з процесуальних питань
 
172. Стаття 183. Заяви, клопотання і заперечення
 
173. 1. При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
 
174. 2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
 
175. 3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений - він встановлюється судом.
 
176. Стаття 184. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення
 
177. 1. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
 
178. 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
 
179. 2) найменування суду, до якого вона подається;
 
180. 3) номер справи, прізвище судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
 
181. 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
 
182. 5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
 
183. 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
 
184. 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
 
185. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
 
186. 2. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
 
187. 3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.
 
188. 4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
 
189. Глава 2. Відкриття провадження у справі
 
190. Стаття 185. Пред'явлення позову
 
191. 1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
 
192. 2. Позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.
 
193. Стаття 186. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви
 
194. 1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 176 і 178 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
 
195. 2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно оплатити (доплатити).
 
196. 3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 176 і 178 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
 
197. 4. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
 
198. 1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
 
199. 2) порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 189 цього Кодексу);
 
200. 3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
 
201. 4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи;
 
202. 5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом України;
 
203. 6) позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
 
204. 7) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
 
205. 5. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
 
206. 6. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
 
207. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
 
208. 7. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
 
209. 8. У разі повернення позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 6 частини четвертої цієї статті, судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається.
 
210. 9. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.
 
211. Стаття 187. Відмова у відкритті провадження у справі
 
212. 1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
 
213. 1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
 
214. 2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
 
215. 3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
 
216. 4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;
 
217. 5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
 
218. 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
 
219. 2. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 273 цього Кодексу.
 
220. 3. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
 
221. 4. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
 
222. 5. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
 
223. Стаття 188. Відкриття провадження у справі
 
224. 1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 186 цього Кодексу.
 
225. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-відповідача.
 
226. 2. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
 
227. 1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
 
228. 2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);
 
229. 3) предмет та підстави позову;
 
230. 4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;
 
231. 5) час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;
 
232. 6) час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження;
 
233. 7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;
 
234. 8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;
 
235. 9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження;
 
236. 10) строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;
 
237. 11) веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.
 
238. 3. Якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
 
239. 4. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п'яти днів з дня вручення ухвали. За такою заявою відповідача суд постановляє ухвалу, в якій повідомляє інших учасників справи про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи підготовчим засіданням.
 
240. 5. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п'ятою статті 129 цього Кодексу.
 
241. 6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
 
242. 7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
 
243. 8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
 
244. 9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
 
245. 10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи, як відповідача, у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
 
246. 11. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 176, 178 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
 
247. 12. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
 
248. 13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
 
249. Стаття 189. Об'єднання і роз'єднання позовів
 
250. 1. В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
 
251. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
 
252. 2. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
 
253. 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
 
254. 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
 
255. 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
 
256. 3. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.
 
257. 4. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
 
258. 5. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
 
259. 6. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
 
260. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
 
261. 7. Про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
 
262. 8. Справи, що знаходяться у провадженні суду, в разі об'єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
 
263. 9. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об'єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об'єднання.
 
264. 10. Справи, об'єднані в одне провадження, роз'єднанню не підлягають.
 
265. Глава 3. Підготовче провадження
 
266. Стаття 190. Завдання та строк підготовчого провадження
 
267. 1. Завданням підготовчого провадження є:
 
268. 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
 
269. 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
 
270. 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
 
271. 4) вирішення відводів;
 
272. 5) визначення порядку розгляду справи;
 
273. 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
 
274. 2. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
 
275. 3. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виключних випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
 
276. Стаття 191. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів
 
277. 1. Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 273 цього Кодексу.
 
278. 2. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасниками справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
 
279. Стаття 192. Подання відзиву
 
280. 1. У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:
 
281. 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити в суд), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
 
282. 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
 
283. 2. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
 
284. Стаття 193. Подання пояснень третіх осіб щодо позову або відзиву
 
285. 1. У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.
 
286. 2. Учасники справи мають право подати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.
 
287. Стаття 194. Зустрічний позов
 
288. 1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
 
289. 2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
 
290. 3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
 
291. 4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
 
292. Стаття 195. Форма і зміст зустрічної позовної заяви
 
293. 1. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 176 і 178 цього Кодексу.
 
294. 2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 186 цього Кодексу.
 
295. 3. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 194 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
 
296. Стаття 196. Позов третьої особи із самостійними вимогами
 
297. 1. Положення статей 194 і 195 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.
 
298. Стаття 197. Мета і строк проведення підготовчого засідання
 
299. 1. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
 
300. 2. Дата і час підготовчого засідання призначається суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
 
301. Стаття 198. Підготовче засідання
 
302. 1. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
 
303. 2. У підготовчому засіданні суд:
 
304. 1) оголошує склад суду, а також прізвища, секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів;
 
305. 2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;
 
306. 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;
 
307. 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;
 
308. 5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;
 
309. 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;
 
310. 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів, та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;
 
311. 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;
 
312. 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;
 
313. 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;
 
314. 11) направляє судові доручення;
 
315. 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;
 
316. 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;
 
317. 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;
 
318. 15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;
 
319. 16) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;
 
320. 17) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;
 
321. 18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;
 
322. 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
 
323. Стаття 199. Порядок проведення підготовчого засідання
 
324. 1. Підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими в главі 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
 
325. 2. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:
 
326. 1) визначених частиною другою статті 224 цього Кодексу;
 
327. 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;
 
328. 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 198 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
 
329. 3. У зв'язку із заміною неналежного відповідача, залучення співвідповідача такі особи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення відповідної ухвали. Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.
 
330. У зв'язку зі вступом у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, така особа, а також інші учасники справи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали. Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.
 
331. 4. Якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.
 
332. 5. Суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках:
 
333. 1) заміни відведеного експерта, перекладача, спеціаліста;
 
334. 2) невиконання учасником справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчого провадження;
 
335. 3) неподання витребуваних доказів особою, яка не є учасником судового процесу;
 
336. 4) витребування нових (додаткових) доказів.
 
337. 6. У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви, підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.
 
338. Стаття 200. Подання відповіді на відзив та заперечення
 
339. 1. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
 
340. 2. Інші учасники справи мають право подати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.
 
341. 3. Якщо позивачем до закінчення підготовчого провадження подано заяву про визнання недійсним повністю чи у певній частині пов'язаного з предметом спору правочин, який суперечить закону, суд надає відповідачу, іншим учасникам справи час на підготовку своїх пояснень та заперечень з приводу поданої заяви.
 
342. Стаття 201. Судові рішення у підготовчому засіданні
 
343. 1. У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
 
344. 2. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
 
345. 1) залишення позовної заяви без розгляду;
 
346. 2) закриття провадження у справі;
 
347. 3) закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
 
348. 3. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
 
349. 4. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 207, 208 цього Кодексу.
 
350. 5. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
 
351. Глава 4. Врегулювання спору за участю судді
 
352. Стаття 202. Підстави проведення врегулювання спору за участю судді
 
353. 1. Врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.
 
354. 2. Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
 
355. Стаття 203. Порядок призначення врегулювання спору за участю судді
 
356. 1. Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі.
 
357. 2. У випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення врегулювання спору повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається.
 
358. Стаття 204. Порядок проведення врегулювання спору за участю судді
 
359. 1. Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом.
 
360. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників та судді.
 
361. Закриті наради проводяться за ініціативою судді з кожною із сторін окремо.
 
362. 2. Суддя спрямовує проведення врегулювання спору за участю судді для досягнення сторонами врегулювання спору. З урахуванням конкретних обставин проведення наради суддя може оголосити перерву в межах строку проведення врегулювання.
 
363. 3. На початку проведення першої спільної наради з врегулювання спору суддя роз'яснює сторонам мету, порядок проведення врегулювання спору за участю судді, права та обов'язки сторін.
 
364. 4. Під час проведення спільних нарад суддя з'ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз'яснює сторонам предмет доказування по категорії спору, який розглядається, пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, направлені на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору.
 
365. 5. Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.
 
366. 6. Під час проведення врегулювання спору суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі.
 
367. 7. Інформація, отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами.
 
368. 8. За необхідності до участі в нарадах залучається перекладач. Перекладач попереджається про конфіденційний характер інформації, отриманої під час проведення врегулювання спору за участю судді.
 
369. 9. Під час врегулювання спору за участю судді забороняється використовувати портативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис.
 
370. Стаття 205. Припинення врегулювання спору за участю судді
 
371. 1. Врегулювання спору за участю судді припиняється:
 
372. 1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;
 
373. 2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;
 
374. 3) за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін;
 
375. 4) у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.
 
376. 2. Про припинення врегулювання спору за участю судді постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає. Одночасно суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі.
 
377. 3. Про припинення врегулювання спору за участю судді з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, суддя постановляє ухвалу не пізніше наступного робочого дня після надходження відповідної заяви сторони, а з підстави, передбаченої пунктом 2 цієї ж частини - не пізніше наступного дня з дня закінчення строку врегулювання спору за участю судді.
 
378. 4. У разі припинення врегулювання спору за участю судді з підстав, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, справа передається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 34 цього Кодексу.
 
379. Стаття 206. Строк проведення врегулювання спору за участю судді
 
380. 1. Врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення.
 
381. 2. Строк проведення врегулювання спору за участю судді продовженню не підлягає.
 
382. Глава 5. Відмова позивача від позову. Мирова угода
 
383. Стаття 207. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем
 
384. 1. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
 
385. 2. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
 
386. 3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
 
387. 4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
 
388. 5. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
389. Стаття 208. Мирова угода сторін
 
390. 1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
 
391. 2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
 
392. 3. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
 
393. 4. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
 
394. 5. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
 
395. 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
 
396. 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
 
397. Стаття 209. Виконання мирової угоди
 
398. 1. Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.
 
399. 2. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
 
400. 3. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
 
401. Глава 6. Розгляд справи по суті
 
402. § 1. Загальні положення
 
403. Стаття 210. Завдання розгляду справи по суті
 
404. 1. Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
 
405. Стаття 211. Строки розгляду справи по суті
 
406. 1. Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
 
407. 2. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
 
408. 3. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 252, та пунктами 1 - 3 статті 253 цього Кодексу.
 
409. Стаття 212. Судове засідання
 
410. 1. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
 
411. 2. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
 
412. 3. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
 
413. 4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.
 
414. 5. Під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.
 
415. Стаття 213. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
 
416. 1. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
 
417. 2. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той же строк надсилається іншим учасникам справи.
 
418. 3. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
 
419. 4. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
 
420. 5. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
 
421. 6. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.
 
422. 7. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
 
423. 8. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
 
424. 9. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
 
425. 10. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
 
426. 11. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.
 
427. 12. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев'ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.
 
428. Стаття 214. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні
 
429. 1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.
 
430. 2. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
 
431. 3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.
 
432. Стаття 215. Головуючий у судовому засіданні
 
433. 1. При одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.
 
434. При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при розподілі справи.
 
435. 2. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
 
436. 3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
 
437. 4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
 
438. 5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.
 
439. Стаття 216. Звертання до суду у судовому засіданні
 
440. 1. Учасники справи, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також інші присутні у судовому засіданні особи звертаються до суду словами "Ваша честь".
 
441. Стаття 217. Обов'язки осіб, присутніх у залі судового засідання
 
442. 1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники судового процесу та інші особи, присутні в залі судового засідання, звертаються до суду та один до одного, дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.
 
443. 2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.
 
444. 3. Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
 
445. 4. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.
 
446. 5. Учасники справи передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.
 
447. § 2. Відкриття розгляду справи по суті
 
448. Стаття 218. Відкриття судового засідання
 
449. 1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.
 
450. 2. Секретар судового засідання доповідає суду хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання у порядку, передбаченому цим Кодексом.
 
451. 3. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
 
452. 4. Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.
 
453. Стаття 219. Роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків. Присяга перекладача
 
454. 1. Головуючий за клопотанням перекладача роз'яснює йому його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
455. 2. Головуючий приводить перекладача до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки перекладача, використовуючи всі свої професійні можливості".
 
456. 3. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.
 
457. Стаття 220. Видалення свідків із зали судового засідання
 
458. 1. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення без можливості ознайомлення з ходом судового засідання.
 
459. 2. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.
 
460. Стаття 221. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
 
461. 1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює учасникам справи право заявляти відводи.
 
462. Стаття 222. Роз'яснення прав та обов'язків
 
463. 1. Головуючий з'ясовує обізнаність учасників справи з їх правами та обов'язками та роз'яснює їх у разі необхідності, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат.
 
464. Стаття 223. Розгляд заяв та клопотань
 
465. 1. Головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
 
466. 2. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
 
467. Стаття 224. Наслідки неявки в судове засідання учасника справи
 
468. 1. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
 
469. 2. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, з таких підстав:
 
470. 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого нема відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
 
471. 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
 
472. 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
 
473. 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
 
474. 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
 
475. 3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
 
476. 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;
 
477. 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
 
478. 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.
 
479. 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився її представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
 
480. 4. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
 
481. 5. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
 
482. 6. Наслідки, визначені частинами третьою та четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо учасник справи (його представник) залишить залу судового засідання.
 
483. 7. У разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача суддя-доповідач оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно.
 
484. 8. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
 
485. 9. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.
 
486. Стаття 225. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача
 
487. 1. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку учасників справи про можливість розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з'явилася.
 
488. Стаття 226. Роз'яснення прав та обов'язків експерта. Присяга експерта
 
489. 1. Головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
 
490. 2. Головуючий приводить експерта до присяги: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості".
 
491. 3. Текст присяги підписується експертом. Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення. Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи.
 
492. 4. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов'язки експертів і їх відповідальність роз'яснюються головуючим відразу після залучення їх до участі в цивільному процесі.
 
493. 5. Експертам, які працюють у державних експертних установах, роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення його до присяги здійснюються керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, за завідомо неправдивий висновок приєднується до особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду.
 
494. Стаття 227. Роз'яснення спеціалістові його прав та обов'язків
 
495. 1. Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та обов'язки, встановлені цим Кодексом.
 
496. § 3. З'ясування обставин справи та дослідження доказів
 
497. Стаття 228. Вступне слово учасників справи
 
498. 1. Суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи.
 
499. 2. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них.
 
500. 3. Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після сторони, третьої особи заслуховує їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи виступати зі вступним словом може тільки представник.
 
501. 4. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших учасників справи дати окремо пояснення щодо кожної з них.
 
502. 5. Учасники справи з дозволу головуючого можуть ставити питання один одному. Питання ставляться у такій черговості:
 
503. 1) позивачу та (або) особі, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи - відповідач, третя особа, яка бере участь на стороні відповідача, інші учасники справи;
 
504. 2) відповідачу - позивач та (або) особа, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи, третя особа, яка бере участь у справі на стороні позивача, інші учасники справи;
 
505. 3) іншим учасникам справи - позивач та (або) особа, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи, третя особа, яка бере участь на стороні позивача, відповідач, третя особа, яка бере участь на стороні відповідача, інші учасники справи.
 
506. 6. Головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.
 
507. 7. Якщо учасники судового процесу висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".
 
508. Стаття 229. Порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів
 
509. 1. Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.
 
510. 2. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з'ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.
 
511. Стаття 230. Дослідження доказів
 
512. 1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
 
513. 2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу прийнятого судового рішення.
 
514. 3. Речові, письмові та електронні доказі оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.
 
515. 4. Відтворення аудіо- і відеозапису проводиться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально обладнаному для цього.
 
516. 5. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових і електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.
 
517. Стаття 231. Порядок допиту свідків
 
518. 1. Кожний свідок допитується окремо.
 
519. 2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.
 
520. 3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.
 
521. 4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали.
 
522. 5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".
 
523. 6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.
 
524. 7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші учасники справи в черговості, передбаченій пунктом 3 частини п'ятої статті 228 цього Кодексу.
 
525. 8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.
 
526. 9. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи.
 
527. 10. Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються предмета розгляду.
 
528. 11. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.
 
529. 12. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших учасників справи або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші учасники справи, суд.
 
530. 13. Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.
 
531. 14. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання (перебування).
 
532. Стаття 232. Використання свідком письмових записів
 
533. 1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами лише в тих випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи подаються судові та учасникам справи і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.
 
534. Стаття 233. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків
 
535. 1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.
 
536. 2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.
 
537. 3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.
 
538. 4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалена та чи інший учасник справи. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.
 
539. 5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.
 
540. Стаття 234. Оголошення показань свідків
 
541. 1. У разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Учасники справи мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.
 
542. Стаття 235. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків
 
543. 1. Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 231 - 233 цього Кодексу.
 
544. Стаття 236. Дослідження письмових доказів
 
545. 1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в порядку забезпечення доказів, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні або пред'являються йому, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам чи перекладачам для ознайомлення.
 
546. 2. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Учасниками справи, з приводу зазначених доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам.
 
547. Стаття 237. Оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції
 
548. 1. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути досліджений у відкритому судовому засіданні або оголошений за клопотанням учасника справи тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України.
 
549. Стаття 238. Дослідження речових та електронних доказів
 
550. 1. Речові та електронні докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові та електронні докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання.
 
551. 2. Протоколи огляду речових та електронних доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду доказів на місці, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні. Учасники справи можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.
 
552. 3. Учасники справи можуть ставити питання з приводу речових та електронних доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.
 
553. 4. Електронні письмові документи досліджуються в порядку, передбаченому для дослідження письмових доказів.
 
554. Стаття 239. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження
 
555. 1. Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила цього Кодексу щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.
 
556. 2. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з відображенням у протоколі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи.
 
557. 3. У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.
 
558. Стаття 240. Дослідження висновку експерта
 
559. 1. Висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні.
 
560. 2. Для роз'яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою питання ставить експертові особа, за заявою якої призначено експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим питання ставить експертові позивач і його представник.
 
561. 3. Суд має право з'ясовувати суть відповіді експерта на питання учасників справи, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту учасниками справи.
 
562. 4. Викладені письмово і підписані експертом роз'яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.
 
563. Стаття 241. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні
 
564. 1. Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 224 цього Кодексу.
 
565. 2. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
 
566. 3. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
 
567. 4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.
 
568. 5. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті, суд може почати розгляд справи по суті спочатку.
 
569. 6. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.
 
570. 7. У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
 
571. Стаття 242. Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами
 
572. 1. Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим учасникам справи, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.
 
573. 2. У зв'язку з додатковими поясненнями учасника справи, суд може ставити питання іншим учасникам судового процесу.
 
574. 3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання учасників справи, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.
 
575. § 4. Судові дебати та ухвалення рішення
 
576. Стаття 243. Судові дебати
 
577. 1. У судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.
 
578. Кожному учаснику справи надається однаковий час для виступу з промовою в судових дебатах.
 
579. 2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.
 
580. 3. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.
 
581. 4. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін.
 
582. 5. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники. Суд може зобов'язати учасника справи визначити, чи буде виступати з промовою тільки такий учасник чи тільки його представник.
 
583. 6. Органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.
 
584. 7. Тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи, виходячи з розумного часу для викладення промов. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за визначені судом межі часу для викладення промов у судових дебатах. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.